Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9347
Title: Управління змінами в діловому середовищі виробничого підприємства (на матеріалахФОП Пономаренко Р.В., м.Черкаси)
Authors: Павловська, Анна Станіславівна
Боченко, Костянтин Сергійович
Keywords: Управління, управлінські рішення, ділове середовище, управління змінами
Issue Date: 2024
Abstract: Предмет дослідження: підходи до ухвалення управлінських рішень в умовах економіки України та на ПАТ «Черкасиобленерго». Об’єкт дослідження: процес ухвалення управлінських рішень для досягнення більш ефективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго». Мета роботи полягає у вивченні методів та моделей ухвалення управлінських рішень в умовах сучасної економіки України, а також вдосконалення процесу ухвалення таких рішень на підприємстві енергетичної галузі ПАТ «Черкасиобленерго». Для досягнення даної мети були поставлені такі основні завдання: проаналізувати теоретичні положення, що визначають сутність та зміст «ухвалення управлінських рішень» в умовах ринкової економіки; ознайомитися з процесом ухвалення управлінських рішень: принципи й етапи даного процесу, роль керівника в ньому, а також фактори вливаючи на цей процес; розглянути та виявити методи удосконалювання процесу ухвалення управлінських рішень; проаналізувати сучасний стан проблеми «ухвалення управлінських рішень» на ПАТ «Черкасиобленерго». При написанні роботи використовувалися метод порівняння, угруповань, аналізу та синтезу, факторного аналізу, систематизації спостережень, економіко-математичні та інші методи. За результатами дослідження сформульовані пропозиції: Третій розділ містить пропозиції та напрями щодо вдосконалення процесу ухвалення рішень на підприємствах енергетичної галузі на прикладі ПАТ «Черкасиобленерго». Сформовано моделі ухвалення управлінських рішень на ПАТ «Черкасиобленерго», вивчений та рекомендований до застосування зарубіжний досвід у сфері ухвалення управлінських рішень. Запропоновано впровадження системи контролінгу як інформаційно-аналітичної основи ухвалення ефективних управлінських рішень.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9347
Appears in Collections:073 Менеджмент (Менеджмент)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Диплом Боченко2024.pdf
  Restricted Access
1.61 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
В.о. завідувача кафедри  
к.і.н., доц. Білик О.А._____________ 
____________________________________ 
«_____»________________________ 2024  р. 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
НА ТЕМУ: 
 
УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ 
ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП 
ПОНОМАРЕНКО Р.В., М.ЧЕРКАСИ) 
 
 
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Менеджмент» 
Рівень вищої освіти: другий (магістерський) 
Форма навчання: денна 
Група ММ-23 
 
 
Виконавець роботи:                           
 «____»___________ 2024 р.       _______________        Костянтин БОЧЕНКО 
                                                           (підпис)                          (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)           
  
Керівник роботи: 
                              
 «____»__________ 2024 р.    _________    Д.е.н., проф. Анна ПАВЛОВСЬКА  
                                                    (підпис)                         (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
 
 
 
Черкаси 2024 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»   
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                         
(код, назва) 
Освітня програма   Менеджмент                        
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
В.о. завідувача кафедри  
к.і.н., доц. Білик О.А._____________ 
____________________________________ 
«_____»________________________ 2024  р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
Боченко Костянтин Сергійович  
 (прізвище, ім’я,  по батькові) 
1. Тема роботи УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ 
ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП 
ПОНОМАРЕНКО Р.В., М.ЧЕРКАСИ) 
 
Керівник роботи   Д.е.н., проф. Анна ПАВЛОВСЬКА , 
(Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
затверджені наказом від «27» вересня 2024 року №289/04 
2. Вихідні дані до роботи: фінансові документи ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
за 2021-2023 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела. 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити): 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В 
ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА; РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ДІЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» ФОП 
ПОНОМАРЕНКО Р.В.; РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.. 
4. Консультанти розділів роботи: 
Підпис, дата 
Прізвище, ініціали 
Розділ завдання завдання 
та посада керівника 
видав прийняв 
1 Проф. Павловська А.С.   
2 Проф. Павловська А.С.   
3 Проф. Павловська А.С.   
5. Дата видачі завдання _____________________________________  
3 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка 
п/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. виконано 
1 Складання попереднього плану 10.09.2024 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел. виконано 
2 20.09.2024 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка виконано 
3 25.09.2024 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного виконано 
4 розділу. Аналіз даних, необхідних 30.09.2024 
для написання аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 2.10.2024 виконано 
Доопрацювання аналітичного виконано 
6 5.10.2024 
розділу. 
Підготовка  та написання виконано 
7 8.11.2024 
розрахункового розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 20.11.2024 виконано 
Доопрацювання розрахункового виконано 
9 25.11.2024 
розділу. 
10 Підготовка висновків по роботі 27.11.2024 виконано 
11 Оформлення роботи 29.11.2024 виконано 
Подання завершеної роботи на виконано 
12 30.11.2024 
кафедру 
 
 
Студент                     ______             Костянтин БОЧЕНКО 
                                     ( підпис )                      (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      _______           Анна ПАВЛОВСЬКА  
                                                          ( підпис )                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
4 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 102 сторінки, 18 таблиці, 13 
рисунків, список літератури з 89 найменувань.  
 
УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ 
ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП 
ПОНОМАРЕНКО Р.В., М.ЧЕРКАСИ) 
Об’єктом дослідження є процес управління змінами в діловому 
середовищі виробничого підприємства. 
Предметом дослідження роботі є управлінські технології адаптації 
підприємства до змін в діловому середовищі виробничого підприємства 
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.  
Метою роботи є поглиблення теоретичних і методичних засад 
управління змінами в діловому середовищі виробничого підприємства як 
тригера бізнес-процесів; оцінювання економічної ефективності діяльності 
підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо її підвищення на 
матеріалах ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. 
Завдання роботи: розглянути сучасні підходи до основ управлінських 
технологій адаптації підприємства до змін в діловому середовищі; 
розглянути державну підтримку розвитку ділового середовища; виявити 
особливості та перешкоди розвитку поліграфії в Україні; дати загальну 
характеристику підприємства; здійснити аналіз основних фінансово-
господарських показників підприємства; проаналізувати сильні та слабкі 
сторони підприємства; розглянути пропозиції щодо підвищення 
ефективности управління змінами в діловому середовищі. 
В роботі проведено аналіз ділової активності ФОП ПОНОМАРЕНКО 
Р.В. із застосуванням сучасних методів дослідження. А саме 
загальнонауковий діалектичний метод; історичний і системний підходи до 
вивчення процесу обліку, методи класифікації; порівняльних характеристик; 
наукової абстракції; нормативно-правового забезпечення; економіко-
статистичні методи; метод групувань, графічний, метод та метод табличного 
відображення аналітичних даних. Розроблено та економічно обгрунтовано 
заходи щодо підвищення адаптації підприємства до змін в діловому 
середовищі, спираючись на проведений аналіз даного СГД (як загальний так і 
конкретно його ділового середовища), проведено оцінка щодо підвищення 
ефективності діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», а саме придбання 
технологічної лінії БКГ-76. Детально розглянуто та розраховано економічний 
ефект від такого економічного прийому. 
Одержані результати  можуть бути використані в виробничій 
діяльності підприємства з метою підвищення адаптації підприємства до змін 
в діловому середовищі.  
Рік захисту роботи – 2024  
Здобувач вищої освіти _____________ Костянтин БОЧЕНКО 
Дата _________________________________  
5 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В 9 
ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА  
1.1 Підходи до адаптації підприємства до змін в діловому середовищі  9 
1.2 Державна підтримка та перешкоди розвитку ділового середовища 20 
підприємств України 
1.3 Особливості розвитку ділового середовища поліграфії в Україні 28 
Висновки до розділу 1 34 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА 36 
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.  
2.1 Загальна характеристика типографії як суб’єкта господарювання 36 
2.2 Аналіз основних фінансово-економічних показників підприємства  51 
2.3 Аналіз ділового середовища типографії  60 
Висновки до розділу 2 69 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 72 
ЗМІНАМИ В ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.  
3.1 Рекомендації щодо підвищення ефективности управління змінами в 72 
діловому середовищі  
3.2 Розробка заходів з стимулювання ділової активності підприємства 81 
3.3 Розрахунок економічного ефекту від пропозиції  90 
Висновки до розділу 3 97 
ВИСНОВКИ 99 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 103 
 
 
 
  
6 
 
ВСТУП 
 
Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія 
всіх без винятку організацій можливо тільки в тому випадку, якщо 
середовище допускає його здійснення. Ділове середовище організації є 
джерелом її життєвої сили. Вона містить в собі той потенціал, який дає 
можливість організації функціонувати,  а, отже, існувати і виживати певному 
проміжку часу. 
На сучасному етапі ринкових відносин є багато факторів зовнішнього 
середовища можуть впливати на організацію. Ділове середовище – це 
комплекс чинників безпосереднього оточення організації, що є складовою 
частиною зовнішнього середовища, до яких відносяться постачальники, 
споживачі, конкуренти, фінансові організації та органи влади. Дані фактори 
знаходяться за межами організації, які взаємодіють з нею і які безпосередньо 
впливають на організацію в цілому або на її окремі складові частини. 
Діловий клімат формується в процесі діяльності організації і з часом 
змінюється. У деяких випадках фактори мінливого середовища починають 
чинити сильний вплив на конкретну організацію і стають частиною її бізнес-
оточення. Ділове середовище змінюється, якщо організація змінює стратегію, 
сферу діяльності, вироблені продукти, ринки і т.п. Під внутрішнім 
середовищем розуміється господарський відділ фірми, до складу 
управлінський механізм, спрямований на оптимізацію науково-технічної і 
виробничо-збутової діяльності фірми. Коли мова йде про внутрішнє 
середовище фірми, мається на увазі глобальна структура фірми, яка охоплює 
всі виробничі підприємства фірми, фінансові, страхові, транспортні та інші 
підрозділи, що входять у фірму, незалежно від їх місця розташування та 
сфери діяльності. 
Під зовнішнім середовищем розуміють всі умови і чинники, що 
виникають у навколишньому середовищі, незалежно від діяльності 
конкретної фірми, але які надають або можуть вплинути на її 
7 
 
функціонування і тому потребують прийняття управлінських рішень. Однак 
набір цих факторів і оцінка їх впливу на господарську діяльність різні в 
кожної фірми. Зазвичай підприємство в процесі управління сама визначає, які 
фактори і якою мірою можуть впливати на результати його діяльності в 
даний період і в майбутній перспективі. 
Висновки проведених досліджень або поточних подій 
супроводжуються розробкою конкретних засобів і методів для прийняття 
відповідних управлінських рішень. Причому, перш за все, виявляються і 
враховуються фактори зовнішнього середовища, що впливають на стан 
внутрішнього середовища фірми. Макро оточення створює загальні умови 
існування організації в зовнішньому середовищі. У цій частині аналізу 
розглядаються політико-правові, техніко-економічні, екологічні та ін 
фактори. 
Об’єктом дослідження є процес управління змінами в діловому 
середовищі виробничого підприємства. 
Предметом дослідження роботі є управлінські технології адаптації 
підприємства до змін в діловому середовищі виробничого підприємства 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ».  
Метою роботи є поглиблення теоретичних і методичних засад 
управління змінами в діловому середовищі виробничого підприємства як 
тригера бізнес-процесів; оцінювання економічної ефективності діяльності 
підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо її підвищення на 
матеріалах ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». 
Завдання роботи: розглянути сучасні підходи до основ управлінських 
технологій адаптації підприємства до змін в діловому середовищі; розглянути 
державну підтримку розвитку ділового середовища; виявити особливості та 
перешкоди розвитку поліграфії в Україні; дати загальну характеристику 
підприємства; здійснити аналіз основних фінансово-господарських показників 
підприємства; проаналізувати сильні та слабкі сторони підприємства; розглянути 
пропозиції щодо підвищення ефективности управління змінами в діловому 
8 
 
середовищі. 
В роботі проведено аналіз ділової активності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» із 
застосуванням сучасних методів дослідження. А саме загальнонауковий 
діалектичний метод; історичний і системний підходи до вивчення процесу обліку, 
методи класифікації; порівняльних характеристик; наукової абстракції; 
нормативно-правового забезпечення; економіко-статистичні методи; метод 
групувань, графічний, метод та метод табличного відображення аналітичних даних. 
Розроблено та економічно обгрунтовано заходи щодо підвищення адаптації 
підприємства до змін в діловому середовищі, спираючись на проведений аналіз 
даного СГД (як загальний так і конкретно його ділового середовища), проведено 
оцінка щодо підвищення ефективності діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», а 
саме придбання технологічної лінії  БКГ-76. Детально розглянуто та розраховано 
економічний ефект від такого економічного прийому. 
 
  
9 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В 
ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1 Підходи до адаптації підприємства до змін в діловому середовищі    
 
Будь-який суб’єкт підприємницької діяльності працює як відкрита 
система. У процесі отримання ресурсів з боку, проектування і виробництва 
продукції або надання послуг, реалізації цієї продукції або цих послуг у 
зовнішнє середовище підприємство активно взаємодіє з цим середовищем, а 
також із середовищем внутрішньої. Це і є підприємницький процес, 
спрямований на досягнення цілей підприємства. 
Для прийняття раціонального управлінського рішення з урахуванням 
впливу зовнішнього оточення керівникам необхідно зробити вибір з великої 
кількості комбінацій параметрів в процесі управління. Сьогоднішні зміни в 
навколишньому світі змушують звертати на навколишнє середовище 
організації ще більшу увагу. Основна проблема, з якою стикається керуючий 
персонал – визначення ділового середовища. Керівництву необхідно 
обмежити облік бізнес-оточення тільки тими аспектами, від яких залежить 
успіх організації.  
Ділове середовище – це комплекс чинників безпосереднього оточення 
організації, що є складовою частиною зовнішнього середовища, до яких 
відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові організації та 
органи влади. Дані фактори знаходяться за межами організації, які 
взаємодіють з нею і які безпосередньо впливають на організацію в цілому або 
на її окремі складові частини. 
Ділове середовище формується в процесі діяльності організації і з 
часом змінюється, якщо організація змінює стратегію, сферу діяльності, 
вироблені продукти, ринки і т.д. Щоб з'ясувати, що слід відносити до 
ділового середовища організації, потрібно проаналізувати, в якій сфері 
10 
 
діяльності або галузі вона працює, і визначити, з якими елементами 
зовнішнього середовища (організаціями, підрозділами, людьми), вона 
пов'язана, схильна до їх впливу, взаємодіє в процесі досягнення поставлених 
цілей. При розгляді впливу ділового середовищана організацію важливо 
розуміти, що характеристики середовища відмінні, але в той же час пов'язані 
з її факторами. 
Основними характеристиками ділового середовища є: 
заємопов'язаність факторів ділового середовища – це рівень сили, з 
якою зміна одного чинника впливає на інші фактори; 
складність ділового середовища – число і різноманітність факторів, які 
значною мірою впливають на організацію; 
рухливість середовища – це швидкість, з якою відбуваються зміни в 
оточенні організації; – невизначеність ділового середовищає функцією 
кількості інформації, яку має організація з приводу конкретного фактора, а 
також функцією впевненості в цій інформації. Дані характеристики описують 
фактори ділового середовища. 
Вплив споживачів знаходить вияв у різних формах: 
у встановленні певного рівня цін; 
в наявності особливих вимог до якості, дизайну і технічним 
характеристикам продукції; формах оплати; 
в загрозі переходу до іншого виробника; 
в перевазі певних торгових марок і т.д. 
Виробники також можуть чинити істотний вплив на споживачів, 
встановлюючи нижчі ціни, гарантуючи високу якість і терміни постачань, 
пропонуючи унікальну продукцію або послуги, будучи монополістами в 
даній галузі і т.п. Якщо позиція виробника досить сильна, то існує і 
потенційна загроза зміни покупця. Також необхідно розуміти, наскільки 
сильні позиції організації, як вона впливає на покупців і на чию користь 
складається баланс сил в цій взаємодії. Вивчення споживачів дозволяє 
11 
 
організації краще усвідомити те, який продукт в найбільшій мірі буде 
прийматися покупцями, на який обсяг продажів може розраховувати 
організація, якою мірою покупці прихильні продукту саме даної організації, 
на скільки можна розширити коло потенційних покупців і багато іншого. 
Особливості та закономірності функціонування ділового середовищав 
різних країнах світу висвітлено у працях таких зарубіжних учених, як Д. 
Норт [7], Ф. Хайєк [10], Дж.С. Милль [4], Я. Романчук [8; 9] та ін. Ділове 
середовище розглядали через призму культурно-ментальних зрушень В.В. 
Москаленко [5], Я.Г. Невідома [6], М. Лукашевич [3]. Інституціональний 
напрям економіки, перенесений на український грунт, переробляється 
вітчизняними фахівцями В.П. Вишневським [1], Я. Жалілом [2] та ін. 
У дослідженні про ділове середовище вчені спираюься на базисні 
положення чотирьох підходів: теорію систем як основну базу ділового 
середовища; економічний підхід як базис функціонування ділового 
середовищарегіону; культурно-ментальний підхід до побудови прототипу 
ділового середовища; інституціональний підхід до аналізу прототипу 
ділового середовища. 
Згідно з теорією систем, ділове середовище – ергатична система. Із 
цього випливає необхідність окреслити такі базові основні положення 
ділового середовища. Із цього випливає, що характер його поведінки 
здебільшого корелює не із впливом підсистем, а з характеристиками самого 
ділового середовища, суб`єктів (людей) та інституцій, що їх об'єднують. При 
цьому діють властиві всім системам, що авто розвиваються, демонстрації 
позитивного зворотного зв'язку, не тільки властивості людей, що складають 
ділове середовище формують саме середовище, водночас і ділове середовище 
змінює характеристики свідомості людей. 
Економічний підхід як базис функціонування ділового середовищамає 
такі положення: 
12 
 
1. Економіка розглядається як система, яка знаходиться в процесі 
постійних причинно-зумовлених змін.  
2. Ринкова економіка досліджується не як окремо взятий об'єкт 
дослідження, а як підсистема економічної системи суспільства. 
3. Діючий механізм локації ресурсів не співпадає з поняттям ринку 
як такого, але являє собою інститути, які формують реальний ринок і діють 
через нього. 
4.  Економіка досліджується у взаємозв'язку з правом, соціологією, 
політологією: використовується більш широкий набір змінних різної 
природи. 
5.  Культурно-ментальна детермінація як у цілому нації, так і в 
окремо взятих регіонах є базисом, на якому формується ділова та 
повсякденна поведінка, що сприймається суспільством та, відповідно, 
впливає на формування інститутів, що є складовою частиною ділового 
середовищарегіону.  
Найважливіша характеристика організації – її взаємо зв’язок із 
зовнішнім середовищем. Жодна організація не може існувати сама по собі. 
Вони повністю залежать від навколишнього світу, від зовнішнього 
середовища відносно як своїх ресурсів так і споживачів, користувачів тими 
результатами, яких вона намагається досягти. [3, 5]. 
Сьогоднішні зміни в зовнішньому світі примусили звернути на 
зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж коли - не будь. Навіть якщо б 
зміни ці не були б настільки важливими, керівникам все одно б прийшлося 
враховувати середовище, оскільки організація як відкрита система залежить 
від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, а також 
споживачів. Оскільки від керівництва залежить виживання організації, 
менеджер повинен вміти виявляти істотні факти в оточенні, які впливають на 
його організацію. Більш того, він повинен запропонувати слушні способи 
реагування на зовнішні впливи. 
13 
 
Щоб вижити та зберегти ефективність, організації змушені 
пристосовуватись до свого середовища, щоб у світі швидких змін, де 
виживають лише пристосовані, його організація не опинилася серед числа 
зниклих [4, с.171-173]. 
Внутрішньо організаційні процеси, які формуються і направляються 
менеджментом, включають в себе три основні під процеси: координація, 
прийняття рішень, комунікації. 
Кадри являються основою будь-якої організації. Менеджмент формує 
кадри, встановлює систему відносин між ними, включає їх в процес спільної 
роботи, сприяє їх розвитку, навчанню та просуненню по роботі. Люди, які 
працюють в організації, дуже відрізняються один від одного по багатьох 
параметрах: стать, освіта, вік, національність, сімейне положення та ін. 
Організаційна культура здійснює сильний вплив як на її внутрішнє 
життя, так і на її положення у зовнішньому середовищі. Організаційна 
культура складається з стійких норм, уявлень, принципів та вірувань 
відносно того, як дана організація повинна і може реагувати на зовнішній 
вплив, як слід вести себе в організації, який смисл функціонування 
організації та ін. Носіями організаційної культури є люди, але виробляється 
вона та формується в значній мірі менеджментом, зокрема, вищим 
керівництвом [2]. 
Будь-яка організація потребує регулярного отримання з зовнішнього 
середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При 
цьому кожна організація повинна віддавати що–небудь у зовнішнє 
середовище в якості компенсації за її існування. Як тільки зв’язки з 
зовнішнім середовищем обриваються, організація гине. 
Ключову роль у виробленні та проведенні політики взаємодії 
організації з оточенням відіграє менеджмент, особливо його верхній рівень. 
Менеджмент вже не займається тільки внутрішніми питаннями організації. В 
рівний, а можливо і в більшій мірі його погляд спрямовується за межі 
14 
 
організації. Менеджмент намагається будувати ефективну взаємодію 
організації з оточенням не тільки шляхом впливу на процеси, які 
відбуваються в організації, але й шляхом впливу на оточуюче середовище. 
Стратегічне управління, яке вирішує ці задачі, висувається на перший план у 
комплексі процесів управління організацією. 
Загальне зовнішнє оточення формується під впливом політичних, 
правових, соціально-культурних, економічних, технологічних, національних, 
та міжнародних процесів, а також процесом природокористування (рис. 1.1) 
 
  
Рис. 1.1 Середовище непрямого впливу на організацію 
Джерело: розроблено автором за [1] 
 
Безпосереднє бізнес-оточення організації створюють покупці, 
постачальники, конкуренти, ділові партнери, а також регулюючі служби та 
такі організації, як адміністративні органи, ділові об’єднання і асоціації, 
профсоюзи та ін. (рис. 1.2). 
 
15 
 
 
Рис. 1.2 Середовище прямого впливу на організацію[1, с.69-72] 
Джерело: розроблено автором за [1] 
 
Ділове середовище - це комплекс чинників безпосереднього оточення 
організації, що є складовою частиною зовнішнього середовища, до яких 
відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові організації та 
органи влади. Дані фактори знаходяться за межами організації, які 
взаємодіють з нею і які безпосередньо впливають на організацію в цілому або 
на її окремі складові частини. 
Ділове середовище формується в процесі діяльності організації і з 
часом змінюється, якщо організація змінює стратегію, сферу діяльності, 
вироблені продукти, ринки і т.д. Щоб з'ясувати, що слід відносити до 
ділового середовища організації, потрібно проаналізувати, в якій сфері 
діяльності або галузі вона працює, і визначити, з якими елементами 
зовнішнього середовища (організаціями, підрозділами, людьми), вона 
пов'язана, схильна до їх впливу, взаємодіє в процесі досягнення поставлених 
цілей. При розгляді впливу ділового середовищана організацію важливо 
розуміти, що характеристики середовища відмінні, але в той же час пов'язані 
з її факторами. 
Визначити кордони ділового середовища дуже складно. Для з'ясування 
те, що варто відносити до ділового середовища організації, необхідно 
проаналізувати, як і у сфері діяльності чи галузі вона, і побачити, з якими 
елементами довкілля (організаціями, підрозділами, людьми) воно пов'язане, 
схильна до їх впливу, взаємодіє у процесі досягнення поставленої мети. 
16 
 
Споживачі продукції та послуг. У цю групу входять безпосередні 
покупці, й клієнти: торгові фірми, офіційні дистриб'ютори, магазини, торгові 
агенти, фірми-виробники, індивідуальні покупці, й клієнти. Конкретний 
склад споживачів залежить від сфери діяльності фірми, специфіки її 
продукції та послуг, масштабів виробництва, ринків збуту й інших чинників. 
Крім безпосередніх покупців до цієї групи можуть бути включені суспільства 
споживачів, суспільства екологічної захисту та решту організації. Їх впливом 
геть виробників стає дедалі помітним, і з нею доводиться вважатися. Ці 
організації входять у безпосереднє взаємодію з виробниками щодо якості 
продукції, сумлінності реклами, дотримання екологічних вимог, і т.д. 
Постачальники сировини, матеріалів, напівфабрикатів, електро- і 
теплоенергії, води, газу можуть безпосередньо впливати на організацію, 
створюючи ресурсну залежність. Залежність одних організацій, від розподілу 
ресурсів дає нам влада іншим державам і дозволяє йому впливати на 
собівартість, якість продукції, терміни її виготовлення й загалом 
ефективність діяльності організації. Аналіз постачальників матеріальних й 
природних ресурсів дозволяє визначити, наскільки сильна ресурсна 
залежність організації та які її причини. При аналізі слід звернути увагу до 
ціни товарів та послуг, їхня якість, дотримання термінів, умов і обсягу 
поставок, те що, чи є постачальник монополістом цього виду ресурсів чи 
можлива зміна постачальника. Залежність від постачальників ставить 
менеджерів організації великі труднощі забезпечивши необхідні її діяльність 
матеріальними природними ресурсами. За цих умов організація повинна 
спрямовувати свої зусилля те що, аби максимально зменшити ресурсну 
залежність [47]. 
Конкуренти. До них відносять ті організації, які реалізують самих і тієї 
ж на ринках продукцію чи надають послуги, задовольняють одні й самі 
потреби. Під час вивчення конкурентного середовища менеджери мають 
визначити, наскільки сильна конкуренція, як на діяльність організації, 
визначити головних конкурентів, реальні й потенційні загрози з боку. Разом 
17 
 
про те менеджерам треба зазначити позиції їх організації та які її конкурентні 
переваги, щоб вміти виробити певну конкурентну стратегію. Коли ринку 
з'являються нові фірми, котрі мають намір виробляти аналогічний продукт, 
або вже існуючі випускають той самий продукт, їх необхідно включити ж 
групу як потенційних від конкурентів і теж розпочати вивчати. Загрозу в 
організацію можуть становити також фірми, що виробляють товари або ж 
послуги, які можуть замінити або й повністю відкинути її продукцію.  
Інфраструктура. Це частина ділового середовища, що забезпечує 
організацію необхідні її діяльність фінансовими, трудовими, інформаційними 
ресурсами, транспортними, консультаційними, аудиторськими, страховими 
та інші послугами. У інфраструктуру входять численні організації, такі, як 
банки, фондові біржі, рекламні і кадрові агентства, консультаційні і 
аудиторські фірми, лізингові компанії, орендарі, охоронні агентства, 
залізниці. 
Фінансові організації.  Останнім часом фінансові кризи посилюють 
невизначеність та створюють великі труднощі для менеджерів організації. 
Банки припиняють поточні операції, припиняють своєї діяльності, 
банкрутують, на фондовий ринок падає обсяг продажу цінних паперів, 
відбуваються різким коливанням валютного курсу тощо. У такій кризової 
ситуації менеджери повинні розуміти, що, попри макроекономічні чинники, 
роль держави та її впливом геть фінансове становище країни, обгрунтований 
вибір фінансових установ і ретельний аналіз їхній поточної діяльності 
знижують ризик втрат та створюють умови ще стабільну роботу організації 
[32]. 
Ринок робочої сили. До цього ринку включає кадрові агентства, служби 
зайнятості, навчальними закладами, біржі праці та т.п., із якими організація 
встановлює зв'язку й безпосередньо взаємодіє, щоб забезпечити себе 
необхідними трудовими ресурсами.  
18 
 
Вивчення ринку праці дозволяє організації одержувати інформацію про 
наявність робочої сили, яка відповідає певним вимогам (необхідна 
спеціальність, кваліфікація, вік, освіту, досвід праці та ін.).  
Транспортні організації. Вартість транспортних послуг їх може 
становити вагому частку собівартості продукції. У разі організація випробує 
сильне вплив із боку транспортних підприємств. Формується залежність від 
цін, дотримання графіків перевезень, схоронності поставлених вантажів.  
Консалтингові фірми. Останніми роками в Україні істотне пожвавлення 
над ринком консалтингових  послуг. Українські підприємства дедалі більше 
звертаються до консалтингових фірм, по допомогу розробки маркетингових, 
інвестиційних проектів, стратегії, проектів тощо. 
Страхові компанії. Страховий бізнес в Україні набирає сили, триває 
формування страхових груп. Страхування ризиків перетворюється на 
інструмент бізнесу, дедалі більше організацій звертається до страхових 
компаній. Введено обов'язкове страхування, поруч із особистим 
страхуванням отримують поширення такі його види, як добровільне 
страхування відповідальності держави і майна. 
Державні муніципальні організації та органи виконавчої влади. У 
ділове середовище організації у залежність від форми власності, її розміру, 
масштабу діяльності, фінансування, видів своєї продукції та інших 
параметрів можуть входити різні федеральні, регіональні і муніципальні 
організації, або органи виконавчої влади, із якими вона безпосередньо 
взаємодіє (наприклад, місцева адміністрація, податкова інспекція, податкова 
поліція, суди й ін.). Їх впливом геть організацію може виявлятися по-різному 
- від прямого втручання до регулювання діяльності. Сюди входять прийняття 
законів та інших нормативних актів, визначальних правову базу 
підприємництва, повне чи часткове володіння акціями, ліцензування, 
надання субсидій, розміщення вигідних державних замовлень та його 
ресурсне забезпечення, стягування податків контроль над їх сплатою, 
19 
 
застосування економічних пріоритетів і адміністративних санкцій та інших 
[25, c. 45]. 
Аналіз зовнішнього середовища — процес, який здійснюється для 
контролю зовнішніх факторів середовища з метою визначення 
перспективних можливостей організації та ймовірних загроз для її 
ефективного функціонування. Він дає змогу організаціям: 
оцінити конкурентне середовище і власне місце на ринку; 
визначити слабкі і сильні сторони, труднощі функціонування і 
розвитку; 
оцінити міру впливу зовнішніх факторів на діяльність організації; 
оцінити ресурсну базу організації та її відповідність потребам 
зовнішнього середовища; 
розробити стратегії, реалізація яких дасть змогу організаціям адекватно 
реагувати на зміни у зовнішньому середовищі, а також збільшити 
адаптивність і гнучкість організації. 
Оскільки між підприємством та зовнішнім оточенням є взаємозв'язки, 
то можна стверджувати, що організація— це відкрита система, яка перебуває 
у тісній взаємодїі з навколишнім середовищем, яке представляють такі 
системи, як економіка, екологія, соціальне середовище, політика і технологія. 
Управляючи процесами взаємодії організації з навколишнім 
середовищем, менеджмент зтикається з рядом серйозних проблем, що 
породжуються невизначеністю у стані навколишнього середовища.  В зв’язку 
з цим однією з найважливіших задач, що стають перед менеджментом, є 
зниження невизначеності положення організації в оточенні. Це досягається 
шляхом розвитку її адаптованості до зовнішнього середовища та 
встановленням широких зв’язків з оточенням, які дозволяють організації 
органічно вписуватися в навколишнє середовище. 
В залежності від того, наскільки організація адаптована до змін в 
оточенні, виділяється два типи управління організацією: 
механічний тип управління; 
20 
 
органічний тип управління. 
У тому випадку, якщо оточення є динамічним, якщо рівень 
невизначеності є високим, більш ефективним є тоді органічний тип 
управління організацією. Якщо є оточення є стабільним та невизначеність 
знаходиться на низькому рівні, перевага може бути надана механічному типу 
управління. 
 
1.1. Державна підтримка та перешкоди розвитку ділового середовища 
підприємств України 
 
Одним з основних напрямків економічної політики держави відповідно 
до стратегії 2025 є дерегуляція – створення комфортного ділового клімату 
через усунення надмірного регуляторного тиску держави на бізнес та 
ліквідацію надмірного контролю підприємницької діяльності шляхом 
спрощення процедур, зменшення частоти перевірок та зменшення кількості 
контролюючих органів, скасування зайвих дозволів й ліцензій, побудова 
ефективної та зручної в адмініструванні регуляції у сферах, де вона 
необхідна6. В першу чергу дерегуляція концентрується на тих сферах 
економіки, що найбільше впливають на малий та середній бізнес або 
створюють найбільші перешкоди для нормального функціонування 
підприємств. Курс на дерегуляцію було встановлено ще навесні 2022 року 
(березень- квітень 2022 року – ухвалено та підписано законопроект «Про 
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов 
ведення бізнесу (дерегуляція)». 
За результатами опитування, 73,2% керівників малих та середніх 
підприємств не відчули впливу дерегуляції на ведення власного бізнесу. При 
цьому про погіршення умов діяльності повідомили 17,0% респондентів, тоді 
як про покращення – майже вдвічі менше – 9,8%. Поряд з питанням про 
оцінку впливу респонденти могли назвати конкретні заходи дерегуляції, які 
на їх думку позитивно або негативно вплинули на діяльність їх підприємства. 
21 
 
Так, респонденти, які оцінили вплив дерегуляції позитивно, у якості 
конкретних успішних заходів назвали мораторій на перевірки, зменшення 
бюрократії та кількості дозволів, створення системи електронного 
документообороту, спрощення у адмініструванні податків, спрощення 
реєстраційних процедур тощо. Серед респондентів,  які негативно оцінили 
вплив дерегуляції, несприятливі наслідки пов’язують насамперед з частими 
змінами податкового законодавства та підвищенням розмірів податків, 
низькою купівельною спроможністю населення, неефективністю державного 
апарату, інфляцією та підвищенням цін. Також, у якості негативних наслідків 
частина респондентів назвали нестабільність економічної та політичної 
ситуації, нестабільність курсу долара, фіктивність мораторію на перевірки, 
підвищення мінімальної зарплати, відміну регулювання цін, корупцію тощо 
[57]. 
Зазначимо, що у значної частини респондентів відповідні питання 
викликали складнощі, насамперед внаслідок нерозуміння сутності реформ 
дерегуляції. Так, частина названих респондентами варіантів не стосувалися 
конкретно дерегуляції, а охоплювали більш широке коло явищ. Це може бути 
пов’язаним як з недостатнім інформуванням про зміст дерегуляції та 
конкретні кроки, байдужістю респондентів, так і з відсутністю реальних 
перетворень [23]. 
Залежно від регіону проведення опитування респонденти по різному 
оцінюють проблемність сфер регулювання. Так, найчастіше про значні 
проблеми з проходженням регуляторних процедур повідомляють СГД 
Рівненської (у 80,0% респондентів проходження регуляторних процедур 
принаймні в одній зі сфер викликало складнощі), Чернігівської (76,7%) та 
Івано-Франківської областей (75,0%). Відповідно, найгірші оцінки у рейтингу 
проблемності проходження більшості регуляторних процедур отримали ці  
Майже не викликали проблем у респондентів реєстрація та постановка 
на облік («проблемність» процедури підприємці оцінили на 1,8 балу) та 
регулювання зовнішньої реклами («проблемність» - 1,9 балу). Найчастіше 
22 
 
про значні проблеми з проходженням регуляторних процедур повідомляють 
СГД Рівненської (у 80,0% респондентів проходження регуляторних процедур 
принаймні в одній зі сфер викликало складнощі), Чернігівської (76,7%) та 
Івано-Франківської областей (75,0%). Відповідно зобразимо статистичні дані 
проблематичність регуляторних процедур у сферах державного регулювання 
на рис 1.3. 
 
100% 5 
 
 
80% 
4 
 
60% 
3 
40% 
 
2 
20% 
 
 
0%  
 
             
 
 
 
 
 
 
        
 
 
  Не викликає жодних проблем                                                 Незначні проблеми 
                  Значні проблеми                                                 "Проблемність" регуляторної процедури 
 
Рис. 1.3. Проблематичність регуляторних процедур у сферах державного 
регулювання 
Джерело: розроблено автором за  [85; 89] 
 
Найбільш проблемною сферою для середніх підприємств є 
регулювання землекористування, тоді як для малих та мікропідприємств – 
валютне регулювання. Дотримання регуляторних вимог малими та середніми 
Валютне регулювання 
Регулювання землекористування 
Цінове регулювання 
Митне оформлення 
Підключення до електромереж 
Ліцензування 
Регулювання праці 
Сертифікація (технічне регулювання) 
Адміністрування податків 
Підключення до каналізації та 
водовідведення 
Регулювання пожежної безпеки 
Санітарно-гігієнічний контроль 
Регуляторні процедури, пов’язані з 
початком користування приміщень 
Регулювання зовнішньої реклами 
Реєстрація та постановка на облік 
23 
 
підприємствами супроводжується значними витратами, насамперед 
пов’язаними з реєстраційними процедурами, ліцензуванням, технічним 
регулюванням, санітарно- гігієнічним контролем та перевірками. Так, 
загальні витрати СГД на проходження зазначених процедур протягом 2023 
року становили в середньому 27412 грн. Ця сума включає як прямі витрати у 
формі офіційних та неофіційних платежів, так і непрямі витрати – грошовий 
вираз часу, яке підприємство витрачало на проходження відповідної 
процедури. У 2022 році відповідний показник був вищим – 29761 грн., у 
першу чергу внаслідок витрат, з якими стикалися СГД під час перевірок. 
Крім зазначеної суми, значну частку прибутку СГД сплачують у формі 
податків, однак вони не враховувалася при підрахунку вартості регулювання. 
З огляду на те, що про експорт та імпорт повідомила обмежена кількість 
підприємств, витрати, що мали місце у процесі регулювання експорту та 
імпорту також не враховувалися. Далі наведено деталізовану інформацію 
щодо витрат, які мали підприємства під час проходження регуляторних 
процедур протягом 2023 року. 
Перед початком діяльності українські підприємці повинні 
зареєструвати свою діяльність, що є одночасно і створенням підприємства. 
Подібну процедуру потрібно проходити також при зміні форми власності та 
організаційної структури підприємства під час перереєстрації. Від простоти 
чи складності цієї процедури залежить швидкість розвитку бізнесу в країні. 
У 2023 році реєстраційні процедури здійснювали 27,1% опитаних СГД. 
З них 94,7% реєстрували зміни до установчих документів чи інших даних про 
підприємство/ФОП, 5,3% – реєстрували підприємство/ФОП. Наявність 
посередників, відносно добре встановлений та стабільний процес реєстрації 
зумовлює використання підприємцями послуг останніх. Так, до посередників 
при реєстрації зверталися 20,0% СГД, при цьому частіше – 
мікропідприємства (24,2% порівняно з 12,4% у групі малих та 16,8% у групі 
середніх підприємств). Цей показник дещо зріс порівняно з попереднім 
роком: у 2022 році послуги посередників використали 13,4% підприємств. 
24 
 
Реєстрація за допомогою посередника коштувала підприємцю у 
середньому 1508 грн. та тривала 7,8 дня. Відповідно до оцінок респондентів 
витрати зросли порівняно з попереднім роком: у 2022 році реєстрація за 
допомогою посередника коштувала близько 1002 грн. та тривала 5,4 дня. В 
Україні існує можливість здійснення державної реєстрації (подання 
документів у електронній формі для державної реєстрації) за допомогою 
порталу електронних сервісів. В першу чергу суб’єкт підприємницької 
діяльності має зареєструватися у Єдиному державному реєстрі, або, 
відповідно, зареєструвати зміни до відомостей, що містяться у Єдиному 
державному реєстрі. Так, за повідомленнями підприємців, у 2023 році 
державна (пере)реєстрація тривала у середньому 5,7 дня, при цьому 36,3% 
респондентів пройшли процедуру за один день. Вартість проходження 
процедури (включаючи неофіційні витрати) склала у середньому 380 грн., 
при цьому 18,1% респондентів повідомили про відсутність жодних платежів. 
Неофіційні платежі та (або) добровільні внески мали 4,8%. Враховуючи 
непрямі витрати (тривалість процедури), можна говорити про загальну 
вартість державної реєстрації на рівні 1680 грн. 
Порівнюючи дані з результатами попереднього року можна говорити 
про певне погіршення ситуації: так, загальна вартість проходження 
процедури у 2022 році становила 1011 грн., з них 241 грн. – прямі витрати 
(офіційні платежі, неофіційні та/або добровільні внески), решта – непрямі 
витрати, еквівалентні 3,6 робочим дням. Окремі види господарської 
діяльності підлягають ліцензуванню. Відповідно, перш ніж розпочати свою 
діяльність, підприємці мають звернутися до державних органів та отримати 
ліцензії. Згідно законодавства, ліцензія – це документ, що надається органом 
ліцензування на право провадження суб’єктом господарювання певного виду 
господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Тобто ліцензія – це 
дозвіл на здійснення певних видів господарської діяльності. Суспільні 
відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулюються 
ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», крім цього, у випадку 
25 
 
окремих видів господарської діяльності діють ЗУ «Про банки і банківську 
діяльність», ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», ЗУ «Про державне 
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, 
алкогольних напоїв та тютюнових виробів» тощо. 
В опитуванні довіра підприємців до інститутів вимірювалася за 
допомогою двох запитань. Респонденти вказували, по-перше, яким 
інституціям вони довіряють і, по-друге, до яких із запропонованих інституцій 
вони б звернулись по допомогу у вирішенні питань, що стосуються ведення 
бізнесу. Серед перелічених інституцій були органи державної влади 
(Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Президент), місцевої влади, судової гілки 
та політичні партії. Також був представлений громадський сектор (бізнес-
омбудсмен, бізнес-асоціації) і приватний сектор (юристи, бізнес- 
консультанти). Крім цього, одним із варіантів були тіньові посередники. 
Зобразимо діаграму оцінки потреб бізнесу у державній підтримці 
рис.1.4 
 
Бізнесу насамперед необхідна пряма  
29
державна підтримка (послуги, які  
17 % 
надаються безпосередньо бізнесу: % 
консультації, субсидії, кредитів тощо) 
Бізнесу насамперед необхідна сприятлива  60
 політика держави (покращення ділового % 77
 середовища, спрощення системи  % 
адміністрування тощо) 
11
Бізнес не потребує державної підтримки 
6 % 
 % 
 
 
                                           2022    2023 
Рис. 1.4 Оцінка потреб бізнесу у державній підтримці (2022 та 2023 роки), % 
опитаних 
Джерело: розроблено автором за  [85; 89] 
При оцінці цих інституцій з токи зору довіри, можна побачити, що 
приватному сектору СГД довіряють більше, ніж державній владі та 
громадським організаціям. Опитані підприємці довіряють найбільшою мірою 
юристам, адвокатам та бізнес-консультантам. Про це повідомили більше 
26 
 
половини (55%) підприємців. Наступними за рівнем довіри у рейтингу 
підприємці назвали міжнародні організації (47%) та бізнес-асоціації (44%). 
При оцінці кроків державної політики, які, на їхню думку, найбільше 
сприятимуть бізнесу, представники СГД сходяться на тому, що такими 
кроками повинні бути зменшення кількості документів, необхідних для 
ведення підприємницької діяльності, та спрощення податкового 
адміністрування. Цих дій очікують від держави чотири із п’яти опитаних 
СГД: 82% вважають, що потрібно зменшити кількість документів для 
бізнесу, а 80% – що потрібно спростити адміністрування податків. В 2022 
році два заходи також називали найчастіше, але у 2023 році частки 
респондентів, які їх підтримують, зросли. Так, у 2022 році спрощення 
податкового адміністрування очікували 77% СГД, а зменшення кількості 
документів для бізнесу – 71%. 
Три із чотирьох опитаних СГД (74%) вважають, що державі слід 
створити рівні умови для всіх суб’єктів бізнесу при веденні підприємницької 
діяльності. Ця частка більша за частку СГД, для яких важливим кроком 
політики є державна підтримка підприємств їхнього сектору (45%). Це 
свідчить про те, що для малого та середнього бізнесу рівні та справедливі 
умови є важливішими, ніж допомога з боку держави. Як і в попередньому 
опитуванні, значна частка СГД (67%) очікує реформування податкових 
органів. Бізнес вважає, що податкова повинна стати сервісною службою для 
платників податків. У 2022 році відповідна частка опитаних складала 65%.В 
цілому, майже всі із запропонованих в опитуванні 2023 року заходів 
державної політики були обрані більш, ніж 40 відсотками опитаних СГД – 
тобто досить велика частка респондентів називала перелічені заходи 
важливими. Це показує, що у секторі СГД є потреба сприятливої та дієвої 
політики з боку держави, яка б мала визначені та відчутні результати. 
Ефективні реформи регуляторного середовища позитивно вплинуть на ділову 
27 
 
активність СГД, підвищать оптимізм бізнесу та дозволять впевненіше 
розвиватися. 
 Зобразимо діаграму основних ділових перешкод для створення бізнесу 
на рис.1.5 
 
54% 
                   Несприятлива економічна ситуація в країні 
 53% 
                                Немає ринку на товари / послуги 
 
44% 53% 
                                    Не маю фінансових можливостей 
 
32% 
                                                   Політична нестабільність 
 
26% 
                                                          Жорстка конкуренція 
                          22% 
Важко знайти нових працівників належної кваліфікації 
 19% 
                                                          Високі ставки кредитів 
                         18% 
                                                                          Війна  
 17% 
                                                                 Заважає корупція 
Побоююся переходити на загальну                15% 
податкову систему – доведеться 
сплачувати більше 13% 
 
                           Недостатньо виробничих потужностей             13% 
 
Складність отримання дозвільних 
документів, ліцензій (в т.ч. вартість) 10% 
 
                                               Отримую достатньо доходу 10% 
Побоююся переходити на загальну 
податкову систему – з інших причин 9% 
(труднощі в адмініструванні, облік, 
тощо)  
 
Щоб не втратити законодавчі переваги малого бізнесу 6% 
 13% 
Складність дотримання вимог технічного,      4% 
санітарного та фіто- санітарного регулювання (в  
т.ч. вартість) 4% 
Щоб не втратити контроль над процесами на 13% 
підприємстві 2% 
                                    Бракує інформації, як це зробити  
                                                                            Інше 4% 
 10% 
 
Рис 1.5 . Основні перешкоди для розшир ення діяльності підприємств 
Джерело: розроблено автором за  [85; 89] 2% 
10% 
 
 
Таким чином, проаналізувавши економічну ситуацію на ринку, тобто 
9% 
брак попиту, стала найбільшою перешкодою для зростання бізнесу у 2023 
28 
 
році, перевищивши за важливістю несприятливу політичну ситуацію, яка 
була головною перешкодою для бізнесу у 2022 році. 
Несприятлива політична ситуація, війна все ще залишається вагомою 
перешкодою для СГД – вона знаходиться на другому місці рейтингу 
перешкод – але її вплив дещо послабився порівняно із 2022 роком.  Високі 
ставки податків та складне адміністрування податків є більш відчутним 
бар’єром для підприємств- юридичних осіб, ніж для фізичних осіб-
підприємців. Часті зміни економічного законодавства, високий регуляторний 
тиск та корупція перешкоджають розвитку приблизно кожного четвертого 
СГД.  Несприятлива економічна ситуація в країні та брак ринку на товари або 
послуги (тобто брак попиту та низька купівельна спроможність населення) – 
головні причини того, чому половина опитаних СГД не планує розширювати 
діяльність бізнесу протягом наступних двох років. Брак фінансових 
можливостей та політична нестабільність – це вагомі фактори, які стримують 
зростання бізнесу у дворічній перспективі. 
 
1.3 Особливості розвитку ділового середовища поліграфії в Україні 
 
Поліграфічна промисловість виступає однією з найважливіших 
підсистем видавничо-поліграфічної галузі, яка займає важливе місце в 
економіці України. На сучасному етапі дана промисловість широко 
розвивається, поширена по всіх областях і регіонах України і користується 
значним попитом на виготовлену продукцію, виступає матеріально-
технічною базою видавничого виробництва. 
На сьогодні налічується велика кількість приватних, колективних 
поліграфічних підприємств, які здебільшого оснащенні сучасною технікою 
для друку, що успішно конкурують на ринку пакувальної, рекламної, 
бланкової та іншої комерційної продукції. Вони помітно підняли рівень 
якості поліграфічного виконання друкованої продукції [14]. 
29 
 
Сьогодні майже усі поліграфічні підприємства, які знаходяться у 
приватній власності мають найновіше обладнання для друку, що дає їм змогу 
вдало конкурувати на ринку з іншими підприємствами цієї галузі. 
Поліграфічне підприємство – це промислове підприємство, що виконує всі 
або деякі види поліграфічних робіт з випуску друкованої продукції. 
Класичними способами друку в поліграфії є високий, глибокий та плоский, 
які відрізняються між собою характером і розташуванням друкарських та 
пробільних елементів друкарської форми. 
У високому друці друкарські елементи знаходяться вище пробільних та 
розташовуються в одній площині, передача градацій відбувається за рахунок 
різної площі (растрових елементів) задруковування . Даний спосіб друку 
поступається за якісними та економічними показниками іншим сучасним 
способам друку, а тому сьогодні майже не застосовується. Винятком є 
вітчизняні малі державні районні та міські друкарні, де через брак коштів та 
ініціативи до модернізації виробництва продовжують використовувати 
застарілі технології та устаткування. 
У глибокому друці друкарські елементи заглиблені на різну глибину 
відносно площини пробільних елементів. Передача градацій відбувається за 
рахунок різної кількості фарби, залежно від глибини друкуючого елемента. 
Глибокий спосіб друку призначений для друкування високоякісної 
кольорової (образотворчої) продукції великими тиражами. Через високу 
вартість та складність формних і друкарських процесів у малій поліграфії цей 
спосіб друку не застосовується. 
У плоскому друці друкарські та пробільні елементи форми знаходяться 
практично в одній площині і відрізняються за своїми фізико-хімічними 
властивостями (вибірковістю змочування). Пробільні елементи є 
гідрофільними і добре змочуються водою, а друкарські елементи є 
олеофільними і добре змочуються фарбою. Під час друку на форму спочатку 
наноситься зволожувальний розчин, який сприймається пробільними 
елементами і захищає їх від подальшого закачування фарбою, а потім – 
30 
 
фарба, яка сприймається лише друкуючими елементами. Передача градацій 
відбувається, як і у високому друці, за допомогою растрових елементів. 
Сьогодні в Україні в поліграфії використовується офсетний плоский 
спосіб друку вважається найбільш перспективним та домінуючим завдяки 
високій якості, продуктивності та економічності. Флексографія є одним із 
різновидів високого друку, в якому використовують пружно-еластичні 
друкарські форми та малов’язкі швидковисихаючі фарби. У флексографії 
друкарська форма виконує не тільки свою основну функцію як форма, але ще 
й функцію декеля, що дозволяє задруковувати матеріали з різною фактурою 
(мікрогеометрією) від гладких плівок до шорсткого пакувального картону з 
мінімально необхідним тиском, що є дуже важливим для якісного друку. 
Застосування рідких фарб, що закріплюються переважно за рахунок 
випаровування розчинників, та еластичних форм дозволяє задруковувати 
матеріали, що не всмоктують фарбу, наприклад, поліетиленову плівку, 
металеву фольгу або скло. Для флексографічного друку характерні висока 
тиражостійкість друкарських форм та велика продуктивність друку. 
Сучасний етап розвитку поліграфії характеризується появою та 
впровадженням у виробництво цифрових друкарських машин. До таких 
машин, окрім згаданих вище, побудованих на основі цифрових спеціальних 
способів друку (різографії та електрографії), відносять і друкарські машини 
плоского офсетного друку, обладнані спеціальною системою цифрового 
виготовлення друкарської форми безпосередньо на формному циліндрі. 
Сьогодні цифрові машини є ще досить дорогими, і тому їх ще не можна 
вважати реальною альтернативою традиційним друкарським машинам у 
поліграфії. 
Розмаїтість поліграфічного устаткування обумовлена широким 
використанням хімічних, фізичних, фізико-хімічних, фотографічних і інших 
процесів із застосуванням механіки, електроніки, електронно-
обчислювальної і лазерної техніки. Визначною рисою сучасного 
поліграфічного виробництва є широке використання новітнього 
31 
 
автоматичного й електронного устаткування, застосування потокових 
автоматизованих ліній. 
Розмаїтість поліграфічного устаткування обумовлено також і різними 
видами і способами друку. В даний час високий, плоский офсетний друк і 
глибокий друк є основними технічними засобами поліграфічного 
виробництва. Вибір того або іншого виду і способу друку, а отже, і 
устаткування визначається багатьма факторами: видом продукції, тиражем, 
термінами випуску, вимогою до якості, економічними показниками, 
оснащеністю поліграфічного підприємства. 
Істотним недоліком сучасного господарсько-правового регулювання 
поліграфічної промисловості є відсутність правового механізму 
обов’язкового моніторингу стану підприємств і вивчення потреб сучасної 
поліграфічної промисловості. Такий моніторинг, на нашу думку, має стати 
передумовою стимулювання промисловості та дозволить, ураховуючи 
економічні особливості розвитку поліграфічної промисловості, розробити 
основи економічної, зокрема галузевої, політики поліграфії [14]. 
За статистичними даними Палиги Є. М. (станом на кінець 2023 року) 
структура поліграфічної галузі по регіонам виглядає наступним чином: у 
Харківській області – 680 поліграфічних підприємств, у Донецькій – 320, 
Дніпропетровській – 360, Львівській – 243, Одеській – 171, Київській – 141, 
Вінницькій – 95, Полтавській – 89, Запорізькій – 77, Сумській – 73, 
Херсонській – 71, Черкаській – 71, Волинській – 70,Рівненській – 67, 
Тернопільській – 69, Івано-Франківській – 60, Хмельницькій – 58, 
Закарпатській – 55,Чернівецькій – 51, Миколаївській – 46, Чернігівській – 47; 
Житомирській – 41, Кіровоградській – 35, м. Київ – 209 [20, с.51]. 
Графічно динаміка розвитку поліграфічних підприємств України 
зображена на рис. 1.6 
 
32 
 
Житомирська
Миколаївська
Закарпатська
Івано - франківська
Рівненська
Черкаська 
Кількість поліграфічних 
Сумська структур 
Полтавська
ЛуЗгаапносрьікзаька 
Одеська
Дніпропетровська 
Харківська 
0 200 400 600 800
 
Рис. 1.6 Кількість поліграфічних підприємств України в 2023 р. 
Джерело: розроблено автором за  [85; 89] 
 
Таким чином з цих статистичних даних видно, що найбільш розвинена 
Харківська область понад 680 поліграфічних структур. Кіровоградська 
область менш розвинена складає лише 35 поліграфічних підприємств. 
Черкаська область посідає 13 місце по кількості та розвитку поліграфічної 
галузі.  Ця тенденція говорить про те, що поліграфія більш рішуче входить на 
ринок, де вже діє доволі сильне конкурентне середовище [89].  
На сьогодні налічується велика кількість приватних, колективних 
поліграфічних підприємств, які здебільшого оснащенні сучасною технікою 
для друку, що успішно конкурують на ринку пакувальної, рекламної, 
бланкової та іншої комерційної продукції. Вони помітно підняли рівень 
якості поліграфічного виконання друкованої продукції [14]. Дослідження 
стану поліграфічної галузі України ґрунтується на офіційних даних 
Державного комітету статистики України, Державного комітету телебачення 
та радіомовлення України, Державної наукової установи «Книжкової палати 
України ім.. І. Федорова». 
33 
 
Наприклад, у минулому році усі підприємства поліграфічного сектору 
видали 40 млн. примірників, що становить менш ніж 1 примірник на кожного 
громадянина країни. У першому кварталі поточного року ситуація у цій 
галузі погіршилася, показник випуску примірників зменшився у двічі. 
Видавничо-поліграфічна галузь потребує державної підтримки, бо інакше у 
цьому році ситуація для цього сектора буде катастрофічною. Для порівняння 
візьмемо ситуацію цього ж сектора Білорусії, яка торік випустила книг в 
обсязі 7 примірників на одного громадянина Білорусії. Даний рівень на 
порядок перевищує кількість примірників на одного українця. У загальному 
сенсі, Україна намагається інтегруватись у Європейську спільноту. Але 
даний процес здійснити дуже складно, оскільки економіка Україна відстає 
від економіки держав Європи в цілому, а в даному секторі – в 10 разів. Для 
прикладу, у Європі цей показник становить 12-14 примірників на душу 
населення [20]. 
Однією з головних причин спаду показників у даному секторі 
економіки є те, що в Україні не створені комфортні економічні умови для 
формування цін на книги, для розповсюдження книг по ширшим верствам 
населення [40]. Однією з головних причин такого явища є значне податкове 
навантаження на підприємства галузі. Так, Дніпропетровське видавництво 
«Зоря» підписало угоду на поставку нової рулонної офсетної машини 
вартістю 989 000 німецьких марок, та сума податку на додану вартість разом 
із ввізним митом склала 536 тисяч гривень – не всі підприємства здатні 
впоратись із таким податковим навантаженням.  
Щоб вирішити цю проблему потрібно: 
послабити силу податкового навантаження на видавництво; 
забезпечити нульову ставку ПДВ на видавничо-друкарські послуги 
(продукцію) та послуги, пов’язані з розповсюдженням поліграфічної 
продукції. Такий метод діє в Латвії, Литві, США, Естонії та в інших країнах. 
Найбільш нижчий податок на додану вартість в даному виді операцій є у 
країнах: Туреччина, Італія, Іспанія, Нідерланди – від 1 до 7 відсотків. 
34 
 
Отже, якщо дати оцінку стану галузі, то приходимо до висновку: 
ситуація залишається складною та суперечливою: не вистачає обігових 
коштів, тисне дуже високий рівень податкового навантаження, дається 
взнаки такий фактор, як низька платоспроможність населення, саме тому 
падає попит на продукцію поліграфічної галузі [10]. Але є шанси для 
стабілізації даної ситуації та її покращання, оскільки сьогодні стимулюється 
імпорт прогресивних технологій. Потрібно не тільки зниження цін на 
поліграфічну продукцію, а й реалізація комплексу дій з оновлення 
обладнання в усьому поліграфічному секторі. Окрім вирішення технічної 
проблеми, потрібно стимулювати населення до купівлі книжок, до купівлі 
іншої поліграфічної продукції. Отже, потрібно приймати правильні та 
раціональні маркетингові рішення, щодо поширення поліграфічної продукції 
у різних шарах суспільства. При зниженні податкового навантаження, 
прийнятті маркетингової стратегії, вирішенні проблеми технічного 
оснащення підприємств поліграфічної галузі – результатом стане підвищення 
показника «примірника на душу населення». При досягненні показника до 7-
8 примірників на одного мешканця країни стане можливим вирішення 
питання виходу на європейський ринок або, принаймні, досягнення рівня 
європейських держав. 
 
Висновки до розділу 1 
 
Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, 
що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в 
усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, 
тиснуть непомірні податки, дається взнаки низька платоспроможність 
населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну 
продукцію і зростає дебіторська заборгованість. Низькою є завантаженість 
виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним 
є фінансове становище поліграфічних підприємств. Водночас більшість 
35 
 
виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, «на 
плаву», прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють 
виробництво. 
Після проголошення незалежності України утворена нова важлива 
підгалузь виготовлення грошових знаків, цінних паперів, документів суворої 
звітності. Практично на голому місці в короткі строки створено відповідні 
потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено 
висококваліфіковані кадри. В результаті держава забезпечила себе цією 
стратегічно важливою продукцією. Водночас дії Міністерства фінансів щодо 
розширення переліку документів суворої звітності призвели до 
необгрунтованого монополізму у цій справі і до значного подорожчання 
такої продукції.  
Дуже негативний вплив на ситуацію в типографічній галузі справила 
агресія. Почала скорочувати свої обсяги виробництва легка, харчова, 
переробна галузі промисловості. Це негативно вплинуло на розвиток 
вітчизняного виробництва з випуску етикетково-пакувальної продукції. 
Таким чином, щоб підприємства поліграфічної промисловості мали 
можливість гнучко адаптуватися до змін ділового середовища, вони мають не 
тільки збільшувати обсяги виробництва, але й правильно оцінювати 
ситуацію, яка склалося на ринку та можливості своїх конкурентів, за рахунок 
отриманих даних про зовнішнє середовище, про власні виробничі 
можливості. 
  
36 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
 
2.1 Загальна характеристика типографії як суб’єкта господарювання 
 
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» – 
підприємство, створене в 1995 році. У 1996 році підприємство освоїло новий 
в Україні спосіб друку самоклеючої етикетки в рулоні флексографічним 
способом. У 2023 році типографія Еверест застосувало технологію друку 
самоклеючих етикеток ультрафіолетовими фарбами, що дало якісний 
стрибок споживчим характеристикам етикеток та вплинуло на розширення 
ринку.  
Перспектива розвитку компанії була досить малою з орендованими 
виробничими площами. Тому в кінці квітня 2005 року на власній земельній 
ділянці розпочато будівництво виробничо-адміністративного приміщення і 
менш ніж за 1 рік 4 тис. кв. м нової друкарні були готові до експлуатації. У 
2021–2022 рр. сердньорічний обсяг виробництва самоклеючих етикеток 
склав більше 6 млн.кв.м.  
Типографія Еверест– поліграфічне підприємство, яке спеціалізується на 
виробництві самоклеючих етикеток, друкарської продукції. Самоклеючі 
етикетки з'явилися в 1935 році завдяки спостережливості підприємця з Лос-
Анджелеса Стентона Евері. Дивлячись на те, як торговці марно намагаються 
прикріпити етикетки до товару, він придумав створити етикетки, що 
клеються до товару. Незабаром самоклеючі етикетки поширилися по всьому 
світу. Виробництво самоклейок дорожче, ніж виробництво звичайних 
етикеток, але в результаті етикетування обходиться значно дешевше, до того 
ж, самоклеючі етикетки економлять час. У нас використання самоклеючих 
етикеток стає популярним з року в рік. Для торговців сьогодні самоклейки 
стали необхідним і звичним явищем. 
37 
 
Самоклеючі матеріали постійно зазнають змін. Сьогодні налічується 
більше 100 видів самоклеючого матеріалу, що відрізняється клейовою 
підкладкою і різноманітністю поверхневого шару. Основним компонентом 
самоклеючих етикеток є клейовий шар. Існує кілька видів клею, який 
застосовується для певних самоклейок. Наприклад, перманентний клей, який 
використовується у випадку, якщо необхідно швидко і міцно приклеїти 
етикетку. Також існує клей, що змивається водою, напівперманентние клей, 
морозостійкий клей тощо. Самоклеючі етикетки мають більш привабливий 
вигляд і ідеальні для будь-якого виду друку (трафаретний, офсетний та 
флексографічний). 
В даний час сучасні друкарні виробляють повноколірні рулонні 
самоклейки, стікери, самоклеючі етикетки для різного торгівельного 
обладнання та захисні самоклеючі етикетки. При виробництві самоклеючих 
етикеток будь-якого виду використовується спеціальне обладнання. 
Наприклад, для виробництва рулонних самоклеючих етикеток друкарні 
використовують обладнання флексографічного друку, що дозволяє досягти 
оптимального співвідношення ціна - якість. Існує також спеціальне 
обладнання для гарячого тиснення фольгою. В результаті виходять 
самоклеючі етикетки з тисненням фольгою поверх флексографічного друку 
[79]. 
Цілі поліграфічного підприємства ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»: 
1. Заволодіти 5% ринку поліграфічної продукції в регіоні; 
2. Вишукувати шляхи зниження собівартості продукції; 
3. Досягти визначеного фінансовим планом рівня прибутковості. 
На сьогодні ринкова частка компанії складає близько 2% виробництва 
друкарської продукції в Черкаській області. 
Компанія типографія Еверест здатна забезпечити 
високотехнологічними етикетками широке коло виробників харчової, винно-
горілчаної, парфумерно-косметичної, фармацевтичної продукції, побутової 
38 
 
хімії, автохімії та олив. Підприємство виконує замовлення більшості 
українських та багатьох іноземних компаній з виготовлення самоклеючих 
етикеток.  
Компанія має такі технологічні можливості:  
10-фарбний флексографічний друк;  
офсетний та ротаційно-трафаретний ультрафіолетовий друк на 
паперових та плівкових матеріалах;  
гаряче та холодне тиснення фольгою; 
ламінування;  
виробництво сендвіч- етикеток;  
позиційне притиснення голограм, конгрев;  
індивідуальне маркування та нумерація етикеток.  
Флексографія – технологія прямого високого ротаційного друку з 
використанням еластичних (гнучких) друкарських форм і фарби низької 
в’язкості. Вигода полягає у високій якості друку. Крім того, флексографічні 
машини друкують на різних матеріалах – папері, будь-якому виді картону, 
самоклейких матеріалах, металевій фользі, плівкових полімерних матеріалах 
будь-якого типу і товщини. Крім флексографічних друкарських секцій, на 
машинах установлюють пристрої вирубування і висікання, видалення облою, 
гарячого тиснення, ламінування, УФ-лакування, секції трафаретного друку 
тощо. Це дає змогу зосередити весь технологічний цикл в одному агрегаті й 
отримати на виході готовий виріб. 
Підприємство послуговується трьома видами друку: офсетним, 
флексографічним та глибоким. Випуск продукції здійснюється на 
найсучаснішому поліграфічному обладнанні німецького виробництва, 
вартість якого – близько 0,5 млн. грн. Зважаючи на значну кількість 
замовлень, усі машини працюють в режимі нон-стопу. Для кожного способу 
друку існують окремі цехи, у яких наявні всі ланки друкарської підготовки 
продукції. 
39 
 
Флексографічний друк здійснюється на машинах німецької фірми: 
машина флексографічного ультрафіолетового (УФ) друку NILPETER 
FА-3300 UV; 
машина флексографічного та ротаційно-трафаретного друку NILPETER 
FА-3300 UV-М; 
машина флексографічного друку NILPETER FА-3300 UV- Servo; 
машина комбінованого друку NILPETER MO-3300 UV Servo (офсет, 
флексо, трафарет); 
машини для гарячого тиснення фольгою NewFoil-3500, WQM-320G; 
інспекційно-перемотувальні машини Leomat (2 шт.), Rotoflex (2 шт.), 
JURMET (1 шт.); 
застосування стабільних за своїми якостями матеріалів: Herma, 
Intercoat, Fasson, Raflatac, Toka, J+S, Basf. 
Насамперед у технологічності їх застосування споживачем на власному 
виробництві та у приданні якісних характеристик етикеткам згідно побажань 
замовника в різних комбінаціях, використовуючи офсет, флексо і трафарет, 
конгрев, гаряче і холодне тиснення фольгою, ламінацію 
(захист),індивідуальне маркування та нумерацію етикеток і т.д. 
Чисельність працівників компанії у 2021 році – 17 осіб, у 2022 році – 16 
осіб, на сьогодні – 15 осіб. Режим роботи виробництва гарантує виконання 
замовлень в максимально стислі строки з обов’язковою безкоштовною 
доставкою продукції з Черкас у будь-яке місто України.  
Компанія типографія Еверестволодіє повним циклом виготовлення 
самоклеючих етикеток у рулоні: від розробки оригінал-макету та обробки 
(кольороподіл, корекція), виводу фотоплівок, виробництва офсетних, 
фотополімерних та трафаретних друкарських кліше, висічних кліше – до 
друку, перемотування, контролю та упаковки. Протягом 2-х годин після 
отримання відділом продажу від клієнта замовлення майбутня робота 
проходить планово-технологічну оцінку, перевірку на наявність всіх 
40 
 
необхідних ресурсів і після затвердження клієнтом вихідних параметрів, стає 
в графік виготовлення.  
Переваги самоклеючих етикеток: насамперед у технологічності їх 
застосування споживачем на власному виробництві та у приданні якісних 
характеристик етикеткам згідно з побажаннями замовника в різних 
комбінаціях, використовуючи офсет, флексо і трафарет, конгрев, гаряче і 
холодне тиснення фольгою, ламінацію (захист), індивідуальне маркування та 
нумерацію етикеток тощо. Компанія типографія Еверестотримала сертифікат, 
що засвідчує впровадження на підприємстві системи управління якістю на 
відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001–2023 [75]. 
Компанія типографія Еверест має досвід експорту етикеток в Молдову, 
Канаду, Грузію. На основі загальної характеристики підприємства складемо 
матрицю SWOT-аналізу, яка визначає вплив фактора на підприємство та 
ймовірність посилення його впливу. SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та 
внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони 
(Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також 
можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища 
організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення 
сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення 
зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для 
формулювання стратегії організації [76] 
Оцінюючи можливості, слід зважити на їх потенційну привабливість і 
ймовірність їх реалізації, а також те, чи заплановані вигоди можуть 
перевершити ймовірні втрати внаслідок реалізації можливостей. Іноді 
можливості несуть в собі як велику привабливість, так і великий ризик. 
Залежно від ситуації один і той самий фактор здатний бути як загрозою, так і 
можливістю. Метою SWOT-аналізу не є з'ясування всіх сильних і слабких 
сторін, це надто складно і не забезпечує досягнення ефективності. 
Підприємство повинно зосередитися на тих із них, які можуть стати 
41 
 
ключовими факторами успіху чи провалу, а надто широкий перелік нівелює 
те, що є найважливішим.  
Таблиця  2.1 – SWOT-аналіз діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
Сильні сорони Слабкі (недоліки) сторони 
унікальне географічне розташування; спад попиту на виготовлення самоклеючих 
сучасне високотехнологічне етикеток; 
виробництво; низька платоспроможність населення; 
гнучкі конкурентоздатні тарифи; велика конкуренція на ринку; 
великий досвід на ринку; слабкий маркетинг; 
залучення іноземних інвестицій; за рахунок процесу «старіння нації» може 
наявність сертифікату ISO 9001-2023; скоротитись об'єм продажу продукції, що 
наявність висококваліфікованих негативно вплине на діяльність підприємства, 
працівників; його фінансові результати. 
інноваційна спрямованість  
підприємства; 
займає лідируюче положення на 
території України; 
цілодобовий графік роботи 
працівників. 
Можливості Загрози 
використання військові дії  
високотехнологічного обладнання законодавчі бар’єри в Україні; 
може стати конкурентною нестабільність валютної системи; 
рівень інфляційних процесів та податкова 
перевагою підприємства; 
система  України; 
розробка нової продукції на основі 
місткість ринку обмежена; 
науково-технологічної бази 
загроза банкрутства. 
підприємства; 
 
збільшення рентабельності 
продукції за рахунок зменшення її 
собівартості. 
за рахунок зменшення терміну 
погашення дебіторської 
заборгованості скоротити наявний 
касовий розрив 
Джерело: розроблено автором 
 
Таким чином, з матриці SWOT видно, що використовуючи свої сильні 
сторони типографія, за рахунок збільшення статутного капіталу можна 
збільшити виробничі потужності підприємства. На основі наукової бази 
підприємство може виробляти новинки і збільшувати свої обсяги продажу, а 
також за рахунок залучення нової технології можна зменшити собівартість 
продукції і тим самим підвищити її рентабельність. 
Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище 
 
 
 
42 
 
В той же час за допомогою сильних сторін підприємство може 
боротися з загрозами із зовнішнього середовища, адже, за допомогою 
сучасного високотехнологічного обладнання на підприємстві дає змогу 
зменшити кількість конкурентів на ринку. Використання наукового-
дослідного потенціалу підприємства для розробки і впровадження 
технологій, що зменшать собівартість продукції, що в свою чергу зробить її 
більш доступною широким верствам населення. Таким чином підприємство 
не буде відчувати зміну вікової структури населення, що супроводжується 
падінням обсягів реалізованої продукції. Підприємство має вигідне 
розташування по території України, що дозволяє зменшити транспортні 
витрати і знизити собівартість продукції не погіршуючи при цьому її якості. 
Зі слабкими сторонами підприємства можна боротися за допомогою 
можливостей. Наприклад впровадження нової маркетингової політики з 
включенням до неї системи знижок дозволить подолати недолік відсутності 
даної системи у підприємства. За рахунок зменшення терміну погашення 
дебіторської заборгованості скоротити наявний касовий розрив. 
Найгіршими варіантами розвитку для підприємства є нестабільна 
валютна система, що прозводить дозначної кредиторської заборгованості, 
адже підприємство закуповує сировину за кордоном. Нестабільні інфляційні 
процеси в Україні в подальшому можуть відлякувати іноземних інвесторів 
від інвестицій в дане підприємство. 
Отже, наведений SWOT-аналіз показує які слабкі та сильні сторони є у 
обраного підприємства, а також які можливості та загрози існують для нього 
з боку зовнішнього середовища. За наведеними даними можна зробити 
висновок, що підприємство типографія Еверестмає значну кількість сильних 
сторін, за рахунок яких можна втілити в життя можливості та оминути 
загрози, окрім того можливості дають змогу боротися зі слабкими сторонами, 
зменшуючи їх негативний вплив. 
В умовах становлення та розвитку ринкових відносин все більшого 
значення набувають трудові ресурси як фактор впливу на ефективність 
43 
 
господарської діяльності підприємства будь-якої галузі. Відповідно 
дослідження сучасних проблем та специфіки використання трудових 
ресурсів на видавничо-поліграфічних підприємствах є актуальним завданням 
для покращення результатів економічної діяльності поліграфічної галузі в 
цілому. 
Організаційна структура управління підприємством є засобом сприяння 
досягнення менеджерами своїх цілей. Оскільки цілі є похідними від загальної 
стратегії підприємства, тісний зв'язок стратегії та структури цілком логічний. 
Відповідно організаційна структура має дотримуватися певної стратегії. І 
якщо менеджери здійснюють вагомі зміни у своїй організаційній стратегії, 
вони мають модифікувати організаційну структуру задля пристосування до 
цих змін та їх підтримання. Відповідно до організаційної структури 
підприємства розробляється система управління підприємством. 
З часом організаційна структура і система управління підприємством 
можуть зазнавати певних змін. Припускаючи, що процес розвитку 
організаційної структури є циклічним, можна виділити в її розвитку три 
фази: рівноваги; дисгармонії та зміни. На першій фазі організаційна 
структура управління відповідає за змістом та формою потребам 
підприємства. На другій фазі спочатку непомітно, а далі все суттєвіше 
простежується дисбаланс міх фактичним і необхіднім станом системи під 
впливом активно діючих внутрішніх та зовнішніх чинників. Застосовуючи 
відповідний набір методів управління, система на третьому етапі, фазі змін 
переводиться з розбалансованого стану в стан рівноваги. 
Організаційна структура управління – це впорядкована сукупність 
взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких 
взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного 
цілого. 
Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і 
окремі ланки апарату управління, а взаємозв'язки між ними підтримуються 
через горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і 
44 
 
функціональний характер. В межах структури управління проходить 
управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), 
між учасниками якого розподілені завдання і функції управління, і 
відповідно – права і відповідальність за їх виконання. 
Зв'язок структури управління з такими ключовими поняттями 
менеджменту, як цілі, функції, процес, механізм функціонування є 
свідченням того, наскільки великим є вплив організаційної структури на всі 
сторони управління. Саме тому, менеджери всіх рівнів приділяють значну 
увагу принципам і методам формування структур, вибору типу або 
комбінації видів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці 
відповідно до цілей і завдань, що вирішуються. 
Зв'язки між елементами системи управління, які визначають 
відповідний тип організаційної системи управління підприємством, 
поділяють на: 
лінійні – виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів 
управління і передбачають підпорядкованість одного керівника іншому; 
функціональні – характеризують взаємодію керівників, які виконують 
певні функції на різних рівнях управління, проте між ними не існує 
адміністративного підпорядкування; 
міжфункціональні – мають місце між підрозділами одного рівня 
управління. 
Завдання менеджера в процесі управління полягає в тому, щоб надати 
всім компонентам підприємства такої форми та об'єднати їх так, аби 
підприємство було одним цілим і функціонувало цілеспрямовано. Саме тому 
на будь-якому підприємстві існує певна підпорядкованість між його 
складовими та рівнями менеджменту, чіткий розподіл влади, прав та 
відповідальності. 
Залежно від існуючих зв'язків між елементами системи управління 
виділяють лінійну, функціональну, лінійно-функціональну, дивізійну, 
матричну організаційні структури та ін. 
45 
 
Лінійна організаційна структура управління. Між елементами цієї 
структури існують лише одноканальні зв'язки (рис. 2.7). 
 
 
 
Рис. 2.7. Лінійна структура управління: К – генеральний керівник; Л – 
лінійний керівник; В – виконавець 
Джерело: розроблено автором за [34; 85] 
 
Підприємства виникають як організації з простою структурою. У 
плануванні організації відображається її власник у ролі президента з усіма 
службовцями, які безпосередньо йому підпорядковуються. Проста (лінійна) 
структура визначається не наявністю, а відсутністю в ній будь-яких 
характеристик. Маємо низький рівень спеціалізації, нечисленні правила, за 
якими здійснюється діяльність, та централізацію повноважень у руках однієї 
особи - власника. Проста організація є "малоступеневою". Вона переважно 
складається з двох-трьох вертикальних рівнів та аморфної групи 
уповноважених службовців, які мають право централізовано приймати 
рішення. Проста структура найчастіше зустрічається у малому бізнесі, де 
менеджер і власник виступають в одній особі. Вона мобільна, потребує 
незначних витрат. Зі зростанням розмірів підприємства процес прийняття 
рішень ускладнюється, проста структура втрачає переваги, оскільки 
обмеженість її можливостей призводить до переобтяження керівної верхівки. 
Правила простої структури поступаються більш формалізованим правилам зі 
зростанням обсягів виробництва або продажу, зі збільшенням чисельності 
працівників та управлінського персоналу.  
46 
 
Функціональна організаційна структура управління. Передбачає поділ 
функцій управління між окремими підрозділами апарату управління. При 
цьому кожний виробничий підрозділ одержує розпорядження одночасно від 
кількох керівників функціональних відділів. Функціональна структура 
розширює функціональну орієнтацію, роблячи її панівною формою для 
підприємства. Переваги функціональної структури виникають унаслідок 
спеціалізації праці. Серед головних недоліків функціональної системи те, що 
в гонитві за функціональними цілями підприємство часто забуває про свої 
найголовніші інтереси. Цілковиту відповідальність можна покласти на 
якийсь один відділ, отже службовці окремих відділів ізолюються від інших і 
погано розуміються на обов'язках працівників інших відділів (рис. 2.8). 
 
Рис. 2.8. Функціональна структура управління: К - генеральний керівник; В - 
виконавець; Ф - функціональний керівник 
Джерело: розроблено автором за [34; 85] 
 
Дивізійна організаційна структура управління. Це структура, що 
складається з самодостатніх відділів або підрозділів. Спираючись на товарну 
департаменталізацію, кожний підрозділ загалом зберігає самостійність, за 
якою його менеджер відповідає за результативність і має цілковите право 
приймати стратегічні та поточні рішення. За цією системою управління лише 
стратегічні функції управління здійснюються централізовано на 
корпоративному рівні, а кожен виробничий підрозділ має власну 
47 
 
розгалужену структуру управління, яка забезпечує автономне його 
функціонування. 
Головною перевагою дивізійної структури є її орієнтація на результати. 
Менеджери підрозділів цілковито відповідають за вироблену продукцію. 
Крім того дивізійна структура звільняє персонал центрального офісу від 
повсякденних виробничих деталей, а отже, вони можуть приділити увагу 
довгостроковому та стратегічному плануванню. Головний недолік дивізійної 
структури – дублювання діяльності та ресурсів. Наприклад, кожний підрозділ 
може мати відділ маркетингових досліджень. Лінійно-функціональна 
організаційна структура управління передбачає розподіл повноважень і 
відповідальності за функціями управління й прийняття рішень по вертикалі. 
При цьому управління організоване за лінійною схемою, а функціональні 
підрозділи апарату управління допомагають лінійним керівникам вирішувати 
управлінські завдання (рис. 2.9). 
 
Рис. 2.9. Лінійно-функціональна структура управління 
Джерело: розроблено автором за [34; 85] 
 
Матрична організаційна структура управління. Якщо функціональна 
структура пропонує переваги, які дістаються від спеціалізації, дивізійна 
структура більше зосереджується на результатах, однак втрачає від 
дублювання діяльності та ресурсів, то матрична структура поєднує переваги 
функціональної спеціалізації із зосередженістю та відповідальністю, які 
надає товарна департаменталізація. Поряд із лінійними керівниками 
48 
 
підприємства і раціональним апаратом управління за матричної структури 
формують ще й тимчасові проектні групи. 
Унікальною характеристикою матриці є те, що службовці в Цій 
структурі мають принаймні двох начальників: менеджера функціонального 
відділу та менеджера відділу продукції або керівника проекту. Останній 
здійснює керівництво функціональними службовцями, які є частиною групи 
менеджера проекту, однак повноваження розподіляються між обома 
менеджерами.  
Перевага матриці полягає насамперед в здатності сприяти координації 
неоднорідного комплексу складних і взаємопов'язаних проектів та водночас 
дотримуватись економії, одержаної завдяки згрупуванню функціональних 
фахівців. Головні вади матриці – створювана нею плутанина та її схильність 
загострювати боротьбу за владу. Позбувшись послідовного керівництва, 
істотно поглиблюється двозначність. Плутанину спричинює нерозуміння 
того, хто перед ким звітуватиме. Відповідно, така плутанина і двозначність 
породжують боротьбу за владу. 
Наприклад, матрична структура управління використовується в 
американському концерні «Motorola». Так, на чолі українського 
представництва «Motorola» стоїть керівник, який постійно перебуває в 
Україні й виконує функції головного адміністратора. При цьому кожний 
співробітник представництва (всього їх – 20 і майже всі мають статус 
менеджерів) підпорядкований директору свого напрямку, який відповідає за 
Східноєвропейський регіон. Наприклад, департамент мобільних телефонів є 
підзвітним директору цього напрямку у Великій Британії. Департаменти PR і 
безпровідних комунікацій контролюються директорами з Німеччини. 
Фінансова діяльність контролюється московським офісом «Motorola». AHR-
менеджер з України керує роботою свої колег у Східній Європі, Азії та 
Африці. Таким чином компанія позбавляється від багатоступеневої ієрархії, 
має не більше 6 ступенів підпорядкованості. 
49 
 
Групова структура. За умов використання групової структури 
підприємство утворюють робочі групи або команди, які здійснюють його 
діяльність. Члени команди мають повноваження ухвалювати рішення, які 
позначатимуться на них, оскільки в такому робочому середовищі не буває 
чіткої послідовності керівництва. 
Організація без кордонів. Цей тип організації управління 
підприємством не обмежується рамками або категоріями, нав'язуваними 
традиційними структурами, він стирає історичні кордони навколо 
підприємства, посилюючи його залежність від зовнішнього середовища. 
Замість створення функціональних спеціальностей, зосереджених у відділах, 
які виконують окремі завдання, у цій структурі згруповують службовців для 
набуття певних базових знань. Організації без кордонів - це малоступеневі 
компанії, які намагаються усунути вертикальні, горизонтальні та 
міжорганізаційні бар'єри. Появі таких організацій, які можуть швидко 
реагувати на зміни в зовнішньому середовищі і пристосовуватися до нього, 
сприяли глобалізація ринків і конкурентів, зміни в технології тощо. 
Організаційна структура управління підприємством має забезпечувати 
ефективний процес прийняття рішень. Проте на підприємствах, на яких 
власність відокремлена від функцій управління, з метою збалансування 
інтересів власників і менеджерів та здійснення контролю з боку власників за 
діяльністю менеджерів виникає необхідність у формуванні додаткових 
органів управління (в доповнення до виконавчих органів), через які мають 
бути реалізовані інтереси власників підприємства щодо процедури прийняття 
рішень і здійснення управління підприємством. Для акціонерних товариств, 
зокрема, такими органами є загальні збори, спостережна рада і ревізійна 
комісія. Розробляючи організаційну структуру управління підприємством, 
його менеджмент має орієнтуватися на виробничу доцільність та законодавчі 
акти, які регламентують склад органів управління для підприємств, що 
створюються в організаційно-правовій формі господарських товариств. 
50 
 
На ТИПОГРАФІЇ «ЕВЕРЕСТ» організаційна структура управління 
лінійно-функціональна, що головним на підприємстві є директор 
підприємства, йому підпорядковуються головний бухгалтер, головний 
технолог, головний інженер, менеджер по кадрам та начальник фінансового 
відділу.  
В свою чергу їм підпорядковуються: Головному бухгалтеру 
підпорядковується весь відділ бухгалтерії. Відділ бухгалтерії веде на 
підприємстві повну фінансову, операційну і звітну діяльність, контролює 
фінансову діяльність підприємства на протязі всього його існування, також 
слідкує за рухом фінансової діяльності підприємства, контролює всі витрати, 
доходи, надходження на рахунки підприємства і відрахування на різні 
потреби. 
Головному технологу підпорядковується начальник виробництва, 
якому в свою чергу підпорядковуються: Цех до друкарських процесів. В 
цьому відділі проводиться подальші дії після затвердження вибіркового 
замовлення, створюється дизайнерське оформлення замовлення, 
затвердження замовлення на подальший його друк, створюються друкарські 
форми. 
Цех друкарських процесів. В цьому відділі в свою чергу відбувається 
саме друк тиражу замовлення. Цех після друкарських процесів. Тут 
відбуваються подальші дії після друку тиражу, а саме фальцювання його, 
швейне або безшвейне скріплення, склеювання, вставка в палітурку чи м’яку 
обкладинку, та інші процеси в залежності від виду замовлення та його 
функціональності, складності. 
Директору по кадрам підпорядковується відділ прийому чи звільнення 
кадрів на підприємстві, тут набирається необхідний підприємству персонал, а 
також проводиться звільнення кадрів по своїй волі чи примусово, також в 
цьому відділі проводиться набір на проходження практики на підприємстві. 
Директору фінансового відділу підпорядковується економічний відділ 
підприємства, а також відділ планування господарської діяльності 
51 
 
підприємства. Вони проводять аналіз діяльності майбутніх періодів, 
можливості ризику функціонування підприємства, передбачення можливості 
банкрутства та передбачення незапланованих витрат, в цілому проводиться 
аналіз економічного функціонування підприємства в теперішній та майбутній 
час. Також аналізується економічна діяльність минулих періодів, яка 
потрібна для виявлення помилок та можливостей покращення 
функціонування підприємства в цілому. 
Головному інженеру підпорядковується інженер з охорони праці, який 
проводить діяльність з охорони праці на підприємстві, а також головний 
механік який слідкує за справним функціонуванням обладнання на 
підприємстві.  
Недоліками цієї структури можна вважати орієнтацію на одержання 
негативного ефекту, недостатню гнучкість в управлінні за умов, коли 
завдання динамічно змінюються. Але для типографії Еверест ця структура 
управління є прийнятною, тому що забезпечує в цілому виконання 
поставлених завдань. 
 
2.2 Аналіз основних фінансово-економічних показників підприємства 
  
Фінансово-економічний стан − найважливіший критерій ділової 
активності й надійності підприємства, що визначає його 
конкурентоспроможність і потенціал в ефективній реалізації економічних 
інтересів всіх учасників господарської діяльності. Воно характеризується 
розміщенням та використанням засобів (активів) та джерел їх формування 
(власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Основна мета аналізу – 
виявлення найбільш складних проблем управління підприємством у цілому і 
його фінансових ресурсах зокрема. 
В управлінні підприємством або організацією, що здійснюють будь-які 
види господарської діяльності в ринковому економічному середовищі, 
застосовуються різні показники. їх використання має відображати 
52 
 
особливості діяльності підприємства або організації, давати змогу вести 
певну аналітичну роботу, на основі якої ухвалюються управлінські рішення 
відповідно до обраної стратегії. 
Показники – це кількісна і якісна оцінка становища і результатів 
господарської діяльності, виражена у певних одиницях виміру [7]. 
Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою ефективної 
діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану базується на даних 
фінансової звітності та бухгалтерського обліку, на розрахунку й зіставленні 
значної кількості показників і коефіцієнтів.  
Фінансово-економічний аналіз дає змогу реалізувати такі завдання: 
оцінити результати й ефективність діяльності підприємства, його поточний 
фінансовий стан, скласти прогноз розвитку фінансово-економічних 
показників на найближчу перспективу; оцінити динаміку фінансових 
показників за певний період часу і фактори, що викликали відповідні зміни; 
оцінити наявні фінансові обмеження на шляху реалізації організаційних 
перетворень; виявити й оцінити можливі джерела фінансування заходів щодо 
реструктуризації і можливий ефект від їх реалізації. Набір джерел інформації 
та методів, що застосовуються, і кількість показників, що розраховуються 
при проведенні фінансово-економічного аналізу, залежать від цілей 
дослідження. 
Найважливішими інструментами фінансового аналізу є фінансові 
коефіцієнти, які являють собою відношення одного бухгалтерського або 
фінансового показника до іншого. Аналіз фінансового становища 
підприємства за допомогою коефіцієнтів полягає в зіставленні показників за 
поточний рік з аналогічними показниками за минулі роки. 
Результат діяльності товариства залежить від наявності та ефективності 
використання фінансових ресурсів. Раціональне використання фінансових 
ресурсів віддзеркалює фінансовий стан підприємства. Хороший фінансовий 
стан товариства – це запорука його фінансової стабільності. У стабільності 
фінансового стану підприємства зростає зацікавленість з боку 
53 
 
постачальників, банків, акціонерів, інвесторів,податкових органів. У цьому 
зв’язку важливе значення має достовірна оцінка фінансового стану 
підприємства, що забезпечується обґрунтованим здійсненням його аналізу. 
Фінансовий аналіз являє собою процес, що базується на даних фінансової 
звітності підприємства. 
Розглянемо динаміку основних показників фінансово-господарської 
діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  за 2021-2023 роки ( табл.2.2, рис. 
2.10). 
 
Таблиця 2.2 − Динаміка основних показників фінансово-господарської 
діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» тис.грн. 
 Роки Абсолютне Відносне 
Показники відхилення відхилення % 
 2021 2022 2023 2022- 2023- 2022/ 2023/ 
2021 2022 2021 2022 
1 3820,4 3835,6 3848,1 +15,0 +12,5 0,39 0,32 
Вартість ОЗ  
2 Залишкова 1165,2 1024,5 887,8 -140,7 -136,7 12,08 13,3 
вартість ОЗ  
3 Чисельність 12 18 14 -2 +6 1,69 5,08 
працівників 
4 Чистий дохід 5671,4 6942,2 7185,7 +1270,8 +243,5 22,4 3,5 
від реалізації 
продукції 
5 Дебіторська 714,5 723,6 1141,3 +9,1 +417,7 1,27 57,7 
заборгованість 
за продукцію, 
товари, 
роботи. 
6 Кредиторська 1339,2 1422,4 1147,4 +83,2 -275,0 6,2 19,3 
заборгованість 
за продукцію 
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
Графічно динаміка основних показників фінансово-господарської 
діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» зображена на рисунку 2. 10 
 
54 
 
Кредиторська заборгованість за 
продукцію, товари, роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за продукцію, 
товари, роботи.
2021
Чистий дохід від реалізації продукції
2020
Чисельність працівників 2019
Залишкова вартість ОЗ (звітний період)
Вартість ОЗ 
0 20000 40000 60000 80000
 
Рис. 2.10 Динаміка основних показників фінансової діяльності 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
Основними джерелами інформації для визначення фінансового стану 
підприємства та його фінансових результатів є фінансова звітність 
підприємства, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух 
грошових коштів та Звіт про власний капітал [6, 25]. 
Таким чином, проаналізувавши динаміку основних фінансово-
господарських показників ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» можемо зробити 
висновок, що вартість основних засобів за останні три роки збільшилась на 
227 тис.грн., тобто на 0,72%, мається на увазі, за останні 3 роки 
здійснювались придбання підприємством устаткування для подальшої 
виробничої потужності, спостерігається зменшення залишкової вартості за 
три роки на 2,774 тис.грн., що негативно впливає на розвиток даного 
підприємства. Це може пояснюватися тим, що на даний момент не 
проводилась модернізація обладнання за рахунок впливу зовнішніх факторів 
а саме, нестабільність валютної системи, політичні та соціальні конфлікти, 
низька платоспроможність населення і т.д. Чисельність працівників 
залишається  майже стабільною за останні три роки. Чистий дохід від 
реалізації продукції у 2023 році збільшився порівняно з 2022 р. на 243,5 
тис.грн. Дебіторська заборгованість збільшилась 426,8 тис.грн. для 
підприємства з одного боку погіршує стан обороту коштів в касі, з іншого 
55 
 
боку позитивно впливає на обсяг реалізованої продукції, тобто надання 
дебіторської заборгованості своїм клієнтам в строк погашення коштів в 
середньому дається від 30 до 60 днів. За останні 3 роки 2021-2023 р.р. 
кредиторська заборгованість зменшилась на 19%. Це є дуже позитивно, адже 
підприємство в змозі погашати кредиторську заборгованість, а отже в 
майбутньому спостерігається покращення стану товариства. 
Розрахуємо ліквідність балансу ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  та 
зіставимо результати  по кожній групі активів та пасивів підприємства, 
внесемо дані у зведену таблицю 2.3 
 
Таблиця 2.3 − Агрегований баланс аналізу ліквідності ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» 
Роки Показники активу балансу «<» Показники пасиву балансу 
Найбільш ліквідні активи (А1) «>» Найбільш термінові 
зобов’язання (П1) 
2021 240,3 < 1505,9 
2022 392,5 ≤ 1601,5 
2023 155,7 < 1360,7 
 Швидкореалізовані активи (А2)  Короткострокові пасиви(П2) 
 
2021 745,4 > 0 
2022 738,2 > 0 
2023 1152,3 > 0 
 Повільнореалізовані активи (А3)  Довгострокові пасиви (П3) 
 
2021 557,1 < 4796,0 
2022 848,2 < 6524,7 
2023 705,3 < 7068,6 
 Важкореалізовані активи (А4)  Постійні пасиви (П4) 
 
2021 1165,3 ≤ 3593,8 
2022 1024,5 ≤ 5122,8 
2023 887,8 ≤ 5528,2 
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
 Таким чином, склавши агрегований баланс ліквідністі ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ»  спостерігається  домінування поточних зобов’язань над 
активами підприємства. В період 2022 році термінові зобов’язання зросли 
порівняно з 2021 роком на 34%. Також спостерігається зменшення найбільш  
56 
 
ліквідних активів балансу на 80% це погіршує становище на підприємстві, а 
отже підприємство не в змозі покривати свої зобов’язання поточні за 
допомогою активів. Тим самим спостерігається на період 2022 році 
збільшення швидко реалізованих активів на 14%, це значно покращує 
становище на підприємстві. 
Зазначимо, що аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не 
достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому потрібно 
розрахувати коефіцієнти ліквідності згідно з новими формами звітності: 
коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної 
ліквідності та чистого оборотного капіталу. 
Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів 
до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів 
підприємства, які можуть бути використані для погашення поточних 
зобов’язань. Норма коефіцієнта покриття (>1,5-2,5). 
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення 
найбільш ліквідних оборотних активів до поточних зобов’язань 
підприємства. Відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати 
поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з 
дебіторами. Норма коефіцієнта швидкої ліквідності (>0,5). 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення 
грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до 
поточних зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка 
частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Норма коефіцієнта 
абсолютної ліквідності (>0,2). 
Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними 
активами підприємства та його поточними зобов’язання. Його наявність та 
величина свідчить про спроможність сплачувати свої поточні зобов’язання. 
Таким чином, за допомогою алгоритму, розрахуємо показники 
ліквідності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  та внесемо дані у зведену таблицю 
2.4 
57 
 
Таблиця 2.4 − Показники ліквідності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
Показники 2021р. 2022р. 2023р. Абсолютне відхилення 
2022- 2023- 2023-
2021р.р. 2022р.р. 2021р.р.     
Коефіцієнт 1,02 1,24 1,48 +0,22 +0,24 +0,46 
покриття 
Коефіцієнт 0,66 0,71 0,96 +0,05 +0,25 +0,3 
швидкої 
ліквідності 
Коефіцієнт 0,16 0,25 0,11 +0,09 -0,14 -0,05 
абсолютної 
ліквідності 
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
Таким чином, коефіцієнт покриття показує що,підприємство має на 
балансі оборотні активи, які дають можливість покривати поточні 
зобов’язання підприємства так як, норма коефіцієнта більше 1,5. Коефіцієнт 
швидкої ліквідності порівняно з 2021 та 2023 роками збільшився на (+0,3) це 
є позитивне значення для підприємства, а тим самим спостерігається 
збільшення платіжних можливостей, щодо сплати поточних зобов’язань. 
Графічно показники оцінки ліквідності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  
зображено на рис.2.11 
1.6
1.4
1.2
1
0.8 2019 р.
0.6 2020 р.
0.4 2021 р.
0.2
0
Коефіцієнт Коефіцієнт швидкої Коефіцієнт 
покриття ліквідності абсолютної 
ліквідності
 
Рис. 2.11 Показники оцінки майнового стану ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ»  
Джерело: розроблено автором за [79] 
58 
 
Чистий оборотний капітал підприємства у 2023 році складав 652,6 тис. 
грн., порівнюючи за останні 3 роки чистий оборотний капітал збільшився на 
615,7 тис. грн. 
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства 
здійснюється за даними балансу товариства, характеризує структуру джерел 
фінансування ресурсів, ступінь фінансової стійкості та незалежності 
підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Здійснюється шляхом 
розрахунку коефіцієнту платоспроможності (автономії), коефіцієнту 
фінансування, коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами, 
коефіцієнту маневреності власного капіталу. 
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як 
відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу і показує 
питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його 
діяльність. 
Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених 
і власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених 
засобів. 
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами 
розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до 
величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість 
підприємства власними оборотними засобами. 
Коефіцієнт маневреності капіталу показує, яка частина власного 
капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, а яка – 
капіталізована. Розраховується як відношення чистого оборотного капіталу 
до власного капіталу підприємства. 
За допомогою алгоритму розрахунку цих коефіцієнтів, проведемо 
аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», 
внесемо дані у зведену таблицю 2.5, графічно зобразимо на рис.2.12, а також 
зробимо висновки щодо фінансової стійкості даного підприємства. 
 
59 
 
Таблиця 2.5 − Показники платоспроможності (фінансової стійкості) 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
Показники 2021р. 2022р. 2023р. Абсолютне відхилення 
2022- 2023- 2023-
2021р.р. 2022р.р. 2021р.р. 
Коефіцієнт 1,33 1,71 1,91 +0,38 +0,2 +0,55 
автономії 
Коефіцієнт 1,75 1,59 2,9 -0,16 +1,31 +1,15 
фінансування 
Коефіцієнт 0,02 0,19 0,32 +0,17 +0,13 +0,3 
забезпеченості 
власними 
оборотними 
засобами 
Коефіцієнт 0,01 0,07 0,12 +0,06 +0,05 +0,11 
маневреності 
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
Графічно показники фінансової стійкості ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  
зображено на рис.2.12 
Коефіцієнт маневреності
Коефіцієнт забезпеченості власними 
оборотними засобами
2021 р.
Коефіцієнт фінансування
2020 р.
2019 р.
Коефіцієнт автономії
0 0.5 1 1.5 2 2.5 3 3.5
Рис.2.12 Показники фінансової стійкості ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  
Джерело: розроблено автором за [79] 
60 
 
Отже, ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за даними показниками є фінансово 
стабільним, тобто активи підприємства гарантують постійну 
платоспроможність. Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення цього 
показника складає ≥ 0,5) відповідає нормам.. Коефіцієнт автономії за 3 роки 
збільшився на 0,55, тобто підприємство є незалежним від зовнішніх джерел 
фінансування. Коефіцієнт фінансування за останні 3 роки збільшився на 1,15 
за рахунок збільшення позикових коштів. Аналізуючи 2021-2023 роки 
коефіцієнт забезпеченості власного капіталу збільшився на (+0,3), за рахунок 
збільшення у 2021 році оборотних активів. Коефіцієнт маневреності 
знаходиться в межах норми, тобто позитивні значення вказують на 
достатність функціонування та позиціонування на ринку. 
 
2.3 Аналіз ділового середовища типографії 
 
За умов дефіциту ресурсів та загострення економічних проблем 
виникла необхідність зіставлення отриманих результатів з витратами різних 
видів ресурсів: фінансових, трудових, матеріальних. Ринкові перетворення 
вимагають регулювання діяльності суб'єктів господарювання, оцінки рівнів 
їх ділової активності. Цього можна досягти за допомогою дослідження 
ефективності використання всіх видів ресурсів підприємств. Термін "ділова 
активність" почав використовуватися у вітчизняній літературі досить 
недавно. Це було пов’язано з впровадженням відомих у різних країнах світу 
методик аналізу фінансової звітності на основі системи аналітичних 
коефіцієнтів.  
Значною мірою стабільності фінансового стану підприємства 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  зумовлена його діловою активністю, що 
залежить від ринків збуту продукції, ділової репутації, ефективності 
використання наявних ресурсів та стабільності економічного зростання. 
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної 
діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання 
61 
 
фінансових ресурсів підприємства. Оцінка полягає у дослідженні рівнів та 
динаміки показників оборотності і здійснюється шляхом розрахунку таких 
показників (коефіцієнтів). 
Оцінку ділової активності необхідно здійснювати з метою вирішення 
конкретних питань і отримання кваліфікованої оцінки стану підприємства. 
Питання, що розглядаються при оцінці ділової активності, тісно пов’язані з 
іншими аспектами аналізу, так як базуються на результатах аналізу 
ефективності використання усіх ресурсів підприємства. 
Цей аналіз частково вказує на ефективність використання вкладених у 
підприємство коштів та допомагає відповісти на питання, за рахунок яких 
складових існує можливість підвищити результативність діяльності 
підприємства. 
Оцінка ділової активності в сучасних умовах може проводитись як на 
якісному, так і на кількісному рівнях. Характеристика якісного рівня ділової 
активності може бути отримана шляхом порівняння його з спорідненими 
підприємствами галузі. Кількісні показники ділової активності 
характеризують результати на ефективність поточної діяльності 
підприємства. 
Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої 
виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини 
підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання 
підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел його залучення. 
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як 
відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до 
середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість 
обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що 
аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається 
підприємством. 
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується 
як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до 
62 
 
середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість 
обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що 
аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається 
підприємством. 
Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованості 
розраховується як відношення тривалості звітного періоду (360 днів) до 
коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості та 
показує середній період погашення дебіторської або кредиторської 
заборгованості. 
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як 
відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості 
матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно – 
матеріальних запасів підприємства. 
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) 
розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, 
послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує 
ефективність використання основних засобів підприємства. 
Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як 
відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до 
середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує 
ефективність використання власного капіталу підприємства. 
Важливість показників оборотності пояснюється тим, що 
характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості 
підприємства. За допомогою алгоритму розрахунку даних коефіцієнтів, 
проведемо аналіз ділової активності, внесемо дані у зведену таблицю 2.6 , 
графічно зобразимо на рис.2.13, а також зробимо висновки щодо ділової 
активності даної корпорації.  
  
63 
 
Таблиця 2.6 − Показники ділової активності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
Показники 2021 2022р. 2023р. Абсолютне відхилення 
р. 2022-2021 2023-2022 2023-2021 
р.р. р.р. р.р. 
Коефіцієнт 2,26 2,43 2,43 +0,17 0 +0,17 
оборотності 
активів 
Коефіцієнт 7,7 9,34 7,56 +1,64 -1,78 -0,14 
оборотності 
дебіт.заборг. 
Коефіцієнт 4,21 0,92 5,01 -3,29 +4,09 +0,8 
оборотності 
кредит.заборг. 
Строк погашення 47 39 48 -8 +9 +1 
дебіт. заборг.(дні) 
Строк погашення 86 391 72 +305 -319 -14 
кредит.заборг 
(дні). 
Коефіцієнт 11,3 7,95 7,47 -3,35 -0,48 -3,83 
оборотності 
основних запасів 
Коефіцієнт 1,49 1,81 1,87 +0,32 +0,06 +0,38 
оборотності 
власного капіталу 
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
Таким чином, аналізуючи показники ділової активності ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» можемо зробити висновки, що підприємство міцно тримає 
позиції щодо стабільності. Незначне коливання за рахунок зменшення 
собівартості реалізованої продукції у 2023 році, коефіцієнт оборотності 
активів станом на 2023 рік складає 0,17, спостерігається поступове 
збільшення показника за рахунок збільшення собівартості реалізованої 
продукції на 0,38.  
Аналізуючи собівартість реалізованої продукції підприємства можна 
сказати що керівництво ефективно використовує усі наявні ресурси 
незалежно від джерел їхнього залучення. 
 
Графічно показники ділової активності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  
зображено на рис.2.13 
64 
 
6
5
4 2023 р.
2022 р.
3
2021 р.
2
1
0 2 4 6 8 10 12
 
Рис.2.13 Показники ділової активності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»   
Джерело: розроблено автором за [79] 
 
Таким чином, аналізуючи показники ділової активності ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» можемо зробити висновки, що підприємство міцно тримає 
позиції щодо стабільності. Незначне коливання за рахунок зменшення 
собівартості реалізованої продукції у 2023 році, коефіцієнт оборотності 
активів станом на 2023 рік складає 0,17, спостерігається поступове 
збільшення показника за рахунок збільшення собівартості реалізованої 
продукції на 0,38. Аналізуючи собівартість реалізованої продукції 
підприємства можна сказати що керівництво ефективно використовує усі 
наявні ресурси незалежно від джерел їхнього залучення. На сьогодні ринкова 
частка компанії типографія Еверест складає близько 12% виробництва 
самоклеючих етикеток в Україні. Крім того, типографія Еверестмає досвід 
експорту етикеток в Австрію, Молдову, Канаду, Грузію [78]. 
Мета компанії: стабільна якість етикеток – впевненість клієнта. 
«Інноваційна спрямованість підприємства, продиктована вимогами 
споживачів, привела компанію до першості у випуску багатьох 
високотехнологічних продуктів. Свого часу ми першими в Україні освоїли 
65 
 
друк самоклеючої етикетки в рулоні флексографічним способом, друк 
ультрафіолетовими фарбами, випуск сандвіч-етикеток тощо» Руслан 
Пономаренко, директор ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». 
Технологічні можливості компанії: 10-фарбний флексографічний, 
офсетний та ротаційно-трафаретний ультрафіолетовий друк на паперових та 
плівкових матеріалах, гаряче та холодне тиснення фольгою, ламінування, 
виробництво сендвіч-етикеток та промо-етикеток, міні-буклетів, позиційне 
притиснення голограм, конгрев, індивідуальне маркування та нумерація 
етикеток, ефект «гелевого золота», виготовлення імітаційних голограм з 
мікротекстом. 
Режим роботи виробництва гарантує виконання замовлень в 
максимально стислі строки з обов’язковою безкоштовною доставкою 
продукції з Черкас у будь-яке географічне місце України. ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» в цілому стабільно працює на ринку поліграфічних послуг, за 
цей час збільшилася кількість споживачів продукції підприємства на 
території Черкас та Черкаської області. Серед клієнтів компанії типографія 
Еверествідомі імена: «ТМ «Грінвіч», ТМ «Старий Миргород», ТМ 
«Моршинська», «Юрія-Фарм», ТМ «Золота Балка» та інші. 
Компанія типографія Еверест має сертифікат, що засвідчує 
впровадження на підприємстві системи управління якістю на відповідність 
вимогам міжнародних стандартів ISO 9001-2023. Виробництво підприємства 
має постійний характер, продукція користується попитом. Достатня висока 
якість сировини, матеріалів і інших складових, що закуповуються 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у ТОВ «Ітрако» для випуску своєї продукції 
забезпечує основні потреби споживачів друкованою продукцією.  
Зобразимо основних п’ять конкурентів ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  в 
таблиці 2.7 та зробимо опис бізнесу даних організацій.  
66 
 
Таблиця 2.7 − Конкурентне середовище ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
Назва підприємства Юридична Опис бізнесу 
адреса 
ТОВ "СТІКЕР" Київська компанія виробляє стікери, етикетки, 
обл, наклейки, бренд скотч, етикетки книжки 
м.Обухів (label book) , акційні етикетки і т.д. на всіх 
існуючих самоклеючих матеріалах, з 
найрізноманітнішими видами обробок, 
такими як тиснення, ламінація, голограма, 
нумерація, скретч покриття, друк по 
клейовому шару, часткова або повна 
діактивація клею 
ТОВ «Веріас» м. Київ Виробництво різних видів етикетки та іншої 
продукції для етикетування та маркування 
харчових продуктів: 
- етикетка на воду 
- етикетка на ковбаси; 
- етикетка на пресерви; 
- етикетки на сири; 
- етикетка самоклеюча, стікер, термочек, 
бренд-скотч;- етикетки самоклеючі різної 
конфігурації,а також бренд-скотч, стікери, 
термочеки, кришки (платинки) із алюмінієвої 
фольги та іншу продукцію. 
ТОВ «Екко» м.Львів ТОВ спеціалізоване підприємство ”ЕККО”, 
яке успішно працює на ринку поліграфії з 
1992 року, пропонує самоклеючі етикетки з 
повноколірним друком на різних типах 
паперу та плівки флексографічним і 
трафаретним способом (з можливим їх 
поєднанням).  
ТОВ " Мультилейбл "  м. Київ український виробник етикеток, з більш ніж 
десяти річним досвідом роботи в цьому 
сегменті ринку. За час роботи не тільки 
вивчили вимоги до сировини, які 
використовуються при виробництві 
етикеток, але і відпрацювали технологію 
друку. 
Компанія «ПРІ-ІНФОРМ м. Київ почала свій розвиток в 2006 році, основний 
напрямок діяльності - виробництво та 
продаж чекової стрічки, стрічки для 
банкоматів, етикет-пістолетної стрічки і 
самоклеючої етикетки, а також надання 
послуг з нанесення повнокольорового друку 
на паперові носії. 
Джерело: розроблено автором за [15; 68; 79] 
67 
 
ТОВ «Ітрако» засноване в 1997 році. Основним напрямком діяльності 
підприємства є поставка широкого асортименту обладнання та матеріалів для 
виготовлення поліграфічної та пакувальної продукції.  
На сьогоднішній день ТОВ «Ітрако» − потужний динамічно 
розвивається торговий концерн на поліграфічному ринку України, з 
головним офісом у м.Києві та мережею філій, відділень та регіональних 
представництв в найбільших містах і поліграфічних центрах країни: 
Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, Одесі. ТОВ «Ітрако» є  членом  
Української флексографічного технічної асоціації (УФТА), Клубу 
пакувальників України, Асоціації поліграфістів України (Аспол), постійно 
бере участь у виставках, присвячених поліграфії і упакування. 
Враховуючи конкурентне середовище ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  в 
Україніє значно велике. Але найбільшими перевагами серез конкурентів 
компанія типографія Еверестмає сертифікат, що засвідчує впровадження на 
підприємстві системи управління якістю на відповідність вимогам 
міжнародних стандартів ISO 9001-2023, успішне географічне центральне роз 
положення, безкоштовна доставка, високу якість за конкурентоспроможну 
ціну. Сертифікована система управління якістю ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» є 
36-ю в Черкаській області. Компанія типографія Еверест здатна забезпечити 
високотехнологічними етикетками широке коло виробників харчової, винно-
горілчаної, парфумерно-косметичної, фармацевтичної продукції, побутової 
хімії, агрохімії, автохімії та олив. 
Таким чином, провівши аналіз ділового середовища ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» , можемо зробити висновки, що підприємство міцно тримає 
позиції щодо стабільності. Незначне коливання за рахунок зменшення 
собівартості реалізованої продукції у 2023 році, коефіцієнт оборотності 
активів станом на 2023 рік складає 0,17, спостерігається поступове 
збільшення показника за рахунок збільшення собівартості реалізованої 
продукції на 0,38. Аналізуючи собівартість реалізованої продукції 
68 
 
підприємства можна сказати що керівництво ефективно використовує усі 
наявні ресурси незалежно від джерел їхнього залучення. 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  за даними показниками є фінансово 
стабільним, тобто активи підприємства гарантують постійну 
платоспроможність. Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення цього 
показника складає ≥ 0,5) відповідає нормам.. Коефіцієнт автономії за 3 роки 
збільшився на 0,55, тобто підприємство є незалежним від зовнішніх джерел 
фінансування.. Коефіцієнт фінансування за останні 3 роки збільшився на 1,15 
за рахунок збільшення позикових коштів. Аналізуючи 2021-2023 роки 
коефіцієнт забезпеченості власного капіталу збільшився на (+0,3), за рахунок 
збільшення у 2021 році оборотних активів. Коефіцієнт маневреності 
знаходиться в межах норми, тобто позитивні значення вказують на 
достатність функціонування та позиціонування на ринку. 
Проаналізувавши динаміку основних фінансово-господарських 
показників ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», можемо зробити висновок, що 
вартість основних засобів за останні три роки збільшилась на 227 тис. грн., 
тобто на 0,72%, мається на увазі, за останні 3 роки здійснювались придбання 
підприємством устаткування для подальшої виробничої потужності, 
спостерігається зменшення залишкової вартості за три роки на 2774 тис. грн., 
що негативно впливає на розвиток даного підприємства. Це може 
пояснюватися тим, що на даний момент не проводилась модернізація 
обладнання за рахунок впливу зовнішніх факторів а саме, нестабільність 
валютної системи, політичні та соціальні конфлікти, низька 
платоспроможність населення і т.д. Чисельність працівників залишається  
майже стабільною за останні три роки. Чистий дохід від реалізації продукції 
у 2023р. збільшився порівняно з 2022р. на 243,5 тис. грн. Дебіторська 
заборгованість збільшилась 426,8 тис. грн. для підприємства з одного боку 
погіршує стан обороту коштів в касі, з іншого боку позитивно впливає на 
обсяг реалізованої продукції, тобто надання дебіторської заборгованості 
своїм клієнтам в строк погашення коштів в середньому дається від 30 до 60 
69 
 
днів. За останні 2 роки 2023-2022 р.р. кредиторська заборгованість 
зменшилась на 19%. Це є дуже позитивно, адже підприємство в змозі 
погашати кредиторську заборгованість, а отже в майбутньому 
спостерігається покращення стану товариства. 
Значною мірою стабільності фінансового стану підприємства 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  зумовлена його діловою активністю, що 
залежить від ринків збуту продукції, ділової репутації, ефективності 
використання наявних ресурсів та стабільності економічного зростання. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Таким чином, провівши аналіз  ділового середовища видно, що 
використовуючи свої сильні сторони типографії, за рахунок збільшення 
статутного капіталу можна збільшити виробничі потужності підприємства. 
На основі наукової бази підприємство може виробляти новинки і 
збільшувати свої обсяги продажу, а також за рахунок залучення нової 
технології можна зменшити собівартість продукції і тим самим підвищити її 
рентабельність. 
В той же час за допомогою сильних сторін підприємство може 
боротися з загрозами із зовнішнього середовища, адже, за допомогою 
сучасного високотехнологічного обладнання на підприємстві дає змогу 
зменшити кількість конкурентів на ринку. Використання наукового-
дослідного потенціалу підприємства для розробки і впровадження 
технологій, що зменшать собівартість продукції, що в свою чергу зробить її 
більш доступною широким верствам населення. Таким чином підприємство 
не буде відчувати зміну вікової структури населення, що супроводжується 
падінням обсягів реалізованої продукції. Типографія має вигідне 
розташування, що дозволяє зменшити транспортні витрати і знизити 
собівартість продукції не погіршуючи при цьому її якості. 
70 
 
Зі слабкими сторонами підприємства можна боротися за допомогою 
можливостей. Наприклад впровадження нової маркетингової політики з 
включенням до неї системи знижок дозволить подолати недолік відсутності 
даної системи у підприємства. За рахунок зменшення терміну погашення 
дебіторської заборгованості скоротити наявний касовий розрив. 
Найгіршими варіантами розвитку для підприємства є нестабільна 
валютна система, що прозводить дозначної кредиторської заборгованості, 
адже підприємство закуповує сировину за кордоном. Нестабільні інфляційні 
процеси в Україні в подальшому можуть відлякувати іноземних інвесторів 
від інвестицій в дане підприємство. На цьому етапі сподіваємося на 
підтримку зі сторони нашої держави. 
Достатня висока якість сировини, матеріалів і інших складових, що 
закуповуються ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у ТОВ «Ітрако» для випуску своєї 
продукції забезпечує основні потреби споживачів друкованою продукцією. 
ТОВ «Ітрако» засноване в 1997 році. Основним напрямком діяльності 
підприємства є поставка широкого асортименту обладнання та матеріалів для 
виготовлення поліграфічної та пакувальної продукції. На сьогоднішній день 
ТОВ «Ітрако» - потужний динамічно розвивається торговий концерн на 
поліграфічному ринку України, з головним офісом у м.Києві та мережею 
філій, відділень та регіональних представництв в найбільших містах і 
поліграфічних центрах країни: Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, 
Одесі. ТОВ «Ітрако» є членом Української флексографічного технічної 
асоціації (УФТА), Клубу пакувальників України, Асоціації поліграфістів 
України (Аспол), постійно бере участь у виставках, присвячених поліграфії і 
упакування. Стійкі ринкові позиції ТОВ «ІТРАКО» забезпечуються 
співпрацею з ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» . 
Враховуючи конкурентне середовище ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  в 
Україніє значно велике. Але найбільшими перевагами серез конкурентів 
компанія типографія Еверестмає сертифікат, що засвідчує впровадження на 
підприємстві системи управління якістю на відповідність вимогам 
71 
 
міжнародних стандартів ISO 9001-2023, успішне географічне центральне 
розташування, безкоштовна доставка, високу якість за конкурентоспроможну 
ціну. Сертифікована система управління якістю ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
є 36-ю в Черкаській області. Типографія здатна забезпечити 
високотехнологічними етикетками широке коло виробників харчової, винно-
горілчаної, парфумерно-косметичної, фармацевтичної продукції, побутової 
хімії, агрохімії, автохімії та олив.  
72 
 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 
ЗМІНАМИ В ДІЛОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.  
 
3.1 Рекомендації щодо підвищення ефективности управління змінами в 
діловому середовищі 
 
В економічній літературі під діловим середовищем прийнято розуміти 
сукупність усіх зовнішніх факторів діяльності підприємства, які суттєво 
впливають на його функціонування. Серед таких основних факторів 
називають споживачів продукції, постачальників, конкурентів, державне 
регулювання, а також соціальні, політичні, технологічні, правові та 
екологічні умови [10]. 
Особливістю ділового середовищає те, що воно має територіальну 
цілісність, у межах якої представлене господарюючими суб’єктами та 
інститутами з їх взаємозв’язками і взаємо- відносинами [30]. Так, за даними 
Державної служби статистики України, на 1 січня 2022 р. в Україні кількість 
суб’єктів господарювання становила 1 974 439 одиниць із загальною 
кількістю працівників у суб’єктів господарювання у розмірі 8 331,9 тис. осіб 
та обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) на суму 5 716 431,0 млн. 
грн. [40, 75].  
За визначенням Світового банку, ділове середовище складається з 
набору інституціональних, нормативно-правових та регуляторних умов, за 
яких працює бізнес [79, 83]. Інституціональні умови формуються під впливом 
розгалуженої системи регулювання і підтримки бізнесу, нормативно-правові 
створюються законодавчою базою як полем взаємодії суб’єктів бізнесової 
діяльності, тоді як регуляторні умови характеризують прозорість та 
послідовність державної політики у сфері регулювання бізнесу та пов’язані із 
процесами ліцензування, реєстрації, сертифікації підприємницької 
діяльності. 
73 
 
Становлення та розвиток ділового середовищав Україні 
супроводжувалося значними девіаціями: відсутністю поступового первісного 
нагромадження капіталів, тривалого розвитку підприємницького менталітету 
та навичок, системності, а іноді й логіки, у прийнятті рішень тощо. В Україні 
підприємницький сектор розвивався за відсутності стратегії розвитку вза- 
ємодії держави і бізнесу, що виявилося у: 
наявних спекуляціях у процесі реформування відносин власності та 
проникнення на вітчизняний ринок іноземного капіталу в стратегічно 
важливі галузі і сфери економіки; 
значному рівні корумпованості органів державної влади та розширенні 
обсягів тіньової економіки;  
високому рівні зрощення суб’єктів великого бізнесу із органами 
державної влади, глибокій інтеграції великого капіталу в процеси прийняття 
політичних рішень на шкоду досягненню власної конкурентоспроможності. 
 Характеризуючи основні складники ділового середовищав Україні, 
можна зазначити таке:  
1.Інституційні умови функціонування ділового середовища слабо 
налаштовані на підтримку суб’єктів підприємницької діяльності. 
Зацікавленість комерційних банків у довгостроковому кредитуванні бізнесу 
на сучасному етапі залишається досить низькою, а дії держави у сфері впливу 
на кредитні можливості комерційних установ важко назвати адекватними 
економічним умовам розвитку. Означене посилює незначне задоволення 
банківською системою потреб підприємницького сектору, високий рівень 
процентних ставок, різке коливання валютних курсів і зменшення 
інвестиційної діяльності в економіці.  
Головними проблемами функціонування фондових бірж є: незначний 
обсяг операцій на біржовому ринку, що зумовлює його низьку ліквідність; 
відсутність залежності між цінами на акції підприємств та рівнем їх 
успішності, що призводить до недооцінки більшості біржових активів, 
низького рівня капіталізації фондового ринку; невідповідність нормативно-
74 
 
правової бази щодо регулювання фондового ринку міжнародним стандартам, 
що збільшує непро- зорість ринку та нівелює вільний доступ до біржової 
інформації; недостатня кількість професіоналів – інвестиційних компаній і 
брокерів, аналітичних та консалтингових компаній, що перешкоджає 
формуванню фондового ринку, адекватного до потреб бізнесу.  
Як бачимо, невирішеними проблемами у сфері інституційної підтримки 
бізнесу є незначна доступність до фінансових ресурсів, низька ефективність 
діяльність товарних і фондових бірж, що знижує ефективність взаємодії 
суб’єктів та дестимулює процес відродження вітчизняного виробника.  
2.Нормативно-правові умови функціонування ділового 
середовищадемонструють значну зарегульованість бізнесу з боку держави. 
Сучасний бізнес керується у своїй діяльності величезною кількістю 
законодавчих актів. Варто зазначити, що проблемою є не тільки велика 
кількість нормативно-правових актів, що регулюють бізнесову діяльність, але 
й те, що більшість із них є суперечливою, слабо конкретизованою в питанні 
практичних механізмів дії, такою, що не сприяє легкості та прозорості 
організації та розвитку бізнесу. 
Останнє підтверджується низькими позиціями України у 
міжнародному дослідженні-рейтингу Doing business, який використовує 
кількісні показники, що оцінюють рівень сприятливості правових норм для 
підприємницької діяльності і захисту прав власності. Україна із 190 країн 
світу в рейтингу 2022 р. зайняла 80-е місце та підвищила свої позиції на одне 
місце порівняно з 2023 р. [7, 85].  
Окрім того, значні та активні регуляторні функції органів державного 
влади в напрямі недопущення продукування економічно неефективних 
нормативно-правових актів стали пріоритетами сучасного державного 
регулювання бізнесу. Проблемою в даному напрямі залишається досить 
низький рівень дотримання органами влади вимог чинного законодавства та 
відсутності будь-якої відповідальності за їх невиконання. Останнє набуло 
масового поширення і вимагає активізації зусиль підприємницького сектору і 
75 
 
держави щодо прозорості будь-яких адміністративних процедур і 
доступності інформації про них для підприємців. 
3.Регуляторні умови функціонування ділового середовища, які 
пов’язані із процесами ліцензування, реєстрації, сертифікації 
підприємницької діяльності постійно вдосконалюються. Регуляторні умови 
ділового середовища харак- теризуються такими показниками, як: ступень 
прозорості та послідовності державної регуляторної політики у сфері 
підприємництва; вплив на інвесторів із боку органів державної влади різних 
рівнів у вигляді вимог щодо реєстрації, ліцензування, сертифікації 
підприємницької діяльності тощо; рівень бюрократизму та корупції [2, 85]. 
Створення регуляторних умов ділового середовища здійснюється в 
Україні через регуляторну політику держави. Вона спрямована на створення 
таких засад державного регулювання бізнесу, за яких стало б неможливим 
продукування неефективних, економічно недоцільних регуляторних рішень. 
Ділове середовище в Україні хоча й у цілому (щодо наявності 
обов’язкових свої складників) сформоване, однак характеризується, з одного 
боку, значним проникненням у господарські питання держави та суб’єктів 
влади, а з іншого – слабкою їх зацікавленістю в існуванні цивілізованого, 
ефективного та дієвого середовища господарської діяльності. Крім того, 
позаринкові форми взаємодії держави і бізнесу стали «нормою» в сучасному 
суспільстві, а їх викорінення із суспільної свідомості вбачається 
довготривалим процесом. У зв’язку із цим нагальною необхідністю є 
розуміння як з боку держави, так і з боку господарюючих суб’єктів, що 
прозорий бізнес має величезні переваги та перспективи, його опанування 
являє собою складний шлях, але несе в собі неоціненний досвід та навички 
роботи у важких і несприятливих умовах [9, 79, 85].  
Саме відповідальність держави за сформоване ділове середовище 
визначає рівень прозорості та дієвості суспільної угоди між нею та бізнесом, 
а недосконалість законодавства, низький рівень моралі, слабка дієвість 
ринкових і суспільних інститутів не здатні забезпечити підприємцям 
правильні орієнтири діяльності. 
76 
 
Ефективність економіки полягає у створенні умов, за яких сотні тисяч 
підприємців і менеджерів постійно здійснюють творчий пошук нового. В 
свою чергу, ефективність форми економічної організації, значущість її 
порівняльних переваг і недоліків значною мірою залежать від характеристик 
ділового середовища. Поява нових тенденцій становлення 
постіндустріального суспільства, глобальної конкуренції, процеси інтеграції 
економічних, політичних, науково-технічних, соціальних, ресурсних, 
екологічних й інших аспектів господарювання, а також поглиблення 
внутріорганізаційних відносин підприємств та їх взаємозв’язків із зовнішнім 
середовищем виступають об’єктивною основою розробки класифікації 
ділового середовищаз метою комплексного врахування об’єктивного 
різноманіття його характеристик у системі управління соціально-
економічним розвитком кожного підприємства та у розробці обґрунтованої 
державної політики формування ділового середовища. 
Дослідження певних елементів структури ділового середовищаможна 
знайти у роботах вітчизняних вчених: В.Г. Герасимчука, С.Ф. Покропивного, 
В.М. Геєця, А.С. Гальчинського, М.І. Долішнього, В.М. Колота, З.С. 
Варналія, А.І. Мокія, О.Є. Кузьміна, М.А. Козоріз, С.К. Реверчука, А.С. 
Філіпенко, у працях західних науковців: П.Н. Шихірєва, А. Шулуса, А. 
Хоскінг, Г. Шмоллера, М. Портера, Р. Коуза, Д. Норта, Е. Нікбахта, Й. 
Шумпетера, А. Гроппеллі та ін. Проте класифікації ділового середовища 
належної уваги не надавалосься. 
Сучасний рівень розвитку економічної науки дозволяє представити 
ділове середовище як складну, багатомірну, поліфункціональну систему. 
Разом з тим вивчення ділового середовищає завжди актуальним, адже 
передбачає корективи всього накопиченого досвіду щодо досліджуваної 
реальності, що перебуває в постійній динаміці. Пріоритети в системі 
досліджень є змінні залежно від реалій та переваг суспільно-економічного 
поступу. Тому допустимими є як багатоаспектна класифікація і типологія 
ділового середовища, так і вивчення його під різним кутом зору.  
77 
 
М. І. Мельник вважає, що ділове середовище – це сукупність окремих 
суб’єктів економіки (з їх взаємозв’язками і взаємовідносинами) і факторів 
оточуючого (зовнішнього) середовища, які впливають на них. Звичайно 
кожне підприємство має внутрішнє середовище діяльності, власні 
матеріально-технічні ресурси, робочу силу, технологію, розмір і 
територіальну конфігурацію, політику менеджменту, організаційний клімат. 
Проте внутрішнє середовище кожного підприємства як відкритої системи 
видозмінюється під впливом зовнішнього середовища, в якому і виявляється 
кінцевий результат господарської діяльності. 
Для ділового середовища характерними є наступні його особливості:  
ділове середовище є частиною суспільного середовища та в ідеалі 
слугує підвищенню національного багатства і добробуту;  
функцією якості ділового середовища є ефективність економічних 
процесів у країні;  
ділове середовище має властивості територіальної цілісності, в межах 
якої формується діловими людьми, нацією та інститутами (державними, 
фінансово- кредитними та ін.) з їх взаємозв’язками та взаємовідносинами; 
ділове середовище формується факторами (правового, політичного, 
соціального, економічного характеру), сукупність яких створює умови для 
функціонування бізнесу економічних суб’єктів конкретного суспільства, 
здійснення ділових відносини та функцій [51, 85].  
Слід зазначити, що кожному рівню ділової активності відповідає 
характерна виробничо- господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють 
нормальну, проблемну і кризову ситуації.  
Нормальна ситуація властива високому рівню ділової активності та 
означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для 
функціонування суб'єкта господарювання, за яких формується стійка 
тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників.  
Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень ділової активності 
якого відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов та 
78 
 
чинників, за яких формується тенденція до погіршення стану підприємства та 
спостерігається нестійка динаміка оціночних показників ділової активності. 
Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової активності і 
виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, 
які потребують термінового вирішення. Її можна визначити як збіг обставин, 
які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників ділової 
активності та загрожують підприємству банкрутством. Визначення 
проблемної, а тим більше кризової, ситуації при оцінці стану ділової 
активності зумовлює необхідність термінового регулювання виробничо-
господарської діяльності шляхом прийняття оперативних управлінських 
рішень [40, 85]. 
Що стосується другого напрямку оцінки ділової активності, то 
ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення 
обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні 
відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим 
швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще.Підвищення 
обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем 
підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень 
коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню 
завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих 
потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів.  
Засоби господарюючих суб'єктів знаходяться у постійному русі, 
переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг, тим 
більше продукції підприємство може виготовити та реалізувати при сталому 
їх розмірі. Сповільнення оборотності, потребує додаткового вкладення 
засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.  
Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, 
передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції та суми прибутку без 
додаткового залучення фінансових ресурсів.  
Крім того, збільшення швидкості обороту відображає підвищення 
економічного потенціалу підприємства, оскільки дозволяє вивільняти 
79 
 
частину оборотних засобів для власних потреб. А отже, оцінити наскільки 
ефективно підприємство використовує свої ресурси можна за допомогою 
аналізу ділової активності, оскільки саме вона зумовлює платоспроможність, 
фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта. 
Застосування результатів оцінки ділової активності допоможе здобути 
конкурентні переваги у відповідному сегменті ринку. При цьому необхідно 
звернути увагу на те, що кожне окреме підприємство вимагає 
індивідуального підходу до оцінювання його діяльності. 
Очікувані результати від деяких рекомендацій щодо розвитку ділового 
середовища організацій а Україні, викладені у таблиці 3.8, можна одержати 
за досить короткий період часу – протягом року. Ось чому ці рекомендації 
можна вважати як такі, що спрямовані на досягнення короткострокових цілей 
уряду з реформування регуляторного середовища.  
 
Таблиця 3.8 − Рекомендації щодо розвитку ділового середовища підприємств 
Відносини між підприємцями  -покращити інформування підприємців про 
та владою законодавчі зміни, функції, в тому числі 
використовуючи ресурси Інтернету 
Реєстрація -узгодити процедури постановки на облік, а також 
забезпечити внесення відповідних змін до 
нормативних документів і внутрішньовідомчих 
інструкцій всіх органів, що беруть участь у 
процедурі   
-забезпечити детальне висвітлення нової 
процедури в засобах масової інформації та 
Інтернеті 
Дозволи -законодавчо визначити перелік видів діяльності, 
що вимагають одержання дозволів. Тими видами 
діяльності, що не входитимуть у перелік, 
підприємці займатимуться без будь-яких дозволів  
-ввести повідомчий (аплікаційний) принцип 
одержання дозволів для другої групи.  
-визначити правову природу та порядок 
взаємовідносин суб'єктів господарювання, 
уповноважених законодавством на участь у 
здійсненні дозвільних процедур, з заявниками-
підприємцями, органами державної влади та/або 
місцевого самоуправління, залучених до процесу 
надання дозволів 
 Продовження таблиці 3.8 
 
Ліцензування -створити доступні для широких кіл користувачів 
інформаційні бази даних про органи ліцензування, 
обов'язкові для отримання ліцензії документи, 
ліцензійні умови, вартість процесу та ін. 
Підтвердження відповідност -розробити й прийняти технічні регламенти для 
продукції, що підлягає обов'язковому 
підтвердженню відповідності 
Оподаткування -доробити й прийняти Податковий кодекс – 
кодифікувати чинне податкове законодавство 
Перевірки -на законодавчому рівні закріпити уніфіковані 
вимоги до змісту нормативних актів, котрі 
регулюють процедури перевірок   
-запровадити систему проведення перевірок на 
основі оцінки рівня і видів ризиків для безпеки 
Фінансування запровадити програми для підвищення рівня знань 
підприємців про ефективність зовнішніх джерел 
фінансування та механізмів звертання до 
банківських кредитів, небанківських позик та 
лізингових кредитів 
Зовнішньоторговельна діяльність -активізувати роботу торгових відділів посольств 
України за кордоном.  
-поставити зростання експорту України в окремі 
країни як основний індикатор успішності такої 
роботи . 
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85] 
 
Таким чином, враховуючи рекомендації щодо розвитку ділового 
середовища підприємств, очікувані результати від деяких рекомендацій, 
викладені у таблиці 3.8, можна одержати за досить короткий період часу – 
протягом року. Ось чому ці рекомендації можна вважати як такі, що 
спрямовані на досягнення короткострокових цілей уряду з реформування 
регуляторного середовища.  
Мета рекомендацій:  
1.Зменшити наявні нетарифні обмеження для експортерів всередині 
країни.  
2.Розробити й запровадити плани поетапного спрощення процедур 
експорту та зменшення кількості необхідних документів.  
3.Мотивувати керівництво ДПАУ, Митного комітету та Державного 
казначейства вирішити проблему затримок з поверненням ПДВ. 
81 
 
4.Розглянути можливість розповсюдження баз даних про імпортерів 
серед українських експортерів.  
5.Активізувати роботу торгових відділів посольств України за 
кордоном. 
6.Поставити зростання експорту України в окремі країни як основний 
індикатор успішності такої роботи.  
Сучасні підприємці можуть ефективно господарювати лише за умови 
широкомасштабної комп’ютеризації чисельних виробничо-технологічних 
процесів, різноманітних господарсько–економічних операцій та 
обґрунтування управлінських рішень, а також оснащення робочих місць 
сучасними комунікаційними системами. Визначальною та рушійною силою 
підприємницької діяльності залишаються кадри. Тому підготовка і постійне 
підвищення кваліфікації управлінських кадрів для підприємництва має 
винятково велике значення в існуючій системі господарювання. 
 
3.2 Розробка заходів з стимулювання ділової активності підприємства 
 
У сучасній системі господарювання визначальною стає інноваційно-
інвестиційна діяльність, що може забезпечити підвищення ефективності 
розвитку ділового середовищапідприємства. 
Інноваційною вважають діяльність, яка зумовлена результатами 
маркетингових досліджень та охоплює науково-технічні розробки, технічні, 
організаційні введення та інші нововведення, формування інвестиційної 
політики та стратегії, визначення інвестиційних ресурсів та реальне 
інвестування новинок і нововведень. 
Новинки і нововведення за економічним призначенням відносять 
різноманітні методи господарського управління виробництвом та іншими 
сферами діяльності через реалізацію функцій прогнозування і планування, 
фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів 
діяльності. 
82 
 
Для ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» прогнозування інвестиційної 
діяльності являє собою найбільш складний етап планування, який проходить 
ряд етапів: 
визначення загального періоду формування; 
формування стратегічних цілей фінансової діяльності; 
розробка інвестиційної політики; 
конкретизація показників інвестиційної діяльності за періодами 
реалізації. 
Одним із напрямків інвестиційного проектування є розробка прогнозів 
формування інвестиційних ресурсів підприємства. З проведеного аналізу 
ділового середовищаТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», можна зробити висновки, 
що підприємство здатне здійснювати інноваційну-інвестиційну діяльність, 
втілювати інновації, які зможуть забезпечувати ефективність використаних 
інвестицій. 
Використання інновації дає можливість для підприємства: економію 
заробітної плати; економію енергоресурсів; економію амортизаційних 
відрахувань; підвищення коефіцієнта обороту поточних активів. 
Але це обладнання збільшить витрати на:  
додаткові амортизаційні відрахування; 
електроенергію; 
витрати на заробітну плату працівників.  
Для розширення та стимулювання ділової активності ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» закуповується технологічна лінія  БКГ-76 у ВАТ 
«Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», яка забезпечує 
підвищення продуктивності праці, вартістю 5 млн. грн. з нормативним 
терміном використання 5 років або придбати аналог КF – 1000 виробництва 
чеської фірми «EMZET».  
За двома групами порівняльних параметрів – технічними та 
економічними отримані були результати які зведені у таблиці 3.9. 
  
83 
 
Таблиця 3.9 − Результати експертної оцінки щодо визначення 
конкурентоспроможності технологічної лінії для ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» 
Параметр Одиниця Значення параметру Коефіцієнт Відносний 
виміру вагомості і го параметр 
параметру якості і –го 
параметру 
  БКГ-67 – KF-1000   
Україна Чехія 
«Прогрес» EMZET 
Товщина паперу мм 45 32 0.11 0.41 
Обробка папіру % 30 30 0.21 1.00 
Час одного циклу хв. 10-12 20 0.22 1.00 
(в середньому)      
Маса обробки кг 19000 9500 0.10 1.82 
Габаритні розміри м.² 9.82 12.49 0.10 0.50 
(площа)     0.78 
Оптова ціна млн. грн. 5.0 5,11 - 0.97 
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85] 
 
При виборі технологічної лінії була зроблена оцінка 
конкурентноздатності за відповідними параметрами між технологічною 
лінією БКГ-67 та КF-1000.  
Був застосований експертний метод оцінки конкурентноздатності. 
Розрахунок конкурентоспроможності виконувався за формулою 3.1 [27]: 
 
К = Ісп : Іеп                                    (3.1 ), 
 
де, Ісп – індекс споживчих параметрів; 
Іеп – індекс економічних параметрів. 
За умови К > 1 лінію можна вважати конкурентоспроможною. 
Прогнозний обсяг виробництва і реалізації поліграфічної продукції , 
що буде виготовлений технологічною лінією БКГ-67 показано у таблиці 3.10.  
84 
 
Таблиця 3.10 − Прогнозні обсяги виробництва і реалізації типографії Еверест 
 
Показники 2024р. 2025р. 2026р. 2027р. 2028р. 
1 2 3 4 5 6 
Обсяг 26800 27000 27200 27400 27400 
виготовлення 
продукції, шт. 
Ціна за од. 0,25 0,275 0,300 0,300 0,300 
тис.грн 
Обсяг реалізації 6700,0 7425,0 8160,0 8220,0 8140,0 
продукції, 
тис.грн. 
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85] 
 
Основні прогнозні витрати, що пов’язані з виготовленням 
поліграфічної продукції ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  показані у таблиці 3.11 
 
Таблиця 3.11 − Витрати на виготовлення поліграфічної продукції за роками 
Показники 2024 р. 2025р. 2026р. 2027р. 2028р. 
1 2 3 4 5 6 
Оплата праці, 2000,0 2200,0 2400,0 2600,0 2800,0 
тис.грн. 
 Витрати на 2500,0 2750,0 3000,0 3550,0 3500,0 
матеріали, 
комплектуючи, 
тис.грн. 
Всього, 4500,0 4950,0 5400,0 6150,0 6300,0 
тис.грн. 
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85] 
 
Придбання технологічної поліграфічної лінії потребує збільшення 
оборотного капітал 100 тис.грн. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  буде 
використовуватися прямолінійний метод нарахування амортизаційних 
відрахувань на технологічну поліграфічну лінію, що буде використовуватися 
п’ять років. Документами визначено, що ліквідаційна вартість технологічної 
лінії – 5% від первинної вартості – 250 тис.грн. (5000 * 0.05). Інвестиційна 
діяльність ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  представлена у таблиці 3.12 
  
85 
 
Таблиця 3.12 − Прогнозована інвестиційна діяльність ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» 
 Показники 2024р. 2025р. 2026р. 2027р. 2028р. 
1 2 3 4 5 6 
Технологічна лінія , -5 000 - - - 250 
тис.грн.  
Приріст оборотного 1 000 - - - - 
капіталу , тис.грн. 
Усього інвестицій, 6 000 0 0 0 250 
тис.грн. 
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85] 
 
Черкаським відділенням АБ «Укрсиббанк» поліграфічному 
підприємству надається кредит на 5 років 5 млн. грн. на придбання 
технологічної лінії під 25% річних. Кредит видається всією сумою і 
погашається щоквартально рівними частинами. Для забезпечення діяльності 
підприємства необхідно визначити суму кредиту з відсотками, яку потрібно 
повернути в банк.  Для цього визначимо суму щоквартальних виплат боргу 
без відсотків [11; 27]: 
 
5000 : (5 роки * 4 квартали)= 250 тис.грн. 
 
Відсотки за інвестиційними позичками сплачуються за фактичну 
кількість днів користування позичкою і нараховується на суму залишку 
заборгованості за позичкою і визначається за формулою 3.2 [11; 27, 85]: 
 
С% = (В к * З к * Д) : (360 * 100%)    (3.2) 
 
де, С% - сума нарахованих відсотків; 
В к - відсоток за кредит; 
В к - поточна заборгованість за кредитом; 
Використавши формулу нарахування відсотків визначимо суму 
відсотків за кожний період. 
1 квартал першого року : (5000+4750 :2*90) : 360 *25:100% = 304,7 
тис.грн. 
86 
 
2 квартал першого року : (4750 +4500 :2*90) : 360 *25 :100% = 289,1 
тис.грн. 
І так далі за кожний період.  
Складемо графік погашення кредиту ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у 
таблиці 3.13.  
Таблиця 3.13 − Погашення кредиту типографії Еверест, грн. 
Період Заборгованість на Заборгованість на Виплати боргу,  Сума відсотків 
початок періоду, кінець періоду,  тис.грн 
тис.грн тис.грн 
1 2 3 4 5 
1рік    1125 
І квартал 5000 4750 250 304,7 
ІІ квартал 4750 4500 250 289,1 
ІІІ квартал 4500 4250 250 273,4 
ІV квартал 4250 4000 250 257,8 
2рік 4000 3750 250 875 
І квартал 3750 3500 250 242,2 
ІІ квартал 3500 3250 250 226,6 
ІІІ квартал 3250 3000 250 210,9 
ІV квартал 195,3 
3рік 3000 2750 250 625 
І квартал 2750 2500 250 179,7 
ІІ квартал 2500 2250 250 164,1 
ІІІ квартал 2250 2000 250 148,4 
ІV квартал 132,8 
4рік 2000 1750 250 3750 
І квартал 1750 1500 250 117,2 
ІІ квартал 1500 1250 250 101,6 
ІІІ квартал 1250 1000 250 85,9 
ІV квартал 70,3 
Продовження таблиці 3.13 
5Рік 1000 750 250 125 
І квартал 750 500 250 54,7 
ІІ квартал 500 250 250 39,1 
ІІІ квартал 250 0 250 23,4 
ІV квартал 7,8 
   5000 3125 
Усього 
Джерело: розроблено автором за [ 27, 51, 79, 85] 
 
Таким чином, загальна сума кредиту з відсотками, яку треба сплатити у 
АТ «Укрсиббанк» буде складати  8125 тис.грн. (5000 + 3125) тис.грн.  
Амортизаційні відрахування за рік (Ар) визначаються за формулою : 
 
Ар = (Ф пер. – Флік.) / Т років      (3.3). 
 
де, Фпер. – первісна вартість технологічної лінії; 
Флік. – ліквідаційна вартість (5%від первісної); 
Троків – нормативний термін використання технологічної 
поліграфічної лінії. рік  
Ар = 950 тис.грн. (5000 - 250 / 5р).  
Використовуючи попередні розрахунки визначаємо ефект від 
операційної діяльності ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» . 
Ефектом від використання поліграфічної лінії стануть припливи 
коштів, які включають чистий прибуток (Пч) від реалізації виготовленої 
продукції і амортизаційні відрахування (Ар). Ефект від операційної 
діяльності представлено у таблиці 3.14. 
  
88 
 
Таблиця 3.14 − Ефект від операційної діяльністі ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ» , тис.грн. 
Показники 2024р. 2025р. 2026р. 2027р. 2028р. 
1 2 3 4 5 6 
1.Обсяг реалізації 6700 7425 8160 8220 8140 
продукції, шт 
2. Витрати на 2500 2750 3000 3550 3500 
сировину 
3. Витрати на оплату 2000 2200 2400 2600 2800 
праці 
4.Амортизаційні 950 950 950 950 950 
відрахування 
5.Відсотки по 1125 875 625 375 125 
кредитах 
6.Прибуток до 125 650 1185 1045 845 
оподаткування 
(р.1 – р. 2 –р.3-р.4-р.5) 
7. Податок на 31,25 162,5 296,25 261,25 211,25 
прибуток -25%,(р.6 
*0.25) 
8. Чистий прибуток 93,75 487,5 888,75 783.7 633,75 
(р.6-р.7) 
9.Чистий приплив 1043,75 1437,5 1838,75 1733,75 1583,75 
коштів (р.4 +р.8) 
Джерело: розроблено автором за [ 27, 51, 79, 85] 
 
Результати обчислень показують, що використання поліграфічної лінії 
забезпечують отримання чистого прибутку і припливи коштів від 
операційної діяльності позитивні і мають тенденцію до зростання за роками. 
Підприємство спроможне виконувати свої зобов’язання перед бюджетом і 
розвивати діяльність і забезпечувати потреби споживачів у поліграфічної 
продукції. 
Фінансова діяльність ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  має бути спрямована 
на організацію систематичного надходження й ефективного використання 
фінансових ресурсів, дотримання фінансової дисципліни, досягнення 
89 
 
раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової 
стійкості з метою ефективного його функціонування . 
Фінансова діяльність ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у зв’язку із 
залученням кредитних ресурсів і визначенням припливу коштів дає 
можливість визначити потік реальних коштів , що показано у таблиці 3.15. 
 
Таблиця 3.15  − Потік реальних коштів ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  від 
фінансової діяльності, тис.грн. 
Показники 2024р. 2025р. 2026р. 2027р. 2028р. 
1 2 3 4 5 6 
1.Довгостроковий 5000     
кредит, 
2.Погашення  -1250 -1250 -1250 -1250 
кредиту 
3.Сальдо фінансової 6000 -1250 -1250 -1250 -1250 
діяльності 
4.Потік реальних -3956,25 143,75 1838,75 1733,75 1833,75 
грошей 
5.Сальдо реальних 1043,75 187,5 588,75 483,75 583,75 
грошей 
Джерело: розроблено автором за [ 27, 51, 79, 85] 
 
Потік реальних коштів – це є різницею між припливом і відтоком 
коштів від інвестиційної та операційної діяльності у кожному періоді 
здійснення проекту. 
Сальдо реальних грошей є різницею між припливом і відтоком коштів 
від усіх видів діяльності на кожному кроці. Всі ці обчислення можна 
використовувати для визначення ефективності впровадження поліграфічної 
лінії на ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» . 
  
90 
 
3.3 Розрахунок економічного ефекту від пропозиції 
 
Економічний ефект – корисний результат економічної діяльності, що 
вимірюється як різниця між грошовими доходами від такої діяльності та 
грошовими витратами на її здійснення. 
Економічний ефект – кількісна та якісна характеристика впливу 
елементів економічної системи на результативність її функціонування. На 
відміну від технічною, технологічного та інших неекономічних ефектів, 
економічний ефект існує переважно у грошовій формі й є грошовим доходом. 
Тому в певному значенні поняття «економічний ефект» і «грошовий дохід» 
тотожні. Залежно від характеру впливу окремих елементів на 
результативність функціонування економічної системи виділяють 
позитивний, плюсовий (зі знаком «+», «плюс-ефект»), негативний, від’ємний 
(зі знаком «–», «мінус-ефект», або, як його часто називають, дефект) і 
нульовий ефект. 
Залежно від способу виміру розрізняють валовий (загальний, 
інтегральний) ефект, умовно чистий (квазічистий) ефект, чистий ефект. Під 
валовими (загальним, інтегральним) економічним ефектом розуміють 
валовий дохід фірми (або іншого суб’єкта економіки) як суму валової 
виручки від реалізації продукції чи послуг. Під умовно чистим ефектом – 
валовий дохід мінус експлуатаційні витрати (амортизація, матеріали, 
заробітна плата). Під чистим ефектом – умовно чистий ефект мінус податки і 
прирівняні до них витрати. Поняття «умовно чистий економічний ефект» 
практично тотожне поняттю «умовно чистий валовий прибуток», а поняття 
«чистий ефект» – поняттю «чистий прибуток». 
У сучасній економічній науковій літературі виділяють також ефект у 
суто економічній і бухгалтерській інтерпретації. В суто економічному 
розумінні ефект – це сума платежів за ресурси, зокрема й такий специфічний 
ресурс, як підприємницькі здібності, або сума доходів усіх власників ресурсів 
(відсоток, рента, заробітна плата, нормальний прибуток). Таким чином, 
економічний ефект, як і всі інші суто економічні поняття (категорії), має як 
дохідний, так і витратний вимір. Він водночас с певною сумою грошових 
91 
 
доходів і певною сумою грошових витрат (платежів). У суто 
бухгалтерському розумінні ефект – це різниця між валовою виручкою від 
реалізації продукції чи послуг і т.зв. експлуатаційними витратами 
(амортизація, матеріальні витрати, трудові витрати на заробітну плату). Як і 
ефект в економічному значенні, він також може виступати як сума грошових 
доходів або грошових витрат. Але і в першому, і в другому способах його 
вимірювання відмінусовують витрати й доходи, пов’язані з таким 
специфічним ресурсом виробництва, як підприємницькі здібності. В окремих 
випадках у науковій економічній літературі під поняттям «економічний 
ефект» розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, дії на 
результативність функціонування економічної системи. Так, вплив зміни 
реальних доходів на сукупний ринковий попит відображають ефектом 
багатства ставки відсотка – ефектом відсоткової ставки, зовнішньої торгівлі – 
ефектом імпортних закупівель тощо. 
Економічний ефект як економічний наслідок, так само, як і 
економічний ефект як дохід, існує в грошовій формі як зміна певного 
грошового доходу або грошових витрат. 
Від економічного ефекту слід відрізняти ефект соціальний та ефект 
духовний. Вони також мають суспільне походження, певною мірою 
генетичне й функціонально між собою пов’язані. Однак між ними існують 
суттєві відмінності. Соціальний ефект – це кількісна й якісна характеристика 
впливу певного елемента економічної системи на результативність 
функціонування соціальної системи (сфери) суспільства, духовний ефект – 
той же вплив на результативність функціонування духовної системи (сфери) 
суспільства. Коли говорять, що певний елемент економічної системи має 
більший соціальний або духовний ефект, ніж інший елемент цієї ж системи, 
то мають на увазі різну міру його впливу на розвиток соціальних умов життя 
людини або її духовний та інтелектуальний розвиток. На відміну від 
економічного ефекту, ефекти соціального і духовного порядку лише у своїй 
певній частині набувають грошової форми існування. Переважно і в своїй 
основній частині ці ефекти не можуть бути акумульовані ні в грошових 
доходах виробників, ні в грошових витратах споживачів тобто вони мають 
92 
 
позаекономічну форму існування, яка може бути відображена в таких 
спеціальних параметрах та індикаторах, як величина вільного часу, духовне 
здоров’я нації, рівень життя населення та грн. 
Однією із визначальних резервів зниження витрат за підприємстві є 
збільшення обсяги виробництва, яка впливає зменшення витрат за одиницю 
продукції (1 грн. будівельно-монтажні роботи), отже, на кінцеву ціну одиниці 
виробленої продукції і величину прибутку. Основою оцінкою ефективності 
впровадження проекту з використанням інвестиційних кредитів у виробничої 
діяльності є концепція грошових потоків. Під потоком реальних грошей 
розуміють надходження грошових коштів з урахуванням тієї обставини, що 
сума грошей, наявна на даний момент, має більшу цінність, ніж така сума в 
майбутньому. 
Основними показниками ,які характеризують ефективність вкладення 
коштів в проект у є : 
чиста поточна вартість (ЧПВ); 
індекс доходності (ІД); 
період окупності (Т.О.);  
внутрішня норма доходності (ВНД); 
коефіцієнт ефективності інвестицій (КЕІ). 
Чиста теперішня вартість це показник, який відображає приріст 
цінності закладу в результаті реалізації проекту, оскільки являє собою 
різницю між сумою дисконтованих грошових надходжень, що виникають за 
умови реалізації проекту, та сумою дисконтова них вартостей усіх витрат, 
необхідних для його здійснення.ЧПВ повинна бути > 0 , тоді можно 
впроваджувати проект у дію. 
Коефіцієнт вигоди – затрати, це критерій оцінки проектів, що 
визначається відношенням суми дисконтова них вигод до суми дисконтова 
них витрат [27; 41, 85]. 
 
В/З =  Вт / (1+і)(1+і)(1+і)...(1+і)п :  Зт / (1+і)(1+і)...(1+і)п   (3.4). 
 
Де, В – повні вигоди за рік; 
93 
 
З – повні затрати за рік; 
П – кількість періодів. 
Коефіцієнт В/З повинен бути > за 1. Тоді можна вважати проект 
ефективним. Термін окупності (Т.0.), це період, за який відшкодовується 
капітальні витрати з чистих сумарних доходів проекту. 
Даємо оцінку ефективності вкладення інвестиційних кредитів на 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». Для цього необхідно зробити обчислення 
дисконтування потоку реальних грошей та чистого прибутку. Коефіцієнт 
ефективності інвестицій КЕІ може визначатися без дисконтування витрат і 
доходів і показує рентабельність інвестицій від впровадження різних 
організаційно-економічних заходів. 
Визначаємо дисконтовані потоки ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  у 
таблиці 3.16. 
 
Таблиця 3.16 − Дисконтування грошових потоків ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  
за роками, тис.грн. 
 
Показники 2024 рік 2025 рік 2026 рік 2027 рік 2028 рік 
1.Ефект від -5000 0 0 0 0 
інвестиційної 
діяльності 
2.Ефект від 1043,75 1437,5 1838,75 1733,75 1583,75 
операційної 
діяльності 
3.Потік -3956,25 143,75 1838,75 1733,75 1833,75 
реальних 
грошей 
4.Чистий 93,75 487,5 888,75 783.7 633,75 
прибуток 
5.Коефіцієнт 0.8475 0.6086 0.7182 0.5158 0.4371 
дисконтування 
18%(1/1+і)н 
 
94 
 
Продовження таблиці 3.16 
6.Дисконтований потік -3352,9 874,9 1320,5 894,3 801,5 
реальних грошей  
(р.3 *р.5) 
7.Дисконтований потік 79,5 296,7 638,3 404,3 277,0 
чистого прибутку 
(р.4 *р.5) 
8.Дисконтований 884,5 874,9 1320,6 894,3 692,3 
грошовий потік від 
 операційної діяльності 
(р.2 *р.5) 
Джерело: розроблено автором за [ 27, 51, 79, 85] 
 
Таблиця 3.17 − Показники ефективності прогнозних вкладень 
Показники Значення Нормативне значення 
1 2 3 
1.Чиста приведена вартість, 5383 >0 
тис.грн. 
2.Коефіцієнт ефективності 27 >банківського 
інвестицій,% 
3.Індекс доходності 1,37 >1 
інвестицій 
3.Внутрішня норма 26 Більша за доходність 
дохідності, % інвестора 
4.Період окупності, рік 3,65 Відповідає 
 
Джерело: розроблено автором за [ 27, 51, 79, 85] 
 
ЧПВ реальних грошей = -3352,9 +874,9 + 1320,5 + 894,3 + 801,5 = 538,3 
тис.грн. 
ІД= 1.37 (6843,8/ 5000);  
ВНД= 26%; 
ПО= 3,65років , або за 3 рік 237 дні (5000 / 6843,85); 
КЕІ =27% (6843,8:5) /5000 
95 
 
Показником ефективності проведення економічних заходів є 
фондовіддача інвестицій (ФВІ).Оскільки за нашими розрахунками річна 
величина амортизаційних відрахувань 95 тис.грн., то фондовіддача складе: 
((93,75+ 487,5 + 888,75 + 783,75 + 633,75): 5) : ((5000 – 250) – (4* 950): 5) =3. 
04 грн. Це означає, що середній рівень фондовіддачі становитиме 3.04 грн. 
надходжень на кожну гривню уведених за проектом основних фондів.  
Таким чином, показники ефективності інвестиційної діяльності 
свідчать про необхідність впровадження технологічної лінії і забезпечувати 
планове управління організаційно-економічними заходами у поліграфічному 
підприємстві.  
Оскільки ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  намагається зайняти міцну 
конкурентну позицію на зовнішньому ринку, а відтак мати певні переваги 
над іншими поліграфічними підприємствами галузі по Україні, слід 
врахувати, що лідирування формується зі складного комплексу причин. Так, 
велике значення для зайняття лідируючої позиції має час початку 
стратегічних дій. «Перші» в галузі мають змогу здобути великі переваги, 
коли вчасно розробляють і застосовують стратегії, що адекватно реагують на 
нові шанси та загрози, які відкриває зовнішнє середовище. Прогнозні 
показники ефективності впровадження технологічної лінії відображені у 
таблиці 3.18.  
Таким чином, економічний ефект від пропозиції, а саме, придбання 
технологічної лінії БКГ-76 заводу «Прогрес» для збільшення реалізації 
продукції, дає можливість розширення асортименту виготовлення 
поліграфічної продукції на ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» результати аналізу 
показують, значне покращення стимулювання ділової активності та 
конкурентоспроможності типографії Еверест. 
 
 
96 
 
Таблиця 3.18 − Аналіз прогнозних показників ефективності впровадження 
технологічної лінії в поліграфічному підприємстві 
Показники 2024 рік 2025 рік 2026 рік Зміна (+,-) абсолютна, тис.грн. Темпи ,% 
2025р./ 2026р./ 2026р./ 2026р./ 
2024р. 2025р. 2024р. 2024р. 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1.Доходи,тис.грн. 6700 7425 8160 +725 +735 +1460 22 
2.Витрати, тис.грн. 5450 5900 6350 +450 +450 +900 16.5 
3.Валовий 125 650 1185 +525 +535 +1060 848 
прибуток, тис.грн. 
4.Податок, тис.грн. 31,25 162.5 296,25 +131,25 +133,75 +265 847 
5.Чистий прибуток, 93,5 487,5 888,75 +393,75 +726,25 +795 848 
тис.грн. 
6.Прибутковість 1.7 8.3 14 +6.6 +5.7 +12.3 723 
продукції, %(р.5 / 
р.2 * 100%) 
Джерело: розроблено автором за [ 27, 51, 79, 85] 
 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» слід дотримуватися фінансової стратегії, 
що враховує визнання додаткових витрат на стратегічні дії, що у «перших» 
відшкодовуються за рахунок: 
покращення іміджу та репутації у споживачів як підприємства, що 
піклується насамперед про їхні потреби; 
абсолютної або відносної переваги над іншими фірмами щодо цін і 
загальної вартості укладених раніш договорів на постачання продукції, нових 
технологій, на використання каналів збуту та щодо якості продажу тощо, які 
дають змогу реалізувати нові шанси або пом’якшити вплив загроз; 
більш тривалої роботи зі споживачем, який використовує продукцію 
фірми-виробника; 
за цих умов формуються лояльність і прихильність покупців до 
продуктів цієї фірми, а у фірми – можливість більшої пристосованості до 
споживача; 
Запізнення з реалізацією зазначених переваг іноді призводить до 
наслідків, які неможливо подолати. Це зумовлює переваги позиції «тих, хто 
97 
 
йде за лідером». За таких умов дуже важливо є визначити терміни та часові 
характеристики як окремих стратегій, так і всього стратегічного набору. 
Задля забезпечення розвитку ділового середовища, підприємству 
доцільно запровадити додаткову швидкопереналагоджувану технологічну 
лінію з виробництва поліграфічної продукції, яка надасть переваги друкувати 
не тільки виробництва самоклеючих етикеток, та виробництво друкованої 
продукції им самим охопить більшу частину споживачів в цих напрямках. 
Отже, можна зробити висновки, що заходи придбання технологічної 
лінії БКГ-76 в заводі «Прогрес» є ефективними. Таким чином, стратегія 
стимулювання ділової активності за умови правильного її застосування 
створює для ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» сприйнятливі умови для взаємодії з 
усіма елементами ділового середовища організації. 
 
Висновки до розділу 3 
 
Отже, з проведеного аналізу ділового середовища ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ», можна зробити висновки, що підприємство здатне здійснювати 
інноваційну - інвестиційну діяльність, втілювати інновації, які зможуть 
забезпечувати ефективність використаних інвестицій. Використання 
інновації дає можливість для підприємства: економію заробітної плати; 
економію енергоресурсів; економію амортизаційних відрахувань; 
підвищення коефіцієнта обороту поточних активів. 
Для розширення та стимулювання ділової активності ТИПОГРАФІЯ 
«ЕВЕРЕСТ»  закуповується технологічна лінія БКГ-76 у ВАТ 
«Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», яка забезпечує 
підвищення продуктивності праці, вартістю 5 млн.грн.  
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  буде використовуватися прямолінійний 
метод нарахування амортизаційних відрахувань на технологічну 
поліграфічну лінію, що буде використовуватися п’ять років. Черкаським 
відділенням АТ «Укрсиббанк» поліграфічному підприємству надається 
98 
 
кредит на 5 років 5 млн. грн. на придбання технологічної лінії під 25% 
річних. Кредит видається всією сумою і погашається щоквартально рівними 
частинами. Фінансова діяльність ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» має бути 
спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного 
використання фінансових ресурсів, дотримання фінансової дисципліни, 
досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, 
фінансової стійкості з метою ефективного його функціонування . 
Таким чином, економічний ефект від пропозиції, а саме, придбання 
технологічної лінії БКГ-76 заводу «Прогрес» для збільшення реалізації 
продукції, а саме дає можливість розширення асортименту виготовлення 
поліграфічної продукції на ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» результати аналізу 
показують, значне покращення стимулювання ділової активності та 
конкурентоспроможності типографії Еверест. 
Оскільки ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»  намагається зайняти міцну 
конкурентну позицію на зовнішньому ринку, а відтак мати певні переваги 
над іншими поліграфічними підприємствами галузі по Україні, слід 
врахувати, що лідирування формується зі складного комплексу причин.  Так, 
велике значення для зайняття лідируючої позиції має, час початку 
стратегічних дій. «Перші» в галузі мають змогу здобути великі переваги, 
коли вчасно розробляють і застосовують стратегії, що адекватно реагують на 
нові шанси та загрози, які відкриває зовнішнє середовище. Задля 
забезпечення розвитку ділового середовища, підприємству доцільно 
запровадити додаткову  швидкопереналагоджувану технологічну лінію з 
виробництва поліграфічної продукції, яка надасть переваги друкувати не 
тільки виробництва самоклеючих етикеток, та виробництво друкованої 
продукції им самим охопить більшу частину споживачів в цих напрямках. 
Отже, можна зробити висновки, що заходи придбання технологічної лінії 
БКГ-76 в заводі «Прогрес» є ефективними.  
99 
 
ВИСНОВКИ 
 
1. Розглянуті підходи до адаптації підприємства до змін в діловому 
середовищі. Ділове середовище – це комплекс чинників безпосереднього 
оточення організації, що є складовою частиною зовнішнього середовища, до 
яких відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові 
організації та органи влади. Дані фактори знаходяться за межами організації, 
які взаємодіють з нею і які безпосередньо впливають на організацію в цілому 
або на її окремі складові частини. В залежності від того, наскільки 
організація адаптована до змін, виділяєють два типи управління 
організацією: механічний тип управління та органічний тип управління. У 
тому випадку, якщо ділове середовище є динамічним, якщо рівень 
невизначеності є високим, більш ефективним є органічний тип управління 
організацією. Якщо є оточення є стабільним та невизначеність знаходиться 
на низькому рівні, перевага може бути надана механічному типу управління. 
В умовах сьогодення, саме управління змінами є тим інструментом, що має 
утримати підприємство на плаву та допоможе адаптуватися до мінливого 
ділового середовища. 
2. Розглянута державна підтримка та перешкоди розвитку ділового 
середовища підприємств України. Виявлено проблематичність регуляторних 
процедур у сферах державного регулювання. Одним з основних напрямків 
економічної політики держави відповідно до стратегії розвитку є дерегуляція 
– створення комфортного бізнес-клімату через усунення надмірного 
регуляторного тиску держави на бізнес та ліквідацію надмірного контролю 
підприємницької діяльності шляхом спрощення процедур, зменшення 
частоти перевірок та зменшення кількості контролюючих органів, скасування 
зайвих дозволів й ліцензій, побудова ефективної та зручної в адмініструванні 
регуляції у сферах, де вона необхідна. Але під час військових дій 
підприємства не відчувають результатів такої діяльності. 
 
100 
 
3. Вивчено особливості розвитку ділового середовища поліграфії в 
Україні. Доведено, що несприятлива політична ситуація все ще залишається 
вагомою перешкодою для підприємства – вона знаходиться на другому місці 
рейтингу перешкод. Високі ставки податків та складне адміністрування 
податків є більш відчутним бар’єром для підприємств- юридичних осіб, ніж 
для фізичних осіб-підприємців. Часті зміни економічного законодавства, 
високий регуляторний тиск та корупція перешкоджають розвитку приблизно 
кожного четвертого підприємства. Військові дії, несприятлива економічна 
ситуація в країні та брак ринку на товари або послуги (тобто брак попиту та 
низька купівельна спроможність населення) – головні причини того, чому 
половина опитаних підприємств не планує розширювати діяльність протягом 
наступних двох років. 
4. Робота виконана на матеріалах ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», створене 
в 1995 році, поліграфічне підприємство, яке спеціалізується на виробництві 
самоклеючих етикеток, друкарській продукції. На сьогодні ринкова частка 
компанії складає близько 2% друкарської продукції в Черкаській області. 
Цілі поліграфічного підприємства: 1. Заволодіти 5% ринку поліграфічної 
продукції в регіоні; 2. Вишукувати шляхи зниження собівартості продукції; 
3. Досягти визначеного фінансовим планом рівня прибутковості. Типографія 
Еверест послуговується трьома видами друку: офсетним, флексографічним та 
глибоким. Випуск продукції здійснюється на найсучаснішому 
поліграфічному обладнанні німецького виробництва, вартість якого – 
близько 0,5 млн. грн. Типографія стабільно працює на ринку поліграфічних 
послуг. Серед клієнтів компанії типографія Еверест відомі імена: «ТМ 
«Грінвіч», ТМ «Старий Миргород», ТМ «Моршинська», «Юрія-Фарм», ТМ 
«Золота Балка» та інші. 
5. Проведений аналіз основних показників фінансово-господарської 
діяльності, свідчить про те, що підприємство є фінансово стабільним, тобто 
активи підприємства гарантують постійну платоспроможність. Коефіцієнт 
автономії (рекомендоване значення цього показника складає ≥ 0,5) відповідає 
101 
 
нормам. Коефіцієнт автономії за 3 роки збільшився на 0,55, тобто 
підприємство є незалежним від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт 
фінансування за останні 3 роки збільшився на 1,15 за рахунок збільшення 
позикових коштів. Аналізуючи 2021-2023 роки коефіцієнт забезпеченості 
власного капіталу збільшився на (+0,3), за рахунок збільшення у 2022 році 
оборотних активів. Коефіцієнт маневреності знаходиться в межах норми, 
тобто позитивні значення вказують на достатність функціонування та 
позиціонування на ринку. 
6. Проведений аналіз ділового середовища. Здійснено SWOT-аналіз 
діяльності. Доведено, що використовуючи свої сильні сторони, 
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», за рахунок збільшення статутного капіталу 
може збільшити виробничі потужності підприємства. На основі наукової бази 
підприємство може виробляти новинки і збільшувати свої обсяги продажу, а 
також за рахунок залучення нової технології можна зменшити собівартість 
продукції і тим самим підвищити її рентабельність. Використання наукового-
дослідного потенціалу підприємства для розробки і впровадження 
технологій, зменшать собівартість продукції, що в свою чергу зробить її 
більш доступною широким верствам населення. Типографія має вигідне 
розташування, що дозволяє зменшити транспортні витрати і знизити 
собівартість продукції не погіршуючи при цьому її якості.  
7. Розроблені шляхи підвищення ефективності управління змінами в 
діловому середовищі ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». Розроблені рекомендації 
щодо розвитку ділового середовища підприємств. Доведено, що сучасні 
підприємці можуть ефективно господарювати лише за умови 
широкомасштабної комп’ютеризації чисельних виробничо-технологічних 
процесів, різноманітних господарсько–економічних операцій та 
обґрунтування управлінських рішень, а також оснащення робочих місць 
сучасними комунікаційними системами. Визначальною та рушійною силою 
підприємницької діяльності залишаються кадри. Тому підготовка і постійне 
102 
 
підвищення кваліфікації управлінських кадрів для підприємництва має 
винятково велике значення в існуючій системі господарювання. 
8. Розроблено та економічно обгрунтовано заходи з стимулювання  
ділової активності підприємства. а саме придбання технологічної лінії  БКГ-
76. Типографії запропоновано розглянути два варіанти такого обладнання: 1. 
БКГ-76 у АТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», яка 
забезпечує швидкість та якість друку, а відповідно, продуктивність праці, 
вартістю 5 млн.грн з нормативним терміном використання 5 років.  Або 
придбати аналог КF-1000 виробництва чеської фірми «EMZET» вартістю 5,11 
млн.грн. При виборі технологічної лінії зроблена оцінка 
конкурентноздатності за відповідними параметрами між технологічною 
лінією БКГ-67 та КF-1000. Був застосований експертний метод оцінки 
конкурентноздатності. Експерти виходячи із рівноважних коефіцієнтів 
визначили найбільш привабливою технологічну лінію БКГ-67 заводу 
«Прогрес» по відношенню до зразка виробництва Чехії. Типографії 
рекомендовано використовувати прямолінійний метод нарахування 
амортизаційних відрахувань на технологічну поліграфічну лінію, на п’ять 
років. Черкаським відділенням АТ «Укрсиббанк» поліграфічному 
підприємству можливо отримати кредит на 5 років 50 млн. грн. на придбання 
технологічної лінії. Кредит видається всією сумою і погашається 
щоквартально рівними частинами.) 
9. Детально розглянуто та розраховано економічний ефект від такого 
економічного прийому. Розрахований прогнозний обсяг виробництва і 
реалізації поліграфічної продукції, що буде виготовлений технологічною 
лінією БКГ-67 для 2022-2028 рр. Також проведений анліз прогнозних 
показників ефективності впровадження технологічної лінії в поліграфічному 
підприємстві для 2024-2026 рр. Економічний ефект від пропозиції дає 
можливість розширення асортименту виготовлення поліграфічної продукції 
на ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», підвищує можливості підприємства для 
адаптації до змін.    
103 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Буряк Г. Інститути розвитку відносин власності у класифіка ції 
ділового середовища / І. Буряк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. 
– 2012. – Випуск 105. – Ч. ІІ. – С. 26–28. 
2. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник./Н.М. 
Бондар – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 400 с. 
3. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. пос. - К.: Атіка, 2004. 
- С. 344─347. 
4. Бердар М. М. Фінанси підприємств : навчальний посібник / М. М. 
Бердар. - 2-гс вид., перероб. і допов. - К.: 2012. - 464 с. 
5.  Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти 
економікою –К: Фінанси і статистика, 1996. - з. 568. 
6. Башарин Г.П. Основи фінансової математики – Х.: 1997-с.265. 
7. Большаков С.В. Проблеми зміцнення фінансів підприємств. 
Фінанси, 1999. № 2 – із 18-ї. 
8. Бородіна Є.І. Фінанси підприємств – Львів: Банки і биржи,1995. 
9. Вютрих Х., Филипп А. Виртуализация как возможный путь 
развития управления // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 
5. 
10. Владимир О. Чесний бізнес в Україні: необхідна об’єктивність та 
передумови введення / О. Владимир // Вісник Тернопільського національного 
економічного універ- ситету. – 2021. – Вип. 1. – С. 71–80 
11. Вебер А. Т. Комерційні розрахунки від До Я.- К.:ДИС, 1999.- з. 
156 
12. Гусєва Ю. М. Економічна сутність прибутку підприємства і його 
роль у ринкових умовах господарювання. / Ю. М. Гусєва // наук. Праці Нац. 
Інституту харч. Промисловості. – 2006. № 18 с. 126-128. 
13. Гетьман О, О. Шаповал В. М. Економіка підприємства. Навч. 
посіб. / О. О. Гетьман – К.: Центр навч. літератури,2006. – 488с. 
104 
 
14. ГиляровскаяЛ.Т. Щодо оцінки кредитоспроможності суб'єктів 
господарювання // Фінанси, 1999. № 4- з. 53. 
15. Григор'єва І.Н.Филлипов Л.А. Оцінка кризовості підприємств // 
Фінансовий бізнес, 2003. № 3.- з. 30-38 
16. Данилов О. Д. Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях : 
навч. посібник / О. Д. Данілов, Т. В. Паєнтко. - К. : КНТ, 2009. - 272 с. 
17. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. 
ред.) та ін. – К.: Вид. центр «Академія», 2000. – 864 с. 
18. Експертна доповідь «Україна в 202 році: внутрішнє і зовнішнє 
становище та перспективи розвитку» // http://www.niss.gov.ua 
19. Економіка підприємства: / підручник / [Петрович Й. М., Кіт А. 
Ф., Захарчин Г. М. та інші]; за заг. ред..Й. М. Петровича. - [2-ге вид., випр.]. 
Л.: Магнолія плюс, Видавець СПД ФО В, М, Піча, 2006. – 580с. 
20. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. акад. С.Ф. 
Покропивного. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 436. 
21. Конкурентоспроможність економіки України в умовах 
глобалізації / Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.В. та ін. / За ред. Я.А. 
Жаліло. – К.: НІС, 2005. – 388 с. 
22. Кривецька О. Р. Фінансові основи діяльності підприємств : дис. ... 
канд.. екон. наук : 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Ольга Романівна 
Кривецька. - Київ, 2009. - С. 28 
23.  Ковальов В.В. Управління фінансами. - Х.:ФБК-ПРЕСС 1998.- з. 
476. 
24. Кох Р. Про. Менеджмент і фінанси. , 1999.-с.405. 
25. .Крейнина М.Н.Система фінансові показники, характеризуючих 
фінансове становище підприємства. // Я – бухгалтер, 1998. № 9с.143. 
26. .Крейнина М. Н. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. 
– К.: Видавництво «Річ і Сервіс», 2001.-с.400 
27. Лимитовский М.А. Основи оцінки інвестиційних та фінансових 
рішень. - Х.:ДеКА, 1997.-с.268 
105 
 
28. Маркс К. Сочинения -Т. 25. – Ч. І. / К. Маркс, Ф. Энгельс. –– К.: 
1984. - С. 43 
29. Минаева Є.В., ФілатовЛ.О., Александрова М. В. Економіка 
підприємства: ситуаційні завдання й алгоритми розв'язання, концепції 
розвитку. – К., 2002. –с.163. 
30. Мау В. Економічна політика 2016 року: на шляху до 
інвестиційного зростання // Питання економіки». – № 2. – 2017. 9.  
31. МоляковД.С. Фінанси підприємств і галузей народного 
господарства. - М.: Фінанси і статистика, 1997.-с.354. 
32. Мельник М.І. Теоретико-методологічні підходи дослідження 
ділового середовища // Соціально-економічні дослідження в перехідний 
період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем (Зб. 
наук. пр.). Вип. 5 (67) / Редкол.: відп. ред. д.е.н., проф. Є.І. Бойко. – Львів: 
НАН України. Ін-т регіональних досліджень, 2007. – С. 423-436. 
33. Ніпіаліді О. Ю. Карпишин. Н. І. Фінанси підприємств: Навч. 
посіб. / О. Ю. Ніпіаліді, Н. І. Карпишин. – Тернопіль. Економічна думка, 
2009.- 232с. 
34. Непочатенко О. О. Фінанси підприємств [текст] : підручник / О. 
О. Непочатенко, Н. Ю. Мельничук - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 
504 с. 
35. Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль / Ф.Найт ; пер. с англ. 
М.Я. Каждана; Центр эволюц. экономики. – Х., 2003. – 359 с. 
36. Наказ Мінфіну  від 22.07.2003 №67н.- Консультант плюс. 
37. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – 
Режим доступ: www.ukrstat.gov.ua 
38. Остапенко У. Фінансове становище підприємств: оцінка, шляху 
поліпшення. // Економіст, 2000. № 7.- з. 37. 
39. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. / 
Поддєрьогін, А. М., Білик, М. Д., Буряк Л. Д. – [5-те вид. перероб. та допов.] - 
К.: КНЕУ, 2005. - 286 c. 
106 
 
40.  Проскурін В.П. Історія економіки та економічних учень . Нариси 
економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. / Проскурін В.П. – 
К.: КНЕУ, 2005. – 372 с. 
41. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. / С. Ф. 
Покропивний – [2-ге вид. перероб. та доп.]. – К.: КНЕУ, 2001. – 352 c. 
42. Павлова Л. Н. Фінансовий менеджмент. Управління грошовим 
оборотом підприємства. - Львів: Банки біржі, 2009.- з. 421 
43. Парушина Н.В. Аналіз короткострокових зобов'язань. // 
Бухгалтерський облік, - 2004. № 4.- з. 51. 
44. Погостинская М.М.,Погостинский Ю.О. Системний аналіз 
фінансової звітності. -Суми, 1999.- з. 360 
45. Підприємництво: підручник для вузів. // Під редакцією 
проф.В.Горфенкеля, проф. Поляка, проф. У.Швандара – Х, 2000.-с.343. 
46. Ricardo D. Principles of political economy and taxation London, 
1955. 
47. Риндин А.В.,Шамаев Г.А. Організація фінансового менеджменту 
для підприємства. - Дон, 1997.- з. 398. 
48. Стрелец И.А. Новая экономика и информационные технологии. – 
Харьков.: Экзамен, 2003. – 256 с. 
49. Социально-экономические проблемы информационного 
общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД 
«Университетская книга», 2005. – 430 с. 
50. Savitskaya G. Analysis of the economic activity of the enterprise / G. 
Savitskaya. – 4th ed., revised. and additional - Mn .: LLC "New Knowledge», 
2000. – 688с. 
51. Самуэльсон П.А. Экономика: [учебн.] / П. А. Самуэльсон ; пер. с 
англ. – Севастополь: Издательство «Ахтиар», 1995. – 384 с. 
52. Smith A. Research on the nature and causes of the wealth of nations / 
Smith A. - M.: L., 1935. - 112 p. 
107 
 
53. Самсонов М. Фінанси, грошове звернення української й кредит. – 
Х., 2001. – з. 225. 
54. Соколов Я.В.ПятовМ.Л. Облік прибутків і витрат. Показники 
фінансового стану організації. // бухгалтерський облік, 2002. № 22. –с.54-61. 
55. Сисоева І.А. Дебіторська і кредиторської заборгованості. // 
Бухгалтерський облік, - 2004. № 1- з. 17. 
56. Томас Р. Кількісні методи аналізу господарську діяльність. - 
К.:ДИС, 1999.- з. 516. 
57. Фінанси підприємств : підручник / кер. авт. кол. і наук. ред. А. М. 
Поддєрьогін. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2001. - 460 с. 
58. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств : навч. посібник / О. С. 
Філімоненков. - К. : Ельга ; Ніка-Центр, 2002. - 360 с. 
59. Фінансовий менеджмент: [навч. посіб. / за ред.. Г. Г. Кірейцева]. – 
К.: ЦУЛ, 2002. – 496с. 
60. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб. / За ред. В.І. 
Оспіщева. — К.: Знання, 2008. — 567 с. 
61. Finagina O.V., Pavlovska A.S., Horohova L.P., Prygodiuk O.M. 
Directions of cross-cultural communications development in the conditions of 
changes in the business environment and building the potential of knowledge 
management. International Scientific Periodical Journal "SWorldJournal". Issue 
11. Part 4. January2024. P.84-95. DOI:10.30888/2663-5712.2024-11-04. ISSN 
2663-5712 DOI: 10.30888/2663-5712 
62. Філатов О.К., Маргуліс Є.І., РябоваТ.Ф. економіка підприємств 
харчової промисловості. – Х.: Гуманітарний центр «Моноліт», 2001.-с.492 
63. Hicks J. Cost and capital / J. Hicks. , 1993. – 488 p  
64. Chamberlain E.H. The theory of monopolistic competition: 
Reorientation of the theory of value / Chamberlain E. X. , 1996. - 351 p. 
65. Шило В. П., С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова, І.І. Криштопа Фінанси 
підприємств (за модульною системою навчання): Теоретично-методичний 
посібник. - К.: Кондор, 2011. - 429 с. 
108 
 
66. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальне видання. - К.: 
Каравела, 2005. - С. 500-501. 
67. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник/ Л.І. Шваб - 
[4-те вид.]. – К.: Каравела, 2007. – 584 с. 
68. Ширягіна О.Є. Прибуток підприємства: історичний аспект / О. Є. 
Ширягіна // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - № 12.- С. 
156-159. 
69. Schumpeter I. Theory of economic development, 1982.. – 455 с. 
70. Шеремет А. Д.,СайфулинР.С. Методика фінансового аналізу. - К, 
1995.- з. 66-67. 
71. ШтиковаО.А. Проблема управління на фінансові потоки у 
зарубіжних компаніях з філіальною мережею. // Фінанси, 2001. № 7- з. 22-24. 
72. Щепіна Т.Г. Аналіз сучасного стану біржового ринку Укра- їни / 
Т.Г. Щепіна, В.А. Рябошапка // Проблеми підви- щення ефективності 
інфраструктури. – 2022. – Вип. 40. – С. 96–100 
73. Цал-Цалко Ю. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: 
навч. посібник / Ю. Цал-Цалко. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 
360 с. 
74. Видавництва та поліграфічні підприємства м. Черкаси : довід- 
ник. – Вип. 1 / упоряд. Л. В. Фіть, М. А. Шашова. — Черкаси : Брама-
Україна, 2010. — 62 с. 
75. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу : www. ukrstat.gov.ua. 
76. Інформація про здійснення органами виконавчої влади державної 
регуляторної політики у 2023 році [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу : 
http://www.drs.gov.ua/ regulatory_policy/informatsiya-pro-zdijsnennya-
organamyvykonavchoyi-vlady-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky-u2023-rotsi/. 
77. Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу : http://www.bank.gov.ua. 
109 
 
78. Міське рекламно-інформаційне підприємство Ратуша 
[Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://ratusha.com.ua/samooklejuchi-
etyketky.html 
79. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» . Лідер печаті в Україні.[Електроний 
ресурс]. – Режим доступу: http://www.everest.ck.ua/ 
80. SWOT-анализ и стратегическое планирование[Електроний 
ресурс]. – Режим доступу: http://www.swot-analysis.ru/index_2.html 
81. Мельник М. І. Формування ділового середовища України в 
умовах інституційних трансформацій : монографія / Мар'яна Іванівна 
Мельник. – Львів : ІРД НАН України, 2012. – 568 с. 
http://ird.gov.ua/irdp/p20120301.pdf 
82. Нікитенко Д.В http://ird.gov.ua/irdp/p20120301.pdf 
83. Ковбатюк М.В., Беник Н.Г. Вплив факторів зовнішнього і 
внутрішнього середовища на процес функціонування 
file:///C:/Users/user/Downloads/Vodt_2023_2_17.pdf 
84. Ділове середовище в Україні: до і після 2008 року  
http://old.icps.com.ua/files/articles/48/15/nl_ukr_20080128_0394.pdf 
85. Ділове середовище та регуляторний клімат в Україні 
http://tcci.te.ua/tcci/ua/64-novyny/1255-dilove-seredovyshche-ta-rehuliatornyi-
klimat-v-ukraini-i-ternopilskii-oblasti 
86. Щорічна оцінка ділового клімату http://www.lev.org.ua/abca.html 
87. Звіт: Щорічна оцінка ділового клімату України: 2023 року. За 
результатами національного опитування малого та середнього бізнесу 
http://employers.org.ua/news/id1803 
88. Найкращий діловий клімат зафіксовано у п’яти областях України 
https://ua.news/ua/najkrashhij-dilovij-klimat-zafiksovano-u-p-yati-oblastyah-
ukrayini/ 
89. Конкурентоспроможність регіонів та регіональна оцінка ділового 
http://icps.com.ua/assets/uploads/images/images/eu/konkurentospromozhn_st_prez
entac_ya.pdf