ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9284| Title: | «УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ОЛІМП», М. КАМ’ЯНКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)» |
| Authors: | Бітюк, Інна Миколаївна Павленко, Євгенія Володимирівнаа |
| Keywords: | Управління, сільськогосподарська діяльність, економічне середовище |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Об’єктом дослідження є господарська діяльність сільськогосподарського підприємства ТОВ «Олімп». Предметом дослідження виступає система управління ефективністю функціонування аграрного підприємства в умовах сучасного економічного середовища. Метою кваліфікаційної роботи є удосконалення підходів до управління ефективністю діяльності підприємства шляхом аналізу його економічного стану, виявлення внутрішніх резервів зростання та впровадження інноваційних управлінських рішень. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: розглянути теоретико-методичні основи оцінювання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва; визначити фактори, що впливають на ефективність використання земель аграрного господарства; дослідити ефективність використання новітніх технологій у сільському господарстві; надати загальну характеристику діяльності ТОВ «Олімп»; проаналізувати динаміку техніко-економічних показників підприємства; оцінити ефективність використання земельних ресурсів і врожайності основних сільськогосподарських культур; виявити проблеми в управлінні ефективністю діяльності; обґрунтувати доцільність впровадження автоматизованої системи моніторингу з використанням новітніх технологій у сільському господарстві; оцінити очікувану економічну ефективність проєкту та запропонувати шляхи його реалізації. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9284 |
| Appears in Collections: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ДИПЛОМНА РОБОТА ПАВЛЕНКО Є.В. М-215 №1 (1).pdf Restricted Access | 1.1 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування
Допущено до захисту
в.о завідувач кафедри
Олександр БІЛИК____________________
____________________________________
«_____»_______________________ 2025 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
«УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ
ТОВ «ОЛІМП», М. КАМ’ЯНКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Менеджмент
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: денна
Група М-215
Виконавець роботи:
«____»___________ 2025 р. ________________ _Євгенія ПАВЛЕНКО
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )
Керівник роботи:
«____»___________ 2025 р. ________________ ___доц. Інна БІТЮК__
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) (Вчене звання, )
Черкаси 2025
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
В.о. завідувач кафедри
Олександр БІЛИК________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
__________Павленко Євгенія Володимирівна___________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи «УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ
«ОЛІМП», М. КАМ’ЯНКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
керівник роботи____ к.е.н., доцент Бітюк Інна Миколаївна ________________,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «26» березня 2025 року № 100/03 – 03
2. Вихідні дані до роботи___ баланси та звіти про фінансові результати
діяльності підприємства; періодичні видання та друковані літературні
джерела.__________________________________________________________
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ
РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ
«ОЛІМП»
РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ
МОНІТОРИНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «ОЛІМП»
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
1 к.е.н., доц. Бітюк І.М.
2 к.е.н., доц. Бітюк І.М.
3 к.е.н., доц. Бітюк І.М.
5. Дата видачі завдання____________________________________________
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк
№ Назва етапів підготовки
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра
етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання 15.01.2025 виконано
1
попереднього плану робот.
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та 25.01.2025 виконано
2
групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка теоретичного 05.02.2025 виконано
3
розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз даних, 12.02.2025 виконано
4
необхідних для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 28.02.2025 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 10.03.2025 виконано
7 Підготовка та написання розрахункового розділу 25.03.2025 виконано
роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 05.04.2025 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 12.04.2025 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 19.04.2025 виконано
11 Оформлення роботи 15.05.2025 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 22.05.2025 виконано
Здобувач вищої освіти ______________ __ Євгенія ПАВЛЕНКО ____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______________ ___ Інна БІТЮК_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 103 сторінки, 27 таблиць,
15 рисунків, список використаних джерел з 62 найменувань, 1 додаток.
«УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ
ТОВ «ОЛІМП», М. КАМ’ЯНКА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Об’єктом дослідження є господарська діяльність
сільськогосподарського підприємства ТОВ «Олімп».
Предметом дослідження виступає система управління ефективністю
функціонування аграрного підприємства в умовах сучасного економічного
середовища.
Метою кваліфікаційної роботи є удосконалення підходів до управління
ефективністю діяльності підприємства шляхом аналізу його економічного
стану, виявлення внутрішніх резервів зростання та впровадження
інноваційних управлінських рішень.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:
розглянути теоретико-методичні основи оцінювання економічної
ефективності сільськогосподарського виробництва;
визначити фактори, що впливають на ефективність використання земель
аграрного господарства;
дослідити ефективність використання новітніх технологій у сільському
господарстві;
надати загальну характеристику діяльності ТОВ «Олімп»;
проаналізувати динаміку техніко-економічних показників
підприємства;
оцінити ефективність використання земельних ресурсів і врожайності
основних сільськогосподарських культур;
виявити проблеми в управлінні ефективністю діяльності;
обґрунтувати доцільність впровадження автоматизованої системи
моніторингу з використанням новітніх технологій у сільському господарстві;
оцінити очікувану економічну ефективність проєкту та запропонувати
шляхи його реалізації.
За результатами дослідження запропоновано впровадження
інноваційного рішення у вигляді автоматизованої системи моніторингу для
покращення управління виробничими процесами на підприємстві.
Розраховано очікувані економічні вигоди від реалізації проєкту. Робота має як
теоретичну, так і практичну цінність для удосконалення управлінської
діяльності аграрного підприємства в умовах ринкової економіки.
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра ___2025_
Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата ___________________________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ 8
ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
1.1 Теоретико-методичні основи оцінювання економічної ефективності 8
сільськогосподарського виробництва
1.2 Фактори, що впливають на ефективність використання земель 16
аграрного господарства
1.3 Ефективність використання новітніх технологій у сільському 23
господарстві
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ 31
ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ОЛІМП»
2.1 Загальна характеристика підприємства 31
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства 38
2.3 Оцінка врожайності культур та ефективності використання 48
посівних площ підприємства
РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ 64
МОНІТОРИНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ
ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ОЛІМП»
3.1 Технічна побудова автоматизованої системи моніторингу та 64
доцільність її впровадження на підприємстві
3.2 Економічна ефективність проєкту та аналіз результатів його 79
реалізації
ВИСНОВКИ 90
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 93
ДОДАТКИ 101
6
ВСТУП
В умовах трансформації аграрного сектору України та впливу
глобальних викликів – зокрема кліматичних змін, економічної нестабільності,
воєнних ризиків та посилення конкуренції – особливої ваги набуває питання
ефективного управління діяльністю сільськогосподарських підприємств.
Раціональне використання ресурсного потенціалу, підвищення
продуктивності праці, зниження собівартості продукції та впровадження
цифрових інструментів управління є ключовими чинниками забезпечення
сталого розвитку та конкурентоспроможності галузі.
Сучасні підприємства, які прагнуть ефективно функціонувати в нових
умовах, потребують не лише традиційного економічного аналізу, а й інтеграції
інноваційних рішень, зокрема автоматизованих систем агромоніторингу. Їх
впровадження дозволяє оперативно контролювати польові процеси,
аналізувати стан посівів, прогнозувати врожайність і приймати обґрунтовані
управлінські рішення. З огляду на це, дослідження ефективності діяльності
сільськогосподарських підприємств та розробка практичних підходів до її
покращення є надзвичайно актуальними.
Метою дипломної роботи є удосконалення підходів до управління
ефективністю діяльності сільськогосподарського підприємства шляхом
аналітичного оцінювання стану його ресурсної бази, результативності
господарювання та розробки інноваційних управлінських рішень з
урахуванням цифрової трансформації.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- розкрити теоретичні аспекти економічної ефективності у
сільському господарстві;
- дослідити методи оцінювання ефективності використання
земельних ресурсів підприємства;
- здійснити загальну організаційно-економічну характеристику
ТОВ «Олімп»;
7
- провести аналіз урожайності культур та результативності
використання посівних площ;
- оцінити рівень рентабельності основних сільськогосподарських
культур;
- обґрунтувати доцільність упровадження автоматизованої системи
моніторингу на підприємстві;
- здійснити оцінку економічного ефекту від реалізації проєкту;
- проаналізувати ризики впровадження інновацій та визначити
фінансову доцільність проєкту за допомогою показників інвестиційної
ефективності.
Об’єктом дослідження є господарська діяльність
сільськогосподарського підприємства ТОВ «Олімп».
Предметом дослідження виступає система управління ефективністю
функціонування аграрного підприємства в умовах змінного економічного та
технологічного середовища.
Теоретичною базою роботи є положення економічної теорії, аграрного
менеджменту, фінансового аналізу та управління ефективністю.
Методологічною основою слугують загальнонаукові й спеціальні методи:
економіко-статистичний, порівняльного аналізу, структурно-функціональний,
економіко-математичний, графічний та метод прогнозування. У розрахунках
ефективності впровадження інновацій застосовано аналіз грошових потоків
(DCF), чистий приведений дохід (NPV) та строк окупності проєкту (PP).
Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості
використання сформульованих рекомендацій на практиці для підвищення
економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, зменшення
витрат, покращення фінансових показників та підвищення інвестиційної
привабливості аграрного підприємства.
8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
1.1 Теоретико-методичні основи оцінювання економічної ефективності
сільськогосподарського виробництва
Однією з найактуальніших проблем сталого розвитку
сільськогосподарських підприємств є підвищення ефективності їх діяльності.
Це підтверджується численними дослідженнями, зокрема і щодо
вдосконалення самого процесу виробництва в аграрному секторі. Під
ефективністю у цьому контексті розуміють результативність людської
діяльності у виробництві матеріальних і духовних благ. У сільському
господарстві важливо враховувати як економічну, так і технологічну
ефективність.
Серед основних показників економічної ефективності при виробництві
зернових культур виокремлюють рівень рентабельності, норму прибутку,
врожайність, ціну реалізації, прибуток на 1 га посівної площі, витрати праці на
одиницю продукції, біоенергетичну оцінку тощо. Водночас варто зазначити,
що в умовах інфляційних процесів, диспаритету цін і систематичних
неплатежів вартісні показники можуть спотворювати реальну ефективність
сільськогосподарського виробництва.
Перехід до ринкової моделі господарювання передбачає досягнення
високопродуктивної праці, яка є основою зростання обсягів виробництва
сільськогосподарської продукції. Однак ототожнення ефективності лише з
продуктивністю праці є методологічно хибним. Продуктивність праці як
показник відображає лише витрати живої праці й не охоплює інші аспекти
виробничого процесу [1].
Не менш важливим критерієм економічної ефективності є собівартість
продукції, яка становить вартісне вираження витрат на її виробництво та
реалізацію. У ринкових умовах вона виступає базовим орієнтиром для
9
формування цін, розрахунку прибутку та визначення доцільності тієї чи іншої
господарської діяльності [2].
Виробничий цикл у сільському господарстві часто є тривалим і може
перевищувати один рік, що ускладнює об’єктивне визначення фактичної
ефективності діяльності підприємства. Для зменшення викривлень у
розрахунках доцільно використовувати методику оцінки сировини та
матеріалів за цінами останніх закупівель. Проте застосування цього підходу
призводить до зростання облікових витрат і, відповідно, до зниження рівня
рентабельності через зменшення прибутку.
Прибуток є ключовим узагальнюючим показником економічної
ефективності. Для його аналізу необхідно розглядати різницю між виручкою
від реалізації продукції та виробничими витратами. У практиці аграрного
управління для комплексної оцінки доцільно використовувати систему
показників рентабельності, яка дозволяє оцінити ефективність як загалом по
підприємству, так і за окремими видами продукції [3, 4].
Оцінка зазначених показників дає змогу робити висновки про рівень
економічної ефективності діяльності аграрного суб’єкта та визначати
найбільш перспективні напрями її підвищення. Водночас, у сучасних умовах
все більшої ваги набуває екологічна ефективність, яка проявляється у
збереженні родючості ґрунтів, покращенні їх якості та отриманні більш якісної
продукції. Це, своєю чергою, позитивно впливає на загальні економічні
результати функціонування підприємства.
Таким чином, аналіз основних показників ефективності у сільському
господарстві засвідчує необхідність комплексного підходу до їх оцінювання.
Для досягнення об’єктивних результатів слід використовувати систему
взаємопов’язаних критеріїв, що дозволить не лише виявити існуючі резерви,
але й сформувати дієві управлінські рішення щодо підвищення
результативності виробництва [5, 6].
Ефективне використання ресурсів виступає ключовим елементом
відтворювального процесу в аграрному секторі. Саме через раціональне
10
управління ресурсами сільськогосподарські підприємства можуть забезпечити
стійке зростання виробничих результатів та підвищення
конкурентоспроможності. Одним із основних завдань у цьому контексті є
формування комплексної системи показників, яка б дозволила як кількісно,
так і якісно охарактеризувати економічні процеси, що відбуваються в
сільському господарстві.
У сучасних умовах інтенсифікації виробництва підвищення
ефективності неможливе без об’єктивної оцінки виробничих процесів та
чинників, що на них впливають. Для цього доцільно використовувати не один
універсальний критерій, а систему взаємопов’язаних показників, здатних
комплексно відобразити ефективність функціонування підприємства. Такий
підхід дає змогу глибше проаналізувати виробничу діяльність, виявити слабкі
місця та окреслити основні напрями підвищення результативності аграрного
виробництва.
В економічній науці існують різні погляди щодо доцільності
використання одного або кількох критеріїв ефективності. Прихильники
концепції єдиного критерію вважають, що такий підхід забезпечує єдність
оцінки на всіх рівнях управління. Натомість інші дослідники наголошують на
необхідності застосування різних критеріїв залежно від рівня аналізу,
галузевої специфіки та цілей управління. Як загальне визначення ефективності
виробництва часто використовується формула максимізації результату при
мінімальних витратах. Проте, навіть за наявності узагальнюючого критерію,
залишається актуальною потреба в додаткових показниках, які дозволяють
детально кількісно відобразити окремі аспекти економічних процесів.
Важливо також розрізняти поняття «критерій» та «показник»
ефективності. Перший є теоретичною основою оцінювання та відображає
якісні параметри ефективності, тоді як показники слугують інструментами
практичного аналізу – вони кількісно виражають результативність
використання ресурсів і дають змогу порівнювати різні варіанти
управлінських рішень.
11
У структурі відтворювального процесу сільського господарства
особлива увага приділяється ефективності використання таких ресурсів, як
земельні, трудові, матеріальні, енергетичні, фінансові та біокліматичні.
Оптимізація їхнього залучення та взаємодії є основою досягнення високих
економічних результатів і запорукою підвищення загальної ефективності
підприємства.
При оцінці ефективності сільськогосподарської діяльності доцільно
класифікувати ресурси за основними категоріями, кожна з яких виконує
специфічну функцію у виробничому процесі. Земельні ресурси охоплюють
площу сільськогосподарських угідь; трудові ресурси – середньорічну
чисельність працівників, фонд робочого часу та обсяг витрат на оплату праці.
Основні виробничі фонди визначаються за середньорічною вартістю з
урахуванням амортизаційних відрахувань, тоді як матеріальні ресурси
оцінюються через показники середньорічної вартості оборотних фондів,
обігових коштів і матеріальних витрат на виробництво.
Фінансові ресурси, які є складовою частиною кредитно-грошової
системи, доцільно не виділяти як окрему категорію, оскільки вони виступають
посередником у русі матеріальних ресурсів і забезпечують безперервність
виробничого процесу [7]. Водночас вони відображаються у складі
матеріальних витрат – зокрема, у витратах на насіння, корми, добрива тощо.
Зростання обсягів виробництва передбачає використання як власних
фінансових накопичень, так і залучених коштів. Важливим завданням є оцінка
ефективності таких фінансових вкладень та забезпечення їх швидкої
окупності. Це передбачає спрямування інвестицій на найдоцільніші напрями:
придбання якісного посівного матеріалу, добрив, новітньої техніки, а також
оновлення основних засобів виробництва [8].
З урахуванням системного підходу, показники економічної
ефективності можуть бути подані як взаємопов’язані елементи аналітичної
системи. Часткові показники описують окремі аспекти використання ресурсів
– наприклад, врожайність, трудомісткість, фондоозброєність праці,
12
забезпеченість технікою, вартість основних фондів у розрахунку на 1 га ріллі.
Узагальнені показники характеризують економічну ефективність
підприємства в цілому – зокрема, вартість валової продукції на 1 га угідь, на
одного працівника, на 100 грн основних фондів тощо [9]. Такий підхід
дозволяє сформувати комплексну оцінку ефективності використання
ресурсного потенціалу аграрного господарства.
У контексті оцінки використання земельних ресурсів, особливо
сільськогосподарських угідь і ріллі, основним критерієм виступає зростання
обсягів валової продукції. Ефективність використання земель можна
визначати за такими показниками, як кількість валової продукції і основних
видів продукції на одиницю площі (наприклад, виробництво молока й м’яса на
100 га угідь або зерна на 100 га ріллі), а також за врожайністю
сільськогосподарських культур і продуктивністю тварин. Показник
врожайності є важливим економічним індикатором, адже він демонструє
рівень і якість використання землі. Висока врожайність прямо впливає на інші
показники ефективності [10].
Зважаючи на вищенаведені принципи, у науковій літературі сформовано
систему показників, яка найбільш повно відображає економічну ефективність
сільськогосподарського виробництва та дозволяє провести ґрунтовний аналіз
участі основних виробничих ресурсів у процесах відтворення. Таку систему
подано в таблиці 1.1. Вона охоплює ключові аспекти: наявність ресурсу, його
використання у виробничому процесі, співвідношення з обсягами виробленої
продукції та отриманого прибутку, а також визначає головний критерій
ефективності для кожної групи ресурсів.
13
Таблиця 1.1 – Система показників ефективності сільськогосподарського
виробництва
Основні
Матеріальні
Показники Земельні ресурси Трудові ресурси виробничі
ресурси
фонди
Наявність 1. Структура 1. Структура 1. Структура 1. Структура
ресурсу земельних штату 2. Динаміка 2. Динаміка
ресурсів співробітників
2. Динаміка 2. Динаміка
штату
Використання 1. Врожайність 1. Рівень 1. Забезпеченість 1.Забезпеченість
у виробничому 2.Продуктивність зайнятості ресурсами (по фондами
процесі з розрахунку на 2. Навантаження видах ресурсів) (технікою,
одиницю земельної площі засобами праці -
земельної площі (поголів’я по видах
тварин) на 1 виробничих
працівника фондів)
3. Витрати праці
на 1 т основних
видів продукції
Відношення до Виробництво Виробництво Виробництво Виробництво
зробленої валової продукції валової валової продукції валової
продукції (основних видів продукції на 1 (основних видів продукції
продукції) в середньорічного продукції) в (основних видів
поточних цінах працівника поточних цінах на продукції) в
на одиницю 100 грн. обігових поточних цінах
земельної площі коштів на 100 грн.
основних
фондів
Відношення до Об’єм Об’єм Об’єм отриманого Об’єм
отриманого отриманого отриманого прибутку від отриманого
прибутку від прибутку від прибутку від реалізації на 1 грн. прибутку від
реалізації реалізації на реалізації на 1 обігових коштів реалізації на 1
одиницю середньорічного грн. основних
земельної площі працівника фондів
Основний Зростання Зростання Зростання Зростання
критерій виробництва продуктивності матеріаловіддачі фондовіддачі
валової продукції праці (зниження (зниження
матеріаломісткості) фондомісткості)
Джерело: складено на основі [10]
Ефективність виробництва можна оцінювати за допомогою двох
основних категорій показників, що пов’язані між собою. Першу групу
складають часткові показники ефективності, які характеризують певні
сторони виробничої діяльності та використання конкретних видів ресурсів.
Друга група – це узагальнені показники, що відображають загальний вплив
14
ресурсів на ефективність виробничого процесу; їхнє формування відбувається
на основі часткових показників. Такий метод класифікації дозволяє виділити
ключові групи показників, які можна застосовувати для оцінки як загальної
ефективності підприємства, так і ефективності використання ресурсів та
виробництва продукції.
При оцінці ефективності використання трудових ресурсів ключовим
критерієм виступає продуктивність праці. Вона визначається обсягом валової
продукції у натуральному та грошовому вираженні, що припадає на одного
середньорічного працівника. Одним із базових показників також є
трудомісткість продукції, яка характеризує витрати праці на виробництво
одиниці продукції. Додатково до оцінки використовуються такі показники, як
рівень зайнятості працівників (людино-дні, відпрацьовані за рік на одного
працівника) та навантаження на одного працівника – зокрема, площа
земельних угідь у розрахунку на одного працівника.
У контексті матеріальних ресурсів найбільшу значущість мають
матеріаловіддача (обсяг валової продукції на 100 грн матеріальних витрат) та
матеріаломісткість (обсяг витрат на матеріали на 100 грн продукції). Ці
показники дозволяють виявити ефективність використання ресурсів та рівень
економії матеріальних витрат. Їх застосування є особливо актуальним у період
зростання цін на ресурси та енергоносії, що прямо впливає на підвищення
собівартості продукції.
Водночас основні фонди вимагають оцінки через показники
фондовіддачі (обсяг валової продукції на 100 грн вартості основних засобів)
та фондомісткості (навпаки – вартість основних фондів у розрахунку на
одиницю продукції). Такі показники дозволяють виміряти ефективність
капіталовкладень і рівень використання виробничого потенціалу
підприємства. Додатково оцінюються валовий і чистий дохід, а також
прибуток від реалізації продукції на 100 грн основних фондів [10].
Матеріальні ресурси – зокрема насіння, добрива, паливо, енергія,
запчастини та інші засоби – відіграють ключову роль у відтворювальному
15
процесі. Їх частка у структурі витрат сільськогосподарського виробництва
становить 66–68%, при цьому простежується тенденція до її зростання через
зростання закупівельних цін. Особливо швидко дорожчають ресурси
промислового походження, вартість яких перевищує темпи зростання вартості
ресурсів власного виробництва.
Недостатній рівень забезпечення підприємства ключовими ресурсами,
такими як мінеральні добрива, засоби захисту рослин, електроенергія та
запасні частини, призводить до зниження врожайності та ефективності, а
також до зменшення окупності витрат. Низький рівень ресурсозабезпеченості
щодо нормативних показників є стримувальним чинником розвитку
підприємств, оскільки погіршує продуктивність і не дозволяє досягати
оптимального рівня прибутковості [11].
Через недостатнє використання окремих категорій матеріальних
ресурсів уповільнюється зростання врожайності сільськогосподарських
культур та продуктивності тваринництва. Це, у свою чергу, гальмує
підвищення продуктивності праці, знижує рівень окупності вкладених коштів
і, як наслідок, веде до погіршення загальної ефективності виробничої
діяльності, а в окремих випадках – до збитковості.
Практика функціонування аграрних підприємств свідчить, що
підвищити ефективність використання матеріальних ресурсів можливо за
рахунок впровадження раціональних підходів. Зокрема, йдеться про
застосування ресурсозберігаючих технологій, які дозволяють зменшити
питомі витрати паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив,
електроенергії; а також про концентрацію ресурсів на найпріоритетніших
напрямках господарської діяльності з метою максимізації їхньої окупності.
Досягти цього також можна шляхом оптимізації співвідношення ресурсів та
їхнього цільового використання.
Рівень ефективності застосування матеріальних ресурсів, як і трудових,
безпосередньо залежить від показників фондозабезпеченості підприємства,
фондоозброєності праці, а також від раціонального балансу між основними та
16
оборотними фондами. Сучасні статистичні дані свідчать про відносну
стабілізацію рівня фондооснащеності сільськогосподарського виробництва.
При цьому вартість основних засобів у розрахунку на 1 га
сільськогосподарських угідь не зазнає суттєвих коливань, незважаючи на
підвищення цін на техніку та обладнання і скорочення розмірів оброблюваних
земель. Натомість рівень фондоозброєності у галузі демонструє зростання, що
пояснюється скороченням чисельності працівників у сільському господарстві.
Таким чином, на підставі аналізу наукових джерел можна зробити
висновок, що диспропорції у забезпеченні підприємств основними фондами та
матеріальними ресурсами істотно впливають на ефективність їх використання.
Всі групи ресурсів формують загальні виробничі витрати, від яких
безпосередньо залежить загальна результативність та економічна
ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств.
1.2 Фактори, що впливають на ефективність використання земель
аграрного господарства
Рівень ефективності діяльності підприємств у певні періоди
визначається впливом ряду факторів. Існує багато підходів до їх класифікації,
але спочатку важливо зрозуміти етимологію поняття «фактор», оскільки його
значення може тлумачитися по-різному.
У науковій праці «Управління економікою» економісти Б.А. Райзберг і
Р.А. Фатхутдінов пояснюють фактори як параметри, що дозволяють визначити
характер і результативність економічних процесів, які є основою для
кількісних і якісних характеристик виробленого продукту [12].
У свою чергу, «Тлумачний словник української мови» під редакцією А.
О. Івченка визначає цей термін як рушійну силу або причину процесу чи
явища, здатну визначати його основні характеристики [13].
17
Український науковець В. І. Осипов, вивчаючи фактори в економіці, у
підручнику «Економіка підприємства» визначає фактор як активні сили,
умови або обставини, що можуть змінити рівень економічного показника [14].
З узагальненням визначень різних авторів можна зробити висновок, що
фактор – це рушійна сила, умова або обставина, яка впливає на
результативність економічних процесів і є ключовим параметром
ефективності.
Кожен показник діяльності підприємства залежить від великої кількості
факторів. Окремий розгляд чинників, які впливають на зміну конкретного
економічного показника, дозволяє досягти найбільш точного аналізу й оцінки
ефективності діяльності підприємства. Оцінка й обчислення впливу різних
факторів на економічні показники є обов’язковими аспектами аналізу
діяльності підприємства.
У літературі найчастіше класифікаційні ознаки факторів впливу на
ефективність діяльності підприємств розподіляються на позитивні та
негативні, внутрішні та зовнішні, загальні та конкретні залежно від
локалізації, а також якісні та кількісні, з урахуванням спрямованості й сили
впливу.
Залежно від напряму діяльності суб’єкта господарювання всі чинники
можна поділити на дві групи: позитивні, які сприятливо впливають на
діяльність підприємства, та негативні, що мають небажаний вплив і стають
бар’єром для зростання ефективності.
Найчастіше фактори ефективності підприємств розподіляють на
зовнішні та внутрішні. Б. П. Фіщук зазначає, що внутрішні чинники
охоплюють стратегічну діяльність підприємства, яка може впливати на якість
продукції та її собівартість. Такі чинники залежать від самого підприємства,
контролюються керівництвом і безпосередньо впливають на економічну
ефективність. Зовнішні чинники, навпаки, створюються ринком, не
піддаються контролю з боку підприємства, тому організація може лише
адаптуватися до них [15].
18
До внутрішніх факторів належать цілі та задачі організації, структура її
функціонування, кадровий потенціал, технології, фінансові та матеріальні
потоки. Глибоке дослідження результативності підприємств, проведене
українським ученим О.О. Трутом, показало, що ефективність підприємств на
2/3 визначається внутрішніми чинниками, а решта залежить від зовнішніх
впливів [16].
С. М. Пісарюк стверджує, що розуміння зовнішніх факторів дозволяє
керівництву ухвалювати рішення, спрямовані на довгострокове підвищення
ефективності діяльності підприємства. Автор пропонує поділити ці фактори
на дві групи: фактори макросередовища та мікросередовища. (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 – Зовнішні фактори впливу на ефективність діяльності
підприємств
Група факторів Фактори впливу
- поява нових моделей і стандартів обладнання;
- модернізація торгового обладнання;
- виникнення нових методів одержання, зберігання,
обробки інформації;
Науково-технічні
- рівень розвитку транспортної системи;
- поява нових способів доставки товару;
- нові технології та підходи в управлінні товарним
асортиментом.
- рівень освіти населення;
Соціальні
- структура купівельних переваг
- чисельність населення;
- структура населення (стать/вік);
- міграційні потоки (сезонність);
- частка працездатного населення.
- економічний рівень добробуту населення;
Демографічні - вартість споживчого кошика;
- рівень податків і мит;
- рівень інфляції;
- співвідношення експорт/імпорт товарів;
- економічне стимулювання;
- доступність для населення споживчих кредитів
- закони, що регулюють торгівлю;
- політична ситуація в країні;
Політико-правові - міжнародні відносини;
- природоохоронне законодавство;
- наявність адміністративних бар’єрів
Природні - специфіка кліматичних умов
Макросередовище
19
Продовження таблиці 1.2
- рівень конкуренції;
- динаміка розвитку ринку;
Конкуренти
- прибутковість галузі;
- ризик появи на ринку іноземних торговельних мереж
- відносини з постачальниками;
- чисельність постачальників;
Постачальники
- закупівельна ціна;
- сировина та енергоносії
- доступність кредитів;
- ціна на розробку і виготовлення рекламної продукції;
Посередники
- доступність транспортних послуг (авто, залізниці, авіа і
т.д.).
Виробники - прямі відносини з виробником.
- лояльність споживачів;
- сезонність попиту;
Споживачі - незадоволеність споживачів існуючими торговими
мережами
Джерело: побудовано на основі [17]
М. М. Гуменюк, аналізуючи основні фактори економічної ефективності
сільськогосподарських підприємств, поділив їх на внутрішні та зовнішні, а
також розглянув різні підвиди з позицій таких аспектів, як засновник,
структурні підрозділи, держава, ринок та інші (рис. 1.1) [18].
Враховуючи багатогранність поняття «ефективність», численні
особливості сільського господарства (зокрема, сезонність виробництва в
рослинництві, залежність від природно-кліматичних умов, зміни у виконанні
робіт залежно від вегетаційного періоду, відновлення виробництва завдяки
отриманій продукції, специфіка амортизації техніки) та різні загрози й
проблеми розвитку підприємств, використання лише однієї класифікаційної
ознаки для чинників впливу є недоцільним. Сучасні умови господарювання,
зростаючі вимоги аграрного сектора до результативності
сільськогосподарських підприємств і різноманітні цілі керівництва вимагають
створення багатовимірної класифікації чинників ефективності діяльності
аграрних підприємств [19].
Мікросередовище
20
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Ф актори зовнішнього середовища Фактори внутрішнього середовища
Зі сторони ринку: регульованість Зі сторони засновників (управлінців
р инку; платоспроможний попит і підприємства): політика
структура споживання населення; ціноутворення; завоювання ринку;
р івень конкуренції; диспаритет цін впровадження новітніх технологій
н а аграрну і промислову продукцію, виробництва; амортизаційна
сировину і продовольство; низький політика.
р івень адаптації сільського
населення до умов ринку. Зі сторони структурних підрозділів:
зниження собівартості, формування і
Зі сторони держави: правове розподіл прибутку, що залишається
з абезпечення діяльності в розпорядженні підприємства,
сільськогосподарських підприємств; форми організації.
р івень податкового навантаження;
лібералізація зовнішньоекономічної Зі сторони працівників: рівень
діяльності без урахування оплати праці; професійно-
к онкурентоспроможності кваліфікаційний рівень працівників;
вітчизняної сільськогосподарської матеріальне стимулювання; умови
п родукції. праці; соціально-психологічний
клімат у колективі; рівень життя
З і сторони постачальницько- працівників зайнятих у сільському
збутових організацій: рівень цін та господарстві. виробництва.
я кість матеріально-технічних
р есурсів; інфраструктура каналів
реалізації; монополізм переробних і
т орговельних підприємств; рівень
виконання господарських договорів
т а зобов'язань
З і сторони фінансово-кредитних
інституцій: рівень доступу до
кредитних ресурсів; механізми
з дешевлення кредитів; рівень
ризикованості аграрного
в иробництва; рівень доступності
Рисунок 1.1 – Фактори, що впливають на економічну ефективність
сільськогосподарських підприємств
Джерело: побудовано на основі [18]
Для досягнення ефективної діяльності сільськогосподарських
підприємств важливо враховувати такий чинник, як ризик, який може бути як
керованим, так і некерованим. Проведено ґрунтовний аналіз основних ризиків,
21
з якими стикаються аграрні підприємства, що спеціалізуються на
рослинництві. Результати представлені у табл. 1.3.
Таблиця 1.3 – Якісний аналіз основних ризиків, що впливають на
ефективність діяльності аграрних підприємств, а також можливі способи їх
зниження
1. Ризик втрат при зберіганні фонду насіння
Причини Невідповідні умови для зберігання насіння;
ризику застаріле обладнання чи технології.
Поганий стан приміщень для зберігання насіння;
Фактори
неналежне виконання обов’язків технологами;
ризику
невідповідність умов зберігання стандартам.
Проведення профілактичних заходів (дезінфекція);
Способи ремонт приміщень;
зниження або перекваліфікація спеціалістів;
компенсації страхування насіння та продукції;
виконання встановлених норм зберігання.
2. Ринковий ризик
Зміни в споживчому попиті;
Причини невідповідність вимогам споживачів;
ризику неприязні умови контрактів;
банкрутство важливих партнерів.
Втрата контролю над іміджем підприємства;
Фактори нестабільність в соціально-економічній ситуації;
ризику низька диверсифікація контрагентів;
невиправдане підвищення цін.
Організація маркетингової діяльності;
Способи укладання ф’ючерсних угод;
зниження або використання передоплати;
компенсації диверсифікація партнерів і взаємодія з ними;
страхування угод.
3. Ризик неотримання врожаю
Несприятливі кліматичні умови;
використання застарілого насіння;
порушення сівозміни;
Причини
неякісне насіння для посіву;
ризику
неякісні добрива;
забруднення ґрунту хімікатами;
нераціональне використання добрив.
Несвоєчасне проведення посівних робіт;
Фактори недосконалий моніторинг природно-кліматичних умов;
ризику недостатня кваліфікація агрономів;
слабка диверсифікація постачальників насіння та добрив.
22
Продовження таблиці 1.3
Розробка ефективної системи прогнозування природно-кліматичних
умов;
Способи страхування врожаю;
зниження або заміна агрономічного персоналу;
компенсації диверсифікація постачальників насіння та добрив;
створення плану дій підприємства в умовах неврожайності;
регулярне проведення сівозміни.
4. «Вибухи» хвороб або шкідників, які впливай на врожай
Зараження насіння на етапі закупівлі або зберігання;
Причини
сприятливі погодні умови для розвитку шкідників;
ризику
затримка в часі засіву.
Залучення постачальників, які пропонують неякісні засоби для захисту
від шкідників і хвороб;
Фактори
недотримання стандартів і норм агрономами при виконанні своїх
ризику
обов’язків;
обмежена різноманітність сортів культур на підприємстві.
Диверсифікація культур (використання різноманітних сортів і
гібридів);
Способи
географічна диверсифікація (вирощування культур на різних полях);
зниження або
закупівля високоякісних засобів захисту від шкідників;
компенсації
застосування новітніх методів захисту врожаю від хвороб;
страхування врожаю.
5. Несправність сільськогосподарської техніки
Перевантаження техніки;
Причини нестача необхідного обладнання;
ризику використання неякісного пального та запчастин;
моральний і фізичний знос техніки.
Недостатня наявність запасних частин;
відсутність системи планування використання технічних засобів;
Фактори
прогрес в технологічному розвитку;
ризику
запізнення у проведенні регулярних ремонтів чи перевірок справності
обладнання.
Формування запасів запасних частин;
страхування техніки;
Способи
розробка планів використання машинно-тракторного парку
зниження або
підприємства;
компенсації
оновлення та модернізація техніки;
використання лізингу або оренди техніки.
Джерело: складено автором
Таким чином, перераховані чинники можуть застосовуватися в
комплексі, взаємно компенсуючи один одного. Наприклад, у разі нестачі
робочої сили альтернативним рішенням може стати автоматизація виробничих
23
процесів. Однак ігнорування або недостатня увага до цих факторів може
призвести до стримування зростання ефективності діяльності підприємства.
1.3 Ефективність використання новітніх технологій у сільському
господарстві
У сучасному аграрному виробництві дедалі ширше застосовуються
новітні технології, а саме: безпілотні літальні апарати (БПЛА), або аграрні
дрони, які стають ключовим елементом точного землеробства. Завдяки
високій маневреності та можливості оперативного збору даних з великої
площі, вони дозволяють аграріям підвищити ефективність моніторингу стану
посівів, своєчасно виявляти проблемні зони та оптимізувати використання
ресурсів. Основними інструментами збору даних на сільськогосподарських
дронах є різноманітні типи камер, зокрема RGB-, мультиспектральні та
тепловізійні сенсори, кожен з яких виконує специфічну функцію у системі
дистанційного зондування полів.
Аграрні дрони – це спеціалізовані літальні пристрої, керовані
дистанційно, які розроблені для виконання різноманітних технологічних
завдань у сільському господарстві. Зокрема, вони застосовуються для
оптимізації виробничих процесів, нагляду за станом посівів та оперативного
збору інформації з полів [20].
За функціональним призначенням агродрони поділяються на кілька
типів:
- дрони для аерофотознімання – використовуються для створення
точних цифрових карт полів та постійного моніторингу стану рослин,
дозволяючи оперативно виявляти проблемні зони на посівних площах і
приймати ефективні агротехнічні рішення;
- дрони для розпилення добрив – застосовуються для рівномірного
внесення рідких добрив або засобів захисту рослин на визначені ділянки поля.
24
Крім функціональної класифікації, сільськогосподарські дрони також
поділяють за конструктивними особливостями, а саме:
- роторні дрони;
- безпілотники з фіксованим крилом;
- комбіновані (гібридні) моделі.
Роторні дрони, як правило, оснащені кількома гвинтами – наприклад,
квадрокоптери мають чотири ротори. Такі апарати вирізняються високою
маневровістю та здатністю зависати в одній точці, що є особливо зручним для
детального обстеження локальних ділянок. Їх перевагою є можливість
вертикального зльоту й посадки, що дозволяє запускати дрон навіть із вузьких
міжрядь. Основним недоліком є обмежений час автономної роботи – зазвичай
від 10 до 20 хвилин, який додатково скорочується при сильному вітрі через
інтенсивне енергоспоживання [20].
Агродрони з фіксованим крилом функціонують за аналогією з
класичними літаками, маючи в більшості випадків один гвинт. Вони
демонструють кращу енергоефективність і можуть перебувати у повітрі
значно довше – у середньому на 20 хвилин довше, ніж роторні моделі. Такі
дрони здатні покривати більші площі завдяки своїй швидкості та тривалому
часу польоту. Водночас їх використання вимагає наявності спеціально
підготовленого місця для зльоту та посадки, що ускладнює їх експлуатацію у
певних умовах.
З економічної точки зору, впровадження безпілотних літальних апаратів
(БПЛА) у сільське господарство сприяє істотному скороченню витрат на
виробництво та підвищенню загальної ефективності аграрної діяльності.
Насамперед дрони дають змогу значно зменшити обсяги використання
агрохімікатів. Завдяки точковому або зональному обприскуванню
препаратами лише проблемних ділянок поля, витрати на пестициди та добрива
знижуються у середньому на 20–30 % [21; 22]. При цьому знижується не тільки
вартість хімічних засобів, а й навантаження на довкілля, що є особливо
важливим у контексті сталого розвитку агросектора.
25
Ще однією вагомою перевагою сільськогосподарських дронів є економія
води. За оцінками, використання БПЛА при поливі або обробці культур дає
змогу зменшити витрати водних ресурсів до 50–60 % порівняно з
традиційними методами [22; 24]. Це набуває особливої актуальності в умовах
кліматичних змін, коли посуха і дефіцит води дедалі частіше впливають на
врожайність. У поєднанні з можливістю обліку погодних умов, вологості
ґрунту та вегетаційного індексу культур, дрони дають змогу не тільки
контролювати ситуацію, а й вчасно реагувати на потенційні загрози,
знижуючи ризики втрат.
Ще одним значущим економічним ефектом є скорочення витрат на
робочу силу. Завдяки автоматизації процесів обстеження, картографування та
внесення препаратів, знижується потреба в залученні великої кількості
сезонних працівників, особливо в пікові періоди обробітку. За підрахунками
University of Missouri Extension, витрати на оплату праці можуть зменшитися
на 15–25 % завдяки використанню безпілотників [24]. Це є особливо вигідним
для великих господарств, де значна частина витрат припадає саме на персонал.
Крім скорочення витрат, впровадження дронів також позитивно впливає на
дохідну частину виробництва. Завдяки ранньому виявленню хвороб,
шкідників та дефіциту поживних речовин, сільгоспвиробники мають змогу
вчасно вжити заходів і тим самим зберегти, а іноді й підвищити врожай. За
різними оцінками, приріст урожайності завдяки точному моніторингу та
оперативному втручанню становить 10–15 % [21; 23].
У довгостроковій перспективі економічна вигода також полягає в
підвищенні ефективності управління земельними ресурсами. Аналітичні дані
з дронів використовуються для створення цифрових карт полів, які
враховують неоднорідність ґрунтів, мікрокліматичних умов та стану посівів.
Це створює передумови для точного землеробства, що зменшує втрати і
збільшує ефективність кожного гектара оброблюваної площі.
Окупність інвестицій у дронові технології, за результатами практичного
застосування у фермерських господарствах США, Китаю та України,
26
становить у середньому 1–2 сільськогосподарських сезони, залежно від
масштабу підприємства, типу культур, що вирощуються, та інтенсивності
використання обладнання [21; 22; 24]. У великих аграрних холдингах термін
окупності може скорочуватися до одного сезону, завдяки ефекту масштабу:
більша площа дозволяє розподілити витрати на техніку ефективніше, а
регулярне використання забезпечує швидке повернення інвестицій.
Таким чином, впровадження безпілотних технологій у аграрне
виробництво забезпечує багатокомпонентну економічну ефективність: від
прямої економії ресурсів – до стратегічного покращення врожайності,
управління ризиками і зменшення екологічного навантаження.
Інноваційною відповіддю на проблему обмежених можливостей
класичних аграрних дронів з фіксованим крилом, які не здатні здійснювати
вертикальний зліт та посадку, стали гібридні моделі. Такі апарати поєднують
у собі функціональність роторного дрону (квадрокоптера) при зльоті та
приземленні та ефективність польоту фіксованокрилого літального апарата
під час горизонтального руху. Завдяки такій комбінації технічних рішень,
гібридні дрони ідеально підходять для використання у сфері агровиробництва,
зокрема для дистанційного зондування сільськогосподарських угідь.
Окрему увагу в сільському господарстві, зокрема в задачах моніторингу
посівів та картографування, приділяють типу камер, якими обладнано дрони.
За цією ознакою безпілотні літальні апарати класифікують на дві основні
категорії:
- дрони з візуальними (RGB) камерами;
- дрони з мультиспектральними камерами.
RGB-камери, які зазвичай встановлюються на безпілотниках, є найбільш
доступними з-поміж інших типів сенсорів. Вони захоплюють зображення у
видимому спектрі світла, що дозволяє проводити базову фотофіксацію стану
посівів. Водночас мультиспектральні камери забезпечують глибший аналіз,
дозволяючи виявляти стресові зони вегетації за індексами NDVI та іншими
параметрами, що є незамінним інструментом у точному землеробстві. Такі
27
камери є найпоширенішими на бюджетних моделях сільськогосподарських
дронів і зазвичай застосовуються для загальної оцінки стану полів, первинного
картографування та виявлення грубих відмінностей у стані рослинності.
Однак рослинні організми здатні відбивати електромагнітне
випромінювання у ширшому спектрі, ніж сприймає людське око. Особливо
важливими для аграрної аналітики є хвилі ближнього інфрачервоного
діапазону (NIR – Near Infrared). Щоб охопити ці діапазони, застосовують
мультиспектральні камери, які складаються з кількох об’єктивів, кожен з яких
обладнаний окремим фільтром. Ці фільтри дозволяють отримувати
зображення на різних довжинах хвиль, у тому числі у NIR-діапазоні, що є
ключовим для оцінки фотосинтетичної активності культур. Саме за
допомогою таких знімків можна розраховувати вегетаційні індекси, як-от
NDVI (Normalized Difference Vegetation Index), що надають змогу оцінити стан
біомаси, щільність рослинного покриву та рівень стресу культур.
Згідно з даними консалтингової компанії PwC, глобальна вартість ринку
безпілотних технологій у різних секторах економіки оцінюється у понад 127
мільярдів доларів США [25]. Особливо перспективним вважається аграрний
сектор, де дрони демонструють суттєвий потенціал для подолання низки
системних проблем. З огляду на прогнози щодо зростання чисельності
населення Землі до 9 мільярдів осіб до 2050 року, очікується збільшення
споживання агропродукції приблизно на 70% [26]. Водночас зміни клімату, що
супроводжуються екстремальними погодними явищами, створюють нові
виклики для ефективного ведення сільського господарства. У зв’язку з цим
виробники продовольства змушені впроваджувати нові технологічні підходи
для забезпечення продовольчої безпеки та стійкості виробничих процесів.
Згідно зі звітом компанії Reports and Data за 2020 рік, обсяг ринку
сільськогосподарських безпілотників оцінювався у 1,2 мільярда доларів США.
За прогнозами, до 2028 року цей сегмент зросте до 13,31 мільярда доларів,
демонструючи середньорічні темпи зростання на рівні 35% [27]. Ціновий
діапазон агродронів є досить широким і залежить від технічних характеристик,
28
функціонального призначення, виробника, типу встановлених сенсорів та
камер. В середньому ціна варіюється від 1500 до 25000 доларів США [28].
Структура ринку дронів умовно поділяється на два сегменти:
виробництво апаратного забезпечення (hardware) та розробку програмного
забезпечення (software). У найближчі роки очікується, що основне зростання
відбуватиметься саме за рахунок інновацій у сфері софту, зокрема –алгоритмів
аналізу зображень, автоматизації обробки даних та застосування штучного
інтелекту. Апаратура ж, у свою чергу, включає в себе каркаси, системи
управління польотом, приводи та двигуни, сенсорні блоки, камери, системи
навігації та енергозабезпечення. Найбільшу динаміку вдосконалення фахівці
прогнозують саме для оптичних модулів – камер та сенсорів.
На сьогодні провідну частку у використанні безпілотних апаратів
(приблизно 45%) становить ринок Північної Америки. Проте, за оцінками
експертів, найбільш активне зростання в найближчому майбутньому
демонструватимуть країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Також
перспективними є ринки Південної Америки та країн Африки, де аграрні
дрони можуть стати інструментом ефективного розвитку аграрного сектору в
умовах обмежених ресурсів і складних кліматичних умов [28].
До ключових чинників, що стимулюють розвиток ринку
сільськогосподарських дронів, належать зростання чисельності населення,
підвищення поінформованості про переваги використання безпілотників у
сільському господарстві, активне венчурне фінансування, а також
впровадження інноваційних агротехнологій, спрямованих на підвищення
продуктивності. Окрему роль відіграють технологічні досягнення у сфері
цифрового картографування та автоматизації аграрних процесів.
Зростаючий попит на підвищення врожайності та державна підтримка
агросектора створюють сприятливі умови для розширення сфери застосування
дронів. Безпілотники забезпечують оперативний доступ до даних навіть у
важкодоступних регіонах, значно пришвидшуючи прийняття управлінських
рішень.
29
Разом з тим, існують фактори, що стримують розвиток галузі. До них
належать метеорологічні обмеження (висока швидкість вітру, опади тощо),
дефіцит кваліфікованих операторів дронів, а також складність регуляторного
середовища, зокрема щодо контролю повітряного простору.
Оцифровування сільськогосподарського виробництва зумовлює
зростання потреби в програмному забезпеченні для управління та
обслуговування дронів. У той же час, посилення норм щодо регулювання
використання безпілотників у повітряному просторі також залишається
важливим бар’єром для більш широкого впровадження цієї технології.
Очікується, що збільшення кількості аерофотографічних даних, що
збираються для потреб сільського господарства, створить нові можливості для
розвитку ринку сільськогосподарських дронів. Враховуючи ці тенденції,
зростання індустрії буде сприяти розвитку технологій збору та обробки даних,
а також розширенню застосування дронів у різних аспектах
сільськогосподарського виробництва, таких як моніторинг посівів, управління
водними ресурсами та контроль за здоров’ям рослин.
Ключовими гравцями на ринку сільськогосподарських дронів є
компанії, які займаються розробкою та виробництвом безпілотних літальних
апаратів, а також надають програмне забезпечення для їх ефективного
використання. Серед них виділяються такі бренди, як DJI (Китай),
PrecisionHawk (США), Trimble Inc. (США), Parrot (Франція), AeroVironment
(США), Yamaha Motor Corp. (Японія) та інші. Ці компанії займають провідні
позиції завдяки інноваційним рішенням і постійному вдосконаленню своїх
продуктів, що дозволяє їм домінувати на ринку сільськогосподарських
технологій [29].
Отже, використання дронів у сільському господарстві є одним із
найперспективніших напрямів інноваційного розвитку аграрного сектора. Ці
безпілотні літальні апарати дозволяють здійснювати точний моніторинг
посівів, виявляти шкідників, хвороби та проблемні ділянки на полях задовго
до того, як вони стануть видимими неозброєним оком. Завдяки цьому аграрії
30
мають змогу своєчасно реагувати, застосовуючи ресурси локально, що знижує
витрати на засоби захисту рослин, добрива та паливо. Крім того, дрони значно
скорочують витрати часу та людських ресурсів, підвищують точність обробки
земель і дозволяють ефективно планувати аграрні операції на основі
об’єктивних даних.
З економічної точки зору, впровадження сільськогосподарських дронів
окупається вже у короткостроковій перспективі завдяки зниженню прямих
витрат та підвищенню урожайності. Особливо актуальним це стає для великих
агропідприємств, які обробляють значні площі і мають змогу інтегрувати дані
з дронів у цифрові платформи управління господарством. У перспективі
подальша автоматизація та поєднання дронів з технологіями штучного
інтелекту й супутникового моніторингу ще більше посилить ефективність
прийняття управлінських рішень.
Таким чином, аграрні дрони – це не просто модна технологічна новинка,
а ключовий інструмент цифрової трансформації сучасного землеробства, що
відкриває широкі можливості для підвищення продуктивності, рентабельності
та сталого використання земельних ресурсів аграрного підприємства.
31
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ
РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ
«ОЛІМП»
2.1 Загальна характеристика підприємства
Підприємство ТОВ «Олімп» було засновано 2002 року за ініціативи
Колоса Михайла Михайловича. Воно здійснює свою діяльність в межах
повноважень закріплених статутом зареєстрованим 9 жовтня цього ж року.
Підприємство знаходиться в селі Ревівка, Черкаського району, Черкаської
області.
ТОВ «Олімп» – компанія, яка займається виробництвом зернових і
олійних, тваринництвом, переробкою і трейдингом. Основний напрямок
діяльності – рослинництво. ТОВ «Олімп» орендує землі в трьох областях:
Житомирській (Андрушівський р-н, Попельняньській р-н), Кіровоградській
(Олександрівський р-н, Новомиргородський р-н) та Черкаській.
В основному компанія спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, ця
культура займає більшість площ. Також вирощується пшениця, соняшник, соя
та ячмінь. Розведенням великої рогатої худоби та молочних порід в групі ТОВ
«Олімп» займається підприємство ТОВ «Мейк Агро» в селі Березняки,
Черкаської області. Підприємство експортує зерно в Єгипет, Італію, Іран,
Нідерланди, Туреччину, Іспанію, В’єтнам, Туніс, Індонезію.
Основна інформація про ТОВ «Олімп» подана в табл. 2.1
Таблиця 2.1 – Загальна характеристика ТОВ «Олімп»
Повне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП»
юридичної особи
Скорочена назва ТОВ «ОЛІМП»
Код ЄДРПОУ 32230658
Дата реєстрації 09.10.2002 (22 роки, 6 мiсяців)
Розмір статутного капіталу 1 400 000 грн
Організаційно-правова форма Товариство з обмеженою відповідальністю
Форма власності Недержавна власність
32
Продовження таблиці 2.1
Види діяльності Основний:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису),
бобових культур і насіння олійних культур
Інші:
01.13 Вирощування овочів і баштанних культур,
коренеплодів і бульбоплодів
01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних
культур
01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід
01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та
буйволів
01.44 Розведення верблюдів та інших тварин родини
верблюдячих
01.46 Розведення свиней
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві
01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві
01.63 Післяурожайна діяльність
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном,
насінням і кормами для тварин
46.23 Оптова торгівля живими тваринами
46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами
харчування, напоями та тютюновими виробами
80.10 Діяльність приватних охоронних служб
80.20 Обслуговування систем безпеки
84.24 Діяльність у сфері охорони громадського порядку
та безпеки
47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах
переважно продуктами харчування, напоями та
тютюновими виробами 49.41 Вантажний автомобільний
транспорт
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи
орендованого нерухомого майна
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів
18.12 Друкування іншої продукції
58.14 Видання журналів і періодичних видань
Площа землі 17 599 га
Кількість працівників (осіб) 280
Керівник Косенко Іван Іванович
Керівники з обмеженнями Москалик Юрій Юхимович
Контактна інформація Україна, 20812, Черкаська обл., Черкаський р-н, село
Ревівка, вул.Підлісна, будинок 8
Пошта [email protected]
Торговельна марка
Джерело: складено на основі [30]
33
Статутний капітал ТОВ «Олімп» розподілений між чотирма власниками,
кожен із яких володіє різними частками, що визначає їхній вплив на
управлінські рішення та участь у розподілі прибутку підприємства. Найбільшу
частку має Москалик Юрій Юхимович з вкладом 590 000 грн, що становить
42.14% від загального капіталу. Другим за розміром внеску є Гецько
Володимир Іванович з часткою 36.64% (513 000 грн). Москалик Віталій
Володимирович володіє 17.86% (250 000 грн), а Насонов Іван Олександрович
має найменшу частку – 3.36% (47 000 грн).
Ця структура власності демонструє, що головний вплив на прийняття
стратегічних рішень належить Юрію Юхимовичу Москалику та Володимиру
Івановичу Гецьку, адже разом вони контролюють майже 79% капіталу
підприємства. Діаграма з розподілом часток власників наочно підкреслить цей
баланс, показуючи пропорційний вплив кожного учасника на управління ТОВ
«Олімп» (рис. 2.1).
47000
250000
590000
513000
Москалик Юрій Юхимович Гецько Володимир Іванович
Москалик Віталій Володимирович Насонов Іван Олександрович
Рисунок 2.1 – Розподіл часток власників у статутному капіталі ТОВ «Олімп»
Джерело: побудовано на основі [30]
34
Управління ТОВ «Олімп» здійснює директор Косенко Іван Іванович та
доручені ним особи, два заступники: Гецько Володимир Іванович та Москалик
Юрій Юхимович (рис. 2.2).
Директор ТОВ «Олімп»
Косенко І.І.
Заст упник 1: Комерційний Заступник по тваринництву:
директор Москалик Ю.Ю.
Гецько В.І.
ЕкономРіичнси. й2 .1 Юридичний Аграрний Відділ машинно- Відділ
Бухгалтерія
відд іл відділ відділ тракторного тваринництва
забезпечення
Рисунок 2.2 – Організаційно-функціональна структура ТОВ «Олімп»
Джерело: побудовано автором на основі даних ТОВ «Олімп»
Така організаційна структура господарства відповідає обраному виду
економічної діяльності та забезпечує нормальний виробничий процес.
Директор ТОВ «Олімп» контролює всі відділи компанії, аналізує та координує
їхню роботу, дає подальші вказівки та формулює стратегію розвитку компанії.
Він також організовує та проводить обов’язкові щотижневі наради для
вирішення ключових питань, прийняття важливих рішень та постановки
щотижневих завдань.
ТОВ «Олімп» активно розвиває свою діяльність не лише як окреме
аграрне підприємство, але й через володіння корпоративними правами у низці
інших компаній, що дозволяє йому посилювати свої позиції на ринку та
диверсифікувати джерела доходу. Завдяки частковій чи повній власності в
кількох підприємствах, ТОВ «Олімп» отримує можливість впливати на
стратегічні рішення та забезпечувати інтеграцію своєї діяльності на різних
35
етапах виробничого ланцюга. Такий підхід сприяє оптимізації використання
ресурсів, збільшенню економічної ефективності та створенню стійкої системи
партнерських зв’язків.
Загалом ТОВ «Олімп» має корпоративні права у семи підприємствах
аграрного та переробного напрямків, кожне з яких виконує певну роль у
забезпеченні його виробничих потреб. Ключові частки корпоративних прав
наведені нижче (рис. 2.3):
120%
100% 100%
100%
80% 73%
70%
60%
60%
40%
24,84% 24%
20%
0%
Рисунок 2.3 – Ключові частки корпоративних прав ТОВ «Олімп» у
підприємствах аграрного та переробного напрямків
Джерело: складено на основі [30]
Далі у роботі представлено аналіз факторів, що впливають на діяльність
ТОВ «Олімп», зокрема через SWOT аналіз. Ці інструменти дозволяють
оцінити сильні та слабкі сторони компанії, а також можливості та загрози з
боку зовнішнього середовища.
36
Таблиця 2.2 – SWOT-аналіз підприємства ТОВ «Олімп»
Сильні сторони Слабкі сторони
– великі земельні ресурси; – висока собівартість
– матеріально-технічна продукції тваринництва;
база; – слабка маркетинговва
– ефективні технології кампанія;
виробництва; – поганий стан
– надійні постачальники; транспортного
– постійні канали сполучення по території
реалізації; підприємства;
– ефективна збутова – відсутність планово-
діяльність; економічного відділу;
– досвідчені працівники; – відсутність активної
– наявність власного реклами;
обслуговуючого – відсутність
підприємства; ветеринарної та
зоотехнічної служб
Можливості SO- стратегії WO- стратегії
– залучення інвесторів; Розробка індивідуальних Створення єдиних
– розробка науково-обґрунтованих систем продажів для маркетингових стратегій
сівозмін; оптових клієнтів у межах маркетингової
– удосконалення кормової бази Покращання умов партнерства
(підвищення якості кормів); експорту до ЄС, зростання Збільшення частки ринку
– удосконалення організаційної попиту європейських господарства за рахунок
структури управління; споживачів на тлі освоєння нових
– збільшення збуту за кордон. зростання цін. сегментів ринку
Загрози ST- стратегії WT- стратегії
– різкі зміни в законодавстві; Збільшення експорту Розширення каналів руху
– нестабільна ситуація з Розробка систем онлайн- товарів
електрозабезпеченням; продажів Розвиток систем
– підвищення цін на ресурси зворотнього зв’язку із
виробничого призначення; клієнтами підприємства
– погіршення кредитної політики
(підвищення відсоткової ставки за
кредит);
– збільшення цін на паливо;
– проблеми з постачанням продукції
закордон;
– війна в країні;
– урожайність та якість вирощеної
продукції;
– зменшення кількості
працездатного населення.
Джерело: складено автором на основі даних ТОВ «Олімп»
37
SWOT-аналіз показує, що компанія має важливі активи, такі як хороша
репутація серед клієнтів та провідна позиція на ринку. Використовуючи свої
конкурентні переваги, сильні сторони та можливості зовнішнього середовища,
компанія може досягти високої прибутковості.
Однак, незважаючи на очевидні переваги перед меншими
агропродовольчими підприємствами, компанія має певні недоліки, такі як
великі масштаби діяльності, що ускладнює модернізацію та підтримання
обладнання в належному стані, тим самим знижуючи операційну
ефективність. Крім того, природно-кліматичні умови можуть впливати на
виробництво та прибутковість компанії.
Крім того, компанія має багато можливостей для зростання за рахунок
розширення торговельних відносин з іншими країнами, такими як Нідерланди,
В’єтнам, Туреччина, Єгипет та В’єтнам завдяки економічному зростанню,
позитивним демографічним змінам та збільшенню попиту на
сільськогосподарську продукцію.
Одним із ключових аспектів успішної діяльності аграрних підприємств
є забезпеченість технічними засобами механізації виробничих процесів. У
рослинницьких компаніях наявність та ефективна ремонтопридатність
сільськогосподарської техніки мають вирішальне значення для підвищення
продуктивності та зниження витрат на виробництво. Технічне оснащення є не
лише важливим інструментом для досягнення високих результатів у
господарській діяльності, а й фактором, що безпосередньо впливає на
конкурентоспроможність підприємства на ринку.
Компанія щороку купує нове обладнання для оновлення свого парку
техніки (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – Наявність сільськогосподарської техніки ТОВ «Олімп» (штук)
Назва сільськогосподарської техніки 2022 2023 2024
Трактори – всього 66 68 65
Із загальної кількості тракторів – трактори
66 68 65
колісні
Вантажні та вантажно-пасажирські автомобілі 67 68 71
Причепи та напівпричепи 38 41 39
38
Продовження таблиці 2.3
Плуги 11 11 13
Культиватори 8 10 11
Борони 37 39 39
у т. ч. дискові 9 11 12
Машини посівні та для садіння – всього 28 26 31
у тому числі сівалки 28 26 31
Розкидачі гною і добрив 20 23 19
Машини для захисту сільськогосподарських
6 6 7
культур
Сінокосарки 4 3 5
Жатки валкові 2 2 2
Комбайни і машини зернозбиральні 41 43 44
Джерело: складено автором на основі даних ТОВ «Олімп»
ТОВ «Олімп» володіє тракторами, вантажними та пасажирськими
автомобілями, причепами та напівпричепами, плугами, культиваторами та
боронами, а також сівалками, саджалками, комбайнами та післязбиральною
технікою.
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства
Аналізуючи економічний стан ТОВ «Олімп», необхідно дослідити його
економічні показники за 2020–2024 роки. Для цього слід врахувати дані щодо
економічних ресурсів підприємства, його фінансової структури, рівня
платоспроможності та ліквідності, а також здатності адаптуватися до змін
зовнішнього середовища, в якому воно функціонує.
Основою для оцінки економічного стану компанії є її ліквідність і
платоспроможність, аналіз яких представлено в таблиці 2.4 та на рисунку 2.4.
Коефіцієнти платоспроможності застосовуються для визначення
здатності підприємства виконувати довгострокові зобов’язання. Загалом, цей
показник демонструє рівень прибутковості компанії у співвідношенні з її
борговими зобов’язаннями. Він дозволяє аналітикам та інвесторам оцінити
ймовірність того, що підприємство і надалі зможе виконувати свої фінансові
зобов’язання. Вищі значення коефіцієнта свідчать про стабільний
39
фінансовий стан, тоді як нижчі можуть сигналізувати про потенційні фінансові
труднощі. Ліквідність підприємства оцінюється за трьома основними
показниками: коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл), коефіцієнтом швидкої
ліквідності (Кшл) та коефіцієнтом абсолютної ліквідності (Кабс).
Таблиця 2.4 – Оцінка платоспроможності ТОВ «Олімп» 2020-2024 рр
Роки Відхилення 2024/2020
Коефіцієнти
Відносне,
ліквідності: 2020 2021 2022 2023 2024 Абсолютне
%
Коефіцієнт
поточної 3,28 3,10 19,02 17,90 32,10 +28,82 +878,7
ліквідності
Коефіцієнт
швидкої 2,35 1,65 8,44 10,29 26,31 +23,96 +1 019,6
ліквідності
Коефіцієнт
абсолютної 1,59 1,23 6,48 8,22 23,27 +21,68 +1 363,5
ліквідності
Джерело: складено на основі [31]
Відобразимо графічно динаміку коефіцієнтів ліквідності та
платоспроможності ТОВ «Олімп» протягом 2020-2024 рр.
Коефіцієнт поточної ліквідності Коефіцієнт швидкої ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
35,00
30,00
25,00
20,00
15,00
10,00
5,00
0,00
2 0 2 0 Р . 2 0 2 1 Р . 2 0 2 2 Р . 2 0 2 3 Р . 2 0 2 4 Р .
Рисунок 2.4 – Динаміка коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності ТОВ
«Олімп» протягом 2020-2024 рр.
Джерело: складено на основі [31]
40
Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) відображає здатність
підприємства покривати свої поточні зобов’язання за рахунок оборотних
активів [32]. У 2020 році цей показник становив 3,28, що свідчило про
достатню ліквідність. У 2021 році він дещо знизився до 3,10, але залишався
вищим за нормативне значення (1,5–2,5). У 2022 році спостерігався різкий
стрибок до 19,02, що вказує на суттєве зростання обсягів оборотних активів. У
2023 році показник трохи зменшився до 17,90, а вже у 2024 – досяг 32,10. Це
свідчить про надзвичайно високий рівень ліквідності підприємства.
Абсолютне зростання за п’ять років становить 28,82 пунктів, а відносне –
+878,7 %, що свідчить про стабільне покращення фінансового стану.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) оцінює здатність підприємства
виконувати свої поточні зобов’язання за рахунок найбільш ліквідних активів
(без урахування запасів) [32]. У 2020 році він становив 2,35, у 2021 році
знизився до 1,65, що могло свідчити про деяке погіршення структури активів
або зростання зобов’язань. Проте в 2022 році показник зріс до 8,44, у 2023 –до
10,29, а у 2024 році досяг 26,31. Таке стрімке зростання на 23,96 пунктів або
+1 019,6 % у порівнянні з 2020 роком є ознакою суттєвого покращення
ліквідності та зростання частки найбільш мобільних активів.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс) показує, яку частку поточних
зобов’язань можна погасити негайно за рахунок грошових коштів і
короткострокових фінансових вкладень [32]. У 2020 році він становив 1,59, що
значно перевищувало норматив (0,2–0,35). У 2021 році цей показник знизився
до 1,23, але згодом різко зріс до 6,48 у 2022, 8,22 у 2023 та 23,27 у 2024 році.
Абсолютне зростання за період склало 21,68 пунктів, а відносне – +1 363,5 %,
що свідчить про істотне підвищення здатності підприємства оперативно
розраховуватися за зобов’язаннями.
У цілому, ТОВ «Олімп» демонструє значне покращення
платоспроможності у 2020–2024 роках. Усі коефіцієнти ліквідності зросли в
кілька разів, що свідчить про накопичення ліквідних активів. Проте варто
зазначити, що надмірно високі значення цих коефіцієнтів можуть свідчити про
41
неефективне використання фінансових ресурсів – зокрема, зберігання коштів
без їх залучення до інвестиційної діяльності. Водночас такий рівень
ліквідності гарантує підприємству стабільність та впевненість у виконанні
фінансових зобов’язань у будь-яких умовах.
Важливим фактором для економічної складової є аналіз стану основних
засобів підприємства. Основні показники, що відображають зміни в
використанні основних засобів на ТОВ «Олімп» за період 2022-2024 років,
наведені в таблицях 2.5-2.6.
Таблиця 2.5 – Показники технічного стану та руху основних засобів ТОВ
«Олімп» 2022-2024 рр.
Роки Відхилення 2024/2022
Показники Відносне,
2022 2023 2024 Абсолютне
%
Коефіцієнт зносу ОЗ 0,664 0,646 0,681 +0,017 +2,56
Коефіцієнт придатності ОЗ 0,336 0,354 0,319 -0,017 –5,06
Коефіцієнт оновлення ОЗ 0,083 0,146 0,102 +0,019 +22,89
Коефіцієнт вибуття ОЗ 0,087 0,079 0,082 –0,005 –5,75
Джерело: складено автором на основі розрахунків
Аналізуючи динаміку техніко-економічних показників упродовж 2022–
2024 років, можна зробити такі висновки: спостерігається незначне зростання
коефіцієнта зносу основних засобів на +0,017, що становить +2,56 %. Це
свідчить про поступове старіння матеріально-технічної бази підприємства, що
є негативною тенденцією, оскільки воно призводить до зниження
продуктивності, збільшення кількості аварій та зростання витрат на
обслуговування й ремонт.
Відповідно, коефіцієнт придатності основних засобів за той самий
період зменшився на –0,017 або –5,06 %, що підтверджує погіршення
технічного стану фондів підприємства. Зниження придатності вказує на
зменшення частки ефективно функціонуючих активів і потребує підвищеної
уваги до оновлення основного капіталу.
42
Позитивною динамікою є зростання коефіцієнта оновлення основних
засобів на +0,019, або +22,89 %, що свідчить про активізацію інвестицій у
модернізацію матеріально-технічної бази. Водночас темпи оновлення ще не
компенсують темпи зносу, що вимагає більш системного підходу до
оновлення парку основних засобів.
Коефіцієнт вибуття основних засобів дещо зменшився на –0,005 або –
5,75 %, що може свідчити про зменшення списання зношених або непридатних
об’єктів. З одного боку, це можна розцінювати як спробу раціонального
використання активів, з іншого – як свідчення браку ресурсів для оновлення
або виведення застарілих фондів з експлуатації.
Отже, загальна ситуація з основними засобами на підприємстві ТОВ
«Олімп» потребує активізації інвестиційної політики. Особливу увагу слід
приділити системному оновленню виробничих потужностей, що дозволить
знизити рівень зносу, підвищити продуктивність праці та забезпечити
ефективне функціонування підприємства в умовах сучасного ринку.
Таблиця 2.6 – Ефективність використання основних фондів ТОВ «Олімп»
2022-2024 рр.
Роки Абсолютне
Показники відхилення
2022 2023 2024 2024/2022
Фондомісткість 0,118 0,098 0,073 -0,045
Фондоозброєність 254,32 307,78 340,64 +86,32
Фондовіддача основних засобів 8,43 10,12 13,75 +5,32
Рентабельність основних засобів (%) 548,93 348,72 617,11 +68,18
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів 1,5 1,67 3,18 +1,68
Тривалість 1 обороту оборотних засобів (днів) 243,33 218,56 114,81 -128,52
Джерело: складено автором на основі розрахунків
Згідно з даними таблиці 2.6, упродовж 2022–2024 років ТОВ «Олімп»
демонструє позитивну динаміку в ефективності використання основних і
оборотних засобів. Зростання фондовіддачі на 5,32 свідчить про підвищення
результативності використання основних засобів для формування доходу, тоді
як зниження фондомісткості на 0,045 підтверджує скорочення потреби в
43
основних засобах для отримання одиниці виручки, що є ознакою підвищення
раціональності господарювання.
Показник фондоозброєності праці зріс на 86,32 тис. грн, що може бути
наслідком оновлення технічного парку підприємства, впровадження інновацій
або оптимізації чисельності персоналу. Зростання цього показника відображає
покращення матеріально-технічної бази одного працівника, що сприяє
продуктивнішій праці.
Рентабельність основних засобів зросла на 68,18 %, що підтверджує
ефективність капіталовкладень у виробничу інфраструктуру та свідчить про
зростання прибутковості основного капіталу. Така тенденція вказує на
раціональне управління інвестиційними ресурсами.
У сфері обігових коштів також відбулося покращення. Зростання
коефіцієнта оборотності на 1,68 означає швидший обіг оборотних активів, що
позитивно впливає на гнучкість фінансових потоків. Значне скорочення
тривалості одного обороту на 128,52 дні підтверджує більш ефективне
перетворення активів у грошові кошти, що є важливою ознакою стабільної
платоспроможності.
Таким чином, за аналізований період підприємство демонструє чітко
виражене підвищення ефективності використання як основного, так і
оборотного капіталу. Отримані результати свідчать про успішне управління
ресурсами та формування сприятливих умов для подальшого розвитку
господарської діяльності.
Аналіз збутової діяльності дає змогу оцінити ефективність реалізації
продукції підприємства, виявити сильні та слабкі сторони, а також визначити
напрями для підвищення прибутковості. Він охоплює вивчення обсягів
продажів, структури клієнтів, попиту на продукцію та ринкових тенденцій.
Результати такого аналізу слугують основою для ухвалення управлінських
рішень щодо оптимізації каналів збуту, маркетингових стратегій та взаємодії
з клієнтами. Збут тісно пов’язаний із виробничою діяльністю, оскільки саме
через нього підприємство реалізує результати виробництва та формує дохід.
44
Ефективна збутова політика є ключем до задоволення потреб споживачів і
досягнення фінансової стабільності підприємства [33].
Динаміку основних показників збутової діяльності ТОВ «Олімп»
наведено на рисунку 2.5 і у таблиці 2.7.
Виручка (товари, роботи, послуги) Собівартість реалізованої продукції
Валовий прибуток Витрати на збут
1 400 000
1 200 000
1 000 000
800 000
600 000
400 000
200 000
0
2021 2022 2023 2024
Рисунок 2.5 – Динаміка показників збутової діяльності ТОВ «Олімп»
Джерело: складено автором на основі звітностей
Зображення на рисунку 2.5 дає наочне уявлення про зміну основних
параметрів збутової діяльності підприємства у динаміці, однак для більш
повної характеристики фінансових результатів доцільно доповнити графічну
інформацію табличними даними.
Таблиця 2.7 – Динаміка основних показників збутової діяльності ТОВ
«Олімп» 2021-2024 рр.
Роки Відхилення 2024/2021
Показники Відносне,
2021 2022 2023 2024 Абсолютне
%
Виручка (товари,
576 119 655 866 875 241 1 311 640 +735 521 +127,67
роботи, послуги)
Собівартість
реалізованої 259 949 287 854 522 590 682 967 +423 018 +162,73
продукції
Валовий прибуток 316 170 368 012 352 651 628 673 +312 503 +98,84
Витрати на збут 30 446 30 190 69 951 106 761 +76 315 +250,53
Джерело: складено автором на основі звітностей
45
Аналіз фінансово-економічних показників підприємства за період 2021–
2024 років свідчить про суттєве зростання масштабів діяльності. Зокрема,
виручка від реалізації товарів, робіт і послуг зросла на 735,52 тис. грн, або на
127,67%, що є позитивною тенденцією та демонструє розширення ринку збуту
або підвищення цін на продукцію. Водночас значно зросла і собівартість
реалізованої продукції – на 423,02 тис. грн (162,73%), що свідчить про суттєве
зростання витрат підприємства, можливо, через здорожчання ресурсів або
зростання обсягів виробництва.
Валовий прибуток збільшився на 312,5 тис. грн, або на 98,84%, що
підтверджує здатність підприємства генерувати додану вартість, незважаючи
на зростання витрат. Однак ще більш динамічно зростають витрати на збут,
які збільшились на 76,32 тис. грн, або на 250,53%, що може бути пов’язано з
активнішою маркетинговою діяльністю, логістичними витратами або
зростанням комерційних витрат.
Узагальнюючи, можна зробити висновок, що підприємство демонструє
високі темпи зростання виручки та прибутку, проте з одночасним суттєвим
збільшенням витрат, що вимагає ретельного контролю за ефективністю
витратної частини, особливо в частині збуту.
Таким чином, результати аналізу основних фінансових показників
підприємства свідчать про позитивну динаміку виручки та валового прибутку,
хоча темпи зростання витрат на збут викликають певне занепокоєння. Для
більш глибокого розуміння фінансового стану та рентабельності діяльності
ТОВ «Олімп» доцільно розглянути порівняння ключових фінансових
результатів підприємства за 2022–2024 роки, що наведене у таблиці 2.8.
46
Таблиця 2.8 – Порівняння фінансових результатів ТОВ «Олімп» за 2022-2024
рр. (тис. грн.)
Відхилення 2024/2022
Показник 2022 рік 2023 рік 2024 рік
Абсолютне Відносне, %
Чистий дохід від реалізації
655 866 875 241 1 311 640 +655 774 +99,98
продукції
Собівартість реалізованої
287 854 522 590 682 967 +395 113 +137,26
продукції
Валовий прибуток: 368 012 352 651 628 673 +260 661 +70,84
Інші операційні доходи 28 007 33 768 22 282 -5 725 -20,44
Дохід від первісного визнання
біологічних активів і
12 872 22 058 14 068 +1 196 +9,29
сільськогосподарської
продукції
Адміністративні витрати 11 791 13 137 14 564 +2 773 +23,52
Витрати на збут 30 190 69 951 106 761 +76 571 +253,67
Інші операційні витрати 56 846 55 189 187 052 +130 206 +229,08
Витрат від первісного
визнання біологічних активів
1316 14 053 19 875 +18 559 +1 409,27
і сільськогосподарської
продукції
Фінансовий результат від
операційної діяльності: 297 192 248 142 342 578 +45 386 +15,27
збиток/прибуток (відповідно)
Інші фінансові доходи 2712 17 616 19 396 +16 684 +615,23
Інші доходи 127 620 55 035 228 042 +100 422 +78,67
Фінансові витрати 305 379 - - -
Фінансовий результат до
оподаткування: 427 219 301 193 590 016 +162 797 +38,11
збиток/прибуток
Чистий фінансовий результат:
427 219 301 193 590 016 +162 797 +38,11
збиток/прибуток
II. Сукупний дохід 427 219 301 193 590 016 +162 797 +38,11
Джерело: складено автором на основі звітностей
Аналізуючи динаміку фінансових показників ТОВ «Олімп» за 2022–
2024 роки, можна виявити як позитивні зрушення в доходах, так і низку
тривожних тенденцій у витратній та прибутковій частині.
Чистий дохід від реалізації продукції у 2024 році зріс на 655 774 тис. грн
(+100%) порівняно з 2022 роком, досягнувши 1 311 640 тис. грн. Це майже
47
двократне зростання свідчить про активне розширення ринків збуту,
зростання обсягів продажу або цінової політики підприємства. Водночас
собівартість реалізованої продукції зросла на 395 113 тис. грн (+137,26%), що
значно випереджає темпи росту доходів. Це вказує на серйозне зростання
витрат підприємства, яке може бути зумовлене подорожчанням ресурсів,
зростанням заробітної плати, витрат на енергоносії або зміною структури
виробництва.
Валовий прибуток збільшився з 368 012 тис. грн у 2022 році до 628 673
тис. грн у 2024 році, тобто на 260 661 тис. грн (+70,85%). Це свідчить про
збереження прибутковості, однак її зростання відбувається повільніше
порівняно зі збільшенням витрат, що потенційно знижує маржинальність
продукції.
Операційні доходи виявили суперечливу динаміку. Інші операційні
доходи зменшилися на 5 725 тис. грн (-20,45%), а дохід від первісного
визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції скоротився на
1 196 тис. грн (-9,29%). Це може свідчити як про зміну в обліковій політиці,
так і про скорочення обсягів виробництва біоактивів або меншу вигоду від їх
переоцінки.
У витратній частині адміністративні витрати зросли на 2 773 тис. грн
(+23,52%), що може бути пов’язано як із загальною інфляцією, так і з
розширенням штату або підвищенням управлінських витрат. Витрати на збут
зросли особливо стрімко – на 76 571 тис. грн (+253,71%), що свідчить або про
активізацію маркетингової політики, або про підвищення вартості логістики,
можливо внаслідок розширення географії реалізації.
Інші операційні витрати, навпаки, різко зросли – на 130 206 тис. грн
(+229,10%), що є негативною тенденцією та може свідчити про додаткові
втрати, штрафи, списання або непередбачені витрати. Аналогічно витрати від
первісного визнання біологічних активів збільшилися на 18 559 тис. грн (+1
409,88%), що вказує на переоцінку активів у бік зменшення.
48
Фінансовий результат від операційної діяльності, попри витратні
тенденції, зріс на 45 386 тис. грн (+15,27%), що вказує на збереження
прибутковості основної діяльності. Однак у динаміці 2022–2023 років був
спад, і лише у 2024 році спостерігається суттєве відновлення.
Особливо позитивним є зростання інших фінансових доходів – на 16 684
тис. грн (+615,25%), що може бути результатом інвестиційної діяльності або
ефективнішого управління фінансами. Аналогічно зросли інші доходи – на 100
422 тис. грн (+353,44%), що значно покращує загальну фінансову стійкість.
Фінансові витрати у 2024 році відсутні, що також є позитивним сигналом:
можливо, підприємство погасило борги або не має активних кредитних
зобов’язань.
Фінансовий результат до оподаткування зріс на 162 797 тис. грн
(+38,12%) порівняно з 2022 роком. Це вагоме зростання, яке демонструє
здатність підприємства до нарощування прибутку попри витратний тиск.
Чистий фінансовий результат та сукупний дохід повністю повторюють цю
динаміку, оскільки інші статті не мають вирішального впливу.
Загалом, за період 2022–2024 років ТОВ «Олімп» продемонструвало
значне зростання обсягів реалізації продукції та збереження прибутковості.
Водночас різке збільшення витрат, особливо операційних, може створити
ризики зниження рентабельності в майбутньому. Підприємству доцільно
приділити увагу оптимізації витрат, аналізу ефективності маркетингових
заходів та управлінню виробничими процесами, щоб забезпечити стабільне
фінансове зростання в умовах мінливої ринкової кон’юнктури.
2.3 Оцінка врожайності культур та ефективності використання посівних
площ
Земля є основним засобом виробництва, оскільки без неї неможливий
розвиток землеробства і тваринництва, тоді як інші засоби виробництва
зазвичай виникають завдяки раціональному використанню. Земельні ресурси
49
підприємства виражаються в площі землі, яка використовується для
виробництва продукції. Земля є незамінним засобом виробництва в сільському
господарстві і виконує дві важливі функції одночасно. Вона є одночасно і
предметом праці, оскільки в процесі обробітку на неї впливають за допомогою
знарядь праці, і засобом праці, оскільки її механічні, фізичні, хімічні та інші
властивості дозволяють впливати на розвиток культурних рослин у бажаному
напрямку.
Склад і структура земельних угідь ТОВ «Олімп» наведено в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 – Склад та структура земельних угідь ТОВ «Олімп», га
Рік 2024 р. до
Показники
2020 2022 2024 2020 р., %
Земельна площа, всього 12 547 14 989 17 595 140,19
Площа
сільськогосподарських 12 430 14 753 17 247 138,74
угідь
в т.ч. рілля 11 562 13 997 16 501 142,76
інші угіддя 868 756 746 85,93
Коефіцієнт розораності 0,93 0,95 0,96 103,23
Коефіцієнт освоєння 0,99 0,98 0,98 98,99
Джерело: складено автором на основі розрахунків
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що земельна площа
ТОВ «Олімп» у 2024 році значно збільшилася порівняно з 2020 роком.
Загальна площа земель у 2024 році становила 17 595 га, що на 5 048 га або
40,19% більше, ніж у 2020 році. Площа сільськогосподарських угідь також
зросла на 38,74%, що свідчить про активне використання земель під
сільськогосподарські потреби. Однак площа інших угідь зменшилася на
14,07%, що може свідчити про їхню зміну в структурі земельного фонду
підприємства.
Площа ріллі, як основного виду сільськогосподарських угідь, зросла на
42,76% у порівнянні з 2020 роком, що вказує на підвищене освоєння нових
земель для ведення сільського господарства. Коефіцієнт розораності земель
збільшився на 3,23%, що демонструє збільшення інтенсивності використання
земельних ресурсів для вирощування сільськогосподарських культур.
50
При цьому коефіцієнт освоєння земель майже не змінився і зменшився
на лише 0,99%. Це свідчить про стабільність у використанні наявних
земельних угідь і ефективне їх освоєння в межах підприємства.
Загалом, збільшення коефіцієнта розораності на фоні майже незмінного
коефіцієнта освоєння вказує на високий рівень інтенсивності використання
посівних площ ТОВ «Олімп» за період з 2020 по 2024 рік.
Далі доцільно розглянути розмір і структуру посівних площ ТОВ
«Олімп».
Дані для аналізу представлені на рис. 2.6.
8000
7313,85
6650,64
7000 6120
5679 6500
6000
5000
3628,2 3719,25
4000 3200
2999,03 3245,12
2500 3100
2608,98
3000 2076,91 2400
1996 2089,18
1200 1500
2000
609,31
1000
5 15 30 50 55
0
кукурудза пшениця озима соняшник ячмінь яровий соя
2020 2021 2022 2023 2024
Рисунок 2.6 – Розмір і структура посівних площ ТОВ «Олімп»
Джерело: побудовано автором на основі звітностей
Наведений рисунок 2.6 наочно демонструє, що протягом 2020-2024 рр.
структура посівів зазнала певних коливань. Площі під кукурудзу
демонструють тенденцію до зростання. Так, у 2020 році вони складали 6650,64
га, але вже в 2021 році зменшилися до 5679 га. Однак у наступні роки
спостерігалося відновлення, і до 2024 року площі під кукурудзу досягли 6500
га, що на 200 га більше, ніж у 2020 році. Це свідчить про сталий попит на цю
культуру в господарстві, що є однією з основних.
51
Площа під пшеницю озиму також змінювалася в межах кількох років. У
2020 році вона складала 1996 га, але вже в 2021 році площа зросла до 2608,98
га. Проте з 2022 року спостерігається зниження площ під пшеницю, і в 2024
році вони склали 2400 га, що на 596 га менше, ніж у 2021 році. Така динаміка
може бути результатом змін в аграрній стратегії підприємства та коригування
площ під більш рентабельні культури.
Що стосується соняшника, то площі під цією культурою спершу
збільшилися: з 2999,03 га в 2020 році до 3628,2 га в 2022 році. Однак у 2024
році площі зменшилися до 3100 га, що відображає зміни у пріоритетах
господарства, можливо, у зв’язку з коливаннями на ринку чи необхідністю
переорієнтуватися на інші культури.
Площі під ячмінь яровий також показують значне збільшення: з 5 га у
2020 році до 55 га в 2024 році. Це підвищення на 50 га може бути результатом
зміни аграрної стратегії ТОВ «Олімп», орієнтації на більш вигідні культури
або зростаючого попиту на ячмінь.
Найбільше скорочення площ спостерігається під сою. Площа під цією
культурою зменшилася з 3245,12 га у 2020 році до 1500 га у 2024 році. Таке
значне скорочення свідчить про зниження інтересу до сої, що може бути
пов’язано з її меншою рентабельністю порівняно з іншими культурами.
Далі проаналізуємо обсяги виробництва цих видів зернових культур
(рис. 2.7).
52
2024 2023 2022 2021 2020
25200
22440
Соя 5505,5
77358
87514
2877
2485
Ячмінь яровий 1547,8
534,3
143
113770
97600
Соняшник 114190
93443
143460
128640
147750
Пшениця озима 79244
190020
115680
349050
467568
Кукурудза 187980
459270
520790
0 100000 200000 300000 400000 500000 600000
Рисунок 2.7 – Обсяги виробництва окремих зернових культур ТОВ «Олімп»
у 2020-2024 рр., ц
Джерело: побудовано автором на основі звітностей
У період 2020–2024 рр. обсяги виробництва основних зернових і
технічних культур ТОВ «Олімп» зазнали суттєвих коливань, зумовлених як
внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Найбільше падіння показників
спостерігалося у 2022 році – зокрема, виробництво кукурудзи знизилося
майже втричі порівняно з 2020 роком (з 520,8 тис. ц до 187,9 тис. ц), а сої –
більш ніж у 15 разів (з 87,5 тис. ц до 5,5 тис. ц). Це зменшення зумовлене
насамперед воєнними подіями, які вплинули на логістику, доступність
ресурсів та експорт.
Пшениця озима також демонструє аналогічну тенденцію: у 2022 році її
виробництво знизилося до 79,2 тис. ц, хоча в 2021 році досягала 190 тис. ц.
Проте вже з 2023 року намітилася стабілізація – кукурудза знову вийшла на
рівень понад 467 тис. ц, а виробництво пшениці – до 147,8 тис. ц, що свідчить
про поступове відновлення виробничих потужностей підприємства.
53
Позитивну динаміку протягом усього періоду продемонстрував ячмінь
яровий: його обсяги зросли з 143 ц у 2020 році до майже 2,9 тис. ц у 2024 році,
що є свідченням розширення площ або підвищення урожайності. Соняшник,
незважаючи на провал у 2021 році, у 2024 році майже досяг рівня 2020 року –
113,8 тис. ц проти 143,5 тис. ц.
Таким чином, після різкого скорочення у 2022 році підприємство
поступово нарощує обсяги виробництва, що є позитивним сигналом щодо
адаптації до нових умов та загального покращення ситуації в аграрному
секторі.
Загальний збір та врожайність є важливими показниками ефективності
сільськогосподарського виробництва. Як відомо, рівень врожайності
відображає якість виробництва та господарської діяльності фермерського
господарства, а також певні впливи економічних та природних умов. Давайте
розглянемо на врожайність основних культур ТОВ «Олімп» (табл. 2.10).
Таблиця 2.10 – Динаміка урожайності основних сільськогосподарських
культур ТОВ «Олімп», ц/га
Відхилення 2024
Культура 2020 2021 2022 2023 2024
до 2020 (+/-)
Кукурудза 78,31 80,9 25,7 76,4 53,7 -24,61
Пшениця
57,96 72,83 38,15 59,1 53,6 -4,36
озима
Соняшник 47,84 44,73 31,47 30,5 36,7 -11,14
Ячмінь яровий 28,6 35,62 51,59 49,7 52,3 23,70
Соя 26,97 20,7 9,04 18,7 16,8 -10,17
Джерело: складено автором на основі розрахунків
Аналізуючи дані таблиці 2.10, слід зазначити загальне зниження
показників для більшості культур. Найбільш помітне падіння спостерігається
у врожайності кукурудзи – з 78,31 ц/га у 2020 році до 53,7 ц/га у 2024 році, що
становить зменшення на 24,61 ц/га. Аналогічна тенденція простежується і
щодо озимої пшениці та сої, врожайність яких скоротилася відповідно на 4,36
ц/га та 10,17 ц/га.
54
Скорочення врожайності, ймовірно, пов’язане з низкою чинників, серед
яких: порушення принципів сівозміни, зменшення використання добрив,
обмежений доступ до ресурсів під час воєнного стану, нестача якісної техніки
та зношеність існуючих машинно-тракторних парків. Особливо відчутно ці
чинники вплинули у 2022 році, коли більшість культур продемонстрували
найнижчі показники за п’ятирічний період.
Водночас позитивним моментом є стабільне зростання врожайності
ячменю ярового. Якщо у 2020 році врожайність становила лише 28,6 ц/га, то у
2024 вона зросла до 52,3 ц/га – на 23,7 ц/га. Це свідчить про потенціал цієї
культури та можливість її подальшого розвитку в межах підприємства за
належного агротехнічного супроводу.
Таким чином, для забезпечення стійкого розвитку рослинництва в ТОВ
«Олімп» варто звернути увагу на дотримання агротехнічних норм,
впровадження сучасних технологій вирощування та відновлення системи
удобрення. Це дозволить підвищити ефективність виробництва та
стабілізувати врожайність у майбутньому.
90 80,9
78,31 76,4
80 72,83
70
57,96 59,1
60 53,7 53,6
51,59 49,7 52,3
47,84
44,73
50
38,15
30,5 36,7
40 35,62
31,47
28,6 26,97
30 20,7
25,7 18,7 16,8
20
9,04
10
0
Кукурудза Пшениця озима Соняшник Ячмінь яровий Соя
2020 2021 2022 2023 2024
Рисунок 2.8 – Урожайність окремих зернових культур ТОВ «Олімп» у 2020-
2024 р., ц/га
Джерело: побудовано автором на основі звітностей
55
Для комплексного узагальнення ефективності використання земельних
ресурсів ТОВ «Олімп» важливо не лише аналізувати окремі показники по
культурах, а й оцінити їх взаємозв’язок у динаміці. Зведена таблиця дає
можливість порівняти зміну площ, урожайності та обсягів валової продукції
по кожній культурі впродовж п’ятирічного періоду та оцінити загальні
тенденції в структурі рослинництва підприємства.
Таблиця 2.11 – Динаміка виробництва сільськогосподарських культур ТОВ
«Олімп»
2024 % до
Показник 2020 2021 2022 2023 2024
2020
Кукурудза
Урожайність, ц/га 78,31 80,9 25,7 76,4 53,7 68,58
Посівна площа,га 6650,6 5679 7313,9 6120 6500 97,74
Валовий збір, ц 520790 459270 187980 467568 349050 67,02
Пшениця озима
Урожайність, ц/га 57,96 72,83 38,15 59,1 53,6 92,50
Посівна площа,га 1996 2609 2076,9 2500 2400 120,26
Валовий збір, ц 115680 190020 79244 147750 128640 111,21
Соняшник
Урожайність, ц/га 47,84 44,73 31,47 30,5 36,7 76,69
Посівна площа,га 2999 2089,2 3628,2 3200 3100 103,37
Валовий збір, ц 143460 93443 114190 97600 113770 79,29
Ячмінь яровий
Урожайність, ц/га 28,6 35,62 51,59 49,7 52,3 182,69
Посівна площа,га 5 15 30 50 55 1100,00
Валовий збір, ц 143 534,3 1547,8 2485 2877 2011,19
Соя
Урожайність, ц/га 26,97 20,7 9,04 18,7 16,8 62,28
Посівна площа,га 3245,1 3719,3 609,31 1200 1500 46,24
Валовий збір, ц 87514 77358 5505,5 22440 25200 28,81
Джерело: складено автором на основі звітностей
Отже, загалом можна зробити висновок, що діяльність ТОВ «Олімп»
упродовж 2020–2024 років зазнала суттєвих коливань, що були зумовлені як
зовнішніми (військові дії, логістичні труднощі, зміна кліматичних умов), так і
внутрішніми чинниками (оптимізація площ, порушення агротехнічних вимог,
зниження інвестицій в оновлення технічного парку тощо). Найбільше
просідання урожайності спостерігалося у 2022 році – критичному періоді для
аграрного сектору в Україні. У цей рік, попри збільшення або збереження
56
посівних площ, більшість культур продемонстрували найнижчі врожаї, що
автоматично знизило обсяги валового збору.
У подальші роки спостерігається поступове відновлення, зокрема за
рахунок стабілізації логістики, покращення погодних умов і адаптації
підприємства до нових реалій. Наприклад, пшениця озима у 2024 році
показала приріст як посівної площі (на 20,3%), так і валового збору (на 11,2%)
у порівнянні з 2020 роком, попри незначне зниження урожайності.
Аналогічно, суттєвого зростання за всіма показниками досяг ячмінь яровий,
що свідчить про переорієнтацію підприємства на перспективні культури,
адаптовані до нових умов.
Водночас, найбільше зниження ефективності фіксується по сої – при
значному скороченні площ (на 53,8%) урожайність знизилась на 37,7%, а
валовий збір упав майже в чотири рази. Така ситуація може свідчити як про
втрату ринкової привабливості культури, так і про труднощі в її
технологічному супроводі.
Узагальнюючи, можна зробити висновок, що підприємство поступово
адаптується до сучасних викликів, однак його ефективність у використанні
земель значною мірою залежить від якості управлінських рішень, дотримання
агротехнічних вимог та інвестицій у технічне переоснащення. Раціональний
розподіл культур у структурі посівів, адаптація до змін клімату та стратегічне
планування можуть суттєво підвищити стабільність і рентабельність
агровиробництва в майбутньому.
Важливим елементом аналізу ефективності аграрного підприємства є
оцінка дохідності вирощуваних культур, що дає змогу визначити фінансову
результативність кожного виду продукції. В таблиці наведено розрахунок
дохідності сільськогосподарських культур ТОВ «Олімп» за 2022–2024 роки.
Аналіз цих показників дозволяє виявити найбільш прибуткові культури та
оцінити зміни у фінансових результатах у динаміці, а також сприяє прийняттю
стратегічних рішень щодо структури посівних площ.
57
Таблиця 2.12 – Динаміка дохідності сільськогосподарських культур ТОВ
«Олімп»
Вартість реалізованої
Продукція Посівна площа, га продукції (без ПДВ), тис. Дохідність, тис. грн/га
рослинництва грн
2022 2023 2024 2022 2023 2024 2022 2023 2024
Кукурудза 7313,9 6120 6500 153 915 356 163 330 047 21,04 58,20 50,78
Пшениця
2076,9 2500 2400 73 456 101 864 120 921 35,37 40,75 50,38
озима
Соняшник 3628,2 3200 3100 235 265 204 960 284 425 64,84 64,05 91,75
Ячмінь
30 50 55 1 252 2 114 2 638 41,73 42,28 47,96
яровий
Соя 609,31 1200 1500 9 800 37 145 42 840 16,08 30,95 28,56
Джерело: побудовано автором на основі розрахунків
У 2022–2024 роках структура дохідності сільськогосподарських культур
у ТОВ «Олімп» зазнала суттєвих змін. Найвищу стабільність і прибутковість
демонструє соняшник: попри незначне скорочення площ, дохідність зросла з
64,84 тис. грн/га у 2022 році до 91,75 тис. грн/га у 2024 році. Це найвищий
показник серед усіх культур протягом трьох років. Кукурудза, навпаки,
характеризується коливанням: після зростання у 2023 році (58,20 тис. грн/га)
у 2024 році спостерігається спад до 50,78 тис. грн/га, що вказує на
нестабільність її ефективності. Пшениця озима демонструє плавне зростання
дохідності – з 35,37 до 50,38 тис. грн/га, що свідчить про її надійність і
доцільність утримання або розширення посівів. Ячмінь яровий, незважаючи
на малі площі, зберігає стабільну дохідність на рівні понад 40 тис. грн/га з
тенденцією до зростання. Соя ж, навпаки, має найнижчу дохідність серед
культур – після зростання в 2023 році до 30,95 тис. грн/га у 2024 вона знову
знижується до 28,56 тис. грн/га, що зумовлює необхідність переоцінки
доцільності її вирощування в такому обсязі.
Загалом, підприємству варто переглянути пріоритети у структурі
посівних площ на користь більш рентабельних культур – передусім
соняшнику, пшениці та ячменю.
58
Одним із найкращих способів виявлення закономірностей розвитку є
аналіз часових рядів. Для визначення основної тенденції зміни урожайності
кукурудзи використані рівняння прямолінійного та параболічного трендів.
Фактичні дані Лінійний тренд Параболічний тренд
90
80 y = -5,372x + 10925
R² = 0,1305
70
60
y = 3,9514x2 - 15985x + 2E+07
50
R² = 0,2293
40
30
20
10
0
2019,5 2020 2020,5 2021 2021,5 2022 2022,5 2023 2023,5 2024 2024,5
Роки
Рисунок 2.9 – Аналітичне вирівнювання урожайності кукурудзи ТОВ
«Олімп»
Джерело: складено автором на основі звітностей
Аналізуючи рівняння прямолінійного та параболічного тренду, можна
відмітити, що урожайність кукурудзи має тенденцію до зниження. Рівняння
прямолінійного тренду показує, що у році, який передує початку наших
досліджень, теоретичне вирівняне значення урожайності становить 109,25
ц/га, середнє щорічне зниження урожайності становить 5,37 ц/га. Рівняння
параболічного тренду вказує, що середнє початкове зниження урожайності
становило 15,98 ц/га, однак цей процес відбувається зі сповільненням, тобто в
подальшому можливо спостерігатиметься протилежна тенденція (до
підвищення рівня урожайності). Показник детермінації для обох рівнянь є
низьким і становить 13,05% та 22,93% відповідно, що свідчить про слабкий
ступінь достовірності отриманих рівнянь і виявленої тенденції.
Урожайність, ц/га
59
Наступним етапом є аналіз урожайності озимої пшениці (рис. 2.10).
Фактичні дані Лінійний тренд Параболічний тренд
80
y = -2,245x + 4595,7
70 R² = 0,0812
60
50
y = 1,0636x2 - 4303,3x + 4E+06
R² = 0,1067
40
30
20
10
0
2019,5 2020 2020,5 2021 2021,5 2022 2022,5 2023 2023,5 2024 2024,5
Роки
Рисунок 2.10 – Аналітичне вирівнювання урожайності пшениці озимої ТОВ
«Олімп»
Джерело: складено автором на основі звітностей
Аналізуючи рівняння прямолінійного та параболічного тренду, можна
відмітити, що урожайність озимої пшениці демонструє тенденцію до
незначного зниження. Рівняння прямолінійного тренду свідчить, що в році,
який передує початку дослідження (2019 рік), теоретичне вирівняне значення
урожайності становило 62,59 ц/га, а середнє щорічне зниження урожайності
складає 2,25 ц/га. Водночас рівняння параболічного тренду вказує на те, що
початкове середнє зниження урожайності становило 4,27 ц/га, однак цей
процес відбувався зі сповільненням, що може вказувати на можливість
стабілізації або навіть подальшого зростання урожайності. Показник
детермінації для лінійного рівняння становить 8,12%, а для параболічного –
10,67%, що свідчить про слабку прогностичну силу цих моделей і вказує на
значний вплив зовнішніх факторів.
Урожайність, ц/га
60
Для прогнозування урожайності на 2025 рік, за лінійним трендом
теоретичне значення може становити 48,51 ц/га, а за параболічним – 50,76 ц/га.
Отже, прогноз урожайності озимої пшениці на 2025 рік коливається в межах
48,5–50,8 ц/га залежно від використаної моделі
Фактичні дані Лінійний тренд Параболічний тренд
60
50
y = -3,651x + 7420,6
R² = 0,5499
40
30 y = 2,2079x2 - 8932,2x + 9E+06
R² = 0,8315
20
10
0
2019,5 2020 2020,5 2021 2021,5 2022 2022,5 2023 2023,5 2024 2024,5
Роки
Рисунок 2.11 – Аналітичне вирівнювання урожайності соняшника ТОВ
«Олімп»
Джерело: складено автором на основі звітностей
Аналізуючи рівняння прямолінійного та параболічного тренду, можна
зробити висновок, що урожайність соняшнику загалом має тенденцію до
зниження, хоча останні роки демонструють ознаки можливого відновлення.
Рівняння лінійного тренду показує, що у році, який передує початку
досліджень, теоретичне вирівняне значення урожайності становило 74,21 ц/га,
а середнє щорічне зниження – 3,65 ц/га. Це свідчить про досить значний темп
зменшення врожайності впродовж аналізованого періоду. Однак коефіцієнт
детермінації на рівні 55% вказує на середній ступінь відповідності цієї моделі
реальним даним, тобто на наявність інших факторів, що можуть впливати на
урожайність. Параболічне рівняння демонструє більш складну динаміку:
початкове зниження урожайності сповільнюється, і після 2023 року
Урожайність, ц/га
61
спостерігається тенденція до її відновлення. Високий рівень коефіцієнта
детермінації (83,1%) свідчить про кращу відповідність цієї моделі фактичним
даним, що дозволяє припустити, що тенденція до зниження урожайності в
майбутньому може змінитися на стабілізацію або навіть зростання.
Враховуючи отримані рівняння, прогноз урожайності соняшнику на 2025 рік
може коливатися в межах 37–40 ц/га за лінійним трендом або 43–46 ц/га за
параболічним.
Фактичні дані Лінійний тренд Параболічний тренд
60
50
y = -1,9071x2 + 7718,6x - 8E+06
R² = 0,9215
40 y = 6,148x - 12388
R² = 0,8121
30
20
10
0
2019,5 2020 2020,5 2021 2021,5 2022 2022,5 2023 2023,5 2024 2024,5
Роки
Рисунок 2.12 – Аналітичне вирівнювання урожайності ячменю ярового ТОВ
«Олімп»
Джерело: складено автором на основі звітностей
Аналізуючи рівняння лінійного та параболічного тренду, можна зробити
висновок, що урожайність ярого ячменю демонструє позитивну тенденцію до
зростання. Рівняння лінійного тренду свідчить про стабільне щорічне
підвищення урожайності в середньому на 6,15 ц/га, а його коефіцієнт
детермінації на рівні 81,2% вказує на високу достовірність цієї тенденції. Це
означає, що вплив зовнішніх факторів на зміну урожайності є відносно
прогнозованим та відповідає загальному тренду зростання. Водночас
параболічний тренд вказує на більш складну динаміку: у попередні роки
Урожайність, ц/га
62
відбувалося уповільнення темпів зростання, однак загальна тенденція
залишається висхідною. Високий коефіцієнт детермінації (92,2%) для
параболічного рівняння свідчить про ще точніше відображення фактичних
змін урожайності. Це дозволяє припустити, що найближчим часом
урожайність ярого ячменю може стабілізуватися на рівні близько 45–50 ц/га,
хоча можливі коливання в залежності від агротехнічних та кліматичних умов.
Фактичні дані Лінійний тренд Параболічний тренд
30
25
y = -2,234x + 4535,6
R² = 0,2953
20
15
y = 2,1471x2 - 8685,3x + 9E+06
R² = 0,6773
10
5
0
2019,5 2020 2020,5 2021 2021,5 2022 2022,5 2023 2023,5 2024 2024,5
Роки
Рисунок 2.13 – Аналітичне вирівнювання урожайності сої ТОВ «Олімп»
Джерело: складено автором на основі звітностей
Урожайність сої демонструє нестійку динаміку з переважною
тенденцією до зниження. Лінійне рівняння тренду вказує на щорічне
скорочення врожайності в середньому на 2,23 ц/га, однак низький коефіцієнт
детермінації (29,5%) свідчить про слабку відповідність цієї моделі фактичним
даним. Це може пояснюватися значними коливаннями врожайності під
впливом зовнішніх чинників, таких як погодні умови, агротехнології та
особливості удобрення ґрунтів. Натомість параболічний тренд демонструє
більш складний характер зміни врожайності: після початкового зниження
Урожайність, ц/га
63
можливе її зростання. Вищий рівень детермінації (67,7%) свідчить про те, що
ця модель краще описує реальну динаміку показника.
Аналіз урожайності показав загальну тенденцію до зниження, хоча ярий
ячмінь демонструє стабільне зростання. Лінійні тренди кукурудзи, озимої
пшениці, соняшнику та сої свідчать про щорічне скорочення врожайності, тоді
як параболічні рівняння вказують на можливу стабілізацію або відновлення.
Найкращий прогноз має ярий ячмінь із високою достовірністю зростання.
Економічно доцільно переглянути структуру посівів, збільшивши площі під
стабільні культури, та впроваджувати сучасні технології для підвищення
продуктивності інших культур.
64
РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ
МОНІТОРИНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «ОЛІМП»
3.1 Технічна побудова автоматизованої системи моніторингу та
доцільність її впровадження на підприємстві
У контексті пошуку шляхів підвищення ефективності використання
земельних ресурсів у ТОВ «Олімп» особливу увагу доцільно приділити
вирощуванню кукурудзи – базової культури підприємства, яка займає
найбільшу площу у структурі посівів. Попри суттєві обсяги валового збору,
саме по цій культурі у 2020–2024 роках спостерігалося найбільше зниження
врожайності – з 78,31 ц/га до 53,7 ц/га, що свідчить про наявні проблеми у
технологічному супроводі та моніторингу стану посівів. Зважаючи на
стратегічне значення кукурудзи для підприємства, а також її високий
потенціал до зростання продуктивності, було прийнято рішення впровадити
автоматизовану систему моніторингу саме на частині площ, засіяних цією
культурою. Такий підхід дає змогу протестувати інноваційні рішення у
виробничих умовах, мінімізувати ризики на етапі запуску, а також отримати
емпіричні результати для подальшого масштабування системи на весь
посівний масив.
Метою впровадження автоматизованої системи моніторингу на
підприємстві ТОВ «Олімп» є підвищення ефективності управління
виробничими процесами, а також забезпечення стабільного розвитку
господарства в умовах зростаючої конкуренції, технологічних змін і
нестабільності зовнішнього середовища. Впровадження інноваційної системи
покликане не лише удосконалити контроль за технологічними процесами, а й
сприяти підвищенню рентабельності та зниженню витрат у рослинницькому
виробництві.
65
Одним із ключових завдань проєкту є підвищення ефективності
управління виробничими процесами. Автоматизована система дозволяє в
режимі реального часу відстежувати стан техніки, агротехнічних операцій і
загальну ситуацію на полях. Це забезпечує оперативне виявлення відхилень і
неполадок, що, у свою чергу, знижує кількість простоїв, підвищує
продуктивність праці та зменшує втрати через несвоєчасне втручання. Такий
підхід дозволяє оперативно приймати управлінські рішення на основі
фактичних даних, що значно підвищує точність та швидкість реагування.
Другим важливим аспектом є зниження виробничих витрат і втрат.
Завдяки контролю за витратами сировини, пального, добрив, води та іншими
ресурсами, система дозволяє підприємству оптимізувати їх використання.
Своєчасна діагностика техніки та прогнозування зношення обладнання
дозволяють зменшити витрати на ремонти й технічне обслуговування,
мінімізуючи непередбачувані поломки. Таким чином, досягається економія як
прямих, так і прихованих витрат, які у звичайних умовах важко
обліковуються.
Наступна мета полягає у покращенні якості продукції. Автоматизована
система дає можливість контролювати параметри якості на всіх етапах
вирощування кукурудзи – від підготовки ґрунту до збору врожаю. Постійний
моніторинг погодних умов, стану ґрунту, рівня вологості та шкідників сприяє
вчасному коригуванню агротехнічних заходів, що позитивно впливає на якість
кінцевого продукту. Підвищення стабільності виробничих процесів сприяє
отриманню однорідної, ринкової продукції, яка відповідає вимогам як
внутрішніх, так і зовнішніх споживачів.
Окрему увагу приділено оптимізації ресурсного потенціалу
підприємства. В умовах обмежених ресурсів, зокрема земельних і технічних,
надзвичайно важливо забезпечити їх раціональне використання. Система
дозволить здійснювати точне планування агротехнічних операцій,
контролювати витрати на кожному етапі виробництва та аналізувати
ефективність використання земельних ділянок. Це дає змогу приймати зважені
66
рішення щодо доцільності розміщення тієї чи іншої культури на конкретній
площі з урахуванням її рентабельності [34, 35, 36, 37, 38].
Узагальнюючи, можна стверджувати, що впровадження
автоматизованої системи моніторингу на посівах кукурудзи є стратегічно
виваженим кроком для ТОВ «Олімп». Проєкт дозволить не лише підвищити
економічну ефективність виробництва, а й сприятиме цифровій трансформації
управління агропідприємством, що є необхідною умовою для збереження
конкурентоспроможності у сучасних умовах.
Тепер розглянемо SWOT і PEST аналіз впровадження проєкту на
підприємстві.
Це дозволить систематизувати проблемні ситуації; виявити та
використати потенційні нові можливості швидше за конкурентів; визначати
оптимальний шлях розвитку та уникати ризиків, а також приймати
обґрунтовані рішення щодо розвитку підприємства.
Таблиця 3.1 – SWOT-аналіз проєкту впровадження автоматизованої системи
моніторингу на ТОВ «Олімп»
Strengths (Сильні сторони): Weaknesses (Слабкі сторони):
- досвід і ресурси ТОВ «Олімп» у - високі витрати на впровадження
сільському господарстві; системи моніторингу;
- наявність інфраструктури для - можливість технічних проблем під час
впровадження інноваційного проєкту; реалізації та налаштування системи;
- підтримка керівництва компанії для - необхідність додаткового навчання
впровадження нових технологій; персоналу для користування новою
- підвищення ефективності технологією;
сільськогосподарської діяльності через - конкуренція зі сторони інших
автоматизацію та моніторинг. підприємств, що також впроваджують
подібні системи моніторингу.
Opportunities (Можливості): Threats (Загрози):
- збільшення продуктивності та якості - можливість змін законодавства або
виробництва завдяки використанню нормативно-правового середовища, що
інноваційних технологій; може вплинути на впровадження
- підвищення конкурентоспроможності проєкту;
ТОВ «Олімп» на ринку аграрних - технічні та програмні помилки, які
послуг; можуть виникнути в процесі роботи
- розширення асортименту послуг системи моніторингу;.
компанії за рахунок впровадження - конкуренція з боку інших компаній, які
нової системи моніторингу. також працюють над вдосконаленням
технологій сільського господарства.
Джерело: створено автором
67
На даному етапі проведемо аналіз зовнішнього середовища
досліджуваного підприємства за допомогою PEST-аналізу, який дозволяє
виявити політико-правові, соціально-культурні, економічні, науково-технічні,
та природно-екологічні аспекти.
Таблиця 3.2 – PEST-аналіз підприємства ТОВ «ОЛІМП»
Оцінка
Підсумкова
Група чинників Чинники (ступінь
оцінка
впливу)
Військовий стан 5
Кредитна політика держави 4
Політико-правові Законодавча база 4 20
Мораторій на купівлю-продаж
3
земель с/г призначення
Стан економіки 5
Розвиток аграрного ринку 4
Корупція 4
Зниження рівня купівельної
Економічні 4 26
спроможності населення
Зміна рівня інфляції 4
Розвиток інфраструктури ринку
5
екологічно безпечної продукції
Зниження чисельності сільського
5
населення
Соціально- Міграція населення 4
17
культурні Підвищення пенсійного віку 3
Розвиток культури, посилення
5
патріотизму населення
Незадовільний стан матеріально-
технічної бази, науково-технічної
4
діяльності вітчизняних аграрних
підприємств
Науково-технічні 18
Технологічне забезпечення галузі 4
Цифрові трансформації 5
Доступ до інновацій та нових
5
технологій
Природно-кліматичні умови 4
Екологічний стан навколишнього
4
Природно- середовища
16
екологічні Погіршення родючості землі 3
Підвищення екологічних вимог до с/г
5
продукції
Джерело: складено автором на основі даних ТОВ «Олімп»
Для оцінювання було враховано вплив чинників за шкалою від 1 до 5, де
1 – відсутність загрози та впливу, а 5 – суттєва загроза.
68
За результатами оцінювання стану зовнішнього середовища
досліджуваного підприємства та проранжувавши групи чинників, можна
зробити висновок, що найбільший вплив мають економічні чинники (26 б.), на
другому місці – політико-правові (20 б.), на третьому місці – науково-технічні
(18 б.), далі ідуть соціально-культурні чинники (17 б.) та природно-екологічні
(16 б.).
Проєктування робочої та організаційної структури управління проєктом.
Для ефективного впровадження автоматизованої системи моніторингу
на підприємстві ТОВ «Олімп» необхідно чітко визначити організаційну
структуру управління проєктом. Вона передбачає розподіл обов’язків між
учасниками, координацію дій, контроль ресурсів і строків виконання завдань.
Такий підхід дозволяє забезпечити високий рівень управління інноваційним
процесом, зменшити ризики реалізації проєкту та забезпечити досягнення
поставлених цілей у визначені строки.
До реалізації проєкту залучається міждисциплінарна команда фахівців,
кожен з яких виконує специфічні функції відповідно до своєї компетенції.
Зокрема:
1. Керівник проєкту несе відповідальність за загальне керівництво
реалізацією ініціативи, прийняття стратегічних рішень, контроль за
дотриманням графіка впровадження та освоєнням бюджету.
2. ІТ-директор забезпечує вибір оптимального технічного рішення,
контролює процес його інтеграції в ІТ-інфраструктуру підприємства, а також
слідкує за відповідністю системи технічним вимогам.
3. Менеджер із закупівель здійснює організацію постачання
необхідного обладнання та програмного забезпечення, проводить переговори
з постачальниками, відповідає за логістику та встановлення компонентів.
4. Системний адміністратор відповідає за встановлення,
налаштування та стабільну технічну роботу системи.
69
5. Інженер з інтеграції виконує з’єднання нової системи з існуючими
процесами підприємства, розробляє протоколи взаємодії, здійснює тестування
сумісності.
6. Тренер з навчання персоналу організовує інструктаж і навчання
працівників, розробляє методичні матеріали, надає супровід у процесі
адаптації до нової системи.
7. Спеціаліст з безпеки даних впроваджує заходи із захисту
інформації, формує політику кібербезпеки, контролює дотримання норм і
стандартів захисту.
8. Аналітик з моніторингу та оцінки здійснює постійне
спостереження за роботою системи, аналізує її ефективність і розробляє
рекомендації щодо вдосконалення.
9. Адміністративний координатор підтримує організаційну роботу
проєкту: ведення документації, організація зустрічей, зв’язок між
підрозділами.
10. Фінансовий менеджер контролює бюджет проєкту, забезпечує
фінансову прозорість, аналізує витрати та координує використання
фінансових ресурсів.
З урахуванням багаторічної діяльності ТОВ «Олімп» та сформованої
структури, доцільно максимально ефективно використати внутрішні кадрові
ресурси для впровадження автоматизованої системи моніторингу. Оскільки
підприємство функціонує з 2002 року та має досвід упровадження
технологічних рішень, частину функцій можна покласти на наявних
працівників, що дозволить уникнути дублювання посад і зменшити витрати.
Зокрема, ролі керівника проєкту, ІТ-директора, фінансового менеджера,
системного адміністратора й менеджера із закупівель можуть бути закріплені
за чинним персоналом шляхом розширення обов’язків із відповідним
преміюванням. Завдання, пов’язані з інтеграцією нових технологій, безпекою
даних, аналітикою та навчанням персоналу, доцільно делегувати зовнішнім
70
фахівцям, щоб забезпечити якісну реалізацію проєкту без перевантаження
штату.
У таблиці 3.3 наведено узагальнену інформацію про розподіл обов’язків,
джерело залучення кадрів, форму виплат та обсяг витрат на оплату праці
протягом усього періоду реалізації проєкту.
Таблиця 3.3 – Команда проєкту та витрати на оплату праці
Трива Річні
Джерело Вид Сума
Посада Основні обов’язки лість, витрати,
забезпечення виплати (грн/міс)
міс грн
Загальне управління,
Керівник Внутрішній
координація, Доплата 17 100 12 205 200
проєкту персонал
стратегічні рішення
Вибір технічного
Внутрішній
ІТ-директор рішення, контроль Доплата 15 200 12 182 400
персонал
інтеграції
Переговори,
Менеджер із Внутрішній
закупівля, логістика Доплата 12 160 12 145 920
закупівель персонал
обладнання
Системний Встановлення та
Внутрішній
адміністрато налаштування Доплата 10 640 12 127 680
персонал
р системи
Інтеграція з бізнес-
Інженер з Зовнішній Повна
процесами, 32 000 12 384 000
інтеграції фахівець зарплата
тестування
Тренер з Проведення Тимчасо
Тимчасовий
навчання тренінгів, розробка вий 28 000 3
консультант 84 000
персоналу матеріалів гонорар
Спеціаліст з
Політика безпеки, Зовнішній Повна
безпеки 34 000 12 408 000
аудит захисту даних фахівець зарплата
даних
Збір і аналіз даних,
Аналітик з Зовнішній Повна
підготовка 30 000 12 360 000
моніторингу фахівець зарплата
рекомендацій
Документообіг,
Адміністрат
організація Внутрішній
ивний Доплата 8 360 12 100 320
зустрічей, персонал
координатор
комунікація
Управління
Фінансовий бюджетом, аналіз Внутрішній
Доплата 11 400 12 136 800
менеджер витрат і фінансова персонал
звітність
2 134
Сума:
320
Джерело: створено автором на основі [36, 37, 38, 39, 40]
71
Розподіл обов’язків між учасниками проєкту здійснено з урахуванням
внутрішніх ресурсів підприємства та потреби в залученні зовнішніх фахівців
для виконання вузькоспеціалізованих завдань. Такий підхід дозволяє
оптимізувати витрати на оплату праці, уникнути дублювання посад і водночас
забезпечити належний рівень компетентності в реалізації кожного етапу
проєкту. Загальні витрати на оплату праці проєктної команди за рік становлять
2 134 320 грн, що є обґрунтованим і економічно виправданим бюджетом з
урахуванням масштабу та цілей впровадження.
Для забезпечення узгодженості дій, чіткого розподілу повноважень і
зменшення ризиків дублювання функцій у проєкті було складено матрицю
відповідальності. Вона демонструє, які саме ролі виконують окремі члени
команди на різних етапах реалізації автоматизованої системи моніторингу.
Такий інструмент управління дозволяє не лише покращити координацію робіт,
а й підвищити прозорість управлінських процесів. У таблиці 3.4 використано
умовні позначення для розмежування ролей:
В – відповідальний (несе основну відповідальність за виконання
завдання);
У – учасник (сприяє виконанню завдання);
К – консультант (надає консультації, допомогу).
72
Таблиця 3.4 – Матриця відповідальності проєкту
Адміністра
Менеджер Тренер з Спеціаліст Аналітик з Фінансов
Завдання/Етап Керівник ІТ- Системний Інженер з тивний
з навчання з безпеки моніторингу ий
проєкту проєкту директор адміністратор інтеграції координато
закупівель персоналу даних та оцінки менеджер
р
Планування проєкту В У К У
Вибір технічного
У В К
рішення
Закупівля
К В У
обладнання та ПЗ
Встановлення та
налаштування В К У
системи
Інтеграція системи з
існуючими В
процесами
Навчання персоналу В У
Забезпечення
В
безпеки даних
Моніторинг та
оцінка роботи В
системи
Координація роботи В В
Фінансовий
У В
контроль проєкту
Звітування та
К В У
документація
Джерело: створено автором
73
Автоматизована система моніторингу, яку передбачається впровадити
на підприємстві ТОВ «Олімп», базується на інтеграції низки сучасних
технологій, кожна з яких виконує специфічні функції у загальній архітектурі
управління виробничими процесами. Поєднання апаратного та програмного
забезпечення дозволяє здійснювати безперервний контроль за станом
аграрного середовища, обробляти значні обсяги інформації в режимі
реального часу та оперативно реагувати на зміни. Нижче наведено
характеристику основних компонентів системи [41, 42, 43, 44, 45]:
1. Датчики та сенсори.
Система передбачає використання широкого спектра сенсорного
обладнання, зокрема вологомірів, температурних датчиків, сенсорів руху,
рівня рідин тощо. Ці пристрої фіксують фізичні параметри навколишнього
середовища, ґрунту, технічних засобів і передають дані у центральну систему
для подальшого аналізу.
2. Технології Інтернету речей (IoT).
Для забезпечення зв’язку між сенсорами, агродронами та
обчислювальними платформами застосовуються сучасні протоколи передачі
даних, зокрема Zigbee, LoRaWAN, NB-IoT. Ці технології дають змогу
будувати гнучку мережу пристроїв, які самостійно передають інформацію до
системи збору даних без залучення людини.
3. Програмне забезпечення для збору та обробки даних.
У рамках системи використовуються SCADA-рішення (Supervisory
Control and Data Acquisition), що дозволяють здійснювати візуалізацію та
контроль параметрів у реальному часі. Для глибшого аналізу даних
передбачено використання аналітичних платформ, які базуються на
технологіях Big Data та машинного навчання. Це дає змогу виявляти
закономірності, прогнозувати ризики та приймати обґрунтовані рішення.
4. Хмарні технології.
74
Обробка та зберігання даних реалізується на базі хмарних платформ
(AWS, Microsoft Azure, Google Cloud), що забезпечує масштабованість,
безпечний доступ і високу швидкість обробки великих масивів інформації.
5. Комунікаційні мережі.
Для надійної передачі інформації між компонентами системи
використовуються канали зв’язку 4G/5G, Wi-Fi, Ethernet. Це дозволяє
забезпечити швидкий обмін даними як у межах господарства, так і між
хмарним сервером і кінцевим користувачем.
6. Інтерфейс користувача (UI).
Робота з даними здійснюється через зручні інформаційні панелі,
мобільні додатки та звітні модулі. Інтерфейс дозволяє працівникам
підприємства візуалізувати критичні показники, налаштовувати сповіщення та
здійснювати управління системою з будь-якого пристрою.
7. Системи інформаційної безпеки.
Захист даних забезпечується за допомогою сучасних методів
шифрування, віртуальних приватних мереж (VPN), двофакторної
автентифікації, а також систем управління доступом до даних, що виключає
несанкціоноване втручання.
8. Системи аварійного оповіщення.
Система автоматично формує попередження у разі виявлення критичних
відхилень у показниках. Інформування здійснюється через електронну пошту,
мобільні повідомлення або push-сповіщення, що дозволяє відповідальним
особам оперативно реагувати на ситуацію.
9. Безпілотні літальні апарати (дрони).
Використовуються агродрони, квадрокоптери зі встановленими
камерами та мультиспектральними сенсорами, а також дрони-розпилювачі.
Вони виконують функції аерофотозйомки полів, моніторингу стану посівів,
внесення добрив і засобів захисту рослин, а також оцінювання потенційної
врожайності.
75
Одним із ключових компонентів автоматизованої системи моніторингу,
що впроваджується на підприємстві ТОВ «Олімп», є застосування безпілотних
літальних апаратів (БПЛА), або сільськогосподарських дронів. Їхнє
використання у технологічному процесі вирощування кукурудзи дає змогу
значно підвищити продуктивність, оптимізувати витрати ресурсів та
забезпечити високий рівень точності агрономічних операцій. Завдяки
аграрним дронам підприємство може здійснювати оперативний контроль
стану посівів, своєчасно виявляти проблемні зони, формувати цифрові карти
полів та планувати обробки з урахуванням реального стану посівів.
Для реалізації повного циклу моніторингу та догляду за посівами
кукурудзи було обрано чотири типи агродронів, кожен з яких виконує
конкретну функцію. Зокрема, DJI Agras T40 – дрон-обприскувач нового
покоління з баком об’ємом 40 літрів – застосовується для точного внесення
добрив, пестицидів та інших агрохімікатів. Завдяки автоматичному
плануванню маршрутів та наявності системи уникнення перешкод він
ефективно працює на великих площах (до 21 га/год) [46].
Для мультиспектрального моніторингу стану рослин використовується
дрон DJI Mavic 3 Multispectral, який забезпечує формування NDVI-карт та
дозволяє виявляти зони стресу культур на основі спектрального аналізу [47].
Для виконання фотограмметричних завдань і побудови цифрових моделей
рельєфу було обрано DJI Phantom 4 RTK – апарат з високоточною
геодезичною системою позиціонування, що дозволяє створювати
ортофотоплани полів з точністю до кількох сантиметрів [48]. Для
оперативного візуального огляду техніки, контролю польових робіт і зйомки
проблемних ділянок у режимі реального часу застосовується компактний DJI
Mini 4 Pro, який характеризується тривалим часом польоту та високою якістю
відео [49].
Основними напрямами застосування сільськогосподарських дронів на
полях кукурудзи є:
76
- моніторинг здоров’я рослин за допомогою мультиспектральної
зйомки, що дозволяє вчасно виявляти хвороби або дефіцит елементів
живлення;
- точне картографування полів для диференційованого внесення
агрохімікатів;
- планування агротехнічних операцій на основі цифрових моделей
поля;
- внесення ЗЗР і рідких добрив із заданими нормами;
- оцінка врожайності на різних етапах вегетації.
Використання зазначених дронів у поєднанні з іншими складовими
автоматизованої системи моніторингу створює новий рівень точного
землеробства на підприємстві, забезпечує сталу врожайність і відповідає
сучасним підходам цифровізації аграрного виробництва [50].
Ураховуючи функціональні завдання системи моніторингу та специфіку
вирощування кукурудзи на підприємстві ТОВ «Олімп», було обґрунтовано
доцільність закупівлі чотирьох типів аграрних дронів, кожен з яких виконує
окрему технологічну функцію в межах єдиної цифрової інфраструктури. У
таблиці 3.5 представлено порівняльну характеристику обраних моделей, що
будуть використані для точного обприскування, мультиспектрального
моніторингу, геодезичного картографування та оперативного візуального
огляду сільськогосподарських угідь.
77
Таблиця 3.5 – Характеристика сільськогосподарських дронів для підприємства ТОВ «Олімп»
Ємність Площа Ширина
Основне Приклад Тривалість
Тип дрону Зображення бака/Конт обробки/ розпилення Камери Особливості
призначення моделі польоту
ейнера Покриття /Посіву
Потужна система
Точне уприскування,
Дрон- внесення DJI Agras до 21 га / RTK-навігація,
40 л до 12 м до 20 хв Немає
обприскувач рідких T40 год автоматичне
добрив і ЗЗР уникнення
перешкод
Компактність,
Аналіз стану DJI Mavic RGB + NDVI-карти,
Мультиспек
рослин, 3 до 70–80 мультиспек довгий політ,
тральний Немає – до 43 хв
діагностика Multispect га / політ тральна зручне
дрон
стресу ral камера використання в
польових умовах
Позиціонування з
Картографув точністю до
Фотограмме ання, DJI Високоточ сантиметра,
до 100 га /
тричний цифрові Phantom 4 Немає – до 30 хв на RGB- створення
політ
дрон моделі RTK камера ортофотопланів,
рельєфу планування
обробок
Компактний,
Візуальний простий у запуску,
Контрольни
контроль DJI Mini 4 до 10–20 RGB, 4K- ідеальний для
й дрон- Немає – до 45 хв
полів і Pro га / політ відео щоденного огляду
розвідник
техніки техніки та
проблемних зон
Джерело: складено на основі [46, 47, 48, 49, 50]
78
У межах реалізації інноваційного проєкту з впровадження
автоматизованої системи моніторингу на ТОВ «Олімп» було прийнято
рішення впроваджувати технології на обмеженій частині загальної площі
посівів кукурудзи, що становить 6500 га. Зокрема, для першого етапу
реалізації проєкту обрано експериментальну ділянку площею 800 га (≈12%
загальної площі). Такий підхід є обґрунтованим із кількох позицій.
По-перше, пілотне впровадження дає змогу оцінити ефективність нових
технологій у контрольованих умовах, виявити можливі технічні та
організаційні недоліки системи ще до її масштабування. По-друге, це дозволяє
мінімізувати початкові інвестиційні витрати, які на етапі повного
впровадження на 6500 га були б значно вищими. По-третє, обмежена площа
дає змогу оперативно навчити персонал роботі з новим обладнанням і
програмним забезпеченням без ризику порушення основного виробничого
процесу.
Обрана площа в 800 га є достатньою для повноцінного тестування
системи моніторингу з використанням аграрних дронів, сенсорів та
аналітичного ПЗ, а також для одержання репрезентативних даних, на основі
яких у майбутньому буде можливе розширення проєкту на всю територію
посівів підприємства.
Таблиця 3.6 – Вартість сільськогосподарських дронів для впровадження на
експериментальній ділянці кукурудзи (800 га)
Ціна за Загальна
Тип дрона Модель Кількість
одиницю, грн вартість, грн
Дрон-обприскувач DJI Agras T40 1 1 200 000 1 200 000
Мультиспектральний DJI Mavic 3
1 114 999 114 999
дрон Multispectral
Фотограмметричний DJI Phantom 4
1 159 999 159 999
дрон RTK
Дрон-розвідник DJI Mini 4 Pro 1 36 999 36 999
Разом 1 511 997
Джерело: складено на основі [51, 52, 53, 54]
79
Обрана конфігурація дронів охоплює повний спектр аграрних завдань –
від обприскування і картографування до візуального та мультиспектрального
моніторингу. Загальна вартість агродронів для реалізації пілотного проєкту на
800 гектарах становить 1 511 997 грн. Такий масштаб дозволяє протестувати
систему в реальних умовах господарства, оцінити її продуктивність, навчити
персонал і зібрати об’єктивні дані для подальшого масштабування на всю
площу посівів.
Цей підхід дає змогу оптимізувати стартові інвестиції, уникнути
надлишкових витрат на початковому етапі та приймати подальші управлінські
рішення на основі практичних результатів. Оцінка економічної ефективності
цього проєкту, з урахуванням потенційних вигод і ризиків, буде наведена у
наступному підпункті.
3.2 Економічна ефективність проєкту та аналіз результатів його
реалізації
Важливою складовою реалізації інноваційного проєкту на ТОВ «Олімп»
є оцінка його економічної ефективності. Впровадження автоматизованої
системи моніторингу на основі сучасних аграрних дронів та супутніх
технологій передбачає не лише стартові інвестиції, а й значний потенціал
підвищення ефективності господарювання. Йдеться, зокрема, про зниження
прямих витрат, скорочення втрат урожаю, підвищення точності агротехнічних
операцій і раціональніше використання ресурсів. У цьому підпункті наведено
структуру витрат на реалізацію проєкту, проаналізовано джерела
фінансування, оцінено економічний ефект та основні фінансові показники
(NPV, строк окупності тощо). Також розглянуто потенційні ризики
впровадження та шляхи їх пом’якшення.
Для реалізації пілотного проєкту впровадження автоматизованої
системи моніторингу на площі 800 гектарів було сформовано детальний
кошторис витрат. У ньому враховано витрати на попередню підготовку,
80
закупівлю обладнання та програмного забезпечення, встановлення системи,
оплату праці персоналу, а також технічну підтримку. Вартість
сільськогосподарських дронів визначено за ринковими цінами з урахуванням
моделей, рекомендованих для сільськогосподарського використання на
посівах кукурудзи. Нижче наведено структуру загального бюджету проєкту.
Таблиця 3.7 – Кошторис витрат на реалізацію пілотного проєкту
автоматизованої системи моніторингу (800 га)
Етап впровадження Стаття витрат Сума, грн
І етап: Підготовчий Аналіз потреб, технічне завдання,
45 000
етап консультації
Спеціалізовані дрони (4 од.) 1 511 997
ІІ етап: Закупівля Сенсори та метеостанції 300 000
обладнання Серверне та мережеве обладнання 150 000
Ліцензії на програмне забезпечення 100 000
ІІІ етап: Встановлення
Інсталяція, інтеграція, тестування 150 000
та налаштування
IV етап: Витрати на
Доплати та заробітна плата (на рік) 2 134 320
персонал
V етап: Супровід і Технічна підтримка, аудит, модернізація
50 000
обслуговування (рік)
Разом: 4 441 317
Джерело: складено на основі [55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62]
Усі розрахунки в таблиці сформовано на основі реальних ринкових
пропозицій, офіційних сайтів виробників та професійних джерел, що
спеціалізуються на аграрних технологіях. Підібрані технічні рішення, а також
вартість обладнання, послуг і програмного забезпечення не є довільними, а
враховують практичний досвід впровадження подібних систем, тип
господарської діяльності підприємства та сучасні рекомендації галузевих
фахівців.
Загальна сума витрат на реалізацію інноваційного проєкту становить
4 441 317 грн, з яких понад 34% припадає на закупівлю спеціалізованих дронів,
а близько 48% – на оплату праці фахівців, залучених до впровадження та
супроводу системи. Такий рівень інвестицій є обґрунтованим для тестування
цифрових технологій у реальних умовах господарства, особливо з
81
урахуванням потенційної економії ресурсів і підвищення ефективності
виробництва. У подальших підпунктах буде розглянуто структуру
фінансування проєкту та розраховано очікувану економічну ефективність.
З метою забезпечення реалізації проєкту у повному обсязі необхідно
передбачити надійну систему фінансування, яка включає як внутрішні ресурси
підприємства, так і зовнішні джерела. Раціональний розподіл джерел
фінансування дозволяє зменшити фінансове навантаження на підприємство та
забезпечити стабільне проходження всіх етапів впровадження системи. Нижче
подано оновлену структуру фінансування, адаптовану до загального
кошторису проєкту.
Фінансування заходів проєкту планується здійснювати за рахунок
кількох джерел, що забезпечить фінансову стійкість реалізації всіх етапів.
Основу бюджету становлять власні кошти підприємства – 2 500 000 грн,
або 56% загального обсягу витрат. Вони покривають закупівлю дронів,
техніки, частково – програмне забезпечення та оплату праці внутрішніх
фахівців.
Другим джерелом є цільовий грант на впровадження цифрових рішень у
сільському господарстві, який становить 1 200 000 грн (27%). Грантові кошти
спрямовуються на придбання аналітичного ПЗ, сенсорів, послуги з інтеграції
та навчання.
Останнім джерелом виступають інвестиції партнерів підприємства –
741 317 грн (17%). Партнери зацікавлені в успішній реалізації проєкту,
оскільки його результати сприятимуть підвищенню ефективності всього
агропромислового ланцюга. Ці кошти передбачається використати на технічну
підтримку, налаштування інтерфейсів та модернізацію системи в ході
пілотного етапу.
Графік фінансування за даного проєкту (рис. 3.1):
82
741 317
власні кошти підприємства
2 500 000 грантова підтримка
міжнародних організацій
1 200 000
інвестиції партнерів
Рисунок 3.1 - Структура джерел фінансування проєкту впровадження
автоматизованої системи моніторингу
Джерело: складено автором
З огляду на наведені джерела фінансування та структуру витрат,
важливим етапом аналізу інноваційного проєкту є оцінка його очікуваних
результатів і економічної доцільності. Для обґрунтування ефективності
впровадження автоматизованої системи моніторингу на базі ТОВ «Олімп»
проведено прогнозний розрахунок прямих і непрямих вигод, які можуть бути
досягнуті вже протягом першого року експлуатації технології. Основну увагу
приділено впливу на врожайність, рівень витрат, якість продукції та загальні
виробничі показники.
На основі розрахунків, здійснених для площі 800 га посівів кукурудзи,
визначено такі основні напрямки очікуваної вигоди:
1. Додатковий дохід від підвищення врожайності.
Завдяки своєчасному моніторингу стану посівів, оперативному
реагуванню на стресові фактори (нестача вологи, шкідники, хвороби) та
точному внесенню добрив і ЗЗР, очікується зростання врожайності кукурудзи
на 15%. Це забезпечить додатковий урожай обсягом 644 т та дохід у розмірі
6 250 680 грн.
2. Скорочення виробничих витрат.
83
Оптимізація використання ресурсів, таких як добрива, ЗЗР, паливо та
вода, дозволить скоротити прямі виробничі витрати на 10%. Відповідна
економія становитиме 1 040 000 грн (від базової суми витрат у 10,4 млн грн).
3. Зменшення втрат продукції на етапі збирання.
Своєчасне планування збирання врожаю та точні дані про стиглість
дозволяють зменшити втрати на 20% (із приблизних 430 т), що еквівалентно
збереженню 86 т продукції, або 833 424 грн.
4. Додатковий дохід від покращення якості продукції.
Покращення агротехніки та контроль параметрів зростання сприяють
зростанню ринкової вартості зерна на 5%, що забезпечить дохід на 2 083 560
грн від реалізації базового обсягу врожаю.
5. Економія на оплаті праці.
Завдяки автоматизації частини процесів (обстеження полів, аналіз стану
посівів), очікується зниження навантаження на персонал і, відповідно,
економія фонду оплати праці на 20%. Це орієнтовно 150 000 грн.
6. Зменшення втрат урожаю через погодні ризики.
Метеомоніторинг і точне прогнозування погодних умов дозволять
зменшити втрати від несприятливих факторів на 15%, що дорівнює 64 т
врожаю, або 625 068 грн.
Сумарний очікуваний економічний ефект від реалізації пілотного
проєкту становить 10 982 732 грн, що більш ніж у 2,47 раза перевищує
загальну суму інвестицій (4,44 млн грн). Це свідчить про високу окупність
проєкту вже в перший рік впровадження та підтверджує його практичну
доцільність для підприємства.
Після розрахунку очікуваного економічного ефекту від впровадження
автоматизованої системи моніторингу доцільно перейти до оцінки
довгострокової фінансової результативності проєкту. З цією метою
застосовується аналіз дисконтованих грошових потоків, що дозволяє
врахувати часову вартість грошей та реальну прибутковість інвестицій.
84
Особливої ваги набуває показник чистого приведеного доходу (NPV), який
демонструє, наскільки реалізація проєкту перевищує початкові витрати.
Загальний обсяг інвестицій на впровадження системи становить
4 441 317 грн. Очікуваний щорічний економічний ефект, що включає приріст
доходу, зниження витрат та втрат, складає 10 982 732 грн. Оскільки до складу
активів входять матеріальні елементи (аграрні дрони, сенсори, серверне
обладнання), річна амортизація становить орієнтовно 500 000 грн. Для
обґрунтованого фінансового прогнозу використано дисконтну ставку 18%, що
відповідає середньому рівню інвестиційного ризику в аграрній галузі України.
Грошові потоки по роках визначаються як сума очікуваного
економічного ефекту та амортизаційних відрахувань. Результати
представлено в таблиці 3.8:
Таблиця 3.8 – Динаміка грошових потоків проєкту
Роки 0 1 2 3 4
Грошові
потоки (ГП), –4 441 317 11 482 732 11 482 732 11 482 732 11 482 732
грн
Джерело: складено автором
Для глибшої фінансової оцінки ефективності інноваційного проєкту
впровадження автоматизованої системи моніторингу на підприємстві ТОВ
«Олімп» доцільно здійснити аналіз дисконтованих грошових потоків. Цей
метод дозволяє врахувати вплив фактору часу на вартість грошей, а також
оцінити доцільність вкладених інвестицій з позиції їх окупності та
прибутковості.
У розвиток попереднього аналізу, наступним кроком стало визначення
довгострокової фінансової ефективності проєкту з урахуванням економічної
доцільності використаних ресурсів. У цьому контексті важливо оцінити
реальну вигідність інвестицій, враховуючи як очікувані прибутки, так і
ресурсне навантаження. Проведені розрахунки базуються на прогнозованих
надходженнях, включаючи амортизацію матеріальних активів, та дозволяють
85
зробити висновки щодо рентабельності і стабільності впровадження
автоматизованої системи моніторингу у виробничий процес.
Таблиця 3.9 – Аналіз доцільності проєкту за методом дисконтованих
грошових потоків
Роки І, тис. грн ГП, тис. грн Kd ДІ ДГП ЧПД, наростаючим
підсумком
0 4 441 317 - 1,0000 4 441,317 - –4 441,317
1 - 11 482,732 0,8475 - 9 735,453 5 294,136
2 - 11 482,732 0,7180 - 8 243,022 13 537,158
3 - 11 482,732 0,6085 - 6 993,686 20 530,844
4 - 11 482,732 0,5157 - 5 927,032 26 457,876
Σ 4 441,317 45 930,928 - 4 441,317 30 899,193 -
Джерело: складено автором
11 482 732 11 482 732 11 482 732 11 482 732
NVP= + + + -4 441 317
1 2 3 4
(1+0,18) (1+0,18) (1+0,18) (1+0,18)
=30 899 193-4 441 317=26 457 876 грн.
4 441 317
PP=1- =1-0,4562=0,5438 року=6 місяців і 15 днів.
9 735 453
Проєкт автоматизованої системи моніторингу є економічно доцільним.
Його NPV становить 26,46 млн грн, що більш ніж у п’ять разів перевищує
стартові інвестиції. Окупність проєкту досягається менше ніж за 7 місяців, що
є надзвичайно високим показником для аграрного інноваційного
впровадження. Ці результати свідчать про фінансову ефективність та
стратегічну вигідність реалізації проєкту для ТОВ «Олімп».
Успішне впровадження автоматизованої системи моніторингу на
підприємстві ТОВ «Олімп» передбачає реалізацію низки послідовних етапів,
кожен з яких має визначене функціональне навантаження та відповідальних
осіб. Раціональна організація цих етапів дозволяє забезпечити контрольоване
виконання завдань у встановлені строки, з мінімальними ризиками та
ефективним використанням ресурсів.
Основні етапи реалізації проєкту:
1. Аналіз потреб підприємства.
86
На цьому етапі здійснюється вивчення технологічних, організаційних та
економічних характеристик господарства для виявлення основних проблем і
завдань, що можуть бути вирішені шляхом автоматизації. Відповідальним
виступає керівник проєкту.
2. Закупівля обладнання.
Менеджер із закупівель формує специфікацію обладнання (аграрні
дрони, датчики, сервери, мережеві модулі), проводить відбір постачальників,
укладає контракти та координує логістику поставок.
3. Інсталяція серверів та мережевого обладнання.
Системний адміністратор виконує розгортання серверної
інфраструктури, налаштовує внутрішню мережу та забезпечує базову
функціональність системи зберігання і передачі даних.
4. Встановлення сенсорів та датчиків.
Інженер з інтеграції монтує польові сенсори (температурні, вологоміри,
ґрунтові, тощо), що забезпечують збирання агрономічної інформації в режимі
реального часу.
5. Інтеграція сільськогосподарських дронів у систему.
На цьому етапі аграрні дрони підключаються до загальної
інфраструктури: налаштовуються маршрути обльотів, забезпечується
передача даних у хмарні сховища та аналітичні модулі.
6. Налаштування програмного забезпечення.
Програміст або системний адміністратор адаптує ПЗ для збору, обробки
та візуалізації даних, налаштовує інтерфейси для користувачів і звітні панелі.
7. Навчання персоналу.
Тренер з навчання проводить інструктажі, тренінги та роздає методичні
матеріали для користувачів системи. Це забезпечує ефективне впровадження
інновації без збоїв у виробничому процесі.
8. Тестування системи.
87
На цьому етапі здійснюється контроль функціональності всіх
компонентів, перевіряється якість збору, обробки та зберігання даних, а також
відповідність системи технічним вимогам.
9. Підтримка системи.
Після введення в експлуатацію система переходить на етап технічної
підтримки. Адміністративний координатор організовує контроль, облік збоїв,
планове оновлення програмного забезпечення та взаємодію з
постачальниками.
Таблиця 3.10 – Етапи реалізації інноваційного проєкту
Етап проєкту Відповідальний Код операції
1. Аналіз потреб підприємства Керівник проєкту 0–1
2. Закупівля обладнання Менеджер із закупівель 1–2
3. Інсталяція серверів та мережевого Системний адміністратор 1–3
обладнання
4. Встановлення сенсорів та датчиків Інженер з інтеграції 2–4
5. Інтеграція агродронів у систему Інженер з інтеграції 3–5
6. Налаштування програмного Системний адміністратор / 3–6
забезпечення Програміст
7. Навчання персоналу Тренер з навчання персоналу 4–7
8. Тестування системи Системний адміністратор 5–8
9. Підтримка та популяризація Адміністративний координатор 8–9
системи
Джерело: складено автором
На основі наведених етапів сформовано календарний план реалізації
проєкту, що містить тривалість кожної операції та відповідні кодові
позначення. Це стало основою для побудови сіткового графіка, визначення
критичного шляху й подальшого ресурсного планування.
Таблиця 3.11 – Тривалість операцій проєкту, тижні
Код операції Назва операції Тривалість, тижні
1–2 Закупівля обладнання 3
1–3 Інсталяція серверів та мережевого обладнання 2
2–4 Встановлення сенсорів і датчиків 3
3–5 Інтеграція аграрних дронів у систему 2
3–6 Налаштування програмного забезпечення 2
4–7 Навчання персоналу 1
5–8 Тестування системи 2
8–9 Супровід і технічна підтримка 4
Джерело: складено автором
88
Покрокова реалізація проєкту впровадження автоматизованої системи
моніторингу на ТОВ «Олімп» ґрунтується на структурованому технічному
плані, що охоплює всі ключові етапи – від аналізу потреб до технічної
підтримки. Використання календарного планування та сіткової моделі
дозволяє ефективно координувати процес, своєчасно реагувати на відхилення
та забезпечити стабільну роботу системи після запуску.
Попри очікувані переваги та високий економічний ефект,
впровадження системи може супроводжуватися низкою ризиків, які необхідно
передбачити заздалегідь. Виявлення потенційних проблем, їх оцінка та
превентивні заходи – важлива частина ефективного управління інноваційним
проєктом. До основних загроз належать зовнішні (економічні, правові,
кліматичні) та внутрішні фактори (технічні збої, проблеми організації, кадрові
ризики).
Нижче наведено перелік основних ризиків і план дій для мінімізації
їхнього негативного впливу на реалізацію проєкту.
Таблиця 3.12 – План реагування на основні ризики інноваційного проєкту
№п/п Вид ризику Проблема Заходи із запобігання
1 Падіння попиту на Зниження обсягів Активна маркетингова кампанія,
продукцію реалізації та розширення ринку збуту,
прибутку впровадження клієнтоорієнтованих
сервісів
2 Погіршення Зменшення обсягу Освоєння онлайн-каналів,
купівельної продажів співпраця з ритейлом, знижки, акції
спроможності
3 Перебої з Затримки Створення страхового запасу,
постачанням впровадження, контракти з кількома
обладнання та ПЗ підвищення витрат постачальниками
4 Несприятливі Пошкодження Використання захищеного
погодні умови техніки, зниження обладнання, резервне фінансування,
точності даних регулярне обслуговування
5 Збої у Втрати даних, Регулярне тестування, резервне
функціонуванні зупинка роботи копіювання, навчання персоналу
системи
6 Зміни в Додаткові витрати Моніторинг нормативних змін,
законодавстві на адаптацію юридичний супровід, адаптивна
конфігурація ПЗ
Джерело: складено автором
89
Проєкт упровадження автоматизованої системи моніторингу
супроводжується низкою потенційних ризиків, які можуть вплинути на
строки, вартість або ефективність його реалізації. Проте завчасна
ідентифікація таких загроз, розробка відповідних превентивних заходів і
адаптивна модель управління дозволяють знизити рівень невизначеності та
забезпечити стабільність реалізації інноваційного рішення.
90
ВИСНОВКИ
У результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра на тему
«Управління результативністю діяльності сільськогосподарського
підприємства (на матеріалах ТОВ «Олімп», м. Кам’янка, Черкаська обл.)» було
вирішено комплексне завдання теоретико-практичного обґрунтування
сучасних підходів до підвищення ефективності функціонування аграрного
господарства за допомогою традиційних методів аналізу та впровадження
інноваційних рішень.
У першому розділі роботи визначено сутність економічної ефективності
як ключової категорії в управлінні діяльністю аграрного підприємства.
Особливу увагу приділено факторам, що впливають на ефективність
використання земельних ресурсів, зокрема: родючість ґрунтів, рівень
технологій, система управління та організація виробничого процесу.
Окреслено значення новітніх технологій, автоматизації та цифрових систем у
забезпеченні стабільного розвитку підприємств агросфери.
У другому розділі здійснено поглиблений аналіз діяльності ТОВ
«Олімп» у 2020–2024 роках. Встановлено позитивну динаміку зростання
економічних показників: чистий дохід зріс у 2 рази з 655,9 млн грн до 1 311,6
млн грн, а чистий прибуток – до 590,02 млн грн (+38,1% до 2022 р.).
Рентабельність продукції зросла з 17,46% до 30,71%, рентабельність основних
засобів – із 548,93% до 617,11%, а фондовіддача – з 8,43 до 13,75 грн на кожну
гривню основних засобів.
Водночас проведено оцінку ліквідності: коефіцієнт поточної ліквідності
збільшився з 3,28 до 32,10 (+878,7%), швидкої – з 2,35 до 26,31 (+1019,6%),
абсолютної – з 1,59 до 23,27 (+1363,5%), що свідчить про надзвичайно високу
платоспроможність та фінансову стабільність підприємства.
Аналіз урожайності показав зниження по кукурудзі з 78,3 до 53,7 ц/га,
що зумовлено агрокліматичними умовами, натомість урожайність ячменю
зросла до 52,3 ц/га (+82,7%). Найвищу дохідність забезпечують соняшник
91
(91,75 тис. грн/га) та кукурудза (50,78 тис. грн/га). Це створює передумови для
перегляду структури посівів на користь більш рентабельних культур.
У третьому розділі дипломної роботи розглянуто перспективи
впровадження інноваційних цифрових рішень для підвищення ефективності
діяльності аграрного підприємства. Зокрема, було запропоновано пілотний
проєкт впровадження автоматизованої системи агромоніторингу на площі 800
гектарів кукурудзи з використанням сільськогосподарських дронів, сенсорної
інфраструктури та спеціалізованого програмного забезпечення.
Система побудована на основі мультиспектральних дронів, які
забезпечують високоточну візуалізацію стану рослин, що дозволяє своєчасно
ідентифікувати проблемні ділянки, такі як дефіцит вологи, хвороби або
шкідники. Це створює можливість для локального внесення ЗЗР та добрив, що
знижує витрати та екологічне навантаження на поля. Крім того, система
інтегрується з метеостанціями та сенсорами, що сприяє оперативному
прийняттю рішень на основі точних польових даних.
Проєкт передбачає інвестиції в розмірі 4,44 млн грн, з яких понад 34%
спрямовується на закупівлю спеціалізованих аграрних дронів, близько 48% –
на оплату праці фахівців, а решта – на програмне забезпечення, серверну
інфраструктуру та технічну підтримку. Попри значні початкові витрати, вже в
перший рік реалізації очікується економічний ефект у розмірі 10,98 млн грн, а
чистий приведений дохід (NPV) становить 26,46 млн грн, що більш ніж у 5
разів перевищує обсяг інвестицій. Строк окупності проєкту – менше 7 місяців,
що є надзвичайно позитивним показником для аграрного сектору.
Окрім економічної вигоди, впровадження автоматизованої системи дає
можливість створити цифрову базу даних для агрономічного планування,
інтегруватися з ERP-системами, а також здійснювати аналіз ефективності
технологічних операцій у режимі реального часу. Це підвищує прозорість
управлінських рішень, знижує вплив людського фактору та забезпечує
гнучкість реагування на зовнішні виклики.
92
У перспективі така система може бути масштабована на інші культури
та площі підприємства, що дасть змогу сформувати повноцінну модель
«розумного господарства» (smart farming). Це забезпечить довгострокову
стабільність виробництва, зниження витрат, підвищення врожайності та
покращення якості продукції.
Таким чином, третій розділ доводить, що цифровізація
сільськогосподарських процесів – це не лише вимога часу, а й реальний шлях
до сталого розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспроможності
та адаптації до викликів сучасного ринку.
93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дієсперов В.С. Ефективність виробництва у сільськогосподарському
підприємстві: [монографія] / В.С. Дієсперов. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2008. – 340 с.
2. Кісіль М.І. Критерій і показники економічної ефективності малого та
середнього бізнесу на селі / М.І. Кісіль // Економіка АПК. – 2001. – № 8.
3. Кривошея-Гунько О.І. Теоретико-методичні аспекти дослідження
сутності та поняття прибутку / О.І. Кривошея-Гунько // Агроінком. – 2010. –
№ 10.12.
4. Мазнєв Г.Є. Планування фінансового забезпечення інноваційних
агротехнологій в умовах різного фінансового стану підприємств / Г.Є. Мазнєв,
О.В. Дудник // Вісник ХНТУСГ, 2015. – № 161. – С. 60-73.
5. Волинець В.Л. Економічна ефективність зернопродуктового
виробництва в підприємствах АПК та шляхи її підвищення: автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація
і управління підприємствами» / В.Л. Волинець. – К., 2013.
6. Скрипник Г.О. Підвищення ефективності сільськогосподарського
виробництва в сучасних умовах. [Електронний ресурс]. – URL:
https://studlib.org.ua/index.php/eprs/article/view/54/52 – Дата звернення:
13.02.2025.
7. Салига, С.Я., Дацій Н.В., Корецька С.О. Фінансовий аналіз: навч.
посіб. Київ: Центр навчальної літератури, 2013. 210 с.
8. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб.
К.: Центр учбової літератури, 2009. 328 с.
9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.
К.: Знання, 2010. – 378 с.
10. Савчук В.К. Аналіз господарської дільності сільськогосподарських
підприємств. К.: Урожай, 1995. 328 с
11. Гончарова А.І. Фактори підвищення рентабельності
сільськогосподарської продукції України. Економіка АПК. 2008. №2. С.70.
94
12. Райзберг Б.А. Управління економікою: посібник / Б.А. Райзберг, Р.А.
Фатхутдинов. М.: Бізнес школа «Інтель Синтез», 1999. 784 с.
13. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови (13 вид.) / А.О.
Івченко. Харків: Фоліо, 2008. 540 с.
14. Осипов В.І. Економіка підприємства: [посібник] / Осипов В.І. Одеса:
Маяк, 2005. 720 с.
15. Фіщук Б.П., Лукашенко О.П., Хмарук О.М.
Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції. Збірник наукових
праць ВНАУ. 2012. № 4 (70). С. 160-164.
16. Трут О.О. Управління результативністю організації:
теоретикометодологічні та прикладні засади / Дисертація на здобуття
наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 –
економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).
Львівський торговельноекономічний університет, Львів. 2019. 528 с.
17. Пісарюк С.М. Фактори впливу на економічну ефективність
операційної діяльності торговельних мереж. Збірник наукових праць
Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні
науки). №3(27), 2014. С.94-99.
18. Гуменюк М.М Основні фактори економічної ефективності
сільськогосподарських підприємств регіону. [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/6.2/119.pdf – Дата звернення:
15.02.2025.
19. Горго І.О. Оцінка ефективності управління ризиками в системі
менеджменту аграрних підприємств. Агросвіт. 2019. № 5. С.92-98.
20. Miller J. O., Adkins J. Types of drones for field crop production.
University of Delaware : Fact sheets and publications. 2018. [Електронний ресурс].
– URL: https://www.udel.edu/academics/colleges/canr/cooperative-extension/fact-
sheets/typesof-drones-for-field-crop-production – Дата звернення: 16.02.2025.
21. Avary Drone. The economics of drone spraying: ROI for farmers in 2025
[Електронний ресурс]. – URL: https://avarydrone.com/blogs/learn/the-economics-
95
of-drone-spraying-roi-for-farmers-in-2025 – Назва з екрана. – Дата звернення:
18.02.2025.
22. FarmStand. Adapting to new farming technologies: How drones reduce
water use [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.farmstandapp.com/20830/adapting-to-new-farming-technologies –
Назва з екрана. – Дата звернення: 19.02.2025.
23. Khan, M.A., Rashid, M.A., Rahman, M.M. Precision farming with drone
sprayers: A review of auto-navigation and vision-based optimization //
ResearchGate [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.researchgate.net/publication/391519617_Precision_Farming_with_Dr
one_Sprayers_A_Review_of_Auto_Navigation_and_Vision-Based_Optimization
– Назва з екрана. – Дата звернення: 19.02.2025.
24. Massey, R.E. Drones for agricultural use // University of Missouri
Extension [Електронний ресурс]. – URL:
https://extension.missouri.edu/publications/g1274 – Назва з екрана. – Дата
звернення: 25.02.2025.
25. Silver B., Mazur M., Wiśniewski A. and Babicz A. Welcome to the era of
drone-powered solutions: a valuable source of new revenue streams for telecoms
operators : Communications Review. PwC. 2017. [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.pwc.com/gx/en/communications/pdf/communications-review-july-
2017.pdf – Дата звернення: 25.02.2025.
26. 9,7 billion on Earth by 2050, but growth rate slowing, says new UN
population report. UN News. 2019. [Електронний ресурс]. – URL:
https://news.un.org/en/story/2019/06/1040621 – Дата звернення: 25.02.2025.
27. Agriculture Drones Market with COVID-19 Impact Analysis, by
Application (Precision Farming, Livestock Monitoring), Offering, Farming
Environment, Farm Produce, Component, and Geography – Global Forecast to
2025. Markets and Markets Research. 2020. [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.marketsandmarkets.com/MarketReports/agriculture-drones-market-
23709764.html – Дата звернення: 25.02.2025.
96
28. Agriculture drones market – growth, trends, COVID-19 impact, and
forecasts (2022 – 2027). Mordor Intelligence. 2021. [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/agriculture-drones-market –
Дата звернення: 26.02.2025.
29. Agriculture Drone Market Worth USD 3,697.4 Million by 2027; Leading
Companies Such as DJI and GoPro to Focus on Developing Next-Gen Drones for
the Agriculture Industry, Says Fortune Business Insights™. Fortune Business
Insights. 2021. [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.globenewswire.com/newsrelease/2021/10/18/2315910/0/en/Agricultur
e-Drone-Market-Worth-USD-3-697-4-Million-by-2027-LeadingCompanies-Such-
as-DJI-and-GoPro-to-Focus-on-Developing-Next-Gen-Drones-for-the-Agriculture-
IndustrySays-Fortune-.html – Дата звернення: 26.02.2025.
30. Офіційний сайт Опендатабот [Електронний ресурс]. – URL:
https://opendatabot.ua/c/32230658 – Дата звернення: 03.03.2025.
31. Clarity Project [Електронний ресурс]. – URL: https://clarity-
project.info/edr/32230658 – Дата звернення: 15.03.2025.
32. Економічні показники [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.finalon.com/ – Дата звернення: 17.03.2025.
33. Спільник, І. В. Аналіз виробничо-збутової діяльності у підвищенні
конкурентоспроможності підприємства / ред. кол. В. А. Дерій (голов. ред.) та
ін. Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського
національного економічного університету «Економічна думка», 2014. Вип. 17.
C. 106–120.
34. Носач, Н. М., Єгіозар’ян, А. Побудова системи моніторингу та
контролінгу на агро-підприємстві [Електронний ресурс] // Development Service
Industry Management. – 2024. – № 3. – С. 254–259. – URL:
https://dsim.khmnu.edu.ua/index.php/dsim/article/view/246 – Дата звернення:
10.04.2025.
35. Носач, Н. М. Інформаційне забезпечення системи моніторингу і
контролінгу агропідприємств [Електронний ресурс] // Здобутки економіки:
97
перспективи та інновації. – 2024. – № 10. – URL:
https://econp.com.ua/index.php/journal/article/view/215 – Дата звернення:
11.04.2025.
36. Упровадження технологій моніторингу і точного землеробства
суттєво покращує економічні показники [Електронний ресурс] // AgroTimes. –
URL: https://agrotimes.ua/article/uprovadzhennya-tehnologij-monitoryngu-i-
tochnogo-zemlerobstva-suttyevo-pokrashhuye-ekonomichni-pokaznyky/ – Дата
звернення: 12.04.2025.
37. Verna UA. Побудова автоматизованої інформаційної системи
контролю, обліку та руху сільгосппродукції на елеваторах [Електронний
ресурс] – URL: https://www.verna.ua/projects/avtomatizovana-sytema-kontrolyu-
obliku-ta-ruhu-silgospprodukciyi – Дата звернення: 12.04.2025.
38. RCS. Система GPS моніторингу для сільського господарства
Teletrack-AGRO [Електронний ресурс] – URL:
https://www.rcsua.com/rishennia/dlia-silskoho-hospodarstva.html – Дата
звернення: 12.04.2025.
36. Державна служба статистики України. Середня заробітна плата за
видами економічної діяльності [Електронний ресурс] // Держстат України. –
URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zp.htm – Дата
звернення: 12.04.2025.
37. Внутрішні документи ТОВ «Олімп». Штатний розклад та фонд
оплати праці 2025 року (неопублікований документ).
38. DOU.ua. Зарплати українських розробників – зима 2025
[Електронний ресурс] // DOU.ua. – URL: https://dou.ua/lenta/articles/salary-
report-devs-winter-2025/ – Дата звернення: 12.04.2025.
39. Work.ua. Статистика зарплат в Україні – травень 2025 [Електронний
ресурс] // Work.ua. – URL: https://www.work.ua/stat/ – Дата звернення:
13.04.2025.
40. NewLook School. Скільки заробляють IT-фахівці в Україні 2025
[Електронний ресурс] // NewLook School. – URL:
98
https://www.newlook.ua/blog/skilki-zaroblyayut-it-fahivci-v-ukrayini-2025 – Дата
звернення: 13.04.2025.
41. Agrimatco. Нові технології у сучасному сільському господарстві
[Електронний ресурс] // Agrimatco. – URL: https://agrimatco.ua/news/novi-
tekhnologii-u-suchasnomu-silskomu-gospodarstvi – Дата звернення: 16.04.2025.
42. Agrilab. Інтернет речей (IoT) в сільському господарстві: 9 прикладів
використання технологій для точного землеробства і виклики, які слід
врахувати [Електронний ресурс] // Agrilab. – URL:
https://www.agrilab.ua/internet-rechej-iot-v-silskomu-gospodarstvi-9-prykladiv-
vykorystannya-tehnologij-dlya-tochnogo-zemlerobstva-i-vyklyky-yaki-slid-
vrahuvaty/ – Дата звернення: 16.04.2025.
43. ResearchGate. Improving business processes in the agricultural sector
considering economic security, digitalization risks, and artificial intelligence
[Електронний ресурс] // ResearchGate. – URL:
https://www.researchgate.net/publication/383935966_Improving_business_process
es_in_the_agricultural_sector_considering_economic_security_digitalization_risks
_and_artificial_intelligence – Дата звернення: 16.04.2025.
44. GrowHow.in.ua. Як обрати агродрон у 2025 році: огляд моделей DJI
та поради експертів [Електронний ресурс] // GrowHow.in.ua. – URL:
https://www.growhow.in.ua/yak-obraty-ahrodron-u-2025-rotsi-ohliad-modeley-dji-
ta-porady-ekspertiv/ – Дата звернення: 16.04.2025.
45. Kurkul. Сільське господарство 4.0 – приклад розвитку в Україні
[Електронний ресурс] // Kurkul. – URL: https://kurkul.com/spetsproekty/1743-
silske-gospodarstvo-40--priklad-rozvitku-v-ukrayini – Дата звернення:
16.04.2025.
46. DJI Agras T40 [Електронний ресурс]. – URL: https://www.dji.com/t40
– Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2025.
99
47. DJI Mavic 3 Multispectral [Електронний ресурс]. – URL:
https://enterprise.dji.com/mavic-3-m – Назва з екрану. – Дата звернення:
19.04.2025.
48. DJI Phantom 4 RTK [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.dji.com/phantom-4-rtk – Назва з екрану. – Дата звернення:
19.04.2025.
49. DJI Mini 4 Pro [Електронний ресурс]. – URL:
https://www.dji.com/mini-4-pro – Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2025.
50. Коцос Т., Пападопулос А., Зорбас Д. Використання дронів у точному
землеробстві // Журнал «Precision Agriculture». – 2020. – Т. 21, № 4. – С. 673–
695.
51. DroneCenter.ua. Комплект DJI Agras T40 [Електронний ресурс]. –
URL: https://dronecenter.ua/komplekt-dji-agras-t40 – Назва з екрану. – Дата
звернення: 19.04.2025.
52. Voler.com.ua. Квадрокоптер DJI Mavic 3M Enterprise Multispectral
[Електронний ресурс]. – URL: https://voler.com.ua/kvadrokopter-dji-mavic-3m-
enterprise-multispectral-eu-cp-en-00000444-01/ – Назва з екрану. – Дата
звернення: 19.04.2025.
53. Gamezone.com.ua. Квадрокоптер DJI Phantom 4 RTK SE
[Електронний ресурс]. – URL: https://gamezone.com.ua/product/0000004562-
kvadrokopter-dji-phantom-4-rtk-se-cppt0000030101/ – Назва з екрану. – Дата
звернення: 19.04.2025.
54. DroneStore.com.ua. Квадрокоптер DJI Mini 4 Pro [Електронний
ресурс]. – URL: https://dronestore.com.ua/shop/kvadrokopter-dji-mini-4-pro/ –
Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2025.
55. Arable Mark – Інноваційна агрометеостанція [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.arable.com/products/ – Назва з екрану. – Дата
звернення: 20.04.2025.
56. Метеостанції METOS [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://metos.global/en/ – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.04.2025.
100
57. ПЗ Pix4D Fields [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.pix4d.com/product/pix4dfields – Назва з екрану. – Дата звернення:
20.04.2025.
58. Агроаналітична платформа OneSoil Pro [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://yield.onesoil.ai/ – Назва з екрану. – Дата звернення:
20.04.2025.
59. Використання дронів у точному землеробстві / Коцос Т.,
Пападопулос А., Зорбас Д. // Журнал «Precision Agriculture». – 2020. – Т. 21, №
4. – С. 673–695.
60. Методичні рекомендації з використання БПЛА у сільському
господарстві / За ред. І. С. Гриценка. – К.: Аграрна наука, 2021. – 92 с.
61. Системи агромоніторингу з використанням IoT і дронів / І. М.
Кравець, О. В. Яценко // Вісник аграрної інженерії. – 2022. – № 3(34). – С. 55–
62.
62. Офіційний сайт компанії M-agro [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://m-agro.com.ua – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.04.2025.
101
Додаток А
Бухгалтерський баланс (Звiт про фiнансовий стан). Активи
2023 2024
Назва показника Код
(тис. грн) (тис. грн)
Нематеріальні активи 1000 55 945 49 545
первісна вартість 1001 62 940 62 987
Накопичена амортизація 1002 6 995 13 442
Основні засоби 1010 95 310 95 648
первісна вартість 1011 269 407 300 139
знос 1012 174 097 204 491
Довгострокові біологічні активи 1020 2 240 1 083
первісна вартість 1021 2 240 1 083
інші фінансові інвестиції 1035 159 159
Довгострокова дебіторська 1040 246 190 251 915
заборгованість
І.Всього необоротних активів 1095 399 844 405 748
II. Оборотні активи Запаси 1100 509 938 313 553
Виробничі запаси 1101 21 633 39 582
Незавершене виробництво 1102 74 914 74 251
Готова продукція 1103 410 234 197 656
Товари 1104 3 157 2 063
Поточні біологічні активи 1110 5 446 4 583
Дебіторська заборгованість за 1125 58 152 67 872
продукцію, товари, роботи, послуги
з бюджетом 1135 44 316 65 595
Інша поточна дебіторська 1155 31 040 26 220
заборгованість
Поточні фінансові інвестиції 1160 582 582
Гроші та їх еквіваленти 1165 550 654 1 259 566
Рахунки в банках 1167 550 654 1 259 566
ІІ.Всього оборотних активів 1195 1 200 163 1 738 012
БАЛАНС 1300 1 600 007 2 143 760
Бухгалтерський баланс (Звiт про фiнансовий стан). Пасиви
2023 2024
Назва показника Код
(тис. грн) (тис. грн)
Зареєстрований (пайовий капітал) 1400 1400 1 400
Нерозподілений прибуток (непокритий 1420 1 531 558 2 088 216
збиток)
І.Всього власного капіталу 1495 1 532 958 2 089 616
102
Продовження таблиці – Бухгалтерський баланс. Пасиви
ІІ.Всього довгострокових зобов’язань і 1595 - -
забезпечень
товари, роботи, послуги 1615 34 837 20 317
розрахунками з бюджетом 1620 1 787 1 973
розрахунками зі страхування 1625 344 -
розрахунками з оплати праці 1630 1563 1 367
Інші поточні зобов’язання 1690 28 518 15 917
ІІІ.Всього поточних зобов’язань і 1695 67 049 54 144
забезпечень
БАЛАНС 1900 1 600 007 2 143 760
Звiт про фiнансовi результати (Звiт про сукупний дохiд)
2023 2024
Назва показника Код
(тис. грн) (тис. грн)
Чистий дохід від реалізації продукції 2000 875 241 1 311 640
(товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізованої продукції 2050 522 590 682 967
(товарів, робіт, послуг)
Валовий: прибуток 2090 352 651 628 673
Інші операційні доходи 2120 33 768 22 282
Дохід від первісного визнання 2122 22 058 14 068
біологічних активів і
сільськогосподарської продукції
Адміністративні витрати 2130 13 137 14 564
Витрати на збут 2150 69 951 106 761
Інші операційні витрати 2180 55 189 187 052
Витрат від первісного визнання 2182 14 053 19 875
біологічних активів і
сільськогосподарської продукції
Фінансовий результат від операційної 2190 248 142 342 578
діяльності: прибуток
Інші фінансові доходи 2220 17 616 19 396
Інші доходи 2240 55 035 228 042
Фінансові витрати 2250 379 -
Інші витрати 2270 19 221 -
Фінансовий результат до 2290 301 193 590 016
оподаткування: прибуток
Чистий фінансовий результат: 2350 301 193 590 016
прибуток
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2465 301 193 590 016
2355 та 2460)
103
Операційні витрати
2023 2024
Назва показника Код
(тис. грн) (тис. грн)
Матеріальні затрати 2500 290 778 403 454
Витрати на оплату праці 2505 50 913 59 244
Відрахування на соціальні заходи 2510 10 785 12 451
Амортизація 2515 28 030 36 841
Інші операційні витрати 2520 212 376 258 893
Разом 2550 592 882 770 883