Діджиталізація банківських послуг та її вплив на фінансові результати банку

Коваленко, Валерій Олександрович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9320
Title:	Діджиталізація банківських послуг та її вплив на фінансові результати банку
Authors:	Шевченко, Анна Михайлівна Коваленко, Валерій Олександрович
Keywords:	діджиталізація;банківські послуги
Issue Date:	Dec-2025
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність процесів і механізмів цифрової трансформації банківських послуг та їх вплив на фінансові результати банківської установи, зокрема на доходи, витрати, прибутковість і фінансову стійкість банку. Об’єктом дослідження є банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг із використанням цифрових технологій та інструментів. Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретико-методичних положень діджиталізації банківських послуг та визначення її впливу на формування фінансових результатів банківських установ з урахуванням сучасних умов розвитку фінансового ринку. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 1. Дослідити теоретичні засади діджиталізації банківських послуг. 2. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення та сучасний стан діджиталізації банківської діяльності. 3. Оцінити фінансові результати діяльності банку. 4. Дослідити вплив діджиталізації банківських послуг на фінансові результати банку. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності діджиталізації банківських послуг з метою покращення фінансових результатів діяльності банку.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9320
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Коваленко_2025.pdf Restricted Access		1.07 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ   
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
  
  
   Спеціальність  
072 – Фінанси, банківська справа, 
страхування та фондовий ринок, 
освітня програма  
«Фінанси і кредит»,  
освітній ступінь «магістр»,  
денна форма здобуття освіти,  
2 курс, груп ФКМ-24.  
  
  
  
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА  
  
на тему: ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА 
ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ БАНКУ 
 
  
Студента  Коваленко Валерій Олександрович 
                                                      (прізвище, ім’я, по батькові)                                                                     (підпис)   
 
Науковий керівник  доцент кафедри фінансів Шевченко А.М         
                          (вчене звання, прізвище та ініціали)      (підпис) 
  
 Робота допущена до захисту в ЕК Завідувач  
кафедри фінансів   
                    проф. Гончаренко І. Г.             
                           (вчене звання, прізвище та ініціали)                                         (підпис)  
  
  
 
 
 
Черкаси 2025 р.  
2  
  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ   
КАФЕДРА ФІНАНСІВ   
Освітній ступінь – магістр   
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа, страхування та 
фондовий ринок освітня програма «Фінанси і кредит»  
  
ЗАТВЕРДЖУЮ:  
Завідувач кафедри фінансів  
    
____________проф. Ірина ГОНЧАРЕНКО    
  
«_____» ________________20___ р.  
  
  
ЗАВДАННЯ НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА 
Коваленко Валерій Олександрович 
 (прізвище, ім’я, по батькові)  
1. Тема роботи  Діджиталізація банківських послуг та її вплив на фінансові 
результати банку 
  
Керівник роботи         Шевченко Анна Михайлівна  
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)  
затверджені наказом вищого навчального закладу від «_29_» __09__ 2025_ р. 
№ _286/03-03 
 
2. Строк подання студентом роботи «_26_» ____01____ 2026 р.  
3. Вихідні дані до роботи  - Інформаційну основу дослідження становили 
законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали, наукові роботи 
українських і зарубіжних дослідників (книги, статті, тези), навчально-
методичні посібники, а також інтернет-публікації 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
1. Розділ 1. Теоретико-методичні засади діджиталізаці 
2. Розділ 2. Аналіз процесів діджиталізації фінансів в україні та світі 
3. Розділ 3. Напрями розвитку діджиталізації фінансів в україні та світі 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових 
креслень, плакатів) _Трактування дефініції «діджиталізація»,Можливості 
діджиталізації у виробничій сфері та бізнесі, Сфера застосування GPT, 
Порівняльна характеристика методик оцінки ступеня діджиталізації 
підприємства, Метрики оцінки цифровізації, Основні характеристики індексів, 
3  
  
Рівень діджиталізації регіонів України у 2023 р., Фінтех діяльність на 
фінансовому ринку України в цифрах, Головні технології серед українських 
фінтех-компаній, Переваги та недоліки використання мобільних додатків, 
Тенденції та ризики діджиталізації банківського сектору України,  
 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра  
Прізвище, ініціали  Підпис, дата  
Розділ  та посада завдання завдання 
консультанта  видав  прийняв  
1   Шевченко А.М., доцент     
2  Шевченко А.М., доцент     
3  Шевченко А.М., доцент     
  
Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.  
 
Календарний план 
№ Терміни Відмітки про 
Етапи виконання дипломної роботи роботи 
з/п виконання виконання 
1 Опрацювання інформаційних джерел, складання 23.10.2025 Виконав 
плану роботи та його затвердження  
 Опрацьований розділ 1. Теоретико-методичні засади 02.11.2025 Виконав 
діджиталізації фінансів у контексті цифрової 
трансформації 
 Опрацьований розді 2 Аналіз процесів діджиталізації 10.11.2025 Виконав 
фінансів в Україні та світі 
 Опрацьований розділ 3 Напрями розвитку 15.11.2025 Виконав 
діджиталізації фінансів в  Україні та світі 
2 Написання роботи 16.11.2025 Виконав 
3 Подання завершеної роботи на рецензування 14.12.2025 Виконав 
 Захист 26.01.2026  
 
Студент     _______________________Валерій КОВАЛЕНКО  
                                              (підпис)                                 (власне ім’я, прізвище) 
 
Керівник роботи_______________Анна ШЕВЧЕНКО 
                                               (підпис)                      (власне ім’я, прізвище) 
 
Секретар ЕК   __________________Ірина НАСТЕНКО 
                                                (підпис)                        (власне ім’я, прізвище) 
4  
  
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 83_ сторінок, _9_ таблиць,   _3_ 
рисунків, список використаних джерел з _46_ найменувань, _1_ додатків.  
  
ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА 
ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ БАНКУ 
  
Предметом дослідження є сукупність процесів і механізмів цифрової 
трансформації банківських послуг та їх вплив на фінансові результати 
банківської установи, зокрема на доходи, витрати, прибутковість і фінансову 
стійкість банку.  
Об’єктом дослідження є банківська діяльність у сфері надання 
фінансових послуг із використанням цифрових технологій та інструментів. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретико-
методичних положень діджиталізації банківських послуг та визначення її 
впливу на формування фінансових результатів банківських установ з 
урахуванням сучасних умов розвитку фінансового ринку. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:   
1. Дослідити теоретичні засади діджиталізації банківських послуг.  
2. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення та сучасний 
стан діджиталізації банківської діяльності. 
3. Оцінити фінансові результати діяльності банку. 
4.  Дослідити вплив діджиталізації банківських послуг на фінансові 
результати банку. 
 За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо 
підвищення ефективності діджиталізації банківських послуг з метою 
покращення фінансових результатів діяльності банку. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра _________  
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра ____________  
Підпис студента ____________________  
Дата ______________________________  
  
5  
  
ЗМІСТ 
ВСТУП……………….………………………………………………………..  5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ  
ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ…………….  8  
1.1. Сутність процесу діджиталізації фінансів та її основні риси…………  8  
1.2. Тренди діджиталізації в Україні та світі……………………………….  13  
1.3. Методичні підходи щодо оцінювання процесів діджиталізації в Україні 
та світі…………………………………………………………………. 24  
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ В  
УКРАЇНІ ТА СВІТІ………………………………………….………………… 34  
2.1. Вплив діджиталізації на розвиток фінансів у світі……………………..  34  
2.2. Оцінка використання цифрових технологій у фінансовій сфері  
України…………………………………………………………………………  43  
2.3. Аналіз тенденцій розвитку діджиталізації банківського сектору  
України…………………………………………………………………………  49  
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ В  
УКРАЇНІ ТА СВІТІ………………………………………………………….  59  
3.1. Перспективи глобального розвитку фінансів в умовах діджиталізації..  59  
3.2. Пріоритетні напрями діджиталізації фінансів в Україні……………….  63  
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………  66  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………... 69  
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 76  
 
 
 
 
 
  
6  
  
ВСТУП 
    Діджиталізація фінансового сектору України є важливим чинником 
економічного зростання, знижуючи бар’єри для доступу до послуг і 
створюючи умови для інновацій. У подальшому цей процес сприятиме 
підвищенню конкурентоспроможності країни та інтеграції її економіки до 
глобального цифрового простору, що є особливо актуальним питанням в 
контексті постійних змін у цифровому середовищі.  
     Діджиталізація є необхідною умовою розвитку сучасної економіки, 
оскільки вона забезпечує ефективність, доступність і конкурентоспроможність 
фінансових і бізнес процесів. Це не просто перехід до цифрових технологій, а 
всебічна трансформація економічної взаємодії та бізнес-моделей відповідно до 
вимог сучасного ринку. Значний внесок у розвиток методичних основ 
діджиталізації зробили вітчизняні наукові діячі. Зокрема, С. Король, Т. 
Лазоренко , І. Шолом, А. Хріпко , Л. Лігоненко , Г. Соколова , Б. Тетерятник  
та ін.  
    Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретико-
методичних положень діджиталізації банківських послуг та визначення її 
впливу на формування фінансових результатів банківських установ з 
урахуванням сучасних умов розвитку фінансового ринку. 
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішено такі задачі:  
1. Дослідити теоретичні засади діджиталізації банківських послуг. 
2. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення та сучасний стан 
діджиталізації банківської діяльності. 
3. Оцінити фінансові результати діяльності банку. 
4.  Дослідити вплив діджиталізації банківських послуг на фінансові 
результати банку.  
Об’єктом дослідження є банківська діяльність у сфері надання фінансових 
послуг із використанням цифрових технологій та інструментів. 
  
7  
  
    Предметом дослідження є сукупність процесів і механізмів цифрової 
трансформації банківських послуг та їх вплив на фінансові результати 
банківської установи, зокрема на доходи, витрати, прибутковість і фінансову 
стійкість банку.   
    Методи дослідження. Під час підготовки кваліфікаційної роботи було 
застосовано низку методів, що дали змогу отримати об’єктивні результати 
дослідження та виконати поставлені завдання. Зокрема, монографічний метод 
використовувався для аналізу поняття та сутності діджиталізації фінансів; 
контент-аналіз нормативно-правових документів і статистичних матеріалів — 
для дослідження фактичних даних щодо впровадження цифрових технологій у 
фінансову сферу України; статистичний аналіз — для оцінювання рівня 
використання цифрових інструментів у фінансах; графічний метод — для 
візуалізації й схематичного відображення теоретичних і практичних 
результатів дослідження. 
    Інформаційну основу дослідження становили законодавчі та нормативно-
правові акти, статистичні матеріали, наукові роботи українських і зарубіжних 
дослідників (книги, статті, тези), навчально-методичні посібники, а також 
інтернет-публікації, що стосуються тематики кваліфікаційної роботи. 
У теоретичному обґрунтуванні переваг і недоліків діджиталізації фінансової 
сфери в Україні та світі, а також у визначенні пріоритетних напрямів розвитку 
цифрових платежів, підтримки фінтех-інновацій, посилення кібербезпеки, 
автоматизації регуляторних процедур і підвищення рівня фінансової 
грамотності населення 
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть 
бути використані для вирішення проблем банківського сектору. Практична 
цінність одержаних результатів підтверджується довідкою про їх 
впровадження в АТ КБ «ПриватБанк».       
 
8  
  
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ 
ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ  
  
1.1. Сутність процесу діджиталізації фінансів та її основні риси  
Сьогодні діджиталізація є ключовим фактором, що визначає економічний 
розвиток будь-якої держави. Використання сучасних цифрових технологій і 
впровадження інновацій поступово трансформують механізми 
функціонування економічних систем у різних країнах. Для успішної 
економічної трансформації необхідний ефективний розвиток фінансового 
ринку як однієї з основ національної економіки в умовах глобального 
цифрового прогресу. Багато науковців присвятили свої дослідження вивченню 
сутності поняття «діджиталізація». Значний внесок у розвиток методологічних 
основ діджиталізації зробили вітчизняні науковці. Зокрема, Доманський А., 
Король С., Лазоренко Т., Лігоненко Л., Соколова Г., Тетерятник Б., Хріпко А., 
Шолом І. та інші (табл. 1.1).  
Таблиця 1.1 Трактування дефініції «діджиталізація»  
Автор  Визначення  
«діджиталізація – це насичення фізичного світу 
електронноцифровими пристроями, засобами, системами та 
Соколова Г.  
налагодження електронно-комунікаційного обміну між 
ними» [23, с. 94];  
«діджиталізація є необхідним процесом розвитку сучасних 
підприємств в умовах неоекономіки. Вона покликана 
спростити та прискорити роботу з великими базами даних, 
Лігоненко Л., 
забезпечити автоматизацію усіх видів діяльності (основної 
Хріпко А.В.,  
та допоміжної операційної, інвестиційної, фінансових), 
Доманський А.   
покращення комунікації з клієнтами, постачальниками та 
партнерами та усіма інститутами зовнішнього середовища, 
формування нових засад взаємодії в межах підприємства – 
9  
  
між підрозділами, працівниками, менеджментом, перехід до 
нових організаційних форм господарювання (мережева та 
віртуальна економіка)»  
«діджиталізація базується на можливостях ІТ-індустрії та 
передбачає використання інформаційно-комунікаційних 
технологій суб’єктами господарювання для досягнення 
Тетерятник Б.  мети господарської діяльності, що сприяє зміні існуючих 
господарських відносин через їх діджиталізацію; 
сукупність актів реалізації діджитизованих об’єктів з метою 
досягнення цілей господарської діяльності, при цьому вони  
 
розглядаються в єдності та пов’язані з формуванням нової 
  
форми господарських відносин – цифрової» ;  
«діджиталізація – це той чинник, який надає значні переваги 
для розвитку в цьому напрямку. Економічне зростання та 
трансформація відбуваються завдяки розширенню та більш 
Король С.   
зручному використанню цифрових технологій. 
  
Використовуючи цифрові технології кожний сектор 
економіки може розвиватися швидше, якісніше й 
ефективніше»  
«діджиталізація характеризується трансформацією, 
впровадженням цифрових технологій з метою оптимізації 
Лазоренко Т., та автоматизації бізнеспроцесів, покращення 
Шолом І.   комунікаційних зв’язків із споживачами та підвищення 
ефективності господарської діяльності. «Стратегія розвитку 
індустрії 4.0», розроблена Асоціацією промисловців та 
10  
  
підприємців України, пояснює цифрову трансформацію як 
суспільні або технологічні зміни, які пов’язані із 
проникненням цифрової технології в усі аспекти взаємодії з 
людиною»  
«діджиталізацію розуміє як трансформацію, проникнення 
цифрових технологій щодо оптимізації та автоматизації 
бізнес-процесів, підвищення продуктивності та покращення 
комунікаційної взаємодії зі споживачами. Концептуалізація 
Грибіненко О.  
та управління бізнес-процесами стикаються з певними 
фундаментальними проблемами, а саме зв’язком між 
безліччю управлінням бізнеспроцесами (ВРМ) та їх 
внеском у корпоративну цінність»  
«діджиталізації, яка уможливлює сприяння розширенню 
Данилишин В., 
доступності та покращення якості фінансових послуг за 
Синиця С.  
допомогою впровадження цифрових технологій»  
«Digital-технології також покращують якість 
обслуговування клієнтів. Навіть найпримітивніші цифрові 
системи управління здатні розпізнавати користувача при 
Мальчевський авторизації на сайті. А найбільш сучасні додатки взагалі 
В.  можуть прогнозувати його поведінку за допомогою Big Data 
  – аналізу великих масивів інформації. Отримуючи 
персоналізовані пропозиції, людина не просто витрачає 
більше грошей – вона залишається більш задоволеною 
таким обслуговуванням»  
«діджиталізація – це процес переходу від традиційних 
Вітюків В., 
аналогових технологій до цифрових. У сучасному світі 
Мержев Д.  
діджиталізація проникає у всі сфери життя, змінюючи 
11  
  
способи взаємодії людей, бізнес-процеси, освіту, культуру 
та багато іншого»  
Джерело: сформовано із застосуванням  
У сучасних умовах поняття «діджиталізація» часто плутають із терміном 
«цифровізація», хоча вони мають різні значення, хоч і тісно пов’язані між 
собою. Цифровізація означає переведення традиційних бізнес-моделей у 
цифровий формат шляхом оцифрування аналогових процесів і даних. Це 
включає застосування технологій для автоматизації ручної роботи або 
паперових процедур. Діджиталізація ж охоплює ширший спектр змін, зокрема 
використання цифрових технологій для оптимізації бізнес-процесів та 
створення нових форм надання послуг. Вона стосується не лише 
трансформації бізнес-моделей, а й змін у корпоративній культурі, принципах 
управління та загальній філософії ведення бізнесу. Отже, цифровізація 
зосереджена на перетворенні аналогових даних у цифрові та внутрішній 
оптимізації, наприклад, автоматизації операцій і зменшенні паперової роботи. 
Натомість діджиталізація виходить за межі технічних змін, включаючи 
культурну трансформацію організацій з акцентом на людський фактор. Цей 
процес передбачає глибокі організаційні зміни, які зазвичай ініціюються і 
підтримуються керівництвом.  
Діджиталізація, у свою чергу, описує технології та процеси, які спрямовані 
на підвищення якості та ефективності управління бізнесом і надання послуг за 
допомогою цифрових інструментів. Хоча обидва поняття пов’язані з 
використанням технологій, вони мають різні акценти та підходи до 
застосування у бізнес-середовищі.  
Група дослідників під проводом І. Кукси наголошує на ключових 
тенденціях переходу до сталого способу життя. Зокрема, дедалі більше людей 
обирають нетрадиційні моделі споживання: zero-waste, апсайклінг і спільне 
використання речей, а також альтернативні практики — оренду одягу, фріланс-
12  
  
ремонт і краудсорсинг екологічних ініціатив. Ці підходи стають можливими 
завдяки цифровим платформам обміну та трекінгу. Водночас в Україні швидко 
зростає кількість спільнот і стартапів, які використовують онлайн-сервіси для 
пошуку екоактивістів і реалізації зелених проєктів. Поступово формується 
цілісна цифрова екосистема сталого розвитку, що охоплює всі етапи — від ідеї 
до фінансування та оцінки впливу.  
Аналіз трансформації системи освіти через призму переходу до 
персоналізованого навчання проводить В. Мальчевський. Часто цей процес 
зводять лише до перенесення уроків із класу в Zoom. Проте він набагато 
ширший і передбачає інтеграцію технологій, нейронаук і гнучких методик у всі 
аспекти навчального процесу, з метою оптимізації засвоєння знань і підвищення 
ефективності розвитку кожного учня. 
 У виробничій сфері та бізнесі діджиталізація відкриває широкі можливості 
(табл. 1.2).  
Таблиця 1.2 Можливості діджиталізації у виробничій сфері та бізнесі  
Заходи  Зміст та характеристика  
Територіальні бар’єри втратили свою значущість. Завдяки 
сучасним цифровим інструментам компанії здатні 
Розширення встановлювати та підтримувати прямі зв’язки з клієнтами й 
цільової партнерами в будь-якій точці планети. Це має особливе 
аудиторії  значення для сервісоорієнтованого бізнесу, адже такі 
компанії повністю звільнені від необхідності вирішувати 
питання фізичної логістики та транспортування. 
Велику частину рутинних бізнес-процесів у цифровому 
середовищі беруть на себе автоматизовані системи, 
Максимальна 
спеціалізоване ПЗ та скрипти. Це суттєво зменшує 
автоматизація  
операційне навантаження на персонал, дає змогу 
оптимізувати чисельність команди або спрямувати людські 
13  
  
ресурси на стратегічні й креативні завдання, що створюють 
додаткову цінність.  
Сучасні цифрові інструменти дають змогу збирати вичерпні 
дані про клієнтів — їхню поведінку в онлайн-середовищі, 
Глибоке вподобання, демографічний профіль, геолокацію та історію 
розуміння взаємодії з брендом. Ця інформація стає доступною навіть 
потреб клієнта  без прямого контакту з клієнтом, оскільки її автоматично 
фіксують та аналізують спеціалізовані алгоритми й 
аналітичні платформи. 
У сучасних ринкових умовах відсутність власного веб-сайту 
чи інших цифрових каналів присутності сприймається 
Покращення 
клієнтами та партнерами як ознака відсталості. Компанії, які 
репутації  
ігнорують цифрові інновації, швидко втрачають довіру 
аудиторії, репутаційну перевагу та позиції на ринку.  
Інструменти для створення веб-сайтів дають змогу запускати 
лендінги, корпоративні портали чи онлайн-магазини без 
глибоких технічних знань; вони пропонують інтуїтивні 
інтерфейси з drag-and-drop редакторами, готовими 
шаблонами та інтеграціями з платіжними системами, що 
значно спрощує процес для підприємців і малого бізнесу.  
Для сучасних інтернет-магазинів використання відеооглядів 
Легкий старт  
товарів, 360-градусних панорам та інтерактивних 3D-
моделей вже стало обов’язковим стандартом, що значно 
підвищує довіру покупців і рівень конверсії.  
Сучасні логістичні оператори та служби доставки надають 
клієнтам зручний онлайн-трекінг відправлень у реальному 
часі за унікальними трекінговими номерами, що підвищує 
прозорість процесу та лояльність покупців. 
14  
  
Сучасні бізнес-моделі дозволяють персоналізувати послуги 
через гнучкі опції налаштування підписок 
Дропшипінг дає змогу запускати власний онлайн-бізнес без 
інвестування у склади, закупівлю товару чи організацію 
логістики, заробляючи на маржі від продажу продуктів 
постачальників-партнерів.  
Перехід до онлайн-моделі ведення бізнесу суттєво скорочує 
операційні витрати на утримання офісів, комунальні 
Економія платежі, оренду нерухомості, штат співробітників та інші 
ресурсів  адміністративні видатки. Для масштабних корпорацій така 
оптимізація може принести економію в сотні мільйонів чи 
навіть мільярди доларів щорічно..  
 
Таким чином, діджиталізація не лише оптимізує робочі процеси, але й 
підвищує ефективність бізнесу, допомагаючи адаптуватися до сучасних умов.  
Як і будь-яка інновація, діджиталізація має свої виклики та труднощі, які 
можуть впливати на її впровадження  
Водночас діджиталізація, попри початкові складнощі та витрати, 
залишається ключовим інструментом для формування стійких конкурентних 
переваг і залучення сучасної аудиторії. Її успішне впровадження вимагає від 
компанії стратегічного мислення, організаційної гнучкості та готовності 
системно інтегрувати нові технології в усі бізнес-процеси. 
Отже, діджиталізацію можна визначити як системне впровадження 
цифрових технологій з метою створення принципово нових або суттєвого 
вдосконалення наявних бізнес-процесів, що забезпечує їх максимальну 
відповідність поточним ринковим реаліям. У вузькому розумінні — це 
цілеспрямована інтеграція передових цифрових інструментів і платформ у всі 
ключові сфери економічної діяльності компанії. 
15  
  
Водночас діджиталізація кардинально трансформувала структуру 
економічних взаємодій на державному рівні. На сучасному етапі розвитку 
фінансового сектору фіксуються значні зміни, зумовлені посиленням 
автоматизації процесів, зростанням прозорості операцій, персоналізацією 
пропозицій і фокусом на клієнтських потребах. Глобальна цифрова 
трансформація фінансової сфери стимулює інтенсифікацію конкуренції та 
значно розширює доступ до фінансових продуктів і послуг для широкого кола 
споживачів.  
Ці процеси активно стимулюють впровадження інноваційних підходів до 
клієнтського обслуговування, суттєво підвищують якість і швидкість надання 
послуг, а також повністю усувають географічні та часові бар’єри. Завдяки 
цифровим технологіям і онлайн-каналам клієнти отримують миттєвий і зручний 
доступ до фінансових продуктів у режимі 24/7, тоді як постачальники послуг 
можуть масштабувати свою присутність і обслуговувати аудиторію по всьому 
світу без прив’язки до фізичних офісів  
1.2. Тренди діджиталізації в Україні та світі  
У розвинених країнах світу діджиталізація фінансового сектору стрімко 
прогресує й уже стала невід’ємною частиною ринку. В Україні цей процес 
також демонструє високу динаміку, що суттєво розширює доступність 
банківських і фінансових послуг як для населення, так і для бізнесу. Попит на 
цифрові рішення — мобільний банкінг, системи миттєвих онлайн-платежів, 
електронне кредитування та інші сервіси — постійно зростає завдяки їхній 
простоті, швидкості та доступності з будь-якого пристрою. 
Діджиталізація фінансового сектору відіграє стратегічну роль для економіки 
України, особливо в умовах високої невизначеності та зовнішніх викликів. Вона 
суттєво підвищує якість, швидкість і зручність фінансових послуг: завдяки 
цифровим технологіям банки та небанківські установи можуть пропонувати 
клієнтам сучасні, безпечні й персоналізовані рішення. Це безпосередньо 
впливає на зростання лояльності клієнтів, зміцнення довіри до фінансової 
16  
  
системи загалом і створює додаткові драйвери для розвитку бізнесу в суміжних 
галузях. 
Перехід фінансових установ на цифрові технології дає змогу кардинально 
скоротити операційні витрати, що призводить до зниження вартості послуг і 
робить їх доступнішими для широких верств населення та малого бізнесу. 
Водночас діджиталізація відкриває принципово нові сегменти ринку, які раніше 
залишалися недосяжними через географічні, інфраструктурні чи регуляторні 
обмеження, значно розширюючи потенціал фінансового сектору. 
Крім того, цифрові канали та автоматизовані процеси мінімізують вплив 
кризових явищ — пандемій, локдаунів, логістичних розривів чи інших форс-
мажорних обставин, забезпечуючи безперервність обслуговування та швидку 
адаптацію до мінливого зовнішнього середовища. 
Отже, діджиталізація виступає потужним каталізатором інновацій у фінансовій 
сфері: вона стимулює появу нових продуктів, оптимізовує внутрішні процеси 
банків та фінансових компаній, сприяє глибокій автоматизації й аналітиці 
даних. Усе це не лише підвищує ефективність окремих установ, а й формує 
загальний інноваційний клімат в економіці країни. У підсумку діджиталізація 
фінансового сектору одночасно покращує якість і доступність послуг, 
розширює ринок, знижує витрати та створює стійке підґрунтя для 
довгострокового економічного зростання.  
Діджиталізація бізнесу активно підтримується використанням комерційних 
додатків, серед яких особливо важливими є системи управління відносинами з 
клієнтами (CRM). Такі системи збирають інформацію про кожного клієнта, 
який звернувся до компанії, навіть якщо залишив мінімальний набір даних, 
таких як ім’я або номер телефону. CRM покращує якість обслуговування, 
оскільки фахівці мають доступ до всіх попередніх звернень, що дозволяє 
швидше реагувати на запити. Крім того, за допомогою таких систем можна 
створювати персоналізовані пропозиції, що сприяє збільшенню обсягу 
продажів.  
 
17  
  
CRM – це комплексний інструмент для збору, зберігання, обробки й аналізу 
даних про клієнтів, який дає змогу формувати єдину інтегровану базу знань, що 
охоплює всі аспекти взаємодії з клієнтом – від історії покупок і поведінкових 
патернів до персональних уподобань і прогнозної цінності, – і слугує надійною 
основою для прийняття обґрунтованих управлінських і маркетингових рішень 
у бізнесі. 
Основні характеристики та компоненти сучасної CRM-системи: 
1. об’єднує дані з різноманітних джерел: історія транзакцій, поведінка на 
сайті, листування, соціальні мережі, дзвінки, чати, дані з ERP та зовнішніх 
сервісів тощо; 
2. інтегрує всі типи даних (структуровані й неструктуровані) в єдину 360-
градусну модель клієнта, що забезпечує комплексний аналіз і точне 
прогнозування; 
3. дозволяє прогнозувати купівельну поведінку, LTV клієнта, ризик 
відтоку, оцінювати ефективність маркетингових кампаній та планувати 
стратегічний розвиток продажів і сервісу з урахуванням поточних і 
майбутніх трендів; 
4. забезпечує підтримку прийняття рішень у продажах, маркетингу, 
клієнтському сервісі та топ-менеджменті, значно прискорюючи та 
обґрунтовуючи управлінські висновки; 
5. включає в себе дашборди, теплові карти активності, геоаналітику та 
інтерактивні звіти, що дають наочне візуальне представлення даних і 
полегшують швидке сприйняття ключових інсайтів; 
6. мультимодальність: система підтримує різні сценарії сегментації, 
моделі скорингу, A/B-тестування та персоналізовані customer journeys, що 
дає змогу гнучко адаптувати стратегії під конкретні сегменти й ринкові 
умови; 
6. автоматичне оновлення та динамічна обробка даних у реальному часі 
(real-time data pipeline), що гарантує актуальність інформації та миттєве 
реагування на зміни в поведінці клієнтів. 
18  
  
SEO-платформи (Search Engine Optimization) — це спеціалізовані 
програмні рішення, призначені для комплексної оптимізації веб-сайтів і 
контенту з метою підвищення їхньої видимості та позицій у органічній видачі 
пошукових систем. Вони об’єднують широкий набір інструментів для аналізу, 
моніторингу, технічної та контентної оптимізації, а також детальної звітності 
щодо ефективності SEO-стратегії. 
Основні типи та функціональність SEO-платформ:  
1. дослідження ключових слів — платформи виявляють найбільш релевантні, 
високочастотні та конверсійні запити у ніші, оцінюють їхню складність і 
пошуковий обсяг, що дозволяє формувати контентну стратегію та архітектуру 
сайту для максимального охоплення цільової аудиторії;  
2. технічний аудит сайту — автоматичне сканування ресурсу на наявність 
критичних помилок і недоліків (биті посилання, дублювання контенту, помилки 
в мета-тегах, повільне завантаження, проблеми з мобільною адаптивністю, 
неправильна структура URL тощо), які негативно впливають на індексацію та 
ранжування;  
3. моніторинг позицій (ранкінг-трекінг) — щоденне відстеження позицій сайту 
за обраними ключовими словами в різних пошукових системах, регіонах і на 
різних пристроях, що дає об’єктивну оцінку ефективності виконаних SEO-
заходів;  
4. аналіз посилального профілю — оцінка якості й динаміки зворотних 
посилань (backlinks), виявлення токсичних посилань, аналіз анкор-листів і 
порівняння з конкурентами; інструменти також допомагають знаходити нові 
можливості для якісного лінкбілдингу;  
5. конкурентний аналіз — збір і порівняння даних про SEO-стратегії лідерів 
ніші (їхні ключові слова, структура сайту, посилальна маса, швидкість росту 
трафіку), що дозволяє виявляти прогалини у власній стратегії та швидко 
впроваджувати найкращі практики;  
6. планування та оптимізація контенту — рекомендації щодо створення та 
вдосконалення текстового й медійного контенту, автоматична генерація 
19  
  
оптимальних title, meta description, H1-H6, внутрішньої перелінковки та 
контент-планів на основі семантичного ядра;  
7. аналітика й звітність — формування кастомізованих дашбордів і 
автоматичних звітів, які відображають ключові метрики: динаміку органічного 
трафіку, видимість сайту, ROI SEO-кампаній, конверсії з органічного пошуку, 
поведінкові фактори та інші KPI, необхідні для оцінки ефективності та 
демонстрації результатів стейкхолдерам. 
Популярні SEO-платформи та інструменти: 
● SEMrush — одна з лідируючих all-in-one платформ цифрового 
маркетингу, що об’єднує потужні інструменти для дослідження ключових 
слів, конкурентного аналізу, аудиту сайту, відстеження позицій, аналізу 
зворотних посилань, контент-маркетингу, реклами PPC та SMM; 
● Ahrefs — вважається «золотим стандартом» для роботи з посилальною 
масою завдяки найбільшій і найактуальнішій базі зворотних посилань. 
Також пропонує глибокий аналіз органічного трафіку конкурентів, 
дослідження ключових слів, Site Audit та Content Explorer; 
● Moz Pro — класичний набір SEO-інструментів із власним показником 
авторитетності Domain Authority (DA), функціями моніторингу 
ранжування, технічним аудитом, оптимізацією сторінок (On-Page 
Optimization) та інструментом для пошуку можливостей лінкбілдингу; 
● Google Search Console — офіційний безкоштовний сервіс Google, що 
надає прямі дані про індексацію сайту, пошукові запити, за якими він 
з’являється, кліки, покази, CTR, виявлені помилки, проблеми з мобільною 
адаптивністю, Core Web Vitals та ручні санкції; 
● Ubersuggest — доступний інструмент від Neil Patel, орієнтований на 
початківців і середній бізнес, з функціями пошуку ключових слів, аналізу 
конкурентів, пропозиціями контенту та базовим аудитом сайту; 
● Screaming Frog SEO Spider — найпотужніший десктопний краулер для 
глибокого технічного SEO-аудиту: виявляє биті посилання, дубльований 
20  
  
контент, проблеми з мета-тегами, заголовками, швидкістю завантаження, 
структуру сайту тощо; 
● Yoast SEO (та Rank Math) — найпоширеніші плагіни для WordPress, які 
забезпечують автоматичну та ручну on-page оптимізацію: генерують 
XML-sitemap, оптимізують title і meta description, керують канонічними 
URL, додають схему розмітки, аналізують читабельність і щільність 
ключових слів у реальному часі. 
Використання цих інструментів дозволяє SEO-фахівцям і власникам бізнесу 
системно підвищувати видимість сайтів у пошукових системах, оптимізувати 
маркетингові бюджети та отримувати стійке зростання органічного трафіку. 
GPT (Generative Pre-trained Transformer) — сімейство великих мовних 
моделей, розроблених OpenAI, побудованих на архітектурі трансформерів. 
Завдяки переднавчанню на мільярдах токенів текстових даних і подальшому 
тонкому налаштуванню (fine-tuning), моделі GPT здатні розуміти контекст, 
генерувати coherentний і стилістично відповідний текст, відповідати на 
запитання, перекладати, підсумовувати, писати код і виконувати десятки інших 
завдань за текстовим запитом (prompt). Наразі найвідомішими представниками 
є GPT-3.5, GPT-4, GPT-4o та GPT-4o mini, які лежать в основі ChatGPT та тисяч 
інтеграцій у бізнес-процесах по всьому світу. 
Основні характеристики та принципи роботи моделей GPT: 
● трансформерна архітектура — GPT побудовано на базі архітектури 
Transformer (здебільшого лише декодерної частини), яка завдяки 
механізму multi-head self-attention ефективно вловлює довгострокові 
залежності в тексті будь-якої довжини та забезпечує паралельну обробку 
послідовностей, що кардинально прискорює навчання й інференс 
порівняно з рекурентними мережами; 
21  
  
● масштабне самонавчання без вчителя (unsupervised pre-training) — на 
етапі передтренування модель навчається на сотнях гігабайт або 
терабайтах текстових даних з відкритих джерел, вирішуючи задачу 
передбачення наступного токена (next-token prediction). Це дозволяє їй 
засвоювати граматику, синтаксис, семантику, стилістику, факти про світ 
та навіть елементи здорового глузду без явного розміткового набору; 
● тонке налаштування та інструкційне навчання (fine-tuning & instruction 
tuning) — після базового передтренування модель додатково навчається 
на спеціально підготовлених наборах даних (наприклад, діалоги, питання-
відповіді, код), а також проходить RLHF (Reinforcement Learning from 
Human Feedback), що робить її безпечнішою, кориснішою та здатною 
точно виконуватись під конкретні бізнес- чи галузеві задачі; 
● авторегресійна генерація тексту — модель генерує текст послідовно, 
токен за токеном, використовуючи весь попередній контекст. Це дає 
змогу створювати зв’язні статті, відповіді на запитання, програмний код, 
креативні тексти, переклади, підсумки документів тощо практично будь-
якої довжини та стилю; 
● контекстне вікно та пам’ять розмови — сучасні версії (GPT-4o, GPT-4-
turbo-128k тощо) підтримують контекст до 128 000 токенів і більше, що 
дозволяє зберігати й аналізувати всю історію діалогу, великі документи 
чи навіть цілі книги в одному запиті, забезпечуючи високу когерентність 
і релевантність відповідей; 
● масштабованість і поява «emergent abilities» — зі зростанням кількості 
параметрів (від 117 млн у GPT-1 до сотень мільярдів у GPT-4 і трильйонів 
у наступних поколіннях) моделі демонструють якісно нові можливості: 
логічне міркування, розв’язання математичних задач, розуміння коду, 
мультимовність, виконання складних інструкцій, які не були явно 
присутні на етапі навчання.\ 
Таблиця 1.3 Сфера застосування GPT 
22  
  
Сфера 
Зміст та характеристика  
застосування  
Чат-боти та ChatGPT – це реалізація GPT, що використовується для 
віртуальні створення чатботів і віртуальних помічників, які можуть 
помічники  допомогти у наданні підтримки клієнтам, виконанні завдань 
або веденні діалогів.  
Автоматизаці GPT може автоматично генерувати статті, пости в блогах, 
я контенту  рекламні тексти, опис продуктів тощо.  
 
Переклад та GPT може використовуватися для перекладу текстів, 
транскрипція  транскрипції, а також адаптації тексту до різних стилів.  
Створення GPT здатна генерувати програмний код на основі текстових 
програмного  описів завдань, а також доповнювати або виправляти 
коду  існуючий код.  
Креативний GPT може створювати художні тексти, вірші, пісні, сценарії 
контент  для фільмів або ігор.  
 
Таким чином, ChatGPT є практичною реалізацією моделей GPT від OpenAI у 
форматі інтерактивного чат-бота, який підтримує природний діалог з 
користувачами, миттєво відповідає на запитання, допомагає розв’язувати 
різноманітні завдання (від написання текстів і програмного коду до 
креативних ідей), генерує високоякісний контент і адаптується до контексту 
розмови. Цей сервіс яскраво ілюструє, як великі мовні моделі можна 
інтегрувати в зручні, інтуїтивно зрозумілі інтерфейси, що роблять передові 
технології штучного інтелекту доступними мільйонам людей без необхідності 
володіти технічними знаннями. Завдяки цьому ChatGPT став потужним 
інструментом для бізнесу, освіти, маркетингу та повсякденного використання, 
значно прискорюючи процеси створення контенту, автоматизації рутини та 
персоналізації взаємодії з клієнтами. 
23  
  
Big Data (великі дані) – це термін, що позначає величезні обсяги 
структурованих і неструктурованих даних, які надто великі або складні для 
обробки традиційними методами та інструментами. Основною метою роботи 
з Big Data є здобуття цінної інформації, виявлення патернів і тенденцій, що 
можуть допомогти в прийнятті рішень у бізнесі, науці, медицині та інших 
сферах.  
Електронна комерція (e-commerce) — це комплексний процес укладання угод 
на купівлю-продаж товарів, послуг чи цифрових активів за допомогою 
інтернет-технологій. Вона охоплює повний цикл операцій: від функціонування 
онлайн-магазинів і маркетплейсів до аукціонних платформ, інтегрованих 
платіжних шлюзів, систем логістики та аналітичних інструментів для 
оптимізації транзакцій і клієнтського досвіду. 
Діджиталізація продажів — це стратегічне впровадження цифрових технологій 
та інструментів у всі етапи процесу продажів з метою оптимізації ефективності, 
покращення клієнтського досвіду та забезпечення масштабованості бізнесу. До 
її ключових елементів належать використання автоматизованих систем 
управління (CRM), онлайн-платформ, аналітики даних, мобільних рішень та 
цифрових маркетингових каналів для залучення, обслуговування та утримання 
клієнтів. 
Діджитал-маркетинг — це стратегічне використання цифрових каналів, 
платформ і технологій для просування продуктів, послуг або бренду. Його 
основою є цілеспрямовані стратегії взаємодії з цільовою аудиторією в інтернет-
середовищі. Даний підхід дозволяє не лише охопити широке коло споживачів, 
але й точно вимірювати результативність маркетингових активностей, 
оперативно адаптуючи їх до ринкових умов. 
Стрімке зростання аудиторії освітніх онлайн-платформ обумовлене глибокими 
структурними змінами. По-перше, прискорився темп професійного життя: 
кар'єрні переходи між декількома сферами за десятиріччя стали нормою, що 
24  
  
формує постійний попит на підвищення кваліфікації. По-друге, змінився 
ландшафт провайдерів знань: від монополії спеціалізованих онлайн-сервісів до 
активної участі класичних університетів та корпоративних академій, що 
інтегрують навчання в бізнес-процеси. Це підтверджує, що діджиталізація 
навчання перестала бути експериментом і перетворилася на загальнобізнесову 
стандартну практику 
Таким чином, нові тенденції діджиталізації у світі бізнесу є трендовими і 
загальнопоширеними.  
1. Хмарні обчислення. Зберігання та обробка даних на віддалених 
серверах, а не на локальних пристроях, пропонує ряд критичних переваг для 
бізнесу: зменшення ризиків фізичної втрати інформації, оперативне 
відновлення після збоїв і проста масштабованість. Ця модель суттєво знижує 
витрати на ІТ-інфраструктуру, позбавляючи компанії від необхідності значних 
інвестицій у власне обладнання та програмне забезпечення. Більш того, хмара 
стає каталізатором інновацій, надаючи доступ до новітніх технологій та 
прискорюючи виведення нових продуктів на ринок — в середньому на 20-40% 
швидше. Також вона покращує якість обслуговування клієнтів, надаючи 
співробітникам інструменти аналітики реального часу для прийняття 
обґрунтованих рішень, і забезпечує повну просторову гнучкість роботи. 
2. Віддалена та гібридна робота. Цей формат, що надає працівникам 
свободу вибору місця діяльності, перетворюється з екстреного заходу на 
стандартну практику. Незважаючи на виклики в управлінні та контролі 
продуктивності, він призводить до підвищення задоволеності персоналу, 
покращення корпоративного клімату та дозволяє компанії оптимізувати кадрові 
ресурси, залучаючи таланти без географічних обмежень. 
3. Інтеграція штучного інтелекту (ШІ). Використання ШІ залишається 
одним з ключових і стійких цифрових трендів. Його основна цінність полягає в 
автоматизації рутинних та складних бізнес-процесів, що радикально підвищує 
їхню точність і ефективність. Для отримання конкурентної переваги бізнесу 
25  
  
необхідно не лише стежити за розвитком цих технологій, але й активно 
експериментувати з їх впровадженням у власні операційні моделі. 
Під час повномасштабної війни діджиталізація в Україні перетворилася з 
інструменту розвитку на критичну опору для функціонування економіки, 
безперервності бізнесу та надання ключових послуг громадянам. 
Важливим кроком стала поява в 2019 році Міністерства цифрової 
трансформації, яке вже у 2020 році запустило флагманський проєкт — 
платформу «Дія». Ця екосистема, що поєднує мобільний додаток та веб-портал, 
реалізує концепцію «держави в смартфоні». Вона дозволяє українцям 
дистанційно отримувати десятки послуг: від реєстрації народження дитини та 
шлюбу до оформлення субсидій, відкриття ФОП або отримання гуманітарної 
допомоги. Платформа також виконує роль цифрового гаманця для офіційних 
документів (паспорта, посвідчення водія) і надає доступ до сервісів, актуальних 
під час війни, таких як донати на ЗСУ або реєстрація пошкодженого майна. За 
своєю комплексністю та рівнем інтеграції «Дія» є унікальною не лише в 
Україні, але й на європейському просторі. 
Окремим досягненням стало впровадження цифрових систем державних 
закупівель Prozorro та продажу майна Prozorro.Sale. Їхня відмовостійкість під 
час війни підтвердила правильність обраної архітектури: розміщення в 
приватних хмарних сервісах (GigaCloud) забезпечило безперебійну роботу 
аукціонів з приватизації, оренди землі та комунального майна, а також надійне 
зберігання всієї критичної даних. Це продемонструвало, що належно 
побудовані цифрові інституції здатні ефективно функціонувати навіть в 
екстремальних умовах. 
В умовах воєнного стану відвідування громадських місць, зокрема 
банківських відділень, ЦНАПів та інших установ, пов’язане зі значними 
безпековими ризиками. Навіть наявність укриттів не усуває їх повністю. Тому 
26  
  
переведення максимальної кількості послуг у дистанційний формат стало не 
просто зручністю, а питанням фізичної безпеки та безперервності доступу 
громадян до фінансових і адміністративних сервісів. 
Сучасні споживачі отримують фінансові послуги переважно дистанційно — 
через мобільні застосунки банків і фінтех-компаній, інтернет-банкінг, 
вебпортали, чат-боти у месенджерах та соціальних мережах. Серед ключових 
інноваційних інструментів, що забезпечують ефективність і безпеку такого 
обслуговування: 
● онлайн-банкінг та необанки, 
● P2P-кредитування, 
● краудфандингові та краудінвестингові платформи, 
● автоматизований онлайн-скоринг, 
● блокчейн-технології та стейблкойни, 
● токенізація активів і випуск цифрових цінних паперів, 
● інтеграція фінансових сервісів у суперзастосунки типу «Дія» чи 
monobank. 
За результатами досліджень М. Черкасової та О. Гончаренко, діджиталізація 
фінансового сектору України суттєво підвищує рівень задоволеності клієнтів, 
покращує клієнтський досвід, пришвидшує операції, знижує собівартість 
послуг для постачальників і розширює географію їх надання. Водночас вона 
сприяє ефективнішому управлінню капіталом як домогосподарств, так і бізнесу, 
збільшує прозорість ринку. 
Проте процес цифровізації українського фінансового ринку 
супроводжується низкою викликів і ризиків: 
● недостатній рівень фінансової інклюзії та цифрової грамотності 
населення; 
● низька фінансова грамотність значної частини споживачів; 
27  
  
● прогалини в нормативно-правовому регулюванні нових технологій 
(зокрема DeFi, криптоактивів і токенізованих інструментів); 
● високі кібербезпекові ризики в умовах постійних атак з боку агресора. 
Подолання цих бар’єрів потребує скоординованих зусиль держави, регулятора 
(НБУ), фінансових установ та освітніх проєктів, спрямованих на підвищення 
цифрової та фінансової компетентності українців. 
Діджиталізацію фінансового ринку можна вважати стратегічним 
чинником, який сприяє економічному зростанню держави та підвищує 
операційну ефективність бізнесу. Цей процес також активізує залучення 
приватного сектору до взаємодії з державними інституціями. 
На рівні окремих громадян цифровізація розширює доступ до нових 
кар'єрних можливостей, сприяє виникненню перспективних професій та 
дозволяє економити час. Для компаній вона означає підвищення 
продуктивності, раціональне використання ресурсів, зниження операційних 
витрат та інші конкурентні переваги. 
Крім того, подальший розвиток цифрових технологій стимулюватиме 
впровадження інноваційних HR-рішень, збільшить кількість фахівців з онлайн-
рекрутингу та підвищить затребуваність фріланс-послуг у таких галузях, як 
юридичний консалтинг, фінанси, бухгалтерія, бізнес-планування та аналітика 
даних. Це створює передумови для формування нових професійних ніш і сприяє 
комплексній оптимізації бізнес-процесів. 
На основі проведеного аналізу було визначено ключові вектори 
діджиталізації українського ринку фінансових послуг: 
● електронні платежі – перехід від класичних розрахунків до онлайн-
транзакцій, що скорочує час і вартість операцій; 
28  
  
● мобільний банкінг – доступ до фінансових послуг через мобільні 
пристрої, що підвищує зручність і економить час клієнтів; 
● електронне кредитування – надання кредитів через цифрові сервіси, що 
розширює доступність послуг і знижує їх вартість; 
● фінтех-рішення – цифрові продукти, що забезпечують створення 
інноваційних фінансових послуг для підвищення якості управління 
активами; 
● кібербезпека – впровадження сучасних систем захисту від кібератак для 
гарантії надійності та безпеки клієнтоорієнтованого фінансового сектору. 
Діджиталізацію в Україні та світі варто сприймати як базовий процес 
становлення цифрової економіки. У цій взаємозалежності першочергову роль 
відіграє економічне середовище, оскільки саме воно створює умови для 
ефективного впровадження та використання технологій. Діджиталізація, у свою 
чергу, дає змогу застосовувати інноваційні рішення для прискорення та 
оптимізації операцій, а також відкриває шляхи для реалізації раніше 
недоступних видів діяльності. Головною метою цифрової трансформації є 
системне підвищення ефективності на всіх рівнях – від окремих підприємств і 
галузей до національної економіки в цілому, зокрема у фінансовому секторі.  
1.3. Методичні підходи щодо оцінювання процесів діджиталізації в  
Україні та світі  
Наукові методи є фундаментом для дослідження процесів діджиталізації. 
Вони забезпечують можливість систематичного аналізу, виявлення об'єктивних 
закономірностей та формування висновків, підкріплених емпіричними даними 
та експериментами. Без застосування цих підходів вивчення цифрової 
трансформації втрачало б свою строгість і обґрунтованість. До ключових 
методологічних інструментів у цій сфері належать: аналіз даних, статистичне 
спостереження, експериментальні дослідження, моделювання, а також якісні 
методи збору інформації (інтерв'ю, опитування тощо). Використання наукових 
29  
  
методів гарантує об'єктивність і валідність результатів, що становить критично 
важливу основу для формування стратегій розвитку, прийняття управлінських 
рішень і побудови прогнозів щодо наслідків цифровізації. Наукова методологія 
робить такі дослідження глибшими, системними та всебічними. 
Сучасна наукова спільнота (як вітчизняна, так і міжнародна) пропонує 
численні методики для оцінки рівня діджиталізації. Більшість з них орієнтовані 
на кількісний аналіз статистичних показників, що відображають ступінь 
інформатизації, автоматизації та цифрової зрілості об'єкта дослідження. Однак 
дослідники зазначають, що дані статистики можуть бути недостатньо точними, 
а головною проблемою часто залишається саме збір достовірної первинної 
інформації . Особливу увагу протягом останніх років приділяють розробці 
спеціалізованих методик оцінки рівня цифровізації саме на рівні окремих 
підприємств (див. табл. 1.4). Ці методики відрізняються між собою за такими 
параметрами: вибір критеріїв і груп показників, підхід до агрегації оцінок 
(наприклад, проста адитивна модель або визначення рівневих категорій), а 
також за методом проведення оцінювання (самооцінка, експертне опитування 
або порівняльний аналіз). 
  
Таблиця 1.4 Порівняльна характеристика методик оцінки ступеня 
діджиталізації підприємства  
Назва методу  Групи показників для оцінки  
Оцінка рівня Трудові ресурси, матеріально-технічне забезпечення, 
цифровізації цифрова інфраструктура підприємства, програмне 
промислового забезпечення, фінансові ресурси, організаційно- 
підприємства  управлінські показники  
Оцінка цифрової Клієнтський досвід, операційні процеси та бізнес-
трансформації  моделі  
30  
  
Модель цифрової Споживачі, стратегія, технології, виробництво, 
зрілості  структура та культура організації  
Стратегія та керівництво; продукти та послуги; 
Індекс цифрової керування клієнтами; операції та ланцюжки поставок; 
трансформації  корпоративні послуги та контроль; інформаційні 
технології; робоче місце та культура  
Модель оцінки Бачення та стратегія, цифрові таланти, ключові 
цифрових цифрові процеси, гнучкі джерела та технології, 
можливостей  керівництво  
Бізнес-модель, організаційна структура, співробітники, 
Цифрове піаніно  
процеси, ІТ-можливості, пропозиції, модель взаємодії  
Цифрові Стратегія та культура, персонал та клієнти, процеси та 
перетворення  інновації, технології, дані та аналітика  
Індекс зрілості  Ресурси, інформаційні системи, культура та 
Індустрії 4.0 організаційна структура  
(Acatech)  
Оцінка стратегічних Клієнтоцентричність, колаборації, дані, інновації, 
перетворень у цінність,  
процесі цифрової люди  
трансформації   
 
Дослідження процесу діджиталізації традиційно починається з оцінки 
доступності цифрових технологій для населення та суб'єктів господарювання. 
Цей етап полягає у зборі та аналізі показників, що відображають поширеність 
Інтернет-доступу, якість зв'язку, а також наявність необхідної інфраструктури 
та базових електронних сервісів. Отримані дані дозволяють визначити ступінь 
проникнення та інтенсивності використання цифрових інструментів в економіці 
та суспільстві в регіональному та галузевому розрізах. 
31  
  
Наступним критичним кроком є діагностика рівня цифрової грамотності 
громадян. Це поняття виходить за межі базових технічних навичок роботи з 
пристроями та мережами, включаючи здатність до критичної оцінки інформації, 
аналітичного мислення та ефективної комунікації в цифровому середовищі. Для 
вимірювання цього параметра застосовуються як соціологічні методи 
(опитування, глибинні інтерв'ю), так і аналіз вторинних статистичних даних, що 
дає змогу оцінити готовність споживачів до використання цифрових послуг. 
Окремим і важливим об'єктом дослідження виступає стан цифрової 
інфраструктури. Системний аналіз у цій площині охоплює оцінку мережі 
інноваційних хабув, технопарків, розвитку платформи електронного 
урядування (e-government) та якості державних і комерційних цифрових 
сервісів. Рівень розвитку та зрілость цієї інфраструктури є прямим індикатором 
готовності країни, регіону або компанії до подальшої цифрової трансформації 
та ефективного функціонування в умовах цифрової економіки. 
 У табл. 1.5  представлено певні показники, що свідчать про стан розвитку 
цифрової інфраструктури. Усі показники поділено на два типи: одні 
характеризували попит на об’єкти цифрової інфраструктури, інші – 
пропозицію.   
Серед основних наукових методів дослідження, що застосовуються у 
діджиталізації галузі, можна виділити аналіз даних, експеримент, 
спостереження, моделювання та прогнозування. Аналіз даних дозволяє 
виявити важливі закономірності та тренди у розвитку галузі на основі 
статистичних даних. За допомогою експерименту можна перевірити гіпотези 
та оцінити ефективність цифрових інновацій. Спостереження допоможе 
вивчити поведінку споживачів та їхню реакцію на цифрові технології.  
Таблиця 1.5 Метрики оцінки цифровізації   
Показники Пропозиція Попит 
● Кількість видів та маршрути Пошукові запити «онлайн 
Транспорт 
громадського транспорту в розклад транспорту» і всі 
32  
  
місті, що відображаються в можливі пов’язані 
додатку; комбінації в Гугл. 
● наявність електронних табло 
із рухом транспорту на 
зупинках. 
Пошукові запити «онлайн / 
Кількість відділень банків, які Інтернет / мобільний банк» 
Фінанси 
входять в рейтинг банків НБУ. і всі можливі пов’язані 
комбінації в Гугл. 
● Кількість відділень доставки 
компаній електронної Пошукові запити «купітні 
Торгівля торгівлі; онлайн» і всі можливі 
● Мобільні додатки для пошуку пов’язані комбінації в Гугл. 
та замовлення товарів. 
Пошукові запити «освіта 
Кількість онлайн курсів ВУЗів, онлайн» і запити 
Освіта 
Prometheus. популярних онлайн 
платформ самоосвіти. 
Кількість активних акаунтів 
в соціальних мережах 
ЗМІ Рейтинг регіональних ЗМІ. 
Фейсбук, Інстаграм, 
TikTok, Твіттер. 
  
 
Яскравим прикладом ефективного використання наукових методів у процесі 
діджиталізації є стратегічний аналіз ринку на основі даних (data-driven research). 
Такий підхід дозволяє точно ідентифікувати потреби та поведінку споживачів, 
а також прогнозувати попит на цифрові продукти. У результаті компанії 
отримують можливість формулювати більш цілеспрямовані, обґрунтовані та 
конкурентоспроможні стратегії цифрової трансформації. Для комплексного 
дослідження можливий застосування наступних взаємодоповнюючих методів: 
1. Data Science аналіз (аналіз даних). Систематичне збирання та обробка 
масивів даних про технологічний ландшафт галузі, внутрішні цифрові 
процеси компаній-учасниць, макротенденції та динаміку споживчого 
33  
  
попиту. Цей метод визначає пріоритетні напрямки для інвестицій у 
цифровізацію. 
2. Бенчмаркінг (дослідження конкурентів). Детальне вивчення цифрових 
стратегій, технологічного стеку та інноваційних рішень конкурентів. 
Дозволяє оцінити їхні конкурентні переваги, отримані від цифровізації, а 
також потенційні ризики для власного бізнесу. 
3. Соціологічні опитування та експертні інтерв’ю. Проведення 
структурованих опитувань та напівформалізованих бесід з ключовими 
стейкхолдерами: представниками галузі, незалежними експертами та 
кінцевими споживачами. Дає змогу виявити суб'єктивні оцінки, 
очікування від цифрових продуктів та бар'єри на шляху їхнього 
впровадження. 
4. Стратегічний SWOT-аналіз. Систематизація внутрішніх факторів (сильні 
та слабкі сторони) і зовнішніх умов (можливості та загрози) для 
визначення стратегічного потенціалу діджиталізації галузі. Допомагає 
чітко окреслити переваги, виклики та зони ризику. 
5. Експериментальні пілотні проєкти. Практичне тестування цифрових 
рішень в контрольованих умовах або на обмеженому сегменті. Дозволяє 
оцінити операційну ефективність, адаптивність технології до специфіки 
галузі та кількісно виміряти потенційну віддачу на інвестиції (ROI). 
Інтегроване застосування цих методів забезпечує всебічність, об'єктивність та 
високу прогностичну цінність дослідження, формуючи міцну наукову основу 
для прийняття стратегічних рішень щодо діджиталізації  Світове 
співтовариство має низку авторитетних дослідницьких інститутів, що 
спеціалізуються на оцінці прогресу в розвитку інформаційного суспільства. 
Загальний рівень цифрової трансформації економіки країн найчастіше 
вимірюється через комплексні міжнародні індекси, такі як Індекс глобальної 
конкурентоспроможності та Глобальний індекс інновацій. Безпосередньо стан 
34  
  
розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та цифрових 
екосистем відображає низка спеціалізованих індексів: 
● Індекс готовності до мережевого суспільства; 
● Індекс розвитку електронного урядування; 
● Індекс розвитку ІКТ (ICT Development Index – IDI); 
● Рейтинг цифрової конкурентоспроможності країн (World Digital 
Competitiveness Ranking – WDC). 
Індекс розвитку ІКТ (IDI), що розраховується Міжнародним союзом 
електрозв'язку (ITU), є одним з ключових інструментів. Він базується на 11 
показниках, об'єднаних у три групи: доступ до ІКТ, інтенсивність їх 
використання та рівень відповідних навичок населення. Оскільки вихідні 
показники мають різну метрику, вони проходять процедуру нормалізації 
(приведення до порівнянного вигляду) щодо еталонного значення (100% або 
середнього рівня по вибірці). Після цього окремі індекси зважуються за 
значущістю та агрегуються в єдину комплексну оцінку. 
Індекс глобальної конкурентоспроможності оцінює позицію країни на основі 12 
ключових компонентів, згрупованих у чотири ключові субіндекси: «Сприятливі 
умови», «Ринки», «Людський капітал» та «Інноваційна екосистема». Питання 
цифрової інфраструктури розглядається в рамках першого субіндексу, а саме у 
підкатегорії «Впровадження ІКТ». Ця підкатегорія включає показники 
проникнення цифрових технологій: 
● щільність мобільного телефонного зв'язку (кількість абонентів на 100 
осіб); 
● охоплення мобільним широкосмуговим інтернетом; 
● охоплення фіксованим широкосмуговим інтернетом; 
● частка оптоволоконних підключень; 
● загальна частка користувачів інтернету в населенні. 
35  
  
Окремим і більш спеціалізованим інструментом є Рейтинг світової цифрової 
конкурентоспроможності IMD (WDC). Він аналізує здатність країн не лише 
адаптувати, але й активно досліджувати та впроваджувати цифрові технології, 
що призводять до структурних перетворень в уряді, бізнес-моделях і всьому 
суспільстві. Цей рейтинг ґрунтується на концепції, що цифрова трансформація 
відбувається одночасно на всіх рівнях: підприємств (як приватного, так і 
державного сектора), державних інституцій та громадян. 
Методологія WDC визначає цифрову конкурентоспроможність через три 
основні фактори: 
1. Знання (якість кадрів, освіти та наукового середовища). 
2. Технології (рівень розвитку цифрової екосистеми та інновацій). 
3. Майбутня готовність (здатність до адаптації та інтеграції майбутніх 
технологій). 
Кожен з цих факторів деталізується через 9 субфакторів, що в сумі охоплюють 
51 критерій. Вага кожного субфактора в загальній оцінці є однаковою 
(приблизно 11,1%), незалежно від кількості показників у ньому. Дві третини 
оцінки формуються на основі кількісних статистичних даних, а одна третина — 
на результатах експертних опитувань. 19 критеріїв є унікальними для цього 
рейтингу, тоді як решта запозичені зі звичайного рейтингу глобальної 
конкурентоспроможності IMD. 
  
Індекс розвитку електронного уряду (E-Government Development Index, EGDI), 
який розробляється Організацією Об’єднаних Націй, розраховується та 
оприлюднюється раз на два роки Департаментом економічних і соціальних 
питань ООН, починаючи з 2001 року. Цей індекс формується на основі трьох 
груп показників: рівня розвитку телекомунікаційної інфраструктури, 
спроможності людських ресурсів до впровадження та використання ІКТ, а 
36  
  
також доступності онлайн-послуг і цифрового контенту.З технічної точки зору 
EGDI є середньозваженим значенням трьох нормованих індикаторів: індексу 
розвитку ІКТ (ITU), індексу людського капіталу та індексу онлайн-послуг, 
який ґрунтується на результатах незалежного опитування щодо рівня 
представленості всіх 193 держав-членів ООН у мережі Інтернет. 
Опитувальний інструментарій охоплює широкий спектр критеріїв, пов’язаних 
із наданням електронних послуг: загальнодержавні цифрові стратегії, відкриті 
дані, електронну участь, багатоканальність сервісів, мобільні послуги, 
доступність ІКТ, подолання цифрової нерівності та інноваційні партнерства на 
основі цифрових технологій..  Основні характеристики аналізованих індексів 
наведено у табл. 1.6.  
Таблиця 1.6 Основні характеристики індексів  
Заснований 
Врахування Кількість 
Кількість тільки на 
Індекс Ключові фактори значимості країн в 
показників статистичних 
факторів рейтингу 
даних 
Доступ до ІКТ, 
IDI використання ІКТ, так 11 176 так 
ІКТ-навички 
Знання, технології, 
WDC так 51 63 ні 
майбутня готовність 
Середовище, 
готовність, 
NRI ні 53 139 ні 
використання, 
вплив 
Адекватність ІКТ-
інфраструктури, 
здатність людських 
ресурсів просувати 
EGDI ні н/д 193 ні 
й використовувати 
ІКТ, доступність 
онлайн послуг і 
контенту 
  
З точки зору якості даних та методології найоб'єктивнішим є Індекс розвитку 
ІКТ (IDI). Його переваги — глобальне охоплення (176 країн) та відносно 
37  
  
компактний набір показників, що забезпечує оперативність розрахунків. Проте 
індекс має істотні недоліки. Зокрема, він включає застарілі метрики (наприклад, 
кількість абонентів фіксованого телефонного зв'язку), які вже не відображають 
сучасні тенденції. Крім того, IDI є надто статичним та описовим — він фіксує 
стан інфраструктури («як є»), але не враховує динаміки, якості послуг або 
реальних потреб бізнесу та громадян. 
Індекс розвитку електронного уряду (EGDI) є спеціалізованим та синтетичним, 
оскільки формується на основі IDI та індексу людського капіталу, що може 
призводити до дублювання окремих показників. 
Індекс мережевої готовності (NRI) та рейтинг цифрової 
конкурентоспроможності (WDC), навпаки, містять суб'єктивну компоненту 
через включення даних експертних і споживчих опитувань. Це одночасно є 
їхньою слабкістю (ризик упередженості) і силою, оскільки результати 
опитувань надають урядам важливий зворотний зв'язок для формування 
політик. Недоліками цих індексів є обмежена вибірка (WDC охоплює лише 63 
країни), технічна складність розрахунків через велику кількість показників та 
менша частота оновлення. 
У 2023 році Україна продемонструвала активну динаміку в сфері цифровізації, 
особливо у розвитку цифрової інфраструктури та державних онлайн-сервісів 
(«Дія»). Проте для повноцінної оцінки рівня діджиталізації необхідно 
враховувати не лище інфраструктурні показники, а й такі аспекти, як: 
● Глибина цифровізації бізнесу (автоматизація, використання хмарних 
сервісів, Big Data). 
● Цифрові навички населення та інклюзивність цифрових послуг. 
● Кібербезпека та рівень довіри до цифрових сервісів. 
● Адаптивність регуляторного середовища до швидких технологічних змін. 
38  
  
Таким чином, прогрес України є очевидним, однак для досягнення лідерських 
позицій необхідно синхронно розвивати всі компоненти цифрової екосистеми. 
 У 2023 р. спостерігається подальше покращення і модернізація цифрової 
інфраструктури, що сприяє збільшенню доступності та якості електронних 
послуг для громадян (рис. 1.1).   
У цілому рівень діджиталізації в Україні у 2023 р. становив 0,632, що 
відображає успішні зусилля у напрямку впровадження цифрових технологій в 
усі сфери життя країни. Сприяє цьому не лише підтримка держави, але й 
активна участь громадян у цьому процесі.  
  
  
Рисунок 1.1 – Рівень діджиталізації регіонів України у 2023 р.    
Отже, наукова методологія є незамінною для комплексного вивчення процесів 
діджиталізації. Вона надає інструменти для об'єктивної оцінки впливу 
цифрових інновацій на всі сфери суспільства — від економіки та бізнесу до 
освіти та повсякденного життя. Для цього застосовується комбінація кількісних 
(статистичний аналіз, економетричне моделювання) та якісних (глибинні 
інтерв'ю, фокус-групи, контент-аналіз) методів. Таке поєднання дозволяє не 
лише виміряти масштаби явища, але й зрозуміти глибинні механізми адаптації 
людини та інституцій до цифрового середовища, а також ідентифікувати 
39  
  
найефективніші практики використання технологій Таким чином, 
діджиталізація вже не є опцією, а становить обов'язкову умову для побудови 
сучасної, інклюзивної та конкурентоспроможної фінансової екосистеми. 
  
40  
  
     РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ В 
УКРАЇНІ ТА СВІТІ  
 
2.1. Вплив діджиталізації на розвиток фінансів у світі   
 
Сучасний фінансовий сектор зазнає глибоких змін під впливом 
діджиталізації — головної рушійної сили глобальної економіки. 
Технологічний прогрес радикально змінює традиційні підходи до організації 
фінансових процесів, відкриваючи нові можливості для їх оптимізації, 
підвищення ефективності та розширення доступності. Цифрові інновації 
стимулюють виникнення фінтех-компаній, цифрових банків, криптовалют та 
новітніх платформ, що формують сучасну парадигму функціонування 
фінансової системи.  
Діджиталізація глибоко змінює бізнес-моделі фінансових установ, 
впливаючи на управління ресурсами, організацію послуг та комунікацію з 
клієнтами. Роботизація процесів (RPA) є ключовим інструментом цієї 
трансформації, що дозволяє оптимізувати рутинні завдання та підвищити 
ефективність роботи. Технологія передбачає застосування програмних ботів, 
які автоматизують такі дії, як внесення інформації, перевірка документів або 
проведення платежів, що сприяє скороченню часу виконання операцій, 
зниженню витрат та мінімізації помилок. 
Автоматизація кредитних заявок, наприклад, дозволяє банкам 
прискорювати прийняття рішень, підвищуючи задоволеність клієнтів та 
зменшуючи операційні витрати. Яскравим прикладом є досвід Deutsche Bank у 
Китаї, де RPA скоротив обробку документів корпоративних клієнтів з кількох 
днів до кількох хвилин, істотно підвищивши якість сервісу. Технологія також 
активно використовується у страхуванні для автоматичного розрахунку виплат 
і у фінтех-сегменті для оптимізації платежів та аналітики. Універсальність RPA 
дозволяє налаштовувати її під конкретні потреби. Боти можуть працювати як у 
режимі асистента, допомагаючи співробітникам, так і автономно, виконуючи 
41  
  
цілі процеси. Це відкриває перед фінансовими установами можливість 
масштабувати операції, інтегрувати автоматизацію в існуючі системи та 
відповідати динамічним вимогам ринку.  Ще одним вагомим фактором 
трансформації фінансової сфери є стрімке зростання популярності 
фінтехкомпаній. Ці інноваційні учасники ринку активно впроваджують сучасні 
технології — блокчейн, великі дані, штучний інтелект, мобільні додатки — для 
створення персоналізованих фінансових продуктів і забезпечення швидкого та 
ефективного обслуговування. Завдяки цьому фінтех-компанії стають 
серйозними конкурентами для традиційних банків і фінансових установ. 
Фінтех суттєво змінює фінансовий ландшафт, забезпечуючи користувачам 
ширший доступ до послуг, зручність та гнучкість. Наприклад, онлайн-
платформи для кредитування, такі як LendingClub, дають змогу фізичним 
особам отримувати кредити безпосередньо від інвесторів, оминаючи банківські 
структури. Це дозволяє зменшити витрати та скоротити час на отримання 
фінансування. Сервіси на зразок PayPal та Stripe спрощують процеси онлайн-
платежів, знижують бар’єри для малого бізнесу і сприяють виходу підприємців 
на глобальні ринки. У сфері страхування інноваційні компанії, як-от Lemonade 
та Root, застосовують штучний інтелект для автоматизації оцінки ризиків, 
ухвалення рішень і формування страхових полісів. Це значно скорочує час 
обробки запитів і дозволяє клієнтам отримувати послуги практично миттєво. 
Трансформаційні процеси вплинули й на банківські установи: у світі почало 
активно розвиватися явище необанків. Аналіз наукових джерел дав змогу 
виокремити кілька ключових передумов їхнього виникнення. 
- Технологічна революція. Масове поширення Інтернету створило 
інфраструктурну основу для онлайн-банкінгу та електронних операцій, 
забезпечивши безпрецедентну зручність і доступність як для клієнтів, так і для 
самих фінансових установ. 
- Поява фінтех-інновацій. Розвиток фінансових технологій призвів до 
народження нових гравців — технологічних стартапів, які пропонують 
42  
  
фінансові послуги (платежі, перекази, кредитування) напряму, обходячи 
традиційні банківські канали та моделі. 
- Еволюція поведінки споживачів. Зміна уподобань клієнтів, зумовлена 
зростанням впливу соціальних мереж і постійної інтернет-доступності, 
викликала масовий відхід від фізичних відділень на користь цифрових каналів 
обслуговування. 
- Криза довіри до традиційної системи. Світова фінансова криза 2008 року 
суттєво підірвала довіру до класичних банків, змусивши споживачів активніше 
шукати альтернативні, більш прозорі та стійкі фінансові рішення.  
- Зовнішні шокові фактори. Пандемія COVID-19 виступила каталізатором, 
прискоривши цифровізацію економіки та остаточно сформувавши в споживачів 
звичку і готовність користуватися повноцінними фінансовими послугами 
дистанційно 
За даними сервісу NeoBanks.app, у 2024 році у світі налічується 303 
необанки, і більшість із них походять з Європи та Північної Америки. До 
провідних представників цього сегмента належать такі фінансові установи, як 
SoFi, що здобув популярність завдяки програмам рефінансування кредитів для 
студентів і медичних працівників, та Acorns, який спеціалізується на 
мікроінвестиціях і пропонує зручні інструменти для автоматизованого 
управління коштами користувачів. Revolut вирізняється широкими 
можливостями для обміну валют, міжнародних переказів і операцій із 
криптовалютами, тоді як Current акцентує увагу на інструментах бюджетування 
та заощаджень. 
Окрім названих лідерів, до найбільш відомих необанків також належать 
N26, Monzo, Tandem Bank, Atom Bank, Starling Bank, WeBank, Fidor Bank, 
WYbank та інші. Ці фінансові інституції змогли трансформувати традиційну 
модель банківських послуг завдяки використанню цифрових платформ, що 
забезпечують високий рівень доступності, зручності та персоналізації для 
користувачів. 
43  
  
Діджиталізація фінансового сектору відкрила нові можливості для 
залучення широких верств населення до фінансових послуг, долаючи бар’єри, 
зумовлені географічною віддаленістю, високою вартістю обслуговування, 
недостатнім рівнем фінансової грамотності чи обмеженим доступом до 
банківської інфраструктури. Одним із найбільш показових прикладів 
позитивного впливу цифровізації на фінансову інклюзію є мобільна платформа 
M-Pesa, створена у 2007 році телекомунікаційною компанією Safaricom у Кенії. 
Система дала змогу здійснювати фінансові операції через мобільні телефони без 
необхідності відкриття банківського рахунку, що стало справжньою 
революцією для фінансової системи країни та орієнтиром для подібних проєктів 
у світі. Успіх M-Pesa пояснюється низкою ключових чинників. 
По-перше, наявність широкого доступу до мобільних телефонів створила 
сприятливе технологічне середовище для запуску сервісу. 
По-друге, простота використання платформи — зокрема можливість здійснення 
операцій за допомогою SMS-команд — зробила її доступною для населення з 
різним рівнем цифрової компетентності. По-третє, створення розгалуженої 
мережі агентів, які виконували функції локальних «фінансових посередників», 
забезпечило ефективність операцій з поповнення рахунку, зняття коштів та 
переказів. Нарешті, сервіс відповідав реальним потребам користувачів, 
дозволяючи здійснювати грошові перекази між родичами, оплачувати рахунки, 
оформлювати кредити та накопичувати заощадження 
Результати впровадження M-Pesa стали надзвичайно вражаючими. Уже 
через кілька років після запуску понад 90% домогосподарств Кенії отримали 
доступ до базових фінансових послуг. Платформа сприяла скороченню рівня 
бідності, оскільки надала можливість брати участь в економічній діяльності, 
підтримувати родичів у віддалених регіонах та розвивати 
мікропідприємництво. Важливим наслідком стало й те, що M-Pesa створила 
сприятливе середовище для розвитку малого бізнесу: підприємці отримали 
зручний інструмент для прийому платежів, управління фінансовими потоками 
та інтеграції в сучасну цифрову економіку. Крім того, платформа стала основою 
44  
  
для появи нових фінансових сервісів — мобільного кредитування, 
мікрострахування та інвестиційних продуктів, доступних через мобільні 
додатки. 
Поряд із цифровими платіжними інструментами, значного поширення у 
світі набули криптовалюти та блокчейн-технології, які відкривають можливості 
для здійснення швидких, безпечних та децентралізованих фінансових операцій 
без участі традиційних посередників. Це особливо актуально для регіонів із 
недостатньо розвиненою банківською інфраструктурою. Водночас ефективне 
впровадження цих технологій потребує належного правового регулювання, що 
нині є одним із ключових викликів у глобальній фінансовій системі. Аналіз 
світової практики правового регулювання криптовалют засвідчує значну 
різноманітність підходів. У країнах Європейського Союзу функціонує єдина 
нормативна база, закріплена в Регламенті MiCA (Markets in Crypto-Assets), яка 
встановлює правила обігу цифрових активів, вимоги до їхніх емітентів та 
операторів ринку. Натомість у Сполучених Штатах Америки криптовалюти 
регулюються як цифрові активи, але їхній юридичний статус залежить від 
функціонального призначення: окремі активи підпадають під регулювання 
Комісії з цінних паперів та бірж (SEC), інші — під юрисдикцію Комісії з 
торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) чи інших федеральних органів. 
Прогресивний підхід до правового регулювання криптовалют 
демонструють країни, що інтегрують блокчейн у свою економічну систему. Так, 
Сальвадор в 2021 році став першою державою, яка надала біткоїну статус 
офіційного платіжного засобу. Метою цієї ініціативи було залучення до 
фінансової системи населення, що не користується банківськими послугами. 
Для цього було створено державний цифровий гаманець Chivo, що дозволяє 
здійснювати платежі, перекази та отримувати кошти в криптовалюті. Це 
рішення особливо актуальне для трудових мігрантів, які тепер можуть 
пересилати гроші родинам швидко та з низькими комісіями. В результаті 
Сальвадор суттєво скоротив витрати на міжнародні перекази, які раніше могли 
сягати 20% від суми операції. Інший приклад — Швейцарія, яка кваліфікує 
45  
  
криптовалюти як інвестиційні активи та регулює їх в рамках традиційного 
фінансового законодавства, забезпечуючи правову визначеність. 
З іншого боку, існують держави, що розглядають криптовалюти як загрозу 
фінансовій стабільності. Наприклад, в Китаї повністю заборонені операції з 
цифровими активами, включаючи їх видобуток (майнінг). Подібна політика 
пояснюється бажанням запобігти ризикам відмивання коштів, спекуляцій і 
захистити традиційну банківську систему від волатильних активів. Цифрові 
валюти центральних банків (CBDC) стають важливою ланкою глобальної 
фінансової системи, що відображає зростаючий інтерес до інновацій у 
державному секторі. За даними 2023 року, 130 країн (98% світу) активно 
досліджують або вже розробляють національні цифрові валюти. З них: 
● 11 країн — повноцінно впровадили CBDC. 
● 53 країни — перебувають на стадії пілотного запуску або розробки. 
● 46 країн — проводять дослідження. 
Серед найпомітніших кейсів: 
1. Багамські острови стали першими, хто запустив CBDC ще в 2019 році 
(«Пісочний долар» / The Sand Dollar). До 2023 року проєкт охопив 7,9% 
населення, а кількість користувачів зросла втричі з моменту старту. Ця 
валюта слугує доповненням до готівки та доступна через мобільні 
гаманці, що робить платежі зручними та інклюзивними, особливо на 
архіпелазі з високим рівнем проникнення мобільних технологій. 
2. Ямайка впровадила свою цифрову валюту (JAM-DEX) у 2022 році. 
Основні цілі — зменшення витрат на друк банкнот і підвищення 
фінансової доступності. JAM-DEX дозволяє здійснювати платежі без 
банківського рахунку, що має критичне значення для небанківського 
населення. Однак, як показала практика, технічні виклики (наприклад, 
модернізація платіжних терміналів) вимагали додаткових інвестицій у 
інфраструктуру. 
Нігерія стала першою африканською країною, яка запровадила власну 
цифрову валюту — eNaira — у 2021 році. Основними цілями впровадження 
46  
  
eNaira були підвищення обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), 
покращення фінансової інклюзії населення та боротьба з інфляційними 
процесами. Проте, незважаючи на початковий успіх, знецінення нігерійської 
найри у 2023 році створило значні економічні виклики. У цей період країна 
стикнулася із різким зростанням інфляції, що змусило уряд вживати заходів, 
серед яких оновлення банкнот і боротьба з надмірною ліквідністю. Ці фактори 
ускладнили підтримання стабільності цифрової валюти та поставили під сумнів 
ефективність її подальшого розвитку. 
Разом з тим, розвиток інноваційних фінансових продуктів значно 
розширив можливості доступу до фінансових ресурсів та послуг, відкривши 
нові канали для підтримки бізнесу та задоволення потреб споживачів. Одним із 
найбільш перспективних інструментів у цьому контексті є краудфандинг. 
Краудфандинг виник як наслідок поширення цифрових технологій і глобалізації 
фінансових ринків, ставши ефективним механізмом залучення коштів від 
широкого кола інвесторів через онлайн-платформи. Він дозволяє реалізовувати 
проєкти, які зазвичай не можуть отримати фінансування традиційними 
шляхами — банківськими кредитами чи венчурними інвестиціями. Завдяки 
своїй доступності та гнучкості, краудфандинг відкриває нові можливості для 
розвитку стартапів, малого бізнесу, соціальних ініціатив і творчих проєктів. 
Серед ключових переваг краудфандингу — його демократичність, яка 
полягає у тому, що інвестори самостійно обирають проєкти для підтримки, що 
сприяє кращому узгодженню фінансування із потребами суспільства. 
Успішними прикладами платформ, що працюють за цією моделлю, є Kickstarter, 
через який профінансовано понад 207 тисяч проєктів, та Indiegogo, що дозволяє 
залучати кошти навіть на ранніх стадіях розробки ідеї. 
 
Ефективність краудфандингу зростає завдяки різним моделям фінансування, 
серед яких найбільш поширені: 
● Роялті-краудфандинг (royalty-based) — інвестори отримують регулярні 
виплати, пропорційні доходам проєкту. Ця модель застосовується рідше. 
47  
  
● Акціонерний краудфандинг (equity-based) — інвестори набувають частку 
у бізнесі у вигляді акцій. У практиці роялті- та акціонерний краудфандинг 
часто об’єднують під терміном «equity crowdfunding». 
● Краудлендинг (lending-based), або народне кредитування — кредиторами 
виступають приватні особи. Ця модель є найбільш популярною та 
забезпечує найзначніші обсяги фінансування. 
Разом із розвитком цифрових технологій і діджиталізації фінансових ринків 
зростає і кількість кіберризиків. Вони варіюються від фішингових атак до 
складних кіберзагроз, таких як DDoS-атаки, вразливості мобільних платіжних 
систем та можливі зловживання штучним інтелектом, що створює виклики для 
безпеки фінансових установ і клієнтів Кіберризики стали системною загрозою 
для діджиталізованого фінансового сектору. Серед них найпоширенішим 
залишається фішинг — атаки через підроблені листи та сайти для викрадення 
персональних даних. Лише в США за 2021 рік завдяки цьому методу 
зловмисники вивели близько 1,5 млрд доларів. 
Окрему небезпеку становлять DDoS-атаки, спрямовані на параліч онлайн-
сервісів. У 2022 році Україна зазнала масштабних атак на банківський сектор з 
боку російських хакерських груп, що призвело до тимчасової блокади послуг та 
збитків на десятки мільйонів доларів. Інтенсифікація використання 
криптовалют та фінтех-рішень створила новий вектор атак. У 2023 році 
експлуатація вразливостей криптобірж призвела до крадіжок на суму понад 1,7 
млрд доларів, як, наприклад, інцидент з платформою Poly Network, де було 
вкрадено понад 600 млн доларів. Це наочно демонструє критичну важливість 
захисту базової інфраструктури для нових технологій. Найбільш 
прогностичною загрозою майбутнього є зловживання штучним інтелектом 
(ШІ). ШІ вже застосовується для автоматизації фішингу та створення глибоких 
підробок (deepfake). Передбачається, що в майбутньому це може призвести до 
складних атак соціальної інженерії, наприклад, до імітації голосу керівника для 
санкціонування шахрайських транзакцій. Боротьба з цими викликами вимагає 
постійного вдосконалення захисту та міжнародної співпраці. Обов'язковими 
48  
  
стандартами стали багатофакторна аутентифікація, шифрування даних та 
регулярні оновлення ПЗ. Позитивним прикладом є європейські норми 
кібербезпеки для банків, впровадження яких суттєво знизило кількість 
успішних атак. 
Таким чином, цифровізація фінансів, розкриваючи величезні можливості, 
паралельно генерує нові, все складніші ризики. Гарантією стабільності 
фінансових ринків може бути лише проактивна інтеграція інноваційних 
захисних технологій та адаптивне вдосконалення механізмів безпеки, здатних 
протистояти еволюціонуючим кіберзагрозам. 
 2.2. Оцінка використання цифрових технологій у фінансовій сфері України  
 Цифрова трансформація фінансового сектору України стала надійним 
фундаментом для його стабільності та розвитку, особливо в умовах воєнного 
стану. Вона дозволила не лише оперативно адаптуватися інституціям до 
викликів, але й розширила фінансову доступність для громадян. Показовим є 
стрімке зростання частки безготівкових розрахунків: у 2023 році обсяг операцій 
за платіжними картками досяг 65%, що є значним збільшенням порівняно з 61% 
у 2021 році. Ця динаміка чітко зафіксувала перехід до економіки, де безготівкові 
операції стають основним платіжним інструментом — тренд, який 
підживлюється масштабною діджиталізацією послуг та зростанням 
популярності дистанційних сервісів  
1. Період після фінансової кризи 2008 року став часом фундаментальної 
трансформації. Банки були змушені адаптуватися до суворіших регуляторних 
норм (підвищені вимоги до капіталу, управління ризиками, процедури 
KYC/AML). Паралельно технологічна революція, зумовлена поширенням 
Інтернету, смартфонів і домінуванням гігантів (Amazon, Google, Apple тощо), 
створила нові стандарти швидкості та зручності у будь-яких послугах, 
включаючи фінансові. Це, разом із зростанням трудової міграції та пошуком 
альтернативних джерел фінансування малим бізнесом, створило ідеальне 
середовище для виникнення та бурхливого зростання фінтех-компаній. 
49  
  
2. Період сучасних викликів (пандемія COVID-19, геополітична 
нестабільність) виступив каталізатором, що прискорив перехід до цифрових 
форматів. Соціальне дистанціювання та необхідність безконтактних рішень 
спричинили стрімкий сплеск популярності онлайн-фінансів (наприклад, в ЄС 
щотижневе зростання користувачів фінтех-додатків досягало 70%). В Україні, 
особливо в умовах війни, цифровізація стала критично важливою опорою 
фінансової системи, що проявилося в експоненціальному зростанні 
безготівкових операцій і динамічному розвитку власних фінансових інновацій. 
В Україні системний розвиток цифрових фінансів забезпечує Стратегія 
розвитку фінтеху до 2025 року, прийнята Національним банком України. Це 
перший документ такого рівня, який формує цілісну рамку для побудови стійкої 
фінтех-екосистеми. Його ключові завдання — підтримка інновацій, перехід до 
«економіки без готівки», підвищення фінансової грамотності та забезпечення 
доступності сучасних, зручних і безпечних фінансових сервісів. Кінцева мета 
Стратегії — створити конкурентний ринок з високим рівнем фінансової 
інклюзії, де кожен матиме легкий доступ до якісних продуктів за справедливою 
ціною. FinTech (фінансові технології) саме і є тим інструментом, що дозволяє 
досягти цих цілей. Ця галузь інтегрує технології (ШІ, блокчейн, аналітику 
даних, мобільні платформи) у традиційні фінансові процеси — від банкінгу та 
платежів до кредитування, страхування та інвестицій. Результатом є радикальне 
підвищення доступності, швидкості та зручності послуг при одночасному 
скороченні бюрократії та операційних витрат. Проте глобальний контекст 
розвитку фінтеху залишається непростим. У 2023 році світовий ринок зіткнувся 
зі значною консолідацією: обсяги інвестицій впали до 113,7 млрд доларів США 
— найнижчий показник з 2017 року. Це зумовлено комплексом чинників: 
геополітичною напруженістю, високими процентними ставками та загальною 
обережністю інвесторів. Однак навіть у таких умовах окремі ніші 
продемонстрували стійкість: інвестиції в proptech (технології для нерухомості) 
досягли 13,4 млрд дол., а в insurtech (страхові технології) — 8,1 млрд дол., що 
свідчить про продовження цільового фінансування перспективних напрямків.  
50  
  
Український фінтех, попри численні виклики, демонструє стійкість і продовжує 
викликати інтерес у інвесторів. Такі компанії, як Arkis (2,25 млн дол. США), 
Competera (3 млн євро), Finmap (1 млн євро) та Fuel Finance (1 млн дол. США), 
успішно залучили значні інвестиції. Серед перспективних стартапів варто 
відзначити Akurateco, Datrics, DjookyX, Fintellect, Paycore.io та Saldo Apps, які 
активно впроваджують інновації у своїх галузях. 
Водночас 8 українських фінтех-стартапів, серед яких Bitfury Group, CEX.IO та 
Fintech Farm, досягли оцінки понад 100 млн дол. США та мають річний оборот 
понад 50 млн дол. США. Очікується, що галузь поступово відновиться завдяки 
переходу до більш стійких і прибуткових стратегій. Важливим драйвером 
розвитку стане використання штучного інтелекту: у 2023 році на стартапи з ШІ 
було спрямовано понад 12,1 млрд дол. США інвестицій, що відкриває нові 
перспективи для інноваційних проєктів. 
У 2023 році український фінтех-ринок поповнився трьома новими компаніями, 
довівши їх загальну кількість до 256 (рис. 2.2).  
•  256 одиниць Компаній на ринку  
1 
•  75 % Пройшло точку безбитковості  
2 
•  47 % Працюють на міжнародному ринку  
3 
  
•  79%  Фінансуються виключно власним коштом  
4 
•  16 % Мають жінок-  засновниць 
5 
•  60%  мають представників в лавах ЗСУ 
6 
  
 
 
Рисунок 2.1 – Фінтех діяльність на фінансовому ринку України в цифрах    
  
Попри складні умови, фінтех-сектор України поступово відновлюється, а 
його загальна вартісна оцінка вже досягла 1,2 млрд доларів США. Важливу роль 
51  
  
у підтримці розвитку галузі відіграють державні ініціативи. Зокрема, 
Національний банк України затвердив нову Стратегію розвитку фінансового 
сектору, впроваджує систему відкритого банкінгу та розробляє онлайн-сервіси 
на основі блокчейн-технологій, зокрема «Реєстр рахунків нерезидентів». 
Міністерство цифрової трансформації ініціювало низку інновацій у рамках 
платформи «Дія»: програму «єВідновлення» для підтримки постраждалих від 
війни, акселератор «Відважна» для підприємців, а також нові цифрові сервіси 
на порталі. Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку 
зареєструвала перший випуск кредитних нот і допустила до обігу міжнародні 
боргові цінні папери. 
Українські банки активно розвивають цифрові послуги: ПриватБанк 
запровадив технологію Tap to Pay, Sense Bank і Банк Власний Рахунок 
запропонували сервіси авансових виплат, а Ощадбанк створив спеціальний 
продукт для ветеранів. Згідно з опитуваннями, 71% фінтех-компаній 
співпрацюють із банками, а 40% вважають їх ключовими партнерами. 
Українські фінтех-компанії активно впроваджують інноваційні технології (рис. 
2.3), серед яких найбільш популярною залишається API завдяки її широкому 
застосуванню у сфері технологічної інфраструктури (71% компаній).  
Інше  8 % 
NFT 3%  
Інтернет речей 4%  
DeFi 6%  
Блокчейн 12%  
Підключення та сервіси системи  SWIFT  та…   15%  
 Платформи з низьким кодом 19 % 
Біометрика 19%  
Роботизована автоматизація процесів 23 % 
Штучний інтелект 29%  
Чат-  бот 36%  
Хмарні сервіси 44 % 
API 71%  
 
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 
Рисунок 2.2 – Головні технології серед українських фінтех-компаній 
 
52  
  
У 2024 році в Україні значно зросло використання хмарних сервісів — до 
44%, що забезпечує масштабованість, гнучкість та підвищену кібербезпеку, 
критично важливі в сучасних умовах. Частка блокчейн-технологій збільшилася 
з 4% до 12%, що свідчить про глобальний інтерес до їх трансформаційного 
потенціалу. 
Штучний інтелект (ШІ) визнано найбільш перспективною технологією: 94% 
фінтех-компаній відзначають його ключову роль у розвитку ринку. Згідно з 
дослідженням McKinsey, 29% респондентів вже регулярно використовують ШІ 
у своїй діяльності. Серед інших важливих технологій український фінансовий 
сектор виділяє роботизовану автоматизацію процесів (RPA), децентралізовані 
фінанси (DeFi), Інтернет речей (IoT) та NFT, які поступово інтегруються у 
цифрову трансформацію галузі, підвищуючи її ефективність і 
конкурентоспроможність. 
Національний банк України визначає розвиток цифрових фінансових послуг 
і впровадження інновацій як пріоритетні завдання, важливі для повоєнного 
відновлення економіки. Введення у 2022 році Закону «Про платіжні послуги» 
стало поштовхом до трансформації фінансового ринку. У 2023 році запущено 
оновлену систему електронних платежів (СЕП) на базі міжнародного стандарту 
ISO 20022, що дозволяє здійснювати міжбанківські розрахунки 24/7. Це 
створило фундамент для впровадження миттєвих платежів, запуск яких 
планується до кінця першого кварталу 2025 року. Очікується, що миттєві 
платежі сприятимуть зниженню вартості операцій, підвищенню конкуренції та 
розширенню фінансової інклюзії. 
Важливим напрямком цифрової трансформації фінансової сфери України є 
запуск відкритого банкінгу, який відповідно до законодавства заплановано на 
серпень 2025 року. Національний банк України (НБУ) розробляє нормативно-
правові акти щодо авторизації нефінансових платіжних послуг та безпеки даних 
користувачів. У 2023 році затверджено Концепцію відкритого банкінгу, яка 
містить дорожню карту впровадження OpenAPI для банківської системи країни. 
53  
  
Україна активно готується до інтеграції з Єдиною зоною платежів у євро 
(SEPA), що дозволить спростити міжнародні транзакції та знизити витрати 
користувачів. Планується подання офіційної заявки до Європейської платіжної 
ради. Підготовчі роботи включають консультації з центральними банками ЄС 
та розробку технічної інфраструктури для інтеграції українських банків у 
систему SEPA. 
Розвиток системи BankID НБУ став ключовим для дистанційної 
ідентифікації громадян. У 2023 році кількість успішних електронних 
ідентифікацій досягла 42,9 млн, що на 31% більше за попередній рік. BankID 
забезпечує доступ до широкого спектра послуг — від фінансових операцій до 
інформації з Кредитного реєстру. Заплановано запуск автоматизованої системи 
розгляду спорів і адаптацію BankID до європейських стандартів eIDAS, що 
відкриє нові можливості для користування послугами в ЄС. 
Цифровізація стала рушієм трансформації українського фінансового ринку, 
створюючи умови для економічного зростання, інновацій та фінансової 
інклюзії. Вдалим прикладом є платформа «Дія», яка за 4 роки стала потужним 
інструментом для надання державних послуг. Наразі нею користуються понад 
20 мільйонів громадян, які мають доступ до 17 цифрових документів, понад 30 
сервісів у застосунку та понад 100 послуг на порталі. 
Однією з революційних функцій «Дії» є шеринг документів, що значно 
спрощує ідентифікацію та верифікацію як офлайн, так і онлайн. Завдяки цьому 
банки можуть відкривати рахунки та оновлювати дані клієнтів значно швидше. 
Іншим важливим інструментом є «Дія.Підпис», який дозволяє безпечно й 
оперативно підписувати документи. 
Ці цифрові інновації стали основою для масштабних державних програм — 
«єПідтримка», «єВідновлення» та пільгової іпотеки «єОселя», що поєднують 
зусилля держави, банків і бізнесу для фінансової підтримки населення. 
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) активно сприяє впровадженню 
Стратегії розвитку фінансового сектору України, що має на меті модернізацію 
фінансових послуг, забезпечення стабільності та інклюзивності системи. 
54  
  
Особлива увага приділяється розширенню доступу до фінансових послуг у 
постраждалих регіонах, розвитку відкритого банкінгу та адаптації 
європейських регуляторних стандартів. 
Важливим кроком стало впровадження Закону України «Про платіжні 
послуги», створеного на основі Директиви PSD2, що відкриває можливості для 
залучення приватних інвестицій у фінтех-сектор і стимулює інновації з 
акцентом на безпеку та прозорість. 
Значну роль у підтримці інновацій відіграє Український фонд стартапів 
(УФС), який за 4 роки інвестував понад 8,7 млн дол. США у понад 350 проєктів. 
УФС сприяє формуванню технологічної екосистеми, підтримуючи українські 
стартапи через міжнародні програми, такі як «Seeds of Bravery» від 
Європейської інноваційної ради, де учасники можуть отримати до €50,000 для 
масштабування своїх інновацій, спрямованих на післявоєнне відновлення 
країни. 
Також Фонд реалізує грантові програми спільно з Western NIS Enterprise 
Fund, які підтримують стартапи на етапах Pre-seed і Seed. 
Окрім фінансової підтримки, УФС організовує міжнародні делегації 
українських стартапів для участі у світових виставках, сприяючи інтеграції на 
глобальні ринки. Співпраця з корпоративними партнерами, такими як Нова 
Пошта, МХП та Glovo, відкриває нові можливості для впровадження інновацій 
у бізнесі. 
 
2.3. Аналіз тенденцій розвитку діджиталізації банківського сектору України  
Діджиталізація є ключовим вектором розвитку українського банківського 
сектора, орієнтованим на підвищення якості фінансових послуг, зниження 
операційних витрат та покращення клієнтського досвіду. Відповідаючи на 
глобальні технологічні виклики, українські банки системно впроваджують 
інноваційні інструменти та сучасні рішення. 
55  
  
Історично основою цього процесу став Інтернет-банкінг, концепція якого 
зародилася на початку 1980-х років. Він реалізував модель «home banking» 
(віддаленого або «домашнього» банкінгу), що вперше надала клієнтам 
можливість здійснювати операції та отримувати послуги через веб-сайт банку 
без фізичного відвідування відділення. 
Таким чином, український банківський сектор пройшов шлях від 
зародження базового дистанційного обслуговування до сьогоднішньої 
комплексної цифрової трансформації, що охоплює мобільний банкінг, open 
banking, штучний інтелект та інші передові технології. 
В умовах сучасного цифрового розвитку банківського сектору України 
клієнтам доступні такі ключові інтернет-послуги: 
● Відкриття банківського рахунку без відвідування відділення 
Клієнти можуть зареєструватися та пройти ідентифікацію через 
мобільний додаток, відкривши дебетовий або кредитний рахунок 
дистанційно. 
● Можливість здійснювати перекази коштів між власними рахунками в 
одному банку, на рахунки інших банків, а також на міжнародні рахунки 
через IBAN. Підтримуються сервіси WesternUnion, MoneyGram, RIA 
тощо. 
● Онлайн-поповнення як власних, так і сторонніх мобільних телефонів. 
● Налаштування регулярних платежів, наприклад, для поповнення 
мобільних рахунків або оплати підписок із визначенням суми і 
періодичності. 
● Перегляд транзакцій та виписок за обраний період для контролю власних 
фінансів. 
● Оформлення дебетових і кредитних карток як у фізичному форматі, так і 
віртуальних для використання з технологією NFC на смартфонах. 
56  
  
● Можливість онлайн-оформлення кредитів, депозитів, внесення коштів 
або оформлення розстрочки через інтернет-банкінг чи мобільні додатки. 
● Інвестиції в депозити та інші фінансові інструменти через банківські 
платформи. 
● Оформлення страхування життя та майна (рухомого і нерухомого) через 
банківські додатки. 
● Обмін валюти Замовлення валюти онлайн з можливістю отримати готівку 
у відділенні банку. 
Крім того, за останні роки українці отримали доступ до додаткових цифрових 
сервісів: 
● Сплата комунальних послуг Автоматичне генерування сум на основі 
показників лічильників і оплата комунальних рахунків онлайн. 
● Благодійні перекази та підтримка армії Можливість переказувати кошти 
у благодійні та військові фонди через інтернет-сервіси. 
● Сплата штрафів за порушення правил дорожнього руху (ПДР) 
Оплата штрафів у цифровому форматі без необхідності відвідувати банк 
● Переваги та недоліки, що впливають на зручність та доступність 
використання мобільних додатків для користувачів банківських послуг в 
Україні зазначено в табл. 2.1.  
Таблиця 2.1 Переваги та недоліки використання мобільних додатків   
Переваги Недоліки 
Можливість втрати персоналізованих 
Економія часу 
даних через кібератаки 
Спрощена система отримання Можливість втрати грошових коштів 
банківських послуг через шахрайські дії 
57  
  
Швидкість отримання банківських 
Пряма залежність від мережі Інтернет 
послуг 
Цілодобовий доступ до інформації   
  
За даними Національного банку України, у 2023 році приблизно 70% 
банківських операцій виконувались через цифрові канали — інтернет-банкінг і 
мобільні застосунки. На сьогодні онлайн-банкінг став ключовим елементом 
функціонування банківської системи України. Водночас рівень його 
використання все ще нижчий, ніж у країнах Європейського Союзу. Тому для 
підвищення конкурентоспроможності та залучення нових клієнтів фінансовим 
установам необхідно активніше впроваджувати інновації та вдосконалювати 
дистанційні сервіси. 
Безконтактні платежі — це спосіб розрахунку, який не потребує фізичного 
контакту між платіжним засобом (карткою, смартфоном, смартгодинником чи 
браслетом) та терміналом. Для здійснення операції достатньо піднести пристрій 
на відстань до 4 см, після чого оплата проходить автоматично. 
Сьогодні в Україні широко використовуються системи Google Pay та Apple 
Pay. Механізм їх роботи подібний до технології безконтактних банківських 
карток, однак ключова відмінність полягає в тому, що відповідальність за 
формування та зберігання платіжного токена переноситься з банку-емітента на 
саму платіжну платформу, інтегровану у мобільний пристрій. 
Наприклад, у Google Pay користувач додає до застосунку свою дебетову або 
кредитну картку. Після цього система надсилає запит до банку-емітента для 
отримання токена — унікального ідентифікатора, який замінює реквізити 
реальної картки. Платформа шифрує ці дані й забезпечує захищене проведення 
транзакцій під час оплати. 
  
Процес здійснення безготівкового безконтактного платежу проходить через 
такі етапи: 
58  
  
1. Отримання токена користувачем. Користувач додає свою платіжну 
картку до Google Pay, після чого на його пристрої зберігається зашифрований 
токен, що використовується для проведення транзакцій — одноразово або 
кілька разів. 
2. Передача токена продавцю. Під час наближення смартфона до термінала 
з підтримкою NFC пристрій передає йому токен, дату завершення строку дії 
картки та криптограму через NFC-протокол. 
3. Обробка платежу на стороні продавця. Торгове обладнання передає дані 
до банку-еквайра, позначаючи операцію як безконтактну, після чого платіж 
ініціюється через платіжну систему. 
4. Обробка платежу банком-еквайром. Банк, що обслуговує торгову точку, 
отримує інформацію з термінала та передає її в платіжну мережу для подальшої 
обробки. 
5. Детокенізація постачальником токенів. Постачальник токенізації 
перевіряє криптограму і замінює токен на справжній номер картки клієнта. 
6. Передача даних банку-емітенту. Платіжна мережа надсилає банку-
емітенту номер картки, строк її дії та підтвердження успішної перевірки токена. 
7. Авторизація транзакції. Банк-емітент перевіряє рахунок, доступність 
коштів та повноваження клієнта, після чого надсилає дозвіл на проведення 
платежу. 
8. Повідомлення про результат операції. Платіжна мережа через банк-
еквайр повертає відповідь до торгової точки, а термінал повідомляє користувача 
та касира про успішну авторизацію або відхилення платежу. 
За даними НБУ, у 2023 році обсяги безготівкових розрахунків (зокрема 
через Apple Pay, Google Pay та інші NFC-технології) продовжували зростати, 
незважаючи на триваючу повномасштабну війну. Загальна кількість операцій, 
здійснених із використанням платіжних карток українських банків та 
фінансових установ, досягла 7 912,5 млн, а їх сума склала 6 140,8 млрд грн. 
У межах України та за кордоном у 2023 році було проведено 7 397,2 млн 
безготівкових операцій на суму 3 980,0 млрд грн. Це означає, що частка 
59  
  
безготівкових платежів у загальному обсязі операцій за сумою сягнула 65% (для 
порівняння: 61% у 2021 році). За кількістю операцій частка безготівкових 
платежів становила 93,5%, що також більше, ніж у 2021 році (90,1%). 
Стабільна позитивна динаміка свідчить про те, що платіжна інфраструктура 
України здатна забезпечувати надійну та безперебійну роботу з обслуговування 
безготівкових розрахунків, підтримуючи високий рівень довіри населення до 
таких операцій. 
Українські банки активно впроваджують інструменти штучного інтелекту 
(ШІ), що стає одним із ключових напрямів їх цифрової трансформації. 
Застосування ШІ забезпечує вагомі конкурентні переваги, оскільки дає змогу 
значно підвищити якість аналітики, автоматизувати рутинні операції та 
оптимізувати внутрішні бізнес-процеси. У результаті банки можуть працювати 
ефективніше та пропонувати клієнтам вищий рівень сервісу. 
Одним із прикладів успішного впровадження фінтех-рішень на основі ШІ є 
АТ «Сенс-Банк» (до 1 грудня 2022 р. – «Альфа-Банк»), який належить до 
найбільш технологічно розвинених комерційних банків України. Згідно з 
даними Національного банку України, станом на 1 січня 2024 року банк 
увійшов до переліку ТОП-10 за обсягом активів та отримав статус системно 
важливого, що підтверджує його надійність і вагоме значення для фінансового 
сектору. 
Українські банки активно інтегрують штучний інтелект та машинне 
навчання для покращення сервісу та управління ризиками. АТ КБ 
«ПриватБанк» використовує дві ключові ШІ-технології: 
1. Чат-боти в месенджерах (Facebook, Viber, Telegram) для базового 
обслуговування: перекази, курс валют, оформлення кредитів, участь в 
акціях. 
2. Передбачувальна аналітика на основі рішення від SIA «Deloitte 
Latvia». Ця система аналізує поведінку клієнтів для автоматичного та 
точного виявлення їх потенційних потреб у кредитних продуктах, 
пропонуючи персоналізовані рішення в потрібний момент. 
60  
  
Monobank зосереджений на складній оцінці ризиків, використовуючи 
нейронні мережі для аналізу зображень та текстів, а також інші передові методи 
машинного навчання: 
1. Градієнтний бустінг: Послідовне навчання ансамблю алгоритмів, де 
кожна наступна модель виправляє помилки попередньої. Використовується для 
прогнозування ймовірності дефолту клієнта. 
2. Графова аналітика: Моделювання даних у вигляді графів (вузлів і зв'язків) 
для виявлення складних взаємозв'язків між клієнтами, що критично важливо 
для боротьби з шахрайством та відмиванням коштів. 
3. Квантильна регресія: Статистичний метод для аналізу «хвостів 
розподілу» (екстремальних подій). Дозволяє точніше оцінювати фінансову 
стійкість клієнтів у стресових сценаріях, що підвищує надійність кредитних 
моделей. 
Таким чином, ШІ в українських банках розвивається по двох основних 
напрямках: як інструмент підвищення зручності та персоналізації сервісу (чат-
боти, передбачувальний маркетинг) і як критично важливий механізм 
підвищення фінансової безпеки та стійкості через просунуті методи аналізу 
даних і ризиків.  
У період повномасштабного вторгнення українська банківська система 
опинилася перед низкою серйозних викликів. Постійні російські атаки на 
критичну інфраструктуру залишаються одним із головних факторів, що 
загрожують стабільності фінансового сектору. 
Основні ризики та труднощі, з якими стикаються фінансові установи, 
включають: 
1. закриття банківських відділень у регіонах, де ведуться активні бойові дії; 
2. ускладнення операційної діяльності через масштабні відключення 
електроенергії, спричинені ударами по енергетичній інфраструктурі; 
3. зростання кількості кібератак, зокрема потужних DDoS-атак і спроб 
несанкціонованого доступу до баз даних; 
61  
  
4. необхідність підсилення системи безпеки та захисту фінансових 
операцій; 
5. масову міграцію населення, що впливає на структуру клієнтської бази та 
фінансову активність; 
6. зниження довіри клієнтів до банків на початку вторгнення, що призвело 
до значного відтоку депозитних коштів; 
7. валютні коливання та ризики для ліквідності в умовах нестабільної 
економічної ситуації; 
8. скорочення персоналу внаслідок евакуації, мобілізації або неможливості 
співробітників виконувати свої обов’язки. 
Незважаючи на труднощі, з якими стикається Україна під час війни, 
фінансовий сектор демонструє стійкість і готовність до змін. Основними 
пріоритетами є розширення доступу до фінансових послуг, підвищення 
прозорості роботи фінансових установ та зміцнення регуляторних стандартів, 
зокрема в сфері ШІ й цифрових технологій. Ці нововведення сприяють 
формуванню більш гнучкої та стабільної економіки, здатної ефективно діяти 
навіть у складних глобальних умовах.  
 
 
 
 
  
62  
  
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ В УКРАЇНІ 
ТА СВІТІ 
 3.1 Пріоритетні напрями діджиталізації фінансів в Україні  
 
Цифрова економіка є однією з визначальних характеристик сучасного етапу 
розвитку суспільства, впливаючи практично на всі сфери його життєдіяльності. 
Як ключовий напрям глобального економічного та соціального поступу, 
цифровізація по-різному трансформує окремі сектори, формуючи 
конкурентоспроможність держави на міжнародній арені. Рівень цифрової 
інтегрованості країни значною мірою визначає її економічний потенціал, 
інноваційність та рівень добробуту населення. З одного боку, цифровізація 
виступає потужним каталізатором розвитку, створює нові можливості на ринку 
праці та стимулює економічне зростання. 
Процеси діджиталізації фінансової системи відбуваються в контексті 
ширших цифрових реформ, що охоплюють такі сфери, як освіта, медицина, 
публічне управління, бізнес, а також державні та корпоративні фінанси. Ці 
зміни спрямовані на підвищення ефективності, прозорості та доступності 
різноманітних послуг. 
Розвиток цифрових банківських сервісів в Україні є ключовим напрямом 
модернізації фінансового сектору. Інтернет-банкінг, мобільні додатки та 
автоматизовані системи обслуговування забезпечують клієнтам швидкий 
доступ до фінансових операцій, спрощуючи взаємодію з банками та зменшуючи 
потребу у фізичному відвідуванні відділень. 
Одним із найбільш функціональних цифрових сервісів в Україні є 
застосунок «Приват24», який дозволяє здійснювати перекази, оформлювати 
рахунки та кредити, оплачувати послуги та інвестувати. АТ КБ «ПриватБанк» 
також активно розвиває безготівкову інфраструктуру через POS-термінали та 
QR-коди, а для бізнес-клієнтів впроваджено сервіс «ПриватБанк Business». Він 
включає управління рахунками, податкові платежі та валютні операції, що 
63  
  
робить його одним із найбільш функціональних інструментів інтернет-банкінгу 
для юридичних осіб. 
Важливою інновацією стало впровадження «Biometric Authentication» — 
авторизації клієнтів за допомогою біометричних даних (Face ID, Touch ID). Банк 
також широко використовує інструменти штучного інтелекту для автоматизації 
процесів, аналітики та підвищення якості обслуговування. 
Monobank, перший український банк без фізичних відділень, працює 
виключно через мобільний додаток та пропонує широкий спектр послуг — від 
миттєвих переказів до програм розстрочки, кредитних лімітів та 
накопичувальних рахунків. Завдяки інноваційному підходу, простоті 
використання та високому рівню автоматизації він став одним із лідерів на 
ринку цифрових банківських послуг. 
 З 2023 року необанк розширив функціонал, додавши можливість 
конвертації гривні в криптовалюти, зокрема Bitcoin (BTC) та Ethereum (ETH). 
Клієнти також отримали змогу зберігати криптовалютні активи безпосередньо 
в мобільному додатку, що значно спрощує їх управління. У планах банку — 
запуск «Криптокартки», яка дозволить здійснювати повсякденні розрахунки 
криптовалютою в торговельних мережах, при цьому конвертація у гривню 
відбуватиметься автоматично. У складних умовах, у яких опинилася Україна, 
monobank підтверджує свою лідерську роль у розвитку цифрових фінансових 
сервісів. Подальше зростання інтернет-банкінгу та мобільних застосунків в 
Україні залишатиметься пріоритетним напрямом, зокрема у сфері зміцнення 
кіберзахисту та впровадження інтелектуальних технологій для управління 
фінансами. 
Крім того, Україна активно нарощує інфраструктуру безготівкових 
платежів, зокрема шляхом широкого впровадження платіжних (POS) 
терміналів. 
 Відповідно до постанови КМУ від 29 липня 2022 р. №894, встановлено, 
що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових 
розрахунків (у т. ч. з використанням електронних платіжних засобів, 
64  
  
платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари 
(надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких 
здійснюється дистанційно  
Платіжна інфраструктура України досягла нового рівня інтеграції з 
державною цифровою екосистемою, зокрема через платформу «Дія». Це 
дозволяє українцям повністю дистанційно отримувати електронні постанови у 
справах про адміністративні порушення та одразу ж сплачувати відповідні 
штрафи без необхідності відвідувати судові чи банківські установи. Сфера 
застосування включає широкий спектр порушень, таких як дрібне хуліганство, 
прострочення податків, порушення громадського порядку, правил дорожнього 
руху (ПДР) або правил торгівлі. Процес сплати штрафу за будь-яке з цих 
порушень тепер зводиться до кількох кліків у додатку «Дія», що радикально 
спрощує процедуру, усуваючи паперову бюрократію, походи до суду та витрати 
часу в чергах. 
Таким чином, інтеграція платіжних сервісів із «Дією» створює замкнутий 
цифровий цикл «порушення – постанова – оплата», що є важливим кроком у 
побудові зручної, прозорої та ефективної системи взаємодії громадян з 
державою. 
Майбутнє української платіжної системи уособлює е-гривня — цифрова 
форма національної валюти, що поєднає інноваційні переваги технологій з 
надійністю класичних фіатних грошей. 
Стратегічні цілі та очікувані ефекти від впровадження е-гривні: 
1. Модернізація інфраструктури: еволюція платіжної екосистеми України. 
2. Стимулювання економіки: прискорення цифровізації та розширення 
безготівкових розрахунків зі зниженням їх вартості. 
3. Підвищення прозорості: зростання рівня довіри до національної валюти 
та посилення фінансової звітності. 
4. Зміцнення суверенітету: забезпечення економічної безпеки, посилення 
монетарного суверенітету та надання НБУ нових інструментів для підтримки 
цінової та фінансової стабільності. 
65  
  
Потенційні сценарії використання, що визначать її дизайн: 
1. Роздрібні платежі: для щоденних безготівкових операцій з можливим 
функціоналом «програмованих грошей» (обмеження витрат за цілями). 
2. Віртуальні активи: для роботи в екосистемі цифрових активів 
(криптовалют, токенів). 
3. Транскордонні платежі: для швидких та дешевих міжнародних 
розрахунків. 
Ключова умова успіху — фінансова грамотність. Ефективне впровадження 
е-гривні вимагає високого рівня фінансової грамотності населення. Це 
необхідно для того, щоб громадяни могли безпечно користуватися новими 
інструментами, ефективно планувати бюджет та розпізнавати потенційні 
ризики шахрайства, що є критично важливим для захисту їхніх коштів у 
цифровому середовищі. 
З огляду на низький рівень фінансової грамотності населення в Україні, було 
ініційовано прийняття Національної стратегії розвитку фінансової грамотності 
до 2030 року (Стратегія). Головна мета Стратегії полягає у підвищенні 
фінансової обізнаності громадян, зміцненні їхньої впевненості під час 
прийняття фінансових рішень та формуванні раціональної фінансової 
поведінки шляхом ефективного використання фінансових послуг . 
Цей важливий документ став результатом спільної роботи таких ключових 
установ: Національний банк України, Міністерство освіти і науки, Фонд 
гарантування вкладів фізичних осіб, НКЦПФР, Міністерство економіки, 
Мінцифри та ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту». 
Ключовим завданням Стратегії є розбудова цілісної екосистеми фінансової 
грамотності в країні. Реалізація плану дозволить об'єднати зусилля різних 
сторін, масштабувати заходи та розширити охоплення цільових груп. Якщо 
раніше увага була зосереджена переважно на дітях та молоді (як групах із 
найнижчою грамотністю), то тепер фокус також включає підприємців та 
доросле населення, зокрема: ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і людей 
старшого віку..   
66  
  
Загалом, впровадження Стратегії забезпечить досягнення таких ключових 
результатів: 
1. Формалізація та узгодження: Забезпечення визнання важливості 
фінансової грамотності (зокрема через законодавчі механізми) та 
узгодження сфери її застосування на державному рівні з урахуванням 
виявлених національних потреб і прогалин. 
2. Сприяння процвітанню: Сприяння економічному та соціальному 
зростанню шляхом гармонізації Стратегії з іншими національними 
програмами (наприклад, тими, що стосуються фінансової доступності та 
захисту прав споживачів). 
3. Організаційна структура: Налагодження співпраці з усіма зацікавленими 
сторонами та визначення центрального координуючого органу або 
національного лідера для управління процесом. 
4. Планування: Створення чіткої дорожньої карти (плану дій) для 
досягнення конкретних, заздалегідь визначених цілей у встановлені 
терміни. 
5. Контроль: Впровадження механізмів моніторингу та оцінки прогресу 
Стратегії, а також розробка відповідних рекомендацій для її постійного 
вдосконалення. 
Якісна фінансова освіта залишається наріжним каменем для виховання 
відповідального користувача фінансових послуг і є вирішальним чинником для 
зміцнення загальної економічної стабільності держави. 
 
3.2 Пріоритетні напрями діджиталізації фінансів в Україні  
Пріоритетні напрямки діджиталізації фінансового сектору України 
зосереджені на трьох основних цілях: розвиток сучасної інфраструктури, 
забезпечення безпеки та інтеграція інновацій. 
Основні акценти в цій сфері включають: 
67  
  
1. Поглиблення цифрових платежів: 
o Запровадження інноваційних платіжних систем, зокрема через е-гривню 
(цифрову валюту центрального банку – CBDC). 
o Масштабування інфраструктури для безготівкових розрахунків, 
включаючи розширене використання NFC та QR-кодів. 
2. Стимулювання Фінтеху та інновацій: 
o Розробка відкритих API для банків, які відповідають стандартам ЄС 
(наприклад, PSD2), що дозволить інтегрувати банківські послуги з іншими 
платформами. 
o Розвиток мобільних додатків та платформ для ефективного управління 
особистими фінансами та інвестиціями. 
3. Посилення кіберзахисту: 
o Вдосконалення систем захисту даних та механізмів боротьби з 
шахрайством, зокрема із залученням технологій штучного інтелекту (ШІ). 
o Запровадження комплексних рішень KYC/AML (Знай свого клієнта / 
Протидія відмиванню грошей) для ефективної боротьби з фінансуванням 
тероризму та легалізацією незаконних доходів. 
4. Автоматизація регуляторних процесів (RegTech/SupTech): 
o Використання технологій SupTech (нагляд) та RegTech (регулювання) для 
автоматизації функцій нагляду та регулювання на фінансовому ринку.  
o Стандартизація електронного документообігу для спрощення подачі 
звітності. 
5. Фінансова інклюзія та освіта: 
o Проведення освітніх програм для населення щодо правильного та 
безпечного використання цифрових фінансових інструментів. 
o Забезпечення доступності цифрових сервісів для всіх громадян, особливо 
у віддалених та сільських регіонах. 
Ці ініціативи спрямовані на створення інноваційного, безпечного та 
прозорого фінансового середовища, що є критично важливим для економічного 
відновлення України та її інтеграції у світові фінансові системи. 
68  
  
Водночас діджиталізація банківської системи виступає додатковим 
джерелом ризиків, що ускладнює процес їх ідентифікації, оцінювання та 
управління з кожним роком. У зв’язку з цим банки зобов’язані формувати 
достатній обсяг капіталу для покриття потенційних ризиків, що сприятиме 
зниженню їх негативного впливу на фінансову стійкість банківських установ та 
забезпечить їх здатність своєчасно й у повному обсязі виконувати власні 
зобов’язання. Основні тенденції діджитал-трансформації банківського сектору 
України, а також ризики, притаманні процесам цифровізації банківської 
діяльності, представлені на рис. 3.Узагальнюючи основні виклики, з якими 
стикається банківський сектор у процесі впровадження цифрових технологій, 
доцільно виокремити ключові з них. Насамперед це недостатній рівень 
розвитку цифрової інфраструктури та недосконалість відповідної нормативно-
правової бази. Водночас певні кроки у цьому напрямі вже здійснено: питання 
емісії, обліку, використання та погашення електронних і цифрових грошей 
врегульовані Законом України «Про платіжні послуги», який набрав чинності 1 
серпня 2022 року . Крім того, з 1 березня 2023 року вступив у дію Закон України 
«Про Національну програму інформатизації». 
 
Таблиця 3.1 Тенденції та ризики діджиталізації банківського сектору України 
Операційна Цифровізація бек- Технологічні збої, 
ефективність офісних операцій та рівень безпеки, 
операційних процесів пропускна 
• Розвиток технологій спроможність, 
електронних платежів цілісність даних 
• Перехід на хмарні • Економічно 
технології невиправдані витрати 
• Переформатування 
бізнес-процесів та 
бізнес-моделі 
Активне застосування • Збої та помилки ШІ 
• Перехід на 
чат-ботів на базі ШІ • Залежність від 
біометричні способи 
• Активне електропостачання та 
ідентифікації 
використання BankID інтернет-покриття 
69  
  
(розпізнавання для послуг • Недосконалість 
обличчя, голосу) • Доступність значної технологічних рішень 
кількості продуктів у (переспитування 
мобільному та тексту та проблеми 
інтернет-банкінгу клієнта) 
Безпека та Активне застосування • Ризик інформаційної 
ідентифікація чат-ботів на базі ШІ безпеки: збереження, 
• Активне конфіденційність, 
використання BankID цілісність інформації 
для послуг • Пошкодження або 
• Доступність значної фізичне знищення 
кількості продуктів у процесингових центрів 
мобільному та • Шахрайство, 
інтернет-банкінгу несанкціонований 
доступ до 
біометричних даних 
• Ризик порушення 
конфіденційності 
персональних даних 
Шахрайство та кібер-
атаки, технічні збої 
 
Кадри та суспільство  Нестача 
кваліфікованого 
персоналу з 
технічними та 
фінансовими 
компетенціями 
• Ризик "цифрових 
розривів" для різних 
верств населення 
 
Діджиталізація банківських послуг суттєво підвищує операційну ефективність 
банків за рахунок автоматизації бек-офісних операцій, розвитку електронних 
платежів, використання хмарних технологій, штучного інтелекту, чат-ботів, 
BankID та біометричних способів ідентифікації. Це сприяє розширенню 
доступності банківських продуктів, прискоренню обслуговування клієнтів і 
оптимізації бізнес-процесів. 
70  
  
Водночас цифрова трансформація супроводжується низкою ризиків і проблем, 
серед яких технологічні збої, загрози інформаційній безпеці, ризик витоку 
персональних і біометричних даних, кібератаки, залежність від 
електропостачання та інтернет-покриття, а також нестача кваліфікованих 
кадрів і посилення «цифрового розриву» в суспільстві. 
Таким чином, діджиталізація банківських послуг має значний потенціал для 
покращення фінансових результатів банку, однак потребує комплексного 
управління ризиками, посилення системи кібербезпеки та розвитку людського 
капіталу для забезпечення її сталого та безпечного впровадження.  
71  
  
ВИСНОВКИ 
1. Діджиталізація означає застосування цифрових технологій для 
трансформації бізнес-процесів, автоматизації діяльності, поліпшення 
комунікацій і підвищення ефективності. Вона включає впровадження цифрових 
інструментів у всі сфери економіки, що сприяє формуванню нових 
організаційних моделей і підходів у веденні бізнесу. При цьому цифровізація 
зосереджена на переході з аналогового на цифровий формат процесів, а 
діджиталізація охоплює ширший спектр змін, включаючи зміну культури та 
способів взаємодії. 
2. Переваги діджиталізації полягають у розширенні доступу до фінансових 
послуг незалежно від місця проживання; оптимізації бізнес-процесів через 
автоматизацію й індивідуальний підхід; зниженні витрат за рахунок онлайн-
каналів і технологій; підвищенні конкурентоспроможності завдяки інноваціям; 
а також у максимальній зручності для користувачів через персоналізовані 
сервіси і швидкий доступ. 
3. Серед викликів діджиталізації – необхідність постійного вдосконалення 
цифрових інструментів; значні витрати на впровадження та підтримку 
технологій; складність адаптації працівників і бізнесу до нових умов; зростаюча 
конкуренція внаслідок цифровізації ринку. 
4. Основні тренди діджиталізації включають: цифрові сервіси для клієнтів 
(мобільний банкінг, електронні платежі та кредити, що забезпечують швидкий 
і економний доступ до фінансових операцій); інновації (онлайн-банкінг, P2P-
кредитування, краудфандинг, фінансовий блокчейн підвищують прозорість і 
ефективність); впровадження передових технологій (Big Data для аналізу 
великих даних і прогнозування поведінки клієнтів, ШІ для автоматизації 
підтримки, створення контенту та оптимізації бізнес-процесів); використання 
хмарних рішень для зберігання та захисту даних; цифровізація державних 
послуг (портал «Дія» забезпечує громадянам доступ до документів і соціальних 
сервісів онлайн, а системи Prozorro й Prozorro.Sale гарантують прозорість 
72  
  
закупівель і приватизації); діджитал-маркетинг (комбінація SEO, контент-
маркетингу, SMM та партизанських стратегій для просування бізнесу і 
зміцнення взаємин із клієнтами; аутрич через інфлюенсерів допомагає охопити 
широку аудиторію); кібербезпека (створення захищених платформ і протоколів, 
що знижують ризики шахрайства й кібератак, підвищуючи довіру до цифрових 
фінансових послуг). Вплив діджиталізації: для клієнтів – розширений доступ до 
послуг, економія часу, більша зручність; для бізнесу – оптимізація процесів, 
зниження витрат, відкриття нових ринків; для економіки – зростання 
продуктивності, поява нових професій, інвестиції у фінтех-інновації. 
5. Технології, такі як Big Data, допомагають аналізувати складні дані і 
приймати обґрунтовані рішення. Освітні онлайн-платформи та цифрові 
інструменти продажів підтримують адаптацію до швидких змін у суспільстві й 
на ринку. Отже, діджиталізація не тільки оптимізує процеси, а й стимулює 
інноваційний розвиток економіки та суспільства. 
6. У 2023 році глобальний фінтех-ринок стикнувся з серйозними 
проблемами: обсяги інвестицій знизились до 113,7 млрд доларів США, а 
кількість угод досягла найнижчого рівня з 2017 року. Причинами стали 
геополітична напруженість, війна в Україні, високі відсоткові ставки та 
обережність інвесторів. Водночас деякі сегменти, зокрема proptech і insurtech, 
продемонстрували зростання інвестицій до 13,4 млрд і 8,1 млрд доларів США 
відповідно. 
7. Український фінтех, незважаючи на виклики, демонструє стабільність і 
залишається привабливим для інвесторів. Компанії, як Arkis (2,25 млн дол.), 
Competera (3 млн євро), Finmap (1 млн євро) та Fuel Finance (1 млн дол.), змогли 
залучити значні капітали. Серед перспективних стартапів варто відзначити 
Akurateco, Datrics, DjookyX, Fintellect, Paycore.io та Saldo Apps, які активно 
впроваджують інновації у своїх сферах. 
8. Оцінка застосування цифрових технологій у фінансовому секторі України 
підкреслює їх важливу роль у підтримці стабільності, розвитку інновацій і 
фінансовій інклюзії. Зростання безготівкових операцій до 65% у 2023 році та 
73  
  
розвиток фінтеху свідчать про прогресивний характер діджиталізації. 
Важливими етапами стали адаптація після фінансової кризи 2008 року та 
сучасні виклики, пов’язані з пандемією і війною. 
9. Для подальшого розвитку українська банківська система має інвестувати 
в інновації, посилювати захист від кібератак і працювати над підвищенням 
довіри клієнтів. Це дасть змогу відповідати європейським стандартам і зміцнити 
конкурентоспроможність фінансового сектору. 
10. Пріоритети діджиталізації фінансів в Україні спрямовані на розвиток 
цифрових платежів, підтримку фінтех-інновацій, посилення кібербезпеки, 
автоматизацію регуляторних процесів і підвищення фінансової грамотності. Ці 
заходи створять безпечну, доступну та інноваційну фінансову систему, здатну 
відповідати сучасним викликам і сприяти інтеграції України у світові фінансові 
ринки.   
 
  
74  
  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Варламова М., Дем’янова Ю. Основні тенденції диджиталізації у 
глобальному вимірі. Галицький економічний вісник. Тернопіль: ТНТУ, 2020. 
Том 63. № 2. С.251-260.  
2. Вітютін В.Є., Мержев Д.П. Дослідження диджиталізації: наукові 
методи та практичні підходи. Цифрова економіка та економічна безпека. 2024. 
Вип. 2(11). С. 70-77.  
3. Гнидюк І.В., Складанюк М.С. Розвиток Digital-технологій на 
ринку фінансових послуг України в умовах воєнного стану. Електронне 
фахове видання «Економіка та суспільство». 2022. № 42. 7 с. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1642.     
4. Грибіненко О.М. Діджиталізація економіки в новій парадигмі 
цифрової трансформації. International relations. Part «Economic sciences». 2018. 
№ 16. С. 35-37. URL: https://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3523.     
5. Данилишин В.І., Синиця С.М. Діджиталізація на ринку 
фінансових послуг: сутність та значення для економіки України в умовах 
сьогодення. Трансформаційна економіка. 2023. №3. С. 16-20.  
6. Дубина М., Козляченко О. Концептуальні аспекти дослідження 
сутності діджиталізації та її ролі в розвитку сучасного суспільства. Проблеми 
і перспективи економіки та управління. №3 (19), 2019. URL:  
https://www.researchgate.net/publication/342127325_konceptualni_aspekti_doslid 
zenna_sutnosti_didzitali-zacii_ta_ii_roli_v_rozvitku_sucasnogo_suspilstva.   
7. Жосан Г. Стан розвитку діджиталізації в Україні. Економічний 
аналіз. 2020. Том 30. № 1. Частина 2. С. 44-52.  
8. Індекс цифрової трансформації регіонів України (підсумки 2023). 
URL: https://cms.thedigital.gov.ua/storage/uploads/.    
9. Клименко К.В. Діджиталізація як інноваційний розвиток 
підприємств: досвід України. Вісник Хмельницького національного 
75  
  
університету. 2020. №4. Том 3. URL: 
http://journals.khnu.km.ua/vestnik/wpcontent/uploads/2021/11/2020-4t3-04.pdf.    
10. Коваленко Ю.О. Процеси діджиталізації економіки та їх оцінка:  
регіональний аспект. Науковий вісник ДонНТУ. № 1(4)-2(5), 2020. URL: 
https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1198067.pdf.    
11. Король С., Польовик Є. Діджиталізація економіки як фактор 
професійного розвитку. Modern Economics. 2019. № 18. С. 67-73. URL:  
https://217.77.213.157:8080/jspui/bitstream/123456789/6619/1/korol.pdf.   
12. Кравчук І.І., Лавриненко С.О., Зелінська А.М. Діджиталізація 
бізнес-процесів: інноваційна складова менеджменту підприємств. Економіка 
та суспільство. 2023. Вип. № 58. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3277.   
13. Кукса І.М., Райковська І.Т., Іванишин А.В., Рибак О.М. Оцінка 
потенціалу інноваційно орієнтованого підприємства в умовах діджиталізації, 
управління змінами та якістю. Формування ринкових відносин в Україні. 2022. 
№ 6. С. 132-137.  
14. Лазоренко Т., Шолом І. Діджиталізація як основний фактор 
розвитку бізнесу. Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної 
конференції «Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи». 2020. 
№ 1. C. 50-51. URL: https://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/201186.   
15. Лігоненко Л.О., Хріпко А.В., Доманський А.О. Зміст та механізм 
формування стратегії діджиталізації в бізнес-організаціях. Міжнародний 
науковий журнал «Інтернаука». 2018. № 2. Т. 2. С. 20-32. URL:  
https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/822e31b4-3b72-4b1d-
a7dbe1c5cdb2bb12/content.   
16. Лісова Р. М. Вплив діджиталізації на бізнес-моделі: етапи та 
інструменти цифрової трансформації. Науковий вісник Ужгородського 
національного університету. 2019. Вип. 24, Ч. 2. URL: 
http://www.visnykeconom.uzhnu.uz.ua/archive/24_2_2019ua/24.pdf.     
76  
  
17. Мальчевський В., СMO Вуду Єком. Що таке діджиталізація 
бізнесу та які переваги вона надає? URL: 
https://voodooecom.com/businessdigitization-e-commerce/#.   
18. GigaCloud : офіційний сайт. Що таке діджиталізація та які 
переваги вона надає бізнесу. URL: https://gigacloud.ua/blog/navchannja/scho-
takedidzhitalizacija-ta-jaki-perevagi-vona-nadae-biznesu.   
19. Prozorro.Sale: офіційний сайт. URL: https://zakupivli.pro/.    
20. Попело О., Самойлович А. Методологічні засади оцінки рівня 
цифровізації регіональних економічних систем. Проблеми і перспективи 
економіки та управління. 2023. №3(31). С. 101-112.  
21. Раєвнєва О.В., Аксьонова І.В., Бровко О.І. Порівняльний 
рейтинговий аналіз стану та тенденцій діджиталізації українського суспільства 
та економіки. Проблеми економіки. 2021. № 4 (50). URL: 
https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2021-4_0-
pages56_66.pdf.   
22. Самойленко А. Особливості цифровізації країн Європейського 
Союзу в умовах глобалізації. Вісник економіки. 2021. Вип. 1. С. 46-54.  
23. Соколова Г.Б. Деякі аспекти розвитку цифрової економіки 
України. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1(51). С. 92-96. URL:  
https://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/130475.   
24. Тетерятник Б.С. Тенденції діджиталізації та віртуалізації як вектор 
сучасного розвитку світового господарства. Науковий вісник Міжнародного 
гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2017. № 29. Т. 2. С. 21- 
23. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2017_29%282%29__7.   
25. Тімінський О., Войтенко О., Райчук І. Аналіз моделей і методів 
діджиталізації бізнес-процесів. Управління розвитком складних систем. 2021 
№46. С. 38-47.  
77  
  
26. Тогобицька В.Д. Вплив діджиталізації на економічний розвиток 
регіонів.  URL: 
http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/13997/1/Tohobytska218.pdf.    
27. Черкасова М.В., Гончаренко О.М. Цифрова трансформація 
фінансового ринку України. Репозитарій ДВНЗ «Київський національний 
економічний університет». 2021. С. 588-590. URL: 
https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/37068/Smcf_123_1121.pdf?sequence 
=1.     
28. Яценко В.В. Діджиталізація – сучасний фактор розвитку 
бізнеспроцесів. Ефективна економіка. 2022. №2. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2022/2023.pdf.        
29. What is RPA? https://www.ibm.com/topics/rpa.   
30. Robotic Process Automation for corporate clients in China 
https://www-db-com.translate.goog/news/detail/20230112-robotic-
processautomation-for-corporate-clients-
inchina?language_id=1&_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_ tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc.  
31. What is Fintech? https://www-mckinsey-
com.translate.goog/featuredinsights/mckinsey-explainers/what-is-
fintech?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru& _x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc&_x_tr_hist=true.   
32. Григоренко Н.В., Бабенко-Левада В.Г. Діджиталізація страхового 
ринку України в порівнянні з зарубіжним досвідом. URL: http://surl.li/pksnbw.  
33. Розвиток необанкінгу в світі : аналіз базових показників. URL: 
http://dees.iei.od.ua/index.php/journal/article/view/363/350.   
34. The list of neobanks and digital banks in the world in 2024. URL: 
https://neobanks.app/.   
35. Денисенко М. П., Петрівський О. О. Вплив платіжної системи 
mpesa на економіку Кенії. Агросвіт. 2020. № 11. С. 58–65. DOI: 
10.32702/23066792.2020.11.58.   
78  
  
36. Алєксєєнко В. Світовий досвід нормативно-правового 
регулювання ринку криптовалют. Матеріали  VІІІ Всеукраїнської 
науковопрактичної конференції «Трансформація національної моделі 
фінансовокредитних відносин: виклики глобалізації та регіональні аспекти». 
URL: 
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/56618/1/%D0%97%D0%B1%D1% 
96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD% 
D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97.%20 
%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4.%2001.12. 
2023.pdf#page=83.  
37. У 11 країнах вже є цифрова валюта. Хто ще запустить CBDC 
найближчим часом. Be In Crypto. URL: https://ru.beincrypto.com/v-11-
stranahuzhe-est-czifrovaya-valyuta-kto-eshhe-zapustit-cbdc-v-blizhajshee-vremya/.   
38. ЦБ Нігерії: Цифрова найра не загрожує фінансовій безпеці країни. 
Bits Media. URL: https://bits.media/tsb-nigerii-tsifrovaya-nayra-ne-
ugrozhaetfinansovoy-bezopasnosti-strany/.   
39. Лук’янчук  Р.В. Сучасні виклики, пов’язані із розвитком крипто 
індустрії. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.1(40).254344.    
40. Версаль Н., Дудник Я. Краудфандинг як альтернативна 
fintechекосистема на фінансовому ринку. Вісник Київського національного 
університету імені Тараса Шевченка. DOI: 
https://doi.org/10.17721/17282667.2021/217-4/2.   
41. Phishing Landscape 2021: An Annual Study of the Scope and  
Distribution of Phishing. URL: https://interisle.net/insights/phishinglandscape2021.   
42. The  Largest  Cryptocurrency  Hacks  So  Far.  URL: 
https://www.investopedia.com/news/largest-cryptocurrency-hacks-so-far-year/.  
43. The  Poly  Network  Hack  Explained.  URL:  
79  
  
https://research.kudelskisecurity.com/2021/08/12/the-poly-network-
hackexplained/.   
44. Чуницька І.І., Богріновцева Л. М. Вплив цифрових технологій на 
розвиток фінансового ринку України. DOI: 
https://doi.org/10.32782/25240072/2023-49-60.      
45. Стратегія  розвитку  фінтеху  до  2025  року.  URL:  
https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya-rozvitku-fintehu-v-ukrayini-do-
2025roku.  
46. Каталог фінтех-компаній України 2024. УАФІК, 2024. URL: 
https://fintechua.org/catalog_2024ua.  
47. Про платіжні послуги : закон України станом на 08 листоп. 2024  
р. №1591-ІХ від 30.06.2021 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/159120#Text.   
48. Авраменко О.М. Особливості Інтернет-банкінгу та перспективи 
його розвитку в банківській системі України. URL:  
http://www.dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/852/1/%D1%82%D0%B5% 
D0%B7%D0%B8%201%20%D1%96-%D0%B1.pdf.  
49. Гасій О. В., Скорба О. А., Рошко Н. Б. Вплив інтернет-банкінгу та 
мобільних додатків на зручність та доступність банківських послуг для 
клієнтів в Україні. URL:  
file:///C:/Users/UNICEF/Downloads/3466%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81 
%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-3379-1- 
10-20240229.pdf.  
50. Національний  банк  України:  офіційний  сайт.  URL: 
https://bank.gov.ua/.  
51. Жолубак І. М., Курман  П. В. Система безконтактних платежів на 
основі технології NFC. URL: 
80  
  
https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journalpaper/2022/dec/29467/zhurnal-
ksm41verstka1-30-38.pdf.  
52. АТ «Сенс-Банк». Загальні відомості. Офіційне 
інтернетпредставництво Національного банку України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions/23494714.  
53. АІ в банківській сфері. URL: 
https://aiconference.com.ua/uk/news/iivbankovskoy-sfere-chat-boti-vibivanie-
dolgov-i-borba-s-moshennikami-96949.  
54. Діджиталізація фінансово-економічної сфери в Eкраїні : стан та 
перспективи розвитку. URL: file:///C:/Users/UNICEF/Downloads/5.pdf.   
55. Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні 
забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з 
використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або 
платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги): Постанова 
Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 р. № 894. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/894-2022-%D0%BF#Text.  
56. Сплачуйте штраф за адмінпорушення онлайн: нова послуга в Дії. 
URL: https://thedigital.gov.ua/news/splachuyte-shtraf-za-
adminporushennyaonlayn-nova-posluga-v-dii.  
57. Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 
року. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/strategy-fin-literacy.   
58. Рекомендація Ради з фінансової грамотності. Правові інструменти 
OECP. URL: https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL- 
0461.    
  
   
81  
  
ДОДАТКИ 
Додаток А Мапа української фінтех-екосистеми 2024
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
