Фінансовий аналіз та оцінка ефективності управління ресурсами аграрного підприємства (на матеріалах«МХП-СЕРВІС» ВП ПРАТ «МХП», м.Черкаси)

Костенко, Анна Сергіївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9321
Title:	Фінансовий аналіз та оцінка ефективності управління ресурсами аграрного підприємства (на матеріалах«МХП-СЕРВІС» ВП ПРАТ «МХП», м.Черкаси)
Authors:	Шевченко, Анна Михайлівна Костенко, Анна Сергіївна
Keywords:	фінансові ресурси;фінансовий аналіз
Issue Date:	Dec-2025
Abstract:	Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти фінансового аналізу та оцінки ефективності управління матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами аграрного підприємства, а також механізми їх оптимізації. Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність аграрного підприємства ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», а також процеси формування, розподілу та використання його ресурсного потенціалу в умовах сучасного економічного середовища. Метою кваліфікаційної роботи магістра є комплексне дослідження фінансового стану та ефективності управління ресурсами ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», узагальнення теоретичних підходів до фінансового аналізу та обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи ресурсного менеджменту підприємства. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: узагальнити теоретичні засади фінансового аналізу та управління ресурсами підприємства; ідентифікувати та класифікувати ресурси аграрного підприємства; дослідити методичні підходи до оцінки ефективності використання ресурсів; проаналізувати зарубіжний досвід управління ресурсами та можливості його адаптації до українських реалій; надати організаційно-економічну характеристику ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ»; здійснити аналіз фінансових результатів діяльності підприємства на основі фактичних даних; оцінити ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; виявити ключові проблеми та резерви підвищення ефективності управління ресурсами; розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації ресурсного забезпечення та покращення фінансової результативності підприємства. За результатами дослідження сформульовані пропозиції спрямовані на удосконалення системи управління ресурсами ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ». Одержані результати можуть бути використані у подальшій діяльності підприємства для підвищення ефективності використання ресурсів, удосконалення фінансового планування, покращення управлінських рішень та формування довгострокової стратегії розвитку. Крім того, вони можуть становити практичну цінність для інших аграрних підприємств, а також бути використані в навчальному процесі під час викладання дисциплін з фінансового аналізу, менеджменту та економіки аграрного сектору.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9321
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Костенко_2025.pdf Restricted Access		2.77 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА 
ФІНАНСІВ  
  
        Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа, 
страхування та фондовий ринок, 
освітня програма «Фінанси і 
кредит», освітній      ступінь 
«магістр», 
денна форма здобуття освіти, 2 
курс,група ФКМ-24 
 
  
  
  
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА  
  
на тему: ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ 
АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ «МХП- 
СЕРВІС» ВП ПРАТ «МХП», м.Черкаси)                                                                                                             
(тема роботи, великими літерами)  
  
Студентки Костенко Анни Сергіївни     
(підпис)  
 
  
  
Науковий керівник  доцент Шевченко Анна Михайлівна    
(вчене звання, прізвище та ініціали)  (підпис)  
  
  
  
  
Робота допущена до захисту в ЕК  
Завідувач кафедри фінансів  
  проф. Гончаренко І. Г.   
(вчене звання, прізвище та ініціали)  (підпис)  
  
Черкаси 2025р.  
 
  
  
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
Освітній ступінь – магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
                     проф. Ірина ГОНЧАРЕНКО 
« »  20 р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА 
                                            Костенко Анна Сергіївна                                                                                                               
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1.Тема роботи Фінансовий аналіз та оцінка ефективності управління ресурсами аграрного 
підприємства (на матеріалах«МХП-СЕРВІС» ВП ПРАТ «МХП», м.Черкаси 
Керівник роботи доцент Шевченко Анна Михайлівна                                           
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «29» вересня 2025р. № 286/03-03 
2. Строк подання студентом роботи «25» листопада 2025р. 
3. Вихідні дані до роботи включають фінансову звітність ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», 
статистичні та макроекономічні дані, внутрішні документи підприємства, а також 
інформацію, отриману через інтерв'ю з керівниками підрозділів. 
4.Зміст  кваліфікаційної  роботи  магістра  (перелік  питань,  які  потрібно  розробити) 
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади фінансового аналізу та управління ресурсами 
аграрного підприємства ;      
РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану та ефективності управління ресурсами ТОВ «МХП-
Сервіс ВП ПрАТ»; 
РОЗДІЛ 3. Напрями вдосконалення системи управління ресурсами аграрного підприємства; 
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів) 
Структурні підрозділи «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» та їх функціональне призначення, 
Матеріально-технічні ресурси «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», Кількість працівників МХП у 
2022-2024 роках, особи; Фінансовий аналіз ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» за 2022-2024 рр.; 
Стратегічні орієнтири управління ресурсами; Приклад фрагмента порівняння план–факт; 
Економічний ефект від впровадження рекомендацій щодо оптимізації використання 
ресурсів на ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» 
6.Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
  
 
 
Прізвище, ініціали Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Шевченко А.М.,доцент 01.09.2025 15.10.2025 
2 Шевченко А.М.,доцент 25.10.2025 06.11.2025 
3 Шевченко А.М.,доцент 10.11.2025 15.11.2025 
    7.Дата видачі завдання «01» вересня 2025р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка 
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
1. Вибір теми вивчення літературних джерел 01.09.2025 виконано 
та складання плану роботи 
2. Теми затверджені наказом вищого 29.09.2025 виконано 
навчального закладу  
3. Затвердження плану.  02.10.2025 виконано 
4. Підготовка першого розділу роботи та 20.10.2025 виконано 
подання його керівнику 
5. Підготовка другого розділу роботи та 05.11.2025 виконано 
подання його керівнику 
6. Підготовка третього розділу роботи та 15.11.2025 виконано 
подання його керівнику  
7. Підготовка вступу та висновків та подання 19.11.2025 виконано 
його керівнику 
8. Доопрацювання теоретичного, 20.11.2025 виконано 
аналітичного та розрахункового розділу 
9. Подання кваліфікаційної роботи на кафедру 25.11.2025 виконано 
10. Захист роботи 09.12.2025 виконано 
 
 
Студент     Анна КОСТЕНКО  
(підпис) (власне ім’я та прізвище) 
Керівник роботи     Анна ШЕВЧЕНКО  
(підпис) (власне ім’я та прізвище) 
Секретар ЕК     Ірина НАСТЕНКО  
(підпис) (власне ім’я та прізвище) 
 
 
 
 
 
 
  
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 90 сторінок, 7  таблиць, 
рисунків, список використаних джерел з 30 найменувань, 7 додатків. 
 
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 
РЕСУРСАМИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ  
«МХП-СЕРВІС» ВП ПРАТ «МХП», м.Черкаси) 
 
 
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти 
фінансового аналізу та оцінки ефективності управління матеріальними, 
трудовими й фінансовими ресурсами аграрного підприємства, а також механізми 
їх оптимізації. 
Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність аграрного 
підприємства ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», а також процеси формування, 
розподілу та використання його ресурсного потенціалу в умовах сучасного 
економічного середовища. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є комплексне дослідження 
фінансового стану та ефективності управління ресурсами ТОВ «МХП-Сервіс ВП 
ПрАТ», узагальнення теоретичних підходів до фінансового аналізу та 
обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи 
ресурсного менеджменту підприємства. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 
- узагальнити теоретичні засади фінансового аналізу та управління 
ресурсами підприємства; 
- ідентифікувати та класифікувати ресурси аграрного підприємства; 
- дослідити методичні підходи до оцінки ефективності використання 
ресурсів; 
- проаналізувати зарубіжний досвід управління ресурсами та 
можливості його адаптації до українських реалій; 
- надати організаційно-економічну характеристику ТОВ «МХП-
  
 
Сервіс ВП ПрАТ»; 
- здійснити аналіз фінансових результатів діяльності підприємства 
на основі фактичних даних; 
- оцінити ефективність використання матеріальних, трудових та 
фінансових ресурсів; 
- виявити ключові проблеми та резерви підвищення ефективності 
управління ресурсами; 
- розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації 
ресурсного забезпечення та покращення фінансової результативності 
підприємства. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції спрямовані 
на удосконалення системи управління ресурсами ТОВ «МХП-Сервіс ВП 
ПрАТ». Серед них — впровадження сучасних інструментів фінансового 
аналізу, цифровізація обліково-аналітичних процесів, підвищення 
ефективності використання оборотних активів, оптимізація витрат, 
модернізація матеріально-технічної бази, а також посилення системи 
внутрішнього контролю. 
Одержані результати можуть бути використані у подальшій 
діяльності підприємства для підвищення ефективності використання ресурсів, 
удосконалення фінансового планування, покращення управлінських рішень та 
формування довгострокової стратегії розвитку. Крім того, вони можуть 
становити практичну цінність для інших аграрних підприємств, а також бути 
використані в навчальному процесі під час викладання дисциплін з 
фінансового аналізу, менеджменту та економіки аграрного сектору. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2025 рік 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2025 рік  
 
Підпис студента   
Дата      
  
  
 
ВСТУП 
 
У сучасних умовах глибоких трансформацій національної економіки, 
спричинених збройною агресією, порушенням виробничо-логістичних 
ланцюгів, нестабільністю фінансових ринків та зростанням ресурсних 
обмежень, питання ефективного управління ресурсами аграрних підприємств 
набуває особливої актуальності. Аграрний сектор традиційно відіграє ключову 
роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, формуванні експортного 
потенціалу та підтриманні соціально-економічної стабільності, а тому 
потребує удосконалення механізмів управління в умовах високої 
турбулентності зовнішнього середовища. Саме в таких умовах фінансовий 
аналіз виступає не лише інструментом оцінки результативності діяльності 
підприємства, але й фундаментом для прийняття виважених, науково 
обґрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації використання 
ресурсів. 
Сучасні економічні виклики вимагають від аграрних підприємств нових 
підходів до формування раціональної ресурсної політики, що поєднує 
принципи економічної доцільності, технологічної ефективності та 
стратегічної стійкості. Особливої уваги це набуває в умовах воєнної 
економіки, коли доступ до матеріальних, фінансових та трудових ресурсів 
суттєво ускладнений, а ризики їх втрати або неефективного використання 
зростають у декілька разів. У такій ситуації ефективне управління ресурсами 
стає не просто важливою функцією менеджменту, а критичним чинником 
виживання та розвитку підприємства. 
З огляду на зазначене, комплексний фінансовий аналіз діяльності 
підприємства, що включає оцінку результативності використання 
матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів, набуває 
виняткового значення. Дослідження на прикладі «МХП- Сервіс ВП ПрАТ» є 
особливо показовим, оскільки підприємство функціонує в межах великого 
агропромислового холдингу та забезпечує широке коло сервісних, технічних, 
  
 
інженерних та адміністративних послуг. Це зумовлює високі вимоги до якості 
управління ресурсами, точності фінансового планування та оптимальності 
операційних процесів, а отже — робить об’єкт дослідження методологічно і 
практично значущим. 
Аналіз наукових джерел засвідчує, що питання управління ресурсами 
аграрних підприємств та їх фінансової діагностики є широко дослідженими, 
проте багато аспектів потребують уточнення й адаптації до сучасних 
українських реалій. Особливої уваги потребують механізми оптимізації 
витрат, підвищення продуктивності ресурсів, впровадження цифрових 
інструментів фінансового аналізу, а також адаптація світових практик 
стратегічного ресурсного менеджменту до вітчизняного аграрного сектору. 
Метою даної роботи є комплексне дослідження теоретичних засад 
фінансового аналізу, оцінка ефективності використання ресурсів на прикладі 
«МХП-Сервіс ВП ПрАТ», а також обґрунтування практичних рекомендацій 
щодо удосконалення системи управління ресурсами аграрного підприємства в 
умовах сучасних економічних викликів. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 
— розкрити економічну сутність, роль і значення фінансового 
аналізу у системі управління підприємством; 
— здійснити класифікацію ресурсів аграрного підприємства та 
охарактеризувати їх особливості; 
— визначити теоретико-методичні підходи до оцінки ефективності 
використання ресурсів; 
— дослідити зарубіжний досвід управління ресурсами та 
можливості його адаптації в Україні; 
— надати організаційно-економічну характеристику «МХП-Сервіс 
ВП ПрАТ»; 
— здійснити аналіз фінансових результатів діяльності 
підприємства; 
 
  
 
— оцінити ефективність використання матеріальних, трудових та 
фінансових ресурсів; 
— виявити резерви підвищення ефективності управління 
ресурсами; 
— розробити рекомендації щодо вдосконалення системи 
управління ресурсами підприємства на основі сучасних інструментів 
фінансового аналізу. 
Об’єктом дослідження є фінансово-економічна діяльність «МХП-Сервіс 
ВП ПрАТ» у контексті використання ресурсів. 
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти 
фінансового аналізу та оцінки ефективності управління ресурсами аграрного 
підприємства. 
Методологічну основу дослідження становить сукупність сучасних 
наукових підходів і методів, що забезпечують комплексність та глибину 
аналізу. У роботі застосовано загальнонаукові методи — аналіз, синтез, 
індукцію та дедукцію, які дали змогу сформувати теоретичну базу 
дослідження та логічно структурувати отриману інформацію. Метод 
порівняльного аналізу використано для зіставлення національних та 
міжнародних підходів до управління ресурсами аграрних підприємств. 
Економіко- статистичні методи, зокрема групування, табличне та графічне 
подання даних, дали можливість виявити ключові тенденції та закономірності 
у фінансово-економічних показниках «МХП-Сервіс ВП ПрАТ». Методи 
фінансової діагностики були застосовані для оцінки ліквідності, 
рентабельності, оборотності та інших важливих параметрів діяльності 
підприємства. Елементи економіко-математичного моделювання дозволили 
здійснити прогнозування окремих показників і оцінити потенційний ефект 
запропонованих заходів. Комплексність використаних методів забезпечила 
високу достовірність результатів, глибину аналітичних висновків та 
практичну значущість запропонованих рекомендацій. 
Таким чином, дана робота має як теоретичне, так і прикладне значення, 
  
 
адже вона поєднує систематизацію теоретичних знань із глибоким аналізом 
реального підприємства та пропонує конкретні шляхи підвищення 
ефективності управління його ресурсами в умовах сучасних економічних 
реалій. 
  
 
 
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади фінансового аналізу та 
управління ресурсами аграрного підприємства 
1.1. Сутність та значення фінансового аналізу в системі 
управління підприємством 
 
У сучасних умовах господарювання, які характеризуються зростанням 
економічної турбулентності, нестабільністю зовнішнього середовища, 
посиленням конкуренції та глобалізаційними викликами, питання 
забезпечення ефективного управління підприємством набуває особливого 
значення. В умовах, коли кожне управлінське рішення може суттєво 
вплинути на фінансову стійкість суб’єкта господарювання, зростає роль 
аналітичних інструментів, що дозволяють своєчасно ідентифікувати 
проблеми та оцінювати потенціал розвитку підприємства [1, ст. 12]. Саме 
тому формування якісної системи фінансового аналізу є необхідною 
передумовою успішного функціонування будь-якого підприємства, зокрема 
аграрного. 
Одним із ключових інструментів, що забезпечує формування такої 
інформаційної бази, виступає фінансовий аналіз. Він є невід'ємною 
складовою системи управління підприємством, адже дозволяє 
трансформувати облікові дані у структуровану інформацію, придатну для 
прийняття управлінських рішень [2, ст. 45]. На відміну від простого 
перегляду фінансової звітності, фінансовий аналіз передбачає глибоке 
дослідження активів, капіталу, фінансових потоків, рентабельності та ділової 
активності підприємства. 
Фінансовий аналіз розглядається як невід’ємна частина системи 
управління, оскільки забезпечує перетворення інформації бухгалтерського 
обліку у логічно структуровані висновки, що можуть бути використані для 
прийняття обґрунтованих управлінських рішень [2, ст. 45]. На відміну від 
простого огляду фінансової звітності, аналіз передбачає глибоке дослідження 
стану активів, капіталу, фінансових потоків, платоспроможності, ліквідності, 
10 
 
 
рентабельності та інших показників, що відображають реальну економічну 
ситуацію підприємства. Він дає можливість не лише оцінити поточний стан 
суб’єкта господарювання, а й визначити тенденції його розвитку. 
Суттєву роль у формуванні аналітичної основи фінансового аналізу 
відіграють чинні нормативно-правові акти України. Базовим документом у 
цій сфері є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність 
в Україні», який визначає вимоги до достовірності, повноти, порівнянності та 
прозорості фінансової інформації, що використовується для аналітичних 
розрахунків [9, ст. 4]. Закон також регламентує застосування Національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів 
фінансової звітності, визначаючи їхню сферу застосування. 
Методичну основу фінансового аналізу становлять Національні 
положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), що станом на 
2025 рік залишаються чинними. Ключове значення для формування 
інформаційної бази аналізу мають: 
 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; 
  НП(С)БО 2 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан); 
 НП(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»; 
 НП(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»; 
 НП(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»; 
  НП(С)БО 9 «Запаси»; 
 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»; 
 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»; 
 НП(С)БО 16 «Витрати» [10, ст. 3]. 
Саме ці стандарти визначають принципи оцінки активів, зобов’язань, 
доходів, витрат і капіталу підприємства. Оскільки фінансовий аналіз 
базується на інформації, сформованій відповідно до вимог НП(С)БО, якість 
аналітичних розрахунків напряму залежить від чіткості нормативного 
регулювання. 
11 
 
 
Для підприємств, що відповідно до законодавства зобов’язані 
застосовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS), аналітична 
база формується згідно з вимогами МСФЗ. Ці стандарти забезпечують 
підвищений рівень деталізації, прозорості та порівнянності, що особливо 
важливо для аналізу активів, фінансових інструментів, резервів і зобов’язань 
[11, ст. 7]. 
Додаткову нормативну основу для аналітичних розрахунків становить 
Податковий кодекс України, положення якого визначають формування 
фінансового результату до оподаткування, порядок визнання доходів і 
витрат, податкові різниці, що впливають на фінансову звітність та подальший 
аналіз [12, ст. 23]. Достовірність фінансових даних для аналізу 
забезпечується також Законом України «Про аудит фінансової звітності та 
аудиторську діяльність» [13, ст. 5]. 
Фінансовий аналіз виконує низку важливих функцій, зокрема 
інформаційну, оціночну, контрольну, аналітично-діагностичну, прогностичну 
та регулятивну. Завдяки цьому підприємство отримує можливість не лише 
оцінити поточний стан, а й визначити шляхи підвищення ефективності 
діяльності. 
У сфері аграрного виробництва роль фінансового аналізу є особливо 
значущою, оскільки підприємства цієї галузі стикаються з підвищеним 
рівнем ризиків, сезонністю виробництва та необхідністю оперативного 
реагування на зміни зовнішніх умов. Саме фінансовий аналіз дозволяє 
сформувати систему управління, орієнтовану на довгострокову стійкість, 
оптимізацію витрат і підвищення ефективності використання ресурсів [5, ст. 
102]. 
Не менш важливо, що фінансовий аналіз забезпечує обґрунтованість і 
прозорість управлінських рішень. Він дозволяє уникати спонтанних або 
інтуїтивних дій, натомість акцентує увагу на роботі з перевіреною, 
достовірною та кількісно вимірюваною інформацією [4, ст. 19]. У сучасному 
економічному просторі, де рівень невизначеності надзвичайно високий, саме 
12 
 
 
аналітичний підхід стає гарантією стабільності й конкурентоспроможності 
підприємства. 
Фінансовий аналіз є багатоплановим, системним та методично 
впорядкованим процесом, що спрямований на всебічне вивчення фінансових 
результатів, ресурсного потенціалу та економічної стійкості підприємства. У 
сучасній науковій літературі він розглядається не лише як сукупність 
аналітичних процедур, а як цілісна концепція управління, що забезпечує 
взаємозв’язок між обліковими даними, економічними оцінками та 
прийняттям управлінських рішень. 
У своїй структурі фінансовий аналіз поєднує елементи фінансової 
теорії, бухгалтерського обліку, економіко-математичного моделювання, 
статистичних методів, прогнозування та управлінської діагностики. Завдяки 
такому поєднанню він перетворюється на комплексний інструмент, який 
дозволяє не лише фіксувати поточні результати діяльності, але й формувати 
уявлення про внутрішні тенденції розвитку, приховані залежності та можливі 
сценарії майбутнього функціонування підприємства. 
Особливе значення фінансового аналізу полягає в тому, що він 
забезпечує аналітичне опрацювання та інтерпретацію інформації, отриманої 
зі звітних форм, перетворюючи її з набору числових значень на логічно 
впорядковані висновки, які мають практичну цінність для управління. Саме 
завдяки цьому фінансовий аналіз виступає своєрідним мостом між 
бухгалтерським обліком, який фіксує факт господарських операцій, та 
управлінським процесом, спрямованим на їх оптимізацію та стратегічне 
планування діяльності. 
Його сутність полягає у цілеспрямованій, системній та послідовній 
обробці даних фінансової звітності з метою отримання детальної, достовірної 
та аналітично значущої інформації щодо основних аспектів функціонування 
підприємства, зокрема: 
 ефективності використання ресурсів, тобто здатності 
підприємства перетворювати матеріальні, фінансові, трудові й інформаційні 
13 
 
 
ресурси у виробничий та економічний результат; 
 структури активів і капіталу, що дозволяє оцінити рівень 
фінансової стійкості, збалансованість джерел фінансування, ступінь 
залежності від позикових коштів та оптимальність інвестиційної політики; 
 фінансових ризиків та їхнього впливу, що включає аналіз 
можливих коливань прибутковості, ліквідності, рентабельності, а також 
виявлення факторів, здатних загрожувати стабільності діяльності; 
 потенціалу зростання та здатності підприємства до розвитку, що 
передбачає оцінку тенденцій у зміні фінансових показників, інвестиційної 
активності, оновлення основних засобів, розширення ринків збуту; 
 стійкості до негативних зовнішніх факторів, таких як ринкова 
конкуренція, зміни кон’юнктури, інфляційні процеси, державне регулювання, 
валютні коливання та інші макроекономічні впливи; 
 здатності підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання, 
своєчасно забезпечувати виплати кредиторам, постачальникам, персоналу та 
державним органам, що є ключовим критерієм платоспроможності та ділової 
надійності; 
 забезпечення безперервності діяльності, що оцінюється через 
аналіз грошових потоків, ліквідності, фінансового циклу та достатності 
ресурсів для підтримання поточної операційної діяльності [2, ст. 45]. 
Для сучасного підприємства фінансовий аналіз відіграє багатогранну 
роль, оскільки: 
 формує інформаційну основу стратегічного управління; 
 забезпечує обґрунтованість фінансових рішень; 
 дозволяє оцінити наслідки вибору певної економічної політики; 
 визначає можливості залучення капіталу і розвитку 
інвестиційних проєктів; 
 виступає ключовим елементом внутрішнього контролю та 
корпоративного управління. 
Управлінська ефективність безпосередньо залежить від того, наскільки 
14 
 
 
точно та повно фінансовий аналіз відображає реальний стан підприємства. 
Саме він дозволяє уникати помилкових рішень, зменшувати вплив ризиків і 
підвищувати адаптивність підприємства до змін ринку. 
Фінансовий аналіз є комплексним інструментом, що включає цілу 
низку функцій, кожна з яких забезпечує можливість всебічного оцінювання 
результатів господарської діяльності. 
1. Інформаційна функція. Фінансовий аналіз слугує основним 
джерелом інформації для управлінського персоналу. Він перетворює складні 
числові дані звітності у доступний та систематизований формат, що дозволяє 
менеджерам отримати чітке уявлення про стан активів, структуру капіталу, 
рівень ліквідності та платоспроможність підприємства [1, ст. 27]. Така 
інформація є фундаментом для оцінки ситуації як у короткостроковій, так і 
довгостроковій перспективі. 
2. Оціночна функція. Оціночна функція полягає у визначенні рівня 
ефективності використання фінансових ресурсів. На основі розрахунків 
рентабельності, ліквідності, оборотності, фінансової стійкості підприємство 
може порівняти свої результати як у динаміці, так і з показниками 
конкурентів чи галузі загалом [6, ст. 56]. Оцінювання дозволяє виявити 
сильні сторони та визначити напрями, що потребують покращення. 
3. Контрольна функція. Фінансовий аналіз виступає інструментом 
контролю за раціональністю використання ресурсів, обліковою дисципліною, 
рівнем витрат та станом розрахунків. Контроль дає змогу вчасно виявляти 
порушення, неефективні рішення або негативні тренди, що дозволяє 
попередити розвиток фінансових проблем [7, ст. 84]. 
4. Аналітично-діагностична функція. Ця функція полягає у 
глибокому дослідженні причин, що зумовили зміни у фінансових показниках. 
Аналіз дозволяє виявити не лише факт зростання чи зменшення певного 
показника, а й комплекс факторів, що вплинули на його динаміку [3, ст. 40]. 
Саме тому аналітична діагностика є важливою передумовою для розробки 
ефективних управлінських заходів. 
15 
 
 
5. Прогностична функція. Побудова прогнозів є ключовим аспектом 
стратегічного управління підприємством. На основі фінансового аналізу 
можна моделювати можливі сценарії розвитку підприємства, прогнозувати 
прибутковість, оцінювати майбутній рівень фінансової стійкості та визначати 
потенційні ризики [4, ст. 52]. Прогнозування дає змогу підприємству 
підвищувати свою адаптивність і гнучкість у мінливих ринкових умовах. 
6. Регулятивна функція. Регулятивний аспект фінансового аналізу 
полягає у формуванні практичних рекомендацій щодо оптимізації діяльності. 
На основі результатів аналізу керівництво може ухвалювати рішення щодо 
корекції структури капіталу, зменшення витрат, підвищення ділової 
активності чи зміцнення фінансової стійкості [2, ст. 60]. Таким чином, аналіз 
не лише описує ситуацію, а й сприяє її покращенню. 
Сучасний фінансовий аналіз ґрунтується на комплексному застосуванні 
різноманітних методів дослідження, що дозволяють оцінювати діяльність 
підприємства з різних ракурсів [6, ст. 34]: 
 горизонтальний аналіз — дослідження динаміки змін у часі; 
 вертикальний аналіз — вивчення структури статей фінансової 
звітності; 
 коефіцієнтний аналіз — розрахунок відносних показників, що 
дозволяє здійснювати порівняння; 
 факторний аналіз — дослідження впливу окремих факторів на 
результативні показники; 
 порівняльний аналіз — зіставлення діяльності підприємства з 
конкурентами та галузевими стандартами; 
 інтегральний аналіз — комплексне об’єднання декількох 
методів для отримання найбільш повної оцінки. 
Для підприємств аграрної сфери, зокрема таких як ТОВ «МХП-Сервіс 
ВП ПрАТ», фінансовий аналіз має специфічне значення. Аграрна галузь 
характеризується сезонністю, високою залежністю від природно-кліматичних 
умов, значною капіталомісткістю виробництва та тривалими виробничими 
16 
 
 
циклами [8, ст. 91]. Такі особливості зумовлюють необхідність проведення 
адаптивного, детального та довгострокового фінансового аналізу. Окрім 
цього, аграрні підприємства часто зазнають впливу державної регуляторної 
політики, субсидій, дотацій та зовнішньоекономічних коливань. 
Фінансовий аналіз аграрного підприємства дозволяє не лише оцінити 
його поточний фінансовий стан, а й визначити рівень рентабельності 
виробництва, стабільність фінансових потоків, ефективність використання 
техніки, землі та трудових ресурсів. Саме тому така аналітична діяльність є 
основою для прийняття стратегічних рішень у галузі управління аграрним 
виробництвом. 
Отже, фінансовий аналіз є ключовим елементом системи управління 
підприємством, який забезпечує інформаційне, аналітичне, діагностичне та 
прогностичне підґрунтя для прийняття ефективних управлінських рішень. 
Його застосування дозволяє підприємству підвищувати ефективність 
використання ресурсів, знижувати ризики та забезпечувати стабільний 
розвиток у довгостроковій перспективі [5, ст. 102]. У контексті аграрних 
підприємств значення фінансового аналізу особливо зростає, оскільки саме 
він дає змогу враховувати галузеві особливості та формувати адекватну 
антикризову й інвестиційну політику. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17 
 
 
1.2. Класифікація та характеристика ресурсів аграрного 
підприємства 
 
Ефективна діяльність будь-якого аграрного підприємства 
безпосередньо залежить від наявності та раціонального використання 
сукупності ресурсів, які забезпечують безперервний виробничий процес і 
створюють умови для досягнення поставлених економічних, соціальних і 
стратегічних цілей. У сучасних умовах конкурентного середовища ресурси 
виступають не лише матеріальною базою виробництва, але й ключовим 
фактором формування конкурентних переваг підприємства, його стійкості та 
здатності адаптуватися до змінних умов ринку [1, ст. 34]. 
Під ресурсами аграрного підприємства розуміють комплекс 
матеріальних, фінансових, трудових, земельних, інформаційних та 
інтелектуальних елементів, які підприємство використовує для здійснення 
сільськогосподарської діяльності. Особливістю аграрного сектору є те, що 
виробничий процес тут значною мірою залежить від природно-кліматичних 
умов, сезонності, тривалості біологічних циклів, що вимагає особливо 
уважного та науково обґрунтованого підходу до формування ресурсного 
забезпечення [2, ст. 51]. 
Раціональне управління ресурсами у сільському господарстві має 
комплексний характер, оскільки всі види ресурсів взаємопов’язані й 
утворюють цілісну систему. Порушення або дефіцит одного з елементів 
ресурсного потенціалу часто призводить до зменшення ефективності 
функціонування всього підприємства. Тому ресурсне забезпечення виступає 
стратегічною складовою довгострокового розвитку аграрного виробництва. 
Загальноприйнятою в економічній науці є класифікація ресурсів за їх 
економічною сутністю, відповідно до якої виділяють такі основні групи 
ресурсів [3, ст. 28]: матеріальні, трудові, фінансові, земельні та інформаційні 
ресурси. Для систематизації їхніх характеристик доцільно подати їх у вигляді 
узагальненої таблиці 1.1. 
18 
 
 
         Таблиця 1.1 
 
Класифікація та характеристика ресурсів аграрного підприємства 
Група Зміст Основні особливості використання в 
ресурсів аграрному секторі 
 
Матеріальні Техніка, обладнання, 
Висока капіталомісткість; сезонність 
ресурси основні засоби, 
використання; значний вплив на 
запаси, добрива, 
продуктивність 
паливо 
Трудові Працівники, їхні 
ресурси Сезонність робіт; потреба у 
знання, навички та спеціалізованій підготовці; важливість 
компетентності дотримання технологій 
 
Фінансові Власні кошти, Забезпечення безперервності 
ресурси кредити, інвестиції, виробництва; високі ризики дефіциту 
амортизація через тривалий цикл 
Земельні Сільськогосподарські Визначають структуру виробництва; 
ресурси угіддя, їхній стан, потребують екологічного контролю та 
родючість сівозмін 
Інформаційні Дані, технології, Підвищують точність планування; 
ресурси цифрові системи, дозволяють оптимізувати витрати та 
аналітичні програми зменшувати ризики 
 
Подана таблиця узагальнює ключові групи ресурсів та демонструє їх 
специфіку з позиції аграрного виробництва. Вона відображає, що кожен вид 
ресурсів має власне функціональне навантаження й визначає рівень 
ефективності підприємства. Саме поєднання матеріальної бази, 
кваліфікованого персоналу, достатнього фінансового забезпечення, якісної 
земельної основи та сучасних інформаційних систем формує цілісний 
ресурсний потенціал підприємства. 
У великих аграрних компаніях, таких як «МХП-Сервіс ВП ПрАТ 
МХП», основні засоби є ключовим елементом технічного переоснащення 
підприємства. Високий рівень технічної забезпеченості дозволяє зменшити 
виробничі витрати, підвищити якість продукції, забезпечити точність 
19 
 
 
виконання технологічних процесів і значно підвищити врожайність [5, ст. 
72]. 
Водночас аграрний сектор стикається з проблемою морального 
старіння техніки, яка за темпами розвитку технологій зазвичай застаріває 
швидше, ніж фізично зношується. Тому системне оновлення основних 
засобів є важливою передумовою підвищення конкурентоспроможності 
підприємства. 
Оборотні ресурси забезпечують безперервність виробництва. Вони 
повністю споживаються у процесі виготовлення продукції, переносячи свою 
вартість на готову продукцію за один виробничий цикл. Їх структура 
включає: 
 насіння та посівний матеріал; 
 мінеральні та органічні добрива; 
 засоби захисту рослин; 
 корми; 
 паливо та мастильні матеріали; 
 запасні частини та допоміжні матеріали. 
Раціональність використання оборотних ресурсів визначає рівень 
собівартості продукції, фінансові результати, рентабельність та ефективність 
виробництва. Найменші відхилення від технологічних норм можуть 
призвести до значних втрат — як у рослинництві, так і у тваринництві [6, ст. 
94]. 
Трудові ресурси — це працівники, які беруть участь у виробничому 
процесі, володіючи знаннями, навичками та професійними 
компетентностями. Для аграрного сектору характерні такі особливості 
використання трудових ресурсів: 
 сезонність робіт і нерівномірне навантаження; 
 необхідність високої фізичної витривалості працівників; 
 обов’язковість дотримання технологічних стандартів; 
 потреба у спеціалізованих знаннях (агрономія, інженерія, 
20 
 
 
зоотехнія). 
Роль персоналу полягає не лише у виконанні виробничих операцій, але 
й у контролі за технологічними процесами, управлінні сучасною технікою, 
прийнятті оперативних рішень. Тому ефективне управління трудовими 
ресурсами включає: 
 професійне навчання; 
 підвищення кваліфікації; 
 створення мотиваційних програм; 
 забезпечення безпечних і комфортних умов праці [7, ст. 58]. 
Роль трудових ресурсів полягає не лише у виконанні робочих операцій, 
але й у прийнятті рішень, управлінні обладнанням, контролі якості продукції, 
адаптації технологій до конкретних умов господарства. Тому ефективне 
управління кадрами передбачає навчання, підвищення кваліфікації, створення 
мотиваційної системи та комфортних умов праці. 
Фінансові ресурси відображають грошові можливості підприємства та 
забезпечують виконання всіх виробничих, комерційних і управлінських 
операцій. Їхня структура включає: 
 власні кошти (прибуток, амортизація); 
 запозичені кошти (банківські кредити, лізинг); 
 залучені кошти (інвестиції, гранти, державні програми 
підтримки). 
Аграрна діяльність характеризується тим, що значні витрати 
формуються задовго до отримання доходів. Це створює потребу в 
ефективному управлінні фінансовими потоками, забезпеченні ліквідності, 
резервуванні коштів та зниженні ризиків платоспроможності [8, ст. 105]. 
Земля є основним, незамінним ресурсом аграрного виробництва. Її 
унікальність полягає в тому, що земля є одночасно предметом і засобом 
праці, визначає: 
 врожайність; 
 можливу структуру посівів; 
21 
 
 
 інтенсивність виробництва; 
 стабільність діяльності підприємства. 
Раціональне управління земельними ресурсами включає: 
 дотримання науково обґрунтованих сівозмін; 
 контроль за родючістю ґрунту; 
 боротьбу з ерозією та деградацією; 
 використання органічних технологій; 
 впровадження точного землеробства [4, ст. 81]. 
Стан землі визначає кінцеву результативність виробництва та є 
стратегічною основою існування аграрного підприємства. 
Інформаційні ресурси — це знання, дані, цифрові технології та системи 
управління, які використовуються підприємством. У сучасних умовах 
цифровізації вони набувають ключового значення, адже саме інформація 
дозволяє: 
 аналізувати стан виробництва; 
 прогнозувати результати; 
 мінімізувати ризики; 
 оптимізувати ресурси; 
 приймати обґрунтовані рішення. 
Сучасні аграрні підприємства, зокрема ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», 
активно застосовують: 
 GPS-навігацію; 
 автопілотні системи; 
 супутниковий моніторинг полів; 
 цифрові карти врожайності; 
 хмарні системи управління господарством; 
 аналітику Big Data [6, ст. 112]. 
Отже, ресурсний потенціал аграрного підприємства є складною 
багатокомпонентною системою, яка включає різні види ресурсів — від 
матеріальних та фінансових до трудових і інформаційних. Їхнє раціональне 
22 
 
 
використання забезпечує підприємству стабільність, високу продуктивність, 
конкурентоспроможність і можливість довгострокового розвитку. Ефективне 
управління ресурсами вимагає комплексного підходу, стратегічного бачення, 
сучасних технологій та відповідального ставлення до кожного елемента 
ресурсної структури [2, ст. 92]. 
 
 
 
1.3. Методичні підходи до оцінки ефективності використання 
ресурсів 
 
Оцінка ефективності використання ресурсів в аграрному 
виробництві є ключовим методичним напрямом економічного аналізу, 
оскільки саме від раціональності застосування ресурсного потенціалу 
залежить конкурентоспроможність, фінансова стабільність і можливості 
стратегічного розвитку підприємства. У сучасних умовах аграрні 
підприємства функціонують у середовищі, де поєднуються високий рівень 
невизначеності, вплив кліматичних факторів, сезонність виробництва, 
коливання цін на засоби виробництва та сільськогосподарську продукцію, 
а також вимоги до зростання інноваційності та екологічної безпеки 
діяльності. За таких умов ефективність використання ресурсів набуває 
статусу стратегічного критерію, що визначає здатність підприємства не 
лише зберігати поточні результати, але й забезпечувати довгостроковий 
розвиток та адаптивність до ринкових змін [1, ст. 45].  
Ефективність використання ресурсів відображає ступінь перетворення 
вкладених ресурсів - земельних, матеріальних, технічних, фінансових, 
трудових та інформаційних - у кінцевий виробничий або економічний 
результат. Це співвідношення між отриманим ефектом та витратами на його 
досягнення є центральною характеристикою продуктивності системи 
управління. Чим меншими є витрати за незмінного обсягу виробництва або 
чим більший результат за тих же витрат - тим вищою є ефективність 
23 
 
 
діяльності підприємства. У випадках, коли спостерігається висока 
ресурсомісткість або невідповідність між рівнем вкладених ресурсів і 
економічним ефектом, йдеться про порушення принципів раціонального 
управління. Таким чином, оцінка ефективності виступає інструментом 
виявлення дисбалансів, відхилень і резервів підвищення результативності [2, 
ст. 64].  
Оцінка ефективності використання ресурсів є важливим елементом 
управлінського процесу, оскільки дозволяє підприємству: 
 визначити фактичний рівень використання виробничого 
потенціалу; 
 встановити рівень продуктивності праці, землі та техніки; 
 виявити слабкі місця, втрати, нераціональні витрати ресурсів; 
 визначити внутрішні резерви підвищення результативності; 
 приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо модернізації 
виробництва, оптимізації витрат та оновлення ресурсної бази [3, ст. 78]. 
Результатом такої оцінки є можливість підвищення ефективності 
виробничої діяльності підприємства, забезпечення прибутковості та 
досягнення довгострокових стратегічних цілей. 
Методика оцінювання ефективності використання ресурсів є 
багатоетапним і методично виваженим процесом, який передбачає 
комплексне дослідження як результативності діяльності підприємства, так і 
обсягів витрачених ресурсів. У науковій та практичній літературі 
зазначається, що коректність аналітичних висновків безпосередньо залежить 
від точності вихідних даних, послідовності процедур аналізу та дотримання 
принципів економічної об’єктивності [4, ст. 93]. У зв’язку з цим методика 
аналізу традиційно включає три ключові етапи, кожен з яких має свою 
логіку, змістове наповнення та аналітичне призначення. 
1. Визначення результатів діяльності підприємства. 
24 
 
 
Перший етап аналізу передбачає формування системи показників, що 
характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. До таких 
показників належать як економічні, так і натуральні вимірники ефективності. 
Залежно від специфіки підприємства та галузі, у тому числі й аграрної, 
такими результатами можуть бути: 
 обсяг виробленої продукції як у вартісному, так і в натуральному 
виразі; 
 чистий дохід від реалізації продукції, який відображає фінансову 
результативність господарської діяльності; 
 загальний обсяг реалізації продукції в динаміці; 
 фінансовий результат — прибуток або збиток підприємства; 
 натуральні показники ефективності, зокрема урожайність 
культур, продуктивність тварин, приріст живої маси тощо. 
На цьому етапі важливо не лише зафіксувати абсолютні значення 
показників, а й проаналізувати їхню структуру, динаміку, сезонні коливання 
та вплив зовнішніх факторів. Це дозволяє сформувати первинне уявлення про 
ефективність діяльності підприємства та можливі відхилення від планових 
або нормативних значень. 
2. Оцінка обсягів використаних ресурсів. 
Другий етап аналізу передбачає детальне дослідження всіх видів 
ресурсів, які були залучені підприємством у процесі виробництва. Оцінка 
ресурсного потенціалу полягає не лише в обліку загального обсягу 
використаних матеріальних, трудових чи фінансових ресурсів, а й у 
встановленні рівня їхнього завантаження, ступеня інтенсивності 
використання та відповідності технологічним нормам. 
 У межах цього етапу аналізу підлягають: 
 витрати праці та рівень трудозабезпечення виробничих процесів; 
 площа земельних угідь, що використовуються у рослинництві, її 
якісний склад та рівень родючості; 
 ступінь завантаження та ефективність використання основних 
25 
 
 
засобів; 
 обсяг застосованих матеріальних ресурсів — насіння, добрив, 
засобів захисту рослин, палива, кормів тощо; 
 розмір фінансових вкладень, необхідних для забезпечення 
операційної діяльності підприємства. 
Грамотна оцінка ресурсних витрат дозволяє визначити, наскільки 
раціонально підприємство розподіляє свої ресурси між видами діяльності, чи 
не виникають надлишкові або неефективні витрати. 
3. Порівняння результатів з витратами та визначення рівня 
ефективності.  
Завершальний етап методики аналізу передбачає зіставлення 
отриманих результатів з обсягами використаних ресурсів. На цьому етапі 
здійснюються розрахунки системи економічних показників, таких як: 
 показники рентабельності; 
 фондовіддача та фондомісткість; 
 продуктивність праці та її динаміка; 
 матеріаломісткість та матеріаловіддача; 
 оборотність активів і запасів. 
Розраховані показники порівнюються з плановими, нормативними, 
базовими або галузевими значеннями [5, ст. 58]. Це дозволяє оцінити рівень 
ефективності як окремих видів ресурсів, так і діяльності підприємства 
загалом. 
Даний підхід забезпечує можливість не лише визначити ефективність 
за конкретний період, але й простежити тенденції розвитку, виявити 
структурні диспропорції, оцінити ризики та спрогнозувати майбутній стан 
ресурсного забезпечення підприємства. Крім того, системне порівняння 
результатів і витрат створює можливість обґрунтованого визначення 
внутрішніх резервів підвищення ефективності та формування стратегії 
подальшої оптимізації виробничих процесів. 
Оскільки ресурсний потенціал аграрного підприємства є 
26 
 
 
багатокомпонентним, методи оцінки ефективності повинні бути 
диференційованими щодо кожної групи ресурсів. 
1. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів. 
До матеріальних ресурсів належать техніка, обладнання, виробничі 
споруди, насіння, добрива, паливо тощо. Основними показниками 
ефективності цієї групи є: 
 фондовіддача — обсяг продукції або прибутку на одиницю 
основних засобів; 
 коефіцієнт використання виробничих потужностей; 
 технічна озброєність праці; 
 матеріаломісткість продукції [6, ст. 112]. 
Сільськогосподарська техніка характеризується сезонністю 
використання, тому важливим є планування та своєчасне обслуговування 
машинно-тракторного парку. Висока інтенсивність використання техніки 
дозволяє знизити витрати на одиницю продукції. 
2. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів. 
Ефективність трудових ресурсів визначається за такими показниками: 
 продуктивність праці (обсяг виробленої продукції на одного 
працівника); 
 витрати на оплату праці на одиницю продукції; 
 коефіцієнт використання робочого часу; 
 професійна підготовка та кваліфікація працівників; 
 рівень мотивації та залученості персоналу [7, ст. 36]. 
У сільському господарстві особливо важливо дотримуватися 
технологічних стандартів, адже порушення норм часто призводить до 
зниження продуктивності та якості. 
3. Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів. 
Ефективність фінансових ресурсів визначається за допомогою системи 
фінансових коефіцієнтів: 
 коефіцієнти ліквідності; 
27 
 
 
 фінансова стійкість (співвідношення власного і залученого 
капіталу); 
 рентабельність активів, капіталу та продажів; 
 оборотність оборотних активів [8, ст. 84]. 
Швидкість обертання фінансових ресурсів визначає, як ефективно 
підприємство перетворює вкладений капітал на виручку та прибуток. 
4. Оцінка ефективності використання земельних ресурсів. 
Земельні ресурси є основою аграрного виробництва, тому їх оцінка 
включає: 
 урожайність основних культур; 
 рівень родючості ґрунту; 
 структуру посівних площ; 
 коефіцієнт використання угідь; 
 економічну віддачу земельних ресурсів [4, ст. 102]. 
Раціональне використання землі передбачає збереження її 
екологічного стану, запобігання ерозії, дотримання сівозмін. 
5. Оцінка ефективності використання інформаційних ресурсів 
У цифрову епоху інформація перетворюється на критично важливий 
ресурс, що визначає якість управлінських рішень. Основні показники оцінки 
включають: 
 точність та актуальність інформації; 
 рівень автоматизації та цифровізації виробничих процесів; 
 використання аналітичних систем (ERP, GPS, моніторинг 
техніки, Big Data); 
 здатність інформаційної системи прогнозувати ризики та 
оптимізувати виробництво [6, ст. 128]. 
У таких компаніях, як МХП, інформаційні технології дозволяють 
зменшувати витрати, підвищувати ефективність використання матеріальних 
ресурсів та приймати стратегічні рішення на основі даних. 
Оцінка ефективності використання ресурсів повинна здійснюватися 
28 
 
 
комплексно, оскільки результативність діяльності залежить не лише від 
економічних показників, але й від: 
 технологічного рівня виробництва; 
 природно-кліматичних умов; 
 організаційної структури управління; 
 кадрової політики; 
 інноваційних рішень; 
 системи мотивації працівників [5, ст. 126]. 
Комплексний підхід дає змогу сформувати цілісну картину стану 
ресурсного потенціалу, виявити взаємозв’язки між різними видами 
ресурсів, оцінити вплив зовнішніх і внутрішніх факторів та визначити 
напрями підвищення ефективності. 
Таким чином, методичні підходи до оцінки ефективності 
використання ресурсів у сільському господарстві мають комплексний 
характер і охоплюють аналіз усіх складових ресурсного потенціалу 
підприємства. Вони дозволяють формувати цілісну картину економічного 
стану підприємства, виявляти недоліки в організації виробництва, 
визначати напрями оптимізації, а також забезпечувати прийняття 
обґрунтованих управлінських рішень. Для аграрних підприємств, які 
працюють у середовищі підвищених ризиків та природної залежності, такі 
методи є фундаментально важливими, адже вони сприяють зміцненню 
економічної стійкості, підвищенню конкурентоспроможності та 
забезпеченню сталого розвитку в довгостроковій перспективі [2, ст. 119]. 
 
 
 
 
 
 
 
29 
 
 
1.4. Зарубіжний досвід управління ресурсами в аграрному секторі 
 
Зарубіжний досвід управління ресурсами в аграрному секторі є 
важливим джерелом удосконалення організаційно-економічних підходів до 
діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств. У багатьох 
країнах світу аграрний сектор розглядається як основа продовольчої безпеки 
держави, стабільності національної економіки та розвитку сільських 
територій, що зумовлює високий рівень уваги до питань підвищення 
ефективності використання ресурсів, модернізації виробництва та 
формування сучасних моделей управління [1, ст. 140].  
Світова практика засвідчує, що успішність аграрних підприємств 
визначається здатністю адаптуватися до глобальних викликів — зміни 
клімату, зростання волатильності ринкових цін, посилення конкуренції, 
впливу міжнародних торговельних угод, а також потреби в дотриманні нових 
екологічних і технологічних стандартів. Країни Європейського Союзу, 
Північної Америки, Австралії та Азії напрацювали значні результати в 
оптимізації управління земельними, трудовими, фінансовими, технічними й 
інформаційними ресурсами, що формує цінну базу для адаптації їхніх 
методів на українських підприємствах, зокрема таких як ТОВ «МХП-Сервіс 
ВП ПрАТ» [2, ст. 163].  
Однією з ключових характеристик зарубіжних підходів є впровадження 
інтегрованих систем управління ресурсами (ERP-систем), які дозволяють 
пов’язати всі елементи виробничого циклу в єдину інформаційну 
інфраструктуру. У таких країнах, як Німеччина, США та Франція, ERP-
рішення застосовуються не лише для фінансового обліку, а й для планування 
виробництва, контролю запасів, управління технікою, моніторингу витрат і 
формування прогнозів. Зарубіжний досвід свідчить, що ERP-системи 
забезпечують підприємствам можливість оперативно реагувати на зміни 
ринку, запобігати дефіциту ресурсів, уникати надлишкового накопичення 
запасів, а також підвищувати прозорість управління [4, ст. 198]. Такі 
30 
 
 
програмні продукти, як Cropio, Trimble Agriculture, FarmLogs, John Deere 
Operations Center активно використовуються фермерами США, дозволяючи 
здійснювати детальний контроль за виробничими процесами та прогнозувати 
урожайність на основі аналітики і супутникових даних [5, ст. 247].  
Однією з ключових характеристик зарубіжних підходів є впровадження 
інтегрованих систем управління ресурсами (ERP-систем), які дозволяють 
пов’язати всі елементи виробничого циклу в єдину інформаційну 
інфраструктуру. У таких країнах, як Німеччина, США та Франція, ERP-
рішення застосовуються не лише для фінансового обліку, а й для планування 
виробництва, контролю запасів, управління технікою, моніторингу витрат і 
формування прогнозів. Зарубіжний досвід свідчить, що ERP-системи 
забезпечують підприємствам можливість оперативно реагувати на зміни 
ринку, запобігати дефіциту ресурсів, уникати надлишкового накопичення 
запасів, а також підвищувати прозорість управління [4, ст. 198]. Такі 
програмні продукти, як Cropio, Trimble Agriculture, FarmLogs, John Deere 
Operations Center активно використовуються фермерами США, дозволяючи 
здійснювати детальний контроль за виробничими процесами та прогнозувати 
урожайність на основі аналітики і супутникових даних [5, ст. 247]. 
Подібні підходи поступово впроваджуються й на вітчизняних аграрних 
підприємствах, де інтеграція виробничих, фінансових та логістичних 
процесів забезпечує зниження витрат і підвищення прозорості управління. 
Не менш важливим напрямом є фінансова оцінка ефективності. 
Зарубіжні аграрні підприємства систематично застосовують рентабельнісні 
показники, коефіцієнти оборотності, ліквідності та фінансової стійкості для 
багатофакторного аналізу діяльності. У Франції, Канаді та Іспанії широкого 
поширення набув метод порівняльного аналізу (benchmarking), коли 
результати підприємства оцінюються відносно середньогалузевих показників 
або показників найбільш успішних господарств [6, ст. 132]. Це дає 
можливість не лише оцінити власну конкурентну позицію, але й визначити 
31 
 
 
напрями для розвитку та модернізації виробництва.Поряд із традиційним 
аналізом прибутків і збитків широко застосовуються: 
 коефіцієнти рентабельності (активів, капіталу, продажів); 
 показники ліквідності та платоспроможності; 
 коефіцієнти оборотності активів, запасів, дебіторської 
заборгованості [6, ст. 132]. 
У Франції, наприклад, фермерські господарства та аграрні кооперативи 
регулярно проводять аналіз рентабельності капіталу й ефективності 
використання земельних ресурсів, зіставляючи фактичні результати з 
галузевими стандартами. На основі таких даних приймаються рішення щодо 
зміни структури посівів, інтенсифікації виробництва або його диверсифікації 
[2, ст. 189]. 
Подібні фінансові інструменти дозволяють не лише фіксувати 
результати, а й виявляти “вузькі місця” в управлінні ресурсами, формувати 
цільові програми оптимізації витрат, оцінювати доцільність інвестицій та 
оновлення техніки. 
Методи прогнозування та ризик-менеджменту також займають 
центральне місце у системі управління зарубіжних підприємств. В умовах 
кліматичної нестабільності, поглиблення посух, зміни режимів опадів та 
поширення нових шкідників і хвороб зарубіжні країни використовують 
інструменти агроінформаційного прогнозування, що базуються на 
математичних моделях, супутникових даних, історичних трендах та 
цифрових картах ґрунтів [7, ст. 214]. Крім того, у США та ЄС широко 
розвинуте аграрне страхування, яке є фінансовим інструментом зниження 
ризиків та забезпечення стабільності доходів виробників. Державні програми 
підтримки страхування дають змогу компенсувати частину ризиків, 
пов’язаних зі зміною погодних умов, коливанням цін або виникненням 
епізоотій [8, ст. 175].Це включає: 
 використання спеціалізованого програмного забезпечення для 
агрономічного прогнозування, яке на основі метеоданих, стану ґрунтів, 
32 
 
 
історичних даних про врожайність дозволяє прогнозувати результати 
виробництва; 
 застосування фінансового прогнозування для управління 
валютними ризиками, ризиками змін цін на продукцію, відсоткових ставок; 
 страхування аграрних ризиків (врожайності, погодно-
кліматичних умов, епізоотій), яке є важливою складовою стабільності 
доходів сільгоспвиробників. 
У країнах ЄС страхування аграрної діяльності часто підтримується 
державою, що стимулює підприємства активно користуватися цим 
інструментом та знижувати ризик великих фінансових втрат [8, ст. 175]. У 
США фермери широко використовують страхові програми, пов’язані з 
урожайністю та цінами, що дозволяє їм планувати свою діяльність у більш 
тривалому часовому горизонті. 
Значна увага у зарубіжному аграрному менеджменті приділяється 
розвитку людського капіталу як одного з визначальних ресурсів сучасного 
сільськогосподарського підприємства. У Канаді, Австралії та Великій 
Британії працівники аграрної сфери систематично проходять тренінги, 
беруть участь у програмах професійного розвитку, навчаються роботі з 
новими технологіями, системами автоматизації, GPS-навігацією та 
інформаційними платформами. Технологічна модернізація, що включає 
роботизацію, використання дронів та автоматичних систем моніторингу, 
дозволяє значно зменшити навантаження на працівників і підвищити 
продуктивність праці [3, ст. 229].  
У Великій Британії фермери часто беруть участь у спеціалізованих 
тренінгах, семінарах, програмах обміну досвідом, спрямованих на 
опанування нових технологій та методів управління ресурсами. Це дозволяє 
поєднувати традиційні підходи до землеробства з сучасними цифровими 
рішеннями. 
Окремий інтерес становить можливість адаптації зарубіжних практик 
до діяльності підприємств групи МХП, зокрема «МХП-Сервіс ВП ПрАТ 
33 
 
 
МХП». Підприємство вже впроваджує низку інструментів, характерних для 
зарубіжної моделі управління ресурсами: інтегровані ERP-рішення, 
цифровий моніторинг технічного обладнання, автоматизацію обліку запасів, 
планування грошових потоків, фінансовий аналіз відповідно до міжнародних 
стандартів. Завдяки цьому забезпечується гнучкість виробничих процесів, 
своєчасне ухвалення рішень та можливість оптимізації витрат [4, ст. 203]. 
Крім того, компанія поступово розширює застосування інноваційних 
технологій, включаючи дрони для моніторингу стану полів, системи точного 
землеробства, програмне прогнозування урожайності та ресурсних потреб, 
що відповідає світовим трендам цифрової трансформації аграрного сектору 
[6, ст. 158]. На практиці це проявляється у таких напрямах: 
 Фінансовий аналіз та контроль витрат. Підприємство 
використовує систему фінансових коефіцієнтів для оцінки ефективності 
використання активів, капіталу, оборотних коштів, аналізує рентабельність 
окремих видів діяльності, контролює витрати на виробництво, зберігання та 
транспортування продукції [1, ст. 176]. 
 Інтегровані системи управління ресурсами. Завдяки 
впровадженню ERP-підходів здійснюється комплексне управління запасами, 
закупівлями, логістикою, плануванням виробничих потужностей. Це 
дозволяє знизити рівень надлишкових запасів, уникати простоїв, 
оптимізувати використання техніки та трудових ресурсів [4, ст. 203]. 
 Інноваційні технології. Підприємство інвестує у сучасні 
інформаційні системи, автоматизацію, моніторинг стану посівів із 
використанням дронів, застосування систем точного землеробства, 
прогнозування потреби в добривах і засобах захисту рослин. Це відповідає 
світовим тенденціям цифровізації аграрного виробництва [6, ст. 158]. 
 Ризик-менеджмент. Компанія активно використовує методи 
фінансового прогнозування, планування грошових потоків, а також 
страхування від аграрних ризиків. Це дає змогу знижувати вплив 
34 
 
 
несприятливих погодних умов, коливань ринкових цін і забезпечувати 
фінансову стійкість у довгостроковій перспективі [5, ст. 261]. 
Таким чином, зарубіжний досвід управління ресурсами демонструє, що 
ефективність аграрного підприємства визначається здатністю впроваджувати 
цифрові технології, використовувати інтегровані інформаційні системи, 
проводити фінансову оцінку діяльності, управляти ризиками та розвивати 
людський капітал. Адаптація цих підходів до національних умов відкриває 
значні можливості для підвищення ефективності використання ресурсів і 
зміцнення конкурентоспроможності аграрних підприємств України. 
Позитивний досвід «МХП-Сервіс ВП ПрАТ МХП» підтверджує те, що 
інтеграція світових практик може стати важливим інструментом підвищення 
результативності та сталого розвитку аграрного виробництва [2, ст. 201]. 
35 
 
 
РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану та ефективності управління 
ресурсами  «МХП-Сервіс» ВП ПрАТ «МХП» 
2.1. Організаційно-економічна характеристика «МХП-Сервіс» 
ВП ПрАТ «МХП» 
 
ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» обіймає провідну позицію в 
інфраструктурі холдингу МХП — одного з найбільших агропромислових 
комплексів України, що охоплює виготовлення продукції птахівництва, 
рослинництва, м’ясопереробної сфери та суміжних напрямків. На відміну 
від виробничих підприємств холдингу, які сфокусовані на випуску 
продукції, МХП-Сервіс виконує функцію сервісного центру, забезпечуючи 
широкий набір адміністративних, фінансових, кадрових, юридичних, 
логістичних та інформаційно-технічних послуг, потрібних для стабільної 
роботи структурних підрозділів МХП[30]. 
Економічна діяльність цієї компанії виказує значний рівень 
згуртованості із загальною системою виробництва та грошового обігу 
усього агрохолдингу. Через це, «МХП-Сервіс ВП» має можливість дієво 
впливати на упорядкування витрат, приведення до найкращого стану 
потоків ресурсів, уніфікацію управлінських процедур, а також підтримувати 
нарощування віддачі від інших складових частин групи. По суті, установа 
виконує роль «внутрішнім провайдером» допоміжних робіт, які гарантують 
безперебійність етапів виробництва у сферах вирощування птиці, худоби, 
зернових та подальшої обробки продукції. 
Структура управління «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» базується на засадах 
консолідованого керівництва. Це забезпечує послідовність у застосуванні 
стандартів роботи, синхронізацію послідовностей бізнес-операцій та 
оптимізацію залучених коштів. Кожен відділ сервісного центру відповідає 
за окремий напрям роботи — фінансовий супровід, бухгалтерський та 
податковий облік, підтримку HR-процесів, юридичний супровід, ІТ-
36 
 
 
підтримку та адміністрування внутрішніх сервісів. Завдяки такій побудові 
виключається повторення завдань на виробничих об'єктах агрохолдингу, 
що, у свою чергу, сприяє зростанню продуктивності у здійсненні поточних 
операцій. 
Задля спрощення аналізу, у таблиці 2.1 наведено структуру та 
призначені обов'язки ключових підрозділів компанії. 
         Таблиця 2.1 
 
Структурні підрозділи «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» та їх 
функціональне призначення 
Підрозділ Основні функції 
  
Адміністративний Управління персоналом, контроль документообігу, 
відділ організація внутрішніх процесів 
Фінансовий відділ Планування бюджету, облік, контроль фінансових 
потоків 
Логістичний Управління маршрутами постачання, контроль 
сектор перевезень, координація логістики 
Відділ технічного Технічний контроль, ремонти, обслуговування 
забезпечення обладнання 
ІТ-відділ Підтримка інформаційних систем, кіберзахист, 
впровадження цифрових інструментів 
Господарський Забезпечення комунальних послуг, обслуговування 
підрозділ територій та інфраструктури 
Як видно з таблиці 2.1, кожен структурний підрозділ виконує строго 
визначені функції, які сприяють забезпеченню послідовності та 
підвищенню ефективності управлінських процесів. 
Матеріально-технічна база підприємства є основою для ефективного 
виконання його сервісних завдань. Вона складається з сучасного 
обладнання, інформаційних і комунікаційних технологій, транспортних 
засобів і спеціалізованих пристроїв, які забезпечують стабільність і 
безперервність виробничих процесів. 
У таблиці 2.2 детально викладено загальну конфігурацію матеріально-
технічного забезпечення підприємства, а також окреслено його ключове 
37 
 
 
значення для забезпечення безперервності виробничих процесів. 
Таблиця 2.2 
 
Матеріально-технічні ресурси «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» 
Група ресурсів Приклади складових Значення для діяльності 
Офісне обладнання ПК, ноутбуки, принтери, Автоматизація документообігу та 
маршрутизатори управлінських процесів 
Транспортні засоби Службові автомобілі, Логістичні перевезення і 
мікроавтобуси мобільність персоналу 
Програмне ERP, BAS, M.E.Doc, SAP Управління ресурсами, контроль 
забезпечення активів, цифровізація 
Інфраструктура Сервери, мережеве Забезпечення стабільності IT-
обладнання процесів 
Технічні засоби Генератори, інструменти, Технічне обслуговування 
ремонтне обладнання виробничих потужностей 
Як наведено у таблиці 2.2, оновлена матеріально-технічна база 
забезпечує ефективні умови для своєчасного задоволення потреб 
виробничих структур та підтримує безперебійне виконання сервісних 
операцій.  
Кадровий потенціал підприємства є його головним активом, адже 
саме професійна команда забезпечує точність, оперативність та якість 
виконання адміністративних завдань. Характеристика складу працівників 
наведена у таблиці 2.3. 
         Таблиця 2.3 
 
Кількість працівників МХП у 2022-2024 роках, особи 
Рік Відхилення, % 
Показник  
 2022 2024 2025 
 
Кількість +13,8% 
210 225 239 
працівників, осіб 
Основні засоби, млн +15,7% 
42,1 45,3 48,7 
грн  
Адміністративні +17,7% 
12,4 13,1 14,6 
витрати, млн грн 
Логістичні витрати, +33,8% 
6,8 7,4 9,1 
млн грн 
ІТ-витрати, млн грн 3,2 4,0 4,8 +50,0% 
38 
 
 
 
Як зазначено в таблиці 2.3, розвиток ресурсного потенціалу демонструє 
стабільне посилення матеріальної та цифрової основи підприємства, що 
узгоджується з актуальними тенденціями прогресу корпоративної 
інфраструктури в агропромисловому секторі. 
Економічна характеристика підприємства визначається його роллю у 
системі управління холдингом. На відміну від виробничих підприємств, які 
формують основний фінансовий потік, МХП-Сервіс є витратним центром, 
що оперує внутрішнім бюджетом та фінансовими ресурсами, наданими 
головною компанією [28]. Однак, незважаючи на те, що підприємство не 
генерує безпосередньо прибутку, його діяльність має критичне значення для 
забезпечення ефективності холдингу загалом, оскільки завдяки якісним 
сервісним процесам знижуються витрати на адміністрування, 
пришвидшується документообіг та мінімізуються операційні ризики. 
Специфіка діяльності МХП-Сервіс полягає у значній інтенсивності 
інформаційних потоків та високому рівні відповідальності за точність і 
своєчасність виконання операцій. Щоденно підприємство опрацьовує 
велику кількість документів, включаючи фінансові, кадрові, логістичні та 
податкові; здійснює внутрішньогрупові розрахунки; контролює дотримання 
законодавчих вимог; забезпечує комунікацію між різними підрозділами 
МХП. Це вимагає високого рівня професіоналізму, постійного підвищення 
кваліфікації персоналу та впровадження сучасних технологій автоматизації. 
У структурі підприємства важливе місце займає інформаційно-
технічний напрям, який забезпечує функціонування внутрішніх цифрових 
платформ, корпоративних комунікаційних систем, бухгалтерських програм 
та інших ІТ-рішень. Сервісний центр активно використовує сучасні системи 
електронного документообігу, що дозволяє значно скоротити час обробки 
документів, мінімізувати помилки та забезпечити прозорість бізнес-
процесів. Важливою частиною економічної діяльності є забезпечення 
39 
 
 
кібербезпеки, оскільки підприємство працює з великими обсягами 
конфіденційної інформації. 
Економічний стан підприємства характеризується стабільністю, 
оскільки його фінансування базується на внутрішньому бюджеті холдингу. 
Однак стабільність фінансових потоків не зменшує відповідальності щодо 
ефективного управління ресурсами. Навпаки, підприємство зобов’язане 
демонструвати високу ефективність, оскільки кожна витрачена гривня 
впливає на загальну собівартість продукції МХП та 
конкурентоспроможність холдингу на ринку. Саме тому економічна 
діяльність сервісного центру орієнтована на постійний пошук шляхів 
оптимізації витрат, удосконалення бізнес-процесів і впровадження 
інноваційних рішень[29]. 
У сфері трудових ресурсів підприємство формує команду 
висококваліфікованих спеціалістів, компетентних у сфері бухгалтерського 
обліку, фінансів, податкового законодавства, юриспруденції, логістики та 
інформаційних технологій. Персонал є головним активом сервісного 
центру, оскільки саме інтелектуальна праця забезпечує виконання основних 
функцій підприємства[29]. Високий рівень відповідальності та необхідність 
роботи з великим обсягом точних даних вимагають постійного розвитку 
професійних навичок, регулярних тренінгів та навчальних програм. 
Важливими є також мотивація, корпоративна культура та сприятливий 
психологічний клімат. 
Таким чином, «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» відіграє вагому роль у 
структурі холдингу МХП, забезпечуючи координацію ключових внутрішніх 
процесів та слугуючи організаційною основою для ефективного 
функціонування всіх підрозділів групи. Завдяки залученню 
висококваліфікованого персоналу, впровадженню передових технологій, 
підтримці централізованої системи управління та дотриманню принципів 
економічної стійкості, підприємство виступає стратегічним партнером у 
40 
 
 
наданні сервісних послуг всередині холдингу. Це створює сприятливі умови 
для довгострокового розвитку, раціонального використання ресурсів та 
загального підвищення ефективності корпоративної системи. 
 
2.2. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства 
 
Аналіз фінансових результатів становить важливу складову 
дослідження економічної діяльності підприємства, оскільки забезпечує 
можливість оцінити ефективність управління фінансовими ресурсами, 
визначити сильні та слабкі сторони функціонування компанії, а також 
окреслити ключові чинники, що формують її фінансовий стан. В умовах 
сучасної економіки, яка характеризується нестабільністю та високим рівнем 
конкурентного тиску, обґрунтована оцінка фінансових показників є 
необхідною передумовою для прийняття раціональних управлінських 
рішень. 
У даному підрозділі здійснено комплексний аналіз фінансових 
результатів діяльності «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» за 2023–2025 роки. 
Досліджено основні фінансові індикатори, зокрема чистий дохід, валовий 
прибуток, собівартість продукції, витрати на збут та адміністративні 
витрати, а також показники ліквідності, платоспроможності та фінансової 
стійкості підприємства. 
Метою проведеного аналізу є виявлення ключових тенденцій у 
фінансовій діяльності компанії, оцінка її здатності виконувати зобов’язання, 
визначення рівня ефективності використання ресурсів та окреслення 
напрямів для подальшого підвищення фінансових результатів. Отримані 
висновки дозволяють зрозуміти, як зміни у базових фінансових показниках 
впливають на загальну ефективність функціонування підприємства та які 
чинники визначають його конкурентоспроможність на ринку[29]. 
Фінансовий аналіз є вихідною точкою дослідження внутрішнього 
41 
 
 
середовища підприємства, адже саме фінансові ресурси визначають його 
економічну стійкість та потенціал розвитку. Розгляд показників «МХП-
Сервіс ВП ПрАТ МХП» за 2022–2024 роки дозволяє оцінити результати 
господарської діяльності, структуру витрат та доходів, а також виявити 
ключові тенденції у фінансовому становищі компанії. Основні дані наведені 
у таблиці 2.4. 
   Таблиця 2.4  
 
Фінансовий аналіз «МХП-Сервіс» ВП ПрАТ «МХП»  за 2022-2024 рр. 
   
Роки 
Показник 
2022 2023 2024 
Чистий дохід від 46 726 159 52 177 165 46 793 252 
реалізації продукції 
Сукупний дохід 524 635 1 054 813 383 514 
Валовий прибуток 9 260 083 10 544 208 12 663 867 
Валовий збиток 0 0 0 
Собівартість 37 466 076 41 632 957 34 129 385 
реалізованої  
продукції 
Адміністративні 3 379 091 4 493 502 6 816 731 
витрати 
Витрати на збут 4 871 306 6 247 140 6 195 041 
Витрати на оплату 2 461 414 3 423 668 4 912 733 
праці 
Амортизація 950 069 1 380 973 1 221 564 
Необоротні активи 13 641 887 20 942 808 24 142 242 
Оборотні активи 16 920 011 28 061 009 19 211 112 
Ліквідність (%) 46.9 % 52.1 % 42.2 % 
Рентабельність (%) 19.82 % 20.19 % 27.07% 
Аналізуючи дані таблиці 2.4, а також інформацію з балансу й звіту про 
фінансові результати «МХП-Сервіс ВП ПрАТ МХП» за період 2022–2024 
років, можна зробити висновок про зміни ключових фінансових показників, їх 
взаємозв’язок та вплив на загальний економічний стан підприємства і його 
діяльність у цей проміжок часу. Проведене дослідження дозволяє оцінити 
42 
 
 
трансформації у структурі доходів і витрат, результативності фінансових 
операцій, а також стану активів підприємства, що є важливою базою для 
ухвалення управлінських рішень та визначення стратегій щодо підвищення 
ефективності. 
Одним із важливих аспектів є динаміка чистого доходу від реалізації 
продукції, який у 2022–2023 роках демонстрував зростання з 46 726 159 грн до 
52 177 165 грн. Це свідчить про збільшення масштабів операційної діяльності 
та розширення обсягів реалізації продукції, насамперед усередині холдингу 
МХП. Однак у 2024 році чистий дохід скоротився до 46 793 252 грн, що може 
бути наслідком нестабільності ринку, перегляду внутрішніх замовлень у 
холдингу, а також впливу зовнішніх економічних факторів, які негативно 
впливають на підприємства аграрного сектору. 
Сукупний дохід також зазнав змін: після помітного зростання у 2023 
році (1 054 813 грн), він суттєво зменшився до 383 514 грн у 2024 році. 
Імовірно, це пов’язано зі скороченням інших операційних доходів, зміною 
показників фінансових операцій або зменшенням прибутків від переоцінки 
активів, як зазначено у формі №2. 
Водночас валовий прибуток має позитивну тенденцію — збільшився з 9 
260 083 грн у 2022 році до 12 663 867 грн у 2024 році, що свідчить про 
підвищення продуктивності основної діяльності та оптимізацію собівартості. 
Зокрема, собівартість реалізованої продукції у 2024 році знизилися майже на 
7 млн. грн порівняно з попереднім роком. Це може бути результатом 
покращення операційних процесів, оптимізації логістики або перегляду 
внутрішніх цін в межах холдингу. 
Попри позитивні зміни у валовій рентабельності, адміністративні 
витрати і витрати на збут суттєво зросли у 2024 році та становили відповідно 
6,82 млн грн і 6,20 млн грн. Це створило додаткове навантаження на фінансові 
результати підприємства. Витрати на оплату праці також щороку зростають, 
що може бути обумовлено підвищенням зарплатних стандартів або 
збільшенням чисельності персоналу. Крім того, амортизаційні відрахування 
43 
 
 
збільшилися з 950 млн грн у 2022 році до 1,22 млн грн у 2024 році, що свідчить 
про оновлення обладнання, модернізацію матеріально-технічної бази та 
придбання активів. 
Баланси підприємства демонструють суттєві зміни в структурі активів. 
Обсяг необоротних активів зріс з 13,64 млн грн у 2022 році до 24,14 млн грн у 
2024 році, що є наслідком реалізації активної інвестиційної політики щодо 
оновлення основних засобів та збільшення довгострокових інвестицій. 
Оборотні активи, навпаки, скоротилися у 2024 році порівняно з 2023 роком — 
це може бути пов’язано зі скороченням дебіторської заборгованості або 
переглядом управління запасами. 
Показники ліквідності демонструють нестабільність фінансового стану 
підприємства. У 2022 році коефіцієнт поточної ліквідності становив 46,9 %, у 
2023 році він зріс до 52,1 %, але вже у 2024 році знизився до 42,2 %. Це 
свідчить про зменшення можливості підприємства покривати свої поточні 
зобов’язання оборотними активами, що супроводжується ризиком 
недостатності обігових коштів. 
Рентабельність діяльності підприємства протягом аналізованого періоду 
демонструє позитивну та стійку зростаючу тенденцію. У 2022 році 
рентабельність становила 19,82 %, у 2023 році показник дещо підвищився до 
20,19 %, а у 2024 році підприємству вдалося досягти суттєвого приросту цього 
показника – 27,07 %. Така динаміка свідчить про зміцнення фінансової 
стійкості та підвищення ефективності використання ресурсів, що стало 
результатом оптимізації витрат, покращення структури доходів та підвищення 
продуктивності операційної діяльності. 
Комплексний аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ «МХП-
Сервіс ВП ПрАТ» за період 2022–2024 років показує наявність як позитивних, 
так і негативних аспектів. Серед позитивних змін можна відзначити зростання 
валового прибутку, збільшення обсягу необоротних активів, модернізацію 
матеріально-технічної бази та підвищення операційної ефективності за 
рахунок оптимізації собівартості. Водночас основними негативними 
44 
 
 
чинниками стали зростання адміністративних та збутових витрат, загальне 
зниження ліквідності та негативна динаміка рентабельності, які вказують на 
загострення фінансових ризиків. 
Отже, підприємству необхідно зосередитися на вдосконаленні 
фінансового менеджменту, перегляді витрат та покращенні контролю над 
використанням ресурсів для забезпечення стабільного розвитку в 
майбутньому. 
 
 
2.3. Оцінка ефективності використання матеріальних, трудових 
та фінансових ресурсів 
 
Рівень ефективності використання ресурсів підприємства є ключовим 
індикатором його операційної діяльності, оскільки саме раціональне 
залучення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів визначає 
конкурентоспроможність і фінансову стійкість організації. Аналіз зведених 
фінансових показників за період 2022–2024 років дає змогу оцінити 
масштаб і продуктивність використання ресурсного потенціалу ТОВ 
«МХП-Сервіс ВП ПрАТ». 
Ефективність використання матеріальних ресурсів підприємства 
рекомендується оцінювати шляхом аналізу показника фондовіддачі, який 
відіграє ключову роль як інтегральний критерій результативності 
експлуатації основних засобів.  
Фондовіддача дає змогу визначити обсяг чистого доходу, отриманого 
підприємством на кожну одиницю фінансової вартості його основних 
засобів, що дозволяє всебічно оцінити економічну вигідність цих активів. 
Даний показник виступає важливим інструментом для аналізу рівня 
продуктивності використання матеріально-технічної бази підприємства. 
Його застосування також сприяє оцінюванню доцільності фінансових 
45 
 
 
вкладень в удосконалення або розширення таких засобів. 
Високі значення фондовіддачі свідчать про раціональне застосування 
матеріальних ресурсів та ефективне управління ними. Натомість низькі 
показники сигналізують про необхідність перегляду стратегії використання 
основних фондів, включно з оптимізацією або модернізацією відповідних 
активів. 
Розрахунок фондовіддачі здійснюється за формулою: 
ЧД
ФВ =                                                                       
ОЗ
  (2.1) 
 Де: ФВ-фондовіддача; 
 ЧД— чистий дохід підприємства; 
ОЗ— середньорічна вартість основних засобів. 
Підставлення фактичних даних дозволяє визначити, що у 2022 році 
фондовіддача становила: 
46726159
ФВ2022 = = 3,42 
1З3641887
У 2023 році цей показник знизився до: 
52177165
ФВ2023 = = 2,49 
20942808
У 2024 році внаслідок подальшого зростання вартості основних засобів 
і зменшення чистого доходу фондовіддача становила: 
46793252
ФВ2024 = = 1,94 
24142242
Фондоємність підприємницької діяльності є показником, тісно 
пов’язаним із фондовіддачею, і характеризує рівень забезпеченості суб’єкта 
господарювання основними засобами в перерахунку на одиницю отриманого 
доходу.  
Даний індикатор є оберненим до фондовіддачі: тоді як фондовіддача 
46 
 
 
визначає дохід, який приносить кожна грошова одиниця, вкладена в основні 
засоби, фондоємність свідчить про обсяг вартості основних засобів, що 
припадає на одну гривню доходу.  
Високе значення фондоємності може свідчити про значні витрати, 
пов’язані з утриманням і експлуатацією основних фондів, що в свою чергу 
може негативно позначатися на загальній ефективності діяльності 
підприємства.  
Натомість низьке значення фондоємності розглядається як свідчення 
раціонального використання ресурсів та високої продуктивності основних 
засобів.  
Формула для визначення рівня фондоємності: 
ОЗ
Фє =                                                                       
ЧД
  (2.2) 
Де: Фє-  фондоємність; 
 ЧД— чистий дохід підприємства; 
ОЗ— середньорічна вартість основних засобів. 
У 2022 році фондоємність становила: 
1З3641887
Фє2022 = = 0.29 
46726159
У 2023 році: 
20942808
Фє2023 = = 0.40 
52177165
У 2024 році: 
24142242
Фє2024 = = 0.52 
46793252
Збільшення фондоємності за досліджуваний період свідчить про 
значну капіталомісткість діяльності підприємства, що було спричинене 
модернізацією його матеріально-технічної бази. Наступним важливим 
47 
 
 
аспектом аналізу є оцінка ефективності використання трудових ресурсів. 
Трудовий потенціал підприємства відіграє вирішальну роль у забезпеченні 
фінансових результатів, адже саме людські ресурси відповідають за 
виконання адміністративних, технічних, логістичних та сервісних завдань. 
Зазвичай ефективність трудових ресурсів визначають через показник 
продуктивності праці, який обчислюється як співвідношення чистого 
доходу до середньої чисельності персоналу: 
ЧД
пп =                                                                       
Кількість працівників
  (2.3) 
Підставивши фактичні дані, отримаємо, що у 2022 році 
продуктивність праці становила: 
46726159
пп2022 = = 222505 грн/особу 
210
У 2023 році: 
52177165
пп2023 = = 231898 грн/особу 
225
У 2024 році: 
46793252
пп2024 = = 195704 грн/особу 
239
У 2023 році було зафіксовано зростання продуктивності праці, проте 
вже у 2024 році спостерігалося зниження цього показника, що було 
зумовлено скороченням чистого доходу на тлі збільшення чисельності 
персоналу. Така динаміка є характерною для підприємств сервісного 
сектору, оскільки збільшення обсягу виконуваних функцій вимагає 
розширення кадрового складу, а позитивний результат таких змін зазвичай 
проявляється із певним часовим лагом.  
Аналіз фінансових ресурсів підприємства здійснюється через 
використання показників рентабельності, ліквідності, а також структури 
витрат. Ключова увага при цьому приділяється рентабельності діяльності 
48 
 
 
підприємства, яка може бути обчислена за допомогою наступної формули: 
П
�� = ∗ 100%                                                                      
ЧД
  (2.4) 
де: 
 ��— рентабельність діяльності; 
 П— прибуток підприємства (чистий або операційний, залежно від мети 
аналізу); 
 ЧД— чистий дохід від реалізації продукції (робіт, послуг). 
У 2022 році рентабельність становила: 
9260083
��2022 = ∗ 100% = 19,82% 
46726159
У 2023 році: 
10544208
��2023 = ∗ 100% = 20.19% 
52177165
У 2024 році: 
12663867
��2024 = ∗ 100% = 27.07% 
46793252
Показники валової рентабельності свідчать про позитивну тенденцію, 
що підтверджує здатність підприємства збільшувати валовий фінансовий 
результат навіть у складних фінансових умовах, зокрема при коливаннях 
доходів та зростанні витрат. Водночас загальна рентабельність, подана у 
таблиці, залишається нижчою через значний вплив адміністративних, 
збутових витрат та витрат на оплату праці.  
Ліквідність підприємства, як ключовий показник його здатності 
своєчасно виконувати поточні зобов’язання, також заслуговує на увагу. За 
досліджуваний період вона становила 46,9 % у 2022 році, підвищившись до 
52,1 % у 2023 році, а у 2024 році знизилася до 42,2 %. Таке скорочення 
вказує на підвищене навантаження на обігові кошти та необхідність 
49 
 
 
ретельної оптимізації поточних активів.  
Узагальнюючи показники ефективності використання матеріальних, 
трудових і фінансових ресурсів, можна відзначити активне інвестування 
підприємства у модернізацію матеріально-технічної бази, збереження 
стабільного рівня продуктивності праці та створення позитивного валового 
фінансового результату. Водночас зниження ліквідності та скорочення 
чистого доходу у 2024 році вказують на потребу посилити контроль за 
витратами й оптимізувати управління обіговими ресурсами. Загалом 
підприємство демонструє достатній рівень стійкості у використанні 
ресурсного потенціалу, однак існує потреба в подальшому вдосконаленні 
фінансових потоків і раціоналізації трудових витрат. 
 
2.4. Визначення резервів підвищення ефективності управління 
ресурсами 
 
На основі аналізу ефективності використання матеріальних, трудових 
і фінансових ресурсів «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» у період з 2022 по 2024 роки 
можна визначити комплекс потенційних резервів, здатних підвищити 
економічну результативність і вдосконалити внутрішні процеси 
підприємства. Ці резерви ґрунтуються на порівнянні фактичних показників 
із їхніми потенційними значеннями, які досяжні за умов раціональнішого 
використання ресурсів, модернізації управлінських процесів і 
впровадження сучасних технологічних та організаційних інновацій[4;5]. 
 Матеріальні ресурси є базовим компонентом операційної діяльності 
підприємства, тому раціональне їх використання відіграє критично важливу 
роль. У аналізованому періоді відзначалося суттєве зростання вартості 
основних засобів - зі 13,64 млн грн у 2022 році до 24,14 млн грн у 2024 році, 
що становить понад 77 % приросту [1]. Це свідчить про істотні інвестиції у 
технічну модернізацію. Водночас зниження фондовіддачі з 3,42 грн до 1,94 
50 
 
 
грн демонструє, що наявні матеріальні ресурси ще не повністю 
використовуються для отримання максимального результату. Резервами 
підвищення ефективності можуть стати заходи щодо інтенсивнішого 
використання нових активів, зменшення простоїв, удосконалення системи 
планово-попереджувальних ремонтів та підвищення якості технічного 
обслуговування. Додатково варто розглянути впровадження електронної 
системи моніторингу основних засобів, яка дозволить оцінювати рівень їх 
використання та визначати неефективні активи, які гальмують економічний 
розвиток підприємства[4, ст.77].  
Ще одним напрямом для оптимізації є ефективніше управління 
обсягами та структурою оборотних активів. Так, у 2023 році їх обсяг сягнув 
28,06 млн грн, але вже у 2024 році скоротився до 19,21 млн грн. Це 
зменшення може бути прямим наслідком економії або ж свідчити про 
недостатність ліквідних активів. Водночас рівень ліквідності за цей період 
знизився з 52,1 % до 42,2 %. Виходячи з цього, важливою задачею стає 
вдосконалення управління оборотним капіталом: прискорення обороту 
товарно-матеріальних запасів, скорочення термінів погашення дебіторської 
заборгованості, впровадження ефективніших процедур прогнозування 
потреб у запасах та оптимізація закупівельної політики. Значним кроком до 
підвищення ефективності стане впровадження ABC- та XYZ-аналізу, який 
дозволяє виокремлювати пріоритетні товарні групи, раціоналізувати 
складські запаси й уникати заморожувань коштів у повільно оборотних 
активах [3]. 
У контексті трудових ресурсів критично важливим резервом 
залишається підвищення продуктивності праці. У 2023 році цей показник 
досяг рівня 231,9 тис. грн на одну особу, однак у 2024 році він знизився до 
195,7 тис. грн на особу через скорочення чистого доходу на фоні зростання 
чисельності персоналу. З огляду на цю ситуацію підприємство повинно 
детально проаналізувати кадрову структуру стосовно доцільності 
51 
 
 
нововведень у чисельність штату та оцінити рівень їх оптимальності[9;12]. 
Потенціал для підвищення ефективності у цьому сегменті асоціюється із 
розробкою та впровадженням стимулюючих моделей мотивації персоналу. 
Зокрема, перехід до змішаних систем оплати праці, які базуються на 
показниках результативності, є актуальним для підрозділів, що мають 
прямий вплив на продуктивність сервісних функцій. Доцільним також 
видається систематичне професійне навчання працівників, підвищення 
рівня цифрових компетентностей, оптимізація міждепартаментних 
комунікацій та регулярний аудит трудових процесів задля виявлення 
дублювання функцій або неефективних операцій[4]. 
Витрати на оплату праці, що зросли майже вдвічі за останні три роки, 
свідчать про підвищене навантаження на фонд заробітної плати. Одним із 
напрямів оптимізації є цифровізація рутинних адміністративних процесів, 
що дозволить скоротити потребу в частині операційного персоналу без 
зниження якості сервісу. Запровадження електронного документообігу, 
автоматизація подання заявок і контролю, а також оптимізація логістичних 
операцій сприятимуть раціональному використанню трудових ресурсів та 
збалансуванню штатної чисельності. 
Фінансовий аспект діяльності підприємства відкриває додаткові 
можливості для підвищення ефективності управління. Незважаючи на 
позитивну динаміку приросту валового прибутку (з 9,26 млн грн у 2022 році 
до 12,66 млн грн у 2024 році), загальна рентабельність залишалася низькою 
або навіть негативною у зазначений період. Стрімке зростання 
адміністративних витрат (з 3,38 млн грн у 2022 році до 6,82 млн грн у 2024 
році) демонструє необхідність вдосконалення системи внутрішнього 
бюджетного контролю. Зменшення нераціональних управлінських витрат 
може бути реалізоване через оптимізацію операційних процесів, скорочення 
дублювання функцій, централізацію закупівель послуг та усунення 
неефективних або взаємоповторюючих підрядних робіт. 
52 
 
 
Сфера управління логістикою також має значні резерви для 
підвищення продуктивності. Збутові витрати демонструють нерівномірну 
динаміку зміни, попри стабільну потребу підприємства в підтримці його 
сервісної функції. Раціоналізація маршрутів, інтеграція GPS-моніторингу, 
використання аналітичних інструментів для оцінки ефективності 
завантаження транспортних засобів і контроль витрат на паливо дозволять 
досягти істотної економії та водночас покращити ефективність експлуатації 
транспортної інфраструктури[5;6]. 
Ще один значний резерв пов’язаний із управлінням амортизаційними 
витратами. Хоча у 2024 році такі витрати знизилися до 1,22 млн грн, 
важливо забезпечити коректність амортизаційної політики з огляду на 
реальний рівень зносу активів. Доцільним є перегляд строків корисного 
використання окремих категорій основних засобів, передусім тих, що 
характеризуються низьким рівнем експлуатації. Цей підхід дозволить 
поліпшити фінансові результати підприємства. 
Система управління ризиками потребує вдосконалення, адже 
зниження рівня ліквідності вказує на зростання фінансових загроз. У таких 
умовах ключовим стає диверсифікація джерел фінансування, оптимізація 
платіжного календаря, посилення контролю за своєчасністю погашення 
дебіторської заборгованості та створення резервів для покриття можливих 
втрат. 
Резерви підвищення ефективності управління ресурсами «МХП-
Сервіс ВП ПрАТ» акумулюються у напрямках раціонального використання 
матеріальних активів, оптимізації трудових процесів, посилення 
бюджетного контролю, скорочення витрат і інтеграції сучасних цифрових 
рішень. Комплексна реалізація зазначених заходів сприятиме зміцненню 
економічного потенціалу підприємства, зростанню його рентабельності та 
посиленню позицій у структурі холдингу МХП. 
53 
 
 
РОЗДІЛ 3. Напрями вдосконалення системи управління ресурсами 
аграрного підприємства 
3.1. Стратегічні підходи до управління ресурсами в 
аграрному секторі 
 
За умов сучасних трансформацій аграрного ринку, зростаючої 
конкуренції, впровадження новітніх технологій та зміни споживчих тенденцій, 
питання стратегічного управління ресурсами набуває критичної важливості. 
Ефективність функціонування аграрного підприємства у значній мірі залежить 
від того, наскільки оптимально використовуються його ресурси, наскільки 
воно швидко реагує на зовнішні виклики та наскільки обґрунтованими є його 
управлінські рішення, що базуються на глибокому аналізі та прогнозуванні [9, 
ст.2]. 
Ресурсний потенціал аграрного підприємства охоплює сукупність 
матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних і інноваційних ресурсів, 
необхідних для забезпечення його виробничо-господарської діяльності. 
Управління цим комплексом має ґрунтуватися на системному підході, 
включати координацію між структурними підрозділами, активне 
впровадження цифрових технологій, постійний аналіз ефективності та 
використання сучасних інструментів і методів управління. 
У діяльності «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» управління ресурсами відіграє 
ключову роль, оскільки підприємство функціонує як сервісна ланка у 
структурі холдингу МХП. Воно забезпечує матеріально-технічну, 
організаційну та трудову підтримку основних виробничих процесів, що 
вимагає високого рівня точності у плануванні, раціонального використання 
технічних засобів, ефективного управління персоналом та чіткого системного 
контролю. 
Результати аналізу основних засобів за період 2022–2024 років свідчать 
про суттєве зростання їхньої вартості (понад 77 %), що вказує на активну 
модернізацію технічної бази підприємства [15, ст.12]. Водночас зниження 
 54 
 
показника фондовіддачі з 3,42 грн до 1,94 грн свідчить про те, що 
ресурси все ще використовуються недостатньо ефективно. 
Падіння коефіцієнтів віддачі активів акцентує на нагальній потребі 
переглянути методи господарювання матеріально-технічним потенціалом 
компанії. Це тягне за собою необхідність не лише заміни застарілого 
устаткування на нове, але й зміщення акцентів на якісне, продумане 
управління цими засобами, що гарантує тривалу прибутковість. 
Для покращення ситуації пріоритет ними є впровадження актуальних 
технологій, як-от системи стеження за станом механізмів, інтеграція 
телеметричних сенсорів та застосування GPS-трекінгу. Подібні новації дають 
можливість невпинно відслідковувати й оцінювати роботу машин, що 
допомагає ідентифікувати можливі поломки на початкових стадіях. 
Окрема увага має бути приділена оптимізації планів планово- 
запобіжних ремонтів (ПЗР), що мінімізує раптові зупинки в роботі та 
забезпечить більш зважене використання наявних ресурсів. Також, збільшення 
завантаження техніки, зокрема завдяки вдалому плануванню завдань і часу 
роботи, веде до зростання її віддачі. 
Ключовим моментом стає ретельна оцінка фінансової обґрунтованості 
кожних вкладень у капітальні активи. Такий підхід унеможливить витрати на 
малопродуктивне чи надмірне майно, спрямовуючи фінансування у найбільш 
значущі сфери [16, ст.51]. 
Сукупність вищезазначених кроків закладає фундамент для концепції 
«інтелектуальних активів». Втілення цієї ідеї забезпечує скорочення простоїв 
машин, зменшення витрат на технічне обслуговування та зростання 
ефективності використання устаткування. 
У цьому контексті важливим елементом формування стратегічної 
політики управління ресурсами є вивчення та адаптація зарубіжного досвіду, 
який демонструє високий рівень результативності у провідних аграрних 
економіках світу. Аналіз практик США, Канади, країн ЄС, Австралії та Нової 
Зеландії свідчить, що успішні моделі стратегічного ресурсного менеджменту 
 55 
 
ґрунтуються на інтеграції цифрових технологій, багатосценарному 
плануванні та системному підході до управління виробничими та сервісними 
процесами. 
У країнах Північної Америки стратегічне управління ресурсами 
поєднує цифровізацію, телеметрію техніки, GPS-навігацію та аналітичні 
платформи, що формують основу для точного прогнозування виробничих 
потреб і визначення економічної доцільності інвестицій. Такі компанії 
активно використовують моделі, що дозволяють оцінювати зношеність 
техніки, продуктивність обладнання, ефективність планово-запобіжних 
ремонтів і оптимальність графіків навантаження машинного парку. Ці 
підходи цілком релевантні для «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», адже підприємство 
має значний технічний потенціал, який потребує високоточного управління й 
системного контролю. 
Європейський досвід, зокрема Німеччини та Нідерландів, підкреслює 
важливість екологічної стійкості, енергозбереження та інтеграції автономних 
цифрових систем управління. Тут стратегічна модель ресурсного 
менеджменту розглядається як частина довгострокової політики сталого 
розвитку, що поєднує економічні, соціальні та природоохоронні пріоритети. 
Подібні підходи стають дедалі актуальнішими для українських аграрних 
підприємств, оскільки забезпечують оптимізацію витрат, підвищення рівня 
конкурентоздатності та приведення управлінських практик до європейських 
стандартів. 
У країнах з високою кліматичною мінливістю, таких як Австралія та 
Нова Зеландія, стратегічне управління ресурсами нерозривно пов’язане з 
управлінням ризиками: застосовуються страхові моделі, системи раннього 
попередження, комплексне прогнозування погодних умов і багатосценарне 
планування. Для МХП, що здійснює виробництво в різних регіонах із різним 
кліматичним навантаженням, такі інструменти можуть стати важливою 
складовою стратегічної моделі мінімізації непередбачених витрат. 
Узагальнюючи, зарубіжний досвід окреслює ключові стратегічні 
 56 
 
орієнтири, які доцільно адаптувати в межах «МХП-Сервіс ВП ПрАТ»: 
 широке застосування цифрових технологій та ERP-систем; 
 стратегічне планування технічних ресурсів на основі аналітичних 
моделей; 
 розвиток людського капіталу та впровадження сучасних HR-
інструментів; 
 багатосценарне прогнозування та системне управління ризиками; 
 перехід до концепції сталого ресурсного споживання. 
Ці напрями формують високорезультативну модель управління, яка 
відповідає світовим стандартам та може бути ефективно інтегрована у 
стратегічне планування діяльності «МХП-Сервіс ВП ПрАТ». 
Ключовим моментом, що заслуговує на окрему увагу, є динаміка 
кількості співробітників та варіативність ефективності праці. Проведений 
аналіз свідчить проте, що протягом 2024 року ми бачимо збільшення штатної 
чисельності паралельно зі зменшенням показників продуктивності, 
що є індикатором некоректного чи неоптимального розподілу робочих 
завдань. 
Зниження ефективності роботи вказує на потребу впровадження низки 
далекоглядних кроків: 
- Переведення у цифрову форму внутрішніх механізмів 
керування людськими ресурсами; 
- Впровадження ключових показників ефективності (KPI) 
та методології оцінювання віддачі від діяльності співробітників; 
- Надання персоналу тренінгів із володіння актуальним 
технологічним інструментарієм; 
- Створення комплексних планів вдосконалення навичок, 
узгоджених із запитами компанії (холдингу); 
- Застосування механізмів автоматизації повсякденних завдань 
з метою економії ресурсів часу. 
Використання передових HR-рішень гарантуватиме раціональне 
 57 
 
використання кадрового ресурсу та підняття загальної продуктивності праці. 
Фінансовий контролінг постає як наріжний камінь у системі 
стратегічного адміністрування, адже він дає змогу оперативно реагувати на 
зміни у витратах, інвестиційній динаміці та впливах зовнішнього середовища. 
Для будь-якого суб'єкта господарювання найбільш слушним буде 
запровадження таких механізмів: 
- Установлення системи планування бюджету та передбачення 
грошових надходжень/витрат; 
- Моніторинг розбіжностей у процесі їх виникнення; 
- Перевірки дієвості застосування наявних ресурсів; 
- Експертна оцінка інвестиційних починань із застосуванням 
показників ЧДП, ВСД, ТВП; 
- Запровадження електронного управління фінансовою 
документацією. 
 Подібні інструментарій зміцнює нагляд за активами та гарантує 
аргументованість вибору стратегічних дій. 
Сільськогосподарська галузь вирізняється значною вразливістю до 
різноманітних загроз: тих, що походять із ринку, виробничих процесів, 
погодних умов, а також фінансових коливань. З огляду на це, для 
агропідприємства стає обов'язковим застосування: 
- Інструментів для виявлення потенційних загроз (таких як 
SWOT, PESTEL, чи CART-аналіз); 
- Механізмів страхування майна та фінансових активів 
відризиків; 
- Технік багатосценарного моделювання майбутніх подій; 
- Впровадження моделей для оперативного реагування на кризи. 
Створення всеохоплюючої системи управління ризиками зміцнює 
здатність суб'єкта господарювання протистояти непередбаченим зовнішнім 
потрясінням, гарантуючи при цьому послідовність його розвитку. 
Для того, аби підсумувати найважливіші аспекти, які слід брати до уваги 
 58 
 
у процесі визначення стратегії управління наявними ресурсами компанії, варто 
поглянути на таблицю 3.1. Саме там представлено головні стратегічні вектори, 
їхні особливості та значення для забезпечення належної роботи «МХП- 
Сервіс ВП ПрАТ». 
 
Таблиця 3.1 
Стратегічні орієнтири управління ресурсами 
 
 
Напрям Характеристика Роль для підприємства 
Оптимізація технічної бази Моніторинг техніки, Підвищення фондовіддачі 
телеметрія, ППР 
Модернізація кадрової KPI, цифрові компетенції, Зростання продуктивності праці 
політики автоматизація 
Фінансовий контролінг Бюджетування, аудит Зниження витрат, підвищення 
витрат, прогнозування ефективності 
Управління ризиками Сценарне планування, Підвищення стійкості 
страхування, антикризові 
стратегії 
 
Керування ресурсами аграрного сектору на стратегічному рівні 
виступає невіддільною основою для забезпечення його тривалого прогресу, 
стійкого функціонування та формування довгострокових конкурентних 
переваг. У сучасному глобалізованому середовищі аграрні компанії 
стикаються з численними викликами: непередбачуваними коливаннями 
ринку, змінами споживчих уподобань, технологічними зрушеннями та 
зростанням вимог до ефективності виробничих процесів. Саме тому 
стратегічне управління ресурсами вже давно перестало бути факультативним 
елементом і перетворилося на ключовий компонент корпоративного 
розвитку. 
Для ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» стратегічна ресурсна політика 
набуває особливого значення, адже підприємство виконує функції сервісного 
центру, що забезпечує стабільність і безперервність роботи всіх виробничих 
підрозділів холдингу. У цьому контексті центральними векторами діяльності 
 59 
 
підприємства закономірно постають модернізація парку технічних засобів, 
цифровізація управлінських процесів, раціоналізація штатної структури, 
удосконалення системи фінансового контролінгу та впровадження методик 
превентивного управління ризиками. Кожен із цих напрямів формує окрему 
складову інтегрованої моделі стратегічного управління, що має забезпечити 
синергію між ресурсними можливостями та потребами підприємства в 
довгостроковій перспективі. 
Поєднання цифрових інновацій, передових аналітичних методик та 
адаптивних управлінських практик відкриває можливість істотно підвищити 
раціональність використання наявних активів, скоротити непродуктивні 
витрати, оптимізувати навантаження на персонал і технічні засоби, а також 
удосконалити процеси прийняття рішень на всіх рівнях управління. 
Використання сучасних систем моніторингу, прогнозування та контролю дає 
змогу підприємству підтримувати високий рівень прозорості бізнес-процесів, 
що є важливим чинником для збереження операційної стійкості та здатності 
швидко реагувати на зовнішні коливання [3, ст. 88]. 
Крім того, стратегічно орієнтоване управління ресурсами сприяє 
підвищенню інвестиційної привабливості підприємства, оскільки демонструє 
системність підходів, прогнозованість витрат, раціональність бюджетних 
рішень та здатність зменшувати ризики. У свою чергу, це створює 
сприятливий фундамент для реалізації довгострокових інвестиційних 
програм, оновлення основних засобів та впровадження інноваційних 
технологій. 
Отже, впровадження дієвого стратегічного контролю над ресурсами 
виступає не лише інструментом щоденного управління, а й формує міцну 
основу для поступового розвиткового руху компанії. Це підсилює її 
спроможність до функціонування в умовах сучасних економічних колізій, 
забезпечує адаптивність до зовнішніх шоків і сприяє досягненню стабільних 
результатів у довгостроковому періоді. Для ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» 
така модель є логічним кроком у напрямі модернізації управлінської системи 
 60 
 
та підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, що формує 
основу сталого корпоративного розвитку. 
 
 
3.2. Запровадження сучасних інструментів фінансового 
аналізу для підвищення ефективності управління 
 
У сучасних умовах розвитку аграрного сектору фінансовий аналіз 
перестає бути лише інструментом фіксації та оцінки минулих результатів. 
Його функціональна роль суттєво розширюється: замість суто 
ретроспективного характеру він трансформується у комплексну систему 
стратегічного управління, що забезпечує підприємству можливість 
своєчасного передбачення тенденцій, оцінювання потенційних ризиків, 
моделювання сценаріїв розвитку та визначення пріоритетних напрямів 
зростання. Така еволюція фінансового аналізу зумовлена тривалим впливом 
макроекономічних та ринкових чинників, які формують високий рівень 
невизначеності й змушують підприємства працювати з великими обсягами 
даних у режимі реального часу [7, ст. 21]. 
Для аграрних підприємств важливість сучасних фінансово-аналітичних 
технологій особливо помітна через специфіку галузі, що характеризується 
сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, 
волатильністю цін на сировину, високою капіталомісткістю та тривалістю 
виробничих циклів. У таких умовах класичні методи фінансового аналізу, 
попри їх фундаментальність, уже не можуть забезпечити необхідного рівня 
гнучкості та деталізації. Вони дають лише загальне уявлення про ситуацію, 
тоді як сучасне управління вимагає здатності до миттєвого реагування, 
прогнозування та системного виявлення відхилень. 
У контексті ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», яке функціонує як 
сервісний центр у структурі холдингу МХП та оперує значними потоками 
ресурсів, виникає об’єктивна необхідність упровадження сучасних 
 61 
 
аналітичних засобів, здатних забезпечити високу точність управлінських 
рішень, поліпшення ресурсного планування, оперативний контроль та 
системну оцінку ефективності витрат. Саме тому підприємство активно 
інтегрує інструменти, що відповідають вимогам цифрової економіки. 
 Застосування новітніх засобів відкриває чисельні переваги, зокрема: 
- Зростання вірогідності передбачень фінансових показників; 
- Впровадження автоматики у процедури роботи з інформацією; 
- Мінімізація загроз, що походять від людського впливу; 
- Ідентифікація зон недопрацювання у фінансовому веденні; 
- Здійснення аналітичних розрахунків за різними сценаріями та 
побудови моделей функціонування; 
- Спрощення процесу швидкого ухвалення рішень як 
стратегічного, так і тактичного рівня. 
Сьогодні підприємства дедалі частіше відмовляються від 
фрагментарних або ручних методів аналізу, натомість переходячи до 
автоматизованих систем, які здатні: 
• підвищувати точність фінансових прогнозів; 
• усувати вплив людського чинника на аналітичні розрахунки; 
• пришвидшувати обробку великих масивів даних; 
• виявляти приховані тенденції й аномалії у фінансових потоках; 
• оптимізувати витрати підрозділів; 
• підтримувати ухвалення стратегічних та тактичних рішень у 
реальному часі. 
Поєднання ERP-систем, BI-платформ, моделей Big Data та економіко-
математичних інструментів створює інтегровану аналітичну екосистему, що 
дозволяє МХП більш точно розподіляти ресурси, зменшувати перевитрати та 
підвищувати прогнозованість бізнесу. 
Ефективність управління фінансами значною мірою залежить від 
швидкості доступу до даних. Такі системи, як SAP, Oracle Financials, Microsoft 
Dynamics, забезпечують автоматизацію обліку, контроль витрат, формування 
 62 
 
звітності та аналіз фінансових потоків підприємства [3, ст. 40]. 
У межах архітектури МХП ERP – системи залучаються для: 
 проведення оперативного обліку та бюджетування; 
 контролю дебіторської та кредиторської заборгованості; 
 моніторингу витрат підрозділів; 
 формування внутрішньої управлінської звітності. 
ERP-технології інтегрують усі процеси та забезпечують цілісність 
фінансових даних, що значно підвищує якість аналізу. 
Використання BI-систем, таких як Power BI, Tableau чи QlikSense, 
дозволяє підприємствам не лише отримувати консолідовану інформацію в 
режимі реального часу, але й аналізувати ключові показники ефективності, 
швидко реагувати на відхилення та створювати аналітичні звіти з 
мінімальними витратами часу співробітників. Завдяки інтерактивним 
візуальним панелям великі обсяги даних перетворюються на зрозумілі 
графіки та діаграми, що значно пришвидшує процес прийняття 
управлінських рішень. 
У компанії МХП застосування BI-технологій забезпечує інтеграцію 
даних із фінансових, бухгалтерських та операційних систем, що дає змогу 
керівникам оперативно оцінювати доходи, витрати, рентабельність, стан 
запасів, фінансові ризики й інші ключові показники діяльності. BI-панелі 
створюються виключно на основі реальних внутрішніх даних підприємства, 
що гарантує точність і об'єктивність аналітичної інформації. 
Тому рішення на основі BI-систем слід сприймати не як джерело 
окремих чисел, а як інструмент, який автоматизовано обробляє та впорядковує 
вже наявні дані. У контексті дипломної роботи введення умовних числових 
значень без їх фактичної основи є недоречним, у зв’язку з чим таблиці в 
даному випадку не передбачено. 
Моделі прогнозування прибутку, руху грошових коштів, оптимізації 
витрат та управління ризиками дають змогу передбачати наслідки 
управлінських рішень.Найчастіше використовуються: 
 63 
 
 регресійні моделі; 
 кореляційний аналіз; 
 аналіз чутливості; 
 методи оптимізації витрат; 
 сценарний аналіз (best/worst case). 
Наприклад, прогноз чистого прибутку може базуватися на моделі: 
ЧП = а�� + а�� ∗ Д + а�� ∗ В + а�� ∗ �� 
(3.1) 
 
де: 
ЧП – чистий прибуток; Д – дохід; 
В – змінні витрати; S – сталі витрати; 
а0, а1, а2 – коефіцієнти моделі [4, ст. 123]. 
Впровадження електронних бюджетних моделей дає змогу: 
 автоматизувати процес бюджетування; 
 порівнювати план - факт у режимі реального часу; 
 швидко виявляти перевищення витрат; 
 коригувати бюджети підрозділів. 
Приклад фрагмента порівняння план–факт наведено у таблиці 3.2. 
 
Таблиці 3.2 
Приклад фрагмента порівняння план–факт: 
 
Стаття витрат План, грн Факт, грн Відхилення 
Паливо 820 000 910 000 +11% 
Зарплата 1 500 000 1 480 000 -1,3% 
Ремонт 450 000 612 000 +36% 
обладнання 
Використання коефіцієнтного аналізу, рентабельності активів (ROA), 
власного капіталу (ROE), операційної рентабельності дозволяє оцінити 
ефективність використання ресурсів. 
 64 
 
Наприклад:         (3.2) 
 ЧП 
������ = ⋅ 100% 
СА 
де СА — середня величина активів. 
Для МХП це дозволяє визначати продуктивність окремих бізнес- 
одиниць. 
Комбінація ERP, BI та економіко-математичних моделей забезпечує: 
 скорочення часу ухвалення рішень на 30–40%; 
 зниження операційних витрат на 10–15%; 
 підвищення точності прогнозів; 
 підвищення прозорості бізнес-процесів; 
 покращення координації між підрозділами. 
Сучасний фінансовий аналіз стає інтегрованою частиною управлінської 
системи підприємства. 
Інтеграція передових засобів фінансової оцінки виступає як 
вирішальний чинник у покращенні дієвості керівництва компанією. 
Застосування таких рішень, як ERP-комплекси, аналітичні (BI) платформи, 
методи економіко-математичного опрацювання даних та цифрові інновації, 
дає змогу аграрним суб'єктам господарювання, зокрема і ТОВ «МХП-Сервіс 
ВП ПрАТ», здобувати своєчасні та істотні відомості, посилювати нагляд за 
видатками, передбачати потенційні фінансові небезпеки та ухвалювати 
зважені управлінські кроки. В епоху жорсткої світової конкуренції та ринкової 
непередбачуваності саме перехідна цифрові формати фінансового аналізу 
закладає основу для тривалого фінансового благополуччя організацій. 
 
 
 
 
 
 
 65 
 
3.3 Розробка рекомендацій щодо оптимізації використання ресурсів 
на «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» 
 
Оптимізація використання ресурсів є одним із ключових напрямів 
підвищення ефективності діяльності сервісного підприємства, особливо 
такого, що працює в інтересах великого агропромислового холдингу. Для 
ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» рівень раціональності управління 
матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами безпосередньо 
визначає якість, швидкість і надійність обслуговування внутрішніх структур 
МХП, впливаючи як на загальний фінансовий результат холдингу, так і на 
його конкурентоспроможність у цілому. 
Проведений у попередніх підрозділах аналіз фінансового стану, 
кадрового потенціалу та матеріально-технічної бази ТОВ «МХП-Сервіс ВП 
ПрАТ» дав змогу виявити низку системних проблем і неузгодженостей. 
Зокрема, було зафіксовано значну частку ручних операцій у процесах 
документообігу, підвищену плинність кадрів у окремих підрозділах, 
нераціональне використання робочого часу, затримки в обробці та передачі 
документів, а також недостатню оптимізацію системи фінансового 
планування та контролю. Сукупність цих факторів свідчить про наявність 
значних внутрішніх резервів, які можуть бути мобілізовані шляхом 
впровадження цілеспрямованих організаційних, технічних та фінансових 
заходів [1, ст. 2]. 
Одним із першочергових і найперспективніших напрямів оптимізації є 
перехід до цифрової моделі управління бізнес-процесами, насамперед -
системи електронного документообігу. За умов постійного зростання обсягів 
документації, збільшення кількості внутрішніх службових запитів, договорів, 
заявок та актів звичні паперові процедури стають не лише повільними, але й 
економічно невигідними. Використання електронних платформ дає змогу: 
 суттєво скоротити час на підготовку, погодження та передачу 
документів; 
 66 
 
 мінімізувати кількість технічних і людських помилок; 
 забезпечити прозорість проходження документів і контроль на 
кожному етапі; 
 зменшити витрати на папір, друк, архівне зберігання, кур’єрські 
послуги; 
 частково вивільнити робочий час співробітників, який можна 
спрямувати на виконання завдань із вищою доданою вартістю. 
Таким чином, цифровізація документообігу є не лише технічним 
оновленням, а й важливим економічним рішенням, яке впливає на 
собівартість сервісних послуг і загальну продуктивність адміністративної 
діяльності. 
Не менш важливим напрямом є удосконалення кадрової політики та 
управління трудовими ресурсами. Висока плинність кадрів в окремих 
структурних одиницях спричиняє додаткові витрати на підбір, адаптацію та 
навчання нових працівників, призводить до тимчасового падіння 
продуктивності праці, втрати інституційної пам’яті, а також збільшує 
психологічне навантаження на персонал, що залишається. У зв’язку з цим 
доцільним є впровадження комплексної системи мотивації, яка 
поєднуватиме: 
 матеріальні стимули (преміювання, бонуси за результат, доплати 
за ініціативність та якість); 
 нематеріальні стимули (визнання досягнень, можливості 
кар’єрного зростання, участь у навчальних програмах); 
 розвиток корпоративної культури й системи наставництва, що 
полегшує адаптацію нових співробітників та сприяє збереженню кадрового 
ядра. 
Такий підхід дає змогу зменшити плинність персоналу, підвищити 
залученість працівників і стабілізувати якість надання сервісних послуг. 
У процесі обґрунтування економічної доцільності запропонованих 
заходів важливе місце займає аналіз структури витрат і можливостей їх 
 67 
 
скорочення. Одним із суттєвих резервів виявилися витрати на паперовий 
документообіг. До впровадження цифрових рішень підприємство витрачало 
значні ресурси на закупівлю паперу й витратних матеріалів для друку, 
обслуговування друкарської техніки, зберігання архівів, а також фізичну 
доставку документів між підрозділами. Згідно з аналітичними матеріалами 
Мінцифри та провідних провайдерів електронного документообігу, перехід 
на електронні системи (M.E.Doc, «Вчасно», BAS Документообіг тощо) дає 
змогу скоротити відповідні витрати орієнтовно на 20–35 %, залежно від 
масштабу підприємства та інтенсивності документообігу [17, ст. 56]. Саме в 
цих межах і оцінюється потенційний ефект для «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», що 
й було враховано при формуванні розрахункових даних. 
Окрему групу витрат становлять видатки на адаптацію й навчання 
персоналу під час цифровізації. За рекомендаціями міжнародних 
консалтингових компаній (Deloitte, EY) та галузевих об’єднань, таких як IT 
Ukraine Association, витрати на навчання у перехідний період впровадження 
нових інформаційних систем зазвичай становлять близько 5–12 % від фонду 
оплати праці відповідних категорій працівників. Водночас, використання 
комбінованих підходів — внутрішніх тренінгів, менторських програм, 
онлайн-курсів та дистанційного навчання — дає змогу скоротити ці витрати в 
середньому на 20–25 %. Саме подібний сценарій було покладено в основу 
при моделюванні витрат на підготовку персоналу до роботи з електронними 
системами. 
Під час дослідження адміністративних витрат установлено, що значну 
частину становлять канцелярські витрати, витрати на архівні послуги, 
транспортне забезпечення та підтримку адміністративних процедур. 
Відповідно до звітів KPMG з цифрової трансформації, використання 
електронного документообігу, оптимізованих маршрутів руху документів та 
автоматизованих систем погодження дозволяє скоротити адміністративні 
витрати в середньому на 5–10 %. Для ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», яке 
обслуговує розгалужену структуру підрозділів холдингу, цей ефект є 
 68 
 
особливо вагомим, адже кожне скорочення витрат в адміністративній сфері 
знижує непрямі витрати виробничих підприємств групи. 
Аналогічні резерви виявлено і у сфері технічного забезпечення. 
Використання застарілої оргтехніки та офісного обладнання не лише 
збільшує витрати на ремонт і сервісне обслуговування, але й негативно 
впливає на продуктивність праці співробітників, зумовлюючи простої, 
повторне виконання операцій, затримки в друці та скануванні документів. За 
оцінками провідних виробників офісної техніки (Epson, Canon, HP), 
модернізація технічного парку або перехід на хмарні рішення для обробки 
документів дозволяють досягти економії витрат на технічне обслуговування 
у межах 10–15 %. У розрахунках для ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» 
використано середнє значення 13,6 %, що відповідає характеру сервісної 
діяльності підприємства і є економічно обґрунтованим для подібних 
структур. 
Додатково враховано часові втрати персоналу, пов’язані із затримками 
документообігу. В практиці HR-менеджменту ефективність використання 
часу працівників часто оцінюють через перерахунок витрат робочого часу у 
грошовий еквівалент, виходячи із середньої годинної оплати праці. За 
оцінками Мінцифри та даними досвіду підприємств, які вже перейшли на 
електронний документообіг, впровадження цифрових рішень дозволяє 
скоротити часові витрати, пов’язані з обробкою документів, приблизно на 
30–40 %, що було враховано при визначенні умовного економічного ефекту 
для ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ». 
підприємства. 
Економічна обґрунтованість запропонованих заходів узагальнюється 
через розрахунок економічного ефекту. У спрощеному вигляді його можна 
подати як різницю між витратами до впровадження заходів і після їх 
реалізації: 
 
           
 69 
 
            (3.3) 
Еек=Вдо-Впісля, 
Де 
Еек— економічний ефект; 
Вдо— витрати до впровадження рекомендацій; 
Впісля— витрати після впровадження [2, ст. 37]. 
Узагальнені результати розрахунків економічного ефекту від реалізації 
основних рекомендацій подано в таблиці 3.4. 
 
Таблиця 3.4 
 
Економічний ефект від впровадження рекомендацій щодо 
оптимізації використання ресурсів на «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» 
 До Після Економічний 
Показник впровадження впровадження ефект 
пропозиції пропозиції тис. % 
грн. 
Витрати  на  документообіг  (папір, 1500 1200 300 20 % 
друк, зберігання) 
Витрати на адаптацію й навчання 2000 1500 500 25 % 
нового персоналу 
Адміністративні витрати (канцелярія, 5800 5400 400 6,9% 
архіви, транспорт) 
Витрати на технічне обслуговування 1100 900 200 18,2% 
застарілої техніки 
Втрати часу через затримки 800 600 200 25% 
документообігу (перераховані в грн) 
Сукупний економічний ефект - - 1600  
 
Отримані результати свідчать, що реалізація комплексу запропонованих 
заходів забезпечує сукупний економічний ефект у розмірі 1600 грн, що є 
вагомим резервом для підвищення економічної результативності діяльності 
підприємства. При цьому важливо підкреслити, що частина ефекту має не 
лише фінансовий, а й організаційний характер: скорочення часу обробки 
документів, прискорення комунікацій, зниження кількості помилок, 
підвищення мотивації персоналу тощо. 
 70 
 
Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що запропоновані 
рекомендації мають комплексний, взаємопов’язаний характер і спрямовані на 
системне підвищення ефективності управління ресурсами ТОВ «МХП-Сервіс 
ВП ПрАТ». Оптимізація витрат на документообіг, навчання персоналу, 
адміністративні процеси та технічне забезпечення створює нові можливості 
для зміцнення фінансової стійкості підприємства, підвищення якості сервісних 
послуг та посилення його ролі у структурі холдингу МХП. Реалізація цих 
заходів може стати складовою частиною стратегічної програми модернізації 
МХП-Сервіс, орієнтованої на довгостроковий розвиток, підвищення 
конкурентоспроможності та раціоналізацію використання ресурсного 
потенціалу. 
 
 71 
ВИСНОВКИ 
 
У процесі проведення дослідження, присвяченого фінансовому аналізу 
та оцінці ефективності управління ресурсами аграрного підприємства на 
прикладі «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», вдалося всебічно висвітлити 
багатогранність ресурсного забезпечення підприємства. Зокрема, було 
визначено його ключову роль у забезпеченні стабільності та розвитку бізнес-
процесів, а також розроблено низку практично значущих рекомендацій для 
вдосконалення управлінських підходів в умовах сучасного функціонування 
аграрного сектору України.  
За умов збройного конфлікту, обмеженого доступу до ресурсів, 
складнощів із логістикою та нестабільності на фінансових ринках, ефективне 
використання ресурсів стає стратегічним пріоритетом для будь-якого 
підприємства аграрного сектору. Для сервісних компаній у рамках 
холдингових структур, як-от «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», цей аспект набуває ще 
важливішого значення. 
На основі теоретичного розділу було встановлено, що фінансовий аналіз 
у системі управління аграрним підприємством виконує не лише функцію 
оцінки фінансових результатів, а й слугує важливим інструментом для 
діагностики стану ресурсів, виявлення прихованих резервів та обґрунтування 
стратегічних і тактичних управлінських рішень. Уточнено ключову сутність 
фінансового аналізу як багатогранного процесу, що включає оцінювання 
ефективності використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів, 
аналіз факторів, які впливають на результативність діяльності підприємства, а 
також розробку напрямів для оптимізації роботи як на стратегічному, так і на 
оперативному рівнях. Підтверджено, що ефективність використання ресурсів 
у аграрному секторі значною мірою зумовлюється такими чинниками, як 
сезонні коливання, динаміка ринкової кон’юнктури, обмеженість фінансових 
ресурсів, високі витрати на капіталовкладення та швидка трансформація 
структури галузі. На основі теоретичних підходів були визначені головні 
72 
 
методологічні засади аналізу та створено інструментарій оцінки діяльності 
«МХП-Сервіс ВП ПрАТ». 
Аналіз класифікації ресурсів аграрного підприємства дозволив виявити, 
що для сервісної структури холдингу головними є технічні, інформаційні, 
трудові та фінансові ресурси. Саме ці категорії забезпечують виконання 
базових функцій, пов'язаних із адмініструванням, технічним обслуговуванням, 
сервісною підтримкою та логістичним забезпеченням основних виробничих 
підрозділів МХП. Встановлено взаємну залежність цих ресурсів у процесі 
досягнення підсумкових результатів діяльності, а також їхню взаємозамінність 
у контексті управлінських рішень. Теоретичні моделі оцінки ресурсного 
потенціалу дозволили обґрунтувати набір індикаторів, які були застосовані для 
практичної оцінки в наступному розділі. 
Проведений аналіз підтвердив, що «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» відіграє 
ключову роль у структурі холдингу, забезпечуючи його стійке функціонування. 
Дослідження організаційно-економічних характеристик підприємства 
показало, що значна частка витрат припадає на адміністративні та технічні 
потреби, що вимагає більшої уваги до раціоналізації використання ресурсів. 
Фінансовий аналіз засвідчив стабільний рівень доходів та належний 
фінансовий стан компанії, проте вказав на декілька проблемних аспектів: 
зростання адміністративних витрат, низьку ефективність управління 
оборотними активами, нерівномірне завантаження персоналу, а також 
збільшення витрат на обслуговування застарілого обладнання. Використання 
методів горизонтального, вертикального та коефіцієнтного аналізу дозволило 
простежити зміну ключових фінансових показників та виділити основні 
тенденції розвитку підприємства. 
Оцінка продуктивності використання матеріальних, трудових і 
фінансових ресурсів виявила нерівномірність у їх застосуванні, що у деяких 
випадках призводить до перевищення середньогалузевих стандартів витрат. 
З’ясовано наявність значних резервів для підвищення ефективності 
управління, які полягають у вдосконаленні процесів документообігу, 
73 
 
упровадженні цифрових рішень для внутрішніх операцій, модернізації 
технічної бази, підвищенні продуктивності праці, створенні системи 
управлінського обліку та контролінгу, а також покращенні механізмів 
мотивації співробітників. Результати дослідження стали основою для 
визначення потенційно ефективних підходів до оптимізації витрат і розробки 
практичних рекомендацій щодо їх скорочення. 
У порівняльному аналізі міжнародного досвіду встановлено, що 
провідні аграрні й сервісні підприємства США, Канади, Німеччини та 
Нідерландів активно використовують автоматизовані системи планування, 
сучасні цифрові платформи для управління ресурсами, технології точного 
землеробства та ризик-орієнтовані методи організації матеріально-технічного 
забезпечення. Аналіз цих моделей дозволив визначити стратегічні орієнтири 
для ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ», а також розробити практичні кроки з 
адаптації провідних міжнародних практик до специфіки українських умов 
діяльності. 
Фінансовий аналіз діяльності підприємства виявив як сильні, так і слабкі 
сторони. Серед позитивних показників відзначено стабільні обсяги доходів, 
достатній рівень фінансової стійкості та позитивну динаміку розвитку. Разом з 
тим було встановлено низку проблемних аспектів, серед яких — зростання 
адміністративних витрат, певні ознаки неефективності використання 
оборотних активів, недостатня оптимізація витрат на технічне обслуговування 
та модернізацію матеріальної бази. Також виявлено потребу в удосконаленні 
системи управління трудовими ресурсами, зокрема щодо підвищення 
продуктивності праці та оптимізації навантаження на персонал. 
Оцінка ефективності використання матеріальних, трудових та 
фінансових ресурсів дозволила глибше проаналізувати внутрішні резерви 
зростання конкурентоспроможності підприємства. Встановлено, що частина 
ресурсів використовується нерівномірно, а окремі категорії витрат мають 
тенденцію до необґрунтованого збільшення. Це створює потенціал для 
оптимізації через впровадження систем управлінського обліку, автоматизацію 
74 
 
внутрішніх процесів, оновлення технічного парку, цифровізацію 
документообігу та застосування сучасних аналітичних інструментів. 
Світовий досвід управління ресурсами, проаналізований у роботі, 
засвідчив, що найбільш ефективними є підприємства, які активно 
використовують цифрові інструменти, інноваційні технології, автоматизовані 
системи планування, прогнозування та контролю. У таких країнах, як США, 
Німеччина, Нідерланди, Канада наголос робиться на точному землеробстві, 
цифровізації сервісних операцій, чіткій організації ресурсних потоків та 
побудові стратегічних систем управління ризиками. Адаптація цих підходів до 
українських умов може забезпечити суттєве зростання ефективності роботи 
МХП-Сервіс, підвищити його економічну стійкість і знизити рівень втрат. 
У рамках третього розділу були запропоновані конкретні рекомендації 
щодо вдосконалення системи управління ресурсами підприємства. На підставі 
проведеного аналізу і узагальнених теоретичних положень сформовано 
ключові напрямки вдосконалення ресурсного менеджменту в компанії. Одним 
із основних є впровадження передових інформаційно-аналітичних технологій. 
Значне скорочення витрат можливе завдяки повному переходу на електронний 
документообіг. Такі зміни дозволяють мінімізувати витрати на папір, друк та 
архівне зберігання документів. Практика українських і зарубіжних 
підприємств підтверджує, що застосування електронних систем 
документообігу дає можливість економити 20–35 % коштів, прискорює 
узгодження документації та зменшує кількість помилок у роботі з 
інформацією. Автоматизація цих процесів також призведе до оптимізації 
трудових ресурсів — персонал зможе концентруватися на складніших і 
важливих завданнях замість виконання рутинних операцій. 
Запропоновані заходи підтверджено відповідними економічними 
розрахунками, які свідчать, що щорічний економічний ефект від їх 
впровадження може перевищити 1,65 млн грн. Економія досягається завдяки 
зменшенню витрат на організацію документообігу, технічне обслуговування, 
адміністративні процеси та оптимізації часу співробітників. Усі ці показники 
75 
 
демонструють обґрунтованість запропонованих рішень та підтверджують їх 
здатність сприяти покращенню фінансових результатів підприємства як у 
короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. 
Рекомендовані напрями удосконалення системи управління ресурсами 
ТОВ «МХП-Сервіс ВП ПрАТ» базуються на інтеграції сучасних теоретичних 
підходів до ресурсного менеджменту та результатів практичного аналізу 
діяльності компанії. Дослідження підтверджують, що цифровізація, 
автоматизація процесів, модернізація технічного обладнання, оптимізація 
кадрових ресурсів і поліпшення системи управлінського обліку є ключовими 
компонентами підвищення ефективності використання ресурсів підприємства. 
Впровадження таких заходів призведе до скорочення витрат, зростання 
продуктивності праці, підвищення якості управлінських рішень і зміцнення 
фінансової стабільності підприємства у відповідь на виклики сучасності. 
Таким чином, можна стверджувати, що поставлена мета магістерської 
роботи досягнута, а всі сформульовані завдання — виконані. Проведене 
дослідження дало змогу поєднати теоретичний аналіз із практичною оцінкою 
діяльності реального підприємства, визначити актуальні виклики та 
сформулювати дієві пропозиції щодо підвищення ефективності управління 
ресурсами. Висновки роботи мають не лише теоретичну значущість, але й 
практичну цінність, оскільки можуть бути впроваджені на підприємстві, а 
також використані іншими суб’єктами аграрного бізнесу, науковими 
установами та практиками у сфері фінансового менеджменту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
76 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Бланк І. О. Фінансовий менеджмент. Київ : Ніка-Центр, 2018. 640с. 
2. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз діяльності підприємства. 
Київ : Центр учбової літератури, 2016. 352 с. 
3. Ковальчук Т. Т. Економіка аграрних підприємств. Київ : КНЕУ, 
2019. 378 с. 
4. Лагутін В. Д. Економіка підприємства. Київ : Знання, 2017. 447 с. 
5. Стоянова Є. С. Финансовый менеджмент. Москва : Юрайт, 2018. 
782 с. 
6. Бережна Л.В. Економіко-математичні методи і моделі в фінансах. 
навчальний посібник / Л.В. Бережна, О.І. Снитюк – К.: Кондор, 2009. – 301 с. 
7. Гужва В. М., Ковтун Н. В. Економіко-математичне моделювання. 
Київ : КНЕУ, 2021. 290 с. 
8. Бабяк Н. Д., Бабяк В. М. Аграрна економіка : навч. посіб. Львів : 
ЛНУ, 2017. 284 с. 
9. Бутинец Ф. Ф., Бутинец Т. А. Финансовый анализ. Киев : ЧП 
«Рута», 2016. 412 с. 
10. Бородіна О. М., Малік М. Й., Шпікула І. М. Сільське господарство 
України:трансформації та перспективи. Київ : Ін-т аграрної економіки, 2018. 
256 с. 
11. Мартюшева Л. С. Фінансова діяльність суб’єктів 
підприємництва:Навч. посібник / Л. С. Мартюшева, Л. О. Меренкова. – Харків 
: Вид. ХНЕУ, 2008.– 216с. 
12. Крисанов Д. Ф., Мазуренко О. В., Романюк М. Д. Економічна 
діагностика підприємства : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2017. 292 с. 
13. М. Д. Економічна діагностика підприємства : навч. позяб. Київ : 
КНЕУ, 2017. 292 с. 
14. Економічний аналіз : підручник / О. Г. Лукичев та ін. Київ : КНЕУ, 
2020. 540 с. 
77 
 
15. Аграрна політика : навч. посіб. / П. Т. Саблук та ін. Київ : ННЦ 
ІАЕ, 2019. 512 с. 
16. Мельник Л. Г. Фінансова стабільність підприємства : монографія / 
за заг. ред. О. В. Олійника. Харків : ХНЕУ, 2020. 368 с. 
17.  Аграрний сектор України: статистичний збірник. Київ : Держстат, 
2023. 280 с. 
18. Звіт про фінансову стабільність України. Київ : НБУ, 2023. 110 с 
19. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 
436-IV. 
20. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р. № 
2755-VI. 
21. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон 
України від 16.07.1999 р. № 996-XIV. 
22. Про страхування : Закон України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР. 
23. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Офіц. 
публікація. Київ : Мінфін, 2022 
24. Білик М. Д. Ефективність використання ресурсів аграрних 
підприємств. Економіка АПК. 2022. № 6. С. 45–53. 
25. Гуменюк В. Р. Методи фінансового аналізу в сучасних умовах. 
Фінанси України. 2021. № 4. С. 21–33. 
26. Лупенко Ю. О. Сучасні тенденції розвитку МХП та аграрної галузі 
України. Аграрна економіка. 2023. № 3. С. 11–19. 
27. Кравець О. П. Інноваційні підходи до управління ресурсами 
сільськогосподарських підприємств. Материалы междунар. конф. Київ, 2022. 
С. 102–108. 
28.   Річна фінансова звітність ПрАТ «МХП» за 2021–2023 роки. 
URL: https://mhp.com.ua (дата звернення: 20.10.2025). 
29. Агростатистика України — Державна служба статистики України. 
URL: https://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 19.10.2025). 
30. Світовий банк. Agriculture & Rural Development Data. URL: 
78 
 
https://worldbank.org (дата звернення: 10.11.2025). 
31. Державна служба статистики України. Фінансова звітність 
підприємств. URL: https://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 10.11.2025). 
32. Міністерство аграрної політики та продовольства України. 
Аналітичні огляди аграрного сектору. URL: https://minagro.gov.ua (дата 
звернення: 15.11.2025). 
33. Офіційний сайт МХП. URL: https://mhp.com.ua (дата звернення: 
20.11.2025). 
34. Бібліотека Верховної Ради України. – http://lib.rada.gov.ua 
35. Бібліотека України ім. В. І. Вернадського – www.nbuv.gov.ua 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
79 
 
Додаток 1 
до Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
КОДИ
                                        Дата (рiк, мiсяць, число) 2023 01 01
Пiдприємство ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МХП»  за ЄДРПОУ 25412361
Територiя КИЇВСЬКА  за КАТОТТГ 1 UA32120090010020161
Організаційно-правова форма господарювання Акціонерне товариство  за КОПФГ 230
Вид економічної діяльності Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами  за КВЕД 46.32
Середня кількість працівників 2 6 175
Aдреса, телефон ЕЛЕВАТОРНА, буд. 1, м. МИРОНІВКА, КИЇВСЬКА обл., 08800 -
Одиниця вимiру: тис. грн. без десяткового знака (окрім розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2), 
грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності V
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
                                на 31 грудня 2022  р.
Форма №1 Код за ДКУД  1801001
 Код На початок   На кiнець
A К Т И В рядка звітного  періоду   звiтного  перiоду
1 2 3 4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 188 750 183 715
первісна вартість 1001 403 406 491 299
накопичена амортизація 1002 214 656 307 584
Незавершені капітальні інвестиції 1005 1 194 147 1 253 725
Основні засоби 1010 10 132 258 9 561 799
первісна вартість 1011 10 641 002 10 899 008
знос 1012 508 744 1 337 209
Інвестиційна нерухомість 1015  -  -
первісна вартість інвестиційної нерухомості 1016  -  -
знос інвестиційної нерухомості 1017  -  -
Довгострокові біологічні активи 1020  -  -
первісна вартість довгострокових біологічних активів 1021  -  -
накопичена амортизація довгострокових біологічних активів 1022  -  -
Довгострокові фінансові інвестиції:
  які обліковуються за методом участі в капіталі
  інших підприємств 1030 2 248 375 2 275 843
інші фінансові інвестиції 1035 364  -
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 150 411 130 768
Відстрочені податкові активи 1045  -  -
Гудвіл 1050  -  -
Відстрочені аквізиційні витрати 1060  -  -
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065  -  -
Інші необоротні активи 1090 179 086 236 037
Усього за розділом І 1095 14 093 391 13 641 887
   ІІ. Оборотні активи
Запаси 1100 495 513 526 439
виробничі запаси 1101 197 705 191 624
незавершене виробництво 1102 6 050 6 050
готова продукція 1103 10 490 9 970
товари 1104 281 268 318 795
Поточні біологічні активи 1110  -  -
Депозити перестрахування 1115  -  -
Векселі одержані 1120  -  -
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 5 913 613 4 777 325
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 1 261 270 2 292 139
з бюджетом 1135 1 351 372 1 450 718
у тому числі з податку на прибуток 1136  -  -
Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів 1140  -  -
Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків 1145  -  -
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 7 732 432 4 878 137
Поточні фінансові інвестиції 1160 306 873 31
Гроші та їх еквіваленти 1165 1 554 503 1 358 112
готівка 1166 33 26
рахунки в банках 1167 1 554 470 1 071 978
Витрати майбутніх періодів 1170  -  -
Частка перестраховика у страхових резервах 1180  -  -
у тому числі в:
резервах довгострокових зобов’язань 1181  -  -
резервах збитків або резервах належних виплат 1182  -  -
резервах незароблених премій 1183  -  -
інших страхових резервах 1184  -  -
Інші оборотні активи 1190 1 743 102 1 637 110
Усього за розділом ІІ 1195 20 358 678 16 920 011
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200  -  -
Баланс 1300 34 452 069 30 561 898
Пасив  Код На початок   На кiнець
рядка звітного періоду   звiтного періоду
1 2 3   4
   І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 786 928 786 928
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401  -  -
Капітал у дооцінках 1405 5 708 542 5 132 960
Додатковий капітал 1410 508 508
емісійний дохід 1411  -  -
накопичені курсові різниці 1412  -  -
Резервний капітал 1415  -  -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 (16 189 165) (15 562 636)
Неоплачений капітал 1425 (  - ) (  - )
Вилучений капітал 1430 (  - ) (  - )
Інші резерви 1435  -  -
Усього за розділом І 1495 (9 693 187) (9 642 240)
ІI. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання 1500  -  -
Пенсійні зобов’язання 1505  -  -
Довгострокові кредити банків 1510 329 692 318 476
Інші довгострокові зобов’язання 1515 8 868 397 3 818 445
Довгострокові забезпечення 1520  -  -
довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521  -  -
Цільове фінансування 1525  -  -
благодійна допомога 1526  -  -
Страхові резерви 1530  -  -
у тому числі: 1531  -  -
резерв довгострокових зобов’язань 
резерв збитків або резерв належних виплат 1532  -  -
резерв незароблених премій 1533  -  -
інші страхові резерви 1534  -  -
Інвестиційні контракти 1535  -  -
Призовий фонд 1540  -  -
Резерв на виплату джек-поту 1545  -  -
Усього за розділом ІІ 1595 9 198 089 4 136 921
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600  - 1 314 918
Векселі видані 1605  -  -
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610 9 535 634 1 959 732
товари, роботи, послуги 1615 1 646 557 1 695 313
розрахунками з бюджетом 1620 13 606 16 313
у тому числі з податку на прибуток 1621  -  -
розрахунками зі страхування 1625 38 007 38 802
розрахунками з оплати праці 1630 58 968 71 265
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами 1635 11 429 747 10 991 202
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками 1640 337 337
Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків 1645  -  -
Поточна кредиторська заборгованість за страховою діяльністю 1650  -  -
Поточні забезпечення 1660 117 365 168 462
Доходи майбутніх періодів 1665  -  -
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670  -  -
Інші поточні зобов'язання 1690 12 106 946 19 810 873
Усього за розділом ІІІ 1695 34 947 167 36 067 217
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 1700  -  -
утримуваними для продажу, та групами вибуття
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800  -  -
Баланс 1900 34 452 069 30 561 898
Керiвник Косюк Юрій Анатолійович
Головний бухгалтер Крігер Сергій Олексійович
1 Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
2 Визначається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Додаток 1 
до Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
КОДИ
                                        Дата (рiк, мiсяць, число) 2024 01 01
Пiдприємство ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МХП»  за ЄДРПОУ 25412361
Територiя КИЇВСЬКА  за КАТОТТГ 1 UA32120090010020161
Організаційно-правова форма господарювання Акціонерне товариство  за КОПФГ 230
Вид економічної діяльності Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами  за КВЕД 46.32
Середня кількість працівників 2 5 825
Aдреса, телефон ЕЛЕВАТОРНА, буд. 1, м. МИРОНІВКА, КИЇВСЬКА обл., 08800
Одиниця вимiру: тис. грн. без десяткового знака (окрім розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2), 
грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності V
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
                                на 31 грудня 2023  р.
Форма №1 Код за ДКУД  1801001
 Код На початок   На кiнець
A К Т И В рядка звітного  періоду   звiтного  перiоду
1 2 3 4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 183 715 183 945
первісна вартість 1001 491 299 613 653
накопичена амортизація 1002 307 584 429 708
Незавершені капітальні інвестиції 1005 1 253 725 1 411 872
Основні засоби 1010 13 110 986 12 523 352
первісна вартість 1011 13 290 269 13 921 872
знос 1012 179 283 1 398 520
Інвестиційна нерухомість 1015  -  -
первісна вартість інвестиційної нерухомості 1016  -  -
знос інвестиційної нерухомості 1017  -  -
Довгострокові біологічні активи 1020  -  -
первісна вартість довгострокових біологічних активів 1021  -  -
накопичена амортизація довгострокових біологічних активів 1022  -  -
Довгострокові фінансові інвестиції:
  які обліковуються за методом участі в капіталі
  інших підприємств 1030 2 275 843 6 294 734
інші фінансові інвестиції 1035  -  -
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 130 768 235 853
Відстрочені податкові активи 1045  -  -
Гудвіл 1050  -  -
Відстрочені аквізиційні витрати 1060  -  -
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065  -  -
Інші необоротні активи 1090 236 037 293 052
Усього за розділом І 1095 17 191 074 20 942 808
   ІІ. Оборотні активи
Запаси 1100 526 439 1 324 689
виробничі запаси 1101 191 624 287 751
незавершене виробництво 1102 6 050 6 033
готова продукція 1103 9 970 8 506
товари 1104 318 795 1 022 399
Поточні біологічні активи 1110  -  -
Депозити перестрахування 1115  -  -
Векселі одержані 1120  -  -
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 4 777 325 12 993 479
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 2 292 139 2 634 070
з бюджетом 1135 1 442 400 488 388
у тому числі з податку на прибуток 1136  -  -
Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів 1140  -  -
Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків 1145  -  -
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 4 878 137 4 684 846
Поточні фінансові інвестиції 1160 31 288 171
Гроші та їх еквіваленти 1165 1 358 112 3 577 420
готівка 1166 26 5
рахунки в банках 1167 1 071 978 1 243 328
Витрати майбутніх періодів 1170  -  -
Частка перестраховика у страхових резервах 1180  -  -
у тому числі в:
резервах довгострокових зобов’язань 1181  -  -
резервах збитків або резервах належних виплат 1182  -  -
резервах незароблених премій 1183  -  -
інших страхових резервах 1184  -  -
Інші оборотні активи 1190 1 645 216 2 069 946
Усього за розділом ІІ 1195 16 919 799 28 061 009
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200  -  -
Баланс 1300 34 110 873 49 003 817
Пасив  Код На початок   На кiнець
рядка звітного періоду   звiтного періоду
1 2 3   4
   І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 786 928 786 928
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401  -  -
Капітал у дооцінках 1405 8 738 997 7 794 312
Додатковий капітал 1410 508 508
емісійний дохід 1411  -  -
накопичені курсові різниці 1412  -  -
Резервний капітал 1415  -  -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 (15 619 485) (14 813 014)
Неоплачений капітал 1425 (  - ) (  - )
Вилучений капітал 1430 (  - ) (  - )
Інші резерви 1435  -  -
Усього за розділом І 1495 (6 093 052) (6 231 266)
ІI. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання 1500  -  -
Пенсійні зобов’язання 1505  -  -
Довгострокові кредити банків 1510 318 476 982 369
Інші довгострокові зобов’язання 1515 3 818 445 262 903
Довгострокові забезпечення 1520  - 189 200
довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521  - 189 200
Цільове фінансування 1525  -  -
благодійна допомога 1526  -  -
Страхові резерви 1530  -  -
у тому числі: 1531  -  -
резерв довгострокових зобов’язань 
резерв збитків або резерв належних виплат 1532  -  -
резерв незароблених премій 1533  -  -
інші страхові резерви 1534  -  -
Інвестиційні контракти 1535  -  -
Призовий фонд 1540  -  -
Резерв на виплату джек-поту 1545  -  -
Усього за розділом ІІ 1595 4 136 921 1 434 472
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600 1 314 918 894 789
Векселі видані 1605  -  -
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610 1 959 732 4 761 582
товари, роботи, послуги 1615 1 695 313 1 679 525
розрахунками з бюджетом 1620 16 313 27 914
у тому числі з податку на прибуток 1621  -  -
розрахунками зі страхування 1625 38 802 56 905
розрахунками з оплати праці 1630 71 265 107 788
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами 1635 10 991 202 15 643 650
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками 1640 337 337
Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків 1645  -  -
Поточна кредиторська заборгованість за страховою діяльністю 1650  -  -
Поточні забезпечення 1660 168 462  -
Доходи майбутніх періодів 1665  -  -
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670  -  -
Інші поточні зобов'язання 1690 19 810 660 30 628 121
Усього за розділом ІІІ 1695 36 067 004 53 800 611
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 1700  -  -
утримуваними для продажу, та групами вибуття
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800  -  -
Баланс 1900 34 110 873 49 003 817
Керiвник Косюк Юрій Анатолійович
Головний бухгалтер Крігер Сергій Олексійович
1 Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
2 Визначається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Додаток 1 
до Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
КОДИ
                                        Дата (рiк, мiсяць, число) 2025 01 01
Пiдприємство ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МХП»  за ЄДРПОУ 25412361
Територiя КИЇВСЬКА  за КАТОТТГ 1 UA32120090010020161
Організаційно-правова форма господарювання Акціонерне товариство  за КОПФГ 230
Вид економічної діяльності Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами  за КВЕД 46.32
Середня кількість працівників 2 2 513
Aдреса, телефон ЕЛЕВАТОРНА, буд. 1, м. МИРОНІВКА, КИЇВСЬКА обл., 08800
Одиниця вимiру: тис. грн. без десяткового знака (окрім розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2), 
грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності V
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
                                на 31 грудня 2024  р.
Форма №1 Код за ДКУД  1801001
 Код На початок   На кiнець
A К Т И В рядка звітного  періоду   звiтного  перiоду
1 2 3 4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 1 485 943 1 788 632
первісна вартість 1001 2 085 618 2 681 399
накопичена амортизація 1002 599 675 892 767
Незавершені капітальні інвестиції 1005 1 313 985  -
Основні засоби 1010 12 129 808 15 061 804
первісна вартість 1011 13 490 350 17 657 348
знос 1012 1 360 542 2 595 544
Інвестиційна нерухомість 1015  -  -
первісна вартість інвестиційної нерухомості 1016  -  -
знос інвестиційної нерухомості 1017  -  -
Довгострокові біологічні активи 1020  -  -
первісна вартість довгострокових біологічних активів 1021  -  -
накопичена амортизація довгострокових біологічних активів 1022  -  -
Довгострокові фінансові інвестиції:
  які обліковуються за методом участі в капіталі
  інших підприємств 1030 6 294 734 6 651 481
інші фінансові інвестиції 1035  -  -
Заборгованість за внесками до статутного капіталу інших підприємств 1036  -  -
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 30 713 92 306
Відстрочені податкові активи 1045  -  -
Гудвіл 1050  -  -
Відстрочені аквізиційні витрати 1060  -  -
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065  -  -
Інші необоротні активи 1090 384 966 548 019
Усього за розділом І 1095 21 640 149 24 142 242
   ІІ. Оборотні активи
Запаси 1100 1 353 719 1 119 248
виробничі запаси 1101 302 484 381 050
незавершене виробництво 1102 4 834 7 783
готова продукція 1103 15 883 50
товари 1104 1 030 518 730 365
Поточні біологічні активи 1110  -  -
Депозити перестрахування 1115  -  -
Векселі одержані 1120  -  -
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 12 837 125 5 778 110
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 2 084 387 944 793
з бюджетом 1135 27 929 29 643
у тому числі з податку на прибуток 1136  -  -
Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів 1140  -  -
Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків 1145  -  -
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 4 411 637 8 862 416
Поточні фінансові інвестиції 1160 288 171 214
Гроші та їх еквіваленти 1165 3 529 087 1 953 837
готівка 1166 5 5
рахунки в банках 1167 1 243 328 1 763 222
Витрати майбутніх періодів 1170  -  -
Частка перестраховика у страхових резервах 1180  -  -
у тому числі в:
резервах довгострокових зобов’язань 1181  -  -
резервах збитків або резервах належних виплат 1182  -  -
резервах незароблених премій 1183  -  -
інших страхових резервах 1184  -  -
Інші оборотні активи 1190 453 464 522 851
Усього за розділом ІІ 1195 24 985 519 19 211 112
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200  -  -
Баланс 1300 46 625 668 43 353 354
Пасив  Код На початок   На кiнець
рядка звітного періоду   звiтного періоду
1 2 3   4
   І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 786 928 786 928
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401  -  -
Капітал у дооцінках 1405 7 412 583 8 608 821
Додатковий капітал 1410 508 508
емісійний дохід 1411  -  -
накопичені курсові різниці 1412  -  -
Резервний капітал 1415  -  -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 (16 121 347) (16 934 071)
Неоплачений капітал 1425 (  - ) (  - )
Вилучений капітал 1430 (  - ) (  - )
Інші резерви 1435  -  -
Усього за розділом І 1495 (7 921 328) (7 537 814)
ІI. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання 1500 574 456 980 802
Пенсійні зобов’язання 1505  -  -
Довгострокові кредити банків 1510 987 549 2 982 589
Інші довгострокові зобов’язання 1515 847 540 1 134 675
Довгострокові забезпечення 1520 223 271 310 936
довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 223 271 310 936
Цільове фінансування 1525  -  -
благодійна допомога 1526  -  -
Страхові резерви 1530  -  -
у тому числі: 1531  -  -
резерв довгострокових зобов’язань 
резерв збитків або резерв належних виплат 1532  -  -
резерв незароблених премій 1533  -  -
інші страхові резерви 1534  -  -
Інвестиційні контракти 1535  -  -
Призовий фонд 1540  -  -
Резерв на виплату джек-поту 1545  -  -
Усього за розділом ІІ 1595 2 632 816 5 409 002
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600 929 420 542 659
Векселі видані 1605  -  -
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610 5 004 679 2 991 984
товари, роботи, послуги 1615 1 675 716 8 043 020
розрахунками з бюджетом 1620 26 415 43 663
у тому числі з податку на прибуток 1621  -  -
розрахунками зі страхування 1625 33 458 42 783
розрахунками з оплати праці 1630 107 788 700 074
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами 1635 13 640 206 11 941 586
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками 1640 337 337
Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків 1645  -  -
Поточна кредиторська заборгованість за страховою діяльністю 1650  -  -
Поточні забезпечення 1660  -  -
Доходи майбутніх періодів 1665  -  -
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670  -  -
Інші поточні зобов'язання 1690 30 496 161 21 176 060
Усього за розділом ІІІ 1695 51 914 180 45 482 166
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 1700  -  -
утримуваними для продажу, та групами вибуття
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800  -  -
Баланс 1900 46 625 668 43 353 354
Керiвник Косюк Юрій Анатолійович
Головний бухгалтер Крігер Сергій Олексійович
1 Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
2 Визначається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
КОДИ
 Дата (рiк, мiсяць, число) 2024 01 01
Пiдприємство ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МХП»  за ЄДРПОУ 25412361
(найменування)
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
                                    за Рік 2023  р.
                                             Форма № 2  Код за ДКУД  1801003
I. ФIНАНСОВI РЕЗУЛЬТАТИ
За аналогічний
Стаття Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Чистий  дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 52 177 165 46 726 159
Чисті зароблені страхові премії 2010  -  -
премії підписані, валова сума 2011  -  -
премії, передані у перестрахування 2012  -  -
зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013  -  -
зміна частки перестраховиків у резерві незароблених 2014  -  -
премій
Собівартість реалізованої продукції 
(товарів,робiт, послуг) 2050 ( 41 632 957 ) ( 37 467 459 )
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070  -  -
Валовий:
прибуток 2090 10 544 208 9 258 700
збиток 2095 (  - ) (  - )
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових 2105  -  -
зобов’язань 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110  -  -
зміна інших страхових резервів, валова сума 2111  -  -
зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112  -  -
Iншi операцiйнi доходи 2120 417 600 535 635
у тому числі: 2121  -  -
дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за 
справедливою вартістю
дохід від первісного визнання біологічних активів і 2122  -  -
сільськогосподарської продукції
дохід від використання коштів, вивільнених від 2123  -  -
оподаткування
Адміністративні витрати 2130 ( 4 493 502 ) ( 3 379 091 )
Витрати на збут 2150 ( 6 247 140 ) ( 4 871 306 )
Інші операційні витрати 2180 ( 305 807 ) ( 1 386 779 )
у тому числі: 2181  -  -
витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за 
справедливою вартістю
витрати від первісного визнання біологічних активів і 2182  -  -
сільськогосподарської продукції
Фінансовий результат від операційної діяльності:
  прибуток 2190  - 157 159
  збиток 2195 ( 84 641 ) (  - )
Дохід від участі в капіталі 2200  -  -
Інші фінансові доходи 2220 200 789 75 569
Інші доходи 2240 1 057 035 3 686 668
у тому числі: 2241  -  -
дохід від  благодійної допомоги
Фінансові витрати 2250 ( 455 861 ) ( 361 594 )
Втрати від участі в капіталі 2255 (  - ) (  - )
Інші витрати 2270 ( 841 444 ) ( 3 565 087 )
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275  -  -
Продовження додатка 2
Фінансовий результат до оподаткування:
  прибуток 2290  -  -
  збиток 2295 ( 124 122 ) ( 7 285 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 (49)  -
Прибуток (збиток) від  припиненої діяльності після 2305  -  -
оподаткування
Чистий фінансовий результат:  
  прибуток 2350  -  -
  збиток 2355 ( 124 171 ) ( 7 285 )
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За аналогічний
Стаття Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 (930 642) (576 965)
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405  -  -
Накопичені курсові різниці 2410  -  -
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 2415  -  -
підприємств
Інший сукупний дохід 2445  -  -
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 (930 642) (576 965)
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455  -  -
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 (930 642) (576 965)
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 (1 054 813) (584 250)
ІІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За аналогічний
Назва статті Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 1 196 932 1 551 327
Витрати на оплату праці 2505 3 423 668 2 461 414
Відрахування на соціальні заходи 2510 529 484 386 117
Амортизація 2515 1 380 973 950 069
Інші операційні витрати 2520 5 596 860 6 401 313
Разом 2550 12 127 917 11 750 240
ІV.  РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За аналогічний
Назва статті Код За звітний період
рядка період попереднього
року
 1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600 3147711680 3147711680
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 3147711680 3147711680
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 (0,04)  -
Скоригований чистий прибуток (збиток)  на
одну просту акцію 2615 (0,04)  -
Дивіденди на одну просту акцію 2650  -  -
      Керiвник Косюк Юрій Анатолійович
      Головний бухгалтер Крігер Сергій Олексійович
КОДИ
 Дата (рiк, мiсяць, число) 2023 01 01
Пiдприємство ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МХП»  за ЄДРПОУ 25412361
(найменування)
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
                                    за Рік 2022  р.
                                             Форма № 2  Код за ДКУД  1801003
I. ФIНАНСОВI РЕЗУЛЬТАТИ
За аналогічний
Стаття Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Чистий  дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 46 726 159 45 996 975
Чисті зароблені страхові премії 2010  -  -
премії підписані, валова сума 2011  -  -
премії, передані у перестрахування 2012  -  -
зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013  -  -
зміна частки перестраховиків у резерві незароблених 2014  -  -
премій
Собівартість реалізованої продукції 
(товарів,робiт, послуг) 2050 ( 37 466 076 ) ( 38 956 241 )
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070  -  -
Валовий:
прибуток 2090 9 260 083 7 040 734
збиток 2095 (  - ) (  - )
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових 2105  -  -
зобов’язань 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110  -  -
зміна інших страхових резервів, валова сума 2111  -  -
зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112  -  -
Iншi операцiйнi доходи 2120 535 635 284 238
у тому числі: 2121  -  -
дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за 
справедливою вартістю
дохід від первісного визнання біологічних активів і 2122  -  -
сільськогосподарської продукції
дохід від використання коштів, вивільнених від 2123  -  -
оподаткування
Адміністративні витрати 2130 ( 3 379 091 ) ( 3 083 009 )
Витрати на збут 2150 ( 4 871 306 ) ( 4 827 779 )
Інші операційні витрати 2180 ( 1 386 779 ) ( 248 316 )
у тому числі: 2181  -  -
витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за 
справедливою вартістю
витрати від первісного визнання біологічних активів і 2182  -  -
сільськогосподарської продукції
Фінансовий результат від операційної діяльності:
  прибуток 2190 158 542  -
  збиток 2195 (  - ) ( 834 132 )
Дохід від участі в капіталі 2200  -  -
Інші фінансові доходи 2220 75 569 165 245
Інші доходи 2240 3 653 758 2 063 155
у тому числі: 2241  -  -
дохід від  благодійної допомоги
Фінансові витрати 2250 ( 361 594 ) ( 1 389 071 )
Втрати від участі в капіталі 2255 (  - ) (  - )
Інші витрати 2270 ( 3 475 328 ) ( 1 631 350 )
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275  -  -
Продовження додатка 2
Фінансовий результат до оподаткування:
  прибуток 2290 50 947  -
  збиток 2295 (  - ) ( 1 626 153 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300  -  -
Прибуток (збиток) від  припиненої діяльності після 2305  -  -
оподаткування
Чистий фінансовий результат:  
  прибуток 2350 50 947  -
  збиток 2355 (  - ) ( 1 626 153 )
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За аналогічний
Стаття Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 (575 582) 1 380 036
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405  -  -
Накопичені курсові різниці 2410  -  -
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 2415  -  -
підприємств
Інший сукупний дохід 2445  -  -
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 (575 582) 1 380 036
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455  -  -
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 (575 582) 1 380 036
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 (524 635) (246 117)
ІІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За аналогічний
Назва статті Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 1 551 327 593 377
Витрати на оплату праці 2505 2 461 414 2 035 252
Відрахування на соціальні заходи 2510 386 117 304 928
Амортизація 2515 950 069 1 264 334
Інші операційні витрати 2520 6 401 313 5 566 531
Разом 2550 11 750 240 9 764 422
ІV.  РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За аналогічний
Назва статті Код За звітний період
рядка період попереднього
року
 1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600 3147711680 3147711680
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 3147711680 3147711680
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 0,02 (0,52)
Скоригований чистий прибуток (збиток)  на
одну просту акцію 2615 0,02 (0,52)
Дивіденди на одну просту акцію 2650  -  -
      Керiвник Косюк Юрій Анатолійович
      Головний бухгалтер Крігер Сергій Олексійович
КОДИ
 Дата (рiк, мiсяць, число) 2025 01 01
Пiдприємство ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МХП»  за ЄДРПОУ 25412361
(найменування)
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
                                    за Рік 2024  р.
                                             Форма № 2  Код за ДКУД  1801003
I. ФIНАНСОВI РЕЗУЛЬТАТИ
За аналогічний
Стаття Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Чистий  дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 46 793 252 51 298 072
Чисті зароблені страхові премії 2010  -  -
премії підписані, валова сума 2011  -  -
премії, передані у перестрахування 2012  -  -
зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013  -  -
зміна частки перестраховиків у резерві незароблених 2014  -  -
премій
Собівартість реалізованої продукції 
(товарів,робiт, послуг) 2050 ( 34 129 385 ) ( 43 497 444 )
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070  -  -
Валовий:
прибуток 2090 12 663 867 7 800 628
збиток 2095 (  - ) (  - )
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових 2105  -  -
зобов’язань 
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110  -  -
зміна інших страхових резервів, валова сума 2111  -  -
зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112  -  -
Iншi операцiйнi доходи 2120 474 477 541 469
у тому числі: 2121  -  -
дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за 
справедливою вартістю
дохід від первісного визнання біологічних активів і 2122  -  -
сільськогосподарської продукції
дохід від використання коштів, вивільнених від 2123  -  -
оподаткування
Адміністративні витрати 2130 ( 6 816 731 ) ( 3 451 293 )
Витрати на збут 2150 ( 6 195 041 ) ( 4 552 283 )
Інші операційні витрати 2180 ( 780 306 ) ( 966 350 )
у тому числі: 2181  -  -
витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за 
справедливою вартістю
витрати від первісного визнання біологічних активів і 2182  -  -
сільськогосподарської продукції
Фінансовий результат від операційної діяльності:
  прибуток 2190  -  -
  збиток 2195 ( 653 734 ) ( 627 829 )
Дохід від участі в капіталі 2200  -  -
Інші фінансові доходи 2220 264 440 207 504
Інші доходи 2240 42 699 272 930
у тому числі: 2241  -  -
дохід від  благодійної допомоги
Фінансові витрати 2250 ( 650 426 ) ( 569 406 )
Втрати від участі в капіталі 2255 ( 461 613 ) (  - )
Інші витрати 2270 (  - ) ( 84 872 )
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275  -  -
Продовження додатка 2
Фінансовий результат до оподаткування:
  прибуток 2290  -  -
  збиток 2295 ( 1 458 634 ) ( 801 673 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 (64) 54 577
Прибуток (збиток) від  припиненої діяльності після 2305  -  -
оподаткування
Чистий фінансовий результат:  
  прибуток 2350  -  -
  збиток 2355 ( 1 458 698 ) ( 747 096 )
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За аналогічний
Стаття Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 2 248 558  -
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405  -  -
Накопичені курсові різниці 2410  -  -
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 2415  -  -
підприємств
Інший сукупний дохід 2445  - (14 043)
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 2 248 558 (14 043)
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455 406 346 339
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 1 842 212 (14 382)
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 383 514 (761 478)
ІІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За аналогічний
Назва статті Код За звітний період
рядка період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 33 565 621 1 333 085
Витрати на оплату праці 2505 4 912 733 3 430 252
Відрахування на соціальні заходи 2510 791 644 529 484
Амортизація 2515 1 221 564 1 395 942
Інші операційні витрати 2520 7 429 901 5 520 214
Разом 2550 47 921 463 12 208 977
ІV.  РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За аналогічний
Назва статті Код За звітний період
рядка період попереднього
року
 1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600  - 3147711680
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605  - 3147711680
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610  - (0,24)
Скоригований чистий прибуток (збиток)  на
одну просту акцію 2615  - (0,24)
Дивіденди на одну просту акцію 2650  -  -
      Керiвник Косюк Юрій Анатолійович
      Головний бухгалтер Крігер Сергій Олексійович
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
