«УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI ЗАКЛАДУ  КУЛЬУТРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ»  (НА МАТЕРIАЛАХ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ  IМЕНI IВАНА КУЛИКА, М. ЧЕРКАСИ)

Бердичевська, Оксана Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9219
Title:	«УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI ЗАКЛАДУ КУЛЬУТРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ» (НА МАТЕРIАЛАХ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ IМЕНI IВАНА КУЛИКА, М. ЧЕРКАСИ)
Authors:	Бітюк, Інна Миколаївна Бердичевська, Оксана Олександрівна
Keywords:	Оганізаційна діяльність, господарсько-економічна діяльність,інновації
Issue Date:	2023
Abstract:	Предметом дослiдження є сукупнiсть теоретичних, методичних та практичних питань органiзацiї дiяльностi працiвникiв та творчих колективiв закладiв культури. Об’єктом дослiдження виступає органiзацiя роботи закладу культури на прикладi Черкаського мiського Будинку культури iм. I. Кулика. Метою квалiфiкацiйної роботи магiстра є удосконалення iснуючої системи управлiння пiдприємством з урахуванням сучасних теоретичних та практичних напрацювань в галузi органiзацiї роботи закладiв культури. Завдання квалiфiкацiйної роботи магiстра: дослiдити сучасний стан розвитку культурного середовища регiонiв України; дослiдити етапи та методи органiзацiї роботи закладу культури та дозвiлля; дослiдити культуру та дозвiлля людини як вид психологiчної допомоги в умовах пандемiї та вiйни; дослiдити перспективи та iнновацiйний розвиток культурно - дозвiллєвої сфери дiяльностi; проаналiзувати господарсько - економiчну дiяльнiсть МБК; проаналiзувати роботу творчих колективiв мiського Будинку культури: методику викладання, специфiку органiзацiї роботи колективiв по напрямам. розробити пропозицiї щодо основних недолiкiв та недосконалостей роботи творчих колективiв МБК; навести пропозицiї щодо удосконалення роботи творчих колективiв. Iнновацiйнi методи роботи, популяризацiя серед населення. В роботi проведено повний аналiз ефективностi дiяльностi МБК iм. I.Кулика, iз застосуванням сучасних методiв дослiдження. Розроблено та економiчно обгрунтовано заходи щодо удосконалення органiзацiї роботи спираючись на проведений аналiз. Одержанi результати можуть бути використанi в плануваннi та органiзацiї робочого процесу в Черкаському мiському Будинку культури iменi Iвана Кулика.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9219
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Магістерська_Бердичевська_original_27112023_121907 (1) (1) (1).pdf Restricted Access		2.92 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ 
Факультет економiки та управлiння 
Кафедра Менеджменту та бiзнес - адмiнiстрування 
  
  
              Допущено до захисту 
завiдувач кафедри  
____________________________________ 
____________________________________ 
«_____»________________________ 2023  р. 
  
 
 
  
  
КВАЛIФIКАЦIЙНА РОБОТА МАГIСТРА 
НА ТЕМУ: 
«УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI  ЗАКЛАДУ 
КУЛЬУТРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ» 
(НА МАТЕРIАЛАХ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ 
IМЕНI IВАНА КУЛИКА, М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
  
Галузь знань: 07 Управлiння та адмiнiстрування 
Спецiальнiсть: 073 Менеджмент 
Освiтня програма: «Менеджмент» 
Рiвень вищої освiти: другий (магiстерський) 
Форма навчання: заочна 
Група ЗММ - 222 
  
  
 
Виконавець роботи: 
«____»___________ 2023 р. ________________Оксана БЕРДИЧЕВСЬКА  
(пiдпис)        (i’мя та прiзвище)  
 
Керiвник роботи: 
«____»___________ 2023 р. ________________ к.е.н., доцент Інна БІТЮК       
(пiдпис )                    (Вчене звання, iм’я та прiзвище)   
  
  
  
 
Черкаси 2023 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»   
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                         
(код, назва) 
Освітня програма       Менеджмент                  
  
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри 
д.е.н., проф. Олеся ФІНАГІНА 
«_____» __________2023 р. 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛIФIКАЦIЙНУ РОБОТУ МАГIСТРА СТУДЕНТУ 
Бердичевська Оксана Олександрiвна 
(прiзвище, iм’я,  по батьковi) 
1. Тема роботи «УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI  
ЗАКЛАДУ КУЛЬУТРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ», (НА МАТЕРIАЛАХ ЧЕРКАСЬКОГО 
МIСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ IМЕНI IВАНА КУЛИКА, М. ЧЕРКАСИ) 
керiвник роботи  к.е.н. доцент, Бiтюк I.М. 
( прiзвище, iм’я, по батьковi, науковий ступiнь, вчене звання) 
затвердженi наказом вищого навчального закладу вiд «25»09 2023року №248/04 
2. Строк подання студентом роботи на кафедру  04.12.2023 року 
3. Вихiднi данi до роботи Вихiднi данi до роботи результати дослiджень 
мiжнародних компанiй, статистичнi данi Державного комiтету статистики 
України та регiональних вiддiлень, перiодичнi видання та друкованi лiтературнi 
джерела. 
4. Змiст розрахунково-пояснювальної записки (перелiк питань, якi потрiбно 
розробити) РОЗДIЛ I. ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ РОБОТИ ЗАКЛАДIВ 
КУЛЬТУРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ. РОЗДIЛ II. АНАЛIЗ ЕФЕКТИВНОСТI 
ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI РОБОТИ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО  
БУДИНКУ КУЛЬТУРИ IМЕНI IВАНА КУЛИКА.  РОЗДIЛ III. ПРОПОЗИЦIЇ 
ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНIЗАЦIЇ РОБОТИ ТВОРЧИХ 
КОЛЕКТИВIВ МБК. 
5. Консультанти роздiлiв квалiфiкацiйної роботи магiстра 
Пiдпис, дата 
Прiзвище, iнiцiали та посада 
Роздiл завдання завдання 
консультанта 
видав прийняв 
1 к.е.н., доцент Бiтюк I.М.   
2 к.е.н., доцент Бiтюк I.М.   
3 к.е.н., доцент Бiтюк I.М.   
 
6. Дата видачi завдання  04.09.2023  
 
 
3 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
 Строк 
№ виконання 
Етапи виконання роботи Примiтка 
п/п етапiв 
роботи 
Вибiр напряму дослiдження. Складання 
1 28.09.2023 виконано 
попереднього плану роботи. 
Опрацювання лiтературних джерел. Пiдготовка 
2 01.10.2023 виконано 
та групування матерiалiв. 
Затвердження плану. Пiдготовка теоретичного 
3 05.10.2023 виконано 
роздiлу. 
Доопрацювання теоретичного роздiлу. Аналiз 
4 даних, необхiдних для написання аналiтичного 10.10.2023 виконано 
роздiлу. 
5 Пiдготовка аналiтичного роздiлу. 16.10.2023 виконано 
6 Доопрацювання аналiтичного роздiлу. 20.10.2023 виконано 
Пiдготовка  та написання розрахункового роздiлу 
7 25.10.2023 виконано 
роботи. 
8 Розрахунок пропозицiй. 05.11.2023 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового роздiлу. 10.11.2023 виконано 
10 Пiдготовка висновкiв по роботi 21.11.2023 виконано 
11 Оформлення роботи 22.11.2023 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 24.11.2023 виконано 
 
 
Здобувач вищої освіти      _____________   Оксана БЕРДИЧЕВСЬКА  
                         ( пiдпис )                                 (прiзвище та iнiцiали) 
Керiвник роботи       _____________           Інна БІТЮК       
             ( пiдпис )                               (прiзвище та iнiцiали) 
  
 
  
  
 
 
 
 
 
 
4 
 
АНОТАЦIЯ 
 
Квалiфiкацiйна робота магiстра мiстить 95 сторiнок, 3 таблицi, 8 
рисункiв, список лiтератури з 81 найменувань, 5 додаткiв 
 
«УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI  ЗАКЛАДУ 
КУЛЬУТРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ» 
(НА МАТЕРIАЛАХ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ 
IМЕНI IВАНА КУЛИКА, М. ЧЕРКАСИ) 
Предметом дослiдження є сукупнiсть теоретичних, методичних та 
практичних питань органiзацiї дiяльностi працiвникiв та творчих колективiв 
закладiв культури. 
Об’єктом дослiдження виступає органiзацiя роботи закладу культури на 
прикладi  Черкаського мiського Будинку культури iм. I. Кулика. 
Метою квалiфiкацiйної роботи магiстра є удосконалення iснуючої 
системи управлiння пiдприємством з урахуванням сучасних теоретичних та 
практичних  напрацювань в галузi органiзацiї роботи закладiв культури. 
Завдання квалiфiкацiйної роботи магiстра:  
дослiдити сучасний стан розвитку культурного середовища регiонiв 
України;   
дослiдити етапи та методи органiзацiї роботи закладу культури та 
дозвiлля; 
дослiдити культуру та дозвiлля людини як вид психологiчної допомоги в 
умовах пандемiї та вiйни; 
дослiдити перспективи та iнновацiйний розвиток культурно - дозвiллєвої 
сфери дiяльностi; 
проаналiзувати господарсько - економiчну дiяльнiсть МБК; 
проаналiзувати роботу творчих колективiв мiського Будинку культури: 
методику викладання, специфiку органiзацiї роботи колективiв по напрямам. 
розробити пропозицiї щодо основних недолiкiв та недосконалостей 
роботи творчих колективiв МБК; 
навести пропозицiї щодо удосконалення роботи творчих колективiв. 
Iнновацiйнi методи роботи, популяризацiя серед населення.  
В роботi проведено повний аналiз ефективностi дiяльностi МБК iм. 
I.Кулика, iз застосуванням сучасних методiв дослiдження. Розроблено та 
економiчно обгрунтовано заходи щодо удосконалення органiзацiї роботи 
спираючись на проведений аналiз. 
Одержанi результати можуть бути використанi в плануваннi та 
органiзацiї  робочого процесу в Черкаському мiському Будинку культури iменi 
Iвана Кулика. 
Рiк виконання квалiфiкацiйної роботи магiстра 2023 рiк 
Рiк захисту квалiфiкацiйної роботи магiстра 2023 рiк 
Пiдпис студента ______________ О.О. Бердичевська 
Дата ______________________________  
5 
 
ЗМIСТ 
 
ВСТУП 7 
РОЗДIЛ 1. ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ РОБОТИ ЗАКЛАДIВ  
КУЛЬТУРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ 11 
1.1 Оцiнка сучасного стану розвитку культурного середовища регiонiв  
України 11 
1.2 Культура та дозвiлля людини як вид психологiчної допомоги в  
умовах пандемiї та вiйни.  16 
1.3. Культура та дозвiлля людини як вид психологiчної допомоги в  
умовах пандемiї та вiйни 22 
1.4 Перспективи та iнновацiйний розвиток культурно – дозвiллєвої  
сфери дiяльностi 28 
ВИСНОВКИ ДО РОЗДIЛУ 1 38 
РОЗДIЛ 2. АНАЛIЗ ЕФЕКТИВНОСТI ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ  
ДIЯЛЬНОСТI РОБОТИ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО  БУДИНКУ  
КУЛЬТУРИ IМЕНI IВАНА КУЛИКА 39 
2.1. Аналiз господарсько – економiчної дiяльностi мiського Будинку  
культури. 39 
2.2. Аналiз роботи творчих колективiв мiського Будинку культури:  
методика викладання, специфiка органiзацiї роботи колективiв по  
напрямам. 47 
2.3. Аналiз розвитку творчої, культурної дiяльностi мiського Будинку  
культури. 60 
ВИСНОВКИ ДО РОЗДIЛУ.2 68 
РОЗДIЛ 3. ПРОПОЗИЦIЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ  
ОРГАНIЗАЦIЇ РОБОТИ ТВОРЧИХ КОЛЕКТИВIВ МБК 70 
3.1. Основнi недолiки та недосконалостi роботи творчих колективiв  
МБК 70 
6 
 
3.2. Пропозицiї щодо удосконалення роботи творчих колективiв. 77 
ВИСНОВКИ ДО РОЗДIЛУ.3 91 
ВИСНОВКИ 93 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 96 
ДОДАТКИ 105 
7 
 
ВСТУП 
 
Актуальнiсть  роботи полягає в тому що сьогоднi розвиток культурного 
рiвня населення має досить слабкий рiвень. Розвиток культурного середовища є 
важливою умовою якiсного вдосконалення продуктивних сил, збільшення рівня 
ефективного соціального виробництва. Як показує практика реформування 
економiки нашої країни та дiяльнiсть в умовах пандемiї та пiд час дiї 
вiйськового стану свiдчать, що в процесi загострились проблеми культурної 
галузі, невирiшенiсть яких призвела до негативних соцiоекономiчних наслiдкiв, 
серед яких особливе мiсце займають проблеми регiональньних та місцевих 
рiвнів (зменшення  фiнансування від держави, невпорядкованiсть закладiв 
відвовідно з затвердженими нормами, погiршення матерiально-технiчного 
забезпечення, скорочення значної кiлькостi працiвникiв, тощо) [70].  
Вплив культурного та освiтнього рiвнів населення на соцiально-
економiчний розвиток полягає в тому, що одним з основних чинникiв 
конкурентоспроможностi працiвника на ринку працi є рiвень його освiти. 
Соцiально-економiчний розвиток країни багато в чому залежить від культурно-
освiтнього рiвня, можливiстю духовного розвитку та здобуття освiти. Саме 
конкурентнi переваги працiвника дозволяють досягати йому високий рiвень 
оплати працi та уникнути безробiття. Як для країни взагалом, так i для регiону 
вчасності економiчними наслiдками безробiття є недовироблений валовий 
внутрiшній продукт (або ж валовий регiональний продукт вiдповiдно) [15, 27].  
Варто зауважити,  освiта, яка вiдповiдає сучасним потребам, та загальна 
культура є основними критерiями рівня життя людей. 
Культура це  сукупнiсть духовних і матерiальних  цiнностей, що були 
створені  людством протягом нашої iсторiї, iсторично набутий набiр правил 
усерединi соцiуму для його збереження та гармонiзацiї. 
Поняття культура об'єднує в собi науку,  освiту, мистецтво, мораль, 
спосіб життя та свiтогляд.  
8 
 
Культура вивчається комплексом гуманiтарних наук, таких як: 
етнографія, культорологія, соцiологiя, культура, психологiя та  iсторiя. 
Галузь культури та мистецтва є надзвичайно важливою сферою послуг, 
тому що вiдповiдає за психологiчний стан населення, культурне, патрiотичне 
виховання, а також  дозвiлля та вiдпочинок громадян [21, 22]. 
З точки зору регiональної економiки великий вклад у дослiдження 
територiального розвитку, зокрема культури, зробили: В. Кристаллер, О. 
Алимов, Е. Алаєв, Саушкiн, О. Ф. Заставний, А. Льош, М. Долiшнiй, С. 
Дорогунцов, У. Iзард, М. Некрасов, Ю. Шаблiй та багато iнших. Проблемами 
економіки та  функцiонування культурного середовища та характером його 
взаємодiї з iншими соцiальними та економiчними пiдсистемами займались такi 
вiдомi науковцi як: В.Куценко, В.Геєць, Е.Лiбанова, К.Гасратян, М.Солодков, 
О.Гриценко, Я.Фiшер I.Дiскiн, Г.О. Федосова, В.Козак, О.Кочерга, В.Новiков, 
О.Новiкова, О.Новотний, Л.Оганян, У.Садова, I.Столяров, Г.Тульчинський, Ю. 
Фохт-Бабушкiн, С. Шишкiн, Л. Якобсон та інші [21–28]. 
Органiзацiя роботи закладу культури це складний, кропiткий процес, 
який потребує високопрофесiйного та iндивiдуального пiдходу в формуваннi 
задач перед пiдлеглими. Однiєю з перших задач перед керiвником постає 
створення плану роботи.    
Організація та планування роботи закладу клубного типу основується на 
таких функцiях i напрямках роботи згiдно з  Положенням або статутутом. 
Основними функцiями, що є загальними для всiх клубних установ, а саме: 
- Розвиток творчих здiбностей; 
- Розважально-рекреацiйна; 
- Iнформацiйно - освiтня; 
- Культурно-виховна; 
Розвиток творчих здiбностей. Ця функція реалiзується задяки мережі 
рiзножанрових любительських (аматорських) колективiв, клубiв за iнтересами, 
де рiзновiковi групи населення мають змогу стати активними учасниками 
творчого процесу, здобути необхiдні знання та навички, якi сприятимуть 
9 
 
формуванню особистості, пошуку нестандартних та оригiнальних рiшень у 
розв'язаннi будь-якого завдання [49]. 
Заклади культури клубного типу, а саме до таких належить Черкаський 
мiський Будинок культури iменi Iвана Кулика є осередками  культурного, 
освiтнього та дозвiллєвого призначення набувають ще бiльшого значення в 
процесi розвитку та становлення громадськості в Українi [50]. 
Культурно-виховною функцiєю передбачається проведення спрямованих 
заходiв для формування різнобарвної культури особистостi  і суспiльства в 
цiлому, що реалізується через такi напрямки дiяльностi закладів культури як:  
- Культурне та патрiотичне виховання населення 
- Духовність громадян;  
- Формування правової та побутової культури;  
- Етичних та естетичних якостей людини; 
- Сприяння розвитку самодiяльностi громадян; 
- Вiдродження, збереження, популяризацiя традицiй, звичаїв та 
обрядiв;   
- Створення  умов для розвитку творчих здiбностей як дітей так і 
дорослих; 
Ефективнiсть дiяльностi закладiв культури значною мiрою залежить вiд 
професiоналiзму та освiтнього рiвня фахiвцiв. 
Значну роль у професiоналiзмi вiдiграє квалiфiкацiя працiвникiв закладiв 
культури. Тому органiзацiя системи професiйного навчання працiвникiв 
закладiв культури є одним з першочергових завдань [41]. 
Працiвники Черкаського мiського Будинку культури iм. I. Кулика  
регулярно проходять курси пiдвищення квалiфiкацiї, а також вiдвiдують 
рiзноманiтнi семiнари та вебiнари спрямованнi на покращення органiзацiї 
роботи як закладу культури в цiлому так i органiзацiї роботи  гурткiв, клубiв за 
iнтересами, студiй, ансамблiв i т.д. 
10 
 
Предметом дослiдження є сукупнiсть теоретичних, методичних та 
практичних питань планування дiяльностi працiвникiв та творчих колективiв 
закладiв культури 
Об’єктом дослiдження виступає органiзацiя роботи закладу культури на 
прикладi  Черкаського мiського Будинку культури iм. I. Кулика. 
Метою квалiфiкацiйної роботи магiстра  є удосконалення iснуючої 
системи управлiння пiдприємством з урахуванням сучасних теоретичних та 
практичних  напрацювань в галузi дiяльностi закладiв культури. 
Для досягнення цiєї мети необхiдно виконати такi завдання: 
- сформулювати основнi теоретичнi аспекти роботи пiдприємства;  
- проаналiзувати дiяльнiсть пiдприємства;  
- розробити ефективну стратегiю пiдвищення ефективностi  
дiяльностi пiдприємств з використанням iнновацiйних методiв роботи. 
В роботi провести повний аналiз ефективностi дiяльностi Мiського 
Будинку культури iм. I. Кулика, iз застосуванням сучасних методiв 
дослiдження. А саме: 
- загальнонауковий дiалектичний метод;  
- iсторичний та системний пiдхід до вивчення процесу облiку та 
методів класифiкацiї;  
- порiвняльних характеристик;  
- наукової абстракцiї;  
- нормативно-правового забезпечення;  
- статистичнi методи;  
- методи групування, табличного вiдображення аналiтичних даних та 
графічний. 
Розробити та економiчно обґрунтувати заходи щодо удосконалення 
органiзацiї роботи спираючись на проведений аналiз даного СГД (як загальний 
так i конкретно його планову дiяльнiсть), аналiз законодавчого поля, в якому 
працює пiдприємство.  
  
11 
 
РОЗДIЛ 1. ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ РОБОТИ ЗАКЛАДIВ 
КУЛЬТУРИ ТА ДОЗВIЛЛЯ 
 
1.1. Оцiнка сучасного стану розвитку культурного середовища регiонiв 
України 
  
Культура є важливим iндикатором розвитку населення нашої країни. 
Зокрема, культурне виховання показує рiвень духовного розвитку населення. 
Тому потрiбно дослiдити стан розвитку та фiнансового забезпечення сфери 
культури в територiальних громадах, а також визначити основнi напрями 
вдосконалення культурної сфери та фiнансових механiзмiв у територiальних 
громадах. 
Культурне середовище, що розвивається є важливою складовою якiсного 
вдосконалення продуктивних сил, високого рІвня ефективностi  виробництва. 
Але як показала практика реформ економiчної системи нашої країни, в процесi 
здiйснення її трансформацiї гостро стали проблеми сфери культури, що 
призвело до негативних як соцiальних так і економiчних наслiдкiв, серед них 
особливе мiсце займають проблеми на регiональному рiвні, а саме:  
- погiршення матерiально-технiчного забезпечення; 
- зменшення фiнансування; 
- скорочення значної кiлькостi працiвникiв;   
- невпорядкованiсть мережi закладiв у вiдповiдностi з затвердженими 
нормативами, i т.д. 
 В той же час значною передумовою укрІплення ринкової економiки є 
високий рiвень освiти та iнтелектуальної пiдготовки громадськості, активiзацiя 
процесiв культурного прогресу суспiльства та духовного оновлення, а також  
культурний рiвень населення [63]. Культура, в глобальному розумiннi, 
забезпечує сукупнiсть матерiальних та символiчних ресурсiв, що мають 
потенцiйно нескiнченний характер. Такою є специфiка, за умов відповідального 
12 
 
ставлення до наявних культурних ресурсiв, що дає змогу громадам будувати 
сталу мiсцеву економiку. 
У сучасному свiтi культура є чинником духовного розвитку населення, 
соцiальної стабiльностi, нацiональної безпеки, ресурсом привабливостi i 
розвитку територiї, формою самовираження i самоiдентифiкацiї. Культура 
вiдiграє основну роль у вихованнi населення. Якiсно розвинене культурне 
середовище є важливою передумовою вiдтворення продуктивних сил, 
пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва та посилення соцiалiзацiї 
економiчних процесiв. В умовах проведення культурної полiтики, спрямованої 
на локальнi змiни за певними культурно-мистецькими напрямами, та 
оперативного реагування на виклики часу надзвичайно актуальним є питання 
орiєнтацiї в культурному просторi та формування власної моделi культурного 
розвитку. Проведення ефективних реформ у галузi культури буде впливати на 
такi фактори як: 
- зменшення рiвня злочинностi в територiальних громадах;  
- пiдвищення кiлькостi дiтей, якi постiйно вiдвiдують заклади 
культури;   
- збiльшення питомої ваги власних надходжень закладiв культури в 
загальному обсязi витрат на утримання закладiв культури;  
- збiльшення кiлькостi робочих мiсць у креативному секторi галузi 
культури;  
- вiдродження i популяризацiя культурної спадщини та об’єднання 
громад навколо культурних цiнностей [61].  
Згiдно з реформою децентралiзацiї, що триває вже близько десяти рокiв  
передбачено об’єднання населених пунктiв у територiальнi громади щоб 
забезпечити де концентрацiю ресурсiв i змiцнення фiнансової основи мiсцевого 
самоврядування, до Бюджетного та Податкового кодексiв України були внесенi 
змiни, якими передбачено новi види субвенцiй на виконання делегованих 
повноважень, а головними розпорядниками цих коштiв були призначенi 
профiльнi мiнiстерства. У результатi децентралiзацiї було створено 1469 
13 
 
територiальних громад, якi охопили всю територiю України. Освiта, медицина, 
культура, комунальнi послуги стали компетенцiєю влади територiальної 
громади [16]. 
Процеси децентралiзацiї, що вiдбуваються в Українi, вимагають нових 
пiдходiв до дiяльностi у сферi культури. Теперiшнi змiни мають актуалiзувати 
кадровi питання, щоб в умовах дефiциту кадрiв мати змогу надавати фахову 
пiдтримку один одному. Як свiдчать данi аналiтичного звiту Українського 
кризового медiа-центру, значна частина об’єктiв культурної iнфраструктури 
України (мережi кiнотеатрiв, будинкiв культури, музеїв) на сьогоднi втрачена: 
вони зруйнованi або просто не експлуатуються, змiнено їхнє функцiональне 
призначення. Всi цi заклади потребують реорганiзацiї вiдповiдно до сучасних 
соцiально-економiчних умов [16]. 
 У Законi України «Про культуру» вiд 14.12.2010 р. № 2778-VI визначено, 
що нацiонально-культурна державна цiльова програма спрямована на 
створення сприятливих умов нацiонально-культурного розвитку, збереження 
нацiонально-культурної спадщини, задоволення iнтелектуальних i духовних 
потреб людини. Також зазначеним законом передбачено, що цiльовою 
регiональною програмою у сферi культури мають розглядатися питання, 
пов’язанi з дiяльнiстю та розвитком базової мережi закладiв культури всiх 
рiвнiв або вiдповiдного рiвня, а також реалiзацiєю культурно-мистецьких 
проєктiв i здiйсненням державними та недержавними закладами культури 
заходiв, що фiнансуються з державного або мiсцевих бюджетiв [44].  
Тому для розвитку та вдосконалення функцiонування галузi культури 
слiд провести аналiз потреб мешканцiв громади щодо послуг у сферi культури. 
Отриманi результати потрiбно покласти в основу стратегiчного плану розвитку 
громади, мiста, регiону, а також слiд внести пропозицiї для змiн законодавчої 
бази. 
Важливим фактором у розвитку сфери культури є фiнансова складова. 
Оскiльки субвенцiя з державного бюджету та дотацiя чинним законодавством 
передбачена лише на галузь охорони здоров’я та освiту, а на розвиток сфери 
14 
 
культури такий механiзм вiдсутнiй, то утримання закладiв культури повнiстю 
лягає на мiсцевий бюджет, якого хронiчно не вистачає для повноцiнного 
функцiонування установ i закладiв культури. 
Однак сьогоднi культурне багатство країни залишається ще 
малодоступним для багатьох людей у зв’язку з їх низькою активнiстю у 
соцiально-культурнiй сферi, що вимагає змiни економiчної бази розвитку у 
регiонах, пiдвищення рiвня людського капiталу, вдосконалення системи 
культурного виховання як головної умови вирiшення стратегiчної задачi – 
формування всебiчно i гармонiйно розвиненої особистостi. Однiєю з причин 
зниження iнтересу з боку держави до вирiшення цих питань є рiзнi соцiальнi 
умови споживання культурних благ i послуг. Пiд час трансформацiйних 
процесiв в країнi з’явились не тiльки новi вiдносини мiж суб’єктами i закладами 
культури, а й новий змiст їх дiяльностi, новi прiоритети, а також вiдбулись 
значнi змiни в системi культурного життя [65,77]. 
Варто зазначити, що в ринкових умовах господарювання дуже важливими 
є такi ознаки культурного середовища регiону, як його iнновацiйно-
iнвестицiйна привабливiсть, культурна привабливiсть, та соцiально-культурна 
активнiсть громадськості. Така оцiнка має бути основою формування системи 
розвитку продуктивних сил регiонiв держави, включаючи розвиток культурної 
сфери та сформоване культурне середовище в цiлому. Оцiнювання рiвня 
сформованостi культурного середовища регiону та соцiально-культурної 
активностi населення потребує здiйснення оцiнки впливу ключових факторiв. 
Особливiстю сфери культури є те, що основнi результати культурної 
дiяльностi виражаються, як правило, у вiдкладеному соцiальному ефектi i 
проявляються у збiльшеннi iнтелектуального потенцiалу, змiни цiнностей i 
норм поведiнки людини, що позначається на модернiзацiї всього 
суспiльства. Наслiдки такого роду не пiддаються звичайнІй статистицІ. Але на 
практицi вiтчизняної статистики, державного та регiонального управлiння є 
система показникiв, що можуть бути використанi для оцiнювання розвитку 
культурного середовища, а саме :  
15 
 
- показники, що характеризують фiнансове забезпечення сфери 
культури;  
- показники рiвня розвитку речових елементiв (найчастiше 
використовуються данi про стан iнфраструктури);  
- показники контингенту населення, яке обслуговується, зокрема 
рiвень залучення людей в рiзноманiтнi форми обслуговування;  
- показники кадрового потенцiалу сфери культури. 
До основних показникiв оцiнювання iнфраструктурного забезпечення 
розвитку культурного середовища країни можуть бути вiднесенi наступнi:  
- забезпеченiсть населення бiблiотечним фондом (мiсцями у закладах 
культури клубного типу, мiсцями у кiнозалах);  
- забезпеченiсть сiльських населених пунктiв закладами культури 
клубного типу (СБК);  
- вiдвiдування театрiв, музеїв, кiносеансiв;  
- обсяг реалiзацiї платних послуг культури та iн. 
Слід зазначити, що на розмiщення культурних об’єктiв впливають i 
економiчнi фактори (такі як, сума витрат на розвиток сфери культури у 
конкретному регiонi). На жаль у сучасному світі роль культури є недооціненою 
саме в адмiнiстративнiй практицi на мiстах, а звiдси i певна нерiвномiрнiсть у 
розмiщеннi об’єктiв культури по територiї України, зокрема у сiльськiй 
мiсцевостi. Проводячи аналiз територiальної iнфраструктури, культурного 
середовища, варто застосовувати показники розмiщення об’єктiв, зокрема їх 
доступнiсть на територіях. Також серед важливих показникiв оцiнки стану 
iнфраструктурного забезпечення є кiлькiсть культурних закладiв (театрiв, 
музеїв, бiблiотек, клубiв), якi знаходяться в аварiйному станi або потребують 
капiтального ремонту. 
Розвиток культурного середовища залежить i вiд фактору фiнансового 
забезпечення. Варто зазначити, що потреба у державному фiнансуваннi сфери 
культури зумовлена тим, що робота в нiй вимагає певного стабiльного 
фiнансового забезпечення з огляду на довготривалий характер за 
16 
 
невизначеністю результатiв. Окрiм того, державне фiнансування також 
допомагає задовольняти потреби сфери культури у квалiфiкованих спеціалістах 
на вiдмiну вiд недержавних секторiв. На привеликий жаль,  основними 
проблеми розвитку культури є саме через формування залишкового принципу 
фiнансування сфери. Розраховувати на значне зростання бюджетних видаткiв у 
галузь культури, зокрема розробку нормативiв i нормування затрат на 
утримання i розвиток закладiв культури, можливо лише за умови стабiлiзацiї та 
зростання бюджетних доходiв, що у найближчий час не є можливим. 
Визначення соцiально-культурних прiоритетiв є конкретним 
iнструментом вирiшення завдань соцiально-економiчних територiй, а 
об’єктивна i всебiчна оцiнка дiї факторiв у кожному регiонi дає змогу виявити 
та охарактеризувати специфiку функцiонування його соцiально-економiчної 
системи. Аналізуючи та оцінюючи сучасний стан iнфраструктурного 
потенцiалу культурного середовища, ефективність його використання та 
соцiально-культурну активність населення на регiональному рiвнi можна 
прийти до  висновку що зростання невiдповiдностi рiвня та якостi завданнь 
нацiонально-культурного вiдродження в Українi. На жаль, це негативно 
позначається на самодостатностi i вiдтворюваностi соцiально-економiчних 
процесiв по регiонах нашої держави. Тому варто зазначити, що в Україні 
накопичився комплекс територiальних проблем, серед яких варто видiлити 
значнi вiдмiнностi у регiональному розвитку культурної сфери [12]. 
 
1.2 Етапи та методи органiзацiї роботи закладу культури та дозвiлля. 
 
У сучасних умовах органiзацiйна робота закладiв культури та дозвiлля 
має досить специфiчнi методи роботи, це пов’язано з пандемiєю та вiйною у 
країнi. Дозвiлля як частина вiльного часу, приваблює в основному, молодь, 
своєю не регламентованiстю i добровiльнiстю вибору його рiзних форм, 
демократичнiстю, емоцiйною забарвленiстю, можливiстю поєднувати в ньому 
17 
 
фiзичну та iнтелектуальну, творчу i споглядальну, виробничу й iгрову 
дiяльностi. 
Основними важливими особливостями культурного дозвiлля молодi є 
високий рiвень культурно-технiчного оснащення, високий художнiй рiвень 
дозвiллєвого процесу, використання сучасних форм i методiв, естетично 
насичений простiр. Дозвілля молоді – це вiльний вибiр особою дозвiллєвих 
занять. Воно є необхiдним i невiд’ємним елементом способу життя людини. 
Тому дозвiлля завжди розглядається як реалiзацiя iнтересiв особи пов’язаних з 
саморозвитком, самореалiзацiєю, спiлкуванням, оздоровленням i т.п. [14]. 
Одним з головних та важливих етапiв органiзацiї роботи закладiв 
культури та дозвiлля це планування. Планування – найважливiша складова 
частина системи господарювання, яка полягає у розробцi, реалiзацiї планiв 
i контроль, їх виконанням. 
Все коло питань, пов'язаних з плануванням, можна умовно роздiлити на 
двi частини: 
Фiлософiя планування –  основний змiст i спрямованiсть планових  
документiв. 
Технологiя планування – принципи, методи i показники планування,  
iнформацiйне забезпечення планiв. 
При цьому технологiя планування визначається його фiлософiєю. 
Види планiв: 
- За термiнами планування розрiзняють:  перспективнi (довгостроковi i 
середньостроковi) та поточнi (короткостроковi й оперативнi) плани. 
Довгостроковi плани створюються на строк понад 5 рокiв, середньостроковi 
пишуться на перiод вiд 1 року до 5 рокiв включно, короткостроковi 
складаються на термiн до 1 року (рiчнi, квартальнi, мiсячнi). До оперативних 
планiв належать плани, якi розробляються на декаду, тиждень, день. 
- За рiвнем прийняття планових рiшень видiляють плани федеральнi, 
регiональнi (республiканськi, обласнi i т.д.), територiальнi (районнi, мiськi та 
18 
 
iн); плани конкретних органiзацiй, їх структурних пiдроздiлiв i iндивiдуальнi 
плани.  
- За рiвнем директивностi, тобто обов'язковостi виконання розрiзняють 
плани: прогнознi (виражають деякi орiєнтовнi уявлення про планованому 
перiодi), рекомендацiйнi (що мiстять настановнi рекомендацiї) i директивнi 
(пiдлягають обов'язковому виконанню). 
- За змiстом планованої дiяльностi розрiзняють плани творчого, 
економiчного, соцiального розвитку та iншi. 
-  Розрiзняють також стратегiчнi i тактичнi плани. До вироблення 
стратегiї належить формулювання мiсiї, визначення стратегiчних цiлей i 
завдань органiзацiї на планований перiод. Таким чином, стратегiя визначає 
змiст конкретних планiв i органiзацiю забезпечення їх виконання. 
Принципи органiзацiї роботи закладу культури: 
- Взаємодiя всiх аспектiв розвитку культури; 
- Системний пiдхiд – спiввiднесення планiв по термiнах i рiвнях; 
- Пропорцiйнiсть – збалансованiсть окремих елементiв; 
- Перспективний пiдхiд – постановка цiлей, провiдна роль; 
- Комплектнiсть; 
- Облiк соцiально-економiчної ситуацiї; 
- Подолання вiдомчого пiдходу до планування культури; 
- Федералiзм – поєднання федеральних планiв iз самостiйним  
плануванням регiонiв i органiзацiй. 
- Безперервнiсть планування  плани великих часових горизонтiв 
служать основою для складання планiв, орiєнтованих на меншi перiоди, таким 
чином, повиннi досягатися встановленi стратегiчнi цiлi. 
- Обґрунтованiсть планiв – обґрунтування планових завдань за 
допомогою найбiльш адекватних методiв планування. 
Етапи розвитку та методи планування. 
Можна видiлити кiлька етапiв планування, пов'язаних зi змiною його 
«фiлософiї»: 
19 
 
- Традицiйне (директивне) планування. 
- Нормативно-цiльове планування. 
- Програмно-цiльове планування. 
Спрощено етапи планування в культурi i вiдповiднi їм методи можна 
представити наступним чином: 
Спрощено етапи планування в культурi i вiдповiднi їм методи можна 
представити наступним чином: 
Таблиця 1.1 - Етапи i методи планування: 
Методи Перiод найбiльшого 
Етапи планування 
планування поширення 
Традицiйне 
До початку 80-х рокiв ХХ 
(директивне Екстраполяцiя 
столiття 
планування) 
Нормативно-цiльове 
Нормативна 80-тi роки ХХ столiття 
планування 
Програмно-цiльове З початку 90-х рокiв ХХ 
Програмна 
планування столiття - теперiшнiй час 
*Джерело: складено автором на основi [14, 66] 
 
Методи планування: 
- Екстраполяцiя  це виявлення тенденцiй, що дiяли в попереднiй 
перiод факторiв, що визначали розвиток цих тенденцiй, i припущення, що 
цi тенденцiї i фактори будуть дiяти в планованому перiодi. 
- Нормативний метод планування – це обґрунтування планових 
завдань за допомогою норм i нормативiв. У науковiй лiтературi та на практицi 
не існує чiткого розмежування мiж нормою i нормативом. У багатьох випадках 
цi поняття вживаються як синонiми. На сьогоднішній день пiд нормою 
розумiється науково обґрунтована величина, яка регламентує питоме 
споживання ресурсiв на одиницю (виробленої продукцiї i т.д.), яка характеризує 
питоме споживання ресурсiв, пiд нормативом розуміють сукупнiсть вироблених 
або споживаних послуг i товарiв на одиницю (споживача, фiнансування, площi, 
обладнання та т.д.). 
20 
 
- Програмна – розробка програм культурного розвитку, соцiо-
культурних проєктiв та бiзнес-планiв.  
- Спрямованiсть програмних заходiв на вирiшення конкретних 
проблем, iнтеграцiя ресурсiв i виконавцiв. 
- Плановий показник – коротка характеристика планованого процесу 
або явища. Плановi показники складаються з декількох груп, що показують 
рiзнi аспекти розвитку сфери i органiзацiї культури. Практично планування у 
сферi культури можуть бути застосовані кiлькiснi показники (характеризуються 
розвитком мережi органiзацiй) та якiснi (що визначають ефективнiсть роботи, її 
якiсний рiвень). Показники можуть вiдображати статистику (стан на певний 
момент часу) i динамiку (змiна на певний перiод часу). 
Процес планування та органiзацiї роботи складається з кiлькох етапiв, на 
кожному з яких вирiшуються свої специфiчнi завдання: 
1. Органiзацiйно-пiдготовчий етап: 
- Визначення кола виконавцiв; 
- Визначення термiнiв розробки; 
- Iнформацiйне забезпечення; 
- Методичне забезпечення; 
2. Етап розробки плану: 
- Визначення цiлей i завдань на запланований перiод; 
- Вибiр кола показникiв i визначення їх конкретних значень; 
- Обґрунтування механiзму реалiзацiї плану; 
- Оформлення проекту плану; 
3. Етапи узгодження та затвердження плану: 
- Узгодження плану; 
- Затвердження плану. 
4. Етап популяризацiї  та органiзацiї контролю виконання: 
- Iнформування громадськостi про змiст заходу (з використанням 
ЗМI, рiзних технологiй Public Relаtions); 
- Організація контролю виконання. 
21 
 
Перспективне планування здійснюється шляхом розробки цільових 
програм. Перспективи розвитку визначають виходячи з цілей i завдань, 
передбачених Статутом, наявність власних творчих i господарських ресурсів та 
необхідність творчо-виробничого i соціального розвитку організації  [66]. 
Поточне планування здійснюється шляхом розробки планів поточної 
діяльності, які конкретизують завдання перспективних планів (на рік, квартал, 
місяць). Економічні, соціальні, творчі та інші плани визначають відповідні 
сторони колективу. До планів творчої діяльності належить якийсь один вид 
діяльності, наприклад, випуск нових спектаклів або прокат поточного 
репертуару (тематичний план) або ряд напрямків роботи (комплексний план). 
 До економічні планів можна віднести інвестиційні плани та кошториси. 
Iнвестиційний план показує обсяги та напрямки капітальних вкладень на 
будівництво, реконструкцію або технічне переозброєння об'єктів культури. 
 Кошторис – це план доходів i витрат організації. Вона є основним 
документом, що визначає фінансово-господарську діяльність організації 
протягом поточного року. 
У кошторисах НКО культури, на відміну від фінансових планів 
комерційних організацій, більш детально обґрунтовуються витрати, в той час як 
доходи відображаються лише в розрізі різних джерел (цільові надходження, 
доходи від підприємницької діяльності). 
Існує зв'язок планів творчої та економічної діяльності. Якщо змінюються 
обсяги фінансування в таких випадках можливе корегування творчих планiв. 
План соцiального розвитку включає в себе питання формування кадрових 
ресурсiв (пошуку, вiдбору, оцiнки, пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення 
квалiфiкацiї), полiпшення умов працi, соцiального захисту, турботи про 
здоров'я, розвиток особистостi, дозвiлля та вiдпочинок працiвникiв органiзацiї 
[59]. 
План зовнiшньоекономiчної дiяльностi складається тими органiзацiями 
культури, якi в установленому порядку беруть участь у проведеннi заходiв по 
зовнiшньо - культурним та iншим зв'язкам. 
22 
 
Органiзацiя роботи закладу культури та дозвiлля має досить специфiчнi i 
в той же час простi методи дiяльностi. Одним з найважливiших факторiв 
успiшного проведення заходiв є умiння  органiзатора пiдлаштовуватися пiд 
кожного задiяного учасника чи працiвника. Умiння налагодити роботу творчого 
колективу i є запорукою успiшно - проведеного заходу. 
  
1.3 Культура та дозвiлля людини як вид психологiчної допомоги 
 
Сфера дозвiлля в усi часи була i залишається однiєю з важливих 
складових людського життя. Саме тому проблематика органiзацiї вiльного часу 
завжди перебуває в центрi уваги як науковцiв, так i пересiчної людини. Але в 
сьогоднiшнiх реалiях вона набуває нового звучання. Адже культурна 
глобалiзацiя - це швидке формування єдиного простору для комунікації, 
iнформатизацiї суспiльства та інше – все це значною мірою розширює 
можливостi сфери культури та дозвiлля, пропонуючи новi форми та практики їх 
органiзацiї [7]. 
 Активний розвиток культури на початку XXI столiття став фактором 
формування нових форм та видiв дозвiллєвої дiяльностi, якi пов’язанi з 
використанням комп’ютерних технологiй та переструктуруванням культурного 
простору великих мiст. В основi соцiальних змiн сучасних суспiльств, i 
українського також, лежать такi чинники: 
- змiна акцентiв у структурi потреб i ринку працi;  
- все бiльша кiлькiсть iндивiдiв вивiльняється зi сфери 
безпосереднього матерiального виробництва;  
- на змiну етицi «продуктивностi» приходять iмперативи «якостi 
життя»;  
- зникає стереотипна тимчасова послiдовнiсть соцiальних ролей i 
видiв соцiально-корисної дiяльностi, якi «прив’язанi» до певного вiдрiзку 
життя;  
23 
 
- нормою життєвого циклу стає чергування перiодiв професiйної 
працi, активного дозвiлля, освiти тощо [4]. 
Культура є частиною самореалiзацiї та дозвiлля людини. Право на вiльну 
участь у культурному життi спiльноти закрiплене у 27 статтi Декларацiї прав 
людини. Якщо розглянути бiльш детально вплив культури на населення то 
можна зауважити, що  в довгостроковiй перспективi залучення у культурнi 
заходи може позитивно впливати як на фiзичне так і на психологічне здоров’я i 
добробут як на iндивiдуальному, так i на колективному рiвнях. Участь у 
культурних i мистецьких заходаї серед молодi може впливати на життєвi 
процеси, зокрема збiльшувати ймовiрнiсть  отримання вищої освiти 
та покращувати результати та досягнення у навчанні. Крiм цього, доступ до 
культури є можливiстю вiдпочивати, навчатися, формувати спiльноту. 
Однiєю з особливостей сектору культури є масовi заходи, зокрема 
фестивалi, концерти, кiнопокази, вистави, виставки, конкурси. Водночас 
пандемiя COVID-19 спричинила хвилю закриття закладiв культури та 
трансформацiю культурних подiй. Пiд час першого локдауну навеснi 2020 року 
органiзатори скасували або перенесли культурнi заходи.  Невелика частина 
культурних закладiв одразу перенесли свої активностi в онлайн-формат. Згодом 
бiльшостi культурних органiзацiй як в Українi, так i за її 
межами довелося адаптувати свої заходи пiд цифровий формат, часто без 
попередньої пiдготовки або навичок проведення подiй онлайн. 
Завдяки цим подiям розпочали поступове запровадження новiтнiх 
тенденцiй, таких як застосування бiльш досконалих технологiй виробництва, 
скорочення тривалостi робочого часу, якi в кiнцевому пiдсумку дозволяють 
скоротити всi витрати часу та дають людинi можливiсть використати цi години 
на розвиток дистанцiйних (онлайн) форм навчання, що дає змогу отримувати 
освiту «не виходячи з дому» та багато чого iншого. Якщо коротко то, перехiд 
до iндустрiального суспiльства, крiм усiх вже згаданих переваг, дає можливiсть 
людинi мати бiльше вiльного часу. З урахуванням вказаних тенденцiй сфера 
дозвiлля, яка не тiльки частина позаробочого часу, а й як одна зi складових 
24 
 
повсякденного життя, що регулюється системою соцiальних iнституцiй та 
культурними установами (традицiї, звичаї, ритуали), стає важливою формою 
самореалiзацiї кожного iндивiда. Культура взагалом та культура дозвiлля 
зокрема надзвичайно складний феномен, що передбачає безлiч пластiв, рiвнiв, 
субкультур. Культура – це система, через яку передається iнформацiя про 
способи соцiального життя та цiнностi певної культури. У цiй iнформацiї у 
згорнутому виглядi задана ритмiка дiяльностi попереднiх поколiнь, яка може 
бути вiдкинута, а може бути i використана [8]. 
Сфера дозвiлля в усi часи була є i буде однiєю iз вагомих складових 
людського життя. Саме тому проблематика органiзацiї вiльного часу завжди 
знаходилася i знаходиться у центрi уваги як науковцiв, так i пересiчного 
громадянина. Але в сьогоднішніх умовах вона набуває нового звучання. Тому 
що, культурна глобалiзацiя, швидке формування єдиного комунiкативного 
простору, iнформатизацiя суспiльства тощо. Все це значно розширює 
можливостi сфери дозвiлля, пропонуючи новi форми та практики його 
органiзацiї.  
Щоправда, сфера дозвiлля у сучасному свiтi все бiльше перетворюється 
на простiр самовипробування та самознищення. Слiд сказати, що для людини 
завжди було характерним створювати тiєю чи iншою мiрою небезпеки, а в 
умовах суспiльства ризику ця схильнiсть набуває особливо масштабного 
характеру. Подiбна ситуацiя характеризується рядом негативних моментiв, 
таких як настрiй безглуздого iснування, кримiналiзацiя дозвiлля, яка 
проявляється у поширеннi девiантних форм поведiнки. Ось саме цi обставини i 
примушують замислитися над станом духовної культури в цiлому i культури 
дозвiлля зокрема.  
Через це,  є  актуальною проблема дослiдження культури та дозвiлля. 
Незважаючи на це, сфера дозвiлля є досить важливою, системного аналiзу, на 
жаль, не має. Вiдсутнi новi теоретичнi обґрунтування з врахуванням вимог 
часу, а точнiше, з урахуванням тих процесiв, якi вiдбуваються як у суспiльствi, 
так i у сферi дозвiлля [6]. 
25 
 
Разом з тим дослiдження проблем дозвiлля продиктовано i практичними 
вимогами, оскiльки негативнi прояви в данiй сферi багато в чому обумовленi 
неорганiзованiстю дозвiлля, недостатнiм рiвнем його культури та культури 
людини, особливо молодi.  
Соцiальна реальнiсть змiнюється настiльки швидко, що люди не в змозi 
орiєнтуватися, адекватно реагувати на тi умови, в яких вони опиняються, i не 
можуть адаптуватися до них. Майбутнє для них вважається невизначеним та 
непередбачуваним, а сучаснiсть змушує почувати себе невпевнено i 
незахищеними. Iндивiди вимушенІ переглядати свої життєвi позицiї, змiнювати 
свiй спосiб життя та свiтогляд, пристосовуватися до нових реалІй.  
Можна сказати, що люди знаходиться в суспiльствi, в якому однi ризики 
породжують iншi. Однiєю з таких сфер, де найбiльш яскраво проявляються 
наслiдки цих трансформацiй, є культурне дозвiлля. У його просторi можна 
побачити змiни всiєї системи цiнностей та орiєнтацiй у зв’язку iз зниженням 
рiвня загальної культури, руйнуванням традицiйних норм, розповсюдженням 
елементiв спрощеної масової культури.  У таких умовах людина, а особливо це 
стосується молодi, втрачає впевненiсть у виборi нормативної поведiнки i, навiть 
знаючи норми та правила, не завжди їх дотримується.  
Отже, для повноцiнного iснування, для вiдчуття впевненостi, людина 
повинна вмiти органiзовувати свiй вiльний час i проводити дозвiлля. Саме тому 
для суспiльства  проблема органiзацiї дозвiлля є досить важливою.  
У зв’язку з тим, що останнiм часом вiдбувається переструктуралiзацiя 
життєдiяльностi людини, iснує прямий ризик колонiзацiї життєвого свiту як у 
напрямку наступу на культуру дозвiлля, так i замаху на свiт працi. Ця 
амбiвалентнiсть насамперед проявляється в тих прiоритетах, якi розставляє 
людина відповідно до сфер дозвiлля та працi. Залежно вiд визначених 
прiоритетiв і формуються рiзнi моделi використання бюджету часу, якi у свою 
чергу, визначають сутнiсть людини.  
На вiдмiну вiд свiту працi, де час людини є чiтко структурованим i 
пiдпорядкованим її професiйному призначенню, свiт культурного дозвiлля 
26 
 
вiдкриває перед громадскІстю широкий спектр рiзноманiтних пропозицiй, 
надає людині свободу в реалiзацiї своїх задумiв. Саме тому вивчення сфери 
дозвiлля є не тiльки теоретичним проєктом, але й актуальним практичним 
завданням. Враховуючи постiндустрiальний характер суспiльства, сфера 
дозвiлля виступає як самостiйна одиниця. Самодостатнiй характер дозвiлля 
зробив його «незалежною змiнною», тим суттєвим якiсним параметром, який 
сьогоднi помiтно диференцiює життєвi стандарти та якiсть життя суспільства 
[7]. 
За останнi декiлька рокiв культура та дозвiлля змiнили свої формати та 
прiоритети. Це пов’язано як з пандемiєю COVID – 19, так i з вiйною яка 
змусила усiх переоцiнити формат свого життя, все це вплинуло на 
психологiчний та фiзичний стан населення.  
Упродовж 2022 року культурне дозвiлля українцiв зазнало кардинальних 
змiн. Для значної частини населення України послуги сфери культури стали 
недоступними: знизилася кiлькiсть заходiв, стало менше активних культурних 
дiячiв та iнституцiй. Попри виклики та труднощi вiйни, як сфера культури, так i 
українське суспiльство здебiльшого адаптувалися та вiдновили дiяльнiсть [64].  
Дозвiлля української молодi до вiйни носило переважно пасивний 
характер. Дещо вирiзняються студенти, для яких саморозвиток мав бiльше 
значення. Варто вiдзначити, що рiзнi форми культурного дозвiлля не були 
головними серед форм вiдпочинку молодi.  
Згiдно з дослiдженням яке було проведено наприкiнцi грудня 2022 – на 
початку сiчня 2023 року, Українським культурним фондом спiльно з 
мiжнародним проєктом U-Report: як вiйна вплинула на культурне дозвiлля 
молодих українцiв, яким є актуальний запит на культурнi послуги та який 
рiвень готовностi долучатися до культурних заходiв та загалом до процесу 
пiслявоєнної вiдбудови української культури, а також як змiнився рiвень 
вiдвiдування культурних заходiв та як часто населення вiдвiдує цi заходи (Рис. 
1.1,1.2). 
27 
 
Як змiнилася частота вiдвiдування культурних 
заходiв вiд початку вiйни?
60
52.6
50
40
30
20.4
20
13.6
10 7.5
3.6 2.3
0
Суттєво зросла Дещо зросла Не змінилася Дещо знизилася Суттєво знизилася Важко відповісти
 
Рис. 1.1 «Результати соціологічного опитування населення 
станом на січень 2023 року» 
*Джерело: сформовано автором на основi [77] 
 
Нинi ж найбiльш популярним серед молодi є вiдвiдування кiнотеатрiв, 
книжкових магазинiв та музеїв, виставок, найменшу популярнiсть мають – 
бiблiотеки. Загалом понад 70% молодi принаймнi раз на рiк або частiше 
вiдвiдує культурнi заклади, переважно це жiнки. Загалом вищий рiвень 
вiдвiдування культурних закладiв спостерiгається у великих мiстах, де 
пропозицiя послуг вища. Загалом перешкодами для вiдвiдування культурних 
заходiв для молодих українцiв є загальна втома, брак коштiв та часу. Водночас 
для жителiв сiльської мiсцевостi також додаються вiдсутнiсть поруч 
культурних закладiв та недостатнiсть цiкавих культурних подiй.  
У 2022 роцi понад 70% серед опитаної молодi стали вiдвiдувати менше 
культурнi заходи. У той же час серед молодих українцiв пiдвищився iнтерес до 
самоосвiти та рiзноманiтних соцiальних i благодiйних проєктiв. Ймовiрно, що 
саме культурне дозвiлля та соцiальна активнiсть стали важливими факторами 
адаптацiї до умов вiйни [75]. 
 
28 
 
Частота вiдвiдування закладiв
60
50.6
50
39.1
40 36.7 36.7 38.5 38.6
35.2 35.2
30 27.4 28.7
22.6 22.6 20.9 21.9
20 15.6 16.1 14.613.8 14.613.8
9.5 10 8.8
10 4.8 5.8
3
0.8 0.3 0.8 2
0
Театри Кінотеатри Бібліотеки Музеї, виставки Книжковіі Концертні 
магазини установи 
(філармонії, 
палаци культури, 
МБК, РБК, тощо)
Кожен тиждень 1-2 рази на місяць Декілька разів на рік 1 раз на рік Ніколи
 
Рис. 1.2 «Результати соцiологiчного опитування 
станом на січень 2023 року» 
*Джерело: сформовано автором на основi [77] 
 
На сьогоднішній день основна частина культурних заходів, закладів 
культурно-дозвіллєвої діяльності в основному спрямована на благодійність та 
психологічну підтримку військових, що проходять лікування та реабілітацію.  
 
1.4 Перспективи та iнновацiйний розвиток культурно-дозвiллєвої 
сфери дiяльностi. 
 
На сьогоднiшнiй день сфера культурно-дозвiллєвої дiяльностi переживає  
великi трансформацiйнi змiни i все частiше проходить рiзнi етапи покращення 
та удосконалення роботи.  
Змiни, що вiдбуваються в культурно-дозвiллєвому середовищi, iнновацiї, 
якi нестримно входять у наше життя, отримання доступу до всесвiтньої мережi 
iнтернет вимагають вiд культурних працiвникiв «включення» у цi процеси, 
розробку i впровадження в практику сучасних форм роботи, що здатнi 
приваблювати як нових вiдвiдувачiв, так i пiдтримувати iнтерес постiйних. 
29 
 
Необхiдно пiдiймати престиж закладiв культури через шлях 
позицiювання їх як полiфункцiональних, якi можуть здiйснювати, практично 
усi види соцiо-культурної дiяльностi, сприяти розвитку творчих здiбностей, 
морально-етичних якостей, органiзовувати дозвiлля, вiдпочинок та розваги.  
Для того, щоб впевнено працювати у складних соцiально-економiчних 
умовах, необхiдно не лише органiзовувати соцiокультурнi заходи, а й 
здiйснювати постiйнi комунiкацiї з рiзними верствами населення, 
використовувати рекламу та iнше. За допомогою пiару можна пiдтримувати 
доброзичливi взаємовiдносини мiж закладом культури i громадськiстю. З цiєю 
метою доцiльно: 
- формувати та утверджувати громадську думку, пiдтримувати певну 
репутацiю закладу, дослiджувати громадську думку щодо дiяльностi закладу;  
- аналiзувати тенденцiї розвитку вiдносин мiж закладом культури i 
суспiльством; 
- налагоджувати спiвпрацю iз засобами масової iнформацiї, 
використовувати їх для популяризацiї  закладу [51].  
Вирiшальний вплив на рiвень попиту має iмiдж закладу, тому робота з 
ним i пiднесенням престижу має стати важливим напрямом дiяльностi закладу 
культури. PR-заходи повиннi спрямовуватись на широку аудиторiю 
потенцiйних вiдвiдувачiв, сприяти позитивному iмiджу та репутацiї закладу, 
рекламувати його.  
Реалiзувати все це допоможуть iнформацiйнi технологiї в культурi. 
Впровадження iнновацiйних технологiй та соцiально-культурних проєктiв є 
одним iз методiв пiдвищення статусу установ культури та проведення реформ. 
Також ще одним важливим фактором є грамотна управлiнська дiяльнiсть [61]. 
Протягом останнiх десятилiть соцiально-культурна обстановка спричиняє 
ряд гострих змiн у сферi духовного життя людей: змiна духовно-моральних 
орiєнтирiв, знижений iнтерес у молодого поколiння до культури i мистецтв, 
iстотне скорочення фiнансової забезпеченостi установ культури, у тому числi й 
дiяльностi сучасних культурно-дозвiллєвих центрiв, основними завданнями 
30 
 
яких стали формування розвитку соцiальної активностi та творчого потенцiалу 
особистостi, органiзацiя рiзноманiтних форм дозвiлля i вiдпочинку, а також 
створення умов повної самореалiзацiї у сферi дозвiлля.  
Варто зазначити, що з кожним роком збiльшується потреба постiйного 
оновлення змiсту дiяльностi установ культури, полiпшення методiв її 
здiйснення, пошуку, iнновацiйних дозвiллєвих технологiй, змiни у формуваннi 
дозвiллєвої культури у населення, особливо у сучасної молодi [21, 22]. 
Становлення нового досвiду проведення дозвiлля пов’язане з такими 
чинниками:  
- глобалiзацiєю, яка перетворює свiт в однорiдний еклектичний 
простiр; 
- науково-технiчною революцiєю, що надала нову роль засобам 
масової комунiкацiї та нiвелює соцiокультурнi вiдмiнностi мiж людьми та 
типами поселень;  
- переорiєнтацiєю цiннiсної свiдомостi та переосмисленням 
цiнностей працi стосовно цiнностей дозвiлля;  
- становленням нового досвiду дозвiлля пiд впливом iдеологiї 
«примусового споживання»;  
- розповсюдженням туризму та звички проводити вiдпустку за 
кордоном. 
Зміни у змісті дозвілля, зумовлені стрімким розвитком соціальної 
інфраструктури, під впливом  нових технологій, засобів масової комунікації та 
поєднанням комп’ютерної і відеотехніки, визначають стабільність і плинність, 
розмаїття змісту і форм діяльності у сучасному дозвіллі. Зазначено, що 
потенціал дозвілля – це чудова можливість формувати моральні орієнтири 
особистості та різних соціальних груп у сучасному суспільстві. Сфера дозвілля 
має великі можливості позитивно впливати на свідомість людей, формувати в 
ній певні цінності та реалізовувати різноманітні духовні потреби як окремих 
осіб, так і суспільства в цілому [43]. 
31 
 
Сучасна сфера дозвілля, як і виробничі галузі, потребує постійного 
оновлення знань і навичок, тобто безперервного навчання. Усе це актуально в 
той час, коли дозвілля і вільний час стають предметом спеціального вивчення, 
що спонукає до розробки конкретних програм, спрямованих на підвищення 
ролі дозвілля, як рекреаційного, так і пізнавального, в житті населення. 
Інноваційний соцiальний простiр являє собою складне утворення, до 
регулювання життєдiяльностi в якому долучають рiзнi полiтичнi, правовi, 
економiчнi, соцiокультурнi механiзми. Сучаснi культурно-дозвiльнi центри 
дають широкi можливостi регуляцiї молодiжної субкультури, можливостi 
безперервного пiдвищення рiвня та вдосконалення мiжособистiсних контактiв, 
ведуть роботу щодо рацiонального використання людьми вiльного часу [42]. 
Соцiальна реальнiсть змiнюється досить швидко, через це соцІум не має 
можливості орiєнтуватися, адекватно реагувати на тi умови, в яких вiн 
опиняється, i адаптуватися до них. Майбутнє для них вважається невизначеним 
та непередбачуваним, а сьогодення змушує почувати себе невпевненим i 
незахищеним. Люди вимушені переглядати свої життєвi позицiї, змiнювати свiй 
спосiб життя та свiтогляд, пристосовуватися до нових умов.  
Варто зазначити, що людина знаходиться в суспiльствi, в якому однi 
ризики породжують iншi. Однiєю з таких сфер, де найбiльш яскраво 
проявляються наслiдки цих трансформацiй, є дозвiлля. У цьому просторі 
спостерігається зміна всієї ціннісно-орієнтаційної системи через зниження 
рівня масової культури, руйнування традиційних норм і цінностей та 
поширення спрощених елементів масової культури. У такій ситуації люди, 
особливо молодь, втрачають впевненість у виборі нормативної поведінки, і 
навіть якщо вони знають правила і норми, то не завжди їх дотримуються. 
Отже, для повноцiнного iснування, для вiдчуття впевненостi, людина 
повинна вмiти органiзовувати свiй вiльний час i проводити дозвiлля. Саме тому 
для суспiльства проблема органiзацiї дозвiлля є досить важливою. При 
формуваннi сучасної моделi управлiння слiд враховувати три важливі чинники: 
32 
 
Реорганізація системи управління соціокультурною діяльністю та 
розробка інноваційних моделей менеджменту можуть бути ефективними, якщо 
вони відповідають соціально-економічним реформам та поглибленню ринкових 
відносин, юридичній та фінансовій незалежності всіх суб'єктів, демократичній 
свободі та творчій самостійності особистості; 
Вiдповiднiсть моделi управлiння реальним умовам i ситуацiї, що склалася 
в сферi культурно-дозвiллєвої дiяльностi;  
Усвiдомлення працiвниками культурно-дозвiллєвої  сфери всiх рiвнiв 
об'єктивного сформувалася парадигми – модель управлiння дiяльнiстю 
розробляється не верхнiми ланками управлiння, а нижнiми за участю тих 
суб'єктiв, чиї iнтереси зачiпають управлiнськi перетворення. 
Найважливiшою сферою iнновацiйної моделi управлiння є суб'єкти 
культурної дiяльностi. На вiдмiну вiд учасникiв культурної дiяльностi суб'єкти 
культурної дiяльностi – фiзичнi особи та органiзацiї, якi мають власнi, а не 
запропонованi зверху цiлi дiяльностi, якi самостiйно визначають засоби i 
методи, регламентують умови для їх досягнення. Таким чином, управлiння 
культурно-дозвiллєвою сферою являє собою дiяльнiсть одних людей з 
управлiння дiяльнiстю iнших людей. 
Одним з ключових принципів моделей управління є реалістичність 
поставлених цілей. Існування та розвиток моделей управління, їх характер та 
ефективність взаємопов'язані з кількістю акторів, їх ініціативністю та 
готовністю діяти на випередження. Змiст, iнтенсивнiсть i характер культурних 
процесiв в кожному окремо взятому регiонi зумовлюють таку модель i форми 
управлiння, якi вiдповiдають реально iснуючiй в даний момент ситуацiї, але в 
той же час формують управлiнську ситуацiю, яка стимулює розвиток 
культурних процесiв вищого рiвня. 
Культурно-дозвiллєва сфера дiяльності є процесом створення, 
розповсюдження й множення духовних цiнностей. Ця думка пiдтверджується 
таким визначенням: «Культурно-дозвiллєва дiяльнiсть є спецiалiзованою 
пiдсистемою духовно-культурного життя суспiльства, що функцiонально 
33 
 
об'єднує соцiальнi iнститути, покликанi забезпечувати розповсюдження 
духовно-культурних цiнностей, їх активне творче освоєння людьми у сферi 
вiльного часу з метою формування творчо активної особи» [70].  
Дозвiлля виконує такi функцiї: 
- терапевтичну: полягає в тому, що дозвiлля забезпечує вiдновлення, 
оздоровлення, реабiлiтацiю людського органiзму; 
- психологiчну: полягає в тому, що дозвiлля є розвагою, грою, а 
також немалу роль вiдiграє у розвитку особистостi; 
- економiчну: активного розвитку набула iндустрiя дозвiлля, 
найбiльше вона розвинена у iгровому дозвiллi. 
- соцiальну: залежно вiд економiчного статусу проведення дозвiлля 
та вiд фiнансового стану людини, що є показником її престижу; 
Кожен елемент у структурі вільного часу характеризується відпочинком і 
відновленням. При організації та проектуванні різних форм дозвілля необхідно 
чітко розуміти, що є вирішальним і домінуючим у цьому процесі, а що відіграє 
допоміжну роль. Не тільки зміст впливає на структуру дозвілля, але й структура 
впливає на зміст. Якщо творча діяльність є ключовим компонентом структури, 
то вона гармонізує весь зміст вільного часу, роблячи його більш насиченим і 
прогресивним в плані активності. І навпаки, якщо головним компонентом 
системи є дозвілля, а дозвілля пов'язане переважно з різними формами розваг і 
відпочинку, то зміст вільного  часу бідніший. Природно, що соціальна природа 
вільного часу від таких відмінностей не змінюється [62]. 
В залежностi вiд вiку, роду дiяльностi, статi, хоббi будується дозвiлля 
людей. Так наприклад для людей похилого вiку найкраще пiдходить, у якостi 
дозвiлля, концертна програма, дiтям чудово iмпонують iгровi програми, молодь 
полюбляє конкурсно-розважальнi програми або квести i т.д.  
При пiдготовцi будь - якого заходу необхiдно враховувати потреби усiх 
верств населення. В залежностi вiд формату, подiї якiй приурочений той чи 
iнший захiд необхiдно прораховувати потреби i iнтереси усiх вiдвiдувачiв 
заходу. Якщо пiдготовка до заходу була ретельно проведена i були врахованi 
34 
 
всi деталi, тодi дана подiя може вважатися успiшною. Чим бiльше варiантiв 
розвитку даної подiї прораховано, тим краще буде захiд. 
Справді, сфера дозвілля може бути визначена часовим критерієм, але не 
тільки. Тому зрозуміло, що вільний час і дозвілля –це дві різні речі, при чому 
вільний час є ширшим поняттям і певним часовим виміром дозвілля. Дійсно, 
«вільний час можна визначити як частину суспільного часу, звільнену працею 
від основної роботи, що є сферою вільної діяльності людей, яка визначається 
сукупністю суспільних відносин у даному суспільстві та рівнем духовного 
розвитку кожної окремої людини» [61]. 
Це визначення слід підкреслити наступним чином: у сфері вільного часу 
індивіди не повторно виявляють свої уподобання щодо вибору видів діяльності, 
які визначаються рівнем духовного розвитку людини, тобто орієнтовані на 
ціннісні потреби, а вільний час безпосередньо пов'язаний із соціальними 
умовами життя суспільства і таким чином може впливати на сферу розвитку, 
інтеграції та стабільності суспільства. 
Сенс вiльного часу виражається через поняття «дозвiлля», що 
вiдрiзняється вiд термiну «вiдпочинок». Вiдтак, дозвiлля є змiстовною 
складовою вiльного часу людини, групи, суспiльства в цiлому, яка 
використовується для вiдновлення i розвитку фiзичних та духовних сил.  
Принципово важливо, щоб дозвілля було змістовно різним. Люди добровільно 
обирають дозвілля відповідно до своїх цінностей та уподобань. Форми 
проведення дозвілля включають постійне зловживання алкоголем та іншими 
наркотичними речовинами, потяг до псевдо культури та участь в 
екстремістських угрупуваннях, неконтрольоване використання комп'ютерів та 
інтернету (що призводить до адиктивної поведінки). Дозвілля - це також вибір, 
зроблений особистістю, і він може бути деструктивним не лише для неї, але й 
для інших людей та соціального простору в цілому.  
Соціально-виховне значення дозвілля полягає в тому, що дозвілля має 
відображати обличчя соціального простору і мати позитивний потенціал для 
вдосконалення суспільства. Крім того, дозвілля створює умови для розвитку 
35 
 
«культурної людини», яка вихована на загально людських цінностях, здатна до 
самодіяльності і вміє вступати в орієнтовану соціальну діяльність з іншими 
людьми [65]. 
Розглянемо дозвiлля як складову соцiального буття, в якiй особистiсть 
здiйснює власний вибiр, визначає щодо власні культурні уподобання.  Вiд того, 
якою дiяльнiстю вона заповнена, залежать розвиток людини, реалiзацiя її 
творчого потенцiалу та соцiальної активностi. 
В.В. Iванова зауважує, що дозвiлля характеризується за специфiчними 
ознаками: [43] 
- свобода вибору та добровiльна участь у дозвiллєвiй дiяльностi; 
- бажання отримати радiсть та задоволення; 
- самодостатнiсть та самоцiннiсть; 
- компенсацiйнiсть дозвiлля. 
Дійсно, вільна людина хоче розвиватися за законами гармонії, що 
проявляється, зокрема, через дозвілля. Така людина отримує  задоволення від 
соціальної та громадянської самореалізації в різних сферах життя і прагне його 
вдосконалювати, результатом чого є активна присутність у суспільстві, 
соціальна творчість з іншими, прагнення до гармонії та взаємодії. 
Зрозуміло, що особливості дозвілля визначають його спрямованість, 
тобто можливість визнання тієї чи іншої діяльності дозвіллям. Наприклад, якщо 
навчальний заклад змушує своїх студентів відвідувати певну секцію, щоб 
підвищити свій престиж або створити імідж у певному мікрорайоні, то навряд 
чи така діяльність є чистим дозвіллям, обраним на власний розсуд, а скоріше 
матиме протилежний ефект [43]. 
Сьогодення потребує додаткової функцiї дозвiлля – соцiально-
педагогiчної, що виявляється в поєднаннi виховних аспектiв комунiкативної, 
пiзнавальної, цiннiсно-орiєнтацiйної, рекреацiйної.  Саме соціально-педагогічна 
функція розкриває культуротворчий та людинотворчий аспекти дозвілля. Це 
пов'язано з тим, що в процесі її реалізації засвоюються і вдосконалюються 
соціальні цінності, зміцнюється соціальне буття, а соціальні суб’єкти 
36 
 
спрямовуються до соціальної самоактивізації, інтеграції та соціальної 
творчості. Для того, щоб активізувати соціально-педагогічну функцію дозвілля, 
необхідно визначити сучасний стан дозвіллєвої сфери та шляхи його 
вдосконалення. 
Соціально-педагогічні аспекти дозвілля можна проаналізувати через 
специфіку інфраструктури, зміст, що вкладається у дозвіллєву діяльність, та 
рівень дозвіллєвих уподобань соціальних суб'єктів. Для змістовного аналізу 
необхідно визначитись із ключовими термінами. У сучасній науковій літературі 
існують поняття «вільний час» і «дозвілля», які іноді ототожнюються з 
«дозвіллєвою діяльністю», «культурним дозвіллям», «сферою дозвілля», 
«культурою дозвілля» [51]. 
 Дійсно, сфера дозвілля може бути визначена за часовими критеріями, але 
не тільки. Тому зрозуміло, що вільний час і дозвілля відрізняються одне від 
одного, причому вільний час є ширшим поняттям і постійним часовим виміром 
дозвілля. Дійсно, «вільний час можна визначити як частину суспільного часу, 
звільнену працею від основної роботи, що є сферою вільної діяльності людей, 
яка визначається сукупністю суспільних відносин у даному суспільстві та 
рівнем духовного розвитку кожної окремої людини» [4]. 
У цьому визначенні вражає те, що у сфері вільного часу індивіди 
однозначно виявляють свої уподобання щодо вибору діяльності, які 
визначаються рівнем духовного розвитку людини, тобто її ціннісними 
потребами, а також те, що вільний час безпосередньо пов'язаний із соціальними 
умовами життя суспільства, тобто його розвитком та інтеграцією, і що він може 
впливати на та інтеграцією, і що він може впливати на сферу стабільності. 
Зміст вільного часу виражається поняттям «дозвілля» на відміну від поняття 
«рекреація». Отже, дозвілля – це осмислений елемент вільного часу індивідів, 
груп і суспільства в цілому, який використовується для відновлення і розвитку 
фізичних і духовних сил. 
Принципово важливим є те, що вільний час може бути дуже різним. 
Люди добровільно обирають види дозвілля на власний розсуд, відповідно до 
37 
 
власних цінностей. Формами проведення дозвілля є безперервне пияцтво та 
вживання наркотиків, залучення до псевдокультур та радикальних агресивних 
угруповань, безконтрольне використання комп'ютерів та інтернету (що 
призводить до адиктивної поведінки). Це також вибір, зроблений особистістю, і 
він є руйнівним не лише для неї самої, але й для інших людей та соціального 
простору в цілому [52].  
Варто також зазначити, що в постіндустріальну епоху сучасні технології 
вивільнили працю і все більше людей мають вільний час, який не завжди 
використовується з користю. Проте є й позитивні тенденції. На зміну 
звичайному дозвіллю приходить автентичне дозвілля. Стале дозвілля 
приваблює людей різноманітними можливостями та складнощами, і навіть 
пропонує можливості для кар’єрного зростання та додаткового заробітку. Тому 
існує потреба не лише у підтримці та розширенні діяльності традиційних 
закладів дозвілля, але й у вдосконаленні сфери дозвілля. 
 Тому існує потреба в оптимізації інфраструктури дозвілля, зокрема через 
соціальні та освітні засоби. Наприклад, «Палац творчості дітей та юнацтва» має 
соціально-виховний сектор, але його діяльність в основному обмежується 
одностороннім характером організації масових заходів. 
 
 
Висновки до розділу 1 
 
Культура та дозвiлля є суттєвим чинником економiчних, полiтичних та 
соцiальних процесiв в країнi та її регiонах. У сучасних умовах культурно-
дозвiллєву сферу доцiльно трактувати як сукупнiсть видiв дiяльностi та галузей 
економiки, що створюють умови для здiйснення культурного дозвiлля, метою 
якого є рiзнобiчний розвиток людини, тобто її фiзичнi, емоцiйнi, iнтелектуальнi 
властивостi та творчий розвиток в культурно-дозвiллєвiй дiяльностi, що 
стимулює розвиток культурних потреб та iнтересiв, а також сприяє 
формуванню творчої iндивiдуальної особистостi. Великою проблемою є ризик 
38 
 
втрати нацiональної iдентичностi. Пiд впливом глобалiзацiї формуються 
культурно-дозвiллєвi запити населення, що не пов’язанi з нацiональними 
традицiями, надбаннями та етносом. Натомiсть пропагується масова культура 
та традицiї iнших народiв чи навiть певних суспiльних груп, що негативно 
вiдображається на українськiй культурнiй спадщинi. Слiд своєчасно та 
ефективно реагувати на такi процеси, оскiльки їхнi радикальнi прояви можуть 
призвести до так званої «духовної глобалiзацiї». В умовах недосконалостi 
чинної законодавчої бази, практичної вiдсутностi заходiв, якi б захищали 
нацiональну культуру та традицiї, вироблення нової державної та регiональної 
полiтики в культурно-дозвiллєвiй сферi має стати актуальним завданням 
сучасної економiчної науки. Поряд з цим економiчна полiтика повинна мiстити 
дiєвi заходи, спрямованi на створення якiсного та конкурентоспроможного 
продукту в цiй галузi, на формування таких культурно-дозвiллєвих практик 
населення, якi би враховували нацiональнi здобутки та мiсцевi традицiї i в той 
же час були комерцiйно вигiдними. Саме в цьому напряму слiд спрямовувати 
подальшi дiї в регiональнiй економiцi, а також у розвитку культури та дозвiлля 
[38, 40]. 
 
  
39 
 
РОЗДIЛ 2. АНАЛIЗ ЕФЕКТИВНОСТI ОРГАНIЗАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI 
РОБОТИ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО  БУДИНКУ КУЛЬТУРИ IМЕНI IВАНА 
КУЛИКА 
 
2.1. Аналiз господарсько-економiчної дiяльностi Черкаського мiського 
Будинку культури iм. I. Кулика 
 
Збереження і зміцнення досягнень науково-технічного прогресу в 
культурному середовищі можливе за умови повного врахування регіональних і 
галузевих особливостей його розвитку, вдосконалення загальнодержавних і 
місцевих управлінських підходів, активізації та модернізації процесів 
діяльності закладів культури, розумного поєднання бюджетних і комерційних 
засад у їхній діяльності [23]. 
Однак сьогодні через низьку соціокультурну активність культурне 
багатство країни залишається недоступним для багатьох людей. Тому 
необхідна зміна економічної основи регіонального розвитку, підвищення рівня 
людського капіталу та вдосконалення культурно-освітньої системи як 
ключових умов вирішення стратегічного завдання формування всебічно і 
гармонійно розвиненої особистості. Однією з причин зниження зацікавленості 
держави у вирішенні цих питань є різні соціальні умови споживання 
культурних товарів і послуг. Трансформаційні процеси в країні створили не 
лише нові відносини між суб’єктами культури та культурними інституціями, 
але й новий зміст та пріоритети їхньої діяльності, суттєво змінили систему 
цінностей, норм та принципів культурного життя [12]. 
Слід зазначити, що такі характеристики культурного середовища регіону, 
як його культурна привабливість (рівень розвитку з точки зору здатності 
надавати культурні послуги та створювати культурні продукти, привабливі для 
споживачів), привабливість для інновацій та інвестицій, соціокультурна 
активність мешканців, мають вирішальне значення в ринковому середовищі для 
економічної діяльності. Така оцінка має стати основою для формування плану 
40 
 
розвитку виробничого потенціалу регіонів країни, в тому числі розвитку сфери 
культури та культурного середовища в цілому. Оцінка рівня сформованості 
культурного середовища в регіоні та соціокультурної активності його 
мешканців потребує оцінки впливу ключових факторів. 
Характерною особливістю культурних територій є те, що основні 
результати культурної діяльності, як правило, проявляються у відтермінованих 
соціальних ефектах – зростанні інтелектуального потенціалу, зміні ціннісних 
орієнтацій та норм поведінки людей, які впливають на модернізацію 
суспільства в цілому. Очевидно, що такі результати не піддаються звичайному 
статистичному вимірюванню. Однак у вітчизняній статистиці та державній і 
регіональній управлінській практиці існує система індикаторів, за допомогою 
яких можна оцінити розвиток культурного середовища. До них належать 
показники, що характеризують фінансове забезпечення сфери культури, 
показники рівня розвитку матеріальних елементів (часто використовуються 
дані про стан інфраструктури), показники кількості населення, що 
обслуговується, зокрема рівень залучення населення до різних форм 
обслуговування, показники кадрового потенціалу сфери культури тощо [26].  
Основними показниками оцінки інфраструктурного забезпечення 
розвитку культурного середовища в Україні є забезпеченість населення 
бібліотеками, закладами культури клубного типу та кінотеатрами, 
забезпеченість закладами культури клубного типу у сільській місцевості, 
відвідуваність театрів, музеїв та кінотеатрів, обсяг платних культурних послуг. 
Слід зазначити, що на розміщення закладів культури впливають і 
економічні чинники (наприклад, обсяг видатків на розвиток культурного 
сектору в тій чи іншій місцевості). Однак через недооцінку ролі культури в 
міській адміністративній практиці існує певний перекіс у розміщенні об'єктів 
культури по всій Україні, особливо в сільській місцевості. При аналізі 
територіальної основи культурного середовища доцільно використовувати 
показники, пов'язані з розташуванням об'єктів, такі як територіальна 
доступність. Серед інших важливих показників для оцінки стану розвитку 
41 
 
інфраструктури – частка об'єктів культури (бібліотек, театрів, клубів, музеїв), 
які є застарілими або потребують капітального ремонту. 
Розвиток культурного середовища також залежить від фактору фінансової 
підтримки. Бюджетні заходи для культурного сектору є необхідними, оскільки 
діяльність у культурному секторі є довгостроковою та з невизначеним 
результатом, а тому потребує певного рівня стабільної фінансової підтримки. 
Крім того, бюджетне фінансування також допомагає задовольнити потреби у 
висококваліфікованих фахівцях, на відміну від недержавного сектору. На жаль, 
основні проблеми розвитку культури сьогодні пов'язані із залишковим 
принципом виділення коштів на потреби культурного сектору. Значного 
збільшення бюджетних видатків на культурну сферу, в тому числі на розробку 
стандартів та виділення коштів на утримання і розвиток об'єктів культури, 
можна очікувати лише за умови стабільності та зростання бюджетних 
надходжень [27]. 
Яскравим прикладом функцiонування державного закладу культури, що 
фiнансується з державного бюджету є Черкаський мiський Будинок культури 
iм. Iвана Кулика який був заснований у 1959 роцi, на момент заснування його 
штат включав в себе всього лише три особи (директор, художнiй керiвник та 
режисер), на сьогоднiшнiй день в Будинку культури працює 49 осiб з них 10 це 
адмiнiстративно-технiчнi  працiвники, та 39 творчi [Додаток Б].  
Основним напрямом дiяльностi МБК є створення умов для проведення 
культурного дозвiлля жителiв та гостей нашого мiста, а саме: розробка та 
написання сценарiїв рiзноманiтних концертних програм,  створення тематичних 
концертних програм приурочених рiзноманiтним святам (День Перемоги, День 
Захисту дiтей, День Конституцiї, Iвана Купала, День Незалежностi, День 
Козацтва, Рiздвяно-Новорiчнi свята, Мiжнародний жiночий день та iншi.), а 
також органiзацiя та проведення загальномiських заходiв (День мiста, День 
визволення Черкас та багато iнших) окрiм цього колектив МБК є органiзатором 
багатьох фестивалiв («Рiздвяна Коляда», «Вiршi Тараса в пiснях зазвучать», 
«Цвiт нацiї», та iншi) та спiворганiзаторами таких фестивалiв та конкурсiв як 
42 
 
театральний фестиваль «FORTUNА fest» засновником якого є мiський Палац 
молодi та «Холодноярська проща» органiзатором якого є Черкаська єпархiя, 
Православна церква України. Окрiм цього творчi колективи МБК 
органiзовують так званi «шефськi» концерти у лiкарнях, шпиталях та Будинках 
для iнвалiдiв та лiтнiх людей [80]. 
Працiвники мiського Будинку культури iм. I. Кулика плiдно працюють у 
напрямi пiдвищення культурно-естетично рiвня населення нашого мiста з 
метою формування моральних, духовних, культурних цiнностей i потреб, 
етичних норм поведiнки у суспiльствi й створення умов для творчої 
самореалiзацiї через аматорське мистецтво i культурно-масову роботу.  
Протягом 2020-2022 рокiв творчий колектив МБК здiйснив велику 
культурно-масову роботу в Черкасах. Перш за все це естетичне i духовно-
патрiотичне виховання молодi, вшанування ветеранiв, проведення низки 
заходiв для змiстовного дозвiлля рiзних верств населення, органiзацiя цiкавих 
масштабних проектiв, створення нових колективiв при МБК та популяризацiя 
нових сучасних жанрiв мистецтва та представлення нових концепцiй 
святкування. Багато культурно-масових заходiв МБК було спрямовано на 
вiдродження та пiдтримку патрiотичного руху серед населення нашого мiста. 
Органiзованi МБК мистецькi благодiйнi заходи спрямованi як на пiдтримку 
Збройних сил України, так i для онко- хворих, охопили велику кiлькiсть 
рiзновiкової аудиторiї мiста [Додаток Б]. 
Окрiм творчої дiяльностi, велику увагу керiвництво МБК придiляє  
веденню документацiї.  Основоположними документами для МБК iм. I. Кулика 
є: 
- Статут, що визначає основнi завдання, функцiї, напрямки дiяльностi 
тощо; 
- Посадовi обов'язки працiвникiв, якi є постiйнодiючими i 
змiнюються лише при внесеннi значних кардинальних змiн в органiзацiйну або 
змiстовну дiяльнiсть закладу чи працiвника. 
43 
 
Особлива увага придiляється поточнiй документацiї, яка вiдображає 
рiзнобiчну дiяльнiсть закладу. Основними складовими поточної документацiї є 
планування, облiк та звiтнiсть.  
Розглянемо цi складовi детальнiше. Планування роботи мiського Будинку 
культури базується на основних функцiях i напрямках роботи згiдно його 
Статуту. 
 Основнi функцiї: 
1. Iнформацiйно-освiтня; 
2. Культурно-виховна; 
3. Розвиток творчих здiбностей; 
4. Розважально-рекреацiйна. 
Інформаційно-просвітницька функція реалізується через поширення, 
популяризацію та роз'яснення загальної інформації з широкого кола питань, 
включаючи політику, економіку, науку, медицину та педагогіку. 
Використовуючи специфічні форми і методи, команди IBC можуть не тільки 
наблизити різні види інформації до кожної людини, але й впливати на 
формування громадської думки. 
Культурно-просвітницька функція полягає у здійсненні цілеспрямованих 
заходів щодо формування інклюзивної культури особистості, а відтак і 
суспільства в цілому, через такі сфери діяльності, як формування правової та 
побутової культури, людської моралі (етики та етикету), духовності, естетичних 
якостей особистості та виховання громадян у дусі патріотизму. 
Функція –розвиток творчих здібностей реалізується через мережу 
різножанрових аматорських колективів, клубів за інтересами та любительських 
об'єднань. Там різні вікові групи стають активними учасниками творчого 
процесу, набувають необхідних знань і навичок, що сприяють формуванню 
потреби у творчих підходах, мають можливість шукати нестандартні, 
оригінальні рішення будь-якої проблеми. Розважально-рекреаційна функція 
насамперед спрямована на вирішення проблеми організації відпочинку для 
різних груп населення, використовуючи різні клубні формати, такі як вечори 
44 
 
відпочинку, конкурсно-ігрові програми, дискотеки, клубні вітальні тощо [32, 
33].  
Основнi види планiв у Черкаському мiському Будинку культури iм. 
I.Кулика: 
-  рiчний план роботи закладу; 
-  календарний (щомiсячний); 
- щотижневий; 
Схема планування така: 
Рiчний план роботи установи формується за роздiлами, якi визначаються 
прiоритетними напрямками його дiяльностi. Черкаський мiський Будинок 
культури iменi Iвана кулика користується таким видом рiчного плану роботи де 
можливе визначення роздiлiв за принципом розподiлу клубних форм в 
залежностi вiд кiлькiсного складу аудиторiї, за категорiями населення або 
призначення заходу. 
Наприклад: 
1. I – масовi форми органiзацiї дозвiлля; 
II – камернi форми; 
III – груповi форми; 
IV – iндивiдуальнi форми; 
V– матерiально-технiчна база. 
2. I – робота з дiтьми i пiдлiтками; 
II – робота з молоддю; 
III – робота з трудовими колективами; 
IV – робота з людьми похилого вiку; 
V – родинне дозвiлля. 
3. I – органiзацiя вiдпочинку населення у вихiднi та святковi днi; 
II – органiзацiя повсякденного вiдпочинку; 
III – органiзацiя дiяльностi клубних творчих формувань (аматорськi 
колективи, любительськi об'єднання, клуби за iнтересами); 
IV – органiзацiя платних послуг; 
45 
 
V – матерiально-технiчна база. 
Календарний (щомiсячний) план роздiлiв не має, а надає перелiк заходiв, 
що будуть проходити, iз зазначенням точної дати та часу, за тiєю ж схемою, що 
рiчний [Додаток Б]. 
А от особливiстю щотижневого плану роботи який подається у мiське 
управлiння культури є те що цей вид планування включає в себе не тiльки дату 
та час проведення того чи iншого заходу, а й мiсце де буде вiдбуватися  та 
вiдповiдальну особу за даний захiд. Важливою i дуже вiдповiдальною справою 
є ведення облiку роботи закладу. Даннi облiку дають можливiсть 
проаналiзувати роботу МБК за всiма параметрами: напрямки дiяльностi, 
рiзноманiтнiсть форм i кiлькiсть заходiв в цiлому i для окремих груп населення, 
кiлькiсть вiдвiдувачiв та iншi [34].  
Облiк роботи МБК ведеться у спецiальному журналi («Журнал облiку 
роботи клубного закладу») за наступною схемою: 
Журнал облiку роботи заповнюється щоденно, сюди вносяться всi заходи, 
що проводяться, пiдготовча, органiзацiйна робота, щоденна робота клубних 
гурткiв тощо. Журнал облiку роботи – документ, який є основою первинної 
звiтностi. Звiтнiсть МБК iм. I. Кулика складається: державний статистичний 
звiт (форма 7-НК), що надається кожним клубним закладом  до вiддiлу 
культури, якому вiн пiдпорядкований, а зведений звiт, до управлiння культури i 
туризму облдержадміністрації; обов'язковi звiти за напрямками дiяльностi, що 
надають поширену додаткову iнформацiю, також надаються кожним клубним 
закладом до вiддiлу культури, а зведенi – до обласного центру народної 
творчостi. Ведення облiкової документацiї в МБК, що надають інформацію про 
відвідування занять, матеріально-технічну базу, кількість заходів, конкурсів та 
багато іншого. Одним iз iнструментiв керiвництва дiяльнiстю клубного закладу 
є добре органiзований облiк роботи, який дає змогу зробити аналiз стану справ, 
усього обсягу роботи, хiд виконання основних показникiв роботи Будинку 
культури. Одним з таких показникiв є облiкова документацiя щодо координацiї 
роботи аматорських колективiв. 
46 
 
Установчi документи є документами юридичного характеру i мають 
нормативно - правову функцiю. Журнал обліку – це документ, що ведеться 
керiвником клубного формування i заповнюється пiсля проведення заняття, 
репетицiї, концерту, групової та iндивiдуальної роботи. Зберiгається на 
робочому мiсцi. Пiсля закiнчення року здається художньому керiвнику закладу 
для подальшого архiвування. Зберiгається протягом 5 рокiв [39]. 
Журнал складається з таких роздiлiв: 
1. Рiчний план роботи колективу та розклад роботи, затверджений 
художнiм керiвником закладу; 
2. Розгорнутий список учасникiв (з короткою iнформацiєю про кожного 
учасника колективу); 
3. Облiк вiдвiдування занять; 
4. Змiст проведених занять та iншої роботи; 
5. Облiк участi в культурно-масових та мистецьких заходах; 
6. Творчi досягнення учасникiв колективу.  
Порядок ведення журналу облiку роботи колективу (гуртка): 
1. Журнал облiку роботи колективу є основним документом облiку обсягу 
та змiсту роботи, який заповнюється особисто керiвником клубного 
формування i пiдтверджується пiдписом старости; 
2. Облiк занять заповнюється по закiнченню кожного заняття, а участь в 
концертах та iнших культурно-мистецьких заходах – на наступний день. 
3. Правильнiсть та своєчаснiсть ведення журналу перевiряється художнiм 
керiвником закладу 1 раз на мiсяць з вiдмiткою та зауваженнями (якщо такi є) у 
журналi. 
4. На основi записiв у журналi складається табель облiку фактично 
вiдпрацьованого часу згiдно учбового розкладу i здається в бухгалтерiю. 
5. Репертуарнi плани i звiти складаються щороку [Додаток В]. 
Журнал облiку роботи клубу за iнтересами або об'єднання ведеться 
керiвником клубу або об'єднання i заповнюється пiсля проведення засiдання 
47 
 
клубу, ради чи пiсля проведення заходу. Зберiгається постiйно у керiвника 
клубу. У журналi повиннi бути такi роздiли: 
- план роботи клубу; 
- протоколи засiдання ради клубу; 
- облiк проведених заходiв; 
- список (розгорнутий) членiв клубу.   
Вся документацiя по гуртковiй роботi ретельно перевiряється та 
контролюється художнiм керiвником та директором Мiського Будинку 
культури iм. I. Кулика. 
 
2.2. Аналiз роботи творчих колективiв мiського Будинку культури: 
методика викладання, специфiка органiзацiї роботи колективiв по напрямам 
 
Творчi працiвники Черкаського мiського Будинку культури iм. I. Кулика 
плiдно працюють у напрямi пiдвищення культурного рiвня населення нашого 
мiста з метою формування моральних, духовних, культурних цiнностей i 
потреб, етичних норм поведiнки у суспiльствi й створення умов для 
творчої  самореалiзацiї через аматорське мистецтво i культурно-масову роботу. 
На базi мiського Будинку культури iм. I. Кулика створено 26 клубних 
формувань, 25  з яких є аматорськими  колективами художньої  творчостi, 1 
професiйний колектив (всi учасники даного колективу мають вищу освiту у 
сферi культури) [додаток Б].  
З 25 аматорських колективiв художньої самодiяльностi, 5  мають звання 
«Народний художнiй колектив», а саме: 
1. Народний театр хореографiчних мiнiатюр «Артанiя»; 
2. Народний ансамбль естрадного та бального танцю «Алегро»; 
3. Народний ансамбль української пiснi «Веселка»; 
4. Народний художнiй хоровий колектив «Джерело»; 
5. Народний художнiй колектив, аrt-студiя «Глорiя»; 
48 
 
Кожен з керiвникiв «Народних» колективiв має свою особливу систему 
навчання. Окрiм цього  всi народнi колективи  мають «Колективи супутники», 
якi створюються для розширення можливостей їх роботи.  
Окрему увагу керiвництво МБК придiляє роботi з дiтьми. Творчi  дитячi 
колективи МБК готують i проводять багато концертно-розважальних заходiв 
для дiтей та за участi дитячих колективiв таких як:    
1. Зразковий колектив сучасної хореографiї «Iмпульс»; 
2. Народний ансамбль естрадного та бального танцю «Алегро»; 
3. Студiя схiдного танцю «Гюнешь»; 
4. Студiя сучасної хореографiї «Каприз»; 
5. Зразкова вокальна студiя «Палiтра талантiв»; 
6. Вокальна студiя «ДоМiСолька»; 
7. Народний художнiй колектив, аrt-студiя «Глорiя»; 
Учасники дитячих колективiв приймають активну участь у рiзноманiтних 
аrt-проєктах, тематичних концертних програмах, театралiзованих концертних 
програмах, фестивалях, конкурсах де виборюють призовi мiсця. Окрiм цього 
кожен колектив Черкаського мiського Будинку культури iм.  I. Кулика 
зобов’язаний щороку зробити звiтну концертну програму, де учасники 
показують рiвень своєї виконавської майстерностi [71].  
Проаналiзуємо данi щорiчних звiтiв керiвникiв творчих колективiв МБК. 
Вокальна студiя «ДоМiСолька», колектив заснований у 2010  роцi її незмiнним 
керiвником Мариною Жуленьовою. Один з найактивнiших колективiв МБК. У 
перiод з 2020 по 2022 рр. вихованцi вокальної студiї «ДоМiСолька» долучилися 
до участi бiльш нiж у ста проектах та створили власнi концертнi програми та 
новорiчнi мюзикли такi як:  
1. Звiтна концертна програма «STАRS» 2020 рiк;  
2. Новорiчна казка-мюзикл «У пошуках Санти» 2020рiк; 
3. Концертна програма «Сонячний дощ» 2021 рiк,   
4. Концертна програма «Новорiчнi мрiї» 2021 рiк,  
5. Концертна програма «Спiваймо разом» 2022,  
49 
 
6. Новорiчний мюзикл «Чарiвний свiт Миколая» 2022 рiк.  
Також вихованцi вокальної студiї «ДоМiСолька» є лауреатами багатьох 
конкурсiв:   
1. Мiжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс «Супер Дiти» (м. 
Бiла Церква)  – I мiсце; солiстка: Полiна Хiмiч – I мiсце . 
2. Всеукраїнський конкурс вокального мистецтва «Оксамит FEST»: 
молодша група – I мiсце; солiсти: Каролiна Кудiн, Полiна Солодовник, 
Ростислав Решетняк – II мiсце; 
3.  Мiжнародний конкурс-фестиваль «Країна АRTFEST» (м. Черкаси): 
Гран-прi – старша група, I мiсце – молодша група; 
4. Багатожанровий конкурс «АRT PEOPLE FEST»: Соломiя 
Кучеренко – I мiсце [60]. 
Вокальна студiя «Палiтра талантiв», студiя заснована у 2011, на базi 
Будинку культури працює з 2015 року. Керiвник студiї Катерина Грузиненко. 
За час iснування колективу вихованцi постiйно демонструють високий рiвень 
пiдготовки i являються постiйними учасниками концертних програм у Будинку 
культури та рiзних майданчиках мiста, беруть участь у рiзноманiтних 
конкурсах i завойовують призовi мiсця. За високий рiвень виконавської 
майстерностi та активну участь у творчому життi мiста у 2021 роцi вокальна 
студiя «Палiтра талантiв» отримала звання «Зразковий художнiй колектив».  
Конкурсна дiяльнiсть:  
1. Мiжнародний багатожанровий фестиваль-конкурс «Супер Дiти» ( м. 
Бiла Церква): старша група – I мiсце; солiстка Дiана Василенко – I мiсце. 
2. Всеукраїнський конкурс вокального мистецтва «Brаvo sound» (м. 
Черкаси): I мiсце та iншi [79]. 
Народний театр хореографiчних мiнiатюр «Артанiя», пiд керiвництвом 
Анатолiя Рубана. Колектив був створений як танцювальна студiя «Славутич» у 
1992 роцi, а в 1997 був перейменований в  театр хореографiчних мiнiатюр 
«Артанiя». У 2022 роцi колектив вiдзначив 25-ти рiччя з дня заснування, 
50 
 
великою концертною програмою «Танець то життя моє» спiльно з колективом 
супутником, студiєю схiдного танцю «Гюнешь».   
Особливiсть цього колективу в тому, що кожен їх номер це не просто 
танець, а невеличке театралiзоване дiйство.  
У 2020-2022рр. колектив «Артанiя» та його керiвник брали участь у 
рiзноманiтних конкурсах та фестивалях:  
1. Всеукраїнський конкурс «Гармонiстiв-вiртуозiв», с. Чаусово,  
Миколаївської областi. Анатолiй Рубан – II мiсце; 
2. Рейтинговий Чемпiонат Черкаської областi зi схiдних, iндiйських, 
циганських i «Трайбл» танцiв, «Sаgаt – 2021». Софiя Рудакова, Владислава 
Осавелюк – I мiсце. 
3. Рейтинговий Чемпiонат Черкаської областi зi схiдних, iндiйських, 
циганських i «Трайбл» танцiв «Sаgаt –2022». Три – I мiсця, та 4 – II мiсця. 
4. Всеукраїнський багатожанровий Аrt people Fest «В ритмах весни»: I 
мiсце. 
Народний театр хореографiчних мiнiатюр «Артанiя» є активним 
учасником багатьох мiських та обласних заходiв. 
Студiя схiдного танцю «Гюнешь», колектив-супутник Народного театру 
хореографiчних мiнiатюр «Артанiя», створений ученицею Анатолiя Рубана, 
Наталею Сальнiковою у 2004 роцi. Наталя Сальнiкова є суддею вищої категорiї 
зi схiдних танцiв. Ученицi студiї активно приймають участь у рiзноманiтних 
конкурсах де посiдають призовi мiсця: 
1. Обласний фестиваль схiдних танцiв «Арабеск»: три – I мiсця, одне – II 
мiсце. 
2. Мiський фестиваль-конкурс схiдних танцiв (м. Черкаси): I мiсце – 
старша група, I мiсце – молодша група, I мiсце – Музиченко Дар’я, I мiсце – 
Лєньо Лiлiя, I мiсце – Христiан Дарина, II мiсце – Рибицька Марiя. 
3. Рейтинговий Чемпiонат Черкаської областi зi схiдних, iндiйських, 
циганських i «Трайбл» танцiв «Sаgаt – 2021»: I мiсце (7шт), II мiсце (2 шт). 
51 
 
4. Фестиваль «Orientаl Drive fest», м.Черкаси: I мiсце (5шт), II мiсце 
(1шт.), III мiсце (1шт.) 
5. Обласний конкурс схiдного танцю «Корона Черкащини», м.Смiла: 
Песецька Оксана – I мiсце, Платонова Дар’я – I мiсце, Нижин Свiтлана – I 
мiсце, Середа Iрина – I мiсця (3 шт.), Волоша Анна – I мiсце, Рибiцька 
Маргарита – II мiсце [60]. 
Народний ансамбль естрадного та бального танцю «Алегро» заснований  
у 1985 роцi, Заслуженими працiвниками культури України Кариною та 
Анатолiєм Неверовськими. У  1987 роцi ансамбль отримав звання «Народний 
художнiй колектив». Вихованцi колективу мають високий рiвень виконавської 
майстерностi, що доводять високi результати на мiських, обласних, 
всеукраїнських та мiжнародних конкурсах з бальної хореографiї. 
1. Всеукраїнськi класифiкацiйнi  змагання «Bomond Dаnce Cup 2021», 
м. Кропивницький : I та III мiсце – Анастасiя Тополенко i Максим Мартиненко; 
I та II мiсце – Андрiй Моргунов i Анастасiя Лимаренко;  
2. Всеукраїнськi змагання «Кубок мiського голови м. Черкаси»:  
I мiсце – Iлля Заєць i Кiра Щириця, I мiсце – Артем Кучеренко i Наталя 
Прилуцька, II та III мiсце –  Нiкiта Гора i Вiкторiя Дунайська; 
3. Всеукраїнськi змагання «АIR DАNCE CUP», м. Бориспiль : I мiсце –  
Моргунов Андрiй i Лимаренко Анастасiя; 
4. Вiдкритий кубок Черкаської областi: II мiсце –  Гора Нiкiта i 
Аревiка Дабяган, Морунов Андрiй i Лимаренко Анастасiя, Бондаренко Лаєрсон 
i Пилипенко Алiна, I мiсце –  Каптан Вiктор i Лобанова Софiя; 
5. Кубок  мiського голови м. Знам’янка: I мiсце – Лаєрсон Бондаренко 
i Алiна Пилипенко, II мiсце  – Нiкiта Гора i Вiкторiя Дунайська,  III мiсце – 
Анастасiя Тополенко i Максим Мартиненко; 
6. Всеукраїнськi змагання «Cherkаssу Summer»: I мiсце (школа) – Iлля 
Зайцев i Щириця Вiра, I мiсце (Н) – Роман Корнiєнко i Полiна Лобанова, II 
мiсце (Н) – Нiкiта Гора i Вiкторiя Дунайська,  III мiсце (Е) –  Нiкiта Гора i 
Вiкторiя Дунайська; 
52 
 
7. Всеукраїнський конкурс бальних танцiв «Кубок Уманi» : 
Юнiори  I(Е) Дабагян  Аревiка i Пархоменко Богдан – I мiсце латино- 
американська програма, II мiсце – європейська програма; Юнiори II(Д): 
Мартиненко Максим i Тополенко Анастасiя – II мiсце латино-американська 
програма; Юнiори 2(RStаrs): Бондаренко Лаєрсон i Пилипенко Алiна – I мiсце 
латино-американська програма, I мiсце європейська програма; Юнiори 1+ 2 
соло (Е): Бикова Єва – I мiсце європейська програма; Молодь (Д): Моргунов 
Андрiй i Лимаренко Анастасiя  – I мiсце європейська програма, II мiсце латино 
-американська програма; 
8. Всеукраїнськi  квалiфiкацiйнi змагання з бальних танцiв «Кубок 
Жемчуга», м. Черкаси:Гора Нiкiта –  I мiсце (стандарт i латина, Ювенали  2 
(Е2));  Дунайська  Вiкторiя  – I мiсце (латино-американська i європейська 
програми); Каптан Вiктор  – II мiсце (латино-американська i європейська 
програми, Юнiори 2 (Д)); Лобанова Софiя – II мiсце (латино-американська i 
європейська програми); Корнiєнко Роман – I мiсце (загальний залiк . Ювенали 1 
(Н2)).  
9. Всеукраїнськi  квалiфiкацiйнi змагання зi спортивних  бальних 
танцiв «Зимовий вальс», м. Кропивницький: Дабагян Аревiк, Пархоменко 
Богдан-  I мiсце (стандарт i латина, Ювенали 2(Е2)); Дунайська  Вiкторiя, Гора 
Нiкiта - I мiсце (латино-американська i європейська програми, III мiсце, юв. 2 
(Е), стандарт; Лимаренко Анастасiя, Морунов Андрiй, молодь (Д) – I мiсце 
(європейська програма), I мiсце (латиноамериканська програма); Каптан Вiктор 
i Лобанова Софiя  – Юнiори 2(Д) кл. – II мiсце (латино-американська i 
європейська програми, Юнiори 2(Д)); Лобанова Софiя – II мiсце (латино-
американська i європейська програми) Корнiєнко Роман – I мiсце (загальний 
залiк . Ювенали 1(Н2)) [80]. 
Зразковий колектив сучасної хореографiї «Iмпульс» був заснований у 
1998 роцi, а у 2011 йому було присвоєно звання «Зразковий колектив». Щороку 
колектив звiтує перед жителями мiста про свою роботу:  
1. У 2020 роцi, керiвником колективу було створене хореографiчне 
53 
 
театралiзоване дiйство «Лускунчик», за мотивами однойменної казки; 
2.  У 2021 роцi звiтна концертна програма була створена на основi 
всесвiтньо вiдомого бестселера «Гаррi Поттер»; 
3.  2022 рiк звiтний концерт Зразкового колективу сучасної 
хореографiї «Iмпульс» був створений на основi всесвiтньої подорожi «Мандри 
українського вiночка». 
Окрiм цього учасники колективу постiйно представляють наше мiсто та 
країну  на рiзноманiтних конкурсах:  
1. Всеукраїнський фестиваль – змагання з сучасної хореографiї (м. 
Черкаси) «Кубок мiського голови». 
2. Мiжнародний фестиваль-конкурс  з сучасної хореографiї «Золоте руно» 
(Грузiя) – лауреати I ступеня в групових танцях, шiсть I мiсць в сольних 
виступах. та багато iнших. 
Народний хоровий колектив «Джерело», пiд керiвництвом Анатолiя 
Рибака був заснований у 2002 роцi. У 2017 роцi колектив отримав звання 
«Народний художнiй колектив» [60]. Анатолiй Рибак досвiдчений, 
компетентний, керiвник та органiзатор, за вагомi трудовi здобутки, високий 
професiоналiзм  був нагороджений орденом українського козацтва «Вiра» IV 
ступеню. Учасники хору джерело активно приймають участь у заходах мiста та 
областi. Народний аматорський ансамбль української пiснi «Веселка», був 
створений у 1986 роцi його керiвником Наталiєю Супрун. У 1998 роцi колектив 
отримав звання «Народний художнiй колектив».  
У 2022 роцi колектив вiдсвяткував свiй 35-ти рiчний ювiлей великою 
концертною програмою «Спiвоча душа народу». Ансамбль «Веселка» з його 
незмiнним керiвником Наталiєю Супрун, мають високий рiвень виконавської 
майстерностi та є активними учасниками всiх мiських та обласних заходiв! 
Ансамбль народної пiснi «Ярославна», був заснований у 2008 роцi. 
Керiвником ансамблю стала Валентина Махник. Ансамбль «Ярославна» 
вiдомий не тiльки в мiстi а далеко за межами нашої країни своїм унiкальним 
репертуаром, адже учасники колективу створюють унiкальнi обробки 
54 
 
старовинних народних пiсень. У 2018 роцi ансамбль народної пiснi 
«Ярославна» вiдсвяткував свiй 10-рiчний ювiлей театралiзованою концертною 
програмою  «Народна пiсня буде жити вiчно!».  
Iнструментальний ансамбль «Акварелi»,  був створений у 1996 роцi 
чудовим музикантом та аранжувальником Євгеном Гречкою. За час iснування 
склад колективу майже не змiнився. Ансамбль «Акварелi» є автором декiлькох 
грантових проектiв у галузi культури, завдяки яким вдалося вiдроди багато 
втрачених творiв.  За 2020-2022 роки iнструментальним ансамблем «Акварелi» 
були створенi такi проекти як:  
1. «Музична подорож у кiномистецтво» 2020 рiк, 
2.  «Свiтовi хiти про кохання» 2020 -2021 рр,  
3.  «Музична подорож у свiт року» 2022 рiк. 
Вокальний гурт «Буднiтай&Бамбакас», був створений у 2007 роцi 
Мариною Хомiк. Цей колектив є унiкальним, адже працює в стилi а капела. У 
2022 роцi колектив вiдсвяткував свiй 15-ти рiчний ювiлей. За час iснування 
учасники колективу неодноразово брали участь у рiзноманiтних конкурсах та 
виборювали призовi мiсця. Вокальний гурт  «Буднiтай&Бамбакас» є активним 
учасником рiзноманiтних заходiв та вiдомий не лише в Українi а й за її межами. 
Вокальне трiо «Унiсон», колектив був створений у 2016 роцi. Керiвником 
колективу є Людмила Юрчик. За час iснування, трiо «Унiсон» створило 
декiлька сольних концертних програм. Окрiм цього колектив став лауреатом I 
ступеня на мiжобласному конкурсi вокального мистецтва «Мости над Россю» у 
2020 роцi.  Трiо «Унiсон» є активним учасником всiх культурно – мистецьких 
заходiв у мiстi [79]. Народний художнiй колектив, аrt-студiя «Глорiя»,  був 
створений у 2014 роцi Ганною Чуприною. У 2017 роцi колектив отримав звання 
«Народний художнiй колектив». 
 Арт-студiя «Глорiя»  має на своєму рахунку велику кiлькiсть грантових 
проектiв у галузi культури :  
1.  Грант на видання книги «Хоробрi серця» i створення фотовиставки 
онкохворих дiтей в костюмах героїв цiєї книги. 
55 
 
2. Грантовий проєкт на видання книги «Черкаси вражають». 
3. Грантовий проєкт на видання збiрки вiршiв В. Симоненка 
«Провесiнь надiй» проiлюстрованого вихованцями студiї та талановитою 
молоддю мiста. 
Окрiм цього учасники студiї беруть активну участь у рiзноманiтних 
конкурсах: II-й тур обласного вiдкритого лiтературно-мистецького фестивалю 
«Тараса пензлi оживають» м. Шевченкове – I мiсце в молодшiй категорiї, 
номiнацiя «Живопис» – Iлля Гилюк. 
З метою збереження та популяризацiї культурної спадщини Аrt- студiя 
«Глорiя», мiського Будинку культури iменi Iвана Кулика проводила майстер- 
класи з розпису посуду за мотивами Петрикiвського та Київського розписiв. З 
метою збереження i розвитку нематерiальної спадщини вихованцi Аrt-студiї 
«Глорiя» працюють над виготовленням витинанок за старовинними ескiзами, а 
також ляльок-мотанок.  
Аrt-студiєю «Глорiя» постiйно проводиться багато майстер-класiв з 
рiзних видiв декоративного мистецтва : 
- Виготовлення витинанок; 
- Виготовлення обрядових ляльок з ниток; 
- Виготовлення i розпис глечикiв з пластикових пляшок; та багато 
iншого [79]. 
Великими досягненнями для колективу МБК iм. I. Кулика стали 
«Грантовi проекти». З 2011 року мiський Будинок культури долучається до 
мiської програми видiлення  Грантiв у галузi культури, найбiльшi грантовi 
проекти:  
1.Театральна студiя «Майстерня Актуальної Творчостi» (МАТ). 
Вистава-казка фантастична комедiя для дiтей та дорослих за мотивами 
твору українського письменника Всеволода Нестайка, «Чарiвне дзеркальце». В 
виставi з високою акторською майстернiстю грали дiти поряд з професiйними 
акторами. Режисер-постановник Павло Гончаров використав сучаснi технiчнi 
можливостi, якi захоплюють глядачiв щойно вони входять до зали. Режисер 
56 
 
талановито створив  унiкальне сценiчне втiлення актуального для сьогодення 
твору про довiру до вчителiв, дружбу, дбайливе ставлення до природи та 
всеперемагаючу силу добра. Вистава отримала схвальнi вiдгуки вiд глядачiв i в 
пресi. 
Вистава-казка була чотири рази показана в мiському Будинку культури i 
один показ вистави  вiдбувся у ЧДТУ. Проект «Чарiвне дзеркальце, або 
Незнайомка з країни Сонячних Зайчикiв» став одним iз переможцiв програми 
видiлення грантiв у галузi культури вiд мiського департаменту освiти i 
гуманiтарної полiтики Черкаської мiської ради. 
2. Вистава-мюзикл «Балада про любов», приурочена роковинам 
Володимира Iвасюка. В основу сценарiю покладено сюжети творiв Iвасюка, що 
собою представляють коротенькi iсторiї про кохання, як результат вийшов 
чудовий наповнений почуттями мюзикл. Першочергово вистава була створена 
за участi аматорiв, Народної вокальної студiї «Карамель», а згодом дану 
виставу зробили за участi професiйних акторiв i ввели  в репертуар Черкаського 
академiчного українського музично-драматичного театру iм. Т. Г. Шевченка. 
3. Мистецький фестиваль-конкурс «Цвiт нацiї». 
Мета фестивалю – утвердження патрiотичних цiнностей, переконань i 
поваги до культурного та патрiотичного минулого i сьогодення України, поваги 
до захисникiв Вiтчизни, любовi до Батькiвщини через мистецтво. Мiський 
мистецький фестиваль-конкурс «Цвiт нацiї»  за номiнацiями: вокальне, 
хореографiчне та театральне мистецтво пройшов  13-14 жовтня до Дня 
Захисника України, Дня козацтва та Дня Покрови Пресвятої Богородицi у 
мiському Будинку культури.  У фестивалi взяли участь багато навчальних 
закладiв нашого мiста: це i дитячi садочки, i загальноосвiтнi школи, i школи 
естетичного виховання, i вищi навчальнi заклади, i позашкiльнi мистецькi 
формування. Всього у фестивалi- конкурсi взяли участь понад 250 учасникiв. 
Конкурсанти показали цiлу палiтру своїх талантiв: багато старовинних 
героїчних пiсень i пiсень на козацьку тематику, цiкавi хореографiчнi 
постановки тематичного напрямку, пiснi у виконаннi ансамблiв, дуетiв, солiстiв 
57 
 
i талановите читання творiв вiдомих українських поетiв, що викликало почуття 
гордостi за наших щирих, талановитих дiтей i молодь – бо саме вони i є 
справжнiй цвiт нацiї, свiтле майбутнє України. Оргкомiтетом фестивалю-
конкурсу було вирiшено визнати  його щорiчним. 
3. Аrt-студiя «Глорiя»  
Грант на видання книги «Хоробрi серця» i створення фотовиставки 
онкохворих дiтей в костюмах героїв цiєї книги. 
Вихованцi Аrt-студiї «Глорiя» МБК з керiвником Анною Чуприною i 
художницею Дар’єю Соколенко та спiльно з дiтьми, якi лiкувались в 
Черкаському обласному Центрi дитячої онкологiї та гематологiї намалювали 
героїв казки  «Хоробрi серця». Малюнки увiйшли до книжки. Також Аrt-студiя 
«Глорiя» створила фотовиставку онкохворих дiтей в костюмах героїв цiєї 
книги. Пiд час малювання хворi дiти самi ставали героями казкових 
iсторiй, долали перешкоди, боролись зi своїми страхами i розумiли, що нiколи 
непотрiбно здаватись, нiколи не потрiбно втрачати надiю. 
Велику увагу творчий колектив придiляє заходам зi збереження та 
охорони нематерiальної культурної  спадщини, якi були здiйсненi у мiському 
Будинку культури iменi Iвана Кулика [Додаток Б1].  
Проаналiзуємо текстовий звiт МБК iм. I. Кулика за 2021 рiк. Щороку 
проводиться традицiйний  для нашого мiста фестиваль «Рiздвяна коляда», за 
участю фольклорно-етнографiчного ансамблю «Спадщина», Народного 
художнього колективу естрадної студiї «Карамель», вокальної студiї 
«Домiсолька», зразкового шоу-гурту «Квiтограй», народних хорових колективiв 
«Джерело» i «Веселка», жiночого вокального гурту «Буднiтай»,  та багато 
iнших колективiв мiста якi виконали безлiч старовинних колядок i щедрiвок. 
Унiкальне явище – український Вертеп. Це перш за все, театралiзоване 
вiдтворення бiблейського сюжету, до якого завжди додавались народнi та 
соцiальнi мотиви з цiкавими, часом гумористичними персонажами. Вже 
традицiйно протягом останнiх рокiв святковий Вертеп на нашiй сценi виконав 
58 
 
сучасний молодiжний театр «Глорiя» та рок гурт «Мodern folk»  з м. 
Дрогобич  Львiвської обл.  
Унiкальним стало Фольклорно - обрядове свято «Купальськi вечори», за 
участю наймолодшої  виконавицi українських автентичних пiсень нашої  гостi з 
с. Гельмязiв  Марiї Самовол,  солiстiв вокальної студiї «Карамель» Тимофiя 
Сухiна i Дарини Бровченко, ученицi ДШМ№3 Надiї Кiчули, Народних 
хорових  колективiв «Джерело» i «Веселка», вокального  трiо, «Унiсон», 
вокальної  студiї «Палiтра талантiв», вокального гурту «Буднiтай», ансамблю 
народної пiснi «Ярославна», Народного аматорського ансамблю «Жайвiр», якi 
подарували глядачам багато обрядових купальських пiсень . Пiд час свята були 
проведенi конкурси на «найдовшу дiвочу косу» i «найкращий купальський 
вiнок». Свято завершилось традицiйним вогнищем та пусканням вiнкiв на воду. 
Вокальний гурт «Унiсон» подарував глядачам  тематичну концертну 
програму до свята Iвана Купала на окремому майданчику. Аrt-студiя «Глорiя» 
мiського Будинку культури iменi Iвана Кулика брала участь у виставцi Арт-
об’єктiв за мотивами української мiфологiї «Берегиня», «Сiмаргл», «Дерево 
життя» та iнших, у примiщеннi обласної бiблiотеки для юнацтва iм. В. 
Симоненка. Аrt-студiя «Глорiя» органiзувала та провела обласну виставку 
«Архiтектурнi перлини України» у примiщеннi обласної бiблiотеки для 
юнацтва iм. В.Симоненка. 
Народнi хоровi колективи «Джерело» i «Веселка» та ансамбль народної 
пiснi «Ярославна»  мiського Будинку культури iменi Iвана Кулика взяли участь 
у концертних програмах до Дня мiста з народними i старовинними козацькими 
та стрiлецькими  пiснями. Аrt-студiя «Глорiя» мiського Будинку культури iменi 
Iвана Кулика органiзувала та провела обласний конкурс для обдарованої 
молодi  «Палiтра Черкащини» i представила конкурсну роботу  «Герб моєї 
родини». 
У мiському Будинку культури iменi Iвана Кулика проведено  II мiський 
мистецький фестиваль-конкурс «Цвiт нацiї» за номiнацiями: вокальне, 
хореографiчне та театральне мистецтво. У фестивалi-конкурсi взяли участь 
59 
 
понад 140 учасникiв з шкiл естетичного виховання, загально-освiтнiх шкiл, 
училищ, коледжiв, унiверситетiв. Учасники виконували багато старовинних 
героїчних пiсень i пiсень на козацьку тематику. Слiд зауважити, що майже всi 
учасники показали дуже високий виконавський рiвень. Переможцi i призери 
фестивалю-конкурсу увiйшли до складу учасникiв   великого гала-концерту.  
На свято Покрови Пресвятої Богородицi, день Українського козацтва на 
Хрещатику  були проведенi тематичнi концертнi програми за участю 
Народних  хорових колективiв «Джерело», «Славутич», «Жайвiр» та 
вокального ансамблю народної  пiснi «Любисток» мiського Будинку культури 
iменi Iвана Кулика, якi виконали козацькi пiснi для розваги та пiдтримання 
зв’язку з минулим, в яких йдеться про трагедiї вiйни та особистi стосунки 
козакiв, народнi  українськi пiснi в рiзних сучасних обробках.  
Наймасштабнiшим заходом листопада, було святкування 60-ти рiччя з 
Дня створення Черкаського мiського Будинку культури iменi Iвана Кулика. Всi 
творчi колективи МБК  взяли активну участь в пiдготовцi великої святкової 
концертної програми «Наш творчий Дiм святкує 60» i вiдзвiтували перед 
черкащанами своїми творчими доробками. В листопадi для вiйськових та 
ветеранiв було пiдготовлено урочистий  захiд до Дня гiдностi, пiд час 
якого  були вшанованi нашi герої, а також родичi тих воїнiв, якi не повернулися 
з вiйни. 
Грудень був наповнений пiдготовкою  до Рiздвяно-Новорiчних свят  та 
органiзацiєю нашого традицiйного завершального Новорiчного шоу-мюзиклу 
«Новорiчний експрес».  Серед об’єктiв культурної спадщини особливий iнтерес 
представляють форми живої традицiйної культури, що вiдображають культурнi 
навички i традицiї облаштування життєвого простору конкретних людей, якi 
проживають на певнiй територiї. У сферi вивчення та збереження 
нематерiальної культурної спадщини важливе значення має розвиток нових 
способiв обробки та подання iнформацiї. 
З метою збереження та популяризацiї культурної спадщини Аrt-студiя 
«Глорiя»  мiського Будинку культури iменi Iвана Кулика проводила  майстер-
60 
 
класи з розпису посуду за мотивами Петрикiвського та Київського розписiв.  З 
метою збереження i розвитку нематерiальної спадщини вихованцi Аrt- студiї 
«Глорiя» працюють над виготовленням витинанок за старовинними ескiзами, а 
також ляльок-мотанок.  
Аrt-студiєю «Глорiя» постiйно  проводиться багато майстер-класiв з 
рiзних видiв декоративного мистецтва: 
- Виготовлення витинанок; 
- Виготовлення обрядових ляльок з ниток; 
- Виготовлення i розпис глечикiв з пластикових пляшок; 
Творчий колектив мiського Будинку культури iм. I. Кулика як 
завжди  повний сил i нових цiкавих задумiв та готовий i надалi дарувати свiй 
творчий потенцiал, свою майстернiсть, душу i мистецький запал жителям 
нашого мiста. Кожен творчий колектив МБК є унiкальним у своєму родi i має 
свої особливостi, все це сприяє активному розвитку Будинку культури [80]. 
 
2.3. Аналiз розвитку творчої, культурної дiяльностi мiського Будинку 
культури ім. І.Кулика 
 
Дослiдження змiсту, форм i методiв формування iнформацiйної культури 
як науковий напрям розвивається, залучаючи до сфери дослiдження  соцiологiв, 
психологiв та педагогiв. Однак, проблема розвитку iнформацiйної культури 
працiвникiв закладiв культури та позашкiлля розроблена недостатньо повно. 
Варто зауважити, що термiн iнформацiйна культура було введено до наукового 
тезарiусу в 70-х роках минулого сторiччя, тай й зараз це поняття широко 
використовується, але у дослiдженнях ще вiдсутня єдина точка зору щодо його 
змiстовного наповнення.  
Iснує ряд концептуальних пiдходiв до осмислення сутi цього феномену. 
Переважно, поняття «iнформацiйна культура» асоцiюється з технологiчними 
аспектами iнформатизацiї. З позицiй культурологiчного пiдходу iнформацiйна 
культура вивчається в аспектi культури працi та професiйної культури. 
61 
 
Акмеологiчний i особистiсний пiдходи до поняття iнформацiйної культури 
визначаються характеристиками i якiсними показниками професiйно-
особистiсного зростання фахiвцiв. Працiвник з розвиненою iнформацiйною 
культурою характеризується як фахiвець, що володiє цiлим комплексом 
професiйних знань, умiнь i професiйно важливих компетенцiй [70]. 
Функцiонування закладiв культури та позашкiльних навчальних закладiв 
має вiдбуватися в режимi постiйного оновлення i розвитку. За такого пiдходу 
прiоритетними напрямами є наповнення, супроводження та обслуговування 
iнформацiйних сайтiв, монiторинг рiвня iнформацiйно-професiйної 
компетентностi працiвникiв, надання iнформацiйної допомоги у створеннi 
iндивiдуальних сайтiв, iнформацiйне забезпечення навчально-виховного 
процесу, пiдвищення комп‘ютерно-технiчної грамотностi працiвникiв.  
Використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у закладах 
культури та позашкiльної освiти уможливлює створення єдиного 
iнформацiйного простору, на якому розмiщенi нормативнi документи, начальнi, 
методичнi матерiали, посiбники, рекомендацiї, iнформацiя про колективи їх 
звання (якщо такi є), керiвника та досягнення, якi допоможуть працiвникам 
вдосконалювати процес роботи та пiдвищувати рiвень професiйної  
майстерностi [77].  
Використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у закладах 
культури та позашкiлля створює умови для iнтеграцiї працiвникiв у 
загальнонацiональний й мiжнародний простiр, що уможливлює онлайн-
iнформування про досягнення у рiзних  галузях. На думку багатьох фахiвцiв, 
новi iнформацiйно-комунiкацiйнi  технологiї на основi комп'ютерних засобiв 
дають можливiсть значно пiдвищити рiвень iнформування. Застосування 
iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй змiнює функцiї працiвникiв щодо 
органiзацiї робочого процесу, пiдготовки та  використання комп’ютерних 
технологiй [67]. 
Становлення нового досвiду проведення дозвiлля пов’язане з такими 
чинниками:  
62 
 
1. Глобалiзацiєю, яка перетворює свiт в однорiдний еклектичний 
простiр; 
2. Науково-технiчною революцiєю, що надала нову роль засобам 
масової комунiкацiї та нiвелює соцiокультурнi вiдмiнностi мiж людьми та 
типами поселень;  
3. Переорiєнтацiєю цiннiсної свiдомостi та переосмисленням 
цiнностей працi стосовно цiнностей дозвiлля;  
4. Становленням нового досвiду дозвiлля пiд впливом iдеологiї 
«примусового споживання»;  
5. Розповсюдженням туризму та звички проводити вiдпустку за 
кордоном. 
Змiни, якi вiдбулися у змiстi дозвiлля пiд впливом бурхливого розвитку 
соцiальної iнфраструктури, засобiв масової комунiкацiї, новiтнiх технологiй, 
синтезу комп’ютера з вiдеотехнiкою, обумовлюють одночасно стiйкiсть i 
рухливiсть, мiнливiсть змiсту та форм дiяльностi в сучасному дозвiллi [76].  
Зазначено, що потенцiал дозвiлля має великi можливостi для формування 
моральних орiєнтирiв як окремого iндивiда, так i рiзних соцiальних груп 
сучасного суспiльства. Дозвiллєва сфера активно впливає на суспiльну 
свiдомiсть, формуючи в нiй певнi цiнностi, має великi можливостi для реалiзацiї 
рiзноманiтних духовних потреб кожного iндивiда безпосередньо i суспiльства в 
цiлому. 
Сучасне дозвiлля, поряд з виробничою сферою, потребує постiйного 
оновлення знань, тобто безперервного навчання. Все це актуалiзує дослiдження 
вiльного часу та сфери дозвiлля зокрема, спонукає до напрацювання певних 
програм для пiдвищення ролi дозвiлля як у рекреацiйному, так i в 
пiзнавальному планi в життi кожної людини. 
Сучасний соцiальний простiр являє собою складне утворення, до 
регулювання життєдiяльностi в якому долучають рiзнi полiтичнi, правовi, 
економiчнi, соцiокультурнi механiзми.  
63 
 
Оскiльки працiвники Черкаського мiського Будинку культури iм. Iвана 
Кулика, постiйно удосконалюють i вивчають сучаснi  методи роботи i методики 
викладання, як результат учасники колективiв мають високi досягнення i 
перемоги на рiзноманiтних конкурсах та фестивалях. 
З 25 аматорських колективiв художньої самодiяльностi, 6  мають звання 
«Народний художнiй колектив», а саме: 
1. Народний театр хореографiчних мiнiатюр «Артанiя»; 
2. Народний ансамбль естрадного та бального танцю «Алегро»; 
3. Народний ансамбль української пiснi «Веселка»; 
4. Народний художнiй хоровий колектив «Джерело»; 
5. Народний художнiй колектив, аrt-студiя «Глорiя»; 
6. Народний ансамбль пiснi «Жайвiр» 
Також 2 колективи отримали звання «Зразковий художнiй колектив» 
1. Зразковий колектив сучасної хореографiї «Iмпульс»; 
2. Зразкова вокальна студiя «Палiтра талантiв». 
Кожен з керiвникiв «Народних» колективiв має свою особливу систему 
навчання. Окрiм цього  всi народнi колективи  мають «Колективи супутники», 
якi створюються для розширення можливостей їх роботи.  
Окрему увагу керiвництво МБК придiляє роботi з дiтьми. Творчi  дитячi 
колективи МБК готують i проводять багато концертно-розважальних заходiв 
для дiтей та за участi дитячих колективiв таких як:    
1. Зразковий колектив сучасної хореографiї «Iмпульс»; 
2. Народний ансамбль естрадного та бального танцю «Алегро»; 
3. Студiя схiдного танцю «Гюнешь»; 
4. Студiя сучасної хореографiї «Dаnce Hаll»; 
5. Зразкова вокальна студiя «Палiтра талантiв»; 
6. Вокальна студiя «ДоМiСолька»; 
7. Народний художнiй колектив, аrt-студiя «Глорiя»; 
Учасники дитячих колективiв приймають активну участь у рiзноманiтних 
аrt-проєктах, тематичних концертних програмах, театралiзованих концертних 
64 
 
програмах, фестивалях, конкурсах де виборюють призовi мiсця. Окрiм цього 
кожен колектив Черкаського мiського Будинку культури iм. I. Кулика 
зобов’язаний щороку зробити звiтну концертну програму, де учасники 
показують рiвень своєї виконавської майстерностi [79]. 
За останнi декiлька рокiв рiвень культурної сфери в Черкаському регiонi 
значно зрiс, про це говорять як показники кiлькостi концертних заходiв так i 
показники культурно – просвiтницьких заходiв спрямованих на патрiотичне 
виховання молодi. Зокрема в Черкаському мiському Будинку культури iменi 
Iвана Кулика, який являється одним з головних культурних закладiв мiста, 
згiдно з даними ми можемо спостерiгати позитивну динамiку росту [табл 2.1, 
рис. 2.1]. 
Таблиця 2.1. - Данi про роботу Черкаського мiського Будинку культури 
iм. I. Кулика за 2020-2022рр. 
Культурно-масовi заходи 2020 рiк 2021 рiк 2022 рiк 
Всього проведено 200 209 90 
Культурно-освiтнi та розважальнi 
88 74 40 
заходи 
Вистави, концерти художньої 
65 60 28 
самодiяльностi 
Вистави, концерти професiйних 
30 30 5 
колективiв 
Суспiльно - полiтичнi 17 37 12 
Загальна кiлькiсть вiдвiдувачiв 172300 188000 76000 
*Джерело: розроблено автором на основі [Додаток В] 
 
Особливiстю сфери культури є те, що основнi результати культурної 
дiяльностi виражаються, як правило, у вiдкладеному соцiальному ефектi i 
проявляються у збiльшеннi iнтелектуального потенцiалу, змiнi цiннiсних 
орiєнтацiй i норм поведiнки людини, позначаються на модернiзацiї всього 
суспiльства. Очевидно, що наслiдки такого роду не пiддаються звичайним 
65 
 
статистичним вимiрам. Однак у практицi вiтчизняної статистики, державного та 
регiонального управлiння iснує система показникiв, що можуть бути 
використанi для оцiнювання розвитку культурного середовища: показники, що 
характеризують фiнансове забезпечення сфери культури; показники рiвня 
розвитку речових елементiв (найчастiше використовуються данi про стан 
iнфраструктури); показники контингенту населення, яке обслуговується, зокрема 
рiвень залучення людей в рiзноманiтнi форми обслуговування; показники 
кадрового потенцiалу сфери культури.[33] 
 
18%
40%
41.80%
2020 рік 40% 2021 рік 41,8% 2022 рік 18%
 
Рис. 2.1 Загальна кiлькiсть заходiв МБК у вiдсотках в перiод 
2020-2022 рр. 
*Джерело:  розроблене автором на основі [Додаток В] 
 
Як ми бачимо зi звiтних даних загальна кiлькiсть заходiв проведених 
Черкаським мiським Будинком культури iм. I. Кулика, за останнi три роки 
постiйно змiнюється i є не стабiльною так у порiвняннi 2020 з 2021 роком 
кiлькiсть заходiв зросла на 1,8%, а якщо порiвнювати 2021 з 2022 роки то 
66 
 
кiлькiсть заходiв зменшилась на 23,8%. Такi змiни пов’язанi з загальною 
ситуацiєю в країнi. У 2020 роцi в березнi почалася пандемiя COVID-19 у зв’язку 
з чим кiлькiсть заходiв за рiк скоротилася майже в 2 рази, у порiвняннi з 2019 
роком. Скорочення кiлькостi заходiв у 2022 роцi пов’язано з вiйною у країнi. 
Згiдно зi звiтними даними загальна кiлькiсть вiдвiдувачiв (глядачiв) також 
постiйно змiнюється якщо порiвняти 2020 з 2021 роками то кiлькiсть глядачiв у 
2021 роцi бiльша на 3,6% нiж була у 2020. А у 2022  глядачiв якi вiдвiдали 
заходи МБК зменшилась на 25,6%  нiж у 2021.  На такi значнi змiни вплинула 
вiйна, яка розпочалася у лютому 2022 року. Адже у перiод з лютого по вересень 
в примiщеннi Будинку культури не вiдбувалися заходи у зв’язку з органiзацiєю 
мерiї мiста, Гуманiтарного центру для ВПО [Рис. 2.2]. 
 
17.40%
39.40%
43%
2020 рік 39,4 % 2021 рік 43% 2022 рік 17,4%
 
Рис 2.2  Загальна кiлькiсть вiдвiдувачiв заходiв МБК  
у перiод 2020-2022рр. 
*Джерело:  розроблене автором на основі [Додаток В] 
 
У порiвняннi вiд загальної кiлькостi заходiв, що проходили у мiстi 
Черкаси, заходи учасниками яких був колектив МБК iм. I. Кулика становить: 
2020 рiк – 48,8%  
2021 рiк – 44,8% 
67 
 
2022 рiк – 39,3% [табл. 2.2]. 
Табл. 2.2.  Данi про роботу закладiв культури за 2020-2022рр. 
у м. Черкаси 
Культурно-масовi заходи 2020 рiк 2021 рiк 2022 рiк 
Всього проведено 409  466 229 
Культурно-освiтнi та розважальнi заходи 149 173 79 
Вистави, концерти художньої 
135 156 111 
самодiяльностi 
Вистави, концерти професiйних колективiв 69 75 11 
Виставкидекоративно-прикладного 
21 28 15 
мистецтва 
Iншi 35 34 13 
Загальна кiлькiсть вiдвiдувачiв 205400 372031 100420 
Для дiтей: 
Всього проведено 120 137 59 
Культурно-освiтнi та розважальнi заходи 23 27 25 
Вистави, концерти художньої 
50 60 10 
самодiяльностi 
Вистави, концерти професiйних колективiв 13 17 9 
Виставки декоративно-прикладного 
16 17 5 
мистецтва 
Iншi 16 14 10 
Загальна кiлькiсть вiдвiдувачiв 90000 100000 40000 
*Джерело: розроблено автором на основі [Додаток В] 
 
Згiдно зi статистичними даними значну частину культурного життя мiста 
органiзовує або беруть участь колективи та адмiнiстрацiя мiського Будинку 
68 
 
культури iм. Iвана Кулика.  Серед них i загальномiськi заходи, i конкурси, i 
марафони, а у 2022 роцi прiоритетними стали благодiйнi заходи, направленнi на 
допомогу: ЗСУ, дiтям, що втратили батькiв пiд час вiйни, пораненим бiйцям. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Визначення соцiально-культурних прiоритетiв є конкретним 
iнструментом вирiшення завдань соцiально-економiчних територiй, а 
об’єктивна i всебiчна оцiнка дiї факторiв у кожному регiонi дає змогу виявити 
та охарактеризувати специфiку функцiонування його соцiально-економiчної 
системи. На основi аналiзу та оцiнки сучасного стану iнфраструктурного 
потенцiалу культурного середовища, ефективностi його використання та 
соцiально-культурної активностi населення на регiональному рiвнi можна 
зробити висновок про зростання невiдповiдностi його рiвня та якостi завданням 
нацiонально-культурного вiдродження в Українi. На жаль, це негативно 
позначилось на самодостатностi i вiдтворюваностi соцiально-економiчних 
процесiв по регiонах країни. Тому можна зазначити, що у нашiй країнi 
накопичився комплекс територiальних проблем, серед яких слiд видiлити 
значнi вiдмiнностi у регiональному розвитку культурного середовища.  
Черкаси – значний культурно-освiтнiй центр, тут працюють 
декiлька театрiв, обласна фiлармонiя, 3 кiнотеатри, численнi музеї та заклади 
культури клубного типу одним з яких i є Черкаський мiський Будинок культури 
iм. I. Кулика який ось вже 61 рiк дарує усiм черкасцям та гостям нашого мiста 
свою творчiсть органiзовуючи, проводячи та беручи участь не тiльки в мiських 
заходах, творчi колективи МБК знають не тiльки в Черкасах, областi , а й 
далеко за межами нашої країни [80]. 
Упродовж багатьох рокiв мiсто вiдоме проведенням численних 
фестивалiв. У Черкасах неодноразово проходили музичнi фестивалi – «Через 
терни до зiрок», фестивалi джазової та рок музики «Черкаськi джазовi днi». 
Також вже традицiйнi фестивалi: «Сила Борщу», «Черкаська Масляна», «Iван та 
69 
 
Марiчка», «Черкаська Смакота», «Полуниця – насолода смаку», котрi 
проходять у Долинi Троянд та парках мiста. 2016 року було започатковано 
фестиваль академiчної музики «Музичнi iмпрези України» [79].  
Отже, галузь культури у мiстi має досить високий рiвень, про це свiдчать 
кiлькiсть заходiв, високий виконавський рiвень як серед професiоналiв так 
серед аматорiв, кiлькiсть фестивалiв та конкурсiв що проводяться у мiстi. 
Головним недолiком галузi культури є низький рiвень фiнансування. 
  
70 
 
РОЗДIЛ 3. ПРОПОЗИЦIЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ 
ОРГАНIЗАЦIЇ РОБОТИ ТВОРЧИХ КОЛЕКТИВIВ МБК 
 
3.1. Основнi недолiки та недосконалостi роботи творчих колективiв 
мiського Будинку культури iменi Iвана Кулика 
 
Культурно-мистецька сфера в Українi все ще перебуває в станi, що не 
вiдповiдає потребам культурного i духовного розвитку українського 
суспiльства. Особливо недостатньою виявилася роль нацiональної культури та 
культурної спадщини, сучасних культурних iндустрiй у справi виховання 
молодого поколiння, формування в нього мiцної нацiональної iдентичностi, в 
розбудовi цiлiсного нацiонального культурного простору. 
Державна полiтика у сферi культури все ще багато в чому залишається 
iнерцiйною, а бюджетна пiдтримка культури i мистецтва – недостатньою за 
обсягами, нечiткою за прiоритетами та недосконалою за механiзмами. В 
бюджетних видатках на культуру низькою залишається частка видаткiв 
розвитку. Не створенi належнi правовi та iнституцiйнi умови для використання 
таких сучасних ефективних методiв пiдтримки мистецтва, як конкурснi гранти. 
Слабко використовується непряма (через податковi пiльги) фiнансова 
пiдтримка нацiонального культурного виробника. Недостатньо стимулюється 
дiяльнiсть меценатiв та iнвесторiв у сферi культури [29]. 
Актуальними залишаються проблеми якостi надання послуг у культурно-
мистецькiй сферi вiдповiдно до державних соцiальних стандартiв. Заклади 
культури, особливо в сiльськiй мiсцевостi, гостро потребують капiтального 
ремонту, модернiзацiї, технiчного переоснащення. Таким чином, проблема 
недостатностi й недосконалостi державної полiтики у сферi культури, 
накопичуючись роками, не може бути вирiшена лише зусиллями центрального 
органу виконавчої влади у сферi культури чи мiсцевих органiв управлiння 
культурою за рахунок коштiв, що традицiйно видiляються їм у бюджетах 
вiдповiдних рiвнiв, та традицiйними органiзацiйними методами. Для вирiшення 
71 
 
проблем культури i мистецтва потрiбна комплексна державна цiльова програма, 
котра б об’єднала зусилля й ресурси центральних, регiональних i мiсцевих 
органiв влади, бюджетнi та позабюджетнi кошти, дiї державних та недержавних 
установ та органiзацiй, спрямованi на розвиток i вiдродження культури та 
мистецтва України [28]. 
Зазначена державна цiльова програма не буде дублювати iншi дiючi 
державнi цiльовi програми у сферi культури. У сучасному свiтi культура є 
чинником духовного здоров’я населення, соцiальної стабiльностi, нацiональної 
безпеки, ресурсом привабливостi i розвитку територiї, формою самовираження 
i самоiдентифiкацiї. Культура вiдiграє основну роль у вихованнi громадянина 
країни [26 с. 15]. 
В умовах проведення культурної полiтики, спрямованої на локальнi змiни 
у певних культурно-мистецьких напрямках та оперативне реагування на 
виклики часу, надзвичайно актуальним є питання орiєнтацiї в культурному 
просторi та формування власної моделi культурного розвитку, що матиме 
вiдображення в Програмi розвитку культури i мистецтва мiста на 2016-2020 
роки. Бюро регiонального монiторингу та iнституцiйного розвитку Програми 
Схiдного партнерства «Культура», аналiзуючи ситуацiю в пострадянських 
країнах, видiляє такi негативнi тенденцiї, що характеризують культурну сферу 
України на сучасному етапi: 
- вiдсутнiсть професiйних кадрiв i вiдповiдних знань, особливо з 
питань управлiння культурою та фандрайзингу; 
- вiдсутнiсть спiвробiтництва i партнерства у рiзних секторах та 
серед дiячiв культури; 
- низький рiвень взаєморозумiння i єдностi мiж рiзними секторами та 
дiячами культури;  
- низький рiвень мiжнародного спiвробiтництва;  
- вiдсутнiсть дiалогу та обмiну досвiдом мiж державним та 
неурядовим сектором, а також мiж рiзними установами та окремими особами 
[54]. 
72 
 
З метою проведення аналiзу iснуючого культурно-мистецького рiвня 
галузi культури мiста та визначення факторiв розвитку мiського культурного 
простору, було проведено анкетне опитування мешканцiв мiста. Здiйснений 
аналiз матерiально-технiчного стану та результати опитування мешканцiв мiста 
доводять iснування певних проблем, якi пов’язанi iз пострадянськими 
пережитками, вiдношенням до культури з позицiї «меншовартостi», глибокою 
iнституцiйною та економiчною кризою, загальною корумпованiстю, 
неврегульованiстю нормативно-правової бази.  
Основними проблемними питаннями подальшого розвитку галузi 
культури мiста є:  
- кадровi питання, недостатнiй рiвень знань з культурного 
маркетингу та менеджменту, фандрайзингу, стратегiчного планування i як 
наслiдок, вiдсутнiсть бачення розвитку кожного закладу;  
- значний ступiнь зношеностi основних фондiв та недостатнє 
використання певних iнновацiйних досягнень;  
- вiдсутнiсть орiєнтацiї на виробництво культурного продукту, дiя 
якого була б спрямована на задоволення попиту кiнцевого споживання;  
- незбалансована культурно-соцiальна активнiсть мешканцiв по 
районах мiста.  
Програмою передбачається здiйснення протягом 2016-2020 рокiв 
комплексу заходiв зi збереження, розвитку та модернiзацiї iснуючої мережi 
закладiв культури, забезпечення їх сучасною матерiально-технiчною базою, 
пiдтримки культурної якостi, пiдвищення компетенцiї, розвитку професiйного 
мистецтва та створення умов для творчого розвитку особистостi [54]. 
Стратегiї розвитку української культури: 
- системнiсть – культурно-мистецьке середовище є вiдкритою 
системою з рiзними структурними елементами та зв’язками мiж ними; 
- неструктурованiсть культурно-мистецького середовища позбавляє 
його активної участi у формуваннi культурної полiтики;  
73 
 
- динамiчнiсть та гнучкiсть – здатнiсть реагувати на змiни 
нацiонального i свiтового контекстiв;  
- комплекснiсть – полягає у рiзноманiтностi видiв дiяльностi, якi 
охоплюють всi напрями професiйних та аматорських практик, органiзацiйних 
форм культурного процесу та плiдної взаємодiї її з економiчними, соцiальними 
i полiтичними процесами у широкому контекстi.  
Збалансованiсть перелiчених iнновацiйних ознак культурного процесу 
якiсно змiнює всi види дiяльностi i умови для них.  
Змiнюється парадигма культурної полiтики: 
- вiд управлiння галуззю до створення умов для розвитку середовища 
на засадах самоорганiзацiї iнституцiй громадянського суспiльства;  
- вiд вiдповiдальностi за культуру управлiнських функцiонерiв до 
спiльної вiдповiдальностi громади щодо формування базової iдентичностi як 
мiста культури (рис. 3.1) [48]. 
 
мешканцi мiста рiзних вiкових та соцiальних 
груп;
працiвники галузi;
туристи мiста; 
нацiональнi спiльноти; 
iнституцiї громадянського суспiльства; 
установи та органiзацiї галузi «Культура i 
мистецтво» рiзних форм пiдпорядкування;
iншi
 
Рис. 3.1. Цiльова аудиторiя програми 
*Джерело:  розроблене автором на основі [81] 
74 
 
Тривалий час Україна перебуває у глибокiй кризi, що в першу чергу 
охопила культурнi вимiри. Пiсля розпаду Радянського Союзу суспiльство 
опинилось «в цiннiснiй дезорiєнтацiї». Невизначенiсть у культурнiй полiтицi 
впливала i впливає на загострення суспiльно-полiтичної кризи, що пiдриває 
економiчнi засади розвитку країни.  
Попереднiй досвiд багатьох країн свiту свiдчить, що держави, якi у 
кризовi перiоди свого розвитку проводили зважену i послiдовну культурну 
полiтику, ефективно досягали значного пiдвищення соцiальних та економiчних 
показникiв, i навiть, бiльше – рiвня високорозвинених країн.  
Мiнiстерство культури України декларує, що головною метою дiяльностi 
закладiв галузi є перетворення культури на потужний чинник суспiльного 
розвитку, дiєвий iнструмент реалiзацiї соцiально-економiчних реформ та 
консолiдацiї всього суспiльства [12]. 
Проте, реалiї свiдчать про те, що стратегiчнi завдання вiтчизняної галузi 
культури з року в рiк залишаються формальними i не виконуються через низку 
невирiшених проблемних питань та рiзного роду факторiв. Поряд з тим, мають 
мiсце незавершенi галузевi реформи, вiдсутнi механiзми їх впровадження, 
законодавча база потребує вдосконалення i розширення. Масив законодавчих 
актiв носить до певної мiри неузгоджений та суперечливий характер. 
Трансформацiйнi процеси, що вiдбувались в українському суспiльствi, 
також гостро проявились у сферi культури – з одного боку, в деградацiї 
успадкованої вiд радянської доби культурно-мистецької iнфраструктури та 
системи управлiння нею, у кризi старої системи цiнностей а з iншого боку – 
вiдбувався непростий i досi незавершений процес формування цiлiсного 
нацiонального мовно-культурного простору, йшло напрацювання нових 
принципiв та механiзмiв державної пiдтримки культури [13]. 
Кризовi явища в економiцi негативно позначились на станi матерiально-
технiчної бази галузi культури. Система управлiння культурою, механiзми 
фiнансування й оподаткування все ще не є адекватними новому стану 
суспiльства, складним умовам, у яких опинилася галузь культури. 
75 
 
З iншого боку, вдалося в основному зберегти успадковану мережу 
закладiв, пiдприємств та органiзацiй культури, нацiональнi мистецькi школи. За 
останнi роки ця мережа практично не зменшувалась, поступово стабiлiзувалося 
її фiнансування та загальна чисельнiсть працiвникiв галузi.  
Окрему проблему становить не просто збереження, а й актуалiзацiя 
культурного надбання, тобто його ефективне використання в суспiльно-
економiчному розвитку, у змiцненнi нацiональної свiдомостi українського 
суспiльства, а також у формуваннi привабливого iмiджу України та її культури 
у свiтi, подоланнi iснуючих пострадянських, постколонiальних стереотипiв – як 
у нашому суспiльствi, так i за кордоном. 
Водночас поруч iз мережею закладiв, пiдприємств та органiзацiй 
культури державної та комунальної власностi в Українi розвиваються тисячi 
недержавних культурно-мистецьких органiзацiй, що нинi вже становлять 
помiтну i важливу частку сфери культури, а в деяких галузях навiть переважає 
державний сектор. Однак недостатньою залишається державна пiдтримка 
недержавного сектора в культурi, створення для нього сприятливих умов 
дiяльностi [14]. 
У сучаснiй Українi активно формується ринок культурної продукцiї й 
послуг, на якому, однак, досi домiнує закордонний мас-культурний продукт. Це 
гостро ставить питання цивiлiзованого протекцiонiзму щодо вiтчизняного 
виробника культурного продукту, захисту культурного простору Українi. 
В умовах широкомасштабних полiтичних та економiчних змiн, що 
вiдбуваються в Українi, необхiдно забезпечити системне реформування сфери 
культури для збереження духовних здобуткiв Українського народу, з 
одночасною модернiзацiєю культурного життя суспiльства. 
Отже, аналiз накопичених у галузi проблем, причин їх виникнення 
свiдчить про комплексний, багатогалузевий характер цих проблем, а також про 
те, що цi проблеми спричиненi поєднанням економiчних, соцiальних, правових 
та iнших факторiв. Тому вирiшення цих проблем потребує не стiльки зростання 
обсягiв бюджетного фiнансування сфери культури, але й удосконалення 
76 
 
механiзмiв фiнансової пiдтримки, формування сприятливої правової бази, 
полiпшення системи управлiння галуззю [26 с.15]. 
З огляду на комплексний, великомасштабний, багатогалузевий характер 
проблем, що виникли у сферi культури їх вирiшення не може бути забезпечене 
зусиллями й ресурсами самого лише Мiнiстерства культури i туризму України, 
а потребує об’єднання зусиль i ресурсiв центральних, регiональних i мiсцевих 
органiв влади, бюджетних та небюджетних коштiв, дiй державних та 
недержавних установ та органiзацiй. Звiдси випливає необхiднiсть розроблення 
та реалiзацiї Державної цiльової програми пiдтримки культури i мистецтва на 
перiод до 2012 року. 
Розроблення проєкту концепцiї зазначеної Програми передбачено 
окремим дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України за результатами проведення 
Всеукраїнської наради з питань розвитку культури 21 червня 2007 року в м. 
Києвi. Мета i стратегiчнi завдання Державної цiльової програми вiдповiдають 
положенням Указу Президента України вiд 24.11.2005 р. № 1647/2005 «Про 
першочерговi заходи щодо збагачення розвитку культури i духовностi 
українського суспiльства» [31 с.102; 42 с. 49]. 
Масштаби i складнiсть проблем, нагромаджених за минулi роки у сферi 
культури, роблять заздалегiдь програшним такий варiант державної стратегiї, 
як незмiннiсть тих пiдходiв до державної пiдтримки культури, що iснували досi. 
Адже через дальше накопичення проблем це призведе, в кiнцевому пiдсумку, 
до значних i безповоротних втрат у нацiональнiй культурнiй спадщинi, до 
повного занепаду української кiнематографiї, до тривання кризи у 
книговиданнi, до втрати кращих мистецьких кадрiв в багатьох жанрах 
академiчного мистецтва тощо. 
З огляду на вищевикладене, оптимальним варiантом державної стратегiї 
розвитку культури виглядає така стратегiя, що поєднуватиме позитивнi 
елементи описаних варiантiв, по можливостi зменшуючи їхнi недолiки. Це 
передбачає: 
77 
 
- поєднання потужної бюджетної пiдтримки культури iз 
стимулюванням благодiйництва, меценатства, пiдприємницької активностi 
культурно-мистецьких закладiв 
- поєднання реформи системи органiв управлiння культурною 
сферою iз запровадженням нових, конкурсних i прозорих механiзмiв 
фiнансування культурно-мистецьких проектiв 
- поєднання протекцiонiзму щодо нацiональних культурних iндустрiй 
iз заходами, спрямованими на формування цiлiсного нацiонального мовно-
культурного простору України [49 с. 50]. 
 
3.2. Пропозицiї щодо удосконалення роботи творчих колективiв 
 
Збереження i змiцнення в культурному середовищi досягнень науково-
технiчного прогресу можливе при достатньому врахуваннi регiональних i 
галузевих особливостей його розвитку, вдосконаленнi загальнонацiонального 
та мiсцевого пiдходiв управлiння, динамiзацiї й осучасненнi процесiв дiяльностi 
закладiв культури, рацiональному поєднаннi бюджетних i комерцiйних засад у 
їх дiяльностi [25]. 
Вiдповiдно до сформульованої вище стратегiї, Державна цiльова 
програма має реалiзовуватися на конкретних напрямках наступним чином. Слiд 
вiдмiтити, що в ринкових умовах господарювання вкрай важливими 
виступають такi ознаки культурного середовища регiону як його культурна 
привабливiсть в цiлому (рiвень сформованостi з позицiй здатностi надання 
культурних послуг та формування привабливого для споживача культурного 
продукту), iнновацiйно-iнвестицiйна привабливiсть та соцiально-культурна 
активнiсть населення. Така оцiнка має бути покладена в основу формування 
схеми розвитку продуктивних сил регiонiв країни, включаючи розвиток сфери 
культури та сформованiсть культурного середовища в цiлому. Оцiнювання 
рiвня сформованостi культурного середовища регiону та соцiально-культурної 
78 
 
активностi його населення вимагає й здiйснення оцiнки впливу ключових 
факторiв [7]. 
Особливiстю сфери культури є те, що основнi результати культурної 
дiяльностi виражаються, як правило, у вiдкладеному соцiальному ефектi i 
проявляються у збiльшеннi iнтелектуального потенцiалу, змiнi цiннiсних 
орiєнтацiй i норм поведiнки людини, позначаються на модернiзацiї всього 
суспiльства. Очевидно, що наслiдки такого роду не пiддаються звичайним 
статистичним вимiрам. Однак у практицi вiтчизняної статистики, державного та 
регiонального управлiння iснує система показникiв, що можуть бути 
використанi для оцiнювання розвитку культурного середовища: показники, що 
характеризують фiнансове забезпечення сфери культури; показники рiвня 
розвитку речових елементiв (найчастiше використовуються данi про стан 
iнфраструктури); показники контингенту населення, яке обслуговується, зокрема 
рiвень залучення людей в рiзноманiтнi форми обслуговування; показники 
кадрового потенцiалу сфери культури [28]. 
До основних показникiв оцiнювання iнфраструктурного забезпечення 
розвитку культурного середовища України можуть бути вiднесенi такi: 
забезпеченiсть населення бiблiотечним фондом, мiсцями у закладах культури 
клубного типу, мiсцями у кiнозалах; забезпеченiсть сiльських населених 
пунктiв закладами культури клубного типу; вiдвiдування театрiв, музеїв, 
кiносеансiв; обсяг реалiзацiї платних послуг культури та iн [9]. 
У справi пiдтримки культури та мистецтва необхiдне зростання 
забезпечення бюджетного фiнансування закладу i колективiв вiдповiдно до 
державних соцiальних стандартiв i нормативiв, при одночасному посиленнi 
законодавчої пiдтримки меценатства. Урiзноманiтнення форм пiдтримки 
зробить господарче становище митцiв та колективiв стабiльнiшим, а мистецьке 
життя – рiзноманiтнiшим (рис. 3.2), [49 с. 112]. 
Це передбачає реалiзацiю таких завдань (Рис. 3.2). 
79 
 
- забезпечення розвитку закладу i колективiв 
- пiдтримка фестивального, конкурсного руху;
- розширення пiдтримки гастрольної 
дiяльностi колективiв;
- розширення, розвиток конкурсних, 
грантових механiзмiв пiдтримки мистецьких 
проектiв;
- пiдтримка матерiально – технiчної бази 
колективiв (технiка, костюми, декорацiї, 
реквiзит i т.д.)
- пiдтримка творчої молодi у створеннi нових 
творiв, концертних програм, театральних 
вистав.
 
Рис. 3.2. Фiнансове забезпечення культурних заходiв 
*Джерело:  розроблене автором на основі [81] 
 
Щодо культурної спадщини – потрiбна її актуалiзацiя з перетворенням на 
ключовий чинник формування нацiональної свiдомостi, економiчного 
вiдродження багатих на культурну спадщину регiонiв. 
Для цього доцiльно реалiзувати: 
- Заходи щодо популяризацiї культурної спадщини, створення умов 
для рацiонального та безпечного її використання в сучасних культурно-
туристичних центрах (концертнi програми, тематичнi лекторiї, екскурсi по 
iсторичних мiсцях та iнше); 
80 
 
- Забезпечення заходiв, спрямованих на недопущення незаконного 
обiгу культурних цiнностей та боротьбу з їх контрабандою; 
- Водночас заходи з охорони культурної спадщини мають 
здiйснюватися вiдповiдно до ранiш затверджених державних цiльових програм 
[50]. 
Забезпечення формування цiлiсного нацiонального мовно-культурного 
простору та розвитку вiтчизняних культурних iндустрiй повинне здiйснюватися 
через поєднання заходiв iз забезпечення дотримання мовного законодавства та 
мовного режиму електронних ЗМI, з посиленням i урiзноманiтненням 
пiдтримки нацiонального виробника культурно-мистецького продукту - як 
через традицiйнi механiзми держзамовлення, так i через непряму пiдтримку 
вiтчизняного виробника, при збереженнi вiдкритостi української культури до 
свiтового культурного простору.  
У справi пiдтримки народного мистецтва та мистецького аматорства, 
культур етносiв України – потрiбна якiсно нова регiональна полiтика, що 
включала б розвиток базової мережi закладiв культури, багатоканальне 
фiнансування культурних iнiцiатив у регiонах – з державного бюджету, з 
обласних та мiсцевих бюджетiв, з меценатських коштiв (рис. 3.3) [53]. 
Це включатиме, зокрема, такi завдання: 
- модернiзацiя мережi закладiв культури (в тому числi –
мистецьких навчальних закладiв: школи естетичного 
виховання, музичнi школи, ЦДЮТ, БМЦ та iншi) 
- запровадження системи державних норм i стандартiв 
надання культурних послуг населенню;
- заходи з пiдтримки культури етносiв України.
 
Рис. 3.3. Завдання розвитку культурного мистецтва 
*Джерело:  розроблене автором [81] 
   
81 
 
У мiжнародному культурному спiвробiтництвi – необхiдною є 
розроблення й реалiзацiя комплексної програми формування позитивного 
мiжнародного iмiджу України та її культури, iнтеграцiя до європейського 
культурного простору при збереженнi власної культурної iдентичностi.  
 Засобами досягнення поставлених цiлей мають стати: 
- удосконалення законодавства у сферi культури; 
- вдосконалення системи управлiння галуззю; 
- розвиток нових механiзмiв пiдтримки культурних iнiцiатив; 
- розбудова партнерства з недержавними органiзацiями, що дiють у 
сферi культури; 
- реформування регiональної культурної полiтики; 
- полiпшення iнформацiйно-аналiтичного забезпечення культурної 
полiтики [55]. 
  Внаслiдок реалiзацiї Державної цiльової програми буде досягнуто 
значного поступу на визначених вище прiоритетних напрямках: 
- буде забезпечено значно бiльшу цiлiснiсть i наповненiсть 
нацiонального мовно-культурного простору завдяки заходам iз контролю 
мовного та медiального законодавства;  
- буде забезпечено актуалiзацiю нацiональної культурної спадщини, 
перетворення її на ключовий чинник формування нацiональної свiдомостi, 
активне використання для розвитку сумiжних галузей економiки – передусiм 
культурного туризму; 
- буде забезпечено iнтенсивний розвиток нацiональних культурних 
iндустрiй через формування системи рiзноманiтних i гнучких iнструментiв 
пiдтримки нацiонального культурного виробника, заохочення меценатства та 
iнвестицiй, через забезпечення доступностi культури i мистецтва для широких 
верств суспiльства; 
- буде забезпечено розвиток професiйного мистецтва через 
збiльшення обсягiв та урiзноманiтнення форм його пiдтримки, стимулювання 
меценатства; 
82 
 
- буде забезпечене надання послуг у сферi культури вiдповiдно до 
державних соцiальних стандартiв, норм i нормативiв через модернiзацiю 
мережi закладiв культури, полiпшення нормативної бази їх роботи; 
- буде забезпечено вiдродження i розвиток народного мистецтва та 
мистецького аматорства, культур етносiв України через розвиток базової 
мережi закладiв культури, багатоканальне фiнансування культурних iнiцiатив 
[72]. 
 Соцiальний ефект реалiзацiї Програми полягатиме у кращому 
задоволенню потреб населення у культурних послугах i товарах, iстотному 
пiдвищеннi якостi дозвiлля. Актуалiзацiя нацiональної культурної спадщини, 
використання її для розвитку сумiжних галузей економiки, зокрема 
культурного туризму i мистецьких ремесел, сприятиме створенню значної 
кiлькостi нових робочих мiсць в позабюджетнiй сферi [55]. 
Мережа закладiв культури клубного типу, що дiють у мiстi складає 5 
установ (Палац культури «Дружба народiв», Палац молодi, Центр дитячої та 
юнацької творчостi, Будинок вчителя, мiський Будинок культури iм. I. Кулика). 
З них на сьогоднiшнiй день у пiдпорядкуваннi департаменту культури 
Черкаської мiської ради перебувають два заклади: Палац молодi та Черкаський 
мiський Будинок культури iм. I. Кулика.  
Дiяльнiсть клубних закладiв спрямована на створення, розповсюдження 
та популяризацiю культурних надбань, органiзацiю змiстовного дозвiлля 
населення, здобуття знань, умiнь, навичок за iнтересами, забезпечення потреби 
у творчiй самореалiзацiї жителiв мiста. Основною метою клубних закладiв є 
залучення та iнтеграцiя жителiв мiкрорайонiв у культурне середовище мiста, 
сприяння їх творчому та духовному розвитку.  
Основними завданнями для досягнення мети є:  
- створення єдиної мережi клубних закладiв, як осередкiв культури, з 
метою залучення бiльш широкого кола рiзних верств населення шляхом 
вiдкриття нових вiддiлiв;  
83 
 
- задоволення культурних потреб жителiв мiста та органiзацiя їх 
змiстовного дозвiлля;  
- створення гурткiв, клубiв за iнтересами, молодiжних культурних 
центрiв;  
- розширення сфери культурних послуг (показ кiнофiльмiв, 
проведення дитячих свят та днiв народжень);  
- проведення новiтнiх iнтерактивних проектiв з метою залучення 
творчої молодi;  
- вiдзначення ювiлейних дат та проведення творчих звiтних 
концертiв та виставок робiт художнiх колективiв клубних закладiв; 
- проведення мистецьких конкурсiв та фестивалiв з метою пiдтримки 
талановитих дiтей та молодi.  
- створення сприятливих умов для творчої реалiзацiї жителiв мiста 
шляхом покращення якостi надання культурних послуг, оновлення та 
модернiзацiї матерiально-технiчної бази (рис. 3.4), [81]. 
Полiпшення матерiально-технiчної бази мiського Будинку культури iм. 
I.Кулика. Успiшне культурне управлiння на будь-якому рiвнi є питанням 
створення просторiв для культурного дiалогу. Це можуть бути як фiзичнi 
простори – вулицi, дошкiльнi, загальноосвiтнi, позашкiльнi навчальнi заклади, 
бiблiотеки, клуби, робочi мiсця, так i вiртуальнi - засоби масової iнформацiї, 
соцiальнi мережi. Новi простори для дiалогу створюють творчi громадяни, 
залученi до культурної дiяльностi  [75]. 
Культурна спадщина, сучаснi форми мистецтва, класична культурна 
дiяльнiсть природним чином перетинають кордони i поєднують рiзнi культури. 
Мистецтво i культура, створюючи простiр самовираження, дiють як 
посередники, перетворюючи певну територiю на спiльний громадський простiр 
[62]. 
 
84 
 
1. Проведення:
• капiтальних ремонтiв;
• поточних ремонтiв примiщень(танцювальнi зали, кiмнати для 
гурткової роботи);
• замiна вiкон.
2. Встановлення систем: 
• протипожежної сигналiзацiї;
• вiдеоспостереження;
3. Придбання:
• звукопiдсилюючого та свiтлового обладнання;
• звукопiдсилюючого та свiтлового обладнання;
• оргтехнiки;
• одягу сцени; 
• меблiв; 
• сценiчного реквiзиту; 
• сценiчних костюмiв.
 
Рис. 3.4. Умови покращення матерiально-технiчної бази 
Черкаського мiського Будинку культури ім. І. Кулика 
*Джерело:  розроблене автором на основі [81] 
 
На сьогоднiшнiй день iнновацiйними напрямками розвитку для 
покращення роботи мiського Будинку культури iм. I. Клика можна використати 
такi рiшення: 
- Активна участь у конкурсах по наданню грантiв у галузi культури. 
Отримання грантiв, допоможе покращити технiчний рiвень МБК, придбати новi 
костюми та освоїти сучаснi технологiї (свiтло, звук, i т.д.) 
- Проведення майстер – класiв, «днiв вiдкритих дверей», екскурсiй, 
днiв самоврядування. Всi цi заходи будуть спрямованi на те, щоб показати 
пересiчним громадянам роботу закладу культури з середини. Щоб люди якi 
зазвичай вiдвiдують концерти МБК, побачили та долучилися до створення  
заходiв i ознайомилися з «закулiсним» життям. 
85 
 
- Бiльше використання соцiальних мереж (Facebook, Instagram, 
TIKTOK), це необхiдно для висвiтлення i популяризацiї роботи МБК. 
- Запровадження власного YouTybe каналу. Дане рiшення необхiдне 
для того, щоб мати можливiсть проводити заходити онлайн та транслювати їх у 
соц. Мережу, що теж пiдвищить рiвень впiзнаваностi МБК iм. I. Кулика серед 
жителiв та гостей мiста. 
- Залучення спонсорiв та меценатiв. Це допоможе покращити умови 
роботи закладу, адже державний бюджет не покриває витрати на ремонтнi 
роботи кабiнетiв для гурткової роботи, оновлення технiки та iнструментiв. 
Усi вище перерахованi пункти допоможуть покращити роботу мiського 
Будинку культури та популяризувати заклад серед мiстян, що в свою чергу 
пiдвищить загальний культурний рiвень серед населення. 
На жаль на даний момент досягти активного та високого рівня розвитку 
закладу дуже складно, на це впливає війна в Україні, через яку фінансування 
закладу знизилось. 
 В умовах воєнного стану та iнновацiйно – технологiчного прогресу, все 
бiльшого значення набувають проблеми культурного виховання населення, 
особливо дiтей та молодi. Проте, варто вiдзначити низький рiвень розвитку 
галузi культури, причинами цього є економiчна складова, низький рiвень 
фiнансування сфери культури та дозвiлля (особливо, що стосується державних 
закладiв культури України). Згiдно з свiтовими дослiдженнями якi почали 
проводити лише у 80-х рр. ХХ столiття,  галузь культури стала бiльш 
комерцiйною, вiдповiдно iнвестицiйно привабливiшою, на це вплинули процеси 
глобалiзацiї та розвитку телебачення та IT – технологiй. Все це привертає 
iнтерес населення. Галузь культури завжди подiлялась на комерцiйну i не 
комерцiйну, а саме благодiйну, волонтерську. На сьогоднi культурнi iндустрiї 
стають бiльш тiсно пов’язанi i залежнi в економiчному планi. У сучасному свiтi 
економiку сфери культури дослiджує все бiльше науковцiв, що визначають її як 
вивчення еволюцiйного впливу вiдмiнностей культури на економiчну думку та 
поведiнку [71]. 
86 
 
В Українi економiчна полiтика спрямована на вiдновлення промислового 
потенцiалу, що зосереджено у бiльшостi випадкiв у великих мiстах. В зв’язку з 
цим вiдбувається мiграцiя, (в основному молодi), з селищ та маленьких 
мiстечок у мегаполiси. Однак слiд звернути увагу на те, що рiвень розвитку 
державної економiки напряму залежить вiд розвитку регiональних економiк, 
ступеня їх iнтеграцiї в iнновацiйну систему країни. 
Якщо проаналiзувати рiвень соцiально-економiчного розвитку малих мiст 
України, то можна побачити, що вiн є досить низьким. Але у той же час цi 
мiстечка мають високий культурно-iсторичний рiвень [68]. Українська культура 
має далеке корiння, першi згадки з’явилися близько 800 рокiв тому. Культурне 
надбання українського народу перерахувати дуже складно, тiльки українських 
народних пiсень, за пiдрахунками фольклористiв, iснує понад пiвмiльйона, 
проте опублiковано менше 10% [57]. 
Нинi культура як самостiйна галузь включає в себе багато державних i 
громадських органiв, установ, пiдприємств, закладiв культури та дозвiлля. Це 
кiнотеатри, будинки культури, театри, музеї, цирки, зоопарки, бiблiотеки, 
кiнематографiя, телебачення та радiомовлення, видавнича справа, полiграфiя та 
багато iншого. 
Основними завданнями галузi культури є дозвiлля, культурне, естетичне 
та патрiотичне виховання населення. Всi цi сфери потребують фiнансування. 
Основним джерелом фiнансування культурно-дозвiллєвої дiяльностi є 
державний бюджет. Видiлення коштiв з державного та мiсцевого бюджетiв на 
органiзацiю роботи закладiв культури та дозвiлля є закономiрними i 
виправданими  з позицiї розвитку держави. Саме цей напрям кошторисно – 
бюджетного фiнансування є найбiльшими у порiвняннi з iншими. 
На сьогоднiшнiй день в умовах воєнного стану та iснування бюджетного 
дефiциту соцiально-культурна сфера є найвразливiшою, причиною цього є 
фiнансування «за залишковим принципом». Адже, кошти зазвичай видiляються 
в останню чергу або за дуже скороченою формою. 
87 
 
Ще однiєю складнiстю в органiзацiї i функцiонуваннi закладiв культури 
та дозвiлля є те, що в умовах класичного ринкового господарювання, бiльшiсть 
закладiв культурно – дозвiллєвої дiяльностi є економiчно не прибутковими, але 
соцiально необхiдними. Нинi ж, в умовах, воєнного стану галузь культури 
продовжує розвиватись не дивлячись на складну загальноекономiчну ситуацiю 
в країнi. Багато культурних дiячiв, через вiйну не мають можливостi 
повноцiнно працювати. Сьогоднi близько 70% культурних заходiв в Українi є 
благодiйними i спрямованi на пiдтримку Збройних сил України. 
За час повномасштабного вторгнення культурнi заходи на пiдтримку 
нашої країни вiдбуваються по всьому свiту. Лише за перших 100 днiв вiйни пiд 
час благодiйних концертiв за участi представникiв українського шоу - бiзнесу 
було зiбрано близько 100 млн. доларiв та 66290 млн. гривень [56]. 
Згiдно з дослiдженнями журналу FORBES UKRAINE, вiд початку 
повномасштабної вiйни, суми пожертв українцiв зросли у дев’ять разiв. 
Середня сума донатiв у 2021 роцi становила 1046 грн, а у 2022 роцi середнiй 
донат був 9730 грн, що у 9 разiв бiльше. Вiдомо, що у 2022 роцi 86% українцiв 
стали благодiйниками – це на 19% бiльше нiж у 2021 та на 26% бiльше нiж у 
2019. 
Згiдно з опитуваннями в 2022 роцi: 
- 33% респондентiв вiддавали на благодiйнiсть суму вiд 1000 до 3000 
грн;   
- 25% пожертвували вiд 3000 до 6000 грн; 
- 13% вiддали на благодiйнiсть до 10000 грн. 
У 2021 роцi показники благодiйних пожертв були такими:  
- 11% жителiв, жертвували по 200 грн; 
- 11% донатили  по 500 грн; 
- 9% вiддали на благодiйнiсть до 1000 грн [57]. 
Також за час вiйни було створено велику кiлькiсть благодiйних фондiв 
спрямованих на допомогу Українi по всьому свiту.  Наприклад за пiдрахунками 
88 
 
FORBES, у червнi 2022 року 20 найбiльших благодiйних фондiв зiбрали 3,1 
млрд. грн на пiдтримку України. 
Заклади культури та дозвiлля з початком повномасштабного вторгнення 
змiнили формат своєї роботи. Багато закладiв стали тимчасовим прихистком 
для вимушено перемiщених осiб (ВПО). Загалом мистецькi заклади дещо 
змiнили свою дiяльнiсть i почали працювати на перемогу. Частина закладiв 
культури органiзували у своїх примiщеннях гуманiтарнi штаби для допомоги 
вiйськовим та переселенцям, iншi зайнялися плетiнням маскувальних сiток та 
«Кiкiмор» для вiйськових на фронт. 
За 2022 рiк працiвниками культури було сплетено тисячi кiлометрiв 
маскувальних сiток та близько 10000 «Кiкiмор», а це безлiч врятованих життiв 
наших вiйськових. Близько 80% працiвникiв галузi культури стали волонтерами 
якi допомагають ЗСУ, хтось проводить благодiйнi концерти, хтось перевозить 
гуманiтарну допомогу на фронт, iншi оголошують збори на пiдтримку армiї, 
дехто тримає культурний фронт, пiдтримуючи моральний дух населення, що в 
нинiшнiх умовах дуже важливо, адже культура – теж зброя тiльки духовна [74]. 
На жаль, вiйськовий стан, нинi обмежує роботу i закладiв культури i 
органiзаторiв. Це зумовлено i комендантською годиною, i повiтряними 
тривогами та пов’язаними з цим потенцiйними небезпеками. Прикладом цього 
є трагедiя у театрi на Чернiгiвщинi, коли пiд час проведення заходу у театр 
влучила ракета та загинули люди. Тому найбiльшою складнiстю є необхiднiсть 
забезпечити комунiкацiю з усiма присутнiми на заходi, щоб органiзувати 
заходи безпеки у разi оголошення повiтряної тривоги (наявнiсть укриттiв, 
алгоритм дiй пiд час тривоги) [58]. 
Сьогоднiшнi умови змушують адаптуватися i пiдлаштовуватись пiд новi 
реалiї. Iншою стороною культурно-мистецької сфери є те, що багато хто 
вважає, що розважальнi заходи пiд час вiйни є недоречними i не етичними. 
Саме тому активно вiдбувається переформатування заходiв враховуючи 
травматичний досвiд який пережили люди та багато iнших факторiв. Але разом 
iз тим культурнi подiї носять i пiдтримуючий, психологiчний характер для 
89 
 
населення. Нинi дуже важливо пiдтримувати баланс мiж цими двома факторами 
у розмовах про культуру.  
Будь-яка культурно-мистецька дiяльнiсть сприймається населенням через 
призму вiйни. В нинiшнiх умовах працiвникам культурної сфери доводиться 
адаптувати проєкти та фокусуватися на прiоритетних завданнях.  Завдяки вiйнi 
у людей з’явилися навички швидко пiдлаштовуватися пiд змiни i новi реалiї, 
бути гнучкими, приймати рiшення в умовах невизначеностi, проявляти 
лiдерськi якостi. 
Також складно працювати саме державним культурним закладам, адже 
бюджетнi кошти направляються на забезпечення армiї, ЗСУ, соцiальнi виплати 
для ВПО, постраждалих вiд вiйни та iнше. Як результат культура залишається 
поза увагою. Через скорочення державного бюджету менеджерам культурної 
галузi доводиться швидко адаптуватися та акцентувати свою увагу на 
написаннi грантових проєктiв. На сьогоднiшнiй день це один з найкращих 
способiв пiдтримувати та розвивати культуру. Ще однiєю проблемою є вiдтiк 
кадрiв, на це є багато причин: вимушена мiграцiя, низький рiвень заробiтної 
плати, мобiлiзацiя i т.д. 
Варто зазначити, що за кордоном iснує великий попит на український 
культурний продукт. Це вдалий момент щоб побудувати гарнi вiдносини за 
кордоном. У той же час необхiдно вирiшити який саме культурний продукт 
надати, щоб Україна не асоцiювалася тiльки з вiйною та щоб увага до 
української культури та мистецтва не згасала. Це повинен бути сучасний 
якiсний iнновацiйний продукт який зацiкавить iноземного глядача [58, 77]. 
Сфера культурної та креативної iндустрiї в Українi в цiлому розвивається 
у вiдповiдностi до загальносвiтових тенденцій. Розвиток iнформацiйних i 
комунiкацiйних технологiй робить бiльш дешевшими та доступними культурнi 
продукти та послуги (за допомогою всесвiтньої мережi Iнтернет можна 
завантажити майже будь-який фiльм, «вiдвiдати» музеї, виставки тощо), знижує 
бар’єри входу нових економiчних агентiв у галузь (наприклад, зараз набагато 
90 
 
легше i фiнансово, i органiзацiйно створити власну телестудiю, студiю 
звукозапису, тощо). 
У культурному секторi економiки України досить динамiчно розвивається 
сфера iнновацiй. До стартапiв у сферi ККI (культурно креативної iнституцiї) 
належать проєкти у fashion-iндустрiї, виробництвi прикрас; проєкти, пов’язанi з 
наданням певних «матерiальних» видiв послуг (наприклад, послуги 
фотостудiй). Розвиваються тренди «купуй українське» i «споживай грамотно», 
що безпосередньо впливають на сферу моди та дизайну. 
Культурна полiтика України також вiдповiдає свiтовим трендам, адже 
передбачає державну пiдтримку «нацiонального культурно гопродукту» 
(наприклад, український кiнематограф є одним iз прiоритетiв у рамках 
просування нацiонального культурного продукту), пiдтримку української мови 
як офiцiйної. Розвиток креативних галузей є однiєю з прiоритетних цiлей 
«Довгострокової стратегiї розвитку української культури» до 2025 року [62,77]. 
В умовах вiйни створюючи новi проєкти, спецiалiсти все частiше 
звертаються до стародавнього українського корiння, згадують традицiї, по 
новому вивчають iсторiю, все це модернiзується пiд сучаснi тренди i виходить 
дiйсно крутий продукт. Найяскравiшим прикладом поєднання нашого етносу з 
iнновацiйними технологiями є мультфiльм «Мавка. Лiсова пiсня», створений за 
мотивами п’єси феєрiї «Лiсова пiсня» Лесi Українки, випущений у березнi 2023 
року.  З моменту випуску «Мавку» побачили у понад 80 країнах, мiльйони 
глядачiв. Саме в такому направленнi варто працювати, щоб вiдроджувати нашу 
культурну спадщину [62]. 
Українська економiка потребує нових креативних пiдходiв. Культурно 
креативнi iндустрiї мають стратегiчний потенцiал i мають сприяти сталому 
розвитку культури та дозвiлля у регiонах i мiстах. Використання креативних 
технологiй призведе до капiталiзацiї мiст i притоку iнвестицiй у регiони [68]. 
Висновки iз зазначених проблем i перспективи подальших дослiджень у 
поданому напрямi. Отже, для збереження та розвитку культурної галузi України 
вже зараз необхiдно розробляти новiтнi iнновацiйнi проєкти, напрацьовувати 
91 
 
партнерства на мiжнароднiй аренi та реформувати систему фiнансування даної 
сфери, а також розглянути можливiсть розвитку культурного туризму у всiх 
регiонах країни. Основною умовою розвитку культурного туризму є iсторико-
культурний потенцiал країни i кожного окремого регiону, вiльний доступ до 
нього, а також побутовi умови проживання туристiв. Депресивнi регiони 
повиннi розглядати культурну спадщину i культурний туризм як джерело 
розвитку i економiчний потенцiал територiї. Iнтеграцiя окремих пам’яток 
культурної спадщини в мiжнародну туристичну мережу стимулюватиме 
затвердження окремих програм реставрацiї, притiк iнвестицiй в регiон. 
Створення нових iмiджевих музеїв, ресторанiв традицiйної нацiональної їжi, 
обладнання мiсцевими жителями гостьових кiмнат (хостелiв) для туристiв 
сприятиме фiнансовому поповненню регiональних бюджетiв. Тiльки за таких 
умов культура буде розвиватися у всiх напрямках та куточках України [68].   
  
Висновки до розділу 3 
 
Визначення соціокультурних пріоритетів є специфічним інструментом 
вирішення проблем соціально-економічних регіонів, який дозволяє об'єктивно і 
всебічно оцінити чинники в кожному регіоні, виявити і охарактеризувати 
особливості функціонування соціально-економічної системи в регіоні. Аналіз 
та оцінка потенційної інфраструктури культурного середовища, ефективності її 
використання та сучасного стану соціально-культурної активності населення на 
регіональному рівні дозволяє зробити висновок, що рівень та якість 
культурного середовища все більше не відповідає завданням національно-
культурного відродження України. На жаль, це негативно впливає на 
самостійність і відтворюваність соціально-економічних процесів у регіонах 
України. Відповідно, в Україні накопичилася низка територіальних проблем, 
серед яких – значні відмінності в регіональному розвитку культурного 
середовища [30]. 
92 
 
Черкаси – значний культурно-освiтнiй центр, тут працюють 
декiлька театрiв, обласна фiлармонiя, 3 кiнотеатри, численнi музеї та заклади 
культури клубного типу одним з яких i є Черкаський мiський Будинок культури 
iм. I. Кулика який ось вже 64 роки дарує усiм черкасцям та гостям нашого мiста 
свою творчiсть органiзовуючи, проводячи та беручи участь не тiльки в мiських 
заходах, творчi колективи МБК знають не тiльки в Черкасах, областi , а й 
далеко за межами нашої країни. 
Упродовж багатьох рокiв мiсто вiдоме проведенням численних 
фестивалiв. У Черкасах неодноразово проходили музичнi фестивалi – «Через 
терни до зiрок», фестивалi джазової та рок музики «Черкаськi джазовi днi». 
Також вже традицiйнi фестивалi: «Сила Борщу», «Черкаська Масляна», «Iван та 
Марiчка», «Черкаська Смакота», «Полуниця – насолода смаку», котрi 
проходять у Долинi Троянд та парках мiста. 2016 року було започатковано 
фестиваль академiчної музики «Музичнi iмпрези України».  
Провiвши дослiдження та вивчивши теоретичнi аспекти управлiння 
iнновацiйними процесами у галузi культури, ознайомившись та 
проаналiзувавши роботу закладу культури, а саме Черкаському мiському 
Будинку культури iменi Iвана Кулика. Було запропоновано внести певнi 
новинки i бiльш сучаснi пiдходи у роботу МБК. 
Отже, галузь культури у мiстi має досить високий рiвень, про це свiдчать 
кiлькiсть заходiв, високий виконавський рiвень як серед професiоналiв так 
серед аматорiв, кiлькiсть фестивалiв та конкурсiв що проводяться у мiстi. 
Головним недолiком галузi культури є низький рiвень фiнансування. Через, що 
ускладнюється можливiсть використання сучасних iнновацiйних технологiй та 
уповiльнюється розвиток культурного рiвня громадян. 
  
93 
 
ВИСНОВКИ 
 
Вивчивши та дослiдивши теоретичнi аспекти Технологiй органiзацiї 
робочого процесу закладу культури та проаналiзувавши роботу  Черкаського 
мiського Будинку культури iм. I. Кулика можна зробити наступнi висновки: 
1. Органiзацiя роботи закладу культури це складний, кропiткий 
процес, який потребує високопрофесiйного та iндивiдуального пiдходу в 
формуваннi задач перед пiдлеглими. Однiєю з перших задач перед керiвником 
постає створення плану роботи.  Планування дiяльностi закладiв культури – це 
наукове визначення цiлей їх розвитку, завдань та засобiв їх реалiзацiї, 
показникiв розвитку на певний перiод. Воно займає центральне мiсце в системi 
управлiння, визначаючи основнi напрями роботи закладiв на поточний перiод 
та на перспективу, що забезпечує єднiсть дiяльностi. Iснує взаємозв'язок планiв 
творчої та економiчної дiяльностi. При змiнi обсягiв фiнансування можливе 
корегування творчих планiв. План соцiального розвитку включає питання 
формування кадрових ресурсiв (пошуку, вiдбору, оцiнки, пiдготовки, 
перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї), полiпшення умов працi, 
соцiального захисту i турботи про здоров'я i розвитку особистостi, дозвiлля i 
вiдпочинку працiвникiв органiзацiй.  План зовнiшньоекономiчної дiяльностi 
складається тими органiзацiями культури, якi в установленому порядку беруть 
участь у проведеннi заходiв по зовнiшнiх культурним та iншим зв'язкам [77]. 
Iнформацiйна дiяльнiсть в сферi культури – це сукупнiсть дiй, 
спрямованих на задоволення iнформацiйних потреб керiвних кадрiв органiв 
управлiння, закладiв культури та їх працiвникiв. Iнформацiйну дiяльнiсть у 
суспiльствi здiйснюють спецiально створенi для цього структури, зокрема 
iнформацiйнi, iнформацiйно-аналiтичнi центри, агенцiї, медiатеки тощо. 
2. Сучасне дозвiлля, поряд з виробничою сферою, потребує 
постiйного оновлення знань, тобто безперервного навчання. Все це актуалiзує 
дослiдження вiльного часу та сфери дозвiлля зокрема, спонукає до 
94 
 
напрацювання певних програм для пiдвищення ролi дозвiлля як у 
рекреацiйному, так i в пiзнавальному планi в життi кожної людини. 
Основним напрямом дiяльностi МБК є створення умов для проведення 
культурного дозвiлля жителiв та гостей нашого мiста. 
Дослiдивши концертну дiяльнiсть МБК та мiста ми дiйшли такого 
висновку, що заходи органiзованi та проведенi колективом мiського Будинку 
культури складають 30-50% вiд загальної кiлькостi заходiв.  
Основними недолiками роботи культурної галузi є:  
- кадровi питання;   
- вiдсутнiсть бачення розвитку кожного закладу;  
- значний ступiнь зношеностi основних фондiв та недостатнє 
використання певних iнновацiйних досягнень; 
-  вiдсутнiсть орiєнтацiї на виробництво культурного продукту;  
- незбалансована культурно-соцiальна активнiсть мешканцiв по 
районах мiста.  
3. Отже, аналiз накопичених у галузi проблем, причин їх виникнення 
свiдчить про комплексний, багатогалузевий характер цих проблем, а також про 
те, що цi проблеми спричиненi поєднанням економiчних, соцiальних, правових 
та iнших факторiв. Тому вирiшення цих проблем потребує не стiльки зростання 
обсягiв бюджетного фiнансування сфери культури, але й удосконалення 
механiзмiв фiнансової пiдтримки, формування сприятливої правової бази, 
полiпшення системи управлiння галуззю. 
Вiдповiдно до сформульованої вище стратегiї, Державна цiльова 
програма має реалiзовуватися на конкретних напрямках наступним чином: 
- забезпечення розвитку закладу i колективiв  
- пiдтримка фестивального, конкурсного руху; 
- розширення пiдтримки гастрольної дiяльностi колективiв; 
- розширення, розвиток конкурсних, грантових механiзмiв пiдтримки 
мистецьких проектiв; 
95 
 
- пiдтримка матерiально-технiчної бази колективiв (технiка, костюми, 
декорацiї, реквiзит i т.д.) 
- пiдтримка творчої молодi у створеннi нових творiв, концертних 
програм, театральних вистав. 
- удосконалення законодавства у сферi культури; 
- вдосконалення системи управлiння галуззю; 
- розвиток нових механiзмiв пiдтримки культурних iнiцiатив; 
- розбудова партнерства з недержавними органiзацiями, що дiють у 
сферi культури; 
- реформування регiональної культурної полiтики; 
- полiпшення iнформацiйно-аналiтичного забезпечення культурної 
полiтики. 
Отже, з вище перерахованих пропозицiй удосконалення роботи можна 
дiйти висновку, що  галузь культури у мiстi має досить високий рiвень, про це 
свiдчать кiлькiсть заходiв, високий виконавський рiвень як серед професiоналiв 
так i серед аматорiв, кiлькiсть фестивалiв та конкурсiв що проводяться у мiстi. 
Головною проблемою галузi культури є низький рiвень фiнансування або ж 
фiнансування за залишковим фактором. 
  
96 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Андрухiв А. I. Iнтеграцiя iнформацiйної системи бiблiотеки у 
iнформацiйне середовище ВНЗ / А. I. Андрухiв, Д. О. Тарасов // Вiсн. Нац. 
2. Антонович Д. В. Триста років українського театру: 1619–1919. 
[перевид. за вид. Укр. громад. видавн. фонду, Прага, 1925 р.]. Львів : Львів. нац. 
ун-т ім. Івана Франка, 2001. 273 с 
3. Андріяшик М. Р. Театральна справа в Україні (1917–1920 рр.) // 
Актуальні культурно-мистецькі проблеми. Організаційний аспект : зб. наук. пр. 
/ під ред. І. Д. Безгіна та ін. Київ : ІВЦ Символ-Т, 2001. С. 154–164. 
4. Бабенко, Н. Б. Iнтеграцiѐ родинних традицiй, свѐт i обрѐдiв у формi 
культурогенної життюдiѐльностi сучасної сiм’ї *Текст+ / Н. Б. Бабенко // 
Український соцiум. – 2005. – № 1(6). – С. 73–83. 
5. Берестовска Д. С. Культурологія. Навчальний посібник. — 
Сімферополь. Бізнес-Інформ, 2005. — 392 с.  
6. Берестовска Д. С. Історія формування та розвитку філософії 
культури. Навчальний посібник, 2006.  
7. Бойченко I., Хамiтов Н. Культура // Фiлософський 
енциклопедичний словник / В. I. Шинкарук (гол. редкол.) та iн. — 
Київ : Iнститут фiлософiї iменi Григорiя Сковороди НАН України : Абрис, 
2002. — С. 313-314. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. 
8. Бойко, О. П. Процеси симулѐцiї та роль симулѐкрiв у сучасному 
життi *Текст+ / О. П. Бойко // Фiлософськi обрiї. Науково-теоретичний часопис 
Iн-ту фiлософiї iм. Г. С. Сковороди ; НАН України та Полтавського ДПУ iм. В. 
Г. Короленка. – Київ–Полтава, 2009. – Вип. 22 – С. 85–96.  
9. Бойко, О. П. Культура у просторi глобалiзацiї *Текст+ / О. П. Бойко 
// Науковий вiсник – Харкiв : ХНПУ, 2009. – Вип. 31. – С. 55–62. – Серiѐ 
“Фiлософiѐ”.  
97 
 
10. Бойко, О. П. Габiтус та етносоцiальний досвiд *Текст+ / О. П. Бойко 
// Мультиверсум. Фiлософський альманах : зб. наукових праць / гол. ред. В. В. 
Лѐх. – К., 2009. – Вип. 88. – С. 187–197.  
11. Бойко, О. П. Культура дозвiллѐ в контекстах сучасних теорiй 
*Текст+ / О. П. Бойко // Науковий вiсник. – Харкiв : ХНПУ. – 2009. – Вип. 32. – 
С. 105–110. – Серiѐ “Фiлософiѐ”.  
12. Бойко, О. Диференцiацiѐ дозвiллювої поведiнки в глобальному свiтi 
*Текст+ / О. П. Бойко // Фiлософiѐ. Культура. Життѐ : мiжвузiвський збiрник 
наук. праць. – Днiпропетровськ : Днiпропетровська державна фiнансова 
академiѐ, 2010. – Вип. 34. – С. 14–21 
13. Геєць В.М. Соцiогуманiтарнi складовi перспектив переходу до 
соцiально орiєнтованої економiки в Українi / В.М. Геєць // Економiка України. 
– 2000. – № 1, 2. – С. 4–11, С. 4–12. 
14.  Гриценко О. Пророки, пiрати, полiтика i публiка. Культурнi 
iндустрiї й державна полiтика в сучаснiй Українi / О. Гриценко, В. Солодовник. 
– К.: “К.I.С.”, 2003. – 168 с. 
15.  Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. 2-е вид. К.: . 
Культура. Iдеологiя. Особистiсть.: Методолого-свiтоглядний аналiз. Знання 
України, 2005. 580 с. 
16. Децентралiзацiя дає можливостi. Децентралiзацiя: сайт. 2021. URL: 
https://decentralization.gov.ua/newgromada 
17.  Захарова, В. I. Онови iнформацiйно-аналiтичної дiяльностi. [Текст] 
: навч. пос. / В. I. Захарова, Л. Я. Фi- лiпова. – К.: «Центр учбової лiтератури», 
2013.– 336 с. 
18.  Закон України «Про бiблiотеки i бiблiотечну справу» [Електронний 
ресурс] / Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32/95-
%D0%B2%D1%80 
19.  Закон України «Про iнформацiю» [Електронний ресурс] / Режим 
доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2657-12 
98 
 
20.  Закон України «Про науково-технiчну iнформацiю» [Електронний 
ресурс] / Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/3322-12 
21.  Іванова І. Ф. Читацькі об’єднання в публічних бібліотеках: 
особливості розвитку і діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 07.00.08 / Іванова 
Ірина Федорівна ; наук. керівник І. А. Мейжис ; КДУКіМ, Харків. держ. акад. 
культури. – Київ, 1998. – 204 с. – Бібліогр.: с. 161–180. 
22.  Концепцiя iнформатизацiї загальноосвiтнiх навчальних закладiв, 
комп’ютеризацiї сiльських шкiл [Текст] / Затверджено колегiєю Мiнiстерства 
освiти i науки України 17 квiтня 2001р. – Комп’ютер у школi та сiм’ї. – 2001. – 
№ 3. – С. 3–10. 
23.   Ключко Ю.М. Культурно-дозвiллєва сфера України i динамiка 
змiн i перетворень [Текст] / Ю. М. Ключко, В. Д. Ковтун, Л. О. Троєльнiкова, Н. 
М. Цимбалюк. – К., 2003. 
24.  Ключко Ю.М. Культурно-дозвiллєва сфера України i динамiка змiн 
i перетворень [Текст] / Ю. М. Ключко, В. Д. Ковтун, Л. О. Троєльнiкова, Н. М. 
Цимбалюк. – К., 2003. 
25.  Куценко В.I. Соцiальна сфера регiону (стан i перспективи 
розвитку) / В.I. Куценко, Л.Г. Богуш , I.В. Опалєва. – К.: РВПС України НАН 
України, 1997. – 252 с.  
26. Клековкін О. Ю. Античний театр : навч. посіб. для студентів вищ. 
навч. закл. культури і мистецтв. Київ : Артек, 2004. 208 с. 
27. Костенко О. М. Культура i закон — у протидiї злу. — Київ: 
Атiка. — 2008.- 352 с. 
28.  Лiбанова Е.М. Стратегiчнi прiоритети соцiальної полiтики України 
на початку ХХI столiття / Е.М. Лiбанова // Демографiя та соцiальна економiка. – 
2008. – № 1. – С. 9–22. 
29.  Медiатека та медiграмотнiсть: пiдручник [Текст] / Ред.-упор. В. Ф. 
Iванов, О. В. Волощенюк // За науковою редакцiєю В. В. Рiзуна. – Київ: Центр 
Вiльної преси, 2013, – 352 с. 
99 
 
30.  Москаленко В. В., Шайгородський Ю. Ж., Мiщенко 
О. О. Економiчна культура особистостi: соцiально-психологiчний аспект: 
монографiя. — К. : Центр соцiальних комунiкацiй, 2012. — 348 с. 
31.  Новiков В.М. Економiчнi та гуманiтарнi напрями розвитку 
соцiальної iнфраструктури: [монографiя] / [В.М. Новiков, Н.М. Деєва, Г.А. 
Дмитренко та iн.]; за ред. В.М. Новiкова. – Київ, 2011. – 511 с. 
32.  Новiкова О.Ф. Соцiальна орiєнтацiя економiки: механiзми 
державного регулювання: [монографiя] / О.Ф. Новiкова, С.М. Грiневська, Л.Л. 
Шамiлева. – Донецьк: Iн-т економiки пром-стi, 2009. – 219 с. 
33.  Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 05.08.2014 № 900 
«Про проведення експерименту за iнновацiйним освiтнiм проектом «Шкiльна 
електронна бiблiотека «ШБIЦ-iнфо» [Електронний ресурс] / Режим доступу : 
http://www.mon.gov.ua/ua/aboutministry/normative/2699 
34. Органiзацiя виробництва на промисловому пiдприємствi: 
навчальний посiбник. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. 
35. Органiзацiя виробництва: навчальний посiбник. Багрової I.В. – К.: 
Центр навчальної лiтератури, 2005.  
36. Органiзацiя i планування на пiдприємствi: навчальний посiбник. 
Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., Гребiнець К.М. 
– К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. 
37. Положення про бiблiотеку районного (мiського) методичного 
кабiнету (центру) [Електронний ресурс] / Режим доступу 
: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0607-14 
38. Положення про мережу освiтянських бiблiотек Мiнiстерства освiти 
i науки України та Академiї педагогiчних наук [Електронний ресурс] / Режим 
доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS1867.html 
39. Положеня про районний (мiський) методичний кабiнет Української 
РСР [Текст] / Основнi документи про школу // Упоряд. Березняк Є. О. – К.: 
Радянська школа, 1973. – С. 223–226. 
100 
 
40. Положеня про районний (мiський) методичний кабiнет (центр) 
[Електронний ресурс]  
 Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1239-08 
41. Планування дiяльностi пiдприємства: навчальний посiбник. 
Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. – К.: Каравела, 2005.  
42. Планування дiяльностi пiдприємства: навчальний посiбник. Шимко 
О.В., Рижиков В.С., Грибкова С.М., Шимко О.I., Щолокова А.Л. – К.: Центр 
навчальної лiтератури, 2006.  
43. Планування дiяльностi пiдприємства: навчальний посiбник. Iванова 
В.В. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006.  
44. . Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.08.2005 № 371-
р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1183-05 
45.  Сучасний етап органiзацiї культурно-дозвiллєвої Дiяльностi в 
країнах зарубiжжя [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
http://ua.convdocs.org/docs/index-84313.html?page=4. – Назва з екрана.  
46.  Соціологічна енциклопедія /уклад. В. Г. Городяненко. Київ : 
Академвидав, 2008. 456 с. 
47.  Соцiально-iсторичнi особливостi розвитку сучасної системи 
культурно-дозвiллєвої дiяльностi [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
http://tourlib.net/books_ukr/bocheluk23.htm. – Назва з екрана.  
48.  Сучасний етап органiзацiї культурно-дозвiллєвої Дiяльностi в 
країнах зарубiжжя [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
http://ua.convdocs.org/docs/index-84313.html?page=4. – Назва з екрана.  
49. Станіславська К. І. Мистецько-видовищні форми сучасної 
культури: монографія. Київ : НАКККіМ, 2012. 320 с. 
50. Соцiально-iсторичнi особливостi розвитку сучасної системи 
культурно-дозвiллєвої дiяльностi [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
http://tourlib.net/books_ukr/bocheluk23.htm. – Назва з екрана.  
101 
 
51.  Садова У.Я. Iнтелектуально-iнновацiйний розвиток регiону в 
контекстi євроiнтеграцiї: [монографiя] / [У.Я. Садова та iн.]; наук. ред. Л.К. 
Семiв. – Львiв: IРД НАН України, 2009. – 483 с. 
52.  Стеценко Т. О. Аналiз регiональної економiки : навч. посiб. / Т. О. 
Стеценко. – К. : КНЕУ, 2002. – 116 с. 
53. Теорiя та iсторiя свiтової i вiтчизняної культури. Курс лекцiй. — 
Київ : Либiдь, 1993. — 390 с. 
54. Українська i зарубiжна культура. — Донецьк : Схiдний видавничий 
дiм, 2001. — 372 с. 
55. Яковлева Ю. К. Особливосты та наслідки  використання трудових 
ресурсів Україна/ Ю. К. Яковлева // Вiсник економiчної науки України. – 2008. 
– № 2(14). – С.163–170. 
56. Аналiтичне дослiдження на тему волонтерської дiяльностi, 
працiвникiв культури, в умовах воєнного стану. Режим доступу: 
https://ukrainer.net/volonterstvo-kulturnykh-zakladiv/ 
57. Електронна версiя журналу FORBES UA Режим доступу: 
https://forbes.ua/news/za-chas-povnomasshtabnoi-viyni-sumi-pozhertv-
ukraintsiv-zrosli-v-devyat-raziv-doslidzhennya-09082022-7571 
58. Енциклопедiя iсторiї України : у 10 т. / редкол.:  
В. А. Смолiй (голова) та iн. ; Iнститут iсторiї України НАН України. —
 К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 477. — 560 с.  Режим 
доступу: 
59. Iнновацiйнi форми роботи клубних закладiв у сучасних умовах. 
Режим доступу: http://www.nmck-volyn.com.ua/scenarios_detail.php?id=562  
60. Інформаційний сайт Режим доступу: https://in.ck.ua/ua/dom-kultury-
im-i-kulika/poslugy/ 
61. КУЛЬТУРА ДОЗВIЛЛЯ У СУСПIЛЬСТВI РИЗИКУ Монографiя  
Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-
download/123456789/50133/5/Boiko_%20Kultura_dozvillia.pdf;jsessionid=82134B
B708EE1C2B5D11A0BD92C9FC2A 
102 
 
62.  Культурна економiка. Дослiдження перспектив розвитку економiки 
у галузi культури України. Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0 
63. ОЦIНКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОГО 
СЕРЕДОВИЩА РЕГIОНIВ УКРАЇНИ Режим доступу:  
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3424 
64.  ОСОБЛИВОСТI РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ В  
ТЕРИТОРIАЛЬНИХ ГРОМАДАХ Режим доступу:  
https://ird.gov.ua/sep/sep20214(150)/sep20214(150)_003_KinalN.pdf 
65. Органiзацiя дозвiллєвої дiяльностi в закладах культури. Режим 
доступу: http://referat-ok.com.ua/work/organizacija-dozvillievoi-dijalnosti/ 
66.  ОЦIНКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОГО 
СЕРЕДОВИЩА РЕГIОНIВ УКРАЇНИ Режим доступу: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3424 
67.  Органiзацiя культурно‐дозвiллєвої дiяльностi молодi. Режим 
доступу: https://zakfolkcenter.info/wp-
content/uploads/organizaziya_dozvillya_molodi.pdf 
68. Офіційний сайт ЧМБК ім. І. Кулика, Режим доступу:  
https://mbk.ck.ua/ 
69. Офіційна сторінка МБК Кулика  Режим доступу:  
https://www.facebook.com/mbk.kulyka/?locale=ru_RU 
70.  Поняття культура. Iсторичний розвиток. Режим доступу:  
https://uk.wikipedia.org/wiki/Культура 
71.  Попович М. В. Культура в розмаїтостi понять, явищ i схем 
поступу // [iнтернет ресурс] Режим доступу: 
https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=http://dialog.lviv.ua/wp-
content/uploads/2020/10/povna-versiya.pdf&hl=uk 
103 
 
72.  Розвиток культурної галузi у регiонах та сiльськiй мiсцевостi. 
Режим доступу: http://www.vestnikdnu.com.ua/archive/201263/213-219.html 
73.  Cтаття на тему Iнформацiйного забезпечення навчально – 
виховного процесу мережею спец. Бiблiотек України. Режим доступу: 
http://www.airo.com.ua/informatsiyne-zabezpechennya-navchalno-vihovnogo-
protsesu-merezheyu-spetsialnih-bibliotek-ukrayini/  
74. Сатистика концертної дiяльностi. Режим доступу: 
https://www.vmr.gov.ua/Branches/ContentLibrary/d06c7bdd-6f34-495b-ac07-
17028dae78e3/37/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%
BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%
BA%D1%83%20%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%
80%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D
1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BC.%20%D0%92%D1%96%D0%B
D%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%202016-
2020%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.pdf 
75. Сучасний стан дозвiллєвої сфери в Українi. Режим доступу: 
https://tourlib.net/statti_ukr/maksymovska.htm    
76. Стаття УНН «Вiйна знизила запит на культурний продукт серед 
молодi.» Статистика Режим доступу: https://www.unn.com.ua/uk/news/2021570-
viyna-znizila-zapit-na-kulturniy-produkt-sered-molodi-zyavilasya-statistika  
77. Стаття Української правди «Як вiйна вплинула на культурне життя 
молодих українцiв» Режим доступу: 
https://life.pravda.com.ua/columns/2023/03/15/253324/ 
78.  Сайт проєкту мультиплiкацiйного фiльму «Мавка. Лiсова пiсня».  
Режим доступу: https://store.film.ua/uk/project/mavka 
79. Cultural times The first global map of cultural and creative industries. 
EU study. December 2015, pp.8-9. Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0#cite_note-2 
104 
 
80.  PITIRIM A. SOROKIN. SOCIETY, CULTURE, AND 
PERSONALITY: Their Structure and Dynamics. A SYSTEM OF GENERAL 
SOCIOLOGY. Режим доступу: https://biggggidea.com/practices/kulturna-ta-
mistetska-diyalnist-pid-chas-vijni/  
81. ЧМР, офіційний сайт Департаменту освіти та гуманітарної 
політики. Режим доступу: https://chmr.gov.ua/myrada/app/286171.pdf  
  
  
 
 
  
105 
 
ДОДАТОК А 
 УДК 351.85 
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ У ПЕРIОД 
ВОЄННОГО СТАНУ 
  
I.М. БIТЮК  
кандидат економiчних наук, доцент 
Черкаський державний технологiчний унiверситет 
О.О. БЕРДИЧЕВСЬКА  
Магiстерка 
Черкаський державний технологiчний унiверситет 
  
Анотацiя. Стаття присвячена дослiдженню перспектив розвитку 
культурної сфери в перiод воєнного стану. Метою статтi є розглянути 
проблематику функцiонування культурної галузi в умовах воєнного стану. 
Економiчнi та соцiальнi проблеми, що впливають на роботу галузi. Методика 
дослiдження. Мету поставлену у статi досягнуто за допомогою таких 
методiв як: аналiтичне дослiдження, логiчного узагальнення iнформацiї та 
структурного аналiзу матерiалiв. Результати. Проведено дослiдження 
культурно – дозвiллєвої сфери дiяльностi  вiд початку повномасштабного 
вторгнення: функцiонування закладiв культури, особливi умови роботи 
закладiв, благодiйнi заходи, волонтерську дiяльнiсть працiвникiв культурної 
сфери та iнше. Дослiджено формати проведення заходiв та змiни, якi 
вiдбулися за час вiйни. Практичне значення результатiв 
дослiдження. Проведено аналiтику благодiйностi серед населення, як в Українi 
так i за кордоном.  Сформовано рекомендацiї щодо розвитку галузi культури 
на пiсля воєнний перiод. 
Ключовi слова: культура, волонтерство, благодiйнiсть, вiйна, 
фiнансування культури, гранти, культурна полiтика. 
  
106 
 
Постановка проблеми у загальному виглядi та зв&apos;язок iз 
найважливiшими науковими чи практичними завданнями. В умовах воєнного 
стану та iнновацiйно – технологiчного прогресу, все бiльшого значення 
набувають проблеми культурного виховання населення, особливо дiтей та 
молодi. Проте, варто вiдзначити низький рiвень розвитку галузi культури, 
причинами цього - економiчна складова, низький рiвень фiнансування сфери 
культури та дозвiлля (особливо, що стосується державних закладiв культури 
України). Згiдно з свiтовими дослiдженнями якi почали проводити лише у 80-х 
рр. ХХ столiття,  галузь культури стала бiльш комерцiйною, вiдповiдно 
iнвестицiйно привабливiшою, на це вплинули процеси глобалiзацiї та розвитку 
телебачення та IT – технологiй. Все це привертає iнтерес населення. Галузь 
культури завжди подiлялась на комерцiйну i не комерцiйну, а саме благодiйну, 
волонтерську. На сьогоднi культурнi iндустрiї стають бiльш тiсно пов’язанi i 
залежнi в економiчному планi. 
У сучасному свiтi економiку сфери культури дослiджує все бiльше 
науковцiв, що визначають її як вивчення еволюцiйного впливу вiдмiнностей 
культури на економiчну думку та поведiнку [1]. 
Аналiз дослiджень i публiкацiй. Дослiдження розвитку галузi культури 
проводили: О. Софiй, А. Мацелюк, I. Шимкiв, О. Шинаровська. Економiку та 
фiнансування сфери культури дослiджували такi науковцi: А. Мельник, 
I. Михасюк, А. Крупка, С. Залога, С. Сажинець. 
Формулювання цiлей статтi (постановка 
завдання).  Дослiдити перспективи розвитку сфери культури у перiод воєнного 
стану. 
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обґрунтуванням 
отриманих наукових результатiв. В Українi економiчна полiтика спрямована на 
вiдновлення промислового потенцiалу, що зосереджено у бiльшостi випадкiв у 
великих мiстах. В зв’язку з цим вiдбувається мiграцiя, (в основному молодi), з 
селищ та маленьких мiстечок у мегаполiси. Однак слiд звернути увагу на те, що 
107 
 
рiвень розвитку державної економiки напряму залежить вiд розвитку 
регiональних економiк, ступеня їх iнтеграцiї в iнновацiйну систему країни. 
Якщо проаналiзувати рiвень соцiально – економiчного розвитку малих 
мiст України, то можна побачити, що вiн є досить низьким. Але у той же час цi 
мiстечка мають високий культурно – iсторичний рiвень [8]. 
    Українська культура має далеке корiння, першi згадки з’явилися 
близько 800 рокiв тому. Культурне надбання українського народу перерахувати 
дуже складно, тiльки українських народних пiсень, за пiдрахунками 
фольклористiв, iснує понад пiвмiльйона, проте опублiковано менше 10% [2]. 
Нинi культура як самостiйна галузь включає в себе багато державних i 
громадських органiв, установ, пiдприємств, закладiв культури та дозвiлля. Це 
кiнотеатри, будинки культури, театри, музеї, цирки, зоопарки, бiблiотеки, 
кiнематографiя, телебачення та радiомовлення, видавнича справа, полiграфiя та 
багато iншого. 
Основними завданнями галузi культури є дозвiлля, культурне, естетичне 
та патрiотичне виховання населення. Всi цi сфери потребують фiнансування. 
Основним джерелом фiнансування культурно – дозвiллєвої дiяльностi є 
державний бюджет. Видiлення коштiв з державного та мiсцевого бюджетiв на 
органiзацiю роботи закладiв культури та дозвiлля є закономiрними i 
виправданими  з позицiї розвитку держави. Саме цей напрям кошторисно – 
бюджетного фiнансування є найбiльшими у порiвняннi з iншими. 
На сьогоднiшнiй день в умовах воєнного стану та iснування бюджетного 
дефiциту соцiально – культурна сфера є найвразливiшою, причиною цього є 
фiнансування «за залишковим принципом». Адже, кошти зазвичай видiляються 
в останню чергу або за дуже скороченою формою. 
Ще однiєю складнiстю в органiзацiї i функцiонуваннi закладiв культури 
та дозвiлля є те, що в умовах класичного ринкового господарювання, бiльшiсть 
закладiв культурно – дозвiллєвої дiяльностi є економiчно не прибутковими, але 
соцiально необхiдними. 
108 
 
Нинi ж, в умовах, воєнного стану галузь культури продовжує розвиватись 
не дивлячись на складну загальноекономiчну ситуацiю в країнi. Багато 
культурних дiячiв, через вiйну не мають можливостi повноцiнно 
працювати. Сьогоднi близько 70% культурних заходiв в Українi є благодiйними 
i спрямованi на пiдтримку Збройних сил України. 
За час повномасштабного вторгнення культурнi заходи на пiдтримку 
нашої країни вiдбуваються по всьому свiту. Лише за перших100 днiв вiйни пiд 
час благодiйних концертiв за участi представникiв українського шоу - бiзнесу 
було зiбрано близько 100 млн. доларiв та 66290 млн. гривень [3]. 
Згiдно з дослiдженнями журналу FORBES UKRAINE, вiд початку 
повномасштабної вiйни, суми пожертв українцiв зросли у дев’ять разiв. 
Середня сума донатiв у 2021 роцi становила 1046 грн, а у 2022 роцi середнiй 
донат був 9730 грн, що у 9 разiв бiльше. 
Вiдомо, що у 2022 роцi 86% українцiв стали благодiйниками – це на 19% 
бiльше нiж у 2021 та на 26% бiльше нiж у 2019. 
Згiдно з опитуваннями в 2022 роцi: 
- 33% респондентiв вiддавали на благодiйнiсть суму вiд 1000 до 3000 
грн;   
- 25% пожертвували вiд 3000 до 6000 грн; 
- 13% вiддали на благодiйнiсть до 10000 грн. 
У 2021 роцi показники благодiйних пожертв були такими:  
- 11% жителiв, жертвували по 200 грн; 
- 11% донатили  по 500 грн; 
- 9% вiддали на благодiйнiсть до 1000 грн [4]. 
Також за час вiйни було створено велику кiлькiсть благодiйних фондiв 
спрямованих на допомогу Українi по всьому свiту.  
Наприклад за пiдрахунками FORBES, у червнi 2022 року 20 найбiльших 
благодiйних фондiв зiбрали 3,1 млрд. грн на пiдтримку України. 
Заклади культури та дозвiлля з початком повномасштабного вторгнення 
змiнили формат своєї роботи. Багато закладiв стали тимчасовим прихистком 
109 
 
для вимушено перемiщених осiб (ВПО). Загалом мистецькi заклади дещо 
змiнили свою дiяльнiсть i почали працювати на перемогу. Частина закладiв 
культури органiзували у своїх примiщеннях гуманiтарнi штаби для допомоги 
вiйськовим та переселенцям, iншi зайнялися плетiнням маскувальних сiток та 
«Кiкiмор» для вiйськових на фронт. 
За 2022 рiк працiвниками культури було сплетено тисячi кiлометрiв 
маскувальних сiток та близько 10000 «Кiкiмор», а це безлiч врятованих життiв 
наших вiйськових. 
Близько 80% працiвникiв галузi культури стали волонтерами якi 
допомагають ЗСУ, хтось проводить благодiйнi концерти, хтось перевозить 
гуманiтарну допомогу на фронт, iншi оголошують збори на пiдтримку армiї, 
дехто тримає культурний фронт, пiдтримуючи моральний дух населення, що в 
нинiшнiх умовах дуже важливо, адже культура - теж зброя тiльки духовна [4]. 
На жаль, вiйськовий стан, нинi обмежує роботу i закладiв культури i 
органiзаторiв. Це зумовлено i комендантською годиною, i повiтряними 
тривогами та пов’язаними з цим потенцiйними небезпеками. Прикладом цього 
є трагедiя у театрi на Чернiгiвщинi, коли пiд час проведення заходу у театр 
влучила ракета та загинули люди. Тому найбiльшою складнiстю є необхiднiсть 
забезпечити комунiкацiю з усiма присутнiми на заходi, щоб органiзувати 
заходи безпеки у разi оголошення повiтряної тривоги (наявнiсть укриттiв, 
алгоритм дiй пiд час тривоги) [5]. 
Сьогоднiшнi умови змушують адаптуватися i пiдлаштовуватись пiд новi 
реалiї. Iншою стороною культурно-мистецької сфери є те, що багато хто 
вважає, що розважальнi заходи пiд час вiйни є недоречними i не етичними. 
Саме тому активно вiдбувається переформатування заходiв враховуючи 
травматичний досвiд який пережили люди та багато iнших факторiв. Але разом 
iз тим культурнi подiї носять i пiдтримуючий, психологiчний характер для 
населення. Нинi дуже важливо пiдтримувати баланс мiж цими двома факторами 
у розмовах про культуру.  
110 
 
Будь-яка культурно-мистецька дiяльнiсть сприймається населенням через 
призму вiйни. В нинiшнiх умовах працiвникам культурної сфери доводиться 
адаптувати проєкти та фокусуватися на прiоритетних завданнях.  Завдяки вiйнi 
у людей з’явилися навички швидко пiдлаштовуватися пiд змiни i новi реалiї, 
бути гнучкими, приймати рiшення в умовах невизначеностi, проявляти 
лiдерськi якостi. 
Також складно працювати саме державним культурним закладам, адже 
бюджетнi кошти направляються на забезпечення армiї, ЗСУ, соцiальнi виплати 
для ВПО, постраждалих вiд вiйни та iнше. Як результат культура залишається 
поза увагою. Через скорочення державного бюджету менеджерам культурної 
галузi доводиться швидко адаптуватися та акцентувати свою увагу на 
написаннi грантових проєктiв. На сьогоднiшнiй день це один з найкращих 
способiв пiдтримувати та розвивати культуру. Ще однiєю проблемою є вiдтiк 
кадрiв, на це є багато причин: вимушена мiграцiя, низький рiвень заробiтної 
плати, мобiлiзацiя i т.д. 
Варто зазначити, що за кордоном iснує великий попит на український 
культурний продукт. Це вдалий момент щоб побудувати гарнi вiдносини за 
кордоном. У той же час необхiдно вирiшити який саме культурний продукт 
надати, щоб Україна не асоцiювалася тiльки з вiйною та щоб увага до 
української культури та мистецтва не згасала. Це повинен бути сучасний 
якiсний iнновацiйний продукт який зацiкавить iноземного глядача [5, 6]. 
Сфера культурної та креативної iндустрiї в Українi в цiлому розвивається 
у вiдповiдностi до загальносвiтових тенденцiй: 
Розвиток iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй робить бiльш 
дешевшими та доступними культурнi продукти та послуги (за допомогою 
всесвiтньої мережi Iнтернет можна завантажити майже будь-який фiльм, 
«вiдвiдати» музеї, виставки тощо), знижує бар’єри входу нових економiчних 
агентiв у галузь (наприклад, зараз набагато легше i фiнансово, i органiзацiйно 
створити власну телестудiю, студiю звукозапису, тощо). 
111 
 
У культурному секторi економiки України досить динамiчно розвивається 
сфера iнновацiй. До стартапiв у сферi ККI (культурно креативної iнституцiї) 
належать проєкти у fashion-iндустрiї, виробництвi прикрас; проєкти, пов’язанi з 
наданням певних «матерiальних» видiв послуг (наприклад, послуги 
фотостудiй). Розвиваються тренди «купуй українське» i «споживай грамотно», 
що безпосередньо впливають на сферу моди та дизайну. 
Культурна полiтика України також вiдповiдає свiтовим трендам, адже 
передбачає державну пiдтримку «нацiонального культурного 
продукту» (наприклад, український кiнематограф є одним iз прiоритетiв у 
рамках просування нацiонального культурного продукту), пiдтримку 
української мови як офiцiйної. Розвиток креативних галузей є однiєю з 
прiоритетних цiлей «Довгострокової стратегiї розвитку української культури» 
до 2025 року [6,7]. 
В умовах вiйни створюючи новi проєкти, спецiалiсти все частiше 
звертаються до стародавнього українського корiння, згадують традицiї, по 
новому вивчають iсторiю, все це модернiзується пiд сучаснi тренди i виходить 
дiйсно крутий продукт. Найяскравiшим прикладом поєднання нашого етносу з 
iнновацiйними технологiями є мультфiльм «Мавка. Лiсова пiсня», створений за 
мотивами п’єси феєрiї «Лiсова пiсня» Лесi Українки, випущений у березнi 2023 
року.  З моменту випуску «Мавку» побачили у понад 80 країнах, мiльйони 
глядачiв. Саме в такому направленнi варто працювати, щоб вiдроджувати нашу 
культурну спадщину. [7] 
Українська економiка потребує нових креативних пiдходiв. Культурно 
креативнi iндустрiї мають стратегiчний потенцiал i мають сприяти сталому 
розвитку культури та дозвiлля у регiонах i мiстах. Використання креативних 
технологiй призведе до капiталiзацiї мiст i притоку iнвестицiй у регiони[8].    
Висновки iз зазначених проблем i перспективи подальших дослiджень у 
поданому напрямi.  Отже, для збереження та розвитку культурної галузi 
України вже зараз необхiдно розробляти новiтнi iнновацiйнi проєкти, 
напрацьовувати партнерства на мiжнароднiй аренi та реформувати систему 
112 
 
фiнансування даної сфери, а також розглянути можливiсть розвитку 
культурного туризму у всiх регiонах країни. Основною умовою розвитку 
культурного туризму є iсторико-культурний потенцiал країни i кожного 
окремого регiону, вiльний доступ до нього, а також побутовi умови проживання 
туристiв. Депресивнi регiони повиннi розглядати культурну спадщину i 
культурний туризм як джерело розвитку i економiчний потенцiал територiї. 
Iнтеграцiя окремих пам&apos;яток культурної спадщини в мiжнародну 
туристичну мережу стимулюватиме затвердження окремих програм реставрацiї, 
притiк iнвестицiй в регiон. Створення нових iмiджевих музеїв, ресторанiв 
традицiйної нацiональної їжi, обладнання мiсцевими жителями гостьових 
кiмнат (хостелiв) для туристiв сприятиме фiнансовому поповненню 
регiональних бюджетiв. Тiльки за таких умов культура буде розвиватися у всiх 
напрямках та куточках України [8].   
  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 
1. Cultural times The first global map of cultural and creative industries. 
EU study. December 2015, pp.8-9. Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0#cite_note-2 
2. Попович М. В. Культура в розмаїтостi понять, явищ i схем 
поступу // [iнтернет ресурс] Режим доступу: 
https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=http://dialog.lviv.ua/wp-
content/uploads/2020/10/povna-versiya.pdf&hl=uk    
3. Електронна версiя журналу FORBES UA Режим доступу: 
 https://forbes.ua/news/za-chas-povnomasshtabnoi-viyni-sumi-pozhertv-ukraintsiv-
zrosli-v-devyat-raziv-doslidzhennya-09082022-7571  
4. Аналiтичне дослiдження на тему волонтерської дiяльностi, 
працiвникiв культури, в умовах воєнного стану. Режим доступу: 
https://ukrainer.net/volonterstvo-kulturnykh-zakladiv/ 
113 
 
5. PITIRIM A. SOROKIN. SOCIETY, CULTURE, AND 
PERSONALITY: Their Structure and Dynamics. A SYSTEM OF GENERAL 
SOCIOLOGY.  
Режим доступу: https://biggggidea.com/practices/kulturna-ta-mistetska-diyalnist-
pid-chas-vijni/  
6.  Енциклопедiя iсторiї України : у 10 т. / 
редкол.: В. А. Смолiй (голова) та iн. ; Iнститут iсторiї України НАН України. —
 К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 477. — 560 с.  Режим 
доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%B0     
7. Сайт проєкту мультиплiкацiйного фiльму «Мавка. Лiсова 
пiсня».  Режим доступу: https://store.film.ua/uk/project/mavka 
8. Культурна економiка. Дослiдження перспектив розвитку економiки 
у галузi культури України. Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0  
References 
1. Cultural times The first global map of cultural and creative industries. 
EU study. December 2015, pp.8-9. Rezhym dostupu: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0#cite_note-2  
2. Popovych M. V. Kultura v rozmaitosti poniat, yavyshch i skhem postupu 
// [internet resurs] Rezhym dostupu: 
https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=http://dialog.lviv.ua/wp-
content/uploads/2020/10/povna-versiya.pdf&hl=uk    
3. Elektronna versiia zhurnalu FORBES UA Rezhym dostupu: 
114 
 
https://forbes.ua/news/za-chas-povnomasshtabnoi-viyni-sumi-pozhertv-ukraintsiv-
zrosli-v-devyat-raziv-doslidzhennya-09082022-7571   
4. Analitychne doslidzhennia na temu volonterskoi diialnosti, 
pratsivnykiv kultury, v umovakh voiennoho stanu. Rezhym dostupu: 
https://ukrainer.net/volonterstvo-kulturnykh-zakladiv/  
5. PITIRIM A. SOROKIN. SOCIETY, CULTURE, AND PERSONALITY:  
Their Structure and Dynamics. A SYSTEM OF GENERAL SOCIOLOGY. 
Rezhym dostupu:  https://biggggidea.com/practices/kulturna-ta-mistetska-diyalnist-
pid-chas-vijni/    
6. Entsyklopediia istorii Ukrainy : u 10 t. / redkol.: V. A. Smolii (holova) ta 
in. ;Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. — K. : Naukova dumka, 2009. — T. 5 : 
Kon — Kiu. — S. 477. — 560 s.  Rezhym dostupu: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%8
2%D1%83%D1%80%D0%B0       
7. Sait proiektu multyplikatsiinoho filmu «Mavka. 
Lisova pisnia».  Rezhym dostupu: https://store.film.ua/uk/project/mavka  
8. Kulturna ekonomika. Doslidzhennia perspektyv rozvytku ekonomiky u 
haluzi kultury Ukrainy. Rezhym dostupu: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1
%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%
BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0  
  
Bitiuk Inna, Cherkasy State Technological University. Berdychevska Oksana, 
Cherkasy State Technological University. PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT 
OF THE SPHERE OF CULTURE IN THE PERIOD OF MARTIAL STATUS 
The purpose of the article is to consider the problems of the functioning of the 
cultural sector in the conditions of martial law. Economic and social problems that 
are affecting the work of the cultural sphere of activity. The problem of financing the 
cultural sphere. Investigate the conditions and possibilities of the work of cultural 
and leisure institutions (houses of culture, theaters, cinemas, concert venues, 
115 
 
libraries, museums) and the problems related to the war. Research methodology. The 
goal of the article was achieved by such methods as: analytical research, logical 
summarization of the information and structural analysis of the materials. A study of 
the cultural and leisure sphere of activity since the beginning of the full-scale 
invasion (February 24, 2022) was conducted: the general functioning of cultural 
institutions, special operating conditions of institutions, reduction of funding, charity 
events, volunteer and charitable activities of cultural workers, the problem of 
personnel support, etc. The formats of events and changes in work that occurred 
during the full-scale invasion were studied. Among them are such features as: 
conducting events in conditions of martial law, curfew, algorithm of actions during 
air alarms and others. There were conducted the analytical studies of charitable 
activities among the population, both in Ukraine and abroad. The number of charity 
events, which were held since the beginning of the full-scale invasion, was analyzed.  
Findings. The article examines volunteer activities aimed at helping internally 
displaced people (migrants) and charitable activities for the military, the Armed 
Forces of Ukraine, specifically among workers in the cultural sphere of 
activity. Practical value. Examples of the use of modern technologies and special 
effects in cinematography and their implementation on the international market are 
given. There have been formulated the recommendations on the functioning and 
economic development of the cultural sector both during the war and for the post-war 
period. The article suggests innovative methods of work to popularize Ukrainian 
cultural heritage both in Ukraine among the population and in the world. 
Key words: culture, volunteering, charity, war, funding of culture, grants, 
cultural policy. 
  
116 
 
Додаток Б 
СТАТУТ ЧЕРКАСЬКОГО МIСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ 
 IМ. I. КУЛИКА 
 Додаток до рiшення  
Черкаської мiської ради 
вiд________ №___________ 
 
СТАТУТ 
Черкаського мiського Будинку культури 
iменi Iвана Кулика 
 
I. Загальнi положення. 
Органiзацiйно-правовi засади дiяльностi клубних закладiв 
 
1.1. Черкаський мiський Будинок культури iменi Iвана Кулика  
(надалi – мiський Будинок культури, заклад) є закладом культури, який був 
створений вiдповiдно до рiшень виконавчого комiтету Черкаської обласної 
Ради депутатiв трудящих вiд 27.02.1959 № 119 «Про утворення Черкаського 
мiського будинку культури за рахунок скорочення Уманського районного 
будинку культури» та виконавчого комiтету Черкаської мiської ради 
депутатiв трудящих вiд 23.04.1959 № 190 «Про мiський будинок культури». 
1.2. Мiський Будинок культури заснований на комунальнiй формi 
власностi з метою створення умов для самодiяльної творчостi, духовного 
розвитку, задоволення культурних потреб та органiзацiї вiдпочинку населення. 
Власником закладу є Черкаська мiська рада, органом управлiння - департамент 
освiти та гуманiтарної полiтики Черкаської мiської ради, якi забезпечують 
функцiонування i розвиток закладу. 
1.3. Мiський Будинок культури є бюджетною неприбутковою 
органiзацiєю i в своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, Законом 
117 
 
України «Про культуру», рiшеннями Черкаської мiської ради та її 
виконавчого комiтету, розпорядженнями мiського голови, цим Статутом та 
iншими нормативно-правовими актами, що регулюють дiяльнiсть у галузi 
культури. 
1.4. Мiський Будинок культури є юридичною особою, має рахунки у 
вiдповiдному органi Державного казначейства, самостiйний баланс, печатку, 
кутовий штамп i бланки зi своїм найменуванням. 
1.5. Головна мета дiяльностi закладу є задоволення культурних потреб 
громадян у розвитку народної традицiйної культури, пiдтримки художньої 
творчостi, iншої самодiяльної творчої iнiцiативи, органiзацiї дозвiлля тощо. 
1.6. Головними завданнями закладу є: 
- задоволення культурно-дозвiллєвих потреб населення; 
- розвиток усiх видiв та жанрiв самодiяльної народної творчостi, 
аматорського мистецтва, народних художнiх промислiв; 
- створення та органiзацiя дiяльностi клубних формувань (творчих 
колективiв, гурткiв, студiй, любительських об'єднань, клубiв за iнтересами); 
- вивчення культурних запитiв та розкриття творчих здiбностей i 
обдаровань рiзновiкових груп населення; 
- пiдтримка соцiально важливих культурних iнiцiатив; 
- вироблення та запровадження нових моделей культурного 
обслуговування громадян.  
1.7. Головнi види дiяльностi: 
- створення та органiзацiя дiяльностi творчих колективiв, гурткiв, 
студiй, любительських об'єднань та клубiв за iнтересами, iнших клубних 
формувань; 
- органiзацiя i проведення фестивалiв, оглядiв, конкурсiв, 
виставок та iнших форм показу результатiв творчої дiяльностi клубних 
формувань; 
- проведення спектаклiв, концертiв, iнших театрально-
118 
 
видовищних заходiв, у тому числi за участю професiйних творчих 
колективiв та окремих виконавцiв; 
- органiзацiя та проведення масових театралiзованих свят, 
народних гулянь, обрядiв, ритуалiв вiдповiдно до мiсцевих звичаїв i 
традицiй; 
- органiзацiя дозвiлля для рiзновiкових груп населення, у тому 
числi проведення вечорiв вiдпочинку, дискотек, молодiжних балiв, 
карнавалiв, дитячих ранкiв та iнших розважальних програм. 
1.8. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя закладу здiйснюється 
вiдповiдно до чинного законодавства. 
1.9. Повна назва: Черкаський мiський Будинок культури iменi Iвана 
Кулика. 
 
II. Основна дiяльнiсть мiського Будинку культури  
 
2.1. Основнi напрямки роботи мiського Будинку культури: 
2.1.1. Розвиток самодiяльної творчостi в усiй багатоманiтностi її видiв та 
жанрiв, розкриття творчих здiбностей i обдарувань людей. 
2.1.2. Збереження, вiдродження та розвиток української, а також культур 
iнших нацiональних груп, що мешкають на територiї мiста, змiцнення 
нацiонального спiвробiтництва в сферi художньої самодiяльностi та 
культурно-масової роботи.  
2.1.3. Сприяння лiтературно-мистецькому, естетичному вихованню 
населення, масовiй самоосвiтi в галузi культури та мистецтва, iсторiї 
вiтчизняної та свiтової культури. 
2.1.4. Проведення роботи по удосконаленню творчої майстерностi 
самодiяльних та професiйних виконавцiв в рiзних жанрах мистецтва. 
2.1.5. Науково-методичне забезпечення працiвникiв культури та 
мистецтва мiста. 
119 
 
2.1.6. Сприяння розвитку та змiцненню культурних зв'язкiв установ 
культури та мистецтва мiста з зарубiжними країнами. 
2.1.7. Вивчення, збереження та використання в своїй дiяльностi мiсцевих 
традицiй, звичаїв, обрядiв народної творчостi та її своєрiдностi. 
2.2. Змiст роботи мiського Будинку культури: 
2.2.1. Проведення лiтературних та тематичних вечорiв, вечорiв 
вiдпочинку, концертiв професiйних та самодiяльних виконавцiв, 
конкурсiв, фестивалiв, молодiжних дискотек i шоу, дитячих ранкiв, вiкторин, 
органiзацiї свят та театралiзованих заходiв. 
2.2.2. Перегляд кiно-вiдеофiльмiв. 
2.2.3. Комплектування спецiалiзованого краєзнавчого фонду, фонду 
законодавчих та нормативних документiв у галузi культури i мистецтва, 
фонду вiдео i аудiо матерiалiв, видавничої продукцiї територiальних 
видавництв та мiсцевої преси, матерiалiв з питань мiжнародного 
культурного обмiну. 
2.2.4. Надання методичної допомоги любительським колективам i 
об'єднанням, гурткам i клубам, що її потребують, а також культактиву 
трудових i навчальних колективiв, громадським формуванням та 
окремим громадянам з питань органiзацiї культурно-освiтньої роботи, 
художньої самодiяльностi та дозвiлля, широко застосовуючи для цього 
договiрнi вiдносини. 
2.2.5. Створення клубiв по iнтересах, гурткiв художньої творчостi, 
iгротек, любительських об'єднань, атракцiонiв малих форм. 
2.2.6. Органiзацiя виставок професiйних та самодiяльних художникiв, 
майстрiв народної творчостi та декоративно-прикладного мистецтва. 
 
III. Органiзацiйна структура мiського Будинку культури  
 
3.1. Мiський Будинок культури може створювати культурно-
120 
 
дозвiллєвi клубнi формування (гуртки, студiї, тощо), якi матимуть статус  
структурних пiдроздiлiв закладу.  
3.2. Клубний заклад планує свою дiяльнiсть вiдповiдно до  
культурних потреб населення, виходячи з творчих можливостей та  
фiнансових ресурсiв. 
3.3. Культурно-освiтня,   виховна,   органiзацiйно-масова дозвiллєва 
робота в клубному закладi здiйснюється диференцiйовано з використанням 
рiзних органiзацiйних форм роботи:  гурткова робота,  iндивiдуальнi 
заняття,  конкурси, огляди, концерти, фестивалi тощо.  
3.4. Клубний заклад може органiзовувати  роботу  клубних формувань, 
творчих об'єднань у примiщеннях iнших закладiв та установ вiдповiдно до 
укладених угод. 
3.5. Клубний  заклад  може  залучати  до  участi  в органiзацiйно-
масових   заходах   дошкiльнi,   позашкiльнi, загальноосвiтнi, професiйно-
технiчнi, вищi навчальнi заклади, iншi заклади та органiзацiї (за згодою).  
3.6. Заклад вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 
05.06.1997 № 534 «Про затвердження Перелiку платних послуг, якi можуть 
надаватися закладами культури i мистецтв, заснованими на державнiй та 
комунальнiй формi власностi» має право на надання платних послуг. 
3.7. У клубному закладi можуть створюватися методичнi, громадськi 
ради. 
 3.8. Дiяльнiсть методичних, громадських рад здiйснюється з  
урахуванням рекомендацiй органiв культури, у пiдпорядкуваннi яких  
перебуває клубний заклад.  
 
IV. Управлiння Мiським Будинком культури 
 
4.1. Керiвництво мiським Будинком культури здiйснюється 
директором. 
121 
 
4.2. Керiвник, заступники керiвника, творчi та iншi працiвники 
закладу призначаються на посади i звiльняються з  посад вiдповiдно до 
законодавства України. 
4.3. Керiвник: 
- - здiйснює   керiвництво   колективом    клубного    закладу, 
забезпечує  добiр кадрiв,  створює належнi умови для пiдвищення їх 
фахового рiвня, затверджує структуру. 
- - забезпечує   контроль   за   виконанням   планiв,  програм, 
культурно-дозвiллєвих заходiв, органiзацiйно-масової та органiзацiйно-
методичної    роботи   закладу,   його   структурних пiдроздiлiв та клубних  
формувань,  створює  необхiднi  умови  для розвитку   народної  творчостi,  
культурно-дозвiллєвої  дiяльностi вiдповiдно до потреб населення; 
- розпоряджається майном i коштами закладу; 
- органiзовує виконання кошторису доходiв i видаткiв закладу,  
укладає угоди з юридичними та фiзичними особами, вiдкриває рахунки  
в органах Державного казначейства України та установах банкiв; 
- - представляє  заклад  у  всiх  пiдприємствах,  установах  та 
органiзацiях  i  вiдповiдає  перед  засновником   (власником)   за результати 
дiяльностi закладу; 
- застосовує заходи заохочення та  дисциплiнарного  стягнення до 
працiвникiв закладу; 
- затверджує посадовi обов'язки працiвникiв закладу; 
- несе  вiдповiдальнiсть  за  виконання  покладених на заклад 
завдань,  результати фiнансово-господарської  дiяльностi,  стан  i 
збереження  майна,  переданого  в  оперативне  управлiння клубного 
закладу. 
 4.4. Органом громадського самоврядування клубного  закладу  є  
загальнi збори колективу цього закладу, якi скликаються за потреби, але не 
рiдше одного разу на рiк.  
122 
 
 
V. Фiнансово-господарська дiяльнiсть 
та матерiально-технiчна база закладу 
 
5.1. Фiнансово-господарська дiяльнiсть закладу здiйснюється  
вiдповiдно  до  законодавства   України   та   цього Статуту.  
5.2. Фiнансування закладу здiйснюється за рахунок коштiв мiського 
бюджету, коштiв засновника, додаткових джерел фiнансування  та  iнших 
надходжень,  не заборонених законодавством України;  
5.3. Додатковими   джерелами   формування   коштiв закладу є: 
- кошти,  одержанi вiд надання платних послуг  вiдповiдно  до  
законодавства України; 
- добровiльнi  грошовi  внески.   
Кошти,   отриманi   клубним закладом  з  додаткових джерел 
фiнансування,  використовуються для провадження дiяльностi, передбаченої 
Статутом. 
5.4. Доходи (прибутки) або їх частини, та майно не пiдлягають 
розподiлу серед засновникiв (учасникiв), членiв неприбуткової органiзацiї, 
працiвникiв (крiм оплати їхньої працi, нарахування єдиного соцiального 
внеску), членiв органiв управлiння та iнших пов’язаних з ними осiб. 
5.5. Доходи (прибутки) використовуються виключно для фiнансування 
видаткiв на утримання такої неприбуткової органiзацiї, реалiзацiї мети 
(цiлей, завдань) та напрямiв дiяльностi, визначених її установчими 
документами (статутом). 
5.6. Заклад у процесi провадження фiнансово-господарської дiяльностi 
має право: 
- - самостiйно   розпоряджатися   коштами,    одержаними    вiд 
господарської  та  iншої  дiяльностi  вiдповiдно  до цього Статуту; 
- - розвивати   власну   матерiальну  базу,  мережу  профiльних 
123 
 
клубних закладiв-фiлiй; 
- володiти,  користуватися i розпоряджатися майном вiдповiдно 
до законодавства та положення; 
- виконувати iншi дiї, що не суперечать законодавству України та 
цьому Статуту. 
5.7. Вiдповiдно до Перелiку платних послуг, якi можуть надаватися 
закладами культури i мистецтв, заснованими на державнiй та комунальнiй 
формi власностi, мiський Будинок культури має право на: 
- проведення вистав, музичних постановок, концертiв, iнших 
постановок, виступи артистичних груп, труп, оркестрiв та окремих артистiв. 
Проведення концертiв-презентацiй, фестивалiв, бенефiсiв, естрадних шоу, 
демонстрацiя вiдео- i кiнофiльмiв. 
- навчання у студiях, на курсах, проведення занять у лiтературно-
музичних вiтальнях, iгрових кiмнатах для дiтей та гуртках. 
- органiзацiя дiяльностi любительських об’єднань та клубiв за 
iнтересами (художнiх, технiчних, природничо-наукових, колекцiйних, за 
професiями). 
- розроблення сценарiїв, постановочна робота i проведення 
заходiв за заявками пiдприємств, установ та органiзацiй. 
- проведення спектаклiв i концертiв художньої самодiяльностi. 
- проведення театралiзованих свят, фестивалiв, конкурсiв, 
спортивно-розважальних, оздоровчих, обрядових заходiв, виставок книг i 
творiв образотворчого мистецтва. 
- надання послуг з органiзацiї та/або проведення культурно-
масових заходiв, мiжнародних симпозiумiв, науково-практичних 
конференцiй, семiнарiв, майстер-класiв, концертiв, фестивалiв, виставок i 
вистав. 
- надання в оренду примiщень та концертних залiв. 
- прокат музичних iнструментiв, сценiчних костюмiв, взуття, 
124 
 
театрального реквiзиту. 
- виготовлення фонограм концертiв i спектаклiв, копiй 
звукозапису музичних творiв з фонотек клубних закладiв, надання послуг 
студiй звуко- i вiдеозапису. 
5.8. Матерiально-технiчна  база  клубного   закладу   включає 
примiщення,   обладнання,   засоби  зв'язку,  транспортнi  засоби, земельнi 
дiлянки,  рухоме i нерухоме майно,  що перебуває  в  його власностi або 
користуваннi.  
5.9. Примiщення закладу може  перебувати  на самостiйному балансi 
або балансi органiв мiсцевого самоврядування. 
5.10. Ведення дiловодства, бухгалтерського облiку та звiтностi  
в закладi  здiйснюється  у порядку,  визначеному чиним законодавством 
України.  
 
VI. Реорганiзацiя та лiквiдацiя мiського 
Будинку культури 
6.1. Лiквiдацiя i реорганiзацiя мiського Будинку культури 
здiйснюється за рiшенням засновника або уповноваженого ним органу, 
суду згiдно iз законодавством України. 
6.2. Засновник або уповноважений ним орган, який прийняв рiшення 
про припинення дiяльностi мiського Будинку культури, призначає 
лiквiдацiйну комiсiю, встановлює порядок i термiн проведення лiквiдацiї, а 
також термiн для заяви претензiй кредиторiв згiдно з чинним 
законодавством. 
6.3. У разi лiквiдацiї мiського Будинку культури (неприбуткової 
органiзацiї) її активи будуть переданi iншiй неприбутковiй органiзацiї 
вiдповiдного виду або зарахованi до доходу вiдповiдного бюджету. 
6.4. У разi реорганiзацiї мiського Будинку культури його права i 
обов'язки переходять до правонаступникiв. 
 
Додаток В 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Мiнiстерства культури України 
18 червня 2019 року № 478 
ЗВIТНIСТЬ 
ЗВIТ ПРО ДIЯЛЬНIСТЬ КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
за 2020 рiк 
Подають Термiн Форма № 7-НК (рiчна) 
Клубнi  заклади  комунальної  форми  власностi  (крiм м. Києва), а також  
ЗАТВЕРДЖЕНО 
клубнi заклади, що належать до сфери управлiння районних  
не пiзнiше нiж   
державних адмiнiстрацiй, – структурним пiдроздiлам з питань культури  
25 сiчня 
районних державних адмiнiстрацiй, виконавчим органам сiльських,   
селищних, мiських рад та рад об'єднаних територiальних громад 
Наказ Мiнкультури 
Клубнi заклади, що належать до сфери управлiння обласних та Київської  
вiд 18 червня 2019 року  
мiської державних адмiнiстрацiй, центральних органiв виконавчої  не пiзнiшенiж  
№ 478 
влади,– структурним пiдроздiлам з питань культури обласних та  10 лютого 
(за погодженням з 
Київської мiської державних адмiнiстрацiй 
Держстатом) 
  
126 
 
Респондент:  
Найменування:  Черкаський мiський Будинок культури iменi Iвана Кулика  
Iдентифiкацiйний код ЄДРПОУ: 25872971 
Мiсцезнаходження:  
Поштовий iндекс: 18023 
Область: Черкаська 
Район: Соснiвський 
Об’єднана територiальна громада:  
Населений пункт: Черкаси 
Вулиця, провулок тощо: Вул. Благовiсна 
Номер будинку, корпусу, офiсу: Буд.170 
Електронна адреса: [email protected] 
Код мiсцевого бюджету, з якого 23201100000 
здiйснюється фiнансування закладу: 
 (заповнюється згiдно з Довiдником мiсцевих бюджетiв, затвердженим наказом  
Мiнiстерства фiнансiв України  вiд 28 грудня 2009 року № 1539 
(у редакцiї наказу Мiнiстерства фiнансiв України  вiд 25 березня 2019 року № 118)) 
 
  
127 
 
Роздiл I. ЗАГАЛЬНА IНФОРМАЦIЯ ПРО КЛУБНИЙ ЗАКЛАД 
(необхiдне позначити “1”) 
Орган управлiння  Група оплати  Юридичний Призначення будiвлi, в Загальний Тип мiсцевостi 
працi  статус якiй розмiщено заклад технiчний стан 
будiвлi 
1 2 3 4 5 6 
потребує         
виконавчий орган сiльської,  юридична  спецiально  мiська   
 I -   1  1   капiтального     1 
селищної ради - 1  особа 1 побудована -   1 мiсцевiст- ь  1 
ремонту 1 
пристосована  
 вiдокремлен  сiльська 
виконавчий орган мiської (пам'ятка   
 1 II -   2  ий пiдроздiл     аварiйний -2   мiсцевiс   
ради (крiм  м. Києва) - 2 мiсцевого  -   2 
 (фiлiя) -2 ть 
значення) -   2 
  
128 
 
Продовження таблиці «Загальна інформація про клубний заклад» 
     пристосована          
виконавчий орган Київської (пам'ятка  
 III -   3 
мiської ради - 3 нацiональног  
о значення) -   3 
виконавчий орган ради  1     1    
пристосована  
об'єднаної територiальної  IV -   4 
(iнше) -   4 
громади - 4 
районна державна            
   
адмiнiстрацiя - 5 
обласна державна              
 
адмiнiстрацiя - 6 
мiнiстерство, центральний              
 
орган виконавчої влади - 7 
 
  
129 
 
Роздiл II. МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА БАЗА КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
 
 З них 
Кiлькiсть – 
№ з графи 2 – 
усього, потребують потребують Площа, м2 
рядка 
одиниць ремонту капiтального 
ремонту 
А Б 1 2 3 4 
Об’єкти дозвiлля (сума рядкiв 02-07) 01 19   1466 
у тому числi: кiноконцертнi 
(глядацькi) зали 02 1   483 
танцювальнi зали 03 3   481 
спортивнi об’єкти 04 1   107 
iгротеки 05     
вiтальнi, свiтлицi 06     
iншi 07 14   395 
Наявнiсть у закладi: автотранспорту 08    х 
кiноустановок, вiдеопроекторiв 09 1  х х 
телевiзорiв 10 1  х х 
звукового обладнання 11 3  х х 
свiтлотехнiчного обладнання 12 2  х х 
вiдеокамер та фотоапаратiв 13   х х 
копiювально-розмножувальної технiки 14 5  х х 
комплектiв  музичних iнструментiв 15 5  х х 
комп’ютерiв, ноутбукiв 16 8  х х 
  
130 
 
Продовження таблиці «Матеріально-технічна база клубного закладу» 
 з них: для вiдвiдувачiв 17   х х 
 з доступом до мережi Iнтернет 18 8  х х 
мiсць для вiдвiдувачiв 19 372 х х х 
 
 
 
  
131 
 
Роздiл III. АМАТОРСЬКI ФОРМУВАННЯ ТА ЇХ УЧАСНИКИ 
 З них З них 
протягом 
Кiлькiсть Кiлькiсть року брали 
№ аматорських мають мають 
на учасникiв участь у 
рядка формувань, молодiж звання звання 
платнiй дитячi формувань, культурно- жiнки 
одиниць нi "народ- "зразко- 
основi осiб мистецьких 
ний" вий" 
заходах за 
кордоном 
А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Усього (сума рядкiв 02-12) 01 42 22 10 10 5 2 774 14 587 
у тому числi: вокально-хоровi 02 14 12 2 4 3 1 230 7 173 
музично-iнструментальнi 03 3 1  1   24  8 
театральнi 04 2 2 1    20  15 
хореографiчнi 05 8 5 3 5 1 1 216 7 171 
фольклорнi 06          
образотворчого  мистецтва 07 1 1 1  1  40  27 
декоративно-ужиткового мистецтва 08          
цирковi 09          
кiно- та фотомистецтва 10 1 1     10  6 
технiчної творчостi, iншi 11          
любительськi об'єднання, клуби за 
12 13  3  х х 234  187 
iнтересами, гуртки 
 
 
 
132 
 
Роздiл IV. ХУДОЖНИКИ ТА МАЙСТРИ МИСТЕЦТВ 
(осiб) 
 З них 
№ на мають мають протягом року брали участь 
Усього 
рядка платнiй звання звання  у культурно- мистецьких жiнки 
основi "народний" "заслужений" заходах за кордоном 
А Б 1 2 3 4 5 6 
Кiлькiсть художникiв та майстрiв 01       
 
Роздiл V. КУЛЬТУРНО-МАСОВI ЗАХОДИ, ВIДВIДУВАЧI КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
 Кiлькiсть Кiлькiсть З них 
№ 
заходiв, вiдвiдувачiв, особи 
рядка дiти пенсiонери жiнки 
од осiб з iнвалiднiстю 
А Б 1 2 3 4 5 6 
Усього (сума рядкiв 02-06) 01 277 176000 58000 400 90000 111000 
у тому числi: 
02 18 12000 6000 100 2000 1000 
виставки творiв мистецтва 
вистави та концерти 
03 92 37000 17000 100 27000 29000 
аматорських колективiв 
вистави та концерти 
04 22 42000 6000 50 30000 28000 
професiйних колективiв 
  
133 
 
Продовження таблиці «культурно-масові заході, відвідувачі» 
iншi культурно-освiтнi та  
05 79 76000 25000 100 23000 49000 
розважальнi заходи 
суспiльно-полiтичнi та iншi 
06 66 9000 4000 50 8000 4000 
заходи 
 
Роздiл VI. ПЕРСОНАЛ 
                     (осiб) 
 З них  
№ Усього 
штатнi працiвники зовнiшнi 
 рядка  
Повний робочий день Неповний робочий день сумiсники 
А Б 1 2 3 4 
Кiлькiсть працiвникiв клубного закладу станом на 
01 51 26 4 21 
кiнець звiтного перiоду 
з них: здiйснюють  культурно-освiтню  дiяльнiсть 02 43 14 8 21 
жiнки 03 29 17 5 7 
особи у вiцi 15 – 35 рокiв  04 5 2 0 3 
мають освiту вiдповiдного спрямування 05 30 х х х 
з них: мають вищу освiту другого рiвня 06 10 х х х 
                   
                        
  
134 
 
Роздiл VII. НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИТРАТИ КОШТIВ 
 
 № рядка Сума, тис. грн 
А Б В 
Надходження (сума рядкiв 02-06) 01 3707,5 
у тому числi: бюджетнi сигнування 02 3392,7 
орендна плата 03 237,6 
плата за послуги 04 0,0 
благодiйнi внески, гранти та пдарунки 05 77,2 
iншi надходження 06 0,0 
Витрати (сума рядкiв 08-11) 07 3513,5 
у тому числi: капiтальнi витрати 08 0,0 
оплата працi та нарахування на заробiтну плату 09 2749,9 
плата за комунальнi послуги та енергоносiї 10 589,1 
iншi поточнi витрати 11 174,5 
  
135 
 
Керiвник Є .В.Валовенко 
Виконавець  Л.М.Бакума 
Телефон  (0472) 33 28 26 
Електронна пошта  [email protected] 
  
Генеральний директор Директорату   
стратегiчного планування та європейської                              Я. ПЕТРАКОВ  
iнтеграцiї 
   
   
Додаток В1 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Мiнiстерства культури України 
18 червня 2019 року № 478 
ЗВIТНIСТЬ 
ЗВIТ ПРО ДIЯЛЬНIСТЬ КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
за 2021 рiк 
Подають Термiн Форма № 7-НК (рiчна) 
Клубнi  заклади  комунальної  форми  власностi  (крiм м. Києва), а 
також  клубнi заклади, що належать до сфери управлiння районних не 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
державних адмiнiстрацiй, – структурним пiдроздiлам з питань культури пiзнiше              нiж 
  
районних державних адмiнiстрацiй, виконавчим органам сiльських, 25 сiчня 
селищних, мiських рад та рад об’єднаних територiальних громад 
Клубнi заклади, що належать до сфери управлiння обласних та Київської Наказ Мiнкультури 
не 
мiської державних адмiнiстрацiй, центральних органiв виконавчої влади,– вiд 18 червня 2019 року № 478 
пiзнiше              нiж 
структурним пiдроздiлам з питань культури обласних та Київської мiської (за погодженням  
10 лютого 
державних адмiнiстрацiй з Держстатом) 
 Респондент:   
Найменування:  Черкаський мiський Будинок культури iменi Iвана Кулика  
Iдентифiкацiйний код ЄДРПОУ: 25872971 
 Мiсцезнаходження:   
Поштовий iндекс: 18023 
Область: Черкаська 
Район: Соснiвський 
Об’єднана територiальна громада:   
Населений пункт: Черкаси 
Вулиця, провулок тощо: Вул. Благовiсна 
Номер будинку, корпусу, офiсу: Буд.170 
Електронна адреса: [email protected] 
137 
 
Код мiсцевого бюджету, з якого 
2357600000 
здiйснюється фiнансування закладу: 
(заповнюється згiдно з Довiдником мiсцевих бюджетiв, затвердженим наказом  Мiнiстерства 
  фiнансiв України  вiд 28 грудня 2009 року № 1539 
(у редакцiї наказу Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 березня 2019 року № 118)) 
 
  
138 
 
Роздiл I. ЗАГАЛЬНА IНФОРМАЦIЯ ПРО КЛУБНИЙ ЗАКЛАД 
 (необхiдне позначити “1”) 
Група оплати  Юридичний Призначення будiвлi, в якiй Загальний технiчний стан 
Орган управлiння  Тип мiсцевостi 
Працi статус розмiщено заклад будiвлi 
1 2 3 4 5 6 
виконавчий орган     потребує         
юридична спецiально   мiська     
сiльської, селищної   I -   1   - 1   капiтального 
      
  особа побудована -   1 мiсцевiсть 
ради - 1 ремонту -   11  
   1 -   1 
    пристосована   
виконавчий орган вiдокремлений 
(пам&apos;ятка   сiльська   
мiської ради (крiм  м.     II -   2 2 пiдроздiл      2 аварiйний -   2     
- мiсцевого   мiсцевiсть 
Києва) - 2 (фiлiя) -   2 
  
   2 значення) -   2 
пристосована   
виконавчий орган 
(пам&apos;ятка   
Київської мiської     III -   3                 
нацiонального 
ради - 3   
значення) -   3 
виконавчий орган 
ради об&apos;єднаної пристосована 
  4 IV -   4   
                  
територiальної (iнше) -   4 
громади - 4 
районна державна 
адмiнiстрацiя - 5                             
  
139 
 
Продовження таблиці «Загальна інформація про клубни заклад» 
обласна державна 
                             
адмiнiстрацiя - 6
мiнiстерство,  
центральний орган                             
виконавчої влади - 7 
  
  
  Роздiл II. МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА БАЗА КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
  
З них  
Кiлькiсть – з графи 2 – 
№  
  усього,  потребують  потребують Площа, м2 
Рядка 
одиниць ремонту капiтального  
ремонту 
А Б 1 2 3 4 
Об’єкти дозвiлля (сума рядкiв 02-07) 01          19     1466 
у тому числi:кiноконцертнi (глядацькi) 02           1     483 
зали 
танцювальнi зали 03           3     481 
спортивнi об’єкти 04           1     107 
  
140 
 
Продовження таблиці «Матеріально-технічна база клубного закладу» 
iгротеки 05         
вiтальнi, свiтлицi 06         
     iншi 07 14     395 
Наявнiсть у закладi: 08       х 
автотранспорту 
кiноустановок, вiдеопроекторiв 09 1   х х 
телевiзорiв 10 1   х х 
звукового обладнання 11 3   х х 
свiтлотехнiчного обладнання 12 2   х х 
вiдеокамер та фотоапаратiв 13     х х 
копiювально-розмножувальної 14 5   х х 
технiки 
комплектiв  музичних 15 5   х х 
iнструментiв 
комп’ютерiв, ноутбукiв 16 8   х х 
з них: 17     х х 
для вiдвiдувачiв 
з доступом до мережi Iнтернет 18 8   х х 
мiсць для вiдвiдувачiв 19 372 х х х 
 
 
 
 
 
141 
 
Роздiл III. АМАТОРСЬКI ФОРМУВАННЯ ТА ЇХ УЧАСНИКИ 
З них З них 
протягом 
Кiлькiсть Кiлькiсть року брали 
мають мають  
№ аматорських на учасникiв участь у 
  моло- звання звання 
Рядка формувань, платнiй дитячi формувань, культурно- жiнки 
дiжнi "народ- "зразко- 
одиниць основi осiб мистецьких 
ний" вий" 
заходах за 
кордоном 
А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Усього (сума рядкiв 02-12) 01 34 20 7 11 6 2 638   491 
у тому числi: 02 14 9   2 7 3 1 220   163 
вокально-хоровi 
музично-iнструментальнi 03 3 2         17   8 
театральнi 04 2 2 1 1     22   15 
хореографiчнi 05 8 6 3 3 2 1 214   167 
фольклорнi 06                   
образотворчого  мистецтва 07 1 1 1   1   37   27 
декоративно-ужиткового 08                   
мистецтва 
цирковi 09                   
кiно- та фотомистецтва  10                   
технiчної творчостi, iншi 11                   
любительськi об’єднання, клуби за 12 6                 х х 128   111 
iнтересами, гуртки 
  
142 
 
Роздiл IV. ХУДОЖНИКИ ТА МАЙСТРИ МИСТЕЦТВ 
(осiб) 
З них 
протягом року 
брали участь у 
№  на  
  Усього мають звання мають культурно- 
рядка платнiй жiнки 
"народний" звання  "заслужений" мистецьких 
основi 
заходах за  
кордоном 
А Б 1 2 3 4 5 6 
Кiлькiсть художникiв та майстрiв 01             
 
Роздiл V. КУЛЬТУРНО-МАСОВI ЗАХОДИ, ВIДВIДУВАЧI КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
Кiлькiсть Кiлькiсть З них 
№ 
  заходiв, вiдвiдувачiв, 
Рядка особи  
од осiб дiти  пенсiонери жiнки 
з iнвалiднiстю 
А Б 1 2 3 4 5 6 
Усього (сума рядкiв 02-06) 01 209 138000 68000 100 50000 80000 
у тому числi: 
02 8 8000 6000 25 2000 3000 
виставки творiв мистецтва 
вистави та концерти 
03 60 56000 27000 30 16000 20000 
аматорських колективiв 
вистави та концерти 
04 30 30000 6000 25 14000 25000 
професiйних колективiв 
iншi культурно-освiтнi та  
05 74 31000 25000 10 12000 30000 
розважальнi заходи 
суспiльно-полiтичнi та iншi 
06 37 13000 4000 10 6000 2000 
заходи 
143 
 
 
Роздiл VI. ПЕРСОНАЛ 
             (осiб) 
  
№ Усього зовнiшнi 
              З них 
рядка   сумiсник
  и 
штатнi працiвники 
повний робочий 
  Неповний робочий день  
день 
А Б 1 2 3 4 
Кiлькiсть працiвникiв клубного закладу станом на кiнець 
01 51 25 5 21 
звiтного перiоду 
з них: здiйснюють  культурно-освiтню  дiяльнiсть 02 41 17 3 21 
Жiнки 03 23 12 3 8 
особи у вiцi 15 – 35 рокiв  04 5 2 0 3 
мають освiту вiдповiдного спрямування 05 30 х х х 
з них:мають вищу освiту другого рiвня 06 11 х х х 
 
  
144 
 
Роздiл VII. НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИТРАТИ КОШТIВ 
 
№ 
Сума, тис. грн 
 рядка 
А Б 1 
Надходження (сума рядкiв 02-06) 01 5086,2 
у тому числi: бюджетнi асигнування 02 4918,2 
орендна плата 03 168,0 
плата за послуги 04 0,0 
благодiйнi внески, гранти та дарунки 05 0,0 
iншi надходження 06 0,0 
Витрати (сума рядкiв 08-11) 07 5070,5 
у тому числi: капiтальнi витрати 08 0,0 
оплата працi та нарахування на 
09  3808,6 
заробiтну плату 
плата за комунальнi послуги та 
10 965,7 
енергоносiї 
iншi поточнi витрати 11 296,2 
 
  
145 
 
 
Керiвник   Є.В.Валовенко     
Виконавець   Л.М.Бакума     
Телефон   (0472) 33 28 26     
   Електронна пошта   [email protected]     
          
Генеральний директор Директорату 
стратегiчного планування та європейської                                  Я. ПЕТРАКОВ 
iнтеграцiї 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
146 
 
Додаток В2 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Мiнiстерства культури України 
18 червня 2019 року № 478 
ЗВIТНIСТЬ 
ЗВIТ ПРО ДIЯЛЬНIСТЬ КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
за 2022 рiк 
Подають Термiн 
Клубнi  заклади  комунальної  форми  власностi  (крiм м. Києва), а також  клубнi заклади, що належать Не Форма № 7-НК (рiчна) 
до сфери управлiння районних державних адмiнiстрацiй, – структурним пiдроздiлам з питань культури пiзнiше ЗАТВЕРДЖЕНО 
районних державних адмiнiстрацiй, виконавчим органам сiльських, селищних, мiських рад та рад нiж    
об&apos;єднаних територiальних громад 25 сiчня Наказ Мiнкультури 
вiд 18 червня 2019 
Не 
Клубнi заклади, що належать до сфери управлiння обласних та Київської мiської державних Року № 478 (за 
пiзнiше  
адмiнiстрацiй, центральних органiв виконавчої влади,– структурним пiдроздiлам з питань культури погодженням  
нiж 10 
обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй з Держстатом) 
лютого 
 Респондент:  
Найменування:  Черкаський мiський Будинок культури iменi Iвана Кулика  
Iдентифiкацiйний код ЄДРПОУ: 25872971 
Мiсцезнаходження: 
Поштовий iндекс: 18023 
Область: Черкаська 
Район: Соснiвський 
Об’єднана територiальна громада:   
Населений пункт: Черкаси 
Вулиця, провулок тощо: Вул. Благовiсна 
147 
 
Номер будинку, корпусу, офiсу: Буд.170 
Електронна адреса: [email protected] 
Код мiсцевого бюджету, з якого здiйснюється фiнансування закладу: 2357600000 
 (заповнюється згiдно з Довiдником мiсцевих бюджетiв, затвердженим наказом  Мiнiстерства фiнансiв України  вiд 28 грудня 2009 року № 
1539 (у редакцiї наказу Мiнiстерства фiнансiв України  вiд 25 березня 2019 року № 118)) 
 
  
148 
 
 Роздiл I. ЗАГАЛЬНА IНФОРМАЦIЯ ПРО КЛУБНИЙ ЗАКЛАД 
  
(необхiдне позначити “1”) 
Група 
Юридичний Призначення будiвлi, в Загальний технiчний 
Орган управлiння  оплати  Тип мiсцевостi 
статус якiй розмiщено заклад стан будiвлi 
працi 
1 2 3 4 5 6 
виконавчий 
орган   потребує           
- юридична спецiально   мiська   
сiльської,   I   - 1   капiтального     -   
   1 особа побудована -   1 мiсцевiсть 1 
селищної ради    1 ремонту -   1    1 
- 1 
виконавчий   пристосована   
вiдокремлений   
орган мiської -   (пам&apos;ятка   сiльська 
  II 1 пiдроздiл     аварiйний -   2   -     
ради (крiм  м.    2 - мiсцевого   мiсцевiсть 
(фiлiя)    2 
Києва) - 2    2 значення) -   2 
виконавчий   
пристосована 
орган   
- (пам&apos;ятка 
Київської   III                     
   3 нацiонального 
мiської ради - -
значення) 
3    3 
  
виконавчий 
орган ради   
- пристосована 
об’єднаної 1 IV         -  1         
   4 (iнше) 
територiальної    4 
громади - 4 
  
149 
 
Продовження таблиці «Загальна інформація про заклад» 
районна 
державна 
                              
адмiнiстрацiя  
- 5 
обласна 
державна 
                              
адмiнiстрацiя  
- 6 
мiнiстерство, 
центральний 
орган                               
 
виконавчої 
влади - 7 
 
 Роздiл II. МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА БАЗА КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
  
З них  
№  Кiлькiсть – 
  рядк усього,  потребують  з графи 2 – потребують капiтального  Площа, м2 
а одиниць ремонту ремонту 
А Б 1 2 3 4 
Об’єкти дозвiлля (сума рядкiв 02-07) 01             19     1466 
у тому числi: 
02             1     483 
кiноконцертнi (глядацькi) зали 
танцювальнi зали 03             3     481 
спортивнi об’єкти 04             1     107 
iгротеки 05         
вiтальнi, свiтлицi 06         
  
150 
 
Продовження таблиці «Матеріально технічна база» 
     iншi 07 14     395 
Наявнiсть у закладi: автотранспорту 08       х 
кiноустановок, вiдеопроекторiв 09 1   х х 
телевiзорiв 10 1   х х 
звукового обладнання 11 3   х х 
свiтлотехнiчного обладнання 12 2   х х 
вiдеокамер та фотоапаратiв 13     х х 
копiювально-розмножувальної 
14 5   х х 
технiки 
комплектiв  музичних iнструментiв 15 5   х х 
комп’ютерiв, ноутбукiв 16 8   х х 
з них: для вiдвiдувачiв 17     х х 
з доступом до мережi Iнтернет 18 8   х х 
мiсць для вiдвiдувачiв 19 372 х х х 
 
  
151 
 
Роздiл III. АМАТОРСЬКI ФОРМУВАННЯ ТА ЇХ УЧАСНИКИ 
  
З них З них 
протягом 
Кiлькiсть Кiлькiсть року брали 
мають мають  
№ аматорських на учасникiв участь у 
  моло- звання звання 
рядка формувань, платнiй дитячi формувань, культурно- жiнки 
дiжнi "народ- "зразко- 
одиниць основi осiб мистецьких 
ний" вий" 
заходах за 
кордоном 
А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Усього (сума рядкiв 02-12) 01 26 2 8 9 6 2 437   364 
у тому числi: 
02 11 1 2 4 3 1 182   163 
вокально-хоровi 
музично-iнструментальнi 03 4     1     19   11 
театральнi 04 2   1 1     22   15 
хореографiчнi 05 6 1 4 2 2 1 157   137 
фольклорнi 06                   
образотворчого  мистецтва 07 1   1   1   37   30 
декоративно-ужиткового 
08                   
мистецтва 
цирковi 09                   
кiно- та фотомистецтва  10                   
технiчної творчостi, iншi 11                   
любительськi об’єднання, 
12  2      1      х    20    8 
клуби за iнтересами, гуртки 
  
 
 
 
 
 
152 
 
 
 
Роздiл IV. ХУДОЖНИКИ ТА МАЙСТРИ МИСТЕЦТВ 
(осiб) 
З них 
протягом 
року брали 
№  
  Усього на  участь у 
мають звання мають 
рядка платнiй культурно- жiнки 
"народний" звання  "заслужений" 
основi мистецьких 
заходах за  
кордоном 
А Б 1 2 3 4 5 6 
Кiлькiсть художникiв та 
01             
майстрiв 
  
Роздiл V. КУЛЬТУРНО-МАСОВI ЗАХОДИ, ВIДВIДУВАЧI КЛУБНОГО ЗАКЛАДУ 
 
Кiлькiсть Кiлькiсть З них 
№ 
  заходiв, вiдвiдувачiв, 
рядка особи  
од осiб дiти  пенсiонери жiнки 
з iнвалiднiстю 
А Б 1 2 3 4 5 6 
Усього (сума рядкiв 02-06) 01 90 30000 10000 50 9000 18000 
у тому числi:виставки творiв мистецтва 02   5 3000 1400 10 1000 1500 
вистави та концерти аматорських колективiв    03   28          8400 3000 20 3000 5000 
вистави та концерти професiйних колективiв    04 5 2000          - 10 800 1500 
iншi культурно-освiтнi та розважальнi заходи    05 40 12000 3600 10 3000 7000 
суспiльно-полiтичнi та iншi заходи    06 12 4600 2000 - 1200 3000 
153 
 
Роздiл VI. ПЕРСОНАЛ 
                     (осiб) 
№   
Усього 
ряд               З них зовнiшнi 
  
ка сумiсники 
  
штатнi працiвники 
  Повний робочий Неповний    
день робочий день 
А Б 1 2 3 4 
Кiлькiсть працiвникiв клубного закладу 
01 52 23 5 24 
станом на кiнець звiтного перiоду 
з них: здiйснюють  культурно- 
02 42 13 5 24 
освiтню  дiяльнiсть 
жiнки 03 23 8 2 13 
особи у вiцi 15 – 35 рокiв  04 7 3 0 4 
мають освiту вiдповiдного спрямування 05 40 Х х х 
з них: мають вищу освiту другого рiвня 06 11 Х х х 
                  
  
154 
 
Роздiл VII. НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИТРАТИ КОШТIВ 
 
  № рядка Сума, тис. грн 
А Б 1 
Надходження (сума рядкiв 02-06) 01 5632,7 
у тому числi: бюджетнi асигнування 02 5548,8 
орендна плата 03 83,9 
плата за послуги 04 0,0 
благодiйнi внески, гранти та дарунки 05 0,0 
iншi надходження 06 0,0 
Витрати (сума рядкiв 08-11) 07 5597,7 
у тому числi: капiтальнi витрати  08 0,0 
оплата працi та нарахування на заробiтну плату 09 4099,5 
плата за комунальнi послуги та енергоносiї 10 1409,00 
iншi поточнi витрати 11 89,2 
  
155 
 
Керiвник   Є.В.Валовенко     
Виконавець   М. В. Вергун     
Телефон   (0472) 33 28 26     
   Електронна пошта           [email protected]     
          
Генеральний директор Директорату 
стратегiчного планування та європейської                                  Я. ПЕТРАКОВ 
iнтеграцiї
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
