ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9291| Title: | Багатоповерховий житловий будинок по вул. Героїв АТО, м. Полтава |
| Authors: | Березань, Микола Олександрович Акімов, Артем Олександрович |
| Keywords: | Багатоповерховий житловий будинок;Житлова забудова;Архітектурне проєктування;Об’ємно-планувальні рішення;Житлова забудова м. Полтава |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | У сучасних умовах післявоєнного відновлення, урбанізації та демографічних змін питання житлового будівництва в Україні набуває особливої актуальності. Забезпечення населення якісним, комфортним і безпечним житлом є одним із ключових пріоритетів державної житлової політики. Після значних руйнувань, спричинених повномасштабною війною, гостро постало завдання не лише відновлення пошкодженого житлового фонду, а й створення сучасної, енергоефективної та стійкої до нових викликів житлової інфраструктури. Будівництво нових житлових будинків сприяє розв’язанню низки соціально-економічних проблем: забезпеченню внутрішньо переміщених осіб житлом, створенню нових робочих місць, активізації будівельної галузі та суміжних сфер економіки. Крім того, модернізація житлової інфраструктури дозволяє впроваджувати новітні технології будівництва, враховувати принципи сталого розвитку та енергоефективності, що відповідає сучасним європейським стандартам. Таким чином, розвиток житлового будівництва в Україні є не лише нагальною потребою сьогодення, а й стратегічним напрямом довгострокового відновлення країни та підвищення якості життя її громадян. Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки покращеного планування, які повинні відповідати сучасним вимогам проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні матеріали та конструкції, що підвищують комфортність житла. Необхідно впроваджувати нові технології, та нові методи будівництва які відповідають міжнародним нормам та стандартам. Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність прийнятих в ньому рішень по наступних розділах: - архітектурно-будівельному; - розрахунково-конструктивному; - основам та фундаментам; - технології та організації будівельного виробництва; - охороні праці та цивільній обороні; - кошторису та техніко-економічним показникам. В даній випускній роботі розглянуті такі питання, як: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно-конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір варіанту виконання робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів і машин, охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику, організація та планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного господарства і зниження вартості будівельного виробництва. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9291 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Акімов А.О. ЗБ-11.pdf Restricted Access | 2.36 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Вступ
У сучасних умовах післявоєнного відновлення, урбанізації та
демографічних змін питання житлового будівництва в Україні набуває
особливої актуальності. Забезпечення населення якісним, комфортним і
безпечним житлом є одним із ключових пріоритетів державної житлової
політики. Після значних руйнувань, спричинених повномасштабною війною,
гостро постало завдання не лише відновлення пошкодженого житлового фонду,
а й створення сучасної, енергоефективної та стійкої до нових викликів житлової
інфраструктури.
Будівництво нових житлових будинків сприяє розв’язанню низки
соціально-економічних проблем: забезпеченню внутрішньо переміщених осіб
житлом, створенню нових робочих місць, активізації будівельної галузі та
суміжних сфер економіки. Крім того, модернізація житлової інфраструктури
дозволяє впроваджувати новітні технології будівництва, враховувати принципи
сталого розвитку та енергоефективності, що відповідає сучасним європейським
стандартам.
Таким чином, розвиток житлового будівництва в Україні є не лише
нагальною потребою сьогодення, а й стратегічним напрямом довгострокового
відновлення країни та підвищення якості життя її громадян.
Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки
покращеного планування, які повинні відповідати сучасним вимогам
проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні
матеріали та конструкції, що підвищують комфортність житла. Необхідно
впроваджувати нові технології, та нові методи будівництва які відповідають
міжнародним нормам та стандартам.
Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому
мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність
прийнятих в ньому рішень по наступних розділах:
- архітектурно-будівельному;
- розрахунково-конструктивному;
- основам та фундаментам;
- технології та організації будівельного виробництва;
- охороні праці та цивільній обороні;
- кошторису та техніко-економічним показникам.
В даній випускній роботі розглянуті такі питання, як: геологічні та
кліматичні умови району будівництва, архітектурно-конструктивні рішення,
розрахунок будівельних конструкцій, вибір варіанту виконання робіт та вибір
відповідних для цих робіт механізмів і машин, охорона праці та безпека
життєдіяльності на будівельному майданчику, організація та планування
будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного
господарства і зниження вартості будівельного виробництва.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
1 Технологія основного виробництва
Запроектований 8-9-ти поверховий житловий будинок розташований по
вул. Героїв АТО міста Полтава.
Генпланом визначено місце розташування дитячого майданчика,
майданчиків господарчо-побутового призначення, автостоянки.
Виконано зонування майданчика.
Будинок має 148 квартир. Набір квартир включає:
- 1к-32шт. 2к - 63 шт.
- 2к в двох рівнях - 1шт;
- 3к в двох рівнях - 2шт;
- 4 к в двох рівнях - 5 шт.
- 5 к в двох рівнях - 2 шт.
На першому поверсі розташовані приміщення загального призначення:
колясочна, ліфтовий хол, смітник-камера, електрощитова.
У підвалі розташований тепловий вузол, на технічному поверсі –
машинне приміщення ліфтів, венткамера. Технічний поверх теплий.
Вертикальна транспортна комунікація складається з двох ліфтів:
а) пасажирський вантажопід’ємністю Q=320 кг, швидкість V=1,0 м/сек.,
висота підйому H=42 м;
б) вантажопасажирський вантажопід’ємністю Q=500 кг, швидкість V=1,0
м/сек., висота підйому H=42 м. Первинною коміркою житлового будинку є
квартира, яка являє сукупність житлових кімнат та підсобних приміщень, які
необхідні для нормального мешкання одної сім’ї. В будинку всі квартири
запроектовані за умови заселення однією сім’єю, або ж одним мешканцем.
Загальна площа квартири та площі окремих приміщень приймаються
згідно рекомендацій [18].
В квартирі передбачені такі приміщення:
житлові – загальна кімната, спальня;
підсобні – кухня, вітальня, ванна (або ж душова), уборна, господарча
комора або господарча шафа, а також антресолі.
В квартирі передбачається місце для влаштування вбудованих шаф для
одягу та інших побутових предметів.
Площа загальної кімнати повинна бути не менше 18,0 м2.
Глибина житлових кімнат при однобічному освітленні не повинна
перебільшувати 6 м та не перевищувати подвійної ширини, при цьому глибина
еркера не враховується.
Ширина вітальні повинна бути не менше ніж 1,4 м. Вбудовані шафи не
повинні скорочувати мінімально допустиму ширину вітальні.
Ширина коридорів та проходів в житлові кімнати повинна бути не менше
ніж 1,1 м.
Комори та господарчі шафи не повинні мати дверей, що відчиняються в
бік житлових кімнат.
Ширина кухні при однорядному розташуванні обладнання повинна бути
не менше ніж 1,9 м; при двохрядному або кутовому розташуванні обладнання, а
також при розташуванні в другім ряду обіднього столу – не менш ніж 2,3 м.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Розміри кухні повинні припускати розміщення в ній санітарно-технічного
обладнання, холодильника та кухонних меблів. Загальна довжина фронту
обладнання (плита, мийка, робочий стіл і холодильник) повинна бути не менше
ніж 2,7 м. при обладнанні кухні електричною плитою припускається вхід в
кухню з загальної кімнати. На цей випадок кухня повинна мати другий вхід для
зв’язку з вітальнею, коридором або шлюзом. У вікнах кухонь передбачені
кватирки, фрамуги площею не менше 0,12 м2.
Об’єм ванної кімнати для сумісних санвузлів повинен бути не менше ніж
7,5 м3. В кухні або ванній повинно бути передбачене місце для пральної
машини.
В квартирах, починаючи з 2х-кімнатних, санвузли повинні бути роздільні.
Влаштування сумісних санвузлів передбачається у 1-кімнатних квартирах. Вхід
з житлових кімнат та кухні в санітарний вузол не допускається.
Вхід в ванну кімнату повинен бути з передпокою коридору або шлюзу.
Двері з ванних кімнат та сумісних санвузлів мають відкриватися зовні. Розміри
вбиралень мають бути при відчиненні дверей зовні – не менше 0,8 х 1,2 м; при
відчиненні дверей всередину – не менше 0,8 х 1,5 м.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Житловий будинок розташований у південно-східній частині міста
Полтава.
В даний час ця ділянка вільна від забудови.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними
показниками [1];
- кліматичний підрайон - II;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби
мінус 26 С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п'ятиденки мінус 22° С;
- вага снігового покрову - 70 кгс/м2;
- швидкісний напір вітру - 30 кгс/м2;
- глибина сезонного промерзання ґрунту - 108 см;
- зона вологості-III.
Переважні напрямки вітрів: в теплий період року – північно-західний; в
холодний період року – південно-західний.
2.2 Опис схеми генерального плану
Будівельний майданчик має спокійний рельєф з нахилом на південно-
захід і має перепад висот у межах майданчика 1,0 м. Майданчик межує на
північному сході з вулицею Героїв АТО.
Сейсмічність в районі будівництва < 6 балів, тому заходи з
сейсмікобезпеки не передбачені.
Геологічна будова площадки вивчена до глибини 20 м. Ґрунтові води на
означеній глибині не визначені.
Згідно гідрогеологічного звіту, будівельний майданчик має такий
геологічний розріз:
- перший шар – пісок мілкий H1=0,8 м;
- другий шар – суглинок H2=3,3 м;
- третій шар – пісок середній H3=2,3 м;
- четвертий шар – пісок мілкий H4=9,95 м.
На прилеглій території зелені насадження підлягають максимальному
збереженню.
2.3 Об’ємно-планувальні рішення
Об'єм будівлі має розвинуту каскадну композицію, по вертикалі
виділяються сходові клітини та еркери.
Житловий будинок каскадний, кількість поверхів - від 7 до 9. Будівля в
осях має цокольний поверх висотою 2,82 м в чистоті.
Блок-секція в має техпідпілля висотою 2,50 м в чистоті для розміщення
інженерних комунікацій та технічних приміщень.
Житлова частина будинку має висоту поверху по 3 м. Набір та
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
планування квартир запроектовано Згідно з побажанням замовника. Квартири
передбачені з функціональним зонуванням, мають лоджії, балкони. В цих
квартирах можуть проживати сім'ї різного складу.
Частина квартир верхніх поверхів вирішена в двох рівнях.
Загальна кількість квартир - 148, в тому числі:
- 1к-32шт. 2к - 63 шт.
- 2к в двох рівнях - 1шт;
- 3к в двох рівнях - 2шт;
- 4 к в двох рівнях - 5 шт.
- 5 к в двох рівнях - 2 шт.
Загальна площа однією квартири:
- 1к-49,4...51,7м2
- 2к-63,8...84,7м2
- 2к в двох рівнях - 112,2 м
- 3к-84,6
- 3к в двох рівнях - 121,8, 125,5 м
- 4к в двох рівнях - 136,9... 150,6 м
- 5к в двох рівнях - 161,6,166,2 м
Житловий будинок забезпечений пасажирськими ліфтами. Кожна
квартира має вихід на одну сходову клітину 1-го типу. В якості другого
еваковиходу с 3-го по 9-й поверх служить вихід з квартири на балкон або
лоджію с глухим простінком шириною не менше 1,2 м.
2.4 Конструктивні рішення
Основні конструкції та матеріали для будівництва житлового будинку
використані згідно каталогів уніфікованих виробів для Полтавської області.
Конструктивна схема будівлі вирішена з повздовжніми цегляними
несучими стінами, об'єднаними дисками перекриття в єдину систему.
Під житловий будинок з убудованими приміщеннями запроектовані
залізобетонні пальові фундаменти L=5м, марка паль С5-3. На монолітному
ростверку влаштовують рандбалки з монолітного залізобетону.
Основою паль є пісок кварцовий, середньої крупності, мало вологий,
середньої щільності.
Стіни техпідпілля - бетонні блоки [2].
Стіни - цегляна кладка з каменю вапняно-піщаного по [3] з утеплювачем
ROCKMUR фірми "ROCRKWOOL".
Перегородки – міжквартирні гіпсобетон –200мм, внутрішньоквартирні –
гіпсобетон 100мм, в вологих приміщеннях - керамічна цегла 120мм [13].
Перемички - для перекриття віконних та дверних прорізів
використовуються збірні залізобетонні перемички, згідно [5]. Величина
спирання залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Перекриття і покриття запроектовані з типових збірних пустотних
залізобетонних плит принятих згідно [7] і частково монолітних ділянок.
Покрівля – проектом передбачено влаштування 3-х шарової рулонної
покрівлі по [4]. На плити покриття вкладаємо блискавко-захистну сітку,
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
покриваючи її обмазочною пароізоляцією, поверх якої вкладається утеплювач.
Потім виконується цементна стяжка, яка покривається трьома шарами
рулонного матеріалу “Біполь” поверх якого вкладається захисний шар гравію,
втопленого в бітум.
Вікна та вітражі - індивідуальні металопластикові згідно [8].
Двері - вхідні в квартири - металеві посилені згідно [9], міжкімнатні –
дерев’яні згідно [10].
Підлога - прийнята з урахуванням потреб приміщень. Покриття підлоги в
квартирах прийнято з лінолеуму на теплоізолюючій основі. Стяжка
виконується з розчину по керамзитовому гравію, що є звукоізоляційним шаром.
згідно [11].
Проект передбачає встановлення двох пасажирських ліфтів по [12].
Сходи прийняті залізобетонні згідно [6]. Сходинкова клітина збірно-монолітна
і складається з маршу і площадки, які кріпляться шляхом зварювання закладних
деталей і замонолічування швів.
2.5 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Розміри, розміщення і обладнання санітарно-гігієнічних приміщень
задовольняють вимоги зручності користування, прибирання та
дезинфекції;запобігання розповсюдженню інфекції, неприємних запахів,
надмірної вологості, паразитичної фауни і мікрофлори.
Виконання санітарно-гігієнічних вимог при проектуванні житла здійснено
відповідно до умов фізико-географічного районування території України і
включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, провітрювання,
іонізації та мікроклімату приміщень житлових будинків, захисту їх від шуму,
вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання .
Природне освітлення мають житлові кімнати, кухні, неканалізовані
вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові клітки і загальні коридори у
житлових будинках коридорного типу. Відношення площі світлових прорізів
житлових кімнат і кухонь до площі підлоги цих приміщень знаходиться в межах
від 1:5,5 до 1:8. Засклення літніх приміщень при кухнях і житлових кімнатах
виконане за умови забезпечення в них нормованого коефіцієнта природного
освітлення та повітрообміну квартир.
Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які
використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і
холодного водопостачання, вентиляції, застосовувані у будинку, забезпечують у
них гігієнічні вимоги відповідно до чинного законодавства.
Ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах,
використовуваних у будинку, не перевищує 370 Бк/кг.
Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222 у
повітрі приміщень будинку, не перевищує 50 Бк/м3, а у будинку, що
експлуатується, - 100 Бк/м3.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
2.6 Спеціальні заходи і роботи
2.6.1 Заходи пов'язані з будівництвом в особливих умовах
При середньодобовій температурі повітря до -15°С цегляні роботи в
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. Марки розчину приймати
на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
Житловий будинок, що проектується, відноситься до першого ступеню
вогнестійкості згідно [14],[15].
Шахта ліфту виконується з межею вогнетривкості не нижче REI150 МО.
Двері в ліфтові шахти виконуються в протипожежному варіанті з межею
вогнестійкості ЕІ3О (2-го типу).
Протипожежна безпека забезпечується комплексом рішень, направлених
на попередження пожежі, а також створення умов, що забезпечують успішне
гасіння пожежі та евакуації людей, а саме:
- дотримання протипожежних розривів, улаштування автомобільних
шляхів, що забезпечують вільну евакуацію з території;
- витрати води на зовнішнє пожежегасіння здійснюється з єдиної системи
питного і протипожежного трубопроводів;
- ступінь вогнетривкості житлового будинку передбачається не нижче 1-ї;
- влаштована додаткова сходова клітина НІ з довжиною відкритого
назовні переходу 3,25м;
- житловий будинок має дві сходові клітини типу Н1 та Н2 з
влаштуванням на них входів з різних кінців коридору з дверима обладнані
пристроями для само зачинення та ущільненням в притулах;
- запроектовано внутрішній протипожежний водопровід;
- всі двері до квартир передбачаються металевими, протиударними з
межею вогнестійкості ЕІЗО, що мають сертифікат відповідності системи
УкрСЕПРО;
- передбачено влаштування шляхів евакуації на незадимлювані сходові
клітини минаючи ліфтові по поверхові холи;
- забезпечено ізоляцію входів до вбудованих приміщень громадського
призначення від житлової частини;
- передбачена влаштування у прихожих житлових квартир автоматичної.
2.6.3 Захист будівельних конструкцій від корозії
Закладні і монтажні деталі в заводських умовах захищаються шляхом
покриття їх шаром цинку. При пошкодженні захисного покриття в процесі
монтажу, пошкоджені покриття ремонтують шляхом металізації, або
фарбуванням.
Іншим, не менш важливим заходом, є захист від корозії залізобетонних
конструкцій та арматурних виробів, які входять до складу цих конструкцій.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
З охорони навколишнього середовища передбачені наступні заходи:
- благоустрій території майданчика будівництва: максимально
зберігається існуючі дерева, передбачена посадка нових дерев і чагарників,
посів багаторічних трав. Вертикальним плануванням вирішений відвід
зливових стоків. Для зменшення пилоутворення і шумоутворення
запроектовано асфальтобетонне покриття доріг і тротуарів біля будинку;
- будівля, що проектується, обладнана централізованим водопостачанням,
теплопостачанням і каналізацією;
- полив зелених насаджень здійснюється від полив очних кранів, які
встановлені в нішах цоколя будинку;
- для зниження рівня побутового шуму і вібрації від роботи
електродвигунів і обладнання в системах інженерного забезпечення, при
виконанні будівельних і монтажних робіт слід звернути увагу на ретельне
виконання звуко-віброізолюючих вимог, вказаних в проекті.
На період будівництва передбачені такі заходи:
- не допускається забруднення родючого шару фарбами, розчинниками,
ГММ;
- будівельне сміття вивозиться на звалище, закопувати його на
будівельному майданчику забороняється;
- дотримуються заходи по запобіганню загазованості повітряного
середовища. Всі машини, які працюють на будівельному майданчику, мають
бути перевірені на токсичність вихлопних газів;
- робота механізмів в холосту заборонена;
- при виконанні будівельно-монтажних робіт слід дотримуватись вимог
для запобігання запиленості та загазованості повітря.
2.7 Інженерне обладнання будинку
Проектом передбачена система опалення з по квартирним розведенням. В
кожній квартирі встановлений вузол обліку з автоматичним балансировочним
клапаном типу АSV-РV- регулятор тиску прямої дії; запірно-вимірювальній
клапан АSV-М та колектором на 2,3 або 4 контури.
По квартирний облік тепла здійснюється тепло лічильником марки "Sonocal
500" фірм Danfoss.
В якості нагрівальних приладів прийняті радіатори "МС-140-108".
Для регулювання тепловіддачі на підводках до нагрівальних приладів
встановлені терморегулюючі клапани RTD-N фірми "Danfoss".
Трубопроводи системи опалення квартир монтуються із метало
пластикових труб фірми "REXAU" і прокладаються в конструкції підлоги та під
плінтусами.
Ухил трубопроводів і=0,002 в напрямку розподільчого колектора.
Вертикальні розподільчі стояки виконати із стальних водогазопровідних
труб по [17]. На стояках передбачені нерухомі опори в перекритті між 2-3
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
поверхами та між 9-10 поверхами. Над підлогою 6-го поверху встановлюється
компенсатор лінійного розширення трубопроводів типу FLEXORARPIO фірми
Danfoss.
Трубопроводи опалення сходових клітин передбачені із стальних
водогазопровідних легких труб по [17] і фарбуються олійною фарбою за два
рази.
В якості нагрівальних приладів для сходової клітини прийняті регістри із
ребристих труб типу ТР-2, L=2м.
Видалення повітря із системи опалення здійснюється через пробки для
випуску повітря, які розташовані на нагрівальних приладах та через
автоматичні клапани типу МАТІС на розподільчих колекторах.
Усі неізольовані трубопроводи та опалювальні прилади фарбуються олійною
фарбою за 2 рази.
Вентиляція цокольного поверху та теплового пункту передбачається
припливно-витяжна з природним спонуканням.
Приплив здійснюється через продухи, а видалення повітря через витяжні
канали, які виводяться вище покрівлі.
Повітроводи виконуються із покрівельної сталі по [18]. Повітроводи
фарбуються олійною фарбою за 2 рази.
Вентиляція житлового будинку передбачається припливно-витяжна з
природним спонуканням.
Повітрообмін приміщень визначається згідно з діючими нормами.
Витяжка з кухонь та санвузлів передбачається вентиляційними каналами
в будівельних конструкціях, які виводяться вище покрівлі.
На витяжних каналах кухонь та санвузлів установлюються вентиляційні
пластмасові решітки типу МУ фірми "ВЕНТС".
В кухнях, санвузлах останнього поверху проектом передбачається
встановлення канальних вентиляторів типу ЕDM фірми "Soler & Рalau".
Монтування систем опалення та вентиляції проводити у відповідності з
правилами виробництва і приймання робіт [19], та у відповідності з вимогами
"Проекту виконання робіт", розробленого генеральною підрядною організацією
і затвердженого у встановленому порядку.
Газопостачання - проект передбачає постачання комплексу житлових
будинків по вул. Жужоми в м. Черкаси природним газом низького тиску.
Джерело газопостачання - існуючий газопровід низького тиску, який
проходить по вул. Жужоми.
Калорійність природного газу- 8025 ккал/нмЗ.
Питома вага природного газу - 0.683 кг/мЗ.
Газопроводи виконуються із сталевих електрозварних труб по [20] із сталі
ВСт2сп, не нижче 2-ї категорії [21] на зварюванні, а у місцях установки
арматури - на різьбі. Стояки прокладаються відкрито в кухнях. Підключення
плит до газопроводу виконуються на згинах.
Газопроводи в місцях проходів через стіни та перекриття прокладаються
в футлярах.
Простір між стіною або перекриттям і футляром замуровується
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
цементним розчином, а простір між газопроводом та футляром заповнюється
просмоленим клоччям, гумовими втулками або іншим еластичним матеріалом.
Після монтажу газопроводи фарбуються олійною фарбою жовтого
кольору за два рази.
Проектом прийнята установка в кожній кухні газового лічильника 01.6 та
4-х конфорочної газової плити з духовою шафою. Відключаючи крани плит
встановлюються на висоті 1,5 м від підлоги.
Газові побутові лічильники встановлюються на 1.6 м від підлоги до низу
лічильника. Відстань від лічильника по горизонталі повинна бути не менше:
- до газової плити – 0,8 м;
- до комунікацій електропостачання, радіо – 0,35 м;
- до радіаторів та трубопроводів опалення – 0,5 м.
В кухнях квартир передбачена припливно-витяжна вентиляція з
природним спонуканням. Витяжка - через витяжні канали. Приплив - через
щілину між підлогою та дверима. Площа живого перерізу щілини повинна бути
не менше 0,02 м2.
Зварювальні роботи та контроль за якістю зварювання газопроводу
повинні провадитись згідно [25].
В об'єм робіт по контролю за якістю зварювальних робіт повинні
входити:
- перевірка якості стиків зовнішнім оглядом ;
- перевірка фізичним методом контролю при низькому тиску;
- механічні випробування зразків, вирізаних із зварювального шва.
Монтаж і випробування газопроводів та арматури повинен виконуватись
відповідно з "Правилами безпеки систем газопостачання України",
затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці 01.10.97 N254, зареєстрованих
Міністерством юстиції України 15.05.98 N315/2758,
Всі монтажні роботи необхідно виконувати в повній відповідності з
вимогами "Проекту виконання робіт" розробленого генеральною підрядною
організацією і затвердженого у встановленому порядку.
Холодне водопостачання - житлового будинку здійснюється від міської
водопровідної мережі після підвищувальних насосів.
Тиск в міській водопровідній мережі - 54,0 кгс/см2.
В житловому будинку запроектовано господарчо-питний водопровід з
тупиковою системою розведення магістральних мереж.
Стояки, магістральні та розвідні трубопроводи холодного водопостачання
прокладаються під стелею цокольного поверху із поліетиленових труб
025-100мм марки "RAUHIS" фірми "REHAU".
Розвідні трубопроводи в санвузлах квартир прокладаються над підлогою
із поліетиленових труб 015мм марки "RAHIS" фірми "REHAU" з
встановленням запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат води в кожній квартирі встановлюється
лічильник холодної води КВ-1,5.
Для обліку загальних витрат води в підвалі житлового будинку
встановлено водомірний вузол з лічильником холодної води КВБ-10.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Система внутрішнього водопроводу включає в себе: ввід, водомірний
вузол, стояки, розвідну мережу, підведення до санітарних приладів,
водорозбірну, змішувальну, запірну та регулюючу арматуру.
Магістральні та розвідні мережі холодного водопостачання 015-100мм по
підвалу та стояки ізолюються ізоляцією (полотно ППЗ-5мм) із пінополіетилену
"ПОЛИИЗОЛ" заводу "Укрпінополіетилен
Гаряче водопостачання - житлового будинку здійснюється мережею
025-80мм від теплового пункту, який розміщений в цокольному поверсі.
Стояки, магістральні та розвідні трубопроводи гарячого водопостачання
прокладаються під стелею цокольного поверху із поліетиленових труб 025-
80мм марки "RAUHIS" фірми "REHAU".
Розвідні трубопроводи в санвузлах квартир прокладаються над підлогою
із поліетиленових труб 015мм марки "RAUHIS" фірми "REHAU" з
встановленням запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат гарячої води в кожній квартирі
встановлюється лічильник гарячої води КВ-1.5.
Для обліку загальних витрат води в підвалі житлового будинку
встановлено водомірні вузли з лічильником гарячої води: -на трубопроводі
гарячої води КВБ-10, на трубопроводі циркуляційної води КВБ-2,5.
Магістральні та розвідні мережі гарячого водопостачання 025-80 мм під
стелею цокольного поверху та стояки в штрабах ізолюються ізоляцією (полотно
ПП-5мм) із пінополіетилену "ПОЛИИЗОЛ" заводу "Укрпінополіетилен".
Господарчо-побутова каналізація - відведення стічних вод від
сантехнічних приладів, що здійснюється за допомогою випусків в дворову
каналізаційну мережу.
Каналізаційна мережа в санвузлах прокладається з полівінілхлоридних
труб 50-110мм марки Uponal НТ+ фірми "Uponor" (Німеччина). Стояки
житлового будинку та трубопроводи, які прокладаються через приміщення
цокольного поверху, запроектовані з чавунних каналізаційних труб 050-100мм.
Для вентиляції каналізаційної системи встановлені каналізаційні стояки
0100мм, які об'єднуються на горищі і вентиляційним стояком 0100-150мм
виводяться вище покрівлі на 300мм.
Ванна в кожній квартирі обладнується урівнюючи електричні потенціали
провідником, який монтується між ванною і водопровідною трубою.
Дощова каналізація - відведення дощової та існуючої води з покрівлі
здійснюється каналізаційною мережею з чавунних напірних труб 0100мм по
[23] за допомогою стояка на поверхню землі (відкритий випуск).
Монтування стояка передбачається з чавунних напірних труб 0100мм по
[23], випуски із стальних електрозварних труб 108х4мм по [20].
На зимовий період передбачене відведенням талої води в господарчо-
побутову каналізацію
Енергопостачання виконується від міської підстанції двома кабелями -
основним і запасним.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
2.8 Технічні і розрахункові дані
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Декоративна штукатурка Ceresit - 20
Утеплювач ПСБ-С-25 - 150
Керамічна цегла Y=600кг/м - 510
Рисунок 2.1 Конструкція зовнішньої стіни
Зовнішні стіни будинку запроектовані з вапняно-піщаної цегли з
утепленням плитним утеплювачем
Розрахунок теплопровідності стіни:
tН = - 40°C
n(tн − tв ) 1*(20− (−40))
R 2
o = = =1,72м С /Ут
tн у 4*8,7
ГСОП = (tВ - tОП)+ZОП = 20-(8,8) *234 = 627,2
по ГСОП RЭС = 2,05
Рівнобіжний потік
ділянка 1:
0,77
R = = 0,95
0,81
F = 0,12*1 = 0,12 м2
ділянка 2:
0,12 0,25 0,38
R = + + = 4,19
0,81 0,07 0,81
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
F = 1,05*1 = 1,05 м2
2*F11 + F12 2*0,12+1,05
R = = = 2,56
2*FI / RI + FII / RII 2*(0,12/ 0,85)+1,05/ 4,19
Перпендикулярний потік
ділянка 1
0,12
R = = 0,148
0,81
Для встановлення термічного опору шару номер 2 попередньо
обчислюємо середню величину коефіцієнта теплопровідності з урахуванням
площ і утеплювача, виконаного з минераловатної плити.
2*1 *F1 +2 *F2 2*0,81*0,12+0,07*1,05
ср = = = 0,228
2*F1 +F2 2*0,12+1,05
0,25
Тоді: R = = =1,09
ср 0,228
0,38
R = = = 0,469
0,81
RВ = R1 +R2 +R3 = 0,148+1,09+0,469 = 1,71
Ra + 2* Rв 2,56+ 2*1,71
Rc = = =1,99
3 3
RЭС = 2,05 < Rо = 2,15
Отже, прийняті розміри товщини зовнішньої стіни 0,51м задовольняють
вимогам опору теплопередачі стіни.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 Специфікація залізобетонних елементів
Мар-
Маса
ка Приміт
Найменування Позначення одини
пози- -ки
-ці, кг
ції
1 2 3 4 5 6
Плити перекриття
П-1 ПК 72.15 – 8АmV 14 3350
П-2 ПК 68.15 – 9АmV 9 2560
П-3 ДСТУ БВ.2.6.-2-95 ПК 68.12 – 8АmV 4 2050
П-4 ПК 54.15 – 8АmV 14 2530
П-5 ПК 30.15 – 8m 2 1430
П-6 ПК 24.12 – 8m 1 870
1 2 3 4 5 6
Сходи
СМ ДСТУ Б В.2.6-52:2008 ЛМП57.11.14-5 28 1,45
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Кількіс
ть
СП ЛПП14.126 28 1,03
Фундаментні блоки
БФ-1 Ф16 34 2,47
БФ-1 ДСТУ Б В.2.6-108:2010
Ф16-12 54 1,215
БФ-1 Ф16-8 56 0,8
Таблиця 2.2 Специфікація елементів перемичок
Мар
Маса
-ка Приміт-
Найменування Позначення одини
пози ки
-ці, кг
-ції
1 2 3 4 5 6
З.б. перемички
1 10 ПБ 25 – 37 – п 5 292
2 9 ПБ 22 – 3 – п 6 125
3 9 ПБ 25 – 8 – п 12 140
4 10 ПБ 21 – 27 п 5 246
5 8 ПБ 19 – 3 – п 20 52
6 8 ПБ 10 – 1 – п 16 28
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8 ПБ 13 – 1 – п 20 35
8 9 ПБ 13 – 37 – п 24 74
9 9 ПБ 16 – 37 – п 4 88
10 8 ПБ 16 – 1 – п 10 42
11 9 ПБ 18 – 37 – п 4 103
12 8 ПБ 17 – 2 – п 6 45
13 8 ПБ 21 – 8 – п 14 118
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Кількіс
ть
Таблиця 2.4 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Мар-
Маса
ка Приміт
Найменування Позначення одини
пози- -ки
-ці, кг
ції
1 2 3 4 5 6
Вхідні двері до квартир
17 двері металеві проріз 1100х2100/h/ 52
протиударні вхідні в
18 квартири проріз 1100х2100/h/Л 96
ДСТУ Б.В.2.6-11-97
Двері внутрішні
19 ДО 21-12 49
20 ДО 21-9 49
21 двері дерев’яні внутрішні ДО 21-9 Л 93
22 ДСТУ EN 14351-1:2020 ДО 21-8 41
23 ДО 21-8 Л 21
24 ДГ 21-7 25
25 ДГ 21-7 Л 46
2.8.3 Зовнішнє і внутрішнє опорядження будівлі
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних
ділянок стін, заповнення віконних прорізів та прорізів під ворота та двері
приступають до зовнішнього опорядження будівлі.
Зовнішнє оздоблення фарбуванням якісними фасадними фарбами,
засклення лоджій та балконів, збільшення об'єму верхньої частини будинку за
рахунок висування лоджій та появи балконів, силует надбудов формують
виразний вид і утворюють вертикальний акцент в прилеглій забудові
мікрорайону.
Важливим елементом фасадів є лоджії різної конфігурації. Вони
визначають пластику житлового будинку, виділяючи на тлі зовнішніх стін
чіткими вертикальними обсягами.
Цоколь - облицювання фасадними плитами. Основне поле стін - вапняно-
піщане каміння.
Пілони, огорожа балконів і лоджій, парапетна частина стін - фасадна
фарба ЮХА „Тіккуріла".
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Кількіс
ть
Таблиця 2.5 - Відомість опорядження приміщень
№ Один. Разом по В тому числі:
пп виміру будівлі
Найменування робіт Житло Офіси
-вий №1...8
буд.
1 2 3 4 5 6
1 Влаштування стяжки:
цементної м2 115 1045
бетонної
2 Влаштування гідроізоляції:
цементної м2 754
„Осмосілом” 1670
теплоізоляції 952
3 Улаштування бетонних підлог м2 607
4 Заповнення прорізів:
віконних м2 104
дверних м2 20 142
вітражів м2 63 167
5 Скління м2 31
6 Внутрішнє опорядження:
шпаклювання м 2 261 81
штукатурення м2 1429
пофарбування: олійне м2 379 332
вапнякове м2 293
емалеве м2 105 151
клейове м2 292 219
7 Улаштування перегородок
цегляних м2 8347 172
8 Улаштування підлог:
плиткових м2 2317
з гранітних плит
лінолеумних м2 10247
з плиток керамограніт м2
мозаїчних м2 1208
9 Заповнення прорізів:
віконних м2 2742
дверних м2 2014
вітражів м2 63 107
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
1 2 3 4 5 6
10 Внутрішнє опорядження:
підготовлення поверхні під
фарбування м2 15251
штукатурення м2 32387
пофарбування: олійне м2 3457
вапнякове м2 2308
клейове м2 8875
емалеве м2 4545
полівінілацетатне м2 984
с илікатне м2 1770
ф арбою „LUJA” м2 2294
обклеювання шпалерами м2 27098
облицювання:
гіпсокартоном м2 1604
глазурованою плиткою м2 4015
11 Зовнішнє опорядження:
штукатурення декоративними
розчином м2 13098
облицювання: плитками „під
рваний камінь” м2 570
гранітними плитами м2 72
покриття оцинкованою сталлю м2 10951
2.9 Техніко економічні показники
Таблиця 2.6 - Техніко економічні показники
Найменування Од. вим. Кількість
Площа ділянки м2
Площа забудови м2 2390.0
Будівельний об'єм
житлового будинку, мЗ 72055.4
в тому числі:
житлового будинку 64238.7
цокольного поверху 7816.7
Кількість квартир, в тому
числі: шт. 148
- однокімнатних 32
- двокімнатних 63
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Найменування Од. вим. Кількість
- двокімнатних в двох 1
рівнях
- трикімнатних 43
- трикімнатних в двох 2
рівнях
- чотирьохкімнатних в 5
двох рівнях
- п'ятикімнатних в двох 1
рівнях
Загальна площа квартир м2 12215.10
Житлова площа м2 7163.15
Загальна площа м2 1451.85
вбудовано-прибудованих
приміщень, в тому числі: 989.85
офісів
магазину 462.0
Загальні витрати тепла Вт 1007480
житлового будинку, в
тому числі:
на опалення 496980
на гаряче 510500
водопостачання
Загальні витрати тепла Вт 96940
офісів, в тому числі:
на опалення 36590
на гаряче 60350
водопостачання
Загальні витрати тепла Вт 156160
магазину, в тому числі:
на опалення 8580
на вентиляцію 87230
на гаряче 60350
водопостачання
Питома витрата тепла на
їм2 загальної площі:
житлового будинку Вт/м2 82.47
офіси 97.93
магазин 338.0
Водоспоживання, в тому м3/доб 218.44
числі:
житловий будинок 200.16
офіси 2.08
магазин 16.2
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Найменування Од. вим. Кількість
Водовідведення, в тому м3/доб 218.44
числі:
житловий будинок 200.16
офіси 2.08
магазин 16.2
Розрахункова електрична кВт 200.1
потужність
Річні витрати кВт/год 720360
електроенергії
Тривалість будівництва МІС. 28
Площа ділянки м2
Площа забудови м2 2390.0
Будівельний об'єм мЗ 72055.4
житлового будинку, в
тому числі:
житлового будинку 64238.7
цокольного поверху 7816.7
Кількість квартир, в тому шт. 148
числі:
- однокімнатних 32
- двокімнатних 63
- двокімнатних в двох 1
рівнях
- трикімнатних 43
- трикімнатних в двох 2
рівнях
- чотирьохкімнатних в 5
двох рівнях
- п'ятикімнатних в двох 1
рівнях
Загальна площа квартир м2 12215.10
Житлова площа м2 7163.15
Загальна площа м2 1451.85
вбудовано-прибудованих
приміщень, в тому числі: 989.85
офісів
магазину 462.0
Загальні витрати тепла Вт 1007480
житлового будинку, в
тому числі:
на опалення 496980
на гаряче 510500
водопостачання
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Найменування Од. вим. Кількість
Загальні витрати тепла Вт 96940
офісів, в тому числі:
на опалення 36590
на гаряче 60350
водопостачання
Загальні витрати тепла Вт 156160
магазину, в тому числі:
на опалення 8580
на вентиляцію 87230
на гаряче 60350
водопостачання
Питома витрата тепла на
їм2 загальної площі:
житлового будинку Вт/м2 82.47
офіси 97.93
магазин 338.0
Водоспоживання, в тому м3/доб 218.44
числі:
житловий будинок 200.16
офіси 2.08
магазин 16.2
Водовідведення, в тому м3/доб 218.44
числі:
житловий будинок 200.16
офіси 2.08
магазин 16.2
Розрахункова електрична кВт 200.1
потужність
Річні витрати кВт/год 720360
електроенергії
Тривалість будівництва МІС. 28
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 2.3 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах Маса,
Приміт-
Позиція Позначення Найменування од.
1-25 А-Д 25-1 Д-А Всь
ка
-ого кг
Вікна
1 проріз 1200x1820/h/ 31 3 24 7 65
2 Металопластикові проріз 2100x1820/h/ 15 - 15 - 30
двокамерні з селективним
3 проріз 1800x1820/h/ 2 - 4 - 6
покриттям
4 ДСТУ БВ 2.6-15.99 проріз 1500х1820/h/ 3 8 3 5 19
5 проріз 5000х1820/h/ 21 2 45 4 71
Вітражі
6 проріз 2600х2720/h/ 5 - 6 - 11
Металопластикові
7 двокамерні з селективним проріз 1900х1820/h/ - 7 - 7 14
8 покриттям проріз 4200х1000/h/ 1 - 2 - 3
ДСТУ БВ 2.6-15.99
9 проріз 3000х2720/h/
Балконні двері
10 проріз 700х2720/h/ 1 - 1 - 2
11 Металопластикові проріз 700х2720/h/Л - - 4 - 4
12 двокамерні з селективним проріз 1200х2720/h/ 25 - 25 - 50
13 покриттям проріз 14002720/h/ - 8 - 8 16
14 ДСТУ БВ 2.6-15.99 проріз 2100х2720/h/ 2 - 3 - 5
15 проріз 2100х2720/h/Л 1 - - - 1
Двері вхідні в будинок
по типу ДГ 21-10У
16 проріз 12002400/h 2 - 2 - 4
ДСТУ Б В.2.6-11:2011
3.1 Розрахунок комплексного сходинкового маршу
3.1.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект ведемо розрахунок комплексного
сходинкового маршу. Для подальших розрахунків використовуємо такі дані:
а) тимчасове навантаження – q = 5 кН/м [ 26 ];
б) клас бетону – В25 ;
в) основні характеристики бетону, [ 24 ]:
І група граничного стану:
Rb = 17 МПа; Rbt = 1.2 МПа;
ІІ група граничного стану:
Rb,ser = 22 МПа; Rbt,ser = 1.8 МПа;
г) основні характеристики арматури :
А-І: Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа;
А-ІІ: Rs = 280 МПа; Rsс = 280 МПа.
Рисунок 3.1 – Комплексний сходинковий марш.
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема маршу.
Для розрахунку поперечний переріз маршу приводимо до еквівалентного
таврового.
Рисунок 3.3 – Поперечний та еквівалентний перерізи маршу.
Далі проводимо збір навантажень на марш.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на марш
Коефіцієнт
№ Нормативне надійності Розрахункове
п/ Навантаження навантаження за навантаження,
п , кН/м2 навантаже кН/м2
нням
1 2 3 4 5
1 Постійне:
а) власна вага маршу
2.3·9.81·0.95/1.15·(1.1+3.0+1.
3.52 1.1 3.87
6)
б) мозаїчний бетон – 20 мм
0.02·2.6·9.81·0.95 0.48 1.3 0.62
в) огородження та поручні 0.2 1.1 0.22
Всього qн=4.2 qр=4.71
2 Тимчасове – короткочасне: 5 1.2 6
Всього Vн=5 Vр=6
3 Повне навантаження 9.2 10.71
Визначаємо кут , під яким марш нахилений до горизонту:
tg = 14/27 = 0.5; = 270; cos = 0.891.
Знаходимо навантаження, яке діє на ділянці довжиною 3000 мм по нормалі
до дії осі на один метр довжини маршу.
а) розрахункове повне: q = 10.71·1.15·0.891 = 10.97 кН/м2;
б) нормативне повне: qп = 9.2·1.15·0.891 = 9.43 кН/м2;
в) нормативне довготривале: qн = 4.2·1.15·0.891 = 4.30 кН/м2;
в) нормативне короткочасне: Vн = 5·1.15·0.891 = 5.12 кН/м2.
Далі знаходимо зусилля в прольотах від зовнішнього навантаження.
Перший проліт:
1) від розрахункових навантажень:
М = (q + V)·l20·bf/2 = 10.71·1.032·1.15/2 = 8.87 кН·м;
Q = (q + V)·l0· bf/2 = 10.71·1.03·1.15/2 = 7.39 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
Мн = (qн + Vн)·l20·bf/2 = 9.2·1.032·1.15/2 = 7.62 кН·м;
Qн = (qн + Vн)·l0· bf/2 = 9.2·1.03·1.15/2 = 6.35 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
Мнтр = qн·l20·bf/2 = 4.2·1.032·1.15/2 = 3.48 кН·м;
Qнтр = qн·l0· bf/2 = 4.2·1.03·1.15/2 = 2.9 кН;
Другий проліт:
1) від розрахункових навантажень:
М = (q + V)·l20·bf/8 = 10.97·3.02·1.15/8 = 22.45 кН·м;
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Q = (q + V)·l0· bf/2 = 10.97·3.0·1.15/2 = 33.25 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
Мн = (qн + Vн)·l20·bf/8 = 9.43·3.02·1.15/8 = 19.28 кН·м;
Qн = (qн + Vн)·l0· bf/2 = 9.43·3.0·1.15/2 = 28.57 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
Мнтр = qн·l20·bf/8 = 4.3·3.02·1.15/8 = 8.8 кН·м;
Qнтр = qн·l0· bf/2 = 4.3·3.0·1.15/2 = 13.04 кН;
3.1.2 Розрахунок сходинкового маршу за першою групою граничного стану
Визначаємо положення нейтральної вісі по наступній залежності:
M = R h/ b/ (h −0.5h/ ). (3.1)
П B f f 0 f
М0 = 17·0.1·1.15·(0.21 – 0.5·0.1)·103 = 312.8 кН·м.
М0 = 312.8 кН·м > М = 22.45 кН·м.
Розрахунок ведеться як для елементів прямокутного перерізу шириною
b / .
f
Площа перерізу повздовжньої арматури визначається як для елементів,
що згинаються, відповідного перерізу.
Визначаємо значення коефіціента відносної несучої спроможності А0 по
формулі (3.3):
А0 = 22.45·/17·1.15·0.212 ·103= 0.026 → η = 0.987 → ξ = 0.025.
Визначаємо границю переармування ξR по формулі:
ξ = 0.025 < ξR = 0.573.
Площу робочої арматури визначаємо із формули:
Аs = 22.45·/280·0.987·0.21·103 = 3.87 см2.
Приймаємо арматуру 2Ø16 А-400с Аs = 4.02 см2.
Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно Ø 6 А-240с.
3.1.3 Розрахунок міцності похилих перерізів
Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb,
то розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи
з конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою :
Q = 0.6·(1 + 0)·1.2·0.21·0.22·103 = 33.26 кН > Qmax = 33.25 кН.
Умова задовольняється, тому поперечна арматура приймається
конструктивно. Приймаємо арматуру Ø6 А-240с Аs = 0.283 см2.
На приопорній ділянці довжиною l0/4 приймається крок хомутів S = h/2 =
240/2 = 120 мм ≈ 100 мм. В середині прогону каркасу на ділянці l/2 крок
хомутів 200 мм.
3.1.4 Розрахунок маршу за другою групою граничного стану
Спочатку визначаємо, чи виникають тріщини в марші. Для цього
визначаємо деякі геометричні характеристики приведеного перерізу.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Визначаємо модульне відношення:
0.85- 0.00817
R = = 0.573.
280 0.714
1+ 1−
400 1.1
α=Es/Eb = 200000/27000 = 7.4.
Далі визначаємо геометричні характеристики:
а) площа приведеного перерізу:
Ared = 10·115 + 14·22 + 4.02·7.4 = 1487.75 см2;
б) статичний момент відносно нижньої грані:
Sred = 115·10·19 + 22·14·7 + 3·4.02·7.4 = 24095.24 см3;
y0 = 24095.24/1487.75 = 16.2 см.
в) момент інерції відносно центра ваги перерізу:
Jred = 115·103/12 + 115·10·(24 – 16.2)2 + 22·143/12 + 22·14·(16.2 – 7)2 +
+ 4.02·7.4·13.22 = 155832.41 см4.
г) пружний момент:
Wred = 155832.41/16.2 = 9619.28 см3.
д) пружнопластичний момент:
W = 9619.28·1.5 = 14428.92 см3
pl .
Далі перевіряємо, чи виникають тріщини від дії зовнішньго навантаження.
Mr < Mcrc = Rbt,ser · Wpl , (3.2)
Mcrc = 1.8·14428.92 = 25.972 кН·м;
Mr = 22.45 кН·м < Mcrc = 25.972 кН·м.
Тріщини не утворюються.
3.1.5 Визначення прогину маршу
Прогин визначаємо посередені маршу, тобто посередені другого
прольоту. В елементах, які працюють без тріщин, прогин визначається за
формулою:
1/r = 1/r1 + 1/r2 – 1/r3 – 1/r4 , (3.3)
де 1/r1,1/r2 – кривизна від короткочасних навантажень і довготривалої дії
постійних і довготривалих навантажень;
1/r3 – кривизна, зумовлена вигином елемента від короткочасної дії зусилля
попередньго напруження, 1/r3 = 0;
1/r4 – кривизна, зумовлена повзучестю і усадкою бетону, 1/r4 = 0
Кривизна 1/r1,1/r2 визначаються за формулою:
1/r1,1/r2 = М· В2/0.85·Eb·Jred , (3.4)
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
де В2 – при дії короткочасних навантажень В2 = 1; при дії постійних і
довготривалих навантажень при вологості W < 40 % В2 = 3.
1/r1 = 19.28·(105)/0.85·2.9·155832.41 = 5.02·10-6 см-1;
1/r2 = 8.8·3·(105)/0.85·2.9·155832.41 = 6.87·10-6 см-1.
Повна кривизна дорівнює:
1/r = 1/r1 + 1/r2 = 5.02·10-6 + 6.87·10-6 = 11.89·10-6 см-1.
Прогин знаходимо за формулою:
f = 5/48·1/r·l2, (3.5)
f = 5/48·11.89·10-6 ·2702 = 0.1 см.
[fmax] = 1.5 см > f = 0.1 см.
Прогин знаходиться в межах норми.
3.1.6 Розрахунок сходинкового маршу на монтажні зусилля
В стадії монтажу марш приймається, як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними отворами. Розрахунок ведемо від власної
ваги маршу.
Рисунок 3.4 – Розрахункова схема маршу в стадії монтажу.
Момент:
М = 3.87·1.15·0.72/2 = 1.09 кН·м.
А0 = 1.09/17·1.15·0.212·103 = 0.001 → η = 0.999;
Аs = 1.09·103/225·0.999·21 = 0.23 см2.
Необхідна площа одного стержня арматури складає:
А's = Аs/2 = 0.23/2 = 0.12 см2.
А's = 0.12 см2 < АØ6 = 0.28 см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 6 мм задовольняє
розрахунковим вимогам.
Перевіряємо міцність петель при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 20.51/3 = 6.84 кН;
Аs = F/Rs = 6.84/225·103 = 0.19 см2;
Аs = 0.19 см2 < АØ6 = 0.28 см2.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
3.2 Розрахунок шахти для пасажирського ліфта
Вихідні дані згідно таблиці В.1 А.1 [23] [21].
В комплект збірних елементів однієї шахти входять: об’ємні блок
середні ШЛС-2В-40(32) висотою на поверх (по кількості поверхів в будівлі);
об’ємний блок нижній ШЛМ14-40(32); об’ємний блок верхній ШЛВ-40(32);
плита перекриття над шахтою ліфта ПЛ-1; тумби ТЛ4-32.
Рисунок 3.5 – Повздовжній переріз
Матеріали для виготовлення
Бетон важкий класу С-25 з характеристиками: для розрахунку за
граничними станами першої групи Rв = 14,5 МПа; Rвt = 1,05 МПа; для
розрахунку за граничними станами другої групи Rв,ser = 18,5 МПа; Rвt,ser = 1,60
мПа.
Початковий модуль пружності Е = 30,5∙103
в МПа.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Всі елементи шахти армуються просторовими арматурними каркасами,
які зібрані з плоских сіток і каркасів.
Арматурні сітки виконані з гладкої стержньової сталі класу А-240с з
характеристиками: розрахунковий опір розтягування:
поздовжньої арматури Rs = 225 МПа;
поперечної арматури Rsw = 175 МПа;
модуль пружності Е 5
s1 = 2,1∙10 МПа.
Арматурні каркаси виготовлені з сталі класу А-240с та стержньової
періодичного профілю класу А-400с, характеристики для Ø10…40 мм
Rs = 365 МПа; Rsw = 290 МПа; Еs2 = 2,0∙105 МПа
Виготовлення блоків передбачається в проектному положенні на
спеціальних установках із застосуванням жорсткого внутрішнього вкладиша.
Блоки та плити перекриття шахт ліфтів зберігаються і транспортуються в
робочому положенні.
Конструкцію всіх блоків приймаємо по найбільш завантаженому блоку.
3.2.1 Попередній вибір типорозмірів
Розрахунок виконується для нормальної експлуатації.
Будівля за призначення житлова.
Кількість поверхів – 8.
Висота поверху – 2,7м.
Враховуючи вимоги до рівня комфортності обслуговування пасажирів
приймаємо ліфт пасажирській вантажопід’ємністю Q=400 кг; швидкість ліфта
V = 1,0 м/сек.
В розрахунку за головний посадочний поверх прийнято перший поверх
будівлі.
Рисунок 3.6 - Схема зусиль, що діють на блок при лінійному опиранні.
3.2.2 Визначення навантажень та розрахункових зусиль
Вертикальне навантаження, що діє на стовп об’ємних блоків, прикладене
з ексцентриситетами відносно центру ваги горизонтального перерізу,
спрямованого вздовж головних вісей плану блока.
Коефіцієнт надійності γn = 0,95
Визначимо геометричні характеристики перерізу поперечника (рис. 3.3).
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
P1ë P7 P1 ï
X
P7
Xc
P5 P5
P5(Ð3 Ð2Ð4) P8(Ð3 Ð2Ð4)
Рисунок 3.6- План блока
Площа горизонтального перерізу стін блока
Awl = (178,0 ∙ 2 - 83) 10 + (193 – 2 ∙ 10) ∙ 10 = 4460 см2
Статичні моменти перерізу стін блоку відносно вісей, які проходять через
точки 1,3 та 3,4 (рис. 3.4.3.)
S1,3 = 178 ∙ 10 ∙ 193 ∙ 0,5 + 47,5 ∙ 10 ∙ 47,5 ∙ 0,5 + 47,5 ∙ 10(178 – 0,5 ∙ 47,5) +
(193 – 10 ∙ 2) 10 (178 – 10 ∙ 0,5) = 555610 см3
S3,4 = 178 ∙ 10 ∙ 10 ∙ 0,5 + (47,5 + 47,5) ∙ 10 (193 – 10 ∙ 0,5) + (178 – 10 ∙ 2) ∙
10 ∙ 178 ∙ 0,5 = 328120 см3
Координати центру ваги перерізу стін
S 555610
Хс = 1,3
= =124,6см (3.6)
Aв 4460
S
Y = 3,4 328120
c = = 73,6см (3.7)
Aв 4460
Зміщення центру ваги горизонтального перерізу стін блока відносно
геометричного центру блока
ех = 124,6 – 178 ∙ 0,5 = 35,6 см
еу = 73,6 – 193 ∙ 0,5 = -22,9 см
Моменти інерції перерізу відносно вісей, які проходять через центр ваги
перерізу стін ОХс та ОУс:
178 103
2 47,5 103
+178 10(73,6 − 22,9 −10 0,5) + + 47,5 10(96,5 + 22,9 −10 0,5)2 +
12 12
47,5 103 10(193− 2 10)3
Iх= + 47,5 10(96,5 + 22,9 −10 0,5)2 + (193− 2 10) 10 22,92 =
12 12
21395246см4 = 0,214м4
Iу =
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
10 1783
2 10 47,53
+178 10 35,6 + + 47,5 10(89 + 35,6 − 0,5 47,5) +
12 12
10 47,53 (193− 2 10) 103
+ + 47,5 10(89 − 35,6 − 47,5 0,5)2 + +
12 12
+ (193− 2 10)10(89 − 35,6 −10 0,5)2 = 16450027см4 = 0,165м4
Моменти опору перерізу відносно вісей ОХ та ОУ для точок 1, 2, 3, 4.
Для точок 1 та 2:
21395246
W = х = =179190см3
х (3.8)
у1,2 96,5+ 22,9
Для точок 3 та 4:
х 21395246
Wх = = = 2906696см3
у3,4 96,5− 22,9
Для точок 1 та 3:
у 16450027
Wу = = =132023см3
у1,3 89+ 35,6
Для точок 2 та 4
у 16450027
Wу = = = 308053см3
у2,4 89− 35,6
Таблиця 3.3 Визначення навантаження
Вид Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
навантаження кН/м2 надійності γf кН/м2
Симетричні відносно геометричного центру блока (F1)
Шар гравію на
мастиці (0,05 ∙ 0,048 1,3 0,062
0,95)
4 шари руберойду
0,19 1,3 0,247
(0,2 ∙ 0,95)
Цементна стяжка
t = 25мм, γ = 20
0,475 1,3 0,618
кн/м3 (0,025 ∙ 20
∙0,95)
Керамзитовий
гравій t = 240мм
1,368 1,3 1,728
γ = 6 кн/м3 (0,24 ∙
6 ∙ 0,95)
Пароізоляція – 1
шар руберойду 0,048 1,3 0,062
(0,05 ∙ 0,95)
Пустотна панель
3,08 1.1 3,396
покриття
Разом qn1 = 5,209 q1 = 6,163
Тимчасове
Sn1 = 0,665 1,4 S1 = 0,93
(снігове) 0,7∙ 0,95
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Розрахункове на
перекриття над
машинним - - Рр = 5,0
відділенням
Постійні від ваги:
Плити перекриття
ПЛ 18.19
1,70 ∙ 9,81 ∙ 0,95 qn2 = 15,84 1,1 q2 = 17,43
Об’ємного блоку
ШЛВ 9-40 (32)
1,68 ∙ 9,81 ∙ 0,95 qn3 = 15,66 1,1 q3 = 17,22
Об’ємного блоку
ШЛС 28-40 (32)
4,55 ∙ 9,81 ∙ 0,95 qn4 = 42,4 1,1 q4 = 46,64
Навантаження симетричні відносно поздовжньої (геометричної) вісі
поперечника (F2)
Постійні–відсутні
Тимчасові- - -
відсутні
Навантаження не симетричні відносно поздовжньої вісі поперечника (F3)
Постійні на
опори привода
Р'1= Р4 5,3 1,1 5,83
= 5,9 1,1 6,49
На деталі
кріплення дверей
в площині стіни
Р 8 = 0,8 1,1 0,88
Тимчасові
(короткочасні) на
закладні деталі
кріплення
направляючих
Р2 = 1 , 0 1,4 1,4
Р3 = 0 , 5 1,4 0,7
Р4 = 2,0 1,4 2,8
Набуфер
противаги
Р7 = 30,0 1,4 42,0
Вантажна площа, з якої збираємо навантаження F1 (див. табл. 3.1)
А = 1,78 ∙ 1,93 = 3,44 м2
F1 = (q1 + s1 + p1) А + q2 + q3 + n ∙ q4
F1 = (6,163 + 0,93 + 5) ∙ 3,44 + 17,43 + 17,22 + 46,64 ∙ 9 = 496 кН
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
F2 = 0
Для визначення N від позацентрового прикладання вертикальних
навантажень відносно центру ваги горизонтального перерізу блока визначимо
значення погонного згинаючого моменту m, який викликаний цими
навантаженнями.
М
m = (3.9)
Н
Від навантаження F1
F e
my 1 x
1 = (3.10)
H
y 496 0,356
m 1 = = 7,01кН .м / м
9 2,8
F e
mx 1 y
1 = (3.11)
H
mx 496 (−0,229 )
1 = = −4,51кН .м / м
9 2,8
Від навантаження F3
y 5,83(0,89 + 0,356 − 0,34 6,49(0,89 + 0,356 + 0,194
m3 = + +
9 2,8 9 2,8
0,88(0,89 − 0,25 + 0,356) 0,88(0,89 + 0,356 + 0,284
+ + +
9 2,8 9 2,8
1,4(0,89 + 0,356 − 0,64 1,4(0,89 + 0,356 + 0,284 42 0,356
+ + + = 1,381кН .м / м
9 2,8 9 2,8 9 2,8
3 5,83(0,965 + 0,229 42(0,965 + 0,229 0,88(−0,736)
mх = + + 2 =2,215 кН.м/м
9 2,8 9 2,8 9 2,8
Згинаючі моменти в розрахунковому перерізі стовпа (х = 1,4 + 2,8 = 4,2м);
в площині поперечника від дії my
My = ∑ my (Нв – х) (3.12)
My = (7,01 + 1,381) (28,9 – 4,2) = 207,3 кНм.
Із площини поперечника від дії mх
Mx = ∑ x
m (Нв – х)
Mx = (-4,51 + 2,215) (28,9 – 4,2) = -56,69 кнНм
Визначимо ординати опор погонних навантажень на поздовжніх та
поперечних стінах блоку.
Тому що епюра змінюється за лінійним законом, достатньо визначити Nz
в кутових точках блока (точки 1, 2, 3, 4 рис. 3.3.)
F M y M
Nzi = + ( ± ± x (3.13)
A W W
wl y ,i x,i
де і = 1, 2, 3, 4 – кутові точки блока;
Δ = 10см – товщина стін блока;
Awl = 4460 см2 – площа стін блока за винятком прорізів;
F – повздовжня сила від повного навантаження
F – F1 + F3 = 496 + 5,83 + 6,49 + 4 ∙ 0,88 + 2 ∙ 1, 4 + 42 = 556,6 кн.
Для повздовжніх стін:
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
F M y M
N = + Δ ( + x
z1 ) (3.14)
A W W
wl y1 x1
10 556,6 103 207,3 105 56,69 105
Nz1 = +10( + = 3134 ,2Н / см
4460 132023 179190
F M
N = + Δ (- y M x
z2 + ) (3.15)
A W W
wl y2 x1
10 556,6 103 207,3 105 56,69 105 Н
Nz2 = +10(− + = 891,1
4460 308053 179190 см
F M M
Nz3 = + Δ ( y
+ x ) (3.16)
A Wy3 W
wl x3
10 556,6 103 207,3 105 56,69 105 Н
Nz3 = +10( + = 2623
4460 132023 290696 см
F M y M
Nz4 = + Δ (- + x ) (3.17)
A W
wl y4 Wx4
10 556,6 103 207,3 105 56,69 105 Н
Nz4 = +10(− + ) = 380,1
4460 308053 290696 см
Для поперечної стіни
F M y M
N = + Δ (- + x
z2 ) (3.18)
A W W
wl y2 x2
10 556,6 10 3 207,3 56,69 Н
Nz2 = +10(− + = 891,1
4460 308053 179190 см
F M y M
N x
z4 = + Δ (- + ) (3.19)
A W
wl y4 Wx4
10 556,6 10 3 207,3 56,69 Н
Nz4 = +10(− + ) = 380,1
4460 308053 290696 см
Рисунок 3.6 – Епюра сумарних вертикальних навантажень
3.2.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів стіни.
Розрахунковий переріз блоку в поздовжньому напрямку приймаємо на
відстані в1 = 89см.
Значення розрахункового навантаження в цьому перерізі
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
3134,2 −891,1 Н
NF = 891,1 + (178−89) = 2012,7 ;
178 см
Переріз прямокутний в x l = 100х780мм
Робоча висота перерізу при а = 40мм
ho = l – a = 2780 – 40 = 2740мм
Відносна висота стислої зони бетону
= α – 0,008 Rв (3.20)
де α = 0,85 (важкий бетон)
Rв = γв2 Rв = 0,85 ∙ 14,5 = 12,4 МПа
= 0,85 – 0,008 ∙ 12,4 = 0,752
Граничне значення відносної висоти стислої зони бетону для сталі класу
А-240с (σsr = Rs = 225 МПа)
ξ r = (3.21)
sr
1+ (1+ )
sсс 1,1
де напруження в арматурі стислої зони при γв2 < 1 σsм = 500 МПа
0,752
ξ r = = 0,638
225 0,734
1+ (1− )
500 1,1
Граничне значення коефіцієнту відносної несучої здатності
Ar = ξ r (1-0,5ξ r) (3.22)
Ar = 0,638 (1 - 0,5 ∙ 0,638) = 0,434
Момент інерції стіни в розрахунковому перерізі при h = 10см
b h3
89 10 3
I = 1 = = 7417 см4
1
12 12
де b1 = 89см
Відносний ексцентриситет навантаження:
е l
δ о
е = δ o
е,min = 0,5 – 0,01 ∙ − 0,01Rв
h h
розрахунковий ексцентриситет
M f
ео = ,де (3.23)
N f
2
розрахунковий згинаючий момент на відстані h від опори
3
2 2 кН Н
Mf = My = ∙ 207,3 = 138,2 = 138,2
3 3 М см
1382
ео = = 0,69см
2012 ,7
0,69 274,0
δе = = 0,69 < δе,min = 0,5 – 0,01 ∙ − 0,0114,5 =0,081
10 10
Приймаємо δе,min = 0,081
Умовна критична сила
6,4 Е I 0,11
Ncr = в 1 ( + 0,1) (3.24)
l l
2
o 0,1+е
де коефіцієнт, якщо враховує вплив тривалої дії навантаження на прогин стінки
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
М
φl = 1 + β е 1+ , (3.25)
М
де β = 1 (важкий бетон)
для будівництва в звичайних інженерно-геологічних умовах приймаємо
М е = 0,85
М
φl = 1 + 1 ∙ 0,85 = 1,85 < 1 + 1 = 2
6,4 32,5 103 7417 0,11 Н
Ncr = ( + 0,1)(100) = 78612,0
1,85 2742 ,01+ 0,081 см
Значення коефіцієнту, який враховує вплив поздовжнього згину стіни та
відстані в1 = 89см від зовнішнього кута блоку
1
= (3.26)
N
1− F
N cr
1
= =1,027
2012,7
1−
78612,0
Перевіряємо умову
ео< 0,6
2
де Δ = 10см – товщина стінки в розрахунковому перерізі
10
0,69 ∙ 1,027 = 0,71 < 0,6 = 3
2
Умова виконується, перевірка несучої здатності перерізу стіни блока по
розтягнутій зоні бетону не потрібна. Тому що навантаження на верхню грань
стіни блока змінюється за лінійним законом і збільшується до точки 1 (рис. 3.5),
для контроля порівняємо вертикальне навантаження в точці 1 з несучою
здатністю стіни в цій точці.
Несуча здатність в точці 1 при в = 0.
−1
− 2ео (1− в
l
N1 = N o (3.27)
− 2е
1,027 −1
10 − 2 0,69(1− 0)
N1 = 78612 278 = 78247Н / см Niт = 3134,2 0,95 = 2978Н / см
10 − 2 0,69 1,027
Міцність перерізу стінки блока в точці 1 по стислій зоні бетона
забезпечена.
Армування сіткою з сталі 6А-240с приймаємо конструктивно.
3.2.4 Перевірка несучої здатності перестінка
Розміри пере стінка в1 = 47,5см; h = 10см; lo = 278см (рис. 3.3)
Розрахункове навантаження в перерізі на відстані 0,5в1=0,5 ∙ 47,5 = 23,9см
від кута 3 та 154,2 см від кута 4
2623− 380,1 н
NF1 = 380,1 + (178−154,2) = 680
178 см
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Розрахунковий ексцентриситет
М у 1382
eо = = = 2,0см (3.28)
N f 1 680
2 274
δl = = 0,2 l min = 0,5− 0,01 − 0,0114,5 = 0,081
10 10
Приймаємо δl = 0,2
в h3
47,5 10 3
При Ih = 1 = = 3958 см4
12 12
умовна критична сила при γе = 1,85
6,4 3,2 103 3958(100) 0,11 H
Ncr = ( + 0,1) = 27661,3
1,85 2742 0,1+ 0,2 см
1
= =1,026
680
1−
27661,3
Площа стислої зони
Ав = в1 ( h – 2eoη)
Ав = 23,8 (10 - 2 ∙ 2 ∙ 1,026) = 140,3 см2
Для важкого бетону при
еоη ≤ (у – 1)
h 10
2 ∙ 1,026 = 2,05см < −1= −1= 4см
2 2
несучу здатність перестінка перевіряємо за формулою:
N ≤ α Rв Ав
де α = 1 (важкий бетон)
N = 1 ∙ 14,45 ∙ 140,3(100) = 2027340H = 2027,74 кH > NF1 γn = 680 ∙ 0,95 = 646 кH
Міцність перестінку та стискання зі згином забезпечена.
Армування сіткою 6A-240с приймаємо конструктивно.
3.2.5 Перевірка міцності перемички за нормальним перерізом
Переріз прямокутний в х h = 10 х 38 см
Робоча висота перерізу
ho = 38 – 4 = 34 см
Граничне значення відносно висоти стислої зони при робочій арматурі Ø
8 А-400с (Rs = 355 МПа)
0,784
ξr = = 0,594
355 0,784
1+ (1−
500 2,2
AR = 0,594 (1 – 0,5 ∙ 0,594) = 0,418
Розрахункове навантаження в перерізі на відстані від кута 4
l = 47,5 + 0,5 ∙ 8 = 89 см
2623− 380,1 Н
NF2 = 380,1 + (178− 89) = 1502
178 см
При армуванні перемички 2Ø 8 А-400с висота стислої зони
R A
Х = s s
Rв в
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
355 2 0,503
Х = = 2,5см
14,5 10
х 2,5
При ξ = = = 0,074 s = 0,594
R
ho 34
величина граничного значення згинаючого моменту
М = RsAs (ho – 0,5x)
M = 355 ∙ 0,01 (34 – 0,5 ∙ 2,5)(100) = 1474,3 H/см
3.2.6 Розрахунок на виникнення тріщин
Розрахунок виконуємо з умови
N ≤ Ncre
Нормативне зусилля від зовнішнього навантаження при осередненому
коефіцієнті надійності γf = 1,2
NF 2 1502
Nп = = =1251Н / см
f 1,2
Зусилля, яке сприймається перерізом перед утворення тріщин
Ncre = Rвt,ser [A+2α(As+Asp)] + P2
де зусилля обтиснення Р2 = 0;
A 2
sp = 0; As = 1,01 см
Модульні відношення для сталі класу А-400с та бетону С-25
2,0 105
α = = 6,15
32,5 103
Ncre = 1,80(100) (10 ∙ 38 + 2 ∙ 6,15 ∙ 1,01) = 70636 H/см > N = 12,51 H/см
В нормальному перерізі тріщини не утворюються.
3.2.7 Розрахунок блоку на монтажно-транспортні зусилля
Навантаженням є власна вага блоку з урахуванням коефіцієнта
динамічності γd = 2.
Власна вага блоку g = 4,55 ∙ 9,81 = 44,6 кH
Нормативне зусилля, яке припадає на одну петлю (випадок обриву однієї петлі)
g
N = f (3.29)
n
44600 2
N = = 29733Н
3
Потрібна площа перерізу петлі з сталі класу А-240с (Rs = 225 МПа)
N 29733
Аs = = =1,32см2
Rs 225(100)
Приймаємо петлю 14А-240с, Аs = 1,539 см2
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов
будівельного майданчика
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого
до денної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого
шару. З метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів
знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку ґрунтів, що є основою
будівельного майданчику. Інженерно-геологічний розріз будівельного
майданчику зображено на форматі 6. Вихідні дані по кожному шару ґрунту
зведено в таблиці .
Геологічні умови будівельного майданчика:
- перший шар – пісок мілкий H1=0,8 м;
- другий шар – суглинок H2=3,3 м;
- третій шар – пісок середній H3=2,3 м;
- четвертий шар – пісок мілкий H4=9,95 м;
Рисунок 4.1 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
4.2 Визначення навантажень на пальовий фундамент
Необхідно визначити навантаження на стрічковий пальовий фундамент
під зовнішню стіну цегляного 9-поверхового житлового будинку. Збір
навантажень виконуємо з коефіцієнтами надійності по навантаженню γf > 1 , що
необхідно в розрахунках за несучою здатністю .
Тимчасові навантаження на 1 м2 перекриттів і покриття згідно [1,26]
враховуються в різному об’ємі в залежності від виду розрахунку .
В розрахунках за несучою здатністю для корисних навантажень v1 і v2
враховується вірогідність одночасної дії цих навантажень. Для цього вводиться
коефіцієнт ψп1, що визначається за формулою:
1,8
n1 = 0,4 + = 0,516
16 15
де 16 – середня площа жилих приміщень в будівлі;
15 – кількість перекриттів вище обрізу фундаменту.
Для визначення ваги цегляної стіни необхідно обчислити вагу окремих
ділянок кладки КЛ1…КЛ6 зовнішньої стіни. При цьому навантаження від
ділянок КЛ6 на рівні вікон визначається з врахуванням коефіцієнта проємності
η = 0,525.
Повне навантаження NII на 1м фундаменту зовнішньої стіни збирається з
вантажної площі 1*0,5(7,4-0,2-0,19) = 3,5 м2 .
Вага гіпсокартонних міжквартирних перегородок МП1 товщиною 13 см з
середнім кроком 3 м складає 1,3 кН/м в розрахунках по деформаціям.
Збір навантажень виконуємо в табличній формі (таблиця 4.1).
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 4.2 – Визначення навантаження на 1 м.п. фундаменту
Коефіцієнт
Розрахункове
Нормативне надійності за
навантаження ,
Навантаження навантаження , навантаження 2
кН/м2 кН/м
м
γf
1 2 3 4
1.Постійне
навантаження:
перекриття першого 3,59 1,1 3,95
поверху q1
міжповерхові
перекриття 46,93 1,1 51,61
q2=3.61кН/м2
3.61*13 = 46.93
перекриття технічного 4,09 1,1 4,5
поверху q3
покриття q4 2,49 1,1 2,74
вага гіпсокартонних
перегородок МП1 1,3 1,1 1,43
товщиною 13 см
вага цегляної стіни :
КЛ1 14,44 1,1 15,88
КЛ2 5,32 1,1 5,85
КЛ3 12,58 1,1 13,84
КЛ4 7,98 1,1 7,98
КЛ5 11,22 1,1 11,22
КЛ6 8,39 1,1 8,39
2. Тимчасове
навантаження :
корисне навантаження
на горищне перекриття 0,7 1,2 0,84
v1
на міжповерхові
перекриття v2 21 1,3 27,3
1.5*14 = 21 кН/м2
снігове навантаження 0,7 1,2 0,98
So
Визначаємо сумарне навантаження NII :
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
NII = [q1 + 13*q2 + q3 + q4 + CH1 + ψn1*(ПН1+14*ПН2) ] * 3,5+
14 МП13,5
+ + КЛ1 + КЛ2 + 13*КЛ3 + КЛ4 + КЛ5 + 13*КЛ6
3
NII = [ 3,95 + 51,61 + 4,5 + 2,74 + 0,98 + 0,516*(0,84 + 14*1,95) ] * 3,5 +
14 1,433,5
+ 15,88 + 5,85 + 13*13,84 + 7,98 + 11,22 + 13*8,39 = 627,3 кН/м.
3
4.3 Розрахунок пальового фундаменту під зовнішню стіну
4.3.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під зовнішню стіну
товщиною 51 см із буронабивних паль з навантаженнями на обрізі фундаменту
NII = 1380,5 кН/м по [24].
Матеріали, [29] : бетон класу С-15 (Rb = 8,5 МПа; Rbt = 0,75 МПа; Еb =
2,3·104 МПа); робоча арматура класу А-300с (Rs = Rsc = 280 МПа; Еs = 2,1 105
МПа); конструктивна арматура класу А-240с (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs
= 2,1·105 МПа).
4.3.2 Визначення глибини закладання підошви ростверка
Глибина закладання підошви ростверка за кліматичними умовами по [36]:
dр = Kh·dfn + 0,2
де Kh – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, при
середньодобовій температурі в приміщенні 20°С при наявності підвалу;
dfn = 1,2*1,6=1,92 м – нормативна глибина промерзання ґрунту;
dр = 1,08 + 0,2 = 1,28 м.
За геологічними умовами глибину закладання підошви ростверка не
визначаємо, оскільки рослинний шар ґрунту попередньо зрізають при
плануванні майданчика .
Відмітка чистої підлоги будівлі приймається за 0,000 м, що відповідає
абсолютній відмітці +88,000 м. Відмітка верхнього обрізу ростверка
приймається – 0,15 м.
З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверка:
dр = 0,15 + 2,0 + 0,6 = 2,75 м.
Отже, остаточно приймаємо глибину закладання підошви ростверка
рівною 3,0 м.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Рисунок 4.2 – Поперечний розріз фундаменту
4.3.3 Визначення несучої здатності палі
Знаходимо довжину палі, аналізуючи ґрунтові умови будівельного
майданчика і фізико – механічні властивості ґрунтів.
Оскільки суглинок напівтвердий володіє меншим опором ніж пісок, то
суглинок треба прорізати, заглибивши палю в пісок на 1 м, тоді мінімальна
довжина палі повинна бути:
lп = 0,3 + 0,9 + 2,3 + 1,3 = 4,8 м
Приймаємо забивну палю С 5-30 (довжиною 5 м і перерізом Ø 300х300
мм) згідно [37]. Складаємо розрахункову схему палі (рисунок 4.1).
0.3
h1=1.4
h2=1.0
h3=1.3
h4=1.0
Рисунок 4.3 - Розрахункова схема палі
Несучу здатність палі визначаємо за формулою :
Fd = S (CR R A+u cf fi hi )
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
H1=3.4
H2=4.6
H3=5.75
H4=6.9
γCR , γcf – коефіцієнти , які залежать від способу заглиблення палі в ґрунт ,
згідно таблиці 4.2 [36] приймаємо рівними 1;
γc – коефіцієнт роботи палі в ґрунті , який приймаємо рівним 1;
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі:
А = 0,3*0,3 =0,09 м2 ;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4*0,3 = 1,2 м .
Глибина заглиблення палі від рівня природнього рельєфу 7,7м.
Розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі визначаємо за [36]
для піску середьої крупності:
h,м R,кПа
7 3700
10 4000
Rх = 3700+(4000 - 3700)/(10-7)(7,7-7) = 3770 кПа.
Розрахунковий опір ґрунту на боковій поверхні палі визначаємо за [36] .
Для цього товщина шару не повинна перевищувати 2 м.
Рисунок 4.4 - Розрахункова схема палі опору на бокові поверхні
Розбиваємо товщу на шари та визначаємо середню глибину розташування
кожного шару, рахуючи від поверхні ґрунту:
Середня глибина розташування шарів складатиме:
Н1 = 3,0+2,0/2 = 4,0 м;
Н2 = 2,0+0,7+3,0 = 5,07 м;
Н3 = 2,7+1,4+1,0+1,3/2 = 5,76 м;
Н4 = 3,4+1,3/2+3 = 7,05 м;
Значення fi для кожного глинистого шару визначаємо подвійною
інтерполяцією: спочатку за показником текучості IL, а потім по глибині
розташування шару Н. Для піщаних ґрунтів інтерполюємо тільки по Н.
1) Пісок середній H=4,0 м.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
9,95 2.3 3.3 0.8
0,5 1.3 1,0 1.4 0.3
H=4 f2=53 кПа
2) Пісок середній H=5,7 м.
H=5 f2=56
H=6 f2=58
(5,7 − 5,0) (58− 56)
H= 5,7 м f3 = 56+ = 57,4 кПа
1
3) Пісок мілкий H=7,05 м.
H=6 f2=42
H=8 f2=44
(7.05− 6,0) (44 − 42)
H= 7,05 м f3 = 42+ = 43,05 кПа
8− 6
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd=1*[1*3770*0,09+1,2*(1*53,0*2,0+1*57,4*1,4+1*43,05*1,30]= 630,09 кПа
4.3.4 Визначення кількості паль у фундаменті
і конструювання ростверку
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf
де γf - коефіцієнт надійності по навантаженню, який приймаємо рівним
1,2
NI = 1380,5 кН .
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd,
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження,
який приймаємо рівним 1 ;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком .
1380 ,5 1,4
n = = 3,06шт / м.п. .
630,09
Приймаємо 4 палі.
Розташовуємо палі на min відстані 3d = 3*0,3 = 0,9 м одна від одної.
Приймаємо звіси розтверка 0,15 м. Звідси ширина ростверку буде дорівнювати:
Вр=09+0,15*2+0,3=1,5 м
Визначаємо вагу ростверку та ґрунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0,
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1,1 – коефіцієнт надійності по навантаженню ;
γ0 = 20 кН/м3 – середня питома вага матеріала фундамента та ґрунту.
FI,р = 2,25·3,0·1,1·20 = 148,5 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p
ΣNI = 1380,5+ 148,5 = 1529,0 кН.
Визначаємо середнє навантаження на 1 палю за формулою :
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
ΣN
N 1
ср =
n
1529,0 F 630,1
Nср = = 764,5кН d = = 450,1кН .
2 k 1,4
4.4 Розрахунок деформацій основи фундаменту
Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для
цього спочатку складається ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом
(лист 6 графічної частини). По вісі фундаменту зліва будують епюру
природного тиску ґрунту, починаючи від планувальної відмітки.
4.4.1 Визначення напруження від власної ваги ґрунту
в характерних точках
Напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках визначаємо за
формулою :
n
zg = i hi ,
i=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
На підошві 1-го шару:
σzg1 = 0,8*18,6 = 14,88 кПа;
На рівні 2-го шару:
σzg2 = 14,88+ (4,1)*20,4 = 98,52 кПа;
На рівні 3-го шару:
σzg3 = 98,52 + (6,4-4,1)·19 = 142,22 кПа;
На рівні відмітки умовного фундаменту:
σzg т = 142,22 + (7,7-6,4)·18,2 = 165,88 кПа;
На рівні 4-го шару:
σzg4 = 165,88 + 9,95·18,2 = 346,92 кПа;
4.4.2 Визначення додаткового напруження на підошві і покрівлі
елементарних шарів та осідання кожного шару
По вісі фундаменту з права будують епюру додаткового тиску.
Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0
Середній тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
N
Pср =
Aум
де Аум – площа підошви розтверка умовного фундаменту.
Площу умовного фундаменту визначаємо за формулою:
Aум = b 1
ум
де bум визначаємо із виразу :
bум =1500+2 с
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Величина С отримується по формулі :
ср
C = l tg
4
де l– довжина палі ;
φср – кут внутрішнього тертя , який визначаємо за формулою :
f1 h1 + f 2 h2 + f3 h3 + f 4 h4 + f
= 5 h5
ср
h
24 1,1+ 33 2,3+ 33 1,3
ср = = 25,83о ;
1,1+ 2,3+1,3
25,83
C = 4.7 tg = 0,56м ;
4
bум = 1,500 + 2*0,56 = 2,62 мм ; Аум = 6,86 м2 .
Сумарні навантаження:
ΣN = NI + Gум.ф. = NI + Gростверку + Gпаль + Gгрунту
Gростверку = γр·Vр = 25·(0,8·1·2,48) = 25·1,984 = 49,6 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 1,25·25·3,14·0,32 ·10,95= 1,25·25·1,375 = 43 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 ) = 6,86·( 3,0 + 7,7) = 73,4 м3 ;
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 73,4 – 1,984 – 1,25·1,375 = 66,9 м3 ;
Gгрунту = γгр·Vгр = 20·66,9 = 1338 кН ;
ΣN = 1380,5 + 49,6 + 43 + 1338 = 5811,1 кН.
5811,1
Pср = = 847 ,1кПа ;
6,86
Р0 = 847.1 – 165,88 = 681,2 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі.
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0,
де α – коефіцієнт, що визначається в залежності від відносного
заглиблення площі горизонтального перерізу, що розглядається ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару ґрунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei,
де β = 0,8.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 4.2 Визначення осадки пальового фундаменту
α
2Z
=
b
Z
=
r
0 0 0 1 165,88 681,20
1 1,08 1,44 0,642 437,33 559,265 21700 1,08 0,022
2 2,16 2,88 0,42 286,10 361,717 21700 1,08 0,014
3 3,24 4,32 0,291 198,23 242,167 21700 1,08 0,010
4 4,32 5,76 0,215 146,46 172,344 21700 1,08 0,007
5 5,4 7,20 0,175 123,11 119,21 132,834 21700 1,08 0,005
6 6,48 8,64 0,144 142,98 98,09 108,651 21700 1,08 0,004
7 7,56 10,08 0,117 79,70 88,8966 21700 1,08 0,004
8 8,64 11,52 0,095 323,14 61,08 70,3902 21700 1,08 0,002
∑ 0,068
4.5 Армування ростверку
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Розраховуємо арматуру ростверка по перерізу 1-1
N
P1−1 =
A
де N – розрахункове поздовжнє зусилля ;
А – площа підошви ростверка .
1380,5
P1−1 = = 613,55êÏ à .
2,25
Визначаємо згинаючі моменти М1, М2 на 1 м ширини ростверка:
M1 = (a – a )2
1 ·(PI-I + 2·Pmax)/24;
де а – довжина підошви ростверка;
a1 – ширина блоків підвалу ;
Pmax = Р1-1 , тоді
M = (1,5 – 0,51)2
1 ·( 613,55 + 2·613,55)/24 = 75,15 кНм .
Після цього визначаємо необхідну площу арматури А-400с:
As1 = M1/0.9·Rs·h01
As1 = 75,15·(104)/0.9·365·800 = 2,85 см2 .
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5ø14 А-400с А 2
s = 7.7 см з кроком
200 мм.
Приймаємо поперечну арматуру ø 10 А-240с Аs = 0,785 см2 з кроком 200
мм.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Номер точки
Глибина розміщення
точки, яка
розглядається
Напруга від власної
ваги ґрунту, σzg=∑γihi,
кПа
Додаткова напруга по
глибині, σzg=αPo, кПа
Середнє значення
додаткової напруги
σzg,ср=( σzgі+ σzgі-1)/2,кПа
Товщина
елементарного шару,
hi, см
Значення модуля
деформації ґрунту, Ei,
кПа
Осідання і-го шару
Si=β(σzp,ср·hi)/Ei
4.6 Армування палі
Паля має прямокутний переріз 300х300 мм. Палю розраховуємо як
центрально-стиснуту з випадковим ексцентриситетом. Його значення згідно
[37] беремо не менше, ніж 1/600 довжини елемента і 1/30 висоти перерізу і не
менше 1 см.
Визначаємо випадковий ексцентриситет:
еа = h/30 = 3000/30 = 100 мм;
еа = l0/600 = 5000/600 = 8,3 мм;
еа > 1 см.
До розрахунку приймаємо еа = 8,3 мм .
Площа перерізу арматури:
N A Rb AS = − b2
S RSC RSC
1380,5 (1000) 0,09 17 (100) 0,9
AS = − = 33,84ñì 2 .
0,92 1365 (100) 365 (100)
Уточнюємо значення коефіцієнта армування μ:
μ = 33,84 /1260 = 0,0269 < [μ=0.03].
Остаточно приймаємо площу арматури : АS = 8 ø 25 А-300с Аs = 39,27
см2 .
Поперечну арматуру приймаємо ø 8 мм А-240с з кроком 300 мм за
[33,34].
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 4.1 -Фізико-механічні характеристики ґрунтів.
№
Густина Питома вага
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Пісок мілкий 0,8 2,69 1,86- 26,9 18,6 0,05 - - - - 0,63 0,56 5,36 33 21,5 400
Суглинок
2 3,3 2,71 2,04 27,1 20,4 0,20 0,13 0,21 0,8 0,54 0.8 18,5 24 6 265
3 Пісок середній 2,3 2.66 1,9 26,6 19,0 0,065 - - - - 0,56 0,56 5,3 33 6 400
4 Пісок мілкий 9.95 2,68 1,82 26,8 18,2 0,06 - - - - 0,63 0,48 5,45 33 21,7 400
Назва грунту
Глибина закладанн
Підошви
Грунту, ρ
Часток, ρ s
Ґрунту,γ
Часток
Ґрунту, γ s
Підвішеного
Стану,гsb
Природна вологість,
W
Число пластичнос
ті, Iс
Текучості,Wl Границя
Розкачування,
Wp
Показник текучості, ІL
Коефіцієнт пористості, е
Ступінь вологості, Sр
Питоме зчеплення, Сn
Кут внутрішнього тертя, φn
Модуль деформації, E
Розрахунковий опір грунту,
R
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов
будівельного майданчика
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого
до денної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого
шару. З метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів
знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку ґрунтів, що є основою
будівельного майданчику. Інженерно-геологічний розріз будівельного
майданчику зображено на форматі 6. Вихідні дані по кожному шару ґрунту
зведено в таблиці .
Геологічні умови будівельного майданчика:
- перший шар – пісок мілкий H1=0,8 м;
- другий шар – суглинок H2=3,3 м;
- третій шар – пісок середній H3=2,3 м;
- четвертий шар – пісок мілкий H4=9,95 м;
Рисунок 4.1 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
4.2 Визначення навантажень на пальовий фундамент
Необхідно визначити навантаження на стрічковий пальовий фундамент
під зовнішню стіну цегляного 9-поверхового житлового будинку. Збір
навантажень виконуємо з коефіцієнтами надійності по навантаженню γf > 1 , що
необхідно в розрахунках за несучою здатністю .
Тимчасові навантаження на 1 м2 перекриттів і покриття згідно [1,26]
враховуються в різному об’ємі в залежності від виду розрахунку .
В розрахунках за несучою здатністю для корисних навантажень v1 і v2
враховується вірогідність одночасної дії цих навантажень. Для цього вводиться
коефіцієнт ψп1, що визначається за формулою:
1,8
n1 = 0,4 + = 0,516
16 15
де 16 – середня площа жилих приміщень в будівлі;
15 – кількість перекриттів вище обрізу фундаменту.
Для визначення ваги цегляної стіни необхідно обчислити вагу окремих
ділянок кладки КЛ1…КЛ6 зовнішньої стіни. При цьому навантаження від
ділянок КЛ6 на рівні вікон визначається з врахуванням коефіцієнта проємності
η = 0,525.
Повне навантаження NII на 1м фундаменту зовнішньої стіни збирається з
вантажної площі 1*0,5(7,4-0,2-0,19) = 3,5 м2 .
Вага гіпсокартонних міжквартирних перегородок МП1 товщиною 13 см з
середнім кроком 3 м складає 1,3 кН/м в розрахунках по деформаціям.
Збір навантажень виконуємо в табличній формі (таблиця 4.1).
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 4.2 – Визначення навантаження на 1 м.п. фундаменту
Коефіцієнт
Розрахункове
Нормативне надійності за
навантаження ,
Навантаження навантаження , навантаження 2
кН/м2 кН/м
м
γf
1 2 3 4
1.Постійне
навантаження:
перекриття першого 3,59 1,1 3,95
поверху q1
міжповерхові
перекриття 46,93 1,1 51,61
q2=3.61кН/м2
3.61*13 = 46.93
перекриття технічного 4,09 1,1 4,5
поверху q3
покриття q4 2,49 1,1 2,74
вага гіпсокартонних
перегородок МП1 1,3 1,1 1,43
товщиною 13 см
вага цегляної стіни :
КЛ1 14,44 1,1 15,88
КЛ2 5,32 1,1 5,85
КЛ3 12,58 1,1 13,84
КЛ4 7,98 1,1 7,98
КЛ5 11,22 1,1 11,22
КЛ6 8,39 1,1 8,39
2. Тимчасове
навантаження :
корисне навантаження
на горищне перекриття 0,7 1,2 0,84
v1
на міжповерхові
перекриття v2 21 1,3 27,3
1.5*14 = 21 кН/м2
снігове навантаження 0,7 1,2 0,98
So
Визначаємо сумарне навантаження NII :
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
NII = [q1 + 13*q2 + q3 + q4 + CH1 + ψn1*(ПН1+14*ПН2) ] * 3,5+
14 МП13,5
+ + КЛ1 + КЛ2 + 13*КЛ3 + КЛ4 + КЛ5 + 13*КЛ6
3
NII = [ 3,95 + 51,61 + 4,5 + 2,74 + 0,98 + 0,516*(0,84 + 14*1,95) ] * 3,5 +
14 1,433,5
+ 15,88 + 5,85 + 13*13,84 + 7,98 + 11,22 + 13*8,39 = 627,3 кН/м.
3
4.3 Розрахунок пальового фундаменту під зовнішню стіну
4.3.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під зовнішню стіну
товщиною 51 см із буронабивних паль з навантаженнями на обрізі фундаменту
NII = 1380,5 кН/м по [24].
Матеріали, [29] : бетон класу С-15 (Rb = 8,5 МПа; Rbt = 0,75 МПа; Еb =
2,3·104 МПа); робоча арматура класу А-300с (Rs = Rsc = 280 МПа; Еs = 2,1 105
МПа); конструктивна арматура класу А-240с (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs
= 2,1·105 МПа).
4.3.2 Визначення глибини закладання підошви ростверка
Глибина закладання підошви ростверка за кліматичними умовами по [36]:
dр = Kh·dfn + 0,2
де Kh – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, при
середньодобовій температурі в приміщенні 20°С при наявності підвалу;
dfn = 1,2*1,6=1,92 м – нормативна глибина промерзання ґрунту;
dр = 1,08 + 0,2 = 1,28 м.
За геологічними умовами глибину закладання підошви ростверка не
визначаємо, оскільки рослинний шар ґрунту попередньо зрізають при
плануванні майданчика .
Відмітка чистої підлоги будівлі приймається за 0,000 м, що відповідає
абсолютній відмітці +88,000 м. Відмітка верхнього обрізу ростверка
приймається – 0,15 м.
З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверка:
dр = 0,15 + 2,0 + 0,6 = 2,75 м.
Отже, остаточно приймаємо глибину закладання підошви ростверка
рівною 3,0 м.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Рисунок 4.2 – Поперечний розріз фундаменту
4.3.3 Визначення несучої здатності палі
Знаходимо довжину палі, аналізуючи ґрунтові умови будівельного
майданчика і фізико – механічні властивості ґрунтів.
Оскільки суглинок напівтвердий володіє меншим опором ніж пісок, то
суглинок треба прорізати, заглибивши палю в пісок на 1 м, тоді мінімальна
довжина палі повинна бути:
lп = 0,3 + 0,9 + 2,3 + 1,3 = 4,8 м
Приймаємо забивну палю С 5-30 (довжиною 5 м і перерізом Ø 300х300
мм) згідно [37]. Складаємо розрахункову схему палі (рисунок 4.1).
0.3
h1=1.4
h2=1.0
h3=1.3
h4=1.0
Рисунок 4.3 - Розрахункова схема палі
Несучу здатність палі визначаємо за формулою :
Fd = S (CR R A+u cf fi hi )
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
H1=3.4
H2=4.6
H3=5.75
H4=6.9
γCR , γcf – коефіцієнти , які залежать від способу заглиблення палі в ґрунт ,
згідно таблиці 4.2 [36] приймаємо рівними 1;
γc – коефіцієнт роботи палі в ґрунті , який приймаємо рівним 1;
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі:
А = 0,3*0,3 =0,09 м2 ;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4*0,3 = 1,2 м .
Глибина заглиблення палі від рівня природнього рельєфу 7,7м.
Розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі визначаємо за [36]
для піску середьої крупності:
h,м R,кПа
7 3700
10 4000
Rх = 3700+(4000 - 3700)/(10-7)(7,7-7) = 3770 кПа.
Розрахунковий опір ґрунту на боковій поверхні палі визначаємо за [36] .
Для цього товщина шару не повинна перевищувати 2 м.
Рисунок 4.4 - Розрахункова схема палі опору на бокові поверхні
Розбиваємо товщу на шари та визначаємо середню глибину розташування
кожного шару, рахуючи від поверхні ґрунту:
Середня глибина розташування шарів складатиме:
Н1 = 3,0+2,0/2 = 4,0 м;
Н2 = 2,0+0,7+3,0 = 5,07 м;
Н3 = 2,7+1,4+1,0+1,3/2 = 5,76 м;
Н4 = 3,4+1,3/2+3 = 7,05 м;
Значення fi для кожного глинистого шару визначаємо подвійною
інтерполяцією: спочатку за показником текучості IL, а потім по глибині
розташування шару Н. Для піщаних ґрунтів інтерполюємо тільки по Н.
1) Пісок середній H=4,0 м.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
9,95 2.3 3.3 0.8
0,5 1.3 1,0 1.4 0.3
H=4 f2=53 кПа
2) Пісок середній H=5,7 м.
H=5 f2=56
H=6 f2=58
(5,7 − 5,0) (58− 56)
H= 5,7 м f3 = 56+ = 57,4 кПа
1
3) Пісок мілкий H=7,05 м.
H=6 f2=42
H=8 f2=44
(7.05− 6,0) (44 − 42)
H= 7,05 м f3 = 42+ = 43,05 кПа
8− 6
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd=1*[1*3770*0,09+1,2*(1*53,0*2,0+1*57,4*1,4+1*43,05*1,30]= 630,09 кПа
4.3.4 Визначення кількості паль у фундаменті
і конструювання ростверку
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf
де γf - коефіцієнт надійності по навантаженню, який приймаємо рівним
1,2
NI = 1380,5 кН .
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd,
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження,
який приймаємо рівним 1 ;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком .
1380 ,5 1,4
n = = 3,06шт / м.п. .
630,09
Приймаємо 4 палі.
Розташовуємо палі на min відстані 3d = 3*0,3 = 0,9 м одна від одної.
Приймаємо звіси розтверка 0,15 м. Звідси ширина ростверку буде дорівнювати:
Вр=09+0,15*2+0,3=1,5 м
Визначаємо вагу ростверку та ґрунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0,
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1,1 – коефіцієнт надійності по навантаженню ;
γ0 = 20 кН/м3 – середня питома вага матеріала фундамента та ґрунту.
FI,р = 2,25·3,0·1,1·20 = 148,5 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p
ΣNI = 1380,5+ 148,5 = 1529,0 кН.
Визначаємо середнє навантаження на 1 палю за формулою :
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
ΣN
N 1
ср =
n
1529,0 F 630,1
Nср = = 764,5кН d = = 450,1кН .
2 k 1,4
4.4 Розрахунок деформацій основи фундаменту
Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для
цього спочатку складається ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом
(лист 6 графічної частини). По вісі фундаменту зліва будують епюру
природного тиску ґрунту, починаючи від планувальної відмітки.
4.4.1 Визначення напруження від власної ваги ґрунту
в характерних точках
Напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках визначаємо за
формулою :
n
zg = i hi ,
i=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
На підошві 1-го шару:
σzg1 = 0,8*18,6 = 14,88 кПа;
На рівні 2-го шару:
σzg2 = 14,88+ (4,1)*20,4 = 98,52 кПа;
На рівні 3-го шару:
σzg3 = 98,52 + (6,4-4,1)·19 = 142,22 кПа;
На рівні відмітки умовного фундаменту:
σzg т = 142,22 + (7,7-6,4)·18,2 = 165,88 кПа;
На рівні 4-го шару:
σzg4 = 165,88 + 9,95·18,2 = 346,92 кПа;
4.4.2 Визначення додаткового напруження на підошві і покрівлі
елементарних шарів та осідання кожного шару
По вісі фундаменту з права будують епюру додаткового тиску.
Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0
Середній тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
N
Pср =
Aум
де Аум – площа підошви розтверка умовного фундаменту.
Площу умовного фундаменту визначаємо за формулою:
Aум = b 1
ум
де bум визначаємо із виразу :
bум =1500+2 с
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Величина С отримується по формулі :
ср
C = l tg
4
де l– довжина палі ;
φср – кут внутрішнього тертя , який визначаємо за формулою :
f1 h1 + f 2 h2 + f3 h3 + f 4 h4 + f
= 5 h5
ср
h
24 1,1+ 33 2,3+ 33 1,3
ср = = 25,83о ;
1,1+ 2,3+1,3
25,83
C = 4.7 tg = 0,56м ;
4
bум = 1,500 + 2*0,56 = 2,62 мм ; Аум = 6,86 м2 .
Сумарні навантаження:
ΣN = NI + Gум.ф. = NI + Gростверку + Gпаль + Gгрунту
Gростверку = γр·Vр = 25·(0,8·1·2,48) = 25·1,984 = 49,6 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 1,25·25·3,14·0,32 ·10,95= 1,25·25·1,375 = 43 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 ) = 6,86·( 3,0 + 7,7) = 73,4 м3 ;
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 73,4 – 1,984 – 1,25·1,375 = 66,9 м3 ;
Gгрунту = γгр·Vгр = 20·66,9 = 1338 кН ;
ΣN = 1380,5 + 49,6 + 43 + 1338 = 5811,1 кН.
5811,1
Pср = = 847 ,1кПа ;
6,86
Р0 = 847.1 – 165,88 = 681,2 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі.
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0,
де α – коефіцієнт, що визначається в залежності від відносного
заглиблення площі горизонтального перерізу, що розглядається ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару ґрунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei,
де β = 0,8.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 4.2 Визначення осадки пальового фундаменту
α
2Z
=
b
Z
=
r
0 0 0 1 165,88 681,20
1 1,08 1,44 0,642 437,33 559,265 21700 1,08 0,022
2 2,16 2,88 0,42 286,10 361,717 21700 1,08 0,014
3 3,24 4,32 0,291 198,23 242,167 21700 1,08 0,010
4 4,32 5,76 0,215 146,46 172,344 21700 1,08 0,007
5 5,4 7,20 0,175 123,11 119,21 132,834 21700 1,08 0,005
6 6,48 8,64 0,144 142,98 98,09 108,651 21700 1,08 0,004
7 7,56 10,08 0,117 79,70 88,8966 21700 1,08 0,004
8 8,64 11,52 0,095 323,14 61,08 70,3902 21700 1,08 0,002
∑ 0,068
4.5 Армування ростверку
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Розраховуємо арматуру ростверка по перерізу 1-1
N
P1−1 =
A
де N – розрахункове поздовжнє зусилля ;
А – площа підошви ростверка .
1380,5
P1−1 = = 613,55êÏ à .
2,25
Визначаємо згинаючі моменти М1, М2 на 1 м ширини ростверка:
M1 = (a – a )2
1 ·(PI-I + 2·Pmax)/24;
де а – довжина підошви ростверка;
a1 – ширина блоків підвалу ;
Pmax = Р1-1 , тоді
M = (1,5 – 0,51)2
1 ·( 613,55 + 2·613,55)/24 = 75,15 кНм .
Після цього визначаємо необхідну площу арматури А-400с:
As1 = M1/0.9·Rs·h01
As1 = 75,15·(104)/0.9·365·800 = 2,85 см2 .
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5ø14 А-400с А 2
s = 7.7 см з кроком
200 мм.
Приймаємо поперечну арматуру ø 10 А-240с Аs = 0,785 см2 з кроком 200
мм.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Номер точки
Глибина розміщення
точки, яка
розглядається
Напруга від власної
ваги ґрунту, σzg=∑γihi,
кПа
Додаткова напруга по
глибині, σzg=αPo, кПа
Середнє значення
додаткової напруги
σzg,ср=( σzgі+ σzgі-1)/2,кПа
Товщина
елементарного шару,
hi, см
Значення модуля
деформації ґрунту, Ei,
кПа
Осідання і-го шару
Si=β(σzp,ср·hi)/Ei
4.6 Армування палі
Паля має прямокутний переріз 300х300 мм. Палю розраховуємо як
центрально-стиснуту з випадковим ексцентриситетом. Його значення згідно
[37] беремо не менше, ніж 1/600 довжини елемента і 1/30 висоти перерізу і не
менше 1 см.
Визначаємо випадковий ексцентриситет:
еа = h/30 = 3000/30 = 100 мм;
еа = l0/600 = 5000/600 = 8,3 мм;
еа > 1 см.
До розрахунку приймаємо еа = 8,3 мм .
Площа перерізу арматури:
N A Rb AS = − b2
S RSC RSC
1380,5 (1000) 0,09 17 (100) 0,9
AS = − = 33,84ñì 2 .
0,92 1365 (100) 365 (100)
Уточнюємо значення коефіцієнта армування μ:
μ = 33,84 /1260 = 0,0269 < [μ=0.03].
Остаточно приймаємо площу арматури : АS = 8 ø 25 А-300с Аs = 39,27
см2 .
Поперечну арматуру приймаємо ø 8 мм А-240с з кроком 300 мм за
[33,34].
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
5.1 Технологія забивання паль
Палі призначаються для передачі навантаження від будинку чи споруди
на ґрунти. По характеру роботи в ґрунтах палі поділяються на палі-стійки і
висячі палі. Висячими називають палі, що передають навантаження від будівлі
за рахунок тертя в ґрунті.
Розташування паль у плані залежить від виду розташування паль на
плані, від виду споруди, від ваги і місця прикладання навантаження. Занурення
в ґрунт заздалегідь виготовлених паль здійснюється за допомогою молотів
різної конструкції, що представляють собою важкі металеві оголовки, підвішені
на тросах копрів, що піднімаються на необхідну висоту за допомогою лебідок
цих механізмів і вільно падають на голову палі.
Таблиця 5.1 - Спеціфікація паль
Маса, т
№ Марка палі Кількість Довжина, м
1-го елемента загальна
1 C30-5 2,05 239,85 117 9
5.1.1 Область застосування
Спорудження пальових фундаментів передбачається комплексно-
механізованим способом із застосуванням серійно виробленого устаткування і
засобів механізації. Калькуляція трудових витрат, графік виконання робіт,
схеми занурення паль, матеріально-технічні ресурси і технико-економічні
показники виконані для забивних паль довжиною 9 м перерізом 30 х 30 см.
- до складу робіт, що розглядаються картою входять:
- розвантаження паль і складування їх в штабелі;
- розкладка і комплектація паль біля місць занурення;
- розмітка паль і нанесення горизонтальних рисок;
- підготовка копра до виробництва навантажувальних робіт;
- занурення паль (стропування і підтягування паль до копра, підйом палі
на копер і заведення в наголовник, наведення палі на точку занурення,
занурення палі до проектної відмітки чи відказ);
- зрубання голів залізобетонних паль;
- приймання робіт.
5.1.2 Організація і технологія будівельного процесу
До початку занурення паль повинні бути виконані наступні роботи:
- розробка котловану і планування його дна;
- улаштування водостоків і водовідливу з робочої площадки (дна
котловану);
- прокладено під'їздні шляхи, підведена електроенергія;
- зроблено геодезичну розбивку осей і розмітку положення паль і
пальових рядів відповідно до проекту;
- зроблено комплектацію і складування паль;
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
- зроблено перевезення і монтаж копрового устаткування.
Монтаж копрового устаткування проводиться на майданчику розміром не
менш 35 х 15 м. Після закінчення підготовчих робіт складають двосторонній
акт про готовність і приймання будівельного майданчика, котловану й інших
об'єктів, передбачених ПВР.
Підіймання паль при розвантаженні роблять двогілковим стропом за
монтажні петлі, а при їхній відсутності - петлею “зашморгом”. Палі на
будівельному майданчику розвантажують у штабелі з розсортовуванням по
марках. Висота штабеля не повинна перевищувати 2,5м. Палі укладають на
дерев'яні підкладки товщиною 12 см з розташуванням вістрями в одну сторону.
Розкладку паль у робочій зоні копра, на відстані не більш 10 м роблять за
допомогою автокрана на підкладці в один ряд. На об'єкті повинний бути запас
паль не менш чим на 2 - 3 доби.
До занурення кожну палю за допомогою сталевої рулетки розмічають на
метри від вістря до голови. Метрові відрізки і проектну глибину занурення
маркірують яскравими олівцевими рисками, цифрами (що вказують метри) і
буками “ПГ” (проектна глибина занурення). Від риски “ПГ” убік вістря за
допомогою шаблона наносять риски через 20 мм (на відрізку 20 см) для
зручності визначення відказу (занурення палі від одного удару молота). Риски
на бічній поверхні пальового ряду дозволяють бачити глибину забивання палі в
даний момент і визначати число ударів молота на кожен метр занурення. За
допомогою шаблона на палю наносять вертикальні риски, по яких візуально
контролюють вертикальність занурення паль.
Геодезичну розбивку пальового ряду роблять по закінченню розбивки
основних і проміжних осей будівлі. При розбивці центрів паль по пальовому
ряду користуються компарированою рулеткою. Розбивку виконують у
повздовжньому і поперечному напрямках, керуючись робочими кресленнями
пальових рядів. Місця забивання паль фіксують металевими штирями
довжиною 20 - 30 см. Вертикальні відмітки голівок паль прив'язують до
відміток репера.
Занурювання паль роблять дизель-молотом Ф-859 на базі екскаватора ЭО-
6113, обладнаним дизель-молотом типу СП-78. Для забивання паль
рекомендується застосовувати Н-подібні литі і зварені наголовники з верхньою
і нижньою виїмками. Пальові наголовники застосовують із двома дерев'яними
прокладками з твердих порід (дуб, бук, граб, клен). Занурення паль
проводиться в наступній послідовності:
1) стропування палі і підтягування до місця забивання;
2) установка палі в наголовник;
3) наведення палі в точку забивання;
4) вивірювання вертикальності;
5) занурення палі до розрахункової відмітки чи розрахункового відказу.
Стропування палі для підйому на копер роблять універсальним стропом,
що охоплює палю петлею “зашморгом” у місцях розташування штиря. До
копра палі підтягують робочим канатом за допомогою відвідного блоку по
спланованій прямій лінії або по лінії на дні котловану.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Молот піднімають на висоту, що забезпечує установку палі. Заведення
палі в наголовник роблять шляхом її підтягування до щогли з наступною
установкою у вертикальне положення. Підняту на копер палю наводять на
точку забивання і розвертають пальовим ключем відносно вертикальної осі в
проектне положення. Повторне вивірювання роблять після занурення палі на 1
м і коректують за допомогою механізмів наведення.
Забивання перших 5-20 паль, розташованих у різних точках
будівельного майданчика, роблять залогами (число ударів на протязі 2 хвилин)
з підрахунком і реєстрацією кількості ударів на кожен метр занурення палі.
Наприкінці забивання, коли відказ палі по своїй величині близький до
розрахункового, роблять його вимір. Вимір відказів роблять з точністю до 1мм і
не менш, ніж по трьох послідовних залогах на останньому метрі занурення палі.
За відказ, що відповідає розрахунковому, варто приймати мінімальне значення
середніх величин відказів для трьох послідовних залогів.
Вимір відказів роблять за допомогою нерухомої реперної обноски.
Палю, що не дала розрахункового відказу, піддають контрольному добиванню
після її “відпочинку” у ґрунті відповідно до ДСТ 5686 - 78*. У випадку, якщо
відказ при контрольному добиванню перевищує розрахунковий, проектна
організація встановлює необхідність контрольних випробувань паль статичним
навантаженням і коректування проекту пальового фундаменту. Виконавчими
документами при виконанні пальових робіт є журнал забивання паль і зведена
відомість забитих паль.
Зрубання голів паль починають після завершення робіт із занурення
паль на захваті. У місцях зрубання голів наносять риски. Зрубання виконують
за допомогою установки для скручування голів СП-61А, змонтованої на
автомобільному крані. Роботу зі зрубання голів паль виконують у наступному
порядку:
1) установку СП-61А опускають на палю, при цьому її повздовжня вісь
повинна бути перпендикулярна до площини однієї з граней;
2) держаки і захвати суміщають з рискою на палі;
3) вмикають гідроциліндри установки, які надають руху захватам, що
руйнують бетон по рисці;
4) газовим зварюванням роблять зрізання арматури палі.
Занурення паль роблять при промерзанні ґрунту не більш як на 0,5 м.
При більшому промерзанні ґрунту занурення паль роблять у лідуючі
свердловини. Діаметр лідуючих свердловин при зануренні паль повинний бути
не більше діагоналі і не менше сторони поперечного перерізу палі, а глибина -
2/3 глибини промерзання. Проходку лідуючих свердловин роблять трубчастими
бурами, що входять до складу устаткування копра.
Роботу з занурення паль виконують такі монтажні бригади:
- розвантаження і розкладку паль - бригада № 1: машиніст 5р. - 1 особа,
такелажники (бетонники) 3р. - 2 особи.
- розмітку, занурення паль - бригада № 2: машиніст 6 р. - 1 особа,
копровщики: зрубку голів паль - бригада № 3: машиніст 5р. - 1 особа,
такелажники (бетонники) 3р. - 2 особи.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
- зрізання стрижнів арматури - бригада № 4: газорізник 4р. - 1 особа.
Усі бригади, що працюють на зануренні паль включають у комплексну
бригаду кінцевої продукції.
У технологічній карті передбачається підвищення продуктивності праці в
середньому на 15% за рахунок максимального використання фронту робіт,
упровадження комплексної механізації і найбільш продуктивних машин,
комплектного постачання, раціональних рішень по організації і технології
провадження робіт.
5.1.3 Складання калькуляції трудових витрат
та заробітної платні
Калькуляція складається з метою визначення витрат праці в чол.-год.,
маш.-год. та суми заробітної платні робітникам на весь обсяг робіт.
Калькуляцію складають у вигляді таблиці 5.2.
5.1.4 Складання таблиці технологічних розрахунків
На основі калькуляції трудових витрат та заробітної платні складаємо
таблицю 5.3 технологічних розрахунків.
5.1.5 Визначення техніко-економічних показників проекту
На основі розрахункових витрат визначаємо техніко-економічні
показники проекту. Дані зводимо до таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 - Техніко-економічні показники проекту
Показник Значення показника
Тривалість робіт, зміни 28
Трудомісткість, чол.- зміни 68,0
Заробітна платня, гривні 503,63
5.1.6 Техніка безпеки
Роботи по зануренню паль повинні виконуватися у відповідності зі ДБН
А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова
безпека у будівництві. Основні положення, НПАОП 0.00-1.01-07 Правила
будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Між машиністом
копра і помічником повинний бути встановлений надійний сигнальний зв'язок.
Кожен сигнал повинний мати тільки одне значення і подаватися одною особою.
При зануренні паль забороняється знаходитися в зоні роботи копрового
устаткування, радіус якої перевищує висоту щогли на 5 м. Палі рекомендується
підтягувати по прямій лінії в межах видимості машиніста копра тільки через
відвідний блок, закріплений біля основини копра. Зона робіт зі зрубання голів
паль повинна бути тимчасово обгороджена. Газове різання арматури необхідно
виконувати з дотриманням відповідних вимог ДБН А.3.2-2-2009.
Майданчик, на якому проводяться пальові роботи, повинен бути
обгороджений. Перед пуском копрового агрегату бригадир копрової бригади
зобов'язаний попереджати про це всіх осіб, що знаходяться біля копра.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Пересувати копер чи розвертати його дозволяється тільки після відключення
молота, при цьому його опускають у нижнє положення і фіксують шворнем.
Стан підкранового шляху повинний перевірятися перед початком роботи
кожної зміни в процесі роботи копра.
Забороняється знаходитися на шляху переміщуваних паль, поправляти
чи затримувати їх. У разі потреби зміни напрямку переміщення палі її рух
повинний бути зупинений. Робочі майданчики копра повинні бути обгороджені
поруччями висотою не менш 1 м.
Під час перерви у роботі з забивання паль молот повинний бути
опущений і закріплений на стрілах копра за допомогою шворня. Копер
повинний бути обладнаний звуковою сигналізацією. Робітники-копровщики
повинні бути забезпечені запобіжними поясами, касками й окулярами з
небитким склом.
При зрубці залізобетонних паль перебування людей (крім обрубника) на
відстані ближче 5 м від палі, що зрубується, забороняється.
5.2. Розробка буд генплану
5.2.1 Парк будівельних машин і транспорту
У відповідності з технічною характеристикою об'єкту, який будується,
основними монтажними механізмами прийнято баштові крани КБ-403.
Цими же кранами виконується і розвантаження матеріалів та конструкцій,
що надходять на об’єкт.
Таблиця. 5.5 Потреба в основних будівельних машинах, механізмах та
обладнанні
№ Найменування Марка Кількість Продуктивність Призначе
п п на потужність і ння
21.63 і н ш і х а р - к и
млн.грн.
1 2 3 4 5 6
1. Автокран КС-3575.А 1 Lс=9.5...15.5м Монтажні
Q=1...4т роботи
2 Пневмоколісний кран КС-5363 1 Lс.=20 м “
Q=16.2т
3 Баштовий кран КБ-403 2 Lс.=30 м “
Q=3.5... 8т
4 Екскаватор ЕО - 2621.А 1 Vк.=0.5 мЗ Земляні
5 Бульдозер ДЗ-42 1 N=96 кВт Земляні
6 Автогрейдер ДЗ-99 1 N=99кВт Земляні
7 Підіймач будівельний ПГС-800 1 N= 16кВт Опорядж
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
8 Електрозварювальний ТДМ-317 1 N=22кВт Монтажні
трансформатор
9 Розчинонасос С-684 2 N=1.7кВт Опорядж.
10 Пневмотрамбівки ТР-1 2 0.45м3/хв Ущільнен.
11 Стрічковий Т-144 1 L=10м Земляні
транспортер N=2.8кВт
12 Пальова установка СП-48 1 Р= 2.8т Пальові
N=2.8кВт
13 Вібратор ІВ-47 1 N=1.2кВт Бетонні
5.2.2 Розрахунок майданчика складів
Потреби в будівельних конструкціях, виробах, матеріалах та обладнанні
Таблиця 5.6 Потреба в складцкіх приміщеннях
№ Тип складу Запас на Норма на П о т р і б н а площа
п п складі, дн. 1 млн.грн. на 2.90/9.61
млн. грн.
1. Закриті опалювані 25-30 24м2 7м2
2. Закриті неопалювані 20-25 50м2 15м2
3. Відкриті майданчики 15-20 300м2 91м2
4. Намети 15-20 76.3м2 23м2
5.2.3 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у
зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових
приміщень та інше. Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м
(двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових
властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі
вперед. Так як максимальний за довжиною елемент – ферма довжиною 24 м, то
прийнято внутрішній радіус закруглення дороги 24 м, а зовнішній – 30 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху
автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на
поворотах.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах,
чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків,
які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці
елементи мають прив’язочні розміри.
5.2.4 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинків та працюючих
Потреба в кадрах
Загальні витрати праці визначаються по середній річній виробці на
одного працюючого і складають:
Qріч.генпід.=9000×9.61=86490 грн./ люд.рік
Qріч.субпід.= 18000×9.61=172980грн/ люд.рік
Максимальна кількість працюючих по основному виробництву буде:
N макс.=21625290×0.7×1.2 + 21625290×0.3×1.2.=232чол.
86490×1.1 172980×1.1
де: 1.2 – коефіцієнт нерівномірності руху робочих;
1.1- коефіцієнт на перевиконання норм виробки;
21625290 – обсяг БМР в 2-ий рік;
9.61 – Кінфл.до цін 2025 року
Таблиця 5.7 Потреба в робітниках
№пп Найменування категорій Кількість чоловік
1. Працюючі 232
2. Робітники (85% від п.1) 197
3. Інженерно-технічні робітники (8% від п.1) 19
4. Службовці (5% від п.1) 12
5. МОП і охорона (2% від п.1) 5
Таблиця 5.8 Потреба в тимчасових будівлях
№ Найменування Тип, серія Розрахунок площі Норм. Розр. Кільк
пп пл.,м2 пл.,м2 шт.
1. Контора майстра 420-01-03 Зм2/ч.×0.8× 36 чол. 24.30 86.4 3
2. Побутові контейн. 0.7м2/ч.×0.7× 197 24.30 96.53
приміщення для чол.
робітників 7
(гардеробні)
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
3. Душова з перед- “ 0.54м2/.×0.7×197 24.30 51.4
душовою чол.
4. Сушарня для контейн. 0.2м2/ч.×0.7×197 24.30 27.58
одягу та взуття чол.
5 Уборна дерев. 0.1м2/ч.×0.7×232чол 12.00 16.24 1
.
5.2.5 Організація водозабезпечення
та розрахунок тимчасового водогону
Тимчасове водопостачання призначається для вдоволення потреб
господарчо-побутових та протипожежних міроприємств на період будівництва і
визначається по РН-1-73, частина 1, табл.7.
Загальні витрати води:
Вп=10+К2×В=10+( 21.63:9.61× 0.16×0.98)=10.35 л/сек,
де К2=0.98
Тимчасове водопостачання будівельного майданчика здійснюється від
існуючої водопровідної мережі з будівництвом колодязя і встановленням
водоміру В-100.
5.2.6 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється
у такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень,
визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують
на БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне
електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання. При
розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР потрібну
потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Рс К1с РТ К2с
Рр = ( + + К3с Рсв + Роз) α,
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Таблиця 5.9 Потреба в обладнанні
Норми витрат
Обсяг Загальні
енергії на
або витрати
Найменування споживачів одиницю
кількіст електроенергі
вимірювання,
ь ї, кВт
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КС-4362 ЭМ, шт. 1 85 85
Кран КС-8162, шт. 1 325 325
Зварювальний трансформатор СТЗ-
3 24 72
24, шт.
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Будівельний кран Т-108А, шт. 1 2.8 2.8
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250,
5 0.6 3
шт.
Підсумок Рс 507.2
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 48.6 0.15 7.29
Склади, м2 70 0.03 2.1
Побутові приміщення, м2 553.74 0.15 83.1
Підсумок Ров 92.49
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м2 1854 0.03 55.62
Підсумок Роз 55.62
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну
збірну трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А.
5.2.7 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
n = р·Е·S/Рл,
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
р=0.3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл
= = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної
конструкції.
При монтажі колон (S = (18 + 2·3)·(24 + 2·12) = 1152 м2):
n = 0.3·20·1152/1000 = 6.9 ≈ 7 шт.
При монтажі підкранових балок (S = (36 + 2·3)·(24 + 2·12) = 2016 м2):
n = 0.3·20·2016/1000 = 12.1 ≈ 13 шт.
При монтажі елементів покриття (S = (12 + 2·3)·(24 + 2·12) = 864 м2):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
При монтажі стінових панелей (S = (6 + 2·3)·24 = 288 м2):
n = 0.3·20·288/1000 = 1.73 ≈ 2 шт.
5.3 Проектування календарного плану
5.3.1 Нормативна тривалість будівництва.
По [31] тривалість будівництва житлового будинку (з середньою
поверховістю 9) складає 13 міс., в тому числі підготовчий період - 1 міс.
улаштування забивних паль – 4.0 міс.× 0.3 ≈ 1,5 міс.; п. 11, стор.140);
прибудованої частини магазину – 4 місяця Загальна тривалість будівництва
цегляного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями
складає:
Т= 1.5 + 13 + = 14.5 місяця
5.3.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.10 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
№ Найменування робіт Один. Разом по В тому числі:
пп вимі буд-ву
ру
Житловий
будинок
1 2 3 4 5
1 Земляні роботи: виїмка м3 7600
насип м3 3432
2 Улаштування забивних паль шт. 388
м3 1200
3 У лаштування піщаного
п ідсипання м3
щебеневого м3 201
4 Кам’яна кладка: з цегли м3 217
з крупних блоків шт. 2462
5 Улаштування монолітних
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
з. бетонних конструкцій м3 846
бетонних конструкцій м3 248
6 Монтаж збірних конструкцій: шт.
плити перекриття 155
прогони, перемички шт. 179
плити перекриття шт.
опорні подушки шт. 118
сходи штт.. 153
плити перекриття каналів ш т . 71
Улаштування гідроізоляції:
7 Влаштування стяжки:
6
цементної м2 115
бетонної м2
8 Влаштування гідроізоляції:
цементної м2 754
„Осмосілом” м2 1670
теплоізоляції
9 Улаштування бетонних підлог
м2
1 2 3 4 5
10 Заповнення прорізів:
віконних м2
дверних м2 20
вітражів м2 63
11 Скління м2
12 Внутрішнє опорядження:
шпаклювання м 2 261
штукатурення м2 1429
пофарбування:олійне м2 379
вапнякове м2 293
емалеве м2 105
клейове м2 292
13 Монтаж збірних
залізобетонних конструкцій:
прогони, перемички шт. 3810
плити покриття, перекриття шт. 1858
каналів ш т . 98
сходові марши шт. 28
сходи шт. 55
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
шахти ліфта шт. 52
опорні подушки шт. 2319
14 Улаштування монолітних
залізобетонних (бетонних) м3 387
конструкцій
15 Улаштування цементної
стяжки м 2 12993
гідроізоляції: рулонної м2
теплоізоляції м 2 3490
16 бКіатмум’янноаї кладка з цегли:
керамічної м3 271
силікатної м3 9874
17 Монтаж металоконструкцій: 176
стальних т
18 Улаштування перегородок
цегляних м 2 8347
19 Улаштування підлог:
плиткових м2 2317
1 2 3 4 5
з гранітних плит
лінолеумних м2 10247
з плиток керамограніт м2
мозаїчних м2 1208
20 Заповнення прорізів:
віконних м2 2742
дверних м2 2014
вітражів м2 63
21 Скління дверей м2 425
22 Улаштування покрівлі:
із наплавних матеріалів м2 2058
із металочерепиці „Монтерей” м2 87
23 Внутрішнє опорядження:
підготовлення поверхні під
фарбування м2 15251
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
штукатурення м2 32387
пофарбування: олійне м2 3457
вапнякове м2 2308
клейове м2 8875
емалеве м2 4545
полівінілацетатне м2 984
силікатне м2 1770
фарбою „LUJA” м2 2294
о бклеювання шпалерами м2 27098
облицювання:
гіпсокартоном м2 1604
глазурованою плиткою м 2 4015
24 пЗолвинтікшоюнє о п огріпясдожкеанрнтяо:н ом
ш шпаклювання м2 13098
штукатурення декоративними
розчином м2 13098
о блицювання: плитками „під
рваний камінь” м2
гранітними плитами м2
покриття оцинкованою м2 10951
сталлю
25 Внутрішні сантехнічні м
2562 Електромонтажні: зовнішні м
5 6 в н у т р і ш н і м
27 Укладання трубопроводів
каналізації м
водопроводу м
газопроводу м
2 8 Монтаж ліфтів т.грн 712.286
29 Улаштування покриттів: .
асфальтобетонного м2 3368
вимощення м2 285
грунтобетонних м2 853
5.3.3 Методи виконання основних робіт по комплексу
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними –
підземні роботи. Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
монтують конструкції каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають
влаштування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні
санітарно-технічні та електро-технічні роботи. Після того, як покрівлю
влаштовано, виконують внутрішні опоряджувальні роботи, а потім –
влаштування підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску
технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для
перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт.
Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення
безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-
який період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними
дорогами, які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають
єдину транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До
початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них
повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в
плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-
розвантажувальних механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На
тупікових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні майданчики.
Такі майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках постійних
існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування
тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо біля прокладених
комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна,
для механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на
відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь
доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км
від будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також
автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км від
будівельного майданчика.
5.3.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним
методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників
постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і будівельних
машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є
прогресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на
складові процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки)
і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того,
щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і
просторі, тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким
чином: будівля розбивається на дві ділянки по деформаційним швам і роботи
проектуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка
будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується
метод окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується
окремими потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, які
виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, які
відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі параметри ув’язуються
між собою в єдиний потік комплекса робіт. Включати в потік всі будівельні
процеси не обов’язково. Крок потоку між окремими процесами може бути не
однаковим.
Земляні роботи
Виконання земляних робіт ведеться з дотриманням вимог [38], [39].
Розроблення ґрунту в котловані виконується екскаватором ЕО-3322А
(місткістю ковша 0.5 м3 і глибиною забою до 5 м, від проектних відміток по
виконавчій схемі). Насипний шар ґрунту навантажується ескаватором на
автотранспорт і перевозиться на 1 км в резерв насипу основного періоду; пісок
навантажується ескаватором на автотранспорт і перевозиться на 1 км в резерв
та в резерв насипу основного періоду. Дороблення ґрунту в котловані і в’їздів
виконується бульдозером ДЗ-42. Дороблення ґрунту до проектних відміток
виконується вручну перед зведенням фундаментів. Підсипання ґрунту під
підлогу виконується вручну за допомогою стрічкового транспортеру (Т-144)
шарами 0.2 м з ущільненням пневмотрамбівками (ТР-1, піском). Зворотнє
засипання пазух та в’їздів виконується бульдозером ДЗ-42 (та частково вручну).
Нестача піску для зворотнього засипання та для підсипання привозиться
автотранспортом (із резерву).
Вертикальне планування території виконується в два етапи: 1-
підготовчий період - в насип переміщується частина ґрунту із виїмки (59м3) та
із виїмки території поз.3 (3130м3) та частина – підвозиться автотранспортом на
відстань 8 км (2849 м3); 2- основний період - в насип переміщується решта
ґрунту із виїмки (179-59=120м3), ґрунт із корит під газони та водонепрохідний
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
ґрунт (93 м3), із корит під проїзди (2036 м3), резервний з котловану (4238м3) та
підвезений на 1км ( з виїмки поз.2 - 871м3).
Монтажні роботи
Монтаж елементів підземної частини здійснюється за допомогою
пневмоколісного крану КС-5363 (довжиною стріли 20 м і вантажопідійманням
16.2 т) . Цим же краном подаються бетон, цегла, збірні залізобетонні
конструкції та інші будівельні матеріали.
На підставі аналізу конструктивної характеристики житлового будинку,
виходячи з ваги, розмірів монтажних елементів, наявності машин та механізмів
в парку генпідрядчика основними монтажними механізмами прийнято: два
баштових крана КБ-403 (довжиною стріли 30 м і вантажопідійманням 8 т),
встановленими вздовж вісей „А1, А2,А3”.
При одночасній роботі двох баштових кранів на сусідніх захватках
необхідно передбачити мінімальну відстань поміж підвішеними вантажами не
менше 5 м. Монтаж частини прибудованих приміщень ведеться
пневмоколісним краном КС-5363 (довжиною стріли 20 м і вантажопідійманням
16.2 т) в осях „8, 11”.
Схема встановлення баштових кранів КБ-403 та пневмоколісного крану
КС-5363 на аркуші 7.
При монтажі конструкцій використовується типова монтажна оснастка.
Розвантаження збірних залізобетонних елементів, інших будівельних
матеріалів виконується за допомогою тих же монтажних механізмів: баштових
кранів КБ-403 та пневмоколісного крану КС-5363.
На період виконання БМР по надземній частині необхідно вигородити
небезпечну зону будмайданчику додатково сигнальною огорожею.
Методи будівництва в зимових умовах.
Будівельні роботи в зимових умовах виконуються з дотримуванням вимог
[25],[38].
В зимовий період року повинні бути заплановані роботи, що не
потребують для свого виконання спеціальних міроприємств. Не дозволяється
виконувати розробку котлованів і траншей з кількістю замерзлого грунту
більше як 50% від загального обсягу грунту, який підлягає вийманню.
Розморожування грунту для виробництва робіт дозволяється у крайніх
випадках при незначних обсягах робіт. Основним засобом підготування грунту
для роботи в зимових умовах є попереднє розпушування грунту на глибину 15-
25см з наступним боронуванням та накриттям.
Бетонні роботи повинні виконуватися таким чином, щоб укладений бетон
до замерзання придбав міцність не < 50% від проектної і не < 50 кг/см .
Виконання робіт в зимових умовах по влаштуванню кам’яної кладки
необхідно вести з урахуванням вказівок, приведених в архітектурно-
будівельній частині проекту. Рекомендується виконувати кам’яну кладку тільки
з протиморозними добавками, з підвищенням марок цегли і розчину при
температурі до -20 С на один ступінь, при температурі нижче -20 С - на два
ступені у зрівнянні з літніми умовами. Кількість додатків необхідно
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
застосовувати по табл.2 „Керівництва по зведенню кам’яних і повнозбірних
конструкцій будівель підвищенної поверховості в зимових умовах” М., 1978р.
Внутрішні штукатурні роботи виконувати при наявності центрального
опалення, при температурі в приміщеннях не < +5 С, вологості кам'яних
конструкцій, що оштукатурюються, не > 8% та температурі розчину не < +8 С.
Рулонну покрівлю при негативній температурі не < -20 С дозволяється
влаштовувати з одного шару рубероїду з подальшим усуненням дефектів і
виконанням останніх шарів при позитивній температурі.
При виконанні будівельно-монтажних робіт в зимовий період
передбачаються такі загальноплощадкові міроприємства: влаштування
приміщень для обігрівання робочих, снігозатримання, очищення приладів від
снігу, накриття робочих місць.
Вказівки по побудуванню геодезичної розбивочної основи
При виконанні інженерно-геодезичних вишукувань по ділянці
будівництва вишукувальною організацією в сільській місцевості повинні
встановлюватись грунтові репери із розрахунку 3-5 штук в залежності від
розмірів ділянки. В міських умовах розбивочні роботи виконуються
управлінням головного архітектора міста (УГА) від пунктів міської геодезичної
мережі та червоних ліній вулиць.
В складі комплекту креслень марки ГП проектним інститутом розроблене
креслення „Розбивочний” план, на якому показані всі прив'язочні розміри по
розташуванню споруд.
Винесення в натуру споруд виконується засобом прямокутних координат,
для чого на місцевості будується сітка в повній відповідності з розбивочним
кресленням у вигляді сітки квадратів зі стороною 50м, далі по абсцисах та
ординатах відкладаються за допомогою теодоліта та мірної стрічки (рулетки)
проектні відстані.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
6 Техніка безпеки при електропрогріві бетону
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
робітників на об`єкті
При будівництві житлового будинку для забезпечення безпеки на об’єкті слід
дотримуватись нижче зазначених вказівок.
Так як земляні роботи проводяться в населеному пункті, де можливий рух
людей і транспорту, то місця робіт огороджуються суцільним захисним
обгороджуванням. На огорожах встановлюються попереджувальні написи, знаки і
сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м.
За наявності в зоні земляних робіт підземних комунікацій роботи
проводяться з особливою обережністю під наглядом виконроба або майстра і
представника організації, до якої відносяться ці комунікації.
Розробка ґрунту в безпосередній близькості від ліній підземних
комунікацій допускається тільки за допомогою землекопних машин.
Застосовувати ломи, кирки, відбійні молотки та інші інструменти забороняється.
При виявленні будь-яких підземних комунікацій або споруд, які не
показані на кресленнях, роботи негайно припиняються, виявлені споруди
ретельно оглянути для встановлення їх походження, та за участю представників
зацікавлених організацій вирішується питання про можливість продовження
земляних робіт.
При виконанні земляних робіт трапляються випадки появи в котлованах і
траншеях шкідливих газів. В цих випадках роботу припиняють, а працюючих
видалити з небезпечних місць до знешкодження останніх і виявлення причин
появи газу. Тільки після того, як буде встановлена повна безпека, можна
продовжувати роботи. Палити і застосовувати вогонь в таких місцях
забороняється, тому що це може викликати вибух в небезпечній загазованій зоні.
При виявленні боєприпасів відновлювати земляні роботи можна тільки після
перевірки дільниці і видалення боєприпасів саперами.
При виконанні підготовчих робіт застосовують механізми для відводу
поверхневих і ґрунтових вод, видалення дерев, рослин і т.п. При виконанні цих
робіт перевіряють справність бульдозерів, машин для викорчовування, наявність
огорож в них, стан канатів, тросів, гальмувальних пристроїв. Присутність
сторонніх осіб забороняється.
До початку розробки ґрунту виконують всі заходи щодо відведення
поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які
зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану
ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у вузькі
траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в котловани і
траншеї по розпірках кріплень не допускається.
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
При проектуванні провадження земляних робіт враховують вимоги [47,48,49].
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовуються
інвентарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м.
Згідно з [48,49], для попередження травмування від падіння працюючих і
предметів з висоти передбачається:
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій
(стін, панелей, огорож балконів і отворів);
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв;
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів;
—а також вказані:
—засоби підмощування;
—шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць;
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а також
розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і зручності
подачі його до місця роботи;
—вантажозахватне пристосування;
—способи страховки;
—порядок і способи складування матеріалів;
— місця пристрою захисних перекрить, настилів, козирків в процесі виконання
робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі;
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття. З метою
реалізації цих положень на практиці при зведенні стін більше за 7,0 м у висоту по
периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають таким
вимогам:
—ширина захисних козирків повинна бути не менше за 1,5 м, і вони повинні
бути встановлені з схилом до стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою
частиною стіни будівлі і поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і
настилом козирка не перевищував 50 мм;
—захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове
навантаження, встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене
навантаження не менше за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту;
—перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті не
більше за 6,0 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладіння стін; а другий
ряд, виготовлений суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше за 50 х
50 мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу кладіння
переставляється через кожні 6—7 м.
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті
1,1 м.
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3
м і при настанні відлиги майстру необхідно перевірити стійкість укосів, кріплення і
вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котлованну
розміщуються з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки.
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки видаляются.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
обвалення укосів.
Виходячи з Правил будови, безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів
в ПВР передбачаються:
—марку крана, що встановлюється і його характеристика;
—характеристика і перелік знімних вантажозахватних пристроїв і тари,
графічне зображення схем строповки, а також перелік переміщуваних вантажів з
вказівкою їх маси;
—вимоги до пристрою рейкового шляху і майданчика для установки кранів;
—відстані від електричних повітряних мереж і ліній електропередач, місць
руху транспорту і пішоходів, а також відстані наближення кранів до будов і місць
складування будівельних матеріалів;
—умови установки і роботи кранів поблизу укосів котлованів;
—умови безпечної роботи декількох кранів на одному і паралельних шляхах;
—місця складування вантажів і схеми розміщення під'їздних шляхів;
—заходи щодо безпечного провадження робіт на дільниці, де встановлений
кран.
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів.
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні прилеглих
стін не повинна перевищувати висоти поверху на сходах, перекриттях (покриттях),
на яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для попередження
падіння людей. Особливу увагу потрібно приділяти обгороджуванню технологічних
та інших отворів в міжповерхових перекриттях і покриттях будівель.
Входи в будівлю, що будується повинні розташовуватися зі сторони,
протилежної установці баштових кранів і бути захищені зверху суцільним навісом
шириною не менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі.
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування повинна бути не
менше за 0,6 м; рівень настилу підмостів (при перестановці) знаходиться нижче за
рівень кладіння не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних робіт 2,0 м
або 1,5 м при подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів; розрахункове
навантаження на настил 250 кг/м2.
Як засоби підмощування застосовується металеві трубчасті ліси конструкції
ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні. Ширину
робочого настилу при кам'яній кладці беруть 2,5 м. При цьому розміщення
матеріалів на настилі забезпечуються необхідні проходи шириною не менше за 0,6
м.
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі застосовується
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні майданчики
або ліси підвішують на стальних канатах, які заздалегідь розраховують на задане
навантаження із запасом міцності не менш шестикратного.
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній карті
передбачено: граничну висоту кладки, допустиму в період відтавання розчину;
тимчасове кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період їх
відтавання;
марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні домішки; час
втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких температур.
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт пов'язані з можливістю
падіння людей з висоти, приготуванням, транспортуванням і нанесенням гарячих
бітумних мастик. Враховано можливість опіків (характерних травм для
покрівельників), шкідливий вплив на організм людини токсичних матеріалів, що
входять до складу покрівельних мастик і емульсій. Тому при розробці
технологічних карт необхідно передбачати: способи обгороджування робочих місць
[40].
Не допускається виконанння робіт на покрівлі під час голольоду, туману, що
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15
м/с і більше.
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт
необхідно вести з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешетку,
користуватися приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і
вентиляційних шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття виконується
з стійких підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними поясами. Підмостки
на даху надійно закріплюються розчалочними тросами.
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під
впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби. Під час
перерв у роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюють або
прибрають з даху.
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних
труб, звіси, зливи і т. п.) проводяться тільки на відведених дільницях внизу. Всі
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому
до проектного.
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів,
інструмента, тари і стікання мастики, необхідно над місцями проходу людей
влаштовувати суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру
будівлі, встановлювати на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [49].
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється,
безвогневим способом дотримуються правил безпеки праці відповідно до [47] і
правил пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт, [48,49].
При улаштуванні покрівель дотримуються правил з безпеки праці, що
додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів.
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні
будмайданчика або в межах даху допускається використання спеціальних візків,
розрахованих на 2 балони. Балони на візках повинні надійно кріпитися хомутом.
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком
вниз.
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом.
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється,
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і
отримали посвідчення.
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
Незалежно від виробничого стажу покрівельники повинні пройти вступний
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний)
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних
установок іншим особам без дозволу майстра.
Перед початком роботи покрівельник надягає спецодяг і переконується в його
справності. Взуття повинне бути таким, що не ковзає. Запобіжні пристосування
(пояс, мотузка, ходові містки, переносні драбини і тому подібне) своєчасно
випробовується і мати бирки.
Перед початком роботи покрівельникові підготувують робоче місце, прибрати
непотрібні матеріали, очистити всі проходи від сміття і бруду.
Переконатися в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової огорожі.
Перевірити чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріпити всі матеріали на даху.
Зовнішнім оглядом перевірити справність балонів, пальників, рукавів,
надійність їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність
редукторів, манометрів.
При роботі на скатах з ухилом більш 20° і при обробці карнизів покрівлі з будь-
яким ухилом покрівельник користується запобіжним поясом і мотузкою, міцно
прив'язаним до стійких конструкцій будівлі. Місця закріплення повинні вказати
майстер або виконроб.
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються запобіжні
козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона можливого
падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід заборонено».
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту і вжити заходів
проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху матеріали
допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.
Піднімати матеріали слід переважно засобами механізації. Покрівельні
матеріали при підйомі укладають в спеціальну тару для оберігання від випадання.
Підготовку, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводити внизу у
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні за
наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів
застосовувати ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи.
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли
медичний огляд, навчені заходам пожежної безпеки і методам проведення цих робіт.
Протипожежні двері і люки виходів на покриття повинні бути справні і при
проведенні робіт закриті. Замикати їх на замки або інші замки забороняється.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів
повинні бути завжди вільними.
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту оформляє наряд-допуск.
У наряді-допуску повинні бути вказане місце, технологічна послідовність,
способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін
його дії.
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що
наплавляються, на покритті проводять ділянками не більше 500 м2. При цьому
укладання покрівлі ведуть на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки.
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщуються в штабелях
або групами площею не більше 100 м2. Розрив між штабелями (групами) і від них до
будівель та споруд, що будуються або підсобних належить приймати не менше 24 м.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допускаються робочі не молодше 18
років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огороджуються, звільняються від горючих
матеріалів, облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в
цих місцях встановлюють ящих з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і роботи
потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників.
Електрозварювальні аппарати підключаються електриком і обов’язково
заземлюються.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях підтримується температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий
час організовано таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Захистом від шуму є поперше засоби індивідуального захисту: протишумні
шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи засобів
індивідуального захисту:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій . Для забезпечення віброізоляції влаштовують
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а також
уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш.
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц.
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею.
Захист від ультра- та інфразвука. Захист від ультразвукових коливань
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами або
звукоізолюючими камерами. Для поглинання енергії ультразвука рекомендуються
матеріали, подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою
ефективністю на високих частотах.
6.2 Техніка безпеки при електропрогріві бетону
Існує кілька методів електротермообробки бетону.
Електродний наскрізний - електроди розміщені вертикально до товщі
бетону. Застосовується для збірних і монолітних фундаментів, стін, блоків.
Електродний периферійний - електроди закріплюють в опалубці в спеціальних
щитах або термоактивному шарі тирси, змоченої розчином хлористого натрію
(№С1). Застосовується для однобічного прогріву конструкцій товщиною більше
за 20 см або двостороннього - до 20 см.
Індукційний - вироб розміщається у змінному магнітному полі, утвореному
електричною обмоткою, і нагрівається вихровими струмами. Застосовується при
прогріві збірних і монолітних конструкцій: колон, балок, рам, стовбурів, труб та
ін.
Інфрачервоний прогрів високотемпературними нагрівачами за допомогою
ламп розжарювання, трубчастих, дротових та інших нагрівачів. Застосовується
для прогріву монолітних конструкцій складної конфігурації і при сушінні
виробів.
Непрямий прогрів низькотемпературними нагрівачами за допомогою
трубчастих, плоских, струнних та інших нагрівачів, вмонтованих до опалубки
або матів. Застосовується для усіх видів виробів.
Інфрачервоний прогрів у камерах з випромінювальними поверхнями.
Застосовується при виготовленні плит і панелей.
Електропрогрів бетонної суміші поза формою, при якому суміш у гаря-
чому стані укладається у форму. Застосовується для зведення монолітних конс-
трукцій і при виготовленні виробів у заводських умовах.
Прогрів електродним способом може здійснюватися тільки змінним стру-
мом, тому що постійний струм викликає необоротні хімічні реакції, які змінюють
структуру бетону. Опір електричного кола залежить від питомого опору бетону,
поверхні зіткнення з бетоном і відстані між електродами. Електропровідність бе-
тону залежить від вмісту в ньому вологи і в міру твердіння бетону зменшується.
Для підтримки розрахункового тепловиділення до бетону вводять різні домішки
- СаС1, №С1, що прискорюють твердіння і зменшують опір бетону.
Техніка безпеки при електропрогріві при напрузі до 10 кВ полягає в
повному виключенні потрапляння людей у зону небезпечних крокових напруг.
Багаторазовими вимірами встановлені величини крокових напруг у ґрунтах при
робочій напрузі на електродах 10 кВ; безпечна крокова напруга 40 В
спостерігалася, як правило, на відстані 9...10 м від електродів, які беруть участь у
прогріві ґрунту. Напруги вимірялися між вертикальними контрольними
електродами, зануреними в ґрунт на 1,5 м і на 5-7 м.
Огородження небезпечної зони електропрогріву передбачає розташування на
відстані 15 м від крайніх робочих електродів багатоярусного м'якого мотузкового
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
бар'єра, укріпленого на інвентарних дерев'яних опорах. Кінці мотузок кріпляться
до важелів кінцевих вимикачів, встановлюваних на опорах. Кінцеві вимикачі
спрацьовують при натягу кожної з горизонтальних мотузкових перешкод, що
викликає відключення напруги, яка подається до установки електропрогріву .
До роботи з хімічними прискорювачами твердіння бетону особи віком молодше
18 років не допускаються.
При бетонуванні конструкцій із застосуванням електропрогріву бетонники
прходять додатковий інструктаж щодо безпечних способів роботи.
Бетонник повинен:
- Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
- Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
- Виконувати тільки ту роботу, яка доручена майстром і щодо якої проінструк-
тований.
- Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
- Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
- Виконувати роботу згідно з ПВР або технологічною картою.
- Бетонник забезпечується таким спецодягом, як: брюки брезентові, куртка ба-
вовняна, рукавиці комбіновані, чоботи гумові або черевики кожані, при
торкретуванні додатково — куртка брезентова замість куртки бавовняної, на роботах з
віброінструментом — рукавиці антивібраційні замість комбінованих, на зовнішніх
роботах взимку додатково — куртка і брюки бавовняні на теплій підкладці, валянки.
На бетонника впливають небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- Захаращеність робочого місця.
- Відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для ведення
робіт згідно з технологією.
- Підвищення шуму та вібрації в робочій зоні.
- Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.
- Недостатня освітленість робочої зони.
- Шкідливі компоненти в складі застосованих матеріалів.
У ручному інструменті (скребки, бугарди, лопати, трамбівки) рукоятки повинні
бути справні та щільно насаджені, робочі поверхні не повинні бути збитими та затупле-
ними.
Електрифікований інструмент та живильний провід повинні мати надійну ізоляцію.
При одержанні електроінструменту необхідно шляхом зовнішнього огляду пе-
ревірити стан ізоляції проводу.
При переміщенні будівельного вантажу в тачках його маса не повинна переви-
щувати 160кг.
У холодний період року необхідно користуватися приміщеннями для обігріву.
Жінки для роботи з ручним вібратором не допускаються.
Загальні вимоги монтажу та експлуатації обладнання для електропідігріву:
- перед установкою і монтажем електрообладнання роблять перевірку
справності всіх частин електрообладнання, а також очистити від пилу і бруду
трансформатори та распредщіти;
- усі контактні з'єднання очищаються і перевірені на щільність затягування;
- електровимірювальні прилади повинні бути справні. Користування
приладами з розбитими шибками, погнутими стеклами і іншими ушкодженнями
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
не допускається;
- перевіряють трансформатори на обрив ізоляції обмоток низької та високої
сторони. У трансформаторах з масляним охолодженням перевіряють рівень
масла. Перевантаження трансформатора не допускається.
Електропрогрів бетону:
- при електропрогрівання бетону всі електропроводи та електрообладнання
огороджуються, а корпуси електрообладнання заземлені;
- монтаж і приєднання до мережі живлення електрообладнання можуть
робити тільки електромонтери, мають групу допуску не нижче II-огой, а
чергувати в момент прогрівання можуть монтери, що мають групу допуску не
нижче III-й;
- працюючих поблизу ділянок прогрівання попереджують про небезпеку
ураження електричним струмом і ретельно їх проінструктувати;
- прогрівання електричним струмом ділянки перебувають під цілодобовим
спостереженням кваліфікаційних монтерів, забороняється перебування людей на
прогрівальних ділянках, крім вимірювання температури, яке виробляється
кваліфікованим персоналом із застосуванням захисних засобів і по можливості
однією рукою;
- на ділянках прогріву напругою до 60 В допускається виконувати роботи
монтерським інструментом з діелектричними ручками із застосуванням гумових
рукавичок і бот;
- у межах зони електропрогріву встановлюються сигнальні лампи, що
загоряються при подачі напруги, а також вивісити попереджувальні плакати та
написи "НЕБЕЗПЕЧНО", "СТРУМ ВКЛЮЧЕНИЙ" та інші, а також правила
надання першої допомоги при ураженні струмом;
- відкрита, що не забетонована арматура з / б конструкцій, пов'язана з
ділянкою електропрогріву, підлягає додатковому заземленню;
- перед включенням під напругу, а також після кожного переміщення
електрообладнання на нове місце перевіряють стан ізоляції проводів, захисних
засобів, огорож заземлення електрообладнання.
У сиру погоду під час відлиги всі види електропрогріву на відкритому
повітрі повинні бути припинені.
Роботи, пов'язані з електропрогріванням виконуються з дотриманням
вимог і правил технічної експлуатації і безпеки обслуговування
електроустановок промислових підприємств.
У зоні електропрогрівання застосовуються кабелі марки КРПТ або
ізольовані проводи ПРТ 500 (з додатковим захистом гумовим шлангом).
(Забороняється прокладати дроти по грунту або шару тирси).
Прогріваються ділянки, конструкції оточюють огорожею висотою 1 м і не
менше 3 м від лінії периметра. Для обслуговуючого прогрів персоналу необхідно
влаштовують дерев'яні трапи до місць вимірювання температури.
Вимоги безпеки в аварійній ситуації
1. Негайно припинити роботу; виключити напругу; не допускати в
небезпечну зону сторонніх осіб.
2. Повідомити про те, що сталося, майстра.
3. Якщо є потерпші, надавати їм першу медичну допомогу; за необхідності
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
викликати "швидку допомогу".
4. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до
гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
5. В усіх випадках виконувати вказівки майстра щодо усунення
небезпечної ситуації.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
1. Відключити устаткування.
2.Перевірити устаткування і привести його в належний стан.
3. Протерти й змазати тертьові поверхні машин, механізмів.
4.Зібрати всі такелажні засоби, інструмент, пристрої, очистити їх від бруду
і скласти у відведене для них місце.
5.Прибрати робоче місце.
6. Помити обличчя, руки з милом, при можливості прийняти душ.
7. Доповісти майстру про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії від дії стихійних лих в зоні розташування споруди поділяються на дві
категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони,
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування
або пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу.
Для ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони
та спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається
керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються
відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж,
щодо дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та
забезпечення робіт технічними засобами.
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у
надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при
необхідності планується :
− укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
− розселення або евакуація працюючих;
− протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
− герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
− дублювання енергетичного забезпечення;
− дублювання системи водопостачання;
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєнних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [1] регіон будівнитцва не відноситься до сейсмісно активних, тому
при проетктуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічених
характеристик конструкцій і властивостей будівлі вцілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тоу заходи
перебдачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується
немає, тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій
на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити
руйнування будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і
нанесення втрат здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів
спалахування і вибуху пилу належать такі:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху;
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел
можливого запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до
вибухової концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому
розробка і впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні
факторів ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення
безпечних умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта
на випадок раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
ліквідації можливих аварій і організовують підготовку робітників і службовців
до роботи в аварійних умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при
ліквідації наслідків виробничих аварій і катастроф виконують рятувальні
формування і залучене населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися
до катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи починати
негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного
проведення робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів.
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без
індивідуальних засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити
обстановку, або фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і
комунально-енергетичних мереж.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей
спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення,
в зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного
зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і
надзвичайного стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту
населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за
це керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від
радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних
засобів. За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби
захисту органів дихання і шкіри.
За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі.
Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить у засобах захисту
органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля,
звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів,
непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від
навколишнього повітря.
Одночасно або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші
невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку,
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для
гасіння пожеж тощо.
За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
відповідає керівник ЦЗ об'єкта чи населеного пункту. Він особисто керує
підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ.
До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і
влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і
СДЯР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних,
каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення
рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу
конструкцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в місцях роботи:
ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і комунально-
енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення
й особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії
чи осередку ураження, а також для протипожежних заходів.
На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і
оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів
ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій,
необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й
технологічні заходи для підвищення стійкості роботи.
Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх
структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.
Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів
шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, можливих в умовах
надзвичайних ситуацій.
Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість
виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до
впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.
При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта
народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні
заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.
1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Створення на об'єкті
надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне
забруднення, хімічне і біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і
виробничої аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним
забрудненням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне
спостереження за рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і
поширенням хмари радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР.
Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивідуального
захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.
Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і
знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для
медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях.
Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можливих
руйнувань і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації,
організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами
першої необхідності; комунальне побутове обслуговування населення з
урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту
продовольчих запасів.
Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги,
практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психологічна
підготовка населення для виживання.
Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і поведінки
населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне
устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб
зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального
устаткування, станків з програмним керуванням, шліфувальних, токарних,
розточних, зубофрезер-них, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та
іншого устаткування.
Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устаткування в
заглиблених приміщеннях а також використання спеціальних захисних
пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів
для підвищення стійкості проти перекидання обладнання.
Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Оцінка можливих
ступенів руйнування будівель і споруд господарства, населеного пункту.
Визначення обсягу невідкладних ремонтних робіт, потреби в будівельних
матеріалах.
Розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонтних та інших
робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території.
Створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних,
будівельних та інших робіт на об'єкті. При будівництві нових будівель і
захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ.
Розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість
виникнення масових пожеж.
Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Організація
захищеного пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які б дали
можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і
населення у місцях проживання.
Розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для
забезпечення сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах.
Підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних
працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані.
Планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпоряджень в
умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів. Організація використання
радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими
населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами
евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами,
які супроводжують під час евакуації. Забезпечення дублювання ліній і каналів
зв'язку. Для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підготовку
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
населення, спеціалістів, проводити об'єктові тренування і командні навчання.
З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та
природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час
проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки
діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних
ситуацій є захист населення.
Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і
здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.
Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити
ураження населення.
До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах
держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать:
інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних
спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний,
екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту,
самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.
Заходи інженерного захисту населення і території мають передбачати: під
час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення
містобудування враховувати можливі прояви небезпечних і катастрофічних
явищ і раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням
можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження
будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із
заданими рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів
безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки, створення
комплексної схеми захисту населення пунктів та об'єктів господарювання від
небезпечних природних процесів; розроблення і здійснення регіональних та
місцевих планів запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих,
протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального
призначення; реалізацію заходів санітарної охорони території.
Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного
надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного
благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних
сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й
господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної
кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних
препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових
продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану
атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та
епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань,
медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення,
накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і
техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги;
недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.
Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження,
проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-
обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
Біологічний захист передбачає проведення колективних індивідуальних
заходів захисту; запровадження карантину та обсервації; знезаражування
осередку уражених людей, тварин, урожаю, своєчасну локалізацію зони
біологічного ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики;
запровадження та додержання протиепідемічного режиму підприємствами,
установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання та
населенням; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного
зараження.
Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є
інформація та оповіщення.
Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що
прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж
поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.
Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та
способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби
масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі
органи рад.
Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне
інформування про них населення забезпечується шляхом:
— завчасного створення, підтримання в постійній готовності
загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого
оповіщення населення;
— організаційно-технічного з'єднання територіальних систем
централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;
— завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами
спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та
інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення,
районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів
підвищеної небезпеки;
— централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем
зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж
та інших технічних засобів передавання інформації.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у
мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну
обстановку — одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього
створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі
сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.
Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно
в усіх ланках пунктів управління.
Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також
спеціальні засоби.
Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі
загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та
територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши
місцеву телефонну мережу для подачі сигналу "Увага всім!" та повну
інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.
Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління цивільного захисту
і населення організовується і забезпечується старшими органами управління.
Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення
про загрозу катастрофічного затоплення в разі руйнування гідроспоруд на р.
Дніпро.
Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення
надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є
органи управління цивільного захисту відповідної адміністративно-
територіальної одиниці.
Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і
засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію
передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і
населення. Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту,
мають дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали
на об'єктах і в населенних пунктах можна за допомогою місцевого
радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в
рейку, дзвони.
Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження
населення у мирний і воєнний час.
Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в
мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал
подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих
гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.
Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст
інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо,
телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації у
сусідів або інших людей, які знають про неї.
Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту
інформації сигналу.
Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі. "Аварія на
атомній електростанції". Повідомляються місце, час, масштаби аварії,
інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза
забруднення радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію
житлових, виробничих і складських приміщень. Провести заходи захисту від
радіоактивних речовин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю,
продуктів харчування та води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти
відповідно до вказівок штабу органів цивільного захисту.
"Аварія на хімічно небезпечному об'єкті". Повідомляються місце, час,
масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує
небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин:
залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи
залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця
збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок
штабу органів управління цивільного захисту.
"Землетрус". Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його
початок. Населення попереджається про необхідність відключити газ, воду,
електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану
інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на
вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від
будинків, споруд, ліній електропередачі.
"Затоплення". Повідомляється район, в якому очікується затоплення в
результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби.
Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі,
документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити
газ і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про стихійне
лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління цивільного захисту.
"Штормове попередження". Подається інформація для населення про
посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, двері. Закрити в
приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідомити сусідів. Населенню, по
можливості, перейти в підвали, погреби.
Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі.
Сигнал "Повітряна тривога" подається для всього населення.
Попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо
передається текст: "Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!"
Одночасно сигнал дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту.
Тривалість сигналу 2—3 хв.
При цьому сигналі об'єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все
населення укривається в захисних спорудах. Робітники і службовці припиняють
роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо
через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво,
залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди.
Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках
необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо
дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту.
Сигнал "Відбій повітряної тривоги". Органами цивільного захисту через
радіотрансляційну мережу передається текст: "Увага! Увага! Громадяни! Відбій
повітряної тривоги!". За цим сигналом населення залишає захисні споруди і
повертається на свої робочі місця і в житла.
Сигнал "Радіаційна небезпека" подається в населених пунктах і в районах, в
напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася від вибуху
ядерного боєприпасу.
Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки ЛІ-2 прийняти 6
таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда 4, надіти респіратор,
протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів,
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
документи, медикаменти, предмети першої потреби і направитися у сховище або
ПРУ.
Сигнал "Хімічна тривога" подається у разі загрози або безпосереднього
виявлення хімічного або бактеріологічного нападу (зараження). При цьому
сигналі необхідно прийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 одну таблетку
препарату при отруєнні фосфорорганічними речовинами з пенала з гнізда 2 або 5
таблеток протибактеріального препарату № 1 із гнізда 5, швидко надіти
протигаз, а за необхідності — і засоби захисту шкіри, якщо можливо, та
укритися в захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження
аерозолями отруйних речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в
житлових чи виробничих приміщеннях.
При застосуванні противником біологічної зброї населенню буде подана
інформація про наступні дії.
Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і
правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів
цивільного захисту.
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво — Багатоповерховий житловий будинок по вул. Героїв АТО, м. Полтава
N п/п Найменування показників Один.виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Багатоповерховий житловий
будинок по вул. Героїв АТО, м.
Полтава
Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах Тис.грн. 167 175,853
2025р.
- в т.ч. Б М Р Тис.грн. 42118,338
4 Б Будівельний об`єм М3 27319,6
5 З Загальна площа М2 5872,62
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 1726,5
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн 28466,22
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 130439
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 0,60
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Люд/дн. 2,78
11 Тривалість будівництва Місяців
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- К.:
МінБуд, 2010.
2 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Блоки бетонні для стін підвалів. – К.: Держбуд України,
2010.
3. ДСТУ Б В.2.7-80: 2008 Цегла та камені силікатні. ТУ. - К.: Держбуд України,
2008.
4. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будівель і споруд. - К.: Держбуд України, 1997.
5. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними
стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
6. ДСТУ Б В.2.6-56:2008 Конструкції будинків і споруд. Східці залізобетонні та
бетонні. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2008.
7. ДСТУ Б В.2.6-53-2008. Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні багатопустотні для будинків і споруд. Технічні умови. - К.: Мінбуд
України, 2008.
8. ДСТУ Б В.2.6-15-99 „Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері
полівінілхлоридні” ЗТУ, К.: Держбуд України, 2000.
9. ДСТУ Б В.2.6-11-2011 Дверi металевi протиударнi вхiднi в квартири - . -К.:
Держбуд України, 2011.
10. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умови. -К.:
Держбуд України, 2009.
11. СНиП 2.03.13-88. Полы. – М.: Стройиздат, 1989.
12. ДСТУ 7309:2019 Установки ліфтові. Ліфти класів I, II, III, IV, V та VI.
Технічні умови. . -К.: Держбуд України, 2009.
13 ДСТУ Б.В.2.7.-61-97.Цегла та камені керамічні рядові і лицьові.Технічні умови
14. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги. -
К.: Держбуд України, 2016.
15. ДСТУ Б.В.1.1-6-2001 „Захист від пожежі. Двері і ворота. Методи випробувань
та вогнестійкість”.
16. ДБН 360-92* Містобудівництво. Планування та забудова міських та сільських
поселень. - К.: Мінбуд України, 1992.
17. ДСТУ 8936:2019 Труби сталеві водогазопровідні. Технічні умови. - К.:
Держбуд України, 2016.
18. ДСТУ 8540:2015 Прокат листовий гарячекатаний. Сортамент. - К.: Держбуд
України, 2015.
19. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва. - К.: Держбуд
України, 2016.
20. ДСТУ 8943:2019 Трубы стальные электросварные. Технические условия. К.:
Держбуд України, 2019.
21. ДСТУ 9218:2023 Трубы стальные сварные прямошовные. Технические
условия. К.: Держбуд України, 2023.
22. ДБН В.2.5-20-2001. Інженерне обладнання будівель та споруд. - К.: Мінбуд
України, 2001.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
23. ДСТУ Б В.2.7-201:2009 Труби чавунні та пластмасові каналізаційні, фасонні
частини до них та муфти чавунні для азбестоцементних напірних труб. К.:
Держбуд України, 2009.
24. ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні
конструкції. Основні положення. К.: Держбуд України, 2009.
25. ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і
промислова безпека у будівництві. Основні положення. К.: Держбуд України,
2009.
26. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: Мінбуд
України, 2006.
29. Барашіков А.Я. та ін. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне
проектування. К.: Вища школа, 1987.
30. Залізобетонні та кам’яні конструкції. Навчально-методичні матеріали до
виконання курсового проекту №1 для студентів спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія. Черкаси, ЧДТУ, 2019.
31. Методичні вказівки до виконання курсового проекту №2 з курсу
“Залізобетонні та кам’яні конструкції” для студентів спеціальності 192
Будівництво та цивільна інженерія. Укл. М.М. Битько, В.М. Величко,
О.В.Кузнецова. – Черкаси, ЧДТУ, 2019.
32. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти будинків і споруд. – К.:
Мінрегіонбуд України, 2009.
33. Парфентьєва І.О. Основи та фундаменти : навч. посіб. для студ. спец. 192
«Будівництво та цивільна інженерія / І.О. Парфентьєва, О.В. Верешко, Д.А.
Гусачук. - Луцьк : ЛНТУ, 2017. - 296 с.
34. Крусь Ю. О. Основи та фундаменти : Практикум : навч. посібник. – Вид. 2-ге,
перероб. та доп. – Рівне : НУВГП, 2019. – 247 с.
35. Шутенко Л.А. Основания и фундаменты. Курсовое и дипломное
проектирование. – К.: Вища школа, 1989.
36. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” для
студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія / Укладачі: Величко В.М., Кузнецова О.В., Черкаси, ЧДТУ,
2018.
37. ДСТУ Б В.2.6-65:2008 Конструкції будинків і споруд. Палі залізобетонні.
Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2008.
38. ДБН.А.3.1.-5-96 Організація будівельного виробництва.– Київ:
Держкоммістобудування,1996.
39. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт,
улаштування основ та спорудження фундаментів. – К.: Мінрегіонбуд України,
2013.
40. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів. – К.:
Мінрегіонбуд України, 2013.
40. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид., допов.
І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ
41. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с.
42. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. –
К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
43. Методичні вказівки до виконання практичних занять по розрахунку сіткового
графіка з дисципліни “Організація будівництва” для студентів спеціальності 192
Будівництво та цивільна інженерія. Укл. М.О. Березань. - Черкаси, ЧДТУ, 2019.
44. Методичні вказівки до розробки сіткового графіка в курсовому і дипломному
проектуванні з дисципліни “Організація будівництва” для студентів спеціальності
Будівництво та цивільна інженерія. Укл. М.О. Березань. - Черкаси, ЧДТУ, 2019.
45. Методичні вказівки до розробки будівельного генерального плану в
курсовому і дипломному проектуванні для студентів спеціальності Будівництво та
цивільна інженерія. Укл. М.О. Березань. - Черкаси, ЧДТУ, 2019.
46. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009.
47. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н. Издание
третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 1977.
48. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М.,
Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний
посібник. – К, 2008. – 223 с
49. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-
Прес, 2007. – 487 с.
50. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва. – К.:
Мінрегіонбуд України, 2013.
51. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.:
Мінбудархітектури України, 1993.
52. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації генеральних планів.-
К.: МінБуд України, 2009.
53. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
54. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
55. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.” Державний комітет будівництва,
архітектури та житлової політики України.
Аркуш
192 ЗБ −11 ПЗ