«УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ», С. ВОЗНЕСЕНСЬКЕ,  ЗОЛОТОНІСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»

Копелець, Віктор Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9229

Title:	«УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ», С. ВОЗНЕСЕНСЬКЕ, ЗОЛОТОНІСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Authors:	Хорошун, Юлія Вікторівна Копелець, Віктор Миколайович
Keywords:	підприємство, планування, техніко-економічні показники, собівартість
Issue Date:	2024
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів управління собівартістю продукції підприємства. Об’єктом дослідження є собівартість продукції підприємства СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ». Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження управління собівартістю продукції сільськогосподарського підприємства. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити собівартість продукції, її економічну сутність та види; навести характеристику основних функцій та етапів процесу управління витратами на підприємстві; дослідити підходи до формування системи управління витратами на підприємстві; навести організаційно-економічну характеристику підприємства; проаналізувати основні техніко-економічні показники підприємства; проаналізувати забезпечення зниження витрат на підприємстві; провести калькулювання собівартості продукції та аналіз основних показників ефективності; навести основні шляхи та резерви зниження собівартості продукції підприємства; розробити планування собівартості продукції на прикладі виробництва ковбасних виробів; провести факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції підприємства. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо шляхів зміцнення собівартості продукції підприємства. В роботі розроблено планування собівартості продукції на прикладі виробництва ковбасних виробів. Проведено факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції підприємства.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9229
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Копелець Віктор.pdf Restricted Access		2.32 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
завідувач кафедри
____________________________________
____________________________________
«_____»________________________ 2024 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
«УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ», С. ВОЗНЕСЕНСЬКЕ,
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: _Бізнес-адміністрування
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма навчання: __денна____
Група __БАМ-22__

Виконавець роботи:
«____»___________ 2024 р. ________________ Віктор КОПЕЛЕЦЬ____

Керівник роботи:

«____»___________ 2024 р. ________________ _Юлія ХОРОШУН___

Черкаси 2024
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРКВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Бізнес-адміністрування___________________

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
________________

«_____» ________________20 ___ р.

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Копелець Віктор Миколайович _________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: «УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ», С. ВОЗНЕСЕНСЬКЕ,
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Керівник роботи Доктор філософії, ст.викладач Хорошун Юлія Вікторівна
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «18» березня 2024 р. № 82/04
2. Вихідні дані до роботи: баланси та звіти про фінансові результати діяльності
підприємства за 2021-2022 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела.
3. Зміст кваліфікаційної роботи:
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУЦІЇ
ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ»
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА
ПІДПРИЄМСТВІ СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ»

4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
Доктор філософії, ст.викладач
1
Хорошун Ю.В.
Доктор філософії, ст.викладач
2
Хорошун Ю.В.
Доктор філософії, ст.викладач
3
Хорошун Ю.В.

5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів підготовки Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання 10.01.2024 виконано
1
попереднього плану робот.
Опрацювання літературних джерел. 20.01.2024 виконано
2
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка 05.02.2024 виконано
3
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. 07.02.2024 виконано
4 Аналіз даних, необхідних для написання
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.03.2024 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 17.03.2024 виконано
Підготовка та написання розрахункового 26.03.2024 виконано
7
розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 04.04.2024 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 20.04.2024 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 01.05.2024 виконано
11 Оформлення роботи 10.05.2024 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 31.05.2024 виконано

Здобувач вищої освіти __________________ _ Віктор КОПЕЛЕЦЬ ___
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи __________________ __ Юлія ХОРОШУН_____
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 99 сторінок, 32 таблиці,
9 рисунків, список використаних джерел з 71 найменувань, 3 додатки.

«УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ», С. ВОЗНЕСЕНСЬКЕ,
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів
управління собівартістю продукції підприємства.
Об’єктом дослідження є собівартість продукції підприємства СТОВ
«ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ».
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження управління
собівартістю продукції сільськогосподарського підприємства.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
дослідити собівартість продукції, її економічну сутність та види;
навести характеристику основних функцій та етапів процесу управління
витратами на підприємстві;
дослідити підходи до формування системи управління витратами на
підприємстві;
навести організаційно-економічну характеристику підприємства;
проаналізувати основні техніко-економічні показники підприємства;
проаналізувати забезпечення зниження витрат на підприємстві;
провести калькулювання собівартості продукції та аналіз основних
показників ефективності;
навести основні шляхи та резерви зниження собівартості продукції
підприємства;
розробити планування собівартості продукції на прикладі виробництва
ковбасних виробів;
провести факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і
реалізацію продукції підприємства.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо шляхів
зміцнення собівартості продукції підприємства. В роботі розроблено
планування собівартості продукції на прикладі виробництва ковбасних виробів.
Проведено факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і реалізацію
продукції підприємства.
Одержані результати можуть бути використані при розробці та
формуванні стратегії підприємства.

Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра __2024___

Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата ___________________________________________

5
ЗМІСТ

ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ
СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 10
1.1 Собівартість продукції: економічна сутність та її види 10
1.2 Характеристика основних функцій та етапів процесу
управління витратами на підприємстві 19
1.3 Підходи до формування системи управління витратами на
підприємстві 30
Висновки до розділу 1 41
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ» 43
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 43
2.2 Забезпечення зниження витрат на підприємстві 58
2.3 Калькулювання собівартості продукції та аналіз основних
показників ефективності 63
Висновки до 2 розділу 71
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЗНИЖЕННЯ
СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ СТОВ
«ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ» 73
3.1 Шляхи та резерви зниження собівартості продукції
підприємства 73
3.2 Планування собівартості продукції на прикладі виробництва
ковбасних виробів 75
3.3 Факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і
реалізацію продукції підприємства 79
Висновки до 3 розділу 85
ВИСНОВКИ 86
6
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 89
ДОДАТКИ 96

7
ВСТУП

У сучасних умовах конкурентної боротьби кожне підприємництво
зацікавлене в стрімкому розвитку. Для досягнення цієї мети підприємства
змушенні шукати шляхи підвищення ефективності діяльності. Продуктивність
виробничого процесу залежить від раціонального використання всіх видів
ресурсів. В сучасному світі існує необхідність оптимізувати систему
управління витратами для ефективної діяльності підприємства. Тим самим,
створюючи нову, гнучку структуру управління, яка має ряд вже
удосконалених наукових підходів. Також, у процесі формування ефективної
системи управління витратами важливим аспектом являється зниження
витрат та фактори економії ресурсів.
Актуальність питань управління витратами на підприємствах зумовлена й
тим, що серед пріоритетних проблем організації та ведення бізнесу в Україні є
висока собівартість вітчизняної продукції, відсутність фінансових ресурсів для
розвитку, відсутність системи управлінського розвитку, адекватного до потреб
управління. Усе це потребує від керівників підприємств впровадження та
застосування сучасних технологій управління витратами, їх економії та
запобігання втратам
Головною метою функціонування підприємства є забезпечення його
стійкого розвитку. Цього можливо досягти за умови постійного пошуку та
реалізації заходів щодо підвищення рівня економічної ефективності
господарювання. Собівартість продукції, що відображає поточні витрати,
пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, є одним із показників, який
впливає на ефективність виробничої діяльності підприємства та його
структурні підрозділи. Тому питання визначення собівартості окремих видів
продукції промислових підприємств, планування та аналізу з метою пошуку та
реалізації заходів щодо зниження рівня витрат потребують постійного
вивчення, оскільки від цього залежать результати діяльності самого
підприємства, його економічний розвиток.
8
Різноманітні методи формування системи управління витратами та
особливості структури цієї системи цікавлять багатьох зарубіжних та
вітчизняних вчених, а саме: І. Бланк, І. Бойчик, Н. Гаршука, В. Гордановська,
М. Грещак, В. Данилко, М. Дубніна, К.Ф. Лученко, А. Костякова, Н. Міценко,
А. Наливайко, А. Пилипенко, Н. Радіонова, Ю. Цал-Цалко, А. Ясінська та інші.
Українські та зарубіжні вчені-економісти завжди приділяли багато уваги
дослідженню собівартості та її сутності. Найбільш глибоко досліджено
собівартість як в історичному, так і в економічному аспекті у роботах таких
вчених, як А.Ф. Аксененко, В.П. Завгородній, Ф.Ф. Бутинець, М.А. Болюх, М.І.
Маниліч, О.В. Миронюк, Й.С. Мацкевічюс, В.М. Пархоменко та ін.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів
управління собівартістю продукції підприємства.
Об’єктом дослідження є собівартість продукції підприємства СТОВ
«ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ».
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження управління
собівартістю продукції сільськогосподарського підприємства.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
дослідити собівартість продукції, її економічну сутність та види;
навести характеристику основних функцій та етапів процесу управління
витратами на підприємстві;
дослідити підходи до формування системи управління витратами на
підприємстві;
навести організаційно-економічну характеристику підприємства;
проаналізувати основні техніко-економічні показники підприємства;
проаналізувати забезпечення зниження витрат на підприємстві;
провести калькулювання собівартості продукції та аналіз основних
показників ефективності;
навести основні шляхи та резерви зниження собівартості продукції
підприємства;
9
розробити планування собівартості продукції на прикладі виробництва
ковбасних виробів;
провести факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і
реалізацію продукції підприємства.
Інформаційною базою для написання кваліфікаційної роботи магістра є
законодавчі та нормативні документи, навчально-методична література,
фінансова звітність підприємства, узагальнення, які отримані під час
проходження практики.

10
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ
ПРОДУЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Собівартість продукції: економічна сутність та її види

В умовах нинішньої економіки підвищення ефективності виробництва та
подальшого розвитку суб’єктів господарювання можна досягти за умов
зниження собівартості продукції та ефективного управління витратами
підприємства. Собівартість продукції (робіт, послуг) є одним із показників, в
якому знаходять відображення усі сторони роботи підприємства: рівень
організації виробничого процесу, його технічна оснащеність, ступінь
ефективності використання необоротних та оборотних активів, продуктивність
праці, рівень організації матеріально-технічного постачання тощо.
Собівартість властива природі розвинутого товарного виробництва, коли
важливо не лише визначити величину прибутку (чи збитку) від виробництва і
реалізації продукції, але і підрахувати економічну ефективність випуску
виробів, обрати найбільш вигідний варіант їх конструкції та технології
виготовлення.
Безпосередньо термін «собівартість» зародився в капіталістичній
економіці кінця XV ст. У вітчизняній же практиці цей термін отримав визнання
і закріпився у нормативних документах завдяки працям видатного російського
бухгалтера А.П. Рудановського. Поняття «собівартості» з’явилося у 1912 р. у
роботах А.П. Рудановського, М.П. Тер-Давидова, М.Ф. фон Дітмара [1, с. 300].
Собівартість тривалий час розглядали як поняття, яке практично
використовують здебільшого в плануванні, обліку та аналізі. Такий факт
знайшов своє відображення у визначенні собівартості як витрат підприємств, з
чим пов’язано розуміння сутності і характерних ознак собівартості, її місця і
ролі в системі економічних показників.
Тлумачення поняття «собівартість» у працях провідних науковців з
економічної теорії та бухгалтерського обліку наведено у таблиці 1.1. З таблиці
1.1 можна зробити висновок, що показнику собівартості продукції належить
11
одне з провідних місць в економічному механізмі господарювання, та він
визначає суму понесених на виготовлення і реалізацію продукції витрат у
грошовій формі.
Від рівня собівартості залежить прибуток, рівень цін, рентабельність та
інші показники.

Таблиця 1.1 – Визначення сутності поняття собівартості різними вченими
Автор Тлумачення собівартості
М.І. Маниліч, О.В. Собівартість відшкодовує витрати підприємства на
Миронюк [2, с. 3] виробництво і реалізацію продукції для здійснення
процесу відтворювання і виражає при цьому складну
систему економічних зв’язків і залежностей, що мають
місце в процесі виробництва і обігу товару кожного
суб’єкта господарювання.
В.П. Завгородній [3, Собівартість продукції формують всі витрати
с. 553] підприємства на виробництво і реалізацію продукції,
виражені в грошовій формі.
Ф.Ф. Бутинець [4, с. Собівартість продукції (робіт, послуг) – це грошове
165] вираження витрат підприємства, пов’язане з
виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт,
наданням послуг
М.А. Болюх, В.З. Собівартість продукції – основний якісний показник
Бурчевський [5] роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та
недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного
структурного підрозділу. Систематичне зниження
собівартості продукції має важливе
народногосподарське значення, бо дає змогу за
стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну
гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність
продукції.
Й.С. Мацкевічюс [2, Собівартість продукції – це частина вартості, що
с. 4] дорівнює вартості витрачених засобів виробництва
частини вартості необхідного продукту і частини
вартості додаткового продукту, що виступає в грошовій
формі і представляє частину ціни продукту, за рахунок
якої відшкодовуються витрати на освоєння, виробництво
й реалізацію і виражає певні виробничі відносини.
В.І. Мацибора [6, с. Собівартість як економічна категорія є частиною
107] вартості товару і включає всі витрати аграрних
підприємств у грошовій формі, які необхідні для
здійснення простого відтворення.

12
Продовження таблиці 1.1
В.М. Пархоменко Собівартість продукції (робіт, послуг) – це вартісне
[7, с. 2]. вираження витрат, пов’язаних з використанням у
технологічному процесі виробничої продукції
(виконання робіт, надання послуг) природних ресурсів,
сировини, матеріалів, палива, енергії, основних
виробничих фондів, нематеріальних активів,
спеціалізованого оснащення, інструменту, інвентарю,
трудових і фінансових ресурсів, а також витрат на
виробництво і збут готової продукції, включаючи
встановлені державою як обов’язкові відрахування,
податки й платежі.
Ю.С.Цал-Цалко [8, Собівартість – це виражені в грошовій формі затрати на
с. 6] витрачені засоби виробництва, оплату праці і соціальні
заходи.
В.М. Панасюк [9] Собівартість продукції – центральний об’єкт управління
і якісний показник, який характеризує ефективність
діяльності підприємства.
М.Г. Чумаченко, Собівартість – це один з основних показників потреби в
Н.Г. Міценко [5; 10] обігових коштах, планування прибутку, визначення
економічної ефективності окремих організаційно-
технічних заходів і виробництва загалом, для
внутрішньозаводського планування а також для
формування ціни.
*Джерело: складено автором на основі [1-10]

На основі проведеного вище аналізу сутності собівартості продукції у
економічній та обліковій літературі встановлено, що: «собівартість продукції» –
це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції
(робіт, послуг). Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує
виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).
У процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові
витрати.
Витрати – це грошове вираження всіх видів спожитих і залучених
ресурсів, а також виконаних робіт і послуг для підприємства. Витрати
представляють собою кошти, які витрачені для забезпечення виробництва та
реалізації продукції, отримання доходу та прибутку тощо.
13
Залежно від ролі, яку витрати відіграють у процесі відтворення, їх
розділяють на три групи.
1. Витрати, пов’язані з основною діяльністю підприємства. Це витрати
на виробництво або реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які
відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції (послуг).
2. Витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, тобто на
розширення та оновлення виробництва. Одноразові витрати на просте та
розширене відтворення основних засобів, приріст оборотних коштів та
формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами
фінансування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних
паперів, кредити тощо.
3. Витрати на соціальний розвиток колективу (соціально-культурні,
оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов’язані з
процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток [16-19].
Залежно від ступеня однорідності витрати розділяються на прості
(елементні) та комплексні. Прості (елементні) – це витрати однорідні за
економічним змістом (сировина, основні матеріали, заробітна
плата). Комплексні витрати різнорідні за своїм складом, вони охоплюють
кілька економічних елементів (витрати на утримання та експлуатацію машин,
загальновиробничі, втрати від браку тощо).
За економічною роллю у формуванні собівартості продукції витрати
розділяють на основні та накладні: основні витрати безпосередньо пов’язані з
процесом виготовлення виробів і утворюють їх головний речовий зміст. Це
витрати на сировину, основні матеріали, технологічне паливо та енергію,
заробітну плату основних виробничих робітників. З допомогою накладних
витрат створюються необхідні умови для функціонування виробництва, його
організації, управління, обслуговування (загальновиробничі витрати).
За способом віднесення на окремі види продукції витрати ділять на прямі
та непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносять на собівартість
виготовлення конкретного виду продукції, й вони можуть бути розраховані на її
14
одиницю прямо (матеріали, паливо, заробітна плата). Непрямі
витрати пов’язані з виготовленням різних видів продукції, в цьому разі не
можна безпосередньо обчислити витрати на окремі види продукції
(загальновиробничі витрати, витрати на утримання та експлуатацію машин
тощо). Непрямі витрати розподіляються на окремі види продукції пропорційно
певній базі. Зростання частки прямих витрат у загальній сумі підвищує точність
обчислення витрат на одиницю продукції [20].
Залежно від зв’язку з обсягом виробництва витрати поділяють на постійні
та змінні. Постійні витрати – це такі, абсолютна величина яких у даний період
при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється. При істотних
змінах обсягів виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та
організаційної структури підприємства, величина постійних витрат змінюється
стрибкоподібно, після чого вона знову залишається постійною. Це витрати на
утримання й експлуатацію будівель, споруд, управління цехом, орендна плата.
До постійних витрат відносять також витрати, які неістотно змінюються
внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-постійними.
Змінні витрати – це такі витрати, величина яких у даний період
безпосередньо залежить від обсягу виробництва [21-23].
У бухгалтерському обліку собівартість – це вартісна оцінка ресурсів,
використаних у процесі досягнення певних цілей. Підприємство має самостійно
визначати перелік витрат, які включають до собівартості продукції (робіт,
послуг) як елемент облікової політики, ґрунтуючись на економічній сутності
понесених витрат і загальних принципах бухгалтерського обліку та вимог до
організації його ведення.
Структуру і склад витрат у бухгалтерському обліку регламентує П(С)БО
16 «Витрати». Варто відзначити, що П(С)БО 16 передбачає визначення двох
видів собівартості:
1) собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг);
2) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
15
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована
протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих
витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) належать:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі
витрати [11].
Управління собівартістю на промисловому підприємстві вимагає
своєчасного виявлення наявних резервів і наступного дієвого координування
різних сторін господарської діяльності підприємства. Собівартість як
економічний показник використовують для:
- оцінки рівня господарювання підприємства та його структурних
підрозділів;
- контролю за ефективністю витрачених ресурсів;
- визначення економічної ефективності інвестиційної та інноваційної
діяльності, впровадження заходів щодо забезпечення більш ефективного
процесу господарювання;
- розробки і встановлення цін на продукцію (роботи, товари і послуги);
- визначення економічної доцільності та вигідності здійснення
підприємницької діяльності за різними об’єктами господарювання.
Отже розглядаючи собівартість необхідно брати до уваги
підпорядкованість конкретним цілям: визначення витрат, пов’язаних з
виробництвом продукції, формування ціни, прогнозування та визначення
кінцевого результату діяльності тощо. Підвищення ролі та значення показника
собівартості в управлінні підприємством, в оцінці діяльності та стимулюванні
колективу підприємства передбачає класифікацію цього показника, за певними
характерними ознаками.
16
Професор Ф.Ф. Бутинець розглядає таку класифікацію собівартості [12]:
- технологічна – включає прямі витрати на робочому місці, ділянці;
характеризує рівень витрат на здійснення окремих технологічних операцій, на
виготовлення окремих деталей, вузлів тощо;
- виробнича – технологічна собівартість збільшена на суму витрат,
пов’язаних з управлінням виробничими підрозділами, що випускають
продукцію. Характеризує рівень витрат на виготовлення продукції;
- маржинальна (обмежена) – це виробнича собівартість, яка характеризує
рівень прямих змінних витрат, які припадають на одиницю продукції;
- фабрично-заводська – собівартість, до складу якої включаються, крім
безпосередніх затрат на її виготовлення, ще й адміністративні та інші
операційні витрати;
- повна – виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних та
витрат на збут. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які
пов’язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції;
- індивідуальна – характеризує витрати конкретного підприємства щодо
випуску продукції;
- фірмова – включає витрати на виробництво та реалізацію продукції за
групою підприємств, які входять до об’єднання, фірми, тресту.
- середньогалузева – характеризує середні по галузі витрати на
виробництво відповідного виробу і розраховується за формулою
середньозваженої на підставі індивідуальних собівартостей підприємств галузі.
- планова – включаються максимально допустимі витрати підприємства
на виготовлення продукції, передбачені планом на наступний період.
- фактична – характеризує розмір фактично витрачених засобів на
випущену продукцію.
Слід зазначити, що Закон України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» визнає фактичну собівартість одним із основних
принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тобто пріоритетною є
17
оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на її виробництво та придбання
[13].
І.М. Бойчик, окрім зазначених вище, розрізняє такі види собівартості [14]:
1. Залежно від часу формування затрат: планова, фактична, нормативна,
кошторисна.
2. Залежно від тривалості розрахункового періоду: місячна, квартальна,
річна.
3. За складом продукції: товарної продукції, валової продукції,
реалізованої продукції, незавершеного виробництва.
За результатами проведеного аналізу ми пропонуємо узагальнену
класифікацію собівартості продукції, яка об’єднує у собі концептуальніші для
потреб управління собівартістю ознаки та її види, а тому дозволяє вчасно
прийняти ефективне управлінське рішення (рис. 1.1).
При прийнятті ефективних та обґрунтованих управлінських рішень щодо
підвищення ефективності господарської діяльності варто спиратися на
економічний аналіз витрат та собівартості продукції, оскільки від її рівня
залежать рентабельність окремих видів продукції, та фінансові результати
діяльності підприємства в цілому. Саме тому потрібно проводити аналіз
собівартості продукції, це призведе до ефективного управління витратами
підприємства в цілому та собівартістю продукції зокрема.
Одним із джерел зниження собівартості продукції є зростання
продуктивності праці. Це обумовлюється тим, що за рахунок зростання
продуктивності праці досягається економія заробітної плати, так як зростання
продуктивності праці призводить до скорочення витрат на виробництво
продукції, а також завдяки зростанню продуктивності збільшується випуск
продукції, за рахунок чого досягається зниження собівартості продукції
шляхом економії непропорційних витрат.

18

Рис. 1.1 Класифіація собівартості продукції
*Джерело: складено автором на основі [14, 15]

Інше джерело – зменшення витрат на матеріали, паливо, енергію – має
найважливіше значення для матеріалоємних галузей. Зменшення витрат
матеріалів здійснюється шляхами: скорочення втрат, заміна дорогих матеріалів
більш дешевими, зменшення витрат на постачання матеріалів, покращення
нормування витрат матеріалів. Скорочення витрат на обслуговування
виробництва та на управління досягається головним чином шляхом зменшення
чисельності робітників за рахунок застосування ефективніших методів
організації управління та обслуговування виробництва, більш прогресивної
техніки. Економія витрат на збут досягається завдяки укріпленню дисципліни
праці, ритмічності виробництва, дотримання договірної дисципліни [24, 25].
19
Найбільш ефективними шляхами зниження собівартості продукції є
впровадження економних технологій виробництва, використання світового
досвіду щодо зменшення собівартості. Саме ресурсоекономні,
ресурсозберігаючі технології – це вихід для українського товаровиробника. Не
менш важливим чинником, що сприятиме скороченню витрат підприємств, є
дотримання всіх головних принципів ефективного розміщення продуктивних
сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і
сировинною базою [15].

1.2 Характеристика основних функцій та етапів процесу
управління витратами на підприємстві

Управління витратами на підприємстві з точки зору системного підходу
передбачає виконання всіх функцій управління, тобто функції повинні
реалізовуватися через основні елементи управлінського процесу:
прогнозування, планування, організацію, координацію і регулювання,
мотивацію, стимулювання та активізацію виконання, нормування,
калькулювання, облік, аналіз та контроль витрат.
Виконання функцій управління у повному обсязі за всіма елементами
складає цикл взаємодії керуючої (управляючої) підсистеми (суб’єкту
управління) та керованої підсистеми (об’єкту управління) [26].
Суб’єктами управління витратами виступають керівники, менеджери і
спеціалісти підприємства і виробничих підрозділів (виробництв, цехів, відділів,
дільниць тощо). Окремі функції та елементи управління витратами
виконуються бухгалтерією підприємства безпосередньо або при їх активній
участі. Наприклад, диспетчер впливає на координацію і регулювання
виробничого процесу, а, отже, на виробничі витрати, бухгалтер здійснює облік
витрат тощо.
Об’єктами управління є витрати на розробку, виробництво, реалізацію,
експлуатацію (використання) і утилізацію продукції (робіт, послуг) [27].
20
Варто відзначити, що управління витратами не є самоціллю, проте дуже
необхідне для досягнення підприємством певного економічного результату,
підвищення ефективності роботи.
Функції управління витратами первинні стосовно виробництва, тобто для
досягнення певного виробничого, економічного, технічного чи іншого
результату перш за все необхідно здійснити затрати. Саме тому мета
управління витратами полягає у досягненні окреслених результатів діяльності
підприємства найбільш економічним чином [28].
Загальну схему взаємодії функцій управління витратами на підприємстві
подано на рис. 1.2.
Зупинимось детальніше на характеристиці функцій управління
витратами.
Прогнозування і планування витрат здійснюють на стадії розробки
(прийняття) управлінського рішення. Розрізняють перспективне (на стадії
довгострокового планування) і поточне (на стадії короткотермінового
планування) прогнозування і планування витрат [29].
Завданням довгострокового планування є підготовка інформації щодо
очікуваних витрат під час освоєння нових ринків збуту, організації розробки і
випуску нової продукції (робіт, послуг), збільшення (нарощування) потужності
підприємства. Це можуть бути витрати на маркетингові дослідження і науково-
дослідні та дослідно-конструкторські роботи, капітальні вкладення. Поточні
плани конкретизують реалізацію довгострокових цілей підприємства.
Якщо точність довгострокового планування витрат невелика і піддається
впливу інфляційного процесу, поведінки конкурентів, політики держави в
галузі економічного управління підприємствами, а деколи й форс-мажорних
обставин, то короткострокове планування витрат, що відображає потреби
найближчого майбутнього, більш точніше, оскільки воно обґрунтоване
річними, квартальними та місячними розрахунками [30].

21

Рис. 1.2 Загальна схема взаємодії функцій управління витратами на
підприємстві
* Джерело: складено автором на основі [26-31]

Планування витрат здійснюється з метою визначення необхідного рівня
витрат для забезпечення ефективної роботи підприємства, а також обчислення
прибутку, який буде отримано за певного рівня і структури витрат [31].
На стадії реалізації управлінського рішення найважливіша роль
відводиться таким функціям, як організація, координація і регулювання,
активізація виконання, мотивація і стимулювання витрат.
Зауважимо, що організація витрат – один із найбільш важливих елементів
ефективного управління ними. Вона встановлює, яким чином на підприємстві
здійснюють управління витратами, тобто хто це робить, у які строки, з
використанням якої інформації і документів, якими способами. Визначаються
22
місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності за їх
дотримання. Розробляється ієрархічна система лінійних і функціональних
зв’язків керівників і спеціалістів, які беруть участь в управлінні витратами, яка
повинна бути сумісною з організаційно-виробничою структурою підприємства
[32].
Координація і регулювання витрат передбачають порівняння фактичних
витрат із запланованими, виявлення відхилень і прийняття оперативних заходів
щодо їх ліквідації. Якщо з’ясовується, що змінились умови виконання плану, то
витрати, які заплановані на його реалізацію, коригуються. Своєчасна
координація і регулювання витрат дають змогу підприємству уникнути
серйозного зриву у виконанні запланованого економічного результату
діяльності [33].
Активізація виконання, мотивація і стимулювання витрат – це пошук
таких способів взаємодії учасників виробництва, які б спонукали
дотримуватися встановлених планом витрат і знаходити можливості їх
зниження. Подібні дії можуть мотивуватися як матеріальними, так і
моральними чинниками. Не можна стимули щодо дотримання і економії витрат
підміняти покараннями за перевитрати. У цьому разі співробітники основні
зусилля будуть прикладати для того, щоб оскаржити рівень планових витрат,
або завищити його. Тоді досягнення основної мети підприємства (отримання
максимально можливого прибутку за рахунок зниження витрат) стане
завданням, яке важко виконати [34].
Для контрольної стадії характерними функціями є облік та аналіз витрат.
Функція обліку витрат полягає у спостереженні, ідентифікації, вимірюванні та
реєстрації фактів витрачання ресурсів у процесі господарської діяльності
підприємства. На підприємствах облік витрат організується за економічними
елементами витрат, за статтями калькуляції, за місцями виникнення витрат та
центрами відповідальності [35].
Облік, як елемент управління витратами, необхідний для підготовки
інформації з метою прийняття правильних господарських рішень. Наприклад,
23
при оцінці вартості матеріальних виробничих запасів здійснені витрати
встановлюють шляхом виробничого обліку, а інформацію щодо фактичних
результатів діяльності підприємства і всіх його витрат на виробництво
поставляє бухгалтерський облік. Виробничий облік входить у систему
управлінського обліку, який дає змогу контролювати витрати і приймати
рішення щодо їх доцільності. Основною метою організації обліку витрат є
створення інформаційної бази для здійснення аналізу витрат та прийняття
відповідних управлінських рішень [36].
Аналіз витрат, що є складовим елементом функції контролю витрат,
допомагає оцінити ефективність використання всіх ресурсів та вплив різних
чинників на їх обсяг, виявити резерви зниження витрат на виробництво та
причини перевитрат, зібрати інформацію для підготовки планів і прийняття
ефективних управлінських рішень у сфері витрат. Результати аналізу рівня
витрат є базою для планування витрат.
Науковці розрізняють проміжний і підсумковий аналіз витрат.
Проміжний аналіз спрямований на поточне регулювання процесу виконання
плану витрат. Досягнуті результати порівнюються з планом, фіксуються
відхилення, на які слід звернути увагу, робляться певні висновки із прийняттям
за ними відповідних заходів. Підсумковий аналіз пов’язаний з оцінюванням
реалізації планових завдань у цілому. За його результатами розробляються
глобальні заходи щодо удосконалення системи управління витратами в цілому
[37].
Функція контролю (моніторингу) в системі управління витратами
забезпечує зворотний зв’язок, порівняння запланованих і фактичних витрат.
Ефективність контролю зумовлюється коригуючими управлінськими діями, що
спрямовані на приведення фактичних витрат у відповідність до запланованих
або на уточнення планів, якщо вони не можуть бути виконані внаслідок
об’єктивної зміни виробничих умов [37].
24
Можна стверджувати, що усі вище перераховані функції взаємопов’язані
між собою. Тому для успішного функціонування будь-якого підприємства
необхідно повсякчасно виконувати усі ці основні функції.
Зауважимо, що кожна окрема господарююча структура на підприємстві
виконує ті чи інші функції управління витратами. Так, функцію організації та
мотивації витрат виконує директор з фінансів. Він реалізує її за допомогою
управлінського обліку. Тут предметом управління виступають витрати на
управління. Функцію обліку та калькулювання витрат виконує бухгалтерія. Це
реалізується за допомогою бухгалтерського обліку.
Функцію поточного планування витрат виконують центри витрат за
допомогою нормування. Аналізом та контролем витрат займається центр
контролінгу. Він реалізує ці функції за допомогою виконання порівняльного
аналізу. Координацією як функцією управління витратами займаються
виробничі відділи. Вони реалізують цю функцію, що на них покладена, за
допомогою такого методу, як системний підхід.
Плануванням як однією з основних функцій управління витратами на
підприємстві займається планово-економічний відділ. Він для реалізації цієї
функції використовує такий метод, як складання цільових програм. При цьому,
об’єктом управління виступає процес виробництва та безпосередньо
підприємство в цілому. І перед усіма структурами підрозділами підприємства
стоїть одне завдання – мінімізація загального розміру [38].
Процес управління витратами на підприємстві передбачає виконання всіх
функцій, які властиві управлінню будь-яким об’єктом, тобто розробку
(прийняття) і реалізацію рішень, а також контроль за ходом їх виконання.
Загальний процес управління витратами на підприємстві складається із
трьох етапів (рис. 1.3).
Охарактеризуємо послідовно кожен із основних етапів загального
процесу управління витратами на підприємстві.

25

Рис. 1.3 Схема загального процесу управління витратами та його етапи на
підприємстві
* Джерело: складено автором на основі [32, 35-38]

1. Планування витрат. Цей етап передбачає встановлення мети
підприємства та його структурних підрозділів у формі визначення виробничих
завдань і вибору шляхів їх досягнення. Плани конкретизуються у кошторисах,
що включають вартісну оцінку використаних матеріальних і трудових ресурсів.
Наприклад, кошторис витрат складається як план очікуваних витрат. Кошторис
перспективних доходів встановлює плановані надходження і витрати
майбутнього періоду. Виробничий план і кошторис витрат на виробництво
продукції показує плановані рівні запасів, кількість одиниць продукції, яку
підприємство планує виготовити, і собівартість різних видів ресурсів, що
будуть використані на виконання виробничих планів підприємства [39].
2. Контроль витрат. Цим процесом встановлюються вихідні стандарти
(норми та нормативи витрат і запасів), на основі яких можна визначити
26
показники ефективності господарської діяльності підприємства; виявити
відхилення фактичних показників від планованих і визначити негативні
тенденції змін показників у динаміці. Контроль витрат допомагає встановити
чинники відхилень від плану і внести відповідні коригування.
3. Управління собівартістю для прийняття управлінських рішень. На
цьому етапі здійснюється оцінка даних про понесені підприємством витрати і
проводиться аналіз цієї інформації для прийняття управлінських рішень [39].
Успіх роботи підприємства залежить від двох умов: обсягу та якості
виконання функцій і завдань, що вирішуються підприємством (обсягом
виробництва, реалізації продукції, наданням послуг тощо); і раціонального
використання ресурсів. Отже, управління витратами означає удосконалення
процесу управління всіма аспектами діяльності підприємства.
Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат
щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і
стимулювання їхнього зниження [39].
Ефективним вважається таке управління підприємством, яке забезпечує:
1) належний облік і звітність;
2) логічну класифікацію витрат підприємства та можливість їх
повного і глибокого аналізу;
3) віднесення витрат на відповідні підрозділи, служби, функції,
окремих осіб, тобто встановлення міри відповідальності за їх використання;
4) прогнозування і планування витрат, складання кошторису витрат на
майбутній період з урахуванням інших показників і особливостей діяльності
підприємства [40].
Процес управління витратами підприємства безпосередньо пов’язаний із
відповідним механізмом управління. Механізми управління витратами
передбачають застосування певних методів та інструментів, за допомогою яких
вивчають витрати, досліджують їхню поведінку, щоб управляти ними. Вибір
методів полягає у застосуванні різноманітних способів і прийомів, за
допомогою яких можна вивчити та отримати точну інформацію про витрати і
27
на її підставі прийняти правильні управлінські рішення. Прийняття
управлінських рішень впливає на величину фінансового результату
підприємства, і тому завершальним етапом є оцінка прийнятого рішення на
відповідність поставленим завданням. Якщо результат оцінки свідчить, що
реалізація певних рішень і заходів має недоцільний і невигідний характер,
виникає необхідність вибору іншого методу аналізу, який забезпечить вигоду та
окупність витрат підприємства [41].
Варто наголосити, що наука управління витратами вивчає свій предмет за
допомогою певних методів, до яких слід віднести:
1. Загальнометодологічні методи дослідження (спостереження,
порівняння, аналіз, синтез). Метод спостереження передбачає систематичний
збір інформації, необхідної для всебічної характеристики витрат на
виробництво і калькулювання собівартості продукції. Порівняння передбачає
виявлення тенденцій і закономірностей у розвитку об’єкту, за яким
здійснюється спостереження. Аналіз передбачає виділення окремих складових
частин об’єкту, детальне їх вивчення, а на основі отриманої інформації слід
зробити синтез – узагальнення отриманих даних і прийняти відповідні рішення
[42].
Специфічні методи управління витратами (групування і перегрупування
витрат виробництва у відповідності з поставленою метою дослідження,
різноманітні методи обліку витрат на виробництво і калькулювання
собівартості продукції, зокрема нормативний метод управління витратами,
математико- статистичні методи дослідження собівартості і рентабельності
продукції). Отримані математичні залежності між окремими елементами
собівартості і обсягом продукції використовуються для прийняття
управлінських рішень.
1. Метод аналізу витрат передбачає використання отриманої
інформації про формування собівартості і визначення чинників, що впливають
на відхилення від прогнозних даних.
28
Аналітичний метод ефективний у тих випадках, коли проводиться за
короткі проміжки часу (щоденно, за тиждень, подекадно). Дані оперативного
аналізу витрат слугують основою для прийняття управлінських рішень,
спрямованих на регулювання виробничого процесу [43].
Процес управління витратами надзвичайно тісно пов’язаний із
калькулюванням, тобто економічними та інженерно-економічними
розрахунками собівартості окремих видів продукції, деталей, вузлів,
конструктивних елементів тощо. Калькуляція необхідна для обґрунтування цін
на продукцію, визначення прибутку, рівня рентабельності, порівняння
собівартості продукції (робіт), яка виробляється на різних підприємствах або
які виконуються різними організаціями [44].
Слід зауважити, що на кожному підприємстві формується свій механізм
управління витратами. Що стосується механізму управління витратами, то
головним завданням управління формуванням витрат виробництва є
визначення їхньої обґрунтованої величини в усіх структурних підрозділах
підприємства з метою контролю, а також підвищення ефективності діяльності
підприємства (зростання прибутку та рівня рентабельності). Він
характеризується такими особливостями: формування витрат здійснюється на
усіх етапах виробництва; формування витрат супроводжує усі стадії життєвого
циклу підприємства, починаючи зі створення підприємства та закінчуючи його
ліквідацією. Процес формування витрат виробництва має регулярний характер і
є безперервним [45].
Така закономірність характерна для постійних витрат; механізм
формування витрат виробництва має детермінований і регульований характер,
детермінованість характеризується кількісною визначеністю витрат у часі, за
обсягом і структурою.
Процес формування витрат виробництва має системний характер, витрати
нижчого рівня включаються у витрати вищого рівня і т. д., аж до формування
витрат виробництва, які є найвищим рівнем. Ефективне формування витрат
29
виробництва є важливою умовою забезпечення фінансової стійкості
підприємства [46].
Ефективність функціонування підприємства залежить від економічно
грамотного використання усіх видів ресурсів, що зумовлює необхідність
переходу до єдиної системи управління витратами. Питання зниження витрат
виробництва на підприємствах є важливим, оскільки витрати є внутрішнім
чинником функціонування підприємства, а від величини виробництва залежить
рівень ефективності функціонування будь-якої структури [47]. Динаміка витрат
характеризує споживання усіх видів ресурсів, які використовує підприємство
для досягнення своїх цілей. У процесі управління витратами здійснюється вибір
між альтернативними варіантами управлінських рішень щодо номенклатури
товарів та послуг, виробництва та реалізації продукції [48].
Однак слід мати на увазі, що зниження рівня витрат є важливим
завданням, але не основною метою управління витратами підприємства. Процес
зменшення розміру витрат може супроводжуватися зниженням якості
виготовленої продукції та сервісного обслуговування покупців, відмовою від
виробництва та реалізації тих видів продукції, що не користується попитом, але
це призводить до необхідності здійснення значних витрат [49].
Управління витратами, як складова загальної системи управління
підприємством, органічно пов’язане з управлінням іншими сферами діяльності
підприємства, зокрема з управління прибутком, процесами формування і
використання капіталу, активів, управлінням інвестиційною та інноваційною
діяльністю підприємства, його ризиками, використанням виробничих
потужностей тощо.
Дослідивши процес управління витратами, ми вважаємо, що найбільш
повним визначенням цього терміну є наступне: управління витратами – це
процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв
за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. При
цьому, витрати підприємства ідентифікуються за їх видами, місцями
30
виникнення та носіями. Ці параметри відображають напрями процесу
витрачання наявних у підприємства ресурсів.
Таким чином, управління витратами є складним і багатогранним
економічним процесом, оскільки він потребує врахування різноспрямованих
інтересів (держави, галузі, підприємства, контрагентів, споживачів) в умовах
забезпечення оптимального розміру витрат. Він є важливою функцією
економічного механізму будь-якого підприємства. В межах процесу управління
витратами підприємства послідовно реалізуються основні функції управління,
визначаються розміри собівартості продукції та прибутку, приймаються
управлінські рішення.
Не менш важливе значення відводиться формуванню ефективної системи
управління витратами на підприємстві, що передбачає розробку чіткої системи
управління процесом зниження собівартості, пошук шляхів удосконалення
окремих функцій управління для досягнення найкращих результатів діяльності
підприємства. Саме тому у наступному підрозділі дипломної магістерської
роботи доцільно розглянути існуючі підходи до формування системи
управління витратами на підприємстві.

1.3 Підходи до формування системи управління витратами на
підприємстві

Керівництво кожного підприємства у своїй діяльності орієнтується на
досягнення високого або постійно зростаючого прибутку. Одержання бажаного
результату залежить від трьох складових: витрат на виробництво і реалізацію
продукції, планової ціни одиниці продукції і обсягу реалізації продукції. Таким
чином, необхідно здійснювати постійний аналіз цих складових та визначати
залежність між витратами, обсягом реалізації, ціною і прибутком підприємства,
а також здійснювати пошук можливостей максимізації прибутку шляхом
вибору найвигіднішого поєднання змінних та постійних витрат. Ці питання
належать до питань відання системи управління витратами підприємства.
31
Складовою загальної системи управління підприємством є система
управління витратами, що передбачає здійснення цілеспрямованого впливу на
розмір витрат для зміни їхнього складу, структури або поведінки у зв’язку зі
зміною умов виробничо-господарської діяльності підприємства [50].
Враховуючи те, що витрати є основною складовою показника
ефективності діяльності підприємства – прибутку, тому формування системи
управління витратами на підприємстві слід розглядати як комплексну систему
управління чинниками, що прямо або опосередковано впливають на розмір
прибутку [51].
Розглянемо етимологічний зміст економічної категорії «система
управління витратами підприємства».
Система управління витратами підприємства – це сукупність
взаємопов’язаних елементів (структури, завдань, технології, людей, цілей) та
системного підходу до об’єктів управління як системи в цілому [52].
Система управління витратами підприємства – це система економічних
засобів і методів спрямованого впливу на інтереси галузі, підприємства,
працівника з метою оптимального їх узгодження з інтересами споживачів і
усього суспільства в цілому щодо дотримання відповідних суспільно-
необхідних пропорцій у формуванні витрат [53].
Основним завданням формування ефективної системи управління
витратами на підприємстві є пошук шляхів найефективнішого використання
наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькулювання, обліку
і контролю витрат внутрішньовиробничої діяльності.
Основне завдання створення на підприємстві системи управління
витратами полягає в тому, щоб поєднати інтереси всіх зацікавлених сторін та
створити саморегулюючий механізм їх формування і зміни.
Головною метою управління витратами підприємства є підвищення
конкурентоспроможності та ефективності його господарської діяльності
Необхідно зазначити, що стратегічна мета і завдання діяльності підприємства
можуть змінюватися залежно від зміни навколишнього підприємницького
32
середовища та етапів розвитку підприємства. Однак очевидно, що мета і
завдання управління витратами повинні підпорядковуватися загальній
стратегічній меті функціонування підприємницької структури, хоча б на певних
етапах економічного розвитку. Зокрема, за одних умов для сприяння
досягненню основної мети діяльності підприємства, управління витратами має
забезпечувати максимізацію прибутку підприємства за дотримання бажаного
рівня підприємницького ризику, за інших – мінімізацію ризику для підтримки
бажаного рівня прибутку. Низький рівень витрат дає змогу підприємству
отримати певні конкурентні переваги на ринку збуту, вільно проводити свою
цінову політику та за інших рівних умов досягати більш високих розмірів
прибутку [54].
Управління витратами є важливою складовою управлінського обліку,
тому необхідне створення єдиної системи з певними установками та
інструментами. Більшість існуючих систем управління витратами на
підприємствах мають певні вади, а саме:
не визначена структура управління витратами на виріб, під час
визначення якості продукції майже не враховуються економічні параметри;
управління зазвичай реалізується через планові показники, сформовані за
базовими витратами;
майже не прослідковується чіткого взаємозв’язку між розміром
собівартості окремих виробів та загальним прибутком окремих функціональних
підрозділів підприємства;
здійснюється управління комплексом витрат за господарськими
одиницями, а не за виробами [55].
Створення ефективних систем управління витратами на українських
підприємствах на сьогодні перебуває на тому рівні, коли менеджери вже
усвідомили їх цінність, але ще не мають достатніх знань у цій сфері. Тому
досить важко організувати чітко налагоджену систему управління витратами,
яка б забезпечувала ефективну роботу підприємства шляхом формування
33
інформації про виникнення витрат і доходів як основи
для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Український науковець Цал-Цалко Ю.С. [8] досить слушно узагальнив
недоліки існуючих систем управління витратами на сучасних підприємствах:
1. Відсутні порядок регулювання та урахування сумарних витрат та їх
структури на стадіях життєвого циклу продукції.
2. Здійснюється лише автономне управління комплексом витрат за
господарськими одиницями (ланками), але не за виробами.
3. На кожній наступній стадії (етапі) не приймаються до уваги
економічні розрахунки витрат, що виконані на попередніх стадіях.
4. При атестації економічного рівня та якості продукції майже не
враховуються економічні параметри.
5. Відсутня стратегія зниження витрат учасниками процесу розвитку;
не встановлені контрольні точки оцінки доцільності подальшого здійснення
витрат.
6. Не визначена структура управління витратами на виріб.
У процесі формування цілісної системи управління витратами на
підприємстві необхідно визначити їх характерні особливості [56].
1) динамізм витрат, тому що їх загальний розмір постійно змінюється.
Отже, загальний розмір витрат підприємства у динаміці змінюватиметься
залежно від потреб виробничого процесу;
2) різноманіття витрат потребує застосування широкого спектру
методів і прийомів у процесі управління ними, що ускладнюється відсутністю
абсолютно точних методів аналізу та обліку витрат;
3) мета системи управління витратами має бути спрямованою на
оптимізацію загального розміру витрат підприємства при збереженні існуючого
рівня якості продукції;
в умовах обмеженості ресурсів скоротити загальний розмір витрат
підприємства можна лише шляхом зменшення витрат праці та основного
34
капіталу, що призводить до зниження рівня ділової активності та прибутковості
діяльності підприємства.
Враховуючи особливості витрат, формуючи систему управління ними на
рівні підприємства, можна виокремити низку вимог до ефективної системи
управління, а саме:
недопущення зайвих витрат;
комплексний характер управлінських рішень;
удосконалення інформаційного забезпечення обліку та аналізу витрат;
системний підхід до управління витратами;
орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства;
органічне поєднання витрат з високою якістю продукції (робіт, послуг);
єдність методів на різних рівнях управління витратами;
управління витратами на різних стадіях життєвого циклу продукції (від її
створення до утилізації);
підвищення зацікавленості структурних підрозділів підприємства та
окремих працівників у зниженні витрат;
впровадження ефективних методів зниження витрат [57].
Для детального дослідження та аналізу впливу різних чинників на
витрати необхідне створення уніфікованої системи управління витратами, що
забезпечить успішне функціонування підприємства на ринку, виробництво
конкурентоспроможної продукції та наявність прибутку. На наш погляд,
наявність недосконалих систем управління витратами пояснюється тим, що
увага вищого керівництва надмірно зосереджена на витратах, їхній структурі,
питомій вазі, проте їх прямо не пов’язують ані з доходами, ані з прибутком
підприємства.
Управління витратами потрібно розглядати як комплексну систему, що
забезпечує розробку управлінських рішень, оскільки всі управлінські рішення
щодо ефективного використання ресурсів взаємопов’язані та впливають на
кінцеві результати підприємства. Знижувати витрати постійно неможливо,
35
оскільки від цього залежить якість продукції та ефективність виробництва.
Необхідний рівень витрат потрібно розраховувати на стадії планування [57].
Концептуальну схему основних елементів системи управлння витратами
підприємства та їх взаємозв’язок зображено на рис. 1.4.

Рис. 1.4 Схема елементів системи управлння витратами підприємства та
їх взаємозв’язок
* Джерело: складено автором на основі [58, с. 103]

Як ми бачимо із рис. 1.4, основними складовими системи управління
витратами на підприємстві є суб’єкт управління витратами (керуюча
підсистема) та об’єкт управління витратами (керована підсистема). Суб’єкт
управління витратами шляхом реалізації основних функцій процесу управління
витратами (регулювання, прогнозування, планування, нормування витрат,
36
обліку витрат на виробництво, калькулювання, економічного аналізу та
контролю витрат) впливає на об’єкт управління витратами. При цьому, важливо
забезпечити зворотний зв’язок між об’єктом і суб’єктом управління витратами,
що дозволить спрямувати управлінський цикл на виконання основних завдань
підприємства у сфері управління витратами. Узгоджене функціонування
основних складових системи управління витратами сприятиме реалізації її
основних цілей та завдань, забезпечуватиме умови для подальшого розвитку
підприємства.
Отже, управління витратами на підприємстві здійснюється суб’єктами
управління, якими є керівники, фахівці підприємства та його структурних
підрозділів (служб, відділів, цехів, дільниць). Структура керуючої підсистеми
залежить від розміру підприємства, виду його діяльності та специфіки роботи.
Об’єктом управління у цій системі виступають процеси, операції, явища, що
виникають під час господарської діяльності підприємства, які розглядаються з
погляду витрачання ресурсів, тобто здійснення витрат, а предметом управління
є самі витрати [59, 60].
Разом з тим, при формуванні системи управління витратами на
підприємстві потрібно враховувати три аспекти: розробку рішень
(організаційний), реалізацію рішень (мотиваційний), контроль за виконанням
рішень (економічно- функціональний).
1. Організаційний аспект управління витратами на підприємстві
полягає у визначенні місць їх формування і центрів відповідальності за
дотримання встановлених норм витрат, а також у розробці ієрархічної системи
лінійних і функціональних зв’язків відповідних працівників підприємства [61].
Організаційний аспект системи управління витратами підприємства
характеризується функціями організаційного циклу, такими як прогнозування
та планування. Для забезпечення ефективного менеджменту необхідно
організувати управління витратами в різних аспектах – за технологіями
(звичайні, інтенсивні тощо), центрами відповідальності, видами продукції, за
відповідальними особами. Це дає змогу всебічно аналізувати рівень витрат та
37
встановлювати їх відповідність визначеним нормам. Система управління
витратами повинна забезпечити менеджерів підприємства такою інформацією,
яка дозволить:
приймати управлінські рішення з урахуванням їхніх економічних
наслідків;
контролювати витрати у зіставленні з нормами;
формувати економічну стратегію підприємства;
оцінювати формування собівартості та прибутку підприємства протягом
виробничого періоду;
оцінювати витрати в розрізі структурних підрозділів підприємства;
приймати рішення стосовно доцільності здійснення окремих виробництв,
ефективності використання ресурсів підприємства [62].
2. Мотиваційний аспект системи управління витратами на
підприємстві полягає у спонуканні працівників до дотримання встановленого
плановими завданнями рівня витрат за безперервного пошуку шляхів їх
зниження та складається із функціональних блоків: регулювання, організації
витрат і мотивації співробітників до зниження витрат.
Мотиваційний аспект управління витратами підприємства має передбачає
встановлення системи мотивації праці (основної і додаткової заробітної плати,
доплат, премій, компенсаційного пакету), вибір форм стимулювання
працівників щодо зниження витрат (морального та матеріального),
встановлення компенсації за понесені витрати [63].
3. Економіко-функціональний аспект системи управління витратами
на підприємстві полягає у моделі формування витрат в межах функцій
економічного механізму підприємства (матеріально-технічне постачання,
виробництво, збут, дослідження, розробки) [62, 63].
Економіко-функціональний аспект управління витратами підприємства
ґрунтується на комплексі робіт з управління витратами, що безпосередньо
забезпечують цілеспрямоване формування витрат. Основними елементами
38
функціонального аспекту управління витратами є: планування, регулювання,
облік та аналіз витрат.
На рівні підприємства систему управління витратами потрібно
впроваджувати на комплексній основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення
поставлених завдань. У наш час система управління витратами має
забезпечувати формування стійкої і довгострокової конкурентної переваги
підприємства на ринку за основними показниками витрат.
Слід також зазначити, що науковці виділяють низку концептуальних
підходів щодо формування ефективної системи управління витратами на
підприємствах. До ключових із них належать [64]:
1. Концепція ланцюжка цінностей, що була сформульована М.
Портером. Вона базується на необхідності виходу за межі підприємництва з
метою ефективного управління витратами і переносить акцент в аналізі витрат
на процеси, що відбуваються за межами підприємства. Тобто, концепція
ланцюжка цінностей ґрунтується на розширеному підході до формування та
управління витратами та пропонує враховувати усі механізми, що призводять
до виникнення витрат, за усім ланцюжком цінностей в межах загального
набору видів діяльності підприємства.
2. Концепція трансакційних витрат. Ця концепція з’явилася у 90-х
роках ХХ століття у розвинутих країнах світу. Основою цієї концепції є теза
про те, що на кожному підприємстві існує два види витрат: виробничі та
трансакційні. У свою чергу, трансакційні витрати включають у себе:
витрати пошуку інформації; витрати ведення переговорів;
витрати специфікації і захисту прав власності [65].
3. Концепція АВС. Вона формалізує облік і аналіз витрат за видами
діяльності підприємства у частині розподілу накладних витрат на конкретні
товари, роботи, послуги. В основі концепції закладено не стільки рутинне
бухгалтерське формування витрат, скільки економічний розрахунок реальної
собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) [66].
39
4. Концепція стратегічного позиціонування. Її основна ідея полягає у
тому, що до сфери управлінського обліку та аналізу витрат буде додаватися
докладна
інформація про витрати. І це буде відбуватися ще до початку розробки
стратегії розвитку підприємства, галузі, національної економіки в цілому [67].
5. Концепція системного підходу. Систему управління витратами на
підприємстві слід розглядати у функціональному та організаційному
контекстах. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення
чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за
їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і
зниження витрат. Такими підсистемами повинні керувати відповідні структурні
одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі
виконавці) [68].
Система управління витратами підприємства має ґрунтуватися на
найдосконаліших формах і методах контролю та управління витратами. Метою
контролю є виявлення стану, а метою управління – забезпечення роботи, яка
відповідає первісним планам. На сьогоднішній день досвід підприємств в
організації системи управління витратами зводиться переважно до перевірок
виробничих показників, фінансових результатів, стану майна. Але за умови
економічної зацікавленості у кінцевих результатах необхідне формування такої
система управління витратами, функції якої зумовлені ефективністю
використання всіх видів ресурсів [65-68].
Функції системи управління витратами на підприємстві визначаються
завданнями, що на неї покладаються [69]:
1) організація інформаційного забезпечення у відповідності зі змістом,
складом і структурою витрат та цільовими орієнтирами;
2) оцінка можливостей формування витрат у поточному і планованому
періоді діяльності відповідно до умов функціонування підприємства;
3) повний аналіз витрат у динаміці і за поточний період;
40
4) прогнозування розміру і рівня витрат, застосовуючи можливі
методи при різних обсягах виробництва і цільової суми прибутку підприємства;
5) планування діапазону допустимих меж рівня витрат, тобто їх
максимального і мінімального значення;
нормування витрат у розрізі статей витрат;
1) забезпечення своєчасного доведення планованого рівня витрат до
структурних підрозділів, центрів відповідальності, окремих осіб;
2) контроль та оперативне управління витратами з урахуванням змін
умов функціонування підприємства та зміни кон’юнктури споживчого ринку;
3) удосконалення обліку витрат та пошук резервів подальшого їх
зниження.
Отже, система управління витратами буде ефективною лише в тому
випадку, якщо будуть враховані особливості кожного підприємства, охоплені
всі процеси, що здійснюються підприємством, та буде побудована у
відповідності до принципів управління [70]. Ефективна система управління
витратами на підприємстві дозволить організувати облік витрат за кожним
підрозділом, аналізувати вплив витрат на результати господарської його
діяльності, приймати обґрунтовані управлінські рішення у сфері витрат.
Дослідивши особливості формування системи управління витратами на
підприємстві та проаналізувавши існуючі підходи, можна сформулювали
загальне трактування наукової категорії «система управління витратами» як
система цілеспрямованого впливу на склад, структуру і поведінку витрат та їх
чинники на всіх етапах формування і розподілу витрат, що ґрунтується на
використанні об’єктивних економічних законів і функцій менеджменту, задля
підвищення ефективності діяльності підприємства на основі оптимізації рівня
витрат, забезпечення його конкурентоспроможності на ринку та досягнення
стратегічної мети і поточних завдань розвитку.
Таким чином, з метою здійснення ефективного контролю загального
розміру витрат на підприємствах повинна формуватися цілісна система
управління витратами шляхом оптимального поєднання різноманітних
41
підходів. Разом з тим, урахування особливостей її створення на рівні вищого
керівництва сприятиме зростанню економічної ефективності діяльності
підприємства, підвищенню рівня його конкурентних переваг у довгостроковій
перспективі.

Висновки до 1 розділу

Охарактеризовано основні функції та етапи процесу управління
витратами на підприємстві. Встановлено, що процес управління витратами на
підприємстві передбачає виконання всіх функцій, які властиві управлінню
будь-яким об’єктом (прогнозування і планування, організацію, координацію і
регулювання, активізацію виконання, мотивацію і стимулювання витрат, їх
обліку та аналізу), тобто розробку (прийняття) і реалізацію рішень, а
також контроль за ходом їх виконання. Охарактеризовано кожну із функцій
управління витратами, що взаємопов’язані між собою.
Було з’ясовано, що загальний процес управління витратами на
підприємстві складається із трьох етапів:
планування витрат. Цей етап передбачає встановлення мети
підприємства та його структурних підрозділів у формі визначення виробничих
завдань і вибору шляхів їх досягнення. Плани конкретизуються у кошторисах,
що включають вартісну оцінку використаних матеріальних і трудових
ресурсів;
контроль витрат. Цим процесом встановлюються вихідні стандарти, на
основі яких можна визначити показники ефективності господарської
діяльності підприємства; виявити відхилення фактичних показників від
планованих і визначити негативні тенденції змін показників у динаміці;
управління собівартістю для прийняття управлінських рішень. На цьому
етапі здійснюється оцінка даних про понесені підприємством витрати і
проводиться аналіз цієї інформації для прийняття управлінських рішень.
Провівши дослідження, можемо зробити такі висновки:
42
– визначення собівартості українських та зарубіжних вчених ґрунтується
на деталізації витрат ресурсів, які використовуються в процесі виробництва
продукції, їх вартісному вираженні та грошовому вираженні витрат на
виробництво продукції;
– собівартість продукції – це виражені у грошовій формі сукупні витрати
на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Чим краще працює
підприємство, чим ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча
собівартість продукції (робіт, послуг);
– до основних шляхів зниження собівартості продукції можна віднести:
підвищення технічного рівня виробництва, покращення організації
виробництва та праці, зниження матеріаломісткості продукції, що в той же час
буде сприяти збільшенню обсягу виробництва;
– зниження собівартості продукції дозволить досягти таких цілей:
організувати виробництво конкурентоспроможної продукції; мати можливість
використовувати гнучке ціноутворення, а також оцінки діяльності кожного
підрозділу з фінансової точки зору; прискорити прийняття обґрунтованих та
ефективних управлінських рішень тощо;
– при постійному пошуку нових методів і факторів зниження
собівартості продукції діяльність підприємств в Україні може вийти на новий,
більш ефективний рівень функціонування.

43
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА СТОВ «ПАЛЬМІРАВІДГОДІВЛЯ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
«Пальміра» створене у відповідності з законодавством України, що регулює
створення та діяльність господарських товариств на підставі Установчого
договору СТОВ «Пальміравідгодівля» (СТОВ «Пальміра») зі змінами і
доповненнями та Статуту. Товариство є юридичною особою у відповідності з
чинним законодавством України, має відокремлене майно, самостійний баланс,
розрахунковий та інші рахунки в установах банків.
Місцезнаходження (юридична адреса) СТОВ «Пальміра»: Україна,
Черкаська обл., Золотоніський р-н., с. Вознесенське.
Метою діяльності є одержання прибутку та наступний його розподіл між
учасниками Товариства в порядку, визначеному Статутом та законодавством
України.
Структура СТОВ «Пальміра» складає : керівництво, обліково-
аналітичний відділ, юридичний відділ, відділ земельних та фондових операцій ,
агрономічний відділ, відділ механізації, ремонтна майстерня, відділ сторожової
охорони, відділ ремонтно-будівельних робіт, відділ тваринництва, відділ
«Поділ», відділ «Білоусівка», відділ «Вознесенське», відділ «Драбів».
Предметом діяльності СТОВ «Пальміра» є:
- організація та ведення сільськогосподарського виробництва, реалізація
вирощеної продукції та сировини;
- переробка та реалізація сільськогосподарської продукції як власного
виробництва, так і придбаної у фізичних та юридичних осіб;
- оптова і роздрібна торгівля продукцією власного виробництва та
іншими товарно-матеріальними цінностями, що належать товариству, а також
продукцією, придбаною для реалізації;
44
- надання агротехнічних та інших послуг фізичним та юридичним
особам;
- надання послуг по ремонту сільськогосподарської техніки, пристроїв
та обладнання, автотранспортної техніки;
- надання транспортних та транспортно-експедиційних послуг фізичним
та юридичним особам;
- інвестування сільськогосподарського виробництва;
- налагодження прямих виробничих та комерційних зв’язків, освоєння
нових форм і напрямків економічного, науково-технічного та інформаційного
співробітництва на внутрішньому та міжнародному ринках;
- проведення науково-дослідних та технологічних робіт, пов’язаних з
покращенням стану навколишнього середовища та виявлення регіонів для
більш сприятливого вирощування різноманітних сільськогосподарських
культур;
- здійснення оптової, роздрібної та комісійної торгівлі товарами
народного споживання та продукцією виробничо-технічного призначення,
включаючи при цьому організацію та проведення виставок, виставок продаж та
аукціонів; та ін.
СТОВ «Пальміра» самостійно здійснює зовнішньоекономічну
діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і
регулюється законами України та іншими, прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами. При здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності може відкривати за межами України свої представництва, філії та
виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.
Аналіз показників діяльності підприємства подані в табл. 2.1. Дані
візьмемо із «Звіту про фінансові результати».

45
Таблиця 2.1 – Динаміка основних показників діяльності СТОВ
«Пальміра» за 2020-2022 роки, тис. грн.
Відхилення
2021-2020 2022-2021
Показники 2020 2021 2022
тис. тис.
% %
грн. грн.
Виручка від
реалізації 60114 67698 58071 7584 113,0 -9627 86,0
продукції
Чистий дохід 50814 57449 48392 6635 113,0 -9057 84,0
Собівартість
реалізованої 49753 63714 47248 13961 128,0 -16466 74,0
продукції
Чистий прибуток
1944 - 11309 622 -13253 -582 11931 106,0
(збиток)
Запаси
34225 14357 9756 19868 42,0 -4601 68,0
Середньооблікова
чисельність 428 405 480 -23 95,0 75 119,0
працівників
Фонд оплати праці 7132 9767 9593 2635 137,0 -174 98,0
Середньорічна
вартість основних 30149 44720 43381 14571 148,0 -1339 97,0
фондів
Продуктивність
74,155 62,899 96,343 -11,256 84.8 33,444 153,2
праці
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

У 2022 р. спостерігаємо дещо покращену ситуацію, хоча підприємство
отримало менший дохід, проте собівартість знизилася і підприємство отримало
622, 0 тис грн. прибутку. Варто відзначити значне зростання середньооблікової
кількості робітників у 2022р. (на 119% в порівнянні з 2021 р.), що свідчить про
розширення виробництва, саме тому і збільшується фонд оплати праці (на 37 %
в порівнянні з 2020 р. Крім того, це пов’язано зі збільшенням мінімальної
заробітної плати.
Розглянемо динаміку соівартість реаліованої продукції пдприємства за
2020-2022 роки на рис. 2.1.
46
70000
63714
60000 49753
47248
50000
40000
30000
20000
10000
0
2020 рік 2021 рік 2022 рік
Собівартість реалізованої продукції

Рис. 2.1 Динаміка собівартості реаліованої продукції пдприємства за
2020-2022 рр.
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Розглянемо динаміку виручки від реалізації продукції пдприємства за
2020-2022 роки на рис. 2.2
68000 67698
66000
64000
62000 60114
60000 58071
58000
56000
54000
52000
2020 рік 2021 рік 2022 рік
Виручка від реалізації продукції, тис.грн

Рис. 2.2 Динаміка виручки від реалізації продукції пдприємства за 2020-
2022 роки
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

47
Як свідчать дані таблиці 2.1 та рис. 2.1 показники характеризуються
нестабільністю: виручка від реалізації продукції та чистий дохід в 2021 році
зросла на 13,0 % у порівнянні з 2020 роком, проте через значне зростання
собівартості продукції, підприємство має значні збитки.
За даними додатків винесемо дані в таблицю виробництва і реалізації
сільськогосподарської продукції (табл.2.2)

Таблиця 2.2 – Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції
Показник Виробництво продукції, ц Реалізація продукції, ц Чистий дохід, тис.грн
и 2021 2022 +, - % 2021 2022 +, - % 2021 2022 +, - %
Продукція 13699,6 37202, 23503. 271,
рослинницт 9 3 6
ва
У т.ч. 198531 291736 93205 146,9 173243 295376 122133 170,5 13312,3 22337, 9024,8 167,
зернові 1 8
(всього)
-озима 48768 49298 530 101.1 44074 53645 9571 121,7 3636,8 3527,6 -109,2 97,0
пшениця
-жито 419 356 -63 85,0 254 88 -166 34.6 16,5 12,9 -3.6 78,2
- кукурудза 73161 126530 53369 172,9 63049 142370 79321 225,8 4075,5 11636, 7561.2 285,
7 5
-ячмінь 75389 92504 17115 122,7 65652 98948 33296 150,7 5551,4 7136,2 1584,8 128,
5
-соя 2319 2259 -60 97,4 2523 2259 -264 89,5 328,6 568 239,4 172,
9
-соняшник - 2097 2097 - - 2053 2053 100 - 426,3 426,3 100
-цукрові 834653 474335 -360318 56,8 - 474335 474335 100 - 13834, 13834, 100
буряки 9 9
-овес 558 226 -332 40,5 194 151 -43 77,8 13,6 12,3 -1.3 90,4
-просо 236 - -236 - 5 174 169 3480 0,4 11,4 11 285
0
-силос 31480 63381 31901 201,3 - - - - - - - -
-сінаж 5637 5674 37 100,7 - - - - - - - -
-інша - - - - - - - - 76,8 36,6 -40,2 47,7
продукція
Продукція 6684,4 4844,7 - 72,5
тваринницт 1839,7
ва: у т.ч.:
- велика
1277 1365 88 106,9 1047 975 -72 93,1 956,6 666,7 -289,9 69,7
рогата
худоба
- свиней 300 265 -35 88,3 253 174 -79 68,8 377,1 299,9 -77.2 79,5
- молоко 24266 24832 566 102,3 23367 23119 -248 98,9 5217,9 3878,1 - 74.3
1339,8
Послуги в 5090,1 4197 -893,1 82.5
с/г
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

48
Як видно з таблиці 2.2 за аналізований період виробництво продукції
рослинництва зросло : у т.ч. зростання зернових на 93205 ц, або на 146,9%, в
основному за рахунок зростання виробництва кукурудзи, ячменю, у той час, як
на інші (жито, соя, овес, просо, цукрові буряки ) значно зменшилися їх обсяги.
Продукція тваринництва зросла на 619 ц, або на 2,4%. Реалізація
продукції рослинництва по зернових зросла на 122123 ц, або на 170,5%,
продукції тваринництва зменшилася на 399 ц, або на 1.6%. Зростання реалізації
по рослинництву спостерігаємо по всіх позиціях, крім реалізації жита, овса і
сої.
Розглянемо структуру продукції рослинництва підприємства за 2022 рік
на рис. 2.3.
озима пшениця жито кукурудза ячмінь соя соняшник цукрові буряки овес силос сінаж
озима пшениця
сінаж жито
овес 6%
1% 0%
0%
силос
8%
кукурудза
16%
ячмінь
11%
цукрові буряки
58%
соя
0%
соняшник
0%

Рис. 2.3 Структура продукції рослинництва підприємства за 2022 рік
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

У 2021 році зростає середньорічна вартість основних фондів в порівнянні
з 2020 роком на 148 % (44720 тис. грн.), проте порівняно з 2021р. зменшується
у звітному періоді на 3%. Це пов’язано з тим, що з кожним роком закупляється
більше техніки для оброблення сільськогосподарських полів та рослин.
49
Структуру продукції тваринництва за 2022 рік наведено на рис. 2.4.
1%
5%
94%
велика рогата худоба свині молоко

Рис. 2.4 Структура продукції тваринництва за 2022 рік
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Продуктивність праці працівників зросла за звітний період на 29,9%.
Чистий дохід від реалізації продукції збільшився по всіх позиціях, за
винятком озимої пшениці, жита і овса.
Проведемо загальну оцінку обсягу виробництва валової і товарної
продукції та виявлення впливу на ці показники основних факторів. Виходячи з
цих показників, при аналізі визначають загальний рівень товарності за
відношенням вартості товарної продукції до вартості валової продукції в цінах
реалізації, що склались для господарства. (табл. 2.3.)
Обсяг товарної продукції залежить від таких факторів:
1) обсягу виробництва валової продукції;
2) рівня товарності.

50
Таблиця 2.3 – Виконання плану виробництва валової і товарної продукції
сільського господарства за 2022 рік, тис. грн.
Відхилення
За
Показники Фактично (+,-)
планом
Абсолютні %
Валова продукція сільського 45500 46000 +500 1.1
господарства в порівняльних цінах
У тому числі:
Продукція рослинництва 27850 28250 +400 1.4
Продукція тваринництва 17650 17750 +100 0,6
Валова сільськогосподарська 46000 45480 -520 -1.1
продукція за цінами реалізації
Товарна продукція за цінами 29900 31836 +1936 6,5
реалізації
Товарність, % 65,0 70,0 * +5,0
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Величина впливу цих факторів за даними таблиці 2.3. визначається так:
Загальне відхилення по обсягу товарної продукції тис.грн. :
31836 - 29900 = + 1936
У тому числі за рахунок зміни:
обсягу виробництва продукції : -520 х 0,65 = -338
рівня товарності виробництва : 0,05 х 45480 = + 2274
27850 28250
30000
25000
17650 17750
20000
Продукція рослинництва
15000 Продукція тваринництва
10000
5000
0
За планом За фактом

Рис. 2.5 Виконання плану виробництва валової і товарної продукції сільського
господарства за 2022 рік, тис. грн.
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності
51
Дані таблиці 2.3. показують, що план за обсягом валової продукції у
господарстві перевиконано на 1.1%, у тому числі по рослинництву – на 1.4% і
по тваринництву – на 0,6%. Перевиконання плану виробництва зумовило
збільшення обсягу товарної продукції порівняно з плановим на 5,5% і
підвищення рівня товарності на 5%. Обсяг товарної продукції збільшився на
1936 тис.грн., у тому числі за рахунок зменшення виробництва продукції в
реалізаційних цінах на 338 тис.грн. і за рахунок підвищення рівня товарності –
на 2274 тис.грн.
При аналізі якості продукції, окремих її видів по сортах, категоріях
визначають сортову структуру продукції у відсотках і порівнюють ці показники
з плановими даними, досягненнями передових господарств тощо.

Таблиця 2.4 – Виконання плану виробництва зерна озимої пшениці
Відхилення
Показники За планом Фактично
(+,-)
Посівна площа, га 1200 1141 - 59
Урожайність, ц/га 40 42,6 +2,6
Валовий збір, ц 48000 48607 + 607
Валовий збір з фактичної площі при плановій 45640 х х
урожайності, ц
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

За даними табл.2.4. можна зробити розрахунки впливу на валовий збір
зерна пшениці таких факторів , ц:
Загальне відхилення по валовому збору: 48607 – 48000 = +607
у тому числі за рахунок зміни:
- посівної площі : 45640 – 48000 = - 2360
- урожайності : 48607 – 45640 = +2967
При аналізі урожайності важливо дати оцінку не лише фактично
досягнутим показникам, а й плановим. Тому за базисні при порівнянні
приймають показники урожайності за ряд років, за минулий рік, середні по
об’єднанню або групі однотипних чи передових господарств (табл. 2.5.).
Дані таблиці 2.5. показують, що по всіх культурах, окрім ярих культур,
фактичні показники урожайності були вищі за планові. Однак не виконано план
52
по урожайності ярих культур на 1,8 ц/га. Проти минулого року показники
зменшилися по озимій пшениці і ярим культурам, проте значно збільшилися по
кукурудзі.

Таблиця 2.5 – Показники досягнутого рівня і виконання плану по врожайності
культур
Звітний рік Відхилення (+,-)
Культура
Озима пшениця 42,52 59,1 40 42,6 +2,6 - 16,5 +0,08
Ярі 34.26 43,9 35 33.2 - 1,8 - 10,7 - 1,06
Кукурудза 72,86 46,8 75 82 + 7 +35,2 +9,14
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Аналіз фінансових результатів діяльності проводиться за даними звіту Ф.
№ 2 «Звіт про фінансові результати», Ф. № 1 «Баланс підприємства»,
бухгалтерського обліку, (див. табл. 2.6).
Як свідчать дані Ф №2 підприємство має досить нестабільні показники
фінансової діяльності. Так, у 2021 році підприємство зазнало збитків, у 2022р.
мало прибутки. Адміністративні витрати зростають, відхилення у 2022 р.
проти 2021р. становить + 929 тис.грн., проти плану + 2094 тис.грн.

Таблиця 2.6 – Аналіз прибутку підприємства (тис.грн.)
Відхилення Відхилення
2022 2021 р. 2022 р.
Показники 2022 р. від 2022 р. факт
план факт факт 2021 р. від плану
Валовий прибуток 1061 -6265 1144 7409 83
Інші операційні доходи 3404 3220 8725 5505 5321
Адміністративні витрати 1770 2935 3864 929 2094
Витрати на збут 130 121 312 191 182
Інші операційні витрати 1390 1345 3851 2506 2461

У середньому за 5
років
Минулий рік
За планом
Фактично
Від плану
Від минулого року
Від середнього
рівня
53
Продовження таблиці 2.6
Фінансові результати від
операційної діяльності:
- прибуток 1175 - 1840 9286 665
- збиток - 7446 - - -
Фінансові доходи 178 125 298 173 120
Фінансові витрати 811 3988 1516 -2472 705
Податок на прибуток від звичайної
діяльності - - - - -
Фінансові результати від
звичайної діяльності:
- прибуток 542 - 622 11931 80
- збиток - 11309 -
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Витрати на збут зростали проти плану на: (312 – 130) = 182 тис грн.,
проти 2021 р. на 191 тис. грн. Інші операційні витрати зросли проти плану на
2461 тис.грн. , проти 2021р. на 2506 тис.грн..
Інші операційні доходи зросли у 2022 р. проти плану на 5321 тис.грн. і
проти минулого року на 5505 тис.грн.
Фінансовий результат від звичайної діяльності ( підприємство не є
платником податків) у 2021 р. спостерігаємо збитки у сумі 11309 тис.грн., у
2020 році сума прибутку склала 622 тис.грн.
Зростання і спад прибутку зумовлені коливанням обсягів випуску
товарної продукції, зміною собівартості продукції, зміною цін на готову
продукцію, сировину, матеріали, електроенергію.
Проведемо аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів.
Коефіцієнт загальної ліквідності показує у якому ступені наявні оборотні
активи достатні для задоволення поточних зобов’язань. Згідно загально
прийнятих стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися у
межах від 1 до 2.
Формулу для визначення коефіцієнта загальної ліквідності можна подати у
такому вигляді:
КЗЛ = Оборотні активи : Поточні зобов’язання (2.1)
Кзаг 2020 = 52272 : 60756 = 0,86
54
Кзаг 2021 = 34645 : 81778 = 0,42
Кзаг 2022 = 41115 : 89182 = 0,46
Із розрахунків видно, що коефіцієнт загальної ліквідності на підприємстві
значно менший нормативу.
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:
КШвЛ = Найбільш ліквідні активи : Поточні зобов’язання (2.2)
Бажано, щоб цей коефіцієнт був біля 1,5. Але достатнім визнається його
значення, яке дорівнює 0,7 – 0,8.
КшвЛ 2020 = 18047 : 60756 = 0,3
КшвЛ 2021 = 20289 : 81778 = 0,25
КшвЛ 2022 = 31360 : 89182 = 0,35
Коефіцієнт абсолютної ліквідності має оптимальне значення на рівні 0,2 –
0,35. Значення вище 0,35 може свідчити, про надлишок коштів, тобто
неефективне їх використання. Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної
ліквідності має такий вигляд: ( дані про грошові кошти з додатків К,Л ).
КАбЛ = Грошові кошти : Поточні зобов’язання (2.3)
Каб 2020 = 209 : 60756 = 0,0034
Каб 2021 = 309 : 81778 = 0,0038
Каб 2022 = 5 : 89182 = 0,0
Розраховані коефіцієнти ліквідності занесемо у таблицю 2.7.

Таблиця 2.7 – Коефіцієнти ліквідності за 2020-2022 роки
Показники 2020 2021 2022 Зміни Норматив
2021/2020 2022/2021
Загальної 0,86 0,42 0,46 -0,44 0,04 1-2
ліквідності
Швидкої 0,3 0,25 0,35 -0,05 0,1 Бажано 1,5,
ліквідності достатньо
0,7-0,8
Абсолютної 0,0034 0,0038 0,00 0,0004 -0,0038 0,2 – 0,35
ліквідності
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Отже, розрахунки свідчать про те, що підприємство не має платіжної
можливості по погашенню своїх короткострокових зобов’язань.
55
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства –
стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи, яка
зумовлює зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.
Вихідні дані для розрахунку показників фінансової стійкості відображені
у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 – Показники фінансової стійкості СТОВ «Пальміра»
Значення Відхилення (+,-)
Показник 2022 до 2022 до
2020 р. 2021 р. 2022 р.
2020 2021
1 2 3 4 5 6
1. Сукупний капітал,
86812 82166 87282 470 5116
тис.грн.
2. Власний капітал, тис.грн. 21480 4232 3610 -17870 -622
3. Довгострокові
4576 4620 1711 -2865 -2909
зобов’язання, тис.грн.
4. Поточні зобов’язання,
60756 81778 89182 28426 7404
тис.грн.
5. Необоротні активи, 34540 47521 46167 11627 -1354
тис.грн.
6. Коефіцієнт фінансової 0,25 0,05 0,04 -0,21 -0,01
незалежності
7. Коефіцієнт 0,21 1,09 0,47 0,26 -0,62
заборгованості
(левериджу)
8. Коефіцієнт фінансової 4,04 19,4 24,2 20.16 4,8
залежності
9. Коефіцієнт маневреності 2,43 8,18 11.4 8,97 3.22
власного капіталу
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) розрахуємо за формулою:
Кн = Власний капітал : Загальна валюта балансу
(2.4)
Кавт 2020= 21480 : 86812 = 0,25
Кавт 2021 = 4232 : 82166 = 0,05
Кавт 2022 = 3610 : 87282 = 0,04
Встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати
суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування повинні бути
56
хоча б наполовину сформовані за рахунок власних засобів. Таким чином,
критичне значення коефіцієнта автономії – 0,5.
Для СТОВ «Пальміра» характерний незадовільний рівень фінансової
стійкості (на початок звітного періоду даний коефіцієнт становить 0,25, на
кінець – зменшується на 0,21 і становить – 0,04). Це свідчить, що всі
зобов’язання підприємства не можуть бути покриті його власними коштами і
тому підприємство змушене залучати кошти зі сторони.
Коефіцієнтом, оберненим коефіцієнту фінансової автономії, є коефіцієнт
фінансової залежності:
Кфз 2020 = 86812 : 21480 = 4,04
Кфз 2021 = 82166 : 4232 = 19,4
Кфз 2022 = 87282 : 3610 = 24,2
Збільшення даного показника говорить про збільшення частки залучених
коштів, а отже збільшення фінансової залежності.
Коефіцієнт фінансового ризику (левериджу) розраховуємо за
формулою:
Кфр = Залучений капітал : Власний капітал (2.5)
Кфр 2020 = 4576 : 21480 = 0,21
Кфр 2021 = 4620 : 4232 = 1,09
Кфр 2022 = 1711 : 3610 = 0,47
Цей показник показує скільки одиниць залучених коштів приходиться
на кожну одиницю власних. Спостерігається збільшення показника, що
говорить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів:
кредиторів. Оптимальне значення даного коефіцієнта Кфр<0,5, критичне значення
–1.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина
власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, а яка капіталізована.
Коефіцієнт повинен бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у
використанні власних засобів підприємства.
Кман 2020 = 52272 : 21480 = 2,43
57
Кман 2021 = 34645 : 4232 = 8,18
Кман 2022 = 41115 : 3610 = 11,4
В даному випадку на протязі аналізованого періоду коефіцієнт фінансової
автономії зменшився на 0,21 % і 0,01 %.
Коефіцієнти фінансової залежності і фінансового ризику (леверидж)
значно збільшилися. Коефіцієнт маневреності зріс на 8,97 і 3.22 рази, на кожну
гривню власних коштів підприємства за 2020 р. припадає 0,21 грн. залучених
коштів, за 2021 р. – 1,09 і за 2022 р. – 0,47 гривні.
Для розрахунку показників ділової активності інформацію балансу
винесено у таблицю 2.9, в якій обчислено значення коефіцієнтів.
Показники ділової активності підприємства дають змогу проаналізувати,
наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти.

Таблиця 2.9 – Показники ділової активності СТОВ «Пальміра»
Факт Відхилення (+, -)
№ Од.
Показники 2022р. до 2022р. до
п/п вим. 2020 2021 2022
2020р. 2021р.
Виручка від реалізації тис.
1. 50814 57449 48392 -2422 -9057
(без ПДВ) грн.
Середньорічна вартість тис.
2. 51154,5 43458,5 37880 -13274,5 -5578,5
оборотних активів грн.
Середньорічна дебіторська тис.
3. 18680,7 19483 25823,5 7142,6 6340,5
заборгованість грн.
Середньорічна кредиторська тис.
4. 55803,9 68754 84110,5 28306,6 15356.5
заборгованість грн.
Середньорічна вартість тис.
5. 32473,9 24290.5 12056,5 -20417,4 -12234
запасів грн.
Середньорічна величина тис.
6. 21727,5 12856 3921 -17806,5 -8935
власного капіталу грн.
Коефіцієнт оборотності
7. разів 0,99 1,32 1,28 0,29 -0,04
активів
Коефіцієнт оборотності
8. разів 2,72 2,95 1,87 -0,85 -1,08
дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності
9. разів 0,91 0,84 0,58 -0,33 -0,26
кредиторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності
10. разів 1,56 2,37 4,0 2,44 1,63
запасів
11. Оборотність власних коштів разів 2,34 4,47 12,34 10 7,87
Середня тривалість обороту
12. днів 368 276 285 -83 9
активів
Середня тривалість обороту
13. днів 134 124 195 61 71
дебіторської заборгованості
58
Продовження таблиці 2.9
Середня тривалість креди-
14. днів 401 434 629 228 195
торської заборгованості
15. Середня тривалість запасів днів 234 154 91 -143 -63
Середня тривалість обороту
16. днів 156 82 30 -126 -52
власних коштів
17. Коефіцієнт фондовіддачі разів 1.66 1,53 1.15 -0,51 -0,38
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Розрахунки свідчать, що за аналізований період підприємство має значне
зниження виручки від реалізації продукції, значно зросли дебіторська і
кредиторська заборгованості, величина власного капіталу і запасів значно
зменшилися на кінець періоду. Збільшилися коефіцієнт оборотності активів,
коефіцієнт оборотності запасів і оборотність власного капіталу. Проте
коефіцієнти оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості
зменшилися. Спостерігається сповільнення періоду оборотності майже по всіх
показниках, за винятком запасів і власного капіталу.

2.2 Забезпечення зниження витрат на підприємстві

Аналіз затрат за елементами дозволяє вивчити вплив на рівень
собівартості використання трудових ресурсів, основних фондів і оборотних
засобів. Дані такого аналізу являються базою для:
- встановлення потреб підприємства в матеріальних ресурсах,
оборотних засобах, матеріально-технічному постачанню;
- визначення завдань по одиниці собівартості продукції;
- складання кошторису витрат на плановий період;
- розрахунку суми затрат на весь випуск продукції по кожному
елементу.
Для виявлення причин зміни рівня собівартості вивчають склад і
структуру затрат на виробництво. З цією метою визначають питому вагу
кожного елементу в загальній сумі затрат на виробництво в %.
Це дозволяє визначити основні напрями аналізу затрат, знайти резерви
59
зниження собівартості продукції за рахунок зниження її матеріально-, трудо-,
енерго- та фондомісткості.
Зробимо таблицю за елементами затрат СТОВ «Пальміра».Порівняння
затрат в абсолютних та відносних величинах проти плану і 2021р. показано в
табл. 2.10.

Таблиця 2.10 – Динаміка виконання плану зниження витрат
Відхилення 2022- Відхилення
2022 20193 2022 2021 рр. 2022 факт/план
Елементи затрат
план факт факт тис. тис.
% %
грн. грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
Матеріальні затрати 26128 29523 40386 10863 137,0 14258 154.5
Затрати на оплату
6134 7949 7488 -461 94,0 1354 122.1
праці
Відрахування на
998 1821 2105 284 116,0 1107 210,9
соціальні заходи
Амортизація основних
засобів і
4652 3341 3828 487 115,0 -824 82,3
нематеріальних
активів
Інші витрати 11761 12543 11207 -1336 89,0 -554 95.3
Всього витрат 49673 55177 65014 9837 118,0 15341 130,9
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

За звітний період матеріальні затрати зросли, відповідно проти плану на
14258 тис грн. і проти 2021р. на10863 тис грн.; амортизація та інші витрати
зменшилися, затрати на оплату праці зросли проти плану на 1354 тис. грн., і
зменшилися проти 2021р. на 461 тис. грн.

Таблиця 2.11 – Структура питомої ваги за елементами затрат СТОВ «Пальміра»
План Факт 2021 Факт 2022
Елементи затрат Обсяги Питома Обсяги Питома Обсяги Питома
тис.грн. вага,% тис.грн. вага,% тис.грн. вага,%
Матеріальні затрати 26128 53,0 29523 54,0 40386 62,0
Затрати на оплату 6134 12,0 7949 14,0 7488 12,0
праці
Відрахування на 998 2,0 1821 3,0 2105 3,0
соціальні заходи

60
Продовження таблиці 2.11
Амортизація 4652 9,0 3341 6,0 3828 6,0
Інші витрати 11761 24,0 12543 23,0 11207 17,0
Всього витрат 49673 100,0 55177 100,0 65014 100,0
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Якщо порівняти 2022 рік з 2021, то з таблиці 2.11 видно, що найбільшу
питому вагу мають матеріальні витрати, їх величина складає, відповідно 62 і
54% , питома вага затрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи
майже не збільшились (12-14%) та (3%) відповідно. Амортизація основних
засобів залишилася на рівні 6 %. Проти плану питома вага матеріалів
збільшилася з 53 до 62%, питома вага затрат на оплату праці залишилася на
тому ж рівні, питома вага амортизації зменшилася на 3%,питома вага інших
витрат зменшилася на 7%. Порівняємо матеріальні витрати на вирощування
цукрового буряка і розрахуємо відхилення (табл. 2.12).

Таблиця 2.12 – Аналіз впливу матеріальних витрат на вирощування
цукрового буряка СТОВ «Пальміра», тис. грн.
Відхилення
Собівартість використаних
матеріалів
Матеріал План/факт 2022-2021
2022 2021 2022 тис.
тис. грн. % %
план факт факт грн.
Посівний матеріал 2114,7 2854,3 4025,1 1910,4 190,3 1170,8 141,0
Мінеральні добрива 2718,8 3647,8 4562,3 1843,5 167,8 914,5 125,0
Засоби захисту 3914,1 4945,2 5541,3 1627,2 141,6 596,1 112,1
Паливо-мастильні
1653,0 2412 3742 2089 226,4 1330 155,1
матеріали
Запасні частини 1690,0 2514 3825 2135 226,3 1311 152,1
Разом 12090,6 16373,3 21695,7 9605,1 179,4 5322,4 132,5
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

З таблиці 2.12 видно, що проти плану і минулого року збільшуються
матеріальні затрати на вирощування цукрового буряка, зокрема кількість
посівного матеріалу збільшилась, відповідно, на 90,3 % та 41%, кількість
мінеральних добрив на 67,8% та 25%, засобів захисту на 41,6 % та 12.1%,
61
паливо-мастильних матеріалів на 126,4 % та 55.1%, а запасних частин на
126,3% та 52.1%. Це пов’язано з розширенням площ для посіву даної культури.
Витрати на зарплату складають значну частку витрат на виробництво.
Спочатку аналізуємо загальний фонд заробітної плати. При цьому знаходимо
абсолютне відхилення фонду зарплати 2021р. проти 2020 р., яке збільшилось на
2635 тис. грн. і відносне, що збільшилось на 37 % порівняно з 2020 роком. А
якщо порівняти 2022 і 2020 роки, то абсолютне відхилення становить 2461 тис.
грн., а відносне 35 %. Отже, з кожним роком затрати на оплату праці зростають.
Підраховуємо резерви економії зарплати. При цьому важливим резервом
є зниження непродуктивних виплат:
1) доплат за роботу у зв’язку зі зміною умов праці;
2) доплат за роботу в позаурочний час;
3) оплата цілодобових і годин внутрізмінних простоїв.
При аналізі ці витрати слід виділити із загального фонду зарплати.
Наявність на підприємстві значних сум цих витрат свідчить про недоліки в
організації виробництва і праці, порушенні ритмічності виробництва.
При аналізі використання фонду заробітної плати важливо перевірити
дотримання запланованого співвідношення темпів зростання продуктивності
праці, середньої зарплати (табл. 2.13)
Середньорічний виробіток 1-го працівника становить різницю між
виручкою від реалізації продукції та витратами на оплату праці, яка поділена на
кількість працівників, а середньорічна зарплата 1-го робітника дорівнює
затратам на оплату праці, які поділені на кількість робітників.
Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої
зарплати склало факт проти плану – 4,6 %, проти 2020– 6,1 %. Таким чином,
підприємство добилося економії по фонду зарплати і значно покращило
співвідношення темпів зростання продуктивності праці і зарплати порівняно з
минулими роками. Це призвело до зниження собівартості продукції.

62
Таблиця 2.13 – Аналіз дотримання співвідношення темпів зростання
продуктивності праці і середньої заробітної плати на СТОВ «Пальміра»
Роки Відхилення
Факт/план 2022-2021
Показники 2022 2021 2022
тис. тис.
план факт факт % %
грн. грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
Середньорічний виробіток
124,0 143,0 101,0 -23,0 81,0 -42,0 71,0
на 1 працівника, тис. грн.
Середньорічна зарплата на
27.0 24,0 20,0 -7,0 74.1 -4,0 83,0
1-го працівника, тис. грн.
Відношення зростання
середньої зарплати до 4,6 6,1 8,5 3,9 184,8 2,4 139,3
виробітку 1-го працівника
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час
звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з
виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких
витрат належать собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова
вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);
собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати,
пов’язані з реалізацією необоротних активів); собівартість реалізованих
майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки
необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію
необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість
ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати звичайної
діяльності.
Інші витрати СТОВ «Пальміра» у 2020 р. становлять 11761 тис. грн., у
2021 р. – 12543 тис. грн., у 2022 р. – 11207 тис. грн. Якщо порівняти інші
витрати 2022 і 2020 року, то їх різниця не значна, тобто ці витрати залишилися
приблизно на тому ж рівні, хоча їх питома вага досить велика.
Групування затрат за економічними елементами дозволяє визначити
загальну суму затрат на виробництво по підприємству в цілому і їх структуру,
але не дає можливість обчислити собівартість продукції, розподілити затрати
по видам продукції і цільовому призначенню. Це досягається шляхом аналізу
63
затрат по статтях калькуляції. Аналіз собівартості продукції звичайно
починають із вивчення динаміки загальної суми операційних витрат у цілому і
за основними елементами.
Витрати підприємства за 2022 рік зросли на (65014 – 49673) = 15341 тис.
грн. ( в порівнянні з планом), або на 31 %, в порівнянні з 2021 р. (65014 –
55177) – на 9837 або 18%. Відбулося зростання всіх видів і особливо
матеріальних витрат. Збільшилася сума як змінних, так і постійних витрат.
Загальна сума витрат може змінитися через:
- обсяг випуску продукції в цілому по підприємству;
- її структуру;
- рівень змінних витрат на одиницю продукції;
- суму постійних витрат на весь випуск продукції.

2.3 Калькулювання собівартості продукції та аналіз основних показників
ефективності

Класифікація затрат за статтями калькуляції, тобто за призначенням,
дозволяє вивчити затрати по місцю їх виникнення, виявити їх зміни по окремим
підрозділам підприємства, а також дає можливість розподілити витрати по
видам продукції і визначити собівартість одиниці продукції.
Основні статті калькуляції перераховані в табл. 2.15. Таке групування
затрат враховує їх поділ на прямі і накладні. Витрати, які безпосередньо
включаються в собівартість окремих видів продукції називаються прямими
(сировина, матеріали, покупні вироби, основна і додаткова з/п робітників,
зайнятих виробництвом продукції).
Якщо порівняти дані таблиці за 2020 – 2022 роки, то помітно, що у
цілому повна собівартість збільшилась, на 10946.2 тис. грн. або на 21,9 %
(61016,4 : 50070,2*100-100). Це відбулося за рахунок збільшення затрат на
покупні та комплектуючі (на 52,9%), зростання загальновиробничих витрат
64
майже у 3 рази, адміністративних витрат (218,3%) та витрат на збут ( 282,4%),
а також зростання інших витрат ( на 37,1%).
Загалом за період витрати на паливо та енергію зменшилися на 16%,
зменшилася амортизація і відрахування на соціальні заходи.

Таблиця 2.14 – Статті калькуляції СТОВ «Пальміра» 2020-2022 роки, тис. грн.
Собівартість виготовленої Відхилення Відхилення
товарної продукції 2022-2020 2022-2021
Статті калькуляції
тис. тис.
2020 2021 2022 % %
грн. грн.
Сировина і матеріали 17108,1 16778,2 15285,2 -1822,9 89,3 -1493 91,1
Покупні комплектуючі
вироби і 2297,6 2941,2 3513 1215.4 152,9 571,7 119,4
напівфабрикати
Паливо і енергія 7478 8211,6 6281,5 -1196,5 84,0 -1930.1 76,5
Основна заробітна
4009,4 6231,9 5097,1 1087,7 127.1 -1134,8 81,8
плата
Додаткова заробітна
801,9 1308,7 1191,2 389.3 148,5 -117,5 91,0
плата
Відрахування на соц.
649,5 1406,8 388,7 -260,8 59,8 -1018,1 27,6
заходи
Амортизація 4652,3 3341 3828 -824,3 82.3 487 114,6
Загальновиробничі
4358,8 8208,9 11771,6 7412,8 270 3562,7 143,4
витрати
Адміністративні
1769.7 2935 3864 2094,3 218,3 929 131.7
витрати
Витрати на збут 29,6 121 312 282.4 1054 191 257,8
Інші витрати на
6915,3 11793 9484,1 2568,8 137.1 -2308,9 80,4
виробництво продукції
Повна собівартість 50070,2 63277,3 61016,4 10946,2 121,9 -2260,9 96.4
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Матеріальні витрати мають найбільшу питому вагу в собівартості
продукції. Раціональне використання сировини, матеріалів, покупних,
напівфабрикатів, палива і енергії являється важливим резервом зниження
собівартості продукції.
Аналіз використання матеріальних ресурсів завершується підрахунком
всіх резервів зниження витрат на матеріали, а саме:
- додаткова економія від ліквідації порушень строків впровадження
оргтехзаходів;
65
- запобігання фактам порушень норм витрат сировини і нераціональних
замін матеріалів;
- ліквідація втрат від позапланових відходів;
- ліквідація перевитрат, транспортно-заготівельних витрат;
- розширення спеціалізації підприємств, збільшення частки покупних
напівфабрикатів у загальному обсязі сировини і матеріалів.
Після підрахунку резервів з причин їх виникнення розробляють заходи по
їх мобілізації.
На СТОВ «Пальміра» витрати сировини, матеріалів, комплектуючих
виробів, а також палива і енергії у 2020р. становлять 26883,7 тис. грн., у 2021р.
– 27931,0 тис. грн., у 2022р. – 25079,7 тис. грн. З цих даних видно, що у 2022
році сума матеріальних витрат зменшилась на 1804 тис. грн. у порівнянні з 2020
роком. Це свідчить про те, що у 2022 році підприємство придбало менше
сировини, матеріалів та комплектуючих виробів і напівфабрикатів або купило
їх за меншими цінами. Частина з них залишилась з 2021 року, які були
використані у 2022 році.
Основна і додаткова заробітна плата робітників на підприємстві з
відрахуваннями на соціальні заходи становлять у 2020р. 5460,8 тис. грн., у
2021р. 8947,4 тис. грн., у 2022р. 6677 тис. грн. З кожним роком збільшуються
витрати на заробітну плату в зв’язку зі збільшенням чисельності працівників, а
також з підвищенням мінімальної заробітної плати, відповідно збільшуються і
відрахуваннями на соціальні заходи.
За 2020-2022 роки на підприємстві, що аналізується, мали місце
незаплановані витрати заробітної плати робітників, наведені у табл. 2.15.
Таблиця 2.14 – Незаплановані витрати заробітної плати на СТОВ
«Пальміра», тис. грн.
Вид заробітної плати 2020 2021 2022
Оплата простоїв не з вини робітника 37,1 31,5 39,5
Доплати за роботу у понаднормовий час 50,5 49,4 53,1
Доплати за зміну умов праці 23,6 24,1 22,6
Разом 111,2 105,0 115,2
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності
66
Недоліки в організації виробничого процесу робітниками призводять до
збільшення собівартості продукції.
Аналіз загальновиробничих витрат базується на встановленому порядку
обліку цих витрат і їх поділу на постійні та змінні. Із загальної суми
загальновиробничих витрат доцільно окремо виділити і проаналізувати витрати
на утримання і експлуатацію устаткування, які на багатьох підприємствах
формують до половини цієї групи витрат. Для постатейного аналізу витрат на
утримання та експлуатацію устаткування можна скористатися табл. 2.16.
Таблиця 2.16 – Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
Відхилення Відхилення
2022-2020 2022-2021
Стаття витрат 2020 2021 2022
тис. тис.
% %
грн. грн.
Амортизація устаткування
та передавальних 441,1 466 512 70.9 116,1 46 109,9
пристроїв
Витрати на експлуатацію
343,2 325 2879 2535,8 838,9 2554 885,8
машин та обладнання
Ремонти устаткування
3816,7 2538 317 -3499,7 8,3 -2221 12,5
транспортних засобів
Знос малоцінних і
швидкозношуваних 51,3 12 120 68,7 233,9 108 1000
інструментів і пристроїв
Разом 4652,3 3341 3828 -824.3 82,3 487 114,6
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Проведемо аналіз загальновиробничих витрат підприємств в табл. 2.17.

Таблиця 2.17 – Загальновиробничі витрати СТОВ «Пальміра»
Відхилення Відхилення
2022-2020 2022-2021
Стаття витрат 2020 2021 2022
тис. тис.
% %
грн. грн.
Утримання бригад, їх
1341,6 1922,7 3094,3 1752,7 230,6 1171,6 160,9
управління
Утримання іншого
412,9 568,7 585,6 172,7 141,8 16,9 103,0
персоналу
Відрахування до
загальнодержавних 28,9 253,6 387,6 358,7 1341,2 134,0 152,8
цільових фондів
Амортизація виробничих
48,5 51 324,4 275,9 668,9 273,4 636,1
будівель, споруд

67
Продовження таблиці 2.17
Поточний, капітальний
209,4 502,1 645,8 436,4 308,4 143,7 128,6
ремонт
Опалення, освітлення
110,1 123,7 150,9 40,8 137,1 27,2 122,0
приміщень
Витрати на відрядження 30 28 32 2,0 106,7 4,0 114,3
Витрати на утримання і
2082,7 2881,2 5765,2 3682,5 276,8 2884,0 200,1
експлуатацію устаткування
Інші загальновиробничі
94,7 1877,9 785,8 691,1 829,8 -1092,1 41,8
витрати
Разом 4358,8 8208,9 11771,6 7412,8 270,1 3562,7 143,4
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Проведемо аналіз адміністративних витрат піжприємства в табл. 2.18.

Таблиця 2.18 – Аналіз адміністративних витрат СТОВ «Пальміра»
Відхилення Відхилення
2022-2020 2022-2021
Стаття витрат 2020 2021 2022
тис.
% тис. грн. %
грн.
Утримання апарату
856 2117,3 2618,1 1762.1 305,9 500,8 123,7
управління підприємства
Відрахування до
загальнодержавних 56,4 369,8 321,1 264,7 569,3 -48,7 86.8
цільових фондів
Амортизація основних
74,3 87,9 86,6 12.3 116,6 -1.3 98,5
засобів
Місцеві податки і збори 181.3 175,9 268,9 87,6 148,3 93 152,9
Інші
загальногосподарські 601,7 184,1 569,3 -32,4 94,6 385,2 309,2
витрати
Разом 1769,7 2935 3864 2094,3 218,3 929 131.7
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

До витрат на збут відносяться витрати на утримання об’єктів основних
засобів, пов’язаних зі збутом, які у 2020 році становлять 29,6 тис. грн., а у 2020
році 312 тис. грн., а також вартість пакувальних матеріалів і витрати на
пакування .
Затрати на 1 грн. ТП — це узагальнений показник собівартості продукції,
за допомогою якого:
1) можна порівняти роботу різних підприємств, дати оцінку собівартості
продукції за різні роки;
68
2) можна побачити прямий зв’язок між собівартістю і прибутком.
Затрати на 1 грн. ТП = Повна собівартість продукції / Вартість товарної
продукції в діючих цінах
При аналізі потрібно порівняти затрати на 1 грн. ТП за 2020-2022 роки і
знайти відхилення (табл. 2.19).

Таблиця 2.19 – Аналіз затрат на 1 грн. ТП
Відхилення Відхилення
Показники 2020 2021 2022 2022-2020 2022-2021
грн. % грн. %
Собівартість товарної
37392,9 38824,4 42873,6 5480.7 114,7 4049,2 110,4
продукції, тис. грн.
Обсяг виробленої
продукції у діючих 44497,5 45036,3 50162,1 5664,6 112,7 5125,8 111,4
цінах, тис. грн.
Затрати на 1 грн.
84,0 86,2 85,4 1,4 101,7 -0,8 99,1
продукції, коп.
Зниження витрат на 1
- + 2,2 - 0,8 - - - -
грн. продукції
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Кожна грн. товарної продукції забезпечує 16 коп. прибутку в 2020 році (1
грн. – 84 коп.), а у 2021 році прибуток складає 13,8 коп. (1 грн. – 86,2 коп.), за
2022 рік - 14,6 коп. (1грн. – 85.4 коп.).
На відхилення в затратах на 1 грн. товарної продукції впливають такі
фактори як зміни:
- асортименту і структури продукції;
- рівня собівартості продукції;
- цін на матеріальні ресурси.
Отже, під калькуляцією собівартості розуміють процедуру обчислення
вартості одиниці продукції в розмірі калькуляційних статей. Основним
завданням аналізу витрат є визначення собівартості одного окремо взятого виду
продукції в загальній вартості товарної номенклатури підприємства.
Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалізації
продукції воно покриває свої витрати і отримує прибуток. Показники
69
рентабельності характеризують ефективність поточних затрат підприємства,
пов’язаних з виробництвом та реалізацією як усієї продукції, так і окремих її
видів.
Виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:
рентабельність інвестицій (капіталу);
рентабельність продаж.
Рентабельність сукупного капіталу розраховується за формулою:

Pск = Прибуток до оподаткування : Всього джерел коштів (2.6)

Рск 2020 = 1943,8 : 86812 = 0,02
Рск 2021 = -11309 : 83383 = -0,13
Рск 2022 = 622 : 87282 = 0,007
Нормативне значення цього коефіцієнта ≥0,15. Показник рентабельності
сукупного капіталу являє інтерес, перш за все, для інвесторів.
Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою:
Рвк = Чистий прибуток : Власний капітал (2.7)
Рвк 2020 = 1943,8 : 21480,2 = 0,09
Рвк 2021 = - 11309 : 2515 = -4,5(збиток)
Рвк 2022 = 622 : 3610 = 0,17
Норматив >0, тобто значення коефіцієнта мінімальні, а у 2019 р. збиток
Рентабельність продажу (Рn):
Pп = Чистий прибуток : Виторг від реалізації продукції без ПДВ (2.8)

Рп 2020 = 1943,8 : 50813,9 = 0,04
Рп 2021 = - 11309 : 57449 = -0,2 (збиток)
Рп 2022 = 622 : 48392 = 0,01
- рентабельність товарної продукції:

Pтп = (ТП – Стп) : Стп, (2.9)

де ТП – обсяг товарної продукції;
Стп – собівартість товарної продукції
Ртп 2020 = (44497,5 – 37392,9) : 37392,9 = 0,19 або 19%
70
Ртп 2021 = (45036,3 – 38824,4) : 38824.4 = 0,16 або 16%
Ртп 2022 = (50162,1 – 42873,6) : 42873,6 = 0,17 або 17%
- рентабельність реалізованої продукції :
Pрп 2020 = (50813,9 – 49753,2) : 49753,2 = 0,02 або 2%
Ррп 2021 = (57449 – 63714) : 63714 = -0,098 або -9,8%
Ррп 2022 = (48392 – 47248) : 47248 = 0,024 або 2.4%
Чиста рентабельність підприємства, власного капіталу та виробничих
фондів у 2022 р. збільшилась проти 2021 р., коли підприємство зазнало збитків
на суму 11309 тис.грн. і зменшилася порівняно з 2020 роком.
Для аналізованого підприємства розраховані коефіцієнти рентабельності
надані у табл. 2.20.

Таблиця 2.20 – Коефіцієнти рентабельності підприємства за 2020-2022 роки
Норматив,
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р. Зміни бажані
тенденції
Рентабельність сукупного
0,02 -0,13 0,007 -0,15 +0,137 >0, зростання
капіталу
Рентабельність власного
0,09 -4,5 0,17 -4,59 +4,67 >0, зростання
капіталу
Валова рентабельність
0,021 -0,11 0,024 -0,131 +0.134 >0, зростання
продаж
Операційна рентабельність
0,23 -0,13 0,038 -0,36 +0,168 >0, зростання
продаж
Чиста рентабельність
0,04 -0,2 0,01 -0,24 +0,21 >0, зростання
продаж
Рентабельність товарної
0,19 0,16 0,17 -0,03 +0,01 >0, зростання
продукції
Рентабельність реалізованої
0,02 -0,098 0,024 -0,118 +0,122 >0, зростання
продукції
*Джерело: сформовано автором на основі фінансової статистичної звітності

Валова рентабельність реалізованої продукції:

ВР = Валовий прибуток : Виручка від реалізації (2.10)

ВP 2020 = 1060,7 : 50813,9 = 0,021
ВР 2021 = -6265 : 57449 = - 0,11(збиток)
ВР 2022 = 1144 : 48392 = 0,024
71
Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої
діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.
Операційна рентабельність реалізованої продукції:

ОР = Операційний прибуток : Виручка від реалізації (2.11)

ОP 2020 = 1174,7 : 50813,9 = 0,23
ОР 2021 = -7446 : 57449 = -0,13
ОР 2022 = 1840 : 48392 = 0,038

Як видно з результатів розрахунків показники рентабельності
підприємства за 2020 р. і 2022 р. знаходяться на низькому рівні, а за 2021 р.
підприємство має збитки.

Висновки до 2 розділу

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
«Пальміра» створене у відповідності з законодавством України, що регулює
створення та діяльність господарських товариств на підставі Установчого
договору СТОВ «Пальміравідгодівля» (СТОВ «Пальміра») зі змінами і
доповненнями та Статуту. Товариство є юридичною особою у відповідності з
чинним законодавством України, має відокремлене майно, самостійний баланс,
розрахунковий та інші рахунки в установах банків.
Предметом діяльності СТОВ «Пальміра» є: організація та ведення
сільськогосподарського виробництва, реалізація вирощеної продукції та
сировини; переробка та реалізація сільськогосподарської продукції як власного
виробництва, так і придбаної у фізичних та юридичних осіб; оптова і
роздрібна торгівля продукцією власного виробництва та іншими товарно-
матеріальними цінностями, що належать товариству, а також продукцією,
придбаною для реалізації; надання агротехнічних та інших послуг фізичним та
юридичним особам; надання послуг по ремонту сільськогосподарської техніки,
пристроїв та обладнання, автотранспортної техніки; надання транспортних та
72
транспортно-експедиційних послуг фізичним та юридичним особам;
інвестування сільськогосподарського виробництва; налагодження прямих
виробничих та комерційних зв’язків, освоєння нових форм і напрямків
економічного, науково-технічного та інформаційного співробітництва на
внутрішньому та міжнародному ринках; проведення науково-дослідних та
технологічних робіт, пов’язаних з покращенням стану навколишнього
середовища та виявлення регіонів для більш сприятливого вирощування
різноманітних сільськогосподарських культур; здійснення оптової, роздрібної
та комісійної торгівлі товарами народного споживання та продукцією
виробничо-технічного призначення, включаючи при цьому організацію та
проведення виставок, виставок продаж та аукціонів; та ін.
СТОВ «Пальміра» самостійно здійснює зовнішньоекономічну
діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і
регулюється законами України та іншими, прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами. При здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності може відкривати за межами України свої представництва, філії та
виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.

73
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ
ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ СТОВ «ПАЛЬМІРА»

3.1 Шляхи та резерви зниження собівартості продукції підприємства

На основі проведеного аналізу системи планування собівартості
продукції СТОВ «Пальміра» можна виділити такі шляхи зниження собівартості
продукції:
1. Вирішальною умовою зниження собівартості слугує безперервний
науково-технічний прогрес – впровадження нової техніки, комплексна
механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології.
Впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити
собівартість продукції.
2. Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення
спеціалізації і кооперації. Обсяг продукції, що випускається, безпосередньо
впливає на собівартість, оскільки зменшуються витрати робочої сили на
одиницю праці. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення і
найраціональніших кооперованих зв’язків між підприємствами.
Для розширення спеціалізації СТОВ «Пальміра» можна рекомендувати
посів нових високо економічних рослин таких як ріпак, соя, а також розширити
посіви існуючих культур.
3. Зменшення трудових витрат, де адміністративні витрати не
включаються до складу виробничої собівартості, частина загальновиробничих
витрат списується на виробничу собівартість, а частина – на собівартість
реалізації. Даний фактор веде до зниження собівартості, а отже, зменшується і
питома вага заробітної платні, її структури.
Збільшення продуктивності праці за рахунок збільшення і
перевиконання встановлених норм виробітку, в ході чого рекомендується
здійснювати організаційно-технічні заходи.
74
4. Раціональне використання матеріальних ресурсів, дотримання
найсуворішого режиму та економія їх на всіх ділянках виробничо-
господарської діяльності підприємства відобразиться на величині
собівартості.
Безперервна поставка матеріальних ресурсів запобігає простоям у
виробництві і веде до ритмічного, рентабельного використання обладнання
підприємства, знижує витрати на утримання і експлуатацію машин і
обладнання.
5. Удосконалення ведення бухгалтерського обліку, перелік і склад статей
калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
6. Вибір правильного методу амортизації. Кумулятивний метод, метод
зменшення залишкової вартості – найпривабливіші для підприємства, оскільки
протягом перших років експлуатації об’єктів (коли вони практично нові)
нагромаджується максимальна сума грошових коштів на придбання нових
об’єктів за допомогою амортизації, що відноситься на собівартість продукції.
Як наслідок використання цих методів призводить до того, що у подальші
періоди собівартість продукції значно знижується.
7. Зменшення витрат на транспортування і зберігання продукції.
8. Збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок повнішого
використання виробничих потужностей підприємства.
Резерви збільшення виробництва продукції виявляють у процесі аналізу
виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції
на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма
зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і т. ін.), сума ж постійних
витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість
виробів.
Управління собівартістю ставить за мету зниження витрат та підвищення
прибутку. Для цього розробляють ряд заходів:
1. З управління запасами, шляхом складання нормативів закупівлі
необхідної сировини для виготовлення конкретного виду продукції.
75
2. З укладання довгострокових контрактів, шляхом заключення прямих
договорів з покупцями та продавцями сільськогосподарської продукції,
минаючи посередників.
3. Зі зниження витрат на вхідний і вихідний контроль.
4. Зі зниження витрат матеріальних і трудових ресурсів та інші.
Використання і впровадження даних шляхів зниження та формування
калькуляції собівартості продукції дозволить СТОВ «Пальміра»:
- значно поліпшити свій фінансовий стан, забезпечити ритмічність,
рентабельність, ефективність виробничого процесу;
- зробити позитивний вплив на удосконалення процесу виробництва за
рахунок цільового використання матеріалів, трудових і фінансових ресурсів.
Резерви зниження собівартості можна виявляти на ранніх стадіях
життєвого циклу виробів і у процесі виробництва.

3.2 Планування собівартості продукції на прикладі виробництва
ковбасних виробів

Для прикладу проведемо планування собівартості ковбасних виробів, які
виробляє цех з переробки м'яса.
Для того, щоб зробити розрахунок матеріальних і енергетичних витрат на
виробництво ковбасних виробів, треба скласти виробничу програму на
запланований період. Приймаємо число змін роботи підприємства за рік – 250
Розрахунок виробничої програми представлено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Розрахунок виробничої програми
Найменування Випуск Випуск Діюча оптова Обсяг
продукції продукції в продукції в ціна за 1т., товарної
зміну, кг рік,кг грн. продукції,
тис. грн.
Ковбаса н/к 142 35700 45500 1625,0
“Пальмірська”
*Джерело: сформовано автором
76
В ковбасному виробництві, де є дві технологічні фази: виробництво
жилованого м’яса та виробництво готових ковбасних виробів, складають дві
калькуляції.Калькуляція собівартості жилованого м’яса складається окремо по
кожному виду сировини. Для визначення вартості жилованого м’яса з вартості
м’яса на кістках виключають вартість відходів (кишки, кістки, технічні
зачистки). За калькуляційну одиницю приймають 1 т. м’яса жилованого
яловичини 1-го ґатунку, свинина напівжирна. Зробимо розрахунок сировини і
основних матеріалів для виробництва ковбасних виробів (табл. 3.2)

Таблиця 3.2 – Розрахунок вартості сировини і основних матеріалів на
виготовлення ковбаси «Пальмірської»
Найменування сировини і Ціна за 1кг. Норма Витрати Сума
основних матеріалів грн.. витрат на весь тис.
на 1 т., кг. випуск,кг грн.
М'ясо яловиче 2 г 30,68 800 28560 876,22
Свинина ж 35,82 170 6069 217,39
Молоко 6,50 30 1071 6,96
Яйця 8,60 30 1071 9,21
Сіль 4,0 30 1071 4,28
Цукор 12,60 1 35,7 0,45
Нітрит натрію 15,0 0,05 1,79 0,03
Перець чорний 50,0 1 35,7 1,79
Перець духмяний 45,0 0,5 17,85 0,80
Вода 0.20 150 5355 1,07
Всього - - 1118,20
*Джерело: сформовано автором

Далі визначаємо кількість і вартість допоміжних матеріалів. Розрахунки
представленні в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Розрахунок вартості допоміжних матеріалів
Найменування Ціна за Норма на 1 Витрати на Сума тис.
допоміжних одиницю т. весь випуск грн.
матеріалів
Оболонка штучна, м: 0,24 704 25132,8 6,03
- Ø 50
Ящики стандартні шт. 4.0 33 1238 4,95
Цвяхи, кг. 12,0 4.65 166 1,99

77
Продовження таблиці 3.3
Дріт, кг. 15,0 1,61 60,38 0,9
Пергамент, кг. 12,0 2.0 75 0,9
Шпагат для в’язки ковбаси кг. 15,0 2,5 93,75 1,4
Стружка ,кг 1,0 8,0 285,6 0,29
Всього - - - 16,46

Енергетичні витрати розраховуються аналогічно матеріальним
витратам. Розрахунок енергетичних витрат представлена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Розрахунок вартості енергетичних витрат
Найменування Ціна за Норма витрат на Витрати на весь Сума тис. грн.
витрат одиницю, 1 т випуск
грн.
Вода, м3 10,8 4,50 160,65 1,74
Пара, т 52,0 0,60 21,42 1.11
Холод, Дж 2,5 328 11709,6 29,3
Газ, м3 6,5 18 642,6 4,1
Електроенергія 0,6 13,4 478,38 0,29
Всього кВт
- - - 36,54
*Джерело: сформовано автором

Розрахунок основного, додаткового та загального фонду заробітної
плати представлено в таблиці 3.5. Додатковий фонд заробітної плати робітників
- відрядників плануємо у розмірі 25 % від фонду основної заробітної плати.
Фонд робітників - погодинників становить 10 % від основного та
додаткового фонду заробітної плати робітників - відрядників.

Таблиця 3.5 – Розрахунок фонду заробітної плати
Випуск продукції по плану в рік, т. 35,7
Розцінка за 1 т., грн. 672,0
Основний ФЗП робітників-відрядників грн. 239900,4
Додатковий ФЗП робітників - відрядників (25%),грн. 59970,6
Загальний ФЗП робітників - відрядників, грн.. 299808
Основний ФЗП робітників - погодинників(10%), грн. 23909,0
Додатковий ФЗП робітників - погодинників ( 10%), грн. 5990,76
Загальний фонд робітників – погодинників, грн. 29980,8
Всього фонд ЗП, грн. 329860,8
*Джерело: сформовано автором

78
Повна собівартість продукції визначається, як сума виробничої
собівартості і позавиробничих витрат.
Отже, використовуючи попередні розрахунки курсової складаємо
планову калькуляцію і оформляємо її в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 – Планова калькуляція
Показники Витрати на весь Витрати на 1т.
випуск, тис. грн. продукції тис.грн.
Сировина і основні матеріали 1118,20 31,32
Допоміжні матеріали на технічні цілі 16,46 0,46
Паливо та енергія на технологічні цілі 36,54 1,02
Основна заробітна плата 26,39 0,74
Додаткова заробітна плата 6,6 0,18
Відрахування на соціальні заходи (37,0 %) 12,2 0,34
Витрати на утримання та експлуатацію 59,38
обладнання (180%) 1,66
Загальновиробничі витрати (150 %) 49,48 1,39
Виробнича собівартість 425,2 11,91
Позавиробничі (комерційні) витрати (7%) 79,18 2,22
Повна собівартість 1829,63 51,25
*Джерело: сформовано автором

Розрахунки, що виконані в курсовій роботі показують, що
собівартість 1 т. ковбаси “Пальмірська” становить 51,25 тис. грн.
Зниження собівартості продукції дає ріст прибутку від реалізації
продукції, що є дуже важливим показником для підприємства. Витрати на 1
гривню складають - 0,77 коп.
Під абсолютною величиною витрат на виробництві продукції розуміють її
суму на плановий або звітний період. Відносний рівень витрат являє собою
відношення витрат до обсягу продукції. Показником відносного рівня витрат
різнорідної продукції є витрати на одну гривню.
Розраховується він діленням загальної суми витрат (Сзаг) на обсяг
продукції у вартісному вигляді (ТП):
З 1грн. = Сзаг/ТП, грн.
Отже, використовуючи дані розрахунків, що приведені нижче,
знаходимо:
79
Ковбаса н/к «Пальмірська»: З 1грн. = 1829,63 : 2378,52 = 0,77грн.
На підставі наведеного можна зробити висновок, що запропоноване
виробництво є економічно ефективним, а продукція користуватиметься
попитом у споживачів.

3.3 Факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво і реалізацію
продукції підприємства

На основі проведеного аналізу собівартості продукції СТОВ «Пальміра»
можна внести такі пропозиції щодо зниження собівартості продукції:
1. Зменшення собівартості продукції у результаті підвищення техніко-
технологічного рівня виробництва.
Для зниження собівартості продукції СТОВ «Пальміра» доцільно
придбати ґрунтообробний агрегат, який виконує декілька операцій по обробці,
збиранню, очистці сільськогосподарської продукції. На даний час на
підприємстві використовується декілька агрегатів, які виконують ці ж функції
кожен окремо. Вартість нового агрегату складає 600 000 грн. А затрати на
використання старої техніки складають 780 000 грн., які складаються з суми
амортизації, витрат на паливо-мастильні матеріали, ремонтні роботи, витрати
на оплату праці та ін. Тоді впровадження нової техніки дає можливість знизити
витрати в даному випадку на 180 000 грн.
2. Проведемо факторний аналіз впливу зміни матеріалоємності на
зниження собівартості продукції (табл. 3.1). Зменшення собівартості продукції
(економія) внаслідок зменшення матеріальних витрат і збільшення обсягу
продукції.
Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується
показниками:
1. Матеріалоємності, що визначаються за формулою:
Мє = МЗ : ВП (3.1)
де МЗ – матеріальні затрати;
80
ВП – вартість продукції в діючих цінах.
Мэ 2013 р. = 29523 : 45036,3 = 0,66
Мэ 2014 р. = 40386 : 50162,1 = 0,81
2. Матеріаловіддачі (Мвід), що визначаються за формулою:
Мвід = ВП : МЗ (3.2)
Мвід 2013р. = 45036,3 : 29523,0 = 1,53
Мвід 2014р. = 50162,1 : 40386 = 1,24
Оцінку заходів щодо ресурсозбереження подамо у табл. 3.7.

Таблиця 3.7 – Розрахунок коефіцієнта ресурсозбереження СТОВ
«Пальміра»
Темп
Показники Позначка 2013 2014
приросту, %
1 2 3 4 5
Матеріальні затрати, тис. грн. Мз 29523 40386 136,8
Вартість продукції, тис. грн. ВП 45036,3 50162,1 111,4
Коефіцієнт
КР - - 1,23
ресурсозбереження
*Джерело: сформовано автором

Темп приросту Мз = Мз 2014р : Мз 2013р * 100 (3.3)
Темп приросту Мз = 40386 : 29523 * 100 = 136,8%
Темп приросту ВП = ВП 2014р : ВП 2013р * 100 (3.4)
Темп приросту ВП = 50162,1 : 45036,3 * 100 = 111,4 %
Темп приросту коефіцієнта ресурсозбереження = Темп приросту Мз :
Темп приросту ВП (3.5)
Темп приросту коефіцієнта ресурсозбереження = 136,8 : 111,4 = 1,23
На зміну обсягів продукції за лінією матеріальних затрат впливають два
фактори: зміна абсолютної суми матеріальних затрат і ефективність їх
використання. Кількісний вплив цих факторів можна визначити за допомогою
прийому різниць у показниках (табл. 3.8).

81
Таблиця 3.8 – Розрахунок впливу факторів, що характеризують вплив
використання матеріальних ресурсів на зміну обсягу виробленої продукції
СТОВ «Пальміра»
Зміна обсягу продукції (+, -)
В т. ч. за рахунок впливу
факторів, тис. грн.
Показники 2013 2014
разом суми
матеріало-
матеріальних
віддачі
затрат
1 2 3 4 5 6
Обсяг виробленої
45036,3 50162,1 + 5125,8
продукції, тис. грн.
Матеріальні затрати,
29523,0 40386 +10863 19672,8
тис. грн.
Матеріаловіддача, грн. 1,53 1,24 -0,29 -14547
*Джерело: сформовано автором

Вплив зміни матеріалоємності продукції на її обсяг і собівартість
визначається шляхом проведення розрахунку, наведеного в табл. 3.9.

Таблиця 3.9 – Розрахунок впливу матеріалоємності на собівартість і обсяг
продукції СТОВ «Пальміра»
Показники 2013 2014 Зміна (+, -)
Матеріальні затрати, тис. грн. 29523 40386 +10863
Вартість продукції, тис. грн. 45036,3 50162,1 + 5125,8
Матеріалоємність продукції, грн. 0,66 0,81 +0,15
*Джерело: сформовано автором

Розрахуємо вплив зміни матеріалоємності:
- на собівартість продукції
+0,15 * 50162,1 = +7524,3 тис. грн.
- на обсяг продукції
7524,3 : 0,66 = 11400 тис. грн.
За рахунок зміни матеріалоємності резерв збільшення обсягу продукції
склав 11400 тис. грн., а зменшення собівартості – 7524,3 тис. грн.
82
Факторний аналіз собівартості продукції почнемо з вивчення динаміки
загальної суми операційних витрат у цілому і за елементами.

Таблиця 3.10 – Витрати на виробництво продукції
Елементи витрат Собівартість виготовленої товарної Структура витрат
продукції
2013 2014 +, - 2013 2014 +, -
1 2 3 4 5 6 7
Оплата праці 7949 7488 -461 14,4 11,5 -2,9
Відрахування на
соціальні потреби 1 8 2 1 2105 284 3,3 3,2 -0,1
Матеріальні 29523 40386 10863 53,5 62,1 +8,6
витрати
Амортизація 3341 3828 487 6,0 5,9 -0,1

Інші витрати 12543 11207 -1336 22,8 17,3 -5,5
Повна собівартість 55177 65014 9837 100,0 100.0 -
У тому числі:
змінні витрати 38624 4 5835 7211 70,0 70,5 +0,5
пост. витрати 16553 1 9 1 7 9 2626 30,0 29.5 -0,5
*Джерело: сформовано автором

Як видно з таблиці 3.10 витрати підприємства за звітний період
зросли на 9837 тис грн. або на 17,8 %. Відбулося зростання всіх видів ( крім
інших витрат і витрат на оплату праці) і особливо матеріальних витрат.
Збільшилася сума як змінних , так і постійних витрат. Дещо змінилася
структура витрат: збільшилася частка матеріальних та інших витрат, а частка
зарплати і відрахувань на неї зменшилася .
Загальна сума витрат (Взаг) може змінитися через:
- обсяг випуску продукції в цілому по підприємству (VBПзаг );
- її структуру (ПВі );
- рівень змінних витрат на одиницю продукції ( bi );
- суму постійних витрат на весь випуск продукції (А):
Взаг = ∑( VBПзаг * ПВі* bi ) + А (3.6)
У зв’язку зі збільшенням випуску продукції в умовно-натуральному
вираженні сума витрат зросла на 2449,4 тис грн.(57626,4 - 55177).
83
Таблиця.3.11 – Дані для факторного аналізу загальної суми витрат на
виробництво і реалізацію продукції
Фактори зміни витрат

Витрати Сума, Обсяг Структура Змінні Постійні
тис грн випуску продукції витрати витрати
продукції
Базового періоду: ∑(VBПі0*bі0) 55177 T0 T0 T0 T0
+А0
Базового періоду перерах.на факт
випуск продукції звітного
періоду при збереженні її базової
структури :∑(VBПі0*bі0)* ІВП + А0 57626,4 T1 T0 T0 T0
За базовим рівнем на факт випуск
при факт її структурі у звітному
періоді:∑ (VBПі1* bі0) + А0 60011,4 T1 T1 T0 T0
Звітного періоду при базовому
рівні постійних витрат :∑ 62388 T1 T1 T1 T0
(VBПі1* bі1) + А0
Звітного періоду:∑ (VBПі1* bі1) + 65014 T1 T1 T1 T1
А1
*Джерело: сформовано автором

За рахунок зміни структури випуску продукції сума витрат також
зросла на 2385 тис грн. ( 60011,4 – 57626,4). Це свідчить про те, що в
загальному випуску продукції збільшилася частка витратомісткої продукції.
Через підвищення рівня питомих змінних витрат загальна сума витрат
збільшилася на 2376,6 тис грн. (62388 – 60011,4).
Постійні витрати зросли на 2626 тис грн. ( 65014 – 62388), що також
стало однією з причин збільшення загальної суми витрат.
Отже, загальна сума витрат на виробництво продукції зросла за
звітний період на 9837тис грн. або на 17,8%, у тому числі за рахунок зміни
обсягу виробництва продукції та її структури – на 4834,4 тис грн. (60011,4 -
55177), а за рахунок зростання собівартості продукції на 5002,6 тис грн.(65014 -
60011,4).
3. Зменшення собівартості продукції внаслідок зниження транспортних
витрат.
Приватні підприємці надають послуги СТОВ «Пальміра» для перевезення
сільськогосподарської продукції. Підприємство оплачує автопослуги, які
84
складають у 2013 р. 938,9 тис. грн., та оплачує паливо-мастильні матеріали, що
становлять 473,6 тис. грн., тобто підприємство несе додаткові витрати, які
могли б бути зменшені при заключенні договорів з спеціалізованими
автотранспортними підприємствами. Витрати СТОВ «Пальміра» на
перевезення цукрових буряків у 2012 році – 1412,5 тис. грн., у 2013 – 2142,3
тис. грн., а у 2014 – 3246,5 тис. грн.
Запропоновані резерви зниження собівартості продукції занесемо до
табл. 3.12.

Таблиця 3.12 – Заходи щодо зменшення собівартості продукції на СТОВ
«Пальміра»
Затрати Вигоди
Заходи Результат
тис. грн. тис. грн.
Збільшення основних
Підвищення техніко-технологічного
600 180 фондів, зростання
рівня виробництва
виробництва
Зменшення собівартості продукції
Зростання прибутку,
внаслідок зменшення матеріальних
11400 збільшення обсягів
витрат, що дали б змогу збільшити
виробництва
випуск продукції
Разом 600 11580 11580 – 600 = 10980
*Джерело: сформовано автором

Таким чином, заходи щодо зменшення собівартості продукції на СТОВ
«Пальміра» становлять 10980 тис. грн. на 100 кг продукції. Внаслідок
підвищення техніко-технологічного рівня виробництва, збільшення випуску
продукції завдяки зменшенню матеріальних затрат, збільшення обсягу
виробництва продукції за рахунок повнішого використання виробничих
потужностей підприємства відбувається зниження собівартості продукції, а
також зростання прибутку та обсягів виробництва. Ці заходи є важливими для
зростання ефективності виробництва підприємства. Не менш важливим є
поліпшення якості продукції, тому підприємство повинно вдосконалювати
технології виробництва продукції і збільшувати потужності для її переробки.

85
Висновки до 3 розділу

На основі проведеного аналізу собівартості продукції СТОВ
«Пальміравідгодівля» можна внести такі пропозиції щодо зниження
собівартості продукції. Зменшення собівартості продукції у результаті
підвищення техніко-технологічного рівня виробництва. Для зниження
собівартості продукції СТОВ «Пальміра» доцільно придбати ґрунтообробний
агрегат, який виконує декілька операцій по обробці, збиранню, очистці
сільськогосподарської продукції. На даний час на підприємстві
використовується декілька агрегатів, які виконують ці ж функції кожен окремо.
Вартість нового агрегату складає 600 000 грн. А затрати на використання старої
техніки складають 780 000 грн., які складаються з суми амортизації, витрат на
паливо-мастильні матеріали, ремонтні роботи, витрати на оплату праці та ін.
Тоді впровадження нової техніки дає можливість знизити витрати в даному
випадку на 180 000 грн.
Таким чином, заходи щодо зменшення собівартості продукції на СТОВ
«Пальміравідгодівля» становлять 10980 тис. грн. на 100 кг продукції. Внаслідок
підвищення техніко-технологічного рівня виробництва, збільшення випуску
продукції завдяки зменшенню матеріальних затрат, збільшення обсягу
виробництва продукції за рахунок повнішого використання виробничих
потужностей підприємства відбувається зниження собівартості продукції, а
також зростання прибутку та обсягів виробництва. Ці заходи є важливими для
зростання ефективності виробництва підприємства. Не менш важливим є
поліпшення якості продукції, тому підприємство повинно вдосконалювати
технології виробництва продукції і збільшувати потужності для її переробки.

86
ВИСНОВКИ

В умовах трансформації економіки України підприємства будь-якої
організаційно-правової форми, форми власності та сфери господарювання під
час своєї господарської діяльності здійснюють певні витрати (матеріально-
технічних, нематеріальних, фінансових, трудових та інформаційних ресурсів),
що пов’язані із простим і розширеним відтворенням основних та оборотних
засобів, виробництвом і реалізацією продукції, наданням послуг, виконанням
робіт, соціальним розвитком трудового колективу тощо. Разом з тим,
загострення конкуренції та відсутність вільних оборотних коштів у суб’єктів
господарської діяльності призводять до необхідності формування ефективної
системи управління витратами, від роботи якої залежать фінансові результати
діяльності підприємства в цілому.
На сьогоднішній день цьому питанню повинна приділятись значна увага
та здійснюватися розробка заходів для підвищення ефективності загального
процесу управління витратами. Систему управління витратами потрібно
впроваджувати на комплексній основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення
поставлених завдань. Саме тому актуальним питанням залишається проблема
формування цілісної системи управління витратами на рівні суб’єктів
господарювання за всіма сферами їх діяльності, місцями виникнення та
центрами витрат.
Управління витратами потрібно розглядати як комплексну систему, що
забезпечує розробку управлінських рішень, оскільки всі вони взаємопов’язані
між собою та впливають на кінцеві результати діяльності підприємства.
Знижувати витрати постійно неможливо, оскільки від цього залежить якість
продукції та ефективність виробничого процесу. Необхідний рівень витрат
потрібно розраховувати на стадії планування [71]. Для того, щоб аналізувати і
контролювати витрати, необхідно сформувати робочий План рахунків,
організувати облік витрат за центрами відповідальності, визначити нормативні
показники у бізнес-плані.
87
Можна констатувати, що керівництво кожного підприємства повинне
використовувати такий механізм формування витрат, який дасть змогу
отримати повну інформацію про витрати на виготовлення та реалізацію
продукції. Саме така інформація є гарантією успіху підприємства у
конкурентному середовищі. Вчасне реагування на відхилення витрат від
нормативних значень дасть змогу попередити зростання загального розміру
витрат, що прямо пропорційно впливають на собівартість продукції і прибуток
підприємства.
Від величини витрат залежить прибутковість підприємства, тому
ефективне управління витратами, яке передбачає мінімізацію їхньої загальної
величини є надзвичайно важливим. Перевищенням величини витрат над
величиною отриманих доходів можна пояснити високу збитковість роботи
підприємства. У такому разі варто звернути увагу на впровадження цілісної
системи управління витратами на підприємствах.
Головним мотивом діяльності будь-якого підприємства в умовах ринку є
максимізація прибутку. У свою чергу, прибуток підприємства залежить від
впливу багатьох чинників, головними з яких є витрати виробництва та
реалізації (собівартість продукції) та попит на неї продукцію. Тобто, якщо
витрати являють собою один з найважливіших чинників, що обмежують
загальний розмір прибутку, то керівництву будь-якого підприємства необхідно
здійснювати постійний аналіз витрат та планування їх величини на майбутнє.
Практика господарювання українських підприємств свідчить, що оцінка
ролі витрат поступово зміщується в бік визначення ключової ролі системи
управління витратами у процесі забезпечення ефективного розвитку будь-якого
підприємства. Можна говорити про те, що управління витратами стає одним з
найважливіших сегментів виробничого менеджменту. Це підтверджується
постійно зростаючим колом управлінських завдань, що стоять перед фахівцями
у даній сфері.
Не можна забезпечити ефективну роботу підприємства без відповідного
процесу управління витратами, що передбачає послідовну реалізацію функцій
88
управління витратами за окремими етапами. Процес управління витратами
разом із відповідним механізмом управління ними є основою для формування
цілісної системи управління витратами.

89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку : підручник для
студентів вузів спеціальності «Облік і аудит» / Вид. 2-ге, доп. і перероб. –
Житомир : ЖІТІ, 2000. – 640 с.
2. Маниліч М.І. Собівартість продукції: теоретичний аспект
[Електронний ресурс] / М.І. Маниліч, О.В. Миронюк. – Режим доступу :
http://archive.nbuv.gov.ua.
3. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні: навч. посібник
для студентів вищих навчальних закладів. - 5-те вид., Дод. та перероб. - К.:
Видавництво А.С.К., 2003. - 847 с.
4. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік : підручник для
студентів спеціальності 7.050.106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів /
Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська ; за ред. проф.
Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Житомир : Рута, 2002. – 480 с.
5. Болюх М.А. Економічний аналіз : навч. посібник / М.А. Болюх, В.З.
Бурчевський, М.І. Горбаток та ін. ; За ред. акад. АНУ, проф. М.Г. Чумаченка. –
Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2003. – 556 с.
6. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства : підручник / В.І.
Мацибора. – К. : Вища шк., 1994. – 415 с.
7. Пархоменко В.М. Собівартість і фінансові результати у
податковому законодавстві / В.М. Пархоменко // Бухгалтерський облік і аудит.
– 1996. – № 4. – С. 2-6.
8. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства / Ю.С. Цал-Цалко. – Київ :
ЦУЛ, 2002. – 656 с.
9. Панасюк В.М. Податковий облік / В.М. Панасюк, Є.К. Ковальчук,
C.B. Бобрівець. – Т. : Карт-бланш. – 2002. – 264 с.
10. Міценко Н.Г. Собівартість як економічна категорія та її місце серед
витрат підприємства / Н.Г. Міценко, С.В. Мизгала // Науковий вісник НЛТУ
України. – 2009. – № 19(4). – С. 129-132.
90
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»
[Електронний ресурс] : положення : затверджено наказом Міністерства фінансів
України від 31 грудня 1999 р. № 318 (зі змінами і доповненнями). – Режим
доступу : http//zakon.rada.gov.ua.
12. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку / Ф.Ф. Бутинець,
С.М. Лайчук, О.В. Олійник, М.М. Шигун. – Житомир : ПП «Рута». – 2002. – 591
с.
13. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14.
14. Бойчик І.М. Економіка підприємства : навчальний посібник / І.М.
Бойчик. – К. : Атіка, 2002. – 480 с.
15. Распопова В.А. Шляхи зниження собівартості продукції
підприємства [Електронний ресурс] / В.А. Распопова, Т.В. Глобець. – Режим
доступу : http://www.rusnauka.com.
16. Атамас П. Й. Управлінський облік : навч. посібник. Київ : Центр
навчальної літератури, 2006. 440 с.
17. Великий Ю. М., Прохорова В. В., Сабліна Н. В. Управління
витратами підприємства: монографія. Харків : ІНЖЕК, 2009. 192с.
18. Задорожна Н. В. Мікроекономічна теорія виробництва і витрат :
навч. посібн. Київ : КНЕУ, 2003. 219 с.
19. Грещак М. Г. Управління витратами : навч.-метод. посібн. для
самост. вивч. дисц. Київ : КНЕУ, 2002. 131 с.
20. Гапоненко А.Л., Савельєва М.В. Теорія управління. Режим
доступу: https://stud.com.ua/31796/menedzhment/teoriya_upravlinnya.
21. Козаченко Г. В., Погорєлов Ю. С., Хлапьонов Л. Ю., Макухін Г. А.
Управління затратами підприємства: монографія. Київ : Лібра, 2007. 320 с.
22. Клюс Ю. І., Персій Ю. О. Стратегічні напрями підвищення
ефективності управління затратами промислових підприємств в умовах
забезпечення сталого розвитку регіону. Забезпечення сталого розвитку регіону:
91
економічні, управлінські, правові та інформаційно-технічні аспекти: колективна
монографія/заг. ред. Ю. І. Клюс, Н. В. Швець. Сєвєродонецьк : СНУ ім. В. Даля,
2017. С. 332–346.
23. Турило А. М., Кравчук Ю. Б., Турило А.А. Управління витратами
підприємства: навч. посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 120 с.
24. Труніна І. М., Онищенко О. В. Методичні підходи до управління
затратами промислових підприємств. Modern Ekonomics. 2018. No 7. С. 182–
191.
25. Скрипник М. І. Затрати і витрати: проблема трактування
понять.Міжнародний збірник наукових праць.2009. Вип. 1 (13). С. 236–240.
26. Грещак М.Г., Гордієнко В.М., Коцюба О.С. та ін. Управління
витратами : Навч. посіб. / За заг. ред. Грещака М.Г. – К.: КНЕУ, 2008 – 264с.
27. Давидович І.Є. Управління витратами: Навчальний посібник. – К.:
Центр учбової літератури, 2008 – 320с.
28. Дем’яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств / С.І.
Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2005. – 347 с.
29. Жовнірова М.В. Удосконалення системи управління витратами на
підприємствах / М.В. Жовнірова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – №
19.2. – С. 126–132.
30. Крушельницька О. В. Удосконалення системи управління
витратами на підприємствах / О. В. Крушельницька // Вісник ЖДТУ.– 2010.– №
1.– С. 125 – 129.
31. Щебликіна І. О. Управління витратами сільськогосподарських
підприємств / І. О. Щебликіна, З. В. Щебликіна, Т. Р. Джемалядінова // Збірник
наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету
(економічні науки). - 2013. - № 1(3). - С. 344-350.
32. Ясінська А. І. Сутність управління витратами на вітчизняних
підприємствах / А. І. Ясінська // Вісник Національного університету
Львівська політехніка.– 2007.– № 14 (594). – С. 357–360.
33. Косинська О.В. Удосконалення системи управління витратами як
92
важливий засіб підвищення ефективності функціонування підприємств
харчової промисловості. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. № 21. С. 216-
221.
34. Чорна М.В., Смірнова П.В., Бугріменко Р.М. Управління витратами
: навчальний посібник. Харків : ХДУХТ, 2017. 166 с.
35. Гришко Н.В. Сучасні концепції управління витратами промислових
підприємств Культура народов Причерноморья. 2007. № 99. С. 33-38.
36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і
звітність : підручник. Київ : Арлета, 2006. 1080 с.
37. Янчева Л.М., Ільченко М.О. Витрати: дефініції визначення та
класифікація. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та
послуг. 2011. Вип. 2. С. 31-37.
38. Великий Ю.М., Прохорова В.В., Сабліна Н.В. Управління
витратами підприємства : монографія. Харків : ІНЖЕК, 2009. 192 с.
39. Череп А.В. Управління витратами суб'єктів господарювання :
монографія. Ч. 1. Харків : ІНЖЕК, 2006. 364 с.
40. Скрипник М.І. Еволюція теорії управління витратами та її вплив на
формування методів калькулювання собівартості продукції, 2010. Режим
доступу: http:// fin.at.ua/publ/32-1-0-663.
41. Давидович І.Є. Управління витратами : навчальний посібник. Київ :
Центр учбової літератури, 2010. 330 с.
42. Погорелов Ю.С. Вибір і обґрунтування методів управління
затратами підприємства: автореф. дис.. канд. економ. наук : 08.00.04
«Економіка та управління підприємствами» ; НАН України.
43. Андрющенко І.С. Управління витратами операційної діяльності
підприємств ресторанного господарства : автореф. дис. … канд. екон. наук :
08.00.04 «Економіка та управління підприємствами»; Харківський держ. ун-т
харч. та торгівлі. Харків, 2016. 23 с.
44. Великий Ю.М., Прохорова В.В., Сабліна Н.В. Управління
витратами підприємства : монографія. Харків : ІНЖЕК, 2009. 192 с.
93
45. Голов С.Ф. Управлінський облік. Центр навчальної літератури.
2018. 400 с.
46. Коба О.В. Витрати підприємства та їх класифікація для потреб
управління й економічного аналізу. Причорноморські економічні студії. 2016.
№ 4. С. 99–103.
47. Косинська О.В. Удосконалення системи управління витратами як
важливий засіб підвищення ефективності функціонування підприємств
харчової промисловості. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. № 21. С. 216–
221.
48. Маркіна І.А., Лень В.В., Шапка В.О. Управління витратами як
фактор підвищення економічної безпеки підприємства. Актуальні проблеми
інноваційної економіки. 2019. № 3. С. 83–88.
49. Череп А.В. Управління витратами суб’єктів господарювання :
монографія. Ч. 1. Харків : ІНЖЕК, 2006. 364 с.
50. Чорна М.В., Смірнова П.В., Бугріменко Р.М. Управління витратами
: навчальний посібник. Харків : ХДУХТ, 2017. 166 с.
51. Атамас, П. Й. Управлінський облік [Текст]: навч. посібн. / П. Й.
Атамас. – Д. – К.: Центр учбов. літ-ри, 2006. – 440 с.
52. Голов, С. Ф. Управлінський облік [Текст]: підручник для ВНЗ. – 4-е
вид. / С. Ф. Голов. – К.: Лібра, 2008. – 704 с.
53. Золотарьова, А. М. Напрями підвищення ефективності управління
виробничими витратами на вітчизняних підприємствах [Текст] / А. М.
Золотарьова // Управління розвитком. – 2012. – №5. – С. 21- 22.
54. Крушельницька, О. В. Управління витратами [Текст]: навч. посіб.
для студентів / О. В. Крушельницька. – Житомир: ЖДТУ. – 2005. – 196 с.
55. Турило, А. М. Управління витратами підприємства [Текст]: навч.
посібн. / А. М. Турило, Ю. Б. Кравчук, А. А. Турило. – К.: Центр навч. літ-ри,
2006. – 20 с.
56. Кулинич, М. Б. Управлінський облік як інформаційна система
ефективного управління витратами підприємства [Текст] / М. Б. Кулинич, С. В.
94
Сорока // Науковий вісник – 2010. – С. 98- 103.
57. Мокієнко, Т. В. Формування стратегії управління витратами в
сільськогосподарських підприємствах [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук
: 08.00.04 / Т. В. Мокієнко; Полтав. держ. аграр. акад . – Полтава, 2011. – 20 с.
58. Нестеренко С.А. Теоретичні аспекти та методологічні підходи
управління витратами. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. 2019. № 1. С. 13—22.
Режим доступу: https://visen.knau.kharkov.ua/20191_4.html
59. Семчук І.В., Мазур В.Г. Шляхи підвищення ефективності
управління витратами на підприємстві. Глобальні та національні проблеми
економіки. 2018. Вип. 22. С. 544—548.
60. Дороженко Л.І. Система управління витратами підприємства та
напрями її удосконалення. Вісник Одеського національного університету. 2014.
Т. 19. № 2 (3). С. 94—97.
61. Крючкова Н.М., Мацьків В.В. Теоретичні концепції трансакційних
витрат державних інституцій в економічній науці. Підприємництво та інновації.
2020. № 12. С. 14—20. Режим доступу: https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.2
62. Шацька З.Я. Трансформація системи управління підприємством в
період глобальних змін. Ефективна економіка: електронний журнал. 2017. №
12. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6029
63. Ростовська Г.В. Огляд методів управління витратами. Вісник
Донбаської державної машинобудівної академії. 2011. № 3 (24). С. 222—228.
64. Корінько М.Д., Тітаренко Г.Б. Концептуальні основи управління
витратами суб'єктів господарювання в умовах удосконалення ринкових
відносин. Актуальні проблеми економіки. 2009. № 9 (99). С. 126—132.
65. Проданчук М.А. Таргет-костінг та кайзер-костінг як інструменти
оптимізації витрат у системі стратегічного управління. Збірник наукових праць
ВНАУ. 2012. № 3 (69). С. 150—155.
66. Литвин З.Б. Функціонально-вартісний аналіз: навч. посіб.
Тернопіль: Економічна думка, 2007. 130 с.
67. Орлов О. О. Управління цінами, витратами і прибутком за умов
95
багатономенклатурного виробництва на засадах концепції маржинального
підходу / О. О. Орлов, Д. Д. Сурмай // Актуальні проблеми економіки. – 2016. –
№. 9. – С. 391-400.
68. Панков В. А. Управління вартістю компанії на основі ціннісного
підходу / В. А. Панков, М. Г. Чумаченко // Фінанси України. – 2004. – № 2. – С.
66-80.
69. Пилипенко А. А. Управління витратами на сучасних підприємствах
/ А. А. Пилипенко // Формування ринкових відносин в Україні. – № 12. – 2008.
– С. 8-9.
70. Ратушна О. П. Управління зростанням вартості підприємства в
ринкових умовах [Електронний ресурс] / О. П. Ратушна. – Режим доступу :
http://www.rusnauka.com/ 13_NPE_2016/Economics/10_211240.doc.htm
71. Гетьман О. О. Економіка підприємства : навч. посіб. для студ. вищ.
навч. закл. / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. – Київ : Центр навчальної
літератури, 2006. – 488 с.

96

ДОДАТКИ

97
Додаток А

Рис. 1 Система управління витратами на підприємстві

98
Додаток Б

Рис. 2 Групування витрат за класифікаційними ознаками

99
Додаток В

Рис. 3 Класифікація витрат для потреб обліку та прийняття управлінських
рішень

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets