ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9227| Title: | «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5»» |
| Authors: | Коваленко, Юрій Іванович Коваленко, Ян Сергійович |
| Keywords: | Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5»». Виконавець: здобувач групи ПМ-91 Коваленко Ян Сергійович. Керівник: к. т. н., доцент Коваленко Юрій Іванович Кваліфікаційна робота бакалавра містить 82 сторінку формату А4, 9 рисунків, 23 таблиць,30 літературних джерел. В кваліфікаційній роботі виконано аналіз службового призначення деталі, здійснено вибір матеріалу для її виготовлення, визначено тип виробництва обґрунтовано вибір методу виготовлення заготовки, проведено розробку маршруту обробки деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5», вибрано технологічне обладнання, виконано розрахунки, режимів різання та норм часу. Спроектовано: спеціальний верстатний пристрій для фрезерування технологічної бази деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5» на обробляючому центрі, а також контрольний пристрій який призначений вимірювання співвісності отворів. В розділі охорона праці розглянуто загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9227 |
| Appears in Collections: | 131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Коваленко .pdf Restricted Access | 2.33 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
До захисту допущено:
Завідувач кафедри ТОМВ
____________Георгій КАНАШЕВИЧ
«_____»_____________2023р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі
«Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5»»
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПМ-91
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка»
Освітня програма – «Комп’ютерне конструювання
обладнання та розробка технологій
машинобудування»
Коваленко Ян Сергійович
Керівник: к.т.н., доцент Коваленко Ю.І.
Рецензент: Походун А. Я., начальник виробництва
ДП «Семпал»
Засвідчую, що у кваліфікаційній роботі
немає запозичень з праць інших
авторів без відповідних посилань.
Здобувач: __________________
підпис
Черкаси 2023 р.
Анотація
На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько-
технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус приводу механізму
розвантаження кутера Л5»».
Виконавець: здобувач групи ПМ-91 Коваленко Ян Сергійович.
Керівник: к. т. н., доцент Коваленко Юрій Іванович
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 82 сторінку формату А4, 9
рисунків, 23 таблиць,30 літературних джерел.
В кваліфікаційній роботі виконано аналіз службового призначення деталі,
здійснено вибір матеріалу для її виготовлення, визначено тип виробництва
обґрунтовано вибір методу виготовлення заготовки, проведено розробку
маршруту обробки деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера
Л5», вибрано технологічне обладнання, виконано розрахунки, режимів різання
та норм часу.
Спроектовано: спеціальний верстатний пристрій для фрезерування
технологічної бази деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера
Л5» на обробляючому центрі, а також контрольний пристрій який
призначений вимірювання співвісності отворів.
В розділі охорона праці розглянуто загальні вимоги до утримання та
експлуатації фонду захисних споруд.
Abstracts
For the bachelor's qualification work on the topic: "Design and technological
support for the production of the part "L5 cutter unloading mechanism drive
housing"".
Performer: winner of the PM-91 group Kovalenko Yan Serhiyovych.
Supervisor: candidate of technical sciences, associate professor Yury Ivanovich
Kovalenko
The bachelor's qualification work contains 82 pages of A4 format, 9 figures, 23
tables, 30 literary sources.
In the qualification work, an analysis of the service purpose of the part was
performed, the material for its manufacture was selected, the type of production was
determined, the selection of the workpiece manufacturing method was justified, the
processing route of the part "Drive housing of the L5 cutter unloading mechanism"
was developed, technological equipment was selected, calculations, cutting modes
and standards were performed time
Designed: a special machine tool for milling the technological base of the part
"L5 cutter unloading mechanism drive housing" on the machining center, as well as a
control device designed to measure the alignment of the holes.
The general requirements for the maintenance and operation of the fund of
protective structures are considered in the labor protection section.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….5 .
1. Інженерні розрахунки заданої деталі
1.1 Аналіз службового призначення деталі, вибір матеріалу ……………...6
1.2 Визначення типу виробництва…………………………………………..10
1.3 Аналіз технологічності конструкції деталі……………………………..14
1.4 Попередній вибір заготовки та методу її одержання………………….18
2. Технологічний розділ
2.1 Виявлення і аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталей та
формулювання основних технологічних рішень ……………………………..20
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь…………….….25
2.3 Розробка маршруту обробки деталі ………………………………….…28
2.4 Вибір обладнання, технологічного оснащення ………………………...33
2.5 Встановлення режимів різання …………………………….………........40
2.6 Нормування операцій……………………………………………….........51
3. Конструкторський розділ
3.1 Проектування верстатного пристрою……………………………………..53
3.2 Проектування спеціального контрольно-вимірювального пристрою…..59
4. Охорона праці
4.1. Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд...61
4.2 Утримання та експлуатація захищених входів і виходів………………….64
4.3 Утримання та експлуатація захисних пристроїв…………………………..65
4.4 Утримання та експлуатація огороджувальних захисних конструкцій……66
4.5 Утримання та експлуатація систем вентиляції…………………………….68
4.6 Утримання і експлуатація ДЕС та іншого електрообладнання …………..72
4.7 Утримання та експлуатація систем водопостачання, каналізації і
опалення………………………………………………………………………….75
4.8 Утримання та експлуатація систем зв’язку і оповіщення…………………77
Висновки………………………………………………………………………….79
Список використаних джерел……………………………………………………80
Додатки…………………………………………………………………………….83
4
ВСТУП
В сучасних умовах швидкої зміни об’єктів виробництва технологічні
процеси виготовлення деталей і зборки машин повинні бути гнучкими, тобто
здатними без більших затрат переналагоджуватись з випуску одного виду
виробу на інший. Це дуже важливо, так як в машинобудуванні більше 80%
всієї продукції випускається в серійному, дрібносерійному і одиничному
виробництві і значна частина робочого часу втрачається на переналадку
верстатів. Постійно змінюється характер сучасного виробництва, а це
обумовлює створення оброблюємої техніки, яка здатна швидко перестроїтись
на випуск нових виробів. Це обумовлено самим рухом технічного прогресу і
вимогами вдосконалення техніки і технології.
Велику роль відіграє також матеріал виготовлення ріжучого та
допоміжного інструменту, контрольно-вимірювальної апаратури. Велике
значення має також вибір технічних пристроїв і машин.
В кваліфікаційній роботі бакалавра потрібно забезпечити
конструкторсько-технологічне виготовлення деталі «Корпус редуктора»». Для
вирішення даної задачі використовуються теоретичні знання, які були отримані
в процесі вивчення спеціальних дисциплін.
5
1. Інженерні розрахунки заданої деталі
1.1. Аналіз службового призначення деталі, вибір матеріалу
Кутер Л5, місткістю чаші 0,125 м3 , є ротаційної м’ясорізальною
машиною з механічним вивантаженням фаршу, призначеною для остаточного
тонкого подрібнювання м'яса, що надходить на готування варених і ліверних
ковбас, а також сосисок та сардельок. На кутері допускається здрібнювання
охолодженого до — 1°—5°С м'яса в шматках масою не більш 0,5 кг, а також
заморожених блоків розміром 190x190x75 мм і температура їх не повинна бути
нижче - 8°С.
Кутер складається зі станини з електродвигунами привода ножового вала
і чаші, черв'ячного редуктора привода чаші, ножового вала, захисної кришки,
механізму вивантаження, механізму завантаження з візком, дозатора води й
електроустаткування з пультом керування.
Механізм вивантаження являє собою конструкцію, що складається з
редуктора, з однієї сторони до якого приєднаний електродвигун привода, а з
іншого боку — труба розвантажування з прохідним через неї валом привода
тарілки.
Усередині корпусу встановлена електромагнітна муфта, що відключає
механізм підйому й опускання вивантажувача в крайніх положеннях тарілки.
Положення механізму вивантаження при верхнім крайнім положенні
тарілки — є неробочим.
Корпус вивантажувача (позиція. 19) призначений для забезпечення сталої
точності відносного розташування зубчатої передачі, як у статичному стані, так
і в процесі експлуатації машини, а також плавність її роботи і відсутність
вібрації. Відповідно з цим відповідальні поверхні виконані з підвищеною
точністю та шорсткістю.
6
Рисунок 1.1 – Механізм розвантаження:1. Кришка; 2. Вал шестерня; 3.
Шестерня; 4. Вал-шестерня; 5. Шестерня; 6. Сектор черв’ячний; 7. Черв’як; 8.
Вал; 9. Муфта електромагнітна; 9. Муфта електромагнітна; 10. Кришка; 11. Вал;
12. Труба розвантажувача; 13. Тарілка; 14. Рукоятка; 15. Скребок; 16. Вимикач;
17. Кулачок; 18. Вал фіксатор; 19. Корпус; 20. Стійка; 21. Підшипник 205; 22.
Електродвигун N=0,75кВт n=1370 хв -1.
Основною базуючою поверхнею корпуса є основа, по якій його
встановлюють на станину. Поверхні головних отворів і торців на яких
базуються підшипники і фланці, є допоміжними базами корпуса. Нарізні отвори
на корпусі забезпечують кріплення приєднуваних до нього деталей і вузлів.
7
Рисунок 1.2 – Загальний вигляд деталі “ корпус приводу механізму
розвантаження кутера Л5”
Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5 являє конструкцію з
плоскою основою, та криволінійною зовнішньою поверхнею, основа виконана
з шорсткістю Rа=3,2 мкм. Торці корпусу оброблені з шорсткістю Rа=6,3 мкм.
В виробі деталь працює при середніх навантаженнях, в умовах високої
вібрації. До деталі висуваються також вимоги по профілю повздовжнього
перерізу, співвісності отворів 52Н7, та співвісності отворів 30Н8 та 52Н8.
За базовим технологічним процесом для виготовлення деталі «корпус
приводу механізму розвантаження кутера Л5» використовується сірий чавун
марки CЧ-21-40 ДСТУ 8833:2019, в якості матеріалу замінника – сірий чавун
марки СЧ-24-44 ДСТУ 8833:2019. Він застосовується для виготовлення
середньонавантажених деталей машин, які працюють з незначними
статичними, динамічними та вібраційними навантаженнями (взагалі корпусні
деталі).
Хімічний склад матеріалів наведено в таблиці 1.1
8
Таблиця.1.1 – Хімічний склад матеріалу (в відсотках) [1]
Масовий зміст елементів, %
Марка Р S
С Sі Mn
не більше
СЧ –21-40 3,2–3,5 2,0–2,4 0,5–0,8
СЧ –24-44 3 1 0 0,2 0,15
,1–3,4 ,9–2,3 ,5–0,7
Механічні властивості матеріалу деталі та матеріалу замінника наведені в
таблиці 1.2
Таблиця 1.2 – Механічні властивості сплавів [1]
Марка ,г/с в, , % НВ
м3 Мпа
СЧ 21-40 7,0 147 7,2 163–
229
СЧ 24-44 7,1 176 7,3 170–
229
В процесі виготовлення деталь піддається термічній обробці — відпал
після лиття для розкладання карбідів (усунення відбілу), і зниження твердості
поверхневого шару. Відпал проводимо при температурі Т=850…980С з
витримкою 4...6 години, а потім повільне охолодження на повітрі. Це дає
найбільшу пластичність та мінімальний рівень внутрішніх напружень, що
значно полегшує процес обробки та зменшує зношення різального інструменту.
Деталі що виготовляються з сірого чавуну мають добру оброблюваність
різанням, але із за своєї структури вони погано шліфуються, тому при розробці
технологічного процесу бажано виключити операції шліфування.
9
1.2 Визначення типу виробництва
В умовах ринкової економіки програма випуску виробу може бути
представлена такою формулою [2]:
N=П/Ц, (1.1)
де: П – ринкова потреба в виробах, шт.
Ц – оптимальний життєвий цикл випуску виробів, рік.
В межах дипломного проектування оцінити ринкову необхідність у
продукції немає можливості, тому за базу беруть планову програму випуску
виробів, яка наведена в завданні на дипломне проектування.
При проектуванні виробничих процесів основою розрахунку є не річна
програма випуску, а річна програма запуску їх у виробництво, шт.
Nзап = Nвип(1+/100+/100+/100), (1.2)
де Nвип – програма випуску виробів, шт.
=3...5 – процент браку [2];
=2...10 – процент незавершеного виробництва, який залежить від галузі
машинобудування, терміну виробничого циклу та інше [2];
=2...10 – процент запасних частин [2].
Тип виробництва згідно з ГОСТ3.1121-84 визначається коефіцієнтом
закріплення операцій, за кількістю обладнання і визначається за формулою:
Кз.о.=О/Р, (1.3)
де О – кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях
дільниці чи цеху;
Р – кількість робочих місць на дільниці чи в цеху.
Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки
одну операцію, то Кз.о. = 1, відповідає масовому виробництву.
При 1 < Кз.о. < 10, - виробництво великосерійне, при 10 < Кз.о. < 20 –
середньосерійне, при 20 < Кз.о. < 40 – мало серійне, при Кз.о. > 40 – одиничне.
[2]
10
При визначенні типу виробництва застосовується приблизне значення
Тшт., яке визначається за формулою [2]::
Тшт = кТо (1.4)
де: То – основний технологічний час, визначається по аналогу чи за
формулою, хв;
к – коефіцієнт, який залежить від типу виробництва і методу обробки
поверхонь.
Кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці
чи цеху визначаються так [2]::
О = з.н./з.ф., (1.5)
де з.н.=0.75...0.95- нормативний коефіцієнт завантаження обладнання
[2]:;
з.ф. – фактичний коефіцієнт завантаження обладнання [2]:
з.ф.=Сp/Сn, (1.6)
де Сp – розрахункова кількість верстатів певного типу;
Сn – прийнята кількість верстатів певного типу.
Сp=Tшт.к.Nзап/Fgз.н.60, (1.7)
де Tшт.к – сумарний штучно-калькуляційний час, хв;
N-річний обсяг виробництва, шт;
Fg-дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.
При роботі в дві зміни Fg=4055 год [2].
Згідно вимог ГОСТ 14.312-74 є дві форми організації технологічних
процесів-групова і потокова.
Доцільність застосування потокової форми організації виробництва
встановлюють на основі порівняння середнього штучного часу Тшт.ср для
кількох основних операцій з розрахунковим тактом випуску Тв[2]:
Кз=Тшт.ср/Тв. (1.8)
При Кз 0.6 вибирають потокову форму організації виробництва, у
противному разі - групову.
11
При Кз ≤ 0 .6, можна застосовувати багатономенклатурну потокову лінію,
тобто необхідно підібрати ще кілька подібних деталей.
Тривалість такту залежить від типу лінії:
для однономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/N, (1.9)
для багатономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/Ni, (1.10)
для автоматичної:
Тв = 60Fg.л.Кз/N, (1.11)
де Fg.o., Fg.л. – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання
потокової або автоматичної лінії, годин;
Кз= 0.75...0.95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання[2];
Ni – число і-тих виробів(деталей), які підлягають випуску за рік.
Якщо з тих чи інших причин в умовах серійного виробництва не вдається
організувати потокове виробництво, приймають групову форму організації, яка
характеризується періодичним запуском виробів(деталей) партіями. Розмір
партії запуску Пз на стадії проектування визначають[2]:
Пз=Nз/254, (1.12)
де =3, 6, 12, 24 - періодичність запуску, днів [2];
254 – число робочих днів за рік.
Проводимо розрахунки, виходячи з того, що задана програма випуску
виробів Nвип =1000шт.
З базового технологічного процесу визначаємо штучний час. Результати
зводимо в таблицю 1.3.
Таблиця 1.3 – Норми часу для кожної операції
Номер
Назва операції То, хв
операції
020 Горизонтально-фрезерна 2,6
030 Програмно-комбінована 26,71
040 Вертикально-свердлильна 8,4
045 Радіально-свердлильна 12,6
12
Розраховуємо кількість верстатів певного типу та кількість різних
операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці. Результати заносимо в
таблицю 1.4
Таблиця 1.4 – Кількість верстатів
Кількість
Верстат Тшт.к., хв. верстатів з.ф. О, шт
mp mn
ИР500ПМФ4 42,09 0,21 2 0,21 4,05
6Р82 4,78 0,02 1 0,02 42,5
2Н125 14,48 0,07 1 0,07 18,14
2А53 21,67 0,10 1 0,10 12,5
Всього 5 77,45
Розраховуємо коефіцієнт закріплення операцій за формулою
Кз.о= 77,45/4 = 19,36
Так, як 10 < Кз.о. < 20, то робимо висновок що, тип виробництва -
середньосерійний
Серійний тип виробництва характеризується періодичністю повтору
партій (серій). Застосовується універсальне, частково спеціалізоване, а також
спеціальні, переналагоджувані пристосування, універсальні і спеціальні ріжучі
інструменти. В якості вихідних заготовок використовують лиття в землю і
точне литво [2].
Даному виду виробництва по ДСТУ 8833:2019 відповідає групова форма
організації робіт, запуск виробу проводиться партіями з визначеною
періодичністю. Величина операційної партії заготовок [2]:
Nвип a 1000 15
n 63 шт (1.13)
F 254
а — періодичність запуску-випуску партії деталей; а =15 днів.
F — кількість робочих днів на рік, F = 254 днів.
13
1.3. Аналіз технологічності конструкції деталі
Трудомісткість виготовлення корпусних деталей суттєво залежить від
технологічності їх конструкції, тобто правильного вибору матеріалу деталі,
простановки розмірів, форми поверхонь і їх розташування з заданою точністю,
якістю поверхонь. Конструкція корпусу забезпечує наступні технологічні
вимоги[4]:
1. Заготовку отримують методом литва в пісчані форми.
2. Площина основи, яка піддається механічній обробці, переривається
дільницями з заниженням.
3. Базова та технологічна поверхні мають достатню протяжність, що
забезпечує добру усталеність.
4. Оброблювані поверхні відкриті і досяжні для підходу ріжучого
інструменту.
5. Отвори в корпусі мають просту геометричну форму, в більшості
випадків наскрізні.
6. Відсутні отвори розташовані під кутом відносно стінок.
7. Кріпильні отвори стандартні і їх номенклатура мінімальна.
8. Основними допусками на лінійні розміри є допуски 11-13 кв. точності,
а для отворів — за 7-8-м квалітетом.
9. Основний показник шорсткості — Rz200.
10. Деталь має глухі різьбові отвори, але немає можливості їх замінити
наскрізними, тому розроблюється допоміжний інструмент – різьбонарізний
патрон.
Здійснимо розмірний аналіз: тобто перехід від конструкторського
розмірного ланцюга (КРЛ) до технологічного розмірного ланцюга (ТРЛ) [13].
14
А =124+0,4
2 мм А1=750,05 мм
Рисунок 1.3 Схема розмірного аналізу
Потрібно знайти номінальне значення розміру Б2 та його граничні
відхилення.
1. Номінальне значення розміру Б2.
Б2= А1+А2
Б2=124+75=199 мм
2. Поле допуску ланки Б2.
З формули
Т=Ті=ТБ1+ТБ2 (1.14)
знаходимо ТБ2
ТБ2=Т-ТБ1
ТБ2=0,4-0,05=0,35 мм
3. Знаходимо середину поля допуску ланки Б2 з формули:
О=ОБі - ОБі=ОБ2 - ОБ1 (1.15)
знаходимо ОБ2
ОБ2=О-ОБ1
ОБ2=0,2-0=0,2
4. Знаходимо верхнє та нижнє відхилення ланки Б2.
1
ES ОБ 2 Т Б 2 (1.16)
2
1
EI ОБ 2 Т Б 2 (1.17)
2
15
1 1
ES 0,2 0,35 0,38мм ES 0,2 0,35 0,03мм
2 2
Отже замикальна ланка буде дорівнювати 750,05 мм, а розмір 199 0.38
0.03
мм.
Визначимо деякі кількісні показники технологічності [2].
Коефіцієнт точності :
1
К 1
T (1.18)
T
CP
де ТСР— середній квалітет точності.
n T
T i i
CP (1.19)
n
i
де Ті— і-й квалітет;
nі— кількість поверхонь і-го квалітету.
Значення Ті та nі беремо з таблиці 1.5
Таблиця 1.5 – Квалітети поверхонь
Ті 7 8 10 12 13 14
nі 2 83 1 27 2 44
За формулами (1.18)‚ (1.19):
7 2 8 8 10 12 27 13 2 14 44
TCP 12,54
84
1
KT 1 0,92
12,54
16
Коефіцієнт шорсткості [2]:
1
К
Ш (1.20)
Ш
CP
де ШСР— середня шорсткість поверхонь.
n Ra
Ш i i
CP (1.21)
ni
де Rаі — шорсткість поверхні.
Значення Rа і nі беремо з таблиці 1.6
Таблиця 1.6 – Шорсткості поверхонь
Rаі, мкм 0,8 1,6 3,2 6,3 12,5
nі 2 10 7 23 15
За формулами (1.20)‚ (1.21) :
0.8 2 1.6 10 3.2 7 6.3 2312.5 15
ШCP 6,53
57
1
КШ 0,153
6,53
Коефіцієнт використання матеріалу
m
Д
К
ВМ (1.22)
m
3
де mД=21 кг — вага деталі;
mЗ=22— вага заготовки;
Тоді за формулою 1.22 коефіцієнт використання матеріалу :
21
KBМ 0,92
22
17
1.4. Попередній вибір заготовки та методу її одержання
Виходячи з технологічних властивостей матеріалу СЧ-21-40 ДСТУ
8833:2019, конструктивних і технологічних властивостей деталі способи
одержання заготовки, що рекомендуються : лиття в пісчані форми, лиття в
кокіль, лиття під тиском.
Таблиця 1.7 – Порівняльна характеристика способів одержання
заготовки[4]
Шорст- Відносн
Тип Маса
Спосіб Матеріа Точність кість а Область
вироб відлив Технологічні
одер- л розмірів, поверх собівар- застосув
ництв ок особливості
жання відливок квалітет ні тість, ання
а кг
Rz, мкм грн/т
Литво Сталь, Можливість
чавун12 Фланці,
в чавун, виготовлення
10… 320…8 0 вали,
пісчан О, С кольоро- 11…17 відливок
1000 0 сталь12 диски,
і ві любої
5…250 корпуса
форми метали конфігурації
Виготовлення
Сталь, Муфти,
чавун90 товстостінних
Литво чавун втулки,
0,1…5 …150 відливок
в С кольоро- 12…15 80…20 стакани,
0 сталь15 простої та
кокіль ві моховик
0…200 середньої
метали и, колеса
складності
Таблиця 1.8 – Матриця впливу факторів[4]
Фактори
Спосіб Форма і Точність Річна
Технологічні Виробничі
Виготовлення розміри і якість програм Сума
властивості можливості
заготовки заготовк поверхневого а
матеріалу підприємства
и шару
Литво в
+ - + + + 4
пісчані форми
Литво в
- + + + + 4
кокіль
Вартість заготовки визначаємо за формулою :
C S
S заг
1
Q KТ KC K е KМ K п Q q від
у.о, (1.23)
1000 1000
18
де С1 – базова вартість (тони заготовок) [2]
Кт, Кс, Кв, Км, Кп – коефіцієнти, що залежать від класу точності, групи
складності, маси, марки матеріалу і об'єму виробництва заготовок. [3, с.34–36]
Q – маса заготовки.
q – маса готової деталі.
Sвід – вартість однієї тони відходів.
Вартість заготовки, отриманої литвом в пісчані форми за формулою 1.23
буде дорівнювати :
5000 350
SЗАГ 22 10,831,11,12 1 22 21 24,7 у.о
ПІСЧ
1000 1000
Аналогічно за формулою 1.23 визначаємо вартість заготовки, отриманої
литвом в кокіль :
5300 350
SЗАГ 22 10,831,11,12 1.26 22 21 34,5у.о
КОКІЛЬ
1000 1000
Механічна обробка обох заготовок до готової деталі проводиться за
однаковим технологічним процесом.
Порівнюючи технологічну собівартість виготовлення заготовки обома
методами литва, зробимо висновок , що доцільніше використовувати литво
пісчано-глинясту форму з машинною формовкою форми.
Економічний ефект виготовлення заготовки методом литва в пісчано-
глинясту форму в порівнянні з методом литва в кокіль:
E (SЗАГ SЗАГ ) NЗАП (1.24)
КОКІЛЬ. ПІСЧ .
де NЗАП — програма запуску виробів, шт.
Е=(34,5-24,7)1000=9800у.о
19
2. Технологічний розділ
2.1 Виявлення і аналіз розмірних зв'язків поверхонь деталей та
формулювання основних технологічних рішень
Виявлення та аналіз розмірних зв’язків провадимо за кресленням деталі з
урахуванням функцій, що виконуються конкретними поверхнями деталі в
складальній одиниці.
Службове призначення корпусу забезпечується рядом параметрів. До
основних параметрів належать розміри та шорсткість отворів для базування
підшипників кочення, допуски форм і розмірів для цих отворів, точність
отворів на торцях корпусу, а також довжина та ширина самого корпусу [4].
Службове призначення корпусу забезпечується також рядом допоміжних
параметрів, що безпосередньо не стосується службового призначення деталі –
другорядними параметрами деталі [4].
Другорядними параметрами корпусу є:
o Точність отворів для залиття та зливу масла;
o Точність взаємного розміщення приєднувальних отворів;
Забезпечити точність та допуск співвісності 0,05мм отвору 62H7 з
шорсткістю Ra0,8мкм для посадки підшипників кочення.
Забезпечити точність, допуск співвісності та паралельності 0,05мм
отвору 52H7 з шорсткістю Ra0,8мкм для посадки підшипників кочення.
Забезпечити точність розмірів 130Н8 та 155Н8 з отриманням
шорсткості Ra1,6мкм для точного приєднання кришки (рисунок.1.1.1, позиція
1) до корпусу.
Забезпечити міжосьову відстань 750,05 мм.
Забезпечити міжосьову відстань 900,08 мм.
Забезпечити точність та допуск співвісності отвору 158Н8 з
шорсткістю Ra1,6мкм для приєднання кришки (рисунок 1.1.1 позиція10).
Забезпечити точність та співвісність отворів 52Н8 та 30Н8 з
шорсткістю Ra1,6мкм для базування вала фіксатора на підшипниках кочення.
20
Забезпечити довжину корпуса 256Н12 з шорсткістю на торцях Ra3,2 мкм
Забезпечити товщину нижньої частини корпуса 120d11.
Вибір принципової схеми маршруту обробки деталі
Рисунок 2.1 – Оброблюємі поверхні деталі
Знаючи квалітети розмірів оброблюємих поверхонь формуємо маршрутну
схему поетапної механічної обробки поверхонь
21
Таблиця 2.1— Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь [3]
Квалітет
точності Номер поверхні
за ГОСТ
25347-82 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
15
14
13
12
11
10
9
8
7
Аналізуючи функції, які виконують поверхні деталі згідно свого
службового призначення, та розмірні зв’язки між поверхнями деталі
визначаються технологічні бази деталі на першій та наступних операціях.
Схеми базування наведені в таблицях 2.2, 2.3. При виборі баз керуюсь
принципом сумісності та сталості баз. За бази приймаю поверхні від яких стоїть
найбільша кількість розмірів.
22
Таблиця 2.2 – Варіанти схем базування на першу операцію
№
вар. Схема базування Переваги Недоліки
1 Безпосередньо
витримуються
заданий розмір
Простота
1 конструкції _____
пристрою.
2 Стійке
положення
заготовки при
обробці.
1 Не
забезпеч
-чується
безносе-
2 1 Простота
пристрою редньо
заданий
розмір.
23
Таблиця 2.3 – Варіанти схем базування на наступні операції
№
Недолік
вар. Схема базування Переваги
и
1. Простота
конструкції
2. Можли-
вість
обробки
1.
двох торців
Нестійке
за один
поло-
установ
1 ження
3. Забезпе- заготовк
чення и
допусків
форми та
розташу-
вання
поверхонь
1.
Необхі-
дність
1. Забезпеч-
пере-
чується
ставляти
2 висока
заготовк
стійкість
у для
обробки
отворів
24
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь
На вірний вибір методу обробки поверхонь заготовки впливають такі
фактори, як службове призначення деталі, функціональне призначення
поверхонь, вимоги по точності, шорсткості, геометричної форми тощо.
Визначаю число ступенів обробки на основі розрахунків уточнення [4]
T n
3
1 2 ... n i (2.1)
Tд i1
де - загальне уточнення;
і – окремі ступені уточнення;
n – число ступенів обробки;
Тз, ТД, Ті – допуски параметрів, що розглядаються відповідно до
заготовки деталі, і –го ступеня.
Розкладаючи загальне уточнення на ступені слід врахувати: для першого
ступеня чорнової обробки - <6, для проміжних ступенів напівчистової обробки
- =3…4, для ступенів чистової обробки - =1,5…2.
Для найбільш спрямованого вибору числа ступенів використовуємо
формулу: N=lg/0,46 (2.2)
Наприклад для даної деталі яка має циліндричну поверхню 52Н7.
Заготовка виготовлена методом лиття в пісчано-глинясту форму і при
машинній формовці досягає точності Н14.
Загальне уточнення
=Тзаг/Тдет=620/25=27,8
n=lg27,8/0,46=3,98
приймаємо n=4, призначивши 1=6 2=3 3=1,5. Загальне =27.
Розрахунки кількості переходів для кожної поверхні деталі наведено в
таблиці 2.4
25
Таблиця 2.4 – Визначення методу обробки поверхонь
Розмір Варіанти МОП
Допуск Допуск Кількість
Номер поверхні, Уточ-
заготовки деталі перехо-
поверх квалітет нення 1-й варіант 2-й варіант
Тз, мкм ТД, мм дів
ні точності
1 2 3 4 5 6 7 8
Фрезеруванн
Дворазове,
я,
1 130Н8 1600 63 35,3 3 тонке
розточуванн
розточування
я
Фрезеруванн
2 130Н12 1600 400 4,0 1 Розточування
я
розточуванн
Чорнове, я,
чистове, зенкеруванн
3 62Н7 1200 30 40 3
тонке я
розточування тонке
розточуванн
я
4 28Н12 840 210 4,0 1 Фрезерування
Зенкеруванн
5 55Н12 1200 300 4,0 1 Розточування
я
6 256h12 2100 520 4,0 1 Фрезерування Стругання
Чорнове,
Чорнове,
чистове,
чистове,
7 52Н7 1200 30 40 3 тонке
Розточування
розточуванн
розгортування
я
Фрезеруванн
8 55Н12 1200 300 4,0 1 Розточування
я
9 102Н12 1400 350 4,0 1 Фрезерування Стругання
Свердління,
10 М24-6Н 840 84 10,0 3 зенкерування,
різьбонарі-зання
11 274h12 2100 520 4,0 1 Фрезерування Стругання
12 256h12 2100 520 4,0 1 Фрезерування Стругання
Фрезеруванн
Розточування
я,
13 155H8 1600 630 2,5 3 чорнове,
розточуванн
чистове, тонке
я
14 2H12 400 100 4,0 1 Фрезерування Стругання
Свердління,
15 М24-6Н 840 84 10,0 3 зенкерування,
різьбонарізання
Свердління,
16 M6-6H 480 120 4,0 2
різьбонарізання
26
Продовження таблиці 2.4
1 2 3 4 5 6 7 8
Розточуванн
Розточування я,
17 52H8 1200 46 36,4 3 чорнове, зенкеруванн
чистове, тонке я чорнове,
чистове
Розточуванн
Розточування я,
18 30H8 840 33 35,5 3 чорнове, зенкеруванн
чистове, тонке я,
розвертання
19 46H12 1000 250 4 1 Фрезерування
Свердління,
20 M8-6H 580 150 4,0 2
різьбонарізання
У відповідності до вибраних методів обробки та сформульованих
технологічних задач розробляємо маршрут механічної обробки деталі за
першим варіантом обробки поверхонь.
27
2.3. Розробка маршруту обробки деталі
Згідно з кресленням деталі, принциповою схемою маршруту обробки та
наміченими маршрутами обробки поверхонь, об’єднуємо поверхні в
комплекси, попередньо вибираємо обладнання та розробляємо варіанти МОД:
Варіант 1
0 Ливарна
05
0 Термічна
10
0 Транспортна
15
0 Горизонтально-фрезерна: фрезерувати поверхню 11
20
0 Програмно-комбінована: фрезерувати торець 6, поверхню 4,
30 12, площину для отвору 16, бобишку 9, обробити отвори 17, 18,
поверхні 1, отвори 3,5,7, канавку 8, фрезерувати торець отвору
52Н8, фрезерувати торець отвору 52Н8 Фрезерувати поверхні 19
0 Вертикально-свердлильна: Свердлити, зенкувати фаски та
40 нарізати різьбу в отворах на поверхнях 6 та 12
0 Радіально-свердлильна: Свердлити, зенкувати фаски та
45 нарізати різьбу в отворах 10, 14
0 Контрольна
50
Варіант 2
0 Ливарна
05
0 Термічна
10
28
0 Транспортна
15
0 Горизонтально-фрезерна: фрезерувати поверхню 11, фрезерувати
20 торець отвору 52Н8
0 Горизонтально-фрезерна: фрезерувати торець отвору 52Н8
25
0 Горизонтально-фрезерна: фрезерувати торець 6, поверхню 4, 12,
30 площину для отвору 16, бобишку 9,
0 Координатно-розточна: обробити отвори 17, 18, поверхні 1,
35 отвори 3,5,7
0 Координатно-розточна: Розточити канавку 8
40
0 Координатно-розточна: Фрезерувати поверхні 19
45
0 Вертикально-свердлильна: Свердлити, зенкувати фаски та
50 нарізати різьбу в отворах на поверхнях 6 та 12
0 Радіально-свердлильна: Свердлити, зенкувати фаски та нарізати
55 різьбу в отворах 10, 14
0 Контрольна
60
Параметри шорсткості в обох маршрутах майже однакові.
Як в першому так і в другому маршрутах можливо використовувати як
спеціальний різальний, вимірювальний інструмент, так і стандартний.
В першому варіанті можливість автоматизувати процес обробки деталі, а
в другому варіанті цей процес можливо автоматизувати лише частково.
1. Обидва варіанти забезпечують необхідну точність розмірів і
параметри шорсткості поверхонь заданих кресленням.
2. Перший варіант має меншу кількість операцій і вимагає меншу
номенклатуру обладнання.
29
3. Застосування верстатів з ЧПК у першому варіанті досить сильно
зменшує допоміжний час.
Отже перший варіант МОД є більш кращим, тому приймаємо його за
основу для подальшої розробки.
Дані по формуванню структури операцій заносимо в таблицю. Для даної
деталі обробки корпуса, послідовність обробки і структура операцій буде такою
(таблиця. 2.5).
Таблиця 2.5 — Послідовність і структура операцій обробки корпусу
№ і назва №
операції пере Зміст переходу
ходу
020
Горизонтально- 1 Фрезерувати поверхню 11 начорно і начисто
фрезерна
Фрезерувати другий торець отвору 52Н8
1 в розмір 120d11 начорно і начисто витримавши
розмір 37
2 Фрезерувати торець 6 начорно і начисто
3 Фрезерувати торець 4 в розмір 40
4 Повернути стіл на 180
Фрезерувати торець 12 в розмір 2560,3 начорно,
5
начисто
Фрезерувати бобишку з отвором М24-7Н
6
в розмір 2 начисто
7 Повернути стіл на 90
Фрезерувати бобишку з 2 отворами М6-6Н
8 в розмір 43від площини з отворами 52Н8, 30Н8
030
начисто
Програмно-
комбінована Переустановити стіл для розточки 2-х співвісних
9
отворів 30Н8
10 Свердлити 2 отвори 26 напрохід
Розточити 2 співвісних отвори до 29,8 напрохід під
11
розгортання
12 Розточити отвір до 46 на глибину 12 начорно
13 Розточити отвір до 51 на глибину 12 начорно
14 Розточити отвір до 52Н8 на глибину 12 начисто
15 Розточити фаску 1х45 в отворі 52Н8 начисто
16 Розточити фаску 1х45 в отворі 29,8 начисто
30
Продовження Таблиці 2.5
17 Розгорнути 2 співвісних отвори до 30Н8 начисто
18 Повернути стіл на 180
19 Розточити отвір до 46 на глибину 12 начорно
20 Розточити отвір до 51 на глибину 12 начорно
21 Розточити отвір до 52Н8 на глибину 12 начисто
22 Розточити фаску 1х45 в отворі 52Н8 начисто
23 Розточити фаску 1х45 в отворі 29,8 начисто
24 Повернути стіл на 90
25 Розточити отвір 13 до 154 на глибину 4 начорно
Розточити отвір 13 до 155Н8 на глибину 4
26
витримавши розміри 600,2 і 900,08
27 Повернути стіл на 180
030 28 Розточити отвір 1 до 154 напрохід начорно
Програмно- 29 Розточити отвір 1 до 155Н8 напрохід начисто
комбінована
30 Розточити отвір 7 до 51 напрохід начорно
31 Розточити отвір 7 до 51,9 напрохід під розвертання
32 Розточити отвір 1 до 129 напрохід начорно
33 Розточити отвір 1 до 130Н8 начисто
34 Розточити отвір 3 до 60 на глибину 21 начорно
35 Розточити отвір 61,8 на глибину 21 начисто
36 Розточити отвір 62Н7 на глибину 21 тонко
Розточити канавку 8 до 55 витримуючи розмір
37
560,15
38 Фрезерувати поверхню 19 в розмір 370,2
39 Фрезерувати 2-й торець в розмір 460,25
Фрезерувати торець отвору начорно і начисто 52Н8
40
витримавши розмір 35
040
Свердлити 8 отворів 8,5+0,23 на глибину 25 під
Вертикально- 1
нарізку М10-7Н
свердлильна
31
Продовження Таблиці 2.5
2 Зенкувати фаски 1х45 в 8 отворах 8,5+0,23
3 Нарізати нарізку М10-6Н в 8 отворах на глибину 20
4 Переустановити заготовку
040 Вертикально- Свердлити 6 отворів 6,80,16 на площині 12 на
5
свердлильна глибину 18
6 Зенкувати фаски 1х45 в 6 отворах 6,80,16
Нарізати нарізку М8-6Н на глибину 15в 6 отворах
7
6,80,16
Свердлити отвір 21+0,31 напрохід під нарізку М24-
1
6Н
2 Зенкувати фаску 2,5х45 в отворі 21+0,31 начисто
Нарізати нарізку М24-6Н напрохід 15в 6 отворі
3
21+0,31
4 Переустановити заготовку
Свердлити отвір 21+0,31 напрохід під нарізку М24-
5
6Н
6 Зенкувати фаску 2,5х45 в отворі 21+0,31 начисто
Нарізати нарізку М24-6Н напрохід в 6 отворі
045 Радіально- 7
21+0,31
свердлильна
Свердлити 4 отвори 6,8+0,16 на глибину 18 під
8
нарізку М8-6Н
9 Зенкувати фаску 1х45 в отворах 6,8+0,16 начисто
Нарізати нарізку М8-6Н на глибину 15в 6 отворах
10
6,8+0,16
Свердлити 2 отвори 5+0,21 на глибину 18 під
11
нарізку М6-6Н
12 Зенкувати фаску 1х45 в отворах 5+0,21 начисто
Нарізати нарізку М6-6Н на глибину 15в 2 отворах
13
5+0,21
050 Слюсарна 1 Очищення деталі від бруду
055 Конторльна Кінцева перевірка точності виготовлення
32
2.4. Вибір обладнання, технологічного оснащення
Для обробки зовнішніх та внутрішніх плоских та циліндричних
поверхонь застосовуємо багатоцільовий верстат ИР500МФ4 ГВМ[11]:
Технічна характеристика верстата :
Фрезерно - свердлильно – розточний верстат ИР500ПМФ4
Розміри робочої поверхні стола.................................................500500
Найбільша маса оброблюємої заготовки кг............................700
Найбільше переміщення стола мм
в повздовжньому напрямі...........................................................500
в поперечному напрямі...............................................................800
Шпиндельної головки(бабки)вертикальне................................500
Відстань від вісі шпинделя до робочої поверхні стола............0 – 500
Відстань від торця шпинделя до центра стола чи
до робочої поверхні стола...........................................................120–620
Конус отворів шпинделя (по ГОСТ 15945-82)........................50
Вміст інструментального магазину , шт....................................30
Найбільший діаметр інструмента завантажуємого в магазин :
без пропуску гнізд........................................................................110
з пропуском гнізд..........................................................................160
Число ступеней обертання шпинделя.........................................89
Частота обертання шпинделя хв-1..............................................21,2 – 3000
Число робочих подач.................................................................. без
ступінчате
Робоча подача мм/хв:
Повздовжня....................................................................................1 – 2000
Поперечна......................................................................................1 – 2000
Вертикальна...................................................................................1 – 2000
Швидкість швидкого переміщення
(стола і шпиндельної бабки) мм/хв............................................8000 – 10000
33
Потужність електродвигуна головного руху кВт.....................14
Габаритні розміри верстата мм :
Довжина..........................................................................................4450
Ширина...........................................................................................4655
Висота.............................................................................................3100
Маса верстата кг...........................................................................11 370
Для обробки плоских торцьових поверхонь застосовуємо горизонтально-
фрезерний верстат 6Р82 [9]
Технічна характеристика верстата :
горизонтально-фрезерний верстат 6Р82
Відстань від осі чи торця шпинделя до столу, мм........................30...450
Відстань від вертикальних напрямних до середини столу, мм...220...470
Розміри робочого столу, мм...........................................................1250х320
Найбільше переміщення столу, мм:
Повздовжнє............................................................................800
Поперечне..............................................................................240
Вертикальне...........................................................................420
Розміри Т-подібного пазу столу, мм:
Середнього.............................................................................18Н8
Крайніх...................................................................................18Н11
Відстань між пазами, мм................................................................70
Частота обертання шпинделя, хв.-1....(31,5; 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160;
200; 250; 315; 400; 500; 630; 800;
1250; 1600)
Подача столу, мм/хв............................(25; 31,5; 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160;
200; 250; 315; 400; 500; 630; 800;
1000; 1250)
Потужність двигуна кВт.................................................................7,5
Габарити верстата............................................................................2305х1950
34
Для обробки внутрішніх отворів та для нарізання нарізки використовуємо
радіально свердлильний верстат 2А53 [9]
Технічна характеристика верстата :
Радіально-свердлильний верстат 2А53
Найбільший умовний діаметр свердління в сталі, мм................50
Виліт шпинделя, мм.......................................................................750 – 1600
Найбільше переміщення, мм:
Вертикальне....................................................................................1050
Найбільше вертикальне переміщення шпинделя, мм.................400
Число швидкостей шпинделя........................................................10 – 1000
Число подач шпинделя..................................................................8
Подача шпинделя, мм/об...............................................................0,1 – 1,12
Найбільша сила подачі, МН..........................................................16
Потужність електроприводів кВт................................................5,5
Габаритні розміри, мм:
Довжина..........................................................................................5585
Ширина...........................................................................................1930
Висота.............................................................................................3470
Маса верстата кг...........................................................................12 600
35
При виготовленні деталі «Корпус приводу механізму розвантаження
кутера Л5», що має складну геометричну форму важко використовувати
стандартні і потрібно розробляти спеціальні верстатні пристрої.
Таблиця 2.6 – Вибір пристроїв [12-14]
№ Назва операції Назва пристрою
020 Вертикально-фрезерна Пристрій МВ83.030301.100 СК
025 Програмно-комбінована Пристрій спеціальний цеховий
Кондуктор 7351-4259 ГОСТ 16889-71
030 Вертикально-свердлильна
Кондуктор 7360-4058 ГОСТ 16950-71
035 Радіально-свердлильна Патрон МВ83.030301.300 СК
При обробці даної деталі було застосовано такі різальні (Таблиця 2.8) та
допоміжні (Таблиця 2.7) інструменти.
Таблиця 2.7 – Допоміжні інструменти[12-14]
Операція Інструмент Позначення ГОСТ (ОСТ)
20 Оправка 6220-5002 Н79-67
Оправка 6220-5001 Н79-67
Втулка 6100-0147 13598-88
Борштанга 6300-5001/1 Н78-87
30 Втулка 6100-0143 13598-88
Борштанга 6300-4030 Н78-87
Втулка 6100-0143 13598-88
Оправка 6230-0186 13044-87
Патрон 1-13 8522-70
Втулка 6120-0342 1349-87
Патрон 6152-0151 141077-88
40 Втулка 6101-0028 13793-88
Втулка 6120-0322 13409-87
Втулка 6141-0105 15936-80
Втулка 6131-0103 15936-80
Втулка 6120-0344 13409-87
Патрон 6152-0152 14077-88
Втулка 6100-0146 13598-68
Втулка 6141-0105 15936-80
45 Оправка 6039-0008 2682-82
Втулка 6120-0342 13409-87
Патрон 6152-0151 14077-88
Втулка 6101-0028 13793-88
Втулка 6141-0103 15936-80
36
Таблиця 2.8 – Різальні інструменти[17-19]
Операція Інструмент Позначення ГОСТ
020 Фреза 125 2214-0155 ВК8 9473-81
Фреза 100 2214-0153 ВК8 9473-81
Фреза 50 2216-4001 ВК6 9473-81
Свердло 26 2304-0003 ВК6 10902-85
Різець 2142-0105 ВК8 9795-83
030 Фреза 46ВК6 2223-4005 ВК6 9473-85
Розгортка 30Н8 14109-69 Н8 883-81
Різець 2142-0115 ВК8 9195-85
Розгортка 52Н7 2364-0119 Н7 883-81
Різець 2142-40Л 4152-85
035 Фреза 30 223-4013 ВК8 9684-85
Свердло 8,51 2245-0232 10962-84
Зенковка 22 2333-0012 МН 725-60
040 Мітчик М10-6Н 2620-1433 3266-81
Свердло 6,8 2245-0212 10962-84
Мітчик М8-6Н 2620-1420 3266-81
Свердло 21 2245-0262 10903-84
Зенковка 32 2333-0013 МН 725-60
Мітчик М24-6Н 2620-1817 3266-81
045 Свердло 6,8 2245-0212 10962-84
Зенковка 22 2333-0012 МН 725-60
Мітчик М8-6Н 2620-1420 3266-81
Свердло 5 2645-0205 10902-84
Мітчик М6-6Н 2620-11536Н 3266-81
При виборі засобів контролю враховую такі основні параметри : точність
необхідного виміру, характер виробництва, розмір та якість вимірюваної
37
поверхні. Похибка вимірювання не повинна перевищувати 20-35% допуску
вимірюваної величини. [20]
Перелік засобів контролю [17]:
Контроль лінійних розмірів та великих отворів:
Штангенциркуль ШЦ ІІ - 0-160-0,05 ГОСТ 166-80.
Штангенрейсмус ШР 40-400 ГОСТ 164-73
Штангенглибиномір ШГ 0-160 ГОСТ 162-83
Калібр-скоба 120 8113-0207 ГОСТ 18363-83
Контроль шорсткості оброблених поверхонь:
Зразки шорсткості ГОСТ 9378-75.
Контроль отворів та різьби:
52Н7 калібр-пробка 52Н7 68-1906 ГОСТ 14810-89;
65Н7 калібр-пробка 65Н 68-1914 ГОСТ 14810-89;
30Н8 калібр-пробка 30Н8 68-1906 ГОСТ 14810-89;
52Н8 калібр-пробка 52Н8 68-2516 ГОСТ 14810-89;
М10-6Н пробка різьбова 8221-3044 6Н ГОСТ 14810-89;
М8-6Н пробка 8221-3036 6Н ГОСТ 14810-89;
М24-6Н пробка 8221-3092 6Н ГОСТ 14810-89;
М6-6Н пробка 8221-3030 6Н ГОСТ 14810-89;
Для вимірювання співвісності: вимірювач співвісності отворів 155Н8 і
52Н7 8344-4135 та між осьової відстані: вимірювач для контролю розміру
900,048 3366-4054.
Засоби механізації і автоматизації ТП згідно рекомендацій [2]
вибирають в такому порядку:
визначають об’єкти механізації і автоматизації;
розробляють варіанти нових технологічних процесів або
вдосконалюють діючі;
вибирають оптимальний варіант ТП з встановленими засобами
механізації і автоматизації.
Показник рівня механізації і автоматизації ТП [2]:
38
n
TiM (a)
a i1 50,3
0,58 (2.3)
n
85,67
TШ .К .i
i1
що відповідає малому рівню механізації
де Тм(а) – сумарний машинний час, Тм(а) = 50,3хв;
Тш.к. – сумарний штучний час, хв. Тш.к = 85,67хв.
Встановлено 8 категорій механізації і автоматизації технологічних
процесів [2]:
нульова – при відсутності механізації автоматизації;
нижча – при основному показнику рівня 0,01...0,25;
мала – при основному показнику рівня 0,25...0,45;
середня – при основному показнику рівня 0,45...0,60;
велика – при основному показнику рівня 0,65...0,75;
підвищена – при основному показнику рівня 0,25...0,45;
висока – при основному показнику рівня 0,75...0,90;
повна – при основному показнику рівня 0,90...0,99.
При застосуванні в технологічному процесі багатоопераційного верстата
ИР500ПМФ4 ГВМ, обробка деталі буде проводитись в автоматизованому
режимі тобто людина повинна буде встановити і закріпити заготовку та зняти
готову деталь. При закріпленні деталі на горизонтально-фрезерній операції
застосовуємо спеціальний пристрій лещатного типу.
При закріпленні деталі на програмно-комбінованій операції застосовуємо
механічне кріплення яке теж полегшує працю робітникам.
При перемішені деталей між операціями використовуються АТСС.
В цеху розміщена кран-балка з максимальною вантажопідйомністю 2т.
Видалення і подрібнення стружки на верстаті ИР500ПМФ4 ГВМ
виконується в автоматичному режимі.
39
2.5 Встановлення режимів різання.
Розрахунок припусків на обробку виконуємо розрахунково-аналітичним
методом i нормативним методом. Розрахунково-аналітичним методом
розраховуємо припуски на одну поверхню 7 - 52Н7. На підставі результатів
визначення припусків розрахунково-аналітичним методом будуємо графічну
схему розташування припусків. На інші поверхні припуски призначаємо за
ГОСТ26645-85.
Для заготовок отриманих методом лиття в пісчані форми, при машинній
формовці, значення коефіцієнтів будуть рівні [17,20]:
Rz = 200 мкм – висота нерівностей на поверхні заготовки,
h = 300 мкм – висота дефектного шару.
Значення цих параметрів після механічної обробки поверхні 7 будуть
рівними [20]:
для попереднього розточування Rz=50 мкм h=50мкм;
для чистового розточування Rz=10мкм h=25мкм;
для остаточного розгортування Rz=5 мкм h=10мкм.
Отже, при такій обробці досягаються параметри, задані на кресленні.
Залежно від умов виконання операції використовуємо формулу для
визначення просторових відхилень на заготовку [20]:
2 2
1 2 (2.4)
де 1 – питоме короблення отвору виливка, мкм;
2 – сумарне зміщення отвору виливка, мкм.
1 (k d )2 (k l)2
(2.5)
де k = 2,5 мкм/м – питоме короблення виливка;
d = 52 мм – діаметр отвору;
l = 28 мм – довжина отвору;
Тоді:
1 (2,5 52) 2 (2,5 28) 2 141мкм,
40
2=200мкм 1412 2002 244мкм.
Решта просторових відхилень після механічної обробки буде
дорівнювати:
- попереднє розточування 1=0,05 =0,05244=12,2 мкм;
- чистове розточування 2=0,002 =0,002244=0,488 мкм;
- розгортування 3=0,0005 =0,0005244=0,122 мкм;
Оскільки 2 та 3 значно малі величини, то вони не будуть впливати на
кінцевий результат розрахунків. Тому ними можна знехтувати. Похибка
встановлення при розточуванні дорівнює ц=0,08 мм, при чистовому
розточуванні та розгортуванні ц=0 постільки бази лишаються постійними.
Результати розрахунку занесемо в таблицю 2.2
Таблиця 2.9 – Елементи припусків по технологічних переходах на обробку
отвору 52Н7 (поверхня 1).
Технологічні Елементи припуску, мкм
переходи Rz H
Заготовка 200 300 244,0
Розточування
50 50 12,2 80
чорнове
Розточування
10 25
чистове
Розгортування 5 10
На основі даних (таблиця 2.9) проводимо розрахунок мінімальних
значень міжопераційних припусків по формулі
2
2Z 2R h 2
i min i1 i1 yi ; (2.6)
i1
Мінімальний припуск під чорнове розточування:
2Zmin 1 2(200 300 2442 802 ) 2728мкм;
Мінімальний припуск під чистове розточування:
41
2Zmin 2 2(50 50 12,22 0) 2112мкм;
Мінімальний припуск під розгортування:
2Zmin 3 2(10 25 0 0) 235мкм;
Результати розрахунку занесемо до таблиці 2.3
Розрахунковий розмір d почнемо визначати з кінця, тобто з розміру
52,03мм, послідовним відніманням розрахункового мінімального припуску
кожного технологічного переходу.
d4=52,03мм;
d3= d4-2Zmin3=52,03-2x0,035=51,96мм;
d2= d3-2Zmin2=51,96-2x0,112=51,736мм;
d1= d2-2Zmin1=51,736-2x0,728=50,28мм;
Результати розрахунку занесемо до таблиці 2.3
Значення допусків кожного методу приймаються у відповідності з
квалітетами того чи іншого виду обробки [120].
Граничні розміри отвору розраховуємо таким чином:
dmax – отримуємо з розрахункового розміру d шляхом округлення до
точності допуску відповідного переходу;
dmin – отримуємо з найбільшого граничного розміру d шляхом віднімання
допуску відповідного переходу.
Таким чином для розгортування:
dmax = 52,03 мм;
dmin = 52,00 мм.
Для чистового розточування:
dmax = 51,96 мм;
dmin = 51,96-0,062=51,90 мм.
Для чорнового розточування:
dmax = 51,74 мм;
dmin 51,74-0,160=51,58 мм.
Для заготовки:
42
dmax = 50,28 мм;
dmin = 50,28-0,620=49,66 мм.
Результати розрахунку занесемо до таблиці 2.3
Мінімальні граничні значення припусків 2z 2 p рівні різниці найбільших
min
граничних розмірів даного переходу і попереднього, а максимальні значення
2z2 p – відповідно різниці найменших граничних розмірів.
max
Для розгортування:
2z 2 p = 52,03-51,96 = 0,07 = 2х0,035мм;
min
2z2 p =52,0- 51,90= 0,10 = 2х0,050мм.
max
Для чистового розточування:
2z 2 p =51,96-51,74 = 0,22 = 2х0,11мм;
min
2z2 p =51,90-51,58 = 0,32 = 2х0,16мм.
max
Для чорнового розточування:
2z 2 p =51,74-50,28 = 1,46 = 2х0,73мм;
min
2z2 p =51,58-49,66 = 1,92 = 2х0,96мм.
max
Результати розрахунку занесемо до таблиці 2.10
Таблиця 2.10 – Розрахунки припусків і граничних розмірів по
технологічних переходах на обробку отвору 52Н7
Граничні
Розра-
Граничні значення
N хунко- Допус
Технологічні Квалітет розміри, мм припуску,
п/ вий к Т,
переходи точності мм
п розмір dр, мкм
2z
мм ma
dmin dmax 2zmin
x
49,6
1 Заготовка Н14 50,28 620 50,28
6
Розточування 51,5
2 Н11 51,74 160 51,74 1,46 1,92
чорнове 8
Розточування 51,9
3 Н9 51,96 62 51,96 0,22 0,32
чистове 0
4 Розгортування Н7 52,03 30 52,0 52,03 0,07 0,10
43
На основі даних (таблиця. 2.10) будуємо схему графічного розміщення
припусків і допусків по обробці отвору 52Н7 (рисунок 2.2).
Загальні припуски z звг і z заг
min max отримуємо додаючи проміжні припуски:
2z звг = 1,46+0,22+0,07 =1,75мм = 2х875мкм;
min
2z заг = 1,92+0,32+0,10 = 2,34мм = 2х1170мкм.
max
Загальний номінальний припуск
z ном= z заг +hзаг-hдет = 1750+400-25 = 2125 = 2х1063мкм;
заг min
d =d ном
ном zном=52-2,13=49,87 мм.
дет заг
Проводимо перевірку правильності виконання розрахунків:
z гр
max 4 z гр
min 4 =102-70=32мкм; Т4-Т3=62-30=32мкм;
z гр z гр =320-222=98мкм; Т3-Т2=160-62=98мкм;
max 3 min 3
z гр z гр =1920-1460=460 мкм; Т -Т =620-160=460мкм;
max 2 min 2 2 1
Отже розрахунки виконані правильно.
Для всіх інших поверхонь, які обробляються, припуски знаходимо
розрахунковим методом і їх значення заносимо в таблицю 2.3
44
Таблиця 2.11 – Загальні припуски і допуски на оброблені поверхні корпусу
N Шорсткі
Розмір поверхні, Допуск на
поверх сть Ra, Припуск, мм
квалітет точності розмір, мкм
ні мкм
1 130Н8 1,6 3,65 63
2 130Н12 6,3 1,7 520
3 62Н7 0,8 2,26 30
4 28h12 6,3 1,5 180
5 55H12 6,3 1,0 250
6,12 256h12 3,2 3,2 640
7 52H7 0,8 2,12 30
8 55H12 6,3 3,0 250
9 2h12 6,3 1,2 120
10,15 M24-6H 2,5 11,5 140
11 124h12 6,3 2,0 520
13 155H8 1,6 3,2 63
14 2H12 6,3 2,0 120
16,20 M8-6H 2,5 3,8 140
17 52H8 1,6 2,3 46
18 30H8 1,6 2,1 33
19 46H12 6,3 2x1,2 520
45
Креслення заготовки наведено в графічній частині курсового проекту.
Рисунок 2.2 – Схема графічного розміщення припусків і допусків на обробку
отвору 52Н7 (поверхня 7) корпусу.
46
Аналітичним шляхом розраховуємо режими різання для обробки
внутрішньої циліндричної поверхні 52Н7.
Призначаємо подачу S 21,22
при чорновому розточуванні S = 0,89
при чистовому розточування S = 2,7
при розвертуванні S = 015
Знаходимо швидкість різання обмежену стійкістю інструмента за
формулою
C Dq
v v K
m y x v (2.7)
T S t
де KV = Kнv Kмv Kиv; (2.8)
де Kмv = Кr (190/ н
в) v ; (2.9)
де Кr – коефіцієнт що враховує групу чавуну по оброблюваності Кr = 1
[22];
в – межа міцності при розтягу в=200 МПа ;
nV – показник ступіня nV= 1,25 ;
Kмv = 1 (190/200 )1,25 =0,94;
Kнv – коефіцієнт що враховує стан поверхні заготовки Kнv=0,8 [22];
Киv – коефіцієнт що враховує вплив інструментального матеріалу Kиv=1
[22];
KV =0,80,941 =0,75;
Показники степенів для чорнового розточування за [9]:
СV =34,2 ; m = 0,2 ; y = 0,4 ; q = 0,15 x=0;
Показники ступеней для чистового розточування
С
V =105 ; m = 0,2 ; y = 0,2 ; x = 0,15 ; q=0,4 [22]
Показники ступеней для розвертування
С V =109 ; m = 0,2 ; y = 0,15 ; x = 0 [22];
47
34,2
v 0,75 23,5
ЧОРН
450,2 0,160,4 1,80,15 м/хв;
105
v 0,75 19.8
ЧИСТ 0,2 0,2 м/хв;
45 0,15 0,60,15
109
v 0,75 16.4
ТОНК
450,2 м/хв;
0,060,15 0,40,15
Знаходимо крутний момент різання:
Мкр чорн = 10 CМ Sy Dq Kp, Н; (2.10)
де Kp=Kм K K K Kr (2.11)
Kм = ( н
в/190) = (180/190)04 =0,98;
K – коефіцієнт від кута K =1;
K – коефіцієнт від кута K =089;
K – коефіцієнт від кута K =1;
Kr – коефіцієнт від радіуса вершини інструмента Kr =093 ;
Kp = 098 1 089 1 093=081 ;
Значення показників ступеней та показник Cp :
Cp =0.196; y=0,75; x=10; q=0.85;
Мкр чорн =100.1961,810160751980081=986,3Нм.
Vчорн=7,508560000/986,3 = 28 м/хв ;
Знаходимо частоту обертання, n, хв-1
n чорн=1000V/D=100028/31425=356 хв-1 (2.12)
Знаходимо частоту обертання, n, хв-1
nчист=1000V/D=1000 193/3141596 =489 хв-1
Vд чист=nD/1000=3141596400/1000=32 м/хв.
Знаходимо частоту обертання, n, хв-1
nтонк=1000V/D=1000179/314160=547 хв-1
Знаходимо дійсну швидкість різання, Vд тонк, м/хв
Vд тонк=nD/1000=314160350/1000=37 м/хв.
48
На інші поверхні режими різання визначаємо в автоматизованому режимі
з використанням пакету спеціалізованих програм.
Таблиця 2.12 – Режими різання по переходах
t, L, So, V, n, To,
Зміст переходу
Мм мм м/об м/хв хв-1 Хв
1,1 17 0,08 80,2 180 0,8
Фрезерувати поверхню 11
0
Фрезерувати торці отвору 17 0,8 80 0,08 85,7 185 1,6
1,2 24 0,08 81,5 175 1,2
Фрезерувати торець 6
0
1,0 16 0,08 91,5 185 0,82
Фрезерувати торець 4
2
1,2 20 0,08 85,2 180 1,1
Фрезерувати торець 12
0
Фрезерувати бобишку з отвором 0,5 44 0,1 150 250 0,2
М24-7Н
Фрезерувати бобишку з 2 отворами 0,8 18 0,08 85 200 0,75
М6-6Н 0
20
Розсвердлити 2 отвори 18 13 0,10 25,8 821 1,49
0
0,25 20 0,02 1,1
Розточити 2 співвісних отвори 18 14,8 200
0 5
0,25 12 0,02 15,2 250 0,82
Розточити отвір 17
5
0,10 12 0,01 22,8 300 0,95
Розточити отвір 17 до 51
5
0,05 12 0,01 34,2 350 1,3
Розточити отвір 17 до 52Н8
0
Розточити фаску 1х45 в отворі 17 1,0 1 0,05 25,1 350 0,01
0,02 25 1,26
Розгорнути 2 співвісних отвори 18 0,08 20,1 465
0
Розточити отвір 13 до 154 на 1,86 4 0,015 22,8 300 0,95
глибину 4
Розточити отвір 13 до 155Н8 0,08 4 0,010 34,2 350 0,82
Розточити отвір 1 до 154 1,86 6 0,015 22,8 300 0,95
напрохід начорно
Розточити отвір 1 до 155Н8 0,08 6 0,010 34,2 350 0,92
начисто
Розточити отвір 7 до 51 0,8 28 1,10
0,025 14,8 200
напрохід начорно
49
Продовження таблиця 2.12
Розточити отвір 7 до 51,9 0,5 28 1,12
0,020 16,8 218
напрохід
Розточити отвір 1 до 129 1,86 6 0,015 22,8 300 0,95
напрохід начорно
Розточити отвір 1 до 130Н8 0,08 6 0,010 34,2 350 1,5
начисто
Розточити отвір 3 до 60 0,8 28 1,3
0,025 14,8 200
на глибину
Розточити отвір 61,8 0,5 28 1,1
0,020 16,8 218
на глибину 21
Розточити отвір 62Н7 0,03 12 0,010 34,2 350 1,2
на глибину 21 тонко
Розточити канавку 8 до 55 1,86 2 0,015 22,8 300 0,45
Фрезерувати поверхню 19 в розмір
1,2 76 0,09 78,5 164 1,30
370,2
Фрезерувати 2-й торець в розмір
1,2 76 0,09 78,5 164 1,30
460,25
Свердлити 8 отворів 8,5+0,23 на
4,25 25 0,10 25,8 821 1,49
глибину 25
Зенкувати фаски 1х45 в 8 отворах 1,0 1 0,05 25,1 350 0,08
8,5+0,23
Нарізати нарізку М10-6Н в 8 0,6 15 1,5 1,3 35 2,4
Свердлити 6 отворів 6,80,16 3,4 28 0,10 25,8 821 1,09
Зенкувати фаски 1х45 в 6 отворах 1,0 1 0,05 25,1 350 0,06
6,80,16
Нарізати нарізку М8-6Н в 6 отворах 0,4 15 1,5 1,3 35 1,8
Свердлити отвір 21+0,31 напрохід 10,5 15 0,10 25,8 850 0,42
Зенкувати фаску 2,5х45 в отворі 1,0 1 0,05 25,1 350 0,02
21+0,31
Нарізати нарізку М24-6Н отворі
21+0,31 0,8 15 1,5 1,3 35 0,75
Свердлити 2 отвори 5+0,21 2,5 10 0,10 25,8 821 0,82
Нарізати нарізку М6-6Н на глибину
0,34 8 1,5 1,3 35 1,2
15в 2 отворах 5+0,21
50
2.6. Нормування операцій
Визначення норм часу на виконання операцій технологічного процесу
проводжу згідно нормативів. Для операції “Горизонтально-фрезерна”
розрахунки норм часу наведено в пояснювальній записці[23] :
Штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі [23]:
Т
Т пз
шт.к Тшт (2.13)
n
де Тпз.— підготовчо-заключний час для партії заготовок;
n — величина операційної партії заготовок, n=12 шт.;
Тшт — штучний час обробки деталей.
Тпз.=Твп.+Тві.+Тоі. (2.14)
де Твп.— час на встановлення і закріплення пристрою двома болтами,
Твп=12 хв.;
Тві.— час на встановлення інструментів, Тві=10 хв.;
Тоі. — час на отримання інструментів, Тоі=7 хв.
Тоді підготовчо-заключний час для партії заготовок буде дорівнювати :
Тпз=12+10+7=29 хв.
Штучний час обробки деталей :
Тшт=То.+Тв.+Тоб.от. (2.15)
де То — основний час операції, То=2,9 хв
Тв — допоміжний час ;
Тоб.от. — загальний час на обслуговування робочого місця.
Тв.=К(Ту.с.+Тз.о.+Тупр.+Тизм.) (2.16)
де Ту.с. — час на закріплення затискачем, Ту.с.=0.036 хв.;
ТЗ.О. — час на закріплення - откріплення затискачем, Тз.о.=0.085 хв.;
Тупр. — час на вкл./викл. верстата, Тупр.=0.01 хв.;
Тизм. —час на вимірювання деталі, Тизм.=0.19 хв.;
К — коефіцієнт, який враховує тип виробництва, К=1,5 для
дрібносерійного типу виробництва.
Тоді допоміжний час :
51
Тв.=1,5(0,036+0,085+0,01+0,19.)=0,48 хв.
Загальний час на обслуговування робочого місця і відпочинок :
Топ Поб.от
Тоб.от (2.17)
100
де Поб.от. — затрати часу на обслуговування робочого місця і відпочинок
в відсотковому відношенні до оперативного часу, Поб.от.=6% ;
Топ. — оперативний час.
Топ.=То.+Тв.=2,6+0,48=3,08 хв. (2.18)
3,08 6
Т об.от. 0,18 %
100
Штучний час обробки деталей буде дорівнювати :
Тшт.=3,08+0,48+0,18=4,84 хв.
Штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі :
29
Тшт.к. 4.84 7,42
12
Результати розрахунків норм часу для горизонтально-фрезерної операції
механічної обробки деталі наведені в таблиці 2.13
Таблиця 2.13 — Зведення норм часу на вертикально-фрезерну операцію
В хвилинах
Тв.
Назва операції То. Топ. Тоб.от Тшт. Тпз. n Тшт.к.
Туст. Тз.о. Тупр. Тизм.
Горизонтально 2,6 0,036 0,085 0,01 0,19 3,08 0,18 4,84 29 12 7,42
-фрезерна
Таблиця 2.14 — Зведена таблиця норм часу В хвилинах
№ Назва операції То. Тшт. Тпз. Тшт.к.
1 2,6 4,84 29 7,42
Горизонтально-фрезерна
2 Програмно-комбінована 26,7 29,4 32 42,1
3 Вертикально-свердлильна 8,4 10,2 31 14,48
4 Радіально-свердлильна 12,6 15,4 35 21,67
52
3. Конструкторський розділ
3.1 Проектування верстатного пристрою
Таблиця 3.1 – Технічне завдання на проектування спеціального пристрою
Розділ Зміст розділу
Назва і область Пристрій для фрезерування технологічної бази на
застосування обробляючому центрі ИР500ПМФ4 ГВМ.
Основа для розробки Операційна карта технологічного процесу механічної
обробки деталі «Корпус приводу механізму
розвантаження кутера Л5».
Мета і призначення Пристрій, який проектується повинен забезпечити:
розробки — точне встановлення і надійне закріплення деталі, а
також постійне у часі положення заготовки відносно
столу верстата і різального інструменту з метою
отримання точності розмірів і їх положення відносно
інших поверхонь заготовки,
— зручність встановлення і зняття заготовки.
Технічні вимоги Тип виробництва — середньосерійний. Програма
запуску – 63шт. Матеріал заготовки —
СЧ–21-44 ГОСТ1412–70.
Шорсткість — Rz200.
Документація, яка Креслення загального виду. Пояснювальна записка
підлягає розробці
53
Теоретична схема базування:
Рисунок 3.1 — Теоретична схема базування
Установчі і прилаштувальні розміри пристрою повинні відповідати
верстату ИР500ПМФ4 ГВМ .
Технічна характеристика верстата:
Розмір робочої поверхні столу —500х500 мм.
Потужність верстату — 14 кВт.
В пристрої можлива одночасна обробка тільки однієї заготовки.
В пристрої застосовується ручне закріплення заготовки. Кріплення
виконується за допомогою гвинтового зажиму.
54
Для забезпечення безпечної роботи необхідно, щоб пристрій з достатнім
зусиллям був прижатий до столу верстату, а заготовка надійно була закріплена
в пристрої.
Рівень уніфікації і стандартизації деталей пристрою 70%.
Необхідна продуктивність операції і приблизна норма часу на
встановлення і зняття заготовки : 10 деталей за зміну; 0,15 хвилин.
Умови роботи пристрою — нормальні.
Спеціальний пристрій (рисунок 3.2) призначений для встановлення однієї
заготовки деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5».
Деталь встановлюється на плиту 1 торцевою поверхнею, базується на зрізаний
3 і циліндричний палець 6 на якому є різьбовий циліндричний виступ,
притискується швидкозмінною шайбою 4 і затискується гайкою 5. Пальці
встановлено на корпусі 2, який приєднаний до плити болтами 8. Плита
встановлюється на стіл верстата і базується пальцем 7. Пристрій закріплюється
на столі верстата 4 гвинтами.
Рисунок 3.2 — Загальний вигляд верстатного пристрою
55
Сила Pz ,яка виникає при обробці заготовки намагається здвинути
заготовку, цому перешкоджають сили тертя, що виникають в місцях контактів
заготовки з опорами та затискним механізмом (дивися рисунок 3.3). Тому
згідно [26]:
W=KPZ/(fОП+fЗМ) (3.1)
де W– сила затиску; K – коефіцієнт запасу; РZ – складова сили різання;
fОП =0,2 – коефіцієнт тертя на опорах; fЗМ =0,7– коефіцієнт тертя на затискному
механізмі.
K=K0 K1 K2 K3 K4 K5 K6. (3.2)
K0=1,5 – гарантований коефіцієнт запасу [26];
K1=1,2 – враховуючий збільшення сил різання через випадкові нерівності
[26];
K2=1,3 – враховуючий збільшення сил різання через затуплення
інструменту [26]
K3=1,2 – враховуючий збільшення сил різання при переривчастому
різанні [26];
K4=1,3 – характерізуючий постійність сили затискання затискного
механізму [26];
K5=1,0 – враховуючий ергономіку затискного механізму [26];
K6=1,0 [26];
Рисунок 3.3 – Схема сил, що діють на заготовку
56
Номінальний діаметр гвинта
W
d c
(3.3)
[ ]
с - коефіцієнт, для основної метричної нарізки приймаю с = 1,4 [26]
[] = 138 мПа [26].
9204,3
d 1,4 20.14 мм
138
З конструктивних міркувань приймаю гвинт М24.
Момент затягування для цього гвинта :
M W 0,1d2 f1 R ctg (3.4)
2
де =60
MКР 9204,3 (0,1240,1580,58) 21,13Нм
Довжина рукоятки , яка відповідає вимогам ергономіки за [14]:
M
L (3.5)
147 196
2113
L 143,8 мм за ГОСТ13447-80 приймаємо 145мм
147
Розміри, які впливають на точність витримуваних на даній операції
розмірів поворотів і допусків положення оброблюваної заготовки.
Допуск міжосьової відстані пальців приймається 0,015 мм. Допуск
перпендикулярності пальців до площини основи, приймаю 0,05 мм. [22]
Розрахунок очікуваної похибки розміру 124-0,52 мм.
Точність при проектуванні пристроїв потрібно оцінювати за умовою [26]:
1
T 2
З ВЗ
2 2 2 2
П BП HI B (3.6)
Kc
де, Тз — допуск на витримуваний розмір, Тз=0,52 мм
Kc — коефіцієнт, що враховує статичну складову похибки, Кс=0,6 [13];
57
ВЗ — похибка встановлення заготовки розраховується за формулою
[26]:
2 2
ВЗ З Б (3.7)
з — похибка закріплення заготовки, =0, тому що сила затиску
направлена перпендикулярно до витримуваного розміру;
Б — похибка базування, технологічна база співпадає з вимірювальною
тому, Б = 0 [26];
ВЗ 00 0
пт — похибка пристрою [26]:
1
П Т З (3.8)
5
1
П 0,52 0,104
5
вп — похибка встановлення пристрою, по довідковим даним [26]
дорівнює, вп =0,03 мм;
ні — похибка налагодження інструменту за джерелом [26] дорівнює, в
п=0,05 мм;
в — биття шпінделя верстату за довідковими даними дорівнює,
в=0,02 мм.
Тоді :
1
TЗ 0,52 0 0,122 0,032 0,052 0,022 0,26мм
0,52
Умова точності виконується, отже пристрій забезпечує точність обробки.
58
3.2 Проектування спеціального контрольно-вимірювального пристрою
Таблиця 3.2 – Технічне завдання на проектування контрольного пристрою
Розділ Зміст розділу
Назва і область Найменування пристрою та галузь його застосування.
застосування Пристрій для вимірювання співвісності отворів
Основа для розробки Основа для розробки. Операційна карта контролю деталі
«Корпус розвантажувача».
Мета і призначення Спеціальний контрольний пристрій призначений
розробки вимірювання співвісності отворів однієї деталі «Корпус
розвантажувача» .
Технічні вимоги Тип виробництва — середньосерійний. отвори оброблені
з шорсткістю Ra0,8 мкм. Рівень уніфікації та
стандартизації деталей пристрою — 50%.
Документація, яка Креслення загального виду. Пояснювальна записка
підлягає розробці
Спеціальний пристрій є пристроєм призначеним для контролю деталей
корпусної форми. Деталь встановлюється на повірочну плиту. Оправка 1
встановлюється в контролюємий отвір 52Н7. Оправка 5 з розміщеними на ній
індикаторами 2 за допомогою скоби 3, що приєднана до оправки гвинтами 4
встановлюється в отвір 65Н7. Пристрій вимірює відхилення паралельності
осей отворів 52Н7 та 65Н7 за допомогою індикаторів 2 Що розміщені на
відстані 60мм. Знаючи відхилення на такій відстані за допомогою певних
математичних розрахунків можна знайти відхилення на відстані 100мм.
59
Рисунок 3.4 – Пристрій контрольний
Для того щоб даним пристроєм можливо було контролювати вимірювані
параметри потрібно щоб виконувалась умова [26]:
1
2 2 2 2
T
з Б I П H (3.9)
3
де Тз – допуск на витримуваний параметр, Тз=0,02 мм
– сумарна похибка контрольного пристрою;
Б – похибка базування деталі, Б =0мм [26];
І – похибка вимірювання індикатором, І=0,005 мм [26];
П – похибка пристрою, П=0,002 мм [26];
Н – похибка налагодження пристрою, Н=0,005 мм [26].
1
0,02 02 0,0052 0,0022 0,0052 0,006
3
Умова виконується значить пристрій забезпечує задану точність
вимірювання.
60
4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1. Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних
споруд
Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися
у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням
у визначені законодавством терміни.
Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів,
що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.
Місця розташування споруд фонду захисних споруд позначаються за
допомогою табличок (написів) та покажчиків руху до них.
Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром
60 х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць
зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію
сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час
таблички позначення захисної споруди і входи мають бути освітлені або
дубльовані світловими покажчиками.
Табличка розміром 50 х 60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ»
вивішується біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення
(найпростішого укриття). На ній зазначаються місцезнаходження споруди, її
балансоутримувача, номер телефону особи, відповідальної за утримання та
експлуатацію споруди в мирний час, адреса і місце зберігання ключів.
Забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами
пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного
водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно
до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників.
Утримання і експлуатація вищезазначених засобів і систем здійснюється
відповідно до вимог і рекомендацій, установлених технічною документацією на
них.
61
Для виготовлення нар та іншого обладнання фонду захисних споруд
забороняється застосування горючих синтетичних матеріалів.
У разі використання під фонд захисних споруд гардеробних приміщень,
що розміщуються в підвалах, домашній і робочий одяг має зберігатися на
металевих вішалках або в металевих шафах.
Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із
захисної споруди позначаються і освітлюються.
Входи до фонду захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ
усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з
інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню
(нормативну) пропускну спроможність.
Підходи до зовнішніх дверей, двері і сходові марші мають утримуватися
у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час - від снігу і
льоду. Захаращення входів не допускається.
У разі відсутності на входах пандусів для забезпечення вільного
користування сховищами особами з інвалідністю та іншими маломобільними
групами населення входи додатково обладнуються дерев’яними або
металевими трапами.
Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі,
інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі -
обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному
технічному стані.
Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд
здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною
документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.
Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має
погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем
життєзабезпечення.
Споруди фонду захисних споруд мають захищатися від підтоплення і
затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.
62
Експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних
споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері
улаштування електроустановок.
Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися
штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових
електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного
обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від
механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними
лампами розжарювання не допускається.
Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні
та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для
систем освітлення захисних споруд не допускається.
Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з
метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному
режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроектованих для
мирного часу, підлягає відключенню.
Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд, мають
обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В» (на
стіні або у вигляді табличок).
Системи водопостачання, каналізації і опалення споруд фонду захисних
споруд мають утримуватися і експлуатуватися у справному стані та захищатися
від корозії.
У приміщеннях споруд фонду захисних споруд забороняється зберігати
або використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні
речовини.
У сховищах дозволяється зберігати розрахункові запаси паливно-
мастильних матеріалів для ДЕС, визначені відповідно до вимог.
Використання синтетичних матеріалів, а також інших матеріалів, що під
час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для
63
оздоблення внутрішніх приміщень споруд фонду захисних споруд не
допускається.
Інженерні комунікації захисних споруд та споруд подвійного
призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд
(сховищ, ПРУ) фарбуються залежно від їх призначення, а саме:
повітроводи чистої вентиляції - у білий колір;
повітроводи режиму фільтровентиляції - у жовтий колір;
повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря - у рожевий колір;
трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього
протипожежного водопостачання) - у зелений колір;
трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання
та інших систем пожежогасіння - у червоний колір;
труби систем опалення та мастилопроводи ДЕС - у коричневий колір;
труби електропроводки та трубопроводи каналізації - у чорний колір.
Повітророзвідні труби з оцинкованої сталі не фарбують, але на них
наносять відмітні риски (стрілки) відповідного кольору.
Вимоги щодо кольорів, у які фарбуються інженерні комунікації
найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення, що не мають
захисних властивостей відповідних захисних споруд, не встановлюються.
4.2 Утримання та експлуатація захищених входів і виходів
Павільйони, навіси, відливи та інше обладнання, призначене для захисту
входів і аварійних виходів від атмосферних опадів і поверхневих вод, мають
утримуватися в належному технічному стані.
Для природного провітрювання замкненої споруди в тамбурах сховища в
мирний час додатково до захисно-герметичних дверей дозволяється
установлення дерев’яних дверей або дверей із сталевих ґрат.
До замків від дверей і ставень має бути не менше двох комплектів ключів.
Один комплект ключів зберігається у відповідальної особи, інший (в
64
опечатаному вигляді) - у посадової особи або у структурному підрозділі
балансоутримувача, що працює в цілодобовому режимі (місцезнаходження і
телефон цієї посадової особи зазначаються на вхідній табличці).
Необхідно забезпечувати належний стан оголовків аварійних виходів і
повітрозабірних каналів, очищати їх від снігу, сміття і сторонніх предметів,
систематично перевіряти справність противибухових пристроїв, надійність
їхнього кріплення і періодично змащувати металеві частини інгібованим
мастилом.
4.3 Утримання та експлуатація захисних пристроїв
Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у
сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування
звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими
обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері,
віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо.
У мирний час захисно-герметичні і герметичні двері в період
невикористання захисної споруди за призначенням знаходяться у відкритому
стані на підставках (дерев’яних клинках) та прикриваються екранами, що легко
знімаються. Двері маркуються і нумеруються.
На дверних полотнах указують стрілками напрямок закривання і
відкривання («Закр.», «Відкр.») клинових затворів і штурвалів дверей, при
цьому вістря стрілки на дверях та віконницях (ставнях) має відповідати
кінцевим положенням клинових затворів.
Для збільшення строку служби двері і віконниці (ставні) дозволяється
закривати без повного затягування клинових затворів.
Гуму (гумові прокладки) не дозволяється зафарбовувати, щоб не
викликати передчасну втрату еластичності («старіння») гуми. Для збільшення
строку служби гумових прокладок герметичні двері і віконниці (ставні) в період
невикористання захисної споруди за призначенням залишають відчиненими,
65
захисно-герметичні двері і віконниці (ставні) лазів зачиняють, але гумові
прокладки при цьому не стискають клиновими затворами.
Обслуговування і ремонт захисних пристроїв здійснюються відповідно до
порядку та рекомендацій технічної документації заводу-виробника.
4.4 Утримання та експлуатація огороджувальних захисних
конструкцій
Під час утримання та експлуатації сховища забезпечується його
герметичність та дотримання в ньому температурно-вологісного режиму, який
запобігає утворенню в захисній споруді конденсату (далі - нормальний
температурно-вологісний режим).
Герметичність сховища досягається забезпеченням цілісності
огороджувальних захисних конструкцій (покриттів, перекриттів, стін,
перегородок, підлоги, фундаментів), місць з’єднань між ними, гідроізоляції,
справності захисних пристроїв отворів входів і виходів, закладних деталей у
місцях вводу комунікацій (водопроводу, опалення, каналізації, кабелів та
іншого обладнання), противибухових пристроїв систем вентиляції, а також
дотриманням у приміщеннях захисної споруди нормального температурно-
вологісного режиму.
З метою забезпечення герметичності сховища всі видимі дефекти
огороджувальних конструкцій мають бути усунуті в найкоротший строк.
Для герметизації сховищ у місцях з’єднань і примикань зовнішніх
огороджувальних конструкцій, а також внутрішніх будівельних конструкцій
(для приміщень допоміжного призначення, що мають бути ізольовані від
основних приміщень сховищ), застосовуються негорючі герметизувальні
матеріали.
У разі застосування для герметизації горючих матеріалів (герметиків,
мастик, будівельних пінок, інших ущільнювальних матеріалів) ці матеріали
мають бути захищені шаром негорючої та стійкої до вологи будівельної суміші
66
(гідроізоляційними сумішами, бетоном, цементним або цементно-піщаним
розчином, шпаклівкою, мокрою глиною тощо).
У разі використання сховища для господарських, культурних та
побутових потреб температура в його приміщеннях у зимовий і літній періоди
підтримується відповідно до вимог з експлуатації споруди за відповідним
функціональним призначенням. У сховищах, що не використовуються для
господарських, культурних та побутових потреб, температура взимку має
підтримуватися на рівні не нижче ніж +10 °C.
У захисній споруді температуру повітря вимірюють ртутним
термометром з ціною поділки 0,2 °C. Прилад закріплюють на дерев’яній дошці
так, щоб повітря вільно обтікало кінець термометра. Щоб уникнути помилок
під час вимірювання, термометр вішають на стіну або колону на висоті 1,5 м від
підлоги на відстані від обладнання, що випромінює тепло, та нагрівальних
приладів.
Вологість у сховищі підтримується на рівні не вище ніж 70 %. Для
вимірювання вологості повітря у сховищах використовують прилади для
вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі
вологості повітря тощо), у разі їх відсутності дозволяється використовувати для
цього психрометри та психрометричні таблиці.
Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується
регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. Найбільш
ефективним є забезпечення природної вентиляції (провітрювання) шляхом
відкривання дверей. Для короткочасного провітрювання дозволяється
використання систем вентиляції у режимі чистої вентиляції.
Під час провітрювання необхідно враховувати стан зовнішнього повітря
залежно від пори року і характеру погоди; не можна провітрювати приміщення
під час дощу чи відразу після нього, а також у сиру погоду (якщо вологість
зовнішнього повітря становить понад 70 %).
67
У разі виявлення в приміщеннях вологого повітря вище допустимої
норми необхідно терміново з’ясувати причини появи підвищеної вологості та
вжити заходів щодо їх усунення.
Гідроізоляція, дренаж і вимощення по периметру захисної споруди, а
також водостічні труби мають утримуватися у справному стані і надійно
захищати захисну споруду від негативного впливу атмосферних опадів,
поверхневих і ґрунтових вод.
Обов’язкове влаштування лотків для відведення води від водостічних
труб.
У разі виявлення замокання будівельних конструкцій, підтоплення або
затоплення окремих частин захисної споруди необхідно вживати заходів щодо
відновлення гідроізоляційних властивостей захисної споруди.
Недоліки, виявлені під час перевірки стану гідроізоляції, підлягають
терміновому усуненню. У разі виявлення підтоплення (затоплення)
забезпечується термінове відкачування води. У разі можливості здійснюється
поточний ремонт зовнішнього гідроізоляційного шару.
4.5 Утримання та експлуатація систем вентиляції
1Під час експлуатації повітроводів забезпечується герметичність їх
з’єднань. У разі нещільного з’єднання повітроводів між собою і з
фільтровентиляційним обладнанням відбувається витік повітря. Місця витоку
повітря через нещільності у фланцевих, муфтових та інших з’єднаннях
дозволяється визначати за відхиленням полум’я свічки під час роботи системи
повітропостачання.
Очищення протипилових фільтрів (передфільтрів) від пилу дозволяється
проводити шляхом їх промивання гарячим десятивідсотковим содовим
розчином, а потім гарячою водою. Після висихання фільтр знову змочують
мастилом.
ФП встановлюються з урахуванням таких вимог:
68
нижній ФП установлюють на дві промаслені рейки перерізом не менше
ніж 40 х 40 мм;
розподіл ФП у колонці за аеродинамічним опором залежить від
напрямку подачі повітря (зверху або знизу). При цьому важливо, щоб
кожен наступний ФП у напрямку руху повітря мав більший
аеродинамічний опір, ніж попередній.
Не допускаються до встановлення і експлуатації ФП із вм’ятинами та
іншими пошкодженнями корпусів, а також фільтри із зафарбованим
маркуванням або ушкодженим заводським фарбуванням.
У разі виявлення місцевого (ненаскрізного) іржавіння корпусу ФП
недолік ліквідовують шляхом очищення і зафарбовування зеленим кольором,
при цьому заводське маркування не зафарбовують.
Терміни придатності ФП визначаються відповідно до технічної
документації на них. За дотримання умов експлуатації, установлених
виробником, тривалість служби ФП визначається середнім і максимальним
термінами придатності.
У разі досягнення ФП максимальних термінів придатності, установлених
виробником, за результатами контрольної перевірки вирішується питання щодо
заміни або продовження терміну придатності ФП. За наявності необхідних
захисних властивостей термін придатності ФП може бути продовжено до
чергової перевірки.
Контроль за підпором повітря у сховищі (у приміщеннях для осіб, які
укриваються, ДЕС і станції перекачування) здійснюється за допомогою
тягонапороміру, з’єднаного з атмосферою водогазопровідною оцинкованою
трубою діаметром 15 мм із запірним пристроєм (газовим краном). Виведення
труби від тягонапороміру в атмосферу робиться в зону, де відсутній вплив
потоків повітря під час роботи системи вентиляції сховища.
У разі відсутності тягонапороміру заводського виготовлення
допускається використання найпростішого манометра із двох скляних трубок,
69
з’єднаних гумовою трубкою. Тягонапоромір необхідно встановлювати у
вентиляційній камері.
Противибухові пристрої, установлені на системах вентиляції, підлягають
постійному контролю за станом працездатності та обслуговуванню не рідше
ніж двічі на рік (навесні і восени).
Пружини та осі лопатей, інші металеві рухомі частини таких пристроїв
двічі на рік змащують інгібованим мастилом. За потреби відновлюють масляне
фарбування металевих частин.
КНТ мають бути постійно розстопорені.
У разі недостачі повітря для провітрювання тамбура під час роботи
вентиляції в режимі фільтровентиляції у сховищах малої місткості або у разі
великих розмірів тамбура КНТ, установлені на внутрішній стіні тамбура, мають
бути постійно застопорені за допомогою стопорного пристрою, що
розстопорює КНТ тільки на 6 хвилин при вході або виході осіб, які
укриваються, на поверхню, із забезпеченням провітрювання тамбура за рахунок
скорочення чи повного вимикання вентиляції санвузла.
На повітроводах усіх ГК стрілками вказується напрямок руху повітря.
ГК до і після ФП, пристроїв регенерації і фільтрів для очищення повітря
від окису вуглецю мають бути закриті і опломбовані, за винятком періоду
роботи системи фільтровентиляції під час перевірок.
Герметичний здвоєний клапан ГК-2-100 (у ФВА-49) має бути закритий і
опломбований у такому положенні, щоб у звичайних умовах повітря не змогло
проходити через ФП (правий шток здвоєного клапана має знаходитися в
крайньому лівому положенні).
Усі КНТ і ГК мають бути промарковані і пронумеровані.
Допуск сторонніх осіб у приміщення зі змонтованими РУ не
дозволяється, приміщення має бути закрите і опечатане особою,
відповідальною за експлуатацію установки.
Щоб уникнути виникнення пожежі і вибуху в приміщенні, де розміщено
РУ, не допускається:
70
затоплення приміщення водою;
зберігання в приміщенні лугів, кислот, мастил і легкозаймистих
речовин;
потрапляння органічних речовин і вологи в патрони і повітроводи
установок.
Приміщення зі змонтованими РУ оснащуються засобами пожежогасіння -
ящиками з піском, покривалами з азбестового матеріалу, сертифікованими
вуглекислотними або порошковими вогнегасниками. Обслуговування
установок необхідно робити в чистих і сухих брезентових рукавицях.
Під час заміни РП у РУ і проведення регламентних робіт на РУ
використовується інструмент, що поставляється в комплекті з установками.
Попередньо інструмент має бути знежирений і висушений.
Установлення заглушок на відпрацьовані демонтовані РП дозволяється
тільки після їх охолодження.
Під час заміни в РУ балонів зі стиснутим газом (киснем, повітрям)
використовується тара та газ, передбачені відповідною технічною
документацією на ці установки.
Персонал, що обслуговує установки РУ, проходить відповідне навчання і
допускається до експлуатації в установленому законодавством порядку.
Експлуатація та обслуговування елементів систем вентиляції
вітчизняного та іноземного виробництва, установлених на заміну тих, що були
передбачені проектом і вийшли з ладу, здійснюється відповідно до вимог та
рекомендацій, визначених заводом-виробником у технічній документації на
них.
На всіх пускових приладах і вентиляторах систем вентиляції має бути
нанесене відповідне маркування (В-1, В-2 тощо).
71
4.6 Утримання і експлуатація ДЕС та іншого електрообладнання
Захищені ДЕС, за винятком ДЕС у захисних спорудах, що перебувають у
постійній готовності до використання за призначенням, у мирний час мають
знаходитися в законсервованому стані.
Використання захищеної ДЕС та вентиляційних систем, які забезпечують
її роботу, для господарських, культурних і побутових потреб не допускається.
Захищені ДЕС можуть використовуватися як аварійні джерела
електропостачання під час організації робіт із ліквідації надзвичайних ситуацій
і небезпечних подій та їх наслідків, а також як резервні джерела
електропостачання операційних та реанімаційних блоків у закладах охорони
здоров’я.
Розконсервація ДЕС проводиться під час приведення захисної споруди в
готовність до використання за призначенням, зокрема під час навчань, а також
під час перевірок та випробувань. Після завершення навчань, інших випадків
використання ДЕС за призначенням у мирний час, перевірок та випробувань ці
ДЕС підлягають повторній консервації.
Обслуговування ДЕС здійснюють особи, які мають відповідні підготовку
і допуск для роботи з відповідним обладнанням (ДЕС, електричними мережами
та іншим електрообладнанням).
У приміщеннях ДЕС має підтримуватися нормальний температурно-
вологісний режим, чистота і порядок. Під час роботи ДЕС температура повітря
підтримується в межах від +16 до +35 °C.
Для підтримання нормального температурно-вологісного режиму в
приміщеннях ДЕС має здійснюватися їх періодичне провітрювання зовнішнім
повітрям. Експлуатація вентиляційної системи ДЕС під час знаходження її в
законсервованому стані здійснюється у разі, якщо іншим способом не можна
забезпечити в приміщеннях ДЕС нормальний температурно-вологісний режим.
У приміщенні, де встановлено дизель-генератор, забороняється зберігати
речовини, здатні викликати корозію металу (кислоти, луги, хімікати).
72
Для усунення пилу з металевих частин обладнання використовують
промаслене ганчір’я, з обмоток генератора пил здувається струменем
стисненого повітря від компресора.
Дизельне пальне для ДЕС має відповідати вимогам відповідних
нормативних документів.
У приміщеннях машинного залу ДЕС допускається розміщувати ємності
для паливно-мастильних матеріалів об’ємом до 1,5 куб. м, в разі перевищення
вищезазначеного об’єму такі ємності розміщуються в окремому приміщенні.
Якщо ДЕС розташовуються під житловими та громадськими будинками,
об’єм ємностей для паливно-мастильних матеріалів не має перевищувати 1 куб.
м, у разі перевищення такого об’єму захищені паливні баки виносяться за
периметр будинку і розташовуються від нього на відстанях, передбачених
вимогами протипожежних норм.
Для зберігання розрахункового запасу палива і мастила застосовуються
герметичні витратні баки, виготовлені з матеріалу, що запобігає накопиченню
статичного електричного заряду. Для цього застосовуються сталеві та інші
металеві баки, що встановлюються на висоті, яка забезпечує надходження
палива і мастила до дизелів самопливом.
Витратні баки обладнуються оглядовими люками, покажчиками рівня,
приймальними фільтрувальними сітками, вогневими запобіжниками,
суміщеними механічними дихальними клапанами. Дихальні трубопроводи
витратних баків мають бути виведені у витяжну камеру системи вентиляції.
Для зберігання мастила в кількості до 60 л допускається використання
переносних ємностей (по 10-20 л), що встановлюються в приміщенні ДЕС.
Відра і лійки, що застосовуються під час заправлення робочих систем
дизель-генератора, необхідно тримати в чистоті і зберігати у визначеному місці.
Заходи контролю за працездатністю систем запуску ДЕС здійснюються
постійно.
У дизель-агрегатів, що мають електричний пуск, має контролюватися
зарядка акумуляторних батарей.
73
В агрегатів, що мають пуск стисненим повітрям, контролюється тиск у
пускових балонах.
Пускові балони за потреби заправляються стисненим повітрям,
акумуляторні батареї заряджаються. Зарядка акумуляторних батарей
здійснюється за межами сховища.
Під час експлуатації ДЕС необхідно забезпечувати захист фундаментів та
підлоги від руйнівної дії розлитих паливно-мастильних матеріалів.
Для запобігання розтіканню паливно-мастильних матеріалів місця
розташування ємностей у машинному залі обладнуються металевими
піддонами або залізобетонними коритами з бортами, що виступають по висоті.
Об’єм таких піддонів (корит) має перевищувати об’єм паливних баків не менше
ніж на 5 %. Захист фундаменту під дизель-агрегат та інших фундаментів, що
виступають над підлогою під іншим обладнанням, забезпечується шляхом
покриття масляною фарбою.
Розлив паливно-мастильних матеріалів усувається за допомогою піску
або інших адсорбуючих матеріалів. Усунення розливу за допомогою ганчірок
не допускається.
У разі появи тріщин або осідання фундаменту агрегату ДЕС необхідно
з’ясувати причину їх виникнення і негайно її усунути.
Під час консервації ДЕС заряджені стартерні акумуляторні батареї
зберігаються у шафі для акумуляторних батарей, якщо витяжний повітровід
відкрито.
Якщо дизель не працює, термостійка засувка, установлена на вихлопному
трубопроводі, має знаходитися в закритому положенні.
Машинний зал і приміщення, де зберігаються пально-мастильні
матеріали, обладнуються протипожежними засобами, що знаходяться в
постійній готовності до застосування.
Допоміжне технічне обладнання (трубопроводи, баки і відстійники
паливно-мастильного господарства, паливні фільтри, водяні баки) ретельно
74
оглядають, чистять не рідше 1 разу на рік, замінюючи при цьому застарілу
арматуру, усуваючи нещільності в місцях з’єднань, та фарбують.
Розподільні пристрої високої напруги обладнуються сітчастими
огородженнями, біля яких вивішуються попереджувальні знаки.
Уся технічна документація з експлуатації електроустановок має
знаходитися в приміщенні щитової. До такої документації належать
принципова схема електропостачання сховища, монтажні схеми управління,
блокування, захисту і сигналізації окремих електричних установок, схема
автоматичних пристроїв, книга обліку поточного ремонту електрообладнання,
правила технічної експлуатації і правила техніки безпеки.
Дизель-генератор підлягає періодичній перевірці на працездатність із
запуском. За результатами здійснених перевірок виявлені недоліки усуваються
терміново.
У приміщенні щитової основні пристрої щита управління (головний
розподільний щит, пульт дистанційного управління, панелі релейного захисту
тощо) повинні утримуватися сухими, чистими і з підтягнутими контактними
з’єднаннями. У разі значних проміжків часу, на які припиняється робота
пристрою, нефарбовані деталі і з’єднання необхідно змащувати технічним
вазеліном.
4.7 Утримання та експлуатація систем водопостачання, каналізації і
опалення
Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх
обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути
виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених
цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і
забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами Державних
санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної,
75
призначеної для споживання людиною», затверджених наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400,
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за №
452/17747 (далі - Санітарні норми);
баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані
покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та
проведення ремонтних робіт;
проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються
тепло- і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні
матеріали, що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості.
Виконання вимог пункту 1 цієї глави підтверджується результатами
лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і
порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна.
Вимоги та методи контролювання якості».
Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних
знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання
Міністерством охорони здоров’я України. Нормативний запас таких речовин
(розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.
У разі застосування в зазначених цілях хлорного вапна або порошку ДТС-
ГК їх запас визначається із розрахунку на 1 куб. м води 8-10 г хлорного вапна
або 4-5 г порошку ДТС-ГК.
Після заповнення відсіків сховища населенням, яке укривається,
користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і
каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.
Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено
або вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання
аварійного запасу води, а також користуються фекальними баками.
У всіх випадках засмічення та утворення підпору в зовнішній
каналізаційній мережі необхідно негайно закрити засувки і припинити
користування санітарними приладами.
76
4.8 Утримання та експлуатація систем зв’язку і оповіщення
У разі розміщення в захисній споруді пункту управління суб’єкта
господарювання забезпечуються:
телефонний і радіозв’язок керівництва та чергової служби суб’єкта
господарювання з керівництвом місцевої (міста, району) ланки
територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, підрозділами ДСНС, іншими
аварійно-рятувальними службами та формуваннями всіх форм власності
та відомчої належності, спеціалізованими службами цивільного захисту
міста (району), об’єктовими формуваннями цивільного захисту;
телефонний зв’язок з іншими захисними спорудами суб’єкта
господарювання та основними виробничими приміщеннями (цехами), що
не припиняють виробництво в разі загрози або виникнення надзвичайних
ситуацій;
телефонний та радіозв’язок із запасним пунктом управління керівника
місцевої ланки (міста, району) територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ;
інформування населення, яке укривається у сховищі.
Під час проведення заміни (модернізації) мереж та апаратури систем
зв’язку та оповіщення сховищ застосовуються сучасні прилади та витратні
матеріали.
4.8 Забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення
Забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення, яке підлягає
укриттю у сховищах, досягається підтриманням у них допустимих рівнів
газового складу повітря, іонізуючого випромінювання в районі розміщення та в
приміщеннях захисних споруд і захисту від небезпечних хімічних речовин та
біологічних засобів ураження.
Під час використання сховища за призначенням допустимі рівні газового
складу повітря забезпечуються утворенням нормативного надмірного тиску
(підпору) усередині захисної споруди.
77
У режимі фільтровентиляції підпір має бути на рівні не нижче 50 Па, у
режимі чистої вентиляції підпір не нормується, але приплив повітря має
перевищувати витяжку.
Вміст у повітрі вуглекислого газу визначають газоаналізаторами.
Місця виміру параметрів повітря вибирають з урахуванням особливостей
планування захисних споруд. Виміри в приміщеннях площею більш ніж 300 кв.
м проводять у центрі і чотирьох точках, максимально віддалених від центру. У
захисних спорудах, розташованих у гірничих виробках, виміри необхідно
проводити через кожні 100 м.
У захисних спорудах необхідно створювати умови для забезпечення
захисту населення від іонізуючого випромінювання шляхом ужиття заходів
щодо дотримання їх нормативних рівнів.
У разі перевищення таких рівнів приміщення захисних споруд підлягають
терміновій дезактивації.
Для виявлення радіоактивного забруднення в районі розміщення і
всередині захисної споруди використовуються дозиметричні прилади
(дозиметри, дозиметри-радіометри).
Для визначення забруднення повітря та поверхні ґрунту в місці
розташування сховища бойовими отруйними та небезпечними хімічними
речовинами на поверхні землі в районі сховища можуть бути застосовані
військові прилади хімічної розвідки.
У разі виявлення забруднення територій небезпечними хімічними
речовинами в районі розташування захисної споруди та її приміщень ці
території підлягають терміновій дегазації.
Прилади мають бути упаковані та знаходитися в сухих місцях, віддалених
від опалювальних або інших нагрівальних пристроїв.
Під час тривалого зберігання приладів необхідно періодично перевіряти
їх роботу та здійснювати повірку, ремонт та обслуговування проводити згідно з
вимогами інструкцій щодо їх експлуатації.
78
Висновки
В кваліфікаційній роботі бакалавра проведено: аналіз технологічності
конструкції деталі «Корпус приводу механізму розвантаження кутера Л5»,
проведено вибір та обґрунтування матеріалу, з якого буде виготовлена дана
деталь. Здійснимо розмірний аналіз конструкції. Проведено порівняння
технологічної собівартості виготовлення заготовки двома методами литва, в
результаті якого встановлено , що доцільніше використовувати литво пісчано-
глинясту форму з машинною формовкою форми. В результаті проведених
розрахунків визначено тип виробництва , який буде використовуватися при
виготовленні даної деталі . Виконано вибір методів і кількості ступенів обробки
поверхонь, В результаті порівняльного аналізу розроблено оптимальний
маршрут обробки деталі, виконано вибір технологічного обладнання та
оснащення, реалізовано вибір ріжучого інструменту, проведено розрахунки
необхідних режимів різання, встановлено припуски на обробку та норми часу.
Спроектовано спеціальний верстатний пристрій для фрезерування
технологічної бази на обробляючому центрі ИР500ПМФ4, для деталі «Корпус
приводу механізму розвантаження кутера Л5». Також спроектовано
спеціальний контрольний пристрій, який призначений вимірювання
співвісності отворів однієї деталі «Корпус приводу механізму розвантаження
кутера Л5».
В розділі охорона праці розглянуто загальні вимоги до утримання та
експлуатації фонду захисних споруд.
79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДСТУ 8833:2019 виливки із сірого чавуну з пластинчастим
графітом
2. Технологія машинобудування / Горбатюк Є. О., Мазур М. П., Зенкін
А. С. та ін. Львів : «Новий Світ 2000», 2009. 358 с.
3. Технологія машинобудування./ Мельничук П.П., Боровик А.І.,
Лінчевський П.А., Петраков Ю.В. Житомир: ЖДТУ, 2005. 882 с.
4. Руденко П. О. Харламов В. О., Шустик О. Г. Вибір, проектування і
виробництво заготовок деталей машин. К. : Вища школа , 1993. 288 с.
5. ДСТУ 2960-94 Організація промислового виробництва основні
поняття
6. Аверченков В. І., Горленко О. О., Ільіцький В. Б.Збірник задач і
вправ з технологіі машинобудування: навч. посіб. Житомир : ЖІТІ, 2001. 314 с.
7. Технологія машинобудівних підприємств: підручник / Дикань В.
Л... Калабухін Ю. Є, Каличева Н. Є.та ін., за заг. ред. В. Л. Диканя. Харків:
УкрДУЗТ, 2020. 386 с.
8. Технологія машинобудування: Посібник-довідник для виконання
кваліфікаційних робіт: Навч. Посібник/ І.І. Юрчишин, Я.М. Литвиняк, І.Є.
Грицай, М.Л. Кукляк, Я.М. Кусий, В.В. Ступницький, В.А. Яцюк, А.М. Кук,
Є.М. Махоркін, В.П. Свізінський. Львів: Львівська політехніка, 2009. 528 с.
9. Бочков В.М. Сілін Р.І., Гаврильченко О.В. Металорізальні верстати:
Навч. Посібник. Львів.: ВидавництвоНаціонального університету «Львівська
політехніка», 2009. 268с.
10. Агрегатно-модульне технологічне обладнання : навчальний
посібник : у 3-х ч. / В.А. Крижанівський та ін. під заг. ред. Ю.М. Кузнєцова;
Кіровоградський держ. техн. унтет, НТУУ "КПІ". Кіровоград : Імекс, 2003.
507с.
11. Залоюбовський М.Г., Малишев В.В. Машини та обладнання
підприємств: навч. Посібни. К.: Університет «Україна», 2020. 121с.
12. Плисак В. Ф., Роп'як Л. Я., Кустов В. В.. Металорізальні верстати і
80
промислові роботи : навч. посіб./ Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2003. 170 с
13. Технологія машино- та приладобудування./ Якимов О.В., Марчук
В.І., Якимов О.О., Ларшин В.П. Підручник: Луцьк, ЛДТУ 2005. 710 с.
14. Технологічне оснащення для високоефективної обробки на
токарних верстатах/ Кузнєцов Ю.М., Луців І. В., Шевченко О.В., Волошин В.Н.
за ред. Ю.М. Кузнєцова. Тернопіль; Терно-граф, 2011. 692с.
15. Інструменти для механічної обробки матеріалів / Стискін Г.М.,
Ревнівцев М.П., Берізко М.М., Мелещик В.А.. Л.: ОріянаНова, 2002. 240 с.
16. Богуслаєв В. О., Ципак В. І., Яценко В. К. Основи технології
машинобудування: навчальний посібник для студ. вищ. навч. Закладів.
Запоріжжя: Мотор Січ, 2003. 336 с.
17. Паливода Ю.Є., Дячун А.Є., Лещук Р.Я. Інструментальні
матеріали, режими різання, технічне нормування механічної оборобки :
навчально-методичний посібник. Тернопіль : Тернопільський національний
технічний університет імені Івана Пулюя, 2019. 240 с.
18. Кирилович В. А., Мельничук П. П., Яновський В. А. Нормування
часу та режимів різання для токарних верстатів з ЧПУ. Житомир : ЖІТІ, 2001.
600 с.
19. Дідик Р.П., Зіль В.В., Пацера С.Т. Розрахункові операції режимів
механічної обробки матеріалів: точіння, свердління, зенкерування, розгортання:
навч. посіб.. Д.: Національний гірничий університет», 2013. 196 с.
20. Кирилюк Ю.Е., Якимчук Г.К. Допуски и посадки: Справочник.-3-
е изд., перераб. и доп. К. Основа, 2005.296 с.
21. Буц Б.Д., Приходько В.Є., Ткачов Ю.В. Розрахунок режимів різання
металів: Навч. Посіб. Д.: РВВ ДНУ, 2005. 76 с.
22. Григурко, І. О. Брендуля М.Ф., Доценко С.М. Технологія
машинобудування: дипломне проектування: [Текст] : Навчальний посібник для
ВНЗ Львів : Новий світ. 2011. 767 с.
23. Бабенко А.Г., Бондаревська К.В. Нормування праці :
навчальнонаочний посібник для студентів денної та заочної форм навчання.
81
Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2013. – 158
с.
24. Петров О. В., Сухоруков С. І. Технологічна оснастка : навчальний
посібник. Вінниця : ВНТУ, 2018. 123 с.
25. Григурко І.О., Анастасенко С.М., Будуров В.Л. Проектування
технологічного оснащення (практикум) Навчальний посібник. Львів: «Новий
світ -2000» 2021. 220с.
26. Кузнєцов, Ю.М., Придальний Б.І. Приводи затискних механізмів
металообробних верстатів: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2016. 352 с.
27. Боровик А.І. Проектування технологічного оснащення:
Навчальний посібник. К, 1996. 488с.
28. Боровик А.І. Технологічна оснастка механоскладального
виробництва. К.:Кондор 2008. 726 с.
29. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис, бібліографічний
опис. Загальні вимоги та правила складання: методичні рекомендації з
впровадження. Уклали: Галевич О.К., Штогрин І.М. Львів, 2008 20с.
30. ДСТУ. 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура і правила оформлення.
82