ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9245| Title: | Виробничий цех з випуску хлібобулочних виробів ВАТ «Хліби Житомира». м. Житомир |
| Authors: | Коновал, Володимир Миколайович Космина, Владислав Сергійович |
| Keywords: | Виробничий цех;Хлібобулочні вироби;ВАТ «Хліби Житомира»;Промислове проєктування;м. Житомир |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | У роботі розглянуто проєкт виробничого цеху з випуску хлібобулочних виробів ВАТ «Хліби Житомира», розташованого в місті Житомир. Обґрунтовано вибір місця розташування цеху з урахуванням логістики, наявності сировинної бази та інженерної інфраструктури. Розроблено архітектурно-планувальні рішення будівлі, що забезпечують ефективне розміщення технологічного обладнання, оптимізацію виробничого процесу та відповідність санітарно-гігієнічним нормам. Приділено увагу раціональному зонуванню приміщень для підвищення продуктивності та безпеки праці. Описано конструктивні рішення цеху та обґрунтовано вибір будівельних матеріалів і несучих конструкцій з урахуванням надійності, довговічності та економічної доцільності. Окрему увагу приділено інженерному забезпеченню об’єкта, включаючи системи опалення, вентиляції, водопостачання та водовідведення, необхідні для стабільного функціонування виробництва. Результати роботи можуть бути використані при проєктуванні сучасних виробничих підприємств харчової промисловості. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9245 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Космина В.С. Б-01.pdf Restricted Access | 4.25 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Зміст
стор.
Вступ……………………………………………………………………………..6
1. Технологія основного виробництва……………………………………………….7
2. Архітектурно – будівельний розділ …………………………………………..... 11
2.1. Вихідні дані ………………………………………………………………..12
2.2. Планувальні рішення генплану …………………………………………...13
2.3. Об’ємно планувальні рішення …………………………………………... 13
2.4. Конструктивні рішення…………………………………………………….14
2.5. Допоміжні приміщення ……………………………………………………15
2.6.Спеціальні заходи та роботи………………………………………………..17
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах………….....17
2.6.2 Заходи з вибухо-пожежобезпеки…………………………………....18
2.6.3 Захист від шуму та вібрації………………………………………….18
2.6.4 Захист будівельних конструкцій від корозії………………………..19
2.6.5 Природнє освітлення………………………………………………....20
2.7. Інженерно-технічне оснащення будівлі …………………………………..20
2.8. Технічні і розрахункові дані ……………………………………………...22
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання……………………..22
2.8.2 Специфікації………………………………………………………….24
2.8.3 Зовнішнє опорядження будівлі……………………………………...28
2.8.4 Схема і експлікація підлог………………………………………..…30
2.8.5 Внутрішне опорядження будівлі……………………………………35
2.9. Техніко-економічні показники……………………………………………35
2.10. Відомість об’ємів робіт…………………………………………………..35
3. Розрахунково – конструктивний розділ…………………………………………39
3.1 Розрахунок і конструювання сегментної попередньо напруженої
ферми…………………………………………………………………....40
3.1.1 Дані для проектування………………………………………………40
3.1.2 Визначення навантаження на ферму ……………………………....42
3.1.3 Визначення зусилля в елементах ферми…………………………...47
3.1.4 Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності …………………..48
3.1.5 Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню тріщин ……...49
3.1.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю тріщин ………..50
3.1.7 Розрахунок верхнього поясу ферми ………………………………...58
3.1.8 Розрахунок стояків ферми……………………………………………62
3.1.9 Розрахунок розкосів ферми…………………………………………..63
3.1.10. Розрахунок опорного вузла ферми………………………………...64
3.1.11. Розрахунок проміжного вузла ферми …………………………….66
3.1.12. Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та монтажу …..68
Виконав Космина
Керівн. Коновал 192 – Будівництво та цивільна інженерія
Консул. Коновал
Зав. Каф Пряник Стадія Аркуш Аркушів
Виробничий цех з випуску ДП 3
хлібобулочних виробів ВАТ МО і науки України
ЧДТУ
“Хліби житомира” м. Житомир
Кафедра ПЦБ Б-01
4. Основи та фундаменти…………………………………………………………73
4.1 Оцінка інженерно – геологічних умов будівельного майданчика……..74
4.2 Визначення глибини закладання фундамента………………………….75
4.3 Визначення розмірів підошви фундамента …………………………….76
4.4 Визначення просідання фундаменту ……………………………………80
4.5 Розрахунок необхідної арматури в фундаменті ………………………..82
4.6 Розрахунок петлі плити …………………………………………………83
5. Технологія та організація будівельного виробництва…………………………..86
5.1. Технологічна карта на зведення наземної частини промислової
споруди …………………………………………………………………87
5.1.1. Визначення обсягів монтажних робіт……………………………….87
5.1.2. Вибір монтажних пристроїв ………………………………………...87
5.1.3. Вибір методів монтажу……………………………………………….92
5.1.4. Визначення монтажних характеристик елементів………………….94
5.1.5. Вибір способів закріплення конструкцій …………………………..96
5.1.6. Вибір транспортних засобів ………………………………………..98
5.1.7. Складання калькуляції трудових витрат та заробітної плати……..99
5.1.8. Складання таблиці технологічних розрахунків ………………….102
5.1.9. Визначення кількості кранів у комплекті …………………………102
5.1.10. Техніко – економічні показники ………………………………….103
5.1.11. Розробка заходів з техніки безпеки проведення монтажних
робіт………………………………………………………………...103
5.2. Організація будівництва…………………………………………………….104
5.2.1 Складання сіткового графіка………………………………………...105
5.2.1.1. Нормативна тривалість будівництва …………………………..105
5.2.1.2. Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-
монтажних робіт ……………………………………………...105
5.2.1.3. Методи виконання основних робіт по комплексам……………106
5.2.1.4. Проектування поточності виконання робіт…………………….109
5.2.1.5. Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка…...110
5.2.2. Проектування будівельного генерального плану………………….111
5.2.2.1. Виробничі та механізовані устаткування …………………….111
5.2.2.2. Розрахунок складів …………………………………………….112
5.2.2.3. Тимчасові дороги та їх типи ……………………………………113
5.2.2.4. Парк будівельних машин та транспорту ………………………..114
5.2.2.5. Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках ………………………………………………………...115
5.2.2.6. Організація водозабезпечення .Розрахунок тимчасового
забезпечення …………………………………………………...117
5.2.2.7. Організація тимчасового енергозабезпечення………………....119
5.2.2.8. Розрахунок і організація освітлення робочих місць ………….120
5.2.3. Заходи по техниці безпеки , виробничій санітарії і проти-
пожежній безпеці……………………………………………………..122
5.2.3.1. Заходи безпеки при виконанні окремих будівельних
процесів…………………………………………………………..122
5.2.3.2. Заходи по техниці безпеки та протипожежні заходи , що
передбачені при проектуванні будгенплану ………………………………127
6. Кошторис та ТЕП……………………………………………………………………
Додатки……………………………………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………………………………
ВСТУП
Нині актуальним завданням є повна реорганізація капітального будівництва та
підвищення його ефективності.
Виконання цього завдання повинно здійснюватися шляхом послідовного
перетворення будівництва в безперервний будівельно-виробничий процес
зведення об’єктів, удосконалення і розширення номенклатури матеріалів і
конструкцій, що використовуються, забезпечення будівництва
високопродуктивним обладнанням, широкого застосування прогресивних
наукових досягнень. і технічні досягнення, технології ресурсозабезпечення,
підвищення якості проектно-конструкторської документації та вдосконалення
проектно-кошторисної роботи.
Перед початком будівництва об'єкта розробляється робочий проект, в якому
відображається технологічна послідовність зведення будівлі, починаючи з
нульового циклу і закінчуючи облаштуванням території будівництва.
Завданням дипломного проектування є розробка робочого проекту в
мінімальному обсязі та обґрунтування доцільності прийняття в ньому рішень за
такими розділами: архітектурне будівництво, розрахунок і будівництво,
фундаменти та основи, технологія та організація будівельного виробництва,
НДРС, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, кошторис і ТЕП.
У цьому дипломному проекті будуть розглянуті наступні питання: геолого-
кліматичні умови території будівництва, архітектурно-будівельні рішення.
розрахунок будівельних конструкцій, вибір оптимальних варіантів будівельно-
монтажних робіт і робіт з улаштування підлоги з керамічної плитки та підбір
відповідних цим роботам машин і механізмів, охорона праці на будівельному
майданчику, організація і планування будівельного виробництва. , питання щодо
можливості покращення управління будівництвом на об’єкті та питання вартості
будівництва
6
1 РОЗДІЛ
ТЕХНОЛОГІЯ
ОСНОВНОГО
ВИРОБНИЦТВА
7
Запроектований завод призначений для виробництва хлібо-булочних виробів.
На ‘‘Хлібзаводі’’передбачені наступні технологічні процеси
Подача борошна запроектована аерозольним транспортом з існуючої комори
безтарного зберігання борошна до виробничих тбункерів ,а далі шнеками
розподільчими і поживними –на виробництво.
Солевий розчин на виробництво надходить з існуючої установки для
виготовлення та зберігання солевого розчину
Виготовлення розчину цукру ,розтоплення маргарину,розведення пресованих
дріжжів передбачено в цукрожиророзчинниках марки СЖР.Отримані розчини
насосами перекачуються в напорні збірники,звідки самопливом надходить в
дозувальні апарати.
Доставка сиворотки,патоки та олії здійснюється безтарно спеціальним
транспортом. Зберігання сиворотки та олії передбачено в ємкостях,а зберігання
патоки в збірнику ,в якому встановлений змійовик для розігріву патоки при її
подачі на виробництво .Сиворотка і патока подаються в напірні ємкості насосами
,а олія вручну.
Виробництво здобних виробів передбачено на пресованих дріжджах
Виробництво хліба пшеничного І сорту передбачено на рідинно-сольовій
опарі,яка виготовляється на рідких дріжджі .
Рідкі дріжджі виготовляються по Джамбульській схемі .Виготовлення заварки
проходить в заварочній машині типа 3М-600. Готова заварка насосом через
холодильник трубчатій типу МЗС-079 подається в чани для бродіння дріжджів
типа РЗ-ХЧД-1400.
Готові рідкі дріжджі насосами подаються в напірну ємкість .ідалі самопливом
на виготовлення рідинно-солевої опари .
Заміс рідинно-солевої опари проводиться в заворочній машині типу Х32М-300,
потім насосом перекачується вчани для бродіння опари типап ХЕ-44.Готова
рідинно-солева опара насосом подається в напірні збірники .
Виробництво хліба бородинського здійснюються на ржаній заквасці та ржано-
пшеничній суміші. Заміс закваски здійснюється в заварочній машині типа ХЗМ-
600. Замішана закваска насосом подається в чани для бродіння типу РЗ-ХЧД-
8
1400.Готова закваска насосом подається в чан для відбору закваски типа РЗ-ХЧД-
560 і далінасом подається в напірний збірник . Ржано-пшенична суміш
виготовляється в заварочній машині типу ХЗГМ-300 і далі насосом подається в
напірний збірник . З напірних збірників ржана закваска та ржано-пшенична суміш
самопливом поступає в черпачкові дозатори тістомісильних машин .
Проектом передбачено 4 поточно –механізовані виробничі лінії для
виробництва хліба та здобних булочних виробів .
Тісто для здобних булочних виробів виготовляється безопарним способом в
тістомішальній машині типу РЗ-ХТН, бродіння тіста здій снюється в конвеєрі
кільцевому для бродіння тіста марки А2-ШБВ .
Розділення тіста здійснюється в автоматі ділільно скруглювавального типу
А2-ХЛ1-С9 ,Округлення в машині тістоскруглювального типа Т1-ХТН.
Розстоювання тістових заготовок проходить в агрегаті універсальному для
остаточного розстоювання тіста типа ФТЛ-2-81 на 47 люльок.
Тісто Для хлібних виробів виготовляється в тітомішальній машині типу
Н8-ХТА-12/1 .Бродіння тіста проходить в коритах бродіння типа Н8-ХТА-
12/6.Розділення тіста для хліба пшеничного та бородинського проводиться в
машинах тістоділильних типу ХДФ-М2
Розстойка тістових заготовок для хліба пшеничного І сорту проходить в
агрегатах розстойно пічних з укладчиками –ділильниками типу П6-ХРМ
Розстойка тістових заготовок для хліба бородинського проходить в агрегаті
універсальним для остаточної розстойкими тіста типу Т1-ХР-2А-72
Випікання хлібних виробів проводиться в пічах хлібопекарних ФТЛ-2-81 на 47
люльок.
Готові вироби за допомогою конвеєрів стрічкових подаються увистигальне
відділеня на циркуляційні столи і далі вручну укладають в лотки на вагонетки.
Об’ємно –планувальні рішення прийняті з урахуванням технологічної
послідовності ,вигод транспортних та людських потоків.
Розташування обладнання забезпечує :
- безпеку обслуговуючого персоналу;
- зручність експлуатації по ремонту;
9
Прийнята в проекті схема технологічного процесу та основне обладнання
відповідає передовим досягненням науки та техніки данної галузі промисловості.
Вироби ,які не відповідають стандарту ,переробляють на дробілці молоткового
типу А1-БД2-М і у вигляді крихт подаються в рідинно –солеву опару для
виробництва хліба ІІ сорту
10
2 РОЗДІЛ
АРХІТЕКТУРНО –
БУДІВЕЛЬНИЙ
11
2.1 Вихідні дані
“Хлібзавод” запроектован в м. Житомир. Майданчик для забудови
знаходиться в межах міста в його центральній частині. Хлібзавод знаходиться на
відстані меншій ніж 50 м. від селищної зони тому санітарно захисна зона не
витримана.
Рельєф спокійний. Падіння рельєфа спостерігається в Пн-Зх напрямку.
Перепад висоти в межах промислового майданчика дорівнює 2.85м.
Будівля, що проектується знаходиться в ІІ кліматичному районі згідно [ 1 ]
Розрахункові температури зовнішнього повітря
– найбільш холодної доби – 29С;
– найбільш холодної п‘ятиденки – 25С;
– середня температура найбільш холодного місяця – 9С;
– середня температура найбільш теплого місяця + 20С.
Зона вологості - 3 зона “суха”.
Глибина промерзання ґрунту -0,9м
Середня швидкість вітру за три найбільш холoдні місяці дорівнює 4,8 м/с
Нормативний швидкісний напір вітру для ІІ вітрового району на висоті до
10м над поверхнею землі - 0,35 кН/м².
Геологічна будова ділянки вивчена до глибини 10м. Геологічний розріз
представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі:
1. Насипний грунт супісь, потужністю 0,5м;
2. Грунтово- рослинний шар суглинок темно-бурий ,гумусовaний з
корнями рослин, потужністю 0,5 м;
3. Супсь світло–бура , потужністю 0,6м;
4. Пісок дрібний , маловологий, від світло-сірого до темно –сірого
потужністю 8,4м;
Грунтові води на глибині до 10 м не знайдені . однак в період сильного
випадання атмосферних опадів можуть на деякій час створюватись невеликі
12
водоносні лінзи водоупором для яких будуть служити невеликі прошарки
суглинку.
Основою для фундаментів є пісок.
2.2 Планувальні рішення генплану
Будівля хлібзаводу знаходиться в м. Житомир. На території хлібзаводу
знаходяться : головний корпус , прохідна , автомобільні ваги, господарське-
побутове приміщення , гараж ,пожежна водойма , димова труба, відкритий склад
палива , трансформаторна підстанція , артезіанська свердловина.
На території хлібзаводу передбачене озеленення ,квітники, лавки для
відпочинку,
для зручного під’їзду влаштовані дороги з широкими смугами та майданчиками
для поворотів .
2.3 Об´ємно – планувальні рішення
Будівля виробничого цеху з випуску хлібобулочних виробів ВАТ “Хліби
житомира” має розміри в осях: А-О-42,29м,а у вісях 1-23 77,62м. Основна
частина одноповерхова ,але деяка частина має два поверхи найбільша висота
будівлі 12,35м .
У вісях 7-19 та А-К знаходяться основні цехи заводу . У вісях 2-7 та А-Д
розташовані адміністративно –побутовий корпус який має два поверхи .На іншій
площі будівлі розташовані допоміжні приміщення . У вісях 6-14 та К-М
знаходиться технічний поверх .
Виробнича частина будівлі має залізобетонний каркас: колони з кроком 6м і
прольотом 24м на які встановлюють ферми. Також колони встановлені в
котельній та на платформі для завантаження машин.
Основні сходинкові клітини знаходяться : в адміністративно –побутовому
корпусі у вісях 2-3 та А-В ,а також між вісями 12-14 та М-О –це сходи ,що ведуть
на технічний поверх . Крім основних ,існують також металеві пожежні сходи ,які
розташовані на покрівлі в місцях перепадів висот ,а також по периметру будинку.
13
Над тістоприготувальним відділенням і пекарською залою знаходяться
світлоаероційний ліхтар зрозмірами в плані 6х24м., запроектований згідно [ 2 ]
Будівля запроектована в залізобетоні, сітка колон в виробничій частині –
6х24м
Висота до низу кроквяних конструкцій – 6,0м, в адміністративно -
побутовій частині висота поверху – І-5,7 м., ІІ-4.0 м
Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням
санітарних і протипожежних норм [ 3 ], [ 4 ], забезпечено можливість евакуації
персоналу цеху в надзвичайних ситуаціях.
2.4 Конструктивні рішення
Будівля хлібозаводу запроектована по змішаній конструктивній схемі.
Вона складається з поздовжніх та поперечних несучих стін, а також має каркасну
частину .
Фундаменти - запроектовані монолітні, залізобетонні, стовпчасті
фундаменти з підколонником стаканного типу, згідно [ 4 ], та збірні залізобетонні
стрічкові фундаменти [ 5 ] , залізобетонні блоки стін підвалу згідно [ 6 ] .
Колони – запроектовані залізобетонні, прямокутні одно та двоконсольні,
довжиною 5.65 м, перерізом 0.4х0.4 м за серією [7].
Стіни – перший поверх прийнято з цегляними стінами, товщиною 510 мм, з
керамічної цегли М150 [13]. Перегородки прийняті цегляні товщиною 120 мм, їх
слід армувати на всю довжину через 700 мм металевими сітками.
Елементи покриття та перекриття- в якості елементів покриття
використовуються збірні залізобетонні попередньо напружені сегментні ферми
прогоном 24 м, згідно [8], та залізобетонні балки [9], залізобетонні прогони [10]. В
якості перекриття проектуються збірні залізобетонні багатопустотні панелі
перекриття [11], та збірні залізобетонні попередньо напружені плити покриття
[12].
Сходи- прийняті збірно-монолітні і складаються з маршу і площадки, які
кріпляться шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів.
14
Сходинкові марші прийняті збірні залізобетонні за серією [14], сходинкові
площадки за серією [15].
Перемички – прийняті залізобетонні за серією [16].
Покрівля – прийнята двох шарова з рулонного наплавного руберойду типу
«Рубімаст», згідно [17]. Верхній шар прийнято з мінеральною посипкою для
захисту матеріалу покрівлі від впливу інфрачервоного випромінювання.
Підлога – запроектована і прийнята згідно [18] у відповідності
призначення приміщень.
Світлоаераційний ліхтар запроектований одноярусний, згідно [ 2 ].
Вікна та двері - вікна прийняті металопластикові з однокамерним
склопакетом, згідно [20] та дерев'яні з склопакетами [19]. Двері в будівлі прийняті
згідно [20].
2.5 Допоміжні приміщення
Для забезпечення у первинному та повсякденному обслуговуванні
працюючих був запроектований адміністративно-побутовий корпус .
Двоповерховий адміністративно-побутовий корпус має розміри в плані
1918,5м . Корпус запроектована цегляним . Висота поверху в чистоті – 3,2м.
Санітарно – побутове обслуговування В будівлі запроектовано санітарно-
побутові приміщення для роботи тривалістю 330 днів на рік при 2-х змінній праці.
Тривалість однієї зміни 12 годин . В кожну зміну працює по 33 робітника ,з них
26 жінок та 7 чоловіків. Всього робітників 132, з них 104 жінки та 28 чоловіки .
Управлінського персоналу налічується 12 чоловік.
По виробничо –санітарному характеру робота на підприємстві відноситься
до праці середньої важкості та забрудненості
В адміністративно – побутовій частині будівлі передбачені приміщення для
санітарно – побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті
запроектовані наступні приміщення.
15
Приміщення охорони здоров′я В будівлі запроектовано для надання
першої допомоги та для проведення профілактичних заходів працюючого
персоналу, проектом передбачено медпункт площею11.18м2, який розташовується
на другому поверсі адміністративно – побутової частини будівлі.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі
виробництва, усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції.
Для забезпечення працівників питною водою проектом передбачається
влаштування фонтанчиків з питною водою, автоматів газованої води. Джерелом
водопостачання будівлі є централізована система водопостачання на
підприємстві. Вода, яка використовується для пиття, повинна проходити
попереднє очищення.
Приміщення культурного обслуговування, управління – в будівлі для
культурного обслуговування та відпочинку передбачено червоний куточок
площею 15.91 м2, який розташовується на другому поверсі адміністративно –
побутової частини будівлі,і обладнаний необхідними засобами і призначений для
відпочинку в робочий час.
Приміщення управліня:
Приміщення ІТР
Бухгалтерія
Лабораторія
Приміщення громадського харчування - в будівлі для задоволення
потреби працюючих в їжі в адміністративно - побутовій частині будівлі
передбачено влаштування буфету на 30 посадочних місць.
Для обслуговування потреб буфету передбачено:
16
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах
При середньодобовій температурі повітря до – мінус 150С цегляні роботи в
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури
нижче - мінус 150С для забезпечення міцності кладки вводити в розчин домішки
згідно з вимогами будівельних норм. Марки розчину приймати на порядок вище,
ніж при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо – пожежобезпеки
Згідно діючих норм [3], [4] ступінь вогнестійкості цеху – ІІ.
Категорії приміщень по вибухо – пожежонебезпеці вказані на кресленні
плану на відмітці 0.000 (див. лист 2). Категорії приміщень по вибухо –
пожежонебезпеці визначені у відповідності з діючими нормами. Категорія
приміщень головного виробництва –“В” та “Г”.
Цегляні стіни та перегородки мають гарний опір дії вогню в умовах пожежі
цегляні стіни і перегородки задовільно витримують нагрівання до 900°С, не
знижуючи практично при цьому своєї міцності і не руйнуючись.
Залізобетонні конструкції добре чинять опір вогню ,завдяки своїй
негорючості та відносно невеликій теплопровідності .Межа вогнетривкості
залізобетонних конструкцій до 1години.
Межа вогнетривкості металевих конструкцій 0,25 години. Це досить
низький показник ,тому металеві конструкції на даному підприємстві повинні
бути оштукатурені по сітці “рабіца” , що підвищує їх межу вогнетривкості до 0,83
години.
Двері приміщень категорії Б та В ,а також щитових та тамбурів
запроектовані з межою вогнетривкості до 0,6 години. Такі двері обшивають
металом . Двері запроектовані згідно [22] та [23] .
Відстань до евакуаційних виходів, їх розміщення визначені у відповідності
з [4] і відповідає вимогам протипожежних норм. Евакуація здійснюється через
зовнішні виходи ,яких на підприємстві нараховується достатня кількість .Ширина
17
коридорів та тамбурів 1.4 м. Евакуація з ІІ поверху здійснюється через сходинкові
клітини.
У адміністративно - побутовій частині по коридору з кроком 15м розміщені
пожежні крани. Також будівля, що проектується, підключена до централізованої
системи побутово – пожежного водопроводу, що існує на підприємстві.
Для доступу на покрівлю, в випадку виникнення пожежі, передбачено
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.6 м з огородженням
висотою 1м, що розміщені по краях будівлі. Для доступу на покрівлю
світлоаераційних ліхтарів також передбачені металеві драбини, розміщені по
торцях ліхтарів.
Для безпечної експлуатації всі котли і печі обладнані автоматичним
регуляторами процесу горіння .Пускова та розподільча апаратура розташована в
пожежонебезпечних приміщеннях . Проектується автоматичне відключення при
пожежі вентиляційної системи шляхом блокування їх із системою пожежної
сигналізації.
Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння будівля розміщена недалеко
від основних доріг на підприємстві та обладнана зручними під’їзними шляхами та
майданчиками.
2.6.3 Захист від шуму та вібрації
Захист від шуму та вібрації ведуть згідно [24], [25]. Основними джерелами
шуму та вібрації в виробничому процесі є працюючі механізми та установки,
тому для зниження рівня шуму та вібрації запроектовано:
- забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від зовнішнього середовища,
шляхом влаштування їх в спеціальних камерах;
- вентилятори та інше обладнання, що має віброактивний характер встановити на
вібропоглинаючи підкладки
Для попередження розповсюдження шуму в адміністративно – побутовій
частині будівлі, проектом передбачується влаштування підвісної стелі з
перфорованих гіпсових плит, конструкцію підлоги не доводити до стін та
18
перегородок на 1 см, а щілини по периметру закривати плінтусами . Стіни в
допоміжних приміщеннях облицьовуються звукоізоляційними матеріалами.
2.6.4 Захист будівельних конструкцій від корозії
Експлуатація будівлі, що проектується, буде здійснюватися в умовах
агресивного середовища, тому потрібно розробити заходи по захисту як
металевих, так і залізобетонних конструкцій від руйнівної дії корозії згідно [26].
Причинами корозії металевих конструкцій є хімічні та електрохімічні
процеси, а також дія блукаючих токів від підземних кабелів. Для захисту
металевих конструкцій вони повинні бути оштукатурені по сітці “рабіца”.
Закладні і монтажні деталі в заводських умовах захищаються шляхом покриття їх
шаром цинку. При пошкодженні захисного покриття в процесі монтажу,
пошкоджені покриття ремонтують шляхом металізації, або фарбуванням. Зварні
з’єднання металевих закладних деталей замонолічують бетоном класу В12,5.
Всі металеві вироби, вікна та двері фарбують масляною фарбою за 2 рази,
попередньо очистивши їх.
Гідроізоляцією захищають конструкції будівлі від дії ґрунтових вод або
вологи при мокрих процесах в період експлуатації .
В даній будівлі гідроізоляцією захищають від дії води та вологи
фундаментні блоки та стіни приміщень з мокрими процесами .Вертикальна
гідроізоляція фундаментних блоків виконується обмазкою гарячим бітумом за 2
рази. Горизонтальна гідроізоляція стін, які розташовуються на фундаментних
блоках виконують шляхом наклеювання 2-х шарів гідроізола на бітумну мастику,
та облицюванням керамічною плиткою
Гідроізоляцією підлоги в мокрих приміщеннях виконують шляхом
наклеювання 4-х шарів гідроізола на бітумну мастику ,під прошарком бітумної
мастики та покриття з керамічної плитки.
19
2.6.5 Природне освітлення
Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також
психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено
влаштування природного та штучного освітлення .
Природне освітлення досягається шляхом влаштування в виробничій
частині будівлі віконних прорізів. Для забезпечення потрібного рівня освітлення в
торцях виробничої частини корпусу також передбачено влаштування віконних
прорізів. Для додаткового освітлення робочих місць, що знаходяться в середній
частині будівлі, в середньому прогоні передбачено влаштування
світлоаераційного ліхтаря з розмірами в плані 6х24м.
2.7 Інженерно-технічне оснащення будівлі
Система водопостачання - джерелом водопостачання хлібозаводу служить
кільцевий водопровід Ø 200 мм, що приходить по вул. Жовтневій і Ø 250 мм, що
приходить по вул. Вокзальній.
На майданчику запроектовані дві роздільні системи:
-господарсько-питний виробничий водопровід;
-протипожежний водопровід.
Для безперебійного водопостачання хлібозаводу передбачені два з'єднаних між
собою введення Ø 150 мм.
Система каналізації - передбачені мережі каналізації: побутова, промислова.
Побутові стоки від санвузлів, побутових приміщень, надходять закритою
мережею каналізації в внутрішньо майданчикову мережу. Промислові стоки від
промивки кондиціонерів, мийки світильників та їдальні відповідають по
забрудненню умовам біологічної чистки та відводяться закритою мережею в
внутрішньо майданчикову каналізацію.
Відвід стоків з майданчика заводу передбачається в дублюючій колектор,
діаметр проектуючої мережі Ø500мм. Дощові стоки відводяться з майданчика
відкрито по спланованій поверхні.
20
Система опалення-- приймається централізовано з місцевими нагрівальними
пристроями-радіаторами МС-140. В допоміжних та адміністративно-побутових
приміщеннях опалення передбачається конвекторами. Тип конвекторів
уточнюється при узгодженні конструкції та матеріалів.
Система опалення прийнята з верхньою тупиковою розводкою.
У виробничих приміщеннях передбачається комбінована система опалення:
чергове опалення нагрівальними пристроями та повітряне опалення від системи
кондиціювання повітря.
Джерелом теплопостачання є квартальна котельня. Температура теплоносія
0
150 С
70 .
Електропостачання - забезпечується від підстанції 110/6 кВ “Пролетарська”
на напрузі 6 кВ по двох кабельних лініях.
Проектом передбачене освітлення проходів і проїздів на майданчику, а так
само охоронні освітлення по периметру майданчику.
Світильники зовнішнього освітлення типу СВР-125 і РКУ01х400 з лампами
ДРЛ установлюються на металевих і залізобетонних опорах.
Керування зовнішнім освітленням централізоване і здійснюється з кімнати
вахтера.
Засоби пожежогасіння - передбачаються заходи по внутрішньому та
зовнішньому пожежегасінню, враховуючи з категорії виробництв та ступені
вогнестійкості будівлі.
Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс
протипожежних заходів згідно вимог :
-внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10л/с в
виробничому корпусі та 2,5 л/с –в допоміжному.
-зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої мережею високого
тиску, витрати 30 л/с.
Телефонізація - абонентська мережа прокладається в підпільній мережі
каналізації з пластикових труб. Для організації адміністративно-господарського
21
зв’язку проектом передбачено монтаж станцій телефонного диспетчерського
зв’язку та електронної автоматичної станції.
Охоронна сигналізація - передбачено встановлення сигналізатору в кімнаті
чергового. Контроль пошкодження засклених поверхонь здійснюється
спеціальними приладами. Для блокування віконних та дверних прорізів
застосовуються датчики. Для захисту сейфів-ємнісні датчики.
2.8 Технічні і розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових
приміщень
Виробничі процеси даного підприємства відносяться до групи IVa.
Розрахунок ведемо для більш чисельної зміни. Виходячи з норми 15 чоловік на 1
унітаз, 10 чоловік на 1 рукомийник та 15 чоловік (для чоловіків) і 12 чоловік (для
жінок) на 1 душову сітку згідно [27] ведемо розрахунки, результати яких
заносимо до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Розрахунок сантехнічного обладнання
Кількість
Робітники за Кількість в Кількість Кількість
душових
статтю зміні унітазів рукомийників
кабін
Чоловіки 7 1 1 1
Жінки 26 2 3 3
Розрахунок гардеробного обладнання
Розрахунок гардеробного обладнання визначаємо для двох змін на кожного
робітника заводу згідно [27 ] (28 шаф в чоловічому гардеробі та 104 – в
жіночому). Вибираємо індивідуальні шафи глибиною 500 мм та шириною 250 мм.
Відстань між шафами 2м, між лавами – 1.4м.
22
На І поверсі
Чоловічий гардероб на 28 шаф з душовою площею 1.6м2
Уборна чоловіча
Жіночий гардероб на 40 шаф з душовою площею 3,8м2
Уборна жіноча
Кімната особистої гігієни жінки
Жіночий гардероб на 10 шаф з душовою площею 2,52м2
Кімната шоферів
Приміщення експедитора
Уборні (5 штук)
На ІІ поверсі
Жіночий гардероб на 54 шаф з душовою площею 4,35м2
В гардеробах передбачені комори брудного та чистого робочого одягу; для
зберігання одягу передбачено встановлення металевих шаф.
23
2.8.2 Специфікація збірних залізобетонних елементів
Таблиця 2.2 -Специфікація збірних залізобетонних елементів
Маса
Марка
Позначення Найменування одини- Примітки
позиції
ці, кг
1 2 3 4 5 6
Фундаменти
Плита фундаментна
ФЛ-1 156 1395
ФЛ 8.24-2
Плита фундаментна
ФЛ-2 19 685
ФЛ 8.12-2
Плита фундаментна
ФЛ-3 19 465
ФЛ 8.8-2
Серія 1.112-5,вип. 2
Плита фундаментна
ФЛ-4 21 930
ФЛ 6.24-2
Плита фундаментна
ФЛ-5 5 450
ФЛ 6.12-2
Плита фундаментна
ФЛ-6 1 310
ФЛ 6.8-2
Блок бетонний
ФБС-1 468 1930
ФБС 24.6.6-т
Блок бетонний
ФБС-2 156 970
ФБС 24.6.3-т
Блок бетонний
ФБС-3 24 1300
ФБС 24.4.6-т
Блок бетонний
ФБС-4 54 470
ФБС 9.4.6-т
Блок бетонний
ФБС-5 9 640
ФБС 12.4.6-т
Блок бетонний
ФБС-6 57 9 2 0
ФБС 12.6.6-т
Блок бетонний
ФБС-7 19 460
ФБС 12.6.3-т
Блок бетонний
ФБС-8 ГОСТ 13579-78 57 700
ФБС 9.6.6-т
Блок бетонний
ФБС-9 19 350
ФБС 9.6.3-т
Блок бетонний
ФБС-10 63 970
ФБС 24.3.6-т
Блок бетонний
ФБС-11 21 485
ФБС 24.3.3-т
Блок бетонний
ФБС-12 15 460
ФБС 12.3.6-т
Блок бетонний
ФБС-13 5 230
ФБС 12.3.3-т
Блок бетонний
ФБС-14 3 350
ФБС 9.3.6-т
Блок бетонний
ФБС-15 1 175
ФБС 9.3.3-т
24
Кількість
Продовження таблиця 2.2
1 2 3 4 5 6
ФМ-1 Фундамент монолітний 14 140
Серія 334.2-КЖ
ФМ-2 Фундамент монолітний 8 121
Колони
К-1 Колона К 60-10 14 2000
Серія 1.423-3,вип. 1
К-2 Колона К 48-2 8 1300
Ферми
Ф-1 Серія ПК-01-129/68 Ферма ФС 24-4/5 АІV AI 7 9200
Балки
Б-1 Серія 334.2-1 КЖИ ПР-1 Балка 1БН 7.0-2-а 5 2800
Прогони
ПР-1 Серія 334.2-1 КЖИ ПР-1 Прогон П 40-60 П А ІІІ-1 10 1500
ПР-2 Серія 334.2-1 КЖИ ПР-2 Прогон П 40-63 П А ІІІ-1 2 1575
ПР-3 Серія 334.2-1 КЖИ ПР-3 Прогон П 40-100П А ІІІ-1 2 2575
Плити перекриття
Плити перекриття
П-19 Серія 1.141-1 вип.59 11 2950
ПК 63.15-3 АІVТ
Плити перекриття
П-20 Серія 1.141-1 вип.15 17 2120
ПК 6.45.15
Плити перекриття
П-21 Серія 1.141-1 вип.59 2 1750
ПК 60.10-4 АІVТ
Плити перекриття
П-22 Серія 1.141-1 вип.18 2 1310
ПК 8-45.10
Плити перекриття
П-23 6 1700
ПК 48.15-6 Т
Плити перекриття
П-24 Серія 1.141-1 вип.59 1 1230
ПК 36.12-6 Т
Плити перекриття
П-25 2 1055
ПК 36.10-6 Т
Плити покриття
Плити покриття
П-1 2 970
ПК 27.12-3Т
Серія 1.141-1 вип.60
Плити покриття
П-2 6 1290
ПК 27.15-3Т
Плити покриття
П-3 5 1230
ПК 36.12-6Т
Плити покриття
П-4 Серія 1.141-1 вип.59 2 1055
ПК 36.10-6Т
Плити покриття
П-5 23 2200
ПК 60.15-3АІVТ
Плити покриття
П-6 Серія 1.141-1 вип.15 17 2120
ПК 6-45.15
Плити покриття
П-7 Серія 87-072/12 104 89
ПТП 18-8
Плити покриття
П-8 8 1750
ПК 60.12-4АІVТ
Плити покриття
П-9 Серія 1.141-1 вип.59 21 2100
ПК 60.10-4АІVТ
Плити покриття
П-10 160 2200
ПК 60.15-4АІVТ
25
Продовження таблиця 2.2
1 2 3 4 5 6
Плити покриття
П-11 Серія 1.141-1 вип.60 4 1145
ПК 24.15-4Т
Плити покриття
П-12 Серія 1.141-1 вип.59 12 2950
ПК 63.15-6Т
Плити покриття
П-13 7 1500
ПАІV/1,5х7,6 -2
Серія 1.465-7 вип.9
Плити покриття
П-14 1 2000
ПАІV/1,5х7,6 -3
Плити покриття
П-15 Серія 1.141-1 вип.18 2 1310
ПК 8-45.10
Плити покриття
П-16 ГОСТ 22701.1-77 8 2700
ПГ -5 Ат VТ
Плити покриття
П-17 Серія 1.465-7 вип.3 4 1000
ПАт VІ/1х6 -2
Плити покриття
П-18 Серія 1.141-1 вип.59 2 2200
ПК 63.10-6Т
Рами воріт
Р-1 Ригель Р-1 1 1100
С-1 Стійка С-1 2 1850
Серія 1.423-3 вип.5
Р-2 Ригель Р-2 1 880
С-2 Стійка С-2 2 2100
Перемички
ПБ-1 Перемичка 3ПБ 18-37-П 208 130
ПБ-2 Перемичка 5ПБ 25-37-П 6 370
ПБ-3 Перемичка 2ПБ 16-2-П 10 115
ПБ-4 Перемичка 2ПБ 16-2-П 39 115
ПБ-5 Перемичка 2ПБ 19-2-П 30 135
ПБ-6 Перемичка 2ПБ 19-3-П 24 135
ПБ-7 Серія 1.038.1-1 вип.1 Перемичка 2ПБ 13-1-П 76 95
ПБ-8 прогон ПРГ 36.1.4-АІІІ 36 340
ПБ-9 Перемичка 2ПБ 10-1-П 10 70
ПБ-10 Перемичка 5ПБ 27-27-П 8 190
ПБ-7 Перемичка 5ПБ 27-27-П 9 190
ПБ-8 Перемичка 2ПБ 13-1-П 18 95
ПБ-9 Перемичка 2ПБ 13-1-П 8 95
Опорні плити
ОП-1 Опорна плита ОП 6-4 16 140
Серія 1.225-2 вип.5
ОП-2 Опорна плита ОП 60-22 12 3250
ОП-3 Серія 334.2-1 КЖИ ОП-3 Опорна плита ОП 6-4-а 5 140
Сходинні площадки і марші
Сходинний марш
ЛМ-1 1 1970
ЛМ 18-12
Сходинний марш
ЛМ-2 Серія ИИ-65 5 1650
ЛМ 15-12
Сходинна площадка
ПЛ-1 6 780
ЛП 24-12
26
Продовження таблиця 2.2
1 2 3 4 5 6
Підвіконні дошки
Підвіконна дошка
ПО-1 4 55
ПО 8.25.35
Підвіконна дошка
ПО-2 ГОСТ 8484-82 62 85
ПО 12.30.35
Підвіконна дошка
ПО-3 10 120
ПО 18.30.35
Таблиця 2.3 -Специфікація збірних металевих елементів
Маса
Марка
Позначення Найменування одини- Примітки
позиції
ці, кг
1 2 3 4 5 6
Балки металеві
БМ-1 Балка металева БМ-1 4 520
ГОСТ 380-71
БМ-2 Балка металева БМ-2 2 780
Елементи ліхтаря
ФП-3 Серія 1.464-11/82 вип.25 ФП-3 8
ПТ-3 ПТ-3 2
ГС-2 Серія ПК 01-129/18 вип.6 Розпірка ГС-149 3
ФФ-3 ФФ-3 3
Серія 1.464-11/82 вип.25
ВС-3 ВС-3 2
2К гн.┘┌ 80х4 2
ГОСТ 19771-74
К гн.┘┌ 80х4 8
Огорожа сходин
Огорожа сходинкового маршу
ЛО-1 1 36
ЛО-18
Огорожа сходинкового маршу
ЛО-2 Серія ИИ-65 5 29
ЛО-15
Огорожа сходинкової площадки
ЛОП-1 2 13,4
ЛОП 12
Решітки металеві
МР-1 Серія ИИ 03.02 Решітки металеві МР-1 12
27
Кількість
2.8.3 Зовнішнє опорядження будівлі
Після закінчення кладки цегляних стін, заповнення віконних прорізів та
прорізів під ворота та двері приступають до зовнішнього опорядження будівлі
дотримуючись вимог [19].
Поверхню цегляної кладки оштукатурюють.
Металеві віконні панелі та двері фарбують масляною фарбою .
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону,
шириною 1м, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
Влаштовують під’їзні площадки та тротуари.
ВК-1 ВК-2
102 1556 102
102 1343 102
1445
ВК-4
ВК-3
102 656 102 102 2741 102
860 2945
Рисунок 2.1 Схеми вікон
28
1170
1170
570
1160
Таблиця 2.3 -Специфікація елементів заповнення віконних прорізів
Маса
Марка
Позначення Найменування одини- Примітки
позиції
ці, кг
1 2 3 4 5 6
Віконний блок
ВК-1 59
ОС 12-15
Віконний блок
ВК -2 ГОСТ 11214-78 3
ОС 6-18
Віконний блок
ВК -3 4
ОС 12-9
Віконний блок
ВК -4 ГОСТ 12506-81 10
ПВД 12-30
Таблиця 2.4-Специфікація елементів заповнення дверних та воротних прорізів
Маса
Марка
Позначення Найменування одини- Примітки
позиції
ці, кг
1 2 3 4 5 6
1 ГОСТ 14624-74 Дверний блок ДН 24-24 4
2 Дверний блок ДН 21-15 4
3 Дверний блок ДН 24-15 4
Серія 2.435-6 вип. 2,5
4 Ворота ВР 24-20 1
5 Дверний блок ДП 21-10 5
6 ГОСТ 14624-74 Дверний блок ДН 21-10 2
7 Дверний блок ДГ 21-8 11
ГОСТ 6629 -74*
8 Дверний блок ДГ 21-10 26
9 Дверний блок ДП 24-12 13
10 Серія 2.435-6 вип. 2,5 Дверний блок ДП 21-15 2
11 Ворота ВР 24-24 1
12 ГОСТ 14624-74 Дверний блок ДГ 21-15 1
29
Кількість Кількість
2.8.4 Схема і експлікація підлог
В данному проекті запроектовані підлоги у відповідності з вимогами
[19],[20].
Процес влаштування підлог починається після влаштування всіх підземних
комунікацій та влаштування фундаментів під технологічне обладнання.
В моєчних та інших приміщеннях де відбувається “мокрий” процес
виробництва, підлоги запроектовані з нахилом 0,01 до трапів.
Рівень підлог в душових і уборних прийнятий на 20мм нижче ніж в
суміжних приміщеннях; керамічна плитка, що використовується в якості
матеріалу підлоги обов’язково повинна мати рельєфну поверхню .
В якості основи під підлогу приміщень виробничої частини будівлі та
першого поверху побутово – адміністративної частини виступає ущільнений
грунт з втрамбованим в нього шаром гравію.
30
Таблиця 2.5 – Експлікація підлоги
Тип
Номер Схема підлоги або тип за Площа, м²
підлог Дані елементів підлоги, мм
приміщен-ня серією
и
1 2 3 4 5
Тістопригот
увальне
відділення,п
екарська 1-Керамічна плитка ,13мм
зала,відділе 2-Прошарок та заповнення швів з цементно-
пісчаного розчину М150,30мм
ння 1 562.4
3-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
підготовки розчину М150,100мм
сировини,пр 4-Ущільнений грунт із щебенем
иміщення
переробки
ро. відходів
1-Покриття чавунна плитка з опорними
виступами,6мм
Вистигальн
2-Прошарок піщаний ,60мм
відділення,ек 2 244,64
3-Вирівнюючий шар цементно-піщаного
спедиція
розчинуМ150,100мм
4-Ущільнений грунт із щебенем
Приміщеняя
мийки 1-Керамічна плитка ,13мм
лотків,форм, 2-Прошарок та заповнення швів з бітумної
столового мастики,2 шари гідроізолу на бітумній мастиці
3-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
посуду,дого 3 119.98
розчину М150,100мм
тувальня,ду 4-Ущільнений грунт із щебенем
шові,санвуз
ли,компресо
рна
1-Лінолеум,10мм
Приміщеня
2-Прошарок з холодної мастики на
експедитора
водостійких в’яжучих.
,кімната 4 105,18
3-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
шоферів,
розчину М150,100мм
гардероби,
4-Ущільнений грунт із щебенем
Тамбурні,кор
идори 1-Покриття-мозаїчне (тераццо),20
сходиннові 2-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
5 228,24
клітини,фрео розчину М150,100мм
нова,компрес 3-Ущільнений грунт із щебенем
орна, буфет
Щитові,майст 1-Покриття цементно-пісчаного розчину
ерні ,електро- М200,20мм
майстерня,ко 6 2-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного 81,68
мори мішків розчину М150,100мм
венткамера 3-Ущільнений грунт із щебенем
31
Продовження таблиця 2.5
1 2 3 4 5
Комора
сировини
1-Покриття бетон кл. В15,20мм
приймання
2-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
борошна 7 158,93
розчину М150,100мм
вмішках
3-Ущільнений грунт із щебенем
холодильна
камера
1-Покриття-бетон на заповнювачі вапняного
походження,30
Комора 8 2-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного 147,0
розчину М150,100мм
3-Ущільнений грунт із щебенем
1-Покриття жаростійкий бетон на
портландцементі ,20мм
Котельна, 2-Зварна сітка з чарунками 80х80мм з круглої
опалювальне 9 сталі Ø 6 мм 457,25
відділення 3-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
розчину М150,100мм
4-Ущільнений грунт із щебенем
1-Керамічна плитка ,13мм
2-Прошарок та заповнення швів з бітумної
мастики,4 шари гідроізолу на бітумній мастиці
Душова 10 4,35
3-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
розчину М150,30мм
4-Плита перекриття залізобетонна,220
1-Лінолеум,10мм
Гардероби,пр
2-Прошарок з холодної мастики на
иміщення
водостійких в’яжучих.
ІТР,лаборато
11 3-Стяжка керамзитбетон,20мм 134,46
рія,черв.куто
4-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
чок,здравпун
розчину М150,30мм
кт
5- Плита перекриття залізобетонна,220
1-Покриття-мозаїчне (тераццо),20
2-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного
Коридор 12 21,28
розчину М150,100мм
3- Плита перекриття залізобетонна,220
Приміщенн
вагове,просію
1-Покриття- цементно-пісчаний розчин
вання
М200,20мм
борошна,черг
13 2-Вирівнюючий шар з цементно-пісчаного 138,0
ового
розчину М150,30мм
слюсаря,де
3- Плита перекриття залізобетонна,220
розташовуют
ься водобаки
32
5 6 5 6
5
6
3 7 5 5 5 5
3
5 3 8 7 7 9
1
5 3 4
9
5 2
6
5
3 2
3 1
3 1 3 1
4
5 4 4 3
3
Рисунок 2.2 Схема підлог на відмітці 0.000
11
10
12
11 11 11 11 11
Рисунок 2.3Схема підлог на відмітці 3.200
33
13
13 13
13
Рисунок 2.4Схема підлог технічного поверху
2.8.5 Внутрішне опорядження будівлі
Після закінчення кладки цегляних стін, заповнення віконних прорізів та прорізів
під ворота та двері ,монтажу елементів покриття ,влаштування покрівлі
приступають до внутрішнього опорядження будівлі дотримуючись вимог [19].
Поверхню цегляної кладки оштукатурюють .Всі залізобетонні конструкції
фарбують вапном . Металеві конструкції та двері грунтують та фарбують
масляною фарбою . Стелю фарбують вапном
В адміністративно – побутовому корпусі влаштовують:
- в побутових приміщеннях , душових , санвузлах стіни облицьовують
керамічною плиткою , стелю білять крейдою .
- в адміністративних приміщеннях стіни та стелю оббивають гіпсокартоном
34
Таблица 2.6 – Відомість внутрішнього опорядження приміщення
Перекриття
Стеля Стіни, колони Вікна Двері
та ригелі
По По
По бетону З/Б Дерево Дерево
бетону цеглі
Штука
Назва Затирка
турка
елементів
Пло Пло Площ
Площа Площа Площа Площа Площа Площа
ща ща а
1 2 3 4 11 12 13 14 15 16 17
Виробничі 26, 26,
1085 856 56 150 150 -- -- 1085
приміщення 6 6
складські
672 85 -- 322 322 -- -- -- -- 672
приміщення
адміністративні
225 250 -- 120 122 -- -- 33 33 225
приміщення
побутові
321 375 -- 160 26 -- -- 5,8 5,8 321
приміщення
2.9 Техніко – економічні показники
1. Площа забудови ПЗ =2344,88 м²;
2. Площа робоча Пр=921,44 м²;
3. Площа корисна Пк=1554,65 м²;
4. Площа підсобна Пп=825,55 м²;
5. Будівельний об′єм VБУД = 20541,00 м³.
6. Коефіцієнт К1=Пр/Пк=0,59
7. Коефіцієнт К2=Vбуд/Пр=22,29
8. Вартість будівництва – 2324030грн
2.10 Відомість об’ємів робіт
35
фарбування
вапном
Ц-п розч. 1:3
Ц-п розч. 1:3
Ґрунтовка ЛАК ХВ-
784- 2 шари
Покриття емаль ХВ-
785– 4 шара
Ґрунтовка ЛАК ХВ-
784- 2 шари
Покриття емаль ХВ-
785– 4 шара
Ґрунтовка ЛАК ХВ-
784- 2 шари
Покриття емаль ХВ-
785– 4 шара
Підлога
Таблиця 2.7 - Відомість підрахунків об'ємів робіт
Кількість
Одиниці
№п/п Найменування робіт І ІІ ІІІ На всю
вимірювання
ділянка ділянка ділянка будівлю
1 2 3 4 5 6 7
1. Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчику м2 19200
2 Влаштування тимчасових будівель м2 899
3 Влаштування тимчасового водогону 100м 1,27
4 Влаштування тимчасової каналізації 100м 0,42
5 Влаштування тимчасових доріг км 0,73
Влаштування тимчасового
6 100м 4,4
електроосвітлення
7 Влаштування слабострумних мереж 100м 0,61
Влаштування тимчасового
8 м2 1680
огородження
2. Земляні та підземні роботи
9 Розробка грунту бульдозером м3 17280,000
Розробка грунту екскаватором з
10 розвантаженням у транспортні м3 17280
засоби
Транспортування грунту на відстань
11 т 32256
10 км
Розробка грунту бульдозером з
12 м3 4900
переміщенням до 100м2
Розробка грунту екскаватором з
13 розвантаженням у транспортні м3 10890
засоби
14 Работа на відвал м3 10890
15 Доробка грунту бульдозером м3 724
Влаштування збірних стрічкових
16 шт 731 180 911
фундаментів
Влаштування монолітних
17 м3 63 63
фундаментів під колони
18 Зворотня засипка котловану м3 4120 970 3800 8890
Влаштування вводів
Влаштування електротехнічних
19 грн. 4310
вводів
20 Влаштування сантехнічних вводів грн. 3610
Влаштування монолітних
21 м3 10,36 10,36 20,72
фундаментів Фм-11
Влаштування монолітних
22 м3 9,02 9,02
фундаментів Фм-12
Влаштування бетонної основи під підлогу
23 Ущільнення грунту щебнем м2 2344,8
Влаштування обклеювальної
24 м2 2344,8
гідроізоляції
25 Влаштування підстилаючого шару м3 117,24
26 Влаштування бетонної силової плити м3 234,49
Монтаж конструкцій каркасу
27 Монтаж колон масою до 2т шт 3 19 22
Монтаж ферм покриття прогоном
28 шт 7 7
24м.
36
Продовження таблиці 2.7
Установка прогонів
29 шт 280 96 112 488
,балок,перемичок
30 Монтаж металевих балок т 4,27 4,27
Монтаж плит покриття,
31 шт 157 56 251 464
перекриття,опорних плит
32 Влаштування монолітних ділянок шт 1,55 1,55
33 Монтаж металоконструкцій ліхтаря т 62,49 62,49
Укладка сходинкових площадок та
34 шт 6 6 12
марщів
Влаштування металевої огорожі
35 м.п. 10,5 10,5 21
сходів з поручнями
36 Установка вікон м2 544
37 Установка металевих вікон ліхтаря м2 86 86
38 встановлення дерев'яних дверей м2 198,37
Встановлення воріт зі стальними
39 м2 10,56 10,56
коробками
Стіни перегородки
Влаштування цегляної зовнішньої ,
40 м3 2009 155 1710 3874
внутрішньої кладки стін.
Влаштування покрівлі
Влаштування пароізоляції
41 обмазування гарячим бітумом за 2 м2 1545
рази
42 Укладка утеплювача м3 217
Влаштування цементно піщаної
43 м2 1545
стяжки
Влаштування покрівлі з 3 шарів
44 м2 1545
рубероїду
Влаштування підлоги
Влаштування цементно піщаної
45 м2 882
стяжки
Влаштування стяжки з
46 м2 240
керамзитбетону
Влаштування пароізоляції з2-х шарів
47 м2 155,26
гідроізола на бітумній мастиці
Влаштування підлоги з керамічної
48 м2 682
плитки
49 Влаштування мозаїчної підлоги м2 250
50 Влаштування підлоги з лінолеуму м2 240
Влаштування бетонної підлоги
51 м2 616
товщиною 20мм
Влаштування бетонної підлоги
52 м2 147
товщиною 30мм
Влаштування цементної підлоги
53 м2 220
товщиною 20мм
Влаштування покрить з чугунних
54 м2 244,64
плит
Опоряджувальні роботи
Оштукатурення стін цементно-
55 м2 7728,000
піщаною штукатуркою
Фарбування стін та стелі вапняним
56 м2 7554,000
розчином
57 Клеєве покращене фарбування м2 1480,000
Фарбування стін колером масляним
58 м2 1278,000
розбіленим
37
Продовження таблиці 2.7
Фарбування стелі колером масляним
59 м2 100
розбіленим
60 Фарбування вікон та дверей м2 544
61 Фарбування металевих вікон м2 21
Оштукатурення фасадуцементно
62 м2 1303
вапняним розчином
Фарбування фасаду
63 м2 1538
перхлорвініловою фарбою
Спеціальні роботи
64 Внутрішні сантехнічні роботи грн 43600
65 Внутрішні електромонтажні роботи грн 28360
Влаштування трубопроводів
66 грн 10500
зовнішніх інженерних мереж
67 Монтаж технологічного обладнання грн 44770
68 Монтаж технологічн трубопровода грн 5990
Наладка іпуск технологічног
69 грн 21370
обладнання
Благоустрій території
70 Влаштування вимощення м2 502
71 Озеленення території м2 21370
Здача об'єкту в експлуатацію
72 Здача об'єкту в експлуатацію дні 5
38
3 Розрахунково-конструктивний розділ
39
3.1 Розрахунок і конструювання сегментної попередньо напруженої
ферми
3.1.1 Дані для проектування
Необхідно розрахувати та сконструювати попередньо напружену сегментну
ферму [ 6 ] для покрівлі прольота 24 м одноповерхової трипрольотної будівлі з
шагом колон 6 м. під покриття з великопанельних ребристих плит розміром
1,5х6м. з таким розрахунком, щоб ребра плит покриття спиралися на вузли
верхнього поясу Ферма виготовляється з бетону класу В-40,який має наступні
розрахункові характеристики:
- опір бетону осьовому стисненню Fc =27.5 МПа
- опір бетону осьовому розтягненню Fct =1.55 МПа
- опір бетону осьовому стисненню для граничних станів другої групи Fc,ser =29
МПа
- опір бетону осьовому розтягненню для граничних станів другої групи Fct,ser
=2.1 МПа
-початовий модуль пружності бетона , який пройшов теплову обробку при
атмосферному тиску Еb =32.5*103 МПа
-міцність бетона до момента обтиснення Fcр =0,6*40=24 МПа
Попередньо напружений нижній пояс армується арматурою А600 яка має
наступні розрахункові характеристики:
-опір розтягненню для граничних станів першої групи Fs =680 МПа
-опір арматури для граничних станів другої групи Fs,ser =785 МПа
-модуль пружності Еs =1.9*105 МПа
. Верхній пояс та елементи решітки (розкоси та стійки) армуються зварними
каркасами з арматури А240с та А400с.
Арматура А240с має наступні розрахункові характеристики:
-розрахунковий опір розтягненню та стисненню для граничних станів першої
групи Fs = Fsс =225 МПа, Fsw =175МПа
40
-модуль пружності Е 5
s =2,1*10 МПа
Арматура А400с має наступні розрахункові характеристики:
-розрахунковий опір розтягненню та стисненню для граничних станів першої
групи Fs = Fsс =365 МПа, Fsw =290 МПа,
-модуль пружності Е 5
s =2*10 МПа.
Розрахункова схема ферми показана на рисунку 3.1
P4 P5 P4
P3
10 3010 P3
P 30
2
3037 P2
40
3 3
P 7 2 36 6 P1 =0
1 =0 328 87 40
R R
2900 2900 3000 3000 3000 3000 3000 3000
23600
Рисунок 3.1- Розрахункова схема ферми
41
2450
2950
3.1.2 Визначення навантажень на ферму
Таблиця 3.1-Постійне навантаження на 1 м2 покриття
Розрахунко
№ Нормативн Коефіцієн
ве
п/ Вид навантаження е т
(γf > 1),
п (γf = 1) (γf > 1)
кН/м2
1 2 3 4 5
Шар гравію, втопленого в
1 150 1.3 195
антисептовану бітумну мастику
3 шари руберойду дахового з
2 дрібнозернистою підсипкою марки 100 1.3 130
РКМ-350Б
Цементно – піщана стяжка δ = 20 мм
3 336 1.3 437
(ρ = 1.8 т/м3): 1.8·0.02·9.81·0.95
Жорсткі мінераловатні плити δ =80 мм
4 261 1.3 339
(ρ = 0.35 т/м3): 0.35·0.08·9.81·0.95
Сітка блискавкозахисту Ø8 А240с з
чарунками 600х600 , δ = 8 мм (ρ = 0.078 6 1.3 8
5
т/м3):
6 Обмазочна пароізоляція 50 1.3 65
Плит покриття з бетоном
7 замонолічування 1491 1.1 1640
Всього gн = 2394 g = 2814
Нормативне навантаження на ферму від ліхтаря ( з урахуванням ваги карнизів ,
стіклення ,бортових елементів ) Р4=14 кН , Р5=8 кН
Розрахункове навантаження на ферму від ліхтаря Р4=14*1,1=15 кН,
Р5=8*1,1=8,8 кН
42
Тимчасовим є снігове навантаження мінімальною інтенсивністю ρ=700 Н/м2
Для даної схеми покриття та ліхтаря необхідно проводити розрахунок на два
варіанта завантаження сніговим навантаженням
1.1 1.1
0.8
2.0 2.0
0.67 0.67
4500 4500 6000 4500 4500
Рисунок 3.2- Схема завантаження сніговим навантаженням ферми
Визначаємо коефіцієнти переходу від ваги снігового покриття на горизонтальній
поверхні землі до навантаження на покриття с та с1
С=1+0,2*а/(2*b) (3.1)
де а-ширина ліхтаря
b-відстань від початку ферми до ліхтаря ,м.
С=1+0,2*6/(2*9)=1,1
С1= 1,5*(1+0,6*а/b) (3.2)
С1= 1,5*(1+0,6*6/9)=2.1
Розрахункова величина ваги снігового покриття ρ = 700*1,4=980 Н/м2
Власну вагу ферми попередньо приймаємо 92 кн .
Приводячи навантаження від власної ваги ферми до вузлів ,отримаємо вузлові
навантаження
-нормативні 92/24*3=11.5 кН
-розрахункові 11.5*1.1=12.7кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від тривалодіючого
нормативного навантаження
Рн
2 =2394*3*6+11500=54.59 кН
43
Рн
3 =2394*3*6+11500=54.59 кН
Рн
4 =2394*3*6+14000+11500=68.59 кН
Рн
5 =2394*3*6+8000+11500=62.59 кН
Розрахункові тривалодіючи навантаження
Р2 =2814*3*6+12700=63,35 кН
Р3 = Р2 =63,35 кН
Р4 =2814*3*6+15000+12700=78,35 кН
Р5 =2814*3*6+9000+12700=72,35 кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
короткочаснодіючого нормативного навантаження (І-варіант снігового
навантаження)
Рн
2 =700*1,1*3*6=13,86 кН
Рн
3 = Рн
2 =13,86 кН
Рн
4 =700*3*6(1,1+0,8)/2=11,97 кН
Рн
5 =700*0,8*3*6=10,08 кН
Розрахункові навантаження
Р3 = Р2 ==13,86*1,4=19,4 кН
Р4 =11,97*1,4=16,76 кН
Р5 =10,08*1,4=14,11 кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
короткочаснодіючого нормативного навантаження (ІІ-варіант снігового
навантаження)
Рн
2 =700*0,67*3*6=8,44 кН
Рн
3 = 700*2*3*6=25,2 кН
Рн
4 =700*2*1,5*6=12,6 кН
Рн
5 =0 кН
Розрахункові навантаження
Р2 ==8,44*1,4=11,82 кН
Р3 =25,2*1,4=35,28 кН
Р4 =12,6*1,4=17,64 кН
Р5 =0 кН
44
Значення вузлових навантажень приведене в таблиці Реакції для таблиці
знаходимо з наступного рівняння
P2 * 2.9 P3 *5.8 P4 *8.8 P5 *11.8 P4 *14.8 P3 *17.8 P2 * 20.7
Rb
ΣМ 23.6
А=0 (3.3)
54.59 * 2.9 54.59 *5.8 68.59 *8.8 62.59 *11.8 68.59 *14.8 54.59 *17.8 54.59 *
РеRакція для нормативного довготривалого нівантаження
b
23.6
* 20.7
209.07kH
63.35 * 2.9 63.35 * 5.8 78.35 *8.8 72.35 *11.8 78.35 *14.8 63.35 *17.8 63.35 *
РеRакція для розрахункового довготривалого нівантаження
b
23.6
* 20.7
241.23kH
Реакція від короткочаснодіючого нормативного навантаження (І-варіант
снігово1г3о.8 н6а*в2а.н9та1ж3е.н86н*я)5 .8 11.97 *8.8 10.08*11.8 11.97 *14.8 13.86 *17.8 13.86 *
Rb
23.6
* 20.7
44.73kH
Реакція від короткочаснодіючого розрахункового навантаження (І-варіант
снігового навантаження)
Rb 44.73*1.4 62.62kH
Реакція від короткочаснодіючого нормативного навантаження (ІІ-варіант
снігово8г.о4 4н*а2в.а9нта2ж5.е2н*н5я.)8 12.6 *8.8 0 *11.8 12.6 *14.8 25.2 *17.8 8.44 *
Rb
23.6
* 20.7
46.24kH
Реакція від короткочаснодіючого розрахункового навантаження (ІІ-варіант
снігового навантаження)
45
Rb 46.24*1.4 64.74kH
Три крайні панелі верхнього пояса ферми сприймають згинання від поза
вузлового опирання панелей покриття .
Розрахункове поза вузлове навантаження від тривалодіючого навантаження в
першій панелі Ра =2814*1,5*6=25,33 кН
В другій та третій панелі
Рб =Рс =25,33 кН
Розрахункові поза вузлові навантаження при завантаженні снігом
По І варіанту
Ра = Рб =Рс =980*1,1*1,5*6=9,7 кН
По ІІ варіанту
Ра =980*0,67*1,5*6=5,91кН
Рб =980*1,5*6(0,67+2)/2=11,77 кН
Рс =980*2*1,5*6=17,64 кН
Таблиця 3.2-Вузлові навантаження на ферму
Навантаження Реакція, Вузлові навантаження.кН
кН Р2 Р3 Р4 Р5
Нормативне навантаженя -209,07 54,59 54,59 68,59 62,59
Розрахункове тривалодіюче -241,23 63,35 63,35 78,35 72,35
Снігове І-варіант
Нормативне -44,73 13,86 13,86 11,97 10,08
Розрахункове -62,62 19,4 19,4 16,76 14,11
Снігове ІІ-варіант
Нормативне -46,24 8,44 25,2 12,6 0
Розрахункове -64,76 11,82 35,28 17,64 0
46
3.1.3 Визначення зусиль в елементах ферми
Згинаючі моменти в верхньому поясі ферми визначаємо за допомогою ліній
впливу, розглядаючи його як нерозрізну балку з опорами що не зміщуються.
Балка восьмипрогінна. Завантажені тільки три крайні панелі з кожного боку
Моменти від тривало діючого навантаження
В першому прогоні
М3=(0,0666+0,1318)*25,33*3=15,08 кН
На першій проміжній опорі
М6=(0,0666+0,013)*25,33*3= - 4,07 кН
В другому прогоні
М9=(0,0666-0,0123)*25,33*3=-4,13 кН
На другій проміжній опорі
М12=( - 0,0123+0,0034)*25,33*3= - 0,68 кН
В третьому прогоні
М15=(0,0123-0,0034)*25,33*3= 1,19 кН
На третій проміжній опорі
М18=( - 0,0034+0,0011)*25,33*3= - 0,17 кН
Моменти від короткочасного навантаження визначаються аналогічно
По І варіанту завантаження
М3=(0,0666+0,1318)*9,7*3=5,77 кН
М6=(0,0666+0,013)*9,7*3= - 1,56 кН
М9=(0,0666-0,0123)*9,7*3=-1,58 кН
М12=( - 0,0123+0,0034)*9,7*3= - 0,26 кН
М15=(0,0123+0,0034)*9.7*3= 0.46 кН
М18=( - 0,0034+0,0011)*9.7*3= - 0,07 кН
По IІ варіанту завантаження
М3=(0,0666+0,1318)*5.91*3=3.52 кН
М6=(-0,0666+0,013)*(5.91+11.77)*3/2= - 1,42 кН
М9=(0,0666-0,0123)*11.77*3=1.92 кН
47
М12=( - 0,0123+0,0034)*(11.77+17.64)*3/2= - 0,39 кН
М15=(0,0123+0,0034)*17.64*3= 0.83 кН
М18=( - 0,0034+0,0011)*17.64*3= - 0,12 кН
Епюри моментів приведені на рисунку 3.3
Зусилля в стержнях ферми визначаємо побудовою діаграм Максвела – Кремони .
Результати визначення зусиль приведені в таблиці 3.3
25.33 4.07 25.33 25.33
0.68 0.17
a)
1.19
15.08 4.13
9.7 1.56 9.7 9.7
0.26 0.07
б)
0.46
1.58
5.77
5.91 1.42 11.77 17.64
0.39 0.12
в)
0.83
1.92
3.52
Рисунок 3.3- Епюри моментів у верхньому поясі ферми від позавузлового
опирання панелей покриття :
а- від тривалодіючого навантаження
б- від снігового навантаження по І варіанту
в- від снігового навантаження по І варіанту
48
P2=68.55 P2=62.59
P3=54.59 10 P4
6 10' 6' P3
P2=54.59 5 5' P2
9
7 9'
2 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=209.07 kH Масштаб сил : 20 kH RB=209.07 kH
1cм
2
5
6
7
9 10
вісь симетрії
4
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.4-Диаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів верхнього
поясу ферми нормативним тривалодіючим навантаженням
P4=78.35 P5=72.35
P3=63.35 10
6 10' P4
6' P3
P =63.35 5
2 5' P2
9 9'
2 7 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=241.23kH Масштаб сил : 20 kH RB=241.23 kH
1cм 2
5
6
7
9 10
вісь симетрії
4
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.4-Диаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів верхнього
поясу ферми розрахунковим тривалодіючим навантаженням
49
P4=11.97 P5=10.08
P3=13.86 10 10' P4
6 6' P3
P 5
2=13.86 5' P2
9
7 9'
2 7' 2'
4 8 6'
3 8'
3'
1
RA=44.73kH Масштаб сил : 10 kH RB=44.73 kH
1cм 2
5
6
7
9 10
4 вісь симетрії
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.5-Диаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів верхнього
поясу ферми нормативникороткочасним навантаженням по І варіанту
завантаження
P4=17.64 P5=0
P3=35.28 10
6 10' P4
6' P3
P 5
2=11.82 5' P2
9
7 9'
2 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=64.74kH Масштаб сил : 10 kH RB=64.74 kH
1cм 2
5
6
7
4 вісь симетрії 10,10',1
8,9,9' 3
Рисунок 3.6-Диаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів верхнього
поясу ферми нормативним короткочасним навантаженням по ІІ варіанту
завантаження
50
Таблиця 3.3 – Зусилля в стержнях сегментної ферми від дії вузлових навантажень
Тривалодіюч Короткочасне Повне
е навантаження, кН навантаження, кН
навантаженн
розрахунко
Елемент я, кН I II
вее
І ІІ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
- -
2-3 -499 -440 -101 -155 -654 -541
141.4 640.4
Верхній пояс 4-5 -480 -424 -132 -94.5 -158 -612 -638 -518
6-7 -452 -402 -126 -90 -151 -578 -603 -492
9-10 -540 -476 -140 -100 -157 -680 -697 -576
1-3 437.6 388 126.7 90.5 141 564 578 478.5
Нижній пояс
1-8 506 452 135 97 157 642 663 549
4-7 51 42 9.8 7 -2 60.8 49 49
Стійки
9-9' 59 40 7 5 0 66 59 45
3-4 13 12 1.4 1 -10.5 14.4 2.5 13
Розкоси 7-8 -82 -72 15.4 -11 -9 -97.4 -91 -83
8-9 -44.6 -32 -5.6 -4 0 -50.2 -44.6 -36
3.1.4 Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності
Максимальне розрахункове зусилля згідно таблиці 3.3 приймаємо по
стержню
(1-8) N = 663 кН. Визначаємо площу перерізу напруженої арматури:
Аsp = N/Fs·γs6, (3.4)
51
Позначення стержня на
розрахунковій схемі
Розрахун
-кове
Нормати
вне
Розрахун
-кове
Нормати
вне
Розрахун
-кове
Нормативне
де γs6 – коефіціент умов праці попредньо напруженої арматури, для Вр-ІІ
γs6 = 1.15.
Аsp = 663·103/680·(100)·1.15 = 8,48 см2.
Приймаємо арматуру: 6Ø14 А600 А 2
sp = 9.23 см
Приймаємо переріз нижнього поясу 25х22 см , напружена арматура
окаймлена хомутами з арматури класу А240с Ø6
Повздовжня арматура каркасів зі сталі А400с . Приймаємо А400с 4 Ø10 ,
Аs = 3,14 см2
Сумарний процент армування визначаємо за формулою
Asp As
b * h (3.5)
Де b- ширина перерізу
h - висота перерізу
8.48 3.14
*100 2.1%
25 * 22
Приведена площа перерізу бетона визначається за формулою
A A * A * A
red sp s (3.6)
Де А- площа перерізу нижнього поясу ,см2
- модульне відношення ,яке визначається за формулою
E
s
E
b (3.7)
Es -Модуль пружності арматури
Eb - початковий модуль пружності бетона
1.9 *105
5.846
32.5*103
-для напруженої арматури А600
2*105
6.154
32.5*103
-для напруженої арматури А600
Ared 500 5.846*8.48 6.154*3.14 568.9
см2
52
3.1.5 Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню
тріщін
Елемент відноситься до третьої категорії тріщиностійкості . Арматура
натягується на упори .
Максимальне попереднє напруження в арматурі нижнього поясу визначаємо із
умов:
σsp =0,7* Fs,ser; (3.8)
σsp =0,7* 785=550 МПА
Перевіряємо умови
σsp + р < Fs,ser
σsp - p ≥ 0.3·Fs,ser; (3.9)
Де p.визначається за формулою
р=0,05σsp (3.10)
р=0,05*550=27,5 МПа
σsp + р =550+27,5=577,5< Fs,ser =785 МПа
σsp – p=550-27,5=522,5 ≥ 0.3·Fs,ser =0,3*785=235,5 МПа
Для перевірки міцності нижнього поясу в стадії обтиснення та його
тріщиностійкості в стадії експлуатації обчислимо втрати попереднього
напруження при γsp = 1.
ПЕРШІ ВТРАТИ
Від релаксації напружень в арматурі (для дротяної арматури):
σ1 = (0.22·σsp/Fs,ser – 0.1) ·σsp, (3.11)
σ1 = (0.22·550/785 – 0.1)·550 = 29,8 МПа.
Від перепаду між температурою арматури та натяжних пристроїв:
σ2 = 1.25·Δt, (3.12)
σ2 = 1.25·65 = 81.25 МПа.
Від деформації анкерів при натязі на упори:
σ3 = Es·Δl/l, (3.13)
53
де Δl = 2 мм – обтиснення шайб, головок і т.д.;
l – довжина арматури, мм.
σ3 = 19·104·0,2/2500 = 15,2 МПа.
Від бистронатікаючої повзучості бетона
σ6 =40*0,85* σbp /Fcp (3.14)
де 0.85-коефіціент який враховує теплову обробку
σbp – напруження в бетоні з урахуванням попередніх втрат, яке
визначається за формулою
σbp =Р1/Аred (3.15)
де Р1 –зусилля попереднього обтиснення бетона ,що визначається за
формулою
Р1 = Аsp *( σsp -σ1 -σ2 -σ3 ) (3.16)
Р1 =8.48*(550—29.8-81.25-15.2)*(100)=359 кН
σbp =359*(1000)/568,9=631 Н/см2= 6,3 МПА
σ6 =40*0,85*6,3/24=8,9
Перші втрати складають
σl1 =σ1 +σ2 +σ3+σ6 (3.19)
σl1 =29.8+81.25+15.2+8.9=135.2 МПа
ДРУГІ ВТРАТИ
Втрати від усадки бетону при тепловій обробці σ8 = 50 МПа.
Від повзучості бетона при σbp /Fcp =6,3/24=0,263< 0.75
Знаходимо зусилля попереднього обтиснення за формулою 3.16
Р1 =8.48*(550—29.8-81.25-15.2-8.9)*(100)=352 кН
Напруження в бетоні знаходимо за формулою 3.15
σbp =352*(1000)/568,9=619 Н/см2= 6,2 МПА
σ9 =150*0,85* σbp /Fcp (3.20)
σ9 =150*0,85*6,2/24=33 МПа
Другі втрати складають
σl2 =σ8 +σ9 (3.21)
σl2 =50+33=83 МПа
Повні втрати складають
54
σl= σl1 +σl2 (3.22)
σl=135,2+83=218,2
Напруження в бетоні від попереднього натягу арматури з урахуванням всіх
втрат складе:
σsp - σl =550-218.2=331.8 МПа
Сумарні втрати попереднього напруження:
σl = σl1 + σl2 = 208.83 + 75.165 = 284 МПа > 100 МПа.
Зусилля в переднапруженій арматурі з урахуванням усіх втрат при γsp < 1:
Р2 = Asp γsp·(σsp – σl)-( σ6 +σ8 +σ9 )* As (3.23)
Р2 =8.48* 0.9·(550 – 284)-(8,9+50+33)*3,14 = 174,2 кН.
Перевіряємо умову розкриття тріщин
Nп<Ncrc (3.24)
Де Nп –нормативне значення зусилля розтягу ,кн.
Ncrc –зусилля яке сприймає переріз при утворенні тріщин
Ncrc = γі[Fct.ser *(A+2* *Asp)+P2 ] (3.25)
Де γі -коефіціент,який враховує зниженнятріщіностійкості внаслідок жорсткості
вузлів ферми
Ncrc =0,85*[2,1(10-1)*(25*22+2*5,846*8,48)+174,2]=410,82 кН < Nп = 473.57 кН
Умова тріщиностійкості не виконується , тому необхідно зробити розрахунок
по розкриттю тріщин.
3.1.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю
тріщин
Визначимо ширину розкриття тріщин аcrc з урахуванням коефіцієнта , який
врховує вплив жорсткості вузлів γі =1,15 від сумарної дії постійного та
тимчасового навантаження
Прирощення напуження в розтягнутій арматурі від повного навантаженя
визначаємо за формулою
55
N п P
A
σ = sp
s Ncrc (3.26)
473.57 193.6
33
σ = 8.48
s ,1 кН/см2= 331 МПА
Де Р- визначається по формулі 3,23
Р =8.48* 1,0·(550 – 284)-(8,9+50+33)*3,14 = 193,6 кН.
Визначаємо прирощення напруження в розтягнутій арматурі від постійного та
тривалодіючого навантаження за формулою 3.26
452 193.6
30.5
σs= 8.48 кН/см2= 305 МПА
Для елементів, до тріщиностійкості яких пред’являються вимоги 3-ї категорії,
повна ширина розкриття тріщин визначається за формулою:
acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3 ≤ [acrc], (3.27)
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження;
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії
тривалого навантаження;
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження.
Ширина розкриття тріщин acrc1 від короткочасної дії всього навантаження:
σ
δ η s
a i 203.5100μ 3 d.
crc1 1 Es
(3.28)
де -коефіціент , який приймається рівним 1,2 для розтягнутих елементів
l - коефіцієнт , який приймається рівним при короткочасних навантаженнях і
нетривалій дії постійного навантаження -1 , при тривалій дії постійного -1,5
- коефіцієнт , який приймається рівним 1 для арматури класу А600
d-діаметр арматури
- коефіцієнт армування ,який визначається за формулою
Asp
b * h (3.29)
56
8.48
0.015
25 * 22
331
аcrc1 1.15*1.2*1*1 20*3.5 - 100 0.015 3 14 0.135 мм аcrc1 0.3 мм.
19 10 4
Визначимо ширину розкриття тріщин acrc2 від короткочасної дії постійного і
тривалого навантаження при γf = 1. Приріст напруження в арматурі:
σs = [502.189·103·(-90 + 100) – 198.958·103·(100 – 100)]/604·100 = 83.144 МПа.
Ширина розкриття тріщин:
305
аcrc2 1.15 1.2 11 20 3.5 - 100 0.015 3 14 0.123 мм аcrc2 0.3 мм.
19 10 4
Ширина розкриття тріщин acrc3: при l =1,5
305
аcrc3 1.15 1.2 1.5 1 20 3.5-100 0.015 3 14 0.185 мм.
19 10 4
аcrc2 0.3 мм.
Повна ширина розкриття тріщин в панелі (1-г) нижнього поясу ферми:
acrc = 0,135-0,123+0,185 = 0.197 мм < [acrc] = 0.3 мм.
Умова по розкриттю тріщин виконується
Перевіряємо міцність нижнього поясу в процесі натягування по наступній умові
(при γsp =1.1)
Asp *( γsp * σ01-330 )<A*Fc* γb8 (3.30)
Де γb8 –коефіціент умови роботи бетона , приймається 1.2
σ01 –напруження в арматурі , яке визначається за формулою
σ01 = σsp –( σ1 +σ2 +σ3) (3.31)
σ01 =550-(29.8+81.25+15.2)=423.8 МПа
8,48*(1,1*423,8-330)=1155 кН < 25*22*19.8*1.2=1307кН
Умова виконується
57
3.1.7 Розрахунок верхнього поясу ферми
Максимальне розрахункове зусилля згідно таблиці 4 приймаємо по
стержням N = 697 кН.,в тому числі Nl = 540 кН
Переріз верхнього поясу армуємо симетричною арматурою класа А400с.
Переріз поясу b×h = 25х22 см. Пояс розраховуємо на позацентрове стиснення з
урахуванням тільки випадкового ексцентриситету еа = ео = 1 см, що більше, ніж
h/30 = 22/30 = 0.73 см, і більше ніж l/600 = 301/600 = = 0.5 см.
При еа =h/8=22/8=2.75см розрахункова довжина визначається за формулою
l0 =0.9*l (3.32)
l0 =0.9*301=271см
Найбільша гнучкість перерізу l0/h=271/22=12,3>4 , то необхідно врахувати вплив
прогина елемента на його міцність
Визначаємо умовну критичну силу
6.4* E b I 0.11
N
cr * 0.1 * I
l 2 s
0.1
0 l l (3.33)
Де І- момент інерції , який визначається за формулою
b*h3
І= 12 (3.34)
25*223
I 22183
12 см4
l - коефіцієнт , який враховує вплив довготривалої дії навантажень на прогин
елемента і визначається за формулою
M
1 * 1l
l
M
1 (3.35)
3780
l 11* 1.775
4879
- коефіцієнт , який залежить від виду бетону (для важкого бетону 1 )
58
M1l - момент відносно розтягнутої арматури від довготривалого навантаження ,
який визначається за формулою
M M N *(h a) / 2
1l l l 0 (3.36)
M1l 0540*(184) / 2 3780
кН/см
M l момент від дії тривалодіючого навантаження
h0 –робоча висота перерізу яка визначається за формулою
h0 =h-a (3.37)
h0 =22-4=18см
де а – захисний шар бетону
M1 момент відносно розтягнутої арматури від дії всього навантаження який
визначається за формулою
M M N *(h a) / 2
0 (3.38)
М - момент від дії всього навантаження
l - коефіцієнт , який визначається за формулою
e
0
l
h (3.39)
Мінімальний коефіцієнт вираховується за формулою
e
l.min 0.5 0.01* 0 0.01* Rb * b2
h (3.40)
0.01 271
l 0.05 l.min 0.5 0.01* 0.01*19.8*0.9 0.093
0.22 < 22 ,тому приймаємо
l l.min 0.093
При =0,019 момент інерції перерізу всієї повздовжньої арматури відносно
центра ваги зведеного перерізу визначаємо за формулою
I s *b*h0 *(0.5*h a)2
(3.41)
I s 0.019*25*18*(0.5*22 4)2 418.95
см4
6.4*32.5*103 *(100) 22183 0.11
Ncr * 0.1 6*418.95 2979kH Nmax 697kH
2712
1.775 0.1 0.093
59
1
Визначаємо коефіцієнт за формулою
N
1
Ncr (3.42)
1
1.305
697
1
2979
Визначаємо ексцинтрисетет е за формулою
е=е *0 +0,5*h-a (3.43)
е=1*1.305-0.5*22-4=8.31
Визначаємо граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону
R
1 sr
(1 )
500 1.1 (3.43)
де визначається за формулою
0.850.08* *R
b2 b (3.44)
0.850.08*0.9*19.8 0.707
sr Rs 365
0.70 7
R 0.531
365 0.707
1 (1 )
500 1.1
відносну висоту визначаємо за формулою
N
n
* R *b*h
b2 b 0 (3.45)
697*103
n 8.694 R 0.531
0.9*19.8(100)*25*18
Визначаємо відстань ' за формулою
' a / h
0 (3.46)
' 4/18 0.2222
Визначаємо коефіціент за формулою
60
n*e h0 1 n / 2
1 ' (3.47)
8.694*8.31 1818.694 / 2
42.572
1 0.2222
відносна висота стисненої зони бетона визначається за формулою
n* 1R 2 *
R
1 2
R (3.48)
8.694*1 0.531 2*20.859*0.531
0.595
1 0.531 2*20.859
Маємо розрахунковий випадок R . Армування приймаємо приймаємо
симетричним . Площу армування знаходимо по формулі
N e / h0 / n*1 / 2
A A ' *
s s
R
s 1 ' (3.49 )
697*103
8.31/18 0.595/8.694*1 0.595/ 2
As As ' * 12.64
365(100) 1 0.2222 см2
Визначаємо коефіцієнт армування за формулою 3.29
2*12.64
0.056
25*18 ,що значно відрізняється від прийнятого в першому
наближенні
( 0.019 ) . Тому потрібно потрібно перерахунок при 0.056 за формулами
(3.33)-(3.49) та (3.29)
I s 0.056*25*18*(0.5*22 4)2 1234.8
см4
6.4*32.5*103 *(100) 22183 0.11
Ncr * 0.1 6*1234.8 4472kH N
2 max 697kH
271 1.775 0.1 0.093
1
1.185
697
1
Коефіцієнт 4472
Відстань е=1*1,185+0,5*22-4=8,19 см
8.694*8.19 1818.694 / 2
20.8
1 0.2222
61
8.694*1 0.531 2*20.8*0.531
0.5949
1 0.531 2*20.8
Маємо розрахунковий випадок R . Армування приймаємо приймаємо
симетричним . Площу армування знаходимо по формулі (3.49)
697*103
8.19 /18 0.5949 /8.694*1 0.5949 / 2
As As ' * 12.43
365(100) 1 0.2222 см2
Визначаємо коефіцієнт армування за формулою 3.29
2*12.43
0.055
25*18 ,що незначно відрізняється від прийнятого в другому
наближенні ( 0.056 ) . Тому приймаємо 4 Ø32 А400с Аs +Аs’ = 32.17 см2
3.1.8 Розрахунок стояків ферми
Обидва стояки ферми розтягнуті і армуються однаково . Переріз стійкт
bxh=15х15 см . Визначаємо необхідний по міцності переріз арматури з умови
Аs =N/Fs (3.50 )
Аs = 66*103 /365(100)=1.81 см2
де N –найбільша розтягуючи зусилля
приймаємо 4 Ø10 А400с Аs =3,14 см2
Перевіряємо тріщінтстійкість елемента.
Повздовжню силу , яку може сприйняти переріз без тріщин , визначаємо за
формулою
N
crc = Fct.ser *(A+2* * Аs ) (3.51 )
Ncrc =2.1*(10-1)*(15*15+2*6*3.14)=55.2кН>Nп=45 кН
Умова виконується , це значить , що тріщини не утворюються тому перевірка по
їх ширині розкриття не потрібна.
62
3.1.9 Розрахунок розкосів ферми
Розкіс 7-8
Розглянемо розкос 7-8 які піддаються стисненню постійним зусиллям 82 кН
, та короткочасним 15,4 кН . Переріз розкосів 15×15 см, арматура класу А400с .
Визначаємо випадковий ексцинтрисетет еа =403,6/600=0,67 см , еа =15/30=0,5 см
Так як еа >1 см то приймаємо еа = ео =1 см так як еа =h/8=15/8=1,88 см , то
розрахункова довжина розкіса визначається за формулою 3.32 lo
=0.9/403.6=363.24
При lo =363.24 см > 20h =20*15=300 см розрахунок ведем як позацентрово
стисненого елемента . Визначаємо радіус інерції перерізу
h 2
ix
12 (3.52 )
152
ix 4.33
12 см
i
Відношення l / x
o =363,24/4,33=83,9>14 , тому необхідно врахувати вплив прогину
елемента на значення ексцинтрисетета повздовжньої сили . Мінімальне значення
процента армування 0.25% . При симетричному армуванні , коли Аs = А’s та
Fsc =Fs площа перерізу арматури рівна
N * e Rb b2 * So
R (h a' )
Аs = А’s= sc o (3.53 )
де N =82+15,4=97,4 кН
So=0.5*b*h2 (3.54 )
So=0.5*15*152=1688 cм2
Ексцинтрисетет визначаємо за формулою 3.43 е=1*1+0,5*15-4=4,5 см
робочу висоту визначаємо за формулою 3,37 h0 =15-4=11см
97.4 *1000 * 4.5 19.8(100) * 0.9 *1688
1006
365 * (11 4)
Аs = А’ 2
s= см <0
так як Аs = А’s<0 то арматуру приймаємо конструктивно 4Ø10 А400с Аs = 3,14
см2
63
Розкіс 8-9
Армування розкоса 8-9 приймаємот по розкосу 7-8 , оскільки стискаюче зусилля в
ньому менше ,ніж в косці 7-8 приймаємо конструктивно 4Ø10 А400сАs = 3,14 см2
Розкіс 8-9
який піддається розтягненню розрахунковим зусиллям N = 14,4 кН нормативним
зусиллям розтягу Nп =13 кН . Переріз розкосів 15×15 см,
Необхідна площа робочої арматури за умовою міцності:
Аs = 14,4*1000/365·(100) = 0,395 см2.
Приймаємо арматуру: 4Ø10 А400с Аs = 3.14 см2.
Перевіряємо тріщінтстійкість елемента.
Повздовжню силу , яку може сприйняти переріз без тріщин , визначаємо за
формулою 3,51
N -1
crc =2.1*(10 )*(15*15+2*6*3.14)=55.2кН>Nп=13 кН
Умова виконується , це значить , що тріщини не утворюються тому перевірка по
їх ширині розкриття не потрібна.
3.1.10 Розрахунок опорного вузла ферми
N1
N Na
p N
b l Na
p 2
35 l1a
30 1200
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема опорного вузла
Необхідна площа поперечного перерізу повздовжніх ненапружених стержнів у
нижньому поясі в межах опорного вузла:
64
780
x=98
110 670
As = 0.2·N/Fs, (3,55)
де N = 578,6·0.95 = 549,67 кН – розрахункове зусилля в стержні нижнього
поясу з урахуванням γn = 0.95.
As = 0.2·549670/365·(100) = 3.012 см2.
Приймаємо арматуру: 8Ø10 А400с Аs = 6,28 см2. Довжина защемлення
lan = 35·d = 35·1= = 35 см. Приймаємо l1a = 50 см.
Розрахунок поперечної арматури в опорному вузлі.
Розрахункове зусилля із умови міцності в похилому перерізі по лінії відриву
АВ
Nw = (N – Nsp – Ns)/ctg α, (3.56)
де α = 29° - кут нахилу лінії АВ.
Nsp –зусилля , що сприймає попередньо напружена арматура
Nsp = Fsp·Asp·l1/lap (3.57)
N -1
sp = 680*(10 )*5,3*8,4853/150 = 220 кН;
Ns – зусилля , що сприймає повздовжня арматура
Ns = Fs·As·l1/lap (3.58)
Ns = 365*(10-1)*6,28*1 = 229,2 кН;
Nw = (549,67-220-229,2)/1,8 = 85,44 кН.
Площа перерізу одного стержня:
Аsw = Nw/n·Fsw, (3.59)
де n – кількість поперечних стержнів у вузлі, які перетинає лінія АВ; при
двох каркасах та кроці стержнів 100 мм n = 2·7 = 14 шт.
Аsw = 85,44*(1000)/14·290·(100) = 0,21 см2.
З конструктивних міркувань приймаємо стержні Ø10 А400с А 2
sw = 0,785 см .
Із умови забезпечення міцності на згин в похилому перерізі (по лінії АС)
необхідна площа поперечного стержня:
x x
N1 ly a sinβNsp hop Ns 2 hos
2 (3.60)
Asw ,
n
Rsw zsw
де β – кут нахилу приопорної панелі, β = 26°36';
65
hop = hos = h – h1/2 = 78 – 40/2 = 58 см;
N1 – зусилля в приопорному стержні
х – висота стиснутої зони бетону:
х = (Nsp + Ns)/γb2·Fc·b, (3.61)
х = (220 + 229,2)/0.9·19,8·(10-1)·25 =6,4 см;
zsw ≈ 0.6·h0 = 0.6·67 = 40.2 см – відстань від центра ваги стиснутої зони бетона
до рівнодіючої зусиль в поперечній арматурі опорного вузла:
6.4 6.4
621.3 120-170.448-22058- -229.258-
2 2 2
Asw 0.764
-1 см ,
14290 10 40.2
що менше прийнятого Ø10 А400с з Аsw = 0.785 см2; умова міцності на згин в
похилому перерізі задовольняється.
3.1.11 Розрахунок проміжного вузла ферми
Зусилля врозтягнутому розкосі 3-4 рівне14,4 кН . Кількість поперечної
арматури проміжного вузла визначається з умови міцності перерізу АВ . При
цьому всі елементи які примикають до вузла , умовно розглядаються
стиснутими , за виключенням розтягнутого розкоса . У відповідності з
прийнятою розрахунковою схемою граничного стану вузла вперерізі АВ діють
наступні зусилля
Nx –рівнодіюча нормальних зусиль в поперечних стержнях
N –зусилля в розтягнутому розкосі
Nа –зусилля , яке сприймається зчепленням арматури розкосу з бетоном на ділянці
l1
66
l 1
Nx
Na
B
A
l2
Рисунок 3.8 – Розрахункова схема проміжного вузла
Зусилля що сприймається окаймляючими стержнями , в запас міцності не
враховується . Приймаємо k2=1 . Визначаємо напруження в розтягнутій
арматурі за формулою
N
AS (3.62)
14.4 *1000
4586H / cм 2
3.14
Визначимо коефіцієнт k1 , який враховує величину напруження , яке відріз-
няється від Fs =365 МПа , за формулою
k1=4586/36500=0,126
Приймаємо laп =35*1=35 см Приймаємо а=2*d=2*1=2 см
Визначаємо зусилля ,яке передається на поперечну арматуру опрного каркасу
за формулою
N-Na=14.4*(1-(1*13+2)/0.16*35)=24.17 kH
Кількість стержнів на ділянці l2=(виключаючи поперечні стержні , які
відстають від границі опори менше ніж на 100мм ) n=8 кут нахилу розкосу
60o
Необхідну площу перерізу одного поперечного стержня визначаємо за
формулою
N N
A a
sk
n * Rs * cos
(3.63)
67
24.17 *103
Ask 0.169
8 * 365(100) * 0.5
см2
приймаємо Ø10 А400с з А = 0.785 см2
sк
3.1.12 Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та
монтажу
Розрахунок складається в перевірці прийнятої арматури. При монтажі та
транспортуванні ферма сприймає навантаження від власної ваги та зузусилля
обтиснення при цьому в фермі виникають від’ємні згинаючи моменти
б
a
P P
a б
Рисунок 3.9 – Схема монтажа і розрахункові перерізи ферми
Згинаючи моменти від власної ваги ферми g1 при її підйомі визначаємо з
урахуванням коефіціента динамічності kd=1.4 складе:
1
l3=2.9 l1=5.9 l2=6.0 l1=5.9 l3=2.9
g1
a)
А B
g1 g1
А
б) B
Рисунок 3.10 – Розрахункові схеми ферми при монтажі
68
2950
g1=kd*g1n
q = 1.4*3.834 = 5.36 кН/м.
Наближено це навантаження прийнято рівномірно розподіленим . Для обчислення
моментів дію навантаження поділяємо на розрахункові ділянки
Визначаємо найбільші відємні моменти тобто на опорах А та В
Навантаження g1 знаходиться тільки в прогонах l1 ,l2
Визначаємо коефіціенти К1 , К2 , К3 за формулами
К1 = К2=2*(l1 +l2) (3.64)
К 2
3 =К1 * К2- l 2 (3.65)
К = К =2*(5.9+6)=23.8 . К =23,8*23,8- 62
1 2 3 =530,44
Визначимо вантажні члени N1 , N2 за формулою
N1= N2= g 3
1*( l 1 + l3
3)/4 (3.66)
N1= N2= 5.36*( 5.93 + 6.03)/4=564.65 кН
Визначаємо момент на опорі В за формулою
K 2 l
M * N 2
B1 1 * N 2
K K
3 3 (3.67)
23.8 6.0
M B1 *564.65 *564.65 18.95kH / м
530.44 530.44
Момент на опорі А дорівнює 0
Навантаження g1 знаходиться тільки на консолях l3
Момент на опорі А визначимо за формулою
g l 2
3
M 1
A2
2 (3.68)
5.36* 2.92
M A2 65.36
2 кН*м
Для визначення момента на опорі В використаємо метод фокусів . Коефіцієнти
К2 , К3, визначаємо за формулами
К2=2*(1 + l1/l2) (3.69)
К3 =2+ l2/l1 *(2- 1/ К2) (3.70)
К2=2*(1 + 5,9/6)=3,97 ,К3 =2+6/5,9*(2-1/3,97)=3,78
Момент на опорі В визначимо за формулою
69
M A2 (K
M 2 1)
B2
K K
2 3 (3.71)
65.36(3.97 1)
M B2 12.94
3.97 *3.78 кН*м
Сумарні згинаючи моменти визначаємо за формулами
M A M A1 M A2 (3.72)
M B M B1 M B2 (3.73)
M A 0 (65.36) 65.36 кН*м M B 18.95 12.94 6.01 кН*м
Розрахунковим є переріз а-а на опрі А . Висота ферми в перерізі а-а h=154.8 см
Визначаємо зусилля попереднього обтиснення бетона при розрахунку ферми на
його дію за формулою
P A * ( ) 330
sp sp sp l1 (3.74)
P 8.48 * 1.1* (987 156.23) 330 309438H
де sp -коефіціент точності натягу ,який визначаємо за формулою
sp =1+ sp (3.75)
sp =1+0,1=1,1
l1 перші витрати , розраховані для найближчого перерізу
Ексцинтрисетет е визначаємо за формулою
е=h0-0.5*hf+MA/P (3.76)
е=1438-0,5*220-653,6*105/309438,91=1116,78 мм
Розрахунок міцності нормального перерізу виконуємо з врахуванням
розрахункового опору бетону , відповідно до його передаточної міцності
Перевіряємо умову
Р<Fc*b*hf - FsAs (3.77)
Р<309438.91H < 21*250*220-280*1256=803320
Умова виконується , тому границя стиснутої зони проходить цілком в нижній
полиці і розрахунок виконуємо як для прямокутного перерізу висотою
h=1548 мм .
70
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою
Х=(Р-Fsc*As+FsAs’)/Fc*b (3.78)
Х=(309438.91+365*1520)/19.8*250=140.01
тут Аs , так як стійкість арматури періодичного профілю нижнього поясу не
забезпечена. Приймаємо що X<XR , так як Х має мале значення .
Перевіряємо умову
Р*е<Fc*b*Х*(hо -0,5Х) (3.79)
309438,91*116,78<3455*105Нмм<19,8*250*140,01(1438-0,5*140,1)=10055*105Нмм
Умова виконується ,тобто міцність перерізу на дію попереднього обтиснення в
стадії виготовлення забезпечена
З’ясуємо чи в змозі сприйняти монтажні навантаження перерізи елементів
верхнього поясу 2-3 та 2’-3’ . Зусилля N яке виникає в цих консолях при монтажі
дорівнює 341,07 кН . Визначаємо необхідну площу перерізу цих елементів за
формулою
N *
A n
0.8* (R 0.03* R )
b sc (3.80)
341.07 * 0.95 *103
A 112.82
0.8 * (19.8 0.03* 365)
см2
Прийнята площа перерізу верхнього пояса А=25*22=550 см2 , що більше
112,82 см2 .Це значить , що прийнятий переріз достатній .
Визначаємо випадковий ексцинтрисетет еа =l/600 = 328,7/600 = 0,55 см. еа = h/30 =
22/30 = 0.73 см приймаємо еа = ео = 1 см, що більше еа =h/8=22/8=2.75см
розрахункову довжину визначаємо за формулою
l0 =0.9*l (3.81)
l0 =0.9*328,7= 295,83 см
Найбільша гнучкість перерізу l0/h =295,83/22=13,45>4 ,тому необхідно врахувати
вплив прогина елемента на його міцність
Визначаємо площу перерізу арматури з умови міцності по формулі
71
N *
A n
s
R * )
s sc (3.82)
341.07 *103 * 0.95
As 8.95
365 * (100) *1.15
см2
As 8.95
см2 , що менше прийнятого раніше 4 Ø32 А400с з Аs = 32,17 см2
Тому переріз взмозі витримати монтажне навантаження .
72
4 Основи та фундаменти
73
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого
до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого
шару. З метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять
похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку грунтів, що є основою
будівельного майданчику. Інженерно-геологічний розріз будівельного
майданчику зображено на рисунку 4.1.
Насипний та рослинний грунти не використовуються в якості несучих
шарів, тому розглядаємо шари грунту починаючи з третього.
Супісок лесоподібний:
Питома вага грунту та часточок грунту визначається за формулою
g (4.1)
де - щільність ґрунту, т/м3;
g - прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с2 (для технічних
розрахунків допускається приймати g - 10 м/с2).
1.75*10 17.5 кН/м3
За щільністю часток знаходять питому вагу часток ґрунту, кН/м3:
g
S S (4.2)
де S – щільність часток ґрунту, т/м3
S 2.66*10 26.6 кН/м3
Коефіцієнт пористості ґрунту:
e 5 (1W )1
(4.3)
де W – природна вологість, т/м3
26.6
e (1 0.162)1 0.766
17.5
74
Попередній розрахунковий опір грунту R визначаємо за [ 22 ] в залежності від
типу грунта, коефіцієнта пористості е та показника текучесті IL
1
CK-1
CK-2
Рисунок 4.1.- Схема розташування геологічних свердловин
105
Умовні позначення
104
103
102 0.4 0.4 Насипний
0.5 101.4
101 1.2 0.4 1.0 грунт
100.9
100 2.1 0.4 2.0 99.9 Рослинний
99 3.4 0.4 шар
3.3 98.6
98 4.4 0.4
4.2 97.7
4.7 0.4 Супісок
97 4.5 97.4 лесоподібний
96
95 7.5 94.9 Пісок
7.5 94.4
94
93
92
91
Рисунок 4.2.- Розріз по геологічним свердловинам
4.2 Визначення глибини закладання фундамента
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
75
- за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn +0.2 (4.4)
де Kh– коефіцієнт впливу теплового обміну режиму будівлі на промерзання
ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін, приймається за [ ], Kh= 0.5; при
середньодобовій температурі повітря у приміщенні t=20°С, з підлогою
влаштованою по ґрунті у м. Смілі
dfn = 0.9 м – нормативна глибина промерзання грунту.
dр = 0.5*0.9+0.2 =0.65 м.
- з геологічних міркувань мінімальна глибина закладання фундамента:
d1 = h1+h2 + 0.4, (4.5)
dр = 0.4 + 0.8 + 0.4 = 1.6 м.
- за конструктивних міркувань глибину закладання підошви фундаменту d
визначаємо за формулою:
d h h h
бл под m , (4.6)
h
де m - відмітка верхнього обрізу фундаменту над рівнем планування,
приймається у межах 0,3 . . .0,8 м у залежності від умов планування будівельного
h
майданчику. Приймаємо m = 0,5 м;
h
бл висота необхідної кількості стінових блоків;
h
под - висота подушки стрічкових фундаментів.
Конструктивна висота фундаменту повинна бути більше чи рівною
максимальній глибині, визначеній за першими двома умовами:
d 30.60.30.5 1.6м.
Остаточно приймаємо глибину закладання підошви фундаменту d =1,6 м.
4.3 Визначення розмірів підошви фундамента
76
Д1 СН1
+8.080
КЛ1
0.000
Рисунок 4.3.-схема навантажень
Повне навантаження на 1м. фундамента визначаємо за рисунком 4.3 за
формулою:
N [Д1СН1]* 2.85 КЛ1
II (4.7)
Де Д1 -навантаження від покрівлі дивись разом з таблицею 3,1.
СН1 -снігове навантаження приймаємо, згідно [ ]
КЛ1 –навантаження від цегляної кладки
ст *h * * g
КЛ1= ст =0,51*8080*19,5*10=81800 Н/м
N II [2814 700]*2.8581800 91815
Н/м
Обчислюємо попередню ширину фундаменту:
N
b II
R d
0 0 (4.8)
91.815
b 0.421
250 20 1.6 м.
Знаходимо фактичний розрахунковий опір ґрунту на рівні підошви
фундаменту (3.11):
R CI CII [Mk b M d ' (M 1)d ' M c ],
Z II a I II a b II C II
k (4.9)
де C I =1,25 – коефіцієнт умов роботи ґрунтової основи для супіску при IL<0.25, за
табл. 11, [ ];
77
8080
CII =1,0 – коефіцієнт умов роботи у взаємодії з основою для будівель з
гнучкою конструктивною схемою, при відношенні довжини будівлі до вистоти
L/H=77.62/11.2>4.0 , [ ];
k - коефіцієнт надійності, який приймається при визначенні розрахункових
характеристик по СНіП, k =1,1 згідно [ ];
M
,M g ,MC - коефіцієнти, які приймаються у залежності від розрахункового
M M M
значення кута внутрішнього тертя, II = 210 ( =0,56; g =3,24; C =5,84);
II - питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту, II =17,5 к Н/м3;
d d
I - глибина закладення підошви фундаменту, I =1,6 м;
'
II - середнє значення питомої ваги ґрунту вище підошви фундаменту:
i h
' II , i
II
h
i (4.10)
,h
II ,i i - розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів
h d
ґрунту від рівня планування до підошви фундаменту. У формулі i ;
; 0.4*14.03 0.8*16.3817.50.4
II 16.07
1.6 к Н/м3;
c c
II - питома вага супісі, II =11 кПа;
k B
Z =1, тому що 0 =2,02 м < 5м;
d
b =0, оскільки будівля без підвалу;
1.21.0
R (0.561.00.42117.53.241.616.07 5.8411) 166.2êÏ à
1.1
R ,R
Порівнюючи значення 0 I , котрі відрізняються одне від одного більше ніж на
10 кПа, продовжуємо уточнення розмірів.
109.18
b1 0.813
166.2 201.6 м.
1.21.0
R (0.561.00.81317.53.241.616.07 5.8411) 170.4êÏ à
1.1
78
R ,R
Порівнюючи значення 0 I , котрі відрізняються одне від одного не більше
ніж на 10 кПа, припиняємо уточнення розмірів і остаточно приймаємо ширину
фундаменту b=1 м.
h
По ГОСТ 13580-85 (додаток 2) приймаємо подушку ФЛ 10.24-3 под =0,3 м.
h
При висоті подушки под =0,3м глибина закладання підошви фундаменту :
d 30.60.30.5 1.6 м.
Уточнюємо для прийнятих ширини і глибини закладання підошви
фундаменту розрахунковий опір ґрунту. Оскільки
1.21.0
R (0.561.0117.53.241.616.075.8411) 172.38êÏ à
1.1
Перевіряємо фактичний тиск під підошвою фундаменту
N II
P
b1 , (4.11)
яке повинно бути менше чи дорівнювати розрахунковому тиску R .
N
Тут II - сума розрахункових навантажень на 1 м погонної довжини
N
фундаменту, тобто навантаження від будівлі II , ваги фундаменту і ваги ґрунту
на зрізах фундаменту:
79
600
300 300 +0.200
0.000
ÔÁÑ 24.6.6-ò
ÔË 8.24-3
500 500 -1.900
1000
Рисунок 4.2 - Конструкція фундаменту
N N G G .
II II ф гр (4.12)
G ,G
Для визначення ф гр спочатку визначають об’єм фундаменту і ґрунту
Загальний об’єм фундаменту і ґрунту на його зрізах :
V0 1*1.6*1.00.5*0.6*1.0 1,9
м3.
Об’єм фундаменту:
Vô 1,6*0,6*1,01*0,3*1,02*0,5*0,3*0.3 1.17
м3.
Об’єм ґрунту на уступах фундаменту:
Vãð V0 Vô 1,91.17 0.73
м3.
Приймаємо питому вагу стінових фундаментних блоків 24 кН/м3, а ґрунту
зворотної засипки – 17 к Н/м3. Звідси:
Gãð 241.17 28.08êÍ / ì 3;
Gô 170.73 12.41êÍ / ì 3.
NII 109.18 28,0812,41150.3êÍ / ì .
Отже,
80
1600
300 1300 500
25 25
600 600 600
1900
Середній тиск під підошвою фундаменту:
150.3
P 150.3êÏ à R 172.38êÏ à,
1
тобто перевірка тиску під підошвою фундаменту виконується.
4.4 Визначення просідання фундаменту
Розрахунок основ за деформаціями в більшості випадків проводиться з
урахування сумісної роботи наземних конструкцій. За деформаціями основи
розраховують виходячи з умови[15]:
S<[SU] (4.13)
де S – коефіцієнт значення сумісної роботи деформацій основи та будівлі, які
визначаються розрахунком:
[SU]– граничне допустиме значення сумісності деформації основи та будівлі,
приймається за додатком 4 [9], SU = 10см.
Метод пошарового додавання застосовується для розрахунку осадок
фундаментів шириною менше 10м при відсутності в межах стискуваної товщі
грунтів з модулем деформацій Е > 100 МПа.
Осадка основи S визначається за формулою:
n
zpi·hi
S
E
1 i (4.14)
де β – коефіцієнт якій дорівнює 0,8;
σzpi – середнє значення додаткового вертикального нормального напруження
в і-тому шарі ґрунту, яке дорівнює напів-сумі визначених напружень на верхній zi-
1 та нижній zi границях шару по вертикальній осі, яка проходить через центр
підошви фундаменту;
hi і Ei – відповідно товщина і модуль деформацій і-того шару ґрунту;
n – число шарів на які розбита стискувальна товща основи.
Розрахунок осадки виконуємо в такій послідовності:
81
1. Складаємо розрахункову схему фундаменту за типовим геологічним
розрізом для визначення осадок, розбивши стискувану зону на 8-12
елементів товщиною z=0,4·b=0,4·1=0,4м.
2. Визначаємо напруження від власної ваги в характерних точках:
а) на підошві першого шару:
σzg1 = γ1·h1 = 14,03*0,4 = 5,61 кПа
б) на підошві другого шару:
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 5,61 + 16,38·0,8 = 18,72 кПа
в) на рівні підошви фундамента:
σzg0 = σzg2 + γ3·h
/
3 = 18,72 + 17,5·0,4 = 25,72 кПа
г) на підошві третього шару:
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 25,72+17,5*0,9 = 41,47 кПа
д) на підошві четвертого шару:
σzg4 = σzgв + γ4 ·h4 = 41,47+16,9*1,4 = 65,13кПа
е) на підошві п’ятого шару:
σzg5 = σzgв + γ5·h5 = 65,13+17,2*1 = 82,33 кПа
ж) на підошві шостого шару:
σzg6 = σzgв + γ6·h6 = 82,33+18,5*0,3 = 87,88 кПа
к) на підошві сьомого шару:
σzg7 = σzgв + γ7·h7 = 87,88+17,4*2,8 = 136,6 кПа
3. Визначення додаткового тиску на основу:ї
Р0 = Рсер – σzg0 = 153,91 – 25,72 = 128,2 кПа
4. Визначаємо додаткове напруження на підошві та покрівлі кожного
елементарного шару та його осадку в табличній формі.
82
Таблиця 4.2 – Визначення осадок
Глибина
Напруженн
даної точки Модуль
я від Додаткове Товщина Осадка
від ξ = σzpср, деформац
α власної навантажен шару шару
подошви 2z/b кПа ії ґрунту
ваги ґрунту ня σzp, кПа hi,см Si, см
фундаменту Еі, кПа
σzg, кПа
z, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0 1 25,7 128,2
120,57 40 0,551
1 0,4 0,8 0,881 41,47 112,94 7000
97,62 40 0,446
65,13
2 0,8 1,6 0,642 82,3
71,73 40 0,23
3 1,2 2,4 0,477 61,15
54,55 40 0,175
4 1,6 3,2 0,374 47,95 10000
45,58 20 0,073
5 1,8 3,6 0,337 43,2
41,22 20 0,066
6 2,0 4 0,306 39,23
82,33 36,16 40 0,145
7 2,4 4,8 0,258 33,08
30,86 40 8000 0,123
8 2,8 5,6 0,223 28,59
27,24 30 0,082
9 3,1 6,2 0,202 87,88 25,896
25,51 10 9000 0,023
10 3,2 6,4 0,196 136,6 25,13
25.13 кПа <136,6*0.2=27,32 кПа
ΣS=1.914 см <SU=10 см
Отже за конструйований фундамент відповідає всім вимогам [ 16 ]
4.5 Розрахунок необхідної арматури в фундаменті
Необхідну кількість арматури подушки фундаменту визначають по
згинаючому моменту М, який визначається в консольній частині подушки при
завантаженні її реактивним тиском ґрунту.
М = 0,5 Р·l2 (4.15)
де Р -середній тиск під підошвою фундамента
l- довжина консолі підошви
М = 0,5·153,91·0.22 = 3.1 кН·м
83
M
P
200 300 300 200
Рисунок 4.3- Розрахункова схема фундаменту
Робоча висота фундаментної подушки:
h = 30 – 4 = 26 см
Площу арматури визначаємо за формулами (3.5) та (3.6):
M
Ao 2
Rb b ho
3.1*(105 )
A0 0,0054
8,5*(100)·100·26 2
=0,01 =0,995 R
1 S .R (1 )
sc,u 1,1 , (4.16)
0,850,008·8,5
R 0,651
225 0,850,008·8,5
1 ·(1 )
400 1,1
=0,01<R=0,651 – фундамент не переармовано
M
As
Rs ho , (4.17)
3.1(105 )
AS 0.53cм 2
225(100)*0,995*26
Приймаємо арматури класу А240с 88, Аs=4.02 cм² з кроком 125 мм на 1 м.п.
Аналогічно для кожного шару за формулами (4.1)-(4.3) визначаємо питому вагу
грунту та часточок грунту та коефіцієнт пористості ґрунту .
Пісок пилуваий:
1.69*10 16.9 кН/м3
84
S 2.65*10 26.5 кН/м3
26.5
e (1 0.063)1 0.667
16.9
Супісок лесоподібний:
1.72*10 17.2 кН/м3
S 2.66*10 26.6 кН/м3
26.6
e (1 0.0114)1 0.564
17.2
Супісок лесоподібний:
1.85*10 18.5 кН/м3
S 2.66*10 26.6 кН/м3
26.6
e (1 0.201)1 0.727
18.5
Пісок дрібний:
1.74*10 17.4 кН/м3
S 2.65*10 26.5 кН/м3
26.5
e (1 0.047) 1 0.595
17.4
Результати розрахунку по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1.
4.6 Розрахунок петлі плити
Розрахунок ведемо для 2-х петель.
Навантаження на одну петлю складає:
F=mпл/2 (4.18)
де mпл –вага плити згідно [ ]
F = 1,75/2=0,875кН.
Аs = F/Rs = 0,875/225 = 0,003889 см2
Приймаємо арматуру Ø8 А240с Аs = 0,503 см2.
85
5 Технологія та організація
будівельного виробництва
86
5.1 Технологічна карта на монтаж будівельних конструкцій
5.1.1 Визначення обсягів монтажних робіт
На основі об‘ємно-планувальних рішень будівлі , користуючись каталогами та
довідниками [ 20 ] визначаємо кількість елементів по маркам та їх массу.
Отримані результати заносимо до таблиці 5.1.
Основні монтажні процеси, які пов‘язані з встановленням усих елементів
несучих та огороджуючих конструкцій в проектне положення, супроводжуються
допоміжними процесами, які включають: замонолічування стиків залізобетонних
конструкцій, електрозварювання монтажних стиків та герметизацію із розшивкою
швів.
Технологічний процес монтажу будівельних конструкцій є комплексним
процесом, який складається з простих процесів і операцій, результатом виконання
яких є готовий каркас будівлі або окрема частина будівлі чи споруди. Складові
технологічного процесу монтажу розділяють на транспортні, підготовчі, монтажні
процеси. Роботи по установці конструкцій в проектне положення основні
монтажні, роботи по закріпленню їх у цьому положенні супутні монтажні роботи.
5.1.2. Вибір монтажних пристроїв
При монтажі будівельних конструкцій використовують вантажозахватні
пристрої
(траверси, стропи) для підйому збірних елементів; монтажні пристосування для
вивіряння і тимчасового закріплення конструкцій; різноманітне монтажне
оснащення яке забезпечує зручну і безпечну працю монтажників на висоті.
Вибір монтажних пристроїв виконуємо для кожного конструктивного елементу
будівлі, враховуючи що кількість пристроїв повинна бути мінімальною.
Вибрані монтажні пристрої для підйому, вивіряння та тимчасового закріплення
конструкцій зводимо в таблицю 5.12.
87
Таблиця 5. 1 – Обсяги допомiжних робiт.
Обсяг
Одиниці
№ Назва конструктивних елементів, процесів та робіт на
вимірюван
п/п формули підрахунку всю
ня
будівлю
1 Монтаж плит фундаментних щт 221
2 Монтаж плит фундаментних шт 771
3 Монтаж колон шт 22
4 Замонолічування колон в стаканах 1 стик 22
Електрозварювання закладних деталей колони
5 м.п. 8,0
і ферми
6 Монтаж ферм шт 7
Зварювання закладних елементів ферми і плит
7 м.п. 168
покриття
8 Монтаж плит покриття шт 388
9 Замонолічування швів між плитами покриття м.п. 2853
Електрозварювання закладних елементів
10 м.п. 3,8
опорних плит з прогонами та балками
11 Монтаж опорних плит шт 33
12 Монтаж балок шт 5
13 Монтаж прогонів шт 14
Зварювання закладних елементів прогонів та
14 м.п. 12,4
колони
15 Монтаж плит перекриття шт 41
Електрозварювання закладних елементів плит
16 м.п. 28,3
перекриття і ригелів
Замонолічування стиків між плитами
17 м.п. 302,5
перекриття
18 Монтаж перемичок шт 482
19 Монтаж сходинкових маршів шт 12
88
Примітка
Таблиця 5.2 -Вибір монтажних пристроїв
Характеристика
Назва монтажного пристрою
Назва пристрою
конструкції (№ креслення та
Ескіз
організація)
1 2 3 4 5 6
Монтаж Траверса
10 0,18 1
колон уніфікована
ЦНИИОМТП,
РЧ-455-69
Вивірка і
тимчасове Клиновий
кріплення
вкладиш,
колон при
ЦНИИОМТП,
встановленні їх - 0,01 -
№7
в фунд.
стаканного
типу
Укладка
плит Траверса, ПИ
покриття та Промсталькон-
4 0,53 1,6
перекриття струкція,
розмірами 2006-78
3х6
89
Вантажо-
підйомність.,т
маса,т
Висота стропу-
вання, м
Продовження таблиці 5.2
1 2 3 4 5 6
Установка
Траверса, ПК
кроквяних 10 0,46 1,8
Промсталькон-
балок 23940
струкция
прольотом
15946 Р-11
18 м
Укладка
плит Траверса, ПИ
покриття та Промсталькон-
4 0,53 1,6
перекриття струкція,
розмірами 15946Р-13
3х6
Тимчасове
Забезпечен- огородження
ня місця ПИ
- - -
робочого на Промсталькон-
висоті струкція,
4570Р-2
90
Продовження таблиці 5.2
1 2 3 4 5 6
Забезпечен- Приставочна
ня місця драбина з
робочого на площадкою, - 0,11 -
висоті ПК
Головсталькон
струкція, 220
Монтаж
ригелів,
Строп
розвантажен
чотирьохгілко-
ня і 5 0,22 9,3
вий, Пи
розкладка
Промсталькон-
дрібних
струкція,
конструкцій
21059М-28
Рамковий
підхват
Сходові Бюро
марші та упровадження 3 120 730
клітини ЦНІІОМПТ
780.00.000
91
5.1.3. Вибір методів монтажу
Технологічну послідовність монтажу елементів на ділянці даної будівлі
встановлюємо в залежності від об’ємно-планувальних рішень i разом з тим
враховуємо такі загальні вимоги:
- монтуємо ферми та балки з колес , а всі інші конструкції з попередньою
розкладкою;
- забезпечення повного i раціонального завантаження транспорту;
- здiйснення монтажу способом «на кран» (першими встановлюються
елементи найбільш віддалені вiд осi крана);
Згiдно з об’ємно-планувальним рiшенням будiвництво ведемо методом
захваток.
Технологiчна послiдовнiсть встановлення конструктивних елементiв:
пiсля вивірки рівня стаканів фундаментів монтуємо колони каркасу, потiм на
змонтовані колони ферми. Пiсля виконання цих робiт проводим монтаж плит
покриття на ферми . Паралельно з цими роботами ведеться мурування стін з
силікатної цегли.
Вибір методів монтажу залежить від об’ємно - планувальних та
конструктивних рішень будівлі, складу будівельних процесів, від способів
з’єднання та закріплення елементів конструкцій, характеру їх укрупнення та
способу транспортування і подачі в зону монтажу, механізації окремих
монтажних процесів або їх комплексу.
Комплексний процес монтажу конструкцій надземної частини промислової
будівлі складається з установлення колон, плит покриття та стін з цегли,
вивіряння встановлених конструкцій, зварювання та замонолічування стиків
елементів конструкцій.
Споруда що проектується – складається здекількох частин безкаркасна
двоповерхова частина , одноповерхова знеповним каркасом та каркасна
одноповерхова частина . Монтаж конструкцій проводиться поелементним
методом. Цей метод передбачає збирання конструкцій в проектному положенні із
92
окремих складаючих елементів. Тобто за один підйом виконується підіймання
одного елементу та встановлення його в проектне положення.
Для монтажу колон, підкранових балок, стінових панелей використовується
диференційований метод монтажу окремими потоками.
Збірні конструкції покриття монтують комплексним методом, в одному
потоці. Конструкції монтують з вивірянням перед кінцевим закріпленням.
Комплекс робіт по зведенню надземної частини одноповерхової промислової
споруди виконувати окремими потоками
Монтаж колон проводити тільки після інструментальної перевірки
відповідності проекту відміток і положення в плані фундаментів та підготовки
дна стакану. Перед монтажем виконати підливку дна стакану.
Колони доставляють на будівельний майданчик транспортними засобами та з
них проводять монтаж. При монтажі колон кран переміщується по середині
прольоту і з однієї стоянки монтує дві колони При вивірянні колон проводять
замонолічування стиків колони з фундаментом.
До набуття бетоном 70% проектної міцності встановлення наступних елементів
на колони не дозволяється.
Ферми монтують з транспортних засобів. Ферми встановлюють на оголовки
колон вивіряючи положення в плані по рискам, що нанесені на опорах. Балки
тимчасово закріплюють анкерними болтами. Стійкість перших двох змонтованих
ферм забезпечується розчалками, що закріплені за верхній пояс балки та
спеціально встановлені якоря, або монтажні петлі фундаментів.
Конструкції покриття, монтують комплексним методом, окремими потоками з
транспортних засобів.
Монтаж плит покриття починають з встановлення першої карнизної плити.
Після укладення кожної плити її закладні деталі приварюють до закладних
деталей балки не менше ніж в трьох точках. Плити покриття монтуються на
максимальному виліті стріли крану оснащеним гузьком. При монтажі плит
покриття кран переміщується по середині прольоту та збоку будівлі.
93
5.1.4. Визначення монтажних характеристик елементів
Монтажна вага визначається для найбільш характерних елементів кожної
групи. Монтажну вагу визначаємо за формулою:
Q Q q
м е пр (5.1)
де Qм – монтажна вага елементу;
Qе – конструктивна вага елементу, що монтується;
Qпр – вага монтажного пристосування.
Монтажну висоту визначаємо за формулою:
H=h1+h2+h3+h4 (5.2)
де h1 – висота від рівня стоянки крану до опори на яку установлюють елемент;
h2 – запас по висоті необхідний з умов технології монтажу для заведення
конструкції до місця установки, або переносу конструкції через інші;
h3 – висота конструктивного елементу в проектному положенні;
h4 – висота монтажного пристосування.
Необхідний виліт стріли визначаємо
hн
стр=(b+c+d)*(Hм-hш)/(hc+hn+a)
де b-половина товщини стріли на рівні верху елемента ,що монтується ,або
раніш встановленої конструкції , м.
с-мінімальний зазор між стрілою крана і елементами , що монтується ,м.
d-відстань від центру ваги до приближеного до стріли крана краю елемента
Нм –Монтажна висота;
hш –відтань від рівня стоянки крану до вісі повороту стріли
hс – висота строповки;
hп – висота поліспасту
а – відстань від центру обертання крану до вісі обертання стріли Визначаємо
необхідний виліт стріли крану графічним способом:
94
Рисунок 5.1- Визначення необхідного виліту стріли крану при монтажі
Таблиця 5.3 -Вибір монтажних кранів
№ Елементи монтажні характеристики марка Робочі параметри
вантаж висота виліт крану ванта висот виліт
о підйом стріли жо а стріли
підємні у підєм підйо
сть ність му
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 колона 2,18 7,5 min МКГ-40 28 22 8
2 опорна плита 3,65 11,1 min КС-5363 4 1 8 12
3 Плита 3,35 7,4 min МКГ-40 8 1 2 16
перекриття
4 Плита 3,35 14,05 19,02 МКГ-40 5 26 стр 20,8
покриття Гус 6
5 Ферма 9,66 12,3 min МКГ-40 20 18 10
6 Сходи 2,01 11,3 min КС-5363 4 1 8 12
7 Балка 3,2 8,6 min КС-5363 4 1 8 12
8 Прогон 2,99 13,8 min КС-5363 4 1 8 12
95
змішаний метод монтажу спеціалізований
потік
5.1.5. Вибiр способiв закрiплення конструкцій
Конструкція каркасу будівлі складається з конструктивних елементів:
колони,ферми , плити покриття . Виконуючи монтаж елементів каркасу
утворюються монтажні стики, які в подальшому замонолічують цементним
розчином та герметизують застосовуючи гідроізоляційні мастики, або інші
герметики, що стійкі до дії атмосфери.
В даному проекті влаштовуються такі стики:
1. Колони в стакані фундаменту
2. Колони та ферми
3. Ферми та плити покриття
Ці стики виконують шляхом електрозварювання закладних елементів та
анкерних випусків з подальшим замонолічуванням та герметизацією.
Схеми влаштування стиків наведено в таблиці 5.4
96
Таблиця 5.4 - Способи закріплення конструкцій
Схема стику Місце Спосіб влаштування
замурування Рекомендован укда- ущіль- зварю- гермети
і дання нення вання -зації
матеріали
1 2 3 4 5 6 7
Колона в 1-Жорсткий вручну вручну
стакані бетон шуров-
фундамету ками ------ -------
вібро- внутрі
2-Розчин В- бункером ш
22.5 нім
віб-
раторо
м
Стик ферми з 1-елек-
колоною трозва
-------- ----------- -------- рка
-- hш12 -------
ручне -
електр
оди Е-
42
Шви між розчино- внутрі
плитами насосом ш
перекриття і Розчин В-22.5 в опа- нім ------- ---------
пок- лубку віб- -
риття раторо
м
97
5.1.6 Вибір транспортних засобів
Вибір транспортних засобів для доставки конструкцій на будівельний
майданчик (для розкладки їх в зоні дії монтажного крана чи безпосередньо під
кран при монтажі з колес) полягає в підборі спеціалізованих автопоїздів (фермо-,
колоно-, балко-, плитовозів) виходячи з розмірів конструкцій що перевозяться і
максимального використання вантажепід’емності транспортних засобів,
габаритних розмірів. Для кожного виду конструкцій підбираємо транспортний
засіб з урахуванням габаритів та повної ваги конструкцій що перевозять за один
цикл. Якщо монтаж ведеться з колес, то доставка конструкцій проводиться
безпосередньо на будівельний майданчик під монтаж або на місце складування
якщо монтаж виконується зпопереднью розкладкою. Результати зводимо в
таблицю 5.5.
Коефіцієнт використання вантажепідйомності транспортних засобів:
q
k
Q (5.3)
Перевантаження транспортного засобу дозволена не більше як на 10% його
проектної вантажепідйомності.
98
Таблиця 5.5 – Підбір комплекта машин
Кількість Коефіцент
№ Маса Вантаже- елементів використанн Спосіб
Тип і марка
п/ Елементи елемент підйомніст що я монтаж
машини
п у т ь т перевозятьс транспортно у
я го засобу kт
УПР-1212
1 Колони 2 14 7 1,00 З колес
КамАЗ-1212
Плити УПЛО-906
З раскла
2 покриття та 2,2 9 4 0,97
ЗІЛ-130В дкою
перекриття
УПФ1218
3 ферми 9,2 12 1 0,7 З колес
МАЗ-504А
УПЛО-906 З раскла
4 Прогон 1,5 9 6 1
ЗІЛ-130В дкою
Сходові марші УПЛО-906 З раскла
5 1,9 6 3 0,95
та клітини ЗІЛ-130Г дкою
6 Балки 2,8 УПЛО-906 9 3 0,93 З колес
5.1.7 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні
Складається з метою визначення затрат праці, кількості кранів, і щоб
підрахувати техніко – економічні показники варіантів монтажу.
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та
заробітної платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються кількості
кранів, визначення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних
показників.
Калькуляція складається на основі [25]. Розрахунок калькуляції приведено в
таблиці 5.6.
99
5.6 - Калькуляція трудових витрат та заробітної платні
100
101
5.1.8 Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для
складання графіку виконання монтажних робіт та визначення строків виконання
монтажних робіт.
Таблиця технологічних розрахунків складається на основі калькуляції
трудових витрат та заробітної платні.
Технологічні розрахунки приведені в таблиці графічної частини аркуш
5.1.9 Визначення кількості кранів у комплекті
Кількість кранів у комплекті визначається за формулою:
T
n н
kм *Т з (5.4)
де Тн - нормативна тривалість роботи кранів, приймається по таблиці 5.17
Т3 - заданий термін будівництва будівлі, ТЗ =12 місяців (термін будівництва
в місяцях переводиться в зміни з урахуванням двозмінної роботи);
Км- коефіцієнт, що враховує частку монтажу від загального терміну
будівництва.На монтаж конструкцій багатоноповерхової промислової споруди
Км =0,20-0,25
При визначенні кількості кранів у комплекті по формулі передбачається, що всі
крани працюють паралельно.У дійсності крани працюють сумісно з деяким
зрушенням у часі.Для обліку цього у формулі рекомендується вводити коефіцієнт
сполучення Кс , що залежить від кількості працюючих кранів.
Тоді формула прийме вигляд:
102
Tн * k
n с
kм * TЗ (5.5)
64.88*1,25
n 1.298
0,25*250
Для монтажу конструкцій приймаємо 2 крани –
5.1.10 Техніко-економічні показники
До техніко-економічних показників належать:
- Тривалість монтажу - 252 змін
- Трудомісткість - 1323
люд-зм
- Середня продуктивність монтажників - 1,88 т/люд-зм.
- Тривалість роботи кранів - 252 маш-зм
- Середня продуктивність кранів - 9,89 т/ маш-зм.
5.1.11 Розробка заходів з техніки безпеки проведення монтажних
робіт
При виконанні робіт додержуватись вимог: ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів
безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві.
1. На ділянках де ведуться монтажні роботи забороняється знаходження
сторонніх осіб та проведення інших робіт.
2. Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають
монтажних петель, або маркування.
3. На будівельному майданчику встановити знаки безпеки.
4. Усі монтажні пристосування повинні бути заводського виготовлення,
випробувані та мати акт випробувань.
5. При монтажі захватні пристосування знімати тільки після остаточного
встановлення і закріплення конструкцій в проектному положенні.
6. При сильному вітрі, грозовому дощі роботи припинити.
103
5.2 Організація будівництва
104
5.2.1 Складання сіткового графіку
5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [22] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва-374 днів
підготовчий період - 3 місяці
передача обладнання в монтаж – триває з 12 по 15 місяць.
монтаж обладнання складає 4 місяці і ведеться з14 по 17 місяць.
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -
монтажних робіт
Таблиця 5.23- Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних
робіт
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду ТОВ”ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
2 Підземні роботи ТОВ” ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
3 Влаштування вводів БУ-424
4 Влаштування бетонної основи під підлогу ТОВ” ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
5 Монтаж конструкцій каркасу ТОВ” ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
6 Влаштування покрівлі ТОВ” ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
7 Влаштування підлоги ТОВ” ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
8 Опоряджувальні роботи ТОВ” ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
9 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
10 Внутрішні електротехнічні роботи КСУ-431
11 Монтаж технологічного обладнання МПМК-1
12 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-1
13 Здача об’єкту в експлуатацію ТОВ”ЖИТОМИРМІСЬКБУД”
105
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
а) Підземні роботи
Роботи цього циклу виконуються організацією ТОВ”ЧЕРКАСМІСЬКБУД” на. В
склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
розробка грунту бульдозером ДЗ-42
розробка котловану екскаватором Е-652Б з ємкістю ковша 0,65 м3 у відвал та
на автосамоскиди
добор грунту бульдозерами
влаштування монолітних фундаментів
монтаж фундаментних плит
зворотня засипка траншей бульдозером ДЗ-42
Всі роботи виконуються поточним методом спеціалізованими методом
спеціалізованими бригадами
При монтажі фундаментів задіяна бригада монтажників Збірні конструкції
фундаментів надходять на майданчик з заводу ЗБК який розташований на відстані
9 км автомобільним транспортом.
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
б) влаштування бетонної основи основи під підлогу
Роботи цього циклу виконуються після закінчення зворотньої засипки траншей і
влаштування вводів. Ці роботи включають в себе:
Ущільнення грунту щебнем
Влаштування обмазочної(обклеюваної) гідроізоляції
Влаштування підстилаючого шару з бетону
Влаштування бетонної силової плити
Роботи цього циклу виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків. Роботи
виконуємо потоковим методом по ділянках.
Щебінь та пісок для ущільнення грунту доставляють на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від
будівельного майданчику.
106
Інші матеріали завозимо автомобільним транспортом з бази УВТК що
знаходиться на відстані 5 км від будівельного майданчику.
в) монтаж конструкцій каркасу
1) Монтаж колон
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу і
ведуться потоковим методом по ділянках.
Монтаж колон ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном МКГ-40.
Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка
складається з монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 5 км від будівельного
майданчику.
Роботи по монтажу колон ведемо в 2 зміни.
2) Монтаж елементів покриття та перекриття
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон (в виробничій частині),
цегляної кладки та монтажу балок (в адміністративній частині) і ведуться
потоковим методом по ділянках.
Монтаж ферм та плит покриття на ІІІ ділянці ведеться методом „з коліс”. Монтаж
ведеться краном МКГ-40, який для монтажу плит покриття та перекриття
обладнується гуськом. Монтаж плит перекриття та покриття на І та ІІ ділянці
ведеться краном КС-5363
Монтаж ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка складається з
монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 5 км від будівельного
майданчику.
Роботи по монтажу елементів покриття та перекриття ведемо в 2 зміни.
г) влаштування покрівлі
107
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які надходять на будівельний
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9
км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом.
Потік складається з наступних робіт:
влаштування обмазочної пароізоляції з гарячого бітуму.
Влаштування сітки блискавкозахисту з арматури А-І Ø 8
влаштування теплоізоляції з жорстких мінераловатних плит
влаштування цементної стяжки
влаштування покрівлі з 3-х шарів рубемасту РНП-350
Роботи веде ТОВ”ЧЕРКАСМІСЬКБУД” спеціалізованою бригадою кровельників.
Роботи проводимо в 1зміну.
ж) влаштування підлоги
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим
методом по ділянках. Робота ведеться спеціалізованою бригадою бетонників,
роботи проводимо в 1зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 5 км від
будівельного майданчику.
з) опоряджувальні роботи
Ці роботи включають в себе:
фарбування поверхні в середині приміщення вапном
фарбування масляними фарбами вікон дверей та воріт
оштукатурення стін та стелі
облицювання стін керамічною плиткою
оштукатурення та фарбування фасаду
облицювання плиткою цоколя
влаштування вимощення
При опоряджувальних роботах використовуємо штукатурні станції, фарбопульти,
катки.
108
Роботи проводимо поточно-захватним методом. Роботи проводяться
спеціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну.
Матеріали для фарбування надходять на будівельний майданчик автомобільним
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 5км від будівельного
майданчику.
5.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва забезпечує
скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і зниження
вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує послідовний і
паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги кожного з них
при цьому методі технологічний процес зведення будинків розбивається на
декілька складових процесів для кожного з них встановлюють однакову
тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим забезпечується
послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно різновидних.
Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний метод і
меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них
тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх технологічну
взаємозалежність.
Поточно виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.
Роботи які виконуються не за потоком це: роботи підготовчого періоду;
влаштування вводів
109
5.2.1.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
тривалість виконання робіт
кількісний склад бригади
змінність виконання робіт
110
5.2.2 Проектування будівельного генерального плану
5.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на
будівельному майданчику використовуються наступні устаткування:
при проведенні бетонних робіт:
електромеханічний вібратор ИВ-19
бетононасосна установка СБ-126А
бетонозмішувальна установка СБ-75А
віброрейка СО-131
пересувний компресор СО-45Б
при проведенні ізоляційних робіт:
бітумонагрівальний агрегат Д-618
при влаштуванні покрівлі:
бітумонагрівальний агрегат Д-618
машина для сушки основи СО-107
машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98
пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М
машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А
каток вагою 100 кг
опоряджувальні роботи:
агрегат фарбувальний СО-74А
фарбопульт ручний СО-20Б
фарборозпилювач пневматичний СО-19А
111
5.2.2.2 Розрахунок складів
112
5.2.2.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином,
щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів,
площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі
дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з одностороннім рухом, ширину доріг приймаємо 4м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах
елементах, що перевозяться – по балкам покриття довжиною 24м.
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 24м; зовнішні -28м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана
на рисунку:
Рисунок 5.8 –Конструкція тимчасової дороги
1 -кювет
2 –обочина
113
3 –покриття
4 –земляне полотно
5 –щебеневе покриття
6 –основа
7 –підстилаючий шар з піску
8 –ущільнений грунт
5.2.2.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному майданчику
використовуються
будівельні машини.
Для планування майданчику використовується бульдозером ДЗ-42 потужністю
310л.с.
Для розробки ґрунту і зняття рослинного шару використовується бульдозер ДЗ-
42
Для розробки ґрунту в траншеях – екскаватор Е-652Б
Для ущільнення ґрунту – каток ДУ-29
Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій використовуються крани:
монтаж колон – МКГ-40
монтаж ферм і плит покриття на ІІІ ділянці – МКГ-40
монтаж плит перекриття та покриття на І та ІІ ділянці – КС -5363
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються
автомобільним транспортом:
ферми –фермовоз УПФ1218(МАЗ-504А)
колони – колоновози УПР-1212 (КаМАЗ-1212)
балки покриття, ригелі – балковоз УПФ-1218 (МАЗ-504А)
плити покриття та перекриття – плитовоз УПЛО-906 (ЗІЛ-130В)
щебінь та пісок – самоскид КрАЗ-257
масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-2230
114
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих міць
матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю
використовують підйомники СПК-100.
5.2.2.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові,
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності
персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового
графіків та графіків руху робітників.
В промисловому будівництві питома вага робітників — 83.9% , ІТР — 11.0%,
службовців — 3.6%, МОП і охорона — 1.5%.
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті
в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальна кількість працюючих визначається по формулі:
Nзаг N роб Nтр Nсл Nмоп ;
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони;
Nзаг=42+5+2+1=50 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
загальна кількість кількість робітників -45 чол
робітників -50чол, з них чоловіків -40, жінок -5
115
ІТР -5 чол
службовців -2 чол
охорона -1чол
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі:
Таблиця 5.25 -Розрахунок тимчасових споруд
Вартість,
грн.
Групування та найменування
Тип будинку
будинків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик для
1 78
чоловіків
- гардеробна 0,90 36 контейнерний
40 9х3 металевий 27 3
приміщення для відпочинку,
1,00 40 "Комфорт"
-
обігрівання, приймання їжі
- Умивальна 0,05 2
побутовий вагончик для
2 9,75
жінок
- гардеробна 0,90 4,50 контейнерний
5 9х3 металевий 27 1
приміщення для відпочинку, "Комфорт"
- 1,00 5,00
обігрівання, приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,25
2 виконробська 5 0,48 2.4 3х6 18 1
контейнерний
3 диспетчерська 1 7,00 7,00 3х6 18 1
металевий
4 червоний куточок 50 0,24 14,16 "Універсал"
5 ТБ 50 0,02 1,18 3х6 " 18 1
6 медпункт 50 0,07 4,13
контейнерний
8 сушильна 50 0,20 10,00 4x3 металевий 18 1
"Універсал"
приміщення для особистої 5,8
9 5 0,18 0,90 2,2х1 1
гігієни жінок 4
2,5х1,2
10 туалет для жінок 5 1,00 5,00 2,7 1
збірно-
2,5х1,2 розбірна
11 туалет для чоловікіів 54 0,09 4,86 2,7 1
12 душові на 2 рожка 2 0,43 0,86
3х2,2 6,6 1
13 душові на 4 рожка 3 0,43 1,29
116
№п/п
Розрахункова
кількість робітників
і службовців
Значення
показника на 1
працюючого м2
Розрахункова
площа
Розміри в плані
УТС
Прйнята площа
Висота
приміщення
Кількість, шт
Оди-ниці
Загальна
5.2.2.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
забезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою
Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож (5.53)
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
Qсгп -розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
Qвп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби
Qпож -розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за
формулою:
b * N1 * k
Q 2
госп
3600 * n (5.54)
де b –норма споживання на одного робітника в зміну, л
N1 –число працюючих в зміну
k2 –коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2
n –число годин роботи в зміну
20*50*2
Qгосп 0.08
3600*8.2 л/с
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за
формулою:
c * N
Q 2
госп
60* m (5.55)
де С –норма витрат на 1 особу, що приймає душ
N2 –число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1)
m –час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни)
117
40*20
Qгосп 0.29
60*45 л/с
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за
формулою:
S A k
Q 2 k
вп нв
3600 n
1 ,
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
A — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
n1 — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата;
k2 — для виробничих потреб приймають 1.5;
kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1.2.
Питомі витрати S знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для
всих процесів S=400 л.
400 1.5 74
Qвп 1.2 1.8
3600 8.2 л/с
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний
струмінь, тобто 5·2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
Qзаг=0.08+0,29+1,8+10=11.909 л/с
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи
знаходимо по формулі:
4 Q 1000
D заг
v (5.55)
де Qзаг — сумарні витрати води;
v — швидкість руху води по трубам
118
4 11.909 1000
D 123.16
3.14 1.0 мм
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і згідно [22] приймаємо
труби діаметром 125 мм.
5.2.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
P *k P *k
Pp ( c 1c T 2c PCB * r3c PОЗ ) *
cos cos (5.56)
0.33 263.18 0.5 375
Pp ( 0.8 49.89 349.93 ) 1.1 827.067кВт
0.614 0.85
виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну
закритутрансформаторну підстанцію СКТН-750 потужністю 1000 кВ*А і
габаритами 3200х2500.
Таблиця 5.26 - Встановлена потужність по видах споживачів
Норми витрат
енергії на одиницю Загальні витрати
Найменування споживачів Обсяг або кількість вимірювання, кВт електроенергії
1 2 3 4
Силові споживачі
Зварювальні трансформатори
СТЭ-34 потужністю 408 кВ*А,
4 61,25 245
перераховані з врахуванням
cos =0,6 Pуст=408*0,6=245
Електромеханічний вібратор
6 0,5 3
ИВ-19
Пересувний компрессор СО-
2 4,5 9
45Б
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68
Машина для очистки та
3 1,5 4,5
перемотки рубероїду СО-98
Підсумок Рс 263,18
119
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву
потужністю 500кВт*А
перераховані з врахуванням 3 125 375
cos =0,85
Pуст=500*0,85=425кВт
Підсумок Рт 375
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7
Склади, м2 898 0,03 26,94
Побутові приміщення, м2 135 0,15 20,25
Підсумок Ров 49,89
Зовнішнє освітлення
Бетонні роботи, м2 4190 0,05 209,5
Монтаж конструкцій м2 3456 0,03 103,68
Земляні роботи, м2 1750 0,01 17,5
Аварійне овітлення, м 550 0,035 19,25
Підсумок Ров 349,93
5.2.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами розжарювання
потужністю 1кВт, 1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного
будівельного майданчика рекомендуються прожектори ПЗС з освітленням 20
люкс. Висота установки приладів приймається максимальною, по можливості на
рівні даху споруди,що будується; відстань між прожекторами не повинна
перевищувати чотирикратної висоти їх установки. При відсутності потужних
джерел світла прожектори необхідно влаштувати групами відповідної сумарної
сили світла, світловий потік повинен бути спрямований у кількох напрямках,
бажано з 3-х мінімум з 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути
встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
120
P E S
n
P
Л (5.57)
де P — питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, приймаємо
0.3 Вт/м2·лк;
Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк;
S — площа, яка належіть освітленню;
Pл — потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-35 Pл=1500
Вт.
Освітлення робочого місця при монтажі колон: S=42*48=2016 м2
0.3*20*2016
n 8.064
1500 шт.
Рисунок 5.9- Площа освітлення при монтажі колон
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 9 прожекторів
Освітлення робочого місця при монтажі ферм
S=42*48=2016 м2
0.3*20*2016
n 8.064
1500 шт.
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів
121
Рисунок 5.10-Площа освітлення при монтажі ферм
5.2.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і
протипожежній безпеці
5.2.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
1. Розробка грунту екскаватором у відвал
До початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих
підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з організаціями, що
експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а розміщення цих
комунікацій повинно бути позначено на місцевості знаками або підписами.
Виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних
комунікацій повинне виконуватись під наглядом про раба або майстра, а в
охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим газопроводом,
крім того під наглядом працівників електро- або газового господарства.
При виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно
терміново припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів
грунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш 0,5 м від
бровки виїмки
Розробляти грунт в траншеях підкопом не дозволяється
валуни, каміння що виявлені на відкосах траншей повинні бути видалені
122
риття траншей з відкосами без кріплення з глибиною вище рівня ґрунтових вод
дозволяється при закладення ухилу відкосів 1:0 котловани та траншеї, що
розробляються на вулицях, проїздах, в дворах населених пунктів, а також в
місцях масового руху людей або транспорту повинні бути обгороджені
захисним огородженням з врахуванням вимог ГОСТ 23497-78. На обгородженнях
необхідно встановлювати попереджувальні написи і знаки а темний час доби
освітлюватись. Екскаватори під час роботи розміщують на спланованих
площадках
2. Доборка грунту вручну
виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились дозволяється
тільки після огляду майстром стану грунту відкосів і нестійкого грунту в
місцях де виявлені козирки або тріщини.
перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1,3м
повинна бути перевірена стійкість відкосів.
котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути
оглянуті, а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості
відкосів та стін.
3. Влаштування бетонної силової плити
при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та ушкодженням
очей
монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що
затримався(пробок) допускається тільки після зниження тиску до
атмосферного
під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від
бетоноводу.
кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють
справність та надійність закріплення всих ланок віброхоботу між собою та до
страху вального канату
123
при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за токоведучі
шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході з одного місця
на інше електровібратори потрібно вимикати
при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання
до питаючої мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають
кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче ІІІ.
в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або
провода в захисному шланзі. Не допускається прокладати провода
безпосередньо по грунту або по шару опілок, а також провода з порушеною
ізоляцією
при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне
огородження що задовольняє вимогам ГОСТ 23407-78, світлову сигналізацію і
знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні підключатись так, щоб при їх
перегоранні відключалася подача напруги
зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі
3. Монтаж залізобетонних конструкцій
на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження
сторонніх, а також виконання інших робіт
способи строповки елементів конструкцій і обладнання повинні забезпечувати
їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до проектного
забороняється підйом збірних з/б конструкцій які е мають монтажних петель
або міток які забезпечують їх правильну строповку і монтаж
очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх підйому.
елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками
не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення або
підйому
під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і
обладнання на висоті
124
розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються повинні
бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись до гострих
кутів конструкцій
для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають
огородження
не допускається виконувати монтажні роботи ні висоті в відкритих місцях
при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який виключає
видимість в границях фронту робіт
роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і подібних
конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше
не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються до
встановлення їх в проектне положення і закріплення
навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для
роботи монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до
встановлення їх в проектне положення
монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати після
надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки
в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на раніше
встановлених і надійно закріплених конструкціях
до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну
умовними сигналами між робітником, який керує монтажем і машиністом. Всі
сигнали подаються тільки одним лицем (бригадиром ланки монтажників,
такелажником, стропальником) окрім сигналу ”Стоп” який може бути поданий
довільним робітником, який замітив небезпеку
в процесі виконання зборочних операцій суміщення отворів і перевірка спів
падання в монтуємих деталях виконується з допомогою спеціального
інструменту. Перевіряти спів падання отворів в монтуємих конструкціях
пальцями не допускається
укрупнена зборка і довиготовлення конструкцій повиння виконуватись на
спеціально відведених для цього місцях
125
окраску і антикоррозійну обробку конструкцій треба виконувати до підйому
конструкцій на проектну відмітку
4. Влаштування покрівлі
до покрівельних робіт допускаються робітники які досягли віку 18 років і мають
медичну довідку на дозвіл роботи на висоті
допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду
виконробом або майстром справності несучих конструкцій покрівлі
розміщати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які передбачені
проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо усунення їх падіння в тому
числі від впливу вітру
під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з покрівлі
або закріплені
е допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, грози,
вітрі швидкістю 15м/с
елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в готовому вигляді
заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється
бітумну матику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з допомогою
вантажопідйомних машин
при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід використовувати
металеві бачки які мають форму усеченноо конусу із закриваючимися кришками
не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180ºС
котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру температури
загружає мий наповнювач в котел має бути сухим
біля котлу повинні знаходитись засобу пожежегасіння
паливо для котлу повинно розміщуватись на відстані не менш 5-10м від котла
5. Малярні роботи
засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в місцях під
якими ведуться інші роботи повинні мати настил без ззорів
126
для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення жаровнями
і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти згорання палива
малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх на
будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей приміщення які
обладнані вентиляцією і не допускаючій перевищення граничнодопустимих
концентрацій шкідливих речовин в повітрі
приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені нешкідливими
миючими засобами і теплою водою
не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу -
виготовника фарб
в місцях використання нітрофарб і інших лакофарб них матеріалів і сумішей
забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню або викликаючи
ми іскри
тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв потрібно закривати
пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскр
при виконанні малярних робіт з використанням сумішей які містять шкідливі
речовини потрібно дотримуватись Санітарних правил при фарбувальних роботах
з використанням ручних розпилювачів
місця над якими проводиться оскління потрібно огороджувати
до початку оскління потрібно візуально перевірити надійність і справність
віконних перельотів
підйом і переноску скла до місця його встановлення потрібно виконувати з
використанням безпечних пристосувань або в спеціальній тарі
5.2.3.2 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану
При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від ступеню
вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які розміщені в
127
тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і правилами.
Приймаємо величину розривів 5м.
Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не
допускається.
Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови
збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без перешкод і
маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м.
Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення
матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з щебеневим покриття.
Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів до
гідріантів протипожежного водопостачання.
На території будівельного майданчику влаштовуємо 2-а виїзди на дороги
загального призначення.
Тимчасові будинки розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані не
більше ніж 25м.
З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце
для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з
піском.
На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних ліній
електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання
вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші
небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення
безпеки працюючих.
Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів)
розміщуємо за межами небезпечних зон.
Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці
робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані
тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховувуємо вимоги по габаритах
зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу.
128
Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний
під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .
Для запобігання розтікання рідин як споруди, так і площадки розміщуємо нижче
рівня землі.
Негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 200мм
підлогою для запобігання затоплення водою.
Майданчик обладнуємо протипожежним водоводом. Пожежні гідранти
встановлюємо в закритих колодцях, які в зимовий час утеплюють
Тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежегасіння, а також
обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням
До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м
Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках. на
відстанях не ближче 30м від будівель IV i V ступенів вогнестійкості 20 м –ІІ та
10м І ступеню.
Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління
дозволяється в спеціально відведеному місці.
129
Продовження таблиці 5.2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
8 Влаштування 3-6 100м2 16,8 10- - 181 - - 370,8 372 - - тесляр 12 1 31 4800
тимчасового 31- 22,1 5,4,3р
огородження 1
Роботи підземного цикла
9 Зрізання 6-7 1000 17,28 Е2- 0,25 - 4,9 4 - - бульд. 1 маш 1 2 2 4800
рослинного шару м3 1-5 7 ДЗ-42 6р
бульдозером
10 завантаження 6-9 1000 17,28 Е1- 22,8 13,2 62,4 56 31 29 ексков 1 маш 1 2 28 343
грунту на м3 22- 3,25 1,65 Э-652 6р
автосамокиди 81
11 транспортування 6-8 т. 32256 Е1- 0,23 - 862 784 - - автоса 14 маш 14 2 28 576
рослинного шару 22- 0,033 моск 6р
автосамоск. на 81 КРАЗ-
відстань 10 км. 556Б
12 Розробка грунту 7-9 100м3 49 Е2- 0,57 - 28,8 26 - - бульд. 1 маш 1 2 13 188
бульдозером з 1- 7 ДЗ-42 6р
переміщен до 100м 34
13 Розробка грунту 9- 100м3 108,9 Е2- 0,3 - 32,5 30 - - ексков 1 маш 1 2 15 360
екскаватором 10 1-7 Э-652 6р
14 Работа на відвалі 9- 1000 10,89 Е-1- 3,62 - 5,63 6 - - бульд. 1 маш 1 2 3 2165
13 м3 25-2 0,052 ДЗ-42 6р
15 Доробка грунту 10- 100м3 7,24 Е2- 0,57 - 4,17 4 - - бульд. 1 маш 1 2 2 2055
бульдозером в 11 1- 7 ДЗ-42 6р
котловані 35
16 Влаштування 11- 100шт 7,31 Е7- 3,69 16,2 26,9 26 118,4 104 кран 1 маш6р 1 2 13 28,1
збірних стрічк фунд 12 1- КС- монт
Іділ 10 5363 4,3,2р 4
17 Влаштування 20- 100шт 1,8 Е7- 3,69 16,2 6,64 6 29,2 24 кран 1 маш6р 1 2 3 30
збірних стрічк фунд 21 1- КС- монт
ІІділ 10 5363 4,3,2р 4
Влаштування монол 11- 100м3 0,63 Е6- - 517 - - 49,8 42 - - бетон 3 2 8 4,8
18 фунд ІІІділ 13 1-6 64,6 щ
4,3,2р
19 Зворотня засипка 12- 1000 4,12 Е1- 6,03 - 3,05 4 - - бульд. 1 маш 1 2 2 1,03
пазух котлована з 14 м3 31- 0,74 ДЗ-42 6р
пошар 10
ущільнен.Іділ
ЖИТОМИРМІСЬКБУД
Продовження таблиці 5.2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
20 Зворотня засипка 21- 1000 0,97 Е1- 6,03 - 0,71 1 - - бульд. 1 маш 1 2 1 0,97
пазух котлована з 23 м3 31- 0,74 ДЗ-42 6р
пошар ущільн.ІІділ 10
21 Зворотня засипка 13- 1000 3,8 Е1- 6,03 - 2,81 2 - - бульд. 1 маш 1 2 1 1900
пазух котлована з 15 м3 31- 0,74 ДЗ-42 6р
пошар ущільн.ІІІділ 10
Роботи надземного циклу
22 Цегляна кладка стін 14- м3 1859 Е8- - 4,23 - - 1124 1120 - - муляр 20 2 56 33,2
І пов. Іділ. 16 5-2 0,53 и
5,4,3р.
23 Цегляна кладка стін 16- м3 150 Е8- - 4,23 - - 79,5 80 - - муляр 20 1 4 37,5
ІІ пов. Іділ. 18 5-2 0,53 и
5,4,3р.
24 Монтаж плит 14- 100шт 0,43 Е7- 20 229 1,08 1 5,3 8 кран 1 маш6р 1 2 4 39
перекриття 18 11-1 2,5 27,9 КС- монт
5363 4,3,2р 4
перемичок прогонів 2,8 Е7- 21 81 7,364 7 27,64 28
Іділ. 7-1 2,63 9,87
25 Монтаж плит 18- 100шт 1,14 Е7- 23 204 3,19 4 28,4 28 кран 1 маш6р 1 2 2 25
покриття Іділ 19 11-1 2,8 24,9 КС- монт
5363 4,3,2р 4
26 Цегляна кладка стін 21- м3 85 Е8- - 4,23 - - 45,1 40 - - муляр 20 1 2 42,5
І пов.ІІділ. 25 5-2 0,53 и
5,4,3р.
27 Цегляна кладка стін 25- м3 70 Е8- - 4,23 - - 37,1 40 - - муляр 20 1 2 35
ІІ пов. ІІділ. 26 5-2 0,53 и
5,4,3р.
28 Монтаж плит 21- 100шт 0,24 Е7- 20 229 0,6 1 6,7 4 кран 1 маш6р 1 2 2 39
перекриття 26 11-1 2,5 27,9 КС- монт
5363 4,3,2р 4
перемичок прогонів 0,96 Е7- 21 81 2,52 3 9,5 12
ІІділ. 7-1 2,63 9,87
ЖИТОМИРМІСЬКБУД
Продовження таблиці 5.2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
29 Монтаж плит 26- 100шт 0,32 Е7- 23 204 0,9 2 7,97 8 кран 1 маш6р 1 2 1 19
покриття ІІділ 27 11-1 2,8 24,9 КС- монт
5363 4,3,2р 4
30 Монтаж колон 15- шт 22 Е7- 0,67 5,02 1,98 2 13,86 10 кран 1 маш6р 1 2 1 11
ІІІділ 17 3-4 0,09 0,63 МКГ монт
40 4,3,2р 5
31 Монтаж ферм 17- 100шт 0,07 Е7- 220 1400 1,88 2 11,97 10 кран 1 маш6р 1 2 1 19
покриття ІІІділ. 20 10-9 26,8 171 МКГ монт
плит покриття до 1,45 23 204 4,06 4 36,1 20 40 4,3,2р 5 2
20 м2 Е7- 2,8 24,9
плит покриття 11-1 18 178 2,33 2 23 10 1
до10м2 1,06 2,2 21,7
32 Монтаж ліхтаря 20- т. 66,8 Е4- 0,19 0,51 1,6 2 4,3 8 кран 1 маш6р 1 2 1 33,4
22 1-18 0,024 0,064 МКГ монт
40 4,3,2р 4
Влаштування покрівлі
33 Пароізоляція 19- 100м2 5,25 Е12- - 16 - - 10,5 12 - - 170
промазування 23 9-6 2
гарячим бітумом за
2 рази Іділ
укладка утепл. із м3 73,7 Е12- - 2,32 - - 21,4 20 - - покрів 12 1 12 14,7
жорстких мінерал. 9-5 0,29 4,3,2
плит
Влашт цем.-піщ. 100м2 5,25 Е12- - 20,8 - - 13,65 12 - - 131
Стяжки δ=20мм. 10-3 2,6
34 Влаштування 23- 100м2 5,25 Е12- - 32,8 - - 21,5 24 - - покрів
покрівлі з 3-х шарів 27 2-1 4,1 4,3,2 12 1 2 105
рубероїда Іділ
ЖИТОМИРМІСЬКБУД
Продовження таблиці 5.2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
35 Пароізоляція 27- 100м2 2,1 Е12- - 16 - - 4,2 4 - - 210
промазування 28 9-6 2
гарячим бітумом за
2 рази ІІділ
укладка утепл. із м3 29,5 Е12- - 2,32 - - 8,6 8 - - покрів 12 1 5 14,8
жорстких мінерал. 9-5 0,29 4,3,2
плит
Влашт цем.-піщ. 100м2 2,1 Е12- - 20,8 - - 5,46 8 - - 105
Стяжки δ=20мм. 10-3 2,6
36 Влаштування 28- 100м2 2,1 Е12 - 32,8 - - 8,61 12 - - покрів
покрівлі з 3-х шарів 29 -2-1 4,1 4,3,2 12 1 1 105
рубероїда ІІділ
37 Пароізоляція 29- 100м2 8,1 Е12- - 16 - - 16,2 16 - - 203
промазування 30 9-6 2
гарячим бітумом за
2 рази Іділ
укладка утепл. із м3 113,8 Е12- - 2,32 - - 33 32 - - покрів 12 1 17 14,2
жорстких мінерал. 9-5 0,29 4,3,2
плит
Влашт цем.-піщ. 100м2 8,1 Е12- - 20,8 - - 21,06 20 - - 162
Стяжки δ=20мм. 10-3 2,6
38 Влаштування 30- 100м2 8,1 Е12- - 32,8 - - 33,21 36 - - покрів
покрівлі з 3-х шарів 32 2-1 4,1 4,3,2 12 1 3 101
рубероїда ІІІділ
ЖИТОМИРМІСЬКБУД
Продовження таблиці 5.2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування підлоги
39 Влаштування
підлоги
лінолеумної 42- 2,4 Е11- - 75,5 - - 22,63 24 - - столяр 4
43 100м2 28-1 9,43 -буд4р
з плиток 6,82 Е11- - 108 - - 92,07 96 - - плито 8
20-3 13,5 чн-буд 1 34
мозаїчних 2,51 Е11- - 166 - - 52,2 48 - - 4р 8
11-5 20,8 мозаїч
цементних 9,81 Е11- - 28,5 - - 34,92 32 - - ник4р 8
11-3 3,56 мозаїч
ник4р
Опоряджувальні роботи
40 Внутрішня 33- 100м2 46,01 Е15- - 56 - - 322 300 - - маляр- 6 2 25 92,0
штукатурка стін 35 55-1 7 штук. 2
41 Внутрішнє 40- 100м2 13,78 Е15- - 12,7 - - 21,87 20 - - маляр- 2 2 5 137,
фарбування вапном 42 152-2 1,59 штук. 8
з/б конструкт
42 Масляне фарбування 35- 100м2 18,79 Е15- - 49,3 - - 115,8 104 - - маляр- 4 2 13 72,2
вікон,дверей воріт 40 153-8 6,16 штук. 7
43 Оштукатурення 32- 100м2 1,26 Е15- - 93 - - 14,6 12 - - штук. 2 1 6 31,5
фасаду 38 52-1 11,63
44 Фарбування фасаду 38- 100м2 1,26 Е15- - 32,8 - - 74,6 51 - - маляр- 3 1 17 90,4
перхлорвініловою 43 164-7 4,85 штук. 7
фарбою
45 Скління вікон та 32- 100м2 4,62 Е15- - 36,3 - - 20,96 18 - - столяр 2 1 9 51,3
ліхтаря 33 202-4 4,54 . 3
Влаштування вводів
46 Влаштування 32- грн 4310 Виробіток 50 тис.грн 86,2 78 - - електр 4 2 10 215
електротехн вводів 37 люд-дн ики
47 Влаштув сан-техн 32- грн 3610 Виробіток 60 тис.грн 60,2 55 - - сантех 4 2 7 258
вводів 36 люд-дн ники
БУ-424 ЖИТОМИРМІСЬКБУД
Продовження таблиці 5.2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Спеціальні роботи
48 Внутрішні 36- тис. 43,6 Виробіток 0,112 тис.грн 382 347 - - сантех 6 БУ- 2 22 990,
сантехнічні роботи 43 грн люд-дн 5,4,3р 525 9
49 Внутрішні 36- тис 28,36 Виробіток 0,125 тис.грн 226,9 204 - - електо 2 КС 2 51 278,
електромонт роботи 40 грн люд-дн р 5,4,3 У- 04
431
50 Влаштув 32- тис 10,5 Виробіток 0,08 тис.грн 131,3 120 - - сант 3 БУ- 2 20 262,
трубопроводів зовн. 39 грн люд-дн 5,4 525 5
інж. мереж
51 Монтаж технол. 29- тис 44,77 Виробіток 0,04 тис.грн 1119 1104 - - монт 8 2 65 344,
обладнання 31 грн люд-дн облад 38
52 Монтаж технолог 31- тис 5,99 Виробіток 0,08 тис.грн 75 68 - - монт 8 2 9 333
трубопроводів 34 грн люд-дн облад
53 Наладка і пуск 34- тис 21,37 Виробіток 0,05 тис.грн 427 388 - - монт 14 2 14 763
технол обладнання 43 грн люд-дн облад
Благоустрій території
54 Влаштування 33- 100м2 5,02 Е27 - 9,37 - - 5,9 4 - - асфал 2 1 2 2510
відмостки 41 -42 4,54 ьтобет
-3
55 Озеленення 41- 100м2 80,5 Виробіток 500 м2 16,1 15 - - робітн 5 1 3 2683
території 43 люд-дн 3,2 ,3
Здача об’єкта в експлуатацію
56 Здача об’єкта в 43- дні 5 - - - - - - - - - - - - 5 -
експлуатацію 44
держкомісія ЖИТОМИРМІСЬК МПМК-1
БУД
Таблиця 5.2.1 –Вихідні дані для складання сіткового графіка
Найменування і Об’єм роботи Норма на Трудомісткість на весь Основні Виконавець
комплекс робіт одиницю об’єм механізми
№ вимірюванн
Один. кількі маш люд- маш-зм. люд-дн. найме Бригада
Вимір сть -зм. дн. нуван
проф..
юв. ня
разряд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Роботи підготовчого періоду
1 Планування 0-1 1000м 19,2 1- 0,28 - 0,5 1 - - бульд 1 маш 6р 1 2 1 19,2
майданчика 2 32- 0,03 7 ДЗ-42
3
2 Влаштування 1-2 м2 143 - - - - 42 38 - - теслярі 8 1 17 8,41
тимчасових будинків 5,4,3р.
і споруд
а)влаштування м2 124 - 0,26 - - 32 29 - -
закритих складів
б)влаштування м2 632 - 0,12
відкритих складів
Влаштування 1-4 100м 1,27 - 4,8 - - 6,1 6 - - сантех 2 1 3 42,3
3 тимчасового н.3р.
водогону
Влаштування 4-6 100м 0,42 - 4,8 - - 2,02 2 - - сантех 2 1 1 42
4 тимчасової н.3р.
каналізації
5 Влаштування 1-3 км 0,73 - 20 - - 14,6 14 - - бетонщ 2 1 7 104,
тимчасових доріг 2р. 3
6 Влаштування 2-5 100м 4,4 - 7,4 - - 32,6 29 - - електр 1 1 29 15,2
тимчасового 4р.
електроосвітлення
7 Влаштування 5-6 100м 0,61 - 4,1 - - 2,5 3 - - електр 1 1 3 20,3
тимчасових 4р.
слабострумн. мереж
попередня робота
код роботи
Ковалев 2,44 нормативне джерело
норматив
на
прийнята
норматив
на
прийнята
кількість
кількість
ЖИТОМИРМІСЬКБУД Організація
Змінність
Тривалісьь
Потік у зміну
Вартість , грн.
Список літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми
проектування.- К.: МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.:
Мінбуд України, 2006.
3. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва - К.: Мінбуд
України, 2002.
4. ДБН 360-92* Містобудівництво. Планування та забудова міських та
сільських поселень. - К.: Мінбуд України, 1992.
5. ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки
фундаментні залізобетонні для стін будівель промислових і
сільськогосподарських підприємств. Технічні умови.- К.: Мінбуд України,
2010.
6. ДСТУ Б В.2.7-36:2008 Цегла та камені стінові безцементні. Технічні умови.
- К.: МінБуд України, 2010.
7. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони залізобетонні
для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. - К.: МінБуд
України, 2008.
8. ДСТУ Б В.2.6-67:2008. Балки кроквяні і підкроквяні залізобетонні.
Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008.
9. ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Ригелі залізобетонні для багатоповерхових будівель.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
10. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні
умови.- К.: Мінбуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
12. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові
зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель.
130
Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008.
13. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
14. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013. Проведення робіт з улаштування ізоляційних,
оздоблювальних, захистних покриттів стін, підлог і покрівель.Мінбуд
України, 2013.
15. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд.- К.: МінБуд України,
1997.
16. ДСТУ EN 14351-1:2020 Вікна та двері. Вимоги Мінбуд України, 2020.
17. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.:
Мінбуд України, 2009.
18. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від
шуму- К.: Мінбуд. України, 2008.
19. ДСТУ Б В .2.7-176:2008. Суміші бетонні та бетон. Загальні технічні умови. -
К.: МінБуд України, 2008.
20. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд
України, 2009.
21. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
22. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
23. ДСТУ EN 14985:2018 Крани вантажопіднімальні. Крани з поворотною
стрілою. Вимоги Мінбуд України, 2020.
24. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва. Вимоги
Мінбуд України, 2016.
25. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти”
для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 6.060101
Будівництво/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2009.
26. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 7.092101
всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧІТІ, 1997
131
27. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009.
28. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. –
К.: Мінбудархітектури України, 1993.
29. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
30. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
31. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
32. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
132