1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9332
Назва: Валютний ринок та валютні операції в Україні в умовах кризи (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси)
Автори: Березіна, Олена Юріївна
Лесик, Ольга Костянтинівна
Ключові слова: валютний ринок;валютні операції
Дата публікації: гру-2022
Короткий огляд (реферат): Предметом є фінансові процеси, які виникають внаслідок здійснення валютних операцій та практичні рекомендації поліпшення валютних операцій в банку в умовах кризи. Об’єктом дослідження є АТ КБ «ПриватБанк». Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження валютного ринку та валютних операцій в умовах кризи а також розробка шляхів удосконалення за рахунок моделювання й прогнозування валютних операцій. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: навести загальну характеристику та класифікацію валютних операцій; розкрити економіко-правові та організаційні основи проведення банками операцій в іноземній валюті; визначити парадигму валютного регулювання в Україні в умовах воєнного стану; проаналізувати основні тенденції валютного ринку та золотовалютних резервів України в умовах воєнного стану; навести організаційно-економічну характеристику АТ КБ «ПриватБанк»; оцінити спектр валютних операцій та управління валютним ризиком АТ КБ «ПриватБанк» в умовах воєнних дій; запропонувати напрямки оптимізації валютних операцій АТ КБ «ПриватБанк»; визначити компоненти валютної політики шляхом використання моделей прогнозування. За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо оптимізації валютних операцій у банківській сфері. Одержані результати можуть бути використані органами державного управління, фінансово-кредитними установами у процесі обґрунтування та прийняття рішень щодо прогнозування і регулювання валютних операцій в умовах кризи.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9332
Розташовується у зібраннях:072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КРМ_Лесик_2022.pdf
  Restricted Access		1.89 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа 
та страхування, освітня програма 
«Фінанси і кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
заочна форма навчання, 
2 курс, група      ЗФКМ -214      . 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: ВАЛЮТНИЙ РИНОК ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ В 
УКРАЇНІ В УМОВАХ КРИЗИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ 
«ПРИВАТБАНК», м. ЧЕРКАСИ)  
 
 
 
Студентки   Лесик Ольги Костянтинівни        
(підпис) 
 
Науковий керівник   професор, к.е.н. Березіна Олена Юріївна     
   (підпис) 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
                     проф. Гончаренко І. Г.     . 
           (підпис) 
 
 
 
Черкаси 2022 р.  
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Ірина ГОНЧАРЕНКО  
 
«_____» ________________ 2022 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
    Лесик Ользі Костянтинівні     
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Валютний ринок та валютні операції в Україні в умовах кризи (на 
матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси) 
Керівник роботи  к.е.н., професор Березіна Олена Юріївна     
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «22 » вересня 2022 р. № 244/04. 
2. Строк подання студентом роботи «05» грудня 2022 р. 
3. Вихідні дані до роботи нормативні та законодавчі акти, літературні та періодичні 
джерела, цифровий матеріал Державного комітету статистики, Національного банку 
України, АТ КБ «ПриватБанк» 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)  
1. Визначити теоретико-методичні засади функціонування валютного ринку та 
здійснення валютних операцій в Україні.  
2. Оцінити стан валютного ринку та валютних операцій в Україні в умовах кризи та 
фінансової нестабільності. 
3. Внести пропозиції щодо напрямків оптимізації валютної політики АТ КБ 
«ПриватБанк» 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)  
Рисунок 1 ‒ Дорожня карта скасування валютних обмежень. Рисунок 2 ‒ Операції на 
безготівковому валютному ринку. Рисунок 3 ‒ Динаміка офіційного курсу гривні до 
долара США та євро у 2022 р. Рисунок 4 − Валові міжнародні резерви, млрд дол. США. 
Рисунок 5 − Валютні інтервенції НБУ. Таблиця 1 ‒ Основні економічні показники 
діяльності АТ «ПриватБанк» за 2019-2021 роки. Таблиця 2 ‒ Характеристика 
необоротних активів у 2019-2021 pp.. Таблиця 3 ‒ Тарифи «Приват24 для бізнесу». 
Таблиця 6 ‒ Концентрація валютного ризику ПриватБанку. Рисунок 6 ‒ Використання 
фіксованого курсу банку для купівлі валюти. Рисунок 7 ‒ Концептуальна модель 
прогнозування динаміки валютного курсу. Таблиця 4 ‒ Аналіз якості моделей Таблиця 8 ‒ 
Зведені результати аналізу лагів. Рисунок 8 ‒ Матрична модель прогнозування станів 
валютного ринку. Рисунок 9 ‒ Матриця доцільності валютних операцій для різних станів 
ринку. Таблиця 5 ‒ Зведені довгострокові та короткострокові прогнози.  
3 
 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали  Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Березіна О.Ю., професор 05.09.22 09.10.22 
2 Березіна О.Ю., професор 10.10.22 11.11.22 
3 Березіна О.Ю., професор 12.11.22 28.11.22 
 
7. Дата видачі завдання «05» вересня 2022 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 попереднього плану кваліфікаційної 05.09.22 виконано 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.22 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка  
3 05.10.22 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. 
4 Аналіз даних, необхідних для написання 09.10.22 виконано 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.22 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.22 виконано 
Підготовка та написання розрахункового 
7 08.11.22 виконано 
розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.22 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.22 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.22 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.22 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.22 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 02.12.22 виконано 
14 Подання завершеної роботи на кафедру 05.12.22 виконано 
 
 
Студент     __________________    ____Лесик О.К.        
            (підпис)                                             (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи     __________________    ____ Березіна О.Ю. _______ 
           (підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК      __________________    ____Настенко І.Г.________ 
(підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
  
4 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 89 сторінок, 14 таблиць, 15 рисунків, 
список використаних джерел із 57 найменувань, 4 додатки. 
ВАЛЮТНИЙ РИНОК ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ В 
УМОВАХ КРИЗИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. 
ЧЕРКАСИ)  
Предметом є фінансові процеси, які виникають внаслідок здійснення 
валютних операцій та практичні рекомендації поліпшення валютних операцій в 
банку в умовах кризи. 
Об’єктом дослідження є АТ КБ «ПриватБанк». 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження валютного ринку та 
валютних операцій в умовах кризи а також розробка шляхів удосконалення за 
рахунок моделювання й прогнозування валютних операцій. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
− навести загальну характеристику та класифікацію валютних операцій; 
− розкрити економіко-правові та організаційні основи проведення банками 
операцій в іноземній валюті; 
− визначити парадигму валютного регулювання в Україні в умовах воєнного 
стану; 
− проаналізувати основні тенденції валютного ринку та золотовалютних 
резервів України в умовах воєнного стану; 
− навести організаційно-економічну характеристику АТ КБ «ПриватБанк»; 
− оцінити спектр валютних операцій та управління валютним ризиком АТ КБ 
«ПриватБанк» в умовах воєнних дій 
− запропонувати напрямки оптимізації валютних операцій АТ КБ 
«ПриватБанк»; 
‒ визначити компоненти валютної політики шляхом використання моделей 
прогнозування. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
оптимізації валютних операцій у банківській сфері. 
Одержані результати можуть бути використані органами державного 
управління, фінансово-кредитними установами у процесі обґрунтування та 
прийняття рішень щодо прогнозування і регулювання валютних операцій в умовах 
кризи. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2022 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2022 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________  
5 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ 10 
ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ В 
УКРАЇНІ 
1.1. Валютний ринок та операції в іноземній валюті: класифікація та 10 
загальна характеристика 
1.2. Економіко-правові та організаційні основи проведення банками 18 
валютних операцій 
1.3. Парадигма валютного регулювання в Україні в умовах воєнного 22 
стану  
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ВАЛЮТНИХ 34 
ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ В УМОВАХ КРИЗИ ТА ФІНАНСОВОЇ 
НЕСТАБІЛЬНОСТІ 
2.1. Аналіз тенденцій валютного ринку та золотовалютних резервів 34 
України в умовах воєнного стану  
2.2 Організаційно-економічна характеристика АТ КБ «ПриватБанк» 42 
2.3 Аналіз спектру валютних операцій та управління валютним 51 
ризиком АТ КБ «ПриватБанк» в умовах воєнних дій 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ АТ КБ 67 
«ПРИВАТБАНК» 
3.1. Прогнозування валютних операцій 67 
3.2. Компоненти валютної політики шляхом використання моделей 75 
прогнозування 
ВИСНОВКИ 80 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 84 
ДОДАТКИ 90 
6 
 
ВСТУП 
 
Постановка проблеми. Починаючи з дати введення воєнного стану в 
Україні у кінці лютого 2022 року, військові дії агресора на території України 
спричинили значні пошкодження цивільної інфраструктури, офісної та житлової 
нерухомості на сході, деяких районах північної та південної території України, 
масову зупинку роботи підприємств і компаній як на території активних бойових 
дій, прилеглих територіях, так і, в окремих випадках, на решті території України 
внаслідок розриву ланцюгів постачання, пошкодження або блокування 
транспортних шляхів, падіння попиту. Значно вплинула збройна агресія росії проти 
України й на фінансові ринки, які виступають елементами національної економіки 
і в структурі яких відбуваються різні економічні процеси. Вони є сферою, в якій 
укладаються угоди та формуються показники фінансового стану країни. Однак 
фінансові ринки, на відміну від інших ринків, більш чутливі до змін воєнної, 
політичної та економічної ситуації в країні, тому ефективне управління 
економікою держави може бути забезпечене на основі динаміки розвитку та 
забезпечення стабільності саме фінансових ринків. 
Однією з основних складових фінансового ринку є валютний ринок, на якому 
здійснюється обіг валюти та операції з нею.  
Основним показником стану валютного ринку в сучасних умовах є валютний 
курс. За умови криз та глобалізації, зміни валютного курсу приводять до змін цін 
на товари і послуги як всередині держави, так і за її межами, забезпечують 
можливість власникам валюти одержувати прибутки або зазнавати збитків завдяки 
визначенню ефективних валютних операцій. У зв’язку з тим, що одним із основних 
суб’єктів валютного ринку є держава в особі Національного банку України, 
останній виступає ефективним інструментом управління національною 
економікою. Окрім того, валютний ринок дає можливість комерційним банкам 
здійснювати різноманітні види валютних операцій, базуючись на дослідженні та 
аналізі тенденцій розвитку валютного ринку. 
7 
 
Наслідки збройної агресії росії проти України, інтеграція України до 
європейського співтовариства вимагає реформування підходів до регулювання 
валютного ринку, пошуку ефективних механізмів і інструментів його здійснення, 
нехтування якими спричиняє валютні кризи, дестабілізує національну грошову 
одиницю. Збільшення обсягів валютних операцій в Україні, ефективна організація 
зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, розбудова 
національної валютної системи та повноцінного валютного ринку вимагають 
підсилення державного регулятивного впливу на діяльність суб’єктів валютних 
відносин. 
Дослідження динаміки валютних операцій зумовили інтерес до них з боку 
провідних вчених. Теоретичним, методологічним і практичним аспектам вивчення 
даної проблеми присвячені роботи таких зарубіжних і вітчизняних науковців, як Ф. 
О. Журавка, А. М. Мороз, Б. Мандельброт, Р. С. Сайфулин, В. М. Усоскін, Дж. К. 
Ван Хорн, В. Е. Черкасов, А. Д. Шеремет, Е. Федер та ін.  
Проблеми моделювання процесів управління розвитком економічних систем 
досліджувалися такими вітчизняними та зарубіжними вченими, як Р. Акофф, І. 
Ансофф, Л. Е. Басовський, М. О. Кизим, Я. Е. Кирилович, Т. С. Клебанова, В. С. 
Пономаренко, О. І. Пушкар, О. В. Раєвнева, Ф. В. Рогальский, О. М. Тридід та ін. 
Проте, багато питань, пов’язаних із регулюванням валютного ринку в умовах 
криз, залишились поза увагою науковців. Це обумовило актуальність, мету й задачі 
дослідження. 
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є 
дослідження валютного ринку та валютних операцій в умовах кризи а також 
розробка шляхів удосконалення за рахунок моделювання й прогнозування 
валютних операцій. 
Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі основні завдання: 
− навести загальну характеристику та класифікацію валютних операцій; 
− розкрити економіко-правові та організаційні основи проведення банками 
операцій в іноземній валюті; 
8 
 
− визначити парадигму валютного регулювання в Україні в умовах воєнного 
стану; 
− проаналізувати основні тенденції валютного ринку та золотовалютних 
резервів України в умовах воєнного стану; 
− навести організаційно-економічну характеристику АТ КБ «ПриватБанк»; 
− оцінити спектр валютних операцій та управління валютним ризиком АТ КБ 
«ПриватБанк» в умовах воєнних дій 
− запропонувати напрямки оптимізації валютних операцій АТ КБ 
«ПриватБанк»; 
‒ визначити компоненти валютної політики шляхом використання моделей 
прогнозування. 
Об’єктом дослідження є АТ КБ «ПриватБанк».  
Предметом дослідження є фінансові процеси, які виникають внаслідок 
здійснення валютних операцій та практичні рекомендації поліпшення валютних 
операцій в банку в умовах кризи. 
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі 
використовувалися загальні методи наукового пізнання. Зокрема: економічного 
аналізу, синтезу, порівняння, аналогії – для оцінки отриманих фактичних значень 
показників у динаміці та в порівнянні з нормативними; наукової абстракції – при 
виділенні найбільш важливих показників оцінки фінансового стану банку серед 
наявної в літературних та нормативних джерелах значної їх кількості; 
спостереження, групування, узагальнення – в процесі розробки остаточних 
висновків на основі отриманих результатів аналітичних досліджень.  
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові 
акти, аналітичні та статистичні дані Національного банку України, АТ КБ 
«ПриватБанк». Використано дані статистичних щорічників, інформаційно-
аналітичних бюлетенів, наукову, методичну та довідкову літературу, монографічні 
видання та статті вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні ресурси в Інтернеті. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
оптимізації валютних операцій у банківській сфері. 
9 
 
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці 
рекомендацій щодо формування валютно-курсової політики та вдосконалення 
механізму її реалізації в Україні. Одержані результати можуть бути використані 
органами державного управління, фінансово-кредитними установами у процесі 
обґрунтування та прийняття рішень щодо прогнозування і регулювання валютних 
операцій в умовах кризи. 
Результати досліджень апробовані на ХІХ Міжнародній науково-практичній 
конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України» (м. Черкаси, 24 
листопада 2022 року Черкаси, ЧДТУ), за результатами якої видані тези на тему: 
«Механізми захисту Національним банком України міжнародних резервів в умовах 
воєнного стану» (додаток А). 
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи обумовлена 
темою та логікою дослідження. Загальний обсяг роботи містить вступ, основну 
частину, висновки, список використаних джерел та додатків. Основна частина 
складається із трьох розділів та ілюстрована 14 таблицями й 15 рисунками. 
  
10 
 
РОЗДІЛ 1.  
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО 
РИНКУ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ 
 
1.1.Валютний ринок та операції в іноземній валюті: класифікація та загальна 
характеристика 
 
Згідно з українським законодавством, валютна операція ‒ операція, що має 
хоча б одну з таких ознак: 
а) операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) 
права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, 
між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім 
операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями 
є національна валюта; 
б) торгівля валютними цінностями; 
в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне 
переміщення валютних цінностей [1]. 
Розглядаючи економічну сутність валютного ринку необхідно звернути увагу 
на правове регулювання банківських операцій в іноземній валюті в Україні, яке 
ґрунтується на нормативних положеннях внутрішнього законодавства, а також на 
положеннях міжнародних договорів та звичаїв. Найважливішими нормативно-
правовими актами, якими здійснюється регулювання банківської 
зовнішньоекономічної діяльності, є закони України «Про банки і банківську 
діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про валюту і 
валютні операції» та інші. 
Зокрема, відповідно до Закон України «Про валюту і валютні операції» 
резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, а 
також здійснювати валютні операції [1]. 
Отже, валютні операції це такі операції, об’єктом яких є валютні цінності, а 
суб’єктами ‒ резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції. 
11 
 
Відповідно, до валютних цінностей відносять національну валюту (гривня), 
іноземну валюту та банківські метали.  
Головне місце серед перелічених вище валютних цінностей посідає валюта 
(від італ. valutа ‒ цінність, вартість): 
а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, 
казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним 
засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а 
також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові 
знаки, що перебувають в обігу; 
б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у 
грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) 
одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в 
іноземній валюті; 
в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та 
(або) банківських металах [1]. 
Потрібно зазначити, що суб’єктами операцій в іноземній валюті є: 
 уповноважені установи ‒ банки, небанківські фінансові установи та 
оператори поштового зв’язку, які отримали ліцензію Національного банку України, 
та які здійснюють близько 70 % загального обсягу валютних операцій як за рахунок 
і на користь клієнтів, так і самостійно за рахунок власних ресурсів; 
 центральні банки ‒ здійснюють державну валютну політику шляхом 
управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, застосування 
валютних обмежень, контролю; 
 зовнішньоторговельні організації ‒ беруть участь у міжнародній торгівлі, 
формують попит (як імпортери) та пропозицію (як експортери) іноземної валюти; 
 міжнародні інвестиційні компанії, які інвестують власні активи у цінні 
папери державних органів та корпоративні цінні папери різних країн; 
 валютні біржі ‒ забезпечують організацію валютного ринку, здійснення 
валюто-обмінних операцій для юридичних осіб та формуванні валютного курсу; 
 валютні брокерські фірми ‒ виконують функцію посередників за 
12 
 
дорученням своїх клієнтів на основі ліцензії НБУ. 
Аналіз літературних джерел свідчить, що на сьогодні відсутні єдині наукові 
підходи щодо класифікації операцій в іноземній валюті. Тому слід враховувати 
єдині підходи нормативних положень НБУ, за якими можна виділити такі види 
операцій [12]: 
1. За економічним змістом та терміном проведення розрізняють: 
1.1)поточні валютні операції ‒ перекази іноземної валюти, отримання і 
надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказ відсотків, 
дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо); 
у тому числі: 
а) поточні торговельні валютні операції, пов’язані з розрахунками: 
 між юридичними особами ‒ резидентами і юридичними особами ‒ 
нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними 
операціями; 
 між юридичними особами ‒ резидентами на території України, за умови 
наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України; 
 між юридичними особами ‒ нерезидентами та юридичними особами-
резидентами через юридичних осіб ‒ резидентів посередників відповідно до 
договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до чинного законодавства 
України; 
 інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства 
України; 
б) поточні неторговельні валютні операції, пов’язані з наступними 
розрахунками: 
 виплата готівкової іноземної валюти та платіжними документами в іноземній 
валюті на витрати, пов’язані з відрядженнями; 
 оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими угодами 
(контрактами) працюють в Україні; 
 перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, 
патентування, сплату митних платежів, членських внесків; 
13 
 
 виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, 
аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо); 
 переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата 
праці, спадщина, допомога родичам тощо); 
 інші виплати та перекази в іноземній валюті, що не суперечать чинному 
законодавству України; 
в) валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми та іменними 
чеками (валютно-обмінні операції): 
 купівля у фізичних осіб ‒ резидентів і нерезидентів готівкової іноземної 
валюти за готівкові гривні; 
 продаж фізичним особам ‒ резидентам готівкової іноземної валюти за 
готівкові гривні; 
 зворотний обмін фізичним особам ‒ нерезидентам невикористаних 
готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; 
 купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також 
купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні; 
 конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на 
готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави; 
 прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків;  
1.2) валютні операції, пов’язані з рухом капіталу ‒ прямі інвестиції, 
портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання й отримання фінансових 
кредитів на строк понад 180 днів. До таких операцій відносять: 
 надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; 
 операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, поруками та 
заставою; 
 операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом; 
 операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за факторингом; 
 здійснення прямих та портфельних інвестицій в Україну; 
 виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними 
інвесторами від прямих інвестицій та розміщених серед нерезидентів цінних 
14 
 
паперів українських емітентів; 
 операції з цінними паперами; 
 розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках; 
 операції, пов’язані з експортом та імпортом продукції, робіт, послуг, 
розрахунки за якими відповідно до договору передбачають відстрочення платежу 
на строк, який перевищує встановлений законодавством України (комерційний 
кредит); 
 інші валютні операції, які не є поточними. 
2. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти розрізняють: 
а) касові, або операції з негайною поставкою. Такі угоди можуть передбачати 
поставку валюти в той же день, на наступний робочий день, проте найчастіше ‒ на 
другий робочий день. 
б) строкові ‒ це валютні угоди, за якими сторони домовляються про 
постачання обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою термін після 
її укладення за фіксованим курсом [12]. 
3. За механізмом здійснення операцій: 
а) операції «тод», за якими поставка валюти банками- кореспондентами 
відбувається терміново, протягом робочого дня, тобто не пізніше ніж сьогодні;  
б) операції «том» ‒ за якими поставка валюти банками ‒ кореспондентами 
відбувається не пізніше ніж наступного робочого дня з дня укладання угоди; 
в) операції «спот» ‒ здійснення касової валютної угоди, за якою поставка 
валюти банками ‒ кореспондентами відбувається на другий робочий день з дня 
укладення угоди; 
г) форвардні строкові операції; 
д) ф’ючерсні операції; 
е) опціонні операції. 
4. За цільовим призначенням: 
а) операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за 
міжнародними розрахунками; 
б) операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування); 
15 
 
в) операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.  
За формою здійснення: 
а) безготівкові;  
б) готівкові. 
5. За масштабами операцій: 
а) оптові (здійснюються між банками); 
б) роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами). 
Слід зазначати, що існують й інші ознаки класифікації операцій банків в 
іноземній валюті, зокрема, за способом відображення їх в бухгалтерському балансі 
усі подібні операції, як і будь-які інші банківські операції, можуть бути віднесені 
до активних, пасивних чи позабалансових. 
Окремому розгляду підлягає порядок відкриття та ведення валютних рахунків 
юридичних осіб-резидентів та представництв юридичних осіб- нерезидентів в 
уповноважених банках, а також відкриття та обслуговування рахунків в іноземній 
валюті фізичних осіб, необхідних для проведення поточних та строкових 
торговельних та неторговельних операцій [20]. 
Відкриття уповноваженими банками рахунків в іноземній валюті 
регламентується та регулюється відповідною інструкцією. Відповідно до неї 
рахунки в іноземній валюті відкриваються в уповноважених банках для тих самих 
категорій клієнтів, що й рахунки в національній валюті, у тому числі рахунки типу 
«Н» і «П». 
Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на: 
а) поточні рахунки. За такими рахунками в іноземній валюті здійснюються 
розрахункові та касові операції, дозволені чинним законодавством. Зокрема, це 
розрахунки між юридичними особами (резидентами та нерезидентами), пов’язані з 
зовнішньоекономічною діяльністю, операціями на валютному ринку України, з 
погашенням заборгованості за кредитами в іноземній валюті; надходження готівки 
та виплата готівки в іноземній валюті на витрати, пов’язані з відрядженням тощо; 
б) депозитні (вкладні) рахунки. Відкриття вкладних (депозитних) рахунків в 
іноземній валюті резидентам (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, 
16 
 
фізичним особам) та нерезидентам (юридичним особам ‒ інвесторам, 
представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам) здійснюється на 
підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на 
встановлений строк, під визначений процент відповідно до умов договору. 
Відкриття таких рахунків фізичним особам, здійснюється на підставі договору за 
умови надання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. 
Існують певні особливості відкриття поточних рахунків в іноземній валюті: 
1) якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається для підприємств-
резидентів у тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній 
валюті, то надання пакета документів не обов’язкове (крім заяви про відкриття 
рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки); 
2) якщо поточний рахунок відокремленому підрозділу в іноземній валюті 
відкривається в тому ж банку, де відкрито поточний рахунок підрозділу у 
національній валюті (за наявності у банку права на здійснення операцій з 
валютними цінностями), то надання пакета документів, не обов’язкове (крім заяви 
про відкриття поточного рахунку, клопотання юридичної особи про відкриття 
поточного рахунку, копії ліцензії (у разі здійснення валютних операцій, які 
потребують індивідуальної ліцензії), картки із зразками підписів та відбитком 
печатки); 
— юридичні особи ‒ нерезиденти можуть відкривати на території України 
поточні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземній валютах, а 
представництва юридичних осіб ‒ нерезидентів ‒ поточні рахунки для здійснення 
господарської діяльності в Україні. Поточні рахунки в іноземній валюті для 
іноземних інвесторів відкриваються на підставі тих самих документів, що й 
рахунки в національній валюті, а саме: заяви; картки зі зразками підписів 
уповноважених осіб, засвідчених нотаріально; копії легалізованого статуту, 
засвідченої нотаріально; копії легалізованого документа іноземної держави, що 
підтверджує реєстрацію юридичної особи, засвідченої нотаріально. Якщо інвестор 
‒ фізична особа, то двох останніх документів він не подає; 
3) поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються також фізичним особам 
17 
 
(резидентам та нерезидентам): 
- фізичним особам ‒ резидентам відкриття рахунку здійснюється на підставі 
договору та надання таких самих документів, що й при відкритті поточних рахунків 
в національній валюті, а також документів, що засвідчують особу клієнта (без 
підтвердження джерел походження коштів в іноземній валюті); 
- фізичним особам ‒ нерезидентам: відкриття рахунку теж здійснюється на 
підставі договору та надання відповідних документів, а також додатково потрібно 
подати копію легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на 
відкриття такого рахунку, якщо це передбачено міжбанківськими угодами або 
законодавством тієї країни. Крім того для фізичних осіб ‒ нерезидентів 
обов’язковим є підтвердження джерел походження іноземної валюти; 
4) фізичні особи ‒ резиденти України мають право відкривати рахунки за 
межами України, розміщувати на них валютні цінності і здійснювати за ними 
операції; 
5) закриття та переоформлення рахунків в іноземній валюті здійснюється із 
застосуванням порядку, аналогічному порядку, встановленому для рахунків в 
національній валюті і розглянутому вище; 
6) карткові рахунки в іноземній валюті відкриваються клієнтам відповідно до 
вимог щодо відкриття карткових рахунків у національній валюті на умовах 
договору про відкриття картрахунку і здійснення операцій із застосуванням 
платіжних карток. 
Установлення кореспондентських відносин із зарубіжними банками, як 
правило, передбачає відкриття кореспондентських рахунків в банках, що 
перебувають на території різних країн. Мета таких кореспондентських відносин ‒ 
використання їх для надання послуг клієнтам банку (здійснення базисних 
операцій): проведення комерційних операцій; здійснення платіжного обороту без 
документів та документарних операцій, платежів за чеками та надання гарантій 
тощо [23]. 
У цілому, із різних видів банківських операцій в іноземній валюті, 
найпростішими операціями (за ступенем складності та ризикованості) є ведення 
18 
 
рахунків клієнтів в іноземній валюті, тоді як валютні операції на міжнародних 
ринках вважаються найскладнішими і потребують наявності підключення до 
міжнародних інформаційних систем (REUTERS, BLOOMBERG) та електронних 
систем платежів в іноземній валюті (S.W.І.F.Т.), а також спеціально обладнаного 
операційного залу (дилерської кімнати, бек-офісу), високої кваліфікації 
банківських спеціалістів. 
 
 
1.2. Економіко-правові та організаційні основи проведення банками 
валютних операцій  
 
Від 07.02.2019 року набув чинності Закон України «Про валюту і валютні 
операції» [1]. Тим самим Національний банк запровадив новий режим регулювання 
валютних операцій. На базі нової філософії, закладеної в основу прийнятого Закону 
України "Про валюту і валютні операції", реалізовано головний принцип: "Все що 
не заборонено − дозволено". Національний банк України здійснює валютне 
регулювання за новою ліберальною моделлю відповідно до норм цього Закону. 
Закон України «Про валюту і валютні операції» від 07.02.2019 уможливив 
перехід України від репресивної, застарілої та заплутаної системи валютного 
регулювання до нової ‒ ліберальної, прозорої та сучасної моделі валютного 
регулювання. 
На виконання Закону НБУ розробив нову просту і зрозумілу систему 
валютного регулювання, яка замінила 56 нормативно-правових актів у сфері 
валютного регулювання. 
Нова база нормативних актів Національного банку складається з восьми 
ключових Постанов, що врегульовують порядок та процедури проведення операцій 
з іноземною валютою для резидентів та нерезидентів, юридичних та фізичних осіб, 
іноземних та вітчизняних інвесторів, введення та скасування заходів захисту та 
інше. 
19 
 
Із 7 лютого в дію було введено понад 20 послаблень на валютному ринку, 
спрямованих на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних 
операцій з валютними цінностями і розширення переліку доступних валютних 
операцій. 
Кінцевою метою НБУ, як і раніше, залишається поступове зняття всіх 
валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу (рис. 1.1). 
 
Рис. 1.1. Дорожня карта скасування валютних обмежень 
 
Варто детально розглянути, що змінилося [25]: 
 збільшено граничний строк здійснення розрахунків за експортно-
імпортними контрактами до 365 днів; 
 скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій до 150 тис.  
грн; 
 знижено з 1 березня норму обов’язкового продажу валюти бізнесом з 50 до 
30 %; 
20 
 
 скасовано вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для 
купівлі валюти (так звану Т+1); 
 надано можливість бізнесу репатріювати дивіденди за 2018 р. включно (у 
сумі 7 млн  євро на місяць); 
 скасовано індивідуальні ліцензії ‒замінено системою е-лімітів (2 млн євро 
на рік для юридичних осіб, 50 тис. євро на рік для фізичних осіб); 
 скасовано санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності 
за порушення строків розрахунків; 
 скасовано ліміт на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань; 
 дозволено укладання форвардів для хеджування експортно-імпортних та 
боргових операцій з поставкою та без поставки (розрахункові); 
 спрощено та лібералізовано здійснення операцій за рахунками юридичних 
осіб нерезидентів у банках України; 
 реєстрацію зовнішніх запозичень замінено на повідомчий характер 
надання інформації (по суті скасовано дозвільну систему); 
 дозволено онлайн-купівлю іноземної валюти фізичними особами ‒
аналогічно до ліміту купівлі готівкової валюти (на сьогодні до 150 тис.  грн на день 
в еквіваленті); 
 дозволено резидентам розміщувати власні кошти в іноземній валюті на 
депозитних рахунках в банках України і закордонних банках (крім розміщення 
фізичними особами коштів на рахунках за кордоном. Такі операції можуть 
здійснюватися як за рахунок власної, так і купленої іноземної валюти); 
 дозволено банкам продавати державні цінні папери, номіновані в іноземній 
валюті, своїм клієнтам як в гривні, так і в іноземній валюті. Купівля банками таких 
цінних паперів у клієнтів (крім банків) може здійснюватися лише у гривнях; 
 дозволено банкам укладання валютних СВОП з резидентами та 
нерезидентами; 
 збільшено ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття 
рахунку для фізосіб (з 15 до 150 тис.  грн на рік); 
21 
 
 збільшено ліміт на купівлю банківських металів фізичними та 
юридичними особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквівалента 150 
тис. грн на день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть пов’язану з 
використанням банківських металів діяльність); 
 юридичним особам дозволено ввіз/вивіз готівкової іноземної валюти та 
банківських металів (якщо це передбачено їх статутом); 
 дозволено внесення платежів у іноземній валюті при страхуванні життя; 
 лібералізовано операції за ЛОРО-рахунком ‒ дозволяється здійснювати 
інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента; 
 купівля валюти в межах залишку на ЛОРО-рахунку ‒ банкам-нерезидентам 
дозволено купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку; 
 накопичення валюти для погашення зовнішніх запозичень ‒ дозволено 
купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми 
запозиченнями; 
 скасовано подвійний контроль (при надходженні ВМД до іншого банку) ‒
валютний нагляд здійснює лише банк, який отримав ВМД; 
 дозволено здійснювати інвестиції в Україну у валютах 1 та 2 груп 
класифікатора валют; 
 заборонено резидентам інвестувати кошти в країну-агресора/окупанта, 
офшорні зони та країни, що не виконують/неналежно виконують рекомендації 
FATF; 
 уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон ‒обов’язкове 
декларування для всіх цінностей вартістю 10 тис. євро та більше (за курсом НБУ)». 
Отже, одним із нагальних завдань НБУ є продовження валютної лібералізації. 
У 2019 р. НБУ скасував і послабив близько 40 обмежень, але кінцева мета ‒ це 
повна свобода для руху капіталів. І, нарешті, удосконалення механізму управління 
золотовалютними резервами. 
 
 
  
22 
 
1.3. Парадигма валютного регулювання в Україні в умовах воєнного стану 
  
Валютне регулювання є невід’ємною складовою державного регулювання 
економіки та грошово-кредитної політики центральних банків. Відповідно до 
законодавства суб’єктом, який уповноважений застосовувати весь арсенал як 
економічних, так і адміністративних методів валютного регулювання є НБУ. На 
сьогодні валютне регулювання Національним банком України здійснюється у 
відповідності до Законів України «Про Національний банк України» та «Про 
валюту та валютні операції», який був введений в дію 7 лютого 2019 року.  
Не зважаючи на те, що Закон України «Про валюту і валютні операції» став 
новою ліберальною моделлю валютного регулювання, він передбачив здатність 
Національного банку попереджати і долати фінансові кризи незалежно від їх 
природи та створювати умови для економічного зростання. Імплементація такого 
механізму детально прописана в Постанові №4 від 02 січня 2019 року «Про 
затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх 
запровадження, подовження та дострокового припинення», яка фактично 
застосовується Національним банком України за наявності ознак нестійкого 
фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу 
України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) 
фінансової системи держави. 
Заходи захисту можуть бути запроваджені Національним банком на строк не 
більше шести місяців та може бути подовжений строк дії попередніх заходів 
захисту на строк не більше шести місяців за погодженням Радою Національного 
банку. 
На жаль, 24 лютого 2022 року такими обставинами, що загрожували 
стабільності банківської та фінансової системи держави стала збройна агресія Росії 
щодо України. І Національний банк України згідно з діючим законодавством 
одразу почав оперативно ухвалювати рішення, відповідні умовам війни, зокрема 
для забезпечення населення коштами, проведення безготівкових розрахунків, 
функціонування валютного ринку, рефінансування банків тощо.  
23 
 
Так, 24.02.22 р. Національний банк запроваджуючи особливий порядок роботи 
валютного ринку в Україні, оперативно ухвалив постанову Правління № 18 від 24 
лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження 
воєнного стану», якою серед інших заходів було передбачено: 
- Заборонити видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті, 
крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів 
(завдань), Уряду та окремих дозволів Національного банку України. 
‒ Призупинити роботу валютного ринку України, крім операцій продажу 
іноземної валюти клієнтами. 
‒ Зафіксувати офіційний курс на 24.02.2022 на рівні 29,2549 грн. за 1 USD. 
‒ Увести мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім 
підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів 
(завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ).  
‒ Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за 
рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України. 
Упродовж терміну дії воєнного стану в Україні і дотепер регулятор 
оперативно реагував та продовжує реагувати на поточну ситуацію на валютному 
ринку запроваджуючи нові та/або послаблюючи вже діючі обмеження. Зокрема, 
станом на 13 квітня 2022 р. були встановлені такі правила здійснення валютних 
операцій: 
Зняти кошти з валютного рахунку в Україні можна: 
 у гривні у розмірі 100 тис. грн на день; 
 у валюті рахунку в еквіваленті 100 тис. грн на день без комісій. 
Зняття коштів з рахунків за кордоном: 
 ліміт до 100 тис. грн в еквіваленті на день також поширюється на зняття 
валюти за кордоном із рахунків в іноземній валюті, що відкриті в українських 
банках; 
 крім того, встановлено ліміт на зняття валюти з гривневих рахунків обсягом 
до 100 тис. грн на місяць. 
Ці обмеження покликані запобігти виведенню капіталу за кордон. 
24 
 
Обмеження на продаж іноземної валюти (готівкової та безготівкової) відсутні. 
Конвертація долар/євро можлива лише у безготівковій формі. 
Продати іноземну валюту можна у відчинених відділеннях банків, операторів 
поштового зв’язку та у обмінниках і через онлайн-банкінг. 
Офіційний курс гривні до долара – 29,25 грн/$ (зафіксований на 24 лютого 
2022 року). 
Купівля іноземної валюти заборонена (заборона діяла з 24 лютого 2022 року), 
крім: 
1) територій, які перебувають під загрозою окупації державою-агресором, де 
дозволено: 
 знімати готівкову національну та іноземну валюту з рахунків без обмежень 
за сумою (за наявності готівки у касі банку); 
 купувати готівкову іноземну валюту та банківські метали з фізичною 
поставкою за умови наявності коштів або банківських металів у філії/відділенні 
банку. 
Рішення про здійснення таких операцій ухвалює керівник банку та може 
делегувати його керівникові філії/відділення банку; 
2) придбання товарів критичного імпорту, які визначаються постановою 
Кабінету Міністрів України та призначені для забезпечення національної безпеки і 
оборони, всебічної підтримки Збройних Сил України. 
Варто відмітити, що НБУ не встановлював обмежень на випуск валютних 
карток. Замовити нову картку можна звернувшись у відділення банку, яке працює, 
чи засобами онлайн-банкінгу. У більшості банків можна отримати віртуальну 
картку, якою потім можна розраховуватися за допомогою платіжних застосунків 
Apple Pay або GooglePay. 
Більшість переказів у валюті з України за кордон заборонені. Серед винятків, 
зокрема, оплата витрат за кордоном, пов’язаних зі смертю громадян, лікуванням в 
медичних закладах, транспортуванням хворих та оплата навчання на рахунки 
навчальних закладів за кордоном. 
25 
 
Загальним лімітом у 100 тис. грн (у еквіваленті) на місяць Національним 
банком обмежені такі операції: 
 переказ коштів на рахунки фізичних осіб за кордоном з використанням 
реквізитів платіжних карток платника та отримувача (тобто P2P-перекази); 
 здійснення операцій із використанням платіжних карток для придбання 
активів, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та 
належать до операцій quasi cash. Серед таких операцій: поповнення електронних 
гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля 
віртуальних активів тощо. 
Ураховуючи запити від волонтерів та банків, ухвалено рішення дозволити 
фізичним особам переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за 
кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн (в еквіваленті за офіційним 
курсом НБУ). До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова 
та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади 
для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для 
надання домедичної допомоги. 
Тимчасово скорочено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними 
операціями з 365 до 90 календарних днів. Це необхідно для запобігання виведення 
капіталу за кордон і недопущення виникнення макроекономічних дисбалансів.  
13 березня Національний банк повернув вимогу, яка діяла до 4 березня 2022 
року, й передбачає необхідність надавати підтвердні документи під час 
переміщення валютних цінностей за межі України у сумі, що перевищує 10 тис. 
євро (в еквіваленті). Серед таких документів, зокрема, довідка про зняття готівки з 
власних рахунків, валютно-обмінна квитанція та довідка про придбання 
банківських металів. Таке рішення ухвалене з метою запобігання виведення 
капіталу за кордон, ураховуючи комунікації з відповідними органами державної 
влади. 
Потрібно зазначити, що станом на 01 листопада 2022 р. Національним банком 
України встановлені такі валютні обмеження та правила здійснення валютних 
операцій. 
26 
 
Обмін готівкової гривні за кордоном. 
Зокрема, громадянам, які планують виїжджати за кордон, рекомендовано 
готівкову гривню завчасно зарахувати в Україні на свій картковий рахунок. . Це 
можна зробити: маючи з собою паспорт, у відділенні банку, яке працює; через 
платіжні пристрої з функцією приймання готівки – термінали самообслуговування, 
банкомати з функцією приймання готівки. А далі за кордоном розраховуватися 
карткою. 
У більшості країн її складно буде обміняти або обміняєте по дуже невигідному 
курсу.  
Щоб підтримати українців за кордоном, які мали з собою готівкову гривню, 
Національний банк України провів перемовини із центробанками країн-партнерів 
із метою обміну готівкової гривні на місцеву валюту, в результаті яких було 
укладено відповідні угоди. За цим механізмом повнолітні громадяни України 
можуть обміняти загалом до 10 тисяч гривень готівкою на одну особу. До обміну 
приймають банкноти номіналом від 100 до 1000 гривень (банкноти нижчих 
номіналів та монети не прийматимуться для обміну). Обмін здійснюється із 
застосуванням фіксованого обмінного курсу гривні до євро, який визначає НБУ. 
Загалом готівкову гривню можна обміняти на місцеву валюту у близько 10 
країнах Європи, зокрема: 
1). Із 24 травня в українців, які перебувають в Німеччині, з’явилася можливість 
обміняти готівкову гривню на євро. 
Це стало можливим завдяки угоді, укладеній між Національним банком 
України, Федеральним банком Німеччини та Міністерством фінансів Німеччини. 
Обмін буде зафіксовано в спеціальному додатку, з метою дотримання лімітів 
обміну готівкових гривень на євро. Особа українця, який бажає здійснити обмін, 
буде реєструватися та перевірятися. Курс обміну встановлюватиметься на тиждень 
щоп’ятниці о 14:00 Федеральним банком Німеччини [42].  
2). Із 25 березня по 9 вересня 2022 року українці в Польщі мали змогу обміняти 
готівкові гривні на злоті. 10 вересня завершилась дія угоди між Національним 
банком Польщі та PKO Bank Polski, у межах якої з кінця березня була реалізована 
27 
 
програма обміну. Вона допомогла багатьом українцям, які в перші місяці 
повномасштабної війни виїхали на територію Польщі та переважно мали з собою 
тільки готівкові гривні. За понад п’ять місяців дії програми українці обміняли 
близько 680 млн грн на злоті в Польщі. 
Упродовж останніх місяців попит на такі операції постійно знижується: якщо 
у квітні 2022 року українці обміняли 382 млн грн, то в серпні – лише 30 млн грн. 
Програма обміну стала можливою завдяки угоді між Національний банк України 
та Narodowy Bank Polski. 
3). Із 1 червня повнолітні громадяни зі статусом українського біженця або ті, 
хто подав документи на його отримання в Бельгії можуть обміняти готівкову 
гривню в сумі до 10 тисяч гривень на євро. Причому пропонується 2 варіанти 
обміну: 
Варіант 1. Обміняти у касах Національного банку Бельгії (Boulevard de 
Berlaimont 3, 1000 Brussels). У будні дні з 08.45 до 15.30. 
Варіант 2. Внести готівкову гривню на попередньо відкритий клієнтом 
рахунок в одному з відділень комерційних банків Belfius, Beobank, BNP Paribas 
Fortis, ING, KBC, CBC та KBC Brussels. Банки конвертують отриману готівкову 
гривню в євро і негайно зараховують еквівалентну суму на цей рахунок. 
Важливим є те, що жодної комісії або додаткових платежів під час цих 
операцій банки не стягують. Дізнатися обмінний курс можна на сайтах 
Національного банку Бельгії [43] та Бельгійської банківської асоціації (Febelfin) 
[44]. 
4).Із 15 червня українці в Швеції можуть обміняти готівкову гривню на 
шведські крони. Це стало можливим завдяки підписанню угоди Національним 
банком України та Банком Швеції. Обміняти готівкову гривню на крони мають 
можливість повнолітні громадяни України, які отримали дозвіл на тимчасове 
перебування в Швеції. Обмін відбувається у відділеннях найбільшої біржової 
компанії в Швеції Forex [45]. Компанія має 53 філії по всій країні. Дізнатися 
обмінний курс можна буде на сайті Банку Швеції [46]. 
28 
 
5). Із 27 червня українці, які виїхали через війну до Швейцарії, можуть 
обміняти готівкову гривню на швейцарські франки. Національний банк України та 
Національний банк Швейцарії уклали про це відповідну угоду. Обмін можуть 
здійснити повнолітні громадяни України, які отримали дозвіл на тимчасове 
перебування в Швейцарській Конфедерації. Обмін здійснюється в окремих 
відділеннях банків UBS Switzerland AG та Credit Suisse. Актуальний перелік 
відділень, що приймають готівкову гривню, розміщено за посиланням [47]. 
Обмінний курс встановлюється щотижня й публікується на сайтах UBS Switzerland 
AG та Credit Suisse. 
6). Із 21 червня українці, які перебувають в Італії, можуть обмінювати 
готівкову гривню на євро. Відповідну угоду Національний банк України та Банк 
Італії уклали 6 червня. Операцію можуть здійснити громадяни України, у тому 
числі неповнолітні, які отримали дозвіл на тимчасове перебування в Італії або яким 
надано міжнародний захист. У випадку переміщених неповнолітніх осіб без 
супроводу такі обмінні операції мають здійснювати їх законні опікуни. Обмін 
здійснюватиметься у філіях італійського центробанку та відділеннях комерційних 
банків-партнерів (понад 400 відділень по всій країні). Актуальний перелік 
відділень, що приймають готівкову гривню, розміщено на сайті Банку Італії [48]. 
7). Із 15 червня українці, які перебувають у Нідерландах, можуть обмінювати 
готівкову гривню на євро. Це стало можливим завдяки угоді між Національним 
банком України та Центральним банком Нідерландів, підписаній 13 червня. 
Відповідну операцію можуть здійснити повнолітні переміщені особи з України в 
Нідерландах, які мають дійсний український паспорт або ID-картку та повнолітні 
громадяни України, які мають документ іноземця або резидента, виданий у 
Нідерландах (пластикова картка). Обмін здійснюватиметься у відділеннях компанії 
GWK Travelex [49], що має представництва по всій країні. Усю інформацію щодо 
обміну також розміщено на онлайн-майданчику для українських біженців у 
Нідерландах RefugeeHelp [50]. 
8). Із 1 серпня українці, які через війну вимушено залишили Україну та 
перебувають на Мальті, можуть обміняти готівкову гривню на євро. Відповідну 
29 
 
угоду Національний банк України та Центральний банк Мальти уклали 22 липня 
2022 року. Обміняти готівкову гривню на євро мають право громадяни України, які 
мають дійсну довідку про отримання захисту від Агенції з міжнародного захисту 
на Мальті. Неповнолітні українці без супроводу зможуть обміняти гривні за 
допомогою осіб, опікунство або представництво яких засвідчив уповноважений 
орган влади Республіки Мальта. Обміняти гривні можна тільки якщо громадяни 
України ще не обмінювали їх в інших країнах, де діють угоди обміну готівкової 
гривні. Обмін здійснюватиметься у Центральному банку Мальти. Детальну 
інформацію можна дізнатись за посиланням [51]. Обмінний курс встановлюється 
щотижня й публікується на сайті публікуватиметься на офіційному сайті 
Центрального банку Мальти. 
9). Із 5 вересня українці, які через війну вимушено залишили Україну та 
перебувають у Латвії, можуть обміняти готівкову гривню на євро. Відповідну угоду 
Національний банк України та Банк Латвії уклали 16 серпня 2022 року. Обміняти 
готівкову гривню на євро можуть громадяни України, які зареєстровані в Латвії як 
українські біженці. Обмін здійснюватиметься у визначених відділеннях AS 
"Industra Bank" та AS "Rietumu banka" в шести містах Латвії. Обмінний курс 
встановлюється щотижня й публікується на вебсайтах Банку Латвії [52], AS 
"Industra Bank" та AS "Rietumu banka". Відповідні обмінні операції не передбачають 
жодної плати або комісій з боку латвійських банків. 
10). З 10 жовтня українці, які через війну вимушено залишили Україну та 
перебувають у Литві, можуть обміняти готівкову гривню на євро. Відповідну угоду 
Національний банк України та Банк Литви уклали 31 серпня 2022 року. Обмін 
мають право здійснити громадяни України, які у Литві мають офіційний статус 
біженця. Обмінні операції проводитимуться у визначених відділеннях Šiaulių 
bankas [53] у великих містах Литви: Вільнюс, Каунас, Шяуляй, Клайпеда та 
Тельшяй. 
Інформація про встановлений курс щотижня публікуватиметься на 
офіційному вебсайті Банку Литви [54]. 
30 
 
Комісія за транзакцію є стандартною та фіксованою комісією Šiaulių bankas за 
операцію обміну валюти – 2,5 євро. 
Наразі, перемовини Національного банку України із центробанками інших 
країн-партнерів із метою обміну готівкової гривні на місцеву валюту українськими 
переселенцями тривають. 
Щодо операції зі зняття готівки з рахунків в іноземній валюті, існують такі 
обмеження. 
Зняти кошти з валютного рахунку в Україні можна: 
  у гривні у розмірі до 100 тис. грн на день; 
  у валюті рахунку до 100 тис. грн на день (в еквіваленті). 
Зняття коштів з рахунків за кордоном: 
 з валютних рахунків – до 100 тис. грн в еквіваленті на день; 
 з гривневих рахунків – до 12,5 тис. грн в еквіваленті на сім календарних днів.  
Ці обмеження покликані запобігти виведенню капіталу за кордон. 
Операції з купівлі/продажу іноземної валюти. 
Обмеження на продаж іноземної валюти (готівкової та безготівкової) відсутні. 
Конвертація долар/євро можлива лише у безготівковій формі. Продати іноземну 
валюту можна у відчинених відділеннях банків, операторів поштового зв’язку та у 
обмінниках і через онлайн-банкінг. 
Купівля іноземної валюти. Банкам, небанкам та операторам поштового зв'язку 
дозволено продавати громадянам готівкову валюту. Крім того банки можуть 
продавати населенню безготівкову валюту в межах щомісячного ліміту 100 тис. грн 
(в еквіваленті) з подальшим її розміщенням на безвідкличний депозит від трьох 
місяців.  
Низка банків вже пропонують придбати валюту в онлайні під депозит. Після 
завершення терміну депозиту громадяни матимуть змогу вільно користуватися 
придбаною іноземною валютою. Курс для таких операцій зазвичай є ближчим до 
офіційного, ніж курс при купівлі готівкової валюти. 
Необхідно відмітити, що на розрахунки за кордоном з використанням карток 
емітованих українськими банками наразі діють такі обмеження. 
31 
 
Тимчасово заборонені розрахунки за кордоном з метою купівлі цінних 
паперів, акцій, облігацій та сплати брокерських послуг за цими операціями, що 
здійснюються з використанням карток, емітованих українськими банками. 
Відповідні зміни спрямовані обмежити непродуктивний відплив капіталу та 
захистити міжнародні резерви України.  
Водночас громадяни можуть розраховуватися за кордоном з використанням 
гривневих платіжних карток у межах ліміту 100 тис. гривень в еквіваленті (для усіх 
гривневих карток одного банку), а також без обмежень – з використанням 
валютних платіжних карток українських банків.  
Банки в Україні мають право не застосовувати щомісячний ліміт у розмірі 100 
тис. грн (в еквіваленті) на розрахунки за кордоном із використанням гривневих 
платіжних карток для купівлі товарів військового призначення для волонтерів – 
фізосіб, які надали відповідне підтвердження своєї діяльності. 
Також, для громадян, які перебувають на територіях, що знаходяться під 
загрозою окупації державою-агресором, Національним банком були розроблені 
правила. 
Зокрема, дозволено: 
1) знімати готівкову національну та іноземну валюту з рахунків без обмежень 
за сумою (за наявності готівки у касі банку); 
2) купувати готівкову іноземну валюту та банківські метали з фізичною 
поставкою за умови наявності коштів або банківських металів у філії/відділенні 
банку. 
Рішення про здійснення таких операцій ухвалює керівник банку та може 
делегувати його керівникові філії/відділення банку. 
Поряд з цим, НБУ не встановлював обмежень на випуск валютних карток. 
Замовити нову картку можна звернувшись у відділення банку, яке працює, чи 
засобами онлайн-банкінгу. У більшості банків можна отримати віртуальну картку, 
якою потім можна розраховуватися за допомогою платіжних застосунків Apple Pay 
або GooglePay. 
Операції з вивозу валютних цінностей за кордон.  
32 
 
13 березня Національний банк повернув вимогу, яка діяла до 4 березня 2022 
року, й передбачає необхідність надавати підтвердні документи під час 
переміщення валютних цінностей за межі України у сумі, що перевищує 10 тис. 
євро (в еквіваленті). Таке рішення покликане запобігти неконтрольованому 
виведенню капіталу за кордон.  
Операції щодо переказу з платіжних карток українських банків за кордон. 
Сьогодні на більшість переказів з України за кордон встановлені обмеження. 
Серед винятків, зокрема, виплата аліментів, оплата витрат за кордоном, пов’язаних 
зі смертю громадян, лікуванням в медичних закладах, транспортуванням хворих та 
оплата навчання за кордоном, які можуть здійснюватися без обмежень.  
Також для сприяння діяльності волонтерів, фізичним особам дозволено 
купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для купівлі товарів 
військового призначення у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті. До 
таких товарів належать тепловізори, бронежилети, каски, шоломи, військова та 
тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для 
слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для 
надання домедичної допомоги, а також рації. 
Крім того, українці можуть здійснювати Р2Р-перекази та "quasi cash" операції 
у межах лімітів. 
Перекази в Україну з-за кордону. 
Національний банк не вводив обмеження на більшість переказів з-за кордону. 
Заборона стосується виключно переказів, пов'язаних з росією та білоруссю, а також 
переказів у російських та білоруських рублях. 
Загалом зробити переказ можна або через міжнародні системи переказу 
коштів, або з картки на картку, або через SWIFT за номером IBAN. 
Перекази, що здійснюються через системи переказу коштів без відкриття 
рахунків, можуть надходити без обмежень, але отримуватися можуть з 
урахуванням можливостей банку чи небанківської фінансової установи. 
Якщо ж перекази надходять на рахунок у банку, фізична особа може щоденно 
знімати еквівалент 100 тис. грн. 
33 
 
Водночас Національний банк рекомендує використовувати безготівкові 
розрахунки, щоб не створювати зайве навантаження на банки, не наражати на 
небезпеку інкасаторів та себе. 
На сьогодні цей вид розрахунків лишається найбезпечнішим способом 
розрахунку. 
Потрібно зазначити, що відповідні обмеження Національного банку України – 
це необхідний крок для підтримки економіки та фінансової системи в умовах 
збройної агресії російської федерації.  
Важливо, щоб не допустити відплив валюти з України, і загалом, щоб надалі 
забезпечувати надійне та стабільне функціонування фінансової системи країни та 
безперебійну роботу об’єктів критичної інфраструктури. Це також важливо для 
відновлення економіки після визволення території України від російських 
загарбників. 
 
 
  
34 
 
РОЗДІЛ 2. 
ОЦІНКА СТАНУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ В 
УКРАЇНІ В УМОВАХ КРИЗИ ТА ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 
 
2.1. Аналіз тенденцій валютного ринку та золотовалютних резервів України 
в умовах воєнного стану 
 
Збереження стабільності банківської та фінансової системи держави в 
наслідок збройної агресії росії щодо України є однією з головних цілей діяльності 
Національного банку. Особливо важливими в період воєнного стану є питання 
функціонування валютного ринку України та захисту золотовалютних резервів 
країни. Саме тому, 24 лютого 2022 р. Національний банк ухвалив постанову 
Правління № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного 
стану», якою було встановлено певні валютні обмеження. Основними такими 
заходами стали: 
‒ заборона на видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті, 
крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів 
(завдань), Уряду та окремих дозволів Національного банку України; 
‒ припинення роботи валютного ринку України, крім операцій продажу 
іноземної валюти клієнтами; 
‒ фіксація офіційного курсу гривні до долара США на рівні 29,2549 грн. за 1 
USD, а з 21.07 – на рівні 36,5686 грн. за 1 USD; 
‒ уведення мораторію на здійснення транскордонних валютних платежів (крім 
підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів 
(завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ);  
‒ зупинка здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за 
рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України [55]. 
Наразі, регулятор, здійснює постійний моніторинг, коригує та оптимізує ці 
обмеження, щоб дати можливість громадянам задовольняти всі життєві потреби, а 
35 
 
економіці – працювати, водночас не допустивши непродуктивного відпливу 
капіталу та критичного зменшення валютних резервів.  
Більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його 
безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту 
експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за 
курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення 
дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажом валюти зі міжнародних 
резервів. 
Так, від 13.03.2022 р. Національний банк України зафіксував відновлення 
операцій між банками на валютному ринку (рис. 2.1). Адже «попри війну, що 
триває на наших теренах, Національний банк зацікавлений у тому, аби банки 
якомога активніше працювали саме між собою. Курси, за якими Національний банк 
здійснює операції з купівлі та продажу валюти з банками, попри їх фіксацію, 
створюють певний простір в межах якого можуть працювати ринкові механізми», 
– зазначив заступник Голови НБУ Юрій Гелетій. 
Обсяги цих операцій ще з початком весни були незначними – близько 10 млн 
дол. США на день в еквіваленті, але це є важливим підґрунтям для подальшого 
налагодження роботи ринкових механізмів. 
Аналіз динаміки міжнародних резервів України, які забезпечують стабільність 
гривні показав, що фіксований офіційний курс гривні до долара США (рис. 2.2) 
потребує значних зусиль з боку Національного банку та характеризується такими 
показниками (рис. 2.3): 
Станом на 01.02.2022 р. резерви складали 29,087 млрд USD. Упродовж лютого 
їх рівень знизився на 5,3%, однак навіть після цього перевищував показник, з яким 
Україна увійшла до коронакризи на початку березня 2020 року (27 млрд дол. 
США). Причини зниження обсягу в лютому – це насамперед виплати за зовнішніми 
зобов'язаннями держави та інтервенції Національного банку (рис. 2.4), які 
необхідні для згладжування надмірних коливань на валютному ринку. 
 
36 
 
39
37
35
33
31
29
27
25
Офіційний курс гривні до євро, грн
Офіційний курс гривні до долара, грн
  
Рис. 2.1. Операції на безготівковому Рис. 2.2. Динаміка офіційного курсу 
валютному ринку гривні до долара США та євро у 2022 р. 
 
35,0 29,7 30,6 30,9 29,1 27,6 28,1
30,0 26,9 25,1 25,4
22,8 22,4 23,9 25,2
25,0
20,0
15,0
10,0
5,0
0,0
 
Рис. 2.3. Валові міжнародні резерви, млрд дол. США в еквіваленті 
 
 
Рис. 2.4. Валютні інтервенції НБУ 
Необхідно відмітити, що станом на 1 березня 2022 року міжнародні резерви 
України становили 27,553 млрд дол. США. За даними НБУ, такий обсяг 
01.01.2022
18.01.2022
04.02.2022
21.02.2022
10.03.2022
27.03.2022
13.04.2022
30.04.2022
17.05.2022
03.06.2022
20.06.2022
07.07.2022
24.07.2022
10.08.2022
27.08.2022
13.09.2022
30.09.2022
17.10.2022
37 
 
забезпечував фінансування 3,8 місяців поточного імпорту, що було достатнім для 
виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного 
банку. 
Станом на 1 квітня золотовалютні резерви України зросли на 2% до понад 28 
млрд доларів завдяки світовій підтримці України. Зокрема RFI (Rapid Financing 
Instrument – програма екстреного фінансування) від МВФ на суму 1,4 мільярдів 
доларів, транші від Євросоюзу, Світового банку та інших не менш важливих 
партнерів України.  
Особливо потрібно зазначити підтримку Правління Національного банку 
Польщі, яке ще 24 лютого 2022 року вирішило надати Національному банку 
України 4 млрд злотих на умовах валютного свопу. Це дозволило збільшити 
міжнародні резерви України на 950 млн дол. США та підтримати макрофінансову 
стійкість України. Крім того 22 березня 2022 р. Національний банк України та 
Національний банк Польщі підписали договір про здійснення операції валютний 
своп гривня/долар США обсягом до 1 млрд дол. США в еквіваленті.  
Упродовж квітня 2022 року тиск на міжнародні резерви України зріс. До того 
ж, ураховуючи складнощі з прогнозуванням макроекономічних показників через 
триваючу повномасштабну агресію росії на території України, Національний банк 
зазначив, що тимчасово утримуватиметься від публікації інформації щодо 
покриття резервами майбутнього імпорту [56]. Станом на 1 травня 2022 року валові 
золотовалютні резерви становили 26, 95 млрд. дол. США. Отже, за підсумками 
квітня вони скоротилися на 4% з огляду на продаж валюти Національним банком 
(рис. 2.3), що частково компенсовано валютними надходженнями на користь уряду. 
Зокрема, чистий продаж валюти Національним банком у квітні 2022 року склав 2,2 
млрд дол. США. За даними регулятора потреба у проведенні інтервенцій із продажу 
валюти виникає через перевищення попиту на валюту над пропозицією. Це 
насамперед пояснюється значними оборонними потребами, імпортом 
енергоресурсів та забезпеченням розрахунків із платіжними системами через 
активне використання карток за кордоном на тлі повільного відновлення експорту 
[56]. Натомість внутрішні та зовнішні валютні надходження на користь Уряду 
38 
 
України становили 1 887 млн дол. США. Зокрема, упродовж квітня від Світового 
банку надійшли 629 млн євро та 93 млн дол. США, від уряду Франції – 300 млн 
євро, від уряду Канади – 236 млн дол. США та від Європейського союзу – 120 млн 
євро. 
Станом на 1 червня міжнародні резерви України становили 25 100,7 млн дол. 
США. Упродовж травня вони скоротилися на 7%. Це пов’язано насамперед з 
продажем валюти на міжбанківському валютному ринку. У травні НБУ продав 3 
410,6 млн дол. США й викупив до резервів – 56,4 млн дол. США. Значні обсяги 
продажу валюти зумовлені перевищенням попиту на неї над пропозицією. Так, 
суттєві витрати на оборонні потреби, на імпорт товарів та послуг, а також для 
забезпечення розрахунків із міжнародними платіжними системами за витрати 
громадян із гривневих карток за кордоном перевищували надходження від 
експорту та від трудових мігрантів. Водночас ці витрати частково були 
компенсовані фінансуванням від міжнародних партнерів. Валютні надходження на 
користь уряду становили 1 660,2 млн дол. США. Зокрема, 583,7 млн євро, що 
надійшли від Світового банку, та 582,3 млн євро – від Європейського союзу. 
Станом на 1 липня міжнародні резерви України, становили 22 756,9 млн дол. 
США. Упродовж червня вони скоротилися на 9%. НБУ вимушений був продати 
значний обсяг валюти з резервів на ринку через перевищення попиту на валюту над 
її пропозицією. Так, надходження від експорту товарів та послуг і від трудових 
мігрантів були нижчими за витрати на оборону, імпорт та розрахунки із 
міжнародними платіжними системами. Останні здійснюються з огляду на витрати 
громадян із гривневих платіжних карток за кордоном. Крім того, збільшення 
різниці між попитом та пропозицією на ринку зумовила монетизація дефіциту 
бюджету з боку НБУ. Переважна частина отриманого урядом фінансування у 
гривні поступово потрапляла на валютний ринок й це посилювало попит на 
іноземну валюту. Як результат, чистий продаж валюти Національним банком у 
червні становив 3 956,3 млн дол. США. При цьому У червні на відповідні рахунки 
надійшло 967,4 млн дол. США від Світового банку, 779,0 млн дол. США – від 
Уряду Канади та ще 479,4 млн дол. США – від Агенції з міжнародного 
39 
 
співробітництва Японії. Загалом валютні надходження на рахунки уряду в НБУ за 
підсумками минулого місяця становили 2 763,0 млн дол. США. 
Станом на 1 серпня 2022 року міжнародні резерви України становили 22 385 
млн дол. США. У липні вони знизилися на 2% з огляду на інтервенції НБУ та 
виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою 
компенсовані валютними залученнями на користь уряду. Упродовж липня НБУ 
продав на валютному ринку 2 117 млн дол. США та викупив до резервів – 922 млн 
дол. США. Отже, чистий продаж валюти Національним банком у минулому місяці 
становив 1 195 млн дол. США. Обсяги чистого продажу валюти НБУ є нижчими, 
ніж у попередні місяці, насамперед завдяки корегуванню офіційного курсу гривні 
до долара США 21 липня на 25% (до рівня 36,57 грн за 1 долар США). Зменшенню 
тиску на резерви сприяло також зниження обсягів фінансування бюджету з боку 
НБУ у липні до 30 млрд грн (зі 105 млрд грн у червні). Валютні надходження на 
рахунки уряду в Національному банку в липні становили 1 563 млн дол. США з них 
1 049 млн дол. США Україна отримала від Уряду Німеччини та 514 млн дол. США 
– від розміщення валютних внутрішніх державних облігацій (ОВДП). Натомість 
загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного боргу 
в іноземній валюті становив 677 млн дол США, у тому числі 630 млн дол. США 
спрямовано на обслуговування та погашення ОВДП.  
Станом на 1 вересня 2022 року міжнародні резерви України становили 25 436,0 
млн дол. США. У серпні вони збільшилися на 13,6% насамперед завдяки 
надходженню значного обсягу міжнародної допомоги, яке відбулося на тлі 
помірних боргових виплат країни в іноземній валюті та менших інтервенцій 
Національного банку з продажу валюти. 4 788,4 млн дол. США – такою є сума 
валютних надходжень на рахунки Уряду України в Національному банку упродовж 
місяця. З них 3 030,9 млн дол. США надійшли від Сполучених Штатів Америки 
(через механізм Світового банку), 1 015,6 млн дол. США – від ЄС, 349,3 млн дол. 
США – від Уряду Канади, 205,6 млн дол. США – від Уряду Італії, 99,6 млн дол. 
США – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП) та 87,4 млн дол. 
США – від інших кредиторів. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує 
40 
 
фінансування 4 місяців майбутнього імпорту. Цього достатньо для виконання 
зобов’язань України та поточних операцій уряду й НБУ. 
Міжнародні резерви України на 1 жовтня становили 23,9 млрд дол. США. У 
вересні вони знизилися на 5,9% з огляду на продаж валюти Національним банком 
на міжбанківському ринку, у тому числі для забезпечення оборонних потреб, а 
також платежів українців за кордоном. Водночас стійкі надходження від 
міжнародних партнерів і надалі дають змогу утримувати міжнародні резерви на 
достатньому рівні, попри повномасштабну війну. Зокрема, у вересні Україна 
отримала 1,5 млрд дол. США від Сполучених Штатів через трастовий фонд 
Світового банку, а також близько 0,5 млрд дол. США – від Європейського Союзу. 
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця 
майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та 
поточних операцій уряду й Національного банку. 
Міжнародні резерви України на 1 листопада становили 25,2 млрд дол. США. 
У жовтні вони збільшилися на 5,5% завдяки стійким надходженням від 
міжнародних партнерів та зменшенню чистого продажу валюти Національним 
банком. Зокрема, упродовж місяця Україна отримала 4,2 млрд дол. США (в 
еквіваленті). З них близько 2 млрд дол. США – від Європейського союзу, 1,3 млрд 
дол. США – від Міжнародного валютного фонду, 0,5 млрд дол. США – від 
Світового банку й 0,4 млрд дол. США – від розміщення внутрішніх державних 
облігацій (ОВДП), номінованих у валюті. Ці кошти дадуть змогу профінансувати 
першочергові витрати державного бюджету та підтримати платіжний баланс, що 
зменшить тиск на міжнародні резерви України. Поточний обсяг міжнародних 
резервів забезпечує фінансування 3,2 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім 
для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного 
банку. 
Попри достатній сьогодні рівень, міжнародні резерви України не є 
безмежними. Швидке їх зниження (й тим паче вичерпання) може спровокувати 
валютну кризу та гіперінфляцію. 
41 
 
Щоб уникнути такого сценарію, особливо в умовах тривалої війни, 
необхідним є перехід до політики дорогих грошей (високих ставок) в економіці. 
Так, наприклад, вчинив центробанк Ізраїлю в 90-х роках. Саме тому НБУ рішуче 
одномоментно підвищив облікову ставку до 25%, тобто здійснивши таким чином 
перехід до політики дорогих грошей. Значне зростання дохідності за гривневими 
інструментами має створити мотивацію для вкладників та інвесторів зафіксувати 
високу дохідність за гривневими інструментами замість купівлі валюти та 
імпортних товарів довготривалого використання. 
Зменшення ж попиту на валютному ринку знизить тиск на ньому, дасть змогу 
захистити міжнародні резерви України та мінімізує ризики для курсової та цінової 
стабільності. Й у перспективі це створить передумови для повернення плаваючого 
обмінного курсу, скасування валютних обмежень та вирішення проблеми 
множинності обмінних курсів. 
Від початку повномасштабної війни підтримка уряду з боку Національного 
банку стала превалюючою. Водночас вона не може бути альтернативою 
фінансуванню дефіциту бюджету з інших джерел, таких як міжнародна фінансова 
допомога та залучення з внутрішнього ринку. 
Надмірне фінансування бюджету з боку НБУ негативно впливає на 
макроекономічну стабільність, зокрема, на валютний ринок. Випущені в обіг 
гривні потрапляють на нього і тиснуть на обмінний курс. НБУ для задоволення 
попиту на валюту постійно проводить інтервенції, що виснажує міжнародні 
резерви. 
Обсяги інтервенцій Національного банку на валютному ринку збільшуються, 
зокрема через монетарне фінансування дефіциту бюджету. Відчутне зростання 
обсягів емісійного фінансування призводить до збільшення витрат міжнародних 
резервів, оскільки випущені в обіг гривні зрештою потрапляють на валютний 
ринок. Це виснажує міжнародні резерви та посилює ризики для макрофінансової 
стабільності. 
Зрозуміло, що Україна потребуватиме підтримки й надалі. Саме тому, 
09.04.2022 р. НБУ привітав рішення Ради директорів МВФ про створення 
42 
 
спеціального адміністративного рахунку для зарахування коштів на підтримку 
України. Гроші, що надходитимуть на рахунок, будуть спрямовані насамперед на 
забезпечення потреб платіжного балансу та державного бюджету для стабілізації 
економіки України. 
Поряд з цим, для запобігання непродуктивному відпливу капіталу, зниження 
тиску на міжнародні резерви України та підтримання стабільності валютного ринку 
Національний банк продовжує ухвалювати низку змін та (або) послаблювати 
валютні обмеження. Серед останніх з них необхідно відмітити:  
‒ із 4 травня 2022 року скорочуються ліміти відкритої довгої та короткої 
валютної позиції банків з 15% до 5% від їхнього регулятивного капіталу; 
‒ із 30 квітня 2022 року банки призупинили видачу нових ощадних 
сертифікатів, номінованих у валюті (обмеження не стосується залучення банками 
депозитів у іноземній валюті) та банкам тимчасово забороняється укладати низку 
деривативних контрактів грошового ринку (крім свопів).  
Також із 30 квітня уточнено порядок визначення банками-емітентами курсу 
гривні до іноземних валют під час здійснення операцій із використанням 
електронних платіжних засобів [57]. 
Необхідно зазначити, що поточні обмеження на валютному ринку та фіксація 
курсу є тимчасовим рішенням, адже для Національного банку України є 
пріоритетними ринкові підходи і курс на валютну лібералізацію. Але запроваджені 
заходи – це той мінімум, який дає змогу утримувати фінансову стабільність, 
покликані обмежити непродуктивний відтік капіталу та захистити міжнародні 
резерви України. Це також важливо для відновлення економіки після визволення 
території України від російських загарбників. 
 
 
2.2. Організаційно-економічна характеристика АТ КБ «ПриватБанк» 
 
АТ КБ «ПриватБанк» є універсальним Банком з фокусом на роздрібний 
сегмент, що активно просуває послуги для малого та середнього бізнесу та 
43 
 
вибірково працює в корпоративному секторі. Банк здійснює свою діяльність 
відповідно до ліцензії Національного банку України (НБУ) з березня 1992 року. 
Станом на 31 грудня 2021 року Банк має 20 філій і 1 475 функціонуючих відділень 
в Україні та філію на Кіпрі. 
Заснований 1992 року, комерційний банк Приват є банком, що розвивається 
найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу 
країни. 
Органами управління Банку є:  
- Акціонер або Вищий орган АТ КБ «ПриватБанк» сприяє реалізації та 
забезпечує захист прав та законних інтересів акціонера;  
- Наглядова рада Банку. Забезпечує стратегічне керівництво діяльністю Банку, 
контроль за діяльністю Правління Банку та захист прав акціонера. Ефективне 
управління передбачає систему звітності Наглядової ради перед Вищим органом;  
- Правління Банку здійснює керівництво поточною діяльністю Банку і 
підзвітне Наглядовій раді та Вищому органу. 
Єдиним акціонером АТ КБ «ПриватБанк», якому належить 100% акцій, є 
держава в особі Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, 
вул. Грушевського, буд. 12/2).  
Держава в особі Міністерства фінансів України набула права власності на 
100% акцій Банку 21 грудня 2016 року відповідно до статті 41.1 Закону України 
«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та згідно з постановою Кабінету 
Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 «Деякі питання забезпечення 
стабільності фінансової системи». Із 30.04.2019 р. власником Банку є держава в 
особі Кабінету Міністрів. 
АТ КБ «ПриватБанк» забезпечує універсальне обслуговування для широкого 
кола споживачів і є лідером українського ринку в роздрібному сегменті, активно 
просуваючи послуги для малого й середнього бізнесу та вибірково працюючи в 
корпоративному секторі. Основу ресурсної бази банку становлять кошти фізичних 
осіб в національній валюті зі значною часткою поточних рахунків. Стратегічна 
мета Банку − нарощування якісного кредитного портфеля роздрібних кредитів та 
44 
 
кредитів малому і середньому бізнесу (МСБ). Банк має потужну транзакційну 
платформу Приват24, що дозволяє ефективно обслуговувати операції з ведення 
рахунків клієнтів всіх сегментів та зумовлює високий рівень комісійних доходів. 
Поряд з online сервісами Банк має розгалужену мережу відділень, банкоматів та 
терміналів самообслуговування, що дозволяють надавати послуги на всій території 
країни (за винятком тимчасово окупованих територій). 
Потрібно зазначити, що АТ КБ «ПриватБанк» ‒ сучасний універсальний 
банк, який має генеральну ліцензію Національного банку України на проведення 
банківських операцій та здійснює весь спектр банківських послуг, які є на 
вітчизняному ринку, з обслуговування корпоративних та приватних клієнтів 
відповідно до міжнародних стандартів. Довгострокове зацікавлення клієнта ‒ 
головний пріоритет у роботі банку. Зі споживачами фінансових послуг працює 
висококваліфікована команда спеціалістів та персональні менеджери, які несуть 
відповідальність за забезпечення якісного обслуговування, оперативне та точне 
задоволення потреб клієнта. Запроваджуючи нові види банківських послуг та 
постійно вдосконалюючи комплекс банківського обслуговування, на сьогодні банк 
обслуговує 306 тисяч корпоративних клієнтів та приватних підприємців і понад 10 
мільйонів рахунків фізичних осіб. Тих, хто хоча б раз у житті користувався 
послугами ПриватБанку, уже понад 20 мільйонів – половина всіх користувачів 
банківських послуг в Україні від приватних осіб до компаній і підприємців. 
Постійно користуються послугами ПриватБанку майже 18 мільйонів українців, а 
клієнтів діджитал-банку Приват24 нині 13,5 мільйона. АТ КБ «ПриватБанк» − 
соціально значущий банк. 
2021 рік став роком відновлення та нарощення темпів зростання діяльності АТ 
КБ «ПриватБанк» після 2020 р. − року випробування стійкості банківської системи 
України в нових реаліях пандемії. Упродовж 2021 р. Банк продовжував утримувати 
лідерські позиції на банківському ринку України і за 2021 р. порівняно з 2020 р. 
Банк наростив прибуток на 10,7 млрд грн (44%). Розвиток бізнесу, зважена 
кредитна політика, контроль за витратами та ефективне управління процесами як в 
обслуговуванні споживачів, так і всередині банку, забезпечило найбільш значне 
45 
 
серед інших банків України зростання суми прибутку 2021 р. та 45% частки в 
загальному результаті банківської системи.  
У березні 2021 року НБУ опублікував Звіт з реалізації Стратегії розвитку 
фінансового сектору України до 2025 року за 2020 рік, в якому зазначається, що 
попри вплив економічної кризи через COVID-19, регулятори фінансового сектору 
успішно реалізовують Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 
року. Станом на кінець червня 2021 року відновлення глобальної економіки 
тривало сталими темпами завдяки підвищенню ділового оптимізму в умовах 
поширення вакцинації, попри появу нових штамів коронавірусу. 
У серпні 2021 р. рейтингове агентство Fitch Ratings змінило прогноз за 
рейтингом ПриватБанку на «позитивний» зі «стабільного», внаслідок перегляду 
агентством прогнозу за суверенними рейтингами України відповідно зі 
«стабільного» на «позитивний». Fitch відзначає, що рейтингове рішення прийнято 
з урахуванням стійкості макроекономічних показників України до шоку, 
викликаного пандемією, спричиненою COVID-19, та очікувань відновлення 
економіки. Такий прогноз Агентство також підтвердило при індивідуальній оцінці 
рейтингу Банку в жовтні 2021 року. У грудні 2021 рейтингове агентство Moodys 
також підтвердило рейтинги Приватбанку, які було підвищено в грудні 2020 року.  
У грудні 2021 року валютний ринок був переважно збалансований. Цьому 
сприяло збільшення надходжень експортної виручки, зокрема підприємств АПК, і 
чиста пропозиція готівкової іноземної валюти. Утім, збереження геополітичної 
напруги негативно позначалося на настроях учасників ринку. В 3 кварталі 2021 
року ПриватБанк закінчив поточну трансформацію бізнес сегменту з 
обслуговування юридичних осіб, змінивши структуру розподілу клієнтів за 
обсягом виручки. При цьому для різних типів клієнтів (мікро, малого, середнього 
або корпоративного рівня) запроваджені різні сервісні моделі, але застосуються 
єдині внутрішньобанківські політики та методи управління. В межах цієї звітності 
всі операційні сегменти бізнес-клієнтів на основі подібності показані як окремий 
звітний сегмент «Банківська діяльність з обслуговування бізнес-клієнтів». Цей 
бізнес-сегмент включає надання банківських послуг приватним підприємцям або 
46 
 
юридичним особам з обслуговування поточних рахунків, залучення депозитів, 
надання кредитів та інших видів фінансування, операції з іноземною валютою. 
Також даний сегмент включає в себе банківські послуги з надання можливості 
оплати з використанням POS терміналів. Діяльність на ринках капіталу (раніше 
Казначейська діяльність) – цей бізнес-сегмент включає торговельні операції з 
фінансовими інструментами, міжбанківські кредити, депозити, операції з обміну 
іноземних валют. 
У березні 2022 р., на тлі військового конфлікту з Росією, обидва рейтингові 
агентства переглянули суверенний рейтинг України та, відповідно, рейтинги 
Банку. Так, довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті 
оцінюється на рівні «CCC-» (раніше «B»), рейтинг за довгостроковими депозитами 
в національній та іноземній валютах Caa2 (раніше B3). Агентства зазначають, що 
рейтингове рішення відображає військове вторгнення Росії, яке призвело до 
підвищених ризиків для зовнішніх та державних фінансів, політичної та 
макрофінансової стабільності України.  
У 2021 році Банк продовжував якісний та кількісний розвиток послуг, 
розвивав ІТ системи, технології Приват24 та процесинг, розвиток безконтактних та 
безготівкових платежів, біометрію, що сприяло зростанню кількості активних 
карток, операцій в діджитал каналах, ТСО та АТМ. Паралельно Банк інвестує в 
розвиток офлайн бізнесу, в ефективність роботи відділень. 
За підсумками 2021 р. Банк має достатній рівень капіталу з урахуванням 
підвищених вимог Національного банку України, що набули чинності у 2021 році, 
перш за все 50% покриття операційного ризику, 100% покриття ризику для 
валютних державних облігацій тощо. Регулятивний капітал Банку на кінець 2021 р. 
становить 40,8 млрд. грн., а норматив адекватності регулятивного капіталу 18,33% 
(при нормі >10%). Всі нормативні показники ліквідності Банку значно 
перевищують норми, встановленні НБУ. Так, на 31 грудня 2021 р. коефіцієнт 
покриття ліквідністю складав 258,85% за всіма валютами та 200,36% в іноземній 
валюті при встановленому НБУ значенні нормативу не менше 100%. 
47 
 
У 2022 р. АТ КБ «ПриватБанк» планував продовжувати рухатися за 
визначеною у 2021 році траєкторією, включаючи продовження трансформаційних 
процесів в рамках оновленої Стратегії 2024. Це і розвиток сервісних моделей для 
клієнтів на основі вивчення та запровадження UI/UX, і підтримка темпу розвитку 
технологій та інноваційних продуктів Банку, і адаптація та вдосконалення 
традиційних продуктів до потреб споживачів, і, звісно, оптимізація внутрішніх 
процесів банку, системи корпоративного управління, ризик менеджменту та 
Комплаєнс, управління витратами тощо. 
Завданням Банку на наступний 2022 рік мали стати забезпечення стабільності 
своєї бізнес-моделі та збереження лідерських позицій на українському 
банківському ринку. Основними пріоритетами Банку до воєнного нападу росії 
були:  
● Запровадити ціннісну пропозицію, узгоджену за продуктами та послугами 
для забезпечення оптимального збалансованого задоволення потреб споживачів.  
● Підтримка оптимального та достатнього рівня ресурсної бази;  
● Подальше нарощування якісного кредитного портфелю на засадах 
виваженої кредитної політики з врахуванням умов зовнішнього середовища;  
● Подальша оптимізація та приведення до належного стану регіональної 
мережі відділень та банківської інфраструктури; 
● Подальша трансформація внутрішніх бізнес-процесів, які дозволять 
підвищити ефективність бізнесу та якість обслуговування споживачів;  
● Продовження розробки та впровадження якісних та інноваційних продуктів 
та сервісів;  
● Удосконалення Приват24 UI/UX для збільшення електронних платежів. 
Наразі воєнний конфлікт триває і зусилля керівництва Банку спрямовані на 
підтримку стабільності операційних процесів, безпеку персоналу, забезпечення 
безперервності діяльності та інші поточні завдання, пов’язані із зовнішніми 
умовами під час війни. Плани Банку будуть переглянуті після закінчення воєнного 
стану. 
48 
 
Для підтримки діяльності в умовах воєнного стану АТ КБ «ПриватБанк» 
переніс свій Data-центр до Євросоюзу, побоюючись загрози фізичного знищення 
Data -центрів Банку в Києві та Дніпрі. Частково персонал переведено з центральної 
України до західної України. Для підтримки споживачів своїх послуг Банк виконав 
наступні дії упродовж березня-квітня 2022 р.:  
- оголосив закриття програми “Бонус+” і централізовано направив кошти на 
потреби армії та відновлення України 615 млн грн;  
- надав (станом на кінець квітня 2022 року) українським агропідприємства та 
фермерам 5 мільярдів гривень пільгових кредитів на проведення посівної;  
- з 1 березня 2022 року до 1 червня 2022 р. запровадив кредитні канікули для 
фізичних осіб за всіма кредитними картками;  
- на період воєнного стану скасував комісії за безготівкові розрахунки, а 
також комісію на зняття готівки з кредитних карток приватних осіб. 
За березень-квітень 2022 р. ПриватБанк пристосував більшість своїх бізнес 
та внутрішніх процесів до умов роботи під час воєнного стану, зокрема:  
- відновлено та налаштовано роботу відділень там, де це є можливим – якщо 
на початку березня працювало близько половини відділень, то вже на початку 
квітня – більше 1000 відділень у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих. 
Рішення про відкриття відділень приймаються щоденно, враховуючи поточну 
ситуацію в тому чи іншому регіоні;  
- мережа АТМ та терміналів оптимізована із врахуванням умов в тому чи 
іншому регіоні, попиту споживачів, можливості їх інкасації;  
- інкасація працює у всіх регіонах, де це є можливим. Маршрути інкасації 
оновлюються в залежності від поточних умов в регіоні, налагоджена 
міжрегіональна інкасація та оптимізовано процес інкасації на місцях;  
- на деокупованих територіях сервісна мережа та робота АТ КБ 
«ПриватБанк» була відновлена, як тільки це стало можливим.  
Упродовж всього терміну з початку воєнних дій до поточної дати ПриватБанк 
продовжує свою операційну діяльність та надання послуг споживачам як онлайн 
так і у відділеннях Банку (за винятком тимчасово закритих відділень). Економічні 
49 
 
нормативи та ліміти відкритої валютної позиції, розраховані відповідно до 
нормативних актів НБУ, включаючи показники ліквідності та капіталу, 
продовжували виконуватись Банком упродовж періоду військового стану (з 
урахуванням погодженого графіку у 2018 р. з НБУ щодо нормативу ліміту 
відкритої валютної позиції). 
АТ КБ «ПриватБанк» найбільший за розмірами активів український банк і 
лідер роздрібного банківського ринку України, тож щоб оцінити результати 
господарської діяльності АТ КБ «ПриватБанк» необхідно перш за все розглянути 
основні економічні показники (табл. 2.1) (див. дод. Б − Д). 
Таблиця 2.1 − Основні економічні показники діяльності АТ «ПриватБанк»  
за 2019-2021 роки 
Показники Роки Відхилення 
Абсолютне (+,-) Відносне (%) 
2019 2020 2021 2020/2019 2021/2020 2020/2019 2021/2020 
Прибуток до 1571572 1794644 2151727 +223072 +357083 14,19 19,9 
оподаткування, 
тис.грн. 
Прибуток за рік, 1425816 1532760 1873392 +106948 +340632 7,5 22,22 
тис.грн 
Вартість 2018056 2475773 2737191 +457717 +261418 22,68 10,56 
основних засобів, 
тис.грн. 
Вартість 125054560 146317398 185138217 +21262838 +38820819 17,00 26,53 
оборотних 
активів, тис. грн. 
Фонд оплати 529788 803702,4 891226,8 +273914,4 +87524.4 51,7 10,89 
праці, тис.грн 
Чисельність 25970 22716 20507 -1746 -209 -6,72 -0,75 
працюючих, чол. 
 
Отже, проаналізувавши техніко-економічні показники діяльності 
Черкаського відділення АТ «ПриватБанк» за 2019-2021 роки, можемо зробити 
висновок, що прибуток до оподаткування зріс на 223072 тис. грн або на 14,19%; 
прибуток за рік збільшився на 106948 тис. грн або на 7,5%; вартість основних 
засобів збільшились на 457717 тис. грн або на 22,68%; вартість оборотних активів 
зросли на 21262838 тис. грн. або на 17%; фонд оплати праці збільшився на 273914,4 
50 
 
тис. грн або 51,7 %; чисельність працюючих зменшилась на 1746 чол. або на 6,72 
%. 
Варто звернути увагу, що станом на 31.12.2020 р. частка «ПриватБанку» у 
депозитах фізичних осіб в платоспроможних банках оцінювалась на рівні 66,49%.  
За всіма ознаками «ПриватБанк» мав дуже велику частку українського ринку 
та був і є системно важливим банком для держави, особливо через надвисоку 
частку Банку у депозитах фізичних осіб по банківській системі.  
АТ КБ «ПриватБанк» є вкрай важливим для економіки України і як ощадний 
банк, і як банк-кредитор саме через свою значну частку у банківській системі. 
Стан справ у Банку має прямий вплив на економіку України і тому держава 
Україна має стратегічний платоспроможний інтерес у стабільній роботі 
«ПриватБанку», що саме і призвело до націоналізації при виникненні ризиків 
дестабілізації роботи Банку. 
Проаналізуємо показники необоротних активів АТ «ПриватБанк» (табл. 2.2). 
Таблиця 2.2 − Характеристика необоротних активів у 2019-2021 pp., тис. грн 
Назва показника 2019 2020 2021 Відхилення Динаміка,% 
2020/ 2021/ 2020/ 2019 2021/ 
2019 2020 2020 
Вартість ОЗ 1801944 2018056 2475773 +216112 +457717 +11,99 +22,68 
У тому числі:        
- Земельні ділянки 1463 1636 1456 +173 -180 +11,83 -11,00 
- Будинки, споруди та 968133 947946 960237 -20187 +12291 -2,09 +1,30 
передавальні 
пристрої 
- Машини та 511999 660872 999185 +148873 +338313 +29,08 +51,19 
обладнання 
- Транспортні засоби 65435 113761 143668 +48326 +29907 +73,85 +26,29 
- Інструменти, 225985 245759 299526 +19774 +53767 +8,75 +21,88 
прилади, інвентар 
(меблі) 
- Інші ОЗ 8824 9894 11039 +1070 +1145 +12,13 +11,57 
- Незавершені капі- 11729 27344 47173 +15615 +19829 +133,13 +72,52 
тальні вкладення в ОЗ 
- Нематеріальні 8376 10844 13489 +2468 +2645 +29,47 +24,39 
активи 
51 
 
Отже, проаналізувавши табл. 2.2 можна дійти висновку, що в період 2019 - 
2021 pp. спостерігається загальна тенденція зростання вартості основних засобів, а 
саме у 2020 році показник зріс на 11,99%, що в сумі складає 216112 тис. грн, у 2021 
році показник збільшився на 22,68%, що в сумі становить 457717 тис. грн. 
Від’ємний показник спостерігається у 2021 році за статтею «земельні ділянки». 
Показник зменшився на 11,00%, що в сумі складає 180 тис. грн. у порівнянні з 
минулим роком. 
 
 
2.3.Аналіз спектру валютних операцій та управління валютним ризиком АТ 
КБ «ПриватБанк» в умовах воєнних дій 
 
Діяльність АТ КБ «ПриватБанк» на ринку банківських послуг включає в себе 
такі основні сегменти [41]:  
1) Роздрібна банківська діяльність – цей бізнес-сегмент включає надання 
банківських послуг клієнтам-фізичним особам із відкриття та ведення поточних та 
ощадних рахунків, залучення депозитів, інвестиційно-ощадні продукти, послуги з 
відповідального зберігання цінностей, обслуговування кредитних та дебетових 
карток, споживчого та іпотечного кредитування, а також похідні фінансові 
інструменти;  
2) Обслуговування клієнтів малого, середнього бізнесу (МСБ) та корпоративна 
банківська діяльність – цей бізнес-сегмент включає надання банківських послуг 
приватним підприємцям або юридичним особам по прямому дебетуванню 
рахунків, обслуговуванню поточних рахунків, залученню депозитів, надання 
кредитних ліній у формі «овердрафт», надання кредитів та інших видів 
фінансування, а також операції з іноземною валютою та похідними фінансовими 
інструментами; 
3) Казначейська та інвестиційна банківська діяльність – цей бізнес-сегмент 
включає торговельні операції з фінансовими інструментами, надання 
52 
 
структурованого фінансування, орендні операції з юридичними особами (лізинг), 
консультації з питань злиття та поглинання компаній, продаж інвестиційних 
паперів юридичним та фізичним особам, а також міжбанківські кредити, депозити, 
операції з обміну іноземних валют, організацію фінансування на міжнародних 
ринках, управління активами та зобов’язаннями, проектне фінансування, а також 
узгодження лімітів торгового фінансування з фінансовими організаціями. 
Як зазначає на своєму сайті ПриватБанк, усім зазначеним сегментам він 
пропонує: 
‒ Валютний рахунок – найшвидший спосіб відкрити рахунок. 
‒ Валютно-обмінні операції – купівля та продаж іноземної валюти, 
конверсійні операції з безготівковою іноземною валютою. 
‒ Послуги для фрілансерів – простий і законний спосіб зарахування валютних 
коштів на рахунки в банку [41]. 
Доступними валютами, каналами обміну, обмеженнями та лімітами, які 
визначає АТ КБ «Приватбанк» під час воєнного стану є такі: 
ПриватБанк пропонує клієнтам операції з такими валютами: 
− у касі банку (включаючи обмін валют): долар США, євро, англійський 
фунт стерлінгів, швейцарський франк, чеська крона, польський злотий. 
− у Приват24: долар США, євро. 
− у терміналах самообслуговування: долар США, євро. 
Із 6 липня 2022 р. ПриватБанк встановлює комерційний курс валютного 
обміну для безготівкових операцій. У першу чергу це стосується курсів конвертації 
за картковими продуктами: зняття готівки та перекази в гривні в Україні з 
валютних карток, а також усі види операцій у валюті за кордоном із використанням 
гривневих карток. Отже, за безготівковими валютно-обмінними операціями 
встановлюються єдині курси для продавців і покупців валюти відповідно до 
ринкових умов. Курси гривні до інших валют встановлюються щодня. Їх можна 
дізнатись: 
− на офіційному сайті банку; 
− у касі відділення; 
53 
 
− у Приват24; 
− у терміналах самообслуговування. 
Наразі, ПриватБанк надає можливість клієнтам відкрити валютну картку у 
такий спосіб: 
1) у Приват24 можна замовити Digital картку замість фізичної в меню 
«Гаманець»; 
2) у відділеннях, які працюють, можна оформити картку миттєвого випуску. 
Зняття коштів клієнтом ПриватБанка з валютної картки в Україні доступне, 
але існують певні обмеження: 
− у гривні – 100 тис. грн. на день; 
− у валюті рахунку – 100 тис. грн. (в екв.) на день. 
Зняття коштів з власних карток за кордоном доступне клієнтам ПриватБанку 
з такими обмеженнями: 
− гривневі рахунки – 50 000 грн (в екв.) на місяць; з 21 липня 2022 року ліміт 
на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено з 
місячного на тижневий – 12 500 грн. (в екв.) на сім календарних днів; 
− валютні рахунки – 100 тис. грн. (в екв.) на день. 
В умовах воєнного стану ПриватБанк пропонує оформити картки в таких 
валютах: 
− Картка для виплат / Картка для виплат Gold (пластикові та Digital картки) 
– UAH, USD, EUR. 
− Картка «Універсальна Gold» (пластикові та Digital картки) – UAH, USD, 
EUR. 
− Картка «Універсальна» (пластикові та Digital картки) – UAH. 
− Картка Юніора (пластикові та Digital картки) – UAH. 
− Інтернет-картка − UAH, USD, EUR. 
АТ КБ «ПриватБанк» пропонує різноманітні валютні операції бізнесу та 
підприємцям, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема 
можливостями «Приват24 для бізнесу» є 
 Цілодобовий доступ до валютних рахунків, договорів (контрактів).  
54 
 
 Можливість отримати проект ЗЕД-договору, використовуючи підготовані 
шаблони. 
 Формування без помилок реквізитів для своїх валютних рахунків (ЗЕД-
договорів). 
 Контроль граничних строків розрахунків у розрізі місяця та конкретного 
договору за допомогою «Календаря заборгованостей ЗЕД». 
 Створення заявок на купівлю, продаж або конвертацію валюти. 
 Надсилання SWIFT-платежів, а також отримання SWIFT-протоколів. 
 Можливість створити запит на «Довідки ЗЕД» для надання в митницю або 
ДФСУ про стан розрахунків на поточну дату, в інші банки – про передачу 
виручки або митних декларацій тощо. 
 Оперативні та вигідні тарифи (табл. 2.3) 
 Можливість проводити розрахунки з контрагентами відразу після 
конвертації валюти. 
 Наявність широкої кореспондентської мережі та застосування каналів 
системи міжнародних фінансових телекомунікацій SWIFT забезпечують високу 
швидкість розрахунків. 
 ПриватБанк застосовує канали системи міжнародних фінансових 
телекомунікацій SWIFT та підключені до SWIFT GPI (Global Payments 
Innovation), що збільшує швидкість і забезпечує прозорість проведення платежів.  
Таблиця 2.3 − Тарифи «Приват24 для бізнесу» 
Тариф (еквівалент у 
Платежі Тарифний план 
гривнях за курсом НБУ) 
Бізнес Старт 25 USD 
Бізнес Комфорт 22 USD 
У доларах США 
Бізнес ПРО 20 USD 
Базові тарифи 30 USD 
Бізнес Старт 25 EUR 
В євро та інших 
Бізнес Комфорт 22 EUR 
провідних світових 
Бізнес ПРО 20 EUR 
валютах 
Базові тарифи 30 EUR 
55 
 
Механізм та особливості відкриття бізнесом валютного рахунку в АТ КБ 
«ПриватБанк» залежить від таких умов (табл. 2.4): 
А) Для відкриття рахунку на сайті банку підприємцям необхідно бути: 
 бути офіційно зареєстрованим підприємцем; 
 бути клієнтом ПриватБанку (наприклад, мати картку або депозит, 
користуватися Приват24 тощо), тобто банк повинен мати у своєму розпорядженні 
контактні та персональні дані підприємця; 
 мати КЕП або SmartID, отриманий у Приват24 для приватних клієнтів. 
Надавати документи до відділення не потрібно. 
Таблиця 2.4 ‒ Тарифи за відкриття валютного рахунку 
Тариф Бізнес Старт Бізнес Комфорт Бізнес ПРО Базові тарифи 
кому підійде Підприємцям Юридичним Великому Універсальний 
особам бізнесу тариф 
Абонплата за 
пакет на місяць 
(ФОП/ЮО) / 125/175 грн 250/350 грн 500/750 грн 0 грн 
Щомісячне 0 грн 0 грн 0 грн 100/150 грн 
обслуговування 
(ФОП/ЮО) 
Платежі в інші 
3 грн 2 грн 1 грн 5 грн 
банки 
Платежі на не тарифікуються 
рахунки в 
ПриватБанку 
Внутрішні не тарифікуються 
платежі 
0,1% від суми 0,1% від суми 
0,1% від суми 0,1% від суми 
min. 20 грн min. 30 грн 
min. 20 грн min. 20 грн (каса) 
Виручка (каса) 0,05% (каса) 0,05% від 
(каса) 0,05% від 0,05% від суми 
від суми min. суми min. 10 
суми min. 5 грн min. 5 грн 
5 грн грн 
 
Валютно-обмінні операції АТ КБ «Приватбанк» 
1.Валютно-обмінні операції для фізичних осіб. 
ПриватБанк надає послуги з купівлі у своїх клієнтів таких іноземних валют: 
долар США, євро, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк, чеська крона, 
польський злотий. 
Операції купівлі іноземної валюти в клієнтів здійснюються без обмежень. 
Якщо ж сума валюти, що купується в клієнта, більша за 400 000 грн. (в екв.), то 
56 
 
клієнт має надати документи, які підтверджують джерело походження коштів, та 
пройти ідентифікацію. 
Також, ПриватБанк надає своїм клієнтам послуги з продажу валюти, який 
здійснюється в касах банку. В той час, як продаж безготівкової валюти поки що 
заборонений НБУ з 24.02.2022 р.  
Операції з продажу готівкової валюти клієнтам здійснюються в обсязі раніше 
купленої готівкової валюти у відділенні банку. Якщо ж сума валюти, що купується 
клієнтом, більша за 400 000 грн (в екв.), то клієнт має надати документи, які 
підтверджують джерело походження коштів, та пройти ідентифікацію. 
2.Валютно-обмінні операції для бізнесу. 
Для проведення валютно-обмінних операцій бізнесу потрібно здійснити такі 
кроки: 
Крок 1. Відкрити валютний рахунок. 
Крок 2. Надати в банк ЗЕД-договір. 
Крок 3. Дізнатися курс валют в Інтернет-банку або в мобільному додатку 
«Приват24 для бізнесу». 
Крок 4. Подати заявку на купівлю або продаж валюти в «Приват24 для 
бізнесу». За дорученням клієнту банк виконає валютно-обмінну операцію  
Необхідно відмітити, що клієнт може вибрати курс, за яким буде здійснено 
обмін валюти: 
 за фіксованим курсом банку; 
 за курсом на основі міжбанківського ринку (від екв. $20 000);  
 за курсом НБУ зі сплатою комісії, що дорівнює різниці між фіксованим 
курсом і офіційним курсом НБУ. 
Купівля валюти. 
Купівлю валюти в сумі, що не перевищує еквівалента $20 000, може бути 
проведено тільки за фіксованим курсом банку (рис. 2.5). 
57 
 
 
Рис.2.5. Використання фіксованого курсу банку для купівлі валюти 
Клієнт купує валюту за фіксованим курсом банку. Валюту куплено за 
поточним курсом банку, зафіксованим на дату її подачі, і перераховано на 
рахунок клієнта. 
Якщо сума купівлі вища за еквівалент $20 000 (включно), клієнт може або 
здійснити операцію за фіксованим курсом банку, або подати заявку на купівлю 
за міжбанківським курсом (рис. 2.6). 
 
 
Рис. 2.6. Використання клієнтом бажаного курсу для купівлі валюти 
Клієнт подає заявку за бажаним курсом купівлі. Якщо міжбанківський курс 
з урахуванням витрат банку: 
 вищий за курс заявки, поданої клієнтом, заявка не виконується, а 
гривневий еквівалент повертається на рахунок клієнта; 
58 
 
 нижчий або дорівнює курсу заявки, поданої клієнтом, заявка виконується 
за міжбанківським курсом, а залишки гривневого еквівалента повертаються на 
рахунок клієнта. 
Продаж валюти. 
Продаж валюти в сумі, що не перевищує еквівалента $20 000, може бути 
проведено тільки за фіксованим курсом банку (рис. 2.7). 
 
Рис. 2.7. Використання фіксованого курсу банку для продажу валюти. 
Клієнт продає валюту за фіксованим курсом банку. Валюту продано за 
поточним курсом банку. Гривневий еквівалент перераховано на рахунок клієнта 
того ж дня. 
Якщо сума продажу вища за еквівалент $20 000 (включно), клієнт може 
здійснити операцію за фіксованим курсом банку або подати заявку на продаж за 
курсом на основі міжбанківського з урахуванням витрат банку (рис. 2.8). 
 
Рис. 2.8. Використання клієнтом бажаного курсу для продажу валюти 
Клієнт подає заявку за бажаним курсом продажу. Якщо міжбанківський 
курс з урахуванням витрат банку: 
59 
 
 вищий або дорівнює курсу заявки, поданої клієнтом, заявка виконується за 
міжбанківським курсом, а гривневий еквівалент перераховується на рахунок 
клієнта; 
 нижчий за курс заявки, поданої клієнтом, то заявка не виконується, а 
валюта повертається на рахунок клієнта. 
Для здійснення валютно-обмінних операцій використовують такі тарифи 
(табл. 2.5) 
Табл. 2.5 − Тарифи на здійснення валютно-обмінних операцій АТ КБ 
«ПриватБанк» 
Тариф (еквівалент у 
Послуга Тарифний план 
гривнях за курсом НБУ) 
Бізнес Старт 0,15% 
Комісія за купівлю- Бізнес Комфорт 0,10% 
продаж валюти Бізнес ПРО не тарифікується 
Базові тарифи 0,25% 
Бізнес Старт 
Комісія за купівлю- дорівнює різниці між 
Бізнес Комфорт 
продаж безготівкової комерційним курсом і 
Бізнес ПРО 
валюти за курсом НБУ курсом НБУ 
Базові тарифи 
 
Серед міжнародних документарних операцій АТ КБ «Приватбанк», які 
забезпечують зобов’язання контрагентів за зовнішньоекономічними контрактами 
та підвищення безпеку міжнародних розрахунків, необхідно виділити. 
1.Міжнародні акредитиви. 
Акредитив є угодою, окремою від договору купівлі-продажу чи іншого 
документа, що має силу договору, на якому його засновано. Розрізняють такі 
основні види документарних акредитивів: 
Покритий – акредитив, що забезпечено власними коштами платника. 
Непокритий – акредитив, на момент відкриття не забезпечений грішми 
платника. 
60 
 
Підтверджений – передбачає додавання іншим банком, відмінним від банку-
емітента, зобов’язання здійснити платіж у разі надання документів, що 
відповідають умовам акредитива. 
ПриватБанк здійснює такі операції з міжнародними документарними 
акредитивами: 
 Відкриття імпортного акредитива – випуск ПриватБанком за наказом 
клієнта-імпортера міжнародного документарного акредитива на користь іноземної 
компанії-постачальника за зовнішньоекономічним контрактом клієнта. 
 Авізування акредитива – офіційне повідомлення про відкриття, зміну або 
ануляцію акредитива, відкритого іноземним банком на користь клієнта-експортера. 
 Виконання акредитива – перевірка документів, наданих бенефіціаром 
(постачальником товарів/послуг), і здійснення платежу в разі їх відповідності 
умовам акредитива. Якщо акредитив не підтверджений, то платіж проводиться 
банком-емітентом за вимогою виконуючого банку. 
Для відкриття акредитива необхідно клієнту потрібно: 
Крок 1. Погодити з контрагентом акредитивну форму розрахунків за 
контрактом. 
Крок 2. Подати в «Приват24 для бізнесу» заявку на відкриття акредитива та 
оформити необхідні документи в ПриватБанку. 
Крок 3. Сплатити комісії (табл. 2.6). 
2. Міжнародні гарантії 
Банківська гарантія – це зобов'язання банку виплатити бенефіціару проти 
його вимоги платежу певну суму в разі невиконання його контрагентом 
(принципалом за гарантією) своїх контрактних зобов'язань. 
 Гарантія платежу (Payment Guarantee) забезпечує своєчасну оплату 
продавцеві поставленого товару або виконаної роботи в рамках ЗЕД-договору. 
 Тендерна гарантія (Bid Bond) гарантує організатору тендера виконання 
учасниками умов тендера. 
61 
 
 Гарантія виконання (Performance Bond) гарантує покупцеві виконання 
продавцем зобов’язань із поставки товару або виконання робіт відповідно до умов 
ЗЕД-договору. 
 Гарантія повернення авансового платежу (Advance Payment Guarantee) 
гарантує покупцеві повернення передплати в разі непоставки продавцем товару за 
контрактом. 
Таблиця 2.6 ‒ Тарифи за міжнародними акредитивами 
Послуга Тариф 
Відкриття або збільшення суми 
0,2% (min 100 USD, max 2000 USD) 
акредитива 
Платіж за акредитивом 0,15% (min 100 USD, max 1000 USD) 
2% річних – під заставу майнових прав на депозит, ОВДП 
або під контр-гарантії інших банків;  
Комісія за зобов’язання за 
3% річних – під заставу майна;  
непокритою операцією 
3.5% річних – під інше забезпечення або бланково. (не 
менше $20 за місяць) 
Пересилання платіжних 
Відповідно до тарифів кур’єрської служби 
документів між банками 
 
Для оформлення гарантії клієнту потрібно: 
Крок 1. Погодити з контрагентом можливість надання міжнародної гарантії. 
Крок 2. Подати в «Приват24 для бізнесу» заявку на міжнародну гарантію та 
оформити необхідні документи в ПриватБанку. 
Крок 3. Сплатити комісії (див. табл. 2.7). 
3.Міжнародне інкасо. Передача через банк фінансових і комерційних 
документів покупцеві проти платежу чи акцепту векселя продавця. 
Схема інкасо під час міжнародних розрахунків містить такі етапи (тарифи 
наведені в табл. 2.8): 
1. Передача експортером інкасових інструкцій та доданих до них товарних 
документів до його обслуговуючого банку. 
62 
 
2. Передача банком експортера інкасових інструкцій банку імпортера. 
3. Банк імпортера видає отримані від банку експортера документи проти 
сплати зазначеної в інкасових інструкціях суми або проти акцепту векселя. 
4. Одержана від імпортера сума платежу переводиться банком імпортера до 
банку експортера, а останній уже зараховує її на рахунок експортера. 
 
Таблиця 2.7 ‒ Тарифи міжнародних гарантій [41] 
Послуга Тариф 
Надання або збільшення суми 
0,3% (min 100 USD, max 1500 USD) 
гарантії, резервного акредитива 
від 2% річних ‒ під заставу майнових прав на 
депозит, ОВДП або під контр-гарантії інших 
банків; 
Комісія за зобов’язання за 
від 3% річних ‒ під заставу рухомого або 
непокритою операцією 
нерухомого майна; 
від 3.5% річних ‒ під інше забезпечення або 
бланково (не менше $20 за місяць). 
Пересилання платіжних 
Відповідно до тарифів кур’єрської служби 
документів між банками 
 
Таблиця 2.8 ‒ Тарифи інкасо [41] 
Послуга Тариф 
Обробка документів на інкасо (за експортними інкасо - 
оформлення, зміна умов, анулювання інкасових доручень; за 
імпортними інкасо ‒ приймання та передавання документів, 0,15% (min 100 USD, 
пересилання або повернення на інкасо платіжних документів, max 500 USD) 
авізування змін умов інкасових доручень (у т.ч. анулювання), 
проведення розрахунків із застосуванням інкасо) 
Відповідно до тарифів 
Пересилання платіжних документів між банками 
кур’єрської служби 
 
  
63 
 
Фінансування міжнародної торгівлі. 
ПриватБанк пропонує компаніям-імпортерам продукти, що дозволяють 
уникати стовідсоткової попередньої оплати в розрахунках із постачальниками та 
дають доступ до недорогого фінансування як короткострокового, так і середньо- та 
довгострокового. Вартість такого фінансування значно нижча стандартних 
кредитних ставок українських банків, що пов’язано з можливістю залучення 
ресурсів іноземних банків, зацікавлених у фінансуванні своїх клієнтів-експортерів 
(табл. 2.9). 
Таблиця 2.9 ‒ Умови фінансування міжнародної торгівлі 
Умова Значення 
Строк від кількох місяців до 1 року 
Максимальна сума 100% від загальної суми контракту 
Сума контракту не менше $100 000 
Валюта фінансування будь-яка вільно конвертована валюта 
у кінці строку одним платежем разом із нарахованими 
Графік погашення 
процентами 
Групи товарів для 
будь-які групи товарів 
фінансування 
 
Управління валютним ризиком АТ КБ «Приватбанк» [41]. 
Функція управління ризиками у Банку здійснюється стосовно фінансових 
ризиків, а також нефінансових (операційних, юридичних, комплаєнс ризиків та 
ризику репутації). Фінансові ризики складаються з ринкового ризику (який 
включає валютний ризик), кредитного ризику, процентного ризику та ризику 
ліквідності. Основними цілями управління фінансовими ризиками є визначення 
лімітів ризику й нагляд за тим, щоб ці ліміти не перевищувались. 
Валютний ризик – це ризик зміни вартості фінансових інструментів, якими 
володіє Банк, внаслідок коливання валютних курсів. Основні валютні позиції Банку 
64 
 
– в українських гривнях, доларах США та євро. Політика Банку щодо відкритих 
валютних позицій відповідає українському законодавству, яке встановлює 
нормативні ліміти для таких позицій. Департамент аналізу активів, зобов’язань та 
інвестицій та Напрямок «Казначейство» здійснюють щоденний контроль 
дотримання нормативів та показників валютної позиції, шляхом побудови 
відповідних звітів.  
У поданій нижче таблиці 2.10 наведено концентрацію валютного ризику Банку 
станом на кінець звітного періоду та його позицію у гривнях. 
Таблиця 2.10 ‒ Концентрація валютного ризику ПриватБанку 
У Монетарні Монетарні Угоди своп, спот Чиста позиція за 
мільйонах фінансові активи фінансові та форвард балансовими та 
українськи зобов’язання позабалансовими 
х гривень інструментами 
31 грудня 31 31 31 31 31 31 грудня 31 
2020 р. грудня грудня грудня грудня грудн 2020 р. грудня 
2021 р. 2020р. 2021 р. 2020 р. я 2021 2021 р. 
р. 
Українські 293 601 306 709 222 688 240 007 - - 70 913 66 702 
гривні 
Долари 40 788 44 982 73 219 68 170 - - (32 431) (23 188) 
США 
Євро 20 238 20 000 20 246 20 162 - - (8) (162) 
Інші 470 524 616 737 - - (146) (213) 
валюти 
Всього 355 097 372 215 316 769 329 076 - - 38 328 43 139 
 
Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, разом з основними 
інструментами, в які вони вбудовані, віднесені до категорії фінансових активів, 
деномінованих у гривнях. Наведений вище аналіз включав лише монетарні активи 
та зобов’язання. На думку керівництва, інвестиції в інструменти капіталу та 
немонетарні активи не призведуть до виникнення суттєвого валютного ризику. 
Подані у таблицях похідні фінансові інструменти – це монетарні фінансові активи 
та монетарні фінансові зобов’язання, що показані окремо для відображення 
загального валютного ризику ПриватБанку. Нижче в таблиці 2.11 показано зміну 
прибутку або збитку та капіталу внаслідок обґрунтовано можливих змін курсів 
обміну валют по відношенню до функціональної валюти відповідної компанії 
65 
 
Банку, що використовувались на кінець звітного періоду, при незмінності всіх 
інших змінних характеристик. 
Таблиця 2.11 ‒ Зміна прибутку або збитку та капіталу внаслідок обґрунтовано 
можливих змін курсів обміну валют 
31 грудня 2020 р. 31 грудня 2021р. 
Вплив на Вплив на 
У мільйонах українських 
прибуток або Вплив на прибуток або Вплив на 
гривень 
збиток (до капітал збиток (до капітал 
оподаткування) оподаткування) 
Зміцнення долара США на 20%  (6 954) (6 954) (5 066) (5 066) 
Послаблення долара США на 
1 738 1 738 1 266 1 266 
5%  
Зміцнення євро на 10%   (7) (7) (16) (16) 
Послаблення євро на 5%  3 3 8 8 
Зміцнення інших валют на 5% (7) (7) (11) (11) 
Послаблення інших валют на 
7 7 11 11 
5%  
 
Ризик був розрахований лише для монетарних залишків у валютах, інших ніж 
функціональна валюта Банку. При розрахунку наведеної у таблиці 2.11 вище 
чутливості до зміни обмінного курсу долара США врахований вплив визнання 
справедливої вартості похідного фінансового інструмента, вбудованого у 
інвестиційні цінні папери, наявні для продажу та у інвестиційні цінні папери, що 
утримуються до погашення. 
Контроль ризику ліквідності реалізується через дотримання як регуляторних 
норм по показниках короткострокової ліквідності і LCR, так і лімітів та вимог за 
показниками розривів ліквідності, обсягу високоякісних ліквідних активів, 
концентрацій джерел фінансування. Банк розраховує нормативні коефіцієнти 
ліквідності, встановлені Національним банком України на щоденній основі. Ці 
нормативи включають:  
- норматив короткострокової ліквідності (Н6), який розраховується як 
відношення ліквідних активів до зобов’язань зі строком погашення до одного року. 
Цей норматив складав 100,41% на 31 грудня 2021 року (на 31 грудня 2018 року: 
97,74%) при встановленому НБУ значенні нормативу не менше 60% (на 31 грудня 
2020 року: 60%);  
66 
 
- коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в 
іноземній валюті (LCRIB). Цей норматив складав 268,26% за всіма валютами 
(LCRBB) та 307,71% в іноземній валюті (LCRIB) на 31 грудня 2021 року (на 31 грудня 
2018 року: 263,61% та 102,03% відповідно) при встановленому НБУ значенні 
нормативу не менше 100% за всіма валютами (LCRBB) та в іноземній валюті (LCRIB) 
(на 31 грудня 2020 року: не менше 80% за всіма валютами (LCRBB) та 50% в 
іноземній валюті (LCRIB)). 
Таким чином, необхідно підсумувати, що упродовж всього терміну з початку 
воєнних дій до тепер ПриватБанк продовжує свою операційну діяльність та 
надання послуг клієнтам як онлайн так і у відділеннях ПриватБанку (за винятком 
тимчасово закритих відділень). Економічні нормативи та ліміти відкритої валютної 
позиції, розраховані відповідно до нормативних актів НБУ, включаючи показники 
ліквідності та капіталу, продовжують виконуватись Банком упродовж періоду 
військового стану. 
 
 
 
 
  
67 
 
РОЗДІЛ 3.  
НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ АТ КБ 
«ПРИВАТБАНК» 
 
3.1 Прогнозування валютних операцій 
 
Валютний ринок є системою стійких економічних та організаційних відносин 
щодо операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів у 
іноземних валютах, а також є основою економічних відносин між різними 
країнами. Основним показником стану валютного ринку є валютний курс, 
дослідження якого в класичній літературі здійснюється за допомогою 
фундаментального й технічного аналізу [8]. Однак сучасний розвиток економічних 
систем вимагає розробки нового методологічного апарату для дослідження 
валютного курсу, основу якого повинні скласти економіко-математичні методи, які 
підпорядковуються нелінійній парадигмі. І, хоч, в умовах воєнного стану та 
існуючих обмежень, які запровадив Національний банк України, із 24 лютого 2022 
р. ми маємо режим фіксованого валютного курсу (спершу 29,2549 грн. за 1 USD, а 
з 21.07 – на рівні 36,5686 грн. за 1 USD). Та все ж таки, після перемоги України в 
збройній агресії росії, після стабілізації ситуації на валютному ринку, НБУ 
вернеться до режиму інфляційного таргетування та лібералізації валютного ринку. 
А отже, до режиму вільно плаваючого валютного курсу. Тоді питання, розробки та 
впровадження нового методологічного апарату для дослідження валютного курсу, 
основу якого складуть економіко-математичні методи, знову стануть актуальними. 
Тому, внесемо пропозиції із перспективою на майбутнє. Отже, наразі, для 
досягнення поставленої мети використаємо концептуальну модель прогнозування 
динаміки валютного курсу (рис.3.1). 
На валютний курс впливає досить багато різноманітних факторів. Існує 
класифікація основних факторів впливу, які поділяються на довгострокові або 
структурні), короткострокові (або кон’юнктурні) та надзвичайні фактори [9]. 
68 
 
Серед довгострокових можна виділити такі як: обсяг валового внутрішнього 
продукту, темпи інфляції, обсяги дефіциту (профіциту) бюджету, золотовалютні 
резерви, державний борг, обсяги міжнародної допомого, зовнішні інвестиції, 
репарації, стан платіжного балансу чи зміна грошової маси. Також серед 
довгострокових факторів можна виділити валютну політику держави та ступінь 
довіри до валюти і внутрішню пропозицію національних грошей. Після повної 
перемоги України над росією війну, як довгостроковий чинник, не розглядаємо. 
 
Етап 1. Дослідження взаємозв'язків між валютним курсом та валютними 
операціями 
так Чи необхідне визначення ні
довгострокової 
тенденції?
Етап 2. Дослідження довгострокової Етап 3. Дослідження 
тенденції валютного курсу короткострокової тенденції 
Крок 2.1. Формування гіпотези про валютного курсу
чинники, що впливають на валютний курс 
Крок 2.2. Побудова трендової Крок 2.3. Побудова лагової Крок 3.1. Побудова Крок 3.2. Побудова 
моделі прогнозування моделі прогнозування короткострокової 
довгострокової тенденції довгострокової тенденції моделі дослідження 
фрактальності ринку моделі прогнозування 
(модель 2.1) (модель 2.2)
(модель 3.1) валютного курсу 
Дослідження наявності (модель 3.2) 
трендів Визначення лагів у 
макроекономічних чинних Побудова моделі 
декомпозиції 
Побудова моделі 
Побудова багатофакторної R/S-аналізу 
моделі 
Побудова моделі Побудова моделі 
Побудова часових моделей розподіленого лага циклічної складової 
Етап 4. Формування та вибір комплексу доцільних валютних операцій
Крок 4.2. Побудова експертної моделі 
Крок 4.1. Побудова матричної моделі прогнозування стану 
визначеннянайбільш доцільних валютних операцій 
валютного ринку (модель 4.1)  
(модель 4.2)
Визначення напрямку довго- та короткострокової тенденції Визначення безлічі валютних операцій
Визначення найбільш доцільної операції для кожного 
Визначення стану валютного ринку стану валютного ринку
 
Рис. 3.1. Концептуальна модель прогнозування динаміки валютного курсу 
Суттєвим фактором впливу на валютний курс за мирних часів є темп інфляції 
(або дефляція). Розглянемо залежність обмінного курсу гривні до долара США від 
значення інфляції (рис. 3.2) [30]. 
69 
 
60,0
50,0
40,0
30,0
20,0
10,0
0,0
-10,0
Індекс споживчих цін  (рік до попереднього року, %) 1 долар США 
 
Рис. 3.2. Залежність динаміки обмінного курсу гривні до долара США 
від індексу споживчих цін  
На етапі 1 концептуальної моделі (рис. 3.1) проводиться аналіз взаємозв’язків 
між валютним курсом і валютними операціями, які можуть здійснювати фінансові 
установи, зокрема комерційні банки. 
Цільовою спрямованістю етапу 2 є побудова комплексу моделей 
прогнозування довгострокової тенденції розвитку валютного ринку України. 
Об’єктом дослідження на цьому етапі є зміна валютного курсу та 
макроекономічних чинників. 
Реалізація етапу 2 здійснюється в три кроки. На кроці 2.1 досліджується вплив 
макроекономічних чинників на динаміку валютного курсу за допомогою 
кореляційного та регресійного аналізу. 
На кроці 2.2 будується комплекс трендових моделей прогнозування 
довгострокової тенденції валютного курсу (модель 2.1, рис. 3.1) що потенційно 
дозволяє здійснити прогнозування на будь-який часовий інтервал, але на кожному 
кроці прогнозування статистичні помилки накопичуються. Тому для ефективного 
прогнозування за допомогою макроекономічної моделі слід побудувати якісні 
моделі прогнозування часових рядів макроекономічних чинників.  
На кроці 2.3 будується лагова модель прогнозування довгострокової тенденції 
(модель 2.2, рис. 3.1). Передумовою побудови такої моделі є те, що для 
прогнозування валютного курсу немає потреби в якісному прогнозі 
макроекономічних чинників, що впливають на нього. Застосування даної моделі 
зменшує можливість помилки довгострокового прогнозу.  
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
70 
 
Результатом етапу 3 концептуальної моделі є побудова комплексу моделей 
прогнозування короткострокової тенденції розвитку валютного ринку. Вхідною 
інформацією даного етапу є щоденні курси валют. Для цього на кроці 3.1 
визначається фрактальність валютного ринку за допомогою моделі на основі 
метода R/S-аналізу (модель 3.1, рис. 3.1).  
На кроці 3.2 розробляється короткострокова модель прогнозування валютного 
курсу (модель 3.2, рис. 3.1). Основну увагу при побудові цієї моделі слід звернути 
на кожну зі складових: тренд, циклічну складову та випадкову складову. Для 
дослідження циклічної складової необхідно використовувати спектральний або 
гармонійний аналіз, що дозволить визначити основні цикли та побудувати модель 
прогнозування циклічної складової.  
Реалізація етапів 2 і 3 концептуальної моделі дозволяє одержати прогнозні 
значення довго- і короткострокової тенденції валютного курсу. Ця інформація 
необхідна для реалізації етапу 4. 
Цільовою спрямованістю етапу 4 концептуальної моделі є формування та 
визначення комплексу найбільш доцільних для банківських установ валютних 
операцій. Процес такого рішення заснований на використанні матричної моделі 
(модель 4.1), що дозволяє діагностувати стан валютного ринку залежно від довго- 
та короткострокової тенденції та експертної моделі (модель 4.2), яка дозволяє 
оцінити рівень доцільності валютних операцій залежно від стану ринку. 
Отже, як свідчать результати дослідження, запропонована концептуальна 
модель дослідження й прогнозування валютного курсу є дійовим інструментом для 
вибору найбільш доцільних валютних операцій з урахуванням стохастичних змін 
зовнішнього середовища, зокрема, коливань тенденцій розвитку валютного ринку 
України. 
Довгострокова модель прогнозування валютних операцій 
Першим кроком реалізації методики прогнозування валютного ринку на 
основі комплексу довгострокових моделей є формування переліку 
макроекономічних чинників, що впливають на валютний курс. У роботі 
запропоновано алгоритм такого дослідження (рис. 3.3). 
71 
 
На першому кроці формування алгоритму (рис. 3.3) на підставі аналізу 
літературних джерел було обрано 14 екзогенних чинників (за мирних умов), що 
впливають на валютний курс. 
На другому кроці алгоритму проводилась перевірка нормальності розподілу 
ряду даних. Така перевірка необхідна для подальшого вибору найбільш доцільних 
методів дослідження. У результаті розрахунку коефіцієнтів кореляції на цьому 
кроці можна зробити висновок, що найбільший вплив на валютний курс 
справляють такі чинники: грошова маса (агрегат М3) (0,53), середньомісячна 
номінальна заробітна плата (0,56), коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу 
(0,78), обсяг промислової продукції (0,74). 
 
Крок 1. Формування початкового  переліку чинників, що 
впливають на валютний курс
Кореляційний ні Чи є чинники так Регресійний 
аналіз незалежними змінними аналіз
Розподіл Крок 2. Перевірка Розподіл 
ненормальний нормальності Крок 3. Побудова регресій 
нормальний
розподілу методом StepWise та 
оцінка значущості моделей
2а. Кореляційний аналіз 2б. Кореляційний аналіз 
на основі на основі 
непараметричних тестів параметричних тестів Визначення суттєвих чинників
Визначення суттєвих чинників
Крок 4. Перевірка якостей кореляційного чи регресійного аналізу та вибір 
суттєвих чинників
 
Рис. 3.3. Алгоритм формування та перевірки гіпотези щодо факторів впливу 
на валютний курс 
 
Третім кроком реалізації алгоритму є регресійний аналіз за допомогою 
процедури Stepwise-аналіз, що дозволяє забезпечити покрокове визначення впливу 
чинників. 
На останньому кроці алгоритму перевіряється якість проведених досліджень. 
Результати аналізу якості моделей наведено в табл. 3.1. 
  
72 
 
Таблиця 3.1 ‒ Аналіз якості моделей 
Модель побудована за результатами  
Назва 
кореляційного аналізу регресійного аналізу 
Загальний вигляд -1,847+0,00028Var2+ -0,752+0,000214хVar2-0,000217х 
+0,00836Var6 -0,00005Var11+ хVar4I2+0,007646хVar6- 
+0,18681Var14 -0,00002958хVar11+0,14692хVar14 
Коефіцієнт множинної 
0,963 0,934 
кореляції 
Критерій Фішера 106,94 57,38 
Критерій DW 0,47 1,85 
 
Таким чином, порівняння результатів регресійного та кореляційного аналізу за 
допомогою основних статистик, які показують адекватність розроблених моделей 
реальному процесу, що досліджується, довело більшу перевагу моделі, яка 
побудована за допомогою регресійного аналізу. Хоча в цій моделі коефіцієнт 
множинної кореляції та критерій Фішера є меншими, однак її залишки не мають 
автокореляції похибок.  
Застосування цих моделей дозволяє не тільки проводити аналіз динаміки 
валютного курсу, але й усебічно досліджувати причинно-наслідкові зв'язки 
показників валютного ринку як складної динамічної системи. У межах роботи 
пріоритет має прогнозування валютного курсу, тому доцільне використання саме 
регресійної моделі. Внаслідок цього для побудови трендової моделі слід 
використовувати таки чинники: обсяг промислової продукції (Var2), роздрібний 
товарообіг (Var4), середньомісячна номінальна заробітна плата працівників (Var6), 
грошова маса (агрегат М3) (Var11), коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу 
(Var14). Реалізація описаного вище алгоритму є першим кроком етапу 2 
концептуальної моделі прогнозування валютного курсу (рис. 3.1).  
На другому кроці цієї моделі здійснюється побудова трендової моделі 
прогнозування довгострокової тенденції валютного курсу. Для цього слід 
здійснити прогнозування макроекономічних чинників, що входять до множинної 
моделі (Var2, Var4, Var6, Var11, Var14). Дане прогнозування проводиться на 
підставі побудови трендових моделей. Усі побудовані тренди мають високу 
адекватність (коефіцієнт множинної кореляції більше за 0,83), тобто їх можна 
73 
 
використовувати для побудови синхронної моделі. Система рівнянь трендової 
моделі (модель 2.2, рис.3.1) має такий вигляд : 
Y  -0,752  0,000214 Var2 - 0,000217 Var4  0,007646  

Var6 - 0,0000295 Var11 0,1469 Var14
Var2  3229,92 157,197  t

Var4 1378,024 131,941 e0.033t
   (3.1) 

Var6  83,954  39,263 e0.02517 t

Var11 5412,12 e0.029 t

Var14 18,578 1,81 t  0,0204  t 2  0,0001 t 3 13,1414 lnt
 
Трендова модель дозволяє дослідити вплив макроекономічних чинників і 
спрогнозувати довгострокову динаміку валютного курсу. Однак вплив 
макроекономічних показників не завжди відбувається миттєво. Це зумовлює 
необхідність дослідження лагової структури впливу чинників на валютний курс і 
розробки лагової моделі прогнозування його довгострокової тенденції. Для 
дослідження цієї лагової структури доцільно використовувати інформаційний 
критерій Акайке та показники кореляції. Даний критерій дозволяє обрати найкращу 
модель з безлічі різних специфікацій. Критерії вибору чисельно побудовані таким 
чином, щоб врахувати вплив на якість відповідності моделі двох протилежних 
тенденцій. Для обраних на кроці 2.1 чинників (рис. 3.1) було одержано таку лагову 
структуру (табл. 3.2). 
Таблиця 3.2 ‒ Зведені результати аналізу лагів 
Показник Коефіцієнт множинної кореляції  AIC  Лаг 
Var2 0,92 - 2,67 67 
Var4 0,87 - 2,1 66 
Var6 0,91 - 2,65 55 
Var11 0,87 - 2,35 58 
Var14 0,9 - 2,61 81 
 
Таким чином, лагова модель прогнозування довгострокової тенденції 
валютного курсу (модель 2.2, рис. 1) матиме вигляд: 
Yt  5,674  0,0000333Var2 t67  0,001265Var6 t55  0,00000552Var11t58 . (3.2) 
74 
 
Слід зазначити, що деякі з 5 чинників не увійшли в модель, оскільки мають 
низький рівень значущості. Коефіцієнт множинної кореляції становить 0,93, тобто 
побудована модель є адекватною та придатною для прогнозування. 
Необхідно відмітити, що у зв’язку із воєнним станом та зафіксованими 
валютним курсом гривні до долара США, не можливо використати цю модель на 
фактичних даних 2022 року, щоб спрогнозувати якесь значення. Тому використані 
щомісячні дані за період 2015 – 2021 рр. до повномаштабного вторгнення росії. І 
здійснене порівняння прогнозних і фактичних даних. Таким чином, на підставі 
трендової та лагової моделей побудовано прогноз довгострокової тенденції 
валютного курсу на ІV квартал 2021 р. (рис. 3.4).  
 
 
Рис. 3.4. Прогнозування валютного курсу за допомогою трендової та лагової 
моделей 
 
Аналіз даних рис. 3.4 свідчить, про те що лагова модель більше наближена до 
початкових даних, ніж трендова. У зв’язку з цим трендову модель краще 
використовувати для дослідження впливу кожного з макроекономічних факторів 
на валютний курс, а лагову ‒ для подальшого прогнозування валютного курсу. 
Таким чином, запропонована методика прогнозування довгострокової 
тенденції валютного курсу на основі комплексу моделей (рис.3.1) дозволяє 
визначати довгострокові тенденції розвитку валютного ринку, проводити аналіз 
причинно-наслідкових зв’язків структурних складових валютного ринку, 
визначати можливі стрибкоподібні зміни валютного курсу та формувати 
відповідну політику банку щодо валютної діяльності.  
75 
 
3.2 Компоненти валютної політики шляхом використання моделей 
прогнозування 
 
Для виявлення синергетичних ефектів на певних етапах розвитку валютного 
ринку було використано метод R/S-аналізу, який базується на розрахунку 
показника Херста. Показник Херста може приймати такі значення, які 
класифікують різні стани ринку. Використання метода R/S-аналізу дозволило 
побудувати модель дослідження фрактальності валютного ринку (модель 3.1, рис. 
3.1): 
ln (R/S) =1,7387 + 0,706 х ln (N),    (3.3) 
де R/S – нормований розмах; 
N – кількість періодів. 
Визначено, що показник Херста (Н) дорівнює 0,706. Це свідчить про те, що 
часовий ряд щоденного курсу гривні до американського долара, встановлений на 
українському міжбанківському валютному ринку, є персистентним 
(трендостійким), що свідчить про можливість підтримування нелінійної тенденції 
в межах визначених часових інтервалів. Складна структура часового ряду 
валютного курсу, його неоднорідний характер приводять до необхідності його 
декомпозиції й моделювання ступінчастих та імпульсних змін, викликаних впливом 
безлічі довгостроково і короткочасно діючих факторів. Модель декомпозиції для 
прогнозування короткострокової тенденції змін валютного курсу містить трендову, 
циклічну та випадкову складову. Перераховані компоненти можуть бути 
представлені у моделі в адитивній формі (формула (3.4), рядок 1). 
Аналіз початкових даних дозволив зробити висновок, що найбільш 
адекватною моделлю для побудови тренда є поліноміальна модель 2-го порядку 
(коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,8) (формула (3.4), рядок 2).  
Циклічна складова часового ряду була проаналізована за допомогою 
спектрального аналізу. Спектральний аналіз залишкових членів ряду дозволив 
зробити висновок про наявність чотирьох найбільш значущих циклів тривалістю 
800, 400, 200 та 266,67 дня. Таким чином, модель циклічної складової може бути 
76 
 
представлена у вигляді ряду Фур’є (формула (3.4), рядок 3). Слід зазначити, що при 
побудові моделей декомпозиції покращити якість моделі можна за допомогою 
аналізу випадкової складової. 
Аналіз значень автокореляційної та частинної автокореляційної функцій 
залишків, одержаних при прогнозуванні валютного курсу за допомогою тренд-
циклічної моделі, дозволив зробити висновок, що випадкова компонента може бути 
описана за допомогою авторегресійної моделі першого порядку. Одержана 
авторегресійна модель подана у формулі (3.4), рядок 4. 
Таким чином, модель дослідження короткострокової тенденції валютного 
курсу (модель 3.2, рис. 3.1) являє собою композицію моделей і має такий вигляд: 
 
Y t  f t gt ut

 f (t) 5,207  0,000810  t  0,000001  t 2
  2   2 
gt  0,033575co s t 1
266,67   0,012776si n t 1
266,67  
    

  2 2 2
        (3.4) 
 0,002599co s t 1   0,0265sin  t 1  0,03088cos  t 1 
 200  200  400 
  2   2   2 
- 0,00305sin  t 1 - 0,010882co s t 1 - 0,025904si n t 1
 400  800  800 

ut  0,924 ut1   t
де ft ‒ значення трендової компоненти; 
t ‒ фактор часу; 
g(t) ‒ циклічна складова; 
ut ‒ випадкова компонента; 
ut-1 ‒ значення випадкової компоненти із запізненням; 
t ‒ інновація. 
Значення коефіцієнта множинної кореляції для синтезованої моделі часового 
ряду становить 0,9867, що свідчить про її високу точність.  
Результатом реалізації етапу 4 концептуальної моделі прогнозування 
валютного курсу (рис. 3.1) є побудова матричної моделі прогнозування станів ринку 
(модель 4.1) та експертної моделі визначення найбільш доцільних валютних 
операцій (модель 4.2).  
 
77 
 
Графічно матричну модель подано на рис.3.5. 
Довгострокова    
тенденція 
Комбінаторний ринок Ринок що зрастає (R1)  
Висхідна 
(R3) 
Депресивний ринок Комбінаторний ринок  
Спадна 
(R4) (R2) 
 Спадна Висхідна  
   Корткострокова 
тенденція 
 
Рис. 3.5. Матрична модель прогнозування станів валютного ринку (модель 4.1) 
 
Залежно від існуючого стану ринку проводиться аналіз найбільш доцільних 
валютних операцій комерційного банку (модель 4.2). Матриця ранжування 
найбільш доцільних операцій наведена на рис. 3.6.  
 
Розподіл пріоритетів валютних операцій 
Спрямов Висхідна – операції із залучення та – операції із залучення та розміщення 
аність  розміщення валютних коштів;  валютних коштів;  
– конверсійні операції;  – конверсійні операції; 
довгостр
– неторгові операції комерційного – неторгові операції комерційного банку 
окової 
банку 
тенденції 
Спадна – встановлення кореспондентських – конверсійні операції;  
відносин з іноземними банками; – неторгові операції комерційного банку; 
– операції за міжнародними – операції із залучення та розміщення 
розрахунками. валютних коштів 
– неторгові операції комерційного 
банку 
Спадна Висхідна 
Спрямованість короткострокової тенденції 
 
 
Рис. 3.6. Матриця доцільності валютних операцій для різних станів ринку 
 
У результаті розрахунку довго- та короткострокової тенденції на ІV квартал 
2021 р. за допомогою наведених вище моделей у роботі було одержано такі стани 
ринку (табл. 3.3). 
  
78 
 
Таблиця 3.3 ‒ Зведені довгострокові та короткострокові прогнози на 2021 р. 
Значення Фактичні Значення 
Стан 
Період довгострокової короткострокової значення курсу 
LT ST ринку 
тенденції тенденції 
Жовтень  26,631218 25,936 26,3747 LT
 ST  R 3  
Листопад  26,746526 26,031 26,4462 LT
 ST  R 3  
Грудень  27,563666 26,869 27,2134 LT
 ST  R 3  
 
Аналіз табл. 3.3 свідчить про те, що у жовтні-грудні 2021 р. очікувався 
комбінаторний ринок «зростання-падіння», внаслідок чого найбільш доцільними 
були операції із залучення та розміщення валютних коштів, а також конверсійні 
операції. 
Таким чином, запропоновані вище моделі (4.1 та 4.2) дозволяють визначати 
найбільш доцільні напрямки діяльності банку в спектрі валютних операцій і 
можуть розглядатись як інструмент у процесі підтримки прийняття рішень щодо 
короткострокового моделювання майбутньої валютної діяльності банку. 
Серед таких важливих негативних факторів прогнозу, які не входять до 
прогнозної моделі через складність їх вираження в числовому вимірі, варто 
зазначити наступні: 
‒ посилення гібридних загроз національній безпеці України, у тому числі через 
збройну агресію росії проти України, яка має вкрай непередбачувані наслідки як у 
короткостроковій перспективі, так і відносно масштабів руйнування потенціалу 
розвитку;  
− посилення негативного впливу на світову економіку та глобальні фінансові 
ринки унаслідок пандемії, спричиненої COVID-19; 
− загострення суспільно-політичної ситуації в країні, що обумовить падіння 
виробничої активності, сформує загрозливі девальваційні тенденції на валютному 
ринку (посилення курсової волатильності) та інфляційні процеси в країні в умовах 
зростання негативних очікувань та протистоянь; 
− ризик реалізації популістських заходів в соціальному напрямі, особливо 
упродовж періодів очікуваного посилення політичної активності; 
79 
 
− значне підвищення світових цін на продовольство та прискорене зростання 
вартості енергетичних ресурсів внаслідок війни росії проти України; 
− менші обсяги врожаю окремих продуктів рослинництва внаслідок воєнних 
дій; 
− ризик непродовження співпраці з МВФ, іншими міжнародними фінансовими 
організаціями або нові умови співробітництва на менш вигідних для України 
умовах; 
− ризик відсутності допомоги та інвестицій від міжнародних організацій та 
партнерів а також репарацій з боку росії на відбудову пошкодженого внаслідок 
терористичних дій агресора цивільних об’єктів та об’єктів критичної 
інфраструктури; 
− ризик збільшення рівня міграції населення та посилення фактору біженців, 
що, в поєднанні зі зростанням рівня бідності населення України та незавершеності 
трансформаційних процесів на ринку праці, у тому числі загостренням ситуації з 
трудовою діяльністю в зруйнованій місцевості, позначатиметься на зменшенні 
потенціалу людських ресурсів в країні. 
 
 
  
80 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено теоретичне узагальнення і 
запропоновано нове вирішення важливого прикладного завдання щодо 
дослідження валютного ринку та валютних операцій в умовах кризи а також 
розробка шляхів удосконалення за рахунок моделювання й прогнозування 
валютних операцій. 
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки і пропозиції: 
1. У процесі дослідження обґрунтовано, що банки сприяють ефективній 
реалізації функцій валютного ринку, виконуючи свої, специфічні для їх валютної 
діяльності функції.  
2. Не зважаючи на те, що Закон України «Про валюту і валютні операції» став 
новою ліберальною моделлю валютного регулювання, він передбачив здатність 
Національного банку попереджати і долати фінансові кризи незалежно від їх 
природи та створювати умови для економічного зростання. Імплементація такого 
механізму детально прописана в Постанові №4 від 02 січня 2019 року «Про 
затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх 
запровадження, подовження та дострокового припинення», яка фактично 
застосовується Національним банком України за наявності ознак нестійкого 
фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу 
України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) 
фінансової системи держави. 
3. Встановлено, що 24 лютого 2022 року такими обставинами, які 
загрожували стабільності банківської та фінансової системи держави стала збройна 
агресія росії щодо України. І Національний банк України згідно з діючим 
законодавством одразу почав оперативно ухвалювати рішення, відповідні умовам 
війни, зокрема для забезпечення населення коштами, проведення безготівкових 
розрахунків, функціонування валютного ринку, рефінансування банків тощо. 
4. Наразі, обсяги інтервенцій Національного банку на валютному ринку 
збільшуються, зокрема через монетарне фінансування дефіциту бюджету. Відчутне 
81 
 
зростання обсягів емісійного фінансування призводить до збільшення витрат 
міжнародних резервів, оскільки випущені в обіг гривні зрештою потрапляють на 
валютний ринок. Це виснажує міжнародні резерви та посилює ризики для 
макрофінансової стабільності. Поряд з цим, для запобігання непродуктивному 
відпливу капіталу, зниження тиску на міжнародні резерви України та підтримання 
стабільності валютного ринку Національний банк продовжує ухвалювати низку 
змін та (або) послаблювати валютні обмеження. 
5. Зазначено, що поточні обмеження на валютному ринку та фіксація курсу є 
тимчасовим рішенням, адже для Національного банку України є пріоритетними 
ринкові підходи і курс на валютну лібералізацію. Але запроваджені заходи – це той 
мінімум, який дає змогу утримувати фінансову стабільність, покликані обмежити 
непродуктивний відтік капіталу та захистити міжнародні резерви України. Це 
також важливо для відновлення економіки після визволення території України від 
російських загарбників. 
6. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку ПриватБанк є банком із 
стовідсотковою участю у капіталі держави та позиціонує себе як банк, послугами 
якого користується більше 50% громадян України, біля 70% підприємців-фізичних 
осіб та третина юридичних осіб, які працюють в Україні. АТ КБ «ПриватБанк» є 
вкрай важливим для економіки України і як ощадний банк, і як банк-кредитор саме 
через свою значну частку у банківській системі.  
7.За даними оцінки фінансово-економічного стану АТ КБ «Приватбанк» 
можемо стверджувати про значну фінансову стійкість банківської установи, адже 
всі основні показники фінансової стійкості, ділової активності та ліквідності взяті 
для аналізу знаходяться в межах оптимальних значень, а також спостерігається 
тенденція до збільшення коефіцієнтів фінансової стабільності, тобто фінансова 
стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом. Наразі, воєнний конфлікт 
триває і зусилля керівництва Банку спрямовані на підтримку стабільності 
операційних процесів, безпеку персоналу, забезпечення безперервності діяльності 
та інші поточні завдання, пов’язані із зовнішніми умовами під час війни. 
82 
 
8. Визначено, що валютний ринок є системою стійких економічних та 
організаційних відносин щодо операцій купівлі-продажу іноземних валют і 
платіжних документів у іноземних валютах, а також є базою економічних відносин 
між різними країнами. Основним показником стану валютного ринку є валютний 
курс, дослідження якого в класичній літературі здійснюється за допомогою 
фундаментального й технічного аналізу. Однак сучасний розвиток економічних 
систем вимагає розробки нового методологічного апарату для дослідження 
валютного курсу, основу якого мають скласти економіко-математичні методи, які 
підпорядковуються нелінійній парадигмі. І, хоч, в умовах воєнного стану та 
існуючих обмежень, які запровадив Національний банк України, із 24 лютого 2022 
р. ми маємо режим фіксованого валютного курсу (спершу 29,2549 грн. за 1 USD, а 
з 21.07 – на рівні 36,5686 грн. за 1 USD). Та все ж таки, після перемоги України в 
збройній агресії росії, після стабілізації ситуації на валютному ринку, НБУ 
вернеться до режиму інфляційного таргетування та лібералізації валютного ринку. 
А отже, до режиму вільно плаваючого валютного курсу. Тоді питання, розробки та 
впровадження нового методологічного апарату для дослідження валютного курсу, 
основу якого складуть економіко-математичні методи, знову стануть актуальними. 
Тому, в роботі було внесено пропозиції із перспективою на майбутнє. 
9. Аналіз етапів розвитку валютного ринку України дозволив визначити 
коротко- та довгострокові тенденції його розвитку. З метою дослідження 
короткострокових тенденцій побудовано модель аналізу короткострокових 
тенденцій валютного ринку. Дана модель базується на використанні сучасного 
математичного апарату –побудові авторегресійної моделі залишків. Її застосування 
дозволяє визначити основну короткострокову тенденцію розвитку валютного 
ринку, передбачити його коливання та оцінити випадковість впливу певних 
факторів. 
9. Використання комплексного прогнозу коротко- та довгострокової тенденції 
валютного курсу дозволило розробити матричну модель визначення станів 
валютного ринку і виділити чотири основні типи ринку: зростаючий; спадний та 
два комбінаторні типи ринків. Кожен тип ринку має свої особливості, і, як наслідок, 
83 
 
на кожному з них існують певні види валютних операцій, що є найбільш 
доцільними для одного з типів ринку. Аналіз особливостей кожного типу ринку та 
певного переліку валютних операцій дозволив запропонувати експертну модель 
для вибору найбільш доцільних валютних операцій. Це дозволяє визначати для 
кожного із чотирьох існуючих типів ринку найбільш доцільні валютні операції. 
Одержані результати дослідження слід використовувати в процесі прийняття 
рішень щодо подальшого формування валютно-курсової політики суб’єктів 
валютного ринку на підставі застосування комплексної моделі прогнозування 
валютного курсу. 
 
 
 
 
 
 
  
84 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII 
[Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19. 
2. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного 
банку України: затв. Постановою Правління Національного банку України від 
01.03.2018 № 19. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0019500-18. 
3. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках 
України: затв. Постановою Правління Національного банку України від 13.12.2016 
№ 410. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0410500-16. 
4. Про систему валютного регулювання і контролю : декрет Кабінету Міністрів 
України від 19.02.1993 № 15-93. Режим доступу: 
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15-93. 
5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським 
Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-
членами, з іншої сторони. Режим доступу: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page. 
6. Аналітичний огляд валютного ринку України. URL: http://rurik.com.ua. 
7. Бабійчук Т. П. Роль та значення валютного ринку в функціонуванні 
економіки держави / Т. П. Бабійчук. – Торгівля, комерція, підприємництво, 2019. – 
№ 15. – С. 90–93. 
8. Башко В. Прогнозування валютного курсу в Україні / Василь Башко. // 
Вісник Національного банку України. – 2015. – С. 14–19. 
9. Береславська О. Курсоутворення гривні в контексті змін у світовій валютній 
системі /Олена Береславська //Вісник НБУ.– 2017.– № 3. – С. 10–16. 
10. Береславська О. Девальвація гривні та спричинені нею виклики для 
України / О. Береславська // Вісник НБУ. – № 2. 2015. – С. 26-33.  
11. Бодрова Н. Е. Теоретичні аспекти управління валютними інтервенціями 
Центральним банком / Н. Е. Бодрова // Фінансовий простір. – № 1. – 2015. – С. 43-
85 
 
47: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://fp.cibs.ubs.edu.ua/files/1501/15bnetau.pdf.  
12. Божидарнік Н.В. Валютні операції : [підручник] / Н.В. Божидарнік, Т.В. 
Божидарнік. – К. : Центр учбової літератури, 2018. – 698 с 
13. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : [підручник] / 
С.Я. Боринець ; 5-е вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 583 с. 
14. Боришкевич О.В. Режими валютного курсу: пошук оптимальності / О.В. 
Боришкевич // Банківська справа. – 2017. – № 3-4(123). – C. 66–73. 
15. Боришкевич О. В. Чинне валютне законодавство України та нормативно-
правові акти валютного регулювання і контролю / О. В. Боришкевич // Наукові 
праці НДФІ. – 2018. – № 2. – С. 28–32. – Режим доступу: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2018_2_7 
16. Валютна лібералізація в Україні в умовах інтеграції до Європейського 
Союзу : (85 Студентська наукова конференція «Інноваційний прорив України: 
креативні ідеї та проекти») [Електронний ресурс] / К. В. Чернявська // КНЕУ імені 
В. Гетьмана. – 2019. – Режим доступу: https://bit.ly/2sqXFCX 
17. Веріга Г. В. Критичний огляд категорій валютного ринку та аналіз підходів 
до його регулювання / Г. В. Веріга // Збірник наукових праць Національного 
університету державної податкової служби України. – 2015. – № 1. – С. 34–55. 
18. Вдовиченко Н. Є. Інфляція та її вплив на економіку України / Н. Є. 
Вдовиченко // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – № 1 (78). – 2-15. – 
С. 93-102: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://zt.knteu.kiev.ua/files/2015/%E2%84%961(78)/uazt_2015_1_12.pdf.  
19. Гаряга Л.О. Нестабільність валютного курсу в Україні. Вісник соціально-
економічних досліджень; за ред. М.І. Звєрякова (гол. ред.) та ін. 2019. Вип. 2. № 57. 
С. 43–50. 
20. Дзюблюк О. В. Банки у системі організації валютних відносин: Монографія 
/ О. В. Дзюблюк, О. М. Владимир. – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. – 296 с.  
86 
 
21. Дзюблюк О. В. Іноземний капітал у банківській системі України: Вплив на 
розвиток валютного ринку та діяльність банків / О. В. Дзюблюк, О. М. Владимир // 
Вісник НБУ. – № 5. 2014. – С. 26-33.  
22. Дзюблюк О. В. Валютно-курсові аспекти антикризової економічної 
політики / О. Дзюблюк // Банківська справа. – 2020. – № 4. – С. 14-33. 
23. Дзюблюк О. В. Валютна політика: підручник / О. В. Дзюблюк. // – К.: 
Знання. – 2007.– 422 с. 
24. Дячек В. В. Аналіз ефективності методів валютного регулювання у 
сучасних умовах міжнародної економічної діяльності / В. В. Дячек, Н. В. 
Пастухова. – Науковий вісник Херсонського державного університету, 2017. – № 
24. – С. 22–25. 
25. Журавка Ф. О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін 
економіки України: монографія / Ф. О. Журавка. – Суми : Ділові перспективи: 
ДВНЗ «УАБС НБУ», 2018. – 334 с. 
26. Король М. М. Валютний ринок України: стан, проблеми й перспективи / М. 
М. Король, О. Р. Стасишина // Сталий розвиток економіки. – № 3. – 2015. – С. 65-
70.  
27. Кузнєцова А. Переваги та недоліки лібералізації валютного регулювання в 
Україні /А. Кузнєцова, Н. Місяць. // Світ фінансів. – 2020. – №3. – С. 136–145. 
28. Макаренко М. І., Артеменко А. С. Міжнародний досвід лібералізації 
валютного регулювання [Електронний ресурс] / М. І. Макаренко, А. С. Артеменко 
// Ефективна економіка – 2017. – № 12. – Режим доступу: 
ttp://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5962 
29. Манталюк О. В. Особливості моделювання курсу національної валюти в 
умовах економічної кризи / О. В. Манталюк. // Вісник ХНУ. – 2016. – №4. – С. 170–
172. 
30. Національний банк України (офіційне Інтернет-представництво): 
Статистика: Статистика зовнішнього сектору: Показники валютного ринку (від 
2002 року по грудень 2021 року): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693080.  
87 
 
31. Національний банк України (офіційне Інтернет-представництво): 
Монетарна політика: Стратегія монетарної політики на 2016-2022 роки. – К., 2021. 
– 12с.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=20985224&cat_id=68677.  
32. Національний банк України (офіційне Інтернет-представництво): Стратегія 
валютних інтервенцій Національного банку України на 2016-2020 роки. – К., 2016. 
– 14 с.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=38098167.  
33. Національне рейтингове агентство «Рюрік»: Аналітичний огляд валютного 
ринку України за підсумками 2021 року. – 21 с.: [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/Currency_4_2021.pdf.  
34. Пасічник А. Г. Валютний ринок України: аналіз сучасного стану та шляхи 
вдосконалення / А. Г. Пасічник // Формування ринкових відносин в Україні. – № 1 
(164). – 2015. – С. 37-43.  
35. Перехрест Л. М. Валютна інтервенція як метод регулювання валютного 
ринку в умовах вітчизняної економіки / Л. М. Перехрест, Л. Ю. Баранюк // Збірник 
наукових праць Національного університету державної податкової служби 
України. – № 1. – 2014. – С. 162-171.  
36. Петрашко Л.П. Валютні операції : [навч. посіб.] / Л.П. Петрашко. – К. : 
КНЕУ, 2016. – 204 с 
37. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок : [навч. посіб.] / О.Ю. Смолянська. – 
Київ : Центр навчальної літератури, 2015. – 384 с 
38. Черкашина К.Ф., Бур І.С. Тенденції валютного ринку України. 
Інфраструктура ринку. 2017. № 5. С. 186–189. 
39. Шелудько В.М. Фінансовий ринок : [навч. посіб.] / В.М. Шелудько ; 2-е 
вид., випр. і доп. – К. : ЗнанняПрес, 2013. – 535 с. 
40. Ющенко В.А. Валютне регулювання : [навч. посіб.] / В.А. Ющенко, В.І. 
Міщенко. – К. : Знання, КОО, 2012. – 359 с. 
41 Сайт АТ КБ «ПриватБанк» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://privatbank.ua 
88 
 
42. Сайт Федерального банку Німеччини [електронний ресурс]. URL: 
http://surl.li/cayrq 
43. Сайт Національного банку Бельгії [електронний ресурс]. URL:  
https://cutt.ly/wJpGyJ5 
44. Сайт Бельгійської банківської асоціації (Febelfin) [електронний ресурс]. 
URL: https://cutt.ly/6Jp2moP 
45. Сайт біржової компанії в Швеції Forex [електронний ресурс]. URL: 
https://www.forex.se/en 
46. Сайт Банку Швеції [електронний ресурс]. URL:  http://www.riksbank.se/en-
gb/ 
47. Перелік відділень банків UBS Switzerland AG та Credit Suisse, в яких 
здійснюватиметься обмін гривні [електронний ресурс]. URL: 
https://cutt.ly/CKvQKe7 
48. Сайт Банку Італії [електронний ресурс]. URL:  https://cutt.ly/pKulTmW 
49. Сайт GWK Travelex [електронний ресурс]. URL: 
https://www.gwktravelex.nl/ 
50. Сайт підтримки українських біженців у Нідерландах RefugeeHelp 
[електронний ресурс]. URL: https://www.refugeehelp.nl/get-help 
51. Програма з обміну банкнот української гривні (UAH) у Центральному 
банку Мальти [електронний ресурс]. URL: https://cutt.ly/FZm7nSX 
52. Сайт Банку Латвії [електронний ресурс]. URL: https://www.bank.lv/en/ 
53. Сайт Šiaulių bankas [електронний ресурс]. URL: https://www.sb.lt/en 
54. Сайт Банку Литви [електронний ресурс]. URL: https://www.lb.lt/en/ 
55. Постанова Правління № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу 
банківської системи в період запровадження воєнного стану» [електронний 
ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/MPK7QFe 
56. Міжнародні резерви становили 26,9 млрд дол. США за підсумками квітня 
[електронний ресурс]. Режим доступу: https://cutt.ly/QG1feEw 
89 
 
57. Постанова Правління Національного банку України від 29 квітня 2022 року 
№ 88 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України 
від 24 лютого 2022 року № 18". Режим доступу: https://cutt.ly/rGUkZ7d 
  
90 
 
Додаток А 
Тези ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми 
фінансової системи України» (м. Черкаси, 24 листопада 2022 року, м. Черкаси, 
ЧДТУ) 
 
УДК 336.7 
 
Ольга Лесик ‒ здобувач вищої освіти освітнього ступеня магістр 
 
Науковий керівник ‒ к.е.н., проф. Олена Березіна 
 
Черкаський державний технологічний університет 
 
МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ 
МІЖНАРОДНИХ РЕЗЕРВІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 
 
Збереження стабільності банківської та фінансової системи держави внаслідок 
збройної агресії росії щодо України є однією з головних цілей діяльності 
Національного банку. Так, ще 24 лютого 2022 р. регулятор згідно з діючим 
законодавством миттєво почав оперативно ухвалювати рішення, відповідні умовам 
війни, зокрема для забезпечення населення коштами, проведення безготівкових 
розрахунків, функціонування валютного ринку, рефінансування банків тощо.  
Особливо важливими та актуальними в період воєнного стану є питання 
функціонування валютного ринку України та захисту золотовалютних резервів 
країни. Більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його 
безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту 
експортери та імпортери. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ 
закриває його продажом валюти зі міжнародних резервів. 
Аналіз динаміки міжнародних резервів України (рис. 1), які забезпечують 
стабільність гривні показав, що фіксований офіційний курс гривні до долара США 
потребує значних зусиль з боку Національного банку та характеризується такими 
показниками [1]: 
Станом на 01.02.2022 р. резерви складали 29,087 млрд USD. Упродовж лютого 
їх рівень знизився на 5,3%, однак навіть після цього перевищував показник, з яким 
Україна увійшла до коронакризи на початку березня 2020 року (27 млрд дол. 
США). Причини зниження обсягу в лютому – це насамперед виплати за зовнішніми 
зобов'язаннями держави та інтервенції Національного банку, які необхідні для 
згладжування надмірних коливань на валютному ринку. 
Необхідно відмітити, що на 1 березня 2022 року міжнародні резерви України 
становили 27,553 млрд дол. США. За даними НБУ, такий обсяг забезпечував 
фінансування 3,8 місяців поточного імпорту, що було достатнім для виконання 
зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку. 
 
91 
 
35,0 29,7 30,6 30,9 29,1 27,6 28,1
30,0 26,9 25,1 25,4 25,2
22,8 22,4 23,9
25,0
20,0
15,0
10,0
5,0
0,0
 
Рис. 1. Валові міжнародні резерви, млрд дол. США в еквіваленті 
 
Станом на 1 квітня золотовалютні резерви України зросли на 2% до понад 28 
млрд доларів завдяки світовій підтримці України. Зокрема RFI (Rapid Financing 
Instrument – програма екстреного фінансування) від МВФ на суму 1,4 мільярдів 
доларів, транші від Євросоюзу, Світового банку та інших не менш важливих 
партнерів України.  
Упродовж квітня 2022 року тиск на міжнародні резерви України зріс. До того 
ж, ураховуючи складнощі з прогнозуванням макроекономічних показників через 
триваючу повномасштабну агресію росії на території України, Національний банк 
зазначив, що тимчасово утримуватиметься від публікації інформації щодо 
покриття резервами майбутнього імпорту. Станом на 1 травня 2022 року валові 
золотовалютні резерви становили 26, 95 млрд. дол. США. Отже, за підсумками 
квітня вони скоротилися на 4% з огляду на продаж валюти Національним банком 
(рис. 1), що частково компенсовано валютними надходженнями на користь уряду. 
Зокрема, чистий продаж валюти Національним банком у квітні 2022 року склав 2,2 
млрд дол. США. За даними регулятора потреба у проведенні інтервенцій із продажу 
валюти виникає через перевищення попиту на валюту над пропозицією. Це 
насамперед пояснюється значними оборонними потребами, імпортом 
енергоресурсів та забезпеченням розрахунків із платіжними системами через 
активне використання карток за кордоном на тлі повільного відновлення експорту. 
Натомість внутрішні та зовнішні валютні надходження на користь Уряду України 
становили 1 887 млн дол. США. Зокрема, упродовж квітня від Світового банку 
надійшли 629 млн євро та 93 млн дол. США, від уряду Франції – 300 млн євро, від 
уряду Канади – 236 млн дол. США та від Європейського союзу – 120 млн євро. 
На 1 червня міжнародні резерви України становили 25 100,7 млн дол. США. 
Упродовж травня вони скоротилися на 7%. Це пов’язано насамперед з продажем 
валюти на міжбанківському валютному ринку. У травні НБУ продав 3 410,6 млн 
дол. США й викупив до резервів – 56,4 млн дол. США. Значні обсяги продажу 
валюти зумовлені перевищенням попиту на неї над пропозицією. Так, суттєві 
витрати на оборонні потреби, на імпорт товарів та послуг, а також для забезпечення 
розрахунків із міжнародними платіжними системами за витрати громадян із 
гривневих карток за кордоном перевищували надходження від експорту та від 
трудових мігрантів. Водночас ці витрати частково були компенсовані 
92 
 
фінансуванням від міжнародних партнерів. Валютні надходження на користь уряду 
становили 1 660,2 млн дол. США. Зокрема, 583,7 млн євро, що надійшли від 
Світового банку, та 582,3 млн євро – від Європейського союзу. 
Потрібно зазначити, що на 1 липня міжнародні резерви України, становили 22 
756,9 млн дол. США. Упродовж червня вони скоротилися на 9%. НБУ вимушений 
був продати значний обсяг валюти з резервів на ринку через перевищення попиту 
на валюту над її пропозицією. Так, надходження від експорту товарів та послуг і 
від трудових мігрантів були нижчими за витрати на оборону, імпорт та розрахунки 
із міжнародними платіжними системами. Останні здійснюються з огляду на 
витрати громадян із гривневих платіжних карток за кордоном. Крім того, 
збільшення різниці між попитом та пропозицією на ринку зумовила монетизація 
дефіциту бюджету з боку НБУ. Переважна частина отриманого урядом 
фінансування у гривні поступово потрапляла на валютний ринок й це посилювало 
попит на іноземну валюту. Як результат, чистий продаж валюти Національним 
банком у червні становив 3 956,3 млн дол. США. При цьому У червні на відповідні 
рахунки надійшло 967,4 млн дол. США від Світового банку, 779,0 млн дол. США – 
від Уряду Канади та ще 479,4 млн дол. США – від Агенції з міжнародного 
співробітництва Японії. Загалом валютні надходження на рахунки уряду в НБУ за 
підсумками минулого місяця становили 2 763,0 млн дол. США. 
Станом на 1 серпня 2022 року міжнародні резерви України становили 22 385 
млн дол. США. У липні вони знизилися на 2% з огляду на інтервенції НБУ та 
виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою 
компенсовані валютними залученнями на користь уряду. Упродовж липня НБУ 
продав на валютному ринку 2 117 млн дол. США та викупив до резервів – 922 млн 
дол. США. Отже, чистий продаж валюти Національним банком у минулому місяці 
становив 1 195 млн дол. США. Обсяги чистого продажу валюти НБУ є нижчими, 
ніж у попередні місяці, насамперед завдяки корегуванню офіційного курсу гривні 
до долара США 21 липня на 25% (до рівня 36,57 грн за 1 долар США). Зменшенню 
тиску на резерви сприяло також зниження обсягів фінансування бюджету з боку 
НБУ у липні до 30 млрд грн (зі 105 млрд грн у червні). Валютні надходження на 
рахунки уряду в Національному банку в липні становили 1 563 млн дол. США з них 
1 049 млн дол. США Україна отримала від Уряду Німеччини та 514 млн дол. США 
– від розміщення валютних внутрішніх державних облігацій (ОВДП). Натомість 
загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного боргу 
в іноземній валюті становив 677 млн дол США, у тому числі 630 млн дол. США 
спрямовано на обслуговування та погашення ОВДП.  
Необхідно наголосити, що на 1 вересня 2022 року міжнародні резерви України 
становили 25 436,0 млн дол. США. У серпні вони збільшилися на 13,6% насамперед 
завдяки надходженню значного обсягу міжнародної допомоги, яке відбулося на тлі 
помірних боргових виплат країни в іноземній валюті та менших інтервенцій 
Національного банку з продажу валюти. 4 788,4 млн дол. США – такою є сума 
валютних надходжень на рахунки Уряду України в Національному банку упродовж 
місяця. З них 3 030,9 млн дол. США надійшли від Сполучених Штатів Америки 
(через механізм Світового банку), 1 015,6 млн дол. США – від ЄС, 349,3 млн дол. 
93 
 
США – від Уряду Канади, 205,6 млн дол. США – від Уряду Італії, 99,6 млн дол. 
США – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП) та 87,4 млн дол. 
США – від інших кредиторів. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує 
фінансування 4 місяців майбутнього імпорту. Цього достатньо для виконання 
зобов’язань України та поточних операцій уряду й НБУ. 
Міжнародні резерви України на 1 жовтня становили 23,9 млрд дол. США. У 
вересні вони знизилися на 5,9% з огляду на продаж валюти Національним банком 
на міжбанківському ринку, у тому числі для забезпечення оборонних потреб, а 
також платежів українців за кордоном. Водночас стійкі надходження від 
міжнародних партнерів і надалі дають змогу утримувати міжнародні резерви на 
достатньому рівні, попри повномасштабну війну. Зокрема, у вересні Україна 
отримала 1,5 млрд дол. США від Сполучених Штатів через трастовий фонд 
Світового банку, а також близько 0,5 млрд дол. США – від Європейського Союзу. 
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця 
майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та 
поточних операцій уряду й Національного банку. 
Необхідно відімтити, що на 1 листопада міжнародні резерви України 
становили 25,2 млрд дол. США. У жовтні вони збільшилися на 5,5% завдяки 
стійким надходженням від міжнародних партнерів та зменшенню чистого продажу 
валюти Національним банком. Зокрема, упродовж місяця Україна отримала 4,2 
млрд дол. США (в еквіваленті). З них близько 2 млрд дол. США – від 
Європейського союзу, 1,3 млрд дол. США – від Міжнародного валютного фонду, 
0,5 млрд дол. США – від Світового банку й 0,4 млрд дол. США – від розміщення 
внутрішніх державних облігацій (ОВДП), номінованих у валюті. Ці кошти дадуть 
змогу профінансувати першочергові витрати державного бюджету та підтримати 
платіжний баланс, що зменшить тиск на міжнародні резерви України. Поточний 
обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,2 місяця майбутнього 
імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій 
уряду й Національного банку. 
Попри достатній сьогодні рівень, міжнародні резерви України не є 
безмежними. Швидке їх зниження (й тим паче вичерпання) може спровокувати 
валютну кризу та гіперінфляцію. 
Щоб уникнути такого сценарію, особливо в умовах тривалої війни, 
необхідним є перехід до політики дорогих грошей (високих ставок) в економіці. 
Так, наприклад, вчинив центробанк Ізраїлю в 90-х роках. Саме тому НБУ рішуче 
одномоментно підвищив облікову ставку до 25%, тобто здійснивши таким чином 
перехід до політики дорогих грошей. Значне зростання дохідності за гривневими 
інструментами має створити мотивацію для вкладників та інвесторів зафіксувати 
високу дохідність за гривневими інструментами замість купівлі валюти та 
імпортних товарів довготривалого використання. 
Зменшення попиту на валютному ринку відповідно знизить тиск на ньому, 
дасть змогу захистити міжнародні резерви України та мінімізує ризики для 
курсової та цінової стабільності. А отже, у перспективі, це створить передумови 
94 
 
для повернення плаваючого обмінного курсу, скасування валютних обмежень та 
вирішення проблеми множинності обмінних курсів. 
 
Література: 
1.Сайт Національного банку України: Міжнародні резерви [електронний 
ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/markets/international-reserves-allinfo 
 
  
95 
 
Додаток Б 
 
  
96 
 
Додаток В 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  
97 
 
Додаток Д