ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9271| Title: | Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, вул. Стеценка, м. Вінниця |
| Authors: | Юрко, Олексій Акакієвич Бондар, Олег Ігорович |
| Keywords: | Багатоповерховий житловий будинок;Вбудовано-прибудовані приміщення;Архітектурне проєктування;Містобудівне середовище;Містобудівне середовище |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Основним призначенням будівництва і архітектури завжди було створення необхідного для існування людини життєвого середовища, характер і комфортабельність якого визначались рівнем розвитку суспільства, його культурою, досягненнями в науці і техніці. Це життєве середовище втілюється в будівлях, які мають внутрішній простір, комплексах будівель і споруд, які організовують зовнішній простір – вулиці, майдани і міста. В сучасному розумінні архітектура – це мистецтво проектувати і будувати будівлі, споруди і їх комплекси. Вона організовує всі життєві процеси. Сила її художніх образів постійно впливає на людину, тому що все її життя проходить в оточенні архітектури. Разом з тим, створення виробничої і суспільної архітектури потребує значних затрат суспільної праці і часу. Тому в коло вимог, які пред’являються до архітектури і будівництва загалом поряд з функціональною цілеспрямованістю, комфортністю і красою входять вимоги технічної цілеспрямованості і економічності. Крім раціонального планування приміщень, які відповідають тим чи іншим функціональним процесам комфортність всіх будівель забезпечується правильним розташуванням сходів, ліфтів та інженерних пристроїв (санітарних пристроїв, опалення, вентиляції). Таким чином форма будівель багато в чому визначається функціональною закономірністю, але разом з тим вона будується по законам краси. Скорочення затрат в архітектурі і будівництві здійснюється раціональними об’ємно – планувальними рішеннями будівель, правильним вибором будівельних і оздоблювальних матеріалів, полегшенням конструкцій, вдосконаленням методів будівництва. Головним економічним резервом в суспільному і промисловому будівництві являється підвищення ефективності використання землі. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9271 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КР Бондар О.І. Б-11.pdf Restricted Access | 1.74 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
к.т.н., доцент Сергій ПРЯНИК
___________________________
« _____ » ______________ 2025 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему: «Багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими
приміщеннями, вул. Стеценка, м. Вінниця»
(найменування теми)
Виконав: здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-11
спеціальності 192 – «Будівництво та цивільна інженерія»
(шифр, назва)
освітня програма – "Будівництво"
(назва)
__________________ Олег БОНДАР
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
_________д.т.н., професор, Юрко О.А._________ __________________
(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
________________________________________ _________________
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси – 2025 року
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………...
1 Технологія основного виробництва ……………………………………
2 Архітектурно – будівельний розділ ……………………………………
2.1 Вихідні дані …………………………………………………………
2.2 Опис схеми генплану.......................................................................
2.3 Об’ємно – планувальні рішення ……………….….……………...
2.4 Конструктивні рішення …………………………...………………
2.5 Спеціальні заходи і роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог та
екологічних вимог………………………………………………………
2.5.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки ….……………………..
2.5.5 Заходи щодо забезпечення енергозбереження…………………
2.6 Інженерне обладнання будинку.....................................................
2.7 Технічні та розрахункові дані............................................................
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівл...............
2.7.2 Специфікації..................................................................................
2.7.3 Внутрішнє та зовнішнє опорядження будівлі...........................
2.8 Основні техніко-економічні показники.....................................
3 Розрахунково – конструктивний розділ ………………………………
3.1 Розрахунок шахти ліфта………..………............................................
4 Основи та фундаменти ………………………………………………….
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику….
4.2 Визначення навантажень на фундаментну плиту……….................
4.3 Конструювання фундаменту……………………………..…………..
4.4 Визначення осадки фундаменту………………………………….…
Виконалп
Керівн ик 192 Б-11 ПЗ
Консульт.
Консул ьт. Стадія Аркуш Аркушів
Консульт. 2
МОНУ
ЧДТУ
Кафедра ПЦБ
4.5 Розрахунок арматури………………………………………………..
5 Технологія та організація будівництва ………………………………..
5.1 Розробка технологічної карти на влаштування монолітної плити
перекриття , колон та діафрагм жорсткості………………………….
5.1.1 Армування діафрагм жорсткості……………………………......
5.1.2 Встановлення опалубки для діафрагм жорсткості………….....
5.1.3 Подача бетонної суміші та укладання її в конструкцію………
5.1.4 Ущільнення бетонної суміші в діафрагмах жорсткості……….
5.1.5 Розопалублення опалубки діафрагм жорсткості………………
5.1.6 Армування колон…………………………………………………
5.1.7 Встановлення опалубки для колон………………..………….....
5.1.8 Подача бетонної суміші та укладання її в колони……...………
5.1.9 Ущільнення бетонної суміші в колонах………………..……….
5.1.10 Розопалублення опалубки колонах……………………….
5.1.11 Встановлення опалубки для плити перекриття……………….
5.1.12 Армування плити перекриття…………………………………..
5.1.13 Подача бетонної суміші та укладання її в конструкцію плит
перекриття…………………………………………........……….
5.1.14 Ущільнення бетонної суміші в плиті перекриття.…………….
5.1.15 Догляд за бетоном………………………………………………
5.1.16 Розпалублення конструкції…………………………………….
5.1.17 Операційний контроль якості………………………………….
5.1.18 Техніка безпеки під час виконання робіт……………………...
5.1.19 Потреба в інструментах, інвентарі та пристосуваннях при
виконанні опалубочних, арматурних та бетонних робіт……..
5.1.20 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної плати..
5.1.21 Складання таблиці технологічних розрахунків ……………...
5.2 Загальні рішення по організації будівництва складання
сіткового графіку…………………………………….……………...
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва……………………………
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту…………………………...
5.23.3 Методи виконання основних робіт по комплексам…………...
5.23.4 Організація поточного будівництва……………………………
5.23.5 Парк будівельних машин і транспорту………………………....
5.2.6 Виробничі та механізовані установки………………………….
5.3 Проектування будівельного генерального плану…………………
5.34.1 Розрахунок майданчика складів…………………………………
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи…………………………………….
5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках…………………………………………………………….
5.3.4 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
забезпечення………………………………………………………
6 Кошторис та ТЕП………………………………………………………..
Додатки……………………………………………………………………..
Список використаної літератури………………………………………
Додатки
Вступ
Основним призначенням будівництва і архітектури завжди було
створення необхідного для існування людини життєвого середовища, характер
і комфортабельність якого визначались рівнем розвитку суспільства, його
культурою, досягненнями в науці і техніці. Це життєве середовище втілюється
в будівлях, які мають внутрішній простір, комплексах будівель і споруд, які
організовують зовнішній простір – вулиці, майдани і міста.
В сучасному розумінні архітектура – це мистецтво проектувати і будувати
будівлі, споруди і їх комплекси. Вона організовує всі життєві процеси. Сила її
художніх образів постійно впливає на людину, тому що все її життя проходить
в оточенні архітектури. Разом з тим, створення виробничої і суспільної
архітектури потребує значних затрат суспільної праці і часу. Тому в коло
вимог, які пред’являються до архітектури і будівництва загалом поряд з
функціональною цілеспрямованістю, комфортністю і красою входять вимоги
технічної цілеспрямованості і економічності. Крім раціонального планування
приміщень, які відповідають тим чи іншим функціональним процесам
комфортність всіх будівель забезпечується правильним розташуванням сходів,
ліфтів та інженерних пристроїв (санітарних пристроїв, опалення, вентиляції).
Таким чином форма будівель багато в чому визначається функціональною
закономірністю, але разом з тим вона будується по законам краси.
Скорочення затрат в архітектурі і будівництві здійснюється
раціональними об’ємно – планувальними рішеннями будівель, правильним
вибором будівельних і оздоблювальних матеріалів, полегшенням конструкцій,
вдосконаленням методів будівництва. Головним економічним резервом в
суспільному і промисловому будівництві являється підвищення ефективності
використання землі.
1 Технологія основного виробництва
Запроектований житловий будинок призначений для комфортного
проживання в елітних квартирах. Проект розроблений із використанням
найбільш прогресивних технологічних процесів і обладнання, із
максимальною механізацією та поточністю.
Будь-яка будівля або споруда повинні відповідати основним вимогам:
бути функціонально (технологічно), конструктивно-технічно та економічно
доцільною; бути архітектурно-художньо (естетично) виразною.
І все ж у кінцевому підсумку якість будь-якої будівлі в першу чергу
визначається ступенем зручності здійснення тих функціональних
(технологічних) процесів, для яких вона первісно призначена.
При проектуванні необхідно чітко представити функціонально-
технологічний процес, що протікає в будівлі, в певну ясну систему,
встановити послідовність процесів, взаємозв'язок з приміщеннями і
композиційну схему будівлі в цілому. У будівлі приміщення або їх групи
виконують різні функції, які розділяються на головні і другорядні.
Для житлової будівлі характерним функціонально-технологічним
процесом, на основі якого пред'являються певні вимоги до його
проектування, є створення ідеального середовища для проживання людини,
або групи людей.
В процесі проектування необхідно враховувати мінімальні значення площ
приміщень для комфортного проживання людини:
- вітальня в однокімнатній - 15м 2 ; в інших - 17м 2 ;
- спальня на двох - 14 м 2 ;
- спальня - 10 м 2 ;
- кухня в однокімнатній - 7 м 2 ; в інших - 8м 2 .
Залежно від функцій, внутрішні простори об'єднуються по вертикалі і
горизонталі. Цей взаємозв'язок забезпечується комунікаційними
розподільними вузлами, основним функціональним призначенням яких є рух
людей. Зв'язок по
горизонталі: коридори, вестибюлі; по вертикалі: драбини, ліфти. Вони ж
виконують евакуаційні функції.
Завантаження приміщень суспільного призначення з боку двору
житлового будинку, де розташовані вікна житлових кімнат квартир і входи в
житлову частину будинку, не допускається.
Завантаження приміщень суспільного призначення, вбудованих в
житлові будівлі, слід виконувати: з торців житлових будівель.
При проектуванні і будівництві суспільних установ повинна бути
забезпечена їх доступність для маломобільних груп населення, що працюють
або відвідують ці будівлі.
2 Архітектурно – будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Ділянка під будівництво житлового будинку розташована в центральній
частині м.Умань по вул. Незалежності.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними
показниками прийнятими згідно [1] [2]:
- будівельно-кліматична зона І;
2
- нормативне снігове навантаження 70 кН/м ;
2
- нормативне вітрове навантаження 35 кН/м ;
- розрахункова зимова температура мінус 22°С ;
- середня температура найбільш холодної доби мінус 26°С;
- нормативна глибина промерзання ґрунтів 1,1м.
Рельєф ділянки характеризується значним перепадом до 6,5м з
абсолютними відмітками від 141,70 до 151,30м.Ділянка на даний час вільна
від будівель.
2.3 Опис схеми генплану
Генеральний план розроблений згідно [3], [4] . При цьому враховані такі
фактори:
- організація під’їздів із асфальтобетонним покриттям;
- влаштування гостьової автостоянки на 5 м/м зі сторони
вул . Боженко;
- влаштування пішохідних доріжок та майданчиків відпочинку із
тротуарних бетонних плиток типу ФЕМ;
- майданчик для занять фізкультурою, майданчик для відпочинку
дорослого населення.
В проекті передбачається комплекс заходів по облаштуванню території
навколо будинку, а саме:
- влаштування газонів;
- посадка дерев листяних та хвойних порід;
- посадка кущів;
- розбиття квітників;
- влаштування «альпійської гірки».
Будівля розташована головним фасадом в бік проспекту Вхід
запроектований з головного фасаду.
Проект вертикального планування майданчика розроблено по принципу
максимального збереження існуючого рельєфу з врахуванням гідрологічних
особливостей, архітектурно-планувальних рішень будівлі, що проектується
та вимог нормативних документів.
Передбачено відновлення існуючого асфальтобетонного покриття з
урахуванням запроектованих входів, влаштування вимощення по периметру
будівлі.
2.4 Об’ємно – планувальні рішення будівлі
Житловий будинок згідно [5].;
– клас будівлі по капітальності - I;
– за ступенем довговічності - І;
– за ступенем вогнестійкості - І.
Планувальні рішення прийняті згідно [5].
В основі проекту закладено оригінальні архітектурні рішення. Форми і
пропорції фасадів чіткі, кольорова гамма стримана, фактура поверхонь не
груба, в комплексі будівля залишає враження стрункості і ошатності.
Основні заїзди до житлового будинку передбачаються з вул..
Володимирської. Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях 1-10 –
31,6 м та в осях “А”-“Л” – 27,3м. Висота будинку 54.8 м. Кількість поверхів
– 14, висота поверху 3,0.м
Типовий житловий поверх складається із трьох – однокімнатних, трьох –
двокімнатних та двох – трикімнатних. У квартирах передбачені такі
приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення - кухня, передпокій,
санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні
приміщення тощо.. Час природнього освітлення квартир складає не менше 3
годин. Всі житлові приміщення, кухні, сходинкові клітини мають природнє
освітлення забезпечуються провітрюванням через кватирки.
На першому поверсі будівлі розміщенні нежитлові приміщення, які
мають окремі виходи. Вхід в житлову частину знаходиться в вісях 4-4/1, Д,
Висота вбудованих приміщень – 3,30 м;
Висота технічного поверху – 2,40 м.
Житловий будинок має дві сходові клітки (одну типу Н1 з беспореднім
виходомм назовні, другу типу Н4 з тамбур-шлюзом 1-го типу згідно [5], два
вантажопасажирські ліфти.
Всі квартири будинку мають вихід на одну не задимлену сходинкову клітку
типу Н1. В якості другого евакуаційного виходу служить вихід на відкритий
майданчик з глухим простінком шириною не менше 1.2 м і огородженням
висотою 1.2 м.
Зв'язок між житловими поверхами здійснюється за допомогою двох
ліфтів вантажопідйомністю 630 і 1000 кг при швидкості руху 1.6 м/с, а також
не задимленою сходинковою кліткою Н1.
В житловому будинку передбачено сміттєвидалення. Сміттєприймальні
клапани розташовані на кожному житловому поверсі. Сміттєзбірна камера на
першому поверсі має окремий вихід, ізольований від входу в житловий
будитнок. На першому поверсі розташовані нежитлові торгові приміщення.
Крім того будівля має підвал з технічними приміщеннями.
Дах будинку плоский. Вихід на горище і покрівлю передбачений
сходинковою клітиною Н1. Покриття запроектоване з організованим
внутрішнім водовідведенням і з парепетом висотою від 600мм.Ганки
будинку обладнані пандусами для інвалідів відповідно до вимог [5].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
За конструктивним рішенням житловий будинок є каркасний.
Поздовжня та поперечна жорсткість каркасу забезпечується сумісною
роботою монолітних колон, дисків перекриття та діафрагм жорсткості.
Прийняті наступні конструкції будівлі:
- фундаменти - прийнято монолітні у вигляді монолітної плити під всю
будівлю згідно [6];
- зовнішні стіни - прийняті з поверховим обпиранням на перекриття і
виконані із теплоефективних огороджувальних матеріалів;
- конструкція стін будинку слідуюча: штукатурка – 20мм; стіна з
газоблоків 300мм, прийнятих згідно [7],утеплювач ПСБ – С-25 – 100мм та
штукатурка Baumit” – 20мм.прийнята згідно [8];
- внутрішні стіни-виконуються з керамічної цегли прийнятої згідно [9],
перегородки запроектовані з керамічної цегли товщиною 120мм,
міжквартирні – з двох перегородок 120мм і звукоізолюючої прокладки;
- вікна– прийняті з склопакетів із потрійним склінням згідно [10];
- двері – міжквімнатні прийняті згідно [11];
- двері машинного відділення ліфту мають бути оббиті оцинкованою
сталлю. Вхідні двері в будинок відповідають вимогам пожежної безпеки та
прийняті згідно [12].
- перемички- для перекриття віконних та дверних прорізів прийняті
збірні залізобетонні перемички згідно [13]. Величина спирання
залізобетонних перемичок не менше 250 мм;
- покриття - запроектований плоский дах згідно вимог [14]. Покрівля
рулонна з мінімальним ухилом для влаштування водовідведення через
воронки, матеріал покрівлі – наплавний руберойд типу “Рубімаст” з
утеплювачем прийнятий згідно [15];
- сходи - прийняті монолітними згідно [6];
- тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщень і прийняті згідно [16]. Експлікація підлоги подана на 3
аркуші проекту.
Таблиця 1- Відомість перемичок
260
Продовження табл. 1
260
260
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Проектом передбачено основні заходи щодо забезпечення санітарно-
гігєнічних вимог прийняті згідно [5]:
- розміщення та орієнтація житлового будинку забезпеує нормативну
тривалість інсоляції житлових приміщень;
- всі житлові приміщення, кухні, сходові клітки мають природне
освітлення;
- в елементах конструкцій, їх з`єднань забезпечені умови щодо захисту
У квартирах передбачені такі приміщення: житлові кімнати, кухня,
санвузли, ванні кімнати, внутрішньоквартирні коридори. Приміщення, що
мають природне освітлення забезпечені провітрюванням через стулки вікон,
кватирки та інші пристрої. При проектуванні елементів конструкцій, їх
з'єднань, а також вентиляційних решіток забезпечені умови щодо захисту
приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах.
Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому числі матеріали, що
використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і
холодного водопостачання, вентиляції забезпечують дотримання гігієнічних
вимог.
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Ппожежна безпека забезпечується комплексом рішень прийнятих згідно
вимог [17], направлених на попередження пожежі, а також створення умов,
що забезпечують успішне гасіння пожежі та евакуації людей, а саме:
- дотримання протипожежних розривів, улаштування автомобільних
шляхів, що забезпечують вільну евакуацію з території;
- витрати води на зовнішнє пожежогасіння здійснюється з єдиної
системи питного і протипожежного трубопроводів;
- ступінь вогнетривкості житлового будинку передбачається не нижче
I-ї;
- житловий будинок має дві сходові клітини типу Н1 та Н2 з
влаштуванням на них входів з різних кінців коридору з дверима
обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах;
- передбачено влаштування систем підпору повітря в шахти ліфтів при
пожежі;
- запроектовано внутрішній протипожежний водопровід;
- передбачено влаштування шляхів евакуації на незадимлювані
сходові клітини минаючи ліфтові по поверхові холи;
- забезпечено ізоляцію входів до вбудованих приміщень громадського
призначення від житлової частини;
- передбачено влаштування у прихожих житлових квартир
автоматичної пожежної сигналізації;
- запроектовано вивід сигналу від приймального контрольного приладу
пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження
пожежної охорони;
- передбачено влаштування патрубків Ø 80 мм для підключення
пожежних машин.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження згідно [5],
проектом передбачені такі заходи з енергозбереження:
- при входах в будівлю передбачені тамбури;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій і вентиляційних шахт в
місцях їх виходу назовні;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій відповідає
нормативним вимогам;
- влаштована теплоізоляція теплопроводів;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
- використання ліній електроживлення у зовнішніх і внутрішніх мережах з
урахуванням мінімальних втрат напруги;
- оснащення нагрівальних приладів у кожному приміщенні
терморегуляторами;
- максимальне використання природної вентиляції;
- автоматизація припливних систем;
- наявність обліку електроенергії;
- використовується сучасне енергозберігаюче обладнання;
- встановлення в вузлах управління елеваторів, регуляторів температури і
тиску;
- застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп;
- плавне регулювання рівня освітленості лампами розжарювання;
- автоматичне керування включенням і відключенням зовнішнього
освітлення.
2.6 Інженерне обладнання будинку
Опалення будинку виконується згідно вимог [18]. Запроектована
двотрубна розводка тепломереж по житловому будинку.
Таблиця 2 – Параметри зовнішнього повітря
Параметри ТнС° Ін ккал/год dr/кг YH%
Зимовий період
Параметри "1Б" -23 С° -4.7 0.5 90
Літній період
Параметри "А" 24.7С° 12.1 10.8 49
Параметри "Б" 28.7 С° 13.4 10.7 43
Середня температура повітря за опалювальний період -1 °С. Тривалість
опалювального періоду 145 діб на рік.
Облік витрат тепла передбачений одним тепло лічильником. Системи
опалення житлового будинку однотрубна, тупикова з верхнім розведенням.
Опалення приміщень опорного пункту ліфтів передбачене за рахунок
системи опалення житлового будинку.
Подаючі трубопроводи системи опалення блок-секцій прокладаються
на горищі житлового будинку, зворотні трубопроводи - в підвалі.
Житловий будинок та опорний пункт ліфтів обладнується господарчо-
питним водопроводом з тупиковою системою розведення магістральних
мереж з сталевих електрозварюваних труб згідно [21]. Водопровідна
мережа прокладається під стелею підвалу з сталевих електрозварюваних т
труб 100-:-200мм прийнятих згідно [22]. Для урахування витрат води в
підвалі встановлюється водомірний вузол з водоміром/
. Трубопроводи прокладаються під стелею підвалу із сталевих
водогазопровідних оцинкованих легких труб 80-150 мм пна тиск до 16
кгс/см2.
В кожній квартирі і опорному пункті ліфтів встановлюються лічильники
холодної та гарячої води типу КВ-1.5.
Житловий будинок та опорний пункт ліфтів обладнується побутовою та
дощовою мережами каналізації .
Побутова каналізація передбачає відведення стоків від санітарних
приладів, встановлених в квартирах та диспетчерському пункті.
Каналізаційна мережа запроектована з чавунних каналізаційних
труб 100-:-250 мм з відведенням стічних вод в зовнішню мережу
каналізації.
Відведення дощових та талих вод передбачене проектом (відкритий
випуск) за допомогою внутрішніх водостічних стояків на вимощення.
Монтаж стояків здійснювати з азбестоцементних труб 100 мм ВТ-
9 горизонтальні відрізки по підвалу - з сталевих електрозварюваних труб
прийнятих згідно [22].
Будинок відноситься до другої категорії по надійності
електропостачання прийнятих згідно вимог [23].
Електроживлення блок-секцій передбачається виконати від
електрощитової, розташованої на 1-му поверсі. В приміщенні
електрощитової житлового будинку встановлюються ввідно-розподільчі
пристрої типу УВР, на поверхах - щитки поверхові для розподілу
електроенергії по квартирах.
Розподільчі мережі виконуються проводом АПВ в вініпластових і
частково в стальних електрозварних трубах.
Облік електроенергії здійснюється на УВР та поквартирно.
Ввід телефонного кабелю від міської мережі передбачається кабелем
ТПП100- в підвал житлового будинку. Вертикальна прокладка кабеля ТІШ
виконується по штрабах в стояках в вініпластових трубах.
Телефонні розподільчі коробки встановлюються на 3,6,8 поверхах б/с
у осях 1-3, 5-6 та на 3,6,9 поверхах б/с у осях 2-4 в слабкострумних відсіках
щитів ЩЕ3202.
Абонентські мережі виконуються після заселення будинку по заявах
власників квартир, для чого проектом передбачені прокладки вініпластових
труб d 20 та 25 мм від стояків з заходом у квартири.
Ввід радіомережі в будинок - повітряний через радіотрубостояки,
встановлені на даху через абонентські трансформатори проводом ПВЖ d 1.4
мм. Вертикальне розведення виконується в вініпластових трубах,
прокладених в штрабах проводом ПВЖ. Обмежувальні коробки
встановлюються в поверхових щитах ЩЕ3202.
Абонентська провідка в межах сходової клітини виконується
проводом ПТ11Ж- 2x1.2 мм в вініпластових трубах в бетонному
підготовленню підлоги. В середині квартир провід ГГГПЖ прокладається
під плінтусами, а під дверними прорізами - в вініпластових трубах.
Радіорозетки встановлюються на висоті 10 мм над плінтусом і на відстані
не більше, як їм від розеток електромережі.
Замково-переговірні пристрої - передбачається встановити в кожному
під'їзді житлового будинку. Охоронно-переговірна система "Сезам"
призначається для утримання вхідних дверей під'їзду зачиненими на замок,
подавання сигналу відвідувачем в кожну квартиру з блоку виклику, який
знаходиться на вхідних дверях під'їзду, забезпечення двостороннього зв'язку
з мешканцем та дистанційного відчинення з квартир електромагнітної
клямки замка вхідних дверей під'їзду. Конструкція замка дозволяє відчин
Приймання ефірних ІБ-програм ведеться системою колективного
приймання, яке складається з технічніх засобів приймання ефірних ТБ-
каналів.
Приймання ефірних ТБ-каналів ведеться за допомогою станції ефірного
приймання, вихідний сигнал якої самостійно надходить в розподільчу
систему або додається до вихідного сигналу станції.
Приймання ТБ-каналів здійснюється 5-ти канальною станцією
приймання ТБ-програм -. Розподільча система складається з
телепідсилювачів домових (по одному на блок-секцїю), які розташовуються в
окремих приміщеннях на горищі, та розгалужувачів, розташованих на всих
поверхах в сумісних щитах
Мережа телебачення виконується кабелем RK75 від телеантени, станцій і
підсилюючого обладнання до поверхових щитків .
Абонентські мережі виконуються після заселення будинку по заявах
власників квартир.
2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Умань, що знаходиться в І-ій температурній
зоні. Проектом передбачено слідуюче конструктивне рішення зовнішньої
стіни будинку – штукатурка – 20мм; стіна з газобетонних блоків 300мм,
утеплювач ПСБ – С-25 – 100мм та штукатурка– 20мм.
Рисунок 1 – Фрагмент зовнішньої стіни
Мінімально допустиме значення Rqmin опору теплопередачі огороджувальних
конструкцій житлового будинку приймаємо згідно табл.. 1 [19]. В даному
2
випадку ця величина становить Rqmin=3,2 м ∙К/Вт.
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій або
окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою:
R= / (1)
де - товщина шару, м,
2
- коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м ∙К), що приймається за
додатком Л, [19].
Опір теплопровідності термічно однорідної, багатошарової, непрозорої
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
1 n 1 1 n 1
RΣ = Ri i ,
в i1 з в i1 ip з
(2)
де αв, αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
2
огороджувальної конструкції, Вт/(м · К), які приймаються згідно з
додатком Е [19].
2
Rі - термічний опір і-го шару конструкції, м · К/Вт;
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових
умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
Записуємо формулу (2) відповідно до конструктивного рішення
огороджувальних конструкції і одержуємо:
Склад стіни:
1) 0
штукатурка: =20мм; =0,89 Вт/(м* С);
2) 0
утеплювач ; =100мм; =0,037 Вт/(м* С);
0
3) газобетон =300мм; Y=1400 кг/м³; =0,56 Вт/(м* С);
0
4) штукатурка: =20мм; =0,89 Вт/(м* С)
RΣ=1/в +Rк1+ Rк2 + 1/н = 1/в +1/1+2/2+1/н =
=1/7,6+0,02/0,89+0,1/0,039+0,25/0.56+0,02/0,89+1/23=0.114+0,416+3,07+0,038
8=
2 2 0
3.3м · К/Вт;393> 3.2 м * С/Вт
Таким чином розрахункове значення опору теплопровідності прийнятої
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція
стіни цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
2.7.2 Специфікації
Таблиця 2 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Кільк. по фасадах Маса, Примітка
Позначення Найменування
Поз од. кг.
1-14 14-1 А-Н Н-А Всьог
Балконні двері звонішні о
12 БД0 23-7 34 34 - 34 102
ДСТУ Б В.2.6-15-2011
5 БД0 23-7 - - 16 - 16
Двері вхідні в будинок та нежитлові
приміщення
8 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2009 ДМП 21-12 2 2 - - 4
7 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2009 ДМП 21-18 2 2 - - 4
1 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2009 ДМП 21-15 2 - - - 2
9 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2009 ДМП 21-15 - - - 2 2
10 ДСТУ Б.В.2.6–11 –2009 ДМП 21-15 - - - 2 2
Двері міжквартирні
2 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДГ 21-9 18 18 36
3 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДГ 21-8 18 18 36
4 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДО 21-8 36 36 72
6 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДГ 24-10 18 18 18 18 72
13 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДГ 24-12 8
15 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДГ 21-9 18 18 18 36 90
16 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 ДГ 21-10 36 18 54
11 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Д Г 21-7
16
Продовження
Кільк. по фасадах
Позначення Найменування
Поз Маса, од. Примітка
1-14 14-1 А-Н Н-А Кількість кг.
Вікна
ОК-1 О.Ж21-16Н.ССП.І.1.ПО.П
8 - - - 8
ОК-2 О.Ж9-16Н.ССП.І.1.ПО.П
48 16 40 - 104
ОК-3 О.Ж12-9Н.ССП.І.1.ПО.П
- 16 - - 16
ОК-4 О.Ж12-6Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 16 16
ДСТУ Б В.2.6-15-2011
ОК-5 О.Ж16-12Н.ССП.І.1.ПО.П
1 - - - 1
ОК-6 О.Ж30-20Н.ССП.І.1.ПО.П 4 2 - 5 11
ОК-7 О.Ж9-15Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 8 8
ОК-8 О.Ж9-11Н.ССП.І.1.ПО.П
2 - - - 2
ОК-9 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О.Ж9-7Н.ССП.І.1.ПО.П 16 - - - 16
Таблиця 3 – Специфікація елементів перемичок
Кільк. на поверх. Маса
Поз. Позначення Найменування одиниці, Примітки
1 2-18 Кількість кг
Перемички
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ13-3 124 324 448 25
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ18-3 15 65 80 67
3,5,6 ГОСТ 8240-86 [ 10 8 2100
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Ф8 А-І 120 210
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ19-1 4 24 28 80
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Для покращення зовнішнього вигляду будинку та виділення його на фоні
інших будинків використовуємо такі матеріали для зовнішнього
опорядження будівлі:
- цоколь облицьовуємо гранітною плиткою темно- коричневого кольору
типу «рваний камінь»;
- стіни першого поверху і ганку -- облицьовані керамічною плиткою
коричневого кольору;
- зовнішні стіни будівлі фарбуються в світло-жовтийколір та сірий кольори
Опорядження сходинкових клітин :
- покриття сходів виконуємо керамічною плиткою білого кольору з
антиковзною поверхнею, сходинкові майданчики вкриваємо плиткою
білого та чорного кольору;
- стіни вкриваємо водоемульсійною фарбою зеленого кольору
Опорядження першого поверху:
- стіни шпаклюються шпаклівкою та затираються, потім виконується
фарбування водоемульсійними відповідно до індивідуального замовлення
кожне нежитлове приміщення;
- стеля влаштовується по металевому профілю із гіпсокартонних листів
розмірам 0,6х0,6м, в санвузлах стіни облицьовуємо керамічною плиткою
відповідно до індивідуального замовлення;
В квартирах використовуємо такі матеріали:
- стіни вкриваємо вініловими шпалерами та виконуємо фарбування
водоемульсійними та клейовими фарбами відповідно до індивідуального
замовлення, в санвузлах стіни вкриваємо керамічною плиткою відповідно
до індивідуального замовлення;
- стелю шпаклюємо та фарбуємо водоемульсійною фарбою в білий колір.
Для облицювання фасадів будинку застосовано кілька кольорових
відтінків, зеленого та коричневого кольорів. Системою “Baumit”
передбачаються деталі облаштування віконних і дверних прорізів. Віконні
прорізи та прорізи балконних дверей заповнюються шумозахисними
виробами комплексної конструкці.
2.8 Основні техніко – економічні показники будівлі
Таблиця 7 – Основні техніко – економічні показники
Одиниця
Найменування показника Кількість Примітка
виміру
3
1 Будівельний обєм м 33998
2
2 Загальна площа будинку м 14040
2 10250
3 Житлова площа м
2
4 Площа торгівельних приміщень м 413,48
2
5 Площа допоміжних приміщень м 3189
2
6 Площа допоміжних приміщень м 188
Загальна площа вбудовано 2
7 м 601
прибудованих приміщень
3.1 Розрахунок залізобетонної шахти для пасажирського ліфта.
Вихідні дані.
Матеріали для виготовлення:
Бетон важкий класу С30 (Rb=17,0 МПа; Rbt=1,24 МПа; Rb,ser=22,0 МПа;
-3
Rbt,ser=1,8 МПа; Eb=32,5 ∙10 МПа) [6]
Всі елементи шахти армуються просторовими арматурними каркасами, які
зібрані з плоских сіток і каркасів.
Арматурні сітки виконані з гладкої стержневої сталі класу А240С з
характеристиками розрахунковий опір розтягуванню:
поздовжньої арматури Rs =225 МПа
поперечної арматури Rsw=175 МПа
5
модуль пружності Es1=2,1*10 МПа згідно [6]
Класс арматуры: A-400С
4
Rs=365МПа; Rsw=290МПа; Rsc =365МПа; Es =20 ·10 МПа;
Виготовлення блоків передбачається в проектному положенні на спеціальних
устоновках із застосуванням жорсткого внутрішнього вкладиша.
Коефіцієнт умов роботи бетону b3 =0.65
Конструкцію всіх блоків приймаємо по найбільш завантаженому блоку.
3.1.1 Попередній вибір типорозмірів
Розрахунок виконується для нормальної експлуатації.
Будівля за призначенням житлова кількість поверхів-9.
Висота поверху 3,0м.
Враховуючи вимоги до рівня камфортності обслуговування пасажирів,
приймаємо ліфт пасажирський вантажопід`ємністю Q=400кг; швідкість ліфта
V=1.0м/сек.
В розрахунку за головний посадочний поверх прийнято перший поверх
будівлі.
Розраховуємо блок-шахти, з опиранням за периметром.
Рисунок 3 - Схема зусиль, що діють на блок при лінійному опиранні
3.1.2 Визначення навантаження та розрахункових зусиль.
Вертикальне навантаження, що діє на ситово об`ємних блоків,
прикладене з екцентриситентами відносно центру ваги горизонтального
перерізу, спрямованого вздовж головних вісей плану блока.
Коефіцієнт надійності n= 0.95
Визначимо геометричні характеристики перерізу поперечника.
Рисунок 4 - План шахти
Площа горизонтального перерізу стін блока
2
Awl =(260.0*2-83)*10+(193-2*10)*10=4460см .
Статичні моменти перерізу стін блоку відносно вісей, які проходять через
точки 1,3 та 3,4 .
S1,3=178*10*193*0,5+47,5*10*47,5*0,5+47,5*10(178-0,5*47,5)+(193-
3
10*2)*10(178-10*0,5)=555610 см ;
S3,4=178*10*10*0,5+(47,5+47,5)*10 (193-10*0,5)+(178-
3
10*2)10*178*0,5=328120 см
Координати центру ваги перерізу стін:
Хс= S1,3 /Аb=555610/4460=124,6 см;
Ус= S3,4/ Аb=328120/4460=73,6 см.
Зміщення центру ваги горизонтального перерізу стін блока відносно
геометричного центру блока:
Gx=124,6-178*0,5=35,6 см:
Gу=73,6-193*0,5=-22,9 см.
Моменти інерції перерізу відносно вісей, які проходять через центр ваги
перерізу стін ОХс та ОУс:
3 2 3
Jx=178*10 /12+178*10(73,6-22,9-10*0,5) +47,5*10 /12+47,5*10
2 3 2
(96,5+22,9-10*0,5) +47,5*10 /12+47,5*10(96,5+22,9-10*0,5) +10(193-
3 2 4 4
-2*10) /12+(193-2*10)*10*22,9 =21395246 см =0,214 м ;
3 2 3
Jу=10*178 /12+178*10*35,6 +10*47,5 /12+47,5*10(89+35,6-
2 3
0,5*47,5) +10*47,5 /12+
2 3
+47,5*10(89+35,6-0,5*47,5) +(193-2*10)*10 /12+(193-2*10)*10*(89-35,6-
2 4 4
-10*0,5) =16450027 см =0,165 м ;
Моменти опору перерізу відносно вісей ОХ та ОУ для точок 1,2,3,4.
для точок1 та 2:
3
Wx= Jx/У1,2=21395246/96,5+22,9=179190 см ;
для точок 3 та 4:
3
Wx= Jx/У3,4=21395246/96,5-22,9=290696 см ;
для точок 1 та 3:
3
Wу= Jу/У1,3=16450027/89+35,6=132023 см ;
для точок 2 та 4:
3
Wу= Jу/У2,4=16450027/89-35,6=308053 см .
Таблиця 6 Визначення навантажень
Вид навантаження Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
2 2
кН/ м надійності кН/ м
Yt
Симетричне відносно геометричного центру блока (F1)
Шар гравію на мастиці (0,05*0,95) 0,048 1,3 0,062
4 шари руберойду (0,2*0,95) 0,19 1,3 0,247
3
Цементна стяжка t=25мм; =20кН/м 0,475 1,3 0,618
(0,025*20*0,95)
3
Керамзитовий гравій t=240мм; =6кН/м 1,368 1,3 1,728
(0,24*6*0,95)
Параізоляція - 1 шар руберойду (0,05*0,95) 0,048 1,3 0,062
Монолітна панель покриття 3,08 1,1 3,396
Разом gn1=5,209 g1=6,163
Тимчасове (снігове) 0,7*0.95 sn1=0,665 1.4 s1=0,93
Розрахункове на перекриття над машинним - - pр=5,0
відділенням
/
Симетричні відносно геометричного центру блока (F1 )
Постійні від ваги: gn2=15,84 1,1 g2=17,43
Плити перекриття
1,70*9,81*0,95
Об`ємного блоку gn3=15,66 1,1 g3=17,22
1,68*9,81*0,95
Об`ємного блоку gn4=42,4 1,1 g4=46,64
4,55*9,81*0,95
Навантаження симетричні відносно поздовжньої
(геометричної) вісі поперечника (F2)
Постійні - відсутні - - -
Тимчасові - відсутні
Навантаження не симетричні відносно поздовжньої вісі поперечника (F3)
Постійні:
на опорі привода
/
Р1 5,3 1,1 5,83
4
Р1 5,9 1,1 6,49
на деталі кріплення дверей в площині стіни
Р8 0,8 1,1 0,88
Тимчасові (короткочасні) на закладні деталі
кріплення направляючих
Р2 1,0 1,4 1,4
Р3 0,5 1,4 0,7
Р4 2,0 1,4 2,8
На буфер противаги
Р7 30,0 1,4 42,0
Вантажна площа, з якої збираємо навантаження F1 (див. табл. 3,2 )
2
А=1,78*1,93=3,44м
F1=(g1+s1+pp)A+ g2+ g3 +П*g4 ; (3.1)
F1=(6,163+0,93+5)3,44+17,43+17,22+46,64*9=496кН
F2=0
Для визначення Nz від позацентрового прикладання вертикальних
навантажень відносно центру ваги горизонтального перерізу блока
визначимо значення погонного згинаючого моменту m, який викликаний
цими навантаженнями.
m=М/Н ; (3.2)
Від навантаження F1
у
m1 = F1* x/Н ; (3.3)
у
m1 =496*0,356/9*3,0=6,54 кН м/м
х
m1 = F1* у/Н ; (
3.4)
х
m1 =496*(-0,229)/9*3,0= -4,21 кН м/м
Від навантаження F3:
у
m3 = 5,83(0,89+0,356-0,34)/9*3,0+6,49(0,89+0,356+0,194)/9*3,0+0,68(0,89-
0,25+0,356)/9*3,0+0,88(0,89+0,356+0,284)/9*3,0+1,4(0,89+0,356-0,64)/9*3,0
+1,4(0,89+0,356+0,284)/9*3,0+42*0,356/9*3,0=1,289 кН м/м;
3
mх = 5,83(0,965+0,229)/9*3,0+42(0,965+0,229)/9*3,0+0,88(-0,736)/9*3,0*2
=2,067 кН м/м;
Згинаючі моменти в розрахунковому перерізі стовба
y
(х=1,4+3,0=4,4м): в площині поперечника від дії m
y
My= m (Hb-x) ; (3.5)
My=(6,54+1,289)*(29-4,4)=192,6 кН м
Із площини поперечника від дії mх
х
Mх= m (Hb-x) ; (3.6)
Mх=( - 4,21+2,067)*(29-4,4)= - 52,72 кН м
Визначимо ординати епюр погонних навантажень на поздовжніх і
поперечних стінах блоку. Тому що епюра змінюється за лінійним законом,
достатньо визначити Nz в кутових точках блока (точка 1,2,3,4,рис 4 )
Nzi= F/Аwl+ (±My /Wy.i± Mx/Wx.i) ; (3.7)
де:
i=1,2,3,4 - кутові точки блока;
=10см - товщина стін блока;
2
Аwl=4460см - площа стін блока за винятком прорізів;
F - поздовжня сила від повного навантаження;
F= F1+ F3=496+5,83+6,49+4*0,88+2*1,4+42=556,6 кН.
Для поздовжніх стін:
Nz1= F/Аwl+ (My /Wy.1+ Mx/Wx.1) ; (
3.8)
3 5 5
Nz1=10*556,6*10 /4460+10(192,6*10 /132023+52,72*10 /179190)=3001 Н/см;
Nz2= F/Аwl+ (-My /Wy.2+Mx/Wx.1) ; (
3.9)
3 5 5
Nz2=10*556,6*10 /4460+10(-192,6*10 /308053+52,72*10 /179190)=917 Н/см;
Nz3= F/Аwl+ (My /Wy.3-Mx/Wx.3) ; (
3.10)
3 5 5
Nz3=10*556,6*10 /4460+10(192,6*10 /132023-52,72*10 /290696)=2526 Н/см;
Nz4= F/Аwl+ (-My /Wy.4-Mx/Wx.4) ; (3.11)
3 5 5
Nz4=10*556,6*10 /4460+10(-192,6*10 /308053-52,72*10 /290696)=441,5Н/см;
Для поперечної стіни:
Nz2= F/Аwl+ (-My /Wy.2+ Mx/Wx.2) ; (3.12)
3
Nz2=10*556,6*10 /4460+10(-192,6/308053+52,72/179190)=917 Н/см;
Nz4= F/Аwl+ (-My /Wy.4-Mx/Wx.4) ; (3.13)
3
Nz4=10*556,6*10 /4460+10(-192,6/308053-52,72/290696)=441,5Н/см.
30 0 , 1 к Н / м
1 91 , 7 к Н / м
44 , 1 5 к Н / м
2
3
4
25 2 ,6 к Н / м
Рисунок 5 - Епюра сумарних вертикальних навантажень
3.1.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів стіни
Розрахунковий переріз блоку 1-2 (рис. 5) в поздовжньому напрямку
приймаємо на відстані в1=89см.
Значення розрахункового навантаження в цьому перерізі:
Nf=917+3001-917/178*(178-89)=1959 Н/см ;
Переріз прямокутника b*l=100*2980мм ;
Робоча висота перерізу при а=40мм.
h0=l-a=2980-40=2940мм.
Відносна висота стислої зони бетону
=-0,008Rb ; ( 3.14)
де:
=0,85 (важкий бетон)
R6=b2 R6=0,85*14.5=12,3 МПа
=0,85-0,008*12,3=0,734
Граничне значення відносної висоти стислої зони бетону для сталі класу
А240С
(sr= Rs=225 МПа).
r=/(1+sr/sси (1-/1,1)); (3.15)
де напруження в арматурі стислої зони при b21 sси = 500 МПа
r = 0,734(1+225/500 (1-0,734/1,1))=0,638
Граничне значення коефіцієнту відносної несучої здатності
Ar = r(1-0,5r) ; (
3.16)
Ar = 0,638(1-0,5*0,6389)=0,434;
Моменти інерції стіни в розрахунковім перерізі при h=10см;
3 3 4
I1=b1 h /12=89*10 /12=7417 см ;
де:
b1 =89см.
Відносний ексцентриситет:
= 0/ h min =0.5-0.01*l0 / h - 0,01 R6 ; (
3.17)
Розрахунковий ексцентриситет:
0=Mf / Nh ; (
3.18)
де:
Розрахунковий згинаючий момент на відстані 2/3 Н від опори:
Мf =2/3 Му=2/3*92,6=128,4 кН/м =1284 Н/см
0=1284/1959=0,66см
= 0,66/10=0,066 min= 0,5 - 0,01*294/10 - 0,01*14,5=0,061
Приймаємо = 0,066 ;
Умовна критична сила
2
N cr=6,4*Eb*I1/ l*l0 (0,11/(0,1+)+0,1);
(3.1
9)
де:
коефіцієнт, який враховує вплив тривалої дії навантаження на прогин стінки
l=1+(Ml/84) 1+;
(3.2
0)
де:
=1 (важкий бетон).
для будівництва в звичайних інженерно-геологічних умовах приймаємо:
Ml / М = 0,85
l = 1+1*0,85=1,85 1+1=2;
3 2
N c r= 6,4*30*10 7417 /1,85*294 *(0,11/(0,1+0,066)+0,1)*100=73579 Н/см;
Значення коефіцієнту, який враховує вплив поздовжнього згину стіни на
відстані b1=89см від зовнішнього кута блоку:
= 1/(1- N f / N cr) ;
(3.2
1 )
= 1/(1-1959/73579)=1,028.
Перевіряємо умову
де:
0 0,6 /2
=10см - товщина стінки в розрахунковому перерізі
0,66*1,028=0,68 0,6*10/2=3;
Умова виконується, перевірка несучої здатності перерізу стіни блока по
розтягнутій зоні бетону не потрібна. Тому що навантаження на верхню грань
стіни блока змінюються до точки 1 (рис 5 ), для контролю порівняємо
вертикальне навантаження в точці 1 з несучою здатністю стіни в цій точці.
Несуча здатність в точці 1 при b=0:
N1= N*( - 20 (1-(-1) / l0*b)) / -20; (
3.22)
N1=73579*(10-2*0,69(1- (1,028-1) / 298*0)) /10-2*0,69*1,028=
=73922 Н/см N zi n=3001*0.95= 2851 Н/см.
Міцність перерізу стіни блока в точці 1 по стислій зоні бетону забезпечена.
Армування сіткою з сталі 6А240С приймаємо конструктивн
5.2 Розробка технологічної карти на влаштування
монолітної плити перекриття
колон
5.2.1 Армування колон
Технологічною картою передбачено виконання арматурних робіт по
армуванню колон ланкою із 6 чоловік. Подачу пакетів арматури і
арматурних виробів на робоче місце виконується за допомогою баштового
крану. Склад ланки :
С1 – стропувальники 3 розряду – 1 людина;
С2 – стропувальники 2 розряду – 1 людина;
А1 – арматурник 5 розряду (ланковий) – 1 людина;
А2 – арматурник 4 розряду – 1 людина;
А3 – арматурник 3 розряду – 1 людина;
А4 – арматурник 2 розряду – 1 людина.
До початку армування колон повинні бути виконані наступні роботи :
1 Оформлений акт приймання виконаних плити перекриття і прийняті
випуски під колону на основі виконавчої схеми геодезичної зйомки і
фактичного положення;
2 Виготовлені і складовані в монтажній зоні баштового крану арматурні
каркаси;
3 Перевірені бирки на кожному виробі, відповідність марки виробу
кресленню;
4 Виконана розмітка осей і винесення відміток на випуски арматури
закладених в колону нижчого поверху;
5 Очищені від бруду і іржі випуски арматури під колони;
6 Встановлені рамки під опалубку колон з вивірянням їх в плані і по висоті і
закріпленням їх до закладеним раніше в бетоні прекриття берев’яним
пробкам;
7 Виконане прожекторне освітлення будівельно – монтажного майданчика і
фронту робіт;
8 Підготовлені і випробувані механізми, інвентар та пристосування.
Хід виконання технологічного процесу подачі і встановлення
армокаркасу колони :
Арматурники А3 і А4 закріплюють на армокаркасі колони затискач
КТ2.58.300. Арматурники А1, А2, А5 закріплюють на каркасі фіксатори
захисного шару.
По сигналу А1, машиніст крана подає 4-х вітковий строп до
підготовленого
5.2.2 Встановлення опалубки для колони
В даній технологічній карті передбачено виконання робіт по встановленню
опалубки колон ланкою із 4-х чоловік :
С1 – стропувальник 3 розряду – 1 людина;
М1 – монтажник конструкцій 4 розряду – 1 людина (ланковий);
М2 – монтажник конструкцій 3 розряду – 1 людина;
М3 – монтажник конструкцій 2 розряду – 1 людина;
Встановлення опорної дерев’яної рамки
С1 і С2 підносять до закріпленого і вивіреного армокаркасу колони
завчасно підготовлені половинки опорної рамки. Попарно, з обох
протилежних сторін армокаркасу, з’єднуючи середини сторін опорної рамки
з рисками вісей на плиті перекриття, прикріплюють опорну рамку цвяхами
3х135 до дерев’яних пробок залізобетонної плити перекриття, утворюючи
замкнуту рамку навколо армокаркасу колони.
Монтаж опалубки колон виконується в наступному порядку:
1 Опустити кутову збірку з трьома підкосами на раніше встановлену
опорну рамку згідно вісей, нанесених на опалубці і опорній рамці;
2 Закріпити підкоси опалубки арматурними стержнями, раніше
випущеними із плити перекриття або через отвори в опорних п’ятах;
3 Піднявшись по приставній драбині до верхньої частини опалубки,
від’єднати гаки монтажних стропів;
4 Другу половину опалубки колони (кутову збірку без підкосів)
встановлюють з протилежної сторони опалубки з підкосами, на опорну
рамку, утворюючи замкнутий контур;
5 Встановлюють вручну монтажні пересувні підмости;
6 З пересувних підмостів встановлюють всі стяжки по висоті, щільно
стиснувши половинки опалубки;
7 Відкріплюють гаки 2-х віткового стропу з пересувних підмостів;
8 Крученням регулювальних гвинтів підкосів виставляють опалубку
колони в вертикальне положення.
Стропування і подача опалубки колони
С1 по приставній драбині піднімається на підмости опалубки колони і
виконує її зачеплення всіма гаками стропу за монтажні петлі. По команді С1
машиніст крану виконує натяг стропів – С1 впевнившись в надійності
стропування, спускається по приставній драбині на землю, приймає
драбину, відходить в безпечне місце і дає команду машиністу крана, на
підйом і переміщення опалубки до місця монтажу.
Приймання, встановлення, розстроповування опалубки колони
По команді С1 машиніст крана опускає опалубку колони над рамкою.
Столяри С1 і С2 приймають опалубку і наводять її всередину рамки, при
цьому виступаюча частина водостійкої фанери заходить в рамку на – 25 мм
чим забезпечується точне встановлення опалубки в вертикальній площині. По
команді С1 машиніст крана опускає на місце встановлення і тримає строп в
натязі. С1 і С2 закріплюють підкоси. С2 піднімається по приставній драбині і
відкріплює 2-х вітковий строп. Аналогічно монтується друга щитова збірка
цієї ж колони без підкосів. Опалубка скріплюється гвинтовим замком, в
кутах опалубки встановлюються спеціальні профілі.
Вивіряння опалубки колони по вертикалі
Столяр С1 по виску перевіряє вертикальність опалубки колони, столяр
С2 крутить регулювальні гвинти підкосів і цим виводить блок опалубки в
строго вертикальне положення. Після цього С1 і С2 за допомогою крана
із монтажних підмостів встановлюють і закріплюють обслуговуючі
підмости.
5.2.3 Подача бетонної суміші та укладання її в колони
До початку бетонування заданої конструкції повинні бути виконані
наступні вимоги :
Змонтована опалубка колон;
Перевірена правильність встановлення опалубки і надійність кріплення
її елементів;
Перевірена наявність підпірних стійок;
Встановлена вся проектна арматура, підписаній акт на приховані
роботи;
Перевірене встановлення фіксаторів товщини захисного шару;
Перевірена наявність змазки на поверхні палуби опалубки;
Із опалубки прибрані всі зайві предмети;
Отриманий дозвіл майстра (виконроба) на виконання бетонних робіт;
Виконане освітлення робочих місць бетонників, черговий електрик
повинен перевірити на дієздатність, виявлені несправності – ліквідувати;
Підготовлені і випробувані машини, інструменти, інвентар та
пристосування;
Призначені робітники які відповідають за чистоту до і після
бетонування.
Бетонну суміш в конструкцію колони укладають шрами.
Укладання бетонної суміші в конструкцію потрібно вести безупинно,
ретельно ущільнюючи бетонну суміш вібраторами.
Виконання робіт виконується за допомогою баштового крана марки
КБ – 403.Б з довжиною стріли 30 м і максимальною вантажопід’ємністю 8
т
по руху будівництва будівлі ланкою в складі:
Б1 – бетонник 4 розряду – 1 (ланковий);
Б2 – бетонник 3 розряду – 2;
Б3 – бетонник 2 розряду – 3.
Один бетонник 2 розряду, який має посвідчення стропувальника
знаходиться на “Місці приймання вантажів”. Всі інші бетонники на чолі
із ланковим виконують прийом бункера з бетоном, розвантаження,
укладання і ущільнення бетонної суміші в опалубці.
Хід виконання технологічного процесу подачі і бетонування :
Бетонник Б3 приймає бетонну суміш із авто бетоновозу в два, поряд
стоячі бункера, послідовно наповнюючи їх, висипавшийся бетон підбирає
совковою лопатою и відправляє в бункер.
Потім Бетонник Б3 стропує бункер за всі гаки 4-х вііткового стропу
згідно схемі стропування. Під час стропування бункера, Б3 оглядає петлі
бункера на предмет виявлення тріщин і слабин в зачепленні. При
необхідності підтягує, за допомогою гайкового ключа, гайки кріплення
петель і ліквідовує з допомогою майстра виявлені несправності, після
усунення несправностей Б3 подає сигнал машиністу крана припідняти
бункер на 0,2….0,3 м над стапелем.
Впевнившись в надійності спропування бункера, Б3 відходить на 7 м від
бункера в бік, протилежний напрямку подачі вантажу і звідти подає
сигнал машиністу крана на підйом і переміщення бункера до місця
укладання бетону. По цьому сигналу машиніст крана переміщує бункер
на висоті 0,5 м над зустрічяючимися на шляху перешкодами до місця
укладання бетону.
Машиніст крана припиняє переміщення вантажу на висоті 1 м над
місцем укладання бетону. Б1 і Б2 виходять із безпечної зони і наводять з
допомогою крана бункер над місцем укладання бетону і висипають
порцію бетону. По сигналам Б1 машиніст крана періодично, із зупинкою
переміщує бункер з бетоном над опалубкою на висоті не менше 0,5 м і не
більше 1 м. Бетонники висипають порціями бетон по ходу переміщення
бункера. Порожній бункер по сигналу Б1 машиніст крана повертає на
місце прийому бетону.
Бетонник Б2 вмикає вібратор, а Б1 занурює наконечник вібратора в
бетонну суміш, при піднімаючи і переставляючи наконечник вібратора в
межах полуторного радіусу дії вібратора. По ходу віброущільнення Б2
переміщує двигун і кабель вібратора. Після віброущільнення Б3 збирає
совковою лопатою залишки бетону і перекидає в місця, вказані Б1. Б3
кельмою загладжує конструкцію і зрізає напливи бетону. Залишки бетону
Б3 перекидає кельмою в місця, вказані Б1.
5.2.4 Ущільнення бетонної суміші в колонах
Ущільнення виконуємо вібруванням використовуючи глибинні вібратори та
шурниками в недоступних для вібратора місцях. Вібрування бетонної суміші
засноване на поширенні в ній коливань у вигляді хвиль, що створює динамічний
тиск. Під дією їх суміш немовби розріджується, стає рухливою і текучою,
частинки заповнювачів, хитаючись і осідаючи в цементному розчині, щільно
прилягає одна до одної, їз суміші виводиться повітря.
Тривалість вібрування становить 30….100 с. За цей час закінчується осідання
бетонної суміші і на поверхні бетону виникають цементне молоко і бульби
повітря, що свідчить про необхідність закінчення дії вібрації. Подальше
вібрування може призвести до розшарування суміші внаслідок осідання крупних
частинок.
При ущільненні бетонної суміші глибинними вібраторами, вібронаконечник
швидко опускається вертикально або трішки нахилено в ущільнюючий шар з
захватом раніше укладеного шару на глибину 5….10 см. Залишається
нерухомим на протязі 10….15с, а потім повільно витягується із бетонної суміші
зі швидкістю, яка необхідна для створення заповнення бетонною сумішшю
простору.
5.2.5 Розопалублення опалубки колон
Технологічна послідовність демонтажу опалубки колон :
1 Встновити монтажні пересувні підмости;
2 Застропувати за петлі опалубку колони без підкосів;
3 Розкрутити нижню і середню стяжки, зняти їх;
4 Розкурутити верхню стяжку і зняти її;
5 Виконати відрив застропованої опалубки (без підкосів) від бетону;
6 Опустити опалубку на рівну основу на підкладки. Опускати тільки на
дерев’яні підкладки;
7 Після демонтажу опалубки колони без підкосів приступають до
демонтажу опалубки з підкосами в послідовності, яка наведена в пунктах
“Стропування і подача опалубки колони” і “Приймання, встановлення,
розстроповування опалубки колони”;
5.2.6 Встановлення опалубки для плити перекриття
В даній технологічній карті передбачено виконання робіт по встановленню
опалубки плити перекриття ланкою із 4-х чоловік :
С1 – стропувальник 3 розряду – 1 людина;
М1 – монтажник конструкцій 4 розряду – 1 людина (ланковий);
М2 – монтажник конструкцій 3 розряду – 1 людина;
М3 – монтажник конструкцій 2 розряду – 1 людина;
При монтажі даної плити перекриття була використана опалубка
SKYDECK з падаючою голівкою і повздовжнім ригелем SLT 225.
Вказівки що до встановлення опалубки :
Обов’язково необхідно починати монтаж опалубки з кута, який прилягає
до самої довшої стіни;
Повинна бути забезпечена прямокутність першої панельної секції;
Напрямок опалублення – згідно розкладки опалубки або по
мінімальному добору залишкового зазору;
Перед початком опалублення насадити на падаючу голівку або опорну
голівку на стійку і налагодити потрібну довжину стійки. При цьому
потрібно дотримуватись монтажних розмірів системи;
Оптимальний склад ланки опалубників в звичайних умовах – дві
людини;
Після встановлення опалубки рекомендується складувати порожні
транспортні піддони під опалубку. Таким чином, при розпалублені
піддони можуть завантажуватись безпосередньо. Для простого
поперечного перевезення використовується візок для піддонів
фірми PERI.
Технологічна послідовність монтажу опалубки SKYDECK :
1 Встановити першу стійку з опорною голівкою в куті на відстані 125
мм від повздовжньої стіни, і 250 мм від поперечної стіни і зафіксувати
триногою. Поставити другу стійку з падаючою голівкою на відстані
125 мм від повздовжньої стіни, і 250 мм від поперечної стіни. Потім
навісити перший повздовжній ригель і зафіксувати стійку;
Рисунок 5.1
2 Встановити третю стійку з опорною голівкою на відстані 1500 мм від
повздовжньої стіни, і 250 мм від поперечної стіни і зафіксувати.
Поставити четверту стійку з падаючою голівкою на відстані 1500 мм
від повздовжньої стіни, і 2275 мм від поперечної стіни. Потім навісити
другий повздовжній ригель і зафіксувати стійку;
Рисунок 5.2
3 Накласти перші три панелі. При цьому звернути увагу на правильну
посадку панелей. При монтажі наступних панелей, їх центрування
відбувається автоматично (дивись пункт 1). Таким чином, перша
панельна секція SKYDECK змонтована;
Рисунок 5.3
4 Змонтувати на кожній другій секції настінний кронштейн SWH. Він
являється допоміжним пристосуванням для забезпечення
горизонтального положення під час монтажу. За допомогою SWH
можна зафіксувати повздовжні ригелі, а також панель. Тепер
приймаються триноги;
Рисунок 5.4
5 Для встановлення поперечної секції (дивись пункт 2) спочатку
встановлюється стійка з опорною голівкою. Потім встановлюється з
падаючою голівкою і підвішуються повздовжні ригелі;
Рисунок 5.5
6 Тепер захищається друга стійка від перекидання триногою. Панелі
укладаються знизу. На кожній другій секції вздовж стіни необхідно
змонтувати настінний кронштейн SWH – 2;
Рисунок 5.6
7 Для встановлення повздовжньої секції спочатку підвішуються два
повздовжні ригелі і піднімаються за допомогою стійок з падаючими
голівками нагору. Стійки повинні фіксуватися триногами
(дивись пункт 3);
Рисунок 5.7
8 Панелі укладаються зверху. На кожній другій секції вздовж стіни
необхідно змонтувати настінний кронштейн SWH – 2;
Рисунок 5.8
9 Завдяки систематичній послідовності монтажу тепер операції
повторюються таким же чином : палубник, який знаходиться знизу,
підвішує повздовжні ригелі і піднімає їх разом із стійкою з падаючою
голівкою нагору. Монтажник нагорі укладає панелі (дивись пункт 4);
Рисунок 5.9
10 В кінці укладаються щілинні плінтуса SKYDECK і нівелюється
опалубка.
Рисунок 5.10
5.2.12 Армування плити перекриття
Технологічною картою передбачено виконання арматурних робіт по
армуванню плити перекриття ланкою із 7 чоловік. Подачу пакетів арматури і
арматурних виробів на робоче місце виконується за допомогою баштового
крану. Склад ланки :
С1 – стропувальники – арматурники 3 розряду – 1 людина;
С2 – стропувальники – арматурники 2 розряду – 1 людина;
А1 – арматурник 5 розряду (ланковий) – 1 людина;
А2 – арматурник 4 розряду – 2 людини;
А3 – арматурник 3 розряду – 1 людина;
А4 – арматурник 2 розряду – 1 людина.
До початку армування перекриття повинні бути виконані наступні роботи :
1 Повністю закінчені опалубочні роботи на захватці, встановлені бортові
дошки, які формують торець перекриття. Встановлені і закріплені
дерев’яні і металеві отвороутвоорювачі отворів шахти ліфтів
сходинкового маршу, шахт вентиляції, та інших отворів;
2 Виконана перевірка опалубки, виявлені дефекти усунені, оформлений
акт на приймання опалубки на основі виконаної геодезистами
виконавчої зйомки;
3 Привезені і складовані в зоні дії баштового крану арматурні вироби,
фіксатори захисного шару бетону, в’язальний дріт, відсікачі захваток із
сітки, короба для отворів, переріз яких використовується не повністю;
4 Виконана розмітка осей, розмітка встановлення великих розподільчих
коробок для замонолічування розводок, розмітка місць встановлення
арматури підсилення, лінії встановлення термовкладишів;
5 Виконані виноски рівня бетонування відмітки на випусках арматури і
зафіксовані в’язальним дротом;
6 Очищені від іржі і цементного розчину, бруду випуски арматури стін і
колон. Розібрані дерев’яні бруски від сікачів попередньої захватки,
очищені підтікання бетону під від сікачі.
7 Робітники та інженерно – технічні робітники ознайомлені з
технологічною картою і організацією робіт, навчені безпечним методам
праці;
8 Підготовлені, перевірені інструменти, інвентар і пристосування;
Послідовність армування перекриття :
1 Перевірити освітлення, огородження отворів і торця опалубки
перекриття, місця кріплення запобіжних пасків, закриття отворів;
2 Прийнята необхідна кількість арматури і арматурних виробів,
в’язального дроту, фіксаторів захисного шару. Забороняється укладання
арматури на будь – які предмети, крім дерев’яних підкладок. Арматура
не повинна торкатися поверхні опалубки.
3 Встановити дерев’яні рейки товщиною 20 мм з кроком 100 см в
напрямку перпендикулярному розташуванню першого рівня нижньої
арматури;
4 На дерев’яні рейки покласти перший рівень нижньої арматури вздовж
цифрових осей з проектним кроком, використовуючи для укладання и
для контролю одиночні і багатомістні шаблони;
5 На перший укладений рівень нижньої арматури покласти проектну
арматуру нижньої сітки в перпендикулярному напрямку вздовж
буквених осей, місця перетину зв’язати в’язальним дротом. Проектом
також передбачено підсилення над колонами хрестоподібними
армокаркасами, які слід монтувати в послідовності, яка передбачена в
проекті – вздовж цифрових і буквених осей. Проектом також
передбачені балки, армокаркаси яких встановлюються до встановлення
нижньої арматури, яка перетинає їх;
6 Одночасно встановлюють єлементи захисного шару і витискаються
дерев’яні рейки з під нижньої сітки плити;
5.2.7 Подача бетонної суміші та укладання її в конструкцію
плит перекриття
До початку бетонування заданої конструкції повинні бути виконані
наступні вимоги :
Змонтована опалубка плити перекриття;
Перевірена правильність встановлення опалубки і надійність
кріплення її елементів;
Перевірена наявність підпірних стійок на нижніх поверхах;
Встановлена вся проектна арматура, підписаній акт на приховані
роботи;
Встановлені закладні деталі, отвороутворювачі, коробки і труби
замонолічуваної електророзвідки та інші елементі згідно проекту;
Перевірене встановлення фіксаторів товщини захисного шару;
Перевірена наявність змазки на поверхні палуби опалубки;
Із опалубки прибрані всі зайві предмети;
Отриманий дозвіл майстра (виконроба) на виконання бетонних робіт;
Виконане освітлення робочих місць бетонників, черговий електрик
повинен перевірити на дієздатність, виявлені несправності – ліквідувати;
Підготовлені і випробувані машини, інструменти, інвентар та
пристосування;
Призначені робітники які відповідають за чистоту до і після
бетонування.
Бетонну суміш в конструкцію перекриття укладають відразу на всю
товщину, витримуючи один напрямок виконання робіт.
Укладання бетонної суміші в конструкцію потрібно вести безупинно,
ретельно ущільнюючи бетонну суміш вібраторами. Висота вільного
падіння бетонної суміші в плиту перекриття – до 0,7 м.
Виконання робіт виконується за допомогою баштового крана марки
КБ – 403.Б з довжиною стріли 30 м і максимальною вантажопід’ємністю
8 т
по руху будівництва будівлі ланкою в складі:
Б1 – бетонник 4 розряду – 1 (ланковий);
Б2 – бетонник 3 розряду – 2;
Б3 – бетонник 2 розряду – 3.
Один бетонник 2 розряду, який має посвідчення стропувальника
знаходиться на “Місці приймання вантажів”. Всі інші бетонники на чолі
із ланковим виконують прийом бункера з бетоном, розвантаження,
укладання і ущільнення бетонної суміші в опалубці.
Хід виконання технологічного процесу подачі і бетонування :
Бетонник Б3 приймає бетонну суміш із авто бетоновозу в два, поряд
стоячі бункера, послідовно наповнюючи їх, висипавшийся бетон
підбирає совковою лопатою и відправляє в бункер.
Потім Бетонник Б3 стропує бункер за всі гаки 4-х вііткового стропу
згідно схемі стропування. Під час стропування бункера, Б3 оглядає петлі
бункера на предмет виявлення тріщин і слабин в зачепленні. При
необхідності підтягує, за допомогою гайкового ключа, гайки кріплення
петель і ліквідовує з допомогою майстра виявлені несправності, після
усунення несправностей Б3 подає сигнал машиністу крана припідняти
бункер на 0,2….0,3 м над стапелем.
Впевнившись в надійності спропування бункера, Б3 відходить на 7 м від
бункера в бік, протилежний напрямку подачі вантажу і звідти подає
сигнал машиністу крана на підйом і переміщення бункера до місця
укладання бетону. По цьому сигналу машиніст крана переміщує бункер
на висоті 0,5 м над зустрічяючимися на шляху перешкодами до місця
укладання бетону.
Машиніст крана припиняє переміщення вантажу на висоті 1 м над
місцем укладання бетону. Б1 і Б2 виходять із безпечної зони і наводять з
допомогою крана бункер над місцем укладання бетону і висипають
порцію бетону, достатню для бетонування плити на всю її товщину. По
сигналам Б1 машиніст крана періодично, із зупинкою переміщує бункер з
бетоном над опалубкою на висоті не менше 0,5 м і не більше 1 м.
Бетонники висипають порціями бетон по ходу переміщення бункера.
Порожній бункер по сигналу Б1 машиніст крана повертає на місце
прийому бетону.
Бетонник Б2 вмикає вібратор, а Б1 занурює наконечник вібратора в
бетонну суміш, при піднімаючи і переставляючи наконечник вібратора в
межах полуторного радіусу дії вібратора. По ходу віброущільнення Б2
переміщує двигун і кабель вібратора. Після віброущільнення Б3 збирає
совковою лопатою залишки бетону і перекидає в місця, вказані Б1. Б3
кельмою загладжує конструкцію і зрізає напливи бетону. Залишки бетону
Б3 перекидає кельмою в місця, вказані Б1.
Закінченню бетонуванню на захватці передує чистота плити перекриття
і всіх вертикальних елементів нижніх поверхів.
5.2.8 Ущільнення бетонної суміші в плиті перекриття
Ущільнення бетонної суміші являється основною технологічною
операцією при бетонуванні, від якості якого в основному залежить
щільність і однорідність бетону, а отже, його міцність і довговічність.
Ущільнення виконуємо вібруванням використовуючи глибинні
вібратори та шурниками в недоступних для вібратора місцях. Вібрування
бетонної суміші засноване на поширенні в ній коливань у вигляді хвиль,
що створює динамічний
тиск. Під дією їх суміш немовби розріджується, стає рухливою і текучою,
частинки заповнювачів, хитаючись і осідаючи в цементному розчині,
щільно прилягає одна до одної, їз суміші виводиться повітря.
Тривалість вібрування становить 30….100 с. За цей час закінчується
осідання бетонної суміші і на поверхні бетону виникають цементне
молоко і бульби повітря, що свідчить про необхідність закінчення дії
вібрації. Подальше вібрування може призвести до розшарування суміші
внаслідок осідання крупних частинок.
При ущільненні бетонної суміші глибинними вібраторами,
вібронаконечник швидко опускається вертикально або трішки нахилено в
ущільнюючий шар з захватом раніше укладеного шару на глибину 5….10
см. Залишається нерухомим на протязі 10….15с, а потім повільно
витягується із бетонної суміші зі швидкістю, яка необхідна для створення
заповнення бетонною сумішшю простору.
Крок перестановки вібратора не повинен перевищувати 1,5 радіусу його
дії. Радіус дії вібратора залежить від рухливості бетонної суміші, ступеня
армування, форми конструкції, характеристик вібратора та інших
параметрів і тому уточнюється бетонником візуально.
Для якісного ущільнення бетонної суміші при бетонуванні великих
монолітних масивів потрібно, щоб ланка бетонників, які виконують цю
роботу, дотримувалось певної розстановки людей. Переміщення їх в
процесі віброущільнення бетонної суміші повинно відбуватися не
хаотично, а на певній відстані один від одного.
1, 5 R 1, 5 R
1 2 1
2 1 2
1 2 1
2 1 2
1 2 1
2 1 2
1, 5 R
R – радіус дії вібратора;
позначка коло – робочі місця;
1,2 – черговість вібрування
Рисунок 5.7 – Схема розстановки і переміщення бетонників з вібраторами
при ущільненні бетонної суміші
Після закінчення дії вібрації властивості бетонної суміші значно
змінюються. Вона отримує певну структуру, що має деяку міцність.
5.2.9 Догляд за бетоном
Догляд за бетоном виконують у початковий період його твердіння. Він
має забезпечувати : підтримання температурно – вологих умов твердіння;
запобігання виникненню значних температурно – усадкових деформацій і
тріщин; оберігання бетону, що твердне, від ударів, струшувань, які
можуть погіршити його якість.
Відсутність догляду може призвести до отримання низькоякісного,
дефектного і непридатного бетону, а інколи й до зруйнування
3R 3R 2, 7 5 R
Ущ і л ь н е н а д і л я н к а
1, 5 R 1, 5 R 1, 5 R 1, 5 R 1, 5 R
0, 7 5 R 0, 5 R
конструкції, навіть коли якість застосованих матеріалів добра, правильно
підібраний склад бетонної суміші й ретельно виконане бетонування.
Особливо важливим є догляд за бетоном протягом перших днів після
укладання.
Відкриті поверхні укладеного бетону повинні бути захищені від
шкідливої дії сонячного проміння і вітру. Необхідно захищати твердючий
бетон від ударів, струсів та інших механічних пошкоджень. Сприятливі
температурно – вологі умови для твердіння бетону забезпечуються
систематичним поливом його водою. В суху погоду поливка бетону
0
виконується не менше 7 діб. Поливка при температурі +15 С виконується
протягом перших трьох діб вдень не рідше ніж через кожні 3 години і не
рідше одного разу вночі, а в наступний час – не рідше трьох разів на добу.
При накривані бетону вологоємкими матеріалами тривалість перерви
між поливками, вказана вище, збільшується в 1,5 рази.
0
При температурі повітря +5 С і нижче – поливку не виконують.
Для запобігання дії навантажень на бетон рух по ньому людей або
встановлення риштувань чи опалубки дозволяється тільки після
досягнення укладеним бетоном міцності не менше ніж 1,5 МПа
5.2.10 Розпалублення конструкції
Розпалублення конструкції починають після того, як бетон набере
потрібної міцності.
Знімати бокові елементи опалубки, що не несуть навантажень, можна
після досягнення бетоном міцності, яка забезпечує збереження кутів,
ребер і поверхні монолітної конструкції (0,2…0,3 МПа). Бокові щити
фундаментів знімають через 8 – 72 год. Ці терміни визначяють на місці
залежно від виду цементу і волого – температурних умов твердіння
бетону. Не слід затримувати розпалублення, так як це скорочує термін
використання елементів опалубки.
Несівні елементи опалубки знімають після досягнення бетоном
міцності, що забезпечує потрібну несівну здатність конструкції. Якщо
фактичне навантаження на елементи конструкції буде менше 70 %
розрахункового, то для елементів конструкції прогоном до 6 м – 70 %.
Якщо навантаження більше 70 % розрахункового, то несівні елементи
опалубки розбирають після набирання бетоном проектної міцності.
Термін досягнення бетоном потрібної міцності визначають на основі
контролю його міцності. Орієнтовно термін розпалублення можна
визначити за графіком набирання міцності бетону залежно від марки і
виду застосовуваного цементу і середньої температури твердіння.
Вказівки що до розпалублення опалубки плити перекриття:
Відразу опустити падаючі голівки на великій площі;
Спочатку знімати добір по ширині;
Укладати деталі системи SKYDECK відразу після демонтажу в
транспортні піддони;
Транспортні шляхи тримати вільними і чистими;
При великих пролітах починати демонтаж з опусканням і прийманням
стійок в середині.
5.2.11 Операційний контроль якості
Таблиця 5.2.1 – Операційний контроль якості
Метод виконання робіт
Посадова особа,
Що підлягає контролю
що контролює Спосіб Інструмент Періодичність
1 2 3 4 5
Опалубочні роботи
Відповідність проекту і
Візуально, Стальний До встановлення
якість опалубочних Майстер
іструментально метр опалубки
щитів
Правильність Візуально До встановлення
Майстер Нівелір
зберігання опалубки
Дотримання проектних
Візуально, Стальний В ході встановлення
розмірів і Майстер
іструментально метр, висок опалубки
вертикальність
Якість кріплення
Візуально В ході встановлення
опалубки(розпірки,підк Майстер –
опалубки
оси, гвинти та ін.)
Якість внутрішніх Візуально – В ході встановлення
Майстер
поверхонь опалубки опалубки
Візуально До встановлення
Стан основи Виконроб –
опалубки
Після встановлення
Відповідність
Виконроб, Теодоліт, опалубки
положення опалубки Інструментально
геодезист рейка, висок
установочним осям
Точність встановлення
закладних деталей, Стальна В ході встановлення
Виконроб Інструментально
коробів, пробок, їх рулетка опалубки
закріплення
Арматурні роботи
-Відповідність опалубки, Майстер,
Метр,
пройомів і підмостів геодезична Візуально, До встановлення
рулетка,
проекту, їх стійкість і служба, іструментально арматури
висок
жорсткість, якість змазки охорона праці
Відповідність
Візуально До початку
арматурних каркасів, Майстер –
встановлення
сіток, стержнів проекту
Продовження таблиці 5.2.1
Штанген-
Діаметр і відстань між
циркуль, До встановлення
робочими стержнями і
Майстер Інструментально лінійка арматури
хомутами в сітках і
вимірю-
каркасах, якість сталі
вальна
Положення закладних
Лінійка
деталей, До встановлення
Майстер Інструментально вимірю-
термовкладишів, арматури
вальна
коробів, відсікачів
Якість виконання місць
Візуально До встановлення
з’єднання арматури в Майстер –
арматури
каркасі і сітці
Правильність Візуально До встановлення
Майстер –
складування, зберігання арматури
Правильність
Шаблон,
встановлення сіток, Майстер, В процесі монтажу,
лінійка
каркасів, стержнів, геодезична Інструментально до зварювання
вимірю-
відповідність осей служба
вальна
каркаса проектним
Лінійка При встановленні
Забезпечення захисного
Майстер Інструментально вимірю- опалубки
шару
вальна
Закріплення, стиків
Візуально,
каркасів, сіток Майстер Рулетка Після закріплення
іструментально
( зварювання, в’язання)
Правильність Візуально
Майстер –
стропування
Відповідність технології, До встановлення
Майстер, Візуально
прийнятій в – арматури
лабораторія
технологічній карті
Правильність
розкладання сіток,
Лінійка
дотримання розмірів Майстер, Візуально, До встановлення
вимірю-
нахлесту, якість лабораторія іструментально арматури
вальна
закріплення арматури в
опалубці
Бетонні роботи
Якість поверхні,
наявність і
Візуально, Стальний Після
відповідність проекту Виконроб
іструментально метр розопалублення
отворів, пройомів та
каналів.
Міцність бетону, його Інструментально Ультразву-
Виконроб, Після
однорідність, наявність ковий
лабораторія розопалублення
пор, тріщин пристрій
Продовження таблиці 5.2.1
Якість бетонної суміші Конус
Майстер, До укладання в
(рухливість, кубикова Інструментально ЦНИИЛ, прес
лабораторія конструкцію
міцність) (ПСУ-500)
Правильність
Візуально
технології укладання Майстер – В процесі укладання
бетонної суміші
Температура
зовнішнього повітря і
Майстер Інструментально Термометр В процесі укладання
бетонної суміші
(взимку)
Крок перестановки і
глибина занурення Візуально, Стальний В процесі
Майстер
вібратора.Правильність іструментально метр ущільнення
їх встановлення
Достатність вібрації і
Візуально, Стальний В процесі
товщина бетонного Майстер
іструментально метр ущільнення
шару при укладанні
Дотримання вологості
та температурного Майстер Інструментально Термометр В процесі твердіння
режиму
1 Відхилення у відстані між окремо встановленими робочими стержнями :
– для колон ± 10 мм;
– для плит і стін ± 20 мм;
2 Відхилення у відстанях між хомутами балок і колон і між зв’язями
арматурних каркасів ± 10 мм;
3 Відхилення товщини захисного шару не повинно перевищувати величини :
– для колон, плит і стін товщиною більше 100 мм ±5 мм
4 Відхилення в положенні осей стержнів в торцях каркасів, які стикуються на
місці з іншими каркасами при діаметрі стержнів:
– до 400 мм ± 5 мм;
– 40 мм і більше ± 10 мм.
5 У відстанях між розподільчими стержнями в одному ряду :
– для плит, стін ± 25 мм.
1 Відхилення у внутрішніх розмірах поперечних перерізів опалубки і у
відстанях між внутрішніми поверхнями опалубки стін від проектних
розмірів – до 5 мм;
2 Зміщення осей опалубки від проектного положення стін – до 8 мм;
3 Відхилення від вертикалі або від проектного нахилу площин опалубки і
ліній їх перетину :
– при висоті до 5 м – до 10 мм;
– при висоті більше 5 м – до 15 мм.
Місцеві нерівності опалубки (при перевірці двохметровою рейкою) – до 3 мм.
5.2.12 Техніка безпеки під час виконання робіт
При виконанні бетонних робіт необхідно дотримуватись вимог [19],
звертаючи особливу увагу на наступне :
1) До роботи по бетонуванню допускаються робітники, які пройшли
навчання, здали іспити на певну кваліфікацію, навчені безпечним
методам праці і пройшли інструктаж по техніці безпеки, в тому числі на
робочому місці;
2) На території будівельного майданчика повинні бути встановлені
написи і сигнали, які видно вдень і вночі, які попереджають про
небезпеку або про заборону руху;
3) Вантажозахватні пристосування повинні бути виготовлені в повній
відповідності з “Правила влаштування і безпечній експлуатації
вантажопідйомних кранів” і повинні бути піддані технічному огляду до
здачі їх в експлуатацію;
4) Бетонники повинні працювати у відповідному спецодязі і
користуватися індивідуальними засобами захисту;
5) До роботи допускаються бетонники, які завчасно пройшли медичний
огляд, який періодично повинен повторюватись;
6) При ущільненні бетонної суміші глибинними вібраторами потрібно
надівати на рукоятку вібратора амортизатори, які забезпечують
амплітуду коливань не вище норм для ручного електромеханічного
вібратора;
7) Дроти, які йдуть від розподільчої шафи до вібраторів, повинні бути в
гумовій оболонці, а корпус вібратора заземлений;
8) Робітників, які працюють з вібраційним інструментом, постачати
віброзахисними рукавицями із бавовнянопаперової тканини з
паралоновою прокладкою в області долоні і брезентовою накладкою
на долоневій частині;
9) Бетонники, які обслуговують електровібратори, повинні бути навчені
і атестовані на ІІ групу допуску з електробезпеки;
10) Будівельний майданчик, робочі місця, проїзди і підходи до них в
темний
час доби повинні бути освітлені. Освітленість повинна бути
рівномірною, без засліплюючої дії на робітників;
12) Випуски арматури, які стирчать із плити, потрібно захистити
гофрованою трубкою – щоб уникнути травмування бетонників та
інших
робітників;
13) Щоб уникнути падіння людей з висоти при прийманні вантажів і
виконанні робіт робітники кріпляться запобіжним паском;
14) Щоб уникнути попадання в очі сторонніх тіл при виконанні
технологічних операцій на прийманні і укладці бетону, на очищенні
арматурної сталі від ржавчини, окалини робітники повинні надівати
захисні окуляри, які задовольняють вимогам [24];
15) Щоб уникнути ураження бетонників електричним струмом ремонтні
роботи, підключення до мережі ручного електроінструменту і
освітлення повинно виконуватись тільки черговим електрослюсарем,
який має групу допуску з електробезпеки не нижче другої;
16) При встановлення опалубки забороняється переривати встановлення
незакріплених елементів або їх частин;
17) Забороняється виконувати арматурні роботи на не огороджених
робочих місцях, розташованих на висоті більше 1 м над землею або
перекриттям, в неосвітлених або затемнених місцях;
18) Вертикальне транспортування арматурної сталі і готової арматури
виконувати за допомогою перевірених вантажозахватних
пристосувань;
19) Стропування складуємих матеріалів вантажопід’ємними механізмами
може виконувати навчений і маючий посвідчення стропувальника,
арматурника;
20) Забороняється виконувати будь – які роботи на риштуваннях під час
грози, ожеледиці, тумані, при швидкості вітру 15м/с і більше;
5.2.13 Потреби в інструментах, інвентарі та пристосуваннях
при виконанні опалубочних, арматурних та бетонних робіт
Таблиця 5.2.1 – Потреба в інструментах, інвентарі та пристосуваннях
при виконанні опалубочних робіт
№ Найменування Марка, ГОСТ Кількість,
шт.
1 2 3 4
1 Ящик для інструменту Інвентарний 2
і пристосувань
2 Петля монтажна Інвентарна 1
3 Метр стальний ГОСТ 7253 – 54 1
4 Переносна драбина Інвентарна 1
5 Ящик для деталей Інвентарний 1
6 Строп 2-х вітковий 2СК1, L=6 м, 1
ДСТУ Б В.2.8 – 10 – 98
7 Строп 4-х вітковий 4СК1, L=2 м, 1
ДСТУ Б В.2.8 – 10 – 98
8 Перфоратор 1
електричний
9 Шпатель 1
пластмасовий
10 Оприскувач Фірми PERI 1
11 Лом монтажний ЛМ – 4, ГОСТ 1405 – 65 2
12 Пасок запобіжний ГОСТ 12.4.089 – 80 3
13 Ємкість для змазки Бідон, бочка 200 л 1
14 Шолом будівельний ГОСТ 12.4.087 – 84 4
15 Рукавиці ГОСТ 12.4.010 – 75 Кожному робітнику
Кожному робітнику
*
16 Окуляри захисні ГОСТ 12.4.013 – 75 Е при нанесенні змазки
Таблиця 5.2.3 – Потреба в інструментах, інвентарі та пристосуваннях
при виконанні арматурних робіт
№ Найменування Марка, ГОСТ Кількість,
шт.
1 2 3 4
1 Ящик для інструменту Інвентарний 1
і пристосувань
2 Метр стальний ГОСТ 7253 – 54 1
3 Рулетка 1
4 Строп 4-х вітковий 4СК1-2,0, L=3 м, 2
ДСТУ Б В.2.8–10–98
5 Висок стальний будівельний ГОСТ 7948 – 80 2
ОТ-600
6 Молоток МКИ ГОСТ 11042 – 64 2
7 Драбина КТ 1.12.000 1
8 Пасок запобіжний ГОСТ 12.4.089 – 86 5
9 Рівень будівельний УС1-300 ГОСТ 9416 – 86 1
10 Штангенциркуль ГОСТ 166 – 80 1
ШЦТ-1-125
11 Ножиці для різання арматури 2
Ø 6-10 мм
*
12 Плоскогубці комбіновані ГОСТ 5547 – 75 2
13 Тимчасовий зажим для 1
підйому довгої арматури
14 Підмости монтажні В залежності від 1
конкретних умов
15 Щітка стальна 2
16 Гострозубці ГОСТ 7284 – 70 2
17 Зажим КТ.2.58.300 1
18 Пістолет для в’язання RB - 392 1
арматури
19 Шолом будівельний ГОСТ 12.4.087 – 84 5
20 Рукавиці ГОСТ 12.4.010 – 75 5 пар
*
21 Окуляри захисні ГОСТ 12.4.013 – 75 Е 5 пар
22 Кусачки арматурні 5 пар
23 Пристосування для в’язання 5
арматури
24 Майданчик пересувний Р.Ч.КТ.2.57.200 2
Таблиця 5.2.4 – Потреба в інструментах, інвентарі та пристосуваннях
№ Найменування Марка, ГОСТ Кількість,
шт.
1 2 3 4
Вібратор ручний глибинний ИВ – 47Б 2
Електричний з гнучким валом
1 ИВ – 113 2
Трансформатор переносний
2 понижуючий ИВ – 4 1
3 Ящик для цементу Інвентарний 1
4 Ємкість для розчину ТУ 400–28 – 180 – 76 1
5 Відро 10 л ГОСТ 20558 – 82Е 2
6 Лопата совкова ЛС-2 ГОСТ 3620 – 76 2
7 Кельма для бетонних робіт ГОСТ 9533 – 81 2
8 Скребок для вирівнювання поверхні
бетону Інвентарний 1
9 Ручний полу тер BFH 1
10 Терка дерев’яна 2
11 Щітка капронова з дерев’яною
ручкою, довжиною 3 м, Ø30 мм 2
12 Рівень будівельний УС2-300 ГОСТ 7948 – 80 1
13 Рулетки вимірювальні довжиною:
3 м
5 м 2
10 м 1
1
14 Висок стальний будівельний ОТ-600 ГОСТ 7948 – 80 1
15 Термометр технічний 1
16 Шолом будівельний ГОСТ 12.4.087 – 84 6
17 Чоботи резинові загального ГОСТ 5375 – 79 6
призначення
Окуляри захисні закриті з прямою
18 вентиляцією ЗП8-80 ГОСТ 12.4.013 – 75Е 6
19 Рукавиці спеціальні тип Г ГОСТ 12.4.010 – 75 6
20 Інвентарні ходи для пересування по Із доски або фанери Комплект
арматурі
5.2.14 Складання калькуляції трудових витрат та
заробітної плати
Таблиця 5.2.5– Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
На одиницю На весь обсяг
вимірю
Обсяг
робіт
Склад
ЕНиР Назва робіт бригад
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
стропувальник3 р. –
1 6-55-6 Розкладка арматури 9,03 74,04 1 ,2 р. – 1
т 8,2 0,71 4,23 5,822 34-68 арматурник
5 р.– 1, 4 р. – 1
стропувальник
Монтаж опалубки 1,03 815,76 3 р.-2
2 6-50-2 1 м2 792 0,15 2,45 118,8 1940-40 монтажник
4р. – 1, 3 р. –2
2 р. – 2 4р.- 2
Бетонники:
Бетонування 0,34 26,93 2р.-1, 3р.-1
3 6-54-3 конструкції 1 м3 79,2 0,23 3,10 18,21 245-52 4р.-1
Бетонники:
4 6-54-3 Ущільнення бетонної 1 м2 792 0,2 3,10 158,4 2455-20 3р.-6
суміші - -
стропувальник
Розпалублення 1,03 815,76 3 р.-1
5 6-50-2 конструкції 1 м2 792 0,15 2,45 118,8 1940-40 монтажник
4р. – 1, 3 р. –1
2 р. – 1
Колони № ділянки
№ процесу
Одиниці
вимірювання
Норма часу
люд.-год./маш.-год.
Розцінка, грн.
Трудомісткість
люд.-год./маш.-год.
Зарплата, грн..
стропувальник
Монтаж опалубки 1,03 5222,1 3 р.-2
6 6-50-2 плити перекриття 1 м2 5070 0,15 2,45 760,5 12421-50 монтажник
4р. – 2, 3 р. –2
2 р. – 2
Стропувальник
Розкладка арматури 9,03 613,31 3 р. – 1, 2 р.– 1
7 6-55-6 плит перекриття т 67,95 0,71 4,23 48,24 7148-70 арматурник
5 р.– 1, 4 р. – 2
3 р. – 1, 2 р. –1
Бетонування Бетонники:
8 6-54-3 конструкції 0,34 209,1 1906-50 2р.-3, 3р.-2
1 м3 615 0,23 3,10 141,4 4р.-1
9 Ущільнення бетонної 0,2 1014 15717 Бетонники:
6-54-3 суміші 1 м2 5070 - 3,10 - 3р.-6
стропувальник
Розпалублення 1,03 5222,1 3 р.-2
10 6-50-2 конструкції 1 м2 5070 0,15 2,45 760,5 12421-50 монтажник
4р. – 2, 3 р. –2
2 р. – 2
Разом: 19495,5 46752-40
1972,2
5.3 Проектування сіткового графіку
5.3.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [ ] нормативна тривалість будівництва складає :
загальна – 12 місяців;
підготовчий період – 1 місяць;
зведення підземної частини – 1,5 місяці;
зведення надземної частини – 7 місяців;
опоряджувальні роботи – 2,5 місяці.
1.1 Таблиця 5.3 – Укрупнена номенклатура комплексів БМР
№
Укрупнена номенклатура комплексів Організація – виконавець
п/п
1. Роботи підготовчого періоду ПСК “Укрмонолітспецбуд”
2. Підземні роботи ТОВ “Київпідзембуд”
3. Влаштування вводів ТОВ “Промтехспецмонтаж”
4. Монтаж конструкцій каркасу ПСК “Укрмонолітспецбуд”
5. Влаштування покрівлі ТОВ БК “Аверс”
6. Влаштування підлоги ПСК “Укрмонолітспецбуд”
7. Опоряджувальні роботи Фірма “МТД”
8. Внутрішні санітарно-технічні роботи ТОВ “Промтехспецмонтаж”
9. Внутрішні електротехнічні роботи ТОВ “Промтехспецмонтаж”
20. Здача об’єкту в експлуатацію
Плита перекриття
5.3.2 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за
ними – підземні роботи. Після цього влаштовують монтують конструкції
каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають влаштування
покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-технічні
та електро-технічні роботи. Після того, як покрівлю влаштовано,
виконують внутрішні опоряджувальні роботи, а потім – влаштування
підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску
технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані.
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних
машин. В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного
циклу і монтаж конструкцій каркасу.
Розробка котловану під фундамент та зрізка недобору грунту
здійснюються за допомогою екскаватора марки Е-1252Б. Колони, стіни та
елементи покриття монтуються краном КБ-403.Б.
Організація транспорту. Для перевезень на майданчику
використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик
повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного
підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який період
року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами,
які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До
початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них
повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в
плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і
завантажувально-розвантажувальних механізмів, складам, майстерням,
побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На
тупікових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні
майданчики. Такі майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках
постійних існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо
розташування тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо
біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть
влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна,
для механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи
іншої немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний
робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації.
Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій,
роботи розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції
виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів
робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких
входять робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Бетон доставляється на
будівельний майданчик автобетоновозами. Пісок, гравій та щебінь
доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 25
км від будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також
автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 8 км від
будівельного майданчика.
5.3.3 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.3.1 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
N Назва робіт та формула підрахунку Одиниці Кількість
п/п виміру
1 2 3 4
Роботи підготовчого періоду
1. Планування майданчика м2 8,1
Влаштування тимчасових будівель і споруд :
- навісу відритого з усіх сторін м2 250
- закритого складу м2 120
2. - душової на 2 рожки шт 1
- душової на 4 рожки шт 1
- уборної на 2 очки шт 2
Влаштування тимчасового водопроводу :
3. - труби Ø 100 мм м 250
- труби Ø 16 мм м 200
4. Влаштування тимчасової каналізації м 200
5. Влаштування тимчасових доріг шириною 6 м м 160
Влаштування тимчасового електроосвітлення :
- з 2-х жильного кабеля м 120
6. - з 4-х жильного кабеля м 80
Влаштування слабострумних мереж :
7. - радіо м 200
- телефон м 100
Влаштування тимчасового огородження будівельного
8. майданчика м2 600
Підземні роботи
9. Розробка грунту скрепером м3 1263,48
10. Розробка грунту екскаватором м3 5640,8
11. Розробка грунту вручну
12. Занурення з/б паль довжиною 3м м3 104
13. Влаштування монолітного ростверку
м3 115,6
14. Влаштування монолітних фундаментів об`ємом до 3м3 м3 121,3
Зворотна засипка траншей і котлованів з пошаровим
15. ущільненням механізованим способом м3 4720
Влаштування вводів
16. Влаштування санітарно – технічних вводів грн. 988
17. Влаштування електротехнічних вводів грн. 881,6
Продовження таблиці 5.2
Влаштування бетонної основи під підлогу
Ущільнення грунту щебнем м2 1584
18. Влаштування обмазочної гідроізоляції м2 1584
Влаштування підстилаючого шару із бетону м3 308
Валштування бетонної силової плити м3 340
Монтаж конструкцій каркасу
Влаштування монолітного залізобетонного карасу
19. м3 694,2
Мурування зовнішніх стін із газобетонних блоків
20. м3 594
Мурування перегородок неармованих з цегли
21. керамічної товщиною в ½ цегли м3 171,13
22. Встановлення віконних метало пластикових блоків м2 1072,6
23. Встановлення дверних метало пластикових блоків м2 594
24. Встановлення вітражів м2 36
Влаштування покрівлі
25. Влаштування пароізоляції
м2 1690
26. Укладка утеплювача м2 1690
1690
Влаштування вирівнюючої цементно – піщаної
27. стяжки товщиною 30 мм м2
28. Наклеювання рулонного килиму в 2 шари м2 1690
29. Влаштування захисного шару з гравію м2 1690
Влаштування підлоги
30. Влаштування підлоги:
- влаштування підлоги з керамічної м² 3391
31. плитки
- влаштування лінолеуму м² 2179
Продовження таблиці 5.3.1
Опоряджувальні роботи
32. Влаштування вимощення товщиною 150 мм:
- розробка грунту вручну 100м³ 67
- підстилаючий шар із піску 40 мм 100м³ 34,2
- ущільнення грунту щебнем 100м² 184
- влаштування асфальту 100м² 184
Штукатурка стін цементно-піщаним розчином
33. м2 1395
Облицювання стін керамічною плиткою
34. м2 158,4
Облицювання фасаду металевими панелями
35. типу касетон м2 1460
Внутрішні електротехнічні роботи
36. Внутрішні електротехнічні роботи грн. 11020
Спеціальні роботи
37. Внутрішні санітарно – технічні роботи грн. 9880
38 Влашутвання опалення 10860
грн
Монтаж слабострумних мереж грн 3740
39.
40. Газопостачання грн. 3200
41. Благоустрій території грн. 3630
Здача об’єкта в експлуатацію
42. Здача об’єкта в експлуатацію дні 5
5.3.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт.
Поточним методом будівництва називається такий метод, при якому
бригади робітників постійного складу, оснащені відповідним комплектом
інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи,
максимально сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або захватках).
Отже, поточний метод є прогресивною і ефективною формою організації
будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на
складові процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці
процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або
захватки) і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того,
щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і
просторі, тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким
чином: будівля розбивається на захватки і роботи проектуються поточним
методом, починаючи з першої захватки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї захватки на іншу. Необхідно суворо дотримуватись
графіка будівництва об’єкту.
5.4 Розробка будгенплану
5.3.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні
машини: бульдозер ДЗ-17; екскаватор Е-1252Б. Монтаж конструкцій
каркасу виконується баштовими кранами КБ-403.Б та краном КБ-306.А
Для перевезення великогабаритних вантажів використовується
спеціалізований автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л. Сипучі
матеріали перевозяться автосамоскидами марки
КАМАЗ 5511. Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі
автомобіля КамАЗ 5410.
5.3.7 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані
установки :
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по
спеціальним шлангам до місця укладання;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 –
використовують
при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0,5;
-самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів
5.4.1 Розрахунок майданчика складів
Норматив виробничих запасів , які підлягають збереженню на складах
Рскл визначаємо за формулою:
Рзаг
Рскл ,
Т Т К К (5.4.1)
н 1 2
де Рзаг – кількість матеріалів;
Т – тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
К1 – коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади , для
автомобільного транспорту 1,1;
К2 – коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу приймаємо 1,3;
Тн – норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою:
Рскл
F ,
n
(5.4.2)
2
де n – норма збереження матеріалу на 1 м площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою:
F
S ,
β
(5.4.3)
де , β – коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
5.4.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у
зону дії вантажно – розвантажувальних механізмів, складів, побутових
приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м та 1,5 м.
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом,
який огороджує будівельний майданчик, більше 1,5 м.
1.2
1.3 Рисунок 5.1 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет;
2 – обочина;
3 – покриття;
4 – земляне полотно;
5 – покриття із щебню;
6 – основа із щебню;
7 – підстилаючий шар з піску;
8 – ущільнений грунт.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі
знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість
руху автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5
км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по
дорогах, чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами
в’їзди (виїзди) транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони
місць установки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне
використання транспорту.
5.4.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на
будівельному майданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-
побутові, адміністративні та виробничі приміщення. Їх потребу
визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників
визначають, виходячи з календарного графіка та графіка руху робітників.
Таблиця 5.3 – Розрахунок тимчасових споруд
Вартість, грн.
Групування та
Тип будинку Оди- Зага
найменування будинків
ниці льна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик
1 58,5
для чоловіків
- гардеробна 0,9 27
контейнерний
приміщення для
30 9х3 металевий 27 4
відпочинку,
- 1 30 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 1,5
побутовий вагончик
2 7,8
для жінок
- гардеробна 0,9 3,6
контейнерний
приміщення для
4 9х3 металевий 27 1
відпочинку,
- 1 4 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,2
контейнерний
3 виконробська 5 0,48 2,4 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
контейнерний
4 диспетчерська 5 7 30 9х3 металевий 27 1
"Комфорт"
контейнерний
5 Прохідна 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
контейнерний
6 медпункт та кабінет 40 0,09 3,6 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
2,4х2,8
7 туалет для жінок 4 0,09 0,4 збірно-розбірна 6,72 1
2,4х2,8
8 туалет для чоловіків 30 0,086 2,6 збірно-розбірна 6,72 1
2,4х2,8
9 душові на 2 рожка 2 0,43 1 збірно-розбірна 6,72 1
2,4х2,8
10 душові на 4 рожка 4 0,43 1,7 збірно-розбірна 6,72 1
№п/п
Розрахункова кількість
робітників і службовців
Значення показника
2
на 1 працюючого м
Розрахункова площа
Розміри в плані УТС
Прйнята площа
Висота приміщення
Кількість, шт
5.4.4 Організація водозабезпечення та розрахунок
тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож,
(5.4.4)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на
господарсько – питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні
потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
b N1 K2
Qгосп ,
3600 n
(5.4.5)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 40 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8,2 год.
20 40 2
Qгосп 0,054 л/с
3600 8,2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
знаходять за формулою:
С N2
Qсгп , (5.4.6)
60 m
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 31 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
50 31
Qсгп 0,574 л/с
60 45
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють
за формулою:
S A K2 Kнв
Qвп ,
3600 n
1
(5.4.6)
3
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м , Sкран =
400 л/шт.;
3
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11,33 м , Акран = 1
шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524,8 год.;
K2 = 1,5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1,2.
300 11,331,5 1,2 400 11,5 1,2
Qвп 0,0025 л/с
3600 82 3600 524,8
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен
струмінь, тобто, 5·2 = 10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0,054 + 0,574 + 0,0025 + 10 = 10,631 л/с
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш
напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час
гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна
визначити за формулою:
D 4 Q 1000/π v ,
заг
(5.4.7)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1,5 м/с.
D 410,6311000/3,141,5 95,02 мм
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і згідно [26]
приймаємо труби діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопосточання будівельного майданчику
влаштовується по змішаній схемі .
Джерело водозабезпечення по схемі – міська мережа .
Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі , на відстані не менше
60м один від одного.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування
гнучким шлангом не більше 100м . Фонтанчики для води влаштовуємо не
далі ніж 75м від робочих місць , а також у місцях відпочинку робітників .
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо
труби 1 дюйм .
5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва
здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних
навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних
підстанцій; розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та
освітлюючі мережі, інвентарне електротехнічне обладнання, складають
схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за
формулою:
Р К Р
с 1с Т К2с
Р α, (5.4.8)
р
cos cos К3с Рсв Роз
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.ін., α=1,1;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Таблиця 5.4 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат енергії
Загальні витрати
Найменування споживачів Обсяг або кількість на одиницю
електроенергії
вимірювання, кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Баштовий кран КБ-403.Б 1 32,7 32,7
Зварювальні трансформатори
СТЭ-34 потужністю 408 кВ*А,
4 61,25 245
перераховані з врахуванням
cos=0,6 Pуст=408*0,6=245
Електромеханічний вібратор
6 0,5 3
ИВ-19
Пересувний компрессор СО-
2 4,5 9
45Б
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68
Машина для очистки та
4 1,5 6,0
перемотки рубероїду СО-98
Компресори для окремих видів
2 4,9 9,0
робіт
Підсумок Рс 306,38
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву
потужністю 500кВт*А
перераховані з врахуванням 4 125 425
cos=0,85
Pуст=500*0,85=425кВт
Підсумок Рт 425
Внутрішнє освітлення
2
Контора виконроба, м 18 0,15 2,7
2
Склади, м 100 0,03 3
2
Побутові приміщення, м 240,6 0,15 36,09
Підсумок Рсв 41,79
Зовнішнє освітлення
2
Бетонні роботи, м 1000 0,05 50
2
Монтаж конструкцій м 76,3 0,03 2,29
Охоронне овітлення, шт 12 0,5 6
Підсумок Роз 58,29
0,33306,38 0,5 425
Рр = + +0,541,79+58,29 1,1=543,24 кВт
0,614 0,85
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 543,24 кВт, приймаємо пересувну
збірну трансформаторну підстанцію СКТП – 750 потужністю 750 кВ·А.
Охоронне освітлення території (мережа W1 220В) здійснюємо через
протектори на щоглах, які розміщені по периметру усього будівельного
майданчика з кроком 30 м.
5.4.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників
може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за
формулою:
p E S
n ,
P
л
(5.4.9)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
2
р=0,3 Вт/м ;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
2
S – площа, яка належить освітленню, м ;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35
Рл = 500 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної
конструкції.
2
При монтажі колон S = (60 + 2·3,6) + (40+2·3,6)= 114,4 м :
n = 0,3·20·76,3/500 = 1,37 ≈ 2шт.
5.5 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і протипожежній
безпеці
5.5.1 Техніка безпеки при виконанні земляних робіт
Земляні роботи дозволяється виконувати при наявності затвердженого і
погодженого у встановленому порядку ПВР. До початку робіт повинне
бути визначене точне розташування діючих підземних комунікацій з
установкою спеціальних знаків. Розроку ґрунту поблизу підземних
комунікацій можна виконувати тільки після одержання письмового
дозволу та у присутності представника організації, відповідальної за їхню
експлуатацію. Біля электрокабелів розробляти ґрунт із застосуванням
ударних інструментів заборонено. У випадку виявлення підземних споруд,
не зазначених у проекті, а також при виділенні шкідливих газів, земляні
роботи повинні бути припинені до одержання додаткових вказівок. На
брівку траншеї не повинні діяти ніякі навантаження.
Траншеї необхідно розробляти з укосами у відповідності зі СНиП, а ґрунт
при цьому можна відсипати не ближче 0,5 м до брівки котловану або
траншеї
Козирки, що утворяться при розробці котловану руйнують прийнявши всі
запобіжні заходи .
Стоянки і шляхи пересування машин і механізмів, зайнятих на
земляних роботах виносять за межі призми обвалення ґрунту. Поверхня
шляхів переміщення екскаваторів повинна бути спланована.
При робті у нічний час крім обов'язкового освітлення робочої
площадки повинні мати індивідуальне освітлення землерийні, землерийно-
транспортні і транспортні машини.
Одноковшеві екскаватори повинні переміщуватися з опущеним до
рівня землі ковшем і розгорнутою стрілою. Заборонено переміщати
бульдозером ґрунт на підйом більш 10° і під ухил більш ніж 30°.При
розпушуванні ґрунту ударним способом визначають границю небезпечної
зони розльоту шматків ґрунту і встановлюють захисні пристосування.
Місця электропрогріва мерзлого ґрунту обгороджують, і проведення яких-
небудь робіт на цій ділянці дозволяють після відключення струму.
Територію гідромеханічної розробки ґрунту обгороджують з
установкою попереджувальних знаків. Насосна станція і, гідромонітори у
вибої повинні мати телефонний зв'язок і аварійну сигналізацію.
5.5.2 Техніка безпеки при влаштуванні покрівель
При виконанні покрівельних робіт необхідно дотримуватися діючих
правил по охороні праці і протипожежної безпеки. Допуск робітників на дах
дозволяється після перевірки справності несущої основи, риштування,
тимчасових огороджень і робочих ходових містків.При проведенні робіт на
даху покрівельники користаються запобіжними поясами, спецодягом і
взуттям із зменшиним ковзання. При роботі на даху з ухилом більш 20°, а
також на мокрих і покритих інеєм чи снігом дахах повинні застосовуватися
додаткові переносні драбини шириною не менше 30 см, які під час роботи
варто надійно закріплювати.
Виконувати покрівельні роботи під час ожеледі, густого тумана, вітру
силою більше 6 балів, зливового дощу, а також при настанні темряви, якщо
немає достатнього штучного освітлення робочого місця і підходів до нього
забороняеться
Складування матеріалу, інструментів і тари на даху повинне бути
надійним, щоб уникнути їхнього ковзання чи здування вітром.
Не можна піднімати елементи конструкцій, поки поверхні опор, на які їх
встановлюють не будуть очищені від снігу, а стропильщик не переконається
в тому, що елементи не змерзлися між собою і не примерзли до основи.
Відривати примерзлі конструкції краном забороняється. Найбільш
відповідальною роботою монтажного процесу у зимку є закладення стиків,
які особливо сприймають розрахункові зусилля.
При роботах у зимовий час стики залізобетонних конструкцій можна
класифікувати в такий спосіб: стики, що сприймають розрахункові зусилля і
забезпечують стійкість і жорсткість будинку; те ж саме, але не
сприймаючих розрахункових зусиль; те ж саме, але відкриті сталеві
елементи, що мають закладні деталі, випуски арматури.
Закладення стиків з тепловою обробкою застосовуються для стиків
перших двох груп. Теплова обробка бетону виконується
електрообігріванням, пропарюванням і індукційним прогрівом. До
бетонування стики повинні бути прогріті до позитивної температури. Для
обігріву бетону в стиках застосовують трубчасті електронагрвачі, нагрівачі
інфрачервоного випромінювання і гріючих опалубок. При застосуванні
трубчастих нагрівачів є можливість регулювання температури на поверхні.
.
5.5.3 Техніка безпеки при влаштуванні підлог
В залежності від виду підлог (дерев'яні, бетонні і т.д.) варто керуватися
правилами техніки безпеки відповідного виду робіт (стотлярні, бетонні і т,
д.). Гарячі бітумні мастики варто доставляти до місця роботи в стійкій
закритій тарі. При використанні мастик, що містять летючі розчинники
необхідно провітрювати приміщення, не допускаючи великої концентрації
розчинника, тому що може відбутися вибух і пожежа. У приміщеннях, де
йдуть роботи, повинні бути засоби пожежогасіння.
Робітники, зайняті на влаштування підлог, повинні бути навчені
правилам виконання робіт з токсичними, вогненебезпечними і
вибухонебезпечними матеріалами, а також правилам експлуатації
інструмента і прийомам першої медичної допомоги. Роботу з пиловидними
матеріалами, активними розчинами і мастиками виконують у захисному
спецодязі і захисних окулярах, у добре провітрюваних приміщеннях.
Працівники які працюють з лугами, кислотами і іншими
хімічноактивними речовинами, їм необхідно охороняти очі і руки від
хімічних опіків, використовуючи окуляри і гумові рукавиці. Працюючи з
епоксидними смолами треба стежити, щоб вони не нагрівалися більше ніж
30 °С, при більш високих температурах отвердіння буде протікати
бурхливо і може викликати сильні опіки.
Електрифікований інструмент, машини для шліфування підлог і
ущільнення бетону повинні бути заземлені.
5.5.4 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що передбачені
при проектуванні будівельного генерального плану
Будівельні майданчик з комплексом будинків та споруд, які
будуються, елементами будівельного господарства в цілому являє собою
об‘єкт, небезпечний в пожежному відношенні. Пожежна безпека на
будівельному майданчику забез-печується виконанням спеціальних
протипожежних вимог, які ставляться як до всього майданчика, так і до
окремих об‘єктів і видів робіт.
До пожежної безпеки відноситься додержання розривів між
будинками, які будуються, тимчасовими будівлями і складами величина
цих розривів залежить від ступеня вогнестійкості об‘єктів і котегорії
пожежної безпеки виробництв які розміщені в тимчасових будинках, і
визначаються протипожежними нормами і правилами.
Складання вогненебезпечних матеріалів у зоні протипожежних
розривів не допускається.
Організація будівельного майданчика повинна забезпечувати безпеку
праці робітників на усих етапах виконання робіт.
Легкозаймисті матеріали, рідини і гази необхідно зберігати на
спеціально обладнаних відкритих майданчиках чи в окремих будівлях,
збудованих із незаймистих матеріалів. Щоб уникнути розтікання рідини,
як споруди, так і відкриті майданчики влаштовують нижче рівня землі або
обносять їх валом. Відстань від складів займистих рідин чи газів до споруд
чи будинків, які будуються, повинна бути не менше 20м, а від розміщених
поряд з забудовою житлових громадських будівель не менше 50...100м .
Будівельний майданчик обладнують протипожежним водопостачанням.
Важливим є виконання правил пожежної безпеки при виконанні
будівельно монтажних робіт .
Пожежні гідранти встановлюють в спеціальних закритих колодязях, які
в зимовий період утеплюються. Будівельні майданчики повинні мати
вказники джерел пожежного водозабезпечення і первинних засобів
пожежогасіння, пла-кати по пожежній безпеці і попереджуючі насипи.
Дороги під`їзди і місця розміщення пожежних гідрантів повинні бути
освітлені. Для подачі тривоги у випадку пожежі будівельні майданчики
повинні мати серену або інші засоби звукової сигналізації.
Палити дозволяється у спеціально відвединих місцях. Розводити багаття
на території будівельного майданчика котигорично забороняється.
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво — Житловий будинок, м. Умань
N п/п Найменування показників Один.виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Житловий будинок, м. Умань
Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних Тис.грн. 31175,853
цінах 2025р.
- в т.ч. Б М Р Тис.грн. 246945,338
3
4 Б Будівельний об`єм м 31046
2
5 З Загальна площа м 2408
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 1004,2
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн 12946
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 130439
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 0,60
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Люд/дн. 2,78
11 Тривалість будівництва Місяців 26
Склав
Перевірив
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія- .” – К.: Держбуд
України: 2010
2. ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи.” – К.: Держбуд України:
2006
3. ДБН 360-2009* Містобудівництво. Планування та забудова міських та
сільських поселень. - К.: Мінбуд України, 2009
4. ДСТУ Б А.2.4-6-2009 Правила виконання робочої документації
генеральних планів – К.: Держбуд України: 2009.
5. ДБН В.2.2 – 15 – 2005 “Житлові будинки. Основні положення.” – К.:
Держбуд України: 2005.
6. ДСТУ В.2.6-156:2011 Бетонні та залізобетонні конструкції К.:
Держбуд України: 2011
7. ДСТУ БВ.2.7-137:2008 Конструкції будинків і споруд. Газобетонні
блоки. Технічні умови– К.: Держбуд України: 2008
8. ДСТУ Б.В.2.7-8-2007 Конструкції будинків і споруд. Теплоізоляційні
матеріали, пінополістерол Технічні умови– К.: Держбуд України:
2007
9. ДСТУ Б В.2.7-61:2008. Будівельні матеріали. Цегла та камені
керамічні рядові і лицьові. Технічні умови К.:
Держкоммістобудування України: 2008
10. ДСТУ Б В.2.6-15-2011 Вікна та двері полівінілхлоридні. ЗТУ. – К.:
Держкоммістобудування України: 2011
11. ДСТУ Б В.2.6-23:2009 “Блоки віконні та дверні загальні технічні
умови. ” Номенклатура показникі– К.: Держбуд України: 2009
12. ДСТУ Б.В.2.6–11 –2009 “Двері металеві протиударні вхідні в
квартиру. Загальні технічні умови– К.: Держкоммістобудування
України: 2009
13. ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Конструкції будинків і споруд. Перемички
залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови– К.:
Держбуд України: 2008
14. ДБН В.2.6-14-97. Покриття будівель і споруд. .-К.: Мінбуд
України:2007.
15. ДСТУ Б В.2.7-101-2000 Матеріали рулонні покрівельні та
гідроізоляційні. Загальні технічні умови– К.: Держбуд України: 2001
16. СНиП 2.03.13-88 Полы. – М.; Стройиздат; 1983
17. ДБН В.1.1 – 7 – 2006 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів
будівництва.” .” – К.: Держбуд України: 2006.
18. ДБН В.2.5-23-2003 “Інженерне обладнання будинків і споруд.
Проектування опалення ”- К.: Мінбуд України:2003
19. ДБН В.2.6 -31 :2006 : Конструкції будинків і споруд. Теплова
ізоляція будівель.” – К.: Держбуд України: 2006
20. ГОСТ 10705-80 “Трубы стальные электросварные”– М.; Стройиздат;
1980
21. ГОСТ 9583 – 75. Трубы чугунные напорные изготовленные методом
центробежного и полунепрерывного литья. Технические условия. ”–
М.; Стройиздат; 1980.
22. ГОСТ 10704-91 “Трубы стальные электросварные прямошовные”– М.;
Стройиздат; 1991
23. ДБН В.2.5-23-2003. Проектування електрообладнання об`єктів
цивільного призначення.- К.; Державний комітет України з
будівництва та архітектури, 2003
24. ДБН В. 2.1-10-:2009 Основи та фундаменти споруд. Основні
положення проектування. Київ, Мінрегіонбуд України 2009.
25. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу основи та
фундаменти для студентів денної та заочної форм навчання
спеціальності 6.092100
26. Проектирование железобетонных конструкций. Справочное пособие /
А.Б. Голышев, В.Я. Бачинский, В.П. Полищук и др; под ред. А.Б.
Голышева. – К.: Будівельник, 1985
27. Станевский В.П. Строительнье краны. Справочник - К:
Будивельник, 1989-296 с.
28. А.П. Снежко, Г.М. Батура, Технология строительного производства.
Курсовое и дипломное проэктирование. К: Вища школа, 1989.
29. Пособие по проектированию бетонных и железобетонных
конструкция из тяжёлых и лёгких бетонов без предварительного
напряжения арматуры. – М.; Стройиздат, 1986.
30. ДСТУ 3760-2006. Прокат арматурний для залізобетонних
конструкцій. Загальні технічні умови -К.: Держбуд України:2006
31. Расчёт и конструирование частей жилых и общественных зданий:
Справочник проектировщика / П.Ф. Вахненко, В.Г. Хилобок, Н.Т.
Андрейко, М.Л.Яровой; Под ред. П.Ф. Вахненко – К.: Будівельник,
1987.
32. Байков В.Н., Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции: Общ. Курс.
– М.: Стройиздат, 1985.
33. Железобетонные конструкции: Расчёт и проектирвоание / И.И.
Улицкий, С.А. Рывкин, М.В. Самолётов и др. – К.: Будівельник, 1973.
34. Мандриков А.П. Примеры расчёта железобетонных констррукций.
М.: Стройиздат, 1989.
35. ДБН А.3.1-5-96. Організація будівельного виробництва. Державний
комітет України у справах містобудування і архітектури. Київ, 1996 р.
36. ГОСТ ТС–07.0526–02. Строительство. Очки защитные. Технические
условия.
37. Методические указания к выполнению курсового проекта по
дисциплине „Организация, планирование и управление
строительством” для студентов строительных специальностей
дневной, вечерней и заочной формы образования /составили В.Н.
Майданов, Г.М. Тригер. С.А. Ушацкий. - К.:КИСИ.1985
38. СНиП 1.04.03–85 “Нормы продолжительности и задела в
строительстве предприятий, зданий и сооружений”
39. СНиП 3.03.01 – 87 “Несущие и ограждающие конструкции”
40. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності
7.092101 всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О. - Черкаси ЧІТІ,
1997. - 44с.
41. Станевский В.В, Строительные краны К., Будивельник, 1989
42. Хамзин С.К., Карасев А.В. Технология строительного производства.
Курсовое и дипломное проектирование М., Стройиздат, 1982
43. Литвинов О.О. Технология строительного производства К., Вища
школа, 1991
44. Додаток 1.
45. Розрахунково-обчислювальний комплекс програмнимного
забезпечення комплексом "ЛІРА 9.4".