1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9338
Назва: Фінансова стійкість підприємства: комплексна оцінка фінансового стану в сучасних умовах (на матеріалах ПСП «Нива», Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Лукашівка)
Автори: Гончаренко, Ірина Георгіївна
Слинько, Ігор Миколайович
Ключові слова: фінансова стійкість;фінансовий аналіз
Дата публікації: гру-2023
Короткий огляд (реферат): Предметом дослідження є механізми та методи оцінки фінансової стійкості підприємства, що включає розгляд різноманітних підходів та інструментів, які застосовуються для визначення стійкості та стабільності фінансової системи підприємства. Об’єктом дослідження є фінансова діяльність підприємства, яка охоплює всі аспекти, які впливають на фінансовий стан підприємства та включає фінансову звітність, грошові потоки, ресурси та інші релевантні фактори. Метою кваліфікаційної роботи магістра є комплексна оцінка фінансового стану підприємства для забезпечення його фінансової стійкості та розробку стратегій для покращення фінансової діяльності та забезпечення стабільності. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: визначення поняття «фінансовий стан» та «фінансова стійкість», дослідження методів фінансового аналізу; дослідження використання економіко-математичних моделей у фінансову аналізі; проведення детального аналізу фінансового стану підприємства; ідентифікація ключових факторів, які впливають на фінансову стійкість; розробка стратегій та рекомендацій щодо покращення фінансової стану підприємства. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового менеджменту, включаючи стратегічні напрямки зміцнення фінансової стійкості, а також рекомендації щодо вдосконалення фінансової звітності та управління ризиками. Одержані результати можуть бути використані фінансовими менеджерами, інвесторами, кредиторами, а також в академічних цілях для подальших досліджень у галузі фінансової стійкості підприємств. Вони також можуть бути корисні для розробки політик і стратегій на рівні компанії, спрямованих на підвищення її фінансової витривалості та ефективності в умовах змінного економічного середовища.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9338
Розташовується у зібраннях:072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КРМ_Слинько_2023.pdf
  Restricted Access		8.82 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Спеціальність
072 – Фінанси, банківська справа
та страхування, освітня програма
«Фінанси і кредит», 
освітній ступінь «магістр»,
денна форма навчання,
2 курс, група ФКМ – 22     
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: КОМПЛЕКСНА
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
 (НА   МАТЕРІАЛАХ ПСП «НИВА», ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ, 
ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОН, С. ЛУКАШІВКА)
Студента  Слинька Ігоря Миколайовича                                                                
(підпис)
Науковий керівник   д.н.держ.упр., проф. Гончаренко І.Г .                                   .
 (вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри фінансів 
 д.н.держ.упр.,  проф.  Гончаренко І. Г .                                                           .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Черкаси 2023 р.
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
Освітній ступінь магістр
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування
освітня програма «Фінанси і кредит»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри фінансів
________________ проф. Гончаренко І.Г. 
«_____» ________________20 ___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА 
                                       Слинька Ігоря Миколайовича                                               
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Фінансова стійкість підприємства: комплексна оцінка фінансового стану в
сучасних умовах (на матеріалах ПСП «Нива», Черкаська область, Чорнобаївський район,
с. Лукашівка)
Керівник роботи  Гончаренко І.Г., д.н.держ.упр, професор                                         
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «25» вересня 2023 р. № 248/04 
2. Строк подання студентом роботи «08» грудня 2023 р.
3. Вихідні дані до роботи  фінансові звіти ПСП "Нива" за 2015-2022 роки; нормативно-
правові документи, що стосуються фінансової стану підприємств в Україні; наукові праці
та публікації з фінансового аналізу та оцінки фінансової стійкості.
4.  Зміст  кваліфікаційної  роботи  магістра  (перелік  питань,  які  потрібно  розробити)
 Розділ  1.  Теоретичні аспекти оцінки фінансової стійкості підприємства; 
Розділ 2. Аналіз фінансової стійкості ПСП «нива»; 
 Розділ   3.  Напрями  підвищення  ефективності  та  фінансової  стійкості 
сільськогосподарського підприємства
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів) 
Таблиці:  Види  фінансового  стану  підприємства;  Відносні  показники  фінансової
стійкості; Ознаки видів фінансового аналізу; Аналіз фінансової стійкості ПСП «Нива» за
2018-2022 роки;  Динаміка  відносних  показників  фінансової   стійкості  ПСП «Нива»  за
2018-2022  роки;  Основні  фінансово-економічні  показники  діяльності  ПСП  «Нива»  за
2018-2022 роки; Огляд витрат на виробництво та прибутковості ПСП «Нива» за 2015-2022
роки;  Статистичні  дані  для  побудови  економіко-математичної  моделі;  Розрахункові
показники моделі. Рисунки: Класифікація факторів, що впливають на фінансову стійкість
підприємства;  Схема  економічної  системи  підприємства;  Структура  ПСП  «Нива»;
 Початкові дані для аналізу з програми  Microsoft   Excel  ; Параметри розв’язувача програми 
 Microsoft    Excel  ;  Попередній  розв’язок  математичної  моделі;  Звіт  про  допустимість  з 
 програми   Microsoft    Excel  ;  Розв’язок  задачі  зі  зміненими  обмеженнями;  Проведення 
 кореляційного аналізу за допомогою  Excel  ; Результат використання інструменту Регресія 
 в програмі  Excel  ; Зміна чистого прибутку ПСП «Нива» протягом 2018-2022 років  .
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Розді Прізвище, ініціали Підпис, дата
л та посада консультанта завдання завдання
видав прийняв
1 Гончаренко І.Г., проф., д.н.держ.упр. 15.09.2023 15.10.2023
2 Гончаренко І.Г., проф., д.н.держ.упр. 17.10.2023 07.11.2023
3 Гончаренко І.Г., проф., д.н.держ.упр. 07.11.2023 25.11.2023
7. Дата видачі завдання «10» вересня 2023 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів Строк виконання
кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи Примітка 
1 Вибір напряму дослідження. Складання 15.09.2023 виконано
попереднього плану кваліфікаційної 
роботи магістра.
2 Опрацювання літературних джерел. 26.09.2023 виконано
Підготовка та групування матеріалів.
3 Затвердження плану. Підготовка 03.10.2023 виконано
теоретичного розділу.
4 Доопрацювання теоретичного розділу. 15.10.2023 виконано
Аналіз даних, необхідних для написання
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 17.10.2023 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 31.10.2023 виконано
7 Підготовка  та написання 07.11.2023 виконано
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 21.11.2023 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 25.11.2023 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 29.11.2023 виконано
11 Оформлення кваліфікаційної роботи 01.12.2023 виконано
магістра
12 Подання завершеної роботи на кафедру 08.12.2023 виконано
Студент   __________________                Слинько І.М.
       (підпис)                                             (прізвище та ініціали)
Керівник роботи    __________________                Гончаренко І.Г.
      (підпис)                                              (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК    __________________                Настенко І.Г.
(підпис)                                              (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 104 сторінок,  16  таблиць,  12 
рисунків, список використаних джерел з  43  найменувань, 2  додатків.
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА
ФІНАНСОВОГО СТАНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (НА МАТЕРІАЛАХ
ПСП «НИВА», ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ, ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОН,
С. ЛУКАШІВКА)
Предметом  дослідження є  механізми  та  методи  оцінки  фінансової
стійкості  підприємства,  що  включає  розгляд  різноманітних  підходів  та
інструментів,  які  застосовуються  для  визначення  стійкості  та  стабільності
фінансової системи підприємства. 
Об’єктом дослідження є фінансова діяльність підприємства, яка охоплює
всі  аспекти,  які  впливають  на  фінансовий  стан  підприємства  та  включає
фінансову звітність, грошові потоки, ресурси та інші релевантні фактори.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є комплексна оцінка фінансового
стану  підприємства  для  забезпечення  його  фінансової  стійкості  та  розробку
стратегій для покращення фінансової діяльності та забезпечення стабільності. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 
- визначення  поняття  «фінансовий  стан»  та  «фінансова  стійкість»,
дослідження методів фінансового аналізу;
- дослідження використання економіко-математичних моделей у фінансову
аналізі;
- проведення детального аналізу фінансового стану підприємства;
- ідентифікація ключових факторів, які впливають на фінансову стійкість;
- розробка стратегій та рекомендацій щодо покращення фінансової стану
підприємства.
За  результатами  дослідження  сформульовані  пропозиції  щодо
підвищення  ефективності  фінансового  менеджменту,  включаючи  стратегічні
напрямки  зміцнення  фінансової  стійкості,  а  також  рекомендації  щодо
вдосконалення фінансової звітності та управління ризиками.
Одержані  результати  можуть  бути  використані  фінансовими
менеджерами,  інвесторами,  кредиторами,  а  також  в  академічних  цілях  для
подальших досліджень у галузі фінансової стійкості підприємств. Вони також
можуть  бути  корисні  для  розробки  політик  і  стратегій  на  рівні  компанії,
спрямованих  на  підвищення  її  фінансової  витривалості  та  ефективності  в
умовах змінного економічного середовища.
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2023
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2023
Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП...........................................................................................................6
РОЗДІЛ  1.  ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ  ОЦІНКИ  ФІНАНСОВОЇ
СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА...................................................................9
1.1. Сутність фінансового стану та фінансової стійкості підприємства........9
1.2. Методи комплексної оцінки фінансового стану......................................18
1.3.  Огляд  нормативно-правової  бази  щодо  аналізу  фінансового  стану
підприємств в Україні.......................................................................................21
1.4.  Використання економіко-математичного моделювання у фінансовому
аналізі підприємства..........................................................................................29
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПСП «Нива».............36
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства...36
2.2. Комплексний аналіз показників фінансової стійкості ПСП «Нива».....43
2.3. Оцінка впливу сезонності, пандемії COVID-19 та військового стану на
фінансовий стан підприємства.........................................................................53
РОЗДІЛ  3.  НАПРЯМИ  ПІДВИЩЕННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ  ТА
ФІНАНСОВОЇ  СТІЙКОСТІ  СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ПІДПРИЄМСТВА.......................................................................................60
3.1. Оптимізація фінансового планування та управління витратами...........60
3.2.  Застосування економіко-математичного моделювання для оптимізації
діяльності підприємства...................................................................................63
3.3.  Оцінка  потенційної  ефективності  та  впливу  запропонованих заходів
для ПСП «Нива»................................................................................................70
ВИСНОВКИ................................................................................................78
СПИСОК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..............................................80
ДОДАТКИ....................................................................................................85
6
7
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження фінансової
стійкості підприємств в сучасних умовах не може бути переоцінена, особливо
з огляду на виклики, з якими зіткнулися компанії в останні роки. Глобальні
економічні потрясіння, викликані пандемією COVID-19, серйозно вплинули
на бізнес-моделі,  стратегії  фінансування  та  управління ризиками у  всьому
світі.  Це  в  свою  чергу  зробило  питання  фінансової  стійкості  особливо
гострим і вимагає від компаній адаптації до змінених умов господарювання.
Крім того, в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке
суттєво  вплинуло  на  економіку  країни,  підприємства  стикаються  з
безпрецедентними  викликами.  Економічна  нестабільність,  втрата  ринків,
логістичні  перешкоди  та  фінансова  невизначеність  ставлять  під  загрозу
виживання багатьох компаній. У таких умовах здатність підприємств швидко
адаптуватися, оптимізувати свої фінансові стратегії та знаходити нові шляхи
для підтримання своєї діяльності є ключовою для їхнього виживання.
Ця робота  враховує  всі  ці  фактори та  зосереджується  на  дослідженні
ефективних методів оцінки та підвищення фінансової стійкості підприємств.
Вивчення  різних  підходів  до  фінансового  аналізу,  розробка  комплексних
стратегій  управління  фінансами  та  ідентифікація  ключових  факторів,  що
впливають на фінансову стабільність,  відіграють важливу роль у розумінні
того, як компанії можуть підвищити свою ефективність у виключно складних
умовах.
Важливо  зазначити,  що  тема  фінансової  стійкості  підприємств  є
предметом багатьох наукових досліджень та публікацій. Основні праці в цій
галузі  включають  історичний  розвиток  проблеми,  теоретичні  аспекти  та
часткове  висвітлення  різних  її  граней.  Проте,  не  дивлячись  на  багатство
існуючих  досліджень,  існує  потреба  в  подальшій  розробці  та  адаптації
методів оцінки фінансової стійкості до швидко змінюваних економічних умов
8
та конкретних викликів, які виникають перед підприємствами. Таким чином,
ця  робота  спрямована  на  заповнення  існуючих  прогалин  у  літературі,
зокрема,  на  розробку  практично  орієнтованих  рішень  для  підвищення
фінансової стійкості підприємств у контексті сучасних викликів.
У цій роботі також оцінюється  вплив зовнішніх факторів на фінансове
здоров'я  підприємства.  Це  дозволяє  зрозуміти,  як  зовнішнє  середовище
впливає  на  фінансову  поведінку  компаній  та  які  стратегії  можуть  бути
найбільш ефективними в умовах кризи.
Особливу  увагу  в  роботі  приділено  аналізу  фінансової  діяльності  та
стійкості  ПСП  «Нива».  Це  дає  змогу  не  тільки  теоретично  аналізувати
фінансову  стійкість,  але  й  практично  оцінювати  ефективність  різних
стратегій і підходів у реальних умовах.
Завдяки  цьому  дослідженню  можна  визначити,  що  для  досягнення
вищого  рівня  фінансової  стійкості  підприємствам  необхідно  розробляти
гнучкі фінансові стратегії, які зможуть адаптуватися до швидко змінюваних
умов, та зосередитися на інноваційних підходах до управління фінансами. Це
дослідження вказує на важливість інтеграції теоретичних знань і практичних
навичок  для  розробки  ефективних  рішень,  спрямованих  на  підвищення
фінансової стабільності в непростих економічних умовах сучасності.
Мета  і  завдання  роботи.  Метою  цієї  роботи  є  комплексна  оцінка
фінансового стану підприємства для забезпечення його фінансової стійкості.
Завдання  включають  детальний  аналіз  фінансового  стану,  ідентифікацію
ключових  факторів,  що  впливають  на  фінансову  стійкість,  та  розробку
стратегій оптимізації фінансового управління.
Об’єкт  і  предмет  дослідження.  Об’єктом  дослідження  виступає
фінансова діяльність підприємства, а предметом - механізми та методи оцінки
фінансової стійкості.
Методологічна  основа  й  інформаційна  база  дослідження.
Дослідження  базується  на  методологічних  підходах  фінансового  аналізу,
включаючи  як  кількісні,  так  і  якісні  методи.  Інформаційна  база  охоплює
9
фінансові звіти підприємств, наукові праці, аналітичні звіти, та нормативно-
правову базу.
Основні  результати  дослідження.  Результати  дослідження
демонструють  можливість  оцінки  та  поліпшення  фінансової  стійкості
підприємства за допомогою комплексного аналізу та ефективного управління.
Робота має значний теоретичний внесок у розвиток фінансового аналізу,  а
також  практичне  значення  для  удосконалення  фінансового  управління  на
підприємствах.
Короткий огляд структури роботи та її  обсяг.  Робота складається з
вступу,  трьох основних розділів,  які  включають теоретичні  аспекти оцінки
фінансової стійкості, аналіз фінансової стійкості на прикладі ПСП «Нива», та
напрями підвищення ефективності  та  фінансової  стійкості  підприємства,  а
також висновків,  списку  використаних  джерел  та  додатків.  Всього  робота
містить 104 сторінки.
10
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ
СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність фінансового стану та фінансової стійкості підприємства
Аналіз  фінансового  стану  підприємства  стає  все  більш  критичним
компонентом  у  системі  управління  та  прийняття  господарських  рішень,
особливо у світлі сучасних викликів, таких як війна в Україні та глобальна
пандемія Covid-19. Фінансовий стан має велике значення для широкого кола
зацікавлених  сторін,  включаючи  інвесторів,  кредиторів,  постачальників,
державні  органи  та  менеджерів  підприємств.  В  умовах  постійної
невизначеності  та  динамічних  змін  на  ринку,  своєчасний  та  детальний
фінансовий аналіз набуває особливої ваги. Тільки з орієнтацією на достовірні
дані  про  фінансові  результати  можна  адекватно  оцінити  ситуацію  на
підприємстві та розробити найефективніші стратегії її оптимізації.
Фінансовий стан підприємства є ключовим фактором його економічної
стабільності та спроможності адаптуватися до змін на ринку. Він відображає
поточну здатність підприємства задовольняти свої фінансові зобов'язання та є
важливим індикатором її майбутнього розвитку. Фінансова стійкість, зокрема,
підкреслює  здатність  підприємства  витримувати  фінансові  негаразди  та
ринкові коливання. У цьому розділі детально розглядаються основні аспекти
фінансового  стану  та  фінансової  стійкості,  які  є  фундаментальними  для
оцінки загального фінансового «здоров'я» підприємств.
Наукова  література  пропонує  різноманітні  визначення  концепції
фінансового  стану  підприємства,  серед  яких  особливу  увагу  заслуговують
формулювання  цих  авторів:  Поддєрьогіна  А.  М.,   Мошенського  С.  З.  та
Олійника О. В., Онисько С. М. та Марича П. М., Філімоненкова О. С..
«Під  фінансовим  станом  підприємства  розуміють  рівень  його
забезпеченості  відповідним  обсягом  фінансових  ресурсів,  необхідних  для
11
здійснення  ефективної  господарської  діяльності  та  своєчасних  грошових
розрахунків за своїми зобов’язаннями» [34, с. 275].
Як  зазначає  А.М.  Поддєрьогін  «Фінансовий  стан  підприємства  -  це
комплексне  поняття,  яке  є  результатом  взаємодії  всіх  елементів  системи
фінансових  відносин  підприємства,  визначається  сукупністю  виробничо-
господарських  факторів  і  характеризується  системою  показників,  що
відображають  наявність,  розміщення  і  використання  фінансових  ресурсів»
[28, с. 323].
Онисько С.М. та Марич П.М. дали таке визначення: «Фінансовий стан
підприємства характеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами,
які необхідні для нормального функціонування, доцільністю їх розміщення та
ефективністю  використання,  фінансовими  взаємовідносинами  з  іншими
юридичними  і  фізичними  особами,  платоспроможністю  та  фінансовою
стійкістю» [26, с. 311].
Мошенський С. З. та Олійник О. В. дали більш складніше визначення
фінансового  стану  підприємства:  «Однією  із  складових  економічного
потенціалу  є  його  фінансовий стан  (потенціал).  Щодо  фінансової  сторони
діяльності  суб’єкта  господарювання  необхідно  вирішувати  два  основних
завдання:
- підтримання  здатності  відповідати  за  поточними  фінансовими
зобов’язаннями – характеристика фінансового стану підприємства з
позиції короткострокової перспективи;
- забезпечення  довгострокового  фінансування  в  бажаних  обсягах  і
здатності  підтримувати  існуючу  або  бажану  структуру  капіталу  –
оцінка  фінансового  стану  підприємства  з  позиції  довгострокової
перспективи» [20, c. 438]
Отже, фінансовий стан підприємства можна узагальнити як комплексну
характеристику,  що включає  в  себе  наявність,  розміщення,  і  використання
фінансових ресурсів, оцінювану через систему взаємопов'язаних показників.
Він  відображає  забезпеченість  підприємства  фінансовими  ресурсами,
12
необхідними  для  його  нормального  функціонування,  доцільність  їх
розміщення  та  ефективність  використання,  а  також  фінансові
взаємовідносини  з  іншими  суб'єктами.  Важливими  аспектами  є
платоспроможність,  фінансова  стійкість,  а  також  здатність  відповідати  за
поточними  фінансовими  зобов'язаннями  та  забезпечувати  довгострокове
фінансування.
Фінансовий стан підприємства відображає результати його діяльності у
поточному,  інвестиційному  та  фінансовому  аспектах.  Він  охоплює  рівень
забезпеченості  необхідними  фінансовими  ресурсами  для  забезпечення
нормального  функціонування,  ефективність  використання  цих  ресурсів,
прибутковість  діяльності  та  обґрунтованість  розподілу  чистого  прибутку.
Також це поняття включає фінансові відносини з ринковими учасниками, як
юридичними, так і фізичними особами, а також охоплює фінансову стійкість,
платоспроможність та ліквідність підприємства [29].
Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим
(табл. 1.1) [29, с. 196-197]. 
Таблиця 1.1 – Види фінансового стану підприємства
Тип фінансового Характерні особливості
стану підприємства
Стійкий підприємство  вчасно  проводить  платежі,  здатне
фінансувати свою діяльність;
відсутні  порушення  внутрішньої  та  зовнішньої
фінансової дисципліни
Нестійкий мають  місце  порушення  фінансової  дисципліни
(затримки  оплати  праці  і  платежів  до  бюджету,
використання  тимчасово  вільних  коштів  резервного
фонду),  перебої  в  надходженні  коштів  на  рахунки,
низька  рентабельність,  невиконання  фінансового
стану
Кризовий підприємство  має  проблеми  з  фінансуванням
поточної  операційної  діяльності,  не  спроможне
вчасно погашати термінові зобов’язання 
13
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства
є фінансова стабільність (стійкість). Фінансова стійкість є ключовою умовою
для  забезпечення  життєздатності  підприємства  та  підтримання  його
стабільного  стану.  Ця  стійкість  не  виникає  випадково;  вона  є  результатом
постійної,  цілеспрямованої  фінансово-господарської  діяльності  організації.
Кожен  аспект  цієї  діяльності,  від  управління  ресурсами  до  стратегічного
планування,  вносить  вклад  у  формування  та  підтримання  фінансової
стійкості,  що,  у  свою  чергу,  є  основою  для  довгострокового  успіху  та
розвитку підприємства.
Лахтіонова  Л.  А.  в  своїй  монографії  дає  таке  визначення  фінансовій
стійкості підприємства: «Фінансова стійкість суб’єкта господарювання – це
такий  стан  фінансових  ресурсів,  за  якого  суб’єкт  ринкової  та  змішаної
економіки,  вільно  маневруючи  грошовими  коштами,  здатний  шляхом  їх
використання забезпечити безперервні процеси своє операційної, фінансової
та інвестиційної діяльності, а також витрати на їх розширення та оновлення,
появу їх нових напрямів і складових» [16, c. 71]. 
Фінансова  стійкість  підприємства  залежить  від  стабільності  його
фінансового становища, зумовленого значною часткою власного капіталу у
структурі  фінансування.  Власний  капітал  має  переважати,  обмежуючи
використання  позикових  коштів  до  рівня,  який  може  бути  повернутий
своєчасно.  З  цієї  причини  короткострокові  зобов’язання  не  повинні
перевищувати вартість ліквідних активів. Ліквідні активи включають не всі
оборотні активи, а лише ту їх частину, яка може бути швидко перетворена на
готівку без суттєвих втрат у вартості.  Це,  зокрема, стосується дебіторської
заборгованості та запасів готової продукції, які призначені для продажу [18,
с. 136-137].
Будь-яке  підприємство  функціонує  завдяки  комплексу  взаємозв'язаних
економічних  процесів,  які  підпорядковані  багатьом  і  різноманітним
факторам.  Основна  класифікації  цих  факторів  ґрунтується  на  різних
характеристиках продажу (рис. 1.1) [18, с. 136-137].
14
Класифікація факторів
Зовнішні
За місцем виникнення
Внутрішні
За важливістю результатів Основні
Другорядні
За структурою Прості
Складні
За часом дії Постійні
Тимчасові
Рис. 1.1 - Класифікація факторів, що впливають на фінансову стійкість
підприємства [18, с. 136-137]
Різноманітність  факторів  зумовлює  різні  аспекти  форм  стійкості
підприємства, які можуть бути внутрішніми та зовнішніми.
Внутрішня  стійкість  характеризується  станом  трудового  потенціалу,
матеріально-речових  та  вартісних  (грошових)  структур  виробництва,  що
дозволяє  підприємству  досягати  стабільних результатів  у  своїй  діяльності.
Досягнення  внутрішньої  стійкості  базується  на  гнучкому  управлінні
внутрішніми та зовнішніми факторами.
Зовнішня стійкість підприємства залежить від стабільності економічного
середовища,  в  якому  воно  функціонує,  та  може  бути  досягнута  через
макроекономічне регулювання ринкової економіки.
Загальна  стійкість  підприємства  забезпечується  стабільністю  продажу
продукції  та  досягненням  достатнього  рівня  виручки  для  виконання
15
зобов'язань.  Важливим для  розвитку  підприємства  є  збереження  прибутку,
достатнього для розвитку виробництва та конкурентоспроможності.
Фінансова  стійкість  як  ключовий  компонент  загальної  стійкості
підприємства полягає в стабільному перевищенні прибутків над витратами,
забезпечуючи ефективне використання фінансових ресурсів та безперебійний
виробничий процес.
Платоспроможність  підприємства  є  вираженням  його  фінансової
стійкості, відображаючи його здатність своєчасно та повноцінно виконувати
платіжні зобов'язання.
Вища  форма  стійкості  підприємства  передбачає  його  здатність
розвиватися  в  умовах  внутрішнього  та  зовнішнього  середовища,
забезпечуючи  гнучку  структуру  фінансових  ресурсів  та
кредитоспроможність. Кредитоспроможність передбачає наявність передумов
для одержання кредиту і можливість його своєчасного повернення.
Фінансова  стійкість  підприємства  підтримується  не  тільки  через  ріст
прибутку,  але  й  через  його  рентабельність  у  відношенні  до  вкладеного
капіталу та витрат.
Процес аналізу фінансової стійкості підприємства може бути поділений
на два основні етапи:
1.  оцінка  фінансової  стійкості  полягає  у  визначенні  відносних  та
абсолютних  показників,  які  базуються  на  аналізі  порівняння  активів
підприємства та їх джерел фінансування;
2.  аналіз  запасу  фінансової  стійкості  включає  оцінювання  критичного
обсягу продажів,  визначення зони безпеки, а  також аналіз операційного та
фінансового левериджу [10, 18].
При  аналізі  фінансової  стійкості  підприємства  застосовуються  як
абсолютні,  так  і  відносні  показники.  Абсолютні  показники  фінансової
стійкості включають оцінку обсягу фінансових ресурсів, які призначені для
формування  запасів  та  покриття  витрат.  Ці  показники  визначаються  як
16
різниця між сумою доступних джерел коштів та сумою необхідних запасів та
витрат.
Залежно від того, якими джерелами коштів покриваються суми запасів і
витрат,  фінансову  стійкість  підприємства  можна  класифікувати  на  кілька
типів:
- абсолютна стійкість фінансового стану характеризується ситуацією,
коли  оборотні  активи  підприємства  повністю  фінансуються  за
рахунок  власних  коштів,  що  забезпечує  повне  покриття  запасів  та
витрат;
- нормальний  стійкий  фінансовий  стан  виникає,  коли  власні  кошти
разом  з  довгостроковими  позиковими  коштами  забезпечують
фінансування запасів і витрат, забезпечуючи баланс між власними та
позиковими ресурсами; 
- нестійкий фінансовий стан настає, коли для покриття запасів і витрат
використовуються  власні  кошти,  довгострокові  та  короткострокові
позики,  що  може  свідчити  про  початкові  ознаки  фінансових
труднощів;
- кризовий фінансовий стан виникає у ситуації, коли запаси та витрати
не  можуть  бути  повністю  покриті  навіть  шляхом  залучення  всіх
можливих  джерел  фінансування,  вказуючи  на  серйозні  фінансові
проблеми та ризик банкрутства [34].
В умовах, коли фінансовий стан підприємства є нестабільним і зростає
ризик їх банкрутства, важливість регулярної оцінки фінансової стійкості та
стабільності  значно  збільшується.  Для  визначення  фінансової  стійкості
підприємства  використовуються  такі  ключові  фактори:  забезпеченість
ресурсами для  ведення  діяльності;  здатність  функціонувати  незалежно від
зовнішнього  фінансування;  гнучкість  у  розпорядженні  фінансовими
ресурсами; забезпечення коштами для розвитку та модернізації виробництва;
постійна здатність доходів перевищувати витрати.
17
Для зручності, оцінку фінансової стійкості підприємства за допомогою
системи відносних показників можна представити у формі таблиці 1.2 [31].
Таблиця 1.2 – Відносні показники фінансової стійкості
Показник Розрахунок Формула (за Економічний зміст Напрямок 
даними позитивних
Форма № 1 змін
«Баланс»)
1 2 3 4 5
Власні обігові оборотні Ф.№1.р.1195 Наявність ВОК означає не Збільшення
Кошти (ВОК) активи – -  Ф. лише здатність платити 
короткострок №1.р.1695 поточні борги, а й 
ові можливість розширити 
зобов’язання виробництво
Коефіцієнт власний Ф.№1.р.1495 Можливість підприємства Збільшення
автономії капітал / / Ф. виконати зовнішні 
(незалежності) пасиви №1.р.1900 зобов'язання за 
(Кавт) рахунок власних 
активів
Коефіцієнт 1 - Кавт Ступінь залежності Зменшення
фінансової підприємства від 
залежності зовнішніх зобов’язань
(Кфін.зал)
Коефіцієнт Власні обігові ВОК / Ф. Абсолютна можливість Збільшення 
забезпечення кошти №1.р.1195 перетворення активів у рекомендує
оборотних  / ліквідні кошти ться 
активів оборотні значення
власними активи > 0,1
коштами (Кз.в.к)
Коефіцієнт Запаси / Ф. Частка запасів у Зменшення
маневреності власні обігові №1.р.1100 / власних обігових 
робочого кошти ВОК коштах; обмежує 
капіталу (Км.р.к) свободу маневру 
власними коштами
Коефіцієнт Кошти / Ф. Частка абсолютно Збільшення
маневреності власні обігові №1.р.1165 / ліквідних активів у 
власних кошти ВОК власних обігових 
обігових коштах; забезпечує 
коштів (Км.в.о.к) свободу фінансового 
маневру
Коефіцієнт Власні обігові  ВОК / Ф. Наскільки запаси, що Збільшення
забезпечення кошти / №1.р.1100 мають найменшу 
власними запаси ліквідність, забезпечені 
18
обіговими довгостроковими 
коштами стабільними джерелами 
запасів  фінансування
(Кзаб.в.о.к)
Коефіцієнт Власні обігові ВОК / Ф. Частка власних обігових Збільшення 
маневреності кошти / №1.р.1495 коштів у власному має бути 
власного Власний капіталі > 0,5
оборотного капітал
капіталу (Км.в.к)
Продовження таблиці 1.2
1 2 3 4 5
Коефіцієнт Джерела Ф.№1.р. Скільки на одиницю Збільшення
покриття покриття (1495- коштів, що вкладені в 
запасів (Кпокр.зап) запасів / 1095+1595+1 запаси, припадає у 
Запаси 600+1610) сукупності власних 
/ Ф. коштів
№1.р.1100
Коефіцієнт Позиковий Ф.№1.р. Характеризує ступінь Зменшення
концентрації капітал / (1595+1695+ участі позикового 
позикового Пасиви 1700) капіталу у формуванні 
капіталу  /  Ф. активів
(Кконц.п.к) №1.р.1900
Коефіцієнт Власні Ф.№1.р.1495 Забезпеченість Нормативне
фінансової кошти / / Ф.№1.р. заборгованості значення > 
стабільності позичені (1595+1695+ власними коштами 1
(коефіцієнт кошти 1700)
фінансування) 
(Кфін)
Коефіцієнт Довгостроков Ф.№1.р.1595 Характеризує Зменшення
фінансового і зобов’язання / Ф. залежність 
левериджу / власні №1.р.1495 підприємства від 
(Кфін.л) кошти довгострокових 
зобов'язань
Коефіцієнт Власний Ф.№1.р. Частка стабільних має бути 
фінансової капітал + (1495 + джерел фінансування у від 0,85 до 
стійкості довгострокові 1595) / 1900 їх загальному обсязі 0,90
(Кфін.ст) зобов’язання /
пасиви
Підприємство  вважається  фінансово  стійким,  якщо  воно  здатне
використовувати свої власні кошти для забезпечення необхідних запасів та
витрат,  уникаючи  при  цьому  надмірної  кредиторської  заборгованості  та
забезпечуючи  своєчасне  виконання  фінансових  зобов'язань.  Через  аналіз
19
показників фінансової стійкості та стабільності можна ефективно визначити,
де підприємство стійке, а де має потенційні вразливі місця.
1.2. Методи комплексної оцінки фінансового стану
Комплексний  фінансовий  аналіз  є  важливою  складовою  фінансового
менеджменту  підприємства.  В  цій  частині  розділу  розглядаються  основні
поняття  і  методи  комплексного  фінансового  аналізу,  а  також  його  роль  у
прийнятті фінансових рішень.
Спочатку  буде  доцільним  висвітлити  саме  поняття  комплексного
фінансового аналізу, його зміст, об’єкт та суб’єкт. За О. В. Павловською, Н.
М. Притуляк та Н. Ю. Невмержицькою з навчального посібника "Фінансовий
аналіз",  комплексний  фінансовий  аналіз  є  системним  дослідженням
фінансового  стану  підприємства,  включаючи  в  себе  аналіз  фінансової
звітності,  виявлення  фінансових  ризиків  та  розробку  рекомендацій  щодо
управління фінансами [2]. 
Об'єктом  комплексного  фінансового  аналізу  є  всі  фінансові  аспекти
діяльності  підприємства,  включаючи  фінансову  звітність,  грошові  потоки,
ресурси  та  інші  фактори,  які  впливають  на  фінансовий  стан.  Цей  аналіз
допомагає  розкрити  сутність  фінансової  діяльності  підприємства  та
ідентифікувати  чинники,  що  впливають  на  його  фінансову  стійкість  та
результативність.
Суб'єктом аналізу можуть бути фахівці з фінансів та аналітики, а також
вища  керівництво  підприємства.  Саме  вони  відповідають  за  виконання
аналізу  та  прийняття  стратегічних  рішень  на  основі  його  результатів.
Суб'єктами  також  можуть  бути  зовнішні  аудитори  та  регулятори,  які
відстежують  фінансову  діяльність  підприємства  для  забезпечення
відповідності законодавству та стандартам.
20
Зміст  аналізу  включає  в  себе  кілька  ключових  етапів,  кожен  з  яких
виконує  важливу  роль  у  розумінні  фінансового  стану  підприємства  та
прийнятті ефективних рішень:
 Збір  і  акумуляція  фінансової  інформації:  Цей  етап  передбачає  не
лише  збір  фінансової  інформації,  але  і  її  вивчення  та  аналіз  на
предмет  відповідності  нормативам  і  тенденціям  ринку.  Аналіз  на
цьому  етапі  допомагає  встановити  важливі  зв'язки  між  різними
фінансовими факторами.
 Аналіз  фінансового  стану:  На  цьому  етапі  проводиться  глибока
оцінка фінансового стану підприємства. Досліджуються такі аспекти,
як рентабельність, ліквідність, платоспроможність та інші фінансові
показники  для  отримання  повної  картини  про  фінансове  здоров'я
підприємства.
 Виявлення  фінансових  ризиків  і  можливостей:  На  цьому  етапі
потрібно стежити за ризиковими аспектами фінансової діяльності та
розглядати можливості для покращення фінансового стану. Потрібно
аналізувати фактори, які можуть призвести до фінансових проблем, і
розробляти стратегії їх уникнення.
 Розробка  рекомендацій  та  стратегій:  На  останньому  етапі
формуються  конкретні  рекомендації  та  стратегії  для  управління
фінансами та забезпечення фінансової стабільності підприємства. Це
може включати в себе оптимізацію бюджету, вдосконалення процесів
управління оборотними коштами та інші заходи.
 Моніторинг та контроль: Після впровадження рекомендацій важливо
здійснювати  постійний  моніторинг  та  контроль  за  фінансовою
діяльністю  для  визначення  ефективності  прийнятих  заходів  та
вчасного реагування на зміни в ринкових умовах.
Варто зазначити, що фінансовий аналіз в свою чергу класифікують на
зовнішній  та  внутрішній.  Давайте  розглянемо  їх  детально  на  прикладі
порівняльної таблиці К. В. Ізмайлової (табл. 1.3) [11, c. 5]
21
Проаналізувавши  порівняльну  характеристику  вище  зазначених  видів
фінансового аналізу, можна зробити висновок, що основною відмінністю між
ними характеризується відкритістю результатів проведеного аналізу,  так як
зовнішній має  бути доступний всім на  відмінну від  внутрішнього  аналізу,
який  в  свою  чергу  слугує   для  введення  внутрішньо-управлінської
підприємницької діяльності.
Таблиця 1.3 - Ознаки видів фінансового аналізу
Оцінка Фінансовий аналіз
Зовнішній Внутрішній
Інформаційна база Фінансова звітність Бухгалтерський 
аналізу (публічна) управлінський облік та 
звітність
Рівень регламентації Держава Підприємство
правил
Суб’єкти аналізу Підприємство і його Підприємство
(користувачі) прямі і не прямі ділові 
партнери
Відкритість результатів Відкриті Комерційна таємниця
аналізу
Важливо зазначити, що комплексний аналіз є синтезом внутрішнього та
зовнішнього  фінансового  аналізу  разом  з  урахуванням  значної  кількості
зовнішніх факторів, ризиків, прогнозів та урахування глобальних тенденцій
розвитку економіки країни та світу в цілому.
Після  характеристики  основ,  змісту  та  основної  ролі  комплексного
фінансового аналізу, можна перейти до ознайомлення із методами фінансово
аналізу, які дають змогу ефективно та оптимально здійснювати фінансовий
аналіз підприємства.
22
Огляд  методів  фінансово  аналізу  варто  почати  з  того,  що  зазначають
майже  всі  науковці,  які  вивчали  та  аналізували  дану  тему.  Багаторічна
практика  комплексного  фінансового  аналізу  показує  використання  значної
кількісті  методів  фінансового  аналізу,  але  всі  вони  не  набули  єдиної
структурованої класифікації до цього часу.
В загальному всі методи фінансового аналізу можна класифікувати в дві
групи: неформалізовані та формалізовані методи аналізу [11, 21].
Виділяють такі формалізовані методи аналізу [11]:
 Класичні  методи  аналізу  господарської  діяльності  та  фінансового
аналізу  -  ланцюгових  підстановок,  арифметичних  різниць,
балансовий,  відсоткових  чисел,  диференціальний,  логарифмічний,
інтегральний, простих та складних відсотків, дисконтування.
 Традиційні методи економічної статистики -  середніх та відносних
величин,  групування,  графічний,  індексний,  елементарні  методи
обробки показників у динаміці.
 Методи математичної статистики вивчення зав’язків.
 Економетричні методи - матричні, теорії міжгалузевого балансу. 
 Методи економічної кібернетики і оптимального програмування
Також  в  певних  джерелах  можна  зустріти  класифікування  методів
фінансового  аналізу  такі  як  горизонтальний,  вертикальний,  динамічний та
статичний  аналіз.  Вони допомагають  оцінювати  різні  аспекти  фінансового
стану підприємства.
Говорячи  про  методи  саме  комплексного  фінансового  аналізу
підприємства, важливо звертати увагу на те, що фінальним показником такого
аналізу  є  інтегральний  показник,  для  отримання  якого  застосовуються
математичні, статистичні та економетричні методи комплексного аналізу [2].
1.3.Огляд нормативно-правової бази щодо аналізу фінансового стану
підприємств в Україні
23
Аналіз  і  оцінка  фінансового  стану  є  ключовим  аспектом  у  сучасній
бізнес-діяльності  підприємств.  Основним  джерелом  для  цього  аналізу  є
система  бухгалтерського  обліку  та  корпоративні  робочі  документи,  які
надають  важливі  дані  для  оцінки  фінансових  показників  і  результатів
діяльності  підприємства.  Ці  інструменти дозволяють глибоко зануритися в
аналіз економічного стану та виявити потенційні ризики та можливості для
розвитку.
В  Україні,  згідно  з  НП(С)БО  1,  звітним  періодом  для  складання
фінансової  звітності  є  календарний  рік.  Проміжна  звітність  (місячна,
квартальна) складається наростаючим підсумком з початку року. Фінансова
звітність  повинна  забезпечувати  загальні  інформаційні  потреби  широкого
кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової
інформації при прийнятті економічних рішень [6].
Інформаційною  базою  аналізу  фінансового  стану  є  бухгалтерська
фінансова звітність, тобто система показників, які відображають майновий і
фінансовий стан підприємства на конкретну дату [24].
Бухгалтерська (фінансова) звітність має за мету надати чітке та повне
розуміння  змін  у  загальному  фінансовому  стані  організації,  вона  є
інформаційною  базою  для  фінансового  аналізу  її  діяльності.  Результати
такого  аналізу  використовуються  як  основа  для  розробки  ефективних
управлінських  рішень,  спрямованих  на  оцінку  фінансового  стану
підприємства [15].
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства
є:
– баланс (форма № 1);
– звіт про фінансові результати (форма № 2); 
– звіт про рух грошових коштів (форма № 3); 
– звіт про власний капітал (форма № 4);
– примітки до звітів з показниками та поясненнями, що забезпечують
деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів; 
24
– статистична звітність та оперативні дані.
Бухгалтерський  баланс  вміщує  інформацію,  на  основі  якої  можна
встановити кошти, що має підприємство у своєму розпорядженні, джерела їх
формування,  напрямок  та  ефективність  використання,  стан  розрахунків  з
юридичними та фізичними особами, платоспроможність, фінансова стійкість.
Він дає змогу визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність
та оборотність оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов'язань,
стан  та  динаміку  облікової  та  кредиторської  заборгованості  [36].  Загалом,
бухгалтерський  баланс  складається  з  двох  частин:  активів  та  пасивів,  і
показує,  яким  чином  на  визначений  момент  часу  розподілені  активи  та
пасиви, а  також як відбувається фінансування активів за  рахунок власного
капіталу та залучених коштів.
Інформація  для  аналізу  фінансового  стану  підприємств  може  бути
класифікована як відкрита або конфіденційна (таємна). Відкрита інформація,
така  як  бухгалтерська  та  статистична  звітність,  є  доступною  публічно.  З
іншого  боку,  внутрішні  планові  та  прогнозні  дані,  стандарти,  нормативи,
тарифи та ліміти, а також методи оцінки та контролю фінансових операцій,
які  розробляються  кожним  підприємством,  вважаються  комерційною
таємницею.  Згідно  з  українським законодавством,  підприємство  має  право
зберігати цю інформацію у таємниці, причому її обсяг визначає керівництво
підприємства [22]. Кожен показник у бухгалтерському балансі та фінансовій
звітності має взаємозалежність і важливість для точної та своєчасної оцінки
фінансового  стану  підприємства.  Цінність  цих  показників  зумовлена  їх
достовірністю та актуальністю даних на момент складання звіту.
Сьогодні для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства є
важливим використання всіх наявних джерел на підприємстві, зокрема даних
первинного  обліку для  перевірки достовірності  сформованої  інформації  та
визначення причин того чи іншого явища на найвищих рівнях, це дасть змогу
приймати  більш  досконалі  рішення  для  оптимальних  результатів.  Повне
інформаційне  забезпечення  фінансового  аналізу  це  запорука  успішного
25
розвитку підприємства, оскільки тільки повна та достовірна інформація може
забезпечити безпомилкове прийняття рішення [25].
Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового
стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і
оперативних даних. Звіт про фінансові результати відображає ефективність
(неефективність)  діяльності  підприємства  за  певний  період.  Якщо  баланс
відображає  фінансовий  стан  підприємства  на  конкретну  дату,  то  звіт  про
прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період
(квартал, півріччя, 9 місяців, рік). У звіті про фінансові результати наводяться
такі дані:
- дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- інші операційні доходи;
- фінансові  результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток);
- дохід від участі в капіталі;
- інші доходи та фінансові доходи;
-  фінансові  результати  від  звичайної  діяльності  до  оподаткування
(прибуток чи збиток);
- фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток);
- надзвичайні доходи чи витрати;
- чисті прибуток чи збиток.
На  основі  аналізу  звітних  даних  визначаються  основні  тенденції
формування  й  використання  фінансових  ресурсів  підприємства,  причини
змін,  що  сталися,  сильні  та  слабкі  сторони  підприємства  та  резерви
поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі [30].
Метою  складання  фінансової  звітності  є  надання  користувачам  для
прийняття рішень повної, достовірної і правдивої інформації про фінансовий
стан,  результати  діяльності  і  рух  коштів  підприємства.  Порядок  надання
фінансової  звітності  користувачам  визначається  чинним  законодавством.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
- придбання, продажі і володіння цінними паперами;
26
- участі в капіталі підприємства; 
- оцінки якості управління;
-  оцінки  спроможності  підприємства  своєчасно  виконувати  свої
зобов'язання.
Бухгалтерський  баланс  вміщує  інформацію,  на  основі  якої  можна
встановити кошти, що має підприємство у своєму розпорядженні, джерела їх
формування,  напрямок  та  ефективність  використання,  стан  розрахунків  з
юридичними та фізичними особами, платоспроможність, фінансова стійкість.
Він дає змогу визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність
та оборотність оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов'язань,
стан та динаміку облікової та кредиторської заборгованості.
Бухгалтерська  звітність  містить  показники  виробничо-фінансової
діяльності  підприємства,  складається  на  основі  даних  синтетичного  та
аналітичного обліку, підтверджується первинними документами.
Базовим  джерелом  для  аналізу  фінансового  стану  науковці вважають
фінансову звітність, яка має ряд переваг: 
-  однаковість  форм  звітності  для  різних  підприємств,  що  дозволяє
використовувати  єдині;  методи розрахунку  показників  і  забезпечує певний
рівень порівнянності даних;
 -  відкритість,  що  дозволяє  використовувати  звітність  для  оцінки
підприємств і внутрішніми, і зовнішніми користувачами;
 -  обов'язковість  складання,  та  не  накладає  додаткових  витрат  на
проведення аналізу [33].
Нормативні  документи  з  інформаційного  забезпечення  аналізу
фінансового стану підприємства:
1. Господарський Кодекс: Прийнятий ВРУ від 16 січня 2003 р № 436-ІV
із змінами і доповненнями  [38].  Цей документ закладає правові засади для
ведення  підприємництва  в  Україні  та  забезпечує  гарантії  свободи
підприємницької  діяльності.  Він  застосовується  у  сфері  бухгалтерського
обліку та аналізу економічної діяльності.
27
2.  Конституція  України  (Основний  закон).  Прийнята  ВР  України
28.06.1996 р.  [40]. Цим законом проголошуються права,  обов’язки органів
управління, суб’єктів підприємницької діяльності і громадян України. Сфера
використання – порядок функціонування кожного підприємства.
3. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»: закон України від
16.07.99 р. № 996-XIV зі змінами [43]. У цьому законі визначені термінологія,
ключові принципи бухгалтерського обліку і звітності, державне управління у
сфері обліку, критерії  для первинних документів обліку,  а також структура
фінансової  звітності.  Він  служить  фундаментом  для  організації  системи
бухгалтерського обліку та розробки фінансових звітів.
4.  Кодекс  України  з  процедур  банкрутства :  Кодекс  України  від
18.10.2018 р.  № 2597-VIII  [41].  Документ  передбачає,  що  майнова
відповідальність так само як і загроза банкрутства повинна бути фактором,
який  стимулює  ефективну  господарську  діяльність.  Вона  повинна
застосовуватись  до  найнедисциплінованіших  учасників  комерційного
обороту. Сфера використання закону – забезпечення діяльності підприємств.
5.  Про  затвердження  Методики  проведення  поглибленого  аналізу
фінансово  –  господарського  стану  неплатоспроможних  підприємств  і
організацій: наказ Агентства з питань запобігання банкрутства підприємств і
організацій від 27.06.97 р. №81. [41]. Глобальна методика детального аналізу
фінансового стану дозволяє оцінювати структуру балансу як задовільну чи
незадовільну,  а  також  визначати  платоспроможність  або
неплатоспроможність  підприємств.  Вона  включає  інструкції  щодо
використання певних коефіцієнтів для аналізу джерел власних коштів, таких
як  коефіцієнти  автономії,  фінансової  стійкості  та  забезпеченості  власними
коштами.  Особливу  увагу  в  методиці  приділяється  аналізу  простроченої
заборгованості  перед  бюджетом,  заборгованості  по  заробітній  платі  та
соціальному (у тому числі пенсійному) страхуванню, а також заборгованості
перед іншими кредиторами. 
28
6. Методичні рекомендації щодо виявленню ознак неплатоспроможності
підприємства та ознак дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства
чи доведення до банкрутства: наказ Мінекономіки України від 19.01.06 № 14.
[41].
7.  Методика  інтегральної  оцінки  інвестиційної  привабливості
підприємств  та  організацій:  наказ  Агентства  з  питань  запобігання
банкрутства  підприємств  і  організацій  від  23.02.98 р  №22.  [41].  Всесвітня
методика проведення поглибленого аналізу фінансового стану про визнання
структури  балансу  задовільною  (незадовільною),  а  підприємства  –
платоспроможними (неплатоспроможними).
8. Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку
активів,  капіталу,  зобов’язань  та  господарських  операцій  підприємств  і
організацій»: наказ Мін-фіну України від 30.11.99 р. №291 зі змінами. [41].
9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та
господарських операцій підприємств і організацій: наказ Мінфіну України від
30.11.99 р. №291 зі змінами. [41].
10. П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»: наказ
Мінфіну України від 28.05.99. р. №137 - відображено грошові кошти, основні
засоби,  дебіторська  заборгованість,  запаси  підприємства  з  їх  деталізацією.
[41].
11. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»: наказ Мінфіну України від
08.10.99. р. №237, зі змінами і доповненнями. Цей документ визначає основні
методологічні  засади  оцінки,  реєстрації  та  відображення  дебіторської
заборгованості у фінансовій звітності. Він застосовується для аналізу активів,
зокрема щодо їхнього складу, динаміки, структури, а також причин, строків
існування та часу створення дебіторської заборгованості. [41].
12. 13.П(С)БО 11 «Зобов’язання»: наказ Мінфіну України від 31.01.00. р.
№20.  Тут описані принципи визнання зобов’язань, їх класифікація і оцінка, а
також  розкриття  інформації  про  зобов’язання  у  примітках  до  фінансової
звітності [41].
29
13. П(С)БО 9 «Запаси». наказ Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.
Первісна  вартість  запасів,  що  виготовляються  власними  силами
підприємства,  визнається  їх  виробнича  собівартість,  яка  визначається
відповідно до П(С)БО 16 [41].
14.  Про  затвердження  спеціалізованих  форм  регістрів  журнально-
ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств та методичні
рекомендації  щодо їх  застосування:  наказ  Мінагрополітики  від  04.06.09  р.
№390.  З  метою  встановлення  єдиних  правил  і  методологічних  принципів
ведення  бухгалтерського  обліку  в  аграрних  підприємствах  затверджено
регістри журнально-ордерної форми [41].
15.  П(С)БО  27  «Необоротні  активи,  утримувані  для  продажу,  та
припинена діяльність»: наказ Мінфіну України від 03.10.07. р № 1100.  Цей
документ встановлює методологію формування інформації у бухгалтерському
обліку щодо необоротних активів, призначених для продажу, груп активів, які
будуть  виведені  через  продажні  операції,  та  активів,  пов'язаних  із
припиненою діяльністю [41].
16.  П(С)БО  30  «Біологічні  активи»:  наказ  Мінфіну  України  від
18.11.2005  №  790.  Документ  окреслює  методологічні  принципи  для
документування  в  бухгалтерському  обліку  інформації  щодо  біологічних
активів,  а  також  активів,  отриманих  внаслідок  біологічних  перетворень,
включно з сільськогосподарською продукцією, та їх розкриття у фінансовій
звітності [41].
17.  Методичні  рекомендації  з  бухобліку нематеріальних активів:  наказ
Мінфіну  України  від  16.11.09  р.  №  1327.  Ці  рекомендації  визначають
процедуру  ідентифікації,  оцінки  та  переоцінки  нематеріальних  активів,
ведення  записів  щодо  їх  корисності,  амортизації,  списання  та  проведення
інвентаризації. Також у документі зазначено правила бухгалтерського обліку
для операцій, пов'язаних з нематеріальними активами. Варто відзначити, що
ці рекомендації не застосовуються до гудвілу [41].
30
18.  Положення  про  документальне  забезпечення  записів  у
бухгалтерському  обліку:  наказ  Мінфіну  України  від  24.05.95  р.  №  88  зі
змінами  та  доповненнями.  Це  положення  визначає  правила  створення,
обробки та відображення в бухгалтерському обліку первинних документів,
облікових  регістрів  та  бухгалтерської  звітності,  а  також їх  зберігання,  які
мають дотримуватися підприємства, їх асоціації та господарські організації,
незалежно від форми власності [41].
19.  Податковий Кодекс  України.  Кодексом визначено  склад  податків  і
обов’язкових платежів [41].
20.  НП(С)БО  №  1  «Загальні  вимоги  до  фінансової  звітності»:  Наказ
Мінфіну України від 07.02 2013 р № 73. Фінансова звітність складається з:
балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про
сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і
приміток до фінансової звітності [41].
21. П(С)БО 7 «Основні засоби»: наказ Мінфіну України від 27.04.00 р. №
92. Оцінка, яка полягає у переоцінці основних засобів при їх надходженні і
вибутті. Відносяться до складно-реалізованих активів [41].
Всі  зазначені  вище  накази  та  постанови  відіграють  значну  роль  у
функціонуванні  підприємств,  створюючи  основу  для  забезпечення
відповідною  інформацією  процесу  аналізу  фінансового  стану  цих
організацій.  Вони  служать  фундаментом  для  збору  та  аналізу  даних,  що
важливо для розуміння загальної картини фінансового здоров'я підприємств.
Таким  чином,  для  інформаційного  забезпечення  аналізу  фінансового
стану  необхідно  включати  дані  не  тільки  з  фінансових  звітів,  але  й  всю
внутрішню бухгалтерську  документацію,  яка  генерується  на  основі  діючої
нормативно-законодавчої  бази.  Це  підвищує  точність  та  достовірність
аналітичних  даних,  які  є  критично  важливими  для  розробки  ефективних
стратегій  управління  та  прийняття  обґрунтованих  управлінських  рішень,
спрямованих  на  підвищення  продуктивності  та  фінансової  стабільності
підприємства.
31
1.4.Використання економіко-математичного моделювання у фінансовому
аналізі підприємства
В  цьому  розділі  розглядаються  суть,  методи  та  підходи  економіко-
математичного  моделювання,  які  можуть  бути  застосовані  для  глибокого
аналізу  фінансових  показників  сільськогосподарських  підприємств.
Важливість цього підходу полягає у здатності точно прогнозувати фінансові
результати  та  оцінювати  ризики,  що  дозволяє  приймати  виважені
управлінські рішення.
У  сучасному  стані,  коли  аграрний  сектор  зіштовхується  з
непередбачуваними  викликами,  такими  як  війна  в  Україні  та  глобальна
пандемія  COVID-19,  роль  ринкових  механізмів  та  розвиток  комерційних
зв'язків набуває нових вимірів. Такі умови вимагають не лише нових, але й
більш  гнучких  та  адаптивних  методів  управління  аграрною  економікою.
Важливість  якісного  управління  на  кожному  етапі  циклу  аграрного
виробництва  стає  ще  більш  вирішальною,  оскільки  прогрес  та  напрямки
розвитку  цієї  галузі  тепер  безпосередньо  залежать  від  здатності  швидко
реагувати  на  зміни  у  зовнішньому  середовищі.  Для  глибокого  аналізу  та
розробки  управлінських  систем  в  соціально-економічних,  особливо  в
агропромислових системах, активно застосовуються різноманітні економіко-
математичні методи та моделі [17].
Економіко-математичні моделі, інтегровані з сучасними комп'ютерними
технологіями, забезпечують детальне вивчення та ефективне впровадження
різних сценаріїв фінансового розвитку підприємства [1].
«Термін  «модель»  (від  латинського  «modulus»)  означає  зразок,  норма,
міра.  Модель – це об’єкт,  що заміщує оригінал і  відображає найважливіші
ознаки  і  властивості  оригіналу  для  даного  дослідження,  даної  мети
дослідження за обраної системи гіпотез. У загальному розумінні модель – це
пізнання.» [1].
32
«Під  економіко-математичною  моделлю  розуміють  концентроване
вираження  найсуттєвіших  економічних  взаємозв’язків  досліджуваних
об’єктів (процесів) у вигляді математичних функцій, нерівностей та рівнянь»
[1].
Економіко-математичні моделі класифікують:
1. За цільовим призначенням:
- теоретико-аналітичні
- прикладні
2. За масштабами досліджуваного економічного об’єкта:
- макроекономічні
- мікроекономічні
3. За способом відображення чинника часу:
- статичні
- динамічні
4. За ознакою способу відображення часу:
- неперервні
- дискретні
- змішані
5. За способом відображення причино-наслідкових зав’язків:
- детерміновані
- стохастичні
- теоретико-ігрові моделі
6. За формою математичних залежностей:
- лінійні
- нелінійні
7. За родом економічних задач:
- фінансові
- виробничі 
- транспортні
- управління запасами
33
- масового обслуговування
- формування й оцінки ефективності
8. За ступенем повноти подібності:
- ізоморфні
- гомоморфні
9. Щодо характеру використання:
- моделі без керування
- оптимізаційні моделі
- ігрові моделі
- імітаційні моделі
10.За тривалістю періоду, що розглядається:
- короткотермінові (до 1 року)
- середньо-термінові (до 5 років)
- довготермінові (більше 5 років) [1].
Моделювання  економічних  процесів  сільськогосподарського
виробництва  починається  з  розробки  економіко-математичної  моделі,  яка
відбувається в певній послідовності:
- попередній  економічний  аналіз  на  предмет  побудови  економіко-
математичної моделі;
- побудова  абстрактної  моделі,  збір,  нагромадження  обробка
інформації;
- побудова робочої моделі;
- випробування робочої моделі і її коректування;
- математичний розрахунок моделі;
- одержання параметрів і значень змінних;
- економічний аналіз отриманих результатів [8, 37].
Схематично довільну економічну систему можна представити у вигляді,
як показано на рис. 1.2 [5, c. 11].
Параметри С k(k = 1, 2,..., l) характеризують кількісні показники системи.
Наприклад,  у  контексті  економічної  системи  сільськогосподарського
34
підприємства, значення  С k відображають такі аспекти, як наявність ресурсів
(земля,  робоча  сила,  агротехніка,  тваринницькі  та  складські  приміщення),
продуктивність сільськогосподарських культур і тварин, норми використання
ресурсів,  ціни  та  собівартість  продукції,  податкові  ставки,  відсотки  за
кредити, вартість закупівельних ресурсів і інше.
Частина параметрів  С k у  цій системі  може бути сталою, тоді  як  інша
частина буде залежати від певних умов (урожайність сільськогосподарських
культур,  собівартість  продукції,  ціни  на  продукцію  рослинництва  та
тваринництва). Інші кількісні показники є змінними величинами та можуть
бути  незалежними  або  залежними,  дискретними  чи  безперервними,
детермінованими або стохастичними.
… 
F
 
 
 
Рис. 1.2 - Схема економічної системи підприємства [5, c. 11]
Кожна економічна система функціонує з певною метою або ціллю, як,
наприклад,  максимізація  чистого  прибутку.  Рівень,  до  якого  ця  мета
досягнута,  зазвичай  можна  виразити  у  кількісних  термінах  і  описати  за
допомогою математичних методів.
Нехай  F  —  обрана  мета  (ціль).  За  цих  умов  вдається,  як  правило,
встановити  залежність  між  величиною  F,  якою  вимірюється  рівень
досягнення мети змінними і параметрами системи [5, c. 11]:
35
F=f (x1 , x2 ,… xn; y1 , y2 ,… ym ;c1, c2 ,…cl)                        (1.1)
Функція F, яка визначається як цільова функція або функція оптимізації,
є фундаментальним компонентом в оцінці ефективності роботи та еволюції
економічних систем. Ця функція відображає ступінь реалізації обраної цілі,
служачи як індикатор досягнення визначеної мети.
У  загальному  задача  математичного  програмування  полягає  у
знаходженні оптимальних значень керованих змінних  xj,  таких, що цільова
функція досягає свого екстремального значення. Це становить основу задачі
оптимізації,  де  метою є  максимізація  або  мінімізація  цільової  функції,  що
відображає критерій ефективності економічної системи.
Отже, потрібно відшукати значення:
max (min )F*¿ f (x1 , x2 ,… xn; y1 , y2 ,… ym ;c1, c2 ,…cl)          (1.2)
Можливості вибору xj завжди обмежені зовнішніми до системи умовами,
параметрами виробничо-економічної системи і т. ін.
Наприклад, площа посіву озимої пшениці обмежена наявністю ріллі та
інших  ресурсів,  сівозмінами,  можливістю  реалізації  зерна,  необхідністю
виконання  договірних  зобов’язань  тощо.  Ці  процеси  можна  описати
системою математичних рівностей і нерівностей вигляду [5, c. 12]:
qr (x1 , x2 ,… xn; y1 , y2,… ym ;c1 , c2 ,… cl ) {≤ ,=≥ }0              (1.3)
(r=1 ,2 ,…,S)
Тут набір символів (>, =, <,)  означає, що для деяких значень поточного
індексу r виконуються нерівності типу >, для інших — рівності  (=), а для
решти — нерівності типу <.
Ця система називається системою обмежень, або системою умов задач.
Для економічних систем змінні хj мають бути невід’ємними:
36
x j≥0 ,( j=1,2 ,…,n)                                              (1.4)
Вищезгадані  взаємозв'язки  утворюють  економіко-математичну  модель
заданої  економічної  системи.  Під  час  розробки  цієї  моделі  важливо
дотримуватися встановлених принципів та методологічних норм:
1. Модель має адекватно описувати реальні технологічні та економічні
процеси.
2. У моделі потрібно враховувати все суттєве в досліджуваному явищі чи
процесі, нехтуючи всім другорядним, несуттєвим.
3. Модель має бути зрозумілою для користувача, зручною для реалізації
на ЕОМ.
4. Потрібно забезпечити, щоб множина наборів хj була непорожньою [5,
c. 12].
У цьому підрозділі розглянуто ключові аспекти застосування економіко-
математичних методів у фінансовому аналізі. Цей підхід дозволяє не тільки
глибше зрозуміти поточну економічну ситуацію підприємства, але й робить
можливим прогнозування майбутніх тенденцій та  визначення оптимальних
стратегій  для  підвищення  ефективності  та  стабільності  його  фінансового
стану. Моделювання надає можливість аналітично обробляти великі об'єми
даних, виявляти приховані залежності між різними фінансовими показниками
та  оцінювати  вплив  зовнішніх  та  внутрішніх  факторів  на  фінансову
стабільність підприємства.
37
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПСП «Нива»
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства
Приватне  сільськогосподарське  підприємство  “Нива”  (скорочена  назва
ПСП “Нива”) знаходиться за адресою: 19926, Черкаська обл., Золотоніський
(Чорнобаївський)  р-н,  с.  Лукашівка.  Підприємство  є  юридичною  особою,
засноване на приватній власності, форма фінансування – госпрозрахунок.
Приватне  сільськогосподарське  підприємство  “Нива”  створене
відповідно до рішення загальних зборів трудового колективу від 25.07.1995
року  і  є  правонаступником  колективного  сільськогосподарського
підприємства “Нива”.
Підприємство створене з метою здійснення підприємницької діяльності,
спрямованої  на  сільськогосподарське  виробництво  та  одержання  прибутку,
відповідно до чинного законодавства України. 
Головною метою діяльності підприємства є виробництво, переробка та
реалізація  сільськогосподарської  продукції,  а  також  надання  засновникам
підприємства  та  іншим  особам  можливості  щодо  ведення  сільського
господарства та здійснення інших пов'язаних з ним, видів діяльності.
Основними видами діяльності господарства є:
- вирощування зернових культур;
- м’ясне та молочне скотарство;
- сільськогосподарські послуги, крім ветеринарних.
Предметом діяльності підприємства є:
- організація та ведення сільськогосподарського виробництва, реалізації
продукції;
-  переробка сільськогосподарської  продукції  як  власного виробництва,
так і придбаної у інших виробників;
- оптова і роздрібна торгівля продукцією власного виробництва;
38
- надання агротехнічних та інших послуг жителям населених пунктів,
селянським підприємствам та іншим суб’єктам підприємницької діяльності;
-  надання  транспортних  послуг  засновникам  підприємства  та  іншим
громадянам.
Основною  діяльністю  господарства  є  вирощування  тваринницької  та
рослинницької  продукції.  Основний  напрямок  виробництва  -  зернове  з
розвинутим тваринництвом.
Підприємство  розташоване  на  території  п’яти  населених  пунктів:
Лукашівка, Григорівка, Вишнівка, Новоселиця та Веселий Поділ.
Центральною  садибою,  в  межах  якої  знаходиться  середня  школа,
дитячий  садочок,  сільська  Рада,  амбулаторія,  будинок  культури  та
адмінбудинок є Лукашівка.
Господарство налічує 2 молочно-товарні ферми, 1 ферма по відгодівлі
ВРХ, тракторний парк, автомобільний парк, переробний цех, сушка зернових
культур,  мехмайстерня,  будівельна  майстерня,  електроцех,  тік,  складські
приміщення для зберігання зерна.
Підприємство має в користуванні 2790 га ріллі, із яких під зерновими
(пшениця, ячмінь, кукурудза, горох) відповідно до структури сівозмін зайнято
близько 1800 га, технічні (соняшник, соя) – 500 га, решта землі забезпечує
кормами тваринництво. На тваринницьких фермах утримується близько 500
корів дійного стада, 600 голів молодняка ВРХ. Тракторний парк господарства
налічує  19  тракторів  різних  модифікацій  (Джон  Дір,  Атлес  та  інші)  3
зернозбиральних комбайни Джон Дір, 1 силосозбиральний комбайн Ягуар, 4
зернові  сівалки,   2  оприскувачі,  4  плугів,  з  них 3 оборотні  та набір іншої
ґрунтообробної  техніки,  яка  дає  змогу  вчасно  проводити  всі
сільськогосподарські роботи.
 Автомобільний парк підприємства налічує 20 вантажних автомобілів, 2
автобуси,  5  легкових  автомобілів  і  всі  роботи  по  перевезенню  вантажів
виконує своїми силами без залучення автомобілів зі сторони.
39
В переробному цеху господарства переробляється пшениця на борошно,
соняшник на олію, виробляються крупи такі, як пшенична, ячна, горохова.
Керівник  (директор)  підприємства,  обраний  зборами  засновників,
вирішує всі  питання діяльності  підприємства.  Директор щорічно звітує  на
зборах  засновників  про  результати  діяльності  підприємства.  Саме  йому
підпорядковуються  керівники  найважливіших  підрозділів  господарства.
Організаційна структура підприємства має  дві основні ланки, які і складають
основу всієї структури (рис. 2.1).
Директор
Головний Заступник директора по виробництву
бухгалтер
Головний Бухгалтерія Зоотехнічний Головний 
економіст відділ агроном
Фінансово- Тваринні ферми Виробничі бригади
економічний відділ
Рис. 2.1 - Структура ПСП «Нива»
ПСП «Нива» у своїй діяльності використовувало грошові розрахунки як
готівкової  так  і  безготівкової  форми.  Починаючи  із   2021  господарство
поступово  повністю перейшло на  грошові розрахунки  безготівкової форми,
оформивши в обслуговуючому банку зарплатний проект.  Тепер розрахунки
по заробітній платі, розрахунки за оренду земельних паїв з орендодавцями,
розрахунки  з  постачальниками  і  покупцями  проводяться  виключно  в
40
безготівковій формі. Це пояснюється тим, що при використанні безготівкових
розрахунків  прискорюється  здійснення  розрахункових  операцій  та  руху
грошових коштів, досягається значна економія витрат на їх здійснення (плата
за платіжну інструкцію стягується в розмірі 3 грн, а за отримання готівки у
касі – 1,5% від суми. Так, наприклад, при здійсненні операції в сумі 50000,00
грн при безготівковому розрахунку плата становить 3 грн, при готівковому -
750,00  грн.  Середньомісячна  заробітна  плата  в  господарстві  становить
близько  900000,00 грн. При готівкових розрахунках банк списував,  згідно
договору  банківського  обслуговування,  13500,00  грн.,  а  при  перерахуванні
такої  ж суми на  зарплатні  картки –  900,00 грн.  Крім цього для поїздки в
установу банку потрібно було використовувати автомобіль, охорону і ще й
стояти  в  банку  в  черзі.  А  потім  ще  розвести  гроші  по  підрозділах
господарства, бо вони знаходяться у п’яти населених пунктах.
Грошовий оборот  безготівкових  коштів  на   підприємстві  пов'язаний з
такими напрямками:
- забезпечення  процесу  виробництва  (закупівля  сировини,  матеріалів,
комплектуючих, виплата заробітної плати);
- реалізація  продукції  (робіт,  послуг),  тобто  відшкодування  витрат  і
формування доходів;
- сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;
- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним
установам.
Безготівковий  грошовий  оборот  повністю  здійснюється  через  3
банківські установи, де відкрито рахунки господарства : АТ «Креді Агріколь
Банк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Прокредит Банк».
Підприємство  має такі банківські рахунки в національній валюті:
- поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та
здійснення всіх видів банківських операцій;
41
- кредитні,  (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом
оплати  розрахункових  документів  чи  переказу  коштів  на  поточний
рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);
- депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку
на  визначений  строк.  Кошти  на  депозитні  рахунки  переказуються  з
поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на
нього  ж.  Відсотки  на  депозитні  вклади  перераховуються  на  поточний
рахунок  або  зараховуються  на  поповнення  депозиту.  Проведення
розрахункових  операцій  та  видача  коштів  готівкою  з  депозитного
рахунка забороняється.
Поточні та розподільчі банківські рахунки в іноземній валюті відкриті на
перспективу підприємству у всіх трьох банках, але ЗЕД  господарство поки
не проводить.
Планування у сільськогосподарській галузі відрізняється особливостями,
обумовленими  потребою  урахування  значно  ширшого  кола  факторів  у
порівнянні з іншими секторами економіки:
- біологічних,  що  охоплюють  біологічні  цикли  виробництва,  захист
флори та  фауни,  карантинні  норми,  необхідність  агрокліматичного
потенціалу, а також видові та сортові характеристики;
- технологічних. Ці фактори залежать від природно-економічних умов,
технічного оснащення та фінансових можливостей виробника. Вибір
технологій  вимагає  детального  аналізу  їх  ефективності,  часто  з
використанням технологічних карт та нормативів витрат;
- технічних, що включають використання різноманітної техніки, часто
протягом  обмеженого  часу,  з  невисокою  ступенем  уніфікації,  що
збільшує вартість обладнання відносно кінцевого продукту;
- екологічних.  Екологічні  фактори  важливі,  оскільки  природне
середовище  є  невід'ємною  частиною  аграрного  виробництва.
Дотримання екологічних стандартів є не тільки обов'язковим, але й
42
сприяє  покращенню  іміджу  підприємства,  полегшує  співпрацю  з
громадськістю, місцевими органами влади;
- соціальних.  В  сільських  районах  стають  особливо  важливими,
оскільки можливості для зайнятості обмежені, а значення місцевих
традицій та потреб громади зростає.;
- економічних, що відображають нижчу порівняно з іншими галузями
ефективність  аграрного  виробництва,  його  дотаційну  природу,
тривалий час досягнення результатів та високий ризик;
- організаційних,  які  пов'язані  з  розпорошеністю
сільськогосподарського  виробництва  по  всій  території  країни,  що
вимагає  значних  додаткових  витрат  на  комунікації,  складність
управління та зв'язку [22].
При складанні  фінансового  плану,   ПСП “Нива”  використовує  баланс
активів  та  пасивів.  Баланс  активів  та  пасивів  підприємства  складається  з
метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих
видів  пасивів,  за  рахунок  яких  планується  фінансувати  придбання  чи
створення  цих  активів.  Серед  активів  балансу  виділяють  поточні  активи
(рахунок в банку, каса, інші надходження, дебіторська заборгованість) – як
найбільш  мобільну  частину  коштів,  запаси  та  фіксовані  активи.  В  пасиві
відображено  власні  та  позикові  кошти,  причому  важливе  значення  має  їх
структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.
При  складанні  балансу  активів  і  пасивів  використовують  так  званий
“метод  пробки”.  Як  відомо,  в  економічних  розрахунках  при  плануванні
перевага  надається  активам  і  затратам,  а  вже  потім  шукають  джерела  їх
формування і фінансування. Різниця між запланованими активами і наявними
джерелами  фінансування  називається  “пробкою”.  Якщо вона  має  від’ємне
значення,  то  її  “вибивають”  за  допомогою  додаткового  зовнішнього
фінансування: емісії цінних паперів чи кредитів. Якщо ж власних джерел і
вже залучених до обороту позикових коштів буде більше, ніж необхідно для
формування  фінансових  активів,  виникає  позитивне  значення  пробки,  яке
43
ліквідується  поверненням позикових коштів,  а  зайві  власні  засоби  можуть
бути розміщені на депозитах [13].
Також,  досить  часто,  бюджет  підприємства  складається  на  підставі
фактичних  результатів,  досягнутих  у  попередніх  періодах.  При  такому
підході  фактичні  показники  минулого  періоду  коригуються  з  урахуванням
цінової  і  податкової  політики  держави  та  інших  даних.  Перевагою такого
методу  є  його  простота,  тому  що  він  не  потребує  значних  затрат  на
розрахунок.  Однак  цей  метод  має  суттєвий  недолік,  тому  у  процесі
бюджетування  не  аналізують  ефективність  затрат,  а  досягнуті  результати
автоматично переносять на наступний період.
Підприємство “Нива” щодня отримує кошти від реалізації молока. У разі
потреби в додаткових оборотних коштах, таких як виплати заробітної плати
або  закупівля  матеріальних  ресурсів,  підприємство  вдається  до  реалізації
зернових культур або м'ясної  продукції.  Господарство має  наявні  кредитні
лінії  у  банках.  Навесні,  якщо  не  вистачає  продукції  під  реалізацію,
підприємство  залучає  короткострокові  кредити  банків  для  поповнення
обігових коштів.
Кредитне  обслуговування  сільськогосподарських  товаровиробників
здійснюється  державними  та  комерційними  банками,  які  діють  на  основі
закону України “Про банки та банківську діяльність”. 
ПСП  “Нива”  відноситься  до  аграрного  сектору.   Тим  не  менше
господарство  кредитується   уже  більше  20  років  як  у  державних  так  і
комерційних банках, має позитивну кредитну історію. Підприємство отримує
як короткотермінові, так і довготермінові кредити. 
На  сьогодні  господарство  має  строкову  заборгованість  в  сумі  22595,9
тис.грн  по  довготермінових  кредитах  по  пяти  кредитних  договорах.  Два
кредитні  договори  на  суму  14734,4  тис.  грн  підпадають  під  державну
програму “Доступні кредити 5-7-9%”.
За  рахунок  кредитних  коштів  придбано  2  комбайни  Джон  Дір,
кукурудзяні  та  соняшникові  жатки  до  них,  трактор  Джон Дір,  оприскувач
44
самохідний  Джон  Дір.  В  заставі   під  забезпечення  кредиту  у  банках
знаходиться вище згадана техніка.
Короткотерміновими  кредитами  вперше  за  20  років  господарство  в
поточному році не користується.
ПСП  “Нива”  знаходиться  на  спрощеній  системі  оподаткування  і  має
статус  платника  єдиного  податку  четвертої  групи.   Згідно  Податкового
Кодексу  України  [42]  спрощена  система  оподаткування  для
сільськогосподарських  підприємств  передбачає  сплату  єдиного  податку  за
системою передбаченою для 4-ї групи.  Платники єдиного податку цієї групи
звільняються від сплати наступних податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств;
- податку  на  майно  (в  частині  земельного  податку),  крім  земельного
податку  за  земельні  ділянки,  що  не  використовуються  для  ведення
сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води.
ПДВ, ПДФО, ЄСВ і військовий збір спрощенці цієї групи сплачують на
загальних основах.
2.2. Комплексний аналіз показників фінансової стійкості ПСП «Нива»
Однією  з  ключових  складових  діагностики  фінансового  стану
підприємства є аналіз його фінансової стійкості та визначення конкретного її
типу.  Цей  процес  дозволяє  оцінити,  наскільки  підприємство  є  здатним
протистояти  фінансовим  негараздам  та  зберігати  стабільність  у
непередбачуваних ринкових умовах.
Спочатку визначимо фінансову стійкість ПСП «Нива» за абсолютними
показниками фінансової стійкості (табл. 2.1-2.5)
Аналіз фінансової стійкості за типом та абсолютними показниками ПСП
«Нива» за 2018 рік наведено у таблиці 2.1.
45
Аналізуючи інформацію з таблиці 2.1, можна відзначити, що протягом
2018  року  фінансовий  стан  підприємства  зазнав  змін  у  гірший  бік.
Спостерігалося  перехід  від  нормальної  фінансової  стійкості  до  нестійкої
фінансової стійкості. Це виразилося у зростанні дефіциту власних оборотних
коштів  підприємства,  а  також  у  появі  додаткових  нестач  як  у  власному
капіталі, так і в довгострокових кредитах та позиках.
Таблиця 2.1 – Аналіз фінансової стійкості ПСП «Нива» за 2018 р. (тис. грн)
№ Показник
п/п
1 Власний капітал (ВК) 54 678 56 308 1 630
2 Необоротні активи (НА) 35 071 30 718 -4 353
3 Власні оборотні кошти (ВОК = ВК – 
НА) 19 607 25 590 5 983
4 Довгострокові зобов’язання (ДЗ) 11 882 7 482 -4 400
5 Наявність власних і довгострокових 
джерел формування запасів (ВДДФЗ 31 489 33 072 1 583
= ВОК+ДЗ)
6 Поточні зобов’язання (ПЗ) 11 094 16 037 4 943
7 Загальний розмір основних джерел 
формування запасів (ЗОДФЗ = 42 583 49 109 6 526
ВДДФЗ+ПЗ)
8 Запаси (З) 26 801 35 175 8 374
9 Чиста виручка від реалізації 
продукції (В) 64 737 61 774 -2 963
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних 
оборотних коштів (ВОК – З) -7 194 -9 585 -2 391
11 Надлишок (+) або нестача (-) власних 
і довгострокових кредитів і позик 4 688 -2 103 -6 791
(ВДДФЗ – З)
12 Надлишок (+) або нестача (-) 
основних джерел формування запасів 15 782 13 934 -1 848
і витрат (ОДФЗ = ЗОДФЗ – З)
13 Тривимірний показник фінансової 
стійкості (0;1;1) (0;0;1)
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
Абсолютні
зміни
46
Продовження таблиці 2.1
№ Показник
п/п
14 Тип фінансової стійкості Нормальна Нестійка
15 Надлишок (+) або нестача (-) коштів 0,59 0,40 -0,19
на 1 грн. запасів (ОДФЗ/З), коп.
16 Запас стійкості фінансового стану, 87 81 -6
днів (ОДФЗ /В)*360 
Аналіз фінансової стійкості за типом та абсолютними показниками ПСП
«Нива» за 2019 рік наведено у таблиці 2.2.
З даних таблиці 2.2, стає очевидним, що у 2019 році фінансова стійкість
підприємства значно покращилася. Відбулася позитивна зміна: підприємство
вийшло  з  нестійкої  фінансової  стійкості  та  досягло  нормально  типу
фінансової  стійкості.  Це  означає,  що  тепер  підприємство  використовує  не
лише  власні  кошти  для  покриття  запасів,  але  й  залучає  довгострокові
позикові  кошти.  Також  варто  відмітити,  що  запас  стійкості  підприємства
збільшився на 7 днів, що є позитивним показником.
Таблиця 2.2 – Аналіз фінансової стійкості ПСП «Нива» за 2019 р. (тис. грн)
№ Показник
п/п
1 Власний капітал (ВК) 56 608 59 638 3 030
2 Необоротні активи (НА) 30 718 31 245 527
3 Власні оборотні кошти (ВОК = ВК – 
НА) 25 890 28 393 2 503
4 Довгострокові зобов’язання (ДЗ) 7 482 8 133 651
5 Наявність власних і довгострокових 
джерел формування запасів (ВДДФЗ 33 372 36 526 3 154
= ВОК+ДЗ)
На початок На початок
звітного звітного
періоду періоду
На кінець
звітного На кінець
періоду звітного
періоду
Абсолютні Абсолютні
зміни зміни
47
Продовження таблиці 2.2
№ Показник
п/п
6 Поточні зобов’язання (ПЗ) 15 737 13 600 -2 137
7 Загальний розмір основних джерел 49 109 50 126 1 017
формування запасів (ЗОДФЗ = 
ВДДФЗ+ПЗ)
8 Запаси (З) 35 175 33 225 -1 950
9 Чиста виручка від реалізації 61 774 68 628 6 854
продукції (В)
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних -9 285 -4 832 4 453
оборотних коштів (ВОК – З)
11 Надлишок (+) або нестача (-) власних -1 803 3 301 5 104
і довгострокових кредитів і позик 
(ВДДФЗ – З)
12 Надлишок (+) або нестача (-) 13 934 16 901 2 967
основних джерел формування запасів
і витрат (ОДФЗ = ЗОДФЗ – З)
13 Тривимірний показник фінансової (0;0;1) (0;1;1)
стійкості
14 Тип фінансової стійкості Нестійк Нормальна
а
15 Надлишок (+) або нестача (-) коштів 0,40 0,51 0,11
на 1 грн. запасів (ОДФЗ/З), коп.
16 Запас стійкості фінансового стану, 81 88 7
днів (ОДФЗ /В)*360 
Аналіз фінансової стійкості за типом та абсолютними показниками ПСП
«Нива» за 2020 рік наведено у таблиці 2.3.
Аналізуючи інформацію з таблиці 2.3, можна зробити висновок, що тип
фінансової  стійкості  підприємства  залишився  стабільним.  Тип  фінансової
стійкості  підприємства  продовжує  бути  нормальним.  Водночас,  запас
стійкості  фінансового  стану  показав  зростання  на  40  днів,  що  є  ознакою
позитивного розвитку.
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
Абсолютні
зміни
48
Таблиця 2.3 – Аналіз фінансової стійкості ПСП «Нива» за 2020 р. (тис. грн)
№ Показник
п/п
1 Власний капітал (ВК) 59 638 59 427 -211
2 Необоротні активи (НА) 31 245 36 789 5 535
3 Власні оборотні кошти (ВОК = ВК – -5 75
НА) 28 393 22 638 5
4 Довгострокові зобов’язання (ДЗ) 8 133 7 814 -319
5 Наявність власних і довгострокових 
джерел формування запасів (ВДДФЗ 36 526 30 452 -6 07
= ВОК+ДЗ) 4
6 Поточні зобов’язання (ПЗ) 13 600 23 471 9 871
7 Загальний розмір основних джерел 
формування запасів (ЗОДФЗ = 50 126 53 923 3 797
ВДДФЗ+ПЗ)
8 Запаси (З) 33 225 29 764 -3 46
1
9 Чиста виручка від реалізації 
продукції (В) 68 628 70 235 1 607
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних -2 29
оборотних коштів (ВОК – З) -4 832 -7 126 4
11 Надлишок (+) або нестача (-) власних
і довгострокових кредитів і позик 3 301 688 -2 34
(ВДДФЗ – З) 3
12 Надлишок (+) або нестача (-) 
основних джерел формування запасів 16 901 24 159 7 258
і витрат (ОДФЗ = ЗОДФЗ – З)
13 Тривимірний показник фінансової 
стійкості (0;1;1) (0;1;1) -
14 Тип фінансової стійкості Нормальна Нормальна
15 Надлишок (+) або нестача (-) коштів 
на 1 грн. запасів (ОДФЗ/З), коп. 0,51 0,81 0,30
16 Запас стійкості фінансового стану, 
днів (ОДФЗ /В)*360 88 123 40
Аналіз фінансової стійкості за типом та абсолютними показниками ПСП
«Нива» за 2021 рік наведено у таблиці 2.4.
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
Абсолютні
зміни
49
Аналізуючи інформацію з таблиці 2.4, можна зробити висновок, що тип
фінансової  стійкості  підприємства  залишився  не  змінним.  Тип  фінансової
стійкості  підприємства  продовжує  бути  нормальним.  Водночас,  поточні
зобов’язання зменшилися на -9 305 тис. грн.
Таблиця 2.4 – Аналіз фінансової стійкості ПСП «Нива» за 2021 р. (тис. грн)
№ Показник
п/п
1 Власний капітал (ВК) 59 427 68 841 9 414
2 Необоротні активи (НА) 36 789 37 224 435
3 Власні оборотні кошти (ВОК = ВК – 
НА) 22 638 31 617 8 979
4 Довгострокові зобов’язання (ДЗ) 7 814 12 825 5 011
5 Наявність власних і довгострокових 
джерел формування запасів (ВДДФЗ = 30 452 44 442 13 990
ВОК+ДЗ)
6 Поточні зобов’язання (ПЗ) 23 471 14 166 -9 305
7 Загальний розмір основних джерел 
формування запасів (ЗОДФЗ = 53 923 58 608 4 685
ВДДФЗ+ПЗ)
8 Запаси (З) 29 764 35 472 5 708
9 Чиста виручка від реалізації продукції 
(В) 70 235 84 362 14 127
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних 
оборотних коштів (ВОК – З) -7 126 -3 855 3 271
11 Надлишок (+) або нестача (-) власних і
довгострокових кредитів і позик 688 8 970 8 282
(ВДДФЗ – З)
12 Надлишок (+) або нестача (-) основних
джерел формування запасів і витрат 24 159 23 136 -1023
(ОДФЗ = ЗОДФЗ – З)
13 Тривимірний показник фінансової 
стійкості (0;1;1) (0;1;1)
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
Абсолютні
зміни
50
Продовження таблиці 2.4
№ Показник
п/п
14 Тип фінансової стійкості Нормальна Нормальна
15 Надлишок (+) або нестача (-) коштів 0,81 0,65 -0,16
на 1 грн. запасів (ОДФЗ/З), коп.
16 Запас стійкості фінансового стану, днів 123 98 -24
(ОДФЗ /В )*360, де В - чиста виручка 
від реалізації продукції
Аналіз фінансової стійкості за типом та абсолютними показниками ПСП
«Нива» за 2022 рік наведено у таблиці 2.5.
Аналізуючи інформацію з таблиці 2.5, можна зробити висновок, що тип
фінансової  стійкості  підприємства  залишився  не  змінним.  Тип  фінансової
стійкості  підприємства  продовжує  бути  нормальним.  Водночас,  поточні
зобов’язання зменшилися на -8 364 тис. грн., що є позитивною тенденцією.
Таблиця 2.5 – Аналіз фінансової стійкості ПСП «Нива» за 2022 р. (тис. грн)
№ Показник
п/п
1 Власний капітал (ВК) 68 841 75 497 6 756
2 Необоротні активи (НА) 37 224 45 755 8 531
3 Власні оборотні кошти (ВОК = ВК – 
НА) 31 617 29 742 -1 87
5
4 Довгострокові зобов’язання (ДЗ) 12 825 16 899 4 074
5 Наявність власних і довгострокових 
джерел формування запасів (ВДДФЗ 44 442 46 641 2 199
= ВОК+ДЗ)
6 Поточні зобов’язання (ПЗ) 14 166 5 802 -8 36
4
На початок На початок
звітного звітного
періоду періоду
На кінець
звітного На кінець
періоду звітного
періоду
Абсолютні
зміни Абсолютні
зміни
51
Продовження таблиці 2.5
№ Показник
п/п
7 Загальний розмір основних джерел 58 608 52 443 -6 16
формування запасів (ЗОДФЗ = 5
ВДДФЗ+ПЗ)
8 Запаси (З) 35 472 37 194 1 722
9 Чиста виручка від реалізації 84 362 82 635 -1 72
продукції (В) 7
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних -3 855 -7 452 -3 59
оборотних коштів (ВОК – З) 7
11 Надлишок (+) або нестача (-) власних 8 970 9 447 477
і довгострокових кредитів і позик 
(ВДДФЗ – З)
12 Надлишок (+) або нестача (-) 23 136 15 249 -7 88
основних джерел формування запасів 7
і витрат (ОДФЗ = ЗОДФЗ – З)
13 Тривимірний показник фінансової (0;1;1) (0;1;1)
стійкості
14 Тип фінансової стійкості Нормальна Нормальна
15 Надлишок (+) або нестача (-) коштів 0,65 0,41 -0,24
на 1 грн. запасів (ОДФЗ/З), коп.
16 Запас стійкості фінансового стану, 98 66 31
днів (ОДФЗ /В )*360, де В - чиста 
виручка від реалізації продукції
На основі проведених розрахунків, можна відзначити, що у період з 2018
по  2020  рік  фінансова  стійкість  ПСП  «Нива»  варіювалася  між  типами
«нормальна» та «нестійка». Проте, з 2020 по 2022 рік підприємство зміцнило
свій  фінансове  стан,  постійно  утримуючи  його  на  рівні  нормальної
фінансової  стійкості.  Це  може  свідчити  про  те,  що  на  підприємстві  було
проведено аналіз фінансової стійкості та розроблено ефективну стратегію з
мінімізації впливу негативних факторів на фінансовий стан.
Для проведення аналізу фінансової стійкості підприємства недостатньо
обмежитися  лише  розрахунком одного,  навіть  найважливішого,  показника.
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
Абсолютні
зміни
52
Необхідно використовувати комплекс коефіцієнтів,  які  дозволяють оцінити
рівень  фінансової  стійкості,  порівнюючи  отримані  значення  показників  з
установленими  нормативами.  Основні  відносні  показники,  що
характеризують фінансову стійкість підприємства наведені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Динаміка відносних показників фінансової  стійкості ПСП
«Нива» за 2018-2022 роки
Показник Формула (за 2018 2019 2020 2021 2022
даними
Форма № 1 
«Баланс»)
Власні обігові Ф.№1.р.1195 -  Ф. 33 072 36 526 30 452 44 442 46 641
Кошти (ВОК) №1.р.1695
Коефіцієнт Ф.№1.р.1495 0,71 0,73 0,66 0,72 0,77
автономії /  Ф.№1.р.1900
(незалежності)
(Кавт)
Коефіцієнт 1 - Кавт 0,29 0,27 0,34 0,28 0,23
фінансової
залежності
(Кфін.зал)
Коефіцієнт ВОК 0,67 0,73 0,56 0,76 0,89
забезпечення  / Ф.№1.р.1195
оборотних
активів  власними
коштами (Кз.в.к)
Коефіцієнт Ф.№1.р.1100 1,06 0,91 0,98 0,80 0,82
маневреності / ВОК
робочого капіталу
(Км.р.к)
Коефіцієнт Ф.№1.р.1165 0,03 0,08 0,38 0,29 0,14
маневреності / ВОК
власних обігових 
коштів (Км.в.о.к)
Коефіцієнт  ВОК 0,94 1,10 1,02 1,25 1,22
забезпечення / Ф.№1.р.1100
власними
обіговими
коштами  запасів
(Кзаб.в.о.к)
53
Продовження таблиці 2.6
Показник Формула (за 2018 2019 2020 2021 2022
даними
Форма № 1 
«Баланс»)
Коефіцієнт ВОК 0,59 0,61 0,51 0,65 0,62
маневреності  / Ф.№1.р.1495
власного
оборотного
капіталу (Км.в.к)
Коефіцієнт Ф.№1.р.  (1495- 2,74 3,33 3,83 3,58 3,62
покриття  запасів 1095+1595+1600+
(Кпокр.зап) 1610)  /  Ф.
№1.р.1100
Коефіцієнт Ф.№1.р. 0,29 0,23 0,34 0,56 0,23
концентрації (1595+1695+1700)
позикового  / Ф.№1.р.1900
капіталу (Кконц.п.к)
Коефіцієнт Ф.№1.р.1495 2,39 2,74 1,90 1,28 3,33
фінансової /  Ф.№1.р.
стабільності (1595+1695+1700)
(коефіцієнт
фінансування)
(Кфін)
Коефіцієнт Ф.№1.р.1595 0,13 0,14 0,13 0,19 0,22
фінансового  /
левериджу (Кфін.л)  Ф.№1.р.1495
Коефіцієнт Ф.№1.р.  (1495  + 0,80 0,83 0,74 0,85 0,94
фінансової 1595)
стійкості (Кфін.ст)  / 1900 
На  основі  даних  з  таблиці  2.6  можна  зробити  такі  висновки  про
фінансову стійкість сільськогосподарського підприємства "Нива" за період з
2018 по 2022 рік:
1. Власні обігові кошти  зросли від 33 072 у 2018 році до 46 641 у 2022
році, що свідчить про збільшення оборотних коштів підприємства.
54
2. Коефіцієнт автономії (незалежності)  зріс з 0,71 у 2018 до 0,77 у 2022,
вказуючи  на  підвищення  ступеня  фінансової  незалежності
підприємства від зовнішніх позик.
3. Коефіцієнт фінансової залежності знизився з 0,29 у 2018 до 0,23 у 2022,
що  демонструє  зменшення  залежності  підприємства  від  зовнішніх
джерел фінансування.
4. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами показує
зростання  з  0,67  у  2018  до  0,89  у  2022,  що відображає  підвищення
здатності  підприємства  покривати  свої  оборотні  активи  за  рахунок
власних коштів.
5. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу та коефіцієнт маневреності
власних обігових коштів  вказують на зміни у використанні оборотних
коштів та їхньої маневреності всередині підприємства.
6. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів зросли з
0,94  у  2018  до  1,22  у  2022,  що  свідчить  про  покращення  покриття
запасів власними обіговими коштами.
7. Коефіцієнт  фінансової  стабільності  (коефіцієнт  фінансування)
зниження в 2020 і 2021 роках, але значне зростання у 2022 році до 3,33,
вказує на покращення фінансової стабільності.
8. Коефіцієнт  фінансової  стійкості  зріс з  0,80  у  2018  до  0,94  у  2022,
показуючи покращення загальної фінансової стійкості підприємства.
Загалом,  ці  дані  вказують  на  покращення  фінансової  стійкості  та
зменшення  залежності  від  зовнішніх  джерел  фінансування  у  ПСП "Нива"
протягом аналізованого періоду.
2.3. Оцінка впливу сезонності, пандемії COVID-19 та військового стану на
фінансовий стан підприємства
У цьому підрозділі  зосереджено увагу на аналізі  основних фінансово-
економічних показників діяльності ПСП «Нива» протягом 2019-2022 років,
55
періоду,  який  став  особливо  випробувальним  для  глобальної  економіки  та
внутрішніх ринків через непередбачувані події, такі як пандемія COVID-19 та
повномасштабне  вторгнення  в  Україну.  Цей  період  був  визначальним  для
багатьох  підприємств,  включаючи  сектор  агробізнесу,  змушуючи  їх
адаптуватися до стрімких змін у ринковому середовищі, логістиці, постачанні
та попиті.
У процесі аналізу протягом цих ключових років, акцентується увага на
тому,  яким  чином  глобальні  виклики  вплинули  на  фінансовий  стан  ПСП
«Нива».  Важливо  розуміти,  що  пандемія  та  військові  конфлікти  мають
далекосяжні економічні наслідки, що можуть змінювати фінансову стійкість
та  рентабельність  підприємств.  Таким  чином,  глибокий  аналіз  фінансових
звітів та порівняльний огляд їх динаміки за вказаний період дозволить нам
зрозуміти  реальний  вплив  цих  подій  на  діяльність  та  фінансову  стан
підприємства.
Аналіз  фінансового  стану  підприємства  ПСП  «Нива»  розпочнемо  з
вивчення  рівня  та  тенденцій  змін  фінансових  результатів  підприємства  за
2019 рік (табл. 2.7).
Таблиця 2.7 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ПСП
«Нива» за 2019 рік
Роки
Показник Абсолютне Відносне
2018 2019 відхилення, +,- відхилення, %
Чистий дохід від реалізації 
продукції 61 774 68 628 6 854 11,10
Собівартість реалізованої 
продукції 53 874 58 098 4 224 7,84
Валовий прибуток (збиток) 7 900 10 530 2 630 33,29
Інші операційні доходи 1 853 466 -1 387 -74,85
Адміністративні витрати 1 523 1 964 441 28,96
Витрати на збут 37 21 -16 -43,24
Інші операційні витрати 2 803 2 012 -791 -28,22
Прибуток від операційної 
діяльності 5 390 6 999 1 609 29,85
Інші фінансові доходи 52 91 39 75,00
Інші доходи 0 95 95
Фінансові витрати 3 512 4 114 602 17,14
56
Продовження таблиці 2.7
Показник Роки Абсолютне Відносне
відхилення, +,- відхилення, %
Інші витрати 0 41 41
Чистий прибуток (збиток) 1 930 3 030 1 100 56,99
Грошовий потік ( чистий 
прибуток + амортизація) 7 640 8 309 669 8,76
Середньорічна вартість 
основних засобів 22 503 22 506 3 0,01
Середні запаси 32 894 30 988 -1 906 -5,79
Рентабельність (прибутковість) 
діяльності підприємства,% 3,12% 4,42% 1,3% -
Коефіцієнт оборотності запасів 
(обороти) 1,64 1,87 - -
Коефіцієнт поточної
ліквідності 3,84 3,69 - -
З аналізу даних, представлених у таблиці 2.7, можна зробити висновок,
що чистий грошовий потік зріс на  8,76%,  а чистий прибуток підприємства
зріз більше ніж вдвічі (56,99%).
Динаміка показників  фінансових результатів  підприємства  за  2020 рік
наведена у таблиці 2.8. З аналізу даних, представлених у таблиці 2.8, можна
зробити  висновок,  що  чистий  грошовий  потік  та  чистий  прибуток
підприємства  зазнали  падіння  на  45,8%  і  3,7%  відповідно.  Окрім  того,
спостерігається  зниження  рентабельності  підприємства  на  2%,  що  є
негативною тенденцією в його роботі.
Таблиця 2.8 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ПСП
«Нива» за 2020 рік
Роки
Показник Абсолютне Відносне
2019 2020 відхилення, +,- відхилення, %
Чистий дохід від реалізації 
продукції 68 628 70 235 1 607 2,34
Собівартість реалізованої 
продукції 58 098 60 452 2 354 4,05
Валовий прибуток (збиток) 10 530 9 783 -747 -7,09
Інші операційні доходи 466 49 -417 -89,48
Адміністративні витрати 1 964 2 794 830 42,26
57
Витрати на збут 21 36 15 71,43
Інші операційні витрати 2 012 1 540 -472 -23,46
Продовження таблиці 2.8
Показник Роки Абсолютне Відносне
відхилення, +,- відхилення, %
Прибуток від операційної 
діяльності 6 999 5 462 -1 537 -21,96
Інші фінансові доходи 91 38 -53 -59,24
Інші доходи 95 90 -5 -5,26
Фінансові витрати 4 114 3 863 -251 -6,10
Інші витрати 41 84 43 104,88
Чистий прибуток (збиток) 3 030 1 643 -1 387 -45,78
Грошовий потік ( чистий 
прибуток + амортизація) 8 309 8 004 -305 -3,67
Середньорічна вартість 
основних засобів 22 506 23 363 857 3,81
Середні запаси 30 988 31 495 507 1,64
Рентабельність (прибутковість) 
діяльності підприємства,% 4,42% 2,34% -2,08% -
Коефіцієнт оборотності запасів 
(обороти) 1,87 2,00 - -
Коефіцієнт поточної
ліквідності 3,69 2,30 - -
Динаміка показників  фінансових результатів  підприємства  за  2021 рік
наведена у таблиці 2.9. З даних таблиці 2.9 видно, що чистий грошовий потік
зазнав зростання на 10 062 тис. грн., що еквівалентно приросту на 125,71%, а
чистий  прибуток  підприємства  збільшився  на  10  289  тис.  грн.,  або  на
626,23%. Таке покращення фінансових показників відбулося завдяки росту
операційних доходів.
Таблиця 2.9 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ПСП
«Нива» за 2021 рік
Показник Роки Абсолютне Відносне
2020 2021 відхилення, +,- відхилення, %
Чистий дохід від реалізації 
продукції 70 235 84 362 14 127 20,11
Собівартість реалізованої 
продукції 60 452 66 213 5761 9,52
Валовий прибуток (збиток) 9 783 18 149 8 366 85,52
Інші операційні доходи 49 1948  1 892 3861,00
Адміністративні витрати 2 794 2 554 -240 -8,59
58
Витрати на збут 36 77 41 113,89
Інші операційні витрати 1 540 3 393 1 853 54,61
Продовження таблиці 2.9
Показник Роки Абсолютне Відносне
відхилення, +,- відхилення, %
Прибуток від операційної 
діяльності 5 462 14 073 8 611 157,65
Інші фінансові доходи 38 152 114 3,00
Інші доходи 90 753 663 736,67
Фінансові витрати 3 863 2 894 -969 -25,08
Інші витрати 84 152 68 80,95
Чистий прибуток (збиток) 1 643 11 932 10 289 626,23
Грошовий потік ( чистий 
прибуток + амортизація) 8 004 18 066 10 062 125,71
Середньорічна вартість 
основних засобів 23 363 26 831 3 468 14,84
Середні запаси 31 495 32 618 1 123 3,57
Рентабельність (прибутковість) 
діяльності підприємства,% 2,34% 14,14% 11,8% -
Коефіцієнт оборотності запасів 
(обороти) 1,90 2,11 - -
Коефіцієнт поточної
ліквідності 2,30 14,14 - -
Зміни у фінансових результатах підприємства за 2022 рік представлені в
таблиці  2.10.  З  таблиці  2.10  видно,  що чистий  грошовий потік  та  чистий
прибуток  підприємства  зменшилися.  Чистий прибуток  зменшився на  5 267
тис.  грн.  (-44,14%),  а  чистий грошовий потік  на  2 884 тис.  грн.  (-15,96%)
відповідно  до  попереднього  року.  Це  відбулось  за  рахунок  значного
зменшення величини валового прибутку від реалізації та інших операційних
доходів   на  44,87%  і  51,49%  відповідно.
Таблиця 2.10 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ПСП
«Нива» за 2022 рік
Роки
Показник Абсолютне Відносне
2021 2022 відхилення, +,- відхилення, %
Чистий дохід від реалізації 
продукції 84 362 82 635 -1 727 -2,05
Собівартість реалізованої 
продукції 66 213 72 629 6 416 9,69
59
Валовий прибуток (збиток) 18 149 10 006 -8 143 -44,87
Інші операційні доходи 1948 945 -1003 -51,49
Продовження таблиці 2.10
Показник Роки Абсолютне Відносне
відхилення, +,- відхилення, %
Адміністративні витрати 2 554 2 351 -203 -7,95
Витрати на збут 77 345 268 348
Інші операційні витрати 3 393 902 -2 491 -73,42
Прибуток від операційної 
діяльності 14 073 7 353 -6 720 -47,75
Інші фінансові доходи 152 156 4 2,63
Інші доходи 753 1 130 377 50,07
Фінансові витрати 2 894 1 899 -995 -34,38
Інші витрати 152 84 -68 -44,76
Чистий прибуток (збиток) 11 932 6 656 -5 267 -44,14
Грошовий потік ( чистий 
прибуток + амортизація) 18 066 15 183 -2 884 -15,96
Середньорічна вартість 
основних засобів 26 831 31 152 4 321 16,10
Середні запаси 32 618 36 833 4 215 12,92
Рентабельність (прибутковість) 
діяльності підприємства,% 14,14% 8,05% -6,09% -
Коефіцієнт оборотності запасів 
(обороти) 2,11 2,05 - -
Коефіцієнт поточної
ліквідності 4,14 3,10 - -
Фінансова  ситуація  на  ПСП  «Нива»  характеризується  значними
коливаннями (рис. 2.2). 
14000
12000
10000
8000
6000
4000
2000
0
2018 2019 2020 2021 2022
Чистий прибуток
60
Рис. 2.2 – Зміна величини чистого прибутку ПСП «Нива» ротягом 2018-
2022 років (тис. грн)
Як аграрне підприємство, воно сильно залежить від сезонних факторів.
Фактори,  як-от  зміни  у  врожайності,  погодні  умови  та  коливання  цін  на
аграрну  продукцію,  грають  важливу  роль  у  формуванні  його  фінансових
результатів.  Крім  сезонності,  зміни  в  керівництві  також  можуть  бути
ключовими у визначенні тенденцій фінансових показників.
Хоча пандемія COVID-19 мала глобальний вплив, її вплив на фінансове
становище ПСП «Нива» був обмеженим, при цьому прибуток підприємства
відчутно зріс.
Під  час  повномасштабного  воєнного  вторгнення  підприємство
зіткнулося з  серйозними фінансовими проблемами.  З одного боку,  це було
пов'язано з різким зростанням витрат на матеріали, а з іншого — з падінням
цін на  готову продукцію.  Основною причиною цих змін стало порушення
логістичних  ланцюжків,  яке  ускладнило  продаж  продукції  та  збільшило
витрати  на  доставку.  Це  призвело  до  значної  диспропорції  у  фінансовому
здоров'ї  підприємства, відображаючи глибокий та складний вплив війни на
економіку.
61
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА
ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Оптимізація фінансового планування та управління витратами
Фінансове планування та управління витратами в сільськогосподарських
підприємствах завжди вважалися складними завданнями, але сучасний світ
вносить  нові  виклики,  які  роблять  ці  завдання  ще  більш  критичними.
Особливо  в  Україні,  де  наслідки  глобальної  пандемії  COVID-19  та
повномасштабного воєнного вторгнення мають глибокий вплив на економіку
та сільськогосподарський сектор.
Пандемія внесла значні зміни у світові  ланцюжки поставок, фінансові
ринки  та  споживчу  поведінку,  що  мало  безпосередній  вплив  на
сільськогосподарські  підприємства.  Водночас,  повномасштабне  воєнне
вторгнення в  Україну привело до безпрецедентних викликів.  Це не тільки
завдало шкоди інфраструктурі та ресурсам, але й спричинило нестабільність
на  внутрішніх  та  зовнішніх  ринках.  У  таких  умовах,  здатність
сільськогосподарських  підприємств  оптимізувати  свої  фінансові  плани  та
ефективно управляти витратами стає ключовим фактором, що визначає їхнє
виживання та здатність пристосуватися до швидко змінюваних умов.
Існують  численні  підходи,  які  спрямовані  на  покращення
результативності роботи підприємства, зокрема:
- Застосування  ефективних  методів  керування  фінансами
підприємства;
- Посилення та активізація роботи в сфері інновацій та інвестицій;
- Раціоналізація поточних витрат;
- Підвищення конкурентоздатності виробленої продукції.
62
Застосування  зазначених  та  інших  методів,  спрямованих  на
вдосконалення результативності роботи підприємства, таких як розроблення
маркетингової  стратегії,  точна  оцінка  фінансового  статусу  та  ділових
показників  підприємства,  а  також  залучення  додаткових  інвестицій,  є
ключовим  фактором  досягнення  прибуткової  та  ефективної  діяльності
підприємства.
Ключовим аспектом удосконалення  фінансового  стану  підприємства  є
ефективне  використання  його  внутрішніх  ресурсів,  як  очевидних,  так  і
потенційних.
Активний  пошук  і  використання  цих  ресурсів  для  підсилення
фінансового  стану  підприємства  можливий  через  ретельний  аналіз  усіх
аспектів його діяльності [12].
Для  всебічної  оцінки  ефективності  діяльності  підприємства  критично
важливим є аналіз динаміки грошового потоку. У цьому контексті, детальний
аналіз фінансового стану ПСП «Нива» протягом 2019-2022 років (табл. 2.7-
2.10) виявив значні коливання у величині грошового потоку, що є ключовим
показником фінансової стабільності підприємства.
Ці  коливання  грошового  потоку  можна  частково  пояснити  змінами  в
управлінській політиці підприємства, оскільки зміна керівництва часто веде
до переорієнтації стратегій та підходів у фінансовому управлінні. Цікаво, що
пандемія COVID-19, незважаючи на її глобальний вплив, не мала значного
впливу  на  фінансові  результати  ПСП «Нива».  Втім,  ситуація  кардинально
змінилася з початком повномасштабного воєнного вторгнення.
В  умовах  повномасштабного  воєнного  вторгнення,  ПСП  «Нива»
зіткнулося  з  непростими  фінансовими  викликами.  З  одного  боку,  було
зафіксовано різке зростання вартості матеріалів, а з іншого - спостерігалося
падіння  цін  на  реалізовану  продукцію.  Основною  причиною  цього  стало
порушення логістичних ланцюжків, що ускладнило процес збуту продукції та
збільшило витрати на її доставку. Ці обставини призвели до диспропорції в
фінансовому стані підприємства. Вплив війни на економічний ландшафт був
63
глибоким і багатогранним. ПСП «Нива» зазнало значного зниження прибутку
від  операційної  діяльності  та  чистого  прибутку,  що  проявилося  у  майже
дворазовому зменшенні цих фінансових показників.
Для  поліпшення  фінансової  ситуації  підприємства  важливо  скоротити
витрати та збільшити доходи.  Найефективнішим способом досягнення цієї
мети є зростання доходів від продажів, що залежить від декількох ключових
чинників факторів: 
- вартість одиниці продукції, що реалізується;
- загальний обсяг продукції, що була реалізована.
Щоб  суттєво  підвищити  обсяги  продажів  продукції,  необхідно
впровадити додаткові заходи, включаючи:
- підвищення обсягу виробництва продукції;
- мінімізація залишків готової продукції на складах;
- вдосконалення політики збуту;
Головним  способом  зниження  розміру  вихідних  грошових  потоків  є
скорочення  витрат  на  виробництво  продукції.  Досягти  цього  можна  через
різні підходи, зокрема:
- придбання нової та модернізація існуючої техніки;
- зниження не виробничих витрат;
- ефективне використання ресурсів, у тому числі і відходів;
- підвищення продуктивності праці;
Крім  того,  важливим  аспектом  поліпшення  фінансового  стану  є
оптимізація внутрішніх резервів:
 - реструктуризація активів підприємства;
- заходи, спрямовані на зміну структури та складу активів балансу;
- перетворення в грошові кошти існуючих матеріальних та фінансових
активів підприємства [19].
Щоб  забезпечити  стабільність  та  тривале  високоефективне
функціонування підприємства, можна розробити детальний набір заходів для
підтримання його фінансового здоров'я:
64
-  постійний  комплексний  аналіз  фінансового  статусу  та  результатів
діяльності підприємства;
- розробка та реалізація фінансових стратегій;
- вдосконалення структури витрат;
- глибокий аналіз для виявлення способів зниження собівартості;
-  перегляд  методів  вирощування  культур  із  зосередженням  на
використанні органічних добрив;
- розробка планів для запобігання кризовим ситуаціям;
- заходи для підвищення обсягу вхідних фінансових потоків
- планування дій для зниження зовнішньої вразливості підприємства.
Такий  комплексний  підхід,  особливо  з  акцентом  на  регулярну  оцінку
фінансового  стану  та  прогнозування  ключових  показників,  буде  сприяти
зміцненню позицій підприємства на ринку та створенню сприятливих умов
для його довгострокового успіху.
3.2. Застосування економіко-математичного моделювання для оптимізації
діяльності підприємства
У  цьому  підрозділі  зосереджується  увага  на  ключовому  аспекті
управління  сільськогосподарським  підприємством  –  оптимізації
використання ресурсів. З урахуванням складності аграрного бізнесу, важливо
врахувати всі можливі чинники, що впливають на ефективність виробництва
та  прибутковість.  ПСП  «Нива»,  як  типове  сільськогосподарське
підприємство,  стикається  з  викликами,  які  пов'язані  з  раціональним
розподілом  земельних,  водних  ресурсів,  а  також  з  вирощуванням  великої
рогатої худоби та реалізацією продукції.
Основною задачею цього підрозділу є створення математичної моделі,
що  допоможе  ідентифікувати  оптимальне  співвідношення  між  різними
видами  діяльності  та  ресурсами.  Ця  модель  дозволить  зрозуміти,  як
максимізувати дохід,  враховуючи обмеження та потреби в ресурсах. Такий
65
підхід  сприятиме  прийняттю  обґрунтованих  управлінських  рішень  та
підвищенню загальної ефективності господарювання.
Для розробки моделі буде використано методи лінійного програмування,
що є одним з найбільш ефективних інструментів у сфері оптимізації ресурсів.
Цей  метод  допоможе  визначити  оптимальне  використання  землі,  води  та
інших важливих ресурсів для досягнення максимально можливого прибутку.
Крім  того,  буде  проведено  аналіз  чутливості,  який  дозволить  оцінити,  як
зміни  у  витратах,  цінах  на  продукцію  та  інших  зовнішніх  факторах
впливають  на  загальний  фінансовий  результат.  Результати  цього  аналізу
забезпечать  підприємству  цінні  вказівки  щодо  вдосконалення  стратегій
управління та можливостей для подальшого розвитку.
Щоб побудувати модель оптимального використання ресурсів у сегменті
землеробства для ПСП «Нива», необхідно визначити:
1. Змінні: 
- х1 – площа землі, яка використовується для культури пшениця;
- х2  – площа землі, яка використовується для культури ячмінь;
- х3  – площа землі, яка використовується для культури кукурудза;
- х4 – площа землі, яка використовується для культури овес;
- х5 – площа землі, яка використовується для культури горох;
- х6 – площа землі, яка використовується для культури соняшник;
- х7 – площа землі, яка використовується для культури соя;
2. Функція цілі: максимізувати дохід.
f ( x )=∑ ( p¿¿ i x i)−∑ (c f )¿,
де pi – прибуток з гектара для культури і,
де c f  – всі витрати на гектар для культури і,
3. Обмеження:
- сумарна площа посіву усіх культур не повинна перевищувати 2300
га;
- загальна кількість палива: ≤184 т;
66
- загальна кількість добрив:  ≤161т;
Оскільки  маємо  справу  з  сільськогосподарським  підприємством,
важливо звернути увагу на стратегію диверсифікації посівів. Одноманітність
культур, або вирощування одного виду культури на всіх полях, може бути не
найкращим рішенням з точки зору стійкості та ефективності. Диверсифікація
дозволяє  зменшити  ризики,  пов'язані  зі  змінами  клімату,  шкідниками  та
хворобами, а також може сприяти підвищенню загальної продуктивності. У
цьому  контексті,  при  моделюванні  плану  посівів,  необхідно  встановити
мінімальні  обмеження  для  кожної  змінної,  що  представляє  окремий  вид
культури.  Це  забезпечить,  що  кожна  культура  буде  представлена  в
господарстві  в  достатній кількості,  але при цьому не перевищує розумних
меж,  що  дозволяє  уникнути  занадто  великої  залежності  від  одного  виду
культури.  Встановлення  таких  обмежень  допоможе  підтримати  баланс  та
різноманітність  у  посівах,  що  є  ключовим  для  тривалої  та  стабільної
продуктивності  сільськогосподарського  підприємства.  Отже,  обмеження  по
посівав наступні:
- х1 ≥ 300 га;
- х2 ≥ 300 га
- х3 ≥500 га;
- х6 ≥ 400 га
- х7 ≥ 100 га;
- усі інші змінні повинні бути не меншими за 0: x i≥0.
Для  розв'язання  моделі  лінійного  програмування  можна  використати
програму  Microsoft  Excel  та  її  вбудовану  функцію  «Пошук  Рішення».  Ця
функція дозволяє автоматизувати процес знаходження оптимальних значень
змінних  у  задачах  лінійного  програмування.  У  випадку  аграрного
підприємства, змінні такі як х1 – пшениця, х2 – ячмінь, х3 – кукурудза, х4 – овес
х5  – горох, х6  – соняшник, х7  – соя, можуть бути оптимізовані для досягнення
максимального  прибутку,  враховуючи  витрати  на  паливо,  добрива  та  інші
обмеження.
67
На  самому  початку  процесу  важливо  ретельно  підготувати  матрицю
коефіцієнтів обмежень у програмі Microsoft Excel, що зображено на рис. 3.1.
Це вимагає не лише створення самої  матриці,  але й визначення ключових
змінних,  які  будуть  використані  в  аналізі.  Крім  того,  потрібно  ввести
значення  цільової  функції  та  відповідних  обмежень,  які  відіграють
центральну роль в процесі прийняття рішень.
Рис. 3.1 – Початкові дані для аналізу з програми Microsoft Excel
Після  цього,  слід  перейти  до  налаштувань  оптимізації.  Це  включає
вказівку цільової клітинки, яка буде використана для виведення результатів
розв'язку задачі. Також необхідно визначити клітинки для змінних, які будуть
брати участь у пошуку оптимального рішення. На цьому етапі відбувається
також введення обмежень,  які  є  критичними для забезпечення точності  та
реалістичності моделювання.
Всі ці процеси здійснюються за допомогою вбудованої в Excel функції
"Пошук Рішення".  Ця  функція  містить  спеціальне  інтерактивне  вікно,  яке
дозволяє користувачу легко вводити та налаштовувати різні  параметри для
розв'язування  задачі.  Це  інтуїтивно  зрозумілий  інструмент,  що  надає
68
можливості для гнучкого та ефективного моделювання, як показано на рис.
3.2.
Рис. 3.2 – Параметри розв’язувача програми Microsoft Excel
Після  введення  всіх  даних  можна  запустити  виконання  функції.
Результати розв’язку показані на рис. 3.3.
Аналізуючи результати, які зображені на рис. 3.3, стає зрозумілим, що
при поточних обмеженнях задача залишається без рішення. Використана у
цьому дослідженні вбудована функція "Пошук Рішення" в програмі Microsoft
Excel здатна генерувати докладні звіти про допустимість. Ці звіти надають
важливу інформацію про проблеми, які виникають під час пошуку рішення. 
Особливу увагу заслуговує звіт про допустимість, який представлений на
рис. 3.4.
69
Рис. 3.3 – Попередній розв’язок математичної моделі
Вивчення звіту про допустимість (рис. 3.4) дозволяє зрозуміти ключові
аспекти, що впливають на можливість знаходження рішення. Зокрема, в звіті
вказано, що для досягнення успішного рішення необхідно збільшити обсяг
використання  добрив  на  292  центнери.  Альтернативно,  можна  розглянути
варіанти  модифікації  існуючих  обмежень  або  зміни  в  самій  матриці
коефіцієнтів.
Рис. 3.4 – Звіт про допустимість з програми Microsoft Excel
Таким чином, зміни, які можуть бути внесені для досягнення вирішення
задачі,  включають  корекцію  рівня  добрив  або  перегляд  обмежень  та
параметрів у матриці коефіцієнтів. Це дозволить знайти оптимальне рішення,
70
що  відповідає  усім  вимогам  і  обмеженням,  встановленим  для
сільськогосподарського підприємства.
Отже,  розглядаючи  можливість  сільськогосподарського  підприємства
збільшити  кількість  використовуваних  добрив  на  292  центнери,  можна
здійснити  необхідні  корективи  у  плані.  Відповідно  до  цього  припущення,
змінимо  встановлені  обмеження  для  добрив  у  програмі  Microsoft  Excel,
встановивши новий ліміт у 1940 центнерів. Ця корекція дозволить адаптувати
підхід  до  використання  ресурсів,  враховуючи  нові  можливості.  Важливо
зазначити,  що  кожне  таке  коригування  є  кроком  до  більш  точного  та
ефективного управління ресурсами підприємства, що може значно вплинути
на його продуктивність і прибутковість. Результати розв’язку представлені на
рис. 3.5.
Рис. 3.5 – Розв’язок задачі зі зміненими обмеженнями
Отже,  результати  лінійного  програмування  представлені  на  рис.  3.5
відображають  оптимальний  розподіл  площ  для  посадки  різних
сільськогосподарських культур з метою максимізації прибутку. 
71
Значення  змінних  демонструють,  що  для  максимізації  прибутку,
пшениця, ячмінь і кукурудза мають займати значну частину посівних площ, а
горох  не  вирощуватися  взагалі.  Соняшник  повинен  займати  найбільшу
площу, що може вказувати на його високу рентабельність або менші вимоги
до витрат на вирощування у порівнянні з іншими культурами.
Кожен  рядок  в  матриці  коефіцієнтів  представляє  різні  ресурси,  які
обмежені за кількістю. Для добрив було встановлено нове обмеження в 1940
центнерів, яке, дозволяє вирішити задачу оптимізації. Це свідчить про те, що
обмеження за кількістю добрив було критичним фактором, який не дозволяв
знайти рішення раніше.
В цілому, змінюючи обмеження по коефіцієнтам системи обмеження і
перезапустивши  модель,  підприємство  зможе  перевірити,  чи  зміняться
результати оптимізації. Якщо це так, вони отримають новий розподіл площ,
який забезпечить більший прибуток відповідно до модифікованих обмежень.
3.3. Оцінка потенційної ефективності та впливу запропонованих заходів для
ПСП «Нива»
Для оцінки потенційної ефективності та прогнозування прибутку ПСП
«Нива»  на  2023  та  2024  роки,  важливо  ретельно  проаналізувати  існуючі
фінансові  тенденції  та  шаблони.  Це  дозволить  забезпечити  більш  точний
прогноз  майбутньої  ефективності.  У  цьому  контексті,  таблиця  3.1  надає
детальний  огляд  витрат  та  чистого  прибутку  за  останні  5  років.  Ці  дані
стануть фундаментом для аналізу та прогнозів.
Перед тим як перейти до детального аналізу, важливо зазначити, що для
прогнозування прибутку буде використано регресійний аналіз.  Регресійний
аналіз – це статистичний інструмент, який допомагає визначити взаємозв'язок
між  залежною  (у  нашому  випадку  –  чистим  прибутком)  та  однією  або
декількома незалежними змінними (такими як витрати на виробництво, ціни
на сировину тощо). Цей метод дозволяє оцінити, як зміни в цих незалежних
72
змінних можуть вплинути на очікуваний прибуток, надаючи важливу основу
для розуміння потенційного фінансового майбутнього підприємства.
Таблиця 3.1 – Огляд витрат на виробництво та прибутковості ПСП «Нива» за
2015-2022 роки (тис. грн)
Роки
Показник
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Посадковий 
матеріал 1 444,4 1 477,5 2 141,3  1 890,4 2 879,8 2 825,5 3 736,0 5 902,7
Добрива 100,1 715,3 1 976,6 2 263,3 1474,0 1 764,9 3 820,9 5 874,4
Паливо 2 173,3 2 662,8 5 867,6 6 979,2 6136,1 4 514,9 4 730,0 8 505,4
Інші матеріальні 
витрати 4 479,8 4 761,7 7 343,5 8 367,4 6484,0 4 682,0 9 646,8 8 331,5
Оплата праці 1 763,7 2 163,5 2 933,7 3 028,5 3477,0 3 470,0 3 850,0 4 050,0
Інші 
загальновиробничі 5 119,7 5 778,0 9 774,4 14047,0 16520,6 21258,8 21247,9 25390,3
витрати
Адміністративні 
витрати 990,0 1 003,0 1 986,0 1 523,0 1964,0 2 794,0 2 554,0 2 351,0
Витрати на збут 5,0 2,0 0,0 37,0 21,0 36,0 77,0 345,0
Інші операційні 
витрати 1 894,0 5 016,0 4 924,0 2 803,0 2012,0 1 540,0 3 393,0 902,0
Фінансові витрати 2 446,0 3 041,0 4 679,0 3 512,0 4114,0 3 863,0 2 894,0 1 899,0
Інші витрати 38,0 48,0 0,0 0 41,0 84,0 152,0 84,0
Витрати на 
тваринництво 35024,3 36774,3 45072,8 43548,4 37551,6 40987,3 34067,5 30449,1
Валовий прибуток 1 370,0 9 834,0 12712,0 7 900,0 10530,0 9 783,0 18149,0 10006,0
Чистий прибуток 1 029,0 3 591,0 4 241,0 1 930,0 3 030,0 1 643,0 11932,0 6 656,0
Під час проведення регресійного аналізу особливо важливо враховувати
співвідношення між кількістю використовуваних  показників та тривалістю
періоду  спостереження,  представленого  кількістю  років.  Оптимальною
практикою  є  забезпечення  такого  співвідношення,  при  якому  кількість
аналітичних показників не перевищує кількість років у вибірці. Це дозволяє
уникнути  перевантаження  моделі  зайвими  змінними  та  забезпечує  більшу
точність та надійність результатів аналізу. В разі, коли кількість показників
велика,  виникає  необхідність  проведення  кореляційного  аналізу.  Це
допомагає виявити зв'язок між незалежними змінними та чистим прибутком,
73
дозволяючи  ідентифікувати  ті  змінні,  які  мають  найбільший  вплив  на
прибутковість.
Ефективне  створення  економіко-математичної  моделі  та  здійснення
регресійного аналізу вимагає уважної підготовки статистичних даних. Ці дані
слід впорядкувати таким чином, щоб роки були представлені у колонках, а
конкретні показники — у рядках (табл. 3.2). Дані для складання статистики
можна взяти з таблиці 3.1.
Таблиця 3.2 - Статистичні дані для побудови економіко-математичної моделі
2015 1 444,4 100,1 2 173,3 4 479,8 1 763,7 5 119,7 35 024,3 1 370,0
2016 1 477,5 715,3 2 662,8 4 761,7 2 163,5 5 778,0 36 774,3 9 834,0
2017 2 141,3 1 976,6 5 867,6 7 343,5 2 933,7 9 774,4 45 072,8 12 712,0
2018 1 890,4 2 263,3 6 979,2 8 367,4 3 028,5 14 047,0 43 548,4 7 900,0
2019 2 879,8 1 474,0 6 136,1 6 484,0 3 477,0 16 520,6 37 551,6 10 530,0
2020 2 825,5 1 764,9 4 514,9 4 682,0 3 470,0 21 258,8 40 987,3 9 783,0
2021 3 736,0 3 820,9 4 730,0 9 646,8 3 850,0 21 247,9 34 067,5 18 149,0
2022 5 902,7 5 874,4 8 505,4 8 331,5 4 050,0 25 390,3 30 449,1 10 006,0
Для  проведення  детального  кореляційного  аналізу  ефективно
застосувати  Microsoft  Excel,  який  оснащений  функцією  CORREL(),
вбудованою для розрахунку кореляційних коефіцієнтів між наборами даних
(рис. 3.6). Ця функція дозволяє точно визначати ступінь статистичного зв'язку
між залежними та незалежними змінними.
Роки 
Показники
Посадковий матеріал
Добрива
Паливо
Інші матеріальні 
витрати
Оплата праці
Інші 
загальновиробничі 
витрати
Витрати на 
тваринництво
Валовий прибуток
74
Рис. 3.6 – Проведення кореляційного аналізу за допомогою Excel
Аналізуючи  коефіцієнти  кореляції,  ідентифіковано  найбільш  значущі
показники,  на  основі  яких  буде  розроблено  комплексну  економіко-
математичну модель. На основі проведеного кореляційного аналізу показник
«витрати на виробництво» має коефіцієнт кореляції 0, тобто цей показник має
найменший  в  плив  на  статистичні  дані.  Ця  модель  буде  демонструвати
залежність валового прибутку (Y) від обраного набору ключових показників:
Х1 – посадковий матеріал
Х2 – добрива 
Х3 – паливо 
Х4 – інші матеріальні витрати
Х5 – оплата праці
Х6 – інші загальновиробничі витрати
Висновки  регресійного  аналізу  представлені  у  вигляді,  який  можна
побачити на рис. 3.7. Розроблена модель відображена таким чином: 
Y=−3,2114 x1+3,7770 x2−2,1850 x3−0,7439 x4+19,8615 x5−1,3694 x6
75
Рис. 3.7 – Результат використання інструменту Регресія  в програмі Excel
Коефіцієнти детермінації R2 = 0,9981 та множинний–R = 0,9981,  свідчать
про те, що модель дуже добре пояснює варіативність валового прибутку (Y).
Нормований  R2 - це коригований показник  R2,  який враховує кількість
змінних у моделі  та кількість спостережень.  Значення 0,9864 все ще дуже
високе і вказує на те, що модель добре працює навіть після штрафування за
додавання змінних.
Валовий прибуток, який є залежною змінною, має значення від кількох
тисяч і більше, то стандартна помилка 544 є відносно не великою.
SS (сума квадратів):  велика різниця між сумою квадратів для регресії
(152696847) і залишком (296696) вказує на те, що модель дуже добре пояснює
варіативність даних, що відображається високим R2. MS (середній квадрат)
—  це  SS,  поділене  на  відповідне  df  (ступені  свободи).  Для  регресії  MS
високе, що також вказує на сильний вплив моделі.
Значущість  F  (р-значення  для  F-статистики  (F-критерій)):  значення  р-
значення = 0,0825 є меншим за поріг значущості 0,1, що свідчить про те, що є
76
достатньо доказів, щоб вважати регресійну модель статистично значущою на
встановленому рівні.
 Адекватність  побудованої  моделі  можна  перевірити  використовуючи
критерій  Фішера  (F-критерій).  Це  вимагає  порівняння  розрахованого
значення F-критерію з його критичним значенням зі статистичних таблиць.
Fтабл = (0,1; k1; k2), де k1 = 6 (чисельник ступенів свободи для регресії), k2 = 8-7
= 1 (знаменник ступенів свободи для залишків). Отже, Fрозрах. = 85,7760, Fтабл
=5,859.  Оскільки  розрахована  F-статистика  перевищує  табличне  значення
(85,7760  >  5,859),  то  з  ймовірністю  90%  можна  вважати,  що  розроблена
модель є адекватною для представлення даних і може бути застосована для
аналізу того, як різні типи витрат впливають на валовий прибуток, а також
для передбачення майбутніх прибутків протягом певного періоду. 
Аналіз  залишків  може  виявити  потенційні  проблеми  з  регресійною
моделлю,  а  також допомагає  зрозуміти,  чи  адекватно  модель  враховує  всі
відомості,  які  містяться  в  даних  (рис.  3.8).  Це  особливо  важливо  в
сільськогосподарському  секторі,  де  багато  факторів,  які  впливають  на
результат, можуть мати не лінійний або складний зв'язок.
Рис. 3.8 - Вихідні дані залишків регресійного аналізу в Excel
На  основі  аналізу  даних,  представлених  на  Рис.  3.8,  можна  зробити
наступні висновки:
77
- Прогнозований валовий  прибуток:  це  значення,  яке  модель  регресії
передбачає для валового прибутку на основі незалежних змінних.
- Залишки:  різниця  між  фактичними  спостережуваними  значеннями
валового  прибутку  та  значеннями,  передбаченими  регресійною
моделлю.  Позитивні  залишки  означають,  що  модель  недооцінила
фактичне значення, тоді як негативні залишки означають переоцінку.
- Стандартизовані  залишки:  це  залишки,  нормалізовані  на  їхню
стандартну  помилку.  Ці  значення  можуть  використовуватися  для
визначення  викидів,  і  як  правило,  будь-яке  значення  більше  2  або
менше -2 може вважатися потенційним викидом.
За  цими  даними  можна  сказати,  що  модель  загалом  працює  добре,
оскільки більшість стандартизованих залишків мають невелику величину, що
свідчить про адекватність моделі. Проте, значення 1,5669 та -1,6190 можуть
вказувати  на  потенційні  точки,  які  потребують  подальшого  розгляду  або
виключення з аналізу через їхню віддаленість від інших значень.
Для  вимірювання  ступеня  реагування  прибутку  на  зміни  окремих
факторів  застосовують  розрахунок  часткових  коефіцієнтів  еластичності,
представлених у таблиці 3.3. Ці коефіцієнти відображають, на яку величину, у
середньому, може змінитися прибуток, якщо відбудеться зміна в кожному з
окремих факторів Хі на 1%, при умові, що всі інші змінні мають фіксовані
значення.
Таблиця 3.3 - Розрахункові показники моделі
Показник Y X1 X2 X3 X4 X5 X6
Середнє
квадратичне 4 373,12 1 385,48 1 713,69 1 990,65 1 847,77 744,90 7 064,59
відхилення
Коефіцієнт
еластичності -0,8919 0,8463 -1,1313 -0,5013 6,1196 -2,0320
t-статистика
t (0,1;6)=1,943 -5,0756 6,0832 -12,3405 -2,6026 14,8776 -10,5686
табл
78
У  результаті  проведених  досліджень  можна  відзначити,  що  на  обсяг
валового прибутку найбільш позитивний вплив має оплата праці, тобто при
збільшенні  заробітної  плати  працівникам  на  1%  підприємство  зможе
збільшити валовий прибуток на 6,12%. Далі, найбільший вплив мають інші
загальновиробничі  витрати  та  паливо.  Їх  потрібно  зменшувати  для
збільшення  прибутку.  Всі  інші  фактор,  хоча  мають  менші  коефіцієнти
еластичності,  також  важливі.  Можливо,  це  вказує  на  потребу  додаткового
аналізу або збору даних для цих змінних.
Економіко-математичне  моделювання  відіграє  ключову  роль  у
плануванні  та  стратегічному  розвитку  сільськогосподарських  підприємств.
Це  неоціненний  інструмент,  який  дозволяє  підприємствам  оцінювати  свої
реальні ділові результати за минулі періоди, надаючи можливість зрозуміти
динаміку  та  результативність  їх  діяльності.  За  його  допомогою  можна  не
тільки  аналізувати  поточний  стан  справ,  але  й  розробляти  довгострокові
плани і  стратегії,  визначаючи оптимальні  напрямки розвитку та інновацій.
Крім того,  економіко-математичне моделювання є ефективним засобом для
залучення  інвестицій  та  фінансових  ресурсів,  оскільки  воно  демонструє
потенційним інвесторам чітку  та  обґрунтовану  картину бізнесу.  Також,  це
могутній  інструмент  у  реалізації  загальної  стратегії  підприємства,
допомагаючи досягти поставлених цілей та адаптуватися до змін у бізнес-
середовищі.
79
ВИСНОВКИ
У ході цього дослідження, детально проаналізовано фінансову стійкість
підприємства в умовах глобальних викликів, зокрема пандемії COVID-19 та
воєнних  дій  в  Україні.  Загалом,  ключ  до  забезпечення  стабільності
підприємств полягає  у ефективному управлінні  фінансовими ресурсами та
адаптації до швидкозмінних умов. Це дослідження вносить значний вклад у
розуміння  того,  як  підприємства  можуть  оптимізувати  свої  стратегії
управління ризиками, адаптуватись до нових викликів та підтримувати свою
фінансову стійкість в непростих економічних умовах.
У сучасному економічному середовищі,  що характеризується  значною
нестабільністю,  важливим  для  кожного  господарюючого  суб'єкта  є  пошук
шляхів  для  підвищення  своєї  ефективності.  Кожне  підприємство,  діюче  в
рамках ринкової економіки, повинно забезпечити стабільність своїх фінансів,
щоб гарантувати  виконання  своїх  зобов'язань  перед  діловими  партнерами,
державою, власниками та працівниками.
В  рамках  цього  дослідження  було  досліджено  сутність  фінансового
стану та фінансової стійкості  суб'єктів господарювання, а також визначено
ключові  аспекти  та  функції  фінансового  аналізу.  Вивчаючи  систему
індикаторів для фінансового аналізу, було застосовано ці знання на практиці,
аналізуючи  фінансову  стійкість  ПСП «Нива».  Також була  приділена  увага
оцінці  впливу  пандемії  COVID-19  та  повномасштабного  вторгнення  в
Україну на фінансовий стан цього підприємства.
З аналізу діяльності ПСП «Нива» випливає, що це підприємство можна
вважати  фінансово  стійким  та  стабільним.  Зокрема,  під  час  дослідження
фінансової стійкості виявлено, що в період із 2020 по 2022 роки підприємство
міцно трималося у стабільному фінансовому стані. Аналіз коефіцієнтів, що
характеризують  фінансову  стійкість,  підтвердив  значне  покращення
фінансової  стійкості  та  незалежності  ПСП  «Нива».  Зростання  власних
80
обігових коштів, підвищення коефіцієнтів автономії та зменшення залежності
від  зовнішніх  джерел  фінансування  вказують  на  ефективне  управління
фінансами.  Підвищення  коефіцієнтів  забезпечення  оборотних  активів  та
запасів власними коштами, а також загальне зростання фінансової стійкості
свідчать  про  зміцнення  фінансової  позиції  підприємства  протягом
аналізованого періоду.
Для підвищення фінансового стану підприємству необхідно збільшувати
обсяги  виробництва,  ефективно  використовувати  ресурси,  підвищувати
продуктивність  праці  працівників  та  якість  своєї  продукції,  а  також
знижувати виробничі витрати для оптимізації рентабельності.
Майбутні дослідження можуть бути спрямовані на знаходження більш
обґрунтованих шляхів поліпшення фінансової ситуації в аграрному секторі, а
також  на  вирішення  проблем,  пов'язаних  із  проведенням  комплексного
аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств.
81
СПИСОК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. 
Бережна  Л.В.  Економіко-математичні  методи  і  моделі  в  фінансах:
навчальний посібник / Л.В. Бережна, О.І. Снитюк – К.: Кондор, 2009. – 301 с..
2. Білик М. Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. /Білик М. Д., Павловська
О. В.,  Притуляк Н. М.,  Невмержицька Н. Ю.//. -  Київ :  КНЕУ, 2005 p.. -  с.
592. - ISВN 966–574–799–1.
3. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств [Текст] /
М. Д. Білик // Фінанси України. – 2005. – №3. – С. 117-128..
4. Вахович І. М. Олександренко І. В. Теоретичні підходи до визначення
фінансової стабільності підприємств. - 2015 p.. - сс. 19-25.
5.  Вітлінський  В.В.  Економіко-математичні  методи  та  моделі:
оптимізація : навч. посібник / Вітлінський В. В., Терещенко Т. О., Савіна С. С.
— К. : КНЕУ, 2016. — 303 с..
6. Герасименко С.С. Передбачення фінансового стану підприємства при
оцінці його здатності до продовження діяльності / С. С. Герасименко, Н. А.
Головач // Актуальні проблеми економіки . – 2017. – № 4. – С. 15-17.
7. Герега О. В. Управління потенціалом фінансово-економічної стійкості
торговельних підприємств: Дисертація / Герега О. В. / Львів. - 2021 р.. - с.
272.
8.  Горобець  Н.  М.  Економіко-математичні  підходи  до  оптимізації
виробничої  програми  аграрних  підприємств  [Стаття]  /  Горобець  Н.  М.,
Дьяченко Н. К. - Інвестиції: практика та досвід. № 13, 2019р. - сс. 30-34..
9. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник. / Б. Є.
Грабовецький — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 256 с.
10. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підручник / О. С. Іванілов —
К.:  Центр  учбової  літератури,  2009.  —  728  с
https://shron1.chtyvo.org.ua/Ivanilov_Oleksandr/Ekonomika_pidpryemstva.pdf.
82
11. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.. - Київ : МАУП, 2001
p.. - 2-ге вид., стереотип.. - с. 152.
12. Карпенко Г.В. Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства
/ Г.В. Карпенко // Економіка держави. – 2010. – № 1. – С. 61–62.
13. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент, Житомир: ЖІТІ, 2001. – 440 с.
- Режим доступу: https://buklib.net/books/21874/ .
14.  Косова  Т.  Д.  Організація  і  методика  економічного  аналізу.  Навч.
посіб. - К. / Косова Т. Д., Сухарев П. М., Ващенко Л. О. та ін. //. - Київ : Центр
учбової літератури, 2012 p.. - с. 528.
15.  Кравець  О.  Інформаційне  забезпечення  аналізу  фінансового  стану
підприємства  [Електронний  ресурс]  /  Режим  доступу:  http://econf.at.ua/
publ/konferencija_2016_12_8_9.
16.  Лахтіонова  Л.  А.  Аналіз  фінансової  стійкості  суб’єктів
підприємницької діяльності :  монографія /  Л. А. Лахтіонова. – К. :  Знання
України, 2013. – с. 1091.
17.  Лобода  О.М.  Впровадження  методів  економіко-математичного
моделювання для оптимального управління аграрного підприємства / Лобода
О.М.,  Кавун  Г.М.  –  Херсон,  -  Науково-виробничий  журнал  «Бізнес-
навігатор», №2, 2019р. – сс. 175-179. .
18. Лучко М. Р. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник / М. Р. Лучко,
С.  М.  Жукевич,  А.  І.  Фаріон  –  Тернопіль:,  ТНЕУ,  –  2016  –  304  с.  -
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/19240/1/Fin%20analiz
%20Verstka.pdf.
19. Марцин В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість –
основні  складові  оцінки  фінансового  стану  підприємства  //Економіка,
фінанси, право. – К., 2009. - №7. – С.26-29.
20.  Мошенський  С.З.  Економічний  аналіз  [Текст]  :  підручник  /
Мошенський С. З., Олійник О. В. – 2-ге вид.,  доп. і перероб. – Житомир :
Рута. - 2007 p.. - с. 704.
83
21. Насібова О. В. Шипенко А. А Методичні підходи фінансового аналізу
підприємства. -  Харків :  Вісник  Харківського  національного  технічного
університету сільського господарства,, 2019 p.. - сс. 35-44.
22.  Нелеп  В.М.  Планування  на  аграрному  підприємстві.  -  К.:  КНЕУ,
2004. - 495 с. - Режим доступу: https://buklib.net/books/21929/.
23.  Нужна  С.  А.  Економіко-математичне  моделювання  в  бізнес-
плануванні  підприємства  аграрної  сфери.  /  С.  А.  Нужна,  С.  І.  Мороз  /
Ефективна економіка. 2021. № 4..
24. Овсієнко А.М. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану
підприємства  [Електронний  ресурс]  /  Режим  доступу:
http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=74863.
25. Ольховський А.М. Аналіз фінансового стану: концепттуальний підхід
/ А.М. Ольховський, Є.В. Шемчук, В.О. Вдовиченко //  Фінанси України. –
2014. – № 5. – C. 118-123..
26. Онисько С.М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих
закладів освіти. /Онисько С.М., Марич П.М. / -  2-ге видання, виправлене і
доповнене. - Львів: «Магнолія Плюс», 2006. - 367 с..
27. Піскунов О. Г. Еволюція підходів до комплексної оцінки фінансового
стану  підприємства  [Текст]  /  О.  Г.  Піскунов,  Н.  Г.  Метеленко,  Т.  П.
Лободзинська // Економічний вісник НТУУ «КПІ» : збірник наукових праць. –
2009. – № 6. – С. 205–211. – Бібліогр.: 9 назв..
28. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств [Текст] / А.М. Поддєрьогін,
М.Д. Білик, Л.Д. Буряк, С.О. Булгакова та ін. - К.: КНЕУ, 2008. - С. 552.
29. Ситник Н. С. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Ситник Н.
С., Смолінська С.Д.,Ясіновська І.Ф.; за заг. ред. Н. С. Ситник.- Львів: ЛНУ
імені  Івана  Франка,  2020.  -  402  с  -
https://financial.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/Finansy_pidpr15.pdf.
30. Слав’юк Р. А. Фінанси підприємств: підручник / Р. А. Слав’юк - К. :
УБС НБУ : Знання, 2010. - 550 с..
84
31. Суліма Н. М. Економіка і фінанси підприємства [Текст]: навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. М. Степасюк, Н. М.
Суліма, О. В. Величко ; За ред.: В. К. Збарського, В. І. Мацибори; - К. : ЦП
"Компринт", 2013. - 300 с. .
32.  Тулай О.І.  Фінансовий стан сільськогосподарських підприємств та
основні  напрями  його  зміцнення.  /  Тулай  О.І.  -  Збірник  наукових  праць
Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки)
№3(38), 2018р. - 185-191 с.
33. Узунов В.М. Фінансові аспекти розвитку підприємництва в Україні /
В.М. Узунов // Фінанси України. – 2016 р. - № 4 .- С. 142- 150.
34. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / О.
С. Філімоненков. – 2-ге вид., перероб. і доп. – к: МАУП, 2004. — 328 с.
34. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / О.
С. Філімоненков. – 2-ге вид., перероб. і доп. – к: МАУП, 2004. — 328 с.
35. Школьник І. О. Фінансовий аналіз: навч. посіб. – К. /Школьник І. О.,
Боярко І. М. , Дейнека О. В. та ін.//. - Київ : Центр учбової літератури, 2016
p.. - Центр учбової літератури. - с. 368.
36.  Шморгун Н.П.  Фінансовий аналіз:  посібник /  Н.П.  Шморгун,  І.В.
Головко .- К.: ЦНЛ, 2014 .- 528 с.
37.  Щербініна  С.  А.  Застосування  економіко-математичного
моделювання для аналізу діяльності  промислового підприємства  [Стаття]  /
Щербініна С. А., Климко О. Г., Марочко Т. Р. – Полтава, - Електронне наукове
фахове видання «Ефективна економіка». №6, 2019р..
38. Господарський кодекс України : Кодекс України від 16.01.2003 р. №
436-IV  :  станом  на  8  жовт.  2023  р.  URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text.
39.  Кодекс  України  з  процедур  банкрутства  :  Кодекс  України  від
18.10.2018  р.  №  2597-VIII  :  станом  на  29  лип.  2023  р.  URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19.
85
40. Конституція України : від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР : станом на 1
січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
41.  Міністерство  Фінансів  України  [Електронний  ресурс]  /  Режим
доступу: https://mof.gov.ua/uk/nacionalni-polozhennja1.
42.  Податковий кодекс  України  :  Кодекс  України  від  02.12.2010  р.  №
2755-VI  :  станом  на  23  листоп.  2023  р.  URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.
43. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :  Закон
України  від  16.07.1999  р.  № 996-XIV :  станом  на  10  серп.  2022  р.  URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14.
86
ДОДАТКИ
Додаток А
БАЛАНС (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) ЗА 2018-2022 РОКИ
87
Продовження додатку А
88
Продовження додатку А
89
Продовження додатку А
90
Продовження додатку А
91
Продовження додатку А
92
Продовження додатку А
93
Продовження додатку А
94
Продовження додатку А
95
Продовження додатку А
96
Додаток Б
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ (ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) ЗА
2018-2022 РОКИ
97
Продовження додатку Б
98
Продовження додатку Б
99
Продовження додатку Б
100
Продовження додатку Б
101
Продовження додатку Б
102
Продовження додатку Б
103
Продовження додатку Б
104
Продовження додатку Б
105
Продовження додатку Б