Проєкт автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових виробів у місті Київ

Крутогуз, Євгеній Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9157

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових виробів у місті Київ
Authors:	Солтус , Анатолій Петрович Крутогуз, Євгеній Олександрович
Issue Date:	2022
Abstract:	В кваліфікаційній роботі виконано проєктування автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових виробів у місті Київ. Проаналізовано виробництво в м. Київ та визначено оптимальне розташування АТП. Було виконано технічні розрахунки, спроєктовано виробничий корпус, агрегатну дільницю та визначено оптимальне розташування світильників в слюсарно-механічній дільниці. В конструкторському розділі було спроєктовано тримач на два різці для багатоступінчастої обробки валів. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 61 стор., складається з наступних розділів: вступ, зміст, 5 розділів, висновки, перелік джерел посилання та додатки.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9157
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Крутогуз Є.О..pdf Restricted Access		1.1 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для
перевезення коврових виробів у місті Київ»

Керівник роботи:
професор, д.т.н. _______________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________Є.О. Крутогуз
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)

2024

РЕФЕРАТ

В кваліфікаційній роботі виконано проєктування автотранспортного
підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових виробів у місті Київ.
Проаналізовано виробництво в м. Київ та визначено оптимальне розташування
АТП. Було виконано технічні розрахунки, спроєктовано виробничий корпус,
агрегатну дільницю та визначено оптимальне розташування світильників в
слюсарно-механічній дільниці. В конструкторському розділі було спроєктовано
тримач на два різці для багатоступінчастої обробки валів.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 61 стор., складається з
наступних розділів: вступ, зміст, 5 розділів, висновки, перелік джерел посилання
та додатки.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

ЗМІСТ ............................................................................................................................. 3
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ ................................. 6
1.1. Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства . 6
1.2. Аналіз клімату і місцевості ................................................................................ 7
1.3. Аналіз характеру вантажу .................................................................................. 7
1.4 Вибір транпортного засобу ................................................................................. 9
1.5. Вибір та обгрунтування вихідних данних проєкту ....................................... 13
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 15
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу. ................................................................ 15
2.2. Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних впливів ...... 16
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................. 16
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ............................... 20
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........ 21
2.3. Планування виробничого корпусу .................................................................. 22
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів ............ 23
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу ........................................................................................ 24
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................. 25
2.3.4. Розрахунок зони поточного ремонту ........................................................... 28
2.3.5. Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу .. 29
2.3.6. Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства
.................................................................................................................................... 29
2.3.7. Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями .................................................. 30
2.3.8. Розрахунок кількості працівників ................................................................ 31
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.9. Розрахунок площ приміщень ........................................................................ 33
2.3.10. Площі робочих дільниць і відділень .......................................................... 34
2.3.11. Розрахунок площ складських приміщень ................................................. 35
2.3.12. Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ............................ 37
2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу .......................................... 37
2.3.14. Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ............... 37
2.3.15. Генеральне планування автотранспортного підприємства ..................... 39
2.3.16. Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу .................................. 39
2.4.Планування слюсарно-механічної дільниці .................................................... 41
2.4.1. Визначення потреби в технологічному устаткуванні ................................ 41
3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ....................................................................... 42
3.1. Призначення і область застосування пристосування .................................... 42
3.2. Принцип дії пристосування ............................................................................. 42
3.3. Розрахунок пристосування .............................................................................. 42
4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ........................... 44
4.1. Розрахунок штучного освітлення .................................................................... 44
4.2. Інструктаж з техніки безпеки .......................................................................... 48
5.3. Пожежна безпека .............................................................................................. 50
5.4. Охорона навколишнього середовища ............................................................. 52
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 54
ДОДАТКИ ................................................................................................................... 56

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Забезпечення технічної справності автомобілів значною мірою залежить від
рівня та умов роботи виробничо-технічної бази підприємств автомобільного
транспорту, яка включає будівлі, споруди, обладнання, інструменти та
оснащення для технічного обслуговування, поточного ремонту та зберігання
транспортних засобів.
Автомобільна промисловість швидко розвивається, причому основні центри
цього розвитку знаходяться в США та Японії. В Україні автопарк також
постійно зростає, і з кожним роком кількість автомобілістів збільшується.
Одним із важливих завдань для організацій, що експлуатують автомобільну
техніку, є продовження терміну служби автомобілів.
Основною метою даної кваліфікаційної роботи є технічний розрахунок
автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення килимових
покриттів. Це включає визначення програми технічного обслуговування і
ремонту транспортних засобів, розрахунок обсягів робіт за видами, вибір і
обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ основних та
допоміжних виробничих приміщень, а також характеристику будівель і споруд, і
загальне проектування генерального плану підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ

1.1. Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Київ, столиця України, є одним із найбільших міст Європи. Він
розташований на річці Дніпро і займає площу 839 км². Разом із передмістями
утворює Київську агломерацію з населенням 5,206 тисяч мешканців. Місто
виконує роль культурного, урядового, індустріального, наукового та
транспортного центру України і знаходиться на півночі центральної частини
країни.
Клімат у Києві помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням.
Середня температура січня становить −6°, а липня +19,5°. Тривалість
вегетаційного періоду складає 198–204 дні, а сума активних температур зростає з
півночі на південь від 2480 до 2700°. Річна кількість опадів у регіоні становить
500–600 мм, переважно влітку.
У Києві розташовано багато приміщень інтернет-магазинів, які
спеціалізуються на продажі килимових покриттів. Їм необхідно мати
автотранспортне підприємство для ефективного обслуговування
транспортування килимів по місту. Оскільки багато людей користуються
послугами інтернет-магазинів, щодня необхідно обробляти замовлення як по
Києву, так і доставку до поштових відділень для подальшого транспортування
по Україні.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства та мінімізації витрат
на обслуговування і утримання автотранспортного парку, доцільно зменшити
різноманітність моделей рухомого складу. Тому для перевезення килимових
покриттів необхідно проаналізувати кілька аналогічних автомобілів, які зможуть
ефективно здійснювати такі перевезення по місту Київ.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.2. Аналіз клімату і місцевості

Київська область розташована на півночі України. Її адміністративний
центр, місто Київ, не входить до складу області. Площа області становить 28 131
км², а населення на 2012 рік - близько 1,7 мільйона осіб. Область знаходиться в
басейні середньої течії Дніпра, переважно на Правобережжі. Вона межує на
сході з Чернігівською та Полтавською областями, на південному сході та півдні -
з Черкаською, на південному заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською
областями, а на півночі - з Гомельською областю Білорусі.

1.3. Аналіз характеру вантажу

Перевезення килимів здійснюється самими різними видами
автомобільного вантажного транспорту закритого типу фургонами, будками,
контейнерами. При транспортуванні килимів необхідно забезпечити
максимальний захист вантажу від вогкості, а також дії сторонніх запахів
оскільки килимові матеріали легко вбирають сторонні запахи, у тому числі і
вихлопні гази. Крім того, багато килимових матеріалів легко забруднюються,
тому їм необхідний додатковий захист від пилу, і тим більше грязі.
Перевезення килимів здійснюється традиційним способом - у скрученому
вигляді, незалежно від їх розмірів і товщини. Для захисту ж від зовнішньої дії
використовується упаковка з товстої плівки, яка може бути герметично
запаяна. Для збереження форми килимового полотна нерідко рулон
скручується на спеціальну котушку, виготовлену з щільного картону. В такому
випадку вдається уникнути сильних перегинів килимів які можуть виникнути,
у тому числі і при транспортуванні. До речі, транспортування килимів
допустиме в двох варіантах: вертикально і горизонтально. У першому випадку
килими ставляться один до іншого стоячи, таким чином, у вантажний відсік
можна вміщати достатньо велике число килимів Проте, так можна перевозити
тільки килими шириною не більше двох з половиною метрів. Тому для
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

перевезення широких килимів використовується горизонтальне їх розміщення,
при цьому допускається їх укладання один на одного.
Килимове покриття згортають в рулони лицьовою стороною всередину.
Рулони обгортають папером по ГОСТ 2228, ГОСТ 8273, ГОСТ 8828-89, ГОСТ
11600 в два шари або поліетиленовою плівкою по ГОСТ 10354, перев'язують в
двох місцях мотузкою по ГОСТ 1868-88 або стрічкою по ГОСТ 13939-90, або
шпагатом по ГОСТ 17308-88 або заклеюють липкою стрічкою. Допускається
застосовувати пакувальні засоби, що випускаються по іншій нормативно-
технічній документації, за якістю не нижче вказаних.
Маса (брутто) рулону - не більше 50 кг. Вантажне місце повинне містити
покриття одного вигляду і розміру. При транспортуванні в закритих ящичних
піддонах і в універсальних контейнерах покриття допускається не упаковувати.
На тильній стороні покриття, згорнутого в рулон, повинне бути нанесене
маркування, що містить найменування і адресу підприємства-виготівника або
його товарний знак; найменування покриття; номер партії і дату виготовлення;
довжину, ширину і площу рулону; позначення справжнього стандарту;
зображення державного Знаку якості для покриття, якому він привласнений в
установленому порядку; На упаковці повинен бути маніпуляційний знак
"Берегти від вологи" по ГОСТ 14192-96 і попереджувальний напис "Не кидати".
Маркування наносять одним з наступних способів: безпосередньо на упаковку
штемпелюванням або незмивною фарбою по трафарету; на паперову етикетку
друкуванням друкарським способом.
Не допускається нанесення маркування від руки, окрім проставляння
номера партії, дати виготовлення, довжини, ширини, площі рулону. Покриття
перевозять всіма видами транспорту в критих транспортних засобах або в
універсальних контейнерах відповідно до правил перевезення вантажів, що
діють на кожному виді транспорту.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.4 Вибір транпортного засобу

Peugeot Boxer – фургон для перевезення промислових товарів. Фургони
зараз є найбільш популярними та затребуваними для міських перевезень. Такий
вид фургонів використовуються для перевезення товарів, що не потребують
особливих кліматичних умов, але й при цьому захищені від дії навколишнього
середовища. Такими товарами можуть бути меблі, килими, устаткування, запасні
частини для різної техніки.
Даний клас транспортних засобів гарно зарекомендував для виконання
експрес-доставки.

Рисунок 1.1 - Загальний вигляд Peugeot Boxer

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 – Технічні характеристики Peugeot Boxer
Тип цільнометалевий вантажний фургон
Габарити, Д/ш/в, мм 6709/2513/2800
Колісна база, мм 3745
Вантажопідйомність, кг 1075
Повна маса, кг 3500
Ширина вантаж . відсіку, см. 2100
Довжина вантаж . відсіку, см. 4260
Радіус повороту, м 6,5
Дорожній просвіт, мм 170
Об'єм баку, л 60
Двигун
Екологічний рівень EVRO 6
Тип турбодиз. з інтеркулером
Робочий об'єм, см куб. 2179
Трансмісія
КПП мех. 6-ст.
Ходова частина Ходова частина
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна. Ресорна
Шини 185/75R16
Експлуатаційні показники
Середня витрата, л/100 км. 10
Періодичність ТО, км. 40000
Макс. швидкість, км/год. 120

Технічні характеристики автомобіля Mercedes-Benz Sprinter:

Зовнішній вигляд Sprinter Фургон відповідає сучасній концепції - "Чистота
сприйняття". Кабіна водія стала ще комфортнішою завдяки вдосконаленому
дизайну та високому рівню функціональності.
Опціональні опори для піддонів на підніжці зсувних дверей забезпечують
стійкість та надійне кріплення вантажу.
Основні параметри автомобіля приведені в табл. 1.2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.2 – Загальний вигляд Mercedes-Benz Sprinter
Таблиця 1.2- Таблиця основних параметрів Mercedes-Benz Sprinter
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Споряджена маса, кг 2275–2356
2. Повне завантаження, кг 1144–1225
3. Допустима маса, кг 5500
4. Висота | Довжина | Ширина, мм 2616 | 6967 | 2175
5. Довжина вантажного відділення | Довжина
підлоги вантажного відділення, від 4307 | 4410
передніх сидінь, мм
6. Ширина вантажного відділення | Ширина
вантажного відділення між задніми 1787 | 1350
колісними нішами, мм
7. Висота підлоги вантажного відділення, мм 621
8. Площа вантажного відділення, м2 | Об’єм
вантажного відділення, м3 6,9 | 14
9. Діаметр розвороту, м 15,3

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Так як відстань перевезень в межах міста, тому необхідний атомобіль з малим
радіусом поворота, з невеликими витратами палива та з достатніми габаритними
розмірами вантажної платформи, тому з двох аналогів обираю Peugeot Boxer,
який оснащений надійним дизельним двигуном з невеликими витратами палива.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.5. Вибір та обгрунтування вихідних данних проєкту

Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 65
вантажних фургонів. Виходячи з типу дорожнього покриття, зокрема
автомобільних доріг з асфальтобетонним, цементнобетонним та аналогічними
покриттями в приміській зоні та на проїжджих частинах вулиць малих міст,
обрано категорію експлуатації ІІ [1].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами та кліматом. У Київській області клімат помірно-
континентальний. Середньодобовий пробіг автомобіля становить 160 км. Спосіб
зберігання автомобілів - відкритий. Тип дорожнього покриття - D-2
(бітумомінеральні суміші). Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний). Категорія умов
експлуатації - ІІ, оскільки використовуються автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонним та аналогічними покриттями в приміській
зоні та на проїжджих частинах вулиць малих міст. Вибрані та обґрунтовані
вихідні дані зведені у табл. 1.4.
Таблиці 1.4 - Вихідні дані до дипломного проєктування
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 65
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проєктується Слюсарно-
механічна
12 Марка автомобіля Peugeot Boxer
Режим роботи АТП:
Для автотранспортного підприємства кількість робочих днів за рік для зон
щоденного обслуговування (ЩО) визначається як 302 дні, що відповідає
кількості робочих днів рухомого складу на маршруті. Робота зон ЩО
організовується у дві зміни по 7 годин кожна. Для зон технічного
обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР) також приймається 302 робочих
дні з двома змінами по 7 годин. Для інших зон передбачається одна зміна
тривалістю 8 годин.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу

Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:

L'
ТО−1 = L( H )
ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)

де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,

L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)

де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.

L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг до КР:
L = L( H )
рес рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)

Lрес = 175000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 157500 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2. Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів

2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних обслуговувань для одного автомобіля за цикл
визначається відношенням циклового пробігу Lц до пробігу, встановленого для
конкретного виду обслуговування. Враховуючи, що у розрахунках цикловий
пробіг дорівнює ресурсному (Lц = LКР = 157500 км), кількість списань одного
автомобіля за цикл пробігу становитиме 1. У цьому розрахунку кількість ТО-1 за
цикл не включає обслуговування ТО-2. Періодичність виконання щоденного
обслуговування (ЩО) дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином, кількість капітальних ремонтів (КР), ТО-1 і ТО-2 визначається
за такими формулами:

Lц 157500
NКР = = = 1;
L 157500 (2.4)
рес

де N КР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - пробіг до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл

L
N = рес
ЩO ;
 (2.5)
cд

де NЩO - кількість ЩО за цикл.
 cд - середньодобовий пробіг.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

157500
NЩO = = 985;
160
Кількість ТО-2 за цикл:

Lрес 157500
N 2 = − Nc = −1 = 10;
L 14400 (2.6)
ТО−2

де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:

Lрес ( ) 157500
N1 = − Nc + N 2 = − (1+18) = 25;
L 3600 (2.7)
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 25 10 985

Річний пробіг автомобіля відрізняється від його пробігу за цикл, а
виробничу програму зазвичай розраховують на рік. Тому, щоб визначити
кількість ТО за рік, потрібно скоригувати отримані значення за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річна кількість щоденного обслуговування (ЩО), ТО-1 і ТО-2 для одного
автомобіля складатиме:

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)

∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)

N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)

∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)

N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)

∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)

де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес

Річний пробіг автомобіля:

LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО
простоювання автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується.
Тому при розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не
коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
αT =
d Д (2.16)
1+ Lcд ( TOiПO + КР )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1, с.85, додаток 7];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному підприємстві
[1].
1
αT = = 0.94
0.3 15
1+160( + )
1000 157500

LР = 302 ⋅160 ⋅ 0.94 = 45421 км.

45421
ηР = = 0.288
157500

NЩОР = 985 ⋅ 0.288 = 284

∑ N ЩОР = 284 ⋅ 65 = 18460

N1Р = 25 ⋅ 0.288 = 7

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

∑ N1Р = 7 ⋅ 65 = 455

N 2 Р = 10 ⋅ 0.288 = 3

∑ N 2 Р = 3 ⋅ 65 = 195
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 -Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
284 7 3 18460 455 195

2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Згідно з Положенням, діагностування не планується як окремий вид
обслуговування, а включається до обсягу робіт технічного обслуговування (ТО) і
поточного ремонту (ПР). Залежно від організації, діагностування автомобілів
може проводитися на окремих постах або поєднуватися з процесом ТО. У цьому
випадку кількість діагностичних процедур визначається для подальшого
розрахунку постів діагностування та його організації. На автотранспортному
підприємстві передбачено два види діагностування: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене для визначення технічного стану агрегатів,
вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1 передбачене для
автомобілів при ТО-1, після ТО-2 (по вузлах і системах, що забезпечують
безпеку руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і при ПР (по
вузлах, що забезпечують безпеку руху). Кількість автомобілів, діагностованих
при ПР, згідно зі статистичними даними і нормами проєктування, становить 10%
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

від програми ТО-1 за рік.
Діагностування Д2 призначене для визначення потужнісних і економічних
показників автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з
періодичністю ТО-2 і в окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що
направляються на Д2 при ПР, становить 20% від річної програми ТО-2.
Таким чином, кількість діагностувань Д1 для всього автопарку за рік
розраховується за формулою:
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅ 455 +195 = 695,5 (2.17)

де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:

∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅195 = 234 (2.18)

де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих
при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.

20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 234 ⋅ 0,2 = 47
2 100 (2.19)

2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:

∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1,с.86, додаток 8].
18460
N ЩО Д = = 61
302

455
NТО−1 Д = = 2
302

195
NТО−2 Д = = 1
302

695,5
N Д 1 Д = = 3
302

234
N Д 2 Д = = 1
302

2.3. Планування виробничого корпусу

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів

Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або
на універсальних постах) є добова виробнича програма для кожного виду
обслуговування однотипних автомобілів. Використання потокової організації
обслуговування стає доцільним, коли NЩОд = 100 автомобілів одного типу
обслуговуються щоденно, N1д = 12 автомобілів при ТО-1 і N2д = 5 при ТО-2. При
меншій добовій програмі застосовується метод обслуговування на універсальних
постах.
Діагностування Д-1, залежно від добової програми і методу проведення
ТО-1, може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1)
або проводитися разом з ТО-1. Якщо ТО-1 виконується на універсальних постах,
то діагностування Д-1 доцільно організувати на окремому виділеному пості,
розташування якого забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних
виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, яка реалізується шляхом ручної
обробки при потоковому методі виробництва, можна визначити за наступним
виразом:

t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за
рахунок механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).

tЩO = 0,3 ⋅1,19 ⋅0,42 = 0,15люд.год

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проєктованого АТП визначається:

н
tі = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1, с.87,
додаток 10].
tТО−1 = 3,0 ⋅1,0 ⋅1,19 = 3,57люд.год

tТО−2 =12 ⋅1,0 ⋅1,19 =14,28люд.год

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:

н
tПР = tПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год (2.23)

де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. ;
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу (додаток 6).

tПР = 2,0 ⋅0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,19 ⋅1,0 = 2,14люд.год

2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = ∑ N ЩО.Р ⋅ tЩО =18460 ⋅ 0,15 = 2769 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑ N1.Р ⋅ tТО−1 = 455 ⋅3,57 = 1624 люд.год. (2.25)

Т 2.Р = ∑ N 2.Р ⋅ tТО−2 =195 ⋅14,28 = 2785 люд.год. (2.26)

Т д−1.Р = ∑ N д−1.Р ⋅ tд−1 = 695,5 ⋅ 0,5 = 348 люд.год. (2.27)

Т д−2.Р = ∑ N д−2.Р ⋅ tд−2 = 234 ⋅1,3 = 304 люд.год. (2.28)

L
Т p ⋅ Anр ⋅ tпр 45421 ⋅ 65 ⋅ 2,14
ПР.Р = = = 6318 люд.год. (2.29)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:

Т СО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅ 65 ⋅ 0,2 ⋅14,28 = 371люд.год. (2.30)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.

2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При плануванні зон технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту
(ПР) враховується режим роботи зони, обирається метод обслуговування (на
потокових лініях або окремих постах), визначається кількість постів і потокових
ліній, а також уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Режим роботи зон ТО і ПР залежить від режиму роботи автомобілів.
Роботи щоденного обслуговування (ЩО) і ТО-1 виконуються в міжзмінний час,
ТО-2 і ПР - частково під час роботи більшості автомобілів на лініях. Роботу зон
технічного обслуговування рекомендується планувати на 1-2 зміни, а зони
поточного ремонту - на 2-3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин на тиждень).
ибір методу технічного обслуговування здійснюється порівнянням такту
поста (τ) з ритмом виробництва (R). Якщо такт поста (припускаючи, що весь
обсяг робіт виконується на одному посту) дорівнює або перевищує 2R для ЩО,
3R для ТО-1 і 4R для ТО-2, то можливе застосування потокового методу
виробництва. У випадку невиконання цієї умови необхідно проектувати
універсальні пости для проведення ТО.Ритм виробництва визначається по
формулі:

60 ⋅T ⋅С
R = см cм
i , (2.31)
N i.д

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-й зони:
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ЩО = =14
61

R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ТО−1 = = 420
2

R 60 ⋅7 ⋅2
ТО−2 = = 840
1
Такт поста i-ї зони:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

τ 60 ⋅ t
i =
i + t
Р ПЕР
П , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2].
τ 60 ⋅0,15
ЩО = + 2 = 5
3

τ 60 ⋅3,57
ТО−1 = + 2 = 74
3

τ 60 ⋅14,28
ТО−2 = + 2 = 216
4
Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проєктувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:

Ti.P ⋅KX = н
i (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт певноговиду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

X 2785 ⋅1,5
ЩО = = 0,4 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅3 ⋅ 0,85

X 1624 ⋅1,25
ТО−1 = = 0,2 ≈ 1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅3 ⋅ 0,85
X 2785 ⋅1,25
ТО−2 = = 0,4 ≈ 1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅ 4 ⋅ 0,85

Пости ТО-1 і ТО-2 можна об’єднати в один пост.

2.3.4. Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі:

X T
= ПР ⋅ϕ
i (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
X 6318 ⋅1,3
ПР = = 0,6 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅ 4 ⋅ 0,8

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.5. Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =Т ЩО.Р + Т1.Р + Т 2.Р + Т д−1. р + Т д−2. р + Т СО.Р + Т ПР.Р (2.35)
= 2769 +1624 + 2785 + 348 + 304 + 371+ 6318 =14519
де TЩО.Р , T1.Р –уточнені річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці види
обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год .

2.3.6. Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах
згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3.- Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню.
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 25,0 3630
нічні Жестяніцкі 4,0 580
Механічні 10,0 1452 Медніцкі 1,0 145
Слюсарні 16,0 2323 Трубопровідні 22,0 3196
290 Ремонтно- 16,0 2323
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль
ні 4,0 580 Всього 100 14519

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.7. Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування
підприємства між виробничими зонами, ділянками і відділеннями

Робочі обсяги розподіляються між структурними підрозділами
автотранспортного підприємства (АТП) з урахуванням технологічних та
організаційних аспектів.
Роботи щоденного обслуговування (ЩО) та ТО-1 проводяться на
спеціальних постах або потокових лініях відповідних зон. Технічне
обслуговування ТО-2 реалізується частково на постах або лініях (80% обсягу
робіт) та частково на ділянках (20%), причому об'єм робіт на ділянках
рівномірно розподіляється між електротехнічною, акумуляторною,
шиномонтажною та ділянкою з ремонту приладів системи живлення. Роботи
сезонного обслуговування виконуються разом з ТО-2.
Роботи з поточного ремонту (ПР) здійснюються на постах зони ПР та на
відповідних ділянках.
Розподіл обсягів робіт за видами виконується відповідно до нормативів
(відсотків розподілу об'ємів робіт). Роботи з самообслуговування можуть
проводитися як на основних ділянках ТО і ПР, так і на спеціальних ділянках
відділу головного механіка.
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах автотранспортного
підприємства будуть мати наступні значення (див. таблицю 2.4).
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах

Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 2769
- зона ТО-1: 1624
- зона ТО-2: 2785
- зона ПР: 6318

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.8. Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.

Таблиця 2.5- Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд
підрозділ фонд робітника,
робітника, год.
год.
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Слюсарно- 1840 1610
механічна Малярна
Електротехнічна 1840 Столярна 1610

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6. - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Зона ЩО 2769 1,34 2 1 1 1860 1,49 2
Зона ТО-1 1624 0,78 1 1 - 1840 0,88 1
Зона ТО-2 2785 1,35 2 1 1 1840 1,51 2
Зона Д-1 348 0,17 1 1 - 1840
Зона Д-2 304 0,15 0,36 1
Зона ПР 3159 1,55 2 1 1 1840 1,74 2
Разом 11030 - 8 5 3 - 8
Дільниці:
Агрегатні 1137 0,57 1 1 - 1840 0,62 1
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 632 0,31 0,34
Електротехнічні 316 0,15 - 1840 0,17
Акумуляторні 126 0,06 1 1 - 1820 0,07 1
Ремонт приладів - 1820
систем живлення 253 0,12 0,14
Шиномонтажні 63 0,03 - 1820 0,03
Вулканізаційні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03
Ковальсько-ресорні 190 0,09 - 1820 0,10 1
Мідницькі 126 0,06 - 1820 0,07
Зварювальні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03
Бляхарські 63 0,03 1820 0,03 1
Арматурні 63 0,03 - 1840 0,03
Оббивні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03 1
Разом 3159 - 6 6 - - - 6
Всього 14519 - 14 11 3 - - 14

2.3.9. Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТЗ на тупикових постах

FЗ = fa X П КП , (2.39)

де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [1].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

FЗЩО =16,86 ⋅1 ⋅3 = 50,58 м2

FТО−1,ТО−2 = 16,86 ⋅1⋅ 4 = 67,44 м2

FЗПР =16,86 ⋅1 ⋅ 4 = 67,44 м2

2.3.10. Площі робочих дільниць і відділень

Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа дільниць:

Fy = fоб КП′ (2.40)

де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26].
Fy = 97,41 ⋅ 4 = 389,64 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
F = f + f '
Д р p ⋅ (n −1) (2.41)
Де fр - питома площа на першого робітника [2, с.317, додаток 27].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.317, додаток 27].
n – кількість робітників.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.7. - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 1 54 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 1 54 18,67 4 72 72 72
механічна
Електротехнічна 1 14 7,18 4 28,72 30 46
Акумуляторна 1 14 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 36 2,04 4 8,16 14 33
систем живлення
Шиномонтажна 1 27 6,94 4 27,76 30 30
Вулканізаційна 1 18 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 27 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 18 7,02 4 28,08 29 29
Зварювальна 1 18 4,08 5 20,4 21 30
Арматурна 1 14 4,5 5 22,5 23 55
Оббивна 1 27 5,2 4 20,8 27 27

2.3.11. Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:

L
F = p ⋅ Au ⋅ f num
ск 6 ⋅K
10 pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)

де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену зміну,
чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування

Склад запасних частин:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 2,8
ск = 6 ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 4,63 м2
10

Склад агрегатів:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 4,4
ск = 6 ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 7,27 м2
10

Склад матеріалів:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 2,4
ск = ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 3,97 м2
106

Склад шин:
F 45421 ⋅ 65 ⋅1,9
ск = 6 ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 3,14 м2
10

Склад мастильних матеріалів:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 2,8
ск = 6 ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 4,62 м2
10

Склад лакофарбових матеріалів:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 0,8
ск = 6 ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1=1,3 м2
10

Склад хімікатів:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 0,2
ск = 6 ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 0,4 м2
10
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Склад інструментів:

F 45421 ⋅ 65 ⋅ 0,2
ск = ⋅ 0,4 ⋅1,4 ⋅1= 0,4 м2
106

Проміжний склад – 15…20% від склада запасних частин і агрегатів

Fск = 0.18(4,63 + 7,27) = 2,14 м2

∑Fcк = 4,63 + 7,27 + 3,97 + 3,14 + 4,62 +1,3 + 0,4 + 0,4 + 2,14 = 27,87 м2

2.3.12. Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.

2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

Де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Fзб =16,86 ⋅ 65 ⋅3 = 3287,7 м2

2.3.14. Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

загальну площу для подальшого планування і викреслювання.

FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)

де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, F 2
ПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м ;
F 2
ск – загальна площа складів,м ;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.

F 60 ⋅ tі
Оі = + tn (2.45)
Р

де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

60 ⋅ t
F ТО−1 t 60 ⋅3,57
О ТО−1 = + = + 2 =109,1м2
Р n 2

tn = 2

60 ⋅ t
F 60 ⋅14,28
О ТО−2 =
ТО−2 + tn = + 2 = 287,6 м2
Р 3

60 ⋅ t
F 60 ⋅ 2,14
О ПР = ПР + tn = + 2 = 66,2 м2
Р 2

FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅3,57 = 0,89 м2 (2.46)

FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅14,28 = 3,57 м2 (2.47)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

F = 109,1+ 287,6 + 66,2 + 0,89 + 3,57 = 467,36 м2
0

FГВК = 1,1⋅ (50,58 + 67,44 + 67,44 + 389,64 + +27,87 +14 + 467,36) = 1192,76 м 2

2.3.15. Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою:

10−2 ⋅ (FГВК + Fдоп + F
F = зб )
діл , га (2.50)
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.

10−2
F ⋅ (1192,76 +14 + 3287,7)
діл = =1га
45

2.3.16. Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Колони, які використовуються в будівництві одно- та багатоповерхових
споруд, зазвичай виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного
залізобетону. Ці колони мають стандартні форми - квадратний, прямокутний або
двогілчастий перетин.
При розробці проектів будівель рекомендується застосовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400 мм, 500 х 600
мм та 600 х 600 мм, в залежності від їхньої пролету, кроку і висоти. Наприклад,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

для виробничих корпусів рекомендується використовувати колони розміром
400х400 мм та висотою 4,4 метра.
У виробничих будівлях автотранспортних підприємств раціонально
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції
покриття, такі як балки з прольотом 12 метрів та будівельні ферми з прольотом
12, 18 та 24 метри.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель часто виготовляють із
силікатної чи червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів,
товщиною 510 мм (в 2 цеглини).
Для розділення приміщень із різними технологічними або виробничими
процесами застосовують розділові перегородки, які виготовляють з цегли
товщиною 100-125 мм. Ці перегородки повністю ізолюють суміжні приміщення
від пилу, шуму, тепла, вологи, газів та інших виділень.
Розміри прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 метри.
Щодо розмірів віконних прорізів, то їхні ширина і висота повинні бути
кратними, відповідно, 600 мм та 1000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.4.Планування слюсарно-механічної дільниці

2.4.1. Визначення потреби в технологічному устаткуванні

Основне технологічне устаткування підбирається по табелях
технологічного устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати
також каталог нестандартного устаткування, що розробленого і випускається
науково-виробничим об'єднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного
устаткування визначають по ступеню його використання при здійсненні
технологічного процесу.

Таблиця 2.8 -Підбір обладнання для слюсарно-механічної дільниці
Найменування Маркуван кількі Габаритні Площадь Потужність,
обладнання ня сть розміри обладнання, кВт
Верстак К-53
слюсарний двухтумбо 2 600-1400-1130 1,68 -
вый
Тумба для -
інструментів ПО-11 2 642-460-1245 0,59
Тиски Слюсарні
Т-3 2 389-190-177 0,15 -
Стелаж СГ-03 4 2000-600-2500 4,8 -
Бокс для відходів ПИ-19 2 500-500 0,5 -
Верстат токарно-
гвинторізний ИТ-1М 1 2165-960-1500 4,16 3
Верстат
вертикально- 6Р11 1 1540-2030-1940 6,25 5,5
фрезерний
Верстат точильно- 3К634
шліфувальний 1 613-670-1142 0,41 1,1
Установка
свердлильна Р-175 1 710-390-980 0,28 0,42

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1. Призначення і область застосування пристосування

Тримач на два різця при багатоступінчастій обробці вала призначений
для закріплення двох різців одночасно при багатоступінчатій чорновій обробці
валів на токарно-гвинторізному верстаті .

3.2. Принцип дії пристосування

Основу сконструйованого пристосування складає корпус пристосування
(1), в якому є направляючі канавки для закріплюваних різців (2), рукоятка (3),
притискні гвинти (4,5).
Різець встановлюється в направляючі канавки на необхідну висоту:
відповідно перший різець глибше, другий трохи дальше. Цим досягається
різниця діаметрів ступенів, т.б. спочатку проходить перший різець і знімає
частину металу(1-й ступінь), а потім другий, який і знімає його частину(2-й
ступінь), що залишилася.
За допомогою пристосування досягається зменшення трудомісткості
операцій, за рахунок відсутності необхідності зупиняти верстат для контролю
діаметру валу після першого ступеня обробки в цілях обчислення необхідної
товщини металу, що знімається, в другому ступені.

3.3. Розрахунок пристосування

Проведемо розрахунок гвинтового з'єднання закріплення різця в
направляючих канавках пристосування виходячи з умови забезпечення
оптимального зусилля закріплення. Для цього знайдемо зусилля на рукоятці
ключа виходячи з величини моменту затягування, що рекомендується, для
гвинта М12.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Зусилля затягування болта Рз рівно:

2M
P З
З =
d
1 (3.1)
де d1 - діаметр різьблення, мм;
Мз – момент затягування болта, що допускається, Н∙м. ( Mз=30 Н∙м )

P 2 ⋅ 30
З = = 5000 Н
0,012

Зусилля на рукоятці ключа виходячи з довжини рукоятки lр=0,25 м:

P P d1
P = З 2l
P (3.2)

PP = 5000 0,012
⋅ = 120 Н
2 ⋅0,25

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1. Розрахунок штучного освітлення

Ефективне освітлення виробничих приміщень впливає на працівників
позитивно, сприяючи підвищенню якості продукції та продуктивності праці, а
також забезпечуючи їх безпеку і зменшуючи втому та ризик травмування на
робочому місці. Це також сприяє збереженню високої працездатності під час
виробничого процесу.
При плануванні освітлення необхідно враховувати наступні вимоги:
− Освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для
виконання конкретних робіт.
− Освітлення має бути рівномірним по всій робочій поверхні, без
тіней, особливо рухливих.
− На робочій поверхні не повинно бути прямого або відбитого блиску,
що може спричинити осліплення.
− Освітленість повинна залишатися стійкою в часі.
− Спектральний склад світла повинен відповідати характеру
виконуваних робіт, особливо щодо правильної передачі кольорів.
− Освітлювальні прилади не повинні створювати додаткових небезпек
або шкідливих впливів.
− Установки повинні бути економічними, простими та надійними в
експлуатації.
Класифікація освітлення.
При освітленні виробничих приміщень застосовують різні методи,
включаючи:
Природне освітлення, яке виникає за рахунок природного світла, що
проникає через вікна або відкриті простори, такі як небо.
Штучне освітлення, яке забезпечується за допомогою електричних ламп.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Сумісне освітлення, яке використовується в тих випадках, коли природне
освітлення недостатнє і потребує доповнення штучним.
Природне освітлення передбачається у приміщеннях з постійним
присутністю людей, відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне
освітлення».
Штучне освітлення може бути загальним або комбінованим, коли до
загального освітлення додається місцеве, розташоване безпосередньо на робочих
місцях. Використання тільки місцевого освітлення не допускається.
Штучне освітлення також поділяється за призначенням на різні типи, такі
як робоче, аварійне, евакуаційне та чергове, кожен з яких відповідає за різні
функції в системі освітлення приміщень.Джерела світла.
В якості джерел світла для освітлення застосовують газорозрядні лампи і
лампи розжарювання.
Лампи розжарювання є одними з джерел теплового випромінювання. Їх
перевагами є простота в експлуатації, відсутність потреби в додаткових
пристроях для підключення до мережі та простота в виготовленні. Проте, вони
мають деякі недоліки, такі як низька світловіддача (7-20 лм/Вт), обмежений
термін служби (до 2000 годин) та переважання жовтих і червоних променів у
спектрі світла, що призводить до спотворення кольорів і робить їх непридатними
для застосування в областях, де потрібна точна передача кольорів.
Газорозрядні лампи, з іншого боку, є приладами, які генерують світло
шляхом електричного розряду у середовищі інертних газів або парів металів, а
також через явище люмінесценції. Мають переваги, такі як висока світловіддача
(40-110 лм/Вт) та довгий термін служби (до 10 000 годин). Газорозрядні лампи
можуть генерувати світло практично в усьому спектрі, використовуючи
відповідні інертні гази та метали. Але вони також мають свої недоліки, такі як
пульсація світлового потоку, довгий період розгоряння (до 10 хвилин) і
можливість утворення радіоперешкод.
Розрахунок освітлення включає визначення кількості ламп загального
освітлення і їхню потужність. Важливим фактором для рівномірного освітлення
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

є відстань між світильниками (Z) і висота їхньої підвіски (h).При розрахунку
варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен розташовуватися від
стіни на відстані, рівному 1/3Z якщо біля стіни перебувають робочі місця, в
інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої дільниці L = 12 м, ширина В = 6 м, висота
приміщення H= 4 м.
Визначення кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників:

Z = H ⋅1.8 = 4 ⋅1.8 = 4,8м (4.1)

Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:

a 1 1
= ⋅ Z = ⋅ 4,8 = 1,6 м. (4.2)
3 3

Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
протилежних стін (по ширині приміщення):

C1 = В − 2 ⋅ a = 6 − 2 ⋅1,6 = 2,8м. (4.3)

Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):

C
n = 1 1 2,8
1 − = −1< 0 (4.4)
Z 4,8
n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)

Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):

C2 = L − 2 ⋅ a =12 − 2 ⋅1,6 = 8,8 м (4.6)

Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):

C
n = 2
2 −1 8,8
= −1=1,8 ≈ 2 (4.7)
Z 4,8
n2 = 2
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині
приміщення):

n = n2 + 2 = 2 + 2 = 4 (4.8)

Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 2 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 4
світильники.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).

W = 12 ⋅ 6 ⋅10.8 ⋅1.3 = 1010,9 Вт (4.9)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:

W W 1010,9
л = = = 126,4 Вт (4.10)
8 8

Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення
(відповідно до норм) необхідно встановити 8 світильників з потужністю лампи
127 Вт. Для цього обираю дволампові люмінісцентні світильники ЛБ-80 з
габаритними розмірами 1200х300х115 мм. Розташування світильників на рис.4.1.

Рисунок 4.1 - Система освітлення слюсарно-механічної дільниці

4.2. Інструктаж з техніки безпеки

Для здійснення робіт приймаються особи, які досягли 18-річного віку та
пройшли медичний огляд, здали перевірку знань з електроустаткування,
отримали вступний інструктаж з техніки безпеки (ТБ) та первинний інструктаж
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

на робочому місці. Робітник зобов'язаний виконувати ті завдання, які
відповідають його кваліфікації.
На робочій ділянці необхідно дотримуватися всіх внутрішніх трудових
норм, заборонено вживання алкогольних напоїв та куріння. Основними
шкідливими факторами на ділянці є шкідливі гази, токсичні рідини, рухомі
частини машин, можливість удару падаючими предметами та несправний
інструмент. У випадку травм або виявлення несправностей обладнання,
інструменту потрібно повідомити завідувача майстерні.
При нещасному випадку надати потерпілому медичну допомогу. За
порушення вимог інструкцій з ТБ відповідальність несуть винні у встановленому
порядку.
Перед початком роботи слід:
Одягнути спецодяг та спецвзуття, підібрані за розміром.
Підготувати робоче місце, очистивши його від сторонніх предметів.
Перевірити справність обладнання, інструменту, захисного заземлення,
вентиляції, освітлення.
Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан.
Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши увагу
на термін їх перевірки.
Під час роботи:
Заборонено доторкатися до рухомих частин верстатів.
Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням
відповідно до інструкції з експлуатації.
Заборонено виконувати роботу на несправному обладнанні, користуватися
несправними інструментами, виконувати роботи, не пов'язані з отриманими
завданнями.При появі ознак ненормальної роботи (гару, шуму, вібрації, і т.д.)
негайно припинити роботи.
Після закінчення роботи:
Відключити електрообладнання від мережі.
Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Очистити і розкласти по місцях інструменти, очистити і змастити обладнання.
Очистити спецодяг від пилу і бруду і прибрати в шафу.
У разі аварії необхідно негайно відключити живлення електрообладнання,
прийняти заходи для запобігання помилкового ввімкнення, розмістити заборонні
плакати, перевірити відсутність напруги на аварійній ділянці.
Електрообладнання, призначене для проведення ремонтних робіт, має бути
заземлене для захисту людей від ураження електричним струмом.
Металеві деталі електрообладнання, корпуси електродвигунів, щити
управління та захисту, ручний інструмент тощо повинні бути надійно захищені.
У випадку порушення або несправності заземлення електричних установок слід
негайно відключити цю установку та прийняти відповідні заходи.
Заміна плавких вставок запобіжників в щитах має виконуватися тільки
атестованим електромонтером під час відключення живлення.
Електропроводка та арматура силових та освітлювальних мереж повинні
виконуватися кабелями з подвійною ізоляцією та бути захищені від високої
температури, механічних пошкоджень та хімічного впливу.
Ремонт устаткування та механізмів проводиться після повного
відключення від електромережі, при цьому в місцях відключення обов'язково
розміщуються попереджувальні плакати. Відключення та підключення живлення
проводяться черговим атестованим механіком. При роботі поруч з відкритими
струмоведучими частинами електричних пристроїв слід встановлювати дерев'яні
щити та решітки, покриті гумовими килимками. Інструмент, що
використовується для електромонтажних робіт, необхідно має мати ізольовані
ручки. Весь інструмент піддається випробуванню на високий рівень напруги.

5.3. Пожежна безпека

Будинки технічного обслуговування відносяться до категорії "Г" за
ступенем пожежної небезпеки.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Відповідно до нормативів засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах,
на дільницю оснащуємо наступним інвентарем:
2 пінні вогнегасники;
1 ящик з піском;
1 сокира.
Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження та постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
цих підрозділів.
У разі виникнення вогнища необхідно негайно припинити доступ повітря
до нього, засипавши вогнище піском, закривши брезентом або загасивши
полум'я піною вогнегасника.
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити за тим,
щоб дороги, проходи та під'їзні шляхи до місць розташування пожежного
обладнання та інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була
доступною.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

5.4. Охорона навколишнього середовища

На підприємствах металургійної та машинобудівної промисловості однією з
основних категорій стічних вод є масляні стоки.
Концентровані стічні води містять масло у концентрації до 50 г/л. Це,
зазвичай, використані мастильно-охолоджувальні рідини (МОР) та відпрацьовані
миючі розчини, які утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Їх об'єм може
коливатися від 0,5 до 200 м3/добу в залежності від потужності підприємства та
виду його продукції.
На багатьох підприємствах концентровані масляні стоки розбавляються
значною кількістю чистих вод і перетворюються в малоконцентровані. Вміст
масла в них, зазвичай, коливається від 10 до 500 мг/л. Обсяг таких стічних вод
може сягати 5-10 тис. м3/добу.
Технологічні схеми очищення масляних стічних вод, як в нашій країні, так
і за кордоном, передбачають змішування усіх видів масляних стічних вод, їхнє
відстоювання для видалення грубодисперсних і спливаючих домішок, обробку
коагулянтами та зневоднення утворених осадів.
Основним недоліком таких схем очищення є великі витрати коагулянтів і
утворення значних обсягів осадів, для зневоднення яких потрібна додаткова
витрата коагулянтів з метою зниження вмісту масел у них. Практика показує, що
роздільна обробка коагулянтами малоконцентрованих і концентрованих
масляних стічних вод вимагає менших витрат коагулянтів і супроводжується
утворенням менших обсягів осадів.
Основну частину концентрованих масляно-емульсійних стічних вод на
підприємствах машинобудівництва та металообробки складають відпрацьовані
МОР. Свіжі МОР готують із технічних продуктів - емульсолів, що утворюють
емульсії типу "вода в маслі". При додаванні 3-10% емульсолю, 90-95% води і
0,3% соди отримують емульсії типу "масло у воді". Для досягнення високої
активності емульсії необхідно додати до неї ще один компонент - емульгатор, я
кий здатний сорбуватися на поверхні обох фаз - рідин, які не змішуються. Крім
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

зазначених компонентів, до складу МОР входять різноманітні стабілізатори, а
також велика кількість присадок (антикорозійні, бактерицидні та інші).
Термін експлуатації МОР зазвичай становить від двох тижнів до півтора
місяців. Основними причинами заміни мастильно-охолоджувальних рідин при
обробці металів є наявність у них великої кількості твердих речовин (металевий
порошок, сажа, частки абразивних матеріалів), розшарування МОР та їхнє
погіршення.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

Під час виконання даної кваліфікаційної роботи було проведено технічний
розрахунок автотранспортного підприємства на 65 автомобілів, який включає в
себе визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу автомобільного транспорту АТП за попердньо відкорегованими
нормативами профілактичного обслуговування, розрахунок об’ємів робіт за
їхніми видами. Вибір і обґрунтування методів організації виробництва,
розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ
приміщень основного і допоміжного виробництва, визначення характеристик
будівель, споруд та в цілому генерального плану підприємства. В результаті
даних розрахунків було спроєктовано виробничий корпус площею 1296 м2,
також розроблено генеральний план підприємства площею 1 га.
В розілі 2.3.було обрано для проведення ТО проєктування універсальних
постів.
У четвертому розділі було спроєктовано тримач на два різця при
багатоступінчастій обробці вала призначений для закріплення двох різців
одночасно при багатоступінчатій чорновій обробці валів на токарно-
гвинторізному верстаті.
Проведено розрахунок гвинтового з'єднання закріплення різця в
направляючих канавках пристосування виходячи з умови забезпечення
оптимального зусилля закріплення.
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють
покращити умови праці робітників. Розраховане освітлення у проєктованому
підрозділі. Розроблені правила пожежної безпеки та введені заходи по охороні
навколишнього середовища.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 07.05.24.
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2023. – 71 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д.
Марков, В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проєктування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проєктування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин
: пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв: Афiша,2003. – 560 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Слюсарно-механічна дільниця

Додаток В – Генеральний план АТП

Додаток Г – Стенд для збирання розбирання редукторів

Додаток Д – Стенд для збирання розбирання редукторів специфікація

Додаток Є – Охорона праці

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets