Житловий будинок по проспекту Повітряних сил України, м. Київ.

Селезень, Ярослав Васильович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9281
Title:	Житловий будинок по проспекту Повітряних сил України, м. Київ.
Authors:	Грецький , Денис Володимирович Селезень, Ярослав Васильович
Keywords:	Житловий будинок;Багатоповерхова забудова;Архітектурне проєктування;Містобудівні рішення;Житлова забудова м. Київ
Issue Date:	2024
Abstract:	У кваліфікаційній роботі розроблено проєкт житлового будинку по проспекту Повітряних сил України в місті Київ. Метою роботи є створення сучасного комфортного житлового середовища з урахуванням містобудівних умов, функціональних потреб мешканців та нормативних вимог. У процесі виконання роботи проведено аналіз містобудівної ситуації та характеристик ділянки забудови, визначено основні об’ємно-планувальні рішення будівлі. Запроєктовано раціональне планування квартир, забезпечено функціональне зонування житлових і громадських просторів, передбачено благоустрій прибудинкової території. Особливу увагу приділено архітектурно-конструктивним рішенням, забезпеченню енергоефективності будівлі, дотриманню вимог пожежної безпеки, інклюзивності та комфорту проживання. У проєкті застосовано сучасні будівельні матеріали та технології, що підвищують надійність і довговічність споруди. Результати роботи можуть бути використані при проєктуванні житлових будинків у щільній міській забудові.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9281
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРБ Селезень Я.В. Б-01.pdf Restricted Access		1.68 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра промислового та цивільного будівництва 
 
 
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
Завідувач кафедри ПЦБ 
к.т.н., доцент Сергій ПРЯНИК 
___________________________ 
« _____ » ______________ 2024 р. 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
бакалавр 
(освітній рівень) 
на тему: «Житловий будинок по проспекту Повітряних сил України, м. Київ» 
(найменування теми) 
 
 
Виконав: здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-01 
спеціальності 192 – «Будівництво та цивільна інженерія» 
                                                 (шифр, назва)   
освітня програма – "Будівництво" 
                                                  (назва)   
 
                                          
__________________                                 Ярослав СЕЛЕЗЕНЬ 
                         (підпис)                                                      (прізвище, ініціали) 
 
 
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра 
_________ к.т.н., доцент, Грецький Д.В._________                 __________________ 
                         (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                                                                  (підпис) 
 
 
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра 
________________________________________          _________________ 
                  (посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                                                           (підпис) 
                                                                    
 
 
Черкаси – 2024 року 
 
 
 
Зміст 
Вступ…………………………………………………………………………...  
   1 Технологія основного виробництва……………………………………….  
   2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………  
      2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..  
      2.2 Опис схеми генплану …………………………………………………..  
      2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі…....…………………………...  
      2.4 Конструктивні рішення будівлі ..…………………………………….  
      2.5 Допоміжні приміщення..……………………………………………….  
         2.5.1 Санітарно – побутові приміщення ………………………………..  
         2.5.2 Приміщення охорони здоров’я ……………………………………  
         2.5.3 Приміщення громадського харчування …………………………..  
         2.5.4 Приміщення управління..…………………………………………  
      2.6 Спеціальні заходи та роботи ………………………………………….  
         2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах ………….  
         2.6.2 Заходи з  вибухо- та пожежної безпеки ..………………………….  
         2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації……………………………  
         2.6.4 Охорона навколишнього середовища……………………………  
       2.7 Інженерне обладнання будівлі……………………………………….  
       2.8 Технічні та розрахункові дані………………………………………..  
         2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень ….  
         2.8.2 Специфікації ………….…………………………………………...  
         2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі …………………..  
        2.9 Техніко – економічні показники будівлі……………………………  
   3 Розрахунково-конструктивний розділ……………………………………..  
 3.1   Розрахунок і конструювання сегментної попередньо напруженої ферми 
      3.1.1    Дані для проектування …………………………………………….. 
      3.1.2    Визначення навантажень на ферму..................................................  
      3.1.3   Визначення зусиль в елементах ферми…………………………..  
      3.1.4  Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності……...................  
      3.1.5  Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню тріщін………  
      3.1.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю тріщин………  
      3.1.7 Розрахунок верхнього поясу ферми……………………………….  
      3.1.8 Розрахунок стояків ферми …………………………………………  
  
Виконав Селезень    
Консульт. Грецький   192 ПЗ Б-01 
Керівник. Грецький   
    Стадія Аркуш Аркушів 
    ВРБ 2  
    Пояснювальна записка МОіН України  
    ЧДТУ 
Зав. каф. Пряник    Кафедра ПЦБ 
       3.1.9 Розрахунок розкосів ферми…………………………………………  
       3.1.10 Розрахунок опорного вузла ферми………………………………. 
       3.1.11 Розрахунок проміжного вузла ферми……………………………... 
     3.1.12 Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та монтажу… 
       3.3   Колони………………………………………………………………… 
        3.3.1   Вихідні дані………………………………………………………… 
        3.3.2   Конструювання колони……………………………………………. 
        3.3.3 Розрахунок колони на транспортні та монтажні навантаження…. 
4  Основи та фундаменти……………………………………………………..  
      4.1   Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного   майданчику….  
      4.2   Вихідні дані……………………………………………………………  
      4.3   Розрахунок пальового фундаменту ………………………………….  
         4.3.1 Розрахунок арматури палі………………………………………….  
      4.4   Визначення армування підошви фундаменту……………………….  
      4.5   Армування підколонника та його стаканної частини………………  
      4.6 Визначення осадки фундаменту ………………………………………  
      4.7  Розрахунок палі на дію транспортних навантажень ……………….. 
 5 Технологія та організація будівельного виробництва……………………..  
      5.1   Технологічна карта на влаштування цегляної кладки………………  
         5.1.1   Вихідні дані………………………………………………………...  
         5.1.2   Організація і технологія процесу…………………………………  
         5.1.3   Вимоги до якості і приймання робіт….………………………….  
         5.1.4 Вимоги техніки безпеки і охорони праці…………………………  
         5.1.5 Технологічні розрахунки.…………………………………………  
         5.1.6 Техніко-економічні показники ……………………………………  
    5.2   Загальні рішення по організації будівництва………………………..  
         5.2.1   Нормативна тривалість будівництва…………………………….  
          5.2.2   Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту ……………………………  
         5.2.3   Методи виконання основних робіт по комплексам ……………  
         5.2.4   Організація поточного будівництва ….........................................  
         5.2.5   Парк будівельних машин і транспорту ………………….............  
         5.2.6   Виробничі та механізовані установки …………………………..  
    5.3   Розробка будгенплану …………………………………………………  
         5.3.1   Розрахунок складських майданчиків …………………………….  
         5.3.2   Тимчасові дороги та їх типи …………………………………….  
         5.3.3  Визначення потреби в побутових і адміністративних  будинках   
         5.3.4  Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового  
водогону……………………………………………………………………….. 
         5.3.5    Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення….  
         5.3.6   Розрахунок і організація освітлення робочих місць ……………  
 6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборона……………………………...  
      6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників  
на об’єкті ………………………………………………………………………. 
      6.2 Розрахунок та проектування місцевої системи вентиляції …………  
      6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті  
 7 Кошторис та ТЕП…………………………………………………………….  
 Список використаної літератури……………………………………………...  
 Додатки………………………………………………………………………….  
  
  
  
  
  
  
  
 
 
2 Архітектурно-будівельний розділ 
 
2.1 Вихідні дані 
 
Запроектована будівля розроблена  для  будівництва  в  м. Київ на 
перетині проспекту Повітряних сил України та  вулиці Вінницької  та 
представляє собою житловий будинок , на 1-му  поверсі якого розміщені 
офісні приміщення. 
Кліматологія майданчика будівництва характеризується наступними 
показниками прийнятими згідно [1]: 
 
-     кліматичний район – І; 
-     середня температура 
                     в січні – від мінус5 до мінус8 °С 
                     в липні – від 5 до 8 °С; 
-     мінімальна  температура – від мінус37 до мінус40°С; 
-     максимальна  температура – від 47 до 40°С; 
- глибина промерзання  ґрунту  1 м 
-     кількість опадів за рік – від 550 до 700 мм; 
-     відносна вологість у липні – 76 %; 
-     середня швидкість вітру у січні від 3 до 4 м/с.   
 
Напрямок переважаючих вітрів: 
-     влітку – північно-західний;      
-     взимку – західний. 
 
Навантаження на будівлю прийняті згідно з [2]: 
Вага снігового покрову – 0,7 кПа      
Вітрове навантаження – 0,3 кПа      
Рельєф ділянки спокійний, з загальним природним нахилом місцевості в 
північно-східному напрямку до 3%. 
 
Ступінь довговічності будівлі – II. 
 
 
2.2 Опис схеми генплану 
 
Генеральний план розроблено у відповідності із проектом забудови 
міста Київ. Він враховує функціональне зонування та раціональне 
використання земельної ділянки. 
Генеральний план розроблено згідно вимог [3]. 
Рельєф місцевості зображається у горизонталях в абсолютних і 
відносних величинах. Горизонталі проведені з перевищенням 0,5м. 
Ділянка будівництва  10-ти  поверхового житлового будинку  з  
офісами розміщена  в  центральній частині  м. Київ, на  перехресті просп.  
Повітряних сил України та  вул. Вінницької, та має розміри 27х43м. 
Рельєф місцевості рівнинний. Система висот – Балтійська, координати 
– місцеві . 
Генеральним  планом  передбачається влаштування в’їзду  у  
внутрішній двір з вул. Вінницької. Вхід в житлову частину будівлі 
запроектований з двору. Входи в офіси передбачені з вул. Вінницької. 
Має місце крайня стисненість ділянки, тому в проекті передбачено 
мінімальний благоустрій території (газони навколо будівлі вздовж просп. 
Науки та вул. Вінницької). Територія ділянки, вільна від  забудови, 
опоряджується із використанням високоякісної тротуарної плитки, а також 
влаштуванням газонів.     
Вертикальна прив’язка виконана із врахуванням відміток існуючого 
рельєфу. 
Проектом передбачено максимальне збереження існуючого рельєфу. 
Планування ділянки цілком забезпечує відвід дощових вод з поверхні 
внутрішнього двору в лотки проїжджої частини прилягаючої частини вулиці 
із послідуючим випуском через водоприймальні колодязі в дощову 
каналізацію на розі просп. Повітряних сил України та Вінницької. Створені 
умови, що запобігають застою дощових вод на поверхні твердого покриття 
проїздів, тротуарів та площадок.     
  На генплані показані відмітки проектованого будинку, над полицею – 
червоні (проектні) відмітки, під полицею – чорні (відмітки землі). 
Орієнтація будинку щодо частин обрію прийнята виходячи із 
забезпечення найбільш сприятливих умов для природнього освітлення 
приміщень. 
Будинок запроектований з дотриманням вимог проектування, оскільки 
будинок відноситься до – II ступеня вогнестійкості, то стіни, перегородки й 
перекриття виконані із негорючих матеріалів. На випадок виникнення 
пожежі забезпечується евакуація людей, що перебувають у будинку, через 
евакуаційні виходи. Двері на шляхах евакуації відкриваються по напрямку 
виходу з будинку.            
Проектом передбачено максимальне збереження існуючого 
озеленення в процесі будівництва. Проектне озеленення виконано у вигляді 
газонів та висаджених дерев, площа озеленення становить 28,7% від площі 
ділянки. 
Будівля оснащена всіма видами інженерного обладнання: системами 
холодного та гарячого водопостачання; електроенергією газом, системою 
вентиляції, опалення та зв’язку; каналізаційний скид здійснюється в закриту 
міську систему каналізації.      
 
 
 
 
 
 
2.3 Об’ємно планувальні рішення будинку 
 
Будинок, що проектується має 10 поверхів, П - подібну форму, з 
розмірами в осях 1-17 – 47,1м, в осях А-Н – 26,3м. Будівля має дві секції, вхід 
в кожну здійснюється зі сторони двору. 
На першому поверсі передбачені: входи в житлові секції з 
вестибюлями приміщеннями охорони та санвузлами для них, приміщення 
диспетчерської із санвузлами, електрощитові та офісні приміщення. Входи в 
офіси здійснюється з боку вул. Вінницької.  
З 2-ого по 10-ий поверх в кожній секції розміщені по 3 житлових 
2 2
квартири: двокімнатна – 96.95м , трьохкімнатна – 115.98 м  і 
2
чотирьохкімнатна – 157.96 м . Всі квартири покращеного планування, із 
просторими  та великими кімнатами.  
Висота поверху 3.3м. В підвалі розміщені технічні приміщення: 
бакове приміщення та насосна. Виходи із підвалу передбачені безпосередньо 
на зовні.  
Вентиляція приміщення виконується через вентиляційні канали на 
кухні і в санвузлах. В підвалі постійно діюча механічна вентиляція. 
В будинку передбачено збірні залізобетонні площадки і марші .Із 
зовні на вході у будинок розташовані сходинки і пандуси. Для зручності в 
пересуванні влаштовуються ліфти. 
В квартирах влаштовуються балкони і лоджії. 
Об'ємно планувальні рішення прийняті згідно [4]. Експлікація 
приміщень додається. 
 
   Таблиця 2.1 Експлікація приміщень. 
Номер Найменування Площа, Категорі
прим.  я 
  прим. 
 
1 2 3 4 
Приміщення типового поверху 
1 Житлова кімната 18,75  
2 Ванна кімната 6,22  
3 Житлова кімната 30,12  
4 Лоджія 5,83  
5 Житлова кімната 27,04  
6 Хол 26,7  
7 Кухня 22,36  
8 Житлова кімната 18,2  
9 Санвузол 2,74  
10 Кухня 23,37  
11 Ванна кімната 3,16  
Продовження таблиці 2.1-Експлікаціяприміщень. 
1 2 3 4 
12 Санвузол 1,32  
13 Хол 9,87  
14 Житлова кімната 23,92  
15 Житлова кімната 28,81  
16 Ванна кімната 2,25  
17 Санвузол 1,67  
18 Хол 22,55  
19 Житлова кімната 18,9  
20 Житлова кімната 23,5  
21 Балкон 5,11  
22 Житлова кімната 17,18  
23 Підсобне приміщення 3,36  
24 Житлова кімната 18,75  
25 Санвузол 2,74  
26 Ванна кімната 6,22  
27 Житлова кімната 30,12  
28 Лоджія 5,83  
29 Житлова кімната 27,04  
30 Хол 26,7  
31 Кухня 22,36  
32 Житлова кімната 18,2  
33 Санвузол 2,74  
34 Кухня 23,37  
35 Ванна кімната 3,16  
36 Санвузол 1,32  
37 Хол 9,87  
38 Житлова кімната 23,92  
39 Житлова кімната 28,81  
40 Ванна кімната 2,25  
41 Санвузол 1,67  
42 Хол 22,55  
43 Житлова кімната 18,9  
44 Житлова кімната 23,5  
45 Балкон 5,11  
46 Житлова кімната 17,18  
47 Підсобне приміщення 3,36  
48 Кухня 21,46  
 
Продовження таблиці 2.1-Експлікаціяприміщень. 
1 2 3 4 
Приміщення першого поверху 
1 Офіс 78,04  
2 Підсобне приміщення 1,92  
3 Санвузол 2,16  
4 Санвузол 1,44  
5 Приймальня 31,66  
6 Тамбур 1,62  
7 Кабінет директора 18,56  
8 Архів 15,9  
9 Склад 27,94  
10 Санвузол 3,0  
11 Підсобне приміщення 3,07  
12 Приміщення для охорони 10,34  
13 Хол 13,32  
14 Тамбур 4,0  
15 Коридор 13,5  
16 Підсобне приміщення 3,3  
17 Санвузол 2,25  
18 Санвузол 1,67  
19 Склад 47,25  
20 Санвузол 0,64  
21 Приміщення для працівників 18,72  
22 Магазин 34,58  
23 Хол 5,13  
24 Офіс 78,04  
25 Підсобне приміщення 10,34  
26 Санвузол 1,44  
27 Санвузол 2,16  
28 Приймальня 31,66  
29 Тамбур 1,62  
30 Кабінет директора 18,56  
31 Архів 15,9  
32 Склад 27,94  
33 Санвузол 3,0  
34 Підсобне приміщення 3,07  
35 Приміщення для охорони 10,34  
36 Хол 17,32  
37 Тамбур 4,0  
Продовження таблиці 2.1-Експлікаціяприміщень. 
1 2 3 4 
38 Коридор 13,5  
39 Санвузол 1,67  
40 Санвузол 2,25  
41 Підсобне приміщення 3,3  
42 Склад 47,25  
43 Санвузол 0,64  
44 Приміщення для працівників 18,75  
45 Магазин 34,58  
46 Хол 5,13  
 
 
2.4 Конструктивні рішення будівлі 
 
  За конструктивним рішенням будівля безкаркасна з поперечними та 
повздовжніми несучими стінами. В межах першого та другого поверхів 
частково поставлені колони. 
Просторова жорсткість забезпечується влаштуванням внутрішніх 
поперечних стін і стін сходових кліток, зв’язаних з повздовжніми стінами 
міжповерховими перекриттями, які зв’язують стіни між собою і розділяють 
їх на окремі яруси по висоті. Перекриття працює як жорсткий монолітний 
диск. Також просторова жорсткість досягається влаштуванням рами, які 
утворюють колони і ригелі, та стін сходових кліток і ліфтових шахт. Для  
підсилення жорсткості всі елементи повинні бути надійно спряженими у 
стиках і вузлах. 
 За умовну відмітку  0.000 прийнятий рівень чистої підлоги 1-го 
поверху . 
Проектом передбачені палеві буронабивні фундаменти прийняті 
згідно [5], із залізобетонних паль перерізом 500х500 мм, по верху паль 
запроектований монолітний залізобетонний ростверк. Палі прийняті на 
основі результатів інженерно-геологічних і гідрогеологічних вишукувань на 
будівельному майданчику, та даних кліматичних умов району будівництва, 
особливості запроектованої будівлі. 
Стіни підвалу виконуються із блоків бетонних, прийнятих згідно [6]. 
 По периметру зовнішніх стін підвалу із зовнішнього боку влаштовується 
вертикальна гідроізоляція та глиняний замок .  
Зовнішні та внутрішні стіни вище відмітки 0.000 виконуються із 
силікатної цегли розміром 250х120х88мм прийнятої згідно [7], із ефективним 
утеплювачем в середині стіни,  товщина зовнішніх стін – 510 мм. 
Міжквартирні та міжкімнатні перегородки виконуються товщиною 250, 
120 мм з керамічної цегли прийнятої згідно [8]. В санвузлах теж з керамічної 
цегли, товщиною 65мм. 
Перемички залізобетонні, прийняті згідно з [9]. Призначені для 
перекриття віконних і дверних прорізів цегляних стін будівлі. 
Шахти ліфтів самонесучі збірні, залізобетонні конструкції з бетону 
класу В35,в будівлі передбачаються 2 ліфти, прийняті  згідно [10]. 
Віконні блоки металопластикові із подвійним склопакетом  з розкривними 
стулками, прийняті згідно [11]. 
Двері: 
            - вхідні у квартири металеві протиударні, прийняті згідно [12],   
- міжкімнатні, прийняті згідно [13]; 
- офісні зовнішні засклені двері прийняті згідно [11]. 
Сходи будинку влаштовуються зі збірних залізобетонних елементів, 
маршів і площадок, прийнятих згідно [14]. Площадки опираються на стіни по 
двох сторонах на глибину 200 мм, на площадки опираються П-подібні 
кесонні марші. Розмір сходинок  300х150 мм. Сходова клітина має природне 
освітлення через віконні прорізи. Всі двері по сходовій клітині і в тамбурі 
відчиняються в сторону виходу із будівлі. 
Підлоги в будинку прийняті виходячи з функціональних особливостей 
приміщення згідно [15]. У житлових приміщеннях передбачені підлоги із 
ламінату або лінолеуму , в  санвузлах, сходових клітках а також офісних 
приміщеннях – керамічна плитка Imola (Італія). 
Покриття виконано із залізобетонних суцільних плит товщиною 120 
мм, прийнятих згідно [16]. 
Дах суміщений. Покрівля  з рулонних матеріалів. При влаштуванні 
рулонного килиму спочатку виконується ґрунтування розчином на основі 
бітуму (Plastikol 4) в 2 шари. Рулонний килим складається із двох шарів 
«Бікроеласту», прийнятого згідно [17]. 
Перекриття виконують із залізобетонних багатопустотних плит 
товщиною 220 мм, що прийняті згідно [18].  
Балкони і лоджії виконані із залізобетонних плит прийнятих згідно [19]. 
 
 
2.5 Спеціальні заходи та роботи 
 
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог 
Проектована будівля за рівнем комфорту та соціальної спрямованості 
належить до категорії II. При проектуванні даного житлового будинку до 
уваги брали виконання санітарно-гігієнічних вимог відповідно до умов 
фізико-географічного районування для забезпечення вимог інсоляції, 
природного освітлення, провітрювання, захисту від шуму, згідно вимог [4]. 
 
Тривалість інсоляції  згідно забезпечена: в одно-, дво- ,трьо-  не менше 
ніж в одній кімнаті. У квартирах передбачені такі приміщення: житлові 
кімнати, кухня, санвузли, ванні кімнати, внутрішньо квартирні коридори. 
Приміщення, що мають природне освітлення забезпечені провітрюванням 
через стулки вікон, кватирки та інші пристрої.  
При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також 
вентиляційних решіток забезпечені умови щодо захисту приміщень квартир 
від проникнення паразитуючих тварин і комах.  
Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому числі матеріали, що 
використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і 
холодного водопостачання, вентиляції  забезпечують у них гігієнічні вимоги . 
 
                2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки 
Згідно з [20] діючими правилами, нормами і рекомендаціями 
передбачаються такі заходи щодо  пожежної безпеки. 
Передбачене зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних 
гідрантів, які розташовані в існуючих колодязях на території, що будується; 
- організований під’їзд пожежних машин до пожежних гідрантів; 
- на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, 
двері; 
- у вентиляційних камерах, електрощитових обладнання розташоване з 
дотримання вимог по охороні праці. Передбачено використання датчиків до 
вибухонебезпечних зон, де використовують газ; 
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельним 
розчином; 
- розподіл електроенергії по будинку по чотирьох провідній системі з 
глухо заземленою нейтраллю; 
- монтаж захисного (робочого) заземлення з R=10.0 Ом і занулення 
металевих неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитись 
під небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції; 
-  влаштування аварійно-евакуаційного і чергового електроосвітлення; 
- забезпечення будинку засобами блискавкозахисту. 
 
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження 
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження згідно з [4],  
проектом передбачені такі основні заходи по енергозбереженню: 
- при входах у будівлю передбачені тамбури; 
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних 
шахт у  місцях їх виходу назовні; 
- опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає 
нормативним вимогам; 
- передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і  гарячої 
води; 
- передбачена теплоізоляція трубопроводів опалення та гарячого 
водопостачання;передбачені прилади обліку всіх видів енергії; 
- передбачено використання ліній електроживлення у внутрішніх 
мережах з урахуванням мінімальних втрат напруги; 
- максимально-можливе використання природної вентиляції; 
- передбачене сучасне енергозберігаюче обладнання; 
- передбачено застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп. 
2.6 Інженерне обладнання будинку 
 
Ще до початку малярних робіт починають працювати бригади 
спеціалізованих підприємств по облаштуванню будинку необхідними 
інженерними мережами, які включають: 
- водопровід - господарсько-питної води від міської мережі з 
необхідним напором на уведенні до 22 метрів;  
- каналізація – господарська з відводом стічних вод у зовнішню 
мережу міської мережі; 
- опалення та гаряче водопостачання кожної квартири здійснюється 
від індивідуального настінного газового конвектора марки NECTRA який 
встановлюється на кухні. Конвектор обладнаний малошумним 
циркуляційним насосом  для системи опалення, приточним теплообмінником 
гарячого водопостачання, мембранним розширюючим бачком та запобіжним 
клапаном. Система опалення запроектована двохрядною, трубною у вигляді 
горизонтальної петлі. Параметри теплоносія 80-60С. Нагрівальні прилади–
стальні радіатори PNRMO типу VKO (нижнього підключення) із 
вбудованими термостатичними клапанами. Трубопроводи поквартирних 
систем опалення запроектовані із  поліетиленових  труб  РЕХ  з 
антидифузійним захистом системи KAN-tren.   
- вентиляція - приточно-витяжна, з механічним спонуканням, у 
санвузлах установлені вентиляційні канали; 
- газифікація – відповідно ТВ ’’Київгаз’’ за №1402 від 17.09.01.р . 
Точкою підключення газопроводу являється газопровід середнього тиску 
діаметром 377мм на перетині вулиць Некрасова та Товарної.       
- електропостачання здійснюється від діючої силової електромережі 
з напругою 380/220 ; 
- слабкострумові пристрої — телефон, радіо, здійснюється від 
діючих мереж. 
- ліфти – ліфтове устаткування складається з кабін, підвішених на 
сталевих тросах і переміщуваних всередині шахт із вертикальним напрямом. 
Рух кабін забезпечують електричні лебідки, розміщені в машинному 
відділенні. Ліфтові шахти виконуються монолітні. 
 
2.7 Технічні та розрахункові дані 
 
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі 
Будівництво ведеться в м. Київ, що відноситься до І-ї температурної 
зони, згідно з [1]. 
Проектом передбачено наступне конструктивне рішення зовнішньої 
стіни будинку – цегляна стіна з утеплювачем з середини конструкції стіни .  
Конструктивне рішення такої стіни передбачає: влаштування 
зовнішньої стіни із силікатної цегли товщиною 120 мм, влаштування шару 
утеплювача (плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому (вміст 
зв’язуючого за масою від4 до 5%)) завтовшки 110мм, влаштування 
внутрішньої стіни із силікатної цегли товщиною 250 мм, із внутрішнього 
боку передбачене шпаклювання вапняно-піщаним розчином завтовшки 20 
мм.  
 
Рисунок 2.1 – Фрагмент зовнішньої стіни будинку 
Мінімально допустиме значення, Rq.min, опору теплопередачі 
огороджувальних конструкцій житлового будинку приймаємо згідно з  [21]. 
2 0
Вданому випадку ця величина становить Rq= 2,8 м *C /Вт. 
В свою чергу термічний опіроднорідних огороджувальних 
конструкцій, або окремого шару багатошарових огороджень визначається за 
формулою : 

R                                                (1.1) 

де   δ - товщина шару, м, 
2
 λ - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/( м ·К).  
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої 
огороджувальної конструкції розраховується за формулою: 
1 n  1
R   i  ;                                       (1.2) 
B i1 i  ç
де: αВ  і  α з  - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої 
2
поверхонь      огороджувальної конструкції Вт/( м ·К); 
2 2
Відповідно α В  = 8,7 Вт/(м  ·К).   α з=  23 Вт/(м  ·К). 
Записуємо формулу (1.2) -  відповідно до конструктивного рішення 
огороджувальної конструкції і одержуємо : 
   ут  . 
Rк  R шт з.к л кл вн шт
зовн       Rвн                    (1.3) 
шт з.кл ут кл.вн шт
     Підставивши відповідні значення одержимо: 
0,015 0,12 0,11 0,25 0,015
Rк  0,133     0,05  3,134м2 С / Вт  
0,32 0,69 0,046 0,65 0,69
п 
R0 ≤ Rк 
Таким чином розраховане значення опору теплопередачі прийнятої 
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція 
стіни цілком задовольняє вимоги теплоізоляції. 
 
2.7.2 Специфікації 
  
Таблиця 2.7.1 – Специфікація збірних залізобетонних елементів 
 
Маса 
При-
Поз. Позначення Найменування од. 
мітка 
кг 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 99 -  
1 (1ПК72.18) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 55 -  
2 (1ПК66.15) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 11 -  
3 (1ПК54.18) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 22 -  
4 (1ПК54.10) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 44 -  
5 (1ПК60.15) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 22 -  
6 (1ПК60.24) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 11 -  
7 (1ПК60.10) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 11 -  
8 (1ПК72.10) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 44 -  
9 (1ПК72.12) 
ПП- Плита перекриття 
ДСТУ Б В.2.6-53:2008 11 -  
10 (1ПК33.24) 
ПБ-1 ДСТУ Б В.2.6-69:2008 Плита балконна (УКБ45.12) 18 -  
Плита балконна  
ПБ-2 ДСТУ Б В.2.6-69:2008 18 -  
(ПБК58.12-5а) 
ЛФ ДСТУ Б В.2.6-111:2010 ШП-1 22 -  
Сходинковий марш 
СМ ДСТУ Б В.2.6-62:2008 46 6808  
(СМ30.11.15-4) 
Сходинкові площадки 
СП ДСТУ Б В.2.6-62:2008 46 8784  
(1СП22.13-4) 
П-1 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П18.72) 24 -  
Кіль-
кість 
П-2 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П15.72) 10 -  
П-3 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П18.54) 2 -  
П-4 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П10.54) 4 -  
П-5 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П30.60) 4 -  
П-6 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П12.72) 4 -  
П-7 ДСТУ Б В.2.6-58:2008 Плита покриття (П24.72) 2 -  
  
 
Таблиця 2.7.2 - Специфікація елементів заповнення прорізів 
Маса 
К- При- 
Поз. Позначення Найменування один
ть мітка 
, кг 
   Блоки дверні внутрішні       
Д-3 ДСТУ Б В.2.6-11:2011 Д.Ст.Вн.Г21-10.Од.Л 54   
18
Д-4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Д.Вн.С21-9.Од.Л   
8 
13
Д-5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Д.Вн.Г21-9.Од.Л   
8 
Д-7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Спл.Вн.С21-7.Од.П 18   
Д-8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.Д.Вн.Г.21-9.Од.П 60   
 
 
 
Таблиця 2.7.3 – Відомість перемичок 
Марка Схема перерізу 
ПР1 
 
ПР2 
 
ПР3 
 
ПР4 
 
ПР5 
 
ПР6 
 
ПР7 
 
ПР8 
 
 
 
2.7.3Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі 
 
Всі опоряджувальні роботи виконані належним чином згідно з [22], та 
із застосуванням новітніх технологій. 
 Внутрішнє оздоблення передбачає: оштукатурювання внутрішніх стін 
та перегородок, заробка швів поверхонь плит перекриття, крім того ретельне  
оштукатурювання плит перекриття, для того щоб всі закладні деталі після 
зварки й фарбування були надійно сховані під шаром штукатурки. Після 
оштукатурювання виконується шпаклівка стін і перегородок по штукатурці 
гіпсовими та мінеральними шпаклівками з наступним фарбуванням стін водо 
емульсійними фарбами у два шари. В житлових приміщеннях передбачається 
проклейка шпалер.  
У санвузлах  кухнях, та інших приміщеннях з високою вологістю 
проводиться облицювання стін керамічною плиткою, також керамічну 
плитку влаштовують на сходових клітках і в офісних приміщеннях. 
Сходи під’їзду та при вході у будинок облаштовані зручними 
перилами з хромованих труб діаметром 50мм. 
Оздоблення фасаду виконується декоративною штукатуркою з 
наступним фарбуванням кремнійорганічними сумішами. Цоколь 
оштукатурюється цементно-піщаним розчином та оздоблюється  природним 
рваним каменем на всю висоту цоколя . 
Після остаточного завершення всіх малярних та опоряджувальних 
робіт на об'єкті приступають до  благоустрою території, що містить у собі: 
остаточне планування прилеглої території, вимощення  тротуарною плиткою,  
влаштування озеленення у вигляді газонів з висівом трав, а також посадку 
необхідної кількості дерев і кущів. 
 
 
2.8 Техніко-економічні показники будівлі 
 
1. Найменування будинку та місце його розташування – 10-ти поверховий 
житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями в м. Київ на 
перехресті просп. Повітряних сил України і вул. Вінницької. 
2. Характер будівництва – нове будівництво. 
3. Будівельний об’єм в тому числі підземної та надземної частини – 
3
45121,7м . 
2
4. Площа забудови – 1161м . 
5. Кількість квартир та їх склад: загальна кількість квартир по будівлі – 54; 
до складу квартири входять такі приміщення: 
 ванна кімната; 
 житлова кімната; 
 коридор; 
 кухня; 
 санвузол; 
 хол 
 лоджія 
2
6. Житлова площа квартир по будинку вцілому – 7420 м . 
2
7. Загальна площа квартир по будинку вцілому – 8620 м . 
2
8. Площа допоміжних приміщень –1275,76м . 
2
9. Корисна площа – 4310м . 
2
10. Площа офісних приміщень –1200м  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.1 Розрахунок і конструювання багатопустотної попередньо 
напруженої плити перекриття 
 
3.1.1. Вихідні дані 
Матеріали для плити: 
 Бетон: важкий класу міцності на стиск С25. fck=18,5 МПа, fctk =1,45 
МПа; fcd=14,5 МПа, fctd =1,30 МПа; коефіцієнт умов роботи бетону γb2=0,9. 
3
Початковий модуль пружності Eс= 30∙10 МПа прийнятийзгідно [23,24]. До 
тріщиностійкості плити ставляться вимоги 3-ї категорії. Технологія 
виготовлення плити – агресивно-міцна. Натяг арматури попередньо 
напруженої виконується електричним способом. 
Арматура: 
- Повздовжня напружена класу Вp-1200, fyk =395 МПа, fpк=1260МПа;  
4
fp0,1к=1145МПа, Es=20∙10 МПа згідно [25]. 
- Поздовжня ненапружена класу А400c. fyk =390 МПа, fyd=365МПа, 
4
Es=20∙10 МПа, згідно [25]. 
- 4
Арматура класу А240с fyd =225МПа, fywd=175МПа, Es=21∙10 МПа 
згідно [25]. 
2
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на 1 м збірної з/б багатопустотної плити 
Характеристи-
Розрахункове 
чне 
Навантаження γf навантаження 
навантаження 2
2 кН/м  
кН/м
Постійненавантаження 
Керамічна плитка δ = 25 мм 0.5 1.2 0.6 
Стяжка із цементно-піщаного розчину 
0.36 1.3 0,468 
δ = 20 мм 
Утеплювач (полістиролбетон) δ =220 
мм 
3 0.615 1.2 0.738 
(ρ = 300кг/м ): 0.3·0.22·9.81·0.95 
 
Легкий бетон δ =60 мм 
3 0.67 1.3 0.871 
(ρ = 1200кг/м ): 0.12·0.6·9.81·0.95 
 
З/б багатопустотна плита перекриття із 
замонолічуванням швів δ =220 мм 3 1.1 3.3 
 
Вага перегородок 1 1.1 1.1 
Разом (g): 6.145  7.07 
Тимчасове навантаження 
Короткочасної дії 1 1.2 1.2 
Довготривалої дії 1 1,2 1.2 
Разом(v): 2  2.4 
Разом(g+v): 8.145  9.47 
 
 
Навантаження на 1 п. м. плити при номінальній її ширині плити 1,2 м 
з урахуванням коефіцієнту надійності за призначенням будівлі (IIклас 
відповідальності) n=0,95:   
- Розрахункове постійне g  7,07 1,2 0,95  8,06 кН / м;  
- Розрахункове повне (g  v)  9,47 1,2 0,95 10,8 кН / м;  
- Нормативне постійне gn  6,145 1,2 0,95  7,01 кН / м;  
- Нормативне повне (gn  vn)  8,145 1,2 0,95  9,28 кН / м;  
- Нормативне постійне і довготривале  
(gn  vlon,n)  (6,1451) 1,2 0,95  8,14 кН / м;  
 
3.1.2 Розрахунок плити по граничним умовам першої групи 
 
3.1.2.1 Визначення внутрішніх зусиль 
 
2
Розрахунковий проліт плити: : l0  71802 70 ( 120) 2  6680 мм.
3  
 Поперечний переріз плити замінюється еквівалентним 
двотавровим перерізом. За схемою визначаємо наступні характеристики 
плити: 
ширина порожнини, яка приведена до рівновеликого квадрату - 
h1=0,9×(діаметр пустоти)=0,9×16=14,4см; 
h  220мм, b f 1190 30 1160мм, d  h a  220 25195мм,  
' h  h 220144
hf  hf 
1   38мм, b  b'
f 6 h1 11606 144  296мм.  
2 2
 
Рисунок 3.1  - Еквівалентний поперечний переріз багатопустотної 
плити                      перекриття 
 
 
 
 
 
 
Плита розраховується як одно пролітна шарнірно-оперта балка, 
завантажена рівномірно-розподіленим навантаженням. 
Зусилля від розрахункового повного навантаження: 
-згинаючий момент в середині прогону 
(g  v)  l2
0 10,8 6,682
M    60,24кН  м
8 8  
(g  v)  l0 10,8 6,68
-поперечна сила на опорах Q    36,07кН  м  ; 
2 2
Зусилля від нормативного навантаження: 
(g  v )  l2 9,28 6,682
-повного M  n n 0
n   51,76кН  м ; 
8 8
(g  v )  l 2
8,14  6,682
-постійного і довготривалого M  n lon,n 0
n   45,4кН  м . 
8 8
 
Попереднє визначення площі робочої арматури та призначення 
конструктивної арматури і основних розмірів плити покриття 
 
 
      ;                                       (3.1) 
           
 
      
            ;                    
  
 
 
    
              . 
   
 
         
             
                  
 
Виходячи з умов тріщиностійкості та деформативності, отриману 
площу арматури збільшують на30%. 
2
Ар= 0,459 + 0,3·0,459 = 0,596см . 
2
Приймаємо 4 Ø 6 Вр-1200  – Ар = 1,13см . 
Верхня арматура, що розташовується в звісах верхньої полиці, 
приймається в кількості 20% від нижньої арматури: 
2
A′р= 0,2Ар= 0,2·1,13 = 0,226см . 
2
Приймаємо 4 Ø 5 Вр-1200, A′р = 0,785см . 
 
 
3.1.2.2Геометричні характеристики приведеного перерізу 
 
Круглі пустоти замінюємо на еквівалентні квадратним зі сторонами
c  0,9 d  0,9 15 14,4 см . Розміри розрахункового двотаврового перерізу: 
товщина полиці h'
f  hf  2214,30,5  3,8 см ; 
ширина ребраb 11614,4 6  296 см ; 
ширина полицьb' 116см. b f 119 см . 
f
 
Рисунок 3.2 – приведений розрахунковий переріз плити перекриття 
 
E 20 104
При   s   6.15 площа приведеного розрахункового перерізу 
Eb 30 103
складає: 
Ared  A  A ' '
s  bf hf bf hf b c   As
A  
red  (116 3.8)  (119 3.8)  (296 0.9)  (6.15 8.04) 1208.84см2
Статичний момент приведеного перерізу відносно нижн ьої грані: 
S ' '
red  bf hf  (h0.5 h'
f ) bf hf 0.5 hf b c 0.5 h  As a
Sred 116 3.8  (22  0.5 3.8) 119 3.8 0.5 3.8  29.6 14.4 0.5  2 2  6.15 8.04 3 
 
14556.238см3
Відстань від нижньої грані до центру ваги приведеного перерізу: 
Sred 14556.238
y0   12.04см.  
Ared 1208.84
Момент інерції перерізу відносного його центру жорсткості: 
b '  (h ' )3 3 b  h3
f f b  c f f
Ired  I   S   b '
f  h
'
f  (h  y0  0.5  h '
f )   b  c  (0.5  h  y0 )  
12 12 12
11.6 3.83
 b f  h f  (y0  0.5  h )2
f   As  (y 2
0  )  11.6 3.8  (22 12.04  0.5 3.8) 
12
119 14.43 119 3.83
 119 14.4  (0.5  22 12.04)  116 3.8  (12.04  0.5 3.8)2 
12 12
 6.15 8.04  (12.04  6.15)2  80110.3см4
 
Момент опору приведеного перерізу по нижній зоні дорівнює: 
I 80110.3
W red 3
red    6653.68см .  
y0 12.04
теж саме, по верхній зоні:  
W ' Ired 80110.3 3
red    8043.2см .  
h  y0 22 12.04
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до ядрової точки, 
найменш віддаленої від розтягнутої зони, складе: 
W 8043.2
r red 3
inf   1  5.5см .  
Ared 1208.84
Пружно-пластичний  момент опору в розтягнутій зоні:Wpl   Wred . 
b '
f b 119
Для симетричних перерізів при f
   4.02  2   ' 1,5. 
b b 29,6
ТодіWpl 1.5 6653.68  9980.52см3 ;W '
pl 1.5 8043.2 12064.8см3 . 
 
3.1.4    Визначення втрат попереднього напруження 
 
 
Втрати попереднього напруження в арматурі можуть бути 
миттєвими та залежнимивід часу. Миттєві втрати враховують їхній 
короткочасний прояв, а залежні від часу – тривалий. 
До миттєвих втрат відносяться: 
• Втрати від релаксації арматури – σ1;  
• Втрати від температурного перепаду – σ2;  
• Втрати від обтиснення анкерів та шайб – σ3;  
• Втрати від тертя арматури об стінки каналів та на згинаючих 
пристроях σ4;  
• Втрати від деформацій опалубочних форм – σ5;  
• Втрати від миттєвої деформації бетону – σ6.  
Прояв цих втрат суттєво залежить від способу натягу 
попередньонапруженої арматури. Таких основних способів може бути два: 
1) натяг на упори; 2) натяг на бетон. 
 
Для проволоченої арматури Вр-1200 спосіб натягу арматури 
прийнятий механічний «на упори». Сила попереднього напруження не 
повинна перевищувати величини: 
 
Pmax=Apσp.max, (3.2) 
 
де: σp.max – максимальні напруження, менші з двох – 0,8 fpk або  
0,9 fp.0,1k;  
 
0,8 fpk = 0,8 · 1260 = 1008 МПа; 
0,9 fp.0,1k  = 0,9 · 1145 = 1030,5 МПа. 
 
Приймаємо для розрахунків втрат попереднього напруження 
σp.max= 1030,5МПа. 
 
 
 
 
 
 
 
3.3.4.1   Миттєві втрати 
 
а) втрати від релаксації напружень в арматурі при механічному 
способі натягу: 
 
                                                                  (3.3) 
       
 
      
    (          )                   
    
б) втрати від температурного перепаду: 
 
σ2= 0,5Epαc(Tmax– T0),                                           (3.4) 
 
де: αc – коефіцієнт лінійного температурного розширення бетону, 
-5 -1 о
αc= 1·10 С .Tmax– T0= 65 С.  
  
4 -5
σ2= 0,5·20·10 ·1·10 ·65 = 65МПа. 
 
в) втрати в анкерах після натягування і внаслідок деформації самих анкерів 
 
  
                                                                                         (3.5) 
 
 
де:  l – обтиснення анкерів або зміщення канатів взатискачах 
анкерів; l = 2мм; 
l – відстань між зовнішніми гранями упорів; l = 
7680мм(на500ммбільшевідпрольотуплити);             
 
                      
    
г) втрати внаслідок тертя в арматурі, напружуваній на бетон, 
можуть визначатися за формулою: 
 
-μ(θ+kx)
σ4=σp.max(1 – е ),                                                                         (3.6) 
 
де: θ – сума кутових переміщень на відстані x; 
 
μ – коефіцієнт тертя між арматурою та каналом; μ = 0,24 ÷ 0,12; 
 k –випадкове кутове переміщення для арматури; k = 0,005 ÷ 
0,01; 
 
x –відстань від точки, де напруження σp.max до кінцевої точки натягу. 
При натягуванні арматури на упори σ4 = 0. 
д) втрати попереднього напруження від деформацій сталевих форм: 
 
      
                                                                                      (3.7) 
   
 
де: n – число канатів (групп канатів), що натягуються 
неодночасно; 
l–зближення упорів по лінії дії зусилля натягу;l= 3÷5мм; 
l–відстань між зовнішніми гранями упорів. 
За відсутністю даних щодо конструкції форми σ5 = 30 МПа. 
 
е) втрати напружень в арматурі внаслідок миттєвої деформації 
бетону: Зусилля обтиску бетону після чотирьох видів втрати: 
 
 
'
Р1= (σp.max–Σσi)(Ар +Ар  )= (1030,5 – 100,98 – 65 – 30)*(1,13+0,785) 
-1 2
=834,52*10 *16,99 =  1417.5/см ;     
σp = σ'p = 83,45кН/см². 
ЕксцентриситетсилиР1 до лінії центра ваги переріз у плити 
визначається за формулою: 
 p Ap y p  p ' Ap y p '
eop   (3.16) 
P1
 
yр= y'р = 718 - 14 = 704 мм = 70,4см; 
eop=83.45⋅113 ⋅70,4 −83.45⋅78.5 ⋅70,4= 14,29см. 
Напруження в бетоні на рівні центрів арматури Арі А'р: 
 
                                  
              
                         
          
                                  
                
                        
           
 
 
Втрати від миттєвої деформації бетону можна визначити за 
формулою: 
 
σ6= 0,5Epσср/Ecm                                                                                (3.8) 
 
На рівні арматури Ар: 
4 3 
σ6=(0.5*19*10 *2.8 )/30*10 = 8.8МПа. 
 
На рівні арматуриА'р: 
4 3 
σ6=(0,5*19*10 *0,21) /30*10 = 0,67МПа. 
Якщо величинаσ'ср отримується від’ємною, тоді втрати відмиттєвої   
деформації бетону на рівні А'р приймаються нульовими, тобто 
σ'6 = 0. Загальні миттєві витрати попереднього напруження 
дорівнюють на рівніАр: 
σмит.= σ1+ σ2+ σ3+ σ5+ σ6= 100.98+65+61.53+30+8.8 = 266.31МПа; 
на рівні А'р: 
σ'мит.= σ'1+ σ'2+ σ'3+ σ'5+ σ'6= 100.98+65+61.53+30+0.67 =258.18 МПа. 
 
3.1.4.2   Втрати, залежні від часу 
 
Втрати від усадки та повзучості визначають: 
 
  
                    
     
    
                                          (3.9) 
           [           ]       
 
Деформація усадки εcsможе бути прийнятаεcs = 0,00043. 
Деформація повзучості ϕ (t,t0 ) = ϕ(∞,t0 ) = 2; вологість 40-75 %. 
 
σpr= σp.max–σмит.– σP1;zs≈1030,5 – 266.31 – 100,8 =663.39 мм= 66.34cм. 
 
           
                            
               
 
  σP1= 100,8МПа;   ∆σpr= 172,54МПа. 
Для верхньої арматури А'рσpr = 0, тому що напруження в ній 
виникають стискаючі. 
На рівні арматури Ар: 
 
              
                                
                
 
На рівні арматури А'р: 
 
               
                  
            
              
   
Втрати на рівні арматури: 
      
                                 
         
                     
               [       ]
                 
           
 
На рівні арматури А'р: 
      
                                
        
                      
               [       ]
                 
           
 
Сумарні втрати – миттєві та довготривалі: σi= σмит. +σp,c+s+r;   
На рівні арматуриАр:  σi = 266.31+122.68 = 388.99 МПа;      
На рівні арматуриА'р:  σ'i = 258.18+147.25 = 405.43 МПа. 
 
Напруження в арматурах Ар та А'р після усіх втрат: 
 
σP= 1030.5- 388.99= 641.51МПа; 
σ'P= 1030.5 - 405.43= 625.07МПа. 
 
Напруження в конструктивній ненапруженій арматурі: 
σs= 191.57МПа;σ's= 163.12МПа. 
Кінцеве значення зусилля обтиснення бетону: 
-1 -1
Р2 = σPАр + σ'PА'р – σsАs – σ'sА's = 641.51*11.3*10  + 625.07*7.85*10 –
-1 -1
191.57*3,85*10 –163.12*8,04 *10 =  1010.8кН 
 
ЕксцентриситетсилиР2 до лінії центра ваги перерізу плити 
визначається за формулою: 
 p Ap y p  's A's y's  p ' Ap y p ' s As ys
eop   (3.19) 
P2
 
eop=641.51*11.3*70,4+163.12*7.85*70,4-625.07*3,85*70,4-
191.57*8,04*70,4= 31.92см. 
1010.8 
 
Напруження в бетоні на рівні центрів арматури Арі А'р: 
 
                                  
              
                         
           
 
                                   
                
                         
            
 
3.1.5 Перевірка несучої здатності плити перекриття  по 
нормальному перерізу 
 
Максимальне напруження, яке може витримати стиснута арматура 
А'р: 
 
4
σpu= εcu3Ep= 0,0031·19·10 = 589МПа.  εcu3= 0,0031для бетону С25. 
 
Напруження в цій арматурі з урахуванням попереднього 
напруження: 
σpс=σpu–γspσ'p= 589– 1,05·625,07 = – 67,32МПа. 
 
Враховуючи роботу в перерізі плити тільки 
попередньонапружену арматуру і нехтуючи роботою арматури Аs 
таА's, можно визначити відносну висоту стиснутої зони: 
f ydAp−σpcA′p 915·1,13–67,32·0,785    
ξ = fcdbd = 14,5·29,6·19,5  = 0.117.   
     
Несуча здатність згинаного елементу може бути визначена за   
формулою:  (3.10)  
2
   Mu=αmfcdbd +σpcA'p(d–a'p);   
     
αm= 0,8ξ(1 - 0,4ξ) = 0.8·0.117· (1 – 0,4·0,117) = 0,12; 
 
2
Mu= 0,12·14,5·29,6·19,5 – 6,73·0,785· (195– 8) = 118596,46 
Н·см= =118,59кН·м>60,24кН·м. 
 
Таким чином, міцність нормального перерізу за згинаючим 
моментом забезпечена. 
Поздовжня арматура установлюється по конструктивних вимогам. 
2
Приймаємо поздовжню арматуру  2 Ø 16 А400C (Asp = 4.02 мм ).    
Приймаємо поперечну арматуру  Ø12 А240С з кроком100мм. 
 
3.1.6   Розрахунок міцності плити перекриття по похилим перерізам 
 
Розрахунок міцності поперечного перерізу. Міцність бетону на 
зріз 
 
1/3
VRd,c= [CRd,c·K(100ρlfck) + –k1σcp]bwd. (3.11) 
  
     C Rd,c= 0,18/γс= 0,18/1,3 = 0,1385;     
 
200 200
к 1 1 1,98  2 ; 
d 195    
 
ρ1=Asl/ bwd= 113 / 296*195= 0,0019;fck= 18,5МПа;   
E
3
V d 36,07⋅10    
σср=   =  = 0,195; bw = 296 мм; d =195 мм.   
 Ac 184870    
 
1/3
VRd,c= [0,1385·1,98(100·0.0019·18,5) + 0,15·0,195]296*195 =   
    =28431,58Н = 28,43кН.   
 
    VRd,c= (Vmin+ K1σcp)bwd. (3.12)  
 
3/2 1/2 3/2 1/2
Vmin= 0,035·K fck = 0,035·1,98 ·18,5 = 0,419. 
 
VRd,c= (0,419 + 0,15·0,195)·296·195 = 25872,99Н = 
25,87кН. 
 
Приймаємо більше значення, тобто VRd,c = 28,43кН<36,07кН.  
Потрібна поперечна арматура.  Конструктивно приймаємо Ø 
8А240С 
Sw = 200 мму відповідності до конструкції плити. 
 
 
Несуча здатність поперечної арматури: 
VRd,s= 0,9Aswfywddctgθ/Sw. (3.13) 
  
Зовнішня сила VEd = 36,07 кН;fywd = 285 МПа. 
При відношенніVEd/bwd = 36070/296*195 = 0,62 
о
сtgθ = 2,5; tgθ = 0,4; θ = 45 . 
 
VRd,s= 0,9·1,57·28,5·125·2,5/25 = 142,4кН. 
 
VRdmax= 0,54bwdfcd/ (ctgθ+tgθ) = 0,54·296·195·14,5 / (2,5 + 0,4) = 
= 103547 Н = 123,54кН. 
Приймаємо менше значенняVRd,s = 103,54кН. 
 
Несуча здатність по похилим перерізам з урахуванням роботи бетону 
та поперечної арматури: 
 
Vu=VRd,c+VRd,s= 103,54+142,4 = 245,9>36,07кН. 
 
Тобто умова міцності похилих перерізів задовольняється, тобто 
поперечна арматура установлюється тільки по конструктивних 
вимогах.    Приймаємо поперечну арматуру  Ø 8А 240С з 
кроком100мм. 
 
 
3.1.7Розрахунок плити перекриття за ІІ групою граничних 
станів 
 
                      Розрахунок плити перекриття на тріщиностійкість  
 
В поняття тріщиностійкості входить визначення зусилля 
тріщиноутворення, тобто при якому зусиллі виникає тріщина, а також 
ширина розкриття тріщини, якщо вона утворилась.  
Спершу для заданої попередньонапруженої плити перекриття 
визначимо момент тріщиноутворення.  
Формула для його визначення має вигляд:  
 
Mcrc=fctmWpl+Mrp, (3. 14) 
  
н
де: Wpl = 1,5W с (для таврових та двотаврових перерізів); 
2 н 3 3 2
fctm= 2,8МПа= 0,28кН/см ;W с= 6,65·10 см ; Ас= 1848,7см ; 
 
Mrp=P2(e0p+r');                                                                                     (3.15) 
 
r' –відстань до верхньої ядрової точки; 
н
r' =W с/ Ас; Р2= 1010,8кН;e0p= 31,92см. 
3
r' = 6,65·10 /1848,7 = 3,59см. 
Mrp= 1010,8· (31,92+ 3,59) = 35893,5кН·см= 35,89кН·м. 
 
Момент тріщиноутворення: 
 
3
Mcrc= 0,28·1,5·6,65·10 + 35893,5= 38686,5кН·см = 386,86кН·м. 
 
Зовнішній розрахунковий момент М = 60,24кН·м. 
 
При розрахунку прогині вплити вважаємо, що тріщини відсутні.  
При врахуванні характеристичного моменту 
 (М = 60,24кН·м<Mcrc = 386,86кН·м) тріщини не утворюються. 
 
 
3.1.8Розрахунокплити перекриття за деформаціями 
 
При розрахунку прогинів плити покриття вважаємо, що тріщини 
відсутні. Згинаючий момент від постійного навантаження 
характеристичного значення: 
              
                   
  
Згинаючий момент від нетривалої дії тимчасового навантаження: 
              
                 
  
Кривизна від тривалої дії постійного навантаження: 
                 
                 
                    
Кривизна від нетривалої дії тимчасового навантаження: 
           
                
                     
Кривизна вигину від попереднього напруження: 
                           
                
                     
Прогин від загального експлуатаційного навантаження: 
 
   
   (           
  )                                                   
 
  
    (                                        )      
   
          
Якщоl/h< 10, необхідно враховувати додатковий вплив на 
прогин поперечної сили V. В данному випадку 7,18/22 = 3,26< 10. 
Повний прогин 
2
ftot=fm[1+k(h/l) ]k= 0,5/km.серед       
km.серед= (km1Ml+km2Mкр+km3 Р2е0р) / (Ml+Mкр+ Р2е0р);                                
km.серед= (5/48*60,24+ 0,1*6.69+ 
1/8*      *     )/(60,24++6.69+      *     )   = 0.124  ; 
k k=  0,5/0,011 = 4,58. 
  
2
ftot=0.129*[1+4,58·(0.22/7.18) ] 4.58 = 0.1405см. 
Відносний дозволений нормами прогин складає: 
  
                
      
Розрахунковий прогинftot = 0.1405 см < 1.113, тобто він набагато менший   
допустимого прогину. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.1.9   Розрахунок плити перекриття в стадії 
транспортування та монтажу 
 
В стадії монтажу плити розраховується як балка на двох опорах. 
Розрахунку підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок 
ведемо від власної ваги плити. 
 
Рисунок 3.3– Розрахункова схема плити в стадії транспортування та 
монтажних навантажень 
 
Момент в небезпечному перерізі розраховуємо за формулою: 
 
 
   
  (3.20) 
 
 
 
  
                 
 
 
         
             
 
 
 
        
                    
                    
 
        
               
                    
 
 
2 2
As=0.087 см <A2 Ø6=0.57 см . 
Конструктивна арматура Ø12А400с задовольняє розрахунковим вимогам. 
 
 
 
 
 
 
3.1.10   Розрахунок петлі плити 
 
 
Розрахунок ведемо, вважаючи, що одна петля обірвалась, тоді навантаження 
на одну петлю складатиме: 
 
                
             
  
         
               
            
 
 
2
Приймаємо арматуру Ø10А400с As=0.78 см . 
 
 
 
 
 
3.1.11 Монолітні ділянки 
 
3.4.1 Вихідні дані: 
Бетон: важкий класу міцності на стиск С25. fck=18,5 МПа, fctk =1,45 МПа; 
fcd=14,5 МПа, fctd =1,30 МПа; коефіцієнт умов роботи бетону γb2=0,9. 
3
Початковий модуль пружності Eс= 30∙10 МПа прийнятий згідно [23].  
Арматура:  
Поздовжня ненапружена класу А400c. fyk =390 МПа, fyd=365МПа, 
4
Es=20∙10 МПазгідно [24]. 
4
Арматура класу А240с fyd =225МПа, fywd=175МПа, Es=21∙10 МПа згідно 
[24]. 
Згідно розрахунку ділянки за програмою “Ліра” який наведений в 
(Додатку A), плиту армуємо стержнями 12 A400с, 16 A400с з кроком 
200мм в обох напрямках, розташовуємо робочу арматуру в верхній та нижній 
зонах. Захисний шар бетону приймаємо а=25мм для верхньої та нижньої 
арматури.  
 Конструктивна арматура 8 A240с розташована з кроком 200мм. Через 
кожні 200мм (в обох напрямках) верхню та нижню арматуру в’яжемо 
хомутами  8 A240с. 
 
4.1   Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику 
Для проектування фундаментів будинків та споруд необхідно 
проводити інженерно-геологічні вишукування. На рисунку 4.1 
зображена  схема розміщення скважин на ділянці будівництва. 
Геологічні розріз зображений на рисунку 4.2. Вихідні дані по кожному 
шару ґрунту зведено в таблиці 4.3. 
СВ.1 СВ.2
СВ.3
 
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин 
 
 
 
Рисунок 4.2 –Схема розміщення скважин 
 
4.1.1   Вихідні дані 
             Необхідно запроектувати пальовий фундамент під несучу стіну 
житлової будівлі із забивних паль. 
Матеріали: бетон класу С-20 (fck=15МПа, fctk =1,3МПа; fcd=11,5 МПа, 
5
fctd =1,30 МПа) [24]; робоча арматура класу А-300 (fyd = 280 МПа; Еs = 2,1·10  
МПа); конструктивна арматура класу А-240 (fyd = 225 МПа; fyk = 175 МПа; Еs 
5
= 2.1·10  МПа)   [25]. 
4.2Розрахунок пальового фундаменту 
 
4.2.1. Вихідні дані 
 
2
Таблиця 4.2 – Збір навантажень на 1 м фундаменту відпокриття 
Навантаження Навантаження 
для для розрахунку 
Навантаження розрахунку по γf по несучій 
деформаціям спроможності 
2 2
кН/м кН/м  
Міжповерхове перекриття (Д2) і    
перекриття 1-го поверху (Д1): 0.5 1.2 0.6 
- керамічна плитка δ = 25 мм;    
- стяжка із цементно-піщаного 0.36 1.3 0.468 
розчину δ = 20 мм;    
- утеплювач (полістиролбетон)  0.615 1.2 0.738 
3
δ = 220 мм (ρ = 300кг/м )    
   
0.3·0.22·9.81·0.95; 0.67 1.3 0.871 
- легкий бетон δ =60 мм    
3
(ρ = 1200кг/м ): 0.12·0.6·9.81·0.95 3 1.1 3.3 
- з/б багатопустотна плита 
перекриття δ =220 мм. 
 
Разом (Д1): 5.145  5.977 
Разом (Д2): 5.145  5.977 
Перекриття техповерху (Д3): 
- стяжка із цементно-піщаного 
розчину δ = 20 мм; 
0.36 1.3 0.468 
- з/б багатопустотна плита    
перекриття δ =220 мм. 3 1.1 3.3 
 
 
Разом (Д3): 3.36  3.768 
Покриття:    
- єврорубероїд“Бікроеласт” на 0.12 1.2 0.144 
бітумно-полімерній мастиці    
              0.02·6;    
- стяжка із цементно-піщаного 0.7 1.3 0.93 
розчину δ = 40 мм;    
- утеплювач “DACROCK”    
3
δ =210 мм,(ρ = 175кг/м ):  0.34 1.2 0.41 
0.175·0.21·9.81·0.95    
- з/б ребриста плита покриття. 1.5 1.1 1.65 
Разом (Д4): 2.66  3.134 
 
 
2
Таблиця 4.3 - Збір навантажень на 1 м фундаменту від внутрішніх і 
зовнішніх стін 
 Навантажен Навантаженн
 ня для я для 
Стіна розрахунку розрахунку 
Навантаження  γ
по f по несучій 
деформація спроможност
2 
м кН/м і 
2
кН/м  
Кладка вище відмітки +32.22 
   
(Кл1) 42.44 1.1 46.69 
0.51·4.38·19 
Кладка між вікнами (Кл2): 15.31 1.1 16.84 
0.51·1.58·19 
Кладка стіни під нижнім вікном 
7.7 1.1 8.53 
(Кл3): 0.51·0.8·19 
Кладка стін підвалу із бетонних 
40.32 1.1 44.35 
блоків (Кл4): 0.4·4.2·24 
Кладка від відмітки +35.800 до 
258.47 1.1 284.3 
відмітки 0.000 (Кл5): 0.38·35.8·19 
Кладка стін підвалу із бетонних 
блоків (Кл6): 0.4·4.2·24 40.32 1.1 44.35 
 
Навантаження на 1 м фундаменту внутрішньої стіни: 
- навантаження для розрахунку по деформаціям (другий граничний стан): 
          
  
   [                       ]          
  
     
де  СН - нормативне снігове навантаження, для 5-го снігового району  
2
      СН=1.6 кН/м ,  
2
      МП – вага міжквартирних перегородок, МП=1 кН/м , 
КН2 – корисне навантаження на міжповерхове перекриття, КН=0.3 
2
кН/м . 
 
          
    [                                  ]        
 
                        ; 
- навантаження для розрахунку по несучій спроможності (перший 
граничний стан): 
  
  [                                 ]      
          
        
   
 де КН1 – корисне навантаження на покрівлю, КН1=0.84     ; 
     – коефіцієнт зниження корисного навантаження, 
   
                
√     
  
  [                                                 ]  
           
                             . 
 
Навантаження на 1 м фундаменту зовнішньої стіни: 
- навантаження для розрахунку по деформаціям (другий граничний стан): 
  
Внутрі- Зовнішня 
шня 
         
   
   [                       ]         
  
               
        
   
   [                                  ]      
 
                                     
- навантаження для розрахунку по несучій спроможності (перший 
граничний стан): 
   
  [                                 ]     
         
                    
 
   
  [                                                 ]
          
                              
 
             
 
Рисунок 4.2 – Фрагмент схеми перекриття 
+36.600
+35.800
Д4
Кл1
Д3
+32.220
+30.500
Д2
Кл2
+28.920
+27.200
Кл2 Д2
+25.620
+23.900
Кл Д2
2
+22.320
+20.600
Кл Д2
2
+19.020
+17.300
Кл2 Д2
+15.720
+14.000
Кл2 Д2
+12.420
+10.700
Кл2 Д2
+9.120
+7.400
Кл2 Д2
+5.820
+4.100
Кл2 Д2
+2.520
+0.800
Кл3 Д1
Кл4
-2.150
-4.200
-4.800
A
 
Рисунок 4.2.1 – Визначення навантажень на стрічковий фундамент 
 
4.2.2 Визначення глибини закладання підошви ростверку 
 
За конструктивних міркувань глибину закладання підошви фундаменту 
d  визначаємо за формулою: 
 
d  hбл  hпод hm                                           (4.1) 
 
де h - відмітка верхнього обрізу фундаменту над рівнем планування, 
m
приймається у межах   0,3 . . .0,8 м у залежності від умов планування 
будівельного майданчику. Приймаємо h = 0,3 м; 
m
h висота необхідної кількості стінових блоків згідно [6]; 
бл
h - висота подушки стрічкових фундаментів. 
под
З конструктивних вимог глибина закладання підошви фундаментупри 
висоті підвалу 4.2 м: 
 
d  40.60.60.3 2.7м  
 
 
Остаточно приймаємо глибину закладання підошви фундаменту   d =3 м. 
 
 Рисунок 4.3 –Розрахункова схема фундаменту з підвалом 
 
4.2.3 Визначення несучої здатності палі 
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи ґрунтові умови будівельного 
майданчику та фізико-механічні властивості ґрунтів, робимо висновок, що 
суглинок, не просадочний, твердий має великий опір тому заглиблюємо палю 
в четвертий шар ґрунту на 1.8 м. Звідси виходить, що мінімальна довжина 
палі повинна бути: 
lпл 1,053,151,731,8 0,3 5м.  
Приймаємо lпалі = 5 м. 
Остаточно довжину забивних паль, їх марку, вага 1 погонного метра 
встановлюємо з урахуванням існуючих специфікацій. 
Приймаємо залізобетонну палю згідно [27]: 
- марка ППН 5 - 30; 
- перерізом 0,3 × 0,3 м; 
- довжина палі lпалі = 6 м; 
- довжина вістря палі l = 250 мм. 
 
 Рисунок 4.4 - Розрахункова схема палі 
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:        
F   ( RAU f h )(4.2) 
d C CR Cf i i
де, γc, γCR, γcf = 1, згідно [27], при заглибленні паль дизель-молотом; 
2
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.3·0.3 = 0,09 м ; 
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 5·0.3 = 1.5 м. 
      Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 7,7 м. 
Розрахунковий опір грунту під нижнім  кінцем палі для суглинка твердого 
становить згідно [27] :   
h, м                                         R,кПа 
 7,0                                           4300 
7,7                                               Rx 
 10,0                  5000 
 
5000 4300
RX  4300 (7.7  7)  4263кПа.  
10 7
Визначаємо розрахунковий опір на боковій поверхні палі. Для 
цього товщина шару не повинна перевищувати 2м. 
Розбиваємо товщину на шари і визначаємо середню глибину 
розташування кожного шару: h1=1.2 м; h2=1.7 м; h3=1.8 м. 
Середня глибина розташування шарів складає: 
 
1.2
H I  3  3.6м;
2
1.7
 H2  31.2   5.05м;
2  
1.8
H2  3 1,2 1.7   6.8м.
2
 Значення f  для кожного глинистого шару визначаємо подвійною 
i
інтерполяцією: спочатку за показником текучості IL , а потім по глибині 
розташування шару H . Для піщаних ґрунтів інтерполюємо тільки по H . 
Для першого шару: суглинок просадочний, твердий: IL=0,86; h1= 1.2 м; 
H=3,6 м. 
 
 
 
 
 
При глибині розташування шару 3 м: 
I L  0.8 f  7кПа
I L  0.86 f X1
I L  0.9 f  6кПа  
7  6
f X  6 (0.9 0.86)  6.4кПа.
1 0.9 0.8
 При глибині розташування шару 4 м: 
 
I L  0.8 f  8кПа
I L  0.86 f X1
I L  0.9 f  7кПа  
8 7
f X  7  (0.9 0.86)  7.4кПа.
2 0.9 0.8
Тепер інтерполюємо по глибині: 
 
Н  3м  f X  6.4кПа
1
Н  3,6м  f1
H  4м  f X  7.4кПа
2  
7.4 6.4
f1  6.4 (3.63)  7кПа.
43
Для другого шару: щільний піщаний грунт середньої крупності h2 = 1.7 м; 
H2 =5,05 м. 
H1  5 f1  56кПа
H  5.05 f
H 2  6 f2  58кПа  
5856
f  56 (5.055)  56.1кПа.
65
 Для третього шару: суглинок не просадочний, твердий: IL =0,25; h3 = 
1.8 м; 
H3 =6,8 м. 
 При глибині розташування шару 6 м: 
 
I L  0.2 f  58кПа
I L  0.25 f X1
I L  0.3 f  42кПа  
58 42
f X  42 (0.3 0.25)  50кПа.
1 0.3 0.2
 При глибині розташування шару 8 м: 
 
IL  0.2 f  62кПа
IL  0.25 fX1
IL  0.3 f  44кПа  
62 44
fX 2  44 (0.3 0.25)  53кПа
0.3 0.2
Тепер інтерполюємо по глибині: 
 
Н  6м  f X  50кПа
1
Н  6.8м  f1
H  8м  f X  53кПа
2  
5350
f1  50 (6.86)  50.12кПа.
8 6
       Визначаємо несучу спроможність палі за формулою (4.2): 
 
Fd 1[142630.091.5(17 1.2156.11.7150.12 1.8)] 674.65кН.  
 
 
4.2.4 Визначення кількості паль у фундаменті і конструювання 
ростверку 
 
 
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом. Маємо такі 
навантаження: 
- під внутрішню стіну:   
             
- під зовнішню стіну:    
             
  
 
 
 
Визначаємо кількість паль у фундаменті на один погонний метр 
ростверку за формулою: 
N 
n  I k
(4.3) 
Fd
де        коефіцієнт надійності, приймається рівним,       згідно [27], 
тому що несуча здатність палі визначається розрахунком. 
 
460.24 1.4
n   0.95шт.  
674.65
 
Розташовуємо палі в 1 ряд. 
Виконуємо конструювання ростверку палевого фундаменту. 
Призначаємо мінімальну відстань між палями 3d. Визначаємо відстань між 
палями: 
               
Приймаємо, що звіси розтверку дорівнюють 0.15м з кожної сторони. 
Тоді маємо ширину розтверка: 
bр  0.3 2 0.15  0.6м.
 
 
 
 
Рисунок 4.5– Схема розташування паль під зовнішню стіну 
 
 Рисунок 4.6 – Розрахункова схема палевого фундаменту з підвалом під 
зовнішню стіну 
 
 
 
4.2.5 Розрахунок деформації основи палевого фундаменту 
 
4.2.5.1 Визначення напруження від власної ваги ґрунту в характерних 
точках 
 
Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках: 
n
 zg  i hi (4.4)  
i1
1. На підошві першого шару: 
 zg1 16.51.0517.32кН / м2
 
2. На рівні підошви ростверку: 
 zg0 16.51.0516.9(31.05)  50.27кН / м2
 
3. На рівні підошви другого шару: 
 zg2 16.51.0516.93.15 70.56кН / м2
 
4. На рівні підошви третього шару: 
 zg3 16.51.0516.93.1519.51.7 103.7кН / м2
 
5. На рівні підошви четвертого шару: 
 zg4 16.51.0516.93.1519.51.719.49.3 284.12кН / м2
 
6. На рівні підошви кінця палі: 
 ' 16.51.0516.93.1519.51.719.41.8138.6кН / м2
zg0  
7. На рівні ґрунтових вод: 
W
zg4 16.51.0516.93.1519.51.719.40.8119.22кН / м2
 
8. На покрівлі четвертого шару (з урахуванням тиску води на покрівлю 
четвертого шару, так як він являється водоупором, IL  0.25 0.5) :  
 зв
zg4 119.2211.24 8.5 214,76кН / м2
. 
 
4.2.5.2 Визначення додаткових напружень на підошві умовного 
фундаменту і елементарних шарів ґрунту  та осідання кожного 
елементарного шару 
 
Визначаємо додатковий тиск на основу від зовнішнього навантаження. 
Величина додаткового напруження визначається за формулою: 
                                                                          
  (4.5) 
Додатковий тиск на підошві фундаменту визначається за формулою: 
                                                                    
 
 (4.6) 
 Середній тиск на підошві фундаменту визначається за формулою: 
∑ 
                       
     
 (4.7) 
 
де             площа умовного фундаменту 
 
                   (4.8) 
 
де             ширина умовного фундаменту, визначається за формулою: 
                  (4.9) 
де    відстані, на яких розміщені вертикальні площини від зовнішніх 
граней паль крайніх рядів, що є контурами  умовного масиву; 
    ширина палі. 
 
                                                                     
   
                                                                          
 
 
 
де     середньозважене значення кута внутрішнього тертя ґрунту, 
визначається за формулою: 
 
                
                                                                   
            
 
 
де                розрахункові значення кутів внутрішнього тертя для 
розрахунку за другим граничним станом для окремих пройдених 
палями шарів ґрунту завтовшки відповідно              . 
                 глибина занурення паль у грунт, рахуючи від 
підошви ростверку. 
                                                           
  
                          
             
           
 
     
                
 
Тоді ширина умовного фундаменту становитиме: 
                      , 
 
                       
Визначаємо сумарне навантаження, що діє на палю за формулою: 
 
∑                 (4.12) 
 
Тоді сумарне навантаження, що діє на палю становитиме: 
 
∑                             . 
 
Середній тиск на підошві фундаменту: 
 
      
                  
    
 
Додатковий тиск на підошві фундаменту: 
 
                            
 
 Розбиваємо здавлювану товщу ґрунту на окремі горизонтальні 
елементарні шари. Товщина одного шару: 
                          . 
 
Визначаємо відносну глибину : 
         
        
     
Обраховуємо осідання кожного елементарного шару за формулою: 
     
  
           
 
 
Всі обрахунки проводимо в табличній формі (табл.4.1). 
Таблиця 4.1 – Визначення додаткового напруження на підошві і покрівлі 
елементарних шарівдля палевого фундаменту 
Додат
Напру Тов
Глибина -кова 
га від -
точки, напру Модуль 
Віднос власн щи Осідання 
щорозгляд га по деформа
на ої на i-го шару, 
ср 
ається на α глиби σ ції 
глибин ваги zp шар   
підошві ні, грунту,    
а, ξ грунт у     см 
фундамент σzp=α· E, кПа  
у, σ  , h, 
у, z, м zg P
кПа 0 , см 
кПа 
0 0 0 1 138,6 277,8 261,
31200 63 0,42 
0,88 27 
1 0,63 0,8 150,8 244,74 
1 211,
31200 63 0,34 
0,64 54 
2 1,26 1,6 163,1 178,34 
2 155,
31200 63 0,25 
0,47 42 
3 1,89 2,4 175,26 132,51 
7 118,
31200 63 0,19 
0,37 2 
4 2,52 3,2 187,5 103,89 
4 94,4
31200 63 0,15 
5 3,15 4 0,30 199,7 85 4 
Номер точки 
6 78,3
31200 63 0,12 
0,25 5 
6 3,78 4,8 211,9 71,67 
8 66,7
31200 63 0,1 
0,22 8 
7 4,41 5,6 224,15 61,9 
3 58,1
31200 63 0,09 
0,19 5 
8 5,04 6,4 236,37 54,4 
6 
0,17 49 31200 63 0,08 
9 5,67 7,2 248,6 43,6 
5 
  
Знаходимо осідання основи за формулою: 
 
  ∑           
   
 Порівнюємо отримане значення осідання з середнім значенням 
гранично допустимого осідання основ для житлового будинку згідно з [27]: 
                  
 
Рисунок 4.7 – Схема розрахунку осадки палевого 
фундаменту 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4.3  Розрахунок палевого фундаменту  
 
4.3.1 Вихідні дані 
 
Необхідно запроектувати палевий фундамент під зовнішню цегляну 
стіну товщиною 510 мм по вісі А із забивних паль перерізом 300х300 мм. 
Навантаження яке діє на стіну     
            
Матеріали для фундаменту: 
 Бетон: важкий класу міцності на стиск С20. fck=15МПа, fctk 
=1,3МПа; fcd=11,5 МПа, fctd =1,30 МПа; коефіцієнт умов роботи бетону γb2=0,9. 
3
Початковий модуль пружності Eс= 30∙10 МПа прийнятийзгідно [23]. До 
тріщиностійкості плити ставляться вимоги 3-ї категорії.. 
Арматура: 
- робоча арматура класу А300c fywd=225МПа, fyd=285МПа, 
4
Es=21∙10 МПазгідно [24]. 
- конструктивна арматура класу А240с fyd =225МПа, fywd=175МПа, 
4
Es=21∙10 МПа згідно [24]. 
 
 4.3.2Армування ростверку 
 
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що 
призма продавлювання проходить поза тілом ростверка. 
Ростверки під стінами цегляних і великоблокових будівель, що 
спираються на залізобетонні палі, розташовані в один ряд, повинні 
розраховуватися на експлуатаційні навантаження і на навантаження, які 
виникають в період будівництва. 
 
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема паль у фундаменті 
Розрахунок ростверку на експлуатаційні навантаження слід вести з 
умови розподілу навантаження у прольоті та над опорою (ростверк над 
палею): 
q 2
М  oL
оп
                                                          12 ,                                                    
(4.13) 
q L2
                                                             М  o ,                                                 
пр
8
(4.14) 
де L - відстань між осями паль по лінії ряду або рядів, м; 
qo - рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверку 
(вага стін, перекриттів, ростверку і корисне навантаження), кН / м; 
460.24х0.92
Моп   31.06кНм  
12
460.24х0.92
Мпр   46.59кНм  
8
Необхідна площа перерізу арматури: 
                                               As = M/0.9·   ·ds.                                           (4.15) 
As = 46.59·(104)/0.9·365·35 = 5.48 см2 . 
Приймаємо на 1 м ширини арматуру:  5ø14 А-300 Аs = 7.69 см2 з кроком 200 
мм. 
          Приймаємо поперечну арматуру ø 10 А-240 Аs = 0,785 см2 з кроком 
200 мм, [24]. 
 
4.3.3 Розрахунок палі по матеріалу 
 
 
As=(N-   ·Aпалі)/    (4.17) 
 
2
As=(657.97-11.5·0.09)/285= 2.3 см  
 
Приймаємо                        згідно з [24]. 
 
 
 
 
4.3.4 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень 
 
 
 При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має 
наступний вигляд: 
 
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема палі під дією транспортних навантажень 
 
Власна вага паліскладає: 
Р= 1,4*9,81=13,73 кН. 
 Максимальний момент від дії транспортних навантажень: 
2
M = q0·l /8                                                          (4.18) 
q0 = P/l = 13,73/5=2,74 кН/м; 
2
М = 2,74·5 /8 = 8,56кН·м.. 
d0 = 300-30 = 270 мм. 
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами . 
5 2
А0 = 8,56·(10 )/11,5·(100)·30·27  = 0,04 → ξ = 0.041 → η = 0.979. 
Необхідна площа повздовжньої арматури: 
5 2
Аs = 8,56·(10 )/285·(100)·0.979·30 = 1,022см . 
 Отже, прийнята арматура 2Ø14 А300C в змозі сприйняти транспортні 
2 2
навантаження (As = 3,08 см >1,022 см ). 
Розрахунок петлі палі: 
Розрахунок ведемо з умови, що одна петля обірвалась. 
Навантаження на одну петлю складає: 
F = 13,73кН. 
2 2
Аs = F/fyd = 13,73 /225 = 0,061м < А10 = 0,785 см . 
2
Приймаємо арматуру Ø 10 А240C Аs = 0,785 см . 
 
 
 
5.1Технологічна карта монтажу конструкцій надземної частини 
будівлі 
 
5.1.1Вступ 
 
Технологічна карта розробляється на процес зведення 
конструкційнадземної частини 10-ти поверхового житлового будинку з 
вбудованими офісними приміщеннями в м. Київ. 
Роботи проводяться у дві зміни. 
Конструктивно-планувальне рішення будівлі: 
-зовнішні стіни із силікатної цегли з утеплювачем в середині стіни.  
- перекриття виконано із багатопустотних плит товщиною 220 мм; 
- розміри будівлі в осях 1-17 – 41,7 м, в осях А-Н – 26,3 м; 
- товщина зовнішніх стін становить 510 мм; 
- товщина внутрішніх стін становить 370 мм; 
- міжкімнатні перегородки виконані із керамічної цегли товщиною 250 
мм,  
120 мм;  
- висота будівлі становить 36.6 м; 
- высота типового этажа 2.8 м. 
Роботи, що розглядаються в карті: 
- кам’яні роботи; 
- монтажні роботи. 
 
5.1.2Технологія і організація виконання робіт 
 
5.1.2.1Кам’яні роботи 
 
Кам'яні роботи проводяться після того, як будуть виконані наступні 
види робіт: 
1. влаштування фундаментів; 
2. влаштований підвал; 
3. зворотна засипка; 
4. пристрій підстилаючого шару під підлогу. 
Технологічний процес цегляної кладки складається з наступних 
операцій: натягування шнура причалки, подача і розкладка розчину, 
укладання цегли на розчині. 
Натягування шнура причалки: 
Шнур причалку натягують для того, щоб отримати прямолінійність 
кладки і ряди однакової товщини. Для визначення товщини горизонтального 
шва беруть ділянку висотою в 1 м підраховують кількість рядів. 
Шнур причалку натягують за допомогою цвяхів забитих в шви кладки. 
Шнур прив'язують подвійною петлею. Щоб шнур не провисав, укладають 
маякові цеглини на відстані 5-10 м ода від одної. За допомогою цвяхів 
натягувати шнур причалку не зручно, витрачається багато робочого часу. 
Тому використовують скобу. Гострий кінець скоби забивають в шов кладки. 
Тупий кінець укладають на маякову цеглу і отримують лінію натягу шнура. 
Склавши кладку одного ряду скобу повертають не витягуючи з шва і 
отримують нову лінію натягу шнура. За допомогою скоби можна скласти 
п'ять рядів кладки. Найбільш передовим способом для натягування шнура 
причалки, є застосування порядовки. Порядовка буває дерев'яна і метала. 
Металеві встановлюють на кутах будинку. Проміжні дерев'яні порядовки 
встановлюють на прямих ділянках через 10-20 м. За допомогою порядовок 
можна виконати кладку висотою в 1 поверх. 
Якість кладки залежить від правильного розтягування розчину. Розчин 
розстеляють за допомогою ковша-лопати Мальцева. Розчин розстеляють 
грядкою товщиною 2,5-3 см, шириною для ложковой версти 7-9 см, а для 
тичкової версти 20-22 см. При кладці під розшивку розчин розстеляють від 
краю стіни на 1 см. При кладці під штукатурку розчин розстилають від краю 
стіни на 2,5-3 см. 
Укладання цегли на розчині. Цеглини на розчині укладають декількома 
способами: вприжим, впрісик і впрісик з підрізуванням розчину, способом в 
напівпрісик. 
Кладка цегли «впрісик» з підрізуванням розчину. Таким способом цеглу 
укладають на розчинах більш жорстких, ніж при кладці «впрісик», при 
кладці під розшивку, тобто в полношевку. Цеглини, укладають верстові. 
Таким же шляхом як при кладці «впрісик» тільки вичавлений розчин з швів 
кладки рідрізається кельмою. Підрізування ведуть після кладки 2-3 ложкових 
цегли або після кладки 4-6 точкових цеглин. Кладка виходить чиста тому 
вона виконується під розшивку. 
 
 5.1.2.2Монтажні роботи 
 
До початку монтажу встановлюють відповідність марок плит 
перекриттів проектним, правильність їх геометричної форми і розмірів, 
наявність монтажних петель, якість бетону та ін. Розміри плит звіряють з 
розміром в натурі і визначають величину обпирання плит перекриттів. Для 
монтажу перекриттів застосовують чотири гілковий строп. При монтажі плит 
найголовніше домогтися горизонтальностіконструкцій, тому до початку 
монтажу перевіряють горизонтальність і вертикальність стін нівеліром або 
правилом і рівнем. 
Плити перекриття монтують по шару свіжовкладеному цементно-
піщаного розчину М200 товщиною 10 мм. Цей шар повинен набрати міцність 
до 50%. Монтаж починають з крайніх плит. Два монтажника знаходяться на 
початку на риштуванні, потім на перекритті. Вони приймають плиту, 
розвертають її і встановлюють в проектне положення. До зняття строп 
перевіряють горизонтальність плити. Невеликі відхилення усувають ломом. 
Пересування плити перпендикулярно до стіни забороняється. 
Після укладання декількох плит перевіряють горизонтальність стелі. 
Після вивірки всіх плит виконують постійне кріплення за допомогою 
зварювання зі стінами і між собою. Із стінами плити з'єднують анкерами: 
один кінець закладають в кладку, інший приварюють до монтажних петель. 
Шви між плитами ретельно очищають від сміття і закладають цементно-
піщаним розчином М200. 
Металеві анкери після установки захищають від корозії шаром 
цементно-піщаного розчину марки М200 товщиною δ = 200 мм. 
Отвори для пропуску комунікацій, розміром до 150 мм пробивають по 
місцю в межах пустот (шляхом свердління не руйнуючи ребер плит). 
Отвори в торцях плит, що спираються на зовнішні стіни необхідно 
закрити бетоном класу С15 на глибину 250 мм. 
Сходові марші піднімають в похилому положенні, трохи перевищуючи 
їх нахил в проектному положенні, чотирьох гілковим стропом. 
 
  
5.1.3Вибір методів виконання монтажних робіт 
 
Метод монтажу - найбільш характерне, принципове рішення, яке 
визначає технічну політику у виконанні робіт при зведенні окремих будівель, 
споруд або їх комплексів і спрямоване на досягнення певного техніко-
економічного результату. Монтаж 
окремихконструкційвирішуєбільшвузькізавданнятехнологічного характеру в 
залежностівідконкретних умов будівельногомайданчика, 
розмірівконструкцій, застосовуванихмонтажних машин і оснащення. 
Застосовувані методи монтажу повинні відповідати вимогам [42] і 
передового досвіду з дотриманням наступних умов: 
- стійкість і дотримання геометричних розмірів кожної монтуємої частини 
будівлі на всіх стадіях монтажу; 
- потоковістьробіт, тобтоможливістьпоєднувати в часібудівельно-
монтажніпроцеси та іншіроботи; 
- ефективність техніко-економічних показників (тривалість робіт, 
трудомісткості виробництва при якості робіт, відповідним нормам ДБН); 
- забезпеченнябезпекивиробництвабудівельно-монтажнихробіт. 
В якості методу монтажу вибираємопотоковий метод. 
Вінпоєднуєусобіперевагипослідовного і паралельнихметодів і 
виключаєїхнедоліки. При цьомуметодітривалістьбудівництва буде 
значноменше, ніж при послідовномуметоді, але і 
інтенсивністьвикористанняробочихвиявитьсяменше, ніж при 
паралельномуметоді. Особливістю методу є членуваннябудівництва на 
йогобільшдрібніскладові. Спеціалізація бригад при потоковому 
методібудівництвадозволяємеханізуватипрацю, 
забезпечитикращуорганізацію, матибільшвисокупродуктивністьпраці. 
Скороченнятермінівробітдосягається і за 
рахунокпослідовноговиконанняодноріднихробіт, при 
паралельномувиконаннірізнорідних. 
Послідовний метод виконання робіт передбачає виконання кожної 
наступної роботи тільки після закінчення попередньої в цілому на об'єкті. До 
перевагцього методу 
монавіднестимінімальнеспоживаннявсіхресурсівводиницю часу, до недоліків 
- велика тривалість. При цьомуметодізагальнатривалістьбудівництва 
комплексу будівельдорівнюєдобутку часу будівництва одного будинку на 
їхкількість, але при цьому, також як при спорудженні і окремих будівель, 
потребується односистемна кількість робітників, задіяних довгий час в одному 
місці. 
Паралельний метод передбачаєвиконання одного і того ж виду робіт на 
всіх захватках. До достоїнствцього методу монтажу 
відносятьмінімальнатривалістьбудівництва, до недоліків - 
максимальнеспоживаннявсіхвидівресурсівводиницю часу. 
Комбінований метод поєднує в собі переваги послідовного і 
паралельного методів, що дозволяє знизити терміни будівництва і витрати 
праці, максимально використовувати ресурси і техніку. 
 
5.1.4Визначенняпараметрів монтажного крана 
 
Для виконаннябудівельно-монтажнихробітпідбирається кран на 
основівибраноїмонтажноїсхеми (рис. 5.1), вихіднимиданими якого являються: 
Qmax - максимальна масаелемента,що монтується; 
Qосн - маса монтажного оснащення; 
Bmax, Hmax - максимальнігабаритиелементів, що монтуються. 
На основіцихданихпідбирають марку і 
встановлюютьгеометричніпараметри крана. 
Висотапідйому гака: 
Нкр = Н0 + h3 + hм + hc = 37,6 + 1,5 +0,22 + 4,2 = 43,52 м;         (5.1) 
де Н0 - перевищення опори елемента, щомонтується; 
h3 - висота запасу, щовимагається з умов безпеки та зручностімонтажу; 
hм-висотаелементу, що монтується; 
hc - висотастропування. 
Розрахунокстрілибаштового крана: 
 Lстр = а / 2 + b + с = 6,5 / 2 + 6,3 + 7.9 = 17,45 м; (5.1) 
де а - ширина підкрановоїколії, м.; 
b - відстаньвідосі головки підкранової рейки до найближчого краюбудівлі, м.; 
с - відстаньвідосіобертання крана до краю будівлі з боку крана, 
м.Відповіднозарозрахованими параметрами 
приймаємонаступниймонтажнийкран: Кран МСК-10-20 вантажопідйомністю10 
тонн, вилітстріли20м, висотапідйому гака 46м.Дляповноїбезпекироботи крана 
необхідноперевіритиумову: 
a
 b  RH  0,75 , (5.2) 
 2
a 6,5
b   2  5,25  RH 0,75  40,75  4,75 м, 
2 2
деRН - радіус габариту повороту крана низом. 
a
 b  Rb  0,5 , (5.3) 
 2
a 6,5
b   2  5,25  Rb  0,5  4 + 0,75 = 4,75 м, 
2 2
деRb - радіус повороту крана нагорі. 
Максимально можливийвантажний момент відмасиелемента, щомонтується 
повинен бути: 
                  
                                            
  
де,Mmax - максимальнийвантажний момент за технічним паспортом (Mmax= 
2000кН*м); 
Qmax - максимальна масаелемента, що монтується (8,7т); 
Lmax- максимальнийвилітстріли, м. 
стр
Основнітехнічніпараметри крана занести в таблицю5.3. 
 
Таблиця 5.1 - Технічні характеристики крану МСК-10-20 
Вантажо- Висотапідйому 
Виліт стріли, 
під’ємність, при вильоті, м 
Тип Марка м 
т 
max min max min max min 
Кран 
МСК-10-20 20 10 10 10 36 46 
баштовий 
 
 
 
 
 
 
 
+30.050
+28.050 Кран СКС 10-20
+26.400
+24.750
+23.100
+21.450
+19.800
+18.150
+16.500
+14.850
+13.200
+11.550
+9.900
+8.250
+6.600
+4.950
+1.650
+0.000
-1.650 -0.300
-3.300
-4.200 2500 6500
-4.935
26300
 Н
 A
 
 
Рисунок 5.1 – Схема монтажу 
 
51
49
47
45
9 43
7 41
5 39
3 37
1
11 13 15 17 19 21 23 25
Виліт гака, м
 
  
Рисунок 5.2 – Діаграматехнічних характеристик  
баштовогокрана МСК-10-20 
 
Вантажопід’ємність, т
Висота підйому крану, м
 
Максимальнийвантажний момент, кН М м - 2000; 
швидкості, м / с: підйому (опускання) - 0,25 (0,25); 
пересування крана - 0,33; 
частота обертання, с-1 - 0,01; 
колія, м - 6,5; База, м - 7; 
маса крана в робочомустані, т - 80,5; 
конструктивна маса, т - 48,8; 
масапротиваги, т - 42. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5.1.7Вимоги до якості і проведення робіт 
 
Таблиця 5.2 – Вимоги до якості проведення робіт. Кам’яна кладка  
Вимоги до якості робіт 
Контролюю
№ Контролюючи Прилад і Час 
чі Критерій контролю 
п/п й процес спосіб контролю 
параметри 
1 2 3 4 5 6 
Зануренн
я 
На подвижність 
еталонног
При 
о конусу 
надходже
За 
нні на 
допомого
Розчин На густину будівельн
ю спец. 
ий  
приладу 
майданчи
За 
Вхідний к 
1. допомого
контроль На розшарування 
ю спец. 
приладу 
При 
надходже
Силікатн Повинна бути нні на 
а цегла однорідного Візуально будівельн
 кольору, без тріщин ий  
майданчи
к 
Правильність 
Кутиком, 
закладання кутів 
правилом, 
будівлі, горизонта – 
рівнем 
льність рядів 
Операційний Кам’яна В процесі 
2. Вертикальність 
контроль кладка Рівень з роботи 
відкосів і рядів 
правелом 
кладки 
Повнота заповнення 
Візуально 
швів розчином 
Після 
Приймальний Кам’яна Якість виконаних 
3. Візуально виконання 
контроль кладка робіт 
робіт 
 
Таблиця 5.3 – Вимоги до якості проведення робіт. Монтажні роботи  
Вимоги до якості робіт 
№ Контролюючи Контролюючі Критерій Прилад і Час 
п/п й процес параметри контролю спосіб контролю 
1 2 3 4 5 6 
Без 
Стан 
пошкоджень.За Перед 
монтуючи Візуально 
кладні деталі підйомом 
елементів 
Перед не погнуті 
установкою і Стан, 
1. підйомом правель – 
мутуючих ністьі 
Відхилень Перед 
елементів надійність Візуально 
недопускається підйомом 
вантажозах
ватна 
приладів 
Візуально, 
за 
Якість Після 
допомогою 
2. Зварювання зварних Хороша якість зварюван
молотка для 
швів ня 
простукуван
ня 
Відхилення 
Граничне 5 мм Вимірюванн При 
3. від 
відхилення  ям монтажі 
симетричності 
Зміщення Граничне Вимірюванн При 
4. 10мм 
плит в плані відхилення ям монтажі 
 
5.1.8Заходи з техніки безпеки 
 
5.1.8.1Техніка безпеки при виконанні кам’яних робіт 
 
1. Перед початком роботи муляри зобов'язані: 
а) пред'явити керівнику посвідчення про перевірку знань безпечних 
методів роботи; 
б) надіти каску, спецодяг, спецвзуття встановленого зразка; 
в) отримати завдання на виконання роботи у бригадира або керівника і 
пройти інструктаж на робочому місці. 
2. Після отримання завдання у бригадира або керівника муляри 
зобов'язані: 
а) підготувати необхідні засоби індивідуального захисту, перевірити їх 
справність; 
б) перевірити робоче місце на відповідність вимогам безпеки; 
в) підготувати технологічну оснастку, інструмент, необхідні при 
виконанні роботи, перевірити їх відповідність вимогам безпеки. 
3. Муляри не повинні приступати до виконання роботи при: 
а) несправності технологічного оснащення, засобів захисту 
працюючих, зазначених в інструкціях заводів-виготовлювачів, при яких не 
допускається їх застосування; 
б) недостатньою освітленості робочих місць і підходів до них; 
в) порушенні стійкості конструкцій будівель і споруд. 
Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунуті власними 
силами, а при неможливості зробити це муляри зобов'язані повідомити про 
них бригадира або керівника робіт. 
1. При кладці будівель муляри зобов'язані: 
а) розміщувати цеглу і розчин на перекриттях або засобах 
підмощування таким чином, щоб між ними і стіною будівлі залишався прохід 
шириною не менше 0,6 м і не допускалося перевантаження робочого настилу; 
б) застосовувати засоби колективного захисту або пояс запобіжний 
канатом при кладці стін на висоту до 0,7 м від робочого настилу; 
в) зводити кожний наступний поверх будівлі після укладання 
перекриттів над зведеним поверхом; 
г) закладати порожнечі в плитах до їх подачі до місця кладки в 
проектне положення. 
2. Муляри зобов'язані здійснювати кріплення запобіжного пояса в 
місцях, зазначених керівником робіт, при кладці: 
а) карнизів, парапетів, а також вивірки кутів, чищення фасадів, 
монтажу, демонтажу та очищення захисних козирків; 
б) стін ліфтових шахт і інших роботах, які виконуються поблизу 
неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше; 
в) стін товщиною більше 0,75 м в положенні «стоячи» на стіні. 
3. Перед початком кладки зовнішніх стін муляри повинні переконатися 
у відсутності людей в небезпечній зоні внизу, поблизу від місця роботи. 
4. При переміщенні і подачі на робоче місце вантажопідйомними 
кранами цегли, керамічних каменів і дрібних блоків слід застосовувати 
піддони, контейнери і вантажозахоплювальні пристрої, що виключають 
падіння вантажу. Муляри, що здійснюють стропування вантажу, повинні 
мати посвідчення стропувальника і виконувати вимоги «Типової інструкції з 
охорони праці для стропувальників». 
5. Щоб уникнути падіння переміщуваних краном піддонів, що 
звільнилися від цегли, перед їх строповкою необхідно пов'язати їх в пакети. 
6. При переміщенні вантажопідйомним краном елементів збірних 
будівельних конструкцій (плит перекриття, перемичок, сходових маршів, 
майданчиків та інших виробів) муляри зобов'язані перебувати за межами 
небезпечної зони, що виникла під час переміщення вантажів кранами. 
Наближатися до вказаних елементів допускається тільки на відстань не 
більше 0,5 м після того, як вони будуть опущені над місцем установки в 
проектне положення. 
7. Під час приймання елементів збірних будівельних конструкцій не 
слід перебувати між прийнятими елементами конструкцій і найближчим 
краєм зовнішньої стіни. 
8. Встановлювати елементи збірних будівельних конструкцій слід без 
поштовхів і ударів по змонтованим елементах будівельних конструкцій. 
9. При монтажі перекриттів необхідно розкладати розчин лопатою з 
довгою ручкою.  
10. При виконанні робіт по пробиванні борозен, підгонці цегли і 
керамічних каменів сколюванням муляри зобов'язані користуватися 
захисними окулярами. 
11. При подачі матеріалів вручну в котловани або на нижні робочі 
місця муляри зобов'язані застосовувати похилі жолоби з бічними бортами. 
Приймати матеріали, спущені по жолобу, слід після того, як припинено їх 
спуск. Скидати матеріали з висоти не допускається. 
12. При роботі з розчинами з хімічними добавками муляри зобов'язані 
застосовувати засоби захисту, передбачені технологічною картою на 
виконання зазначених робіт. 
 
 5.1.8.2Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 
 
1. У разі несправності піддону з цеглою в момент переміщення його 
вантажопідйомним краном мулярам необхідно вийти за межі небезпечної 
зони і подати сигнал «Стоп» кранівнику. Після цього цегла повинен бути 
опущений на землю і перекладений на справний піддон. 
2. При виявленні тріщин або зміщення цегляної кладки слід негайно 
припинити роботу і повідомити про це керівника. 
Після закінчення роботи муляри зобов'язані: 
а) прибрати зі стіни, риштування сміття, відходи матеріалів і 
інструмент; 
б) очистити інструмент від розчину і прибрати його в відведене для 
зберігання місце; 
в) привести в порядок і прибрати в призначені для цього місця 
спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту; 
г) повідомити керівника або бригадиру про всі неполадки, що виникли 
під час роботи. 
 
5.1.8.3Забезпечення пожежної безпеки 
 
Розроблений технологічний процес повинен відповідати вимогам [21]. 
Здійснення заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки на 
будівельному майданчику покладається на керівників. На будівельному 
майданчику має бути організовано навчання робітників правилам пожежної 
безпеки та діям на випадок виникнення пожежі. На будівельному майданчику 
проводять заходи, спрямовані на запобігання пожежі та забезпечення 
пожежного захисту: 
будівельна дільниця забезпечується тимчасовим водопроводом, 
установкою мережі протипожежних гідрантів; 
підсобні будівлі оснащуються первинними засобами пожежогасіння, 
встановлюються пожежні щити з набором протипожежного інвентарю (ломи, 
багри, вогнегасники, ящики з піском, металеві відра і т. д.). 
Забороняється виконання зварювальних робіт в місцях скупчення 
легкозаймистих речовин. 
Дані роботи повинні проводитися на відстані не менше 5 м від 
легкозаймистих речовин. Перевіряється електроізоляція проводів, місця 
можливих коротких замикань. Після закінчення зварювальних робіт робоче 
місце перевіряється на наявність загоряння. 
Пожежна безпека житлового будинку в період будівництва 
забезпечується системою пожежогасіння, протипожежними щитами. 
 
 5.1.8.4Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт 
 
На ділянці, де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання 
інших робіт і перебування сторонніх осіб. 
При зведенні будинків і споруд забороняється виконувати роботи, 
пов'язані з перебуванням людей на поверхах, над якими проводиться 
переміщення, установка і тимчасове закріплення елементів збірних 
конструкцій або обладнання. 
При зведенні односекційних будівель або споруд одночасне виконання 
монтажних та інших будівельних робіт на різних поверхах (ярусах) 
допускається при наявності між ними надійних (обґрунтованих відповідним 
розрахунком на дію ударних навантажень) міжповерхових перекриттів за 
письмовим розпорядженням головного інженера, після здійснення заходів, 
що забезпечують безпечне проведення робіт , і за умови перебування 
безпосередньо на місці робіт спеціально призначених осіб, відповідальних за 
безпечне проведення монтажу і переміщення вантажів кранами, а також за 
здійснення контролю за виконанням кранівником, стропувальником і 
сигнальником виробничих інструкцій з охорони праці. 
Способи стропування елементів конструкцій та обладнання повинні 
забезпечувати їх подачу до місця установки в положенні, близькому до 
проектного. 
Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, які не 
мають монтажних петель або міток забезпечують їх правильне стропування і 
монтаж. 
Елементи конструкцій, що монтуються або обладнання повинні 
утримуватися під час переміщення від розгойдування і обертання гнучкими 
відтяжками. 
Не допускається перебування людей на елементах конструкцій та 
обладнання під час їх підйому і переміщення. 
Під час перерви не допускається залишати підняті елементи 
конструкцій та обладнання на вазі. 
Встановлені в проектне положення елементи конструкцій повинні бути 
закріплені так, щоб забезпечувалася їх стійкість і геометрична незмінність. 
Розстропування елементів конструкцій та обладнання, встановлених в 
проектне положення, слід проводити після постійного або тимчасового 
надійного їх закріплення. Переміщувати встановлені елементи конструкцій 
або обладнання після їх розстропування, за винятком випадків, 
обґрунтованих у ППР, не допускається. 
Не допускається виконання монтажних робіт на висоті у відкритих 
місцях при швидкості вітру 15 м / с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, 
що виключає видимість в межах фронту робіт. Роботи по переміщенню і 
встановлення вертикальних панелей і подібних їм конструкцій з великою 
парусністю слід припиняти при швидкості вітру 10 м / с і більше. 
При необхідності знаходження працюючих під обладнанням, що 
монтується повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують 
безпеку працюючих. 
Навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування, необхідні 
для роботи монтажників на висоті, слід встановлювати і закріплювати на 
монтованих конструкціях до їх підйому. 
Монтаж сходових маршів і майданчиків будівель і споруд, а також 
вантажопасажирських будівельних підйомників (ліфтів) повинен 
здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будівлі. На змонтованих 
сходових маршах слід негайно встановлювати огородження. 
  
5.1.9Техніко-економічні показники 
  
1. Нормативна затрата праці робітників – 2203,6 люд/зм. 
2. Нормативна затрата праці машин – 546,8 маш/зм. 
3
3. Виробіток одного робітника в зміну – 3,74 м /люд-зм. 
4. Тривалість робіт – 84 дня. 
 
 
 
5.2   Розроблення календарного плану 
5.2.1   Вихідні дані 
 
В даному розділі потрібно розробити загальні рішення з організації 
будівництва 10-ти поверховий житловий будинок з вбудованими офісними 
приміщеннями в м. Київ, а також запроектувати будівельний генеральний 
план даного об’єкту. 
Нормативну тривалість будівництва визначаємо згідно ДСТУ Б 
А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів. 
. 
 
5.2.2 Нормативна тривалість будівництва 
 
Тривалість будівництва багатоповерхового житлового будинку визначена 
відповідно ДСТУ Б А.3.1-22:2013  та складає 27 місяців, у тому числі 
підготовчий період – 3 місяці, зведення підземної частини – 4 місяці, 
зведення надземної частини – 15 місяців, оздоблювальні роботи – 5 місяців. 
 
               5.2.3 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -          
                                           монтажних робіт 
Таблиця 5.2.1-Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-
монтажних робіт 
Організація-
п/п Укрупнена номенклатура комплексів 
виконавець 
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-1 
2 Земляні роботи БМУ-1 
3 Влаштування вводів БМУ-1 
4 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-1 
5 Влаштування покрівлі БМУ-1 
6 Влаштування підлоги БМУ-1 
7 Опоряджувальні роботи БМУ-1 
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525 
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424 
10 Монтаж обладнання МПМК-3 
11 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-3 
5.2.4  Методи виконання основних робіт по комплексам 
 
а) земляні роботи: 
 Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-1. Земляні роботи 
виконуються з дотриманням вимог ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо 
проведення земляних робіт та улаштування основ і фундаментів 
Ґрунт зрізається товщиною 0,3м за допомогою бульдозера Д-271. 
В першу чергу виконуються роботи по частковому вертикальному 
плануванню, котре забезпечить надійне та швидке стікання поверхневих вод. 
Після цього виконуються підземні комунікації з обов’язковою зворотною 
засипкою траншей та ям. Розробка ґрунту для комунікацій виконується 
3
екскаватором  ЭО-3322 з ємкістю ковша 0,5 м . 
Вертикальне планування території, будівництво доріг виконується за 
допомогою бульдозера  Д-271 та з ущільненням  ґрунту катками. 
Розробка ґрунту під фундаменти будинку виконується за допомогою 
3
екскаватора ЭО-3322, ємкість ковша 0,5 м . Доробка ґрунту до проектних 
відміток під фундаменти виконується вручну перед зведенням фундаменту. 
Зворотна засипка пазух фундаментів виконується бульдозером Д-271 та 
вручну. Поблизу стін підвалу і фундаментів ущільнення ґрунту ведеться 
пневматичними трамбівками. 
Перед початком робіт родючий шар ґрунту  зрізається, зберігається у 
відвалі, а надалі використовується для підсипання газонів та квітників.  
 На опоряджених вулицях проводиться  розбивання дорожнього 
покриття з наступним його відновленням після прокладання мереж та 
максимальне збереження існуючих зелених насаджень. 
 
б)  монтаж конструкцій каркасу  
Будівельно-монтажні роботи на 1 ділянці житлового будинку з 
вбудовано-прибудованими приміщеннями виконуються за допомогою 
баштового крана МСК-1020 (довжина стріли – 26,5 м, вантажопідйомність – 
8 т). 
Монтажні роботи при будівництві зовнішніх мереж виконуються з 
допомогою автокрану КС-5363. 
Монтажний кран  вибрано у відповідності зі схемою монтажу, та 
виходячи з максимальної ваги елементу, який монтується. 
Збірні конструкції частково завозяться на приоб’єктні складські 
майданчики в зоні дії баштового крану, а частково монтуються з 
транспортних засобів. Стропування збірних залізобетонних елементів 
повинне проводитись інвентарними стропами. Для підвезення конструкцій та 
виробів в зону виконання робіт необхідно побудувати тимчасові під’їзди або 
дороги із відходів будматеріалів, чи підсипати їх щебенем.  
Під час монтажу конструкцій використовується типове монтажне 
оснащення. 
Цегла на майданчик доставляється автотранспортом в контейнерах чи 
на піддонах. На робочі місця цегла подається монтажним краном. Кладку 
вести з інвентарного риштування. В процесі мурування залишити отвори для 
інженерних мереж. 
Розвантаження збірних залізобетонних конструкцій та інших 
будівельних матеріалів виконується за допомогою тих самих монтажних 
механізмів та оснащення. 
Арматуру конструкцій перед монтажем необхідно зачистити від 
корозії. Влітку опалубку належить зволожити. Рекомендується 
використовувати інвентарну щитову опалубку, а для великих площин – 
великопанельну. 
Опалубку під залізобетонний ростверк перед укладанням бетону 
необхідно зачистити і довести до проектних розмірів і відміток. 
Розчин для мурування підвозиться автосамоскидом, подається в робочу 
зону в ящиках для розчину. Частина  розчину готується на будівельному 
майданчику на  розчино-бетонному вузлі (РБВ). 
Роботи ведуться в дві зміни. Роботи виконуються спеціалізованими 
бригадами монтажників та мулярів. 
 
в)  влаштування покрівлі 
До покрівельних робіт слід приступати після перевірки правильності 
виконання основи під покрівлю, та прийняття попередньо виконаних робіт по 
акту на приховані роботи, а також після закінчення всіх інших будівельних і 
монтажних робіт на покрівлі. 
Всі матеріали можуть подаватися на покрівлю як баштовим краном так 
і краном типу Піонер, на даху переміщуються вручну або тачками. 
Влаштування покрівлі із рулонних матеріалів виконується за 
допомогою засобів малої механізації. 
До влаштування рулонної покрівлі з використанням сучасних 
наплавляємих рулонних матеріалів, а саме з уніфлексу, приступають після 
повного завершення попередніх загальнобудівельних робіт і виконання 
наступних заходів: 
– забезпечення об’єкта необхідними матеріалами; 
– підготовка механізмів, обладнання, інструментів та пристроїв; 
– перевірки міцності несучих конструкцій покриття; 
– визначення місця розміщення приймальної площадки матеріалів 
на покритті будівлі, а також влаштування її огородження; 
– установлення на покритті будівлі комплекта протипожежних 
засобів; 
– наявності затвердженого головним інженером підприємства 
замовника наряда – допуска на ведення покрівельних робіт на покритті 
будівлі з використанням відкритого полум’я; 
– проведення інструктажу по техніці безпеки на робочому місці та 
навчання  робочих покрівельників правилам виконання робіт та робочим 
прийомам з наплавляючими рулонними матеріалами. 
– встановлені та закріплені патрубки, в які вставляють чаші 
воронок; 
– очищена від сміття та пилу поверхня, на яку вкладають 
покрівельний килим; 
– видалена вода та просушена основа під килим, при цьому на 
поверхні основи температура повітря повинна бути не вище 70. 
Покрівельні матеріали подають на покрівлю в контейнерах, ґрунтовку – 
в бідонах. По покрівлі матеріали розвозять на ручних тачках. 
Роботи по влаштуванню бітумних покрівель з використанням нових 
рулонних матеріалів виконують двома технологічними потоками. 
Перший потік містить у собі очищення основи від бруду, сміття, листя і 
пилу, а також нанесення ґрунтовки. 
Другий потік містить у собі роботи з наклейки одного-двох шарів 
рулонного матеріалу вогнепламеневим методом. 
 
г)  опоряджувальні роботи 
Опоряджувальні роботи виконуються за допомогою засобів малої 
механізації. Внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи необхідно 
виконувати з інвентарного риштування. 
Опоряджувальні роботи повинні закінчуватись після монтажу опалення 
і прогріву приміщення. 
Опоряджувальні роботи проектуються в наступній послідовності: 
1. Засклення віконних блоків; 
2. Фарбування конструкцій всередині приміщення; 
3. Фарбування стін та стелі в середині приміщення 
4. Облаштування фасадів; 
5. Влаштування вимощення. 
Роботи проектуються в одну зміну потоковим методом по ділянках. 
Роботи виконуються комплексною бригадою, до складу якої входять 
бригада малярів, бригада склярів та бригада бетонників. 
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК 
автотранспортом та зберігається на приоб’єктому складі. Пісок та щебінь для 
вимощення доставляється автосамоскидами з кар’єра, що знаходиться на 
відстані 15км, а асфальт з асфальтного заводу. 
 
д)  Влаштування підлоги 
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних 
робіт в середині приміщення. Вони проектуються в одну зміну потоковим 
методом по ділянках.  
Роботи виконуються спеціалізованою бригадою бетонників. 
Бетон доставляють на об’єкт автосамоскидами з залізобетонного 
заводу. 
 
 
 
5.2.5 Вибір монтажних кранів 
 
Вибір монтажних кранів проведено у розділі 5.2.4 . 
Проектування поточності виконання робіт 
 
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва 
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і 
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує 
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються 
переваги кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення 
будинків розбивається на декілька складових процесів для кожного з них 
встановлюють однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних 
ділянках чим забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і 
паралельно різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше 
часу ніж послідовний метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів 
ніж при паралельному методі. 
Для створення будівельного потоку необхідно: 
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на 
складові процеси; 
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси; 
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити 
для них тривалість виконання кожного процесу; 
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально 
сумістити виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити 
їх технологічну взаємозалежність.  
Поточно  виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування 
бетонної основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; 
внутрішні опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; 
внутрішні електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і 
пуск ТО. Роботи які виконуються за потоком це: роботи підготовчого 
періоду; влаштування вводів. 
 
 
5.2.7  Таблиця вихідних даних для складання календарного плану 
 
В даній таблиці 5.3.2 розраховуємо вихідні дані для складання 
календарного плану: 
1. тривалість виконання робіт 
2. кількісний склад бригади 
3. змінність виконання робіт 
 
 
5.3  Проектування будівельного генерального плану 
5.3.1 Виробничі та механізовані устаткування 
 
  Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються 
вручну на будівельному майданчику використовуються наступні  
устаткування: 
 при проведенні бетонних робіт: 
 електромеханічний вібратор ИВ-19 
 бетононасосна установка СБ-126А     
 бетонозмішувальна установка СБ-75А 
 віброрейка СО-131 
 пересувний компресор СО-45Б 
 при проведенні ізоляційних робіт: 
 бітумонагрівальний агрегат Д-618 
 при влаштуванні покрівлі: 
 машина для сушки основи СО -107 
 машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-
98 
 машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А 
 каток вагою 100 кг 
опоряджувальні роботи: 
 агрегат фарбувальний СО - 74А 
 фарбопульт ручний СО - 20Б 
 фарборозпилювач пневматичний СО -19А 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5.3.2  Потреби в будівельних машинах, механізмах та транспортних 
засобах 
 
Потреба в будівельних машинах, механізмах та транспортних засобах 
визначена на основі “Розрахункових нормативів для складання проектів 
організації будівництва” частина 1. 
Таблиця 5.4.1 - потреби в машинах, механізмах та транспортних засобах 
№
Найменування Марка Кількість 
№ пп 
1 2 3 4 
1 Баштовий кран МСК-1020 1 
2 Автомобільний кран КС-5363 1 
3 Екскаватор ЭО-3322 1 
4 Бульдозер Д-271 1 
5 Каток Д-130 1 
6 Будівельний підйомник С-598 1 
7 Автосамоскиди ЗиЛ-585 4 
8 Автомашини бортові ЗиЛ-150 2 
9 Пересувна компресорна станція ЗиФ-55 1 
10 Ручний компресор - 2 
11 Пневматична трамбівка И -157 1 
12 Зварювальний трансформатор СТН-500 1 
13 Штукатурний агрегат СО-57 1 
14 Ручний фарбопульт СО-20 2 
15 Фарбувальний агрегат СО-4 1 
16  Розчинозмішувач - 1 
   
Примітки: прийняті машини і механізми можуть бути замінені іншими 
з аналогічними техніко-економічними показниками. 
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих 
міць матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5. 
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на 
покрівлю використовують підйомники  СПК-100.  
 
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи 
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким 
чином, щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних 
механізмів, площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових 
приміщень.  
При проектуванні  схеми руху транспорту максимально враховуємо 
існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному 
майданчику. 
 Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м. 
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових 
властивостей автомашин та автопоїздів. 
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у 
розмірах елементах, що перевозяться: 
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м. 
При трасуванні  доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з 
поздовжньої сторони будівлі 10м. 
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема 
руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі 
знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів. 
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не 
повинна перевищувати 10км/год на прямих ділянках  і  5 км/год на 
поворотах. 
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги 
показана на рисунку: 
 
Рисунок 5.3.1   – Конструкція тимчасової дороги 
1 – кювет, 
2 – обочина, 
3 – щебеневе покриття, 
4 – земляне полотно, 
5 – ущільнений грунт, 
 
 
 
 
 
 
 
 
5.3.4  Потреби в електроенергії, воді 
 
Розрахунок потреби на будівельному майданчику в електроенергії, 
воді, парі та стиснутому повітрі визначено згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96 
за фізичними обсягами і розрахунковими формулами. 
Розрахунок потреби в електроенергії: 
Сумарна потреба в електроенергії визначена наступною формулою:  
1.1
 Р =  (К1∑Р1+ К2∑Р2+ К3∑Р3+ К4∑Р4),              
cos
(5.4.1) 
де Р – загальна потреба у потужності, кВА; 
     1,1 – коефіцієнт, що встановлює втрати потужності в мережах; 
     К1....Кn – коефіцієнти одночасності, приймаються в залежності від 
виду споживачів 0.6-1; 
     Р1 – силова потужність, що споживається будівельними машинами, 
інструментами, механізмами, кВт; 
     Р3 – споживана потужність для внутрішнього освітлення, кВт; 
     Р2 – споживана потужність на електропідігрів бетону, кВт; 
     Р4 – споживана потужність для зовнішнього освітлення, кВт; 
     cosφ – коефіцієнт потужності, в середньому рівний 0.75. 
     Р1 = 66*1+18,4*1+20 = 104 кВт 
     Р2 – відсутня влітку; 
     Р3 = 10 кВт 
     Р4 = 4 кВт 
1,1
Р =  (0,6*104+ 1*4+0,9*10) = 110,58кВт, 
0,75
Освітлення місць виконання будівельно-монтажних робіт прийнято 
згідно ДБН В.2.5-28:2016 і здійснюється ліхтарями, які встановлені на 
легких пересувних опорах. Тимчасове освітлення будмайданчика 
забезпечено прожекторами, встановленими через 50м. 
Тимчасове електропостачання будівельного майданчика проводиться за 
рахунок підключення до міської енергосистеми. 
 
Розрахунок потреби в воді: 
Сумарна витрата води на виробничі потреби, л, визначена наступною 
формулою:  
q n K '
Q1 =  k 1 1 j
1 ,                ( 5.3.2) 
t1 3600
де q1 – питома витрата води на виробничі потреби, л; 
     n1 – число виробничих споживачів в найбільш завантажену зміну; 
     k1 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2); 
     К’j – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води 
(дорівнює 1,5); 
     t1 – кількість годин в зміну (t1 = 8год), 
Q  = 1.2 3500 11.5
1    = 0.22 л/сек.; 
8 3600
 
Витрати води на господарчо-побутові потреби, л, визначена наступною 
формулою:  
q n K '
                                               Q  =  k 2 2 j q'2 n'2
2 2  +  ,                            
t1 3600 t2
(5.3.3) 
де q2 – питома витрата води на господарчо-побутові потреби, л; 
     n2 – число працюючих в найбільш завантажену зміну; 
     k2 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2); 
     q’2 – витрата води на приймання душа одним працюючим; 
     t2 – тривалість використання душової установки (45 хвилин); 
     n’2 – число працюючих, які користуються душем (40%), 
Q 15 28 1.5 30 11
2 =  1.2 +  = 0.15 л/сек.; 
8 3600 45 60
Витрати води для зовнішнього пожежегасіння прийнятий по табл..6 
„Посібника з розробки проектів організації будівництва до ДБН А.3.1-5-96” 
Q3 =  20 л/сек.; 
Загальна витрата води для забезпечення потреб будівельного 
майданчика 
Qзаг. =  0.22+ 0.15+20 = 20.37 л/сек.. 
Джерелом тимчасового водопостачання будівельного майданчика є 
існуюча міська мережа. 
5.3.5   Потреби в тимчасових будівлях і спорудах 
 
Розрахункова кількість робітників, необхідних для здійснення 
будівництва, визначається на основі нормативної трудомісткості  і складає  – 
10399 люд/дн; 
Термін будівництва – 27 міс, в тому числі підготовчий період – 3 міс. 
Кількість робітників складає: 
11199/567= 20 чол. 
Кількість робітників в найбільшу зміну приймається з коефіцієнтом 0.7 
35х0,7=25 чол.. 
Джерела забезпечення будівництва робітниками та житлом 
вирішуються за місцем будівельною організацією за рахунок власних кадрів 
та можливостей. 
В пропорційному відношенні на весь термін будівництва відповідно з 
„Розрахунковими нормативами для складання проектів організації 
будівництва”, необхідна кількість робітників складає : 
 
Багатоповерховий 
адміністративний 
 
будинок 
(найбільша зміна) 
Робочих 85% 21(17 чол., 4 жін.) 
ІТР 8% 2 
Службовців 5% 1 
МОП і охорона 2% 1 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 5.3.2 – Тимчасові будівлі та споруди 
Варті
сть, 
Групування та грн. 
Тип 
найменування 
будинку 
будинків 
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
2 
Побутовий 
вагончик для   35,1 
чоловіків 
гардеробна 0,9 16,2 Збірно-
1 приміщення для 18 6х3 розбірний 18   2     
відпочинку, металевий 
1 18 
обігрівання, 
приймання їжі 
умивальна 0,05 0,9 
Побутовий 
вагончик для   7,8 
жінок контейнерн
гардеробна 0,9 3,6 ий 
2 приміщення для 4 6х3 металевий 18   1     
відпочинку, "Універсал
1 4 
обігрівання, " 
приймання їжі 
умивальна 0,05 0,2 
контейнерн
ий 
3 Виконробська 2 0,48 0,96 6х3 металевий 18   1     
"Універсал
" 
Збірно-
4 Диспетчерська 2 7 14 6х3 розбірний 54   1     
металевий 
Медпункт і 0,07 
5 кабінет по 25 2,25 Збірно-
0,02 
охороні праці 6х3 розбірний 18   1     
Червоний металевий 
6 25 0,24 6 
куточок  
контейнерн
2,4х2,8
7 Сушильна 18 0,2 3,6 ий 6,72   1     
  
металевий 
№ п/п 
Розрахункова 
кількість 
робітників і 
слЗунжачбеонвнцяі в 
показника на 1 
2
працюючого м  
Розрахункова 
площа 
Розміри в плані 
УТС 
Прйнята площа 
Висота 
приміщення 
Кількість 
Одиниці 
Загальна 
"Універсал
" 
Приміщення для 
2,4х2,8 збірно-
8 особистої 4 0,18 0,72 6,72   1     
  розбірна 
гігієни жінок 
Туалет для 2,4х2, збірно-
9 4 0,09 0,36 6,72   1     
жінок 8  розбірна 
1 Туалет для 0,09 2,4х2, збірно-
21 1,93 6,72   1     
0 чоловіків 2 8  розбірна 
1 Душові на 2 2,4х2, збірно-
4 0,43 1,72 6,72   1     
1 ріжка 8  розбірна  
1 Душові на 8 2,4х2,  збірно-
21 0,43 9,03 6,72   1     
2 ріжка 8  розбірна  
 
 
 
 
   
5.3.6 Розрахунок складів 
 
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл 
визначаємо за формулою: 
P
                                               Р = ЗАГ
скл TH  k1  k2 ;                                        
T
(5.3.4) 
де, Рзаг  - кількість матеріалів ; 
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком; 
      k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для                                 
автомобільного транспорту дорівнює 1,1; 
      k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 
1,3; 
      Тн - норма запасу матеріалів. 
Корисну площу складу визначаємо за формулою : 
                                                         F=Рскл/n;                                                      
(5.3.5)                                   
2
де  n - норма збереження матеріалу на 1 м  площі складу. 
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою 
: 
                                                           S=F/β;                                                        
(5.3.6)                                                        
де    - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення 
корисної площі складу до загальної. 
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі. 
 
Розрахунок майданчиків під склади приведений у таблиці 5.3.3 
Таблиця 5.3.3   – Розрахунок майданчика складів 
Необхідніс Коефіціє Запас 
ть нти  матеріал
ів 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 
Руберо 4,4 14. Наві  
1 44 шт 194 1.1 1.3 10 63,06 25 2,52 0,6 4,2 6 2·3 
йд 1 3 с 
Щебін 15 3 14.  
2 м  210 1,4 1.1 1.3 10 20,02 3 6,67 1,1 7,34 9 3·3 Відк. 
ь 0 3 
11 0,0 17. 2,26  
3 Фарба т 10 1.1 1.3 12 1,51 1 1,51 1,5 4 2·2 Закр. 
4 8 2 5 
11 0,0 17.  
4 Вапно т 1,5 1.1 1.3 12 0,23 2 0,12 0.6 0,19 1 1·1 Закр. 
4 1 2 
2 1892, 20, 14. 294,1 117,6 164, 11·1  
5 Скло 92 м  1.1 1.3 10 2,5 1,4 165 Закр. 
7 57 3 9 7 7 5 
Двері  
0,5 17.
6 метале 13 т 7,705 1.1 1.3 12 10,19 2 5,1 0.6 8,5 9 3·3 Закр. 
9 2 
ві 
 
 
№ п/п 
Найменування матеріалів, 
конструкцій, деталей 
Термін споживання, 
дн.  
Одиниця виміру 
Загальна на 
розрахунковий 
період, Qзаг 
Добова, Qзаг/Т 
Постачання 
матеріалів, К1 
Споживання 
матеріалів, К2 
Норма, Тн 
Розрахунковий, 
Тн·К1·К2 
Розрахунковий запас 
матеріалів, Рскл  
Норма збереження 
2
матеріалів на 1 м  площі 
Кориснсак пллаодщу,а n с кладу, 
F=Рскл/n 
Коефіцієнт на проходи, β 
Розрахункова площа 
складу, S=F/β 
Прийнята площа складу, 
S1=z·B 
Розмір складу в м по УТС 
Тип складу (відкритий, 
закритий) 
Тип конструкцій складу 
5.3.7 БУДІВЕЛЬНИЙ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН 
 
Будівельний генеральний план розроблено в масштабі, на основі 
креслень генплану, на стадії будівництва надземної частини будівлі. 
На будівельному генплані відображені об’єкти основного періоду 
будівництва, постійні мережі та автодороги, тимчасові будівлі та споруди, 
огородження та освітлення. 
Огородження робочих та небезпечних зон вантажопідйомних 
механізмів біля об’єкту, що будується, виконується за місцем у відповідності 
до ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека в будівництві. 
На період будівництва передбачено максимально використати постійні 
автодороги передбачені проектом. Тимчасові дороги влаштувати відповідно 
до будгенплану шириною 6 м. 
Інвентарні будівлі та майданчики розташовані на вільних площах з 
врахуванням їх експлуатації протягом всього терміну будівництва. 
Для освітлення території використано прожектори заливаючого світла, 
марки ПЗС-35 з лампами потужністю 500 Вт. 
Тимчасове освітлення запроектоване для забезпечення робіт в темний 
час доби. Електрична повітряна  розводка здійснюється ізольованим 
проводом на стовпах з підвіскою не нижче 5 м від землі, а на переїздах через 
дороги не нижче 7 м від землі. 
 
5.3.8 Заходи по техніці безпеки та протипожежній безпеці 
 
Всі будівельні машини, механізми, інвентар та знаряддя повинні 
відповідати характеру робіт, що виконуються, та бути в справному стані. 
На період будівництва територію будівельного майданчика огородити 
суцільним парканом висотою 2 м. В місцях, вказаних на будгенплані, паркан 
повинен бути виконаний з захисним піддашком над тротуарами для 
пішоходів. 
По периметру будинку, що будується, позначити небезпечну для 
перебування людей зону, не менше 7 м. Небезпечна зона повинна бути 
позначена добре видимим знаком в будь-яку пору доби та обладнані таким 
чином, щоб не допустити проникнення в ці зони сторонніх осіб. Колію 
баштового крана вигородити легкою огорожею заввишки 1 м. 
Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути 
сплановані та мати нахил не більше 3 градусів. 
Тимчасові дороги та заїзди повинні бути обладнані дорожніми знаками 
по ДБН В.2.3-5-2001. 
Робочі місця, проїзди, проходи та складські майданчики повинні бути 
освітлені в темний час доби, а робота в неосвітлених місцях – заборонена. 
Робота будівельних машин безпосередньо під дротами діючих 
повітряних ліній електропередачі, а також на свіжо насипаному не 
утрамбованому ґрунті та  
на майданчиках з нахилом більшим за вказаний в паспортах машин – 
не дозволяється. 
Швидкість руху транспорту на майданчику будівництва не повинна 
перевищувати 10 км/год, а на поворотах –5 км/год. 
З метою попередження нещасних випадків необхідно проводити 
вступний інструктаж з новими робітниками, інструктаж на робочих місцях, 
при переведенні на інший вид робіт та повторні інструктажі не рідше 1 раз на 
місяць. Про кожен проведений інструктаж потрібно зробити запис в журнал 
по техніці безпеки. 
Всі робочі, зайняті на будівництві, повинні бути забезпечені 
спецодягом, захисними засобами по виду робіт. 
Проходи, проїзди, місця складування будматеріалів повинні бути 
очищені від будівельного сміття, а в зимовий період від снігу та льоду. 
Будівництво повинно бути забезпечене засобами надання першої 
медичної допомоги при нещасних випадках. 
При виконанні земляних робіт екскаватором, людям забороняється 
знаходитись в робочій зоні. 
При влаштуванні підземних комунікацій: 
 місце роботи при будівництві траншей огороджується; 
 забороняється розробляти ділянку траси екскаватором в 
місцях перетину з існуючими комунікаціями  в межах 1 м від них; 
 під час піднімання, переміщення та опускання труб в 
траншеї всі працівники повинні вийти з небезпечної зони; 
 місця переходів через траншею повинні бути обладнані 
містками. 
Вага підвішеного вантажу, з врахуванням захватних пристосувань, не 
повинна перевищувати паспортні дані крану при даному вильоті стріли та 
висоті підняття. 
Забороняється залишати підвішеними елементи та конструкції.  
Розстропування елементів та конструкцій виконувати лише після їх 
надійного закріплення. 
Використовувати для підняття людей вантажні крани та ліфти – 
заборонено. 
Використовувати відкритий вогонь для розігрівання мастик – 
заборонено. З метою уникнення пожежі, котли для приготування мастик 
встановлюються на спеціально відведених майданчиках. 
Всі тимчасові будівлі  розташовуються поза зоною дії кранів. 
Для пожежної безпеки, необхідно: 
 влаштування 2-х виїздів на дороги загального 
користування; 
 тимчасові дороги повинні мати тверде покриття; 
 біля будинку, що споруджується , встановити щити з 
протипожежним інвентарем; 
 місця робіт належить забезпечити плакатами по 
протипожежній безпеці; 
 роботу калориферів, електроустаткування та 
електроінструментів без нагляду – заборонено. 
 тушіння пожежі рекомендується здійснювати від 
пожежного гідранту, розташованого на території будівництва.  
   
 
5.3.9 Техніко-економічні показники 
 
1. Тривалість будівництва                  -    567 дн.; 
2. Кількість робітників (найбільша)  -    21 чол.(17 чол); 
3. Кошторисна трудомісткість           -    11199 люд/дн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Список використаної літератури 
 
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми 
проектування.- К.: МінБуд, 2010. 
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - 
К.: Мінбуд України, 2006. 
3. ДСТУ Б А.2.4-6:2009. СПДБ. Правила виконання робочої 
документації генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 1992. 
4. ДСТУ Б В.2.2-29:2011 Будівлі підприємств. Параметри. . - К.: 
Мінбуд України, 2011. 
5. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні 
положення проектування. - К.: Мінбуд України, 2009. 
6.  ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони 
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. -  
К.: МінБуд України, 2008. 
7. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі 
стінові зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських 
будівель. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008. - К.: Мінбуд 
України, 2011 
8. ДСТУ EN 14509:2017 Панелі теплоізоляційні самонесійні з 
двобічним металевим облицюванням. Вироби заводського виготовлення. 
Технічні умови 
9.  ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені 
силікатні. Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008. 
10. ДСТУ Б В.2.6-118:2010 Конструкції будинків і споруд. Ферми 
залізобетонні. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008. 
11. ДСТУ Б В.2.6-51:2008 Конструкції будинків і споруд. Ферми 
кроквяні сталеві із парних кутників. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 
2008. 
12. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити 
перекриттів залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. 
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008 
13. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд. - К.: МінБуд 
України, 1997. 
14. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. 
Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011 
15. ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Конструкції будинків і споруд. Двері 
металеві протипожежні. Загальні технічні умови. 
16. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні 
умов. - К.: Мінбуд України, 2009 
17. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з 
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008. 
18.  СНиП 2.03.13-88 Полы. Нормы пректирования. – М.: Стройиздат, 
1972. 
19. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист 
від шуму. - К.: Мінбуд України, 2008. 
20. ДБН А.2.2-1-95 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки 
впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і 
будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд України, 2005. 
21. Ю.С. Сергеев, Э.Р. Боровский, А.М. Кравчук, В.Д. Ивченко  
Санитарно-техническое оборудование зданий. Примеры расчета. К: Вища 
школа, 1991, 207с. 
22. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: 
Мінбуд України, 2009. 
23. Барашиков А.Я. Железобетонные конструкции. Курсовое и 
дипломное проектирование. -К.: Вища шк.- 1987, 416 с. 
24. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних 
конструкцій. Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006. 
25. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні 
положення проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009. 
26. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та 
фундаменти” для студентів денної та заочної форм спеціальності 192 
Будівництво та цивільна інженерія /Укладачі: Величко В.М., Черкаси, 
ЧДТУ, 2009. 
27. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних 
робіт та улаштування основ і фундаментів. - К.: Мінбуд. України, 2013. 
28. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко, 
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища 
шк., 2002. – 430 с. 
29.  Технологія будівельного виробництва: Підручник / 
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. 
М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 
с. 
30.  Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний 
посібник/ В.К. Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та 
інш.; За ред. В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с 
31.  Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний 
посібник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. 
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с. 
32.  ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва 
об’єктів- К.: МінБуд України, 2013. 
33.  Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану 
в курсовому та дипломному проектуванні  для студентів спеціальності 
6.060101 всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧДТУ, 
2016. 
34.  ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в 
будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009 
35.  Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. 
Н. Издание третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 
1977. 
36.  Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., 
Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного 
захисту: Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с 
37.  Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – 
К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с. 
38.  ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в 
будівництві. – К.: Мінбудархітектури України, 1993. 
39.  ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої 
документації генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009. 
40.  ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої 
документації.- К.: МінБуд України, 2009. 
41.   ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій 
обладнання, виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009. 
42.  ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно 
будівельних робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
