Римська імперія: криза ІІІ століття

Abstract

Третє століття нашої ери – особливий період в історії Римської імперії. Суспільно-політичне життя Римської держави в цей час було насичене важливими подіями і стало свідком процесів, що сягають корінням у попередні періоди Римської історії. З іншого боку, процеси та явища, що розвивалися в Римській імперії у ІІІ ст. н.е., мали значний вплив на подальшу історію. Тому дослідження суспільно-політичного розвитку Римської імперії у ІІІ ст. н.е. має вагоме значення для розкриття закономірностей та особливостей історії Риму в імперський період. Суспільно-політичний розвиток Римської держави у ІІІ ст. н.е. ще не був предметом детального дослідження у вітчизняній античній історії. Наукова важливість і недостатня вивченість цього питання зумовлює актуальність теми магістерської роботи. Метою дослідження є комплексний аналіз та характеристика особливостей і рис суспільно-політичного розвитку Римської імперії у ІІІ ст. н.е. Здійснено аналіз стану предмету дослідження та історіографії проблематики. Визначено актуальність, мету, завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну дослідження, практичну значимість роботи. Проаналізовано джерельну базу дослідження, яку складають наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів. Окреслено методи дослідження, зокрема: метод порівняння, абстрагування, аналізу, синтезу, історичний, соціокультурний, комплексно-аналітичний підхід до вивчення проблематики. Зазначено, що частково даній проблемі приділяли увагу у своїх роботах дослідники: Л. Омо, О. Шульц, Г. Ферреро, М.І. Ростовцев, А. Альфельді, Р. Ремонд, Р.І. Шерцль, О.М. Штаєрман, І.П. Сергєєв та інші. Однак, питання кризи Римської імперії, з’ясування ролі Сенату та армії, особистості в політичному житті Римської держави в цей період не були ґрунтовно висвітлені. Таким чином, на основі історичних та документальних свідчень здійснено комплексний науковий аналіз проблеми кризи Римської імперії у ІІІ ст. н.е. Основна увага приділена тим аспектам проблеми, які недостатньо проаналізовані сучасними істориками або викликають серед них полеміку. Розглянуто і надано характеристику спробам узурпації імператорської влади, яку деякі сучасні історики розглядають як прояв римського провінційного сепаратизму в період кризи ІІІ ст. Досліджено та надано аналіз виступів римських низів у цей же період та їх вплив на політичний розвиток Римської держави в ІІІ ст. н.е. Визначено основні місця, епіцентри цієї кризи в історії Римської імперії (наприклад, Пальмірське царство і Галльська імперія). В дослідженні з’ясовано ролі Сенату та армії, значення особистості в політичному житті Римської держави в цей період. Цей час прийнято називати «добою солдатських імператорів», через проголошення легіонами Римської імперії своїх командирів імператорами. Багато з яких призвели до дестабілізації імперії, та її розколу. Але деякі з «солдатських імператорів» проводили реформи та стабілізацію імперії, зокрема імператор Авреліан - Реставратор імперії та Сходу, якому присвячена вагома частина дослідження.

The third century is a special period in the history of the Roman Empire. The social and political life of the Roman state at that time was full of important events and witnessed processes that had their roots in earlier periods of Roman history. On the other hand, the processes and phenomena that developed in the Roman Empire in the III century, had a significant impact on subsequent history. Therefore, the study of the social and political development of the Roman Empire in the III century is of great importance for revealing the regularities and peculiarities of the history of Rome in the imperial period. Socio-political development of the Roman state in the III century has not yet been the subject of detailed research in domestic ancient history. The scientific importance and insufficient study of this issue determines the relevance of the topic of the master's thesis. The purpose of the study is a comprehensive analysis and characterization of the features and features of the social and political development of the Roman Empire in the III century. An analysis of the state of the subject of research and the historiography of the problem was carried out. The relevance, purpose, task, object, subject, scientific novelty of the research, practical significance of the work are determined. The source base of the research, which consists of scientific works of domestic and foreign authors, is analyzed. Research methods are outlined, in particular: the method of comparison, abstraction, analysis, synthesis, historical, socio-cultural, complex and analytical approach to the study of issues. It is noted that the following researchers paid attention to this problem: L. Omo, O. Schultz, G. Ferrero, M.I. Rostovtsev, A. Alfeldi, R. Remond, R.I. Schertzl, O.M. Shtyerman, I.P. Sergeev and others. However, the issues of the crisis of the Roman Empire, the clarification of the role of the Senate and the army, and individuals in the political life of the Roman state during this period were not thoroughly covered. Thus, on the basis of historical and documentary evidence, a comprehensive scientific analysis of the problem of the crisis of the Roman Empire in the 3rd century was carried out. The main attention is paid to those aspects of the problem that are not sufficiently analyzed by modern historians or cause controversy among them. Attempts to usurp imperial power, which some modern historians consider a manifestation of Roman provincial separatism during the crisis of the III century, are considered and characterized. An analysis of the performances of the Roman lower classes in the same period and their influence on the political development of the Roman state in the 3rd century has been researched and provided. The main places, epicenters of this crisis in the history of the Roman Empire have been identified (for example, the Palmyra Kingdom and the Gallic Empire). The study clarifies the roles of the Senate and the army, the importance of the individual in the political life of the Roman state in this period. This time is called the "age of soldier emperors", because the legions of the Roman Empire declared their commanders emperors. Many of which led to the destabilization of the empire and its split. But some of the "soldier emperors" carried out reforms and stabilization of the empire, in particular Emperor Aurelian - the Restorer of the Empire and the East, to whom a significant part of the study is devoted.