Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9331| Назва: | Онлайн-банкінг як драйвер для розвитку цифрової економіки в Україні |
| Автори: | Бережна, Леся Віталіївна Жернова, Олена Володимирівна |
| Ключові слова: | онлайн-банкінг;шахрайство |
| Дата публікації: | гру-2022 |
| Короткий огляд (реферат): | Предметом дослідження є фінансово-економічні процеси, які виникають за умов використання онлайн-банкінгу. Об’єктом дослідження є теоретичні та методичні засади впровадження та використання онлайн-банкінгу, а також запобігання його ризиків в Україні. Метою кваліфікаційної роботи є поглиблення теоретичних і методичних засад впровадження та використання онлайн-банкінгу, а також запобігання його ризиків в умовах розвитку цифрової економіки в Україні. Завдання кваліфікаційної роботи: розкрити сутність поняття «цифрова економіка» та «онлайн-банкінг»; виокремити ознаки та особливості мобільного та Інтернет-банкінгу як передових форм онлайн-банкінгу; визначити економічну сутність та класифікацію ризиків онлайн-банкінгу; охарактеризувати стан та особливості електронних банківських послуг в Україні; дослідити інструментарій запобігання операційного ризику онлайн-банкінгу та ризику шахрайства; оцінити ризик втрати ділової репутації для банків України при електронному банківському обслуговуванні; обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення процесу управління онлайн-банкінгом та ризиками електронного банкінгу. За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо підвищення дієвості впровадження та використання онлайн-банкінгу в Україні та інструментів управління його ризиками. Одержані результати можуть бути використані Національним банком та комерційними банками, а також усіма суб’єктами господарювання в Україні для підтримки прийняття рішень щодо подальшої діяльності в умовах цифровізації економіки та використання електронного банкінгу. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9331 |
| Розташовується у зібраннях: | 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ_Жернова_2022.pdf Restricted Access | 2.1 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Спеціальність
072 – Фінанси, банківська справа
та страхування, освітня програма
«Фінанси і кредит»,
освітній ступінь «магістр»,
заочна форма навчання,
2 курс, група ЗФКМ -214 ..
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему ОНЛАЙН-БАНКІНГ ЯК ДРАЙВЕР ДЛЯ РОЗВИТКУ
ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ
Студентки Жернової Олени Володимирівни
(підпис)
Науковий керівник доцент Бережна Леся Віталіївна ..
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри фінансів
проф. Гончаренко І. Г. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Черкаси 2022 р.
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Освітній ступінь магістр
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування
освітня програма «Фінанси і кредит»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри фінансів
________________ проф. Гончаренко І.Г.
«_____» ________________ 2022 р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Жерновій Олені Володимирівні
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Онлайн-банкінг як драйвер для розвитку цифрової економіки в Україні
Керівник роботи Бережна Леся Віталіївна, к.е.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «22 » вересня 2022 р. №
244/04.
2. Строк подання студентом роботи «05» грудня 2022 р
3. Вихідні дані до роботи нормативні та законодавчі акти, літературні та періодичні
джерела, цифровий матеріал Державного комітету статистики, Національного банку
України, комерційних банків України
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
1. Визначити теоретичні основи дослідження онлайн-банкінгу в Україні.
2. Здійснити ідентифікацію та оцінювання онлайн-банкінгу та його ризиків в Україні.
3. Внести пропозиції щодо удосконалення процесу управління онлайн-банкінгом та його
ризиками.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)
Рисунок 1 ‒ Етапи трансформації банківської установи в умовах розвитку цифрової
економіки. Рисунок 2 ‒ Групи послуг, які надаються через різні форми електронного
банкінгу. Таблиця 1 ‒ Еволюція форм електронного банкінгу. Таблиця 2 ‒ Переваги та
недоліки мобільного банкінгу та Інтернет-банкінгу. Таблиця 3 ‒ Потенційні проблеми та
ризики, які притаманні основним формам онлайн-банкінгу. Рисунок 3 ‒ Класифікація
ризиків онлайн-банкінгу. Рисунок 4 ‒ Джерела операційного ризику онлайн банкінгу.
Рисунок 5 ‒ Ієрархія ризиків банківської діяльності з врахуванням ризиків онлайн банкінгу.
Рисунок 6 ‒Кількість електронних платіжних засобів в обігу. Таблиця 6 ‒ Сервіси онлайн-
банкінгу, які пропонують ТОП-5 українських банків. Рисунок 7 ‒ Різновиди фішингових
сайтів. Рисунок 8 ‒ Найпоширеніші схеми шахрайства вішинг. Таблиця 7 ‒ ТОП-10 країн за
часткою користувачів, які були атаковані мобільними «банківськими троянцями». Таблиця
8 ‒ Рейтинг безпеки систем Інтернет-банкінгу ТОП 20-ти банків України. Рисунок 9 ‒
Етапи ідентифікації та оцінювання ризику репутації електронного банкінгу. Рисунок 10 ‒
Модель оцінки ділової репутації банку в умовах функціонування електронного банкінгу.
Таблиця 9 ‒ Аналіз різновиду форм електронного банкінгу у ТОП-20 банків
3
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи
Прізвище, ініціали Підпис, дата
Розділ
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Бережна Л.В., доцент 05.09.22 09.10.22
2 Бережна Л.В., доцент 10.10.22 11.11.22
3 Бережна Л.В., доцент 12.11.22 28.11.22
7. Дата видачі завдання «05» вересня 2022 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 попереднього плану кваліфікаційної 05.09.22 виконано
роботи.
Опрацювання літературних джерел.
2 30.09.22 виконано
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка
3 5.10.22 виконано
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу.
4 Аналіз даних, необхідних для написання 9.10.22 виконано
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.22 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.22 виконано
Підготовка та написання розрахункового
7 08.11.22 виконано
розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.22 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.22 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.22 виконано
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.22 виконано
12 Доопрацювання роботи 23.11.22 виконано
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 2.12.22 виконано
14 Подання завершеної роботи на кафедру 5.12.22 виконано
Студент __________________ __ Жернова О.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________________ ____ Бережна Л.В. _______
(підпис) (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК __________________ ____Настенко І.Г.________
(підпис) (прізвище та ініціали)
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 94 сторінки, 12 таблиць, 24
рисунки, список використаних джерел із 92 найменувань, 1 додаток.
ОНЛАЙН-БАНКІНГ ЯК ДРАЙВЕР ДЛЯ РОЗВИТКУ
ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ
Предметом дослідження є фінансово-економічні процеси, які
виникають за умов використання онлайн-банкінгу.
Об’єктом дослідження є теоретичні та методичні засади впровадження
та використання онлайн-банкінгу, а також запобігання його ризиків в Україні.
Метою кваліфікаційної роботи є поглиблення теоретичних і
методичних засад впровадження та використання онлайн-банкінгу, а також
запобігання його ризиків в умовах розвитку цифрової економіки в Україні.
Завдання кваліфікаційної роботи:
– розкрити сутність поняття «цифрова економіка» та «онлайн-банкінг»;
– виокремити ознаки та особливості мобільного та Інтернет-банкінгу як
передових форм онлайн-банкінгу;
– визначити економічну сутність та класифікацію ризиків онлайн-банкінгу;
– охарактеризувати стан та особливості електронних банківських послуг в
Україні;
– дослідити інструментарій запобігання операційного ризику онлайн-
банкінгу та ризику шахрайства;
– оцінити ризик втрати ділової репутації для банків України при
електронному банківському обслуговуванні;
– обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення процесу управління онлайн-
банкінгом та ризиками електронного банкінгу.
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо
підвищення дієвості впровадження та використання онлайн-банкінгу в Україні
та інструментів управління його ризиками.
Одержані результати можуть бути використані Національним
банком та комерційними банками, а також усіма суб’єктами господарювання
в Україні для підтримки прийняття рішень щодо подальшої діяльності в
умовах цифровізації економіки та використання електронного банкінгу.
Рік виконання кваліфікаційної роботи 2022
Рік захисту кваліфікаційної роботи 2022
Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОНЛАЙН- 9
БАНКІНГУ В УКРАЇНІ
1.1. Цифрова економіка: сутність та еволюція форм цифровізації 9
й онлайн-банкінгу
1.2. Мобільний та Інтернет-банкінг як передові форми онлайн- 17
банкінгу
1.3. Економічна сутність та класифікація ризиків онлайн- 21
банкінгу
РОЗДІЛ 2. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ОНЛАЙН- 31
БАНКІНГУ ТА ЙОГО РИЗИКІВ В УКРАЇНІ
2.1. Стан та особливості електронних банківських послуг в 31
Україні
2.2. Ідентифікація, оцінювання та інструментарій запобігання
39
операційного ризику онлайн-банкінгу та ризику шахрайства
2.3. Ризик втрати ділової репутації банків при електронному 53
банківському обслуговуванні: ідентифікація та аналіз
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ 61
ОНЛАЙН-БАНКІНГОМ ТА ЙОГО РИЗИКАМИ
3.1. Методи зниження операційних ризиків онлайн-банкінгу за 61
допомогою аутсорсингу
ВИСНОВКИ 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 86
ДОДАТКИ 95
6
ВСТУП
Постановка проблеми. Початок третього тисячоліття ознаменувався
широким впровадженням новітніх досягнень у сфері інформаційно-
комунікаційних та цифрових технологій у банківський бізнес. Необхідність
зниження собівартості банківських послуг і прагнення банківських установ
зайняти провідні позиції на фінансових ринках стимулює їх до використання
інноваційних технологій банківського обслуговування. Особливо це
актуально в умовах широкомаштабного вторгнення росії в Україну, а також в
недалекому минулому пандемії COVID-19, коли для суспільства актуальними
постали питання якісного дистанційного обслуговування. На сучасному етапі
розвитку цифрової економіки найбільш поширеним способом
обслуговування, який характеризується динамічністю, є онлайн-банкінг.
Серед основних переваг онлайн-банкінгу для банківської установи – низька
вартість транзакцій, цілодобове обслуговування, розширення клієнтської бази
та каналів збуту, а також збільшення операційних та комісійних доходів.
Проте, поряд з очевидними перевагами онлайн-банкінг супроводжується
появою додаткових ризиків у банківському бізнесі, які можуть призвести до
значних фінансових втрат, як для банків, так і для їхніх клієнтів. За цих умов
важливого значення набувають дослідження теоретичних та практичних засад
впровадження та використання онлайн-банкінгу, запобігання його ризиків в
Україні, а також формування стратегії інноваційного розвитку банків.
Теоретичні засади сутність та форми онлайн-банкінгу, а також основні
методи управління ризиками електронного банкінгу досліджуються у працях
вчених-економістів: В. Бауера, Дж. Сінкі, Д. Шпата, Д. Гафурової, С.
Єгоричевої, Л. Кузнєцової, Г. Карчевої, І. Карчевої, Л. Ляміна, Н. Пантелєєвої,
Л. Примостки, П. Ревенкова, В. Сидоренка, Н. Циганової, Т. Шалиги та інших.
Науковці і практики постійно приділяють увагу питанням сутності
цифрової економіки, електронного банкінгу, його перевагам і недолікам,
видам онлайн-послуг, характеристикам функціональних можливостей
7
інноваційних форм електронного банкінгу, насамперед, Інтернет-банкінгу та
мобільному банкінгу.
Разом з тим, багато аспектів цієї проблеми залишаються недостатньо
дослідженими, включаючи ризики, що виникають у процесі впровадження
технологій онлайн-банкінгу, а також підходи та методи ідентифікації,
оцінювання та мінімізації цих ризиків. Актуальність зазначених питань, їх
теоретична і практична важливість зумовили вибір напряму та теми
кваліфікаційної роботи магістра, її мету та окреслили коло завдань.
Мета і задачі дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є
поглиблення теоретичних і методичних засад впровадження та використання
онлайн-банкінгу, а також запобігання його ризиків в умовах розвитку
цифрової економіки в Україні.
Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі основні
завдання:
– розкрити сутність поняття «цифрова економіка» та «онлайн-банкінг»;
– виокремити ознаки та особливості мобільного та Інтернет-банкінгу як
передових форм онлайн-банкінгу;
– визначити економічну сутність та класифікацію ризиків онлайн-банкінгу;
– охарактеризувати стан та особливості електронних банківських послуг в
Україні;
– дослідити інструментарій запобігання операційного ризику онлайн-
банкінгу та ризику шахрайства;
– оцінити ризик втрати ділової репутації для банків України при
електронному банківському обслуговуванні;
– обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення процесу управління онлайн-
банкінгом та ризиками електронного банкінгу.
Об’єктом дослідження є теоретичні та методичні засади впровадження
та використання онлайн-банкінгу, а також запобігання його ризиків в Україні.
Предметом дослідження є фінансово-економічні процеси, які
виникають за умов використання онлайн-банкінгу.
Методи дослідження. Методичним підґрунтям роботи є сукупність
загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: логіко-структурний
8
метод; метод узагальнення та наукової абстракції; логіко-діалектичний метод;
методи аналізу та синтезу; методи статистичних порівнянь, групування,
вибірки; статистичні методи; графічний та побудови аналітичних таблиць.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові
акти, аналітичні та статистичні дані Національного банку України,
вітчизняних банків, офіційні публікації Базельського комітету з питань
банківського нагляду. Використано дані статистичних щорічників,
інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукову, методичну та довідкову
літературу, монографічні видання та статті вітчизняних і зарубіжних учених,
офіційні ресурси в Інтернеті.
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо
підвищення дієвості впровадження та використання онлайн-банкінгу в Україні
та інструментів управління його ризиками.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх
застосування дозволяє системно підійти до ідентифікації, оцінювання,
контролю та мінімізації ризиків онлайн-банкінгу, що сприятиме підвищенню
конкурентних позицій банку на ринку банківських послуг.
Результати досліджень апробовані на ХІХ Міжнародній науково-
практичній конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України»
(м. Черкаси, 24 листопада 2022 року Черкаси, ЧДТУ), за результатами якої
видані тези на тему: «Онлайн-банкінг в Україні: стан та перспективи
розвитку» (додаток А).
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи
обумовлена темою та логікою дослідження. Загальний обсяг роботи містить
вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел та додатків.
Основна частина складається із трьох розділів та ілюстрована 12 таблицями й
24 рисунками.
9
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОНЛАЙН-
БАНКІНГУ В УКРАЇНІ
1.1. Цифрова економіка: сутність та еволюція форм цифровізації й
онлайн-банкінгу
В умовах третьої хвилі глобалізації, характерною ознакою якої є
інтеграція фінансової сфери через формування потужного світового
фінансового ринку, важливу роль у розвитку країн відіграє цифрова економіка,
найголовнішим ресурсом якої є знання та інформація, які генеруються та
забезпечують електронно-комунікаційну взаємодію завдяки функціонуванню
електронно - цифрових пристроїв, систем та засобів. Цифрова економіка ‒ це
не окрема галузь, а віртуальне середовище, яке доповнює нашу реальність. Все
частіше цифрова економіка переплітається з традиційною економікою,
роблячи чітке розмежування все складнішим. Основними продуктами
цифрової економіки є ті ж самі товари і послуги традиційної економіки, що
надаються за допомогою комп’ютерної техніки і цифрових систем на кшталт
глобальної мережі Інтернет. Це має свої переваги. Головною з них є
підвищення доступності звичайних користувачів до певних ринків (товарів чи
послуг), а не лише великого бізнесу, зниження транзакційних витрат,
підвищення конкурентоспроможності й ефективності [1].
Дослідженням теоретичних засад розвитку цифрової економіки та
трансформаційних процесів, що відбуваються у світі під впливом
діджиталізації, приділяють увагу як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: Б. Кінг,
Р. Ліпсі, К. Скінер, Л. Лямін, І. Малик, В. Пілінський, Ю. Пивоваров, К. Шваб,
Г. Карчева, І. Карчева, С. Веретюк, В. Апалькова, С. Коляденко та інші. Однак,
слід зазначити, що серед науковців і практиків не існує єдиного підходу до
визначення поняття цифрової економіки.
Так, у класичному розумінні поняття «цифрова економіка» означає
діяльність, у якій основними засобами (факторами) виробництва є цифрові
10
(електронні, віртуальні) дані як числові, так і текстові [2]. Також «цифровою
економікою» називають економіку, яка застосовує цифрові сервіси та
технології, використання яких дозволяє значно збільшити ефективність /
продуктивність у різних видах економічної діяльності [3]. Часто вживають
терміни «економіка даних», «нова економіка», «інтернет-економіка», «веб-
економіка», «криптоекономіка» або «digital-економіка».
Узагальнюючи наявні визначення цифрової економіки, виділимо
основні її характеристики: 1) цифрова економіка є певним етапом розвитку
традиційної форми економічної системи; 2) дані є ключовим ресурсом
цифрової економіки; 3) цифрова економіка базується на цифрових та
інформаційно-комунікаційних технологіях, які зумовлюють трансформацію
всіх видів бізнесу; 4) цифрова економіка дозволяє істотно підвищити
конкурентоспроможність та ефективність як окремої фірми, так і в цілому
економіки держави.
Тому вважаємо, що під цифровою економікою слід розуміти економіку,
яка базується на інноваційних цифрових та інформаційно-комунікаційних
технологіях, використання яких зумовлює модифікацію та трансформацію
всіх видів економічної діяльності, що в результаті дозволяє істотно підвищити
конкурентоспроможність та ефективність як окремої компанії, так і в цілому
економіки держави.
Україна, з метою усунення технологічного розриву з розвинутими
країнами, на початку 2018 року розпорядженням Кабінету Міністрів України
№ 67-р схвалила «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства
України на 2018-2020 роки». Ця концепція передбачала здійснення заходів
щодо впровадження відповідних стимулів для діджиталізації економіки,
соціальної та суспільної сфер, набуття громадянами цифрових компетенцій,
усвідомлення інструментів розвитку цифрових інфраструктур та наявних
викликів, а також визначає критичні проєкти та сфери діджиталізації,
стимулювання внутрішнього ринку виробництва, споживання та
використання цифрових технологій [2].
11
Натомість, країни Європейського Союзу вже упродовж десятка років
упроваджують власні «цифрові стратегії». Наразі, базовим орієнтиром для
країн ЄС при побудові цифрової економіки був Цифровий порядок (2010),
який визначав заходи щодо досягнення конкретних цілей до 2020 року.
Важливою складовою Цифрового порядку ЄС виступає створення Єдиного
цифрового ринку (Digital Single Market) [6, с.13].
Країнами-лідерами у сфері функціонування діджитал економіки на
сьогодні є Швеція, Норвегія, Швейцарія. У ТОП-10 входять США, Данія,
Фінляндія, Великобританія, Сінгапур, Гонконг та Південна Корея.
Більшість науковців, що досліджують проблематику цифрової
економіки, відмічають, що банківський сектор є одним із елементів, який
забезпечує можливість динамічної реалізації технологічних, інноваційних,
екологічних, соціальних та економічних проєктів [9-11]. Основна роль
банківського сектору в розвитку цифрової економіки проявляється у
інвестуванні та фінансуванні ресурсів у цифрові проєкти, які в подальшому
зумовлюють трансформацію економіки у результаті модернізації та розвитку
інформаційних технологій.
Аналіз тренду розвитку світової економіки показує, що банківська
система стала найбільш динамічною складовою світового фінансового
простору.
Адже глобалізація, розвиток інформаційних технологій, зростання рівня
нестабільності, які є характерними особливостями функціонування світової
економіки, особливо чітко відображаються у діяльності банківських установ,
які є досить чутливими до зовнішніх чинників. Разом з тим, банківська система
підтверджує свій статус базової компоненти діджиталізації економіки,
оскільки банки спроможні адаптуватися та забезпечувати ефективне
функціонування економіки держави в цілому і власного бізнесу. Така
особливість банківського сектору підтверджує актуальність дослідження
трансформації функціонування банківськів в умовах цифрової економіки.
12
Експерти та науковці вважають, що процес трансформації банківського
сектору відповідно до етапів розвитку цифрової економіки здійснюватиметься
поступово й умовно його можна поділити на такі основні етапи (рис. 1.1).
І-й етап. Поява Digital-каналів (форм електронного банкінгу): мережі АТМ
та терміналів самообслуговування, мобільного банкінгу, Інтернет-банкінгу, чат-
ботів. Починаються цифрові зміни у процесі ведення банківського бізнесу. У
центрі фінансової екосистеми знаходиться споживач, який хоче взаємодіяти з
банком будь-якими доступними каналами у зручний для нього час.
ІІ-й етап. Поява Digital-продуктів: Big Data, безконтактні платежі, штучний
інтелект, віртуальні картки, машинне навчання. За допомогою передового
сучасного софта створюються продукти E2E (end to end), які покликані
цілодобово задовольняти фінансові запити клієнтів.
ІІI-й етап. Створення повного циклу цифрового обслуговування. Банки не
тільки додають digital-сервіси до своїх традиційних продуктів, а й повністю
змінюють бізнес-моделі, розширюючи межі свого бізнесу. Використання Digital-
інструментів дозволяє їм стати дійсно глобальними.
ІV-й етап. Створення Digital Brain. «Цифровий мозок» безперервно в
автоматичному режимі вивчає дані в усіх бізнес-сегментах, продуктових лініях і
послугах, що дає банківській установі більш глибоке пізнання своїх
можливостей.
V-й етап. Створення «цифрової ДНК» − нової системи координат для
прийняття стратегічних рішень упродовж усього життєвого циклу банку.
Рис. 1.1. Етапи трансформації банківської установи в умовах розвитку
цифрової економіки
Джерело: побудовано автором на основі [12]
Певна частина вітчизняних банків перебувають на першому етапі та
намагаються в повному обсязі здійснювати електронне банківське
обслуговування через різні Digital-канали. Проте інша частина банків (зокрема,
АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ОЩАДБАНК» та ін.) переходять
до другого етапу, пропонуючи власним клієнтам такі Digital-продукти як
віртуальні карти та безконтактні платежі.
Отже, підсумовуємо, що ера цифрової економіки суттєво трансформує,
впливає та видозмінює банківський сектор відповідно до динаміки розвитку
цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій. Наразі, під впливом
13
цифрової економіки значних змін зазнав процес управління банками, процес
комунікації партнерів і клієнтів із банківськими установами. Однак найбільш
вагомих змін зазнав процес банківського обслуговування, який
трансформується із традиційного банкінгу в електронний банкінг. І тепер
кожного року все більше і більше людей у США, Європі та Україні
використовують онлайн банкінг, тому що це економічно вигідно та зручно як
для банків, так і для їхніх клієнтів. Тому дослідження сутності електронного
банкінгу та особливостей електронного банківського обслуговування клієнтів
через різні Digital-канали (форми електронного банкінгу) є актуальним
завданням сьогодення.
Найчастіше використовується таке базове тлумачення електронного
банкінгу: «забезпечення можливостей для клієнтів банків отримувати
віддалений доступ до своїх банківських рахунків через інформаційно-
телекомунікаційні системи та, як мінімум, здійснювати перекази фінансових
коштів між ними» [17, с. 121].
Варто наголосити на тому, що в українському банківському
законодавстві, в тому числі у Законі України «Про банки та банківську
діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, не надано визначення «електронне
банківське обслуговування» або «онлайн банкінг» [19]. Першими кроками до
законодавчого регулювання електронного банківського обслуговування стало
прийняття Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003
р. №852-IV [20], Закону України «Про електронні документи та електронний
документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV [21], постанови Правління
Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 р. №22 [22], а
також лист Департаменту платіжних систем Національного банку України
«Про надання інформації про використання Інтернет-технологій клієнтами
банків при здійсненні розрахунків» від 13.06.2007 р. № 25-112/1151-6023, в
якому згадується про одну із форм електронного банкінгу – Інтернет-банкінг
[23].
14
Базельський комітет з питань банківського нагляду пропонує власне
визначення електронного банкінгу: «онлайн банкінг ‒ це надання роздрібних і
незначних за обсягом банківських продуктів та послуг через електронні
банківські канали, а також значних за обсягом електронних платежів та інших
оптових банківських послуг «онлайн шляхом» [24].
Вважаємо, що «дистанційне банківське обслуговування» і «електронний
банкінг» не є синонімічними поняттями. Оскільки електронне банківське
обслуговування не завжди здійснюється дистанційно, а обслуговування через
термінали самообслуговування та банкомати переважно відбувається у
відділеннях банківських установ. У той час дистанційне банківське
обслуговування відбувається лише тоді, коли клієнт не має можливості або не
бажає обслуговуватись у відділенні. Отже, поняття «електронний банкінг» є
ширшим за поняття «дистанційне банківське обслуговування». Можна
стверджувати, що дистанційне банківське обслуговування є одним із способів,
через який здійснюється електронне банківське обслуговування. Друга
відмінність полягає в тому, що дистанційне банківське обслуговування
здійснюється лише через два основних канали – мережа Інтернет і мобільний
зв'язок, а електронне банківське обслуговування здійснюється через будь-який
електронний канал.
Спільною рисою між електронним банкінгом і дистанційним
обслуговування є те, що клієнт при використанні цих способів банківського
обслуговування завжди виступає операціоністом.
З огляду на напрацювання як вітчизняних так і зарубіжних, науковців,
під поняттям «електронний банкінг» слід розуміти інноваційний спосіб
банківського обслуговування, за допомогою якого надаються традиційні
послуги банківського обслуговування, а також інформаційні та комунікаційні
послуги через різні автоматизовані форми (як в дистанційному, так і в не
дистанційному режимі), які вдосконалюються та видозмінюються відповідно
до розвитку інформаційних технологій.
15
Запропоноване визначення не тільки описує електронний банкінг, але й
враховує специфічні характерні ознаки цього способу обслуговування – це
модернізація та вдосконалення форм електронного банкінгу. Наприклад, на
початку 1990-х років на Заході набував популярності PC-банкінг, більш
відомий під назвою «Клієнт-Банк», що надавав послуги в режимі offline. Проте
з середини 1990-х років почався стрімкий розвиток Інтернет-технологій, що
зумовило подальшу імплементацію інноваційних технологій у банківську
сферу, які значно здешевлювали вартість транзакцій та надавали послуги через
нову форму Інтернет-банкінг. Процес удосконалення Інтернет-банкінгу не
зупинявся упродовж наступного десятиліття. Зараз набуває популярності
серед клієнтів банківського сектору ще більш зручна форма онлайн банкінгу –
мобільний банкінг.
Також наведене визначення включає розподіл послуг, які надаються
через різні форми електронного банкінгу на три ключові групи: операційні,
інформаційні та комунікаційні. Це дає можливість більш ефективно врахувати
фактори ризиків, які притаманні електронному банківському обслуговуванню
(рис.1.2).
Валюто-обмінні операції, розрахунково-
обслуговування, кредитуваннкяа, совоеб слуговування
Операційні поточних та депозитних рахунків, грошові перекази
та тощо.
Цілодобова підтримка клієнтських рахунків, надання
необхідної інформації клієнту: стан рахунку, ліміти по
Комунікаційні рахунку, блокування та розблокування рахунку та
тощо.
Інформування клієнтів про нові продукти та послуги,
акції та вигідні пропозиції, про зміни в процесі
Інформаційні обслуговування, про зниження/підвищення
відсоткових ставок та тощо.
Рис. 1.2. Групи послуг, які надаються через різні форми електронного
банкінгу
Джерело: розроблено автором
На цей час функціонує близько десяти форм електронного банкінгу. У
процесі поетапного розвитку його форми видозмінювались відповідно до
еволюції розвитку технічних засобів та програмного інструментарію, що
Групи послуг
16
забезпечують здійснення банківських операцій як дистанційним, так і не
дистанційним способом (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 − Еволюція форм електронного банкінгу
Період Назва та характеристика форми електронного банкінгу
АТМ-банкомат – програмно-технічний комплекс, призначений для
Початок автоматизованого прийому та видачі готівкових коштів як із використанням
1970-х платіжних карт, так і без, а також виконання інших операцій, у тому числі
років оплати товарів і послуг, формування документів, що підтверджують відповідні
операції.
Технологія «home-banking» − дозволяє клієнтові, не відвідуючи банківського
Початок офісу, отримувати банківські послуги щодо фінансової інформації, а також
1980-х здійснення з їхньої ініціативи різних банківських операцій із передачею
років інформації телефонними каналами, двосторонньою системою кабельного
телевізійного зв'язку тощо.
Телебанкінг – банківський сервіс, заснований на використанні можливостей
Кінець телефонів із тоновим набором номера. Система дозволяє клієнту за допомогою
1980-х кнопок телефонного апарата віддавати розпорядження на здійснення
років фінансових операцій та одержати потрібну інформацію про рух коштів на
рахунку або про послугу.
РС-банкінг, або система «Клієнт-Банк» – це банківський сервіс, створений для
Початок роботи в режимі offline. Робота з довідниками, документами, підпис документів,
1990-х імпорт документів з бухгалтерських програм, перегляд виписок здійснюється
років за допомогою відповідного програмного забезпечення, а надходження даних на
банківський сервер здійснюється за допомогою синхронізації.
Система «Інтернет-банкінг» – управління банківськими рахунками і картами
здійснюється через Інтернет і Web-браузер в режимі online у будь-який час та з
Середина
будь-якого комп'ютера. Підтримує всі типи фінансових документів та взаємодіє
1990-х
з бухгалтерськими програмами. Працює у всіх Web-браузерах і на всіх
років
платформах. Необхідність в установці клієнту спеціалізованого програмного
забезпечення відсутня.
Мобільний банкінг – управління банківськими рахунками і картами
здійснюється за допомогою мобільного телефону. За допомогою мобільного
Кінець
банкінгу можна отримувати інформацію про стан рахунків, переміщати кошти
1990-х
між власними рахунками, здійснювати платежі за кредитами та змінювати
років
ліміти на кредитних картках при проведенні операцій, отримувати інформацію
про курси валют та інше.
Відеобанкінг – це система інтерактивного спілкування клієнта з персоналом
банку, яка надає клієнту можливість віртуального спілкування з працівником
Початок
банком за допомогою спеціально призначених пристроїв: «відеокіоск»,
2000-х
мобільний телефон із фронтальною камерою, стаціонарний комп’ютер або
років
ноутбук. Дана послуга надає можливість отримати консультацію, здійснити
операцію чи отримати певну послугу.
Android Pay / Apple Pay – форма безконтактних платежів, що здійснюється за
допомогою смартфона або смарт-годинника на основі операційної системи
Початок Android або IOS. Щоб почати використовувати таку форму обслуговування
2020-х потрібно встановити додаток Android Pay або Apple Pay та налаштувати
років синхронізацію із власними банківськими картками. Використання Android Pay
або Apple Pay дозволяє здійснювати платежі без банківської картки.
Джерело: розроблено автором за результатами проведених досліджень
17
Також за допомогою використання таких форм не тільки розширюється
обсяг потенційно можливих клієнтів, але й спостерігається значна економія
ресурсів банку, а також відбувається скорочення витрат на підтримку
додаткових філій і відділень на віддалених територіях. Отже, онлайн банкінг
дозволяє клієнтам банківських установ мати цілодобовий доступ до їхніх
рахунків та здійснювати спектр операцій відповідно до укладених договорів.
1.2. Мобільний та Інтернет-банкінг як передові форми онлайн-банкінгу
Практично всі банки, які займають провідні позиції на ринку
банківських послуг, пропонують онлайн банкінг, оскільки це дає можливість
клієнтам, здійснювати широкий спектр банківських операцій, не відвідуючи
відділення банків, а саме: керувати обсягом ресурсів на власному рахунку;
здійснювати платежі та перекази; обмінювати валюту; оплачувати послуги
мобільного зв’язку, Інтернету, податки, штрафи, комунальні послуги.
Онлайн банкінг дозволяє розміщувати та поповнювати банківські
вклади, погашати кредитну заборгованість, а також надає можливість
здійснювати багато інших операцій [26, c. 107].
До суттєвих характеристик електронного банківського обслуговування
необхідно віднести такі:
- можливість побудови гнучкого графіка роботи клієнтів з банком, які,
переважно, самостійно обирають місце, час та інтенсивність обслуговування;
- відсутність регламентації форм традиційного банківського
обслуговування;
- гнучкість в доведенні конкретної послуги до клієнта;
- клієнт стає операціоністом у процесі обслуговування;
- можливість використання в процесі обслуговування різних
комбінацій послуг;
- здійснення регулярного контролю за якістю наданих послуг тощо.
18
Враховуючи існуючі тенденції, детальніше розглянемо сутність і
проаналізуємо переваги та недоліки Інтернет-банкінгу та мобільного банкінгу,
як найбільш передових форм онлайн банкінгу.
Мобільний банкінг – це форма онлайн банкінгу, яка дає можливість
управляти коштами на банківському рахунку і отримувати інформацію за
допомогою смартфону або планшета. Послуги мобільного банкінгу вперше
були реалізовані у 1992 р. Піонером в цій галузі став банк Merita Nordbanken,
а з 1999 року мобільний банкінг набув поширення в країнах Південно-Східної
Азії, Європи і США [25].
Найбільш поширеними способами цього виду електронного
банківського обслуговування є оформлення банківських операцій за
допомогою мобільних застосунків і SMS-банкінг. У випадку SMS-банкінгу
відбувається управління коштами на банківському рахунку шляхом
відправлення SMS-повідомлень, які складені за допомогою типових
шаблонів, на спеціальний номер банку. Попри свою примітивність, цей
спосіб дозволяє скористатися послугами банку і у разі відсутності у
користувача банківських послуг сучасного телефону, який дозволяє
встановити мобільний застосунок (тобто тоді, коли клієнт банку користується
застарілими або найпростішими моделями мобільних телефонів), а також у тих
місцях, де мобільний Інтернет наразі недоступний або коштує занадто дорого,
наприклад, у закордонному роумінгу. Застосунок – це сучасний вид мобільного
банкінгу, що здебільшого підтримується більшістю смартфонів і розроблений
з використанням певної мови програмування. Це програмний продукт, який
встановлюється на мобільний телефон та дозволяє здійснювати банківські
операції у діалоговому режимі, зрозумілому на інтуїтивному рівні.
Українські та зарубіжні банки, пропонуючи послугу мобільного
банкінгу та піклуючисьб про зручність отримання банківських послуг
клієнтами, розробили відповідні застосунки для смартфонів із операційними
системами iOS (iPhone), Android та Windows Phone для мобільних телефонів,
19
що підтримують програмне забезпечення на базі мови програмування Java [26,
c. 107].
Нині більшість експертів вважають мобільний банкінг найбільш
перспективною формою електронної доставки банківських послуг, оскільки
він дозволяє реалізувати ефективну маркетингову концепцію «банк, який
завжди з тобою» [31].
Система «Інтернет-банкінг» – форма онлайн банкінгу, яка дозволяє
клієнту, незалежно від режиму роботи банківської установи, у онлайн-режимі
управляти коштами на банківському рахунку та отримувати інформацію. Ідея
створення Інтернет-банкінгу як системи виникла в США (18 жовтня 1995 р.
вона була вперше презентована банківською установою Security First Network
Bank) [32]. Однією з причин її появи стало чинне на той час обмеження на
відкриття банками філій в інших штатах і пошук варіантів надання послуг
клієнтам, що перебувають в іншому штаті чи країні.
Основними причинами, що стимулюють банки впроваджувати у свою
діяльність Інтернет-банкінг, є: значний попит на таку послугу; істотна
конкурентна перевага; мінімальні витрати.
Незважаючи на те, що Інтернет-банкінг виник відносно недавно, у
країнах Західної Європи переважна більшість європейців користується такою
послугою. За даними The Statistics Portal, на сьогодні за кількістю користувачів
і обсягом операцій Інтернет-банкінгу лідирують Норвегія – 90 % населення,
Фінляндія – 86 %, Естонія – 81 %, Великобританія – 58 %, США – 57 %,
Німеччина та Австрія – 51 % [27].
Інтернет-банкінг сьогодні дозволяє його користувачам здійснювати такі
операції: проводити операції з будь-якого комп’ютера, що підключений до
мережі Інтернет (в офісі, вдома або у відрядженні); оплачувати послуги
операторів мобільного зв’язку, кабельного та супутникового телебачення, IP-
телефонії, проводити комунальні платежі, вносити плату за Інтернет, online
ігри; отримувати витяги про рух коштів за рахунком або карткою за довільний
період часу; погашати кредит, відкривати депозит, виконувати переказ коштів
20
між власними рахунками, різні операції з кредитними картами; переглядати
оголошення банку, курси валют, надавати заявки на купівлю / продаж /
конвертацію валюти та ін. [26, c. 108].
Першим українським банком, який запровадив серед своїх послуг
Інтернет-банкінг, був АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Це відбулося у 1998 році, а
вже через рік Інтернет-банкінг був запроваджений у ПАТ «ВА-Банку» (VAB).
Наразі, серед банків, які активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-
банкінгу, можна виділити АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ОЩАДБАНК», ПАT
«ПУМБ», АТ «УкрСиббанк», АТ «АЛЬФА-БАНК» та інші [33].
Необхідно відмітити, що сучасний мобільний банкінг (обслуговування
через мобільні застосунки) та Інтернет-банкінг, як і всі форми онлайн
банкінгу, мають низку переваг та недоліків (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 − Переваги та недоліки Інтернет-банкінгу та мобільного банкінгу
для банків та їх клієнтів
Переваги Інтернет-банкінгу та мобільного Недоліки Інтернет-банкінгу та мобільного
банкінгу банкінгу
для клієнтів для банків для клієнтів для банків
цілодобовий доступ розширення недоступність у разі висока вартість
незалежно від місця клієнтської бази технічних неполадок у розробки та
перебування автоматизованій формі підтримки
програмного
забезпечення
зручність збільшення обсягу необхідність отримання збільшення рівня
використання та операційних доходів відповідних знань операційних ризиків
портативність
вартість посилення неможливість доступу у у разі частих збоїв
обслуговування конкурентних позицій разі відсутності зростає ймовірність
значно нижча, ніж на ринку банківських Інтернету або репутаційного ризику
обслуговування у фінансових послуг мобільного телефону
відділенні
можливість скорочення витрат на підвищення ризику збільшення
здійснення широкого утримання персоналу незаконного отримання ймовірності
спектра послуг та та відділень персональних даних шахрайства і вірусних
постійний контроль клієнта сторонніми атак
рахунків особами
оперативність розширення спектру недостатній рівень залежність від
проведення послуг захисту від шахраїв Інтернет-провайдерів
транзакцій
Джерело: розроблено автором за результатами проведених досліджень
21
1.3. Економічна сутність та класифікація ризиків онлайн-банкінгу
Якісне, доступне та ефективне банківське обслуговування має бути
однією із ключових ознак конкурентоспроможності фінансової установи на
ринку банківських послуг. В умовах сьогодення банківське обслуговування
має не лише відповідати вимогам та враховувати побажання клієнтів у процесі
їх обслуговування, а й впроваджувати високотехнологічні та інноваційні
елементи в процес обслуговування для забезпечення конкурентоспроможності
та життєздатності банківської установи. Банківське обслуговування – це
складна система взаємозалежних процедур з просування та супроводження
продуктів банківської діяльності на ринку фінансових послуг з метою
утримання його збалансованих показників [34]. Тобто це процес, за
допомогою якого фінансово-кредитна установа надає послуги та здійснює
низку операцій для клієнтів, на умовах їх оплати з боку клієнта, задля
отримання позитивного фінансового результату від власної діяльності.
У сучасних умовах банкінг слід розподілити на три підгрупи: 1)
традиційний; 2) електронний; 3) комплексний.
Під традиційним банківським обслуговуванням розуміють взаємодію
банківського працівника та клієнта безпосередньо через відділення
банківських установ. Тобто, для отримання консультацій, послуг і здійснення
певного переліку операцій клієнту необхідно відвідати відділення / філію
банку та реалізувати свої права користувача в порядку «живої» черги.
При електронному банківському обслуговуванні надання банківських
послуг переважно здійснюється дистанційно (окрім операцій з банкоматами та
терміналами самообслуговування, які в основному розміщені у відділеннях
банку) та не потребує безпосереднього відвідування банківської установи, що
є привабливим як для клієнта, так і для банку.
Однак, на ринку вітчизняних банківських послуг ще переважає
традиційне банківське обслуговування, а також набирає обертів комбіноване,
яке дозволяє банкам надавати фінансові послуги не тільки безпосередньо
22
через філії, а й через різні форми онлайн банкінгу. Комбінування традиційного
та онлайн обслуговування дозволяє максимально захопити ринок та
задовольнити фінансові потреби різних верств населення, оскільки значна
частина клієнтів, особливо похилого віку, надають перевагу традиційному
обслуговуванню, у той час як молодь частіше обирає онлайн.
Основними перевагами комбінованого банківського обслуговування
насамперед є сукупність переваг електронного та традиційного
обслуговування: індивідуальний підхід до обслуговування клієнта;
розширення ринку збуту банківських послуг; скорочення витрат на утримання
персоналу та відділень; забезпечення конкурентних позицій на ринку
банківських послуг тощо. Цей перелік є далеко не вичерпаним і є привабливим
для всіх суб’єктів ринку фінансових послуг.
Потрібно зазначити, що характерним недоліком комбінованого
банківського обслуговування є подвійні витрати на програмне забезпечення
для функціонування форм електронного банкінгу і на утримання відділень та
штатних працівників.
Наведені ознаки підкреслюють доцільність впровадження вітчизняними
банківськими установами електронного банківського обслуговування та
інвестування у розвиток форм онлайн банкінгу. Оскільки електронне
банківське обслуговування дозволяє охопити більше клієнтів, тобто
розширити масштаби діяльності банківської установи та частково
оптимізувати витрати банку за рахунок скорочення витрат на утримання філій
/ відділень. Клієнт банку також отримує низку переваг при переході на
електронне банківське обслуговування − користування послугами
електронного банківського обслуговування у зручний для нього час і разом з
тим економія на вартості обслуговування.
Однак, онлайн банкінг, як і традиційне банківське обслуговування,
характеризується ймовірністю настання ризикових подій, які можуть
негативно позначитися на фінансовому стані будь-якого суб’єкта ринку
фінансових послуг.
23
Необхідно відмітити, що у процесі обслуговування клієнта через форми
онлайн банкінгу прослідковуються декілька характерних ознак, які не
притаманні традиційним формам обслуговування і в основному провокують
події, що можуть призвести до настання ризику:
- віддаленість клієнта від банківської установи;
- рівень якості обслуговування повністю залежить від провайдера та
функціонування автоматизованих систем самообслуговування;
- у процесі здійснення банківських операцій операціоністом виступає
клієнт, а не кваліфікований співробітник банку (клієнт-операціоніст).
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки, що
такі ознаки електронного банкінгу як віддаленість клієнта від банківської
установи, «клієнт − операціоніст», специфіка обслуговування клієнтів через
різні форми електронного банкінгу та залежність від провайдера розширюють
коло банківських ризиків при обслуговуванні клієнтів через форми онлайн
банкінгу, а саме:
1) операційного ризику (внаслідок помилок при здійсненні операцій,
неполадок у роботі форми);
2) ризику репутації (внаслідок поширення негативної інформації в
мережі Інтернет про роботу форм онлайн банкінгу незадоволеними клієнтами
та просто хейтерами);
3) ризику безпеки (внаслідок викрадення конфіденційної інформації
клієнтів, несанкціонованого доступу сторонніх осіб);
4) стратегічного ризику (внаслідок низького рівня використання онлайн
банкінгу клієнтами, складного інтерфейсу форми та в не окупності інвестицій
у форми електронного банківського обслуговування) тощо [35, с. 87].
Різним формам онлайн банкінгу притаманні однотипні види ризиків, проте
мобільний банкінг та Інтернет-банкінг у порівнянні з іншими формами
особливо розширюють профіль ризиків, що пояснюється відсутністю на
законодавчому рівні нормативних актів, що регулюють цей вид
обслуговування, складністю інтерфейсу цих форм. Іншим фактором
24
збільшення ймовірності настання ризикових подій є залежність від провайдера
та особливості обслуговування (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 − Потенційні проблеми та ризики, які притаманні основним
формам онлайн банкінгу
№ Канал Потенційні проблеми та ризики
1. АТМ-банкомати та Несправності в роботі – технологічний ризик;
термінали Несанкціонований доступ третьої сторони – ризик безпеки;
самообслуговування Поширення негативної інформації про роботу банкомату /
терміналу незадоволеними клієнтами – ризик репутації;
Викрадення фінансових коштів – ризик шахрайства.
2. Система «Інтернет- Несправності в роботі та неможливість доступу до системи
банкінг» – технологічний ризик; Несанкціонований доступ третьої
сторони – ризик безпеки; Викрадення фінансових коштів –
ризик шахрайства; Здійснення операцій, які суперечать
чинному законодавству – юридичний ризик; Перебої в
доступі до системи – ризик провайдера; Помилка при
здійсненні операцій – операційний ризик; Поширення
негативної інформації про роботу системи незадоволеними
клієнтами – ризик репутації; Складний інтерфейс системи –
стратегічний ризик.
3. Мобільний банкінг Несправності в роботі та неможливість доступу до системи
– технологічний ризик; Несанкціонований доступ третьої
сторони – ризик безпеки; Викрадення фінансових коштів –
ризик шахрайства; Перебої в доступі до системи – ризик
провайдера; Помилка при здійсненні операцій –
операційний ризик; Здійснення операцій, які суперечать
чинному законодавству – юридичний ризик; Поширення
негативної інформації про роботу системи незадоволеними
клієнтами – ризик репутації; Складний інтерфейс системи –
стратегічний ризик.
4. Відеобанкінг Несправності в роботі та неможливість доступу до
відеобанкінгу – технологічний ризик; Перебої в доступі до
відеобанкінгу – ризик провайдера; Поширення негативної
інформації про роботу відеобанкінгу незадоволеними
клієнтами – ризик репутації.
Джерело: розроблено автором
Традиційне банківське обслуговування також безпосередньо пов’язане з
ризиками. У Положенні про організацію системи управління ризиками в
банках України та банківських групах від 11.06.2018 № 64 регулятор зазначає,
що банківські установи мають якісно управляти щонайменше шістьома
суттєвими ризиками: 1) кредитним ризиком; 2) процентним ризиком
банківської книги; 3) ризиком ліквідності; 4) ринковим ризиком; 5)
25
операційним ризиком; 6) комплаєнс - ризиком та іншими суттєвими видами
ризиків, на які банківська установа наражається під час своєї діяльності [43].
В сучасних реаліях, коли невід’ємною частиною функціонування
банківського бізнесу стає використання інформаційних технологій, які
дозволяють здійснювати електронне банківське обслуговування, значно
зростає ймовірність настання саме неочікуваних подій, що можуть призвести
до ризику. Наголосимо, що банківські установи певною мірою навчились
керувати ризиками, які притаманні традиційному банківському
обслуговуванню, однак ризики онлайн банкінгу є тією сферою ризик-
менеджменту, яка для банків є важливим викликом. Тому дослідимо
економічну сутність ризиків онлайн банкінгу.
На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що не
існує єдиного науково обґрунтованого підходу до класифікації ризиків онлайн
банкінгу, навіть у тих країнах, де історія розвитку електронного банківського
бізнесу розпочалася набагато раніше, ніж в Україні. Тому за результатами
систематизації існуючих поглядів та проведеного аналізу розроблено власну
класифікацію ризиків електронного банкінгу, в якій акумульовано різні види
ризиків (рис. 1.3).
Важливе значення в процесі ідентифікації ризиків онлайн банкінгу має
вивчення основних чинників, які зумовлюють появу цих ризиків. Дослідимо
сутність ризиків онлайн банкінгу, профіль яких значно розширюється в
результаті впливу цих чинників.
Стратегічний ризик – можливі у перспективі фінансові втрати, які
зумовлені хибними бізнес-рішеннями банківської установи, що призведе до
неможливості досягнення нею своїх бізнес-цілей та / або надмірних затрат на
впровадження і супроводження функціонуючих банківських автоматизованих
систем та технологій [47]. Інакше кажучи, стратегічний ризик в контексті
функціонування онлайн банкінгу це ймовірність відхилення від запланованих
показників за умов неадекватної оцінки доцільності впровадження тієї чи іншої
форми онлайн банкінгу.
26
Рис. 1.3. Класифікація ризиків онлайн банкінгу
Не менш важливим є розгляд сутності операційного ризику, який
супроводжує процес функціонування будь-якої форми електронного
банківського обслуговування. Операційний ризик – це можливі поточні або
перспективні фінансові втрати, які зумовлені помилками при виконанні
банківських операцій у результаті шахрайських дій по відношенню до
банківської установи, а також порушення безперервності дії її
автоматизованих систем, за допомогою яких здійснюється електронне
банківське обслуговування [47].
27
Для більш якісного їх оцінювання та ідентифікації, ці джерела
операційного ризику слід розподілити на внутрішні та зовнішні (рис. 1.4) [47,
с.72]
Рис. 1.4. Джерела операційного ризику онлайн банкінгу
Наступним ризиком, профіль якого значно розширюється в умовах
використання технологій онлайн банкінгу, є ризик ліквідності.
Під ризиком ліквідності в контексті функціонування онлайн банкінгу
розуміють можливі у перспективі фінансові втрати, зумовлені нездатністю
банківської установи своєчасно та в повному обсязі виконати свої фінансові
зобов’язання перед клієнтами за рахунок змін характеру управління
ліквідністю в умовах відкритої мережевої взаємодії [18]. Тобто, процес
управління ліквідністю стає ще складнішим за умов цілодобового доступу
28
клієнтів до власних фінансових ресурсів, що в результаті провокує значну
волатильність ресурсів на рахунках.
Як правило, саме через ризик ліквідності опосередковано реалізуються
інші ризики: репутаційний, стратегічний та юридичний ризики.
Загалом це дозволяє стверджувати, що вищезазначені ризики
знаходяться у тісній взаємодії, проте конкретні їх прояви залежать від джерел,
які їх зумовлюють (рис. 1.5).
Неможливість обслуговування
Неполадки у роботі апаратно- клієнтів через форму онлайн
програмного забезпечення банкінгу за рахунок відмови її
компанії-провайдера за умов функціонування
його оновлення
Інформація про неполадки системи Здатність клієнтів управляти
стає публічною. В результаті власними рахунками є
спостерігається відтік частини неможливою, що в результаті
клієнтів та ресурсів погіршує відносини між банком
та клієнтами
Виникають додаткові Операційний ризик
чинники, які збільшують
типові банківські ризики та
підвищують імовірність їх Ризик репутації
реалізації
Ризик ліквідності
Стратегічний ризик
Рис. 1.5. Приклад виникнення та взаємозв’язку типових ризиків банку в
умовах функціонування системи онлайн банкінгу та співпраці фінансово-
кредитної установи з компанією-провайдером
Зазначені вище ризики онлайн банкінгу, як і будь-які типові ризики
банківської діяльності, характеризуються взаємозалежністю та впливають
один на одного. Ця їх особливість вказує на необхідність врахування
29
ієрархічної структури банківських ризиків та дослідження їх причинно-
наслідкового зв’язку в процесі ризик-менеджменту (рис. 1.6).
Запропонована ієрархія демонструє вплив ризиків онлайн банкінгу на
типові ризики банківської діяльності, які, в свою чергу, виникають через
фактори, що розширюють їх профіль. Кожній формі онлайн банкінгу
притаманні різні причини та чинники, що зумовлюють порушення в
обслуговуванні клієнтів. Тому вважаємо за потрібне враховувати цю
особливість та ефективніше оцінювати наслідки впливу ризиків електронного
банківського обслуговування на функціонування банківської системи.
Рис. 1.6. Ієрархія ризиків банківської діяльності з врахуванням ризиків
онлайн банкінгу
30
Отже, на основі проведеного дослідження, прослідковується чітка
тенденція превалювання розширення профілю операційного, юридичного,
стратегічного ризиків та ризиків ліквідності й репутації. Ця група ризиків
охоплює майже всі ймовірні чинники, що можуть негативно позначиться на
діяльності фінансово-кредитної установи у процесі здійснення електронного
банківського обслуговування.
31
РОЗДІЛ 2. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ОНЛАЙН-
БАНКІНГУ ТА ЙОГО РИЗИКІВ В УКРАЇНІ
2.1. Стан та особливості електронних банківських послуг в Україні
Реалії сьогодення, спричинені збройною агресією росії проти України,
ставлять перед усією банківською системою завдання забезпечення своєї
фінансової стабільності та максимального фінансового включення клієнтів. Ці
завдання серед усього іншого передбачають всебічне залучення суб’єктів
економіки через розвиток cashless та використання сучасного банкінгу, тобто
цифрових технологій та онлайн-послуг. Користувач фінансовими послугами
має мати можливість безперешкодно здійснювати грошові перекази в режимі
онлайн без відвідування відділення банку, без заповнення паперових
документів в будь-якому місці та в будь-який час. Сучасна людина та бізнес,
особливо в умовах воєнного стану, мають встигати робити у двічі більше, ніж
вони встигали ще вчора. Фінансові установи мають допомагати їм у цьому.
Саме тому учасниками фінансової екосистеми створюються зручні сервіси
віддаленого доступу, які дозволяють користувачам якісно та безпечно
управляти коштами без візитів у банк або прив'язки до конкретного
комп'ютера.
Основними учасниками фінансової екосистеми, що забезпечують
розвиток платіжного ринку та cashless, постають:
Провайдери фінансових послуг – компанії, державні інституції, які
безпосередньо надають фінансові продукти та сервіси кінцевим споживачам.
Інфраструктура та технології – компанії та державні інституції, які
надають продукти, сервіси та рішення для провайдерів фінансових послуг та
інших учасників фінансового сектору, підсилюючи їхню ціннісну пропозицію
для споживачів фінансових послуг.
32
Регуляція та контроль – це як правило державні інституції, які
створюють правила взаємодії учасників екосистеми та здійснюють контроль
за дотриманням цих правил.
Їх розвитку сприяють різноманітні проєкти та програми підтримки,
серед яких необхідно відмітити:
‒ пілотний проєкт Національного банку України для підтримки розвитку
FinTech-рішень в Україні, на базі якого створено Експертну раду з питань
комунікації з інноваційними компаніями;
‒ пілотний проєкт "е-гривня";
‒ тощо.
В результаті цього в Україні зростає кількість Fintech-стартапів, а
користувачі активно застосовують мобільні технології, які збільшують їх
можливості (рівень проникнення смартфонів у 2020 р. становив 48%). За
даними Global Innovation Index (GII) Україна стає все більш інноваційною
(рис. 2.1) [47]. Її позиція в рейтингу серед країн світу підвищилась із 63 місця
у 2016 р. до 47 у 2021 р. При чому за показниками Computer software spending
та ICT services exports в цьому індексі у 2021 р. Україна посідає відповідно 19
та 11 місця світового рейтингу.
63 64
56
50 47
43
2016 2017 2018 2019 2020 2021
Рис. 2.1 Позиція України в Global Innovation Index
*Побудоваано автором на основі National Report "Sustainable Development Goals: Ukraine" (2021)
Індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в
Україні вищий за світовий. Якщо середнє значення індексу серед країн у 2021
році складало 4,9 балів, то Україна отримала 5,3 бали. А вклад мобільних
технологій в економіку України склав 3,7% від ВВП проти 4,5% від ВВП в
33
середньому по світу. Також, за даними НБУ, Україна посідає 4 місце в світі за
безконтактними платежами. Крім того, в Україні один із найдоступніших
Інтернет (близько 5 доларів на місяць) при достатній швидкості.
Як наслідок, поліпшується взаємодія та доступ суб’єктів економіки до
багатьох сфер життя, збільшуються темпи зростання економіки, створюються
нові робочі місця та зменшується грошовий агрегат М0. Рівень готівки в
економіці у 2021 році порівняно з 2016 роком зменшився з 17,8% до 9,2% від
ВВП. Частка безготівкових операцій у загальному обсязі операцій із
використанням платіжних карток збільшилася з 25,0% у 2016 році до 50% на
кінець 2021 року (рис. 2.2). Вісім із десяти операцій із платіжними картками
були безготівковими. [79]. Отже, такі операції з використанням платіжних
карток стають все більш популярними серед українців.
120
100
80
55 50
65 61
60 83 75 69
94 95 95 97 97 96 95 95 93 92 88
40
50
20 39 45
31 35
12 17 25
0 6 5 5 3 3 4 5 5 7 8
Частка безготівкових транзакції,% Частка готівкових транзакцій, %
Рис. 2.2. Співвідношення готівкових і безготівкових транзакцій в Україні
Розподіл безготівкових операцій за видами операцій свідчить, що у
минулому році найбільша кількість операцій із використанням карток
припадала на розрахунки в торговельних мережах – 51,2 %, за обсягами –
домінували перекази з картки на картку – 42,4 %.
Актуальним залишається тренд щодо активного поширення
безконтактних платежів як з використанням безконтактних карток, так і за
01.01.2005
01.10.2005
01.07.2006
01.04.2007
01.01.2008
01.10.2008
01.07.2009
01.04.2010
01.01.2011
01.10.2011
01.07.2012
01.04.2013
01.01.2014
01.10.2014
01.07.2015
01.04.2016
01.01.2017
01.10.2017
01.07.2018
01.04.2019
01.01.2020
01.10.2020
01.07.2021
34
допомогою смартфонів та інших NFC-пристроїв, що зумовлено безпекою,
швидкістю та зручністю таких операцій.
Кількість безконтактних платіжних карток за 2021 рік збільшилася
більше, ніж удвічі – з 3,9 млн шт. до 8,6 млн шт. карток. Кількість
токенізованих платіжних карток на 01 січня 2022 року становила 2,5 млн шт.
Тож сьогодні більше чверті активних платіжних карток – це безконтактні та
токенізовані картки (26,5% або 11,2 млн шт. карток).
До провайдерів фінансових послуг, які є головними складовими
фінансової екосистеми України, та які активно розвивають cashless, належать
банки. За даними НБУ до ТОП-5 банків-еквайерів станом на 01.01.2022 р.
належать АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ
"ПУМБ", АТ "АЛЬФА-БАНК" [79]. На їх долю припадає понад 80% карток в
Україні (рис.2.3, 2.4) та більше 90% всієї інфраструктури (рис. 2.5-2.8).
Необхідно відмітити, що майже 60% платіжного ринку України за усіма
показниками належить АТ КБ "ПриватБанк", який є лідером в роздрібному
сегменті та забезпечує універсальне обслуговування для широкого кола
клієнтів.
Аналіз дослідження сервісів cashless, які пропонують ці банки своїм
клієнтам, обґрунтував їх високі позиції в рейтингу серед усіх надавачів
дистанційних фінансових послуг.
Так, окрім персональних пропозицій (табл. 2.1 ) банки використовують
транзакційні платформи, що дозволяють ефективно обслуговувати операції з
ведення рахунків клієнтів всіх сегментів. Серед основних каналів
обслуговування роздрібних клієнтів, які надають їм можливості безготівкових
платежів та дистанційного доступу є: мобільний банкінг, Call центри, POS
термінали, термінали самообслуговування, міні-відділення, соцмережі,
Інтернет-банкінг, mobile-онлайн, банкомати (АТМ), WEB/HUB-партнери,
Google Pay, Apple Pay, Garmin Pay, SMS-банкінг, агенти-брокери, чат-боти.
35
АТ АТ КБ АТ
"АЛЬФА- Інші "АЛЬФА- Інші
БАНК" 18% "ПриватБ АТ
анк" "ПУМБ" БАНК" 16%
4% 3%
АТ 48% 3%
АТ
"ПУМБ" "Райффай
4% зен Банк" АТ КБ
5%
"ПриватБ
анк"
АТ АТ 57%
АТ
"Райффай "Ощадба "Ощадба
зен Банк" нк" нк"
5% 21% 16%
Рис.2.3. Кількість електронних Рис.2.4. Кількість активних
платіжних засобів в обігу, шт електронних платіжних засобів, шт.
АТ Інші АТ
Інші
"АЛЬФА- 15% АТ "АЛЬФА-
10%
БАНК" "ПУМБ" БАНК"
2% 4%
АТ 1%
"ПУМБ"
2% АТ
АТ КБ
АТ АТ КБ "Райффа
"ПриватБ
"Райффа "ПриватБ йзен
анк"
йзен анк" Банк"
59%
Банк" АТ 56% 9% АТ
7% "Ощадба "Ощадба
нк" нк"
18% 17%
Рис.2.5. Загальна кількість Рис.2.6. Загальна кількість платіжних
банківських пристроїв терміналів, од
самообслуговування, од
АТ АТ
"АЛЬФА- "АЛЬФА- Інші
БАНК" Інші АТ БАНК" 10%
5% 8% "ПУМБ" 5%
АТ 2%
"ПУМБ"
1%
АТ
АТ "Райффай АТ КБ
"Райффа АТ КБ зен Банк" "ПриватБ
йзен "Приват 7% анк"
Банк" Банк"
АТ 55%
8% 61% АТ
"Ощадба "Ощадба
нк" нк"
17%
21%
Рис.2.7. Загальна кількість Рис.2.8. Кількість суб’єктів
безконтактних платіжних господарювання, які приймають
терміналів, од електронні платіжні засоби, од.
36
Таблиця 2.1. ‒ Сервіси онлайн-банкінгу, які пропонують ТОП-5 українських банків, станом на 01.01.2022 р.
Сервіси, АТ КБ АТ "Ощадбанк" АТ "Райффайзен АТ "ПУМБ" АТ "АЛЬФА-БАНК"
можливості "ПриватБанк" Банк"
Платформа на https://privatbank.ua https://www.oschadbank.ua https://www.aval.ua https://www.pumb.ua https://alfabank.ua
сайті банків
Сегменти С2С, C2B, C2G, С2С, C2B, C2G, B2C, С2С, C2B, C2G, С2С, C2B, C2G, С2С, C2B, C2G, B2C,
Cashless1 B2C, B2B, B2G, B2B, B2G, G2C, G2B, B2C, B2B, B2G, B2C, B2B, B2G, B2B, B2G, G2C, G2B
G2C, G2B, G2G G2G G2C, G2B G2C, G2B
Інтернет-банкінг Privat24 Оschadbank 24/7 Raiffeisen Online PUMB - online My Alfa-Bank
Мобільний Privat24 Оschadbank 24/7 Raiffeisen Online PUMB - online Alfa-Mobile Ukraine
банкінг для >10 млн. >4 млн. користувачів >277 тис. клієнтів >400 тис. клієнтів
Android/iOS користувачів
Діджитал та Privat24 Business. CorpLight Raiffeisen Business PUMB − online для «ОК, Alfa!»І
додаткові Фінансовий Online підприємців нформаційний веб-
сервіси для контролер; Консьєрж-сервіс, Сервіс «Валютні сервіс котируваннями
бізнесу Кредитна історія; сервіс «M- торги», канал валют, цінних паперів та
Zakupivly24, банкінг», 3D Secure «Онлайн-чат для інших фінансових
Приват-Бюджет, бізнесу», сервіс інструментів,
Дисконтний клуб «Google Мій бізнес» аналітикою тощо
Напрямок Стимулює data Використання для оплат Використання для Встановлює Запустив проект зі
розвитку science, machine безконтактних розрахунків інноваційні скаутингу інновацій
інновацій, learning. технологій, в т.ч. безконтактних банкомати із «Alfa Digital». Банк
цифрових Встановлює АТМ із смартфонів, смарт- технологій: Visa сенсорними шукає інноваційні
послуг, online функцією cash- годинників, кільця з payWave та екранами, рішення технологічних
сервісів recycling та NFC- NFC-чіпом MasterCard найвищим рівнем команд з усього світу
модулем, платіжні Contactles безпеки і надійності для реалізації на
мінітермінали. та підтримкою платформі Alfa-Bank.
Забезпечує транзакцій за
розрахунки через технологією NFC.
QR-код.
1 [C]ustomer [B]usiness [G]overnment
За їх допомогою користувачі роздрібних банківських послуг можуть без
відвідування установи банку в режимі 24 години на добу, 7 днів на тиждень, з
будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Іnternet, здійснювати платежі та
перекази на картки та рахунки банків та державних органів, сплачувати
комунальні рахунки, податки, за паркування, купувати квитки на будь-який
транспорт за допомогою мобільного телефону, проводити всі операції за
вкладами в одному застосунку, просто накопичувати гроші, керувати кредитом
без відвідування банку, здійснювати банківські операції через SMS, здійснювати
кеш-бек, поповнювати мобільний телефон, здійснювати нотаріальні та регулярні
платежі тощо. До переваг онлайн-сервісів ТОП-5 банків-еквайерів можна
віднести просту реєстрацію, швидкість та безпечність, нижчі тарифи порівняно
із тарифами у відділеннях банків, бонусні програми, пропозиції застосування
сучасних інформаційних технологій, зокрема:
‒ сканування номеру картки за допомогою камери смартфону при
реєстрації та здійсненні переказів в системі,
‒ Touch ID, Face ID, PIN-code;
‒ використання безконтактних технологій NFC-платежів для розрахунків
смартфонами, смарт-годинниками та браслетами.
Окрім роздрібного ринку, українські банки активно просувають
безготівкові платежі пропонуючи системи дистанційного обслуговування
клієнтим мікро-, малого, середнього та великого бізнесу, які надають безпечний,
недорогий та цілодобовий доступ до своїх рахунків з будь – якої точки світу, де
є Internet (табл. 2.1). За їх допомогою юридичні особи можуть: отримувати
інформацію про рахунки та платежі в режимі 24/7, створювати платежі,
формувати звітність, оплачувати кредити, керувати депозитами, створювати
заявки на купівлю валюти, подавати заявки на підключення банківських
продуктів, керувати регулярними платежами, здійснювати платежі до бюджету,
контролювати доступ для підключених до системи співробітників, обмежувати
доступний функціонал, залежно від наданих користувачеві прав, знаходити
відділення, банкомати, кіоски та платіжні термінали на карті за допомогою GPS
38
тощо. Такі он-лайн сервіси надають клієнтам більше можливостей для
здійснення контролю і управління власними фінансами та свободу вибору
режиму обслуговування в банку.
Потрібно зазначити, що ТОП-5 банків-еквайерів є учасниками Української
платіжної системи (ПРОСТІР) та карткових міжнародних платіжних систем
VISA й Mastercard, що значно дозволяє розширити платіжний cashless-простір
для своїх клієнтів.
З метою забезпечення фінансової інклюзії в контексті захисту прав
споживачів фінансових послуг на сайтах банків даються роз’яснення та поради
клієнтам щодо багатьох питань стосовно зручного й безпечного здійснення
купівлі в Інтернеті, алгоритми підключення карток до App Store, Google Play та
PayPal, роз’яснення процедури користування картками та зменшення комісії, дії
у випадку втрати картки за кордоном, поради клієнтам банку, які виїжджають за
кордон, наводять інструкції з підключення та користування Mobile-банкінгом та
Інтернет-банкінгом. Самі банки за допомогою спеціальних соціальних програм
підвищують фінансову грамотність споживачів фінансових послуг, пропонують
певні бонуси.
Для збільшення рівня фінансового включення банки підтримують сервіси
онлайн-верифікації клієнтів BankID та мобільний застосунок державних онлайн-
послуг «Дія». Цей додаток запущений в рамках стратегії «Держава у смартфоні»
та має забезпечити універсальний доступ до всіх електронних державних послуг
за єдиними стандартами для кожного громадянина і бізнесу.
Україна декларує прагнення до інтеграції в європейську економіку,
суспільство, систему цінностей. Логічно, що в процесі такої інтеграції ми мали б
орієнтуватися на ситуацію та тенденції, які існують в Європі. За даними
Європейського центрального банку за 2020 рік у одного жителя Європи є 1,6
картки, в той час як на одного українця в середньому припадає 1,4 картки. Отже,
якщо тенденція випуску карток українськими банками збережеться, то Україна
зможе наблизитися до середньостатистичних європейських показників.
39
Таким чином, за результатами проведеного вище дослідження видно, що
українські банки активно розвивають онлайн банкінг, пропонуючи своїм
клієнтам сучасні новітні технології.
2.2 Ідентифікація, оцінювання та інструментарій запобігання операційного
ризику онлайн-банкінгу та ризику шахрайства
Електронне банківське обслуговування, яке має значну кількість переваг,
як і будь-який вид банківської діяльності, безпосередньо пов'язаний з ризиками.
Як було встановлено, до основних ризиків, пов’язаних із впровадженням форм
онлайн банкінгу, належать операційний, стратегічний, юридичний,
репутаційний та ризик ліквідності. Від якості управління цими ризиками
залежить ефективність ведення банківського бізнесу, в тому числі за допомогою
використання різних форм онлайн банкінгу.
Базельський комітет з питань банківського нагляду розробив 14 принципів
керування ризиками онлайн банкінгу, які викладені у міжнародному акті під
назвою «Принципи ризик-менеджменту електронного банкінгу». Сформовані
принципи управління ризиками онлайн банкінгу об’єднані у три групи:
А. Нагляд з боку вищого керівництва банку (принципи 1-3);
В. Управління безпекою (принципи 4-10);
С. Управління правовим та репутаційним ризиками (принципи 11-14).
Група А. Нагляд з позиції вищого керівництва банку, яка включає перші
три принципи. Спрямована на регулювання дій Ради Директорів та Правління
банку, з позиції розроблення чітких стратегічних бізнес-планів стосовно
впровадження онлайн банкінгу та їх інтеграція, і узгодження із загально
корпоративними стратегічними цілями фінансово-кредитної установи. Разом з
тим, вище керівництво банку має забезпечити процес аналізу ризиків
функціонування електронного банкінгу та побудувати ефективну систему
моніторингу та контролю цих ризиків, а також розробити методи безперервної
40
оцінки ефективності впровадження електронного банківського обслуговування
банком.
Група В. Управління безпекою, що акумулює сім принципів, описує дії та
обов’язки спеціалістів, які безпосередньо забезпечують процес функціонування
електронного банківського обслуговування у банківській установі в контексті
забезпечення безпеки банку та його клієнтів.
Група С. Управління репутаційним та правовим ризиками акумулює в собі
з 11 по 14 принципи. Вони описують рівень відповідальності банківської
установи перед споживачем (захист його приватної та конфіденційної інформації
від третіх осіб) та спрямовані на формування довіри клієнтів до банківської
установи, яка здійснює електронне банківське обслуговування [51; 52].
Базельські принципи є базовими при побудові банками комплексних
систем управління ризиками онлайн банкінгу, без яких уся подальша робота
щодо ідентифікації, оцінки, аналізу й мінімізації ризиків втрачає сенс [17, с. 124].
Базельські принципи в основному спрямовані на забезпечення
інформаційно-технологічної безпеки онлайн послуг та мінімізацію пов’язаних з
цим ризиків, оскільки саме операційний ризик стає головним при електронному
банківському обслуговуванні. Зазначимо, що Базельський комітет з питань
банківського нагляду до операційного ризику електронного банкінгу включає
ризик безпеки та правовий ризик та наголошує, що стратегічний ризик, ризики
ліквідності та репутації є похідними від операційного. Тобто в умовах онлайн
банкінгу ці ризики тісно корелюють з операційним ризиком.
Необхідність підвищення ефективності управління операційним ризиком в
українських банках обумовлена тим, що останнім часом операційний ризик
постійно зростав і матеріалізувався у вагомих втратах, у тому числі внаслідок
упровадження все більш складних інноваційних форм онлайн банкінгу. Також
це зумовлено інтернаціоналізацією банківської діяльності та управлінням
банківськими операціями в умовах невизначеності. Науковці і практики
вважають, що 15-20% сукупного операційного ризику пов’язана з інноваційною
діяльністю банків [37].
41
Національний банк України також наголошує на необхідності побудови
якісної системи управління операційним ризиком банку та поступово
впроваджує нормативні акти та рекомендації Базельського комітету і розробляє
нормативні акти з питань управління банківськими ризиками відповідно до
міжнародних вимог. НБУ для якісної ідентифікації операційного ризику також
рекомендує банкам створити та вести базу внутрішніх подій операційного
ризику та здійснювати аналіз накопиченої в ній інформації [43]. Наведені
регулятором події, які потрібно вносити у базу є ідентичні подіям, які
запропоновані та описані у Базелі ІІІ.
Відповідно до рекомендацій Базеля ІІ «Міжнародна конвергенція виміру
капіталу і стандартів капіталу: нові підходи» передбачено чотири методи для
вимірювання величини операційного ризику в міру зростання складності та
чутливості до нього:
1) метод базового індикатора (Basic Indicator Approach, BIA);
2) стандартизований підхід (Standardized Approach, TSA);
3) альтернативний стандартизований підхід (Alternative standardized
approach, ASA);
4) підхід поглиблених вимірів (Advanced Measurement Approach, AMA)
[54].
Кожен із цих підходів дозволяє визначити капітал, який необхідний для
покриття операційного ризику. Банківська установа самостійно обирає, яким
методом скористатися. При цьому банкам, що активно здійснюють міжнародні
операції, а також банкам зі значним операційним ризиком рекомендується
використовувати більш складний варіант, ніж метод базових індикаторів [36,
с.265].
НБУ також рекомендує використовувати ці підходи для оцінки ймовірних
втрат від реалізації операційного ризику.
Упровадження різних форм онлайн банкінгу позитивно відобразилось на
процесі банківського обслуговування клієнтів банку, зробивши його економічно
вигідним та ефективнішим. Однак негативним є те, що банківські установи та їх
42
клієнти стали ще більш вразливими до шахрайських дій злочинців.
Розповсюдження комп’ютерних вірусів, незаконне зняття коштів з банківських
рахунків, шахрайство з платіжними картками, порушення роботи банківських
автоматизованих систем обслуговування і викрадення приватної,
конфіденційної інформації є тим не повним переліком злочинів, що мають
місце в електронному банківському обслуговуванні як в Україні, так і у світі.
Згідно даних Американської асоціації банкірів (American Bankers
Association) у світі здійснюється понад 2,5 трлн операцій з кредитними картками
у рік. Картки приймаються більше, ніж у 24 млн точок у двохсот країнах.
Щосекунди за допомогою банківських карток здійснюється приблизно 10 тис.
операцій [56]. За даними Європейської Комісії зараз на планеті понад 9 млрд.
електронних пристроїв, які підключені до глобальної мережі, а до 2020 р.
експерти прогнозували зростання їх кількості до 24 млрд одиниць. Щодня понад
1 млн осіб в усьому світі зазнають напади кібер- злочинців [57].
Також в умовах функціонування онлайн банкінгу виникає загроза
кіберзлочинності, яка у банківській сфері пов’язана, насамперед, із викраденням
конфіденційної інформації банківських установ та їх клієнтів. 38% економічних
злочинів у сфері фінансових послуг у світі припадає на кібер-злочини. За
оцінками експертів від кібер-злочинів світова економіка щорічно втрачає 114
млрд. дол. А за роки існування глобальної мережі Інтернет збитки США від таких
злочинів сягнули 400 млрд. доларів [57]. При цьому кібер-злочинність
удосконалюється та поширюється, ігноруючи державні та географічні межі.
Саме тому у багатьох країнах світу шахрайство та кібер-злочини через
форми онлайн банкінгу є небезпекою номер один. І як результат, ідентифікація
та оцінювання загроз шахрайства в умовах функціонування онлайн банкінгу є
одним із пріоритетних завдань для банківських установ, які використовують в
процесі банківського обслуговування інформаційні технології.
Питанню безпеки банківської діяльності та протидії шахрайства
приділяють увагу багато зарубіжних та вітчизняних науковців, як економістів,
так і юристів, оскільки, будь-який вид шахрайства (викрадення фінансових
43
ресурсів банку чи клієнта, конфіденційних даних банку) пов'язаний з
кримінальною відповідальністю. Так, вітчизняні науковці Зубок М. І. та
Яременко С. М. зазначають, що безпека банківської діяльності - стан стійкої
життєдіяльності, за якого забезпечується реалізація мети банку та основних його
інтересів, захист від зовнішніх та внутрішніх дестабілізуючих чинників
незалежно від умов функціонування. Вважається, що найсуттєвішою загрозою
як внутрішнього, так і зовнішнього походження для безпеки банку є ризик
шахрайства, відмічаючи, що предметом шахрайських посягань в першу чергу є
гроші (75%), потім товарно-матеріальні цінності (20%) та 5% шахрайства
припадає на викрадення інтелектуальної розробки банку [58]. Відмітимо, що
науковці наголошують на необхідності захисту систем банку і комп’ютерних
технологій від несанкціонованого доступу та злочинних посягань, однак
досліджень у сфері безпеки обслуговування клієнтів через форми онлайн
банкінгу (через банкомати, Інтернет-банкінг, мобільний банкінг та тощо) на цей
час не достатньо.
Більше уваги приділяють ризику шахрайству у банківському бізнесі, а саме
шахрайству з платіжними картками, які є ключовим інструментом в
електронному банківському обслуговуванні. Такі науковці як Бутузов В. М.,
Гавловський В. Д. та Шелеменцев В. П. досліджують види шахрайських дій у
сфері використання платіжних карток (фішинг, кардінг, вішинг, скімінг) та
організаційні й правові засади протидій злочинам у сфері використання
платіжних карток. Так, Бутузов В. М. та Гавловський В. Д. відмічають, що
предметом злочину у сфері використання платіжних карток є: 1) інформація, яка
дозволяє ініціювати переказ коштів; 2) майно та послуги торговельних та
сервісних підприємств, що здійснюють карткові розрахунки; 3) кошти на
картковому рахунку держателя платіжної картки [59].
Головним документом у сфері боротьби з кіберзлочинністю (яка охоплює
і шахрайство через форми онлайн банкінгу) є Будапештська Конвенція про
кіберзлочинність, що набрала чинності у 2006 році. Відповідно до неї до
кіберзлочинів слід відносити: 1) правопорушення проти конфіденційності,
44
доступності та цілісності комп’ютерних даних і систем; 2) правопорушення,
пов’язані з комп’ютерами, включаючи шахрайство і підробку, здійснені з
використанням комп’ютерів [60]. Насамперед, ця Конвенція направлення на
забезпечення інформаційної безпеки, яка стала в умовах впровадження
інформаційних технологій особливо вразливою.
Відмітимо, що Базельський комітет з питань банківського нагляду теж
наголошує на необхідності мінімізації та ідентифікації ризику шахрайства в
умовах функціонування онлайн банкінгу. У Базелі ІІІ зазначено, що ризик
шахрайства є складовою операційного ризику онлайн банкінгу та наголошено,
що зовнішнє та внутрішнє шахрайство у банку описується як події, які пов’язані
з операційним ризиком банку [61]. Тобто, у цьому випадку шахрайство є не
окремим підвидом ризику, а загрозою – реальні чи потенційні дії певних
суб’єктів, що здатні завдати конкретному банку матеріальної або моральної
шкоди [58]. Особливістю загроз є те, що вони є конкретними і призводять до
фінансових втрат, тобто до реалізації ризиків. У цьому видатку − операційного
ризику онлайн банкінгу. Відмітимо, що таку позицію підтримує і НБУ зазнаючи,
що шахрайство як зовнішнє, так і внутрішнє зумовлює виникнення операційного
ризику та потребує контролю з боку банку [43].
НБУ також наголошує на необхідності посилення безпеки (фінансової та
інформаційної) у банківських установах України, насамперед, від актуальних
кіберзагроз. Так, Постановою Правління № 95 від 28.09.2017 НБУ затвердив
«Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в
банківській системі України», яке набрало чинності від 1 березня 2018 року [60].
У цьому Положенні визначені принципи забезпечення та управління
інформаційною безпекою в банках України, які базуються на нових (уведені в
дію з 01 січня 2017 року) національних стандартах України з питань
інформаційної безпеки [62]. Зокрема, визначається поняття критичних бізнес-
процесів банку з погляду інформаційної безпеки та сфера застосування банками
системи управління інформаційною безпекою (СУІБ). Поряд з цим, відповідно
до кращих світових практик з питань інформаційної безпеки, у постанові
45
передбачається призначення в банківських установах відповідальної особи за
інформаційну безпеку (Chief Information Security Officer, CISO) та наділення її
повноваженнями, достатніми для прийняття управлінських рішень. Також банки
мають сформувати окремі підрозділи з інформаційної безпеки виключно зі
штатних працівників банку, які безпосередньо підпорядковуються CISO.
Підсумовуючи, визначимо об’єкти шахрайства в умовах онлайн банкінгу:
1) конфіденційна інформація про клієнтів банківської установи (номери
платіжних карток, CVV код, PIN-коди); 2) фінансові ресурси банку та клієнтів
банку; 3) логіни та паролі доступу до форм електронного банківського
обслуговування (мобільний банкінг та Інтернет-банкінг) – доступ до яких
можливий за умов викрадення перелічених об’єктів шахрайства [63, c. 93].
Ідентифікація ризику шахрайства онлайн банкінгу, як і ідентифікація будь-
якого іншого ризику, притаманного банківському бізнесу, пов’язана з
виявленням джерел, які провокують появу ризику. Тобто вважливо виявити, які
форми чи інструменти онлайн банкінгу найбільш вразливі до шахрайських дій.
Наразі, основними джерелами ризику шахрайства онлайн банкінгу є
операції, пов’язані з платіжними картками, обслуговування в системі Інтернет-
банкінг, обслуговування через банкомати, а також використання мобільних
застосунків для обслуговування через систему мобільного банкінгу. Тому,
вважаємо, що для якісної ідентифікації ризику шахрайства онлайн банкінгу, його
варто поділяти на: 1) ризик шахрайства з платіжними картками; 2) ризик
шахрайства з банкоматами; 3) ризик шахрайства з мобільним телефоном та
Інтернетом.
Види шахрайства з мобільним телефоном та Інтернетом і з платіжними
картками переважно здійснюються за допомогою методів шахрайства під назвою
соціальна інженерія (вішинг, фішинг). Тому що основною метою цього методу
є отримання конфіденційної інформації, яка вказана на платіжній картці. Ризик
шахрайства з платіжними картками є в Україні на сьогодні найбільш поширеним
видом шахрайства і упродовж останніх років спостерігається процес його
нарощення за допомогою найпоширеніших форм шахрайства фішинг та вішинг.
46
фішинг і вішинг – вид шахрайства, спрямований на отримання інформації про
платіжну картку (номер карти, термін дії та CVV код), яка дозволить заволодіти
фінансовими коштами власника картки.
Значний інтерес до ризику шахрайства з платіжними картками та його
активне вивчення науковцями пояснюється тим, що цей вид ризику є
найпростішим видом фінансових злочинів у банківській сфері. Ця тенденція,
насамперед, пов’язана з позитивною динамікою розвитку ринку платіжних
карток в Україні з 2002 року та зростанням обсягу і кількості безготівкових
операцій за допомогою платіжних карток.
Найбільш піковим роком розвитку шахрайства за допомогою фішингових
сайтів був 2016 рік. Згідно з даними Української міжбанківської асоціації членів
платіжних систем ЄМА, у 2016-му році кожен сотий власник платіжної картки в
Україні став жертвою шахраїв, а загальні втрати становили майже 340 млн. грн.
[67].
Відповідно до статистичних досліджень системи міжбанківського обміну
інформацією Exchange-Online, у 2020 та у 2021 роках 95 % фішингових сайтів
спрямовані на отримання реквізитів платіжних карток, пропонуючи неіснуючу
послугу для переказу з картки на картку та поповнення мобільного або
отримання логінів і паролів для доступу до Інтернет-банкінгу [67].
У IV кварталі 2020 року та І кварталі 2021 року основний профіль
фішингових сайтів розширився. Фішингові сайти імітують не тільки сервіси для
поповнення мобільного телефону та грошових переказів, але й сайти для купівлі
авіаквитків (рис. 2.9).
За даними асоціації ЄМА, за місяць роботи один фішинговий сайт
відвідують від 15 до 30 тис. споживачів, що свідчить про високий рівень
необізнаності користувачів платіжних карток про фішингове шахрайство.
Для боротьби з ризиком фішингу Українська міжбанківська асоціація
членів платіжних систем ЄМА, яка за підтримки Державного департаменту
США реалізує в Україні Національну програму сприяння безпеці електронних
47
платежів і карткових розрахунків Safe Card, запустила проєкт з ліквідації
шахрайських сайтів [67].
Рис. 2.9. Різновиди фішингових сайтів (станом на 1 квартал 2021 року)
Джерело: [67]
Наступним видом ризику шахрайства є підвид фішингу, що має назву
«вішинг» (від англ. voice – «голос»; fishing – «рибалка») − телефонне шахрайство,
пов'язане з виманюванням реквізитів банківських карток або іншої
конфіденційної інформації, примушуваннями до переказу коштів на карту
злочинців [66, с. 158]. Тобто шахрай телефонує на мобільний номер жертви та
представляється працівником правоохоронних органів або служби безпеки банку
(у 94% випадків) або працівником пенсійного фонду чи НБУ та змушує власника
платіжної карти назвати реквізити карти для її захисту від шахрайства.
Найпоширеніші схеми шахрайства вішинг зображені на рис. 2.10.
Найчастіше жертвами вішингу стають люди пенсійного віку, а саме
користувачі пенсійними проєктами банківських установ, оскільки їх
необізнаність та високий рівень довіри до людей робить особливо вразливими до
цього ризику шахрайства. Відповідно до досліджень асоціації ЄМА 76% осіб, до
яких телефонували шахраї, стали жертвами вішингу (надали реквізити платіжної
картки).
Загалом станом на початок 2021 року внаслідок ризику шахрайства з
платіжними картками було викрадено з рахунків клієнтів банку 670 млн. грн., що
48
у 2 рази більше проти аналогічного періоду в минулому році. Відповідно, станом
на початок 2021 року банкам потрібно було на покриття втрат від реалізації
ризику шахрайства зарезервувати 6% капіталу на покриття операційного ризику,
розрахованого за методом BIA, або 13,55% капіталу на покриття операційного
ризику за методом ASA.
отриманням надбавки до
Пенсійного фонду
пенсії
Шахрай Злочинці намагаються
повідомляє, зламати рахунок, тому він
Банку що йому заблокований і для його
Шахрай потрібні розблокування необхідні
телефонує реквізити реквізити карти
жертві та платіжної
представляєть
Національного картки (номер
ся загальнодержавною
картки, термін
працівником: банку України перевіркою держателів
її дії, ССV-код банківських карток
або пароль з
Поліції СМС) у зв’язку підозрою, що картка
з: використовується для
відмивання коштів
Служби підозрою, що карту
безпеки використовують для
фінансування тероризму
Рис. 2.10. Найпоширеніші схеми шахрайства вішинг
Джерело: сформовано автором
Зауважимо, що у 2020 році обсяг втрат від шахрайства з платіжними
картками зріс у 2 рази проти 2019 року, що вказує на низький рівень фінансової
грамотності населення в питаннях використання платіжних карток, отже
актуальним залишається побудова якісної системи управління ризиками онлайн
банкінгу.
Наступна підгрупа ризиків ‒ це шахрайство з Інтернетом та мобільним
телефоном. В цю групу віднесено всі види шахрайства, для реалізації яких
використовується мережа Інтернет та мобільний телефон. Такі види шахрайства
як вішинг та фішинг також варто відносити до цієї групи, оскільки для їх
реалізації (отримання реквізитів платіжної картки) потрібне використання
49
мобільного телефону (вішинг) або / та підключення до мережі Інтернет (фішинг).
Одним із видів ризику шахрайства за допомогою Інтернету та телефону є
смішинг – це також один із видів фішингу. Шахраї надсилають жертві SMS-
повідомлення, які спрямовані для мотивації жертви для переходу на фішинговий
сайт або на відправку у відповідь на SMS-повідомлення реквізитів платіжної
картки.
У 2017 році проявом смішінгу була масова розсилка SMS-повідомлень від
імені «ОЩАДБАНКУ» як існуючим, так і неіснуючим клієнтам банку. На
мобільні телефони приходили SMS-повідомленя з текстом: «Вашу картку
заблоковано. Для уточнення інформації зв’яжіться з банком за номером: 099 168
85 31 або 044 221 35 91». Аналогічні SMS-повідомлення отримували і клієнти
«ПРИВАТБАНКУ». Така розсилка здійснюється масово та розрахована на
необізнаних та неуважних, фінансово-неграмотних держателів платіжних
карток. Це вид шахрайства спочатку здійснювався за допомогою методу смішинг
(SMS-розсилка), а коли жертва телефонувала на вказані телефони для перевірки
інформації, шахраї використовували метод вішинг (виманювання реквізитів
платіжної картки за допомогою телефонної розмови). Тобто часто шахраї
використовують не один метод, а їх комбінацію [63, c. 95].
Також у цю групу ризиків відносять шахрайство спрямоване на отримання
доступу до Інтернет-банкінгу чи мобільного банкінгу власника смартфону
шляхом встановлення на нього шкідливого програмного забезпечення
«банківських троянів». Банківські трояни (Trojan-Banker) створені для
викрадення облікових даних систем Інтернет-банкінгу та мобільного банкінгу,
систем електронних платежів і кредитних або дебетових карт [68].
Американські та європейські банки, а також платіжні системи пропонують
різні способи захисту фінансових операцій користувачів, в тому числі перевірку
справжності користувача з використанням USB-токенів, підтвердження операцій
за допомогою кодів, що відправляються на телефон, одноразових паролів. Проте,
кіберзлочинці розробляють програми, які дозволяють обходити ці захисні заходи.
Наприклад, шкідлива програма Zitmo призначена для атаки на мобільні
50
телефони, може обходити систему двофакторної аутентифікації, яка
використовується банками. Ці мобільні шкідливі програми працюють у тандемі
з шкідливою програмою Zbot (ZeuS). Спочатку троянська програма Zbot краде
ім'я користувача і пароль для входу в Інтернет-банкінг або мобільний банкінг із
зараженого комп’ютера чи смартфона. Потім під час переказу грошей Zitmo −
мобільне доповнення Zbot − перехоплює і передає код дозволу на здійснення
операції (TAN) кіберзлочинцям [68].
Як відомо, смартфони працюють на одній із трьох платформ − iOS, Android
і Windows Phone. Найбільш поширеною платформою є Android, її частка на
ринку складає 70%. 99% шкідливого програмного забезпечення для мобільних
телефонів націлені саме на платформу Android і в середньому кожного року
створюється більше, ніж 35 000 шкідливих програм, які спрямовані на викрадення
приватної інформації власника смартфону, в тому числі і паролів для входу в
систему мобільний банкінг чи Інтернет-банкінг [68].
Для клієнтів банку, які обслуговуються через форму онлайн банкінгу −
мобільний банкінг, найбільшою загрозою є «банківські троянці». Відповідно до
статистичних досліджень, кількість «банківських троянців» упродовж
аналізованого періоду характеризувалась неоднозначною тенденцією.
Упродовж 2021 року найпопулярнішим мобільним банківським троянцем
був Trojan-Banker.AndroidOS.Svpeng.q. Основна мета якого − крадіжка грошей
(для отримання відомостей про банківську карту й інформації для автентифікації
в онлайн-банкінг троянець використовує фішингові вікна). Крім того, він краде
гроші за допомогою SMS-сервісів, в тому числі мобільного банкінгу (табл. 2.2).
Варто відмітити, що загалом, жертвами шахраїв на початок 2021 року, у
яких декілька раз викрадали особисті дані або реквізити карток, стали 14%
населення планети. 10% стають жертвами 1-2 рази на рік, однак основна маса –
76% ніколи не були пограбовані шахраями (рис. 2.11)
51
Таблиця 2.2 − ТОП-10 країн за часткою користувачів, які були атаковані
мобільними «банківськими троянцями»
Країна Частка атакованих Країна Частка атакованих
користувачів, % користувачів, %
2 кв. 2020 року 2 кв. 2021 року
Росія 1,63 Росія 0,74
Австралія 0,81 США 0,65
Туреччина 0,81 Таджикистан 0,31
Таджикистан 0,44 Узбекистан 0,30
Узбекистан 0,44 Китай 0,26
Україна 0,41 Туреччина 0,22
Латвія 0,38 Україна 0,22
Киргизстан 0,34 Казахстан 0,22
Молдавія 0,34 Польща 0,17
Казахстан 0,32 Молдавія 0,16
Джерело: [68]
Рис. 2.11. Частка жертв шахрайства через форми онлайн банкінгу в розрізі
країн. Джерело: сформовано на основі [68]
Оцінимо рівень безпеки обслуговування через форму Інтернет-банкінг 20-
ти найбільших банків України за обсягом активів (табл. 2.3), які обслуговують
клієнтів через Інтернет-банкінг за допомогою інструменту Qualys SSL Labs SSL
Test.
Результати побудованого рейтингу показали, що із 20 банківських установ
лише дві банківські установи – СІТІБАНК та ІНГ Банк Україна не пропонують
клієнтам обслуговуватись в режимі online. Всі інші банківські установи мають
системи Інтернет-банкінг та мобільний банкінг. За результатами тесту, 13 систем
Інтернет-банкінгу банківських установ показали високий рівень захисту та
отримали рейтинг «А+», «А». Це вказує на те, що ці системи захищені від різного
роду хакерських атак і мають чинні та перевірені сертифікати SSL та
підтримують найбільш надійний протокол з’єднання TLS 1.2.
52
Таблиця 2.3 − Рейтинг безпеки систем Інтернет-банкінгу ТОП 20-ти банків
України
Оцінка параметрів
Назва домена Інтернет-
Назва банку
системи
1. АТ "УкрСиббанк" https://online.ukrsibbank.com А+ 100 100 90 90
2. АТ "ПУМБ" https://online.pumb.ua А+ 100 95 90 90
3. АТ "ОТП БАНК" https://otpsmart.com.ua А+ 100 95 90 90
4 АТ "Укрексімбанк" https://bank.eximb.com A+ 100 95 90 90
5. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" https://online.vtb.ua А+ 100 95 90 90
6. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" https://www.privat24.ua А+ 100 95 90 90
7. АТ "ОЩАДБАНК" https://online.oschadbank.ua А 100 95 90 90
8. АТ "ПРАВЕКС БАНК" https://online.pravex.ua А 100 95 90 90
9. АТ "АЛЬФА-БАНК" https://my.alfabank.com.ua A 100 95 90 90
10. АБ "УКРГАЗБАНК" https://auth.ukrgasbank.com A 100 100 90 90
11. АТ "Райффайзен Банк" https://online.aval.ua А 100 95 90 90
12. АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" https://probanking.procreditban А 100 95 90 90
k.com.ua
13. АТ "КРЕДОБАНК" https://ifobs.kredobank.com.ua А 100 95 100 90
14. АБ "Південний" https://my.bank.com.ua В 100 95 65 85
15. АТ "А - БАНК" https://ibank.sbrf.com.ua В 100 95 70 90
16. АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" https://online.credit-agricole.ua В 100 95 70 90
17. АТ "ТАСКОМБАНК" https://tas24.tascombank.com.ua B 100 95 65 85
18. АТ "Ідея Банк" https://online.pib.ua F 100 0 65 85
19. АТ "СІТІБАНК" Не має системи Інтернет-банкінг та мобільний банкінг
20. АТ "ІНГ Банк Україна" Не має системи Інтернет-банкінг та мобільний банкінг
Джерело: розроблено автором
Банки, які отримали рейтинг «А+» (АТ "УкрСиббанк", АТ "ОТП БАНК",
АТ "Укрексімбанк", АТ КБ "ПРИВАТБАНК"), підтримують Forward Secrecy. Це
означає, що сесійні ключі, отримані за допомогою набору ключів довготривалого
користування, не будуть скомпроментовані при компроментації одного з
довгострокових ключів. Тобто це система шифрування за допомогою ключів є
складною й її важко зламати. Банки, які отримали рейтинг «А», підтримують
Forward Secrecy, однак вона діє не в усіх браузерах або є більш слабкою.
Банки, які отримали рейтинг «В», переважно не захищені від сучасних
атак, однак, згідно Qualys SSL Labs SSL Test, вразливість не є критичною і
користувачі можуть без будь-яких побоювань використовувати ці сервіси. Ці
Порядковий номер банку за
розміром активів
Загальний рейтинг
Certificate (Сертифікат)
Protocol Support (Підтримка
протоколу)
Key Exchange
(Ключі обміну)
Cipher Strength
(Ефективність шифру)
53
банки, як правило, не використовують Forward Secrecy або вона є дуже слабкою,
однак підтримують протокол TLS 1.2 [69, c. 174-175].
Остання група, яка провокує появу ризику шахрайства в умовах
функціонування онлайн банкінгу, є шахрайство через банкомати. Обсяг
шахрайства через банкомати в Україні йде на спад, однак залишається вагомим.
До основних видів шахрайства через банкомати належать: траппінг, скіммінг,
кеш-треппінг тощо.
Відповідно до опублікованих даних статистичного дослідження
міжбанківської асоціації членів платіжної системи ЄМА, в Україні найбільш
популярними видами шахрайства через банкомат є кеш-треппінг та скіммінг.
В Україні спостерігається позитивна тенденція до скорочення креш-
треппінгу у 2020 році (більше, ніж у 4 рази), однак скіммінг та шахрайство з
втручання у роботу банкомату поступово набирає обертів. Найбільша частка цих
злочинів припадає на міста Київ та Одесу, що пояснюється значною
концентрацією населення та туристів у цих містах.
Таким чином, можна зробити висновки, що ризики шахрайства та кібер-
загрози досить складно ідентифікувати завчасно, однак до їх виникнення
потрібно завжди бути готовим. Тому актуальним залишається постійний
моніторинг ринку електронного банківського обслуговування з позиції
виникнення ймовірних кібер-загроз і нових видів шахрайства та модернізувати
програмні комплекси банку відповідно до сучасних правил користування та
вимог безпеки.
2.3. Ризик втрати ділової репутації банків при електронному банківському
обслуговуванні: ідентифікація та аналіз
Ведення банківського бізнесу постійно пов’язане з формуванням
громадської думки про банківську систему держави загалом та окрему
банківську установу. Це зумовлено багатьма чинниками, оскільки потенційний
54
клієнт банку хоче бути переконаним, що установа, в якій він
обслуговуватиметься та довірить їй свої фінансові ресурси, є надійною та
стабільною. В умовах сьогодення, коли інформація миттєво поширюється у
мережі Інтернет і відразу стає публічною, банківські установи стають особливо
вразливими до ризику репутації.
Так, Національний банк України пропонує визначати ризик репутації як
наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через
несприятливе сприйняття іміджу банку клієнтами, акціонерами (учасниками),
контрагентами або органами нагляду, який впливає на спроможність банку
встановлювати нові відносини з контрагентами, підтримувати наявні відносини
або надавати нові послуги, та може призвести банк (або його керівників) до
фінансових утрат або зменшення клієнтської бази, притягнення до
адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності [42].
Вважаємо, що в умовах функціонування онлайн банкінгу процес
оцінювання та ідентифікації ризику репутації слід здійснювати у 4 етапи (рис.
2.12).
Потрібно зазначити, що комбінація цих дій допоможе завчасно виявити
потенційні джерела виникнення ризику репутації онлайн банкінгу та вжити
заходів стосовно їх ліквідації ще до їх прояву.
У зв’язку з тим, що ділова репутація банку залежить від багатьох складових,
які мають різні джерела походження, оцінку ділової репутації банку в умовах
функціонування онлайн банкінгу варто здійснювати на основі аналізу таких
факторів: 1) фінансова стійкість банку; 2) рівень відкритості банку (наявність на
сайті банку необхідної інформації для клієнта); 3) різновид форм онлайн
банкінгу, які пропонує банк; 4) функціональні можливості форми онлайн
банкінгу − Інтернет-банкінг, як найбільш популярної форми електронного
обслуговування в Україні; 5) рівень безпеки обслуговування через форму онлайн
банкінгу – Інтернет-банкінг, що оцінюється за допомогою інструменту Qualys
SSL Labs SSL Test (рис. 2.13.).
55
І етап - виявити фактори, що підвищують ймовірність втрати ділової
репутації банку в умовах функціонування електронного банкінгу
ІІ етап - розподілити виявлені фактори за джерелами походження -
внутрішні та зовнішні
ІІІ етап – визначити можливість впливу банківської установи на
виникнення внутрішніх і зовнішніх факторів
IV етап - оцінити рівень впливу ідентифікованих факторів на ділову
репутацію банку
Рис. 2.13. Етапи ідентифікації та оцінювання ризику репутації онлайн банкінгу
Джерело: розроблено автором
Одним із найважливіших етапів при оцінці репутації є визначення для
кожної групи факторів вагових коефіцієнтів (рис. 2.14). Цілком очевидно, що І
група факторів − оцінка фінансової стійкості ‒ найбільше впливає на ділову
репутацію банків, оскільки фінансово стійкий банк викликає найбільший рівень
довіри у споживачів. Також такий банк може комплексно управляти власними
ризиками та більш пристосований до протистояння несприятливим ситуаціям та
фінансовим кризам на ринку банківських послуг. Найменш значним фактором
при оцінці ділової репутації в умовах онлайн банкінгу є рівень відкритості банку,
бо банки зобов’язані максимально розміщувати необхідну для клієнтів
інформацію на власних офіційних сайтах і переважно всі банківські установи
намагаються бути відкритими та публічними перед власними споживачами.
Тому слід визнати, що відкритість банку найменше впливає на ділову репутацію
серед обраних факторів.
На четвертому етапі відповідно до формули (рис. 2.14), виводимо загальну
оцінку рівня ділової репутації банк в умовах функціонування електронного
банківського обслуговування, яка одночасно показує ризик втрати ділової
репутації банком. Відмітимо, що такий комплексний підхід дозволить оцінити
ділову репутацію банку із різних сторін та отримати узагальнену її оцінку.
Необхідно наголосити, що багато науковців погоджуються з думкою, що лише
56
комплексний підхід дозволяє оцінити рівень ризику репутації того чи іншого
банку [70, с. 288].
Рис. 2.14. Модель оцінки ділової репутації банку в умовах функціонування
онлайн банкінгу
Так, на основі розробленої моделі оцінимо ТОП-20 банківських установ за
розміром активів, що пропонують послуги онлайн банкінгу на вітчизняному
ринку. Для аналізу обрано ТОП-20 банків за обсягом активів, оскільки втрата
ділової репутації одного з цих банків з високою ймовірністю призведе до прояву
системного характеру ризику репутації. До вибірки включено банки, які
57
пропонують послуги електронного банкінгу ‒ Інтернет-банкінг, SMS-банкінг,
Мобільний-банкінг, обслуговування через термінали самообслуговування.
Оцінемо різновид наявних форм електронного банкінгу у банківських
установах (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 − Аналіз різновиду форм електронного банкінгу у ТОП-20 банків
України за обсягом активів
Наявність
Наявність системи
мобільних тис. шт.
Інтернет-банкінг
додатків
№ Назва банку
1. КБ "ПРИВАТБАНК" + + + + + + + 19,8 149,7
2. АБ "Південний" + + + + - + + 0,3 4
3. АТ "ОЩАДБАНК" + + + + - - + 5,96 44,6
4. АТ "А - БАНК" + + + + + + - 0,2 4,6
5. АT "ПУМБ" + + + + + - + 0,7 3,7
6. АТ "УкрСиббанк" + + + + - - + 1,12 5,6
7. АТ "ОТП БАНК" + + + + - + - 0,1 0,4
8. АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" + + + + - + - 0,04 0,02
9. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" + + + + + - - 0,1 0,03
10. АТ "АЛЬФА-БАНК" + + + + - - + 0,3 0,3
11. АТ "Райффайзен Банк" + + + + - - - 2,96 26,1
12. АТ "ПРАВЕКС БАНК" + + + + - - - 0,7 6,9
13. АТ "Ідея Банк" + + + + - - - 0,2 0,1
14. АТ "КРЕДОБАНК" + + + + - - - 0,4 0,2
15. АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ + + + + - - - 0,3 0,2
БАНК"
16. АТ "ТАСКОМБАНК" + + + + - - - 0,08 0,9
17. АБ "УКРГАЗБАНК" + + + + - - - 0,7 1,2
18. АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА + + + + - - - 0,1 0,2
ЗАОЩАДЖЕНЬ"
19. АТ "БАНК КРЕДИТ + + + + - - - 0,2 0,1
ДНІПРО"
20. АТ "Укрексімбанк" + + - - - - - 0,7 3,5
Джерело: розроблено автором
Найбільш розгалужену мережу форм електронного банкінгу мають 10
банків, серед них безперечним лідером є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", оскільки цей
банк єдиний пропонує всі види послуг електронного банківського
обслуговування. Однак рейтинг «А», окрім КБ "ПРИВАТБАНК", також
отримали ще 9 банків: АБ "Південний", АТ "ОЩАДБАНК", ПАT "ПУМБ", АТ
Для фізичних
осіб
Для
юридичних
осіб
IOS
Android
Windows
phone
Наявність відео-
банкінгу через Skype
Безконтактні покупки
через смартфон (pay)
Пристрої
самообслу-
говування
Платіжних
терміналів
58
"А - БАНК", АТ "УкрСиббанк", АТ "ОТП БАНК", АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", АТ
"АЛЬФА-БАНК", а замикає групу лідерів АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Рейтингову оцінку «В» отримали АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПРАВЕКС
БАНК", АТ "Ідея Банк", АТ "КРЕДОБАНК", АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", АТ
"ТАСКОМБАНК", АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА
ЗАОЩАДЖЕНЬ", АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", тому що ці банки пропонують
лише «стандартні» форми онлайн банкінгу.
Інтернет-банкінг пропонують всі банківські установи і готові
обслуговувати як фізичних, так і корпоративних клієнтів у режимі онлайн.
Негативним є те, що АТ "Укрексімбанк" взагалі не пропонує послугу
«мобільний банкінг» власним клієнтам, у результаті чого він єдиний отримує
найнижчий рейтинг − «С». Така позиція банку вказує на низький рівень його
клієнтоорієнтованості, оскільки не тільки в Україні, а й в усьому світі мобільний
банкінг стає все більш популярним і, на думку деяких експертів, поступово
витіснить та замінить Інтернет-банкінг упродовж найближчих років.
Останній етап нашого дослідження − це оцінка безпеки обслуговування
споживачів у режимі онлайн через форму Інтернет-банкінг. Цю оцінку було
здійснено за допомогою інструменту Qualys SSL Labs SSL Test (табл. 2.5).
Результати показали, що 13 із 20 банків мають високий рівень захисту
обслуговування через Інтернет-банкінг, що є позитивним і вказує на бажання
банків убезпечити обслуговування власних клієнтів та розвивати цей вид
електронного банківського обслуговування. Негативним вважаємо низький
рівень захисту обслуговування у системі Інтернет-банкінг АТ "Ідея Банк", що
викликано відсутністю протоколів шифрування даних при здійсненні транзакцій.
Такий низький рівень захисту надалі може призвести до втрати конфіденційних
даних клієнтів, що негативно відіб’ється на діловій репутації банку.
На основі проведеного комплексного аналізу ділової репутації ТОП-20
банків України розрахуємо та виведемо узагальнений рейтинг кожної
банківської установи, включеної до дослідження для аналізу ділової репутації
найбільших банків України.
59
Таблиця 2.5 − Рейтинг безпеки систем Інтернет-банкінгу ТОП 20-ти банків
України
Оцінка параметрів
Назва домена Інтернет-
Назва банку
системи
1 2 3 4 5 6 7 8
1. АТ "УкрСиббанк" https://online.ukrsibbank.com А+ 100 100 90 90
2. АТ "ПРАВЕКС БАНК" https://online.pravex.ua А+ 100 95 90 90
3. АТ "ОТП БАНК" https://otpsmart.com.ua А+ 100 95 90 90
4 АТ "Укрексімбанк" https://bank.eximb.com A+ 100 95 90 90
5. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" https://online.vtb.ua А+ 100 95 90 90
6. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" https://www.privat24.ua А+ 100 95 90 90
7. АТ "ОЩАДБАНК" https://online.oschadbank.ua А 100 95 90 90
8. АT "ПУМБ" https://online.pumb.ua А 100 95 90 90
9. АТ "АЛЬФА-БАНК" https://my.alfabank.com.ua A 100 95 90 90
10. АБ "УКРГАЗБАНК" https://auth.ukrgasbank.com A 100 100 90 90
11. АТ "Райффайзен Банк" https://online.aval.ua А 100 95 90 90
12. АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" https://probanking.procreditba А 100 95 90 90
nk.com.ua
13. АТ "КРЕДОБАНК" https://ifobs.kredobank.com.u А 100 95 100 90
a
14. АБ "Південний" https://my.bank.com.ua В 100 95 65 85
15. АТ "А-БАНК" https://ibank.sbrf.com.ua В 100 95 70 90
16. АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ https://online.credit- В 100 95 70 90
БАНК" agricole.ua
17. АТ "ТАСКОМБАНК" https://tas24.tascombank.com. B 100 95 65 85
ua
18. АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА https://erc.invbank.net B 100 90 65 90
ЗАОЩАДЖЕНЬ"
19. АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" https://www.creditdnepr.com С 100 50 70 70
20. АТ "Ідея Банк" https://online.ib.ua F 100 0 65 85
Джерело: розроблено автором
Розрахунок загальної рейтингової оцінки здійснено за формулою (рис.
2.14):
ЗОДРБ = ∑(��1 ∙ ��1) + (��2 ∙ ��2) + ⋯ + (��5 ∙ ��5) (2.1)
де, r1,2,3,4,5 – це загальна оцінка по кожній із групи факторів;
β1,2,3,4,5 – коефіцієнт ваги для кожної із груп факторів.
Для розрахунку загальної рейтингової оцінки переведемо рейтингові
оцінки (r), розраховані за кожною із 5 груп, у цифровий формат: рейтинг «А+»
Порядковий номер банку за
розміром активів
Загальний рейтинг
Certificate (Сертифікат)
Protocol Support (Підтримка
протоколу)
Key Exchange
(Ключі обміну)
Cipher Strength
(Ефективність шифру)
60
та «А» − 4 бали, рейтинг «В» − 3 бали, рейтинг «C» − 2 бали, рейтинг «D» − 1
бал та рейтинг «F» − 0 балів.
Отже, за результатами дослідження найвищий рівень ділової репутації
мають АТ "ОЩАДБАНК" та АТ "ОТП БАНК". Друге місце посів АТ
"УкрСиббанк", а третє місце між собою розділили АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ
"АЛЬФА-БАНК", АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" та АТ "КРЕДОБАНК". Ці банки
мають високий рівень ділової репутації в умовах функціонування онлайн
банкінгу. Однак недостатній рівень капіталізації та низька якість кредитного
портфеля надалі можуть зумовити пониження рівня ділової репутації цих банків.
Тому банківським установам, розвиваючи електронне банківське
обслуговування, потрібно для підтримки прибутковості власного бізнесу
обов’язково зосереджувати увагу на основних банківських функціях.
Найнижчу рейтингову оцінку отримав АТ " Ідея Банк ", який займає 13
місце за обсягом активів. Низький рівень ділової репутації пов’язаний із низьким
рівнем фінансової стійкості та відсутністю необхідного рівня безпеки
обслуговування через форму Інтернет-банкінг. В умовах оцінки ділової репутації
онлайн банкінгу ці фактори є одними із найвагоміших.
Отже, на основі проведеного дослідження, можемо стверджувати, що в
умовах онлайн банкінгу бездоганна репутація банківської установи є
необхідністю, а не планами на майбутнє. Варто наголосити, що надійний
фінансовий стан, відкритість банку, широка номенклатура послуг не завжди є
запорукою позитивної думки клієнта про банк. Тому, формуючи свою ділову
репутацію банк, насамперед, має забезпечити ефективне та якісне
обслуговування споживачів як у режимі онлайн, так і безпосередньо у відділенні.
61
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ОНЛАЙН-
БАНКІНГОМ ТА ЙОГО РИЗИКАМИ
3.1. Методи зниження операційних ризиків онлайн-банкінгу за допомогою
аутсорсингу
У сучасних умовах специфіка діяльності банківських установ пов’язана з
високими вимогами до функціонування ІТ-інфраструктури банку, у тому числі і
до електронного банківського обслуговування. Онлайн банкінг як економічно
вигідний та ефективний спосіб банківського обслуговування тісно пов'язаний з
ризиками банківської діяльності, ключовим серед яких є операційний ризик. Цей
ризик в умовах електронного банківського обслуговування має різні джерела
походження, серед яких варто зазначити: аварії, помилки, відмови та збій у
роботі електронної банківської системи, шахрайські дії (викрадення грошових
коштів– як клієнтських, так і банківської установи; викрадення інформації про
клієнтів; несанкціоновані транзакції) та недостатній рівень захищеності системи
інформаційних технологій у процесі електронного банківського обслуговування.
Ці джерела провокують появу багатьох загроз, які можуть призвести до
дестабілізації роботи та фінансових втрат банківської установи. Однак
зазначимо, що в умовах функціонування онлайн банкінгу саме технічні збої в
роботі програмного комплексу, помилки у системах обслуговування, відмова
серверів обслуговування, значні фінансові витрати на підтримку працездатності
систем найчастіше створюють передумови для виникнення операційних ризиків
онлайн банкінгу.
У процесі дослідження були розглянуті різні методи оцінки операційного
ризику банку, розроблені Базельським комітетом з питань банківського нагляду
та впроваджені Національним банком України. Наступним етапом є мінімізація
ризиків. Тому розглянемо методи управління операційними ризиками
електронного банківського обслуговування, які є актуальними у сучасних
реаліях для вітчизняних банківських установ.
62
Відповідно до «Положення про організацію системи управління ризиками
в банках України та банківських групах» банк має право використовувати такі
методи управління операційним ризиком:
1) прийняття ризику, що передбачає продовження діяльності без змін у
разі можливості понесення незначних втрат з низькою ймовірністю настання;
2) передавання ризику, що передбачає страхування, переважно, ризиків з
потенційно значними втратами з низькою імовірністю настання, або ризиків, які
перебувають під обмеженим контролем банку;
3) пом’якшення ризику, що передбачає коригування певних процесів та
впровадження додаткових контролів у разі понесення в їх результаті незначних
втрат з високою імовірністю настання;
4) уникнення ризику, що передбачає припинення здійснення діяльності
та/або закриття позицій, що призводять до значних втрат з високою ймовірністю
настання [43].
Кожен із цих методів управління операційним ризиком характеризується
ефективністю за умови прийняття правильних керівних рішень на основі аналізу
таких даних: 1) рівень втрат від реалізації ризику (низькі, значні); 2) ймовірність
настання події (низька, висока); 3) рівень керованості процесу (події) зі сторони
банку, що може призвести до операційного ризику.
Потрібно зазначити, що в умовах функціонування електронного
банківського обслуговування найбільш актуальним є метод передавання
операційного ризику. Оскільки процес електронного банківського
обслуговування пов'язаний зі співпрацею з ІТ-компаніями і провайдерами (тобто
банку його важко контролювати) та враховуючи його специфіку, онлайн банкінг
вважається не профільною діяльністю банку, а лише способом надання
банківських послуг. Ці причини підкреслюють необхідність банку передавати
електронне обслуговування третім особам, які можуть кваліфіковано та якісно
забезпечити цей спосіб банківського обслуговування.
Метод передавання ризику передбачає передачу третім особам за певну
винагороду відповідальності за ризик. Передача ризику, може здійснюватися
63
декількома способами: 1) страхування; 2) передача непрофільних банківських
операцій (послуг) профільним компаніям; 3) створення банком дочірньої
компанії, яка буде спеціалізуватись на цих операціях та послугах.
Доцільність передання ризиків пояснюється можливістю продовжувати
надавати спектр послуг, які можуть призвести до ризиків, однак не нести за них
відповідальність, або частково її мінімізувати.
Вважаємо, що в сучасних реаліях вітчизняного банківського
обслуговування для мінімізації операційних ризиків, які можуть мати місце при
електронному банківському обслуговуванні, доцільно частково або повністю
передавати електронне банківське обслуговування профільним компаніям, тобто
користуватись послугами аутсорсингу.
Аутсорсинг став об’єктом поглиблених наукових досліджень як
зарубіжних, так і вітчизняних економістів. Відомими є роботи таких вчених як,
Ж.-Л. Бравар, Р. Аалдерс, С. Клементс, С. Календжян, Дж. Хейвуд, В.
Курьяновичта інших. Безпосередньо певні аспекти банківського аутсорсингу
представлені у працях К. Караченцева, С. Волченкова, Дж. Сінкі, А. Фадєєва, Дж.
Пуджал, А. Макарова та інших. Однак, багато деталей цього питання
залишається ще не достатньо дослідженими.
Національний банк України у нормативних актах зазначає, що аутсорсинг
це виконання певних функцій і робіт, які традиційно вважаються «внутрішніми»
і виконуються штатними працівниками, шляхом залучення зовнішніх
незалежних сторін на договірній основі. Аутсорсинг, насамперед,
запроваджують з метою оптимізації процесів у банку та зменшення витрат. А у
«Положенні про організацію системи управління ризиками в банках України та
банківських групах» регулятор доповнює, що аутсорсинг здійснюється
переважно на регулярній (неодноразовій) основі [43].
Базельський комітет з банківського нагляду визначає банківський
аутсорсинг як використання послуг установою, діяльність якої регулюється, у
даний час або у майбутньому, третьої сторони (афільованої структури у межах
корпоративної групи або організації, що є зовнішньою відносно до
64
корпоративної групи) для виконання на постійній основі діяльності, що звичайно
здійснюється самою регульованою установою [71, с. 4].
Р. Лавро зазначає, що аутсорсинг − це передача стороннім організаціям
частини функцій з обслуговування діяльності підприємства, що гарантують
високий рівень якості та ефективність їх виконання на основі трансформації або
оновленні технологій та бізнес-процесів. На думку вченого, метою аутсорсингу
є збільшення прибутковості, зниження витрат та ризиків, підвищення
конкурентоспроможності та рівня якості обслуговування клієнтів [72, с.44].
Аналіз наявних трактувань терміну аутсорсинг, дозволяє узагальнити: під
банківським аутсорсингом (або аутсорсинг у банківській сфері) розуміють
процес повної або часткової передачі банком окремих функцій або бізнес-
процесів сторонній організації, яка виступає в якості виконавця послуг і
здійснює управління процесом реалізації даної послуги або бізнес-процесу в
рамках власної діяльності.
При цьому розрізняють «позитивне і негативне визначення» аутсорсингу.
«Негативне» припускає, що банки не мають право передавати сторонній
організації функцій, що вимагають банківської ліцензії, або підлягають
регулюванню і контролю з боку наглядових органів. «Позитивне» передбачає те,
що передача на аутсорсинг окремих функцій не залежить від того, ліцензована
ця операція чи ні і чи підлягає вона регулюванню з боку наглядових органів. [73].
З погляду науковців С. Волченка та Т. Нікітіна, на аутсорсинг найчастіше
передаються функції з професійної підтримки безперебійної роботи
інфраструктури та окремих систем на основі середньо- і довгострокового
договору (не менше 1 року).
Зарубіжний вчений Е. Йордон наголошує, що аутсорсинг варто розглядати
як інструмент управління, що може використовуватись у багатьох сферах
діяльності підприємства (в тому числі і банківської установи) та на різних рівнях
управління [74].
Вважливими є дослідження С. Єгоричевої, присвячені аутсорсингу для
банківських установ, оскільки вона не просто розглядає сутність цього поняття,
65
а зазначає, що поступова взаємодія відносин у рамках аутсорсингових контрактів
змушує банківські установи переходити до нової якості: від моделі «банк −
постачальник послуг» до моделі «банк − стратегічний партнер», коли сервісний
провайдер починає виконувати деякі ключові банківські операції [75, с. 28].
Отже, під терміном «аутсорсинг» розуміють передачу банком на
договірних умовах другорядних функцій або бізнес-процесів суб’єктам, що
гарантують достатній рівень якості та ефективності виконання покладених на
них функцій з метою мінімізації витрат, зниження ризиків та збільшення рівня
прибутковості банківської установи.
В 1930-х роках XX ст. з’явилися перші приклади аутсорсингу, а вже у 1980-
х роках спостерігається активне його застосування іноземними корпораціями (а
згодом і банками) як інструменту підвищення якості послуг і зменшення витрат
[72, с.44]. Так, за дослідженнями американських економістів, вже з 1990 року
провідні європейські банки здійснювали аутсорсинг своїх бізнес-процесів.
Зокрема, у 1998 році 340 банків та ощадних установ підписали аутсорсингові
контракти на обслуговування новітніх систем, що забезпечували основу
банківської діяльності. А відповідно до досліджень Aite Group у 2017 році 49%
банків США використовували автоматизовані системи електронного
банківського обслуговування на умовах аутсорсингу (рис. 3.1.).
Відмітимо, що спочатку лише регіональні банки та невеликі за розміром
банки США використовували автоматизовані системи електронного
банківського обслуговування на умовах аутсорсингу, однак упродовж останніх
років великі банки США (які входять у ТОП-100) використовують ІТ-
аутсорсинг, а такі банки як Bank of America, Credit Suisse, Goldman Sachs, HSBC
мають власні аутсорсингові компанії.
Найбільш популярними сферами діяльності аутсорсингових компаній є:
ІТ-послуги, управління кадрами, маркетинг, бухгалтерія, логістика,
документообіг, впровадження проєктів (програмні продукти для зберігання
інформації в архівах і ефективного розподілу) і т. д. [77].
66
Рис. 3.1. Співвідношення між банками США, які використовують ІТ-
аутсорсинг та банками, які впроваджують системи автоматизованого
банківського обслуговування власними силами, %
Джерело: [76]
В Україні банківський аутсорсинг знаходиться на початковій стадії свого
розвитку та характеризується поступовим, частковим та короткостроковим
переданням певних функцій на аутсорсинг. На противагу цьому в міжнародній
практиці аутсорсинг переважно спеціалізується на комплексному та
інтегральному підході до вирішення певних завдань. Найчастіше вітчизняні
банки на аутсорсинг передають операції, пов’язані з управління персоналом
(підвищення кваліфікації), фінансовий аналіз, маркетингові дослідження,
рейтингові та трансфертні послуги та т. д.
Зокрема, Промінвестбанк у 2009 році передав аутсорсеру (HR-холдингу)
всі розрахунки заробітної плати працівників банку, включаючи регіональні
підрозділи [78]. А Приватбанк у 2011 році передав на аутсорсинг функції
управління парком друкарської техніки, його обслуговування та ремонту, а
також обов'язки з надання єдиної звітності та постачання витратних матеріалів
на всій території присутності профільному провайдеру − компанії Xerox [79].
Банк «Надра» в 2013 році на аутсорсинг передав частину кредитного портфеля
розміром в 1,3 млрд. грн., в який увійшли кредитні картки, блок кредитів ЗАТ
«Догмат-Україна» і кеш-кредити колекторським компаніям «УкрБорг»,
«ПримоКоллект», «Універсальна колекторська група» і «Вердикт» з метою
оптимізації витрат фінансової установи.
67
А в 2016 році навіть Національний банк України з метою оптимізації
витрат на аутсорсинг передав частково операції, пов’язані з забезпеченням
готівкою банків у регіонах України на умовах делегованої моделі. Суть
делегованої моделі організації готівкового обігу полягає у тому, що НБУ передає
частину функцій, які він виконував у регіонах, іншим учасникам ринку – банкам
та компаніям Cash-in-Transit (СІТ-компаніям) [80].
З початком впровадження електронного банківського обслуговування та
автоматизації банківської діяльності найбільшої популярної набирає ІТ-
аутсорсинг. Так, з 2009 року «Райффайзен банк» та «Альфа-Банк» шляхом
аутсорсингу передали на обслуговування банкомати та інформаційні кіоски
компанії ЗАТ «Український процесинговий центр» (UPC). Ця компанія станом
на початок 2021 року на умовах аутсорсингу обслуговувала 4 859 АТМ, 41 050
POS-терміналів та 8,1 млн. банківських карток. Загалом 36 банків є клієнтами
ЗАТ «Український процесинговий центр» (UPC) [81].
Необхідно зазначити, що відповідно до законодавства українським банкам
дозволено передавати на аутсорсинг багато функцій, операцій та послуг за
винятком функцій щодо управління ризиками [43].
Серед науковців не склалось єдиної думки стосовно того, які послуги
доцільно передавати на аутсорсинг та для яких банків і коли співпраця з
аутсорсинговими компаніями є ефективною. Так, деякі дослідники стверджують,
що послугами аутсорсерів економічно доцільно і вигідно скористатися тільки за
наявності значних проблем у банківській діяльності. Інші вчені впевнені, що
аутсорсинг має бути стратегічною основою функціонування кожного банку, а
для цього необхідно правильно вибрати процеси, які будуть краще виконані
спеціалізованими організаціями. Р. Лавро зазначає, що поняття «аутсорсинг» не
варто спрощувати і розуміти його як купівлю операцій у сторонніх організацій,
які могли б здійснюватися банком самостійно та погоджується з С. Календжяна,
який наполягає на тому, що аутсорсинг є частиною стратегії управління банком,
а не просто видом партнерської взаємодії або кооперації.
68
Погоджуючись із Р. Лавро та С. Календжяном вважаємо, що аутсорсинг є
частиною стратегії управління банком, що використовується з метою збільшення
рівня прибутковості, а також його доцільно розглядати як метод мінімізації
витрат банку та як метод управління ризиками банківської установи, у тому числі
і операційним ризиком онлайн банкінгу. Серед вітчизняних науковців теж не
склалось єдиної думки стосовно доцільності використання IT-аутсорсингу як
методу мінімізації операційних ризиків електронного банкінгу. Однак, експерти
та практики банківського бізнесу вважають це актуальним методом для
вітчизняної банківської системи, оскільки банки з метою подолання кризи
шукають різні способи для мінімізації витрат та підтримки власної
конкурентоспроможності та дієздатності. Така позиція пояснюється насамперед
тим, що впровадження та розробка інноваційних систем онлайн банкінгу
власними силами банку (in house) завжди набагато дорожча, ніж її побудова за
допомогою компанії-розробника програмного забезпечення (outsource). Це
особливо помітно при купівлі готового базового рішення для впровадження
нової форми онлайн банкінгу (наприклад, Інтернет-банкінг) (рис. 3.2.).
Рис. 3.2. Порівняння витрат банків на ІТ-системи, побудовані власними
силами, та використання послуг аутсорсингових компаній
Джерело: [82]
За результатами проведеного дослідження узагальнено переваги та
недоліки співпраці банківської установи із компанією, яка надає послуги на
умовах аутсорсингу (табл. 3.1).
69
Таблиця 3.1 − Переваги та недоліки співпраці банківської установи із
компанією, що надає послуги на умовах аутсорсингу
№ Переваги Недоліки
1. Скорочення витрат банку (фінансових, Складність вибору компанії, яка
господарських, адміністративних) якісно та добросовісно надаватиме
послуги на умовах аутсорсингу
2. Концентрація керівництва та працівників Загроза втрати конфіденційних
банківської установи на основній діяльності даних
3. Підвищення надійності та якості Складність контролю за діяльністю
обслуговування (аутсорсингові компанії компанії, що надає послуги на
гарантують якісне виконання покладених на умовах аутсорсингу
них функцій)
4. Впровадження більш ефективних та Загрози виникнення залежності від
інноваційних технологій (аутсорсингові послуг та діяльності
компанії першими впроваджують інноваційні аутсорсингової компанії
технології)
5. Використання досвіду та навиків працівників
аутсорсингової компанії
6. Мінімізація операційних ризиків
(відповідальність за ефективність та якість
надання послуг перекладається на компанію,
що надає послуги на умовах аутсорсингу)
7. Розширення можливостей для адаптації банків
до вимог глобального ринку фінансових послуг
8. Низька вартість послуг, яка чітко прописується
у контракті
Джерело: сформовано автором
Отже, співпраця банку з аутсорсинговою компанією характеризується
низкою переваг, які безпосередньо впливають на рентабельність банківської
діяльності та підвищують конкурентоздатність банку на фінансовому ринку.
Однак, існують і певні загрози, які варто чітко прописати і враховувати у
контракті для їх мінімізації. Важливо також відповідально підходити до обрання
аутсорсингової компанії, керуючись не лише вартістю послуг, але й репутацією
та досвідом тієї чи іншої компанії на ринку цих послуг для уникнення ризиків від
співпраці з аутсорсинговою компанією.
Використання ІT-аутсорсингу характеризується схожими перевагами та
недоліками. Їх відмінність полягає, насамперед, у специфіці надання ІТ-послуг
(табл. 3.2). Вважаємо, що до основних переваг співпраці банку з ІТ-аутсорсером
в умовах онлайн банкінгу, насамперед, варто віднести скорочення витрат на
підтримку і обслуговування форм онлайн банкінгу, а також повна або часткова
70
передача відповідальності за якість функціонування електронного банківського
обслуговування на аутсорсера.
Таблиця 3.2 − Переваги та недоліки співпраці банківської установи з ІТ-
компанією, що надає послуги на умовах аутсорсингу
№ Переваги Недоліки
1. Оптимізація витрат (підбір, навчання та Складність обрати компанію, що
витрати на заробітну плату ІТ персоналу – добросовісно та якісно надаватиме
завдання аутсорсингової компанії) послуги на умовах ІТ-аутсорсингу
2. Прозорий та прогнозований бюджет витрат за Загроза втрати конфіденційних
послуги даних
3. Звільнення від непрофільної діяльності Складність контролювати діяльність
ІТ-компанії, що надає послуги на
умовах аутсорсингу
4. Відсутність затримок пов’язаних з Загрози виникнення залежності від
провадженням нових форм електронного послуг та діяльності ІТ-
банківського обслуговування аутсорсингової компанії
5. Мінімізація операційних ризиків
(відповідальність за ефективність та якість
надання послуг перекладається на компанію,
що надає послуги на умовах аутсорсингу)
6. Цілодобова підтримка ІТ-системи
банківського обслуговування
Джерело: сформовано автором
На наступному етапі дослідження проаналізуємо, яким банкам та які
форми електронного банківського обслуговування економічно вигідно
передавати на ІТ-аутсорсинг з метою мінімізації затрат та ризиків електронного
банківського обслуговування.
Наразі, оцінимо витрати найбільших за обсягом активів банків України на
впровадження та оновлення систем електронного банківського обслуговування.
Для цього було обрано групу провідних банків, до якої ввійшли: АТ КБ
"ПРИВАТБАНК", АТ "Укрексімбанк", АТ "УкрСиббанк", АТ "УНІВЕРСАЛ
БАНК", АТ "ОЩАДБАНК", АТ "Райффайзен Банк" та АT "ПУМБ". Станом на
01.01.2021 року обрана група банків у середньому витрачала 539,3 млн грн, а
загальні затрати на ІТ становили майже 5,39 млрд грн.
Із 2014 року спостерігалась тенденція до скорочення ІТ-бюджетів. Так, у
2015 році обсяг ІТ-бюджетів банків скоротився удвічі порівняно з 2014 роком (з
4,7 млрд грн. до 2,3 млрд грн.). Найбільше банки скоротили витрати на ІТ-
71
обладнання. В основному, зниження витрат було зумовлене фінансовою
нестабільністю на ринку та девальвацією національної валюти відносно долара
США, що спровокувало скорочення витрат банків для уникнення дестабілізації
та підтримки життєздатності. Однак, з 2016 року спостерігається тенденція до
нарощення ІТ-бюджетів банків, що переважно пов’язано з активізацією
банківського бізнесу. Вважаємо, що в подальшому витрати на ІТ зростатимуть і
будуть пов’язані з вдосконаленням форм онлайн банкінгу для підвищення їх
надійності.
Упродовж останніх років структура ІТ-бюджетів банків змінювалась. Так,
найбільша частка витрат у ІТ-бюджетах упродовж 2012-2014 рр. припадала на ІТ-
обладнання ‒ у середньому 40 %, а з 2015 року найбільша частка витрат
спрямовувалась на розробку та підтримку програмного забезпечення ‒ у
середньому 37%. Прогнозуємо зростання надалі витрат на програмне
забезпечення за необхідності вдосконалення програмного комплексу відповідно
до сучасних вимог надійності та швидкості реагування форм електронного
банківського обслуговування.
Розглянемо обсяг ІТ-бюджетів у розрізі банків, які брали участь у
проведеному дослідженні. Не зважаючи на нестабільність на ринку фінансових
послуг, банківські установи упродовж 2016-2021 років нарощували власні ІТ-
бюджети. Значний приріст витрат Приватбанку у 2016 році (більше, ніж удвічі)
пояснюється врахуванням банком власного програмного забезпечення у склад
нематеріальних активів, що оцінюються у 340 млн грн. Найбільше на ІТ витрачав
Ощадбанк (майже 2 млрд грн у 2021 році), що пояснюється виконанням банком
стратегічного плану, основна мета якого вивести Ощадбанк у лідери на ринку
онлайн банкінгу.
Загалом упродовж аналізованого періоду банки спрямовували кошти на
оптимізацію ,придбання та удосконалення програмного забезпечення, що є
позитивною тенденцією. Оскільки це підвищує якість обслуговування клієнтів
через форми онлайн банкінгу та покращує їх безпеку.
72
Розрахуємо частки витрат на ІТ-бюджети провідних банків у чистих
доходах банків від їх основної діяльності (чистий процентний та комісійний
дохід). Отримані дані показують, який обсяг доходів витрачає банк на
впровадження та удосконалення електронних форм банківського
обслуговування. Загалом частка ІТ-витрат у чистих операційних та комісійних
доходах банків станом на 01.01.2021 р. становила 14,35% проти 10,79% станом
на 01.01.2020 р.
Найбільшу частку ІТ-витрат (на 01.01.2021р.) у чистому доході мали А-
Банк та Ідея Банк, найменшу – Укрексімбанк та Приватбанк (5,25% та 6,11%
відповідно). Низька частка ІТ-витрат у доходах Укрексімбанку пояснюється
незначними витратами на ІТ-бюджет, а Приватбанку – вагомими обсягами
операційних та комісійних доходів. Відмітимо, що провідні міжнародні банки
витрачають на ІТ понад 10% від прибутку. На противагу цьому, провідні
українські банки витрачають приблизно 3% від чистого прибутку [92].
Насамперед, нижчий рівень витрат вітчизняних банків пояснюється
нижчими витратами на заробітну плату ІТ-персоналу банку. Також банки
можуть знижувати власні витрати на ІТ шляхом купівлі програмного
забезпечення у вітчизняних ІТ-компаній, які порівняно з іноземними,
характеризуються лояльною ціновою політикою, однак розробляють надійний,
якісний та конкурентоспроможний програмний продукт. Також відмітимо, що
українські банки змушені мінімізувати власні витрати для виконання нормативів
достатності капіталу та виконання програми підвищення капіталізації до 2024
року. Однак вважаємо, що вітчизняні банки мають нарощувати ІТ-бюджети і
шукати альтернативні шляхи для покращення якості, модернізації та безпеки
електронного банківського обслуговування. Також, вважаємо, що вітчизняним
банкам потрібно розглядати нарощення ІТ-бюджетів не з позиції витрат, а з
позиції інвестицій у розвиток власного бізнесу. Оскільки у майбутньому
прогнозується повне витіснення традиційного банкінгу електронним
банківським обслуговуванням.
73
Отже, на основі проведеного дослідження робимо висновок, що як
провідним, так і невеликим банкам потрібно шукати альтернативні шляхи для
вдосконалення власних систем електронного банківського обслуговування як
для підвищення рівня безпеки, так і з позиції розширення спектру послуг. Разом
з тим, слід мінімізувати власні операційні витрати та ризики онлайн банкінгу для
забезпечення власної конкурентоспроможності та життєздатності. Результати
дослідження показали, що у вітчизняних реаліях цим альтернативним шляхом
для більшості банків є використання послуг аутсорсингових компаній (ІТ-
компаній, які надають послуги на умовах аутсорсингу), що дозволяє мінімізувати
ризики та витрати впровадження й використання електронного банківського
обслуговування.
Спираючись на отримані результати дослідження пропонуємо виокремити
три етапи співпраці банків з аутсорсинговими компаніями у процесі
удосконалення та впровадження форм електронного банківського
обслуговування (рис. 3.3).
ІІІ етап
Банк тривалий час
ІІ етап обслуговує через системи
Банк вже здійснює електронного банкінгу.
І етап Функціонує ефективна
електронне банківське
система ризик-
обслуговування. Наявна
Банк виходить на ринок менеджменту ЕБ.
або впроваджує базова система
Обсяг обслуговування
електронне банківське управління ризиками ЕБ. форм ЕБ переданих на
обслуговування. Обсяг обслуговування аутсорсинг менше 30%
Відсутня система ризик- форм ЕБ переданих на
менеджменту ЕБ аутсорсинг від 30% до
Обсяг обслуговування 74%
форм ЕБ переданих на
аутсорсинг понад 75%
Витрати на ЕБ
Рис. 3.3. Етапи співпраці банківської установи з аутсорсером залежно від рівня
ризик-менеджменту та обсяг витрат на електронний (онлайн) банкінг
Джерело: розроблено автором
Рівень ризик-менеджменту ЕБ
74
І етап призначений для банків, які тільки вийшли на ринок банківських
послуг або починають впроваджувати електронне банківське обслуговування.
Вважаємо, що на цьому етапі на аутсорсинг варто передати більше, ніж 75%
обслуговування форм електронного банкінгу, а саме АТМ-банкомати та POS-
термінали, мобільний банкінг, Інтернет-банкінг, оскільки обсяг витрат ресурсів
на розробку та впровадження власних систем онлайн банкінгу буде надмірним.
На цьому етапі банк, передаючи на аутсорсинг понад 75% обслуговування
форм онлайн банкінгу, отримає низку таких переваг:
- банк зможе концентрувати власну увагу на основній діяльності;
- обсяг витрат на підтримку електронного банківського обслуговування
чітко прописується у контракті;
- аутсорсинг забезпечить впровадження всіх форм електронного
банківського обслуговування у найкоротші строки та їх цілодобову підтримку;
- мінімізація операційних ризиків шляхом перекладання відповідальності
за якість онлайн банкінгу на аутсорсера;
- банк зможе вже отримувати доходи від використання форм онлайн
банкінгу.
Однак, на І етапі існують й ризики, які, насамперед, пов’язані з
обслуговуванням клієнтів через різні форми онлайн банкінгу та співпраці з
аутсорсинговою компанією, а саме надмірна залежність від аутсорсера. Ці
ризики можна мінімізувати шляхом:
− врахування досвіду провідних закордонних та вітчизняних банків у
питаннях мінімізації ризиків онлайн банкінгу;
- врахування міжнародних нормативних актів щодо ризик-менеджменту
онлайн банкінгу: у процесі побудови системи ризик - менеджменту
розраховувати ймовірні втрати від операційних ризиків (які включають у себе і
ризики онлайн банкінгу) слід за методикою базового індикатора (BIA), що
дозволить у разі їх реалізації оптимально покрити ризики;
- уникнення концентрації ІТ-послуг на аутсорсинг в одного аутсорсера;
- чітко прописати у контракті відповідальність та обов’язки
75
аутсорсингової компанії перед банківською установою.
ІІ етап стає актуальним для банків, які, перебуваючи на І етапі, сформували
чітку стратегію розвитку електронного банківського обслуговування та почали
розробляти систему ризик-менеджменту онлайн банкінгу, яка враховує не лише
досвід провідних банків, але й самого банку за роки співпраці з ІТ аутсорсерами.
На ІІ етапі банк використовує більш ефективні моделі аналізу втрат від
операційних ризиків (наприклад, стандартизований підхід TAS або ASA). ІІ етап
характеризується скороченням обсягу ІТ-аутсорсингу від 75% до 30% внаслідок
поступового формування у банку власного ІТ-відділу та здійснення перших
кроків до розробки власного програмного забезпечення (або його купівля і повна
підтримка співробітниками ІТ-відділу банку) для здійснення електронного
банківського обслуговування через одну із власних форм онлайн банкінгу,
наприклад Інтернет-банкінг.
На ІІ етапі позитивним є скорочення залежності від компаній, що надають
послуги на умовах аутсорсингу, а основним недоліком є збільшення ІТ-бюджету
(витрати на ІТ-обладнання та на заробітну плату працівникам відділу ІТ) та
розроблення стратегії для впровадження та розробки власної системи онлайн
банкінгу з позиції її зручності, ефективності та відповідності потребам і реаліям
ринку. Наголосимо, що на цьому етапі операційні ризики, пов’язані з
електронним банківським обслуговуванням розподіляються відповідно до меж
відповідальності банку та аутсорсингової компанії зазначених у контракті.
На ІІІ етапі банківська установа максимально намагається власними
силами через власні системи здійснювати електронне банківське обслуговування
в основному Інтернет-банкінгу та мобільного банкінгу. В такому разі на
аутсорсингу залишаються лише деякі послуги: інкасація та технічне
обслуговування терміналів самообслуговування й АТМ-банкоматів, технічна
підтримка серверів банку та можливе надання послуг з підвищення кваліфікації
ІТ-персоналу банку тощо. На цьому етапі банк має власну ІТ-лабораторію, в якій
працює понад 100 висококваліфікованих програмістів як у АЛЬФА-БАНКУ або
ПРИВАТБАНКУ, тобто залежність від аутсорсера мінімальна. Однак, основним
76
недоліком є великі витрати на ІТ та витрати на побудову ефективної системи
управління ризиками, в основному операційними. На цьому етапі банк має
здійснювати оцінку втрат від операційного ризику за допомогою підходу, що
ґрунтується на поглиблених вимірах. Зауважимо, що на третьому етапі понад
70% операційних ризиків покладені на відповідальність банку.
Вважаємо, що перехід від ІІ етапу до ІІІ може зайняти більше 5-ти років,
оскільки потребує значного фінансування. Тому перехід на третій етап реальний
для великих банків, переважно системних, які є лідерами на ринку банківських
послуг та мають ефективну систему управління ризиками, у тому числі ризиками
онлайн банкінгу.
Також відмітимо, що тривалий час перебувати на І етапі доречно для
банків, величина активів яких менша за 0,5% активів банківської системи (рис.
3.4). Для таких банків важливо закріпити на ринку банківських послуг власні
позиції та отримувати для розширення власного бізнесу стабільний прибуток.
Банки, в яких величина активів становить Обсяг обслуговування форм ЕБ
менше, ніж 0,5% активів банківської переданих на аутсорсинг понад 75%
Банки, в яких величина активів становить Обсяг обслуговування форм ЕБ
більше, ніж 0,5% активів банківської переданих на аутсорсинг від 30% до
системи 74%
Державні банки, системні банки, банки, Обсяг обслуговування форм
які займають лідируючі позиції на ринку електронного банкінгу, переданих
банківських послуг на аутсорсинг менше, ніж 30%
Рис. 3.4. Рекомендований обсяг передачі операцій на аутсорсинг відповідно до
обсягу активів банку
Джерело: розроблено автором
Перебування довготривалий період на ІІ етапі є актуальним для банків,
розмір активів яких більше, ніж 0,5% активів банківської системи, оскільки ці
банки можуть дозволити собі більші витрати на ІТ-бюджети і, враховуючи обсяг
їх клієнтської бази, для них важливо забезпечити на достатньому рівні захист
77
конфіденційних даних клієнтів, ризик втрат яких великий за умов співпраці з
компанією, що надає ІТ-послуги на умовах аутсорсингу.
Перебувати на третьому етапі мають системні банки, державні та ТОП-20
банків найбільших за обсягом активів, оскільки на них покладена
відповідальність за рівень довіри населення до банківської системи, у тому числі
до електронного банківського обслуговування. Для цих банків важлива
мінімальна залежність від аутсорсингових компаній, оскільки найпершим їх
завданням має бути якісне обслуговування клієнтів з мінімальними ризиками. Це
все є можливим завдяки підпорядкованості всіх підрозділів та відділів банку та
функціонування ефективної системи ризик- менеджменту.
Проведене дослідження дозволяє зробити певні висновки: системним
банкам не потрібно цілком відмовлятись від аутсорсингу, тому, що це дозволить
банку перекласти непрофільні його послуги на сторонню організацію. Також
важливо зауважити, що ІТ-аутсорсери перші дізнаються про новітні технології,
тому банкам варто співпрацювати надалі з ІТ- консультантами або
аутсорсинговими компаніями для вчасного удосконалення та оновлення власних
форм онлайн банкінгу.
Зауважимо, що при співпраці з аутсорсером важливим є якісна побудова
договору SLA (Service Level Agreement) – це договір, у якому прописується
необхідний рівень якості наданих послуг. Такі угоди, насамперед, укладаються в
галузі ІТ-послуг (в тому числі й ІТ-послуги для банків) і описують рівень сервісу,
який надається клієнтові за певний гонорар. SLA також прописують засоби
правового захисту клієнта (наприклад, зменшення гонорару) у разі перебоїв у
наданні послуги. Також банк, підписавши з ІТ-ауторсером договір SLA, чітко
орієнтується у вартості замовлених послуг, може перевірити якість виконаних
послуг, які передані на аутсорсинг та компенсувати свої фінансові втрати за умов
наявності помилок з боку виконавця.
Банк, обираючи ІТ-аутсорсера, має поцікавитися чи надає він послуги на
умовах договору SLA та перевірити цей договір щодо юридичної грамотності.
78
Підписання такого договору можна розглядати як один із інструментів мінімізації
операційних ризиків банку та ризиків співпраці із аутсорсером.
Потрібно зазначити, що у «Положенні про організацію системи управління
ризиками в банках України та банківських групах» НБУ описує порядок
співпраці із аутсорсерами для мінімізації недоліків від співпраці з ними, який
містить такі складові:
1) процедуру визначення функцій, що можуть передаватися на аутсорсинг,
за винятком функцій щодо управління ризиками, які банк не має права передавати
на аутсорсинг;
2) порядок визначення критеріїв прийнятності аутсорсерів;
3) процес передавання функцій на аутсорсинг та розторгнення договорів з
аутсорсерами, включаючи забезпечення конфіденційності даних;
4) процедуру управління ризиками, що пов'язані з передаванням функцій
на аутсорсинг, уключаючи оцінку фінансового стану аутсорсерів;
5) засади ефективного контролю банком функцій, які передані в
аутсорсинг;
6) порядок дій банку та аутсорсера в разі настання надзвичайних обставин;
7) вимоги до типового договору аутсорсингу з чітко викладеними умовами
щодо управління ризиками [43].
Дотримання цього порядку дозволить не лише мінімізувати недоліки від
співпраці з аутсорсинговими компаніями, але й нівелювати ризики від співпраці
з ними до моменту підписання договору про співпрацю.
Також, на основі проведеного дослідження вважаємо за необхідне
запропонувати три коефіцієнти для аналізу доцільності співпраці банку з
аутсорсинговою компанією (табл. 3.3).
79
Таблиця 3.3 − Оцінка доцільності та необхідності співпраці банку з
аутсорсинговою компанією
№ Назва Формула Рекомендоване
коефіцієнта значення
1. Коефіцієнт >30% − співпраця
обсягу витрат необхідна;
Витрати банку на ІТ − бюджет
ІТ- бюджету К1 = ∙ 100% < 30% -
∑ операц. та коміс. доходу банку
банку у доходах співпраця
банку необов’язкова
2. Коефіцієнт <1 – співпраця
ефективності від Витрати на обслуговування форм ЕБ аутсорсиром ефективна;
передачі форм К2 =
Витрати на обслуговування форм ЕБ банком > 1 –
онлайн банкінгу співпраця
на аутсорсинг неефективна
3. Коефіцієнт К1>K3 –
ефективності від Витрати банку на ІТ з врахуванням співпраці з АК співпраця
співпраці з К3 =
∑ операц. та коміс. доходу банку ефективна;
аутсорсинговою K1<K3 –
компанією (АК) співпраця
неефективна
Джерело: розроблено автором
Запропоновані коефіцієнти дозволяють оцінити доцільність та
необхідність співпраці банку з аутсорсинговою компанією а також економічний
ефект від цієї угоди. Вважаємо, що найважливішим показником, на який слід
орієнтуватися для прийняття рішення щодо співпраці з аутсорсинговою
компанією є коефіцієнт покриття витрат ІТ-бюджету банку (К1). Він показує,
якщо банк спроможний самостійно понести витрати на ІТ у повному обсязі, то
це є позитивним, оскільки дозволить уникнути банку залежності від
аутсорсингової компанії та ризиків, що можуть мати місце при цій співпраці.
Однак, якщо коефіцієнт перевищує 30%, банківській установі потрібно
розглянути варіант співпраці з аутсорсинговою компанією (наприклад, передати
обслуговування АТМ та терміналів професійним компаніям) для підтримання
прибуткової діяльності та мінімізації затрат банку.
Встановлення рекомендованого значення коефіцієнта К1 на рівні 30%
здійснено відповідно до результатів попереднього аналізу та врахування
міжнародного досвіду. Згідно результатів проаналізованих даних провідні банки
витрачають на ІТ-бюджети від 10% до 20% доходів банку, в деяких випадках при
80
оновленні комп’ютерної техніки або програмного забезпечення − до 25%. На
основі цих даних вважаємо за доцільне встановити цей показник на рівні 30%.
Відмітимо, що запропонований показник є лише орієнтовним значенням і
прийняття остаточного рішення щодо співпраці з аутсорсинговою компанією
залежить від керівництва банківської установи.
Коефіцієнти К2 та К3 варто застосовувати для оцінки доцільності передачі
однієї із форм онлайн банкінгу на аутсорсинг, тобто розрахунок цих показників
покаже, чи буде економічний ефект від передачі на аутсорсинг обслуговування
терміналів самообслуговування, Інтернет-банкінгу, банкоматів, мобільного
банкінгу тощо.
Використання запропонованих показників при прийнятті рішення
стосовно співпраці з аутсорсинговою компанією розглянемо на прикладі
вітчизняного банку АТ «ПУМБ» (табл. 3.4).
Таблиця 3.4 − Доцільність співпраці АТ «ПУМБ» із аутсорсером
№ Показники 01.01.2022
1. Витрати на ІТ-бюджет, млн. грн 380,1
2. Сума процентного та комісійного доходу 4278
банку, млн. грн.
3. Витрати банку на обслуговування АТМ 700*
(тис. грн. за місяць)
4. Витрати банку у випадку передачі
обслуговування АТМ на аутсорсинг (тис. 400*
грн. за місяць)
5. Коефіцієнт обсягу витрат ІТ-бюджету 380,1
К1 = ∗ 100% = 8,88
банку у доходах банку (К1), % 4278
Коефіцієнт ефективності від передачі форм 400
К2 = = 0,57
6. онлайн банкінгу на аутсорсинг (К2) 700
7. Коефіцієнт ефективності від співпраці з 380,1 − (0,7 − 0,4) ∗ 12
К3 = ∗ 100%
аутсорсинговою компанією (К3), % 4278
= 8,80
*за даними аутсорсингової компанії «СІТ-Сек’юрит»
Джерело: розраховано автором на основі [90]
Із отриманих результатів дослідження видно, що АТ «ПУМБ» власними
силами покриває витрати на ІТ-бюджет (8,88%), однак банк може передати на
81
аутсорсинг обслуговування банкоматів та скоротити на 3,6 млн грн. у рік витрати
на онлайн банкінг. Це економічно вигідно для банку, оскільки він зможе
оптимізувати власні витрати та уникнути ризики пов’язані з обслуговуванням
АТМ. Поряд з цим порівняння коефіцієнтів К1 та К3 вказує на те, що співпраця
з аутсорсинговою компанією для АТ «ПУМБ» виявилась доцільною та
ефективною.
Отже, банківський аутсорсинг, а особливо аутсорсинг ІТ-послуг банку, в
сучасних реаліях вітчизняного банківського ринку варто розглядати як один із
інструментів стратегічного управління діяльністю банку в питаннях надання
якісного електронного банківського обслуговування шляхом оптимізації
власних ризиків та витрат. Проведене дослідження дає підстави стверджувати,
що українські банки будуть збільшувати обсяг передачі послуг на аутсорсинг з
метою концентрації зусиль на основній діяльності та оптимізації ІТ- бюджетів,
оскільки співпраця з ІТ-аутсорсером забезпечує надійність постачання послуг,
які є профільними для цих компаній. Проте відмітимо, що банківським
установам варто уникати концентрації послуг, переданих на ІТ- аутсорсинг, у
одного аутсорсера та контролювати рівень впливу аутсорсингової компанії на
діяльність банківської установи.
82
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено теоретичне узагальнення і
запропоновано нове вирішення важливого завдання щодо поглиблення
теоретичних і методичних засад впровадження та використання онлайн-
банкінгу, а також запобігання його ризиків в умовах розвитку цифрової
економіки в Україні. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки і
пропозиції:
1. Цифрова економіка суттєво трансформує банківський бізнес у
результаті стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних та цифрових
технологій. Встановлено, що трансформація банківського бізнесу під впливом
цифрової економіки відбувається у V етапів: І-й етап − поява Digital-каналів
(форм онлайн банкінгу); ІІ-й етап − поява Digital-продуктів; ІІI-й етап −
створення повного циклу цифрового обслуговування; ІV-й етап − створення
Digital Brain; V-й етап − створення «цифрової ДНК». Обґрунтовано, що сучасна
українська банківська система перебуває на І етапі трансформації, який
характеризується впровадженням та використанням електронного банківського
обслуговування, яке дозволяє здійснювати широкий спектр банківських послуг
через різні форми онлайн банкінгу. Форми онлайн банкінгу упродовж останніх
50-ти років стрімко еволюціонували від найпростіших банкоматів до складних
автоматизованих онлайн-форм – Інтернет-банкінг та мобільний банкінг, які
дозволяють клієнтам взагалі не відвідувати банківську установу та
обслуговуватись дистанційно.
2. Виявлено, що в Україні все ще актуальне традиційне банківське
обслуговування, однак більшість банків пропонує онлайн банкінг та комбінує
електронне і традиційне банківське обслуговування. Поєднання традиційного та
електронного обслуговування дозволяє максимально охопити ринок та
задовольнити фінансові потреби різних верств споживачів. Оскільки значна
частина клієнтів, особливо похилого віку, надають перевагу традиційному
обслуговуванню, у той час як молодь частіше обирає онлайн банкінг.
83
3. Відмічено, що електронне банківське обслуговування має велику
кількість переваг (цілодобове обслуговування, низька вартість транзакцій,
відсутність витрат на утримання відділень, розширення клієнтської мережі),
однак як і традиційний банкінг, характеризується ризиковістю. Це в основному
пов’язано із технічним характером здійснення операцій через форми онлайн
банкінгу та складним процесом ідентифікації клієнтів, які обслуговуються
дистанційно.
4. Доведено, що за економічним змістом ризики онлайн банкінгу
ідентичні з традиційними банківськими ризиками, однак мають інші джерела
виникнення внаслідок використання технологій, які забезпечують електронне
банківське обслуговування. Як результат, встановлено, що запровадження
інноваційних форм онлайн банкінгу не породжує нові ризики, а лише розширює
профіль традиційних ризиків та створює нові джерела їх виникнення. До
основних таких ризиків належать: операційний, юридичний, стратегічний,
репутаційний ризики та ризик ліквідності. Серед цих ризиків найбільш значимим
за величиною потенційних збитків є операційний ризик, оскільки технологічний
характер електронного обслуговування підвищує ймовірність його настання.
5.За результатами проведеного аналізу встановлено, що впровадження
електронного банківського обслуговування сформувало передумови зростання
ймовірності ризику шахрайства, на покриття втрат від якого, банкам потрібно
зарезервувати майже 13,55% (або 670 млн. грн.) капіталу сформованого на
покриття операційного ризику за методом АSA. Основними джерелами ризику
шахрайства онлайн банкінгу є операції, які пов’язані з платіжними картками,
оскільки вони є найпоширенішим інструментом для обслуговування через
форми онлайн банкінгу. Тому для якісної ідентифікації ризику шахрайства
онлайн банкінгу слід виокремлювати: 1) ризик шахрайства з платіжними
картками (соціальна інженерія (фішинг, вішинг); трешінг; фармінг); 2) ризик
шахрайства з банкоматами (траппінг; фантом; скіммінг; шаттер; кеш- треппінг;
TRF, шиммінг); 3) ризик шахрайства з Інтернетом та мобільним телефоном
(соціальна інженерія (фішинг, вішинг); смішинг; шкідливе програмне
84
забезпечення (трояни, віруси) для смартфонів). Обґрунтовано, що основними
методами мінімізації ризиків шахрайства онлайн банкінгу є: 1) підвищення
фінансової грамотності населення в питаннях нерозповсюдження та збереження
конфіденційної інформації, що міститься на платіжних картках, а також логінів і
паролів доступу до форм онлайн банкінгу; 2) впровадження банками складних
систем шифрування та захисту інформації при обслуговуванні через форми
онлайн банкінгу.
6.Доведено, що в умовах онлайн банкінгу ділова репутація банківської
установи є необхідністю, а не планами на майбутнє. Наголошено, що надійний
фінансовий стан, відкритість банку, широкий спектр послуг не завжди є
запорукою позитивної думки споживача про банк. Тому банки, пропонуючи
електронне банківське обслуговування, мають забезпечити, насамперед, безпечне
та якісне обслуговування споживачів як в режимі онлайн, так і безпосередньо у
відділенні. Оскільки надійність банківської установи з позиції збереження
клієнтських фінансових коштів та якісний рівень обслуговування залишаються
одними з основних факторів, які формують клієнтську думку про репутацію
банку.
7. Окрім роздрібного ринку, українські банки активно просувають
безготівкові платежі пропонуючи системи дистанційного обслуговування
клієнтам мікро-, малого, середнього та великого бізнесу, які надають безпечний,
недорогий та цілодобовий доступ до своїх рахунків з будь - якої точки світу, де
є Інтернет. За їх допомогою юридичні особи можуть: отримувати інформацію
про рахунки та платежі в режимі 24/7, створювати платежі, формувати звітність,
оплачувати кредити, керувати депозитами, створювати заявки на купівлю
валюти, подавати заявки на підключення банківських продуктів, керувати
регулярними платежами, здійснювати платежі до бюджету, контролювати
доступ для підключених до системи співробітників, обмежувати доступний
функціонал, залежно від наданих користувачеві прав, знаходити відділення,
банкомати, кіоски та платіжні термінали на карті за допомогою GPS тощо. Такі
он-лайн сервіси надають клієнтам більше можливостей для здійснення контролю
85
і управління власними фінансами та свободу вибору режиму обслуговування в
банку.
8.Обґрунтовано, що в умовах функціонування електронного банкінгу
аутсорсинг слід розглядати як один із інструментів стратегічного управління
діяльністю банку в питаннях надання якісних дистанційних послуг через
оптимізацію власних витрат та операційних ризиків. Для ефективної співпраці
банків з аутсорсинговими компаніями та мінімізації операційних ризиків
запропоновано розподілити процес співпраці банків із аутсорсинговими
компаніями на три етапи, відмінність між якими полягає у співвідношенні обсягу
обслуговування форм онлайн банкінгу, переданих на аутсорсинг, та рівнем
якості управління ризиками онлайн банкінгу. Доцільності співпраці з
аутсорсинговою компанією банк може проаналізувати за допомогою
розробленої методики оцінки, що базується на коефіцієнтному аналізі.
86
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ефективність та конкурентоспроможність банківської системи України:
монографія д-ра екон. наук / (Г. Т. Карчева, Т. С. Смовженко, В. І. Міщенко та
ін.); за заг. ред. д-ра екон. наук Г. Т. Карчевої. – Київ : ДВНЗ «Університет
банківської справи», 2016. – 279 с.
2. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-
2020 роки, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня
2018 р. № 67-р. ‒ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80
3. Фіщук В. Цифрова економіка – це реально /В. Фіщук. ‒ [Електронний
ресурс]. –Режим доступу: http://biz.nv.ua/ukr/
4. Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в
Україні і у світі / С. В. Коляденко. // Економіка. Фінанси. Менеджмент. – 2019. –
№ 6. – С. 106–107.
5. Веретюк C. М. Визначення пріоритетних напрямків розвитку цифрової
економіки в Україні / C. М. Веретюк, В. В. Пілінський // Наукові записки
Українського науково-дослідного інституту зв’язку. – 2020. – № 2. – С. 51-58.
6. Карчева Г. Т. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та
міжнародної економіки / Г.Т. Карчева, Д.В. Огородня, В.А. Опенько //
Фінансовий простір. – 2018. ‒ №3(27). – С. 13-21.
7. Апалькова В.В. Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та
перспективи України /В.В. Апалькова // Вісник Дніпропетровського
університету. Серія «Менеджмент інновацій». ‒ 2021. ‒ Випуск 4. – С. 9-18
8. The Concept of a ‘Digital Economy’ [Electronic resource]. – Access mode:
http://odec.org.uk/theconcept-of-a-digital-economy
9. Степаненко О.П. Цифровая трансформация банковской системы в
условиях становления и развития цифровой экономики /О.П. Степаненко//
Управляющие системы и машины. – 2017. - №1. – С. 77-85
10. Гриценко В.И. «Умное предприятие» как базовый объект
87
цифровой экономики /В.И. Гриценко, Л.А. Тимашова// Управляющие системы и
машины. – 2016. – № 5. – С. 54–61
11. Степаненко О. П. Моделі, методи та інформаційні технології
підтримки процесів діяльності банківської системи : монографія / О. П.
Степаненко ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім.
Вадима Гетьмана». – Київ : КНЕУ, 2018. – 496 с.
12. Артемов С. Как проходит трансформация банков/ Артемов С.//
Банк. – 2017. [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа:
https://www.kommersant.ru/doc/3421292
13. Вовчак О. Д. Платіжні системи / О. Д. Вовчак, Г. Є. Шпаргало, Т.
Я. Андрейків. – К. : Знання, 2008. – 341 с.
14. Паcічник І. В. Підвищення конкурентоспроможності банківських
установ на основі використання електронних технологій / І. В. Пасічник, К. М.
Базадзе // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2019.
– №1(10). – С. 217–223.
15. Капінус Л. В. Development of electronic banking technologies in
Ukraine / Л.В. Капінус, Н.П. Скригун // Економічний часопис-ХХІ. – 2014. - № 3-
4 (1). – С. 55-58
16. Новицький А.М. Правове регулювання інституціоналізації
інформаційного суспільства в Україні: Новицький А.М. – Ірпінь: НУ ДПС
України, 2011. – 444 с.
17. Карчева Г.Т. Теоретичні та практичні аспекти управління ризиками
електронного банкінгу/Г.Т. Карчева // Науковий вісник Полісся. – 2017. - №2 (2).
– С. 121-126
18. Ревенков П.В. Электронный банкинг: сопутствующие риски и
особенности безопасного функционирования. Практическое пособие / П.В.
Ревенков, А.Б. Дудка, А.М. Сычев, А.М. Пеленицын. – М.: Издательский дом
«Регламент». ‒ 2009. ‒ 248 с.
19. Закон України «Про банки і банківську діяльність» [Електронний
ресурс] – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
88
20. Закон України «Про електронний цифровий підпис» [Електронний
ресурс] – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
21. Закон України «Про електронні документи та електронний
документообіг» [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
22. Постанова Правління Національного банку України «Про
затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній
валюті» від 21.01.2004 р. ‒ [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04
23. Лист Департаменту платіжних систем Національного банку
України «Про надання інформації про використання Інтернет-технологій
клієнтами банків при здійсненні розрахунків». ‒ [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6023500-07
24. Risk Management for Electronic Banking and Electronic Money
Activities. Basle: Basle Committee on Banking Supervision, Mart 1998
25. Степаненко В. Дистанційні банківські послуги на українському
ринку / В. Степаненко // Мережа і бізнес. – 2020. – № 4(23). – С. 98-104.
26. Домінова І.В. Форми електронного банкінгу: еволюція, переваги та
недоліки / І. В. Домінова // Облік і фінанси. ‒ 2016. ‒ № 2. ‒ С. 104-109.
27. Online banking penetration in selected European markets in 2017
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.statista.com/statistics/222286/online-banking-penetration-in-leading-
european-countries/
28. Кинг, Бретт Банк 3.0. Почему сегодня банк – это не то, куда вы
ходите, а то, что вы делаете / Кинг Бретт [Пер. с англ. М. Мацковской ]. – М. : ЗАО
«Олимп- Бизнес», 2014. – 520 с.
29. Ревенков, П. В. Актуальные направления регулирования
электронного банкинга / П. В. Ревенков, А. Л. Поспелов // Финансы и кредит. –
2015. – № 24(648). – С. 2-13.
30. Проникнення інтернету в Україні [Електронний ресурс]. – Режим
доступу :
89
https://drive.google.com/file/d/1MBQ_5p9fU55mJifC7xXW4FNVKIM_u4t3/view
31. Вахнюк С. В. Перспективи дистанційного обслуговування клієнтів
в режимі реального часу для банків України [Текст] / С. В. Вахнюк // Проблеми
і перспективи розвитку банківської системи України : Зб. наук. пр. Т. 8. ‒ Суми:
ВВП- «Мрія-1» ЛТД. ‒ 2003. – С. 184-188.
32. Михайлюк Г. О. Pозвитoк Інтернет-банкінгу як нетрадиційної
банківської операції [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rusnauka.com/1_KAND_2010/Pravo/9_57264.doc.htm
33. Єсіна О. Г. Інтернет-банкінг в Україні: сучасний стан, проблеми та
перспективи розвитку / О. Г. Єсіна// Вісник соціально-економічних досліджень.
– 2018. – № 1(48). – С. 209-213.
34. Шалига Т.С. Банківське обслуговування роздрібних клієнтів на
дистанційних засадах : автореф. дис ... канд. екон. наук : 08.00.08 / Тетяна
Сергіївна Шалига . – Київ : Б.в., 2012 . – 20 с.
35. Домінова І.В. Особливості та ризики банківського обслуговування
клієнтів в умовах функціонування електронного банкінгу / І. В. Домінова //
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Економічні
науки». ‒ 2017. ‒ № 24 (2). ‒ С. 83-88. ‒ Режим доступу:
http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_24/2/20.pdf
36. Банківський менеджмент: інноваційні концепції та моделі:
монографія / за заг. та наук. ред. проф. Л.О. Примостки. – К.: КНЕУ, 2021. – 380
с.
37. Карчева І. Я. Економічна ефективність інноваційної діяльності
банків: автореферат дисертації…кандидата економічних наук: 08.00.08 / І. Я.
Карчева. – Київ. – 2016. – 20 с.
38. Bank Reviews & Credit Union Ratings [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.depositaccounts.com/banks/reviews.aspx
39. Офіційний сайт Juniper Research [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.juniperresearch.com/analystxpress
40. Переможці в номінації «Інтернет банкінг»: інформаційного
90
агентства «Фінансовий колуб» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://banksrating.com.ua/top-50-2018/pobediteli-v-nominatsii-internet-banking-3/
41. Лямин Л. Применение технологий электронного банкинга. Риск-
ориентированный подход /Л. Лямин. – М.: КНОРУС; ЦИПСиР, 2011. – 336 с.
42. Методичні вказівки з інспектування банків “Система оцінки
ризиків” [Електронний ресурс]: Схвалені постановою Правління Національного
банку України від 15.03.2004 № 104. – Режим доступу:
https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36986
43. Положення про організацію системи управління ризиками в банках
України та банківських групах [Електронний ресурс]: Затверджене постановою
Правління Національного банку України від 11.06.2018 № 64. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0064500-18
44. Управління банківськими ризиками: Навч. посіб./ Л.О. Примостка,
П.М. Чуб, Г.Т. Карчева та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.О. Примостки.
– К.: КНЕУ, 2007. – 600 с.
45. Robertson R.M. The Comptroller and Bank Supervision. OCC,
Washington, DC, USA, 1995.
46. Финансовое управление в коммерческом банке : учебное пособие /
М.А. Поморина. ‒ М. : КНОРУС, 2013. ‒ 376 с
47. Ревенков, П.В. Управление рисками в условиях электронного
банкинга [Текст]: Монография / П.В. Ревенков. – М.: Издательский дом
«Экономическая газета», 2011. - 168 с.
48. Домінова І. В. Ризики електронного банкінгу та їх класифікація / І.
В. Домінова // Облік і фінанси. - 2019. - № 3. - С. 69-76.
49. Статистика платежного мошенничества ‒ итоги 2020-го года
[Электронный ресурс] – Режим доступа: https://ema.com.ua/cyberfraud-ema-
statistics-results-2017/
50. Офіційний сайт Центру стратегічних та міжнародних досліджень
(CSIS) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.csis.org/analysis
51. Домінова І.В. Теоретичні аспекти управління ризиками
91
електронного банкінгу / І. В. Домінова // Причорноморські економічні студії. ‒
2017. ‒ № 18. ‒ С. 156-162
52. Risk Management Principles for Electronic Banking. ‒ Basel: Basel
Committee on Banking Supervision, May 2001
53. Ревенков, П.В. Электронный банкинг: управление операционным
риском / П.В. Ревенков // Банковское дело. – 2010. - № 2 (194). - С. 60 – 62
54. Operational Risk – Supervisory Guidelines for the Advanced
Measurement Approaches – Bank for International Settlements / Basel Committee on
Banking Supervision.- 2011. – 63 p.
55. Basel III: Finalising post-crisis reforms. - Basel: Basel Committee on
Banking Supervision, December 2017. – 162 р.
56. Офіційний сайт Американської асоціації банкірів [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://www.aba.com/Compliance/Pages/Staff-
Analysis.aspx
57. Офіційний сайт Європейської комісії [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://ec.europa.eu/commission/priorities/digital-single-market_bg
58. Безпека банківської діяльності: підручник / М.І. Зубок, С.М.
Яременко. – К.: КНЕУ, 2012. – 473 с.
59. Бутузов В.М., Гавловський В.Д., Тітуніна К.В., Шеломенцев В.П.
Правові та організаційні засади протидії злочинам у сфері платіжних карток.
Науково-практичний посібник / За ред. І.В. Бондаренка. – К.: Київ. – 2019. – 182
с.
60. Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної
безпеки в банківській системі України [Електронний ресурс]: Затверджене
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2017 № 95. –
Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0095500-17
61. Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and
banking systems. - Basle: Basle Committee on Banking Supervision, June 2011;
62. Кіберзлочинність та відмивання коштів / Департамент фінансових
розслідувань Державна служба фінансового моніторингу України. ‒ Київ, 2018.
92
– 53 с.
63. Домінова І.В. Ризик шахрайства в умовах функціонування
електронного банкінгу / І. В. Домінова // Науково-виробничий журнал «Бізнес-
навігатор». ‒ 2017. ‒ № 4-2 (43). ‒ С. 92-98.
64. Офіційний сайт Асоціації ЄМА [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://ema.com.ua/cyberfraud-ema-statistics-results-2017/
65. Офіційні сайт Національного банку України [Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://bank.gov.ua
66. Правові та організаційні засади протидії злочинам у сфері
використання платіжних карток: науково-практичний посібник / За редакцією
І.В. Бондаренка. – К.:, 2009. – 182 с.
67. ТОП-5 новостей в сфере мошенничества с платежными
инструментами [Электронный ресурс] – Режим доступа: https://ema.com.ua/fraud-
digest-25-07-2017/
68. Развитие информационных угроз в первом квартале 2018 года
[Электронный ресурс] – Режим доступа: https://securelist.ru/it-threat-evolution-q1-
2018-statistics/89767/
69. Домінова І.В. Оцінка безпеки обслуговування клієнтів через
систему електронного банкінгу ‒ Інтернет-банкінг/ І. В. Домінова // Науковий
вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Економіка і
менеджмент». ‒ 2017. ‒ № 28. ‒ С. 173-176
70. Домінова І.В. Оцінка ризику репутації в умовах функціонування
електронного банкінгу /І.В. Домінова / Бізнес Інформ. – 2018. – №1. – C. 286–295.
71. The Joint Forum. Outsourcing in Financial Services. ‒ Basle: Basle
Committee on Banking Supervision, February 2005,
72. Лавро Р.В. Реалізація аутсорсингових рішень в банківському
середовищі /Р.В. Лавро // Фінансові дослідження. – 2016. ‒ №1(1). – С.43-47
73. Манойленко О.В. Аутсорсинг як інструмент підвищення
ефективності антикризового управління / О.В. Манойленко // Вісник
Міжнародного Слов'янського університету. Серія: Економічні науки. ‒ 2006. ‒
93
№1 (9). ‒ С.8-12
74. Бравар Жан-Луи. Эффективный аутсорсинг: понимание,
планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений / Ж-Л.
Бравар, Р. Морган; пер. с англ. В. Денисов. – Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007. – 260
с.
75. Єгоричева С. Б. Регулювання аутсорсингу комерційних банків:
зарубіжний досвід /С.Б. Єгоричева// Фінансовий простір . – 2017. – №4(8). – С.
27- 31
76. Офіційний сайт Aite Group [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.aitegroup.com/
77. Лученко В. Производственный аутсорсинг [Электронный ресурс] /
В. Лученко. – Режим доступа : http://www.luchenko.com/. Промінвестбанк
78. Домінова І.В. Методи зниження операційних ризиків електронного
банкінгу за допомогою аутсорсингу [Електронний ресурс] /І.В. Домінова /
Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» (Index Copernicus,
Google scholar). – 2018. – №3.
79. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua
80. Національний банк передає на аутсорсинг забезпечення готівкою в
регіонах України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=37557269
81. Офіційний сайт ЗАТ «Український процесинговий центр»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://upc.ua/ua.htm
82. Фомичев А. В поисках точек роста для бизнеса банков: ИТ-
аутсорсинг, комплексный подход и инновации [Электронный ресурс]. ‒ Режим
доступа: http://www.myshared.ru/slide/1271604/
83. Фінансова звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2015-2021 роки:
офіційний сайт АТ КБ «ПРИВАТБАНК» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://privatbank.ua/about/finansovaja-otchetnost
84. Фінансова звітність АТ "Укрексімбанк" за 2013-2021 роки:
94
офіційний сайт АТ "Укрексімбанк" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.eximb.com/ukr/about/financial-information/report//
85. Фінансова звітність АТ "Правексбанк" за 2015-2021 роки:
офіційний сайт АТ "Правексбанк" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://pravexbank.ua
86. Фінансова звітність АТ "УкрСиббанк" за 2015-2021 роки:
офіційний сайт АТ "УкрСиббанк" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://my.ukrsibbank.com/ua/about-bank/financial-reports/
87. Фінансова звітність АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за 2015-2021 роки:
офіційний сайт АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.universalbank.com.ua/financial-reports
88. Фінансова звітність АТ "ОЩАДБАНК" за 2015-2021 роки:
офіційний сайт АТ "ОЩАДБАНК" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.oschadbank.ua/ua/about/reporting/
89. Фінансова звітність АТ "Райффайзен Банк" за 2015-2021 роки:
офіційний сайт АТ "Райффайзен Банк" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.aval.ua/ru/about/bank_reports/
90. Фінансова звітність АT "ПУМБ" за 2015-2021 роки: офіційний сайт
АT "ПУМБ" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://about.pumb.ua/ru/finance/annual_reports
91. Фінансова звітність АТ "Ідея банк" за 2015-2021 роки: офіційний
сайт АТ "Ідея банк" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.pib.ua/pro-bank/finansova-zvitnist/reports/
92. Лазученков Д. Взгляд на IT-бюджеты украинских банков /Д.
Лазученков, А. Уколов//Журнал ФУЭТЕ. – 2015. - №3. – С. 10-13
95
Додаток А
Тези ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми
фінансової системи України» (м. Черкаси, 24 листопада 2022 року Черкаси,
ЧДТУ)
УДК 336.7
Олена Жернова – здобувач вищої освіти освітнього ступеня магістр
Науковий керівник – к.е.н., доц. Леся Бережна
Черкаський державний технологічний університет
ОНЛАЙН-БАНКІНГ В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Реалії сьогодення, спричинені збройною агресією росії проти України,
ставлять перед усією банківською системою завдання забезпечення своєї
фінансової стабільності та максимального фінансового включення клієнтів. Ці
завдання серед усього іншого передбачають всебічне залучення суб’єктів
економіки через розвиток cashless та використання сучасного банкінгу, тобто
цифрових технологій та онлайн-послуг. Користувач фінансовими послугами має
мати можливість безперешкодно здійснювати грошові перекази в режимі онлайн
без відвідування відділення банку, без заповнення паперових документів в будь-
якому місці та в будь-який час. Сучасна людина та бізнес, особливо в умовах
воєнного стану, мають встигати робити у двічі більше, ніж вони встигали ще
вчора. Фінансові установи мають допомагати їм у цьому. Саме тому учасниками
фінансової екосистеми створюються зручні сервіси віддаленого доступу, які
дозволяють користувачам якісно та безпечно управляти коштами без візитів у
банк або прив'язки до конкретного комп'ютера.
Основними учасниками фінансової екосистеми, що забезпечують розвиток
платіжного ринку та cashless, постають:
Провайдери фінансових послуг – компанії, державні інституції, які
безпосередньо надають фінансові продукти та сервіси кінцевим споживачам.
Інфраструктура та технології – компанії та державні інституції, які
надають продукти, сервіси та рішення для провайдерів фінансових послуг та
інших учасників фінансового сектору, підсилюючи їхню ціннісну пропозицію
для споживачів фінансових послуг.
Регуляція та контроль – це як правило державні інституції, які створюють
правила взаємодії учасників екосистеми та здійснюють контроль за дотриманням
цих правил.
В результаті цього в Україні зростає кількість Fintech-стартапів, а
користувачі активно застосовують мобільні технології, які збільшують їх
можливості.
До провайдерів фінансових послуг, які є головними складовими фінансової
екосистеми України, та які активно розвивають cashless, належать банки. За
даними НБУ до ТОП-5 банків-еквайерів станом на 01.01.2022 р. належать АТ КБ
96
"ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ", АТ
"АЛЬФА-БАНК" [1-5]. На їх долю припадає понад 80% карток в Україні та
більше 90% всієї інфраструктури. Необхідно відмітити, що майже 60%
платіжного ринку України за усіма показниками належить АТ КБ «ПриватБанк»,
який є лідером в роздрібному сегменті та забезпечує універсальне
обслуговування для широкого кола клієнтів.
Аналіз дослідження сервісів cashless, які пропонують ці банки своїм
клієнтам, обґрунтував їх високі позиції в рейтингу серед усіх надавачів
дистанційних фінансових послуг.
Так, окрім персональних пропозицій (табл. 1) банки використовують
транзакційні платформи, що дозволяють ефективно обслуговувати операції з
ведення рахунків клієнтів всіх сегментів. Серед основних каналів
обслуговування роздрібних клієнтів, які надають їм можливості безготівкових
платежів та дистанційного доступу є: мобільний банкінг, Call центри, POS
термінали, термінали самообслуговування, міні-відділення, соцмережі, Інтернет-
банкінг, mobile-онлайн, банкомати (АТМ), WEB/HUB-партнери, Google Pay,
Apple Pay, Garmin Pay, SMS-банкінг, агенти-брокери, чат-боти.
Таблиця 1. ‒ Сервіси онлайн-банкінгу, які пропонують ТОП-5 українських
банків [1-5]
Серві- АТ КБ АТ "Ощадбанк" АТ АТ "ПУМБ" АТ
си, "ПриватБанк "Райффай- "АЛЬФА-
можли- " зен Банк" БАНК"
вості
Платфор https://privatba https://www.oschadb https://raiffeise https://www.pu https://alfaban
ма на nk.ua ank.ua n.ua mb.ua k.ua
сайті
банків
Сегмент С2С, C2B, С2С, C2B, C2G, С2С, C2B, С2С, C2B, C2G, С2С, C2B,
и C2G, B2C, B2C, B2B, B2G, C2G, B2C, B2C, B2B, B2G, C2G, B2C,
Cashless2 B2B, B2G, G2C, G2B, G2G B2B, B2G, G2C, G2B B2B, B2G,
G2C, G2B, G2C, G2B G2C, G2B
G2G
Інтернет- Privat24 Оschadbank 24/7 Raiffeisen PUMB - online My Alfa-
банкінг Online Bank
Мобільн Privat24 Оschadbank 24/7 Raiffeisen PUMB - online Alfa-Mobile
ий >10 млн. >4 млн. Online >400 тис. Ukraine
банкінг користувачів користувачів >277 тис. клієнтів
для клієнтів
Android/i
OS
Діджита Privat24 CorpLight Raiffeisen PUMB − online «ОК, Alfa!»І
л та Business. Business для нформаційни
додатков Фінансовий Online підприємців й веб-сервіс
і сервіси контролер; Консьєрж- Сервіс котирування
для Кредитна сервіс, сервіс «Валютні ми валют,
бізнесу історія; «M-банкінг», торги», канал цінних
Zakupivly24, 3D Secure «Онлайн-чат паперів та
Приват- для бізнесу», інших
2 [C]ustomer [B]usiness [G]overnment
97
Бюджет, сервіс «Google фінансових
Дисконтний Мій бізнес» інструментів,
клуб аналітикою
тощо
Напрям- Стимулює data Використання для Використанн Встановлює Запустив
ок science, оплат я для інноваційні проект зі
розвитку machine безконтактних розрахунків банкомати із скаутингу
інноваці learning. технологій, в т.ч. безконтактни сенсорними інновацій
й, Встановлює смартфонів, смарт- х технологій: екранами, «Alfa
цифро- АТМ із годинників, кільця з Visa payWave найвищим Digital».
вих функцією NFC-чіпом та MasterCard рівнем безпеки Банк шукає
послуг, cash-recycling Contactles і надійності та інноваційні
online та NFC- підтримкою рішення
сервісів модулем, транзакцій за технологічни
платіжні технологією х команд з
мінітермінали. NFC. усього світу
Забезпечує для
розрахунки реалізації на
через QR-код. платформі
Alfa-Bank.
За їх допомогою користувачі роздрібних банківських послуг можуть без
відвідування установи банку в режимі 24 години на добу, 7 днів на тиждень, з
будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Іnternet, здійснювати платежі та
перекази на картки та рахунки банків та державних органів, сплачувати
комунальні рахунки, податки, за паркування, купувати квитки на будь-який
транспорт за допомогою мобільного телефону, проводити всі операції за
вкладами в одному застосунку, просто накопичувати гроші, керувати кредитом
без відвідування банку, здійснювати банківські операції через SMS, здійснювати
кеш-бек, поповнювати мобільний телефон, здійснювати нотаріальні та регулярні
платежі тощо. До переваг онлайн-сервісів ТОП-5 банків-еквайерів можна
віднести просту реєстрацію, швидкість та безпечність, нижчі тарифи порівняно
із тарифами у відділеннях банків, бонусні програми, пропозиції застосування
сучасних інформаційних технологій, зокрема:
‒ сканування номеру картки за допомогою камери смартфону при
реєстрації та здійсненні переказів в системі,
‒ Touch ID, Face ID, PIN-code;
‒ використання безконтактних технологій NFC-платежів для розрахунків
смартфонами, смарт-годинниками та браслетами.
Окрім роздрібного ринку, українські банки активно просувають
безготівкові платежі пропонуючи системи дистанційного обслуговування
клієнтим мікро-, малого, середнього та великого бізнесу, які надають безпечний,
недорогий та цілодобовий доступ до своїх рахунків з будь – якої точки світу, де
є Internet (табл. 1).
За їх допомогою юридичні особи можуть: отримувати інформацію про
рахунки та платежі в режимі 24/7, створювати платежі, формувати звітність,
оплачувати кредити, керувати депозитами, створювати заявки на купівлю
валюти, подавати заявки на підключення банківських продуктів, керувати
регулярними платежами, здійснювати платежі до бюджету, контролювати
98
доступ для підключених до системи співробітників, обмежувати доступний
функціонал, залежно від наданих користувачеві прав, знаходити відділення,
банкомати, кіоски та платіжні термінали на карті за допомогою GPS тощо. Такі
он-лайн сервіси надають клієнтам більше можливостей для здійснення контролю
і управління власними фінансами та свободу вибору режиму обслуговування в
банку.
Потрібно зазначити, що ТОП-5 банків-еквайерів є учасниками Української
платіжної системи (ПРОСТІР) та карткових міжнародних платіжних систем
VISA й Mastercard, що значно дозволяє розширити платіжний cashless-простір
для своїх клієнтів.
З метою забезпечення фінансової інклюзії в контексті захисту прав
споживачів фінансових послуг на сайтах банків даються роз’яснення та поради
клієнтам щодо багатьох питань стосовно зручного й безпечного здійснення
купівлі в Інтернеті, алгоритми підключення карток до App Store, Google Play та
PayPal, роз’яснення процедури користування картками та зменшення комісії, дії
у випадку втрати картки за кордоном, поради клієнтам банку, які виїжджають за
кордон, наводять інструкції з підключення та користування Mobile-банкінгом та
Інтернет-банкінгом. Самі банки за допомогою спеціальних соціальних програм
підвищують фінансову грамотність споживачів фінансових послуг, пропонують
певні бонуси.
Для збільшення рівня фінансового включення банки підтримують сервіси
онлайн-верифікації клієнтів BankID та мобільний застосунок державних онлайн-
послуг «Дія». Цей додаток запущений в рамках стратегії «Держава у смартфоні»
та має забезпечити універсальний доступ до всіх електронних державних послуг
за єдиними стандартами для кожного громадянина і бізнесу.
Таким чином, за результатами проведеного вище дослідження видно, що
українські банки активно розвивають онлайн банкінг, пропонуючи своїм
клієнтам сучасні новітні технології.
Література:
1. Сайт АТ КБ "ПриватБанк" [електронний ресурс]. URL: https://privatbank.ua
2. Сайт АТ "Ощадбанк" [електронний ресурс]. URL: https://www.oschadbank.ua
3. Сайт АТ "Райффайзен Банк" [електронний ресурс]. URL: https://raiffeisen.ua
4. Сайт АТ "ПУМБ" [електронний ресурс]. URL: https://www.pumb.ua
5. Сайт АТ "АЛЬФА-БАНК" [електронний ресурс]. URL: https://alfabank.ua