ChSTU repository

ВСТУП 
Проблема домашнього насильства є серйозним соціальним явищем, яке 
стосується не лише жертв, а й суспільства в цілому. Насильство – застосування 
силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо 
спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке 
застосування сили щодо беззахисних. 
Відповідно до офіційної позиції ВООЗ, причини насильства частково 
зумовлені біологічними та іншими факторами, які дають підстави говорити про 
певну схильність деяких людей до агресії, однак частіше за все ці фактори 
взаємодіють з сімейними, суспільними, культурними та іншими факторами 
зовнішнього характеру і таким чином створюють ситуацію, в якій виникає 
насильство. 
Свобода від насильства – одне з основних прав людини. Утім від різних 
форм насильства страждають як жінки, так і чоловіки, дівчата та хлопці. Факти 
насильства і жорстокості щодо дітей викликають особливе занепокоєння. 
Останнім часом у закладах освіти спостерігається зростання кількості випадків 
свідомого жорстокого ставлення старших і сильніших учнів до менших і слабших 
членів шкільного колективу. Тривожною тенденцією для сучасного дитячого 
середовища стає булінг (цькування). Насильство завдає хлопцям та дівчатам 
тяжких травм, фізичних і моральних, які мають згубні наслідки для їхнього 
подальшого психосоціального благополуччя. 
Актуальність вибору теми роботи. Домашнє насильство є однією з 
найбільш гострих соціальних проблем загалом в Україні, від якої можуть 
страждати як жінки, так і чоловіки. Проте, як свідчить практика, переважно від 
домашнього насильства страждають найбільш вразливі верстви населення: жінки і 
діти, а також особи з інвалідністю та особи похилого віку. Діти страждають не 
лише від насильства по відношенню до себе, а й спостерігаючи за насильством у 
своїй сім’ї, переносячи цей негативний досвід у власне життя в майбутньому. За 
результатами Всеукраїнського опитування громадської думки щодо вчинення 
насильства по відношенню до дітей опитувані діти зазнавали хоча одного з видів 
домашнього насильства.  
 
 
Мета роботи. Мета роботи полягає в  розробленні соціального проєкту, 
який спрямований на боротьбу з домашнім насильством та забезпечення 
соціального захисту для його жертв.  
Завдання роботи. В даній роботі розглядається опис  проєкту, механізм 
впровадження проєкту та очікувані результати та орієнтовні розрахунки 
фінансового забезпечення проєкту.  
Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає проблема насильства 
в сім'ях Черкаської області. 
Предмет дослідження. Предметом дослідження є високий рівень 
насильства в сім’ях Черкаської області. 
Методи дослідження. Методами дослідження  проєкту виступають метод 
комплексного аналізу, системно-структурний, логіко-семантичний метод аналізу. 
Джерела інформаційної бази дослідження. Закон України «Про соціальні 
послуги», Положення про Черкаський обласний центр соціальних служб, 
офіційний сайт Черкаської обласної державної адміністрації, методичні матеріали 
щодо проведення навчань та підвищення професійної кваліфікації для працівників 
закладів та установ, методична література. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ  СОЦІАЬНОГО ЗАХИСТУ 
ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА 
Соціальний захист постраждалих від домашнього насильства – це система 
заходів, спрямованих на захист жертв насильства в родині та забезпечення 
їхнього благополуччя та безпеки. Ці заходи можуть включати в себе психологічну 
та медичну допомогу, правову підтримку, тимчасове проживання в кризових 
центрах, матеріальну допомогу та інші послуги. 
Черкаський обласний центр соціальних служб надає послуги соціальної 
підтримки жертвам домашнього насильства та членам їх сімей. Він забезпечує 
доступ до психологічної та медичної допомоги, правової консультації, а також 
допомагає забезпечити тимчасове проживання та матеріальну допомогу. Крім 
того, центр проводить роботу з профілактики домашнього насильства та 
популяризації проблеми серед громадськості. 
Важливо зазначити, що соціальний захист постраждалих від домашнього 
насильства має бути комплексним та індивідуальним, оскільки кожна ситуація є 
унікальною та вимагає індивідуального підходу. Також важливо розуміти, що 
соціальний захист не повинен заміняти відповідальність держави за покарання 
насильника та запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. 
Проблема домашнього насильства є актуальною у всьому світі, і Черкаська 
область не є винятком. Постраждалі від домашнього насильства потребують 
ефективного захисту та підтримки соціальних служб. У даному розділі розглянуто 
теоретичні аспекти соціального захисту постраждалих від домашнього насильства 
на основі матеріалів Черкаського обласного центру соціальних служб.  
аааааПостраждалі від домашнього насильства потребують не лише медичної 
допомоги, а й підтримки соціальних служб, щоб відновитися та повернутися до 
нормального життя. Однак, ефективний соціальний захист можливий тільки за 
умови комплексного підходу до розв'язання проблеми.  
Це означає, що необхідно забезпечити не тільки фізичну безпеку 
постраждалих, а й їх економічну, соціальну та психологічну підтримку. Для 
досягнення цієї мети необхідно залучати до роботи з постраждалими спеціалістів 
 
 
різних напрямків, таких як соціальні працівники, психологи, юристи, медичні 
працівники тощо. 
Крім того, важливо забезпечити тривалий підхід до забезпечення допомоги 
та підтримки постраждалих від домашнього насильства. Це означає, що необхідно 
забезпечувати постраждалих допомогою на різних етапах їх відновлення та 
реабілітації, а не тільки в перші дні після насильства. 
Наприклад, в Черкаському обласному центрі соціальних служб для 
постраждалих від домашнього насильства пропонуються різні види допомоги, 
такі як консультації психолога та юриста, розміщення в жіночому притулку, 
соціальна підтримка, а також робота зі знешкодження насильника. 
Отже, відновлення постраждалих від домашнього насильства потребує 
тривалого та комплексного підходу до забезпечення їм допомоги та підтримки. 
Тільки за умови такого комплексного підходу можна досягти успіху в боротьбі з 
проблемою домашнього насильства та забезпечити ефективний соціальний захист 
постраждалих. Такий підхід має включати у себе такі складові як: 
‒ Забезпечення доступності та якості медичної допомоги, включаючи 
психологічну підтримку та терапію для постраждалих від домашнього насильства. 
‒ Сприяння економічній незалежності постраждалих, зокрема, шляхом 
забезпечення можливості отримувати роботу та надання соціальних послуг. 
‒ Здійснення правоохоронних заходів для запобігання насильства та 
захисту постраждалих від насильства. 
‒ Проведення соціально-педагогічної роботи зі збереження сімейних 
взаємин та профілактики домашнього насильства. 
‒ Розвиток соціальних служб та підтримка організацій громадянського 
суспільства, що займаються питаннями домашнього насильства. 
‒ Здійснення інформаційної роботи та освітніх заходів для 
популяризації проблеми домашнього насильства та просвітлення громадськості 
щодо питань захисту прав жертв насильства. 
Таким чином, комплексний підхід до забезпечення соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства має бути спрямований на надання 
 
 
різноманітної допомоги та підтримки, щоб забезпечити повне відновлення та 
інтеграцію постраждалих у суспільство. 
Це означає, що програми соціального захисту повинні бути спрямовані не 
лише на забезпечення безпеки постраждалих від домашнього насильства, але й на 
підтримку їх емоційного і фізичного здоров'я, відновлення економічної 
самодостатності, доступ до житла та інших соціальних послуг, які можуть 
допомогти їм повернутися до нормального життя. 
Крім того, важливо підкреслити, що соціальний захист постраждалих від 
домашнього насильства не має бути розгляданий як окрема проблема, а повинен 
бути вбудований у загальну стратегію соціального захисту населення. Такий 
підхід забезпечить не лише захист постраждалих від домашнього насильства, але 
й покращення життєвих умов всього населення. 
У цілому, соціальний захист постраждалих від домашнього насильства має 
стати пріоритетним напрямком розвитку соціальної політики в країні. Тільки тоді, 
коли держава та суспільство приділять цій проблемі достатню увагу, можна 
очікувати значні покращення у забезпеченні безпеки та соціального захисту для 
постраждалих від домашнього насильства. 
Додатковими заходами для забезпечення ефективного соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства можуть бути: 
‒ Створення спеціалізованих центрів з надання допомоги жертвам 
домашнього насильства, які б забезпечували комплексну підтримку та допомогу, 
включаючи психологічну, юридичну та медичну допомогу. 
‒ Розвиток інформаційних кампаній та освітніх програм, які б сприяли 
попередженню домашнього насильства та підвищенню свідомості суспільства 
щодо цієї проблеми. 
‒ Забезпечення належних умов праці для жінок та зменшення рівня 
економічної залежності жертв від своїх насильників. 
‒ Забезпечення доступу до житла та інших соціальних послуг для жертв 
домашнього насильства. 
‒ Застосування інноваційних технологій для попередження та 
реагування на випадки домашнього насильства, наприклад, створення 
 
 
спеціальних додатків для мобільних пристроїв, які б допомагали жертвам 
звернутися по допомогу та повідомляти про насильство. 
‒ Забезпечення підтримки та допомоги дітям, які стали свідками 
домашнього насильства, у тому числі шляхом організації психологічної допомоги 
та соціальних програм для дітей. 
Всі ці заходи можуть бути ефективними у забезпеченні належного рівня 
соціального захисту постраждалих від домашнього насильства та допомогти 
вирішити цю серйозну соціальну проблему. [1] 
 
1.1. Соціальний захист постраждалих від домашнього насильства в 
системі соціального захисту населення 
Соціальний захист постраждалих від домашнього насильства є невід'ємною 
частиною системи соціального захисту населення. Система соціального захисту 
населення - це комплекс державних та громадських заходів, спрямованих на 
забезпечення соціальних гарантій та підтримки населення в умовах економічних, 
соціальних та інших кризових ситуацій. 
Соціальний захист постраждалих від домашнього насильства у системі 
соціального захисту населення забезпечує доступ до послуг психологічної та 
медичної допомоги, правової консультації, матеріальної допомоги, а також 
тимчасового проживання в кризових центрах. Крім того, в рамках системи 
соціального захисту населення проводиться профілактика домашнього насильства 
та популяризація проблеми серед громадськості. 
Держава має відповідальність забезпечувати соціальний захист 
постраждалих від домашнього насильства шляхом розробки та впровадження 
ефективних механізмів попередження та боротьби з цією проблемою, 
забезпечення фінансування програм та проектів з соціального захисту, а також 
сприяння взаємодії між державними та громадськими організаціями у цій сфері. 
Загальна мета системи соціального захисту населення полягає в забезпеченні 
достатнього рівня життя та соціального захисту населення, а соціальний захист 
постраждалих від домашнього насильства є важливим складовим цієї мети.  
 
 
Важливо зазначити, що ефективний соціальний захист можливий тільки за 
умови належного фінансування, наявності якісних програм та послуг з 
соціального захисту, а також ефективної координації дій між різними 
структурами та організаціями, що займаються проблемою домашнього 
насильства. 
Для досягнення цієї мети необхідно розробляти та впроваджувати 
комплексні програми соціального захисту постраждалих від домашнього 
насильства, які містять у собі різноманітні заходи, включаючи психологічну та 
медичну допомогу, правову консультацію, матеріальну допомогу, а також 
тимчасове проживання в кризових центрах. З-поміж всього цього, важливо 
забезпечувати підвищення кваліфікації фахівців, що працюють з постраждалими 
від домашнього насильства, та забезпечувати їхню належну оплату праці. 
Також необхідно здійснювати постійний моніторинг та оцінку ефективності 
програм соціального захисту, щоб забезпечити їхню адаптацію до змін у 
соціальному середовищі та потребах населення. 
Нарешті, успіх у забезпеченні соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства залежить від залучення до цієї проблеми як державних, 
так і громадських організацій та активної підтримки громадськості. Тільки таким 
чином можна забезпечити належний рівень соціального захисту та підтримки 
постраждалих від домашнього насильства. 
Окрім цього, важливо пам'ятати, що соціальний захист постраждалих від 
домашнього насильства не повинен бути обмежений тільки наявністю 
відповідних програм та послуг. Застосування превентивних заходів є надзвичайно 
важливим у боротьбі з домашнім насильством. Це може включати в себе освітні 
кампанії, тренінги та інформаційні заходи, спрямовані на попередження 
насильства та підвищення свідомості про цю проблему серед населення. 
Важливо забезпечувати доступ до робочих місць та економічних 
можливостей для жінок, які можуть бути особливо вразливими до домашнього 
насильства через економічну залежність від своїх партнерів. Розвиток соціальної 
підприємницької діяльності та ініціатив, спрямованих на економічне зміцнення 
жінок, може бути ефективним інструментом у боротьбі з домашнім насильством. 
 
 
Загалом, соціальний захист постраждалих від домашнього насильства 
повинен бути взаємопов'язаним із загальною стратегією соціального захисту 
населення, оскільки ця проблема має глибокий соціальний та економічний 
контекст. Тільки комплексний підхід, спрямований на забезпечення належного 
рівня соціального захисту та підтримки постраждалих від домашнього 
насильства, може бути ефективним у розв'язанні цієї серйозної соціальної 
проблеми. Продовжити роботу в цьому напрямку потрібно на рівні законодавства, 
політики, практичних заходів та програм соціального захисту.  
Прийняття законів та політик, спрямованих на захист постраждалих від 
домашнього насильства, є важливим кроком у боротьбі з цією проблемою. Такі 
закони повинні визнавати права постраждалих на безпеку, захист від насильства, 
доступ до підтримки та ресурсів, необхідних для відновлення. Політики мають 
стимулювати розвиток програм та послуг соціального захисту для постраждалих 
від домашнього насильства, включаючи надання житла, медичної допомоги, 
юридичної підтримки та консультацій. 
На практичному рівні важливо забезпечити належну підтримку та навчання 
фахівців, які працюють з постраждалими від домашнього насильства, щоб вони 
могли забезпечити необхідну підтримку та навички для відновлення життя 
постраждалих. Крім того, важливим є забезпечення доступності та якості послуг 
соціального захисту для постраждалих від домашнього насильства, включаючи 
доступність для людей з різних соціальних та етнічних груп. 
В цілому, соціальний захист постраждалих від домашнього насильства є 
важливим елементом соціальної політики, який допомагає забезпечити належний 
рівень захисту та підтримки для людей, які стали жертвами цієї серйозної 
соціальної проблеми. 
 
 
Варто продовжувати роботу в цьому напрямку на рівні законодавства, 
політики та практичних заходів, щоб забезпечити ефективний соціальний захист 
для постраждалих від домашнього насильства. Необхідно розробляти та 
впроваджувати програми підтримки для постраждалих, а також підвищувати 
свідомість суспільства про проблему домашнього насильства та його наслідки. 
Важливим є також забезпечення належного рівня фінансування соціальних служб 
та організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. 
Крім того, необхідно забезпечити взаємодію між різними інституціями та 
організаціями, які працюють у сфері захисту прав людини та соціального захисту 
населення, для ефективної координації зусиль та взаємопідтримки. Також 
важливо забезпечити доступність та доступ до належної якості медичної 
допомоги для постраждалих від домашнього насильства, в тому числі 
психологічної допомоги. 
У цілому, соціальний захист постраждалих від домашнього насильства є 
важливим елементом соціальної політики, який має бути розглянутий у контексті 
загального соціального захисту населення. Для досягнення цієї мети необхідно 
забезпечувати комплексний та цілеспрямований підхід, орієнтований на потреби 
та інтереси постраждалих від домашнього насильства. [2] 
 
1.2. Методологічні аспекти забезпечення постраждалих від 
домашнього насильства 
Забезпечення постраждалих від домашнього насильства – складний процес, 
який потребує використання методів та підходів з різних галузей, таких як 
психологія, соціологія, медицина та право. Розглянемо деякі методологічні 
аспекти забезпечення постраждалих від домашнього насильства на матеріалах 
Черкаського обласного центру соціальних служб. 
Мультидисциплінарний підхід. Врахування всіх аспектів домашнього 
насильства та його наслідків для постраждалих осіб є надзвичайно важливим. 
Залучення фахівців різних галузей, таких як психологи, соціальні працівники, 
медичні працівники та юристи, може допомогти забезпечити повний спектр 
послуг для постраждалих від домашнього насильства. 
 
 
Індивідуальний підхід. Кожна ситуація, пов'язана з домашнім насильством, є 
унікальною та вимагає індивідуального підходу. Це означає, що послуги та 
допомога повинні бути налаштовані на конкретні потреби та особливості кожної 
постраждалої особи. 
Гендерний підхід. Домашнє насильство є проблемою, яка в основному 
стосується жінок, хоча і чоловіки можуть бути постраждалими від цієї проблеми. 
Забезпечення послуг та допомоги з урахуванням гендерної перспективи є 
надзвичайно важливим у забезпеченні ефективного соціального захисту для 
постраждалих від домашнього насильства. 
Застосування тривалих підходів. Відновлення постраждалих від 
домашнього насильства може займати значну кількість часу, тому застосування 
тривалих підходів є дуже важливим. Це може включати довгострокову 
психологічну терапію, медичне лікування, юридичну допомогу та соціальну 
підтримку. 
Постраждалі від домашнього насильства зазвичай потребують 
індивідуального підходу, і процес їх відновлення може бути довготривалим. Для 
того, щоб ефективно забезпечити допомогу та підтримку постраждалим, потрібно 
мати чіткий план дій, який буде враховувати індивідуальні потреби кожної 
постраждалої особи. 
Підходи, які забезпечують тривалу допомогу та підтримку, можуть 
включати: 
‒ Довгострокова психологічна терапія, що допомагає постраждалим 
особам впоратися з емоційними та психологічними наслідками домашнього 
насильства. 
‒ Медичне лікування, яке може включати лікування травм та інших 
фізичних наслідків домашнього насильства. 
‒ Юридична допомога, що допомагає постраждалим особам у 
забезпеченні їх прав та інтересів, включаючи захист від насильства та отримання 
компенсації. 
‒ Соціальна підтримка, що може включати надання житла, харчів, одягу 
та іншої необхідної підтримки для постраждалих осіб та їх дітей. 
 
 
‒ Узгоджений та комплексний підхід до забезпечення допомоги та 
підтримки постраждалих від домашнього насильства може допомогти 
забезпечити їм повне відновлення та перехід до нормального життя. 
Додатковою важливою складовою тривалого підходу до забезпечення 
постраждалих від домашнього насильства є попередження насильства та 
запобігання повторення подібних випадків. Це може включати проведення 
інформаційно-освітніх кампаній з метою підвищення обізнаності громадськості 
щодо проблеми домашнього насильства та надання практичних порад щодо 
попередження насильства в родині. 
Також важливою складовою є співпраця між різними організаціями та 
службами, що забезпечують допомогу та підтримку постраждалим від 
домашнього насильства. Це може включати співпрацю між службами 
правопорядку, медичними закладами, соціальними службами, організаціями 
громадських ініціатив та іншими організаціями, що займаються цією проблемою. 
Розроблення та впровадження програм підтримки та реабілітації для насильних 
осіб, що допомагають їм зупинити цикл насильства та повернутися до 
нормального життя. Це може включати психологічну підтримку та програми з 
виховання навичок соціальної взаємодії, що допомагають насильним особам 
зрозуміти шкоду, яку вони завдали, та забезпечити їм можливість здійснювати 
здорові та безпечні взаємодії з іншими людьми. 
Тому, тривалий та комплексний підхід до забезпечення допомоги та 
підтримки постраждалих від домашнього насильства є дуже важливим для їх 
відновлення та попередження. Сам процес відновлення може бути довгим та 
складним, тому необхідно використовувати різноманітні методи та підходи. 
Наприклад, на Черкащині використовуються такі методи: 
‒ Психологічна підтримка. Постраждалі від домашнього насильства 
потребують психологічної підтримки та допомоги в подоланні травм. У 
Черкаському обласному центрі соціальних служб працюють психологи, які 
надають безкоштовну психологічну підтримку постраждалим. 
 
 
‒ Юридична допомога. Постраждалі від домашнього насильства можуть 
звернутися до юристів, які надають консультації щодо захисту своїх прав та 
допомагають у справах, пов'язаних з насильством. 
‒ Медична допомога. Постраждалі від домашнього насильства можуть 
потребувати медичної допомоги внаслідок тілесних ушкоджень. Тому на 
Черкащині діє система співпраці між соціальними службами та медичними 
закладами, що дозволяє забезпечувати постраждалих медичною допомогою. 
‒ Соціальна інтеграція. Постраждалі від домашнього насильства 
можуть відчувати відчуженість та відчуття неповноцінності. Тому важливо 
забезпечити їх соціальну інтеграцію через підтримку у пошуку роботи, навчанні, 
соціальних заходах тощо. 
Крім того, тривалий та комплексний підхід до забезпечення допомоги та 
підтримки постраждалих від домашнього насильства є ключовим для їх 
відновлення та подолання наслідків насильства. 
Ще одним важливим аспектом в забезпеченні підтримки постраждалим від 
домашнього насильства є співпраця з іншими службами та організаціями. Часто 
постраждалі особи потребують не лише соціальної підтримки, а й медичної 
допомоги, юридичної консультації, житлового обслуговування тощо. Тому 
співпраця з лікарями, адвокатами, житловими організаціями та іншими службами 
допоможе забезпечити постраждалим всебічну підтримку та допомогти їм 
повернутися до нормального життя. 
Також важливо забезпечити навчання та підвищення кваліфікації 
працівників соціальних служб, що працюють з постраждалими від домашнього 
насильства. Це допоможе забезпечити якісну та професійну допомогу, а також 
підвищити ефективність дій в цій сфері. 
Ще одним важливим аспектом є забезпечення доступності та якості 
соціальних послуг для постраждалих від домашнього насильства. Це може 
включати в себе забезпечення безкоштовних консультацій, лікування, 
психологічної підтримки, безпечного житла та інших видів допомоги. Для 
забезпечення якості таких послуг необхідно проводити регулярний моніторинг та 
 
 
оцінку рівня задоволеності потреб постраждалих, щоб удосконалювати роботу 
служб та організацій, які займаються наданням соціальної підтримки. 
Для ефективного соціального захисту постраждалих від домашнього 
насильства необхідно забезпечити координацію роботи різних служб та 
організацій, які займаються наданням допомоги. Наприклад, поліції, медичних 
закладів, центрів соціальної допомоги та інших служб, що можуть допомогти у 
вирішенні проблеми. За для забезпечення ефективного соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства важливим є забезпечення розвитку 
механізмів правової захисту та розроблення відповідних законів та політик. 
Важливо також забезпечити міжнародну співпрацю та обмін досвідом між 
країнами для розв'язання цієї серйозної соціальної проблеми на глобальному 
рівні. 
Отже, забезпечення ефективного соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства є складною задачею, яка вимагає комплексного підходу 
та координації різних служб та організацій.  
Однак, для успішного впровадження комплексного підходу до соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства необхідно мати належну 
координацію між різними органами влади та соціальними службами, що 
займаються цією проблемою. Також важливо забезпечити достатній фінансовий 
ресурс для реалізації програм та проектів, спрямованих на соціальний захист 
постраждалих від домашнього насильства. 
Важливим елементом є розробка та впровадження протоколів та стандартів, 
що визначають процедури надання допомоги та підтримки постраждалим, а також 
взаємодію між різними соціальними службами та органами влади. Такі протоколи 
та стандарти повинні бути розроблені з урахуванням культурних, етнічних та 
гендерних особливостей національних спільнот. 
Ще одним важливим аспектом комплексного підходу до забезпечення 
соціального захисту постраждалих від домашнього насильства є розробка та 
впровадження механізмів забезпечення безпеки постраждалих. Це може включати 
заходи з охорони життя та здоров'я, встановлення контакту з лікарями, поліцією 
та іншими органами влади, які можуть забезпечити захист постраждалих. 
 
 
Нарешті, важливо не забувати про необхідність психологічної підтримки 
постраждалих від домашнього насильства. Психологічна реабілітація може бути 
важливою складовою комплексного підходу до соціального захисту 
постраждалих. Програми психологічної підтримки повинні бути розроблені з 
урахуванням особливостей та потреб кожного постраждалого. 
Таким чином, успішне впровадження комплексного підходу до соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства потребує належної координації 
між різними органами влади та соціальними службами, достатнього фінансового 
ресурсу, розробки та впровадження протоколів та стандартів, розробки та 
впровадження протоколів та стандартів, психологічної підтримки та допомоги 
постраждалим, залучення соціальних працівників, психологів та інших фахівців 
до роботи з цією проблемою, а також створення спеціальних центрів та служб для 
надання допомоги постраждалим від домашнього насильства. 
Не менш важливим є розвиток програм профілактики домашнього 
насильства, спрямованих на запобігання насильству та підвищення освітнього 
рівня населення щодо цієї проблеми. Такі програми можуть включати тренінги 
для молоді та дорослих, інформаційні кампанії, наукові конференції та інші 
заходи. Розвиток таких програм може допомогти зменшити кількість випадків 
домашнього насильства та сприяти побудові безпечного суспільства для всіх його 
членів. 
Таким чином, важливо проводити роботу з громадськістю з метою 
попередження домашнього насильства та забезпечення доступу постраждалих до 
соціальної підтримки та допомоги. Це може бути здійснено шляхом проведення 
інформаційних кампаній, тренінгів, семінарів та інших заходів, що спрямовані на 
популяризацію проблеми та формування правильної поведінки у випадку 
виявлення домашнього насильства. [3] 
 
 
 
 
 
 
1.3.  Досвід зарубіжних країн з соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства 
У зарубіжних країнах проблема домашнього насильства теж є дуже 
актуальною. Багато країн розробляють та впроваджують програми та 
законодавство, що забезпечують соціальний захист постраждалих від домашнього 
насильства. Нижче наведено деякі приклади досвіду зарубіжних країн з цієї 
проблеми: 
‒ Швеція.  
У Швеції було створено кампанію «Ні до насильства проти жінок» з метою 
боротьби з домашнім насильством. Країна також відома своїми розширеними 
програмами допомоги постраждалим від насильства та запровадженням 
законодавства, що запобігає насильству в родині. в Швеції також існує високий 
рівень соціального захисту постраждалих від домашнього насильства. У Швеції 
забезпечується широкий спектр послуг, які включають в себе надання підтримки, 
порад та консультацій, психологічну та юридичну допомогу, а також соціальну 
підтримку та реабілітацію. Шведська модель також передбачає співпрацю між 
різними службами та організаціями, що займаються боротьбою з домашнім 
насильством та забезпеченням соціального захисту постраждалих. 
‒ Канада. 
У Канаді існує національна гаряча лінія для постраждалих від насильства. 
Крім того, країна має програму підтримки жертв насильства, яка забезпечує 
житло, їжу, медичну та юридичну допомогу. 
‒ Нідерланди. 
У Нідерландах діє програма, що надає постраждалим від насильства місця 
в житлах для безпеки. Крім того, країна розробила та запровадила національну 
стратегію боротьби з домашнім насильством. 
‒ Австралія.  
У Австралії діє Національний план дій щодо насильства в родині та 
насильства стосовно жінок. Цей план передбачає запровадження заходів щодо 
попередження насильства, захисту жертв та покарання винних. Досвід зарубіжних 
 
 
країн показують, що ефективний соціальний захист може бути забезпечений через 
комплексний підхід та співпрацю між різними секторами та організаціями. 
Наприклад, у США створено національну гарячу лінію для допомоги 
жертвам домашнього насильства, яка працює цілодобово та забезпечує 
консультації та підтримку. Крім того, в США діє програма «Насильство в родинах 
та кризові центри», яка фінансується державними коштами та забезпечує 
фінансову, медичну, юридичну та психологічну підтримку жертвам домашнього 
насильства. 
У Норвегії діє програма «Насильство в сім'ї», яка забезпечує фінансову 
підтримку та доступ до медичних, юридичних та психологічних послуг для жертв 
домашнього насильства. Також в Норвегії діє програма «Безпека вдома», яка має 
на меті запобігання домашнього насильства та забезпечення безпеки вдома для 
жінок та дітей. 
У Франції діє програма «Насильство в сім'ї», яка забезпечує фінансову, 
медичну, юридичну та психологічну підтримку жертвам домашнього насильства. 
Крім того, у Франції діє закон, який надає жертвам домашнього насильства 
можливість звернутися до суду та отримати рішення про заборону контакту зі 
злочинцем. 
У Фінляндії, що також вважається лідером у боротьбі з домашнім 
насильством, забезпечення соціального захисту постраждалих має високий 
пріоритет у державних програмах та політиках. Фінська модель соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства передбачає комплексний підхід 
до проблеми, що включає в себе надання підтримки та допомоги постраждалим, у 
тому числі тим, які не звертаються за допомогою до правоохоронних органів, а 
також реабілітацію та інтеграцію постраждалих у суспільство. У Фінляндії 
працюють спеціальні центри з надання допомоги жертвам домашнього 
насильства, які забезпечують конфіденційність та безпеку постраждалих. Крім 
того, у Фінляндії діє програма соціального житла для жертв домашнього 
насильства, яка надає безкоштовне житло та підтримку постраждалим, які 
перебувають у вразливому стані. 
 
 
Узагалі, досвід зарубіжних країн показує, що соціальний захист 
постраждалих від домашнього насильства може бути ефективним, якщо він 
забезпечує комплексний та індивідуально орієнтований підхід до кожного 
постраждалого. Надання якісних послуг психологічної та медичної допомоги, 
правової підтримки, а також умов для соціальної реінтеграції є важливими 
компонентами ефективного соціального захисту. 
Крім того, важливим фактором є співпраця між різними секторами та 
установами, такими як правоохоронні органи, медичні заклади, громадські 
організації та інші соціальні служби. Це дозволяє ефективніше вирішувати 
проблему домашнього насильства та забезпечувати широкий доступ до 
різноманітних послуг для постраждалих. 
Наприклад, у Норвегії створена спеціальна програма «Від насильства до 
життя», яка надає комплексну допомогу постраждалим від домашнього 
насильства, включаючи психологічну, медичну та юридичну підтримку, а також 
допомогу у знаходженні житла та соціальній реінтеграції. Також в країнах, таких 
як Канада та Австралія, існують спеціальні програми підтримки для жінок, що 
постраждали від домашнього насильства, зокрема, надання житла та соціальної 
підтримки. 
Країни Європейського Союзу мають спільний підхід до боротьби з 
домашнім насильством та забезпечення соціального захисту постраждалих. У 
2011 році Європейський Союз ухвалив Директиву щодо боротьби з домашнім 
насильством, яка містить ряд заходів щодо захисту постраждалих, у тому числі: 
‒ забезпечення достатнього рівня захисту та допомоги постраждалим; 
‒ забезпечення швидкого та ефективного доступу до правосуддя; 
‒ забезпечення навчання та підтримки для фахівців, що працюють з 
постраждалими; 
‒ підтримка розвитку національних систем моніторингу та статистики з 
проблеми домашнього насильства; 
‒ сприяння міжнародному співробітництву та обміну найкращими 
практиками. 
 
 
Крім того, у багатьох країнах Європейського Союзу існують спеціальні 
служби та організації, що займаються захистом постраждалих від домашнього 
насильства та надають їм різноманітну допомогу та підтримку. У кожній країні 
Європейського Союзу існують різні служби та організації, які займаються 
питаннями домашнього насильства. Деякі з них: 
‒ Національні лінії допомоги – це служби, які надають безкоштовну та 
конфіденційну допомогу жертвам насильства. Вони працюють цілодобово та 
надають поради та інформацію про доступні послуги, такі як житло, медичну 
допомогу, юридичну допомогу тощо. 
‒ Центри підтримки жертв насильства - це організації, які надають 
жертвам насильства соціальну та психологічну підтримку. Вони можуть 
допомогти знайти житло, надати юридичну допомогу, навчити основам 
фінансової грамотності, а також провести тренінги з питань запобігання 
насильству. 
‒ Центри реабілітації - це організації, які допомагають жертвам 
насильства відновитися після травматичного досвіду. Вони можуть надати 
психологічну та фізичну реабілітацію, навчити основам самозахисту, а також 
допомогти знайти роботу та інші ресурси для повернення до нормального життя. 
‒ Національні агентства - це установи, які займаються координацією та 
розвитком стратегій та політик у сфері протидії домашньому насильству. Вони 
працюють з урядом та громадськими організаціями для розробки ефективних 
програм та ресурсів для боротьби з насильством в родинах. 
‒ Крім того, у багатьох країнах Європейського Союзу існують 
спеціалізовані поліцейські підрозділи, які займаються боротьбою з домашнім 
насильством. Ці підрозділи можуть мати спеціальну підготовку та навички, які 
дозволяють їм ефективно реагувати на ситуації насильства в родинах. Вони 
можуть проводити обшуки, затримувати насильників та захищати жертв 
насильства. У деяких країнах, таких як Іспанія, Італія та Франція, існують 
спеціальні національні служби з боротьби з домашнім насильством. 
Також, у багатьох країнах Європейського Союзу існують різні законодавчі 
акти та програми, які спрямовані на боротьбу з домашнім насильством. 
 
 
Наприклад, у Франції прийнято закон, який передбачає заборону контролювати 
телефон, електронну пошту та інші засоби зв'язку жертв насильства. У Німеччині 
існує програма «Вихід», яка надає фінансову та соціальну підтримку жертвам 
насильства, які хочуть залишити своїх насильників. 
Загалом, у багатьох країнах Європейського Союзу здійснюється 
комплексний підхід до боротьби з домашнім насильством, який включає 
різноманітні служби та організації, законодавчі акти, програми та інші заходи. 
Проте, необхідно продовжувати зміцнювати ці заходи та забезпечувати 
доступність та якість послуг для жертв насильства. 
У рамках Європейського Союзу також розробляються спільні програми та 
проекти для підвищення освіти та свідомості щодо проблеми домашнього 
насильства, а також для покращення захисту та допомоги постраждалим. 
Тому, зарубіжний досвід показує, що ефективний соціальний захист 
постраждалих від домашнього насильства можливий, якщо забезпечується 
комплексний та індивідуально орієнтований підхід, співпраця між різними 
секторами та установами, а також доступ до різноманітних послуг. 
Додатковими аспектами, які можуть бути важливими для ефективного 
соціального захисту постраждалих від домашнього насильства, є врахування 
культурних, етнічних та гендерних особливостей, а також сприяння участі 
цільових груп у процесі розробки та реалізації соціальних програм. Наприклад, у 
країнах, де існують значні культурні та етнічні різниці, можуть бути розроблені 
спеціальні програми з врахуванням цих особливостей. 
Також потрібно розробляти спеціальні програми для захисту жінок та дітей 
від домашнього насильства, оскільки вони є основними жертвами цього виду 
насильства. У цих програмах можуть бути враховані такі аспекти, як психологічна 
підтримка, надання житла, соціально-економічна підтримка та правова допомога. 
Важливо забезпечувати підтримку та навчання працівників соціальних служб з 
питань домашнього насильства, щоб вони могли надавати ефективну допомогу 
постраждалим та розуміли особливості цього виду насильства. Навчання може 
включати такі аспекти, як ідентифікація та оцінка ризиків, розуміння 
 
 
психологічних наслідків для жертв та їхніх дітей, техніки ефективного 
спілкування з постраждалими та планування соціальних інтервенцій. 
Отже, досвід зарубіжних країн показує, що для ефективного соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства важливими є комплексність, 
врахування культурних, етнічних та гендерних особливостей, підтримка та 
навчання постраждалих, співпраця між різними службами та організаціями, а 
також наявність достатніх ресурсів. Важливо також розвивати та вдосконалювати 
законодавство щодо боротьби з домашнім насильством та забезпечення 
соціального захисту постраждалих. [4] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПОСТРАЖДАЛИХ 
ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА 
Аналіз стану соціального захисту постраждалих від домашнього насильства 
є важливим завданням для країни, що допомагає визначити проблеми та напрямки 
подальшої діяльності в цій сфері. Нижче наведено загальний аналіз стану 
соціального захисту постраждалих від домашнього насильства з деяких 
перспектив.  
1. Законодавча база 
В Україні існують закони, які регулюють питання боротьби з домашнім 
насильством та захисту постраждалих. Однак, існують проблеми з їх ефективним 
застосуванням та недостатніми ресурсами для реалізації цих законів. Законодавча 
база в Україні щодо боротьби з домашнім насильством досить розвинена. 
Основними законами, що регулюють цю сферу, є: 
‒ Закон України «Про запобігання та протидію домашньому 
насильству» від 17.12.2019 № 137-IX, який набрав чинності з 11.07.2020 року. Цей 
закон визначає поняття домашнього насильства та його види, встановлює 
механізми запобігання та протидії цьому явищу, а також права та обов'язки 
державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій 
та інших суб'єктів, які здійснюють діяльність з запобігання та протидії 
домашньому насильству. 
‒ Кримінальний кодекс України, який визначає кримінальну 
відповідальність за домашнє насильство та інші злочини, пов'язані з цим явищем. 
‒ Цивільний кодекс України, який містить норми про захист прав та 
інтересів постраждалих від домашнього насильства. 
‒ Закон України «Про жертву злочину» від 23.11.2017 № 2255-VIII, 
який встановлює права та гарантії для жертв злочинів, включаючи жертв 
домашнього насильства. 
‒ Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, 
який визначає компетенцію та повноваження поліції щодо запобігання та протидії 
домашньому насильству. 
 
 
‒ Наказ МВС України від 04.02.2017 № 128 «Про затвердження 
Інструкції щодо організації роботи з запобігання та протидії домашнього 
насильства».  
2. Соціальні служби 
У країні існують соціальні служби, які займаються захистом постраждалих 
від домашнього насильства. Однак, недостатньо ресурсів та кваліфікації 
персоналу може стати на заваді ефективному функціонуванню цих служб. 
Найбільш розповсюдженими є такі види соціальних служб: 
‒ Соціальні служби у сім'ї – здійснюють роботу з профілактики 
домашнього насильства, консультують та допомагають сім'ям, які перебувають у 
складних життєвих обставинах, надають соціально-психологічну допомогу та 
підтримку. 
‒ Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді – надають послуги 
з профілактики та боротьби з домашнім насильством, надають безкоштовну 
юридичну, психологічну та соціальну допомогу. 
‒ Центри з надання допомоги жертвам насильства – забезпечують 
безпечний тимчасовий притулок для жертв домашнього насильства, надають їм 
необхідну медичну, психологічну та юридичну допомогу. 
‒ Служби у справах дітей та сім'ї – здійснюють заходи щодо 
запобігання домашнього насильства, проводять соціальну роботу з дітьми та 
сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах. 
‒ Служби соціального захисту населення – забезпечують жертв 
домашнього насильства матеріальною допомогою, надають їм соціальний захист 
та підтримку. 
Окрім того, у кожному регіоні України існують міжвідомчі комісії з питань 
протидії домашньому насильству, які забезпечують координацію роботи 
соціальних служб та інших органів у цій сфері. Основною метою міжвідомчих 
комісій є забезпечення координації дій між різними органами влади та 
організаціями для ефективного запобігання домашньому насильству та надання 
допомоги його жертвам. Зокрема, ці комісії можуть вести спільну роботу щодо 
обміну інформацією про випадки домашнього насильства, проведення 
 
 
профілактичних заходів, організації реагування на випадки насильства та надання 
допомоги його жертвам. 
У Черкаській області діє Міжвідомча координаційна рада з питань 
запобігання та протидії домашньому насильству та насильству щодо жінок та 
дітей. Рада складається з представників правоохоронних органів, соціальних 
служб, медичних установ, громадських організацій та інших організацій, що 
працюють з цим питанням. Рада займається координацією дій щодо запобігання 
та протидії домашньому насильству, здійсненням заходів щодо реагування на 
випадки насильства та надання допомоги його жертвам. 
3. Навчання 
Недостатня увага приділяється питанням навчання населення щодо 
виявлення та запобігання домашньому насильству. Більшість людей не знає, як 
розпізнати ознаки насильства та як діяти у випадку його виявлення.  
4. Підтримка постраждалих 
Існують програми та організації, які надають підтримку постраждалим від 
домашнього насильства. У Черкаській області існує кілька програм та організацій, 
які займаються проблемами домашнього насильства: 
‒ Черкаський кризовий центр для жінок «Схід-Захід» – це організація, 
яка надає допомогу жінкам, які потерпають від домашнього насильства. Центр 
працює цілодобово та забезпечує жінкам притулок, консультування, психологічну 
та юридичну допомогу. 
‒ Програма «Насильство – НІ!» – це проєкт, який здійснюється у 
Черкасах та на Черкащині з метою боротьби з домашнім насильством. Програма 
забезпечує роз'яснення жителям області щодо законів, які стосуються насильства, 
а також проводить тренінги для жінок та дітей з питань безпеки. 
‒ «Помічник кримінального міліціонера» – це проєкт, який забезпечує 
швидку реакцію на ситуації домашнього насильства. В рамках проєкту створено 
«гарячу лінію», на яку можна подати скаргу щодо насильства в сім'ї. Крім того, 
проєкт передбачає роботу з насильниками, які погоджуються на проходження 
програми психологічної реабілітації. 
 
 
‒ Черкаський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді – це 
організація, яка надає психологічну та соціальну допомогу сім'ям, які потерпають 
від насильства. Центр працює з жертвами насильства, допомагаючи їм отримати 
необхідну підтримку та захист. 
Ці програми та організації мають важливе значення для боротьби з 
домашнім насильством у Черкаській області. Вони допомагають жертвам 
насильства отримати необхідну підтримку та захист, а також діють як засіб 
попередження насильства в майбутньому. 
Програми та організації надають жінкам та дітям, які стали жертвами 
домашнього насильства, можливість отримати консультації психологів та 
юристів, а також забезпечують притулок та допомогу від силових структур. Крім 
того, деякі програми пропонують навчальні курси та тренінги, які допомагають 
жінкам та дітям стати більш самостійними та забезпечити свою власну безпеку. 
Важливо зазначити, що програми та організації з питань домашнього 
насильства не тільки допомагають жертвам насильства, але й здійснюють роботу з 
насильниками, намагаючись змінити їхню поведінку та виховати в них 
відповідальність перед суспільством. 
Усі ці заходи є важливим кроком у боротьбі з домашнім насильством у 
Черкаській області. Однак, важливо продовжувати працювати над розвитком цих 
програм та забезпеченням доступу до них для всіх жителів області, щоб зменшити 
кількість випадків насильства та забезпечити безпеку всім жителям області. 
Так як, їх робота не завжди ефективна через недостатні ресурси та нестачу 
координації між різними організаціями. 
5. Культурні та гендерні аспекти 
Культурні та гендерні особливості можуть стати на заваді ефективному 
захисту постраждалих від домашнього насильства. Постраждалі від домашнього 
насильства можуть бути серйозно поранені не тільки фізично, але й емоційно. 
Крім того, домашнє насильство може мати культурні та гендерні аспекти, які 
важливо враховувати при наданні допомоги. 
У багатьох культурах суспільно прийняте вважати, що чоловіки мають бути 
більш сильними та панувати над жінками. Це може призводити до того, що 
 
 
жертви домашнього насильства відчувають стигму та сором за те, що стали 
жертвою насильства. Такі культурні уявлення можуть ускладнити процес надання 
допомоги, оскільки постраждалі можуть боятися звертатися по допомогу, боячись 
засудження чи осуду соціуму. 
Також важливо враховувати гендерні аспекти домашнього насильства. 
Жінки є більш вразливими до насильства від чоловіків, а також частіше стають 
жертвами сексуального насильства. Це пов'язано зі стереотипним уявленням про 
те, що жінки мають бути слабкими та беззахисними перед чоловіками. 
Оскільки культурні та гендерні аспекти можуть бути важливими факторами 
в домашньому насильстві, важливо мати ці аспекти на увазі при розробці програм 
та організацій, які надають допомогу жертвам насильства. Наприклад, можна 
розвивати спеціалізовані програми для жінок та дівчат, які стали жертвами 
домашнього насильства, з урахуванням культурних та гендерних особливостей. 
Такі програми можуть бути спрямовані на надання ефективної психологічної та 
юридичної допомоги. 
Наприклад, деякі культури можуть вважати домашнє насильство 
прийнятним, або ж гендерні ролі та очікування можуть ускладнювати процес 
надання допомоги. Тому важливо враховувати культурні та гендерні особливості 
кожної конкретної ситуації та постраждалої особи. 
Також важливим є розуміння психологічних наслідків домашнього 
насильства для постраждалих та надання необхідної підтримки та терапевтичної 
допомоги. Для цього потрібно мати кваліфікованих фахівців, які можуть 
забезпечувати таку допомогу. 
Окрім цього, важливо розвивати співпрацю між різними службами та 
організаціями, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. 
Це може включати правоохоронні органи, медичні установи, служби соціального 
захисту, жіночі та громадські організації. Така співпраця допоможе забезпечити 
ефективність та комплексність заходів, які надаються постраждалим. 
Незважаючи на те, що в різних країнах існують різні підходи до соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства, важливо пам'ятати, що 
головним є допомога самим постраждалим. При цьому, потрібно враховувати 
 
 
індивідуальні потреби та особливості кожної постраждалої особи, а також 
забезпечувати безпеку та конфіденційність в процесі надання допомоги. 
Ще однією важливою проблемою у забезпеченні соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства є брак ресурсів та фінансування. Багато 
країн не виділяють достатньо коштів на підтримку жертв домашнього насильства 
та на попередження цього явища. Брак фінансування може призвести до того, що 
постраждалі не отримують необхідну допомогу та підтримку, що може призвести 
до подальшого насильства або до того, що жертви не звернуться за допомогою 
взагалі. 
Також, важливо забезпечити доступність інформації та послуг для 
постраждалих від домашнього насильства. Жертвам повинні бути доступні 
різноманітні послуги, які допоможуть їм відновитися та повернутися до 
нормального життя. Це можуть бути послуги психологічної підтримки, 
юридичної допомоги, медичної допомоги, притулки для жінок та дітей, які 
потребують притулку від насильства, та інші. 
Нарешті, важливо забезпечити ефективну координацію та співпрацю між 
різними службами та організаціями, які займаються соціальним захистом 
постраждалих від домашнього насильства. Це може бути складним завданням, 
оскільки різні організації та служби можуть мати різні підходи та методи роботи. 
Але якщо вони зможуть працювати разом, то це забезпечить більш ефективний 
захист постраждалих та зменшить ймовірність повторного насильства. 
Отже, забезпечення соціального захисту постраждалих від домашнього 
насильства є важликою соціальною проблемою, яка потребує комплексного 
підходу та взаємодії різних служб та організацій. Для ефективного захисту 
потрібно враховувати культурні, етнічні та гендерні особливості, надавати 
підтримку та навчання постраждалим, проводити інформаційні кампанії та 
популяризувати проблему, розробляти та впроваджувати протоколи та стандарти, 
співпрацювати між різними службами та організаціями, мати достатні ресурси та 
вдосконалювати законодавство щодо боротьби з домашнім насильством та 
забезпечення соціального захисту постраждалих. 
 
 
Національна стратегія захисту прав дітей на 2017-2021 роки, затверджена 
Кабінетом Міністрів України, містить деякі заходи щодо боротьби з домашнім 
насильством та соціального захисту постраждалих. Проте, попри ці заходи, 
проблема домашнього насильства залишається актуальною в Україні, а 
забезпечення соціального захисту постраждалих потребує подальшої уваги та 
розвитку. 
До інших факторів, які впливають на ефективність соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства, можна віднести: 
Рівень обізнаності населення про проблему домашнього насильства та процедури 
захисту постраждалих. Недостатня інформованість може спричинити відмову 
постраждалих від отримання допомоги та призвести до збільшення кількості 
прихованих випадків насильства. 
Рівень фінансування програм і заходів соціального захисту постраждалих 
від домашнього насильства. Недостатні ресурси можуть призвести до обмеження 
доступу постраждалих до необхідної допомоги та послуг. 
Рівень розвитку законодавства та системи правосуддя, що стосується 
домашнього насильства. Рівень розвитку законодавства та системи правосуддя є 
дуже важливим для постраждалих від домашнього насильства, оскільки він 
визначає права та захист, які їм надається. 
У країнах з розвинутою системою правосуддя, як правило, є чітке 
законодавство щодо домашнього насильства, яке визначає кримінальну 
відповідальність за такі дії, а також передбачає захист та підтримку для жертв. 
Також у таких країнах часто існують спеціалізовані суди та прокуратури, які 
займаються вирішенням справ про домашнє насильство, та організації, які 
надають правову допомогу та підтримку постраждалим. 
У Черкаській області законодавство та система правосуддя з питань 
домашнього насильства розвивається, але ще потребує покращення. У 2018 році 
було прийнято Закон України «Про запобігання та протидію насильству в сім'ї», 
який містить положення про захист прав постраждалих від домашнього 
насильства та встановлює кримінальну відповідальність за такі дії. Також у 
Черкаській області функціонують спеціалізовані прокуратури та суди, які 
 
 
займаються вирішенням справ про домашнє насильство, а також існують 
організації, які надають підтримку та допомогу постраждалим. Однак, як і в 
більшості країн, є проблеми з ефективністю законодавства та системи правосуддя, 
а також з недостатньою кількістю ресурсів для підтримки жертв. 
Наявність ефективного законодавства та розробленої системи правосуддя є 
важливим фактором у боротьбі з домашнім насильством та забезпеченні 
соціального захисту постраждалих. Ефективна боротьба з домашнім насильством 
вимагає сильної співпраці та координації між різними організаціями та службами. 
У багатьох країнах існують спеціалізовані центри для постраждалих від 
домашнього насильства, які надають широкий спектр послуг, таких як 
консультування, психологічна підтримка, юридична допомога та надання 
притулку. 
У Черкаській області існують різні організації, які займаються боротьбою з 
домашнім насильством, такі як ГО «Жінки Черкащини за мир та рівність», ГО 
«Право на захист», Черкаський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей 
та молоді, Черкаський обласний центр з надання правової допомоги та інші. 
Однак, часто відсутня чітка співпраця та координація між різними організаціями, 
що може ускладнювати надання послуг постраждалим від домашнього 
насильства. 
Тому важливо підтримувати та розвивати мережу співпраці та координації 
між різними організаціями, а також взаємодію з правоохоронними органами, 
медичними закладами та іншими відповідними установами. Це допоможе 
забезпечити комплексність та ефективність надання послуг постраждалим від 
домашнього насильства та зменшити негативний вплив цього явища на життя 
людей. 
Рівень співпраці та координації між різними службами та організаціями, що 
займаються соціальним захистом постраждалих від домашнього насильства. 
Ефективна співпраця та координація можуть забезпечити комплексний та якісний 
захист постраждалих та зменшення кількості повторних випадків насильства. 
Враховуючи ці фактори, важливо розвивати та вдосконалювати програми та 
заходи соціального захисту постраждалих від домашнього насильства з 
 
 
урахуванням культурних, етнічних та гендерних особливостей, забезпечувати 
необхідний рівень фінансування та розвивати систему правосуддя та співпрацю 
між службами та організаціями, які працюють у сфері боротьби з домашнім 
насильством. 
Крім того, важливо враховувати індивідуальні потреби та особливості 
постраждалих, щоб забезпечити їм ефективну підтримку та захист. Це може 
включати психологічну підтримку, медичну допомогу, житлову та фінансову 
допомогу, а також підтримку в пошуку роботи та інтеграції у суспільство. 
Нарешті, важливим є забезпечення належної охорони здоров'я та безпеки 
постраждалих від домашнього насильства. Це може включати швидку медичну 
допомогу, право на життя в безпеці та підтримку з боку поліції та інших 
правоохоронних органів. 
Отже, комплексний та індивідуально орієнтований підхід до соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства є важливим для забезпечення 
їхньої безпеки, підтримки та інтеграції у суспільство. [5] 
 
2.1.  Сучасний стан та проблеми соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства 
У багатьох країнах світу проблема домашнього насильства залишається 
актуальною та потребує ефективних заходів для забезпечення соціального захисту 
постраждалих. 
Однією з основних проблем є недостатня увага до цієї проблеми з боку 
влади та суспільства, що призводить до недостатнього фінансування та 
недостатньої підтримки для організацій, які надають допомогу жертвам 
домашнього насильства. 
Також існують проблеми з законодавством та його застосуванням. Нерідко 
законодавство не відповідає потребам і не забезпечує ефективного захисту жертв 
домашнього насильства, а також недостатньо ефективних механізмів захисту прав 
жертв та покарання винних. 
Крім того, часто буває складно забезпечити допомогу жертвам домашнього 
насильства через те, що вони не звертаються за допомогою через страх або 
 
 
незнання про наявність допомоги. Також виникає проблема з браком 
кваліфікованих фахівців, які б могли надавати якісну допомогу жертвам 
домашнього насильства та їхній родині. 
З метою забезпечення ефективного соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства, важливо підтримувати роботу організацій, що надають 
допомогу, а також розвивати та вдосконалювати законодавство щодо боротьби з 
домашнім насильством та забезпечення соціального захисту постраждалих. 
Досягнення цих цілей вимагає комплексного підходу та співпраці різних 
служб та організацій, включаючи правоохоронні органи, служби соціального 
захисту, медичні установи та організації громадянського суспільства. Для 
ефективної боротьби з домашнім насильством важливо також проводити 
інформаційні кампанії, тренінги та семінари, що спрямовані на популяризацію 
проблеми та формування правильної поведінки у випадку виявлення домашнього 
насильства. 
Проблемами у сфері соціального захисту постраждалих від домашнього 
насильства є недостатній рівень усвідомлення проблеми в суспільстві, недостатня 
координація між різними службами та організаціями, а також недостатні ресурси 
для забезпечення ефективного соціального захисту. Також проблемою є 
недостатня увага до культурних, етнічних та гендерних особливостей, що можуть 
впливати на ефективність захисту постраждалих від домашнього насильства. 
У цьому контексті важливо забезпечити належний рівень фінансування та 
ресурсів для забезпечення ефективного соціального захисту, а також проводити 
дослідження та аналізи для ефективного розв'язання проблем. Важливо проводити 
дослідження та аналізи на різних рівнях: національному, регіональному та 
місцевому. 
Національні дослідження можуть включати аналіз законодавства, програм 
та ініціатив, які стосуються домашнього насильства та соціального захисту 
постраждалих. Також можна досліджувати статистику щодо кількості випадків 
домашнього насильства, характеристики постраждалих та їх потреби у 
соціальному захисті. 
 
 
Регіональні дослідження можуть включати аналіз роботи місцевих служб та 
організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства, 
оцінку ефективності програм та ініціатив на рівні регіону, а також виявлення 
потреб на місцевому рівні. 
Місцеві дослідження можуть допомогти виявити проблеми на конкретному 
рівні та забезпечити більш ефективну роботу місцевих служб та організацій. 
Наприклад, можна дослідити взаємодію між місцевими органами влади, 
службами захисту дитинства та соціального захисту, оцінити роботу кризових 
центрів, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства та 
з'ясувати, які ще ресурси потрібні для підтримки постраждалих. 
Дослідження та аналізи допомагають зрозуміти складність проблеми 
домашнього насильства та виявити можливості для поліпшення соціального 
захисту постраждалих. Їх результати можуть бути використані для розробки 
стратегій та програм щодо боротьби з домашнім насильством та забезпечення 
соціального захисту постраждалих від домашнього насильства використовуються 
результати досліджень та аналізів. 
Дослідження проводяться для збору даних про рівень домашнього 
насильства, особливості цього явища в різних групах населення, рівень 
соціального захисту постраждалих та ефективність існуючих програм. Аналізи, у 
свою чергу, виконують завдання розкриття причин та наслідків домашнього 
насильства, виявлення недоліків у законодавстві та діях влади, що 
перешкоджають ефективній боротьбі з цим явищем, та визначення пріоритетів у 
діях влади щодо забезпечення соціального захисту постраждалих. 
Дослідження та аналізи можуть здійснюватись державними органами, 
науковими установами, неприбутковими організаціями, міжнародними 
організаціями тощо. Результати досліджень та аналізів надаються владним 
структурам для подальшої розробки та впровадження стратегій та програм. 
Для розробки та впровадження ефективних заходів соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства необхідні ретельні дослідження та 
аналізи ситуації в країні. Важливо визначити масштаб проблеми та її особливості 
в різних соціальних групах. Дослідження можуть бути спрямовані на вивчення 
 
 
таких аспектів, як розповсюдженість домашнього насильства, профіль жертв та 
насильників, ефективність існуючих заходів соціального захисту та 
законодавства, досвід роботи інших країн у боротьбі з цією проблемою. 
Окрім того, необхідно забезпечити належні ресурси для реалізації заходів 
соціального захисту та співпрацю між різними службами та організаціями, які 
надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Важливо також 
розвивати та вдосконалювати законодавство щодо боротьби з домашнім 
насильством та забезпечення соціального захисту постраждалих. Передбачення 
достатніх ресурсів, які забезпечують якісний та доступний сервіс для всіх, хто 
шукає допомогу, може значно зменшити проблему домашнього насильства в 
країні. [6] 
 
2.2. Сучасний стан та проблеми соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства більше однієї особи 
Сучасний стан соціального захисту постраждалих від домашнього 
насильства демонструє наявність проблем у багатьох аспектах.  
По-перше, існує недостатній рівень усвідомлення проблеми домашнього 
насильства, як на рівні суспільства, так і на рівні правоохоронних органів та 
установ соціального захисту. Це призводить до того, що багато випадків 
домашнього насильства залишаються невиявленими та без належного захисту. 
По-друге, досить складно виявляти та доказувати факти домашнього 
насильства, оскільки вони часто залишаються у межах сімейного оточення та не 
потрапляють на загальний огляд. Також постраждалі від домашнього насильства 
можуть бути залучені до процесу підтримки та захисту неохоче, через страх перед 
реакцією суспільства та потенційно небезпечними наслідками для них та їх 
близьких. 
По-третє, існує проблема недостатньої координації роботи різних служб та 
установ соціального захисту, які займаються захистом постраждалих від 
домашнього насильства. Часто вони працюють у ізольованому від один одного 
режимі, не забезпечуючи достатньої взаємодії та співпраці, що може призводити 
до дублювання роботи, або навпаки, прогалин у захисті постраждалих. 
 
 
Четверте, недостатньо фінансування на захист постраждалих від 
домашнього насильства та розвиток установ соціального захисту, що може 
обмежувати їх можливості та якість роботи. 
Нарешті, культурні та гендерні стереотипи, які існують у суспільстві, 
можуть стати перешкодою у забезпеченні ефективного соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства. Ці стереотипи можуть призводити до 
того, що постраждалі можуть не звернутися за допомогою через страх стигми та 
негативних реакцій оточуючих. Також, стереотипи про ролі чоловіків та жінок у 
сім'ї можуть призводити до того, що жертви насильства, зокрема чоловіки, 
можуть не отримувати необхідної підтримки та допомоги через стигматизацію 
їхньої ситуації. 
Усунення цих проблем вимагає широкого впровадження програм та 
проектів з попередження насильства та налагодження співпраці між усіма 
зацікавленими сторонами, включаючи уряд, громадські організації та загальну 
громадськість. Також важливо забезпечити належну підтримку та ресурси для 
служб та організацій, які займаються попередженням та боротьбою з домашнім 
насильством, а також для постраждалих від насильства. 
Крім того, однією з проблем соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства є недостатність ресурсів, які призначені для цієї групи 
людей. Багато країн мають обмежений бюджет на соціальний захист, тому 
нерідко стає складним забезпечити достатній рівень підтримки для постраждалих 
від домашнього насильства. Це може призводити до того, що постраждалі не 
отримують необхідну допомогу та підтримку, що може погіршувати їхню 
ситуацію. 
Однією з проблем є відсутність взаємодії між різними службами та 
організаціями, які надають підтримку постраждалим. Часто вони працюють 
окремо одна від одної, що може призводити до того, що постраждалі не 
отримують повної та комплексної допомоги. Також можуть виникати проблеми з 
обміном інформації між службами, що ускладнює координацію їхніх дій та 
забезпечення ефективного соціального захисту. 
 
 
Загальною проблемою є також відсутність повної інформації про розміри та 
масштаби домашнього насильства та ступінь ефективності дій, спрямованих на 
його запобігання та боротьбу. Це може призводити до того, що програми та 
проекти, які були розроблені для забезпечення соціального захисту постраждалих, 
можуть бути неефективними або недостатніми. 
Отже, для поліпшення стану соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства необхідно забезпечити достатні ресурси, різними 
службами та організаціями. Наприклад, поліція, медичні працівники, працівники 
соціальної сфери та інші служби повинні працювати разом, щоб забезпечити 
постраждалим необхідну допомогу та підтримку. 
Це може включати обмін інформацією між службами, спільні навчання та 
тренінги, розробку спільних протоколів та процедур, щоб кожна служба знала, які 
дії необхідно вживати в різних ситуаціях. Крім того, важливо мати один 
центральний орган, який відповідав би за координацію дій та забезпечення 
належної підтримки постраждалим. 
Також важливо, щоб різні служби та організації працювали разом з 
постраждалими та враховували їхні потреби та побажання. Це може допомогти 
покращити якість наданої допомоги та забезпечити більш ефективний захист від 
домашнього насильства. 
Зважаючи на те, що проблема домашнього насильства є складною та має 
багато різних аспектів, для ефективного захисту постраждалих потрібно 
приділяти увагу не лише вдосконаленню законодавства та підвищенню 
компетентності фахівців, але й розвитку належної інфраструктури. 
Однією з найважливіших складових є забезпечення постраждалих доступом 
до соціальних та медичних послуг, психологічної підтримки, безпечного житла, 
фінансової допомоги та інших ресурсів. Важливо також забезпечувати належну 
реабілітацію та підтримку постраждалих після того, як вони покинули 
насильницький відносини. 
Окрім того, важливо забезпечити належну координацію роботи різних 
служб та організацій, які надають допомогу постраждалим, а також забезпечити 
 
 
належну інформаційну підтримку та просвіту населення щодо проблеми 
домашнього насильства та механізмів боротьби з ним. 
Важливо звернути увагу на запобігання домашнього насильства, включаючи 
просвіту населення щодо питань гендерної рівності та насильства, підтримку 
сімейних цінностей та здорових стосунків, та забезпечення належної підтримки 
тим, хто виявив ознаки насильства у сім'ї. 
Усі ці заходи можуть сприяти ефективному соціальному захисту 
постраждалих від домашнього насильства та покращенню їх життя. [7] 
 
2.3.  Характеристика соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства в Черкаській області за 2020-2022 рр. 
 
У Черкаській області існує система соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства. Зокрема, у області діють кризові центри, які надають 
безкоштовну правову, медичну, психологічну та соціальну допомогу жертвам 
насильства та їхнім родичам. У Черкаській області діє кілька кризових центрів, 
які надають безкоштовну допомогу жертвам домашнього насильства та їхнім 
родичам. Основна мета кризових центрів – це забезпечення психологічної, 
правової, медичної та соціальної підтримки жертвам насильства, а також 
допомога у вирішенні питань щодо житла, працевлаштування та отримання 
матеріальної допомоги. 
Один з кризових центрів Черкаської області – це Центр допомоги сім'їм та 
дітям «Надія». Цей центр працює з 2000 року і забезпечує надання комплексної 
допомоги жертвам насильства та їхнім дітям. У центрі діє «гаряча лінія», де 
можна отримати консультацію та психологічну підтримку. Крім того, у Центрі 
«Надія» працює команда фахівців, які надають правову, медичну та соціальну 
допомогу. 
Інший кризовий центр – Центр соціальної реабілітації «Крок за кроком». 
Цей центр забезпечує психологічну та правову допомогу жертвам насильства, а 
також надає консультації їхнім родичам. У центрі також працює медична служба, 
яка надає необхідну медичну допомогу. 
 
 
Зокрема, у Черкаській області діють інші кризові центри, зокрема, Центр 
соціальної реабілітації «Жіноча допомога», Центр допомоги сім'їм та дітям 
«Опіка», Центр соціальної реабілітації «Нова надія». 
 Також в області діють соціальні служби, які забезпечують соціальну 
допомогу та підтримку жертвам насильства. У Черкаській області існують 
соціальні центри допомоги постраждалим від домашнього насильства. Найбільш 
відомі з них: 
‒ Черкаський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та 
молоді «Країна дитинства» – центр займається проблемами насильства в сім'ї та 
забезпечує підтримку жертвам. 
‒ Черкаський регіональний центр психолого-педагогічної реабілітації 
«Планета дитинства» – центр працює з дітьми та підлітками, які стали жертвами 
насильства. 
‒ Черкаський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та 
молоді «Родинний дім» – центр займається проблемами насильства в сім'ї, 
забезпечує підтримку жертвам та робить акцент на превенції насильства в сім'ї. 
‒ Центр соціально-психологічної реабілітації «Іскра» – центр 
займається реабілітацією жертв насильства в сім'ї, надає психологічну підтримку 
та допомогу у вирішенні питань щодо житла, працевлаштування та ін. 
‒ Центр соціальної підтримки «Між нами» – центр займається 
соціальною та психологічною підтримкою жертв насильства в сім'ї, надає їм 
інформаційну та юридичну допомогу. 
Крім того, в області проводяться різноманітні програми та проєкти, 
спрямовані на попередження насильства та підтримку жертв. Наприклад, у 2020 
році була запущена програма «Безпечне місто», метою якої є забезпечення 
безпеки мешканців міст та попередження насильства. 
Також в області проводяться тренінги та семінари для соціальних 
працівників, правоохоронців та інших фахівців, що працюють з жертвами 
насильства. Ці заходи допомагають підвищити кваліфікацію фахівців та 
забезпечити більш ефективну допомогу жертвам насильства. 
 
 
Усі ці заходи спрямовані на зменшення випадків домашнього насильства та 
підтримку тих, хто став жертвою насильства. Однак, незважаючи на це, проблема 
домашнього насильства залишається актуальною в області та потребує подальших 
зусиль уряду та громадськості. 
За офіційною інформацією, наданою Черкаським обласним центром 
соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, у 2020 році в області зареєстровано 
1032 випадки домашнього насильства, а в 2021 році – 1021 випадок. 
Щодо соціального захисту постраждалих від домашнього насильства в 
Черкаській області, він забезпечується за рахунок діяльності соціальних служб, 
які діють на місцевому рівні. 
В області функціонують центри соціальної допомоги сім'їм, дітям та молоді, 
які забезпечують постраждалих від домашнього насильства різними видами 
допомоги, зокрема: 
‒ тимчасове проживання у кризовому центрі для жінок та дітей, які 
потерпіли від насильства; 
‒ правову допомогу; 
‒ психологічну допомогу та консультації; 
‒ соціальну допомогу у вигляді грошової допомоги або матеріальної 
допомоги (одяг, їжа, предмети гігієни та інше); 
‒ інші види допомоги, залежно від потреб постраждалих. 
Також в області діють волонтерські організації, які надають допомогу 
жертвам домашнього насильства, а також проводять різноманітні заходи з 
просвітництва та профілактики насильства в родині. Однією з організацій, яка 
надає допомогу постраждалим від домашнього насильства у Черкаській області, є 
«БФ «ЛегалАйд». Вони надають безкоштовну правову допомогу жертвам 
домашнього насильства, а також організовують тренінги та семінари для 
поширення інформації про проблему насильства в родині та способи її 
запобігання. 
Також можна звернутися до «БФ «Світанок», яка надає соціальну та 
психологічну допомогу жертвам насильства в сім'ї. Організація займається 
консультуванням та підтримкою жертв, а також проводить різноманітні тренінги 
 
 
та інформаційні кампанії для популяризації проблеми та запобігання її 
виникненню. 
Центр соціально-психологічної реабілітації «Гармонія» також працює з 
постраждалими від домашнього насильства, надаючи соціальну, психологічну та 
правову допомогу. Вони допомагають жертвам знайти вихід з складних життєвих 
ситуацій та надають підтримку на всіх етапах відновлення після насильства. 
Важливо зазначити, що в Черкаській області функціонує «Гаряча лінія з питань 
запобігання та протидії домашньому насильству». Це безкоштовний телефонний 
номер, на який можуть звернутися жертви домашнього насильства та їх рідні, а 
також інші люди, які хочуть допомогти постраждалим. На «Гарячій лінії» 
працюють фахівці, які надають консультації та інформаційну підтримку. 
Крім того, у Черкаській області діють різноманітні програми та проекти, 
спрямовані на запобігання домашньому насильству, підтримку постраждалих та 
залучення громадськості до боротьби з цим явищем. Зокрема, проводяться 
тренінги для фахівців, викладачів та студентів, а також проводяться різноманітні 
інформаційно-просвітницькі заходи. 
У 2020 році Черкаська обласна рада затвердила Програму «Захист жінок та 
дітей від домашнього насильства в Черкаській області на 2020-2022 роки», яка 
передбачає комплекс заходів з покращення соціального захисту та підтримки 
жертв насильства. В рамках цієї програми планується розвиток кризових центрів 
та соціальних служб, залучення громадськості до боротьби з домашнім 
насильством, а також проведення різноманітних заходів для профілактики 
насильства в родинах. 
У Черкасах удосконалюється система соціального захисту постраждалих від 
домашнього насильства. Міський кризовий центр є необхідною ініціативою для 
захисту жінок та дітей, які стали жертвами домашнього насильства. 
Так, у 2021 році у Черкасах було створено міський кризовий центр для 
жінок та дітей, які стали жертвами домашнього насильства. Центр надає 
безкоштовну правову, медичну, психологічну та соціальну допомогу жертвам 
насильства, а також забезпечує тимчасове проживання в безпечному середовищі. 
Центр надає широкий спектр послуг, що дозволяє жертвам насильства отримати 
 
 
всебічну допомогу і підтримку. Правова допомога допомагає жертвам зрозуміти 
свої права та закони, що захищають їх від насильства. Медична допомога надає 
можливість отримати лікування в разі потреби, а психологічна допомога 
допомагає жертвам пережити емоційний та психологічний стрес, який може 
виникнути внаслідок домашнього насильства. 
Окрім цього, центр забезпечує жертвам тимчасове проживання в 
безпечному середовищі, де вони можуть відновити свої сили та отримати 
необхідну допомогу і підтримку. Це дуже важливо, оскільки жертви насильства 
зазвичай знаходяться в складних та небезпечних умовах, і їм потрібне безпечне 
місце для тимчасового проживання. 
Такі соціальні центри допомоги є важливим елементом системи соціального 
захисту постраждалих від домашнього насильства, оскільки вони надають 
жертвам можливість отримати допомогу та підтримку в складних ситуаціях та 
допомагають їм відновитися та повернутися до нормального життя. 
У червні 2021 року в Черкаській області була запущена інтернет-платформа 
«Насильство.інфо», яка містить інформацію про соціальні послуги, кризові 
центри, гарячі лінії, правову допомогу та інші ресурси для жертв насильства та 
їхніх рідних. Ця платформа допомагає людям швидко знайти необхідну 
інформацію та отримати допомогу в разі потреби. 
Незважаючи на ці заходи, домашнє насильство залишається серйозною 
проблемою в Черкаській області та в Україні в цілому. Продовжуються зусилля з 
боку уряду, громадських організацій та активістів для запобігання насильству та 
підтримки жертв. 
З метою забезпечення соціального захисту постраждалих від домашнього 
насильства в Черкаській області працюють різноманітні організації та заклади. 
Зокрема, на рівні області діє Центр соціальної реабілітації для постраждалих від 
домашнього насильства, де надається комплексна допомога та підтримка жертвам 
насильства. Крім того, у області діє мережа соціальних служб, які забезпечують 
різноманітну допомогу постраждалим від домашнього насильства, зокрема, 
консультування, правову допомогу, психологічну підтримку та інше. 
 
 
Незважаючи на існуючі організації та заклади, проблема домашнього 
насильства залишається актуальною в Черкаській області, як і в усій країні. 
Статистика свідчить про те, що кількість випадків насильства в сім'ї збільшується, 
а отже, необхідна подальша робота з цією проблемою з боку усіх відповідних 
органів та громадськості в цілому. [8] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ «ПРОТИ НАС» ЗАДЛЯ СОЦІАЛЬНОГО 
ЗАХИСТУ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА 
Актуальність соціальної проблеми «Насильство» визначається як 
«застосування сили для поранення людей або знищення їхнього майна», яке можна 
розділити на індивідуальне та групове насильство.  
Насильство в громадах можна визначити, вказавши контекст спільноти для 
насильства. Таким чином, насильство в суспільстві можна визначити як «події в 
місцевому районі, пов’язані зі злочинністю, використанням зброї та насильством 
або потенційним насильством, скоєним людьми за межами найближчих родичів». 
Оскільки насильство в цілому поділяється на основні категорії, насильство в 
громадах часто класифікують на безпосередній вплив насильства, або віктимізацію, 
і непрямий вплив, або свідок насильства. 
Крім того, визначення насильства в суспільстві може враховувати кілька 
змінних, які, відповідно, можуть уточнити визначення, щоб воно стало більш 
конкретним як місце, де відбувається насильство, тобто всередині чи поза домом, 
сексуального чи не сексуального характеру, окремі чи більш звичайні події, прямий 
чи не прямий вплив, а також бути жертвою чи свідком насильства. 
Після уточнення визначення масштаби проблеми можна побачити через 
урядові цифри та статистичні дані, згідно з якими проблему можна оцінити. Така 
статистика включає такі факти, як вбивства, як провідну причину смерті серед 
темношкірих чоловіків і жінок у віці 15-34 років і другу провідну причину смерті 
всіх 10-19-річних до 2015. Інші статистичні дані включають домашнє насильство як 
основну причину смертей серед вагітних жінок, пов'язаних з травмами у 1990-х 
роках. Що стосується жорстокого поводження з дітьми, такі факти є ще 
серйознішими, де результати дослідження 2019  року показують, що приблизно 1 
554 000 дітей віком до 18 років стали жертвами жорстокого поводження, 734 000 
дітей були жертвами фізичного, емоційного чи сексуального насильства, а 879 000 
стали жертвами зневаги. 
З огляду на це можна побачити, що масштаби проблеми насильства в громаді 
становлять справжню проблему для суспільства, яка формується через багато 
 
 
реалій, таких як культурні, соціальні та економічні. Крім того, проблема насильства 
в суспільстві неодноразово обговорювалася в науковій літературі з метою 
виявлення причин, прямих і непрямих наслідків такого явища. У такому контексті 
особливу увагу було приділено дітям і підліткам як жертвам громадських злочинів, 
а також правопорушникам. [9] 
 
3.1 Опис проєкту «Проти Нас» задля соціального захисту 
постраждалих від домашнього насильства 
Результати національних досліджень стверджують, що кожна третя родина 
в Україні страждає від домашнього насильства, а кожна друга – від 
психологічного. 
Жертвами стають жінки, чоловіки, в тому числі: члени сім’ї, співмешканці 
та батьки похилого віку. 
Обов’язок держави запобігати та протидіяти насильству. [10] 
Станом на 01 липня 2021 року до  Департаменту соціального захисту 
населення Черкаської обласної державної адміністрації  надійшла 171 інформація 
(заява, повідомлення, виявлені надавачом соціальних послуг, самозвернення 
тощо) про кількість сімей, які постраждали від жорстокого поводження та 
насильства,  у т.ч. кількість  дітей постраждалих від   жорстокого поводження та 
насильства – 49. 
Згідно таких статистичних даних, нами було проведено дослідження та 
визначено найбільш суттєві причинно-наслідкові  взаємозв'язки між факторами та 
наслідками у досліджуваній проблемі. Основні проблеми представлені в 
графічному зображенні у вигляді діаграми Ішікави («риб'ячої кістки») та 
розписані більш детально. 
Проблема високого рівня насильства в сім’ях Черкаської області  
представлена на Рисунок 1. 
 
 
 
Рисунок 1. Високий рівень насильства в сім’ях Черкаської області 
Беручи до уваги Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», 
який визначає як саме поняття «насильство в сім’ї», так і основні його форми, під 
поняттям «насильство над дітьми в сім’ї» ми розуміємо будь-які умисні дії 
фізичного, психічного (емоційного), сексуального чи економічного спрямування 
дорослих членів сім’ї по відношенню до дітей, якщо ці дії порушують 
конституційні права і свободи дитини як людини і громадянина, і наносять їй 
моральну шкоду, шкоду її фізичному або психічному здоров’ю. 
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» 
існують такі форми насильства в сім’ї:  
  економічне насильство в сім'ї; 
  сексуальне насильство в сім'ї; 
  фізичне насильство в сім'ї;  
  психологічне насильство в сім'ї.  
 
 
Важливо розуміти та пам’ятати, що притягнення до відповідальності особи, 
яка вчинила насильство в сім’ї, попереджує вчинення насильства в сім’ї у 
подальшому з боку винної особи, а також з боку інших осіб. Члени сім'ї, які 
вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-
правову відповідальність відповідно до закону.  
Здійснення заходів щодо запобігання насильству в сім`ї у межах надання їм 
повноважень покладається на: 
‒ відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;  
‒ органи опіки і піклування;  
‒ спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань 
запобіганню насильства в сім`ї. [11] 
Соціальний проєкт «Проти Нас» – це ініціатива, спрямована на боротьбу з 
домашнім насильством та забезпечення соціального захисту для його жертв.  
Метою проєкту є забезпечення соціального захисту та допомоги жертвам 
домашнього насильства шляхом надання їм правової, психологічної, медичної та 
іншої допомоги, а також просвітницької роботи серед громадськості з метою 
запобігання випадків насильства в родинах.  
Головні завдання проєкту «Проти Нас» можна розділити на кілька 
напрямків: 
‒ Допомога жертвам домашнього насильства 
 Одним із головних завдань проєкту є забезпечення допомоги жертвам 
домашнього насильства. Для досягнення цього завдання проєкт розробляє 
програми психологічної підтримки, юридичної допомоги та медичної допомоги. 
Проєкт також сприяє організації тимчасового проживання для жертв насильства.  
‒ Профілактика насильства в родинах  
Інший напрямок роботи проєкту полягає в запобіганні випадків насильства 
в родинах. Для досягнення цієї мети проєкт організовує просвітницьку роботу 
серед громадськості, проводить тренінги з питань протидії насильству, а також 
 
 
виступає із запитом про зміну законодавства для поліпшення захисту жертв 
насильства.  
‒ Сприяння реінтеграції жертв насильства  
Окрім допомоги в отриманні правової та медичної допомоги, проєкт «Проти 
Нас» також допомагає жертвам насильства у поверненні до звичайного життя. 
Для досягнення цього завдання, проєкт надає підтримку та консультування у 
пошуку роботи, навчанні та інших сферах, які можуть допомогти жертвам 
насильства побудувати нове життя. 
‒ Розвиток мережі партнерів та волонтерів  
Для ефективного виконання завдань проєкту «Проти Нас», важливо мати 
розвинену мережу партнерів та волонтерів. Проєкт співпрацює з правозахисними 
організаціями, медичними закладами, установами соціального захисту та іншими 
організаціями, які можуть надати допомогу жертвам насильства. Крім того, 
проєкт активно залучає волонтерів, які допомагають у проведенні просвітницької 
роботи, організації заходів та інших активностей. 
‒ Розвиток онлайн-ресурсів  
У сучасному світі важливо мати розвинену онлайн-платформу для надання 
допомоги жертвам насильства. Тому проєкт «Проти Нас» зосереджує увагу на 
розвитку своєї веб-сторінки та соціальних медіа-акаунтів. На цих ресурсах 
жертвам насильства можна знайти інформацію про доступні програми допомоги, 
а також звернутися до проєкту для отримання консультації. 
‒ Моніторинг та аналіз результатів  
Окрім виконання безпосередніх завдань проєкту, важливо також моніторити 
та аналізувати результати його роботи. Для цього проєкт "Проти Нас" проводить 
регулярні оцінки ефективності своєї діяльності та збирає статистику щодо 
випадків домашнього насильства та допомоги, наданої жертвам. Це дозволяє 
проєкту виявляти проблемні місця та вдосконалювати свою роботу для 
досягнення максимального результату. [12] 
 
 
Ресурси та учасники проєкту «Проти Нас» грають ключову роль в 
досягненні його мети та завдань. Розглянемо докладніше, які ресурси та учасники 
необхідні для успішного здійснення проєкту. 
Ресурси проєкту «Проти Нас» включають: 
‒ Фінансові ресурси  
Гроші є однією з найважливіших складових успіху будь-якого проєкту. 
Проєкт «Проти Нас» отримує фінансову підтримку від держави, благодійних 
організацій, приватних спонсорів та здійснює збір коштів через онлайн-
платформи. За отримані кошти проєкт забезпечує фінансування програм 
психологічної, юридичної та медичної допомоги, організує допомогу в 
тимчасовому проживанні для жертв насильства та проводить просвітницьку 
роботу. 
‒ Людські ресурси  
У проєкті задіяно фахівців різних напрямків: психологи, юристи, медичні 
працівники, соціальні працівники, волонтери та інші. Команда проєкту працює в 
усіх напрямках роботи: надання допомоги жертвам насильства, проведення 
просвітницької роботи та забезпечення адміністративної підтримки. 
‒ Технічні ресурси  
У зв'язку з використанням інформаційних технологій у діяльності проєкту, 
технічні ресурси грають важливу роль. Проєкт має власний сайт та соціальні 
мережі, де публікує інформацію про свою діяльність, інформацію про допомогу 
жертвам насильства та актуальні новини. 
Учасники проєкту «Проти Нас» включають: 
‒ Жертви насильства  
Головними учасниками проєкту «Проти Нас» є жертви домашнього 
насильства. Проєкт забезпечує їм правову, психологічну, медичну та іншу 
допомогу, а також сприяє організації тимчасового проживання. 
 
 
 
 
 
‒ Фахівці 
До складу команди проєкту входять фахівці з різних галузей: юристи, 
психологи, медичні працівники, соціальні працівники тощо. Вони надають 
жертвам насильства необхідну допомогу та консультації. 
‒ Волонтери 
 До складу команди проєкту «Проти Нас» можуть долучитися волонтери, 
які бажають допомогти жертвам та в організації роботи проєкту. Вони можуть 
допомагати у проведенні просвітницької роботи, організації заходів та інших діях, 
спрямованих на підтримку жертв насильства. 
‒ Партнери та спонсори  
Успішне здійснення проєкту «Проти Нас» неможливе без підтримки 
партнерів та спонсорів. До партнерів проєкту можуть входити різні організації, 
які діють в галузі боротьби з насильством або підтримки жертв насильства. 
Спонсори ж можуть надавати фінансову підтримку проєкту, що допомагає 
розширити коло послуг, що надаються жертвам насильства. 
‒ Органи влади  
Оскільки проєкт «Проти Нас» має мету змінити законодавство та поліпшити 
захист жертв насильства, важливою є співпраця з органами влади. Проєкт може 
виступати із запитами до органів влади щодо зміни законодавства та надання 
додаткових ресурсів для підтримки жертв насильства. Крім того, проєкт може 
сприяти покращенню співпраці між органами влади, правоохоронними органами 
та іншими структурами з метою ефективного захисту жертв насильства. 
‒ Міжнародні та національні організації  
Участь міжнародних та національних організацій є важливим ресурсом для 
проєкту «Проти Нас». Зокрема, такі організації можуть сприяти фінансуванню 
проєкту, наданню консультацій та експертної підтримки, а також сприяти 
підвищенню обізнаності громадськості щодо проблеми домашнього насильства.  
‒ Мас-медіа  
Роль мас-медіа у проєкті «Проти Нас» полягає у підвищенні обізнаності 
громадськості щодо проблеми домашнього насильства та розповсюдженні 
 
 
інформації про послуги та ресурси, що надаються проєктом. Проєкт може 
використовувати різні мас-медіа формати, такі як телебачення, радіо, газети та 
інтернет-ресурси, для підвищення свідомості громадськості про проблему 
насильства в родинах та про те, як жертвам можна допомогти. 
Кожен з цих ресурсів може забезпечити значний внесок у розвиток та успіх 
проєкту «Проти Нас» Головне завдання полягає в тому, щоб забезпечити ці 
ресурси в максимально можливому обсязі, щоб було можливо досягти мети 
проєкту та надати необхідну допомогу жертвам домашнього насильства. 
Окрім цього, проєкт може брати участь у грантових програмах та залучати 
фінансову підтримку від різних спонсорів, які підтримують ініціативи з протидії 
домашньому насильству. 
У проєкті «Проти Нас» також важливу роль відіграють добровольці та 
співробітники. Добровольці можуть бути залучені до роботи з жертвами 
насильства, організації просвітницьких заходів та збору фінансових коштів. 
Співробітники проєкту можуть бути психологами, юристами, медичними 
працівниками, які забезпечують професійну допомогу жертвам насильства. 
Громадськість є важливим учасником проєкту «Проти Нас» Інформування 
громадськості про проблему домашнього насильства та просвітницька робота 
можуть значно вплинути на культуру поведінки, підвищити освіченість та 
зменшити кількість випадків насильства в родинах. Громадськість може також 
забезпечити фінансову підтримку проєкту, брати участь у благодійних заходах та 
відвідувати просвітницькі заходи, що організовує проєкт. [13] 
Отже, учасники проєкту «Проти Нас» є різними групами людей, які мають 
різноманітний досвід та знання, але спільною метою є боротьба з домашнім 
насильством та допомога його жертвам. 
 
3.2 Механізм впровадження проєкту та очікувані результати 
Механізм впровадження проєкту «Проти Нас» є ключовим етапом в 
забезпеченні успіху проєкту. Основною метою механізму впровадження є 
забезпечення ефективної роботи проєкту та досягнення поставлених цілей. 
 
 
Перший етап механізму впровадження полягає в створенні команди 
проєкту. Команда проєкту складається з керівника проєкту, менеджера проєкту, 
фахівців у галузі насильства та прав людини, фахівців з громадських відносин, 
волонтерів та інших людей, які можуть надати підтримку проєкту. Кожен член 
команди повинен мати чітку роль і відповідальність, а також повинен мати 
достатній рівень знань та досвіду, щоб ефективно працювати у своїй області. 
Другий етап механізму впровадження – створення стратегії проєкту. 
Стратегія проєкту повинна включати аналіз потреб, цілей та завдань проєкту, а 
також план дій для досягнення цих цілей та завдань. Важливо, щоб стратегія 
проєкту була реалістичною та мала чіткі показники успішності, які можуть бути 
виміряні та оцінені. 
Третій етап механізму впровадження – залучення фінансування та інших 
ресурсів. Проєкт «Проти Нас» може залучати фінансування з різних джерел, 
таких як урядові органи, міжнародні організації, корпорації, фонди тощо. Крім 
того, проєкт може залучати інші ресурси, такі як волонтерська робота, послуги 
технічних фахівців та інші форми допомоги. 
Четвертий етап механізму впровадження проєкту «Проти Нас» – розробка. 
Після того, як було проведено попередній аналіз та визначено потреби, необхідно 
розробити план дій. Цей етап включає розробку конкретних стратегій та планів, 
які будуть використовуватися для досягнення мети проєкту. 
Основними кроками на цьому етапі є: 
1. Визначення мети та завдань – на цьому етапі важливо детально 
визначити мету та завдання проєкту.  
2. Розробка стратегій – на цьому етапі потрібно визначити, які конкретні 
стратегії будуть використовуватися для досягнення мети проєкту. Наприклад, це 
може бути створення бази даних жертв насильства, збір доказів для суду, надання 
підтримки та консультацій жертвам насильства тощо. 
3. Визначення ресурсів – на цьому етапі важливо визначити необхідні 
ресурси, які допоможуть реалізувати проєкт. Це можуть бути фінансові, технічні 
та людські ресурси. 
 
 
4. Розробка плану дій – на цьому етапі потрібно розробити детальний 
план дій, який включає в себе конкретні кроки, терміни виконання, 
відповідальних за виконання кроків тощо. План дій повинен бути реалістичним та 
забезпечувати досягнення мети проєкту. 
5. Визначення критеріїв успіху – на цьому етапі потрібно визначити, як 
буде вимірюватися успішність забезпечення підтримки та захисту жерств 
насильства. 
П'ятий етап механізму впровадження – моніторинг та оцінка результатів. У 
цьому етапі будуть встановлені метрики для вимірювання ефективності проєкту 
«Проти Нас» Моніторинг проводитиметься з різною частотою, залежно від 
конкретного аспекту проєкту, наприклад, ефективності впровадження нового 
законодавства або ефективності роботи підтримуючих служб. 
Проєкт  має на меті зміну законодавства та поліпшення захисту жертв 
насильства в Україні. Щоб оцінити результати проєкту та визначити метрики 
успішності, необхідно провести аналіз очікуваних результатів та визначити 
ключові показники. Очікувані результати проєкту «Проти Нас» можуть бути 
поділені на кілька категорій.  
Перша категорія – це результати, пов'язані зі зміною законодавства. 
Очікується, що проєкт допоможе українському парламенту ухвалити законодавчі 
зміни, які поліпшать захист жертв насильства. Такі зміни можуть включати в себе 
збільшення строків покарання для злочинів, пов'язаних із насильством, 
запровадження нових видів злочинів, таких як сталкерство, та забезпечення 
додаткових ресурсів для підтримки жертв насильства.  
Друга категорія результатів – це поліпшення допомоги жертвам насильства. 
Очікується, що проєкт допоможе забезпечити доступ до якісної психологічної, 
медичної та юридичної допомоги для жертв насильства. Також очікується, що 
проєкт допоможе збільшити кількість центрів підтримки для жертв насильства в 
Україні та забезпечити їм необхідні ресурси для роботи.  
 
 
Третя категорія результатів – це підвищення освітнього рівня громадськості 
щодо проблем насильства. Очікується, що проєкт допоможе підвищити рівень 
освіти громадськості щодо проблем насильства та зменшити стереотипи щодо 
жертв насильства. Також очікується, що проєкт збільшить усвідомленість 
громадськості щодо прав та обов'язків у випадках насильства та допоможе 
популяризувати культуру безпеки та поважання прав інших людей. 
Для аналізу очікуваних результатів проєкту «Проти Нас» необхідно 
визначити ключові показники успішності. Основні метрики успішності проєкту 
повинні бути спрямовані на відстеження досягнення цілей проєкту та міркування 
його впливу на соціальну та правову сфери. 
Один з ключових показників успішності повинен відображати кількість 
законодавчих змін, що були ухвалені у зв'язку з проєктом. Цей показник може 
бути виміряний кількістю законів, що були ухвалені, або за їх впливом на 
соціальну сферу, таку як кількість звернень жертв насильства до правоохоронних 
органів. 
Інший ключовий показник успішності повинен відображати кількість жертв 
насильства, які отримали психологічну, медичну та юридичну допомогу через 
центри підтримки, створені в рамках проєкту. Цей показник може бути виміряний 
кількістю звернень до центрів підтримки, або за їх ефективністю в наданні 
допомоги. 
Третій ключовий показник успішності повинен відображати рівень освіти 
громадськості щодо проблем насильства. Цей показник може бути виміряний 
кількістю освітніх заходів, проведених у рамках проєкту, або за рівнем свідомості 
громадськості щодо прав та обов'язків у випадках насильства. [14] 
Для вимірювання ефективності проєкту можуть використовуватися різні 
методи, такі як опитування, фокус-групи, аналіз статистичних рішень, які можуть 
бути прийняті щодо проблем насильства.  
Однією з ключових складових успішного впровадження проєкту є 
визначення основних зацікавлених сторін та стратегії залучення їх до проєкту. В 
контексті проєкту «Проти Нас» основними зацікавленими сторонами є: 
 
 
‒ Уряд та законодавчі органи влади: уряд та парламент України є 
ключовими сторонами, оскільки проєкт має на меті зміну законодавства та 
поліпшення захисту жертв насильства в Україні. Важливо залучити законодавчі 
органи до проєкту, щоб забезпечити підтримку та підвищити шанси на ухвалення 
необхідних законодавчих змін. 
‒ Громадські організації: громадські організації, які працюють у сфері 
захисту прав людини та боротьби з насильством, можуть бути важливими 
партнерами проєкту. Вони можуть надати експертну допомогу, підтримку та інші 
ресурси для впровадження проєкту. 
‒ Жертви насильства: жертви насильства є цільовою аудиторією 
проєкту, тому важливо забезпечити їхню участь у проєкті та залучити їх до 
процесу впровадження. Жертви насильства можуть надати важливі відгуки та 
пропозиції щодо того, як поліпшити захист жертв насильства. 
‒ Спільнота: спільнота є важливими зацікавленими сторонами проєкту, 
оскільки насильство є проблемою для всієї громадськості. Важливо залучити 
громадськість до проєкту та підвищити рівень свідомості щодо проблем 
насильства в Україні. 
Для залучення зацікавлених сторін до проєкту «Проти Нас» необхідно 
використовувати комплексний підхід, який включатиме різні стратегії та 
інструменти. Основні зацікавлені сторони, які можуть внести вагомий внесок у 
розвиток та успіх проєкту, вже були визначені, і для кожної з них можуть бути 
використані різні підходи. 
Одна з основних стратегій залучення зацікавлених сторін - це створення 
партнерських відносин з організаціями, які мають інтерес до питань, пов'язаних зі 
зменшенням насильства в Україні. Ці організації можуть бути іншими 
правозахисними організаціями, органами влади, що займаються розробкою та 
виконанням політики у цій сфері, тощо. Співпраця з такими організаціями 
дозволить отримати доступ до додаткових ресурсів та експертизи, а також 
збільшити вплив проєкту на відповідні рішення та політику. 
 
 
Іншою стратегією залучення зацікавлених сторін є створення мережі 
підтримки для жертв насильства. Ця мережа може включати в себе психологічну, 
медичну та юридичну допомогу, а також підтримку від спеціалізованих центрів та 
організацій. Залучення до такої мережі може стати важливим фактором успіху 
проєкту, оскільки це дозволить жертвам насильства отримувати необхідну 
допомогу та підтримку від проєкту та його партнерів. 
Для успішного впровадження проєкту «Проти Нас» необхідно залучити 
експертів зі спеціальності, пов'язаної з проблемами насильства. Це можуть бути 
психологи, соціологи, юристи та інші фахівці, які мають досвід роботи з 
жертвами насильства. 
Для залучення експертів можна використати різні методи.  
По-перше, можна вести переговори з представниками професійних спілок 
та організацій, які займаються проблемами насильства. Вони можуть допомогти 
знайти та залучити до проєкту експертів зі спеціальності. 
По-друге, можна проводити тренінги та семінари для фахівців зі 
спеціальності, пов'язаної з проблемами насильства. Такі тренінги можуть бути 
спрямовані на підвищення кваліфікації та надання інформації про проєкт «Проти 
Нас». Крім того, це може бути хорошим способом для популяризації проєкту та 
залучення нових експертів. 
По-третє, можна використовувати інтернет-ресурси та соціальні мережі для 
залучення експертів. Наприклад, можна розмістити оголошення про необхідність 
експертів зі спеціальності на фахових форумах та в групах у соціальних мережах.  
Важливо також забезпечити належний рівень співпраці між експертами та 
іншими зацікавленими сторонами проєкту. Для цього можна організувати 
регулярні зустрічі та наради, на яких можна обговорювати питання, пов'язані з 
проєктом. 
Стратегія залучення зацікавлених сторін до проєкту «Проти Нас» повинна 
бути максимально прозорою та доступною для всіх зацікавлених сторін. Одним зі 
способів залучення зацікавлених сторін до проєкту може бути створення 
відкритої платформи, на якій можна буде отримати інформацію про проєкт, його 
 
 
цілі та завдання, а також поділитися власними ідеями та пропозиціями щодо 
вдосконалення проєкту. 
Для залучення зацікавлених сторін можна також проводити відкриті 
зустрічі, дискусії та консультації з експертами та представниками органів влади, 
що займаються проблемами насильства. Такі зустрічі та дискусії можуть бути 
проведені в онлайн-форматі або у формі відкритих громадських зборів. 
Важливо також залучати до проєкту місцеві та міжнародні організації, які 
займаються проблемами насильства та захисту прав людини. Це можуть бути, 
наприклад, ООН, Європейський союз, міжнародні правозахисні організації, які 
мають досвід та експертизу у цій сфері. Залучення таких організацій може не 
тільки допомогти вдосконалити проєкт, але й підвищити його авторитет та 
привернути увагу до проблеми насильства в Україні на міжнародному рівні. 
Надзвичайно важливо також залучити до проєкту самих жертв насильства 
та їхніх родичів. Для цього можна проводити соціальні кампанії, спрямовані на 
підтримку та допомогу жертвам насильства, створювати спеціальні центри 
допомоги та консультацій для них. [15] 
Реалізація соціального проєкту «Проти Нас» може зіткнутися з різними 
перешкодами. 
Фінансові перешкоди можуть стати серйозними викликами для реалізації 
соціального проєкту «Проти Нас». Наприклад, розробка та запуск проєкту може 
вимагати значних витрат на рекламу, створення технічної інфраструктури, найм 
спеціалістів та інші витрати. 
Одним зі шляхів подолання фінансових перешкод може бути залучення 
інвесторів, які будуть готові вкладати кошти в проєкт. Це може бути корисно, 
якщо соціальний проєкт має значний потенціал і може стати успішним у 
майбутньому. Залучення інвесторів може здійснюватися за допомогою 
презентації проєкту та виступу на інвестиційних форумах. 
Іншим способом може бути здійснення масштабної кампанії збору коштів, 
коли проєкт розповсюджується серед широкого загалу, зокрема за допомогою 
 
 
соціальних мереж та медіа. У такому випадку фінансування здійснюється за 
допомогою пожертвувань від людей, які підтримують ідею проєкту. 
Також можливим варіантом є пошук грантів та інших джерел фінансування. 
Для цього можна звернутися до фондів та організацій, які підтримують соціальні 
проєкти, та подати заявку на отримання гранту або іншої форми фінансування. 
Відсутність підтримки влади може стати серйозною перешкодою для 
реалізації соціального проєкту «Проти Нас». У такому випадку необхідно вжити 
додаткових зусиль для того, щоб привернути увагу владних структур та отримати 
їхню підтримку. 
Одним зі способів може бути лобіювання проєкту серед владних структур. 
Для цього можна звернутися до депутатів, посадовців та інших відповідальних 
осіб з презентацією проєкту та детальним описом його значення для громади. 
Також можна надіслати офіційний запит на підтримку проєкту та звернутися до 
громадських рад з метою отримання підтримки. 
Іншим способом може бути пошук партнерів, які мають вплив на прийняття 
рішень владою. Це можуть бути не лише політики, а й бізнесмені, громадські 
діячі та інші особи, які мають вплив на прийняття рішень у владних структурах. 
Такі партнери можуть надати додаткову підтримку та допомогти залучити увагу 
влади до проєкту. 
Крім того, можна використати різні методи залучення уваги громадськості 
та засобів масової інформації. Наприклад, можна здійснити масштабну кампанію 
збору підписів на підтримку проєкту та організувати петицію на звернення до 
владних структур. Також можна організувати прес-конференцію, на якій буде 
представлений проєкт та його значення для громади. 
Недостатня увага громадськості може стати серйозною перешкодою для 
успішної реалізації соціального проєкту «Проти Нас». Одним зі шляхів подолання 
цієї перешкоди є проведення масштабної рекламної кампанії, яка дозволить 
залучити увагу до проєкту. Рекламна кампанія може бути проведена у різних 
форматах, наприклад, за допомогою рекламних банерів на вулицях, публікацій у 
соціальних мережах, телебаченні та радіо. 
 
 
Також можна залучати до проєкту громадських діячів та лідерів думок, які 
можуть бути важливими інфлюенсерами та допомогти привернути увагу до 
проєкту. Наприклад, у разі проєкту «Проти Нас» можна залучити до співпраці 
знаменитостей, активістів, спортсменів, які підтримують ідею проєкту та готові 
рекламувати його серед своїх прихильників. 
Крім того, можна створити інтерактивні інтернет-платформи, які дозволять 
залучити громадськість до проєкту та забезпечити інтерактивний діалог між 
користувачами та командою проєкту. Наприклад, можна створити спеціальний 
сайт, де користувачі зможуть ділитися своїми історіями та думками щодо проєкту, 
отримувати інформацію про його розвиток та брати участь у флешмобах та інших 
заходах, пов'язаних з проєктом. 
Однією з можливих перешкод реалізації соціального проєкту «Проти Нас» є 
технічні та організаційні труднощі. Розробка проєкту може вимагати розробки 
технічних рішень, організації робочих процесів, закупівлі необхідного обладнання 
та інструментів, що може стати викликом для команди проєкту. 
Одним зі способів подолання цих труднощів може стати залучення 
досвідчених фахівців з технічних галузей, які зможуть проконсультувати команду 
проєкту з питань розробки технічних рішень та обладнання. Також можна 
використовувати кращі практики та досвід інших проєктів, що допоможе 
забезпечити ефективну роботу команди та уникнути можливих труднощів. 
Організація робочих процесів також може стати викликом для команди 
проєкту. Одним зі способів подолання цієї перешкоди може бути розробка чіткого 
плану роботи, який враховує всі етапи проєкту та їх послідовність. Також можна 
використовувати методології управління проєктами, такі як Agile, що дозволяють 
ефективно координувати роботу команди та забезпечувати взаємодію зі 
зацікавленими сторонами. 
Юридичні труднощі можуть стати серйозною перешкодою для реалізації 
соціального проєкту. Щоб їх подолати, необхідно дотримуватися законодавства та 
мати чітке розуміння процедур та вимог, які стосуються проєкту. 
 
 
 
Шляхи подолання: 
‒ Консультації з юристами. Для успішної реалізації проєкту необхідно 
мати на майданчику юридичну підтримку. Кваліфікований юрист зможе 
проаналізувати ситуацію, знайти потрібну інформацію та підготувати всі 
необхідні документи. 
‒ Дотримання законодавства. Для уникнення юридичних проблем 
необхідно дотримуватися законодавства та отримувати всі необхідні дозволи та 
ліцензії. 
‒ Ретельне планування проєкту. Ще на етапі планування проєкту 
необхідно врахувати всі юридичні аспекти і виконати всі необхідні формальності, 
щоб уникнути неприємних сюрпризів під час реалізації проєкту. 
‒ Взаємодія з владними структурами. Важливо мати контакти з 
владними структурами, які відповідають за видання дозволів та ліцензій. Вони 
зможуть допомогти з отриманням всієї необхідної документації та дати корисні 
поради щодо реалізації проєкту. [16] 
 
3.3 Фінансовий план проєкту 
Бюджет проєкту – це план, який виражається в кількісних показниках і 
відображає витрати, необхідні для досягнення поставленої мети. 
Опис бюджету соціального проєкту «Проти Нас» полягає у складанні 
витрат, пов'язаних з реалізацією проєкту. Для того, щоб проєкт був успішним, 
необхідно мати достатній рівень фінансування, який дозволить забезпечити всі 
необхідні ресурси та послуги. 
Основні складові бюджету проєкту «Проти Нас» включають: 
‒ Зарплата співробітників проєкту, що включає кошти на оплату праці 
соціальних працівників, психологів, юристів, технічного персоналу та інших 
працівників, що залучені до проєкту. 
‒ Витрати на підготовку та проведення навчань, тренінгів та 
конференцій з проблем насильства в сім'ї. 
 
 
‒ Витрати на закупівлю необхідного обладнання та матеріалів для 
забезпечення безпеки постраждалих від насильства. 
‒ Рекламні та маркетингові витрати, що включають створення сайту, 
друк інформаційних матеріалів, плакатів та банерів. 
‒ Витрати на здійснення соціальних програм та послуг, що включають 
матеріальну допомогу та житло для постраждалих від насильства. 
‒ Витрати на адміністративну та організаційну роботу, що включають 
оплату оренди приміщення, комунальних послуг та інших витрат, пов'язаних з 
підтримкою діяльності проєкту. 
Для забезпечення фінансування проєкту «Проти Нас» можуть бути 
використані різні джерела фінансування, такі як: 
‒ Гранти від державних органів та неприбуткових організацій. 
‒ Фінансування від приватних донорів та спонсорів 
‒ Залучення корпоративних партнерів та соціально відповідальних 
компаній. 
‒ Краудфандинг, який може бути використаний для залучення 
громадськості та збору коштів на проєкт. 
До ресурсів проєкту відносяться трудові ресурси, обладнання, матеріали та 
грошові кошти. Планування ресурсів повинно означати визначення того, які 
ресурси та в якій кількості будуть використані на роботах проєкту. 
Планування ресурсів передбачає здійснення таких етапів: 
‒ Загальна оцінка потреби у ресурсах та їх розподіл у часі. Оцінка 
ресурсів для кожного етапу проєкту повинна враховувати такі фактори, як обсяг 
робіт, терміни виконання, необхідність спеціалізованої кваліфікації, необхідність 
матеріалів та обладнання та інші фактори, які можуть вплинути на вартість та 
терміни виконання проєкту. 
‒ Складання таблиці потреб у ресурсах по роботах проєкту.  
‒ Визначення постачальників ресурсів по проєкту. Для пошуку 
постачальників ресурсів можна використовувати різні джерела, такі як Інтернет, 
рекламні оголошення, звернення до партнерів та досвідчених фахівців у галузі. 
 
 
Крім того, важливо провести переговори з потенційними постачальниками, щоб 
встановити оптимальні умови співпраці та забезпечити максимальну вигоду для 
проєкту. 
‒ Оптимізацію сумарних графіків потреби в ресурсах. Одним зі 
способів оптимізації є використання критичного шляху. Це означає ідентифікацію 
послідовності завдань, що мають найбільший вплив на час виконання проєкту, 
тобто критичний шлях. Зосередження зусиль на завданнях критичного шляху 
допоможе зменшити загальний час виконання проєкту. 
Врахування факторів, які впливають на забезпеченість проєкту ресурсами. 
Основні фактори, які слід враховувати, є наступні: 
‒ Рівень доступності ресурсів на ринку: це може включати доступність 
матеріалів, обладнання, транспорту та інших ресурсів, які необхідні для 
виконання проєкту. Наприклад, якщо на ринку відсутня необхідна кількість 
матеріалів, то це може призвести до затримки проєкту або збільшення вартості 
проєкту. 
‒ Економічні та фінансові фактори: фінансові умови на ринку, такі як 
процентні ставки та обмінні курси, можуть впливати на вартість ресурсів. Крім 
того, погіршення економічної ситуації може призвести до скорочення кількості 
ресурсів, які доступні на ринку. 
‒ Політичні фактори: політичні конфлікти та війни можуть вплинути 
на доступність ресурсів на ринку. Також, зміни у законодавстві та податкових 
ставках можуть вплинути на вартість ресурсів та вартість проєкту загалом. 
‒ Соціальні фактори: настрої громадськості та соціальні зміни можуть 
вплинути на доступність ресурсів, особливо на людські ресурси. 
‒ Екологічні фактори: екологічні проблеми можуть вплинути на 
доступність деяких ресурсів, а також можуть змінювати вартість ресурсів, які 
використовуються в проєкті. 
‒ Технічні фактори: нові технології та інновації можуть впливати на 
доступність ресурсів, а також на їх вартість та якість.[17] 
 
 
 
Отже, перейдемо до можливого фінансового плану на рік:  
Таблиця 3.1 
Джерела фінансування 
№ п/п Назва організації Сума, грн. 
1 Гранти та субсидії від державних та міжнародних 100 000 
організацій 
2 Благодійні внески та пожертвування 50 000 
3 Фонди спонсорів та партнерів 75 000 
4 Добровільні внески від членів організації 25 000 
Загальний бюджет на рік складає 250 000 
 
Таблиця 3.2 
Витрати 
№ п/п Назва організації Сума, грн. 
1 Заробітна плата працівників 100 000 
2 Оренда офісу та спеціального обладнання 50 000 
3 Придбання матеріалів для проведення тренінгів та 25 000 
семінарів 
4 Придбання рекламного обладнання та інших засобів 20 000 
масової інформації 
5 Комунікації та інтернет 10 000 
6 Інші непередбачувані витрати 45 000 
 
Результати: 
‒ Проведення 30 тренінгів та семінарів на тему боротьби з домашнім 
насиллям для жертв насильства та їх рідних. 
‒ Розроблення та розповсюдження 10 000 інформаційних буклетів, що 
містять корисні поради для жертв домашнього насилля. 
‒ Залучення до проєкту 100 волонтерів, які нададуть безкоштовну 
правову допомогу жертвам насильства. 
 
 
‒ Проведення круглих столів та конференцій з представниками 
державних органів, правозахисних організацій та громадськості для обговорення 
проблеми домашнього насилля та пошуку шляхів її вирішення.  
‒ Отримання підтримки від місцевої влади та надання приміщення для 
роботи офісу проєкту.  
‒ Запровадження онлайн-консультацій для жертв домашнього насилля 
та створення онлайн-бази з корисною інформацією для жертв та їх рідних. 
‒ Підвищення обізнаності населення про проблему домашнього насилля 
через залучення засобів масової інформції та соціальних мереж.  
‒ Створення та підтримка спільноти підтримки жертв домашнього 
насилля для обміну досвідом та надання підтримки один одному. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
Домашнє насильство негативно впливає на здоров’я потерпілих, особливо 
на репродуктивну здатність, що призводить до зниження народжуваності та 
збільшення кількості дітей, які народжуються з вадами здоров’я, може призвести 
до каліцтва чи навіть смерті внаслідок тяжких, несумісних з життям тілесних 
ушкодженнь або самогубства жертв. Постраждалі не можуть належним чином 
виконувати свої професійні завдання, внаслідок чого зростає кількість нещасних 
випадків на виробництві. 
Постраждалі не можуть належним чином виконувати свої батьківські 
обов’язки, внаслідок чого зростає бездоглядність дітей та відповідно зростає 
рівень соціального сирітства. Зростає кількість розлучень у сім’ях, де 
відбувається домашнє насильство і кількість злочинів, тому що насильство 
призводить не лише до нехтування дітьми жертв, але в деяких випадках і до 
вбивств жертв їхніми кривдниками. 
Реалізація принципів рівних прав і можливостей жінок і чоловіків є однією з 
найважливіших передумов сталого соціально-економічного розвитку регіону, 
позитивних змін у суспільстві та його добробуті, реалізації прав і самореалізації 
людини.  
Дослідивши нашу тему, ви можемо виділити кілька причин, чому  проєкт 
«Проти Нас»  програма насправді є важливим та необхідним для просування в 
Черкаській області. 
До основних причин поширення домашнього насильства та насильства за 
ознакою статі належать: 
 поширеність стереотипів щодо соціальної ролі жінки та чоловіка, ідеї 
переваги однієї статі над іншою у контексті нерівного співвідношення сили; 
 стереотипні уявлення суспільства щодо приватності проблеми 
домашнього насильства; 
 
 
 перенесення дітьми негативного досвіду насильства у сім’ї у свої 
власні сім’ї (серед тих, хто зазнав фізичного насильства у дитинстві, 21% теж 
застосовують фізичну силу до дітей); 
 недостатня довіра населення до правоохоронних органів та органів 
влади, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства; 
 низька доступність якісних комплексних послуг для постраждалих від 
домашнього насильства та насильства за ознакою статі через недосконалість 
механізму взаємодії усіх суб’єктів запобігання та протидії домашньому 
насильству та насильству за ознакою статі, браку у них спеціальних знань та 
навичок, «психологічне вигорання», нестачі спеціалізованих установ для 
постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, 
обмеженість людських ресурсів, у тому числі вкрай недостатня кількість фахівців 
із соціальної роботи, психологів;  
 неналежне покарання за вчинення домашнього насильства та 
насильства за ознакою статі; 
 брак обґрунтованих результатів досліджень щодо тенденцій у 
вирішенні проблеми домашнього насильства та насильства за ознакою статі через 
відсутність системи у проведенні наукових досліджень та аналізу у цій сфері, а 
також недосконалість системного збору за необхідними показниками потрібних 
статистичних даних; 
 відсутність системи у проведенні наукових досліджень та аналізу 
щодо тенденцій у вирішенні проблеми домашнього насильства та насильства за 
ознакою статі, недосконалість статистичних даних. 
Проєкт «Проти Нас» спрямований на боротьбу з насильством, запобігання 
домашньому насильству, гендерну рівність та протидію торгівлі людьми на 2023 
рік та розроблено відповідно до Конституції України, Сімейного законодавства 
України, законів України «Про охорону дитинства», «Про запобігання та 
 
 
протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та 
можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми» і комплексну 
програму реалізації молодіжної та сімейної політики в м. Черкаси та області на 
2023-2024 роки.