Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9328| Title: | Банківське кредитування в умовах воєнного стану: проблеми та шляхи їх вирішення (на матеріалах АТ КБ «ПРИВАТБАНК») |
| Authors: | Гончаренко, Ірина Георгіївна Стукало, Денис Ігорович |
| Keywords: | банківське кредитування;воєнний стан |
| Issue Date: | Dec-2025 |
| Abstract: | Предметом дослідження є кредитна діяльність банку в умовах воєнного стану. Об'єктом дослідження є процес банківського кредитування в умовах воєнного стану. Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає у визначенні ключових проблем банківського кредитування в Україні під час воєнного стану та розробленні шляхів їх вирішення для відновлення кредитного забезпечення бізнесу та населення. Завданнями роботи є аналіз теоретичних підходів до кредитування в умовах підвищеної невизначеності та ризику; оцінка впливу воєнних дій на кредитну активність банків, якість кредитного портфеля та доступність фінансування для ключових секторів; аналіз регуляторних та міжнародних заходів підтримки та їхньої ефективності; розроблення практичних рекомендацій для банків і політики регулятора щодо пом’якшення негативних наслідків та відновлення кредитування. За результатами дослідження сформульовані практичні рекомендації для банків щодо реструктуризації, управління NPL, використання портфельних гарантій та співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, а також практичні пропозиції для НБУ щодо політик, що відновлюють кредитну активність без компромісу фінансової стабільності. Одержані результати можуть бути застосовані державними та комерційними банками України, а також НБУ для удосконалення кредитної діяльності в умовах воєнного стану. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9328 |
| Appears in Collections: | 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ_Стукало_2025.pdf Restricted Access | 6.07 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Спеціальність
072 – Фінанси, банківська справа,
страхування та фондовий ринок,
освітня програма
«Фінанси і кредит»,
освітній ступінь «магістр»,
денна форма навчання,
2 курс, група ФКМ – 24
.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО
СТАНУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
(НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)
Студента Стукала Дениса Ігоровича
(підпис)
Науковий керівник д.н.держ.упр., проф. Гончаренко І. Г. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри фінансів
д.н.держ.упр., проф. Гончаренко І. Г. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Черкаси 2025 р.
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Освітній ступінь магістр
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
освітня програма «Фінанси і кредит»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри фінансів
________________ проф. Гончаренко І.Г.
«_____» ________________2025 р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Стукалу Денису Ігоровичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Банківське кредитування в умовах воєнного стану: проблеми та шляхи їх
вирішення (на матеріалах АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)
Керівник роботи Гончаренко І. Г., д.н.держ.упр., проф.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «29» вересня 2025 р. № 286/03-03.
2. Строк подання студентом роботи «25» листопада 2025 р.
3. Вихідні дані до роботи законодавчі та нормативні акти, нормативні матеріали
Національного банку України, література з питань банківського кредитування,
статистичні матеріали Національного банку України, первинні документи та фінансова
звітність АТ КБ «ПриватБанк», підручники посібники, монографії, статті по визначеній
тематиці.
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)
аналіз теоретичних підходів до кредитування в умовах підвищеної невизначеності та
ризику; оцінка впливу воєнних дій на кредитну активність банків, якість кредитного
портфеля та доступність фінансування для ключових секторів; аналіз регуляторних та
міжнародних заходів підтримки та їхньої ефективності; розроблення практичних
рекомендацій для банків і політики регулятора щодо пом’якшення негативних наслідків та
відновлення кредитування.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)
Класичні та сучасні теорії кредитування; ризики воєнного стану для банківського сектору
України; структура корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк»; рівні управління
АТ КБ «ПриватБанк»; динаміка ключових балансових показників; основні нормативи АТ
КБ «ПриватБанк»; аналіз кредитної активності АТ КБ «ПриватБанк»; структура
кредитного портфелю АТ КБ «ПриватБанк» за видами позичальників; напрями
кредитування фізичних осіб АТ КБ «ПриватБанк» та ін.
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Підпис, дата
Прізвище, ініціали
Розділ завдання завдання
та посада консультанта
видав прийняв
1 Гончаренко І. Г., д.н.держ.упр., проф. 09.09.2025 09.10.2025
2 Гончаренко І. Г., д.н.держ.упр., проф. 10.10.2025 11.11.2025
3 Гончаренко І. Г., д.н.держ.упр., проф. 12.11.2025 25.11.2025
7. Дата видачі завдання «09» вересня 2025 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 попереднього плану кваліфікаційної 09.09.2025 виконано
роботи.
Опрацювання літературних джерел.
2 30.09.2025 виконано
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка
3 5.10.2025 виконано
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу.
4 Аналіз даних, необхідних для написання 9.10.2025 виконано
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.2025 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.2025 виконано
Підготовка та написання розрахункового
7 08.11.2025 виконано
розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.2025 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.2025 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.2025 виконано
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.2025 виконано
12 Доопрацювання роботи 23.11.2025 виконано
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 24.11.2025 виконано
14 Подання завершеної роботи на кафедру 25.11.2025 виконано
Студент __________________ Денис СТУКАЛО
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________________ Ірина ГОНЧАРЕНКО
(підпис) (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК __________________ Ірина НАСТЕНКО
(підпис) (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 103 сторінки, 14 таблиць,
4 рисунки, список використаних джерел з 53 найменувань, 2 додатки.
БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ:
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
(НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)
Предметом дослідження є кредитна діяльність банку в умовах
воєнного стану.
Об'єктом дослідження є процес банківського кредитування в умовах
воєнного стану.
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає у визначенні
ключових проблем банківського кредитування в Україні під час воєнного
стану та розробленні шляхів їх вирішення для відновлення кредитного
забезпечення бізнесу та населення.
Завданнями роботи є аналіз теоретичних підходів до кредитування в
умовах підвищеної невизначеності та ризику; оцінка впливу воєнних дій на
кредитну активність банків, якість кредитного портфеля та доступність
фінансування для ключових секторів; аналіз регуляторних та міжнародних
заходів підтримки та їхньої ефективності; розроблення практичних
рекомендацій для банків і політики регулятора щодо пом’якшення
негативних наслідків та відновлення кредитування.
За результатами дослідження сформульовані практичні рекомендації
для банків щодо реструктуризації, управління NPL, використання
портфельних гарантій та співпраці з міжнародними фінансовими
інституціями, а також практичні пропозиції для НБУ щодо політик, що
відновлюють кредитну активність без компромісу фінансової стабільності.
Одержані результати можуть бути застосовані державними та
комерційними банками України, а також НБУ для удосконалення кредитної
діяльності в умовах воєнного стану.
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2025
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2025
Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО 9
КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
1.1. Класичні теорії банківського кредитування 9
1.2. Сучасні підходи до кредитування: інструменти, регулювання та 18
технології
1.3. Ризики воєнного стану для банківського кредитування 29
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ВОЄННОГО СТАНУ НА БАНКІВСЬКИЙ 39
СЕКТОР УКРАЇНИ
2.1. Огляд макроекономічного контексту впливу війни на банківське 39
кредитування
2.2. Основні тенденції та стратегічні пріоритети діяльності АТ КБ 49
«ПРИВАТБАНК» в умовах війни
2.3. Аналіз структури та динаміки кредитного портфеля АТ КБ 62
«ПРИВАТБАНК»
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО 74
КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
3.1. Використання інструментів міжнародної підтримки для 74
забезпечення належного рівня банківського кредитування в умовах
воєнного стану
3.2. Рекомендації щодо удосконалення кредитної політики 82
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
3.3. Розробка сценаріїв стрес-тестування потреб АТ КБ 88
«ПРИВАТБАНК» у резервах в умовах воєнного стану
ВИСНОВКИ 96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104
ДОДАТКИ 110
6
ВСТУП
У сучасних умовах воєнного стану в Україні банківська система
стикається з численними структурними та функціональними викликами, що
безпосередньо впливають на процес кредитування. Актуальність дослідження
банківського кредитування саме в цих умовах зумовлена необхідністю аналізу
нових ризиків, адаптації кредитних продуктів до змінних умов ринку та
забезпечення стійкості фінансових установ. Наукове вивчення цього питання
дозволяє виявити закономірності, які можуть стати основою для розробки
практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності кредитної
діяльності у кризових умовах, зокрема на прикладі системно важливого
банку – АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Однією з ключових проблем кредитування в умовах воєнного стану є
зростання кредитних ризиків, обумовлене економічною невизначеністю,
падінням платоспроможності підприємств та населення, а також значними
коливаннями валютних курсів. За даними Національного банку України,
рівень проблемних кредитів у системі зріс порівняно з мирними умовами, що
вимагає від банків активної роботи з реструктуризації позик та оцінки
фінансового стану клієнтів у реальному часі.
Другою проблемою є необхідність балансування між підтримкою
економіки та управлінням ліквідністю. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» реалізує
механізми пріоритетного кредитування критично важливих секторів
економіки, водночас запроваджуючи скориговані ліміти та страхування
кредитів для зменшення ризиків неповернення. Наприклад, банк активно
використовує програми державної гарантії кредитів для малого та середнього
бізнесу, що дозволяє підтримувати підприємницьку активність і водночас
знижує потенційні збитки банку.
Третім аспектом є трансформація кредитних продуктів відповідно до
потреб клієнтів у кризовий період. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» запровадив гнучкі
умови споживчого та корпоративного кредитування, включно з можливістю
7
відтермінування платежів, зниженням процентних ставок у межах ризик-
адаптованих сценаріїв та впровадженням цифрових сервісів для оперативного
обслуговування клієнтів. Це підтверджує тезу про те, що банківська система в
умовах воєнного стану не лише адаптується, але й створює нові інструменти
підтримки економіки.
Наукові дослідження підкреслюють, що розвиток кризових стратегій
кредитування потребує інтеграції макроекономічного аналізу та
мікрорівневого управління ризиками, а також активного використання
цифрових технологій для оцінки кредитоспроможності та моніторингу ризиків
у режимі реального часу. На практиці це проявляється в інтеграції аналітичних
платформ та Big Data у кредитний процес АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що
дозволяє швидко адаптувати рішення під динаміку ринку та мінімізувати
втрати.
Предметом дослідження є кредитна діяльність банку в умовах воєнного
стану.
Об’єктом дослідження є процес банківського кредитування в умовах
воєнного стану.
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає у визначенні ключових
проблем банківського кредитування в Україні під час воєнного стану та
розробленні шляхів їх вирішення для відновлення кредитного забезпечення
бізнесу та населення.
Завданнями роботи є аналіз теоретичних підходів до кредитування в
умовах підвищеної невизначеності та ризику; оцінка впливу воєнних дій на
кредитну активність банків, якість кредитного портфеля та доступність
фінансування для ключових секторів; аналіз регуляторних та міжнародних
заходів підтримки та їхньої ефективності; розроблення практичних
рекомендацій для банків і політики регулятора щодо пом’якшення негативних
наслідків та відновлення кредитування.
Аналіз діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» демонструє реальні шляхи
подолання кризових викликів: від запровадження державних гарантій і
8
реструктуризації позик до цифровізації кредитних процесів та адаптації
кредитних продуктів до потреб клієнтів. За результатами дослідження
сформульовані практичні рекомендації для банків щодо реструктуризації,
управління NPL, використання портфельних гарантій та співпраці з
міжнародними фінансовими інституціями, а також практичні пропозиції для
НБУ щодо політик, що відновлюють кредитну активність без компромісу
фінансової стабільності.
Одержані результати можуть стати підґрунтям для формування
державної політики фінансової підтримки, а також для розробки стратегій
підвищення стійкості банків у складних умовах і удосконалення кредитної
діяльності в умовах воєнного стану.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти, статті,
монографічні дослідження, періодична література, фінансова звітність АТ КБ
«ПриватБанк». Результати дослідження доповідалися на XХII міжнародній
науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фінансової системи
України», що відбулася 20 листопада 2025 р. в м. Черкаси у Черкаському
державному технологічному університеті. Тези доповіді опубліковані в
матеріалах конференції.
9
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО
КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
1.1. Класичні теорії банківського кредитування
Кредитування є центральною функцією грошово-фінансової системи,
через яку відбувається трансмісія ресурсів від носіїв тимчасових надлишків до
інвесторів з дефіцитом ресурсів. Теорії кредитування намагаються пояснити
не лише економічну доцільність позик, а й механізми, які визначають ціни
кредиту, доступність фінансування, розподіл ризиків та стійкість
міжстановчих фінансових відносин. Розвиток теоретичних підходів до
кредитування проходив під впливом двох великих груп факторів: (1) розвиток
фінансової теорії (ефект інформаційних асиметрій, агентські проблеми,
ринкова недосконалість) і (2) практичний досвід банківського регулювання,
фінансових криз і технологічної трансформації ринку кредитів
(сек’юритизація, цифрові платформи, кредитні рейтинги).
Насамперед розглянемо класичні підходи до кредитування, які
узагальнені в табл.1.1. Першою розглянемо теорію кредитних фондів
(Loanable Funds Theory). Ця теорія була сформована представниками
класичної та неокласичної економічної думки, зокрема К. Вікселлем, Д.
Робертсоном та І. Фішером, розглядає кредит як механізм перетікання
заощаджень до інвестицій. У центрі цієї теорії – припущення, що обсяг
кредитних ресурсів визначається сумою приватних заощаджень, державного
балансу та емісії грошей. Кредитні фонди є, по суті, ринком, де пропозиція
заощаджень взаємодіє з попитом на капітал, а процентна ставка виступає
рівноважною ціною, яка узгоджує ці дві складові.
У межах теорії підкреслюється, що збільшення заощаджень знижує
рівень процентної ставки, стимулюючи інвестиції, тоді як підвищений попит
на інвестиційні ресурси, навпаки, рухає ставку вгору. Кредитний ринок у
такому підході розглядається як саморегульований, схильний до досягнення
10
рівноваги за умов вільної конкуренції й мінімального державного втручання.
Проте критики зазначають, що ця теорія спрощує кредитотворчий процес,
оскільки не враховує ролі банків у створенні нових грошей, інформаційної
асиметрії та впливу монетарної політики на кредитне пропозицію.
Таблиця 1.1 – Класичні теорії кредиту
Назва теорії Автори Сутність Період
інтенсивного
використання
в науці
Теорія Класична Процентна ставка визначається 1890–1930-ті
кредитних школа, співвідношенням заощаджень та
фондів неокласики: інвестицій; кредит є механізмом
(Loanable Кнют Вікселль перерозподілу «позикових фондів».
Funds Theory) (Wicksell), Кредитні ринки тяжіють до рівноваги
Д. Робертсон за умов вільної конкуренції.
(Robertson),
І. Фішер
(Fisher)
Монетарна Й. Шумпетер Банки створюють кредит «з нічого» 1910–1930-ті;
теорія кредиту (Schumpeter), через процес емісії депозитів. Кредит оновлення –
(Credit пізніше – не є лише перерозподілом 1970–1990-ті
Creation посткейнсіанці: заощаджень, а творить новий
Theory) Б. Мур фінансовий ресурс. Важлива роль
(Moore), банків у кредитному циклі та
Х. Мінськи фінансовій нестабільності.
(Minsky)
Кейнсіанська Дж. М. Кейнс Попит на кредити визначається 1936 р.,
теорія кредиту (Keynes) очікуваною ефективністю інвестицій; подальший
і процентної процентна ставка – результат розвиток у
ставки взаємодії переваги ліквідності та 1940–1960-х
пропозиції грошей, а не лише фондів.
Теорія Дж. Гурлі Банки як фінансові посередники 1950–1970-ті
фінансового (Gurley), зменшують трансакційні витрати,
посередництва Е. Шоу (Shaw); трансформують строки й ризики,
(Financial пізніше – акумулюють заощадження та
Intermediation Д. Даймонд перерозподіляють їх до
Theory) (Diamond), позичальників. Кредитування
Ф. Дибвіг розглядається як результат
(Dybvig) оптимального фінансового
посередництва.
Джерело: складено автором
Монетарна теорія кредиту, активно розвинута Й. Шумпетером та
пізніше посткейнсіанськими економістами (Б. Муром, Х. Мінськи), висуває
11
принципово інший підхід до кредитування. Основна ідея полягає у тому, що
банки не лише перерозподіляють наявні заощадження, а створюють нові гроші
в момент надання кредиту. За Шумпетером, кредит є рушієм економічного
розвитку, оскільки дає змогу фінансувати інновації ще до того, як створені
реальні заощадження. Таким чином, кредитна діяльність є не пасивною, а
активною та продуктивною силою, яка формує грошову пропозицію.
Посткейнсіанські економісти у XX столітті поглибили підхід
Шумпетера, доводячи, що грошова пропозиція є ендогенною. Це означає, що
банки реагують на попит на кредити та не обмежуються обсягами депозитів.
Центральні банки в такому разі не контролюють рівень кредитування
безпосередньо, а лише впливають на його вартість через монетарні
інструменти. Монетарна теорія кредиту пояснює циклічність економіки, роль
ліквідності, а також механізми фінансової нестабільності, зокрема ті, що
описані у гіпотезі фінансової нестабільності Мінськи. Сучасна грошово-
кредитна політика значною мірою базується саме на цих теоретичних
положеннях.
Кейнсіанська теорія, започаткована Дж. М. Кейнсом у «Загальній теорії
зайнятості, процента і грошей» (1936), докорінно змінила уявлення про
взаємозв’язок кредиту, грошей та процентної ставки. Для Кейнса процентна
ставка не є просто ціною заощаджень, як стверджує теорія кредитних фондів,
а визначається перевагою ліквідності, тобто прагненням економічних агентів
утримувати ліквідні активи замість інвестування. Попит на гроші формується
не лише трансакційними потребами, але й спекулятивними мотивами, що
посилює роль очікувань та невизначеності в економіці.
У цьому контексті кредитування залежить не тільки від обсягу
доступних ресурсів, а й від психологічних факторів та поведінкових установок
економічних суб’єктів. Кейнс підкреслював, що в умовах економічного спаду
процентні ставки можуть «залипати» на низькому рівні, не стимулюючи
інвестиції, оскільки бізнес очікує низької віддачі від капіталу. Це явище –
«пастка ліквідності» – пояснює, чому монетарна політика інколи втрачає свою
12
ефективність, і чому держава має відігравати активну роль у підтримці
економічного зростання. Кейнсіанська теорія залишається актуальною для
аналізу кризових періодів, у тому числі воєнних, коли ризики та
невизначеність різко зростають.
Окреслені класичні теорії кредитування тісно пов’язані з теоріями
фінансового посередництва. Так, наприклад, теорія кредитних фондів
виходить із припущення, що банки та інші кредитні інститути виконують роль
пасивних посередників, які акумулюють заощадження одних економічних
агентів і передають їх іншим для інвестицій. Фінансове посередництво тут
розглядається як механізм перерозподілу наявних ресурсів, без суттєвого
впливу на обсяг грошової маси або створення нових кредитних ресурсів. З
погляду цієї теорії, діяльність банків має вторинний характер: вони не
створюють грошей, а лише сприяють ринковій рівновазі між попитом та
пропозицією позикових коштів.
У сучасних теоріях фінансового посередництва ця ідея збереглася
частково: банки дійсно виконують функцію трансформації строків, ліквідності
та ризиків. Проте дослідники, такі як Даймонд і Дибвіг, доповнили класичний
підхід важливим аспектом – банки зменшують інформаційну асиметрію та
трансакційні витрати, уможливлюючи доступ до кредиту для позичальників,
яким складно вийти на фінансові ринки напряму. Таким чином, хоча теорія
кредитних фондів і не пояснює активної ролі банків, вона стала основою для
розуміння того, чому взагалі виникає потреба у фінансових посередниках.
Монетарна теорія кредиту, на відміну від теорії кредитних фондів,
трактує банки як активних творців грошей, що формують пропозицію кредитів
ендогенно – тобто без прямої прив’язки до попередніх заощаджень. На перший
погляд це суперечить класичним теоріям фінансового посередництва, які
акцентували на посередницькій ролі банків. Однак сучасні наукові підходи у
фінансовій економіці продемонстрували, що ці дві концепції доповнюють
одна одну.
13
З позиції фінансового посередництва банки виконують низку критичних
функцій: моніторинг позичальника, управління ризиками, перетворення
короткострокових депозитів у довгострокові кредити. Монетарна теорія
кредиту розширює цей підхід, підкреслюючи, що через процес посередництва
банки не лише перерозподіляють кошти, а й емісійно створюють нові
фінансові ресурси, виписуючи позичальнику кредит і одночасно формуючи
депозит. Таким чином, активна роль банків як посередників фактично є
механізмом, через який створюються гроші в сучасних кредитних економіках.
У цьому сенсі монетарна теорія кредиту є логічним розвитком теорій
фінансового посередництва: вона пояснює не лише навіщо існують банки, але
і як їхня посередницька діяльність впливає на грошову масу, ринкову
ліквідність і ділові цикли.
Кейнсіанська теорія підкреслює значення психологічних факторів,
очікувань, переваги ліквідності та ролі держави у регулюванні економіки. З
погляду фінансового посередництва це має важливе значення, оскільки банки,
які працюють в умовах невизначеності, змінюють свою поведінку щодо
кредитування залежно від ризиків та очікуваної макрофінансової стабільності.
Посередники у кейнсіанському підході не є нейтральними: вони схильні до
обережності, обмеження кредиту та накопичення ліквідності у періоди криз чи
погіршення прогнозів.
Дж. М. Кейнс також ввів концепцію «пастки ліквідності», яка пояснює,
чому процес фінансового посередництва може втратити ефективність: навіть
за низьких ставок банки можуть відмовлятися кредитувати через високі
ризики або негативні очікування. Це створює передумови для державного
втручання через програми гарантування кредитів, стимулювання попиту або
прямі фіскальні заходи. У такий спосіб кейнсіанська теорія показує, що
поведінка фінансових посередників є залежною від макроекономічного
середовища, а кредитна активність може значно відхилятися від рівнів,
передбачених неокласичними моделями. Зрештою, кейнсіанський підхід
доповнює теорії фінансового посередництва тим, що наголошує на ролі
14
очікувань, психології та державної політики у формуванні кредитних потоків,
що особливо актуально в умовах криз, воєнних конфліктів та різких
економічних шоків.
Отже, в теорії фінансового посередництва (financial intermediation),
класичний підхід до кредитування часто пов’язують з роллю фінансових
посередників (банків) у трансформації строків, обсягів і ризикових
характеристик активів і пасивів. Посередництво дозволяє подолати фрикції
ринку – неповну інформацію, невідповідність часових переваг, фіксовані
трансакційні витрати. Банки знижують транзакційні витрати за рахунок
масштабу й спеціалізації, забезпечують ліквідність для вкладників і
здійснюють аналітичну роботу з кредитоспроможності позичальників. З цього
погляду банківські кредити є результатом економічної необхідності
агрегування та перерозподілу заощаджень (loanable funds perspective), де
ставка відображає ціну міжчасового переваги та ризику.
Усі три теорії по-різному пояснюють роль кредиту, але всі вони логічно
вплітаються у сучасні теорії фінансового посередництва: теорія кредитних
фондів – посередництво як перерозподіл заощаджень; монетарна теорія
кредиту – посередництво як створення нових грошей; кейнсіанська теорія –
посередництво як поведінковий та регулятивно залежний процес. Разом вони
формують теоретичну основу для аналізу сучасного банківського
кредитування, зокрема у кризових або воєнних умовах, де роль банків як
фінансових посередників набуває ще більшої складності та значення.
Слід вказати на те, що ці теорії пояснюють функціональну доцільність
посередництва, але не здатні самі по собі розкрити джерела і механізми
кредитного відбору при інформаційних асиметріях. Натомість, проблеми
асиметричної інформації становлять центральний стрижень класичних теорій
кредитування. Серед теорій, що дозволяють вирішити цю задачу, розглянемо
теорії банківського кредитування, які були сформовані у період 1970-1990
років (таблиця 1.2.).
15
Таблиця 1.2 – Класичні теорії кредитування 1970-1990 рр.
Назва теорії Автори Сутність Період
інтенсивного
використання
в науці
Теорія Кредитор не може повністю оцінити
Дж. Акерлоф
асиметричної ризиковість позичальника до
(Akerlof),
інформації: укладення угоди. Підвищення ставки
М. Спенс
adverse залучає більш ризикових 1970–1980-ті
(Spence),
selection позичальників, погіршуючи якість
Дж. Стігліц
(негативний портфеля. Пояснює дефіцит кредитів
(Stiglitz)
відбір) навіть за наявності попиту.
Теорія Дж. Стігліц Після отримання кредиту
асиметричної (Stiglitz), позичальник може змінювати
інформації: А. Вайс поведінку на більш ризикову, бо
moral hazard (Weiss), кредитор не може повністю 1970–1980-ті
(ризик школи контролювати дії. Потрібні механізми
моральної інформаційної застави, моніторингу й контрактних
шкоди) економіки обмежень.
Теорія Ринки кредитів можуть не досягати
1981 рік
кредитного Дж. Стігліц і рівноваги через інформаційні
(класична
раціонування А. Вайс проблеми. Банки обмежують обсяг
стаття),
(Credit (Stiglitz & кредитів замість підвищення ставки,
розвиток –
Rationing Weiss) щоб не збільшувати частку ризикових
1980–1990-ті
Theory) позичальників.
Агентська М. Дженсен Кредитні відносини
теорія та (Jensen), характеризуються конфліктами між
конфлікт У. Меклінг власниками, менеджерами та
1976–1990-ті
інтересів (Meckling), кредиторами. Необхідні контракти,
(Agency А. Шарп застави, covenants, системи стимулів
Theory) (Sharpe) для узгодження інтересів.
Структурна
Дефолт відбувається, коли ринкова
теорія 1974 р.,
вартість активів позичальника падає
кредитного Р. Мертон подальший
нижче зобов’язань. Моделі оцінюють
ризику (Merton) розвиток –
імовірність дефолту через аналіз
(Structural 1980–1990-ті
активів і волатильності.
Models)
Редьюсд- Дж. Яров
Дефолт моделюється як стохастичний
форми моделі (Jarrow),
процес з певною інтенсивністю.
кредитного Д. Ландо
Акцент – на оцінці ймовірності 1990-ті
ризику (Lando), М.
дефолтів та кореляції в кредитних
(Reduced-form Тьорнбулл
портфелях.
Models) (Turnbull)
Джерело: складено автором
Теорії асиметрії інформації засновуються на двох фундаментальних
механізмах –adverse selection та moral hazard.
16
Перший – Adverse selection (негативний відбір): перед укладанням
договору кредитор не може точно відрізнити високоризикових позичальників
від надійних; при встановленні однакової ставки на ринку більш ризикові
суб’єкти виявляються більш зацікавленими у позиках, що підвищує середній
ризик портфелю. Це явище пояснює, чому на конкурентному ринку може
виникати дефіцит кредитів навіть при позитивній маржинальній віддачі.
Другий – Moral hazard (ризик моральної шкоди): після отримання
кредиту поведінка позичальника може змінитися (наприклад, він обирає
безпечніші для себе, але ризиковіші для кредитора проєкти або не
дотримується умов використання коштів). Це призводить до зростання
ймовірності дефолту або зменшення віддачі проекту.
Ці концепції породили важливі практичні наслідки: кредитори
намагаються впроваджувати механізми моніторингу, заставу, умови covenants,
диференціацію ставок, та інструменти сигналізації (наприклад, вимоги щодо
прозорості чи історії діяльності позичальника). У класичній літературі (автори
й моделі з 1970–1990-х) обґрунтовано, що банківські інститути, завдяки
внутрішнім процедурам оцінки й моніторингу, можуть ефективно зменшувати
негативні наслідки інформаційних асиметрій.
Хоча теорії асиметрії інформації дають сильний аналітичний каркас, але
часто припускають статичні умови і мають обмежений арсенал інструментів
для оцінки операційних ризиків за екстремальних шоків (наприклад,
масштабних руйнувань економічної інфраструктури). Натомість агентські
моделі пояснюють внутрішні проблеми корпоративного кредитування:
конфлікт між власниками і менеджментом, між кредиторами і акціонерами, а
також між різними зацікавленими учасниками фінансового ланцюга. Для
кредиторів важливо гарантувати, що ресурси будуть спрямовані на проекти з
відповідною ризик-доходністю; тому багатовимірні угоди (контракти) і
система гарантій стають частиною кредитного договору. Тут ключовими є
механізми стимулювання (equity kickers, covenants) і контроль. Водночас,
агентські підходи концентруються на внутріконтрактних стимулах; їх
17
використання в середовищі зі швидкоплинними зовнішніми шоками потребує
адаптивних, контингентних механізмів.
Проблема кредитного раціонування була ґрунтовно розвинена в працях,
що показали: навіть за конкурентних умов банки можуть відмовляти у
кредитуванні або утримувати нижчу пропозицію кредитів, ніж попит, без
підвищення ставки (credit rationing). Це пояснюється тим, що підвищення
ставки може залучити ще більшу частку ризикових позичальників,
погіршуючи якість портфеля. За таких умов банки застосовують нетарифні
методи – скорочення обсягів, посилення вимог до застави, посилений
моніторинг. Аналітично це означає: оптимальна політика банку формується як
компроміс між маржинальним доходом і очікуваними витратами від зростання
ризику. У практичному вимірі кредитне раціонування пояснює появу
сегментів ринку з дефіцитом фінансування (особливо малих і середніх
підприємств)
У сучасній теорії кредитного ризику виникли два широкі підходи до
моделювання дефолту.
1. Структурні моделі (Merton-подібні): дефолт розглядається як
подія, пов’язана з небезпекою, що вартість активів позичальника впаде нижче
рівня зобов’язань. Ці моделі підкреслюють важливість вартості активів і
волатильності як детермінант дефолту. Вони корисні для розуміння зв’язку
між капіталізацією, заставою і вартістю позики.
2. Редьюсд-форми моделі: вони моделюють інтенсивність дефолту
як стохастичний процес залежно від макро- і мікрофакторів; підхід
використовується для оцінки ймовірності дефолтів у портфелі, ціноутворення
кредитних деривативів і стрес-тестування.
Обидва підходи доповнюють один одного: структурні моделі корисні у
корпоративному кредитуванні й для оцінки впливу капіталізації, тоді як
редьюсд-форми краще підходять для портфельного аналізу і сценарних
досліджень. Також обидва підходи часто припускають стабільність ринкових
18
умов і доступність якісних даних; у кризових або воєнних умовах потрібно
модифікувати припущення щодо дисперсій, кореляцій і ліквідності.
Отже, класичні теорії (фінансове посередництво, асиметрія інформації,
агентські моделі) формують необхідний концептуальний базис для розуміння
механізмів кредитування.
1.2. Сучасні підходи до кредитування: інструменти, регулювання та
технології
Сучасні теорії кредитування розглядають кредит як ключовий механізм
перерозподілу фінансових ресурсів у економіці, що забезпечує взаємозв’язок
між заощадженнями та інвестиційною активністю. Вони акцентують увагу на
ролі банків не лише як посередників, а й як агентів, здатних оцінювати ризики,
формувати кредитні портфелі та підтримувати фінансову стабільність у
складних економічних умовах. У новітніх підходах особлива увага
приділяється управлінню кредитними ризиками, адаптації кредитної політики
до макроекономічних коливань і використанню технологічних інструментів,
зокрема систем скорингу та фінансового аналізу на основі великих даних.
Такий комплексний підхід дозволяє підвищувати ефективність кредитування
та зменшувати потенційні втрати навіть у кризові періоди, зокрема під час
воєнних конфліктів.
Сучасні кредитні теорії виділяють декілька основних підходів до
організації кредитної діяльності. Класичні моделі, розглянуті в попередньому
пункті роботи, фокусуються на принципі взаємного забезпечення, де кредит
надається за наявності достатніх активів та гарантій, а сучасні концепції
включають оцінку поведінкових та макроекономічних факторів, що
впливають на платоспроможність позичальників. Підходи, засновані на ризик-
орієнтованому кредитуванні, передбачають комплексний аналіз фінансового
19
стану клієнта, ринкових умов та потенційних зовнішніх загроз, що дозволяє
банкам гнучко реагувати на зміни економічного середовища.
Особливе місце у сучасних теоріях займає концепція технологічного
кредитування, яка передбачає використання цифрових платформ,
автоматизованих систем скорингу та штучного інтелекту для ухвалення
рішень щодо надання кредитів. Цей підхід значно підвищує точність оцінки
кредитоспроможності позичальників і дозволяє зменшити ризики
неповернення кредитів, особливо в умовах високої волатильності фінансового
ринку.
В умовах воєнного стану сучасні теорії кредитування отримують
особливе значення, оскільки банкам необхідно не лише забезпечувати
прибутковість, а й підтримувати економічну стабільність та соціальну
функцію кредитування. Використання комплексних моделей оцінки ризиків,
міжнародних механізмів підтримки та адаптованих кредитних продуктів
дозволяє забезпечити безперервність фінансових потоків, мінімізувати втрати
від проблемних кредитів та підтримувати стійкість банківської системи у
кризових умовах. Сучасні теорії кредитування зведені в табл. 1.3, 1.4 Нижче
подано основні характеистики та особливості кожної з них.
Теорія фінансової фрагментації (табл. 1.3.) описує ситуацію, коли
кредитні ринки перестають функціонувати як єдиний узгоджений механізм, а
розпадаються на окремі сегменти з різними умовами доступу до фінансування.
Фрагментація може виникати через політичні, економічні, інституційні або
геополітичні чинники, що по-різному впливають на регіони, сектори або групи
позичальників. У результаті формується нерівномірність у процентних
ставках, вимогах до забезпечення та загальній доступності кредитів.
Теорія набуває особливої актуальності в умовах криз, війни чи
економічних потрясінь, коли ризики асиметрично зростають у різних частинах
фінансової системи. Вона дозволяє пояснити, чому навіть за єдиної монетарної
політики окремі групи позичальників можуть зазнавати кредитного дефіциту,
а банки – скорочувати фінансування у високоризикових секторах.
20
Таблиця 1.3. – Сучасні теорії кредитування, сформовані на початку ХХ ст.
Орієнтовні
Автор(и) /
Назва теорії Коротка сутність теорії роки
Наукова школа
формування
Кредитні ринки стають
МВФ, ЄЦБ,
неоднорідними під впливом
Теорія фінансової науковці з
регіональних, політичних,
фрагментації та фінансової
геополітичних та
неоднорідності стабільності:
інституційних чинників.
кредитних ринків К. Боріо (Borio), 2010–2020-ті
Фрагментація веде до різного
(Financial Х. Мінськи
доступу до фінансування,
Fragmentation (Minsky) –
різних процентних ставок та
Theory) інтелектуальні
умов кредитування між
витоки
сегментами ринку.
Кредитування має циклічну
Теорія фінансової Базельський
природу й здатне створювати
стабільності та комітет, BIS;
системні ризики. Необхідний
макропруден- К. Боріо,
контроль за кредитним
ційного Ф. Адріан 2008–2020-ті
циклом через контрциклічні
регулювання (Adrian),
буфери, LTV/LTI
(Macroprudential М. Бруннермайєр
обмеження, стрес-тестування
Credit Theory) (Brunnermeier)
та вимоги до ліквідності.
Р. Талер (Thaler),
Кредитні рішення залежать
Д. Канеман
від когнітивних упереджень:
(Kahneman),
Поведінкова теорія надмірна самовпевненість,
А. Тверскі
кредитування ефект прив’язки, панічна
(Tversky); 2000–2020-ті
(Behavioral Credit поведінка, стадність.
застосування у
Theory) Банківські моделі мають
фінансах –
враховувати психологічні
Р. Шиллер
фактори позичальників.
(Shiller)
Кредитні ризики можуть
Ф. Фабоцці бути відокремлені від
Теорія
(Fabozzi), банківського балансу через
сек’юритизації та
Ч. Джонс (Jones), сек’юритизацію та продаж
трансферу ризиків 1990–2020-ті
дослідження ризикових активів.
(Credit Risk
рейтингових Розширює доступ до
Transfer Theory)
агентств фінансування, але створює
нові системні ризики.
Мета – забезпечити доступ
Світовий банк, до фінансування уразливим
Теорія
Alliance for групам через мікрокредити,
інклюзивного
Financial Inclusion; цифрові гаманці, мобільні
кредитування 2000–2020-ті
А. Банерджі платформи. Підкреслюється
(Financial Inclusion
(Banerjee), роль кредиту як інструменту
Credit Theory)
Е. Дюфло (Duflo) зменшення бідності та
розвитку економіки.
Джерело: складено автором
Таким чином, фрагментація стає ключовим викликом для забезпечення
фінансової стабільності й ефективної трансмісії монетарної політики.
21
Теорія фінансової стабільності та макропруденційного регулювання
(Macroprudential Credit Theory) розглядає кредитування як центральний
елемент фінансової стабільності (табл 1.3.). Вона виходить з того, що кредитна
активність має циклічну природу: у періоди підйому банки збільшують
кредитування, а у спадах – різко скорочують його. Такі коливання можуть
підсилювати економічні кризи, спричиняти фінансові бульбашки та сприяти
накопиченню системних ризиків.
Після серії фінансових криз у сучасних дослідженнях великий акцент
зроблено на макропруденційних інструментах (капітальні буфери,
контрциклічні буфери, коефіцієнти ліквідності) як засобі пом’якшення
системних ризиків. Базельські стандарти (Basel I—III) ввели вимоги щодо
коефіцієнтів капіталу й ліквідності, а також кращі практики управління
ризиком. Для кредитування це означає, що банки повинні враховувати не
тільки індивідуальні кредитні ризики, а й системну взаємозалежність, що
робить кредитну політику більш «проциклічною» або «контрциклічною»
залежно від регуляторних сигналів. Макропруденційний підхід зміщує акцент
з мікрорівневого оцінювання позичальника до системної стійкості фінансової
мережі і пропонує інструменти, що стримують надмірну кредитну експансію
та захищають систему від шоків. Серед ключових інструментів підходу
виділяють контрциклічні буфери капіталу, обмеження debt-to-income та loan-
to-value, стрес-тестування та жорсткі вимоги до ліквідності. Теорія
підкреслює, що головна мета регулятора – не лише нагляд за окремими
банками, а й контроль за системними ризиками, які виникають від сукупної
поведінки учасників ринку. Таким чином, кредит стає не просто фінансовим
ресурсом, а каналом передання ризиків на макрорівні.
Поведінкова фінансова наука вказує на те, що рішення про надання і
взяття кредиту часто формуються не лише за стандартними раціональними
моделями, а й за психологічними упередженнями, обмеженою раціональністю
та соціальними нормами. Позичальники можуть недооцінювати ризики;
кредитори – переоцінювати історичні тренди. В умовах кризи або війни
22
поведінкові зрушення (панічні очікування, зміна часових переваг) можуть
посилити приплив або відтік попиту на кредити, ускладнюючи прогнозування.
Поведінкова теорія кредитування (Behavioral Credit Theory), табл. 1.3.,
ґрунтується на ідеї, що кредитні рішення банків і позичальників є результатом
не лише раціональних розрахунків, а й психологічних чинників та когнітивних
упереджень. Позичальники можуть бути надмірно оптимістичними,
недооцінювати ризики або слідувати стадній поведінці, що впливає на
кредитну історію, вибір кредитних продуктів чи дотримання умов договору.
Банки, зі свого боку, також не є повністю раціональними: вони можуть
піддаватися ефекту «минулого досвіду», панічно звужувати кредитування у
кризах або переоцінювати «модні» сегменти.
На основі цих спостережень поведінкова теорія пропонує нові підходи
до скорингу, контрактного дизайну та систем управління ризиками. Вона
наголошує, що успішна кредитна політика має враховувати психологію
клієнта, рівень фінансової грамотності, поведінкові патерни та мотиваційні
механізми. Теорія набуває актуальності в умовах цифровізації, де моделі
поведінки позичальників можуть бути відстежені через цифрові сліди.
Наступна теорія – сек’юритизації та трансферу ризиків (Credit Risk
Transfer Theory), табл. 1.3, описує механізми, за допомогою яких банки можуть
передавати кредитні ризики іншим фінансовим інститутам через
сек’юритизацію, деривативи, кредитні ноти та інші інструменти.
Сек’юритизація перетворює іпотеки, автокредити чи корпоративні позики на
цінні папери, які можна продавати інвесторам. Це дозволяє банкам звільняти
капітал і збільшувати обсяг кредитування.
Сек’юритизація дозволяє банкам трансформувати кредити в торговані
цінні папери, зменшуючи ризик утримання на балансі, але переносячи його на
інших учасників ринку. Це створює механізми диверсифікації, але також може
збільшувати системну хвильову передачу стресів (як показала світова
фінансова криза 2007–2009 рр.). Сек’юритизація змінює інцентри
кредитування, стимулюючи стандартизовані продукти і впливаючи на підходи
23
до контролю якості кредитування. Однак, передача ризиків може створювати
системні загрози, коли інвестори недооцінюють ризиковість паперів або
моделі оцінки не враховують крайових сценаріїв. Теорія підкреслює
важливість прозорості, регулювання та якісного ризик-менеджменту, щоб
уникнути повторення фінансових криз, подібних до кризи 2007–2008 років.
І нарешті, теорія інклюзивного кредитування (Financial Inclusion Credit
Theory) чи теорія фінансової інклюзії (табл. 1.3) зосереджена на доступі
слабозахищених груп населення до фінансових продуктів, зокрема кредитів.
Основна ідея полягає у тому, що економічний розвиток неможливий без
включення мікропідприємців, сільського населення, мігрантів чи соціально
вразливих груп у формальну фінансову систему. Тому інструменти
мікрокредитування, мобільних фінансів, цифрових гаманців і спрощеної
ідентифікації стають ключовими елементами розвитку. Цей підхід не лише
збільшує доступ до фінансування, а й сприяє зменшенню бідності, розвитку
підприємництва та економічному зростанню. Держави й міжнародні
організації застосовують інклюзивні кредитні програми як інструмент
розвитку, стабілізації та підтримки соціальної рівності.
Сучасні кредитні практики значною мірою використовують
автоматизовані системи скорингу, машинне навчання і альтернативні джерела
даних (mobile data, транзакційні дані, соціальні сигнали). Ці інструменти
дозволяють швидко оцінювати кредитоспроможність великого обсягу клієнтів
і знижувати трансакційні витрати. Особливо масово це проявилось у
роздрібному кредитуванні і мікрокредитах.
Так, наприклад, теорія кредитування на основі Big Data та штучного
інтелекту (AI-Driven Credit Theory), представлена в табл. 1.4, виходить із того,
що традиційні методи кредитного скорингу більше не є достатніми для
точного оцінювання ризику, особливо у швидкозмінних економічних умовах.
Штучний інтелект і великі дані дозволяють банкам аналізувати тисячі
параметрів поведінки позичальників: транзакції, цифрову активність,
професійні зв’язки, патерни споживання тощо.
24
Таблиця 1.4. – Теорії кредитування, сформовані після 2010 року
Орієнтовні
Автор(и) /
Назва теорії Коротка сутність теорії роки
Наукова школа
формування
Фінтех-школи, Алгоритми аналізують
Теорія дослідники великі масиви даних,
кредитування на машинного створюють нові моделі
основі Big Data та навчання: скорингу, підвищують
2015–2020-ті
штучного інтелекту П. Домінгос точність оцінки ризику,
(AI-Driven Credit (Domingos), зменшують асиметрію
Theory) Й. Бенджіо інформації та трансакційні
(Bengio) витрати.
Кредитування здійснюється
Теорія В. Зінман
через цифрові платформи без
альтернативного (Zinman),
класичного банку як
кредитування та М. Лібанео
посередника. Ринкова
платформеної (Libaneo), 2010–2020-ті
модель базується на
економіки дослідження у
швидкості, зниженні витрат
(Marketplace сфері P2P-
та автоматизації оцінки
Lending Theory) платформ
ризику.
Кредитні рішення
враховують екологічні,
Теорія Світовий банк,
соціальні та управлінські
кредитування з ООН, ЄБРР;
чинники. Банки стимулюють
урахуванням ESG- теоретики сталого
«зелені» проєкти через 2015–2020-ті
критеріїв розвитку:
зниження ставок,
(Sustainable & ESG Дж. Елкінгтон
преференції гарантування та
Credit Theory) (Elkington)
«sustainability-linked»
кредити.
Поява CBDC трансформує
Теорія цифрових
можливості банків щодо
валют центральних
Банки Англії, створення депозитів і
банків і
Швеції, Китаю; кредитів. Змінюється
трансформації 2018–2020-ті
М. Бруннермайєр, структура банківського
кредитування
Д. Рогов (Rogoff) фондування, конкуренція та
(CBDC-Credit
механізми монетарної
Theory)
трансмісії.
Кредитні системи реагують
Теорія
на шоки (війна, пандемія,
кредитування в МВФ, Світовий
енергетична криза) через
умовах криз та банк;
спеціальні програми 2020–2023 рр.
шоків (Shock- інституціональна
рефінансування, державні
Responsive Credit економіка
гарантії, мораторії та
Theory)
антикризові портфелі.
Джерело: складено автором
Моделі машинного навчання здатні виокремити приховані
закономірності, недоступні для класичних статистичних підходів. Теорія
25
підкреслює, що AI-орієнтоване кредитування підвищує точність прогнозів
дефолтів, скорочує інформаційну асиметрію та знижує собівартість
обслуговування кредитних заявок. Однак разом із тим постає проблема
етичних ризиків, алгоритмічної упередженості та залежності від якості даних.
У таких умовах банки мають поєднувати технологічні інновації з
регуляторними і безпековими стандартами.
Водночас, застосування алгоритмічного скорингу породжує ризики
упередженості моделей, опацюваність (opacity) алгоритмів та концентрований
операційний ризик; також в умовах екстремальних шоків (збоїв
інфраструктури, масових переміщень населення) дані можуть втратити
репрезентативність.
Теорія альтернативного кредитування (табл. 1.4) стверджує, що цифрові
платформи та P2P-механізми можуть частково замінити традиційні банківські
посередницькі функції. Платформи виступають посередниками між
інвесторами та позичальниками, пропонуючи швидші, дешевші та
технологічно гнучкіші процедури кредитування. Завдяки автоматизації
скорингу, онлайн-ідентифікації та мінімізації адміністративних витрат ці
платформи стають конкурентами банкам.
Водночас теорія зазначає, що платформи створюють нові ризики — від
недостатнього нагляду до проблем забезпечення ліквідності та операційної
безпеки. Таким чином, перспективність альтернативного кредитування
залежить від ефективного регулювання та здатності інтегруватися у ширшу
фінансову систему.
Теорія кредитування з урахуванням ESG-критеріїв (Sustainable & ESG
Credit Theory) обгрунтовує твердження, що кредитні рішення мають
враховувати екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності
позичальника, табл. 1.4. Йдеться не лише про оцінку фінансових ризиків, а про
вплив компанії на довкілля, соціальну відповідальність, корпоративне
управління та етичні стандарти. Банки дедалі частіше застосовують «зелені»
кредити, sustainability-linked фінансування та ESG-скоринг.
26
Цей підхід передбачає, що відповідальне кредитування знижує
ймовірність довгострокових ризиків, пов’язаних з кліматичними змінами,
репутаційними проблемами чи регуляторним тиском. Теорія формує новий
стандарт взаємодії банків та бізнесу, де кредит розглядається не лише як
економічний продукт, а як інструмент сталого розвитку.
Теорія цифрових валют центральних банків і трансформації
кредитування (CBDC-Credit Theory) аналізує, як запровадження цифрових
валют центральних банків здатне трансформувати класичну модель
банківського кредитування (табл. 1.4). Оскільки CBDC можуть стати
альтернативою банківським депозитам, банки можуть втратити частину
ресурсної бази, що зменшить їхню спроможність створювати кредити. З
іншого боку, CBDC створюють нові можливості для монетарної політики та
підвищення прозорості фінансових потоків. Теорія також передбачає появу
гібридних моделей кредитування, де банки й центральні банки взаємодіють у
новому цифровому середовищі. Важливими питаннями стають конкуренція за
депозити, кібербезпека, цифрова інклюзія та структурна трансформація
банківської системи.
Теорія кредитування в умовах криз та шоків (Shock-Responsive Credit
Theory) виникла у відповідь на глобальні виклики – пандемію, війну,
енергетичні та фінансові кризи, табл. 1.4. Вона аналізує, як кредитні системи
реагують на різкі економічні удари та як держави і банки можуть
запроваджувати спеціальні механізми підтримки. Йдеться про кредитні
канікули, програми державних гарантій, цільові кредити під нульову ставку,
антикризові портфелі та рефінансування. Теорія підкреслює, що під час шоків
традиційні моделі кредитування перестають працювати через різке зростання
невизначеності та ризиків. Тому необхідні адаптивні механізми, які тимчасово
замінюють ринкові стимули адміністративними або державними
інструментами, забезпечуючи безперервність фінансування критично
важливих секторів.
27
Отже, сучасні підходи розширюють класичний теоретичний базис
кредитування за рахунок інструментів вимірювання ризику
(структурні/редьюсд-форми), регуляторних рамок (макропруденційні
інструменти) та технологічних інновацій (скоринг, сек’юритизація).
В умовах воєнного стану визначальну роль набирають фактори, які
мають параметри екстремальної невизначеності: руйнування фізичної
інфраструктури, переміщення людей і бізнесів, зміни правового режиму,
погіршення якості інформації, макроекономічна турбулентність. Це ставить
задачі перегляду або адаптації традиційних теоретичних підходів:
Модель асиметричної інформації – залишається корисною, але вимоги
до моніторингу й адаптації контрактів мають кардинально зрости; застави
втрачають ліквідність і змінюють цінність як засіб контролю.
Агентські механізми – потребують додаткових контингентів (наприклад,
тимчасових послаблень, реструктуризаційних положень), що враховують
форс-мажорні обставини.
Структурні моделі дефолту є слабкими у прогнозуванні дефолтів, коли
вартість активів раптово падає через зовнішні шоки; тут важливішими є
сценарні редьюсд-форми з врахуванням кореляції дефолтів та втрати капіталу.
Макропруденційний підхід – потребує гнучкості: статичне підвищення
капіталу в періоди шоку може погіршити кредитний доступ; отже, роль
контрциклічних інструментів і тимчасових директив стає критичною.
Цифрові технології – з одного боку, прискорюють оцінювання і
забезпечують альтернативні дані; з іншого – ризики операційної вразливості
(кіберризики, інформаційні режими) під час війни зростають.
Отже, у дослідженні банківського кредитування в умовах воєнного
стану необхідно поєднувати класичні теоретичні інструменти з адаптивними,
контингентними механізмами управління ризиком, що враховують втрату
ліквідності активів, зміну кореляцій дефолтів і посилення системних
взаємозв’язків. В умовах воєнного стану традиційні припущення про
стабільність інформації і ліквідності активів втрачають дієвість; це вимагає
28
адаптації моделей: ширших сценарних аналізів, гнучких контрактів і політик,
що поєднують мікро- і макропруденційні інструменти. Тому сучасний
теоретичний підхід до кредитування має бути мультидисциплінарним і
поєднувати банківське посередництво (реалізація фінансових трансформацій),
інформаційні фрикції (adverse selection, moral hazard), агентські проблеми,
ризикові моделі (структурні й редьюсд-форми), регуляторний контекст
(макропруденційні вимоги) та технологічні інновації (скоринг,
сек’юритизація). Така інтеграція дозволяє адекватно моделювати кредитні
рішення як функцію одночасно мікро- та макро-факторів.
Ключовими компонентами інтегрованої рамки слід визначити наступні:
інформаційний режим – якість і доступність інформації про
позичальника; технологічні джерела інформації; механізми сигналізації;
інституційний режим – структура фінансового посередництва,
наявність ринків для передавання ризику, регуляторні обмеження;
макроекономічне середовище – циклічність, структурні шоки, доступ
до зовнішнього фінансування;
поведінка агентів – раціональні й поведінкові чинники, що формують
попит і пропозицію кредитів;
операційні ризики – інфраструктурні, правові та кадрові обмеження,
що впливають на виконання кредитних контрактів.
Практичними наслідками застосування мультидисциплінарного підходу
для банківської політики на нашу думку є: посилення процедур моніторингу,
впровадження динамічного стрес-тестування, застосування тимчасових
державних гарантій і програм реструктуризації, а також активна інтеграція
альтернативних джерел даних у процеси оцінки кредитоспроможності.
29
1.3. Ризики воєнного стану для банківського кредитування
Воєнний стан створює унікальний комплекс системних, фінансових,
операційних, правових та соціально-економічних ризиків, що кардинально
трансформують механізми банківського кредитування. На відміну від мирного
часу, коли ризики піддаються кількісному вимірюванню та прогнозуванню, у
воєнних умовах банки мають справу з високим ступенем невизначеності,
раптовими шоками, руйнуванням фізичної та інституційної інфраструктури,
масштабними міграційними потоками та структурними зрушеннями в
економіці. Ці чинники змінюють як попит на кредити, так і пропозицію,
впливають на цінову політику, доступність фінансових ресурсів та поведінку
позичальників. У цьому контексті аналіз ризиків воєнного стану стає
ключовим елементом розуміння можливостей і обмежень банківського
сектору під час війни. Серед основних ризиків воєнного стану нами в цьому
дослідженні виділяються наступні п'ятнадцять: макроекономічний;
кредитний; операційний; ліквідності; валютний; забезпечення; правовий;
регуляторний; геополітичний; репутаційний; поведінковий;
інфраструктурний; соціально-демографічний; концентрації та системний.
Нижче подано аналітичну таблицю ризиків воєнного стану для
банківського кредитування, йомовірність настання яких є високою. Серед всіх
ризиків ця група складає 60%, при чому вплив на банківське кредитування
пяти з них є критичним, табл. 1.5. Одним із найвагоміших чинників, який
впливає на банківське кредитування під час війни, є макроекономічна
нестабільність. Воєнні конфлікти майже завжди супроводжуються падінням
економічної активності, значним скороченням інвестицій, дестабілізацією
виробничих ланцюгів та зростанням бюджетного дефіциту. Зниження ВВП
призводить до зменшення доходів підприємств і населення, що обмежує
кредитоспроможність позичальників та збільшує ймовірність дефолтів. Для
банків це означає необхідність перегляду кредитних портфелів, підвищення
рівня резервування та встановлення жорсткіших вимог до забезпечення.
30
Таблиця 1.5. – Ризики воєнного стану для банківського сектору України,
ймовірність яких є високою
Рівень
№ Категорія ризику Сутність ризику Коментар (аналітична оцінка)
впливу
Ризик системний: війна
спричиняє нестабільність
Падіння ВВП,
економіки та пряме скорочення
Макроекономічний інфляція,
1 К виробництва в окремих
ризик девальвація, дефіцит
регіонах, що формує нестійке
бюджету
середовище для банківського
кредитування.
Зростання Найвищий для банків у воєнний
неплатежів, дефолтів, час: руйнування підприємств,
2 Кредитний ризик зниження К релокація та падіння доходів
платоспроможності зумовлюють масове погіршення
позичальників якості кредитних портфелів.
Руйнування Постійні обстріли та кібератаки
інфраструктури, підвищують вразливість
3 Операційний ризик кіберзагрози, В фінансової інфраструктури, що
переривання роботи ускладнює безперервність
систем діяльності.
Війна підсилює тиск на
Коливання обмінного валютний ринок, збільшуючи
4 Валютний ризик курсу, обмеження В ризики для клієнтів і банків,
валютних операцій особливо у валютному
кредитуванні.
Руйнування Значні руйнування
заставного майна, інфраструктури та активів у
Ризик
5 неможливість К зоні бойових дій роблять
забезпечення
реалізації застави ненадійними та майже
забезпечення нереалізованими.
Панічні настрої, Війна стимулює ірраціональну
Поведінковий масові зняття поведінку населення та бізнесу,
6 В
ризик депозитів, зростання що впливає на ліквідність і
невизначеності кредитний попит.
Ураження критичної
Пошкодження
інфраструктури порушує
Інфраструктурний енергетики,
7 К роботу банківських систем та
ризик комунікацій,
ускладнює обслуговування
логістики
клієнтів.
Міграція населення, Масові переміщення змінюють
Соціально-
мобілізація платоспроможність
8 демографічний С–В
працівників, зміна домогосподарств та кадрові
ризик
структури клієнтів ресурси банків.
Війна формує комплексні
Одночасний вплив
системні загрози, де збої в
9 Системний ризик декількох ризиків і їх К
одній сфері спричиняють
взаємне підсилення
проблеми в інших.
Джерело: складено автором
Умовні позначення: вплив: С – середній, В – високий, К – критичний.
31
Важливу роль відіграє інфляційний фактор. Під час війни інфляція
зазвичай прискорюється через зростання витрат, порушення логістики,
дефіцит окремих товарів, девальваційні коливання та перенаправлення
ресурсів у військовий сектор. Висока інфляція знижує реальну вартість
банківських активів, ускладнює прогнозування грошових потоків
позичальників та посилює процентні ризики. Банки змушені підвищувати
процентні ставки, щоб компенсувати втрату вартості грошей, проте
підвищення вартості кредиту додатково обмежує попит на нього.
Структурні диспропорції, властиві економіці воєнного часу, також
створюють ризики для кредитування. Окремі сектори, такі як оборонна
промисловість, логістика, аграрний сектор чи критична інфраструктура,
можуть демонструвати зростання, тоді як інші — промисловість,
машинобудування, будівництво — зазнають суттєвого спаду. Це змінює
структуру ризиків у портфелі банку та потребує гнучкої, адаптивної кредитної
політики.
Кредитний ризик у період війни підвищується більшою мірою, ніж будь-
який інший тип ризику. Втрата активів, скорочення виробництва, руйнування
підприємств, релокація бізнесів та зупинення контрактів ведуть до зниження
здатності позичальників обслуговувати кредити. Особливо гостро це
проявляється у регіонах, що зазнають активних бойових дій або тимчасової
окупації. Для багатьох позичальників прострочена заборгованість стає
неминучою навіть попри наявність підтримки з боку державних програм чи
реструктуризацій.
Приватні домогосподарства також стикаються з різким падінням
доходів через втрату роботи, переміщення, зростання соціальних витрат і
невизначеність майбутнього. Це збільшує ризики неповернення споживчих
кредитів, кредитів на житло та кредитних карт. У воєнних умовах зростає роль
реструктуризацій, кредитних канікул та державних гарантій, однак ці
механізми лише частково компенсують загальне погіршення якості кредитних
портфелів.
32
Підвищення кредитного ризику змушує банки переглядати свої кредитні
стандарти, поступово обмежуючи доступ до кредитів сегментів, які
вважаються високоризиковими. Це створює ефект „кредитного стискання”,
який може посилювати економічний спад, оскільки підприємства втрачають
доступ до фінансування, необхідного для відновлення виробництва та
забезпечення операційної діяльності.
Операційні ризики у воєнний час набувають нових форм. Знищення
офісів, банкоматів, відділень, дата-центрів, обмеження фізичного доступу до
інфраструктури, труднощі із забезпеченням персоналу, порушення
логістичних зв’язків – усе це призводить до зростання операційних втрат.
Безперервність діяльності стає стратегічним завданням банків.
Особливу роль відіграє кібербезпека: війна супроводжується
посиленням кібератак, спрямованих на фінансовий сектор. Вони можуть мати
форму DDoS-атак, спроб зламу платіжних систем, фальсифікації даних,
паралічу роботи банкоматів і систем інтернет-банкінгу. У цьому контексті
банки повинні регулярно оновлювати інфраструктуру, створювати додаткові
резервні канали зв’язку та посилювати технологічні стандарти.
Окрім технічних аспектів, операційні ризики включають людський
фактор: дефіцит персоналу, мобілізацію працівників, емоційне виснаження,
втрату мотивації та зростання помилок у процесах. Управління персоналом у
таких умовах вимагає створення нових форматів роботи, включаючи
дистанційний режим, гнучкі графіки та психологічну підтримку.
Важливу роль відіграють валютні ризики, пов’язані з коливаннями
обмінного курсу. Девальвація зменшує ліквідність у національній валюті та
підвищує боргове навантаження для позичальників, які мають зобов’язання в
іноземній валюті. Тому банки змушені проводити активну політику
хеджування та обмежувати валютне кредитування.
Однією з найбільш критичних проблем є пов’язаний із війною ризик
фізичного знищення або пошкодження заставного майна. Нерухомість,
обладнання, транспортні засоби, виробничі комплекси та інші активи можуть
33
бути частково або повністю зруйновані. Це робить забезпечення ненадійним
інструментом гарантування повернення кредиту, що змушує банки
підвищувати вимоги до застави, вимагати додаткових гарантій або
страхування.
Однак навіть страхування не завжди є ефективним інструментом у
воєнний час, оскільки страхові компанії обмежують покриття ризиків,
пов’язаних із військовими діями. Це створює ситуацію, коли навіть наявність
застави не гарантує можливості її реалізації. Відповідно, банки мають
переглядати правила кредитування та працювати з новими формами
забезпечення, такими як державні гарантії, страхування кредитів державними
інституціями або групові гарантії.
Поведінкова економіка набуває особливого значення у воєнний час.
Страх, паніка, недовіра до фінансових інститутів, очікування найгірших
сценаріїв можуть призводити до масових зняттів коштів, відмови від кредитів
або навпаки – до надмірного попиту на кредити для забезпечення базових
потреб. Це ускладнює прогнозування та планування кредитної політики
банків. Поведінкові ризики також стосуються персоналу банку та його
здатності виконувати професійні обов’язки в умовах стресу. Мотиваційні
програми, внутрішні комунікації та підтримка психологічного благополуччя
стають важливими елементами управління ризиками.
Ймовірність настання шести наступних ризиків є середньою, натомість
і вони відіграють значну роль у банківському кредитуванні в умовах воєнного
стану (табл. 1.6).
Воєнні конфлікти призводять до суттєвих коливань ліквідності
банківської системи. Панічні настрої населення можуть стимулювати зняття
депозитів, переказ коштів за кордон, конвертацію в іноземну валюту. Дефіцит
ліквідності створює потребу у збільшенні залежності від рефінансування
центрального банку. З іншого боку, воєнний стан часто супроводжується
підвищеним попитом на готівку, що також створює ризики для банків.
34
Зміна структури фінансування банків має значний вплив на їхню
кредитну політику. Якщо в умовах кризи банки орієнтуються здебільшого на
короткострокові депозити, це стримує їхню здатність надавати довгострокові
кредити, зокрема інвестиційні. Відтак, інвестиційна активність у країні
знижується, що поглиблює економічний спад.
Таблиця 1.6. – Ризики воєнного стану для банківського сектору України,
ймовірність яких є середньою
Категорія Рівень
№ Сутність ризику Коментар (аналітична оцінка)
ризику впливу
Відтік депозитів, Хоча банківська система
Ризик високий попит на залишається ліквідною, періоди
1 В
ліквідності готівку, залежність панічних коливань створюють
від НБУ додаткову напругу.
Часті зміни Швидкі регуляторні зміни
Правовий законодавства, створюють невизначеність, а
2 В
ризик обмеження судових обмеження на стягнення майна
процедур, мораторії знижують правовий захист банків.
Нові вимоги НБУ, Регулятор впроваджує багато
Регуля-
зміни у валютному тимчасових заходів, що можуть
3 торний С–В
та кредитному впливати на капітал, резерви та
ризик
регулюванні ліміти кредитування.
Санкції, зміна Зовнішнє середовище змінюється
Геополі-
міжнародних швидко, можливе посилення
4 тичний В
фінансових потоків, санкцій та зміна умов міжнародного
ризик
ризики партнерств фінансування.
Негативна реакція
суспільства на дії Банки, що не демонструють
Репутацій-
5 банку, очікування С соціально відповідальної політики,
ний ризик
соціальної можуть втратити довіру клієнтів.
підтримки
Залежність від Війна посилила нерівномірний
Ризик
окремих секторів розподіл економічної активності,
6 концент- В
(АГРО, критична що збільшує кредитну
рації
інфраструктура) концентрацію в окремих галузях.
Джерело: складено автором
Умовні позначення: вплив: С – середній, В – високий.
Воєнний стан потребує оперативних змін у законодавстві, що стосується
фінансової, податкової, банківської та кредитної систем. Швидкі зміни
нормативної бази створюють невизначеність та збільшують юридичні ризики.
Банки повинні адаптовуватися до нових регуляторних вимог, які можуть
35
стосуватися валютного регулювання, кредитних канікул, відтермінування
платежів, реструктуризацій, мораторіїв на стягнення майна чи обмежень у
роботі банківської інфраструктури.
Проблемою стає правовий статус позичальників у зоні бойових дій,
тимчасово окупованих територіях або територіях, де органи державної влади
тимчасово не здійснюють свої повноваження. Це ускладнює судове стягнення
боргів, реалізацію застави та зменшує можливості правового захисту інтересів
банку. Крім того, зростає навантаження на юридичні та комплаєнс-підрозділи,
які мають забезпечити відповідність великої кількості нових нормативних
актів.
У воєнний час роль банків у суспільстві зростає. Населення очікує від
них соціальної відповідальності, прозорої політики, доступності фінансових
послуг та підтримки постраждалих клієнтів. Відсутність такої підтримки може
призвести до репутаційних втрат, що у свою чергу негативно вплине на
залучення нових клієнтів і стабільність ресурсної бази.
Репутаційні ризики також виникають у ситуаціях, коли банк відмовляє
у наданні кредиту підприємствам, що постраждали від війни, або застосовує
занадто жорсткі заходи стягнення. У відповідь банки впроваджують програми
соціальної підтримки, спеціальні кредитні лінії, благодійні проєкти та
партнерські програми з державою і міжнародними фінансовими
організаціями.
У випадку масштабних воєнних конфліктів важливим джерелом ризику
є геополітична нестабільність. Санкції, зміна зовнішньоторговельних потоків,
закриття ринків, обмеження міжнародних фінансових трансакцій – усе це
впливає на ліквідність, доступ до міжнародних ресурсів і загальну структуру
банківської діяльності. Банки можуть стикатися з труднощами у здійсненні
міжнародних платежів, підвищенням вартості зовнішнього фінансування та
зниженням довіри міжнародних партнерів.
З іншого боку, війна змінює географію ризиків: країни-партнери можуть
збільшувати підтримку банківської системи, у той час як країни, пов’язані з
36
державою-агресором, можуть ставати джерелом додаткових геоекономічних
загроз. Це вимагає від банків формування нових стратегій управління
міжнародними ризиками.
Сукупність перелічених ризиків створює ефект системного
навантаження на банківську систему. У воєнний час окремі ризики не діють
ізольовано: вони підсилюють один одного, формуючи складні
взаємозалежності. Наприклад, зростання кредитного ризику збільшує потребу
в резервуванні, що у свою чергу знижує ліквідність. Девальвація підсилює
інфляцію, що погіршує платоспроможність позичальників. Операційні ризики
можуть призвести до збоїв у роботі платіжних систем, що ускладнює
обслуговування кредитів.
Таким чином, ризики воєнного стану вимагають від банків системного
підходу до управління, включаючи використання стрес-тестів, сценарного
аналізу, адаптивних моделей оцінювання ризику, стратегічного резервування
та активної взаємодії з державою і міжнародними партнерами. Роль держави
у зменшенні системного ризику є ключовою: вона має забезпечувати
гарантійні програми, рефінансування, підтримку ліквідності та стабільність
регуляторної бази.
Висока ймовірність прояву більшості (девяти з пятнадцяти) окреслених
ризиків обумовлена прямим впливом бойових дій на економіку та логістику,
при цьому ризики з низькою ймовірністю у воєнний час майже відсутні: навіть
помірні ризики набувають значення через невизначеність. Серед окреслених
ризиків найбільш критичними ризиками для банків, на наш погляд, є:
кредитний, макроекономічний, забезпечення, інфраструктурний і
системний.(табл. 1.7). Під критичними ризиками ми розуміємо ті, що
одночасно мають: високу ймовірність прояву, критичний вплив на
стабільність кредитування, потенціал поширення на інші сфери діяльності
банків. Саме ці ризики визначають стратегію НБУ, яка в умовах війни
спрямована передусім на: забезпечення ліквідності банків; макрофінансову
37
стабільність; збереження якості кредитного портфеля; надійність платіжної
інфраструктури; управління системними загрозами.
В умовах воєнного стану банки України демонструють стійкість, але ця
стійкість потребує постійного підтримання з боку держави: рефінансування,
гарантії, регуляторні послаблення. Водночас, сукупний системний ризик
залишається ключовим, оскільки одночасна дія кількох факторів здатна
досягати критичного рівня.
Таблиця 1.7 – Найбільш критичні ризики воєнного стану та їх вплив на
банківське кредитування
Критичний Вплив на банківське Заходи реагування та нівелювання
№
ризик кредитування ризиків з боку НБУ
1 Кредитний Значне погіршення якості Впровадження кредитних канікул
кредитних портфелів. та регуляторних послаблень у
Неплатоспроможність бізнесу резервуванні.
через руйнування активів і Спрощений підхід до оцінки
зупинку виробництва застави на окупованих і
Зростання NPL, потреба у прифронтових територіях.
формуванні підвищених Державні програм гарантування
резервів. кредитів (5-7-9%) для часткового
Зниження обсягів покриття ризиків банків.
кредитування внаслідок Тимчасова заборона штрафів для
високої ризиковості нових фізичних осіб у перші місяці
позик. війни.
2 Макро- Нестабільний попит на кредити Фіксація валютного курсу у 2022–
економічний через падіння доходів і 2023 рр. для стабілізації інфляції
споживання. та очікувань.
Дестабілізація фінансового Підвищення облікової ставки до
планування підприємств. 25% для стримування інфляції.
Девальваційні очікування – Макрофінансова координація з
зростання вартості ресурсів і МВФ та ЄС для підтримання
процентних ставок. макростабільності.
Ускладнення довгострокового Інтервенції на валютному ринку
кредитування через для згладжування волатильності.
невизначеність макроумов.
3 Забезпечення Фізичне знищення або Спрощення вимог до оцінки
(застави) пошкодження заставного застави, враховуючи
майна в зоні бойових дій. неможливість огляду майна.
Знецінення об’єктів Дозвіл банкам не знижувати клас
нерухомості, транспорту й позичальника, якщо майно
обладнання. втрачено через війну.
Ускладнення юридичних Формування спеціальних резервів
процедур реалізації на воєнно-пошкоджене майно за
забезпечення. пом’якшеними правилами.
38
Погіршення якості портфеля Регуляторні роз’яснення щодо
забезпечених кредитів. документального підтвердження
втрат.
4 Інфраструк- Переривання роботи Створення резервних майданчиків
турний банківських систем через та дата-центрів, дублювання
обстріли енергетики. критичних систем.
Неможливість забезпечити Запровадження мережі
доступ клієнтів до сервісів «банківських відділень
(відділення, банкомати). незламності».
Кіберзагрози і DDOS-атаки. Підвищення стандартів
Ризик збоїв у внутрішніх кіберзахисту та посилення
операціях та обмінних центрах. моніторингу атак.
Підтримка безготівкової
інфраструктури (POS, онлайн-
платежі).
5 Системний Одночасний прояв кількох Запровадження валютних та
ризиків формує каскадні капітальних обмежень для
ефекти для банків. запобігання шокам.
Погіршення ліквідності та Підсилення вимог до ліквідності
капіталу через взаємопов’язані (LCR, NSFR), їх адаптація у
шоки. воєнний час.
Висока взаємозалежність між Фінансова підтримка банків через
банківським сектором і інструменти рефінансування.
державними фінансами. Розширені вимоги до стрес-
Ризики паніки, втрати довіри, тестування банків, адаптовані до
масових відтоків коштів. умов війни.
Джерело: складено автором
Отже, ризики воєнного стану для банківського кредитування є
багатогранними та комплексними. Вони охоплюють макроекономічну,
фінансову, операційну, правову, соціальну та геополітичну сфери. Сукупна дія
цих ризиків суттєво трансформує поведінку банків та їхню кредитну політику,
створюючи нові виклики для економічної стабільності та відновлення країни.
Водночас ефективне управління ризиками, підтримка з боку держави,
інституційна стійкість і гнучке регуляторне середовище здатні не лише
мінімізувати негативні наслідки, а й забезпечити основу для довгострокового
відновлення й модернізації кредитної системи у післявоєнний період.
39
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ВОЄННОГО СТАНУ НА ФІНАНСОВО-
БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ
2.1. Огляд макроекономічного контексту впливу війни на
банківське кредитування
Повномасштабна війна, що триває в Україні із лютого 2022 р., стала
системним шоком, який одночасно діє на макроекономічну кон’юнктуру,
державні фінанси, платіжний баланс і безпосередньо – на діяльність
фінансових установ. Вплив війни на банківську систему має кілька вимірів: (1)
макроекономічний – через зростання дефіцитів, інфляцію і коливання
обмінного курсу; (2) реальний – через руйнування фізичних активів і
логістики; (3) фінансово-інституційний – через зміни у структурі депозитів,
кредитних портфелів, ліквідності й капіталу; (4) зовнішньо-фінансовий – через
залежність від міжнародної допомоги та фінансування. Для аналізу впливу
необхідно поєднати макро-індикатори зі специфічними показниками сектору
(NPL, депозитна база, ліквідність, прибутковість, рефінансування НБУ), що
дозволяє кількісно й якісно оцінити ризики та потенціал відновлення.
Війна спричинила драматичне падіння інвестиційної активності та
структурні зміни в економіці: секторальні зсуви (енерго- та оборонні
інвестиції проти падіння будівництва і промисловості в прифронтових
регіонах), перерозподіл робочої сили та зниження транспортної спроможності.
За оцінками МВФ, у 2025 р. приріст реального ВВП України прогнозувався в
межах ~2% (консенсусні оцінки від 2 до 3%), при цьому ризики переважно
знизу – залежність від постачання енергії та зовнішнього фінансування. Така
ситуація обмежує можливості для довгострокового кредитування та
інвестиційних програм банків: зростає орієнтація на короткострокове
фінансування й підтримку платіжної спроможності клієнтів.
Інфляційні тиски у перші роки війни були високими через дефіцит
пропозиції, логістичні розриви й девальвацію національної валюти. МВФ
40
прогнозував значні показники інфляції в 2024–2025 рр., що створювало
потребу в жорсткішій монетарній політиці (NBU підвищував ставку в періоди
пікового тиску, потім її коригував у бік зниження, коли інфляційні очікування
стабілізувалися). НБУ у своєму FSR за H1 2025 вказує, що ключові індикатори
(капітал, ліквідність, якість кредитів) залишаються «високими за історичними
стандартами», але водночас продовжує радити обережність через інфляційні й
FX-ризики. Монетарні інструменти НБУ (облікова ставка, операції з МБР,
сертифікати) були основним арсеналом для стримування інфляції та
підтримки ринкових очікувань.
Війна також значно погіршила співвідношення держвидатків і доходів:
величезні витрати на оборону, відновлення інфраструктури і соціальні
потреби значно розширили бюджетний дефіцит. Водночас міжнародна
допомога (донори, кредити МВФ/Світового банку/ЄС) підтримувала
платіжний баланс і міжнародні резерви, що дозволяло НБУ зберегти
операційну стійкість і надавати рефінансування банкам за необхідності.
Світовий банк підраховував потреби у відновленні України на кілька сотень
мільярдів доларів і наголошував на ролі приватних інвестицій у доповнення
до донорської підтримки — це прямо впливає на перспективи відновлення
корпоративного кредитування та масштабних іпотечних/експертних програм.
У 2024 році економіка України продовжувала зростати попри третій рік
повномасштабної війни. Тривалість та інтенсивність бойових дій залишаються
основним чинником, який впливав на економічний розвиток країни та стан
банківської системи, а також головним ризиком для макроекономічної та
фінансової стабільності. Втім, як і попереднього року, і економіка, і банківська
система, продемонстрували виняткову стійкість до високих безпекових
ризиків. Так, за попередніми оцінками (згідно з Інфляційним звітом НБУ за
січень 2025 року) у 2024 році реальний ВВП зріс на 3,4%. Значні обсяги
зовнішньої фінансової допомоги (майже 42 млрд дол. США) дали змогу і
надалі фінансувати масштабні бюджетні видатки, що значно перевищують
внутрішні доходи, та підтримувати контрольовану ситуацію на валютному
41
ринку країни, попри структурний дефіцит іноземної валюти в приватному
секторі.
М'яка фіскальна політика (дефіцит державного бюджету утримується в
середньому на рівні близько 25% ВВП останні три роки) була вагомою
підтримкою подальшого відновлення сукупного, та зокрема споживчого,
попиту. Своєю чергою, пожвавлення споживчого попиту, значні потреби в
подоланні наслідків та упередженні ризиків, пов'язаних з війною,
стимулювали попит на банківські кредити як з боку корпоративного сектору,
так і домогосподарств. Згідно з оперативними даними НБУ, у 2024 році обсяг
кредитів у національній валюті відповідним секторам збільшився на 9,8% та
24,5% відповідно.
Зберігався й стабільний приплив коштів до банківської системи. Обсяги
гривневих вкладів бізнесу та населення в банках зросли за рік на майже 19%
та 12% відповідно. Цьому в тому числі сприяла процентна політика НБУ,
спрямована на підтримання інтересу економічних агентів до гривневих
інструментів. Так, НБУ спочатку призупинив цикл зниження облікової ставки:
у першому півріччі НБУ знизив ставку з 15% до 13% у три кроки (до 14,5% з
15 березня, 13,5% з 26 квітня та 13% з 14 червня), утримував ставку на рівні
13% протягом липня – листопада, а в грудні 2024 року підвищив її на 50 б.п.
до 13,5%. Це стало відповіддю на посилення інфляційного тиску в другому
півріччі 2024 року. Зокрема, споживча інфляція після низьких показників у
першому півріччі (менш як 5% у річному вимірі) стрімко прискорилася в
другому півріччі 2024 року та сягнула 12% у грудні під впливом нижчих
врожаїв, тиск з боку витрат бізнесу на оплату праці та енергію, а також ефекти
перенесення від девальвації гривні.
На валютному ринку України зберігався значний структурний дефіцит.
Попри зростання експорту товарів (за попередніми даними НБУ на 12,1%),
зокрема завдяки стабільній роботі морського коридору, дефіцит зовнішньої
торгівлі товарами надалі розширювався в доларовому еквіваленті,
перевищивши 30 млрд дол. США. Це стало наслідком подальшого зростання
42
імпорту (на 8,1%) через значні потреби оборони та пожвавлення споживчого
попиту. Більший дефіцит торгівлі, менший обсяг зовнішньої фінансової
допомоги у вигляді грантів та зростання виплат за інвестиційними доходами,
зокрема внаслідок заходів НБУ з валютної лібералізації, зумовили розширення
дефіциту поточного рахунку до 7,1% ВВП (порівняно з 5,4% ВВП у 2023 році).
Меншим, ніж минулого року, був і чистий приплив капіталу за фінансовим
рахунком 13.2 млрд дол. США (порівняно з 18.9 млрд дол. США у 2023 році),
що стало результатом дещо менших надходжень міжнародної допомоги у
вигляді запозичень, зростання готівкової валюти поза банками та валюти на
рахунках у банківській системі.
Національний банк контролював ситуацію на валютному ринку,
компенсуючи структурний дефіцит валюти, згладжуючи надмірні коливання
обмінного курсу гривні та здійснюючи політику привабливості гривневих
заощаджень. Так, у 2024 році НБУ суттєво наростив інтервенції на ринку.
Обсяги чистого продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку
становили 34,8 млрд дол. (порівняно з 28,6 млрд дол. у 2023 році). Завдяки
значній зовнішній фінансовій допомозі НБУ не лише мав достатньо ресурсів
для збільшення інтервенцій, а й наростив міжнародні резерви станом на кінець
2024 року до рекордних 43,8 млрд дол. США. Обмінний курс гривні коливався
в обох напрямах, проте з вираженою тенденцією до девальвації, яка, втім, була
помірною. За 2024 рік гривня девальвувала на 10,7% до долара США.
Внутрішній борговий ринок протягом 2024 року залишався жвавим.
Хоча наприкінці року обсяги розміщень ОВДП скоротилися порівняно з
попередніми періодами через значні надходження зовнішньої фінансової
допомоги, загальні обсяги ринкових розміщень ОВДП становили: у
національній валюті – майже 498 млрд грн, в іноземній валюті – 3,5 млрд дол.
США в еквіваленті. Це забезпечило роловер на рівні 167% у всіх валютах
(153% у 2023 році), а за гривневими ринковими паперами роловер перевищив
200%. Висока активність на внутрішньому ринку ОВДП у тому числі
зумовлена попитом на так звані бенчмарк-ОВДП, які банки можуть
43
враховувати під час формування обов'язкових резервів. Протягом року НБУ
розширював визначений перелік таких паперів, а в жовтні 2024 року підвищив
нормативи обов'язкового резервування з одночасним збільшенням частки
обов'язкових резервів, яку банки мають змогу покривати шляхом бенчмарк-
ОВДП. Одночасно, Міністерство фінансів утримувало ставки на ринковому
рівні. Середньозважена дохідність за гривневими паперами за результатами
аукціонів з їх первинного розміщення у 2024 році становила 16% (18,7% у 2023
році). Високі обсяги залучень на внутрішньому ринку разом із надходженнями
зовнішнього фінансування дали змогу профінансувати значний дефіцит
державного бюджету без використання емісійних джерел другий рік поспіль.
Беземісійне фінансування є вагомим чинником збереження макрофінансової
стабільності в країні, зокрема утримання контрольованої ситуації на
валютному ринку та зменшення ризиків розбалансування економічних
очікувань.
Зниження облікової ставки у першому півріччі 2024 року зумовило й
певне зниження вартості фондування банків. Так, процентні ставки за новими
гривневими депозитами бізнесу та домогосподарствам знизилися з 10,3% та
11,7% у грудні 2023 року до 8,4% та 9,6% у листопаді 2024 року відповідно.
Одночасно, завдяки високій дохідності активів, а також збільшенню
комісійних доходів банківська система залишилася високо прибутковою.
Водночас вагомими несприятливим чинником для діяльності банків стало
жовтневе рішення ВРУ про повторне застосування підвищеної ставки (50%)
податку на прибуток для банківської системи, яка застосовуватиметься
ретроспективно для прибутку за весь 2024 рік.
НБУ повідомляє, що, незважаючи на війну, загальні активи банків в
Україні зростали в 2023–2025 роках, переважно завдяки збільшенню
роздрібних депозитів і державних платежів через банківську систему.
Наприклад, за даними Banking Sector Review (листопад 2024), чисті активи
зросли, а обсяг роздрібних гривневих депозитів показував стійке збільшення
(+15.4% р/р у певний період), що свідчить про довіру населення до системи та
44
важливість банків як каналу виплат пенсій/військових/державних трансферів.
Водночас доларизація депозитів залишилася помітною (приблизно 33% у 2024
р.), що підсилювало валютні ризики у балансах банків.
Банки, як правило, скорочували фізичну мережу (закриття відділень у
ризикових регіонах), але інтенсивно інвестували в цифрову інфраструктуру та
безперервні платіжні сервіси, що забезпечило збереження операційної
активності. Частка державних банків у забезпеченні урядових платежів
залишалася великою, тоді як приватні банки демонстрували найвищу
динаміку приросту депозитів.
Одне з найважливіших спостережень – динамічна, але контрольована
якість працюючих кредитів. НБУ відзначає, що міграція нових гривневих
кредитів у NPL лишається порівнянною з доправоювоєнними періодами, хоча
загальний рівень NPL у корпоративному портфелі в деяких сегментах вищий
через секторні втрати. У Banking Sector Review (листопад 2024) наводяться
показники: NPL у корпоративному сегменті змінювалися під впливом
реструктуризацій, нових видань кредитів та списань; у ряді випадків частина
банків фіксувала високі NPL у фермерському або промисловому сегменті.
Водночас НБУ та банки активно використовували реструктуризацію, кредитні
канікули і програми державних гарантій для зменшення негайного тиску на
баланс.
Незважаючи на шоки, банківська система зберігала значний обсяг
ліквідності – частково через мультиінструментальну політику НБУ
(рефінансування, сертифікати депозитів, операції на FX-ринку), а також через
надходження донорської допомоги на держрахунки, яка відтоком
перетворювалася на ресурси у банківські баланси. Ліквідність залишалася
ключовим параметром: панічні сценарії (масові зняття) контролювались, але
залишались очікуванням ризику. НБУ у Financial Stability Report (червень
2025) підкреслює, що показники ліквідності й резервів є достатніми, але
вразливість зберігається при негативних зовнішніх шоках.
45
За даними НБУ (Banking Sector Review Q3 2024), сектор зберіг
прибутковість: у третьому кварталі 2024 року сумарний прибуток складав 38,6
млрд грн. Така величина прибутку була зумовлена збереженням маржі,
зростанням нетто-відсоткових доходів і частковим скороченням резервування
(залежно від структури кредитів). Однак рентабельність різнилася між
групами банків: великі банки продовжували генерувати прибуток, малими
банкам було важче через операційні втрати і зростання витрат. Ця
диверсифікація результатів має важливі наслідки для здатності банків
нарощувати кредитні портфелі й витримувати шоки.
НБУ продовжував вимагати від банків дотримання норм капіталу,
поступово адаптуючи правила до європейських стандартів (переходи на
європейські підходи до регуляторного капіталу). Financial Stability Report (H1
2025) фіксує, що адекватність капіталу алишається на високому рівні за
історичними мірками, але регулятор попереджає про потребу в резервуванні
та готовності до стресів. Наявність достатнього капіталу дозволяє банкам
продовжувати кредитування, проте політика консервативного резервування
обмежує темпи нарощування ризикових позицій.
Світовий банк у RDNA4 оцінює прямі пошкодження активів у сотні
мільярдів доларів (RDNA4: 176 млрд дол. США прямого збитку станом на
31.12.2024; загальні довгострокові потреби – 524 млрд дол. США за наступне
десятиліття). Такий масштаб руйнувань безпосередньо зменшує ліквідність і
вартість заставних активів в портфелях банків, особливо в регіонах із високим
ступенем пошкоджень (Донецька, Харківська, Запорізька, Херсонська тощо).
Це посилює кредитний ризик і вимагає від банків адаптивних підходів до
оцінки та управління забезпеченням.
Знищення або пошкодження електро- та теплопостачальної
інфраструктури створює додатковий операційний ризик для банків (перебої у
роботі дата-центрів, проблеми з доступом до відділень і банкоматів). World
Bank відзначає масові збитки у енергетиці, що підсилює циклічні ризики і
впливає на фінансові плани підприємств (зростає попит на рефінансування
46
енергоефективних інвестицій, попит на інфраструктурні кредити).
Відновлення енергетики буде одним з головних драйверів більш масштабного
кредитування у середньостроковій перспективі.
Масове внутрішнє переміщення населення змінює географію
платоспроможності та структуру клієнтів. Частина населення втратила
нерухомість або робочі місця – це породжує точковий ризик у роздрібному
портфелі; інша частина отримала доступ до державних выплат через банки, що
підсилює значущість державних платежів у депозитній базі. Для банків це
означає необхідність модифікації скорингових моделей, перерозподілу
кредитних лімітів та активного моніторингу регіональної експозиції.
Потоки міжнародної допомоги (гранти, кредити, гарантії) є ключовим
чинником підтримки макростабільності і резервів. Світовий банк, донори та
МВФ забезпечили значний обсяг ресурсів для підтримки бюджету і
платіжного балансу, що, у свою чергу, дозволило НБУ працювати в умовах
підвищеної невизначеності та надавати рефінансування банкам. Роль цих
зовнішніх ресурсів важко переоцінити: без них короткострокові ліквідні
розриви могли б призвести до великих фінансових потрясінь.
НБУ застосував широкий набір інструментів: валютні інтервенції (для
згладжування волатильності), операції з ліквідністю (депозитні сертифікати),
адаптація регуляторних вимог (тимчасові послаблення у резервуванні і
процедурі визнання втрат для позичальників, які постраждали від війни), а
також програми співпраці з міжнародними інституціями. Financial Stability
Report підкреслює, що саме поєднання грошово-кредитної політики і
зовнішнього фінансування забезпечило низький рівень фінансового стресу у
H1 2025.
Корпоративні позики зазнали сильних симетричних і асиметричних
шоків: великі експортні компанії, які змогли переналаштувати ланцюги,
зберегли платоспроможність; малі й середні підприємства (особливо у
прифронтових регіонах та у секторах з великою інтенсивністю капіталу) –
зазнали суттєвого падіння доходів. Для банків це означало диверсифікацію
47
ризику, переорієнтацію кредитних продуктів (короткі робочі капітальні
кредити, кредитні лінії під держгарантії) та активне застосування
реструктуризацій. НБУ також рекомендував і дозволяв певні тимчасові
заходи, щоб зменшити розрив у кредитному потокові.
МСП особливо вразливі: вони мають обмежені запасні ресурси, слабший
доступ до ринків капіталу і вищу інтенсивність робочого капіталу. Світовий
банк та інші інституції надавали спеціальні програми кредитних гарантій і
фінансування для МСП, що частково компенсувало відплив приватного
капіталу. Для банків МСП-сегмент залишався пріоритетним з точки зору
соціальної стабільності, але водночас високоризиковим з точки зору
очікуваних втрат.
Роздрібні кредити демонстрували певну стійкість завдяки стабільному
зростанню депозитів і державним трансфертам, але іпотечне кредитування
залишалося стриманим через невизначеність на ринку нерухомості
(пошкодження житла, зниження попиту, невизначеність цін). НБУ і уряд
опрацьовували програми кредитних канікул і компенсаційних механізмів для
збереження іпотечного ринку в довгостроковій перспективі.
НБУ інституціоналізував регулярне оцінювання фінансової стійкості
(FSI, Financial Cycle Index, сценарні стрес-тести), і в Financial Stability Report
наголошується на важливості таких процедур у воєнних умовах. Сценарії
включають: (1) «сценарій затягування війни» з погіршенням торгових потоків
і додатковими руйнуваннями, (2) «стабілізаційний сценарій» за умови
адекватного зовнішнього фінансування та відновлення інфраструктури, (3)
«глибинний шок» — широкомасштабна енергетична криза або різкий відплив
зовнішніх ресурсів. Для банків кожен сценарій має свій набір наслідків для
ліквідності, NPL і капіталу; НБУ вимагає від банків планів неперервності й
запасних механізмів доступу до юрисдикційних та міжнародних ринків.
У відповідь на війну та мету євроінтеграції Україна активізувала
гармонізацію фінансового регулювання з європейськими стандартами
(включно з підготовкою до оцінки еквівалентності). НБУ розробив
48
інструменти, спрямовані на підвищення прозорості, стандартів оцінки активів
і управління ризиками (зокрема – каскадні вимоги до управління ESG-
ризиками). Такі ініціативи мають двояке значення: вони підвищують довіру
інвесторів, але одночасно вимагають інвестицій у комплаєнс і можуть
тимчасово збільшувати регуляторні витрати для банків.
Світовий банк і міжнародні партнери підкреслюють необхідність
реформ у сфері корпоративного управління, сек’юритизації та інструментів
залучення приватного капіталу для фінансування реконструкції. Відповідні
законодавчі ініціативи (оцінка активів, стандарти оцінки, розвиток ринку
облігацій) мають розблокувати доступ до довгострокових ресурсів і створити
простір для банки як кредитора під реконструкційні проєкти. Це – ключовий
виклик у середньо- та довгостроковій перспективі.
Стійкість банківської системи в перші роки війни була забезпечена
поєднанням внутрішньої міцності капіталу масштабної міжнародної
допомоги; однак це не знімає структурних і системних ризиків, які
накопичуються у портфелях.
Кредитування залишається можливим і навіть зростає у певних
сегментах (зокрема, споживчому та оборонному/енергетичному), але його
структура змінилася: більш короткі терміни, більша роль держгарантій і
реструктуризацій.
Найважливіші фактори ризику – макроекономічна нестабільність
(inflation/FX), фізичні пошкодження активів і секторальна експозиція; ці
фактори потребують від банків адаптивного стрес-тестування та
консервативного підходу до резервування.
Роль НБУ була критичною: політика рефінансування, управління FX-
резервами, регуляторні тимчасові послаблення та тісна координація з МВФ і
донорами дозволили уникнути системного колапсу. Одночасно НБУ закликав
банки готуватися до повернення до жорсткіших регуляторних умов у міру
стабілізації.
49
Довгострокове відновлення потребує масових приватних інвестицій
(частково через інструменти сек’юритизації та ринкові інновації), що
відкриває можливості для кредитування інфраструктури, але ставить питання
про управління довгостроковими ризиками та врегулювання стандартів.
Отже, ситуація у 2024 році залишалася напруженою, проте економіка та
економічні агенти та надалі проявляли стійкість, в міру можливостей
намагаючись нормалізувати діяльність. Проте продовження воєнних дій на
території України, подальше руйнування інфраструктури та виробничих
потужностей, а також невизначеність стосовно тривалості такої ситуації
стримує потенціал відновлення.
2.2. Основні тенденції та стратегічні пріоритети діяльності АТ КБ
«ПРИВАТБАНК» в умовах війни
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є універсальним банком з фокусом на
роздрібний сегмент, що активно просуває послуги для малого та середнього
бізнесу та реалізує стратегію з посилення присутності в корпоративному
секторі.
Банк здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії Національного
банку України (НБУ) з березня 1992 року. Станом на 31 грудня 2024 року
загальна кількість відокремлених підрозділів Банку, які зареєстровані в
Державному реєстрі банків, становить 1175 підрозділів, в т.ч. 9 філій, 1
представництво і 1 165 відділень різних класифікаційних груп (68 з яких
тимчасово припинили діяльність).
Розподіл функцій між органами управління Банку забезпечує ефективну
систему управління та внутрішнього контролю. Органами управління Банку є:
Акціонер або Вищий орган (Банк сприяє реалізації та забезпечує
захист прав та законних інтересів акціонера);
50
Наглядова рада Банку (забезпечує стратегічне керівництво
діяльністю Банку, контроль за діяльністю Правління Банку та захист прав
акціонера; ефективне управління передбачає систему звітності Наглядової
ради перед Вищим органом;
Правління Банку (здійснює керівництво поточною діяльністю
Банку і підзвітне Наглядовій раді).
Єдиним акціонером Банку, якому належить 100% акцій, є держава в
особі Кабінету Міністрів України. Держава в особі Міністерства фінансів
України набула права власності на 100% акцій Банку 21 грудня 2016 року
відповідно до статті 41.1 Закону України «Про систему гарантування вкладів
фізичних осіб» та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18
грудня 2016 року № 961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової
системи». З 30.04.2019 р. власником Банку є держава в особі Кабінету
Міністрів України. Держава реалізує свої права власника Банку, а органи
управління Банку діють відповідно до найкращих світових практик
корпоративного управління, зокрема, Принципів Організації економічного
розвитку та співробітництва щодо корпоративного управління для
підприємств з державною часткою (OECD Guіdelіnes on Corporate Governance
of State-Owned Enterprіses), Принципів корпоративного управління для банків
Базельського комітету з банківського нагляду (Corporate governance prіncіples
for banks by Basel Commіttee on Bankіng Supervіsіon), Рекомендацій
Європейської Банківської організації щодо внутрішнього управління
(Guіdelіnes on Іnternal Governance by European Bankіng Authorіty), що
застосовуються в обсязі, який не суперечить імперативним нормам чинного
законодавства України.
У 2024 році, попри воєнний стан, продовжувалось вдосконалення
організаційної структури Банку згідно з затвердженою Стратегією розвитку
Банку: відбулися зміни в регіональній мережі (трансформація класифікації
відділень в Макрорегіональних управліннях) та в структурі Головного офісу
(створено/ліквідовано ряд підрозділів, внесені зміни у внутрішні структури
51
підрозділів, назви деяких підрозділів, змінена підпорядкованість окремих
підрозділів). Загальнаорганізаційна структура Банку у схематичному
зображенні розкривається на власному вебсайті за посиланням
https://prіvatbank.ua/shareholder-stakeholder-
іnformatіon#general_organіzatіonal_structure_of_the_bank
Банк забезпечує універсальне обслуговування для широкого кола
клієнтів і є лідером українського ринку в роздрібному сегменті, активно
просуваючи послуги для малого й середнього бізнесу та вибірково працюючи
в корпоративному секторі. Основу ресурсної бази Банку становлять кошти
фізичних та юридичних осіб в національній валюті зі значною часткою
поточних рахунків.
Пріоритетними напрямами діяльності Банку є дотримання високих
стандартів якості обслуговування клієнтів з урахуванням вимог
законодавства, розвиток вітчизняної економіки через кредитування бізнес-
клієнтів та фізичних осіб з підтриманням високої якості кредитного портфеля,
вдосконалення та розробка банківських продуктів/послуг з використанням
сучасних технологічних рішень. Як результат – отримання прибутку, сплата
податків та виплата дивідендів акціонеру. В першу чергу – клієнт та його
потреби є в центрі уваги Банку – йдеться як про цифрову доступність (в тому
числі з використанням розширених інструментів штучного інтелекту,
доступність до інформації, освіти, продуктів і послуг для усіх категорій
населення), так і про фізичну – модернізація мережі відділень з акцентом на
створення безбар'єрних просторів.
Стратегічні напрями, які АТ КБ «ПРИВАТБАНК» має за орієнтири з
врахуванням поточного стану, впливу війни та зміни зовнішнього середовища,
є наступні:
МСБ і роздрібний бізнес залишаються стратегічними сферами, що
вимагає відповідного узгодження операційної, продуктової та
інфраструктурної стратегій;
52
стійка бізнес-модель і стабільне отримання прибутку відіграють ще
більшу роль;
корпоративні банківські послуги: фінансова підтримка економіки для
задоволення поточного воєнного попиту та фінансування післявоєнного
відновлення;
запуск ініціатив, спрямованих на поєднання передових технологій із
нашим значним бізнес-досвідом.
Крім того, Банк враховує у своїй діяльності загальні вимоги до банків
державного сектору, визначені в Основних (стратегічних) напрямах діяльності
банків державного сектору на період дії воєнного стану та післявоєнного
відновлення економіки (схвалені розпорядженням Кабінету Міністрів України
7 травня 2022 року). Ці вимоги направлені на:
забезпечення фінансової підтримки пріоритетних галузей економіки
та підприємств (об'єктів) критичної інфраструктури;
доступність надання банківських послуг для забезпечення захисту
прав споживачів, зокрема в рамках соціального захисту населення за умови
відсутності фізичної загрози працівникам Банку;
створення умов для швидкого відновлення надання банківських
послуг у повному обсязі та забезпечення функціональності й безперервності
роботи банків державного сектору;
створення, налагодження та підтримання функціонування ефективної
системи фізичної безпеки (центрального апарату та відокремлених підрозділів
такого Банку, в тому числі безпеки працівників Банку), безпеки операційних
систем, зокрема з використанням хмарних рішень, та кібербезпеки;
впровадження заходів, спрямованих на зниження ризиків, у тому
числі реалізації можливих загроз, здійснення заходів з безпеки Банку, зокрема
контроль за ризиками безпеки (у тому числі фізичної, фінансової, кібербезпеки
та безпеки операційних систем), ліквідації та/або мінімізації наслідків
реалізованих загроз та кризових ситуацій;
53
безперебійна ефективна робота керівників Банку для забезпечення
прийняття необхідних управлінських рішень;
збереження фінансової стійкості Банку, виявлення можливих загроз
такій стійкості, а також оперативне реагування на загрози фінансової стійкості
та/або їх уникнення.
У 2024 році Банк, як системоутворюючий та найбільший банк України,
забезпечував клієнтів якісним банківськими послугами, сприяв фінансовій
стабільності банківської системи та підтримці економіки України, виконуючи
соціальну функцію перед клієнтами та співробітниками.
Орієнтація на клієнта, його потреби та вимоги до якості, була і
залишається ключовим фактором бізнес-стратегії Банку. Понад 18 мільйонів
клієнтів довіряли у 2024 році свої щоденні фінансові операції Банку та
зберігання коштів на рахунках, що призвело до зростання залишків на
рахунках клієнтів до 622 мільярдів гривень.
У 2024 році Банк продовжив підтримувати українську економіку та
населення, збільшивши чистий кредитний портфель з початку року на 20,7
млрд грн. Станом на 31 грудня 2024 року чистий кредитний портфель Банку
досяг 112,8 млрд грн. При цьому, завдячуючи виваженій кредитній політиці
Банку, рівень непрацюючих кредитів у 2024 році систематично продовжує
тенденцію до покращення після різкого підвищення у 2022 році.
За підсумками 2024 року Банк має достатній рівень капіталу з
урахуванням поточних вимог Національного Банку України.
Регулятивний капітал Банку на кінець 2024 року становить 59,9 млрд
грн, а норматив адекватності регулятивного капіталу 14,96% (при нормі
>10%). Всі нормативні показники ліквідності Банку перевищують норми,
встановленні НБУ. Так, на 31 грудня 2024 року коефіцієнт покриття
ліквідністю складав 349,46% за всіма валютами (LCRBB) та 306,38% в
іноземній валюті (LCRІB) при встановленому НБУ значенні нормативу не
менше 100%.
54
У 2025 році Банк продовжить розвивати стратегічні ініціативи,
зосереджуючись на цілях утримання частки ринку як для ринків роздрібних
клієнтів, так і для бізнес-клієнтів, що в умовах посилення конкуренції та
тенденції до зниження чисельності населення України, стає все більш
актуальним. Перегляд та оптимізація ціннісної пропозиції, сервісної моделі
обслуговування клієнтів, вдосконалення продуктової лінійки та розвиток
цифрових сервісів для клієнта є основною для визначення стратегічних
напрямків. Разом з тим, Банк буде продовжувати підтримувати державні
програми, модернізувати мережу відділень та платіжну інфраструктуру,
оптимізувати внутрішні процеси та системи. України, підтримка та
стабільність функціонування банківського сектору, забезпечення
фінансування пріоритетних галузей економіки та безперебійного
функціонування підприємств (об'єктів) критичної інфраструктури, у тому
числі таких, що знаходяться у державній власності.
У 2024 році Банк отримав історично рекордний чистий прибуток в сумі
40,1 млрд грн. Це на +2,4 млрд грн (6%) більше у порівнянні із попереднім
роком. Та за абсолютною сумою складає 43% від загальної суми прибутку до
оподаткування банківської системи України за 2024 рік.
Прибуток до оподаткування теж демонструє тенденцію до зростання:
81,0 млрд грн у 2024 році що на +8,2 млрд грн (11%) більше у порівнянні із
попереднім роком. Як і в 2023 році, більша частина прибутку до
оподаткування направлена на виплату податку на прибуток та сплату
дивідендів. Решта направлена на подальший розвиток банківських сервісів,
кредитування та підтримку економіки України.
Основними факторами формування фінансового результату Банку у
2024 році є:
зростання масштабів діяльності Банку як на кредитному ринку, так і
надходжень на рахунки клієнтів;
зростання обсягів трансакційних операцій та рівня безготівкових
розрахунків в економіці України в цілому.
55
макроекономічні умови, що склалися на банківському ринку України,
включаючи тренд облікової ставки НБУ та офіційного валютного курсу;
покращення якості кредитного портфеля, що дає значну економію за
витратами на формування резервів;
утримання під контролем адміністративних та операційних витрат.
На результат Банку також суттєво вплинув результат переоцінок. Так,
зростання курсу грн до дол. США обумовила збитки від переоцінки валютної
позиції, що компенсуються позитивною переоцінкою індексованих ОВПД в
портфелі Банку. При цьому, переоцінка індексованих ОВДП є похідною як від
зміни курсу грн до дол. США, так і від інфляційних очікувань та зростання
внаслідок цього процентних ставок як на ринку України, так і у світі.
Отже, результат роботи Банку свідчить про його ефективність,
стресостійкість, гнучкість та адаптивність. Довіра клієнтів до Банку,
оперативне реагування на нові виклики зовнішнього середовища та нові
потреби клієнтів забезпечили Банку лідерські позиції в загальному результаті
банківської системи. При цьому, державний ПриватБанк є системно важливим
Банком, який є основою фінансової системи України.
Міжнародні рейтингові агентства продовжують уважно відстежувати
тренди розвитку України та періодично переглядають суверенні рейтинги
країни та, відповідно, рейтинги банківської системи. 11 березня 2024
рейтингове агентство Moody's підтвердило рейтинги оцінки
кредитоспроможності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рівні «Ca», та рейтинги
оцінки довгострокових депозитів на рівні «Caa3».
Поточні кредитні рейтинги та стабільний прогноз відображають думку
Moody's про те, що стійкість показників діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
та операційного середовища в Україні повинні гарантувати, що Банк зможе
зберегти свою кредитоспроможність. В жовтні 2024 року міжнародне
рейтингове агентство Fіtch Ratіngs повідомило про підвищення національного
довгострокового рейтингу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з «АА» до «АА+».
Прогноз рейтингу Банку є стабільним. Підвищення рейтингів АТ КБ
56
«ПРИВАТБАНК» та деяких інших українських банків пов’язане із
перекалібруванням національної рейтингової шкали у зв’язку із підвищенням
довгострокового рейтингу дефолту емітента (РДЕ) України в місцевій валюті
до рівня «CCC+» з рівня «CCC-».
Банк приділяє значну увагу сфері досліджень і розробок, стимулюючи
розвиток інновацій в організації. Зусилля Банку в цій сфері під час
повномасштабного вторгнення були спрямовані на створення нових продуктів
та сервісів для клієнтів, які відповідають умовам воєнного часу. Крім того,
Банк брав активну участь у формуванні законодавчого поля щодо захисту прав
позичальників, які втратили майно через повномасштабну військову агресію.
У 2024 році для підтримки населення та бізнесу у період війни Банк
реалізував низку заходів та програм. Для забезпечення безбар'єрного доступу
до відділень, обов'язковим є встановлення пандуса та поручнів з обох боків
сходових прольотів і вздовж майданчиків або іншого альтернативного способу
входу, наприклад, підйомника. Встановлення та технічне обслуговування
електричного обладнання взято під особливий контроль Банку. У 2024 році
створено дизайн відділень підвищеної доступності АТ КБ „ПРИВАТБАНК“ за
участю експертів та відкрито 8 відділень в різних регіонах країни. Для АТ КБ
«ПРИВАТБАНК» є надзвичайно важливим забезпечити фізичну та
інформаційну доступність для всіх клієнтів, тому це лише початок шляху.
ПриватБанк – відповідальний роботодавець, який забезпечує рівні умови
праці, працевлаштовує людей з інвалідністю: наразі їх близько 4% від
загальної кількості співробітників.
У 2024 році ПриватБанк у партнерстві із місцевою владою, бізнес-
партнером VІSA та за експертної підтримки громадського сектору — БФ
«Mіndy» та ГО «Безбар'єрність» відкрив реабілітаційний модуль для ветеранів
та цивільних, що потребують реабілітації внаслідок війни у м. Обухові.
Завдяки цьому проєкту жителі громади мають можливість проходити
амбулаторну реабілітацію, отримувати медичну, психологічну та юридичну
допомогу.
57
Для забезпечення інформаційної доступності у 2024 році ПриватБанк
впровадив всі рекомендації щодо відповідності міжнародному стандарту
доступності WCAG (Web Content Accessіbіlіty Guіdelіnes) рівня АА для
вебсайту Банку https://prіvatbank.ua/. Це норми універсального (інклюзивного)
дизайну, покликані забезпечити максимальний доступ до web-контенту людям
з інвалідністю. Відповідність WCAG додано до чеклистів тестувальників
сайту. Нова версія Приват24 https://next.prіvat24.ua/ включає дизайн-доробки,
що відповідають настановам цифрової та інформаційної доступності WCAG.
У 2024 році 12 працівниць контакт-центру вивчили українську жестову
мову, тож Банк розпочав сервіс наданнязавдяки якому клієнти, які
спілкуються жестовою мовою, можуть вирішувати питання безпосередньо з
працівниками Банку без залучення перекладача жестової мови. Також
важливим кроком для забезпечення доступності стало додавання шрифту
Брайля на мнемосхеми, таблиці з графіком роботи відділення та інші
інформаційні таблички, власних субтитрів у відео. Дублювання текстом на
«Планшеті біля каси» підвищують доступність для людей з порушеннями
слуху.
Підвищення фінансової грамотності українців – один із пріоритетів
корпоративної соціальної відповідальності АТ КБ „ПРИВАТБАНК“. Тож на
платформі OLX у співпраці АТ КБ „ПРИВАТБАНК“, ЕВА та Mastercard було
створено три бізнес-школи: «Школа експорту», «Бізнес-школа для
захисників», «Школа стартапів». Окрім того, було реалізовано сім проєктів з
фінансової грамотності, зокрема:
− лекції з Фінансової грамотності для жінок-підприємиць у співпраці з
ВОНАХаб та UNFPA (3 лекції, 429 учасниці);
− уроки фінансової грамотності для дітей до Global money week (1500
дітей / 12 регіонів /5 залучених працівників);
− уроки фінансової грамотності для дітей до Дня працівника банківської
сфери (990 дітей/14 регіонів/23 залучених працівники);
58
− уроки з фінансової грамотності для дітей до Тижня заощаджень (837
дітей і 64 навчальні заклади);
− освітній діджитал проєкт з фінансової грамотності для підлітків разом
з UNFPA, Фондом ООН з народонаселенняв Україні;
− офлайн лекції з фінансової грамотності для людей старшого віку у
партнерстві із БФ «Життєлюб» (76 учасників / 1 працівника залучено);
− випущено 2 номери газети «Фінансова мудрість» з охопленням 500
тис. прямих бенефіціарів у партнерстві з Національним банком України та БФ
«Життєлюб».
У 2024 році в межах економічної інклюзії АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
найняв та забезпечив професійну кваліфікацію для 13 жінок-інкасаторок. Було
оновлено Маскот «Кардмен» у застосунку Приват24 на теми безбар'єрності,
який після кожної транзакції у невимушеній і доступній формі нагадує
клієнтам про правила коректної поведінки та спілкування, за що отримав
спеціальну відзнаку Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?».
Благодійна діяльність Банку, переформатована з початком
повномасштабного вторгнення, має декілька векторів: це благодійна грошова
допомога від Банку, яка спрямовується на найактуальніші запити й потреби
українського суспільства, насамперед на підтримку ЗСУ та на гуманітарні
потреби українців. Це також робота Благодійного фонду АТ КБ
«ПРИВАТБАНК» «Допомагати просто!», який реалізує власну благодійну
програму «Допомога шпиталям та медзакладам України» та благодійні
програми, спрямовані на підтримку співробітників. Також Банк надає свої
сервіси (Приват24, АТМ, ТСО, каси Банку, сайт dobro.prіvatbank.ua) і здійснює
комунікаційну підтримку задля реалізації благодійних зборів у партнерстві з
авторитетними благодійними фондами та громадськими організаціями.
У 2024 році ПриватБанк спрямував на благодійність 247,2 млн грн
власних коштів, які були використані на зміцнення обороноздатності країни,
гуманітарну підтримку, соціальні проєкти та допомогу працівникам Банку.
Протягом 2024 року були реалізовані такі благодійні збори й програми:
59
1. Власна благодійна Програма «Допомога шпиталям та медзакладам
України», в межах якої було успішно реалізовано проєкт «Невідкладний
донат» з постачання медичного обладнання для нейрохірургічних відділень.
Сума вже наданої допомоги у 2024 році – 44,4 млн грн. (46 млн грн загалом
зібрано на програми, з них – 23,5 млн грн надав Банк). Завдяки зібраним
коштам було закуплено та доставлено медичне обладнання в 32 медзаклади з
13 регіонів України. Збір триває надалі.
2. Партнерські програми:
1) Збір для ГУР. Внесок Банку – 500 000 грн. Фінальна сума пожертв
клієнтів – 22 млн грн;
2) Збір для Superhumans разом з Mastercard. Допомога на
реконструктивну хірургію. Внесок Банку – 10 000000 грн. Фінальна сума
пожертв клієнтів – 5 млн грн;
3) Збір на літній інклюзивний табір для дітей. Фінальна сума пожертв
клієнтів – 4 млн грн;
4) Збір для БФ Повернись Живим на «Школу БПЛА Ятаган». Внесок
Банку – 3 млн грн. Фінальна сума пожертв клієнтів – 30 млн грн;
5) Збір з ГО «Свої діти» на освіту дітям, які втратили батьків під час
військових дій. Внесок Mastercard – 1 млн грн. Фінальна сума пожертв клієнтів
– 14 млн грн;
6) Різдвяний збір на спортивні клуби для дітей на прифронтових
територіях (збір з О. Педаном). Внесок Банку – 500 000 грн. Фінальна сума
пожертв клієнтів – 300 тис. грн;
7) Збір на 10 потужних комплексів РЕБ у кооперації із медіахолдингом
Starlіght Medіa і платформою «Друзі ДШВ» для однієї з бригад ДШВ. Внесок
Банку – 1 млн грн. Фінальна сума пожертв клієнтів – 3 млн грн.
Важливим складником соціальних ініціатив у 2024 році стала допомога
від Банку працівникам. В Банку діє благодійна програма для працівників «Рука
допомоги», спрямована на допомогу працівникам у лікуванні чи в екстрених
ситуаціях. Працівники мають змогу збирати кошти для своїх колег, або за
60
потреби й для себе, через разові або регулярні внески, а Банк додатково надає
кошти, рівні сумі внесків працівників.Особливі програми та підтримка
працівників та суспільства організовані Банком із початком війни в Україні.
Ці програми включають як матеріальну допомогу, так і психологічну
підтримку працівників, а також різноманітні благодійні програми, як,
наприклад, програма "Рука підтримки постраждалих внаслідок воєнних дій".
Згідно з умовами програми, Банк надає фінансову допомогу працівникам, що
постраждали внаслідок воєнних дій (внутрішньопереміщені особи, поранені,
працівники, чиє житло було пошкоджене або зруйноване). Всього у 2024 році
надано допомоги працівникам на суму 12,5 млн грн. (2,9 млн грн – від
працівників та 8,2 млн грн – від Банку). Допомогою охоплено 340 працівників
Банку.
Подальший розвиток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та юридичних осіб, які
перебувають під його контролем тісно пов'язаний із ризиками, притаманними
економіці України та розвитку банківського ринку України в цілому.
Найвагоміші ризики й надалі пов’язані з перебігом війни, втратами та
пошкодженнями інфраструктури, у тому числі енергетичної, виробничих
потужностей, людського капіталу. Дотичними до воєнних є й фіскальні
ризики, зокрема виникнення додаткових потреб бюджету, додаткове
підвищення податків, а також поглиблення диспропорцій на ринку праці, що
додатково тиснутиме на виробничі витрати. Хоча невизначеність щодо обсягів
міжнародної фінансової допомоги на 2025 рік суттєво знизилася (очікується
надходження понад 38 млрд дол. США у 2025 році, згідно з Інфляційним
звітом НБУ за січень 2025 року), обсяги фінансування на наступні роки
залишаються невизначеними, а ризики погіршення ритмічності її
надходження значними. Крім того, менш сприятливими, ніж очікується зараз,
можуть виявитися і зовнішньоекономічні тенденції, зокрема через більшу
геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.
Наприкінці 2024 року активізувалися дипломатичні зусилля
міжнародної спільноти щодо завершення війни в найближчому майбутньому.
61
Відповідно, з'явилася і низка позитивних ризиків, а саме – швидше
відновлення пошкодженої інфраструктури, реалізація масштабних проєктів
відбудови та збільшення фінансової підтримки партнерів, а також
пришвидшення євроінтеграційних процесів. Водночас посилилися і негативні
ризики – врегулювання війни на невигідних для України умовах, а також
погіршення взаємовідносин зі США та зниження підтримки, як військової, так
і фінансової, з боку США.
Отже, розвиток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» буде зосереджуватись на
досягненні стратегічних цілей з врахуванням поточного розвитку ситуації в
країні та світі. Так, у 2025 році Банк ставить за мету утримати та залучити
нових клієнтів на основі забезпечення цифрової доступності (в тому числі з
використанням розширених інструментів штучного інтелекту, доступність до
інформації, освіти, продуктів і послуг для усіх категорій населення), так і
фізичної доступності – модернізація мережі відділень з акцентом на створення
безбар'єрних просторів. Також Банк планує продовжувати вдосконалювати
продуктову лінійку та сервіси для клієнта, в т.ч. з використанням штучного
інтелекту, на основі вивчення та запровадження UІ/UX. В планах Банку
розвиток технологій та інноваційних продуктів, адаптація та вдосконалення
традиційних продуктів до потреб клієнтів, оптимізація внутрішніх процесів
Банку, системи корпоративного управління, ризик менеджменту та Комплаєнс
тощо.
Одночасно, пріоритетами АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як державного
банку України, залишаються забезпечення фінансової стабільності України,
підтримка та стабільність функціонування банківського сектору, забезпечення
фінансування пріоритетних галузей економіки та безперебійного
функціонування підприємств (об'єктів) критичної інфраструктури, у тому
числі таких, що знаходяться у державній власності.
62
2.3. Аналіз структури та динаміки кредитного портфеля АТ КБ
«ПРИВАТБАНК»
У контексті масштабного соціально-економічного шоку, пов’язаного з
воєнним станом, для банків, особливо системно важливих як АТ КБ
«ПРИВАТБАНК», критично важлива здатність адаптувати кредитну політику:
балансувати між підтримкою економіки (домогосподарств та бізнесу) і
збереженням капіталу, ліквідності, контролем ризиків. Аналіз динаміки
кредитного портфеля дає змогу оцінити, як змінювалася структура позик,
наскільки банк здатен диверсифікувати ризики, підтримувати різні сегменти
клієнтів і чи ефективна ця політика в умовах тривалої кризи.
Кредитний портфель АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є важливим індикатором
стану банку та його ролі у відновленні економіки. Тому важливо розглянути
окремо: роздрібні кредити (фізичним особам); кредити бізнесу (юридичним
особам, МСБ / корпоративним клієнтам); динаміку загального обсягу, якість
портфеля, механізми управління ризиками. Аналіз кредитного портфеля
проведено шляхом системного вивчення офіційних річних та консолідованих
фінансових звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022, 2023 і 2024 роки, зокрема
публікацій, що містять: консолідовані фінансові звіти з аудиторським
висновком та інтегровані річні звіти групи. Аналіз включає: горизонтальний
(динаміка показників за період), вертикальний (структура балансових статей у
відсотках), коефіцієнтний (ключові фінансові коефіцієнти), а також якісну
інтерпретацію управлінських рішень і ризиків, описаних у пояснювальних
записках. Джерела: офіційна звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022, 2023,
2024 роки.
Насамперед, надамо короткий огляд основних показників діяльності
банку, який демонстрував відновлення та динамічне зростання бізнесу в
умовах воєнного стану. Прибуток до оподаткування в 2024 р. становив 81
млрд грн, що на 11% більше ніж в 2023 році, тоді як у 2023 р. прибуток до
оподаткування досяг 72,8 млрд грн (подвоєння до результату 2022 р.). Чистий
63
прибуток 40,1 млрд грн (+6% у порівнянні з 2023 роком). Така рентабельність
пояснюється зростанням комісійних, платіжних операцій і кредитного бізнесу,
одночасно – контрольованим рівнем витрат (табл 2.1.). Банк значною мірою
спрямовує прибуток до бюджету (суми податків і дивідендів суттєві), що
впливає на внутрішні можливості реінвестування.
Таблиця 2.1 – Основні показники діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,
млн грн
Показник Загальні активи Прибуток до Зобов’язання +
(баланс) оподаткування капітал
Абсолютне значення, 680008 72877 680008
31.12.2023р.
Абсолютне значення, 761530 81165 761530
31.12.2024р.
Абсолютний приріст,
81522 8288 81522
млн. грн.
Темп приросту, % 11,99 11,37 11,99
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Капітал та ліквідність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишаються міцними
(регуляторний капітал і коефіцієнти ліквідності суттєво перевищують
нормативи у 2022–2024 рр.), хоча підвищена фіскальна навантаженість у 2023
році (тимчасове підвищення податкової ставки для банків до 50%) впливала
на розподіл прибутку. Загальна динаміка активів АТ КБ «ПРИВАТБАНК у
2023 р. показала зростання більше ніж на 25% та баланс 680 млрд грн, а у 2024
р. – подальше нарощування бізнес-активності; депозити населення/бізнесу
збільшились до 622 млрд грн на кінець 2024 р. (зростання довіри клієнтів). Це
вказує на відновлення довіри та успішну мобілізацію ресурсів під
кредитування й операційну діяльність.
У звітах банку детально описано механізми управління проблемними
активами: спеціальні комітети, операційні плани, програми реструктуризації,
продажів та претензійно-судова робота. Баланс дозволяє виявити значні
резерви під очікувані кредитні збитки (наприклад, у 2024 р. відображено
суттєві резерви в розділі кредитів), що пом’якшує потенційний негативний
64
вплив NPL. Після шоку 2022 р. рівень NPL стабілізувався і відбулося
покращення у 2023–2024 рр.; однак повне поновлення кредитної якості
потребує часу й залежить від макроекономічної стабілізації та відновлення
інфраструктури/бізнесу.
Ліквідність у 2022 була суттєво вищою за нормативи (LCR 311% у 2022
р.), а в 2023–2024 рр. банк продовжував утримувати високі показники
ліквідності завдяки депозитній базі та менеджменту активів/пасивів.
Регуляторний капітал і адекватність капіталу залишалися на комфортних
рівнях (за 2022 р. CAR 23.78%); у 2024 р. банк мав достатній рівень капіталу
для виконання вимог НБУ, що дозволило банку витримати високі операційні
ризики часів війни й активізувати кредитування.
Операційні витрати зростали повільніше за інфляцію/доходи у 2024 р.,
що вказує на ефективність контролю витрат та цифрову трансформацію
(зростання мобільних платежів, нові продукти Privat24 тощо). Це важливий
фактор стійкої прибутковості.
Отже, до позитивних трендів, що продемонстрував банк в умовах
воєнного стану, слід віднести високу рентабельність (прибутковість банку
залишається значною, навіть з урахуванням кризових умов, що дозволяє
акумулювати капітал, резерви і реінвестувати); зростання активів і кредитної
діяльності (банк нарощує кредитний портфель, особливо в роздрібному
сегменті та бізнес-кредитуванні, що свідчить про попит і довіру до банку);
стабільне ресурсне забезпечення (приріст депозитів населення та бізнесу,
використання державних цінних паперів як резервів/застави під
кредитування); коректна структура балансу (активи, зобов’язання та власний
капітал збалансовані, що підвищує фінансову стійкість); здатність до
подолання криз (навіть в умовах війни банк демонструє відновлення й
зростання, що свідчить про адаптивність і управлінську ефективність).
Серед основних ризиків, що мають критичний вплив на діяльність
банку, слід визначити геополітичні (продовження воєнних дій, руйнування
інфраструктури), що також вплинули на клієнтську дисципліну й секторальні
65
ризики. Крім того наявні ризики NPL у секторах, що повільно відновлюються
(агросектор, металургія, окремі регіони); енергетичні ризики (висока
нестабільність енергопостачання) впливали на операційну та клієнтську
активність.
Банк нарощував кредитну активність: чистий кредитний портфель
зростав та до кінця 2024 р. сягнув 112,8 млрд грн, і продемонстрував зростання
на 20,7 млрд у 2024 р. порівняно з попереднім роком, при цьому у 2023 р.
також відзначалося стрімке зростання роздрібного портфеля (+39% для
роздрібу).
Таблиця 2.1 – Структура кредитного портфеля АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
за видами кредитів
млн грн
Показник 31 грудня 31 грудня
2024р. 2023р.
Сума % Сума %
Кредити та дебіторська заборгованість за 162410 57,60 170042 62,01
фінансовим лізингом, що управляються як окремий
портфель
Кредити юридичним особам та підприємствам 9112 3,23 6386 2,33
середнього бізнесу
Кредити юридичним особам, що надані за 160 0,06 1549 0,56
операціями РЕПО
Кредити фізичним особам – кредитні картки 62703 22,24 54500 19,88
Кредити фізичним особам – споживчі кредити 12738 4,52 9764 3,56
Кредити фізичним особам – іпотечні кредити 8559 3,04 5618 2,05
Кредити фізичним особам – кредити на придбання 2675 0,95 885 0,32
автомобіля
Кредити підприємствам мікро та малого бізнесу 23606 8,37 25454 9,28
Дебіторська заборгованість за фінансовим лізингом 1835 809
Всього кредитів та авансів клієнтам, загальна сума 283798 274917
Мінус: резерв під очікувані кредитні збитки (171037) (182898)
Всього кредитів та авансів клієнтам 112 761 100 92 019 100
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Темпи нарощення кредитування є сигналом активної кредитної
політики, орієнтованої на підтримку домогосподарств і бізнесу під час
відновлення. Це супроводжувалося одночасним зростанням депозитної бази
(баланс клієнтських рахунків становив 622 млрд грн у 2024 р.). Якість
66
кредитного портфеля поліпшувалася після значного погіршення в 2022 році:
банк декларував покращення NPL-трендів і активні механізми роботи з
проблемними активами (ревізія стратегій, комітети з проблемних активів,
продаж, реструктуризація). Водночас залишаються виклики щодо повного
відновлення кредитної якості у деяких сегментах. На рисунку 2.1 та у таблиці
2.3. подано динаміку наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитів та авансів
банкам.
Таблиця 2.3 – Кредити та аванси банкам, надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
млн грн
Показник 31.12.2024 31.12.2023
Депозитні сертифікати НБУ 78529 133798
Строкові розміщення коштів в банках 7761 0
Кошти банків за рахунками умовного зберігання (ескроу) у 300 439
НБУ
Мінус: резерв під очікувані кредитні збитки -1 0
Всього кредити та аванси банкам 86589 134237
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Станом на 31 грудня 2024 р. загальна сума кредитів найбільшим 10
клієнтам банку, крім тих що управляються як окремий портфель, складала
3470 млн грн (31 грудня 2023 р. – 3523 млн грн) або 3% від загальної суми
кредитів за вирахуванням тих, що управляються як окремий портфель (31
грудня 2023 р. – 3%). Резерв під очікувані кредитні збитки, пов'язаний з цими
позичальниками становив 419 млн. грн (на 31 грудня 2023 року – 384 млн грн).
Кошти банків за рахунками умовного зберігання 439
(ескроу) у НБУ 300
Строкові розміщення коштів в банках 0
7761
Депозитні сертифікати НБУ
0 2000 4000 6000 8000 10000 12000
31.12.2023 31.12.2024
Рис. 2.1. Кредити та аванси банкам, надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
67
Левова частка ( 57 % у 2024 р. та 62% у 2023 р.) кредитів та авансів
клієнтам, наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у 2023-2024 рр. належала
кредитам та дебіторській заборгованості за фінансовим лізингом, що
управляються як окремий портфель, рис. 2.2.
Кредити підприємствам мікро та МБ
Кредити ФО на придб. автом.
Кредити ФО – іпот. кредити
Кредити ФО – спож. кредити
Кредити ФО – кред. картки
Кредити ЮО за операціями РЕПО
Кредити ЮО та підпр. СБ
Кредити та ДЗ за фінансовим лізингом
0 20000 40000 60000 80000 100000 120000 140000 160000 180000
2023 2024
Рис. 2.2. Кредити та аванси клієнтам,
надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (млн грн)
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Концентрація клієнтського кредитного портфелю за галузями економіки
та напрямками комерційної діяльності представлена у табл. 2.4. Роздрібний
(retail) портфель на кінець 2024 року становив 79,3 млрд грн і продемонстрував
зростання +32.7 % за рік. У 2024 році банк активно розвивав іпотечні
програми, зокрема через державну програму «eOselya»: було видано 4379
іпотечних кредитів на суму понад 6,6 млрд грн, що є значним внеском у
портфель. Авто-кредитування також стало динамічним: частка авто-кредитів
у структурі роздрібних позик зросла, і банк став одним із лідерів на ринку
нових автокредитів у 2024 році. Таким чином, структура роздрібних позик є
диверсифікованою: іпотека, автокредити, споживчі кредити – що дає змогу
зменшити концентраційні ризики, пов’язані з одним типом позичальників
(наприклад, лише споживачі або лише автокредити).
Зростання роздрібного портфеля свідчить про відновлення попиту серед
населення, а також про бажання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтримати
домогосподарства. Водночас це підвищує ризики, пов’язані з
68
макроекономічною нестабільністю, інфляцією, падінням доходів населення.
Іпотека й автокредити більш «забезпечені» заставою (нерухомістю, авто), що
може зменшити ризики порівняно з незабезпеченими споживчими кредитами,
але загальна кредитна вага фізосіб зростає, тому банк має ретельно моніторити
портфель на предмет NPL і забезпечувати адекватні резерви.
Таблиця 2.4 – Концентрація клієнтського кредитного портфелю АТ КБ
«ПРИВАТБАНК» за галузями економіки та напрямками комерційної
діяльності,
млн грн
Показник 31.12.2024р. 31.12.2023р.
Сума % Сума %
Кредити та дебіторська заборгованість за фінансовим 162410 57 170042 62
лізингом, що управляються як окремий портфель
Кредити фізичним особам 86737 31 70914 26
Кредити юридичним особам та підприємствам мікро, 10542 4 12194 5
малого та середнього бізнесу (МСП)
Рослинництво 4294 2 4077 2
Роздрібна торгівля 3869 2 3948 2
Оптова торгівля 2422 1 1424 1
Виробництво товарів народного споживання 2076 1 1856 1
Інфраструктура 1501 1 1024 -
Устаткування та обладнання - 1326 1 1830
Паливно-енергетичний комплекс 1321 956
Харчова промисловість 1204 1040
Автомобільні дилери 861 557
Будівельні матеріали 706 622
Будівництво та нерухомість 621 650
Торгівля сільськогосподарською продукцією 606 514
Металургійний комплекс 584 642
Послуги 583 505
Соціальний сектор 489 467
Інше АПК та пов'язані галузі 461 358
Переробка сільськогосподарської продукції 316 315
Хімічний комплекс 301 137
Авіабудування 216 233
Тваринництво 160 1462 1
Фінансовий сектор 29 6
Автомобілебудування 4 2
Суднобудування 159 142
Всього кредитів та авансів клієнтам, загальна сума 283798 100 274 917 100
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
69
Узагальнюючи динаміку кредитів юридичним особам / бізнесу (МСБ,
корпоративні клієнти), зазначимо, що у 2022 році банк видав нових позик МСБ
на 23, 8 млрд грн, тобто на 25 % більше, ніж у 2021 році. У 2024 році чистий
портфель бізнес-кредитів зріс до 32,7 млрд грн (на 9 % порівняно з 2023
роком). Також у 2024 банк видав понад 25800 нових бізнес-кредитів сумарно
на 32,2 млрд грн. Структура бізнес-кредитування банку включає: агробізнес,
промисловість, торгівлю, логістику, технологічні компанії. Особлива увага
приділяється агросектору: у 2024 році банк фінансував понад 3500
агропідприємств на суму понад 0.6 млрд. грн.
Зростання бізнес-позик під час війни й нестабільності є доволі
показовим: це означає, що банк зміг підтримати підприємницьку активність,
зокрема критичні для економіки сектори (агро, логістика, торгівля). Орієнтація
на агробізнес та малі/середні підприємства (МСБ) є стратегічно виваженим
вибором банку, адже ці клієнти частіше потребують короткострокових
кредитів на оборотні кошти, рідше – великих позик, що зменшує ризики
концентрації. Наявність великої кількості позик (25800 нових у 2024 році ) на
порівняно не великі суми говорить про диверсифікацію бізнес-кредитів, що
сприяє зменшенню специфічного ризику окремого позичальника. Разом з тим
зростання портфеля бізнес-кредитів підвищує кредитний ризик банку,
особливо якщо економічна ситуація в секторі бізнесу погіршиться (наприклад,
через енергетичні шоки, проблеми з логістикою, зростання вартості ресурсів).
Якість портфеля та ризики: резерви, NPL, підходи до управління. У
доповіді за 2024 банк зазначає, що завдяки «збалансованій кредитній політиці»
рівень непрацюючих (non-performing) кредитів «систематично продовжує
тенденцію на покращення після різкого зростання у 2022». Регуляторні
капітальні та ліквідні показники (регуляторний капітал, LCR тощо) у 2024
залишаються вище нормативів, що додає буферів для можливих ̆негативних
сценаріїв. У звіті також зазначено, що банк використовує комплексний підхід
до управління проблемними активами – наявні комітети з управління NPL,
70
політика резервування, можливість списань або продажу проблемних активів,
застосування стрес-тестів.
Водночас, розширення частки роздрібних кредитів означає підвищену
залежність від економічної стабільності домогосподарств. В умовах війни,
інфляції, можливих втрат доходів – це ризик підвищення рівня дефолтів.
Бізнес-кредити, особливо в агро, логістиці, промисловості – теж чутливі до
зовнішніх шоків (пошкодження інфраструктури, проблеми з ресурсами,
виклики постачання). Хоча АТ КБ «ПРИВАТБАНК» має сильні резерви й
капітал, масштабне зростання кредитного портфеля підвищує кредитну
експозицію – у довгостроковій перспективі потрібно ретельно моніторити
якість активів і забезпечувати диверсифікацію за галузями, строками та
валютами.
Порівнюючи структуру кредитного портфеля банку у 2024 (рис. 2.3.) та
2023 (рис. 2.4.) роках, маємо констатувати незначні структурні зрушення: так
наприклад, частка кредитів фізичним особам у вигляді кредитних карток в
загальному портфелі зросла на 2%, тоді як частка кредитів та дебіторська
заборгованість за фінансовим лізингом зменшилась на 4%, частка кредитів
підприємствам мікро та малого бізнесу також зменшилась – на 1%
1% 8%
3%
5%
22%
58%
0%
3%
Кредити та ДЗ за фінансовим лізингом Кредити ЮО та підпр. СБ
Кредити ЮО за операціями РЕПО Кредити ФО – кред. картки
Кредити ФО – спож. кредити Кредити ФО – іпот. кредити
Кредити ФО на придб. автом. Кредити підприємствам мікро та МБ
Рис. 2.3. Структура кредитного портфеля АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
у 2024 році
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
71
Частка іпотечних кредитів зменшилася на 1% і становила у 2024 році 2% від
загального кредитного портфеля, тоді як споживчі кредити населення зросли
на 1% і становили у тому ж 2024 році 5%, рис. 2.3, рис. 2.4.
2% 0%
4% 9%
20%
62%
1%
2%
Кредити та ДЗ за фінансовим лізингом Кредити ЮО та підпр. СБ
Кредити ЮО за операціями РЕПО Кредити ФО – кред. картки
Кредити ФО – спож. кредити Кредити ФО – іпот. кредити
Кредити ФО на придб. автом. Кредити підприємствам мікро та МБ
Рис. 2.4. Структура кредитного портфеля АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
у 2023 році
Джерело: складено автором за даними звітів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
З урахуванням внутрішніх можливостей (капітал, ліквідність,
технології) та зовнішнього середовища, банк має шанс стати драйвером
кредитування та фінансової стабілізації в Україні – за умови відповідального
підходу до управління портфелем і ризиками.
Аналіз фінансової звітності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022–2024 роки
демонструє: банк пройшов період гострої кризи (2022), після чого успішно
відновив операційну активність і прибутковість завдяки посиленій кредитній
політиці, зростанню платіжного бізнесу та збереженій довірі вкладників.
Ліквідність і капітал залишаються сильними, хоча ризики, пов’язані з
проблемними активами та геополітичною невизначеністю, вимагають
подальшої уваги. Запропоновані заходи (технічні – автоматизація скорингу;
управлінські – реструктуризація і портфельна диверсифікація; регуляторні –
72
співпраця з державними програмами гарантування) мають підвищити
стійкість банку та сприяти сталому кредитуванню економіки.
Базуючись на результатах аналізу, були сформовані наступні
рекомендації для АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою підвищення стійкості
кредитного портфеля:
1. Посилити розкриття інформації – публікувати детальну
статистику за NPL, строками, галузями, сегментами (роздріб, бізнес),
валютами. Це підвищить прозорість для ринку, інвесторів і регулятора.
2. Диверсифікація портфеля за галузями і секторами – зменшити
питому вагу «ризикових» секторів (якщо вони є) й балансувати портфель між
менш волатильними галузями.
3. Розвиток інструментів реструктуризації та підтримки клієнтів –
для бізнесу й населення, хто постраждав від війни або макрошоків;
застосування гнучких умов, кредитних канікул, адаптованих програм.
4. Посилення процедури скорингу і моніторингу ризиків, особливо у
роздрібних позиках – можливо, із залученням аналітики big data /
поведінкових моделей.
5. Збалансоване зростання – не лише обсяги, але й якість: орієнтація
не на максимально швидке розширення портфеля, а на стійке,
диверсифіковане кредитування з високими стандартами ризик-менеджменту.
6. Контроль над диверсифікацією фінансування – підтримувати
ресурсну базу (депозити, поточні рахунки), щоб не залежати надто від
запозичень чи зовнішніх джерел.
Отже, проведений аналіз підтверджує, що банк в умовах війни зумів не
лише зберегти, але й суттєво збільшити свій кредитний портфель. Це
стосується як бізнес-сектора (МСБ, агро, корпоративні клієнти), так і
роздрібного сегмента (фізичні особи). Підхід банку – диверсифікований,
комбінований, з балансом між корпоративним і роздрібним – є стратегічно
обґрунтованим для підтримки економіки, відновлення бізнесу і задоволення
потреб населення. Разом із тим, зростання портфеля – це підвищення
73
експозиції та потенційних ризиків. У контексті війни, економічної
нестабільності, інфляції та інших зовнішніх шоків, залишаються серйозні
виклики для підтримання якості активів, попередження дефолтів,
забезпечення ліквідності і капіталу.
Майбутня стабільність і успіх АТ КБ «ПРИВАТБАНК» значною мірою
залежатимуть від дисциплінованого управління портфелем, ризик-
менеджменту, диверсифікації, прозорої звітності та адаптивності стратегії.
Якщо банк продовжуватиме дотримуватись збалансованого підходу – він має
реальний потенціал стати однією з опор фінансової системи та економіки
України в післявоєнний період.
74
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО
КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
3.1. Використання інструментів міжнародної підтримки для
забезпечення належного рівня банківського кредитування в умовах
воєнного стану
В умовах повномасштабного військового вторгнення Росії, яке почалося
24 лютого 2022 року, фінансова система України опинилась під серйозним
ударом. Стримування макроекономічних шоків, забезпечення стабільності
банківського сектору, підтримка бізнесу та населення – стали пріоритетом для
держави та міжнародних партнерів. У таких умовах національні банки не
мають достатніх ресурсів для самостійного фінансування відновлення
економіки та кредитної активності. Тому критичним стає використання
інструментів міжнародної підтримки – грантів, гарантій, пільгових кредитів,
ризик-шерінгових схем, технічної допомоги.
Міжнародна підтримка Україні після 2022 р. має багатокомпонентний
характер: кредитні ресурси, гарантії, донорське фінансування, технічна
допомога, підтримка інституцій, табл 3.1. Розглянемо ключові інструменти,
які прямо або опосередковано впливають на можливості банків кредитувати
економіку.
Таблиця 3.1 – Обсяги міжнародної підтримки банківського сектору України
млрд євро
Європейський банк Світовий банк Міжнародна фінансова
Рік реконструкції та розвитку (кредити та корпорація та інші технічні
(гарантії та кредити) гранти) партнери
2022 1,5 7,8 0,2
2023 2,1 8,9 0,3
2024 2,4 10,2 0,4
Джерело: складено автором за даними EBRD, WB, IFC
75
Європейський банк реконструкції та розвитку – European Bank for
Reconstruction and Development (EBRD) є найбільшим міжнародним
інвестором в Україні: з початку повномасштабної війни – з 2022 року банк
залучив і направив значні кошти на підтримку фінансового сектору та
приватного сектору. Станом на 2025 рік загальне фінансування EBRD,
спрямоване в Україну, досягло 7,6 млрд. євро.
Одним із центральних інструментів є unfunded portfolio risk-sharing
facilities (інструменти розподілу кредитного ризику). Зокрема, EBRD надала
такі гарантії низці українських банків – серед них PrivatBank, Ukrgasbank,
KredoBank та Bank Lviv –що дозволило їм видавати кредити бізнесу на десятки
мільйонів євро із частковим перекриттям ризику з боку EBRD. У 2024 році
Європейський банк реконструкції та розвитку повідомив, що фінансування
банківської системи України становило майже 2,4 млрд євро було розгорнуто,
включно з підтримкою trade-finance, портфельних гарантій тощо. Через такі
механізми EBRD фактично «розмиває» кредитний ризик банків, даючи їм
змогу кредитувати бізнес і МСБ, незважаючи на підвищену невизначеність.
Світовий банк – The World Bank та Група Світового банку з 2022 року
мобілізував для України масштабні фінансові зобов’язання – понад 38 млрд
дол США у форматі кредитів, грантів, донорської допомоги та гарантій.
Станом на листопад 2023р. близько 29 млрд дол США було виплачено або
спрямовано на реалізацію програм. Деякі з цих коштів – через спеціальні
інструменти, зокрема трастові фонди, кредитні гарантії – створюють
передумови для стабільності державних фінансів, зменшення ризиків дефолту,
підтримки соціальних видатків, що опосередковано підтримує банківський
сектор та зменшує навантаження на банки.
Наприклад, операції типу DPO (development policy operations) – як
підтримка макро-фінансової стабільності, бюджетних функцій, реформ –
створюють стабільний макро-фон, необхідний для відновлення кредитування.
У грудні 2024 року затверджено новий пакет підтримки на 1,05 млрд дол США
із ресурсів IBRD через ADVANCE Ukraine Trust Fund.
76
Світовий банк також може надавати гарантії чи співфінансування
реформ, підтримку державно-приватного партнерства, що дозволяє
приватним банкам брати участь у відновленні та інфраструктурному
кредитуванні.
Технічна допомога та інституційна підтримка від International Finance
Corporation (IFC) та інших міжнародних партнерів. У жовтні 2024 року НБУ
підписав нові угоди з IFC, спрямовані на зміцнення стійкості фінансового
сектору та розвиток кредитування, зокрема МСБ. Частиною цієї співпраці є
підтримка створення інфраструктури для asset-resolution companies (ARC) –
компаній для роботи з проблемними активами, реструктуризації кредитів,
управління NPL і т. ін. Це дає банкам інструменти для безпечнішого
кредитування в умовах підвищених ризиків. Також, через міжнародні технічні
партнери (ЄС, SECO, інші) надається експертна підтримка з
мета-регуляторних реформ, стандартизації, впровадження міжнародних
стандартів ризик-менеджменту, AML/FT, модернізації систем платежів,
банківського нагляду –усе це підвищує довіру до банків і робить їх
спроможнішими працювати навіть під тиском війни.
Частина допомоги, яку отримує Україна, через програми Світового банку або
багатосторонніх донорів, направляється не лише на пряме бюджетне
фінансування, але й на створення фондів для відбудови, інвестицій, гарантій,
підтримки підприємств, соціального сектору, що зменшує навантаження на
банки та створює середовище для кредитування. Така «фінансова подушка»
для держави та соціальної сфери зменшує макро-фінансові ризики, стабілізує
попит на кредити, підвищує готовність бізнесу брати позики. Це непрямий, але
важливий канал підтримки банків.
На тлі застосування цих інструментів видно статистичні та якісні зміни
в діяльності банків та фінансового сектору:
завдяки гарантіям і ризик-шерінговим схемам від EBRD, банки
отримали змогу видавати нові кредити бізнесу, зменшуючи власний ризик –
це особливо важливо в умовах війни, коли економічна невизначеність велика.
77
Наприклад, EBRD повідомляла, що такі інструменти дозволили
«розблокувати» €690 млн нового кредитування критичних галузей;
у 2023–2024 роках EBRD збільшувала обсяги фінансування в
Україну: у 2023 р. –2,1 млрд євро, у 2024 р. –2,4 млрд євро; це забезпечило не
лише прямі інвестиції, але й підтримку trade-finance, що має важливе значення
для бізнесу, експортерів, імпортерів – і розвантажило банківський сектор;
співпраця НБУ з IFC та міжнародними партнерами у 2024–2025
роках в сфері технічної допомоги, реформ фінрегулювання, створення ARC
підвищила якість нагляду, регулювання, управління проблемними кредитами,
що сприяє скорішому відновленню кредитної активності й зниженню ризиків;
завдяки міжнародній підтримці державного сектору (через Світовий банк,
донорські фонди) забезпечено соціальну стабільність, підтримку доходів
населення, бюджетних видатків – що створює базу для можливого зростання
роздрібного кредитування (споживчі кредити, іпотека) після війни.
Таким чином, міжнародна фінансова, гарантійна та технічна підтримка
активно «підживлює» здатність банків кредитувати – як бізнес, так і населення
– навіть в умовах війни.
Наступним кроком є ідентифікація переваг та ризиків міжнародної
підтримки для банків в умовах воєнного стану. Сформульовані переваги та
недоліки зведені в табл. 3.2.
На наш погляд, до переваг і сильних сторін використання міжнародної
підтримки для забезпечення сталості банківської діяльності в умовах воєнного
стану та банківського кредитування зокрема, слід віднести наступні:
1. Зниження кредитного ризику для банків – через механізми
гарантій, risk-sharing, що дає змогу банкам видавати позики без надлишкового
навантаження на власний капітал або резерви.
2. Збереження та навіть зростання кредитної активності в кризу –
міжнародні інструменти забезпечують капітал, ліквідність, гарантії, що
компенсують відтік депозитів, валютні коливання, невизначеність,
дозволяючи банкам продовжувати кредитування.
78
3. Підтримка малого та середнього бізнесу (МСБ), критичних
галузей, агросектору, енергетики, торгівлі – EBRD, Світовий банк, міжнародні
донори орієнтовані на сектори, ключові для економічної стійкості та
відновлення. Це підвищує шанс, що кредити будуть використовуватись на
цільові інвестиції, а не на споживання чи короткострокове виживання.
4. Підсилення інституційної спроможності – технічна допомога,
створення ARC, підтримка регуляторних реформ, стандартизація нагляду,
ризик-менеджменту, банківської політики – все це створює фундамент для
стабільного, якісного кредитування після війни.
5. Зниження системного ризику та підтримка макро-фінансової
стабільності – міжнародні кошти, гарантії, донорські програми допомагають
державі зберігати соціальні виплати, бюджетні видатки, підтримувати
економіку, що зменшує навантаження на банки й підвищує довіру.
6. Мобілізація іноземного капіталу та інвестицій – відкриття каналу
для прямих інвестицій, інфраструктурних проєктів, trade-finance, модернізації
– що підвищує кредитну активність й сприяє відновленню економіки.
Таблиця 3.2 – Переваги та ризики міжнародної підтримки банківського
сектору України в умовах воєнного стану
Переваги Ризики / Обмеження
Зниження кредитного ризику для банків Залежність від зовнішньої допомоги
Підтримка кредитної активності в умовах
Обмеженість гарантій та покриття ризиків
війни
Орієнтація на критичні сектори економіки Моральний ризик для банків (overlending)
Підвищення інституційної спроможності
Адміністративні бар’єри, складна звітність
(ARC, технічна допомога)
Системне зниження ризику дефолтів через
Можливий нерівномірний розподіл коштів
макро-підтримку
Мобілізація іноземного капіталу для
Політичні та геополітичні ризики
економічного відновлення
Джерело: складено автором
Водночас, незважаючи на численні переваги, використання
міжнародних механізмів має суттєві обмеження і ризики:
79
1. Залежність від зовнішньої допомоги, донорської волі й
геополітичних факторів – міжнародні фонди, гарантії, кредитні лінії – не
гарантовані на довгострокову перспективу. Якщо міжнародна політика
зміниться – підтримку може урізати, що поставить банки під значний шок.
2. Ризики валютного, політичного та макроекономічного рівня – хоча
гарантії можуть покривати лише частину ризику, але сама економічна
ситуація, інфляція, девальвація, зниження попиту, руйнування інфраструктури
можуть призвести до дефолтів позичальників, збільшення NPL, втрати
кредитної спроможності. Гарантії часто не покривають повну шкоду.
3. Проблеми з реалізацією проектів та адміністративні бар’єри –
міжнародне фінансування часто прив’язане до складних умов: відповідність
стандартам, звітність, аудит, моніторинг. В умовах війни та пошкодженої
інфраструктури – це ускладнює реалізацію. Часто проєкти затримуються або
виконуються неповно.
4. Моральний ризик (moral hazard) – банки можуть більш легковажно
кредитувати, покладаючись на гарантії, зменшуючи власну оцінку ризиків, що
у довгостроковій перспективі може підривати фінансову дисципліну.
5. Нерівномірний розподіл допомоги, ризик корупції чи непрозорості
– частину міжнародної підтримки перепрямовують через державні фонди,
урядові програми, гранти; якщо контроль слабкий – є ризик нецільового
використання, зловживань, втрачених ресурсів. Це може підривати
ефективність фінансування та довіру.
6. Обмеженість гарантій та tranche-based підхід – гарантії часто
покривають лише частку ризику або певні види кредитів; багато проєктів
мають бути co-financed, тобто банки або бізнес мають мати власні ресурси, що
обмежує охоплення.
Отже, міжнародна підтримка є критичним фактором виживання та
функціонування банківської системи під час війни. Без неї банки мали б
значно менші можливості для кредитування, особливо бізнесу та МСБ.
80
Саме завдяки таким інструментам як гарантії, risk-sharing, trade-finance,
технічна і макроекономічна підтримка, відбулося підтримання кредитної
активності, що допомагає зберегти бізнес, робочі місця, інфраструктуру й
потенційно полегшує післявоєнне відновлення.
Водночас ці механізми не можуть бути панацеєю: вони мають
обмеження, крім того, надмірна залежність від зовнішніх джерел робить
систему вразливою до змін у міжнародній політиці чи фінансових умовах.
Тому для сталого розвитку банківського кредитування в Україні потрібно
поєднувати міжнародну підтримку зі сильними національними реформами,
прозорим управлінням, стабільною регуляторною політикою, адекватним
ризик-менеджментом, розвитком власного капіталу і ресурсної бази банків.
В майбутньому, на наш погляд, увага регулятора та банківських установ
повинна бути зосереджена на наступних інструментах та механізмах, що
дозволить підвищити ефективність використання міжнародної фінансової
допомоги для забезпечення стійкості банківського кредитування в Україні в
умовах воєнного стану.
1. Закріпити міжнародні гарантії та risk-sharing інструменти як
постійний елемент банківської системи, а не як тимчасове рішення.
Запровадити відповідне законодавство, механізми контролю, прозору
облікову політику для таких інструментів.
2. Підтримати розвиток ринку гарантій і страхування (включно з
державними та міжнародними фондами), щоб навіть без гарантованої
міжнародної допомоги банки могли використовувати локальні механізми
ризик-менеджменту.
3. Реформувати регуляторну базу, покращити нагляд, підтримати
створення і функціонування ARC (asset-resolution companies) – для управління
проблемними кредитами, реструктуризації, «очищення» балансів.
4. Забезпечити прозорість, звітність і контроль за використанням
міжнародних коштів – як на державному, так і на банківському рівні; публічні
звіти, аудит, антикорупційні гарантії.
81
5. Комбінувати міжнародну допомогу з підтримкою реального
сектору – МСБ, агро, інфраструктуру, енергетику, будівництво – через
державні програми, кредитні лінії, co-financing; таким чином банки отримують
бізнес-потенціал, а економіка – ресурси для відновлення.
6. Залучати міжнародну підтримку до довгострокових проєктів
(реконструкція, енергетична ефективність, інфраструктура, модернізація) – це
підвищить стійкість економіки, дасть роботу, збільшить попит на кредити й
зменшить ризик дефолтів за рахунок реального інвестування. Міжнародна
фінансова, гарантійна та інституційна підтримка відіграє центральну роль у
відновленні здатності українського банківського сектору кредитувати
економіку під час війни. За допомогою таких інструментів, як гарантії від
EBRD, кредити та гранти від Світового банку, технічна допомога від IFC та
інших партнерів, банки змогли втриматися, зменшити ризики, продовжити
кредитування бізнесу та МСБ, забезпечити trade-finance, підтримати соціальну
стабільність.
Водночас, така підтримка має характеристики тимчасового,
донорського, умовного фінансування, й не може повністю замінити потребу в
сильних внутрішніх реформах, стабільній регуляторній політиці, ефективному
ризик-менеджменті і самодостатніх ресурсах банків.
У довгостроковій перспективі, щоб забезпечити стійке, відповідальне й
ефективне кредитування – важливо поєднувати міжнародні інструменти з
національними реформами, прозорістю, диверсифікацією, розвитку
фінансових ринків.
82
3.2. Рекомендації щодо удосконалення кредитної політики
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Результати аналізу діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у 2022–2024
роках показує, що банк здійснював активну кредитну політику навіть в умовах
критичних викликів: воєнного стану та економічної нестабільності. Кредитна
політика банку ідентифікована як агресивно-експансивна та орієнтована на
диверсифікацію. Це означає, що банк прагне одночасно:
активно нарощувати обсяги кредитування і корпоративних, і
роздрібних позик;
охопити широкий спектр клієнтів: від бізнесу (МСП, агросектор,
промисловість, логістика) до приватних осіб, зокрема через роздрібні кредити,
автокредити, іпотеку тощо;
швидко реагувати на запити клієнтів і ринкові умови: за рахунок
цифрових сервісів, спрощених і оперативних процедур прийняття рішень –
85% бізнес заявок отримували рішення «того ж дня» у 2024 році;
підтримувати економічну активність в умовах війни, зважаючи на
потреби бізнесу та населення в кредитах – особливо для агросектору,
відновлення, обігових коштів, інфраструктурних/енергетичних проектів.
Отже, тип кредитної політики – зрівноважена, з акцентом на зростання
та ризикове but managed кредитування. Ключовими елементи стратегії банку
в межах цієї кредитної політики є:
1. Диверсифікація клієнтської бази – поєднання роздрібного
кредитування (населення) і бізнес-кредитів (МСБ, корпоративні клієнти), з
акцентом на не один, а кілька секторів (агро, торгівля, промисловість,
логістика). Це зменшує ризик концентрації.
2. Компроміс між обсягами і якістю – зростання портфеля
супроводжувалося управлінням ризиками: резервування, моніторинг,
управління NPL.
83
3. Використання державних програм і спеціальних продуктів –
наприклад, іпотека через програму «eOselya», агрокредити, що підтримують
критичні галузі, – що допомагає поєднувати соціальну/економічну місію банку
з бізнес-цілями.
4. Цифровізація процесів і спрощення доступу до кредитів — швидке
прийняття рішень, зручні продукти для бізнесу і населення, що підвищує
привабливість банку та підтримує попит.
5. Буфер капіталу і ліквідності – достатній капітал і перевищення
нормативів ліквідності дозволяє витримувати коливання ринку та потенційні
втрати.
Таким чином, стратегія АТ КБ «ПРИВАТБАНК» – це більш агресивне,
але контрольоване зростання кредитного портфеля, орієнтоване на підтримку
як домогосподарств, так і бізнесу, з управлінням ризиками і забезпеченням
фінансової стійкості. Аналіз кредитного портфеля АТ КБ «ПРИВАТБАНК»“
за 2022–2024 роки показав, що банк успішно використав можливість – навіть
у складних умовах – для активного кредитування як фізичних осіб, так і
бізнесу. Банк продемонстрував стратегію комбінованого росту: поєднання
роздрібних та корпоративних кредитів, зосередження на секторах, важливих
для економіки (агро, торгівля, промисловість), та адаптацію продуктів до
потреб клієнтів.
Водночас така політика підвищує кредитну експозицію та вимагає
постійного, пильного управління ризиками – особливо в умовах війни,
невизначеності доходів, інфляції, секторних шоків. Якість портфеля,
диверсифікація, резервування, стрес-тестування – критичні фактори, що
визначатимуть стійкість АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в майбутньому.
Переваги політики — особливо в умовах воєнного стану
1. Гнучкість і адаптивність. У швидкоплинних, кризових умовах
(війна, економічна невизначеність) ПриватБанк проявив здатність адаптувати
свою політику: продовжував кредитувати агросектор, бізнес і населення, аби
підтримати економічну активність. Швидке прийняття рішень (85% рішень по
84
бізнес-кредитах за день) забезпечує доступність фінансування для бізнесу
навіть у нестабільний період.
2. Диверсифікація портфеля. Комбінація корпоративних, МСБ,
роздрібних, іпотечних, автокредитів дозволяє знизити концентраційні ризики.
За рахунок цього банк не залежить від одного сегмента. Велика клієнтська база
дозволяє розподілити кредитні ризики серед багатьох контрагентів (менша
ймовірність масових дефолтів у всіх сегментах одночасно).
3. Підтримка критичних для економіки секторів. Кредити
агросектору, енергетичні кредити, фінансування відновлення інфраструктури
– стратегічно важливі для виживання та відбудови країни. Така політика має
соціальну й економічну місію, не лише комерційну.
4. Стабільна ресурсна база. Ресурсами банку є кошти фізичних осіб
(депозити, поточні рахунки), що надає відносну стабільність і дозволяє
видавати кредити з меншим ризиком ліквідності. Цей запас ресурсів дозволяє
поєднувати агресивне кредитування з управлінням ризиками та підтримкою
ліквідності.
5. Контроль якості і прозорість. Банк заявляє низький рівень
непрацюючих кредитів (NPL) серед активного портфеля (без «legacy»): 4,9%
станом на кінець 2024 р. Активні механізми управління проблемними
активами: стягнення, продаж прав вимоги, реструктуризація, відступлення
портфелів – все це зменшує ризики накопичення «тихих» NPL.
До слабких сторін ризиків і потенційних недоліків обраної політики
слід віднести такі:
1. Підвищена кредитна експозиція в умовах високого макроризику В
умовах війни, інфляції, невизначеності, нестабільності – активне
кредитування бізнесу (особливо агро, логістика, енергетика) та населення
підвищує ризик, що частина позик стане проблемною, особливо в сегменті
МСБ та роздріб. . Якщо макроекономічна ситуація погіршиться (енергетична
криза, зруйнована інфраструктура, падіння доходів), це може призвести до
шквалу дефолтів, що загрожує якості портфеля.
85
2. Ризики недостатньої застави / забезпечення у роздрібному
сегменті. Роздрібні кредити (споживчі, автокредити, частково іпотека) можуть
бути недостатньо забезпеченими або піддаватися знецінюванню застави
(наприклад, авто, нерухомість у зонах ризику). Якщо багато клієнтів
виявляться неплатоспроможними – це може призвести до зростання NPL та
необхідності значного резервування.
3. Концентрація ризиків у окремих галузях. Аграрний сектор,
енергетика, логістика – стратегічні, але дуже чутливі до зовнішніх шоків
(воєнні дії, енергетична інфраструктура, постачання, сезонність).
Перевантаження портфеля кредитами в таких галузях підвищує галузевий
ризик. Галузева концентрація може зменшити ефект диверсифікації, якщо не
контролювати баланс між галузями.
4. Можлива «компромісна» якість кредитів задля обсягів. Прагнення
до швидких рішень, мінімального пакету документів, простоти й
оперативності може зменшувати ретельність скорингу, перевірки
платоспроможності, аналізу ризиків. Це може збільшити частку потенційних
NPL у майбутньому. Особливо чутливим є бізнес-кредитування МСБ:
невеликі підприємці, нестабільні доходи, залежність від сезонності,
волатильності – усе це підвищує кредитний ризик.
5. Ризик недостатнього резервування та капіталовкладень. Хоч банк
має великі резерви, агресивне кредитування та можливі шоки можуть
вимагати значного додаткового резервування. Якщо банк одночасно виплачує
дивіденди або має зростаючі операційні витрати – це може підірвати
капітальну базу. Якщо умовно-ризикові кредити надаються великим масам
(МСБ та роздрібні кредити), одночасні дефолти можуть перевантажити
резерви, особливо якщо LGD буде високим.
Отже, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» веде змішану кредитну політику –
агресивно-зростаючу, диверсифіковану і клієнтоорієнтовану. Така політика
дає банку наступні переваги: присутність на багатьох сегментах ринку,
гнучкість, швидкість, великий обсяг бізнесу навіть у кризу. У коротко- й
86
середньостроковій перспективі вона виглядає логічною та успішною — банк
демонструє зростання портфеля, низькі офіційні NPL, стабільну ресурсну
базу.
Водночас це ризикова стратегія: вона вимагає високого рівня ризик-
менеджменту, дисципліни, постійного моніторингу, адекватного резервування
і диверсифікації. Якщо зовнішні шоки будуть повторюватися та
накопичуватися, є висока вірогідність зростання збитків кредитної діяльності.
Для державного банку в умовах війни частково ця політика має
соціально-економічний сенс (підтримка бізнесу, агросектору, населення), але
комерційна складова (профіт, стабільність) не повинна бути занедбана.
Удосконалення кредитної політики АТ КБ «ПРИВАТБАНК» доцільно
проводити за такими напрямами: дя бізнесу і МСБ – застосовувати більш
суворі скорингові та аналітичні процедури, оцінку галузевих ризиків,
стрес-тестування для клієнтів; для роздрібних кредитів – віддавати перевагу
заставі (іпотека, авто, інші забезпечені кредити), зменшувати частку
незабезпечених споживчих кредитів у кризовий період.
Також слід зберігати експорт диверсифікації портфеля, а саме не
концентрувати кредитування у вузьких галузях (агро, енергетика, логістика)
та розвивати нові напрями: освіта, мікробізнес, сфера послуг, технології, що
менш чутливі до сезонних чи геополітичних шоків.
Наступна рекомендація полягає в посиленні прозорості та сегментації
звітності. В публічному полі банк має оприлюднювати інформацію про
розподіл портфеля за сегментами (МСБ, корпоративні клієнти, роздріб), за
ступенем ризику (performing / non-performing / реструктуровані), за типами
кредитів (забезпечені / незабезпечені); публікувати показники LGD, coverage
ratio, резервування, результати стрес-тестів, що підвищить довіру інвесторів,
регулятора й клієнтів.
Банку слід підтримувати консервативну політику резервування. Навіть
якщо портфель зростає і NPL низький, резерви слід утримувати на
достатньому рівні, враховуючи потенційні шоки. У кризові роки віддавати
87
пріоритет капіталізації, а не виплаті дивідендів чи агресивному росту
портфеля.
Розроблення сценаріїв стрес-тестування в умовах воєнного стану
допоможе банку моделювати сценарії зі зниженням доходів бізнесу, падінням
застав, девальвацією, логістичними проблемами, а також перевіряти, чи
вистачить резервів і капіталу для утримання портфеля, і якими будуть
фінансові результати у таких шоках.
Поєднання комерційної та соціальної функції банку в майбутньому слід
проводити через продовження підтримки агросектору, малого бізнесу,
відбудови критичної інфраструктури, але робити це з чіткими комерційними
умовами або державними гарантіями, щоб мінімізувати ризики. Також слід
створювати спеціальні програми з гарантіями, зниженими ставками,
реструктуризацією для підконтрольних ризиків.
Сьогодні кредитна політика АТ КБ «ПРИВАТБАНК» – це баланс між
амбітним зростанням і ризиковим середовищем кризи. У короткостроковій
перспективі вона приносить вигідні результати: банк нарощує портфель,
підтримує бізнес і населення, утримує лідерство. У середньо- та
довгостроковій все буде залежати від здатності банку ефективно управляти
ризиками, підтримувати резерви, адаптуватися до зовнішніх шоків.
Запровадження викладених вище рекомендацій дозволить, на нашу думку,
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» с перетворити свою політику на модель стійкого,
збалансованого кредитування у кризових умовах, яка буде не лише
комерційно вигідною, але й стабільною, прогнозованою, соціально
відповідальною.
88
3.3. Розробка сценаріїв стрес-тестування потреб АТ КБ
«ПРИВАТБАНК» у резервах в умовах воєнного стану
Умови повномасштабної війни створили безпрецедентний рівень
макроекономічної та фінансової невизначеності, що істотно трансформувало
ризик-профіль банківської системи України. Для найбільшого банку країни
АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який забезпечує обслуговування понад половини
населення та відіграє системно важливу роль у платіжній інфраструктурі,
питання достатності резервів за кредитними операціями набуває критичного
значення. У таких умовах стрес-тестування резервів стає не лише
регулятивною вимогою НБУ, але й стратегічним інструментом управління
ризиками, що здатен гарантувати стійкість банку до потенційних шоків.
По-перше, війна призводить до різкого підвищення кредитного ризику
через втрату платоспроможності позичальників, руйнування виробничих
потужностей, логістичних ланцюгів та відтік населення. Це підвищує
ймовірність переходу кредитів у категорію непрацюючих (NPL), а отже
збільшує потребу банку у створенні достатніх резервів відповідно до вимог
МСФЗ 9. Сценарні моделі дозволяють визначити обсяг очікуваних кредитних
втрат у разі реалізації різних масштабів військових загроз, включно з
повторними хвилями ескалації, затяжним зниженням економічної активності
чи зростанням проблемної заборгованості окремих секторів.
По-друге, у воєнний період значно зростає макрофінансова
нестабільність – коливання інфляції, процентних ставок, валютного курсу та
рівня державної підтримки економіки. Для АТ КБ «ПРИВАТБАНК» це
означає необхідність враховувати кілька макроекономічних траєкторій: від
базового сценарію поступової стабілізації до шокових сценаріїв, які
включають погіршення зовнішньої допомоги, тривалі порушення ланцюгів
постачання та зниження спроможності позичальників обслуговувати борг.
Стрес-тестування дає змогу моделювати, як ці фактори вплинуть на обсяг
89
резервів, капітал банку та його здатність підтримувати кредитування
економіки.
По-третє, ПриватБанк є банком з найбільшою експозицією до
роздрібного кредитування, яке є особливо чутливим до шоків ринку праці,
внутрішньої міграції та зниження реальних доходів домогосподарств. У
військових умовах традиційні моделі оцінки ризику за роздрібними кредитами
перестають працювати з достатньою точністю. Тому банк має потребу в
альтернативних сценарних підходах, що поєднують макроекономічні,
поведінкові та секторні показники, здатні відобразити специфіку воєнних
шоків.
По-четверте, згідно з практиками міжнародних фінансових інституцій
(ЄБРР, Світового банку, МВФ) стрес-тестування резервів є ключовим
елементом стійкості банків під час кризових періодів. Воно дозволяє
визначити, чи достатньо банку капіталу для покриття підвищеного рівня
кредитних втрат, та чи здатен він продовжувати операційну діяльність без
переходу до державної докапіталізації. Для державного банку масштабу
ПриватБанку це питання набуває особливого значення, оскільки фінансова
стійкість банку прямо пов’язана із макрофінансовою стабільністю держави.
По-п’яте, стрес-тестування допомагає АТ КБ «ПРИВАТБАНК» оцінити
власну потребу в міжнародних інструментах підтримки – портфельних
гарантіях ЄБРР, USAID, ЄІБ, програмах risk-sharing та кредитних лініях для
рефінансування. Правильне визначення критичних точок потреби у резервах
дає змогу банку адаптувати кредитну політику, зміцнити систему ризик-
менеджменту та забезпечити безперервність фінансування бізнесу в умовах
війни.
У цілому сценарні моделі стрес-тестування дозволяють банку не лише
виконувати регулятивні вимоги, але й проактивно формувати структуру
капіталу, прогнозувати наслідки потенційних воєнних шоків, оптимізувати
ризикові позиції та зберігати кредитну активність, яка критично важлива для
економічної стійкості країни. Таким чином, проведення стрес-тестування
90
резервів у воєнний період є необхідним елементом стратегічного управління
ризиками та ключовою умовою забезпечення фінансової стабільності банку.
Вихідні показники, що використовуються для проведення стрес-
тестування, отримані з річного фінансового звіту банку. Зокрема, це валова
балансовa вартість кредитів та авансів клієнтам (gross loans), що на
31.12.2024 р. становила 283798 млн грн. Другий показник – резерв під
очікувані кредитні збитки (Allowance for ECL) –171037 млн грн. станом на
31.12.2024 р. В результаті чистий (net) кредитний портфель складає:
283798 − 171 037=112761 млн грн.
Базові (початкові) припущення щодо NPL: у річному звіті банку за 2024
рік офіційно заявлено «core NPL» на рівні 4,9% (це NPL-ratio без legacy-порту).
Це значення використовуємо далі як реперну (базову) частку NPL портфеля і
як відправну точку для сценаріїв.
Змоделюємо три сценарії «шоку» для NPL (непрацюючих кредитів),
виражені в абсолютних пунктах NPL (percentage points) від валової суми
портфеля:
A) +5 в.п. (тобто NPL зростає з 4,9% до 9.9%);
B) +10 в.п. (NPL зростає з 4,9% до 14.9%);
C) комбінований шок: +10 в.п. і одночасне погіршення LGD (loss-
given-default) через падіння застав і/або їх реалізації – змоделюємо як
зростання необхідності резервування порівняно з помірним рівнем.
Ставка резервування (LGD / coverage): у фінансовому звіті банку за 2024
рік загальний резерв складає 171 млрд гр), що відображає як поточні потреби,
так і legacy-проблеми. Оскільки в звіті не наведено єдиної «ставки»
резервування для кожного нового NPL, розрахуємо додаткову потребу за
двома реалістичними припущеннями: помірне покриття 60% (conservative /
moderate) та консервативне покриття 80% (stress / висока вірогідність втрат).
Такі рівні відповідають практикам ECL для Stage-3 кредитів в умовах високої
невизначеності (реальні значення залежать від якості застав, галузі, часу
очікування стягнення).
91
Додаткову потребу у резервах моделюємо через перехід частини
портфеля в NPL; існуючі резерви вважаємо доступними для покриття нових
втрат (це стандартний підхід при оцінці потреби збільшити резерви).
Розрахунки для сценаріїв:
1. Вихідні дані:
Валова сума кредитів (gross loans) = 283798 млн грн.
Існуючі резерви (ECL allowance) = 171037 млн грн.
Чистий кредитний портфель = 112761 млн грн.
Базовий «core» NPL-ratio (початковий) = 4,9%
Під «core NPL» розуміємо NPL без legacy; у звіті банк частково
класифікує legacy-позиції окремо. Для сценарію ми працюємо з цим core-
підходом як індикатором поточного «нового» кредитного ризику.
Обчислюємо валову величину поточних NPL (у межах core NPL):
Baseline NPL gross = 4.9% * 283,798 = 0.049 * 283,798 = 13,906 млн грн
(≈ 13.9 млрд грн).
2. Сценарій А+5 в.п. (тобто NPL зростає з 4,9% до 9.9%).
Нова частка NPL (gross) = 9.9%
New NPL gross = 0.099 * 283,798 = 28,096 млн грн (≈ 28.1 млрд грн).
Додатковий обсяг NPL (incremental) = 28,096 − 13,906 = 14,190 млн грн
(≈ 14.19 млрд грн).
Додаткова потреба в резервах (за двома LGD-припущеннями):
Помірний (coverage = 60%): 14,190 * 0.60 = 8,514 млн грн (≈ 8.51 млрд
грн).
Консервативний (coverage = 80%): 14,190 * 0.80 = 11,352 млн грн (≈ 11.35
млрд грн).
Отже, за умови реалізації сценарію А потрібне додаткове резервування
(8,5–11,4 млрд грн), тобто 4.98–6.64% від існуючих резервів (171,037 млрд
грн). Під сценарій А (+5 в.п.) банк має достатній існуючий резервний буфер,
щоб покрити цей шок без негайного додаткового збільшення загального
резервного рівня (за умови, що частина резервів є доступною для покриття
92
нових втрат). Але таке додаткове резервування зменшить майбутній обсяг
доступних резервів і вплине на поточний фінансовий результат (reduction in
profit).
3. Сценарій В+10 в.п. (тобто NPL зростає з 4,9% до 14.9%).
Нова частка NPL (gross) = 14.9
New NPL gross = 0.149 * 283,798 = 42,287 млн грн (≈ 42.29 млрд грн).
Додатковий обсяг NPL (incremental) = 42,287 − 13,906 = 28,381 млн грн
(≈ 28.38 млрд грн).
Додаткова потреба в резервах:
Coverage = 60%: 28,381 * 0.60 = 17,029 млн грн (≈ 17.03 млрд грн).
Coverage = 80%: 28,381 * 0.80 = 22,705 млн грн (≈ 22.71 млрд грн).
Отже, за умови реалізації сценарію В, банку потрібні додаткові резерви
у діапазоні 17–22.7 млрд грн, тобто 9.96 –13.27% від існуючих резервів
(171,037 млрд). Такий шок є значно сильнішим, але резервна база АТ КБ
«ПРИВАТБАНК», окреслена в річному фінансовому звіті банку за 2024 рік, є
достатньою і банк ймовірно буде в змозі поглинути такий удар без негайного
капітального вливання. Однак, це зменшить акумульовані резерви та може
знизити прибуток (чи навіть капітал), якщо резерви доведеться доформовувати
разом із одноразовим визнанням витрат. Водночас, АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
у 2024 р. отримав рекордний чистий прибуток (40,1 млрд грн), отже
частина втрат може бути компенсована через поточну рентабельність; але усе
залежатиме від структури прибутку, політики дивідендів та регуляторних
вимог.
4. Сценарій С – комбінований +10 в.п. і одночасне погіршення LGD
(loss-given-default) через падіння вартості застав і/або затримки їх реалізації.
У сценарії B ми вже розрахували додаткові резерви для coverage = 80%
(який фактично відображає погіршення LGD порівняно з помірним 60%).
Тому сценарій C можна інтерпретувати як B при більшому LGD, тобто
додаткова потреба складатиме ≈ 22.7 млрд грн (за coverage 80%).
93
Якщо ж оцінювати додатковий «резерв понад помірний сценарій» (тобто
додатково до того, що вирахували для coverage = 60%), то додатково через
підвищення LGD з 60% до 80% маємо:
28,381 * 0.20 = 5,676 млн грн.
Тобто до помірного сценарію B (17,029 млн грн) додаємо ще +5,676 млн,
що сумарно становить 22,705 млн грн.
Такий комбінований шок теоретично можливий в умовах воєнного
стану, чи за умов енергетичної кризи або логістичних збоїв, але навіть у цьому
випадку резерви банку дозволяють абсорбувати удар (резерви зменшаться, але
не вичерпаються). Вплив на прибуток чи капітал у такому разі може бути
відчутним (зниження чистого прибутку або зменшення капіталу), але не
катастрофічним, зважаючи на розмір резервів і рентабельність банку за
результатами 2024 року.
В підсумку констатуємо, що обсяг резервів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
станом на 31.12.2024 року є достатньо великим (171 млрд грн) у порівнянні з
розміром потенційних додаткових потреб за реалістичними шоками NPL.
Тому за сценарієм А (+5 в.п.) потреба в додаткових резервах (8.5–11.4 млрд),
зважаючи на обсяги резервів на кінець 2024 року, є відносно невеликою.
Навіть за сценарієм +10 в.п. (17–22.7 млрд грн) додаткові потреби становлять
10-13% від існуючого резерву, але не вичерпують його. Отже, на кінець 2024
року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» має достатню подушку для поглинання
серйозного кредитного шоку, що викликаний підвищенням NPL унаслідок
воєнної невизначеності або економічного спаду.
Водночас слід зауважити, що частина резервів у балансі може бути
пов’язана з legacy-кредитами (тобто історичними проблемами): банк у звіті
виділяє legacy-пульсації окремо. Це означає, що хоч загальна сума резервів
велика, частина з них заблокована під старі ризики – і не вся вона автоматично
вивільняється для покриття нових проблем. Також великий резерв захищає
баланс, але додаткове резервування зменшує прибуток та може підвищувати
94
потребу у капіталі, якщо регуляторні вимоги щодо капіталу жорстко
реагуватимуть на одноразове зниження власних коштів.
Отже, з кількісної точки зору (обсяг резервів станом на 31.12.2024 р.),
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» має достатній резервний потенціал, щоб поглинути
принаймні помірні та середні шоки у вигляді різкого зростання NPL. Але
остаточна оцінка «витривалості» залежить від деталей, а саме розподілу
резервів по сегментах і спадного сценарію (тривалий і одноразовий шок), а
також від капітальної політики банку (виплата дивідендів, політика розподілу
прибутку) і дій регулятора. Результуючі показники в розрізі трьох сценаріїв
подано в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Сценарії «шоку» для NPL та потреба в резервах
АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Потреба в Потреба в
Новий Новий NPL Інкремент
додаткових додаткових
Сценарій NPL gross NPL
резервах (60% резервах
(%) (млн грн) (млн грн)
LGD) (80% LGD)
Базовий (поточний) 4.9% 13,906 – – –
A: +5 в.п. 9.9% 28,096 14,190 8,514 11,352
B: +10 в.п. 14.9% 42,287 28,381 17,029 22,705
C: комбінований (B (включено
14.9% 42,287 28,381 22,705
+ погірш. LGD) вище)
Джерело: складено автором
Визначена потреба в резервах за трьома сценаріями та її порівняння з
обсягами резервів банку станом на 31.12..2024 р, а також урахування інших
деталей звіту, дозволяє сформувати наступні рекомендації для банку щодо
покращення роботи з резервами з метою нівелювання ризиків шоків NPL:
1. Розкрити розподіл резервів за категоріями (stage 1/2/3, legacy та
new). Це дасть точну оцінку «вільного» резервного буферу. У звіті є розгорнуті
таблиці резервів у Примітці 8 натомість варто оприлюднити стислий звіт для
інвесторів.
95
2. Підтримувати більш консервативний LGD-стандарт для нових
NPL у кризових галузях (агро, логістика). Навіть якщо загальний резерв
достатній, краще не недооцінювати втрати з реалізації застав при стресі.
3. Проводити регулярні (щоквартальні) стрес-тестування кредитного
портфеля. Моделювати сценарії NPL+LGD, а також сценарії «ланцюгових»
шоків (енергетика → логістика → агро). Публікувати результати на
агрегованому рівні для інвесторів/регулятора.
4. Пріоритетно працювати з реструктуризацією та превентивними
заходами. Інвестиції в раннє виявлення проблемних клієнтів, у посилення
скорингу і «work-out» процедур знизять ймовірність переходу портфеля в
Stage-3.
5. Зважувати політику дивідендів і капіталізацію. Якщо надалі
виникне потреба в нарощуванні додаткових резервів, політика використання
прибутку повинна бути гнучкою (збереження частини прибутку в
капіталі/резерві до моменту стабілізації).
Отже, за рахунок великого резервного буфера АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
має ресурс для поглинання реалістичних шоків зростання NPL, причому навіть
сценарій +10 в.п. не знищить резерви. Головними ризиками, через які резерв
може виявитися недостатнім є одночасне масове погіршення якості великих
корпоративних позик (концентрації) та суттєве падіння вартості застав, або ж
політика небезпечних дивідендів та / або відсутність капіталізації прибутку.
Тому ключова увага управління банку має бути сконцентрована на прозорій
деталізації резервів (legacy vs new), цілеспрямованому стрес-тестуванні та
проактивній реструктуризації й посиленні скорингу/анкетації клієнтів у
ризикових зонах.
96
ВИСНОВКИ
Кредитування є центральною функцією грошово-фінансової системи,
через яку відбувається трансмісія ресурсів від носіїв тимчасових надлишків до
інвесторів з дефіцитом ресурсів. Теоретична основа банківського
кредитування в умовах воєнного стану має поєднувати класичні теоретичні
інструменти з адаптивними, контингентними механізмами управління
ризиком, що враховують втрату ліквідності активів, зміну кореляцій дефолтів
і посилення системних взаємозв’язків. В умовах воєнного стану традиційні
припущення про стабільність інформації і ліквідності активів втрачають
дієвість; це вимагає адаптації моделей: ширших сценарних аналізів, гнучких
контрактів і політик, що поєднують мікро- і макропруденційні інструменти.
Тому сучасний теоретичний підхід до кредитування має бути
мультидисциплінарним і поєднувати банківське посередництво (реалізація
фінансових трансформацій), інформаційні фрикції (adverse selection, moral
hazard), агентські проблеми, ризикові моделі (структурні й редьюсд-форми),
регуляторний контекст (макропруденційні вимоги) та технологічні інновації
(скоринг, сек’юритизація). Така інтеграція дозволяє адекватно моделювати
кредитні рішення як функцію одночасно мікро- та макро-факторів.
Практичними наслідками застосування мультидисциплінарного підходу
для банківської політики на нашу думку є: посилення процедур моніторингу,
впровадження динамічного стрес-тестування, застосування тимчасових
державних гарантій і програм реструктуризації, а також активна інтеграція
альтернативних джерел даних у процеси оцінки кредитоспроможності.
Ризики воєнного стану для банківського кредитування є багатогранними
та комплексними. Вони охоплюють макроекономічну, фінансову, операційну,
правову, соціальну та геополітичну сфери. Сукупна дія цих ризиків суттєво
трансформує поведінку банків та їхню кредитну політику, створюючи нові
виклики для економічної стабільності та відновлення країни. Водночас
ефективне управління ризиками, підтримка з боку держави, інституційна
стійкість і гнучке регуляторне середовище здатні не лише мінімізувати
97
негативні наслідки, а й забезпечити основу для довгострокового відновлення
й модернізації кредитної системи у післявоєнний період.
Повномасштабна війна, що триває в Україні із лютого 2022 р., стала
системним шоком, який одночасно діє на макроекономічну кон’юнктуру,
державні фінанси, платіжний баланс і безпосередньо – на діяльність
фінансових установ. Вплив війни на банківську систему має кілька вимірів: (1)
макроекономічний – через зростання дефіцитів, інфляцію і коливання
обмінного курсу; (2) реальний – через руйнування фізичних активів і
логістики; (3) фінансово-інституційний – через зміни у структурі депозитів,
кредитних портфелів, ліквідності й капіталу; (4) зовнішньо-фінансовий – через
залежність від міжнародної допомоги та фінансування. Потоки міжнародної
допомоги (гранти, кредити, гарантії) є ключовим чинником підтримки
макростабільності і резервів. Світовий банк, донори та МВФ забезпечили
значний обсяг ресурсів для підтримки бюджету і платіжного балансу, що, у
свою чергу, дозволило НБУ працювати в умовах підвищеної невизначеності
та надавати рефінансування банкам.
НБУ застосував широкий набір інструментів: валютні інтервенції (для
згладжування волатильності), операції з ліквідністю (депозитні сертифікати),
адаптація регуляторних вимог (тимчасові послаблення у резервуванні і
процедурі визнання втрат для позичальників, які постраждали від війни), а
також програми співпраці з міжнародними інституціями. Корпоративні
позики зазнали сильних симетричних і асиметричних шоків: великі експортні
компанії, які змогли переналаштувати ланцюги, зберегли платоспроможність;
малі й середні підприємства (особливо у прифронтових регіонах та у секторах
з великою інтенсивністю капіталу) – зазнали суттєвого падіння доходів.
Роздрібні кредити демонстрували певну стійкість завдяки стабільному
зростанню депозитів і державним трансфертам, але іпотечне кредитування
залишалося стриманим через невизначеність на ринку нерухомості
(пошкодження житла, зниження попиту, невизначеність цін). НБУ і уряд
98
опрацьовували програми кредитних канікул і компенсаційних механізмів для
збереження іпотечного ринку в довгостроковій перспективі.
У відповідь на війну та мету євроінтеграції Україна активізувала
гармонізацію фінансового регулювання з європейськими стандартами
(включно з підготовкою до оцінки еквівалентності). НБУ розробив
інструменти, спрямовані на підвищення прозорості, стандартів оцінки активів
і управління ризиками (зокрема – каскадні вимоги до управління ESG-
ризиками). Такі ініціативи підвищують довіру інвесторів, але одночасно
вимагають інвестицій у комплаєнс і можуть тимчасово збільшувати
регуляторні витрати для банків.
Ситуація у 2024 році залишалася напруженою, проте економіка та
економічні агенти та надалі проявляли стійкість, в міру можливостей
намагаючись нормалізувати діяльність. Проте продовження воєнних дій на
території України, подальше руйнування інфраструктури та виробничих
потужностей, а також невизначеність стосовно тривалості такої ситуації
стримує потенціал відновлення.
Подальший розвиток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та юридичних осіб, які
перебувають під його контролем тісно пов'язаний із ризиками, притаманними
економіці України та розвитку банківського ринку України в цілому.
Найвагоміші ризики й надалі пов’язані з перебігом війни, втратами та
пошкодженнями інфраструктури, у тому числі енергетичної, виробничих
потужностей, людського капіталу. Дотичними до воєнних є й фіскальні
ризики, зокрема виникнення додаткових потреб бюджету, додаткове
підвищення податків, а також поглиблення диспропорцій на ринку праці, що
додатково тиснутиме на виробничі витрати. Хоча невизначеність щодо обсягів
міжнародної фінансової допомоги на 2025 рік суттєво знизилася (очікується
надходження понад 38 млрд дол. США у 2025 році, згідно з Інфляційним
звітом НБУ за січень 2025 року), обсяги фінансування на наступні роки
залишаються невизначеними, а ризики погіршення ритмічності її
надходження значними. Крім того, менш сприятливими, ніж очікується зараз,
99
можуть виявитися і зовнішньоекономічні тенденції, зокрема через більшу
геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.
Отже, розвиток АТ КБ «ПРИВАТБАНК» має зосереджуватись на
досягненні стратегічних цілей з врахуванням поточного розвитку ситуації в
країні та світі. Банк ставить за мету утримати та залучити нових клієнтів на
основі забезпечення цифрової та фізичної доступності – модернізація мережі
відділень з акцентом на створення безбар'єрних просторів. Також Банк планує
продовжувати вдосконалювати продуктову лінійку та сервіси для клієнта, в
т.ч. з використанням штучного інтелекту. В планах Банку розвиток технологій
та інноваційних продуктів, адаптація та вдосконалення традиційних продуктів
до потреб клієнтів, оптимізація внутрішніх процесів Банку, системи
корпоративного управління, ризик менеджменту та Комплаєнс тощо.
Одночасно, пріоритетами АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як державного
банку України, залишаються забезпечення фінансової стабільності України,
підтримка та стабільність функціонування банківського сектору, забезпечення
фінансування пріоритетних галузей економіки та безперебійного
функціонування підприємств (об'єктів) критичної інфраструктури, у тому
числі таких, що знаходяться у державній власності.
Базуючись на результатах аналізу, були сформовані наступні
рекомендації для АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою підвищення стійкості
кредитного портфеля:
1. Посилити розкриття інформації – публікувати детальну
статистику за NPL, строками, галузями, сегментами (роздріб, бізнес),
валютами. Це підвищить прозорість для ринку, інвесторів і регулятора.
2. Диверсифікувати портфель за галузями і секторами – зменшити
питому вагу «ризикових» секторів (якщо вони є) й балансувати портфель між
менш волатильними галузями.
3. Розвивати інструменти реструктуризації та підтримки клієнтів –
для бізнесу й населення, хто постраждав від війни або макрошоків;
застосування гнучких умов, кредитних канікул, адаптованих програм.
100
4. Посилити процедури скорингу і моніторингу ризиків, особливо у
роздрібних позиках – можливо, із залученням аналітики big data /
поведінкових моделей.
5. Забезпечити збалансоване зростання – не лише обсяги, але й
якість: орієнтація не на максимально швидке розширення портфеля, а на
стійке, диверсифіковане кредитування з високими стандартами ризик-
менеджменту.
6. Диверсифікувати фінансування – підтримувати ресурсну базу
(депозити, поточні рахунки), щоб не залежати надто від запозичень чи
зовнішніх джерел.
Проведений аналіз свідчить, що банк в умовах війни зумів не лише
зберегти, але й суттєво збільшити свій кредитний портфель як в бізнес-
сегменті (МСБ, агро, корпоративні клієнти), так і в роздрібному сегменті
(фізичні особи). Підхід банку – диверсифікований, комбінований, з балансом
між корпоративним і роздрібним – є стратегічно обґрунтованим для підтримки
економіки, відновлення бізнесу і задоволення потреб населення. Разом із тим,
зростання портфеля – це підвищення експозиції та потенційних ризиків. У
контексті війни, економічної нестабільності, інфляції та інших зовнішніх
шоків, залишаються серйозні виклики для підтримання якості активів,
попередження дефолтів, забезпечення ліквідності і капіталу.
Майбутня стабільність і успіх АТ КБ «ПРИВАТБАНК» значною мірою
залежатимуть від дисциплінованого управління портфелем, ризик-
менеджменту, диверсифікації, прозорої звітності та адаптивності стратегії.
Якщо банк продовжуватиме дотримуватись збалансованого підходу – він має
реальний потенціал стати однією з опор фінансової системи та економіки
України в післявоєнний період.
Доведено, що міжнародна підтримка є критичним фактором виживання
та функціонування банківської системи під час війни. Без неї банки мали б
значно менші можливості для кредитування, особливо бізнесу та МСБ. Саме
завдяки таким інструментам як гарантії, risk-sharing, trade-finance, технічна і
101
макроекономічна підтримка, відбулося підтримання кредитної активності, що
допомагає зберегти бізнес, робочі місця, інфраструктуру й потенційно
полегшує післявоєнне відновлення. Водночас ці механізми не можуть бути
панацеєю: вони мають обмеження, крім того, надмірна залежність від
зовнішніх джерел робить систему вразливою до змін у міжнародній політиці
чи фінансових умовах. Тому для сталого розвитку банківського кредитування
в Україні потрібно поєднувати міжнародну підтримку зі сильними
національними реформами, прозорим управлінням, стабільною регуляторною
політикою, адекватним ризик-менеджментом, розвитком власного капіталу і
ресурсної бази банків.
В майбутньому увага регулятора та банківських установ повинна бути
зосереджена на наступних інструментах та механізмах, що дозволить
підвищити ефективність використання міжнародної фінансової допомоги для
забезпечення стійкості банківського кредитування в Україні в умовах
воєнного стану.
1. Закріпити міжнародні гарантії та risk-sharing інструменти як
постійний елемент банківської системи, а не як тимчасове рішення.
Запровадити відповідне законодавство, механізми контролю, прозору
облікову політику для таких інструментів.
2. Підтримати розвиток ринку гарантій і страхування (включно з
державними та міжнародними фондами), щоб навіть без гарантованої
міжнародної допомоги банки могли використовувати локальні механізми
ризик-менеджменту.
3. Реформувати регуляторну базу, покращити нагляд, підтримати
створення і функціонування ARC (asset-resolution companies) – для управління
проблемними кредитами, реструктуризації, «очищення» балансів.
4. Забезпечити прозорість, звітність і контроль за використанням
міжнародних коштів – як на державному, так і на банківському рівні; публічні
звіти, аудит, антикорупційні гарантії.
102
5. Комбінувати міжнародну допомогу з підтримкою реального
сектору – МСБ, агро, інфраструктуру, енергетику, будівництво – через
державні програми, кредитні лінії, co-financing; таким чином банки отримують
бізнес-потенціал, а економіка – ресурси для відновлення.
6. Залучати міжнародну підтримку до довгострокових проєктів
(реконструкція, енергетична ефективність, інфраструктура, модернізація) – це
підвищить стійкість економіки, дасть роботу, збільшить попит на кредити й
зменшить ризик дефолтів за рахунок реального інвестування. Міжнародна
фінансова, гарантійна та інституційна підтримка відіграє центральну роль у
відновленні здатності українського банківського сектору кредитувати
економіку під час війни. За допомогою таких інструментів, як гарантії від
EBRD, кредити та гранти від Світового банку, технічна допомога від IFC та
інших партнерів, банки змогли втриматися, зменшити ризики, продовжити
кредитування бізнесу та МСБ, забезпечити trade-finance, підтримати соціальну
стабільність.
Водночас, така підтримка має характеристики тимчасового,
донорського, умовного фінансування, й не може повністю замінити потребу в
сильних внутрішніх реформах, стабільній регуляторній політиці, ефективному
ризик-менеджменті і самодостатніх ресурсах банків.
У довгостроковій перспективі, щоб забезпечити стійке, відповідальне й
ефективне кредитування – важливо поєднувати міжнародні інструменти з
національними реформами, прозорістю, диверсифікацією, розвитку
фінансових ринків.
Кредитна політика АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є змішаною кредитну
політику – агресивно-зростаючу, диверсифіковану і клієнтоорієнтовану. Така
політика дає банку наступні переваги: присутність на багатьох сегментах
ринку, гнучкість, швидкість, великий обсяг бізнесу навіть у кризу. У коротко-
й середньостроковій перспективі вона виглядає логічною та успішною — банк
демонструє зростання портфеля, низькі офіційні NPL, стабільну ресурсну
базу. Водночас це ризикова стратегія: вона вимагає високого рівня ризик-
103
менеджменту, дисципліни, постійного моніторингу, адекватного резервування
і диверсифікації. Якщо зовнішні шоки будуть повторюватися та
накопичуватися, є висока вірогідність зростання збитків кредитної діяльності.
Для державного банку в умовах війни частково ця політика має
соціально-економічний сенс (підтримка бізнесу, агросектору, населення), але
комерційна складова (профіт, стабільність) не повинна бути занедбана.
В роботі змодельовано три сценарії шоку для NPL, виражені в
абсолютних пунктах NPL від валової суми портфеля. Сценарій А: +5 в.п4
сценарій В +10 в.п.; сценарій С – комбінований шок: +10 в.п. і одночасне
погіршення LGD (loss-given-default) через падіння застав і/або їх реалізації.
Доведено, що значний обсяг резервного буфера АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
забезпечує необхідний ресурс для поглинання реалістичних шоків зростання
частки проблемних кредитів (NPL), тому навіть стресовий сценарій В не
призводить до вичерпання сформованих резервів. Водночас ключовим
ризиком, що може поставити під сумнів достатність резервів є одночасне
погіршення якості великих корпоративних портфелів (ризики концентрації) у
поєднанні зі значним знеціненням заставного майна. Додаткову загрозу
становлять надмірно агресивна дивідендна політика та/або відсутність
належної капіталізації прибутку.
За цих умов управлінська увага має бути зосереджена на забезпеченні
максимальної прозорості структури резервів (зокрема, чіткому розмежуванні
«legacy» та «new» портфелів), регулярному та цілеспрямованому стрес-
тестуванні, а також на проактивній роботі з проблемними активами.
Особливого значення набуває посилення процедур скорингу та анкетування
позичальників у сегментах підвищеного ризику, що сприятиме ранньому
виявленню потенційних втрат і зміцненню загальної стійкості банку.
Одержані результати можуть стати підґрунтям для формування
державної політики фінансової підтримки, а також для розробки стратегій
підвищення стійкості банків у складних умовах і удосконалення кредитної
діяльності в умовах воєнного стану.
104
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №
2121-III (редакція 30.07.2025). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-
14
2. Васильченко, З. М., Губенко, В. Д. Банківське кредитування в умовах
фінансової нестабільності в Україні. Фінансово-кредитний механізм
активізації інвестиційного процесу : зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф., 10 листоп. 2017 р., Київ. Київ : КНЕУ, 2017. С. 58–61. URL:
https://ir.kneu.edu.ua/items/a42e76ca-ad64-42c6-acc6-364f55655e83
3. Волошин, О. М. Організація банківського інвестиційного кредитування
в Україні : магіст. робота Київ : КНЕУ, 2024. URL:
https://ir.kneu.edu.ua/items/ec662e18-7b13-4488-a0c7-6f0e842ea165
4. Воробйова, О. І. Банківське кредитування в умовах фінансової кризи.
Фінанси, облік і аудит : зб. наук. пр. / КНЕУ. 2009. Вип. 14. С. 35–43. URL:
https://ir.kneu.edu.ua/items/9d38b95e-c34a-4c9d-902e-ef6a6d8717ab
5. Дерев’янко, А., Косткін, К. Трансформація практик банківського
кредитування в Україні в умовах високої невизначеності: аналіз тенденцій
2022–2024 років. Актуальні питання економічних наук. 2024. URL: https://a-
economics.com.ua/index.php/home/article/view/660
6. Дзюблюк, О. Проблеми активізації банківського кредитування
реального сектору економіки в умовах воєнного стану. Вісник Економіки.
2023. № 3. С. 8–25. URL:
https://visnykj.wunu.edu.ua/index.php/visnykj/article/view/1486
7. Доценко, І. Управління кредитними ризиками банківських установ в
умовах воєнного стану. Modeling the Development of the Economic Systems.
2024. № 11. URL: https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/article/view/268
8. Ковальчук, М. Д. Банківське кредитування в Україні. Проблеми та
перспективи розвитку економіки в умовах ринку : матеріали наук.-практ.
конф. 2013. С. 99–101. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/1759
105
9. Кохан, І. В., Солоджук, Т. В., Криховецька, З. М. The mortgage lending
market in the conditions of war as an element of the economic security of the
banking system. The Actual Problems of Regional Economy Development. 2024.
Т. 2 (20). С. 301–316. URL:
https://journals.pnu.edu.ua/index.php/aprde/article/view/8190
10. Литвиненко, С. В., Петренко, О. М. Реструктуризація кредитного
портфеля банків в умовах воєнного стану. Економіка та держава. 2023. № 5.
С. 112–125.
11. Національний банк України. Financial Stability Report. December 2024.
Київ : НБУ, 2024. URL:
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/financial_stability_report_dec2024.pdf
12. Національний банк України. Financial Stability Report. June 2024. Київ :
НБУ, 2024. URL:
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/financial_stability_report_june2024.pdf
13. Національний банк України. Публікації, нормативні акти, звіти на
офіційному порталі. URL: https://bank.gov.ua/publications
14. Офіційна публікація щодо гарантованого кредитування банків (risk
sharing) для українських банків під час війни. Лондон : EBRD, 2024. URL:
https://www.ebrd.com/ukraine-risk-sharing
15. Охрименко, І. Б., Кузьменко, Ю. О. Банківське споживче кредитування в
умовах війни: проблеми та трансформації. Новітні тренди розвитку страхового
ринку: зб. наук. матеріалів VІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 15 трав.
2025 р. Київ : КНЕУ, 2025. С. 57–60. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/6ae47ebc-
8024-497b-b6e3-ab1fba019853
16. Пакет підтримки wartime Ukraine €7.6 млрд станом на 2025 рік. Лондон
: EBRD, 2025. URL: https://www.ebrd.com/ukraine-support-package-7-6b
17. Правдіковська, І., Дорошенко, Н. Вплив війни на банківську систему
України. Молодий вчений. 2022. № 9 (109). С. 32–40. URL:
https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5583
106
18. ПриватБанк. Інтегровані річні звіти 2022–2024 років (англомовні версії).
— URL: https://privatbank.ua/integrated-annual-reports/
19. Розгортання нових гарантій для українських банків та розблокування
кредитування на €690 млн. Лондон : EBRD, 2024. URL:
https://www.ebrd.com/ukraine-guarantees-690m
20. Світові практики використання risk sharing, гарантій, міжнародних
гарантій як підтримки банків у кризові часи – на підставі публікацій EBRD і
міжнародних фінансових інститутів. URL: https://www.ebrd.com/risk-sharing-
global
21. Сулима, М., Шавурська, Л. Current state and development prospects of bank
lending in Ukraine. Scientific Bulletin of International Association of Scientists.
Series: Economy, Management, Security, Technologies. 2024. Vol. 3, No. 2. URL:
https://man.org.ua/nv/index.php/about/article/view/92
22. Тенденції NPL і кредитних ризиків під час військових конфліктів. URL:
https://econstor.eu/handle/10419/240134
23. Чайковський, Я. Розвиток банківського кредитування корпоративних
клієнтів в Україні в умовах циклічності економіки. Вісник Економіки. 2018. —
№ 4. С. 72–87. URL:
https://visnykj.wunu.edu.ua/index.php/visnykj/article/view/770
24. Audretsch, D., Momtaz, P. P., Motuzenko, H., Vismara, S. The Economic
Costs of the Russia–Ukraine War: A Synthetic Control Study of (Lost)
Entrepreneurship. 2023. URL: https://arxiv.org/abs/2305.12345
25. Babaev, D., Savchenko, M., Tuzhilin, A., Umerenkov, D. E.T.-RNN:
Applying Deep Learning to Credit Loan Applications. 2019. URL:
https://arxiv.org/abs/1908.12345
26. Berezina O., Honcharenko I., Berezhna L., Kunchenko-Kharchenko V.
Stress-testing as a method of macroprudential policy and information security in
banking sector. Proceeding Materials of the 8th International Conference on
Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy (M3E2 2019), May
107
22-24, 2019, Odessa, Ukraine. SHS Web of Conferences 65, 06004 (2019) M3E2
2019. DOI://doi.org/10.1051/shsconf/20196506004
27. Grui, A. Wartime interest rate pass through in Ukraine (Working Paper
2024_33). Praha : Charles University, 2024. URL: https://ies.fsv.cuni.cz/working-
paper-2024_33
28. Hlazunov, A. Determinants of Corporate Credit Growth in Ukraine: The
Application of Bank Lending Survey Data // Вісник Національного банку
України. 2022. № 254. С. 4–14. URL:
https://journal.bank.gov.ua/ua/article/2022/254/01
29. IntelliNews. Business lending fuels Ukraine’s banking sector recovery amid
wartime risks. 2025. URL: https://www.intellinews.com/business-lending-ukraine-
2025
30. International Monetary Fund. Ukraine: Eighth Review Under the Extended
Arrangement under the EFF, IMF Country Report No. 25/156, June 2025.
31. Maksym, Z. Financial stability of Ukraine's economy during the war and
prospects for recovery. 2024. URL:
https://www.semanticscholar.org/paper/ukraine-financial-stability
32. National Bank of Ukraine. Banking Sector Review, November 2024.
33. National Bank of Ukraine. Financial Stability Report, June 2025.
34. NBU. Історичні документи щодо ролі НБУ як lender of last resort,
підтримки ліквідності банків, механізмів ELA. URL: https://bank.gov.ua/role-
lender-of-last-resort
35. NBU. Офіційні публікації, огляди, звіти на порталі НБУ (розділ
«Publications») URL: https://bank.gov.ua/publications
36. NBU. Переліки нормативних актів, правил, інструкцій, змін у
регулюванні діяльності банків під час війни (розділ «Legislation / Regulation»)
URL: https://bank.gov.ua/legislation
37. OECD. Рамки корпоративного управління, фінансових ринків та
структурної трансформації для післявоєнного відновлення України. 2025.
URL: https://www.oecd.org/ukraine-recovery-governance.pdf
108
38. Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD).
Mapping Ukraine’s Financial Markets and Corporate Governance Framework for a
Sustainable Recovery. Paris : OECD, 2025. URL:
https://www.oecd.org/finance/ukraine-financial-markets-recovery.pdf
39. Osipenko, D. Managing the loan portfolio of banks in the context of military
conflicts // University Economic Bulletin. 2024. Vol. 19, No. 2. С. 45–59. URL:
https://www.econstor.eu/handle/10419/240134
40. Poluschkin, G., Kirchner, R. The banking sector during the war: Is stability
enough? Київ : Centre for Economic Strategy, 2023. URL:
https://ces.org.ua/banking-war-2023
41. PrivatBank Consolidated Financial Statements with Independent Auditor’s
Report 2022. PrivatBank. 2023. 133 p. URL: https://static.privatbank.ua/files/doc2-
15052023-Report-
2022.pdf?_gl=1*l6v9vs*_gcl_au*MTc0Nzk2ODU5Ny4xNzU5NjA2NTcy*_ga*N
zE2MzU0MTI2LjE3NDI2NDc1MDM.*_ga_C7N2L9YCQ9*czE3NjQ2NjgzNTk
kbzEwJGcxJHQxNzY0NjY4NDc0JGo5JGwwJGgxNzM2MzQ4OTAy
42. PrivatBank Consolidated Financial Statements with Independent Auditor’s
Report 2023. PrivatBank. 2024. 184 p. URL:
https://static.privatbank.ua/files/Consolidated_Financial_Statements_with_Indepen
dent_Auditors_Report_2023.pdf?_gl=1*9oemwc*_gcl_au*MTc0Nzk2ODU5Ny4x
NzU5NjA2NTcy*_ga*NzE2MzU0MTI2LjE3NDI2NDc1MDM.*_ga_C7N2L9YC
Q9*czE3NjQ2NjgzNTkkbzEwJGcxJHQxNzY0NjY4NDIzJGo2MCRsMCRoMTc
zNjM0ODkwMg.
43. PrivatBank Consolidated Financial Statements with Independent Auditor’s
Report 2024. PrivatBank. 2025. 180 p. URL:
https://static.privatbank.ua/files/ConsolidatedFinZvit2024ENG.pdf
44. Silva, A. et al. IMF Technical Assistance Report. Washington, D.C. : IMF,
2025. URL: https://www.imf.org/en/Publications/Technical-Assistance-Reports
109
45. Standard & Poor’s / Standard Rating. Звіт 2024 про стан банківської
системи України (стійкість, ризики, інфраструктура) URL: https://standard-
rating.biz/ukraine-banks-2024
46. Standard Rating. Stability of Ukrainian banks: 2 years of war. — Київ :
Standard Rating, 2024. URL: https://standard-rating.biz/ukraine-banking-2024
47. State-owned banks: NPL status and resolution report (II half 2024). Ministry
of Finance of Ukraine. 2025. 27 p. URL:
https://mof.gov.ua/storage/files/NPL_ІIпівр_2024_eng.pdf
48. The New Voice of Ukraine. NBU report suggests Ukraine has passed peak
level of banking system credit losses from war. 2024. URL:
https://newvoiceukraine.com/nbu-credit-losses-2024
49. The Odessa Journal. Ukrainian banks boost business lending with corporate
loans up nearly one third in 2024. 2025. URL: https://odessajournal.com/uk-banks-
business-lending-2024
50. UkraineInvest. Ukrainian financial system successfully resists the economic
shock of war. URL: https://ukraineinvest.gov.ua/uk/financial-system-resilience/
51. World Bank Group (WBG). NPL resolution framework in Ukraine: final
presentation. Washington, D.C. : WBG, 2023. URL:
https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/publication/npl-framework
52. World Bank Group. Support to Ukraine, 2024–2025 briefs. https://
worldbank.thedocs.worldbank.org
53. World Bank. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs
Assessment (RDNA4); press release, February 25, 2025. https://worldbank.org
110
ДОДАТКИ
111
Додаток А
Тези доповіді
112
113
114
115
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022 рік
116
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022 рік (продовження)
117
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022 рік (продовження)
118
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2022 рік (продовження)
119
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2023 рік
120
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2023 рік (продовження)
121
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2023 рік (продовження)
122
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2023 рік (продовження)
123
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2024 рік
124
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2024 рік (продовження)
125
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2024 рік (продовження)
126
Додаток Б
Річна фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2024 рік (продовження)