ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9273| Title: | «УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ», М.ЗВЕНИГОРОДКА ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)» |
| Authors: | Хорошун, Юлія Вікторівна Кобзар, Олексій Русланович |
| Keywords: | Менеджмент, конкуренція, конкурентне середовище |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | Предметом дослідження є конкурентне середовище підприємства. Об’єктом дослідження є процес оцінки конкурентного середовища ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» . Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища підприємства. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити теоретичні основи управління конкурентним середовищем підприємства; провести дослідження конкурентного середовища ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»; надати пропозиції щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат». За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища, підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств; розроблено заходи щодо підвищення конкурентоспроможності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», які носять рекомендаційний характер. Одержані результати можуть бути використані в діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат». |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9273 |
| Appears in Collections: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кобзар диплом_.pdf Restricted Access | 1.64 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування
Допущено до захисту
завідувач кафедри
д.е.н., проф. Фiнагiна О.В.
«_____»________________________ 2024 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
«УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ», М.ЗВЕНИГОРОДКА ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Менеджмент
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма навчання: денна
Група МСК-205
Виконавець роботи:
«____»___________ 2024 р. ________________ Олексій КОБЗАР
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи:
«____»___________ 2024 р. _______________ ст. викладач Юлія ХОРОШУН
(підпис) (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Черкаси 2024
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
д.е.н., проф. Фiнагiна О.В.
«_____» __________2024 р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
_______________________ Кобзар Олексій Русланович ______________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: «Удосконалення оцінки конкурентного середовища
підприємств (на матеріалах ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»,
м.Звенигородка Черкаська обл.)»
керівник роботи___доктор філософії, ст. викладач Хорошун Ю.В.___________,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом № 83/04 від «18»_березня 2024 року
2. Вихідні дані до роботи Форма №2 «Звiт про фiнансовi результати (Звiт про
сукупний дохiд)» за 2019- 2022 роки ; Форма №1 «Баланс» за 2020- 2022 роки,
Органiзацiйна структура ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
1. Теоретичні основи управління конкурентним середовищем підприємтва
2. Дослідження конкурентного середовища ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
3. Удосконалення оцінки конкурентного середовища ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
1 ст. викладач Хорошун Ю.В
2 ст. викладач Хорошун Ю.В
3 ст. викладач Хорошун Ю.В
5. Дата видачі завдання______________________________________________
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка
п/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. виконано
1 Складання попереднього плану 01.03.2024
роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 11.03.2024
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 15.03.2024
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано
4 Аналіз даних, необхідних для 25.03.2024
написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 29.03.2024 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 19.04.2024 виконано
Підготовка та написання виконано
7 26.04.2024
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 03.05.2024 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 15.05.2024
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 22.05.2024 виконано
11 Оформлення роботи 29.05.2024 виконано
Подання завершеної роботи на виконано
12 07.06.2024
кафедру
Здобувач вищої освіти ______ _ Олексій КОБЗАР
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи ______ доктор філософії, ст. викладач Хорошун Ю.В.
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 101 сторінку, 30 таблиць, 11
рисунків, список літератури з 71 найменувань.
«УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
ПІДПРИЄМСТВ (НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ», М.ЗВЕНИГОРОДКА ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Предметом дослідження є конкурентне середовище підприємства.
Об’єктом дослідження є процес оцінки конкурентного середовища
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» .
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка практичних
рекомендацій щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища
підприємства.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:
дослідити теоретичні основи управління конкурентним середовищем
підприємства;
провести дослідження конкурентного середовища
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»;
надати пропозиції щодо удосконалення оцінки конкурентного
середовища ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо
удосконалення оцінки конкурентного середовища, підвищення
конкурентоспроможності молокопереробних підприємств; розроблено заходи
щодо підвищення конкурентоспроможності ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат», які носять рекомендаційний характер.
Одержані результати можуть бути використані в діяльності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат».
При здійсненні дослідження були застосовані методи: системного аналізу,
порівняльного аналізу, прямого структурного аналізу.
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра 2024
Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата __________________________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМ
СЕРЕДОВИЩЕМ ПІДПРИЄМТВА 8
1.1 Сутність та складові конкурентного середовища підприємства 8
1.2 Методи оцінки конкурентного середовища підприємств 15
1.3 Особливості формування конкурентного середовища
молокопереробних підприємств 23
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ» 34
2.1. Господарсько-економічний аналіз діяльності підприємства 34
2.2 Аналіз ринку виробництва молочної продукції в Черкаській області 50
2.3. SWOT-аналіз ПрАТ « Звенигородський сироробний комбінат» 55
2.4 Оцінка конкурентоспроможності підприємства 64
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТНОГО
СЕРЕДОВИЩА ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ
КОМБІНАТ» 69
3.1. Пропозиції щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища
підприємства 69
3.2 Напрями підвищення конкурентоспроможності молокопереробних
підприємств 76
3.2. Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» 85
ВИСНОВКИ 92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 96
6
ВСТУП
Одна з найважливих задач розвитку підприємтсва і країни в цілому,
нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску
необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення
конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Будь-які підприємства
функціонують у певному середовищі, яке може суттєво впливати на результати
господарювання. Тобто ефективність діяльності підприємств залежить від
впливу як зовнішніх, так і внутрішніх сил. Важливою умовою успішної
діяльності підприємства є правильна оцінка його можливостей з урахуванням
умов зовнішнього середовища, що дасть змогу визначити його становище на
галузевому вітчизняному та закордонному ринках. Досягнення цієї мети
можливе лише при наявності оперативної й об’єктивної методики оцінки
конкурентоспроможності. Саме тому тема кваліфікаційної роботи бакалавра,
присвячена питанню удосконалення оцінки конкурентного середовища
підприємств є актуальною і своєчасною. Значення обраної теми полягає у тому,
що через ефективність оцінки конкурентного середовища залежить
результативність сформованої конкурнтної стратегії розвитку підприємства.
Дефіцит продуктів харчування на світовому та національних ринках,
зміни у структурі попиту на продукти харчування та вступ України до
Європейського Союзу збільшують увагу до проблем дослідження ринків
продуктів харчування, до яких належать і молочні продукти. Частина з них є
життєво необхідними для людини, оскільки є дієтичними та лікувально-
профілактичними засобами. Харчова промисловість є основною переробною
ланкою агропромислового комплексу України. До її складу належать такі
сектори, як: м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна,
цукрова, і крохмале-патокова галузі. Молочний сектор належить до провідних у
харчовій та переробній промисловості та формує привабливий за обсягами
виробництва ринок. Це безпосередньо пов'язано з тим, що продукція цієї сфери
займає важливе місце у споживанні населення.
7
Великого значення набуває здатність утримувати та розвивати рівень
конкурентоспроможності власної продукції для забезпечення можливості
перспективного зростання ринкових часток в певних сегментах. Враховуючи
посилення конкурентної боротьби між підприємствами галузі за обмежені
сировинні ресурси, за ринки збуту, за споживачів, актуальними постають
питання удосконалення оцінки конкурентного середовища з метою
подальшогоо формування стратегій розвитку підприємства в умовах
динамічних змін.
Предметом дослідження є конкурентне середовище підприємства.
Об’єктом дослідження є процес оцінки конкурентного середовища
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» .
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка практичних
рекомендацій щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища
підприємства.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:
дослідити теоретичні основи управління конкурентним середовищем
підприємства;
провести дослідження конкурентного середовища
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»;
надати пропозиції щодо удосконалення оцінки конкурентного
середовища ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» .
У роботі були використані результати наукових досліджень як
вітчизняних, так і закордонних учених, що спеціалізуються на розгляді проблем
менеджменту конкурентоспроможності, а також інформаційною базою для
роботи були дані Держкомстату України, аналітика Асоціації виробників
молока.
Апробовано: Технології антикризового управління підприємством в
конкурентому середовищі. Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-
адміністрування: Збірник тез доповідей VIIІ Всеукраїнської науково-
практичної конференції (м. Черкаси, 25 квітня 2024 р.). ‒ Черкаси, Черкаський
державний технологічний університет. Видавець Пономаренко Р.В., 2024.
8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ
КОНКУРЕНТНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність та складові конкурентного середовища підприємства
Сьогодні господарська діяльність ґрунтується на ринкових відносинах.
Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є конкуренція.
Дослідженням проблеми конкуренції та конкурентоспроможності до 90-х років
ХХ століття в Україні не займалися через відсутність необхідності, а зараз, в
умовах діючої економічної системи та жорсткої конкурентної боротьби, це
питання стає дуже актуальним. Розгляд сутності конкурентоспроможності
підприємства є важливим як для економіки країни в цілому, так і для окремих
виробників, адже вона є запорукою отримання високого та стабільного
прибутку, а також забезпечення життєдіяльності підприємства, його
економічної безпеки та стабільного розвитку. Розуміючи це, вітчизняні
товаровиробники ставлять перед собою таку мету: задоволення потреб, які
існують на ринку, отримання максимального прибутку та збільшення обсягів
збуту, розширення частки внутрішнього та зовнішнього ринку, забезпечення
необхідного рівня якості та ціни продукції, що виробляється, впровадження
нових технологічних процесів і модернізація обладнання.
Питанням конкурентної боротьби, розвитку конкуренції як одного із
базових принципів ринкової економіки присвячені праці таких відомих вчених-
економістів, Ф. Найт, М. Портер, Д. Рікардо, Дж. Робінсон, А. Сміт,
Й. Шумпетер, та інші. Серед вітчизняних науковців, які аналізували проблеми
конкуренції, слід відзначити праці визнаних вчених-економістів Б. Губського,
С. Мочерного, Ф. Павленка, В. Подсолонко, В. Сизоненко та інших. Але,
незважаючи на велику кількість робіт і досліджень, питання дослідження
конкурентного середовища, в якому функціонує підприємство, особливо в
умовах динамічних змін під впливом інноваційного та інформаційного
прогресу набуває дедалі більшої актуальності.
9
Конкуренція змушує суб’єктів підприємницької діяльності не зупинятися
на досягнутому, а постійно самовдосконалюватися, знижувати витрати на
виробництво, покращувати якість продукції (послуг), що пропонуються на
ринку, підвищувати свою конкурентоспроможність. Згідно з Законом України
«Про захист економічної конкуренції», «економічна конкуренція (конкуренція)
– змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним
досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого
споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома
продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати
умови обороту товарів на ринку» [48; 4]. На сучасному етапі існує велика
кількість трактувань терміна « конкуренція» (табл.1.1).
Таблиця 1.1 – Наукові підходи до визначення сутності поняття
«конкуренція»
Вчений Визначення поняття « конкуренція»
Азоєв Г.Л., Економічний процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби між
Зав'ялов П.С., виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення
Райзберг Б.А. кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення
різноманітних потреб покупців
Кіперман Г. Я. Процес взаємодії, взаємозв'язку й боротьби виробників і
постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво
між відособленими товаровиробниками або постачальниками
товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту
Макконнел К.Р., Наявність на ринку більшої кількості незалежних покупців і
Брю С.Л. продавців та можливість для них вільно входити на ринок і
залишати його
Перцовський Н.І. Процес управління суб’єктом власними конкурентними
перевагами для досягнення своїх цілей у боротьбі з конкурентами
за задоволення об’єктивних або суб’єктивних потреб у межах
законодавства або в природних умовах.
Джерело: [11; 20-22; 55]
Аналізуючи визначення конкуренції, що запропоновані різними вченими-
економістами, можна зробити висновок, що всі вони враховують такі її якості,
як динамічність, примусовість, єдність конкурентних і монополістичних засад,
зв'язок з інноваційними процесами і в кожному випадку її зміст визначається
залежно від цілей, у зв’язку з якими вона сформована. Виходячи з цього, можна
визначити конкуренцію, як сукупність об’єктивних відносин, перш за все,
10
економічних, між суб’єктами господарювання в умовах ринку, що мають
динамічний характер постійного суперництва товаровиробників за
прихильність споживачів на основі певних переваг своєї продукції (послуг).
Сучасне трактування економічної конкуренції має свої особливості:
цивілізований характер боротьби на основі змагання суб’єктів
господарювання;
подібність або взаємозамінність товарів конкуруючих підприємств;
ідентичність або наближеність потреб споживачів, стосовно яких
ведеться конкурента боротьба;
управління власними конкурентними перевагами;
спільність, схожість мети, заради якої виникає суперництво;
обмеженість можливостей кожної з конкуруючих сторін впливати на
умови обігу товарів на ринку внаслідок самостійних дій інших сторін.
Підприємець має розуміти потреби споживачів і пропонувати вироби, які
відповідали б цим потребам. У підсумку можна зазначити, що основним
завданням і головною функцією конкуренції – є завоювання ринку, в боротьбі
за споживача перемога своїх конкурентів, забезпечення одержання сталого
прибутку.
Невід’ємною складовою ринкової економіки є створення й розвиток
конкурентного середовища – сукупності зовнішніх стосовно досліджуваного
підприємства факторів, які впливають на конкурентну взаємодію підприємств
відповідної галузі. У той же час конкурентне середовище є динамічним за
темпами, глибиною, масштабністю змін на окремих конкретних ринках,
елементом економічного життя.
В умовах динамічних змін в економічному та бізнесовому полі, доволі
гострим постає питання оцінки конкурентного середовища. Дослідженням
цього питанння присвячено роботи як вітчизняних так і зарубіжних вчених.
Серед, наковців, які внесли вагомий внесок у сфері теоретичного та
практичного опрацювання зазначеного питання, слід виокремити роботи
А. Олів’є, А. Дайян, Р. Урсе, М. Портер [45], Л. Балабанова, В. Холод [5; 6],
11
Н. Чухрай [68; 69], А. Пушкарь, [52] та ін. Роботи зазначених науковців є
теоретичною основою для поглиблення досліджень з проблем
конкурентоспроможності та змістовного визначення конкурентного
середовища підприємства.
У кожній сфері економічної діяльності формується власне конкурентне
середовище, а тому підприємство повинно ретельно оцінювати своїх
конкурентів та їх інтереси, галузь (або галузі), в якій воно функціонує, щоб
сформувати ефективну конкурентну стратегію, яка б забезпечувала його високу
конкурентоздатність та конкурентостійкість.
Конкурентне середовище – це складна економічна категорія, яка
характеризує взаємодію окремих суб’єктів господарювання, держави,
інститутів колективного захисту, факторів зовнішнього і внутрішнього видів
впливу на умови економічної діяльності, що визначають відповідний рівень
економічного суперництва та вагомість впливу окремих економічних агентів на
загальну ринкову ситуацію [19, с. 65].
Конкурентне середовище є динамічним за темпами, глибиною,
масштабністю змін на окремих конкретних ринках, елементом економічного
життя. Важливо зауважити, що конкурентне середовище утворюється в
парадигмі суперницьких взаєвідносин ключових суб'єктів ринку.
Конкурентне середовище є невід’ємною складовою від ринку, оскільки
саме ринок є сполучною ланкою декількох конкурентних середовищ,
класифікація останнього повинна бути більш диференційована (табл. 1.2).
Залежно від цільової спрямованості дослідження конкурентного
середовища, визначають його окремі ієрархічні рівні:
мікрорівень (рівень окремого релевантного ринку);
мезорівень (рівень галузевого ринку);
макрорівень (рівень агрегованого національного ринку);
мегарівень (рівень міжнародного глобального ринку) [19, с.66].
Дослідники та науковці виокремлюють три основні складові
конкурентного середовища: інституціональну; структурну; функціональну.
12
Таблиця 1.2 – Класифікація конкурентного середовища
Класифікційна Вид конкурентного середовища
ознака
Об`єкт купівлі конкурентне середовище товарів (конкурентне середовище засобів
виробництва та конкурентне середовище предметів споживання);
конкурентне середовище послуг (конкурентне середовище громадського
харчування; конкурентне середовище охорони здоров'я; конкурентне
середовище освіти);
конкурентне середовище інформації (взаємодія академічних та науково-
технічних об'єднань, державних установ, учбових закладів, комерційних
організацій, які займаються збором, обробкою та аналізом інформації та
надають її по необхідності різним установам, підприємствам та
організаціям);
конкурентне середовище науково-технічних розробок;
конкурентне середовище капіталів (конкурентне середовище грошей та
конкурентне середовище цінних паперів).
Територіальна світове конкурентне середовище (охоплює всіх виробників конкретної
ознака продукції);
міжнародне конкурентне середовище (яке включає виробників декількох
країн);
національне конкурентне середовище (охоплює вітчизняних виробники»
продукції);
міжрегіональне конкурентне середовище;
регіональне конкурентне середовище;
міжрайонне конкурентне середовище (формується на межі районів та
характеризується особливостями взаємодії підприємств даних територій);
районне конкурентне середовище;
місцеве (локальне) конкурентне середовище;
конкурентне середовище підприємства.
За моделями конкурентне середовище досконалої конкуренції;
конкуренції на конкурентне середовище чистої монополії;
ринку конкурентне середовище олігополії (види: конкурентне середовище, в
якому між олігополія відсутня угода; конкурентне середовище, в якому
існує взаємозв'язок між олігополіями, який виражається в певній угоді між
ними);
конкурентне середовище монополістичної конкуренції.
Джерело: [19, с.66]
Інституційна складова конкурентного середовища окреслює чинники, що
є впливовим на стан конкуренції на ринку серед яких варто виокремити:
законодавча та нормативно-правова база функціонування ринку, що
формує набір ключових правил, які є обов'язковими для дотримання всіма
учасниками відповідного ринку;
13
організаційно-правові положення державного регулювання ринку, що
визначає систему органів державного регулювання та їх ключовий функціонал,
а також прийнятні в країні політичні норми;
соціально-культурні традиції й цінності, які формують ринковий
менталітет та визначають особливості міжсекторального розподілу
конкурентної активності та способи конкурентної боротьби;
рівень економічного розвитку країни та величина національного
багатства як ключові індикатори типу домінуючих конкурентних стратегій;
місце ринку в системі міжнародних економічних відносин, присутність на
ринку транснаціональних корпорацій як суб'єктів формування системи
неформальних правил функціонування ринку та характеру міжфірмової
взаємодії;
рівень інноваційного та інформаційного прогресу, який визначається
ступенем поширеності інновацій, що здатні змінити межі ринку та ціновий
аспект конкуренції з жорсткої на більш м'якшу нецінову конкуренцію нових
товарів, технологій, реклами;
рівень розвитку інфраструктури як індикатор виживання на ринку
дрібних суб'єктів господарювання на противагу інтегрованим корпоративним
структурам [19, с. 67-68].
Структурна складова конкурентного середовища більш відома у
вітчизняній теорії та практиці дослідження конкурентного середовища під
назвою «структурні передумови розвитку конкуренції» є функцією від:
місткості ринку та рентабельності господарювання на ньому;
кількості та відносного розміру учасників ринку з боку попиту та
пропозиції;
ступеня диференціації товарів або послуг;
еластичності попиту за ціною;
інтенсивності потенційної конкуренції;
міри диверсифікації бізнесу тощо [19, с.69].
14
Функціональна складова конкурентного середовища визначається
системою взаємовідносин, що склалися між учасниками ринку – конкурентами,
споживачами, постачальниками, яка, своєю чергою, залежить від
індивідуальних стратегій ринкової поведінки кожного із ринкових гравців.
Зокрема йдеться про цінові, рекламні, інвестиційні, інноваційні тощо стратегії
кожного окремого учасника ринку, які за Ф. Хайєком і складають економічний
зміст ринкової конкуренції як динамічного процесу [19, с.69].
Ситуація на ринку не змінюється миттєво. Всі зміни відбуваються з
визначеним часовим лагом. Від того, наскільки швидко реагують підприємтсва
на зміну умов функціонування ринку, наскільки швидко приймаються і
виконуються рішення щодо стратегії поведінки організації, залежить
швидкість, з якою відбуваються зміни в ринковому середовищі. Виявлення
типу ринку, на якому діє підприємство, дозволяє виробити відповідну
конкурентну стратегію, застосовувати більш дієві заходи в рамках реалізації
обраної стратегії. Це може слугувати орієнтиром у спробі передбачити можливі
дії конкурентів та визначити основні методи конкурентної боротьби на ринку.
Можна виокремити основні ознаки типів конкурентного середовища
підприємства, до яких належать:
ступінь стабільності (стабільна або нестабільна);
ступінь ворожості (відносно недружня або дружня);
швидкість змін, що відбуваються (реактивне середовище або середовище,
що повільно реагує на зміни);
структура (суцільна конкуренція, монополістична конкуренція, однорідна
або неоднорідна олігополія, монополія).
В особливий тип виділяється конкурентний ринок, контингент продавців
(виробників) на якому достатньо високий рівень конкуренції з низькими
бар'єрами входу. Однак цей тип несе в більшій мірі гіпотетичний характер. Цей
тип ринку накладає відбиток насамперед на характер та інтенсивність
конкуренції в галузі та має визначальне значення при виборі методів
конкурентної боротьби та конкурентної стратегії підприємства.
15
1.2 Методи оцінки конкурентного середовища підприємств
Оцінку конкурентного середовища підприємств слід розпочинати з
дослідження зовнішнього середовища. В умовах сьогодення не існує єдиного
інтегрованого підходу до побудови загальної концепції зовнішнього
середовища, яка б всебічно поєднувала економічні, технологічні, соціальні та
політичні впливи на організацію, особливості взаємодії підприємства з його
партнерами, конкурентами, споживачами та іншими агентами конкурентного
середовища [60, c. 311].
Проте загальні положення, щодо оцінки конкурентного середовища
підприємств з позиції формування подальшого стратегічного бачення розвитку
є окресленими в науковій літературі.
Так, наприклад, економічний аналіз користується всією сукупністю
інструментів, які існують для визначення механізмів впливу середовища на
діяльність організацій, методів аналізу діяльності окремих підсистем [60, c.
311]. Ключовими завданням окресленого підходу є визначення цільових
векторів аналізу та відповідного інструментарію, які б сформували чітке
уявлення щодо конкурентного оточення та його впливу на позиції підприємства
в ринковому середовищі. Проте питання визначення сутності та механізмів
конкурентоспроможності є найбільш складним, дискусійним у теорії та
практиці в умовах динамічних змін під випливом інноваційного та
інформаційного прогресу, що вимагає новітнього методичного забезпечення у
відповідності сучасним ринковим трансформаціям, особливо коли відбувається
розвиток цифрових моделей бізнесу, моделей електронної комерції.
В умовах сучасного розвитку бізнесу важливим в оцінці конкурентного
середовища постають питання комплексної оцінки, однак, деякі питання оцінки
взаємозв’язків між окремими елементами конкурентоспроможності
підприємств, а також ступінь їх впливу на інтегральний рівень розвитку
розроблені не повною мірою, що унеможливлює досягнення повної
16
ефективності оціночного процесу. Тому, деякі аспекти комплексної оцінки
вимагають подальшого теоретичного та методичного обґрунтування.
Оцінка конкурентного середовища підприємства має відбуватись на всіх
стадіях його функціонування. Визначення рівня конкурентоспроможності є
початковою стадією в умовах планування діяльності підприємства та
формування стратегічного бачення розвитку (розробка стратегій підприємства).
Конкурентоспроможність підприємств визначається: ефективною
організацією їх господарської діяльності; гнучкістю та динамічністю в
мінливому ринковому середовищі; здатністю втілювати і поглиблювати сучасні
інноваційні та інформаційні технології; якістю продукції. Окреслені фактори в
комплексі визначають здатність підприємства до стабільного розвитку в
тривалій перспективі, а також утримання конкурентних переваг і збільшення
частки ринку.
Складність оцінки конкурентного середовища проявляється у тому, що
воно є результатм взаємодії великої кількості суб’єктів ринку, що визначає
відповідну атмосферу економічного суперництва, рівень і можливість впливу
окремих учасників економічних відносин на загальну ринкову ситуацію.
Найбільш розповсюдженим, потужним інструментом для систематичної
діагностики основних конкурентних сил, що впливають на ринок, оцінки
ступеня впливу кожної з них та визначення характеру конкурентної боротьби
на даному ринку є модель п’яти сил конкуренції Портера (1980 р.) [45].
Конкурентне середовище згідно класичної моделі формується під впливом
таких конкурентних сил, як:
суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі;
конкуренція з боку товарів, що виробляються фірмами інших галузей, і
що є гідними замінниками (субститутами), а також конкурентоспроможні за
ціною;
загроза входу в галузь нових конкурентів;
економічні можливості та торгівельні спроможності постачальників;
17
економічні можливості та купівельні спроможності покупців [60, c. 313].
У моделі М. Портера значення і сила впливу кожного з факторів
конкуренції змінюється від ринку до ринку і визначає ціни, витрати, розміри
капіталовкладень у виробництво, збут продукції і прибутковість бізнесу.
Постачальники і покупці, намагаючись використати сприятливу для них
ситуацію, знижують прибуток фірми. Конкуренція всередині галузі також
знижує прибуток, тому що для підтримки конкурентних переваг доводиться
збільшувати витрати (на рекламу, організацію збуту, НДДКР), або втрачати
прибуток за рахунок зниження цін. Наявність товарів-замінників зменшує
попит і обмежує ціну, яку фірма може запросити за свій товар. З погляду
вхідних бар’єрів, дія чинників, представлених у моделі, багато в чому
визначається, з одного боку, наявністю реальних і потенційних конкурентів, з
іншого – перешкодами для входу на ринок. Всі вищезгадані чинники
створюють умови для динамічного розвитку конкуренції і «застарівання»
наявних конкурентних переваг [45].
Рівень розвитку технологій; наукові відкриття; науково-технічні прогнози
розвитку й удосконалення виробництва також вимагають від підприємства
великої уваги, витрат коштів з метою використання сучасних технологій, адже
технічне відставання має несприятливі наслідки для конкурентоспроможності
підприємства.
Зовнішнє середовище, у якому діє підприємство, формує сукупність
чинників, під впливом яких змінюються основні аспекти його діяльності. Види
впливу як зовнішнього середовища, так і чинників на конкурентоспроможність
підприємства різноманітні, у зв’язку з чим при їхньому розгляді є необхідним
використання системного підходу, який дозволить певним чином їх
упорядкувати. Зовнішнє середовище прийнято поділяти на зовнішнє
середовище непрямого і безпосереднього впливу.
Для діагностики середовища непрямого впливу використовують РEST-
аналіз. У ході діагностики зовнішнього середовища безпосереднього впливу
18
основний акцент роблять на дослідженні галузі та конкурентного середовища, в
якому функціонує це підприємство [15].
Термін «зовнішнє середовище» непрямого впливу включає економічні
умови, профспілки, законодавчі акти, систему цінностей у суспільстві,
громадську думку, техніку та технологію, політичні та міжнародні події й інші
фактори. Діагностика середовища непрямого впливу на підприємство
здійснюється шляхом оцінки та аналізу економічних, технологічних,
соціокультурних, політичних, ринкових і міжнародних факторів. РEST-аналіз
ставить за мету виявити ті фактори зовнішнього середовища, які найбільше
впливають на організацію, а також передбачити динаміку впливу цих факторів
(сприятливу чи несприятливу). Для аналізу зовнішнього середовища також
з’ясовують рівень його невизначеності і як підприємство має взаємодіяти з цією
невизначеністю [12].
До факторів зовнішнього середовища підприємства безпосереднього
впливу належать такі фактори, які безпосередньо впливають на існування
самого підприємства, також на конкретні результати його діяльності. Це: галузь
та конкурентне середовище в ній; споживачі (покупці); постачальники;
конкуренти; місцеві органи влади; профспілки та інші контактні аудиторії.
Наведена класифікація цілком умовна, але, без сумніву зазначені складові
мають суттєвий вплив на розвиток підприємства. У будь-якому випадку
реалізація конкурентних переваг на зовнішньому ринку є похідною від
внутрішньої економічної стабільності, забезпечення дотримання внутрішніх та
міжгалузевих балансів підкомплексу, координації дій багатьох його суб’єктів
для досягнення єдиної стратегічної мети [60, c. 315].
Оцінка конкурентного середовища підприємства – це процес визначення
критично важливих елементів, які можуть вплинути на здібності організації у
досягненні своїх цілей.
Методика оцінки конкурентного середовища забезпечує вирішення кола
завдань, які включають:
19
визначення існуючих і потенційних конкурентів;
оцінку ринкових часток підприємства та її конкурентів;
розрахунок показників концентрації ринку;
експертну оцінку рівня бар'єрів входу на ринок і виходу з нього;
аналіз рівня диференціації;
порівняльний аналіз реалізованих стратегій конкурентів, а також їхніх
цін, каналів розповсюдження і просування.
Методичною основою оцінки конкурентної ситуації є ідея ринкової
частки, яка розглядається як частка ресурсів, що обертаються на ринку. Розмір
ринкової частки (fi) визначає можливість впливу організації на ринок і
конкурентів і розраховується за формою:
y
f i
i
n , де (1.1)
yi
i1
yi – обсяг реалізації товарів (послуг) даного підприємства на ринку,
n
yi – емність ринку, що досліджується;
i1
i=1,2,3,….n;
n – кількість організацій, що діють на ринку.
На основі розрахунку ринкових часток підприємства та її конкурентів
визначається рівень конкуренції, а також її наслідки для економічних суб'єктів.
Рівень конкуренції визначається на основі використання наступних
показників:
1. Індекс Херфіндаля – Хіршмана (HHI), що визначається як сума часток
усіх організацій, що діють на ринку:
20
n
2
HHI yi (1.2)
i1
2. Дисперсія ринкових часток підприємства ( 2 ).
2
yi y
2 , де (1.3)
n
y – середня частка підприємства на ринку.
3. Індекс ентропії (Е), що використовується також для оцінки рівня
довіри:
1
E y ln
i y
i (1.4)
Для оцінки впливу довіри на структуру конкурентного середовища та
ведення в ньому організації використовується індекс кількісного еквівалента,
що розраховується за формулою:
1
NEI , де (1.5)
F 2
ij
j
де: Fij – частка (-и) підприємства в обсязі продажів j-ї продуктової лінії.
Аналіз рівня диференціації проводять на основі аналізу прихильності до
певної марки опитування споживачів; кількості торгових марок; обсягу витрат
організацій на рекламу.
21
Ціни конкурентів на аналогічні товари чи послуги аналізуються за
наступними напрямами: рівень фактично сформованих цін; динаміка цін;
використання знижок; методи визначення цін на нові види послуг.
Аналіз каналів розподілу конкурентів включає розгляд інформації щодо
обсягу реалізації за різними каналами зв'язку (у натуральному або грошовому
вираженні); чисельного складу працівників; побутових служб і торгових
агентів; кількості та тривалості каналів розповсюдження; використання
інструментів прямого маркетингу [32].
Аналіз методів просування товару (послуги) включає виявлення рівня
рекламної діяльності; оцінку рівня та методів стимулювання побуту; розгляд
використання первинних продажів.
Ефективність методів просування на ринку опосередковано проявляється
в рівні диференціації товарів (послуг).
Використання методів математичної статистики, параметричного та
порівняльного аналізів, проведення кореляційного аналізу дозволяють оцінити
фактори, що впливають на конкурентне середовище організації як кількісно,
так і якісно. Такі фактори, як рівень бар'єрів входу на ринок, дуже важко
оцінити кількісно. З метою усунення проблеми вибору показників кількісної
оцінки можуть бути використані експертні методи якісної оцінки
досліджуваного фактору.
Застосування методів кореляційного аналізу факторів дозволяє виявити
найбільш значущі з них, що впливають на становище підприємства на ринку.
Для формування конкурентної стратегії організації на основі розрахунку
кількісних та якісних показників, що характеризують конкурентне середовище,
необхідний чіткий алгоритм дій. Він являє собою низку послідовних етапів, в
результаті виконання яких і формується конкурентна стратегія. Цей процес не
повинен завершуватися будь-якою одномоментною дією; він закінчується
встановленням загальних напрямів, діяльність за якими забезпечить зростання
22
та зміцнення позицій підприємства в ринковому середовищі. Роль процесу
формування стратегії полягає в тому, щоб:
по-перше, допомогти зосередити увагу на певних ділянках і можливостях
маркетингової діяльності;
по-друге, відкинути всю решту можливостей як несумісні з
конкурентною стратегією.
Алгоритм розробки стратегії складається з кількох етапів і має два
різновиди залежно від того, для якого типу підприємства він застосовується:
нового чи вже існуючого.
Цей алгоритм має містити наступні елементи:
визначення мети та завдань підприємства. Цей етап є першим для
підприємства, яка тільки передбачає вихід на ринок, і другим – для діючої
організації;
оцінку зовнішнього середовища підприємства, в тому числі
конкурентного. Даний етап є другим для підприємства, що вперше виходить на
ринок, і першочерговим – для діючого;
вибір стратегії, яка найбільшою мірою відповідає умовам внутрішнього
та зовнішнього середовища, а також сформованим цілям діяльності;
процес реалізації обраної конкурентної стратегії та оцінювання
результатів.
Таким чином, варто констатувати, що конкурентне середовище необхідно
оцінювати комплексно, не забуваючи і про ключову роль, яку воно відіграє в
діяльності підприємсва. Чим більше у підприємства конкурентних переваг, тим
стабільніше його становище на ринку, тим вища вірогідність його економічного
зростання. Конкуренція – це протистояння між підприємствами, за
результатами якого у виграші може залишитись лише найбільш підготовлений
власник бізнесу, здатний грамотно і своєчасно використовувати наявну у нього
інформацію. Для успішного співіснування на конкурентному ринку
підприємство повинне мати власну методику оцінки та аналізу конкурентного
23
середовища, здатну адаптуватися під специфіку його діяльності. Найбільш
вдалим є поєднання статистичних та експертних методів, які вже змогли
зарекомендувати себе з позитивного боку.
1.3 Особливості формування конкурентного середовища
молокопереробних підприємств
Молочний сектор, до складу якої входять маслоробна, сироробна,
молочноконсервна підгалузі, а також виробництво продукції з незбираного
молока, на сучасному етапі є одним з провідних в структурі харчової індустрії
України. Це пов’язано з тим, що молочна продукція в силу гастрономіних
особливостей українського народу та сприятливих природних умов, є однією з
найпопулярніших, а також є компонентною складовою при виробництві
різноманітних товарів харчової промисловості, наприклад, кондитерських
виробів, соусів, майонезу [30, с. 155].
Рринок молокопродуктів займає значну частину ринку продуктових
товарів. Однак, в силу різних економічних та соціальних умов, досягти
прибутку у молокопереробному секторі може не кожне підприємство, а лише
ті, що приділяють значну увагу таким напрямам як: комплексна оцінка
конкурентного середовища; формування власної конкурентної стратегії, а
також спрямовують свої зусилля на підтримку стабільної зацікавленості
споживачів у своїх продуктах; постійна робота над підвищенням ефективності
виробництва; забезпечення високої якості молочної продукції та встановлення
оптимального співвідношення ціна–якість; інноваційна діяльність, що
передбачає випуск новітніх продуктів, запровадження інноваційних технологій
виробництва та просування продуктів. Досягнення високого результату
діяльності підприємств молокопереробного сектору та забезпечення
конкурентоспроможності можливе лише завдяки ефективному управлінню
діяльністю усіх структурних підрозділів підприємства – від підготовки
молочної сировини до контролю за збутом.
24
Сучасні тренди та інноваційні технології як перспективний напрям
підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробного сектору
можливе лише на підставі проведення відповідних розрахунків та подальшого
контролю за допомогою таких методів:
прогнозування матеріальних витрат підприємства (витрат на
енергоресурси та оновлення обладнання);
аналіз та прогнозування попиту на нову продукцію з урахуванням
сезонних коливань;
визначення обсягу необхідних інвестицій на переобладнання
виробництва основними фондами і оборотними засобами;
оцінка прибутковості виробництва й реалізації нового молочного
продукту, визначення періоду відшкодування початкових витрат;
створення плану забезпечення фінансування науково-технічної розробки,
виробництва й реалізації нових молочних продуктів [16, c.27; 25; 43; 54].
Підприємства молокопереробного сектору на шляху організації своєї
інноваційної діяльності як одного із напрямів підвищення конкурентних
позицій на ринку молочних продуктів має ретельно підходити до цього процесу
із залученням широкого спектру інструментів технологічного прогнозування та
планування. Завдяки підвищенню технологічного рівня, впровадженню
науково-технічних розробок, реструктуризації системи управління для
молокопереробних підприємств стане можливим зниження рівня витрат,
підвищення фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Інноваційні
ресурсозберігаючі технології базуються на постійному контролі показників
якості сировини й готової продукції, що неможливо без удосконалення й
оновлення матеріально-технічної бази [7; 8; 17, c. 20].
В умовах інформаційного прогресу, трендовим напрямом забезпечення
підвищення конкурентних позицій також є впровадження цифрових та
інформаційних технологій. Так, наприклад, використання сучасної
високоефективної вимірювальної техніки, експрес-методів мікробіологічного й
фізико-хімічного контролю якості, дозволяють організувати виробництво
25
молочних продуктів високої якості, що відповідають міжнародним стандартам.
Адже, як слушно зауважує Д. Г. Черевко, основними чинниками, що стримують
розвиток експортного потенціалу та вихід вітчизняних молокопереробних
підприємств на зовнішній ринок, є низька якість їх сировинної бази і якість
продукції, а також відсутність належної державної підтримки [67, c. 16].
Отже, конкурентоспроможність підприємств молокопереробного сектору
залежить від ефективної організації управління якістю, оскільки якість
молочної продукції при збереженні обсягу витрат на переробку або навіть їх
зменшення надає додаткових переваг на ринку. Вагомим у цьому напрямі
постає запровадження ефективного механізму управління усіма структурними
підрозділами молокопереробного підприємства, включаючи і відділ, що
займатиметься розробкою та впровадженням новітніх технологій виробництва
молочної продукції. Новітні технології на молокопереробних підприємствах
варто спрямовувати на скорочення відходів переробки молочної сировини, що
дасть змогу підвищити економічну ефективність виробництва та збільшити
випуск молочних продуктів. Такий підхід сприятиме оновленню основних та
виробничих фондів, що також забезпечить додаткові переваги у боротьбі за
конкурентні позиції на ринку.
Важливим напрямом наукових досліджень у молокопереробних
підприємствах має стати технологія якості для забезпечення споживачів
повноцінними збалансованими за складом молочними продуктами. В
європейських країнах з розвиненою економікою частіше всього
використовується концепція комплексного управління якістю (TQL), яку
трактують як останню фазу сучасного процесу розвитку концепції якості, яка,
крім функції управління і контролю якості, враховує також функції політики
підприємства, планування, організації управління персоналом і створення умов
для розвитку управління [68, c. 112; 69]. Біотехнології є сучасним трендом, що
дозволяють ефективно реалізувати окреслену концепцію забезпечення якості
молочної продукції, що передбачає комплексну, якісну орієнтація на потреби
споживачів та їх постійно зростаючі вимоги та очікування. Інноваційні
26
технології надають можливість повністю зберегти біологічно корисні речовини
у продукції та підвищити техніко-економічні показники виробництва завдяки
використанню біокаталізаторів і зменшенню відходів.
Орієнтація сучасних підприємств молокопереробного сектору на
інноваційні тренди харчової промисловості, а також інноваційний вектор у
стратегічному бачені розвитку підприємства вплине на збільшення їх
конкурентних переваг через розв’язання проблеми комплексної переробки
сировини, розширення асортименту продукції та підвищення споживчих
властивостей молочних продуктів, зменшення витрат на всіх стадіях у ланцюгу:
виробництво молочної сировини – транспортування – зберігання – переробка –
реалізація – споживання.
Україна в умовах обрання євроінтеграційного курсу має прямувати до
стандартів якості підприємств молокопереробного сектору, наразі оцінивши
наявний науково-технічний та виробничий потенціал, експерти дійшли
висновку про їх недостатній рівень та невідповідність вимогам часу.
Сприаючись на такі висновки, що перспективним вбачається значна
реконструкція та модернізації молокопереробних підприємств у відповідності
до сучасних інноваційних трендів та європейським стандартам якості. Як
показали дослідження, з переходом до ринку змінились економічні пріоритети.
Якщо раніше молокопереробні підприємства розвивались переважно
екстенсивно, то тепер вирішення багатьох завдань можливе лише на основі
інтенсифікації виробництва, підвищення ефективності і якості роботи,
використання досягнень науково-технічного прогресу. Як зазначає І. Єгоров,
інноваційна діяльність у молокопереробній галузі – це здебільшого
технологічні або процесні, сировинні та продуктові інновації [24, 35; 43; 70].
Український молочний ринок знаходиться на порозі глобальних
трансформацій. Усі ці зміни вимагають серйозних інвестицій у розвиток і
модернізацію існуючих виробничих потужностей молочних підприємств [24,
35].
27
З огляду на наведені аргументи, до провідних напрямів прогресивних
змін на молокопереробних підприємствах у ринкових умовах є інтенсифікація
виробництва, раціональне використання молочної сировини й матеріалів,
ефективне використання обладнання та його модернізація відповідно сучасних
тренлів, прискорення виробничих процесів. Основною перепоною на шляху
втілення цих напрямів у життя є недостатнє інвестування у розвиток
молокопереробних підприємств, що унеможливлює структурні зміни та
підвищення ефективності їх діяльності. Тому, в умовах сучасності
актуалізується необхідність пошуку додаткових інвестиційних джерел, зокрема:
звільнення від оподаткування частини прибутку, що використовується
підприємствами на модернізацію; формування державою привабливого
інвестиційного середовища для підприємств молочного сектору. Держава є
своєрідним гарантом, що стимулює та контролює та забезпечує гармонійний
розвиток конкурентного середовища, правовий захист його суб’єктів та
забезпечення економічної безпеки Усі ці заходи формують процес управління
підвищенням конкурентоспроможності молокопереробних підприємств
(рис. 1.1). Наведений системний процес має на меті підвищення рівня
конкурентоспроможності підприємства та передбачає зміцнення його
конкурентних переваг на ринку. Окреслені заходи, що спрямовані на
реструктуризацію, надають можливість покращити фінансовий стан
підприємства, збільшити обсяги випуску молочної продукції і, як наслідок,
забезпечити високий рівнь конкурентоспроможності. Усі перелічені
управлінські заходи мають знайти свою реалізацію в межах сформованої
конкурентної стратегії розвитку підприємства молокопереробного сектору.
В. Д. Нємцов зазначає, що конкурентна стратегія визначає, як
підприємство має намір конкурувати в певній галузі, дає змогу проаналізувати,
яким чином воно створює собі привабливе становище на ринку, досягає
прихильності споживачів до продукції тощо [37, с. 336].
28
Діагностика рівня конкурентоспороможності
молокопереробних підприємств
Свіпраця з НДІ Показники Рівень Контроль якості молочної
біотехнології Іміджу підприємства; конкурентоспроможності продукції
Ефективності управління; Високий Застосування експрес-
Фінансово-господарської діяльості; Середній методів мікробіологічного
Стоворення Ефективності маркетингової діяльності Низький й фізико-хімічного
регіональних контролю
молочних ринків
Управління процесом підвищення
Кредитна політика: Інвестиційна та інноваційна
конкурентоспроможністю
страхування політика
молокопереробних підприємств
ризиків та застави; Пошук шляхів залучення
створення іноземих та вітчизняних
кредитних бюро та інвестицій
рейтингових Розробка інноваційних
агенцій Інтеграція прорам розвитку
Різновиди інтеграції Інтеграційні утворення: Розробка марккетингової
Вертикальна з метою Агрохолдинг; стратегії
зменшення витрат Агропромисловий концерн; Оптимізація каналів збуту
Горизонтальна для зміцнення Агроконсорціум; продукції;
позицій і розширення частки АПФГ; Пошук нових ринків збуту
ринку Кооператив
Рис. 1.1 – Управління процесом підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств
Джерело: [61; 62, c. 42]
29
Тобто, конкурентна стратегія формується залежно від конкурентної
позиції, яку займає підприємство на ринку. Вона базується на певних
конкурентних перевагах, серед яких, на нашу думку, треба виділити: якість
продукції, ціну, широту асортименту, частку ринку, рекламний бюджет,
підтримку збуту та ін. Конкурентна стратегія спрямована на посилення
конкурентоспроможності, збереження існуючих та розвиток додаткових
конкурентних переваг, формування механізму швидкого реагування на
зовнішні зміни та об’єднання стратегічних дій основних функціональних
підрозділів [61; 62, c. 42].
Заходи з управління конкурентоспроможністю підприємств молочної
галузі спрямовані на забезпечення населення якісними та безпечними
молочними продуктами та мінімізацію ризиків для вітчизняних
молокопереробних підприємств в умовах посилення співпраці та зторгівлі з ЄС.
Для реалізації окреслених напрямів, здатних забезпечити
конкурентоспроможність молокопереробних підприємств, доцільно
впроваджувати заходи, об'єднані в групи:
макроекономічні (заходи правової, науково-практичної, організаційно-
економічної, фіскальної, інформаційної політики, спрямовані на створення
відповідного кон'юнктурного середовища ринку молока та молочних
продуктів);
заходи мезорівня (ті, що розробляються та реалізуються професійними
об'єднаннями вітчизняних виробників молочної продукції для стабілізації
ситуації в молочній галузі та забезпечення конкурентоспроможності ринку);
мікроекономічні (втілюються на рівні окремого переробного
підприємства для усунення причин його низької конкурентоспроможності).
В рамках цих напрямів реалізація цільових заходів покладається на:
макрорівень – Міністерство аграрної політики та продовольства України;
мікрорівень – молокопереробні підприємства.
Реалізація управлінських заходів потребує фінансових витрат, трудових
ресурсів та засобів масової інформації, але сприятиме досягненню таких
30
результатів: створення чіткого механізму регулювання молочного ринку;
збільшення поголів’я молочних корів та підвищення їх продуктивності;
покращення якості молочної сировини та, відповідно, всієї молочної продукції;
завантаження потужностей молокопереробних підприємств; збільшення
експортного потенціалу молокопереробних підприємств; забезпечення
населення якісними та безпечними молочними продуктами; забезпечення
продовольчої безпеки.
Як свідчить світовий досвід, найбільш прийнятною концепцією
забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств молочного
сектору є кластеризація технологічного процесу виробництва молока та його
переробки, що передбачає створення кластерних об'єднань на чотирьох рівнях:
локальному, регіональному, національному, міжнародному [2, с. 199-202].
Однак, для уможливлення процесів кластеризації суб'єктів молочного
ринку в Україні необхідно сформувати відповідну стратегію та нормативно-
правову базу щодо регулювання інтеграційних відносин. Відповідно до
запропонованої стратегії, основними цілями інтеграції та кооперації суб'єктів
молочного ринку є насамперед захист інтересів учасників молочного ринку,
підвищення якості молочної продукції та посилення конкурентоспроможності
молокопереробних підприємств.
До кола учасників кластерних структур, відповідно до запропонованої
стратегії, входять: приватні домогосподарства, які утримують корів, фермерські
господарства, племінні господарства, ветеринарні лабораторії, науково-дослідні
установи та університети аграрного спрямування, інноваційні компанії, що
виробляють обладнання для переробки молока, переробні підприємства,
підприємства з виробництва упаковки, транспортні послуги, фінансові
установи, оптова та роздрібна торгівля, державні установи.
Реалізація такої стратегії кластеризації в молочному секторі України,
серед іншого, матиме такі результати:
захист інтересів учасників ринку молока та молочних продуктів;
спрощення доступу до сучасної логістики;
31
мінімізація трансакційних витрат;
підвищення якості молочної сировини;
розширення ринків збуту молочної продукції, в тому числі вихід на
міжнародні ринки;
покращення якості молочної продукції та підвищення її
конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках [26; 31 ].
Однією з вимог євроінтеграційних процесів для України є відстеження
товарів у ланцюгу постачання. Це необхідно для покращення обслуговування
клієнтів, забезпечення контролю за продукцією та унеможливлення порушень
при її переміщенні по ланцюгу, що ускладнює організацію логістики
виробництва, постачання та дистрибуції. З іншого боку, це забезпечує повне
задоволення потреб клієнтів, що призводить до збільшення обсягів продажів.
Однак це вимагає правильного визначення потреб клієнтів. У ситуації, коли
підприємство вже виробляє продукт, його відстеження дозволяє точно визначити
всі параметри, які є особливо важливими для клієнта, і виключити ті, за які клієнт
не хоче платити. Це зменшує витрати, пов'язані з обслуговуванням клієнтів,
одночасно підвищуючи його рівень. Відстеження товарів важливе насамперед
для продуктів харчування. У ситуації, коли деякі компоненти продукту
характеризувалися невідповідними параметрами, виробник, проаналізувавши його
рух у ланцюгу поставок, повинен якнайшвидше вийти на конкретного
споживача і вилучити цю партію продукції з ринку.
Такі рішення вимагають створення відповідних інструментів для
ідентифікації та нагляду за товарами та відповідної бази даних споживачів. Цього
вимагає директива 178/2002/IS, яка запроваджує необхідність відстежувати
окремі товари в ланцюгу постачання. Директива накладає обов'язок:
відстежувати рух товару, тобто шлях або шляхи, які проходить конкретна
одиниця на всіх етапах ланцюга постачання, коли вона переміщується між
сторонами,
32
відстежувати походження продукції, локалізованої в межах ланцюга
постачання, з метою подальшого можливого вилучення з ринку, а також аналіз
скарг [31 ].
Відстеження товарів – це не лише вимога законодавства, а й невід’ємна
частина системи якості, впровадженої на підприємстві або в ланцюгу поставок.
Це означає, що кожна наступна ланка в русі сировини, а згодом і проміжної
продукції, контролює її якість. Належне відстеження походження та можливість
чіткої ідентифікації місцезнаходження сировини значно обмежує витрати,
пов’язані з обслуговуванням рекламацій та поверненням товарів.
Однією з останніх причин відстеження товарів є усунення причин збоїв у
русі сировини та продукції в ланцюгу поставок, оскільки неправильні прогнози та
проблеми з постачальниками є основними причинами нераціонального
запезпечення запасами.
Велике значення для економічної діяльності підприємств на європейському
ринку мають інтеграції: вертикальні, горизонтальні та змішані, які можна
визначити як стратегії кооперації в нішах, що використовуються переважно
малими та середніми підприємствами для захисту або розвитку існуючої ринкової
позиції. Систематизація інтеграції за економічними ступенями належить до
найбільш поширених форм співпраці підприємств в рамках європейського ринку:
горизонтальна інтеграція – співпраця підприємств однієї сфери з
підприємствами того ж економічного рівня (наприклад, загальні закупівлі,
дистрибуція та реклама);
вертикальна інтеграція – співпраця між підприємствами, що діють на різних
економічних рівнях; у випадку ініціативи з боку субпостачальника йдеться про
кооперацію (франчайзинг), коли з такою ініціативою виступає споживач, говорять
про зворотну кооперацію (наприклад, договори купівлі-продажу між
торговельними концернами та їхніми постачальниками);
діагональна (конгломератна) інтеграція – виникає тоді, коли кооперуються
підприємства, що відносяться до різних галузей (переважно у сфері обліку,
обробки інформації, маркетингових досліджень, транспорту і складування) [31].
33
Стратегія євроінтеграції передбачає успіх на європейському ринку
насамперед для малих та середніх підприємств, якими є молокопереробні
підприємства України. Інтеграція відбувається переважно у функціональній,
регіональній та стратегічній площині. Регіональна співпраця має місце у випадку
виникнення взаєморозуміння лише на певному визначеному регіональному ринку,
наприклад, загальний збут та логістика на місцевому ринку. Інтеграція також
може відбуватися у функціональних сферах, наприклад, у постачанні, збуті,
маркетингу, контролінгу, а також дослідженнях.
34
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ»
2.1. Господарсько-економічний аналіз діяльності ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
ПРАТ «Звенигородський сироробний комбінат» здійснює свою діяльності
відповідно до Положення, Статуту товариства, рішеннями Ради директорів, і
навіть наказами і розпорядженнями Голови правління – генеральний директор.
Товариство є юридичною особою, має окремий баланс, фірмову найменування,
зареєстрований фірмовий знак, печатку зі своїми найменуванням, бланки і
штампи, розрахункові рахунки установах банку. Юридична адреса товариства:
20200, Україна, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Козачанська35-А.
Метою товариства є виконання завдань задоволення суспільних потреб й
одержання прибутку від здійснюваної підприємницької діяльності.
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» має забезпечити ефективну і
сталу роботу, зарплату і підвищення добробуту членів Товариства, які у
контрактних стосунках з Товариством.
Предметом діяльності ПрАТ « венигородський сироробний комбінат» є:
виробництво масла, сирів твердих, сирів плавлених, крем-сирів;
зовнішньоекономічна діяльність, обумовлена експортом власної
продукції і імпортом продукції, насичення ринку товарами і послугами.
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» самостійно здійснює
свою господарську діяльність на принципах господарського розрахунку,
самофінансування і самоокупності, відповідає за результати своєї діяльності, у
виконанні узятих на себе зобов'язань перед партнерами по укладених
договорах, перед держбюджетом і банками згідно з законодавством.
Товариство самостійно планує власну діяльність і визначає перспективи
розвитку спираючись на дослідження: попиту на вироблену продукцію, роботи,
послуги і необхідність забезпечення виробничого та розвитку.
35
Фінансові ресурси Товариства формуються за допомогою виручки від
продукції (робіт, послуг), коштів, отриманих від продажу цінних паперів,
спонсорських та інших засобів.
З виручки від продукції і на поза реалізаційних надходжень Товариства,
відшкодовуються матеріальні і подібні до них витрати, витрати на оплату праці,
вносяться податки і інші платежі до бюджету, сплачуються відсотки за
кредитами. Залишок прибутку вступає у повне розпорядження Товариства.
Товариство самостійно визначає напрями використання цього прибутку.
Згідно з законодавством Товариство формує:
фонд виробничого розвитку;
фонд соціального розвитку;
резервний фонд.
Документи бухгалтерської й інший звітності складаються стосовно
правилам ведення звітності, встановленим чинним законодавством й
інструкціями відповідних органів.
Організаційна структура управління ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат», яка зображена на рисунку 2.1 є лінійно-функціональною.
Лінійно-функціональна структура управління дає можливість залучити до
керівництва більш компетентних, кваліфікованих і ерудованих у певній галузі
фахівців; має оперативність при прийнятті рішень в нестандартних ситуаціях;
має наявність швидкого зростання професіоналізму керівників; наявність
повної персональної відповідальності за результат своєї діяльності.
Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів
допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення
через вище керівництво і доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на
підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку
діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвом
діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових
розрахунків, матеріально-технічного забезпечення.
36
Генеральний директор
Фінансовий Директор з
Головний Директор зі Директор з
директор виробництва
інженер збуту логістики
Відділ
Технологічний Відділ
Бухгалтерія маркетингу і Цехи
відділ логістики
збуту
Рис. 2.1 Організаційна структура управління ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
Управління фінансовою діяльністю здійснює фінансовий директор. Разом
з генеральним директором він несе відповідальність за фінансовий стан
підприємства. Збутово-маркетингова діяльність належить відділу маркетингу та
збуту. Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер та три його
помічники. Економічна служба побудована на принципі максимального
врахування динаміки навколишнього середовища.
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» має самостійний баланс,
розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, які затверджені правлінням
товариства і зареєстровані, має печатку зі своєю назвою. Воно є самостійним
господарським об'єктом з правами і обов'язками юридичної особи, має право
займатися господарською діяльністю, виходячи з цілей і завдань, складати
договори, нести відповідальність згідно своїх обов'язків.
Для кращого розуміння економічного стану ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» необхідно розглянути основні техніко-економічні
показники діяльності, які самі собою являються системою вимірників, що
характеризує матеріально-виробничу базу підприємств і комплексне
використання ресурсів. Техніко-економічні показники застосовуються для
37
планування і аналізу організації виробництва і праці, якості продукції,
використання основних і оборотних фондів, трудових ресурсів.
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» діє на принципах повного
господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності, забезпечує
соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених
засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської
діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і
споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом згідно
чинному законодавству. У таблиці 2.1 наведено аналіз основних показників
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» за 2019-2022 роки.
Таблиця 2.1– Основні техніко-економічні показники ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» за період 2019-2022 рр.
Абсолютне відхилення
Показник 2019 2020 2021 2022 2020- 2020- 2022-
2019 2021 2021
1 2 3 4 5 6 7 8
Кількість
469 416 438 484 -53 +22 +46
працюючих, чол
Фонд оплати
28409 22927 39389 47591 -5482 +16462 +8202
праці, тис.грн
Обсяг
реалізованої 313913 343126 451814 558990 +29213 +108688 +107176
продукції, тис.грн
Чистий прибуток,
-58 3431 9467 16461 +34,283 +6,036 +6994
тис. грн
Продуктивність
52,79 692,02 871,78 965,36 +639,20 +179,76 +93,58
праці, тис.грн
Собівартість
реалізованої 240759 287882 381844 467238 +47123 +93962 +85394
продукції, тис.грн
Джерело: [57]
За даними таблиці 2.1 видно, що загальна тенденція основних техніко-
економічних показників діяльності підприємства нерівномірно зростаюча тому
на підприємстві є як позитивні так і негативні явища.
38
Аналізуючи дані щодо кількості працюючих бачимо, що кількість
працівників з 2019 по 2020 рік зменшилась на 53 чоловіки у зв'язку з
скороченням штату. За період з 2020 по 2021 роки кількість працюючих зросла
на 22 чоловіки за рахунок збільшенням виробництва та реалізації традиційної
продукції підприємства та проведення диверсифікаційної політики
підприємства. За період 2021-2022 роки чисельність персоналу збільшилась на
46 осіб у зв’язку з запуском нових видів продукції тому потрібно було
залучення додаткової чисельності персоналу.
Фонд оплати праці за 2019 по 2020 рік зменшився на 5482 тис. грн. за
рахунок:
зменшення оплати праці працівників виробництва;
скорочення штату;
зменшення фонду додаткової заробітної плати.
За період з 2020 по 2021 рік фонд оплати праці збільшився на 16462
тис.грн. і цьому посприяло збільшення кількості працівників; за 2021-2022 роки
– зріс на 8202 тис.грн. за рахунок збільшення заробітної оплати.
Проведемо аналіз обсягу реалізованої продукції, детальну інформацію
щодо реалізованої продукції представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Обсяг реалізованої продукції 2019-2022 рр.
у натуральній формі, т у грошовій формі, тис.грн.
Основний вид
№
продукції
2019 2020 2021 2022 2019 2020 2021 2022
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2 Масло вершкове 180,5 529,3 288,4 323,3 8040,5 24132,9 17018,7 24211,4
3 Сир твердий 3972,4 4552,8 4246,4 4337,6 188955,7 253620 306660 35905,1
4 Сир плавлений 1476,3 1652,4 1945,7 1969,7 47702,8 66582,4 96511,6 123838
Сир
5 473,1 433,7 452,8 623,6 14694,6 14269,3 20378,1 32529,6
кисломолочний
6 Суха сироватка 1996,5 2289,8 2343,1 2435,3 1953,1 22042,0 23712,8 33771,3
Сухе знежирене
7 44,5 170,0 0,5 0 1344,1 5122,8 3,5 0
молоко
8 Імпортна продукція1 17,7 0 89,5 70,8 11680,5 0 27185,3 27394
Джерело: [57]
39
Обсяг реалізованої продукції за аналізований період зростав.
За період з2019 по 2020 рік обсяг реалізованої продукції зріс на 29213
тис. грн.; 2020-2021 роки сума реалізованої продукції зросла на 108688 тис.
грн., а за 2021-2022 рр – на 24211,4 тис. грн. Такий зріст пояснюється
зростаючим попитом та популярність молочної продукції ТМ «Звенигора».
За 2019-2022 роки стан чистого прибутку підприємства знаходився у
постійному прирості тому що:
постійно зростав обсяг реалізованої продукції;
змінювались ціни реалізації продукції;
на протязі аналізованого періоду продуктивність праці також зростала;
Продуктивність праці посідає важливе місце в аналізі діяльності
підприємства. На основі даних показників розрахую продуктивність праці за
кожен рік за формулою [33, с.39]:
W=Q : Чпвп., (2.1)
.де Q – собівартість продукції,
Чпвп – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу.
W 2019 = 240759 : 459 = 52,79 тис.грн./люд.
W 2020 = 287882 : 416 = 692,02 тис.грн./люд.
W 2021 = 381844 : 438 = 871,78 тис.грн./люд.
W 2022= 467238 :484 = 965,36 тис.грн./люд.
З розрахунків бачимо, що на протязі 2019 – 2020 років продуктивність
праці зросла на 634,23 тис. грн. за рахунок модернізації існуючого
устаткування. Причиною росту продуктивності праці з 2020 – 2021 рік на
179,76 тис грн. є збільшення штату працівників виробництва. Також ріст
продуктивності праці спостерігаються і за 2021– 2022 рр на 93,58 тис.грн.
За даними таблиці бачимо, що собівартість продукції за 2019 – 2022 роки
є зростаючою і це насамперед викликано зростанням цін на сировину,
продукцію та послуги.
40
Проаналізуємо динаміку кожного показника діяльності
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» .
Динаміка кількості працюючих працівників за 2019-2022 роки
відображена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Динаміка кількості працюючих за 2019-2022 рр.
Роки Кількість працюючих, Абсолютне Темпи росту,%
осіб відхилення, осіб
Базисне Ланцюгове Базисне Ланцюгове
2019 469 – – – –
2020 416 -53 -53 88 88
2021 438 -31 22 93 105
2022 484 15 46 103 110
Джерело: [57]
Кількість працюючих є важливим показником для підприємства. Як
бачимо з даних таблиці, кількість працюючих на ПРАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» збільшується, що є позитивним чинником для
підприємства.
Продовження аналізу показника динаміки кількості працюючих за 2019-
2022 роки зображена у графічній формі на рисунку 2.2:
500
480
460
кількість
працюючих, 440
чол.
420
400
380
2019 2020 2021 2022
рік
Рис. 2.2 Динаміка кількості працюючих за 2019-2022 рр.
Джерело: [57]
41
Середньорічний темп росту розраховується за наступною формулою [9;
10; 23]:
Т n1T1 *T2*...*Tn (2.2)
де n- кількість років,
T- коєфіцієнти
Т 3 0,88*1,05*1,1 1,0054
Tпр = 100,54 – 100 = 0,54 % - середньорічний темп кількості працюючих.
З даних розрахунків бачимо, що за 2019-2022 роки кількість працюючих
зазнала росту на 0,54%. Якщо порівнювати 2019-2022 роки то кількість
працюючих збільшилась на 15 осіб за рахунок збільшення штату працівників
виробництва.
Проаналізуємо динаміку фонду оплати праці, що відображена в
таблиці 2.4
З таблиці видно, що фонд оплати праці збільшується, що є позитивним
явищем для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат.
Таблиця 2.4 – Динаміка фонду оплати праці за 2019-2022 рр.
Роки Фонд оплати Абсолютне Темпи росту, %
праці, тис.грн відхилення, тис.грн
Базисне Ланцюгове Базисне Ланцюгове
2014 28409 – – – –
2015 22927 -5482 -5482 80 80
2016 39389 10980 16462 138 171
2017 47591 19182 8202 167 120
Джерело: [57]
Нижче графічно зображено показник динаміки фонду оплати праці на
рисунку 2.2.
Динаміка фонду оплати праці за 2019-2022 роки зображена у графічній
формі на рисунку 2.3.
42
50000
45000
40000
35000
30000
фонд оплати
25000
праці, тис.грн
20000
15000
10000
5000
0
2019 2020 2021 2022
рік
Рис.2.3 Динаміка фонду оплати праці за 2019-2022 рр.
Джерело: [57]
Визначимо середньорічний темп росту динаміки фонду оплати праці.
Т 3 0,80*1,71*1,2 1,64
Tпр = 164,16 – 100 = 64,16%
Середньорічний темп приросту фонду оплати праці за 2019-2022 роки
склав 64,16%.
З прорахованих даних, що зображені в таблиці 2.4 бачимо, що фонд
оплати праці за 2019 – 2022 роки зріс на 19182 тис. грн. і цьому посприяло
збільшення кількості працюючих на виробництві.
Таблиця 2.5 – Динаміка обсягу реалізованої продукції за 2019-2022 рр.
Роки Обсяг реалізованої Абсолютне Темпи росту, %
продукції, тис.грн відхилення, тис.грн
Базисне Ланцюгове Базисне Ланцюгове
2019 313913 – – – –
2020 343126 29213 29213 109 109
2021 451814 137901 108688 143 131
2022 558990 245077 107176 178 123
Джерело: [57]
З даної таблиці бачимо, що обсяг реалізованої продукції знаходиться в
прирості, що позитивно впливає на діяльність підприємства.
43
Динаміка обсягу реалізованої продукції за 2019-2022 роки зображена у
графічній формі на рисунку 2.4:
600000
500000
400000
обсяг
реалызованої
300000
продукції,
тис.грн
200000
100000
0
2019 2020 2021 2022
Рис. 2.4 Динаміка обсягу реалізованої продукції за 2019-2022 рр.
Джерело: [57]
Визначимо середньорічний темп росту динаміки обсягу реалізованої
продукції.
Т 3 1,09*1,31*1,23 1,2065
Tпр = 120,65 – 100 = 20,65%.
Було розраховано середньорічний темп приросту обсягу реалізованої
продукції за 2019-2022 роки, який склав 20,62 %, що являється позитивним
показником для діяльності підприємства.
З даних, що відображаються в таблиці 2.5 бачимо, що обсяг реалізованої
продукції за 2019-2022 роки знаходився в постійному прирості, який дорівнює
245077 тис.грн. Даний приріст пояснюється попитом на молочну продукцію за
даний період.
Проаналізуємо динаміку чистого прибутку за 2019-2022 роки, що
представлена в таблиці 2.6.
44
Таблиця 2.6 ‒ Динаміка чистого прибутку за 2019-2022 рр.
Роки Чистий прибуток, Абсолютне Темпи росту, %
тис.грн відхилення, тис.грн
Базисне Ланцюгове Базисне Ланцюгове
2019 -58 – – – –
2020 3431 3489 3989 -5,91 5,91
2021 9467 9525 6036 16,3 275
2022 16461 16403 6994 283,8 173
Джерело: [57]
З даних, які прораховані в таблиці видно, що чистий прибуток за
аналізований період зазнав росту, що має є позитивним маркером діяльності
ПрАТ « Звенигородський сироробний комбінат» .
З даних, що розраховані в таблиці 2.6 бачимо, що чистий прибуток
знаходився на протязі аналізованого періоду в постійному прирості, який
дорівнює 16403 тис. грн. Дане явище є позитивним для діяльності
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» і пояснюється тим, що на
протязі 2019-2022 років показник продуктивності праці знаходився в прирості.
Динаміка обсягу чистого прибутку за 2019-2022 роки зображена у
графічній формі на рисунку 2.5.
18000
16000
14000
12000
чистий 10000
прибуток, 8000
тис.грн 6000
4000
2000
0
2019 2020 2021 2022
-2000
рік
Рис. 2.5 Динаміка чистого прибутку за 2019-2022 рр.
Джерело: [57]
Визначаю середньорічний темп росту динаміки чистого прибутку.
Т 3 5,91*2,75*1,73 3,040
45
З зроблених розрахунків середньорічний темп приросту чистого прибутку
за 2019-2022 роки склав 204%, що є позитивним явищем для економічної
діяльності підприємства в цілому.
Проаналізуємо показник продуктивності праці за 2019-2022 роки, що
відображений в таблиці 2.7:
Таблиця 2.7 – Динаміка продуктивності праці за 2019-2022 рр.
Роки Продуктивність Абсолютне Темпи росту,%
праці, тис. грн відхилення, тис.грн
Базисне Ланцюгове Базисне Ланцюгове
2019 52,79 – – – –
2020 692,02 639,23 639,23 1,31 1,31
2021 871,78 818,99 179,76 1,65 125
2022 965,36 912,57 903,57 1,82 110,73
Джерело: [57]
З розрахунків, які відображені в таблиці бачимо, що продуктивність праці
зазнала росту в аналізований період.
Динаміка продуктивності праці за 2019-2022 роки зображена у графічній
формі на рисунку 2.6:
1200
1000
800
продуктивність
600
праці, тис.грн
400
200
0
2019 2020 2021 2022
рік
Рис. 2.6. Динаміка продуктивності праці за 2019-2022 рр.
Джерело: [57]
46
З розрахунків було виявлено, що середньорічний темп приросту динаміки
продуктивності праці за 2019-2022 роки склав 21 %:
Т 3 13,10*1,25*1,1073 1,21
Tпр = 121– 100 = 21 %
З даних, які розраховані в таблиці 2.7 бачимо, що продуктивність праці за
2019-2022 роки знаходилась в прирості, який дорівнює 912,57 тис. грн. Дане
явище є позитивним для діяльності підприємства оскільки за рахунок зросту
продуктивності праці, який зумовлений збільшенням кількості працюючих і
введення нового устаткування, збільшились такі показники як чистий прибуток
і обсяг продукції.
Наступний показник, який підлягає аналізу – це собівартість продукції.
Динаміка собівартості продукції за 2019-2022 роки зображена в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 – Динаміка собівартості продуції за 2019 – 2022 рр.
Роки Собівартість Абсолютне Темпи росту, %
продукції,тис.грн відхилення, тис.грн
Базисне Ланцюгове Базисне Ланцюгове
2019 240759 – – – –
2020 287882 47123 47123 119 119
2021 381844 141085 93962 158 132
2022 467238 226479 85394 194 122
Джерело: [57]
З таблиці 2.8 бачимо, що собівартість продукції знаходиться в прирості,
що негативно впливає на діяльність підприємства. Динаміка собівартості
продукції за 2019-2022 роки зображена у графічній формі на рисунку 2.7.
47
500000
450000
400000
350000
300000
собівартість
250000
продукції, тис.грн
200000
150000
100000
50000
0
2019 2020 2021 2022
рік
Рис.2.7. Динаміка собівартості продукції за 2019-2022 рр.
Джерело: [57]
Т 3 1,19*1,32*1,22 1,916
Tпр = 191,63 – 100 = 91,63 %.
З розрахунків середньорічний темп приросту собівартості продукції за
2019-2022 рр. склав 91,63%, що є негативним чинником для економічної
діяльності підприємства адже зростання собівартості призводить до зменшення
суми чистого прибутку. З таблиці 2.8 бачимо, що показник собівартості
продукції з 2019-2022 рр. зріс на 226479 тис. грн., що зумовлено
подорожчанням сировини.
Щоб зрозуміти наскільки конкурентоспроможним та яку частку ринку
займає ПРАТ Звенигородський сироробний комбінат доцільно буде також
розглянути обсяг виробленої продукції ПРАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» та основних конкурентів за 2021 рік, які представлені в таблиці 2.9
нижче.
48
Таблиця 2.9 ‒ Обсяг виробленої продукції ПРАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» та основних конкурентів за 2021 рік
Обсяг виробленої
продукції
Торгова Основний вид у
Назва фірми у грошовій
марка продукції натураль- формі
ній формі
(тис. грн.)
(тонн)
ПАТ «Бель Шостка Сир твердий та м'який 7464 332547,00
Шостка
Україна» Сир плавлений 3322 103195,00
ПрАТ «Пирятинський Сир твердий 14045,8 581832,20
Пирятин
сирзавод» Сир плавлений 2976,8 57015,80
ПрАТ «Звенигородський Сир твердий 4337,6 35905,1
Звенигора
сироробний комбінат» Сир плавлений 1969,7 123838,1
Сир твердий 14680 559641,00
ПрАТ «Дубномолоко» Комо
Сир плавлений 1189 22950,40
Сир твердий 268,9 9255,40
ПАТ «Янтар» Янтар
Сир плавлений 2350 52230,00
Джерело: [56-59]
Так, лідерами у виробництві сиру є АТ « Пирятинський сирзавод» та
ПрАТ «Дубномолоко». Так ПрАТ«Звенигородський сироробний комбінат» за
показниками знаходиться на 5-му місці серед підприємств, що аналізуються.
Але в цілому, слід відзначити, що позиції ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» на вітчизняному ринку високі і підприємство входить в десятку
лідерів-виробників сиру та молочної продукції.
Проведемо оцінку рівня конкурентоспроможності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» та його конкурентів, розрахувавши
ряд показників (табл. 2.10).
З даних таблиці 2.10 варто зробити висновки про те, що ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» займає лідируючу позицію. Як
бачимо з проведеного аналітичного дослідження конкуренція в галузі молочної
продукції значна. Однак поки що, ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» притримується лідерських позицій, що вимагає відповідних заходів,
які сприятимуть утриманню позиції лідера на національному ринку
молокопродуктів.
49
Таблиця 2.10 – Оцінка рівня конкурентоспроможності
Показники
1. Ефективність збутової діяльності
1.1.Рентабельність продажів,% 22 24 19 25 16
1.2. Коєфіцієнт затовареності продукцією 0,50 0,60 0,48 0,50 0,70
1.3. Коєфіцієнт ефективності реклами і
0,18 0,21 0,30 0,18 0,20
засобів стимулювання збуту
1.4.Продуктивність праці, тис. грн./ чол. 363,1 125,3 118,7 226,0 125,2
2. Показники фінансового стану підприємства
2.1. Коєфіцієнт автономії 0,65 0,46 0,53 0,60 0,3
2.2. Коєфіцієнт платоспроможності 0,75 0,8 0,69 0,82 0,58
2.3.Коєфіцієнт абсолютної ліквідності 0,21 0,23 0,17 0,24 0,10
2.4. Коєфіцієнт поточної заборгованості 0,28 0,35 0,54 0,33 0,5
3. Показники ділової активності підприємств
3.1.Коєфіцієнт оборотності оборотних
0,88 0,92 0,8 0,98 0,65
коштів
3.2.Оборотність дебіторської
6,0 7,26 6,35 8,75 5,48
заборгованості
3.3.Середній період погашення
60,8 50,3 57,5 41,7 66,6
дебіторської заборгованості
3.4.Оборотність власного капіталу 1,3 1,42 1,25 1,45 1,15
4. Конкурентоспроможність товару і послуг
4.1. Інтегральна оцінка
41,6 45,4 32,7 42,1 28,1
конкурентоспроможності товару
Джерело: [39; 64-65]
Задля утримання конкурентних позицій необхідно постійно розвивати всі
сфери діяльності. Одним із інструментів в цьому напрямку є бізнес-планування
на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» .
ПАТ « Бель Шостка
Україна»
ПрАТ « Пирятинський
сирзавод»
ПрАТ
«Звенигородський
сироробний комбінат»
ПрАТ « Дубномолоко»
ПАТ « Янтар»
50
2.2 Аналіз ринку виробництва молочної продукції в Черкаській області
За прогнозами фахівців кількість виробників молочної продукції в
Україні через декілька років скоротиться до 100, а контролювати їх масу будуть
4-5 харчових холдингів. У вітчизняній молочній промисловості існує тенденція
до витіснення дрібних молокозаводів з ринку, їх поглинання великими
компаніями. У кращому разі, куплені останніми районні молокопереробні
підприємства, використовуються для виробництва певних видів молочної
продукції для збуту на місцевому ринку, в гіршому – для прийому,
охолодження та транспортування сировини на головне підприємство.
Разом з тим, в Європі поглинання дрібних підприємств є нормальним
процесом. Збільшення кількості завжди приводить до зменшення ціни.
Сьогодні одним з лідерів світового ринку переробки молока є
новозеландська компанія Nestlé, яка в 2020 р. отримала $25,9 млрд. (табл. 2.11).
Таблиця 2.11 ‒ ТОП 20 світових молочних компаній за 2020 рік
Молочний товарообіг
Місце Компанія Країна
($ США млрд.)
1 2 3 4
1 Nestlé Швейцарія 25,90
2 Danone Франція 14,79
3 Lactalis Франція 12,68
4 FrieslandCampina Нідерланди 11,17
5 Fonterra Нова Зеландія 10,20
6 Dean Foods США 9,74
7 Arla Foods Данія/Швеція 8,64
Dairy Farmers of
8 США 8,10
America
9 Kraft Foods США 6,79
10 Unilever Нідерланди/Великобританія 6,38
11 Meiji Dairies Японія 5,13
12 Saputo Канада 4,97
13 Parmalat Італія 4,93
14 Morinaga Milk Industry Японія 4,81
15 Bongrain Франція 4,57
16 Mengniu Китай 3,77
17 Yili Китай 3,54
18 Land O’Lakes США 3,21
19 Bel Франція 3,10
20 Tine Норвегія 3,02
Джерело: [1]
51
Переробка молока в розвинутих країнах – перевага великих компаній.
Так, компанії Arla Foods належить 39% ринку Великобританії, National Foods ‒
19% ринку Австралії, Meiji Dairies ‒ 30% ринку Японії. [51; 29, c.2].
В останні роки на українському ринку молочних продуктів
спостерігались позитивні зрушення. Склались регіони інтенсивного
виробництва, які відрізняються не тільки високими показниками
продуктивності, але й позитивною динамікою обсягів виробництва в
молочному секторі (табл. 2.12) [28].
Таблиця 2.12 – Регіони України, що спеціалізуються на виробництві
продукції в молочному секторі у 2021 році.
Вид продукції Області
Молоко оброблене Вінницька, Київська (включаючи м. Київ), Дніпропетровська,
рідке Харківська, Полтавська
Кисломолочні Харківська, Київська (включаючи м. Київ), Дніпропетровська,
продукти Донецька, Полтавська
Вершкове масло Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Сумська, Чернігівська
Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська, Вінницька,
Сир
Херсонська, Чернігівська
Сухі молочні Сумська, Полтавська, Київська
продукти
Джерело: складено автором на основі [1]
Черкаська область має достатній потенціал, щоб стати лідером у групі
провідних регіонів з виробництва та експортної реалізації молочної продукції в
Україні. Харчова промисловість є найбільш потужною галуззю промислового
виробництва Черкащини, яка збільшує свою значимість з 2011 р. [44].
Виробництво молочних продуктів зростає і займає провідні позиції у розвитку
харчової промисловості області. Простежується тенденція і до концентрації
виробництва у галузі. Молочна промисловість Черкащини представлена 21
підприємствами. Найбільшими та ефективними є такі як ЗАТ «Білосвіт-Умань»,
м. Умань; ПрАТ «Юрія», м. Черкаси; ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат», м. Звенигородка; ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат»,
м. Золотоноша. Область є однією із провідних поміж інших областей у
виробництві молочної продукції. Так, 8% загального випуску в Україні масла
52
тваринного та сирів жирних виробляються на підприємствах Черкаської області
[14].
Згідно даних Асоціації виробників молока з посиланням на дані
Держстату, підприємства збільшили виробництво молока до 2,8 млн т (+6%) у
січні-грудні 2023 року, тобто обсяги надоїв молочно-товарних ферм вийшли на
довоєнні рівні (2021 р. - 2,77 млн т). У господарствах населення за 12 місяців
2023 року було вироблено 4,6 млн т молока, що на 11% менше порівняно з 2022
роком. Також зазначається, що 88% молока, яке йде на переробку, виробляється
промисловим сектором, і тому скорочення надоїв у господарствах населення не
дуже впливає на виробництво молочної продукції в промислових обсягах [36].
У січні-грудні 2023 року приріст виробництва молока-сировини
спостерігався в господарствах усіх категорій у Київській (+5%), Черкаській
(+4%), Хмельницькій (+3,9%), Чернігівській (+3%), Рівненській (+3%),
Полтавській (+2%), Харківській (+2%) областях [36].
Проаналізувавши стан молочної промисловості України у вимірах
конкуренції на світовому ринку сучасних молокопродуктів, ми дійшли до
висновку, що його вдосконалення залежить від інноваційного шляху розвитку,
особливо під кутом зору вимог створення нових виробництв і продуктів. У
цьому контексті значну увагу приділено проблемі якості продукції, з якою у
сучасному світі пов’язується економічне і соціальне життя країни, рівень її
конкурентоспроможності. Акцентується увага на тому, що якість є системним
показником, який відбиває сукупний прояв багатьох чинників: від динаміки і
рівня розвитку національної економіки до уміння організувати і управляти
процесом формування якості у рамках будь-якої господарської одиниці. Тому
підвищення якості продукції – це системний процес, який залежить від
господарського механізму. Особливого значення за цих умов набирає людський
чинник та його вплив на удосконалення економічних відносин з приводу
зіставлення і еквівалентного обміну результатами праці, визначення характеру
трудового внеску кожного учасника спільного виробництва, його
відповідальність та моральні якості людей, такі як порядність виробників,
53
сумлінність, врахування інтересів партнерів [66].
У роботі на основі оцінки досвіду впливу інноваційної діяльності на
розвиток світової молочної промисловості, якісних структурних змін та
кількісних параметрів виробництва молокопродуктів виявляється і
обґрунтовується як позитивна тенденція до зростання вертикальної
диверсифікації стадій переробки молока із наповненням компонентами
немолочного походження [68, c.57]. Зміни у технологічному базисі молочної
промисловості, як наслідок посилення інноваційного чинника у її розвитку,
сприяють створенню нових продуктів на основі процесів фракціонування і
модифікації молочних компонентів із наступним їхнім комбінуванням між
собою чи компонентами немолочного походження. Це дає можливість
цілеспрямовано створювати продукти необхідного складу, а в сполученні з
процесами спеціальної обробки – із новими споживчими властивостями та
смаковими характеристиками і динамічніше реагувати на потреби ринку. Якщо
говорити конкретно про асортимент товарів-новацій молочної промисловості,
то в ньому умовно можна виділити такі групи [38, с 10].
Головна мета інноваційної діяльності в молочній промисловості –
збільшення обсягів виробництва високоякісної продовольчої продукції на
основі використання прогресивних технологій, відбору перспективних науково-
інноваційних проектів, здатних у сукупності дати при реалізації найбільш
значний соціально-економічний і науково-технічний ефект.
Усі елементи структури молочної промисловості та динаміки її розвитку
потребують уваги з боку держави: починаючи від стимулювання виробництва
молокосировини і закінчуючи сприянням експорту кінцевої продукції. Для
активізації інноваційної діяльності безпосередньо в Черкаській області
необхідно створити для молочної промисловості рівень прийнятного
економічного компонента зовнішнього середовища їх функціонування. Це
стосується участі банківських структур у пільговому кредитуванні інноваційних
проектів підприємств і звільнення від оподатковування вітчизняних і
зарубіжних інвесторів і коштів, які направляються на реконструкцію і технічне
54
переозброєння підприємств, що як відомо, застосовується всіма європейськими
компаніями [29].
Тому хочу проаналізувати стратегічні напрями зовнішньої торгівлі
українських виробників сиру в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 – Стратегічні напрями зовнішньої торгівлі українських
виробників сиру 2021-2024 рр.
Вихідні передумови для реалізації Заходи, спрямовані підприємства
Стра-
стратегії на досягнення цілі
тегія
підприємства ринку
1 2 3 4 5
Високий Висока Налагодження ПрАТ «Пирятинський
показник виміру привабливість поставок якісної сирзавод»
фінансового зовнішнього сировини, реалізація ПАТ «Бель Шостка
напряму ринку, низькі сиру невеликих Україна»
діяльності, бар’єри виробників під
контролю якості, входження на спільною маркою,
маркетингового ринок, невисока збут сиру через
напряму, концентрація великі компанії,
присутність конкуренції, експорт сирів вищої
іноземного значні прибутки якості, ніж для
капіталу у зовнішньому внутрішнього ринку
сегменті
Висока Зростання ринку Побудова мережі ТДВ «Нновотроїцький
фінансова у зв’язку збуту, встановлення маслосирзавод» ,
стійкість з підвищенням довгострокових ТОВ «Сиророб»,
підприємства, попиту на сир, зв’язків з іноземними ТОВ «Андрушівський
збільшення сприятливі партнерами- маслосирзавод»,
обсягів умови ведення імпортерами, ПрАТ «Новгород-
виробництва, бізнесу відкриття Сіверський сирзавод»;
володіння регіональних ТОВ «Перший
каналами представництв, Київський молочний
вчасної поставки оптимальний завод»,
сировини в розподіл ресурсів Філія «Охтирський
необхідній між виробництвом і сиркомбінат»
кількості та реалізацією
якості
Високий Зростання вимог Розвиток ПрАТ «Звенигородськ
показник виміру ринку до якісних інноваційної ий сироробний
маркетингового характеристик складової, перехід на комбінат»,
напряму, сиру, зростання якісно нові технології ПрАТ «Дубномолоко»
управління попиту на сири виробництва,
кадрами, преміум-класу формування
інноваційним продуктового
розвитком портфеля
Розширення ринку
Розробка нового Проникнення
товару на ринок
55
Продовження табл. 2.13
1 2 3 4 5
Недостатні Низька Зміна вектору ТДВ «Баштанський
конкурентні прибутковість діяльності, сирзавод» ,
переваги для існуючого врахування умов у ТОВ «Миргородський
даного ринку, ринку, поява технології сироробний комбінат»
можливості ринкових або виробництва, ПрАТ «Хмельницька
переходу на інші адміністративни транспортування, маслосирбаза»
х бар’єрів зберігання та
реалізації ЗЕД реалізації на
конкретному ринку,
формування
портфеля ринків (з
визначенням їх
частки), оптимальний
розподіл фінансових
ресурсів між
ринковими
сегментами
Джерело:складено автором на основі [1; 65]
На підставі проведених досліджень очевидно, що підприємство
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» займає досить стабільну
позицію на ринку молочної продукції. Сири та інша продукція, яка
пропонується підприємством є на сьогодні перспективним видом продукції
здорового харчування.
2.3. SWOT-аналіз ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Дослідження внутрішнього середовища підприємства полягає у
визначенні сильних і слабких сторін, порівнянні їх з аналогічними даними
конкурентів і оцінці позиції організації відповідно до умов зовнішнього
середовища. У процесі здійснення виробничо-господарської діяльності кожне
підприємство має свої індивідуальні особливості, які формуються під впливом
зовнішніх факторів і на основі його організаційно-технологічної структури.
Тому використання SWOT-аналізу дає змогу врахувати дію факторів
зовнішнього і внутрішнього середовища.
SWOT-аналіз дозволить розробити конкурентні стратегії для
підприємства, які дозволять втілити існуючі можливості за рахунок сильних
сторін, та уникнути можливих загроз за рахунок подолання слабких сторін.
Диверсифікація зовнішніх ринків збуту
56
Згідно з загальним SWOT-аналізом сформуємо матрицю для
підприємства. При розробці матриці роглянемо чотири поля: «СІМ» (сила і
можливість); СІЗ (сила і загрози); «СЛМ» (слабкість і можливість); «СЛЗ»
(слабкість і загрози) [10, c.45]. В таблиці 2.14 зображений SWOT-аналіз
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», який відображає сильні та
слабкі сторони підприємства, а також відображає можливості і загрози для
аналізованого підприємства.
Таблиця 2.14 ‒ SWOT-аналіз
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» станом на 2023 рік
Сильні сторони Слабкі сторони
1. Значна частка ринку; 1. Недоліки в рекламній політиці;
2. Високий контроль якості; 2. Слабка інформаційна забезпеченість
3. Міцні позиції на ринку; підприємства;
4. Досвідчений і кваліфікований персонал; 3. Слабка організація маркетингової
5. Низька частка позикових коштів. діяльності на підприємстві.
6. Поставка сировини з екологічно чистих 4. Слабка організація бізнес-
районів України. планування інноваційної діяльності
7. Різноманітний асортимент продукції
8. Виробництво безпечної для здоров’я продукції
9. Експорт частини продукції до зарубіжних
країн
10. Використання прогресивних технологій
виробництва.
Можливості Загрози
1. Обслуговування нових груп споживачів 1. Загроза виходу на ринок нових
2. Зниження цін на сировину і готову продукцію; конкурентів;
3. Удосконалення технології виробництва; 2. Посилення конкуренції між діючими
4. Партнерство з постійними замовниками компаніями;
5. Розширення географії експорту. 3. Подорожчання імпортних
6. Розширення товарного асортименту експорту. комплектуючих
7. Впровадження інновацій у виробничу та 4. Несприятлива зміна курсів
управлінську діяльності іноземних валют;
8. Використання можливостей інформаційного 5. Погіршення політичної обстановки.
забезпечення споживачів та бізнес- партнерів 6. Військова агресія росії проти
9. Організація рекламної кампанії. України, що формує додаткові ризики
6. Нестабільність економічного
середовища
7. Загроза банкротства.
Джерело:складено автором на основі [1; 57]
57
Для оцінки можливостей підприємства доцільно помістити можливості до
зведеної матриці можливостей ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
(табл. 2.15).
Таблиця 2.15 – Матриця можливостей ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» станом на 2023 рік
Імовірність Ступінь впливу на ПАТ « Звенигородський сироробний комбінат»
використання Висока Середня Низька
даної можливості
Висока Зменшення кількості Розширення Зменшення податків
конкурентів каналів збуту та кредитних
відсотків
Середня Залучення необхідних Стабілізація Державна підтримка
інвестицій для економічної молочної галузі
розширення діяльності ситуації в країні України
Низька Організація Підвищення Велика місткість
маркетингової купівельної ринку України
діяльності спроможності
населення
Джерело:складено автором на основі [1; 57]
Для оцінки загроз доцільно помістити кожну загрозу до матриці загроз
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» (табл. 2.16).
Таблиця 2.16 ‒ Матриця загроз ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» станом на 2023 рік
Імовірність Ступінь впливу на ПрАТ « Звенигородський сироробний комбінат»
використання Критичні Важкі Незначні (легкі)
даної
можливості
Висока Зміна смаків та Збільшення виробництва Підвищення цін
уподобань споживачів і реалізації молочної на сировину
щодо молочної продукції, продукції основними
поява нових конкурентів конкурентами
Середня Зниження молочного Зниження рівня життя Видача
поголів’я великої рогатої населення, і, як наслідок, основних сум
худоби, розрив зв’язків з купівельної кредиту на
постачальниками спроможності короткострокови
споживачів й період
Низька Зменшення кількості Введення нових законів, Збільшення
оптових покупців, більш жорстких умов імпорту
придбання молочних функціонування молочної
підприємств продукції
конкурентами
Джерело:складено автором на основі [1; 57]
58
Виходячи з узагальненої інформації про групування чинників
внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства в SWOT-матриці,
отримуємо можливість попередньо сформулювати стратегічне бачення
розвитку підприємства .
Побудуємо функціональні стратегії (табл.2.17). Для цього переносимо
всі проблеми та переваги, які є у підприємства та навпроти кожної з них
визначаємо найбільш загальні рішення. Потім ці рішення варто деталізувати за
функціональними напрямами: виробництво, фінанси, маркетинг, кадри,
організаційна структура. Зрозуміло, що функціональні стратегії лише
дозволяють швидше та раціональніше досягти загальної стратегії Товариства:
прибутковості, високого рівня культури, професіоналізму управління.
Таблиця 2.17 ‒ Функціональні стратегії
Виробництво Забезпечення дотримання технічних стандартів виготовлення продукції, її
якості, проведення технічного переозброєння основних потужностей і
підвищення загального рівня фондоозброєності праці
Маркетинг Створення підрозділу маркетингу на підприємстві та налагодження
надходження маркетингової інформації до вищого керівництва, потужна
збутова політика; розширення каналів розподілу продукції; потужна
реклама.
Фінанси Дотримання нормативних співвідношень основних фінансових
коєфіцієнтів, звільнення від нерентабельної лінії, подолання залежності
від зовнішніх джерел фінансування доступними способами.
Кадри Забезпечення підбору, розстановки та раціонального використання кадрів,
випередження темпів приросту продуктивності праці над рівнем
заробітної плати, зниження рівня плинності кадрів шляхом розробки
системи винагород.
Організаційна Проводити роботу зі створення та застосування норм організаційної
культура поведінки; підвищити готовність колективу до змін; переконати трудовий
колектив працювати як єдина команда, що має спільні цілі, досягнення
яких призведе до задоволення особистих потреб кожного працівника
Джерело: [18; 6, c.58]
Для формування позитивного іміджу у споживачів, підвищення якості
продукції та збільшення конкурентоспроможності на ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» впроваджені і діють такі системи: система управління
якістю виробництва масла коров’ячого та сухих молочних продуктів відповідає
вимогам СТБ ІСО 9001-2001; система управління якістю та безпекою сирів
сичужних твердих на основі аналізу ризиків і критичних контрольних точок, що
59
відповідає вимогам СТБ 1470-2004; система управління якістю виробництва
масла коров’ячого вершкового відповідає вимогам СТБ 1470-2004 [27].
Основними конкурентами ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» є такі торгові марки, як : «Пирятин», «Шостка», «Комо». Дослідимо
сильні та слабкі сторони кожної з компаній в порівнянні з
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» (табл. 2.18).
Таблиця 2.18 ‒ Сильні та слабкі сторони ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» та основних конкурентів станом на 2023 рік
Назва підприємства Сильні сторони Слабкі сторони
ПАТ «Бель Шостка позитивний імідж, висока якість відсутність рекламної підтримки,
Україна» продукції, високо професійний відсутність системи розробки і
колектив, наявність виробничих впровадження інноваційних
потужностей, система продуктів, відсутність ефективного
дистрибуції, наявність прийнятої управління товарним
комерційної політики, контроль і асортиментом, недостатнє
управління ціною управління дебіторською
заборгованістю
ТОВ «Пирятинський вихід на нові ринки, розширення недосконала рекламна політика
сирзавод» асортименту, додавання супутніх створить ускладнення при виході
товарів і послуг, достатня на нові ринки, розширенню
популярність буде сприяти виходу асортименту, додаванні додаткових
на нові ринки, кваліфікація супутніх продуктів і послуг;
персоналу, контроль якості, неучасть персоналу в прийнятті
необачне поводження конкурентів рішень і недостатній контроль
і розвиток рекламних технологій виконання розпоряджень при
дадуть можливість встигнути за зниженні безробіття може
ростом ринку, чітка стратегія привести до саботажу; зниження
дозволить використати всі рівня цін, розмірів податків і мит
можливості при збереженні середнього рівня
цін дозволить одержувати
додатковий прибуток
ПрАТ Відома торгова марка, доступна Неактивне просування, слабка
«Звенигородський ціна, гнучка система знижок, рекламна підтримка, відсутня
сироробний вигідні умови клієнтам дистриб’юційна мережа
комбінат»
ПрАТ «Дубномолоко Висока якість, невисока цінова Перебої у постачанні товару, брак
» категорія, сильна рекламна висококваліфікованих менеджерів
підтримка з боку постачальника
ПрАТ «Янтар» Невисока ціна, відомий бренд, Слабо розвинена стратегія
добрі смакові характеристики, позиціювання, невисока
висока якість продуктивність праці персоналу
Джерело:складено автором на основі [1; 56-59]
Таким чином, майже всі підприємства мають недоліки у своїй структурі
або стратегії діяльності, проте це не заважає їм бути конкурентоздатними та
утримувати значні частки ринку. За допомогою експертного методу оцінимо
60
загальний вплив конкурентного середовища на діяльність ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» (табл. 2.19).
Таблиця 2.19 – Вплив конкурентного середовища на діяльність ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» станом на 2023 рік
Конку- Фактор Стан фактору Оцінка в
рентні балах
сили 1 2 3
1.1. Рівень Кількість існуючих підприємств у галузі х
вхідного бар`єру Високий рівень фінансових інвестицій х
Низький ступінь диференціації продукції х
Консерватизм існуючої системи поставок х
Необхідність залучення постійних покупців х
1.2. Реакція Відсутність активної маркетингової політики х
діючих Низька інноваційна активність управління х
підприємств на персоналом
появу нових Слабке використання методів ведення х
конкурентів конкурентної боротьби
Середнє значення впливу появи нових конкурентів І (нк) = 18/8=2,25
2.1. Вплив Перевагу отримує товар з нижчою ціною х
товарів - Тенденції до реалізації дешевшого і менш х
замінників якісного товару
Відсутність суттєвих розбіжностей в асортименті х
основних конкурентів
2.2. Протиза- Поява великої кількості товарів – замінників, х
конна імітація отриманих в результаті дублювання відомих
існуючих марок
виробів
Середнє значення сили впливу товарів-замінників І (тз) = 7/4=1,75
3.1. Вплив Високий ступінь організації споживачів х
покупців на Великі можливості покупців у виборі товарів- х
конкурентні аналогів
позиції Високий ступінь стандартизації продукції х
підприємства Висока мінливість смаків споживачів по х
відношенню до товарів підприємства
3.2. Торговельна Зростання рівня інформованості покупців про х
сила споживачів товари
Висока цінова еластичність товару х
Середнє значення сили впливу покупців І (пок) = 12/6=2,0
4.1 Вплив Необмежені можливості підприємства у виборі х
постачальників постачальників
на конкурентні Тенденції до скорочення тривалості х
позиції господарських зв`язків
підприємства Низька вартість переходу до іншого х
постачальника
4.2. Обмеження Відсутність власних оборотних коштів х
ресурсного Нестача складських приміщень х
потенціалу
фірми
4.Конкурентна сила 3.Конкурентна сила 2. Поява товарів - 1.Проникнення нових
постачальників покупців замінників конкурентів
61
Продовження табл. 2.19
Середнє значення сили впливу постачальників І (пост) = 11/5=2,2
5.1. Ступінь Узагальнюючий показник інтенсивності х
інтенсивності конкуренції
конкуренції Наявність великої кількості малих підприємств – х
конкурентів
Сильними конкурентами є невеликі ринки х
Незначний приріст попиту на товар підприємства х
5.2. Конкурентні Вдале місце розташування фірми х
позиції Відсутні дослідження конкурентів х
досліджуваної Досліджені конкуренти фактично не мають х
фірми сильних конкурентних переваг
Середнє значення інтенсивності конкуренції між фірмами І (к) = 14/7=2
Джерело:складено автором
З таблиці 2.19 видно, що сновним напрямом діяльності на даний момент
по просуванню продукції є формування регіональних каналів реалізації; пошук
нових ринків збуту продукції (географічних, продукції, споживачів); пошук
нових видів продукції та визначення насиченості ними ринку; пошук нових
каналів збуту та постачання; організація та проведення рекламних компаній,
маркетингових досліджень. Розглянемо конкурентні переваги ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» та основних конкурентів станом на
2023 рік в таблиці 2.10.
Таблиця 2.20 ‒ Конкурентні переваги ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» та основних конкурентів станом на 2023 рік
Назва підприємства Конкурентна перевага
ПАТ « Бель Шостка Україна» Найвідоміша торгова марка
ТОВ « Пирятинський сир завод» Високі технологічні якості товару
ПрАТ «Звенигородський сироробний
Ефективна реклама
комбінат»
ПрАТ « Дубномолоко» Найширший асортимент
ПрАТ « Янтар» Низька ціна
Джерело:складено автором на основі [1; 56-59]
Відповідно до проведеного SWOT-аналізу можна стверджувати, що
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» має досить стійку позицію на
ринку молочних продуктів та формує позитивний імідж у споживачів за
5. Конкуренція між
існуючими на ринку
фірмами
62
рахунок екологічності та високої якості молочної продукції, однак також
існують як слабкі сторони діяльності так і загрозливі моменти, які потребують
регулювання та пошуку шляхів усунення. Так, серед слабких сторін зазначено
слабку інформаційну забезпеченість підприємства, організацію маркетингової
діяльності на підприємстві; організацію бізнес-планування інноваційної
діяльності та недоліки в рекламній політиці. Усі зазначені слабкі сторони та
загрози можна подолати за допомогою налагодження процесів бізнес-
планування інноваційної діяльності на підприємстві.
ПрАТ «Звени Гора» в 2002 році ввійшло в сім’ю французької компанії
«Bongrain Group», а в 2013 році завдяки своїй приналежності до міжнародної
групи поповнила свій портфель імпортною продукцією.Гарантом популярності
творожних сирів « Мілкана» є повітряна і ніжна консистенція, яка створюється
за рахунок унікальної технології збивання сиру. Творожні сири «Мілкана»
виготовляються виключно з свіжого, козиного молока. Даний тип сиру може
бути різним за смаком: творожний сир з горіхами, з боровиками, з лососем.
Крем вершково-творожний «Мілкана Гурман» виготовляється з свіжого
молока високої якості, що забезпечує ніжну, однорідну консистенцію і свіжий
вершковий смак. Крем гармонічний з будь-яким продуктом тому що є з різними
смаками: вершковий, з духмяною зеленню.
Під торговою маркою «Бонжур Де Франс» виготовляють м’які сири:
«Камамбер» і «Брі» . Сама назва « Бонжур Де Франс» перекладається як
«Привіт з Франції» . Дані сири є родом з Франції і яляються традиційними для
цієї країни. «Камамбер» і «Брі» ‒ м’які сири з білою пліснявою. Сир має
свіжий, ніжний аромат, зберегти який на протязі тривалого часу дозволяє
герметична упаковка. Назва «Брі» відома по всьому світі. Даний вид сиру
наділений прекрасним вершковим смаком.
У 2019-2020 рр. ПрАТ «Звени Гора» поповнила асортимент імпортної
продукції, що викладено нижче в таблиці 2.21.
63
Таблиця 2.21 – Інноваційна імпортна продукція ПрАТ « Звенигородський
сироробний комбінат»
Продукція Характеристика
1 2
Іль Де Бренд, який представляє відомі французькі сири в усьому світі. Він названий
Франс на честь корабля, який вперше привіз французький сир Брі в Сполучені Штати
Америки. Це сталося в 1936 році, і з тих пір « Іль де Франс» залишається
найбільшим експортером французьких сирів в цю країну.
Рамболь Бренд оригінальних високоякісних сирних продуктів, які змінять ваше
уявлення про плавлених сирах. Для їх виробництва використовують не тверді
сири, як зазвичай, а ніжні кисломолочні сири. Також витончені французькі
сировари майстерно підбирають смаки для лінійки « Рамболь» . Скуштувавши
їх один раз, важко буде втриматися не ласувати ними щодня.
Тартар У Франції цей сир став класикою так званих свіжих сирів. Це кисломолочні
сири, що не мають періоду дозрівання, які споживаються відразу після
виробництва. Перший легендарний « Тартар» з часником і ароматними
травами приготували в 1964 році в області Дордонь на заході Франції. З тих
пір сир « Тартар» став улюбленцем кількох поколінь французів, а майстри-
сировари збагатили лінійку « Тартар» не менше популярними оригінальними
смаками.
Фоль Епі Цей сир родом з регіону Франції під назвою Долина Луари. «Фоль Епі»
перекладається як колос дикої пшениці, ось чому форма голови цього сиру
прикрашена колосками і має сяючу золотисту скориночку. Сир має горіховий
присмак з фруктовими нотками, чимось нагадує швейцарський « Емменталь» .
« Фоль Епі» відмінно підходить до свіжого хлібу, фруктам і різноманітним
салатам. Що стосується вин, то цей сир добре поєднується з Шардоне,
Совіньон, Піно Нуар і Мерло. Крім вагового, «Фоль Епі» випускається в
невеликих упаковках для зручних перекусів.
Шавру Cир з високоякісного козячого молока з дуже ніжною текстурою і
збалансованим смаком. Виробляється з додаванням дрібної солі, без
ароматизаторів, консервантів або харчових добавок. Крім того, сири з цільного
козячого молока особливо корисні, тому що козяче молоко засвоюється
організмом набагато краще, ніж коров'яче.
Сент Агюр Це сир з характером – з благородною блакитною пліснявою і пікантним
гострим смаком. Сир « Сент Агюр» родом з долини Монтань, яка знаходиться
в регіоні Франції Верхня Луара. Сировари цієї місцевості кілька років шукали
ідеальну технологію виробництва і витримки, щоб готові сири « Сент Агюр»
мали відточений аромат і ніжну кремову текстуру.
Пті Луї Вершковий сир з підвищеним вмістом кальцію і вітаміном D виготовлений
спеціально для дітей. В упаковці вісім маленьких сирків в незвичайній
індивідуальній упаковці з «гребінцями» .
Джерело:складено автором на основі [1; 56-59]
Інновації також торкнулись і системи маркетингу ПрАТ «Звени Гора» . В
2021 році для того щоб смак і корисні властивості творожної продукції
зберігались надійніше і довше почали використовувати високотехнологічну
упаковку – зручний лоток, який обгорнутий захисною плівкою і заповнено
спеціальною газовою сумішшю.
64
2.4 Оцінка конкурентоспроможності підприємства
За останні роки проблема конкурентоспроможності продукції в Україні
стала однією з найбільш важливих. Від випуску конкурентоздатної продукції
залежить ефективний та стабільний розвиток економіки. Цей показник
характеризує не лише окремі підприємства, а й економіку країни загалом.
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції в
умовах подальшого розвитку економіки є досить актуальною і пов'язана,
насамперед, з розробкою системи управління конкурентоспроможністю.
Завоювання й утримання конкурентних переваг – ключові фактори успіху
підприємства в конкурентній боротьбі. Особливої гостроти ця проблема досягає
в умовах посилення інтенсивності конкуренції на окремих ринках, де від
виробників продукції потрібно постійно відслідковувати зміни попиту, вартості
сировинних ресурсів, а питання рентабельності активів прямо залежить від
ступеня використання новітніх підходів у сфері стратегічного маркетингу.
Проблемам ефективного управління конкурентоспроможністю в економічних
умовах, що швидко змінюються, присвячені дослідження таких вітчизняних та
зарубіжних учених, як М. Портера [45], Л.В. Балабанової, П.Ю. Бєлєнького,
І.П. Булеєва та ін. Проте, вибір найбільш ефективного методу оцінки
конкурентоспроможності продукції підприємства є надзвичайно важливим
завданням для підприємства і обумовлює актуальність даного дослідження. З
метою визначення конкурентної позиції продукції підприємства на ринку
доцільно використовувати методику оцінки конкурентоспроможності товарів за
обсягом продажу. Розрахунок показника конкурентоспроможності виконують
наступним чином [42]:
K п
ij aibi 1 (2.3)
де:
К – конкурентоспроможність і-го товару на j-му ринку;
65
a – питома вага і- го товару в обсязі продажу, за період який аналізують;
b – показник значущості ринку, на якому представлено товар
підприємства.
Для зовнішніх ринків промислово розвинених країн значущість ринку
рекомендують приймати такою, що дорівнює 1, для зовнішніх ринків інших
країн – 0,7, для внутрішніх ринків – 0,5. Обчислимо конкурентоспроможність
продукції підприємств-виробників сиру на внутрішньому ринку на основі
наведеної формули та наявних обсягів реалізованої продукції (табл. 2.22).
Аналіз наявних даних свідчить про те, що основними гравцями даного
ринку є наступні підприємства, а саме: ПАТ «Бель Шостка Україна», ПрАТ
«Дубномолоко», ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» та
ПрАТ «Пирятинський сирзавод». Проведені розрахунки свідчать про те, що
найкращі ринкові позиції у 2022 році займало підприємство «Дубномолоко» зі
своєю ТМ «КОМО», його індекс конкурентоспроможності становив 0,33.
Таблиця 2.22 – Обсяг реалізованої продукції підприємств – виробників
сиру в Україні 2021 – 2022 рр.
Найменування підприємства Обсяг реалізованої продукції тис. грн
2021 рік
ПАТ «Бель Шостка Україна» 453692,41
ПрАТ «Звенигородський сироробний
448968,6
комбінат»
ПАТ «Дубномолоко» 992864,2
ПрАТ «Пирятинський сирзавод» 573932
2022 рік
ПАТ «Бель Шостка Україна» 3338375,56
ПрАТ «Звенигородський сироробний
573402,5
комбінат»
ПАТ «Дубномолоко» 1282358
ПрАТ «Пирятинський сирзавод» 355189
Джерело: Складено автором на основі [56-59]
Другу позицію займало підприємство «Звенигородський сироробний
комбінат» з показником 0,22. Підприємство «Бель Шостка Україна» у 2021 році
66
займало найгірші позиції серед конкурентів та мало показник 0,11, що є дуже
низьким (рис. 2.8).
Показники
конкурентосппро
можності
0.35
0.3
0.25
0.2
0.15
0.1
0.05
0
ПАТ «Бель Шостка ПАТ ПАТ «Дубномолоко» ПрАТ
Україна» «Звенигородський «Пирятинський
сироробний сирзавод»
комбінат»
Рис. 2.8. Показники конкурентоспроможності 2021 року
Джерело: Складено автором на основі [56-59]
У 2022 році ПАТ « Бель Шостка Україна» вийшов у лідери з показником
(0,75). Підприємство довгий періоде функціонувало збитково, досягало
найменшого результату чистого збитку. У 2021 році даний показник становив
(-6587 тис.грн), а у 2022 році (-13058 тис.грн). Позитивний результат був
досягнутий завдяки правильно обраній стратегії завоювання ринку, яка полягає
в збільшенні частки виробництва плавлених сирів (58 % від усієї продукції), які
на даний період більше користуються попитом завдяки низькій ціновій
вартості. Більшість споживачів з низькою купівельною спроможністю в Україні
обирають менш дешевий вид сиру. Також у 2022 році ПАТ «Бель Шостка
Україна» вийшла на український ринок з новим продуктом «Сир Хрум» .
67
Визначимо конкурентоспроможність товару за допомогою матриці
Нільсена (табл. 2.23), яка визначає критерії конкурентоспроможності товару за
якісними характеристиками і ціною споживання, а також передбачає якісну
оцінку конкурентоспроможності товару за трьома критеріями «нижче
середнього» , «середній», «вище середнього» .
Таблиця 2.23 – Оцінювання конкурентоспроможності товару за методом
матриці Нільсена станом на 2021 рік
Критерії Приналежність моделі до категорій конкурентоспроможності
конкурентоспро- Нижче середнього Середнє ( 40-70 балів) Вище середнього
можності (до 40 балів) (понад 70 балів)
1. Якість «Звенигора» (70) «Весела Корівка» (80)
1.1 Комплексний «Пирятин» (55) «Комо» (75)
показник (рівень
якості) m=0,6
1.2 Імідж m=0,10 «Пирятин» (40) «Комо» (68) « Весела корівка» (95)
«Звенигора» (83)
1.3 Інформованість «Комо» (40) «Весела Корівка» (60)
m=0,10 «Пирятин» (37) «Звенигора» (63)
2. Цінаспоживання «Звенигора» (64) Весела Корівка» (83)
2.1 Продажна ціна «Пирятин» (48) «Комо» (81)
m=0,20
Джерело: Складено автором на основі [56-59]
Матриця Нільсена включає:
прийняту уточнену номенклатуру критеріїв конкурентоспроможності;
якісну оцінку за трьома групами комерційного успіху доповнену
кількісною 100-бальною оцінкою, причому в межах кожної категорії для
підвищення точності оцінка дається в інтервалі 0-40 балів для категорії «нижче
середнього», 40-70 балів для категорії «середнє» і 70-100 балів для категорії
«вище середнього»;
величина узагальненого показника конкурентоспроможності ‒
підсумковий рейтинг визначається з урахуванням коєфіцієнтів вагомості
групових критеріїв. За значеннями групових критеріїв розраховуємо
розрахований узагальнений критерій конкурентоспроможності (табл.2.24).
Розрахований показник ПАТ «Бель Шостка Україна» ТМ «Весела Корівка» –
68
80,1; ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» ТМ «Звенигора» – 69,4;
ПрАТ «Дубномолоко» ТМ «Комо» – 72; ПрАТ «Пирятинський сир завод» ТМ
«Пирятин» – 50,3.
Таблиця 2.24 – Узагальнений критерій конкурентоспроможності
Підприємство Розрахований показник
ПАТ «Бель Шостка Україна» ТМ «Весела Корівка» 80,1
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» 69,4
ТМ «Звенигора»
ПАТ « Дубномолоко» ТМ « Комо» 72
ПрАТ « Пирятинський сир завод» ТМ « Пирятин» 50,3
Джерело:Складено автором на основі [40]
Отже, за результатами розрахунків виявлено, що найближчим
конкурентом ТМ «Весела Корівка» є продукція ТМ « Комо» . Про це свідчить
розрахований рейтинговий коєфіцієнт конкурентоспроможності торгової
марки, який становить 80,1. За рівнем конкурентоспроможності ТМ «Весела
Корівка» перевершила ТМ «Комо» в 1,1 рази, який є найближчим конкурентом
ТМ.
69
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ»
3.1. Пропозиції щодо удосконалення оцінки конкурентного
середовища підприємства
Традиційний підхід до оцінки та аналізу конкурентного середовища, як
одного із складових елементів зовнішнього середовища організації, включає
розглядання досить великого переліку несистематизованих факторів.
Прогнозування становища організації, визначення основного напряму її
поведінки в таких умовах досить непросто. Вибір конкурентної стратегії
організації традиційно стає залежним від безлічі факторів, ураховуючи вплив
кожного з яких вельми складно, що суттєво ускладнює і затягує процес
прийняття рішення про подальшу поведінку організації на ринку. З метою
надання процесу управління на підприємстві ринкової орієнтації необхідно
переглянути традиційні підходи до дослідження й оцінки факторів
конкурентного середовища, розробити механізм вибору генеральної лінії
поведінки підприємства, що пов'язує її можливості з особливостями ринку і
сприяє досягненню довгострокових цілей.
Об'єктивна оцінка сучасного стану конкурентного середовища галузі та
галузевого ринку за величиною відповідних індексів та коєфіцієнтів є
неодмінним інструментом конкурентного розвитку галузі. Інтенсивність
конкуренції та її форми залежать від типу галузевого ринку, ступеня його
насиченості, числа та потужності конкуруючих фірм.
Оцінка конкурентного середовища галузей харчового комплексу має свої
важливі відмінні риси:
1. Серед інших сил на конкурентне середовище тут найбільше вплив
споживача.
70
2. В якості споживача в основному виступають фізичні особи, у зв'язку з
чим велика різноманітність їх характеристик і широкий спектр впливу на
конкурентне середовище.
3. Специфічний сам товар – швидкі терміни його реалізації є стримуючим
фактором для конкуренції з боку підприємств інших регіонів держави,
іноземних компаній.
4. Тяжіння виробництва до місць споживання продукції, що позначається
на домінуванні у різних секторах регіону місцевих товаровиробників.
5. Соціальна значимість товарів, через що навіть за умов високої
концентрації галузевого ринку який завжди доцільно застосовувати
антимонопольні заходи.
З урахуванням цих особливостей галузевого ринку ми пропонуємо
використовувати для управління конкурентним середовищем комплексну
методику оцінки, що базується на застосуванні первинної та вторинної
інформації та наступного інструментарію:
у розробці порядку та процедури етапів її проведення з використанням
таких відомих показників, як індекс Герфінделя, Розенблюта, показників
варіації, ентропії;
у пропозиції емпіричного коєфіцієнта частки ринку наступних розрахунків
індексів концентрації галузі.
Процедура оцінки включає певну послідовність дій, що відповідає моделі
вивчення конкурентного середовища підприємства молокопереробного сектору
(табл.3.1).
1-й етап. Аналіз факторів, що формують конкурентне середовище галузі.
В результаті вивчення міжгалузевих та специфічних факторів, що
впливають на стан та розвиток конкурентного середовища галузі, виявляється
перелік найбільш значущих показників, оцінюється ступінь їх важливості для
певного галузевого ринку та час прояву (тривалість впливу). Серед
міжгалузевих факторів слід виділити економічні, адміністративні,
організаційні.
71
Таблиця 3.1 – Інформаційно-методична база проведення оцінки
конкурентного середовища та структури ринку
Вхідна інформація Основні оціночні показники Результат оцінок
Блок І. Аналіз та оцінка типу конкурентного середовища галузевого ринку
Характеристики моделей Співставлення характеристик моделей Визначення типу
конкуренції (олігополія, конкуренції з реальними параметрами куонкурентного
монополія, досконала ринку середовища
конкуренція)
Основіні параметри ринку Оцінка основних пріоритетів
(число фірм, тенденція маркетингової діяльності підприємств –
цінової та товарної суб'єктів ринку
політики)
Блок ІІ. Аналіз і оцінка структури конкурентного середовища галузевого ринку
Інформація про структурні Параметри та показники, що Оцінка поточного
складові конкурентного характеризують стан структурних стану структури
середовища ринку: складових конкурентного середовища ринку
постачальників, споживачів, ринку: бар'єри входу на ринок
виробників товарів- (масштабність вробництва та число
замінників, бар'єрів входу на великих виробникв, ступінь
ринок диференційованості продукції,
доступність каналів розподілу, рівень
собівартості, доступність сировини);
постачальники (кількість і структура,
доля продукції постачальників в
структурі сировини, диференційність
продукції постачальника);
споживачі (еластичність попиту,
дохідність цільових сегментів, ступінь
інформованості споживачів);
виробництво-товарів замінників
(кількість найменувань та обсяг
виробництва; розмах цін між товарм та
його замінником; наявність
фальсифікованої продукції;
характеристики попиту на товари-
замінники).
Блок ІІІ. Оцінка інтенсивності конкуренції
Інформація про кількість Показники, що визначають характер Динаміка
підприємств-виробників та розподілу часток ринку: частка ринку; узагальнюючих
про обсяги та сруктури їх коєфіцієнти відносної частки ринку. показників
виробництва упродовж Показники, що визначають ступінь концентрації на
аналізованого періоду інтенствності конкуренції на ринку: товарних ринках.
коєфіцієнт відносної концентрації; Висновки за
коєфіцієнт Герфіндаля-Гірщмана, результатами щодо
коєфіцієнт ентропії, коєфіцієнт Лінда та ступеня
ін.. інтенсивності
конкуренції та
необхідності та
характеру
державного
регулюючого впливу
на процеси
формування
конкурентних
відносин.
Джерело: Складено автором на основі: [41; 42; 46]
72
До економічних чинників, які впливають на рівень конкуренції у галузі,
відносять недосконалість податкової та кредитної системи, цінової політики
держави, обмеження попиту населення, високі терміни окупності
капіталовкладень, неплатежі, високу інфляцію і фінансову нестабільність.
Організаційні чинники залежать від ступеня розвиненості ринкової
інфраструктури галузі, особливо її матеріально-технічного (складське та тарне
господарство, транспортні системи, об'єкти сервісного обслуговування,
ремонтно-будівельні організації) та інформаційно-комунікаційного комплексу,
що є вузловим у формуванні єдиного інформаційного поля галузевого ринку.
Адміністративні фактори, як уже зазначалося, пов'язані з утворенням
суб'єктів господарювання та з супутніми процедурами реєстрації підприємств.
Специфічними для галузей харчової промисловості будуть соціально-
демографічні, природно-кліматичні, ресурсні фактори, розміщення
продуктивних сил, а також географічні та продуктові межі галузевого ринку,
які, на нашу думку, також належать до специфічних факторів, тому недоцільно
виділяти їх в окремий етап оцінки конкурентного середовища та аналізувати в
комплексі з іншими факторами.
Продуктові межі ринку встановлюють об'єкт вивчення – товар чи товарну
групу, з принципів сумісності споживчих властивостей, можливостей
взаємозамінності товарів із виробництва та споживання, гаданої конкуренції
товарів між собою. Продуктові кордони галузевого ринку який завжди
збігаються з переліком товарів, вироблених рамках галузі. В основі визначення
продуктових кордонів має лежати думка споживачів про рівнозначність
споживчих властивостей товарів, умов їх експлуатації, рівня доступності, ціни.
Визначення товарів-замінників, що включаються до певної товарної групи,
здійснюється за критерієм взаємозамінності товару, який може виявлятися у
двох аспектах: взаємозамінність із споживання (попиту) та взаємозамінність з
виробництва. У теорії взаємозамінності товарів використовують поняття
«гіпотетичного монополіста»: якщо гіпотетичний монополіст не міг підвищити
ціни на товар Х вище за передбачуваний конкурентний рівень через те, що
73
споживачі переключаться на споживання конкуруючого товару Y, то товари Y і
X входять у продуктові межі одного товарного ринку.
Одним з найбільш точних критеріїв взаємозамінності споживання є
перехресна еластичність попиту. Цей показник означає відсоткову зміну обсягу
реалізації цієї продукції, що відбувається в результаті відсоткової зміни в ціні
іншої (аналогічної) продукції. Концепція перехресної еластичності попиту
застосовується при класифікації товарів на взаємозамінні та доповнюючі, і
навіть у питаннях визначення ринку класифікації груп товарів, реально чи
потенційно конкуруючих друг з одним.
В умовах незбалансованості попиту та пропозиції на ринку розрахунки
коєфіцієнтів перехресної еластичності нерідко призводять до спотворених
результатів. На практиці взаємозамінність товарів визначається за допомогою
експертних оцінок, інтерв'ю покупців та фахівцями у тій чи іншій галузі.
Критеріями взаємозамінності товарів є також:
1. Функціональна взаємозамінність різної продукції, яка встановлюється
шляхом зіставлення мети споживання цього товару та його передбачуваних
замінників.
2. Подібність споживчих властивостей товару та його замінників, що
встановлюється внаслідок зіставлення фізичних, технічних, експлуатаційних,
цінових характеристик товару та його передбачуваних замінників.
В умовах дефіцитності ринку ступінь взаємозамінності товарів значно
збільшується, але лише до межі, яка визначається функціональним
призначенням товару.
Оцінка взаємозамінності товарів з погляду їхнього виробництва
передбачає: виявлення наявності вільних виробничих потужностей, які можна
використовуватиме виробництва однієї з товарів, які входять у аналізовану
групу; визначення технологічних можливостей перемикання виробничих
потужностей на випуск товарної групи, що розглядається, з виробництва інших
груп.
74
Крім урахування сумісності споживчих властивостей та можливості
взаємозамінності товарів з виробництва та споживання, важливу роль у
визначенні продуктових кордонів ринку відіграють різноманітні класифікатори
промисловості, продукції, послуг.
Наступним етапом після проведення запропонованої процедури оцінки
конкурентного середовища підприємства молокопереробного сектору має бути
обрання стратегічного «положення підприємства–структура ринку». Модель
вибору конкурентної стратегії, заснована на оцінці конкурентного середовища
підприємства. Вибір стратегічної альтернативи є найбільш складним у всьому
процесі формування конкурентної стратегії. Модель «положення підприємства-
структура ринку» дозволяє формалізувати процес прийняття рішення,
спростити процедуру вибору, поставивши його в залежність від двох змінних:
ринкової частки організації та типу ринку, на якому вона діє (табл. 3.2).
При побудові моделі враховувалися різні теоретичні та практичні
підходи, відображені в науковій літературі з питань оцінки конкурентного
середовища та формування конкурентної стратегії, які розлянуто в першому
розділі кваліфікаційної роботи бакалавра. Вона являє собою синтез положень
мікроекономічної теорії, стратегічного менеджменту та теорії організації
промисловості. З одного боку, враховується специфіка галузевого ринку і
відповідно переважання цінових чи нецінових методів конкуренції на ньому. З
іншого боку, використовуються теоретичні розробки з питань формування
конкурентної стратегії для лідерів, аутсайдерів ринку, організацій, що займають
середню позицію.
Методичною базою побудови моделі слугують ринкова частка
підприємства яка найбільш ємко відображає її становище на ринку, а також той
ринок, на якому вона діє. Тип ринку в першу чергу впливає на те, які методи в
досягненні мети будуть ефективними. Ринкова роль підприємства
співвідноситься з кількістю та положенням конкурентів, що забезпечується
визначенням типу.
75
Таблиця 3.2 –Матриця «положення організації – структура ринку»
Збільшення рівня концентрації, бар'єрів «входу-виходу» на ринок
Тип ринку
Ринкова частка Абсолютна Моноплістична Олігополія Ситуація, що є
підприємства конкуренція конкуренція подібною до
монополії
до 5 % Стратегія Стратегія Стратегія Вихід з галузі
низьких «найвищої оборони
витрат вартості»
5-15 Індивідуалізація Розширення Стратегія
іміджу, асортименту, вакантної ніші
продукції пошук ноаих
15-35 Атака на Наступ на секментів
дрібних лідера
конкурентів
35-45 - Укріплення і Розширення
оборона меж ринку,
пошук нових
споживачів
більше 45 - Збереження Дії підприємства
існуючої обмежуються
стратегії антимонопольним
и органами
Джерело: Складено автором на основі: [34; 50; 53; 55; 61-63]
Стратегічне управління підприємством являє собою безперервний
замкнутий процес. Після запровадження стратегії надзвичайно важливими є її
відстеження та формальна оцінка.
Найбільш значущою частиною процесу оцінювання є вибір відповідних
критеріїв, які дають змогу визначити, наскільки вдалою є обрана стратегія з
точки зору стратегічного аналізу. Критерії включають, перш за все,
обгрунтованість, яким чином дана стратегія може бути застосована на практиці,
та прийнятність, тобто результати застосування конкретного стратегічного
варіанту. У зв'язку з високим ступенем невизначеності сучасного
конкурентного середовища відбувається зміна внутрішнього та зовнішнього
потенціалів підприєства. Це обумовлює необхідність постійного співставлення
бажаних результатів з можливостями їх досягнення, що призводить до зміни
значень показників.
Збільшення частки підприємства
76
Варто зазначити, що процес управління будується на основі сигнальної
системи ключових показників. Такі показники поділяються на чотири групи:
фінансові, операційні, показники, ті, що орієнтовані на клієнтів та показники
інновацій та розвитку. При проведені такої комплексної оцінки результатів
можливе виявлення невідповідності між поставленими завданнями та
досягнутими результатами. Як результат, з метою досягнення визначених
клювих завдань, можуть бути скориговані планові показники та їх значення,
стратегічні мета і завдання підприємства або проведено повну оцінку
зовнішнього та внутрішнього потенціалів підприємства. Керівництво
підприємства у визначені стратегічного вектору розвитку має забезпечувати:
прогноз стану підприємства за певний період часу;
регуляторний контроль за умови відхилень від очікуваних станів в
середені підприємсва;
контроль досягнення цілей за результатами оперативної діяльності.
Управління стратегією має реалізовуватись за допомогою різних
інструментів, з яких до основних належать: бюджетування, менталітет,
управління. Використання цих інструментів дозволяє досягти мети
підприємства, яка здійснює свою діяльність на ринку.
3.2 Напрями підвищення конкурентоспроможності молокопереробних
підприємств
Необхідність у постійному пошуку потреб конкурентних переваг
зумовлює необхідність зміни класичного підходу до управління харчовим
підприємством, де окремо відрізняють технологічне, економічне, фінансове,
збутове, рекламне, маркетингове і адміністративне управління і забезпечення
нового підходу, де всі ці ланки структури підприємства об’єднуються в одне
ціле і створюють єдину систему взаємозв’язаних і взаємозалежних складових.
Розвиток передбачає не тільки перехід з одного стану в інший, а й створення
нової системи управління і регулювання інноваційними трансформаціями зі
77
своїм набором якостей і характеристик, щоб забезпечити підприємству своє
місце на ринку, яке склалося у поточний момент часу. Таким
трансформаційним перетворенням структури підприємства, які адекватно
відображають ситуаційні зміни зовнішнього середовища функціонування
виробничих об’єктів, повинні відповідати наступні умови:
готовність до інноваційної діяльності: наявність матеріальних,
фінансових і трудових ресурсів здатних сприймати зміни, які наступають;
цілісність запропонованих підприємств, що охоплюють всі сфери дій
підприємств, так як фрагментарність інноваційних змін в одній з ланок
виробництва обов'язково призведе до диспропорцій і деструктуризації
виробництва;
чітко організована послідовність реалізації цілеспрямованих заходів,
орієнтованих у часі, направленість взаємодій між технологічними та структуро-
утворюючими параметрами виробництва;
поступальний характер інноваційного оновлення, спрямований на
підвищення якості продукції та задоволення зростаючих потреб споживачів;
планомірний і науково обґрунтований характер заходів, що
пропонуються.
Дотримання цих умов розвитку обумовлює необхідність постійного росту
компетенції і інтелектуалізації персоналу, підвищення його освітнього рівня,
мотивації праці, формування нової ментальності, розуміння основних моделей
здійснення розвитку, сукупності цілей, на досягнення яких вони спрямовані,
через постійне вдосконалення методів менеджменту впровадження інновацій.
При цьому ключові пріоритети повинні віддаватись мотивації творчої,
продуктивної і ініціативної діяльності робітників. Тільки тоді збережеться
єдність взаємозаповнення ліній функціонування харчового підприємства як
необхідної ланки між виробником і споживачем харчової продукції.
Посилена реалізація інноваційної діяльності підприємств галузі і, в
кінцевому рахунку, підвищення конкурентоздатності продукції, що
випускається, можливі лише при реалізації творчого потенціалу співробітників.
78
У цих умовах інтелектуальне співробітництво спеціалістів різних видів
наукових досліджень економіки, математичного моделювання, теорії прийняття
рішень, нечіткої логіки, кластерного аналізу та інших дозволить розробити нові
методи управління і виключити суб’єктивізм керівників і автократичний стиль
управління в прийнятті важливих і часом необґрунтованих стратегічних рішень
[68, c.63; 71].
Таким сином важливі напрямки підвищення конкурентоспроможності
харчових підприємств представлені на рисунку 3.1.
Екологічна Використання Забезпечення Орієнтація на
безпечність високих високої якості рівень пошуку
споживання технологій продукції споживачів
Широке Ситуаційні перетворення,
впровадження НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ структурна перебудова
інноваційних КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ- підприємства
розробок НОСТІ ХАРЧОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ Створення умов для
Адаптованість навчання і підвищення
до ринкових кваліфікації
позицій
Використання співробітників
Розширення нетрадиційних методів
асортиментного управ- ління інноваційною Ріст компетенції і інтелек-
ряду діяльністю туалізації персоналу
Трансформаційні зміни в
управлінні
Рис. 3.1. Шляхи та засоби підвищення конкурентоздатності харчових
підприємств [63, c.49].
Спрямованість на зміну потреб ринку за рахунок налагодження або
корегування існуючих взаємозв’язків не тільки в середині підприємства, між
окремими працівниками, а й з елементами зовнішнього середовища:
споживачами, конкурентами, постачальниками, складає необхідний атрибут
діяльності інноваційного розвитку підприємств харчової галузі, направлений на
79
підвищення конкурентоздатності продукції. Тільки таким чином забезпечується
своєчасне і адекватне реагування харчового підприємства на зміни умов
зовнішнього середовища і досягається системність і збалансованість орієнтацій
підприємства на досягнення цілнй свого розвитку.
З огляду вищезазначеного, підвищення конкурентоспроможності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» передбачає формування та розвиток
ефективної взаємодії сільськогосподарських виробників, переробних
підприємств, науково-дослідних установ з урахуванням регіональних аспектів.
Важливою є формування стійкого розвитку сільськогосподарських
підприємств. Комплекс заходів повинен вирішувати завдання щодо збільшення
обсягів виробництва сільськогосподарської сировини високої якості,
підвищення технічного рівня харчових та переробних підприємств, створення
принципово нових екологічно безпечних технологій виробництва продуктів
харчування. Формування ефективного партнерства доцільно здійснювати на
основі географічного розміщення господарюючих суб’єктів тобто розвитку
процесів інтеграції.
Процес управління конкурентоспроможністю має охоплювати всі сфери
діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» з метою формування
сталих конкурентних позицій на ринку та забезпечення стратегічної
конкурентоспроможності. Тенденції розвитку управління ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат», викликані науково-технічним
прогресом, соціально-культурними змінами, економічними умовами,
визначають розвиток і характер змін, що відбуваються.
Саме тенденції визначають вимоги до системи, механізму і процесу
управління на стратегічній основі для забезпечення відповідного рівня
конкурентоспроможності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», які
наведені у таблиці 3.3.
Маркетингова діяльність ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
спрямована на: досягнення максимального прибутку (цінова конкуренція) і
забезпечення високої якості продукту (нецінова конкуренція), оскільки ПрАТ
80
«Звенигородський сироробний комбінат» повинен враховувати власну
відповідальність перед споживачем та завжди забезпечувати безпечність
власної продукції.
Таблиця 3.3 – Вимоги до системи та процесу стратегічного управління на
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Система стратегічного Механізм стратегічного
управління управління Процес стратегічного управління
гнучкість, стратегічна орієнтація та оперативність прийняття
адаптованість; стратегічне мислення; управлінських рішень;
прості та складні мотивація, орієнтована на критерії якості управлінських рішень;
організаційні розвиток інновацій; швидке реагування на зміни ситуації;
структури з невеликою інтеграція з цінностями раціональне використан-ня ресурсів;
кількістю ієрархічних професіоналізму; оцінка досліджень рішень та
ланцюгів високої ініціативність; стратегічних альтернатив.
автономності; колективізм з орієнтацією на
диверсифікація; результат спільної діяльності;
ступінь неформального науковий пошук та
управління. дослідження;
Джерело: Складено автором на основі [71]
Управління конкурентоспроможністю підприємства охоплює наступні
функціональні системи: планування управління конкурентоспроможністю,
організації і мотивації управління конкурентоспроможністю, управління
конкурентними перевагами та стратегічного контролю. Завдяки
функціонуванню інформаційної системи, можливо накопичувати необхідну
інформацію, спеціальні знання і управлінський досвід для здійснення розробки
конкурентної стратегії, тактики, програми конкурентних дій тощо.
Функціональна організаційна структура ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» формується на засадах урахування функцій маркетингу,
які він виконує на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат». Маркетинг
повинен бути рівноцінним поряд з іншими функціями підприємства, та
базуватися на розподілі праці за встановленими і виникаючими функціями, на
спеціалізації робітників (рис.3.2).
81
Керівництво підприємства
Відділ маркетингу
Розробка і Реклама і Маркетинг-
Маркетолог- планування стимулювання Збут логістика
аналітик збуту
Рис. 3.2. Схема вдосконаленої функціональної організаційної структури
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Проєктований кадровий склад відділу маркетингу підприємства має
складатися з трьох осіб: начальник відділу, фахівця з реклами та стимулювання
збуту продукції; маркетолог, обов’язки якого входитиме проведення
маркетингових досліджень, розробка та планування асортименту продукції;
логіст, в обов’язки якого передбачатимуть забезпечення збуту та маркетинго-
логістичні операції. При ефективній діяльності маркетингового відділу
кадровий склад буде можливо розширити.
Як зазначено на рисунку 3.1 важливим напрямком підвищення
конкурентоздатності харчових підприємств є удосконалення інноваційної
діяльності. Практична реалізація цього напрямку є комплексним завданням
бізнес-планування, що потребує значних фінансових ресурсів для ефективного
впровадження інновацій і формування нових центрів (технопарків,
технополісів, фірм-інкубаторів, науково-промислових комплексів) та є
нагальною потребою сьогодення.
Результати аналізу ринку виробництва молочної продукції та SWOT-
аналізу досліджуваного підприємства показав, що майже 45% підприємств,
терміни освоєння потужностей яких минули, не забезпечують проєктної
потужності, а наявні, через низький технічний рівень, використовуються на 65-
70%. Для подолання такої ситуації необхідно створити реальний пріоритет у
розвитку переробних галузей, зокрема підприємств молочної промисловості.
Покращення використання виробничих потужностей підприємств молочної
82
промисловості України можливо лише за умови їх технологічного і технічного
переозброєння, з орієнтацією на поглиблену переробку вихідної сировини.
На основі аналізу ринку виробництва молочної продукції та діяльності
ПрАТ Звенигородський сироробний комбінат рекомендують наступні напрями для
удосконлення інноваційної діяльності з метою підвищення
конкурентоспроможності підприємства:
покращення використання основних фондів, сировини, розширення
асортименту;
підвищення ефективності виробництва шляхом: посилення реконструкції
підприємств молочної промисловості, у тому числі з залученням прямих
іноземних інвестицій;
подолання нераціонального використання сировини;
впровадження нового господарського механізму у взаєминах підприємств
сільського господарства і молочної промисловості;
підвищення рівня підготовки і використання трудових ресурсів;
випуску нової (інноваційної) продукції в новій упаковці.
Вагомим резервом підвищення ступеня використання ресурсів молока є
ліквідація його втрат при виробництві, транспортуванні, збереженні і реалізації.
Нині велика кількість молока втрачається через недосконале пакування. Основний
шлях вирішення проблеми – удосконалення пакування й устаткування, наприклад,
розлив молока у пакети «пюр-пак», «тетра-брик». Необхідне удосконалення
системи заготівлі сільськогосподарської сировини та підвищення відповідальності
підприємств молочної промисловості за своєчасне і правильне її приймання,
транспортування і переробку.
На досліджуваному підприємстві вживають заходів щодо збереження і
розвитку виробництва. Посилюється інтерес до впровадження нового обладнання,
освоєння і розробки нових технологій, розширення асортименту продукції,
приймаються заходи для максимального залучення сировини у виробництво,
комплексного і раціонального її використання, випуску більш
83
конкурентоспроможної продукції з покращеною якістю і товарним видом, більш
тривалим терміном зберігання.
У персоналу та керівників підприємства формується ідеологія щодо
конкурентоспроможності та успіху нових товарів на ринку, з огляду на менталітет
споживача. Особливого значення у цьому плані набирає пакування, як один з
визначальних елементів посилення конкурентоспроможності молочних продуктів.
На основі результатів опитування керівників і фахівців ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» переробки молока і торгівлі, необхідно
визначити основні тенденції в сегменті виробництва і використання пакувань та
вжити інноваційних заходів щодо розвитку цього напрямку.
Перехід до ринкових методів господарювання спонукав до аналізу умов
розвитку маркетингових досліджень та використання їх результатів при розробці і
впровадженні у виробництво нових видів продукції. При цьому особливу увагу
слід приділяти удосконаленню добору постачальників, контролю сировини і
матеріалів, що надходять, застосуванню ефективних методів контролю якості
продукції і регулювання технологічних процесів, постійному економічному
обґрунтуванню раціональних витрат на забезпечення якості продукції та
економічної оцінки нових виробів.
Необхідно орієнтувати виробництво на задоволення потреб різних
категорій населення, тому слід виробляти і продавати тільки те, що буде мати
гарантований попит у споживачів; посилювати конкурентоспроможність
виробленої продукції за даних умов на основі підвищення якості і розширення
асортименту з поєднанням застосування гнучких цін; за рахунок економічного
(еквівалентного) співробітництва із сільськими товаровиробниками домогтися
максимального надходження сировини на промислову переробку та більш
раціонального і комплексного його використання.
Важливо також відновити методи роботи із професійної оцінки якості
продукції (це проведення дегустацій і оглядів якості, висвітлення роботи у засобах
масової інформації), запроваджувати сучасні форми її стимулювання; послідовно
впроваджувати нове обладнання, технології на основі розширення бази та
84
покращення мікроклімату для внутрішніх і зовнішніх суб’єктів інвестування та
сприяння держави; системно підвищувати рівень механізації та автоматизації
виробничих процесів з метою скорочення застосування ручної праці і підвищення
його продуктивності на основі підвищення завантаження устаткування.
Серед основних напрямів удосконалення планування інноваційної
діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» слід виокремити
наступні:
впровадження системи інформаційного забезпечення інноваційної
діяльності підприємства;
організація процесів бізнес-планування з відповідним інформаційним,
кадровим та ресурсним забезпеченням;
моніторинг ринку інновацій галузевої спрямованості;
вчасне оновлення основних фондів відповідно до потреб інноваційної
спрямованості;
орієнтація на задоволення потреб споживачів;
організація маркетингу інновацій;
формування стратегії та бізнес-моделі інноваційного розвитку підприємства;
формування, використання та розвиток інноваційного потенціалу
підприємства;
інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку;
своєчасне виявлення ризиків в інноваційній діяльності та управлінні ними;
формування основних положень корпоративної культури як складової
економічної безпеки інноваційної діяльності підприємства;
Більш детально звернемо увагу на інформаційне забезпечення бізнес-
планування інноваційних проєктів, оскільки цей захід дозволить забезпечити
ємною інформацію, яка стосується ключових параметрів бізнес-планування
інноваційних проєектів, через автоматизовану обробку великого масиву даних, що
сприяє підвищенню ефективності прийняття раціональних управлінських рішень.
85
Реалізація вищенаведених напрямів можлива через процеси бізнес-
планування як важливих складових системи управління інноваційною діяльністю
підприємства.
3.3. Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат»
Наявність конкурентного середовища в умовах ринкової економіки
зобов’язує приділяти величезну увагу проблемам якості. Серйозна конкурентна
боротьба зумовила в країнах з розвиненою ринковою економікою розробку
програм підвищення якості. Виникла необхідність вироблення об’єктивних
показників для оцінки здібностей фірм виробляти продукцію з необхідними
якісними характеристиками. Ці характеристики підтверджуються сертифікатом
відповідності на продукцію. Багато фірм-виробників мають системи якості, які
відповідають міжнародним стандартам.
В даний час саме сертифікат, що підтверджує відповідність продукції
міжнародним стандартам на систему якості, служить вирішальним фактором
для укладання контракту на поставку продукції. Успішна реалізація якісного
продукту споживачеві є головним джерелом існування будь-якого
підприємства. Історія багатьох зарубіжних та вітчизняних компаній – яскраве
підтвердження цьому. Такі компанії, як «Макдональдс», «Дельта Ейрлайнз» і
багато інших, наочно демонструють цю залежність. Але існує чимало
прикладів, які свідчать про те, що фірми зазнають невдачі, тому що якість
їхньої продукції не відповідає очікуванням споживачів.
На даний момент в Україні спостерігається постійне підвищення вимог
до якості продукції, до організації системи управління якістю на підприємстві.
Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції.
Міжнародна організація по стандартизації визначає якість (стандарт ІСО-
8402) як сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які
надають їм здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Цей
86
стандарт увів такі поняття, як « забезпечення якості», «управління якістю»,
«спіраль якості» .
Філософія бізнесу ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»:
випуск натуральних продуктів високої якості і реалізація їх за доступними
цінами. У ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» виробляється
широкий асортимент сирів. Між собою вони розрізняються по особливостях
технології приготування, зовнішнім ознакам і органолептичними показниками.
Вимога до якості твердих сичужних сирів. Тверді сири ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» залежно від органолептичних показників діляться на
вищий і перший сорт. Органолептичним методом якість сирів визначають по
100-бальній системі. Усі сири вищого сорту повинні мати загальну оцінку 87-
100 балів.
Важливим показником є смак і запах – загальна оцінка не менше 37 балів.
Загальна оцінка для сирів першого сорту 75-86 балів, у тому числі смак і запах
не менше 34 балів. Сири вищого сорту повинні мати правильну форму; кірка
тонка, рівна, чиста і пружна, без зморшок. У парафінованих сирів шар парафіну
цілий, непорушений. Смак і запах мають бути чистими, властивими цьому
виду, без сторонніх присмаків і запахів [47].
У першому сорті допускається слабовиражений кормовий і кислий
присмак. Консистенція тіста має бути еластичною, однорідною по усій масі. Не
допускаються до продажу сири, що мають вади. Основний напрямок у роботі
підприємства робиться на реалізацію тільки якісної продукції, для цього у
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» здійснюється постійний
контроль якості. На ринку молочної продукції конкуренцію можна назвати
досить жорсткою, оскільки з’являються нові фірми-виробники молочної
продукції. Кількість фірм, прагнучих в галузь, досі росте, оскільки галузь
притягає великим рівнем прибутку, і попитом на продукцію. Це спричиняє за
собою необхідність прояву гнучкості в роботі організації: швидкої зміни
асортименту, додаткової закупівлі супутніх товарів, перекваліфікації фахівців.
87
Оскільки ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» працює на
ринку, що розвивається, з сильною конкуренцією, то для нього найкращою
буде комбінована стратегія, націлена на рішення своїх конкурентних переваг і
передбачаюча глибше проникнення і географічний розвиток ринку, розширення
асортименту молочної продукції. Це можна сформулювати таким чином.
Спочатку мінімізувати витрати і тим самим зміцнити свою конкурентну
позицію, потім вийти на нові ринки, уклавши угоди в регіонах, потім
закріпитися в них, шляхом створення філій.
Наряду з діючою системою управління якістю на підприємстві доцільно
створити систему аналізу якості керівництвом підприємства. Така система є
ефективним управлінським інструментом на підприємстві, який дозволяє
ліквідувати непогодженість у діях відділів, налагодити комунікації, поліпшити
взаємодію з зовнішніми організаціями.
Впровадження комплексної системи якості необхідно розділити на етапи:
Етап 1. Підготовка. Варто сформувати керівний комітет і робочу групу. У
керівний комітет необхідно включити представника керівництва і вищих
керівників організації. У робочу групу повинні входити ті співробітники
організації, що будуть займатися документуванням різних процесів і
модернізацією різних елементів системи якості; це повинні бути особи,
відповідальні за подібні процеси.
Етап 2. Навчання персоналу. Необхідно організувати навчання для
співробітників, що беруть участь у розробці системи менеджменту якості
(СМЯ). Навчання управлінню якістю в організації повинне починатися з
вищого керівництва, оскільки саме воно приймає стратегічне рішення про
необхідність розробки СМЯ. Найбільший ефект досягається, якщо навчання
проходить перевірку зверху вниз: керівники підприємства – керівники
структурних підрозділів – співробітники.
Етап 3. Визначення цілей. На цьому етапі визначаються стратегія і цілі в
області якості на основі аналізу місії організації.
88
Етап 4. Самооцінка в організації. Варто використовувати діагностичну
самооцінку (критичний самоаналіз) разом з бенчмаркінгом (порівняння з
іншими) як необхідний інструмент управління. При цьому основну увагу
рекомендується звертати на пошук причин недоліків і прорахунків у роботі [15;
49, c. 403].
Етап 5. Розробка плану усунення невідповідностей. Необхідно визначити
дії і ресурси, які потрібні для усунення невідповідностей, виявлених на етапі 4.
Встановити відповідальність і розробити календарний план виконання
необхідних робіт.
Етап 6. Упровадження системи менеджменту якості. Упровадження
повинне включати наступні етапи:
затвердження структури служби керування якістю;
впровадження в дію розроблених документів;
проведення ознайомлювальних занять у підрозділах для інформування
співробітників про нові вимоги;
проведення внутрішніх аудитів і самооцінка;
реалізація коригувальних і попереджуючих дій;
проведення навчання і підготовки компетентного персоналу [27, c.138].
Нині основне завдання ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
прагнути до максимально можливого розширення своєї частки ринку.
Розширюючи ринок збуту, організація зможе збільшити об’єм продажів, що
приведе до зниження витрат, що доводяться на товарну одиницю, і в
перспективі – до довгострокового збільшення прибутку. Необхідно, щоб
підприємство значно більше часу приділяло таким сферам, як реалізація і збут
продукції, поліпшення якості продукції, що реалізовується. Вміло
організований аналіз витрат на якість і витрат браку може стати джерелом
значної економії для підприємства, а також може підвищити імідж
підприємства в очах потенційних клієнтів.
Дослідження організаційно-економічної діяльності підприємства
показали збільшення виручки від реалізації продукції, що є ознакою
89
ефективності виробничо-фінансової діяльності організації. Проте є вільні
виробничі потужності, що визначає можливості подальшого розвитку
підприємства і виробництва продукції. Висока якість молочної продукції та
розширення асортименту дозволять збільшити попит не тільки на
регіональному ринку, але і за його межами.
У зв'язку з цим вносимо пропозиції щодо використання підсирної
сироватки для виробництва вітамінних напоїв і вдосконалення якості сиру. За
традиційною технологією для отримання 125 кг сиру в якості побічного
продукту утворюється приблизно 875 кг сироватки. Хоча і відомо, що в
молочну сироватку переходить більше 50% цінних компонентів молока
(сироваткові білки, амінокислоти, що володіють протидії вірусними,
антиоксидантними, ранозагоювальні та іншими властивостями, лактоза,
вітаміни), проте вона не завжди піддається промисловій переробці. Значна
частина молочної сировини не використовується повною мірою.
Організація промислової переробки сироватки на харчові цілі дозволить
забезпечити екологічну безпеку виробництва; знизити навантаження і витрати
на очисні заходи; збільшити асортимент нових функціональних продуктів;
отримати додатковий прибуток (за рахунок ресурсозбереження та
енергозбереження, зниження собівартості готової продукції, реалізації нових
видів продукції). Таким чином, перед ПрАТ «Звенигородському сироробному
комбінаті» з'являється можливість в перспективі економічно вигідно поповнити
сегмент продуктів лікувально-профілактичного, загальнозміцнюючого,
тонізуючого призначення. Розширення асортименту напоїв з сироватки
досягається шляхом введення до їх складу компонентів рослинного
походження: фруктових сиропів і соків, овочевих нектарів і пюре, до складу
яких входить значна кількість біологічно активних речовин, вітамінів,
мінеральних сполук, харчових волокон, що дозволяє доповнювати органічний
комплекс з'єднань сироватки і формувати оригінальні органолептичні
показники продукту [3, c. 95].
90
Як компоненти для виготовлення ряду зразків до молочній сироватці
можна додавати вишневий сік, морквяний і гарбузовий нектари. Вибір даних
компонентів обумовлений вмістом в них корисних жатся в сироватці в
невеликих кількостях.
На даний момент вторинну сировину (сироватка підсирна) утилізується,
що невигідно для підприємства.
Ми пропонуємо використовувати підсирну сироватку для вітамінних
сироваткових напоїв.
Розрахуємо собівартість 1 л вітамінного сироваткового напою (табл. 3.4).
Таблиця 3.4 – Розрахунок собівартості 1 л вітамінного
сироваткового напою
Вид Одиниця Найменування витрат Витрати на отримання напою
пакування виміру на 1 т на 1 од.
Пюр-пак 1 л сировина 5600 5,6
Допоміжні матеріали 1500 1,5
Витрати на виробництво 2840 2,84
Собівартість одиниці продукції (пюр / пак) 9940 9,94
Додатковою сировиною для виробництва даного напою буде сироп.
Проаналізувавши пропозиції сиропів на ринку, свій вибір ми зупинили на
торгову марку «Щедрик», яка пропонує сиропи в пластикових пляшках різних
смаків. Ціна за 1 л становить 72,72 грн.
На 1 л вітамінного сироваткового напою необхідно внести 7% сиропу.
Таким чином, витрати на сироп для виробництва 1 л напою становитимуть 7,7
грн. Вартість упаковки пюрпак для однієї одиниці продукції складе 1,5 грн.
Додаткові витрати на виробництво, які включають витрати на електроенергію,
заробітну плату співробітникам, які беруть участь в процесі виробництва і ін., –
2,84 грн. Виходячи з цього собівартість однієї одиниці продукції складе 9,94
грн.
Упаковка пюр-пак обрана нами не випадково, з огляду на конкурентну
ситуацію і тенденції на ринку молочних продуктів, поліетиленова упаковка
91
(пюр-пак) буде найбільш вигідна для ПрАТ «Звенигородському сироробному
комбінату», тому що вона значно дешевле інших видів упаковки; підприємство
не несе витрати на пакувальні лінії; сучасна упаковка має набутої бар'єрними
властивостями.
Орієнтовний термін придатності таких напоїв при t зберігання 4 ± 2ºС
складе 6 діб. Зробимо розрахунок економічного ефекту впровадження у
виробництво вітамінних сироваткових напоїв, розфасованих в упаковку пюр-
пак ємністю 1 л (табл. 3.5).
Таблиця 3.5 – Економічний ефект від впровадження у виробництво
вітамінного сироваткового напою, розфасованого в упаковку «пюр / пак»
ємністю 1 л, грн.
Показники Розрахунок економічного
ефекту
Собівартість виробництва одиниці продукції, грн. 9,94
Собівартість виробництва 1 т продукції, грн. 9940
Ціна реалізації одиниці продукції, грн. 14,00
Виручка від реалізації 1 т продукції, грн. 14000
ПДВ (20%), грн. 2800
Чистий прибуток, грн. 1260
При цьому необхідно враховувати, що при виробництві 125 кг сиру в
якості побічного продукту утворюється приблизно 875 кг сироватки. Отже, при
річному виробництві 3972,4 т твердого сиру (див. табл.2.2 залишається 27806,8
т сироватки ((3972,4*0,875)/0,125=27806,8 т).
Якщо врахувати, що чистий прибуток від виробництва вітамінного
сироваткового напою складе 1260 грн/т., то в рік чистий прибуток становитиме
27806,8*1260=35036568 грн.= 3 5036, 568 тис. грн.
Виходячи з проведених розрахунків показників економічного ефекту
впровадження в виробництво вітамінних сироваткових напоїв, видно, що даний
напрямок приносить прибуток для ПрАТ «Звенигородському сироробному
комбінату». Дотримані співвідношення ціни і якості, отже, даний продукт буде
конкурентоспроможним.
92
ВИСНОВКИ
Сучасні підприємства здійснюють свою діяльність в умовах постійно
мінливого, важко передбачуваного конкурентного середовища. Для того, щоб
не тільки вижити, а й ефективно функціонувати на ринку, кожній організації
потрібно мати свою мету, завданнями та внутрішніми можливостями необхідно
враховувати зовнішні, об'єктивно сформовані умови конкурентного
середовища.
Згідно теоретичного опрацювання досліджуваної теми в кваліфікаційній
роботі бакалавра визначено, що конкурентне середовище це ситуація, що
склалася, у межах якої виробники товарів і послуг перебувають у стані
боротьби за споживачів, постачальників, партнерів і переважне становище на
ринку. Конкурентне оточення виробництва не залишається постійним. Малі та
середні виробники мають, як правило, більше одного конкурента в ринковому
сегменті. Тому для будь-якого підприємства, важливим постає питання
ефективної оцінки конкурентного середовища.
В умовах розвитку ринкових відносин існують різні методичні підходи до
оцінки конкурентного середовища та підвищення конкурентоспроможності
молокопереробних підприємств. В основному, така діяльність зводиться до
вміння ефективно оцінювати та управляти конкурентними перевагами
молокопереробного підприємства, вміння збалансовано використовувати
ресурсний потенціал та в умовах обмеженості сировинних ресурсів досягати
поставленого результату. Задля його досягнення керівник підприємства
зобов’язаний укладати та контролювати виконання обраної підприємством
стратегії його розвитку. Вибір маркетингової конкурентної стратегії повинен
базуватися на вже досягнутому рівні конкурентоспроможності і спиратися на
ретельну оцінку конкурентного середовища.
Для мобілізації можливостей молокопереробного підприємства потрібно
переглянути фактори, які формують його стратегічний потенціал (виробництво,
фінанси, маркетинг, менеджмент, впровадження інновацій тощо). Проведений
93
аналіз дасть можливість краще вивчити внутрішнє середовище підприємства,
обрати та розробити маркетингові конкурентні стратегії для забезпечення
подальшого розвитку.
За результатами аналітичної частини кваліфікаційної роботи бакалавра
виявлено, що ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» здійснює свою
діяльності відповідно до Положення, Статуту товариства, рішеннями Ради
директорів, і навіть наказами і розпорядженнями. ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» є самостійним, що займається господарською
діяльністю, виходячи з поставлених цілей і завдань.
Загальна тенденція основних техніко-економічних показників діяльності
підприємства нерівномірно зростаюча тому на підприємстві є як позитивні так і
негативні явища:
якщо порівнювати 2019 - 2022 роки то кількість працюючих збільшилась
на 15 осіб за рахунок збільшення штату працівників виробництва;
фонд оплати праці за 2019 – 2022 роки зріс на 19182 тис. грн. і цьому
посприяло збільшення кількості працюючих на виробництві;
обсяг реалізованої продукції за 2019-2022 роки знаходився в постійному
прирості, який дорівнює 245077 тис.грн., даний приріст пояснюється попитом
на молочну продукцію за аналізований період;
чистий прибуток зростає, приріст упродовж аналізованого періоду
дорівнює 16403 тис. грн., дане явище є позитивним для діяльності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» і пояснюється тим, що на протязі
2019-2022 років показник продуктивності праці зростав;
продуктивність праці за 2019 – 2022 роки також зростає, що є також
позитивним для діяльності підприємства оскільки за рахунок зросту
продуктивності праці, збільшуються обсяги виробництва;
показник собівартості продукції з 2019 – 2022 роки зріс на 226479
тис.грн., що зумовлено подорожчанням сировини.
Конкурентами ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» у
виробництві сиру є ПрАТ «Пирятинський сирзавод», ПрАТ «Дубномолоко».
94
Слід відзначити, що позиції ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» на
вітчизняному ринку високі і підприємство входить в десятку лідерів-
виробників сиру та молочної продукції.
Основним напрямом діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» на даний момент по просуванню продукції є формування
регіональних каналів реалізації; пошук нових ринків збуту продукції
(географічних, продукції, споживачів); пошук нових видів продукції та
визначення насиченості ними ринку; пошук нових каналів збуту та постачання;
організація та проведення рекламних компаній, маркетингових досліджень.
За результатами проведеного аналітичного дослідження та SWOT –
аналізу було зроблено висновки щодо необхідності активізації процесів бізнес-
планування інноваційної діяльності на підприємстві з метою усунення
негативних процесів, що можуть вплинути на конкурентне становище
досліджуваного підприємства на ринку молочної продукції. Тому, доцільно
розглянути пропозиції щодо удосконалення процесів бізнес-планування на
підприємстві.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи бакалавра надано загальні
пропозиції щодо удосконалення оцінки конкурентного середовища та
підвищення конкурентоспроможності підприємства серед яких:
покращення використання основних фондів, сировини, розширення
асортименту;
підвищення ефективності виробництва шляхом: посилення реконструкції
підприємств молочної промисловості, у тому числі з залученням прямих
іноземних інвестицій;
подолання нераціонального використання сировини;
підвищення рівня підготовки і використання трудових ресурсів;
випуску нової (інноваційної) продукції в новій упаковці.
організація маркетингу інновацій;
формування стратегії та бізнес-моделі інноваційного розвитку
підприємства;
95
формування, використання та розвиток інноваційного потенціалу
підприємства;
інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку;
своєчасне виявлення ризиків в інноваційній діяльності та управлінні
ними.
З метою ефективного управління конкурентним середовищем
пропонується використовувати комплексну методику оцінки, що базується на
застосуванні первинної та вторинної інформації та наступній послідовності дій,
що відповідає специфіці моделі вивчення конкурентного середовища
підприємства молокопереробного сектору: аналіз та оцінка типу конкурентного
середовища галузевого ринку, аналіз і оцінка структури конкурентного
середовища галузевого ринку, оцінка інтенсивності конкуренції.
Також для підвищення конкурентоспромжності підприємства
пропонується використовувати підсирну сироватку для вітамінних
сироваткових напоїв. На даний момент вторинну сировину (сироватка
підсирна) утилізується, що невигідно для підприємства. Так, згідно розрахунків
чистий прибуток від виробництва вітамінного сироваткового напою складе
1260 грн/т., то в рік чистий прибуток становитиме 27806,8*1260=35036568
грн.= 3 5036, 568 тис. грн.
Виходячи з проведених розрахунків показників економічного ефекту
впровадження в виробництво вітамінних сироваткових напоїв, видно, що даний
напрямок приносить прибуток для ПрАТ «Звенигородському сироробному
комбінату». Дотримані співвідношення ціни і якості, отже, даний продукт буде
конкурентоспроможним.
96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналітика молочного ринку від UFEB. URL:
http://agronews.ua/node/75815
2. Антонюк Г. Я. Інтеграційні форми агропромислових підприємств як
напрям забезпечення їх конкурентоспроможності у трансформаційній
економіці. Менеджмент: зб. наук. праць. К.: Київ. міжгалуз. ін-т управління,
2008. Вип. 10. С. 198-209.
3. Артиш В.І. Виробництво органічної продукції в країнах
Європейського Союзу. Економіка АПК. 2014. № 2. С. 93–96.
4. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки:
сутність та умови забезпечення: монографія. К.: НІСД, 2002. 132 с.
5. Балабанова Л. В. Холод Л. В., Балабанова І. В. Маркетинг
підприємства: навч. посіб. К. : Центр навчальної літератури, 2012. 612 с.
6. Балабанова Л.В. Стратегічне маркетингове управління
конкурентоспроможністю підприємств: навчальний посібник. К.:
ВД «Професіонал», 2006. 448 с.
7. Божко Т.В. Методи оцінки інвестиційних проектів у промисловості:
Автореф. дис.. канд. екон. наук: 08.02.02; Харк. держ. політехн. ун-т. Х., 2000.
16 с.
8. Бойко В.І., Саблук П.Т., Мостенська Т.Л. та ін. Економіка
виробництва молока і молочної продукції в Україні: монографія. К.: ННЦ ІАЕ,
2005. 340 с.
9. Бойчук І.М., Харів М.І. Економіка підприємств. Львів: Сподом,
1998. 212 с.
10. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. Економічний аналіз:
навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. К.: КНЕУ, 2001.
540 с.
11. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: підручник. К.:
Таксон, 2004. 704 с.
12. Бутенко Н.В. Конкурентні стратегії підприємства в розрізі
97
виробничих ланцюгів. С. 33 - 40. URL:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/konvaku/2011_2/33_40.pdf
13. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий менеджмент. К.: ЦУЛ,
2010. 532 с
14. Вісник молочників – 2022. URL:
http://www.ukrmolprom.kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/category/
2022
15. Гетьман О.О. Шаповал В.М.. Економічна діагностика : навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Центр навчальної
літератури, 2007. 307 с.
16. Герасенко В.П. Прогнозування та планування в економіці. Нове
знання, 2009. 192 с.
17. Грек О.В., Лихолат О.С. Аспекти ресурсозбереження в молочній
галузі. Молокопереробка. 2012. №5. С. 20–23.
18. Дименко Р. Конкурентні стратегії як засіб забезпечення
конкурентоспроможності підприємства. Економіка розвитку. 2011. № 3 (39).
19. Дмитрієв І.А., Кирчата І.М., Шершенюк О.М..
Конкурентоспроможність підприємства: навчальний посібник. Х.: ФОП
Бровін О.В., 2020. 340 с.
20. Должанський І. Загородна Т. Конкурентоспроможність фірми: навч.
посібник: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.
21. Драган О. І. Управління конкурентоспроможністю підприємств:
теоретичні аспекти: монографія. К.: ДАКККіМ, 2006. 160 с.
22. Дуброва О.С., Клименко С.М. та ін. Управління
конкурентоспроможністю підприємства: навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2006.
527 с.
23. Економіка підприємства: підручник / За ред. акад.
С.Ф. Покропивного. К.:КНЕУ, 2001.528 с.
24. Єгоров І., Маслюківська А. Активізація інноваційної діяльності – як
фактор підвищення конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних
98
підприємств. Вісник Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. 2013. №12. С. 32–35.
25. Жавнерчик О.В. Напрями підвищення конкурентоспроможності
органічної продукції в Україні. Вісник ОДЕУ. 2013. Вип. 1. С. 235–238.
26. Забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора
економіки України на внутрішньому і зовнішньому ринку: Наук. доповідь /
В.М. Трегобчук, Б.Й. Пасхавер, О.М. Бородіна та ін.; За ред. В.М. Трегобчука,
Б.Й. Пасхавера. К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2007. 260 с.
27. Захожай В.Б., Салухіна Н.Г., Язвінська О.М., Чорний А.Ю.
Управління якістю : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.; за наук. ред.
В.Б. Захожай. К.: Персонал, 2011. 936 с.
28. Кернасюк Ю. Молочний сектор: реалії і перспективи. Агробізнес
сьогодні. 2015. № 6 (301). URL: http://www.agro-business.com.ua/ekonomichnyi-
gektar/2805-molochnyi-sektorrealiii-i-perspektyvy.html.
29. Керанчук Т.Л Сучасні проблеми інтеграції підприємств молочної
промисловості України на європейський ринок. К., 2015. С. 1–3.
30. Комарницький І.М., Цар Г.В. Формування механізму організаційно-
економічної підтримки молокопереробних підприємств, орієнтованих на
експорт. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2010. №2. С. 155–159.
31. Кубрак, Н.Р. Забезпечення конкурентоспроможності
молокопереробних підприємств в умовах євроінтеграції. Львівська
політехніка. 2014. №19(789).
32. Курбатков К.Є. Маркетинг і організаційно-економічні умови
розвитку збутової діяльності в ринкових умовах. Харків: Основи, 2000. 243 с.
33. Лудченко Я.О. Оцінка економічної ефективності інвестиційних
проектів: Навчальний посібник. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. 208 с.
34. Малік М.Й., Нужна О.А. Конкурентоспроможність аграрних
підприємств: методологія і механізми: монографія. К.: ННЦ ІАЕ, 2007. 270 с.
35. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. посібник. К.: ЦУЛ,
2003. 376 с.
36. Молочно-товарні ферми вийшли на довоєнні рівні виробництва
99
молока в 2023 році. URL: https://avm-ua.org/uk/post/molocno-tovarni-fermi-vijsli-
na-dovoenni-rivni-virobnictva-moloka-v-2023-roci
37. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: навч.
посібник. К.: ЕксОб, 2001. 559 с.
38. Несен Л. М., Мороз О. В., Карачина Н. П., Філатова. Л. С.
Обґрунтування функціональності ринку молочної продукції в Україні.
Економіка. Фінанси. Право. 2014. № 12/1. С. 8-13.
39. Офіційний сайт Державної служби статистики України.
URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 27.02.2024)
40. Офіційний сайт Smida. URL: http://smida.gov.ua.
41. Піддубна Л.І. Конкурентоспроможність економічних систем: теорія,
механізм регулювання та управління: монографія. Харків: ІНЖЕК, 2007. 368 с.
42. Пляскіна А.І. Оцінка конкуренції та конкурентоспроможності
суб’єктів харчової промисловості. Актуальні проблеми економіки. 2010. №2.
43. Поперечний, С., & Саламін, О. (2022). Актуальні проблеми та
перспективи розвитку ринку молока. Економіка та суспільство, (37).
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-32
44. Потенціал українського молока на світовому ринку. Газета
«Агробізнес сьогодні» URL: http://www.agro-business.com.ua/ostannia-vip-
novyna/4669-potentsialukraiinskogo-moloka-na-svitovomu-rynku.html
45. Портер М. Стратегія конкуренції. Пер. з англ. А. Олійник,
P. Скільський. К.: Основи, 1998. 390 с.
46. Перелигін М.М. Технічні бар’єри експортування промислової
продукції вітчизняними підприємствами URL: Науковий вісник Херсонського
державного університету. 2014. Вип. 6. Ч. 3. С. 72.
47. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів
України вiд 10 травня 1993 р. № 46-93 URL : http://zakon.rada.gov.ua.
48. Про захист економічної конкуренції. Закон України від 11 січня
2001 року №2210. – 14 (Редакція від 11.08.2013, підстава 406-18). Відомості
Верховної Ради України. 2001. № 12. С. 64.
49. Прус О.М. Бенчмаркінг як ефективний засіб підвищення
100
конкурентоспроможності підприємства. Науковий вісник Національного
аграрного університету. 2006. Вип. 97. С. 401–405.
50. Прус О.М. Розвиток ринку молочної продукції України. Науковий
вісник Національного аграрного університету. 2007. Вип. 110. С. 123–127.
51. Прус О.М. Особливості пристосування молочного сектору Польщі
до вимог ЄС. Зб. наук. праць УАЗТ «Зовнішня торгівля: право та економіка».
2007. № 6. С. 73–77.
52. Пушкарь А. І. Стратегічні групи підприємств: концепція,
методологія, управління: наукове видання. Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2006.
440 с.
53. П’ятак Т.В., Ігумнова В.О. Проблеми виходу підприємств молочної
галузі на зовнішні ринки. Вісник національного технічного університету
«Харківський політехнічний інститут». 2013. №7. С. 101-108.
54. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності
продукції. Лекції з економічної діагностики URL: http://sdamzavas.net/2-
47096.html
55. Рибакова О.В. Конкуренція і конкурентоспроможність: економічна
суть та фактори підвищення URL: http://archive.nbuv.gov.ua.
56. Річна фінансова звітність ПАТ «Бель Шостка Україна» URL:
http://www.smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/ 80218/165/templ
57. Річна фінансова звітність ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» URL: http://www.smida.gov.ua/
db/emitent/year/xml/showform/72124/165/templ
58. Річна фінансова звітність ПрАТ «Дубномолоко» URL:
http://www.smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/74622/165/templ
59. Річна фінансова звітність ПрАТ «Пирятинський сирзавод» URL:
http://www.smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/71060/ 165/templ.
60. Скиба Г.І. Характеристика конкурентного середовища підприємства
та його основні елементи. Наукові праці Полтавської державної аграрної
академії. 2014. Випуск 1 (8), Том 1. С. 310-315.
61. Суха І.В. Економічна сутність конкурентоспроможності в сучасних
101
умовах господарювання. Збірник наук. праць Черкаського держ.
технологічного ун-ту. Серія: Економічні науки. 2005. Вип. 15. С. 309–313.
62. Суха І.В. Формування маркетингових конкурентних стратегій
підприємств молокопереробної промисловості. Наук. праці Нац. ун-ту харч.
технологій. 2006. №19, Ч. І. С. 40–43.
63. Тошина Н. Механізми стабілізації ринку молока і молоко продукції
України в умовах обмеженості ресурсів. Наука молода. 2008. №9. С.48-51.
64. Тюха І. В., Козачок І. А. Стан ринку молока: світовий та
вітчизняний аспект. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 2. С. 33-37.
65. Тюха І. В., Стеценко Д. О. Стан та тенденції розвитку вітчизняного
ринку молока та молочних продуктів. Ефективна економіка. 2017. № 2. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5427.
66. Українська молочна продукція вийде на ринки ЄС до кінця року –
Павленко. Преса України. URL: http://uapress.info/uk/news/show/101784/.
67. Черевко Д.Г. Підвищення конкурентоспроможності
молокопереробних підприємств в умовах членства України в СОТ: автореф.
дис... канд. екон. наук: 08.00.04. Львів. нац. аграр. ун-т. Львів, 2010. 20 с.
68. Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства.
Маркетингове та логістичне забезпечення. Львів: Національний університет
«Львівська політехніка», 2002. 314 с.
69. Чухрай Н.І. Стратегії конкуренції ланцюгів поставок. С. 313-320.
URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/ Logistyka/2009_649/43.pdf
70. Швидка О.П. Процесний підхід до управління оборотним капіталом
молокопереробних підприємств України. Ефективна економіка. 2012. №6 URL:
www.economy.nayka.com.ua.
71. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: підручник. 2-ге вид.,
перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2004. 699 с.