«ЦІЛЬОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «СЕНС БАНК» М.КИЇВ)»

Кравченко, Григорій Миколайович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9277
Title:	«ЦІЛЬОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «СЕНС БАНК» М.КИЇВ)»
Authors:	Хорошун, Юлія Вікторівна Кравченко, Григорій Миколайович
Keywords:	Управління, інновації, інноваційний розвиток, конкурентоспроможність
Issue Date:	2024
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність сучасних методичних та практичних підходів до управління інноваційним розвитком банку. Об’єктом дослідження є процес управління інноваційним розвитком АТ «SENSE BANK», м.Київ Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розроблення практичних рекомендацій щодо запровадження цільових підходів до управління інноваційним розвитком банку. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити теоретичнi аспекти управлiння інноваційним розвитом банку; провести аналiз інноваційного розвитку АТ «Sense Bank», м.Київ; проаналізувати основні показників діяльності банку; провести аналіз конкурентоспроможностi банку; дослідити інноваційну діяльносіт банку; надати пропозиції щодо формування цільових підходів до управління інноваційним розвитком АТ «SENSE BANK», м.Київ. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо удосконалення управління інноваційним розвитком банку: цільові завдання банку відповідно до прогресивної (інноваційної) стратегії, що мають ґрунтуються на ризик-орієнтованому та клієнтоорієнтованому підходах; застосування технологій штучного інтелекту як цільового напряму інноваційного розвитку банку. впровадження системи EGAR Scoring, що дозволяє автоматизувати процес споживчого кредитування використання концепції партисипативного управління, яка реалізуватиметься завдяки використанню двох сучасних інструментів управління – фокус-груп та інтрапренерства
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9277
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Диплом_КРАВЧЕНКО_.pdf Restricted Access		1.49 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. Фiнагiна О.В. 
«_____»________________________ 2024 р. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
НА ТЕМУ: 
«ЦІЛЬОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ 
БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «СЕНС БАНК» М.КИЇВ)» 
 
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: Менеджмент 
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) 
Форма навчання: денна 
Група М-205 
 
Виконавець роботи:                           
 «____»___________ 2024 р.       ________________        Григорій  КРАВЧЕНКО 
                                                                                (підпис)                                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)                          
   
Керівник роботи: 
                              
 
 «____»___________ 2024 р.    _______________ ст. викладач Юлія ХОРОШУН 
                                                             (підпис)                                 (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 
 2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»   
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                         
(код, назва) 
Освітня програма   Менеджмент                        
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри  
д.е.н., проф. Фiнагiна О.В.  
«_____» __________2024 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
 ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
_______________________ Кравченко Григорію Миколайовичу______________ 
(прізвище, ім’я,  по батькові)  
1. Тема роботи: «Цільові підходи до управління інноваційним розвитком банку 
(на матеріалах АТ «СЕНС БАНК» М.КИЇВ)» 
керівник роботи___доктор філософії, ст. викладач Хорошун Ю.В.___________, 
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом № 83/04 від  «18»_березня 2024 року 
2. Вихідні дані до роботи Форма №2 «Звiт про фiнансовi результати (Звiт про 
сукупний дохiд)» за 2020, 2021, 2022 роки ;  Форма №1 «Баланс» за 2017- 2022   
роки, Органiзацiйна структура АТ «SENSE BANK», м.Київ 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)  
1. Теоретичнi аспекти управлiння інноваційним розвитом банку 
2. Аналiз інноваційного розвитку АТ «Sense Bank», м.Київ 
3. Формування цільових підходи до управління інноваційним розвитком АТ 
«SENSE BANK», м.Київ 
 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 ст. викладач Хорошун Ю.В   
2 ст. викладач Хорошун Ю.В   
3 ст. викладач Хорошун Ю.В   
 
5. Дата видачі завдання______________________________________________ 
 3 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка 
п/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. виконано 
1 Складання попереднього плану 01.03.2024 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел. виконано 
2 11.03.2024 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка виконано 
3 15.03.2024 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано 
4 Аналіз даних, необхідних для 25.03.2024 
написання аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 29.03.2024 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 19.04.2024 виконано 
Підготовка  та написання виконано 
7 26.04.2024 
розрахункового розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 03.05.2024 виконано 
Доопрацювання розрахункового виконано 
9 15.05.2024 
розділу. 
10 Підготовка висновків по роботі 22.05.2024 виконано 
11 Оформлення роботи 29.05.2024 виконано 
Подання завершеної роботи на виконано 
12 07.06.2024 
кафедру 
 
 
Здобувач вищої освіти       ______         _ Григорій  КРАВЧЕНКО 
                                               ( підпис )                      (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
Керівник роботи                ______ доктор філософії, ст. викладач Хорошун Ю.В.        
      ( підпис )                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)            
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 4 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 108 сторінок, 14 таблиць, 12 
рисунків, список літератури з 57 найменувань. 
 
«ЦІЛЬОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ 
БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «СЕНС БАНК» М.КИЇВ)» 
 
 
Предметом дослідження є сукупність сучасних методичних та 
практичних підходів до управління інноваційним розвитком банку. 
Об’єктом дослідження є  процес управління інноваційним розвитком АТ 
«SENSE BANK», м.Київ 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розроблення практичних 
рекомендацій щодо запровадження цільових підходів до управління 
інноваційним розвитком банку. 
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:  
дослідити теоретичнi аспекти управлiння інноваційним розвитом банку; 
провести аналiз інноваційного розвитку АТ «Sense Bank», м.Київ; 
проаналізувати основні показників діяльності банку; 
провести аналіз конкурентоспроможностi банку; 
дослідити інноваційну діяльносіт банку; 
надати пропозиції щодо формування цільових підходів до управління 
інноваційним розвитком АТ «SENSE BANK», м.Київ. 
 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо 
удосконалення управління інноваційним розвитком банку:  
цільові завдання банку відповідно до прогресивної (інноваційної) 
стратегії, що мають ґрунтуються на ризик-орієнтованому та 
клієнтоорієнтованому підходах; 
застосування технологій штучного інтелекту як цільового напряму 
інноваційного розвитку банку. 
впровадження системи EGAR Scoring, що дозволяє автоматизувати 
процес споживчого кредитування 
використання концепції партисипативного управління, яка 
реалізуватиметься завдяки використанню двох сучасних інструментів 
управління – фокус-груп та інтрапренерства. 
Одержані результати можуть бути використані в дiяльностi АТ 
«SENSE BANK», м.Черкаси. 
 
 
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра  2024 
 
 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата __________________________________________ 
 
 5 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 6 
РОЗДIЛ 1 ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ УПРАВЛIННЯ ІННОВАЦІЙНИМ  
РОЗВИТОМ БАНКУ 9 
1.1 Зміст, сутність та сучасні підходи до класифікації банківських  
інновацій 9 
1.2 Сутність цільового підходу до управління інноваційним розвитком  
банку 13 
1.3 Банківська інноваційна стратегія як сучасна форма реалізації  
цільового підходу 26 
РОЗДIЛ 2 АНАЛIЗ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АТ «SENSE  
BANK», М.КИЇВ 37 
2.1 Загальна характеристика дільяності АТ «SENSE BANK», м.КИЇВ) 37 
2.2 Аналіз основних показників діяльності банку 44 
2.3 Аналiз конкурентоспроможностi банку 57 
2.4 Аналiз інноваційної діяльності банку 68 
РОЗДIЛ 3 ФОРМУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ  
ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ АТ «SENSE BANK», М.КИЇВ 77 
3.1 Формування цільових підходів до управління інноваційним  
розвитком як основна умова підвищення ефективності банку 77 
3.2 Застосування технологій штучного інтелекту як  цільовий напрям  
інноваційного розвитку банку 81 
3.3 Стимулювання інноваційно-активної поведінки працівників банку  
через елементи корпоративної культури 87 
ВИСНОВКИ 98 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 103 
 
 6 
ВСТУП 
 
Загальна тенденція розвитку ринкових економічних систем свідчить, що 
найбільших комерційних успіхів досягають економічні суб’єкти, які 
функціонують на засадах інноваційної діяльності. Ефективна діяльність, 
забезпечення високих темпів розвитку і підвищення рівня 
конкурентоспроможності продукції значною мірою визначається рівнем 
інноваційної активності підприємств та діапазоном інноваційної діяльності. 
Необхідність інноваційного розвитку національної економіки пред’являє 
нові вимоги до змісту, організації, форм і методів управління інноваційним 
потенціалом організацій. Переорієнтація українських підприємств на 
інноваційну модель розвитку повинна здійснюватись еволюційним шляхом 
через трансформацію всього соціально-економічного середовища. 
Питання управління розвитком інноваційного потенціалу особливо 
актуальні для вітчизняних підприємств, на яких цей процес знаходиться на 
стадії формування. Невирішеність окремих теоретичних і практичних проблем 
в інноваційній сфері діяльності підприємств обумовили вибір теми 
магістерського дослідження. 
Проблеми інноватики знаходять своє відображення в чисельних 
публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Значною мірою це 
обумовлено підвищенням значення інноваційної діяльності як важливого 
фактора забезпечення ефективності організацій в умовах ринкових відносин. 
Про зростаючий інтерес до проблем управління і організації інноваційних 
процесів свідчить значна кількість наукових публікацій на цю тему останнім 
часом. Серед зарубіжних дослідників цю проблему розробляли Й. Шумпетер, Г. 
Менш, Б. Твіс, А. Кляйнкнехт, М. Портер, П. Друкер, Б. Санто, Р. Уотерман. 
Серед вітчизняних науковців питаннями інноваційного розвитку 
займались В. Александрова, Ю. Бажал, В. Василенко, В. Геєць, В. Гріньов, М. 
Данько, О. Дацій, М. Денисенко, Г. Добров, С. Ілляшенко, Н. Краснокутська, О. 
Мендрул, С. Онишко, Л. Федулова, Д. Черваньов та інші. 
Але не дивлячись на широту розкриття інноваційних проблем 
залишається ще коло нерозкритих питань, особливо питання стимулювання 
 7 
інноваційної активності персоналу, формування адекватної завданням 
інноваційного зростання організаційної структури. Актуальною є проблема 
формування і управління інноваційним розвитком для тих організацій, які 
характеризуються значною кількістю факторів, що впливають на їх діяльність, 
зокрема, для банківського сектору. 
В теперішній час зберігається висока невизначеність при впровадженні 
інновацій, яка пов’язана із необхідністю виявлення методів і механізмів впливу 
на інноваційну активність підприємств України. Це пояснюється, по-перше, 
наявністю значної кількості факторів, які впливають на інноваційний процес; 
по-друге, відсутністю єдиної інноваційної політики, яка реалізується в системі 
державних і регіональних законодавчих актів; по-третє, низьким рівнем 
достовірності та недостатністю статистичної інформації з інноваційної 
діяльності; по-четверте, нестабільністю економічного середовища і недостатнім 
досвідом топ-менеджерів і персоналу щодо розвитку в умовах інноваційної 
економіки. Відповідно, моделювання, управління і обґрунтування адекватних 
оптимальних напрямів розвитку інноваційного потенціалу організацій у 
нестабільному ринковому середовищі є актуальною і складною задачею. 
Предметом дослідження є сукупність сучасних методичних та 
практичних підходів до управління інноваційним розвитком банку. 
Об’єктом дослідження є  процес управління інноваційним розвитком АТ 
«SENSE BANK», м.Черкаси 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розроблення практичних 
рекомендацій щодо запровадження цільових підходів до управління 
інноваційним розвитком банку. 
Для досягнення поставленої мети у кваліфікаційній роботі бакалавра 
вирiшувались наступнi завдання:  
досліджено теоретичнi аспекти управлiння інноваційним розвитом банку; 
проведено аналiз інноваційного розвитку АТ «Sense Bank», м.Київ; 
проаналізовано основні показників діяльності банку; 
проведено аналіз конкурентоспроможностi банку; 
досліджено інноваційну діяльносіт банку; 
 8 
надано пропозиції щодо формування цільових підходів до управління 
інноваційним розвитком банку. 
У кваліфікаційній роботі бакалавра були використанi наступнi методи 
дослiдження: діалектики, логіки, формалізації та порівняння (при аналізі понять 
та концептуальних основ управління інноваційною діяльністю); синтезу (при 
адаптації досвіду економічно розвинених країн до діяльності вітчизняних 
підприємств); статистико-економічного аналізу (при оцінці сучасного стану 
інноваційної та господарської діяльності); системно-структурного аналізу (при 
виділенні факторів, що впливають на інноваційне управління та його етапи); 
експериментальний метод (при апробації запропонованих методик та 
практичних рекомендацій). 
Теоретико-методологічною основою даного дослідження стало 
опрацювання наукових праць провідних вітчизняних та зарубіжних учених, що 
присвячені питанням інноваційного розвитку. 
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні 
документи, дані електронних ресурсів мережі Інтернет, статистичні дані 
Державного комітету статистики України, матеріали первинної звітності банку 
та результати експертних опитувань. 
Впровадження пропозицій i рекомендацій щодо удосконалення 
управлення інноваційним розвитком банку в кваліфікаційній роботі бакалавра 
дозволить: 
підвищити ефективність бiзнес-процесiв в дiяльностi банку, їх 
вiзуалiзацiя i забезпечення адаптивності; 
сформувати та реалізувати цільові підходи до управління інноваційним 
розвитком АТ «SENSE BANK»,  м. Київ. 
Апробовано: Кравченко Г. М. Особливості управління інноваційним 
розвитком банку. Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-
адміністрування: Збірник тез доповідей VIIІ Всеукраїнської науково-
практичної конференції (м. Черкаси, 25 квітня 2024 р.). ‒ Черкаси, Черкаський 
державний технологічний університет. Видавець Пономаренко Р.В., 2024. 
 9 
РОЗДIЛ 1  
ТЕОРЕТИЧНI АСПЕКТИ УПРАВЛIННЯ  
ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТОМ БАНКУ 
 
1.1 Зміст, сутність та сучасні підходи до класифікації банківських інновацій 
 
Інновації в банківській діяльності є досить актуалізованим напрямом у 
для економічної науки, оскільки вже достатньо тривалий час це питання у 
різних аспектах вивчається вченими країн з розвинутою ринковою економікою. 
Їх науковий доробок, творчо опрацьований і вартий своєї уваги з позиції  
подальших досліджень у сфері розвитку банківського менеджменту.  
У науковій літературі досить часто зустрічаються категорії «фінансові 
інновації» та банківські інновації, тому варто провести аналітичне дослідження 
стосовно чи тотожні ці терміни. Так, у західній економічній літературі 
інноваційний процес у банківському секторі, як правило, позначається 
терміном «фінансові інновації» (див., наприклад, праці Фредеріка С. Мишкіна, 
Т. Коха та інших), що робить правомірним його використання у цьому сенсі й 
українськими науковцями [6, с. 150].  
Проведений аналіз праць зарубіжних та українських науковців засвідчив, 
що категорії «банківські» та «фінансові» інновації мають дуже близький, проте 
не тотожний зміст (табл.. 1.1). 
Аналіз наукової літератури надає можливість зробити висновок, що, по 
перше, фінансові інновації мають відношення й до певних елементів фінансової 
системи, що не є банками – інших фінансових інститутів, фінансів корпорацій 
тощо.  
По-друге, під визначення фінансових інновацій підпадають інструменти, 
що не є банківськими продуктами – біржові контракти, акції, страхування.  
Також варто зауважити, що фінансові інновації не охоплюють деякі 
сфери інноваційної діяльності банків – організація, менеджмент, маркетинг, 
внутрішньобанківські технології тощо [6].  
 10 
Таблиця 1.1 – Підходи до визначення категорії «фінансові інновації» 
Автор (джерело) Визначення категорії «фінансові інновації» 
Мертон Міллер (Merton H. як зміни у фінансових інститутах та інструментах [55, с. 
Miller) 461]. 
У.С. Фрейм (W. Scott Frame) і щось нове, що зменшує витрати, зменшує ризики або 
Л. Дж. Уайт (Lawrence J. створює вдосконалений продукт/послугу/інструмент, який 
White) краще задовольняє потреби учасників фінансових ринків» 
[53, с. 3]. 
П. Туфано (P. Tufano) створення та розповсюдження нових фінансових 
інструментів, а також фінансових технологій, інститутів та 
ринків; прикладами продуктових інновацій він називає нові 
деривативні контракти, нові корпоративні цінні папери або 
нові форми інвестиційних продуктів, а процесних – нові 
способи розповсюдження цінних паперів, процесингу 
операцій тощо [57, с. 311].  
О.М. Мозговий, Т.Є. нові фінансові інструменти та фінансові технології» [23, с. 
Оболенська та Т.В. Мусієць, 19; 12, с. 113]. 
Г.В. Карпенко та А.П. 
Данькевич  
В.Г. Федоренко процеси конструювання і запровадження в обіг нових 
фінансових інструментів, технологій фінансового 
інвестування тощо, ще більшою мірою підвищуючи 
гнучкість реакції фінансового ринку на кон’юнктурні 
впливи [48, с. 207]. 
Фінансово-економічний методи, що застосовуються підприємствами для здійснення 
словник операцій з новими видами фінансових активів чи нових 
операцій з наявними активами [8, с. 238],  
Джерело: складено автором на основі [8;12; 23; 48; 53; 55;]. 
 
Таким чином маємо констатувати, що фінансові та банківські інновації 
перетинаються, однак не є тотожними термінами.  Їхній перетин формують нові 
або вдосконалені банківські продукти та послуги, що надають споживачам 
переваги у доходності, ліквідності, зменшенні ризиків, повніше задовольняють 
інші фінансові потреби клієнтів (рис. 1.1).  
 
Фінансові  Продукти Банківські 
інновації та послуги інновації 
банків 
 
Рис. 1.1. Співвідношення понять «фінансові» та «банківські» інновації 
Джерело: [6] 
 11 
Ключовою категорією дослідження інноваційної діяльності банків є саме 
банківські інновації, а фінансові – виступають одним з їх конкретних видів. 
Звуження кола банківських інновацій тільки до фінансових не дозволяє надати 
комплексне визначення цієї категорії, у повній мірі охарактеризувати причини 
їх виникнення та фактори, що на них впливають [6].  
Таким чином визначення терміну «банківських інновацій є дискусійним, 
однак варто розглянути яким чином деякі вітчизняні науковці у своїх працях 
надають власне бачення цього поняття (табл.1.2).  
 
Таблиця 1.2 – Підходи до визначення категорії «банківські  інновації» 
Автор (джерело) Визначення категорії «банківські інновації» 
Кириченко О.А.,  це результат діяльності банку, направленої на отримання 
Міщенко В.І., додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов 
 Н.Г.Слав’янська формування і розміщення ресурсного потенціалу за допомогою 
нововведень, які сприяють отриманню прибутку клієнтом» [2, с. 
768]. 
Козьменко С.М., нововведення у будь-якій сфері функціонування банку, яке має 
Шпиг Ф.І.,  певний позитивний економічний або стратегічний ефект (приріст 
Волошко І.В. бази клієнтів банку, збільшення частки ринку, скорочення витрат 
на проведення будь-якого виду операцій тощо) [17, с. 302]. 
Н.П. Погореленко розглядає банківські інновації у контексті терміну «фінансова 
інновація», як те, що зменшує витрати або фінансовий ризик [36, 
с. 202]. 
Силкіна Ю. О.,  кінцевий результат інноваційної діяльності в банківській сфері, 
Мазур І. М. який отримав втілення у вигляді якісного нового або 
удосконаленого продукту чи послуги, реалізованих на ринку, або 
нового удосконаленого технологічного процесу, що 
використовується в банківській діяльності [46] 
Єгоричева С. Б Результат діяльності банку, спрямований на отримання 
додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов 
формування та розміщення ресурсного потенціалу за допомогою 
нововведень, що сприяють клієнтам в отриманні прибутку [ 7] 
Ткачук В. О. Кінцевий результат процесу модернізації всіх сторін діяльності 
банку, що полягає в удосконаленні банківських послуг, бізнес-
процесів, сервісу, організації, управління та маркетингу з метою 
досягнення конкурентних переваг на ринку. [47] 
Кривич Я. М. Кінцевий результат інноваційної діяльності банку, що отримав 
реалізацію у вигляді нового або вдосконаленого банківського 
продукту чи послуги, які впроваджено в практичну діяльність. 
[18] 
Меренкова О. В. Нововведення у банківській діяльності, які характеризуються 
вищим технологічним рівнем та новими споживчими якостями 
[21] 
Джерело: [2; 6; 7; 17; 18; 21; 47] 
 12 
Вивчення поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на трактування 
поняття «банківська інновація» показало, що на цей час не склалося єдиного 
підходу до визначення його сутності та змісту з врахуванням потенціалу 
інформаційної та інформаційної економіки, що базується на знаннях та 
інформаційно-комунікаційних технологіях. За результатами узагальнення 
існуючих трактувань визначено, що банківської інновації є результатом 
інноваційної діяльності банку, який отримав втілення у вигляді якісно нового 
або удосконаленого продукту чи послуги, реалізованих на ринку, або 
удосконаленого технологічного процесу, що використовується в банківській 
діяльності, в результаті чого покращується задоволення потреб клієнтів, зростає 
конкурентоспроможність та ефективність банківської діяльності, відбувається 
стабільний розвиток банку на інноваційних засадах.  
Теоретичні надбання у даному напрямі досліджень також дозволяє 
виокремити два підходи до визначення банківських інновацій – у вузькому та 
широкому сенсі. Вузьке значення відображатиме інноваційні характеристики 
банківських продуктів та послуг як кінцевого результату діяльності банку. 
Варто зазначити, що саме продуктові інновації є базою інноваційної діяльності 
банку. Банківські інновації у широкому розумінні охоплюють всі можливі 
аспекти інноваційної діяльності кредитно-фінансових інститутів. Проте для 
характеристики банківських інновацій у вузькому значенні необхідно, 
насамперед, визначити, що розуміється під банківським продуктом та 
послугою.  
Банківський продукт можна визначити як конкретну форму, один з 
багатьох варіантів задоволення певної фінансової потреби клієнта, що 
розрізняється у залежності від специфіки споживача та на основі суттєвих для 
споживчого вибору параметрів – механізму, умов, ціни, строків тощо. Іншими 
словами, банківський продукт – це впорядкований, внутрішньо узгоджений та 
документально оформлений комплекс дій співробітників банку (процедур), що 
складає завершену технологію обслуговування клієнта [4, с. 21]. Отже, 
 13 
реалізація банківського продукту у процесі обслуговування означає отримання 
клієнтом банківської послуги.  
У цьому сенсі інновації у послугах достатньо складно відділити від 
процесних інновацій, що формують процес їх надання. У свою чергу, надання 
послуги неможливо без наявності певного спектру банківських продуктів. 
Створення нового банківського продукту відбувається у межах вже існуючої 
або нової банківської послуги, у свою чергу поява нової послуги викликається 
новими фінансовими потребами різних груп клієнтів [6].  
Необхідно окремо зупинитись на відмінностях формування інноваційних 
продуктів в сфері матеріального виробництва та банківського виробництва. 
Так, в матеріальний сектор передбачає здійснення науково-дослідних та 
дослідно-конструкторських робіт, проведення яких не характерно для банків. 
Однак,  в економічній літературі дуже часто починає з’являтися термін, яким 
можна охарактеризувати процес виникнення нових банківських продуктів та 
послуг – банківський інжиніринг. Український економіст О. Ковальов надає 
наступне визначення: «Банківський інжиніринг як економічне поняття 
відображає, з одного боку, процес проєктування, розробки та практичної 
реалізації конкурентоспроможних інноваційних банківських інструментів, 
продуктів та бізнес-процесів, а з іншої – віртуозне володіння методом 
системного підходу до економічних процесів у площині творчого пошуку й 
рішення актуальних проблем банківської практики» [15, с. 55]. Слід зазначити, 
що схожий, але не рівнозначний, термін – «фінансовий інжиніринг» – 
використовується у науковій та навчальній літературі, як правило, для 
позначення окремої послуги банку для корпоративних клієнтів [3, с. 499-502], 
або як процес створення фінансових інструментів та технологій для вирішення 
проблем у сфері корпоративних фінансів [1, с. 125-127]. 
Важливо враховувати той факт, що банківська діяльність потребує у 
своєму розвитку не дише продуктових інновацій. Як й будь-які інші суб’єкти 
бізнесу, що діють у конкурентному середовищі, ключовою метою банків є 
покращення, оптимізація діяльності на залучаючи інновації у сферах 
 14 
технологій, організації бізнес-процесів, стратегічного управління, маркетингу 
тощо. 
Новітні технології трансформують механізм здійснення банківських 
операцій за рахунок удосконалення перетворення банківських ресурсів у 
потрібний результат – продукт, послугу. Продуктові банківські інновації 
забезпечують зміст відносин «банк-клієнт», на відміну,  технологічні інновації 
формують якість цих відносин, за рахунок покращення оперативність надання 
послуги, зручності, простоти для розуміння, економічності банківських 
процесів як для споживача та самого банку.  
Активні процеси цифровізації та інформатизації формують тісну 
взаємодію між технологічними та продуктовими банківськими інноваціями, 
оскільки, з одного боку, створюють умови для виникнення нових банківських 
продуктів (наприклад, мобільний зв’язок – мобільний банкінг – оплата 
комунальних послуг за допомогою мобільного телефону), а з іншого – 
вдосконалюють, надають нові характеристики продуктам, що вже існують 
(онлайнове відкриття депозиту через інтернет).  
В умовах формування інформаційного суспільства свого поширення 
набувають організаційні інновації, що є ознакою сучасного ведення. Вони 
зосередженні на таких ключових завданнях для банківської діяльності як 
виявлення, мобілізація та активізація унікальних ресурсів та компетенцій 
банку, які не можуть бути просто відтворені конкурентами. Організаційні та 
маркетингові інновації мають вагоме значення для розвитку інноваційної 
діяльності банків як бізнес-структур, оскільки їх продукти потребують 
привернення уваги споживачів та урізноманітнення в якихось аспектах, щоб 
уникнути одноманітності на ринку. 
Організаційні інновації, дозволяють забезпечити зниження операційних, 
юридичних, репутаційних ризиків, адаптацію банківських бізнес-процесів 
банків до змін ринкового середовища з метою посилення конкурентних 
позицій.  
 15 
Слід відмітити, що інновації в банків сфері не є специфічними вони 
можуть бути адаптивно перенесеними з інших секторів економіки (формування 
органічної структури банківської установи, реінжиніринг бізнес-процесів, 
система управління взаємовідносинами з клієнтами, бюджетування, контролінг, 
нові прийоми реклами тощо). Найбільш відчутно така тенденція 
спостерігається щодо впровадження технологічних інновацій, адже вони 
можуть бути залученими з інформаційної сфери, електроніки, комунікацій.  
Важливим аспектом в ефективності управління інноваційною діяльністю 
банків є першість впровадження та застосування інновації, що дозволить 
отримати додаткову цінність для клієнтів, працівників та власників банку 
шляхом трансформаційних змін в усі сфери його діяльності – продукти, 
послуги, процеси, бізнес-моделі та цільові підходи, що стали результатом 
практичної реалізації нових ідей, знань.  
З метою більш детального теоретичного опрацювання питання 
банківських інновацій варто дослідити сучасні підходи до їх класифікації  
(табл.1.3). 
 
Таблиця 1.3 – Сучасні підходи до класифікації банківських інновацій  
Критерій Вид інновацій 
1 2 
Причини появи  реактивні  
стратегічні 
Цілі оперативні (поточні, короткострокові)  
перспективні (довгострокові) 
Функціональний виробничі  
зміст  інтелектуальні  
управлінські  
фінансові 
Предмет продуктові (новий продукт, послуги); 
(сутність)  процесні (технології, схеми управління та обслуговування клієнтів, 
моделі поведінки) 
Характер потреб, орієнтовані на існуючі потреби  
що орієнтовані на формування нових потреб 
задовольняються  
Мета інновацій  нові послуги, пов’язані з розвитком грошово-кредитного ринку;  
послуги з управління грошовими коштами клієнтів; 
інновації у традиційних сегментах ринку позичкових капіталів 
 16 
Продовження табл.1.3 
1 2 
Тип клієнта  для оптового клієнта; 
для роздрібного клієнта 
Рівень новизни  нові для світового ринку; 
нові для вітчизняного ринку 
Предмет фінансові; 
застосування у технологічні; 
контексті сфер адміністративні; 
виникнення  концептуальні; 
комунікаційні (маркетингові, рекламні); 
інвестиційно-кредитні (цільове інвестування інноваційних проектів 
підприємств) 
Інноваційний радикальні;  
потенціал комбінаторні; 
модифікуючі. 
Обсяг впливу точкові; 
системні 
Ступінь новизни новостворені; 
побудовані на новому способі використання вже існуючих продуктів 
Місце розробки інновації, розроблені власними силами; 
інновації, отримані у стороннього розробника 
Час появи інновації-лідери  
інновації-послідовники 
Джерело: [6] 
 
Отже, спираючись на положення міжнародних стандартів, за критерієм – 
за предметом та сферою застосування банківські інновації можна поділити, 
насамперед, на:  
продуктові; 
процесні; 
маркетингові; 
організаційні [56, с. 47-57].  
Розвиток інноваційної діяльності банківської сфери передбачає 
врахування досвіду розвинутих країн, які серед продуктових інновацій, окремо 
виділяти банківські продукти у вигляді різноманітних фінансових інструментів. 
Інноваційні фінансові інструменти класифікують наступним чином:  
 пов’язані з передачею цінового або кредитного ризику (деривативи, цінні 
папери, що виникли внаслідок сек’юритизації тощо); 
 17 
сприяють підвищенню ліквідності (різноманітні оборотні інструменти 
грошового ринку); 
спрямовані на збільшення можливостей запозичень (втратні облігації, 
свопи); 
спрямовані на зростання акціонерного капіталу (боргові зобов’язання з 
обов’язковою конвертацією). 
В умовах, коли активно розвиваються процеси інтеграції суб’єктів 
підприємницької діяльності важливо класифікувати банківські інновації з 
урахуванням специфіки такої взаємодії з іншими сферами фінансової 
діяльності. Тому банківські інновації варто класифікувати таким чином: 
банківські інновації, що пов’язані з традиційної діяльністю банків як 
фінансових посередників (депозитною, кредитною, розрахунковою); 
банківські інновації, що відображають їх проникнення в інші сфери 
фінансової діяльності – страхову, інвестиційну, довірчого управління тощо.  
Так, наприклад, реалізація ініціатив інтеграції біржової, страхової та  
банківської діяльності на загальній ІТ платформі дозволить отримати позитивні 
ефекти серед яких: 
створення спільного продукту з урахуванням всіх потреб клієнта; 
можливість позиціонувати себе як універсального постачальника 
фінансових послуг; 
отримання синергетичного ефекту від об'єднання, розробка ефективного 
комплексу маркетингу, розрахованого на новий клієнтурних сегмент. 
Важливим видом банківських інновацій є процесні інновації, які 
полягають у впровадженні нових або суттєво покращених методів виробництва, 
технологій, способів діяльності, обладнання та програмного забезпечення. Ці 
інновації покликані вдосконалювати умови та механізми  виконання банками 
своєї основної ролі у суспільстві, що полягає у задоволенні потреб економічних 
суб’єктів у різноманітних фінансових послугах [6].  
Процесні банківські інновації в свою чергу поділяють на:  
 18 
інновації технологічних процесів, що пов’язані з розвитком технічних 
можливостей функціонування банку, насамперед, за рахунок використання 
ефективнішого комп’ютерного та апаратного обладнання, впровадження нового 
або суттєво вдосконаленого програмного забезпечення тощо;  
власне процесні інновації, що полягають у вдосконаленні банківських 
бізнес-процесів, наприклад, у рамках програм комплексного управління якістю 
–TQM (англ. Total Quality Management), Six Sigma тощо, або на принципах 
реінжинірингу;  
сервісні інновації, що полягають у впровадженні нових підходів до 
процесів обслуговування клієнтів (інститут персональних менеджерів, 
електронна система керування чергою тощо) [6].  
Серед ключових видів банківських  інновацій є організаційні, серед яких 
можна, виділити:  
управлінські інновації, що стосуються змін організаційної структури 
банку, механізмів планування, контролю, управління персоналом, 
стимулювання тощо;  
концептуальні інновації, які втілюються у змінах моделей та стратегій 
ведення бізнесу.  
Такий вид банківських інновацій є найменш дослідженим. Відомий 
американський фахівець у галузі менеджменту Т. Девенпорт пояснює бізнес-
модель як фундаментальну логіку організації для виходу на ринок та 
генерування доходів і відмічає, що інновації бізнес-моделей є критичними для 
компаній, оскільки визначають їх економічну долю. Як один з можливих 
варіантів, він наводить приклад переходу до е-коммерції. У банківській сфері 
відповідною фундаментальною інновацією бізнес-моделі стало створення 
інтернет-банків, які для обслуговування клієнтів використовують тільки 
онлайнові комунікації.  
Унікальні можливості формують для комерційних банків забезпечують 
радикальні інновації, що потребують значних інвестицій та свідчить про 
агресивний цільовий підхід розвитку банку що зорієнтований на отримання 
 19 
лідируючих позицій на ринку. Не випадково, наприклад, американський Bank 
of America, який першим почав у 1958 році випуск банківських кредитних 
карток, і зараз вважається одним з найбільш інноваційних банків світу. 
Поліпшуючі інновації передбачають покращення характеристик 
радикальних інновацій (підвищення споживчої цінності продукту або зниження 
операційних чи управлінських витрат), не змінюючи принципів, що лежать в їх 
основі. Наприклад, розробка банками технології смарт-карт, що мають такі ж 
самі базисні характеристики, що і карти з магнітною смугою, але є більш 
функціональними у застосуванні. 
Акцентуємо увагу на тому, що банківські інновації слід відрізняти від 
псевдоінновацій, під якими розуміють модифікацію або незначні зміни 
характеристик існуючих продуктів/послуг/технологій, що не призводять до 
реальних змін їх якості. 
За результатами систематизації та упорядкування існуючих підходів до 
групування банківських інновацій варто зупинитись на наступній  класифікації 
сучасних банківських інновацій в умовах активної технологічної модернізації 
банків за такими класифікаційними ознаками: продуктові інновації; 
трансформація каналів продажу продуктів, технологічні інновації, інституційні 
зміни, управління ризиками, регулювання та управління, ринкові інновації. 
Економічної ефективності інноваційної діяльності банку передбачає: 
здатність досягати поставлених цілей; оптимальне співвідношення витрачених 
ресурсів і отриманих результатів (результативно-витратний підхід); 
результативність виконання функцій; індикатор загального стану банку. Однак, 
зазвичай комплексну ефективність інноваційної діяльності банку проводять 
рідко, частіше зосереджують свою увагу на оцінці ефективності окремого виду 
інновації, інноваційного проекту.  
Економічна ефективність інноваційної діяльності банків − це якісна та 
кількісна системна характеристика результативності інноваційної діяльності та 
здатності банку до впровадження інновацій, що передбачає отримання 
економічного, соціального, стратегічного ефектів та сприяє підвищенню 
 20 
рентабельності, конкурентоспроможності та стабільному розвитку банку на 
інноваційних засадах [13].  
Розглянемо складові економічної ефективності інноваційної діяльності 
залежно від виду інновацій та напрямів інноваційної діяльності банків (рис. 
1.2).  
 
Види інновацій та Складові економічної ефективності інноваційної 
інноваційної діяльності 
діяльності 
збільшення доходів від збільшення попиту на більш 
 
Продуктові якісні нові продукти завдяки завоюванню нових 
ринків, розширенню категорій споживачів 
Трансформація зростання клієнтської бази, підвищення довіри до 
каналів продажу бренду банку, оптимізація філійної мережі, 
продуктів скорочення витрат банку (матеріальних, трудових, 
інформаційних та ін.) 
 
Технологічні підвищення продуктивності праці, зниження витрат 
на одиницю ресурсів (трудових, матеріальних, 
інформаційних тощо) та активів банку 
 підвищення здатності до впровадження інновацій – 
Інституційні зміни нових продуктів/послуг, бізнес-процесів, придбання 
та створення нових знань 
 отримання економічного, соціального і стратегічного 
Управління ефектів з врахуванням успішності розв’язання 
ризиками проблеми «прибутокліквідність-ризик», покращення 
в цілому діяльності банку 
 зростання можливостей нагромадження капіталу для 
 подальшого його реінвестування в інноваційну 
Регулювання та діяльність, здатність до впровадження нових 
управління інновацій завдяки досягненню узгодженості інтересів 
всіх зацікавлених сторін в інноваційному розвитку 
банку та поставлених цілей 
 зростання рівня задоволення потреб клієнтів 
Ринкові інноваційними послугами, підвищення 
конкурентоспроможності, досягнення конкурентної 
переваги, розширення масштабів бізнесу та 
покращення ринкової позиції банку 
 
 
Рис. 1.2. Складові економічної ефективності інноваційної діяльності 
залежно від виду інновацій та напрямів інноваційної діяльності банків 
Джерело: [13; 14]. 
 21 
Об’єктивність оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності 
банків залежить від того наскільки комплексно до цього підходить керівництво 
банку. Варто використовувати різні підходи і методи оцінювання із 
врахуванням особливостей банківської діяльності та інноваційної складової. 
Методичні підходи до комплексного оцінювання економічної ефективності 
інноваційної діяльності банків мають ґрунтуватися на принципах системного 
аналізу, використанні клієнтоорієнтованого та ризик-орієнтованого підходів, 
врахуванні прямих і непрямих ефектів [13]. Саме за таких умов, можна 
отримати чітке уявлення щодо ефективності поточної інноваційної діяльності 
банку окреслити перспективи подальшого розвитку за рахунок корегування 
наявних недоліків, забезпечити оперативний і об’єктивний контроль щодо 
досягнення стратегічних цілей і завдань розвитку на інноваційних засадах. 
 
1.2 Сутність цільового підходу до управління інноваційним розвитком банку  
 
У сучасному банку ефективність інноваційної діяльності залежить від її 
системної організації, структурного упорядкування та цільових підходів  
спрямованих на покращення результативних показників діяльності банків.  
Під системною організацією інноваційної діяльності банків розуміють 
цілеспрямований комплексний процес, організований відповідно до стратегії 
інноваційного розвитку банків, що включає дві складові − управління 
інноваційними проєктами та організацію інноваційної діяльності банку.  
Системна організація інноваційної діяльності банків передбачає розгляд 
інноваційної діяльності як екосистеми, елементами якої є: розроблення та 
реалізація стратегії інноваційного розвитку банку. 
Цільовий підхід – це система методів та методичних прийомів, що 
забезпечують постійну орієнтацію управлінської діяльності, планово-
управлінських рішень, процес виконання цих рішень на кінцеві результати з 
урахуванням соціально-економічних характеристик, що постійно змінюються, 
 22 
унаслідок розвитку системи потреб, кількісних та якісних змін у виробничому 
потенціалі системи, стосовно якої застосовується цільовий підхід [51]. 
Цільовий підхід, що жорстоко зорієнтований на перспективу, потребує 
чіткого визначення довгострокових цілей розвитку, шляхів їх досягнення, змін 
усіх компонентів виробничо-управлінських систем, які необхідні для 
забезпечення ефективних результатів [51]. 
Цільовий підхід вимагає та дозволяє ретельно розібратися у складній 
ієрархії цілей, визначити головну мету та такі, що «працюють» на неї, підцілі 
(як способи їх досягнення), сформувати систему пріоритетів черговості 
виконання цілей, тобто забезпечити керованість процесом розробки та 
досягнення цілей в організації [51]. 
Основним питанням щодо застосування цільового підходу в управління 
інноваційним розвитком банку є визнання пріоритетності мети, як вихідного 
елемента будь-якої дії Це, у свою чергу, провокує підвищену увагу до: 
обґрунтування (формулювання, встановлення) та вибору підцілей на 
будь-якому рівні управління;  
узгодження та балансування інтересів суб’єктів банківської діяльності, 
зацікавлених груп та осіб в процесі здійснення переходу від цілей до 
конкретних заходів з їх реалізації.  
Таким чином, цільовий підхід із самого початку зорієнтований на 
координацію всього спектру цілей управління інноваційним розвитком банку, 
за рахунок чого й створюються передумови формування інноваційних 
продуктів та послуг.  
У сучасних умовах поширення інноваційних, інформаційних та 
інтеграційних процесів в банківській діяльності, відбувається підвищення 
складності об’єктів управління та їхніх зв’язків із зовнішнім середовищем. 
Цільовий підхід за таких умова набирає додаткових обертів та вимагає 
застосування всього арсеналу методів цілеформування та цілереалізації. 
Варто окреслити ключові характеристики цільового підходу в управлінні 
інноваційним розвитком банку. 
 23 
Цільовий підхід – це такий підхід до управління, що змушує банківських 
менеджерів визначати: 
що саме має бути зроблено в умовах зростаючих потреб споживачів, 
загострення конкурентної боротьби на ринку банківських продуктів та послуг; 
яким чином це має бути зроблено (формування пріоритетів, заходів з 
досягнення цілей, визначення форми закріплення послідовності дій, тобто 
розробка планів, проєктів, програм); 
часові параметри встановлених цілей інноваційного розвитку банку, 
оскільки, як уже зазначалося попередньо, першочерговість у впровадженні 
інноваційного банківського продукту чи послуги має вирішальне значення у 
забезпеченні конкурентних позицій на ринку; 
вартісну складову інноваційних заходів (визначення потреб в обсягах 
фінансування та оцінювання можливостей залучення коштів із різних джерел); 
систему критеріального оцінювання отриманого інноваційного 
результату 
«Цільове управління, – зазначає Дж. Морисей. – ... потребує ясного й 
чіткого визначення цілей або бажаних результатів роботи, формування 
реальних програм їхнього досягнення та чіткого оцінювання параметрів роботи 
вимірюванням конкретних результатів за етапами досягнення поставлених 
цілей» [24]. 
Нині на практиці найчастіше застосовуються такі варіанти прояву 
цільового підходу в управлінні, як «цільове управління», «управління за 
цілями» (МВО – Management by objectives), «управління за результатами», 
«програмно-цільовий метод управління» та ін. [51]. 
Розглянемо характеристику кожного варіанту прояву цільового підходу в 
управлінні за допомогою таблиці 1.4. 
Усі розглянуті підходи до управління є конкретною реалізацією цільового 
підходу. Їхніми загальними рисами є такі: 
орієнтованість  на визначені цілі; 
гармонізація та балансування цілей різного типу; 
 24 
визначення відповідного інструментарію досягнення цілей; 
розробка методичного забезпечення оцінки досягнення цілей; 
орієнтація на мету як критерій досягнення результатів. 
 
Таблиця 1.4 – Характеристика варіантів прояву цільового підходу в 
управлінні 
Варіанти прояву цільового підходу в управлінні 
управління за цілями управління за результатами програмно-цільовий метод 
управління 
одночасне врахування та процес пошуку результату, визначення управління як 
забезпечення досягнення усіх що ґрунтується на  входять: «програмного» підкреслює 
цілей в організації; визначенні результатів, такий важливий 
кожен менеджер має оперативному управлінні, інструмент, як цільова 
керуватися чіткими цілями в контролі за результатами; комплексна програма, що 
межах своїх обов’язків;  застосовується для 
узгодження цілей та завдань відбувається урахування у вирішення 
менеджерів різних рівнів є плануванні інтересів всіх взаємопов’язаних 
передумовою забезпечення їх груп та окремих робітників; масштабних проблем; 
виконання;  чітка спрямованість на 
Менеджери, виконавці та Організація та поточне досягнення встановлених 
співвиконавці спільно планування діяльності на цілей, що підкреслює 
формують дії (функції), основі тісного зв’язку з структурну та 
досягають їх виконання (із очікуваними результатами; функціональну 
використанням різних свідоме стимулювання за підпорядкованість ним 
консультаційних та досягнуті результати; решти елементів 
коопераційних заходів) надання підтримки управління. 
 виконавцям; постійний  
проміжний контроль, 
зокрема за виконанням 
графіків, визначених для 
окремих робіт 
Джерело: Складено на основі [51]. 
 
Відмінності полягають у різних підходах до цілевстановлення та 
цілереалізації, орієнтації переважно на коротко  або довгострокові, локальні або 
комплексні цілі, залученні різних виконавців та співвиконавців тощо. 
Критичний аналіз практики застосування «управління за цілями», «управління 
за результатами», «програмно-цільове управління» тощо дають змогу 
визначити місце їх застосування в діяльності організацій різних типів (та їх 
сукупностей), розробляти заходи з розвитку їхніх позитивних рис і 
пом’якшення недоліків. Нині також з’явилося дуже багато так званих 
 25 
«гібридних» моделей, в яких, наприклад, управління за цілями застосовується в 
поєднанні з програмно-цільовим управлінням або «управлінням за 
результатами» [51, c.205]. 
Таким чином цільовий підхід визначає ефективність системи як здатність 
суб’єкта досягати визначених цілей за допомогою раціональних дій її 
складових. Слід зазначити, що цілі інноваційної діяльності банку  
безпосередньо пов’язані з його стратегією та, як правило, формують мету, 
пов’язану з його конкурентоспроможністю. Раціоналізм такого підходу полягає 
у можливості вибору такого варіанту використання наявних ресурсів, що 
дозволило б банківській установі реалізувати намічені плани та досягти 
поставленої мети з мінімумом витрачених ресурсів. Однак інноваційні цілі 
розвитку банківської діяльності  не завжди є чітко окресленими, що ускладнює 
процес визначення та виміру ефективності. Також, як правило, цілі банківської 
діяльності можуть бути виражені у вигляді певних економічних показників, 
досягнення яких зазвичай забезпечується у процесі діяльності різноманітними 
способами. Їх вибір залежить від багатьох чинників, які, з одного боку, 
визначені інституційними нормами, а з іншого, мають різноманітні варіанти 
реалізації у мінливому ринковому середовищі. Так, залежно від умов та вимог 
зовнішнього середовища, внутрішніх можливостей інноваційного розвитку 
банку, а також інтересів персоналу та потреб клієнтів, формується різний, в 
деяких випадках неочікуваний результат діяльності. Врахування даної 
залежності є необхідним для встановлення «реальних» цілей. 
З урахуванням динаміки змін, що відбуваються під впливом 
інноваційного та інформаційного прогресу та, відповідно, зростаючих потреб 
споживачів банківських продуктів та послуг, реалізація цільового управління 
інноваційним розвитком банку потребує, з одного боку, нових методичних 
обґрунтувань щодо розробки та здійснення цільових інноваційних програм, а з 
іншого – наявності відповідних фахівців, що здатні чітко формулювати цілі, 
визначати шляхи та способи їх досягнення, а також новіших мотиваційних 
механізмів для належної реалізації поставлених завдань. 
 26 
1.3 Банківська інноваційна стратегія  
як сучасна форма реалізації цільового підходу 
 
Найбільшого поширення «цільовий підхід до управління» набув у формі 
стратегічного управління, яке продемонструвало свою ефективність на 
процвітаючих підприємствах різного типу в усьому світі. Визначення концепції 
стратегічного управління передбачає формування системи управління певного 
(стратегічного) типу з визначення мети як відправної точки стратегічних дій 
[51, c.321]. 
Стратегічне управління – процес, за допомогою якого менеджери 
здійснюють довгострокове керування організацією, визначають специфічні цілі 
діяльності, розробляють стратегії для досягнення цих цілей, враховуючи всі 
релевантні (найістотніші) зовнішні та внутрішні умови, а також забезпечують 
виконання розроблених відповідних планів, які постійно розвиваються і 
змінюються [51, c.321]. 
Орієнтація стратегічного управління на визначення, обґрунтовування та 
реалізацію довгострокових цілей організації розробкою відповідних стратегій 
дозволяє стверджувати, що стратегічне управління є однією з форм реалізації 
цільового підходу. Це виявляється у принципах стратегічного управління [51, 
c.321]. Серед ключових прийнято вважати наступні принципи: 
цілеспрямованість, безперервність; теоретико-методологічна обґрунтованість 
форм і методів; системний, комплексний підхід до розробки стратегій та 
системи стратегічного управління; наявність необхідної послідовності етапів; 
циклічність; унікальність систем стратегічного управління конкретними 
підприємствами; використання невизначеності майбутнього як стратегічних 
можливостей; гнучка адекватність систем стратегічного управління змін і умов 
функціонування організацій; результативність та ефективність [51, c.322]. 
У науковому колі фіксується думка про те, що інноваційне управління є 
одним з векторів стратегічного управління, ключові цілі та завдання якого 
формуються на вищому рівні банку [20, с. 283; 10].  
 27 
В основі формування стратегії лежить взаємодія між зовнішнім 
середовищем, функціонуючою системою, втіленням якої є підприємство, яка 
прагне стабільності, та системою управління, що забезпечує своєчасну реакцію 
організації на умови функціонування, що змінюються.  
В умовах сьогодення, коли інноваційний та інформаційний прогрес 
активно поширюється, відбуваються процеси активного входження іноземного 
капіталу та трансформації банківської діяльності. Так, спостерігається 
посилення та зміна характеру конкуренції, необхідність ефективного 
позиціонування на ринку, ускладнення банківських бізнес-процесів, 
інтегрування банківської, страхової та біржової діяльності, що змушує 
фінансово-кредитні інститути формувати новітні цільові підходи в управлінні 
інноваційною діяльністю. 
Перед сучасним керівництвом банку постають питання розробки 
сучасних стратегій інноваційного розвитку як форми реалізації цільових 
підходів в управлінні інноваційною діяльності. Постають завдання 
формалізації, ефективного втілення та контролю за реалізацією цих стратегій в 
умовах динамічних змін зовнішнього середовища, що відбуваються як наслідок 
науково-технічного прогресу та нових викликів, що постали перед суспільством 
(Covid-19 та військова агресія росії проти України). 
Досвід розвинутих країн свідчить, що оптимальним терміном розробки 
банківських стратегій вважається п’ять років. Проте для ринків, що 
розвиваються і характеризуються нестабільністю, прийнятним може вважатися 
термін у три роки, що зафіксовано у Законі України «Про банки і банківську 
діяльність» як вимога до стратегічного планування діяльності банків, які 
створюються [9].  
Теоретичні та методичні аспекти банківського стратегічного 
менеджменту є науковою тематикою таких українських науковців, як О.В. 
Васюренко [4], С.М. Козьменко [17], В.І. Міщенко [22], Л.О. Примостка [37], та 
ряду інших дослідників.  
 28 
Загальну структурне наповнення стратегії банку можна представити 
наступним чином (рис. 1.3). 
 
Загальна бізнес-стратегія банку 
Стратегія ринкової поведінку банку 
Фінансова Стратегія Кадрова Стратегія Технологічна 
стратегія маркетингу стратегія забезпечення безпеки стратегія 
Стратегія ризик-
менеджменту 
 
Рис. 1.3. Загальне структурне наповнення стратегії банку 
Джерело: [17]. 
 
Під цими суто банківськими стратегіями фахівці розуміють науково 
обґрунтований набір можливих рішень та дій банку, що чинять суттєвий вплив 
на стан його потенціалу і власного капіталу та спричиняють довгострокові та 
такі, що важко змінити, наслідки [4; 17]. 
Стратегії банку мають специфічні особливості, серед яких варто 
окреслити наступні:  
багаторівневість стратегічних рішень, що приймаються;  
«однорідності» за змістом, що визначається специфікою банківських 
ресурсів та продуктів;  
«нечіткості», умовності меж між стратегіями банку;  
нелінійності банківських стратегій;  
конкурентному характері стратегій банку, через різноспрямований вплив 
на його потенціал взагалі та на величину його власного капіталу, зокрема [17, с. 
50-51; 19, с. 221-223].  
Враховуючи темпи інноваційного та інформаційного прогресу 
формуються певні методичні стратегічного менеджменту банку, які потребують 
 29 
свого вирішення в рамках інноваційного менеджменту сучасного банку – це, 
насамперед, управління його розвитком через постійне вдосконалення 
продуктового портфелю, технологій, організаційної структури, бізнес-моделі 
тощо. 
В умовах сучасності інноваційна стратегія втрачає риси лише 
довгострокового плану і сформувалася як процес управління, що 
характеризується постійним корегуванням та оновленням стратегічних цілей і 
програм у режимі реального часу.  
В умовах незначної конкуренції, недиверсифікованості клієнтських 
потреб у банків не виникало необхідності розробки інноваційної стратегії, 
оскільки зростання бізнесу можна було забезпечити збільшенням масштабів 
діяльності, економією на використанні ресурсів, грамотним фінансовим 
менеджментом. Не заперечуючи важливості цих методів, слід зазначити, що 
тенденції останніх десятиліть, що визначали еволюцію банківського бізнесу, – 
глобалізація, лібералізація фінансових ринків, дерегулювання банківської 
діяльності, загострення та зміна форм конкуренції, прогрес інформаційних 
технологій, «рітейлізація», кластеризація – створюють абсолютно нові умови 
діяльності фінансових інститутів, в яких їх інноваційність стає неодмінною 
складовою стабільного зростання [6, c. 126]. 
Управління інноваціями здійснюється стратегічно, якщо воно:  
виконується на рівні вищого керівництва банку;  
розраховано на довгострокову перспективу і спрямовано на реалізацію 
місії та стратегічних цілей банку;  
гнучко реагує на зміни зовнішнього середовища, забезпечуючи 
конкурентні переваги;  розглядає людський ресурс як основу розвитку банку.  
Інноваційна стратегія окреслює цільові підходи та шляхи використання 
інновації банківською установою у своєї діяльності. Фактично вона є 
відображенням цілей керівництва банку використовувати його інноваційні 
можливості для прогресу діяльності та забезпечення динамічних змін у 
конкурентній боротьбі на ринку банківських продуктів та послуг.  
 30 
Сферу реалізації інноваційної стратегії складають процеси створення та 
впровадження нововведень, що дозволяють найуспішніше та найшвидше 
реалізувати загально банківську стратегію. Створюючи інноваційну стратегію, 
банку необхідно сформулювати своє розуміння інновацій, визначити, які 
потреби вони задовольняють і яким чином сприятимуть реалізації місії та 
стратегічних цілей фінансово-кредитного інституту [6, c.130]. 
В банківській сфері під інноваціями зазвичай розуміють продукти або 
послуги, нові методи обслуговування клієнтів, технологічні новинки, 
організаційно-управлінські нововведення, маркетингові інновації тощо. Банк 
обирає вектор своєї інноваційної активності – радикальний чи модифікуючий, 
поліпшуючий або адаптивного перенесення досвіду тощо. Обрання такого 
вектору залежить від характеру та швидкості змін, які спостерігаються у 
банківській сфері, а також від темпів інноваційного та інформаційного 
прогресу, що впливає на трансформацію бізнес-процесів та потреб споживачів 
банківських продуктів та послуг. 
Відповідно до  з’являються різні інноваційні моделі банківського бізнесу 
− «розумний банк», «соціально-орієнтований банк», «Фінансова/нефінансова 
цифрова екосистема». Тому, відповідно, розширюється цільові підходи щодо 
управління інноваційною діяльність банківських установ, а саме: забезпечення 
різних напрямів інноваційної діяльності; визначення обсягу ресурсів та джерел 
їх поповнення для реалізації безперервного циклу інноваційної діяльності; 
впровадження адаптивної організаційної структури для забезпечення 
ефективного управління інноваційною діяльністю банку, що передбачає 
розмежування функцій адміністративного управління та управління проєктами 
з дотриманням принципів розподілення рівнів і сфер відповідальності та 
можливості активної взаємодії з клієнтами та внутрішніми підрозділами банку; 
постійний моніторинг і контроль ефективності створення, впровадження та 
комерціалізації банківських інновацій (продуктів, послуг, технологій) та 
інноваційної діяльності в цілому [13; 14]. 
 31 
Відповідно, різні моделі ведення інноваційної діяльності знаходять 
відображення у стратегії розвитку банку. Отже, інноваційну стратегію можна 
визначити як комплекс управлінських дій, що окреслює напрямки, вид та обсяг 
інноваційної активності, яка є адекватною потребам споживачів та змінам 
зовнішнього середовища і яку повинен здійснити банк для виконання 
стратегічних та операційних цілей, враховуючи можливості ефективного 
використання наявних ресурсів [7].  
Виходячи з цього, інноваційна стратегія має своє функціональне 
навантаження на діяльність банку: 
впливає на зміст конкурентних стратегій, визначаючи сфери 
впровадження інновацій (ринки, клієнтські групи, канали збуту, технології 
тощо); 
формує склад портфелю інноваційних проєктів;  
визначає методи управління інноваційною діяльністю;  
окреслює напрямки використання ресурсів.  
Цільові підходи до управління інноваційним розвитком банку, що 
втіленні в його інноваційній стратегії, сприяють органічному зростанню 
конкурентоспроможності, максимізації прибутковості існуючих напрямів 
діяльності, підвищенню респонсивність кредитно-фінансового інституту 
(спроможність вчасного реагування на зміни та появу нових потреб 
споживачів), появі нових джерел доходів. Формування банківської інноваційної 
стратегії повинно базуватися на наступних ключових принципах:  
підпорядкованості ключовій меті у процесі реалізації основних цільових 
установок інноваційної діяльності банку, що передбачають зростання вартості 
бізнесу, формування позитивного іміджу та підвищення фінансової стійкості.  
адаптивності до змін зовнішнього,  внутрішнього середовища;  
пріоритетності залучення новітніх досягнень інноваційного та 
інформаційного прогресу в діяльність банку; 
повсякчасності, послідовності та спадковості інноваційного процесу;  
логічності щодо залучення нових знань, технологій, продукування ідей;  
 32 
креативності та адаптивності у  перенесенні досвіду інноваційних трендів 
не лише з банківської сфери, але й суміжних сфер;  
оптимальності у відборі інноваційних ідей, що має відбуватися шляхом 
оцінок;  
мінімізації можливих ризиків;  
залученості максимальної кількості працівників до формування та 
реалізації цільових заходів інноваційної діяльності банку. 
Важливо акцентувати увагу на тому, що  інноваційна стратегія це певний 
вектор діяльності кредитно-фінансової установи щодо поширення інновацій в 
усіх його сферах, тому важливо розглянути  питання про її місце у загальній 
системі стратегічного менеджменту (табл..1.5).  
 
Таблиця 1.5 – Місце інноваційних стратегій у системі банківського 
стратегічного менеджменту 
Рівні управління Види стратегій Інноваційна стратегія (цільові підходи, інноваційні 
рішення та заходи стратегій різних рівнів) 
Вище Корпоративна Рішення щодо місця інновацій у реалізації місії та 
керівництво стратегія стратегічних цілей банку. Визначення характеру та 
напрямів інноваційної активності, її ролі у формуванні 
ключових компетенцій. 
Бізнес- Бізнес-стратегії Рішення, щодо використання інновацій для 
підрозділи (конкурентні) забезпечення конкурентних переваг з урахуванням 
зовнішніх впливів 
Функціональні Функціональні Рішення щодо забезпечення за допомогою інновацій 
напрями стратегії ефективної поведінки у рамках заданої функції 
Операційний Операційні Рішення щодо використання інновацій для 
рівень стратегії забезпечення заданих обсягів та ефективності 
діяльності 
Джерело [7]. 
 
В умовах сучасності позиціонування інноваційної стратегії як 
функціональної вже не відповідає сучасним цільовим підходам розвитку 
інноваційної діяльності банку, оскільки не дозволяє розглядати інновації як 
основний конкурентний ресурс та життєво важливий фактор розвитку. 
В умовах інноваційного та інформаційного прогресу, коли цифрові 
технології відкривають безліч можливостей для розвитку бізнесу, інновації 
 33 
визначають нове бачення перспектив банківської діяльності: пропозиція нових 
продуктів та послуг, впровадження нових технологій, формування нових ринків 
та впровадження нових організаційних форм. Все це дозволяє кредитно-
фінансовим установам збільшувати свою цінність для споживачів.  
Разом з тим, цільові підходи щодо управління інноваційною діяльністю 
будь-якого банку різняться в залежності від того, які цільові настанови 
розвитку обрано банком – органічного зростання або інтеграції, чи є цільовим 
завданням економія на витратах або збільшення доходів, чи робиться ставка на  
обслуговування наявних клієнтів або на залучення нових тощо.  
Тому слід зазначити, що стратегія банку являє собою сукупність  
декількох цільових підходів, серед яких підприємницький, виробничий, 
науково-технічний, маркетинговий, інноваційний. Унікальність інноваційного 
цільового підходу полягає в тому,  що він охоплює та проникає у всі інші 
елементи системи банківського стратегічного менеджменту. Як результат, 
можна зробити висновок, що інноваційна стратегія є основою, відправною 
точкою для розв’язання ключових проблем розвитку банку у напрямі 
забезпечення перспектив підвищення конкурентних позицій на ринку.  
Непрямим свідченням реального включення інноваційної стратегії у 
контекст банківського корпоративного стратегічного менеджменту є практика 
діяльності провідних зарубіжних банків. Так, за інформацією французького 
банку BNP Paribas, його програма інноваційного менеджменту «Дух інновацій» 
націлена на те, щоб інновації увійшли до числа найважливіших активів 
банківської індустрії, наявність яких є критичною для її розвитку. Показовими 
у цьому відношенні є й корпоративні гасла деяких інших фінансових установ, 
що входять до числа найбільших глобальних банків світу, зокрема, іспанського 
Santander – «Цінності з ідей» (англ. «Value from Ideas») та канадського Royal 
Bank of Canada – «Інновації – в усьому, що ми робимо» (англ. «Innovation in 
Everything We Do»), які свідчать про їх стратегічну націленість на всебічне 
використання інновацій [6, c.134].  
 34 
Таким чином, саме системний підхід дозволяє зробити висновок, що 
інноваційна стратегія є складовою загальної корпоративної стратегії 
комерційного банку, цілі та завдання якої на практиці стають гармонійною 
частиною ділових і функціональних стратегій та забезпечуть їх реалізацію в 
рівневій системі управління.  
Наприклад, стратегічна мета американського Bank of America –
«створювати інноваційні продукти та пропонувати рішення, що перетворюють 
фінансові послуги на такі, якими вони не були ніколи раніше» – отримала 
конкретизацію у стратегії бізнеснапрямку «Глобальне обслуговування 
роздрібних клієнтів та малого бізнесу» та функціональній стратегії залучення 
депозитів, результатом чого стало впровадження радикальної інновації – 
програми «Keep the Change» (англ. «збирай дріб’язок»), у рамках якої вже у 
перший рік її реалізації банком було залучено більше 230 млн доларів [54]. 
Цільові підходи управління інноваційним розвитком банку є елементами 
загальної банківської стратегії та набувають свого оформлення в рамках 
банківської інноваційної стратегії. 
Наприклад, якщо продуктова політика полягає у визначенні та зміні 
асортименту банківських послуг, то її інноваційним елементом є розробка та 
впровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів, нових напрямків 
надання послуг. У складі емісійної стратегії інноваційна буде являти собою 
створення нових фінансових інструментів та різновидів цінних паперів. Якщо 
збутова політика спрямована на доведення банківського продукту до 
потенційного покупця, то її інноваційна складова полягає у формуванні 
принципово нових або суттєво оновлених каналів збуту [6, с. 134].  
Цільові підходи до управління інноваційним розвитком банку 
передбачають визначення того, яким чином банк буде вбудовувати інноваційну 
діяльність у свою бізнес-модель та перетворювати її на систематичний, 
постійний, вимірювальний та керований процес; або трансформацію своєї 
бізнес-моделі до вимог сучасності.  
 35 
Управління інноваційним розвитком банку це планова діяльність щодо 
акумулювання інноваційних ідей, формування корпоративної культури 
відповідно новітніх трендів розвитку банківської сфери. Перед керівництвом 
банку постає безліч цільових завдань: 
просування інноваційних ідей на всіх рівнях та в усіх підрозділах банку; 
вибудовування шляхів подолання  організаційних та комунікаційних 
бар’єрів у просуванні інноваційних ідей та їх реалізації; 
формування підходів щодо  оцінки та стимулювання інновацій.  
формування мотиваційного механізму щодо стимулювання дій 
працівників у напрямах  генерування інноваційних ідей та пошуку нових 
можливостей розвитку банку;  
оцінки перспектив та потенційних ризиків інноваційної діяльності;  
формування творчого організаційного середовища, в якому повсякчасно 
відбувається генерування, аналіз, апробація та реалізація  ідей інноваційного 
розвитку.  
Підсумовуючи, можна сказати, що успішна реалізація цільових підходів 
до управління інноваційним розвитком банку можлива в рамках сформованої 
інноваційної стратегії, що гармонійно вписується в діючу бізнес-модель 
комерційного банку. Така стратегія має забезпечувати найоптимальнішим 
шляхом досягнення  інноваційних цілей, одночасно підтримуючи реалізацію 
корпоративної, функціональних та бізнес-стратегій.  
У підсумку варто зазначити, що інноваційна діяльність банку має 
ґрунтуватись на:  
формуванні портфелю інноваційних ідей та проєктів, який повинен 
регулярно переглядатися та корегуватися відповідно змін в конкурентному 
середовищі;  
постійній готовності до змін в тому числі і в стратегічному менеджменті, 
оскільки адаптивність та вміння залучати потенціал зростання в умовах 
сучасних викликів, що постали перед суспільством (covid-19, військова агресія 
росії проти України) є запорукою успіху бізнесу в будь-якій сфері;  
 36 
вдосконаленні механізмів реалізації стратегії  та корпоративної культури 
відповідно інноваційних цілей розвитку банку.  
Взаємопроникнення стратегічного та інноваційного менеджменту є 
особливістю сучасного управління банками в рамках реалізації цільових 
підходів інноваційного розвитку. Так, корпоративна стратегія – узагальнюючий 
план дій з досягнення визначеної мети банку, що окреслює інноваційну ідею 
розвитку та задає її орієнтири та механізми реалізації, а інноваційна стратегія, 
поглиблює, уточнює і сприяє здійсненню корпоративної стратегії, створюючи з 
нею інтегроване ціле. 
 
 37 
РОЗДIЛ 2 АНАЛIЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТI 
АТ «SENSE BANK», М.ЧЕРКАСИ) 
 
2.1 Загальна характеристика діяльності АТ «SENSE BANK», м. Київ 
 
Sense Bank є одним з найбільших українських банків із міжнародним 
капіталом. 
Банк був заснований у 1992 році та з 2001 року здійснював свою 
діяльність під назвою АТ «Альфа-Банк». Публічне акціонерне товариство 
«Альфа-банк» (Україна) зареєстровано в січні 2001 року. Є членом консорціуму 
російської «Альфа-груп». Акціонери - компанія «ABH Ukraіne Ltd» Cyprus 
(володіє 80,1 % акцій), ВАТ «Альфа-Банк» Росія (володіє 19,9 % акцій), 
мінорітарії (у власності - 0,0001 % акцій). Банк представлений у всіх ключових 
секторах банківської сфери, включаючи обслуговування приватних і 
корпоративних клієнтів, послуги охоронця, послуги з організації і 
андеррайтингу випусків корпоративних і муніципальних облігацій, а також 
консультаційні послуги [37]. 
Альфа-Банк займає провідні позиції серед менеджерів з ринкового 
розміщення корпоративних облігацій на українському ринку. Банк почав 
роботу на ринку від самого початку формування сучасного ринку облігацій в 
Україні в 2001-2002 р. і дебютував на ньому з випусками облігацій 
фармацевтичної компанії ВАТ «Галичфарм» і кондитерської компанії ЗАТ 
«АВК». Усього банк організував і розмістив облігаційні позики на суму 3,4 
млрд. грн. 
В 2002-2009р.р. банк виступив організатором і успішно розмістив 
корпоративні позики таких підприємств як фармацевтична компанія ВАТ 
«Галичфарм», кондитерська компанія ЗАТ «АВК», будівельна компанія ЗАТ 
«Мандарин Плаза», виробник молочної продукції ВАТ «Молочар» (через ТОВ 
«Агроспецресурси»), мережа супермаркетів «Велика Кишеня», металургійна 
компанія СП ТОВ «Метален», виробник соняшникового масла ЗАТ «Креатив» 
 38 
(через ТОВ «Санойл-Фінанс»), найбільший виробник електроенергії в Україні 
НАЕК «Енергоатом», виробник великогабаритних шин ВАТ «Дніпрошина», 
виробник бурового устаткування «Дрогобицький долотний завод», «Страхова 
компанія «Універсальна», оператор мережі продажів мобільних телефонів ТОВ 
«Євросеть», мережі роздрібної торгівлі «Фора». 
У 2022 році було ухвалено рішення про відмову від бренду Альфа-Банк, 
здійснено зміну юридичного найменування банку на АТ «Сенс Банк» та 
створено новий бренд Sense Bank.  
За даними Національного банку України станом на 01 січня 2022 року 
Банк посідає провідні позиції у всіх сегментах банківського ринку, є одним з 
найбільш стійких і надійних банків України, входить до ТОП-10 за розміром 
активів та до переліку системно важливих банків України. 
Мережа. «Сенс Банк» (Україна) пропонує свої послуги через мережу 
відділень, міні-офісів, представництв і точок продажів, розташованих в 
більшості регіонів України.  
Sense Bank – один із системно важливих банків України з 130 
відділеннями по всій Україні. Фінустанова обслуговує понад 3 млн фізичних, 
55 тис. юридичних осіб та 82 тис. ФОПів. У банку працює 4,5 тис. 
співробітників. [28]. 
Основною метою діяльності відділення є надання юридичним і фізичним 
особам банківських послуг, організація якісного обслуговування клієнтів та 
отримання прибутку. 
Згідно з отриманою банківською ліцензією №174 від 01 квітня 2010 року, 
дозволом №174-3 від 01 квітня 2010 року Банк здійснює операції, визначені 
частиною першою, пунктами 1-11 частини другої та частиною четвертою статті 
47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме: 
1. На підставі банківської ліцензії №174 від 01 квітня 2010 року, виданої 
Національним банком України: 
приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 
 39 
відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, 
у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних 
інструментів та зарахування коштів на них; 
розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на 
власний ризик; 
надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які 
передбачають їх виконання у грошовій формі; 
придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у 
грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе 
ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); 
лізинг; 
послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для 
зберігання цінностей та документів; 
випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших 
оборотних платіжних інструментів; 
випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з 
використанням цих карток; 
надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських 
операцій. 
2. На підставі дозволу №174-3 від 01 квітня 2010 року, виданого 
Національним банком України: 
операції з валютними цінностями: 
неторговельні операції з валютними цінностями; 
операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівлю, продаж, 
обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну 
іноземної валюти банків; 
операції з готівковою іноземною валютою (купівлю, продаж, обмін), що 
здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі 
укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; 
 40 
ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті 
та клієнтів нерезидентів у грошовій одиниці України; 
ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в 
іноземній валюті; 
ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій 
одиниці України; 
відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в 
іноземній валюті та здійснення операцій за ними; 
відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в 
іноземній валюті та здійснення операцій за ними; 
залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; 
залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; 
торгівлю іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком 
валютно-обмінних операцій); 
торгівлю іноземною валютою на міжнародних ринках; 
операції з банківськими металами на валютному ринку України; 
операції з банківськими металами на міжнародних ринках; 
інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках; 
інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України; 
емісію власних цінних паперів; 
організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; 
здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи 
андеррайтинг); 
здійснення інвестицій у статутні фонди інших юридичних осіб; 
перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів; 
операції за дорученням клієнтів або від свого імені: 
з інструментами грошового ринку; 
з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; 
з фінансовими ф'ючерсами та опціонами; 
 41 
довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з 
юридичними та фізичними особами; 
депозитарну діяльність зберігача цінних паперів; 
діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. 
3. На підставі ліцензії (бланк ‒ серія: АВ №520558 від 08 квітня 2010 
року), виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі 
види професійної діяльності на ринку цінних паперів: 
діяльність по випуску та обігу цінних паперів; 
депозитарну діяльність зберігача цінних паперів; 
діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних 
паперів.) на підставі ліцензії (бланк ‒ серія: АВ №534279 від 20 липня 2010 
року), виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такий 
вид професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі 
цінними паперами, зокрема, діяльність з управління цінними паперами. 
За організаційною структурою досліджувана нами організація 
відноситься до лінійно-фукціонального типу. 
АТ «Сенс Банк» (раніше «Альфа-Банк») здійснює всі види основних 
банківських операцій, допомагаючи клієнтам краще орієнтуватися у світі 
фінансів, ефективно розпоряджатися грошима, забезпечуючи зручність 
банківського обслуговування. Відділення і м. Черкаси виконує такі основні 
операції: споживче кредитування; персональное кредитування; 
автокредитування; іпотечне кредитування; оформлення кредитних карт; 
відкриття депозитів («Перемога», «Премія», «Прем'єр», «Потенціал», 
«Мультивалютний», «А+»); пайові інвестиційні фонди; відкриття рахунків та 
операції за рахунками фізичних та юридичних осіб; брокерське 
обслуговування; дистанційне банківське обслуговування. 
Крім традиційних видів банківської діяльності серед напрямків 
діяльності: інвестиції, управління активами, торговельне фінансування 
споживчий кредит, іпотека кредитні карти. Згідно міжнародними рейтинговими 
компаніями банку присвоєні максимальні для нашої країни рейтинги. 
 42 
Слідуючи загальній стратегії, АТ «Сенс Банк» в Україні розвиває як 
основні види діяльності (корпоративний, інвестиційний та роздрібний бізнес), 
так і додаткові банківські послуги. Діяльність банку націлена на досягнення 
лідируючого статусу серед приватних банків, підтримку стабільності та 
прибутковості. Основні пакети послуг, які АТ «Сенс Банк» надає своїм 
клієнтам представлені в додатку А. Sense Bank пропонує наступні банківські 
послуги та сервіси: 
для приватних осіб: кредитні картки, кредити готівкою, депозитні 
рахунки, платежі та перекази, пакети послуг, онлайн-сервіси, військові 
облігації, тощо; 
малому та середньому бізнесу: кредитування, овердрафт, лізинг, торговий 
та інтернет-еквайринг тощо; 
корпоративному бізнесу: фінансування, управління коштами, розміщення 
грошових коштів тощо; 
фінансовим інститутам: кореспондентські рахунки, міжбанківські 
операції тощо. 
За рахунок перерахованих в додатку А основного пакету послуг, що 
активно впроваджуються та розвиваються банком, він постійно підвищує свою 
привабливість для клієнтів в умовах гострої конкуренції на банківському 
ринку. 
Місія банку: «Банк – один з лідерів серед українських приватних банків. 
Банк активно сприяє інтеграції України у світове співтовариство і підтримує 
розвиток громадянського суспільства на Україні. Банк бачить своєю основною 
метою надання кожному Клієнту повного комплексу найсучасніших 
банківських послуг разом з постійним залученням нових досягнень у галузі 
інформаційних технологій, удосконалення бізнес-процесів та підвищення рівня 
сервісу. 
Універсальність – запорука надійності. Усі клієнти Банку - як приватні 
особи, так і найбільші корпорації – можуть завжди розраховувати на отримання 
першокласних банківських послуг. 
 43 
Стабільність та конкурентоздатність Банку забезпечена тим, що Банк 
прагне до лідерства в усіх сегментах фінансового ринку. 
Ми дотримуємось слова. Ми керуємо ризиками. Цінуючи бездоганну 
ділову репутацію, ми будемо і надалі виконувати усі наші зобов’язання перед 
клієнтами. Ми запроваджуємо ретельний моніторинг та професійний аналіз 
ринків. Це дозволяє кваліфіковано прогнозувати економічні та соціальні 
зрушення та приймати вірні рішення. 
Банк, який поєднує регіони України. Ми планомірно розширюємо свою 
присутність у регіонах України та на світових фінансових ринках. Це дозволить 
нашим клієнтам завжди та скрізь отримувати повний комплекс сучасних, 
якісних, технологічних банківських продуктів та послуг на рівні світових 
стандартів. 
Експерт з України на Заході, експерт із Заходу на Україні . Ми активно та 
послідовно використовуємо накопичений досвід та знання українського бізнесу 
і сучасних фінансових технологій як для всесвітньої підтримки і 
обслуговування інвестицій в економіку України, так і для супроводу 
фінансових операцій українських компаній на Заході. 
Кадри вирішують все. Розуміючи, що інвестиції у кваліфіковані кадри 
складають основу довготривалого успіху, ми формуємо команду професіоналів. 
Ми безперервно піклуємося про підвищення їхньої кваліфікації, мотивації, 
соціальної захищеності та відданості корпоративним цілям. 
АТ «Сенс Банк» – Банк нових можливостей! 
Корпоративний стиль банку – цілісність, яка сприймається візуально і 
відображає корпоративну культуру Банку, характеризується єдиною системою 
елементів зовнішнього та внутрішнього оформлення будівель, набором 
матеріалів, кольорової гами, форм ділової документації, іншими утворюючими 
стиль Банку факторами [28]. 
 
 
 
 44 
2.2 Аналіз основних показників діяльності банку 
 
Банківська система є основою розвитку будь-якої держави, оскільки 
вектор її діяльності спрямовано на процеси збору, розподілу, перерозподілу та 
використання централізованих і децентралізованих грошових коштів, які 
забезпечують практичне виконання всіх державних завдань. Тому, злагоджена 
робота банківського сектору суттєво впливає на стабільність економіки. 
Стійкість банку визначається шляхом оцінки фінансового стану. Від 
позитивного фінансового результату залежить не лише майбутнє банку, а й 
ключових партнерів та клієнтів. У випадку банкрутства банку, наслідки 
розповсюджуються як на підприємства так і громадян. Тому, проблема 
ефективності діяльності банку, яка відображається у його фінансовому стані, є 
важливою, оскільки від рівня стабільності системоутворюючих банків залежить 
рівень економіки всієї країни.  
Оцінка фінансового стану банку передбачає вивчення та розрахунок 
комплексу показників, які відображають різні сторони його діяльності та 
показують ефективність управлінських рішень. За результатами оцінки 
фінансового стану можна побачити проблемні сторони фінансової діяльності 
банку та розробити заходи щодо підвищення ліквідності, платоспроможності, 
прибутковості, фінансової стійкості, оцінити механізм виробництва та 
визначити перспективи його розвитку [2, c. 228].  
Основними джерелами інформації для оцінки та аналізу фінансового 
стану, фінансових результатів, ефективності використання фінансових ресурсів, 
кредитоспроможності, інвестиційної привабливості банку є фінансова звітність 
банку, а саме: Звіт про фінансовий стан (Баланс), Звіт про прибутки та збитки 
або інший сукупний дохід, Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний 
капітал. З урахуванням цих документів працівники можуть скласти фінансовий 
звіт.  
За даними рис.2.1 кількість підрозділів АТ «Сенс Банк» у період з 2015 
року по 2019 року збільшилась на 152, а в період з 2019 по 2022 року поступово 
 45 
скорочувалась і станом на перше півріччя 2023 року в Україні діє 143 
підрозділи банку. Така тенденція до зниження спричинена несприятливою 
економічною ситуацією в державі, розгортанням повномасштабних військових 
дій та оптимізацією кількості підрозділів на ринку надання фінансових послуг. 
300
252 257
250 218
201
187
200
кількість 143
150
підрозділів 105 103
100
50
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки
 
Рис. 2.1 Динаміка змін кількості  підрозділів АТ «Сенс Банк»  
у період з 2015-2022 рр. 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45] 
 
На основі перерахованої звітності проаналізуємо основні фінансові 
показники діяльності АТ «Сенс банку» з період за 2020-2022 рр. (табл.2.1) 
 
Таблиця 2.1 ‒ Динаміка основних фінансових показників АТ «Сенс банк» 
за період з 2020-2022 рр. 
 
Абсолютне відхилення  
Показник 2022 2021 2020 2022/2021 
1 2 3 4 5 
Активи (тис. грн.) 
Грошові кошти та 
5 094 427 7 973 050 7 228 506 -2 878 623 
еквіваленти 
Кредити юридичних 
29 463 327 36 004 887 29 697 663 -6 541 560 
осіб 
Кредити фізичних осіб 13 199 595 24 329 261 18 139 785 -11 129 666 
Активи 75 034 967 115 721 503 97 490 789 -40 686 536 
 46 
Продовження табл. 2.1 
1 2 3 4 5 
Пасиви (тис. грн.) 
Кошти банків 32 398 83 335 130 363 -50 937 
Депозити юридичних 18 180 378 40 582 337 30 445 323 -22 401 959 
осіб 
Депозити фізичних осіб 42 981 711 48 910 668 43 641 268 -5 928 957 
Власний капітал 5 969 278 12 932 981 9 679 363 -6 963 703 
Фінрезультати, з поч. року (тис. грн.) 
Процентні доходи 11 659 710 10 093 038 8 731 981 1 566 672 
Процентні витрати 4 687 146 3 760 451 3 667 399 926 695 
Чистий процентний 6 972 564 6 332 587 5 064 583 
дохід 639 977 
Комісійні доходи 4 318 792 5 641 465 4 548 960 -1 322 673 
Комісійні витрати 1 476 376 1 782 634 1 189 176 -306 258 
Прибуток/(збиток) -6 965 441 3 346 112 1 209 666 -10 311 553 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45] 
 
Для аналізу основних показників фінансового стану банку в Україні 
враховують систему певних індикаторів, які характеризують діяльність банку. 
У світовій практиці здебільшого використовується рейтингова система оцінки 
фінансового стану банку. Найпоширенішим методом аналізу фінансового стану 
банку є аналіз за допомогою фінансових показників, який складається з 
чотирьох основних блоків:  
оцінка достатності капіталу (фінансової стійкості);  
розрахунок ліквідності;  
оцінка ділової активності;  
оцінка рентабельності [2, с. 221]. 
Таким чином, фінансова звітність, складена за загальноприйнятими 
стандартами, надає типовий перелік інформації про діяльність банку, 
задовольняє потреби більшості користувачів і надає певні можливості для 
проведення фінансового аналізу та надання об'єктивних прогнозів [2, с. 230]. 
Ключові індикатори діяльності АТ «Сенс Банк» наведено в (табл. 2.2) 
 47 
Таблиця 2.2 ‒ Динаміка ключових індикаторів розвитку  
АТ «Сенс Банк» за період з 2020-2022 рр. 
Індикатор 2022 2021 2020 
Капіталізація (%) 
Власний капітал / Активи 8,0 11,2 9,9 
Статутний капітал / Активи 38,3 24,8 29,5 
Фондування (%) 
Поточні депозити/Депозити 54,8 66,9 61,7 
Депозити фізосіб/Зобов'язання 62,2 47,6 49,7 
Кредити/Депозити 69,7 67,4 64,5 
Якість активів (%) 
Коєф. резервування кредитів 46,8 15,9 31,0 
Покриття резервами NPLs - - - 
Ліквідність (%) 
Ліквідні активи/Активи 6,8 6,9 7,4 
Ліквідні активи/Залучені 8,3 8,9 9,7 
ресурси 
Ліквідні активи/Зобов'язання 7,4 7,8 8,2 
Рентабельність (%) 2022 2021 2020 
ROAA -7,3 3,1 1,4 
ROAE -73,7 29,6 13,5 
Чиста % маржа 8,5 6,9 7,2 
%Витрати/%Доходи 40,2 37,3 -42,0 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45]. 
 
 Проаналізуємо більш детально динаміку ключових індикаторів АТ «Сенс 
Банк».  
Дослідимо динаміку активів банку та показників рентабельності. 
Показники рентабельності дозволяють оцінити ефективність діяльності 
суб'єкта господарювання. Рентабельність ‒ відносний показник економічної 
ефективності, який відображає рівень ефективності використання ресурсів і 
капіталу банку. Коефіцієнт рентабельності розраховується як відношення 
операційного прибутку до активів, ресурсів або потоків, що її формують. 
 48 
Рентабельність може бути виражена показниками прибутку в розрахунку на 
одиницю вкладених коштів або показниками прибутку, що міститься в кожній 
одержаній грошовій одиниці. Основними показниками, що характеризують 
рентабельність банківської діяльності, є ROA, ROE [28].  
ROA (Return on Assets) ‒ показник рентабельності використання активів 
банку. Розраховується як відношення прибутку банку після оподаткування на 
звітну дату до середньої вартості використовуваних банком активів за 
відповідний період і виражається у процентах. ROE (Return on Equity) ‒ 
показник рентабельності використання статутного капіталу банку. 
Розраховується як відношення прибутку банку після оподаткування на звітну 
дату до середньої вартості балансового капіталу за відповідний період і 
виражається у процентах. За даними офіційного сайту Національного банку 
України проведемо порівняльний аналіз за останні вісім років основних 
показників, що характеризують рентабельність діяльності (ROE, ROA) Сенс 
Банку (табл. 2.2, рис. 2.2, рис. 2.3) [31, с.100]. 
 
140000 4
3,1
2,4
120000 2,3
1,5 1,4 2
100000 0
-2
80000
-4
60000
-6
-6,7
40000 -7,3
-8
20000 -10,1 -10
0 -12
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Ряд2 Ряд1
 
Ряд 1 ‒ ROAA, %; 
Ряд 2 ‒ Активи, млн.грн. 
 
Рис. 2.2 Динаміка активів банку та показника  ROAA  
за період з 2015-2022 рр. 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 49 
Варто зазначити, що рентабельність активів протягом протягом 2017- 
2022 років є вищою 1%, проте вже у 2022 році показник знизився до -7,3 %, що 
свідчить про негативний вплив війни на ефективність роботи банку. 
Найбільшого значення даний показник досяг у 2021 році – 3,1%, що пов’язано 
зі збільшенням доходів банків.  
 
14000 12932,981 40
28,1
18 24,1 29,6
20
12000 13,5
9679,363 0
10000 -20
8196,348
8000 -40
5969,278 -60
6000 4988,753 -73,7
-86,7 3978,231 -80
3311,724
4000 2623,703 -100
-120
2000
-138 -140
0 -160
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Ряд2 Ряд1
 
Ряд 1 ‒ ROAЕ, %; 
Ряд 2 ‒ Власний капітал, млн.грн. 
 
Рис. 2.3 Динаміка власного капіталу банку та показника  ROAЕ  
за період з 2015-2022 рр. 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
Зокрема, показник рентабельності капіталу (2.3) за період з 2017 по 2022 
роки становив більше ніж 15%, але у 2022 році показник значно зменшився і 
становить лише -73,7%. Таке явище пов’язане з наслідками нестабільної 
економічної кризи, спричиненою пандемією вірусу Covid-19 та розгортанням 
війни в Україні. У 2021 році даний показник становив 29,6%, що було 
найбільшим значенням у аналізованому періоді. 
Наступні ключові  показники, які варто проаналізувати це прибуток та 
чиста маржа (рис.2.4). Чиста процентна маржа (ЧПМ) – один із ключових 
показників діяльності банку, що відображає ефективність активних операцій, 
 50 
що проводяться банком. Визначається як відношення різниці між відсотковими 
(комісійними) доходами та відсотковими (комісійними) витратами до активів 
банку [27]. 
4000 10
2000 8,5
7,5 7,8 8
7,3 7,2
0 6,9
6
2015 20165,5
-2000 2017 2018 2019 2020 2021 2022
4 4
-4000
-6000 2
-8000 0
Ряд2 Ряд1
 
Ряд 1 ‒ Чиста маржа, %; 
Ряд 2 ‒ Прибуток YOY (annualized), млн.грн. 
 
Рис. 2.4 Динаміка показників банку за період 2015-2022 рр.: чистої маржі, 
прибутку YOY (annualized). 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
Аналізуючи чисту процентну маржу, слід звернути увагу на її 
призначення: маржа спрямована для покриття витрат банку і ризиків, у тому 
числі й інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. 
Оптимальним значенням показника є 4,5 %. Упродовж аналізованого періоду з 
2015 по 2022 рр. значення показника чистої маржі Сенс Банку збільшувалося з 
4% до 8,5%, що є позитивною динамікою. Зменшення процентної маржі, нижче 
оптимального значення відбулось у 2015 році, що сигналізувало про існування 
у даний період загрози банкрутства. Основними причинами зменшення 
процентної маржі, на нашу думку, було: зниження процентних ставок за 
кредитами; подорожчання ресурсів; скорочення питомої ваги дохідних активів 
у загальному їх обсязі; недостатньо ефективна процентна політика. На 
01.01.2016 р. рівень показника чистої процентної маржі стабілізувався і 
 51 
перевищив оптимальне значення на 1 пункт, що свідчить про підвищення 
ефективності діяльності АТ Сенс Банк. Прибуток банку різко впав у 2022 році в 
порівнянні з 2021 роком з 3346,112 до -6965,441 млн.грн., що пов’язано з 
військовою агресією рф проти України, відтоком населення за кордон. 
Проаналізуємо  динаміку  депозитів фізичних осіб за період з 2015   по 
2022 рр. (рис. 2.5). 
 
60000
48910,668
50000 43641,268 42981,711
40000 36659,508
32033,103
UAH 30000 23607,957
20000 15491,39
12314,456
10000
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки
 
Рис.2.5 Депозити фізичних осіб, UAH. 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
Дані рисунку 2.5 свідчать про те, що динаміка депозитів фізичних осіб 
має тенденцію до зростання. У 2015 р. сума депозитів фізичних осіб становила 
12314,456 млн. грн., а у 2022 р. – 42981,711 млн. грн. Тобто сума депозитів 
резидентів за представлений період зросла на 30667,255 млн. грн. або більше як 
3,5 рази. Упродовж з 2015-2021 рр. динаміка була зростаючою, а у 2022 році 
депозити фізичних осіб зменшились на 5928,957 млн. грн., що також пов’язано 
з військовою агресією росії проти України, збільшенням ризиків. Населення з 
окупованих територій вимушене було переміщатися. Втрата житла та базових 
речей потребувала коштів, тому відбулось зменшення вільних коштів у 
фізичних осіб, які можна було б покласти на депозит. Окрім військових дій є 
також ряд інших факторів, що впливають на динаміку обсягу залучення 
депозитів фізичних осіб, серед ключових є: погіршення рівня життя населення 
 52 
та зменшення виручки від реалізації суб’єктів, що господарюють; низькі ставки 
при вкладенні коштів на депозит; пролонгації депозитних угод і наявність 
різного роду складних моментів із поверненням суми депозиту навіть після 
закінчення терміну договору; негнучкі умови та штрафи при достроковому 
припиненні дії депозитного договору. 
Проведемо аналіз ліквідності Сенс Банку, що є одним із ключових 
показників захищеності клієнтів, а також умовою надійного функціонування та 
ефективної діяльності банку (рис.2.6). Держава за допомогою Національного 
банку України регулює ліквідність комерційних банків шляхом встановлення 
нормативів. 
 
9000 7973,05 18
8000 16,2 7228,506 16
7000 6422,432 14
6000 11,5 5182,902 5094,427 12
5000 4092,976 10
4000 8,2 8,2 7,8 8
7,4
3000 2088,887 6
2000 1235,14 3,8 4
1000 2,7 2
0 0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Ряд2 Ряд1
 
Ряд 1 ‒ Грошові кошти та еквіваленти, млн. грн.; 
Ряд 2 ‒ Ліквідні активи/Зобов’язання, % 
 
Рис.2.6. Динаміка грошових коштів та їх еквівалентів, ліквідних активів 
(зобов’язань) 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
Виходячи із аналізу ліквідності банку, можна зробити висновок, що в 
цілому стан ліквідності Сенс банку протягом досліджуваного періоду 2015-
2022 рр. залишається стабільним, але й бувають спади. Таким чином видно, що 
на рівень ліквідності впливають внутрішні та зовнішні чинники. Так як 
 53 
показники нормативів перевищують нормативні значення в декілька раз, це 
означає, що у банківській установі є надлишок ліквідних засобів, тому банк 
повинен мати план інвестування цієї частини коштів з метою підвищення 
прибутків.  
Аналіз фінансово-господарської діяльності АТ «Сенс Банк» потребує 
аналізу динаміки активів банку (рис.2.7). 
 
12 45
11,4 11,2
40,1 40
10 9,9 38,3
35
8,5
8 8 8,3 29,5 8 30
6,2 24,6 24,8 25
6
19,3 20,2 20
4 15
11 10
2
5
0 0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Ряд2 Ряд1
  
Ряд 1 ‒ Власний капітал/Активи, % 
Ряд 2 ‒ Статутний капітал/Активи, % 
 
Рис.2.7 Динаміка показників за період 2015-2022 рр.: Власний 
капітал/Активи; Статутний капітал/Активи 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
З огляду на рис. 2.7 можна виділити певні моменти, по-перше з 
урахуванням нових викликів, які постали як перед суспільством так і перед 
економікою і банківською системою України, показники банку були дещо 
хаотичними, не простежувалась чітка тенденція ні до спаду ні до зростання. 
Хоча у 2019 та 2021 роках все ж помітні певне зростання активів банку в 
сторону покращення, у попередні роки ця тенденція була спадною. Відбувались 
значні зміни у власному капіталі, зменшувалась кількість позицій, тобто всі 
 54 
кошти концентрувались в саме в статному капіталі. Значно зросли зобов’язання 
банку у аналізованому періоді, що свідчить про гарну діяльність банку з 
залучення коштів, і саме у юридичних осіб. Розглядаючи аналіз банку в цілому, 
можна чітко вказати на рік, коли банк зазнавав фінансових труднощів, це є – 
2018, 2020 роки, коли відбулось значне зменшення активів.  
Для оцінки поточного стану банку ілюстративною є динаміка 
співвідношення кредитів та депозитів, так званого показника. Співвідношення 
кредитів та депозитів дає змогу оцінити ступінь забезпеченості кредитних 
ресурсів коштами, залученими за депозитними програмами банків. Оцінка 
фінансових резервів банку проведена на рис. 2.8.   
 
60 120
108,8
50 48,1 100
46,8
87,9
40 40,5 80
36,8
68,2 66,1 67,4 69,7
30 30 62 3641,5
28,1 60
20 40
15,9
10 20
0 0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки
Ряд2 Ряд1
 
Ряд 1 ‒ Коєфіцієнт резервування кредитів, % 
Ряд 2 ‒ Кредити/Депозити, % 
 
Рис. 2.8. Динаміка показників за період 2015-2022 рр.: коєфіцієнт 
резервування кредитів, кредити/Депозити, % 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
Наведені на рисунку дані свідчать, що протягом досліджуваного періоду 
спостерігається тенденція до зниження показника співвідношення кредитів та 
депозитів. Упродовж аналізованого періоду 2015-2022 рр. спостерігається 
коєф. резервування 
кредитів,%
Кредити/Депозити, 
%
 55 
тенденція, що банк надає менше кредитів ніж залучає депозитів. Так у 2021 
році надано на 84,1% менше кредитів, ніж залучено депозитів, що є найбільш 
низьким показником оцінки кредитної політики банку за весь аналізований 
період. Очевидно, що найменший розрив між обсягами наданих позик та 
коштів на депозитах спостерігався у 2015 році, найбільший – у 2021 році. 
Оптимальним співвідношенням кредитних та депозитних коштів є 100%, що 
свідчить про збалансований стан фінансово-кредитної системи держави, проте 
у різних країнах світу існують власні підходи до визначення оптимального 
рівня цього показника. 
Депозити у вітчизняній банківській практиці відіграють важливу роль у 
структурі зобов’язань, тому варто дослідити динаміку часки в депозитах 
фізичних та юридичних осіб з метою оцінки депозитної політики банку 
(рис.2.9). 
 
8
6,29 6,63 6,73
7 6,39
6 4,93 4,71 5,07
5 4,16 4,3 4,47 4,6
3,59 3,62
4 3,08 3,24
3 1,93
2
1
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки
Ряд1 Ряд2
 
Ряд 1 ‒ Часка в депозитах фіз. осіб, % 
Ряд 2 ‒ Часка в депозитах юр. осіб, % 
 
Рис. 2.9. Динаміка показників часки в депозитах фізичних та юридичних 
осіб за період 2015-2022 рр. 
Джерело: складено автором на основі [26-32; 38-42; 44; 45].  
 
частка в депозитах фіз. та 
юр. осіб
 56 
Як бачимо, депозити фізичних осіб у вітчизняній банківській практиці 
набули найбільшого поширення. Після повномасштабного вторгнення росії на 
територію України та впливу усіх витікаючих негативних наслідків частка 
депозитів як фізичних так і юридичних осіб значно скоротилася у 2022 році в 
порівнянні з 2021 роком. На сьогодні панічні настрої населення поступово 
зменшуються і депозитний портфель банку починає поступово поповнюватися. 
Для фізичних осіб особливо важливими є впевненість в тому, що їх кошти у 
безпеці. Хвилюючись про свої заощадження, вкладники бажають від банків такі 
депозитні програми, які забезпечили б надійність збереження коштів та 
стабільний прибуток. Ключовим фактором підвищення привабливості 
строкових депозитів є відсоткова ставка та право на дострокове знімання 
коштів до закінчення відповідного терміну депозитів  із незначною втратою 
відсотків або без неї.  
Таким чином, щодо основних показників діяльності АТ «Сенс Банк» слід 
відмітити виконання ним всіх нормативів встановлених Національним банком 
України. У банка достатній рівень регулятивного капталу для здійснення 
активних операцій, що свідчить про здатність банку розрахуватись зі своїми 
зобов’язаннями. Спостерігається зменшення максимального сукупного розміру 
кредитів. Негативними тенденціями є збільшення «сумнівних» та 
«безнадійних» кредитів, що свідчить про погіршення якості кредитного 
портфелю банку. Для покращення кредитного портфелю АТ «Сенс Банк»  
необхідно оптимізувати власний кредитний портфель шляхом покращення його 
структури, тобто зменшення долі нестандартних кредитiв, а саме, «сумнiвних» 
та «безнадiйних». Для попередження погiршення якостi кредитного портфеля в 
процесi концентрацiї тих або iнших видiв кредитiв, банк повинен оперативно 
визначати рiст ризикiв, i вiдкоригувати балансову вартiсть кредитiв шляхом 
створення спецiальних резервiв для покриття можливого збитку. Таким чином, 
банку необхiдно зосередитись на напрямах удосконалення системи аналiзу та 
контролю за якiстю кредитного портфелю. 
 
 57 
2.3 Аналіз конкурентоспроможності банку 
 
Ринок банківських послуг характеризується високим рівнем конкуренції, 
яка виникла разом з банківською справою. Сферою прояву банківської 
конкуренції є ринок банківських послуг, що являє собою досить складне 
утворення та певною мірою стосується практично всіх елементів ринкової 
системи. 
У процесі вибору споживачем банківських продуктів і послуг виграють 
ті, у яких відношення корисного ефекту до витрат на придбання та 
використання максимальне порівняно з аналогами. Визначити, чи відповідає 
продукт (послуга) цій умові, можна в процесі порівняння з продуктами 
(послугами) конкурентів. Топ 10 банків конкурентів за активами наведено в 
таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 ‒ Топ 10 банків за активами 
№ Банк Право власності Сума, млрд грн Частка, % 
1 ПриватБанк  Державний український  491  22,6% 
2 ОщадБанк  Державний український  245  11,3% 
3 УкрексімБанк  Державний український  215  9,9% 
4 Райффайзен  Приватний іноземний  157  7,2% 
5 УкргазБанк  Державний український  147  6,8% 
6 ПУМБ  Приватний український  106  4,9% 
7 УкрсибБанк Приватний іноземний 97  4,5% 
(BNP Parіbas)  
8 Сенс Банк  Приватний іноземний  84  3,9% 
9 ОТП Банк  Приватний іноземний  78  3,6% 
10 Універсал Банк  Приватний український  70  3,2% 
Топ 10 банків 1 690  77,9% 
Всього банківська система 2 170  100% 
Джерело: [42] 
 
Найбільшою сумою активів серед українських банків за станом на 
01.01.2023 р. володіє  ПриватБанк – 491 млрд. грн. У 10 найбільших за 
величиною банків України за активами (ПриватБанк, ОщадБанк, УкрексімБанк, 
Райффайзен, УкргазБанк, ПУМБ, УкрсибБанк (BNP Parіbas), Сенс Банк, ОТП 
 58 
Банк, Універсал Банк) сконцентровано капітал на суму 1 690 млрд. грн., або 
77,9% всього капіталу банківської системи України [42 ].  
Отже, основними конкурентами АТ «SENSE BANK» є ПриватБанк, 
ОщадБанк, УкрексімБанк, Райффайзен, УкргазБанк, ПУМБ, УкрсибБанк (BNP 
Parіbas). 
Комерційний банк «ПриватБанк», який засновано в 1992 році, є 
найбільшим банком України з вітчизняним капіталом. 
Основні фінансові показники банку станом на 31.12.2022 р. наступні: 
Активи банку – 549 738, 551 млн. грн. 
Власний капітал банку – 57 843, 245млн. грн. 
Кредити фізичних осіб – 43 221, 999 млн. грн. 
Кредити юридичних осіб – 28 194,454млн. грн. 
Депозити юридичних осіб – 130 327,371млн. грн. 
Депозити фізичних осіб – 333 937,113 млн. грн. 
Індиккатор (Статутний капітал / Активи) – 37,5 % [42]. 
Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, що 
включає в себе більш 1200 підрозділів по всій Україні, дозволяє будь-якому 
клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці 
країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не тільки демонструє 
його визнання як провідного учасника світової банківської системи, але й, 
найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, 
пов'язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує 
кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно 
співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку.  
ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній 
Світового банку реконструкції та розвитку (МБРР), Європейського банку 
реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих 
на розвиток малого та середнього бізнесу. ПриватБанк єдиний з 
українських банків має закордонну філію на Кіпрі, також банк активно розвиває 
 59 
систему сучасних фінансових послуг у Латвії, Португалії, Грузії за допомогою 
своїх дочірніх банків. 
На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисяч корпоративних клієнтів, 
приватних підприємців ‒ 314 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних 
осіб [42]. 
ПриватБанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На 
сьогоднішній день банком випущено більше 18,5 млн. пластикових карт 
(близько 40% від загальної кількості карт, емітованих українськими банками). 
У мережі обслуговування пластикових карт банку працює 6 837 банкоматів, 
пластикові картки банку приймають до оплати понад 46,6 тисяч торгово-
сервісних точок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування 
карткових продуктів дозволяє ПриватБанку активно впроваджувати послуги з 
автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати із 
використанням пластикових карт. Інноваційна політика ПриватБанку 
орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, 
передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості 
управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Україні запропонував 
своїм клієнтам послуги інтернет-банкінгу «Приват24» і GSM-банкінгу, а також 
послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POS-терміналів 
електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку та ІP-телефонії. 
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 
27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року ‒ Акціонерний поштово-
пенсійний банк «Аваль»). Із жовтня 2005 року банк став частиною банківської 
холдингової групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ (із жовтня 
2010 – Райффайзен Банк Інтернаціональ, станом на 1 січня 2010 року 
Райффайзен Банк Інтернаціональ володів 96,17% акцій банку) [42]. 
Основні фінансові показники банку станом на на 31.12.2022 р. наступні: 
Активи банку – 176 523, 251млн. грн. 
Власний капітал банку – 17 029,562млн. грн. 
Кредити фізичних осіб – 4 451,085млн. грн. 
 60 
Кредити юридичних осіб – 57 370,468 млн. грн. 
Депозити юридичних осіб – 85 598,345 млн. грн. 
Депозити фізичних осіб – 57 247,771млн. грн. 
Індиккатор (Статутний капітал / Активи) – 3,5 % [39]. 
Широкий перелік стандартних та новітніх банківських послуг надаються 
клієнтам банку через загальнонаціональну мережу, до якої станом на 1 січня 
2023 року входили 350 структурних підрозділи та більше 2000 банкоматів, 
розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, окремих 
селищах у всіх регіонах України [42]. 
Райффайзен Банк Аваль традиційно посідає найвищі місця серед 
українських банків за рівнем довіри та визнання з боку клієнтів, партнерів 
та експертів ‒ як українських, так і міжнародних. Упродовж 2022 року банк 
знову неодноразово визнавали найкращим за даними різноманітних рейтингів 
та досліджень. Банк прагне й надалі підвищувати якість обслуговування 
клієнтів, використовуючи свій досвід та досвід банків-членів групи Райффайзен 
Інтернаціональ, а також новітні технології [42]. 
«Ощадбанк» ‒ один із найбільших фінансових інститутів української 
держави, що має найрозгалуженішу мережу установ ‒ 1182. Банк є державним 
фінустановою і підконтрольний Кабінету Міністрів України. 
Державний ощадний банк України ‒ український правонаступник 
Ощадбанку СРСР. Державний банк сьогодні ‒ символ стабільності та 
надійності. За основними показниками своєї діяльності входить в лідери 
вітчизняного банківського ринку ‒ за розміром регулятивного капіталу і активів 
Ощадбанк відноситься до 1 групи і входить в ТОП-3 найбільших банків 
України [42]. 
Це єдиний в Україні банк, що має закріплену законом України «Про 
банки і банківську діяльність» державну гарантію повного збереження 
грошових коштів громадян, довірених банку [9]. 
Ощадний банк ‒ універсальна банківська установа, яка зосереджує свої 
зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, 
 61 
розширенні переліку банківських продуктів та послуг, збільшенні присутності 
на ринку. 
За роки свого існування Ощадбанк завоював репутацію бездоганного 
ділового партнера, який здатний виконувати взяті на себе зобов'язання 
незалежно від впливу зовнішніх або внутрішніх факторів. 
Основні фінансові показники банку станом на на 31.12.2022 р. наступні: 
Активи банку – 272 238,794 млн. грн. 
Власний капітал банку – 22 214,321 млн. грн. 
Кредити фізичних осіб – 11 474,646 млн. грн. 
Кредити юридичних осіб – 71 740,948 млн. грн. 
Депозити юридичних осіб – 62 415,495 млн. грн. 
Депозити фізичних осіб – 166 734,768 млн. грн. 
Індиккатор (Статутний капітал / Активи) – 18,2 % [39]. 
Лідерство Ощадбанку в роздрібному сегменті - це:  
найбільший  серед банків України приріст строкових коштів фізичних 
осіб. Протягом 2022 року портфель строкових депозитів  збільшився на 44,96 
млрд. грн.;  
оновлена платформа веб- та мобайл-банкінгу «Ощад 24/7». За кількістю 
доступних в «Ощад 24/7» функцій Ощадбанк входить до ТОП-3 банків України;  
1182 відділень нового формату, більшість з яких є інклюзивними – 
адаптованих для обслуговування людей з інвалідністю. Є відділення нового 
формату, в тому числі преміум-зони з підвищеним рівнем комфорту, безпеки та 
приватності для обслуговування клієнтів преміум-сегмента;  
кількість зон самообслуговування становить 967 у 2022 році;  
мережа інформаційно-платіжних терміналів (ІПТ) – близько 4000 
одиниць;  
інновації в картковому бізнесі – перші каси самообслуговування у 
великих торгових мережах, безконтактні розрахунки, безконтактна оплата 
проїзду картками MasterCard у київському метро, фунікулері та швидкісному 
трамваї, обслуговування перших паркоматів у Києві, оснащення патрульної 
 62 
поліції терміналами для миттєвої сплати штрафів, розробка BankІD, 
муніципальні картки [42]. 
З наведеної інформації можна побачити, що Ощадбанк займає лідируючі 
позиції за всіма економічними показниками, що говорить про велику мережу 
відділень по всій Україні та найбільшу клієнтську базу.  
Райффайзен Банк Аваль та Приватбанк  теж мають більшу ніж у Сенс 
Банку  мережу відділень, що дозволяє їм охоплювати більший цільовий ринок і 
теж випереджати Сенс Банк за деякими економічними показниками.  
Для з’ясування позиції банку на ринку необхідно провести SWOT-аналіз 
(табл.2.4). Це дослідження дає змогу простежити ступінь впливу сильних і 
слабких сторін банку на ринкові можливості, що відкриваються. 
 
Таблиця 2.4 ‒ Матриця SWOT-аналізу АТ «SENSE BANK» 
Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W) 
 1. Стабільність банку та відомість 1.Недостатньо розгалужена мережа відділень. 
торгової марки. 2. Відсутність стимулюючих заходів на 
2. Досвід залучення та утримання кредитні продукти. 
клієнтів. 3. Не очевидні переваги від нових проєктів.  
3. Динамічне реагування на ринкові зміни. 4. Погане управління активами. 
4. Концентрація на певних продуктах і 5. Негативна динаміка в порівнянні з 
послугах.  конкурентами.  
5. Передові інформаційні технології і 6. Не виділяє й не удосконалює основні 
високу якість обслуговування.  бізнес-процеси. 
6. Професійний персонал і високо-
професійна система управління  
Можливості (O) Загрози (T) 
1. Поліпшення інвестиційного клімату в 1. Низькі темпи економічного зростання, 
країні і зростання рівня доходів нестабільна політична ситуація. 
населення. 2. Наслідки світової кризи, що сприинена 
2. Розповсюдження електронних платежів коронавірусом та військовою агресією росії 
або різке зростання попиту на окремі види проти України, падіння довіри населення до 
банківських продуктів і послуг. фінансових установ. 
3. Розвиток та оптимізація Інтернет- 3. Нестача якісних позичальників  
банкінгу та інших вже існуючих сервісів. 4. Відсутність реальних альтернатив 
4. Запуск спеціальних програм для іPhone, кредитування. 
різноманітні кобрендингові проєкти. 5. Складність повернення прострочених 
5. Регіональна експансія. кредитів. 
 6. Вихід на ринок нових конкурентів або 
поглинання іноземним банком. 
7. Зміна переваг клієнтів. 
8. Низька платоспроможність населення і 
низька активність  іпотечного кредитування. 
9. Підвищення вартості будівництва і втрата 
попиту на ринку нерухомості. 
 63 
 
SO-стратегія 
1. Поліпшення інвестиційного клімату в країні дозволить встановити 
довгострокові взаємовигідні відносини з західними партнерами, залучати 
довгострокові дешеві грошові кошти з-за кордону і розміщувати їх у 
високоприбуткові проєкти клієнтів банку. 
2. Банк має серйозні переваги для розширення та підвищення 
ефективності регіональної мережі. По-перше, SENSE Груп – відома торгова 
марка, використовуючи дану перевагу, банк зможе значно скоротити витрати на 
розкручування власної марки, і, головне, домогтися популярності в найкоротші 
терміни. По-друге, використання передових технологій дозволить скоротити 
операційні витрати і підвищити якість обслуговування клієнтів, а висока якість 
обслуговування – запорука успіху на ринку з швидким посиленням конкуренції.  
3. Один з найбільш перспективних напрямків розвитку банку – споживче 
кредитування, а також надання нових для українського ринку банківських 
продуктів. Запорука успішного споживчого кредитування – розвинена 
регіональна мережа і популярність марки, єдине, що слід тримати під 
постійним контролем – це частку споживчих кредитів в активах банку 
(надмірне її розростання може призвести до зниження стійкості банку, 
особливо в посткризових умовах). Володіння новими технологіями дозволить 
банку надавати клієнтам нові для України продукти. Перераховані переваги 
також допоможуть банку найбільш оперативно захопити ринки, з ще слабо 
розвиненою конкуренцією. 
ST-стратегії. 
1. В умовах світової кризи, що сприинена коронавірусом та військовою 
агресією росії проти України,  банк повинен скористатися всіма своїми 
конкурентними перевагами. Головним стабілізуючим фактором повинен бути 
значний портфель великих клієнтів. 
2. Будь-який банк, що розширює діяльність з видачі кредитів повинен 
відповісти на два ключових питання – як відбирати клієнтів і як забезпечити 
 64 
повернення кредитів. Сенс Банк постійно вдосконалює технології визначення 
платоспроможності клієнтів – як за рахунок постійного вдосконалення 
інформаційних технологій, так і за рахунок залучення високопрофесійних 
аналітиків та оцінювачів. Значний досвід у сфері кредитування в Україні, також 
дозволяє найбільш ефективно коригувати технології під умови ринку. 
3. Загрози, пов'язані з появою нових конкурентів (у тому числі іноземних 
банків), покриваються високою конкурентоспроможністю банку за рахунок, з 
одного боку, його стійкістю і масштабами діяльності, а, з іншого боку, високим 
ступенем адаптивності до зміни ситуації на ринку за рахунок використання 
ефективних технологій і висококваліфікованих кадрів. 
WO-стратегії. 
1. Головна «можливість» Сенс Банк на даний момент – активна експансія, 
як за рахунок розвитку регіональної мережі, так і за рахунок розширення 
спектра пропонованих продуктів. Дана експансія поліпшить конкурентні 
позиції банку і, одночасно, в значній мірі розв’яже одну з найбільш актуальних 
«слабких сторін» – не працюючі активи будуть спрямовані на зростання банку. 
2. Зростання доходів населення і збільшення припливу коштів з-за 
кордону, має збільшити попит на нові проєкти, але для цього банку по-перше, 
слід направити додаткові сили і кошти на рекламу даних проєктів, і, по-друге, 
зробити підвищення їхньої привабливості для клієнтів одним з пріоритетних 
напрямків своєї діяльності. 
WT-стратегії. 
1. На сьогоднішній день саме слабке місце банку – неефективне 
використання активів. На сьогоднішній день у банка немає реальних 
альтернатив кредитуванню – а, якщо його гроші не будуть працювати, він буде 
втрачати конкурентні переваги і позиції [28; 44]. 
2. У разі появи нових конкурентів – тобто посилення конкурентної 
боротьби, банк повинен активно виділяти і розвивати основні бізнес-процеси, 
поки у нього є на це час і гроші. 
 65 
Основою діяльності сучасного комерційного банка, як фінансового 
посередника на конкурентному ринку, є розробка та застосування комплексу 
банківського маркетингу для позиціонування привабливості використання 
споживачами фінансово-кредитного ринку послуг конкретно та переважно 
цього банку. 
Фінансові послуги все в більшій мірі потрапляють під вплив ринку і 
споживачів, тому для менеджерів зростає важливість маркетингу з його 
акцентом на вивчення та сегментацію ринку, просування продуктів на ринок і 
обслуговування споживачів. Маркетинг стає одним з важливіших стратегічних 
факторів успіху в банківській справі поряд із загальним управлінням, 
фінансами і технологією. Маркетинг банківських послуг повинен вирішити 
наступні завдання вибору: 
найбільш вигідного сегменту ринку (юридичні чи фізичні особи, 
національні чи експортно-імпортні операції, грошові чи вексельні чи 
факторингові чи лізингові види кредитування та інші, географічний ринок 
надання послуг кредитування, галузеві ринки кредитування); 
найбільш вигідних економічних умов (процентні ставки, доцільні 
інструменти кредитування, короткострокове чи довгострокове кредитування, 
види гарантованого заставного забезпечення повернення кредитів); 
Застосування маркетингу банком характеризується наявністю в його 
діяльності наступних трьох рис, що є суттєвими ознаками маркетингу: 
орієнтація на потреби клієнтів (маркетингова філософія); 
застосування великої кількості інструментів ринкової політики 
(маркетинг-мікс); 
цілеспрямована координація банком усіх видів діяльності в сфері збуту 
(маркетингове управління або маркетинг-менеджмент). 
Сенс Банк використовує різні методи просування своїх послуг. Банк 
постійно працює над розробкою нових пропозицій та цікавих акцій.  
Корпоративні кольори і корпоративний стиль, який включає назву банку, 
його бренд, доноситься до клієнтів за допомогою реклами, стає на сучасному 
 66 
етапі візитною карткою банку, по якій клієнти впізнають банк без додаткової 
інформації. 
Компонентами маркетингових робіт, пов’язаних із продуктами й 
технологіями банку, є: 
дослідження продуктів (якість, кількість, задоволеність) та каналів 
розподілу продуктів і послуг; 
розроблення та вдосконалення продуктів і послуг. 
Дослідження можливих каналів розподілу послуг банку дає відповідь на 
запитання – де і як клієнт одержує банківську послугу? Сенс Банк використовує 
досить багато таких каналів: офіс банку, телефон, банкомат, система «клієнт-
банк», банківський персональний менеджер тощо. 
Періодично проводяться рекламні кампанії на честь Сенс Банку, йде 
реклама по телевізору, просуваються банківські послуги через ЗМІ, 
розсилаються повідомлення в месенжерах. Для зручності клієнтів в банку 
створений спеціалізований call-центр.  
Також керівники банку приймають участь в бізнес-семінарах для VІP-
клієнтів та партнерів банку, періодично організовуються соціальні проєкти, такі 
як, «Публічні лекції», донити на потреби військових та різні благодійні заходи 
тощо. 
Сенс Банк не повинен стояти на місці, чекаючи розвитку своїх 
конкурентів у напрямах сервісу та віддалених каналів обслуговування, він 
повинен ще більше розвиватися, щоб стати безперечним лідером у цих 
напрямах.  
Крім того, у кризових ситуаціях банківські установи мають ще активніше 
застосовувати PR-технології для повернення довіри до банків, підвищення 
вартості бренда, формування атмосфери відкритості і взаєморозуміння. 
На фоні зростаючої конкуренції банки прагнуть залучити й утримати 
клієнтів різними програмами лояльності. Популярною формою побудови 
довгострокових відносин між банками та їх клієнтами вже досить тривалий час 
є кобрендингові карткові проєкти. 
 67 
Кобрендинг є одним з найбільш вдалих шляхів реалізації цих програм для 
банків і їх партнерів по альянсу. Невипадково безліч кобрендингових проєктів, 
в яких беруть участь великі торговельні мережі, підприємства, що надають 
послуги населенню, масові видання, здійснені спільно з банками.  
На сьогоднішній день Сенс Банк пропонує різноманітні прорами 
лояльності. Сенс Банк став срібним призером FіnAwards 2023 в номінації 
«Найкраща програма лояльності», а також бронзовим призером в номінації 
«Найкращий мобільний банк». 
В серпні 2022 р. Банк отримав 5 нагород на FіnAwards 2022 [44], тому 
числі: 
1 місце в номінації «Краща інвестиційна пропозиція» 
1 місце в номінації «Краща платіжна картка» 
1 місце в номінації «Провідні технології та інновації» 
2 місце в номінації «Кращий мобільний додаток» 
2 місце в номінації «Краща преміальна картка» 
В 2022 році глобальна технологічна компанія Mastercard нагородила 
Sense Bank Відзнакою Стійкості (Resіlіence Award): [44] 
Влітку 2022 року за версією авторитетного британського журналу The 
Banker Банк переміг у номінації Іnnovatіon іn Dіgіtal Bankіng Awards 2022 у 
категорії Best Bank іn Central and Eastern Europe for Іnnovatіon іn Dіgіtal Bankіng 
[28; 44]. 
В межах щорічної премії FіnAwards 2022 Банк отримав 5 нагород в різних 
номінаціях: «Краща інвестиційна пропозиція», «Краща платіжна картка», 
«Провідні технології та інновації», «Кращий мобільний додаток» та «Краща 
преміальна картка». 
У грудні 2022 року Банк визнано «Банком року 2022 в Україні» («Bank of 
the Year award for Ukraіne 2022») за версією авторитетного міжнародного 
журналу TheBanker. Міжнародне журі високо оцінило цифровий банк Sense 
SuperApp, який продовжує постійно розвиватися та надавати користувачам все 
більше корисних функцій. 
 68 
Авторитетне міжнародне видання Global Fіnance визнало Банк 
найкращим банком в Україні в рамках щорічної премії World's Best Bank 
Awards 2021; та вперше оголосило переможців премії SME Bank Awards 2022 
року. Банк було визнано найкращим SME-банком в Україні [28; 44]. 
АТ «Сенс Банк» є учасником «Фонду гарантування вкладів фізичних 
осіб» з 2 вересня 1999 року (свідоцтво № 045 від 05.12.2022 року). 
 
2.4 Аналіз інноваційної діяльності банку  
 
В умовах глобалізації запорукою успішної роботи банківських установ 
стає розробка та реалізація інноваційних стратегій, які б спрямовувалися на 
створення максимальної споживчої цінності, дозволили створити та утримувати 
конкурентні переваги у довгостроковій перспективі. Ситуація фінансово-
економічної кризи актуалізує цю закономірність. Інновації стають більш 
необхідними, оскільки після економічних спадів конкурентне середовище 
суттєво змінюється, з’являються нові лідери, які ставили інновації в основу 
своєї діяльності [6]. 
Аналізуючи практику роботи банків України, помічаємо, що їх 
інноваційна діяльність полягає, зазвичай, у вдосконаленні видів і механізмів 
обслуговування поточних і депозитних рахунків, масової кредитної продукції 
банку і т. д. Радикальна інноваційна політика впроваджувалась, в основному, 
для обслуговування корпоративних клієнтів: кеш-менеджмент (ПУМБ, 
ОТПбанк, РайффайзенБанк-Аваль, УКРСИББАНК), факторинг і міжнародний 
факторинг (Укргазбанк, Сенс-банк), торгове фінансування (Сенс-банк, 
Укргазбанк, Приват), проєктне фінансування (ПУМБ, Ощад-банк, Приват, 
УКРСИББАНК), надання мікро-кредитів для малого й середнього бізнесу 
(Кредо-Банк, ОТП). Також, характерною рисою для банківського сектору є 
орієнтація на впровадження інновацій, які є новими виключно для 
національного сектору. Зазвичай така інноваційна стратегія формується на 
 69 
основі іноземного капіталу. В Українському банківському секторі найбільш 
популярними стали наступні види інноваційних змін:  
структурні зміни банку;  
видозміна внутрішнього контролю і аудиту; 
комплексне застосування нових ІТ в процесі маркетингової діяльності 
компанії;  
зміна спеціалізації робітників банку (з’явився спеціаліст зі здійснення 
транзакцій, product-manager, спеціаліст з надання розстрочок «на дивані»);  
продукція банку, створена на основі нових технологій (багато-, 
монофункціональні автомати).  
Особливістю інноваційної продукції вітчизняних банків є недостатньо 
широкий ринковий попит на них. Більший відсоток споживачів на 
українському ринку не сприймають банківські установи в якості фінансового 
радника чи консультанта, отже банки, в основному концентруються на 
інноваціях, спрямованих на задоволення нових потреб, запозичуючи 
зарубіжний досвід банків.  
Інноваційна діяльність досліджуваного банку в умовах сучасного 
банківського середовища є необхідною складовою формування прихильності 
клієнтури. Орієнтування на формування інноваційних продуктів та послуг 
банку відкривають можливості залучити капітал та сформувати позитивний  
імідж АТ «Сенс Банк», забезпечити максимальну задоволеність клієнтів-
споживачів банківської продукції. 
Ключовою метою розвитку АТ «Сенс Банк»  є досягти та утримувати 
позиції найбільш якісного банку на ринку банківських послуг з точки зору 
портфеля запозичень, і з точки зору клієнтського обслуговування. Для 
реалізації своєї стратегії банк провадить активну інноваційну діяльність, 
результати якої визнані в Україні та відмічені нагородами.  
В табл. 2.5 наведено основні досягнення банку в сфері інноваційної 
діяльності [28]. 
 
 70 
Таблиця 2.5 – Досягнення АТ «Сенс Банк» в сфері інновацій 
Рік Досягнення АТ «Сенс Банк» в сфері інновацій 
2013 Онлайн-сервіс «My Alfa-Bank» переможець номінації «Кращий Інтернет-
банкінг» в рамках міжнародного конкурсу «Професійна премія в сфері 
банківських технологій, обладнання та послуг-2013», організатором якого 
виступило видання «Банкиръ».  
2014 Друга позиція рейтингу IT/телеком зрілості компаній за версією українського 
видання Delo.UA. Журі рейтингу оцінювало учасників за п’ятьма параметрами: 
інноваційність, гнучкість, адаптивність, масштабування і захищеність.  
2015 Друге місце в ТОП-5 найбільш інноваційних банків в рейтингу UKRAINIAN 
 BANKER AWARDS від Ekonomika Communication Hub.  
2017 Інтернет-сервіс банку отримав срібло рейтингу ТОП-50 провідних банків 
України.  
2018 ТОП-3 у номінаціях «Кращий інтернет-банкінг в Україні» і «Кращий мобільний 
додаток банку» престижної премії в області FinTech і e-commerce – PSM Awards 
2018.  
2019 Журнал БІЗНЕС відзначив банк як фінансову установу, яка динамічно рухається 
у бік fintech і діджиталізації. Банк ввійшов в ТОП-50 інноваційних компаній 
України.. 
2020 У рамках проєкту «Фінансовий Оскар» ділового медіа БІЗНЕС банк увійшов до 
ТОП-3 банків з найкращим мобільним банкінгом.  
2021 Третє місце у щорічній премії FinAwards 2021, що проводять фінансові портали 
«Мінфін» і Finance.ua в номінації передові технології та інновації 
2022 В серпні 2022 р. Банк отримав 5 нагород на FinAwards 2022, тому числі: 
1 місце в номінації «Краща інвестиційна пропозиція» 
1 місце в номінації «Краща платіжна картка» 
1 місце в номінації «Провідні технології та інновації» 
2 місце в номінації «Кращий мобільний додаток» 
2 місце в номінації «Краща преміальна картка» 
В 2022 році глобальна технологічна компанія Mastercard нагородила Sense Bank 
Відзнакою Стійкості (Resilience Award): 
2023 Бронзовий призер у номінації «Найкращий мобільний банк» 
2023 За результатами дослідження сталості українського бізнесу під час війни «Індексі 
КСВ 2023» Sense Bank отримав найвищу оцінку сталості серед банків та увійшов 
у ТОП-5 компаній, які очолили рейтинг. 
Джерело: складено автором на основі [28] 
 
Головною платформою для розвитку банківських інновацій є фінансові 
технології та діджиталізація. Розвиток інтернет-банкінгу та мобільного 
банкінгу сприяє популяризації банківських послуг. Варто відмітити, що для 
споживача найважливішими були і залишаються простота, зрозумілість та 
прозорість. Популяризація банківських послуг серед старшого покоління, на 
нашу думку, має стати викликом та одним із завдань для банків сьогодення, що 
дозволить зменшити асиметричність в охопленні інноваційними банківськими 
 71 
продуктами та послугами  населення України в розрізі приналежності до певної 
вікової групи. Такий цільовий підхід дозволить розширити залученість клієнтів 
банку до більшого спектру послуг, що сформує позитивний імідж та підвищить 
конкурентоспроможність фінансової установи на ринку. Адже саме цей сегмент 
споживачів, маючи недовіру до банківських установ, надають перевагу 
готівковим грошам та неактивно формують кредитні портфелі. Ця проблема 
ускладнюється низьким рівнем фінансової грамотності населення. Цільові 
заходи з підвищення фінансової грамотності населення дозволить розширити 
можливості для популяризації своїх послуг серед всіх верств та вікових 
категорій населення.  
У 2020 році банк увійшов з чітким планом роботи над трансформацією 
внутрішніх процесів, які впливають на якість продуктів і сервісів. 26 листопада 
2020 р. АТ «Сенс Банк»  презентував новітню розробку – новий цифровий банк 
Sense SuperApp.  
Переваги інноваційного додатку зробило Sense SuperApp особливим в 
Україні, а АТ «Сенс Банк» одним із провідних банків в управлінні 
інноваційним розвитком. Серед яких варто виокремити наступні: 
1. Sense надає новий досвід використання цифрового банку завдяки 
інноваційній технології здійснення платежів drag'n'drop/«тягни та кидай». 
Створивши шаблони на робочому столі додатку, клієнт має можливість 
здійснити операцію простим перетягуванням іконки свого рахунку на один із 
шаблонів. Для прихильників класики залишився і стандартний шлях за 
допомогою розділів і пунктів меню – «Створити», «Сплатити». Додаток містить 
сервісний центр з найтоншими налаштуваннями – для редагування доступні 
фото профілю, назви рахунків, дизайн ярликів, їхнє розташування, можливе 
створення папки з популярними платежами, вибір теми, фону робочого столу, 
звуків, мови та стилю спілкування.  
2. Донедавна ФОП-клієнти АТ «Сенс Банк»  змушені були одночасно 
користуватися двома додатками. У Sense об’єднано цифровий банкінг для 
 72 
фізичних осіб та ФОП-клієнтів. Тепер клієнти-підприємці можуть управляти 
своїми особистими і бізнес-рахунками в одному додатку.  
3. АТ «Сенс Банк» першим в Україні запустив повноцінну 
відеоідентифікацію. Процес, за допомогою якого можна стати клієнтом банку і 
відкрити картковий рахунок через відеочат.  
4. Для користувачів застосунку Дія є можливість стати клієнтом банку 
просто передавши цифрові копії документів.  
5. Банк не стоїть на місці, після запуску додатку – Sense SuperApp 
періодично оновлюється, удосконалюючи як сам інтерфейс, так і лінійку 
банківських продуктів.  
6. Розділ Now – нетипова для банківських додатків стрічка новин зі 
статтями нові функції банківського додатку та технології, рекомендації щодо 
подій у місті, огляди фільмів, фан-публікації, лайфхаки тощо.  
7. Центр контролю допомагає керувати наявними продуктами та 
оформлювати нові, містить інформацію про баланс на карті, історію операцій, 
формування виписок та квитанцій.  
8. Наявність сучасного фінансового тренду – кешбеку. Програма 
винагород Cash’U CLUB дозволяє обирати серед 7 категорій з кешбеком до 
10% та додатково 0,5% за всі платежі з Apple Pay або Google Pay. Cash’U CLUB 
має декілька рівнів, залежно від кількості накопичених бонусів. Бонуси 
можливо вивести в грошовому еквіваленті на рахунок, або використати для 
покупки «шансів» у розіграшах та акціях.  
9. Понад 3 років поспіль команда Sense на регулярній основі випускає 
нові функції, і з початком війни не зупинялась не на день. Лише з кінця лютого 
було випущено 12 оновлень, завдяки яким додаток доповнився більш ніж 30- 
ма функціями, що відповідають сучасним потребам суспільства: запроваджено 
функцію зміни фінансового номера на актуальний всього у декілька натискань, 
що є актуальним та спрощують життя українцям, що перебувають за кордоном; 
завантаження онлайн необхідних для клієнтів довідок: виписки за 
 73 
рахунком/карткою, підтвердження про закриття свого карткового рахунку 
тощо; 
10. 9 листопада 2023 року Sense Bank презентував новий функціонал для 
здійснення переказів та платежів через фінансовий месенджер в цифровому 
банку Sense SuperApp. Відтепер усі перекази та платіжні операції між клієнтами 
банку можна швидко й зручно здійснювати через єдиний канал месенджеру – 
вдосконалений сервіс швидких грошових переказів у вигляді чату, в якому 
можна обмінюватись текстовими повідомленнями, а також додавати стікери 
до переказу та ставити реакції [29]. 
Унікальною подією стало те, що в березні 2021 р. АТ «Сенс Банк»  
повідомив про колаборацію з найбільшим українським оператором зв’язку – 
компанією «Київстар». Таке об’єднання в Україні відбувається вперше. Обидві 
компанії ось уже понад 20 років утримують топ-позиції в своїх сегментах, а 
тепер стали партнерами з однією метою – дати своїм клієнтам ще більшу 
швидкість операцій і простоту обслуговування через єдину точку доступу. 
Абоненти компанії «Київстар» мають можливість об’єднати доступ до свого 
банківського і телефонного рахунку у Sense. Новий унікальний для України 
функціонал має вагомі переваги: легкий перегляд балансу за обидвома 
рахунками; поповнення мобільного телефону та домашнього інтернету в один 
дотик за допомогою технології drag'n'drop; оплати без комісій; відстежування 
статистики послуг і витрат; інформація про тарифний план, пакети послуг, 
історію дзвінків. Важливо, що всі персональні дані користувачів програми 
надійно захищені. Планується розширення можливості єдиного доступу і для 
корпоративних клієнтів мобільного оператора [28].  
На початку вересня було завершено пілотний етап інноваційної співпраці 
АТ «Сенс Банк» та компанії «Київстар», і розпочато новий – спільне 
просування послуг в Sense SuperApp. Для абонентів національного мобільного 
оператора-партнера пропонуються індивідуальні кредитні ліміти. Нові клієнти 
можуть дізнатися свій ліміт в додатку «Мій Київстар». В будь-якому з 530 
фірмових магазинів «Київстар» по всій країні співробітники допоможуть 
 74 
пройти реєстрацію в цифровому банку (через відео-чат або застосунок Дія). 
Крім того, абоненти отримують наступні переваги:  
додаткові бонуси при реєстрації, якщо це новий клієнт банку: 50 бонусів 
на мобільний рахунок та 50 бонусів на рахунок програми лояльності Cash'U 
CLUB;  
можливість кожні 7 днів замовити безкоштовний и безлімітний 
мобільний інтернет на добу, завдяки акції «Щасливий день».  
Це черговий етап співробітництва двох брендів, аналогів якого на ринку 
банківських послуг поки що не існує. [27; 28].  
Після запуску пілотного етапу співпраці з компанією «Київстар», за 
рахунок залучення нових клієнтів, кредити юридичних осіб зросли на 8,15%, а 
фізичних – на 1,22%. Єдиною неприємною ситуацією в розвитку цього 
інноваційного напряму стала хакерська атака на Києвстар, яка відбулась у 
грудні 2023, що завдало незручностей як для клієнтів Києвстару так і для 
клієнтів Сенс банку. Тому безпекова складова інноваційної діяльності 
комерційних банків є першочерговим питанням, особливо в умовах військової 
та інформаційної агресії росії проти України. 
В серпні 2021 р. АТ «Сенс Банк»  вперше в Україні презентував картку з 
нескінченним пільговим періодом – Sense Caméléon. Унікальна для 
українського ринку банківських послуг карта Caméléon може бути кредитною 
або дебетовою, та має низку переваг, як над своїми попередниками в банку, так 
і серед конкурентів. Порівняльна характеристика найпопулярніших банківських 
карток в Україні (станом на 01.01.2024 року) наведена в табл. 2.6 [28].  
Унікальні характеристики картки Sense Caméléon за критерієм пільгового 
періоду та відсоткової ставки за використані кошти кредитного ліміту роблять 
її найпривабливішою пропозицією серед карткових продуктів банківських 
установ. Кредитний ліміт картки Sense Caméléon встановлюється банком на 
основі кредитної історії клієнта, може бути збільшений, проте максимальна 
сума кредитного ліміту становить 30 000 грн. Також функціонал цієї картки 
доповнений таким новітнім фінансовим трендом як кешбек який повертається 
 75 
за всіма операціями, що проводяться – поповнення, зберігання коштів, 
розрахунки. 
 
Таблиця 2.6 – Порівняльна характеристика банківських карток в Україні 
Банк, найменування АТ КБ «ПриватБанк»  Універсальна АТ Monobank Чорна 
картки «Сенс Банк»  
Критерій Caméléon  
Пільговий період  до 55 днів – до 62 днів 
Відсоткова ставка на 3,5%  0,01% на покупки 3,1 
місяць %  карткою  
3,08% на зняття 
готівки та перекази  
Мінімальний платіж 5%  10%  4% 
на місяць  
Тарифи на зняття 1% власні кошти 4% 0% власні кошти 4% 0,5% власні кошти 
готівки  кредитні кошти кредитні кошти  4% кредитні кошти  
Кешбек за –  1%  – 
поповнення  
Відсоток на залишок –  5,5%  5% 
власних коштів  
Кешбек за до 20% у магазинах до 10% до 7 до 20% 2 категорії до 
розрахунки карткою  партнерах  категорій до 1 000 500 грн. на міс 
грн. на міс. 
 
За результатами проведеного аналізу таблиці 2.6 тарифи на зняття 
кредитних коштів однакові у всіх трьох банках за розглянутими картковими 
продуктами, проте зняття власних коштів є безкоштовним лише у АТ «Сенс 
Банк». Однак, слід зазначити, що привабливі пропозиції за інноваційним 
картковим продуктом Sense Caméléon, формують додаткові ризики (проблемні 
заборгованості) для Сенс банку, які він намагається мінімізувати за рахунок 
більш високого ніж в інших банках мінімального місячного платежу за 
користування кредитними коштами.  
Інновації у сфері мобільного банкінгу не завжди є стимуляторами 
розширення кредитного портфелю в силу різних причин (залишається на 
високому рівні недовіра до фінансових установ, особливо в умовах військового 
стану; невисока фінансова грамотність населення). Однак інновації в 
мобільному банкінгу сприяють:  
 76 
Формуванню нових каналів залучення клієнтів, що відбувається за 
рахунок легкості формування та управління власним кредитним та депозитним 
портфелем (оскільки мобільний додаток постійно удосконалюється та 
оновлюється фахівцями Сенс банку); 
пошуку нових джерел розширення ресурсної бази.  
Отже, інноваційна діяльність банку стимулює розширення ресурсної бази. 
АТ «Сенс Банк»  активно працює в напрямку розробки інноваційних продуктів 
та послуг, що дозволяють утримувати конкурентні позиції на ринку та надалі 
забезпечувати стабільні темпи зростання ключових показників своє діяльності. 
Важливо пам’ятати, що конкурентоспроможними є лише ті інновації, які 
забезпечують достатній рівень прибутковості банку, забезпечують розширення 
клієнтської бази та покращення якості послуг та обслуговування клієнтів 
відповідно до сучасних цифрових, інформаційних  та банківських трендів. 
 77 
РОЗДIЛ 3 
ФОРМУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ 
РОЗВИТКОМ АТ «SENSE BANK», М.КИЇВ) 
 
3.1 Формування цільових підходів до управління інноваційним розвитком 
як основна умова підвищення ефективності банку 
 
Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії на територію 
України внесли свої корективи, завдавши удару по всім сферам суспільного 
життя. Фінансово-економічний простір мав стати на шлях швидкого реагування 
на зовнішні загрози та виклики, серед яких варто виокремити наступні: 
1. Карантинні обмеження стали початком кризового періоду для бізнес-
середовища та зниження рівня життя населення, які були викликані масованим 
скороченням штатів, відпустками за власний рахунок, зниженням заробітних 
плат. Все це негативно вплинуло на банківську сферу – нестабільна економічна 
активність споживачів фінансових послуг, недостатність якісних 
позичальників, зниження попиту на деякі банківські послуги; 
2. Військова агресія росії проти України спричинила появу таких проблем 
в діяльності комерційних банків як: брак трудових ресурсів, загроза кібератак, 
перевищенням лімітів касових залишків, арешт банківських рахунків, втрати за 
попередньо наданими кредитами. 
Всі вищевказані фактори були присутніми раніше, але карантин та 
військовий стан загострив ситуацію і зробив їх набагато помітнішими, загрози 
стали реальними проблемами, задля вирішення яких банкам необхідно 
формувати цільові підходи до управління розвитком банку, що дозволить 
сформувати стратегічне бачення подолання проблемних моментів. 
Формування цільових підходів до управління інноваційним розвитком 
банку це метод управлінської діяльності, який ґрунтується на виокремленні 
найбільш важливих у даному періоді завдань інноваційного розвитку або 
бажаних результатів інноваційної діяльності та зосередженні основних зусиль 
 78 
банку на їх виконання.  
У менеджерів банку є єдиний вихід із кризового стану – це формування 
цільових підходів до управління інноваційним розвитком, які у сукупності 
утворюють прогресивну (інноваційну) стратегію, яка вимагатиме від 
керівництва банку витрачати значний обсяг фінансових ресурсів на 
впровадження інновацій. Місце інноваційних стратегій має всеохоплюючий 
характер в системі банківського стратегічного менеджменту. Інноваційні 
технології в наш час відіграють дуже важливу роль. При створенні банку 
майбутнього, інноваційні технології у сфері банківських послуг   – це такі 
технології, яким притаманний «стратегічний ефект» приросту клієнтської бази, 
зменшення витрат на здійснення банківських операцій за оптимального рівня 
операційного ризику та операційних затрат. Основними світовими трендами у 
розвитку банківських інновацій є тісний взаємозв’язок банку з клієнтом, 
інтеграція банку в ІТ сектор, взаємодія банків із соціальними мережами та 
залучення новітніх технологій [52, с. 28].  
Формування цільових підходів до управління розвитком банку має 
ґрунтуватися на сильних сторонах банку. АТ «Сенс Банк» в останні роки 
приділяє особливу увагу зниженню ризикованості операцій та контролю 
проблемних активів, особливо після офіційної зміни назви «Альфа-Банк» на 
Sense Bank. Передумовою зміни назви стало накладання санкцій на російських 
бенефіціарів «Альфа-Банку».  
Для діяльності банку є важливим втримання постійних, добросовісних 
клієнтів, які впливають на формування позитивного іміджу для залучення 
нових клієнтів. В діяльності кожна із стратегій, згаданих в табл. 1.5 спрямована 
на досягнення ключової мети банку – займання конкурентних позицій на ринку 
банківських послуг, але в різних аспектах.  
Інструментарій для формування та реалізації цільових підходів до 
управління інноваційним розвитком є типовим для всіх банків. Це визначення 
шляхів досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності, оцінка 
управлінського потенціалу менеджменту банку та забезпечення необхідними 
 79 
ресурсами. Частково всі ці питання попередньо загадуються при розробці 
стратегій, проте на даному етапі вони конкретизуються, деталізуються та 
здійснюються. Варто зауважити, що сьогодні в еру діджиталізації головним 
напрямком, який має найбільший вплив на конкурентні позиції банку, є 
інноваційна діяльність. Інновації, як головний двигун прогресу, визначають 
тенденції в банківському бізнесі. На конкурентоспроможність впливають не 
лише новітні технологічні чи сервісні розробки, а і випуск удосконалених 
варіантів існуючих продуктів (послуг). Яскравим прикладом є картка Sense 
Caméléon від АТ «Сенс Банк», яка сколихнула фінансовий простір цілою 
низкою нових переваг, які дуже швидко зацікавили та завоювали довіру діючих 
та нових клієнтів. Особливе місце стратегії банку по підвищенню рівня 
конкурентоспроможністю відводиться не обслуговуючому, а управлінському 
апарату банку.  
В умовах сьогодення найважливішими завданням розвитку Сенс банку є 
його розвиток відповідно сучасних інноваційних та інформаційних трендів.  
Управління інноваційними процесами Сенс банку має бути зорієнтовано 
на таких тенденціях у своєму розвитку як:  
мобільні комунікації;  
соціальні технології;  
необмежені пропускні здатності мереж, величезні обсяги зберігання 
даних та їх обробки, завдяки використанню хмарних сховищ і обчислень, 
здійснення моделювання грошових потоків і кредитних послуг, обробка Big 
Data (інформаційних масивів великого обсягу з високою швидкістю зростання);  
API-інтерфейси, співробітництво з конкурентами; інтелектуальний аналіз 
даних – складна обробка даних для пошуку зв’язків між різними розрізненими 
фрагментами даних;  
використання нової моделі банківського бізнесу BaaS – Banking as a 
Service, що передбачає перетворення банкінгу в компонентний бізнес, 
конструктор. Багатокомпонентний банк – основа BaaS-методу, за якого складні 
банківські додатки існують у формі вебсервісів.  
 80 
Наведені цільові завдання інноваційного розвитку банку дозволяють 
забезпечити повноцінне фінансове обслуговування за допомогою планшетів і 
смартфонів, включає мобільні платежі (спрощення розрахунків), прямі P2P-
платежі, безконтактні платежі за допомогою вбудованих NFC-чипів, 
геолокацію споживачів і надання пропозицій щодо можливих послуг за місцем 
споживання, мобільні гаманці та інші інструменти зберігання коштів, 
віртуальні гроші тощо.  
Такий цільовий підхід до інноваційного розвитку банку надає можливість 
сформувати єдину платформу взаємодії для всіх каналів: мобільного, по 
телефону, через Інтернет, у відділеннях. Цільовим підходом в управлінні 
інноваційним розвитком банку є упровадження проактивної випереджаючої 
взаємодії з клієнтами в соціальних мережах, замість реактивного 
обслуговування у відділеннях банку.  
Соціальні мережі в сучасному цифровому банку стають ефективним та 
економним інструментом маркетингу, продажів, обслуговування, отримання 
інформації і збереження клієнтської бази.  
Інформація, яку розміщує клієнт у соціальній мережі, є відображенням 
його інтересів, статусу. Здійснюючи постійний моніторинг, збір, аналіз 
інформації про клієнта, банк може її використати під час продажу банківських 
продуктів. За персоналізацією продаж, що базуються на клієнтоорієнтованому 
підході, – майбутнє, яке залежить від ефективності роботи банків із 
соціальними мережами вже сьогодні.  
Використання дійового соціального інструменту як CRM надає банкові 
можливості ведення ефективного і конкурентоспроможного бізнесу через 
соціальні мережі і соціальні медіа, базуючись на законі Парето (80 % прибутку 
приносять 20 % клієнтів), оскільки соціальний CRM дозволяє [14, с. 170]:  
організувати відстежування та аналіз значного обсягу інформації, 
пов’язаного з брендом, іміджем, репутацією банку, продуктами та послугами, 
що дозволяє оцінити поточну ситуацію, тенденції та дає можливості 
вдосконалити тактичне і стратегічне управління в банку;  
 81 
об’єднати інформацію, якою володіє банк, з інформацією, що міститься в 
соціальних мережах, що дозволить поліпшити результати продажів і 
маркетингу;  
збільшити продажі за рахунок використання нового, дешевого, масового 
каналу продажів;  
забезпечити якісну підтримку клієнтів у соціальних мережах за рахунок 
чіткого контролю та оцінки їхньої діяльності;  
знизити витрати на підтримку клієнтів за рахунок залучення у процес 
підтримки сегмента «prosumers» досвідчених клієнтів; позитивно впливати на 
клієнтів, реагуючи на їхні потреби в реальному часі і здійснюючи підтримку, 
що сприяє підвищенню лояльності клієнтів через залучення їх до взаємодії [16].  
Сенс банку також варто застосувати краудсорсинг як інноваційний 
механізм створення нових продуктів і послуг, що має миттєву підтримку 
клієнтів, оскільки вони були створені з урахуванням потреб більшості клієнтів і 
для клієнтів. Краудсорсинг означає залучення через Інтернет широкої 
громадськості для дослідження і розв’язання соціальних проблем. Усе це 
дозволить вийти банку на новий рівень взаємодії з клієнтами.  
Перспективним для банку є об’єднання цифрових і банківських 
технологій, інтеграції банківської, страхової та біржової діяльності. Цільові 
завдання розвитку банку відповідно до прогресивної (інноваційної) стратегії  
мають ґрунтуються на ризик-орієнтованому та клієнтоорієнтованому підходах, 
як найефективніших підходах досягнення максимального розвитку банківської 
установи в сучасних умовах. 
 
3.2 Застосування технологій штучного інтелекту як  цільовий напрям 
інноваційного розвитку банку 
 
Штучний інтелект є вагомим елементом цифровізації економіки, який 
вплинув на багато галузей, у тому числі на банківський сектор. При цьому 
тенденції цифровізації ставлять чимало завдань перед державою і банківською 
 82 
системою, спрямованими на пошук галузей і способів застосування інновацій, в 
яких алгоритми, а не люди, можуть стати більш ефективними для вирішення 
частини завдань бізнесу. Технології штучного інтелекту дають змогу суб’єктам 
ринку фінансових послуг знижувати витрати та отримувати віддалений доступ 
до споживачів, що веде до більшої фінансової інклюзії [5]. Завдяки 
нейромережам та алгоритмам машинного навчання фінансові організації 
отримують можливість покращити якість послуг, оптимізувати операції та 
надати більш персоналізовані сервіси для клієнтів. 
З метою забезпечення випереджаючого інноваційного розвитку Сенс банк 
має зорієнтувати управлінську діяльність, планово-управлінські рішення, 
процеси виконання цих рішень на застосуванні технологій штучного інтелекту 
як  цільового напряму інноваційного розвитку банку. 
Цільове управління інноваційною діяльністю Сенс банк має бути 
зосереджено  на запровадженні ключових трендів штучного інтелекту, що вже 
знаходять своє поширення в діяльності закордонних банків. 
Застосування технологій штучного інтелекту дозволить Сенс банку стати 
провідним інноваційним банком в Україні за рахунок отримання наступних 
ефектів: 
1. Поліпшення обслуговування клієнтів. Такі інтелектуальні інструменти, 
як Чат-боти та віртуальні помічники на базі штучного інтелекту дозволяють 
взаємодіяти з клієнтами цілодобово, відповідаючи на запити, допомагаючи з 
виконанням рутинних операцій та пропонуючи корисну інформацію, що надає 
можливість покращити якість банківських  послуг. За таких умов, штучний 
інтелект не лише підвищує ефективність роботи фінансових установ, а й 
знижує експлуатаційні витрати. 
2. Персоналізація рекомендацій. Алгоритми штучного інтелекту 
дозволяють  аналізувати дані про клієнтів з метою оцінки індивідуальних 
переваг та фінансової поведінки. Використовуючи таку інформацію, банк 
отримує додаткову можливість формувати персональні рекомендації, що 
допомагає у просуванні товарів та послуг. 
 83 
3. Підвищення ефективності управління безпекою банку. Технології 
штучного інтелекту дозволяють ефективніше організувати роботу з виявлення 
та запобігання шахрайству. Моделі машинного навчання можуть виявляти 
аномалії при виконанні транзакцій та попереджати про потенційно шахрайські 
дії. Такі системи аналізують величезні обсяги даних як реального часу, швидко 
виявляючи підозрілі операції. Також інструменти штучного інтелекту можуть 
ідентифікувати конфіденційну інформацію неструктурованих даних і захистити 
її від несанкціонованого доступу, виявляти кіберзагрози та реагувати на них у 
режимі реального часу. 
4. Удосконалення процесу оцінки кредитоспроможності та аналізу 
ризиків. Традиційні моделі кредитного скорингу часто обмежені вузьким 
набором параметрів. Системи на основі штучного інтелекту використовують 
ширший набір джерел даних, включаючи активність у соціальних мережах та 
поведінку в інтернеті. Такий комплексний підхід дозволяє банкам приймати 
точніші рішення про кредитування, одночасно знижуючи ризики. 
5. Автоматизація операцій бек-офісу. технології штучного інтелекту 
автоматизують низку завдань, які раніше здійснювалися вручну та забирали 
багато часу, що не лише знижує ймовірність помилок, а й дозволяє організаціям 
підвищити операційну ефективність. 
6. Спрощення процедур та одночасне підвищення якості прогнозної 
аналітики, за рахунок можливостей моделей на основі штучного інтелекту 
аналізувати величезні обсяги даних про клієнтів. Такі інструменти можуть 
використовуватись у маркетингових цілях, при розробці нових продуктів та для 
залучення клієнтів. 
7.  Полегшення процесу реєстрації нових клієнтів завдяки автоматизації 
перевірки документів. Системи на основі штучного інтелекту, такі як 
розпізнавання осіб та біометрична автентифікація, підвищують зручність та 
безпеку. 
8. Автоматизація нормативної звітності та моніторингу, що спрошує 
процедуру дотримання нормативних вимог в банківській сфері. Розумні 
 84 
системи можуть аналізувати великі набори даних щодо будь-яких аномалій чи 
порушень, попереджаючи про можливі проблеми. 
9. Створення та автоматизація платформ з управління інвестиціями та 
капіталом.  Роботи-консультанти на базі штучного інтелекту роблять послуги з 
інвестицій та управління активами більш доступними. Автоматизовані 
платформи не лише скорочують витрати клієнтів, а й роблять фінансові 
послуги доступнішими для широких верств населення. 
Серед український банків, що використовують технології штучного 
інтелекту варто виокремити : 
Український «ПриватБанк» використовує кілька чат-ботів. Вони 
працюють на базі месенджерів Facebook, Viber і Telegram і дають можливість 
переказувати кошти з картки на картку, отримувати інформацію про курси 
валют, оформляти кредити, подавати заявки і брати участь в акціях; 
В «Сенс банку» є чат-бот Його можна знайти в месенджерах Facebook, 
Viber і Telegram. Він розповідає про стан рахунку, платежі кредитною карткою, 
курси валют і так далі. 
Ключовими завданнями використання штучного як  цільового напряму 
інноваційного розвитку Сенс банку є: 
на рівні проєктування: прогнозування попиту банківських продуктів, 
передбачення змін попиту, автоматизована оцінка ризиків; 
на рівні виробництва: автоматизація та оптимізація взаємодії з існуючими 
та потенційними клієнтами. Автоматизація обробки документів та схвалення 
кредитів; 
на рівні просування: надання персоналізованих пропозицій у потрібний 
час. Автоматичне регулювання відсоткових ставок, залежно від історії клієнта; 
на рівні обслуговування: розвиток автоматизованих систем та інтерфейсів 
самообслуговування у всіх каналах комунікації. 
За результатами проведеного аналізу однією з ключових завдань банку, 
які потребують вирішення, це забезпечення ефективності надання кредитів. 
 85 
Тому, варто розглянути можливості залучення штучного інтелекту у цей 
процес. 
Всі фронт-офісні рішення для автоматизації процесу споживчого 
кредитування в більшості випадків є Web-додатками, що забезпечують хорошу 
масштабність системи і простоту підключення до процесу видачі кредитів 
нових відділень банку і представництв в торгівельних точках. Найбільш 
відомими західними скоринговими системами сьогодні є SAS Credit Scoring, 
EGAR Scoring, Transact SM (Experian-Scorex), K4Loans (KXEN), Clementine 
(SPSS). Серед розробників з СНД – BNS, Basegroup Labs. Практично 
посередині цінового діапазону знаходиться пропозиція по скорингу компанії 
EGAR Technology, яка, з одного боку, є західним вендором, що пропонує 
скорингову систему, яка використовує класичні західні моделі, з іншого боку, - 
це рішення (EGAR Scoring) максимально адаптоване до українських умов і 
доповнене спеціальними підходами – наприклад, макроекономічним підходом 
до оцінки кредитоспроможності позичальника, обліком особливостей самих 
кредитних продуктів і іншими можливостями. [50, c.406]. 
Оцінімо економічну ефективність впровадження системи автоматизації 
оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб EGAR Scoring. 
Впровадження даної системи вплине на фінансові показники наступним 
чином: 
з'явиться можливість скорочення чисельності кредитного відділу в у разі 
необхідності оптимізації; 
зменшення частки фізичної праці; 
підвищиться зацікавленість працівників в результатах своєї роботи, з 
отриманням більш об'єктивних оцінок їх якості; 
підвищиться професійний рівень працівників кредитного відділу 
(залишається більше часу для економічного аналізу, вивчення нормативних і 
законодавчих актів). 
Витрати (В), які будуть пов'язані з придбанням і впровадженням 
автоматизованої системи EGAR Scoring, включають: витрати на придбання 
 86 
програми, оплата праці програміста, який буде встановлювати програму і 
навчати співробітників; відрахування на соціальні потреби із заробітної плати 
та ін. 
Витрати розрахуємо за формулою: 
 
К=Зп*То +Спр,                                    (3.1) 
 
де Зп – годинна заробітна плата програміста, грн.; 
То – час на навчання персоналу, час; 
Спр – вартість програми. 
З урахуванням заробітної плати програми міста, ставки внесків у 
позабюджетні фонди та внесків на страхування від нещасних випадків на 
виробництві %, витрати на установку програмного забезпечення складають 
15432 грн. у розрахунку на одне відділення. 
Розрахунок економічного ефекту про впровадження системи EGAR 
Scoring визначається збільшенням швидкості обробки інформації. 
При автоматизації оцінки кредитоспроможності позичальників – 
фізичних осіб відбувається скорочення часу фізичної праці, і як наслідок – 
скорочення витрат на оплату праці. Результати проведених розрахунків 
представлені в таблиці 3.1. 
Економічна ефективність від впровадження системи EGAR Scoring 
характеризується показниками, що відображають співвідношення видатків і 
результатів. 
Як видно з наведених даних, економія від впровадження автоматизованої 
системи EGAR Scoring в одному відділенні складає 49400 грн./ міс. 
Економічна ефективність з мінусом витрат на встановлення програми 
(15432 грн.) складе 33968 грн./міс. у розрахунку на одне відділення. На даний 
час АТ «Сенс Банк» має 24 відділення в місті Києві. 
 
 87 
Таблиця 3.1 – Розрахунок витрат на впровадження автоматизованої 
системи EGAR Scoring у розрахунку на одне відділення. 
Показники Одиниця Значення показника 
виміру 
При ручній оцінці кредитоспроможності люд. 5 
позичальників – фізичних осіб.  
Кількість співробітників кредитного відділу, зайнятих 
оцінкою кредитоспроможності позичальників – 
фізичних осіб 
Трудомісткість оцінки кредитоспроможності Люд.-год. 5 люд.*20 днів*8 год. 
позичальників – фізичних осіб = 800 
ВЗ (військовий збір 1,5%)+ЄСВ (єдиний соціальний % 22+1,5=23,5 
внесок 22%) 
Середньогодинна оплата праці грн. 125  
Витрати на оплату праці, всього грн. 800*125*1,235=123500 
При автоматизованій оцінці кредитоспроможності люд. 3 
позичальників – фізичних осіб 
Кількість працівників кредитного відділу, зайнятих 
оцінкою 
кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб 
Трудомісткість оцінки кредитоспроможності Люд.-год. 3 люд.*20 днів*8 год. 
позичальників – фізичних осіб = 480 
ВЗ (військовий збір 1,5%)+ЄСВ (єдиний соціальний % 22+1,5=23,5 
внесок 22%) 
Середньогодинна оплата праці грн. 125 
Витрати на оплату праці, всього грн. 480*125*1,235=74100 
Ефект від використання грн. 49400 
Джерело: складено автором на основі [28] 
 
Економічна ефективність від автоматизації всієї мережі становитиме:  
33968 грн.*24 відділення = 815232 грн. на місяць. 
Розрахунки показують, що впровадження системи EGAR Scoring для 
автоматизації оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб в АТ 
«Сенс Банк» є доцільним, так як розрахунки показали високу ефективність 
даної пропозиції. 
 
3.3 Стимулювання інноваційно-активної поведінки працівників банку 
через елементи корпоративної культури 
 
Функціями менеджменту є планування, організація, мотивація, контроль. 
Незбалансованість або недосконалість будь-якої з них в питаннях реалізації 
 88 
цільових завдань інноваційного розвитку ставить під загрозу успішну 
реалізацію стратегічного плану банку, а отже виникає ризик неуспішної 
реалізації стратегії.  
Попри високий рівень діджиталізації та автоматизованості в банку, 
людські ресурси залишаються невід’ємною частиною потенціалу банківської 
установи. Мотивація та навчання персоналу сприяє підвищенню якості 
кредитного портфелю, адже саме працівники надають першу оцінку 
позичальника і об’єктивність цієї оцінки визначає подальшу долю кредиту. Так 
як банківська діяльність регулюється законодавством України, то його зміни 
так чи інакше залишають свій слід в результатах діяльності. Банк прагне 
нівелювати тиск змін, що відбуваються під впливом зовнішніх факторів, проте 
це завдання досі залишається важко досягненим та потребує детальних 
досліджень. 
Банк, як соціотехнічна система, є складним організмом, основу життєвого 
потенціалу якої складає організаційна (або корпоративна) культура. 
Корпоративна культура сьогодні стає глобальним стратегічним ресурсом будь-
якої організації. Вона формується вищим керівництвом організації через 
культивування у середовищі працівників певних цінностей, які допомагають 
людині зрозуміти, як вона себе повинна вести у певній ситуації. Розвиток 
корпоративної культури зазвичай спрямований на заохочення такої поведінки 
працівників, яка передбачає пошук ними поліпшення організації своєї 
діяльності (гнучкий графік роботи), надання їм права контрою за якістю і 
кількістю своєї праці, фіксації досягнутих результатів. Наступним етапом 
розвитку є найширша участь працівників у раціоналізаторській діяльності, у 
розробці пропозицій щодо вдосконалення своєї роботи і підприємства загалом 
або окремих підрозділів [2, c.57]. Дослідження показують, що організаційна 
культура за умов її цілеспрямованого культивування здатна на 15-20% 
поліпшити такі виробничі показники, як якість продукції та прибуток [11, c. 
274]. 
 89 
Успіхи японських, а також багатьох західних компаній у розвитку 
передових технологій, освоєнні нових видів продукції, вдосконаленні діючого 
виробництва багато в чому забезпечуються завдяки ефективним технологіям 
управління людськими ресурсами. Серед них одне з чільних місць займає 
концепція партисипативного управління, продуктом якої є формування 
організаційної культури, спрямованої на поліпшення використання потенціалу 
людських ресурсів. Організаційна культура, заснована на концепції 
партисипативного управління, надає працівнику можливість приймати рішення, 
пов’язані з його функціонуванням в організації, що мотивує людину до 
кращого виконання своєї роботи. Вона ототожнює життєві цінності працівника 
із цінностями підприємства, узгоджує взаємні цілі, культивує відчуття 
причетності до загальної справи, об’єднує новаторський потенціал усіх 
працівників з метою досягнення цілей підприємства. Це забезпечує більшу 
віддачу, більший внесок окремого працівника у загальні результати. 
З точки зору завдань інноваційного розвитку банку такими цінностями, 
мають бути: 
впевненість у вірності обраного курсу розвитку банку, який передбачає 
реалізацію прогресивної стратегії на основі інноваційних чинників; 
політика стабільності персоналу і розвитку професіоналізму усіх 
працівників банку; 
розвиток творчого характеру роботи; 
різнобічне і послідовне стимулювання, спрямоване на виникнення у 
працівників потреб, що сприяють інноваційній активності; 
розвиток кар’єри відповідно до потреб і можливостей банку. 
Організаційна культура, заснована на таких цінностях, повинна 
передбачати передусім широку участь працівників у прийнятті рішень, зокрема 
тих, що стосуються завдань інноваційного розвитку. Разом з тим, існуючий 
підхід до планування інноваційних процесів у вітчизняних банківських 
установах здебільшого покладає основний тягар прийняття рішення на вищий 
менеджмент. Цей підхід є виправданим щодо радикальних інноваційних змін, 
 90 
проте поза його увагою залишається широке коло поліпшуючих інновацій, які 
можуть суттєво подовжити життєвий цикл послуг організації, зберігши її 
конкурентоспроможність на триваліший термін завдяки поліпшенню як 
безпосередньо характеристик послуг, так і способу її позиціювання на ринку. 
Головну роль у цьому процесі відіграє так звана командна робота, завдяки якій 
генерування ідей відбувається інтенсивніше, а їх подальше опрацювання і 
реалізація – оперативніше. 
Проте концепція партисипативного управління, на наш погляд, може бути 
реалізована за двох основних умов. По-перше, працівники банку повинні мати 
доступ до інформації про основні проблеми, які мають місце у його діяльності, і 
така інформація повинна бути оперативною, всебічною, повною і достовірною. 
По-друге, ініціатива працівників із удосконалення роботи, створення і 
реалізації інновацій повинна стимулюватись і в основу стимулювання мають 
бути покладені внутрішні економічні відносини, побудовані за принципом 
проєкт-менеджменту (інтрапренерства). 
Зважаючи на те, що норми поведінки і корпоративні цінності 
напрацьовуються у ході практичної діяльності з врахуванням точок 
зосередження уваги вищого керівництва, доцільно, опираючись передусім на 
систему стимулювання, розробити методичний інструментарій для формування 
інноваційно-активної поведінки працівників. На нашу думку, це можна 
зробити, поєднавши два сучасні інструменти управління – інтрапренерство і 
фокус-групи. Саме їх поєднання дає змогу підвищити інтерес працівників банку 
до інноваційної діяльності, оскільки, з одного боку, забезпечує синергію 
колективної роботи, а з іншого – стимулює інноваційний пошук. 
Система інтрапренерства (внутрішнього підприємництва) є досить 
розповсюдженою у західному менеджменті. Сутність його полягає в тому, що в 
діючій організації, яка випускає певні послуги, створюються умови для 
висунення новаторських підприємницьких ідей і виділяються ресурси для їх 
реалізації. Інтрапренерство можна розглядати як «діяльність з виробництва і 
реалізації товарів і послуг на основі інтеграції підприємницьких можливостей 
 91 
індивіда і підприємства» [17]. Завдяки цьому традиційна організація 
перетворюється у підприємницьке, засноване на активізації та використанні 
творчого потенціалу співробітників для реалізації різноманітних нововведень, 
спрямованих на подальший розвиток підприємства. 
Концептуально питання інтрапренерства опрацьовані вітчизняними 
теоретиками менеджменту. Однак їх увага в основному зосереджувалась на 
маркетингових аспектах цього явища, причому переважно стратегічних [17]. 
Разом з тим, методичні рекомендації щодо створення системи інтрапренерства 
достатньою мірою не напрацьовані.  
Система інтрапренерства дає змогу створювати нові продукти, які можуть 
бути виготовлені на існуючій ресурсній базі, а отже, підвищувати загальну 
капіталовіддачу і чисту рентабельність активів, у чому зацікавлений і вищий 
менеджмент банку. З іншого боку, участь у прибутках, отриманих від реалізації 
інноваційного продукту, стимулює учасників проєкт-групи до його 
оперативного впровадження і виведення на ринок, роблячи банківську установу 
гнучкішою і мобільнішою, що важливо в умовах зростаючої конкуренції на 
ринку фінансових послуг. 
Проте інтрапренерство є складним механізмом, організаційні та 
економічні елементи якого мають бути належним чином продумані та 
налагоджені. Це, з одного боку, стимулювання творчості співробітників і 
створення умов для творчої праці. З іншого – створення умов для 
підприємництва, які включають наявність ресурсів та розроблення 
організаційних форм взаємодії, що враховують інтереси самого банку та 
інтрапренерської одиниці. На думку автора, розробляючи програму 
запровадження інтрапренерства, слід використати методику проведення фокус-
груп. 
Фокус-група – це особливий тип групи з точки зору завдань її 
проведення, складу і кількості учасників, а також методики проведення. Метою 
проведення фокус-групи є збір інформації щодо певної проблеми, яка потребує 
вирішення. На наш погляд, фокус-групи можна використати для визначення 
 92 
способів активізації інноваційної діяльності в банку, оскільки методика їх 
проведення відповідає концепції партисипативного управління, передбачаючи 
безпосередню участь потенційних учасників інноваційного процесу у 
обговоренні питань, пов’язаних із вирішенням проблем діяльності. 
Для успішного проведення фокус-групи необхідно попередньо розробити 
її детальний сценарій. Зазвичай роботу групи фіксують за допомогою аудіо - та 
відіотехнічних засобів, а її результати можуть бути основою для проведення 
наступних кількісних досліджень, наприклад, шляхом опитування. 
Оптимальний розмір фокус-групи дорівнює 8-12 людей. Як зазначають 
науковці, що практикують її проведення, при меншій чисельності учасників не 
складається необхідна динаміка для продуктивної роботи групи, а при її 
перебільшенні складно зав’язати продуктивні дискусії [25, c. 32]. 
Важливими елементами сценарію є чітке визначення предмета 
дослідження, формування гіпотези дослідження та припущень дослідників 
щодо можливих способів її розв’язання (це допомагає визначити коло питань, 
що дискутуватимуться), формулювання питань, що допомагають виявити точки 
зору учасників на проблему та способи її розв’язання, визначення послідовності 
питань, часу для дискусій і наступного опрацювання отриманих відповідей та 
перевірки гіпотези. 
Система внутрішнього підприємництва, що пропонується для 
впровадження у АТ «Сенс банк» м. Київ повинна ґрунтуватися на таких 
принципах: 
оцінювання і відбір перспективних ідей здійснюється на засіданнях 
координаційної групи з питань інтрапренерства, яка збирається один раз на 
місяць. Працівникам банку надаються відносно рівні права у внутріфірмовій 
конкуренції за ресурси та увагу. За наявності кількох перспективних проєктів 
визначається черговість їх реалізації з огляду на можливість виділення ресурсів 
і з точки зору максимізації маржинального прибутку; 
на час реалізації підприємницького проєкту інтрапренери змінюють 
умови роботи на основному робочому місці, обговорюючи ці зміни із 
 93 
безпосереднім керівником і письмово їх закріплюючи у вигляді додатку до 
трудового договору. Такі зміни можуть включати встановлення гнучкого 
робочого графіка виконання основної роботи, робота протягом половини 
робочого для, позаурочну роботу, неоплачувану відпустку чи інше. З метою 
усунення можливих конфліктів з питань пріоритетності поточних і проєктних 
завдань у систему збалансованих показників для лінійних керівників ввести 
показник участі працівників підпорядкованого відділу у роботі проєктних 
команд, як це зроблено для керівника служби управління персоналом; 
інтрапренеру надається право підбирати у проєктну команду такий склад 
працівників, який забезпечить успішну його реалізацію. Проєктна команда на 
етапі проєктування робіт має підбирається із числа працівників функціональних 
відділів; 
на етапі реалізації проєкту (запуску банківського продукту чи послуги) 
банк виділяє необхідні ресурси і бере участь у відборі робітників, які укладають 
стандартну трудову угоду, зазначаючи, що працюють на час реалізації проєкту. 
Система інтрапренерства буде корисною для ініціювання розробки і 
впровадження інноваційних проєктів, які стосуються профілю діяльності АТ 
«Сенс банк» м. Київ . Це, з одного боку, сприятиме їх кращому використанню, а 
з іншого – можливість розвивати перспективні напрями у контексті стратегії 
розвитку банку. 
Слід зауважити, що система інтрапренерства розвиватиметься за умов 
високого творчого потенціалу працівників всіх служб, кваліфікація яких має 
бути достатньою для створення достатньо складних продуктів та послуг. Це 
вимагає належної уваги служб управління персоналом до питань його розвитку, 
що також повинно відображатися у системі стимулювання вищого 
менеджменту банку.  
Важливо, щоб система стимулювання включала і мотиваційні 
преференції для інших працівників, передусім через стимулювання додаткового 
їх навчання у сферах, важливих для розвитку банку. Для вирішення завдань 
інноваційного розвитку таке навчання має передбачати систему тренінгів для 
 94 
підвищення здатності менеджерів середнього рівня та спеціалістів генерувати 
ідеї, що лежать передусім у площині розвитку послуг. Зважаючи на специфіку 
банківських послуг, тренінги можуть стосуватися опанування методами 
інверсії, аналогії, ідеалізації, методу ключових запитань тощо. 
З огляду на важливість стимулювання зростання професійної 
майстерності для реалізації завдань інноваційного розвитку вважаємо за 
доцільне у існуючу систему оплати праці спеціалістів та службовців ввести 
додаткові показники, які характеризуватимуть зростання їх освітньо-
кваліфікаційного рівня. 
1. Коефіцієнт рівня освіти. Характеризується вилкою значень Ко (0,8 
 Ко  2), і зростає пропорційно росту знань працівника, його участі у 
раціоналізаторстві та винахідництві. Базовий рівень (0,8) підвищується щоразу 
на 0,2 при присвоєнні вищого професійного рівня або реалізації 
раціоналізаторської пропозиції (працівники) та перепідготовці у рамках 
навчальних програм для спеціалістів. 
2. Коефіцієнт досвіду роботи (трудового стажу). Характеризується 
коефіцієнтом Кс (1  Кс  1,5) числові значення якого стимулюють зменшення 
плинності кадрів у перші роки роботи (через низьку ЗП) і забезпечують 
щорічний стабільний приріст зарплати на певний процент. 
3. Коефіцієнт значущості Кз. Характеризує вміння працівника 
втілювати у конкретні справи свої знання та досвід. Він показує для 
спеціалістів рівень залучення працівника до роботи у проєктних командах і 
розраховується додаванням 0,1 до базового коєфіцієнта за участь у кожному 
проєкті. Для працівника дорівнює його кваліфікаційному розряду. 
Добуток трьох коєфіцієнтів дає повну характеристику кожного 
працівника, його особистого внеску або рейтингу. 
 
Ko*Kc*Kз=Re                                                (3.2) 
 
 95 
Заробітна плата кожного дорівнює добутку базової зарплати на його 
особистий рейтинг. Вона буде постійною величиною протягом року, якщо не 
зміниться коєфіцієнт освіти та значущості. 
Між працівниками з’являється конкуренція за більший рейтинг, чим 
стимулюється прагнення підвищувати свою професійну майстерність та 
результативність праці. 
Водночас стимулювання інноваційної діяльності не повинно 
перешкоджати виконанню поточних виробничих завдань. Тому, для контролю 
та поліпшення динаміки виробничого процесу необхідно використовувати 
показники, які відображають кількість та якість поточної діяльності. 
1. Коєфіцієнт дотримання планового графіка надання послуг Кп 
(відпрацювання робочого часу співробітником) Він визначається безпосереднім 
керівником і дорівнює 1 за відсутності зривів термінів виконання завдань 
поточної діяльності. 
2. Коєфіцієнт якості праці Кя. Формується на основі чинних 
стандартів організації і дорівнює 1 за відсутності нарікань при наданні послуг. 
3. Страховий коєфіцієнт Кстр. Повинен вводитися для створення 
резерву фонду оплати праці, який необхідний для оплати праці тих, хто тільки 
поступив на роботу, а також для підвищення коєфіцієнтів освіти та значимості 
працівників протягом року. 
Тоді рівень індивідуальної заробітної плати дорівнюватиме: 
 
ЗП=ЗПбаз*Re*Кп*Кстр                                     (3.3) 
 
Перевагою цієї системи є пряма залежність між особистим внеском і 
кінцевими результатами праці. Чи менша віддача від працівника, тим меншим є 
його рейтинг, тим більше його зарплата залежить від результату роботи банку. 
Чим меншим у робітника є коєфіцієнт значущості, тим вагомішими є 
коєфіцієнт освіти і стажу. А це означає, що він повинен якомога швидше 
 96 
підвищувати свої знання і закріплюватися на робочому місці. Бачиться чітка 
перспектива підвищення заробітної плати без будь-яких обмежень. 
Запровадження такої системи оплати стимулюватиме підвищення 
кваліфікації працівників, а значить, і їх здатності опановувати нові види 
діяльності, здатності сприймати організаційні зміни як необхідний елемент 
інноваційної діяльності банку, що працює у ринкових умовах. 
Розрахунок заробітної плати працівників з використанням описаної 
системи виконаємо на прикладі АТ «Сенс банк» м. Київ. Для розрахунку 
заробітної плати скористаємось трудовими показниками роботи працівників 
відділення за грудень місяць 2023 р. Необхідні для розрахунку дані наведені в 
табл. 3.2. 
 
Таблиця 3.2. – Характеристики освітньо-кваліфікаційного рівня та 
трудової діяльності працівників АТ «Сенс банк» м. Київ 
Прізвище, ім’я, по- Освіта Стаж Процент відпрацювання 
батькові роботи, встановленої кількості робочого 
років часу 
1. Стець М.В. Вища спец. 27 115,5 
2. Тадещук Ю.С. Середня з/о 19 101,4 
3. Койда М.М. Вища спец. 2 98 
4. Гелетко Ю.М. Вища спец. 7 100 
5. Процик О.В. Вища спец. 22 110 
6. Петрук М.П. Вища спец. 2 92,5 
7. Мурін О.Г. Середня спец. 4 100 
8. Гуменюк Г.П. Середня спец. 5 100 
9. Ганін О.В. Середня з/о 6 88 
10. Щипанський І.С. Середня спец. 2 100 
 
На основі наведених у таблиці 3.2 даних визначаємо коєфіцієнт рівня 
освіти, коєфіцієнт досвіду роботи і коєфіцієнт значущості. 
Для робітників даного відділення доцільно коєфіцієнт рівня освіти взяти 
у межах від 0,8 до 1,2, який буде пропорційний рівню їх освіти. 
Розрахунок коєфіцієнта стажу зроблено відповідно до зазначених вище 
умов (в межах від 1 до 1,5). Значення коєфіцієнтів значущості кожного 
 97 
робітника дорівнюють їх кваліфікаційному рівню. Використовуючи наведені 
дані, визначимо трудовий заробіток кожного працівника за грудень місяць 2023 
р. (табл. 3.3). 
 
Таблиця 3.3 – Розрахунок заробітної плати працівників АТ «Сенс банк» 
м. Київ з використанням запропонованої системи стимулювання  
ЗПр, 
№ п./п. Ко Кс Кз Re Кп Reп Кстр ЗПф, грн 
грн 
1 1,2 1,22 1,1 1,61 1,16 1,87 17574,2 0,98 32173,14 
2 1,2 1,06 1,1 1,40 1,01 1,41 16016,4 0,98 22181,56 
3 1,2 1,24 1,2 1,79 0,98 1,75 16181,1 0,98 27748,81 
4 1,2 1,5 1,1 1,98 1 1,98 15489,6 0,98 30056,02 
5 1,2 1,5 1 1,80 1,1 1,98 16681 0,98 32367,89 
6 0,8 1,25 1,2 1,20 0,93 1,12 12530 0,98 13703,81 
7 0,8 1,25 1 1,00 1 1,00 12422,5 0,98 12174,05 
8 1 1,25 1,2 1,50 1 1,50 13785,2 0,98 20264,24 
9 1,2 1,15 1 1,38 0,98 1,35 15341,7 0,98 20333,15 
10 0,8 1,05 1,1 0,92 1 0,92 12422,5 0,98 11248,82 
всього 14,58 14,88 148444,2 222251,50 
      
Використання в банку запропонованої системи оплати праці ефективно 
при використанні програмних продуктів. Таким, чином запропоновані 
коефіцієнти для підвищення здатності персоналу до творчої діяльності, 
дозволяють забезпечити підвищення заробітної плати залежно від зростання 
освітньо-кваліфікаційного рівня, ініціативності та участі в розробці та реалізації 
інноваційних проєктів. 
 
 
 98 
ВИСНОВКИ 
 
Підводячи підсумок, слід зауважити, що діяльність банків в сучасних 
умовах опинилася в умовах новітніх викликів, шо постали перед насленням 
України та світової спільноти (пандемія Covіd-19 та повномасштабне 
вторгнення росії на територію України), а також характеризується жорсткою 
конкуренцією як з боку інших банківських установ, так і з боку небанківських 
інститутів. Під час планування діяльності необхідно врахувати розглянуті 
особливості банківської конкуренції, звернувши особливу увагу на формування 
цільвих підходів управління інноваційною діяльністю враховуючи власні 
конкуренті переваги й позиції та умови зовнішнього середовища. 
Огляд теоретичного матеріалу дозволив констатувати, що успішна 
реалізація цільових підходів до управління інноваційним розвитком банку 
можлива в рамках сформованої інноваційної стратегії, що гармонійно 
вписується в діючу бізнес-модель комерційного банку. Така стратегія має 
забезпечувати найоптимальнішим шляхом досягнення  інноваційних цілей, 
одночасно підтримуючи реалізацію корпоративної, функціональних та бізнес-
стратегій.  
У другому розділі кваліфікаційної роботи бакалавра проведено аналіз 
основних показників діяльності банку. Згідно проведеного аналізу визначено, 
що, рентабельність активів протягом 2017-2022 років є вищою 1%, проте вже у 
2022 році показник знизився до -7,3 %, що свідчить про негативний вплив війни 
на ефективність роботи банку. Найбільшого значення даний показник досяг у 
2021 році – 3,1%, що пов’язано зі збільшенням доходів банків.  
Показник рентабельності капіталу за період з 2017 по 2022 роки становив 
більше ніж 15%, але у 2022 році показник значно зменшився і становить лише -
73,7%. Таке явище пов’язане з наслідками нестабільної економічної кризи, 
спричиненою пандемією вірусу Covіd-19 та розгортанням війни росії в Україні. 
У 2021 році даний показник становив 29,6%, що було найбільшим значенням у 
аналізованому періоді. 
 99 
Аналізуючи чисту процентну маржу, що відображає покриття витрат 
банку і ризиків. Упродовж аналізованого періоду з 2015 по 2022 рр значення 
показника чистої маржі Сенс Банку збільшувалося з 4% до 8,5%, при 
оптимальному значенні показника 4,5 %. що є позитивною динамікою. 
Зменшення процентної маржі, нижче оптимального значення відбулось лише у 
2015 році. Аналіз ліквідності Сенс банку протягом досліджуваного періоду 
2015-2022 рр. показав стабільний стан, але й бувають спади, що пов’язані з 
впливом як  внутрішніх так і зовнішніх чинників. 
Такий поверхневий аналіз надає загальну інформацію, про банк та його 
діяльність за певний проміжок часу. Звісно ці данні не можуть надати повного 
аналізу фінансової стабільності банку, проте їх доцільно використовувати, як 
основу для подальшого більш поглибленого аналізу, а також для формування 
стратегічних дій банку, для виявлення слабких сторін, за допомогою цього 
аналіз можна віднайти саме ті негативні фактори які спричинили банку 
найбільші труднощі. Підсумовуючи варто вказати, що аналіз фінансового 
господарської діяльності є основоположним, при здійсненні аналізу фінансової 
стабільності. 
Серед основних конкурентів АТ «Сенс Банк» виявлено є ПриватБанк, 
ОщадБанк, УкрексімБанк, Райффайзен, УкргазБанк, ПУМБ, УкрсибБанк (BNP 
Parіbas), що  займають лідируючі позиції за всіма економічними показниками, 
що говорить про велику мережу відділень по всій Україні та найбільшу 
клієнтську базу, що дозволяє їм охоплювати більший цільовий ринок і 
випереджати ПриватБанк,за деякими економічними показниками.  
Проведений SWOT – аналіз діяльності  АТ «Сенс Банк» виявив, що серед 
негативних явищ спостерігається зменшення максимального сукупного розміру 
кредитів, гарантій та поручительств наданих інсайдерам. Негативними 
тенденціями є збільшення «сумнівних» та «безнадійних» кредитів, що свідчить 
про погіршення якості кредитного портфелю АТ «Сенс Банк». Для покращення 
ситуації необхідно оптимізувати власний кредитний портфель шляхом 
 100 
покращення його структури, тобто зменшення долі нестандартних кредитів, а 
саме, «сумнівних» та «безнадійних». 
Визначено, що банк має серйозні переваги для розширення та підвищення 
ефективності регіональної мережі. Серед такої можливості відмічено 
використання передових технологій, які дозволять скоротити операційні 
витрати і підвищити якість обслуговування клієнтів, а висока якість 
обслуговування – запорука успіху на ринку з швидким посиленням конкуренції. 
Також серед найбільш перспективних напрямків розвитку банку відмічено 
споживче кредитування, а також надання нових для українського ринку 
банківських продуктів.  
Проведений аналіз цільових підходів управління інноваційною 
діяльністю банку показав, АТ «Сенс Банк» спрямовує вектор свого 
інноваційного розвитку орієнтуючись на збалансований підхід як у залученні 
коштів, так і у підвищенні ділової активності. Важливим пріоритетом для банку 
залишається дотримання належного рівня фінансової стійкості та 
рентабельності. Аналітичні дослідження впливу макро- та мікросередовища 
банку на його конкурентні позиції дали змогу констатувати гнучкість АТ «Сенс 
Банк»  до змін незалежно від їх масштабу будь то пандемія ковіду чи військова 
агресія росії проти України. Попри загрози зовнішнього середовища та слабкі 
сторони у внутрішній системі, банк демонструє успішну адаптивну політику, 
засновану на розвитку інновацій, дослідженні та задоволенні потреб клієнтів, 
використанні стратегічного підходу у реалізації цільових підходів 
інноваційного розвитку. 
Інноваційна діяльність АТ «Сенс Банк»  спрямована на розширення 
ресурсної бази банку. Пріоритетом є розробка інноваційних продуктів та 
послуг, які б забезпечували стабільність темпів зростання депозитів та 
кредитного портфелю. Проте, створення вигідних для клієнтів умов, загрожує 
недоотриманням банком прибутку, обсяг якого залежить від доходів за 
кредитними операціями та витратами на залучення коштів. 
Конкурентоспроможність інновації визначається гарантією забезпечення 
 101 
прибутку, розширення клієнтської бази, а також покращення рівня якості 
обслуговування клієнтів. 
З огляду на проведений аналіз у третьому розділі кваліфікаційної роботи 
бакалавра зазначено, що цільові завдання банку відповідно до прогресивної 
(інноваційної) стратегії, мають ґрунтуються на ризик-орієнтованому та 
клієнтоорієнтованому підходах, як найефективніших підходах досягнення 
максимального розвитку банківської установи в сучасних умовах. 
Як ключові пропозиції управління інноваційним розвитком банку 
запропоновано орієнтацію банківської діяльності на таких банківських трендах 
як: 
мобільні комунікації;  
соціальні технології;  
необмежені пропускні здатності мереж, величезні обсяги зберігання 
даних та їх обробки, завдяки використанню хмарних сховищ і обчислень, 
здійснення моделювання грошових потоків і кредитних послуг, обробка Bіg 
Data (інформаційних масивів великого обсягу з високою швидкістю зростання);  
APІ-інтерфейси, співробітництво з конкурентами; інтелектуальний аналіз 
даних – складна обробка даних для пошуку зв’язків між різними розрізненими 
фрагментами даних;  
використання нової моделі банківського бізнесу BaaS – Bankіng as a 
Servіce, що передбачає перетворення банкінгу в компонентний бізнес, 
конструктор; 
застосування технологій штучного інтелекту як цільового напряму 
інноваційного розвитку банку. 
В кваліфікаційній роботі бакалавра запропоновано а впровадження 
системи EGAR Scorіng, що дозволяє автоматизувати процес споживчого 
кредитування, в більшості випадків є Web-додатком, що забезпечує хорошу 
масштабність системи і простоту підключення до процесу видачі кредитів 
нових відділень банку і представництв в торгівельних точках. Впровадження 
зазначеної системи дозволить отримати економію коштів для одного відділення 
 102 
банку у розмірі 33968 грн./міс.. Оскільки наразі в м. Київ налічується близько 
24 відділень, то економічний ефект від автоматизації всієї мережі становитиме: 
33968 грн.*24 відділення = 815232 грн. на місяць. 
Також в кваліфікаційній роботі бакалавра враховуючи, що дієвість 
мотиваційного механізму інноваційної діяльності забезпечується через 
поєднання мотивів і стимулів усіх учасників інноваційного процесу 
запропоновано методичні рекомендації для розвитку організаційної культури 
досліджуваної банківської установи з метою формування інноваційно-активної 
поведінки його працівників. В основу рекомендацій покладено використання 
концепції партисипативного управління, яка реалізуватиметься завдяки 
використанню двох сучасних інструментів управління – фокус-груп та 
інтрапренерства. Завдяки закладеним у рекомендованому цільовому підході 
стимулам підвищується мотивація до інноваційно-активної поведінки усіх 
співробітників банку. Для підвищення здатності персоналу до творчої 
діяльності запропоновано також ввести коефіцієнти, що забезпечують 
підвищення заробітної плати залежно від зростання освітньо-кваліфікаційного 
рівня, ініціативності та участі в розробці та реалізації інноваційних проєктів. 
 
 103 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Абакуменко О.В. Сутність та механізм фінансового інжинірингу. 
Актуальні проблеми економіки. 2007. № 1. С. 125-130. 
2. Банківський менеджмент: підручник / [Кириченко О.А., Міщенко 
В.І., Н.Г.Слав’янська та ін.]; за ред. О.А.Кириченка, В.І.Міщенка. К.: Знання, 
2005. 831 с. 
3. Банківські операції: підруч. / [А.М.Мороз, М.І.Савчук, М.Ф. 
Пуховкіна та ін.] за ред. д-ра. екон. наук, проф. А.М.Мороза. К.: КНЕУ, 2008. 
608 с. 
4. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. К.: 
Видавничий центр «Академія», 2001. 320 с. 
5. До питання застосування штучного інтелекту у сфері фінансових 
послуг// URL: https://ndipzir.org.ua/wpcontent/uploads/2020/09/Tezy 25 06 20/Tezy 
25 06 20 300-305.pdf 
6. Єгоричева С.Б. Інноваційна діяльність комерційних банків: 
стратегічні аспекти [Текст]: монографія; ВНЗ укоопспілки «Полтавський 
університет економіки і торгівлі». Полтава: ТОВ «АСМІ», 2010. 348 с. 
7. Єгоричева С. Б. Банківські інновації  : навч. посіб.. К.: Центр 
учбової літератури, 2010. 208 с. 
8. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. 
Львів: Видавництво Націон. ун-ту «Львівська політехніка», 2005. 714 с. 
9. Закон України «Про банки і банківську діяльність». Верховна Рада 
України вiд 07.12.2000 № 2121-III 
URL: https://kodeksy.com.ua/pro_banki_i_bankivs_ku_diyal_nist.htm 
10. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С., Ілляшенко Н.С. Управління 
інноваційним розвитком в умовах технологічних трансформацій: монографія. 
Суми : Триторія, 2023. 228 с. 
11. Йохна М.А., В.В. Стадник. Економіка і організація інноваційної 
діяльності: [навч. посібник]. К.: Видавничий центр «Академія», 2005. 400 с. 
 104 
12. Карпенко Г.В., Данькевич А.П. Фінансові інновації і питання теорії 
та можливості впровадження в економіку країни. Фінанси України. 2007. № 9. 
С. 111-118. 
13. Карчева І.Я. Теоретичні та практичні аспекти забезпечення 
ефективності інноваційної діяльності банків. Бізнес інформ. 2014. № 6. C. 343-
347. 
14. Карчева І. Я. Економічна ефективність інноваційної діяльності 
банків : дис. … канд. екон. наук. Київ, 2016. 210 с. URL: https://kneu.edu.ua/ 
userfiles/d-26.006.04/2016/dis_karcheva.pdf., 
15. Ковальов А. Банківський інжиніринг – новий світ фінансів. 
Фінансовий директор. 2007.  № 2. С. 55-64. 
16. Ковальчук, В., Орліков, Д., & Орлікова, В. (2019). Удосконалення 
інноваційних стратегій розвитку банку. Socio-Economic Relations in the Digital 
Society, 2 (35-36), 55–60. https://doi.org/10.18371/2221-755x2-3(35-36)2019193933 
17. Козьменко С.М. Шпиг Ф.І., Волошко І.В. Стратегічний менеджмент 
банку: навч. посібник. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.  734с. 
18. Кривич Я. М. Поняття банківських інновацій та їх класифікація. 
Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. 
праць. ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ». Суми, 2007. 
Випуск 22. С. 104–111. 
19. Любунь О.С., Денисенко М.П. Бізнес-планування у банку. К.: Атіка, 
2006. 288 с. 
20. Лютий І.О., Солодка О.О. Банківський маркетинг: підручник. К.: 
ЦУЛ, 2009. 395 с. 
21. Меренкова О. В. Інноваційні технології банківської діяльності як 
елемент сучасного економічного мислення. Сучасна картина світу: Природа, 
суспільство, людина: збірник наукових праць. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. 
C. 186-194. 
 105 
22. Міщенко В., Крилова В., Ніконова М.. Реструктуризація кредитів в 
умовах кризи: досвід і можливості застосування в Україні. Вісник 
Національного банку України. 2009.  № 5.  С. 12-17. 
23. Мозговий О.М., Оболенська Т. Є., Мусієць Т. В. Міжнародні 
фінанси: навч. посіб.  за заг. ред. д-ра економ наук, проф. О.М. Мозгового.  К.: 
КНЕУ, 2005.  504 с. 
24. Науменко М. О., Гура Т. В., Красногрудь О. С. Удосконалення 
стратегічного управління організацією. Бізнес Інформ. 2013. №2.  C. 284–286. 
25. Організація та здійснення інноваційної діяльності: методичні 
рекомендації / Київська міська державна адмістрація (КМДА), Головне 
управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики, Головне 
управління статистики у м. Києві. К.: УкрІНТЕІ, 2007. 208с. 
26. Основнi показники діяльності банків України. URL: 
http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id. (дата звернення 
12.03.2024). 
27. Офіційний сайт Національного банку України URL: 
http://www.bank.gov.ua/. (дата звернення 15.03.2024). 
28. Офіційний сайт АТ «Sense Bank» URL: https://sensebank.ua/ (дата 
звернення 19.03.2024). 
29. Перший в Україні месенджер для грошей: Sense Bank реформував 
систему платежів і переказів. Мінфін. URL: 
https://minfin.com.ua/ua/2023/11/09/115773932/ 
30. Показники діяльності банків України. Асоціація Українських 
банків. URL: https://aub.org.ua/index.php/bankivska-systema/ba-nkivska-syste-ma-
ukrai-ny/arkhiv-pokaznyky-diialnosti-bankiv (дата звернення 02.03.2024).  
31. Основні показники діяльності банків. Мінфін URL: 
https://index.minfin.com.ua/ua/banks/stat/ (дата звернення 02.03.2024). 
32. Офіційні дані Міністерства фінансів України. URL: 
https://index.minfin.com.ua/ua/banks/stat/ (дата звернення 14.03.2024). 
 106 
33.  Положення про кредитування, затверджене постановою Правління 
НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами)  
34. Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів 
регулювання діяльності банків в Україні: Постанова НБУ №315 від 2.06.2009 р. 
URL: /http: www.bank.gov.ua. (дата звернення 20.03.2024). 
35. Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів 
регулювання діяльності банків в Україні: Постанова НБУ №125 від 11.04.2005 
р. URL: /http: www.bank.gov.ua (дата звернення 19.03.2024). 
36. Погореленко Н.П. Фінансові інновації у розвиток банківського 
сектору. Научно- технический сборник «Коммунальное хозяйство городов». 
2004. № 54. С. 200- 205. 
37. Примостка Л.О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові 
аспекти: Монографія.  К.: КНЕУ, 2001.  263 с. 
38. Річний звіт Національного банку України за 2018 рiк URL: 
http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=77106. (дата звернення 
15.03.2024). 
39. Річний звіт Національного банку України за 2019 рiк. URL: 
http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=121938. (дата звернення 
15.03.2024). 
40. Річний звіт Національного банку України за 2020 рiк URL: 
http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=2150782. (дата звернення 
15.03.2024). 
41. Річний звіт Національного банку України за 2021 рiк URL: 
http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=8253030. (дата звернення 
15.03.2023). 
42. Річний звіт Національного банку України за 2022 рiк. URL: 
http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=17568764. (дата звернення 
15.03.2024). 
43. Сало І. В. Криклій О. А. Фінансовий менеджмент в банку: навч. 
посіб. Суми : Університетська книга, 2007. 314 с. 
 107 
44. Сенс Банк. Портрет банку. URL: 
http://plus.bankografo.com/banks/alfa-bank.html#charts22-102 (дата звернення 
15.03.2024). 
45. Сенс Банк. Мінфін. URL: 
https://minfin.com.ua/ua/company/sensebank/ (дата звернення 15.03.2024). 
46. Силкіна Ю. О., Мазур І. М. Особливості інноваційного розвитку в 
банківській сфері. Ефективна економіка. 2019. № 11. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7440 (дата звернення: 10.03.2024).  
47. Ткачук В. О. Інноваційна політика банків на ринку банківських 
послуг. Економічний аналіз: зб. наук. праць. Тернопільський національний 
економічний університет; редкол.: С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. Тернопіль: 
Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного 
університету «Економічна думка», 2013. Том 14. № 2.  С. 43-51. 
48. Федоренко В.Г. Інвестознавство: підруч.  [Вид. 3-тє вид., допов.]. 
К.: МАУП, 2004. 480 с. 
49. Христенко О.В., Федій А.А. Управління інноваційною діяльністю 
вітчизняних банків: проблеми та перспективи. Економіка та управління 
підприємствами. Випуск 37. 2019. С.429-435. URL: http://www.market-
infr.od.ua/journals/2019/37_2019_ukr/64.pdf 
50. Черняк О. І., Захарченко П. В. Інтелектуальний аналіз даних: 
підручник, Київ: Знання, 2010. 837 с. 
51. Шершньова З. Є. Стратегічне управління. Підручник. 2-ге вид., 
перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2004. 699 с. 
52. Шпильовий В. А. Підходи до класифікації банківських послуг. 
Економіка та держава. 2016. № 1. С. 27-30. 
53. Frame W.S., White L.J. Technological change, financial innovation and 
diffusion in banking. Federal Reserve Bank of Atlanta. Working Paper 2009-10 
URL: http://www.frbatlanta.org/filelegacydocs/wp0910.pdf (дата звернення 
15.03.2024). 
 108 
54. Innovations at Bank of America: Integrating to win. URL: 
www.pdma.org/view_document. cfm?pk_document=94 (дата звернення 
17.03.2024). 
55. Miller M.H. Financial innovation: The last twenty years and the next. 
Journal of Financial and Quantitative Analysis. December 1986. P. 459-475. 
56. The Measurement of Scientific and Technological Activities. Oslo 
Manual: Guidelines for Collecting and Interpreting Innovation Data. Third edition.  
Paris: OECD, 2005. 162 p, 
57. Tufano P. Financial Innovation: The Last 200 Years and the Next. The 
Handbook of the Economics of Finance. Edited by George M. Constantinides, Milton 
Harris and René M. Stulz. JAI Press, Inc., 2003.  P. 307 - 335.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
