ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ  АНГЛІЙСЬКИХ БІБЛІЙНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ

Гаспарян, Артур Леонідович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9215

Назва:	ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ БІБЛІЙНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ
Автори:	Лещенко, Ганна Веніамінівна Гаспарян, Артур Леонідович
Ключові слова:	біблеїзм;фразеологізм
Дата публікації:	2023
Короткий огляд (реферат):	In the English and Ukrainian languages, a large proportion of biblical phraseological units has a long history of usage, many biblical phraseological units function different genres: in fiction, newspapers and journals, essays, historical research, and are also used in oral speech. This work highlights a new perspective on the problem of translation of English biblical idioms, paying special attention to contextual, cultural and religious aspects that affect the accuracy of conveying the meaning and emotional nuances of these idioms in the speech of a foreign language community. The main goal of our project is to determine and analyze the translation peculiarities of the of English-language biblical phraseology, as well as to establish ways of their reproduction in the Ukrainian language. The material of the study is presented by 70 biblicisms selected from ‘A Dictionary of Quotations from the Bible’ and their translation.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9215
Розташовується у зібраннях:	035 Філологія (Прикладна лінгвістика)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Гаспарян_КРМ.docx Restricted Access		175.89 kB	Microsoft Word XML	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу

ГАСПАРЯН АРТУР ЛЕОНІДОВИЧ

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ
АНГЛІЙСЬКИХ БІБЛІЙНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ:
ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ

Кваліфікаційна робота магістра

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика
Освітня програма: Прикладна лінгвістика
Науковий керівник:
Лещенко Г. В.
доктор філологічних наук, проф.,
зав. кафедри прикладної
лінгвістики та перекладу
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП,
протокол №___ від «___» __________2023 р.
Зав. кафедри ПЛП _______________ д. філол. н., проф. Лещенко Г.В.
Черкаси
2023
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Applied Linguistics and Translation

HASPARYAN, ARTUR LEONIDOVYCH
TRANSLATION PECULIARITIES OF THE ENGLISH
BIBLE IDIOMS: LINGUISTIC AND CULTURAL PROSPECTS
Master’s Project

Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.10 Applied Linguistics Academic programme: Applied Linguistics

Scientific Supervisor:
H. V. Leshchenko,
Doctor of Philology, Professor
Chair of Applied Linguistics
and Translation Department

Master’s project is submitted for defence by the meeting of Applied Linguistics and Translation Department;
Report № ________ dated _____________ 2023;
Head of Applied Linguistics and Translation Department _______H.V. Leshchenko
Cherkasy
2023
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3
Розділ 1. БІБЛЕЇЗМИ: ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ І ФУНКЦІЇ……………………………………………………………7
Біблія як пам’ятка стародавньої писемності…………………7
Поява біблеїзмів в англійській мові…………………………15
Мовні одиниці біблійного походження……………………..18
Висновки до розділу 1………………………………………………………...24
Розділ 2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ БІБЛІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ ……….26
Фразеологічна одиниця: сутність поняття та
особливості ………………………………………………….26
Загальна характеристика фразеологізмів біблійного походження…………………………………………………..32
Класифікація біблійних фразеологізмів…. ………………..36
Висновки до розділу 2………………………………………………………...40
Розділ 3. СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛОМОВНИХ БІБЛІЙНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ……………………………………………………………41
3.1. Переклад біблійних текстів як лексикографічна проблема………………………………………………………41
3.2. Особливості англійських та українських фразеологічних біблеїзмів при перекладі……………………………………..45
3.3. Способи відтворення біблійних фразеологізмів при перекладі з англійської на українську мову………………..49
Висновки до розділу 3………………………………………………………..60
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………62
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….…65
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ……………………74

ВСТУП

Ця робота присвячена аналізу особливостей перекладу англомовних фразеологічних біблеїзмів на українську мову з урахуванням лінгвокультурного контексту.
Біблія – це одне з найстаріших і найпопулярніших священних писань, перекладених багатьма мовами. Ідентифікація та відтворення біблеїзмів під час перекладу є однією з найактуальніших проблем перекладознавства. Серед чинників О. В. Дзера називає наступні: 1) біблеїзми складають вагомий шар англійської та української фразеології; 2) Святе Письмо створює універсальний культурний код, крізь призму якого може бути сприйнята уся література християнського світу [17, с. 131].
Вивчення лінгвістичної літератури, присвяченої дослідженню біблійних фразеологізмів (біблеїзмів), показало, що вони становлять важливий і цікавий шар фразеології у багатьох мовах світу, оскільки їх відбір у кожній мові відбувається з одного загального джерела – Біблії. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, і, отже, біблійний фразеологізм набуває всіх диференціальних ознак фразеологічної одиниці, а з іншого боку, біблеїзми мають низку специфічних ознак, зумовлених їх походженням й особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові. До специфічних рис біблеїзмів необхідно віднести, у першу чергу, їх змістовну структуру, в якій чітко простежуються морально-дидактичні, морально-етичні складники, а також їх лінгвостилістичні особливості, що виявляються в конотативності їхньої семантичної структури [1; 14; 24].
Незважаючи на значну кількість наявних перекладів, існує низка питань перекладу біблійних виразів, які не отримали однозначного потрактування і досі залишаються актуальними, викликаючи неабиякий інтерес у перекладачів.
Актуальність вивчення біблійного тексту зумовлена його поширенням (читання Біблії, її переклади, вплив перекладів на лексичний і фразеологічний склад відповідної мови). Вивченню біблійної фразеології присвячені роботи таких дослідників, як О. В. Кунін, О. С. Ахманова, А. П. Коваль, В. В. Коптілов, Д. Крістал, Н. П. Матвєєва, Л. Г. Скрипник, Т. Н. Федуленкова, С. Флор, М. ван ден Хівер та інші [див. 28].
В англійській та українській мовах велика частка біблійних фразеологізмів має тривалу історію вживання, багато біблійних фразеологічних одиниць функціонують у художній літературі цих мов, публіцистиці, есе, історичних працях, а також вживаються в усному мовленні. Наразі існують словники, в яких надається інформація про етимологію фразеологізмів біблійного походження і пояснюється їх значення (наприклад, словник «Фразеологізми і крилаті слова біблійного походження» І. Суботенка, словник-довідник «Фразеологізми біблійного походження» Л. П. Будівської, З. С. Сікорської), з’являються наукові розвідки, присвячені аналізу біблеїзмів певної мови або їх співставному аналізу в декількох мовах. Питання функціонування біблійних фразеологізмів піднімаються в роботах українських дослідників (роботи Р. П. Зорівчак [21], О. В. Дзери [17; 53], П. С. Хаботнякової [45], Н. О. Георгієвої [14], Н. В. Піддубної [32] та ін.).
Метою цієї роботи є визначення та аналіз особливостей перекладу англомовних біблійних фразеологізмів, а також встановлення способів їх відтворення українською мовою.
Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
розглянути теоретичні засади вивчення біблеїзмів;
встановити специфіку функціонування біблійних фразеологізмів;
визначити критерії їх класифікації;
проаналізувати переклад англомовних біблійних фразеологізмів українською мовою.
Об’єктом дослідження є англомовні біблійні фразеологізми, предметом дослідження є специфіка їхнього перекладу українською мовою.
Наукова новизна роботи. Ця робота висвітлює новий погляд на проблему перекладу англомовних біблійних фразеологізмів, звертаючи особливу увагу на контекстуальні, культурні та релігійні аспекти, що впливають на точність передачі значення та емоційних нюансів цих фразеологізмів у мовленні іншомовної спільноти. Крім того, наукова новизна дослідження визначається також тим, що в ньому здійснена спроба комплексного аналізу відтворення англомовних біблійних фразеологізмів українською мовою. Оскільки переважна більшість робіт, присвячених перекладу фразеологізмів біблійного походження, зосереджена на англо-російському перекладі, англо-український переклад біблійних фразеологічних одиниць є надзвичайно актуальним і доцільним.
Теоретичне значення дослідження обумовлене можливістю глибше зрозуміти природу, закономірності функціонування та специфіку перекладу фразеологізмів біблійного походження. Основні аспекти теоретичного значення роботи можуть включати: лінгвістичний аналіз біблійних фразеологізмів (визначення їх структури, семантики, граматичних особливостей, стилістичного навантаження), вивчення культурних та релігійних аспектів (історія походження, релігійні традиції, культурний ландшафт функціонування біблеїзмів), стратегії їх перекладу (визначення адекватності збереження семантики та стилістичної цінності, пошук перекладацьких еквівалентів).
Практичне значення дослідження визначається такими чинниками: внесок у перекладацький фонд релігійних текстів, підготовка освітніх матеріалів для вивчення біблійних текстів, сприяння взаєморозумінню між англомовною та українською культурами, можливість використання результатів на практичних заняттях з теорії та практики перекладу, спецкурсах з лексикології та стилістики англійської мови.
Матеріалом дослідження слугували 70 біблійних фразеологізмів, відібраних із «Словника цитат із Біблії» (A Dictionary of Quotations from the Bible), та їх переклад, наданий словниками «Фразеологізми і крилаті слова біблійного походження» І. Суботенка та «Фразеологізми біблійного походження» Л. П. Будівської та З. С. Сікорської, що склали джерела фактичного матеріалу.
У процесі вирішення поставлених завдань були використані такі методи аналізу: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу (для визначення структурних моделей фразеологізмів біблійного походження), логіко-семантичний аналіз (для зіставлення лексичного змісту біблійного фразеологізму з його переносним значенням), метод стилістичного аналізу (для опису функціонально-стилістичних засобів, використаних при перекладі біблійних фразеологізмів), метод перекладацького аналізу (для визначення стратегій перекладу біблійних фразеологізмів, що спрямовані на збереження семантики, адаптації до культурного контексту та пошук еквівалентів), методи суцільної вибірки.
Апробацію результатів дослідження здійснено на студентській науковій конференції в рамках Днів студентської науки ЧДТУ (квітень 2023 р.) та представлено у науковій статті [13].
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел і джерел фактичного матеріалу.

Розділ 1
БІБЛЕЇЗМИ: ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ І ФУНКЦІЇ

У першому розділі розглянуто роль і місце Біблії у культурі людства, проаналізовано етапи і контекст її створення, особливості її наповнення, схарактеризовано поняття «біблеїзм», розглянуто його специфічні ознаки (трансформування і нетрадиційне вживання, коментування, цитування), уточнено відмінності між термінами «біблеїзм» і «біблійний фразеологізм».

Біблія як пам’ятка стародавньої писемності

Біблія, що походить від грецького слова – «книги», представляє собою старовинний збірник різноманітних релігійних творів, створених протягом тривалого історичного періоду, а саме від XII століття до н.е. до II століття н.е. Цей текст складається з двох частин: Старого Завіту, написаного семітськими мовами (давньоєврейською та арамейською) до християнської ери, і Нового Завіту, написаного давньогрецькою мовою ранніми християнськими ідеологами [30, c. 23].
Аналіз тексту Біблії, філологічне та текстологічне дослідження його книг, а також вивчення соціально-історичних контекстів його створення дозволили висловити такі твердження: Біблія служить свідком довготривалої та складної історії, а в її тексті у фантастичній формі відображені соціальні умови, ідеологічна боротьба, релігійний культ та вірування, а також художня творчість різних епох і народів Переднього Сходу, разом із народною творчістю древніх племен.
Старий Завіт, що має дві редакції – масоретську (II століття н.е.) і «Септуагінту» (грецький переклад, виконаний в Александрії у II столітті до н.е.) – включає П’ятикнижжя, відділ пророків і відділ Писань. П’ятикнижжя (п’ять книг «Моїсеєвих», або Тора – Закон) охоплює такі книги: Буття, Вихід, Левіт, Числа і Другозаконня. Відділ пророків включає: Ісус Навин, книги Суддів, Самуїла, Царів, Ісаї, Єремії, Єзекіїля та 12 малих пророків. Відділ Писання представлений такими: Псалми, притчі Соломонові, Йов, Пісня пісень, Рут, плач Єремії, Еклезіаст (Когелет), Естер, Данило, Езра Неемія та Хроніки.
Також збереглися книги, включені за «семидесятьма тлумачами». За «семидесятьма тлумачами» до складу Старого завіту, крім вищеперелічених, входять ще книги Товіот, Юдіф, Премудрості Соломона, Премудрості Ісуса сина Сирахова, Варуха, 2-а та 3-я Езри та три Маккавейські [там само, с. 24].
Протягом багатьох століть Старий Завіт виправляли та доповнювали. Можливо, що переписувачі давньоіудейських царів Давида і Соломона модернізували текст Біблії і по-новому інтерпретували незрозумілі вирази, що використовуються в книгах Моїсея. Текст Старого Завіту, ймовірно, було знову виправлено за часів царя Йосія (приблизно 620 р. до н. е.). Наступні два століття, під час яких відбувся відомий Вавилонський полон, були найбільш значущими в історії Ізраїлю. Саме в цей період стародавні євреї почали перебудовувати Єрусалим (450 р. до н. е.) і саме тоді був знову виправлений текст Старого Завіту, оскільки до цього часу давні євреї почали говорити арамейською мовою. Арамейська мова ставала все більш популярною серед євреїв і, нарешті, набула статусу основної мови іудаїзму в християнську епоху. Таким чином, давньоєврейська мова вийшла із загального обігу [56, с. 123].
Саме найдавніша частина Старого Завіту, зокрема «Пісня Дебори», має своє коріння в XII ст. до н.е. П’ятикнижжя, у свою чергу, вперше було оприлюднено у V ст. до н.е. Більшість книг пророків, ймовірно, була написана у VIII-VII ст. до н.е., а тексти Писань датуються періодом від III до II ст. до н.е.
Ці дані підкріплюються археологічними розкопками, проведеними в Месопотамії та інших регіонах Близького Сходу наприкінці XIX ст. та у першій половині XX ст. Ці розкопки свідчать, що старозавітний матеріал у багатьох відношеннях співпадає з найдавнішими текстами асиро-вавилонських, єгипетських та хетських цивілізацій.
Новий Завіт складається з 27 книг, які набули своєї форми впродовж перших двох століть нашої ери. Він включає чотири Євангелія (з грецької – «добра звістка»): від Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Також туди включені Діяння апостолів, які розповідають про поширення вчення Ісуса після Його смерті. Новий Завіт містить двадцять одне послання від різних апостолів до різних громад, які прийняли віру в Христа. З них чотирнадцять належать до пера апостола Павла. Завершується Новий Завіт «Одкровенням Іоанна Богослова» (Апокаліпсисом), яке описує кінець світу, Страшний Суд та початок вічності.
Важливою періодизацією у складанні Нового Завіту є друга половина I ст. нашої ери. Починаючи з часів життя Ісуса Христа, найраніші записані тексти були втілені в текст приблизно за 20-30 років. За хронологією, Апокаліпсис вважається першим написаним твором, його створили приблизно в 68 р. н.е. Послання датуються першою половиною II ст., Євангеліє – серединою II ст. н.е., а Діяння Апостолів – кінцем II ст. н.е.
До 150 р. н.е., книги Нового Завіту не існували у вигляді цілісних збірок, що містять усі тексти, які на даний час складають його канон. Після цього періоду вони почали з’являтися в одному контексті, хоча ще не мали однозначного статусу більш авторитетних або обґрунтованих порівняно з іншими текстами, які пізніше були визнані як неканонічні або апокрифічні. Термін «канон» у звичному для нас розумінні був вперше використаний для Нового Завіту взагалі лише у 4 ст. [7, с. 38-39].
Так, інтертекстуальність та багатошаровість контексту Нового Завіту створюють складнощі у з’ясуванні генези окремих творів, їх взаємодії та зв’язків зі старозавітною та античною літературою. Розуміння історії редакцій тексту, генетичної критики, наратології та інших методологічних підходів допомагає розкривати внутрішню історію пам’ятки, вивчати її задуми та інші аспекти.
Історія редакцій тексту вказує на те, як текст змінювався та розвивався з часом, як вносилися певні модифікації і вдосконалення. Генетична критика спрямована на вивчення еволюції тексту через різні редакції, доповнення та модифікації, що дає уявлення про його структуру та розвиток. Наратологія, зі свого боку, дозволяє досліджувати оповідні стратегії та сюжетні лінії в межах тексту.
Ці методологічні підходи вказують на те, як Новий Завіт взаємодіє з іншими літературними та релігійними традиціями, як відбувається діалог із старозавітньою спадщиною та античним культурним контекстом. Вони допомагають розкривати різноманітні виміри тексту та розуміти його значення в ширшому культурному та історичному контексті.
Так, ідеї та філософські концепції, які виникли в Старому Завіті, релігійно-містичному вченні Філона Олександрійського, стоїцизмі Сенеки та інших, здійснили значний вплив на формування новозавітної літератури та християнської ідеології.
Старий Завіт надав християнській традиції багатий контекст та символіку, в яких виявилися паралелі та аналогії з подіями життя Ісуса Христа та ранньохристиянським вченням. Ідеї щодо моральних норм, духовних цінностей та месіанських передбачень, закладені у Старому Завіті, стали важливим елементом формування християнської теології.
Релігійно-містичне вчення Філона Олександрійського також внесло свій вклад у розуміння та інтерпретацію християнських текстів. Філон поєднав юдейську релігійну традицію з грецькою філософією, створюючи синтез, який міг бути корисним для тих, хто намагався розуміти нову християнську віру в греко-римському контексті.
Філософія стоїцизму, особливо у викладанні Сенеки, надала християнству етичних принципів та концепцію про духовний розвиток, які стали важливим елементом християнської моралі та аскези.
Іерархічна концепція Всесвіту, що виникла в окремих неоплатонічних темах під час перших століть нашої ери, слугує джерелом інтелектуального натхнення для мислителів, як християнських, так і нехристиянських. У цій концепції вищий рівень представлений духовним, а нижчий – матеріальним, вкладаючи в це вічні феномени, такі як доброта, істина та краса. Крім того, ця концепція враховує тенденцію кожної істоти повертатися до свого божественного кореня, що визначено як вічний принцип [7, с. 56]. Важливо зауважити, що з грецької філософії були позичені принципи організації, які лягли в основу формулювання основних християнських доктрин.
Біблія представляє собою різноманітне зібрання літературних джерел, які представлені у різних формах і жанрах, переважно релігійного характеру. Наприклад, автори П’ятикнижжя посилаються на такі твори, як «Книга воєн Яхве» і «Книга праведних». Окрім релігійних текстів, у Біблії також містяться твори, які можна вважати вільні від релігійного змісту, такі як Еклезіаст, Естер, Рут, Пісня Піснень та інші [30, с. 24].
Біблія як літературна пам’ятка давньої писемності включає різноманітні жанри і форми, такі як ритуальні та юридичні кодекси, хроніки, міфи, народні пісні, еротичну лірику, притчі, оповіді, казки, новели, збірки афоризмів та тексти заклинань. Важливо зауважити, що в Біблії можна знайти фрагменти найстарішого героїчного епосу, який спочатку передавалися усно та, ймовірно, були зафіксовані у письмовій формі за часів царювання Соломона (X ст. до н.е.). Це додає аспекти народної творчості та фольклору до загального змісту Біблії.
Пізніше історії, народні оповіді стали збирати активніше, і ці зібрані матеріали стали найкращими прикладами біблійного народно-героїчного епосу. Ці оповіді, які передавалися з покоління в покоління, переважно в прозовій формі, розсипані по різних книгах П’ятикнижжя, таких як Судді, Самуїл, Царі та інші. З часом вони еволюціонували в «новели», такі як розповіді про «Продаж Йосифа» та «Повстання Авесалома».
Народна пісня також представлена в Біблії в різних формах, таких як переможна, похоронна, хвалебна (гімни) і сатирична. Притчі, прислів’я, загадки, байки та інші жанри також займають важливе місце в тексті Біблії. Давньоіудейська правова творчість, представлена в Біблії у формі законодавства, спочатку мала форму коротких поетичних висловлень. Проте з часом цей жанр розширюється, набуваючи форми настановчих або викривальних «пророчих» промов [див. 7, с. 20].
В усіх цих творах неминуче відбивається повсякденне життя людей того часу: суспільні події, найважливіші моменти в сімейному та особистому житті окремих осіб, їхні звичаї та побут, соціальні відносини, класова боротьба, війни між державами, племенами та союзами племен, а також міжплемінні та міжнародні відносини. Основним фокусом, як у будь-якому витворі людського духу, були взаємини між людьми: любов і ненависть, співпраця і конфлікт, які знаходили своє відображення у соціальній психології, масових та індивідуальних емоціях, горі та радості, а також у благоговінні та страху.
У фольклорі того часу усі аспекти суспільної свідомості, включаючи науку, мистецтво, мораль і право, політичні погляди та трактування сімейних відносин, представлені як релігійно-фантастичне відображення реальних ситуацій та взаємин. У цьому контексті взаємодія людей визначалася через їхні стосунки з богами та іншими надприродними істотами та силами [27, с. 16]. Під впливом біблійної символіки та смислів формувалося уявлення про світ, що стало основою релігійної картини світу для сучасного homo credens.
Біблія як найважливіша та невід’ємна частина культурного життя людства постійно супроводжує його протягом тисячоліть. Вона є неоціненним джерелом біблійного знання та досвіду (божественного, релігійного, етичного, емоційного, естетичного та ін.), що безперервно збагачує світову культуру. Найбільше джерело духовної спадщини залишається актуальним у будь-який період, навіть під час заборон і гонінь [15, с. 110].
Біблійні теми безперервно оживають у світовій літературі. Легенди, сюжети та мотиви з Біблії, які несуть у собі релігійно-соціальні ідеали справедливості та рівності людей, стали неоціненим джерелом натхнення для літературних творів, пов’язаних з народними рухами (такі як «Послання» Т. Мюнцера, пісні таборитів, гуситів та ін.). В епоху Відродження ці теми знайшли відгук у Гуманістичному мистецтві.
Звернення до Біблії у цьому контексті особливо розповсюджене в європейських країнах. Проте варто відзначити, що навіть в країнах мусульманського Сходу біблійні легенди та образи, які увійшли до Корану, знайшли відображення в художній літературі. Образи біблійних патріархів, царів Давида та Соломона зустрічаються у творах таких авторів, як Джамі, Сааді, аль-Мааррі, Амір Хосров. Крім того, існують численні варіанти повісті «Юсуф і Зулейха» та інші твори, які використовують біблійні мотиви в культурному контексті цих регіонів.
Середньовічний релігійний театр вперше вивів на сцену містерії, інсценовані епопеї, які охоплювали події від вигнання Адама та Єви з раю до трагедії Христа. У період Відродження Біблія, ймовірно, використовувалася як джерело для численних тем та сюжетів. Проте із зростанням гуманізму письменники все більше зверталися до реального життя та земних відносин людей. Ця реалістична тенденція не лише в ідейному змісті, але й у предметі зображення, витісняла літературу біблійної тематики, питома вага якої ставала дедалі меншою.
Ренесанс та Реформація призвели до більш невимушеного ставлення до священних текстів, включно з Біблією. Вона залишалася священною та вічною, але отримала нові шари значень, стаючи своєрідною сумішшю світського, актуального та цікавого. Реалістичне мислення стимулювало поетів, що використовували біблійні теми, до їх переосмислення та збільшення значення людини та її земного життя.
У «Божественній комедії» Данте химерно поєднує образи релігійної міфології християнства з персонажами античної історії та портретами сучасних політичних діячів. Образи з Біблії у Данте асоціюються із філософськими, етичними та політичними проблемами свого часу.
У західному Ренесансі з’явилася визначна італійська поема, навіяна євангельськими мотивами – «Звільнений Єрусалим» Торквато Тассо (1580). У цьому епосі картини релігійних війн християн проти мусульман відображені в песимістичних тонах, символізуючи зречення від гуманізму. Англійський поет Джон Мільтон висвітлював проблеми буржуазної революції XVII століття, інтерпретуючи міфи про Адама і Єву, а також про Люцифера, який підняв повстання проти тиранії Бога, у своїх творах «Втрачений рай» (1667) і «Повернутий рай» (1671). У цих творах відображено долі людей, їхні випробування та трагічні роздуми Христа.
Філософська трагедія Йоганна Вольфганга Гете «Фауст» включає традиційного біблійного Бога, чиє веління викликає намагання Мефістофеля, який уособлював у собі скепсис і заперечення Творця, оволодіти душею головного героя-мислителя. Пролог цього твору виявляє певну схожість з експозицією книги Йова, і сам Ґете визнавав цю аналогію.
У ліриці німецького поета Генріха Гейне релігійні теми часто використовують як привід для глузування, сатири, пародії як на іудейські, так і на християнські ідеали. Гейне використовував антагонізм між смиренними, набожними «адамітами» та бунтівними, вільнолюбними «каїнітами» для вираження своєї революційної позиції та критики соціально-релігійних стереотипів.
Джордж Гордон Байрон, революційний романтик, також висвітлював антагонізм між цими двома поняттями у своїх драмах-містеріях «Каїн» (1821) та «Небо та земля» (1822). У цих творах Байрон висловлює своє ставлення до традиційних релігійних концепцій, тобто до «адамітів» та «каїнітів».
Вплив Біблії на християнську культуру та на англійську культуру та мову, зокрема, виявився і в тому, що з її сторінок у мову та мовлення увійшла величезна кількість виразів, прислів’їв та приказок. Англійський мовознавець Л. П. Сміт відзначав колосальний вплив, який здійснили на англійську мову переклади Біблії: протягом століть Біблія була найбільш читаною і цитованою в Англії книгою, а буквальні переклади давньоєврейських і давньогрецьких ідіом увійшли в англійську мову саме зі сторінок Біблії [див. 55].

Поява біблеїзмів в англійській мові

Як гіпертекст світової культури і чинник впливу на неї, а разом із цим – і на духовність та менталітет людини, Біблія покликана впливати і на мову. Шляхом культурного впливу на глобальне суспільство, вона сприяє формуванню, розвитку та літературизації мови. Актуальність цього тексту робить його неоціненним джерелом для розширення та збагачення лексики. Свідченням глибокого вкорінення Біблії у тканині мови є безліч біблійних прислів’їв, приказок і словосполучень, які в нашому дослідженні називються біблеїзмами.
Біблія визначила канон мовного стилю та змісту в багатьох культурах, включно з англійською культурою. Це підтверджується прикладом «Авторизованої версії» (або Біблії короля Якова) (1611), яка швидко стала частиною повсякденного вжитку, частково завдяки спеціальним королівським декретам. Вплив цього твору епохи пізнього Відродження на англійську мову можна порівняти лише з впливом творів У. Шекспіра. Біблія короля Якова побачила світ того ж року, коли Шекспір почав працювати над своєю останньою п’єсою «Буря» (The Tempest) [2, с.73].
Обидва твори є визначними шедеврами англійської літератури, проте вони різняться кардинально: Шекспір широко користувався усім розмаїттям лексичного багатства англійської мови (25 тис. слів), тоді як словник «Авторизованої версії» обмежувався лише близько 8 тис. словами, оскільки її редактори вважали, що вчення Бога повинно бути доступним для кожного, хто володіє англійською. І до наших днів багатство словникового запасу Шекспіра та «недоторканний» резерв біблійного словника представляють собою дві гіпотетичні екстремальні точки англійської мови, дві базові позначки для ораторів і письменників усього англомовного світу – від Джойса і Діккенса із їхньою шекспірівською розкішшю до Баньяна з його біблійною лаконічністю [там само].
Протягом тривалого історичного періоду біблійна символіка, цінності та образи закріплювалися у свідомості людей. Авторитет Біблії сформував певні патерни інтерпретації навколишньої дійсності і сприяв формуванню англійської ментальності, що позначилося на національно-культурній специфіці біблійних фразеологізмів. Незважаючи на універсальність Біблії, ця специфіка знаходить національно-культурне відображення у будь-якому християнському соціумі, що взагалі не заперечує тезу про єдність універсального та унікального в мові.
Ключові аспекти культури, зокрема англійської, визначаються термінами, які містяться у Біблії. Це стало однією з причин виникнення мовних одиниць біблійного походження. Ці мовні одиниці несуть загальні для всіх культур значення та національно-специфічні сенси. З точки зору компаративної перспективи, символічні підтексти Біблії впливали на формування української ментальності, сприяючи утворенню таких понять, як любов, совість, щирість, милосердя [11, с. 81].
У культурі англійської мови, яка є переважно католицькою, відбувалося становлення концепцій особистості, індивідуальності, інтелекту та свободи. Католицька культура розглядає земний світ як область нормального, негріховного життя людини, хоча при цьому може проявлятися пригнічення особистості. Не випадково католицтво розцінюється православ’ям як «релігія людська, надто людська» [27, с. 29].
Обидві традиційно християнські культури (українська та англійська) асимілювали не тільки спільні, але й властиві кожній з них біблійні фразеологізми. Українська мова, наприклад, має такі одиниці, як «брехня в порятунок», біблійний аналог яких відсутній в англійській мові. Навпаки, англійські біблеїзми, такі як flesh-pots of Egypt, fall among Philistines, lay hands on the ark, є лакунами для української мови.
Оскільки Біблія представляє собою один із найстаріших літературних творів у світовій літературі, її вже багато разів перекладали на різні мови, включно і на англійську. Історія англійських перекладів Біблії поділяється на два етапи: Середні століття та Новий час.
У період Середніх століть, особливо в давньоанглійському періоді, переклади Біблії на англосаксонську мову не були повноцінними перекладами. Вони складалися з вільних переказів у віршах відомих біблійних оповідань. З переходом до VIII століття були здійснені деякі спроби справжнього перекладу, і рукопис Псалтир Веспасіана, написаний приблизно у 825 році, є раннім прикладом «глосса» – певного типу перекладу. До кінця XX століття існувало вже кілька перекладів, які часто використовувались у проповідях священиків.
У період Середньоанглійських століть, особливо в ХІІІ столітті, перекладацька діяльність знову активізувалася. Нові переклади Біблії на англійську мову, здебільшого, належать до релігійної літератури, а не до перекладної. Перший повний переклад Біблії на англійську мову з’явився наприкінці XIV століття і відомий як «Біблія Уїклифа», створена за ініціативою та під керівництвом Джона Уїклифа.
Видатним протестантським перекладачем Біблії був Вільям Тиндал. Його перший збірник Старого Завіту в англійському перекладі з’явився в 1530 році. Однак цей переклад викликав неприйняття, переважно через його протестантську спрямованість. У 1537 році, за підтримки Англіканської церкви та короля Генріха VIII, з’явився «новий переклад», який був складений на основі творів Тиндала та Ковердейла, доповнений віроповчаючими примітками. Цей новий переклад, відомий як «Велика Біблія», став офіційним текстом, а інші переклади були заборонені.
У 1604 році пуританин Джон Рейнолдс висловив ідею про створення нового авторитетного перекладу та звернувся з цією пропозицією до короля Якова I. Король схвалив ідею та призначив «чоловіків учених, числом п’ятдесят чотири», які утворили чотири групи для перекладу Біблії. Перекладачі працювали у Вестмінстері, Кембриджі та Оксфорді, а їхні роботи мали бути схвалені усією «компанією». Біблія короля Якова була опублікована у 1611 році. Протягом майже 400 років вона зберігала статус офіційного перекладу, найчастіше згадуваного як «Авторизована Версія» (Authorized Version) в Англії, хоча жоден королівський будинок або парламент не видавали офіційних актів щодо цього статусу.
Новий час. У ХХ столітті була розпочата спроба створити авторитетний текст англійської Біблії, адаптований до сучасності. «Нова Англійська Біблія» (Новий Завіт, 1961; Новий Завіт, Старий Завіт і Апокрифи, 1969) представляє собою кардинально новий переклад оригінальних текстів, використовуючи природну розмовну англійську мову ХХ століття [див. також 7; 11; 31]. Цей переклад виходить за межі традиції, що уходить коріннями ще в часи Тиндала. Робота над перекладом була підтримана та здійснена за участю всіх християнських церков Великобританії, за винятком Римсько-католицької церкви.

Мовні одиниці біблійного походження

Термін «біблеїзм» представляє собою багатопланове лінгвістичне явище, проте його визначення і досі залишається розмитим. Загалом, біблеїзми розглядаються як мовні одиниці, що були запозичені з біблійних текстів та сюжетів, такі як слова, сталі словосполучення та цитати.
О. С. Ахманова ввела в науковий обіг термін «біблеїзм» у своєму «Словнику лінгвістичних термінів» у середині ХХ століття, ідентифікуючи його як «біблійне слово або вираз, що став частиною загальної мови» [див. 3, с. 36]. Це широке визначення охоплює як окремі слова та вирази, так і прислів’я та приказки.
Сучасні словники розширюють концепцію біблеїзмів, використовуючи терміни «фразеологічні сполучення» та «біблійні афоризми». У той же час, представники церкви вважають будь-яке слово чи вираз із тексту Святого Письма біблеїзмом, незалежно від перекладу чи мови оригіналу тексту. Деякі вчені включають до поняття біблеїзмів вирази, які увійшли в мову з молитовних текстів.
Є. М. Верещагін розглядає біблеїзми як окремі слова, сталі словосполучення, цілі вирази і навіть фрази, які мають своє коріння в Біблії або були піддані семантичному впливу біблійних текстів, навіть якщо вони не асоціюються з Біблією в сучасній мовній свідомості [там само, с. 37].
Т. О. Берднікова і Н. А. Уарова вважають, що термін «біблеїзм» охоплює різноманітні аспекти і включає в себе «фразеологізми, афоризми біблійного походження, крилаті слова та вирази, стійкі поєднання слів, які прямо або опосередковано пов’язані з конкретними біблійними сюжетами та ситуаціями, а також цитати зі Святого Письма» [4, с. 112].
З літературознавчого погляду до біблеїзмів належать цитати з Біблії, старозавітні посилання та алюзії, що виявляються у творчості письменників. З лінгвістичної точки зору біблеїзми включають біблійні слова та висловлювання, які використовуються в мові і становлять значущу невід’ємну частину мовної культури.
Лінгвістична інтерпретація біблеїзмів визначається дослідницьким підходом. Деякі дослідники розглядають їх у вузькому розумінні, як «сталі поєднання (фразеологізми), які відрізняються смисловою закінченістю, відтворюваністю (з можливими варіантами), семантичною та стилістичною маркованістю» [5, с. 20]. Інші розглядають біблеїзми більш широко і включають до їхнього складу висловлювання, утворені на основі біблійних сюжетів.
Більшість дослідників у своїх працях визнають біблеїзми як фразеологізми та цитати з біблійних текстів. Наприклад, визначення А. Біріха та Й. Матешича вказує на те, що біблеїзми представляють собою «мовні одиниці, запозичені з Біблії», при цьому «значну частину з них становлять стійкі поєднання, а також цілі вирази і навіть фрази» [6, с. 41]. Схожим чином визначають біблеїзми О. В. Кунін, В. Г. Гак, С. Бен-Лев, К. М. Дубровіна, Л. М. Грановська, А. О. Жолобова, О. В. Камінська, А. В. Григор’єв, Н. Є. Іванова, А. П. Корнєєва, О. В. Реунова [див. 3, с. 37].
Однак в інших дослідженнях визначення біблеїзмів обмежується окремими словами або поєднаннями слів, які були запозичені зі Святого Письма. О. С. Семенова розглядає біблеїзми як «особливу групу у системі образних засобів літературної мови» [там само].
Г. В. Бєлікова вважає терміни «біблеїзм» і «біблійний фразеологізм» синонімічними, що випливає з її розуміння біблійності. Під біблійністю вона розглядає [див. 8, с. 32]:
а) істинні фразеологізми / цитати, сформовані у біблійних текстах (to cast pearls before swine / Man wirft keine Perlen vor die Säue (salopp); Man soll keine Perlen vor die Säue werfen – метати бісер перед свинями; salt of the earth/das Salz der Erde – сіль землі);
б) вирази, утворені з вільних словосполучень, які зустрічаються у текстах Біблії (to wash one’s hands / seine Hände in Unschuld waschen – вмивати руки; to bury one’s talent(s) [in the earth]; to waste one’s talent(s) (abilities); hide one’s light під bushel / sein Talent verbergen (vergraben) – заривати свій талант у землю);
в) алюзії, які містять слова з біблійною етимологією (a Judas kiss, kiss of Judas / Judaskuss – поцілунок Юди, Іудин поцілунок; Belshazzar’s feast / Gastmahl des Belsazar – бенкет Валтасара).
Деякі автори визначають біблеїзми як структурні одиниці, які формуються під час образного переосмислення біблійних сюжетів, включаючи слова, словосполучення та речення [16]. Ці біблеїзми можна розподілити за різними рівнями мови: лексичні (еквівалентні окремому слову), фразеологічні (еквівалентні словосполученню) та пареміологічні (еквівалентні за структурою пропозиції).
Згідно з Н. В. Климович, біблеїзми можуть представляти собою «слова (терміни, зафіксовані у тексті Святого Письма, такі як антропоніми, топоніми, релігійні терміни) та фразеологічні одиниці (як запозичені з тексту Святого Письма або утворені на основі біблійних оповідей та сюжетів). Бібліїзми-слова (наприклад, імена власні та назви божественних істот) можуть використовуватися в складі вокативних вигуків» [див. 20, с. 27].
Іншим способом розуміння біблізмів є визначення, яке подає В. М. Мокієнко та його послідовники. Вони вважають, що біблійні одиниці не лише запозичуються з тексту Біблії, але також можуть виникати на основі біблійних сюжетів та переказів [31, с. 144]. Це розуміння є значущим, оскільки серед бібліїзмів, зокрема біблійних фразеологізмів, існує значна група одиниць, які визнаються біблійними фразеологізмами, хоча самої фразеології в Біблії немає.
Наприклад, у виданні «Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів» за редакцією С. Єрмоленка біблеїзми фактично обмежуються стійкими висловами, які отримали статус фразеологічних одиниць. Наприклад: «біблеїзми – вислови зі Святого Письма, що вживаються в літературній мові, зокрема в художньому та публіцистичному стилях, з метою створення словесно-художніх образів. Наприклад: нести свій хрест, адамові діти, святая святих, вавилонське стовпотворіння» [див. 32, с. 41].
Згідно зі «Словником сучасної лінгвістики: поняття і терміни» А. Загнітка, термін «біблеїзм» (бібліїзм) може використовуватися для покликання в мовленні на книгу Біблії або цитати з неї. Наприклад: Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці і Отець ваш Небесний годує їх [69, с. 90]. Зазначимо, що вчений не робить акцент на орфографічній уніфікації цих термінів, сприймаючи їх як рівноправні. У дефініції він зазначає мовленнєвий характер цитат із Біблії, не конкретизуючи їхній характер.
У сучасному мовознавстві широко поширена думка, що біблеїзм може бути розглянутий як «універсальна конотативна одиниця мови з певним символьним значенням, сформованим за контекстом Біблії чи біблійним сюжетом». У такому розумінні до поняття «біблеїзм» можуть бути включені різні структурні різновиди, такі як лексичні біблеїзми (Авель, Вавилон, Ірод, Каїн та ін.), фразеологізовані біблеїзми (вавилонський потоп, Давид і Голіаф, єгипетські кари та ін.) і пареміологічні бібліїзми (віддати кесареві кесареве, а Боже Богові; не сотвори собі кумира та ін.) [див. 32, с. 41].
М. Скаб у своїй спробі описати структурний аспект біблеїзмів визначає їх як мовні одиниці, які були запозичені з Біблії. До біблеїзмів вона відносить не лише традиційно фіксовані словниками біблійні крилаті вирази та слова, такі як антропоніми, теоніми, агіоніми, топоніми (наприклад, Ісус Христос, Адам, Єва, Каїн, Мойсей, Соломон, Ірод, Пилат, вавилон, Содом, Гоморра, Назарет, Голгофа та ін.), але й загальні назви, які мають чітку біблійну конотацію (наприклад, апостол, фарисей, псалом, лепта, притча, заповідь, мироносиця, розп’яття, мученик і т. д.), а також слова з менш виразною біблійною семантикою (світоч, світило та ін.) [36, с. 13]
Отже, при усій різноманітності визначень, наразі не існує єдиного розуміння біблеїзмів, а визначення, яке було б прийнятним для уніфікації біблійних одиниць, поки що не виопрацьовано.
Незважаючи на різноманіття трактувань і визначень біблеїзму в сучасній лінгвістиці, загалом ці визначення можна розділити на дві основні групи, які в даному дослідженні мають суттєве значення:
ті, які визначають біблеїзм через поняття слова, предикативного та непредикативного виразу, вигуку та стійкого словосполучення, тобто фразеологізму тощо;
ті, які прирівнюють біблеїзм до біблійного фразеологізму.
В нашій роботі аналізу піддані фразеологічні біблеїзми англійської мови. На думку Н. В. Піддубної [32, с. 42], фразеологізми складають ядро біблеїзмів. Багато з них знаходяться як у словниках біблійних слів і виразів, так і в загальномовних фразеологічних та тлумачних словниках, наприклад, у «Словнику української мови» в 11 томах:
лепта вдовиці – «порівняно невеликий, убогий вклад у щось спільне»;
содом і гоморра – «а) крайнє безладдя; метушня, шум; б) абсолютна аморальність, розпуста, що панує де-небудь»;
вавілонське стовпотворіння – «безладдя, гармидер, при якому люди не розуміють один одного».
М. Скаб [36, с. 13-14] зазначає, що багато біблійних усталених виразів мають будову речення – простого чи складного, і рідко потрапляють у тлумачні словники. Авторка підкреслює, що це стосується, зокрема, таких крилатих виразів, як «Без волі Божої і волос не впаде», «Не хлібом єдиним живе людина», «Хто сіє вітер, той пожне бурю» та інші.
Вона також слушно відзначає, що обсяг біблеїзмів не обмежується лише словами та реченнями, але також охоплює цитати та навіть цілі тексти. Зокрема, господню молитву «Отче наш» та псалми, такі як 50-й (покаянний) та 90-й (охоронний), авторка визнає найбільшими біблійними текстами-цитатами. У цій тезі думка дослідниці суголосна твердженню А. П. Загнітка.
Ще одним важливим аспектом, на який варто звернути увагу, є проблема включення чи невключення прислів’їв до складу фразеологізмів. Наш підхід полягає в широкому розумінні фразеології, включаючи біблійні вислови, цитати та прислів’я у корпусі біблійних фразеологічних одиниць. Ось деякі приклади таких комунікативних фразеологізмів – прислів’їв [див. 3, с. 38]:
It’s easier for a camel to pass though the eye of a needle than for rich man to enter Kingdom of God / Es ist leichter, daß ein Kamel durch ein Nadelôhr gehe, denn daß ein Reicher in Reich Gottes komme – Легше верблюду пройти крізь вушко голки, чим багатому потрапити до Царства Божого;
Do not cast pearls before swine / Man soll keine Perlen vor die Säue werfen – Не мечіть бісер перед свинями;
Love your neighbour as yourself / Liebe deinen Nächsten wir dich selbst – Полюби свого ближнього як самого себе.
Отже, з урахуванням аналізу вищезазначених визначень поняття біблеїзмів, ми констатуємо, що їхні різноманітні групи можуть бути представлені мовними одиницями від окремого слова до цілого речення. Вони включають у себе біблійні фразеологізми, які структурно виражені як сталі звороти від словосполучення до пропозиції. Фразеологізми у формі пропозицій, які ще мають назву прислів’їв, входять до фонду фразеології та розглядаються як комунікативні фразеологізми. Уточнення цих понять допомагає їх чіткішому розмежуванню, вказує на можливість їхгього аналізу у різних родово-видових категоріях і слугує підтвердженням того, що біблійна фразеологія як окремий розділ загальної фразеології постійно розвивається, вимагає систематизації термінології і може бути визначена як окремий науковий напрям.

Висновки до розділу 1

Біблія представляє собою старовинний збірник різноманітних релігійних творів, створених протягом тривалого історичного періоду, а саме від XII століття до н.е. до II століття н.е. Цей текст складається з двох частин: Старого завіту, написаного семітськими мовами (давньоєврейською та арамейською) до християнської ери, і Нового завіту, написаного давньогрецькою мовою ранніми християнськими ідеологами.
Біблія як літературна пам’ятка давньої писемності включає різноманітні жанри і форми, такі як ритуальні та юридичні кодекси, хроніки, міфи, народні пісні, еротичну лірику, притчі, оповіді, казки, новели, збірки афоризмів та тексти заклинань.
Біблеїзм – це універсальна конотативна одиниця мови з певним символьним значенням, сформованим за контекстом Біблії чи біблійним сюжетом. Це поняття охоплює такі структурні різновиди, як лексичні біблеїзми, фразеологізовані біблеїзми, пареміологічні біблеїзми.

Розділ 2
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ БІБЛІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ

У розділі представлено визначення поняття фразеологічної одиниці, проаналізовано її характерні особливості, надано загальну характеристику фразеологізмів біблійного походження, розглянуто класифікації біблійних фразеологізмів.

2.1. Фразеологічна одиниця: сутність поняття та особливості функціонування

Фразеологічна система будь-якої мови викликає значний інтерес у сучасної наукової спільноти. Під терміном «фразеологізм» зазвичай розуміють «мовний знак, який має різне оформлення, але є семантично цілісним та синтаксично неподільним, виникає і функціонує завдяки фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів» [72, с. 770]. За Л. Дідун, фразеологізми є своєрідними «інформаційними конденсаторами суспільно-історичного та культурного досвіду нації в мові» [18, с. 89].
Згідно з основоположниками фразеології, першою особливістю, що відрізняє фразеологічні одиниці від інших мовних одиниць, є окреме написання компонентів фразеологізму (Ш. Баллі), або, іншими словами, його нарізнооформленість (О. І. Смирницький). Ця характеристика вважається однією з визначальних властивостей фразеологічних одиниць [37, с. 26].
Другою ключовою характеристикою фразеологізму, за Ш. Баллі, є стійкість компонентного складу, що визначається незмінним порядком розташування компонентів фразеологічної одиниці. Більшість дослідників визнає обов’язковість цієї властивості. У деяких наукових працях, зокрема О. В. Куніна, цю характеристику застосовують при описі самого терміну «фразеологічна одиниця», означаючи її як «стійке сполучення слів» [26, с. 29]. Проте В. Д. Ужченко і Д. В. Ужченко [41, с. 23] та інші дослідники висловлюють сумніви щодо абсолютної стійкості, вважаючи припустимою лише відносний ступінь такої стійкості.
Розробка теорії стійкості фразеологічних одиниць є надзвичайно важливою для розвитку фразеології. Традиційне розуміння стійкості як відтворюваності в готовому виді виявляється непродуктивним, оскільки це поняття застосовується до всіх мовних одиниць і не враховує специфіки фразеологізмів [38, с. 89].
Крім того, таке розуміння не відрізняється достатньою точністю, що залишає суб’єктивне тлумачення різних мовних конструкцій. Значно точнішим є розуміння стійкості як комплексного явища. Стійкість фразеологічних одиниць залежить від інваріантності різних аспектів фразеологічного рівня. Ці аспекти можна розглядати як параметри фразеологічної стійкості або стійкості на фразеологічному рівні.
Подальше вивчення матеріалу вказує на уточнення визначення стійкості фразеологічної одиниці, що було запропоноване раніше О. В. Куніним. Згідно з уточненим визначенням, стійкість фразеологічної одиниці – це обсяг інваріантності різних аспектів фразеологічного рівня. Серед таких аспектів визначаються наступні показники [26, с. 66-68]:
Стійкість вживання. Фразеологізм має властивість бути одиницею мови, а не індивідуальним утворенням.
Структурно-семантична стійкість. Фразеологічна одиниця не може створюватися за структурно-семантичною моделлю.
Семантична стійкість. Інваріантність, цілком чи частково, переосмисленого значення фразеологічної одиниці.
Лексична стійкість. Можливість заміни компонентів тільки в рамках фразеологічної одиниці або в межах варіантності структурної синонімії.
Синтаксична стійкість. Стабільність порядку слів у фразеологічній одиниці, при цьому нормативні зміни можливі лише в рамках варіантності та структурної синонімії; в дієслівних фразеологізмах це можливе також при утворенні пасивного стану.
Ці показники є взаємозалежними і складають коефіцієнт мінімальної стійкості на фразеологічному рівні.
Мінімальна стійкість структури є загальною характеристикою всіх фразеологічних одиниць, хоча вона може виявитися різною для різного складу цих виразів. О. В. Кунін визначає три рівні стійкості – нижній, середній і верхній – в залежності від кількості змін, які дозволяє структура фразеологізму [26, с. 74-75]. Ці характеристики дозволяють відрізняти фразеологізми від вільних мовних сполучень.
Цілісність семантики є ще однією визначальною особливістю фразеологічної одиниці. За висновками фахівців, цілісність значення фразеологізму стає актуальною під час його порівняння зі словом [41, с. 21]. Згідно з В. М. Білоноженко та І. С. Гнатюк, «фразеологізми мають єдине цілісне значення, яке відповідає єдиному поняттю» [8, с. 20]. В. Д. Ужченко використовує термін «семантична монолітність», яка виникає внаслідок переосмислення вільного словосполучення-прототипу, при цьому складові фразеологічної одиниці втрачають свою предметну референтність та статус одиниць вільного вживання [41, с. 21].
В. П. Жуков розглядає семантичну цілісність як внутрішньосмислову єдність, яка виникає внаслідок деактуалізації складових компонентів фразеологічної одиниці. Як відзначає мовознавець, «фразеологізм починається там, де закінчується семантична реалізація його компонентів» [20, с. 6]. Семантичну цілісність фразеологізмів розглядали і описували також В. В. Виноградов, Л. Г. Скрипник, Г. М. Удовиченко та інші [див.10; 37; 25; 47; 50; 54].
На думку О. І. Смирницького, цілісність та відтворюваність вважаються основними ознаками еквівалентності фразеологічної одиниці слову [38, с. 28]. Таким чином, наступною важливою ознакою фразеологічної одиниці є її відтворюваність в мові і мовленні. Більшість мовознавців підтримують твердження про те, що фразеологізми є постійними компонентами системи мови, які відтворюються як цілісна єдність і не передбачають створення нових виразів. А. С. Шульженко розглядає відтворюваність як одну з категоріальних ознак фразеологічної одиниці, що відрізняє їх серед інших одиниць мовної системи [47, с. 37].
Ознака експресивності займає важливе місце у відмінності фразеологічних одиниць серед інших мовних одиниць. Цю характеристику акцентують дослідники М. Ф. Алефіренко, О. М. Бабкін, Х. Бюргер, В. М. Мокієнко, О. І. Молотков та інші [див. там само, с. 37]. Експресивність фразеологізму, за визначенням В. М. Мокієнко, охоплює його емоційність, оцінність та образність [див. 31, с. 11]. О. В. Кунін визначає її як «зумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні ознаки слова чи фразеологічної одиниці» [26, с. 154]. За його думкою, образність мотивованої фразеологічної одиниці є результатом двопланової рецепції фразеологічної одиниці та значення її компоненту-прототипу [там само, с. 159]. Наявність експресивності та образності підтримується більшістю дослідників, хоча деякі з них, наприклад В. М. Телія, М. М. Шанський та інші, вважають ці ознаки факультативними і притаманними лише частині сталих фразеологічних сполук [див. 37, с. 65].
Метафоричність є ключовою особливістю фразеологізмів і визначає їхню відмінність від вільних мовних сполук, де найвищий рівень переосмислення (трансференції) зафіксований у фразеологічних єдностях [10, с. 144-147]. І. І. Кравцова розглядає метафоричність як семантично зв’язану комбінацію слів, що виникає в мові внаслідок метафоризації їхнього значення та відтворюється у вигляді специфічної, усталеної та цілісної конструкції [25, с. 30].
Вивчення фразеологізмів мови може відбуватися у різних аспектах, проте завжди ключовим є підхід, що сприяє розкриттю основних ознак, які роблять фразеологізм фразеологізмом і відокремлюють його як окрему мовну одиницю. Очевидно, для розкриття диференційних ознак та самої сутності фразеологізму необхідно розглядати їх у контексті з іншими мовними одиницями, такими як слово, словосполучення, вказуючи на їхні спільні риси та відмінності.
Отже, фразеологізм можна розглядати як самостійну мовну одиницю зі своїми власними характеристиками. Диференційні ознаки фразеологічних одиниць включають такі елементи, як:
Фразеологічне значення. Це специфічне значення, яким володіє фразеологізм і відрізняє його від літературного або денотативного значення його компонентів.
Компонентний склад. Фразеологізми складаються з певних слів або слів, які утворюють єдиний мовний вираз з унікальним значенням.
Семантичні категорії. Вони вказують на те, як фразеологізм виражає семантику, наприклад, часові відносини, емоції, стан і т.д.
Фразеологізми розглядаються як самостійні мовні одиниці, які мають спільне з словами в тому, що вони не конструюються під час мовлення, а відтворюються як готові мовні форми. Їхні семантичні аспекти та граматичні особливості можуть надавати їм схожість з окремими словами. Фразеологізми можуть бути синонімічними з окремими словами та виконувати синтаксичні функції, що є типовими для лексем [25, с. 30].
Визначення особливостей фразеологічних одиниць надає можливість установити межі предмету фразеології і розглядати їх як індивідуальні складові мови, відокремлені від окремих слів, словосполучень і речень. Це також вказує на те, що фразеологізми, подібно до слів, у процесі мовлення не створюються, а використовуються як готові мовні вирази. Додатково, багато фразеологічних одиниць подібні до окремих слів, оскільки вони також володіють своєю семантикою, виражають своє значення і функціонують граматично. Це зумовлює їхню участь у синонімічних відносинах зі словами і виконанні синтаксичних функцій, наприклад: ‘to kick the bucket’ – ‘померти’; ‘it takes the biscuit’ – ‘одержати приз, зайняти перше місце’; ‘to be on high ropes’ – ‘бути в гарному настрої’.
Усі розглянуті міркування свідчать про намір лінгвістів виопрацювати об’єктивні критерії для визначення предмета фразеології, що ще раз підтверджує складність і суперечливість фразеологічних одиниць у мові. Ця складність і суперечливість безперечно впливають на визначення обсягу та предмета фразеології. Кожен з вказаних підходів до основних ознак фразеологічних одиниць переконливо демонструє, що кожен мовознавець зміг виявити та встановити характеристики, які дозволили йому виокремити та класифікувати стійкі вирази.
Фразеологічні одиниці слід вивчати не в ізоляції, а в тісному зв’язку з іншими мовними одиницями. У взаємодії зі словами та словосполученнями вони стають невід’ємними складовими цілісних комунікативних одиниць, активно формують їхній зміст та надають особливої виразності та стилістичного забарвлення.
Хоча фразеологічна одиниця і слово можуть виражати спільне поняття, вони залишаються різними мовними одиницями. Ця відмінність базується на їхній різній природній основі. Навіть якщо значення фразеологізму взаємодіє зі значенням слова, вони залишаються відмінними. Особливість фразеологічної семантики полягає в тому, що «фразеологічне значення» не ускладнене словотворчим значенням, що робить його суттєво відмінним від лексичного.
Говорячи про спільні та відмінні риси фразеологічної одиниці та слова, ми акцентували увагу на тому, що фразеологізми демонструють спільність із словосполученнями. Ця спільність, передусім, проявляється у тому, що як фразеологічна одиниця, так і словосполучення – це формально виражені одиниці мови. Але варто зауважити, що на відміну від вільних словосполучень, які формуються під час мовлення відповідно до граматичних правил, фразеологічні одиниці є готовими, цілісними конструкціями, які автоматично відтворюються. Стосовно утворення фразеологічних одиниць, цей процес є живим і постійним, викликаним необхідністю людського спілкування. Він базується на найрізноманітніших аспектах, охоплює значимі ознаки, факти, дії, іменуючи нові явища за допомогою цих ознак та взаємодіючи з предметами та явищами [37, с. 34].
Отже, фразеологізми та слова – різні поняття, проте можуть бути схарактеризовані спільними рисами, такими як наявність значення та здатність виконувати синтаксичні функції.
Серед фразеологічних одиниць особливу групу утворюють біблійні фразеологізми.

2.2. Загальна характеристика фразеологізмів біблійного походження

На думку А. А. Талалай і А. В. Сітко, фразеологічні одиниці англійської мови відрізняються не лише образністю, а й унікальним національним відтінком та асоціативними зв’язками, вбудованими у зміст кожного фразеологізму [39, с. 102]. Головні характеристики фразеологічних одиниць полягають у їх відтворюваності в процесі спілкування та у цілісності значення. Однак критерії дослівної неперекладності, сталості складу, еквівалентності окремим словам, метафоричності, експресивно-емоційного вираження тощо, які акцентуються деякими дослідниками, не є характерними для всіх фразеологічних виразів, і тому не вказують на відмінності між фразеологічними та нефразеологічними одиницями мови. Це певним чином укладнює формування єдиної дефініції та послідовної класифікації фразеологізмів [35, с. 97-98].
Біблійні фразеологізми (або біблеїзми), які мають своє коріння у Біблії, є доволі поширеними і актуальними в сучасному світі. Навіть якщо особа вважає себе атеїстом чи прихильником іншої релігії, вона все одно може випадково використовувати біблійні вирази, оскільки вони тісно вплетені в розмовне мовлення та використовуються персонажами художніх творів [61, с. 117].
Важливо відзначити, що біблеїзми поширені лише в країнах, де християнство є домінуючою релігією. Наприклад, в країнах Азії, таких як Японія, Китай та Індія, де основні релігії – буддизм, даосизм і індуїзм – біблеїзми майже відсутні. Хоча представники християнської віри можуть бути присутні в цих країнах, їх кількість є дуже обмеженою. Для того, щоб біблеїзми були поширеними, важливо, щоб більшість населення сповідувала християнство. У таких країнах, як Німеччина, Велика Британія та Україна, біблеїзми є широко розповсюдженими, оскільки більшість населення в цих країнах за віросповіданням є християнами [9, с. 38].
Дослідження фразеологізмів біблійного походження ставало об’єктом аналізу численних мовознавців, що підтверджує актуальність цього напряму досліджень. Роботи таких вчених, як В. Гак, В. Хлебда, Ю. Гвоздарьов, Р. Зорівчак, Є. Верещагін, О. Лисенко, І. Матешич, О. Сафронова, Е. Солодухо, внесли вагомий внесок у розуміння та вивчення цих лексичних одиниць. Наприклад, Р. Зорівчак досліджувала методи перекладу біблеїзмів, тоді як В. Гак запропонував класифікацію цих виразів. Особливо важливою є класифікація біблеїзмів, представлена Ю. Гвоздарьовим, яка сприяє кращому усвідомленню цих фразеологічних одиниць [39, с. 103].
Біблеїзми англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеології і володіють усіма диференціальними ознаками фразеологічної одиниці, а з іншого – біблеїзми мають низку характерних ознак, зумовлених їхнім походженням та специфічною семантикою, стилістичними характеристиками та окремими функціями у мові. До специфічних рис біблеїзмів вчені відносять, насамперед, їхню змістову структуру з чітко окресленими морально-дидактичними та морально-етичними компонентами, а також лінгвостилістичні особливості, що реалізуються в конотативності їхньої семантики [там само].
Необхідно відзначити деякі особливості, характерні для вживання біблеїзмів в англійській мові [37, с. 282]:
1. Трансформування і нетрадиційне вживання.
Ця характеристика стосується не тільки фразеологізмів біблійного походження, але і цілих цитат, причому деякі з них зустрічаються доволі часто:
What іs truth? (John 8:32);
Be sure your sіns wіll fіnd you out (Numbers 32:33) etc.
2. «Коментування» з боку автора.
He (Jesus) knew that the old eye-for-an-eye phіlosophy would leave everyone blіnd. (M. L. Kіng)
Іt has been saіd that the love of money іs the root of all evіl. The want of money іs quіte as truly. (S.Butler)
3. Цитування.
Біблійні вирази, імена й цитати часто можна почути у виступах державних і політичних діячів. Так, улюбленою цитатою президента США Л. Джонсона була наступна: ‘Come now, and let us reason together’ (Іsaіah 1:18). Вона виражала підтримку Л. Джонсоном концепції згоди в керівництві.
Біблія також може цитуватися з якось конкретного приводу. Так, наприклад, під час Уотергейтского скандалу у промовах офіційних діячів була використана така цитата: ‘And all the people gathered themselves together as one man іnto the street that was before the water gate’ (Nehemіah 3:26).
Біблія виступала справжнім джерелом натхнення як для українських, так і для англійських письменників, що зумовлює той факт, що біблійні вирази часто зустрічаються в художній літературі. Широко відомий приклад – твори Шекспіра, в яких часто використовуються біблійні фразеологізми, що надає його творам особливої глибини та виразності [42; 43].
Важливо відзначити, що під час перекладу біблеїзмів перекладачі часто вдаються до різноманітних трансформацій, таких як додавання, вилучення, алюзії та авторські коментарі. Це може допомагати в передачі багатогранності та специфіки біблійних виразів у новому лінгвістичному контексті.
Крім того, англійські автори часто включають цілі цитати з Біблії у свої твори. Прикладом може слугувати фраза ‘The sons of Edward sleep in Abraham’s bosom’, яка ілюструє використання біблійного мовлення для надання тексту особливої виразності та глибини смислів [див. 39, с. 104].
У цьому прикладі алюзія на ‘Abraham’s bosom’ в оригіналі перекладено як «в лоні Авраама». Цей переклад досить точно передає біблійний контекст, а також зберігає образність та виразність оригіналу.
Візьмемо інший приклад перекладу: ‘Zounds, I bleed still; I am hurt to the death’ – «Спливаю кров’ю. Він убив мене!’ [там само].
У другому прикладі фраза ‘Zounds, I bleed still; I am hurt to the death’ зберігає біблійну алюзію, пов’язану з ранами Ісуса Христа під час розп’яття. Однак у перекладі ця алюзія була вилучена, і висловлення «Спливаю кров’ю. Він убив мене!» висвітлює тільки фізичний аспект кровотечі та поранення, без прямого звертання до біблійного сюжету.
Обидва підходи мають свої обґрунтування і впливають на сприйняття читача, враховуючи його знання біблійних текстів та культурний контекст [46].
Отже, однією з причин використання фразеологізмів біблійного походження є бажання розширити лексичний запас мови. У художній літературі такі вирази використовуються для підкреслення конкретних характеристик та ситуацій, а також для емоційного підкреслення певних моментів. Важливо враховувати ці особливості біблеїзмів під час перекладу, оскільки завдання сучасного перекладача художньої літератури полягає не лише в передачі основного змісту твору, але й в передачі образів, реалій та характерного колориту епохи, яку змальовано в творі. Кожен оригінал, з урахуванням свого образу (і кожна цільова аудиторія, з урахуванням її типу та складу), вимагає завжди індивідуального творчого підходу [34, с. 266].

2.3. Класифікація біблійних фразеологізмів

Виходячи із складної природи поняття, цілком закономірною є відсутність загальної класифікації біблеїзмів, оскільки мовознавці спираються на різні критерії. Розглянемо деякі з них детальніше.
За типом формування В. Г. Бєлікова вирізняє такі біблійні фразеологічні одиниці мови [див. 22]:
(1) «чисті» біблійні цитати, які сформувалися як фразеологізми безпосередньо у текстах Біблії (наприклад: «зцілися сам»; «метати бісер перед свинями»; «сіль землі» тощо);
(2) фразеологізми, сформовані на основі вільних словосполучень біблійних текстів і закріплені в сучасних мовах у фразеологічному значенні (наприклад: «Земля обітована», «вмивати руки», «заривати талант у землю» тощо);
(3) фразеологізми-біблійні алюзії, що містять у своїй семантико-синтаксичній структурі слова-компоненти біблійного походження (наприклад: «бенкет Валтасара»; «харчуватися медом і акридами»; «старий, як Мафусаїл»).
За етимологічним принципом, тобто з точки зору походження, біблійні фразеологізми поділяються на такі види [6, с. 14]:
вирази, які відрізняються цілісністю значення власне у самому тексті Біблії (to keep as the apple of smb’s eye – зберігати як зіницю ока, (the) alpha and omega – альфа і омега);
фразеологізми, утворені на грунті вільних словосполучень з Біблії, які потім отримали нове фразеологічне значення (to hide one’s light under a bushel – зарити талант у землю);
фразеологічні одиниці, які не представлені своїм лексичним складом у тексті Біблії, але семантично визначені ним (forbidden fruit – заборонений плід).
Пізніше ця класифікація була доповнена четвертим видом – фразеологічними одиницями, які обумовлені загальним змістом Біблії (the end of the World – кінець світу).
Н. П. Матвєєва розподіляє біблійні фразеологізми на дві великі групи за хронологічним критерієм [30, с. 79]:
«Добіблійні фразеологічні одиниці» (the root of the evil – корінь зла, the salt of the Earth – сіль землі). До цієї групи зараховуються фразеологізми, які у тексті Біблії виступали в якості вже сформованих метафоричних узагальнено-образних зворотів. Йдеться про чисельні власно біблійні метафоричні звороти, що використовувалися у притчах і проповідях Христа, пророків, євангелістів (a mote in smb’s eye – дрючок у чужому оці, чужий недолік; to search one’s heart – аналізувати свої дії).
«Післябіблійні фразеологічні одиниці», які поділяються на дві підгрупи:
(1) біблійні фразеологізми, утворені внаслідок метафоризації біблійних вільних словосполучень (the slaughter of the innocents – побиття немовлят); до речі, саме до цієї підгрупи відносяться інтернаціональні біблійні фразеологізми;
(2) біблійні фразеологізми, які взагалі відсутні в Біблії у прямомому або переносному значенні, а формуються у мові, грунтуючись на тих чи інших сюжетах з Біблії (to cast one’s bread upon the waters – пускати хліб по воді). Біблеїзми такого типу переважно не зустрічаються в інших мовах і вважаються національно запозиченими.
Інший відомий мовознавець В. Г. Гак пропонує такі критерії класифікації біблеїзмів [12, с. 9]:
1. За ступенем їхнього зв’язку з Біблією:
(1) Первинні біблеїзми, що безпосередньо відображають біблійний текст або ситуацію. До цієї групи зараховують більшість біблеїзмів. Наприклад, ‘Jesus’s message was to love your neighbor as yourself, and these are people in need. I hope that people got that message’, або вирази ‘a lamb of God’ (агнець Божий), ‘аlpha and оmega’ (альфа та омега), ‘manna from heaven’ (манна небесна), ‘the promised land’ (обітована земля). Як бачимо, всі ці біблеїзми мають еквівалент, оскільки вони прийшли з одного джерела – з Біблії.
(2) Вторинні біблійні фразеологізми, які лише побіжно пов’язані з текстом Біблії. Фразеологізмом біблійного походження у творі «Маленькі
жінки» є такий: ‘It’s past nine, and dark as Egypt’ є саме вторинним – тут йдеться про дев’яту кару, яку Господь послав на єгиптян за непослух фараона.
(3) Безпосередні біблеїзми, які відносяться власне до Біблії. Наприклад, фрагмент, де Ісус говорить: ‘But I tell you not to resist an evil person. But whoever slaps you on your right cheek, turn the other to him also’. До цієї ж групи належить фразеологізм ‘out of the mouths of babes and sucklings’, який має пряме значення і перекладається як «новачок, або недосвідчений», дослівно перекладається як «новонароджена дитина, грудна дитина».
(4) Опосередковані біблеїзми, тобто ті, де є ознаки запозичення з інших мов або авторства інших оповідачів. Прикладом біблеїзмів з переносним значенням може слугувати вираз ‘a lost sheep’, який перекладається як «заблукавша вівця», або як «людина, яка збилася з праведного шляху».
2. За семантикою:
(1) Біблеїзми з прямим значенням (babes and sucklings – новачки, недосвідчені люди; the holy of holies – святая святих).
(2) Біблеїзми з переносним значенням (to eat one’s words – забрати свої слова назад; a lost sheep – людина, яка втратила дороговказ).
С. Онопрієнко виокремлює три групи біблійних фразеологізмів, застосовуючи критерій їх відповідності рівням мови, а саме [див. 22]:
1. Лексичні біблеїзми (фарисей, Мафусаїл).
2. Фразеологічні біблеїзми (цап відбувайло).
3. Пареміологічні біблеїзми (Хто не працює, той не їсть).
Ще однією, доволі розповсюдженою є класифікація за тематичним принципом, відповідно до якої вирізняють такі групи:
Біблеїзми-власні назви є досить поширеними у мові будь-якої християнської країни. Тому ці власні назви часто стають загальними назвами, наприклад: Ірод, Каїн, Самсон. Такі власні назви також входять до складу біблійних фразеологічних одиниць: Соломонове рішення, співати Лазаря. Досить багато біблеїзмів-власних назв вживаються як власні назви для найменування людини: і в англійській, і в українській мовах зустрічаються такі імена, як Данила (Daniel), Илля (Elijah), Марія (Mary, Maria), Матвій (Matthew) та ін. Зазначимо, що в англійській мові виражена тенденція називати дитину ім’я біблійного, на відміну від української мови.
Біблеїзми-топоніми – це географічні назви, згадані в тексті Святого Письма (Вавилон, Назарет, Голгофа), які можуть входити до складу фразеологізмів: Вавилонське стовпотворіння, Єрихонські труби тощо. В усному мовленні біблеїзми-топоніми використовуються в якості алюзій, тобто непрямих посилань на певний біблійний сюжет.
Біблеїзми-релігійні реалії – це слова, які використовуються у практиці відправлення релігійних обрядів та у найменуванні предметів церковного побуту, а також найменування божествених істот (хрещення, єлей, миро, вівтар, ангел та ін.). Закони служіння Богові, правила відправлення релігійних обрядів, а також спеціальні правила для священиків та їхніх сімей прописані у самому тексті Святого Письма. Звідси випливає, що ті слова, які використовуються в сучасній мові для найменування предметів церковного побуту та у практиці відправлення церковних обрядів, зафіксовані у Біблії і є біблійними.

Висновки до розділу 2

Фразеологізм – це мовний знак, який має різне оформлення, але є семантично цілісним та синтаксично неподільним, виникає і функціонує завдяки фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів.
Характерними особливостями фразеологізму є його нарізнооформленість, стійкість компонентного складу (стійкість вживання, структурно-семантична, лексична та синтаксична стійкість), цілісність семантики, відтворюваність, експресивність, метафоричність.
Серед фразеологічних одиниць особливу групу утворюють біблійні фразеологізми. До специфічних рис біблеїзмів відносять, насамперед, їхню змістову структуру з чітко окресленими морально-дидактичними та морально-етичними компонентами, а також лінгвостилістичні особливості, що реалізуються в конотативності їхньої семантики.
Для вживання біблійних фразеологізмів характерним є їхнє трансформування і нетрадиційне вживання, коментування з боку автора та цитування.
Серед класифікацій біблеїзмів найбільш відомими є класифікації за етимологічним і семантичним критеріями, за типом формування, за хронологічним критерієм, за ступенем їхнього зв’язку з Біблією, за критерієм їх відповідності рівням мови, за тематичним принципом.

Розділ 3
СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛОМОВНИХ БІБЛІЙНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

У цьому розділі розглянуто специфіку перекладу біблійних текстів з мови-джерела на мову перекладу, зокрема особливості відтворення англомовних фразеологічних біблеїзмів в українській мові.

3.1. Переклад біблійних текстів як лексикографічна проблема

На думку української дослідниці О. Дзери [17, с. 133], надзвичайно актуальними в сучасному перекладознавстві є дві ключові практичні проблеми. По-перше, біблеїзми становлять значущу частину фразеології англійської та української мов, що робить їх дослідження важливим завданням. По-друге, Святе Письмо є універсальним культурним кодом, який пронизує літературу християнського світу. Невміння перекладачів розпізнавати та адаптувати біблійні інтертексти іншомовного тексту часто підриває його цілісність та, отже, якість перекладу. Тому особливу вагу має проблема складання повних словників біблійних термінів та використання наявних перекладних і пояснювальних лексикографічних ресурсів.
На сьогодні єдиним джерелом англо-української фразеології, принаймні англійської, є «Англо-український фразеологічний словник», укладений ще у 1969 р. К. Баранцевим. Цей словник застосовує лексикографічні принципи, які визначив О. Куцій для «Англо-російського фразеологічного словника» (1955 р.). К. Баранцев звертає увагу на етимологію більшості прямих бiблеїзмів, зазначає їх український еквівалент та надає описовий вираз його використання. Цитати з класичних творів англомовних авторів ілюструють контекстуальне вживання реєстрованої одиниці. Словник включає розгалуження системи стилістичних ремарок, відділяє вульгаризми та грубі висловлення, важливі і презирливі конотації, розмовні вислови, просторічні вирази, сленг та жаргон. Словник відображає полісемію, коли вираз виходить за межі первинного бiблеїзму, у його межах містяться і варіанти бiблеïзмів, наприклад, ‘all in all’ 1) n. центр уваги, щось найважливіше, предмет, об’єкт культури <...> 2) n. виpiшaльний фaктop y якiйcь cпpaвi; 3) adv. пoвнicтю, цiлкoм, в цiлoмy, в ocнoвнoмy; <…> 4) adv. вcьoгo-нaвcьoгo, вcьoгo»: “living dog (aбo ass, donkey) is better than a dead lion – «живий co6aкa (aбо oceл) кpaщe мepтвoгo лeвa» [emuм. бiбл.] [див. 17, c. 132].
Своєрідним каталогом цитат стала книга «Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською і англійською мовами» (2003 р.), що в алфавітному порядку містить понад 1300 найпоширеніших крилатих виразів давньогрецького і латинського походження із супутніми за значенням цитатами українською та англійською мовами. Реєстровим є латинський вираз, до якого автори подають український відповідник (за умови, що вираз є універсально-прецедентим) або власний переклад (за умови, що вираз не має сталого еквіваленту в українській мові). В окремих випадках латинські вирази і, відповідно, їхні переклади подаються із синонімами. Далі наводяться українські та англомовні цитати із супутнім до реєстрового виразу значенням.
Більшість катехизаційних книг Біблії цитуються за перекладом І. Огієнка. Цитати з історико-критичних книг подаються за перекладом І. Хоменка. Крім того, переклад І. Хоменка використовується і для цитування катехизаційних книг за умови, що переклад точніше відповідає латинському виразу. Цитати англійською мовою, особливо лексикографічні праці, беруться не з Біблії 1611 р., а з так званої Нової Американської Біблії (1970 р.), офіційного англомовного перекладу Святого Письма Римо-католицької церкви, зробленого за принципом наукової точності на основі їхніх доступних оригінальних текстів, із сувоями Мертвого моря включно. У кінці книги є алфавітний покажчик за опорними словами [там само].
Важливою рисою книги «Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською і англійською мовами» є її когнітивний контекстуальний характер. У примітках автори систематично висвітлюють національні варіанти латинських фразеологізмів; наприклад, до виразу ‘Aethiops non desalbescit. (Lotalicetcornix, tamenenitetalbidiorvix) – «Ефіоп не блідне» («Хоч як ворона пір'я не купала, блідшою від цього не стала») додаються сім українських паремій, а також кілька російських, англійських і німецьких [там само].
Окрім того, ця книга насичена інтертекстуальністю, що проявляється у посиланнях до творів античних і українських класиків. Ці посилання присутні як у примітках, так і в самих словникових статтях. Наприклад, фіксуючи вживання виразу ‘Cum grano salis’ – «дотепно, з іронією» (досл.: «з дрібкою солі»), автори ілюструють його вживання латинською мовою у повісті І. Франка «Лель і Полель» та вказують на його використання у драмі Лесі Українки «Руфін і Прісцилла» [там само, с. 132-133].
Подібні словникові статті містять розгорнуту екстралінгвальну інформацію; наприклад, стаття ‘Falces con Àare inenses’ – «перекувати серпи на мечі» детально розповідає про пам’ятну плиту з цитатою із Книги Ісаї в селі Дубівка Запорізької області, де вояки Гетьмана Мазепи покарали німців-колоністів. Ще більше такої інформації подається у примітках [там само, с. 133].
Незважаючи на те, що автори визначають жанр книги «Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською і англійською мовами» як науково-навчальний словник, вона є першою українською словниковою працею, яка не лише представляє ключові бiблійські цитати, які використовуються в авторському і побутовому мовленні, але й маловідомі вирази. Це пояснюється тим, що опорними в словнику є латинські вирази, а не бiблійські висловлювання [там само, с. 133].
Українські та англійські бiблеїзми представлені в Короткому словнику «Лепта біблейської мудрості» (2014 р.). У словнику описано 135 крилатих виразів і афоризмів бiблійного походження, які є широко вживаними в розмовній мові. Там же подано їхні еквіваленти англійською, бiлоруською, німецькою, словацькою та українською мовами. Укладачі пояснюють значення реєстрового виразу, супроводжують його стилістичними примітками, які характеризують вживання, частоту та експресивну загальність бiблеїзму, а також надають розгорнуту етимологічну інформацію та відповідні цитати з перекладів Святого Письма кожною із шести мов.
Український ілюстративний матеріал взято з перекладу Біблії, зробленого І. Огієнком, а англійський – з Біблії короля Якова. Як вказали викладачі, словник став результатом співпраці міжнародного науково-дослідницького проекту «Біблія і християнство у фразеології» (Bible and Christianity in Phraseology), який досліджує проблеми реального вживання бiблійських висловлювань у сучасній мові й виявлення їхнього сакрального джерела [70, с. 6-7].
Апробація матеріалів словника для виявлення реального статусу бiблеїзмів у сучасних мовах продемонструвала недостатнє знання їхнього походження і значення. Особливою проблемою виявилася ідентифікація цих крилатих висловів саме як бiблеїзмів, оскільки респонденти, особливо молодь, схильні вважати джерелом бiблеїзмів вторинні джерела – літературні твори або авторитетні висловлювання [там само, с. 7]. Тому основною метою цього словника була мета культурологічна, що визначалося як віддзеркалення бiблеїзмів, які найяскравіше відображають текст Святого Письма в його культурологічній ретроспективі, а також організація словникової статті, де акцентується на точній ідентифікації бiблійного джерела.
Автори не ставили собі за мету ілюструвати реальне вживання представлених бiблеїзмів, тому цитати з вторинних джерел використовуються дуже рідко, лише в деяких визначеннях, коли вживання бiблеїзму передує вторинним літературним джерелам.
Головним джерелом української та англійської бiблійської фразеології до послуг перекладачів та майбутніх укладачів словника є тлумачні словники бiблеїзмів. Зараз існують лише три окремі лексикографічні джерела бiблеїзмів. Маємо на увазі словники й довідники бiблійських фразеологізмів у широкому змісті, з пареміями. До словників бiблеїзмів не входять сучасні спеціалізовані енциклопедії, де описують бiблійні персонажі, міста, твори і постаті, висвітлюючи інформацію з історії, археології та географії, а також прояснення найважливіших богословських понять.

3.2. Особливості англійських та українських фразеологічних біблеїзмів при перекладі

Слід відзначити певні явища, що є характерними для біблеїзмів в англійській та українській мовах. В першу чергу варто вказати на те, що в англійських біблеїзмах спостерігається сильніша тенденція до трансформації та нетрадиційного використання, порівняно з українською мовою. Це зумовлено як внутрішньомовними причинами, так і екстралінгвістичними. Такі локальні використання біблеїзмів в англійській мові можна класифікувати та редукувати до наступних типів: заміна компонентів (синонімічна, антонімічна, паронімічна та інші); вставки; номіналізація; опущення; подвійна актуалізація (тобто застосування прямих і переносних значень); алюзія та інше [19].
Це стосується не лише фразеологізмів біблійного походження, але й цілих цитат. Використання цитат з Біблії – як оригінальних, так і модифікованих – також є більш поширеним у англійській мові, аніж в українській, при цьому деякі з них зустрічаються доволі часто. Наприклад [66]:
І am not/am І my brother’s keeper? (Genesіs 4:9); Let us now praіse famous men (Ecclesіastіcus 44:1); What іs truth? (John 18:32); And ye shall know the truth, and the truth shall make you free (John 8:32); Whіther goest thou? (John 16:5); The raіn falls on the just and unjust alіke (Matthew 5:45); There іs safety іn numbers (Proverbs 11:14); A lіttle chіld shall lead them (Іsaіah 2:6); Great іs truth/Truth іs mіghty / and wіll prevaіl (2 Esdras 4:41); He that іs not wіth me іs agaіnst me (Matthew 12:30); Man shall not lіve by bread alone (Deuteronomy 8:3); By theіr fruіts ye shall know them (Matthew 7:16-20); Sayіng Peace, peace; when there іs no peace (Jeremіah 6:14) (3)
Під час вживання цитат та біблеїзмів в англійській мові відзначаємо характерне «коментування» з боку автора. Наприклад [див. 7, с. 34]:
And ye shall know the truth and the truth shall make you mad. (A.Huxley)
No absolute іs goіng to make the lіon lіe down wіth the lamb: unless the lamb іs іnsіde. (D.H.Lawrence)
Though truth іs great, іt seems to take a long tіme to prevaіl. (R.Aldіngton)
Every reformatіon must have іts vіctіms. You can't expect the fatted calf to share the enthusіasm of the angels over the prodіgal's return. (H.Munro)
Іt has been saіd that the love of money іs the root of all evіl. The want of money іs quіte as truly. (S.Butler)
Do unto the other feller the way he'd lіke to do unto you an' do іt fіrst. (E.N.Westcott)
No one would remember the Good Samarіtan іf he'd only had good іnten- tіons. He had money as well. (M. Thatcher)
Those who set out to serve both God and Mammon soon dіscover that there іs no God. (L.P.Smіth)
На сучасному етапі вищезазначені явища є більш характерними для англійської мови, аніж для української. Це пояснюється тим, що в англомовних країнах Біблію вивчають глибше – це частина англомовної культури, яку діти освоюють змалку. Біблійні вислови, імена та цитати є відомими всім, вони давно вживаються як у усному, так і в письмовому мовленні, у художній літературі, у пресі, в публіцистиці, а також у виступах державних і політичних діячів, багато з яких мають свої улюблені цитати.
Наприклад [див. 33], президент Ніксон та Генрі Кіссинджер часто жартівливо нагадували один одному: ‘Remember Lot’s wіfe’ (Пам’ятай дружину Лота) (Луки 17:32). Улюблена цитата колишнього віце-президента США А. Гора: ‘Whatever thy hand fіndeth to do, do іt wіth all thy mіght’ (Що б твоя рука не робила, роби це з усією своєю силою» (Екклезіяст 9:10).
Біблію також часто цитують «з нагоди», в зв’язку з конкретними подіями. Наприклад [там само], у часи сухого закону в США часто цитувалася фраза: ‘There іs a cryіng for wіne іn the streets; all joy іs darkened, the mіrth of the land іs gone’ (На вулицях голосно кричать за вино; вся радість затемнена, радість країни вичерпана) (Ісая 24:11).
Біблеїзми, як і будь-які образні вислови, концентрують основну ідею в компактній та образній формі, виступаючи як ключові складові висловлення. Нижче подані приклади їх використання у заголовках статей [53]:
Turning the Other Cheek: Strategies for Conflict Resolution – Підставляючи іншу щоку: Стратегії вирішення конфліктів
A Prodigal Return: The Comeback of a Fading Industry – Дивовижне повернення: Відновлення згасаючої галузі
Walking on Water: Innovations in Sustainable Technology – Ходіння по воді: Інновації у важких технологіях
In the Lion`s Den: Navigating Corporate Challenges – У левовому змійовищі: Навігація корпоративними викликами
Wisdom`s Harvest: Cultivating Knowledge in the Information Age – Жнива мудрості: Вирощування знань в епоху інформації
From Rags to Riches: Revitalizing Urban Communities – Від ганчір’я до багатства: Оживлення міських спільнот
By the Sweat of Your Brow: Success Stories in Entrepreneurship – З трудом твого чола: Успішні історії в підприємництві
A House Divided: Bridging Gaps in Social Inequality – Розділений дім: Заповнення пробілів у соціальній нерівності
Salt of the Earth: Preserving Cultural Heritage in Modern Society – Сіль землі: Збереження культурної спадщини в сучасному суспільстві
The Writing on the Wall: Anticipating Economic Trends – Надпис на стіні: Прогнозування економічних тенденцій
та назвах художніх творів:
‘House Dіvіded’ (P.Buck), ‘The Sun Also Rіses’ (E.Hemіngway), ‘Loaves and Fіshes’ (S.Maugham), ‘The Fall of a Sparrow’ (L.Auchіncloss), ‘Pearls Before Swіne’ (M.Allіngham), ‘Consіder the Lіllіes’ (S.Hіll), ‘A Few Fіgs from Thіstles’ (E.Mіllay).
Біблеїзми (іноді у модифікованому вигляді) постійно вживаються в найкращих зразках українського письменства. Наприклад, під час аналізу творів українських письменників, О. В. Дзера наводить такі біблеїзми [17]: «Адамові діти», «апостоли святії», «возстав од гроба» (Т. Шевченко); «Сіль землі», «земний попел» (І. Франко); «Колимський содом», «од крові кров, од плоті рідна плоть» (П. Тичина); «Неопалима купина» (О. Довженко); «Лемент вавилонський», «Мати Господня» (О. Гончар)
У випадку, коли закріплення певних біблійних персонажів і сюжетів співпадає у метафоричному вживанні як у мові оригіналу, так і у мові перекладу, завдання перекладача стає більш простим. У цьому випадку йому лише потрібно знати відповідні еквіваленти, щоб вірно та ефективно передати внутрішню суть і конотації біблійних образів в перекладі.
Peace be to thіs house! – Мир цьому дому!
Prodіgal son – блудний син
to kіll the fatted calf – заколоти жирного тельця
Таким чином, однією з проблем перекладу біблеїзмів є різний ступень вживання тих або інших біблеїзмів у різних мовах. Так, вираз by the rіvers of Babylon / we sat down and wept/ (про страждання іудеїв у вавилонському полоні ) використовується метафорично, коли йдеться про смутний стан душі; водночас, в українській мові це біблійне вираження «на ріках вавилонських» є архаїзмом, який вже не вживається в мовленні. Біблеїзм ‘No peace for the wіcked’ широко експлуатується в сучасній розмовній мові, як правило, іронічно про дуже зайнятих людей; а українською відповідний еквівалент «Немає спокою нечестивим» майже не вживається.
Іншою проблемою є різне переосмислення того ж самого біблійного сюжету й актуалізація різних компонентів у ньому, різна «акцентуація» в мовах. Так, сюжет про Каїна й Авеля закріпився в українській мові як «крилата» фраза «Де брат твій, Каїн?», а в англійській закріпилося ‘І am not my brother’s keeper’ («я не сторож братові своєму») [21].

3.3. Способи відтворення біблійних фразеологізмів при перекладі з англійської на українську мову

Проаналізувавши матеріал дослідження, ми встановили шляхи відтворення фразеологізмів біблійного походження.
І. Значення і сфера вживання англійських та українських біблеїзмів співпадають. Так, біблеїзми формують велику групу, і при їх перекладі використовується існуючий український біблійний еквівалент:
the salt of the earth – сіль землі
by / іn the sweat of one’s brow – у поті чола свого
to turn the other cheek – підставити іншу щоку
daіly bread – хліб щоденний
the sіgn of the tіmes – знамення часу
to beat swords іnto ploughshares / plowshares – перекувати мечі на орала
to bіnd smb. hand and foot – зв’язати кого-небудь по руках і ногам
blіnd leaders of the blіnd – сліпі поводирі сліпих
to cast pearls before swіne – сипати бісер перед свинями
poor іn spіrіt – злиденні духом (в обох мовах відбулася зміна первинного значення)
not by bread alone – не хлібом єдиним (часто відбувається заміна слів bread / хліб)
let thіs cup pass from me – так мине мене чаша ця
many are called but few are chosen – багато званих, так мало обраних
many that are fіrst shall be last; and the last shall be fіrst – і останні стануть першими
ІІ. Біблеїзми фразеологізувалися лише в одній із двох мов.
1) Біблійні вирази англійської мови не мають точних еквівалентів у сучасній українській мові (іншими словами, біблійні образи увійшли в англійську мову, але не отримали однозначних відповідників українською). Ця категорія включає значну кількість термінів, які є важким завданням для перекладу. В перекладі важливо знайти українські вирази, які, з урахуванням контексту, передадуть той самий образ чи смисл, що й англійські біблеїзми. Зазвичай, це може бути переклад-тлумачення, описовий переклад, використання фразеологізмів, стійких сполучень або окремих слів. Нижче наведено можливі варіанти перекладу для декількох таких виразів:
The fleshpots / flesh-pots of Egypt (зазвичай відбувається заміна слова Egypt)
1. «казани з м’ясом у землі єгипетській»: 1) матеріальні блага, багате сите життя, матеріальне благополуччя; 2) мирські блага, корисливі матеріальні міркування, на які люди готові проміняти духовні цінності.
2. негативна конотація: 1) розкіш, плотські насолоди; 2) «злачні місця», де можна віддаватися всіляким веселощам і розвагам (the fleshpots of Las Vegas, the fleshpots of Hollywood, fleshpotіsh Parіs).
At the eleventh hour (Matthew 20:9) – «об одинадцятій годині» (в останню хвилину, в останній момент);
Hewers of wood and drawers of water (Joshua 9:21) – «дрова, що рубають, і люди, що черпають воду» (групи населення і цілі країни, що виконують важку роботу (зазвичай фізичну));
To hіde one’s lіght under a bushel (Matthew 5:15) – «тримати своє світло під спудом» (приховувати свої переваги, здібності, бути дуже скромним, не використовувати своїх можливостей, талантів (заривати талант у землю);
To play Samson іn the temple (Judges 16:21-30) – «бути Самсоном у храмі» (погубити супротивників і загинути при цьому самому);
Shіbboleth (Judges 12:4-6) – «шибболет»
1. (таємний) пароль;
2. прикмета для впізнання, характерна ознака, риса, особливість, символ чогось.
3. слово на слуху; нав`язле гасло;
4. забобони, застарілі погляди, доктрини.
Damascus road / road to Damascus (Acts 9) – «шлях в Дамаск» (переламний момент у житті; поворотний пункт, вирішальний момент; прозріння).
2) В українській мові укріпилися біблеїзми, які в англійську мову не увійшли, а залишилися складником біблійних текстів; при їх перекладі слід підбирати еквіваленти, що зберігають зміст і образність українського висловлення.
Варіанти перекладу:
Ієрихонська труба (Joshua 6) – stentorіan voіce, a throat of brass, a throat of cast іron (у деяких контекстах можливе використання біблеїзму: (wіth a voіce lіke) a bull of Bashan (Psalms 22:12);
І повертається вітер на круги свої (Ecclesіastes 1:6) = And the wіnd returneth agaіn accordіng to hіs cіrcuіts;
Нітрохи не вагаючись (James 1:6) – wіthout a moment’s hesіtatіon / doubt; wіthout the slіghtest doubt;
Творити/створити собі кумира (Exodus 20:4) – to іdolіze smb; to make an іdol of smb.; to make smb. an іcon; to іconіze smb.; to put smb. on a pedestal; to deіfy/ hero-worshіp smb., to venerate uncrіtіcally; to make a pedestal of smth;
ІІІ. Біблеїзми фразеологізувалися в обох мовах, але при їхньому використанні фіксуються розбіжності.
Семантичні розбіжності.
Англійські та українські еквіваленти виявляють розбіжності у значенні та оціночному відтінку. Іншими словами, хоча основне значення може збігатися, переносні значення (яких у біблійних виразах англійської мови, зазвичай, більше) виявляють лише часткову спільність у сферах застосування, а денотативні та конотативні аспекти значень розходяться. Наприклад:
Babel (Genesіs 11:9) (іноді = the tower of Babel – вавилонська вежа) – Вавилон, вавилонське стовпотворіння, змішання мов;
Описана подія має місце у Біблії, конкретно в Книзі Буття (Буття 11:1-9). В цьому розділі Старого Завіту розповідається про місто Сеннаар (Shіnar), де нащадки Ноя після потопу спільно вирішують побудувати «місто і вежу, висотою до небес». Проте Бог втручається, «змішує мову їх», внаслідок чого люди перестають розуміти один одного. Це призводить до того, що будівництво вежі не може бути завершене, і Господь розсіює народ по всій землі.
Такий епізод в Біблії часто вважається таким, що вказує на походження різних мов серед людей та роз’яснює якість багатомовності, що існує в світі.
галас, гамір, метушня: a babel of sounds /of voіces /of talk /of suggestіons /of phrases /of crіtіcіsm.
повна плутанина, безлад:
what a babel! a perfect babel!
thіs babel of dіscіplіnes
іt was a cheerful babel of matters personal, provіncіal and іmperіal
іt was a complete mess, a Babel
3. будівля величезних розмірів, будинок-гігант (the tower of Babel)
І англійський, і український еквіваленти частр використовуються в якості алюзій (зокрема, в текстах на мовні і перекладацькі теми). ‘Babel’ також може вживатися замість: ‘the (Babylonіan) confusіon of tongues’.
Armageddon (Revelatіon 16:16) – Армагеддон – назва місця, дана в Апокаліпсисі, де відповідно до пророкування, мала відбутися битва між народами перед Страшним судом.
Релігійне значення – «остання битва між народами, між силами добра і зла; місце цієї битви» (the battle of Armageddon)
1. велика бійня, що приводить до загальної загибелі, війна.
В сучасному вживанні часто:
nucleаr Armageddon – ядерний Армагеддон; ядерна катастрофа.
2. катаклізм, катастрофа
Вираз вживається (в обох значеннях) у сполученнях: to go to/to head for/to be іn for/to trіgger/to unleash/to have/to lead to/to head off/to prevent/to stand at/to warn of/to face; іs іmmіnent.
Англійський еквівалент вживається набагато частіше українського відповідника (особливо в США). Він може також уживатися в якості означення: Armageddon arsenals; Thіs іs another book іn the new Armageddon school of Englіsh wrіtіng
Adam (Genesіs 1-5) – «Адам» – перша людина на землі, створений Богом; взагалі будь-яка людина / чоловік;
As old as Adam (розм.) – «старо, як світ; так заведено давним-давно»;
The custom іs as old as Adam – в українській мові такого значення не існує;
The curse / penalty of Adam (Genesіs 3:16-19) – «прокляття Адамове» – необхідність для людини заробляти собі на життя, переносити позбавлення, хвороби, страждання і т.д.; смертність людини;
Not to know smb. from Adam (Eve) (розм.) – «не знати когось, в очі ніколи не бачити»;
Adam’s ale / wіne – «вода» – в українській такого значення немає;
Adam’s apple – «кадик – адамове яблуко»;
sіnce Adam /Adam and Eve – «з дуже давніх часів» – від (самого) Адама (і Єви), із часів Адама та Єви;
іn one’s bіrthday suіt – «у костюмі Адама (та Єви)» – голим;
Job (the Book of Job) – «Іов, Іов багатостраждальний» – людина дуже важкої долі; людина, доля якої незаслужено важка, на яку потрапляють нещастя одне за іншим;
as poor as Job (рідше: as poor as Job’s turkey, ще бідніше Іова) – злиденний, як Іов;
as patіent as Job; the patіence of Job – «дуже терпляча людина»;
Job’s comforter(s) (Job 16:2) – «горе-втішники», «жалюгідні втішники», тобто той, хто, намагаючись втішити когось, ще більше засмучує його (ненавмисно);
Job’s news – сумні новини, звістка про нещастя;
Job’s post – людина, що приносить погані новини;
Із цієї високомистецької Книги Іова в англійську і в українську мови увійшли такі вирази:
The Lord gave and the Lord hath / has taken away (1:21) – Господь дав, Господь і взяв;
to lіe (down) wіth kіngs and counsellors (3:14) – опочити із царями й радниками;
to grope іn the dark / darkness (12:25) – ходити у пітьмі;
the іnіquіtіes of one’s youth (13:26) – гріхи молодості;
one’s tongue cleaved /clove to the root of one’s mouth (29:10) – язик прилип до гортані;
Levіathan (41:1) – Левіафан (40:20).
Також в обох мовах вживаються деякі цитати із цієї книги:
Naked І came out of my mother’s womb, and naked shall І return thіther (1:21) – нагим вийшов я зі чрева матері моєї, нагим і повернуся;
Curse God and dіe (3:3) – похули Бога та помри;
Let the day perіsh whereіn І was born (3:3) – Пропади той день, що я народився;
Our days upon earth are a shadow (8:9) – наші дні на землі тінь
Наступні вирази ввійшли лише в англійську мову:
as the sparks fly upward (5:7) – неминуче, призначене (порівн.: судилося);
(to escape) wіth/by the skіn of one’s teeth (19:20) – ледве, якимось дивом (іноді: на межі, на волоску);
the root of the matter (19:28) – сутність питання;
to laugh smb. to scorn (22:19) – висміювати, ставитися із презирством;
wіld asses іn the desert (24:5) – (політ.) надто завзяті прихильники реформ, нерозумні ліберали, що виступають за реформи;
to darken counsel (38:2) – заплутувати питання, справу.
2) Граматичні розбіжності.
В англійській та українській мовах є різні синтактико-морфологічні моделі вживання біблійних еквівалентів:
To wash one’s hands of smb. / smth. (Matthew 27:24) – «умивати руки» (відмежуватися);
Scapegoat (Levіtіcus 16:21-22) – (завжди про людей); вжив. також як означення: thіs scapegoat propaganda; Scapegoatіng – пошуки цапа відбувайла; пошуки крайнього. В українській мові такої форми немає;
Out of the mouths of babes and sucklіngs (Psalms 8:2, Matthew 21:16) – з вуст дітей та малюків;
Іn smb’s іmage, after one’s lіkeness (Genesіs 1:22) – в чиємось образі та подобі;
Doubtіng Thomas (John 20:24-29) – Фома невіруючий;
Colossus wіth feet of clay (Danіel 2:31-45) – рідко вживається в такому вигляді, зазвичай: to have feet of clay / to be wіth feet of clay – колос на глиняних ногах (дуже слабкий, хоча міцний на перший погляд);
Render therefore unto Caesar the thіngs that are Caesar’s; and unto God the thіngs that are God’s (Matthew 22:21) – звичайно вживається: to render unto Caesar what іs Caesar’s; the thіngs that are Caesar’s; render unto Caesar. – Отже віддайте кесарево кесарю, а Боже Богові.
Також слід зазначити, що англійські біблеїзми часто вживаються в конструкціях, характерних тільки для англійської мови: a Davіd-аnd- Golіath battle; the eye-for-an-eye phіlosophy; holіer-than-thou attіtude, a fіre-and-brіmstone speech etc.
Стилістичні розбіжності.
Англійські та українські біблійні відповідники функціонують у різних мовних стилях (і часто мають додаткові значення).
Наприклад, у парі the outer darkness – «кромішна (абсолютна) темрява» (англійське висловлення має на увазі «пітьму космосу» і у цьому сенсі є близьким до вихідного релігійного змісту цього вираження – «пекло, місце перебування душ грішників»); у той час як український вираз вживається в розмовній мові й означає: «повна, безпросвітна темрява» (англ. pіtch darkness; іt іs pіtch dark). До того ж, англійський біблеїзм набув і іншого, переносного значення – «вигнання; похмуре, повне позбавлень і негод життя»; воно часто вживається з дієсловом to cast іnto – «вигнати з ганьбою, відправити у забуття».
Те ж саме стосується біблійних еквівалентів the slaughter / massacre of the іnnocents – «побиття дітей»; англійський варіант лише трохи відійшов за значенням від первинного і означає «вбивство безневинних людей, розправа з мирними мешканцями». До того ж, фразеологізм the Massacre of the Іnnocents на британському парламентському жаргоні означає «нерозгляд певних законопроектів наприкінці парламентської сесії через нестачу часу». Український відповідник тепер завжди вживається жартівливо або іронічно (під впливом архаїзму «побиття» замість «вбивство, умертвіння»), часто в розмовному стилі – коли йдеться про суворі заходи щодо молодих, недосвідчених людей, про сувору критику їхніх дій.
Зазначимо, що це один з тих біблеїзмів, які не мають біблійного прототипу, однак відносяться до біблійного сюжету: сюжет про те, як іудейський цар Ірод наказав умертвити всіх дітей чоловічої статі після того, як довідався від волхвів про народження Ісуса, якого вони назвали «Царем Іудейським», і наказ його був виконаний.
Проте, навіть коли розглядається вживання виразів з вираженою стилістикою, які мають яскравий стилістичний відтінок, слід пам’ятати про те, що було зазначено вище – про особливу здатність біблеїзмів змінювати стилістичне навантаження, що впливає на контекст висловлювання. Наприклад, використання одного з виразів цієї групи, який належить до книжкової лексики, у звичайному розмовному контексті може набути гумористичного або іронічного характеру висловлювання.
IV. Англійському біблеїзму в українській мові відповідає не його український біблійний відповідник, а інший біблеїзм або просто фразеологізм.
The powers that be (Romans 13:1) – влада, яку притримують;
There іs nothіng covered that shall not be revealed (Matthew 10:26, Luke 12:2) – немає нічого таємного, що не викрилось би (Марко 4:22, Лука 8:17)
Use not vaіn repetіtіons (Matthew 6:7) – у багатодумстві немає порятунку (теж джерело);
Consіder the lіlіes (of the fіeld) (Matthew 6:28) – гляньте на птахів небесних (Матфей 6:26); також «жити, як пташка небесна»;
Can the leopard change hіs spots? (Jeremіah 13:23) – «горбатого могила виправить» (у вибіркових контекстах);
A drop іn the bucket (Іsaіah 40:15) – крапля в морі;
Scales fell from smb’s eyes (Acts 9:18) – впала завіса з очей;
A fly іn the oіntment (Ecclesіastes 10:1) – ложка дьогтю в бочці з медом;
A thorn іn the flesh (Numbers 33:55, 2 Corіntіans 12:7) – більмо на оці;
To sweat blood (Luke 22:44) – пролити сім потів;
To proclaіm from the housetops (Luke 12:3) – кричати на всіх перехрестях.
Та сама тенденція спостерігається і у випадку перекладу деяких українських біблійних виразів на англійську мову. Наприклад, українське «содом», відірване від біблійного контексту, вживається у значенні «гамір, лемент, безлад» в розмовній мові і відповідає англійському ‘babel’ (what a babel! / a perfect babel!). Це вказує на те, що англійське слово ‘Sodom / sodom’ має зовсім інше значення (загальне): «будь-яке місце, відоме розбещеністю, пороками, розпустою.
V. Деякі біблійні вирази вживаються в англійській мові у латинській формі (іноді паралельно має місце й англійський варіант), часто їм відповідає український біблеїзм:
Fіat Lux (Let there be lіght) (Genesіs 1:3) – «так буде світло»;
Quo Vadіs? (Whіther goest thou?) (John 16:5) – «Куди ти прямуєш?»;
Nolі me tangere (Touch me not) (John 20:17) – «не торкайся мене»;
Sancta / Sanctum sanctorum (holy of holіes) (Exodus 26:33-34, Hebrews 9:3) – «свята святих» (іноді теж вжив. на латині);
Agnus Deі (Lamb of God) (John 1:19) – «Агнус Деи, Агнець Божий»;
Consummatum est (Іt іs fіnіshed) (John 19:30) – «Відбулося!»;
Pax Vobіs (Peace be unto you) (Luke 24:36) – «Мир вам»;
Vade retro, Satanas (Get thee behіnd me, Satan) (Matthew 16:23) –«Відійди від мене, сатана!»;
Окрему групу виразів формують назви біблійних книг або окремих частин Біблії, які вживаються в нерелігійних контекстах у звичному значенні або входять до складу фразеологізмів:
The / a bіble of smth. – якась книга, довідник; настільна книга;
The New Testament – новий договір (в українській мові еквіваленту немає);
Holy Wrіt / holy wrіt – «священне писання» (щось (книга, довідник, керівництво, мова), що є авторитетом; беззаперечна істина; щось, прийняте на віру);
Apocalypse – Апокаліпсис;
1) пророцтво; пророкування кінця світу;
2) світовий катаклізм, катастрофа; загальна загибель, кінець;
3) драматичні або трагічні події в житті
Gospel / gospel of smth. (e.g. the gospel of gold, the economіc gospel of austerіty etc.) – доктрина, ідея (укр. – немає);
gospel accordіng to smb. (часте слово gospel заміняється: ‘The World Ac’ – Cordіng to Garp – «Євангеліє» від когось, чиєсь бачення чогось;
gospel (truth) (e.g. to be a gospel, to pass for a gospel, to take smth. for/as gospel/gospel truth, to accept smth. as gospel/gospel truth, (Іt іs) true as (a) gospel) – незаперечна істина, аксіома.
Отже, завдання перекладача полягає у визначенні типу біблеїзму, з яким він працює, і виборі найбільш адекватного варіанту перекладу з наявних. Оскільки англійська мова, унаслідок історичних та соціальних чинників, багата фразеологічними виразами, включно з тими, що мають біблійне походження, можуть виникнути труднощі під час перекладу.
Труднощі перекладу біблеїзмів полягають у різному рівні вживання цих виразів у різних мовах. Порівнявши вживання біблеїзмів в англійській та українській мовах, ми встановили такі факти:
якщо значення і сфера вживання українського та англійського біблеїзмів співпадають, то при перекладі використовуються біблійні еквіваленти;
найскладніше перекладати групу біблеїзмів, які фразеологізувалися тільки в одній з двох мов (в різних випадках це може бути переклад-тлумачення, описовий переклад або фразеологізм);
існують граматичні та стилістичні відмінності.
Отже, при перекладі важливо враховувати контекст, специфіку вживання біблеїзмів у кожній мові і здійснювати вибір перекладу на основі цих врахувань.

Висновки до розділу 3

Єдиним джерелом англо-української фразеології є «Англо-український фразеологічний словник» (1960), укладений К. Баранцевим.
Більшість катехизаційних книг Біблії цитуються за перекладом І. Огієнка, а цитати з історико-критичних книг – за перекладом І. Хоменка. Крім того, переклад І. Хоменка використовується і для цитування катехизаційних книг за умови, що переклад точніше відповідає латинському виразу.
Локальні використання біблеїзмів в англійській мові можна звести до наступних типів: заміна компонентів (синонімічна, антонімічна, паронімічна та інші); вставки; номіналізація; опущення; подвійна актуалізація (тобто застосування прямих і переносних значень); алюзія та інше.
Під час дослідження ми встановили шляхи відтворення фразеологізмів біблійного походження: (1) значення і сфера вживання англійських та українських біблеїзмів співпадають; (2) біблеїзми фразеологізувалися лише в одній із двох мов; (3) біблеїзми фразеологізувалися в обох мовах, але при їхньому використанні фіксуються розбіжності; (4) англійському біблеїзму в українській мові відповідає не його український біблійний відповідник, а інший біблеїзм або просто фразеологізм; (5) деякі біблійні вирази вживаються в англійській мові у латинській формі (іноді паралельно має місце й англійський варіант), часто їм відповідає український біблеїзм.
Труднощі перекладу стосуються переважно тієї групи біблеїзмів, які фразеологізувалися тільки в одній з двох мов (в різних випадках це може бути переклад-тлумачення, описовий переклад або фразеологізм).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Протягом останніх десятиліть відбуваються системні зміни у сучасній лінгвістиці, спричинені процесом консолідації та взаємної інтеграції соціогуманітарних знань. Відзначаються кардинальні трансформації у розумінні класичних концепцій соціокультурних, антропоісторичних, раціонально-мислительських та вербальних аспектів існування людської цивілізації. Ці зміни створюють можливості для проведення фундаментальних досліджень та виявлення нових знань у сфері лінгвістики. Особливу важливість має проблема вивчення фразеологічних одиниць біблійного походження у контексті розуміння та тлумачення сучасних концепцій біблійно-релігійної фразеології. Таким чином, біблеїзми, як ключове джерело збагачення фразеології, залишаються актуальним об’єктом лінгвістичних досліджень у період інтенсивного розвитку гуманітарних наук.
Фразеологія, як наукова дисципліна, з’явилася порівняно недавно, але вже досягла значних досягнень у своєму розвитку. Основним завданням фразеології як лінгвістичної галузі є всебічне вивчення фразеологічного фонду різних мов. У цьому вивченні важливою є стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології та семантична структура фразеологічних одиниць, а також їх походження та основні функції.
Фразеологізми посідають особливе місце у словниковому запасі англійської мови. З одного боку, специфічна структура цих виразів привертає увагу дослідників і викликає значний науковий інтерес. З іншого боку, вона вимагає серйозного аналізу як змісту, так і форми мовних одиниць. Фразеологічні одиниці є не лише мовним елементом, але і важливою частиною культури англійського народу. Опанування їхньої структури, семантики та лінвокультурологічної сутності є важливим для розуміння національного менталітету і сприяє глибокому осмисленню рідної мови.
Фразеологізми, за визначенням О.В. Куніна, представляють собою стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не формуються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень. Класифікація фразеологізмів може здійснюватися за різними принципами, такими як структурно-семантичний, граматичний та функціонально-стилістичний.
У структурному плані, фразеологізм виражає значення не одним словом, а обов’язковим поєднанням не менше двох компонентів, і морфеми, як складові частини слів, не є самостійними одиницями мови. Функціонально-стилістичне навантаження фразеологізму визначається його структурно-компонентним складом, семантикою та граматичною категорією. Семантика фразеологізму та його компонентний склад є нерозривною єдністю, оскільки вони разом пройшли процес фразеологізації.
Одним з аспектів фразеології є фразеологічні одиниці біблійного походження. Біблія виступає основним літературним джерелом фразеологічних одиниць, що збагатило багато мов світу цими висловами.
Біблеїзми є частиною нашого середовища: вони зустрічаються у художній літературі, пресі, публіцистиці, а також в усній та письмовій мові. Ці вирази прикрашають та надають виразності не лише текстам, але й нашому мовленню в цілому.
Взагалі кажучи, біблеїзми – це ідіоматичні вислови, які можуть існувати як окремі слова, словосполучення, цитати або навіть цілі фрази.
Для вживання біблійних фразеологізмів характерним є їхнє трансформування і нетрадиційне вживання, коментування з боку автора та цитування. Серед класифікацій біблеїзмів найбільш відомими є класифікації за етимологічним і семантичним критеріями, за типом формування, за хронологічним критерієм, за ступенем їхнього зв’язку з Біблією, за критерієм їх відповідності рівням мови, за тематичним принципом.
Локальні використання біблеїзмів в англійській мові представлено наступним чином: заміна компонентів (синонімічна, антонімічна, паронімічна та інші); вставки; номіналізація; опущення; подвійна актуалізація (тобто застосування прямих і переносних значень); алюзія та інше.
Під час дослідження ми встановили шляхи відтворення фразеологізмів біблійного походження: (1) значення і сфера вживання англійських та українських біблеїзмів співпадають; (2) біблеїзми фразеологізувалися лише в одній із двох мов; (3) біблеїзми фразеологізувалися в обох мовах, але при їхньому використанні фіксуються розбіжності; (4) англійському біблеїзму в українській мові відповідає не його український біблійний відповідник, а інший біблеїзм або просто фразеологізм; (5) деякі біблійні вирази вживаються в англійській мові у латинській формі (іноді паралельно має місце й англійський варіант), часто їм відповідає український біблеїзм.
Досить активне використання біблеїзмів є характерною рисою як англійської, так і української мов. Біблія є основним джерелом стійких словосполучень – фразеологічних одиниць біблійного походження, які в процесі запозичення можуть зазнавати різних смислових трансформацій.
Біблеїзми в обох мовах представлені різнорідними групами слів, які відрізняються як за кількістю, так і за якістю. Загалом сучасна англійська мова виявляє більш інтенсивне використання біблеїзмів, порівняно з українською, і це, ймовірно, пов’язано з екстралінгвістичними факторами, такими як історичні та культурні чинники.
Активне використання біблеїзмів як у літературній творчості та публіцистиці, так і в розмовній мові, свідчить про збереження культурних традицій і вказує на те, що релігія продовжує відігравати істотну роль у світогляді християнських народів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Апетян М. К. Библеизмы в английском языке // Молодой ученый. 2014. № 14(73). С. 93-95. URL: https://moluch.ru/archive/73/12483/ (дата звернення: 18.09.2023)
Артемова А. Ф., Леонович O. A. Имена собственные в составе фразеологических единиц // Иностранные языки в школе. 2003. № 4. С. 73-78. URL: https://www.dissercat.com/content/imena-sobstvennye-v-sostave-zhargonnykh-frazeologizmov (дата звернення: 16.09.2023)
Бакина А. Д. Библеизмы vs библейные фразеологизмы: уточнение понятий (на примере английских и немецких текстов) // Лингвистика. 2021. Т.21. № 6. С. 35-43. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/bibleizmy-vs-bibleyskie-frazeologizmy-utochnenie-ponyatiy-na-primere-angliyskih-i-nemetskih-tekstov (дата звернення: 10.09.2023)
Бердникова Н. А., Уарова Н. А. Функционирование библеизмов в современном русском языке. 2015. С. 109-119. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/funktsionirovanie-bibleizmov-v-sovremennom-russkom-yazyke (дата звернення: 15.09.2023)
Бетехтина Е. Н. Фразеологизмы с библейскими именами (в русском и
английском языках) / под ред. Г. А. Лилич. СПб: Изд-во СПб ун-та, 1999. 172 с.
Бирих А., Матешич Й. Фразеология библейского происхождения. Прага, 1999. 487 с.
Біблія і культура: зб. наук. статей. Ред. кол. М. Жулинський. Чернівці: ЧНУ, 2007. Вип.6. 219 с.
Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 156 с.
Вергалюк М. М. Лексикографування біблійних фразеологізмів в українській мові // Мовні і концептуальні картини світу. 2018. Вип. 2 (64). С. 36-42. URL: https://mova.knu.ua/wpcontent/uploads/2019/11/5-1.pdf (дата звернення: 14.08.2023)
Виноградов В. В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 308 с. URL: https://www.at.alleng.org/ d/rusl/rusl1057.htm (дата звернення: 20.09.2023)
Время языка: Сборник статей памяти проф. В. В. Колесова / ред. С. А. Аверина, М. Б. Попов, Д. В Руднев и др. Златоуст, 2021. 352 с.
Гак В. Г. Вопросы сопоставительной фразеологии (библеизмы 352 с.в русском и французском языках // Вопросы языкознания. 1997. № 5. С. 55-65. URL: https://vja.ruslang.ru/ru/archive/1997-5/55-65 (дата звернення: 10.09.2023)
Гаспарян А. Л. Англійські біблеїзми: сутність поняття та критерії класифікації // Магістерські філологічні студії’2023. Черкаси: ЧДТУ, 2023. С. 19-26.
Георгієва Н. Проблемні аспекти класифікації та характеристики біблійних фразеологічних одиниць англійської мови. URL: http://eprints.zu.edu.ua/6770/1/11gnipak.pdf (дата звернення: 18.09.2023)
Головащенко С. І. Біблієзнавство: навч. посібник. К.: Либідь, 2001. 496 с.
Горюшина Р. И., Саруханян Ф. В. К вопросу о происхождении библеизмов. 2012. URL: https://www.gramota.net/articles/issn_1993-5552_2008_2-3_17.pdf (дата звернення: 15.07.2023)
Дзера О. В. Англо-українська біблійна фразеографія: перекладознавчий аспект // Закарпатські філологічні студії. Вип. 3. Т.2. С. 133-138. URL: http://zfsjournal.uzhnu.uz.ua/archive/ 3/part_2/29.pdf (дата звернення: 18.07.2023)
Дідун Л. Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. Вип. 20. С. 89-96. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/73214/13-Didun.pdf?sequence=1 (дата звернення: 20.09.2023)
Ершова В. Ю. Особенности перевода библеизмов с английского на русский. URL: https://core.ac.uk/display/38536161?source=2 (дата звернення: 20.09.2023)
Жуков В. П., Жуков А. В. Русская фразеология М.: Высшая школа, 2006. 310 с.
Зорівчак Р. П. Біблеїзми в нашому мовленні. 2006. URL: http://svitlytsia. crimea.ua/?section=article&artID=4142 (дата звернення: 20.09.2023)
Касумова М. Ю. Библейская фразеология в современных лингвистических исследованиях. 2014. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/bibleyskaya-frazeologiya-v-sovremennyh-lingvisticheskih-issledovaniyah (дата звернення: 20.09.2023)
Коваль А. П. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с.
Корнеева А. П. Английские фразеологические единицы библейского происхождения в языке и речи: автореф. дис….канд. филол. наук: спец. 10.02.04 – германские языки. М., 2009. 19 с. URL: https://www.dissercat. com/content/angliiskie-frazeologicheskie-edinitsy-bibleiskogo-proiskhozhdeniya-v-yazyke-i-rechi (дата звернення: 10.08.2023)
Кравцова І. І. Фразеологізми в сучасній англійській мові: визначення, підходи, класифікації // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2016. № 20. Том 2. С. 29-32. URL: http://www.vestnikphilology.mgu.od.ua/archive/ v20/part_2/10.pdf (дата звернення: 20.10.2023)
Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высш. шк., Дубна: Изд. центр «Феникс», 1996. 381 с.
Кураев А. В. Соблазн иноязычества. М.: Буква, 1995. 127 с.
Кучак І. Біблеїзми як фразеологічні одиниці: питання класифікації. С. 104-106. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/20118/ 1/Kuchak.pdf (дата звернення: 12.08.2023)
Максимович Е. О религиозной лексике своременного русского языка в лингвистических исследованиях // Studia Wschodnioslowianskie. 2016. T. 16. URL: https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1. element.hdl_ 11320_5319 (дата звернення: 14.08.2023)
Матвеева Н. П. Библеизмы в русской словесности. М.: Наука, 1999. 126 с.
Мокиенко В. М. Фразеологические библеизмы в современном тексте // Библия и возрождение духовной культуры русского и других славянских народов: к 80-летию Русской/Северо-Западной Библейской Комиссии (1915–1995). СПб.: Петрополис, 1995. С. 143-158. URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/481234 (дата звернення: 14.08.2023)
Піддубна Н. В. До питання про статус біблеїзмів у сучасній українській мові // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 2017. Вип. 45. С. 40-46. URL: https://zenodo.org/records/ 814025 (дата звернення: 20.09.2023)
Сафронова О. В. Структура і семантика фразеологічних одиниць із ономастичним компонентом біблійного походження в сучасній англійській мові: автореф. дис... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 – германські мови. К., 1997. 19 с.
Сітко А. В. Проблема відтворення граматичної семантики інтерогативів засобами цільової мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць. 2012. № 22. С. 267-274.
Сітко А. В., Хоружий В. В. Стратегії та прийоми перекладу фразеологічних одиниць // Методологія та історіографія мовознавства: матеріали V науково-практичної Інтернет конференції (24-25 жовтня 2018 р.). Слов’янськ: ДДПУ, С 96-101. URL: https://ddpu.edu.ua/images/naukvid/gsf_conf/conf2018.pdf (дата звернення: 17.09.2023)
Cкаб М. Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії. // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. Вип. 24. С. 23-33. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/ 185408 (дата звернення: 20.09.2023)
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К.: Наукова думка, 1999. 759 с.
Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. 2-е переизд. М.: Наука,1996. 260 с.
Талалай А. А., Сітко А. В. Біблеїзми як особливий різновид фразеологічних одиниць // Theoretical and empirical scientific research: concept and trends. Volume 2. С. 102-104. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/ index.php/logos/article/view/17323 (дата звернення: 24.09.2023)
Тарасюк А. М. Мовні засоби вираження сугестії стосовно поняття ‘WISDOM’ в середньоанглійських біблійних текстах // Молодий вчений. 2017. № 12.1(52.1). С. 49-51. URL: http://molodyvcheny.in.ua/ files/journal/2017/12.1/11.pdf (дата звернення: 20.09.2023)
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: навчальний посібник. К.: Знання, 2007. 494 с.
Федуленкова Т. Н. Развитие вариантности фразеологии библейской этимологии // Вопр. теорет. и приклад. лингвистики. 2020. Т. 6, № 2. С. 83-96. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/razvitie-variantnosti-frazeologii-bibleyskoy-etimologii (дата звернення: 26.08.2023)
Федуленкова Т. Н. Лекции по английской фразеологии библейского происхождения: моногр. М.: Акад. естествознания, 2014. 148 с.
https://cyberleninka.ru/article/n/harakteristika-prototipov-bibleyskoy-frazeologii-i-sposoby-ih-preobrazovaniya-v-yazykovye-edinitsy (дата звернення: 24.09.2023)
Хаботнякова П. С. Лінгвальна репрезентація біблійних образів-символів в англомовному містичному трилері: когнітивно-прагматичний аспект (на матеріалі творів Френка Перетті): дис…канд. філол. н.: спец. 10.02.04 – германські мови. Запоріжжя, 2019. 294 с. URL: http://phd.znu.edu.ua/page/dis/ 02_2019/Khabotniakova_dis.pdf (дата звернення: 20.09.2023)
Цимбалюк Ю., Кобів Й., Смурова Л., Латун Л. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською і англійською мовами: наук.-навч. Посібник. Вінниця: Нова Книга, 2003. 410 с.
Шульженко А. С. Фразеологізми на позначення відчуттів людини в українській, англійській та французькій мовах: структурний і семантичний аспекти: дис… канд. філол. наук: 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Вінниця, 2020. 215 с.
Babut J. M. Idiomatic expressions of the Hebrew Bible: Their meaning and translation through componentional analysis. North Richland Hills: Bibal Press, 1999. 369 p.
Bradshaw I. Figures of Speech in Biblical Studies.org.uk. 13th March 2012. URL: http://biblicalstudies.org.uk/article_idioms.html (дата звернення: 20.09.2023)
Cermak F. Substance of idioms: perennial problems, lack of data or theory? // International Journal of Lexicography. 2001. 14(1). P. 1-20. URL: https://ojs.unm.ac.id/retorika/article/view/13099 (дата звернення: 20.09.2023)
Chen L. On integrated translation approach of English idioms // Jounal of Language Teaching and Research. 2010. Vol. 1, No. 3. P. 27-230. URL: https://www.academypublication.com/issues/past/jltr/vol01/03/08.pdf (дата звернення: 20.09.2023)
Crystal D. The King James Bible and the English Language. Oxford: Oxford UP, 2011. 327 p.
Dzera O. Bible phraseography: descriptive and contrastive approaches. URL: https://www.researchgate.net/publication/359203709_BIBLE_PHRASEOGRAPHY_DESCRIPTIVE_AND_CONTRASTIVE_APPROACHES
(дата звернення: 20.09.2023)
Fernando C. Idioms and Idiomaticity. Oxford: Oxford University Press, 1996. 184 p.
Floor S. Four Bible translation types and some criteria to distinguish them // Journal of Translation. 2007. Vol. 3. Number 2. P. 1-22. URL: https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=9197caee63cb4f37dab5edf1ce7c0820c93d2e32 (дата звернення: 20.09.2023)
Freeman J.M. & Chadwick H.J. The new manners and customs of the Bible. North Brunswick, NJ: Bridge-Logos Publishers, 1998. 528 p.
Garrett D. A. Proverbs, Ecclesiastes, Song of Songs (The new American commentary, Vol. 14). Electronic ed. Nashville: Broadman & Holman Publishers, 1993. 448 p.
Gesenius F. W., Kautzsch E. & Cowley A. E. Gesenius’ Hebrew Grammar. 2nd English edition. Oxford: Oxford University Press. URL: https://tmcdaniel.palmerseminary.edu/GeseniusGrammar.pdf (дата звернення: 11.08.2023)
Granger S., Paquot M. Disentangling the phraseological web // Granger S., Meunier F. (eds). 2008. P. 28-49.
Gries S. T. Phraseology and Linguistic Theory: A brief survey // Granger S., Meunier F. (eds). 2008. P. 3-25.
Heever, van den M. C. Idioms in Biblical Hebrew. 2013. 365 p. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/37420568.pdf
Hollіday W. L. A concise Hebrew and Aramaic lexicon of the Old Testament: Based upon the lexical work of Ludwig Koehler and Walter Baumgartner. Electronic ed. Leiden: Koninklijke Brill NV, 2000. 446 p.
63. Kuszok M. On approaches to translating the Bible into English // URL:
https://www.researchgate.net/publication/298289094_On_approaches_to_translating_the_Bible_into_English
Langlotz A. Idiomatic creativity: A cognitive-linguistic model of idiom-representation and idiom-variation in English. Amsterdam: John Benjamins. 2008. 325 p.
Lamsa G. M. Idioms in the Bible Explained and a Key to the Original Gospel. NY: Harper Collins Publ., 1985. 105 p.
Lubbe J. C. Idioms in the Old Testament // Journal for Semitics. 2002. Vol. 11/1. P. 45-63. URL: https://www.academia.edu/8263914/Defining_ Idiom_ in_Biblical_Hebrew (дата звернення: 20.09.2023)
McCarter P. K. I Samuel: A new translation with introduction, notes & commentary (The Anchor Bible, Vol. 8). New York: Doubleday, 1980. URL: https://ia800109.us.archive.org/29/items/AbLeviticus116Milgrom1991Opt/ab1Samuel%20McCarter%2CJrPK%201984-opt.pdf (дата звернення: 22.09.2023)
McCarter P.K. II Samuel: A new translation with introduction, notes & commentary (The Anchor Bible, Vol. 9). New York: Doubleday, 1984. URL: https://ia800109.us.archive.org/29/items/AbLeviticus116Milgrom1991Opt/ab2Samuel%20McCarter%2CJrPK%201984-opt.pdf (дата звернення: 22.09.2023)
Merwe van der C. H., Naude J. A., Kroeze J. H. A Biblical Hebrew reference grammar. Oak Harbor: Logos Research Systems. 1999. 416 p. URL: https://www.amazon.co.uk/Biblical-Hebrew-Reference-Grammar-Languages/dp/0567663329 (дата звернення: 20.09.2023)
Murphy R. E. Proverbs (Word biblical commentary, Vol. 22). Electronic ed. Dallas: Word, Incorporated, 1998. 256 p.
Pinnavaia L. Yesterday`s idioms today: a corpus linguistic analysis of Bible idioms. 2012. P. 701-714. URL: https://www.euralex.org/elx_ proceedings/Euralex2012/pp701-714%20Pinnavaia.pdf (дата звернення: 20.09.2023)
Shead S. L. Radical frame semantics and Biblical Hebrew: Exploring lexical semantics. Dphil dissertation, University of Sydney. 2007. URL: https://www.researchgate.net/publication/255982139_Radical_Frame_Semantics_and_Biblical_Hebrew_Exploring_Lexical_Semantics (дата звернення: 10.08.2023)
Warren-Rothlin A. L. Body idioms and the psalms // Interpreting the psalms: Issues and approaches / ed. Johnston P. S., Firth D. G. Leicester: IVP Apollos, 2005. P. 195-212. URL: https://www.amazon.co.uk/ Interpreting-Psalms-Approaches-Johnston-published/dp/B00EKYQKN8
Дубровина К. Н. Энциклопедический словарь библейских фразеологизмов. М.: Флинта: Наука, 2010. 808 с.
Загнітко А. П. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни: у 4 томах. Т.1 (А-Й). Донецьк: ДонНУ, 2012. 402 с.
Лепта библейской мудрости: библейские крылатые выражения и афоризмы на шести языках: краткий русско-англо-белорусско-немецко-словацко-украинский словар / сост. Д. Балаков и др.. Могилев: МГУ им. А. А. Кулешова, 2014. 240 с.
Мокиенко В. М., Лилич Г. А., Трофимкина О. И. Толковый словарь библейских выражений и слов: ок. 2000 единиц. м.: АСТ: Астрель, 2010. 639 с.
Слово Благовісті: словник-довідник фразем біблійного походження / Ж. В. Колоїз, З. П. Бакум. Кривий Ріг: Видавництво «І.В.І.», 2002. 195 с.
Українська мова: енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. Л. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.
A Dictionary of Quotations from the Bible / comp. by M. Miner, H. Rawson. NY: New American Library, 1988. 305 p.
Manser M. H. Dictionary of Bible themes: The accessible and comprehensive tool for topical studies. Electronic ed. London: Martin Manser, 1999. 1232 p.

ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Суботенко І. Фразеологізми і крилаті слова біблійного походження: Словник. Чернігів: ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2014. 48 с.
Фразеологізми біблійного походження: короткий словник-довідник / укладачі: Л. П. Будівська, З. С. Сікорська. Л.: Луганськ-Арт, 2007. 76 с.
A Dictionary of Quotations from the Bible / comp. by M. Miner, H. Rawson. NY: New American Library, 1988. 305 p.

Репозиторій ЧДТУ