НОВІТНІ ТРЕНДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП ФЕДОРЕНКО О. В. М.ЧЕРКАСИ)

Костюк, Віта Сергіївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9278

Title:	НОВІТНІ ТРЕНДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП ФЕДОРЕНКО О. В. М.ЧЕРКАСИ)
Authors:	Хорошун, Юлія Вікторівна Костюк, Віта Сергіївна
Keywords:	Управління, туристичний бізнес, інновації
Issue Date:	2024
Abstract:	Предметом дослідження є новітні тренди в організації туристичного бізнесу регіонів України Об’єктом дослідження є процес поширення та розвитку новітніх трендів в організації туристичного бізнесу регіонів України Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації туристичного бізнесу регіонів України на основі результатів теоретичних і практичних досліджень новітніх трендів туристичної сфери. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: розглянути теоретико-методичні основи організації та розвитку туристичного бізнесу; провести аналіз фінансово-економічних показників ФОП Федоренко О.В. м. Черкаси; провести аналіз з розвитку туристичного бізнесу регіонів України; проаналізувати новітні тренди в організації туристичного бізнесу в Україні та світі; надати рекомендації щодо розвитку новітніх трендів в організації туристичного бізнесу регіонів України. За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо поширення зеленого туризму, як сучасного тренду в Черкаському регіоні, запропоновано проєкт туру по садибам Черкаського регіону, що рекомендовано долучити до туристичних послуг ФОП Федоренко О.В.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9278
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Костюк_диплом_БАМ.pdf Restricted Access		2.3 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес адміністрування

Допущено до захисту
завідувач кафедри
______________Олеся ФІНАГІНА
«_____»_________________ 2024 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
НОВІТНІ ТРЕНДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО
БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ
ФОП ФЕДОРЕНКО О. В. М.ЧЕРКАСИ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування»
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма навчання: заочна
Група: ЗБАМ-225

Виконавець роботи:
«____»___________ 2024 р. _________ Віта КОСТЮК
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи:

«____»___________ 2024 р. __________ Юлія ХОРОШУН
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2024

2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
д.е.н., проф. Олеся ФІНАГІНА
“_____” __________2024 р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
ЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Костюк Віта Сергіївна___
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: «Новітні тренди в організації туристичного бізнесу регіонів
України (на матеріалах ФОП Федоренко О.В. м.Черкаси)»
Керівник роботи доктор філософії, ст.викладач Хорошун Ю.В.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «18» березня 2024 р.
№ 82/04
2. Вихідні дані до роботи: статистина звітність ФОП Федоренко О.В. м.Черкаси
за період 2018-2021 рр., статистичні дані Держстату України в розрізі
показників, що аналізують розвиток туризму.
3. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно
розробити)
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА
РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ
УКРАЇНИ
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК НОВІТНІХ ТРЕНДІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
5. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Хорошун Ю.В.
2 Хорошун Ю.В.
3 Хорошун Ю.В.
6. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.

3

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
1 Вибір напряму дослідження. виконано
Складання попереднього плану 01.03.2024
роботи.
2 Опрацювання літературних джерел. виконано
11.03.2024
Підготовка та групування матеріалів.
3 Затвердження плану. Підготовка виконано
15.03.2024
теоретичного розділу.
4 Доопрацювання теоретичного розділу. виконано
Аналіз даних, необхідних для 25.03.2024
написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 29.03.2024 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 19.04.2024 виконано
7 Підготовка та написання виконано
26.04.2024
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 03.05.2024 виконано
9 Доопрацювання розрахункового виконано
12.05.2024
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі. 20.05.2024 виконано
11 Оформлення роботи магістра. 29.05.2024 виконано
12 Подання завершеної роботи на 31.05.2024 виконано
кафедру.

Здобувач вищої освіти __________ Віта КОСТЮК
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи _______ Юлія ХОРОШУН
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4

АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 106 сторінок, 33 таблиць, 6
рисунків, список використаних джерел з 74 найменувань.

НОВІТНІ ТРЕНДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО
БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ
ФОП ФЕДОРЕНКО О. В. М.ЧЕРКАСИ)

Предметом дослідження є новітні тренди в організації туристичного
бізнесу регіонів України
Об’єктом дослідження є процес поширення та розвитку новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу регіонів України
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка практичних
рекомендацій щодо вдосконалення організації туристичного бізнесу регіонів
України на основі результатів теоретичних і практичних досліджень новітніх
трендів туристичної сфери.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
розглянути теоретико-методичні основи організації та розвитку
туристичного бізнесу;
провести аналіз фінансово-економічних показників ФОП Федоренко О.В.
м. Черкаси;
провести аналіз з розвитку туристичного бізнесу регіонів України;
проаналізувати новітні тренди в організації туристичного бізнесу в
Україні та світі;
надати рекомендації щодо розвитку новітніх трендів в організації
туристичного бізнесу регіонів України.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо
поширення зеленого туризму, як сучасного тренду в Черкаському регіоні,
запропоновано проєкт туру по садибам Черкаського регіону, що рекомендовано
долучити до туристичних послуг ФОП Федоренко О.В.
Одержані результати можуть бути використані в діяльності органів
місцевого самоврядування в розробці програм розвитку туризму в регіонах
України, а також в діяльності суб`єктів туристичного бізнесу (туроператорів,
турагенств в тому числі ФОП Федоренко О.В.)

Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024

Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата ___________________________________________
5

ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА 9
РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ
1.1 Економічна сутність й основні складові організації та розвитку 9
туристичного бізнесу
1.2 Управління бізнес-процесами в туризмі 17
1.3 Новітні тренди в організації туристичного бізнесу та фактори впливу 23
на їх формування та розвиток
Висновки за розділом 1 32
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ 34
УКРАЇНИ
2.1 Загальна характеристика діяльності та управління бізнес-процесами 34
ФОП Федоренко О.В. м. Черкаси
2.2 Аналіз фінансово-економічних показників ФОП Федоренко О.В. 41
м. Черкаси
2.3 Аналіз розвитку туристичного бізнесу регіонів України 47
2.4 Аналіз новітніх трендів в організації туристичного бізнесу в Україні
та світі 60
Висновки за розділом 2 77
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК НОВІТНІХ ТРЕНДІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 78
3.1 Рекомендації щодо розвитку новітніх трендів в організації
туристичного бізнесу регіонів України 78
3.2 Удосконалення управління бізнес-процесами ФОП Федоренко О.В.
м. Черкаси 84
3.3. Рекомендації, щодо поширення зеленого туризму, як сучасного 90
тренду в Черкаському регіоні
Висновки за розділом 3 96
ВИСНОВКИ 97
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 100
6

ВСТУП

Туризм як комплексний вид економічної діяльності характеризується
найвищим ступенем еластичності до природних (екологічних),
загальноекономічних, соціальних і політичних змін у будь-якій державі.
Складність ситуації в туристичному секторі національної економіки України
полягає в тому, що він перебуває під негативним впливом системи чинників
мега-, макро- та мезосередовища, непередбачуваних за своїм характером. Це
потребує постійного моніторингу подій, запровадження заходів для зменшення
впливу негативних чинників, досліджень новітніх трендів в організації
туристичного бізнесу в світі та Україні.
Теоретичним та практичним аспектам розвитку національного ринку
туристичних послуг України крізь призму стратегічного планування та
управління присвячені дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних
науковців: О. Амоші, М. Біржакова, Д. Боуена, С. Ванхулла, Д. Глетчера,
А. Грищук, Г. Горіної, С. Дем’яненко, М. Долішнього, О. Дуровича,
М. Кабішкіна, В. Кияка, К. Купера, А. Мазаракі, Ю. Масюк, О. Макари,
Ж. Поплавської, Н. Раскіна, Т. Ткаченка, І. Труніної, В. Федорченка, В. Цибуха,
І. Черниш, Г. Харріса, Л. Шульгіної та інших.
Туристичний бізнес зумовлює: збільшення доходної частини бюджету за
рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або
непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум
прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет); дозволяє залучити
іноземну валюту і різного роду інвестиції; диверсифікацію економіки. У місцях,
де має свій розвиток туристичний бізнес спостерігається трансформації в
суспільстві – йде переорієнтація робочої сили в професії, пов'язані з
туристичною діяльністю. В свою чергу, виникає потреба в кваліфікованих
кадрах (гіди, перекладачі, екскурсоводи) і необхідність створення установ з
підготовки таких фахівців. Створення подібних освітніх організацій тягне за
собою зміну середовища.
7

В теперішній час багато людей працює та проживає в густо населених
урбанізованих районах. Кожна людина на Землі працює напружено і тому
потребує повноцінного відпочинку. Це значною мірою формує потребу в
новітніх трендах організації туристичного бізнесу: короткочасного відпочинку,
активних видів туризму, ділового туризму, зеленого туризму, короткочасних
поїздок в інші міста з пізнавальними цілями, вибору турів з проживанням не в
готелях, а в апартаментах із самообслуговуванням, тощо. У перспективі
очікується, що світ стане більш вивченим, і буде з’являтися все менше нових
туристичних центрів, посилиться тенденція до подорожей в більш віддалені,
менш відомі та малодоступні місця . Головною особливістю розвитку сучасного
туризму є потреба в індивідуальному підході при розробці туристичних
продуктів та послуг, який би відповідав постійно мінливому комплексному
характеру потреб туристів і міг би бути гнучко і швидко трансформований з
урахуванням впливу політичних, економічних форс-мажорних, новітніх
викликів, що постали перед суспільством (Covid-19, військова агресія росії
проти України та інших факторів). Поглиблюється та розширюється новітні
тренди, що задовольняють всі більш складні потреби сучасної людини в
розмаїтті відпочинку та дозвілля. Освоєння нових напрямків і ринків
міжнародного туризму, формування інноваційних туристичних послуг та
продуктів дозволить забезпечити прогресивні зміни в організації туристичного
бізнесу регіонів України.
Новітні тренди в організації туристичного бізнесу мають
різноспрямований та різносторонній вплив на стан національної економіки
держави, який потребує свого дослідження Туризм не лише забезпечує
надходження до бюджетів, але й створює робочі місця, розвиває позитивний
імідж країни та її регіонів, підвищує конкурентоспроможність національних
туристичних продуктів.
Разом с тим, недостатньо уваги приділяється обґрунтуванню певних
аспектів теоретичного та методичного характеру щодо розвитку новітніх
трендів в організації туристичного бізнесу регіонів України. Фрагментарне
8

дослідження новітніх трендів туристичного бізнесу обумовило необхідність
подальшого опрацювання цієї проблематики та аналізу розвитку туристичного
бізнесу регіонів України як складових елементів формування
конкурентоспроможної економіки.
Предметом дослідження є новітні тренди в організації туристичного
бізнесу регіонів України.
Об’єктом дослідження є процес поширення та розвитку новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу регіонів України.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка практичних
рекомендацій щодо вдосконалення організації туристичного бізнесу регіонів
України на основі результатів теоретичних і практичних досліджень новітніх
трендів туристичної сфери.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
розглянути теоретико-методичні основи організації та розвитку
туристичного бізнесу;
провести аналіз з розвитку туристичного бізнесу регіонів України;
надати рекомендації щодо розвитку новітніх трендів в організації
туристичного бізнесу регіонів України.
Апробовано:
Новітні тренди розвитку туристичного бізнесу. Сучасні теорія і практика
менеджменту та бізнес-адміністрування: Збірник тез доповідей VIIІ
Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Черкаси, 25 квітня 2024 р.).
‒ Черкаси, Черкаський державний технологічний університет. Видавець
Пономаренко Р.В., 2024.

9

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА
РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

1.1 Економічна сутність й основні складові організації та розвитку
туристичного бізнесу

Туризм ХХI-го століття – це вид діяльності, що забезпечує вирішення
великого комплексу економічних, соціальних, екологічних і навіть політичних
проблем. Успіх туризму полягає в тому, що в епоху глобалізації, інформатизації
легше задовольняються зростаючі людські потреби до пізнання навколишнього
світу. Тому новою компонентою сучасної парадигми туризму виступає людська
мобільність, яка дозволяє долати найскладніші географічні перешкоди та
отримувати доступ до соціокультурного середовища різних країн і народів.
За даними всесвітньої туристичної організації [71; 72] за останні двадцять
років туристичні потоки у світі зросли в 2 рази, з 435 млн. осіб в 1990 р. до 675
млн. осіб в 2000 р. і 10000 млн. осіб у 2013 р. Кількість працюючих в галузі
складає більше 260 млн. людей [71]. За прогнозами ЮНВТО, очікується, що до
2020 р. обсяги міжнародних туристичних прибуттів зростуть у 2,2 рази
відносно показників 2000 р. (з 698 млн. до 1,561 млрд. поїздок). Прогнозується
зростання частки доходів від туризму: з 476 млрд. дол. до 2 трлн. дол. Індустрія
туризму, а також суміжні туризму сектори національної економіки
забезпечуватимуть зайнятість до 12 % працездатного населення ЄС, створюючи
до 10 % ВВП Євросоюзу (що оцінюється на рівні 24 млн. робочих місць) [74].
Україна має передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та
іноземного туризму: сприятливі кліматичні умови, цікава історична спадщина,
значний культурний, туристично-рекреаційний потенціал, вигідне географічне
положення. За фактом українські громадяни виступають інвесторами
зарубіжних країн, тобто переважають виїзні, а не внутрішні туристичні потоки,
що є найболючішим питанням, адже туризм, за розрахунками фахівців, лише у
вигляді податків приносить до бюджету до 4 млрд. дол. [37, с. 4].
Вплив туризму на економіку України поки недостатній. Це пояснюється
недостатнім розвитком туристичної інфраструктури (об’єкти розміщення,
10

харчування, оздоровлення, супутня та комунікаційна сфери) та низькою якістю
надаваних послуг. Хоча зміни вже відбулися. Згідно оцінки ЮНВТО станом на
2007 р. на Україну припадало близько 1% світового туристичного потоку [9, с.
18], та вже у 2012 р. темпи зростання цієї галузі становили в нашій державі 13
%. Ситуація знову погіршилась з початком військового конфлікту на сході
України. Зокрема, що стосується в’їзного туристичного потоку у 2015 р., то він
зменшився майже у двічі в порівнянні з 2013 р. (з 24671227 млн. осіб до
12428286 млн. осіб відповідно). Що стосується виїзного туристичного потоку,
то він майже не змінився – 23761287 млн. осіб у 2013 р. та 23141646 млн. осіб у
2015 р. [57, с. 129].
Розвиток туризму в економіці країни особливо актуальний, оскільки саме
завдяки туристичній галузі можна поліпшити соціально-економічну ситуацію в
цілому, адже він за рахунок свого мультиплікативного ефекту може
забезпечувати зростання доходів та покращення показників господарювання у
багатьох видах економічної діяльності. Зокрема, сфера туризму підтримує
майже 50 суміжних галузей, один турист дає роботу 10 особам, а створення
одного робочого місця в туризмі в 20 раз дешевше, аніж у промисловості [53, с.
166].
На сьогоднішній день можна виокремити чотири ключові підходи у
розумінні туризму як соціально-економічного явища в сучасному світі:
туризм як окрема галузь національного господарства (у більшості країнах
світу);
туризм як міжгалузевий комплекс або комплексний вид економічної
діяльності, який формує туристичний продукт з продукції (робіт, послуг) різних
галузей (видів економічної діяльності) (як в Україні);
туризм як самостійний вид економічної діяльності;
туризм як діяльність туристів під час відпочинку.
Це підкреслює позиціювання туризму у сучасному світі як
багатогранного соціально-економічного явища, що виступає об’єктом
дослідження багатьох наук (управління, культурологія, економічна та соціальна
географія, туризмознавство, туристична картографія та ін.).
11

На Конференції ООН з торгівлі та розвитку в 1971 р. було запропоноване
таке визначення індустрії туризму: «Це сукупність виробничих і невиробничих
видів діяльності, спрямованих на створення товарів і послуг для подорожуючих
осіб» [73].
Всесвітня Туристична Організація визначає туризм як подорож у вільний
час та один з видів активного відпочинку, а туристичну діяльність називає
виробничо-сервісною діяльністю, метою якої є надання туристичних послуг та
організація подорожей [70].
Конгресом США було прийнято наступне визначення: «Туризм – це
взаємопов’язане об’єднання видів діяльності та організацій, що повністю або
частково надають послуги транспорту, товари, розміщення та інші необхідні
кошти для поїздок з будь-якою метою, не пов’язаною з повсякденною
діяльністю, за межі постійного проживання» [73].
Українські науковці М. Мальська та В. Худо подають наступне
тлумачення туризму: «Туризм – це вид рекреації, пов’язаний із виїздом за межі
постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення
працездатності поєднується з оздоровчими, пізнавальними, спортивними і
культурно-розважальними цілями» [38, с. 24].
На думку іншого українського науковця, В. Кифяка, «туризм – це вид
економічної діяльності, пов’язаний з обслуговуванням людей, які тимчасово
перебувають поза місцем постійного проживання» [29, с. 10].
В Україні діяв Загальний класифікатор «Галузі народного господарства
України» від 24.01.1994 р., в якому туризм не мав чітко визначеного
виробничого та соціально-економічного статусу. Це викликало неоднозначний
підхід до визначення самого поняття «туризм», «туристична діяльність»,
«індустрія туризму», і т.п., а індустрія туризму не розглядалась як
самостійна галузь.
Дану проблему вирішив Національний класифікатор «Класифікація видів
економічної діяльності» ДК 009:2010 (КВЕД-2010), затверджений наказом
Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 та чинний від
01.01.2012 р., що визначив види економічної діяльності, які фактично
12

здійснюють господарюючі суб’єкти, і дозволив зіставити статистичну
інформацію на міжнародному рівні [45].
Якщо звернутись до КВЕД-2010, то можна виокремити близько 40 видів
економічної діяльності у різних секціях, які прямо чи опосередковано пов’язані
з туризмом. Всі вони згруповані у 17 розділів, зокрема: сільське господарство,
транспорт, будівництво, гуртова й роздрібна торгівля, переробна
промисловість, тимчасове розміщення і харчування, інформація та
телекомунікації, фінансова та страхова діяльність, освіта, охорона здоров’я,
мистецтво, спорт, розваги та відпочинок та ін.
У широкому розумінні туристичну галузь визначають як міжгалузевий
комплекс, який передбачає здійснення його основними суб’єктами
господарювання, у т.ч. через посередників (банків, страхових, транспортних
компаній, закладів розміщення та харчування тощо), різних видів економічної
діяльності (фінансової, маркетингової, інформаційної, страхової, банківської,
транспортної, послуг розміщення та харчування, оздоровлення тощо) з метою
задоволення потреб споживачів (туристів) у відпочинку, розвагах, харчуванні,
оздоровленні тощо.
Таким чином, стає зрозуміла точка зору дослідницької групи інституту
туризму Валенсійського політехнічного університету позначити терміном
«туризм» туристичну діяльність у цілому, так як серія термінів – «туристична
діяльність», «індустрія туризму», «туристичний сектор» – має один і той же
зміст і не існує чіткої концепції кожного з цих понять [44].
Ще один перелік характерних туристичних продуктів і туристичних видів
діяльності представлено у Методиці розрахунку обсягів туристичної діяльності,
яка затверджена Наказом Держтурадміністрації України та Держкомстату
України від 12.11.2003 р. № 142/394. Методика визначає систему показників,
єдиних за змістом та порівняних на всіх рівнях державного управління в
Україні та на міжнародному рівні, що характеризують обсяги туристичної
діяльності та вплив туризму на економіку країни (регіону) [42].
Нижче, розглянуто туризм як економічну систему у вигляді циклічної
моделі із неперервною почерговістю актів виробництва та споживання
туристичних продуктів (рис. 1.1).
13

Зовнішня політика
Інвестиційні витрати Споживчі витрати
іноземних відвідувачів
Споживчі Дохід від продаж,
Ринок туристичних
витрати експортна виручка
товарів і послуг
Інвестиційні витрати
Туристи
Інвестиційні Державні Виробники
витрати закупівлі туристичних товарів
та послуг
Податки і збори
Держава Податки і збори
Соціальні
виплати Д ержавні дотації
Платежі власникам факторів
виробництва
Платежі власникам
Ринок туристичних ресурсів факторів
виробництва

Рис. 1.1. Туризм як економічна система
Джерело: [1;3].

З рисунку 1.1 видно, що основними учасниками ринку туристичних
послуг є виробники туристичного продукту, держава в особі уповноважених
органів та безпосередні споживачі цих послуг – туристи. Вони пов’язані між
собою різними фінансовими операціями та зобов’язаннями – виплатами
податків і зборів, споживчими видатками, інвестиційними вкладеннями,
державними гарантіями, соціальними і державними виплатами та іншими
платежами. Туристичний процес представлено як безперервний і циклічний,
адже надання туристичної послуги не одноразова, а постійно повторювана
діяльність, у якій беруть участь усі елементи цієї системи.
Туризм як складна економічна система – це сукупність та єдність
відносин, явищ та процесів, що відбуваються в туристичній галузі. Система
туризму представлена системою відносин між основними її підсистемами та
14

зовнішнім середовищем. Схематично взаємозалежності та взаємовпливи
основних підсистем системи туризму представлені на рисунку 1.2.

Посередник в туризмі –
туристична організація, ін.
суб’єкти туристичної
ТУРИСТ діяльності ОБ’ЄКТ ТУРИЗМУ
Регіон Країна
Туристичні ресурси
та об'єкти
Інша туристична
дестинація
Технології, що Законодавча база та Економічна Соціальна Довкілля
використовують державна політика в сфера, що сфера, що
ся в туризмі галузі туризму обслуговує обслуговує
туризм туризм

Рис. 1.2. Основні складові туристичної системи
Джерело: [1;3]

В основі системи туризму лежать дві підсистеми: суб’єкт і об’єкт
туризму. Суб’єкт туризму – це учасник туристичного заходу, тобто турист,
який задовольняє свою потребу у здійсненні подорожі (мандрівки) до об’єкта
туризму шляхом отримання специфічних туристичних послуг (розміщення,
харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування тощо).
Названі послуги він може одержувати самостійно або через посередників.
Об’єктами туризму можуть бути предмети, місця, споруди, явища та усе, що
потенційно є метою подорожі для суб’єкта туризму (туриста). Це може бути
туристичний регіон, дестинація чи загалом країна з усіма їхніми туристичними
ресурсами та об’єктами.
Система туризму існує в певному середовищі, яке представлене
економічною, соціальною сферами, що обслуговують туризм, довкіллям,
технологіями та законодавчою базою і державною політикою в галузі туризму.
Перераховані чинники є основними та не єдиними і здійснюють великий вплив
15

на туризм, а він, у свою чергу, формує власні вимоги до середовища. Отже,
туризм – це відкрита економічна система, якою можна і потрібно управляти,
використовуючи методи та принципи державного управління, та враховуючи
ринкові механізми саморегулювання.
Як свідчить аналіз літературних джерел [12], сьогодні серед дослідників
не існує єдиного погляду на зміст поняття «ринок туристичних послуг». Деякі
дослідники не виділяють цю категорію із структури терміну «туризм» або
«туристична індустрія», інші розглядають його в структурі економічного
комплексу країни, а деякі ототожнюють ринок послуг із ринком туристичного
продукту. Різноманітність точок зору на особливості та зміст поняття «ринок
туристичних послуг» можна звести до кількох позицій, що представлені у
таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Класифікація підходів до сутності поняття «ринок
туристичних послуг»
Назва підходу Тлумачення сутності Представники
1 2 3
Структурний Сфера реалізації специфічних туристичних продуктів В.Г. Герасименко
[51, с. 26]
сукупність конкретних економічних відносин і зв’язків С.С Галасюк
між туристами (покупцями), виробниками
(продавцями), а також торговельними посередниками
з приводу руху туристичних продуктів і грошей, що
відбиває економічні інтереси суб’єктів ринкових
відношень
Кінцеве розмаїття функціональних елементів та Л.Ю. Красавцева
відносин між ними, що виділяється із середовища,
відповідно до заданої мети у межах певного часового
інтервалу [32, с. 145]
Функціональний суспільно-економічне явище, що об’єднує попит і Міжнародна асоціація
пропозицію для забезпечення купівлі-продажу круізних ліній
специфічних туристичних товарів і послуг у даний
час і у даному місці [67]
сукупність економічних відносин між туристами, О.О. Колесник
туристичними підприємствами й іншими суб’єктами
господарювання з приводу виробництва, реалізації та
споживання туристичних продуктів і послуг та руху
грошей, що відбиває інтереси суб’єктів ринкових
відносин у межах певного регіону (міста,
області, країни, світу) [30, c. 9]

16

Продовження табл.1.6.
1 2 3
Системний державно-регульована система, в якій сформовані та Л.Ю. Красавцева
діють (або формуються» ринкові структури,
діяльність яких забезпечена індустрією туризму
певного рівня розвитку [32, c. 157]
інтегрована система перетворення природно- Г.О. Горіна
рекреаційних ресурсів на грошові кошти у процесі
економічних відносин між суб’єктами туристичного
бізнесу з приводу виробництва, реалізації, споживання
туристичних продуктів і послуг в умовах мінливого
зовнішнього середовища та багатоаспектного вплив
історично сформованих базових та інноваційних
детермінант
[12, с. 63]
Організаційний механізм, що утворився внаслідок виникнення потреб В.Г. Герасименко
населення на змістовне проведення дозвілля та
включає автоматичні регулятори безпосередньої
взаємодії виробників і споживачів
1. [51, с. 5]
економічні відношення між місцями і підприємствами, С.Г. Нездоймінов, О.О.
які приймають туристів, і місцями та підприємствами, Єрьоменко, В.В.
що їх відправляють Кошелюк
Процесний система світових господарських зв’язків, де С.П. Грабовенська
здійснюється процес перетворення туристично-
екскурсійних послуг на грошові кошти і зворотного
перетворення грошових коштів на
туристично-екскурсійні послуги [16, с. 227]
соціально-економічна система з високим рівнем О. Кирилова
саморегуляції, основу якої складають високо
локалізовані взаємовідносини, пов’язані із
виробництвом, збутом і споживанням туристичних
послуг або комплексного турпродукту в межах певної
території, причому критерієм виділення регіонального
ринку виступає к місце купівлі
туристичного пакету, так і місце споживання
туристичних послуг [28, с. 57]
Джерело: [ 3; 12; 13; 16; 28; 30; 32; 36; 51; 61; 67]

Резюмуючи підходи до визначення сутності поняття «ринок туристичних
послуг», необхідно відзначити, що спільною рисою тлумачень ринку
туристичних послуг є виявлення його елементів (туристичний продукт,
економічні відносини в ланцюгу «покупець-продавець-посередник» та інші
елементи, відповідно до заданої мети)/
Туристичний бізнес виступає єдиною економіко-технологічною системою
формування й реалізації туристичного продукту з метою задоволення попиту на
туристичні послуги. Він охоплює чотири основних елементи:
17

виробництво туристичних послуг;
комплектування туристичного продукту;
реалізація туристичного продукту або окремої послуги;
споживання туристичного продукту (послуги).
Туристична послуга в економіко-технологічній системі бізнесу виступає
товаром, а суб'єкт туристичної діяльності – підприємницькою структурою, що
створює, пропонує і реалізує на ринку ці послуги споживачам, тобто туристам
[21, с.135].

1.2 Управління бізнес-процесами в туризмі

Діяльність будь-якого окремого туристичного підприємства є сукупністю
бізнес-процесів різного рівня. Проте формування понятійного апарату цієї
проблематики для туристичної сфери вимагає дослідження сутності поняття
«бізнес-процес». Поняття «бізнес-процес» складається з двох термінів – бізнес
та процес. Бізнес – це економічна, комерційна, біржова або підприємницька
діяльність, спрямована на отримання прибутку. Процес – послідовна зміна
станів або явищ, яка відбувається закономірно [49, с.118]. Поєднання понять
«бізнес» та «процес» обумовило виникнення терміну і формує первинне
значення сутності категорії «бізнес-процесів» як сукупності послідовних дій
економічного, комерційного, біржового або підприємницького характеру, які
зорієнтовані на отримання прибутку. Існує багато визначень поняття бізнес-
процесу, кожний з яких дає уявлення процесу з різних точок зору. В. Горлачук
та І. Яненкова вважають, що бізнес-процес є систематизованим, послідовним
виконанням алогічно пов’язаних та взаємозалежних завдань із використанням
ресурсів, що забезпечують виробничу діяльність, для створення продукції, яка
має споживчі цінності для клієнта [15, с.132]. Інститут Еріксона визначає
бізнес-процес як ланцюг алогічно пов’язаних, повторюваних дій, у результаті
яких використовуються ресурси підприємства для переробки об’єкта (фізично
18

чи віртуально) з метою досягнення певних вимірних результатів або продукції
для задоволення внутрішніх і зовнішніх споживачів [64].
Е. Зіндер [25, с. 58] наголошує на тому, що бізнес-процес – це логічні
серії взаємозалежних дій, які використовують ресурси підприємства для
створення або одержання в доступному для огляду чи вимірному
передбачуваному майбутньому корисного для замовника виходу, такого як
продукт або послуга. М. Портер [68] дає найбільш лаконічне визначення
поняття бізнес-процесу як сукупності різних видів діяльності, у межах якої на
вході використовується один або більше видів ресурсів і в результаті цієї
діяльності на виході створюється продукт, який має цінність для споживача. На
підставі цих визначень бізнес-процес розглядається в різних аспектах, але є
спільна риса у тлумаченні терміну, адже автори визначають його як
послідовність дій, функцій, операцій, заходів для отримання результату. Усі
визначення об’єднує насамперед акцентування уваги на тому, що бізнес-
процеси є безперервними, мають певні входи і виходи. Отже, доходимо
висновку, що в наукових колах поняття «бізнес-процес» набуло більш-менш
усталеного трактування. Вже традиційним можна вважати технологічний підхід
щодо його визначення, де ключовим є акцент на комплексі дій , який за
систематичного виконання генеруватиме результат, що має цінність для
клієнта. Подібний підхід передбачає також взаємозалежність і організаційну
підпорядкованість дій, що зумовлює раціональність використання ресурсів й
ефективність процесу. Таким чином, ключовою ознакою бізнес-процесу
визнається спрямованість на створення доданої цінності для клієнта
(споживача) (рис. 1.3).
Основною метою діяльності туристичного підприємства, як
туроператора, так і турагента, є задоволення потреб споживачів у послугах
туристичного, рекреаційного, екскурсійного (пізнавального) характеру, тому,
на нашу думку, бізнес-процес туристичного підприємства – це взаємозалежна
сукупність специфічних операцій (робіт), що трансформує вхідні ресурси у
туристичну пропозицію для задоволення туристичного попиту.
19

Власник процесу
координація
Вхідний продукт Бізнес-процес Продукт процесу
Виконавець
Постачальник процесу Клієнт процесу

Рис. 1.3 Загальна характеристика бізнес-процесу
Джерело: [49, с. 120]

Сутність бізнес-процесу туристичного підприємства характеризується
притаманними йому властивостями. Ці властивості розкривають природу
бізнес-процесу саме туристичного підприємства, структурують розглянуті вище
ключові ознаки. Проаналізувавши широкий перелік загальних властивостей
бізнес-процесу [41; 11, с.26], описаних у наукових літературних джерелах, та
ґрунтуючись на зазначених особливостях туристичної галузі, можемо
відокремити основні сутнісні властивості бізнес-процесу туристичної компанії,
що характеризують її як набір взаємопов’язаних операцій (рис. 1.4).

Дискретність
Під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів
встановлені вхідні параметри бізнес-процесу
можуть змінюватись відповідно до існуючих
умов, що забезпечує його гнучкість
Паралельність Організаційність
Кінцевий результат (вихід) Основні сутнісні Бізнес-процеси є
кількох під процесів стає властивості бізнес- високоорганізованими і
первинним ресурсом (вхід) процесу включають певну кількість
наступного під процесу туристичного підпроцесів (операції, дії,
всередині окремого бізнес- підприємства окремі види робіт)
процесу
Безперервність Взаємозалежність
Характеризує бізнес-процес Виключає можливість незалежного
як безперервну систему перебігу бізнес-процесу, тобто початок
операцій, дій, процедур, що нового бізнес-процесу залежить від
періодично повторюються завершення попереднього

Рис.1.4 Основні сутнісні властивості бізнес-процесу
туристичного підприємства
Джерело: розробка авторів з використанням [49]
20

Для виокремлення специфіки бізнес-процесів туристичного підприємства
та специфічних рис управління ними слід розглянути особливості цього виду
діяльності. Розглянемо послідовність реалізації основних бізнес-процесів
туристичних підприємств (рис. 1.5).

МОНІТОРИНГ РИНКУ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПОТЕНЦІЙНОГО ПОПИТУ
Транспортні компанії Пошук постачальників Ведення
переговорів
Засоби розміщення Укладення договорів та Підготовка
контрактів про
переговорів
співробітництво
Екскурсійні агенства
Розробка програм
Формування туристичного переговорів
продукту
Пошук потенційних
Визначення собівартості Розробка
посередників
турпродукту та інформаційного
формування ціни забезпечення
(калькуляція)
Укладення договорів з
потенційними Реалізація (збут) Розробка паспорта
туристичного продукту маршруту
посередниками
ЗАДОВОЛЕННЯ ВИЯВЛЕНОГО ПОПИТУ

Рис. 1.5. Послідовність реалізації основних бізнес-процесів туристичного
підприємства
Джерело: розробка авторів з використанням [41; 52]

Основні бізнес-процеси туристичного підприємства спрямовані на
створення туристичного продукту. Процес його проєктування та підготовка до
реалізації вимагає залучення значної кількості ресурсів (людських,
матеріальних, фінансових, інформаційних тощо). Процес проєктування
туристичного продукту починається із моніторингу потреб споживачів і
21

пошуку шляхів їх задоволення. Проєктування туристичного продукту охоплює
значну кількість бізнес-процесів та підпроцесів всередині окремого бізнес-
процесу. Переважна частина бізнес-процесів туристичного підприємства
зосереджується на пошуку постачальників туристичних послуг (заклади
розміщення, транспортні компанії) та процеси формування туристичного
продукту (розробка турів).
На підставі визначених особливостей реалізації бізнес-процесів
туристичних підприємств можна сформувати перелік бізнес-процесів,
притаманних туристичному підприємству, що відображають його особливості і
вирізняють із сукупності підприємств інших сфер. Схематично (рис. 1.6)
наведено перелік основних бізнес-процесів туристичного підприємства; при
цьому виокремлено тільки найважливіші, що забезпечують діяльність
підприємства в цілому.

1. Розробка стратегії Аналіз зовнішнього середовища
Визначення пріоритетів розвитку
Визначення потреб споживачів
2. Аналіз ринку і потреб
Дослідження ринку
споживачів
Укладання договорів з постачальниками послуг
3. Формування Формування туристичних напрямів
Визначення пакету послуг
туристичного продукту
Формування вартості туристичного продукту
Підбір персоналу
4. Управління
Навчання персоналу
персоналом
Розвиток персоналу
5. Управління Управління фінансовими ресурсами
фінансовою діяльністю Ведення бухгалтерського обліку
6. Забезпечення Планування ресурсів
Управління ресурсами
ресурсами
7. Контроль за Проведення внутрішнього аудиту
ефективністю діяльності Управління якістю туристичних послуг

Рис. 1.6. Основні бізнес-процеси туристичного підприємства
Джерело: розробка авторів з використанням [41; 52]
22

У разі потреби перелік бізнеспроцесів може змінюватися, вони можуть
вилучатися і додаватися залежно від специфіки діяльності та розмірів
туристичного підприємства. Специфічність бізнес-процесу, спрямованого на
реалізацію туристичного продукту, проявляється у розмежуванні туристичних
підприємств на туристичних операторів та туристичних агентів. Перші, у свою
чергу, безпосередньо формують туристичний продукт та можуть самостійно
його реалізовувати; туристичні агентства за специфікою своєї діяльності
займаються лише збутом туристичних продуктів різних туристичних
операторів за попередньо укладеними договорами. Основні відмінності
формування туристичного продукту для туристичних агентів зображені на
рис. 1.7

Туроператор 1 Туроператор 2 Туроператор 3
Укладання договору Запит споживача
ТУРАГЕНСТВО
Пошук оптимального варіанта задоволення попиту споживача
Реалізація туристичного Отримання
продукту економічних вигод

Рис. 1.7 Реалізація основних бізнес процесів туристичних агентств
Джерело: розробка авторів з використанням [41; 52]

Туроператори є постачальниками туристичних продуктів для
туристичних агентств, останні, у свою чергу, виконують роль посередника між
туристичним оператором та потенційним споживачем туристичного продукту.
При цьому туристичне агентство є повноцінним підприємством, що складається
23

із взаємозалежної сукупності бізнес-процесів, які забезпечують злагоджену
роботу цього типу підприємства.
Таким чином, теоретичне осмислення проблеми формування та розвитку
бізнес-процесів у туризмі, що пов’язано із випереджаючим зростанням
економіки на основі розвитку різних форм інтеграції суб’єктів господарювання,
дозволило зробити висновок про відсутність наукових розробок, пов’язаних із
систематизацією особливостей бізнес-процесів у туристичних компаніях. З
метою удосконалення теорії розвитку бізнес-процесів у туристичних компаніях,
приділено особливу увагу обґрунтуванню поняття «бізнес-процес», надано
загальну характеристику бізнес-процесу туристичного підприємства.
Враховуючи визначення сутності бізнес-процесу туристичного підприємства та
виокремлення його властивостей, можемо стверджувати, що управління бізнес-
процесами туристичного підприємства – це управлінський влив на процес
формування туристичної пропозиції шляхом реалізації сукупності прийомів та
заходів, що забезпечують ефективне та раціональне функціонування бізнес-
процесів з метою повноцінного задоволення туристичного попиту.

1.3 Новітні тренди в організації туристичного бізнесу та фактори впливу
на їх формування та розвиток

Туризм як спосіб відпочинку та галузь економіки активно розвивається
вже понад сто років. Туристична індустрія виробляє, реалізує, споживає
послуги, що безпосередньо пов’язані з організацією туристичних мандрівок для
туристів, які тимчасово перебувають поза місцем постійного проживання і не
реалізовують оплачену діяльність за місцем знаходження [22; 23]. Туристична
індустрія охоплює найрізноманітніші підприємства різних видів діяльності
функціонування яких, націлено на організацію та покращення якості
обслуговування клієнтів, збільшення пропозиції сервісних можливостей та
доведення до найкомфортнішого рівня відповідно до туристичного попиту [1;
2] Узагальнюючи, варто відзначити що туристична індустрія – це є сукупність
24

готельно-ресторанних та транспортних засобів, об’єктів харчування, а також
розважальних, пізнавальних, лікувальних, спортивних, ділових, релігійних
осередків, які забезпечують туроператорську та турагентську діяльність та
надають туристично-екскурсійні послуги [14].
В умовах сьогодення коли суспільний прогрес не стоїть на місці
з’являються новітні тренди розвитку туристичного бізнесу. В науковому колі
існують різні погляди щодо визначення категорії «новітній тренд в організації
туристичного бізнесу», виникають складнощі відносно уточнення предметності
цього поняття. До найбільш об’єктивніших за змістовим наповненням варто
розглянути підходи щодо визначення категорії новітнього тренду в організації
туристичного бізнесу, які наведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Підходи щодо визначення категорії «новітній тренд в
організації туристичного бізнесу»
Автор Сутнісне визначення
В. Новіков Кінцевий результат діяльності, який націлений на створення нового або зміну
існуючого туристичного продукту, послуг, нових каналів збуту, застосування
нових підходів комунікації та інформативного поширення, вдосконалення
туристичних, транспортних, готельно-ресторанних послуг та сучасних
управлінських рішень.
О. Давидова Результат поширення ефектів від використання новацій туристичної сфери
(підвищенням ефективності та одержання комерційного ефекту для
стратегічного функціонування галузі).
О. Ільїна Найрізноманітніші організаційно-управлінські підходи, які є наслідком
цілеспрямованих змін та трансформацій усіх рівнів туристичної індустрії.
Н. Власова, Систематичні дії та заходи, які мають диференційовані та принципово нові
В. Смирнова, якісні підходи, які позитивно впливають на відтворення галузі в регіоні.
Н. Семенченко
Г. Яковлев Застосування оновлених технологій та технічних рішень у створенні та
наданні традиційних послуг з новими властивостями, змінами в організації
виробничих процесів, споживчих особливостей туристичного продукту,
використання нових туристичних видів та ресурсів, пошук нових ринків
збуту
О. Гарбера поширення нововведень, які відновлюють та розвивають духовні та фізичні
сили туристів, якісне вдосконалення туристичних продуктів, ефективне
функціонування інфраструктурного забезпечення, підвищення та реалізацію
туристичних послуг, доцільний перерозподіл факторного застосування
(обмежене транспортування туристів, покращення стимулювання та віддачі
трудового потенціалу туристичної індустрії, популяризація туристичного
продукту та підвищення конкурентоспроможності підприємства.)
C. Hall, реалізація нових методів, ідей, продуктів та послуг туристично-готельної
А. Williams індустрії, що трансформує та адаптує туристичний бізнес до зростаючих
суспільних потреб в умовах інноваційного та інформаційного прогресу
Джерело: [7; 8; 22; 23; 35; 65]
25

З огляду на таблицю 1.7 варто розуміти новітні тренди в організації
туристичного бізнесу як комплекс заходів, що містять якісну новизну, які
направлені та чинять позитивні зрушення туристичної галузі та є частиною
інноваційного та інформаційного прогресу, який має прояв через туристичний
ринок. Новітні тренди в організації туристичного бізнесу мають на меті
задовольняти зростаючі потреби туриста, завдяки адаптації осередків
туристичної інфраструктури до впровадження продуктових, технологічних,
маркетингових, організаційно-управлінських новацій. В свою чергу, для більш
змістовного та ґрунтовного всебічного дослідження варто розглянути
змістовну характеристику та вплив новітніх трендів на регіональні ринки
туристичних послуг та організації, що функціонують в їх межах рис.1.8

ТУРИСТИЧНА СФЕРА
Ознака дії новітнього тренду: Інноваційні заходи в туристичній сфері, що
збільшення кола туристів; формують нові тренди:
розширення спектру функціональності підвищення рівня результативності процесу
туристичного продукту управління;
покращення іміджевих позицій організацій;
підвищення рівня ефективності споживання
Риси, що провокують появу новітніх туристичних послуг;
трендів в туризмі: тенденції до покращення різного роду
прагнення населення до всебічного виробничих факторів.
розвитку;
розширення спектру функціональності Напрями функціонування туристичних
туристичного продукту; підприємств відповідно новітніх трендів:
велика кількість ідентичних інноваційні технології;
пропозицій на ринку; нові туристичні послуги;
стандартизовані туристичні пропозиції; реалізація туристичного продукту на нових
перевага економіки попиту над туристичних ринках.
економікою пропозиції.
РЕГІОНАЛЬНІ РИНКИ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Рис. 1.8 Змістовна характеристика та вплив новітніх трендів на
регіональні ринки туристичних послуг та організації,
що функціонують в їх межах
Джерело: [35, с.148].

26

Вважаємо, що на сьогодні також важливою є сама характеристика
новизни сучасних трендів розвитку туризму, що в своїй сукупності сприятиме
розширенню спектру: модифікацій споживацького запиту; нарощенню
туристично-споживчого потенціалу; розширенню функціональності та змісту
самого туристичного продукту.
Новітні тренди в організації туристичного бізнесу дозволяють
здійснювати:
постійне покращення іміджевих позицій організацій, що є суб’єктами
туристичної галузі та регіональних туристичних ринків відповідно;
постійне підвищення рівня ефективності споживання туристичних послуг
та їх позиціювання на регіональних ринках туристичних послуг;
постійні тенденції до покращення різного роду виробничих факторів, що
в тій чи іншій мірі впливають на реалізацію інноваційних та прогресивних
механізмів, методів трансформації виробничих факторів безпосередньо в самі
послуги [35, с.148].
В свою чергу, до основних напрямків функціонування туристичних
підприємств відповідно сучасних трендів варто відносити:
використання новітніх технологій та технік у наданні туристичних,
готельних та транспортних послуг;
створення нових продуктів у сфері туризму;
використання раніше не залучених туристичних ресурсів;
виявлення та реалізація на нових збутових ринках туристичної продукції.
Туристичний бізнес, що орієнтує свою діяльність на новітні тренди є
більш конкурентоспроможними та стійкішими на туристичному ринку. Адже
на сьогоднішній день це є важливим фактором функціонування підприємства.
На орієнтування туристичного бізнесу в своїй діяльності на новітні
тренди впливають різноманітні фактори:
соціальний стан населення;
економічна ситуація в державі;
законодавство і різноманітні міжнародні та міжурядові угоди.
27

До характерних рис, які провокують появу новітніх трендів у сфері
туризму включають:
зростання прагнення населення всебічно розвиватися, вивчати нові
регіони, міста, культуру, історію та менталітет різноманітних регіонів;
велика кількість однакових, стандартних пропозицій на туристичному
ринку, збільшення конкурентних підприємств;
стандартизовані туристичні путівки;
поєднання привабливих умов подорожей і відпочинку: особливостей
природи і культури, покупка специфічних, нестандартних пропозицій, для
задоволення усіх потреб клієнтів; надання переваги економіці попиту над
економікою пропозиції [35, с.128].
Зважаючи на інноваційний та інформаційний прогрес, рівень розвитку
підприємств, серед яких тотальна більшість мікро- або малі туристичні
підприємства, та окреслені в ЗУ «Про інноваційну діяльність» об’єкти
інноваційної діяльності, – в українській практиці варто виділити такі види
інновацій, які впливають на появу новітніх трендів в організації туристичного
бізнесу в Україні табл.1.8. [34, с. 33 ].

Таблиця 1.8 – Види інновацій, які впливають на появу новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу в Україні
Види інновацій Зміни та трансформації в організації туристичного бізнесу, що формують
новітні тренди
1 2
Продуктові Створення нових туристичних товарів та послуг;
інновації Удосконалення споживчих властивостей уже існуючих товарів та послуг;
Освоєння нових туристично-рекреаційних територій;
Залучення нових видів туристично-рекреаційних ресурсів;
Освоєння нових видів туризму;
Освоєння нових туристичних напрямків та маршрутів
Технологічні Використання інформаційних та комунікаційних технологій у
інновації туристичному бізнесі;
Розробка нових видів матеріально-технічного забезпечення туристичного
обслуговування;
Підвищення якості послуг;
Формування нових форм обліку та звітності;
Нововведення в сфері транспортного обслуговування;
Екологізація технологій обслуговування.
28

Продовження табл.1.8
1 2
Маркетингові Освоєння нових сегментів туристичного ринку;
інновації Розробка новітніх моделей позиціонування та рекламування
туристичного продукту та туристично-рекреаційних територій.
Організаційно- Нові методи і форми управління суб’єктами туристично-рекреаційної
управлінські діяльності;
інновації Впровадження інноваційних форм організації туристичної діяльності;
Удосконалення державного та регіонального управління туристичною
індустрією;
Удосконалення інформаційного забезпечення туристичної діяльності
Сервісні Впровадження передових методів навчання підготовки та перепідготовки
інновації працівників туристичного бізнесу;
Розробка інноваційних моделей розміщення трудових ресурсів у туризмі;
Розробка інноваційних моделей сервісного обслуговування туристів
розміщення трудових ресурсів у туризмі, ураховуючи культуру та звичаї
туристично-рекреаційних зон
Інновації Хаби аеропортів, «just on time»
логістики
Джерело: [6; 34, с. 33 ; 50].

Таким чином, варто зазначити, що нове століття принесло свої
революційні зміни і в сферу туризму – нові технології та нові тренди. В
результаті аналізу цих процесів було виділено сучасні тенденції та тренди в
туризмі, які нині займають провідне місце у його розвитку (табл.1.9).

Таблиця 1.9 – Сучасні тренди в організації туристичного бізнесу
Вид туризму Особливості
1 2
1. Сталий туризм Такий вид туризму передбачає відповідальне ставлення до культурної
та природної спадщини задля їх збереження для наступних поколінь.
Для цього уникаємо надмірної експлуатації історичних та природних
об’єктів, яким дуже шкодить масовий туризм [3].
2. Активний Ще 20-30 років тому відпочинок асоціювався переважно з морем. Лише
відпочинок поодинокі ентузіасти використовували свою відпустку для походів або
приходить на катання на лижах. Це можна зрозуміти, адже частка тих, хто працював
зміну фізично, була значно більшою. У наш час більшість потенційних
«пасивному» туристів повсякденно завантажені розумовою діяльністю, тому на
відпочинку потребують більше рухливої активності. Саме тому у світі
постійно зростає популярність походів, рафтингу тощо [3].
3. Інтерактивність Турист бажає бути активно залученим у події. Не просто побачити, як
створюються вироби мистецтва, але й помайструвати щось власними
руками. Не тільки скуштувати місцеву кухню, але й навчитись готувати
такі страви власноруч.

29

Продовження табл..1.9
1 2
4. Креативний XXI століття ознаменувалося ще й виокремленням та кількісним
відпочинок зростанням так званого креативного класу – науковців, митців,
дизайнерів, інженерів, тобто тих, чия діяльність полягає у створенні
незвичайних новинок у різних сферах економіки та культури. Оскільки
їхня робота вимагає творчого мислення та здатності до нешаблонного
вирішення завдань, такі фахівці на відпочинку часто потребують нових
якісних вражень для відволікання від розумової діяльності. Для таких
клієнтів туроператори часто пропонують насичені програми, де можуть
поєднуватись декілька видів дозвілля – цікаві інтерактивні екскурсії,
гастрономія, фізичні активності, спа-релаксація тощо [2].
5. Автентичність Турист став вимогливішим і до якості місцевого культурного продукту.
Він шукає унікальності та автентичності. Для цього йому важливо
представити вже не просто національну культуру, а саме регіональну.
Все частіше приваблюють туристів унікальні, цікаві, химерні та навіть
небезпечні місця [2].
6. Розвиток У багатьох країнах, у тому числі, і в Україні, можна спостерігати різке
внутрішнього збільшення потоків внутрішнього туризму. Останніми роками це було
туризму спричинено післяреволюційним сплеском патріотизму та економічною
ситуацією, а також на сучасний міжнародний туризм вплинула
пандемія, яка стала причиною збільшення внутрішнього туризму.
7. Зелений туризм Наступний тренд – це відпочинок у сільській місцевості або на природі.
У розвинутих країнах вже понад 70% населення проживає у містах.
Урбанізація, з одного боку, несе нам блага цивілізації та можливості
для кар’єрного зростання, а, з іншого, шкодить здоров’ю стресовим
середовищем, звуковим та візуальним шумом, забрудненим повітрям
тощо. Під час відпустки багато міських жителів прагнуть зануритись у
життя на селі або стати ближче до природи [1, с.134].
8. Самостійні Сучасні туристи, озброєні практичними порадами й Інтернетом,
подорожі самостійно планують подорожі, бронюють готелі, замовляють
індивідуальні екскурсії. Їм хочеться побачити більше, ніж пропонують
класичні програми [2].
9. Штучний Штучний інтелект набуває усе більшого значення для туристичної
інтелект та галузі. Технологія машинного навчання тепер міцно закріпилася в
використання маркетингу туристичного сектору, він допомагає персоналізувати
технологій досвід пошуку та бронювання турів та поїздок. Штучний інтелект
доповненої також стає все більш цінним у таких контекстах, як визначення
реальності ймовірних потреб гостя і підлаштування готельного номера у
відповідності до цих уподобань. .
Цифрове супроводження туристів на маршрутах, віртуальні екскурсії, 3
та 4-D проекції вже стали звичним явищем на світовому туристичному
ринку, і українські фахівці інтенсивно працюють над впровадження
нових ідей використання цифрових технологій для розвитку туризму в
Україні.
Джерело: [1; 2; 58]

Використання технологій доповненої реальності при проведенні
екскурсій, віртуалізації музейних експозицій стає все актуальнішою в умовах
30

війни, адже саме за допомогою цих технологій вже вдалося відновити хоча б у
віртуальній реальності зруйновані історичні об’єкти, спалені, розбиті та
вкрадені цінності нашого народу [60].
Поширення новітніх трендів в організації туристичного бізнесу та
очікування соціального, економічного та екологічного ефектів може мати різні
наслідки за умови впливу ряду факторів, що відображено на рисунку 1.9.

Фактори впливу на появу новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
Економічні фінансово-інвестиційні;
ризикові;
споживацькі;
інтегровані.
Технологічні стан матеріально-технічної бази;
техніка та технологія;
нормативно-технічний потенціал фірми, регіону,
країни;
інтегровані.
Організаційно-управлінські сталість організаційної структури;
централізація - інноваційні зміни;
порядок узгодження конфліктних ситуацій;
інноваційна інфраструктура.
Правові законодавча база з метою інноваційної та
інвестиційної діяльності;
законодавча база туризму.
Політичні політична ситуація;
екологічні та техногенні катастрофи.
Соціально-психологічні соціально-психологічні зміни;
професійний статус інноватора;
матеріальні стимули до роботи;
наукові кадри;
туристична активність.
Інтеграційно-комунікаційні інформованість про інновації;
щільність міжгалузевих зав’язків.

Рис.1.9. Фактори впливу на появу та поширення новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу
Джерело: [35]
31

За думкою фахівців, туристична сфера бізнесу є високорентабельною, але
великі прибутки несуть великий ризик для капіталовкладень. За рівнем
інвестиційного ризику, галузь туризму посідає 8 місце поміж інших складових
національної економіки України. Виділяють такі стратегічні цілі інвестиційної
політики туристичної галузі:
формування законодавчого підґрунтя регіонів та надання гарантій на
інвестування іноземців в туристичне підприємство;
створення позитивного іміджу регіонів;
стимулювання надходження капіталовкладень у модернізацію та
створення новітніх туристичних об’єктів, що дотримуються міжнародних
стандартів;
формування нових туристичних турів, які розкривають екологічні,
геополітичні, етнокультурні фактори особливості регіонів [35, с. 223].
Розглянемо пріоритетні напрями та інструменти інноваційного
стимулювання регіональних ринків туристичних послуг:
1. Оцінка регіональних туристичних ресурсів та створення на їхній базі
туристичних підприємств.
2. Залучення потенційних інвесторів до перспективних об’єктів
туристичної діяльності;
3. Формування передумов активації розвитку туристичного бізнесу –
підтримка та популяризація в різноманітних регіональних інформаційних
джерелах туристичних послуг та продуктів.
4. Розвиток стабільного регіонального туристичного ринку та полегшення
доступу до нього потенційним інвесторам [33].
5. Формування туристичних кластерів та їхнє об’єднання. Ефективна
співпраця між учасниками, що формує витривалі конкурентні переваги
туристичних суб’єктів, при тому зміцнюючи конкурентні можливості
регіональних туристичних ринків. Діагностика регіональних туристичних
можливостей, формування пріоритетів, найбільш ефективних форм їхнього
розвитку, методом використання ресурсних переваг регіону. Такий
32

інноваційний інструмент стимулювання інноваційної діяльності в галузі
туризму допомагає створювати загальнодержавні стратегії росту туристичної
сфери, удосконалення регіональної інфраструктури, підтримку фінансового
становища місцевих органів самоврядування, залучення усіх необхідних
ресурсів для формування туристичних можливостей. Формування
комунікаційних площадок для потенційних інвесторів з метою їхньої інтеграції
в процесі розробки й реалізації туристичних стратегій, сприяння обміну
досвідом між регіонами [33].
6. Створення соціальної і ринкової інфраструктури з метою встановлення
на їхній основі туристичних комплексів.
7. Створення та забезпечення функціонування і прогресу територій на
основі пріоритетного розвитку найбільш конкурентоспроможних туристичних
центрів [33]. Досягається завдяки інвестування з державного кошторису в
мережу забезпечення транспортних технологій: будівництво внутрішніх та
міжнародних аеропортів, автомобільних доріг, розвиток міжрегіональної
транспортної мережі. Нарахування пільг у сфері податку у регіональних межах,
що містять пріоритетні напрями розвитку туристичної галузі.

Висновки до розділу 1

Розвиток туристичного бізнесу – це постійний динамічний процес,
метою якого є забезпечення реалізації цілей розвитку галузі туризму на
місцевому, регіональному та національному рівнях в умовах: динамічних
змін; нових викликів, що постали перед суспільством; поширення новітніх
трендів розвитку туристичної сфери з використанням та нарощенням
існуючого туристичного потенціалу у довгостроковій перспективі.
Теоретичні основи розвитку туризму набувають свого оновлення під
впливом поширення новітніх тренди в організації туристичного бізнесу. Так
з’являються нові фактори впливу на їх формування та розвиток
туристичного впливу, які потребують свого теоретичного переосмислення
33

та методичних напрацювань з метою забезпечення конкурентоспроможності
вітчизняного туристичного бізнесу.
Розвиток туристичного бізнесу як об’єкт дослідження є складним
соціально-економічним процесом, що потребує урахування специфіки
діяльності туристичних організацій, інтересів споживачів туристичних
послуг, національних пріоритетів соціально-економічного розвитку,
інноваційного та інформаційного прогресу, існуючих умов конкуренції та
ряду інших чинників та особливостей. Тому, процес розвитку туристичного
бізнесу потребує аналізу новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
в Україні та світі, аналізу туристичного бізнесу регіонів України з метою
виявлення потенціалу та нових можливостей для забезпечення прогресу
сфери туризму та відновлення у постковідний та післявоєнний періоди.

34

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ
РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2.1 Загальна характеристика діяльності та управління бізнес-процесами
ФОП Федоренко О.В. м. Черкаси

Турагент ФОП Федоренко О.В. м. Черкаси, метою якої є здійснення
посередницької діяльності з реалізації готового туристичного продукту
туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів (реалізацію характерних
та супутніх послуг).
Турагент розробляє тури та реалізує їх через широку мережу турагентств.
Величини надбавок на тури визначаються туроператором, турагенти працюють
на комісійній винагороді 10%. Аналіз структури управління (рис.2.1) в ФОП
Федоренко О.В. м. Черкаси показав, що управлінський процес здійснюється в
рамках структури, яку можна визначити як лінійну.

Головний менеджер
Менеджер продажу Менеджер продажу за Менеджер продажу за
за Грецьким іншими напрямами Турецьким напрямом
напрямом
Бухгалтер Прибиральниця

Рис.2.1 Організаційна структура управління
Джерело: розроблено автором

ФОП Федоренко О.В. пропонує здійснення посередницької
діяльності з реалізації готового туристичного продукту в найкращих курортах
та готелях країнах світу – в Туреччині, Іспанії, Греції, Єгипті, Таїланді,
Болгарії, Тунісі, Марокко, Ізраїлі, ОАЕ, Андоррі, Австрії, Європейських країн
та України. Йде постійна робота по налагодженню нових бізнес-контактів та
напрямків. Турагент організовує групові та індивідуальні тури на основі
35

власної бази контактів та ділових власних чартерних програм і регулярних
рейсів, розвиває різні види туризму. Надаються послуги щодо організації
ефективних способів авіаперевезень на чартерної і регулярній. Офіс ФОП
Федоренко О.В. функціонує в місті Черкаси вул.. Богдана Хмельницького 52.
Колектив агенції приділяє величезну увагу системі управління якістю надання
туристичних послуг. ФОП Федоренко О.В. позиціонується на ринку як
надійний представник туристичного бізнесу, що приділяє особливу увагу
якості наданих послуг та відповідальності перед партнерами та є стимулом для
подальшого розвитку і вдосконалення.
Місія ФОП Федоренко О.В. полягає в тому, щоб максимально сприяти
створенню цивілізованого туристичного ринку, де відносини в ланцюжку
«клієнт–агент–оператор» засновані на взаємній довірі і повазі. Кінцева мета
діяльності – зробити якісний відпочинок доступним для всіх українців. Основна
мета ФОП Федоренко О.В. – подальше підвищення ефективності
підприємницької діяльності і конкурентоспроможності на ринку, що
передбачає цілеспрямовану роботу у сферах:
управління очікуваннями ринку за допомогою проведення ефективних
заходів щодо формування позитивного іміджу ФОП Федоренко О.В.;
поліпшення показників підприємницької діяльності за рахунок більш
високих обсягів продажів і диференціації турпродукту, постійного моніторингу
сучасних трендів на ринку і оперативного коректування планів;
підвищення якості управління підприємницькою діяльністю шляхом
ефективного планування, прогнозування та реагування на зміни, що
відбуваються на ринку туристичних послуг;
робота за найвищими світовими стандартами, впровадження
інноваційних туристичних технологій, без яких неможливий поступальний рух
вперед.
У подальших планах ФОП Федоренко О.В. – розширення бізнесу за
рахунок підвищення якості, запровадження новітніх трендів в організації
туристичного бізнесу. Команда ретельно вивчає ринок і прогнозує подальші
напрямки розвитку попиту. Плани з організації туристичного бізнесу
оновлюються і доповнюються з урахуванням аналізу тенденцій на ринку
36

світового туризму і міжнародної політики, сучасних викликів, що постали
перед суспільством, а саме пандемія Covid-19 та повномасштабне вторгнення
росії в Україну. ФОП Федоренко О.В. ставить за мету забезпечення лідерських
позицій на ринку туристичних послуг в Черкаському регіоні, формування
позитивного іміджу за рахунок збільшення частки ринку з одночасним
підвищенням якості пропонованої посередницької
діяльності з реалізації готового туристичного продукту, а також подальше
впровадження інноваційних технологій, без яких неможливий динамічний
розвиток сучасного турбізнесу. Команда туристичної агенції практикує у своїй
роботі комплексний підхід до якості. Це означає якість у всьому, починаючи з
вибору туристичного продукту і закінчуючи роботою кожного члена команди.
Завдяки цьому візитною карткою компанії ФОП Федоренко О.В. є незмінно
висока якість послуг, що надається. Здійснюється всебічний контроль якості
всіх складових турпродукту на кожному етапі його формування, просування і
реалізації. Відносини з партнерами засновані на принципах відкритості та
порядності, без чого неможливо будувати успішний бізнес. Кожен учасник
системи відносин «туроператор–турагент–турист», отримуючи послуги ФОП
Федоренко О.В., може бути впевнений, що його клієнту будуть надані тільки
якісні послуги, ретельно перевірені і відібрані експертами. Саме тому послуги,
пропоновані на ринку в Черкаському регіоні від ФОП Федоренко О.В., є в очах
споживачів і партнерів синонімом надійності і якості. Колектив має намір
сприяти підвищенню іміджу не лише своєї агенції, але й української
туристичної галузі, встановленню чесної конкуренції і цивілізованих відносин
між учасниками ринку в Черкаському регіоні. Виступаючи за створення в
Україні цивілізованого туристичного ринку, колектив розуміє, що це
неможливо без активної участі в економічному і соціальному житті країни.
ФОП Федоренко О.В. усвідомлює свою відповідальність перед суспільством в
цілому, тому взаємодіє з різними благодійними фондами, приділяючи особливу
увагу дітям сиротам, військовим та членам їх сімей. Підприємницька діяльність
турагента здійснюється за принципами абсолютної прозорості, інформаційної
відкритості та поваги до звичаїв і традицій країни. Співробітники – це не тільки
невід'ємна і найважливіша частина бізнес-процесу, а й частина дружньої
37

команди. Відносини з партнерами будуються на довгостроковій взаємовигідній
основі. Саме тому всі партнери є її вірними друзями. Конкуренція на ринку є
для ФОП Федоренко О.В. стимулом для подальшого розвитку. В ФОП
Федоренко О.В. поважають думку партнерів і конкурентів, неупереджено
ставляться до критики і завжди відкриті для співпраці.
Основними туристичними напрямками ФОП Федоренко О.В. є Туреччина
та Греція. Це можна побачити в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Кількість основних партнерів-готелів ФОП Федоренко О.В.
Країна Кількість готелів- Країна Кількість готелів-
партнерів партнерів
Австрія 95 Кіпр 75
Болгарія 118 Мальдіви 43
Греція 382 ОАЕ 147
Єгипет 145 Сінгапур 3
Ізраїль 58 Туреччина 275
Індія 63 Україна 237
Іспанія 328 Чехія 45
Італія 204 Інші країни ЄС 248
Джерело: розроблено автором

Турагент прагне до того, щоб кожен турист був задоволений
відпочинком. ФОП Федоренко О.В. всіляко сприяє подальшому розвитку
регіонального туристичного споживчого ринку, розуміючи, що успішний
розвиток агенції можливий тільки в умовах прогресивного руху регіонального
туристичного бізнесу. Головними складовими успіху ФОП Федоренко О.В.
були і залишаються адаптивність, сприйнятливість до інновацій і відкритість
для нових, прогресивних методик і технологій. Етика підприємницької
діяльності ґрунтується на поєднанні командного підходу до виконання
поставлених завдань з професіоналізмом і творчою ініціативою кожного
окремого співробітника, а також на обов'язковій порядності та відповідальності
по відношенню до всіх учасників бізнесу і клієнтам. Основою бізнес-діяльності
ФОП Федоренко О.В. з моменту його створення лежить максимальне
задоволення потреб усіх категорій наших клієнтів. Кінцева мета компанії –
максимальне задоволення кожного туриста продуктом та послугами. Стратегія
38

розвитку туристичного бізнесу ФОП Федоренко О.В. спрямована на
збільшення обсягу продажів шляхом інтенсивної реклами, різноманітних форм
стимулювання збуту і продажу. Основним каналом поширення є безпосередньо
сам офіс, де і відбувається торговельна діяльність. Відносно комунікаційної
політики ФОП Федоренко О.В. використовує в своїй діяльності стратегію
просування. Агенція рекламує свою діяльність через різноманітні месенджери,
надає знижки постійним клієнтам. Аналіз діяльності конкурентів показав, що
ринок туристичних послуг насичений пропозиціями про літній відпочинок і це
з одного боку сприяє здоровій конкуренції і зниження вартості таких турів. З
іншого боку це змушує фірми вводити додаткові знижки. В якості конкурентів
ФОП Федоренко О.В. були обрані дві туристичні агенції – ФОП Роденко А.Р. і
ФОП Капраленко О.Є. Порівняльна характеристика конкурентів турагента
ФОП Федоренко О.В. надана у табл.2.2

Таблиця 2.2 – Порівняльна характеристика основних
конкурентів ФОП Федоренко О.В.
№ Показники ФОП Федоренко, Конкуренти
м. Черкаси вул. ФОП Роденко А.Р. ФОП Капраленко О.Є.
Богдана м. Черкаси бул. м. Черкаси бул.
Хмельницького 52 Шевченка 266 оф. 113 Шевченка 268 оф. 22
1. Репутація підприємстві хороша дуже відома хороша
2 Кваліфікація достатня середня достатня
менеджерів
3 Місце розташування зручне хороше зручне
4 Якість обслуговування висока висока висока
5 Якість послуг висока висока висока
6 Середні витрати часу на 20 10 15
обслуговування
клієнтами, хв
7 Середня ціна туру, $ 470 417 448
8 Канали збуту туристичні туристичні агентства туристичні агентства,
агентства, приватні приватні особи
особи
9 Мотивація персоналу значна достатня слабка

З таблиці 2.2 видно, що турагент ФОП Федоренко, м. Черкаси відомий і
досить зручно розташований. Залишають бажати кращого якість
обслуговування клієнтів і мотивація персоналу. Ціни на послуги в цілому
39

середні, однак, ділові процеси вимагають системного вивчення з метою
скорочення часу обслуговування. Можна також виділити найбільш слабкі
сторони в діяльності турагента ФОП Федоренко, м. Черкаси по відношенню до
турагента ФОП Роденко А.Р., так як саме цей турагент є найбільш сильним
ФОП Федоренко О.В. маючі висококваліфікованій персонал, міцні
зв’язки з постачальниками послуг, мережею туристичних операторів, що
формують турпакет, може розвиватися за оптимістичним сценарієм, тим самим
підвищуючи свою ефективність та результативність суміжних сфер діяльності.
На ринок туристичних послуг суттєвий вплив здійснює сезонність, але в
останні роки ринок туризму в Україні все більше отримує характеристики
активного впродовж всього року. Є незначні періоди спаду масового туризму,
але обсяг продаж туристичних послуг залишається на достатньо високому
рівні.
Процес роботи з клієнтами ФОП Федоренко О.В. полягає у пошуку,
виявленню їх потреб, а також безпосередньо продажу туристичного продукту.
Кожну складову можна розглядати як окремий бізнес-процес. Всі бізнес-
процеси аналізованої туристичної агенції можна поділити на 2 частини
(табл.2.3):

Таблиця 2.3 – Опис основних бізнес-процесів ФОП Федоренко О.В.
№ Найменування бізнес-процесу Опис бізнес-процесу
Основні бізнес-процеси
1. Просування і продаж Діяльність, спрямована на створення позитивного
іміджу турпродукту і його реалізація клієнтам
2. Після продажна діяльність Діяльність, пов'язана з інформаційним і іншим
супроводом клієнтів
3. Фінансування діяльності і Необхідний фінансовий супровід діяльності
розрахунки за зобов'язаннями турфірми
Допоміжні бізнес-процеси
1. Вироблення узгоджених умов Координація зусиль всіх співробітників турфірми
діяльності для поліпшення роботи турфірми
2. 2. Маркетинг і вивчення ринку Рекламна і інша маркетингова діяльність
спрямована на поліпшення іміджу турфірми і
придбання популярності
3. Підготовка кадрів Підготовка кваліфікованих кадрів для турфірми
4. Адміністрування Управління діяльністю турфірми
5. Технічне забезпечення Експлуатація та ремонт комп'ютерів

40

основні бізнес-процеси (процеси надання туристичних послуг);
допоміжні бізнес-процеси (підготовка кадрів, ІT-забезпечення,
адміністрування, господарське забезпечення, технічне обслуговування,
фінансове і бухгалтерське забезпечення діяльності, забезпечення безпеки
тощо).
З урахуванням окреслених бізнес-процесів необхідно запропонувати
проєкт процесів, що протікають в агенції в рамках основних функцій
співробітників (табл.2.4).

Таблиця 2.4 – Проєкт процесів турагенту ФОП Федоренко О.В.
Функції Процеси виконавці
Реалізація турів – підготовка необхідної документації; Менеджери з
залучення клієнтів бронювання засобів розміщення; продажу
грошові операції;
Транспортне забезпечення транспортних засобів; Менеджери з
забезпечення туристів забезпечення екскурсійних автобусів; продажу
надання послуг гідів та екскурсоводів.
Рекламне вивчення і аналіз попиту і пропозиції на Менеджери з
обслуговування туристичному ринку; продажу
розробка рекламних турів;
розробка рекламних буклетів, брошур тощо.

Найголовніше правило в залученні клієнтів полягає в тому, щоб
привернути увагу потенційного клієнта . Однак перед тим, як рекламувати свою
діяльність, необхідно продумати, які сучасні тренди на ринку туристичних
послуг існують, щоб саме у вас можна було отримати все те, чого немає у
конкурентів. Якщо клієнти отримують послуги, які відповідають новітнім
трендам та отримують незабутні враження, вони формують позитивний імідж
агенції та рекомендують її друзям, що дозволить сформувати базу постійних
клієнтів.
ФОП Федоренко О.В. пропонує своїм клієнтам широкий спектр
туристичних послуг, але особливим попитом користуються екскурсійні тури по
Європі. Так само клієнт може вибрати величезну кількість додаткових послуг
на його розсуд. Всі послуги, які надаються турагентом своїм клієнтам
відповідають стандартам якості, наявне необхідне документальне забезпечення,
41

програми обслуговування надають всю необхідну інформацію клієнтам. На
фінансово-економічну діяльність турагента в даний час впливають кілька
значущих чинників: економічний, організаційно-економічний, інформаційний,
технічний і специфічний, пов'язаний з формуванням бізнес-процесів. Наразі
актуальним для турагента ФОП Федоренко О.В. є пошук можливостей
скорочення витрат обігу з метою збільшення прибутку своєї діяльності. Для
виконання своїх функцій турагенція потребує організації безперебійної
інформаційної системи зв’язків між постачальниками і споживачами
туристичних послуг, постійному накопиченні інформації про пропозиції і
запити інших суб'єктів ринку, що дозволяє сформувати оперативну базу даних,
що сприяє ефективності розвитку бізнес-процесів та взаємодії всіх суб'єктів в
реальному режимі часу.

2.2 Аналіз фінансово-економічних показників

Проаналізуємо фінансовий стан на основі фінансової звітності ФОП
Федоренко О.В. за 2019-2023 рр.(табл. 2.5). З таблиці 2.6 можна побачити, що
на протязі 2019-2023 років прибутковість підприємства ФОП Федоренко О.В.
зростала та спадала, як і всі показники його діяльності. Це зумовлено
нестабільною ситуацією на ринку та новітніми викликами, що постали перед
суспільством взагалі, а саме: пандемія Covid-19 та військова агресія росії проти
України. Так, в результаті діяльності в 2021 році зросла виручка від реалізації –
на 1776,410 грн. в порівнянні з 2019 роком; чистий дохід також зріс на 1480,34
грн. Однак, зазначені показники значно погіршилися у 2022 році, що яскраво
демонструють розрахунки проведені в таблиці 2.5: виручка від реалізації
скоротилася на 4,83% в порівнянні з 2021 роком, однак у 2023 році в порівнянні
з 2022 роком ситуація трохи покращилась та відповідний показник зріс на
2,35%. Це незначне поліпшення, однак дозволяє говорити про динамічну
реакцію команди на досить непрості виклики в організації та розвитку
туристичного бізнесу.
42

Таблиця 2.5 – Основні показники фінансово-економічної діяльності
ФОП Федоренко О.В. в 2019-2023 рр.
Показники 2019 р 2020 р 2021 р 2022 р. 2023 р. Темп росту, % Середньоріч
(тис. грн.) ний темп
2020/2019 2021/2020 2022/2021 2023/2022 2023/2019 росту, (Т, %)
Чистий дохід
(виручка) від 1440,92 2113,18 2921,26 2780,25 2845,48 146,66 138,24 95,17 102,35 197,48 118,54
реалізації
Собівартість
реалізованої 1349,93 1948,63 2687,38 2708,27 2759,82 144,35 137,91 100,78 101,90 204,44 119,58
продукції
Валовий
прибуток 90,99 164,55 233,88 71,98 85,66 180,84 142,13 30,78 119,01 94,14 98,50
(збиток)
Інші
операційні – 3,1 – – – –
доходи
Адміністрат
17,31 18,31 35,67 18,03 20,01 105,78 194,81 50,55 110,98 115,60 103,69
ивні витрати
Витрати на
27,32 99,25 97,43 26,02 28,45 363,29 98,17 26,71 109,34 104,14 101,02
збут
Інші
операційні 17,34 13,77 55,89 12,3 18,03 79,41 405,88 22,01 146,59 103,98 100,98
витрати
Чистий
прибуток 20,69 23,47 31,54 12,5 19,17 113,44 134,38 39,63 153,36 92,65 98,11
(збиток)
Середньоріч-
на вартість
оборотних 144,01 283,70 377,71 125,64 175,89 197,00 133,14 33,26 140,00 122,14 105,13
коштів
турфірми
Джерело: розроблено автором на основі розрахунків за даними статистичної звітності ФОП Федоренко О.В.
43

В таблиці 2.5 середньорічний темп росту розраховується за наступною
формулою:

Т  n1T *T *...*T
1 2 n (2.1)

де n- кількість років,
T- коефіцієнти
Середньорічний темп приросту розраховується за наступною формулою:

Тпр  Т 100%, (2.2)

де n- кількість років,
T – сепердньорічний темп росту.
Так, для чистого прибутку середньорічний темп росту та приросту
складає:

Т  4 1,1344*1,3438*0,3963*1,5336 =0,9811;
Tпр = 98,11 – 100 = -1,89 % – середньорічний темп зменшення
чистого прибутку.
Відповідно середньорічні темпи приросту за період з 2019 по 2023 роки
за наступними показниками склали:
собівартість реалізованої продукції – середньорічні темпи приросту
19,58%
валовий прибуток – середньорічні темпи зменшення 1,50%;
адміністративні витрати – середньорічні темпи приросту 3,69%;
витрати на збут – середньорічні темпи приросту 1,02%;
інші операційні витрати – середньорічні темпи приросту 0,98%.
Протягом аналізованого періоду спостерігається:
44

збільшення середньорічної вартості оборотних коштів, що є позитивною
тенденцією для турагенції та свідчить про розширення обсягів її діяльності. Так
середньорічна вартість оборотних коштів підприємства збільшилась в 2020 році
на 139,69 тис. грн. порівняно з 2019 роком, а в 2021 році на – 233,7 тис. грн.,
однак у 2022 році відбулось зменшення середньорічної вартості оборотних
коштів в порівнянні з 2021 роком на 66,74 %, що негативно вплинуло на
діяльність агенції, різке зменшення середньорічної вартості обігових коштів
пов’язано зі значним скороченням наданих туристичних послуг, що було
спричинено повномасштабним вторгнення росії на територію України;
чисельність працюючих залишилась незмінною 6 осіб;
обсяг реалізованої продукції збільшився в 2020 році на 672,26 тис. грн.
порівняно з 2019 роком, а в 2021 році – на 808,08 тис. грн. збільшення обсягів
реалізації порівняно з 2020 роком, що є позитивною тенденцією, а в 2022 році
відбулось зменшення обсягів реалізації на 141,01 тис.грн., що також пов’язано з
наслідками російської агресії проти України.
у 2020 році турагенція збільшила обсяг прибутку на 2,78 тис. грн.,
порівняно з 2019 роком, а в 2021 році – на 10,85 тис. грн., що також є
позитивною зміною для ФОП Федоренко О.В. та свідчить про підвищення
ефективності діяльності, однак у 2022 та 2023 роках чистий прибуток значно
скоротився. Так темп зменшення у 2022 році в порівнянні з 2021 роком склав
60,37%, ситуація трохи покращилась у 2023 році – темп приросту в цьому році
в порівнянні з 2022 роком склав 53,36%, що пов’язано з високою адаптивністю
вітчизняного бізнесу до новітніх викликів та гнучкістю організації бізнес-
процесів турагента ФОП Федоренко О.В.
Проведемо аналіз платоспроможності та ліквідності ФОП Федоренко
О.В. проведемо за допомогою показників:
1. Маневреність грошових коштів визначимо за формулою:

Мг.к. = ГК / ВК, (2.3)

45

де ГК – грошові кошти;
ВК – власний капітал підприємства
2. Загальний коефіцієнт покриття визначимо за формулою:

Кп = (ГК + КФІ + ДЗ + ТМЗ) / КЗ, (2.4)

де ГК – грошові кошти;
КФІ – короткострокові фінансові інвестиції;
ТМЗ – товарно-матеріальні запаси крім витрат майбутніх періодів;
ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
КЗ – короткострокові (поточні) зобов’язання підприємства.

3. Коефіцієнт покриття проміжний (коефіцієнт швидкої ліквідності)
визначимо за формулою:

Кп.пр. = (ГК +КФІ + ДЗ) / КЗ, (2.5)

де ГК – грошові кошти;
КФІ – короткострокові фінансові інвестиції;
ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
КЗ – короткострокові (поточні) зобов’язання підприємства.

4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначимо за формулою:

Ка.л. = ГК / КЗ, (2.6)

де ГК – грошові кошти;
КЗ – короткострокові (поточні) зобов’язання підприємства.

Усі розраховані показники для зручності зведемо до таблиці 2.6.
46

У 2020 році відбулось збільшення показника маневреність грошових
коштів, що свідчить про підвищення рівня маневреності грошових коштів.
Зменшення показника упродовж 2021-2023 років свідчить про зниження
маневреності грошових коштів підприємства, це пов’язане з збільшенням
вартості власного капіталу ФОП Федоренко О.В.

Таблиця 2.6 – Показники ліквідності та платоспроможності
ФОП Федоренко О.В.
№ п/п Найменування Нормативне 2019 р 2020 р 2021 р 2022 р 2023
показника значення
1 Маневреність 0,381 0,504 0,369 0,359 0,358
грошових коштів
2 Загальний коєфіцієнт 2 - 2,5 1,011 1,134 1,161 1,01 1,012
покриття
3 Коєфіцієнт покриття > 1 0,584 0,622 0,762 0,691 0,725
проміжний
4. Коєфіцієнт 0,2 - 0,25 0,079 0,074 0,069 0,058 0,061
абсолютної
ліквідності
Джерело: розроблено автором на основі розрахунків за даними статистичної
звітності ФОП Федоренко О.В.

Загальний коєфіцієнт покриття не досягає нормативного значення в
жодному з аналізуємих періодів, але на протязі трьох років спостерігається
збільшення значення показника. Отже рівень загальної платоспроможності
підприємства збільшувався. Як видно з розрахунків, коєфіцієнт покриття
проміжний або швидкої ліквідності також не досягає нормативного значення.
Отже, туристична агенція має незадовільний рівень ліквідності.
Постійне збільшення показника на протязі трьох звітних періодів
свідчить про підвищення рівня швидкої ліквідності підприємства. Розраховані
показники коєфіцієнта абсолютної ліквідності мають значення значно нижчі за
нормативне у всіх трьох аналізованих періодах. Крім того, спостерігається
постійне зменшення показника, що свідчить про зниження рівня абсолютної
ліквідності підприємства. Як показує більшість показників на протязі трьох
аналізованих періодів постійно відбувалось підвищення рівня
47

платоспроможності та ліквідності ФОП Федоренко О.В. Про це свідчить
збільшення значень коєфіцієнтів покриття, проміжного покриття. Занепокоєння
викликає низькі значення показників абсолютної ліквідності, та загальна
тенденція його зниження на протязі 2019-2023 років, що свідчить про гостру
потребу туристичної агенції в грошових коштах. При цьому коєфіцієнт
грошової ліквідності зменшується внаслідок збільшення короткострокових
зобов’язань підприємства, оскільки вартість грошових коштів постійно
збільшується. Проаналізувавши фінансові результати ФОП Федоренко О.В.
можна зробити висновок, що є тенденція росту витрат, як результат
відбувається зростання цін на послуги. У зв'язку з нестабільною ситуацією на
ринку (covid-19, військова агресія росії проти України), темпи росту витрат
випереджають темпи зростання доходів, що призводить до зменшення
прибутку туристичної агенції, особливо у 2022 році чистий прибуток склав
лише 12,5 тис.грн.

2.3 Аналіз розвитку туристичного бізнесу регіонів України

Туризм – це діяльність бізнесу з організації подорожей з певною метою,
наприклад, з рекреаційною або діловою метою. Туризм є досить популярним
серед середнього або вищого класу, і багато країн розглядають туризм як
ключове джерело доходу (Чорногорія, Албанія, Єгипет, Туреччина),
створюючи таким чином більше робочих місць і стимулюючи світову
економіку. Однак, в останні роки виклики, що постали перед суспільством, а
саме: пандемія Covid-19, військова агресія росії проти України, яка стала
порушенням принципу світового правопорядку, спричинили негативні
наслідки для туристичної галузі. Туризм зіткнувся з багатьма проблемами. Так,
повномасштабне російське вторгнення справило руйнівний вплив на позиції
України на світових ринках товарів і послуг, особливо на ринку туризму. Таким
чином, важливо проаналізувати поточний стан українського туристичного
48

ринку, визначити виклики, з якими він стикається, та дослідити потенційні
можливості для зростання та розвитку.
Україна завжди була одним з яскравих туристичних напрямків у Східній
Європі не лише для іноземних туристів. З набуттям Україною незалежності та
бумом на початку 2000-х років галузь почала нарощувати темпи розвитку і
щороку приваблювала все більше туристів. Україна відома своїми природними
пам'ятками, такими як Карпати, Кримський півострів тощо, і прекрасними
містами, такими як Київ, Одеса, Львів, тощо. Країна має гарний клімат, велику
територію, на якій можна розбудовувати, і переважно амбітне населення, яке
прагне покращити добробут країни [4].
В науковій літературі на сьогодні відсутній поділ ринку туристичних
послуг України на регіональні. Більшість вчених ототожнюють кордони ринку
із географічними кордонами певного регіону [4; 5, с. 404; 51]. Проте такий
аналіз є недостатньо точним, адже він не враховує схожі риси між
регіональними ринками, а отже не дає можливості комплексно оцінити
туристичний потенціал регіонів України на основі закону синергії.
Для дослідження розвитку туристичного бізнесу регіонів України,
виявлення серед них провідних, помірно та слабо розвинених необхідно
провести аналіз основних показників діяльності.
В таблиці 2.7 наведено дані щодо кількості туроператорів та турагентів
за регіонами України, з якої видно, що найбільша концентрація туроператорів
та турагенів спостерігається в наступних регіонах України: Львівський,
Одеський та Київський регіони.
Важливим також вбачається проаналізувати інтенсивність та динаміку
розвитку туристичного потоку. Регіони України за показником кількості
обслугованих туристів характеризуються високим рівнем асиметрії.

49

Таблиця 2.7 – Кількість туроператорів та турагенів за регіонами України
2020 2021
З них Кількість З них
Кількість Кількість Кількість
туроператорів
туроператорів та турагентів - турагентів -
та турагентів -
турагентів - туропе- туропе-
турагенти фізичних осіб -
юридичних турагенти фізичних осіб -
юридичних осіб ратори підприємців ратори підприємців
осіб
Україна 1797 538 1259 2644 1561 452 1109 2306
Вінницька 23 6 17 64 19 6 13 60
Волинська 18 4 14 71 13 2 11 57
Дніпропетровська 111 15 96 318 109 15 94 322
Донецька 29 3 26 65 26 2 24 56
Житомирська 16 3 13 50 16 3 13 43
Закарпатська 29 12 17 55 22 9 13 50
Запорізька 61 3 58 85 57 4 53 90
Івано-Франківська 29 8 21 88 25 7 18 79
Київська 48 6 42 175 47 10 37 173
Кіровоградська 14 − 14 54 13 - 13 44
Луганська 7 − 7 37 6 - 6 31
Львівська 134 61 73 225 97 38 59 168
Миколаївська 21 3 18 63 20 1 19 69
Одеська 120 13 107 141 92 12 80 102
Полтавська 14 − 14 136 14 - 14 110
Рівненська 27 3 24 80 28 2 26 74
Сумська 18 3 15 86 17 2 15 68
Тернопільська 18 7 11 67 14 4 10 51
Харківська 85 8 77 168 84 7 77 150
Херсонська 10 2 8 63 8 1 7 46
Хмельницька 21 2 19 57 18 1 17 45
Черкаська 27 7 20 83 20 6 14 79
Чернівецька 35 7 28 42 28 6 22 27
Чернігівська 17 1 16 40 18 1 17 39
м.Київ 865 361 504 331 750 313 437 273
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
50

Відповідно до даних табл. 2.8, починаючи з 2019 року майже всі регіони
демонструють стабільне зростання показника кількості туристів, які були
обслуговані туристичними підприємствами. У 2021 році більшість регіонів
продемонстрували зростання кількості обслугованих суб’єктами туристів в
середньому на 28%. Зазначена тенденція розвитку нажаль не продовжилася і у
2022 році.

Таблиця 2.8 – Кількість туристів, обслугованих суб’єктами регіональних
ринків туристичних послуг України, осіб
Темп Темп Темп
приросту приросту приросту
Регіони 2019 2020 2021 2022
у % до у % до у % до
2019 р. 2020 р. 2021 р.
Львівська 128709 182255 41,60 249442 36,86 175150 -29,78
Івано-Франківська 59327 55781 -5,98 63545 13,92 73309 15,37
Одеська 76066 81381 6,99 99764 22,59 72302 -27,53
Черкаська 11375 26383 131,94 39145 48,37 20953 -46,47
Кіровоградська 27012 11556 -57,22 18561 60,62 8436 -54,55
Вінницька 26383 42178 59,87 51790 22,79 38634 -25,40
Волинська 14657 21807 48,78 27403 25,66 17047 -37,79
Закарпатська 21773 25348 16,42 28044 10,64 14652 -47,75
Сумська 13597 16178 18,98 25919 60,21 11185 -56,85
Тернопільська 14164 13103 -7,49 24599 87,74 9558 -61,14
Чернівецька 36116 29562 -18,15 27198 -8,00 20341 -25,21
Дніпропетровська 64462 116981 81,47 154215 31,83 75526 -51,03
Житомирська 10694 17957 67,92 21594 20,25 9516 -55,93
Київська 12679 66385 423,58 86926 30,94 36983 -57,45
Полтавська 26887 32007 19,04 36847 15,12 19032 -48,35
Запорізька 60055 56374 -6,13 56838 0,82 47675 -16,12
Рівненська 9490 22027 132,11 31425 42,67 11168 -64,46
Хмельницька 31212 25738 -17,54 27613 7,28 26829 -2,84
Чернігівська 15687 22306 42,19 26359 18,17 15974 -39,40
Харківська 74038 62232 -15,95 76211 22,46 51929 -31,86
Миколаївська 27934 19002 -31,98 25107 32,13 11805 -52,98
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні
дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському регіонах та по Криму.
51

У 2022 році більшість регіонів характеризувались значним зниженням
інтенсивності туристичного потоку, що обумовлено продовженням військово-
політичного конфлікту на території країни. Найбільше постраждали регіони
Кіровоградський, Сумський, Тернопільський, Дніпропетровський,
Житомирський, Київський, Рівненський та Миколаївський (скорочення до 65%
порівняно з 2021 роком), що більшість з цих регіонів стали центральними в тих
руйнівних подіях, що розвернулися на території держави.
Найбільш прогресивними є регіони:
у 2020 році – Львівський, Черкаський, Дніпропетровський, Київський,
Рівненський. Середнє значення зростання по регіонам відбулось на 42 %, у
2021– на 28 %). Нажаль, один з найбільш розвинених туристичних регіонів
Івано-Франківський у 2020 році порівняно з 2019 роком продемонстрував
скорочення кількості обслугованих суб’єктами туристів на 5,98%. Причиною
зменшення показника саме для можна вважити їх територіальну близькість до
країн Європи.
Протягом 2019-2022 рр. кількість туристів, обслугованих суб’єктами
регіональних ринків туристичних послуг, залежно від мети здійснення поїздки
змінилася (табл. 2.9, 2.10). Так у 2021 році порівняно з 2019 роком збільшився
даний показник тільки в Львівському регіоні (за всіма видами туризму, окрім
службового та інших), в Івано-Франківському та Одеському регіонах (за
кількістю службових, розважальних та спеціалізованих поїздок). Що стосується
інших регіонів, то в цій категорії спостерігається значне зменшення кількості
туристів. Пов’язано це перед усім з європейською орієнтацією країни,
активізацією інтеграційних процесів, посиленням мобільності ресурсів,
студентів. Так у 2021 році кількість туристів в категорії «службові поїздки та
освітній туризм» демонструвала значне зростання порівняно з 2020 роком в
Івано-Франківському, Одеському, Закарпатському, Сумському,
Тернопільському, Чернівецькому, регіонах, які за допомогою наявної
інфраструктури найбільш повно забезпечують потреби населення, що
супроводжують поїздки такого типу.
52

Таблиця 2.9 – Кількості туристів, обслугованих суб’єктами регіональних ринків туристичних послуг України
відповідно до за мети поїздки
Регіони Мета поїздки
Службова, Дозвілля, Спортивни Спеціалізова
ділова, відпочинок Лікування й туризм ний туризм Інші
навчання
2022
Львівський регіон 1588 71471 18824 137 37 90
Івано-Франківський, Одеський 9770 71532 3788 27062 4 747
Черкаський, Кіровоградський 11003 78676 4987 659 74 3663
Вінницький 227 15428 126 131 1476 16
Волинський 58 6714 1249 - 26 3
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 11201 53669 316 1366 5 203
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 2935 181042 10891 3131 341 1549
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаївський 5424 16652 272 5083 4 2485
2021
Львівський регіон 890 115645 25545 486 656 -
Івано-Франківський, Одеський 15185 87810 136 247 96 19
Черкаський, Кіровоградський 23 38528 232 33 - 45
Вінницький - 20264 - - - -
Волинський 14 8710 345 148 - 30
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 4501 41314 21 230 1 512
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 6754 180941 2867 264 59 -
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаїський 25 9491 14 1 - -
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському
регіонах та по Криму.
53

Таблиця 2.10 – Кількості туристів, обслугованих суб’єктами регіональних ринків туристичних послуг України
відповідно до за мети поїздки
Регіони Мета поїздки
Службова, Дозвілля, Спортивни Спеціалізова
ділова, відпочинок Лікування й туризм ний туризм Інші
навчання
2020
Львівський регіон 667 19470 11454 - 96 -
Івано-Франківський, Одеський 1424 33214 161 142 442 21
Черкаський, Кіровоградський 23 25704 171 129 - 74
Вінницький 66 6368 1 - - -
Волинський 29 3292 1 - - -
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 124 25637 18 74 - 196
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 1364 132585 2392 104 - -
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаїський 5953 19 - - -
2019
Львівський регіон 235 89211 32649 130 160 100
Івано-Франківський, Одеський 1777 108880 380 203 253 3017
Черкаський, Кіровоградський 279 15491 1743 29 - 16
Вінницький 149 12090 - - - -
Волинський 130 6331 816 225 - -
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 5462 24559 4351 425 3 279
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 982 117567 926949 31 10 16
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаїський 1 7556 14 2 - -
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському
регіонах та по Криму.
54

Що стосується сфери дозвілля та відпочинку, то у 2022 порівняно з 2021
роком найбільше скорочення кількості обслугованих туристів демонстрували
ринки Черкаський, Кіровоградський, у 2021році порівняно з 2019 роком
збільшився даний показник на всіх ринках, без виключення. Найбільш
динамічне зростання спостерігається в Дніпропетровському, Запорізькому,
Житомирському, Рівненському, Хмельницькому, Київському, Полтавському,
Чернігівському та Харківському регіонах. Порівняно з 2020 роком у 2021 році
найбільше зростання кількості туристів, метою подорожі яких було лікування,
відзначалося на Львівському та Волинському регіонах. Що стосується інших
видів туризму, то вони недостатньо розвинені в країні в цілому, тому показники
кількості туристів, які були обслуговані суб’єктами ринків туристичних послуг
суттєво відрізняються рік від року.
Отже, за показниками інтенсивності туристичного потоку провідні
позиції займаються такі регіони, як Львівський, Дніпропетровський,
Запорізький, Житомирський, Рівненський, Хмельницький, Київський,
Полтавський, Чернігівський, Харківський (найбільші за показником кількості
обслугованих туристів), Миколаївський (як той, що найбільш динамічно
розвивається) та Івано-Франківський, Одеський регіони.
Важливим моментом є також дослідження надходжень і витрат,
пов’язаних з туризмом. У найбільш загальному вигляді доход від туристичної
діяльності у статистичній документації представлений як сума валової виручки
від реалізації послуг без ПДВ, доходів від участі в діяльності інших організацій,
інших операційних і позареалізаційних доходів (табл..2.11).
За даними табл. 2.11 наступні регіони демонстрували у 2020 році
скорочення доходів від надання послуг туристам порівняно з 2019 роком –
Волинський, Чернівецький, Хмельницький та Київський. Така ситуація
обумовлена коронакризою. Зростання на інших ринках, що обумовлюється не
тільки подорожчанням вартості туристичних путівок, а й підвищенням інтересу
туристів до регіонів з позиції активізації ділової активності.
55

Таблиця 2.11– Динаміка доходів від надання послуг туристам на регіональних ринках туристичних послуг
Регіони Темп Темп Темп приросту у
2019 р 2020 р приросту у 2021 р приросту у 2022 р % до 2021 р
% до 2019 р % до 2020 р
Львівський 380990,5 442823,2 16,23 567885,5 28,24 109650,3 -80,69
Івано-Франківський 271876,8 437913,7 61,07 314013,3 -28,29 218042,1 -30,56
Одеський 154253,5 172028,9 11,52 13650,4 -92,07 12896,4 -5,52
Черкаський 5670,1 10018,0 76,68 15759,4 57,31 1754,9 -88,86
Кіровоградський 3605,4 7746,1 114,85 5710,3 -26,28 4017,7 -29,64
Вінницький 15983,1 17978,4 12,48 24710,6 37,45 5411,5 -78,10
Волинський 18803,3 15339,5 -18,42 19476,6 26,97 7300,7 -62,52
Закарпатський 10652,3 14580,1 36,87 20751,9 42,33 8873,7 -57,24
Сумський 4645,6 7620,8 64,04 6218,1 -18,41 1575,9 -74,66
Тернопільський 4184,8 6344,6 51,61 6251,2 -1,47 3854,9 -38,33
Чернівецький 40390,9 21578,1 -46,58 19255,9 -10,76 10582 -45,05
Дніпропетровський 23567,5 30937,8 31,27 38778,9 25,34 28847,5 -25,61
Запорізький 15989,9 21831,0 36,53 25389,3 16,30 18016,4 -29,04
Житомирський 2698,7 4088,5 51,50 6544,6 60,07 1847,7 -71,77
Рівненський 8036,3 8458,6 5,25 13650,4 61,38 6009,9 -55,97
Хмельницький 6760,2 4322,3 -36,06 6877,9 59,13 6321,1 -8,10
Київський 23208,2 20679,4 -10,90 67510,2 226,46 9927,4 -85,29
Полтавський 3758,4 5893,9 56,82 5953,6 1,01 4790,6 -19,53
Чернігівський 2025,2 2654,4 31,07 3483,2 31,22 1166,2 -66,52
Харківський 34596,6 40553,1 17,22 56494 39,31 47002,4 -16,80
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському,
Миколаївському регіонах та по Криму.
56

У 2021 року більшість регіонів також не демонстрували стабільне
збільшення доходів від надання послуг, що пов’язано з продовження пандемії
Covid-19. Cкорочення доходів від надання послуг туристам порівняно з 2020
роком демонстрували наступні регіони – Івано-Франківський, Одеський,
Кіровоградський, Сумський, Тернопільський та Чернівецький. Що стосується
інших регіонів, то вони демонстрували збільшення доходів від надання
туристичних послуг. Ситуація у 2022 році виглядає сумно, оскільки скорочення
доходів від надання послуг відбулось в кожному регіоні України, що пов’язано
з повномасштабним вторгненням росії на територію України, внаслідок чого
попит на туристичні послуги скоротився, відбулась релокація бізнесу з
найбільш гарячих точок, а також спостерігалась переорієнтація українських
туристів на курорти, що є віддаленими від тимчасово окупованих територій.
Кількість та вартість реалізованих путівок є індикаторами туристичного
споживання. Протягом останніх років регіональні ринки туристичних послуг
України продемонстрували значні зміни і в цьому напрямку розвитку. У 2021
році ліцензовані туроператори реалізували туристичних путівок для подорожі
по Україні вже на суму 7,2 млрд. грн, що на 36,8% більше, ніж у 2020 році.
Варто зазначити, що за показниками по регіонам за період з 2019-2021
рр., що стосуються споживання туристичних послуг не демонстрували стійких
тенденцій до зростання чи скорочення показників (табл. 2.12). Так, у 2021 році
порівняно з 2020 роком кількість реалізованих туристичних путівок зросла
більш ніж в 2 рази. Так в Черкаському регіоні (в 2,5 рази), Закарпатський,
Сумський, Тернопільський, Чернівецький регіони (в 3 рази),
Дніпропетровський (в 5 разів), Хмельницький (в 17 разів), Київський (в 15
разів). Що стосується вартості реалізований туристам путівок, то тут теж
неможливо виділити стабільних тенденцій до зростання. Так, у 2021 році
порівняно з 2020 роком зростання відзначалося на всіх ринках туристичних
послуг. Таким чином, за показниками, що характеризують туристичне
споживання, найбільш впливовим є Львівський регіон. Саме він демонстрував
57

найбільш стабільні тенденції розвитку, що характеризувалися збільшенням
кількості та вартості реалізованих путівок.

Таблиця 2.12 – Кількість та вартість реалізованих путівок на регіональних
ринках туристичних послуг України за період з 2019 по 2021 рр.
Регіон 2019 2020 2021
Кількість Вартість Кількість Вартість Кількість Вартість
реалізова реалізова реалізова реалізова реалізова реалізова
них них них них них них
путівок путівок путівок путівок путівок путівок
Львівський 17253 93123,1 218122 1261474,4 500976 1542569,2
Івано- 2683 6487,7 36701 348427,3 41196 398822,3
Франківський
Одеський 5265 27250,1 21580 637147,4 44979 787222,1
Черкаський 1271 13416,9 1454 67262,5 3747 87758,4
Кіровоградський 938 2850,2 1539 39793 2489 58133,4
Вінницький 5906 31897,6 3442 65688,5 8389 83998,4
Волинський 1008 5434,6 3910 74530,5 6904 101766,7
Закарпатський 3708 5651,5 2395 120469,0 7971 118494,5
Сумський 1837 13376,2 2358 92539,1 6762 97867,8
Тернопільський 968 6420,4 1647 39970,4 4593 63942,6
Чернівецький 2205 4553,9 2437 137734,4 6881 155164,5
Дніпропетровський 23305 163420,4 5878 675332,8 29887 823344,5
Житомирський 4591 22512,7 261 95513,2 6123 942308,0
Рівненський 3276 19356,4 362 82424,5 4113 114545,3
Хмельницький 7036 24019,8 378 38521,8 6562 64506,9
Київський 2825 19753 866 328605,8 13210 416336,2
Запорізький 10851 95472,8 510 399873,8 17392 372653,9
Полтавський 6321 38819,1 2860 70424,8 3184 64411,6
Чернігівський 1673 18748,5 60 67955,0 2891 96716,7
Харківський 22206 143604,7 271 365587,7 20010 437246,1
Миколаївський 2758 23985 842 109822,7 4884 139322,7
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні
дані по Донецькому, Луганськом, регіонах та по Криму

Отже, попередній аналіз головних показників розвитку ринку
туристичних послуг України дозволив на основі методів статистичного аналізу
прослідкувати асиметричність розвитку туристичного бізнесу по регіонам
України. Туризм в Україні відображає її внутрішній соціально-економічний і
58

політичний стан. Так, анексія Криму та військова агресія росії різко скоротили
потік іноземних туристів. Інфляція і девальвація гривні в 2014-2023 роках
зумовили зменшення кількості виїзних туристів, зате дещо пожвавили
внутрішній туризм. Це відобразилося і в загальних тенденціях щодо розвитку
регіонального бізнесу туристичних послуг. Так, змінилося їх значення для
туристичного сектору в цьому – найбільш популярними регіонами є регіони,
що розміщені територіальні близько західних кордонів країни. Це пов’язано із
активізацією інтеграційних процесів в країні та підвищенні мобільності не
тільки ресурсів, що необхідні для праці, а й мобільності населення. Так,
найбільш впливовими стали такі регіони, як Львівська, Івано-Франківська
області, що відобразилося і на стані ринків туристичних послуг, територіальні
співпадаючих з їх кордонами.
Асиметричність розвитку туристичного бізнесу по регіонам України
свідчить про невикористаний потенціал, оскільки кожен регіон є унікальним.
Залучення новітніх світових трендів в організації туристичного бізнесу регіонів
України дозволять туристичній галузі досягти прогресу.
Варто зазначити, що діяльність вітчизняних суб’єктів туристичного
бізнесу здебільшого зводиться до того, що вони формують тільки клієнтські
бази та практикують налагодження ділових зв’язків зі споживачами-туристами,
визначаючи при цьому їх рівень задоволення від споживання тих чи інших
туристичних продуктів. Таким чином, відповідно оцінивши конкурентні позиції
вітчизняних суб’єктів бізнесу на регіональному ринку туристичних послуг,
з’являється можливість провести SWОT-аналіз як важливий та ефективний
метод оцінки конкурентного середовища на ринку туристичних послуг
України, який наведено у табл. 2.13.
Проте, навіть якщо використовуючи методичний інструментарій у якості
SWОT-аналізу вітчизняні суб’єкти туристичного бізнесу поки що, на жаль, не
здобувають стійких конкурентних переваг на міжнародному ринку.

59

Таблиця 2.13 – SWОT-аналіз організації туристичного бізнесу в Україні
Сильні сторони Слабкі сторони
Характеристика Оцінка Характеристика Оцінка
(%) (%)
висока якість та кваліфіковане обмежена можливість цінової
обслуговування; 40,1 маневреності; 32,3
міцні зв’язки з клієнтами та недостатня налагодженість співпраці
наявність клієнтських баз; 19,5 між партнерами, що не дозволяє
постійне оновлення створити якісний комплексний 21,6
туристичних пропозицій; 12,1 туристичний продукт;
низька ціна; 7,3 необізнаність щодо іноземного попиту; 14,1
інновації та нововведення; 5,5 недостатній досвід маркетингу; 11,9
відомий за кордоном недостатній професіоналізм
торгівельний бренд; 5,5 працівників та плинність кадрів; 7,8
індивідуальний підхід; 5 низька організаційна ефективність
розгалужена мережа збуту; 2,1 суб’єктів бізнесу 3,9
підвищення кваліфікації низька ступінь впровадження інновацій
туристичних кадрів; 1,5 та новітніх технологій у практичну 3,8
вивчення рівня задоволення діяльність туристичного бізнесу;
клієнтів на запропоновані відсутність системного дослідження
туристичні послуги 1,4 конкурентного середовища та 1,8
недостатньо активне пристосування до
його змін;
недостатній розвиток сприятливої для
конкурентного середовища
корпоративної культури; 1,5
часткове використання маркетингу
співпраці та взаємовідносин на практиці 1,3
Можливості Загрози
Характеристика Оцінка Характеристика Оцінка
(%) (%)
вихід на нові зарубіжні ринки; 37 зниження попиту на вітчизняні 26,2
можливість збільшення 24,4 туристичні послуги через їх низьку
асортименту туристичних 1 конкурентоздатність;
послуг; підвищення цін на готельні послуги; 22,3
розширення мережі збуту; 9,2 погіршення туристичного образу
визначення своєї ніші на 15,3 України за кордоном;
зовнішньому ринку; постійна зміна туристичного 12,9
створення відомого 4,1 законодавства;
торгівельного бренду на введення візового режиму; 8,8
зовнішньому ринку відсутність нульової ставки ПДВ на 9,6
обслуговування нерезидентів; 7,9
недостатня популяризація туристичних 6,9
можливостей України за кордоном;
погіршення інфраструктури туризму 5,4
Джерело: складено автором на основі [47; 56; 58 ]

Важливо при цьому враховувати, що така ситуація є наслідками як
недостатньої обізнаності щодо оцінки зовнішнього конкурентного середовища,
60

так і щодо врахування власних конкурентних переваг, так і потенціалу кожного
регіону , які є базовими для ведення успішної конкурентної боротьби із
провідними зарубіжними суб’єктами туристичного бізнесу.

2.4 Аналіз новітніх трендів в організації туристичного
бізнесу в Україні та світі

Перш ніж дослідити питання які ж новітні тренди в організації
туристичного бізнесу поширюються в Україні та світі варто проаналізувати
позиції України на світовому ринку туризму та що впливає на розвиток
туристичної індустрії взагалі.
Асиметричність розвитку туристичного сектору в Україні та світі через
зростаючий розрив у добробуті між багатими та бідними верствами населення,
а також триваючі економічні та політичні кризи, такі як російсько-українська
війна та пандемія Covid-19 спричинили ситуацію при якій український
туристичний бізнес перебуває у стані стагнації та залежить від нових заходів та
інвестицій. Важливо відзначити ситуацію з Covid-19 та її вплив не лише на
український ринок, але й на світовий ринок. Обмеження, накладені на
населення, зменшили його можливість вільно пересуватися до інших країн.
Мало того, що населення цілими днями було прикуте карантинними
обмеженнями до домівки, щоб не заразитися вірусом, так ще й витрати на
подорожі збільшилися. До пандемії, щоб подорожувати, людина повинна була
мати лише закордонний паспорт (в деяких випадках візу або електронну візу) та
свої особисті речі. Після пандемії, людині потрібно не лише це, але й довідка
про вакцинацію з 2-ма дозами та ПЛР-тест на вірус, які є не дуже дешевими та
досить тривалими за часом. Щоб показати, як Covid-19 вплинув на світовий
туристичний ринок, важливо продемонструвати динаміку найбільшого
експортера (Сполучені Штати Америки) та найбільшого імпортера (Китай) у
2018-2022 роках. США є найбільшим експортером туристичних послуг (рис.
61

2.2). Вони акумулюють понад 11% загального експорту. Це пов'язано з
величезним розміром країни, а також вигідними природними перевагами.

250
200
150
100
50
0
2018 2019 2020 2021 2022

Рис.2.2 Динамічний обсяг експорту США
з 2018–2022 рр. (у млрд. дол. США)
Джерело: [55, с.7; 69].

США вважаються найбільш стабільною та економічно процвітаючою
країною у світі, тому туристичний сектор є більш стійким до сучасних
викликів, що постали перед суспільством. На графіку ми бачимо поступовий
вплив вірусу на галузь. Піковий рік пандемії припав на 2020 рік, і на нього
припало основне зниження показників як експорту, так і імпорту. Локдауни
позбавили громадян можливості вільно подорожувати до різних країн і
регіонів, тим самим скоротивши основне джерело доходу для багатьох
компаній і країн, що спеціалізуються на туризмі. Стагнація продовжилася і в
2021 році, хоча в деяких країнах спостерігалося повільне зростання. Тим не
менш, у 2022 році показники майже повернулися до доковідних значень.
Очікується, що у 2023 та 2024 роках експорт буде на рівні або навіть
перевищить показники 2019 року, оскільки вірус поступово зменшує свій вплив
на суспільство в цілому.
62

Подібно до США, Китай пережив такий самий спад, як і будь-яка інша
країна (рис. 2.3).
300
250
200
150
100
50
0
2018 2019 2020 2021 2022

Рис. 2.3. Динаміка обсягів китайського імпорту
з 2018–2022 рр. (у млрд, дол. США)
Джерело: [55, с.7; 69]

Однак у Китаї спостерігалося вкрай повільне зростання, яке не становило
навіть половини того, що він імпортував у 2019 році. Це, звичайно, пов'язано з
вірусом, але його вплив серйозно зашкодив китайському суспільству, оскільки
Covid-19 спочатку з'явився в китайській провінції Ухань. Уряд Китаю
запровадив багато обмежень для населення, щоб ізолювати вірус, замикаючи
людей у їхніх будинках чи квартирах на невідомий період, що викликало
велике обурення та протест проти менш обмежувального підходу. Тому
пересічний споживач туристичних послуг не хоче відвідувати Китай з
міркувань безпеки.
Таким чином, туристична індустрія дуже залежить від соціального,
економічного та політичного стану країни. Це можна побачити на прикладі
українського бізнесу, який сильно постраждав через тривалу боротьбу проти
російської агресії. Перш за все, важливо окреслити, до яких країн
63

експортувався український туристичний продукт і де українські туристи
полюбляли купувати цю послугу. З точки зору експорту, основними
експортерами українського туризму є Індія, Марокко та Нігерія. На перший
погляд, дуже дивно, що до нас приїжджає багато азійських та африканських
туристів, а не європейських, які мають легші маршрути до країни, ніж інші.
Однак це пов’язано з такими видами туризму як медичний та освітній. У цих
країнах шкіл або, зокрема, університетів не так багато, і навчання може бути
більш вартісним. В Україні ми маємо змішану освіту, хоча є багато
університетів для кожної конкретної спеціальності, деякі з них не мають
європейської сертифікації, яка вважається відомим освітнім сертифікатом у
світі. Тим не менш, він ідеально підходить для країн третього світу, де освіта
набагато гірша, і коштує дуже дешево порівняно з цими країнами. Це дійсно
підтверджує ідею про те, що туризм дуже тісно переплітається з усіма іншими
галузями в країні, і важливо це враховувати в організації та розвитку
вітчизняного туристичного бізнесу.
Що стосується імпорту, то найбільшими імпортерами є Туреччина, Кіпр
та Мальта. Це пов’язано з наступними фактами:
ці країни географічно близькі до України та мали гарне та недорого
вартісне авіасполучення;
тепла погода ідеально підходить для релаксу на пляжі, а хороша якість
морської води дозволяє безпечно купатися. Єдиними морями, які має Україна,
є Чорне та Азовське моря, які в у деяких країнах вважається придатною лише
тільки для торгівлі, а не для відпочинку;
наведені країни мають репутацію «туристичних райських закутків» і
активно рекламуються як такі. Наприклад, Єгипет (4-е місце за обсягом
імпорту) активно поширював рекламу своїх послуг, особливо для слов'янських
країн, включаючи Україну. Це була набагато дешевша альтернатива внутрішнім
подорожам або європейським поїздкам на відпочинок, і через низький рівень
доходу в країні багато хто обирає дешевий варіант.
64

Окреслені факти можуть свідчити про те, що українське населення має
досить великий попит на туристичні продукти. Уряд повинен уважно
враховувати запити українців та новітні тренди туристичної діяльності, і
намагатися впроваджувати такі заходи, щоб країна могла збільшувати обсяги
надходжень до бюджету від туристичного бізнесу на внутрішніх туристах, а не
лише на іноземцях.
Для цього варто проаналізувати дані щодо експорту, імпорту, прибуття та
вибуття туристичного потоку (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 – Оцінка позиції України на світовому ринку туризму
Індикатор Роки Базові відхилення
2018 2019 2020 2021 2022 Абсолютне %
Прибуття млн.. осіб 14,2 13,4 3,4 4,3 2,5 -11,7 -82
Частка України в 1,004 0,914 0,831 0,947 0,259 -0,745 -0,75
світових прибуттях, %
Виїзд, млн.. осіб 27,8 28,9 11 14,7 17,8 -10 -36
Частка України в 1,966 1,973 2,689 3,238 1,848 -1,266 -1,26
світових виїздах, %
Експорт, млрд..дол. 1,4 1,6 0,35 0,95 0,77 -0,63 -45
Частка України у 0,096 0,107 0,063 0,149 0,076 -0,02 -0,02
світовому експорті, %
Імпорт, млрд..дол. 7,8 8,5 4,6 6,2 19,8 12 153
Частка України у 0,605 0,649 0,852 1,080 1,958 1,353 1,35
світовому імпорті, %

Частка українського туризму на ринку досить незначна, якщо
порівнювати з такими великими країнами, як США чи Китай. Тим не менш, ми
маємо досить значний відсоток світових виїздів – приблизно 3%. Як уже
відзначалось, населення України має великий попит на туризм. Більше того,
завдяки дешевим альтернативам на внутрішньому ринку та дешевим
авіаквиткам, з'явилися клієнти, які хотіли придбати послуги з інших країн.
Однак варто зазначити, що дані 2022 року за деякими показниками є досить
низькими. Криза призвела до того, що Україна залишилася поза увагою
широкого туристичного споживача. Для іноземців Україна є надто небезпечною
для відвідування, тому галузь не отримує достатнього доходу для процвітання.
Хоча з таблиці 2.14 видно, що імпорт різко зріс, так само як і кількість виїздів.
65

Це пов'язано з припливом біженців з України (особливо з регіонів, де ведуться
бойові дії) до інших країн, зокрема, до країн Європейського Союзу. Важливо
зазначити, що після війни імпорт може знизитися, з іншого боку, експорт,
безумовно, зросте, але не швидко, оскільки буде важко досягти рівня експорту
до пандемії (табл.. 2.14).
Важливо згадати, як Україна адаптується до війни. Українські туристичні
організації, такі як VisitUkraine [74], постійно пропагують подорожі до України,
а головне – забезпечують безпеку відвідувачів, надаючи їм додатки з
повітряними сиренами та розміщуючи їх у готелях, де є укриття. Також
спостерігається зростання внутрішніх поїздок, що, на жаль, також може
сприяти еміграції зі східних та південних регіонів на захід, який є
найбезпечнішим місцем в Україні.
У таблиці 2.15 наведено показники, які є важливими для розуміння
впливу туризму на національну економіку України.

Таблиця 2.15 – Аналіз обсягу зовнішньої торгівлі
України в сфері туризму (млн. дол.)
Індикатор Роки Базові відхилення
2018 2019 2020 2021 2022 Абсолютне %
Торгівельний баланс -6,4 -6,8 -4,3 -5,3 -4,2 2,2 33
млрд.. дол..
Зовнішньо- 9,2 10,1 4,95 7,15 20,57 11,37 123
торгівельний оборот
Питома вага експорту в 0,0003 0,0003 0,00001 0,0001 0,000 -0,0001 -33
загальному обсязі 2
вітчизняного експорту
Питома вага імпорту в 0,0014 0,0013 0,0008 0,0008 0,004 -0,0010 -40,9
загальному обсязі
внутрішнього імпорту
Коефіцієнт відносної 0,4304 0,3445 0,2447 0,4891 0,490 0,0599 13,9
експортної 3
спеціалізації
Коефіцієнт -69,6 -68,3 -85,9 -73,4 -92,5 -22,9 -32,9
внутрішньогалузевої
міжнародної
спеціалізації

66

Торговельний баланс – це різниця між вартістю експортованих та
імпортованих товарів. Ідеальною ситуацією для країни є позитивне торговельне
сальдо, але, на жаль, для України це не так, хоча у 2020 році воно зросло, але у
2021 році знизилося. Крім того, частки туристичного експорту та імпорт у
вітчизняній економіці є вкрай низьким і не дотягує навіть до 1%. Значна
частина експорту та імпорту – це внески сільському господарству та
гірничодобувній промисловості, зокрема, пшениці, вугіллю тощо.
Одним із важливих показників таблиці 2.15 є коефіцієнт відносної
експортної спеціалізації. Він розраховується за формулою:

Cres = Ec/Ew (2.7)

Суть індикатора полягає в тому, щоб показати, чи спеціалізується країна
на певній галузі, чи ні. Cres часто використовується для аналізу структури
експорту країни та визначення сфер, в яких країна має порівняльні переваги.
Зосереджуючись на експорті продукції, в якій країна має порівняльні переваги,
політики можуть сприяти зростанню, орієнтованому на експорт, і підвищити
загальну конкурентоспроможність країни на світовому ринку. Математично це
має бути Cres > 1, якщо це так, то це означає, що країна спеціалізується на
туристичному секторі. У таблиці 2.15 видно, що Україна за окресленим не
вважається країною, яка спеціалізується на туризмі. Хоча вона має значний
потенціал для того, щоб стати такою, оскільки ми бачимо постійне зростання
коєфіцієнту протягом багатьох років. Можна очікувати, що коєфіцієнт буде
більшим за 1, якщо ситуація не зміниться. Іншим важливим коєфіцієнтом є
внутрішньогалузева міжнародна спеціалізація. Він розраховується за
формулою:

��−1
�������� = ( ) ∗ 100% (2.8)
��+1

де E – експорт країни;
67

I – імпорт країни.

Простіше кажучи, він показує, чи країна більше схиляється до експорту,
чи до імпорту. Якщо відсоток близький до – 100, то країна більше імпортує.
Якщо відсоток близький до 100, то країна більше експортує. Як ви бачите,
цифри від'ємні, що означає, що країна більше імпортує, ніж експортує. Це
цілком очікувано, оскільки з цінних даних про імпорту та виїздів (табл.. 2.15),
не можна було зробити висновок, що Україна має великий потенціал для
імпорту та виїздів. Це пояснюється досить великим попитом на туризм з боку
населення, особливо з боку багатих і середнього класу.
У таблиці 2.16 наведено індикатори, що дозволяють провести аналіз
чистих умов туристичної торгівлі в Україні.

Таблиця 2.16 – Аналіз чистих умов туристичної торгівлі в Україні
Індикатори Роки Базові відхилення
2018 2019 2020 2021 2022 Абсолютне Абсолютне
Середня 158 189 203 220 309 151 95,5
експортна
ціна, дол..
Середня 284 295 426 422 1112 828 291,5
ціна
імпорту,
дол..
Індекс 1,144928 1,196203 1,074074 0,393496 1,404545 0,25 22,6
середніх
експортних
цін
Індекс 1,055762 1,038732 1,444068 0,255869 2,635071 1,57 149,9
середніх
імпортних
цін
Індекс 1,084456 1,151598 0,743784 1,537884 0,533019 -0,55 -51
чистої
торгівлі

Дані показують індекси цін у туризмі. Очевидно, що слід розуміти
середню експортну та імпортну ціну. Пояснити середню експортну ціну просто
68

- досить дешева вартість послуг призводить до того, що середньостатистичний
турист не витрачає більше грошей. З іншого боку, імпорт також досить
низький, хоча й більший за експорт. Це може бути пов'язано з низьким рівнем
доходів населення, тому українці не можуть витрачати значні суми грошей,
особливо в Європі, де ціни набагато вищі. У порівнянні з іншими країнами,
українці витрачають значно менше грошей, наприклад, китайські та японські
туристи витрачають від 5000$ до 6000$ за кожну поїздку [55].
Загалом, виходячи з розрахованих показників, ми можемо зробити
висновок, що є можливості для покращення умов туристичної торгівлі в
Україні, якщо країна успішно відбудовуватиметься після війни.
Використовуючи такі інструменти, як Інтернет та нові технології, Україна
може ефективно залучити більше відвідувачів до країни, що може стимулювати
промисловість та економіку. А також, покращуючи певні категорії туризму,
такі як бізнес-туризм або медичний туризм, що може не лише збільшити дохід
від туризму, але й принести користь широким верствам населення. Таким
чином, ставши однією з найбільших туристичних країн Європи.
Майбутнє туристичного бізнесу в Україні досить важко спрогнозувати,
оскільки ситуація не є стабільною, щоб прогнозувати подальший розвиток
галузі в цілому. З одного боку, ситуація в країні дуже нестабільна через війну.
Після початку російсько-української війни галузь повністю завмерла без будь-
яких перспектив розвитку. Ситуація до початку конфлікту також не була
ідеальною через інші кризи, такі як пандемія Covid-19. Експорт був не дуже
великим, і це не мало такого впливу на національну економіку, як інші галузі,
такі як сільське господарство, гірничодобувна промисловість тощо. Єдине, що
значно більше в туризмі – це імпорт та виїзди, що не є вигідним для економіки,
оскільки це інвестиції в розвиток індустрії інших країн, а не в українську. З
іншого боку, незважаючи на труднощі, Україна намагається покращити
ситуацію. Реклама галузі у світі є ефективним інструментом просування
вітчизняних туристичних продуктів та послуг. Існує багато можливостей для
69

вдосконалення і багато потенційних напрямів які потрібно розвивати. Багато
невикористаних міст, місць і пам'яток, які є невикористаним потенціалом у
розвитку туристичного бізнесу в Україні.
З вирішенням конфлікту та відновленням миру і стабільності в регіонах
країни, з'явиться надія на активний розвиток туристичного бізнесу в Україні,
що принесе користь як економіці країни так і для відвідувачів, які
приїжджають, щоб познайомитися з унікально. культурою та природною
красою країни.
З цією метою варто звернути увагу на новітні тренди розвитку
туристичної галузі, що були спровоковані як інноваційним та інформаційним
прогресом так і новітніми викликами, що постали не лише перед Україною, але
й перед світовою спільнотою. Так, наприклад, у 2020 р світова індустрія
туризму зазнала серйозної кризи, пов'язаної зі стрімким поширенням нового
виду коронавірусу (COVID-2019) по всій планеті. Серед новітніх трендів
розвитку туристичної галузі, які з’явились та поширились під впливом пандемії
COVID-19 є наступні:
по-перше, турбота про здоров’я туристів та дотримання санітарних норм;
по-друге, цифрова трансформація, орієнтація на усвідомлене споживання
(виробництво товарів і послуг з мінімальною шкодою для людей, тварин та
навколишнього середовища);
по-третє, іммерсивні технології (поєднання реальності та віртуальних
ефектів для більшого занурення у простір);
по-четверте, орієнтація на міський туризм [63].
Зараз, після довготривалих карантинних заходів та в зв'язку з тим, що
пандемія не закінчилась, а лише змінила свої форми, відбулись
трансформаційні зміни у світових трендах у сфері туризму, які можна побачити
на рисунку 2.4.
70

СВІТОВІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ
Workations – поєднання роботи, навчання та відпочинку
Соло-туризм – подорож наодинці
Онлайн-тур – поєднання віртуальних вражень та реальних
відчуттів
Вleisure (business + leisure) – це поєднання бізнес-поїздок
та відпочинку
Міні-подорожі – подорожі вихідного дня
Внутрішній туризм – відвідування туристичних локацій в
межах країни
Wellness – туризм здорового способу життя з метою
відновлення фізичних та духовних сил

Рис. 2.4 Світові тренди розвитку туристичної сфери, що поширились у
ковідний та постковідний періоди

Для України в умовах сьогодення є важливим відновлення та розвиток
туристичного бізнесу не лише у постковіний період, але й у післявоєнний
період, адже військова агресія спричинила такий негативний вплив на сферу
туризму, як: недостатній рівень безпеки та захисту туристів; пошкодження чи
руйнування туристичної інфраструктури та/ або туристичних об'єктів; значна
міграція населення, в тому числі працівників туристичної сфери, внаслідок чого
спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів у сфері туризму; скорочення
туристичних програм шляхом перерозподілу фінансів на оборонний і
соціальний сектори; зниження туристичної привабливості країни; зниження
туристичних потоків та надходжень до бюджету від сфери туризму [46, с. 59].
Перспективними трендами післявоєнного відновлення туристичного
бізнесу в Україні можуть стати наступні:
71

розвиток ділового, освітнього, спортивного, медичного, зеленого та
воєнного туризму;
розробка та реалізація програм (як державних, так і міжнародних)
підтримки суб’єктів туристичної діяльності;
забезпечення тісної співпраці між країнами у напрямку взаємопідтримки
туристичної діяльності;
підвищення інтересу іноземних туристів до пам’ятних маршрутів та
повоєнних символічних місць;
пошук нових методів та способів реалізації туристичних послуг тощо
[43].
Діловий туризм, основними центрами ділової активності у світі є:
Китай, Японія, Індія, Південна Корея – в Азії;
США і Канада – в Північній Америці;
Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Іспанія, Нідерланди – в
Європі;
Австралія – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні;
Бразилія – в Південній Америці (табл. 2.16).

Таблиця 2.16 – Показники ринку ділового туризму, млрд дол. США, %.
Рейтинг Країна Обсяг ринку в Обсяг ринку в Приріст (2019-
2019 році, млрд 2021 році, млрд 2021), %
доларів США доларів США
1 Китай 347 476 8,3
2 США 292 355 3,9
3 Німеччина 72 92 9,0
4 Японія 64 71 0,8
5 Велика Британя 50 63 9,5
6 Франція 40 50 7,8
7 Індія 37 64 12,5
8 Південня Корея 36 42 3,9
9 Італія 34 41 6,6
10 Бразилія 31 34 2,6
11 Канада 25 31 6,0
12 Автсралія 23 28 4,3
13 Іспанія 22 29 8,4
14 Нідерланди 19 23 5,7
Джерело: [62].
72

З таблиці 2.16 видно, що Європа домінує на ринку. Так, у відсотковому
відношенні вона приймає 53% всіх світових зустрічей на рік [20, с. 43–51].
Найбільше зростання частки ринку спостерігається в Азії (+16%).
Особливе місце у світовому бізнес-сервісі займає Швейцарія, яка має 19
конгрес-центрів та понад 500 бізнес-готелів. Центром ділового-туризму є
Женева. У Польщі основними центрами ділового туризму є: Варшава, Краків,
Познань, Лодзь і Гданськ. Найбільшими конгрес-центрами в Америці є
Вашингтон і Нью-Йорк. Генеруючим туристичним субрегіоном є Північно-
Східна Азія (Японія, Китай/Гонконг, Тайвань, Південна Корея та Індія) і
Південно-Східна Азія (Сінгапур).
Зосереджуючись на країнах, які є постачальниками ділових туристів в
Україну, варто відзначити переважаючі ринки: Польща, Німеччина, Угорщина,
Туреччина, Китай, США, Італія, Великобританія, Литва, Грузія, Азербайджан,
Франція, Болгарія, Румунія, Словаччина, Чехія, Ізраїль та Іспанія. На них
припадає близько 62% від загальної кількості туристів до України.
Найактивніші відносини Україна має з Польщею, Німеччиною та Туреччиною.
Популяризація ділового туризму є одним з пріоритетних напрямків програми
розвитку туризму в Україні. За останнє десятиліття Україна активізувала свою
діяльність у сфері ділового туризму. Аналітика показує, що за десять років
обсяг ділових поїздок в Україні збільшився більш ніж удвічі (на 112,1%), а
зростання цього виду подорожей становить 63,1% [56, с. 55–56; 47].
Діловий туризм дає можливість знайти нових партнерів, обмінятися
інформацією, посилити професійний досвід, зміцнити корпоративну культуру.
За даними Адміністрації Державної прикордонної служби, туристичні потоки в
Україні у 2021 році становлять Іспанія (+68%), Індія (+57,4), Великобританія
(+47,3%), Китай (+38,8%), Японія (+38,3%), Австрія (+32,8%), Узбекистан
(+25,6%), Швеція (+24,6%), Литва (+23,4%), Ізраїль (+21,7%), США (+19%),
Латвія (+18,1%), Німеччина (+17,5%), Італія (+15,4%), питома вага становить
10-12% [26; 59].
73

Військовий туризм (або воєнний туризм, мілітарі-туризм) – це різновид
туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної із військовими та
воєнними діями [18]. Ідея військового туризму не є новою: відколи війни
стали частиною нашої історії, неабиякої популярності набуло відвідання не
лише історичних пам’яток, а й різних воєнних об’єктів, що, в свою чергу,
тісно пов’язані з історією, природою, архітектурою краю, а це дозволяє
назвати воєнний туризм складовою частиною культурного туризму [10, c.85].
Ідея військового туризму полягає в тому, щоб зібрати максимум
інформації про різні періоди історії. До військового туризму відносять замки, і
пов'язані з ними військові дії, а також фортифікаційні споруди, місця відомих
битв, залишки техніки, бункери, великі оборонні лінії часів І та ІІ світових
воєн, музеї зброї, військова техніка, місця поховання загиблих воїнів [39, с.
243].
Військовий туризм також охоплює такі напрями, як військові музеї; музеї,
присвячені окремим військовим битвам і цілим війнам; меморіали, пам’ятники,
місця боїв історичних битв для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і
родичів загиблих воїнів, відвідання існуючих та історичних військових об’єктів
і полігонів, бойових морських кораблів, підводних човнів [4, с. 45]. Географію
ресурсної бази військового туризму (2014-2023 рр.) наведено в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17. Географія ресурсної бази військового
туризму (2014-2023 рр.)
Область Місто/Село Памятка
1 2 3
Донецька Дебальцеве «Дебальцівський котел»
Донецька Іловайськ «Іловайський котел»
Донецька Донецьк Битва за Донецький аеропорт (народження«кіборгів»
Донецька Слов’янськ Бої за Слов’янськ
Донецька Краматорськ Бої за Краматорськ, геноцид українців (удар по вокзалу
ракетою «точка-У» в квітні 2022
Донецька Сєвєродонецьк Бої за Сєвєродонецьк
Донецька Сєвєродонецьк Бої за Сєвєродонецьк
Донецька С.Піски Бої за Піски
Донецька Маріуполь Бої за Маріуполь, історія виживання й порятунку з
Маріуполя, геноцид українців (авіаудар окупантів по
драмтеатру), героїзм та незламність – «Азовсталь» –
люди із сталі, ММКім.Ілліча.
74

Продовження табл.2.17
1 2 3
Київська Буча «Бучацька різня» (місто трупів та спалених танків)
Київська ” Бородянка Найзруйнованіше місто Київщини
Київська Гостомель Знищення російського десанту,бої за аеропорт
«Антонов», знищення української «мрії»
(найбільшийлітаксвіту Ан-225Мрія)
Київська Ірпінь Знищення мосту «життя»
Харківська Ізюм Звірства та масові вбивства
Харківська Харків Шрами війни – результати ракетних ударів та обстрілів

Херсонська Чорнобаївка «Побачити Чорнобаївку та померти», «День бабака»,
«синдром Чорнобаївки»
Одеська Острів Зміїний «Хто контролює Зміїний, той контролює хід світової
історії»
Примітка: станом на березень 2023 року деякі міста залишаються окуповани
Джерело: [66 c. 38–40]

Із табл. 2.17 видно, що об'єкти ресурсної бази військового туризму
(станом на березень 2023 року), які належать до російсько-українського
протистояння, сконцентровано в п’ятьої областях: Донецька, Київська,
Харківська, Херсонська та Одеська. Зауважимо, що цей перелік не є
остаточним, оскільки військова агресія росії проти України триває.
Одним із новітніх трендів розвитку туристичного бізнесу є медичний
туризм, розвиток якого в Україні зумовлений державним регулюванням цього
виду діяльності, матеріально-технічним забезпеченням, відсутністю єдиних
стандартизованих програм навчання у сфері медичного туризму та підвищення
якості лікарів і медичного персоналу, який працює у сфері медичного туризму
[27, c.34].
За оцінками Української асоціації медичного туризму, перед війною в
2018 році Україну відвідалт понад 60 мільонів медичних туристів, які
витратили понад 150 млн.дол. США тільки на медичні послуги, враховуючи,
що вони подорожували від 10 до 20 днів перебування в країні [40]. Також дані
Української асоціації медичного туризму свідчать (рис.2.5), що структура
послуг медичного туризму, в країні до пандемії та до війни була такою: 40% –
лікування; 30% – віднвлення; 25% – діагностика; 5% – медична туристична
страховка.
75

5%
лікування
25% 40%
відновлення
діагностика
30%
медична туристична
страховка

Рис. 2.5 Структура послуг медичного туризму, в країні
до пандемії та до війни
Джерело: складено автором на основі [27; 40].

Однак російська агресія проти України суттєво вплинула на такі
показники, адже розвиток медичного туризму в Україні практично зупинився,
однак зараз цей тренд знову поширюється, але на заході країни. Зараз в умовах
воєнного стану працюють різноманітні лікувально-ткристичні, санаторно-
курортні та реабілітаційні заклади, які надають медичну, психологічну та
ребілітаційну допомогу пораненим бійцям, внутрішньо переміщеним особам та
постраждалим внаслідок бойових дій, що вказує на часткове пожвавлення
розвитку медичного туризму в Україні [17].
Одним із новітніх туристичних трендів, що має своє поширення в Україні
є зелений туризм, або як його ще називають сталий туризм, що передбачає
відвідування місць та участь у заходах, які мають мінімальний вплив на
навколишнє середовище та місцеву громаду, одночасно підтримуючи зусилля зі
збереження природи та сприяючи добробуту місцевого населення. Однією з
переваг розвитку зеленого туризму в Україні є потенціал для розвитку
76

економіки. Саме зелений туризм сприяє збільшенню робочих місць та розвитку
малого та середнього бізнесу у сільській місцевості [48, с.166-168]. Для
розуміння потенціалу розвитку зеленого туризму у післявоєнний період варто
розглянути регіони України, в яких був найбільш поширений даний вид
туризму до повномасштабного вторгнення росії до України (рис.2.6).

Регіони-лідери з розвитку зеленого туризму
Західний регіон Південний регіон Центральний і Північний
(області) (області) регіони (області)

Волинська, Запорізька, Вінницька, Київська,
Закарпатська, Івано- Миколаївська, Полтавська, Черкаська,
Франковська, Одеська, Херсонська
Львівська, Чернігівська
Тернопільстка,
Хмельницька,
Чернівецька

Рис. 2.6. Регіони України, в яких був найбільш поширеним такий
туристичний тренд, як зелений туризм.
Примітка: (за даними до 24 лютого 2022 року).
Джерело: [48, с.166-168].

Таким чином, за даними Спілки сільського зеленого туризму України,
загальна кількість садиб, що на сьогодні вже надають послуги у сфері зеленого
туризму становить понад 1500 осель [54].
З рисунку 2.6 видно, що одним із регіонів, де зелений туризм є
поширеним є Черкаський регіон, оскільки тут наявна потужна туристично-
рекреаційна база, що робить можливим розвивати різні види туристичної
діяльності. У Черкаському регіоні туристичною діяльністю займається близько
250 суб’єктів підприємницької діяльності, серед яких близько 20 здійснюють
діяльність туристичних операторів. У регіоні здійснюють свою діяльність
близько 45 садиб, які популяризують та розвивають зелений туризм. Окрім
77

цього в Черкаському регіоні популярним стає формування мережі тематичних
селищ. Так на Черкащині такий напрям зеленого туризму застосовується у 14
селах регіону [24].

Висновки до розділу 2

Розвиток туристичного бізнесу в Україні зіткнувся зі значними
проблемами у постковідний та воєнний період, однак він має значний потенціал
за рахунок поширення новітніх туристичних трендів. В Україні наразі
набувають свого розвитку наступні новітні туристичні тренди як: зелений,
діловий, військовий та медичний туризм.
Проведене дослідження ефективності діяльності ФОП Федоренко О.В. на
ринку туристичних послуг показало високу ефективність господарської
діяльності. Турагент має стабільний прибуток і незважаючи на це низькі ціни,
має стійку динаміку збільшення чистого прибутку. Підводячи підсумки цього
розділу можна зробити висновок, що темпи росту українського ринку туризму
уповільнюються, що пов’язано з пандемією Covid-19 та військовою агресією
росії проти України, що призвело до зниження попиту на туристичні послуги
та, внаслідок цього загострення конкуренції на ринку. У цих умовах перед ФОП
Федоренко О.В., що є одним з турагентів на ринку туристичних послуг, стоїть
серйозна проблема – удосконалення бізнес-процесів для збільшення
ефективності діяльності, підвищення кількості реалізованих турів. Турагент має
вести активну маркетингову політику для укріплення конкурентної позиції,
приділяти більшу увагу просуванню туристичної продукції, маркетинговим
дослідженням та поширенню новітніх трендів в організації туристичного
бізнесу. Цьому й буде присвячений наступний розділ кваліфікаційної роботи
магістра.

78

РОЗДІЛ 3.
РОЗВИТОК НОВІТНІХ ТРЕНДІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО
БІЗНЕСУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

3.1. Рекомендації щодо розвитку новітніх трендів в організації
туристичного бізнесу регіонів України

Ефективне функціонування туристичного комплексу України можливе
лише за умови прогресивних змін, що відповідають сучасним потребам та
розвитку суспільства. Про пріоритетність тих чи інших змін свідчать масштаби
потенційних економічних, соціальних та екологічних ефектів для суспільства,
зростання основних параметрів розвитку туристичного сектору порівняно з
попередніми тенденціями.
Зусилля суб’єктів туристичного бізнесу мають бути спрямовані на:
розробку нових туристичних маршрутів, покращення сервісу, пошуку
можливостей цінової маневреності;
налагодженість співпраці між партнерами, що дозволить створити
якісний комплексний туристичний продукт;
дослідження іноземного попиту;
вивчати новітні тренди маркетингу туристичних послуг та продуктів;
підвищувати професіоналізм працівників;
удосконалювати ефективність бізнес-процесів суб’єктів бізнесу;
підвищувати ступінь впровадження інновацій та новітніх технологій у
практичну діяльність туристичного бізнесу;
проводити системні дослідження конкурентного середовища та
розробляти превентивні заходи щодо активного пристосування до його змін;
розвиток сприятливої для конкурентного середовища корпоративної
культури;
79

розвивати партнерські взаємовідносин з суб’єктами бізнесу суміжних
сфер з метою повної реалізації потенціалу туристичного сектору;
поширювати новітні тренди в організації туристичного бізнесу.
Попередній аналіз розвитку туристичного бізнесу регіонів України та
світу показав, що на сьогодні в Україні вже починають поширюватися такі
новітні тренди як медичний, діловий, сталий (сільський) туризм. Усвідомлення
глобальних трендів розвитку туристичного бізнесу допоможе визначити та
задовольнити нові зростаючі потреби клієнтів, а також надасть можливість
сформувати інноваційні ідеї для сучасних туристичних продуктів та послуг, як
для туроператорів так і для тур агентів. На сьогодні, для подальшого розвитку
інноваційних напрямів в організації туристичного бізнесу, особливий інтерес
для тих хто займається виїзним туризмом представляють наступні новітні
тренди.
Тренд 1. Бюджетний комфортний відпочинок, сутність якого полягає у
тому, що клієнти шукають яскравий відпочинок без зайвих втрат. Наприклад,
витрачаючи кошти на бюджетний готель, можуть замовляти більш дорого
вартісні екскурсії, брати в оренду машину, замовляти додаткові послуги.
Поширення тренду для вітчизняних туроператорів та турагентів вимагає
збалансованого підходу до оформлення пропозицій. Базові ціни на поїздки, що
є доступними для широкого кола осіб має бути доповнений розширеним
списком послуг високої якості. Туристи середнього та економічного цінового
сегменту повинні мати можливість отримувати послуги преміального класу,
щоб влаштувати собі яскравий та незабутній відпочинок.
Тренд 2. Занурення у місцеву культуру. Все частіше туристи хочуть
приймати участь в житті, а не спостерігати її.
Сутність даного тренду полягає у тому, що туристи все частіше надають
перевагу не екскурсіям, а живому спілкуванню з місцевими. У пошуках
незвичних вражень виникають бажання відвідувати майстерні, кулінарні
майстер-класи з місцевими поварами, приймати участь у фестивалях, святах.
80

Найліпший спосіб поширення окресленого тренду ц організувати
вітчизняним туроператорам та тур агентам вихід на бізнес-контакти з
локальними спільнотами.
Тренди 3. Сталий туризм (сільський туризм). Про цей тренд досить багато
говориться у вітчизняному колі представників туристичного бізнесу, що
спричинило початок поширення цього тренду в Україні для організації
в’їздного та виїзного туризму. Сутність цього виду туризму полягає у тому, що
більшість туристів почали міркувати над тим, яким чином впливає туристична
діяльність на навколишнє середовище та місцеву спільноту. Тому підвищився
попит на екологічні варіанти мандрівок. Екоактивісти та і пересічні громадяни,
що є соціально відповідальними віддають перевагу подорожам, що чинять
мінімальний негативний вплив на природу та які підтримують економіку
регіонів та місцевих жителів.
Поширювати окреслений тренд розвитку туристичного бізнесу варто
шляхом формування концепції сталого розвитку вітчизняних туроператорів та
тур агентів, що передбачає:
використання в готелях місцевих продуктів, екологічно чистих практик,
таких як, наприклад, економія електроенергії, сортування сміття, проведення
заходів,що знайомлять з місцевими традиціями, ремеслами та інше;
розвиток туроператорами та турагентами туристичних територій,
формування робочих місць для місцевих жителів, розробку програм
відвідування особливих видатних пам’яток таким чином підтримувати місцеві
спільноти;
залучення туристів до реалізації туристичних проєктів, що дозволить
відвідувачам відчути себе причетними до збереження культурного та
природного надбання країни.
Просування програм, що створюються на основі принципів стійкого
туризму, може стати унікальною фішкою розвитку вітчизняного туризму.
Тренд.4. Пошук унікального гастрономічного досвіду. Сутність цього
виду туристичного бізнесу полягає у появі та зросту інтересу до локальної
81

кухні. Туристам не просто спробувати місцеві кулінарні витвори, але й хочуть
отримати унікальний досвід приготування, подачі, атмосфери місця.
З метою поширення даного тренду в організації вітчизняного
туристичного бізнесу варто залучати гостей на основі реклами місцевих
закладів та ресторанів, організації майстер-класів з шеф-поварами, що
дозволить занурити гостей у кулінарну культуру регіону. Ще одним дієвим
заходом у поширенні окресленого новітнього туристичного тренду є
пропозиції, що ґрунтуються на сформованих гастрономічних пакетах, що
включають сніданки, обіди, вечері у відомих місцевих ресторанчиках.
Туропреатори та турагенти в свою чергу мають розробляти гастрономічні тури
та екскурсії, які передбачають відвідування місцевих ринків, ферм, ресторанів.
Гастрономічний туризм вносить особливого колориту,особливо в організації
туристичного бізнесу в регіональному розрізі. Значний потенціал для
поширення окресленого туристичного тренду є Черкаському, Одеському,
Закарпатському регіонах. Ці регіони мають свої кулінарні витвори, що надають
колориту у розвиток туристичного бізнесу.
Тренд 5. Туризм, з метою самопізнання та отримання нових навичок.
Мандри на сьогодні це не просто розваги, а спосіб пізнати себе та
отримати нові знання. Такі тури дуже часто включають заняття йогою, майстер-
класи по різним видам мистецтва, кулінарії, духовні практики, семінари з
особистого зросту та ін.. Основна мета таких заходів – допомогти учасникам
отримати гармонію, розвинути креативність та навички комунікації, а також
збагатити свій внутрішній світ.
З метою поширення новітнього туристичного тренду, що орієнтований на
самопізнання, туроператорам та турагентам варто розвивати програми well-
ness-відпочинку, йоги, медитації, а також організовувати майстер-класи з
саморозвитку. Тури, що сфокусовані на особистому зростанні, ретрити, освітні
курси, тренінги з лідерства, зустрічі з цікавими особистостями є сучасним
трендом, що здатен задовольнити зростаючі потреби туристів.
82

Тренд 6. Прагнення незвідані країни та регіони замість популярних
туристичних напрямків.
Туристи дуже часто стали обирати альтернативні напрямки замість
звичних. Тренд в першу чергу стосується місць, що мають подібність до
відомих за пропозиціями активностей, культурних традицій, природних
пам’яток. Ці місця заволікають відсутністю натовпу людей та привабливими
цінами як на розміщення та і на додаткові послуги.
Цей тренд для поширення та формування асортименту має великий
потенціал, однак потребує грамотний маркетинг має вирішальну роль для
успіху в організації та реалізації. Тут важливо зосередитись на перевагах
нового туристичного напрямку, підкреслюючи його унікальність та подібність з
більш поширеними напрямками.
Тренд 7. Використання інноваційних технологій при плануванні
подорожей та реалізації туристичних послуг та продуктів.
Дослідники з Booking привели статистику, згідно якої 48 % мандрівників
вже довіряють штучному інтелекту планування своїх подорожей. Цифри
різняться в залежності від ринків – від 8% у Великій Британії до 63% у США.
Цей показник відбиває зростаючу довіру до технологій та готовність
використовувати штучний інтелект для спрощення бізнес-процесів. Така довіра
до штучного інтелекту пов’язана зі здатністю швидко аналізувати великі
обсяги інформації, надавати персональні рекомендації та оптимізувати
маршрути.
Інноваційні туристичні компанії використовують штучний інтелект в
своїх системах бронювання для поліпшення досвіду користувачів. Крім того,
штучний інтелект здатен спростити рутинні процеси туроператорів та
турагентів, оскільки його можна використовувати для створення картинок
текстів, відеороликів, а також для створення алгоритмів в роботі із
запереченнями туристів. Такі можливості штучного інтелекту дозволяють
значно спростити управління бізнес-процесами в туризмі.
83

Сфера туризму має постійно використовувати сучасні інформаційні
інтернет–технології, що відповідають сучасному інноваційному та
інформаційному прогресу, які дозволять туроператорам та турагентам у
найкоротший термін:надати відомості про доступність транспортних засобів і
можливості номерного фонду, забезпечувати швидке резервування, вносити
корективи, вирішення допоміжних задач при наданні туристичних послуг;
паралельне формування таких документів, як квитки, рахунки і путівники,
забезпечення розрахунковою і довідковою інформацією. Слід відмітити також
унікальні властивості Інтернету, що дозволяють використовувати його як
ефективний засіб для проведення рекламних кампаній в туристичній сфері.
Тренд 8. Індустріальний туризм. Наша країна, з огляду на значний та
тривалий індустріальний розвиток, має широкий спектр промислових об’єктів,
що можуть стати основою для впровадження різних форм індустріального
туризму. Тож цілком доцільним було б впровадження передового досвіду
європейських країн щодо розвитку даного туристичного напряму. Для цього
необхідно:
активізувати екскурсії на діючі підприємства та розширити спектр
екскурсійних програм на даних об’єктах;
розглянути варіанти трансформації непрацюючих індустріальних об'єктів
у різноманітні заклади сфери послуг та культурно-просвітницької сфери,
наприклад, музеї;
створити оглядові майданчики на відвалах та копрах шахт; створити
рекреаційні зони на територіях відпрацьованих кар’єрно-відвальних
комплексів; активізувати роботу щодо взяття під охорону об'єктів
індустріальної спадщини; формувати у свідомості мешканців промислових
центрів індустріальну культуру;
популяризувати специфічний ресурсний потенціал індустріальних
регіонів серед вітчизняної і закордонної аудиторії.
Застосування новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
зумовлює перегляд управління бізнес процесами туроператорів та турагентів з
84

метою більш ефективного задоволення зростаючих потреб туристів, організації
продажу туристичних продуктів та послуг.

3.2. Удосконалення управління бізнес-процесами
ФОП Федоренко О.В. м. Черкаси

Удосконалення управління бізнес-процесами турагента ФОП Федоренко
О.В. пропонується здійснювати в першу чергу за рахунок впровадження
інновацій та клієнтоорієнтованого підходу до роботи з агентами.

Таблиця 3.1 – Пропоновані напрями удосконалення управління бізнес-
процесами продажу ФОП Федоренко О.В.
Пропоновані напрямки Методи реалізації
Індивідуальний підхід Клієнтоорієнтованість та використання баз даних
(персоналізація) клієнтів для максимального задоволення потреб клієнтів
Розвиток мультимедійного Впровадження нових підходів до просування і
контенту технологічних стандартів
Об'єднання контенту з бізнес- Створення єдиних баз з агентствами дозволить їм
партнерами, розвиток співпраці порівнювати і знаходити варіанти для забезпечення
по всій туристичної галузі персоналізації мережі та месенджер
Розвиток ділового туризму Створення та просування програм ділового туризму
через соціальні мережі
Розвиток медичного туризму
Розвиток гастрономічного
туризму
Розвиток зеленого туризму
Підвищення ефективності і Інвестування у бази даних, автоматизацію процесів,
мінімізації збоїв Інтернет речей, інтеграцію і передові технології
Удосконалення сайту Розширення контенту для різних груп споживачів
Використання можливостей Розвиток продаж через соціальні мережі та месенджери
Інтернет

У табл.3.1 надано основні пропоновані напрямки удосконалення цього
процесу у 2024 році.
1. Індивідуальний підхід залишається першочерговим завданням для всіх
сфер туристичного сектору. Сучасною вимогою ринку є накопичення та
використання максимуму інформації про клієнтів з аналітичних даних. Все
більше мандрівників хочуть отримувати індивідуальне обслуговування. Бізнес-
85

суб’єкти, які хочуть добитися успіху, повинні передбачати потреби
мандрівників, розуміти колишні проблеми і упереджувати їх виникнення за
допомогою даних і бізнес-аналітики. Передбачається вивчення новітнього
напряму у підвищенні якості обслуговування клієнтів за допомогою значних
інвестицій в штучний інтелект і аналітику, нам ще належить побачити їх
застосування на кожному етапі організації поїздок у майбутньому.
2. Безперервний розвиток мультимедійного контенту, включаючи NDС
(New Distribution Capability).
У міру освоєння галуззю нових підходів до просування і технологічних
стандартів, наприклад NDС, ми будемо спостерігати безперервний розвиток
мультимедійного контенту. 2019 – рік індустріалізації в сфері NDС. На сцену
вийшло ряд нових рішень, які дозволять авіакомпаніям і постачальникам
туристичних послуг пропонувати і використовувати NDС-контент. З огляду на
появу різних джерел і навіть бізнес-моделей для такого контенту туристичним
компаніям необхідно буде знайти важелі управління ним для своїх цілей.
Завдяки широкому вибору мультимедійного контенту постачальники
туристичних послуг будуть розташовувати усіма засобами персоналізації
сервісу для кожного мандрівника.
3. З огляду на підвищення складності виникає необхідність об'єднання,
пошуку та порівняння контенту. Сучасні мандрівники – розумні, технічно
підковані споживачі, які хочуть знайти унікальні враження за допомогою
простого натискання кнопки. Вони вимагають однаково високого рівня вибору,
персоналізованого сервісу і надійності по всіх каналах і на всіх пристроях, щоб
мати можливість порівнювати і вибирати відповідні варіанти. Однак безліч
можливостей відкриває постачальникам туристичних послуг простір для
поліпшення сервісу. Їм необхідні інструменти, які допоможуть підтримувати
конкурентоспроможність і надавати бажаний рівень обслуговування. Таким
чином, ключовим завданням для постачальників туристичних послуг в 2024
році буде об'єднання контенту, що дозволить їм порівнювати і знаходити
варіанти для забезпечення персоналізації, якої вимагають мандрівники.
86

4. Більш активна співпраця по всій туристичної галузі За останнє
десятиліття розвиток технологій істотно перетворило те, як ми вивчаємо і
бронюємо туристичні послуги, а також ділимося своїм досвідом. Нові
технології і способи їх використання виникають всюди. Щоб встигати за
тенденціями і задовольняти запити і очікування мандрівників, представники
туристичного бізнесу повинні співпрацювати. У 2024 році ми побачимо більше
гнучких підходів до партнерства і прикладів спільного створення благ, які
сприятимуть розвитку галузі.
5. Зростаюча кількість корпоративних мандрівників покоління Y. Згідно з
прогнозами Bоstоn Соnsultіng Grоuр до 2024 року на мілленіалов припадатиме
майже 50% туристичних витрат. Ці цифри підкреслюють, наскільки гравцям
туристичної галузі необхідно навчитися задовольняти унікальні вимоги
мілленіалов, щоб використовувати це джерело потенційного прибутку. У міру
того як мілленіали стають основними споживачами туристичних послуг, галузь
повинна пристосовуватися до нових запитів. Ця тенденція має бути закладена в
основу рішень для ділового туризму.
6. Всі більш пріоритетною для тревел-менеджерів буде політика ділових
поїздок, в тому числі щодо суміщення ділового та розважального туризму, а
також благополуччя мандрівників. У міру глобалізації бізнес-моделей діловий
туризм продовжить набирати обертів. Згідно з даними GBTА до 2025 року
компанії витратять 1,7 трильйона дол. на оплату відряджень своїх
співробітників по всьому світу. З ростом ділового туризму все більшу роль буде
відігравати поєднання роботи і відпочинку, оскільки співробітники частіше
використовуватимуть таку можливість в рамках відряджень завдяки
поліпшеним політикам ділових поїздок. Крім того, в 2024 році пріоритетним
завданням для тревел-менеджерів буде благополуччя бізнес-мандрівників – їх
здоров'я, задоволеність і продуктивність під час поїздки. І це доволі цікава та
трудомістка робота. За даними дослідження, 44% корпоративних мандрівників
готові покинути роботу через незадовільну політику ділових поїздок, тоді як
50% зазначили, що політика ділових поїздок компанії вплине на їх вибір місця
87

роботи. Оскільки все більше компаній розуміють важливість використання
політики ділових поїздок як інструменту не лише для утримання, так і для
залучення співробітників, слід розвивати співпрацю тревел-менеджери і фахівці
з набору персоналу, приділяючи більше уваги благополуччю мандрівників.
7. Використання все більше технологій для протидії можливим перебоям.
У 2024 році ФОП Федоренко О.В. має продовжити залучати різні технології для
підвищення ефективності і мінімізації збоїв. Розширення технологічних
можливостей дозволить суб’єктам туристичного бізнесу і іншим гравцям
відповідати зростаючим запитам мандрівників. Прагнучи до бездоганного
обслуговування клієнтів як на землі, так і в повітрі, учасники туристичного
бізнесу будуть активно інвестувати у великі дані, автоматизацію процесів,
Інтернет речей, інтеграцію і передові технології.
8. Поява «розумних міст» сприятиме розвитку туризму. Одна з тенденцій,
яка найбільш чітко відображає складність і вимогливість споживчого світу
майбутнього – це поява «розумних міст». Майбутнє туризму буде визначатися
мультимодальними перевезеннями та аналітичними даними, які дозволять
забезпечити більш персоналізований і якісний сервіс. Поява «розумних міст»
сприятиме розвитку туризму. Якщо ця тенденція буде успішною, мандрівники
отримають винятковий рівень обслуговування, про який раніше можна було
тільки мріяти.
Пропонується більш уваги приділити удосконаленню сайту ФОП
Федоренко О.В. В процесі залученні клієнтів та продажу послуг підприємства
важливу роль має грати сайт турфірми, який є на сьогодні одним з незамінних
інструментів по залученню клієнтів і просуванню туристичних послуг. Якщо
кілька років тому було досить мати сайт-візитку з інформацією про турагенції з
напрямками і контактами, то сьогодні технології пішли далеко вперед. Сайти
візитки або тим більше відсутність його взагалі, вже не приваблюють масового
споживача, коли навколо вже у всю працюють всілякі оnlіnе сервіси з пошуку і
бронювання турів, квитків, готелів, екскурсій, в загальному різних
турпродуктів. По суті, основне завдання сайту – активно брати участь в
88

системах пошуку, наочно і максимально докладно показувати майбутньому
туристу всілякі пропозиції компанії, і обов'язково надати можливість залишити
замовлення або забронювати вподобаний тур. Важливо, щоб сайт сам по собі
був зручний для клієнтів, інформативний і простий в навігації. Кожне з
туристичних напрямків, за якими працює турагентство, бажано барвисто
оформити фотографіями, маршрутами, описами готелів, додаткових послуг, і,
звичайно ж, правдивими цінами. Впадають в очі святкові акції та спеціальні
пропозиції на головній сторінці сайту будуть завжди доречні і обов'язково
вивчені відвідувачами.
Необхідність формування бажаного сприйняття туристичної послуги
породжує необхідність організації заходів, що проводяться компанією з метою
залучення уваги до самої фірми, її діяльності та продуктів. Так звані спеціальні
події покликані порушити рутинний і звичний хід життя в самій компанії і
навколишнього її середовищі, стати подією для цільових груп громадськості.
Основними спецподіями є: рекламні акції, презентації, церемонії відкриття,
прийоми, конференції, дні відкритих дверей, круглі столи, виставки. Найбільш
популярними і дієвими такого роду заходи стають в умовах жорсткої
конкуренції, так як фірма знаходить ті межі своєї діяльності і способів
позиціонування, які відрізняють і роблять її унікальною на тлі інших компаній.
Оцінка ефективності заходів з удосконалення управління бізнес-
процесами продажу ФОП Федоренко О.В.
Розрахуємо економічний ефект від реалізації рекламної компанії за
наступних умов:
1. Кількість придбаних турів – 100.
2. Вартість 1 туру – 600 дол. США
3. Офіційний курс 1 дол.США станом на 07.03.2024 = 38,26 грн.
За результатами реалізації рекламної компанії можуть бути отримані
наступні показники: Валовий дохід = 100 * 600 = 60000 дол.США
Валовий дохід (грн.) = 60000 * 38,26 = 2295600 грн.
Відсотковий дохід ФОП Федоренко О.В. = 2295600* 10 % = 229560 грн.
89

Витрати на рекламу = 75316 грн.
Валовий прибуток = 229560 – 75316 = 154244 грн.
Податок на прибуток = 204244 * 0,18 = 27763,92 грн.
Чистий прибуток = 126 480,08 грн.
Частка витрат на рекламу у валовому доході = 75316 / 2295600 * 100 % =
3,3 %
Прибутковість 1 туру = 126 480,08 / 100 = 1264,801 грн грн.
Рентабельність продаж = (126 480,08 / 2295600) * 100 = 2,24 %
Рентабельність відсоткового доходу (чистого доходу) = (126 480,08 /
229560) * 100 = 55,1 %
Результати розрахунку зведемо у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Ефективність просування нового туру за умови придбаних
турів в кількості 100 одиниць.
Показник Значення показника
Валовий дохід, грн 2295600
Витрати на рекламу, грн 75316
Валовий прибуток, грн. 154244
Податок на прибуток, грн 27763,92
Чистий прибуток, грн 126 480,08
Прибутковість 1 туру, грн 1264,801
Рентабельність продаж, % 2,24

Таким чином, реалізація рекламної компанії, спрямованої на просування
на туристичному ринку м. Черкаси турів до Кіпру може призвести до
отримання ФОП Федоренко О.В. чистого прибутку у розмірі 126 480,08 грн.
Реалізація запропонованого заходу сприятиме поліпшенню фінансового стану
ФОП Федоренко О.В. та допоможе покращити свої конкурентні позиції.
Варто зазначити, що зосередження лише на зовнішньому туризмі в
умовах сьогодення, коли перед суспільством з’явились такі виклики як Covid-
19 та віськова агресія росії проти України, є недоцільним. Тому необхідними
заходами з удосконалення організації туристичного бізнесу є також розвиток
внутрішнього туризму. ФОП Федоренко О.В. варто однаково поширювати
90

новітні тренди в розвитку як зовнішнього так і внутрішнього туристичного
бізнесу.

3.3 Рекомендації, щодо поширення зеленого туризму, як сучасного
тренду в Черкаському регіоні

Регіональний сільський зелений туризм може бути надзвичайно
важливим економічним фактором розвитку і стабільності для сільських районів
Черкащини, особливо це важливо для віддалених від обласного центу
сільських районів.
Перш ніж надавати рекомендації шодо поширення такого туристичного
тренду, як зелений туризм варто провести SWOТ-аналіз туристичного бізнесу
Черкаського регіону таблиця 3.3.

Таблиця 3.3 – SWOТ-аналіз туристичного бізнесу Черкаського регіону
Сильні сторони: Слабкі сторони:
1 2
1. Природа та історія Черкащини є 1. Незадовільний стан автомобільних доріг в
привабливими для розвитку, зеленого сільській місцевості.
туризму, гастрономічного та туризму за 2. Недостатнє використання потенціалу
інтересами (рибальства, мисливства тощо). річкових портів.
2. Значна кількість унікальних об’єктів 3. Слабо розвинений маркетинг туристичного
історико-культурної спадщини та природно- бізнесу в регіоні.
заповідного фонду. 4. Низька активність у залученні коштів з
3. Наявність загальновідомих потенційно грантових програм для поширення новітніх
брендових об’єктів та культурно-історичних трендів розвитку туристичного бізнесу
місць на території області. регіону.
4. Доступний рівень цін в закладах 5. Задовільна активність суб’єктів бізнесу у
громадського харчування та центрах надання напрямі поширення новітніх туристичних
туристичних послуг. трендів.
5. Наявність історичних місць, які 6. Недостатня робота у формуванні
дозволяють розробляти цікаві туристичні позитивного іміджу Черкаського регіону як
програми. туристичного центру в Україні та за
7. Наявність санаторіїв, санаторіїв- кордоном.
профілакторіїв, баз відпочинку тощо. 9. Пропозицій для туристів в основному
8. наявність діючих громадських організацій, зоорієнтовані на визначних історико-
робота яких спрямована на захист культурної архітектурних пам’ятках.
та історичної спадщини. 10. Недостатньо налагоджені партнерські
9. Зацікавленість місцевого населення у відносини суб’єктів туристичного ринку
розвитку туристичного бізнесу. регіону.

91

Продовження табл.. 3.3
1 2
10. Збережені сільські традиції, культура, 11. Незадовільний стан деяких історичних
етнографічна спадщина. пам’яток (наприклад, палацу Шувалових в м.
12. Черкаський регіон славиться добре Тальне, палацу Даховських в с. Леськове та
організованими фестивалями та заходами, що палацу Лопухіних в м. Корсунь-
орієнтовані на потреби туриста. Шевченківському).
13. Відсутність ефективного інформаційного
забезпечення розвитку туристичного бізнесу,
що впливає на якість інформації та
туристичну привабливість регіону.
Можливості: Загрози:
1. Розвиток транспортного сполучення: 1. Військовий стан, нестабільна економічна і
річкового, повітряного (у післявоєнний час), політична ситуація в Україні.
автомобільного та залізничного. 2. Погіршення умов фінансування і
2. Розвиток міжнародної співпраці в кредитування.
економічній та культурній сферах. 3. Подальше погіршення стану туристичної
3. Реалізація інвестиційних проєктів на інфраструктури, в тому числі внаслідок
умовах співфінансування із державного військової агресії росії проти України.
бюджету та коштів ЄС. 4. Недостатність фінансування історичних та
4. Поширення таких новітніх трендів в архітектурних пам’яток.
регіоні як зелений, діловий, медичний, 5. Тіньовий туристичний бізнес
гастрономічний туризм. 6. Обмежене бюджетне фінансування.
5. Залучення зацікавлених іноземних
інвесторів до регіону в рамках
євроінтеграційного курсу та відродження
економіки у післявоєнні часи.
Джерело: складено автором

Черкаський регіон має потужний потенціал та унікальні можливості для
розвитку зеленого туризму, створення тематичних сіл та функціонування
зелених агросадиб, з 855 населених пунктів Черкаської області 824 – це села,
які мають свою унікальну історію, чудовий природний ресурс та власну
родзинку, якою при належному оформленні можна зацікавити туристів. Селяни
вже активували роботу в цьому напрямі. Перші зелені агросадиби та тематичні
села уже є на території Придніпров'я у Чигиринському, Смілянському, та
Черкаському районах. Черкаський регіон вже має достаній потенціал для
поширення та розвитку новітнього тренду «зелений сільський туризм» про що
свідчать наведені дані таблиці 3.4.

92

Таблиця 3.4 – Наявність садиб, що функціонують в Черкаському регіоні
та є базою для розвитку зеленого сільського тренду в туризмі
Назва садиби та Основні послуги Додаткові послуги Ціна за
сайт добу
Холодно- Знайомство із садибою; Баня на дровах, басе – 3 828 грн
ярський зорепад Приготування плову у печі – години – 300 грн. Віник
майстер-клас «Баня парить дубовий – 1 шт. – 25 грн.
Масаж – 70 грн. з особи
Дивокрай Банний комплекс з чанами та чани з травами, баня на 3500 грн
гамаки колесах, екопродукція на
замовлення
Сирна хатка Приготувати мангал меню екскурсії до Василіанського 1450 грн
власноруч; монастиря в м Умань;
дегустації домашнього вина, продаж домашньої
чачі, медовухи; гастрономії
майстер-класи з виготовлення
ляльок мотанок
Кобзарева Катання на конях, на бричці, на Масаж спина – 30 хв – 100 400 грн
колиска возах; грн, загальний класичний –
майстер-класи з випікання хліба, 50 хв – 150 грн, спортивний
петриківського розпису, загальнозміцнюючий – 60
гончарства хв – 200 грн.
Тарасові шляхи українська національна кухня; Масаж: спина – 30 хв,100 300 грн
майстер-клас з петриківського грн, загальний класичний –
розпису; 50 хв, 150 грн, спортивний
екскурсія на велосипедах загальнозміцнюючий – 60
хв, 200 грн. Спортивні
заняття та масажі
проводить кваліфікований
тренер з досвідом роботи з
дорослими та дітьми.
Джерело: складено автором

За даними таблиці 3.2 дозволяють ФОП Федоренко О.В. спланувати нову
туристичну програму в рамках розвитку туризму в Черкаському регіоні. Метою
туристичної програми є організація туру, до якого можна запросити не лише
туристів, які планують відпочити в сільській місцевості, але й організувати
дозвілля самих сільських жителів Черкаського регіону. Для розробки такого
туру Турагенції ФОП Федоренко О.В. варто налагодити партнерські відносини
та отримати підтримку від сільських громад та туристичних підприємств
регігону, які спеціалізуються на організації внутрішнього туризму. Програму
93

туру по садибам Черкаського регіону, що передбачає ознайомлення із
закладами сільського туризму представлено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 – Проєкт туру по садибам Черкаського регіону, що
рекомендовано долучити до туристичних послуг ФОП Федоренко О.В.
День Елементи туру Час
Збір в місті Черкаси ,на площі міста коло ТЦ Любава. Виїзд до села 7:00
Головковка.
Прибуття в село Головківка. Ескурсія краєвидами Холодноярщини, 8:50
козацькою вежою, похід квест .
Обід славною картоплею Головківки та збір туристів коло автобусу 12:00
Перший
Виїзд до села Моринці
день
Прибуття до села Моринці. Ексурсія хатою дяка, садибою пана Павла 14:45
Енгельгардта, каштановою алеєю до старезного дуба. Виїзд до села
Старі Бабани.
Прибуття до села Старі Бабани. Вечеря та ночівля в садибі . Вільний 19:00
час.
Сніданок в садибі «Сирна хатка» традиційними стравами з сиру. 7:30
Відправлення в село Залевки
Прибутя до села Залевки .Знайомство із садибою і майтер клас по 13:00
приготуванню плову у печі. Відправлення до міста Черкаси.
Прибуття в місто Черкаси, Ознайомлення з містом, обід. Відправлення 15:30
Другий
в місто Золотоноша.
день
Прибуття в місто Золотоноша. Екскурсія до монастиря,в музеї. 18:00
Відправлення в село Драбівці.
Прибуття в село Драбівці. Ескурсія Троїцькою церквою . Відправлення 19:30
в місто Черкаси.
Приїзд в місто Черкаси. 20:20

Проєкт туру має на меті сформувати позитивний імідж Черкаського
регіону як туристичного, що розвивається відповідно сучасних туристичних
трендів. Особливо важливим цей напрям є в умовах військової агресії росії
проти України. Так, в умовах військового стану популярним є тренд
«Подорожуй Україною». Черкаський регіон порівняно з іншими регіонами є
більш менш затишним, тому для громадян, що хочуть відволіктись від напруги,
що викликана систематичними обстрілами територій України росією,
запропонований тур є доволі цікавим та насиченим. Запропонований проект
туру дозволяє за два дні відвідати найяскравіші садиби і села Черкаського
регіону. Маршрут туру розроблявся за допомогою застосунку «Google Maps» –
94

безкоштовний картографічний сервіс та технології, що надаються компанією
Google.
З метою калькуляції витрат необхідно розрахувати оренду мікроавтобусу.
Згідно з попередніми опитуваннями найбільш прийнятним для проведення туру
є мікроавтобус на 15 місць. Згідно моніторингу цін сайтів перевізників, вартість
оренди такого мікроавтобусу складає: 10 грн./км. В таблиці 3.6 надано
інформації щодо використання мікроавтобусу під час проведення туру.

Таблиця 3.6 – Інформація для проведення калькуляції
витрат на оренду мікроавтобусу
Маршрут Сільські садиби Відстань між Приблизний час
туристичними руху до точки
об’єктами призначення
Черкаси – Дивокрай 49 км 50 хв.
Головковка
Головковка – Кобзарева колиска 196 км 3 год 40 хв.
Моринці Тарасові
шляхи
Моринці – Старі Сирна хатка 102 км 1 год 45 хв.
Бабани
Старі Бабани – Холодноярський зорепад 162 км 2 год.32 хв.
Залевки
Залевки – – 35 км 1 год
Черкаси
Черкаси – Золотоноша – місто де 36 км 40 хв
Золотоноша збереглася, і поки що є
архітектура кінця 19- го,
початку 20-го століття.
Золотоноша – дерев'яна Свято-Троїцька 16 км 25 хв.
Драбівці церква XVIII століття –
пам'ятка національного
значення
Драбівці – – 50 км 1 год.
Черкаси

Щоб дізнатися вартість оренди мікроавтобусу потрібно підрахувати
відстань за весь маршрут, тобто
(49+196+102+162+35+36+16+50)*10=646*10=6460 грн ціна на всю групу, з
однієї особи 430,67 грн.
95

Проведемо обґрунтування економічної доцільності впровадження
проєкту туру по садибам Черкаського регіону до туристичних послуг ФОП
Федоренко О.В..
Проживання. Ціну вказано за ночівлю в будинку 450 грн ніч з особи,
максимальна кількість місць 4. Для групи яка складатиме більше ніж 4 людини
є варіант жити в наметах коло озера, 200 грн за ніч.
Страхування: За запитом «туристичне страхування для подорожуючих
Україною» пропозицій обмаль, в основному страхові компанії пропонують
закордонні туристичні поліси. Було розглянуто – пропозицію страхового полісу
від PZU – комплексного страхового продукту, який передбачає медичне
страхування та страхування від нещасних випадків подорожуючих в Україні,
яку й було обрано як пропозицію. Оплата супроводжуючого становить 2000
грн, що приблизно відповідає цінам на подібний вид послуг у Черкаському
регіоні. В ціну в ходить ночівля в сирній хатці. З огляду на те, що такі послуги
включено як складові туру, а надання послуг у вигляді турпакету не входить до
вищезазначеного переліку, беремо ПДВ 20% (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – Калькуляція рекламного туру «Садиби Черкащини»
Стаття Вартість на 1 Кількість Загальна
особу /грн. осіб в групі вартість, грн.
1 2 3 4
1. Вартість проживання в наметах біля озера 200,0 15 3000
2. Вартість транспортного обслуговування на 430,67 15
маршруті 6460,05
3. Екскурсійна програма 1203 18045
Екскурсія по садиби Холодноярський 120,0 15
зорепад с. Залевки 1800
Екскурсія по садибі Дивокрай, с Головковка 233,0 15 3495
Екскурсія по Сирній хатці , с. Старі Бабани 450,0 15 6750
Екскурсія по гостьовому дому Кобзарева 400,0 15
Колиска 6000
Екскурсія по гостьовому дому Тарасові 300,0 15
шляхи 4500
4. Послуги керівника групи 133,0 15 1995
5. Страхування 97 15 1455
6. Інші затрати 150,0 15 2250
7. Виробнича собівартість туру 2977,0 15 44655
8. Прибуток (15%) 446,5 15 6697,5
9. ПДВ (20%) 684,5 15 10267,5
10. Загальна вартість туру 6621,67 15 99325,05
96

Таким чином, вартість туру на одну особу становить 6621,67 грн.
Розроблений тур не є масовим і може бути реалізованим тільки за попереднім
замовленням. Як показує аналіз асортименту послуг туроператорів та тур
агентів, які спеціалізовані на організації турів по Україні, це є звичайною
практикою. За таких умов, вартість туру на групу може змінюватися залежно
від кількості бажаючих його здійснити. В даному випадку ціна туру повинна з
одного боку, залишитися привабливою для потенційного туриста, однак
залишатися прибутковою для фірми.

Висновки до розділу 3

У роботі запропоновано наступні заходи. Турагенція має більшу увагу
приділяти просуванню своїх туристичних послуг, орієнтуючись на
позиціювання оптимального співвідношення ціни та якості та доступності для
більшої частини споживачів. ФОП Федоренко О.В. має продовжувати
використати стратегії більш глибокого проникнення на ринок продуктів через
вдосконалення системи збуту. Турагенції необхідно використати стратегію
розвитку через поширення новітніх туристичних трендів, що припускає
збільшення частки ринку фірми шляхом розширення пропозиції нових послуг.
Також варто зорієнтувати свою діяльність розширення різновидів туристичних
послуг своїм споживачам, що також мають відповідати сучасним трендам
розвитку туристичного бізнесу. Згідно наданих рекомендацій суб’єктам
туристичного бізнесу варто зосередитись не лиш на традиційних видах
туристичних послуг та продуктів, але й формувати нові туристичні напрями та
програми, що відповідають таким новітнім трендам в туризмі, як: діловий
туризм, зелений сільський туризм, медичний туризм, гастрономічний туризм,
індустріальний та військовий туризм.

97

ВИСНОВКИ

Організація та розвиток туристичного бізнесу – це постійний
динамічний процес, метою якого є забезпечення реалізації цілей розвитку
галузі туризму на місцевому, регіональному та національному рівнях в
умовах нестабільного та динамічного середовища з використанням та
нарощенням існуючого туристичного потенціалу у довгостроковій
перспективі. Кінцевим результатом цього процесу є розробка та реалізація
програми розвитку туристичної діяльності туроператора, турагента чи
іншого суб’єкта бізнесу, що залучений до процесу надання туристичних
послуг конкретної території. Також програми розвитку туристичного
бізнесу можуть бути спрямованими на регіон або державу загалом, а їх
основними інструментами виступають функції, принципи, методи та
завдання забезпечення прогресу у туристичній сфері відповідно до сучасних
трендів.
Організація туристичного бізнесу є складним соціально-економічним
феноменом, що потребує від суб’єктів туристичної діяльності постійного
моніторингу новітніх трендів, що з'являються на ринку туристичних товарів та
послуг. Тому, поширення новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
регіонів України, є важливим аспектом забезпечення конкурентоспроможності
вітчизняного туристичного бізнесу. Розвиток туризму відповідно новітніх
трендів можливе тільки з урахуванням специфіки діяльності туристичних
організацій, інтересів споживачів туристичних послуг, національних
пріоритетів соціально-економічного розвитку, існуючих умов конкуренції та
ряду інших чинників та особливостей.
Проведений аналіз головних показників розвитку ринку туристичних
послуг України дозволив на основі методів статистичного аналізу
прослідкувати асиметричність розвитку туристичного бізнесу по регіонам
України. Туризм в Україні відображає її внутрішній соціально-економічний і
політичний стан. Так, анексія Криму та військова агресія росії різко скоротили
98

потік іноземних туристів. Інфляція і девальвація гривні в 2014-2023 роках
зумовили зменшення кількості виїзних туристів, зате дещо пожвавили
внутрішній туризм. Це відобразилося і в загальних тенденціях щодо розвитку
регіонального бізнесу туристичних послуг. Так, змінилося їх значення для
туристичного сектору в цьому – найбільш популярними регіонами є регіони,
що розміщені територіальні близько західних кордонів країни. Це пов’язано із
активізацією інтеграційних процесів в країні та підвищенні мобільності не
тільки ресурсів, що необхідні для праці, а й мобільності населення. Так,
найбільш впливовими стали такі регіони, як Львівська, Івано-Франківська
області, що відобразилося і на стані ринків туристичних послуг, територіально
співпадаючих з їх кордонами.
Асиметричність розвитку туристичного бізнесу по регіонам України
свідчить про невикористаний потенціал, оскільки кожен регіон є унікальним.
Залучення новітніх світових трендів в організації туристичного бізнесу регіонів
України дозволять туристичній галузі досягти прогресу.
Варто зазначити, що діяльність вітчизняних суб’єктів туристичного
бізнесу здебільшого зводиться до того, що вони формують тільки клієнтські
бази та практикують налагодження ділових зв’язків зі споживачами-туристами,
визначаючи при цьому їх рівень задоволення від споживання тих чи інших
туристичних продуктів.
Розвиток туристичного бізнесу в Україні зіткнувся зі значними
проблемами у постковідний та воєнний період, однак він має значний потенціал
за рахунок поширення новітніх туристичних трендів. В Україні наразі
набувають свого розвитку наступні новітні туристичні тренди як: зелений,
діловий, військовий та медичний туризм, які потребують свого подальшого
розвитку в регіонах України.
Проведене дослідження ефективності діяльності ФОП Федоренко О.В. на
ринку туристичних послуг показало високу ефективність господарської
діяльності. Турагент має стабільний прибуток і незважаючи на це низькі ціни,
має стійку динаміку збільшення чистого прибутку. Підводячи підсумки цього
99

розділу можна зробити висновок, що темпи росту українського ринку туризму
уповільнюються, що пов’язано з пандемією Covid-19 та військовою агресією
росії проти України, що призвело до зниження попиту на туристичні послуги
та, внаслідок цього загострення конкуренції на ринку. У цих умовах перед ФОП
Федоренко О.В., що є одним з турагентів на ринку туристичних послуг, стоїть
серйозна проблема – удосконалення бізнес-процесів для збільшення
ефективності діяльності, підвищення кількості реалізованих турів. Турагент має
вести активну маркетингову політику для укріплення конкурентної позиції,
приділяти більшу увагу просуванню туристичної продукції, маркетинговим
дослідженням та поширенню новітніх трендів в організації туристичного
бізнесу.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи магістра акцентовано увагу на
тому, що зусилля суб’єктів туристичного бізнесу мають бути спрямовані на:
розробку нових туристичних маршрутів, покращення сервісу, пошуку
можливостей цінової маневреності; налагодженість співпраці між партнерами,
що дозволить створити якісний комплексний туристичний продукт;
дослідження іноземного попиту; вивчені новітніх трендів маркетингу
туристичних послуг та продуктів; підвищення професіоналізму працівників;
удосконалення ефективності бізнес-процесів; підвищені ступеня впровадження
інновацій та новітніх технологій у практичну діяльність туристичного бізнесу;
проведені системних досліджень конкурентного середовища та розробці
превентивні заходів щодо активного пристосування до його змін; розвитку
сприятливої для конкурентного середовища корпоративної культури; розвитку
партнерських взаємовідносин з суб’єктами бізнесу суміжних сфер з метою
повної реалізації потенціалу туристичного сектору; поширені новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу.
Надано рекомендації, щодо поширення зеленого туризму, як сучасного
тренду в Черкаському регіоні. Запропоновано проєкт туру по садибам
Черкаського регіону, що рекомендовано долучити до туристичних послуг ФОП
Федоренко О.В.
100

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойко М. Г., Гопкало Л. М. Організація готельного господарства:
підручник. Київ : Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2006. 448 с.
2. Бойко М. Засади формування пріоритетних напрямів туристичної
політики України. Регіональна економіка. 2005. № 1. С. 222–229.
3. Борблік К. Е. Теоретичні засади дослідження функціонування ринку
туристичних послуг. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип.
22.С. 142-145.
4. Борблік К. Е., Корнілова О. В. Особливості розвитку туризму в
Україні. Інформаційно-аналітичний науко-метричний журнал «Економіка.
Фінанси. Право». 2018. Вип. 9. С. 12-16.
5. Бут. Т. В. Визначення рівня конкурентоспроможності ринку
туристичних послуг Запорізького регіону. Економіка і суспільство. 2017. Вип.
12. С. 402-407.
6. Вергун Л. І. Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної
галузі в регіонах України. Географія та туризм. 2011. Вип. 11. С. 157–164.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gt_2011_11_27 (дата звернення: 05.02.2024).
7. Гарбера О. Є. Основні теоретичні та практичні аспекти інноваційної
діяльності в туристичному господарстві України. Інвестиції: практика та
досвід. 2009. № 23. С. 29–31.
8. Гарбера О. Є. Особливості інноваційних процесів в туристичній
індустрії. Все про туризм: сайт. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/garbera.htm
(дата звернення: 06.02.2024).
9. Герасименко, В.Г., 2007. Концепція сталого розвитку туризму: етапи
становлення і сучасний зміст. Зб. наук. праць «Туристична освіта в Україні:
проблеми і перспективи», Випуск 1. Київ: Тонар, с. 17-23.
10. Горб К.Д., Крутякова Ю.П. Нові перспективи військового туризму в
Україні. Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід.
2020. С.87.
101

11. Гончар О.І. Мотиваційні засади розвитку конкурентного потенціалу
підприємств туристичної сфери. Вісник Хмельницького університету. Х., 2010.
№ 3. С. 25-28.
12. Горіна Г. О. Розвиток ринку туристичних послуг України в умовах
просторової поляризації: дис.… д-ра екон. наук: 08.00.03 / Вищий навчальний
заклад «Університет імені Альфреда Нобеля». Дніпро, 2017. 493 с.
13. Горіна Г. О. Ринок туристичних послуг: управління розвитком в
умовах просторової поляризації: монографія. Кривий Ріг : ДонНУЕТ ім. Туган-
Барановського, 2016. 305 с.
14. Горішевський П. А., Васильєв В. П., Зінько Ю. В. Сільський
зелений туризм: організація надання послуг гостинності. Івано-Франківськ:
Місто НВ, 2003. 148 с
15. Горлачук В.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник.
Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. 344 с.
16. Грабовенська С. П. Аналіз і структура ринку туристичних послуг в
Україні. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі.
2013. № 1 (56). С. 226–234.
17. Гуцал Л.А., Долинська О.О. Вплив війни на розвиток медичного
туризму в Україні. Наукові перспективи. №3(33).2023.
18. Державне Агентство з розвитку туризму. URL:
https://www.tourism.gov.ua/news-and-announcements (дата звернення:
22.02.2024).
19. Державна служба статистики України. URL:
https://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 26.02.2024).
20. Дехтяр Н.А. (2014). Тенденції розвитку світового ділового туризму.
Проблеми економіки, №1. с. 43–51
21. Дядечко Л.П. Д 99 Економіка туристичного бізнесу. Навчальний по
сібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 221 с.
22. Жукович І. А. Інновації в туризмі: основні теоретичні та практичні
аспекти. Scince and Scince of Scince. 2017. № 2. С. 69–81.
102

23. Жукович І. А. Методологічні аспекти формування вибіркової
сукупності звітних оди ниць для проведення обстеження інноваційної
діяльності підприємств. Науковий вісник Національної академії статистики,
обліку та аудиту. 2015. № 3. С. 7–12
24. Звіт з виконання Програми розвитку туризму в Черкаській області
2018-2020. URL: (дата звернення: 14.03.2022).
25. Зіндер Е.З. Нове системне проектування: інформаційні технології та
бізнес-реінжиніринг. Системи управління базами даних, 1996. № 1. С. 55-67.
26. Інформація про відвідування України іноземними туристами та виїзд
громадян за кордон (2016-2021). За даними Адміністрації Державної
прикордонної служби. URL: http://www. me.gov.ua/ Documents (дата звернення:
20.03.2024).
27. Кашина Г., Писаренко Н, Піонтовський В. Медичний туризм:
пріоритети та перспективи розвитку в Україні. Перспективи та інновації науки.
2023. №5 (23). С.32-42.
28. Кирилова О. Маркетинг на ринку туристичних послуг. Маркетинг в
Україні. 2009. № 3. С. 57–59.
29. Кифяк, В.Ф., 2008. Організація туризму: Навчальний посібник.
Чернівці: Книги – ХХІ, 344 с.
30. Колесник О. О. Статистичний аналіз ринку туристичних послуг :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.10. Київ, 2011.
20 с.
31. Корнілова, Н.У, Скупенко, К.Д. Військово-патріотичні тури –
сучасний напрямок внутрішнього туризму. Туристичний та готельно-
ресторанний бізнес в Україні. 2019. С.42–47.
32. Красавцева Л. Ю. До проблеми визначення понятійного поля
туристичної діяльності. Наукові записки Інституту законодавства Верховної
Ради України. 2014. № 2. С. 157–162.
33. Крушинська А. В. Особливості стимулювання інвестиційної
привабливості туристичних комплексів на основі їх кластеризації: Ефективна
103

економіка. 2014. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3686
(дата звернення: 01.04.2024).
34. Кудінова І.П. Інноваційний туристичний продукт як
фактор розбудови туристичної індустрії. Біоекономіка і аграрний бізнес. Вип.
12, № 2. К., 2020. С. 36
35. Лагодієнко В.В., Павлов К.В., Павлова О,М., Саркісян Г.О.
Інноваційна діяльність на регіональних туристичних ринках: модернізація та
регулювання: монографія. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня
«Волиньполіграф», 2022. 402 с
36. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти).
Київ : Альтпрес, 2002. 436 с.
37. Майорова, І.М., 2014. Використання прикладних сіті логістичних
рішень для розвитку туризму Приазов’я. В: Сучасні технології управління
туристичним та готельно-ресторанним бізнесом: Матеріали VI Всеукраїнської
науково-практичної конференції. Маріуполь, Україна, 26 Вересня 2014 р.
Маріуполь: МДУ, 169 с., с. 4-5
38. Мальська, М.П., Худо, В.В та Цибух, В.І., 2004. Основи туристичного
бізнесу: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 272 с.
39. Матвійчук, Л.Ю. Перспективи розвитку туризму в Україні та світі:
управління, технології, моделі: колективна монографія/ за наук. ред. проф.
Матвійчук Л.Ю. Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2019. 320 с.
40. Медичний туризм в Україні: хто та чому шукає здоровя в середині
країни. URL: (дата звернення: 18.04.2024).
41. Мельниченко С.В. Управління бізнес-процесами в туризмі:
монографія. К.: КНТЕУ, 2015. 264 с.
42. Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності, затверджена
Наказом Держтурадміністрації України та Держкомстатом України від
12.11.2003 р. № 142/394. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1128-03/page.
(дата звернення: 13.02.2024).
43. Моца, А., Шевчук, С., & Середа, Н. (2022). Перспективи
104

післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні. Економіка та суспільство,
(41). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-41-31 (дата звернення: 18.04.2024).
44. Навчання в сфері ткризму (Кадровий капітал в ткристичній індустрії
XXI века). Мадрид: ВТО, 1996.
45. Національний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів
економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України
від 11.10.2010 р. № 457. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/nac_kls/op_dk009_2016.htm (дата звернення:
14.02.2024).
46. Носирєв О., Деділова Т., Токар І. Розвиток туризму та індустрії
гостинності в стратегії постконфліктного відновлення економіки України.
Соціально-економічні проблеми і держава. 2022. Вип. 1(26). С. 55–68. URL:
http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2022/22nooveu.pdf (дата звернення:
26.04.2024).
47. Офіційний сайт Асоціації ділового туризму України. URL:
http://www.mice.com.ua (дата звернення: 29.04.2024).
48. Перегуда Ю.А., Кровоберець М.М. Матеріали Міжнар. Туристичного
форуму «Ткризм в Україні: виклики та відновлення» (м. Київ, 21-22 березня
2023 р.) К.: КНЕУ, 2023. 337 с., с.166-168.
49. Пустосвіт, О. Пустосвіт Є. Розвиток методів управління та
господарювання на транспорті, № 1 (70), 2020.
50. Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного
підприємництва : навч. посіб. Київ : Центр учб. літ., 2007. 344 с
51. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку : монографія /
Герасименко В. Г. та ін. ; за ред. В. Г. Герасименко. Одеса, 2013. 334 с.
52. Сагалакова Н.О. Побудова мережі бізнес-процесів туристичного
підприємства. URL: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_15/3/28.pdf (дата
звернення: 30.04.2024).
53. Свірідова, Н.Д., 2009. Концепція сталого розвитку туризму в
сучасних умовах. Культура народів Причерномор`я, № 176, с. 166-168.
105

54. Cпілка сільського зеленого туризму України. Офіційний сайт. URL:
(дата звернення: 06.05.2024).
55. Су, X., Інь, В. Застосування технології аналізу великих даних
Інтернету на основі глибокого навчання в оцінці ефективності туристичного
маркетингу. Soft Computing. 2023. C. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1007/ s00500-
023-08482-5. (дата звернення: 10.04.2024).
56. Статистичні показники розвитку туризму в Україні: напрямки
вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами. Економічний
вісник, 2, с. 54–57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN (дата звернення: 17.04.2024).
57. Сучасний стан законодавчого забезпечення туризму в Україні:
проблеми та шляхи вирішення: Звернення учасників Всеукраїнських
громадських слухань. Туристична Асоціація України. URL:
http://www.tourism.gov.ua/ publ.aspx?id=322 (дата звернення: 03.04.2024).
58. Туризм 2020 – тренди, які неможливо було уявити 20 років тому.
URL: https://mind.ua/publications/20208210-turizm-2020-trendi-yaki-nemozhlivo-
bulo-uyaviti-20-rokiv-tomu (дата звернення: 19.03.2024).
59. Туристичний барометр UNWTO. URL: http://www2.unwto.org. (дата
звернення: 29.03.2024).
60. Цифровізація, новий тренд в туризмі. URL:
https://nubip.edu.ua/node/123317 (дата звернення: 27.03.2024).
61. Черниш І. В. Роль туристичної галузі у розвитку національної
економіки. Економічний аналіз. 2013. т. 14(1). С. 159–166.
62. Business tourism: a prospective direction of tourist activity Oksana P.
Makar. Економіка підприємства та організація виробництва. №1(99) 2023.
63. COVID-19: UNWTO Calls on Tourism to Be Part of Recovery Plans.
URL: https://www.unwto.org/news/covid-19-unwto-calls-on-tourism-to-be-part-of-
recovery-plans. (дата звернення: 16.04.2024).
64. Ericsson Quality Institute. Business Process Management. Ericsson,
Gothenburg Sweden, 1993. 170 р.
65. Hall C. M., Williams A. Tourism and innovation. London : Routledge,
106

2008. 263 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=-LFAgAAQBAJ&hl (дата
звернення: 15.02.2024).
66. Maliarchuk, N. M. ., & Chirva, O. G. (2022). Problems and prospects of
the development of unusual types of tourism in the territory of Ukraine after the end
of the russian-ukrainian war as an example of military tourism. Economies’ Horizons,
(4(22), 34–42. https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(22).2022.267014 (дата
звернення: 29.04.2024).
67. New Cruise Lines International Association Report Calls for Industry to
Elevate the Role of Travel Agents. Business Wire.: веб-сайт. URL:
https://www.businesswire.com/news/home/20120427005201/en/New-Cruise-Lines-
International-Association-Report-Calls (дата звернення: 06.05.2024).
68. Porter M. Competive Advantages: Creating and Sustaining Superior
Performance. URL: https://www.albany.edu/~gs149266/Porter%20(1985)%20-%20
chapter% 201. Pdf (дата звернення: 03.04.2024).
69. Statista Travel and tourism market revenue in selected countries
worldwide in 2022. URL: https://www.statista.com/forecasts/516608/revenue-in-
selected-countries-in-the-travel-and-tourism-market#
:~:text=Overall%2C%20travel%20and%20tourism%20in,Markets%20can%20be%20
found%20here. (дата звернення: 18.04.2024).
70. Tourism 2020 Vision. Available at:
http://www.unwto.org/facts/eng/vision.html (дата звернення: 18.04.2024).
71. UNWTO Tourism Highlights. 2016 Edition. Available at: http://www.e-
unwto.org/doi/book/10.18111/9789284418145 (дата звернення: 18.04.2024).
72. UNWTO Dashboard ‘Global and regional tourism results’. URL:
https://www.unwto.org/tourism-data/globaland-regional-tourism-performance. (дата
звернення: 18.04.2024).
73. Walters, S.R., 1985. Travel Industry World Yearbook. The Big Picture, p.
26.
74. Visit Ukraine. URL: https://visitukraine.today (дата звернення:
19.04.2024).

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets