Податкова система України: стан та перспективи розвитку в сучасних умовах (на матеріалах ГУ ДПС у Черкаській області)

Лопушанська, Тетяна Павлівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9337
Title:	Податкова система України: стан та перспективи розвитку в сучасних умовах (на матеріалах ГУ ДПС у Черкаській області)
Authors:	Гончаренко, Ірина Георгіївна Лопушанська, Тетяна Павлівна
Keywords:	податкова система;державний бюджет
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Предметом дослідження є функціонування системи оподаткування в сучасних умовах на матеріалах ГУ ДПС у Черкаській області. Об’єктом дослідження є податкова система України. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження сучасного стану податкової системи України, а також вивчення перспектив її розвитку в умовах сучасних економічних, соціальних та політичних викликів. Завданням кваліфікаційної роботи є аналіз теоретичних аспектів функціонування системи оподаткування в сучасних умовах та виявлення шляхів щодо покращення розвитку податкової системи України на матеріалах ГУ ДПС у Черкаській області, а саме: дослідити сутність та принципи побудови податкової системи України; вивчити структуру та функціонування сучасної податкової системи, визначити основні податки, ставки та інші ключові характеристики; проаналізувати вплив пандемії на податкову систему; дослідити стан системи оподаткування в умовах воєнного стану; провести аналіз податкових надходжень до бюджету країни та аналіз податкового навантаження; визначити напрямки щодо реформування податкової системи для оптимізації збору податків. За результатами дослідження сформульовані наступні висновки. Cтан податкової системи країни залежить від процесів, які відбуваються в економіці, а фактори кризового впливу не завжди можна передбачити і підготуватися до них, прикладом чого є світова пандемія COVID-19 та воєнні дії. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що метою реформування податкової системи є приведення її у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Податкова політика, з одного боку – це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з другого – забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб. Реформування податкової системи має відбуватися не лише на загальнодержавному рівні, а й на регіональному, основним напрямом якого є вдосконалення системи місцевого оподаткування, що має ліквідувати дисбаланс між дохідною та видатковою частинами бюджетів регіонів. Одержані результати можуть бути використані як основа для розробки рекомендацій та стратегій удосконалення податкової системи в Україні, зокрема в Черкаській області. Це має потенціал поліпшити податковий клімат та сприяти стабільному економічному розвитку регіону.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9337
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Лопушанська_2023.pdf Restricted Access		1.44 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
  
Спеціальність  
072 «Фінанси, банківська 
справа та страхування» 
             (шифр)                      (назва) 
  
       Денна форма навчання  , 
                  2                     курс, 
група   ФКМ-22             . 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
  
 на тему: «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ 
РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (НА МАТЕРІАЛАХ ГУ ДПС У 
ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ)» 
 
  
Студента(ки)   Лопушанської Тетяни Павлівни       
(підпис) 
  
Науковий керівник    проф. Гончаренко І. Г.    . 
(вчене звання, прізвище та ініціали)    (підпис) 
  
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів 
                   проф. Гончаренко І. Г.      . 
(вчене звання, прізвище та ініціали) 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси-2023 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
  
Освітній ступінь    магістр       
        
Спеціальність    072 «Фінанси, банківська справа та страхування»    
(шифр і назва) 
  
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
  
____________проф. Гончаренко І.Г.   
  
«_____» ________________20 ___ р. 
  
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ 
 
Лопушанська Тетяна Павлівна 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи:  «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ 
РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (НА МАТЕРІАЛАХ ГУ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ 
ОБЛАСТІ)» 
 
Керівник роботи   Гончаренко Ірина Георгіївна, д.н.держ.упр., проф.  (прізвище, 
ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «__» _______20__р. № ___ 
 
2. Строк подання студентом роботи «__» _______20__р.  
 
3. Вихідні дані до роботи  законодавчі та нормативні акти Державної податкової служби 
(ДПС), наукові праці, аналітичні дослідження, статистичні матеріали ГУ ДПС у 
Черкаській області.  
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): 
дослідити сутність та принципи побудови податкової системи України; вивчити  
структуру та функціонування сучасної податкової системи, визначити основні податки, 
ставки та інші ключові характеристики; проаналізувати вплив пандемії на податкову 
систему; дослідити стан системи оподаткування в умовах воєнного стану; провести аналіз 
податкових надходжень до бюджету країни та аналіз податкового навантаження;  
визначити напрямки щодо реформування податкової системи для оптимізації збору 
податків. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів) 
Надходження до Державного та місцевих бюджетів у 2022 р.; Проблеми, зумовлені 
податковим навантаженням; Динаміка збору основних податкових платежів до 
Державного бюджету 2020-2022 рр., млн грн; Динаміка збору основних податкових 
платежів до місцевих бюджетів 2020-2022 рр., млн грн; Рівень тіньової економіки та 
податкового навантаження ; Динаміка податкового навантаження 2019-2020 рр., %; 
Доходи державного бюджету України за статтями доходів у 2019‒2020 рр.; Динаміка за 
статтями податкових надходжень у 2020-2022 рр., млн грн; Аналіз податкового 
навантаження у 2019-2021 рр.; Динаміка податкового навантаження України у 2020-2022 
рр.; SWOT – аналіз податкової системи України; Шляхи реформування системи 
оподаткування. 
 
 6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи 
 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Гончаренко І.Г., професор 05.09.23 13.10.23 
2 Гончаренко І.Г., професор 15.10.23 17.11.23 
3 Гончаренко І.Г., професор 20.11.23 30.11.23 
 
7. Дата видачі завдання «» _____ 20__ р. 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Строк виконання 
Назва етапів кваліфікаційної роботи Примітка 
з/п етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 05.09.23 Виконано 
попереднього плану кваліфікаційної роботи 
Опрацювання літературних джерел. 
2 25.09.23 Виконано 
Підготовка та групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного 
3 07.10.23 Виконано 
розділу 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз 
4 даних, необхідних для написання аналітичного 13.10.23 Виконано 
розділу 
5 Підготовка аналітичного розділу 15.10.23 Виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу 10.11.23 Виконано 
Підготовка  та написання розрахункового 
7 13.11.23 Виконано 
розділу роботи 
8 Розрахунок пропозицій 20.11.23 Виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 25.11.23 Виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 26.11.23 Виконано 
11 Оформлення кваліфікаційної роботи 29.11.23 Виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 05.12.23 Виконано 
 
Студент     __________________    _______________________ 
             (підпис)                                             (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи      __________________    ______________________ 
            (підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК      __________________    _______________________ 
(підпис)                                              (прізвище та ініціали)
4 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить ___ сторінок, ___ таблиць, ___ 
рисунків, список використаних джерел з ___ найменувань, ____ додатків. 
  
«ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ 
РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (НА МАТЕРІАЛАХ ГУ ДПС 
У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ)»  
(великими літерами) 
 
Предметом дослідження є функціонування системи оподаткування в 
сучасних умовах на матеріалах ГУ ДПС у Черкаській області.  
Об’єктом дослідження є податкова система України. 
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження сучасного стану 
податкової системи України, а також вивчення перспектив її розвитку в 
умовах сучасних економічних, соціальних та політичних викликів.  
Завданням кваліфікаційної роботи є аналіз теоретичних аспектів 
функціонування системи оподаткування в сучасних умовах та виявлення 
шляхів щодо покращення розвитку податкової системи України на 
матеріалах ГУ ДПС у Черкаській області, а саме: 
- дослідити сутність та принципи побудови податкової системи України;  
- вивчити  структуру та функціонування сучасної податкової системи, 
визначити основні податки, ставки та інші ключові характеристики; 
- проаналізувати вплив пандемії на податкову систему; 
- дослідити стан системи оподаткування в умовах воєнного стану; 
- провести аналіз податкових надходжень до бюджету країни та аналіз 
податкового навантаження;  
- визначити напрямки щодо реформування податкової системи для 
оптимізації збору податків. 
За результатами дослідження сформульовані наступні висновки. 
Cтан податкової системи країни залежить від процесів, які відбуваються в 
5 
 
економіці, а фактори кризового впливу не завжди можна передбачити і 
підготуватися до них, прикладом чого є світова пандемія COVID-19 та воєнні 
дії. 
На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що метою 
реформування податкової системи є приведення її у відповідність з 
пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, 
сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої 
інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатності сукупних 
податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових 
фондів.  
Податкова політика, з одного боку – це встановлення оптимальних 
податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з другого – 
забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення 
державних потреб. Реформування податкової системи має відбуватися не 
лише на загальнодержавному рівні, а й на регіональному, основним 
напрямом якого є вдосконалення системи місцевого оподаткування, що має 
ліквідувати дисбаланс між дохідною та видатковою частинами бюджетів 
регіонів. 
Одержані результати можуть бути використані як основа для 
розробки рекомендацій та стратегій удосконалення податкової системи в 
Україні, зокрема в Черкаській області. Це має потенціал поліпшити 
податковий клімат та сприяти стабільному економічному розвитку регіону. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи   2023    
Рік захисту кваліфікаційної роботи            2023   
  
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________ 
 
 
 
 
 
 
6 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .................................................................................................................. 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ 
СИСТЕМИ УКРАЇНИ ........................................................................................ 10 
1.1 Податкова система: структура та принципи її побудови ........................... 10 
1.2 Класифікація податків: суть та функції ...................................................... 14 
1.3 Податкова система під впливом пандемії ................................................... 19 
1.4 Система оподаткування в умовах війни ...................................................... 23 
1.5 Зарубіжний досвід країн Європейського Союзу щодо систем 
оподаткування .................................................................................................... 29 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В 
УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ......................................................................  35 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ГУ ДПС у Черкаській      
області ................................................................................................................. 35 
2.2 Динаміка та структура податкових надходжень до Державного бюджету в 
2020-2022 рр. ...................................................................................................... 42 
2.3  Аналіз податкового навантаження в Україні ............................................. 52 
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА УДОСКОНАДЛЕННЯ 
ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ............................................................. 63 
3.1 Проблеми та недоліки сучасної податкової системи ................................. 63 
3.2 Пропозиції щодо реформування податкової системи для оптимізації збору 
податків ............................................................................................................... 71 
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 80 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 84 
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 89 
 
 
 
 
 
7 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Податкова система є важливим інструментом 
управління економікою. За останні роки спостерігається певна нестабільність 
в економічних умовах, а саме зміни в світовому торгівельному середовищі, 
технологічні інновації, виклики після пандемії COVID-19, виклики, що 
виникають під час війни, оцінка та модернізація податкової системи стають 
ключовими для підтримки стабільності та розвитку економіки країни. 
Збільшення ефективності збору податків та оптимізація податкових 
процесів дозволяють уряду ефективніше використовувати бюджетні ресурси 
для соціальних програм, інфраструктурних проектів та інших сфер. 
Податкова система впливає на конкурентоспроможність країни на світовому 
ринку. Справедливі та прозорі податкові правила можуть залучити інвестиції, 
сприяти підприємництву та створенню робочих місць. 
Важливим аспектом є розподіл податкового навантаження, який впливає 
на соціальну справедливість. Дослідження та оцінка впливу податкових 
політик на різні групи населення допомагають створити більш справедливу 
систему. Врахування міжнародних стандартів та норм є важливим аспектом, 
оскільки впливає на співпрацю та обмін інформацією між країнами. 
Оскільки економічні та соціальні умови постійно змінюються, 
дослідження та оновлення податкової системи є ключовим елементом 
ефективного управління економікою та соціальним розвитком країни. 
У 2020 році негативні тенденції зумовлені пандемією COVID-19, 
вплинули на усі сфери та рівні економічної системи країни: зниження 
активності підприємств призвело до зменшення обігових коштів, 
спричинивши відповідний спад; зниження рентабельності підприємств 
призвело до зменшення загальнодержавних податкових надходжень та 
зниження інвестиційної активності; спад податкових доходів призвів до 
зростання державного дефіциту та перерозподілу видатків державного 
8 
 
бюджету; збільшення рівня безробіття призвело до зростання соціальних 
виплат та зниження споживчого попиту.  
У 2022 році економічна система стикнулась з новими викликами, 
спричиненими війною. Податкова система повинна була швидко 
адаптуватись до нових реалій.  
Держава витрачає великі зусилля для відновлення економіки, яка  
дестабілізувалася на початку повномасштабного вторгнення росії. Тому 
незважаючи на всі труднощі, бізнес продовжує свою діяльність. 
 Інформаційною базою роботи є Закони України, нормативні акти 
Державної податкової служби (ДПС), наукові праці, аналітичні дослідження, 
статистичні матеріали, фінансова звітність. Дослідження та вивчення 
аспектів і проблем розвитку податкової системи України висвітлено в 
наукових роботах і працях  вітчизняних вчених, серед них Крисоватий А. І., 
Іванов Ю. Б., Гречко А.В, Томнюк Т. Л та інші. 
 Метою кваліфікаційної роботи є дослідження сучасного стану 
податкової системи України, а також вивчення перспектив її розвитку в 
умовах сучасних економічних, соціальних та політичних викликів.  
 Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі завдання:  
- дослідити сутність та принципи побудови податкової системи України;  
- вивчити  структуру та функціонування сучасної податкової системи, 
визначити основні податки, ставки та інші ключові характеристики; 
- проаналізувати вплив пандемії на податкову систему; 
- дослідити стан системи оподаткування в умовах воєнного стану; 
- провести аналіз податкових надходжень до бюджету країни та аналіз 
податкового навантаження;  
- визначити напрямки щодо реформування податкової системи для 
оптимізації збору податків. 
Об`єктом дослідження є податкова система України. 
Предмет дослідження – функціонування системи оподаткування в 
сучасних умовах.  
9 
 
 Для виконання поставлених завдань даної роботи використано такі 
методи дослідження: теоретичне узагальнення, порівняння і систематизація; 
факторний та системно-структурний аналіз; порівняльний, статистичний, 
графічний та табличний аналіз; організаційно-економічний метод. 
Елементи наукової новизни одержаних результатів. 
Наукова новизна цієї роботи полягає у тому, що було проведено 
системний комплексний аналіз починаючи зі стану сучасної податкової 
системи України, виявлення її недоліків та визначення необхідності її 
реформування виходячи із стратегічних цілей України – побудови соціально-
орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у 
європейське співтовариство, виявлені проблеми системного характеру на 
основі яких виділені основні стратегічні цілі, завдання та принципи 
реформування податкової системи України.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ 
ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 
 
1.1 Податкова система: структура та принципи її побудови 
 
 У сучасних умовах ринкової економіки та різноманітних форм 
власності в Україні основним засобом забезпечення доходів державного 
бюджету є система податків, яка створює податкову систему країни. 
 Податкова система – сукупність загальнодержавних та місцевих 
податків і зборів, які справляються в установленому законодавством порядку. 
В більш широкому розумінні податкова система представляється як 
регламентована нормами фінансового права, закріпленими в законах та 
інших нормативно-правових актах з питань оподаткування, сукупність 
податкових відносин, які опосередковуються фінансовими органами, що 
забезпечують адміністрування податків, і проявляються в конкретних формах 
оподаткування [23, ст.47]. 
 Зміст та структура податкової системи визначаються податковою 
політикою держави (рис.1.1).  
 Податкова політика – система дій, які проводяться державою в галузі 
податків і оподаткування. Вона знаходить своє відображення у видах 
податків, розмірах податкових ставок, визначені кола платників податків і 
об’єктів оподаткування, у податкових пільгах [22, ст. 10]. 
 Податкова політика є частиною загальної фінансової політики держави 
на середньострокову та довгострокову перспективу. 
 Податкова система включає в себе різні елементи та складові, які 
визначають порядок збору податків та їхні характеристики. Основні 
елементи податкової системи включають: 
1) податкової ставки, тобто величини податку на одиницю 
оподаткування. Для прикладу, одиницею виміру об’єкта оподаткування для 
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є квадратний 
11 
 
метр площі об’єкта, що підлягає оподаткуванню, для податку на прибуток – 
розмір прибутку до оподаткування, визначений за правилами 
бухгалтерського обліку за звітній період тощо. Податкова ставка може 
визначатися в гривнях до об’єкта оподаткування, або у %.  
2) суб'єктів та об'єктів оподаткування:  
а) суб'єкти оподаткування – ті, хто сплачує податки, фізичні та юридичні 
особи;  
б) об'єкти оподаткування – прибуток підприємств до оподаткування, 
визначений за правилами бухгалтерського обліку, дохід (заробітна плата), 
площа об’єктів нерухомості, вартість земельної ділянки тощо.  
Рис. 1.1 – Структура податкової системи України 
3) видів податків, серед яких виділяють:  
а) прямі податки стягуються безпосередньо з об’єкта оподаткування 
(податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб);  
б) непрямі податки – податки, які включаються до ціни товарів або 
тарифів на послуги (податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, мито);  
в) загальнодержавні податки – спрямовуються до загальнодержавного 
бюджету (податок на прибуток; податок на доходи фізичних осіб; податок на 
додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; мито тощо); 
12 
 
г) місцеві податки та збори – спрямовуються до бюджетів 
територіальних громад (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної 
ділянки, єдиний податок; плата за землю, транспортний податок, збір за 
місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір).  
4) адміністрування податків, що можна визначити як динамічний 
процес, що передбачає сукупність дій в сфері управління, організаційної 
діяльності органів державної фіскальної служби в напрямку реалізації 
державної податкової та митної політики, а також податково-митного 
контролю.  
 Загалом, у Податковому Кодексі України (далі ПКУ) можна знайти 
наступне визначення терміну «адміністрування» податків, зборів, митних 
платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування та інших платежів - це сукупність рішень та процедур 
контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну 
структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, 
облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів 
оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, 
організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до 
порядку, встановленого законом. 
 Відповідно до ст. 4 ПКУ податкове законодавство України ґрунтується 
на таких принципах: 
1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати 
встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та 
збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу [25]; 
2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких 
проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх 
платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, 
релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства 
фізичної особи, місця походження капіталу; 
13 
 
3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі 
порушення податкового законодавства; 
4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма 
закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, 
або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів 
припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків 
платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість 
прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого 
органу; 
5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням 
необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його 
надходженнями;            
6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно 
до платоспроможності платників податків; 
7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг 
надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх 
адміністрування; 
8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у 
спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності 
платника податків; 
9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не 
можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного 
періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх 
ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом 
бюджетного року [25]; 
10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати 
податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного 
надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та 
зручності їх сплати платниками. 
 
14 
 
1.2 Класифікація податків: суть та функції 
 
 Податки – це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються 
державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі 
перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й 
акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового 
забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.  
 Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного 
бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з 
умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок 
вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого 
самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично 
значимих дій. 
 Сутність податків, як економічної категорії, проявляється через ті 
функції, які вони виконують. Виділяють три головні функції податків 
(рис.1.2). 
 
Рис. 1.2 – Функції податків 
За допомогою фіскальної функції податків формуються фінансові 
ресурси держави. Податки є основним джерелом доходів бюджетів різних 
рівнів.  
15 
 
 Фіскальна функція податків створює об’єктивні передумови для 
державного втручання в економічні процеси, що відбуваються в суспільстві, 
тобто зумовлює розподільчо-регулювальну функцію.  
 Розподільчо-регулювальна функція полягає в тому, що за допомогою 
податків відбувається перерозподіл вартості національного доходу між 
державою та її суб’єктами, і через елементи податку (об’єкт, суб’єкт 
оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава в змозі 
регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції 
функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на 
процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, 
платоспроможний попит і пропозицію.  
 Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, 
повнотою сплати податків платниками в Україні.  
 Також виділяють додаткові функції: стимулювальна та 
накопичувальна. 
 Стимулювальна (дестимулювальна) функція створює орієнтири для 
розвитку або згортання виробничої діяльності. Як і регулювальна, вона може 
бути пов’язана із застосуванням механізму пільг, зміною об’єкта 
оподаткування, зменшенням оподатковуваної бази. Іноді цю функцію 
розглядають як підвид регулювальної.  
 Накопичувальна функція є своєрідним узагальненням усіх попередніх 
функцій, зокрема головної – реалізації цілей держави в податковій системі. 
Кінцева мета податків – сформувати не лише бюджет, а й мету, інтереси в 
розподілі цих коштів та інших коштів платників, тобто створити умови для 
нагромадження як юридичними, так і фізичними особами. У цьому разі 
йдеться про активне нагромадження, що полягає у збільшенні потужностей, 
розвитку виробництва тощо. Накопичувальна функція орієнтована на 
кінцевий результат, визначає мету діяльності і має більш статичний характер. 
16 
 
 
Рис. 1.3 – Податкова система України 
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що 
справляються в установленому Податковим Кодексом порядку, становить 
податкову систему України (рис. 1.3). 
 Податки можна класифікувати за певними ознаками: 
1) за суб’єктом оподаткування: 
- податки з юридичних осіб (податок на прибуток); 
- податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб); 
- змішані (плата за землю, податок з власників транспортних засобів). 
2) за рівнем органів державної влади, які їх встановлюють: 
- загальнодержавні податки - обов’язкові платежі, які встановлюються 
найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за 
єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати 
дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів; 
- місцеві податки та збори - обов’язкові платежі, які встановлюються 
місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими 
ставками тільки на певній території. 
3) за сферою використання надходжень: 
- загального призначення; 
- спеціальні; 
17 
 
- змішані. 
4) за економічною ознакою об’єкта оподаткування: 
- податки на доходи та прибутки - обов’язкові збори, які стягуються з 
чистого доходу в момент його отримання; 
- податки на споживання - обов’язкові збори, які стягуються в процесі 
споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від 
результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання 
(рентні платежі, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата 
за землю...); 
- податки на майно - обов’язкові збори, які стягуються внаслідок 
наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній та недержавних 
формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників 
транспортних засобів). 
5) за способом зарахування податкових надходжень: 
- закріплені - обов’язкові платежі, які закріплені за певним рівнем 
бюджетної системи; 
- регулюючі - обов’язкові платежі, які можуть надходити до різних 
бюджетів (акцизний збір). 
6) за формою стягнення: 
- розкладні (розкладкові) податки - обов’язкові платежі, які 
визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників 
(подушні податки); 
- квотарні (окладні) податки - обов’язкові платежі, які стягуються за 
певними ставками від чітко визначеного об’єкту оподаткування. 
7) по відношенню до джерела сплати: 
- податки, що включаються у валові витрати та собівартість; 
- податки, що включаються в ціну товару; 
- податки, що сплачуються з прибутку або капіталу. 
8) за формою взаємовідносин платника і держави: 
18 
 
- прямі податки - обов’язкові платежі, які напряму сплачуються 
платником до бюджету держави від розміру об’єкту оподаткування, причому 
при сплаті такого податку об’єкт оподаткування зменшується (податок на 
прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на 
нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів); 
- непрямі податки - обов’язкові платежі, які сплачуються платниками 
опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує 
об’єкту оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито). 
 Як правило, уряд фінансує щонайменше частину своїх витрат за 
рахунок зібраних податків. 
 Податки сплачуються домогосподарствами. Деякі податки, такі як 
особистий прибутковий податок сплачуються безпосередньо домашніми 
господарствами. Але оскільки громадяни можуть займатися бізнесом, то 
навіть такі податки, як корпоративний прибутковий податок непрямо 
сплачуються тими ж господарствами. 
 Податки (Т) можуть дорівнювати державним витратам (G), у цьому 
випадку ми отримаємо збалансований бюджет. (Т=G).  
 Якщо податки є більшими ніж G, існує суфіцит (профіцит) бюджету (T 
G).  Якщо ж податки є меншими G, існує дефіцит бюджету (T G) [17]. 
 Податки і державні витрати можуть бути підвищені чи знижені 
одночасно, чи змінені в протилежному випадку, чи один показник може бути 
змінений при незмінному іншому. Зміна рівня податків забезпечує значно 
ширші можливості фіскальної політики. 
 Фактично, зміни у податках є загалом найприйнятнішим інструментом 
фіскальної політики, тому що уряду простіше і швидше це робити ніж 
змінювати витрати. Підвищення податків зменшить купівельну спроможність 
домогосподарств, зниження рівня оподаткування надасть змогу підвищити 
купівельну здатність. В країнах з низькими податками швидше зростає 
зайнятість, капітальні вкладення, продуктивність праці та в цілому 
19 
 
виробництво. Отже, вага податків в існуванні суспільства не викликає 
сумнівів. 
 
 
1.3 Податкова система під впливом пандемії 
 
 В Україні податкова система регулюється Податковим кодексом, проте 
в умовах пандемії коронавірусу з метою зменшення податкового 
навантаження на вітчизняний бізнес, підтримки належного рівня 
функціонування податкової системи України та забезпечення виконання 
державного бюджету 2020 року за умови відповідних коригувань було 
ухвалено низку законопроектів, зокрема доцільно виокремити такі [10]:  
– Закон України від 17.03.2020 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до 
деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню 
і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» [12]; 
– Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки 
платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання 
виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» [13];.  
 Зокрема, за порушення податкового законодавства, учинені протягом 
періоду з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р., штрафні санкції не застосовуються, 
крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування 
життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного 
забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, яке 
перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення 
правил обліку, виробництва й обігу пального або спирту етилового на 
акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах; порушення 
нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного 
податку, рентної плати.  
20 
 
 Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 р. платникам податків 
не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня 
підлягає списанню. Окрім цього, вимога застосування РРО відкладається до 1 
січня 2021 р. та 1 квітня 2021 р., крім фізичних осіб-підприємців окремо 
визначених категорій.  
 Відтерміновується: збільшення розміру санкцій за порушення вимог 
Закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій з 1 жовтня 
2020 р. до 1 січня 2021 р.; набрання чинності Закону України «Про внесення 
змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових 
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших 
законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг до 1 
серпня 2020 р. (до запропонованих змін набрання чинності планувалося з 19 
квітня 2020 р.), а окремих його положень – до 1 січня 2021 р. (замість 1 
жовтня 2020 р.) [29];  
– Закон України від 02.04.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до 
деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових 
соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної 
хвороби (COVID-2019)», який був спрямований на внесення змін до 9 
кодексів України та понад 30 законів України [6]; 
– Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до 
Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» [9]. Дані 
зміни передбачають істотне розширення дефіциту – з 2,1% до 7,5% ВВП. 
 Необхідність таких змін зумовлена насамперед переглядом 
макроекономічного прогнозу та необхідністю ужиття заходів для протидії 
поширення коронавірусу COVID-19, підтримки підприємництва і вразливих 
верств населення. Дефіцит бюджету планується профінансувати за рахунок 
боргових джерел, ключову роль в залученнях яких відіграватимуть 
запозичення від МВФ та інше офіційне фінансування;  
– Закон України від 13.05.2020 року № 591-IX «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової 
21 
 
підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на 
запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 
[10];  
– Закон України від 08.08.2020 року № 786-IХ «Про збір та облік 
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із 
змінами та доповненнями, що дозволило фізичним особам-підприємцям, 
особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам 
фермерського господарства тимчасово звільняються від нарахування та 
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування; платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована 
пеня за ці періоди підлягає списанню; встановлено мораторій на проведення 
документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати 
єдиного внеску [5];  
– зміни, затверджені Кабінетом Міністрів України від 14.09.2020 р., до 
Податкового кодексу України та деяких інших законів України в частині 
забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Проект закону 
розроблено з метою збільшення надходжень до Державного бюджету у 2021 
році. Реалізація норм законопроекту дасть змогу збільшити надходження 
податків і зборів до державного бюджету на 2,7 млрд гривень;  
– Закон України від 17.09.2020 р. № 905-ІХ «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із 
сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно» [14]. Закон 
визначає право внутрішньо переміщених осіб не сплачувати туристичний 
збір за тимчасове проживання у місцях, зазначених у довідці про взяття на 
облік ВПО. Також, згідно з документом, не враховуватимуться під час 
обчислення бази оподаткування фізичних осіб податком на нерухоме майно, 
відмінне від земельної ділянки, розташовані на тимчасово окупованій 
території об’єкти нерухомості, які нині не є об’єктом оподаткування [6].  
 Прийняття та імплементація наведених вище законопроектів сприяли 
значному зменшенню податкового навантаження на бізнес та забезпечення 
22 
 
виконання державного бюджету 2020 року за умови відповідних коригувань, 
про що свідчить порівняльний аналіз доходів державного бюджету України 
за 2019–2020 роки (таблиця 1):  
Таблиця 1.1 - Доходи державного бюджету України за статтями доходів 
у 2019‒2020 рр. (млн грн.) 
За статтями доходів 2019 р. Станом на 01.09.2020 р. 
Усього 998278,9 688695,0 
Податкові надходження 799776,0 509263,4 
Податки на доходи, прибуток та збільшення 
ринкової вартості 217040,4 146264,2 
Податок на доходи фізичних осіб 109954,0 73160,2 
Податок на прибуток підприємств 107086,3 73104,0 
Рентна плата та плата за використання 
інших природних ресурсів 46746,9 19954,3 
Внутрішні податки на товари та послуги 502048,1 322660,3 
Акцизний податок з вироблених в Україні 
підакцизних товарів 69897,1 50131,2 
Акцизний податок з ввезених в Україну 
підакцизних товарів 53460,8 34781,5 
Податок на додану вартість з вітчизняних 
товарів (з урахуванням бюджетного 
відшкодування) 88929,8 73871,0 
Податок на додану вартість з імпортних 
товарів 289760,4 163876,5 
Податки на міжнародну торгівлю та 
зовнішні операції 30086,0 18187,8 
Ввізне мито 29855,4 18078,5 
Вивізне мито 230,6 109,4 
Збори на паливно-енергетичні ресурси -0,3 0,5 
Інші податки та збори 3855,0 2196,4 
Складено автором: за даними [15] 
– у структурі державного бюджету 2019 року податкові надходження 
становили 80,12%;  
– у структурі державного бюджету 2020 року станом на 01.09.2020 року 
податкові надходження становили 73,95%;  
– було заплановано у 2019 році 1026131,8 млн грн. доходів державного 
бюджету, при цьому виконано на 97,3%;  
– було заплановано у 2020 році 1095580,4 млн грн. доходів державного 
бюджету, при цьому станом на 01.09.2020 року виконано на 62,9%. Наведені 
дані щодо доходів державного бюджету України протягом 2019 року та 
23 
 
станом на 01.09.2020 року свідчать про значне зниження податкових 
надходжень, що відповідно вплинуло на усі макроекономічні показники 
економічного і соціального розвитку країни.  
 
 
1.4 Система оподаткування в умовах війни 
 
 Воєнний стан вимагає швидкої адаптації податкового законодавства до 
нових реалій. Ще на початку війни були прийняті перші й не останні зміни до 
податкового законодавства.  
 З 7 березня 2022 року набрав чинності Закон № 2118-ІХ, яким 
передбачено [7]; 
1. зупинення перебігу строків, визначених податковим 
законодавством;  
2. мораторій на всі види податкових перевірок;  
3. звільнення від відповідальності за порушення податкового 
законодавства.  
 З 17 березня набрав чинності Закон № 2120–IX, який доповнює і 
частково уточнює ті зміни, які набрали чинності 7 березня, наприклад [3]: 
1. дозволяє певні види податкових перевірок; 
2. пропонує пільги з єдиного податку, плати за землю; 
3. уточнює особливості застосування податкових пільг для 
благодійників; 
4. визначає особливості формування податкового кредиту та 
реєстрації податкових накладних тощо. 
 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України № 3219-IX «Про 
внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України 
щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (надалі – 
«Закон»), яким скасовується більшість податкових пільг, введених на 
24 
 
період дії воєнного стану, та повертається довоєнна система 
оподаткування платників податків з деякими особливостями (рис.1.4). 
 
Рис. 1.4 – Основні зміни в податковому законодавстві з 01.08.2023 р. 
 Законом встановлені, серед іншого, наступні зміни: 
1) Податкові перевірки: відновлюється проведення документальних 
планових перевірок платників податків з окремих сфер діяльності.  
 Передбачено, що до плану-графіка проведення документальних 
планових перевірок можуть бути включені виключно платники податків, 
які: 
1. здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації 
підакцизної продукції; 
2. здійснюють діяльність у сфері організації та проведення 
азартних ігор в Україні (гральний бізнес); 
3. надають фінансові, платіжні послуги. 
 Отже, на проведення документальних планових перевірок платників 
податків з інших сфер діяльності мораторій діє і надалі.  
2)  Строки, визначені податковим та іншим законодавством: 
відновлено перебіг строків, визначених податковим та іншим 
25 
 
законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові 
органи, що були зупинені у зв’язку із введенням воєнного стану.  
 Зокрема, відновлені строки надання податковими органами 
індивідуальних податкових консультацій, розгляду скарг платників 
податків, надання платниками податків відповідей на запити податкових 
органів для формування податкового кредиту з ПДВ. Разом з цим, для 
податкового органу та платників податків зупинений відлік строку 
давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, на 
які встановлений мораторій.  
 Тому, для платників податків продовжуються строки зберігання 
документів та відповідної інформації на період зупинення відліку строку 
давності. 
3)   Єдиний податок: скасована особлива система оподаткування 
єдиним податком за ставкою 2% («Особлива система»). Платники 
податків, що використовували Особливу систему та не відмовилися від її 
використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються 
такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували 
до її обрання.  
 У свою чергу, новостворені суб’єкти господарювання, які з дня 
державної реєстрації обрали Особливу систему, автоматично вважаються 
платниками єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %. 
 Також, встановлені особливості оподаткування операцій податком 
на додану вартість, а також оподаткування суб’єктів господарювання 
податком на прибуток підприємств, єдиним податком у зв’язку з їх 
переходом з Особливої системи на іншу систему оподаткування, на якій 
вони перебували раніше. 
 Відновлюється обов’язок ФОП – платників єдиного податку 1 та 2 
групи сплачувати єдиний податок. Для платників єдиного податку 1 та 2 
групи, які скористалися правом не сплачувати його, нараховані 
податковим органом суми авансових внесків, штрафних санкцій та пені за 
26 
 
несплату або сплату не в повному обсязі авансових внесків з єдиного 
податку, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 1 
квітня 2022 року по 31 липня 2023 року. 
 Разом з цим, ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях 
бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України станом на 
дату їх початку, мають право не сплачувати єдиний податок 1 та 2 групи 
за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії, виникла їх 
можливість або почалася тимчасова окупація, до останнього числа місяця, 
в якому їх було завершено. 
4)   Податок на додану вартість: для платників ПДВ, якими 
сформовано податковий кредит за звітні (податкові) періоди лютий – 
травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від 
особи, яка на дату виникнення податкових зобов’язань з постачання 
товарів/послуг була зареєстрована як платник ПДВ та перейшла на сплату 
єдиного податку за ставкою 2 %, зберігається право на податковий кредит 
за лютий – травень 2022 року за податковими накладними, складеними 
такою особою, за умови їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових 
накладних протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації 
платником ПДВ. 
5) Податок на доходи фізичних осіб: уточнені особливості звільнення 
від оподаткування податком на доходи фізичних осіб («ПДФО») 
благодійної допомоги, отриманої фізичними особами – благодійниками. 
 Так, не оподатковується ПДФО сума (вартість) благодійної 
допомоги, отриманої зазначеними фізичними особами, які внесені до 
Реєстру волонтерів, для її надання на користь осіб, перелік яких 
визначений в ПКУ, якщо благодійна допомога отримана: 
 у звітному податковому році, що передує року внесення 
фізичної особи до Реєстру волонтерів;  
 у звітному податковому році, в якому фізичну особу внесено 
до Реєстру волонтерів; 
27 
 
 у звітних податкових роках, наступних після року внесення 
фізичної особи до Реєстру волонтерів, але не пізніше 31 грудня року, 
наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної 
операції та/або припинено/скасовано воєнний, надзвичайний стан, та/або 
завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і 
оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 
 Звільнено від оподаткування ПДФО суму доходу, отриманого 
особою як компенсація за об’єкт нерухомого майна, що 
пошкоджений/знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, 
диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти 
України відповідно до Закону України № 2923-ІХ від 23.02.2023 [4];.   
6)  ЄСВ: уточнено порядок застосування штрафних санкцій за 
порушення законодавства про ЄСВ.  
 Так, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану та 
до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції не застосовуються, пеня не 
нараховується, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню. 
 На період з 1 серпня 2023 року та до припинення воєнного стану 
встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок 
правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (крім перевірок, 
пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької 
діяльності ФОП, та/або таких, що проводяться на звернення платника 
ЄСВ, та/або документальних планових перевірок, проведення яких 
відновлено). 
 Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та 
сплати ЄСВ, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, 
поновлюються на невикористаний строк, крім перевірок, для яких 
встановлено мораторій. 
8)  Особливості притягнення до відповідальності за порушення, 
допущені під час застосування реєстраторів розрахункових операцій: 
передбачено, що суб’єкти господарювання звільняються від 
28 
 
відповідальності за порушення законодавства щодо застосування 
реєстраторів розрахункових операцій («РРО») у сфері торгівлі, 
громадського харчування та послуг, вчинені ними у період з 1 січня 2022 
року по 1 жовтня 2023 року (крім відповідальності за порушення порядку 
здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, 
здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у 
сфері організації та проведення азартних ігор). 
 Також, з 1 жовтня 2023 року за порушення зазначеного 
законодавства передбачено звільнення від відповідальності (крім 
порушень порядку при продажу підакцизних товарів), якщо порушення 
вчинені при продажу товарів, наданні послуг на: 
 тимчасово окупованих територіях України – по дату 
завершення тимчасової окупації; 
 територіях активних бойових дій – по дату завершення 
бойових дій; 
 територіях можливих бойових дій – по дату припинення 
можливості бойових дій. 
У період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше 
ніж до дати припинення воєнного стану, до ФОП, які є платниками 
єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють 
діяльність з продажу товарів (крім окремих груп товарів) або надають 
послуги застосовується фінансова відповідальність (табл. 1.2). 
Таблиця 1.2 – Фінансова відповідальність у сфері застосування РРО 
Фінансова відповідальність ФОП Розмір фінансової відповідальності 
 за проведення розрахункових  25 відсотків вартості 
операцій з використанням реєстраторів проданих з порушенням, встановленим 
розрахункових операцій, програмних цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – 
реєстраторів розрахункових операцій або за порушення, вчинене вперше; 
розрахункових книжок на неповну суму 
вартості проданих товарів (наданих послуг); 
 
29 
 
Продовження табл. 1.2 
 за непроведення розрахункових  50 відсотків вартості проданих з 
операцій через реєстратори розрахункових порушенням, встановленим цим 
операцій та/або програмні реєстратори пунктом, товарів (робіт, послуг) – 
розрахункових операцій з фіскальним за кожне наступне вчинене 
режимом роботи; порушення. 
 за невидачу (у паперовій та/або  
електронній формі) відповідного 
розрахункового документа, що підтверджує 
виконання розрахункової операції, або 
проведення її без використання 
розрахункової книжки на окремому 
господарському об’єкті. 
Складено автором 
8)  Самостійне виправлення платником податків помилок у 
податкових деклараціях: на період з 1 серпня 2023 року та до припинення 
воєнного стану у разі самостійного виправлення платником податків 
помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, які 
призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник 
звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, які він мав би 
нарахувати самостійно, та пені. 
 
 
1.5 Зарубіжний досвід країн Європейського Союзу щодо систем 
оподаткування 
 
Досвід країн Європейського Союзу дозволяє виявити ефективні 
практики та вдосконалювати податкові системи відповідно до власних 
потреб та цілей. 
Для прикладу та порівняння систем оподаткування розглянемо системи 
країн- членів ЄС, а саме Естонії, Польщі та Німеччини. 
30 
 
 Естонія має найкращий податковий кодекс за оцінками Організації 
економічного співробітництва та розвитку, і відповідного Міжнародного 
індексу податкової конкурентоспроможності за 2021 рік (дод. А). Його 
найвищий результат зумовлений чотирма позитивними рисами податкової 
системи Естонії. По-перше, він має 20-відсоткову ставку податку на 
прибуток підприємств, яка застосовується лише до розподіленого прибутку 
(табл.1.3). По-друге, він має фіксований 20-відсотковий податок на доходи 
фізичних осіб, який не поширюється на доходи від дивідендів. По-третє, 
податок на майно застосовується лише до вартості землі, а не до вартості 
нерухомого майна чи капіталу.  
Нарешті, вона має територіальну систему оподаткування, яка звільняє 
100 відсотків іноземних прибутків, отриманих вітчизняними корпораціями, 
від національного оподаткування з незначними обмеженнями. 
Таблиця 1.3 – Основні податки Естонії 
Податок на - внески до обов'язкової накопичувальної пенсії (II рівень) для податкових 
прибуток резидентів: 2%;  
- страховий внесок на випадок безробіття 1,6%; ⋅ податок на прибуток 20% 
Соціальний Ставка соціального податку становить 33% (20% на соціальне забезпечення 
податок та 13% на медичне страхування). Окрім соціального податку, із загальної 
заробітної плати необхідно сплатити податок на страхування на випадок 
безробіття за ставкою 1,6% (утримується із зарплати працівника). Це 
податок для роботодавця: він базується на фактичному валовому доході.  
Податок на Ставка податку на додану вартість/податку з продажу в Естонії становить 
додану 20%. Більшість товарів і послуг оподатковуються за ставкою в 20%. Також, 
вартість є знижена ставка ПДВ в 9%. Такі товари, як книги, фармацевтичні 
(ПДВ) препарати, оподатковуються за ставкою 9%. Ставка ПДВ на експорт 
товарів і певних послуг закордон становить 0%. 
Земельний Ставка встановлюється місцевими радами в межах від 0,1% до 2,5%. Навіть 
податок державні установи обкладаються цим податком. Від податків звільнена 
тільки земля, що належить церкві (не іншим релігійним установам). 
Складено автором за: [20] 
Також, в Естонії стягуються наступні податки: акцизи на 
електроенергію, алкоголь, тютюнові вироби, паливо; митні збори; податки на 
азартні ігри і грузові транспортні засоби. 
 Загальні принципи податкової системи Польщі визначені у 
податковому праві, що набуло чинності 1 січня 1998 р. Податок на доходи 
фізичних осіб встановлено Законом «Про податки з фізичних осіб» від 26 
31 
 
липня 1991 року, який передбачає більше ніж 100 видів діяльності, які 
звільнені від податку на доходи або передбачають певні пільги законом «Про 
фіксовану ставку податку на прибуток з окремих доходів, отриманих 
фізичними особами» від 20 листопада 1998 року. Оподаткуванню належать 
доходи фізичних осіб незалежно від джерела надходження цих доходів. 
У Польщі існують такі види податків:  
 безпосередні (податок сплачується безпосередньо до податкових 
органів): прибутковий податок з фізичних осіб; прибутковий податок з 
юридичних осіб; податок зі спадщини і дарувань; податок з цивільної 
правової діяльності; сільськогосподарський податок; лісовий податок; 
податок на нерухоме майно; податок на транспортні засоби. 
 непрямі (оплачується автоматично – при покупці послуги чи 
товару, оскільки ПДВ зараховується в ціну багатьох товарів): податок на 
додану вартість (ПДВ), акцизний податок, податок ігровий. 
Детальний огляд усіх податків та їх характеристики представлено в 
табл.1.4. 
Контролем за виконанням та дотриманням податкової дисципліни в 
Польщі займаються спеціальні органи податкових служб. Працівники 
податкових служб можуть мати вільний доступ до фінансової інформації 
платників податків. Відмова від надання такої інформації чи її перекручення 
карається великими штрафами (до 1,5 млн злотих). При цьому треба мати на 
увазі, що несвоєчасна сплата податків несе за собою штрафні санкції в 
розмірі 13% річних. 
Таблиця 1.4 – Податки Польщі, їх характеристика 
СIT (Прибутковий Податок стосується загального доходу, отриманого на території 
податок від Польщі, або суб’єктів з юридичною адресою на території Польщі. 
юридичних осіб) Це єдиний податок і він становить 19%. 
PIT (Прибутковий Податок з фізичних осіб платить кожен, хто отримує дохід: 
податок для отримує заробітну плату (на підставі трудових договорів та 
фізичних осіб) цивільно-правових договорів), або отримує дохід у результаті 
підприємницької діяльності. Винятком є доходи, вільні від 
податку, і доходи, з яких податок не стягується. Подружжя може 
заявити про спільне оподаткування їхніх доходів. Завдяки системі 
 
32 
 
Продовження табл. 1.4 
  можна платити нижчі податки, особливо, якщо різниця між 
 заробітками членів сім’ї є велика (або якщо лише хтось один з 
подружжя працює). Один із способів розрахунку податку – це так 
звані податкові пороги. У Польщі є два податкових пороги (17% та 
32% у залежності від величини доходу). До осіб, що здійснюють 
підприємницьку діяльність, застосовується так званий лінійний 
податок, який становить 19% від отриманого доходу. Платники 
податків повинні заповнити свою податкову декларацію на 
документах, що називаються PIT. Формуляри PIT доступні в 
кожній податковій інспекції. У Польщі є багато типів PIT. 
Необхідний тип бланку залежить від багатьох факторів діяльності. 
Декларацію про розмір отриманого доходу (понесені витрати) в 
податковому році можна здавати на підставі PIT-ів 36, 36-L, 37, 38 і 
39. Заповнений і підписаний PIT (непідписаний розглядається як 
відсутність декларації) здається до Податкової інспекції за місцем 
проживання платника податків до 30 квітня кожного року. 
Податок на додану Податок при купівлі продуктів харчування, одягу, послуги, що вже 
вартість (VAT) включений в ціну (брутто). У Польщі існують різні ставки податку 
ПДВ: 23%, 8%, 5%, 0%10. Ця ставка залежить від роду товару і 
послуг: 23% – стандартна ставка ПДВ; 8% – деякі харчові 
продукти, цукор, спеції, фрукти та інші продукти харчування, 
добрива, деякі книги, газети і журнали, визначену фармацевтичну 
та медичну продукцію, деякі послуги сільського господарства і 
тваринництва; 5% – базові продукти такі як м’ясо, риба, молочні 
продукти, засоби гігієни, деякі книги та періодичні видання; 0% – 
експорт товарів, внутрішньо галузеві поставки товарів, міжнародні 
транспортні послуги, та ін 
Податок на У Польщі особливістю податкової системи є те, що кожен платник 
благодійність податків має право пожертвувати 1% від свого податку на 
благодійність.  
Податок на Предметом оподаткування податком на нерухомість є: земельні 
нерухомість ділянки, будівлі або їх частини, споруди або їх частини, пов’язані зі 
здійсненням підприємницької діяльності. 
Складено автором за: [20] 
Однією з особливостей німецького фіскального законодавства є те, що 
воно передбачає формування трирівневої структури надходжень до 
держбюджету: рівень комун, земельний і федеральний рівні.  
Податкова система Німеччини є прогресивною. Розмір відрахувань – 
величина, похідна не тільки від обсягу доходів, але і від рівня добробуту 
окремо взятого регіону. За рахунок більш високих податків в розвинених 
землях, наприклад Баварії, уряд дотує економіку менш успішних членів 
федерації, зокрема, Саксонію.  
Податки розділяються на такі групи:  
33 
 
 загальні (надходять у бюджети різних рівнів);  
 федеральні;  
 земельні;  
 общинні (місцеві).  
 Загальні податки: прибутковий; корпоративний; на додану вартість; на 
доходи від капіталу.  
 Федеральні: акцизи на нафтопродукти; тютюнові та спиртогорілчані 
вироби; страховий податок.  
 Земельні: податок із власників автомобілів; майновий; на спадщину і 
дарування; акциз на пивну продукцію. До общинних належать промисловий і 
поземельний податки.  
 Общинні (місцеві): промисловий податок і податок на майно.  
Основними податками для фізичних осіб в Німеччині вважаються 
податки, наведені нижче в таблиці (табл. 1.5). 
 Кожна особа, яка зареєстрована в Німеччині (або зобов’язана 
сплачувати податки тут), автоматично отримує 11-значний ідентифікаційний 
номер платника податків, який використовується для всіх цілей 
оподаткування та ніколи не змінюється – Steuer-ID. 
Таблиця 1.5 – Податки для фізичних осіб в Німеччині 
Податок на 14% - при розмірі зарплати в діапазоні 9 169-13 966 євро; 24% - при 
прибуток доході 13 967-54 949 євро; 42% - коли дохід від 54 950 до 260 532 
евро; 45% - при зарплаті понад 260 532 евро. 
Соціальний податок Соціальний податок в ФРН на різні види страхування наступний: - 
⋅ обов’язкове медстрахування – 14,6%; - ⋅ обов’язкове пенсійне 
страхування – 18,6%; - ⋅ oбов’язкове страхування на випадок 
потреби в догляді – 3,05%. 
Страхування на випадок безробіття – 2,5%. 
податок на додану Величина податку залежить від виду товару або типу послуг, й 
вартість, ПДВ складає 7% або 19%. 
Земельний податок Стягується поквартально у формі авансових платежів на рівні 
надходжень за минулий рік. Оклад податку визначають один раз у 
34 
 
три роки, при змінах вартості нерухомого майна здійснюється 
перерахунок. В середньому земельний податок за 3-кімнатну 
квартиру становить 100-200 євро/ рік, за приватний будинок – 1 
500 євро/ рік. 
Складено автором за: [20] 
Досвід країн Європейського Союзу в галузі систем оподаткування є 
важливим об'єктом вивчення, оскільки ці країни розвинені та мають 
різноманітні підходи до оподаткування.  
 Основні аспекти зарубіжного досвіду країн ЄС щодо систем 
оподаткування включають: 
1. Прогресивні податки на доходи: багато країн ЄС застосовують 
прогресивні ставки податків на доходи, де вищі доходи оподатковуються 
вищим відсотком. Це спрямовано на забезпечення більшої соціальної 
справедливості. 
2. Податок на додану вартість (ПДВ): Системи ПДВ є популярним 
інструментом оподаткування товарів та послуг у більшості країн ЄС. Ставки 
можуть варіюватися в залежності від виду товарів чи послуг. 
3. Соціальні витрати та пільги: країни ЄС активно використовують 
системи соціальних витрат та податкових пільг для підтримки найбільш 
вразливих верств населення. 
4. Податки на корпорації: ставки податків на корпорації можуть 
варіюватися від країни до країни. Деякі країни намагаються створити 
конкурентоспроможні умови для бізнесу шляхом зниження ставок податку на 
корпорації. 
5. Податки на спадщину та дарування: деякі країни мають системи 
оподаткування спадщини та дарувань для регулювання передачі майна. 
6. Боротьба з ухиленнями та унікальні оподатковувані режими: 
країни ЄС звертають увагу на боротьбу з податковими ухиленнями та можуть 
впроваджувати спеціальні оподатковувані режими для привертання 
інвестицій. 
35 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В 
УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ГУ ДПС у Черкаській 
області 
 
Головне управління ДПС у Черкаській області (далі — ГУ ДПС) є 
територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу 
Державної податкової служби України (далі — ДПС).  
Головне управління ДПС у Черкаській області - це центральний орган 
управління податковою службою в області, який відповідає за розробку та 
впровадження податкової політики на регіональному рівні, структура 
наведено на рис.1. 
 
Рис. 2.1 – Структура ГУ ДПС у Черкаській області 
ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на територїі 
Черкаської області, ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов’язків 
Головного управління ДПС у Черкаській області (ЄДРПОУ 43142920). 
ГУ ДПС у своїй діяльності керується Конституцією i законами України, 
указами Президента України та постановами Верховної Ради України, 
прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету 
36 
 
Міністрів України, наказами Мінфіну, що належать до компетенції ДПС, 
наказами ДПС, дорученнями  керівництва ДПС, іншими актами 
законодавства [1]. 
Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для 
державних податкових інспекцій (далі — ДПІ)) є: 
- забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у 
межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до 
бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, 
державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, 
алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в 
електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування 
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі 
— єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю 
здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, 
дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі 
готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на 
провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню 
відповідно до закону [26]. 
У складі ГУ ДПС діють Державні податкові інспекції (далі ДПІ), які є 
його структурними підрозділами та перелік яких затверджується окремим 
наказом ДПС. 
ДПІ також відповідно до покладених на нього завдань надають ряд 
послуг (рис. 2.2) 
Основними завданнями ДПІ є: 
- здійснення сервісного  обслуговування платників податків; 
- здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків i платників 
єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з 
оподаткуванням; 
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — 
платників податків, Єдиного банку даних про платників податків — 
37 
 
юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на 
контролюючі органи; 
- виконання інших функцій сервісного обслуговування платників 
податків, визначених законом. 
 
 
Рис. 2.2 – Функції ДПІ 
ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань [26]: 
1) здійснює контроль за дотриманням вимог податкового 
законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та 
законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на 
ДПС; 
2) здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування 
податку на додану вартість; за встановленням відповідності умов 
контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»; 
4) здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників 
єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з 
оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків; 
38 
 
5) забезпечує достовірність та повноту ведення обліку платників 
податків (платників єдиного внеску), об`єктів оподаткування та об’єктів, 
пов’язаних з оподаткуванням; 
6) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, 
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників 
податків, інших реєстрів, банків i баз даних, ведення яких покладено 
законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного 
реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; 
7) забезпечує ведення обліку податків i зборів, платежів; 
8) здійснює адміністрування податків i зборів, платежів, єдиного 
внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та 
звірки платників податків (платників єдиного внеску); 
9) контролює своєчасність подання платниками податків 
(платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, 
розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням i сплатою 
податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування 
та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску; 
10) застосовує до платників податків (платників єдиного внеску) 
передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення 
вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль 
за дотриманням якого покладено на ДПС; 
11) складає стосовно платників податків — фізичних осіб та 
посадових осіб платників податків — юридичних осіб протоколи про 
адміністративні правопорушення та виносить постанови у справах про 
адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених 
законом; 
12) проводить роботу щодо застосування до платників податків 
(платників єдиного внеску) процедур банкрутства відповідно до 
законодавства з питань банкрутства; 
13) звертається до суду у випадках, передбачених законом; 
39 
 
14) виконує роботу, пов’язану зі здійсненням ліцензування діяльності 
cy6’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, 
тютюнових виробів i рідин, що використовуються в електронних сигаретах, 
пального, з оптової торгівлі спортом, оптової та роздрібної торгівлі 
алкогольними напоями, тютюновими виробами i рідинами, що 
використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального та 
контроль за таким виробництвом; 
15) вживає заходів для виявлення, аналізування та перевірки 
фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) 
доходів, одержаних злочинним шляхом, aбo фінансуванням тероризму у 
випадках та в межах повноважень, передбачених законом; 
16) здійснює сервісне обслуговування платників податків (платників 
єдиного внеску), зокрема надає адміністративні послуги; 
17) здійснює моніторинг стану надходження податків i зборів, інших 
платежів, визначених Податковим кодексом України, Законом України «Про 
збip та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування», вивчає вплив змін показників регіонального розвитку та змін 
законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє 
пропозиції щодо збільшення ïx обсягу та зменшення втрат бюджету; 
18) здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно 
ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; 
19) здійснює роботу з виявлення, обліку, зберігання, оцінки, 
розпорядження безхазяйним майном, а також іншим майном, що переходить 
у власність держави, та з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, 
вилученого та конфіскованого за порушення податкового законодавства; 
20) звертається до суду у випадках, передбачених законом; 
21) взаємодіє з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування 
з питань надходжень до місцевих бюджетів; 
22) реалізує інформаційну політику ДПС; 
40 
 
23)забезпечує здійснення у засобах масової інформації роз`яснювальної 
роботи, пов`язаної із застосуванням законодавства з питань, що належать до 
компетенції ДПС; 
18) здійснює інші повноваження, визначені законом. 
ГУ ДПС з метою своєї діяльності забезпечує такі напрямки роботи, що 
наведено на рис. 2.3. 
Напрямки роботи ГУ ДПС
• - забезпечує реалізацію політики з питань управління персоналом у ГУ 
ДПС; 
• забезпечує здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції і 
контроль за дотриманням вимог антикорупційного законодавства;
• організовує свою роботу;
• забезпечує охорону державної таємниці відповідно до вимог режиму 
секретності, кіберзахист, технічний та криптографічний захист 
інформації та здіійснює контроль за його станом;
• забезпечує згідно із законодавством надання державним органам 
інформації з реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено на 
ДПС тощо.
 
Рис. 2.3 – Напрямки роботи ГУ ДПС 
Для виконання покладених на нього завдань ГУ ДПС має право на [26]: 
 проводити у визначеному законодавством порядку перевірку 
показників, пов`язаних із визначенням об○6єктів оподаткування та зі 
своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою всіх 
передбачених ПКУ податків, зборів, платежів, а також єдиного внеску; 
 проводити перевірку правильності та повноти визначення 
фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком 
відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або 
міжнародних стандартів фінансової звітності; 
 визначати суми податкових та грошових зобов`язань платників 
податків; 
41 
 
 запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні 
документи, що використовуються в бухгалтерському обліку; 
 отримувати від органів виконавчої влади потрібну інформацію, 
пов`язану з обчисленням  та сплатою податків, зборів, платежів, єдиного 
внеску, у випадках передбачених законом, а також відомості, потрібні для 
проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, 
установ; 
 вчиняти правочини, спрямовані на забезпечення виконання 
функцій; 
 здійснювати інші права, передбачені законом. 
ГУ ДПС утримується за рахунок державного бюджету. Штатну 
чисельність працівників затверджує Голова ДПС у межах граничної 
чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для 
територіальних органів ДПС. 
Структуру ГУ ДПС затверджує Голова ДПС за погодженням з 
Міністром фінансів. 
Організаційну структуру, штатний розпис та кошторис ГУ ДПС 
затверджує Голова ДПС. 
ГУ ДПС утворюється в межах граничної чисельності державних 
службовців та працівників ДПС і коштів, передбачених на утримання ДПС, 
ліквідовується, реорганізовується керівником ДПС як її відокремлений 
підрозділ за погодженням з Міністром фінансів відповідно до Закону України 
«Про центральні органи виконавчої влади». 
ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом 
державної влади, має окремий  баланс, рахунки в органах, що здійснюють 
казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм 
найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є 
розпорядником бюджетних коштів [26]. 
 
 
42 
 
2.2  Динаміка та структура податкових надходжень до Державного 
бюджету в 2020-2022 рр. 
 
У період складної воєнної обстановки громадяни, які сплачують 
податки, продовжують вірно підтримувати нашу країну. Завдяки їх активній 
громадянській позиції держава постійно отримує необхідні фінансові ресурси 
для фінансування Збройних Сил України та забезпечення соціальних виплат. 
Так, у 2022 році надходження (сальдо) до зведеного бюджету України по 
платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 091,4 млрд грн. Це на 98,2 
млрд грн, або на 9,9 відс. більше ніж у 2021 році [27]. 
До державного бюджету надійшло 698,7 млрд грн, що на 46,6 млрд грн, 
або на 7,2 відс. перевищує відповідний показник 2021 року. До місцевих 
бюджетів – 392,7 млрд грн, що на 51,5 млрд грн, або на 15,1 відс. більше ніж 
у 2021 році (рис. 2.4).  
 
Рис. 2.4 - Надходження до Державного та місцевих бюджетів у 2022 році 
Надходження (сальдо) до загального фонду Державного бюджету у 2022 
році становили 694,6 млрд грн, що на 13,1 відс., або на 80,2 млрд грн більше, 
ніж за підсумками 2021 року. 
Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 84,6 млрд гривень. 
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування у 2022 році становили 425,3 млрд грн, що на 76,2 млрд 
грн, або на 21,8 відс. більше ніж у 2021 році. 
43 
 
У грудні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по 
платежах, що контролюються ДПС, становлять 99,0 млрд грн, у т. ч. до 
державного бюджету – 56,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 42,5 млрд 
гривень. 
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування у грудні 2022 року становили 49,5 млрд грн, що на 
10,9 млрд грн, або на 28,2 відс. більше ніж у грудні 2021 року [15]. 
Проведемо аналіз податкових надходжень до Державного (рис.2.5) та 
місцевих бюджетів (рис.2.6) на основі показників ГУ ДПС у Черкаській 
області за період 2020-2022 роки. 
В цілому забезпечено позитивну динаміку і рівень виконання завдань зі 
збору до загального фонду державного та місцевих бюджетів за 2020, 2021 
роки. Діяльність ГУ ДПС була спрямована безумовне забезпечення 
виконання завдань їх надходження платежів до бюджетів. 
За 2020 рік Головним управлінням ДПС у Черкаській області (далі ГУ 
ДПС) до Зведеного бюджету України забезпечено збір 14 253 млн грн, що у 
співставних умовах на 1 293 млн грн, або на 10% більше 2019 року [15]. 
Збір до загального фонду державного бюджету становить 6468 млн грн, 
що у співставних умовах на 833 млн грн, або на 14,8% більше, ніж за 2019 
рік. До місцевих бюджетів надійшло 7762 млн грн, що на 460 млн грн, або на 
6,3% більше, ніж у 2019 році. 
За 2021 рік до Зведеного бюджету надходження становлять 16 044 млн 
грн, що у співставних умовах на 2 341 млн грн, або на 17% більше 2020 року. 
Збір до загального фонду – 7 211 млн грн, що на 946 млн або на 15% 
більше, ніж за 2020 рік. 
У 2022 році до державного бюджету України сплачено 8,5 млрд грн, що 
на 20,3 відс., або на 1,4 млрд грн більше у порівнянні з показником за 
відповідний період минулого року [16]. 
44 
 
ПДФО ПДВ Податок на прибуток Військовий збір Інші податки
2 0 2 0  Р І К 2 0 2 1  Р І К 2 0 2 2  Р І К
Рис. 2.5 - Динаміка збору основних податкових платежів до Державного 
бюджету 2020-2022 рр., млн грн 
До загального фонду державного бюджету забезпечено збір ПДВ 3 379, 
млн грн.   
Протягом 2020 року надійшло 60,4 млн грн акцизного податку з 
вироблених в Україні  підакцизних товарів. Від роздрібної торгівлі 
підакцизними товарами до місцевих бюджетів склали 186,8 млн. 
Надходження рентної плати та екологічного податку до загального 
фонду склали 109,5 млн грн. За використання лісових ресурсів – 19,8 млн 
грн; за використання води – 28 млн грн; за користування надрами – 15,2 млн 
грн; за користування радіочастотним ресурсом – 847,3 тис. грн.; екологічного 
податку – 45,7 млн. грн. 
У 2020 році забезпечено надходження до місцевих бюджетів плати за 
землю з юридичних осіб 731,1 млн грн; єдиного податку з юридичних осіб (3 
група) – 117 млн. грн; єдиного податку з сільськогосподарських (4 група) – 
308,7 млн. грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 
6447
3379
507
450.9
270
1940.6
3717.6
631.7
567.1
353.8
2134
3919.7
1059.8
858.2
473.6
45 
 
юридичних осіб – 90, 9 млн грн; транспортного податку з юридичних осіб- 
2,5 млн. грн.; місцевих зборів з юридичних осіб – 1,4 млн грн. 
ПДФО Земельний податок Акцизний податок (роздріб) Єдиний податок Інші податки
2 0 2 0  Р І К 2 0 2 1  Р І К 2 0 2 2  Р І К
 
Рис. 2.6 - Динаміка збору основних податкових платежів до місцевих 
бюджетів 2020-2022 рр., млн грн 
Надходження від ПДФО становлять 6 446,9 млн грн; військовий збір до 
державного бюджету – 450,9 млн грн; єдиний внесок – 5 632,7 млн грн. 
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних 
осіб – 30,1 млн грн; плата за землю з фізичних осіб – 171,9 млн. 
За період 2021 року до місцевих надійшло 8 833 млн грн, що на 1394 млн 
грн, або на 19% більше, ніж у 2020 [16]. 
Виконання розписів рад з надходжень до місцевих бюджетів основних 
податків: 
 податку на доходи фізичних осіб надійшло 5 822 млн грн, 
виконання становить 103,9 відс., додатково надійшло 218 млн грн, темп до 
2020 року 120,4 відс. (+ 987 млн грн); 
 єдиного податку — 1 361 млн грн, виконання становить 
104,4 відс., (+58 млн грн), темп до 2020 року — 115,6 відс. (+ 183 млн грн); 
4835
903
477
1178
369
5821.8
998
216.5
1361
435.7
8103.1
1005.1
538.8
1391.7
539.7
46 
 
 земельного податку та орендної плати — 998 млн грн, 
виконання 104,1 відс., (+39 млн грн), темп росту – 110,5 відс., (+95 млн грн);  
 акцизного податку — 534 млн грн, виконання становить 
97,7 1 відс., (- 12 млн грн), темп — 112,7 відс., (+ 60 млн гривень). 
Надходження єдиного внеску за підсумками 2021 року становлять 6 
665 млн грн, індикатив ДПС виконано на 97,1 відс. (-198 млн грн), темп до 
2020 року — 118,3 відс. (+1 033 млн гривень). 
За 2021 рік індикативні показники з податку на прибуток виконано на 
120,3 відс., до зведеного бюджету надійшло 702,6 млн грн (+ 118,5 млн грн), 
до державного — 631,7 млн грн, індикативні показники виконано на 119,4 
відс. (+ 102,8 млн гривень).  
За допомогою горизонтального аналізу структуру податкових 
надходжень ГУ ДПС у Черкаській області до державного та місцевих 
бюджетів за період 2020-2022 рр. відображено у табл. 2.1.  
Таблиця  2.1. Динаміка за статтями податкових надходжень у 2020-2022 
рр., млн грн 
№ Найменування статті Показники Темпи росту, % 
п/п 
2020 2021 2022 2021/2020 2022/2021 
 Державний бюджет      
1 ПДФО 6447 1940,6 2134 -69,90 9,97 
2 ПДВ 3379 3716,6 3919,7 9,99 5,46 
3 Податок на прибуток  507 631,7 1059,8 24,60 67,77 
4 Військовий збір 450,9 567,1 858,2 25,77 51,33 
5 Інші податки 270 353,8 473,6 31,04 33,86 
 Місцеві бюджети      
6 ПДФО 4835 5821,8 8103,1 20,41 39,19 
7 Земельний податок 903 998 1005,1 10,52 0,71 
8 Акцизний податок 477 216,5 538,8 -54,61 148,87 
9 Єдиний податок 1178 1361 1391,7 15,53 2,26 
10 Інші податки 369 435,7 539,7 18,08 23,87 
 
До місцевих бюджетів надійшло 70,9 млн грн, виконання складає 128,6 
відс.,  додаткові надходження 15,8 млн гривень. За 2021 рік надходження 
47 
 
частини прибутку (доходу) підприємств, що вилучається до зведеного 
бюджету склали 77,3 млн гривень. 
До загального фонду державного бюджету у 2021 році надійшло податку 
на додану вартість (далі — ПДВ) 3 717,6 млн грн, що на 338,6 млн грн більше 
2020 року. Виконання доведених ДПС індикативних показників зі збору 
податку забезпечено на 99,8 відс., темп росту до 2020 року — 110 відсотків.  
Середньомісячна сума збору ПДВ становить 309,8 млн грн, що на 28,2 
млн грн більше, ніж у 2020 році [16]. 
Протягом січня — грудня 2021 року до загального фонду державного 
бюджету надійшло 101,05 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні 
підакцизних товарів, індикативний показник виконано на 130,6 відс., додаткові 
надходження складають 24 млн грн, що більше 2020 року на 40,65 млн грн 
або 167,3 відсотка. 
Підприємствами-виробниками лікеро-горілчаної продукції області 
протягом 2021 року видано 25 податкових векселів на суму акцизного податку 
59,7 млн. гривень. 
За 2021 рік надходження акцизного податку від роздрібної торгівлі 
підакцизними товарами до місцевих бюджетів області склали 216,5 млн грн, 
індикативні показники виконані на 113,4 відс. (+25,6 млн грн), у порівнянні з 
відповідним періодом попереднього року надходження зросли на 29,7 млн грн 
або 115,9 відсотка. 
Надходження рентної плати та екологічного податку до загального 
фонду державного бюджету склали 123,1 млн грн або 102,2 відс. до 
індикативного показника, порівняно з 2020 роком надходження збільшились 
на 13,6 млн грн, темп росту 112,3 відсотка.  
До загального фонду державного бюджету надійшло рентної плати: 
 за спеціальне використання лісових ресурсів 17,6 млн грн, 
порівняно з 2020 роком надходження зменшились на 2,2 млн; 
 за спеціальне використання води 32,2 млн, з минулим роком 
надходження збільшились на 4,3 млн грн; 
48 
 
 за користування надрами 19,5 млн грн, порівняно з 2020 роком 
надходження збільшились на 4,3 млн грн; 
 за користування радіочастотним ресурсом України 714,6 тис грн; 
 екологічного податку 53,0 млн грн, що на 7,3 млн грн більше, ніж 
у 2020 році. 
У 2021 році надходження до місцевих бюджетів склали [16] 
 плати за землю з юридичних осіб — 814,3 млн грн (106,2 відс. від 
індикативу), надходження у порівнянні з 2020 роком збільшились на 83,3 млн 
грн, темп росту — 111,4 відс.;  
 єдиного податку з юридичних осіб (третя група) — 128,6 млн грн, 
виконання індикативу — 109,3 відс., надходження у порівнянні з 2020 роком 
збільшились на 11,6 млн грн, темп росту – 109,9 відс.; 
 єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників 
(четверта група) — 309,1 млн грн, виконання індикативу — 104 відс, 
порівняно з 2020 роком надходження збільшились на 11,6 млн грн, темп 
росту – 100,1 відст.;  
 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 
юридичних осіб 135,3 млн грн, виконання індикативу 115,3 відс., проти 
2020 року надходження збільшилися на 44,5 млн грн, темп росту – 148,8 
відс.;  
 транспортного податку з юридичних осіб – 1,7 млн грн, або 106,3 
відс. до індикативу, проти 2020 року надходження зменшились на 0,8 млн грн 
або на 30,4 відс.; 
 місцевих зборів з юридичних осіб (збір за місця для паркування 
транспортних засобів та туристичний збір) — 5,3 млн грн, виконання 
індикативних показників становить 252,4 відс., проти 2020 року надходження 
збільшилися на 3,9 млн грн, темп росту — 378,6 відсотка. 
 Надходження податку на доходи фізичних осіб — 7762,4 млн грн, 
індикативи виконано на 99,8 відс., при цьому темп росту до 2020 року 
49 
 
становить 120,4 відс. (+ 1315,3 млн гривень). Надходження податку на 
доходи фізичних осіб з процентів склали 18,3 млн грн, індикатив виконано на 
98,5 відс., недобір 0,3 млн гривень. 
За 2021 рік до державного бюджету надійшло 567,1 млн грн військового 
збору, доведений індикатив виконано на 102,6 відс., додатково надійшло 14,6 
млн гривень. 
 Надходження єдиного внеску склали 6 665,2 млн грн, що на 18,3 відс. 
або на 1032,5 млн грн більше, ніж за 2020 рік. Затверджені індикативні 
показники виконано на 97,1 відсотка. 
 Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 
фізичних осіб за 2021 рік надійшло 38,8 млн грн, виконання індикативного 
показника становить110,3 відс., темп росту до відповідного періоду 2020 
року 129,1 відсотків. 
 Надходження плати за землю з фізичних осіб склали 183,7 млн грн, 
доведений індикатив виконано на 106 відс., додатково надійшло 11,5 млн 
грн., темп росту до відповідного періоду 2020 року — 106,9 відсотка. 
Фактичні надходження з транспортного податку з фізичних осіб за 2021 
рік склали 798,7 тис. грн., виконання індикативу — 126,8 відсотка. 
 Доведені завдання з єдиного податку з фізичних осіб виконано на 112,3 
відс., фактично надійшло 923,3 млн гривень. Темп росту до 2020 року 
становить 122,8 відсотка. 
У 2020 році за рахунок вжитих заходів щодо виконання завдання із 
забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу до 
зведеного бюджету надійшло 241,8 млн грн, що на 60,2 відс. більше, ніж у 
2019 році.  
У 2021 році надходження в рахунок погашення податкового боргу 
становили 284,9 млн грн, що на 17,8 відс. більше, ніж у попередньому  
періоді (дод. Б). 
Надходження 2020 року, забезпечені за рахунок направлення податкових 
вимог та опису майна в податкову заставу – 91,0 млн грн, стягнення з 
50 
 
банківських рахунків боржників -2,4 млн грн, вилучення готівкових коштів – 
1,1 млн грн., стягнення через органи державної виконавчої служби – 0,4 млн 
грн. 
У 2021 році надходження забезпечені за рахунок направлення 
податкових вимог та опису майна в податкову заставу – 104,1 млн грн, 
стягнення з банківських рахунків боржників – 5,3 млн грн, вилучення 
готівкових коштів – 0,3 млн грн., стягнення через органи державної 
виконавчої служби – 1,8 млн грн. 
Протягом 2020 року порушено справи про банкрутство стосовно 17 
підприємств – боржників із загальною сумою податкового боргу 38,1 млн 
гривень. Грошовими коштами від підприємств – банкрутів до бюджету з 
початку року надійшло 146,4 млн гривень. 
З початку 2021 року порушено справи про банкрутство стосовно 17 
підприємств – боржників із загальною сумою податкового боргу 106,6 млн 
гривень. Грошовими коштами від підприємств – банкрутів до бюджету з 
початку року надійшло 153,4 млн гривень. 
Сума списаного безнадійного податкового боргу у 2020 році становила -  
116,1 млн грн., у 2021 році – 44,4 млн грн. 
Станом на 01.01.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску склала 
237,1 млн грн, у т.ч. заборгованість юридичних осіб – 85,7 млн грн, фізичних 
осіб – 151,4 млн гривень. Зарезультатами вжитих заходів протігом 2021 року 
заборгованість зменшилась на 11,9 млн грн, або на 5,0 відс., і станом на 
01.01.2022 склала 225,2 млн грн., у т.ч. забргованість юридичних осіб – 88,8 
млн грн, фізичних осіб – 136,4 млн грн. 
Платниками податків Черкаської області за 2022 рік до бюджетів усіх 
рівнів сплачено 20 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з 2021 
роком до бюджетів спрямовано на 21,6 відс., або на 3,6 млрд грн податків 
більше [16]. 
Місцеві бюджети Черкаської області отримали 11,6 млрд грн, що на 22,6 
відс. або на 2,1 млрд грн більше ніж в 2021 році.  
51 
 
 Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного 
страхування та виконання державних соціальних виплат 10,9 млрд грн 
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що 
на 61,5 відс. або на 4,2 млрд грн більше у порівнянні з показником 2021 року. 
У 2020 році контрольно-перевірочні заходи спрямовано на підвищення 
ефективності щодо відпрацювання найбільш ризикових суб`єктів 
господарювання.  
Проте контрольно-перевірочні заходи здійснювалися з урахуванням 
обмеження (мораторію), встановлених законами України про внесення змін 
до ПКУ та інших законів України щодо підтримки платників на період 
здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню 
коронавірусної хвороби, що вплинуло на показники цієї роботи. 
Протягом 2020 року проведено 187 документальних перевірок суб`єктів 
господарювання - юридичних осіб, що на 120 перевірок, або на 39 відс. 
менше, ніж за попередній період. 
За результатами проведених протягом 2021 року 2314 документальних 
перевірок суб`єктів господарювання ( у т.ч. 1187 позапланових перевірок 
фізичних осіб та 667 фактичних перевірок фізичних та юридичних осіб) 
донараховано узгоджених та неузгоджених грошових зобо`язань за актами в 
сумі 193,7 млн грн, з них узгоджено – 54,8 млн гривень. 
3 метою організації роботи щодо забезпечення виконання встановлених 
завдань із надходження податків, зборів платежів та інших доходів бюджету, а 
також єдиного внеску до бюджетів та державних цільових фондів ГУ ДПС 
забезпечує постійне проведення розрахунків прогнозних показників 
надходжень платежів до бюджетів у розрізі податків, зборів та інших платежів, 
у тому числі єдиного внеску, визначальних платників податків, щоденний 
моніторинг надходжень платежів до бюджетів ycix рівнів у розрізі джерел 
доходів тощо.   
Щоденно здійснюється контроль за відповідністю показників надходжень 
до бюджетів за даними органу державної казначейської служби та ГУ ДПС, 
52 
 
забезпечується відпрацювання виявлених розбіжностей, проводяться 
перевірки достовірності показників звітності в частині надходжень платежів, 
облік надходжень з податку на прибуток, сплачених великими платниками 
податків, направлено відповідні виписки з рахунків до міжрегіональних 
управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків та ін. 
 
 
2.3  Аналіз податкового навантаження в Україні 
 
Система оподаткування та рівень податкового навантаження є 
ключовими факторами, які впливають на економічний розвиток країни. 
Успішне економічне зростання нашої держави неможливе без налагодження 
ефективної та справедливої податкової системи. Для вдосконалення цієї 
системи важливо провести докладний аналіз її поточного стану.  
 Основною метою такого аналізу є визначення шляхів подальшого 
вдосконалення, зокрема, першочергове вивчення податкового навантаження, 
що визначається відношенням обсягу сплачених податків до валового 
внутрішнього продукту (ВВП). 
 Проведемо розрахунки податкового навантаження в Україні за останні 
роки, в тому числі за різними складовими податкової системи та 
проаналізуємо його в динаміці, дані занесемо до табл.2.4. 
Таблиця 2.2 – Аналіз податкового навантаження у 2019-2021 рр. 
Податкове навантаження Абсолютне Відносне 
Роки 
в Україні, 2019–2021 рр. відхилення відхилення, % 
Показники 2019 2020 2021 20/19 21/20 20/19 21/20 
Рівень бюджетного 
податкового 29,1 29,8 33,3 0,7 3,5 2,4 11,7 
навантаження, % 
ВВП реальний (в цінах 
3675,7 3818,4 4363,5 142,7 545,1 3,9 14,3 
попереднього року) 
 
53 
 
Продовж. Табл. 2.2 
Податкові надходження 
до зведеного 1070,3 1136,6 1453,8 66,3 317,2 6,2 27,9 
Держбюджету, млрд грн 
Рівень податкового 
навантаження на працю, 15,6 16,7 17,2 1,1 0,5 7,1 3,0 
% 
ПДФО, млрд грн 297,8 319,0 378,3 21,2 59,3 7,1 18,6 
ЄСВ, млрд грн 241,7 281,7 327,0 40 45,3 16,5 16,1 
Єдиний податок, млрд грн 35,2 38,0 46,2 2,8 8,2 8,0 21,6 
Рівень податкового 
навантаження на капітал, 4,6 4,6 5,8 0 1,2 0,0 26,1 
% 
ППП, млрд грн 117,3 118,4 163,8 1,1 45,4 0,9 38,3 
Рента, млрд грн 52,0 57,1 89,3 5,1 32,2 9,8 56,4 
Рівень податкового  
навантаження на 14,8 15,3 17,2 0,5 1,9 3,4 12,4 
споживання, % 
ПДВ, млрд грн 378,6 400,6 536,4 22 135,8 5,8 33,9 
Мито, млрд грн 30,0 30,4 38,1 0,4 7,7 1,3 25,3 
Акциз, млрд грн 130,7 146,6 172,0 15,9 25,4 12,2 17,3 
Інші, млрд грн 6,0 5,3 5,3 -0,7 0 -11,7 0,0 
Коефіцієнт податкового 
навантаження 35,7 37,1 40,8 1,4 3,7 3,9 10,0 
загальний,% 
Складено автором за: [19] 
 
Динаміку податкового навантаження у 2019-2021 роках відобразимо 
графічно (рис. 2.7). 
54 
 
 
 
35 33.3
Бюджетне 
29.8
29.1 податкове 
30
навантаження
25
Податкове 
навантаження на 
20 працю
16.7 17.2 17.2
15.6
14.8 15.3
15
Податкове 
навантаження на 
10 капітал
5.98
4.6 4.6
5
Податкове 
навантаження на 
споживання
0
2019 2020 2021
Рис. 2.7 – Динаміка податкового навантаження 2019-2020 рр., % 
 Отже, з даного аналізу бачимо, що зміни у рівні податкового 
навантаження, які варіюються щорічно. Ці зміни вказують на несталі темпи 
зростання валового внутрішнього продукту з одного боку, і з іншого боку, 
свідчать про систематичні перетворення у податковому законодавстві країни. 
 В проаналізований період, коли економіка Укрїни зазнавала 
негативного впливу карантинних обмежень, спричинених пандемією COVID-
19, спостергається зростання податкового навантаження.  
 У 2020 році загальний коефіцієнт податкового навантаження становив 
15,3%, що на 3,4  в.п. вище, ніж у 2019 році. Проте у 2021 році цей показник 
сягнув 17,2%, що на 12,4 в.п. більше, ніж у 2020. 
 Все це призводить до значної кількості непорозумінь і відзначається 
від'ємним впливом на виконання податкових зобов'язань платниками 
55 
 
податків та ефективність роботи співробітників податкової служби. 
Безперечно, це також знижує привабливість вітчизняної економіки для 
іноземних інвесторів, кошти яких стають вкрай необхідними в умовах 
постійної нестачі власних фінансових ресурсів. 
 Далі розглянемо рівень податкового навантаження на працю. У 2020 
році показник становив – 16,7%, що на 7,1 в.п. більше, ніж у 2019 році. А в 
2021 році – 17,2%, тобто на 3,0 в.п. більше, ніж у 2020 році. 
Незважаючи на те, що обсяги надходжень від непрямих податків на 
споживання в цілому пояснюються високими рівнями споживчої інфляції у ці 
роки, важливо відзначити, що високі рівні оподаткування праці визначаються 
не лише інфляційними процесами, але в основному формуються державною 
політикою оподаткування. 
Ризики, пов’язані із високим рівнем оподаткування праці очевидні – 
тінізація ринку праці, його утиск через хронічне бажання роботодавця 
зекономити на персоналі, стримування зростання добробуту населення. 
Зниження оподаткування доходів громадян має цілу низку позитивних 
ефектів. Насамперед, завдяки ефекту заміщення, впливаючи на поведінку 
людей. Нижчі податки ставки підвищують винагороду після сплати податків 
за роботу, стимулюючи не лише більші робочі зусилля, заощадження та 
інвестиції. Зазвичай це передбачуваний ефект зниження податків на працю та 
споживання.  
 Ще однією позитивною властивістю є те, що зниження податків 
допомагає зменшити податкові викривлення, тобто виправляє надмірне 
оподаткування в певних галузях, сприяючи підвищенню ефективності 
господарської діяльності та підтримці сталої економічної активності. Крім 
того, це сприяє збільшенню надходжень від споживання. 
 Вплив зниження оподаткування праці на ринок праці є неоднозначним. 
З одного боку, це може збільшити пропозицію праці, а з іншого - вищі 
доходи працівників у довгостроковій перспективі можуть зменшити 
пропозицію, особливо в секторі низькооплачуваної роботи. Незважаючи на 
56 
 
неоднозначний вплив на зайнятість у довгостроковій перспективі, загалом 
можна сказати, що чим вище оподаткування праці, тим нижчі доходи 
населення, його рівень споживчої активності, заощадження, інвестиції, а 
також загальна ефективність економіки. 
Також спотерігається тенденція зростання рівня податкового 
навантаження на капітал та на споживання. 
Україна, переважно націлена на збільшення загального податкового 
навантаження. Це пояснюється популізмом політиків, які постійно 
розширюють соціальні видатки держави. Також важливою причиною є 
нераціональна боргова політика уряду, яка вимагає значних витрат на 
погашення та обслуговування боргів. Зокрема, неординарний підхід до 
бюджетного планування, де відштовхування відбувається від видатків, а не 
доходів держави, також сприяє підвищенню податкового навантаження. 
Держава, яка проводить неощадливу та неефективну видаткову політику, 
приречена на високий рівень податкового тягаря, оскільки постійно потребує 
додаткових фінансових ресурсів. 
Втім, це стає пасткою утиску, оскільки високе податкове навантаження 
гальмує економічне зростання і, відповідно, вимагатиме подальшого 
збільшення податкового навантаження, що в свою чергу ще більше 
утискатиме економічне зростання.  
Поміж вже згаданих негативних аспектів для економіки, ще однією 
значущою наслідок високого податкового навантаження є зростання тіньової 
економіки. Це явище є характерним для будь-якої економічної системи, але в 
країнах з трансформаційною економікою воно набуває загрозливих розмірів. 
За попередніми розрахунками Міністерства розвитку економіки 
України, рівень тінізації економіки у 2021 році становив 31% від обсягу 
офіційного ВВП (дод. В). 
Якщо порівняти зміну інтегрального показника рівня тіньової економіки 
зі зміною рівня податкового навантаження, то залежність між ними буде 
57 
 
очевидною: чим менше податковий тягар, тим менше бажаючих працювати в 
"тіні" (рис. 2.8). 
 
Рис. 2.8 –Рівень тіньової економіки та податкового навантаження 
Аналогічна ситуація із внесками на соціальне страхування. Дослідники 
відзначають, що посилений контроль, боротьба з корупцією та діджиталізація 
в оподаткуванні послаблюють зв’язок між податковим навантаженням та 
ухилянням від оподаткування. На жаль, Україна не може похвалитися 
здобутками у жодній із згаданих сфер. Та й якщо повернутися до 
концептуального твердження, що дохід має бути спочатку отриманий, а вже 
потім використаний, стає зрозуміло, що будь-яка реформа діджиталізації та 
автоматизації в оподаткуванні має починатися зі скорочення тіньової 
економіки, за рахунок якого збільшаться податкові надходження та з’явиться 
необхідне для реформи фінансування. 
Окреме місце у питанні тінізації української економіки посідає інший 
податок – податок на додану вартість. 
ПДВ — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, 
послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до 
держбюджету здійснює продавець. Основою для розрахунку ПДВ виступає 
додана вартість – знов створена вартість підприємством за рахунок його 
58 
 
власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, 
підприємництва).  
Розрахунки показують, що обсяги податкового навантаження на 
споживання в Україні значні і більшою мірою на це впливають саме 
надходження від ПДВ, який є надзвичайно вагомим джерелом наповнення 
Держбюджету.  
При цьому, податок на додану вартість (ПДВ) виявляється не лише 
основним джерелом фінансування державного бюджету, але й потенційним 
викликом у боротьбі з корупцією. Спроби припинити схеми навколо ПДВ до 
теперішнього моменту не завжди призводили до ефективних результатів. 
Навпаки, ці спроби часто приводили до створення складної та закритої 
системи адміністрування, в якій приховання "схемного кредиту" стало ще 
простішим. 
За оцінками аналітиків, лише від схем пов'язаних із ПДВ, український 
Держбюджет річно недоотримує приблизно 24-30 мільярдів гривень. 
Окремо варто відзначити, що на фіскальну ефективність ПДВ напряму 
впливає продуктивність економіки, оскільки базою його оподаткування є ні 
що інше, як різниця між вартістю робіт чи послуг з урахуванням усіх 
податків та зборів та, власне, матеріальними витратами підприємства. Тобто 
ПДВ напряму залежить від загальновідомого коефіцієнту «витрати-випуск».  
Відношення проміжного споживання до загального випуску в 
міжгалузевому балансі України є значно вищим, приблизно від 56 до 60%, 
ніж у розвинених країнах, що свідчить про високу витратність, тобто низьку 
ефективність, нашої економіки 
Це означає, що в Україні витративши 1 гривню, економіка створює 
додатково 50-60 копійок, тоді як у Нідерландах кожне витрачене євро 
приносить додатково ще одне євро, а кожна витрачена крона у Норвегії 
створює 1,25 крон для економіки.  
Відповідно, ця українська неефективність позначається і на обсягах 
ПДВ, які генеруються економікою. Додатковим обтяжуючим фактором є 
59 
 
орієнтованість нашої економіки на експорт, зумовлена, крім іншого саме тим, 
що до експорту застосовується нульова ставка ПДВ. Підприємства-
експортери, особливо великі, використовують цей податок виключно з метою 
відшкодування коштів з державного бюджету для своїх потреб, натомість 
бюджет наповнюють ПДВ насамперед імпортери. Тобто сама суть цього 
податку закладає відверто шкідливі для економіки бізнес-моделі, які не 
передбачають ані розвиток, ані збільшення ефективності економічної 
діяльності.   
В ході аналізу податкового навантаження в Україні, виявлено проблеми, 
зумовлені високим рівнем податкового навантаження (рис. 2.9). 
Зменшення податкового навантаження може стати однією з ключових 
стратегій для стимулювання економічного зростання, привертання інвестицій 
та зменшення тіньової економіки. 
Проблеми в податковій системі можуть мати значущий вплив на 
економічну та фінансову безпеку країни.  
У 2022 році усі сфери життя знову зазнали змін, що виникли внаслідок 
військової агресії росії та запровадження воєнного стану. Податкова система 
України повинна була швидко реагувати та адаптуватися до нових реалій для 
забезпечення стабільного надходження подактів до бюджетів з метою 
стабільного функціонування держави в умовах війни. 
60 
 
 
Рис. 2.9 – Проблеми, зумовлені податковим навантаженням 
Верховною Радою України було прийнято ряд важливих Законів, які 
направлені на зменшення податкового навантаження з  метою швидкої 
адаптації економіки країни до сучасних умов функціонування. 
Проаналізуємо податкове навантаження у 2022 році та занесемо дані до 
табл. 2.3. 
Податкові надходження
1) Рівень податкового навантаження заг.  = ∗ 100     
ВВП
(2.1) 
2022 = 1343,2/3865,8*100 = 34,7%;  
 Порівняємо показники 2022 року з попередніми періодами. 
 
 
 
61 
 
Таблиця 2.3 – Динаміка податкового навантаження України у 2020-2022 
рр. 
Показник  Роки Темп приросту, % 
2020 2021 2022 22/20 22/21 
Податкові надходження, млрд. грн 1136,6 1453,8 1343,2 18,2 -7,6 
ВВП, млрд. грн. 3818,4 4363,5 3865,8 1,2 -11,4 
Рівень податкового навантаження, % 29,8 33,3 34,7 16,4 4,2 
Складено автором за: [17] 
Отже, можна зробити висновок, що введення воєнного стану та поява 
нових економічних ризиків призвело до збільшення податкового 
навантаження в Україні.  
У 2022 році цей показник становить 34,7%, що на 4,2% більше, ніж у 
2021 році, та на 16,4% більше, ніж у 2020 році. Збільшене податкове 
навантаження може бути спрямоване на забезпечення додаткових ресурсів 
для військових та соціальних потреб в умовах нестабільності та економічних 
труднощів. Однак це також може мати негативний вплив на економічне 
зростання та підприємницьку активність через збільшення фінансового тиску 
на підприємства та громадян. 
Високе податкове навантаження гальмує економічне зростання, а 
відповідно вимагатиме подальшого збільшення податкового навантаження, 
яке ще більше утискатиме економічний ріст. Підвищення податків лише на 
1% ВВП зменшує реальний ВВП на 3% приблизно через два роки. Просте але 
справедливе твердження, що багатство спочатку має бути вироблене, а вже 
потім обтяжене податками – надзвичайно важливе для нас зараз. На 
нинішньому етапі країні втратила дуже багато (люди, реальний сектор, 
логістичні ланцюги, ринки), а наші поточні видатки навіть умовно не можуть 
забезпечуватися податковими надходженнями.  
Найкращого часу для проведення податкової ліберазізації і бути не 
може: з одного боку чи не вперше податки перестали бути для України 
основним джерелом наповнення держбюджету, з іншого – зараз як ніколи 
62 
 
важливо саме виробити багатство, аби надолужити втрачене, а вже потім 
думати про його обтяження податками.   
Таке обґрунтоване зниження податкового навантаження в перспективі 
може мати позитивний вплив на обсяг податкових надходжень до бюджету. 
Зменшення податкового тягаря може стимулювати збільшення масштабів 
діяльності платників податків, що розширює базу для непрямого 
оподаткування. Крім того, зростання прибутку підприємств і виплат на 
оплату праці може призвести до збільшення податкових надходжень від 
прямих податків і зборів. 
Це може стати ефективним інструментом для стимулювання 
економічної активності, сприяти підприємницькому середовищу та 
залученню інвестицій. Попередньо обдумане і обґрунтоване зниження 
податкового тягаря може забезпечити більшу фінансову стабільність для 
платників податків та сприяти розвитку економіки. 
В умовах воєнного стану для зниження податкового навантаження 
можна розглядати ряд заходів та стратегій: 
 визначити пріоритети для підтримки економіки під час воєнного стану і 
розглянути можливість тимчасового зниження деяких податків або введення 
податкових канікул для певних секторів; 
 зосередитися на підтримці малого та середнього бізнесу шляхом 
зниження податкових ставок для цих підприємств та спрощення 
податкового адміністрування для зменшення фінансового тиску на бізнес; 
 зберегти або навіть посилити соціальні програми та підтримку для 
громадян, щоб пом'якшити соціальний вплив податкового зобов'язання; 
 провести аудит податкових витрат та ефективності податкових витрат 
для виявлення можливостей оптимізації та скорочення бюрократії тощо. 
 
 
63 
 
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА УДОСКОНАДЛЕННЯ 
ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 
 
3.1 Проблеми та недоліки сучасної податкової системи 
 
Податкова система України формувалась протягом довгого періоду 
розвитку, але назвати її ідеальною чи завершеною виявляється неможливим 
завданням.  
Постійні зміни та доповнення законодавчих актів призвели не лише до 
неоднозначності, але й поглибили неврівноваженість та протиріччя у 
сучасній системі оподаткування України. Можна зробити висновок, що часті 
модифікації свідчать про нестабільність та неефективність впливу діючої 
податкової системи України. Важливо розуміти, що недосконалість 
поточного законодавства становить не єдину проблему податкової системи, 
проте ця проблема залишається ключовою. 
Система оподаткування повинна взаємодіяти з інтересами держави у 
зборі коштів для покриття державних витрат та враховувати інтереси 
платників, забезпечуючи розмір оподаткування, який узгоджується з їхніми 
особистими та виробничими інтересами, а також інтересами суспільства в 
цілому.  
Протягом усіх часів проблема оподаткування залишалася надзвичайно 
актуальною, оскільки податки є основним джерелом доходів для державної 
скарбниці, що необхідно для стабільності та процвітання країни.  
Податки представляють собою складний фінансовий інструмент, який 
впливає на всі аспекти економічного життя та процесів. Можна 
стверджувати, що з одного боку, податки є фінансовим фундаментом 
держави, визначаючи її можливості в глобальному економічному просторі 
щодо розвитку науки, освіти, культури, забезпечення економічної стійкості 
та підвищення соціального добробуту населення.  
64 
 
З іншого боку, податки представляють собою інструмент перерозподілу 
доходів як юридичних, так і фізичних осіб в державі, а їхнє збирання і 
використання впливає на інтереси не лише окремих підприємців чи 
громадян, але й всіх верств населення та соціальних груп. 
В Україні на сьогодні визначальну роль у формуванні бюджету 
відіграють непрямі податки та податки на прибуток підприємств. Низький 
рівень доходів більшості населення, а також невелика частка зарплати в 
національному доході призводять до обмежених надходжень податку на 
прибуток від громадян. 
Податкова система в Україні є однією з найскладніших у її правовій 
системі, і її нестабільність є очевидною тенденцією. Водночас, досвід 
застосування податкового законодавства показує, що зміни, внесені до 
законів України з оподаткування, досить часто породжують нові проблеми. 
Розв'язання проблеми створення ефективної податкової системи є 
однією з найактуальніших в Україні. Це вимагає докладного вивчення та 
аналізу як існуючої законодавчої бази в Україні, так і накопиченого світового 
досвіду в галузі оподаткування. 
Створення податкової системи, яка відповідає потребам соціально 
орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки, повинне включати: 
 комплексний підхід; 
 цілеспрямоване "портфельне" формування системи податків; 
 наукове визначення податкового потенціалу; 
 створення адекватної правової основи. 
Ефективність податкової системи визначається її спрямованістю на 
розв'язання завдань, пов'язаних з економічним розвитком, виробництвом і 
підвищенням рівня життя населення. Існуюча система оподаткування в 
Україні формувалася протягом багатьох років, проте на даний момент вона 
ще не досягла досконалості і не повністю відповідає вимогам сучасності. 
Нині спостерігається невирішеність та протиріччя окремих норм 
податкових законів, їхня нестабільність, безладне надання пільг та 
65 
 
спотворення сутності податків. Усе це підтверджує, що податковий тиск на 
платників податків слід зменшувати. 
На сьогоднішній день реформування податкового законодавства 
України стає необхідною передумовою для ефективної роботи економічної 
системи в цілому. Податкова система України повністю не може втілити цілі 
та права як державної політики, так і платників податків. Ряд недоліків, що 
виникли при створенні системи оподаткування, призвели до того, що податки 
не можуть повноцінно виконувати свої основні функції, такі як фіскальна, 
соціальна та регулююча. В умовах сучасності інститути оподаткування 
виявляються неефективними, про що свідчать різноманітні фактори (рис.3.1). 
 
Рис. 3.1 – Фактори, які впливають на неефективність оподаткування 
1. Високий рівень тінізації економіки - вказує на значний обсяг 
економічної діяльності, яка відбувається поза офіційними каналами та 
ухиляється від оподаткування та інших форм регулювання. Це означає, що 
частина бізнесу та інших економічних суб'єктів у країні функціонує поза 
офіційним контролем та реєстрацією владних структур;  
2. Значна масштабність корупції - призводить до: 
66 
 
 втрати доходів: корупційні практики часто включають в себе 
ухилення від сплати податків та взятки, що може призводити до значних 
втрат доходів для державного бюджету. Це ускладнює фінансування 
соціальних та інфраструктурних проектів. 
 нерівномірне податкове навантаження: умови корупції можуть 
створювати нерівномірне розподілення податкового тиску, де деякі суб'єкти 
господарювання або групи осіб можуть уникають сплати податків через 
корупційні угоди. 
 Непрозорість та невизначеність правил: Корупція може сприяти 
виникненню непрозорих та невизначених правил оподаткування. Відсутність 
чесних і прозорих процесів може призводити до ситуацій, де податкові 
зобов'язання стають нечіткими та відкритими для тлумачень. 
 Втрати інвестицій: Корупція може відлякувати інвесторів, 
оскільки вона збільшує ризик та створює невизначеність у бізнес-середовищі. 
Це може мати негативний вплив на економічний розвиток та знижувати 
привабливість країни для іноземних інвестицій. 
 Неефективність системи контролю: Корупція може породжувати 
неефективність в системі податкового контролю, оскільки корумповані 
чиновники можуть систематично уника;  
3. Великий податковий тиск на платників:  
 збільшення фінансового навантаження: високі податкові ставки 
або широкий перелік оподатковуваних об'єктів можуть призводити до 
збільшення фінансового тиску на платників, особливо на бізнес та 
високооплачувані категорії громадян. Це може обмежити їхню здатність до 
збереження прибутку чи особистого бюджету. 
 зниження інвестицій та підприємництва: великий податковий 
тиск може зменшити інвестиційний клімат та стимулювати тіньову 
економіку. Підприємства можуть уникати високих податків, переносити свої 
активи в інші регіони або навіть зменшувати свою діяльність. 
67 
 
 зниження споживчої активності: якщо податковий тиск надто 
великий для громадян, це може призвести до зниження їхньої споживчої 
активності.  
4. Невдоволення суб’єктів підприємницької діяльності: 
 може призводити до зростання тіньової економіки; 
 може впливати на рівень інвестицій у країні. Підприємці можуть 
бути менш схильні вкладати кошти в розвиток та розширення своїх бізнесів у 
такому середовищі; 
 можливий вплив на економічну активність підприємців. 
Зменшення обсягів виробництва та послуг, обмеження інновацій та розвитку 
можуть бути наслідками негативного відношення до податкової системи; 
 втрата робочих місць; 
 зниження податкових надходжень: якщо підприємства втрачають 
довіру до податкової системи та вибирають шлях уникання сплати податків, 
це може суттєво зменшити податкові надходження до бюджету. 
 погіршення бізнес-клімату: негативне ставлення підприємців 
може призводити до загального погіршення бізнес-клімату в країні. Це може 
вплинути на конкурентоспроможність та привабливість країни для іноземних 
інвесторів. 
Дуже низькі позиції України в світових міжнародних рейтингах, що 
характеризуюсь систему оподаткування, виступають підтвердження 
неефективності цієї системи.  
В ході дослідження стану сучасної податкової системи можна виділити 
низку недоліків:  
1. Податкова система визначається переважно фіскальною 
спрямованістю, що є основою для більшості змін, які вносяться до 
податкового законодавства. Проте її регулююча функція не має сталого 
спрямування на економічне зростання. Велике податкове навантаження на 
виробництво та недостатнє оподаткування природних ресурсів негативно 
68 
 
впливає на розвиток економіки. Це також ускладнює позицію країни в 
податковій конкуренції. 
2. Нормативно-правова база оподаткування характеризується 
складністю, неоднорідністю та нестабільністю, а окремі законодавчі 
положення часто виявляються недостатньо узгодженими і інколи 
суперечливими. Питання оподаткування досі регулюються не лише 
законами, але й декретами Кабінету Міністрів України та указами 
Президента України.  
У зв'язку із наявністю норм непрямої дії у законодавчих актах, значна 
частина питань у сфері оподаткування вирішується підзаконними актами. 
Такий стан правової бази може бути обґрунтованим на початковому етапі 
формування податкової системи, але стає неприйнятним на більш пізніших 
етапах розвитку економіки. Багато норм мають різне тлумачення при їхньому 
застосуванні, що негативно впливає на діяльність підприємницьких структур 
і зменшує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів. 
3. Суттєвим недоліком податкового законодавства є наявність 
економічно необґрунтованих розбіжностей у визначенні та оцінці доходів і 
витрат для обчислення об’єкта оподаткування податком на прибуток та 
податком на додану вартість. Також спостерігаються розбіжності з 
нормативно-правовою базою бухгалтерського обліку, особливо в частині 
розрахунку фінансового результату, що ускладнює процес складання 
декларації про прибуток підприємств на основі бухгалтерського обліку. 
4. Використання спрощеного режиму оподаткування для суб'єктів 
малого підприємництва, хоча має свої позитивні аспекти, такі як активізація 
підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, стимулювання 
раціонального використання ресурсів і зменшення витрат на адміністрування 
податків, призводить до таких проблем:  
 викривлення мотивації підприємницької діяльності, зокрема, 
відсутність зацікавленості суб'єктів господарювання у зміні свого статусу як 
суб'єктів, які мають право використовувати спрощені системи 
69 
 
оподаткування. Це уповільнює їхній розвиток та зростання обсягів діяльності 
і може призвести до дроблення деяких середніх підприємств; 
 створення умов для побудови схем уникнення оподаткування 
через нечітке законодавче регулювання спрощеної системи оподаткування; 
 використання суб’єктів малого підприємництва, які застосовують 
спеціальний режим оподаткування, у схемах мінімізації податкових 
зобов’язань підприємств, які працюють у загальному режимі оподаткування. 
5. Витрати на адміністрування окремих податків в значній мірі 
перевищують доходи бюджету, що формуються за рахунок цих податків. 
6. Діяльність Міністерства фінансів, Державної податкової служби та 
Державної митної служби щодо реалізації державної податкової політики, 
збирання податків і зборів (обов’язкових платежів), а також їхнє 
акумулювання в державних і місцевих бюджетах, є недостатньо узгодженою 
та ефективною через недосконале правове регулювання їхніх взаємовідносин 
і відсутність цілісного інформаційного простору. 
7. Система митно-тарифного регулювання не забезпечує можливість 
оперативно реагувати на зміни в кон'юнктурі світового ринку, а також на 
зміни торговельних режимів в інших країнах та структури економіки в 
Україні. 
8. Питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та 
незалежної професійної діяльності недостатньо врегульовані, що призводить 
до втрати надходжень податку з доходів фізичних осіб. 
Дані недоліки призводять до системних проблем в податковій системі, 
які зображено на рис. 3.2.  
1. Податкова заборгованість платників перед бюджетом та 
державними цільовими фондами виникає з наступних причин: 
 відсутність ефективних механізмів, що гарантують 
відповідальність суб’єктів господарювання за виконання своїх фінансових 
зобов’язань; 
70 
 
 недосконалість системи списання та реструктуризації податкової 
заборгованості підприємств перед бюджетом; 
 проведення взаємозаліків, які утруднюють своєчасну і повну 
сплату податків; 
 проблеми окремих галузей, зокрема паливно-енергетичного 
комплексу, які виступають основними боржниками бюджету, особливо в 
контексті регулювання державою цін на енергоносії. 
Податкова заборгованість 
Бюджетна заборгованість з 
платників перед бюджетом та 
відшкодування податку на 
державними цільовими 
додану вартість 
фондами
Нерівномірне податкове 
Ухилення від сплати податків 
навантаження
 
Рис. 3.2 – Системні проблеми в податковій системі 
2. Бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість 
ускладнюється через такі основні причини, як: 
 пред’явлення необґрунтованих вимог на відшкодування податку 
на додану вартість та недооцінка сум податкових зобов’язань; 
 виконання прогнозних показників надходжень з податку на 
додану вартість до державного бюджету за рахунок утримання переплачених 
сум податку від платників; 
 недоліки в законодавчих нормах, які регулюють процедуру 
відшкодування податку на додану вартість. 
3. Ухилення від сплати податків є однією з найгостріших проблем в 
Україні і відрізняється від більшості європейських країн. Розміри цього 
явища зумовлені високим рівнем податкових ставок, нерівномірним 
71 
 
розподілом податкового навантаження, порушенням принципу рівності 
платників перед законом, складністю і недосконалістю законодавства, яке 
регулює підприємницьку діяльність, зокрема податкову, а також 
недотриманням норм законів і неефективністю державної бюджетної 
політики. 
4. Нерівномірне податкове навантаження, де основний тиск 
спрямований на законослухняних платників, які не мають податкових пільг, 
становить серйозну проблему.  
Метою проведення податкової реформи є приведення податкової 
системи у відповідність із пріоритетами державної політики соціально-
економічного розвитку. Це передбачає сприяння сталому економічному 
зростанню через лібералізацію податкової системи на основі розумної 
інвестиційно-інноваційної політики. 
 Ключовими завданнями є забезпечення достатнього обсягу сукупних 
податкових надходжень до бюджетів на всіх рівнях, впровадження 
збалансованої бюджетної політики, встановлення ліберального підходу до 
платників, які своєчасно та добросовісно виконують свої податкові 
зобов'язання, і посилення відповідальності за ухилення від сплати податків.  
 
 
3.2 Пропозиції щодо реформування податкової системи для 
оптимізації збору податків 
 
Справжнє податкове оточення в Україні відіграє ключову роль у 
формуванні доходної частини різних рівнів бюджетів, що сприяє утворенню 
державного фінансового резерву. Проте, існуюча податкова система в 
Україні не сприяє ефективному розвитку суспільства. Це створює термінову 
необхідність у проведенні реформи системи оподаткування в країні. 
Оподаткування визначає фінансові відносини між економічними 
суб’єктами та державою, і тому пошук оптимальних перспектив 
72 
 
функціонування української податкової політики стає актуальним завданням 
сучасного етапу розвитку країни. Успішна реформа податкової системи стає 
важливою передумовою для інтеграції України на світовому ринку. 
Реформування податкової системи повинно відбуватися на основі 
конкретних принципів (рис.3.3): 
1) Добровільність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) -
забезпечення права вибору та свідомого підходу до сплати податків та інших 
обов'язкових внесків. 
2) Рівність - уникнення будь-яких форм дискримінації платників 
податків, забезпечення рівного ставлення до суб'єктів господарювання, 
включаючи юридичних і фізичних осіб, незалежно від їх резидентства. 
3) Стабільність - забезпечення незмінності переліків податків, 
зборів та їх ставок протягом бюджетного року, щоб підприємства могли 
розраховувати на сталий фіскальний клімат. 
4) Стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційно-
інноваційної активності - впровадження заходів, що сприяють розвитку 
бізнесу та інновацій, а також стимулюють інвестиції. 
5) Справедливість - забезпечення підтримки малозабезпечених 
верств населення через введення економічно обґрунтованих соціальних пільг 
та привілеїв. 
Добровільність сплати податків і зборів 
Рівність
Стабільність
Справедливість
Стимулювання підприємницької діяльності
та інвестиційно-інноваційної активності
Рис. 3.3 – Принципи  реформування податкової системи 
73 
 
Для успішного реформування податкової системи України необхідно  
враховувати наступні напрями, які дозволять створити прозору та 
справедливу податкову систему, що сприятиме сталому розвитку економіки 
та бізнесу в Україні: 
1) Забезпечення чіткого та докладного визначення всіх аспектів 
податкових правовідносин, щоб уникнути спірних питань та забезпечити 
ясність і стабільність системи; 
2) Установлення чітких та остаточних норм для платників та 
контролюючих органів, щоб забезпечити рівне розподіл функцій та прав; 
3)  Розвиток податкових правовідносин на засадах забезпечення рівних 
умов для суб'єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і 
видів економічної діяльності. 
Щоб визначити шляхи для оптимізації збору податків податкової 
системи України застосуємо метод стратегічного аналізу, як   SWOT – 
ефективний інструмент, який допомагає виявити сильні та слабкі сторони у 
діяльності організації, враховуючи ті можливості та загрози, які існують у 
зовнішньому та у внутрішньому середовищах, які впливають на діяльність 
системи оподаткування. 
 Результати SWOT – аналіз податкової системи України представлені в 
матриці (табл. 3.1). 
Таблиця 3.1 - SWOT – аналіз податкової системи України 
Сильні сторони (Strengths): Слабкі сторони (Weaknesses): 
Прогресивність податків: Наявність Тіньова економіка: Висока рівень тіньової 
прогресивних ставок оподаткування економіки та ухилення від оподаткування 
дозволяє більше залучати фінансові погіршують збір податків. 
ресурси від осіб з вищим рівнем доходу. 
Електронізація системи: Впровадження Складність системи: Складність 
електронних сервісів та звітності сприяє податкового законодавства та велика 
покращенню ефективності та зменшенню кількість податків може призвести до 
корупції. недорозумінь та ускладнити процес 
 дотримання вимог 
Міжнародна співпраця: Участь у Недостатній рівень збору податків: 
міжнародних податкових угодах та Низький рівень збору податків може 
співпраця з міжнародними організаціями обмежувати фінансові можливості 
можуть покращити стабільність системи держави. 
 
74 
 
Продовж. Табл. 3.1 
Можливості (Opportunities): Загрози (Threats): 
Реформи: Проведення податкових реформ Економічна нестабільність: Економічна 
може полегшити систему та збільшити нестабільність може призвести до 
дохідність. зменшення доходів і складнішого збору 
 податків. 
 
Стимулювання бізнесу: Зменшення Корупція: Висока рівень корупції може 
податкового тиску для підприємств може призвести до втрати доходів та зменшення 
сприяти розвитку бізнесу та привертанню довіри до системи. 
інвестицій. 
 
Ефективна політика збору боргів: Міжнародний рейтинг: Погана оцінка 
Запровадження ефективної політики щодо міжнародних рейтингових агентств може 
стягнення податкових боргів може погіршити доступ до фінансових ресурсів 
підвищити рівень збору податків. та збільшити витрати на їх отримання 
 
Джерело: складено автором 
Отже, SWOT-аналіз дозволяє визначити стратегічні напрями для 
поліпшення податкової системи та зменшення ризиків.  
Перед Україною відкриваються значущі можливості для подальшого 
вдосконалення своєї податкової системи. Проведення податкових реформ 
стає ключовим напрямком для полегшення системи та підвищення її 
ефективності. Реформи можуть сприяти спрощенню процедур, усуненню 
адміністративних перешкод та створенню більш привабливого середовища 
для бізнесу. 
Зменшення податкового тиску для підприємств визначається як 
можливість для стимулювання розвитку бізнесу та привертання інвестицій. 
Впровадження більш привабливих умов оподаткування може збільшити 
конкурентоспроможність країни та сприяти створенню сприятливого 
середовища для підприємництва. 
Ефективна політика збору податкових боргів виявляється ще однією 
можливістю для підвищення рівня збору податків. Запровадження 
ефективних механізмів стягнення боргів може сприяти покращенню 
фінансової стійкості бюджету та забезпечити раціональне використання 
податкових ресурсів. 
75 
 
Зазначені можливості створюють позитивні перспективи для 
подальшого розвитку та удосконалення податкової системи України, 
сприяючи її адаптації до сучасних економічних та соціальних викликів. 
 Непередбачені  наслідки такої кризи, спричиненої пандемією, можуть 
призвести до погіршення фінансового становищах у роздрібному та 
корпоративному сегментах. Внаслідок цього кредитування стає більш 
ризикованим, тому банк повинен створити резерви під очікувані збитки. 
 Звернемо увагу на сильні сторони. За допомогою них можна погрози 
перетворити на можливості. 
Система прогресивного оподаткування виявляється суттєвою сильною 
стороною, що забезпечує ефективний механізм залучення фінансових 
ресурсів від осіб із вищим рівнем доходу. Цей підхід сприяє більш 
еквітабельному розподілу податкового навантаження та формуванню 
стабільних доходів для бюджету. 
Впровадження електронних сервісів та звітності виявляється ще однією 
значущою сильною стороною, спрямованою на підвищення ефективності та 
зниження рівня корупції в податковій системі. Це дозволяє спрощувати 
процеси взаємодії між платниками податків і органами Державної податкової 
служби, забезпечуючи більшу прозорість та надійність в обміні інформацією. 
Наявність міжнародних податкових угод та співпраця з міжнародними 
організаціями роблять систему більш стійкою та забезпечують взаємодію на 
міжнародному рівні. Це не лише сприяє обміну досвідом, але і може 
визначати спільні стандарти та практики, що підвищує довіру до податкової 
системи України серед міжнародних партнерів. Така співпраця сприяє 
стабільності та підвищує конкурентоспроможність країни на світовому 
ринку. 
Зазначені сильні сторони свідчать про потенціал для подальшого 
вдосконалення та розвитку податкової системи в Україні з огляду на 
ефективність, прозорість та відповідність міжнародним стандартам.  
 Але аналіз також виявив певні недоліки : 
76 
 
Система оподаткування в Україні стикається із значущими слабкими 
сторонами, які вимагають невідкладних удосконалень для забезпечення 
ефективності та стабільності. Високий рівень тіньової економіки та ухилення 
від оподаткування створюють серйозні виклики для збору податків та 
вимагають впровадження ефективних механізмів контролю. 
Складність податкового законодавства та велика кількість податків 
ускладнюють процеси для платників та можуть призводити до недорозумінь і 
неправомірних дій. Недостатній рівень збору податків обмежує фінансові 
можливості держави та порушує баланс у функціонуванні бюджетної 
системи. 
Загрози також стають суттєвим викликом для податкової системи. 
Економічна нестабільність може призвести до зменшення доходів та 
ускладнити процес збору податків. Високий рівень корупції та погана оцінка 
міжнародних рейтингових агентств погіршують довіру до системи та можуть 
мати серйозні наслідки для фінансового стану країни. 
З огляду на вищезазначені виклики, важливо вжити заходів для 
реформування та модернізації податкової системи, спрямованих на 
зменшення тіньової економіки, спрощення податкового законодавства та 
підвищення рівня довіри в міжнародних фінансових колах. 
 Таким чином, завдяки застосуванню ефективної управлінської 
політики, проаналізувавши свої сильні сторони та власні можливості, зможе 
перетворити слабкі сторони і мінімізувати ризики у діяльності, для 
підвищення ефективності та рентабельності кредитної діяльності.   
Загальною метою податкової реформи є удосконалення інституційного 
середовища оподаткування, створення сприятливого поля для реалізації 
принципу рівності перед законом для всіх платників податків та спонукання 
їх до відповідального виконання своїх податкових зобов'язань. Ключові 
завдання включають: 
77 
 
1. Удосконалення інституційного середовища - встановлення чітких 
правил взаємодії між державою і платниками податків, активний контроль за 
їх дотриманням. 
2. Підвищення регулювального потенціалу системи оподаткування -
запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій для підтримки 
розвитку та привертання інвестицій. 
3. Підвищення фіскальної ефективності податків - розширення 
податкової бази, поліпшення адміністрування, зменшення ухилення від 
сплати податків та реалізація збалансованої бюджетної політики. 
4. Поетапне зниження податкового навантаження - зменшення 
фінансового тиску на платників. 
5. Стимулювання зміцнення вітчизняного бізнесу - зменшення 
частки податків у витратах підприємств, сприяння їх 
конкурентоспроможності. 
6. Зближення податкового та бухгалтерського обліку - створення 
єдиної та прозорої системи обліку та звітності. 
7. Синхронізація податкового, валютного, митно-тарифного, 
зовнішньоекономічного та цивільного законодавства. 
8. Зменшення кількості контролюючих органів шляхом введення 
єдиних правил для нагляду за нарахуванням та сплатою податків і зборів 
(обов’язкових платежів). 
9. Гарантування виконання заходів з легалізації доходів та майна, 
одержаних із порушенням податкового законодавства. Відповідно до 
Конституції України, держава є соціальною та правовою. 
Отже, податкова система повинна відповідати вимогам щодо рівня 
фінансування суспільних благ, визначаючи перерозподіл ВВП, який 
відповідає цьому рівню. Це забезпечить формування достатніх фінансових 
ресурсів для виконання конституційно закріплених функцій держави та 
гарантії громадянам достатнього життєвого рівня. 
78 
 
В результаті дослідження питання реформування податкової системи в 
Україні, можна виділити декілька пропозицій щодо реформ (табл. 3.2).  
Таблиця 3.2 -  Шляхи реформування системи оподаткування 
Пропозиція Результат від впровадження 
Рівномірний розподіл Встановлення рівномірного розподілу податкового 
податкового навантаження відповідно до доходів населення вбачає у собі 
навантаження справедливий підхід до оподаткування, що може сприяти 
підвищенню довіри громадян до системи оподаткування 
Спрощення податкової Принципи простоти та прозорості є фундаментальними для 
системи ефективної податкової системи. Спрощення процедур і 
розробка зрозумілих правил сприяють більш ефективному 
справлянню податків і зменшенню адміністративного тягаря 
для платників. 
Максимальна зручність у сплаті податків може стати 
стимулом для підприємств і громадян виконувати свої 
фінансові зобов'язання своєчасно та без надмірних зусиль. 
 
Зниження фіскального Зменшення ставок податку на прибуток підприємств і ПДВ 
тиску може стати сильним стимулом для розвитку підприємницької 
діяльності та залучення інвестицій. 
Зниження фіскального тиску може сприяти зростанню 
конкурентоспроможності підприємств та збільшенню їхнього 
внеску в економіку. 
Зменшення податкового Зниження податкового тиску допомагає підприємствам 
навантаження та зберегти більше ресурсів для інвестицій та розвитку. 
розвиток місцевих Збільшення ролі місцевих податків може забезпечити більшу 
податків фінансову автономію місцевих громад, враховуючи їхні 
 потреби та особливості. 
Демократизація Зміна ідеології функціонування податкової служби на базі 
податкової служби реформ може включати в себе більшу відкритість, доступність 
та участь громадян у прийнятті податкових рішень. 
Забезпечення прозорості та взаємодії з громадянами 
сприятиме покращенню відносин між податковою службою та 
суспільством. 
Удосконалення Запровадження законів, які забезпечують рівність прав 
ефективності громадян при сплаті податків, сприятиме створенню 
податкового справедливої системи оподаткування. 
законодавства Наголошення на ролі податків на майно, землю та 
використання природних ресурсів сприятиме стабільному 
поповненню бюджету та врахуванню сталого характеру цих 
податків. 
Створення передумов для економічного зростання, 
вивільнення підприємницького потенціалу та підтримка 
конкурентних переваг країни – ключові мети реформ в 
податковій системі. 
Джерело: складено автором 
79 
 
Ці кроки спрямовані на покращення ефективності та прозорості 
податкової системи, а також на створення сприятливого середовища для 
платників податків. 
Отже, удосконалення ефективності податкового законодавства, 
зниження рівня оподаткування, зменшення ставок податків та підвищення 
податкового контролю є ключовими напрямами для досягнення детінізації 
економіки та сталого розвитку.  
Урахування вітчизняного та світового досвіду в податковій політиці 
сприятиме створенню ефективної та справедливої системи оподаткування, 
що сприяє загальному добробуту населення та економічному зростанню 
країни. 
Таким чином, податкова система є важливим елементом державної 
діяльності, який формується враховуючи національний досвід та економічні 
умови, а також з метою вирішення конкретних завдань та особливостей 
кожної країни. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
80 
 
ВИСНОВКИ 
 
 Під час написання магістерської роботи було розглянуто стан 
податкової системи України в сучасних умовах. 
В ході дослідження встановлено, що стан податкової  системи країни 
залежить від процесів, які відбуваються в економіці, а фактори кризового  
впливу не завжди можна передбачити і підготуватися до них, прикладом чого 
є світова пандемія COVID-19 та воєнні дії. 
Відповідно до мети вирішено низку завдань та сформульовано висновки 
теоретичного та практичного змісту: 
1. Досліджено сутність та принципи побудови податкової системи 
України;  
2. Розглянуто структуру та функціонування сучасної податкової 
системи, визначено основні податки, ставки та інші  її ключові 
характеристики; 
3. Проаналізовано вплив пандемії на податкову систему; 
4. Досліджено стан системи оподаткування в умовах воєнного стану; 
5. Проведено аналіз податкових надходжень до бюджету країни та аналіз 
податкового навантаження;  
6. Запропоновано напрямки щодо реформування податкової системи для 
оптимізації збору податків. 
Проаналізувавши вищесказане, можна зробити висновок, що на 
сьогоднішній день проблема реформування податкової системи України є 
одною з найважливіших.  
Податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів до 
бюджету і державних цільових фондів. Вона виступає стимулом для розвитку 
підприємств. Але, на жаль, податкова система України має ряд важливих 
проблем: високий рівень оподаткування; нестабільність та недосконалість 
податкового законодавства; збільшення податкового боргу та податкового 
навантаження на економіку в цілому, і на бізнес зокрема. Тому, проблема 
81 
 
побудови ефективної податкової системи є актуальною та потребує 
негайного вирішення, шляхом вивчення та аналізу існуючої законодавчої 
бази в Україні, так і світового досвіду у сфері оподаткування.  
Податкова система України сформувалася з утворенням держави без 
відсутності досвіду. За своїм складом та структурою вона схожа до 
податкових систем розвинених європейських країн, оскільки питання 
оподаткування розроблено з урахуванням норм європейського податкового 
законодавства.  
На сьогоднішній день відсутня цілісна концепція реформування 
податкової системи України, але з року в рік вносяться зміни та доповнення 
до Податкового кодексу. Проведений аналіз функціонуючої податкової 
системи України свідчить про її неефективність, адже вона породжує 
тіньовий сектор економіки. У законодавстві існують значні прогалини, за 
допомогою яких відбувається процес уникнення (ухилення) від спати 
податків.  
Бюджет втрачає багато коштів, які могли б покращити економіку та 
сприяти розвитку нашої країни в цілому. Очевидно, що більшість цих 
проблем виникли як наслідок невідповідності української системи 
оподаткування сучасним міжнародним системам, наприклад, тій, що існує в 
ЄС.  
В Україні наявні вагомі проблеми з податком на прибуток, хоча ставка є 
невисокою порівняно з іншими державами, але сам механізм оподаткування 
прибутку підприємств є недосконалим і не зовсім справедливим по 
відношенню до рівня підприємства.  
Ще однією проблемою сучасної податкової системи, є низький рівень 
суспільної свідомості в частині оподаткування. На відміну від України, в 
розвинутих країнах суспільство обізнане в даній сфері і добросовісно 
ставиться до сплати податків, розуміючи їх необхідність в глобальному 
масштабі.  
82 
 
Але, окрім негативних аспектів податкової системи України, можна 
виділити і позитивні сторони. До позитивних факторів можемо віднести 
розвиток системи пільг, які надаються за певними податками, та спрямовані 
на соціальну справедливість. Крім того, розвиток комп’ютерних засобів та 
програмного забезпечення в сфері оподаткування спрощує шляхи взаємодії 
між платником податків і державою за посередництвом Державної 
Податкової служби України.  
Порівняно з іншими країнами, Україна є молодою країною і її розвиток 
неможливий без помилок. В результаті дослідження  наведені рекомендації 
щодо вдосконалення податкової системи, які повинні позитивно вплинути на 
розвиток національної економіки. За рахунок зміни податкового клімату в 
країні підприємства зможуть вийти з тіні, і тим самим будуть стимулювати 
розвиток економічного стану країни. Можна зробити висновок, що хоча в 
Україні є досить багато проблем в сфері оподаткування, проте є потенціал до 
швидкого та ефективного вдосконалення використовуючи закордонний 
досвід. Сподіваємося, що пандемія і карантин найближчим часом 
закінчаться, а Уряд країни приступить до запланованих заходів 
реформування податкової системи, що у майбутньому призведе до 
конкурентоспроможності України на світовій арені. 
Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає 
змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, 
це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо 
окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької 
діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, 
недостатнє виявлення регулювальної функції основних податків.  
Регулювання сучасних економічних відносин потребує гнучкої 
податкової політики, яка дала б змогу оптимально пов’язати інтереси 
держави з інтересами підприємництва, рядових платників податків. З 
переходом до ринкової економіки мають змінюватись як податкова система, 
так і методи розрахунків та сплати податків.  
83 
 
Отже, на основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що 
метою реформування податкової системи є приведення її у відповідність з 
пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, 
сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої 
інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатності сукупних 
податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових 
фондів.  
Все це тільки підтверджує думку про те, що чинну податкову систему 
потрібно реформувати і робити це якнайшвидше. Тому, до теоретичних 
рекомендацій, на нашу думку, слід віднести таке: провадити більш стабільну 
податкову політику; прийняти комплексний податковий документ – 
Податковий кодекс, в якому будуть прописані усі механізми оподаткування в 
Україні; спростити саму організаційну структуру податкової системи; 
зменшити кількість обов’язкових податків та платежів.  
Податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного 
завдання. З одного боку – це встановлення оптимальних податків, які не 
стримуватимуть розвиток підприємництва, з другого – забезпечення 
надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних 
потреб. До практичних рекомендацій цієї роботи слід віднести, що 
реформування податкової системи має відбуватися не лише на 
загальнодержавному рівні, а й на регіональному, основним напрямом якого є 
вдосконалення системи місцевого оподаткування, що має ліквідувати 
дисбаланс між дохідною та видатковою частинами бюджетів регіонів. 
 
 
 
 
 
 
 
84 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Головне управління ДПС у Черкаській області – офіційний сайт URL: 
https://ck.tax.gov.ua  
2.  Державна податкова служба України. Офіційний портал URL: 
https://tr.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-581820.html  
3. Доходи держбюджету України URL: 
https://index.minfin.com.ua/ua/finance/budget/gov/income/2022/ 
4.  Закон України № 2923-ІХ від 23.02.2023 URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text  
5.  Закон України № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового 
кодексу України та інших законів України щодо особливостей 
оподаткування у період дії воєнного стану» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3219-IX#Text  
6.  Закон України від 02.04.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до 
деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових 
соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної 
хвороби (COVID-2019)» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text  
7.  Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX "Про внесення змін до 
Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо 
особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного 
стану" URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#Text  
8.  Закон України від 08.08.2020 року № 786-IХ «Про збір та облік 
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 
URL: https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/429943.html  
9. Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до 
Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-20#Text  
10.  Закон України від 13.05.2020 року № 591-IX «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової 
85 
 
підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на 
запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-20#Text  
11.  Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до 
Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії 
норм на період дії воєнного стану" URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text  
12.  Закон України від 17.03.2020 р. № 530-ІХ «Про внесення змін до 
деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню 
і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text  
13.  Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки 
платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання 
виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text  
14.  Закон України від 17.09.2020 р. № 905-ІХ «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із 
сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно» URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-20#Text  
15. Звіт про виконання плану роботи Головного управлянн ГУ ДПС у 
Черкаській області на 2020 рік URL: 
https://ck.tax.gov.ua/data/material/000/355/450930/Zv_t_na_2020.pdf  
16. Звіт про виконання плану роботи Головного управлянн ГУ ДПС у 
Черкаській області на 2021 рік URL: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-
ark/print-559533.html  
17. Офіційний сайт Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. 
URL: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/budget/ gov/income/  (дата 
звернення: 26.10.2020).  
86 
 
18. Податки і фіскальна політика: Навчальний посібник / А. І. Крисоватий, 
А.І.Луцик/ –Тернопіль, 2003. – 312 с 
19. Податкова пастка для української економіки URL:  
https://uifuture.org/publications/podatkova-pastka-dlya-ukrayinskoyi-ekonomiky/ 
20. Податкова система [Електронний ресурс] : навчальний посібник / Ю. Б. 
Іванов, В. Ф. Тищенко, О. Є. Найденко та ін. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 
2018. – 408 с. 
21.  Податкова система країн-членів ЄС URL: 
https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/PA00ZKX1.pdf 
22. Податкова система України в умовах пандемії COVID-19: сучасні 
реалії та прогнози URL: http://www.visnyk-
econom.uzhnu.uz.ua/archive/33_1_2020ua/18.pdf  
23. Податкова система україни в умовах пандемії COVID-19: сучасні реалії 
та прогнози URL: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-33-16  
24. Податкова система: конспект лекцій [Електронний ресурс] : навч. 
посіб. для студ. спеціальності 051 «Економіка» / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; 
уклад.: Гречко А.В.– Електронні текстові дані (1 файл:  Мбайт). – Київ : КПІ 
ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 119 с. 
25. Податкова система: Навчальний посібник / [Баранова В.Г.,  Дубовик 
О.Ю., Хомутенко В.П. та ін..]; за ред. В.Г. Баранової. – Одеса: ВМВ, 2014. – 
344 с. 
26. Податковий кодекс Із змінами і доповненнями, внесеними Законами 
України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, 
№ 17, ст.112) URL: https://tax.gov.ua/nk/  
27. Положення про Головне управління ДПС у Черкаській області URL: 
https://ck.tax.gov.ua/data/material/000/087/65394/Polozhennya_orig_nal_.pdf 
28.  Пресслужба Державної податкової служби України : «У 2022 році до 
державного бюджету надійшло 698,7 млрд гривень» URL: 
Https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/644526.html 
87 
 
29. Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет 
України на 2020 рік» : Закон України № 553-IX від 13 квітня 2020 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-20#Text (дата звернення: 26.10.2020).  
30.  Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів 
України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, 
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної 
хвороби (COVID–19) : Закон України № 533–IX від 17 березня 2020 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-20#Text  (дата звернення: 26.10.2020)   
31.  Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення 
окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на 
неру-хоме майно : Закон України № 905-ІХ від 17.09.2020 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/905-20#Text   (дата звернення: 26.10.2020)   
32. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування : Закон України № 786-IХ від 08.08.2020 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (дата звернення: 26.10.2020) 
33. Томнюк Т. Л. Податкова система: навчальний посібник. Чернівці: ЧТЕІ 
ДТЕУ, 2022. 324 с. 
34. Bhowmik D. Decoupling CO2 Emissions in Nordic countries: Panel Data 
Analysis. SocioEconomic Challenges. 2019. № 3(2). Р. 15-30. URL: 
http://doi.org/10.21272/sec.3(2).15-30.2019  
35. Corona and financial stability 4.0: Implementing a european pandemic 
equity fund PDF Logo URL: https://www.econstor.eu/handle/10419/216212  
36. Digital revolutions in public finance / editors: Sanjeev Gupta, Michael Keen, 
Alpa Shah, and Geneviève Verdier. [Washington, DC]: International Monetary 
Fund, 2017  
37. Economic development of Ukraine during the war: challenges, risks and 
today's realities URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/90189  
38. International Tax Competitiveness Index 2023 URL: 
https://taxfoundation.org/research/all/global/2023-international-tax 
competitiveness-index/#Rankings  
88 
 
39. Kasztelnik K. Causal-Comparative Macroeconomic Behavioral Study: 
International Corporate Financial Transfer Pricing in the United States. Financial 
Markets, Institutions and Risks. 2020. № 4(1). Р. 60-75. URL: 
http://doi.org/10.21272/fmir.4(1).60-75.2020 
40. Mukherjee, S. (2018). Cross Country Tax Competition and its Impact on 
Multinational Corporations – a Theoretical Re-examination. Financial Markets, 
Institutions and Risks, 2(1), 97-104. DOI: 10.21272/fmir.2(1).97-104.2018 
41. Samusevych I., Shamaelh, A. The Relationship Between the Tax Burden and 
Financing Public Services: A Comparison of Ukraine and European Countries. 
Financial Markets, Institutions and Risks. 2017. № 1(3). Р. 55-64. DOI: 
10.21272/fmir.1(3).55-64.2017. 
42. Tax Function of the Future series – URL: // www.pwc.com-
/taxfunctionofthefuture  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
89 
 
ДОДАТКИ 
ДОДАТОК А 
 
 
 
Джерело: [ 20] 
 
 
 
 
 
 
 
 
90 
 
ДОДАТОК Б 
 
 
Джерело: [ 15] 
 
 
Джерело: [ 16] 
 
 
 
 
 
 
 
91 
 
 
ДОДАТОК В 
 
 
   Джерело: [ 19]
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
