Підвищення рівня фінансової інклюзії як стратегічна мета Національного банку України

Бережна, Дарина Андріївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9336
Title:	Підвищення рівня фінансової інклюзії як стратегічна мета Національного банку України
Authors:	Гончаренко, Ірина Георгіївна Бережна, Дарина Андріївна
Keywords:	фінансова інклюзія;Національний банк
Issue Date:	Dec-2022
Abstract:	Предметом є фінансові процеси, які виникають внаслідок реалізації стратегії підвищення рівня фінансового включення. Об’єктом дослідження є Національний банк України. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження дорожньої карти, стану, способів та механізмів реалізації Національним банком України стратегічної мети пiдвищeння piвня фiнaнcoвoï iнклюзiï. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: розкрити концептуальні засади фінансової інклюзії; визначити роль та досвід підвищення фінінклюзії зарубіжними регуляторами фінансових ринків; вивчити стратегічні стимули підвищення рівня фінансово включення Національним банком України; оцінити рівень фінансової інклюзії в Україні; проаналізувати діяльність Національного банку України в напрямку реалізації цілі з підвищення рівня фінансової інклюзії; оцінити стан захисту прав споживачів фінансових послуг Національним банком України; запропонувати концептуальні засади вирішення актуальних питань фінансової інклюзії в Україні; побудувати модель підтримки прийняття рішення споживачем банківських послуг. За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо підвищення рівня фінансової інклюзії в Україні. Одержані результати можуть бути використані всіма гравцями (стейкхолдерами) фінансової екосистеми для задоволення потреб кінцевих споживачів фінансових послуг.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9336
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Бережна_2022.pdf Restricted Access		2.5 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа 
та страхування, освітня програма 
«Фінанси і кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
денна форма навчання, 
2 курс, група      ФКМ - 21      . 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЯК 
СТРАТЕГІЧНА МЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ  
 
 
 
Студентки    Бережної Дарини Андріївни      
(підпис) 
 
Науковий керівник    професор Гончаренко І. Г.             
.. 
   (підпис) 
 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
                   проф. Гончаренко І. Г.       . 
           (підпис) 
 
 
 
Черкаси 2022 р.  
2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Гончаренко І.Г.  
 
«_____» ________________ 2022 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
    Бережній Дарині Андріївні     
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Підвищення рівня фінансової інклюзії як стратегічна мета 
Національного банку України 
Керівник роботи  професор Гончаренко Ірина Георгіївна     
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «22 » вересня 2022 р. № 244/04. 
2. Строк подання студентом роботи «05» грудня 2022 р. 
3. Вихідні дані до роботи нормативні та законодавчі акти, літературні та 
періодичні джерела, цифровий матеріал Національного банку України, Світового 
банку. 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)  
1. Визначити роль центральних банків у подоланні бар’єрів та забезпечення сталої 
фінансової інклюзії.  
2. Проаналізувати стратегічні ініціативи Національного банку України в 
контексті розвитку фінансової інклюзії. 
3. Внести пропозиції щодо підвищення рівня фінансового включення населення. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів)  
Рисунок 1 ‒ Компоненти фінансової інклюзії. Рисунок 2 ‒ Цикл забезпечення 
фінансової інклюзії центральним банком. Таблиця 1 ‒ . Стратегічні цілі стратегії 
розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Таблиця 2 ‒ Індикатори 
виконання Національним банком України стратегічної цілі «пiдвищeння piвня 
фiнaнcoвoï iнклюзiï». Рисунок 3 ‒ Знання громадянами країн щонайменше 5 
фінансових продуктів. Таблиця 3 ‒ Кількість використаних фінансових продуктів. 
Рисунок 4 ‒ Обізнаність щодо фінансових продуктів Рисунок 5 ‒ Поточне 
використання фінансових продуктів. Таблиця 4 ‒ Джерела забезпечення після 
досягнення пенсійного віку в Україні. Рисунок 6 ‒ Розподіл безготівкових операцій з 
використанням платіжних карток. Рисунок 7 ‒ Платіжна інфраструктура та 
платіжні картки.   
3 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали  Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Гончаренко І.Г., професор 05.09.22 09.10.22 
2 Гончаренко І.Г., професор 10.10.22 11.11.22 
3 Гончаренко І.Г., професор 12.11.22 28.11.22 
 
7. Дата видачі завдання «05» вересня 2022 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 попереднього плану кваліфікаційної 05.09.22 виконано 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.22 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка  
3 5.10.22 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. 
4 Аналіз даних, необхідних для написання 9.10.22 виконано 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.22 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.22 виконано 
Підготовка та написання розрахункового 
7 08.11.22 виконано 
розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.22 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.22 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.22 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.22 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.22 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 2.12.22 виконано 
14 Подання завершеної роботи на кафедру 5.12.22 виконано 
 
 
Студентка    __________________    ____Бережна Д.А.       
            (підпис)                                             (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи     __________________    ____ Гончаренко І.Г. _______ 
           (підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК      __________________    ____Настенко І.Г.________ 
(підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
  
4 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 90 сторінок, 15 таблиць, 32 
рисунки, список використаних джерел із 75 найменувань, 1 додаток. 
 
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ ЯК СТРАТЕГІЧНА 
МЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ  
 
Предметом є фінансові процеси, які виникають внаслідок реалізації 
стратегії підвищення рівня фінансового включення. 
Об’єктом дослідження є Національний банк України. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження дорожньої 
карти, стану, способів та механізмів реалізації Національним банком України 
стратегічної мети пiдвищeння piвня фiнaнcoвoï iнклюзiï. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
- розкрити концептуальні засади фінансової інклюзії; 
- визначити роль та досвід підвищення фінінклюзії зарубіжними 
регуляторами фінансових ринків; 
- вивчити стратегічні стимули підвищення рівня фінансово включення 
Національним банком України; 
- оцінити рівень фінансової інклюзії в Україні; 
- проаналізувати діяльність Національного банку України в напрямку 
реалізації цілі з підвищення рівня фінансової інклюзії; 
- оцінити стан захисту прав споживачів фінансових послуг 
Національним банком України 
- запропонувати концептуальні засади вирішення актуальних питань 
фінансової інклюзії в Україні; 
‒ побудувати модель підтримки прийняття рішення споживачем 
банківських послуг. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
підвищення рівня фінансової інклюзії в Україні. 
Одержані результати можуть бути використані всіма гравцями 
(стейкхолдерами) фінансової екосистеми для задоволення потреб кінцевих 
споживачів фінансових послуг. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2022. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2022. 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________  
5 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ У ПОДОЛАННІ 10 
БАР’ЄРІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ 
1.1. Концептуальні засади фінансової інклюзії 10 
1.2. Роль та досвід підвищення фінінклюзії зарубіжними 13 
регуляторами фінансових ринків 
1.3. Стратегічні стимули підвищення рівня фінансово включення 19 
Національним банком України  
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ІНІЦІАТИВ 31 
НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ 
ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ 
2.1. Оцінка рівня фінансової інклюзії в Україні 31 
2.1.1. Загальна оцінка фінансового включення громадян 31 
2.1.2. Оцінка використання безготівкових розрахунків в 41 
Україні в умовах воєнного стану 
2.2 Аналіз діяльності Національного банку України в напрямку 46 
реалізації цілі з підвищення рівня фінансової інклюзії 
2.2.1. Організація роботи та здійснення заходів із 46 
підвищення рівня фінансової грамотності населення 
2.2.2. Система BankID Національного банку 61 
2.3 Оцінка стану захисту прав споживачів фінансових послуг 64 
Національним банком України 
РОЗДІЛ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ 73 
ФІНАНСОВОГО ВКЛЮЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ 
3.1. Концептуальні засади вирішення актуальних питань фінансової 73 
інклюзії в Україні 
3.2. Модель підтримки прийняття рішення споживачем банківських 75 
послуг 
ВИСНОВКИ 87 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 91 
ДОДАТОК А 98 
  
6 
ВСТУП 
 
Постановка проблеми. Упродовж останніх десятиліть центральні банки 
країн, міжнародні організації та інші регулятори фінансового ринку 
акцентують свою увагу на необхідності та важливості для сучасного світу 
фінансової інклюзії, як одного з головних чинників економічного зростання та 
важливого фактору соціальної рівності та сталого розвитку. Це зумовлює 
необхідність всебічного дослідження та вивчення стану, проблем, перспектив, 
напрямків, дій та стратегій стейкхолдерів щодо можливості, здатності та рівня 
залучення різних верств населення до фінансових послуг. Адже підвищення 
рівня фінансової інклюзії дозволяє регуляторам та державі загалом через 
мобілізацію заощаджень, інвестування у розвиток економіки держави, 
диверсифікацію фінансової системи залучати всі верстви населення до 
економічної системи, провайдерам фінансових послуг забезпечує збільшення 
кількості споживачів, а самим споживачам ‒ можливість ефективніше та 
зручніше використовувати сучасні фінансові послуги, підвищуючи таким 
чином особистий добробут. Фінансова інклюзія як елемент сталого розвитку 
сприяє зростанню економіки, підвищенню та стабілізації доходів, 
ефективнішому управлінню активами, зменшенню вразливості від 
економічних криз. Саме тому, дослідження механізмів, дій та способів 
підвищення рівня фінансової інклюзії як стратегічної мети Національного 
банку України потребує особливої уваги. 
Забезпечення стійкої фінансової інклюзії є відносно новим напрямком 
функціонування світових регуляторів. У своїй більшості практичні аспекти їх 
діяльності базуються на дослідженнях, проведених Світовим банком, 
Агенцією США з міжнародного розвитку (USAID), незалежного центру 
CGAP, які визначали рівень світового універсального доступу до фінансових 
послуг та сприяли політиці розширення доступу до таких послуг для 
незаможних верств населення. Також виклики та досвід окремих країн, 
платіжних систем та міжнародних компаній в забезпеченні фінансової 
7 
інклюзії та цифровому розвитку суспільства розглядали Я. Тейлор, Г. 
Сьодерберг, М. Квіткін, Т. Овчарек, О. Капустіна та ін. Поряд з цим у 
публікаціях М. Шкреб, М. Відякіна та Д. Яблоновського аналізується роль 
«фінансових включень» у сприянні кращому життю населення та наводяться 
рекомендації щодо подолання його фінансової неграмотності в Україні. 
Однак, комплексному дослідженню ролі Національного банку України у 
підвищенні рівня фінансової інклюзії як стратегічної мети, практично не 
приділено уваги.  
Наявні дослідження фінансової інклюзії показали, що це явище є доволі 
новим поняттям, яке стрімко посідає одне з головних місць у стратегіях 
центральних банків та світових фінансових організацій. 
Актуальність зазначених питань, їх теоретична і практична важливість 
зумовили вибір напряму та теми кваліфікаційної роботи магістра, її мету та 
окреслили коло завдань. 
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра 
є дослідження дорожньої карти, стану, способів та механізмів реалізації 
Національним банком України стратегічної мети пiдвищeння piвня фiнaнcoвoï 
iнклюзiï. 
Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі основні 
завдання: 
- розкрити концептуальні засади фінансової інклюзії; 
- визначити роль та досвід підвищення фінінклюзії зарубіжними 
регуляторами фінансових ринків; 
- вивчити стратегічні стимули підвищення рівня фінансово включення 
Національним банком України; 
- оцінити рівень фінансової інклюзії в Україні; 
- проаналізувати діяльність Національного банку України в напрямку 
реалізації цілі з підвищення рівня фінансової інклюзії; 
- оцінити стан захисту прав споживачів фінансових послуг 
Національним банком України; 
8 
- запропонувати концептуальні засади вирішення актуальних питань 
фінансової інклюзії в Україні; 
‒ побудувати модель підтримки прийняття рішення споживачем 
банківських послуг. 
Об’єктом дослідження є Національний банк України.  
Предметом дослідження є фінансові процеси, які виникають внаслідок 
реалізації стратегії підвищення рівня фінансового включення. 
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі 
використовувалися загальні методи наукового пізнання. Зокрема: 
економічного аналізу, синтезу, порівняння, аналогії – для оцінки отриманих 
фактичних значень показників у динаміці; наукової абстракції – при виділенні 
найбільш важливих показників оцінки рівня фінансового залучення; 
спостереження, групування, узагальнення – в процесі розробки остаточних 
висновків на основі отриманих результатів аналітичних досліджень; 
економіко-математичного моделювання – для побудови моделі підтримки 
прийняття фінансового рішення споживачем фінансових послуг.  
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові 
акти, аналітичні та статистичні дані Національного банку України, Світового 
банку, проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору». Використано 
дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукову, 
методичну та довідкову літературу, монографічні видання та статті 
вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні ресурси в Інтернеті. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
підвищення рівня фінансової інклюзії в Україні. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці 
рекомендацій щодо підвищення рівня фінансового включення населення в 
контексті реалізації відповідної стратегії Національного банку України. 
Одержані результати можуть бути використані всіма гравцями 
(стейкхолдерами) фінансової екосистеми для задоволення потреб кінцевих 
споживачів фінансових послуг. 
9 
Результати досліджень апробовані на ХІХ Міжнародній науково-
практичній конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України» 
(м. Черкаси, 24 листопада 2022 року Черкаси, ЧДТУ), за результатами якої 
видані тези на тему: «Актуальні питання фінансової інклюзії в Україні» 
(додаток А). 
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи 
обумовлена темою та логікою дослідження. Загальний обсяг роботи містить 
вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел та додатків. 
Основна частина складається із трьох розділів та ілюстрована 15 таблицями й 
32 рисунками. 
 
  
10 
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ У ПОДОЛАННІ БАР’ЄРІВ 
ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ  
 
1.1. Концептуальні засади фінансової інклюзії 
 
Упродовж останніх десятиліть центральні банки країн, регулятори 
фінансового ринку та інші міжнародні організації акцентують свою увагу на 
необхідності та важливості фінансової інклюзії, як вагомого фактору 
соціальної рівності та сталого розвитку, а також одного з головних чинників 
економічного зростання. 
Останніми роками регулятори значну увагу приділяли фінансовому 
включенню. Це пов'язано з необхідністю залучення широких верств населення 
до формальної фінансової системи, подолання бідності, та забезпечення 
економічного розвитку країн. У 2017 році близько 1,7 млрд. дорослих (31% 
дорослого населення світу) у світі не мали доступу до фінансових послуг [73]. 
За визначенням Міжнародної мережі з фінансової освіти (INFE) 
Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD) фінансова 
інклюзія є процесом просування доступного, вчасного та повноцінного 
доступу до широкого спектру фінансових продуктів і послуг, поширення 
їхнього використання серед всіх прошарків суспільства через впровадження 
існуючих та інноваційних підходів включно з фінансовою обізнаністю та 
освітою з метою просування як фінансового добробуту, так і економічної та 
соціальної інклюзії [71]. 
За визначенням Національного банку України фінансова інклюзія – це 
створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до 
користування різноманітними фінансовими послугами, які доступні за 
інфраструктурою та ціною, офіційно урегульовані та відповідають потребам 
населення з метою стимулювання економічного зростання країни та 
зменшення соціальної нерівності у суспільстві [71]. 
11 
Інше тлумачення пропонує директор департаменту стратегії та 
реформування Національного банку М. Відякін. Він характеризує фінансову 
інклюзію – як можливість, здатність та рівень залучення різних верств 
населення до фінансових послуг [4]. 
Інакше кажучи, фінансова інклюзія або інакше фінансове включення 
(залучення) − це рівний доступ та використання фінансових продуктів та 
послуг, які: 
− прийнятні та зрозумілі за ціною;  
− доступні для всіх верств населення незалежно від місця проживання та 
доходу; 
− відповідають потребам домогосподарств та суб’єктам господарювання; 
− надаються представниками фінансової екосистеми відповідально для усіх 
учасників процесу. 
Головна ідея фінансового включення – це користування фінансовими 
послугами для підвищення добробуту населення. Це надання можливості 
споживачам відкрити депозит чи ощадний рахунок, отримати кредит. Проте 
ключовим тут є – можливість цього, а не обов’язок. 
Таке фінансове залучення сприяє та полегшує щоденне життя і допомагає 
домогосподарствам та суб’єктам господарювання оперативно реагувати на 
непередбачувані надзвичайні ситуації й розробляти довгострокові плани. 
Адже будучи власниками рахунків, населення частіше користується й іншими 
фінансовими послугами, такими як кредитування, заощадження та 
страхування, розпочинають та розширюють бізнес, інвестують в охорону 
здоров'я або освіту, хеджують ризики та управляють фінансовими 
труднощами, що значно покращує якість життя. 
Запорука формування стійкої фінансової інклюзії та підвищення її рівня 
знаходиться у трьох площинах (рис. 1.1): 
1. Доступність послуг, тобто реальна можливість користувача 
скористатися фінансовою послугою через контакт із фінансовим 
посередником. 
12 
2. Фінансова грамотність, тобто здатність споживача здійснити 
усвідомлений вибір послуги, розуміючи при цьому повністю ризики та вигоди 
від користування нею. 
3. Захист прав користувача, а саме гарантія безпечного, прогнозованого 
та якісного надання фінансової послуги, яка забезпечена третьою стороною. 
Фінансова
грамотність
Доступність
Захист прав 
фінансових
користувача 
послуг
Стійка 
фінансова 
інклюзія
 
Рис. 1.1. Компоненти фінансової інклюзії 
 
Необхідно відмтити, що за даними Світового банку, доступ до 
фінансування та фінансове включення − це різні поняття. Фінансове 
включення визначається як частка дорослих, які користуються фінансовими 
послугами. Однак відсутність використання не обов'язково означає 
відсутність доступу. Деякі громадяни можуть мати доступ до фінансових 
послуг за прийнятними цінами, але вони вирішили не використовувати їх із 
різних причин (наприклад, релігійних). У той час як доступ інших людей може 
бути обмежений регуляторними бар'єрами або високими витратами на ці 
послуги. Наразі, ключовим питанням є те, наскільки відсутність інклюзії 
випливає з відсутності попиту чи наявності бар'єрів, які заважають населенню 
та суб’єктам господарювання отримувати доступ до таких фінансових послуг 
[73]. 
 
  
13 
1.2. Роль та досвід підвищення фінінклюзії зарубіжними регуляторами 
фінансових ринків 
 
Однією з головних стратегічних цілей регуляторів міжнародних 
фінансових ринків та центральних банків країн наразі є забезпечення 
фінансової інклюзії. Реалізація її лежить в площині дотримання та виконання 
центробанками інших своїх цілей, зокрема, фінансової стабільності. Адже, 
гарантувати збереження цінності грошей можливо лише реалізуючи 
макропруденційну політику. Перешкодити банкрутству фінансових установ та 
зберегти заощадження людей вдається в результаті забезпечення фінансової 
стабільності. Центральні банки також сприяють і посилюють довіру громадян 
до фінансової системи та її інститутів, залучають населення до фінансових 
послуг та допомагають звичайним громадянам максимально скористатися їх 
вигодами. Таким чином, центральні банки можуть сприяти розвитку 
економіки країни через виконання ними своїх головних повноважень. 
Наразі, цього не достатньо. Для повноцінного фінансового доступу 
потрібне забезпечення й інших елементів. Зокрема, нові інформаційні та 
фінансові технології можуть відігравати вирішальну роль у подоланні бар'єрів 
як для населення, так і для фінансово-кредитних установ. З метою сприяння 
цьому процесові центральні банки та регулятори фінансових ринків мають 
забезпечити відповідну інфраструктуру, яку можливо умовно поділити на 
фізичну або тверду (розрахункові та платіжні системи) та «контекстну» або 
м'яку (керівні принципи та правила, які дозволяють використовувати всі 
переваги технології, захищаючи її користувачів). 
Таким чином, зрозуміло, що центральні банки та технологічні компанії 
(FinTech), які виходять на ринок фінансових послуг є життєво необхідними 
партнерами, стейкхолдерами, складовими однієї фінансової екосистеми. Адже 
неможливо досягти фінансового залучення без допомоги іншого. 
Необхідно відмітити, що фінансова інклюзія надає доступ до основних 
фінансових послуг (заощадження, кредити, платежі, страхування) та сприяє 
14 
безпеці й соціальній інтеграції. Так, наприклад, шляхом розміщення 
заощаджень на рахунку громадяни отримують відповідний захист регулятора. 
У той же час, якщо вони вкладають свої кошти в ювелірні вироби, або просто 
зберігають гроші під матрацом, можуть стати жертвою шахрая, крадіжки або 
девальвації. Також, фінансове включення може прискорити та зробити більш 
дешевшими й доступними соціальні виплати. Отже, це буде вигідно усім 
стейкхолдерам та може сприяти зменшенню бідності. 
Починаючи з 2011 р. у розширенні фінансового залучення був 
досягнутий значний прогрес. Зокрема, доступ до основних рахунків у світі 
отримали понад 1 мільярд дорослих. Значну роль при цьому відіграли 
спеціальні національні стратегії, які були розроблені та запроваджені 
центральними банками країн та іншими регуляторами фінансових ринків. 
Проте, все ще багато необхідно зробити на глобальному рівні з точки зору 
розширення доступу та створення стимулів для фінансового включення 
громадян. Адже з позиції доступу, майже третина дорослого населення світу 
все ще не має базового депозитного рахунку. І, у більшості своїй, це жінки, 
безробітні, бідні та мало освічені люди. 
Однак, навіть із задовільним рівнем доступу до фінансових ресурсів 
участь споживачів може залишатися доволі низькою. Так, наприклад, згідно з 
дослідженням Global Findex 2017 р., менше половини дорослих, які мали 
банківський рахунок, фактично скористались іншими фінансовими послугами 
банківської установи [66]. Навіть у країнах з високим рівнем доходу, де 
більшість дорослих (94%) мали поточний рахунок, більш ніж один з десяти 
бажали запозичувати у небанківському секторі й, навіть, у сім'ї та друзів . 
Основними бар’єрами та причинами на шляху забезпечення стійкої 
фінансової інклюзії є: 
1. Відсутність довіри до фінансової системи, зокрема до фінансово-
кредитних установ (банків, страхових компаній, ломбардів, кредитних спілок 
та інших фінансових). Це може бути спричинене історією їх банкрутства та 
пов'язаними з нею втратами населенням важко зароблених ними коштів. Брак 
15 
фінансової грамотності може також відображати відсутність довіри. Адже, 
дійсно, від людей не можна очікувати довіри до того, чого вони не розуміють. 
2. Високі витрати. Фінансова послуга може бути занадто дорогою для 
певних користувачів. При цьому є два варіанта: 
а) ціна є обґрунтованою, але користувачу бракує коштів, щоб собі 
дозволити послугу; 
б) ціна є дійсно занадто високою, адже постачальник послуг вважає 
невигідним обслуговувати деякі сегменти населення. Розглянемо невелику 
спільноту з низькими доходами, наприклад, в сільській місцевості. Без 
критичної маси потенційних клієнтів, створення банківського відділення 
повністю кадрово, технічно і технологічно укомплектованого може бути 
занадто дорогим. Навіть, якщо ігноруються фіксовані витрати, граничний 
прибуток від обслуговування споживачів з малими доходами та вузькими 
фінансовими потребами може бути занадто низьким. 
3. Відсутність для певної групи населення відповідних документів. 
Банківські рахунки не можуть бути відкриті без основних документів, таких 
як посвідчення особи або свідоцтво про народження, що може заблокувати 
доступ до кредитів або страхування. 
Вважаємо, що виважена державна політика та інновації можуть 
допомогти подолати ці бар'єри. Так, реалізуючи свої основні стратегічні цілі ‒ 
ціни та фінансова стабільність ‒ центральні банки та фінансові регулятивні 
органи можуть зміцнювати довіру до фінансової системи, тим самим 
забезпечувати основу для фінансового включення. Адже населення не почне 
користуватися фінансовими послугами, якщо воно не довіряє валюті, або 
банківським та небанківським фінансовим установам. Центральні банки 
можуть в обох цих вимірах сприяти покращенню ситуації. Необхідно 
наголосити, що забезпечення цінової стабільності посилює довіру до 
національної грошової одиниці, а довіру до інститутів створює надійний 
пруденційний нагляд. Таким чином, регулятори мають повністю 
16 
зосереджуватися на своїх мандатах та максимально сприяти забезпеченню 
стійкої фінансової інклюзії (рис. 1.2). 
Сприяння 
Фінансова і 
довірі до 
цінова 
фінансової 
стабільність
системи
Підтримка Сприяння 
політики більшому ви-
центрального користанню 
банку фінансових 
послуг
 
Рис. 1.2. Цикл забезпечення фінансової інклюзії центральним банком. 
Однак, хоча фінансова та цінова стабільність допомагають вирішити 
проблеми, які пов'язані з довірою до фінансового залучення, вони не можуть 
самостійно йому сприяти. Серед інших чинників також потрібні адекватна 
правова система, інновації та технології. Цифрові технології та Big data, 
зокрема, є базовими для подолання інших важливих бар'єрів для фінансової 
інклюзії, а саме відсутність у потенційних користувачів віддаленого доступу 
до фінансових послуг, кредитної історії та документації, а також високих 
витрат на ці послуги. 
Необхідно відмітити, що найбільш ефективними у зменшенні витрат 
виявилися фінансові послуги на базі смартфонів та Інтернету. Так, наприклад, 
використання технологій PayTM в Індії, Alipay в Китаї, M-Pesa в Кенії тощо, 
забезпечило глибоке проникнення фінансових послуг до різноманітних верств 
населення за рахунок:  
1) цифрова технологія пропонує найзручніший та найдешевший канал 
доставки фінансових послуг;  
2) цифрові мережі розширюють коло користувачів послуг, створюючи 
позитивні мережеві ефекти;  
3) масове використання смартфонів дозволяє надавачам фінансових 
послуг охопити значну кількість потенційних клієнтів [73].  
17 
Таким чином, платформи цифрових фінансових послуг можуть бути 
розширені практично до нульових граничних витрат. Забезпечуючи при цьому 
на належному рівні транскордонні грошові перекази.  
Поряд з цим, досягнення в галузі формування, збору та обробки даних 
можуть подолати проблеми, пов'язані з відсутністю кредитної історії або 
документації споживачів фінансових послуг. Дійсно, великі технологічні 
фірми (великі технології) вже опрацьовують дані, зібрані через їхні цифрові 
платформи, щоб запропонувати позичальникам кредит, який фінансові 
установи вважають занадто ризикованим. Прикладом є MYbank компанії Ant 
Financial, який нещодавно утворив колаборацію з традиційним банком, щоб 
краще обслуговувати дрібних фермерів. MYbank надає фермерам у сільській 
місцевості QR-коди, які клієнти сканують, щоб сплатити цим фермерам через 
Alipay. Потім банк використовує дані про транзакції для оцінки та надання 
кредиту виробникам сільгосп продукції, які можуть не мати документів про 
відповідне забезпечення для доступу до звичайної банківської позики. Наразі, 
новостворені дані слугують «заставою». Це являє собою суттєвий прогрес у 
фінансовому залученні [73]. 
Також допомагають зруйнувати бар'єр документації напрацювання в 
програмах ідентифікації на базі біометричних даних. Із такими досягненнями 
населення може використовувати сканування сітківки ока або свої відбитки 
пальців для отримання посвідчення особи. У цьому плані, наприклад, в Індії є 
серйозною розробкою програма Aadhaar, яка дає значні переваги. Адже люди 
в сільських районах з невеликим банківським відділенням через платіжну 
систему з підтримкою Aadhaar або AePS можуть здійснювати перекази, 
відкривати депозити та знімати кошти. В основному, ця система дозволяє 
банківським працівникам відвідувати сільську місцевість з мікро-банкоматом, 
який може у цифровій формі перевірити особистість клієнтів та керувати 
їхніми рахунками. 
Таким чином, як зазначалось раніше, упродовж останніх років 
центробанки країн, міжнародні фінансові організації та інші регулятори 
18 
фінансового ринку фокусують свою увагу на значимості та необхідності для 
сучасного світу фінансової інклюзії, як важливого фактору соціальної рівності 
та одного з головних чинників економічного зростання. 
Це необхідний крок у нашому прогресі до більш розвиненого та 
інтегрованого у фінансовий світ суспільства. Це ‒ шлях до розвитку ринку 
фінансових послуг, який би відповідав потребам його користувачів. 
Фінансове включення стрімко посідає одне з головних місць у стратегіях 
світових фінансових організацій та центральних банків.  
Провідні міжнародні організації та центробанки однією із провідних 
цілей своєї діяльності визначають фінансову інклюзію. Серйозний вклад у її 
просуванні і розвитку здійснює Світовий банк, який свого часу розробив 
концепцію Універсального фінансового доступу (UFA) до 2020 року [66]. 
Мета UFA полягала в тому, щоб до 2020 року та частина дорослого 
населення, яке, наразі, не було залучене до офіційної фінансової системи, 
змогла б отримати базу для управління своїм фінансовим життям, а саме: 
доступ до транзакційного рахунку, щоб зберігати гроші, надсилати і 
отримувати платежі. Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) 
− Група Світового банку ‒ планували через цільові інтервенції реалізовувати 
зазначену концепцію.  
UFA2020 мала стати важливим механізмом як у скороченні бідності, так 
і для економічного зростання, адже населення світу мало отримати доступ до 
цифрових фінансових послуг, необхідних для інтеграції до нової цифрової 
економіки. 
Завдяки цій ініціативі Група Світового банку планувала за допомогою 
певних цільових заходів та інвестицій забезпечити 1 мільярду людей (із 
необхідних 1,7 млрд) отримання доступу до транзакційного рахунку.  
Ця ініціатива була акцентована на 25 пріоритетних країнах, де мешкає 
майже 70% всіх людей, які не мають рахунків та фінансової допомоги.  
19 
На даний час більше 100 країн світу мають або вже розроблену 
національну стратегію з цього питання, або вбудовані компоненти 
фінансового включення до ширших національних стратегій. 
Необхідно відмітити, що Національний банк України також визнав 
однією із стратегічних цілей фінансову інклюзію. Роль Національного банку у 
її впровадженні очевидна. Розвиток та стимуляція ширшого проникнення 
фінансових послуг та активнішого користування ними громадянами є значним 
інтересом фінансового ринку, а отже і його регулятора. Більш високий рівень 
фінансового залучення в суспільстві сприяє стабільності фінансової системи, 
яка отримує диверсифіковану базу клієнтів та стає менш концентрованою. 
Більш високий рівень фінансової інклюзії стимулює здорову конкуренцію на 
ринку, яка хоча й може позначитися на монопольному статусі банків як 
суб’єктів надання фінансових послуг, однак долучає до операцій на ринку 
фінтек-компанії, мобільних операторів, інтернет-платформи. 
 
1.3. Стратегічні стимули підвищення рівня фінансово включення 
Національним банком України 
 
Фінансова інклюзія є наріжним елементом двох основних документів 
Національного банку України: 
1. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року [69].  
2. Стратегія Національного банку України до 2025 року [68].  
У Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року (далі 
СРФСУ 2025) окреслюючи перспективи майбутнього регулятором 
акцентовано увагу на візії і місії фінансового сектору України до 2025 року. 
Зокрема, зазначено, що основною метою ключових гравців фінансової 
екосистеми є задоволення потреб кінцевих споживачів, якими є суб’єкти 
економіки України, які в процесі своєї діяльності потребують використання 
різних фінансових інструментів для досягнення власних цілей. Саме кінцеві 
споживачі фінансових послуг перебувають у центрі уваги всіх учасників 
20 
фінансової екосистеми, адже створення умов для ефективної роботи 
економічних суб’єктів є основним завданням усього фінансового сектору. З 
цією метою ключові гравці екосистеми взаємодіють між собою, створюючи 
актуальні сервіси та продукти для споживачів. Від злагодженої, 
взаємовигідної роботи учасників, що ґрунтується на відкритості та повазі до 
інтересів учасників, залежить успіх роботи всієї екосистеми. 
Потреби всіх громадян та суб’єктів економічної діяльності мають бути 
задоволені через надання відповідних фінансових послуг учасниками 
фінансової екосистеми, яких можна об’єднати в такі основні групи: 
1.Провайдери фінансових послуг – це компанії, державні інституції, які 
безпосередньо надають фінансові продукти та сервіси кінцевим споживачам. 
2.Інфраструктура та технології – це компанії та державні інституції, які 
надають продукти, сервіси та рішення для провайдерів фінансових послуг та 
інших учасників фінансового сектору, підсилюючи їхню ціннісну пропозицію 
для споживачів фінансових послуг. 
3.Регуляція та контроль – це як правило державні інституції, які 
створюють правила взаємодії учасників екосистеми та здійснюють контроль 
за дотриманням цих правил. 
4.Експертиза – це учасники ринку та державні інституції, які своїми 
сервісами та рішеннями створюють підґрунтя для професійного розвитку 
учасників екосистеми. 
СРФСУ 2025 враховує теперішні і майбутні потреби представників усіх 
груп екосистеми як споживачів фінансових послуг, так і ключових гравців, що 
беруть участь у створенні цих послуг, а також сприяє реалізації місії 
фінансового сектору України. 
Візією СРФСУ 2025 передбачено фінансовий сектор України, який 
інтегрований у міжнародний простір, ефективний, стійкий та 
конкурентоспроможний, динамічно розвивається та забезпечує вагомий 
внесок у стале та інклюзивне економічне зростання України. 
21 
У той час як місія фінансового сектору України передбачає, що він має 
стати драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та 
сприяти підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного 
акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в економіці. 
Стратегія поділяється на п’ять стратегічних напрямів: 1) фінансова 
стабільність, 2) макроекономічний розвиток, 3) фінансова інклюзія, 4) 
розвиток фінансових ринків, 5) інноваційний розвиток.  
Як видно, одним із важливих стратегічних напрямів СРФСУ 2025 є 
фінансова інклюзія, яка передбачає: 
− підвищення доступності та рівня користування фінансовими послугами; 
− посилення захисту прав споживачів фінансових послуг; 
− підвищення рівня фінансової грамотності населення. 
Цілями реалізації СРФСУ 2025 є забезпечення макрофінансової 
стабільності, сприяння сталому економічному зростанню України, 
підвищення технологічності та надійності фінансової системи, підвищення 
довіри до фінансового ринку та надавачів фінансових послуг, досягнення 
європейських стандартів, виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 
та інших міжнародних договорів України. Стратегічні цілі стратегії розвитку 
фінансового сектору України до 2025 року в контексті стратегічного напряму 
«Фінансова інклюзія», очікувані результати та інструменти її реалізації 
наведені в табл. 1.1. 
Для досягнення мети та виконання завдань СРФСУ 2025 передбачено, що 
відповідальні установи у визначені терміни реалізуватимуть заходи та дії, 
включені до дорожньої карти реалізації СРФСУ 2025 (табл. 1.2). Виконання 
окремих заходів та дій дорожньої карти має опосередкований вплив на 
досягнення цільових значень індикаторів підвищення рівня фінансової 
інклюзії, наведених у табл. 1.1 . Моніторинг індикаторів має на меті отримання 
верхньорівневого бачення щодо швидкості наближення до цільових значень 
або досягнення цільових значень зростання фінансового залучення населення 
України.  
22 
Таблиця 1.1 − Стратегічні цілі стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, очікувані результати та 
інструменти її реалізації 
Поточне Цільове 
Стратегічні цілі 
Стратегічн №з/ Катего- значення значення 
фінансової державної Індикатори виконання діяльності 
ий напрям п рія1 індикатора на індикатора на 
політики 
01.01.2020 01.01.2025 
Кількість відкритих базових рахунків/ кількість 
M 63% 80% 
дорослого населення 
Не більше 
Співвідношення готівки (M0) до ВВП M 12,01% 
7,5% 
Підвищення доступності та 
Співвідношення безготівкових карткових 
1 рівня користування 
операцій (включно з Р2Р) до загальної кількості М 82,4% Не нижче 85% 
фінансовими послугами 
трансакцій 
III. 
Співвідношення безготівкових карткових 
Фінансова 
операцій (включно з Р2Р) до загального обсягу М 50,3% 65% 
інклюзія трансакцій 
Посилення захисту прав Індекс розкриття інформації, включаючи 
2 С 2,0 5,0 
2 споживачів фінансових наявність низки вимог до розкриття інформації  
послуг Рівень довіри населення до фінансової системи M ≈10% 60% 
Підвищення рівня 
3 фінансової грамотності Індекс рівня фінансової грамотності населення3 M 11,6 12,5 
населення 
1 - Категорія визначається ступенем впливу організації (НБУ та іншого регулятора) на досягнення цільового значення індикатора: О (Organization) – індикатор 
виконання цілі більшою мірою залежить від дій одного регулятора, не потребує дій інших органів для досягнення цільового показника; С (Cooperation) – досягнення 
цільового значення індикатора є результатом співпраці регуляторів з іншими державними органами/асоціаціями/ринком; М (Market) – індикатор залежить від реакції ринку 
на дії регуляторів. 
2.Опитування Світового банку щодо захисту прав споживачів, сума наявних вимог щодо: (а) вимога викладати інформацію зрозумілою (простою) мовою (наприклад, 
зрозумілі вимоги, немає прихованих положень), (b) вимоги викладати інформацію місцевою мовою, (c) визначений формат розкриття інформації, (d) захист прав та 
процесів, (e) загальна ставка, яку потрібно сплатити за кредитом (базова вартість плюс комісійні, збори, страховка, податки). 
3. Опитування ОЕСР щодо фінансової грамотності.   
23 
Таблиця 1.2 − Дорожня карта реалізації стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року щодо 
стратегічного напряму «Фінансова інклюзія» 
№ з/п Заходи Дії Дата початку Дата Відповідальні за 
реалізації виконання 
Стратегічна ціль 1: Підвищення доступності та рівня користування фінансовими послугами 
(i) На законодавчому рівні сприяти затвердженню 
нормативних вимог для суб’єктів господарювання (включно з 
Мінекономіки, 
державними установами та комунальними підприємствами) 01.01.2020 31.12.2021 
НБУ 
щодо забезпечення можливості проведення безготівкових 
розрахунків з оплати товарів або послуг 
Стимулювання 
НБУ, 
розвитку платіжної (ii) Зменшити ліміт розрахунків готівкою та удосконалити 
01.01.2020 31.12.2021 Мінекономіки, 
інфраструктури для систему контролю за ними 
Мінфін, ДПС 
здійснення 
(iii) Розробити на законодавчому рівні розширені можливості 
3.1.1 безготівкових 01.01.2020 31.12.2021 НБУ, Мінфін 
використання корпоративних карток 
операцій, у тому числі 
(iv) Сприяти зменшенню частки готівкового обігу на користь НБУ, 
у сільській місцевості 01.01.2020 31.12.2024 
безготівкового Мінекономіки 
та у віддалених 
НБУ, Мінфін, 
територіях (v) Перевести платежі на користь держави у цифрові канали 01.01.2020 31.12.2023 
Мінекономіки 
(vі) Розробити інструменти стимулювання розвитку 
широкосмугового доступу до мережі Інтернет та підключити 
01.01.2021 31.12.2021 Мінцифри 
об'єкти соціальної інфраструктури до широкосмугового 
доступу до мережі Інтернет 
  
24 
Продовження табл. 1.2 
(i) Впровадити нові моделі віддаленої ідентифікації та НБУ, Мінфін, 
01.01.2020 31.12.2024 
верифікації клієнта Мін'юст, Мінцифри 
Створення умов для (іі) Забезпечити механізм доступу фінансових установ до 
НБУ, Мінфін, 
розвитку віддалених ідентифікаційних даних клієнтів у державних реєстрах 01.01.2020 31.12.2024 
Мін'юст, Мінцифри 
каналів продажу (eKYC) 
фінансових послуг, в (iii) Регламентувати використання різних видів електронних НБУ, Мінфін, 
3.1.2 01.01.2020 31.12.2023 
тому числі відкриття підписів клієнтів фінансових установ Мінекономіки 
рахунків (іv) Забезпечити відкриття реєстрів держорганів фінансової Мінцифри, НБУ, 
01.01.2021 31.12.2023 
дистанційним екосистеми по API Мінфін,Мін’юст 
способом (v) Запровадити передачу цифрових документів фінансовим 
Мінцифри, НБУ, 
установам з метою дистанційної ідентифікації та верифікації 01.01.2021 31.12.2024 
НКЦПФР, Мінфін 
клієнтів 
Стратегічна ціль 2: Посилення захисту прав споживачів фінансових послуг 
Розроблення та (i) Розробити та впровадити регулювання ринкової поведінки 
впровадження банків та небанківських фінансових установ (крім установ, 01.07.2020 31.12.2022 НБУ 
регулювання що діють на фондовому ринку) 
3.2.1 
ринкової поведінки (іi) Впровадити регулювання обов’язковості застосування 
учасників інвестиційними фірмами правил у роботі з клієнтами "best 01.01.2020 31.12.2023 НКЦПФР 
фінансового сектору execution та KYC" та інших відповідно до MIFIDІІ 
(i) Розробити та впровадити вимоги щодо забезпечення 
Забезпечення НБУ, НКЦПФР, 
прозорості інформації, що надається споживачам фінансових 01.01.2020 31.12.2021 
прозорості ФГВФО 
послуг у різних сегментах фінансового ринку 
3.2.2 інформації щодо 
(ii) Запровадити стандарти розкриття інформації щодо 
фінансових послуг та НБУ, НКЦПФР, 
основних умов фінансових продуктів: кредитування, 01.01.2020 31.12.2021 
продуктів ФГВФО 
страхування, заощадження, платіжні та інвестиційні послуги 
  
25 
Продовження табл. 1.2 
(iіi) Впровадити вимоги щодо прозорості та зрозумілості НБУ, НКЦПФР, 
01.01.2020 31.12.2021 
реклами фінансових послуг для споживача ФГВФО 
(iv) Ініціювати можливість впровадження суб’єктами, які 
здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, 
  
персональних кабінетів із захищеним доступом для 
01.01.2020 31.12.2021 НКЦПФР 
отримання інформації про стан своїх індивідуальних 
пенсійних рахунків дистанційно за допомогою мережі 
Інтернет 
(i) Опрацювати питання поширення гарантії Фонду на інші 
категорії вкладників банків, зокрема на юридичних осіб, та 01.01.2020 31.12.2022* ФГВФО, НБУ 
Захист вкладників та 
3.2.3 поступово підвищити суму відшкодування вкладів у банках 
інвесторів 
(ii) Запровадити позасудовий механізм вирішення спорів між НБУ, НКЦПФР, 
01.01.2020 31.12.2024 
учасниками фінансового ринку та споживачами Мін’юст, ФГВФО 
Стратегічна ціль 3: Підвищення рівня фінансової грамотності населення 
(i) Відкрити Освітньо-інформаційний центр 01.01.2020 31.12.2023 НБУ 
(ii) Створити єдину комунікаційну платформу (сайт) з НБУ, НКЦПФР, 
Проведення важливою інформацією про фінансові послуги та 01.01.2020 31.12.2023 ФГВФО, 
інформаційно- особливості користування ними Мінекономіки 
3.3.1 освітніх заходів для НБУ, Міносвіти, 
(iii) Запровадити цільові програми для формування знань та 
різних цільових 01.01.2020 31.12.2024 ФГВФО, 
вмінь з питань користування фінансовими послугами 
аудиторій Мінекономіки 
(іv) Розробити освітню програму з цифрової грамотності у НБУ, Мінцифри, 
08.04.2020 31.12.2024 
фінансовій сфері НКЦПФР 
(і) Розробити рамки компетентності з фінансової грамотності ФГВФО, НБУ, 
Розробка рамок 01.01.2020 31.12.2021 
для дорослого населення НКЦПФР 
компетентностей з 
3.3.2 (ii) Розробити рамки компетентності з фінансової ФГВФО, НБУ, 
фінансової 
грамотності для дітей та молоді за різними віковими групами 01.01.2020 31.12.2022 Міносвіти, 
грамотності 
(від 5 до 18 років) НКЦПФР 
  
26 
На виконання заходів і дій щодо реалізації Стратегії розвитку фінансового 
сектору України Національний банк України представив власну нову Стратегію 
до 2025 року (далі СНБУ 2025) – дорожню карту, якою рухатиметься 
Національний банк у найближчі роки [68]. Мета Національного банку – 
створення умов для того, щоб усі користувачі фінансових послуг отримували 
якісні, доступні, безпечні фінансові послуги, користувалися надійною 
фінансовою системою, забезпечували сталий економічний розвиток України та 
зростання добробуту. 
Ураховуючи потреби споживачів, Національний банк і надалі створюватиме 
для них відповідну цінність шляхом надання сучасних сервісів та продуктів. 
Створення та надання фінансовій екосистемі збалансованого набору продуктів, 
що враховує потреби всіх груп клієнтів, стане запорукою реалізації місії та візії 
Національного банку. 
Необхідно підкреслити, що під фінансовою екосистемою регулятор розуміє 
сукупність учасників фінансового ринку та інших сторін, які взаємодіють між 
собою на умовах співробітництва та конкуренції з метою створення та надання 
фінансових продуктів і послуг. 
Це відкрита система, учасники якої мають багатовимірні зв’язки, 
спрямовані на розвиток фінансової інфраструктури, нових фінансових 
інструментів, інновацій, правил взаємодії, надання різноманітних фінансових 
послуг, створення нових знань, сприяння професійному розвитку учасників. 
У документі стратегічними напрямами розвитку та цілями Національного 
банку України визначено: 
1) Напрямок «Спpияння вiднoвлeнню тa poзвиткy eкoнoміки», який 
реалізуєься через досягнення таких цілей: 
− пiдтpимaння мaкpocтaбiльнocтi; 
− вiднoвлeння кpeдитyвaння eкoнoмiки; 
− рoзвитoк pинкy фiнaнcoвиx пocлyг; 
− рoзвитoк iнфpacтpyктypи pинкiв кaпiтaлy. 
27 
2) Напрямок «Цифpoвi фiнaнcи як дpaивep для цифpoвiзaцiï eкoнoміки» 
передбачає досягнення таких цілей: 
 рoзвитoк бeзгoтiвкoвoï  eкoнoмiки; 
 пiдвищeння piвня фiнaнcoвoï iнклюзiï; 
 рoзвитoк iннoвaцiй фiнaнcoвoгo ceктopy; 
 кiбepзaxиcт фiнaнcoвoгo ceктopy. 
3) Напрямок «Iнcтитyцiйний poзвитoк тa oпepaцiйнa дocкoнaлicть 
Haцioнaльнoгo бaнкy» містить перелік таких цілей: 
 пiдвищeння oпepaцiйнoï eфeктивнocтi poбoти; 
 пapтнepcтвo тa кoмyнiкaцiя  зi cтeйкxoлдepaми; 
 цифpoвa тpaнcфopмaцiя; 
 нaйкpaщий poбoтoдaвeць. 
Як видно, Стратегія Національного банку має три основних напрями та є 
дорожньою картою їх виконання. СНБУ 2025 поєднує стратегічні цілі на рівні 
організації та посилює співпрацю між усіма підрозділами. Стратегічні напрями 
визначаються 12 стратегічними цілями та стосуються розвитку ролі 
Національного банку в економіці України та його впливу на фінансову 
екосистему, а також трансформації внутрішнього середовища інституції. 
Охарактеризуємо особливості кожного із перелічених напрямків. 
Як відповідь на світову економічну кризу та локальні економічні проблеми 
України стратегічний напрям «Сприяння відновленню та розвитку економіки» 
був покликаний допомогти подолати наслідки коронакризи, яка спричинила 
найглибшу світову економічну рецесію за століття, загрожуючи здоров’ю та 
добробуту населення, порушуючи економічну діяльність. Чіткі відповіді у 
макроекономічній, монетарній та фінансовій політиці дадуть змогу підтримати 
учасників екосистеми, зберегти темпи розвитку фінансових сервісів та 
мінімізувати економічні збитки. Наразі, у 2022 році таким викликом як для 
Національного банку, так і для центробанків та міжнародних фінансових 
організацій, але із більш жахливими наслідками стала повномаштабна збройна 
28 
агресія росії проти України. Ії наслідки, наразі, вже спричинили значну 
економічну рецесію та інфляцію в багатьох розвинених країнах світу.  
Цифровізація швидко змінює та переформатовує економіку та суспільство і 
це стимулює підприємницькі інновації, економічне зростання та продуктивність. 
Національний банк не залишається осторонь цифрових трансформаційних 
процесів у фінансовому секторі. Як відповідь на виклики, пов’язані із 
діджиталізацією життя, економіки та фінансів, другий стратегічний напрям 
«Цифрові фінанси як драйвер для цифровізації економіки» має на меті 
стимулювати конкурентоспроможність галузей економіки, продуктивність та 
зайнятість в подальшому, створити фундамент для української «Industry 4.0». 
У контексті бурхливого розвитку фінансової екосистеми, розширення 
мандату Національного банку йому необхідно й надалі розбудовувати 
інституційну спроможність та незалежність організації, примножувати здобутки, 
активно діяти серед гравців ринку та полісімейкерів, утримувати власні таланти 
та залучати до команди найталановитіших кадрів з ринку. Для цього потрібно 
продовжувати внутрішню трансформацію Національного банку. Тому 
стратегічний напрям «Інституційний розвиток та операційна досконалість 
Національного банку» покликаний поліпшити реалізацію місії та візії 
Національного банку через внутрішні зміни. Індикаторами досягнення цілей 
СНБУ 2025 мають стати такі макроекономічні індикатори: 
− збережено зважену монетарну політику, режим інфляційного 
таргетування та плаваючого курсоутворення на ринку; 
− нагляд за банками та небанківськими фінансовими установами 
відповідає стандартам ЄС та ефективно працює; 
− кредитування відновлено, його рівень підтримує економічне зростання; 
− зняті останні обмеження щодо вільного руху капіталу; 
− зростає залученість населення до використання фінансових послуг; 
− платіжний ринок має законодавство, яке стимулює розвиток інновацій 
на ринку;  
29 
− фінансовий сектор стійкий до кіберзагроз; 
− прийнято рішення щодо запровадження  електронної гривні; 
− Національний банк підвищив свою операційну ефективність та розпочав 
цифрову трансформацію. 
Проте, найголовнішим індикатором досягнення цілей СНБУ 2025 має стати 
такий: фінансова та банківська система України витримала навалу всіх викликів, 
що пов’язані зі збройною агресією росії проти України, та забезпечила свою 
стійкість та довіру власного населення. 
Як видно, підвищення залученості населення до використання фінансових 
послуг, є однією із пріоритетних цілей напряму «Цифрові фінанси як драйвер для 
цифровізації економіки». Дорожньою картою реалізації розвитку фінансової 
інклюзії як цілі Стратегії планується здійснення таких стратегічних ініціатив: 
1. Удосконалення та розвиток дистанційної ідентифікації та верифікації для 
отримання фінансових послуг. 
2. Підвищення рівня фінансової обізнаності населення. 
3. Удосконалення механізмів захисту прав споживачів фінансових  послуг. 
Про досягнення цілі свідчитимуть такі індикатори (табл. 1.3): 
 
Таблиця 1.3 − Індикатори виконання Національним банком України 
стратегічної цілі «пiдвищeння piвня фiнaнcoвoï iнклюзiï» 
Індикатор виконання стратегічної цілі Значення індикатора на 
кінець
 
2020 року 2024 року 
Індекс рівня фінансової грамотності  
11,6 (2018) 12,5 
населення, дослідження OECD 
Кількість відкритих рахунків/ дорослого 
63% (2019) 80% 
населення, % 
Рівень довіри населення до комерційних 
44% 55% 
банків, % 
Рівень довіри населення до НФУ, % 12% 55% 
Індекс розкриття інформації 2 (2019) 5 
 
30 
Таким чином, розширення фінансової інклюзії є одним із пріоритетних 
напрямів роботи регулятора упродовж наступних років. Це передбачено 
Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року та Стратегією 
Національного банку. Серед пріоритетних завдань цих стратегій необхідно 
виділити підвищення доступності та рівня користування фінансовими 
послугами, посилення захисту прав споживачів та підвищення рівня фінансової 
грамотності громадян. Це сприятиме сталому та інклюзивному розвитку 
економіки України а також підвищенню добробуту громадян. 
 
 
31 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ІНІЦІАТИВ НАЦІОНАЛЬНОГО 
БАНКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ  
 
2.1. Оцінка рівня фінансової інклюзії в Україні 
 
2.1.1. Загальна оцінка фінансового включення громадян  
 
У 2021 році Проєкт USAID «Трансформація фінансового сектору» у 
співпраці з Національним банком провів дослідження «Фінансова грамотність, 
фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році» (Далі Звіт). 
[70]. Спираючись на підсумки Звіту для оцінювання рівня фінансової інклюзії 
необхідно зосередити увагу на аналізі таких показників: 
− знання щонайменше 5 фінансових продуктів;  
− придбання продукту упродовж останнього року;  
− звернення до родини/друзів з проханням позичити гроші або взяти їх 
на зберігання;  
− користування фінансовими продуктами на поточний момент; 
− пенсійне забезпечення. 
1) Оцінимо знання громадянами щонайменше 5 фінансових продуктів. 
В Україні обізнаність про фінансові продукти є досить високою і зростає: у 
2021 р. 79% опитаних знають щонайменше 5 фінансових продуктів (74% в 2018 
р.). Україна демонструє вищий результат, ніж низка країн, таких як Болгарія, 
Естонія, Північна Македонія, Перу, Малайзія, Індонезія, Колумбія (рис. 2.1). 
Також Україна наближається за цим показником до Угорщини. Обізнаність про 
фінансові продукти у країнах порівняння та вибірці країн ОЕСР склала 85% та 
86%, що вказує на потенціал фінансового включення в Україні.  
Наразі, якщо оцінювати ситуацію в Україні на національному рівні щодо 
використання фінансових продуктів, то порівняно з 2018 р. зросла частка тих, 
32 
хто користується тільки одним продуктом і зменшилася частка тих, хто 
користувався двома і більше продуктами (табл. 2.1). 
Однак, загалом, як свідчить рис. 2.2 обізнаність щодо значного числа 
фінансових продуктів в Україні зросла. Найбільші позитивні зміни в обізнаності, 
спостерігаються за такими продуктами (наведені на рис. 2.3 за спаданням): 
поточний (платіжний) рахунок – збільшення на 15 в.п.; криптоактиви – на 15 в.п.; 
мікрофінансовий кредит – на 10 в.п.; мобільний банкінг – на 7 в.п. 
 
Рис 2.1. Знання громадянами країн щонайменше 5 фінансових продуктів 
 
Таблиця 2.1 − Кількість використаних фінансових продуктів 
Кількість використаних Україна,  Україна,  Зміна, в.п. 
фінансових продуктів 2021 р., % 2018 р., % 
Не користувались 43 40 +3 
1 32 29 +3 
2 15 19 -4 
3+ 10 12 -2 
 
Якщо дослідити Топ-4 фінансових продуктів за впізнаваністю у розрізі 
вікових груп, то варто відзначити, що вона зростає суттєво у віковій групі 25-34 
роки, сягаючи свого піку у 35-44 років, а надалі розпочинається спад (рис. 2.4). 
Аналіз даних Звіту ОЕСР показав, що рівень знання про кредитну картку 
зменшився на 7%, але паралельно спостерігаєється й зменшення рівня 
33 
користування кредитною карткою як окремим продуктом [70]. Однак, вже 
раніше наголошувалося на тому, що більшість респондентів може не розрізняти 
кредитну і платіжну картки через можливість овердрафту. 
 
Рис. 2.2. Обізнаність щодо фінансових продуктів 
 
 
Рис. 2.3. Різниця в обізнаності про фінансові продукти в Україні: 2021 р. в 
порівнянні з 2018 р. (в.п.) 
34 
 
Рис. 2.4. Різниця у впізнаваності фінансових продуктів між 2021 р. і 2018 р. за 
віком, в.п. 
Аналіз у розрізі користування фінансовими послугами виявив, що розрив у 
обізнаності щодо фінансових продуктів між їх користувачами і некористувачами 
суттєво зріс за результатами другої хвилі опитування. Так, середній розрив у 
обізнаності щодо таких продуктів був близько 12 в.п. у 2018 р., а наразі – 22 в.п. 
Найбільший розрив в обізнаності між користувачами та некористувачами 
фінансових продуктів простежується за такими продуктами: поточний 
(платіжний) рахунок – 35 в.п., мобільний банкінг – 33 в.п., криптоактиви – 25 
в.п., кредитна картка – 24 в.п., акції – 22 в.п [70]. Напевно, зростання обізнаності 
про платіжний рахунок пов’язане з переходом на безготівкові розрахунки під час 
пандемії. 
2) Проаналізуємо придбання фінансових продуктів упродовж останнього 
року. 
Результати опитування, які наведені в Звіті ОЕСР засвідчили, що рівень 
користування фінансовими продуктами в Україні є достатньо невисоким: 57% 
респондентів сказали, що користувалися фінансовими продуктами із 
запропонованого списку (особисто чи спільно з членами родини) упродовж 
останніх двох років, показник трохи знизився з 2018 р., коли складав 60%. Це 
відбулося в основному за рахунок меншого користування кредитами, тоді як 
рівень користування платіжними продуктами зріс.  
35 
Аналогічний показник для країн ОЕСР мав дещо інше формулювання: 
респондентів питали про придбання продуктів за останній рік, тому пряме 
порівняння буде некоректним (для інформації: за останній рік 41% респондентів 
в країнах порівняння та 44% в вибірці країн ОЕСР придбали фінансові продукти).  
3) Оцінимо кількість звернень до родини/друзів з проханням позичити гроші 
або взяти їх на зберігання  
У 2021 р. 21% респондентів (як і у 2018 р.) зверталися до родичів чи друзів 
з проханням позичити гроші чи взяти їх на зберігання, уникаючи таким чином 
придбання відповідних фінансових продуктів. Це відповідає ситуації у країнах 
порівняння, у вибірці країн ОЕСР цей показник трохи нижчий (рис. 2.5). 
 
Рис. 2.5. Зверталися до друзів/родичів з проханням позичити гроші або взяти їх 
на зберігання 
4) Дослідимо рівень користування фінансовими продуктами на поточний 
момент.  
Найбільш популярними продуктами наразі є платіжні: 53% респондентів 
повідомили, що зараз використовують платіжну картку (дебетну, зарплатну або 
для соціальних виплат) або мобільний банкінг. Цей показник зріс у порівнянні з 
2018 р. (тоді він становив 29%) (рис. 2.6). У країнах порівняння, де ідея «cashless» 
втілюється вже давно, біля 80% респондентів користуються платіжними 
засобами – це значення можна трактувати як потенціал для України. Водночас, 
за цим показником Україна знаходиться нарівні з Румунією та випереджає такі 
країни, як Грузія, Болгарія, Молдова, Перу, Індонезія, Колумбія. 
36 
 
Рис. 2.6. Поточне використання фінансових продуктів 
*Середнє за вибіркою країн ОЕСР не співпадає з показниками із звітів ОЕСР за 2016 р. і 2020 р., оскільки дані 
перераховувалися.  
Кредитами (включаючи кредитні картки) користуються 29% респондентів. 
Показник знизився порівняно із 2018 р., коли він становив 41%. Ймовірним 
поясненням є пандемія Covid-19 і пов’язана з нею невизначеність, а також більш 
усвідомлене ставлення до грошей. Зниження відбувалося за всіма типами 
кредитів, проте основним чинником стало зниження використання кредитних 
карток. Рівень використання кредитів у інших країнах є набагато вищим (у країн 
порівняння він становив 40%, у вибірці країн ОЕСР – 49%).  
Відсоток поточних користувачів страховими послугами дещо зріс: з 8% у 
2018 р. до 9% у 2021 р. Разом з тим, в країнах порівняння послугами страхування 
користуються 40% громадян, тобто маємо великий потенціал для зростання 
цього ринку, особливо зважаючи на те, що відбулося переформатування 
фінансових регуляторів в Україні і наразі за страховими компаніями здійснює 
нагляд Національний банк України. Необхідно відмітити, що за цим показником 
Україна наразі випереджає Італію (4%), Північну Македонію (5%), Молдову 
(7%). Таким чином, напевно крім довіри до страхових компаній, важливу роль 
відіграє наявність у суспільстві культури страхування.  
У 2021 р. 12% респондентів (як і в 2018 р.) сказали, що в даний момент 
використовують депозитні, інвестиційні або пенсійні продукти, які не є 
37 
обов’язковими (недержавне пенсійне забезпечення). За цим показником 
спостерігаємо суттєву різницю порівняно з іншими країнами: у країнах 
порівняння їх використовує третина населення, у вибірці країн ОЕСР – 
приблизно половина, що знову-таки вказує на потенціал для розвитку цих послуг 
в Україні. 
5) Оцінимо ситуацію із пенсійним забезпеченням. 
Аналіз пенсійного забезпечення можна здійснювати у розрізі не тільки 
впевненості у майбутньому пенсійному забезпеченні, але й у розрізі джерел його 
забезпечення. Так, загалом, у населення збільшилась впевненість у майбутньому 
пенсійному забезпеченні (відсоток впевнених зріс з 12% у 2018 р. до 19% у 2021 
р., частка невпевнених відповідно скоротилася з 50% до 42%). 
Було з’ясовано, що особи, які оцінюють свої знання як доволі високі і дуже 
високі, більш впевнені у фінансовому забезпеченні при виході на пенсію, ніж 
інші групи: зокрема, в групі «доволі високі» відбулося зростання з 21% до 38%. 
І в цій же групі покращилася ситуація з формуванням плану щодо пенсійного 
забезпечення. Респонденти, які оцінюють свої знання як дуже і доволі низькі, 
розраховують на державну пенсію на відміну від осіб з дуже високою 
самооцінкою знань, які більшою мірою мають заощадження і розраховують 
продовжити працювати.  
У цілому у 2021 р., більшість опитаних (71%) розраховують на пенсію від 
держави як джерело забезпечення себе після досягнення пенсійного віку, а 33% 
респондентів планують продовжувати працювати. Певна частка опитаних (10-
15%) розраховує на свої заощадження, підтримку родичів. І наразі вже 3% 
планують користуватися послугами недержавних пенсійних фондів (табл. 2.2). 
Аналіз відповідей респондентів за демографічними характеристиками щодо 
джерел забезпечення після досягнення пенсійного віку засвідчує цікаві факти. 
  
38 
Таблиця 2.2 − Джерела забезпечення після досягнення пенсійного віку в 
Україні, 2021 р. 
Джерело Частка 
громадян, % 
Пенсія від держави 71 
Продовжити працювати 33 
Розраховую на підтримку дітей або інших членів родини 16 
Використовувати заощадження 15 
Розраховую на підтримку чоловіка/дружини або 10 
партнера/партнерки 
Дохід від власного бізнесу 6 
За рахунок доходу, що приносять фінансові активи або 5 
інше майно (наприклад, дивіденди за акціями, дохід від 
здачі в оренду) 
Пенсія від недержавного пенсійного фонду 3 
Продаж майна (машина, нерухомість, предмети мистецтва, 3 
дорогоцінні прикраси, антикваріат тощо) 
Продаж фінансових активів (акцій, облігацій, 1 
інвестиційних сертифікатів) 
 
Стать. Жінки більше розраховують на пенсію від держави, підтримку 
партнера, а також підтримку дітей. Чоловіки обирають більш самостійні варіанти 
і порівняно більше розраховують на дохід від власного бізнесу, планують 
продовжити працювати на пенсії.  
Вік. Загалом, особи саме працездатного віку стали впевненішими у 
пенсійному забезпеченні. Окремо варто звернути увагу на молодь. Так, частка 
молоді (18-24 роки), впевненої у майбутньому пенсійному забезпеченні, зросла 
з 5% у 2018 р. до 17% 2021 р.; частка невпевнених скоротилася відповідно з 47% 
до 28%; при цьому частка молодих респондентів, які не мають плану пенсійного 
забезпечення збільшилась з 25% у 2018 р. до 34% 2021 р. Спостерігається 
тенденція: чим молодше респондент, тим менше він розраховує на пенсію від 
держави. Молодь (18-34 роки) схильна розраховувати на дохід від ведення 
власного бізнесу більше, ніж решта.  
39 
Дохід. Особи з середнім доходом і вище (від 7000 грн) більш впевнені у 
пенсійному забезпеченні, і частіше мають план щодо пенсійного забезпечення. 
Чим більше людина заробляє, тим менше вона розраховує на пенсію від держави 
і більше на заощадження і продовження трудової діяльності (рис. 2.7). 
 
Рис. 2.7. Плани на пенсію в залежності від рівня особистого доходу 
Освіта. Респонденти з вищою і неповною вищою освітою більш впевнені в 
пенсійному забезпеченні у 2021 р. (на відміну від попередньої хвилі опитування, 
коли значущої відмінності у вибірці не спостерігалося). Особи з вищою освітою 
меншою мірою, ніж інші групи, покладаються на пенсію від держави, і 
статистично значущо вирізняються за такими позиціями, як заощадження, намір 
продовжити працювати, пенсія від недержавного пенсійного фонду, дохід від 
власного бізнесу.  
Місце проживання. Суттєво змінилася ситуація між відповідями мешканців 
міської і сільської місцевості. По-перше, містяни стали більш впевненими у 
пенсійному забезпеченні (частка впевнених зросла з 11% у 2018 р. до 22% у 2021 
р.), при цьому відбулося зменшення частки невпевнених (з 51% у 2018 р. до 37% 
у 2021 р.). Однак, якщо звертати увагу на наявність плану пенсійного 
забезпечення, то і у селі, і в місті ситуація покращилася, і в селі було суттєвіше 
покращення. Містяни також вирізняються тим, що мають заощадження на 
пенсійне забезпечення.  
Щодо регіонів, то на Заході відбулося зростання впевненості у пенсійному 
забезпеченні з 10% у 2018 р. до 23% у 2021 р., і відповідно скорочення 
40 
невпевненості з 45% до 32%. Частка респондентів без плану щодо пенсійного 
забезпечення скоротилася з 18% до 13% (швидше за все, каталізатором 
покращення ситуації став розвиток туризму). Також Захід статистично значущо 
вирізняється тим, що покладається на родинні зв’язки, заощадження та продаж 
майна для забезпечення себе після досягнення пенсійного віку. На Сході частка 
невпевнених у пенсійному забезпеченні зменшилася з 48% у 2018 р. до 35% у 
2021 р. Центр тяжіє до державного пенсійного забезпечення. На Півдні 
спостерігається посилення уваги до плану пенсійного забезпечення: якщо у 2018 
р. такого плану не мали 36%, то вже у 2021 р. цей відсоток скоротився до 20%. 
На Півночі помітних змін не відбулося.  
В Україні, як в країнах, що брали участь у дослідженні ОЕСР в 2020 р., 
рівень фінансових знань збільшується із збільшенням використання фінансових 
продуктів (табл. 2.3). 
Таблиця 2.3 − Користування фінансовими продуктами і рівень знань у 2020 р. 
 Не Користуюся Користуюся Користуюся 
користуюся одним фін. двома фін. трьома та 
продуктом продуктами більше фін. 
продуктами 
Знання: 
3,9 4,4 4,6 5,1 
середній бал 
Знання: 
відсоток від 
56% 62% 66% 73% 
максимального 
значення 
 
Міжнародний досвід свідчить, що фінансова грамотність та фінансова 
інклюзія, разом із вибудованим захистом прав споживачів фінансових послуг, є 
принципово важливими для зростання фінансових можливостей громадян і 
можуть сприяти загальній стабільності фінансової системи. Тому, для 
формування державної політики, поряд із показником фінансової грамотності, 
так важливо розуміти рівень фінансової інклюзії громадян. 
41 
Таким чином, проведений аналіз рівня фінансової інклюзії в Україні 
дозволяє зробити такі висновки: 
− обізнаність про фінансові продукти є досить високою і зростає: 79% 
респондентів знають щонайменше 5 фінансових продуктів (74% в 2018 р.). Разом 
з тим, аналогічний показник у країнах порівняння та вибірці країн ОЕСР склав 
85%, що вказує на потенціал залучення нових користувачів фінансовими 
послугами, так і розширення арсеналу фінансових продуктів, які 
використовуються однією особою;  
− рівень користування фінансовими продуктами є достатньо невисоким: 
57% респондентів сказали, що користувалися фінансовими продуктами 
упродовж останніх двох років;  
− 21% респондентів (аналогічно з вибіркою країн ОЕСР) зверталися до 
родичів чи друзів з проханням позичити гроші чи взяти їх на зберігання, 
уникаючи таким чином придбання відповідних фінансових послуг – це ще один 
маркер, що вказує на потенціал для розвитку фінансової інклюзії;  
− найбільш популярними продуктами є платіжні рахунки – 53% 
використовують платіжну картку (дебетну, зарплатну або для соціальних 
виплат) або мобільний банкінг, 29% користуються кредитами, 12% 
використовують депозитні, інвестиційні або пенсійні продукти, 9% – послуги 
страхування. 
 
2.1.2. Оцінка використання безготівкових розрахунків в Україні в умовах 
воєнного стану 
 
За даними Національного банку України [43] за травень 2022 року кількість 
операцій (безготівкових та отримання готівки) з використанням платіжних 
карток, емітованих українськими банками, в Україні та за її межами становила 
637 млн, а їхня сума – 573,7 млрд грн. (рис. 2.8). Якщо порівняти з довоєнним 
42 
січнем 2022 року, кількість операцій зменшилася несуттєво (на 3,4%), водночас 
їхня сума зросла майже на третину (на 31,5%). 
 
  
Рис. 2.8. Операції, здійснені із Рис. 2.9. Розподіл безготівкових 
використанням платіжних карток операцій з використанням платіжних 
 карток 
 
Зокрема, в Україні упродовж травня 2022 року з використанням платіжних 
карток здійснено понад 582 млн операцій на суму близько 502,4 млрд грн. Це 
менше на 7,5% за кількістю та більше на 20,4% за сумою проти січня 2022 року 
(рис. 2.9). 
За кордоном сума оплати товарів у платіжних терміналах торговельної 
мережі та отримання готівки в банкоматах з використанням платіжних карток у 
травні 2022 року становила 57,5 млрд грн (у січні – близько 7 млрд грн). Це 
пояснюється значною кількістю громадян, які вимушені були тимчасово виїхати 
з України через війну (рис. 2.10). 
Що стосується безготівкових операцій із платіжними картками, у травні 
цього року, якщо порівняти з січнем, їхня кількість зменшилася лише на 2,3% ‒ 
до 588 млн, а сума зросла на 43,0% ‒ до 395,0 млрд грн. (рис. 2.11). 
Потрібно зазначити, що в умовах війни українці продовжували надавати 
перевагу безготівковим операціям із платіжними картками. Так, у травні 2022 
року частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток за сумою 
становила майже 69% у загальному обсязі операцій із платіжними картками (у 
43 
січні 2022 року цей показник становив 63%). Водночас частка за кількістю 
залишилася майже незмінною – 92% (за січень 2022 року – 91%). Тобто 92 зі 100 
операцій із картками були безготівковими. 
 
 
Рис. 2.10. Операції з картками українських банків за кордоном 
 
  
Рис. 2.11. Безготівкові розрахунки з Рис. 2.12.Платіжна інфраструктура 
використанням платіжних та платіжні картки 
терміналів 
 
Аналіз розподілу безготівкових операцій за їхніми видами свідчить, що у 
травні 2022 року, як і раніше, найбільше операцій із використанням карток 
припадало: 
 за кількістю – на розрахунки в торговельній мережі – 53,9% (або 317 млн). 
Їхня сума становила майже чверть від усіх безготівкових операцій (24,5%);  
44 
 за сумою – на перекази з картки на картку – 57% (або 225,2 млрд грн). Їхня 
кількість становила 14%. 
Оплата товарів і послуг в Інтернеті у травні 2022 року становила трохи 
більше чверті за кількістю (27%) та шосту частину за сумою (16,2%) від усіх 
безготівкових операцій із платіжними картками. Це майже 64 млрд грн. 
Середня сума однієї операції у травні 2022 року становила: 
 в торговельній мережі – 306 грн (у січні 2022 року – 260 грн), 
 з переказу з картки на картку – 2 709 грн (у січні 2022 року – 1507 грн), 
 з оплати товарів та послуг у мережі «Інтернет» – 404 грн (у січні 2022 року 
– 392 грн).  
Необхідно відмітити, що за підсумками травня 2022 року загальна кількість 
емітованих платіжних карток в Україні досягла 103,6 млн шт. Це на 13% більше 
порівняно з довоєнним січнем 2022 року. 
Водночас у травні 2022 року порівняно з січнем цього року відбулося 
зменшення кількості платіжних карток, з якими щомісяця здійснювалися 
видаткові операції. Їхня кількість зменшилася на 11% – із 48,2 млн шт. у січні до 
42,8 млн шт. у травні (рис. 2.12). 
Попри скорочення загальної кількості безконтактних та токенізованих 
платіжних карток (на 6% та 15% відповідно), їхня популярність серед українців 
є дуже високою. Загальна частка безконтактних та токенізованих платіжних 
карток серед усіх активних карток становить 60% (цьогоріч у січні – 58%). 
Загалом на сьогодні токенізованою є приблизно кожна шоста активна 
платіжна картка (на початку січня – приблизно кожна сьома); безконтактною – 
приблизно кожна друга (як і на початку січня).  
Як наслідок, менше п’ятої частини операцій (18,2 % за сумою та 16% за 
кількістю) здійснювалася в торговельній мережі з фізичним зчитуванням даних 
із носія картки. Решта операцій були безконтактними (з безконтактною карткою 
або за допомогою смартфонів та інших гаджетів). Їхня сума цьогоріч у травні 
становила 79,2 млрд грн. 
45 
Потрібно зазначити, що приймати безготівкові платежі можна без 
використання фізичних POS-терміналів. Через війну кількість активних POS-
терміналів у торговельній та сервісній мережах у травні порівняно з січнем 
зменшилася на 13,7% (до 331,5 тис. шт.), а кількість банкоматів – на 16,6% (до 
15,3 тис. шт.). Також скоротилася кількість пунктів продажу та надання послуг, 
які приймають платіжні картки, до 273,2 тис. – на 13%, якщо порівнювати 
травень із січнем. 
Водночас для компенсації скорочення мережі POS-терміналів та зменшення 
витрат бізнесу на їхнє встановлення банки, платіжні системи та небанківські 
фінансові установи сьогодні пропонують низку технологічних рішень, що дають 
можливість приймати безготівкові платежі з використанням платіжних карток 
навіть без використання фізичних POS-терміналів. Це, зокрема, такі сервіси, як: 
 POS PHONE – від Visa; 
 «QR-код», «NFC-мітка», застосунок «Термінал» – від АТ КБ 
ПРИВАТБАНК; 
 RaiPos – від АТ Райффайзен Банк; 
 Smart Оп!лата – від АТ ПУМБ; 
 STARKASA – від Київстар; 
 ЖАБКА – від Mastercard; 
 ОщадPAY – від АТ ОЩАДБАНК; 
ПОРТМОНЕ – від ТОВ ФК МБК. 
 
  
46 
2.2. Аналіз діяльності Національного банку України в напрямку реалізації 
цілі з підвищення рівня фінансової інклюзії 
 
2.2.1. Організація роботи та здійснення заходів із підвищення рівня фінансової 
грамотності населення  
 
З метою досягнення одного із пріоритетних напрямів Стратегії НБУ до 2025 
р., а саме розширення фінансової інклюзії, регулятор упродовж 2020 – 2022 років 
запроваджував й надалі продовжує реалізовувати відповідні заходи, серед яких 
необхідно відмітити: 
6 серпня 2020 року Національний банк України та Міжнародна фінансова 
корпорація (IFC), яка є частиною Групи Світового банку, підписали Меморандум 
про взаєморозуміння. Метою документа є здійснення спільних зусиль із 
підвищення фінансового включення в Україні завдяки розширенню доступу до 
кредитів та популяризації електронних платежів малого бізнесу та громадян [42]. 
Меморандум про взаєморозуміння між Національним банком України і 
Міжнародною фінансовою корпорацією підписали регіональний менеджер IFC в 
Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар та Голова Національного банку 
Кирило Шевченко. Ця угода про співпрацю стала частиною чотирирічної 
Програми технічної допомоги «Фінансова інклюзія задля економічного 
зростання» (Ukraine Financial Inclusion for Growth Program), яка реалізовується в 
партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) 
та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні. 
Співпраця IFC та Національного банку має на меті: 
 запровадити нові фінансові продукти для малого бізнесу та громадян; 
 розширити доступ до кредитів та рахунків у фінансових установах; 
 зробити фінансові послуги більш доступними, якісними та 
використовуваними; 
 забезпечити захист прав споживачів фінансових послуг. 
47 
Співпраця в межах Меморандуму також сприятиме зменшенню 
трансакційних витрат для клієнтів, створенню конкурентних ринкових умов для 
операторів фінансових послуг, а також відкриє нові можливості для розвитку 
цифрових фінансових послуг. IFC також надаватиме технічну допомогу НБУ, 
допомагатиме з розробленням та втіленням національної стратегії фінансової 
інклюзії. Підтримка доступу до фінансових послуг – важлива складова стратегії 
IFC у Європі та Центральній Азії. Група Світового банку допомогла впровадити 
понад 65 установам зі всього світу відповідальні рішення щодо 
мікрофінансування, фінансування житла, страхування, фінансування мобільного 
банкінгу, «зеленої» енергетики, агрофінансування та кредитної звітності. 
Як зазначалось у п.2.1. у 2021 році відповідно до [21] Проєкт USAID 
«Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком 
провів дослідження «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий 
добробут в Україні у 2021 році». Це вже друге дослідження рівня фінансової 
обізнаності українців, проведене за методологією Міжнародної мережі 
фінансової освіти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 
Згідно з цим дослідженням за останні три роки індекс фінансової грамотності 
українців зріс до 12,3 бала порівняно з 11,6 бала у 2018 році. Поліпшилися усі 
компоненти індексу: фінансова поведінка, фінансові знання та ставлення до 
фінансових питань. Водночас потенціал до зростання залишається значним. 
Цьогорічний показник – лише 58% від максимального значення в межах 
дослідження, який сягає 21 бал та є меншим від мінімального цільового рівня, 
рекомендованого ОЕСР (14 балів). Щоб визначити єдиний стратегічний підхід 
до поступового підвищення рівня фінансової грамотності населення, 
Національний банк у 2021 році розпочав роботу над створенням Національної 
Стратегії розвитку фінансової грамотності до 2025 року (далі – Стратегія 
фінансової грамотності). До розробки документу також долучились 
представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та 
спорту України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства 
48 
економіки України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства 
цифрової трансформації України, Національної комісії з цінних паперів та 
фондового ринку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також 
учасники фінансового ринку, представники академічної спільноти, обласних 
державних адміністрацій та фінансові експерти.  
Водночас, доки готується Стратегія фінансової грамотності, Національний 
банк України спрямував зусилля на вдосконалення дистанційних форматів 
роботи з аудиторією, розвиток нових каналів комунікації та розширення 
масштабів інформаційних кампаній у різних регіонах України. Поширення знань 
із фінансової грамотності в регіонах України стало можливим завдяки новим 
каналам комунікації: розміщенню інформації на білбордах та сітілайтах у 13 
обласних центрах, розповсюдженню навчальних матеріалів у Центрах 
безоплатної правової допомоги у 23 областях України, розміщенню 
інформаційних плакатів у 1100 магазинах COOP у чотирьох областях України, 
трансляції навчальних відеороликів у міжобласних потягах на 540 моніторах, 
публікаціях у регіональних ЗМІ. 
Завдяки створенню віртуального туру значно розширив свою діяльність у 
регіонах України Музей грошей. Віртуальні екскурсії відвідали школярі та 
студенти з 20 областей України.  
Також у 2021 − 2022 роках Національним банком України проведено 
інформаційні кампанії, створено сайти з фінансової грамотності, удосконалено 
дистанційну роботу з аудиторією та масштабно відзначено 25 років грошової 
реформи. До цієї дати Національний банк підготував низку просвітницьких 
заходів, зокрема:  
1) інформаційну кампанію #АнатоміяГривні, під час якої фахівці 
центробанку детально аналізували елементи захисту готівкової гривні; створили 
тематичний урок про гривню, який розповсюдили серед 14 800 шкіл;  
2) виставку «Музей гривні просто неба»;  
49 
3) інформаційну кампанію #Cashless, під час якої розповідали про переваги 
безготівкових розрахунків.  
Під час проведення заходів для підвищення рівня фінансової грамотності 
Національному банку вдалося розширити аудиторію інформаційних кампаній, 
об’єднати зусилля усіх учасників фінансового ринку для координації дій із 
поширення фінансових знань та вдосконалити нові формати зв’язків із 
громадськістю.  
Розглянемо більш змістовно інформаційні кампанії НБУ. 
1. Серед інформаційних кампаній НБУ у 2021 р. необхідно відмітити 
кампанію «30 років Національному банку України». 20 березня 1991 року 
розпочалася історія Національного банку. Цього дня республіканська контора 
Держбанку СРСР стала Національним банком, який отримав статус 
центрального емісійного банку держави. З нагоди 30-річчя Національного банку 
проведена іміджева інформаційна кампанія, приурочена цій знаковій події. У 
межах святкування ювілею Національного банку проведено три тематичних 
вебінари: «НБУ – 30 років розвитку: якими ми були, що змінилося і яке майбутнє 
будуємо», «Як та коли виник Національний банк України?» та «Еволюція 
монетарної політики НБУ за роки незалежності».  
Для школярів та студентів створено два анімаційних ролики: про основні 
функції регулятора і про історію нашої національної валюти – гривні. Для 
дорослої аудиторії презентовано відеоролик про те, як створювався і розвивався 
український центробанк.  
На сторінках Музею грошей у соціальних мережах опубліковано низку 
публікацій у тематичній рубриці #30роківНБУ, присвячених основним віхам 
історії Національного банку, проведено онлайн-вікторину.  
2. Серед знакових інформаційних кампаній НБУ, проведених у 2021 р. 
необхідно виділити Global Money Week (рис. 2.13). З нагоди святкування Global 
Money Week (15 − 28 березня) Національний банк провів понад 1 550 заходів та 
50 
40 онлайн-подій на тему міжнародної акції «Бережіть себе, бережіть свої 
фінанси». У межах святкових заходів відбулися:  
 Всеукраїнський конкурс шкільних відеоробіт «Гривня! Камера! Мотор!»;  
 два флешмоби в соціальних мережах («Танцюй, як Манімен!», «Як ми 
святкуємо Global Money Week 2021»);  
 три конкурси для закладів освіти («Топ-10 найактивніших шкіл під час 
GMW 2021», «Топ-5 вчителів-тренерів фінансової грамотності», «Топ-10 
найактивніших закладів вищої освіти під час GMW 2021»);  
 10 інтерактивних онлайн-занять для школярів початкової школи;  
 пʼять презентацій відеороликів («Урочисте відкриття GMW 2021 в 
Україні», «Привітання української молоді учасникам GMW 2021 з інших країн 
світу», «Наша гривня», «Чим займається Національний банк України?», «Топ-5 
експонатів Музею грошей НБУ»);  
 шість Kahoot-вечірок;  
 шість вікторин на сторінці Музею грошей у Інстаграм; 
 сім вебінарів для студентів.  
 
  
Рис. 2.13. Інформаційна кампанія Рис. 2.14. Інформаційна кампанія 
«Global Money Week» [26] «Знай свої права» [27] 
 
Понад 40 000 школярів та студентів, 291 установа (120 шкіл, один заклад 
дошкільної освіти, одна школа мистецтв, 68 закладів вищої освіти (у т.ч. і 
Черкаський державний технологічний університет), 55 закладів фахової 
51 
передвищої освіти та вісім закладів професійної освіти) долучилися до 
проведення інформаційної кампанії.  
3. Окреме важливе місце також посідає інформаційна кампанія 
#ЗнайСвоїПрава (рис. 2.14). У березні 2021 року Національний банк разом з 
Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини розпочав Всеукраїнську 
інформаційну кампанію із захисту прав споживачів. Кампанія проводилася з 
метою поліпшення обізнаності громадян про права та обов’язки під час 
користування фінансовими послугами. У межах інформаційної кампанії 
Національний банк разом із партнерами розповідав українцям, які вони мають 
права та обов’язки як споживачі фінансових послуг та куди звертатися у разі 
порушення їх прав. Інформаційна кампанія тривала три місяці. Під час кампанії 
в центрах безоплатної правової допомоги, продуктових магазинах невеликих 
районних центрів, метрополітенах Києва, Дніпра та Харкова, на моніторах у 
міжобласних потягах були розміщені навчальні матеріали. Також інформація 
поширювалася через соціальні мережі, у ЗМІ, по радіо, у відділеннях банків.  
Завдяки спільним зусиллям Національного банку, Уповноваженого 
Верховної Ради України з прав людини, міжнародних організацій та понад 50 
партнерів у межах кампанії #ЗнайСвоїПрава вдалося здійснити понад 12 млн 
контактів, що вдвічі більше, ніж планувалося на початку кампанії. 
4. Інформаційна кампанія #АнатоміяГривні (рис. 2.15). У липні 2021 року 
Національний банк розпочав Всеукраїнську інформаційну кампанію з безпеки 
готівкових розрахунків #АнатоміяГривні. Інформаційна кампанія здійснювалася 
за підтримки правоохоронних органів та понад 50 партнерів: поштові оператори, 
мережі магазинів та аптек, АЗС та банки. Кампанія проводилася для населення, 
касирів банків, працівників підприємств, які працюють із готівкою. Фахівці 
Національного банку разом із партнерами нагадували українцям, які банкноти та 
монети перебувають в обігу, розповідали про елементи захисту банкнот, де 
обміняти вилучені з обігу, зношені, пошкоджені, сумнівні щодо справжності 
банкноти й монети. З метою підвищення обізнаності касирів та працівників 
52 
підприємств, які працюють з готівкою, проводили навчальні вебінари, розробили 
інформаційні плакати, навчальні відео та інструкції. Навчальні матеріали для 
населення розміщувалися в соціальних мережах, ЗМІ, на сайтах партнерів, 
моніторах АЗС. У межах кампанії вперше в історії Національного банку 
розміщено соціальну рекламу на білбордах та сітілайтах в регіонах, їх розмістили 
в 13 обласних центрах. Також розміщено плакати в метрополітені, ролики в 
міжобласних потягах Інтерсіті, плакати в невеличких продуктових магазинах у 
регіонах України. Співробітникам НБУ вдалося здійснити понад 10 млн 
контактів у межах кампанії.  
5. Інформаційна кампанія #Cashless (рис. 2.16). 19 листопада 2021 р. 
стартувала всеукраїнська інформаційна кампанія з популяризації безготівкових 
розрахунків #Cashless. Мета кампанії – поінформувати українців про переваги і 
зручність безготівкових розрахунків, а також про правила для їх безпечного 
здійснення, стимулюючи їх зростання.  
 
  
Рис. 2.15. Інформаційна кампанія Рис. 2.16. Інформаційна кампанія 
#АнатоміяГривні [24] #Cashless [23] 
 
Відомо, що найбільше підтримки в опануванні безготівкових розрахунків 
потребує старше населення України, особливо в регіонах, оскільки ця тема 
вимагає навичок не тільки з фінансової, а й цифрової грамотності. З навчальною 
метою Національний банк запустив спеціальну вебсторінку «Cashless» із 
детальною інформацією про безготівкові платежі, підготували інформаційні 
53 
матеріали: постери, відеоролики, статті для регіональних ЗМІ, тексти для 
публікацій у соціальних мережах.  
За підтримки партнерів провели круглий стіл «Коли в Україні все буде 
кешлес» та челендж, який закликає поділитись у публікаціях у соціальній мережі 
«Фейсбук» власним досвідом кешлес-розрахунків. Кампанія є продовженням 
інформаційних кампаній із безпеки готівкових платежів #АнатоміяГривні та з 
протидії шахрайству #ШахрайГудбай (рис. 2.17). Термін проведення – три 
місяці (тривала до 18 лютого 2022 року).  
6. Благодійна акція «Монетки дітям» (рис. 2.18). У вересні Національний 
банк та благодійний фонд «Таблеточки» ініціювали Всеукраїнську благодійну 
акцію «Монетки дітям». Акція передбачала збір по всій Україні з 01 вересня до 
13 жовтня монет номіналом 25 копійок, які перестали бути платіжним засобом. 
Партнерами акції стали шість банків із найбільшою мережею відділень. У ній 
взяли участь 2371 відділення банків з усіх куточків України. Рушійною силою 
акції були діти – дошкільнята, школярі та студенти. До кампанії долучилося 4370 
навчальних закладів (у т.ч. Черкаський державний технологічний університет), 
трудових колективів та організацій. Збір монет у школах відбувався масштабно 
та креативно. Діти проводили змагання між класами, ділилися в соціальних 
мережах світлинами та відео, створювали мозаїчні картини з монет, творчо 
оформлювали скриньки та проводили «Лекції благодійності». Учасники акції 
зібрали монет на загальну суму близько 2,7 млн грн. Кошти спрямовані на 
закупівлю операційного обладнання, яким можна прооперувати понад 1000 дітей 
упродовж семи років. Крім важливої благодійної місії, акція сприяла вилученню 
з обігу 10 млн 800 тисяч монет, які не є засобом платежу, а також підвищенню 
культури благодійності населення, яка є складовою фінансової культури.  
 
54 
  
Рис. 2.17. Інформаційна кампанія Рис. 2.18. Інформаційна кампанія 
#ШахрайГудбай [38] «Монетки дітям» [29] 
 
7. Уроки про гривню. 2 вересня українська гривня відсвяткувала своє 25-
річчя. З цієї нагоди Національний банк розробив навчальні матеріали для 
вчителів (плани-конспекти, робочі зошити, презентації, тематичні плакати): для 
початкової школи – урок «Банкноти та монети України»; для середньої школи – 
урок «Гривня – наш символ», для старшої школи – урок «Грошова реформа: що, 
навіщо та як?», за допомогою яких можна провести цікавий тематичний урок. 
Освітні матеріали, розроблені Національним банком, рекомендовані 
Міністерством освіти і науки України. До проведення уроку з фінансової 
грамотності долучилися школи з усіх областей України. Інтерактивна виставка 
«Музей гривні просто неба» (рис. 2.19), присвячена 25-й річниці гривні та 
організована в межах святкування 30 років Незалежності України, тривала з 02 
до 30 вересня. Виставку урочисто відкрили Кирило Шевченко, Голова 
Національного банку, та Віктор Ющенко, третій Президент України (2005 − 2010 
рр.), Голова Національного банку (1993 − 2000 рр). На виставці Національний 
банк разом із партнерами – учасниками фінансового ринку представили 18 
інтерактивних стендів, за допомогою яких розповідали про готівкову і 
безготівкову гривню, історію українських грошей, дизайн та захист банкнот, 
інфляцію, заощадження, платіжні інновації тощо. Виставку відвідали понад 30 
000 киян та гостей столиці, що втричі перевершило прогнозовані показники 
відвідуваності. Виставка була безбар’єрною та інклюзивною. Серед відвідувачів 
були люди з інвалідністю, у тому числі з порушеннями слуху та вадами зору. Для 
55 
людей з вадами зору Національний банк розробив спеціальне навчальне заняття 
– «Гривня без бар’єрів». Музей працював на Контрактовій площі в Києві біля 
головного колеса огляду щодня 24/7. 
 
  
Рис. 2.19. Інформаційна кампанія Рис. 2.20. Освітній центр «Музей 
«Музей гривні просто неба» [30] грошей» [44] 
 
8. Інформаційна кампанія «День заощаджень» З нагоди святкування 
Всесвітнього дня заощаджень (31 жовтня) для школярів загальноосвітніх 
закладів проведено інформаційну кампанію про ощадливе споживання та 
культуру заощаджень. Понад 3 300 школярів з усієї України відвідали вебінари, 
організовані в межах святкування «Дня заощаджень». Також проведено два 
майстер-класи (виготовлення свинки-скарбнички та гаманця технікою оригамі), 
підготовлено для вчителів план-конспект заняття про заощадження, проведено 
конкурс відеоробіт «На що я збираю гроші», в якому взяли участь 70 учасників, 
з яких більше половини отримали цінні подарунки від Національного банку та 
партнерів конкурсу. Кампанія тривала з 31 жовтня до 7 листопада 2021 року.  
В умовах карантинних обмежень, ураховуючи усі заходи безпеки, Музей 
грошей Національного банку продовжував працювати (рис. 2.20). Загалом Музей 
грошей провів 188 заходів, у яких взяли участь 2804 відвідувачів. Серед гостей 
музею значну частину становили школярі та студенти – близько 69%.  
Для ознайомлення з музейною колекцією команда Музею грошей запустила 
відеоблог, присвячений унікальним експонатам. За 2021 рік знято п’ять 
відеороликів «Топ-5 експонатів». За сприяння проєкту USAID «Трансформація 
56 
фінансового сектору» створено віртуальний тур Музею грошей. Його поява дала 
змогу зробити музейну колекцію доступною для більшої кількості відвідувачів 
із різних областей України. 
Освітній центр «Музей грошей» Національний банк у цьому році перейшов 
до активної фази реалізації масштабного соціального проєкту у сфері фінансової 
грамотності – створення Освітнього центру «Музей грошей». Це унікальний для 
України проєкт, який складатиметься з двох компонентів: Освітнього центру, в 
якому проходитимуть безкоштовні заняття з фінансової грамотності для 
населення, та інтерактивного, сучасного, пізнавального, безбар’єрного, 
практичного, корисного, дружнього Музею грошей. У Музеї грошей 
розмістяться: історична зона та зала нумізматичної продукції; зона життєвого 
циклу гривні; модуль про Національний банк та основні його функції – цінову та 
фінансову стабільність; зона сучасних платіжних систем; зали на тему особистих 
фінансів (перші гроші, заощадження, податки, страхування, пенсії, інвестиції) та 
багато іншого.  
Серед інформаційних кампаній Національного банку України, які сприяють 
підвищенню рівня фінансової інклюзії та є актуальними у 2022 році, можна 
відмітити: 
9. Інформаційна кампанія «Знай свої права: кредити» (рис. 2.21) [3], яка 
стартувала 26 липня 2022 р. та тривала до жовтня 2022 року в усіх регіонах 
України. Вона була одним із етапів Всеукраїнської інформаційної кампанії із 
захисту прав споживачів, який присвячений кредитним послугам. Ключове 
завдання та мета кампанії – захист прав позичальників та поліпшення знань 
споживачів про кредитні послуги. 
Важливим напрямом кампанії стало роз’яснення населенню таких питань: 
на що звертати увагу під час оформлення кредиту, що таке кредитні канікули та 
реструктуризація, які їхні умови та порядок оформлення. Також Національний 
банк разом із партнерами розповів, як перевірити кредитну історію та що робити 
в разі порушення кредитором чи колектором вимог до етичної поведінки під час 
57 
взаємодії зі споживачем. Як зазначає НБУ, поліпшення знань та навичок у сфері 
кредитних послуг допоможе українцям краще зрозуміти свої права як 
позичальників та ухвалювати зважені фінансові рішення. 
 
  
Рис. 2.21. Інформаційна кампанія Рис. 2.22. Проєкт «Центр фінансових 
«Знай свої права: кредити» [27] знань «Талан»» [61] 
 
10. З метою формування й розвитку в Україні спільноти педагогів-тренерів 
фінансової грамотності Національний банк започаткував проєкт «Центр 
фінансових знань «Талан»» (рис. 2.22). Ключовими завданнями проєкту є: 
− підвищення фінансової грамотності українців; 
− підвищення кваліфікації педагогів у сфері фінграмотності; 
− залучення педагогів, дітей та молоді до заходів НБУ; 
− розповсюдження навчальних матеріалів з фінансової грамотності. 
11. Акція «Смілива гривня» – це благодійна ініціатива, мета якої об’єднати 
зусилля українців та зібрати кошти для допомоги українській армії (рис. 2.23). З 
1 серпня по 31 жовтня 2022 року Національний банк України разом із партнерами 
запросив долучитися до благодійної акції «Смілива гривня», щоб зібрати кошти 
на допомогу ЗСУ. З 24 лютого 2022 року українські бійці мужньо захищають 
наші землі від військової агресії рф. Завдання кожного із нас – продовжувати 
працювати, боротися на своїх фронтах та підсилювати нашу армію. Кожен міг 
відправити свою гривню на фронт. 
 
58 
  
Рис. 2.23. Акція «Смілива гривня» Рис. 2.24. Інформаційна кампанія 
«Фінпослуги під час війни – що 
[2] 
важливо знати» [31] 
12. Інформаційна кампанія «Фінпослуги під час війни – що важливо 
знати» (рис. 2.24). Фінансова система країни працює в умовах воєнного часу. І, 
звісно, у її роботі є тимчасові зміни, про які важливо знати громадянам. Про всі 
оновлення Національний банк оперативно повідомляє на сайті та в соціальних 
мережах, проте у потоці новин буває важко віднайти потрібний допис. Тому 
регулятор спростив шлях до інформації та створив [31] сайт про роботу 
фінансової системи та користування фінансовими послугами під час війни – 
«Фінансова оборона України». Сайт складається із шести основних розділів: 
гривня, іноземна валюта, картки, кредити, депозити, страхування та додаткового 
сьомого, на якому зібрані питання щодо надання решти фінансових послуг. Він 
є корисним як для громадян, які перебувають в Україні, так і для тимчасово 
переселених за кордон українців. 
20 липня 2022 р. Національний банк України та Cambridge Judge Business 
School запустили навчальну програму, яка має на меті підтримку та розвиток 
інновацій у фінансовому секторі України. Реалізація подібних програм для 
професійних учасників фінансового ринку є елементом Стратегії розвитку 
фінтеху в Україні до 2025 року. Проведення подібних програм створює 
унікальну можливість залучення до діалогу кращих українських фахівців та 
світових експертів. Попри воєнний стан, Національний банк прагне напрацювати 
рішення, які надаватимуть нові цінності українському фінансовому сектору в 
майбутньому [41].  
59 
Навчальна програма, яка запускається в колаборації НБУ та Cambridge Judge 
Business School, входить до ініціативи різнобічної підтримки України й має на 
меті розроблення стратегічного бачення майбутнього фінансового сектору в 
партнерстві та за активної участі фахівців Національного банку України і 
фінансової спільноти. Програма має стати сучасною фінансовою зброєю, яка 
вкрай необхідна задля відбудови та подальшого інтенсивного розвитку 
фінансового ринку України та сегменту фінансових інновацій. Навчання є 
абсолютно безкоштовним для учасників програми і передбачає лише 
благодійний внесок кожного на користь Збройних Сил України. У складі 
програми передбачено лекційну частину і дискусійні клуби-брейнсторми. Саме 
в межах таких брейнстормів учасники програми шукатимуть нові цінності та 
сенс для українського фінансового ринку та українського суспільства, які мають 
трансформуватися в кінцевому результаті у стратегічне бачення щодо 
подальшого розвитку фінансового сектору. Програма реалізується за підтримки 
постійних партнерів, зокрема компаній Mastercard і Deloitte в Україні. 
З нагоди 26 річниці гривні Національний банк упродовж 2 – 26 вересня 2022 
року провів до Дня гривні 17 онлайн-заходів, які відвідали 2387 учасників 
майже з усієї України (рис. 2.25). Зокрема, в межах кампанії відбулись: 
− онлайн-зустріч із третім Президентом України та ексголовою 
Національного банку України Віктором Ющенком; 
− відкрите онлайн-інтерв’ю з генеральним директором Банкнотно-
монетного двору Національного банку України Володимиром Баглаєм; 
− майстер-класи з виготовлення гаманця у техніці оригамі та власної 
банкноти (для школярів);  
− віртуальні екскурсії з гідом на тему «Історія створення національної 
валюти України» (з вікториною «Правда чи вигадка?»); 
− вебінари від експертів «Гривня у форматі Cashless», «Форми грошей та 
захист банкнот гривні», «Українська нумізматика» та цикл вебінарів, що 
включав у себе такі теми: «Традиція використання гривні в грошовому обігу 
60 
Давньої Русі», «Відновлення гривні в грошовому обігу України 1918-1921 рр.» 
та «Створення та введення в обіг сучасної гривні (1991-1996 рр.)»  
 
 
Рис. 2.25. Інформаційний банер-слайдер НБУ за підсумками «День народження 
гривні» [61] 
 
У період із 24 до 31 жовтня 2022 р. Національний банк України запросив 
учнів шкіл, студентів та педагогів, а також усіх бажаючих долучитися до 
святкування Всесвітнього дня заощаджень. У програмі заходів передбачено 
навчити школярів, студентів та усіх бажаючих як складати бюджет, вести облік 
витрат та не потрапляти на гачок реклами товарів, як заощаджувати і захищати 
кошти від інфляції. Серед інтерактивних заходів регулятор пропонує: 
 10 вебінарів від експертів НБУ, Фонду гарантування та Музею грошей; 
 майстер-клас з основ домогосподарства «Випікаємо з вигодою»; 
 онлайн-зустріч з економістом, аналітиком, автором статей та 
інвестиційним банкіром Сергієм Фурсою «Фінансова грамотність як спосіб 
життя»; 
 презентація навчальних матеріалів з теми День Заощаджень; 
 конкурс відеоробіт для учнів «На що я збиратиму гроші після 
Перемоги?» 
61 
Отже, можна зробити висновок, що Національний банк з метою досягнення 
стратегічних цілей, активно діє в напрямку підвищення рівня фінансової 
грамотності населення, а отже, й підвищення рівня фінансової інклюзії в Україні. 
 
2.2.2. Система BankID Національного банку 
 
Інструменти віддаленої ідентифікації та верифікації стають все 
популярнішими серед населення України. Так, державна система віддаленої 
ідентифікації BankID Національного банку дає можливість фізичним особам, які 
є клієнтами банків, отримати доступ до значного спектра цифрових послуг 
(державних, банківських, фінансових та інших), а також створює широкі 
можливості для своїх учасників – як для абонентів ідентифікаторів (банків), так 
і для надавачів послуг. Зокрема, упродовж 2021 року зросла кількість абонентів, 
які приєдналися до Системи BankID Національного банку. Це забезпечило 
розширення сфери застосування системи та значно збільшило її використання. 
За 2021 рік до Системи BankID Національного банку підключилося 13 банків у 
статусі абонентів-ідентифікаторів та 54 нових абоненти – надавачі послуг. 
Станом на кінець 2021 року загальна кількість учасників Системи BankID 
Національного банку становила:  
▪ 39 абонентів-ідентифікаторів (банків України);  
▪ 92 абоненти – надавачі послуг, зокрема вісім банків, які надають послуги 
онлайн, використовуючи віддалену ідентифікацію клієнтів.  
Також зростає інтерес до Системи BankID Національного банку серед 
комерційних надавачів послуг та розширюється перелік послуг у різних сферах, 
які користувачі можуть отримати дистанційно, використовуючи Систему BankID 
Національного банку.  
Якщо раніше до системи підключалися переважно мікрофінансові компанії, 
то зараз все більше заяв надходить від страхових компаній, пенсійних фондів, 
операторів стільникового зв’язку. Водночас цей перелік сфер постійно 
62 
розширюється. На кінець 2021 року ще кілька десятків установ перебувало в 
процесі інтеграції та приєднання до системи. Уже понад 99,6% громадян, у яких 
є рахунки в банках України, мають можливість отримувати послуги дистанційно, 
використовуючи Систему BankID Національного банку. Завдяки плідній 
співпраці Національного банку з Міністерством цифрової трансформації 
України у 2021 році клієнти банків змогли отримати швидкий доступ до 
мобільного застосунку «Дія», зокрема скористатися сервісами сертифікатів про 
вакцинацію, державної програми «єПідтримка» тощо. За 2021 рік у Системі 
BankID Національного банку здійснено понад 30 млн успішних електронних 
ідентифікацій (рис. 2.26). Це учетверо більше, ніж за 2020 рік (7,6 млн шт.), та в 
сто разів більше, ніж за 2019 рік (300 тис. шт.). Уже наприкінці року Система 
BankID Національного банку забезпечувала передавання 110 успішних 
ідентифікацій користувачів за хвилину. 
 
  
Рис. 2.26. Кількість успішних Рис. 2.27. Дохід абонентів-
ідентифікацій за рік, млн. шт ідентифікаторів, млн. грн. 
 
Зі свого боку, банки як абоненти ідентифікатори завдяки комерційній 
моделі використання системи отримують додатковий дохід (рис. 2.27). За 2021 
рік вони отримали понад 158,8 млн грн доходу за успішні електронні 
підтвердження дистанційної ідентифікації користувачів (комерційна модель 
запрацювала з липня 2020 року). 
63 
Необхідно відмітити, що затребуваність Системи BankID НБУ як способу 
віддаленої ідентифікації та верифікації громадян для отримання онлайн-послуг 
зростає. 
Її стабільна та надійна робота відіграє важливе значення в сфері 
дистанційних сервісів, особливо в умовах воєнного стану. 
Так, станом на 1 жовтня 2022 року до Системи BankID НБУ підключено 138 
абонентів, зокрема: 
 40 банків (абонентів-ідентифікаторів); 
 98 учасників – надавачів послуг.  
Наразі вже понад 99,9% фізичним особам – держателям платіжних карток 
українських банків доступні дистанційні послуги з використанням Системи 
BankID НБУ. 
Аналіз даних про роботу Системи свідчить (рис. 2.28) 
✅ за IІІ квартал 2022 року в Системі BankID НБУ здійснено понад 8,4 млн 
успішних електронних ідентифікацій, що майже на третину більше, ніж у ІІ 
кварталі цього року; 
✅ щомісячна кількість ідентифікацій у системі вже перевищує довоєнний 
рівень. Так, у липні відбулося близько 3 млн успішних ідентифікацій. У 2021 році 
в середньому відбувалося 2,5 млн успішних ідентифікацій щомісяця; 
✅ у серпні – вересні цього року до Системи BankID НБУ підключилося 
пʼять нових абонентів: два абоненти-ідентифікатори (АКБ "Конкорд" (Neobank) 
та АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК") та три абоненти – надавачі послуг (АТ "ПУМБ", 
ТОВ "Кул Кредіт", ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ"); 
✅ за цей період роботу в системі відновила низка небанківських 
фінустанов, підключених у статусі абонентів-надавачів послуг, які на початку 
війни були вимушені тимчасово припинити надання своїх послуг. 
 
64 
 
Рис. 2.28. Результати діяльності системи BankID НБУ у ІІІ кварталі 2022 р. 
 
 
2.3. Оцінка стану захисту прав споживачів фінансових послуг 
Національним банком України 
 
У 2019 році Національний банк отримав повноваження на захист прав 
споживачів фінансових послуг та створив відповідальний підрозділ – Управління 
захисту прав споживачів фінансових послуг. Управління захисту прав 
споживачів фінансових послуг працює зі зверненнями громадян, що дає змогу 
детально вивчати проблеми, з якими стикаються клієнти банків та небанківських 
фінансових установ, та відповідно на них реагувати. Для усунення 
систематичних порушень Управління захисту прав споживачів фінансових 
послуг встановлює вимоги до банків і небанківських фінансових установ щодо 
захисту прав їхніх клієнтів, слідкує за дотриманням вимог законодавства 
України про захист прав споживачів та за розкриттям фінансовими установами 
повної інформації про послуги, умови їх надання та вартість на власних 
вебсайтах і в рекламі.  
Управління захисту прав споживачів фінансових послуг здійснює нагляд за 
дотриманням фінустановами законодавства України у сфері захисту прав 
споживачів фінансових послуг та контроль за дотриманням законодавства про 
рекламу. Такий нагляд здійснюється шляхом безвиїзного нагляду та виїзних 
65 
перевірок фінансових установ. Так, щоб забезпечити розкриття повної 
інформації про послуги, права та обов’язки банку і споживача, наслідки 
невиконання зобов’язань, встановлено додаткові вимоги до банківських 
договорів для розкриття повної інформації про послуги, а саме: вимоги до 
договорів про споживчий кредит, вклад (депозит), відкриття та ведення 
поточного рахунку. Зазначені вимоги затверджені постановою Правління 
Національного банку України від 22 січня 2021 року № 7 «Про затвердження 
Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг» 
(зі змінами). Відповідно до документа договори банків включають розширений 
опис фінпослуг та не містять недобросовісних умов. 
Зазначення повного опису послуг сприяє кращому розумінню споживачем 
умов надання фінпослуги та прийняттю ним поміркованого рішення щодо 
укладення договору. Також у Положенні про здійснення Національним банком 
України нагляду за додержанням банками законодавства про захист прав 
споживачів фінансових послуг, затвердженому постановою Правління 
Національного банку України від 09 лютого 2021 року № 15 (зі змінами), 
визначено порядок нагляду за додержанням банками законодавства про захист 
прав споживачів фінансових послуг. Такий нагляд дає змогу забезпечувати 
розкриття банками повної та достовірної інформації про фінансові послуги своїм 
клієнтам, аби вони ухвалювали зважені рішення, а також стимулює банки до 
відповідальнішої поведінки стосовно споживачів. У 2021 році тривала робота 
Національного банку і щодо регулювання діяльності небанківських фінансових 
установ, регулятором яких Національний банк став відносно нещодавно – з 01 
липня 2020 року. Так, відповідно до Правил розрахунку небанківськими 
фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та 
реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, 
затверджених постановою Правління Національного банку України від 11 
лютого 2021 року № 16 (зі змінами), затверджено оновлені правила розрахунку 
небанківськими установами ключових показників вартості споживчого кредиту: 
66 
реальної річної процентної ставки та загальної вартості споживчого кредиту. 
Таким чином були встановлені рівні умови розкриття інформації для усіх 
кредитодавців – банків і небанківських фінустанов. Споживач отримав 
можливість легко порівнювати пропозиції банків і небанківських фінустанов та 
ухвалювати обґрунтовані рішення про користування споживчим кредитом. 
Найочікуванішою подією 2021 року стало ухвалення Закону України від 19 
березня 2021 року № 1349-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів 
України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої 
заборгованості». З ухваленням цього закону в Україні вперше з’явилося чітке 
законодавче регулювання роботи колекторських компаній та кредитодавців під 
час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами, а 
також було визначено регулятора – Національний банк. Встановлення 
виключного переліку етичних способів роботи та створення Реєстру всіх 
юридичних осіб, які займаються врегулюванням простроченої заборгованості в 
інтересах кредитодавців та нових кредиторів, стали першими кроками на шляху 
приведення роботи колекторських компаній до цивілізованого рівня. Так, у 2021 
році до Реєстру колекторських компаній було внесено 62 компанії. На виконання 
зазначеного закону Національний банк розробив низку нормативно-правових 
актів. Так, 11 червня 2021 року затверджено:  
▪ постанову Правління Національного банку України № 47 «Про внесення 
змін до Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо 
банківських та інших фінансових послуг»;  
▪ постанову Правління Національного банку України № 48 «Про 
затвердження Змін до Правил розрахунку банками України загальної вартості 
кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про 
споживчий кредит»;  
▪ постанову Правління Національного банку України № 49 «Про внесення 
змін до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України 
67 
загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки 
за договором про споживчий кредит».  
Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2021 
року № 53 «Про затвердження Змін до Положення про додаткові вимоги до 
договорів про надання фінансових послуг» затверджено нові вимоги до 
банківських договорів. Точне визначення низки важливих термінів у договорах 
унеможливлює ситуації, які можна трактувати на користь тієї чи іншої сторони 
та спрощує для споживача розуміння умов договору, який він укладає з банком. 
Постановою Правління Національного банку України від 05 липня 2021 
року № 70 затверджені заходи впливу до банків за порушення законодавства про 
захист прав споживачів фінансових послуг, зокрема вимог щодо етичної 
поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості. 09 липня 2021 
року прийнято дві постанови Правління Національного банку України: № 76 
«Про затвердження Положення про здійснення Національним банком України 
нагляду за додержанням вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні 
простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки)» та № 79 «Про 
затвердження Положення про вимоги до кредитодавця, нового кредитора, 
колекторської компанії та їхньої діяльності при здійсненні ними врегулювання 
простроченої заборгованості». Ці два документи – логічне продовження 
«колекторського» закону. Перший – спрямований на забезпечення 
відповідального ставлення кредитодавців, нових кредиторів та колекторських 
компаній до всіх категорій споживачів та визначає порядок здійснення нагляду, 
другий – установив чіткі вимоги до роботи під час стягнення простроченої 
заборгованості.  
Крім регулювання колекторської діяльності, у 2021 році тривала робота і 
над іншими документами. Так, відповідно до Положення про здійснення 
Національним банком України нагляду за додержанням учасниками ринку 
фінансових послуг законодавства про захист прав споживачів фінансових 
послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 
68 
16 червня 2021 року № 52, визначено порядок нагляду за додержанням 
учасниками ринку небанківських фінансових послуг законодавства про захист 
прав споживачів фінансових послуг та вимог законодавства про рекламу. Мета – 
сприяти відповідальній діловій поведінці учасників ринку небанківських 
фінансових послуг і підвищенню довіри населення до фінансового сектору. 
Також наприкінці року затверджено вимоги до розкриття небанківськими 
фінансовими установами повної інформації про послугу споживчого 
кредитування та повну вартість кредиту для споживача. Йдеться про постанову 
Правління Національного банку України від 05 жовтня 2021 року № 100 «Про 
затвердження Положення про інформаційне забезпечення фінансовими 
установами споживачів щодо надання послуг споживчого кредитування». 
Вимоги стосуються вебсайтів фінансових установ, поширення інформації в 
рекламі, інформування під час користування кредитом, а також особливостей 
розкриття інформації щодо мікрокредитів.  
Ще одна проблема – нерозуміння споживачами умов кредитних договорів з 
фінкомпаніями – стала причиною розроблення додаткових вимог до договорів 
небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, 
фінансовий кредит). Щоб зробити договори інформативнішими і зрозумілішими, 
постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року 
№ 113 затверджено Положення про додаткові вимоги до договорів 
небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, 
фінансовий кредит, яка набрала чинності 05 листопада 2021 року.  
У 2021 році стало простіше звертатися до Національного банку. 
Упроваджуються нові підходи та канали комунікацій для зручності та 
максимально швидкого зворотного зв’язку з населенням – чат-бот системи 
обміну повідомленнями «Вайбер», «Телеграм», вебчат на сторінках офіційного 
Інтернет-представництва Національного банку. Тому, на сьогодні до 
Національного банку можна зателефонувати, надіслати листа поштою чи 
електронною поштою, заповнити онлайн-форму на сторінках офіційного 
69 
Інтернет-представництва Національного банку, а також поспілкуватись із ботом 
для швидкого пошуку необхідної інформації. Бот містить стандартний список 
питань та відповідей, тому оптимізує роботу контакт-центру. Якщо питання 
складне і не може бути опрацьованим ботом, то здійснюється переключення на 
працівника Управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Усі 
вищезазначені канали зв’язку дали змогу опрацювати більше 100 000 звернень у 
2021 році. Понад 40 000 письмових звернень громадян, понад 63 000 дзвінків до 
контактцентру, майже 4 000 чат-сесій. 
Упродовж 2021 року Управління захисту прав споживачів фінансових 
послуг отримало та опрацювало більше 40 000 письмових звернень громадян, у 
тому числі більше 250 запитів на доступ до публічної інформації. Більшість 
письмових звернень (75,7%) стосувалася небанківських фінансових установ. 
Щодо діяльності банків надійшло 19,6% письмових звернень. Ще 4,7% звернень 
– питання стосовно ліквідованих банків та іншого. 
У кількісному вимірі стосовно працюючих банків НБУ отримав більше 8 
000 звернень, близько 400 звернень стосовно банків у стадії ліквідації (рис. 2.29, 
табл. 2.4). Серед небанківських установ лідерами за кількістю звернень були 
мікрофінансові компанії, стосовно роботи яких отримано більше 25 500 
звернень. Стосовно діяльності страхових компаній – більше 4 200 звернень, 
роботи кредитних спілок – майже 100 звернень, ще близько 100 звернень 
стосувалися інших небанківських фінансових установ. Переважна більшість 
письмових звернень у 2021 році надійшла від фізичних осіб – більше 36 300. Від 
юридичних осіб надійшло близько 600 звернень. Також у 2021 році надійшло 
понад 120 депутатських запитів. Найпоширенішими питаннями щодо діяльності 
банків у 2021 році були: правовідносини за кредитними договорами – більше 3 
200 звернень, електронні платіжні засоби та розрахунки – більше 2 100 звернень, 
якість обслуговування в банку – більше 500 звернень, відносини за депозитними 
договорами – більше 250 звернень. Інші питання становили близько 1 700 
звернень.  
70 
 
Рис. 2.29. Форми звернень до Управління захисту прав споживачів фінансових 
послуг 
Таблиця 2.4 − Кількість письмових звернень споживачів фінансових послуг 
 1 кв 2021 2 кв 2021 3 кв 2021 4 кв 2021 
Державні банки 789 967 957 880 
Іноземні банки 507 544 703 693 
Приватні банки 355 359 554 528 
Банки в ліквідації 177 82 83 72 
Мікрофінансові компанії 4471 6127 7568 8450 
Страхові компанії 1072 1180 1071 880 
Кредитні спілки та 42 42 50 27 
ломбарди 
Інше 483 322 358 536 
Всього 7896 9623 11344 12066 
 
Найпоширенішими питаннями щодо діяльності небанківських фінансових 
установ були такі: правовідносини з врегулювання простроченої заборгованості 
– майже 17 000 звернень, правовідносини за кредитами мікрофінансових 
компаній – приблизно 9 000 звернень, правовідносини за обов’язковими видами 
страхування – більше 3 200 звернень, правовідносини за добровільними видами 
страхування – більше 500 звернень, з інших питань – більше 1 100 звернень. У 
понад 43% звернень споживачів виявлені ознаки порушень. На понад половину 
звернень надані роз’яснення. Питання, які не належать до компетенції 
Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, становили близько 1%.  
Упродовж 2021 року до контакт-центру Національного банку надійшло 
понад 63 500 дзвінків (табл. 2.5). Стосовно працюючих банків – понад 8 500 
71 
дзвінків, небанківських фінансових установ – понад 15 500, банків у стадії 
ліквідації – приблизно 2 000, щодо інших питань – майже 37 500. Стосовно 
правовідносин із урегулювання простроченої заборгованості надійшло більше 11 
500 дзвінків, правовідносин за кредитами мікрофінансових компаній отримано 
понад 10 000 дзвінків, грошового обігу (банкнот та монет) – більше 5 500, 
правовідносин за кредитними договорами банків – понад 5 000, роботи 
Національного банку – більше 3 000, електронних платіжних засобів та 
розрахунків – приблизно 3 000, валютно обмінних операцій – понад 2 000, з 
інших питань – приблизно 22 000.  
Таблиця 2.5 − Динаміка кількості дзвінків споживачів фінансових послуг до 
контакт-центру НБУ 
 1 кв 2021 2 кв 2021 3 кв 2021 4 кв 2021 
Державні банки 1170 915 1119 1014 
Іноземні банки 822 519 675 666 
Приватні банки 477 439 479 473 
Банки в ліквідації 783 82 352 312 
Мікрофінансові компанії 3592 3326 5160 3464 
Страхові компанії 141 256 546 189 
Кредитні спілки та 32 52 45 41 
ломбарди 
Інше 8174 9995 9086 9115 
Всього 15191 15857 17462 15274 
 
Також у 2021 році опрацьовано майже 4 000 чат-сесій, із яких понад 1 800 
надійшло через системи обміну повідомленнями «Вайбер», більше 1 500 – 
«Телеграм» та приблизно 500 – вебчат. Серед виявлених у 2021 році ознак 
типових порушень прав споживачів:  
▪ вимагання погашення чужого боргу, дзвінки та надсилання повідомлень 
особам, які не є стороною кредитного договору;  
▪ неетична поведінка, розповсюдження фото боржників, нецивілізовані 
методи повернення заборгованості під час взаємодії з боржниками;  
72 
▪ неправомірні нарахування відсотків, комісій, штрафів та пені за 
кредитними договорами, а також пені і штрафу протягом дії карантину, 
маскування пені та штрафу під відсотки з метою нарахування під час карантину;  
▪ проблемні питання реструктуризації споживчих кредитів, наданих в 
іноземній валюті (згідно із Законом України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX 
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих 
кредитів, наданих в іноземній валюті» [19]);  
▪ нарахування процентів, штрафів та пені за кредитами 
військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних;  
▪ порушення вимог законодавства щодо повідомлення споживачів про зміни 
тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу;  
▪ відмова в обміні монет, вилучених з обігу;  
▪ порушення прав споживачів, які є внутрішньо переміщеними особами;  
▪ порушення законодавства щодо арешту коштів на рахунках;  
▪ нав’язування фінансових послуг;  
▪ шахрайські дії з платіжними картками;  
▪ наявність у договорах умов, які суперечать нормам законодавства;  
▪ порушення законодавства у сфері реклами фінансових послуг;  
▪ порушення строків прийняття рішення про виплату страхового 
відшкодування та інші. 
 
 
  
73 
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОГО 
ВКЛЮЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ 
 
3.1 Концептуальні засади вирішення актуальних питань фінансової 
інклюзії в Україні 
 
Проведений в другому розділі кваліфікаційної роботи аналіз засвідчив 
наявність низки проблемних зон фінансового залучення населення, які 
потребують розв’язання. Загальні рекомендації можна згрупувати за такими 
напрямками:  
− робота з молоддю. Існує нагальна потреба у подальшому просуванні 
фінансової грамотності у цій віковій групі. З одного боку, запровадження курсу 
за вибором з фінансової грамотності для школярів, вже дає результати, оскільки 
простежується позитивна динаміка, а з іншого боку – залишається найбільш 
проблемною вікова категорія – 18-19 років, і відповідно, молодь молодшого віку. 
Особливий фокус – учні закладів спеціальної технічної освіти;  
− робота з особами старшими за 60 років, які мають не тільки низький рівень 
фінансової грамотності, але й залишаються осторонь фінансової системи через 
низький рівень фінансової інклюзії. Помічено, що саме недостатність цифрових 
навичок загострює проблему фінансової інклюзії. Таким чином, необхідно 
проводити навчання фінансової грамотності у комплексі з цифровою 
грамотністю;  
− спрямування зусиль з поширення фінансової грамотності у сільській 
місцевості для усіх вікових груп, однак, з акцентом на молоді та особах 
пенсійного віку;  
− проведення роз’яснювальної роботи щодо переваг користування 
фінансовими продуктами серед населення України;  
− посилення просвітницької роботи щодо безпеки користування 
фінансовими продуктами. При плануванні змісту просвітницьких заходів треба 
74 
також брати до уваги різкий стрибок в діджиталізації населення на тлі пандемії 
COVID-19. Зараз ситуація виглядає так, що українці швидко навчаються 
використовувати переваги цифровізації, але можуть не знати пов’язаних ризиків 
(наприклад, щодо цифрового шахрайства);  
− спрямування зусиль фінансових регуляторів на посилення захисту прав 
споживачів фінансових послуг та інформування споживачів про вже наявні 
можливості їх відстоювання;  
− усвідомлення фінансовими установами своєї відповідальності за 
недоброчесну поведінку щодо споживачів фінансових послуг, зокрема, в частині 
розкриття інформації про фінансову послугу. 
− забезпечення інноваційного розвитку для максимального залучення 
громадян України до фінансових послуг. Зокрема, в цьому аспекті пропонуємо 
Національному банку: 
а) Розвивати відкриту архітектуру фінансового ринку та оверсайта. Сюди 
можна віднести популяризацію cashless розрахунків та використання QR-коду 
для переказів коштів як фінансовими установами, так і населенням; 
запровадження миттєвих платежів (Instant payments); збільшення частки банків-
емітентів Національної платіжної системи (НПС) «ПРОСТІР»; підвищення рівня 
приймання карток НПС «ПРОСТІР» в Україні. 
б) Забезпечити розвиток ринку FinTech, цифрових технологій та платформ 
регуляторів. Для реалізації цього компоненту необхідно в тому числі 
стимулювання розвитку та регуляція платформ для краудфандингу. 
в) Розвивати цифрову економіку, в результаті чого має бути створений 
реєстр страхових посередників; створення централізованої онлайн бази даних 
щодо договорів страхування, які обов’язкові до наявності відповідно до 
законодавства України з можливістю контролю їхнього укладання та дії; 
збільшення кількості банків – учасників системи BankID НБУ; зростання частки 
ДТП, врегульованих за допомогою європротоколу та частки укладених договорів 
ОСЦПВ онлайн. 
75 
Таким чином, одним із пріоритетних напрямів діяльності регуляторів 
фінансового сектору є забезпечення кібербезпеки платіжної, депозитарної та 
біржової інфраструктури. Саме діджиталізація у фінансовому секторі стимулює 
розвиток цифрового суспільства в Україні. 
Однак, важливо розуміти, що програма дій із фінансової інклюзії в Україні 
‒ це не лише прерогатива НБУ. До цього руху мають бути залучені усі 
зацікавлені сторони, включно з урядом та безпосередніми учасниками ринку. 
Поширення фінансової інклюзії має забезпечуватися ринковими механізмами, 
насамперед мотивацією, а не адміністративними важелями, адже це дуже 
важливий крок у прогресі України до більш розвиненого та інтегрованого у 
фінансову систему світу суспільства. Це ‒ шлях до розвитку ринку фінансових 
послуг, який би відповідав потребам його користувачів.  
 
3.2. Модель підтримки прийняття рішення споживачем банківських 
послуг 
 
Одним із важливих компонентів для підвищення фінансового залучення 
населення є його обізнаність про фінансові продукти, розуміння їх особливостей, 
довіра до національної грошової одиниці, фінансових установ та впевненість у 
прийнятих фінансових рішень. Прийняття відповідального та зваженого рішення 
щодо власних коштів ‒ є одним із актуальних питань, яке завжди виникає у 
споживача фінансових послуг. Проблема прийняття рішень ускладнюється тим, 
що її необхідно вирішувати в умовах повної або часткової невизначеності. Як 
відомо, під невизначеністю розуміють відсутність вичерпної інформації, 
неможливість точного передбачення майбутнього. І саме з цими викликами 
зустрічається населення, яке побоюючись брати на себе відповідальність за 
прийняття фінансового рішення, просто вирішує не користуватись послугами 
банківських установ, а звертається за кредитом до родичів чи зберігає 
накопичення «під матрацом». Тому одним із завдань щодо підвищення рівня 
76 
фінансової інклюзії є розробка моделі, яка б допомогла клієнту банківської 
установи у підтримці прийнятті ним відповідного рішення. Для цього необхідно 
формування універсального інструментарію до обґрунтування та прийняття 
управлінських рішень щодо оптимальної фінансової стратегії, якою би міг 
скористатись будь-який споживач. Пропонуємо для побудови універсальної 
моделі використати методи багатокритерійного аналізу (Multi-Criteria Analysis – 
MCA), які дозволяють досліджувати альтернативні варіанти з використанням 
багатокритерійної оптимізації [74, 45]. 
Постановка проблеми. Особа, що приймає фінансове рішення, має 
використовувати у своєму арсеналі сучасні і дієві економіко-математичні 
методи, серед яких виділяють методи багатокритерійного аналізу (Multi-Criteria 
Analysis – MCA). В цій групі методів необхідно відмітити ті, які мають 
величезний потенціал для оцінювання альтернативних варіантів за декількома 
критеріями, а саме: SMART, SAW, LINMAP, TOPSIS, VIKOR, COPRAS, 
PROMETEE, ELECTRE, AHP (метод аналізу ієрархії Сааті) тощо [45]. 
Під критеріями розуміють кількісні та/або якісні показники, що 
використовують для порівняння альтернатив з погляду їх наближення до мети. 
Тому, пропонуємо розглянути механізм та ефективність прийняття фінансового 
рішення за допомогою одного із методів багатокритеріального аналізу (БКА) ‒ 
методу TOPSIS (Technique for Order Preference by Similarity to Ideal Solution). Це 
метод упорядкування переваг через подібність із ідеальним рішенням. Він 
базується на концепції, що вибрана альтернатива повинна мати найменшу 
відстань до ідеального рішення та найбільшу ‒ до ідеально негативного рішення. 
У ньому оцінюється матриця, що містить n альтернатив. Прийняття рішень 
відбувається на основі m критеріїв [74]. 
Постановку задачі для оцінки методом TOPSIS можна подати у такому 
детальному формулюванні. Споживач, фінансових послуг, який бажає покласти 
гроші на депозит в національній валюті на 12 місяців, має прийняти рішення 
щодо вибору банківської установи, в якій вони надійно зберігатимуться. Наразі, 
77 
в Україні станом на 31.08.2022 р. діє 68 банків із абсолютно різними показниками 
як за масштабом своєї діяльності, кількістю клієнтів, ризиковістю, 
стресостійкістю, так і за прибутковістю. Процес прийняття рішення клієнтом 
значно ускладнюється через невизначеність внаслідок збройної агресії росії 
проти України а ще в недавньому минулому через карантинні обмеження, що 
були спричинені пандемією COVID-19. Тому актуальним в наш час постає 
питання вибору такого банку, який пропонує широкий спектр своїх послуг не 
лише у відділеннях, але й дистанційно, через різні транзакційні платформи. 
Зокрема, серед основних таких каналів обслуговування роздрібних клієнтів, які 
надають їм можливості безготівкових платежів та дистанційного доступу 
необхідно виділити: мобільний банкінг, POS термінали, термінали 
самообслуговування, міні-відділення, соціальні мережі, Інтернет-банкінг, 
банкомати (АТМ), WEB/HUB-партнери, Google Pay, Apple Pay, Garmin Pay, 
SMS-банкінг, агенти-брокери, чат-боти. За їх допомогою користувачі роздрібних 
банківських послуг можуть без відвідування установи банку в режимі 24 години 
на добу, 7 днів на тиждень, з будь-якої точки світу (особливо це актуально для 
українських мігрантів за кордоном), де є доступ до мережі Іnternet, здійснювати 
платежі та перекази на картки й рахунки банків та державних органів, сплачувати 
комунальні рахунки, податки, за паркування, купувати квитки на будь-який 
транспорт за допомогою мобільного телефону, проводити всі операції за 
вкладами в одному додатку, просто накопичувати гроші, керувати кредитом без 
відвідування банку, здійснювати банківські операції через SMS, отримувати 
кеш-бек, поповнювати мобільний телефон, здійснювати нотаріальні та регулярні 
платежі тощо.  
Саме тому однією із вимог потенційного вкладника до банківської установи 
є значна фінансова інклюзія та високий рівень розвитку інформаційних 
технологій банку, зокрема: 
1) наявність, функціонал та зручність використання дистанційних каналів 
обслуговування роздрібних клієнтів щодо відкриття депозитного рахунку та 
78 
операцій із відсотками. Адже в умовах браку часу або відсутності в Україні, 
клієнту потрібно мати можливість у декілька кліків відкрити депозит та керувати 
ним за допомогою мобільних додатків та Інтернет-банкінгу;  
2) інфраструктура та розвиток безготівкових платежів банку, зокрема 
кількість: 
- електронних платіжних засобів, 
- банкоматів, 
- програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), 
-торгівельних платіжних терміналів, в т.ч. безконтактних (технології NFC-
платежі) для розрахунків смартфонами, смарт-годинниками та браслетами; 
3) отримання можливості використання сервісу онлайн-верифікації клієнтів 
BankID. Доцільно наголосити, що діджиталізація державного сектору України 
передбачає можливість універсального доступу до всіх електронних державних 
послуг за єдиними стандартами для кожного громадянина і бізнесу. Наразі, в 
Україні активно використовується мобільний додаток державних онлайн-послуг 
«Дія», запущений нещодавно в рамках стратегії «Держава у смартфоні». Саме 
тому, актуальним для вкладника, який відкриває рахунок в банку, може стати 
можливість його подальшої ідентифікації в застосунку «Дія» за допомогою 
технології BankID. Необхідно відмітити, що станом на 1 жовтня 2022 року лише 
40 банків України пропонують таку послугу, адже є підключеними абонентами 
до системи BankID НБУ. 
Другим напрямком досліджень вкладника для прийняття рішення є середній 
рівень ставок по строкових депозитах фізичних осіб в національній валюті на 12 
місяців та наявність додаткових супутніх витрат (наприклад, інші послуги, 
отримання яких є необхідним для укладення договору банківського вкладу). 
Також вагомими є показники якісної підтримки персоналом банку вкладника в 
процесі користування послугами (в т.ч. дистанційно) та наявність програми 
лояльності та/або бонусних програм для депозитів, укладених онлайн. Необхідно 
відмітити, що такий показник, як кількість підрозділів банку в умовах розвитку 
79 
дистанційних каналів обслуговування, не є актуальним і тому не включений до 
аналізованих чинників. 
Третім напрямком оцінки особи, що приймає рішення щодо відкриття 
депозитного рахунку, є якість активів банку, його ліквідність, можливість 
зовнішньої підтримки, приріст вкладів, платіжна репутація і багато інших 
показників, які характеризують надійність банку. На жаль, при виборі стратегії 
дій потенційного вкладника, цей пункт дослідження характеризується значними 
витратами часу. Тому, на нашу думку, можна використати вже готові рейтинги 
банків, які оприлюднюють різноманітні експертні платформи в Інтернет-
середовищі. Зокрема, це рейтинг стійкості банків від порталу «Мінфін», де 
подається щоквартальна оцінка діяльності банків [58]. Вибірка банків для 
рейтингу включає установи, які активно працюють на ринку роздрібних вкладів 
з обсягом депозитів фізичних осіб понад 1 млрд грн. Фінустанови отримують бал 
від 1 до 5 залежно від показників, що характеризують їх стійкість до стресів і 
лояльність вкладників. Рейтинг враховує найбільш важливі показники з 
відкритих джерел інформації, що впливають на вибір банку для вкладу. Зокрема, 
при розрахунку рейтингу використовуються такі чинники, що визначають рівень 
якості депозитів банку: 
1) Стресостійкість банку ‒ здатність банку протистояти внутрішнім і 
зовнішнім ризикам, на яку впливають показники: залежність від вкладів 
фізичних осіб; якість фондування; прибутковість; ліквідність; достатність 
капіталу; масштаб діяльності. 
2) Лояльність вкладників ‒ прихильність клієнтів банку до його депозитних 
продуктів і успішність діяльності банку на роздрібному сегменті депозитного 
ринку, яку визначають: частка банку на ринку роздрібних депозитів; абсолютне 
зростання роздрібного портфелю вкладів за квартал; відносне зростання 
роздрібного портфелю вкладів за квартал; досвід роботи на ринку; платіжна 
репутація банку. 
80 
3) Оцінка аналітиків ‒ середня оцінка надійності банку з точки зору пулу 
експертів. 
За даними порталу Мінфін [57] станом на 1 жовтня 2022 р. наведено рейтинг 
стійкості 31 банка, які мають бали від 4,42 до 2,61.  
Усі інші чинники, які впливають на прийняття рішення по цій групі банків 
узяті із офіційних джерел: 
‒ дані Національного банку України у розрізі учасників платіжних систем 
щодо кількості платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування на 
01.10.2022 р. [33]; 
‒ середнє значення ставок за депозитами, наявність бонусних програм та 
додаткових витрат наведено за даними офіційних Інтернет-сторінок банків [6 – 
14, 56 – 58].  
‒ підключені абоненти до Системи BankID НБУ [1]. 
Зазначена проблема, яка стоїть перед особою, що приймає рішення щодо 
відкриття депозиту в банку, потребує відповідного інформаційно-аналітичного 
інструментарію. За даних умов доцільно скористатися технологіями 
багатокритеріального аналізу. Для цього початково визначимо перелік 
альтернатив та критеріїв їх оцінювання. 
Як зазначено вище, за даними порталу Мінфін [57] станом на 1 жовтня 2022 
р. наведено рейтинг стійкості 31 банка. Тому, зважаючи на достатньо велику 
вибірку та відносно низькі показники більшості фінустанов, пропонуємо обирати 
серед таких 10-ти альтернатив (банків), які займають найвищі позиції в цьому 
рейтингу: АТ КБ «ПриватБанк» (А1), АТ «Райффайзен Банк Аваль» (А2), АТ 
«ПУМБ» (А3), АТ «АЛЬФА-БАНК» (А4), АТ «УКРСИББАНК» (А5), АБ 
«УКРГАЗБАНК» (А6), АТ «ОТП БАНК» (А7), АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 
(А8), АТ «КРЕДОБАНК» (А9), АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (А10). Кожна з 
альтернатив перевіряється трьома групами критеріїв, які наведені в таблиці 3.1. 
 
81 
Таблиця 3.1 − Перелік узагальнених та часткових критеріїв оцінювання 
альтернатив 
Характер 
Узагальнені 
монотонності 
та часткові Опис критерію 
цільової 
критерії 
функції 
Група 1. Фінансова інклюзія та рівень розвитку інформаційних технологій банку. 
кількість електронних платіжних засобів, термін дії яких не 
К1 ↑ (max) 
закінчився (в обігу) на 1000 вкладників; 
К2 кількість банкоматів на 1000 вкладників; ↑ (max) 
кількість програмно-технічних комплексів на 1000 
К3 ↑ (max) 
вкладників; 
кількість торговельних платіжних терміналів на 1000 
К4 ↑ (max) 
вкладників; 
кількість торговельних платіжних терміналів (із них 
К5 ↑ (max) 
безконтактних) на 1000 вкладників; 
можливість надання банком сервісу онлайн-верифікації 
К6 ↑ (max) 
клієнтів BankID. 
Група 2. Надійність банку. 
К7 рейтинг стійкості банків від порталу «Мінфін». ↑ (max) 
Група 3. Депозитні умови та програми. 
середній рівень ставок по строкових депозитах фізичних осіб 
К8 ↑ (max) 
в національній валюті на 12 міс, %; 
додаткові супутні витрати, окрім оподаткування доходів по 
депозитах. Необхідно зазначити, що крім позначок «так» чи 
«ні», використовується ознака «частково», яка не передбачає 
безпосередні витрати на відкриття чи ведення депозитного 
рахунку, проте вона передбачає кошти за додаткові послуги, 
К9 ↓ (min) 
н-д, за довідки щодо нарахованих відсотків по вкладним 
рахункам та утриманих податків з нарахованих відсотків за 
період; за поповнення рахунку третіми особами; за видачу 
готівки з ощадного рахунку фізичної особи тощо. Ці витрати 
дещо погіршують загальну оцінку банка; 
наявність програми лояльності для депозитів, укладених 
К10 ↑ (max) 
онлайн;  
рівень підтримки персоналом банку вкладника в процесі 
користування послугами (в т.ч. дистанційно). Визначається 
К11 експертним шляхом і виставляється оцінками «Відмінно», ↑ (max) 
«Дуже добре», «Добре», «Задовільно», «Погано», «Дуже 
погано», «Неприпустимо». 
 
У таблиці 3.2 наведені вихідні дані за 10-ма альтернативами та 11-ма 
частковими критеріями, а на рисунку 1 – ієрархія задачі вибору банківської 
установи за визначеними критеріями. 
  
82 
Таблиця 3.2 − Характеристика альтернативних варіантів 
Варіанти Критерії оцінювання альтернатив 
рішень К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
шт. шт. шт. шт. шт.  бали %    
А1 1562,48 0,33 0,54 9,59 7,59 так 3,99 6,0 ні ні відмінно 
А2 1428,51 0,69 0,15 12,63 11,46 так 4,42 9,0 ні так відмінно 
А3 дуже 
1264,74 0,31 0 1,93 1,82 так 3,61 13,5 ні так 
добре 
А4 1148,19 0,3 0 6,14 6,14 так 3,61 15,5 ні так добре 
А5 дуже 
948,94 0,44 0,04 2,55 2,55 так 4,16 5,0 частково так 
добре 
А6 877,43 0,32 0 0,55 0,55 так 3,89 14,0 частково ні добре 
А7 1001,25 0,14 0 0,01 0,01 так 4,27 6,00 частково так добре 
А8 дуже 
744,46 0,61 0 0 0 так 4,09 8,0 ні ні 
добре 
А9 437,94 0,48 0,19 0,04 0 так 3,76 14,0 ні так добре 
А10 1043,83 0,82 0 0 0 ні 3,93 17,0 так ні добре 
Джерела: Складено за [6 – 14, 56 – 58] 
 
 
 
ВИБІР БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ 
 
 
 
 
А1 А2 А3 А4 А 5 А6 А7 А8 А9 А10 
 
 
 
 
 
Група критеріїв 1  Група критеріїв 2 Група критеріїв 3 
 
 
 
К1 К2 К3 К4 К5 
 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
 
Рисунок 3.1 Ієрархія задачі вибору депозитної фінансової установи  
 
Як було зазначено раніше, для вибору найкращої альтернативи 
використаємо один із методів багатокритерійного аналізу, а саме, метод TOPSIS 
(Technique for Order Preference by Similarity to Ideal Solution) [75]. Матриця 
рішень представлена в таблиці 3.3. При цьому якісні критерії подані у вигляді 
кількісних шкал відповідно до таблиці 3.1, зокрема:  
‒ критерії К6 та К10 трансформовані у бінарну систему показників, де «так» 
відображається цифрою «1», а «ні» ‒ «0»; 
83 
‒ у показнику К9, характер монотонності цільової функції якого є спадним, 
крім позначок «так» (цифра «0») чи «ні» (цифра «1»), використовується ознака 
«частково» (число «0,5»); 
‒ критерій К11, який визначається експертним шляхом і виставляється 
оцінками «Відмінно», «Дуже добре», «Добре», «Задовільно», «Погано», «Дуже 
погано», «Неприпустимо», розраховується за допомогою функції бажаності [5]. 
Визначаємо вагові коефіцієнти узагальнених та часткових критеріїв 
методом SMART [45] на основі експертних оцінок. Метод передбачає 
упорядкування критеріїв за важливістю і призначення найбільш важливому 
критерію оцінки 100 балів. Виходячи з парного порівняння експерти дають 
бальну оцінку кожному з критеріїв за важливістю Wi. Ваги обчислюємо за 
��
формулою: ���� = �� . Результати оцінювання перевірено на узгодженість за 
∑ ����
допомогою коефіцієнта конкордації та представлені у таблиці 3.4 у вигляді 
усереднених значень. 
Таблиця 3.3 − Матриця рішень 
 Критерії оцінювання альтернатив 
вага 1 0,25 0,4 0,35 
вага 2 0,2 0,15 0,15 0,15 0,15 0,2 1 0,4 0,15 0,3 0,15 
Варіанти К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
рішень шт. шт. шт. шт. шт.  бали %    
А1 1562,48 0,33 0,54 9,59 7,59 1 3,99 6,0 1 0 0,975 
А2 1428,51 0,69 0,15 12,63 11,46 1 4,42 9,0 1 1 0,975 
А3 1264,74 0,31 0 1,93 1,82 1 3,61 13,5 1 1 0,913 
А4 1148,19 0,3 0 6,14 6,14 1 3,61 15,5 1 1 0,782 
А5 948,94 0,44 0,04 2,55 2,55 0 4,16 5,0 0,5 1 0,913 
А6 877,43 0,32 0 0,55 0,55 0 3,89 14,0 0,5 0 0,782 
А7 1001,25 0,14 0 0,01 0,01 1 4,27 6,00 0,5 1 0,782 
А8 744,46 0,61 0 0 0 0 4,09 8,0 1 0 0,913 
А9 437,94 0,48 0,19 0,04 0 1 3,76 14,0 1 1 0,782 
А10 1043,83 0,82 0 0 0 0 3,93 17,0 0 0 0,782 
 
На першому кроці алгоритму застосування методу TOPSIS була здійснена 
нормалізація матриці рішення (таблиця 3.5). Ця процедура застосовується для 
того, щоб критерії, які мають різні одиниці вимірювання, були перетворені у 
безрозмірні критерії, що дасть змогу здійснювати надалі їх порівняння. 
84 
Таблиця 3.4 − Визначення вагових коефіцієнтів узагальнених та часткових 
критеріїв 
Узагальнені та  Середня оцінка експертів за  Вага, ���� 
часткові критерії 100-бальною шкалою, Wi 
Група1 60 0,25 
К1 85 0,2 
К2 65 0,15 
К3 65 0,15 
К4 65 0,15 
К5 65 0,15 
К6 85 0,2 
Разом по групі 1 430 1 
Група 2 95 0,4 
К7 95 1 
Група 3 85 0,35 
К8 95 0,4 
К9 35 0,15 
К10 70 0,3 
К11 35 0,15 
Разом по групі 3 235 1 
У цілому по 240 1 
узагальнених 
критеріях 
 
На наступному кроці алгоритму була побудована зважена нормалізована 
матриця рішення (таблиця 3.6). Необхідно відмітити, що нормалізовану матрицю 
одержують шляхом множення кожного стовпця нормалізованої матриці рішення 
на відповідний ваговий коефіцієнт, який отримують множенням вагового 
коефіцієнта групи на ваговий коефіцієнт відповідного критерію. 
Після визначення ідеального позитивного (PID) А+ та ідеального 
негативного рішення (NID) А- (таблиця 3.6) були обчислені ступені близькості. 
При цьому були обраховані відстані до ідеального позитивного S + 
i та ідеального 
негативного S –
i  рішення, які наведені в табл. 3.7. 
 
85 
Таблиця 3.5 − Нормалізована матриця рішень 
 К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
А1 0,4528 0,2147 0,9104 0,5539 0,4933 0,4082 0,3169 0,3250 0,3849 0,0000 0,3570 
А2 0,4140 0,4490 0,2529 0,7295 0,7448 0,4082 0,3511 0,2922 0,3849 0,4082 0,3570 
А3 0,3665 0,2017 0,0000 0,1115 0,1183 0,4082 0,2867 0,3624 0,3849 0,4082 0,3343 
А4 0,3327 0,1952 0,0000 0,3547 0,3990 0,4082 0,2867 0,3858 0,3849 0,4082 0,2863 
А5 0,2750 0,2863 0,0674 0,1473 0,1657 0,0000 0,3304 0,1959 0,1925 0,4082 0,3343 
А6 0,2543 0,2082 0,0000 0,0318 0,0357 0,0000 0,3090 0,3638 0,1925 0,0000 0,2863 
А7 0,2901 0,0911 0,0000 0,0006 0,0006 0,4082 0,3392 0,2805 0,1925 0,4082 0,2863 
А8 0,2157 0,3969 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,3249 0,2473 0,3849 0,0000 0,3343 
А9 0,1269 0,3123 0,3203 0,0023 0,0000 0,4082 0,2987 0,3334 0,3849 0,4082 0,2863 
А10 0,3025 0,5336 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,3122 0,3273 0,0000 0,0000 0,2863 
вага 0,05 0,0375 0,0375 0,0375 0,0375 0,05 0,4 0,14 0,0525 0,105 0,0525 
 
Таблиця 3.6 − Зважена нормалізована матриця рішень 
 К1 К2 К3 К4 К5 К6 К7 К8 К9 К10 К11 
А1 0,0226 0,0081 0,0341 0,0208 0,0185 0,0204 0,1268 0,0455 0,0202 0,0000 0,0187 
А2 0,0207 0,0168 0,0095 0,0274 0,0279 0,0204 0,1404 0,0409 0,0202 0,0429 0,0187 
А3 0,0183 0,0076 0,0000 0,0042 0,0044 0,0204 0,1147 0,0507 0,0202 0,0429 0,0175 
А4 0,0166 0,0073 0,0000 0,0133 0,0150 0,0204 0,1147 0,0540 0,0202 0,0429 0,0150 
А5 0,0137 0,0107 0,0025 0,0055 0,0062 0,0000 0,1322 0,0274 0,0101 0,0429 0,0175 
А6 0,0127 0,0078 0,0000 0,0012 0,0013 0,0000 0,1236 0,0509 0,0101 0,0000 0,0150 
А7 0,0145 0,0034 0,0000 0,0000 0,0000 0,0204 0,1357 0,0393 0,0101 0,0429 0,0150 
А8 0,0108 0,0149 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,1299 0,0346 0,0202 0,0000 0,0175 
А9 0,0063 0,0117 0,0120 0,0001 0,0000 0,0204 0,1195 0,0467 0,0202 0,0429 0,0150 
А10 0,0151 0,0200 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,1249 0,0458 0,0000 0,0000 0,0150 
А+ 0,0226 0,0200 0,0341 0,0274 0,0279 0,0204 0,1404 0,0540 0,0202 0,0429 0,0187 
А- 0,0063 0,0034 0,0000 0,0000 0,0000 0,0000 0,1147 0,0274 0,0000 0,0000 0,0150 
Наприклад, для альтернативи А1 ідеальне позитивне рішення склало: 
(0,0226 − 0,0226)2 + (0,0081 − 0,0200)2 + (0,0341 − 0,0341)2 + 
+(0,0208 − 0,0274)2
+ + (0,0185 − 0,0279)2 + (0,0204 − 0,0204)2 +
���� = √  
+(0,1268 − 0,1404)2 + (0,0455 − 0,0540)2 + (0,0202 − 0,0202)2 +
+(0,0000 − 0,0429)2 + (0,0187 − 0,0187)2 = 0,0487 .
Потрібно відмітити, що відносна близькість альтернативи Ai до A+ 
визначається за формулою 
∗ ��−
�� = ��
��  .  
��−
�� +��+
��
Альтернатива Ai тим ближче до A+, чим C *
i  ближче до 1. 
Таблиця 3.7 − Відстані альтернатив до PIS та NIS 
Альтернативи S + S  - C *
i i i  Ранг 
А1 0,0487 0,0595 0,5498 3 
А2 0,0282 0,0743 0,7252 1 
А3 0,0557 0,0584 0,5118 5 
А4 0,0490 0,0624 0,5599 2 
А5 0,0584 0,0493 0,4581 7 
А6 0,0739 0,0282 0,2762 9 
А7 0,0582 0,0548 0,4849 6 
А8 0,0748 0,0292 0,2804 8 
А9 0,0534 0,0572 0,5169 4 
А10 0,0757 0,0282 0,2712 10 
 
Заключним етапом алгоритму є ранжирування порядку переваг. Набір 
альтернатив тепер може бути ранжований відповідно до значень C *
i  із табл. 3.7:  
А2 ≻ А4 ≻ А1 ≻ А9 ≻ А3  ≻ А7 ≻  А5  ≻ А8≻  А6 ≻ А10.  
Найкращим рішенням буде альтернатива з найбільшим значенням C *
i . У 
нашому випадку це альтернатива А2. Таким чином, особі, що приймає рішення 
щодо вибору банківської установи для розміщення депозиту, враховуючи всі 
альтернативи і критерії, необхідно обрати АТ «Райффайзен Банк Аваль». 
Отже, використання універсальних моделей підтримки прийняття рішень 
споживачем фінансових послуг допоможе підвищити рівень його залученості, адже 
надасть клієнту банку впевненості у виборі того чи іншого фінансового продукту.  
 
  
87 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено теоретичне узагальнення, 
аналітичне оцінювання та запропоновано концептуальні засади вирішення 
актуальних питань фінансової інклюзії в Україні. Проведене дослідження дало 
змогу зробити такі висновки і пропозиції: 
1. У процесі дослідження обґрунтовано, що головна ідея фінансового 
включення – це користування фінансовими послугами для підвищення добробуту 
населення. Запорука формування стійкої фінансової інклюзії та підвищення її рівня 
знаходиться у трьох площинах: 1) доступність послуг, тобто реальна можливість 
користувача скористатися фінансовою послугою через контакт із фінансовим 
посередником; 2) фінансова грамотність, тобто здатність споживача здійснити 
усвідомлений вибір послуги, розуміючи при цьому повністю ризики та вигоди від 
користування нею; 3) захист прав користувача, а саме гарантія безпечного, 
прогнозованого та якісного надання фінансової послуги, яка забезпечена третьою 
стороною. 
2. Однією з головних стратегічних цілей регуляторів міжнародних 
фінансових ринків та центральних банків країн наразі є забезпечення фінансової 
інклюзії. Починаючи з 2011 р. у розширенні фінансового залучення був досягнутий 
значний прогрес. Зокрема, доступ до основних рахунків у світі отримали понад 1 
мільярд дорослих. Значну роль при цьому відіграли спеціальні національні 
стратегії, які були розроблені та запроваджені центральними банками країн та 
іншими регуляторами фінансових ринків. Проте, все ще багато необхідно зробити 
на глобальному рівні з точки зору розширення доступу та створення стимулів для 
фінансового включення громадян. Адже з позиції доступу, майже третина 
дорослого населення світу все ще не має базового депозитного рахунку. І, у 
більшості своїй, це жінки, безробітні, бідні та мало освічені люди. 
3. У ході дослідження встановлено, що фінансова інклюзія є наріжним 
елементом двох основних документів Національного банку України: Стратегія 
розвитку фінансового сектору України до 2025 року та Стратегія Національного 
88 
 
банку України до 2025 року, якими передбачено підвищення доступності та рівня 
користування фінансовими послугами; посилення захисту прав споживачів 
фінансових послуг; підвищення рівня фінансової грамотності населення. Для 
реалізації цих стратегій розроблені дорожні карти їх виконання та індикатори 
досягнення цілей, що сприятиме сталому та інклюзивному розвитку економіки 
України а також підвищенню добробуту громадян. 
4. Проведений аналіз рівня фінансової інклюзії в Україні у 2021 році із 
використанням дослідження «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та 
фінансовий добробут в Україні у 2021 році», яке проведене Проєктом USAID 
«Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком, 
дозволяє зробити такі висновки: 
− обізнаність про фінансові продукти є досить високою і зростає: 79% 
респондентів знають щонайменше 5 фінансових продуктів (74% в 2018 р.). Разом з 
тим, аналогічний показник у країнах порівняння та вибірці країн ОЕСР склав 85%, 
що вказує на потенціал залучення нових користувачів фінансовими послугами, так 
і розширення арсеналу фінансових продуктів, які використовуються однією 
особою;  
− рівень користування фінансовими продуктами є достатньо невисоким: 57% 
респондентів сказали, що користувалися фінансовими продуктами упродовж 
останніх двох років;  
− 21% респондентів (аналогічно з вибіркою країн ОЕСР) зверталися до 
родичів чи друзів з проханням позичити гроші чи взяти їх на зберігання, уникаючи 
таким чином придбання відповідних фінансових послуг – це ще один маркер, що 
вказує на потенціал для розвитку фінансової інклюзії;  
− найбільш популярними продуктами є платіжні рахунки – 53% 
використовують платіжну картку (дебетну, зарплатну або для соціальних виплат) 
або мобільний банкінг, 29% користуються кредитами, 12% використовують 
депозитні, інвестиційні або пенсійні продукти, 9% – послуги страхування. 
5. Із метою досягнення одного із пріоритетних напрямів Стратегії НБУ до 2025 
р., а саме розширення фінансової інклюзії, регулятор упродовж 2020 – 2022 років 
89 
 
запроваджував й надалі продовжує реалізовувати відповідні заходи, серед яких 
необхідно відмітити: підписання із зарубіжними партнерами меморандумів про 
взаєморозуміння щодо здійснення спільних зусиль із підвищення фінансового 
включення в Україні; здійснення підготовки Стратегії фінансової грамотності; 
проведення інформаційних кампаній; створення сайтів з фінансової грамотності; 
удосконалення дистанційної роботи з аудиторією; актуалізація роботи зі 
зверненням громадян щодо захисту їх прав, як споживачів фінансових послуг; 
вдосконалення інструментів віддаленої ідентифікації та верифікації, таких як 
державна система віддаленої ідентифікації BankID Національного банку, яка дає 
можливість фізичним особам − клієнтам банків, отримати доступ до значного 
спектра цифрових послуг (державних, банківських, фінансових та інших), а також 
створює широкі можливості для своїх учасників. 
6. Проведений в другому розділі кваліфікаційної роботи аналіз засвідчив 
наявність низки проблемних зон фінансового залучення населення, які потребують 
розв’язання. Загальні рекомендації можна згрупувати за такими напрямками: 
робота з молоддю, робота з особами старшими за 60 років, спрямування зусиль з 
поширення фінансової грамотності у сільській місцевості, проведення 
роз’яснювальної роботи щодо переваг користування фінансовими продуктами 
серед населення України, посилення просвітницької роботи щодо безпеки 
користування фінансовими продуктами, спрямування зусиль фінансових 
регуляторів на посилення захисту прав споживачів фінансових послуг та 
інформування споживачів про вже наявні можливості їх відстоювання, 
усвідомлення фінансовими установами своєї відповідальності за недоброчесну 
поведінку щодо споживачів фінансових послуг, забезпечення інноваційного 
розвитку для максимального залучення громадян України до фінансових послуг в 
частині підвищення рівня діджиталізації фінансового сектору. 
7. Одним із важливих компонентів для підвищення фінансового залучення 
населення є його обізнаність про фінансові продукти, розуміння їх особливостей, 
довіра до національної грошової одиниці, фінансових установ та впевненість у 
прийнятих фінансових рішень. Прийняття відповідального та зваженого рішення 
90 
 
щодо власних коштів ‒ є одним із актуальних питань, яке завжди виникає у 
споживача фінансових послуг. Населення, побоюючись брати на себе 
відповідальність за прийняття фінансового рішення, просто вирішує не 
користуватись послугами банківських установ, а звертається за кредитом до 
родичів чи зберігає накопичення «під матрацом». Тому одним із завдань щодо 
підвищення рівня фінансової інклюзії є розробка моделі, яка б допомогла клієнту 
банківської установи у підтримці прийнятті ним відповідного рішення. 
8. Для рейтингового оцінювання можливих альтернатив у прийнятті 
фінансових рішень запропоновано методичний підхід на основі застосування 
інструментів багатокритерійного оцінювання, а саме: методу SMART – для 
визначення вагових коефіцієнтів критеріїв оцінювання та методу TOPSIS для 
оцінювання оптимальної банківської установи з позицій вкладника. В роботі 
особливу увагу приділено виокремленню та опису ієрархії задачі вибору 
депозитної фінансової установи та основних характерних рис стратегічних 
альтернатив. Для оцінювання рейтингу банків було наведено систему узагальнених 
критеріїв із 3 груп, кожну з яких шляхом декомпозиції було розбито на 11 
часткових критеріїв, які мають монотонно зростаючі цільові функції (за 
виключенням «додаткові супутні витрати»). Вихідні дані у вигляді побудованої 
«матриці рішень» за визначеними частковими критеріями сформовані на основі 
статистичної та експертної інформації. Як наслідок, у кваліфікаційній роботі 
магістра шляхом математичних обчислень було обґрунтовано вибір оптимальної 
стратегії споживачем фінансових послуг банківської установи, яка пропонує 
найбільш привабливі умови відкриття депозитного рахунку. 
 
 
  
91 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Абоненти системи BankID НБУ [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents 
2. Акція «Смілива гривня» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/brave-hryvnia/#section-2 
3. В Україні стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту прав 
споживачів кредитних послуг «Знай свої права: кредити» [електронний ресурс]. 
URL: https://cutt.ly/bZiFi7W 
4. Відякін М., Яблоновський Д. Фінінклюзія: що це таке і чому це важливо для 
всіх українок та українців? [електронний ресурс]. URL: 
https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/fininklyuziya-shcho-ce-take-i-chomu-
ce-vazhlyvo-dlya-vsih-ukrayinok-ta-ukrayinciv 
5. Волков К. С. Удосконалення розрахунків показників якості за функцією 
бажаності Харрінгтона. Волков К. С., Волков С. Л., Казакова Н. Ф. Сучасний захист 
інформації. 2017. № 1. С. 103-108 
6. Депозитні програми АБ «УКРГАЗБАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://www.ukrgasbank.com/private/deposits/  
7. Депозитні програми АТ «АЛЬФА-БАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://alfabank.ua/private-persons/deposits/newdeposits  
8. Депозитні програми АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» [електронний ресурс]. 
URL:https://credit-agricole.ua/privatnym-kliyentam/depoziti  
9. Депозитні програми АТ «КРЕДОБАНК» [електронний ресурс]. 
URL:https://kredobank.com.ua/private/depozyty/maksymalnyi-dokhid  
10. Депозитні програми АТ «ОТП БАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://www.otpbank.com.ua/privateclients/investments/deposits/  
11. Депозитні програми АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» [електронний ресурс]. 
URL: https://www.procreditbank-direct.com/#services-list/slide-0 
12. Депозитні програми АТ «ПУМБ» [електронний ресурс]. 
URL:https://retail.pumb.ua/deposit  
92 
 
13. Депозитні програми АТ «Райффайзен Банк Аваль» [електронний ресурс]. 
URL: https://www.aval.ua/privatnim-osobam/depoziti/depozitni-programi.  
14. Депозитні програми АТ «УКРСИББАНК» [електронний ресурс]. URL: 
https://my.ukrsibbank.com/ua/personal/deposits/  
15. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України 
щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості" № 1349-
ІХ від 19 березня 2021 року [електронний ресурс]. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-20#Text 
16. Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 
20.05.1999 [електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-
14#Text 
17. Закон України «Про платіжні послуги» № 1591-IX від 30.06.2021 
[електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text 
18. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків 
фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 [електронний ресурс]. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text 
19. Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX «Про внесення змін до 
деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній 
валюті» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1381-20#Text 
20. Захист прав споживачів фінпослуг. Що варто знати? [електронний 
ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection 
21. Звіт НБУ за 2021 р 
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/annual_report_2021.pdf?v=4 
22. Звіт Світового банку з фінансової інклюзії: «The Global Findex Database 
2021 Financial Inclusion, Digital Payments, and Resilience in the Age of COVID-19» 
[електронний ресурс]. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/globalfindex  
23. Інформаційна кампанія #Cashless https://promo.bank.gov.ua/cashless/ 
24. Інформаційна кампанія #АнатоміяГривні 
[https://promo.bank.gov.ua/hryvnia/] 
93 
 
25. Інформаційна кампанія #ШахрайГудбай 
https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/ 
26. Інформаційна кампанія «Global Money Week» 
https://events.bank.gov.ua/gmw2021/ 
27. Інформаційна кампанія «Знай свої права: кредити» 
https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights-loans/ 
28. Інформаційна кампанія «Знай свої права» https://promo.bank.gov.ua/know-
your-rights/ 
29. Інформаційна кампанія «Монетки дітям» https://promo.bank.gov.ua/coins-
for-children/ 
30. Інформаційна кампанія «Музей гривні просто неба» 
https://promo.bank.gov.ua/hryvni25/ 
31. Інформаційна кампанія «Фінпослуги під час війни – що важливо знати» 
https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/ 
32. Кампанія НБУ #ШахрайГудбай [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/promo/stopfraud/#section-23 
33. Кількість платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/payments/ 
34. Мікросайт НБУ #Cashless [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/cashless/ 
35. Мікросайт НБУ «Знай свої права: кредити» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights-loans/ 
36. Мікросайт НБУ «Інформаційна кампанія із захисту прав споживачів 
фінансових послуг #ЗнайСвоїПрава» [електронний ресурс]. URL:  
https://promo.bank.gov.ua/know-your-rights/ 
37. Мікросайт НБУ «Фінансова оборона України» [електронний ресурс]. URL: 
https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/ 
38. Мікросайт НБУ з платіжної безпеки #ШахрайГудбай [електронний 
ресурс]. URL: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/. 
94 
 
39. Мікросайти та мобільні застосунки Національного банку України 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/lp-nbu 
40. Національний банк презентував бачення стратегії фінансової грамотності 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-
prezentuvav-bachennya-strategiyi-finansovoyi-gramotnosti 
41. Національний банк та Cambridge Judge Business School запускають 
унікальну навчальну програму для розвитку інновацій у фінансовому секторі 
України [електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-
bank-ta-cambridge-judge-business-school-zapuskayut-unikalnu-navchalnu-programu-
dlya-rozvitku-innovatsiy-u-finansovomu-sektori-ukrayini 
42. Національний банк та IFC за підтримки Швейцарської Конфедерації та 
Великої Британії спільно працюватимуть над підвищенням фінансової інклюзії в 
Україні [електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-
bank-ta-ifc-za-pidtrimki-shveytsarskoyi-konfederatsiyi-ta-velikoyi-britaniyi-spilno-
pratsyuvatimut-nad-pidvischennyam-finansovoyi-inklyuziyi-v-ukrayini 
43. Обсяги безготівкових розрахунків в Україні зростають, попри війну 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/obsyagi-bezgotivkovih-
rozrahunkiv-v-ukrayini-zrostayut-popri-viynu 
44. Освітній центр «Музей грошей» [електронний ресурс]. URL: 
https://museum.bank.gov.ua/museum/ 
45. Петросян М. О., Зеленков П. В., Ковалев И. В. Математические методы 
моделирования, управления и анализа данных. 2016. С. 76–77 
46. Положення про порядок розкриття інформації небанківськими 
фінансовими установами, затвердженого Постановою Правління Національного 
банку України від 05 листопада 2021 року № 114 [електронний ресурс]. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114500-21#Text 
47. Постанова Правління Національного банку України від 05 жовтня 2021 
року № 100 «Про затвердження Положення про інформаційне забезпечення 
фінансовими установами споживачів щодо надання послуг споживчого 
95 
 
кредитування» [електронний ресурс]. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0100500-21#Text 
48. Постанова Правління Національного банку України від 11 червня 2021 
року № 48 "Про затвердження Змін до Правил розрахунку банками України 
загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за 
договором про споживчий кредит" [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_11062021_48 
49. Постанова Правління Національного банку України від 11 червня 2021 
року № 49 "Про внесення змін до Правил розрахунку небанківськими фінансовими 
установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної 
процентної ставки за договором про споживчий кредит" [електронний ресурс]. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_11062021_49 
50. Постанова Правління НБУ № 141 від 28.11.2019 «Про затвердження 
Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та 
інших фінансових послуг» [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_28112019_141 
51. Постанова Правління НБУ № 152 від 16.12.2019 «Про внесення змін до 
постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149» 
[електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_16122019_152 
52. Постанова Правління НБУ № 6 від 15.01.2020 «Про внесення змін до 
Положення про встановлення вимог до кредитних посередників банків та їх 
діяльності у сфері споживчого кредитування» [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_15012020_6 
53. Постанова Правління НБУ № 8 від 16.01.2020 «Про затвердження Змін до 
Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та 
реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» 
[електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_16012020_8 
96 
 
54. Постанова Правління НБУ №63 від 23.04.2019 р. «Про затвердження 
Положення про порядок взаємодії НБУ з інноваційними компаніями та проектами» 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/document/download?docId=94012306 
55. Постанова Правління НБУ №63 від 23.04.2019 р. «Про затвердження 
Положення про порядок взаємодії НБУ з інноваційними компаніями та проектами» 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/document/download?docId=94012306 
56. Процентні ставки за вкладами АТ КБ «ПриватБанк» [електронний 
ресурс]. URL: https://privatbank.ua/depozit  
57. Рейтинг стійкості банків за підсумками 3 кварталу 2022 р. [електронний 
ресурс]. URL: https://minfin.com.ua/ua/banks/rating/> 
58. Рейтинг стійкості банків. Методика. [online] [електронний ресурс]. 
URL:https://minfin.com.ua/ua/banks/rating/method/ 
59. Рішення Правління НБУ № 476-рш від 15.09.2021 "Про внесення зміни до 
Методичних рекомендацій щодо організації розгляду звернень та проведення 
особистого прийому клієнтів у банках України [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_15092021_476-rsh 
60. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції 
розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та 
затвердження плану заходів щодо її реалізації» від 17 січня 2018 р. № 67-р. 
[Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-
р/ed20180117#n23 
61. Сайт Національного банку України. [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua 
62. Сайт Національного банку України. Сторінка «Про Систему BankID» 
Національного банку [електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu 
63. Сайт Національного банку України. Сторінка Платежі та розрахунки 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/payments 
64. Сайт НПС «ПРОСТІР» [електронний ресурс]. URL: https://prostir.gov.ua 
65. Сайт фінансової інформації «Мінфін» [електронний ресурс]. URL: 
https://minfin.com.ua/ua/deposits/stats/ 
97 
 
66. Світовий банк: універсальний доступ до фінансових послуг до 2020 року 
[електронний ресурс]. URL: 
http://www.worldbank.org/en/topic/financialinclusion/brief/achieving-universal-
financial-access-by-2020. 
67. Святкування 26 річниці Дня гривні завершено! 
https://talan.bank.gov.ua/novyny/sviatkuvannia-26-richnitsi-dnia-grivni-zaversheno 
68. Стратегія Національного банку України до 2025 року [електронний 
ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_NBU.pdf?v=4 
69. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/develop-strategy 
70. Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в 
Україні у 2021: звіт за результатами дослідження Проєкту USAID «Трансформація 
фінансового сектору» у співпраці з Національним банком України [електронний 
ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Research_Financial_Literacy_Inclusion_Wel
fare_2021.pdf?v=4 
71. Фінансова інклюзія [електронний ресурс]. URL: 
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=61B2B6A69FFB15CC49A429
559A591837?art_id=3961976&cat_id=3115908. 
72. Фінансова обізненість в Україні. Офіційна сторінка НБУ Financial Literacy 
Ukraine [електронний ресурс]. URL: https://www.facebook.com/finlitukraine 
73. Central banking and innovation: partners in the quest for financial inclusion 
[електронний ресурс]. URL: https://www.bis.org/speeches/sp190425.pdf 
74. Hwang C. L., Yoon K. Multiple attributes decision making methods and 
applications. Springer: Berlin Heidelberg, 1981. 225 с 
75. Hwang С. L. A New Car Selection in the Market using TOPSIS Technique. 
International Journal of Engineering Research and General Science. 2014. №4. С. 177–
181 
 
  
98 
 
Додаток А 
Тези ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми 
фінансової системи України» (м. Черкаси, 24 листопада 2022 року Черкаси, 
ЧДТУ) 
 
УДК 336.717.1(477) 
 
Дарина Бережна ‒ здобувач вищої освіти освітнього ступеня магістр 
 
Науковий керівник ‒ д.н.держ. упр., проф. Ірина Гончаренко 
 
Черкаський державний технологічний університет 
 
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ  
 
Однією з головних стратегічних цілей регуляторів міжнародних фінансових 
ринків та центральних банків країн наразі є забезпечення фінансової інклюзії. 
Починаючи з 2011 р. у розширенні фінансового залучення був досягнутий значний 
прогрес. Зокрема, доступ до основних рахунків у світі отримали понад 1 мільярд 
дорослих. Значну роль при цьому відіграли спеціальні національні стратегії, які 
були розроблені та запроваджені центральними банками країн та іншими 
регуляторами фінансових ринків. Проте, все ще багато необхідно зробити на 
глобальному рівні з точки зору розширення доступу та створення стимулів для 
фінансового включення громадян. Адже з позиції доступу, майже третина 
дорослого населення світу все ще не має базового депозитного рахунку. І, у 
більшості своїй, це жінки, безробітні, бідні та мало освічені люди. 
Наразі, фінансова інклюзія є наріжним елементом двох основних документів 
Національного банку України: Стратегії розвитку фінансового сектору України до 
2025 року [1] та Стратегії Національного банку України до 2025 року [2], якими 
передбачено підвищення доступності та рівня користування фінансовими 
послугами; посилення захисту прав споживачів фінансових послуг; підвищення 
рівня фінансової грамотності населення. Для реалізації цих стратегій розроблені 
дорожні карти їх виконання та індикатори досягнення цілей, що сприятиме сталому 
та інклюзивному розвитку економіки України а також підвищенню добробуту 
громадян. 
Проведений аналіз ситуації в Україні засвідчив наявність низки проблемних 
зон фінансового залучення населення, які потребують розв’язання. Загальні 
рекомендації можна згрупувати за такими напрямками:  
− робота з молоддю. Існує нагальна потреба у подальшому просуванні 
фінансової грамотності у цій віковій групі. З одного боку, запровадження курсу за 
вибором з фінансової грамотності для школярів, вже дає результати, оскільки 
простежується позитивна динаміка, а з іншого боку – залишається найбільш 
99 
 
проблемною вікова категорія – 18-19 років, і відповідно, молодь молодшого віку. 
Особливий фокус – учні закладів спеціальної технічної освіти;  
− робота з особами старшими за 60 років, які мають не тільки низький рівень 
фінансової грамотності, але й залишаються осторонь фінансової системи через 
низький рівень фінансової інклюзії. Помічено, що саме недостатність цифрових 
навичок загострює проблему фінансової інклюзії. Таким чином, необхідно 
проводити навчання фінансової грамотності у комплексі з цифровою грамотністю;  
− спрямування зусиль з поширення фінансової грамотності у сільській 
місцевості для усіх вікових груп, однак, з акцентом на молоді та особах пенсійного 
віку;  
− проведення роз’яснювальної роботи щодо переваг користування 
фінансовими продуктами серед населення України;  
− посилення просвітницької роботи щодо безпеки користування фінансовими 
продуктами. При плануванні змісту просвітницьких заходів треба також брати до 
уваги різкий стрибок в діджиталізації населення на тлі пандемії COVID-19. Зараз 
ситуація виглядає так, що українці швидко навчаються використовувати переваги 
цифровізації, але можуть не знати пов’язаних ризиків (наприклад, щодо цифрового 
шахрайства);  
− спрямування зусиль фінансових регуляторів на посилення захисту прав 
споживачів фінансових послуг та інформування споживачів про вже наявні 
можливості їх відстоювання;  
− усвідомлення фінансовими установами своєї відповідальності за 
недоброчесну поведінку щодо споживачів фінансових послуг, зокрема, в частині 
розкриття інформації про фінансову послугу. 
− забезпечення інноваційного розвитку для максимального залучення 
громадян України до фінансових послуг. Зокрема, в цьому аспекті пропонуємо 
Національному банку: 
а) Розвивати відкриту архітектуру фінансового ринку та оверсайта. Сюди 
можна віднести популяризацію cashless розрахунків та використання QR-коду для 
переказів коштів як фінансовими установами, так і населенням; запровадження 
миттєвих платежів (Instant payments); збільшення частки банків-емітентів 
Національної платіжної системи (НПС) «ПРОСТІР»; підвищення рівня приймання 
карток НПС «ПРОСТІР» в Україні. 
б) Забезпечити розвиток ринку FinTech, цифрових технологій та платформ 
регуляторів. Для реалізації цього компоненту необхідно в тому числі 
стимулювання розвитку та регуляція платформ для краудфандингу. 
в) Розвивати цифрову економіку, в результаті чого має бути створений реєстр 
страхових посередників; створення централізованої онлайн бази даних щодо 
договорів страхування, які обов’язкові до наявності відповідно до законодавства 
України з можливістю контролю їхнього укладання та дії; збільшення кількості 
банків – учасників системи BankID НБУ; зростання частки ДТП, врегульованих за 
допомогою європротоколу та частки укладених договорів ОСЦПВ онлайн. 
Необхідно відмітити, що, одним із пріоритетних напрямів діяльності 
регуляторів фінансового сектору є забезпечення кібербезпеки платіжної, 
100 
 
депозитарної та біржової інфраструктури. Саме діджиталізація у фінансовому 
секторі стимулює розвиток цифрового суспільства в Україні. 
Однак, важливо розуміти, що програма дій із фінансової інклюзії в Україні ‒ 
це не лише прерогатива НБУ. До цього руху мають бути залучені усі зацікавлені 
сторони, включно з урядом та безпосередніми учасниками ринку. Поширення 
фінансової інклюзії має забезпечуватися ринковими механізмами, насамперед 
мотивацією, а не адміністративними важелями, адже це дуже важливий крок у 
прогресі України до більш розвиненого та інтегрованого у фінансову систему світу 
суспільства. Це ‒ шлях до розвитку ринку фінансових послуг, який би відповідав 
потребам його користувачів. 
 
Література: 
76. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року 
[електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/develop-strategy 
77. Стратегія Національного банку України до 2025 року [електронний 
ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_NBU.pdf?v=4
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
