Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів в Черкаській області.

Лавренко, Тарас Леонідович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9156

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів в Черкаській області.
Authors:	Солтус , Анатолій Петрович Лавренко, Тарас Леонідович
Issue Date:	2022
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-2015 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення фруктів у Черкаській області. В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проєкту» описано призначення проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенду для ремонту КПП. В розділі охорони праці розроблено схему системи пожежної сигналізації.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9156
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Лавренко Т.Л..pdf Restricted Access		3.5 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, д.т.н.
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2024 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для
перевезення свіжих фруктів в Черкаській області»

Керівник роботи:
д.т.н., професор ______________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Т.Л. Лавренко
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2024

РЕФЕРАТ

студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Лавренка Тараса Леонідовича
«Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення
свіжих фруктів в Черкаській області»

Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-2015
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення фруктів у
Черкаській області.
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проєкту» описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенду для ремонту КПП.
В розділі охорони праці розроблено схему системи пожежної сигналізації.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 3
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

Вступ ......................................................................................................................... 6
1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ ............................. 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості .................................................................... 13
1.3 Аналіз вихідних даних проєкту ..................................................................... 17
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ......................................................................................................... 18
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві ...................................... 18
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл .......................................................... 19
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ............................ 21
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню АТЗ ............... 22
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................ 23
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів .......... 23
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу ..... 25
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР ...................................................... 26
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ......................................................... 28
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу 28
2.2.6 Розрахунок чисельності виробничих робітників ...................................... 29
2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць .................................................... 31
2.2.8 Розрахунок площ приміщень ...................................................................... 32
2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень .................................................. 33
2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ........................................ 35
2.2.11 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ............. 36
2.2.12 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................... 36
2.2.13 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ................................ 36
2.3 Проєктування агрегатної дільниці ................................................................ 37
2.3.1 Призначення агрегатної дільниці ............................................................... 37
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 4
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП ........................... 38
3 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА ................................................................. 40
3.1 Аналіз пристроїв для ремонту коробок передач .......................................... 40
3.2 Опис конструкції стенда, що розробляється для ремонту коробки передач
......................................................................................................................................... 43
3.3 Розрахунок основних вузлів та елементів стенда ........................................ 46
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ................. 53
4.1 Технологічне планування виробничих зон .................................................. 53
4.2 Шкідливі та небезпечні фактори у зонах ТО, ПР та дільницях ................. 55
4.3 Заходи з техніки безпеки у дільницях та зонах ........................................... 55
4.4 Промислова санітарія ..................................................................................... 57
4.5 Протипожежні заходи ..................................................................................... 60
4.6 Освітлення дільниці ........................................................................................ 61
4.7 Мікроклімат ..................................................................................................... 62
4.8 Електрична безпека ......................................................................................... 63
4.9 Модернізація системи пожежної сигналізації .............................................. 64
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 68
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ .................................................................... 69
ДОДАТКИ ................................................................................................................ 2

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 5
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

При транспортуванні вантажу використовують рухомий склад (РС):
автопоїзди, автомобілі, що повинні знаходитись в справному стані, відповідати
нормам, правилам технічної експлуатації, що характеризує працездатність
автотранспортного засобу (АТЗ).
Працездатність АТЗ визначається сукупністю техніко-експлуатаційних
якостей: стійкістю, динамічністю, надійністю, економічністю, довговічністю,
керованістю та ін. Кожен АТЗ визначається конкретними показниками. Необхідно
щоб працездатність ТЗ під час експлуатації була на потрібному рівні. Значення
даних показників повинні не змінюватися при порівнянні з первісними
величинами.
Слід зауважити, що технічний стан АТЗ при тривалій експлуатації
змінюється через зношування механізмів, деталей, інших несправностей, що
приводить до погіршення техніко-експлуатаційних властивостей ТЗ.
Зміна якостей АТЗ може відбуватися в результаті недотримання правил
технічного обслуговування (ТО) або технічної експлуатації АТЗ.
Для зменшення інтенсивності зношування механізмів, деталей та запобігання
несправностей АТЗ, для підтримання його в потрібному технічному стані
необхідне високоякісне, своєчасне виконання ТО.
Головною метою кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення технічного
розрахунку АТП на 75 автомобілів для перевезення свіжих фруктів в Черкаській
області, який включає в себе:
− визначення виробничої програми з ТО та Р автомобільного транспорту
АТП;
− розрахунок кількості виробничого персоналу, площ приміщень
допоміжного і основного виробництва;
− проєктування генерального плану АТП.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 6
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства

Головним завданням автотранспортного підприємства є своєчасне та якісне
задоволення потреб народного господарства та населення в транспортуваннях при
мінімальних трудових ресурсах та матеріальних витратах.
Вирішення цього завдання вимагає розвитку ТЗ загального користування,
підвищення вантажообігу, зміцнення матеріально-технічної бази та концентрації
АТЗ на великих АТП, поліпшення технічного обслуговування (ТО) та ремонту
РС.
Завданням роботи є проєктування АТП на 75 АТЗ для перевезення свіжих
фруктів у Черкаській області.
Транспортування свіжих фруктів повинно відбуватись згідно Правил
перевезення швидкопсувних вантажів (Стаття 5 Статуту) затвердженого Наказом
Міністерства транспорту України від 9 грудня 2002 p. N 873.
Фрукти приймаються до перевезення свіжими, чистими, без механічних
пошкоджень, без пошкоджень шкідниками та хворобами, без вологості,
однакового ступеня зрілості, упакованими у відповідну тару для кожного виду
фруктів. Фрукти в закриту тару вкладають щільно, щоб вони не терлися і не
билися.
Загальна тривалість періоду від моменту збору до вивантаження на станції
призначення не повинна перевищувати: 25 діб - для сливи, аличі, яблук та груш
ранніх термінів дозрівання.
Перевезення фруктів потребує підтримання певного температурного режиму,
тому фрукти перевозять в критому кузові АТЗ.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 7
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 – Перелік агроформувань Черкаської області
№ Назва підприємства Місце Продукти
знаходження постачання
підприємства
1 2 3 4
1 Сільськогосподарське Україна, 19740, Черкаська обл., Абрикос
товариство з обмеженою Золотоніський р-н, село Зорівка
відповідальністю "Нива"
2 Приватне підприємство Україна, 20352, Черкаська обл., Черешня
"Пульс природи" Уманський р-н, село Собківка,
вул.Черняховського, буд. 10А
3 Фермерське господарство Україна, 19143, Черкаська обл., Яблука
" Матвіїха " Монастирищенський р-н, село
Матвіїха, вул.Центральна, буд.
20
4 Селянське (фермерське) Україна, 20401, Черкаська обл., Слива
господарство "Дружба" Звенигородський р-н, м.Тальне,
вул.Перемоги, буд. 4
5 Товариство з обмеженою Україна, 20921, Черкаська обл., Фундук
відповідальністю Чигиринський р-н, село
"Агропромислова Боровиця, вул.Дерев’янка,
компанія "Маїс" буд.2А
6 Товариство з обмеженою Україна, 20383, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю "Новий Уманський р-н, с.Городниця,
Світ-Агро" вул.Зарічна, буд.2-А
7 Сільськогосподарське Україна, 19963, Черкаська обл., Яблука
товариство з обмеженою Чорнобаївський р-н, село
відповідальністю "Дніпро" Васютинці, вул. Леніна, буд. 4
8 Фермерське господарство Україна, 20411, Черкаська обл., Яблука
"ФЕНІКС М" Тальнівський р-н, село
Шаулиха, вул. Тараса
Шевченка, буд. 44
9 Сільськогосподарське Україна, 20934, Черкаська обл., Яблука
товариство з обмеженою Черкаський р-н, село
відповідальністю"Тясмин" Новоселиця
10 фермерське господарство Україна, 20044, Черкаська обл., Яблука
"Голден" Уманський р-н, село
Шельпахівка, вул.Кобринюка,
буд. 100
11 товариство з обмеженою Україна, 20132, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю Маньківський р-н, село Іваньки,
"Дзензелівське" вул. Соборна, буд. 3
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 8
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4
12 Товариство з обмеженою Україна, 20603, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю "Агро- Звенигородський р-н, м. Шпола,
Шанс" вул.Лебединська, буд.131
13 Приватне підприємство Україна, 20352, Черкаська обл., Абрикос
"Пульс природи" Уманський р-н, село Собківка,
вул. Черняховського, буд. 10А
14 Фермерське господарство Україна, 20603, Черкаська обл., Вишня
"КДВ" Звенигородський р-н, місто
Шпола, вул.Лебединська, буд.
131
15 Державне підприємство Україна, 20009, Черкаська обл., Яблука
"Дослідне господарство Христинівський р-н, село
"Нива" інституту розведення Христинівка, вул. Садова, буд. 1
і генетики тварин імені
М.В.Зубця національної
академії аграрних наук
України"
16 Фермерське господарство Україна, 20531, Черкаська обл., Яблука
"Антоніни" Звенигородський р-н, село
Петраківка, вул.Мира, буд. 63
17 Селянське (фермерське) Україна, 20225, Черкаська обл., Яблука
господарство "Сад" Звенигородський р-н, с. Гудзівка
18 Селянське (фермерське) Україна, 20444, Черкаська обл., Яблука
господарство "Обрій" Звенигородський р-н, село
Майданецьке, вул.Набережна,
буд. 3
19 Фермерське господарство Україна, 20756, Черкаська обл., Яблука
"Скарбниця саду" Смілянський р-н, село
Пастирське, вул. Смілянська,
буд. 124
20 Товариство з обмеженою Україна, 19601, Черкаська обл., Фундук
відповідальністю "Черкаський Черкаський р-н, село
науково-виробничий центр по Геронимівка, вул.Геронимівська,
біологічному захисту рослин" буд. 3
21 Фермерське господарство Україна, 20323, Черкаська обл., Яблука
"агрофірма "Базис" Уманський р-н, село Кочубіївка,
вул. Колгоспна, будинок 8
22 Селянське (фермерське) Україна, 20131, Черкаська обл., Яблука
господарство "Віра" Маньківський р-н, село Мала
Маньківка, вул. Назара
Мельника, будинок 16
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 9
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4
23 Товариство з обмеженою Україна, 19970, Черкаська обл., Грецький
відповідальністю "ім. Золотоніський р-н, село оріх
Шевченка" Москаленки, вул.Шевченка,
будинок 39Е
24 Товариство з обмеженою Україна, 20226, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю Звенигородський р-н, село
"Звенигородське Озірна
Племпідприємство"
25 фермерське господарство Україна, 20734, Черкаська обл., Яблука
"Вікторія" Смілянський р-н, село Ковалиха,
вул. Молодіжна, будинок 13
26 Сільськогосподарське Україна, 19932, Черкаська обл., Яблука
товариство з обмеженою Золотоніський р-н, село Крутьки,
відповідальністю "Агроко" вул.Устименка, будинок 140
27 Фермерське господарство Україна, 20202, Черкаська обл., Груша
"Фільченков" Звенигородський р-н, місто
Звенигородка, вул.Виговського
Івана, будинок 79
28 Товариство з обмеженою Україна, 20430, Черкаська обл., Слива
відповідальністю "Поташ- Звенигородський р-н, село
Агро" Поташ, вул.Шевченка, буд. 114
29 Фермерське господарство Україна, 19400, Черкаська обл., Яблука
"Степаненко" Корсунь-Шевченківський р-н,
місто Корсунь-Шевченківський,
вул. Абрамцева, будинок 79
30 Селянське (фермерське ) Україна, 19800, Черкаська обл., Яблука
господарство "Лілея" Драбівський р-н, селище
міського типу Драбів, вул.
Садова, буд. 60
31 Селянське (фермерське) Україна, 19615, Черкаська обл., Яблука
господарство "Білий лебідь" Черкаський р-н, село Мошни,
вул. Спасопреображенська,
буд.443
32 Фермерське господарство Україна, 19502, Черкаська обл., Яблука
"Долина" Черкаський р-н, місто Городище,
вул.Заслонова, будинок 2
33 селянське (фермерське) Україна, 20409, Черкаська обл., Яблука
господарство "Промінь" Тальнівський р-н, селище
Здобуток, вул. Дубковецького,
буд. 31
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 10
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4
34 Приватне підприємство Україна, 19751, Черкаська обл., Яблука
"Златополь" Золотоніський р-н, село
Дмитрівка, вул.. Сливи, буд. 1-А
35 Фермерське господарство Україна, 19424, Черкаська обл., Яблука
Царенка Петра Петровича Корсунь-Шевченківський р-н,
с.Сахнівка, вул. Лісова, буд. 18
36 фермерське господарство Україна, 19220, Черкаська обл., Яблука
"Тинівка" Жашківський р-н, село Тинівка,
вул. Чаплинка, буд. 29
37 Фермерське господарство Україна, 19517, Черкаська обл., Яблука
"Наумець" Черкаський р-н, село Калинівка,
вул.Вишнева, будинок 29-Б
38 Фермерське господарство Україна, 20232, Черкаська обл., Яблука
"Володимир" Звенигородський р-н, с.Водяники
39 Приватне акціонерне Україна, 19523, Черкаська обл., Яблука
товариство "Вільшанське Городищенський р-н, селище
ремонтно-транспортне міського типу Вільшана,
підприємство" вул.Шевченка, буд. 258
40 Фермерське господарство Україна, 20754, Черкаська обл., Яблука
"Азель" Смілянський р-н, село Макіївка,
вул. Дуденків, буд. 46
41 Колективне підприємство Україна, 18008, Черкаська обл., Яблука
"Садовод" місто Черкаси, вул. Смілянська,
буд. 118
42 Товариство з обмеженою Україна, 19720, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю Золотоніський р-н, село
"Золотоніські сади" Гладківщина
43 Фермерське господарство Україна, 19640, Черкаська обл., Яблука
"Агро-кор 2011" Черкаський р-н, село Леськи,
вул. Садова, буд. 94
44 Дослідна станція помології Україна, 19512, Черкаська обл., Слива
імені Л.П. Симиренка Городищенський р-н, село Мліїв,
інституту садівництва вул. Симиренка, будинок 9
національної академії
аграрних наук України
45 Фермерське господарство Україна, 20723, Черкаська обл., Абрикос
"Гарна справа" Смілянський р-н, село Теклине,
вул. Шевченка, буд. 18А
46 Товариство з обмеженою Україна, 18000, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю "Вітал місто Черкаси, вул. Благовісна,
Гарден" буд. 144, каб. 6
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 11
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Кінець таблиці 1.1
1 2 3 4
47 Товариство з обмеженою Україна, 19604, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю "Фруктік" Черкаський р-н, село Червона
Слобода, вул. Кузнеця, буд. 12
48 Товариство з обмеженою Україна, 20022, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю плодово - Христинівський р-н, селище
ягідна компанія "Квітучий міського типу Верхнячка,
сад" вул.Леніна, буд. 65
49 Фермерське господарство Україна, 74835, Херсонська обл., Слива
"Давгал Агро" Каховський р-н, село Чорнянка,
ВУЛИЦЯ ПУШКІНА, будинок
48
50 Товариство з обмеженою Україна, 19612, Черкаська обл., Слива
відповідальністю "Адана-3" Черкаський р-н, село Березняки,
Мошнівська ТГ, вул.Криворучка,
будинок 1
51 Товариство з обмеженою Україна, 18002, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю "Білка" місто Черкаси, б.Шевченка,
буд.250, кв. 41
52 товариство з обмеженою Україна, 19700, Черкаська обл., Черешня
відповідальністю "Агро- місто Золотоноша, вул.
МТС" Семенівська, будинок 82 "В"
53 Приватне підприємство Україна, 18002, Черкаська обл., Яблука
"Вулкан - Агро" місто Черкаси, вул. Остафія
Дашковича, буд. 20
54 Товариство з обмеженою Україна, 18008, Черкаська обл., Яблука
відповідальністю "Фітолан" місто Черкаси, вул.Смілянська,
буд. 144/1
та інші ТОВ Черкаської обл., які вирощують фрукти.
Для області з сільськогосподарським спрямуванням по вирощуванню
фруктів, потрібне АТП, що задовольнило б потреби в транспортуванні свіжих
фруктів.
Для забезпечення безперебійної роботи автотранспортного підприємства,
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання
АТП доцільно знижувати різномарочність РС. Для перевезення свіжих фруктів
проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які можуть забезпечити перевезення
тих об’ємів овочів, що вирощують у Черкаській області.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 12
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

1.2 Аналіз клімату і місцевості

Черкаська область є центром України. Розташована у центральній
лісостеповій частині країни. Омивається берегами річки Дніпра та Південного
Бугу.
Черкаська область межує на півдні з Кіровоградською, на півночі з
Київською, на заході Вінницькою та на сході Полтавською областями.
Простягнулася із півночі на південь на 150 км, із південного заходу на північний
схід на 245 км.
Центром області є с. Журавка Звенигородського району. На території області
розташовується географічний центр України на околиці с. Мар'янівка неподалік
від м. Шпола.
Площа області становить 20 900 км² (3,5 % території України).
Сільськогосподарські угіддя становлять 14 550 км², що становить 70 % загальної
площі, з них ріллі 12800 км² (88 % площі сільськогосподарських угідь).

1.3 Вибір моделі базового автомобіля для парку АТП

Hyundai HD 120 – 8-тонний АТЗ

Технічна характеристика Hyundai HD-120:
− колісна формула 4x2;
− об'єм двигуна, 6606 см3;
− екологічні норми Euro V;
− потужність, 196 к.с.;
− вага спорядженого авто 4630 кг;
− вантажопідйомність 8000 кг;
− повна вага авто 12630 кг;
− потужність двигуна 196 к.с.;
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 13
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

− максимальна швидкість 85 км/год;
− двигун D6DA 19;
− число передач 6; коробка передач механічна;
− розмір шин 8.25R16-16PR.

а)
б)
Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд (а) та габаритні розміри (б) Hyundai HD 120

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 14
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Isuzu NQR71 – 7 тон

Дизельний двигун 4HG1-T відповідає нормам Євро-IV, потужністю 121 к.с.
при 3200 об/хв.
а)
б)
Рисунок 1.2 − Зовнішній вигляд (а) та габаритні розміри (б) Isuzu NQR71

Mercedes Atego 1725 – 7,5 тон

Основні параметри обраного автомобіля наведено в табл. 1.2.

а)
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 15
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

б)

Рисунок 1.3 − Зовнішній вигляд (а) та габаритні розміри (б) Mercedes Atego 1725

Таблиця 1.2 − Технічні характеристики Mercedes Atego 1725
№
п/п Назва параметра Значення
параметра
1 Компонувальна схема 4х2
2 Повна маса mа, кг 13500
3 Споряджена маса, m0, кг 6000
4 Максимальна маса вантажу, що перевозиться mв, кг 7500
5 Максимальна швидкість Vmax, км/год 91
6 Двигун (дизельний, карбюраторний, інжекторний) Дизель, Євро 5
7 Робочий об'єм V, л 6,4
8 Максимальна потужність двигуна Nmax, к. с. 231
9 Максимальний крутний момент Меmax, Нм 850
10 Габаритна висота Н, мм 2662
11 База, L, мм 4160
12 Колія коліс В, мм 1965

Для проєктованого АТП за базовий АТЗ приймаємо Mercedes Atego 1725.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 16
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

1.3 Аналіз вихідних даних проєкту

При проєктуванні АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних даних:
− кількість робочих змін – 1;
− кількість вантажних АТЗ на АТП – 75 шт.;
− середньодобовий пробіг автомобіля складає 300 км;
− кількість робочих днів на рік складає 302 днів;
− спосіб зберігання автомобілів − відкритий.
− категорія умов експлуатації − ІІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з цементобетоном, асфальтобетоном по рівнинному та слабопагорбовому
рельєфу, помірно-континентальний клімат.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.3.
Таблиця 1.3 − Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 75
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км/год 300
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Кліматичний район помірно-
континентальний
7 Кількість робочих днів підприємства 302
8 Дільниця, що проєктується агрегатна
9 Марка автомобіля Mercedes Atego
1725

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 17
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві

Технологічний розрахунок АТП включає:
− визначення виробничої програми з ТО та ремонту РС АТП за
нормативами профілактичного обслуговування;
− розрахунок кількості працівників, технологічного обладнання, площ
приміщень основного, допоміжного виробництва;
− визначення характеристик будівель, споруд та генерального плану АТП.
Коригування періодичності ТО:

L' = L( H )
ТО−1 ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)

L' ( H )
ТО−2 = LТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)

L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K2 ⋅ K3 ; (2.3)

де ����н
ТО−1,ТО−2 − нормативна періодичність ТО-1, ТО-2 для IІІ категорії умов
експлуатації, км.; Lн
рес − нормативний пробіг до ресурсного пробігу, тис. км.;
К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації,
кліматичні умови [1].
L'
ТО−1 = 4000 ⋅ 0,8 ⋅1 = 3200км.,
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,8 ⋅1 = 12800км.,
Lрес = 300000 ⋅ 0,8 ⋅1 ⋅1,1 = 264000км.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 18
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів АТЗ визначається відношенням циклового
пробігу Lц до виду впливу. Кількість списань за цикл дорівнює 1. ТО-1 за цикл не
включає ТО-2. Періодичність ЩО відповідає середньодобовому пробігу.
Визначаємо ТО-1, ТО-2 на один ТЗ за цикл:
- число ТО-2:

L
рес 264000
N = = ≈ 21
2 (2.4)
L 12800
ТО−2

- число ТО-1 на цикл:

L
рес 264000
N = − N = − 21 ≈ 62;
1 2 (2.5)
L 3200
ТО−1

де Lрес − ресурсний пробіг, км; ����ТО−1,ТО−2 – періодичність виконання ТО-1,
ТО-2.
- кількість ЩО на цикл:

L 264000
N = рес = = 880;
ЩO (2.6)
L 300
cд

де Lрес – ресурсний пробіг, км; Lcд – середньодобовий пробіг АТЗ.
Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 − Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне позначення N1 N2 NЩO
Кількість 62 21 880
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 19
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Коефіцієнт технічної готовності:

1 1
α = = = 0,89
T  d
ТОіПР  1 + 300 0,4  (2.7)
1 + L    
cд 1000  1000 
 

де dТОіПР – тривалість простою ТО та ПР в АТП, дні/1000 км. [1].
Розрахунок річного пробігу автомобіля:

����Р = Дроб ⋅ ����сд ⋅ ����Т = 302 ⋅ 300 ⋅ 0,89 = 80634км., (2.8)

де Дроб. – кількість днів роботи АТП в рік, дні.
Коефіцієнт переходу від циклу до року:

L 80634
η = Р = = 0,3
Р (2.9)
L 264000
рес

Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік:

N = N ⋅η = 21 ⋅ 0,3 = 6
2 Р 2 Р (2.10)

N = N ⋅η = 62 ⋅ 0,3 = 19
1Р 1 Р (2.11)

N = N ⋅η = 880 ⋅ 0,3 = 264
ЩОР ЩО Р (2.12)

Кількість ТО на всі ТЗ за рік:
∑ N = N ⋅ A = 6 ⋅ 75 = 450
2 Р 2 Р CП (2.13)
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 20
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

∑ N = N ⋅ A = 19 ⋅ 75 = 1425
1Р 1Р CП (2.14)

∑ N = N ⋅ A = 264 ⋅ 75 = 19800
ЩОР ЩОР CП (2.15)

Результати наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 − Кількість технічних впливів на один АТЗ та на всі АТЗ
Кількість технічних впливів на 1 АТЗ Кількість технічних впливів по
всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2 Р
264 19 6 19800 1425 450

2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Діагностування РС входить в обсяг робіт ПР, ТО. Діагностування Д-1 ТЗ
буде проводитися на постах та поєднано з ТО-1.
Д-1 призначено для визначення технічного стану систем АТЗ, вузлів,
агрегатів, що забезпечують безпеку руху. Д-1 виконується при ТО-1, ТО-2 та при
ПР.
Д-2 призначено для визначення потужнісних, економічних показників ТЗ. Д-
2 проводиться з періодичністю ТО-2, в інших випадках при ПР. Кількість АТЗ, що
направляються на Д-2 при ПР 20% від річної програми ТО-2.
Розрахунок кількості діагностичних впливів:

∑ N = 1,1∑ N + ∑ N = 1,1 ⋅1425 + 450 = 2018
Д 1Р 1Р 2 Р (2.16)

∑ N = 1,2∑ N = 1,2 ⋅ 450 = 540
Д 2 Р 2 Р (2.17)

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 21
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

де ∑ N Д 2Р - кількість Д-2 на всі ТЗ за рік; 1,1; 1,2 – коефіцієнт, що враховує
кількість АТЗ, що діагностуються при ПР.
Кількість АТЗ, що направляються на Д-2:

∑���� = ∑���� ⋅ 20Д Д2Р = 540 ⋅ 0,2 = 108 (2.18)
2 100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню АТЗ

По видам ТО та діагностуванню АТЗ добова виробнича програма
визначається за формулою:

∑ N
N iд =
iР ,
Д (2.19)
роб .Рi

де ΣNiР – річна програма ТО чи діагностування окремо (∑NЩOp ,∑N1 p ,∑N2 p );
Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони, призначеної для ТО, діагностування
автомобілів.
19800
N = = 66
ЩО Д
302

1425
N = = 5
ТО−1 Д
302
450
N = = 1
ТО−2 Д
302

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 22
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

2018
N = = 7
Д 1 Д
302

540
N = = 2
Д 2 Д
302

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

Д-1 організовується разом з ТО-1.
Розрахункову трудомісткість tЩО визначаємо зо формулою:

t = t н
ЩO ЩO ⋅K 4 ⋅KM , люд.год (2.20)

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1];
К4 – коефіцієнт (враховує кількість одиниць сумісного РС та розмір АТП
[1];
КМ=0,35...0,75 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості.

����Щ���� = 0,35 ⋅ 1,19 ⋅ 0,5 = 0,21люд. год

Нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 для проєктованого АТП визначається
за формулою:
t н
ТО−1 = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.21)

t н
ТО−2 = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 23
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

де tн
i - нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд. год. [1].

tТО−1 = 5,7 ⋅1,0 ⋅1,19 = 6,78люд.год

tТО−2 = 21,6 ⋅1,0 ⋅1,19 = 25,7люд.год

Питома нормативна трудомісткість ПР визначається за формулою:

t = t н
ПР ПР ⋅K1 ⋅K 2 ⋅K3 ⋅K 4 ⋅K5 , люд.год (2.22)

де t н
ПР – нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1]; К1, К2, К3, К4, К5 –
коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації ТЗ, модифікацію ТЗ,
природно-кліматичні умови експлуатації ТЗ, кількість одиниць технологічно
сумісного рухомого складу, способу зберігання ТЗ [1].

tПР = 5 ⋅1,2 ⋅1,0 ⋅0,9 ⋅1,19 ⋅1,0 = 6,43люд.год

Розрахунок трудомісткості при виконанні Д-1 з ТО-1:

t1+д−1 =1,1⋅ tТО−1 =1,1⋅6,78 = 7,46люд.год (2.23)

Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:

tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅25,7 = 5,14люд.год (2.24)

Трудомісткість СО:

t δ 20
СО = ⋅ t
100 ТО−2 = ⋅25,7 = 5,14люд.год (2.25)
100
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 24
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2, 20%.

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу

Розрахунок річних обсягів ЩО:

ТЩО.Р = ∑����ЩО.Р ⋅ ����ЩО = 19800 ⋅ 0,21 = 4158 люд. год. (2.26)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-1 з Д-1:

ТТО−1.Р = ∑����1.Р ⋅ ����1+д−1 + (0,1∑����1Р + ∑����2Р)����д1 =
= 1425 ⋅ 7,46 + (0,1 ⋅ 1425 + 450) ⋅ 0,25 ⋅ 6,78 = 11635люд. год. (2.27)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-2:

Т 2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 450 ⋅25,7 =11565 люд. год. (2.28)

Розрахунок річних обсягів робіт Д-2:

Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 540 ⋅5,14 = 2776 люд. год. (2.29)

Розрахунок річних обсягів робіт ПР:

Lp ⋅ A
Т nр ⋅ tпр 80634 ⋅75 ⋅6,43
ПР.Р = = = 38886 люд. год. (2.30)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку:

ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅75 ⋅0,2 ⋅25,7 = 771люд. год. (2.31)
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 25
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; Апр – кількість автомобілів.

2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР

Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи АТЗ. Роботи
ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ТО-2, ПР під час роботи АТЗ на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни, зони
ПР в 2…3 зміни [1].
Вибір методу ТО виконуємо шляхом порівняння такту поста τ з ритмом
виробництва R. Якщо такт поста рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо умова
не виконується для проведення ТО проєктуються універсальні пости [1].
Ритм виробництва визначається за формулою:

R 60 ⋅T
= зм ⋅Сзм
i , (2.32)
Ni.д

де Сзм – число змін; Тзм=8 год. – тривалість зміни; Ni.д – добова виробнича
програма розділена по кожному виду ТО.

R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 7хв.
66

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 96 хв.
5
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480 хв.
1

Розрахунок такту зони обслуговування:
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 26
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

60 ⋅ t
τ ЩО (1...3) 60 ⋅0,21
ЩО = + = + 2 = 4 хв. (2.33)
Р3 6

���� 60⋅����ТО−1
ТО−1 = + (1. . .3) = 60⋅6,78 + 3 = 61хв. (2.34)
Р3 7

���� = 60⋅����ТО−2 + (1. . .3) = 60⋅25,7
ТО−2 + 3 = 223 хв. (2.35)
Р3 7

де tЩО, ����ТО−1 , ����ТО−2 – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються
в зоні ЩО, ТО-1, ТО-2, люд.-год; Рз – кількість робітників, що працюють
одночасно;
tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування ТЗ при установці на пост і
з'їзді з посту.
Кількість постів ЩО:

τ
X ЩО 4
ЩО = = ≈1 (2.36)
RЩО ⋅ηЩО 7 ⋅0,85

Кількість постів ТО-1 з Д-1:

X τ ТО−1 61 (2.37)
ТО−1 = = ≈1
RТО−1 ⋅ηТО−1 96 ⋅0,85

Кількість постів для ТО-2:

X τ ТО−2 223
ТО−2 = = ≈1 (2.38)
RТО−2 ⋅ηТО−2 480 ⋅0,85
де η=0,85÷0,95 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 27
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Кількість постів Д-2 визначається:

T
X Д 2 р ⋅Кн 2776 ⋅1,4
Д 2 = = ≈1 (2.39)
Д рп ⋅п ⋅ t зм ⋅Р ⋅ηі 302 ⋅8 ⋅1⋅2 ⋅0,85

де ТД2р - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.; Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2];
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [3]; Д рп - кількість робочих днів
поста за рік; tзм - тривалість зміни; n – кількість змін роботи на добу.
Кількість постів для виконання робіт Д-2 приймаємо - 1.

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Розрахунок кількості постів ПР:

���� = ����ПР⋅���� = 38886⋅1,4
пр = 4,42 ≈ 5 (2.40)
Дрп⋅Тзм⋅Сзм⋅Рпр⋅����пр 302⋅8⋅1⋅6⋅0,85

де Дрп – кількість днів роботи зони ПР в рік;
ТПР - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.;
Тзм – тривалість зміни, год.;
φ=1,2÷1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження ТЗ у зону
ПР; Рпр – кількість робітників на посту, люд.;
Сзм – кількість змін;
ηпр=0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 28
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

���� = ТЩО + Т1Д−1Р + Т2.Р + Тд−2Р + ТПР.Р + ����СО.Р = (2.41)
= 4158 + 11635 + 11565 + 2776 + 38886 + 771 = 69791люд.−год.

де T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, Д-2, СО та ПР відповідно,
люд. год.
����ЩО, T1 Д −1Р – річні об'єми робіт ЩО, ТО-1 з Д-1, люд.год;

2.2.6 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу робочого
місця:

Т
Р ір
т = , (2.42)
Фм

де Фм – річний фонд часу робочого місця, Фм=2070 год.;
Тір – річний обсяг робіт за зоною ПР, ТО або дільницею, люд.-год.
Річний фонд робочого часу робітника зони чи дільниці:

Т
Рш = ір , (2.43)
Фр

де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника.

Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 29
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.1 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць по змінах Річний
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 ЩО 4158 2,01 2 2 1860 2,24 3
2 Зона ТО-1 11635 5,62 6 6 1840 6,32 7
3 Зона ТО-2+CОР 12336 5,96 6 6 1840 6,70 7
4 Д-2 2776 1,34 2 2 1840 1,51 2
5 Зона ПР (пости) 17110 8,27 9 8 1 1840 9,30 10
6 Всього 48015 25 24 1 29
Виробничі дільниці
7 Агрегатні 3920 1,89 2 2 - 1840 2,13
8 Ремонт приладів 3
систем живлення 436 0,21 1 1 - 1820 0,24
9 Слюсарно-механічні 2178 1,05 1 1 - 1840 1,18 2
10 Електротехнічні 544 0,26 1 1 1840 0,30 1
11 Акумуляторні 436 0,21 1 1 - 1820 0,24 1
12 Шиномонтажні 109 0,05 1820 0,06
1 1 - 1
13 Вулканізаційні 218 0,11 1820 0,12
14 Ковальсько-ресорні 327 0,16 1820 0,18
15 Мідницькі 436 0,21 1 1 - 1820 0,24 1
16 Жерстяницькі 218 0,11 1840 0,12
17 Зварювальні 218 0,11 1 1 - 1820 0,12 1
18 Оббивні 109 0,05 1 1 - 1820 0,06 1
19 Малярні 1307 0,63 1 1 1820 0,72 1
Разом 21776 10 10 12
Всього 69791 35 41

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 30
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.

2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць

Площі дільниць можуть розраховуватись декількома методами: за площею
обладнання та за питомою площею на одного робітника.
Якщо на виробничій дільниці передбачається пост для АТЗ, то до площі
дільниці додається площа АТЗ.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = f сум К П′ (2.44)

де fсум – сумарна площа горизонтальних проєкцій за габаритними розмірами
устаткування, fсум=25,89 м2; К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування
[1].
�������� = 25,89 ⋅ 4 = 103,56 м2

Площа виробничої дільниці за показником питомої площі розраховується за
формулою [4]:

Fді = f p1 + f p2 (Pm −1), (2.45)

де fp1 – питома площа на І працівника; fp2 – питома площа на наступних
робітників; Рт – число робітників у найбільшій зміні.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости для АТЗ, то до площі
дільниці додається площа АТЗ в плані:

����ді = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) + �������� (2.46)

Розрахунок площ виробничих дільниць наведено в табл. 2.2.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 31
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.2 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 2 22 14 36 25,89 4 103,56 105
2 Ремонт приладів систем живлення 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
3 Слюсарно-механічна 1 18 12 18 12,00 4 48 54
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,50 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 6,94 4 27,76 28
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,20 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 21 12,36 4 49,44 50
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 28
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 18
11 Зварювальна 1 15 9 15 4,08 4 16,32 16
12 Оббивна 1 18 5 37 5,20 4 20,8 50
13 Малярна 1 24 18 24 20,50 4,0 82 60
Всього 264 507

2.2.8 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО, ПР визначаємо за формулою:

FЗ = fa XК П (2.47)

де fa – площа, яку займає ТЗ у плані, fa=2,486∙7,715=19,2 м2;
Кп=4...5 – при двосторонньому розташуванні постів та потоковому методі
обслуговування; Кп=6...7 – при однобічному розташуванні постів; X – кількість
постів.

����ЩО = 19,2 ⋅ 1 ⋅ 4 = 76,8 м2

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 32
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата
К-ть працівників
Питома площа на першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників, м2
Розрахункове значення, м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята

����ТО−1+Д1 = 19,2 ⋅ 1 ⋅ 4 = 76,8 м2

����ТО−2 = 19,2 ⋅ 1 ⋅ 4 = 76,8 м2

����Д2 = 19,2 ⋅ 1 ⋅ 4 = 76,8 м2

����ПР = 19,2 ⋅ 5 ⋅ 4 = 384 м2

2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень

Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг та визначаємо за формулою:

Lp ⋅ A
F u ⋅ fпит
ск.і = 6 ⋅K рс ⋅K ⋅K
10 p різ , (2.48)

де Крс – коефіцієнт, що враховує тип АТЗ, Крс=1,19;
fпит – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу;
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність АТЗ, Кріз=1,0.
Кр – коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ, Кр=1,0;
Склад запасних частин:
F 80634 ⋅75 ⋅4
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 28 м2
10
Склад агрегатів:
F 80634 ⋅75 ⋅6
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 43 м2
10
Склад матеріалів:
F 80634 ⋅75 ⋅3,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 23 м2
10

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 33
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Склад шин:
F 80634 ⋅75 ⋅3 2
ск = ⋅1⋅1,19 ⋅1= 21 м
106

Склад мастильних матеріалів:
F 80634 ⋅75 ⋅4
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 28 м2
10

Склад лакофарбових матеріалів:
F 80634 ⋅75 ⋅1,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 9 м2
10

Склад хімікатів:
F 80634 ⋅75 ⋅1,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 9 м2
10

Склад інструментів:
F 80634 ⋅75 ⋅0,3
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 2 м2
10

Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин та агрегатів

Fск = 0,2(28+ 43) =14 м2

∑Fcк = 28+ 43+ 23+ 21+ 28+ 9+ 9+ 2+14 =178 м2

Результати наведено в табл. 2.3.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 34
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.3 – Розрахунок площ складських приміщень
№ Норм. значення площі Розрахункове
п\п Назва складу складських приміщень, значення
м2/1млн.км. площі, м2
1 Запасних частин 4 28
2 Агрегатів 6 43
3 Матеріалів 3,25 23
4 Шин 3 21
5 Мастильних матеріалів 4 28
6 Лакофарбових матеріалів 1,25 9
7 Хімікатів 1,25 9
8 Інструментів 0,3 2
9 Проміжний (дільниця комплектації) 14
Всього 178

Кількість місць зберігання приймаємо:

Азб = А���� = 75 автомобілів (2.49)

де Аи – облікова кількість АТЗ на АТП.

2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:

����зб = �������� ∙ Азб ∙ �������� = 19,2 ∙ 75 ∙ 3 = 4320 м2 (2.50)

де fa – площа, яку займає АТЗ у плані; Азб – число місць зберігання;
Кп=2,5÷3,0 – коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 35
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

2.2.11 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу (ГВК)
визначаємо його загальну площу:

����ГВК = (1,10. . .1,15)(����1+Д1 + ����2 + ����Д2 + ����ПР + ����д + ����ск) (2.51)

де F1+Д1, F2, FД2, FПР, Fд − відповідно площі зон ТО-1+Д-1, ТО-2, Д-2, ПР,
дільниць, м2; Fск – загальна площа складів, м2.

����ГВК = 1,15 ⋅ (76,8 + 76,8 + 76,8 + 384 + 507 + 178) = 1495м2.

2.2.12 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки:

10−2 ⋅ (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.55)
k з

де F 2
доп - площа забудови допоміжними будівлями, м ; FГВК - площа забудови
виробничо-складськими приміщеннями, Fділ – необхідна площа ділянки, га; м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання РС, м2; k3 - щільність забудови
території, %.
10−2
F ⋅ (1495+14+ 4320)
діл = =1,29 га .
45

2.2.13 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

«Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд виготовляють
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 36
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони уніфіковані,
мають квадратний, прямокутний або двогілчастий переріз» [1].
«При проєктуванні будівель, споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400 та висотою 7,4 м.
«Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини). Роздільні перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм [1].
«Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні попередньонапружені конструкції покриття: балки, прольотом 12 м,
будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м» [1].
«Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за шириною
1000 мм» [1].

2.3 Проєктування агрегатної дільниці

2.3.1 Призначення агрегатної дільниці

Агрегатна дільниця призначена для ремонту коробок передач, двигунів,
рульових керувань, зчеплень, ведучих та ведених мостів, карданних передач,
гальмівних систем та інших механізмів, вузлів, що були зняті з АТЗ.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 37
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у дільницю
кран-балками або візками. Із картерів видаляють оливу з охолоджуючої і
гальмової систем. Агрегати для ремонту підлягають миттю. Потім
встановлюються на стенди, де їх розбирають. Деталі після розбирання миють у
спеціальних ваннах, установках.
Деталі підлягають дефектуванню з використанням спеціальних приладів та
вимірювального інструменту. Ознаками непридатності без відновлення є тріщини,
задирки, вм’ятини, сліди корозії тощо.
Після відновлення чи заміни непридатних деталей відбувається збирання
агрегатів та вузлів на стендах.
Орієнтовний розподіл трудовитрат агрегатних робіт становить: ремонт
двигунів та їх систем – 57 %; ведучих, керованих мостів – по 11 %; коробок
передач – 8 %; рульових керувань – 4 %; карданних зчеплень, механізмів – 3%;
гальм та інших систем, механізмів – 3 %.

2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП

Перелік обладнання агрегатної дільниці:
– стенд для розбирання, збирання коробок передач;
– стенд для збирання, розбирання двигунів;
– стенд для розбирання, збирання гідропідсилювачів керма;
– прес гідравлічний до 2 т.;
– стенд для зрізання гальмівних накладок;
– свердлильний верстат 2Н124;
– стенд для приклепування накладок;
– вантажно-підйомний механізм;
– стенд для ремонту і обкатування редукторів ведучих коліс;
– стелаж 4-хярусний металевий;
– пристрій для запресування і ви пресування поршневих пальців;
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 38
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

– стіл для збирання і розбирання агрегатів;
– ванна для мийки деталей, об’єм 0,5 м3;
– скриня для відходів, об’єм 0,6 м3;
– верстак слюсарний;
– ящик для піску, об’єм 0,4 м3;
– пожежний щит.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 39
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА

3.1 Аналіз пристроїв для ремонту коробок передач

Розбірно-складальні роботи при ремонті РС належать до числа найбільш
трудомістких та найменш оснащених сучасним обладнанням, устаткуванням.
Основними дефектами коробок переміни передач є зношування зубів шестірень,
тріщини і зломи картера, отворів під підшипники та самих підшипників. Для
усунення даних дефектів потрібне виконання значного обсягу зварювальних,
розбірно-складальних та інших робіт, що вимагають застосування спеціальних
пристроїв.
По призначенню стенди прийнято розділяти на універсальні та
спеціалізовані. Універсальні призначені для встановлення однотипних агрегатів
різних моделей ТЗ або різних агрегатів однієї моделі ТЗ.
Спеціалізовані стенди використовують для установки однотипних агрегатів
переважно однієї чи декількох подібних моделей ТЗ.
У фрикційних агрегат утримується в потрібному положенні за рахунок сил
тертя між затискним пристосуванням і корпусом коробки передач.
Комбіноване закріплення, як правило, є найбільш надійним і припускає
одночасну установку агрегату на опорну поверхню й фіксацію його за допомогою
різних пристроїв у необхіднім положенні.
По числу встановлюваних агрегатів стенди також розділяють на одно- і
багатомісні. Використання багатомісних стендів характерно для великих
авторемонтних підприємств з великою річною програмою ремонту.
Схема стенду для ремонту КПП ТЗ моделі 2218 наведено на рис. 3.1.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 40
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

1 - опора; 2 - супорт; 3 - захват; 4 - стелаж
Рисунок 3.2 – Стенд для ремонту коробок передач моделі 2218

Конструкція стенда включає чавунну опору 1, на якій жорстко закріплений
супорт 2. Супорт має захвати 3 для закріплення агрегату, що можуть змінювати
своє розташування в просторі. У верхній частині стійки є стелажі, на яких
розміщується потрібний інструмент, деталі коробки передач. Наявність двох
захватів дозволяє одночасно встановити на стенд дві коробки передач ТЗ.
Робота стенда здійснюється таким чином. На стіл захвата розміщають
коробку передач, фіксуючи її в горизонтальній площині гвинтами. Виконують
розбірно-складальні та інші операції. Після цього вивертають гвинти захватів та
видаляють агрегат зі стола.
Перевагами стенда є можливість регулювання висоти супорта, наявність
стелажів для розміщення столів, деталей, що дозволяє одночасно виконувати
ремонт двох коробок передач. Недоліком стенду є відсутність привода та висока
маса.
Наведено універсальний стенд 2365, призначений для ремонту коробки
передач АТЗ (рис. 3.2).
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 41
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

1 - опора; 2 - стіл; 3 - плита; 4 - стелаж
Рисунок 3.2 – Стенд для ремонту КПП 2365

Стенд включає опору 1, на якій змонтовано стіл 2 з плитою 3, що дозволяють
установити та жорстко закріпити на ній коробку передач. Також на стенді є
стелаж для розміщення інструмента та деталей.
Знята з АТЗ коробка передач встановлюється в горизонтальне положення на
плиті стола та жорстко фіксується з використанням гвинтових упорів. Виконавши
роботу гвинтові фіксатори послабляються. Коробка передач знімається з плити
стола.
Перевагами є простота конструкції та наявність фіксування ремонтованого
об'єкта. Недоліками – відсутність приводу, неможливість регулювання висоти
розташування плити стола.
На рис. 3.3 наведено стенд для ремонту коробок передач моделі ПР 77.
Конструкція стенда складається з вертикальної стійки 1, піддона для збору
оливи 2, стола 3 і механізму, що допомагає змінити положення стола в просторі,
що включає вісь, встановлену в корпусі підшипників 4 з стопором 5.
Коробка передач встановлюється на платформу стола та фіксується в
необхідному положенні за допомогою гвинтів. В процесі експлуатації стіл
можливо поставити в інше положення, використовуючи стопор. Після виконання
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 42
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

роботи стіл повертають у горизонтальне положення, вивертають фіксуючі
коробку передач гвинти та знімають її.

1 - стійка; 2 - піддон; 3 - стіл поворотний; 4 - корпус підшипників; 5 – стопор
Рисунок 3.3 – Стенд моделі ПР 77

Перевагою конструкції є простота, наявність піддона для збору оливи та
можливість зміни розташування об'єкта в просторі. Недоліками - відсутність
приводу, можливість регулювання стола по висоті.

3.2 Опис конструкції стенда, що розробляється для ремонту коробки
передач

Стенд не повинен комплектуватися устаткуванням та елементами, які мають
низьку довговічність, безвідмовність. Необхідно максимально виключити ручну
працю.
З метою досягнення мінімальної матеріалоємності конструкції, енерговитрат
необхідно обґрунтовано підходити до питання вибору привода та конструктивних
елементів.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 43
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Зручність при виконанні ремонту забезпечується зручною позою робітника,
наявністю спеціальних пристосувань, обладнань для збору оливи, стелажів для
запасних частин, елементів, що знімаються.
Схема конструкції розробленого стенда для ремонту коробки передач наведено
на рис. 3.4.

1 - рама; 2 - стійка; 3 - супорт; 4 - гвинт; 5 - ролик; 6 - гідравлічний домкрат;
7 - піддон
Рисунок 3.4 - Схема стенда

Стенд включає раму, в основі якої змонтований вантажопідйомністю 2 т.
гідравлічний домкрат, який призначений для зміни розташування закріпленої на
стенді коробки передач. Всередині рами встановлена стійка, до якої прикріплені
спеціальні ролики для вільного переміщення. Для збору оливи з картера коробки
передач на підлозі встановлений піддон. Також на стійці є супорти для фіксації
коробки передач.
Демонтована коробка передач встановлюється за допомогою
вантажопідйомного механізму на стенд та закріплюється з використанням
супортів. Якщо коробка передач розташовується високо або низько, натисканням
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 44
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

на педаль гідравлічного домкрата встановлює його потрібне положення.
Виконавши необхідні роботи, зібравши фіксатори, коробку знімають з стенда та
знову монтують на ТЗ.
При роботі на стенді повинні дотримуватися наступні правила:
- перед початком використання стенда ознайомитися з інструкцією для
експлуатації;
- не перевищувати вагу, зазначену у технічних характеристик;
- поверхня, на якій розташовується стенд, є рівною та твердою;
- перед початком роботи переконатися, що стенд немає ушкоджень, таких як
деформація рами та ін.;
- не використовувати силові, ударні методи ремонту під час ремонту
коробки передач;
- зафіксувати стенд стопорними напольними фіксаторами;
- для забезпечення роботи стенда необхідно періодично змазувати його
гвинтові частини;
- після закінчення робіт потрібно протерти стенд від відходів ремонту
(олива, пісок та ін.).
Технічне обслуговування стенда повинно здійснюватися не менше одного
разу в півроку. Основними перевагами стенда є висока надійність,
матеріалоємність конструкції, продуктивність, універсальність, зручність при
виконанні робіт, що забезпечується можливістю регулювання висоти стенда.
При роботі на стенді не допускається використання ударних і силових
методів ремонту коробки передач.
Відповідно до «Положення про технічне обслуговування і ремонт
технологічного устаткування АТП і СТО» були прийняті наступні види
обслуговування: планові огляди, перевірка, випробування.
Ремонт стенда включає: поточний, середній та капітальний. Середній ремонт
допускається, однак не є обов'язковим.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 45
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Щоденне обслуговування полягає в спостереженні за виконанням інструкцій,
правил експлуатації, зазначених у документах заводу-виготовлювача, особливо за
мастильним обладнанням, механізмами керування, вмістом устаткування в
чистоті, своєчасне усунення невеликих несправностей. Щоденне обслуговування
повинно проводитися в неробочий час слюсарем з ремонту агрегатів.
Періодичне ТО є роботою профілактичного характеру, що здійснюється в
міжремонтні періоди - час роботи устаткування між двома плановими черговими
ремонтами. Характер, вміст, система періодичності ТО пов’язані з кількістю та
обсягом наступних планових ремонтів.
ТО передбачає: усунення дрібних дефектів, неполадок, виявлених при
прийманні та здачі зміни; ретельну перевірку стану обладнання, особливо
ущільнень, механізмів керування; перевірку працездатності приводу;
встановлення обсягу робіт, що підлягають виконанню при плановому ремонті.

3.3 Розрахунок основних вузлів та елементів стенда

Для того, щоб виконати розрахунок основних вузлів, елементів стенда,
необхідно вирішити такі завдання:
- зробити вибір поперечного перерізу стійки та виконати розрахунок
стійки на міцність;
- провести розрахунок найбільш навантаженого стрижня супортів на
вигин та підібрати діаметр стрижнів;
- розрахувати параметри гвинта, визначивши діаметр гвинта з умови
міцності на стиск.
Необхідно виконати добір поперечного перерізу стійки та виконати основний
розрахунок на міцність. Сили, що діють на стійку, наведено на рис. 3.5.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 46
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.5 – Сили й моменти, що діють на стійку

Момент опору визначається за формулою:

W M 412,02
= [ ] = = 2,58см4 , (3.1)
σ 160

де [σ ] - допустиме напруження вигину, для Сталь 45 [σ ]=160 МПа;
М - максимальний крутний момент, що діє на стійку, Н⋅м;
Максимальний крутний момент визначається за формулою:

���� = ���� ⋅ ���� = 1177,2 ⋅ 0,35 = 412,02 Н ∙ м, (3.2)

де l - довжина консолі, l =1 м.; F - сила ваги, Н.
Сила ваги визначається за формулою:

���� = ���� ⋅ ���� = 120 ⋅ 9,81 = 1177,2 ����, (3.3)

де m - маса коробки передач, m =120 кг.

Вибір поперечного профілю стійки здійснюється по табл. 3.1.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 47
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Таблиця 3.1 – Вибір поперечного профілю стійки
Н S Площа перетину Jх=Jу, см4 Wx=Wу, см3 Маса 1м, кг
2
мм см
32 3 3,37 4,93 3,08 2,65
35 3 3,73 6,61 3,78 2,93
36 3,5 4,40 8,11 4,50 3,46
40 4 4,96 11,5 5,73 3,90
42 4 5,89 14,8 7,05 4,62
45 5 6,37 18,6 8,25 5,00
50 5 8,70 30,8 12,3 6,83
55 5 9,70 42,1 15,3 7,61
60 6 12,53 63,8 21,3 9,84
65 6 13,73 83,0 25,5 10,78
70 6 14,93 105,7 30,2 11,72
75 6 16,13 132,4 35,8 12,66
80 7 19,85 183,2 45,8 15,58
92 7 23,21 288,5 62,7 18,22
100 7 25,45 377,5 75,5 25,45

У ході розрахунків для виготовлення стійки була обрана сталева квадратна
труба Н=50 мм, S=5 мм. Далі проводимо розрахунок найбільш навантаженого
стержня супортів на вигин (рис. 3.6).

Рисунок 3.6 - Сили, що діють на стержень

Згідно рис. 3.6 стержень діє згинальний момент, що можна визначити за
формулою:

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 48
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

M P ⋅ l 1953,3 ⋅0,077
u = = = 37,6Н ⋅м , (3.4)
4 4

де Р - максимальне зусилля, що прикладається до стенда, Р=638 Н.
Підставивши відповідні значення у формулу (3.4), одержимо.
Умова міцності при вигині має вигляд:

���� = ��������
���� ≤ [��������], (3.5)
����из

де M u - максимальний згинальний момент у небезпечному перерізі стрижня,
M u =37,6 Н⋅м; [σ u ]=90⋅106 Па.
З умови міцності при вигині (3.5), отримаємо:

W M u max 37,6
uз = = = 0,42 ⋅10−6 м3 , (3.6)
1 [σ u ] 90 ⋅106

Осьовий момент опору круглого перетину можна визначити за формулою:

��������3���� = в
����з1 , (3.7)
32

де ����⬚в - діаметр стрижня з умови міцності на вигин, м.
Із виразу (3.7) маємо:

3
���� = �32⋅��������з1 3
= �32⋅0,42⋅10−6 = 0,016 м. (3.8)
���� 3,14

Вибір параметрів гвинта проводиться в такий спосіб.
Попередньо внутрішній діаметр гвинта dв , визначають із умови міцності на
стиск за формулою:
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 49
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

d Q ⋅4
в = [ ] , (3.9)
k ⋅π ⋅ σ сж

де Q - сила, що діє на гвинт приймемо, Q =300 Н; k – коефіцієнт, що враховує
необхідність зниження допустимої напруги, k=0,7; [σ сж ] - межа міцності матеріалу
гвинта на стиск, Па.
Межа міцності матеріалу гвинта на стиск для сталі 45 з термообробкою до
твердості НRС 45 розраховують за формулою:

[σ [σ в ] 180
сж ]= [ ] = = 60Н / м3 , (3.10)
n 3

де [σ в ] - границя витривалості матеріалу гвинта, [σ в ]=180Н/м2;
[n] - коефіцієнт запасу міцності, [n]=3.
Підставивши відповідні значення у формулу (3.10), отримаємо
Діаметр гвинта по формулі (3.9) рівний:
d 300 ⋅4
в = = 0,008м.
0,7 ⋅3,14 ⋅60
Висоту різьблення визначимо за формулою:

���� = 0,25����в = 0,25 ⋅ 8 = 2мм, (3.11)

де S - крок різьблення, мм.
Зовнішній діаметр гвинта визначається за формулою:

dh = dв + h = 8+ 2 =10мм. , (3.12)

Число ходів гвинтової лінії в гайці:
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 50
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

P
≤ g , (3.13)
0,25π (d 2 2
н − dв ) ⋅ z

де g - тиск у різьбленні гвинтової пари що допускається, приймемо для сталі
по чавуну g =60⋅105 Н/м2.
З виразу мінімально необхідна кількість ходів (число витків різьблення) z
визначається за формулою:

���� = ���� = 300 = 1,77 (3.14)
0,25����(���� 2 2
н2−����в2) 0,25⋅3,14(0,01⬚−0,008 5
⬚)⋅60⋅10

Приймаємо в розрахунках z = 2 .
Довжину рукояті, що забезпечує обертання гвинта визначаємо за формулою:

���� = �����(������������ + ���� ) ⋅ �������� + 1
���� ⋅ ���� ⋅ ���� ⋅ ���� � /����, (3.15)
2 3 ���� 2

де d2 - діаметр кола, уписаного у квадрат, м; R - допускне зусилля на
рукоятці гвинта, R =150 Н [41].
Значення d2 визначаємо за формулою:

����2 = ����Н ⋅ ������������ 4 52 = 10 ⋅ ������������ 4 52 = 7,07мм, (3.16)

Тоді довжина рукояті гвинта по формулі (3.16) складає:

�300 ⋅ (��������45 + 0,12) ⋅ 0,045
2 + 1
3 ⋅ 0,12 ⋅ 300 ⋅ 0,00707�
���� = 150 = 0,05 м.

Мінімально необхідна довжина рукояті гвинта повинна бути L=50 мм.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 51
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Потім роблять перевірку умови самогальмування пари гвинт - гайка за
формулою:

β  ρ , ���� = ���������������� � ���� �, (3.17)
����⋅����ср

де ρ - кут тертя, ρ =5,50 (при коефіцієнті тертя в парі гвинт-гайка f=0,1);
β - кут підйому гвинтової лінії.
Якщо умова самогальмування не виконується, зменшується крок різьблення
8 або збільшують середній діаметр гвинта dср.
Підставивши відповідні значення у (3.17), отримаємо:

���� = ���������������� � 2 � = 4,0460.
����⋅9

Отримане значення кута підйому гвинтової лінії не перевищує значення кута
тертя ρ =5,50. Кут підйому гвинтової лінії задовольняє умови самогальмування
пари гвинт-гайка.
Для кріплення стенда до підлоги використовуються фундаментні болти.
Згідно ДСТ 24379-80 для кріплення стенда до підлоги обрано фундаментні
болти вигнуті з номінальним діаметром різьблення 12 мм.
Виконані розрахунки дозволяють здійснити конструювання основних
механізмів, вузлів стенда для ремонту коробок передач.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 52
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Технологічне планування виробничих зон

Монтаж обладнання, організація працівників виконується згідно БНіП
8.01.08.-88. Всі вимоги БНіП до дільниць виконано. Підлога задовольняє вимоги
БНіП "Норми проєктування підлог".
Висота приміщення від підлоги 5,5 м, вільна площа на одну людину, що не
використовується обладнанням, становить 10 м. Стеля, стіни, внутрішні
конструкції приміщень, загорожа облаштовані звукопоглинаючим облицювання,
які пофарбовані в світлі тони із використанням титанових білил.
Кольорове оформлення обладнання, приміщення виконано відповідно до
коефіцієнта відбиття (не більше 0,4) та "Наказу по проєктуванню промислових
підприємств" (БНіП 181-70 Держбуду України).
Внутрішнє обладнання дільниць повинно виключати можливість появи пилу.
Приміщення потрібно своєчасно очищати від сміття та відходів виробництва.
Термін очищення встановлюється згідно технологічних регламентів та вимог
ПТЕ.
Забороняється виконувати перепланування приміщень без попередньої
розробки проєкту. Погодження даного проєкту з місцевими органами пожежного
нагляду (державного).
Забороняється знижувати вогнестійкість будівельних конструкцій,
зменшувати кількість евакуаційних виходів та порушувати вимоги до будівельних
норм та правил (ДБН).
Технологічне планування ділянок, плани розстановки зон, постів, зберігання
техобладнання та виробничого інвентарю, підйомно-транспортного, автомобіле-
місць та іншого устаткування є технічною документацією АТП, за якою
розташовується та монтується устаткування.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 53
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Вимоги до планувальних рішень зон ТО, ПР та Д наведено у ОНТП-01-91
[11] та СНиП 2.09.02-85 [12].
Технологічне планування АТП виконується згідно наступних положень:
− планування зон потрібно виконувати згідно відомості прийнятого
устаткування, даних, отриманих при розрахунку площ місць;
− розстановка технологічного устаткування повинна здійснюватися згідно
схем технологічного процесу (ТП) та дотримання нормативних відстаней між
елементами будинку та обладнанням;
− при розстановці обладнання, устаткування слід забезпечити вільні шляхи
при транспортуванні;
− робочі зони не повинні перетинатися з шляхами руху ТЗ;
− на плануванні вказуються будівельні вісі, габаритні розміри зон, відстані
між ними, прив'язки устаткування та оснащення щодо будівельних вісей,
елементів конструкцій корпусу, робочих місць, споживачів води та стиснутого
повітря, електроенергії та ін.;
− технологічне обладнання на плані позначається позиціями, їх перелік
наведено в специфікації над штампом;
− технологічне обладнання зображується умовним контуром в масштабі, в
якому вказується номер згідно специфікації.
На шляхах евакуації аварійне освітлення повинно утримуватись в справному
стані. Необхідно встановити покажчики виходів згідно ДСТУ.
На входах у АТП складського, виробничого призначення повинні бути
таблички з позначенням категорії пожежної та вибухопожежної небезпеки згідно
класу зони згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок.
Електрообладнання» та НАПБ Б.03.002.-2007 «Норми визначення категорій
будинків, приміщень та зовнішніх установ за пожежною та вибухопожежною
небезпекою».
У виробничих та допоміжних приміщеннях забороняється:
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 54
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

− захаращувати шляхи евакуації, сходи обладнанням, матеріалами та іншими
предметами;
− залишати без нагляду електронагрівальні прилади;
− залишати ввімкненими в електромережу установки після закінчення
роботи, якщо цього не потребує технологія виробництва;
− відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами;
− оббивати стіни приміщень горючими оздоблювальними матеріалами,
тканинами, що не просочені вогнезахисними речовинами;
− використовувати вентиляційні камери, електрощитові, горища, технічні
поверхи як виробничі приміщення чи склади АТП.

4.2 Шкідливі та небезпечні фактори у зонах ТО, ПР та дільницях

При виконанні розбірно-складальних робіт, ТО джерелами небезпеки є
переміщення ТЗ, рухомі частини устаткування, шум, електричний струм, вібрація,
несправність інструмента, занижена або підвищена температура, порушення
технологічної дисципліни.
Основними джерелами небезпеки є олива, паливо.

4.3 Заходи з техніки безпеки у дільницях та зонах

Продуктивність праці при виконанні різних робіт по ремонту АТЗ залежить
від умов праці працівників, організації робочого місця.
Пневматичний інструмент повинен відповідати ДСТУ 12.2.010-95, мати
справні шланги, робочі органи. Слюсарю по ремонту ТЗ повинні видавати
рукавиці та бавовняний костюм. При роботі з електроінструментом потрібно
додержуватись міри електробезпечності. При роботі на верстаті слюсар повинен
користуватися окулярами.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 55
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Електричне устаткування потрібно заземлити. Місця розливу палива, олив
необхідно усунути засипанням тирси чи піском. Потім тирсу чи пісок усувають у
безпечні місця. Не можна класти замочені паливом речі, деталі на станок.
Слюсарю потрібно уникати потрапляння палива на шкіру або всередину
організму при виконанні ремонтних робіт. Паливо, що потрапило на шкіру,
потрібно змити.
По закінченню роботи слюсар АТП повинен вимити лице, руки, шию. Щоб
уникнути потрапляння палива на шкіру, деталі потрібно вимити волосяною
щіткою чи пензлями. Під час мийки деталей одягається фартух.
Для захисту шкіри від дії оливи, мастила, палива використовуються
спеціальні пасти, що легко змиваються водою. Виконуючи роботи на постах ТО-
1, ТО-2, слюсар по паливній апаратурі повинен вішати на кермо табличку з
написом: “Двигун не запускати – працюють люди!”. ТЗ необхідно зафіксувати
гальмом та вмиканням першої передачі в коробці передач. Потрібно виключити
запалювання, покласти під колеса не менше двох упорів.
Пост регулювання приладів системи живлення при працюючому двигуні
потрібно обладнати дистанційним чи шланговим підсосом ВГ.
ТО та ремонт приладів системи живлення виконують у цеху АТП. Роботи із
зачищенням деталей перед луженням, паянням необхідно виконувати на робочих
місцях з місцевою вентиляцією. Паливні баки, тару з-під пальних рідин перед
ремонтом потрібно промити каустичною содою, гарячою водою, пропарити,
просушити гарячим повітрям. Зварювання чи пайка виконується при відкритих
пробках. При роботі з етиловим бензином потрібно бути охайним, не припускати
його розбризкування.
Для усунення пролитого бензину застосовують хлорну ванну чи дихлорамин.
Для промивання очей застосовують 2% розчин питної соди. При влученні бензину
на шкіру її промивають теплою водою з милом. Шкіру очищають від забруднень
кавтоловою маззю. Для попередження захворювання шкіри потрібно
користуватися профілактичними, захисними засобами. Перед прийняттям їжі
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 56
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

потрібно старанно мити руки з милом. Для підтримки нормальних умов праці на
дільницях АТП використовується природна та місцева механічна вентиляція.
Ручки ударного інструменту виготовляють овальними, прямими, з сухого дерева
твердих або в’язких порід. Ударну поверхню потрібно робити злегка опуклою.
Вона не повинна мати тріщин, задирок. Інструмент, яким користуються,
виготовляють із інструментальної сталі.

4.4 Промислова санітарія

4.4.1 Вентиляція

Стан повітря на автотранспортному підприємстві повинен відповідати ДСТУ
12.1.005-88. Для забезпечення потрібних умов праці дільниці АТП повинні бути
обладнанні припливно-витяжкою вентиляцією згідно СНиП 2.04.05-91.
Всі приміщення АТП повинні бути обладнанні фрамугами, квартирками для
природного провітрювання, окрім підземних гаражів. У приміщеннях для
зберігання агрегатів, запасних частин, шин передбачається природна вентиляція.
В приміщеннях зон ТО, ПР видалення повітря із системи вентиляції слід
передбачити із верхньої та нижньої зон оглядових канав. Слід передбачити
подачу повітря в оглядові канави, робочу зону, в приямки траншей, тунелі
оглядових канав.
Викиди в атмосферу із вентиляції слід розташовувати від приймальних
пристроїв на відстані не менше 6 м по вертикалі або 10 м по горизонту.

4.4.2 Водопостачання і каналізація

АТП повинно бути обладнано виробничим, господарчо-питним
водопостачанням, виробничою та фекальною каналізацією згідно СНиП 2.04.01-
85. АТП підключається до міської каналізаційної системи. Стічні води від миття
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 57
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

АТЗ, підлоги в АТП, що мають завислі, гарячі речовини, перед змиттям в
каналізацію очищаються в очисних установках. Осади, зібрані нафтопродукти з
очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.

4.4.3 Опалення

Для підтримки нормальної температури в холодну пору року виробничі
приміщення АТП обладнуються паровим опаленням. В якості теплоносія системи
опалення АТП використовується перегріта вода з температурою 150 0С. З метою
зберігання тепла всі двері АТП мають механізми для замикання, у воротах
передбачені теплові завіси.

4.4.4 Боротьба з шумом та вібрацією

Боротьба з шумом поділяється на засоби, методи індивідуального та
колективного захисту.
До колективних методів захисту АТП відносять:
- зниження шуму в джерелі його виникнення є найдієвим способом боротьби
з шумом. Для цього розробляються малошумні механічні передачі, способи
зниження шуму у вентиляторах, підшипниках.
- зниження шуму звукопоглинанням, звукоізоляцією та акустичною
обробкою приміщення АТП.
По способу передачі вібрації поділяють на локальні, загальні та комбіновані.
Вібрація погіршує уважність, здорове сприйняття, якість, визиває головну біль,
втому.
Зменшити вібрацію можливо:
− шляхом зменшення, усунення збуджуючих сил;
− динамічним гасінням вібрації шляхом зменшення жорсткості системи;
− шляхом зниження вібрації за рахунок сили тертя демпферного пристрою;
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 58
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

− віброізоляцією – введенням в систему додаткового зв’язку з метою
послаблення вібрації робочому місцю або суміжному елементу конструкції.
Для індивідуального захисту від вібрації використовуються взуття з
амортизуючою підошвою, наколінники, підметки, пояси, прокладки, рукавиці з
вібропоглинаючими пружинами, нагрудники, спеціальні костюми.

4.4.5 Спецодяг

«Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та
іншими засобами індивідуального захисту згідно ДНАОП 0.00-3.01-98» [8].
Засоби індивідуального захисту (спецвзуття, спецодяг, гумові рукавички,
рукавиці, респіратори, протигази, захисні окуляри та ін.) повинні відповідати
умовам та характеру роботи, забезпечувати безпеку праці, закріплюватися за
кожним працівником. Підбір засобів індивідуального захисту виконують
індивідуально для кожного працівника.
Всі працівники зони ТО, ПР повинні забезпечуватись в холодну пору
спецодягом з брезенту, у теплий період року бавовняно-паперовим одягом.
Зварювальник обов’язково повинен отримати рукавиці, кожані черевики,
зроблені з азбестової тканини чи брезенту, очки або щиток з світофільтрами для
захисту очей від дії променів зварювального полум’я. Працівник, що допомагає
зварювальнику також повинен мати захисні очки. При зварюванні цинку, латуні,
свинцю, міді зварювальник повинен користуватися протигазом для запобігання
вдиханню виділяючих окислів та парів. Всі працівники, що працюють у
шкідливих для здоров’я умовах, перед роботою, в обідню перерву повинні
випивати по стакану молока, яблуневого соку чи кефіру для запобіганню
попаданню ШР до слизової оболонки шлунку.
До респіраторів, протигазів видають інструкції з користування, паспорти на
аерозолі, газові фільтри, в яких відмічається назва пестициду, тривалість їх
роботи, тощо.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 59
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Спецодяг зберігається окремо від особистого одягу робітників.
Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту робітника
підлягають знезараженню, очищенню, сушінню чи знешкодженню.
Хімічне очищення, прання, знешкодження, знезараження, ремонт спецодягу
потрібно проводити централізовано. Не дозволяється брати одяг додому для
прання та ремонту.

4.5 Протипожежні заходи

«Визначаємо категорію пожежонебезпеки на ділянці згідно НАПБ А.03.002.-
2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установ за
вибухопожежною та пожежною небезпекою» та класу зони за ДНАОП 0.00-1.32-
01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання». Приміщення
відноситься до категорії "В" - виробництво, де в оберті знаходяться негорючі
речовини, матеріали в холодному стані. Ступінь вогнестійкості приміщення 1: всі
конструктивні елементи будівлі негорючі» [8].
На території виробничого корпусу важливе значення має використання в
пожежних місцях знаків безпеки, організація протипожежних заходів, планів
евакуації.
У адміністративних, виробничих приміщеннях АТП забороняється:
− тримати у виробничому корпусі пальні, легкозаймисті рідини не більше
змінної потрібності;
− загороджувати прохід у місці розташуванні пожежного крану та засобів
первинного пожежогасіння;
− користуватися відкритим вогнем.
У виробничому корпусі вивішуються таблички з номерами телефонів
пожежної команди, плани евакуації працівників та ТЗ із приміщень поблизу
евакуаційних виходів. У виробничому корпусі повинно бути не менше двох
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 60
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

евакуаційних виходів. Двері при виходах відкриваються у прямому напрямі
виходу з будівлі. Ширина шляхів евакуації повинна бути 1,5 м, дверей 1 м.
На АТП постійно проводяться заняття, інструктаж з пожежної охорони. На
території також передбачено водоймище.
Палити дозволяється тільки в місцях для паління, устаткованих урнами,
відповідними табличками та резервуарами з водою. В інших місцях вивішується
оголошення: “Палити заборонено!” чи “НЕ Палити!”.
Для боротьби з пожежею використовуються пожежний щит, металеві скрині
з піском, блискавковідвід, вогнегасники. У зонах виробничого корпусу, дільницях
передбачені вогнегасники типу ВВ-8, ВП-5.
Засоби захисту робітників повинні забезпечувати:
− зниження вмісту шкідливих, небезпечних виробничих умов до допустимих
санітарних норм у випадках виникнення аварій, у штатному режимі;
− видалення шкідливих, небезпечних виробничих факторів, що притаманні
обраній технології та умовам роботи з робочої зони;
− послаблення впливу шкідливих факторів виробничого середовища
(вібрації, шуму, теплового випромінювання, тощо) на організм робітників.

4.6 Освітлення дільниці

«Відповідно ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення" відносять до
високої точності, ІІІ розряду зорової роботи, підрозряду "в". Норма освітленості
даного приміщення на робочому місті 300 Лк, оптимальна освітленість для роботи
з монітором – 200 Лк, для роботи з документами – 400 Лк. Природнє світло може
потрапляти на дільницю лише через вікна, площа яких становить 5...15% від
загальної площі дільниці. Частка освітлення приміщення не повинна
перевищувати 20...35% загального світлового потоку. Збільшувати площу вікон
не технологічно, оскільки вони є джерелом пилу та вологи, які потрапляють на
дільницю» [8].
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 61
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Основною частиною освітлення дільниці є штучні джерела освітлення -
люмінесцентні лампи денного світла.
Для дільниці використовуються світильники ЛД-2х80; габаритні розміри
1540x270x210 мм. Рекомендована яскравість знаходитися в межах 1:5-1:10.

4.7 Мікроклімат

На роботу обладнання, організм людини впливає відносна вологість повітря.
При відносній вологості повітря понад 75...80 % збільшується інтенсивність збоїв
елементів електрики, падає опір ізоляції, змінюються характеристики роботи
електричного обладнання. Швидкість руху повітря впливає на функціональну
діяльність робітника. Великий вплив на здоров'я робітників, на роботу
обладнання має запилюваність повітряного середовища.
«ДСН 3.3.6.042-99 “Мікроклімат. Загальні вимоги” встановлюють допустимі
і оптимальні санітарні мікрокліматичні умови виробничих приміщень. На
мікроклімат впливають джерела тепла, що знаходяться в приміщенні.
Мікрокліматичні параметри впливають на надійність роботи обладнання та на
діяльність людини її здоров'я» [8].
Наявність на дільницях АТП резервуарів з технічною водою може привести
до підвищення вологості повітря. Щоб уникнути цього, на дільницях
використовується витяжна вентиляція, призначена для виведення забрудненого чи
нагрітого вологого повітря.
«Допустимі мікрокліматичні параметри можна викликати нормалізуючи
зміни теплового, функціонального стану організму та навантаження реакції
терморегуляції, що не перевищують фізіологічні можливості, які не впливають на
стан здоров'я, однак викликають погіршення самопочуття, дискомфорт та
зниження працездатності» [8].
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 фізична робота на дільницях відноситься до
категорії робіт середньої важкості - IIб.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 62
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Норми відносної вологості, температури та швидкості руху повітря на
ділянці з обладнанням наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 − Порівняльні дані мікроклімату

4.8 Електрична безпека

Міри електричної безпеки на ділянках полягають в наступному:
− застосування методів захисту електричного обладнання від автоматичного
відключення або пробою заземлення;
− ізоляція відкритих електрочастин устаткування;
− огородження енергонесучих частин устаткування, обладнання,
використання знаків, що попереджують про напругу;
− обов'язкове проходження працівниками техніки безпеки по роботі з
електричним обладнанням до 1000 В;
− огородження, винесення силових ключів в окремій шафі;
− монтаж, ремонт, огляд обладнання дозволяється тільки при виключеній
напрузі;
− не допускається вологе прибирання приміщення при включеному
електричному обладнанні;
− наявність загального вимикача напруги на дільниці;
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 63
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

− не допускається робота при короткому замиканні обмотки;
− не допускається робота зіпсованого обладнання.

4.9 Модернізація системи пожежної сигналізації

Задачею охоронно-пожежної сигналізації є захист АТП від небажаного
виникнення та проникнення загорання.
Встановлення охоронно-пожежної сигналізації потрібне для здачі АТП в
експлуатацію. При встановленні таких систем діє багато обмежень, що
обумовлені нормативними актами. Регламентується кількість датчиків та місця їх
розташування у приміщеннях АТП.
Інформація з датчиків надходить у єдиний диспетчерський пульт. Якщо
спрацьовує один із них, на екрані диспетчера з’являється план приміщення з
наданням точного місця датчика, що спрацював та його тип. Залежно від того,
який датчик спрацював, охоронний чи пожежний, співробітники охорони
приймають рішення про виклик пожежної чи оперативної охорони.
Пожежні та охоронні датчики мають кілька станів – «охорона», «тривога»,
«не під охороною», «обрив лінії». Для чіткої реалізації таких станів
використовуються контролери охоронно-пожежної сигналізації. Їх інтеграція
дозволить вести постійний контроль з диспетчерського пульта та своєчасно
отримувати дані про нештатні ситуації та приймати рішення щодо їх ліквідації. У
випадку спрацювання пожежної сигналізації, система автоматизації відключить
подачу електрики у вказану зону, вентиляцію, щоб потік повітря не сприяв
загоранню, автоматично включить систему сигналізації та оповіщення,
повідомить про шляхи евакуації персоналу, включить автономну систему
пожежогасіння.
Якщо пожежа виникла – розвиток є нерівномірним. Спочатку пожежа
невелика, але потім зростає та наступає лавиноподібний процес. Тому, чим
раніше виявлена пожежа, тим менше збитків від неї.
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 64
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Протипожежний захист споруд, будинків, корпусів, людей, які в них
перебувають досягається використанням установок автоматичної пожежної
сигналізації.
Згідно ДБН В.2.5-56-2010 під «установкою пожежної сигналізації» мається
на увазі сукупність технічних засобів, встановлених на об'єкті для виявлення
оброблення, пожежі, надання в заданому вигляді повідомлення про пожежу,
спеціальної інформації, подання команд на включення автоматичних установок
пожежогасіння.
Система пожежної сигналізації складається з ліній зв'язку, пожежних
сповіщувачів, які включені у сигнальну лінію, приймально-контрольного
приладу.
Пожежні сповіщувачі перетворюють прояви пожежі (тепло, полум'я, дим) в
електричний сигнал, який надходить до контрольно-приймального приладу. Він
здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про
несправності чи виникнення пожежі, передає сигнал, видає команди.
В залежності від проявів пожежі сповіщувачі можуть бути:
− димові, що реагують на аерозольні продукти горіння;
− теплові, що реагують на певне значення температури та швидкість
наростання;
− світлові, що реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.
Серед різноманіття сучасних сповіщувачів пропонується сучасний пожежний
сповіщувач ІПД-3.1 (рис. 3.1), принцип роботи якого заснований на порівнянні
електричного сигналу, що пропорційний оптичній щільності навколишнього
середовища, із граничним значенням, що формується схемою сповіщувача. З
появою диму імпульси інфрачервоного випромінювання, відбиваючись від часток
диму, попадають на фотоприймач, підсилений сигнал якого порівнюється з
граничним рівнем, і, якщо перевищення повторюється п'ять разів підряд, схема
реєструє "пожежу". Схема виробляє сигнал, що зменшує вихідний опір
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 65
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

сповіщувача та є сигналом спрацьовування для приймально-контрольного
приладу.

Рисунок 4.1 − Сповіщувач пожежний димовий оптико-електронний ІПД-3.1М

Технічні характеристики ІПД-3.1М:
− чутливість 0,05...0,2 дБ;
− діапазон напруги живлення 10...30 В;
− струм у режимі "Тривога" 6...36 мА;
− струм у черговому режимі 0,045 мА;
− діапазон робочих температур -30...+55 град.;
− габарити ∅100х48 мм.
Вибір пожежних сповіщувачів залежить від характерних приміщень,
технологічних процесів згідно ДБН В.2.5-56-2010. Розвивається тенденція заміни
на димові теплових сповіщувачів для зниження інерційності їх спрацювання.
Сигнали від приймально-контрольних приладів та пожежної сигналізації
виводять на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.
В якості охоронно-пожежного пульту контролю та керування в виробничому
корпусі пропонується використовувати пульт С-2000.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 66
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.2 − Охоронно-пожежний С-2000 пульт контролю та керування

Технічні характеристики:
− кількість підключених пристроїв − до 127;
− обсяг буфера подій − 1023 повідомлень;
− довжина лінії інтерфейсу RS-485 − до 4000 м;
− напруга живлення − від 10,2 до 28,4 В;
− типовий струм споживання в черговому режимі становить: при напрузі
живлення 24 В − 25 мА; при напрузі живлення 12 В − 50 мА;
− габаритні розміри − 146 х 105 х 35 мм;
− робочий діапазон температур − від +1 до +40 °С.
Основні функції ПКП С-2000:
− відображення на екрані, зберігання в енергонезалежному буфері всіх
подій, що відбуваються в системі;
− керування зняттям і контроль стану шлейфів сигналізації з пульта;
− обмеження доступу до функцій керування та програмування за
допомогою паролів;
− сигналізація тривог на убудованому звуковому сигналізаторі;
Функції доступні після конфігурування:
− об'єднання шлейфів у розділи;
− розмежування повноважень керування на основі системи паролів;
− керування узяттям/зняттям і контроль стану розділів з пульта й клавіатур
"С2000-С", пультів "С2000-КС" і приладів "С2000-4".
Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 67
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення свіжих
фруктів в Черкаській області.
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проєкту» описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для ремонту КПП.
В розділі охорони праці розроблено схему системи пожежної сигналізації.

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 68
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 274
«Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.:
Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України,
Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проєктування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков,
В. П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с.
4. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В.М.
Дембіцький, В.І., Павлюк, В.М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
5. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу / О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
6. Технологічне проєктування автотранспортних підприємств: навч. посіб.
/за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
8. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.:
Либідь, 2001. – 460 с.
9. ДБН Б.2.2.12.2019 «Планування та забудова територій».

Арк.
ФЕТАМ.АТЕ.АВ03.24.000ПЗ 69
Змн. Ар к. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування агрегатної дільниці

Додаток В – Генеральний план АТП

Додаток Г – Стенд для ремонту КПП

Додаток Д – Специфікація «Стенд для ремонту КПП»

Додаток Ж – Схема системи пожежної сигналізації

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets