ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9275| Title: | Головний корпус заводу металоконструкцій, м. Чернігів |
| Authors: | Юрко, Олексій Акакієвич Даугела, Томас Раймундасович |
| Keywords: | Головний корпус заводу;Завод металоконструкцій;Промислова будівля;Архітектурно-конструктивні рішення;м. Чернігів |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | У кваліфікаційній роботі розглянуто проєкт головного корпусу заводу металоконструкцій у місті Чернігів. Метою роботи є розробка сучасного промислового об’єкта з урахуванням функціональних, технологічних та містобудівних вимог. У роботі проаналізовано містобудівні умови ділянки, визначено об’ємно-планувальні рішення будівлі, а також розроблено архітектурно-конструктивні рішення головного корпусу. Особливу увагу приділено організації виробничого процесу, забезпеченню ефективних транспортних потоків і раціональному зонуванню приміщень. Запроєктована будівля відповідає сучасним вимогам енергоефективності, безпеки та екологічності. Передбачено застосування сучасних будівельних матеріалів і конструкцій, що забезпечують надійність та довговічність споруди. Результати роботи можуть бути використані при проєктуванні аналогічних промислових об’єктів. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9275 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Даугела Т.Р. Б-01.pdf Restricted Access | 1.59 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
к.т.н., доцент Сергій ПРЯНИК
___________________________
« _____ » ______________ 2024 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему: «Головний корпус заводу металоконструкцій, м. Чернігів»
(найменування теми)
Виконав: здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-01
спеціальності 192 – «Будівництво та цивільна інженерія»
(шифр, назва)
освітня програма – "Будівництво"
(назва)
__________________ Томас ДАУГЕЛА
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
_________д.т.н., професор, Юрко О.А._________ __________________
(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
________________________________________ _________________
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси – 2024 року
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...
1 Технологія основного виробництва……………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………
2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..
2.2 Опис схеми генплану …………………………………………………..
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі…....…………………………...
2.4 Конструктивні рішення будівлі ..…………………………………….
2.5 Допоміжні приміщення..……………………………………………….
2.5.1 Санітарно – побутові приміщення ………………………………..
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я ……………………………………
2.5.3 Приміщення громадського харчування …………………………..
2.5.4 Приміщення управління..…………………………………………
2.6 Спеціальні заходи та роботи ………………………………………….
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах ………….
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки ..………………………….
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації……………………………
2.6.4 Охорона навколишнього середовища……………………………
2.7 Інженерне обладнання будівлі……………………………………….
2.8 Технічні та розрахункові дані………………………………………..
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень ….
2.8.2 Специфікації ………….…………………………………………...
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі …………………..
2.9 Техніко – економічні показники будівлі……………………………
3 Розрахунково-конструктивний розділ……………………………………..
3.1 Розрахунок і конструювання сегментної попередньо напруженої ферми
3.1.1 Дані для проектування ……………………………………………..
3.1.2 Визначення навантажень на ферму..................................................
3.1.3 Визначення зусиль в елементах ферми…………………………..
3.1.4 Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності……...................
3.1.5 Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню тріщін………
3.1.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю тріщин………
3.1.7 Розрахунок верхнього поясу ферми……………………………….
3.1.8 Розрахунок стояків ферми …………………………………………
Виконав Даугела
Консульт. Юрко 192 ПЗ Б-01
Керівник. Юрко
Стадія Аркуш Аркушів
ВРБ 2
Пояснювальна записка МОіН України
ЧДТУ
Зав. каф. Пряник Кафедра ПЦБ
3.1.9 Розрахунок розкосів ферми…………………………………………
3.1.10 Розрахунок опорного вузла ферми……………………………….
3.1.11 Розрахунок проміжного вузла ферми……………………………...
3.1.12 Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та монтажу…
3.3 Колони…………………………………………………………………
3.3.1 Вихідні дані…………………………………………………………
3.3.2 Конструювання колони…………………………………………….
3.3.3 Розрахунок колони на транспортні та монтажні навантаження….
4 Основи та фундаменти……………………………………………………..
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику….
4.2 Вихідні дані……………………………………………………………
4.3 Розрахунок пальового фундаменту ………………………………….
4.3.1 Розрахунок арматури палі………………………………………….
4.4 Визначення армування підошви фундаменту……………………….
4.5 Армування підколонника та його стаканної частини………………
4.6 Визначення осадки фундаменту ………………………………………
4.7 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень ………………..
5 Технологія та організація будівельного виробництва……………………..
5.1 Технологічна карта на влаштування цегляної кладки………………
5.1.1 Вихідні дані………………………………………………………...
5.1.2 Організація і технологія процесу…………………………………
5.1.3 Вимоги до якості і приймання робіт….………………………….
5.1.4 Вимоги техніки безпеки і охорони праці…………………………
5.1.5 Технологічні розрахунки.…………………………………………
5.1.6 Техніко-економічні показники ……………………………………
5.2 Загальні рішення по організації будівництва………………………..
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва…………………………….
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту ……………………………
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам ……………
5.2.4 Організація поточного будівництва ….........................................
5.2.5 Парк будівельних машин і транспорту ………………….............
5.2.6 Виробничі та механізовані установки …………………………..
5.3 Розробка будгенплану …………………………………………………
5.3.1 Розрахунок складських майданчиків …………………………….
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи …………………………………….
5.3.3 Визначення потреби в побутових і адміністративних будинках
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового
водогону………………………………………………………………………..
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення….
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць ……………
6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборона……………………………...
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників
на об’єкті ……………………………………………………………………….
6.2 Розрахунок та проектування місцевої системи вентиляції …………
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
7 Кошторис та ТЕП…………………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………………………...
Додатки………………………………………………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Головний корпус заводу металоконструкцій, м. Чернігів,
запроектований одноповерховим. Будівництво ведеться в місті Чернігів.
2
Будівельний майданчик займає територію площею 53835,1м .
Будівля, що проектується, знаходиться в І кламатичному районі, який
характерезується наступними показниками, прийнятими згідно [1,2]:
- сейсмічність району будівництва оцінюється – менше 6 балів;
- розрахункові температури зовнішнього повітря:
0
- абсолютна мінімальна – мінус 28 С;
0
- найбільш холодної доби – мінус 26 С;
0
- найбільш холодної п’ятиденки – мінус 22 С;
- зона вологості – “нормальна”;
- нормативна глибина промерзання грунту 1,1 м;
- переважаючий напрямок вітрів:
- в січні – східний;
- в липні – південно-західний;
- середня швидкість вітру за три найбільш холодні місяці 2,8 м/с.
- нормативне значення снігового навантаження для 5 снігового району –
16,3 кПа;
- нормативне значення вітрового навантаження до 200 м від поверхні
землі прийнято по 1 вітровому району – 41 кПа.
Відповідно інженерно-геологічним вишукуванням основою під
фундаменти є грунти шару ІГЕ 4 супісок, твердий, з характеристиками:
3 2 0 2
=1,52 т/м ; с = 0,08 кг/см ; =17 ; Е = 90 кг/см , та шару ІГЕ 5 пісок, мілкий,
3 2 0 2
з характеристиками: =1,73 т/м ; с = 0,04 кг/см ; =36 ; Е = 380 кг/см .
Основу палевих фундаментів становлять грунти шару ІГЕ 11 пісок
3 2 0
середньої крупності, з характеристиками: =2,03 т/м ; с = 0,01 кг/м ; =35 ;
2
Е = 340 кг/м .
Підземні води залягають на глибині 7.0 – 7.8 м.
Встановлений рівень грунтових вод зафіксований на абсолютній
відмітці 88.37 – 89.96 м.
Розрахунковий рівень підземних вод прийнятий на відмітці 91.00 м.
2.2 Опис схеми генплану
Розміщення будівель і споруд на генеральному плані визначено
технологією виробництва, їх взаємозв’язком і умовами архітектурно-
планувального завдання.
Будівля проектується в м. Чернігів по вулиці Промисловій 15. На
майданчику будівництва розташовані: виробничий №1 корпус з складськими
та адміністративно – побутовими добудовами, виробничий корпус №2,
складський корпус, прохідна, насосна станція пожежегасіння, резервуари
3
автоматичного пожежегасіння V = 300 м , два пожежних резервуарів V = 200
3
м , корпус меблевого виробництва, ГРП, камери збору очищених та умовно –
очищених вод.
Генеральним планом передбачено, згідно [3]:
– організація під’їздів до об’єкту, що проектується із забезпеченням
можливості під’їзду вантажного та пожежного автотранспорту;
– покриття прилеглої ділянки тротуару мощенням ФЕМ;
– влаштування на передоб’єктній території місць для парковки
автомобілів;
– облаштування майданчика для збирання сміття та відходів у закритих
герметичних контейнерах.
Транспортні і людські потоки на території підприємства і в середині
корпусу ізольовані один від одного. З метою систематизування
комунікаційно-транспортних напрямків, транспортні шляхи об’єднані з
системою інженерних комунікацій.
Для створення сприятливого мікроклімату передбачено озеленення
майданчика.
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Об’ємно – планувальні рішення будівлі розроблені з урахуванням
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації
персоналу в надзвичайних ситуаціях, згідно згідно [4,38].
Об’ємно – планувальні рішення передбачають будівництво
виробничого цеху, в якому передбачені наступні групи приміщень:
виробничі, складські, побутові, адміністративні.
Виробничий цех являє собою одноповерхову будівлю з прибудованими
до неї адміністративно – побутовими та складськими приміщеннями,
прямокутної форми в плані, з розмірами в осях А- Р – 72,5 м, а в осях 1-22 –
114.000 м.
Висота виробничого корпусу: в осях 1-9 – 8.4 м, а в осях 10-13 – 10,8 м
до низу кроквяних конструкцій. Відмітка найвищої частини будівлі +14,400
м. За умовну відмітку 0.000 прийнята відмітка підлоги виробничого цеху, що
відповідає абсолютній відмітці 97,150 м.
Висота до низу конструкцій покриття складських та адміністративно –
побутових приміщень становить 6.2 м та 3.2м, відповідно. Підвалу в будівлі
не передбачено.
Будівля має прогони шириною – 24 м, та крок колон – 6 м. Будівля має
розбивку на виробничі блоки, розбивка відбувається за рахунок поперечних
цегляних стін.
Адміністративно – побутові та складські приміщення відокремлені від
виробничих цегляними та пінобетонними протипожежними перегородками з
межею вогнестійкості не менше ЕІ 45.
В приміщені будівлі розміщується цех комплектування конструкцій,
цех дрібно штучних виробів, цех цинкування, а також склад готової
продукції та склад напівфабрикатів. Приміщення адміністративно -
побутового призначення розміщуються в адміністративній будівлі, що на
схемі генплану відповідає позиції 3.
В будівлі не передбачено кранового обладнання, всі вантажні процеси
планується виконувати напольним транспортом.
Всі приміщення цеху відносяться до пожежобезпечних.
Освітлення в будівлі проектуєтсья комбіноване.
В будівлі в цехах формування, реагентів та формування деревної маси
пепрдбачена приточно-витяжна вентиляція.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Будівля проектується за каркасною конструктивною схемою.
Конструктивна схема виробничого цеху вирішена в рамно-звязковому
варіанті.
В адміністративно – побутовій та складській прибудовах – каркас
складається з залізобетонних колон та напіварочних кроквяних металевих
ферм. Крок колон – 6 м.
Проектом прийняті пальові фундаменти довжиною 10,0 м об'єднані
монолітним ростверком з підколонником стаканного типу під колони
каркасу. Фундаменти запроектовані згідно [5].
В будівлі прийняті збірні залізобетонні безконсольні колони , згідно
[6]:
- колони крайнього ряду перерізом 800400 мм– в осях Л-Р;
- колони крайнього ряду перерізом 400400 мм– в осях А та К ;
- колони середнього ряду перерізом 400400 мм – по вісі Д;
- колони адміністративно – побутової та складської прибудови -
перерізом 400400 мм;
Сітка колон в - 24,06,0 м.
Зовнішні стіни виробничих та складських приміщень цеху із умов
теплотехніки та несучої спроможності передбачені із навісних
керамзитобетонних панелей прийнятих, згідно [7].
Зовнішні стіни складів та адміністративної прибудови запроектовано
комплексної конструкції типу «Сандвіч» металевого профнастилу ТП20С
фірми «ТПК» по елементного складання, прийнятої згідно [8].
Перегородки між окремими ділянками запроектовані товщиною в 120
мм, 250 мм із силікатної цегли, прийнятої згідно [9].
В якості несучих елементів системи покриття виробничої частини
будівлі проектом передбачені сегментні залізобетонні ферми, що прийняті,
згідно [10].
Для складської та адміністративно-побутової частини запроектовано
напіварочні металеві ферми індивідуального виконання 26500 та 21500 мм,
прийнятих згідно [11].
Покриття складської та адміністративно-побутової частини прийняті з
плит металевого профнастилу ТП20С фірми «ТПК», що виконані за
індивідуальними розмірами, згідно [8].
Покриття виробничого корпусу запроектовано із збірних
залізобетонних ребристих плит товщиною 400 мм, шириною 3 м і довжиною
6 по [12].
Покрівля передбачена рулонна, згідно [13]. Основний гідроізоляційний
килим складається з 3-х шарів наплавного руберойду «Акваізол СБС-15м».
В якості утеплювача проектом передбачено використання
3
пінобетонних плит товщиною 150 мм та γ = 125 кг/м . По утеплювачу
виконується шар цементно-піщаного стягування розчином М 150. Для
захисту утеплювача від вологи з боку внутрішніх приміщень застосовується
обмазочна пароізоляція подвійним фарбуванням бітумною мастикою.
Навколо водоприйомних воронок передбачено влаштування 3-х
додаткових шарів руберойду. Місця примикання покрівлі до стін
виконуються із заведенням основного покрівельного килиму на висоту не
менше 200мм і для захисту від попадання води встановлюються хомути зі
смужкової сталі.
Вікна металопластикові прийняті згідно згідно [14], а в
адміністративно – побутовій прибудові – двокамерні склопакети, згідно [14].
В якості елементів заповнення зовнішніх дверних прорізів та воріт
комплектної поставки, оздоблених в заводських умовах, передбачено дверні
блоки прийняті згідно [15] та ворота, прийняті згідно [15].
Внутрішні двері виробничих приміщень – металеві, індивідуального
виготовлення, у тому числі протипожежні, прийняті згідно [15].
Внутрішні двері адміністративних приміщень – «МДФ»
індивідуального виготовлення, прийняті згідно [16].
Для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються збірні
залізобетонні перемички прийняті згідно [17]. Величина спирання
залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщення та прийнята згідно [18]. План та експлікація підлоги подані на
листі 3 графічної частини проекту.
2.5 Допоміжні приміщення
2.5.1 Санітарно – побутові приміщення
Для забезпечення санітарно-побутових умов в будівлі передбачено
розташування в виробничому цеху та в адміністративній прибудові –
санвузлів, умивалень, душових.
2 2
Душові загальною площею 41,6 м ( для жінок – 13,9 м , а для чоловіків
2
– 27,7з м ) запроектовано виходячи із наступних умов:
- загальна кількість робітників.
- розміри відкритих душових кабін в плані прийнято 0,9х0,9 м.
- поруч з душовими передбачені перед душові для обтирання тіла,
які обладнуються вішалками з гачками із розрахунку 2 гачки на одну душову
сітку, розташованих через 0,2 м, а також лавами шириною 0,3 м і довжиною
0,4 м на одну душову сітку.
Санвузли обладнуються напільними чашами, розташованими в
окремих кабінах розміром в плані 1,2х0,8 м. Чоловічі санвузли додатково
обладнуються пісуарами.
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних
заходів серед працюючого персоналу проектом передбачено медпункт, що
розташовується в адміністративній будівлі, також використовуються міські
заклади охорони здоров’я.
2.5.3 Приміщення громадського харчування
Для задоволення потреби працюючих в їжі запроектовано їдальню на
150 посадочних місць та кухні де безпосередньо готують їжу. При їдальні
існує буфет з випуском холодних та гарячих страв.
2.5.4 Приміщення управління
В будівлі запроектовано кабінети директора та заступника директору цеху,
кабінет майстра .
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах
Місце будівництва не відрізняється наявністю будь – яких негативних
впливів.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями
передбачаються наступні заходи з вибухо- та пожежобезпеки, прийняті
згідно [38]:
- навколо будівлі запроектовані асфальтовані під’їзди;
- передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних
гідрантів;
- забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин на
будівлі;
- встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підключенням до
мережі аварійного освітлення;
- забезпечення будівлі засобами блискавкозахисту;
- на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи,
двері;
- використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
- монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих
неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
- розподілення електроенергії по будівлі по чотирипровідній системі із
глухозаземленою нейтраллю;
- електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях;
- застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
- влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
- автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються
будівельними розчинами.
2.6.3 Захист від шуму та вібрації
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під
нього непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за
рахунок встановлення під технологічне обладнання спеціальних
віброізоляторів.
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих
приміщеннях з влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси
встановлюються на металеві пружини.
В усіх приміщеннях влаштовуються підвісна стеля з гіпсокартонних
плиток, що поглинають звук.
Дані заходи прийнято, згідно [19].
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
На об’єкті проектування відсутні шкідливі викиди в атмосферу та інші
негативні впливи на навколишнє середовище.
Згідно [20], проектом передбачено:
- збереження зелених насаджень;
- всі відходи, насипний грунт, сміття вивозиться автотранспортом в цілях
попередження запорошення та загазування повітря;
- сипучі та пилуваті матеріали, зберігаються тільки в закритих ємкостях.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
У відповідності з технічними умовами прийняті схеми водопостачання:
господарсько-виробничо-протипожежна та зворотня. Вода від джерела
3
поступає з двох водоводів у 2 резервуари запасу води ємкістю 200 м
кожний.
З резервуарів вода забирається насосами, встановленими в окремо
розташованій насосній станції і подається у кільцеву мережу фабрики.
Резервуари з фільтрами-поглиначами та насосна станція розташовуються у
санітарно-захисній зоні.
Від кільцевої мережі запроектовані вводи до корпусу. Для обліку води
встановлюються лічильники води: загальний для фабрики – на вводі на
площадку, додаткові – на вводі на кожний корпус та у деякі цехи, в
залежності від вимог технологічної частини.
Зворотнє водопостачання запроектовано для охолодження обладнання
холодильної та компресорної станцій. Охолодження води виробляється на
вентиляторній градирні, встановленій на даху станції.
На промплощадці передбачені мережі каналізації: побутова,
промислова.
Системою побутової каналізації відводяться стоки від санвузлів до
внутрішньомайданчикової мережі. Промислова каналізація призначена для
відведення стоків від кондиціонерів і технологічного обладнання. Стоки за
своїм складом відповідають умовам скидання в побутову каналізацію.
Відвід стоків з майданчика цеху передбачається у дублюючий
колектор. Дощові стоки відводяться з майданчика відкрито по спланованій
поверхні.
Система опалення прийнята з верхньою розводкою вертикальними
однотрубними стояками.
У виробничому цеху передбачається комбінована система опалення:
чергове опалення нагрівальними пристроями та повітряне опалення від
системи кондиціювання повітря.
Джерелом теплопостачання є власна котельня, яка розташована на
0
території цеху. Температура теплоносія 95 Ñ .
75
В цеху передбачається приточно-витяжна вентиляція з наступних
приміщень: цеху формування деревинної маси, цеху формування
древесноструганих плит, цеху реагентів. В інших приміщеннях
передбачається вентиляції із природнім та примусовим рухом повітря.
Природній рух повітря забезпечується шляхом влаштування в цеху вікон з
можливістю їх відкривання.
Споживачами електроенергії є електроприймачі технологічного і
сантехнічного обладнання. Напруга в мережєі – 10 кВ.
Проектом передбачене освітлення проходів і проїздів на
промплощадці, а так само охоронне освітлення по периметру промплощадки.
Абонентська телефонна мережа прокладається в підпільній каналізації
з вініпластових труб. Для організації адміністративно-господарського зв’язку
проектом передбачено монтаж станції телефонного диспетчерського
зв’язку та електронної автоматичної телефонної станції. Внутрішня розводка
виконується в каналах з вініпластових труб.
Розподільча мережа радіофікації прокладається у вініпластовій трубі.
Абонентську мережу сховано під штукатуркою.
Радіорозетки встановлюються у всіх адміністративних приміщеннях на
висоті 0.8 м від підлоги і на відстані 50 см від розеток електроосвітлення.
Для охорони запроектованого виробничого корпусу передбачено
встановлення сигналізатора в кімнаті чергового. Контроль пошкодження
засклених поверхонь здійснюється спеціальними приладами. Для блокування
віконних та дверних прорізів застосовуються датчики. Для захисту сейфів,
металевих шаф ― ємнісні датчики.
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень
Розрахунок обладнання душових
Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих
процесів, відповідно санітарна характеристика цих процесів
характеризується – забрудненням тіла і спецодягу, згідно [21] .
Загальна кількість працюючих становить 130 осіб, в тому числі перша
зміна 130 осіб, друга – 80 осіб. Із них 85 чоловіків, 35 жінок.
Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними,
які обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд.
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в
найбільш чисельній зміні, тобто 130 осіб.
Відповідно для жінок : 80/25=3,2=4 сітка
для чоловіків : 35/25=1,4 = 1 сітка.
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків
становить 5 сіток.
Розрахунок обладнання для вмивання
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання.
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш
чисельній зміні, тобто 130 осіб.
Відповідно кількість кранів для жінок : 35/15=2,3=3 крани;
для чоловіків : 85/15=5,6=6 крани.
Загальна кількість 6 кранів.
Розрахунок обладнання для санвузлів
Проектом передбачене влаштування санвузлів у виробничій та у
адміністративній частині будівлі.
Кількість відповідного обладанання розрахована для більш чисельної
зміни. Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними
дверима. В тамбурі передбаченне влаштування умивальника. Санітарні вузли
обладнані чашами на підлозі та настінними пісуарами.
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 35/15=2,3=3 чаша
у чоловічих : 85/15=5,6=6 чаші.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 - Специфікація збірних залізобетонних та металевих
елементів
Пози- Маса При-
Позначення Найменування К-ть
ція од., кг мітки
1 2 3 4 5 6
Фундаментні балки
ФБ1 1БФ6-1 106 350
ДСТУ Б В.2.6-143:2010
ФБ2 1БФ2,5-1 8 150
Колони
К1 7КФ97-4 26 3500
К2 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 1К108-1 36 2800
К3 1КФ37-1 74 2100
Ферми
Ф1 ДСТУ Б В.2.6-118:2010 ФС 24-4/5 АІV AI 36 9200
Плити покриття
ПП-1 П6-2-2 36 3000
ПП-2 П6-2-3 134 3000
ПП-3 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 72 3000
ПП-4 П6-2-2 8 3000
ПП-5 П6-2-2 10 3000
Стінові панелі
ПС-1 ПС-1 26 350
ПС-2 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС-2 18 475
ПС-3 ПС-3 24 400
Ферми металеві
ФМ-1 ДСТУ Б В.2.6-51:2008 ФМ-1 13 560
ФМ-2 ДСТУ Б В.2.6-51:2008 ФМ-2 13 680
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних
ділянок стін, заповнення віконних прорізів приступають до зовнішнього
опорядження будівлі.
Поверхню стінових панелей та цегляної кладки оштукатурюють
терразитовою штукатуркою.
Металеві елементи (стальні драбини) передбачено фарбувати
масляними фарбами за 2 рази.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону,
шириною 1м, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
Влаштовують під’їзні майданчики та тротуари.
Після закінчення встановлення стінових панелей, заповнення віконних
прорізів та прорізів під ворота та двері, монтажу елементів покриття,
влаштування покрівлі приступають до внутрішнього опорядження будівлі
дотримуючись вимог [4].
Поверхню стін оштукатурюють. Всі залізобетонні конструкції
фарбують водоемульсійною фарбою. Металеві конструкції та двері
грунтують та фарбують масляною фарбою. Стелю фарбують
водоемульсійною фарбою
В побутових приміщеннях, душових, санвузлах стіни облицьовують
керамічною плиткою, стелю облицьовують пластиковою вагонкою.
2.9 Техніко-економічні показники будівлі
1. Будівля - головний корпус заводу металоконструкцій, м.
Чернігів.
2. Характера будівництва – нове.
3. Поверховість – 1 поверх.
4. Ступінь вогнестікості – ІІ клас.
5. Площа ділянки – 17850,6 м².
6. Площа забудови - 8442,65 м².
7. Площа загальна – 9540,5 м².
8. Будівельний об′єм 77672,4 м³.
9. Площа виробничих приміщень – 6684,5 м².
10. Площа адміністративних приміщень – 1758,15м².
3.1 Розрахунок і конструювання
сегментної попередньо напруженої ферми
3.1.1 Дані для проектування
Необхідно розрахувати та сконструювати попередньо напружену
сегментну ферму [10] для покрівлі прольота 24 м одноповерхової
трипрольотної будівлі з шагом колон 6 м. під покриття з великопанельних
ребристих плит розміром 1,5х6м. з таким розрахунком, щоб ребра плит
покриття спиралися на вузли верхнього поясу Ферма виготовляється з бетону
класу С-55, який має наступні розрахункові характеристики, [22]:
- опір бетону осьовому стисненню Rb =29,7 МПа
- опір бетону осьовому розтягненню Rbt =1.95 МПа
- опір бетону осьовому стисненню для граничних станів другої групи
Rb,ser =43 МПа
- опір бетону осьовому розтягненню для граничних станів другої групи
Rbt,ser =2.5 МПа
-початовий модуль пружності бетона , який пройшов теплову обробку
5
при атмосферному тиску Еb =3.6*10 МПа
-міцність бетона до момента обтиснення Rbр =0,6*55=33 МПа
Попередньо напружений нижній пояс армується арматурою К-1400 яка
має наступні розрахункові характеристики:
-опір розтягненню для граничних станів першої групи Rs =1175 МПа
-опір арматури для граничних станів другої групи Rs,ser =1310 МПа
5
-модуль пружності Еs =1.8*10 МПа.
Верхній пояс та елементи решітки (розкоси та стійки) армуються
зварними каркасами з арматури А-240 та А-400.
Арматура А-240 має наступні розрахункові характеристики:
-розрахунковий опір розтягненню та стисненню для граничних станів
першої групи Rs = Rsс =225 МПа, Rsw =175МПа
5
-модуль пружності Еs =2,1*10 МПа
Арматура А-400 має наступні розрахункові характеристики:
-розрахунковий опір розтягненню та стисненню для граничних станів
першої групи Rs = Rsс =365 МПа, Rsw =290 МПа,
5
-модуль пружності Еs =2*10 МПа.
Розрахункова схема ферми показана на рисунку 3.1
P4 P5 P4
P3
10 3010 P3
P2 30
7 4 P2
303
6 03
P1 =0 3287 32 6
87 403 P1 =0
R R
2900 2900 3000 3000 3000 3000 3000 3000
23600
Рисунок 3.1- Розрахункова схема ферми
3.2.2 Визначення навантажень на ферму
2
Таблиця 3.1-Постійне навантаження на 1 м покриття
№ Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження 2
п/п (γf = 1) (γf > 1) (γf > 1), кН/м
1 2 3 4 5
Шар гравію, втопленого в
1 150 1.3 195
антисептовану бітумну мастику
3 шари руберойду дахового з
2 дрібнозернистою підсипкою марки 100 1.3 130
РКМ-350Б
Цементно – піщана стяжка δ = 20 мм
3 3 336 1.3 437
(ρ = 1.8 т/м ): 1.8·0.02·9.81·0.95
Жорсткі мінераловатні плити δ =80 мм
4 3 261 1.3 339
(ρ = 0.35 т/м ): 0.35·0.08·9.81·0.95
Сітка блискавкозахисту Ø8 А-І з
чарунками 600х600 , δ = 8 мм (ρ = 0.078 6 1.3 8
5 3
т/м ):
6 Обмазочна пароізоляція 50 1.3 65
Плит покриття з бетоном
7 1491 1.1 1640
замонолічування
Всього gн = 2394 g = 2814
Нормативне навантаження на ферму від ліхтаря ( з урахуванням ваги
карнизів , стіклення ,бортових елементів ) Р4=14 кН , Р5=8 кН
Розрахункове навантаження на ферму від ліхтаря Р4=14*1,1=15 кН,
Р5=8*1,1=8,8 кН
Тимчасовим є снігове навантаження мінімальною інтенсивністю ρ=700
2
Н/м
2450
2950
Для даної схеми покриття та ліхтаря необхідно проводити розрахунок
на два варіанта завантаження сніговим навантаженням
Визначаємо коефіцієнти переходу від ваги снігового покриття на
горизонтальній поверхні землі до навантаження на покриття с та с1
С=1+0,2*а/(2*b) (3.1)
де а-ширина ліхтаря
b-відстань від початку ферми до ліхтаря ,м.
С=1+0,2*6/(2*9)=1,1
С1= 1,5*(1+0,6*а/b)
(3.2)
С1= 1,5*(1+0,6*6/9)=2.1
2
Розрахункова величина ваги снігового покриття ρ = 700*1,4=980 Н/м
Власну вагу ферми попередньо приймаємо 92 кн .
Приводячи навантаження від власної ваги ферми до вузлів
,отримаємо вузлові навантаження
-нормативні 92/24*3=11.5 кН
-розрахункові 11.5*1.1=12.7кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
тривалодіючого нормативного навантаження
н
Р 2 =2394*3*6+11500=54.59 кН
н
Р 3 =2394*3*6+11500=54.59 кН
н
Р 4 =2394*3*6+14000+11500=68.59 кН
н
Р 5 =2394*3*6+8000+11500=62.59 кН
Розрахункові тривалодіючи навантаження
Р2 =2814*3*6+12700=63,35 кН
Р3 = Р2 =63,35 кН
Р4 =2814*3*6+15000+12700=78,35 кН
Р5 =2814*3*6+9000+12700=72,35 кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
короткочаснодіючого нормативного навантаження (І-варіант снігового
навантаження)
н
Р 2 =700*1,1*3*6=13,86 кН
н н
Р 3 = Р 2 =13,86 кН
н
Р 4 =700*3*6(1,1+0,8)/2=11,97 кН
н
Р 5 =700*0,8*3*6=10,08 кН
Розрахункові навантаження
Р3 = Р2 ==13,86*1,4=19,4 кН
Р4 =11,97*1,4=16,76 кН
Р5 =10,08*1,4=14,11 кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
короткочаснодіючого нормативного навантаження (ІІ-варіант снігового
навантаження)
н
Р 2 =700*0,67*3*6=8,44 кН
н
Р 3 = 700*2*3*6=25,2 кН
н
Р 4 =700*2*1,5*6=12,6 кН
н
Р 5 =0 кН
Розрахункові навантаження
Р2 ==8,44*1,4=11,82 кН
Р3 =25,2*1,4=35,28 кН
Р4 =12,6*1,4=17,64 кН
Р5 =0 кН
Значення вузлових навантажень приведене в таблиці
Реакції для таблиці знаходимо з наступного рівняння
P2 * 2.9 P *5.8 P *8.8 P *11.8 P *14.8 P *17.8 P * 20.7
ΣМ =0 Rb
3 4 5 4 3 2
А
23.6
(3.3)
Реакція для нормативного довготривалого нівантаження
Реакція для розрахункового довготривалого нівантаження
Реакція від короткочаснодіючого нормативного навантаження (І-
варіант снігового навантаження)
63.35*2.9 63.35*5.8 78.35*8.8 72.35*11.8 78.35*14.8 63.35*17.8 63.35*
Rb
23.6
*20.7
241.23kH
13.86 * 2.9 13.86 *5.8 11.97 *8.8 10.08*11.8 11.97 *14.8 13.86 *17.8 13.86 *
Rb
23.6
* 20.7
44.73kH
Реакція від короткочаснодіючого розрахункового навантаження (І-
варіант снігового навантаження)
Rb 44.73*1.4 62.62kH
Реакція від короткочаснодіючого нормативного навантаження (ІІ-
варіант снігового навантаження)
8.44*2.9 25.2*5.812.6*8.8 0*11.812.6*14.8 25.2*17.88.44*20,7
Rb 46.24kH
23.6
Реакція від короткочасно діючого розрахункового навантаження (ІІ - варіант
снігового навантаження)
Rb 46.24*1.4 64.74kH
Три крайні панелі верхнього пояса ферми сприймають згинання від
поза вузлового опирання панелей покриття .
Розрахункове поза вузлове навантаження від тривало діючого
навантаження в першій панелі
Ра =2814*1,5*6=25,33 кН
В другій та третій панелі
Рб =Рс =25,33 кН
Розрахункові поза вузлові навантаження при завантаженні снігом
По І варіанту
Ра = Рб =Рс =980*1,1*1,5*6=9,7 кН
По ІІ варіанту
Ра =980*0,67*1,5*6=5,91кН
Рб =980*1,5*6(0,67+2)/2=11,77 кН
Рс =980*2*1,5*6=17,64 кН
Таблиця 3.2-Вузлові навантаження на ферму
Реакція, Вузлові навантаження. кН
Навантаження
кН Р2 Р3 Р4 Р5
Нормативне навантаженя -209,07 54,59 54,59 68,59 62,59
Розрахункове тривалодіюче -241,23 63,35 63,35 78,35 72,35
Снігове І - варіант
Нормативне -44,73 13,86 13,86 11,97 10,08
Розрахункове -62,62 19,4 19,4 16,76 14,11
Снігове ІІ - варіант
Нормативне -46,24 8,44 25,2 12,6 0
Розрахункове -64,76 11,82 35,28 17,64 0
3.1.3 Визначення зусиль в елементах ферми
Згинаючі моменти в верхньому поясі ферми визначаємо за допомогою
ліній впливу , розглядаючи його як нерозрізну балку з опорами що не
зміщуються. Балка восьмипрогінна .Завантажені тільки три крайні панелі з
кожного боку
Моменти від тривало діючого навантаження
В першому прогоні
М3=(0,0666+0,1318)*25,33*3=15,08 кН
На першій проміжній опорі
М6=(0,0666+0,013)*25,33*3= - 4,07 кН
В другому прогоні
М9=(0,0666-0,0123)*25,33*3=-4,13 кН
На другій проміжній опорі
М12=( - 0,0123+0,0034)*25,33*3= - 0,68 кН
В третьому прогоні
М15=(0,0123-0,0034)*25,33*3= 1,19 кН
На третій проміжній опорі
М18=( - 0,0034+0,0011)*25,33*3= - 0,17 кН
Моменти від короткочасного навантаження визначаються аналогічно
По І варіанту завантаження
М3=(0,0666+0,1318)*9,7*3=5,77 кН
М6=(0,0666+0,013)*9,7*3= - 1,56 кН
М9=(0,0666-0,0123)*9,7*3=-1,58 кН
М12=( - 0,0123+0,0034)*9,7*3= - 0,26 кН
М15=(0,0123+0,0034)*9.7*3= 0.46 кН
М18=( - 0,0034+0,0011)*9.7*3= - 0,07 кН
По IІ варіанту завантаження
М3=(0,0666+0,1318)*5.91*3=3.52 кН
М6=(-0,0666+0,013)*(5.91+11.77)*3/2= - 1,42 кН
М9=(0,0666-0,0123)*11.77*3=1.92 кН
М12=( - 0,0123+0,0034)*(11.77+17.64)*3/2= - 0,39 кН
М15=(0,0123+0,0034)*17.64*3= 0.83 кН
М18=( - 0,0034+0,0011)*17.64*3= - 0,12 кН
Епюри моментів приведені на рисунку 3.3
Зусилля в стержнях ферми визначаємо побудовою діаграм Максвела –
Кремони . Результати визначення зусиль приведені в таблиці 3.3
25.33 4.07 25.33 25.33
0.68 0.17
a)
1.19
15.08 4.13
9.7 1.56 9.7 9.7
0.26 0.07
б)
0.46
1.58
5.77
5.91 1.42 11.77 17.64
0.39 0.12
в)
0.83
1.92
3.52
Рисунок 3.3 - Епюри моментів у верхньому поясі ферми від
позавузлового опирання панелей покриття : а) - від тривало діючого
навантаження; б) - від снігового навантаження по І варіанту; в) - від
снігового навантаження по І варіанту
P2=68.55 P2=62.59
P3=54.59 10 10' P4
6 6' P3
P2=54.59 5 5' P2
9 9'
2 7 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=209.07 kH Масштаб сил : 20 kH RB=209.07 kH
1cм
2
5
6
7
9 10
вісь симетрії
4
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.4 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми нормативним тривалодіючим навантаженням
P4=78.35 P5=72.35
P3=63.35 10 10' P4
6 6' P3
P 5
2=63.35 5' P2
9
7 9'
2 7' 2'
4 8 6'
3 8'
3'
1
RA=241.23kH Масштаб сил : 20 kH RB=241.23 kH
1cм 2
5
6
7
9 10
вісь симетрії
4
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.4 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми розрахунковим тривало діючим навантаженням
P4=11.97 P5=10.08
P3=13.86 10
6 10' P4
6' P3
P2=13.86 5 5' P2
9 9'
2 7 7' 2'
4 8 6'
3 8'
3'
1
RA=44.73kH Масштаб сил : 10 kH RB=44.73 kH
1cм 2
5
6
7
9 10
4 вісь симетрії
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.5 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми нормативним короткочасним навантаженням по
І варіанту завантаження
P4=17.64 P5=0
P3=35.28 10
6 10' P4
6' P3
P =11.82 5
2 5' P2
9
2 7 9' 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=64.74kH Масштаб сил : 10 kH RB=64.74 kH
1cм 2
5
6
7
4 вісь симетрії 10,10',1
8,9,9' 3
Рисунок 3.6 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні
вузлів верхнього поясу ферми нормативним короткочасним
навантаженням по ІІ варіанту завантаження
Таблиця 3.3 – Зусилля в стержнях сегментної ферми від дії вузлових
навантажень
Тривалодіюче Короткочасне Повне навантаження,
Елемент навантаження, навантаження, кН кН
кН I II розрахунков
Позначе
ння
стержня
на
розраху
нковій
схемі
Н
о
р
м
а
т
и
в
н
е
І ІІ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2-3 -499 -440 -141.4 - 101 -155 -640.4 -654 -541
4-5 -480 -424 -132 - 94.5 -158 -612 -638 -518
Верхній пояс
6-7 -452 -402 -126 - 90 -151 -578 -603 -492
9-10 -540 -476 -140 - 100 -157 -680 -697 -576
1-3 437.6 388 126.7 90.5 141 564 578 478.5
Нижній пояс
1-8 506 452 135 97 157 642 663 549
4-7 51 42 9.8 7 -2 60.8 49 49
Стійки
9-9' 59 40 7 5 0 66 59 45
3-4 13 12 1.4 1 -10.5 14.4 2.5 13
Розкоси 7-8 -82 -72 15.4 -11 -9 -97.4 -91 -83
8-9 -44.6 -32 -5.6 -4 0 -50.2 -44.6 -36
3.1.4 Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності
Максимальне розрахункове зусилля згідно таблиці 3.3 приймаємо по
стержню (1-8) N = 663 кН. Визначаємо площу перерізу напруженої арматури:
Аsp = N/Rs·γs6, (3.4)
де γs6 – коефіціент умов праці попредньо напруженої арматури, для Вр-ІІ: γs6
= 1.15.
3 2
Аsp = 663·10 /1175·(100)·1.15 = 4,9 см .
2
Приймаємо арматуру: 18Ø6 К-1400 Аsp = 5,06 см
Приймаємо переріз нижнього поясу 25х22 см , напружена арматура
окаймлена хомутами з арматури класу А-240 Ø6
Повздовжня арматура каркасів зі сталі А-400 . Приймаємо А-400 4 Ø10
2
, Аs = 3,14 см
Сумарний процент армування визначаємо за формулою
Asp As
(3.5)
b * h
де b- ширина перерізу
h - висота перерізу
5,063.14
*100 2.1%
25*22
Приведена площа перерізу бетона визначається за формулою
Ared A * Asp * As (3.6)
2
де А- площа перерізу нижнього поясу ,см
- модульне відношення ,яке визначається за формулою
Розрахункове
Нормативне
Розрахункове
Нормативне
Розрахункове
E
s
(3.7)
Eb
Es - модуль пружності арматури
Eb - початковий модуль пружності бетона
1.8*105
5.846
4 - для напруженої арматури К-1400
3,6*10
2*105
6.154
4 - для ненапруженої арматури А-400
3,6*10
Ared 5005.846*5,066.154*3.14 568.9 2
см
3.1.5 Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню тріщін
Елемент відноситься до третьої категорії тріщиностійкості . Арматура
натягується на упори .
Максимальне попереднє напруження в арматурі нижнього поясу
визначаємо із умов:
σsp =0,7* Rs,ser; (3.8)
σsp =0,7* 1310=917 МПА
Перевіряємо умови
σsp + р < Rs,ser
σsp - p ≥ 0.3·Rs,ser; (3.9)
Де p.визначається за формулою
р=0,05σsp (3.10)
р=0,05*917=45,85 МПа
σsp + р =917+45,85=962,85< Rs,ser =1310 МПа
σsp – p=917-45,85=871,15 ≥ 0.3·Rs,ser =0,3*1310=393 МПа
Для перевірки міцності нижнього поясу в стадії обтиснення та його
тріщиностійкості в стадії експлуатації обчислимо втрати попереднього
напруження при γsp = 1.
Перші втрати
Від релаксації напружень в арматурі (для дротяної арматури):
σ1 = (0.22·σsp/Rs,ser – 0.1) ·σsp, (3.11)
σ1 = (0.22·710/1310 – 0.1)·710 = 29,8 МПа.
Від перепаду між температурою арматури та натяжних пристроїв:
σ2 = 1.25·Δt, (3.12)
σ2 = 1.25·65 = 81.25 МПа.
Від деформації анкерів при натязі на упори:
σ3 = Es·Δl/l, (3.13)
де Δl = 2 мм – обтиснення шайб, головок і т.д.;
l – довжина арматури, мм.
4
σ3 = 19·10 ·0,2/2500 = 15,2 МПа.
Від бистронатікаючої повзучості бетона
σ6 =40*0,85* σbp /Rbp (3.14)
де 0.85-коефіціент який враховує теплову обробку
σbp – напруження в бетоні з урахуванням попередніх втрат, яке
визначається за формулою
σbp =Р1/Аred (3.15)
де Р1 –зусилля попереднього обтиснення бетона ,що визначається за
формулою
Р1 = Аsp *( σsp -σ1 -σ2 -σ3 ) (3.16)
Р1 =5,06*(710—29.8-81.25-15.2)*(100)=359 кН
2
σbp =359*(1000)/568,9=631 Н/см = 6,3 МПА
σ6 =40*0,85*6,3/24=8,9
Перші втрати складають
σl1 =σ1 +σ2 +σ3+σ6 (3.19)
σl1 =29.8+81.25+15.2+8.9=135.2 МПа
ДРУГІ ВТРАТИ
Втрати від усадки бетону при тепловій обробці σ8 = 50 МПа.
Від повзучості бетона при σbp /Rbp =6,3/44=0,263< 0.75
Знаходимо зусилля попереднього обтиснення за формулою 3.16
Р1 =5,06*(710—29.8-81.25-15.2-8.9)*(100)=352 кН
Напруження в бетоні знаходимо за формулою 3.15
2
σbp =352*(1000)/568,9=619 Н/см = 6,2 МПА
σ9 =150*0,85* σbp /Rbp (3.20)
σ9 =150*0,85*6,2/44=33 МПа
Другі втрати складають
σl2 =σ8 +σ9 (3.21)
σl2 =50+33=83 МПа
Повні втрати складають
σl= σl1 +σl2 (3.22)
σl=135,2+83=218,2
Напруження в бетоні від попереднього натягу арматури з урахуванням
всіх втрат складе:
σsp - σl =710-218.2=331.8 МПа
Сумарні втрати попереднього напруження:
σl = σl1 + σl2 = 208.83 + 75.165 = 284 МПа > 100 МПа.
Зусилля в переднапруженій арматурі з урахуванням усіх втрат при γsp <
1:
Р2 = Asp γsp·(σsp – σl)-( σ6 +σ8 +σ9 )* As (3.23)
Р2 =5,06* 0.9·(550 – 284)-(8,9+50+33)*3,14 = 174,2 кН.
Перевіряємо умову розкриття тріщин
Nп<Ncrc (3.24)
де Nп –нормативне значення зусилля розтягу ,кн.
Ncrc –зусилля яке сприймає переріз при утворенні тріщин
Ncrc = γі[Rbt.ser *(A+2* *Asp)+P2 ] (3.25)
де γі -коефіціент,який враховує зниженнятріщіностійкості внаслідок
жорсткості вузлів ферми
-1
Ncrc =0,85*[2,1(10 )*(25*22+2*5,846*8,48)+174,2]=410,82 кН < Nп = 473.57 кН
Умова тріщиностійкості не виконується , тому необхідно зробити
розрахунок по розкриттю тріщин.
3.1.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю тріщин
Визначимо ширину розкриття тріщин аcrc з урахуванням коефіцієнта ,
який врховує вплив жорсткості вузлів γі =1,15 від сумарної дії постійного та
тимчасового навантаження.
Прирощення напуження в розтягнутій арматурі від повного
навантаженя визначаємо за формулою:
N п P
σs= Ncrc (3.26)
Asp
473.57 193.6 2
σs= 33 ,1 кН/см = 331 МПА
8.48
де Р- визначається по формулі 3,23
Р =5,06* 1,0·(550 – 284)-(8,9+50+33)*3,14 = 193,6 кН.
Визначаємо прирощення напруження в розтягнутій арматурі від
постійного та тривалодіючого навантаження за формулою 3.26
452193.6
σs= 30.5 2
кН/см = 305 МПА
5,06
Для елементів, до тріщиностійкості яких пред’являються вимоги 3-ї
категорії, повна ширина розкриття тріщин визначається за формулою:
acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3 ≤ [acrc], (3.27)
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження;
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії
тривалого навантаження;
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого
навантаження.
Ширина розкриття тріщин acrc1 від короткочасної дії всього
навантаження: σ
a iδ η s 20 3.5100 μ 3 d.
crc1 1 Es
(3.28)
де -коефіціент , який приймається рівним 1,2 для розтягнутих елементів
l - коефіцієнт , який приймається рівним при короткочасних
навантаженнях і нетривалій дії постійного навантаження -1 , при тривалій дії
постійного -1,5
- коефіцієнт , який приймається рівним 1 для арматури класу А-V
d - діаметр арматури
- коефіцієнт армування ,який визначається за формулою
Asp
(3.29)
b * h
8.48
0.015
25* 22
331
аcrc1 1.15*1.2*1*1 20* 3.5 - 100 0.015 3 6 0.135 мм аcrc1 0.3 мм.
19 104
Визначимо ширину розкриття тріщин acrc2 від короткочасної дії
постійного і тривалого навантаження при γf = 1. Приріст напруження в
арматурі:
3 3
σs = [502.189·10 ·(-90 + 100) – 198.958·10 ·(100 – 100)]/604·100 = 83.144 МПа.
Ширина розкриття тріщин:
305
аcrc 2 1.151.2 11 20 3.5 - 100 0.015 3 6 0.123 мм аcrc 2 0.3 мм.
19 104
Ширина розкриття тріщин acrc3: приl =1,5
305
а 1.15 1.2 1.51 20 3.5-100 0.015 3 6 0.185 мм. аcrc2 0.3 мм.
crc3
19 104
Повна ширина розкриття тріщин в панелі (1-г) нижнього поясу ферми:
acrc = 0,135-0,123+0,185 = 0.197 мм < [acrc] = 0.3 мм.
Умова по розкриттю тріщин виконується
Перевіряємо міцність нижнього поясу в процесі натягування по
наступній умові (при γsp =1.1)
Asp *( γsp * σ01-330 )<A*Rb* γb8 (3.30)
де γb8 –коефіціент умови роботи бетона , приймається 1.2
σ01 –напруження в арматурі , яке визначається за формулою
σ01 = σsp –( σ1 +σ2 +σ3) (3.31)
σ01 =710-(29.8+81.25+15.2)=583.75 МПа
5,06*(1,1*583,75-330)=1579 кН < 25*22*29,7*1.2=1960кН
Умова виконується
3.1.7 Розрахунок верхнього поясу ферми
Максимальне розрахункове зусилля згідно таблиці 4 приймаємо по
стержням N = 697 кН.,в тому числі Nl = 540 кН
Переріз верхнього поясу армуємо симетричною арматурою класа А-
400с. Переріз поясу b×h = 25х22 см. Пояс розраховуємо на позацентрове
стиснення з урахуванням тільки випадкового ексцентриситету еа = ео = 1 см,
що більше, ніж h/30 = 22/30 = 0.73 см, і більше ніж l/600 = 301/600 = = 0.5 см.
При еа =h/8=22/8=2.75см розрахункова довжина визначається за
формулою
l0 =0.9*l (3.32)
l0 =0.9*301=271см
Найбільша гнучкість перерізу l0/h=271/22=12,3>4 , то необхідно
врахувати вплив прогина елемента на його міцність
Визначаємо умовну критичну силу
6.4* E b I 0.11
N
cr * 0.1 * I
2 s (3.33)
l0 l 0.1 l
де І- момент інерції , який визначається за формулою
b*h3
І= (3.34)
12
25*223
I 22183 см4
12
l - коефіцієнт , який враховує вплив довготривалої дії навантажень на
прогин елемента і визначається за формулою
M1l
l 1 * (3.35)
M1
3780
l 11* 1.775
4879
- коефіцієнт , який залежить від виду бетону (для важкого бетону 1 )
M1l - момент відносно розтягнутої арматури від довготривалого
навантаження, який визначається за формулою
M1l M l Nl *(h0 a) / 2 (3.36)
M1l 0540*(184) / 2 3780 кН/см
M l момент від дії тривалодіючого навантаження
h0 –робоча висота перерізу яка визначається за формулою
h0 =h-a (3.37)
h0 =22-4=18см
де а – захисний шар бетону
M1 момент відносно розтягнутої арматури від дії всього навантаження
який визначається за формулою
M M N *(h0 a) / 2 (3.38)
М - момент від дії всього навантаження
l - коефіцієнт , який визначається за формулою
e0
l (3.39)
h
Мінімальний коефіцієнт вираховується за формулою
e0
l.min 0.50.01* 0.01*Rb * b2 (3.40)
h
0.01 271
l 0.05 < l.min 0.50.01* 0.01*29,7*0.9 0.093 ,
0.22 22
тому приймаємо l l.min 0.093
При =0,019 момент інерції перерізу всієї повздовжньої арматури
відносно центра ваги зведеного перерізу визначаємо за формулою
2
I s *b*h0 *(0.5*h a) (3.41)
I s 0.019*25*18*(0.5*22 4)2 418.95 4
см
6.4*32.5*103 *(100) 22183 0.11
N cr * 0.1 6* 418.95 2979kH N
2 max 697kH
271 1.775 0.1 0.093
Визначаємо коефіцієнт за формулою
1
N (3.42)
1
N cr
1
1.305
697
1
2979
Визначаємо ексцинтрисетет е за формулою
е=е0* +0,5*h-a (3.43)
е=1*1.305-0.5*22-4=8.31
Визначаємо граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону
R
(3.43)
1 sr (1 )
500 1.1
де визначається за формулою
0.850.08* b2 *Rb (3.44)
0.850.08*0.9*19.8 0.707
sr Rs 365
0.707
R 0.531
365 0.707
1 (1 )
500 1.1
Відносну висоту визначаємо за формулою
N
n (3.45)
b2 * Rb *b*h0
697*103
n 8.694 R 0.531
0.9*29,7(100)*25*18
Визначаємо відстань ' за формулою
' a / h0 (3.46)
' 4/18 0.2222
Визначаємо коефіціент за формулою
n* e h0 1 n / 2
(3.47)
1 '
8.694*8.31 1818.694/ 2
42.572
10.2222
Відносна висота стисненої зони бетона визначається за формулою
n*1R 2 *R
(3.48)
1R 2
8.694*10.531 2*20.859*0.531
0.595
10.531 2*20.859
Маємо розрахунковий випадок R . Армування приймаємо
приймаємо симетричним . Площу армування знаходимо по формулі
N e / h / n*1 / 2
A A ' * 0
s s (3.49 )
Rs 1 '
697*103
8.31/180.595/8.694*10.595/ 2
As As ' * 12.64 2
см
365(100) 10.2222
Визначаємо коефіцієнт армування за формулою 3.29
2*12.64
0.056 ,
25*18
що значно відрізняється від прийнятого в першому наближенні ( 0.019 ) .
Тому потрібно потрібно перерахунок при 0.056 за формулами
(3.33)-(3.49) та (3.29)
I s 0.056*25*18*(0.5*22 4)2 1234.8 4
см
6.4*32.5*103 *(100) 22183 0.11
N cr * 0.1 6*1234.8 4472kH Nmax 697kH
2712
1.775 0.1 0.093
Коефіцієнт :
1
1.185
697
1
4472
Відстань е:
е=1*1,185+0,5*22-4=8,19 см
8.694*8.19 1818.694/ 2
20.8
10.2222
8.694*10.531 2*20.8*0.531
0.5949
10.531 2*20.8
Маємо розрахунковий випадок R . Армування приймаємо
приймаємо симетричним . Площу армування знаходимо по формулі (3.49)
697*103
8.19/18 0.5949/8.694*1 0.5949/ 2
As As ' * 12.43 2
см
365(100) 1 0.2222
Визначаємо коефіцієнт армування за формулою 3.29
2*12.43
0.055 ,
25*18
що незначно відрізняється від прийнятого в другому наближенні ( 0.056 ) .
2
Тому приймаємо 4 Ø32 А-400 Аs +Аs’ = 32.17 см
3.1.8 Розрахунок стояків ферми
Обидва стояки ферми розтягнуті і армуються однаково . Переріз стійкт
bxh=15х15 см . Визначаємо необхідний по міцності переріз арматури з умови
Аs =N/Rs (3.50)
3 2
Аs = 66*10 /365(100)=1.81 см
де N –найбільша розтягуючи зусилля
2
Приймаємо 4 Ø10 А- 400 Аs =3,14 см
Перевіряємо тріщінтстійкість елемента.
Повздовжню силу , яку може сприйняти переріз без тріщин ,
визначаємо за формулою
Ncrc = Rbt.ser *(A+2* * Аs ) (3.51 )
-1
Ncrc =2.1*(10 )*(15*15+2*6*3.14)=55.2кН>Nп=45 кН
Умова виконується , це значить , що тріщини не утворюються тому
перевірка по їх ширині розкриття не потрібна.
3.1.9 Розрахунок розкосів ферми
Розкіс 7-8
Розглянемо розкос 7-8 які піддаються стисненню постійним зусиллям
82 кН , та короткочасним 15,4 кН . Переріз розкосів 15×15 см, арматура класу
А-400 .
Визначаємо випадковий ексцинтрисетет:
еа =403,6/600=0,67 см , еа =15/30=0,5 см
Так як еа >1 см то приймаємо еа = ео =1 см так як еа =h/8=15/8=1,88 см ,
то розрахункова довжина розкіса визначається за формулою 3.32
lo =0.9/403.6=363.24
При lo =363.24 см > 20h =20*15=300 см розрахунок ведем як
позацентрово стисненого елемента . Визначаємо радіус інерції перерізу
h 2
ix (3.52 )
12
152
ix 4.33 см
12
Відношення lo/ ix =363,24/4,33=83,9>14 , тому необхідно врахувати
вплив прогину елемента на значення ексцинтрисетета повздовжньої сили .
Мінімальне значення процента армування 0.25% . При
симетричному армуванні , коли Аs = А’s та Rsc =Rs площа перерізу арматури
рівна
N *e Rb b2 * So
Аs = А’s= (3.53 )
Rsc (ho a' )
де N =82+15,4=97,4 кН
2
So=0.5*b*h (3.54 )
2 2
So=0.5*15*15 =1688 cм
Ексцинтрисетет визначаємо за формулою 3.43 е=1*1+0,5*15-4=4,5 см
Робочу висоту визначаємо за формулою 3,37 h0 =15-4=11см
97.4 *1000* 4.5 19.8(100) * 0.9 *1688
2
Аs = А’s= 1006 см <0
365* (11 4)
так як Аs = А’s<0 то арматуру приймаємо конструктивно 4Ø10 А-400 Аs =
2
3,14 см
Розкіс 8-9
Армування розкоса 8-9 приймаємот по розкосу 7-8 , оскільки
стискаюче зусилля в ньому менше ,ніж в косці 7-8 приймаємо
2
конструктивно 4Ø10 А-400 Аs = 3,14 см
Розкіс 8-9
Який піддається розтягненню розрахунковим зусиллям N = 14,4 кН
нормативним зусиллям розтягу Nп =13 кН . Переріз розкосів 15×15 см,
Необхідна площа робочої арматури за умовою міцності:
2
Аs = 14,4*1000/365·(100) = 0,395 см .
2
Приймаємо арматуру: 4Ø10 А-400 Аs = 3.14 см .
Перевіряємо тріщінтстійкість елемента.
Повздовжню силу , яку може сприйняти переріз без тріщин ,
визначаємо за формулою3,51
-1
Ncrc =2.1*(10 )*(15*15+2*6*3.14)=55.2кН>Nп=13 кН
Умова виконується , це значить , що тріщини не утворюються тому
перевірка по їх ширині розкриття не потрібна.
3.1.10 Розрахунок опорного вузла ферми
N1
N Na
p N
b l Na
p 2
35 l1a
30 1200
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема опорного вузла
Необхідна площа поперечного перерізу повздовжніх ненапружених
стержнів у нижньому поясі в межах опорного вузла:
As = 0.2·N/Rs, (3,55)
780
x=98
110 670
де N = 578,6·0.95 = 549,67 кН – розрахункове зусилля в стержні нижнього
поясу з урахуванням γn = 0.95.
2
As = 0.2·549670/365·(100) = 3.012 см .
2
Приймаємо арматуру: 8Ø10 А-400 Аs = 6,28 см .
Довжина защемлення:
lan = 35·d = 35·1= 5 см.
Приймаємо l1a = 50 см.
Розрахунок поперечної арматури в опорному вузлі.
Розрахункове зусилля із умови міцності в похилому перерізі по лінії
відриву АВ
Nw = (N – Nsp – Ns)/ctg α, (3.56)
де α = 29° - кут нахилу лінії АВ.
Nsp –зусилля , що сприймає попередньо напружена арматура
Nsp = Rsp·Asp·l1/lap (3.57)
-1
Nsp = 680*(10 )*5,3*8,4853/150 = 220 кН;
Ns – зусилля , що сприймає повздовжня арматура
Ns = Rs·As·l1/lap (3.58)
-1
Ns = 365*(10 )*6,28*1 = 229,2 кН;
Nw = (549,67-220-229,2)/1,8 = 85,44 кН.
Площа перерізу одного стержня:
Аsw = Nw/n·Rsw, (3.59)
де n – кількість поперечних стержнів у вузлі, які перетинає лінія АВ; при
двох каркасах та кроці стержнів 100 мм n = 2·7 = 14 шт.
2
Аsw = 85,44*(1000)/14·290·(100) = 0,21 см .
З конструктивних міркувань приймаємо стержні Ø10 А-400 Аsw = 0,785
2
см .
Із умови забезпечення міцності на згин в похилому перерізі (по лінії
АС) необхідна площа поперечного стержня:
x x
N1 ly a sinβ Nsphop
2 Ns hos
2
A s w n
, (3.60)
Rsw zsw
де β – кут нахилу приопорної панелі, β = 26°36';
hop = hos = h – h1/2 = 78 – 40/2 = 58 см;
N1 – зусилля в приопорному стержні
х – висота стиснутої зони бетону:
х = (Nsp + Ns)/γb2·Rb·b, (3.61)
-1
х = (220 + 229,2)/0.9·19,8·(10 )·25 =6,4 см;
zsw ≈ 0.6·h0 = 0.6·67 = 40.2 см – відстань від центра ваги стиснутої зони
бетона до рівнодіючої зусиль в поперечній арматурі опорного вузла:
6.4 6.4
621.3 120-17 0.448-22058- -229.258-
2 2 2
Asw 0.764 см ,
-1
14290 10 40.2
2
що менше прийнятого Ø10 А-400 з Аsw = 0.785 см ; умова міцності на згин в
похилому перерізі задовольняється.
3.1.11 Розрахунок проміжного вузла ферми
Зусилля врозтягнутому розкосі 3-4 рівне14,4 кН . Кількість поперечної
арматури проміжного вузла визначається з умови міцності перерізу АВ . При
цьому всі елементи які примикають до вузла , умовно розглядаються
стиснутими , за виключенням розтягнутого розкоса . У відповідності з
прийнятою розрахунковою схемою граничного стану вузла вперерізі АВ
діють наступні зусилля:
Nx –рівнодіюча нормальних зусиль в поперечних стержнях
N –зусилля в розтягнутому розкосі
Nа –зусилля , яке сприймається зчепленням арматури розкосу з бетоном
на ділянці l1
l 1
Nx
Na
B
A
l2
Рисунок 3.8 – Розрахункова схема проміжного вузла
Зусилля що сприймається окаймляючими стержнями , в запас міцності
не враховується . Приймаємо k2=1 . Визначаємо напруження в розтягнутій
арматурі за формулою
N
(3.62)
AS
14.4 *1000
4586H / cм2
3.14
Визначимо коефіцієнт k1 , який враховує величину напруження , яке
відріз-няється від Rs =365 МПа , за формулою
k1=4586/36500=0,126
Приймаємо laп =35*1=35 см
Приймаємо а=2*d=2*1=2 см
Визначаємо зусилля ,яке передається на поперечну арматуру опрного
каркасу за формулою
N-Na=14.4*(1-(1*13+2)/0.16*35)=24.17 kH
Кількість стержнів на ділянці l2=(виключаючи поперечні стержні , які
відстають від границі опори менше ніж на 100мм ) n=8 кут нахилу розкосу
60o
Необхідну площу перерізу одного поперечного стержня визначаємо за
формулою
N N a
Ask (3.63)
n * Rs * cos
24.17 *103
Ask 0.169 2
см
8 * 365(100) * 0.5
2
приймаємо Ø10 А-400 з Аsк = 0.785 см
3.1.12 Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та монтажу
Розрахунок складається в перевірці прийнятої арматури. При монтажі
та транспортуванні ферма сприймає навантаження від власної ваги та
зузусилля обтиснення при цьому в фермі виникають від’ємні згинаючи
моменти
б
a
P P
a б
. Рисунок 3.9 – Схема монтажа і розрахункові перерізи ферми
Згинаючи моменти від власної ваги ферми g1 при її підйомі визначаємо
з урахуванням коефіціента динамічності kd=1.4 складе:
g1=kd*g1n
q = 1.4*3.834 = 5.36 кН/м.
1
l3=2.9 l1=5.9 l2=6.0 l1=5.9 l3=2.9
g1
a)
А B
g1 g1
А
б) B
Рисунок 3.10 – Розрахункові схеми ферми при монтажі
2950
Наближено це навантаження прийнято рівномірно розподіленим . Для
обчислення моментів дію навантаження поділяємо на розрахункові ділянки
Визначаємо найбільші відємні моменти тобто на опорах А та В
Навантаження g1 знаходиться тільки в прогонах l1 ,l2
Визначаємо коефіціенти К1 , К2 , К3 за формулами
К1 = К2=2*(l1 +l2) (3.64)
2
К3 =К1 * К2- l 2 (3.65)
2
К1 = К2=2*(5.9+6)=23.8 . К3 =23,8*23,8- 6 =530,44
Визначимо вантажні члени N1 , N2 за формулою
3 3
N1= N2= g1*( l 1 + l 3)/4 (3.66)
3 3
N1= N2= 5.36*( 5.9 + 6.0 )/4=564.65 кН
Визначаємо момент на опорі В за формулою
K2 l2
M B1 * N1 * N2 (3.67)
K3 K3
23.8 6.0
M B1 *564.65 *564.65 18.95kH / м
530.44 530.44
Момент на опорі А дорівнює 0
2.Навантаження g1 знаходиться тільки на консолях l3
Момент на опорі А визначимо за формулою
g 2
1l 3
M A2 (3.68)
2
5.36* 2.92
M A2 65.36 кН*м
2
Для визначення момента на опорі В використаємо метод фокусів .
Коефіцієнти К2 , К3, визначаємо за формулами
К3=2*(1 + l1/l2) (3.69)
К3 =2+ l2/l1 *(2- 1/ К2) (3.70)
К2=2*(1 + 5,9/6)=3,97 ,К3 =2+6/5,9*(2-1/3,97)=3,78
Момент на опорі В визначимо за формулою
M (K
M A2 2 1)
B2 (3.71)
K2 K3
65.36(3.97 1)
M B2 12.94 кН*м
3.97 *3.78
Сумарні згинаючи моменти визначаємо за формулами
M A M A1 M A2 (3.72)
M B M B1 M B2 (3.73)
M A 0 (65.36) 65.36 кН*м M B 18.95 12.94 6.01 кН*м
Розрахунковим є переріз а-а на опрі А . Висота ферми в перерізі а-а
h=154.8 см
Визначаємо зусилля попереднього обтиснення бетона при розрахунку
ферми на його дію за формулою
P Asp sp * ( sp l1 ) 330 (3.74)
P 8.48* 1.1* (987 156.23) 330 309438H
де sp -коефіціент точності натягу ,який визначаємо за формулою
sp =1+ sp (3.75)
sp =1+0,1=1,1
l1 перші витрати , розраховані для найближчого перерізу
Ексцинтрисетет е визначаємо за формулою
е=h0-0.5*hf+MA/P (3.76)
5
е=1438-0,5*220-653,6*10 /309438,91=1116,78 мм
Розрахунок міцності нормального перерізу виконуємо з врахуванням
розрахункового опору бетону , відповідно до його передаточної міцності
Перевіряємо умову
Р<Rb*b*hf - RsAs (3.77)
Р<309438.91H < 21*250*220-280*1256=803320
Умова виконується , тому границя стиснутої зони проходить цілком в
нижній полиці і розрахунок виконуємо як для прямокутного перерізу
висотою h=1548 мм .
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою
Х=(Р-Rsc*As+RsAs’)/Rb*b (3.78)
Х=(309438.91+365*1520)/19.8*250=140.01
Тут Аs , так як стійкість арматури періодичного профілю нижнього
поясу не забезпечена. Приймаємо що X<XR , так як Х має мале значення .
Перевіряємо умову
Р*е<Rb*b*Х*(hо -0,5Х) (3.79)
5
309438,91*116,78<3455*10 Нмм<19,8*250*140,01(1438-
5
,5*140,1)=10055*10 Нмм
Умова виконується ,тобто міцність перерізу на дію попереднього
обтиснення в стадії виготовлення забезпечена
З’ясуємо чи в змозі сприйняти монтажні навантаження перерізи
елементів верхнього поясу 2-3 та 2’-3’ . Зусилля N яке виникає в цих
консолях при монтажі дорівнює 341,07 кН . Визначаємо необхідну площу
перерізу цих елементів за формулою
N * n
A (3.80)
0.8* (Rb 0.03* Rsc )
341.07*0.95*103
A 112.82 2
см
0.8*(29,7 0.03*365)
2
Прийнята площа перерізу верхнього пояса А=25*22=550 см , що
2
більше 112,82 см .Це значить , що прийнятий переріз достатній .
Визначаємо випадковий ексцинтрисетет еа =l/600 = 328,7/600 = 0,55 см.
еа = h/30 = 22/30 = 0.73 см приймаємо еа = ео = 1 см, що більше еа
=h/8=22/8=2.75см розрахункову довжину визначаємо за формулою
l0 =0.9*l (3.81)
l0 =0.9*328,7= 295,83 см
Найбільша гнучкість перерізу l0/h =295,83/22=13,45>4 ,тому необхідно
врахувати вплив прогина елемента на його міцність
Визначаємо площу перерізу арматури з умови міцності по формулі
N * n
As (3.82)
Rs * sc )
341.07 *103 * 0.95
As 8.95 2
см
365* (100) *1.15
As 8.95 2 2
см , що менше прийнятого раніше 4 Ø32 А-400 з Аs = 32,17 см .
Тому переріз взмозі витримати монтажне навантаження .
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір
найближчого до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в
якості несучого шару. З метою уточнення найменування грунтів основи для
всіх шарів знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку глинистих грунтів, що є
основою будівельного майданчику. Вихідні дані по кожному шару грунту
зведено в таблиці 4.1. Кількість та відстань між свердловинами при
інженерно-геологічному дослідженні показано на рисунку 4.1. Інженерно-
геологічний розріз будівельного майданчику зображено на рисунку 4.2.
21
Св.2
Св.3
Св.4
1 72500
Р А
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
116,450
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону середнього
ряду перерізом 0.4×0.6 м із забивних паль з навантаженнями: NІІ = 4551.84
кН; МІІ = 49.236 кН·м; QІІ = 14.15 кН (додаток 1).
Матеріали: а) клас бетону – С20;
розрахункові характеристики бетону згідно [22]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 11,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 0,9 МПа;
б) арматура: клас арматури – А240с, А400с ;
розрахункові характеристики арматури згідно [ 23]:
А240с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
А400с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 365 МПа; Rsw = 285
МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 355 МПа.
4.3 Розрахунок пальового фундаменту
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
- за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn + 0.2,
(4.5)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, так як будівля без
підвалу з підлогою по ґрунту, [26];
dfn = 0.78 м – нормативна глибина промерзання грунту, [1].
dр = 0.6·0.78 + 0.2 = 0.668 м.
Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –0.15 м. Глибина
стакану для колон перерізом 0.4×0.4 м приймається 0.6 м і товщиною
технічного зазору 0,05 м. Товщина ростверку нижче дна стакану приймається
попередньо 0.6 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на
продавлювання.
З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання
ростверка:
dр = 0.15 + 0.6 +0,05+ 0.6 = 1.4 м.
З округленням до 0.1 м приймаємо dр = 1.5 м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного
майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що
суглинок напівтвердий має невеликий опір і його необхідно прорізати; тверді
суглинки, що розташовані нижче, мають приблизно однаковий опір, і,
враховуючи їх невелику товщину, заглиблюємо палю в сьомий шар грунту на
0.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути:
lп 0,8+0,4+1,6+4,9+0,8+1,7+1,0-1,4+0,3 = 9.4 м.
Приймаємо палю С10-35 (довжиною 10 м, перерізом 35×35 см по
ДСТУ Б В.2.6-65:2008).
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема палі
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:
n
(4.6) Fd γ
c γCR R A U γcf fi h
i ,
i1
де γc, γCR, γcf = 1 при заглибленні паль дизель-молотом, згідно [25] ;
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.35·0.35 =
2
0.1225 м ;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4·0.35 = 1.4 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 11.2 м.
Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за таблицею 4.3 згідно
[25]: R = 10788 кПа.
fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [ 25].
Для всіх шарів грунту IL < 0
При Н1 = 2.15 м → f1 = 42.9 кПа..
Н2 = 3.8 м → f2 = 52 кПа;
Н3 = 5.8 м → f3 = 57.6 кПа;
Н4 = 7.25 м → f4 = 60.5 кПа;
Н5 = 8.1 м → f5 = 62.15 кПа;
Н6 = 9.35 м → f6 = 64.025 кПа;
Н7 = 10.7 м → f7 = 65.98 кПа.
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd = 10788·0.1225 + 1.4·(1.3·42.9 + 2·52 + 2·57.6 + 0.9·60.5 + 0.8·62.15 +
1.7·64.025 + 1·65.98) = 2097 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом,
тому визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним
станом:
NI = NII·γf = 4551.84·1.2 = 5462.21 кН;
МI = МII·γf = 49.236·1.2 = 59.08 кН;
QI = QII·γf = 14.15·1.2 = 16.98 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd,
(4.7)
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
Km = 1 + ΣМ/3·N,
(4.8)
Km = 1 + [59.08 + 16.98·(1.5 – 0.15)]/3·5462.21 = 1.005;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком.
n = 5462.21·1.005·1.4/2097 = 3.7 шт.
Приймаємо чотири палі у фундаменті та розташовуємо їх на
мінімальній відстані loc = 3·d = 3·350 = 1050 мм. Приймаємо звіси ростверка
0.15 м, що більше, ніж 0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.35 = 0.1025 м.
Визначаємо розміри ростверка в плані:
b = a = loc + d + 2·150 = 1050 + 350 + 2·150 = 1700 мм.
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.3.
Рисунок 4.4 – Схема розташування паль у фундаменті
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0,
(4.9)
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню, згідно [25];
3
γ0 = 20 кН/м – усереднена питома вага матеріала фундамента та грунту.
FI,р = 1.7·1.7·1.5·1.1·20 = 95.37 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p = 5462.21 + 95.37 = 5557.58 кН.
Обчислюємо сумарний розрахунковий момент:
ΣМI = МІ + QІ·hр = 59.08 + 16.98·(1.5 – 0.15) = 80,31 кН·м.
Діюче навантаження на одну палю:
max M l
N
N I
I o c .
2
min n loc
(4.10)
Nср = 5557.58/4 = 1389.4 кН < Fd/γk = 2097/1.4 = 1497.9 кН.
2
Nmin = 5557.58/4 – 80,3·0,6/2·0,6 = 1322.5 кН > 0.
2
Nmax = 5557.58/4 + 80,3·0,6/2·0,6 = 1456.3 кН < 1.2·Fd/γk = 1.2·2097/1.4 =
1797.4 кН.
Всі три умови виконуються.
4.3.1 Розрахунок арматури палі
З умови несучої здатності палі визначимо потрібну площу перерізу
повздовжньої арматури за формулою:
N - R * A
Аs
b палі
Rsс
(4.11)
Де N - повздовжне навантаження на обрізі фундаменту;
Rb - міцність бетона на стисканя;
Aпалi - площа перерізу палі ;
Rsc - розрахунковий опір повздовжньої арматури стисненню.
5462.21 - 8,5*0,1225
Аs 14,96см2
365
Приймаємо 4Ø28 А-400С, Аs=24,63см², згідно [23].
4.4 Визначення армування підошви фундаменту
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що
призма продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Ростверки під стінами цегляних і великоблокових будівель, що
спираються на залізобетонні палі, розташовані в один ряд, повинні
розраховуватися на експлуатаційні навантаження і на навантаження, які
виникають в період будівництва.
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема паль у фундаменті
Розрахунковий згинаючий момент для кожного перерізу визначається
як сума моментів від реакцій паль та від місцевих розрахункових
навантажень, прикладених до консольного звісу по один бік від розглянутого
перерізу.
Mai Pnxi Moa
(4.12)
Mab Pn yi Mob
(4.13)
Де M ai , M ab - згинаючі моменти від місцевого навантаження;
PI-I = N/A + Mf·(H – h1)/Wf·H;
(4.14)
Mf = M + Q·H,
(4.15)
де M, Q – розрахункові момент і поперечна сила, які діють на фундамент;
Н – висота фундамента;
Рмах = 5462,21/1.7·1.7 + 49,23·(1,35 – 0.5)/0.82·1.35 = 2824,63 кПа.
qpl 2824,63 /1,71,42
M11 123,57 кН.;
8 8
M11 2824,630.325123,57 582,6кНм.;
M 3
A ai 582,610
s 38,53см;
0.9haRs 0.90,55365(100)
q l 2824,63 /1,7 0.3252
p
M 22 63,05кНм.;
2 2
M22 2824,630,25 63,05 643,1кНм ;
Mbi 643,1103
As 46,4см²;
0.9haRs 0.90,55365(100)
2
Приймаємо арматуру: 9Ø28 А-400 Аs = 55,02 см з кроком 200 мм. [23] .
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5Ø28 А-300 з кроком 200 мм. [23].
4.5 Армування підколонника та його стаканної частини
Переріз підколонника приводимо до двутаврового. Визначаємо діючі
зусилля в перерізі 1-1 (рисунок 4.4):
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема підколонника фундамента
Рисунок 4.7 - Переріз 1-1 та приведений переріз
b=0.45м; h=1,0 м; hf=hf`=0.225м bf=bf`=1.0м; a=а'=0,04м; h0=0,96м;
= a`/h0=0,04/0,96=0,041
М1-1 = 59.08 + 16,98 ·0.5 = 67,57 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 67,57/5462,21 = 0.012 м.
e = e1 + h/2 – a = 0.012 + 1,0/2 – 0.04 = 0.472 м.
x = N1-1/Rb·h'f = 5462,21/8.5·0.225 = 2856,1 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
N1-1·e = 5462,21·0.472 = 2578,2 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) =
3
11.5·1.0·0.225·(0.96 − 0.5·0.225)·(10 ) = 1619,9 кН·м.
Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз
розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного
перерізу арматури складе:
As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's).
(4.16)
3 2
As = A's = 5462,21·10 ·[472 – (960 – 0.5·2856,1)]/365·(960 – 40) = -1072 мм .
Приймаємо арматуру з конструктивних вимог по
2
As=A's=0,002·b·h0=0,02·1.0·0,96=0,0192 см
2
Приймаємо 4Ø10 А-400, As = 3.14 см .
Поперечна арматура стакана розраховується на дію згинаючого момента
по косому перерізу. Ексцентриситет прикладання зусилля N відносно
нижньої грані колони:
е = (59,08 + 16,98·0.55)/5462,21 = 0.012 м.
Так як е = 0.012 м > hк/6 = 0.4/6 = 0.06 м, то армування стакану виконують за
формулою:
As = A's = (М+Q·yст-0.5hк· N)/Rs·Σzі.
(4.17)
As = A's = (59,08+16,98·0.65-0.5·0.4· 5462,21)/365·0.2<0.
Приймаємо конструктивно поперечну арматуру Ø8 А-240, згідно [ 23].
Визначаємо розрахункові зусилля в перерізі 5-5 при γf >1 :
M1=M+Q*hh ,
(4.18)
M1=59,08+16,98*0,85= 73,51 кН*м ,
N1=N= 5462.21 кН.
Розміри коробчастого перерізу стаканної частини приводимо до
еквівалентного двотаврового .
b1=0,45 м; bf= b’f=1,0 м; hf= h’f=0,225 м; h=1,0 м; a=a’=0,04 м; h0=0,96 м;
a 0,04
0,041.
h0 0,96
Рисунок 4.8 – Конструювання підколонника та ростверку
Визначаємо ексцентриситет прикладання зусиль :
е1=73,51/5462,21= 0,013 м.
Перевіримо чи може полиця сприйняти момент:
Мп = Rb*b’f*h’f *( hо -0,5* h’f) > N1 *е ,
3
(4.18) Мп = 11,5*10 *1,0*0,225*(0,96-0,5*0,225)=
1619,9 кН*м > N1 *е=65,54 кН*м.
Умова виконується — нульова лінія проходить в полиці, переріз
розраховуємо, як прямокутний шириною b=bf=1,0 м.
Прийняте симетричне армування.
Відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N :
e=e1+0,5h-a,
(4.19)
e=0,013+0,5*1,0-0,04=0,473 м.
_
R *b * h (1 0,5 )
AS= A' b 0 * n n n
S , (4.20)
RS 1
5462,21
n 0,63 ,
8,5*103 *1,70* 0,85
5462,21* 0,413
n 0,31,
11,5*103 *1,7 * 0,852
11,5*1.0*0,85 0.31 0.63(1 0.5*0.63)
As * 0
365 1 0.06
5462,21
n 0.66
8,5*103 *1.0 * 0,96
5462,21* 0.473
n 0.33
11,5*103 *1.0 * 0,962
` 11,5*1.0 * 0,96 0.33 0.63(1 0.5* 0.31)
As As * 0.004м2 0
365 1 0.041
Відповідно до конструктивних вимог: AS=
A'S 0,0005*b * ho 0,0005*100*96 4,8см2
2
Прийнято з кожного боку підколонника 4 Ø14 А-400С , АS=6,16 см , згідно
[23].
Поперечне армування підколонника визначаємо за розрахунком на
момент від діючих зусиль відносно осі, яка проходить через точку повороту
колони. Перевіряємо умову:
h 0,4
0,5hc 0,5*0,4 0,2м e1 0,0014 c 0,07м .
6 6
Умова не виконується, в цьому випадку хомути ставимо конструктивно [
23].
2
Приймаємо діаметр для сіток стакану Ø8 А-240С, АS=0,503 см .
4.6 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування.
Для цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним
розрізом (рисунок 4.9). По вісі фундамента зліва будують епюру природного
тиску грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg
обчислюють в характерних точках за формулою:
n
σ z g γ i h i ,
i1
(4.21)
3
де γі – питома вага грунту, кН/м ;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 17.3·0.8 = 13.84 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 13.84 + 14.9·0.4 = 19.8 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 19.8 + 18.64·1.6 = 49.62 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 49.62 + 19.62·4.9 = 145.76 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 145.76 + 19.13·0.8 = 161.06 кПа;
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 161.06 + 19.62·1.7 = 194.41 кПа;
σzg7 = σzg6 + γ7·h7 = 194.41 + 20.11·2.8 = 250.72 кПа;
σzg0 = σzg6 + γ7·h'7 = 194.41 + 20.11·1.0 = 214.52 кПа.
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового
тиску. Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0.
(4.22)
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного
фундаменту. Для побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі
проводимо пряму лінію під кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.9):
3 h3 4 h 4 5 h5 6 h6
7 h7
cp
h
3 h 4 h5 h6 h7
23.711.3 24.12 4.9 23.56 0.8 23.9 1.7 23.521
23.92.
1.3 4.9 0.81.7 1
Рисунок 4.9 – Типовий геологічний розріз
γ h γ
G γ V 1 1 2 h 2 γ3 h3 γ4 h 4 γ5 h5 γ6 h 6 γ7 h 7
грунту гр гр Vгр
h h h h h h
1 2 3 4 5 6 h 7
17.3 0.8 14.9 0.4 18.641.6 19.62 4.9 19.13 0.819.621.7 20.111
0.8 0.4 1.6 4.9 0.81.7 1
124.2 2379 кН.
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф.= 2·l·tg(φcp/4) + 3·d + 2·0.5·d = 2·9.7·tg(23.92/4) + 3·0.35 + 2·0.5·0.35 =
3.43 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·(1.7·1.7·0.6 + 1.2·1.2·0.75) = 24·2.81 = 67.54 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 4·24·0.35·0.35·9.7 = 4·24·1.19 = 114.07 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 + h'7) =
3
= 3.43·3.43·(0.8 + 0.4 + 1.6 + 4.9 + 0.8 + 1.7 + 1) = 131.77 м .
3
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 131.77 – 2.81 – 4·1.19 = 124.2 м .
ΣN = 4551.84 + 67.64 + 114.07 + 2379 = 7112.55 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 7112.55/3.43·3.43 = 604.56 кПа.
Р0 = 604.56 - 214.52 = 390.04 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця
4.2).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0,
(4.23)
де α – коефіцієнт, що визначається за [25] в залежності від відносного
заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei,
(4.24)
де β = 0.8, [25].
Таблиця 4.2 – Розрахунок осадки фундамента
ξ α
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0.000 0.0 1.0 214.52 390.04
382.22 68.6 19600 1.07
1 0.686 0.4 0.96 227.98 374.4
343.22 68.6 19600 0.96
2 1.372 0.8 0.8 241.44 312.03
288.44 42.8 19600 0.5
3 1.8 1.05 0.679 264.52 264.84
231.49 68.6 19600 0.65
4 2.486 1.45 0.508 278.31 198.14
172.79 68.6 19600 0.48
5 3.17 1.85 0.378 292.11 147.44
129.69 68.6 19600 0.36
6 3.858 2.25 0.287 305.9 111.94
99.27 68.6 19600 0.28
7 4.544 2.65 0.222 319.7 86.59
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, кПа
Середнє
значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Товщина
елементарного
шару hі, см
Значення мо-
дуля деформації
грунта Еі, кПа
Осадка Si, см
77.43 68.6 19600 0.22
8 5.23 3.05 0.175 333.49 68.26
61.83 68.6 19600 0.17
9 5.916 3.45 0.142 347.29 55.39
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 4.69 см≤ ΣSu =.8 см, [25].
4.7 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має
наступний вигляд:
Рисунок 4.11 – Розрахункова схема палі при дії транспортних
навантажень
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
2
M = q0·l /8.
q0 = P/l = 30.411/10 = 3.04 кН/м;
Власна вага палі складає Р = 30.411 кН.
2
М = 3.04·5.8 /8 = 12.78 кН·м.
h01 = 350 – 30 = 320 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами
(3.5) – (3.8).
5 2
А0 = 12.78·(10 )/8.5·(100)·35·32 = 0.031 → ξ = 0.031 → η = 0.985.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
5 2
Аs = 12.78·(10 )/365·(100)·0.985·32 = 1.11 см .
Отже, прийнята арматура 2Ø20 А-400C в змозі сприйняти
2 2
транспортні навантаження (As = 6.28 см > 1.11 см ), згідно [ 23].
5.1 Технологічна карта на влаштування цегляної кладки
5.1.1 Вихідні дані
Необхідно розробити технологічну карту на виконання кам’яних робіт
громадської будівлі. Технологічна карта розробляється на влаштування
цегляної кладки з керамічної цегли М75 товщиною 510, 380, 120 мм на
цементно-піщаному розчині марки 50.
До складу робіт, що розглядаються картою, включено: заготівельні,
транспортні та монтажо-укладальні процеси.
5.1.2 Організація і технологія процесу
Процес цегляної кладки складається з таких операцій: установлення і
перестановлення порядовок і причалки; подавання і розкладування цегли і
розчину; укладання цегли у верстові ряди і забутку; рубання і обтісування
цегли; розшивка швів; контрольно-вимірювальні операції.
Порядовки встановлюють під нівелір на всіх кутах, примиканнях і
перетинаннях стін, а також через кожні 12 м на їхніх прямих ділянках. На
порядовки за допомогою нівеліра, гнучкого водяного рівня виносять
позначки низу віконних прорізів, перемичок, перекриттів і покриттів
сходових площадок та інших елементів, монтаж яких пов’язаний з кладкою
стін та перегородок.
Причалку натягують між повзунками порядовок і переміщують за
ходом кладки вгору, для чого пересувають повзунки. Під час кладки
зовнішніх верстових рядів причалку натягують для кожного ряду, а
внутрішніх – через кожні два-три ряди. Щоб причалка не провисала, під неї
між порядовками через кожні 4…5 м укладають на розчині маякові цеглини,
на кожну з них на ребро кладуть цеглини і затискують між ними причалку.
Для кладки зовнішнього верстового ряду цеглу розкладають на
внутрішній половині конструктивного елемента, для внутрішнього
верстового ряду – на зовнішній, а для забутки – на одному з верстових рядів.
Розкладання ведуть купками по дві цеглини паралельно граням конструкції
або під кутом до них для ложкових
рядів і перепендикулярно до осі до поперечикових. На стінах у ½
цеглини завтовшки всі купки розкладають паралельно граням стіни.
У процесі виконання полегшеної кладки стін цеглу для кладки
зовнішньої версти розкладають на внутрішній, а для кладки внутрішньої – на
зовнішній версті.
Розчин на стіну подають і розстилають грядками 2…2.5 см завтовшки,
23…24 см завширшки під поперечиковий ряд (під 5 цеглин) і 10…11 см – під
ложковий ряд (під 3 цеглини), відступаючи від краю стіни на 1 см для кладки
під розшивку (повний шов) і на 2…3 см – впустошовку (пустий шов); під
забутку розстиляють розчин за її шириною. Грядку-постіль вирівнює муляр
комбінованою кельмою під час кладки.
Способи укладання цегли залежать від положення цегли у ряду, її
вологості, форми швів, пластичночті розчину і пори року.
Кладку під розшивку з повним заповненням швів ведуть способом
уприсик з підрізкою. Використовують розчин пластичної консистенції
(рухливість 12…13 см за осіданням стандартного конуса).
Муляр відповідною гранню цеглини, яку тримає під нахилом, загрібає з
постілі частку розчину, достатню для створення вертикального шва, і
притискує її і цеглу до цеглини, що укладена раніше, одночасно осаджуючи її
під причалку. Розчин, що витискується на лицьову поверхню стіни,
підрізаються кельмою.
Способом упритиск з повним заповненням вертикальних і
горизонтальних швів (розчин рухливістю 8…9 см) кладуть верстові ряди
суцільних стін, які несуть значні навантаження, а також верстові ряди
полегшеної кладки. Муляр кельмою підбирає з постілі частку розчину й
одночасно притискує її і чергову цеглину до тієї, шо укладена раніше, і в ту
саму мить рухом угору витягує кельму з утвореного вертикального
поперечного шва. Горизонтальний шов ущільнюють при підведенні цеглини
натиском руки під причалку і легким постукуванням по ній ручкою кельми.
Розчин, що виступив на лицьову поверхню кладки, підбирають, і шов за
необхідністю розшивають.
Спосіб уприсик, що застосовують при кладці впустошовку,
відрізняється від ладки вприсик з підрізкою розчину тільки тим, що постіль
під верстові ряди роблять трохи вужчою і цеглу кладуть без допомоги
кельми.
Цеглу в забутку кладуть способом упівприсик. При цьому муляр
укладає на розчин одночасно по дві цеглини і майже плиском загрібає з
відстані 6…8 см від цгли, що укладена раніше, незначну його кількість –
достатню для створення неповного вертикального шва, і потім осаджує їх,
стежачи за тим, щоб поверхні укладених цеглин були на одному рівні з
верстовими рядами. Частково незаповнені вертикальні шви заповнюють при
розстиланні розчину під черговий ряд кладки.
Для перев’язування швів потрібна неповномірна цегла (чвертки,
половинки і тричвертки). Готують їх під час роботи: спочатку муляр вістрям
молотка-кирочки або ребром комбінованої кельми робить насічки на двох
протилежних гранях цеглини, потім різким ударом молотка-кирочки чи
кельми відколює намічену частину. Більш складне рубання цегли виконують
на спеціальних верстатах. Обколювання цегли вручну роблять при кладці
фігурних елементів будівлі.
Розшивання швів обумовлюється проектом. Виконують ритмічно через
кожні три-чотири ряди кладки до зчіплення розчину. Починають її з
вертикальних швів кладки після протирання лицьової поверхні.
Контрольно-вимірювальні операції під час зведення конструкцій
систематично контролюють прямолінійність та вертикальність поверхонь,
прорізів і кутів кладки, горизонтальність рядів, правильність перев’язування і
товщину швів, факт армування, щоб оперативно ліквідувати виявлені
причини браку або відхилення від прийнятої технології чи проекту.
Вертикальність поверхонь, кутів і прорізів контролюють виском не
рідше двох разів на кожний метр висоти кладки. Відхилення від
вертикальності поверхонь і кутів не повинно перевищувати 10 мм на один
поверх і 30 мм усієї будівлі. Відхилення рядів кладки від горизонталі
допускається не більше ніж 20 мм на 10 м довжини стіни.
Горизонтальність рядів кладки і відповідність їх позначок проектним
контролюють нівеліром кілька разів по ходу кладки стін кожного поверху.
Крім того, не рідше двох разів на 1 м висоти положення рядів кладки
перевіряють рівнем-правилом.
Товщину швів контролюють, періодично замірюючи висоту п’яти-
шести рядів кладки і вираховуючи середнє її значення.
5.1.3 Вимоги до якості і приймання робіт
Роботи по облицюванню будівлі цеглою повинні проводитися тільки за
наявності повного комплекту затвердженої документації.
Контроль якості облицювальних робіт повинен здійснюватися
спеціальними службами будівельних організацій.
При вхідному контролі робочої документації проводиться перевірка її
комплектності і достатності технічної інформації, що міститься в ній, для
виробництва облицювальних робіт. При вхідному контролі цегли, цементно-
піщаного розчину, теплоізоляційних матеріалів і анкерів перевіряється
відповідність цих виробів стандартам, наявність сертифікатів відповідності,
гігієнічних і пожежних документів, паспортів і інших супровідних
документів.
Кожна партія будівельних матеріалів, що поставляються на
будмайданчик, повинна відповідати наступним вимогам, [28,30,31]:
- цегла:
а) відбитості і притупленості кутів і ребер, шороховатості, тріщини і інші
пошкодження на лицьових поверхнях не допускаються;
б) на лицьовій поверхні не повинно бути відколів, плям і інших дефектів,
видимих на відстані 10 м на відкритому майданчику при денному освітленні;
в) колір, малюнок рельєфу і інші показники зовнішнього вигляду
лицьової поверхні виробів повинні відповідати затвердженому в
установленому порядку зразку-еталону;
г) наявність глини, піску, вапна і сторонніх включень розміром понад 5
мм на лицьовій поверхні не допускаються, в зламі допускається в кількості
не більше 3;
д) відхилення, що допускаються, від номінальних розмірів і показників
зовнішнього вигляду лицьової поверхні цеглини не повинні перевищувати на
одному виробі величин, вказаних в таблиці 5.1;
При проведенні вхідного контролю необхідно переконатися в наявності
актів на приховані роботи для підготовки робіт під облицювання.
Таблиця 5.1 – Допустимі відхилення для цегли
Відхилення для цегли
Найменування показників керамічного
силікатного
лицевого
Відхилення від розмірів, мм, не більш: - по
± 4 ± 2
довжині
- по
± 3 ± 2
ширині
- по
-2;+3 ± 2
товщині
Неперпендикулярність граней і ребер цегли і
каменя, відносно до довжини 120 мм, мм, не 2 -
більш
Непаралельність граней, мм, не більш - +2
Непрямолінійність лицьових поверхонь і
ребер, мм, не більш: 3 -
- по ложку
- по тичку 2 -
Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм,
- 3
шт.
Відбитості, притупленості ребер завглибшки
1 3
від 5 до 10 мм, шт.
Шорсткості або зрив грані глибиною, мм - 5
Тріщини на всю товщину виробу
- 1
протяжністю до 40 мм, шт.
Окремі посічки шириною не більше 0,5 і
2
завдовжки до 40 мм на 1 дм лицьової 2 -
поверхні, шт., не більш
Операційний контроль здійснюється в ході виконання технологічних
операцій по влаштуванню цегляної кладки облицювання для забезпечення
своєчасного виявлення дефектів і вживання заходів по їх усуненню і
попередженню.
При операційному контролі якості перевіряється дотримання технологій
виконання робіт, відповідність виконання робіт робочим кресленням,
будівельним нормам, правилам, стандартам. Основним документом при
операційному контролі є [28,29], який встановлює вимоги, дотримувані при
виконанні цегляних робіт і вказані в таблиці 5.2
Таблиця 5.2 - Вимоги до виробництва по влаштуванні цегляних робіт
Граничні Контроль (метод,
Технічні вимоги відхиле- об'єм, вид
ння, мм реєстрації)
Допустимі неспівпадання профілю на стиках Вимірювальний,
архітектурних деталей і швів, мм: керамічними, не менше 5
-
склокерамічними і іншими виробами в зовнішньому вимірювань на 50
2
облицюванні - до 4 - 100 м поверхні
Нерівності площини (при контролі двометровою або на окремій
рейкою), мм: ділянці меншої
-
керамічними, склокерамічними і іншими виробами в площі в місцях,
зовнішньому облицюванні - до 3 виявлених
суцільним
Відхилення ширини шва облицювання керамічними,
візуальним
склокерамічними і іншими виробами (внутрішньому і ± 0,5
оглядом, журнал
зовнішньому облицюванню)
робіт.
Облицьована поверхня відхилення від вертикалі (мм Не
на 1 м довжини): керамічними, склокерамічними і більше 5
Вимірювальний,
іншими виробами в зовнішньому облицюванні - 2 на поверх
не менше 5
Відхилення розташування швів від вертикалі і вимірювань на 50
горизонталі (мм на 1 м довжини) в облицюванні, мм:
- - 70 м2 поверхні.
керамічними, склокерамічними і іншими виробами в
зовнішньому облицюванні - до 2
Результати операційного контролю фіксуються в журналі виробництва
робіт.
При приймальному контролі проводиться перевірка якості виконаних
робіт з складанням актів огляду прихованих робіт.
Таблиця 5.3 - Перелік технологічних процесів, що підлягають контролю
Найменуван
Техноло
ня
гічні
технологічн Час Відповіда-
№ Предмет Спосіб характе
их процесів, проведення льний за
п/п контролю контролю ристики
що контролю контроль
оцінки
підлягають
якості
контролю
1 2 3 4 5 6 7
Вимірювальний.
Лінійка Л-150
-2; +3
по ДСТУ 427- В процесі
Майстер, мм
Відхилення 95*. виконання
виконроб
товщини швів Горизонтальний. робіт
Вертикальний, -2; +2
журнал робіт мм
Відхилення
поверхні і кутів
10
кладки: на один Вимірювальний. В процесі
Майстер,
поверх; Геодезична виконання
виконроб
на будівлю виконавча схема робіт
більше двох 30
поверхів
Цегляна
1 Відхилення
кладка Вимірювальний В процесі
рядів кладки від Майстер,
. Геодезична виконання 15 мм
горизонталі на виконроб
виконавча схема робіт
10 м довжини
Нерівності
вертикальної
поверхні кладки Технічний В процесі
Майстер,
при накладенні огляд, журнал виконання 10 мм
виконроб
рейки робіт робіт
довжиною
2 м
Правильність Технічний
В процесі
перев'язки швів, огляд, Майстер, Суцільн
виконання
їх товщина і вимірювальний, виконроб ий
робіт
заповнення журнал робіт
Після
Зовнішній закінчення
вигляд Візуальний, робіт по Майстер, Суцільн
облицьованої журнал робіт виконанні виконроб ий
поверхні облицюван-
ня
5.1.4 Вимоги техніки безпеки і охорони праці
Всі робітники, зайняті на цих роботах, повинні пройти ввідний
інструктаж і інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, при роботі з
механізмами, інструментами, матеріалами, а також повинні бути навчені
безпечним методам і прийомам робіт із застосуванням навісних майданчиків
згідно вимогам інструкцій заводу-виготівника і інструкції по охороні праці.
Ділянки робіт і робочі місця повинні бути забезпечені необхідними
засобами колективного і індивідуального захисту працюючих (будівельні
каски, запобіжні пояси, окуляри, рукавиці і так далі), первинними засобами
пожежогасінні, а також засобами зв'язку, сигналізації і іншими технічними
засобами забезпечення безпечних умов праці.
Укладання цеглини на піддоні повинне проводитися «ялинкою» або
іншим способом, що забезпечує стійкість пакету в процесі транспортування.
Навантаження цегли навалом (накиданням) і вивантаження його скиданням
забороняється.
Під час транспортування і подачі цегли до робочого місця повинні бути
прийняті заходи, що забезпечують її збереження від механічних пошкоджень
і забруднення.
Необхідна якість навісних майданчиків повинна забезпечуватися
будівельними організаціями шляхом здійснення комплексу технічних і
організаційних заходів відповідно до вимог [28,30,31].
Експлуатація навісних майданчиків після їх монтажу може бути
допущена тільки після їх випробування протягом 1 год статичним
навантаженням, що перевищує нормативну на 20 %.
Допуск робочих до виконання робіт з навісних майданчиків
дозволяється після огляду виконробом або майстром спільно з бригадиром
справності несучих конструкцій навісних майданчиків.
За станом всіх конструкцій майданчиків встановлюється систематичне
спостереження. Щодня після закінчення робіт навісні майданчики
очищаються від сміття. Стан майданчиків щоденний перед початком зміни
перевіряється майстром і бригадиром.
В процесі експлуатації навісних майданчиків повинне проводитися
систематичне спостереження за станом всіх з'єднань, настилів і огорож, а
також навішування і кріплення навісних майданчиків. У всіх випадках
виявлення деформацій елементів майданчиків, порушення стійкості і інших
дефектів робота з навісних майданчиків повинна бути припинена до
виправлення і повторного їх приймання.
Підіймання і спуск людей проводиться по сходах з комплеку
майданчика . У місцях підйому людей на майданчики повинні бути
розміщені плакати з вказівкою схеми розміщення і величин навантажень, що
допускаються, а також схеми евакуації працівників у разі виникнення
аварійної ситуації.
Перед перестановкою навісних майданчиків на іншу захватку вони
повинні бути звільнені від матеріалів і тари, а робочі повинні перейти на
вказаних виконробом або майстром місця безпеки.
Все будівельне сміття повинне віддалятися в спеціально підготовлені
контейнери. Не допускається скидати його без спеціальних пристроїв.
Ділянки робіт і підходи до них в темний час доби повинні бути
освітлені відповідно. Освітленість робочих місць повинна бути рівномірною,
без сліпучої дії освітлювальних пристосувань на працюючих. Виробництво
робіт в неосвітлених місцях не допускається.
Робочі місця і проходи до них розташовані на висоті більше 1,3 м і на
відстані менше 2 м від межі перепаду по висоті, повинні бути захищені
запобіжними або страхувальними захисними огорожами, а при відстані
більше 2 м - сигнальними огорожами. За відсутності огорож робочі повинні
мати запобіжні пояси, що закріплюються за вказаних виконробом або
майстром змонтовані конструкції або інші елементи, при цьому повинен бути
оформлений наряд-допуск.
При виконанні робіт на висоті внизу, під місцем робіт, необхідно
виділити небезпечні зони. Виконання робіт по одній вертикалі заборонені.
5.1.5 Технологічні розрахунки
Для виконання робіт по влаштуванні цегли використовується
комплексна бригада у складі муляра 5 розряду і муляра 3 розряди, що
виконують комплекс робіт по влаштуванні стін з навісних майданчиків.
Витрати праці і машинного часу розраховуються по «Єдиних нормах і
розцінках на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи» і
представлено в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 - Калькуляція витрат праці і машинного часу
На од. На весь
виміру об’єм
Роботи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
№ процесу
§ ЕНиР
Од. виміру
Об’єм робіт
Норма часу, люд.-год
маш-год
Розцінка, грн
Ттрудоєм-кість, люд.-год
маш-год
Зарплата, грн
Склад ланки робочих, їх
кваліфікація та кількість
Установка і Машиніст крана
Е 6-3, 0,24 0-17,9 3,6 2-68,5 5роз.-1чол
1 перестановка шт 15
таб1,№1 0,08 0-06 1,2 0-90 Тесля 4роз.-1чол
майданчиків Тесля 2 роз.-2чол.
Машиніст 5
Е 1-7 № Подача - приймання 3 0,65 0-41,6 11,40 7-3 . роз-1чол.
2 1 м 17,55
9 розчину 0,33 0-29,6 5,79 5-19,8 Стропальник 2
роз-2 чол.
Машиніст 5 роз-
100
Е 1-7 № Подача цегли на 0,84 0-53,5 6,3 4-01,3 1чол.
3 0 7,5
1 піддонах 0,42 0-38,1 3,15 2-85,8 Стропальник 2
шт. роз-2 чол.
Е 3-12 Цегляна кладка 2 0,51 76,5 Муляр 5 роз-1чол
4 1 м 250 0-36,5 54-75
№ 3 завтовшки 380 мм - - Муляр 3 роз-1чол
100
Е 3-21 Закладення чвертей 3,9 11,7
5 шт. 6 2-73 8-19 Муляр 3 роз-1чол
№ 14 цеглою - -
цегли
Е 3-19 2 0,25 37,5 Муляр 5 роз-1чол
6 Розшивання швів м 250 0-19,8 29-7
Б, а - -
147 212-
Всього
10,14 98,4
5.1.6 Техніко-економічні показники:
- трудовитрати на влаштування цегляної кладки , люд.-год…………147
- витрати машинного часу маш.-год.......................................................10,14
2
- трудомісткість кладки 1 м , люд-год..................................................1,47
- тривалість виконання робіт, змін..........................................................13
5.2 Загальні рішення по організації будівництва
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [32] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
- загальна – 18;
- підготовчий період – 3;
- передача обладнання в монтаж – 10-14;
- монтаж обладнання – 6/11-16.
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5– Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ Одиниці Загальна
Робота, формула підрахунків 1-а ділянка 2-а ділянка
п/п виміру кількість
1 2 3 4 5 6
Роботи підготовчого періоду
2
1 Планування майданчика м 10670 10670
2 Влаштування тимчасових будівель і
споруд
2
а) навіс м 50 50
б) туалет очко 4 2х2
в) душова ріжок 4 2х2
3 Влаштування тимчасового водогону м.п. 548 548
4 Влаштування тимчасової каналізації м.п. 220 220
5 Влаштування тимчасових доріг м 432 432
6 Влаштування тимчасового м.п. 483 483
електроосвітлення
7 Влаштування слабострумних мереж
а) радіо м.п. 300 300
б) телефон м.п. 300 300
8 Влаштування тимчасової огорожі м.п. 483 483
майданчика
Підземні роботи
3
1 Розробка грунту бульдозером м 823.88 823.88
3
2 Розробка грунту екскаватором у м 1176.4 550.09 626.31
відвал
3
3 Зрізка недобору грунту м 82.35 38.51 43.84
механізованим способом
4 Монтаж збірних залізобетонних шт. 56 28 28
фундаментів під колону
5 Монтаж збірних залізобетонних шт. 20 10 10
фундаментів під фахверкову колону
9 Монтаж збірних залізобетонних шт. 87 20 22
фундаментних балок
3
10 Зворотня засипка грунту механізо- м 948.38 437.71 510.67
ваним способом з пошаровим
ущільненням
Влаштування бетонної основи під підлогу
2
1 Ущільнення грунту щебенем м 5148 2376 2772
Продовження таблиці 5.5
1 2 3 4 5 6
2
2 Влаштування оклеєчної м 5148 2376 2772
гідроізоляції
2
3 Влаштування підстилаючого шару м 5148 2376 2772
із щебеню
2
4 Влаштування бетонної силової м 5148 2376 2772
плити товщиною 100 мм
Монтаж конструкцій каркасу
1 Монтаж збірних залізобетонних шт. 30 14 16
колон крайнього ряду
2 Монтаж збірних залізобетонних шт. 35 7 8
колон середнього ряду
3 Монтаж збірних залізобетонних шт. 20 10 10
фахверкових колон
3 Монтаж збірних залізобетонних шт. 26 12 14
підкранових балок
4 Монтаж елементів покриття
а) збірних залізобетонних шт. 45 21 24
крокв’яних ферм
б) збірних залізобетонних плит шт. 286 132 154
покриття
5 Монтаж збірних залізобетонних
стінових панелей
а) площею до 10 м2 шт. 451 219 232
б) площею більше 10 м2 шт. 22 11 11
6 Монтаж металевих віконних блоків шт. 66 30 36
7 Монтаж металевих вертикальних шт. 8 4 4
зв’язків
8 Монтаж залізобетонної рами воріт шт. 6 3 3
Влаштування покрівлі
2
1 Влаштування оклеєчної м 5148 2376 2772
пароізоляції в 2 шари
2
2 Укладка плитного утеплювача м 5148 2376 2772
2
3 Влаштування цементної стяжки м 5148 2376 2772
товщиною 20 мм
2
4 Влаштування рулонної покрівлі з м 5148 2376 2772
руберойду в 3 шари
Влаштування підлоги
2
1 Влаштування бетонної підлоги м 5148 2376 2772
Опоряджувальні роботи
2
1 Фарбування фасаду вапном м 3484.8 3484.8
2 Влаштування відмостки м 288 288
2
3 Фарбування поверхні всередині м 8632.8 4071.6 4561.2
приміщення вапном
2
4 Фарбування масляними фарбами м 2660 1210 1450
металевих поверхонь
2
5 Засклення віконних блоків м 475.2 216 259.2
Монтаж технологічного обладнання
Продовження таблиці 5.5
1 2 3 4 5 6
1 Монтаж технологічного обладнання грн. 49038 22633 26405
Наладка і пуск технологічного обладнання
1 Наладка і пуск технологічного грн. 5395 2490 2905
обладнання
Внутрішні санітарно-технічні роботи
1 Внутрішні санітарно-технічні грн. 15073 6957 8116
роботи
Внутрішні електро-технічні роботи
1 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 46472 8116 9469
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними
– підземні роботи. Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та
монтують конструкції каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають
влаштування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні
санітарно-технічні та електро-технічні роботи. Після того, як покрівлю
влаштовано, виконують внутрішні опоряджувальні роботи, а потім –
влаштування підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску
технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані.
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних
машин. В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного
циклу і монтаж конструкцій каркасу.
Розробка траншей під фундаменти та зрізка недобору грунту
здійснюються за допомогою екскаватора марки ЭО-3111А. Колони,
підкранові балки та елементи покриття монтуються краном КТА-21. Стінові
панелі монтуються краном КС-4362.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для
перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт.
Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення
безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-
який період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними
дорогами, які призначені для руху транспорту в період будівництва і
складають єдину транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву
схеми руху. До початку робіт по спорудженню підземної частини будинків
під’їзди до них повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і
розташування доріг в плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії
монтажних і завантажувально-розвантажувальних механізмів, складам,
майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На
тупікових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні
майданчики. Такі майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках
постійних існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо
розташування тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо
біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна,
для механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий
день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації.
Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій,
роботи розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції
виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів
робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять
робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні
залізобетонні конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що
знаходиться на відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та
щебінь доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на
відстані 15 км від будівельного майданчика. Всі інші матеріали
доставляються також автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на
відстані 5 км від будівельного майданчика.
5.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт.
Поточним методом будівництва називається такий метод, при якому бригади
робітників постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і
будівельних машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально
сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний
метод є прогресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на
складові процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці
процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або
захватки) і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того,
щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі,
тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким
чином: будівля розбивається на дві ділянки по деформаційним швам і
роботи проектуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись
графіка будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується
метод окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується
окремими потоками, диференційованими по групам будівельних процесів,
які виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку,
які відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі параметри
ув’язуються між собою в єдиний потік комплекса робіт. Включати в потік всі
будівельні процеси не обов’язково. Крок потоку між окремими процесами
може бути не однаковим.
5.2.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні
машини: бульдозер ДЗ-42; екскаватор ЭО-3111А. Монтаж конструкцій
каркасу виконується баштовим кранами КС-8162 та КС-4362. Для
перевезення великогабаритних конструкцій використовується
спеціалізований автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л зі змінними
напівпричепами: панелевозом, колоновозом, фермовозом. Сипучі матеріали
перевозяться автосамоскидами марки ЗИЛ ММЗ-555. Бетонна суміш
перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.
5.2.6 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат
при будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та
механізовані установки:
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по
спеціальним шлангам до місця укладання;
-фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування,
перетирання, розмішування масляних фарб;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних
та вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 –
використовують при монтажі конструкцій для зварювання закладних
деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
-самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту;
-установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю
бітумних мастик при виконанні покрівельних робіт;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування
фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів.
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок складських майданчиків
Таблиця 5.6 – Розрахунок майданчика складів
Необхід- Коефіці- Запас
ність єнти матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Рубе-
1 103 шт 1334 12.9 1.1 1.3 10 14.3 184.5 25 7.38 0.6 12.3 12 4·3 На-віс
роїд
2 Бітум 103 т 52 0.5 1.1 1.3 12 17.2 8.68 1.2 7.2 0.6 12.1 12 4·3 На-віс
Ще- 3
3 132 м 543.6 4.12 1.1 1.3 10 14.3 58.9 0.7 84.2 0.6 140.3 144 12·12 Відк.
бінь
4 Фарба 40 т 0.61 0.015 1.1 1.3 12 17.2 0.262 1 0.262 0.6 0.437 1 1·1 Закр.
5 Вапно 56 т 1.4 0.025 1.1 1.3 12 17.2 0.43 2 0.215 0.6 0.36 1 1·1 Закр.
2
6 Скло 29 м 475.2 16.4 1.1 1.3 10 14.3 234.3 65 3.6 0.6 6 6 3·2 Закр.
7 Труби 20 т 12.1 0.61 1.1 1.3 12 17.2 10.4 2 5.2 0.6 8.67 9 1.5·6 На-віс
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у
зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових
приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м
(двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових
властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі
вперед. Так як максимальний за довжиною елемент – ферма довжиною 18 м,
то прийнято внутрішній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній – 24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м:
між дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом,
який огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху
автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на
поворотах.
№ п/п
Найменування матеріалів,
конструкцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий
період, Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн·К1·К2
Розрахунковий запас матеріалів,
Рскл
Норма збереження матеріалів на 1
2
м площі складу, n
Корисна площа складу, F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу, S=F/β
Прийнята площа складу, S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий, закритий)
Тип конструкцій складу
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по
дорогах, чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди
(виїзди) транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць
установки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне використання
транспорту. Всі ці елементи мають прив’язочні розміри.
5.3.3 Визначення необхідності в побутових
і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на
будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові,
адміністративні та виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку
чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з
календарного або сіткового графіків та графіків руху робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.7 для
кожного типу споруд.
Таблиця 5.7 – Розрахунок тимчасових будинків і споруд
Розра-
Значення
Групуваня та хункова Розра- Прий-
показника Розміри в Кіль-
№ найме- кількість хункова нята
на 1 пра- плані Тип будинку кість,
п/п нування робітни- площа, площа,
цюючого, 2 УТС 2 шт.
будинків ків і служ- 2 м м
м
бовців
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Гардеробна Побутовий вагон
а) чоловіча 32 0.9 28.8
б) жіноча 13 0.9 11.7
Приміщення
для
обігріван-
2 36 1 36 Побутовий вагон
ня, відпочин-
ку та прий-
мання їжі
3 Сушильна 36 0.2 7.2 Побутовий вагон
4 Умивальна 36 0.05 1.8 Побутовий вагон
Разом 85.5 9·2.7 Побутовий вагон 97.2 4
Контейнерна,
5 Медпункт 45 20 3·6 18 1
дерев’яна
Виконроб-
6 3 48 9·2.7 Побутовий вагон 48.6 2
ська
Збірно-розбірна,
7 Туалет 45 0.086 3.87 2.4·2.8 13.44 2
дерев’яна
Диспет-
8 3 7 21 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
черська
9 Душові
а) чоловічі 16 0.43 6.88 4·3 Збірно-розбірна 12 1
б) жіночі 10 0.43 4.3 4·3 Збірно-розбірна 12 1
Кабінет по
охороні
10 2 20 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
праці,
техніці
безпеки та
пожежній
безпеці
Червоний
11 45 24 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
куточок
5.3.4 Організація водозабезпечення та
розрахунок тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів
виконання робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на
період будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються
за формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож,
(5.1)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на
господарсько-питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби,
л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n,
(5.2)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 45 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8 год.
Qгосп = 20·45·2/3600·8 = 0.063 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
знаходять за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m,
(5.3)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 36 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Qсгп = 50·36/60·45 = 0.667 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби
обчислюють за формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1,
(5.4)
3
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м ,
Sкран = 400 л/шт.;
3
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.33 м , Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524.8 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2.
Qвп = 300·11.33·1.5·1.2/3600·82 + 400·2·1.5·1.2/3600·524.8 = 0.021 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен
струмінь, тобто, 5·2 = 10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0.063 + 0.667 + 0.021 + 10 = 10.751 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш
напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час
гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна
визначити за формулою:
D 4 Q 1000/π v ,
заг
(5.5)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D 4 10.7511000/3.141.5 95.6 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ,
тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва
здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних
навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних
підстанцій; розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та
освітлюючі мережі, інвентарне електротехнічне обладнання, складають
схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Р К Р К
Рр
с 1с
( Т 2с
К3с Рсв Роз) α,
cos cos
(5.6)
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Таблиця 5.7 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат
Загальні витрати
Обсяг або енергії на
Найменування споживачів електроенергії,
кількість одиницю
кВт
вимірювання, кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КС-4362 ЭМ, шт. 1 85 85
Кран КС-8162, шт. 1 325 325
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Будівельний кран Т-108А, шт. 1 2.8 2.8
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Прдовження таблиці 5.23
1 2 3 4
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3
Підсумок Рс 507.2
Внутрішнє освітлення
2
Контора виконроба, м 48.6 0.15 7.29
2
Склади, м 70 0.03 2.1
2
Побутові приміщення, м 553.74 0.15 83.1
Підсумок Ров 92.49
Зовнішнє освітлення
2
Монтаж конструкцій, м 1854 0.03 55.62
Підсумок Роз 55.62
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну
збірну трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А.
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників
може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за
формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.7)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
2
р=0.3 Вт/м ;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
2
S – площа, яка належить освітленню, м ;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35
Рл = = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної
конструкції.
2
При монтажі колон (S = (18 + 2·3)·(24 + 2·12) = 1152 м ):
n = 0.3·20·1152/1000 = 6.9 ≈ 7 шт.
2
При монтажі підкранових балок (S = (36 + 2·3)·(24 + 2·12) = 2016 м ):
n = 0.3·20·2016/1000 = 12.1 ≈ 13 шт.
При монтажі елементів покриття (S = (12 + 2·3)·(24 + 2·12) =
2
864 м ):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
2
При монтажі стінових панелей (S = (6 + 2·3)·24 = 288 м ):
n = 0.3·20·288/1000 = 1.73 ≈ 2 шт.
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуації робітників
на об`єкті
При будівництві виробничого цеху по виготоленню деревно-
стружкових плит для забезпечення безпеки на об’єкті слід дотримуватись
норм та вказівок прийнятих згідно [34,35].
Будівельний майданчик огороджується парканом, на в’їзді до
будівельного майданчика встановлюють дорожні знаки, схема руху
транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території.
При роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли
навчання, інструктаж і медогляд. Також перед початком земляних робіт
встановлюють знаки, які вказують на місця розташування підземних
комунікацій. Розробка ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих
підземних комунікацій допускається тільки лопатами без різких ударів,
користуватися ударними інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні
інструменти) забороняється.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з
урахуванням
наявності існуючих споруд.
Особлива увага звертається на те, що до початку розробки ґрунту
виконують всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод.
Провадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження,
дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і
вживання відповідних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів
без кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування
обладнання, матеріалів, установка механізмів, рух машин, прокладка
рейкових шляхів і т. д.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників
у вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск
робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У
місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на
висоті 1,1 м. Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глиби-
ною більше за 1,3 м і при настанні відлиги майстр перевіряє стійкість укосів,
кріплення і вживає заходів по забезпеченню безпеки робіт.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують
штучне освітлення, [35].
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт
можливі також через мимовільне переміщення будівельних машин і
механізмів, втрату машинами стійкості і недостатньої кваліфікації
робітників, керуючих машинами, [35].
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану,
розміщують з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки.
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки,
видаляють.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу
організацій, які експлуатують ці комунікації та під наглядом виконроба або
майстра, [27].
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або
транспорту, огороджують.
Грунт, виданий з виємки, розташовують на відстані не меньше 0.5 м від
брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в
межах призми обвалення грунту.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під
його ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів,
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних
кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і
надійність, [30].
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран встановлюють
на надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів
періодично перевіряються. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні
пристосування періодично випробовують і при необхідності вибраковують.
Перед початком робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої
випробовують подвійним навантаженням.
Перед монтажними роботами перевіряють надійність петель для
строповки вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим.
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з
використанням кранів, завершують.
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які
мають велику парусність.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують
штучне освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого
майданчика не нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги -
напруга в освітлювальній мережі не більше 72 В. Створювана штучна
освітленість становить, [34,35]:
робочої дільниці - не менше 25 лк;
площі складування - 10 лк;
під'їзні шляхи - 1 лк;
З агальне освітлення - 2 лк.
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах
додержуються наступних заходів, [34,35]:
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищають від снігу і
посипають піском або золою.
2. Місця складування будівельних матеріалів повністю очищають від
снігу і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися
і доведеться викликати НВ.
3. Періодично видаляють крижані бурульки які утворилися, над
входами в будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи
очищають від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону
скидання снігу.
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов
передбачають приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними
2
з розрахунку 0,1 м на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8
2 о
м . Температура повітря в цих приміщеннях складає не нижче за +22 С.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням
покрівельних мастик і підготовкою рулонних матеріалів, мають спецодяг,
захисні окуляри і респіратори.
Покрівельні мастики готують на спеціальних майданчиках, віддалених
не меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м –
від брівки траншеї або котловану, [29]. Котли для варки бітумних мастик
щільно закриваються кришками, їх заповнюють не більше ніж на ¾ об’єму.
Біля котла знаходиться комплект протипожежних засобів. Заборонено
використовувати відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування
бітума з органічними розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум
вливають в розчинник, а не навпаки.
Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогняних робіт
визначаються тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну
безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і
т.п.
При роботі на даху робітники надягають спецодяг, спецвзуття та
запобіжні паски.
Вогненебезпечні малярні склади зберігають тільки в спеціальних
вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними
речовинами ведуть робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники
захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими
засобами, захисними пастами.
При виконанні бетонних робіт заземляють корпуса вібраторів. При
цьому мають на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при
роботі з вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не
виключається можливість враження робітників струмом, [34].
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження
доступу людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та
попереджуючих знаків, в зоні прогріву вмикають червону сигнальну лампу.
Бетонування, а також всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів,
замірами температури, полагодженням лінії та інше, проводяться лише при
вимкнутому струмі. Бетононасоси встановлюються в приямках з таким
розрахунком, щоб навколо них залишались проходи шириною не менше 1м.
При продувці бетоновода (в зимовий час) стиснутим повітрям робітники не
наближуються до вихідного отвору бетоноводу на відстань меньше 10м.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу
гусеничного крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю
вантажно-технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимог по
влаштуванню та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони,
зупиненню крана при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
При застосуванні механізованих засобів випробовувати монтажні
пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними
вимогами для даного матерілу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ.
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил
техніки безпеки, що регламентовані в [ 27 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині
міцності та стійкості. Настили риштувань огородити поручнями висотою не
нижче ніж 1 м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не
повинні перевищувати допусків.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді
настилу на кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не
більше 6 м від рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в
сходинкові клітини влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше
22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на
піддонах укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус,
без контейнерів – висотою не більше 1.7 м, [37].
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт
перед’являються такі вимоги, [34,35]: засоби колективного захисту
виготовляють за технічною документацією, яка розроблена та затверджена у
встановленому порядку; перед початком експлуатації засоби колективного
захисту випробувати статичним навантаженням, первищеним за нормативну
на 20%, а під’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням,
первищеним над нормативним на 10%; випробовування виконати за
методикою, яка вказана в ППР, або в інструкціях по експлуатації; час
статичного навантаження приймається не менше 10 хв; результати
випробування вважаються задовільними, якщо після них візуально не
замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а
також значних деформацій несучих елементів засобів колективного захисту.
За результатами випробувань склсти акт, який зберігається до використання
строку експлуатації засобів колективного захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що
пройшли курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та
перевірку знань спеціальною екзаменаційною комісією, [35].
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники,
що мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять
двічі на рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають
розряд не нижче четвертого та стаж роботи не менше одного року. При
верхолазних роботах робочі прикріплюються до міцно встановлених
елементів конструкцій за допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними
карабінами. При переході від вузла до вузла конструкції,що монтується
робочі прикріплюють карабін запобіжного поясу до натягнутого
страхувального тросу.Незалежно від характеру виконуваних робіт усі робочі,
що беруть участь у монтажних роботах, повинні носити каски, що
запобігають від ушкоджень при падінні предметів з верхніх монтажних
горизонтів, [34,35].
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а
робочі місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути
освітлені, [35].
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати.
Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним
навантаженням.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування
штукатурки в приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від
10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Захистом від шуму є поперше засоби індивідуального захисту:
протишумні шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані
наступні типи засобів індивідуального захисту, [35]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій , [34]. Для забезпечення віброізоляції
влаштовують розриви між елементами конструкцій або усувають тверді
зв'язки між ними, а також уникають подібності частот власних коливань
системи і частот сил, що її збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів
наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні
втрати. До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні
конструкції, СКЛ-25 та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в
смузі частот 31,5-8000 Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є:
черевики, рукавиці, виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в
місцях з'єднання з вібруючою поверхнею, [34,35].
Захист від ультра- та інфразвука, [34]. Захист від ультразвукових
коливань здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну
увагу потрібно приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з
коливними середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування
ізолюють кожухами або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні
камер облицьовуються звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна
екранувати. Для поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали,
подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю
на високих частотах.
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і
великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не
чинять йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється
перешкодами, тому основною задачею захисту людини від шкідливого
впливу інфразвука є виключення чи ослаблення його генерування в самому
джерелі. Ефективними заходами від інфразвука є також застосування методів
зниження вібрацій.
6.2 Розрахунок та проектування місцевої системи вентиляції
Місцева вентиляція може бути припливною і витяжною.
Місцева припливна вентиляція
При якій здійснюється концентрована подача припливного повітря
заданих параметрів (температури, вологості, швидкості руху), виконується у
вигляді повітряних душів, повітряних та повітряно-теплових завіс.
Повітряні душі використовуються для запобігання перегріванню
робітників у гарячих цехах, а також для утворення так званих повітряних
оазисів (простір виробничої зони, що різко відрізняється своїми фізико-
хімічними характеристиками від решти приміщення).
Повітряні та повітряно-теплові завіси (рис. 7.1) призначені для
запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього
повітря при необхідності частого відкривання дверей чи воріт. Повітряна
завіса створюється струменем повітря, що подається з вузької довгої щілини,
під деяким кутом назустріч потоку холодного повітря. Канал зі щілиною
розміщують збоку, знизу чи зверху воріт або дверей.
Рис. 6.1. Повітряно-теплові завіси: а - з нижньою подачею повітря; б - з
боковою двосторонньою подачею повітря; в - з боковою односторонньою
подачею повітря
Місцева витяжна вентиляція
Забезпечує вловлювання шкідливих виділень (газів, парів, пилу)
безпосередньо в місцях їх виділення, а відтак запобігає їх поширенню в
приміщенні. У промисловості застосовують різноманітні місцеві
відсмоктувачі, які можна умовно поділити на відсмоктувачі відкритого та
закритого типу (рис. 7.2).
Рис. 6.2. Класифікація місцевих відсмоктувачів
Конструкція місцевої витяжки повинна забезпечити максимальне
вловлювання шкідливих виділень при мінімальній кількості вилученого
повітря. Крім того, вона не повинна бути громіздкою та заважати
обслуговуючому персоналу працювати і наглядати за технологічним
процесом. Основними чинниками при виборі типу місцевої витяжки е
характеристики шкідливих виділень (температура, густина парів,
токсичність), положення робітника при виконанні роботи, особливості
технологічного процесу та устаткування.
У випадках, коли джерело виробничих шкідливостей можна помістити
всередині простору, обмеженого стінками, місцеву витяжну вентиляцію
влаштовують у вигляді витяжних шаф (рис. 6.3), фасонних укрить, витяжних
камер.
Якщо за умовами технології або обслуговування джерело шкідливостей
не можна ізолювати, тоді встановлюють витяжний зонт або всмоктувальну
панель (рис. 6.4). При цьому потік повітря, що видаляється, не повинен
проходити через зону дихання робітника.
Окремим випадком місцевої витяжної вентиляції е бортові
відсмоктувачі (рис. 6.5), якими обладнують ванни (гальванічні, травильні
тощо) чи інші ємності з токсичними рідинами, оскільки необхідність
використання при їх завантаженні підіймально-транспортного обладнання
унеможливлює облаштування витяжних зонтів чи всмоктувальних панелей.
При ширині ванни 1 м і більше необхідно встановлювати бортовий
відсмоктувач з передувом, у якого з одного боку ванни повітря
відсмоктується, а з іншого - нагнітається. При цьому рухоме повітря ніби
екранує поверхню випаровування токсичних рідинних продуктів.
Рис. 6.3. Витяжні шафи:
а - з верхнім відсмоктуванням; б - з нижнім відсмоктуванням; в -
комбіновані; г - зонт-козирок
Рис. 6.4. Витяжний зонт над (а) та збоку (б) джерела тепла і всмоктувальна
панель (в): 1 - всмоктувальна панель; 2 - екран; 3 - джерело шкідливості
Рис. 6.5. Бортові відсмоктувачі: а- однобортовий; б - двобортовий; в - з
передувом; г – перевернутий
Методи розрахунку систем штучної вентиляції
Основне завдання розрахунку загальнообмінних систем штучної
вентиляції - визначити кількість повітря £ (м3/год), яке необхідно подати або
вилучити з приміщення. При розрахунку вентиляції в цехах повітрообмін, як
правило, визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про
кількість шкідливих виділень (теплоти, вологи, парів, газів, пилу).
1. Для цехів, де виділяються шкідливі речовини, повітрообмін
визначають за кількістю шкідливих газів, парів, пилу, що надходять у робочу
зону, з метою розбавлення їх припливним повітрям до гранично допустимих
концентрацій:
(6.1)
де U - кількість шкідливої речовини, що надходить у повітря цеху,
мг/год; k1 - гранично допустима концентрація шкідливої речовини, що
3
надходить у повітря цеху, мг/м ; k2 - концентрація тієї ж шкідливої речовини
3
у припливному повітрі, мг/м .
2. Для цехів з виділенням надлишкового тепла кількість припливного
повітря визначається із умови асиміляції цього тепла:
(6.2)
Де Qнад - надлишкове тепло в цеху, кДж/год; С - питома теплоємність
повітря при постійному тиску, що дорівнює 1 кДж/кг, °С; у - густина
3
припливного повітря, кг/м ; tв - температура повітря, що виходить з цеху, °С;
tп - температура припливного повітря, °С.
3. Для цехів зі значним виділенням водяних парів необхідний
повітрообмін визначається за надлишком вологи:
(6.3)
де G - маса водяних парів, що виділяють різні джерела в приміщення,
г/год; dВ - вологість повітря, що виходить з цеху, г/кг; dп - вологість повітря,
3
що надходить у цех, г/кг; у - густина припливного повітря, кг/м .
4. Для приміщень, де немає шкідливих виділень (або кількість їх
незначна) приплив (витяжку) повітря можна визначити за кратністю
повітрообміну (к) - відношенням об'єму повітря, що подається (вилучається)
3 3
за одиницю часу L (м /год), до об'єму приміщення V (м ):
(6.4)
Кратність повітрообміну показує, скільки разів протягом години
необхідно замінити весь об'єм повітря в даному приміщенні для створення
нормальних умов повітряного середовища. Визначивши за довідником
кратність повітрообміну і знаючи об'єм приміщення, можна порахувати
кількість припливного повітря чи витяжки.
5. Для приміщень, де не утворюються шкідливі виділення та
надлишкове тепло і немає необхідності у створенні метеорологічного
комфорту можна використати формулу де L - мінімальна подача повітря на
одного працівника відповідно до санітарних норм (при об'ємі приміщення,
3 3
що припадає на одного працівника, до 20 м - 30 м /год, а при об'ємі понад 20
2 3
м = 20 м /год); п - кількість працівників у приміщенні.
6. При розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря, що
вилучається місцевою витяжкою (зонт, панель, шафа), можна порахувати за
формулою
(6.5)
3
де F - площа поперечного перерізу отвору місцевої витяжки, м ; v -
швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі (приймається від 0,5 до
1,7 м/с у залежності від токсичності та леткості газів та парів, що
виділяються).
Для виробничого цеху по виготоленню деревно-стружкових плит
при розрахунку місцевої вентиляції можна застосувати формулу (7.5),
так як у швейному цеху не передбачаєтсья шкідливих викидів та
передбачено вилучення повітяр від робочих місць швачок за допомгою
витяжних зонтів. Площа перерізу отвору місцевої витяжки
приймається 0,35х0,35 м:
3
L=0,35х0,35х0,75х3600=330,75 м /год.
Отже кількість повітря, що вилучається місцевою витяжкою
3
становить 330,75 м /год.
Основні вимоги до систем вентиляції
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним
санітарно-гігієнічним вимогам:
- створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні
умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
- повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі
або розчиняти їх до допустимих концентрацій;
- не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом
засмоктування із суміжних приміщень;
- не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
- бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації;
- не створювати під час експлуатації додаткових незручностей
(наприклад, шуму, вібрацій, потрапляння дощу, снігу тощо).
Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у
пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, висувається ціла низка
додаткових вимог, які в цьому розділі не розглядаються.
Кондиціонування повітря
Кондиціонування повітря - це створення та автоматичне підтримування
в приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною програмою
метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для
нормального перебігу технологічного процесу. Кондиціонування повітря
може бути повним та неповним. Повне кондиціонування повітря передбачає
регулювання температури, вологості, швидкості руху повітря, а також
можливість його додаткового оброблення (очищення від пилу, дезінфекції,
дезодорації, озонування). При неповному кондиціонуванні регулюється лише
частина параметрів повітря.
Кондиціонування повітря здійснюється кондиціонерами, які
поділяються на центральні та місцеві. Центральні кондиціонери призначені
для обслуговування великих за розмірами приміщень. Оброблення повітря
відбувається в одному центрі, що розташований поза приміщеннями, в яких
здійснюється кондиціонування і зв'язаного з останніми каналами для подачі
та рециркуляції повітря. Місцеві кондиціонери мають малу продуктивність і
обладнуються безпосередньо в невеликих приміщеннях. Такі кондиціонери
зазвичай працюють на зовнішньому повітрі за так званою припливною
схемою.
Центральний кондиціонер (рис. 6.6) складається з трьох основних
частин: відділення змішування повітря, промивної камери і відділення
другого підігрівання.
Рис. 6.6. Принципова схема центрального кондиціонера:
1 - камера змішування повітря; 2 - повітряний фільтр; З - калорифер першого
підігрівання; 4 - краплевідділювач; 5 - промивна камера; 6 - форсунки; 7 -
відділення другого підігрівання; 8 – калорифер
У відділенні змішування зовнішнє повітря змішується з відповідною
кількістю повітря з приміщень, а в холодний період року ще й підігрівається
калорифером першого підігрівання. У промивній камері повітря очищується,
зволожується та охолоджується (в теплий період) водою, що розпорошується
форсунками. У відділенні другого підігрівання очищене повітря знову
підігрівається калорифером; його відносна вологість знижується до заданої,
після чого повітря за допомогою вентилятора подається по повітропроводу в
приміщення.
Система кондиціонування оснащується спеціальними пристроями, які
автоматично регулюють за заданими умовами необхідні параметри повітря, а
отже й відповідні характеристики теплоносія та холодної води.
Варто зазначити, що при вирішенні питання щодо доцільності
кондиціонування повітря необхідно враховувати й економічні чинники.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на
об`єкті
Даний об'єкт – виробничий цех по виготоленню деревно-стружкових плит в
залежності від особливостей його виробництва і інших характеристик має свою
специфіку. На даному об'єкті виробничий процес здійснюється в ззовні будівлі,
сама споруда виконана з збірного бетону та уніфікованих елементів, територія
об'єкту насичена інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота
забудови становить 30%. Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори,
які впливають на підготовку об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і
воєнного часу. До цих факторів належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє
планування і забудова території об'єкту, системи енергопостачання, технологічний
процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до
відбудови виробництва і інше, [36,37].
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами).
Проводиться аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови
території, яка оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на
цій території підприємств, які можуть бути джерелами виникнення
вторинних факторів ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і
ін.), природні умови навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела
можливих пожеж, рельєф місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано
метеорологічні умови району: кількість опадів, напрям пануючих середніх і
приземних вітрів, а також характер грунту. І був зроблений висновок, що
місце розташування об’єкту задовольняє всім вимогам.
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за
особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії
вогню і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається
на ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території
об'єкту такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації,
руйнування яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки,
склади легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання,
установки, які використовують аміак та інші.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є ,
[36,37]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів).
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного
імпульсу ядерного вибуху.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист
споруд і водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного,
хімічного і біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання
підвищується при заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування
належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не може бути
заваленою.
Нормальна робота залежить від безперервного забезпечення технічною
і питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до
його зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в
районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї.
Для підвищення стійкості постачання об'єкта водою система
водопостачання здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких
підземне. Резервуари чистої води треба устаткувати герметичними люками
і вентиляцією з очисткою повітря від пороху.
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня,
вибухонебезпечних і горючих речовин.
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на
випадок пожежі.
Будівлі і споруди на об’єкті розміщуємо розосереджено. Відстань між
будівлями нормується протипожежними розривами – 3-5 м. При забезпеченні
таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі
на інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться, [37].
Найбільш важливі виробничі споруди проетуємо з заглибленням або
пониженням висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність
будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока
стійкість до ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим
каркасом в бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуємо
вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів
будівлі.
В складських приміщеннях проектуємо якомога менше вікон та дверей,
[4]. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин
розміщуються в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля
кордонів об’єкту або за його межами.
Душові приміщення проектуємо з врахуванням використання їх
робочими, [21].
Дороги на території об’єкту запроектовані з твердим покриттям і
такими, що забезпечують зручний і найкоротший шлях між виробничими
будівлями, спорудами та складами, [33].
Системи побутової і виробничої каналізації мають не менше 2 випусків
в міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в
підготовлені для цього місця.
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [36,37]:
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів,
необережні дії, недбале виконання своєї роботи;
- метеорологічні – сильний вітер, низька і висока температура
повітря, дощ, сніг, туман, ожеледь;
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок,
порушення технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості
будівельно-монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.;
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності
конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення
послідовності технологічних операцій і ін.;
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і
тому подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність
бортової дошки настилу лісів і ін.;
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура,
світильники – із захисними екранами;
- куріння, використання відкритого вогню і робота інструментів, що
дає при ударі іскри, не допускаються;
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно
віддаляються в безпечні місця.
При виникненні аварійної ситуації необхідно, [36,37]:
а) припинити роботу;
б) попередити працівників про небезпеку;
в) повідомити керівника робіт і сприяти усуненню аварійних
ситуацій, а також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів;
д) при нещасних випадках з людьми необхідно надати першу
допомогу потерпілому, викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню
його до закладів медичного обслуговування та доповісти керівникові робіт і
прийняти необхідні заходи по збереженню обстановки, в якій стався
нещасний випадок або аварія, якщо це не пов'язано з небезпекою для
здоров'я і життя людей.
При виникненні пожежі необхідно, [36,37]:
а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги для місцевої
пожежної охорони і добровільної пожежної дружини;
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних
цінностей;
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами
пожежегасіння.
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать
від забезпеченості їх засобами індивідуального захисту, які призначені для
оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від
несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників
виробництва.
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення діляться
на: ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, спеціальний одяг,
спеціальне взуття, засоби захисту рук, засоби захисту обличчя, засоби
захисту очей, засоби захисту органів слуху, запобіжні пристосування і
захисні дерматологічні засоби , [37].
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми,
халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних
властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту
людини від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а
також при роботі на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне,
кислотозахисне спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям.
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних
предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. -
застосовують каски.
Засобами індивідуального захисту є запобіжні пристосування
(запобіжні пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори,
наколінники, налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при
монтажних, покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням
робітників на висоті. Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються
випробуванню на статичне навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що
робиться запис в місці нанесення маркерування, [37].
До засобів індивідуального захисту очей в першу чергу відносяться
захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і
газів, ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих
чинників.
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються
фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і
респіраторами, пневмошлемами. Принцип їх дії полягає в ізоляції органів
дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання.
Для захисту органів дихання людини від нетоксичного пилу
застосовують респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів
респіраторів і складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід
замінювати новими. Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для
захисту від пилу при невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для
захисту, органів слуху від шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з
будівельно-монтажними пістолетами) застосовують шлеми, навушники і
вкладиші. Їх використання дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб.
Шкіру рук захищають від дії шкідливих речовин рукавицями,
профілактичними кремами, пастами, [36,37].
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми
проектування.- К.: МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. -
К.: Мінбуд України, 2006.
3. ДСТУ Б А.2.4-6:2009. СПДБ. Правила виконання робочої
документації генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 1992.
4. ДСТУ Б В.2.2-29:2011 Будівлі підприємств. Параметри. . - К.:
Мінбуд України, 2011.
5. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні
положення проектування. - К.: Мінбуд України, 2009.
6. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. -
К.: МінБуд України, 2008.
7. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі
стінові зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських
будівель. Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008. - К.: Мінбуд
України, 2011
8. ДСТУ EN 14509:2017 Панелі теплоізоляційні самонесійні з
двобічним металевим облицюванням. Вироби заводського виготовлення.
Технічні умови
9. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені
силікатні. Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008.
10. ДСТУ Б В.2.6-118:2010 Конструкції будинків і споруд. Ферми
залізобетонні. Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.6-51:2008 Конструкції будинків і споруд. Ферми
кроквяні сталеві із парних кутників. Технічні умови. - К.: МінБуд України,
2008.
12. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити
перекриттів залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008
13. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд. - К.: МінБуд
України, 1997.
14. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні.
Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011
15. ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Конструкції будинків і споруд. Двері
металеві протипожежні. Загальні технічні умови.
16. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні
умов. - К.: Мінбуд України, 2009
17. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
18. СНиП 2.03.13-88 Полы. Нормы пректирования. – М.: Стройиздат,
1972.
19. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист
від шуму. - К.: Мінбуд України, 2008.
20. ДБН А.2.2-1-95 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки
впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і
будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд України, 2005.
21. Ю.С. Сергеев, Э.Р. Боровский, А.М. Кравчук, В.Д. Ивченко
Санитарно-техническое оборудование зданий. Примеры расчета. К: Вища
школа, 1991, 207с.
22. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.:
Мінбуд України, 2009.
23. Барашиков А.Я. Железобетонные конструкции. Курсовое и
дипломное проектирование. -К.: Вища шк.- 1987, 416 с.
24. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних
конструкцій. Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
25. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні
положення проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
26. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та
фундаменти” для студентів денної та заочної форм спеціальності 192
Будівництво та цивільна інженерія /Укладачі: Величко В.М., Черкаси,
ЧДТУ, 2009.
27. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних
робіт та улаштування основ і фундаментів. - К.: Мінбуд. України, 2013.
28. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища
шк., 2002. – 430 с.
29. Технологія будівельного виробництва: Підручник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342
с.
30. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний
посібник/ В.К. Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та
інш.; За ред. В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с
31. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний
посібник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
32. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва
об’єктів- К.: МінБуд України, 2013.
33. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану
в курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності
6.060101 всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧДТУ,
2016.
34. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в
будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
35. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г.
Н. Издание третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» ,
1977.
36. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н.,
Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного
захисту: Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
37. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. –
К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.
38. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в
будівництві. – К.: Мінбудархітектури України, 1993.
39. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої
документації генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
40. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
41. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій
обладнання, виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
42. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно
будівельних робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.