Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9350| Title: | Особливості податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України (на матеріалах ФОП Синіков А.А, м.Черкаси) |
| Authors: | Павловська, Анна Станіславівна Подухайло, Тетяна Андріївна |
| Keywords: | Менеджмент, бізнес, податковий менеджмент, малий бізнес, середній бізнес |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України. Об'єктом дослідження є процесс податкового управління ФОП СИНІКОВ А.А. Метою роботи є вивчення та аналіз податкового середовища підприємства, виявлення та обґрунтування можливостей удосконалення системи податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення низки наступних завдань: – вивчити та узагальнити теоретичні та методологічні засади податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України; – з'ясувати механізм міжнародного податкового планування та можливості застосування окремих його елементів в Україні; – провести аналіз податкового середовища підприємства із застосуванням сучасних наукових методів дослідження; – розробити пропозиції щодо підвищення ефективності податкового менеджменту ФОП СИНІКОВ А.А.; – обґрунтувати розроблені пропозиції з розрахунком економічного ефекту. В першому розділі наведені теоретико – методологічні аспекти оподаткування суб`єктів господарської діяльності та оптимізація податкових схем на підприємстві. В розділі 2 здійснений аналіз виробничо-господарської діяльності ФОП СИНІКОВ А.А., в розділі 3 розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності податкового менеджменту суб`єкта підприємництва. При написанні роботи використовувалися метод порівняння, угруповань, аналізу та синтезу, факторного аналізу, систематизації спостережень, економіко-математичні та інші методи. За результатами дослідження сформульовані пропозиції: Третій розділ містить пропозиції та напрями щодо вдосконалення податкового менеджменту СГД, а саме: шляхи оптимізації управління податком на додану вартість (перехід на систему автоматичного відшкодування ПДВ та щоквартальне звітування) та заходи з поповнення обігових коштів. Проведений розрахунок економічного ефекту від запропонованих заходів. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9350 |
| Appears in Collections: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом Подухайло2023.pdf Restricted Access | 1.47 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування
Допущено до захисту
завідувач кафедри
д.е.н., проф. Фінагіна О.В._____________
____________________________________
«_____»_______________________ 2023 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МАЛОМУ ТА
СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП
СИНІКОВ А.А, М.ЧЕРКАСИ)
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Менеджмент»
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма навчання: денна
Група М-195
Виконавець роботи:
«____»___________ 2023 р. _______________ Тетяна ПОДУХАЙЛО
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи:
«____»__________ 2023 р. _________ Д.е.н., проф. Анна ПАВЛОВСЬКА
(підпис) (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Черкаси 2023
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРКВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри МБА
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Подухайло Тетяні Андріївні
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В
МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП
СИНІКОВ А.А, М.ЧЕРКАСИ)
Керівник роботи Д.е.н., проф. Анна ПАВЛОВСЬКА ,
(Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
затверджені наказом від «__»_____20__року №__
2. Вихідні дані до роботи фінансові документи ФОП СИНІКОВ А.А. за 2019-
2021 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела.
3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити). РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ В МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФОП
СИНІКОВ А.А. РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ СУБ`ЄКТА
МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ.
4. Консультанти розділів роботи:
Підпис, дата
Прізвище, ініціали
Розділ завдання завдання
та посада консультанта
видав прийняв
1 д.е.н., проф. Павловська А.С
2 д.е.н., проф. Павловська А.С
3 д.е.н., проф. Павловська А.С
5. Дата видачі завдання _____________________________________
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка
п/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. виконано
1 Складання попереднього плану 28.02.2023
роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 01.03.2023
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 05.04.2023
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного виконано
4 розділу. Аналіз даних, необхідних 10.04.2023
для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 16.04.2023 виконано
Доопрацювання аналітичного виконано
6 20.04.2023
розділу.
Підготовка та написання виконано
7 25.04.2023
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 05.05.2023 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 15.05.2023
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 20.05.2023 виконано
11 Оформлення роботи 26.05.2023 виконано
Подання завершеної роботи на виконано
12 01.06.2023
кафедру
Студент ______ Тетяна ПОДУХАЙЛО
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ Анна ПАВЛОВСЬКА
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
4
АНОТАЦІЯ
Робота містить 97 сторінок, 16 таблиць, 6 рисунків, список використаної
літератури з 60 найменувань, 2 додатки.
ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МАЛОМУ ТА
СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП СИНІКОВ
А.А, М.ЧЕРКАСИ)
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
практичних питань податкового менеджменту в малому та середньому
бізнесі України.
Об'єктом дослідження є процесс податкового управління ФОП
СИНІКОВ А.А.
Метою роботи є вивчення та аналіз податкового середовища
підприємства, виявлення та обґрунтування можливостей удосконалення
системи податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення низки наступних
завдань: – вивчити та узагальнити теоретичні та методологічні засади
податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України; –
з'ясувати механізм міжнародного податкового планування та можливості
застосування окремих його елементів в Україні; – провести аналіз
податкового середовища підприємства із застосуванням сучасних наукових
методів дослідження; – розробити пропозиції щодо підвищення ефективності
податкового менеджменту ФОП СИНІКОВ А.А.; – обґрунтувати розроблені
пропозиції з розрахунком економічного ефекту.
В першому розділі наведені теоретико – методологічні аспекти
оподаткування суб`єктів господарської діяльності та оптимізація податкових
схем на підприємстві. В розділі 2 здійснений аналіз виробничо-господарської
діяльності ФОП СИНІКОВ А.А., в розділі 3 розроблені пропозиції щодо
підвищення ефективності податкового менеджменту суб`єкта
підприємництва. При написанні роботи використовувалися метод
порівняння, угруповань, аналізу та синтезу, факторного аналізу,
систематизації спостережень, економіко-математичні та інші методи.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції: Третій
розділ містить пропозиції та напрями щодо вдосконалення податкового
менеджменту СГД, а саме: шляхи оптимізації управління податком на
додану вартість (перехід на систему автоматичного відшкодування ПДВ та
щоквартальне звітування) та заходи з поповнення обігових коштів.
Проведений розрахунок економічного ефекту від запропонованих заходів.
Одержані результати можуть бути використані в діяльності ФОП
СИНІКОВ А.А.
Рік захисту роботи – 2023
Здобувач вищої освіти _____________ Тетяна ПОДУХАЙЛО
Дата _________________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО 10
МЕНЕДЖМЕНТУ В МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ
1.1. Податкова система України та її вплив на функціонування суб`єктів 10
малого та середнього підприємництва
1.2. Сутність, принципи та методи податкового планування 15
1.3. Аналіз ефективності управління податками та вибору способів 32
податкової оптимізації
РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 42
ФОП СИНІКОВ А.А.
2.1.Загальна техніко-економічна характеристика підприємства 42
2.2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 47
2.3. Організаційна структура та її вплив на реалізацію податкової 62
політики
2.4. Аналіз структури податкових платежів 65
2.5. Аналіз ефективності витрат на оподаткування підприємства 68
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 72
ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ СУБ`ЄКТА МАЛОГО ТА
СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ
3.1.Досвід оптимізації податкових платежів країн світу 72
3.2. Оптимізація сплати податку на додану вартість 83
3.3. Поповнення обігових коштів підприємства шляхом отримання 94
поворотної фінансової допомоги
ВИСНОВКИ 98
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 105
ДОДАТКИ
6
ВСТУП
Прискорення соціально-економічного розвитку України в умовах
ринкових перетворень можливе лише за умови ефективного функціонування
підприємств, своєчасного та повного виконання ними фінансових
зобов'язань. В свою чергу, підприємства України функціонують в умовах
політичної та економічної нестабільності, постійних змін у законодавстві.
Декілька років тому Україна отримала новий Податковий кодекс,
результатом якого стало зростання цін та інфляція. Податковий кодекс
призвів до зростання затрат на виробництво. Відповідно – зросли ціни. Крім
того, частина дрібних і середніх підприємств не витримують податкового
тиску і йдуть із ринку. Відбувається зниження конкуренції, що теж впливає
на подорожчання товарів і послуг.
На даний час в Україні відсутні оперативні дані на такі чутливі сфери
впливу нового податкового законодавства, як зайнятість населення, баланс
новоутворення та ліквідації суб’єктів підприємницької діяльності, зростання
прибутку підприємств, можливість його реінвестування в розвиток бізнесу,
покращення інвестиційного клімату тощо. Система моніторингу впливу
законодавства на розвиток країни є дуже важливою, оскільки забезпечує
зворотній зв’язок з реальним сектором економіки, надає можливість
своєчасно відчути проблеми, а відтак і вдосконалити політику у сфері
підприємництва.
Відсутність моніторингу, ретельного аналізу впливу податкових
нововведень не дає змоги громадськості, підприємницькому загалу
правильно та об’єктивно оцінювати поточну соціально-економічну ситуацію
в державі, планувати своє господарську діяльність. Ці питання надзвичайно
турбують бізнес-спільноту.
Продукція вітчизняних підприємств характеризується високими
витратами, значна частка яких припадає на податкове адміністрування, що
має складну структуру і методологію утримання податкових і інших
7
прирівняних до податків платежів. Тому, цілком природно, що кожне
підприємство шукає способи нейтралізації негативного впливу податкового
навантаження , і , як наслідок, зменшення суми сплачуваних податків та
прирівняних до них податкових платежів. Та метою цього є не мінімізація
податків, а збільшення доходу підприємства та його прибутку після сплати
податків [ 37, с.24-25].
Способи оптимізації податкових схем на підприємстві можуть бути
законними і незаконними. Нелегальний шлях зменшення податкових
зобов'язань, заснований на кримінально караному свідомому використанні
методів приховування обліку доходів і майна від податкових органів, а також
викривлення бухгалтерської і податкової звітності. Та все, що протирічить
законодавству, не може бути виправдано ніякими аргументами. Проте
нерозумно не скористатися легальним шляхом зменшення податкових
зобов'язань підприємства, що заснований на використанні наданих
законодавством можливостей. Слід погодитися з позицією Єлісєєва А.В., що
"… несплата податків – це злочин проти держави. Невикористання всіх
законних можливостей зменшення оподаткування – це злочин проти власного
підприємства" [36,с.4-5]. Часто, завдяки грамотному застосуванню норм
законодавства сума податків значно може зменшитися.
Оптимізація податкових схем на підприємстві є метою податкового
планування. Методи і заходи податкового планування на підприємстві
спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні
підприємства після сплати належних податків. За грамотного підходу
поліпшення становища не буде пов'язане з податковими порушеннями і їх
наслідками. Ефективна податкова політика підприємства здатна суттєво
сприяти удосконаленню методів господарювання, підвищенню
рентабельності виробництва, зміцненню комерційного розрахунку як основи
стійкого фінансового стану і стабільної роботи підприємства та виконанням
зобов'язань перед бюджетом, банком, контрагентами.
8
Обґрунтована система податкового планування здатна достатньою
мірою мінімізувати ризики, що виникають у зв'язку з оподаткуванням
господарської діяльності. А при прийнятті управлінських рішень податкове
планування є обов'язковим інструментом керівництва підприємства. Однак
окремі заходи щодо оптимізації оподаткування не стануть повноцінною
системою податкового планування підприємства доти, доки вони не будуть
здійснюватись у рамках єдиного стратегічного плану розвитку й діяльності
підприємства. Без наявності принципових положень, методів і способів
розробки (застосування) окремих податково - оптимізаційних заходів і схем
податкове планування не може бути реалізоване за призначенням, а
виступатиме лише в ролі інструмента мінімізації податкових платежів у
короткостроковому періоді – без планування діяльності підприємства й
розвитку бізнесу на довгострокову перспективу.
Отже, забезпечити нормальне функціонування підприємства у
нестабільному соціально-економічному середовищі та якісне управління
фінансовими ресурсами можна лише при наявності розробленої концепції
управління податками. Дане положення відображає актуальність і значення
обраної теми.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
практичних питань податкового менеджменту в малому та середньому
бізнесі України.
Об'єктом дослідження є процесс податкового управління ФОП
СИНІКОВ А.А.
Метою роботи є вивчення та аналіз податкового середовища
підприємства, виявлення та обґрунтування можливостей удосконалення
системи податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення низки наступних
завдань: – вивчити та узагальнити теоретичні та методологічні засади
податкового менеджменту в малому та середньому бізнесі України; –
з'ясувати механізм міжнародного податкового планування та можливості
9
застосування окремих його елементів в Україні; – провести аналіз
податкового середовища підприємства із застосуванням сучасних наукових
методів дослідження; – розробити пропозиції щодо підвищення ефективності
податкового менеджменту ФОП СИНІКОВ А.А.; – обґрунтувати розроблені
пропозиції з розрахунком економічного ефекту.
Методи дослідження. У роботі для розкриття основних характеристик
об'єкту дослідження використано сукупність методів: для визначення
економічної суті явищ – аналізу і синтезу, для виявлення місця конкретного
суспільного явища в загальній сукупності – метод порівняння, метод
відносних величин, для об'єднання показників у групи за певними ознаками –
метод групування. Обґрунтування категоріального апарату було здійснено на
основі методу наукових абстракцій, а необхідності застосування наукових
принципів управління оподаткуванням – на основі логічного узагальнення.
Ретроспективний аналіз здійснений із застосуванням методу історичного
досвіду до реалій сьогодення. Фінансовий аналіз та економіко-математичне
моделювання використано для прогнозування надходження податкових
платежів, статистичний аналіз – для вивчення, групування, порівняння,
оцінки та інтерпретації фактичних даних про результати оподаткування
підприємста з метою подальшого використання сформульованих висновків в
процесі управління оподаткуванням. Інформаційною базою дослідження є
закони, кодекси України, Укази Президента України, нормативні акти
міністерств та відомств з питань оподаткування підприємницької діяльності,
зокрема матеріали ДПС України, звітність Державного комітету статистики
України. В процесі проведення досліджень, обґрунтування висновків і
рекомендацій була використана також і довідкова література, Інтернет,
статистичні й звітні дані ФОП СИНІКОВ А.А.
Практична цінність роботи полягає у розробленні ефективної системи
податкового менеджменту на ФОП СИНІКОВ А.А. яка дасть змогу
збільшити обігові кошти, що залишаються в розпорядженні підприємства
після сплати належних податків.
10
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В
МАЛОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ
1.1. Податкова система України та її вплив на функціонування суб`єктів
малого та середнього підприємництва
Базуючись на філософській концепції, що «система – це сукупність
елементів, які перебувають у відношеннях і зв'язках один з одним, що
утворює цілісність, єдність», і керуючись тим, що кожний компонент
системи, в свою чергу, можна розглядати як окрему систему, а кожна система
є одним із компонентів більш широкої системи, можна дати таке визначення
поняття податкової системи.
Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших платежів та
внесків до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та
органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і
вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.
Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються
податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в
країні самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку.
Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і
відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи
оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення
господарства в країні.
За оцінками фахівців, система оподаткування тим ефективніша, чим
вона зручніша як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює
контрольні функції.
Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову
систему в цілому, є:
– порядок встановлення і введення в дію податків;
– види податків;
11
– права та обов'язки платників податків;
– порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
– відповідальність учасників податкових відносин.
У різних країнах податкові системи не однакові, кожна з них має свої
особливості. Вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в
різних економічних умовах. Але є й загальні показники, які характеризують
податкові системи. Найузагальнюючим з них є податковий тиск –
відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного
продукту. Він показує, яка частина виробленого суспільством продукту
перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів.
Податки виступають найбільш важливим і впливовим інструментом
регулювання економічних відносин та інтересів держави, регіонів,
підприємств і громадян. Вони відіграють значну роль у формуванні дохідної
частини бюджету. Податки покликані стимулювати розвиток усього
прогресивного і ефективного, регулювати суперечності, що виникають у
процесі реалізації економічних інтересів.
Щодо структури податків, є розбіжність думок щодо їх кількості. Одні
фахівці пропонують введення єдиного податку, інші за численність їх.
Введення єдиного податку, на якій би основі він не ґрунтувався, не
відповідає системному підходу до конструювання податкового механізму і
входить у суперечність із світовою практикою оподаткування.
У країнах далекого зарубіжжя, особливо в країнах з розвинутою
ринковою економікою, спокійно ставляться до кількості податків, яких, як
правило, стає все більше. Там вважають, що «чим простіша податкова
система, тим вона грубіша і менш надійна, вплив податків на реальні
економічні процеси і поведінку платників податків у потрібному для держави
напрямку не можна забезпечити двома, трьома і навіть десятьма податками».
Водночас «велика кількість податків не обов'язково повинна вести до
важкого податкового тягаря, всі ці процеси піддаються регулюванню».
12
Наприклад, у Китайській Народній Республіці єдиний промислово-
торговельний податок включає 106 найменувань зборів за промислово-
сільськогосподарські асортименти. Податок стягується за 42 ставками, які
варіюють залежно від призначення товарів від 1,5 % (для невідбіленої
бавовняної тканини) до 66 % (для сигарет). Ставки оподаткування для
більшості товарів становлять менше 20 %. При сплаті єдиного промислово-
торговельного податку стягується і місцева надбавка до нього у розмірі 1 %
суми податкового платежу.
Як показує практика, чисельність податків допомагає відчути
платоспроможність платника податків і робить загальне податкове
законодавство психологічно менш впливовим.
У структурі доходів консолідованого бюджету України найбільшу
питому вагу становлять податок на прибуток підприємств та організацій,
податок на додану вартість. Всі інші податки, внески та платежі становлять
меншу питому вагу.
Становлення податкової системи в Україні відбувається в складних
умовах. Правове регулювання оподаткування перебуває поки що в стані,
далекому від досконалості. Довгий час у нашій країн принижувалась роль
товарно-грошових відносин, що, в свою чергу, негативно вплинуло на
розвиток податкової теорії та практики.
З переходом вітчизняної економіки на ринкові рейки з'явилась гостра
необхідність у чіткій та докладній юридичній регламентації фінансових і,
особливо, податкових відносин. При створенні відповідного правового
масиву корисне звернення до позитивного досвіду, накопиченого в країнах з
розвинутою ринковою економікою, – Великобританії, СІЛА, Франції, ФРН та
ін., який не тільки сприяє розробці досконаліших нормативних актів щодо
фінансових питань, але й допомагає зрозуміти загальні закономірності
функціонування і розвитку податкового механізму.
Так, наприклад, законодавча регламентація оподаткування в
розвинутих країнах дає можливість централізовано керувати податковою
13
системою, перетворюючи її на один з найважливіших важелів економічної
політики держави. Водночас така централізація поєднується з гнучкістю, яка
забезпечується за рахунок можливості щороку уточнювати ставки податків та
проводити фіскальну політику відповідно до зміненої економічної
кон'юнктури.
Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві -
"фіскальна" й "економічна". Фіскальна функція полягає в формуванні
грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного
апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих
людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на
освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату
викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я.
З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних
підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.
Економічна функція податків полягає у впливі через податки на
суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а
також соціально-економічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції
можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль.
Наприклад, не обкладати податком частину прибутку, яка піде на
впровадження нової техніки, що сприяє науково-технічному прогресу. А не
обкладаючи податком частину прибутку, яка йде на благодійну діяльність,
держава стимулює підприємства до вирішення соціальних проблем. Значне
підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити
беззмістовною підприємницьку діяльність.
Функції податків взаємозв`язані. Ріст податкових надходжень у
бюджет, тобто реалізація фіскальної функції, створює матеріальну
можливість для здійснення економічної ролі держави, тобто економічної
функції податків. У той же час досягнуте в результаті економічного
регулювання прискорення розвитку і росту дохідності виробництва дозволяє
14
державі отримати більше коштів. Це означає, що економічна функція
податків сприяє здійсненню фіскальної, зміцнює її.
Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться:
− суб`єкт податку або платник – особа, на яку законом покладено
обов`язок сплачувати податок;
− об`єкт податку – доход або майно, з якого нараховується податок
(заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери і т.п.);
− джерело податку – дохід, за рахунок якого сплачується податок;
− ставка податку – розмір податку, який припадає на одиницю
оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі і т.п.). У
практиці оподаткування розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і
регресивні ставки податків
За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.
Прямі податки сплачуються суб`єктами податків безпосередньо й
прямо пропорційно платоспроможності. Прямі поділяються на реальні та
особисті. До реальних відносяться податки на землю, будинки, промислові,
торгові, банківські установи та грошовий капітал. До особистих – податки на
доходи фізичних та юридичних осіб (податковий, помайновий, із спадщини
тощо).
На відміну від прямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів
чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у трьох
видах: "акцизи", "фіскальні монопольні податки", "митні збори".
Податкову систему України можна представити у вигляді трьох
основних підсистем:
− підсистема оподаткування юридичних осіб;
− підсистема оподаткування фізичних осіб;
− збори в державні цільові фонди.
Усі ці підсистеми знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою, їх
складають одні структурні елементи: прямі податки, непрямі податки, а
також інші податки і збори.
15
Вже з 2011 року діє по-справжньому реформаторський документ –
Податковий кодекс України. Податкова система України зазнала істотної
зміни складу податків і зборів.
Податковий кодекс істотно змінив склад податків і зборів, що входять
до податкової системи України. Кількість податків і зборів зменшилася
майже вдвічі. Навіть на тому фоні, що чимало з нині передбачених
обов’язкових платежів уже давно не діють, скорочення істотне. Так,
наприклад, в податковому кодексі немає деяких досить важливих для
колишньої фіскальної системи джерел надходжень: комунального податку,
який, нехай і по копієчці, але сплачували всі підприємства, і податку на
рекламу.
Податковий кодекс містить перелік податків та інших обов'язкових
платежів, що стягуються в Україні, з поділом їх на місцеві та державні. Крім
установленого переліку податків, допускається спрощена уніфікована
система оподаткування у вигляді фіксованого і єдиного податків для
суб'єктів підприємницької діяльності та фіксованого сільськогосподарського
податку. Загалом чинна в Україні податкова система відповідає
міжнародними стандартам оподаткування. Основна її відмінність полягає в
тому, що у структурі податкових надходжень поки що провідна роль
належить платежам підприємств, а податки з громадян становлять менш як
20%.
1.2. Сутність, принципи та методи податкового планування
В даному розділі ми розглянемо суть, принципи та методи податкового
планування. Як i будь-якi інші витрати платника, податкові платежі є
об'єктом планування та управління, щоправда, на відміну вiд інших витрат
щодо податків icнyє певна специфіка: правила визначення цих витрат
жорстко приписані державою, а отже, можливості управління такими
витратами обмежені.
16
Отже, податкове планування – це діяльність з розробки та практичного
застосування податкових схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це
методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в
розпорядженні підприємства після сплати належних податків.
Податкове планування можуть здійснювати як громадяни – суб'єкти
підприємницької діяльності, так і юридичні особи. В останньому випадку
особливості оптимізації оподаткування залежатимуть від того, до якої сфери
діяльності належить підприємство (так звана галузева оптимізація має свої
конкретні інструменти і методи, властиві конкретному виду діяльності, –
виробниче підприємство, торгове, посередницьке, фінансово-кредитне тощо),
а також від розмірів самого підприємства (мале, середнє, велике).
Залежно від організаційної структури суб'єкта підприємництва
податкове планування може бути індивідуальним і корпоративним.
Особливістю корпоративного податкового планування є можливість
застосування гнучкої структури корпорації для перерозподілу прибутку між
відповідними структурними одиницями, які входять до складу корпорації.
Індивідуальне податкове планування реалізується суб'єктами
підприємництва, які не мають корпоративної структури, і суб'єктами
підприємництва, які здійснюють діяльність без утворення юридичної особи.
Залежно від характеру управлінських рішень податкове планування
розподіляють на:
– поточний податковий контроль – заходи щоденного моніторингу
зміни законодавчої бази;
– контроль правильності обчислення і переліку податкових зобов'язань,
а також дослідження причин різних змін середньостатистичних показників
підприємства;
– поточне податкове планування – заходи з поточної оптимізації
оподаткування, складання типових схем господарських операцій і реалізації
угод;
17
– стратегічне податкове планування (варіаційно-податковий аналіз) –
складання прогнозів податкових зобов'язань підприємства, а також схем
реалізації заходів щодо зниження податкового навантаження на
підприємство.
Залежно від використовуваних інструментів податкове планування
може базуватися на:
– використанні податкових пільг – повне або часткове звільнення
суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною
діяльністю або виробництвом певної продукції;
– використанні податкових лазівок – окремих питань підприємницької
діяльності, не врегульованих податковим законодавством;
– використанні спеціально розроблених схем, оптимізації податкових
платежів, які звичайно і є основним інструментом податкового планування.
І, нарешті, залежно від дієвості суб'єктів податкового планування
стосовно використання можливих інструментів, воно поділяється на пасивне
і активне. В основу пасивного податкового планування покладена
альтернативна оптимізація. Така оптимізація можлива тоді, коли в
податковому законодавстві існують дві і більше альтернативні норми, а
доцільність застосування будь-якої з них вирішує фахівець підприємства або
фізична особа – платник податків. Прикладом пасивного податкового
планування може бути розв'язання питання стосовно доцільності переходу на
спрощену систему оподаткування суб'єкта малого підприємництва. До
активного податкового планування належать специфічні методи планування
діяльності підприємства із застосуванням спеціально розроблених
оптимізаційних схем.
Оптимальна податкова схема діяльності кожного підприємства загалом,
як і реалізації кожної окремої угоди зокрема, є індивідуальною і вимагає
попереднього планування і розрахунків. Елементи податкового планування,
навіть якщо воно спеціально не організується і не реалізується, наявні в
діяльності кожного підприємства і кожного підприємця. Людина, яка тільки-
18
но стає на шлях підприємницької діяльності і вирішує, в якій формі цю
діяльність здійснювати – бути підприємцем без утворення юридичної особи
або реєструвати підприємство, – вже займається податковим плануванням,
оскільки, прораховуючи витрати, пов'язані із придбанням патенту або
реєстрацією підприємства, вона одночасно рахує і податки, які сплачуватиме
в першому і в другому випадках.
Сама можливість податкового планування забезпечується
альтернативністю господарського та податкового законодавства: одні й ті ж
цілі можуть бути досягнуті різними шляхами, при цьому будуть різними і
податкові, і фінансові наслідки.
Теоретичні основи податкового планування підприємств розроблено у
зарубіжній літературі, водночас в Україні цій проблематиці все ще не
приділено належної уваги (для порівняння – у Польщі щорічно виходить
близько десятка книг, пов’язаних з податковим плануванням). Серед
вітчизняних фахівців, які працюють у цій сфері, слід зазначити
В.Вишневського, А.Єлісєєва, С.Єфімова, А.Загороднього, В.Карпову, проте
проблеми пристосування теорії податкового планування до умов України і,
особливо, його практичної реалізації вимагають подальшого розвитку.
На даний час вищевказані проблеми розглядаються у періодичній
літературі , зокрема Андрієм Єлісєєвим – шеф – редактором журналу
"Податкове планування", співдиректором АФ "Контракти-Аудит",
кандидатом економічних наук; Миколою Підлужним – головним
спеціалістом з оптимізації податкових платежів АФ "Контракти-Аудит";
Віталієм Мосейчуком – експертом з питань податкового планування журналу
"Податкове планування".
Основні передумови для альтернативності податкового планування, а
отже і для податкової оптимізації наведено на рис. 1.1.
19
Умови, що забезпечують альтернативність податкового планування
Під час створення суб'єкта У процесі господарської діяльності
господарювання
Можливість вибору Вибір партнерів з різним Зміна видів
організаційно- податковим статусом діяльності та
правової форми асортименту
господарювання товарів (робіт,
Можливість досягнення послуг)
Реєстрація в результату за
офшорних(вільних допомогою різних форм
Вибір форм оплати
економічних ) господарських операцій
працівників
зонах
Альтернативність
Альтернативність
Використання формування облікової
політики підприємства умов
альтернативних господарських
систем договорів
господарювання
Альтернативність
податкових
режимів
зовнішньо-
економічної
діяльності
Рис.1.1. Передумови альтернативності податкового планування
Джерело: розроблено автором за [19; 26; 43]
Податкове планування, власне кажучи, є підсистемою
внутрішньофірмового планування та управління, тому в його основу
покладено загальні принципи, які притаманні будь-якому виду планування на
підприємстві. До них належать принципи: системності, безперервності,
гнучкості, точності та участі (колегіальності). Водночас специфіка
оподаткування вимагає застосування разом із загальними спеціальних
принципів податкового планування, до яких належать [35, с.7-13]:
20
1. Принцип законності. Цей принцип є основоположним для
податкового планування, оскільки система оподаткування у будь-якій країні,
у тому числі й в Україні, суворо врегульована чинним законодавством. Саме
використання цього принципу дозволяє розмежувати податкове планування
та ухилення від оподаткування. Відповідно до нього всі методи, прийоми та
засоби податкового планування, а також їх документальне супроводження
мають перебувати винятково у правовому полі, тобто чітко відповідати
чинному законодавству;
2. Принцип оптимальності (оптимального співвідношення ризику і
вигод).Основний зміст цього принципу полягає в тому, що кінцевим
результатом податкового планування має бути той варіант організації
господарської діяльності, який є оптимальним в існуючих умовах. При цьому
критерії оптимальності та можливі обмеження визначаються цілями і
можливостями конкретного підприємства в конкретний момент часу
оптимальний в одному податковому періоді варіант може бути відкинутий у
другому , причому не лише у зв’язку із зміною законодавства, але й через
суб’єктивні причини: зміна пріоритетів діяльності підприємства, особливості
кон’юнктури ринку, механізму взаємодії з партнерами тощо.
Оскільки господарська діяльність взагалі і заходи податкового
планування зокрема пов'язані з ризиком, інший вияв цього принципу полягає
у забезпеченні оптимального поєднання одержуваних в результаті реалізації
податкових схем, вигод і ризиків. При цьому для кожного підприємства існує
своє оптимальне співвідношення, яке визначається не лише об'єктивними
обставинами та цільовими установками підприємства, але й суб'єктивними
чинниками психологічного характеру(сприйняття прийнятного рівня ризику
керівництвом підприємства);
3. Принцип альтернативності. Відповідно до цього принципу
обґрунтовування вибору найліпшого варіанта заходів щодо оптимізації
оподаткування має здійснюватися на альтернативній основі за різними
21
варіантами організації господарської діяльності або оформлення
господарської операції. Так, наприклад, у разі потреби використання
легкового автомобіля i за відсутності можливості його придбання
альтернативними варіантами можуть бути: придбання транспортних послуг
на стороні, оренда автомобіля у працівника пiдприємства, сторонньої
фізичної особи або у громадянина-підприємця чи використання автомобіля
співробітника з виплатою компенсації або на безоплатній основі. Для того
аби вибрати найбільш прийнятний з погляду фінансового результату варіант,
варто оцінити податкові наслідки кожного з них i порівняти отримані
результати. Альтернативність податкового планування випливає з
багатоваріантності шляхів досягнення господарських цілей у межах чинного
законодавства i є одним із його ключових принципів;
4. Принцип комплексності. Планування всіх податкових платежів варто
здійснювати в комплексі з урахуванням їх взаємного впливу. Навіть у тому
випадку, коли предметом податкового планування є платежі з конкретного
податку або збору (локальні схеми оптимізації), реальну ефективність
запропонованих заходів можна оцінити лише зважаючи на відповіні зміни
інших податків i зборів. Пов'язано це з тим, що piзнi податки i збори мають
загальні елементи об'єктів оподаткування i податкових баз, причому самі
податкові платежі можуть включатися до об'єкта оподаткування з інших
податків i зборiв. Так, наприклад, у разі використання довгострокового
страхування життя працівників підприємства як засо6у податкового
планування виплат з оплати праці, слід ураховувати не лише наслідки з
податку з доходів фізичних осіб, але й вплив цього заходу на розмір внесків
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування i на формування
валових витрат підприємства.
Власне кажучи, цей принцип є виявом системності оподаткування як
економічної категорії;
5. Принцип перспективності. Відповідно до нього у процесі податкового
22
планування варто ураховувати можливі зміни законодавства в майбутньому.
Безумовно, динамічний, а часом i непередбачуваний характер українського
податкового законодавства не дозволяє зi 100-відсотковою вірогідністю
спрогнозувати всі можливі зміни, проте при оцінці по можливості на них
слід зважати;
6. Принцип природності. Полягає в тому, що будь-який засіб
податкового планування за своїм змістом має відповідати формі, мати
логічний i природний вигляд, відповідати цілям діяльності суб'єкта
господарювання. Ці ж вимоги висуваються i до документального
забезпечення конкретних оптимізаційних схем. Невиконання цього
принципу викликає обгрунтовані підозри контролюючих органів i збільшує
ризик податкових перевірок.
У податковому плануванні поряд із загальними методами планування
(балансовий, розрахунково-аналітичний тощо) у зв'язку з його
оптимізаційним характером застосовується велика група спеціальних
методів, до яких належать:
Метод замiни вiдносин. Як правило, одна i та сама господарська мета
(придбання майна, отримання доходу тощо) може бути досягнута кількома
альтернативними шляхами. Чинне законодавство практично не обмежує
господарюючого суб'єкта у виборі форми та окремих умов угоди, виборі
контрагента тощо. Підприємець має право самостійно обирати будь-який з
допустимих варіантів, беручи до уваги ефективнiсть операції як в чисто
економічному плані, так i з погляду оподаткування. Цей метод полягає в
тому, що операція, яка має більш жорстке оподаткування, замінюється на
іншу операцію, що дозволяє досягги цю ж або максимально наближену мету,
i при цьому застосувати більш пільговий порядок оподаткування. Як
приклад можна привести заміну операції безоплатної передачі (дарування)
товарів одним підприємством іншому на операцію поставки за цiною 1 грн.
(зниження податкових зобов'язань з ПДВ за умови, що партнери не є
23
пов'язаними особами).
Метод поділу відносин. Грунтується він на методі заміни, але
замінюється певна частина операції, або одна господарська операція
замінюється на кілька інших, що дозволяє знизити загальну суму
податкових зобов'язань. Так, наприклад, з метою зменшення соціaльних
внесків договір підряду з фізичною особою на виконання poбіт з
матеріалів підрядника може бути замінений на два договори: договір
надання послуг та договір купівлі-продажу матеріалів.
Метод прямого скорочення об'єкта оподаткування реалізується
шляхом зменшення бази оподаткування. Прикладом застосування цього
методу може бути продаж ТМЦ за заниженою ціною (за ціною нижче за
ціну придбання), що дозволяє знизити податкове зобов'язання продавця з
податку на прибуток.
Метод делегування податків підприємству-сателіту. Полягає у передачі
об'єкта оподаткування іншому суб'єкту підприємницької діяльності,
пов'язаному з платником податків. Цей метод пов'язаний, як правило, з
розміщенням податковоємних видів діяльності на інших підприємствах,
контрольованих платником.
Метод відстрочення податкового платежу грунтується на використанні
елементів інших методів, i його використання дозволяє перенести момент
виникнення об'єкта оподаткування на подальший податковий період. Як
приклад застосування такого методу може бути наведено використання
договору кoмiciї із залученням посередника замість укладення договору
поставки, що дозволяє відстрочити момент збільшення валового доходу у
продавця.
Метод офшору. Суть методу полягає у перенесенні об'єкта
оподаткування (окремих операцій, видів діяльності, майна) під юрисдикцією
з більш м'яким режимом оподаткування. Широко застосовується не лише у
зовнішньоекономічній дiяльності, але й на територіях з особливими умовами
24
оподаткування.
Метод пільгового підприємства – один із широко застосовуваних
методів податкової оптимізації, який полягає у перенесенні об'єктiв
оподаткування або видів діяльності під пільговий режим оподаткування,
пов'язаний з особливим податковим статусом деяких суб'єктів
підприємницької діяльності (суб'єкта малого підприємництва, що
застосовують спрощену систему оподаткування, сільгосптоваровиробників,
підприємств громадських організацій інвалідів тощо).
Метод використання о6лікової політики. Грунтується на
взаємозалежності податкового та бухгaлтерського обліку i полягає в тому,
що за допомогою зміни облікової політики можуть бути змінені розміри
податкових баз. Так, правильний вибір методу амортизації основних засобів
i встановлення заниженої ставки амортизації в бухгалтерському обліку
малого підприємства – платника єдиного податку дозволяє зменшити об'єкт
оподаткування при продажу основних фондів.
Цілком зрозуміло, що кожний iз спеціaльних методів податкового
планування має свою сферу застосування, тому вибір конкретного методу
визначається специфічними особливостями поставленої в пpoцeci
податкового планування мети.
Організація та систематизація податкового планування на
підприємстві.
Податкове планування передбачає декілька рівнів (рис.1.2), кожен з
яких вимагає певних знань і навичок:
– рівень перший – вивчити податкові закони і навчитися своєчасно і
правильно сплачувати податкові платежі. Для цього треба знати лише
перелік усіх податків і зборів, їх об'єкти оподаткування, ставки, джерело і
терміни сплати. Обчислити базу оподаткування, помножити її на ставку і
віднести за рахунок відповідного джерела – це все, що треба зробити, щоб
податок був нарахований. При ухваленні рішення про здійснення будь-якої
25
господарської операції потрібно уважно вивчити законодавче поле і
користуватися лише офіційними нормативними документами;
– рівень другий – навчитися оптимально сплачувати податкові платежі
(планувати пропорційність прибутків і витрат в одному податковому періоді,
уникати дебіторської заборгованості, тобто не платити зайвого), аналізувати
фінансовий стан підприємства;
– рівень третій – навчитися платити мінімально, застосовуючи законні
методи зменшення податкового тиску.
Рис. 1.2. Рівні податкового планування
Джерело: розроблено автором за [1]
Таким чином, ефективність податкового планування значно
підвищується за умови правильної і цілеспрямованої організації, що
передбачає формування колективу людей, які виконуватимуть цю роботу,
розробку плану, цілей і завдань податкового планування, а також розробку і
реалізацію схем мінімізації податкових платежів.
Кожне підприємство, формуючи службу податкового планування, має
виходити, по-перше, з того, які кошти воно може спрямувати на організацію
такої діяльності, і, по-друге, чи зможуть ці витрати окупитися, а якщо
26
окупляться, то за який час. Звичайно, на малих підприємствах, де, крім
робітників, є лише керівник (директор) і бухгалтер, ні про яку спеціальну
службу говорити не можна, а функції податкового планування повинні на
себе взяти вони самостійно. На великих підприємствах, де, як структурні
підрозділи, вже організована бухгалтерія і планово-фінансовий відділ,
обов'язки щодо виконання таких функцій доцільно покласти на одного з
працівників цього відділу або сформувати групу податкового планування.
Що стосується великих підприємницьких структур, то в їхній
організаційній структурі потрібно формувати спеціальні відділи податкового
планування. До складу цих підрозділів (груп або відділів) доцільно
включати:
– фінансистів, які розробляють схеми податкового планування і
оцінюють їхню можливу ефективність;
– бухгалтерів – аналізують можливість відтворення таких схем у
бухгалтерському обліку відповідно до норм чинного податкового
законодавства і положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
– юристів – готують необхідні документи для оформлення і виконання
угод, а також аналізують схеми податкового планування з точки зору їх
правової захищеності з урахуванням норм податків, фінансового,
господарського, цивільного і міжнародного права.
Якщо відділ податкового планування на підприємстві не створюється,
до реалізації окремих схем мінімізації податкових платежів доцільно
залучати, крім керівника підприємства, юриста, бухгалтера і фахівця з
податкового планування.
Кожен з учасників оптимізації податкових платежів виконує чітко
визначені функції:
– керівник підприємства приймає рішення про доцільність певної
діяльності або схеми, дає юристу і бухгалтеру розпорядження щодо
фактичних умов реалізації і очікуваних результатів податкової оптимізації;
27
– юрист аналізує правові аспекти угоди і її відповідність законодавству,
узгоджує особливості реалізації угоди з контрагентами;
– бухгалтер здійснює розрахунки фінансових параметрів, порядок їх
відтворення в бухгалтерському обліку і податковій звітності, розрахунок
податків, які потрібно сплатити;
– фахівець із податкового планування оцінює всю інформацію, що
надійшла від керівника, юриста і бухгалтера, і дає висновок стосовно
можливості й доцільності реалізації такої схеми. Організацію податкового
планування на підприємстві зображено на рис.1.3.
Рис.1.3. Організація податкового планування на підприємстві
Джерело: розроблено автором за [38; 47]
У практиці роботи підприємств виділяють такі форми реалізації
податкової політики.
1. Розрахунок поточних податкових платежів – це визначення сум
податкових зобов'язань i графіка їх погашення (податкового календаря) у
поточному податковому періоді у разі визначеного, заздалегідь обраного (aле
далеко не завжди економічно доцільного) варіанта здійснення фінансово-
господарської діяльності підприємства. Розрахунок поточних податкових
28
платежів відображає пасивний підхід до організації податкової політики
підприємства, який полягає фіксації очікуваних податкових наслідків роботи
підприємства. Саме такий підхід переважав на етапі становлення податкової
системи, історія якої в нашій країні налічує лише 20 років. Одночасно такий
пасивний підхід у міру нагромадження практичного досвіду і зростання
кваліфікації працівників, що спеціалізуються у області оподаткування, все
більше не влаштовує підприємства і поступово відходить у минуле.
2. Бюджетування податкових платежів – система планових розрахунків
із використанням взаємопов'язаних бюджетів підприємства, спрямована на
визначення планової суми податкових платежів, що підлягають сплаті в
майбутніх податкових періодах. На відміну від розрахунку поточних
податкових платежів, бюджетування дозволяє розрахувати податкові
зобов'язання платника не лише на поточний, але й на подальші податкові
періоди.
Загальним для цих двох форм організації податкової політики
підприємства є те, що обидві вони ґрунтуються на вже обраному варіанті
здійснення господарської діяльності, тобто фіксують податкові наслідки
реалізації запланованих господарських операцій і не передбачають
податкової оптимізації.
3. Податкове планування – цілеспрямована діяльність платника
податків, орієнтована на максимальне використання всіх нюансів існуючого
законодавства з метою досягнення якнайвищого фінансового результату
шляхом законної оптимізації господарської діяльності підприємства з
погляду її податкових наслідків. На відміну від перших двох форм реалізації
податкової політики підприємства, податкове планування засноване на
активному використанні засобів податкової політики підприємства, що
дозволяє обрати найдоцільніший у конкретних умовах варіант господарської
діяльності, з погляду його податкових наслідків та кінцевого фінансового
результату серед усіх можливих альтернатив.
29
Спрощена система оподаткування до введення в дію
податкового кодексу
Фіксований податок Єдиний податок Спеціальний торговий
Декрет "Про Указ президента "Про спрощену патент
прибутковий систему оподаткування, обліку ЗУ "Про патентування
под аток з громадян" та звітності суб'єктів малого деяких видів
№13-92 від 26.12.92р. підприємництва" №746 підприємницької
від 28.06.99р діяльності; №98-96 від
Втра тив чинність.
23.03.96 р. Втратив
чинність.
Фіксо ваний с/г податок ЗУ «Про
фіксований с\г податок» Втратив Податок на пром исел
чинність. Декрет КМУ "П ро податок
Податковий кодекс України вiд на промисел" № 24-93
02.12.2019 № 2755-VI. (з 01.01.2020 від 17.03.93Р. В тратив
р.) чинність.
Фізичні ос оби, які Юридичні та фізичні Юридичні та фізичні
то ргують на особи, виручка від особи, які працюють
ринках, валовий реалізації товарів яких у сфері роздрібної,
до хід за за рік не перевищує оптової торгівлі,
рік не перевищує 1 млн. грн. (юр. особи), громадського харчування
11 9 тис.грн. 500 тис. грн. (фіз. особи) за готівку, у сфері надання
послуг
Юридичні та фізичні особи,
які мають у власності або у
Фізичні особи, які не
користуванні земельні
зареєстровані суб'єктами
ділянки, обсяг реалізації с/г
підприємницької діяльності.
продукції за рік становить
(за умови несистематичного
понад 50% по податку на
продажу товарів)
прибуток, 75% - по
розрахунку ПДВ.
20- 100 0.5% від 20 -200 грн. 10% 20% вартості
грн . на грошової на місяць вартості товару, (для
місяць оцінки землі (фізичні товару, але торгівлі протягом
(для ріллі, сіно- особи), не менше 7-ми днів плата
жатей, 6% з ПДВ МЗП (для встановлюється
пасовищ) 0.3% та 10% без торгівлі щорічно
від грошової ПДВ протягом органами
оцінки землі (юридичні 3-х днів) місцевого
(для багаторіч- особи) самоврядування
них насаджень)
Рис.1.4. Структурно-логічна схема спрощеної системи оподаткування
Джерело: розроблено автором за [55]
30
У процесі податкового плануванняї необхідно враховувати не тільки
очікувані кінцеві фінансові i податкові результати, але й ризики, пов'язані з
податковим плануванням. Оцінка ризиків великою мірою визначається
психологічними особливостями керівництва підприємства, що приймає
остаточне рішення щодо вибору конкретного варіанту організації
господарської діяльності підприємства.
Класифікацію ризиків у податковому плануванні та їх коротку
характеристику представлено у таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Класифікація ризиків у податковому плануванні
Тип ризиків Характеристика ризиків
1 2
Ризики зовнішнього середовища
фінансові фінансові втрати підприємства внаслідок реaлiзації заходів
податкового планування у виглядi можливого
донарахування сум податків та застосування фінансових
(штрафних) санкцій, а також пов'язані з реaлiзацією
оптимізаційних схем iншi види фінансових ризиків
(інвестицiйнi, відсоткові, кредитні тощо)
законодавства втрати, пов'язані зi зміною чи неоднозначним
трактуванням норм законодавчих та нормативних актiв,
що регулюють умови оподаткування i податкового
адміністрування;
комерційні обумовлені можливою реакцією партнерів по
господарських операціях на зміну форми їх здійснення,
податкового статусу платника або інших суттєвих умов
господарської операції, передбачених оптимізаційною
схемою (перехід на спрощену систему оподаткування
усуває можливість взаємозаліку тощо)
31
Продовження таблиці 1.1
1 2
податкового пов'язані iз збільшенням iмовiрностi контрольно-
контролю перевірочних заходів органами податкової служби,
Пенсійного або соціальних фондів та можливим
застосуванням за результатами контрольно-перевірочної
роботи санкцій нефінансового характеру (податкова
застава, адміністративний арешт активів тощо)
Ризики внутрішнього середовища
ресурсні втрати внаслідок невідповідності ресурсного забезпечення
підприємства вимогам конкретних заходів податкового
планування (оплата дорогих послуг податкових
консультантів фінансові втрати від допушених
професійних помилок тощо)
організаційні втрати, пов'язані з організацією практичної реaлізації
заходів податкового планування (внесення змін до
статутних документів у зв'язку із зміною організаційно-
правової форми господарювання тощо )
соціальні втрати, пов'язані зi зниженням продуктивності праці та
якості роботи, внаслідок виникнення конфлiктних
ситуаций у колективі підприємства (скорочення штату,
зменшення фонду оплати праці тощо)
психологічні ризики, обумовлені психологією фахівців, зайнятих
податковим плануванням(неадекватне сприйняття cyтi
інструментів податкового планування може призвести до
визнання конкретної угоди недійсною)
Джерело: розроблено автором за [14]
Таким чином, зaлежно від ставлення до ризику можливий обережний
підхід (податкове планування не сприймається, оскільки існує потенційна
небезпека визнання таких заходів ухиленням від оподаткування), зважений
(рішення приймається у тому разі, якщо можливо довести законність
відповідної податкової схеми) та ризиковий (рішення приймається, виходячи з
очікуваного результату, майже без урахування пов'язаних з податковим
обліком ризиків).
32
1.3. Аналіз ефективності управління податками та вибору способів
податкової оптимізації
Важливим ланцюгом у розрахунку ефективності податкових платежів є
використання системи планування та моделювання баз оподаткування. Для
цього податкові платежі розраховуються різними варіантами, а потім
підставляються результати моделювання.
У спрощеному вигляді фінансовий результат підприємства виражається
формулою (1.1) [29]:
ФР = Д - В - Пп - Пс - Пчп, (1.1)
де:
ФР – фінансовий результат;
Д – виручка (включаючи позареалізаційні доходи, але без непрямих
податків);
В – всі витрати підприємства, окрім податків;
Пп – податок на прибуток;
Пс – інші податки (що відносяться на собівартість);
Пчп – податки, що виплачуються з чистого прибутку.
Хай ставка податку на прибуток (у відсотках) – Сп. Тоді сума податку
на прибуток виражатиметься формулою (1.2) [29]:
Пп = Сп х (Д - В - Пс ), (1.2)
а фінансовий результат – формулою (1.3) [29]:
ФР = Д - В - Сп х ( Д - В - Пс ) - Пс - Пчп. (1.3)
Позначимо фінансовий результат до оптимізації ФР0, а фінансовий
результат після оптимізації ФР1. Тоді ефект буде визначаться таким чином
(формула 1.4) [29; 34]:
Е = ФР1 - ФР0 . (1.4)
Окрім оцінки ефективності оптимізації необхідно також оцінити
вірогідність застосування до підприємства штрафних санкцій, оскільки вони
33
можуть повністю усунути ефект від оптимізації. Позначимо можливість
сплати штрафів до оптимізації Ш0, а після оптимізації – Ш1. Тоді результат,
до якого необхідно прагнути матиме вигляд (1.5) [29; 34]:
Ш1 ≤ Ш0 (1.5)
Професор Завгородній В.П. пропонує здійснювати моделювання з
кожного окремого податку (збору) у спосіб, поданий у таблиці 1.2 [10; 34,
с.532].
Таблиця 1.2 - Показники моделювання майбутніх податкових платежів,
запропоновані В.П.Завгороднім
Показник Умовне Розрахунок показника Умовне
позначення позначення
показника показників
формули
А 1 2 3
Сума Фоп – фонд оплати
податкових праці за
платежів, ФопCфоп
Пфоп Пфоп необхідний період,
пов'язаних з 100 Сфоп – ставка
фондом оплати податку(збору),
праці за пов»язаного з
необхідний фондом оплати
період часу праці
Суми Д – дохід від
податкових реалізації
платежів, що продукції (товарів,
Сст Д
входять у ціну Пст робіт, послуг),
100
продукції, яка Пст Сст – ставка
реалізується податку (збору, що
(ПДВ, акцизний входить до
збір, мито) вартості продукції
(робіт, послуг)
Розрахунок Ппр Чпр100 Чпр– чистий
Ппр
податку на -Чпр
100 -Спр прибуток,
прибуток Спр – ставка
податку на
прибуток
Загальна сума Пзаг Пзаг ПфопПстПпр
податкових
платежів
Джерело: розроблено автором за [10; 38; 47]
34
Таким чином, В.П. Завгородній пропонує здійснювати оптимізацію
суми податкового зобов'язання з допомогою варіювання бази оподаткування
котра оподатковується вищою ставкою податку(збору) з метою її зменшення.
Планування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування можна конкретизувати за допомогою формули (1.6)
[10; 29; 34]:
n ФопіСі
Пфоп , (1.6)
100
і 1
де:
Пфоп – сума внесків до фондів, пов»язаних з фондом оплати праці;
Фопі – фонд оплати праці, розрахований для сплати і-го внеску (і =1,n);
Сі – ставка нарахування відповідного і-го внеску.
До введення в дію податкового кодексу року існувало чотири фонди
загальнодержавного соціального страхування, тому n = 4. Відбулися кардинальні
зміни у системі державного пенсійного та соціального страхування. Значно
спростилась система адміністрування внесків до пенсійного фонду та фондів
соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду,
Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального
страхування від нещасного випадку сплачується один – єдиний соціальний
внесок.
Введення єдиного соціального внеску принесло багато переваг для
роботодавців та підприємців. Адже не треба реєструватися у чотирьох
державних установах, не треба сплачувати внески до цих установ чотири
рази, не треба подавати чотири різних звіти, не треба стояти чотири різних
черги для того, щоб здати ці самі звіти. Замість цього введений один єдиний
платіж – єдиний соціальний внесок.
На сьогодні діє Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування" [7]. Отже з нового
35
року всі переваги, що було наведено вище стали реальністю. Слід звернути
увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та систему
соціального страхування в Україні залишаються діяти у частинах, що не
суперечить закону про єдиний соціальний внесок.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
– консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи
загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому
порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках,
передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей
на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами
загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку
страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням
Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування
займається Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок сплачується саме
на його рахунки. Потім ці суми ь розподіляються серед фондів соціального
страхування.
Для роботодавців ставки встановлюються відповідно до класів
професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного
внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного
ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка внеску становить від
36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику
виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів
передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7%.
Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб –
підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно
на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального
внеску 3,6%. Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими
договорами сплачують єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%. Державні
службовці сплачують внесок за ставкою 6,1%. Для підприємців на загальній
36
системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставка внеску,
що дорівнює 34,7% бази оподаткування.
Для підприємців на спрощеній системі оподаткування базою
оподаткування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе
та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності,
але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску,
встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути
меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Максимальна
величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п'ятнадцяти розмірам
прожиткового мінімуму працездатних осіб. Мінімальний страховий внесок
визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на
розмір внеску, встановлений законом.
Ставки єдиного податку в 2022 році. В 2022 році з 1 січня
передбачено мінімальна зарплата (МЗП) – 6500 грн., з 1 жовтня – 6700 грн.
Ці показники важливі, оскільки саме на їх базі розраховується сума єдиного
податку.
Ставки єдиного податку встановлені:
– для першої групи платників єдиного податку – у відсотках (фіксовані
ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
– для другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового
(звітного) року;
– третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Тобто фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими,
селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які
здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської
діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
− для першої групи платників єдиного податку – в межах до 10%
розміру прожиткового мінімуму;
37
− для другої групи платників єдиного податку – в межах до 20%
розміру мінімальної заробітної плати .
Ставки єдиного податку для четвертої групи встановлено: – для ріллі,
сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у
гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських
угідь, що перебувають в умовах закритого грунту) розмір ставок податку з
одного гектара буде встановлюватися на рівні 0,95; – для ріллі, сіножатей і
пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;
– для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у
гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57; –для багаторічних
насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;
– для земель водного фонду ставка залишиться на рівні 2,43; – для
сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого грунту, –
6,33.
Єдиний соціальний внесок. Розмір мінімального страхового внеску, як і
раніше, буде залежати від розміру мінімальної заробітної плати. А це
означає, що з 1 січня 2022 року, податкове навантаження ще збільшилось:
− єдинникам – роботодавцям доведеться не тільки переглянути
оклади працівників, а й здійснювати доплату за ЄСВ в розмірі не менше
мінімального страхового внеску при нарахуванні зарплати та інших виплат
працівникам;
− збільшиться і навантаження на фізичних осіб – підприємців
(ФОП), адже з наступного року мінімальна щомісячна сума ЄСВ «за себе»
для них зросте.
Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа
місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний
внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску
відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський
рахунок.
38
Вирішальне значення при плануванні внеску носить змінний фактор –
фонд оплати праці. Розрахунок його планової величини повинен враховувати
розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України, зміну
кількості працівників підприємства, кадрові структурні зрушення щодо штатних
у позаштатних працівників, пільгове оподаткування тощо. Оптимізацію
величини вказаних внесків шляхом залучення позаштатних працівників, виплати
заробітної плати у формі акцій підприємства і наступної сплати
дивідендів,зменшення рівня оплати праці. Розробка податкового календаря має
на меті контроль сум та прогнозування термінів сплати податкових платежів
у бюджет, уникнення помилок при цьому, та відповідно штрафних санкцій.
Розробка і впровадження податкової політики підприємства передбачає
також контроль за ефективністю її виконання, що здійснюється за допомогою
наступного аналізу результатів таких оптимізацій. Аналіз ефективності
податкового планування вимагає системи показників, які б дозволяли оцінювати:
− податкове навантаження на підприємство;
− ефективність податкового планування.
Група показників, що дозволяє оцінити податкове навантаження на
підприємство наступні.
1. Питома вага Пві кожного з податків у загальній сумі, сплаченій у
бюджет.
Цей показник визначається за формулою (1.7) [29; 34]:
Пві = Пі/Пзаг, (1.7)
де: Пі – сума і–го податку, сплаченого у певному періоду;
Пзаг– загальна сума податків, сплачених на підприємстві за відповідний
період.
2. Коефіцієнт ефективності діючої системи оподаткування Кеф
(формула 1.8) [29; 34]:
Кеф = Чпр/Пзаг , (1.8)
де Чпр – чистий прибуток.
39
Він узагальнено характеризує ефективність обраної податкової політики,
при цьому його оптимальне значення прямуватиме до максимуму.
3. Коефіцієнт податкоємності Кпрп у загальній сумі обсягу реалізації
продукції(робіт, послуг) (формула 1.9) [29; 34]:
Кп рп = Пзаг/Орп , (1.9)
де: Орп – обсяг реалізованої продукції(робіт, послуг).
Цей коефіцієнт характеризує суму податкових платежів, що припадає на
одиницю (1 грн.) реалізованої продукції.
4. Коефіцієнт податкоємності витрат підприємства Кпв (формула 1.10) [29;
34]
Кпв = Пвитр/Взаг, (1.10)
де: Пвитр – сума сплачених податків(зборів), що відносяться до витрат
підприємства;
Взаг – загальна сума витрати підприємства за визначений період.
Показник характеризує суму податкових платежів, що припадає на
1 грн. витрат підприємства. Оптимальне значення показника прямуватиме до
мінімуму.
5. Коефіцієнт пільгового оподаткування Кпо (формула 1.11) [29; 34]:
Кпо = Спл/(Спод+Спл), (1.11)
де: Спл – загальна сума пільг;
Спод – сума податкових платежів.
Даний показник розраховується і аналізується як щодо окремого виду
податку, так і в цілому щодо усіх податкових платежів.
6. Показник ефективності витрат є відношенням суми витрат у межах
лімітів, встановлених податковим законодавством, до загальної суми витрат і
характеризує суму валових витрат, що припадає на 1 грн. витрат підприємства.
Оптимальне значення показника досягається при його максимальному значенні.
7. Показник лімітованості витрат розраховується як відношення суми затрат,
що перевищують встановлені обмеження щодо валових витрат, до суми витрат,
40
здійснених у межах фіскальних лімітів. Оптимальне значення показника
прямуватиме до мінімуму.
8. Показник застосування штрафних санкцій, який розраховується як
відношення суми штрафів (пені), нарахованої органами ДФС, до загальної суми
податків (зборів), сплачених до бюджету. Цей показник визначається як загалом
стосовно усіх сплачених податків (зборів), так і щодо окремих із них. При цьому
окрему увагу слід приділити тим штрафним санкціям, котрі були оскаржені і
виправдані у адміністративному та судовому порядку. Розраховується їх питома
вага у загальній сумі накладених штрафів.
Отже, метою 1 розділу є висвітлення сутності податкового
менеджменту в системі управління підприємством в умовах вдосконалення
податкового законодавства України. В умовах прийняття Податкового
кодексу України спостерігається суттєве нерівнозначне податкове
навантаження на суб’єктів господарювання, що, в свою чергу, є чинником
диспропорційних умов конкуренції. Особливо це стосується впровадження в
діяльність суб’єктів господарювання заходів щодо оптимізації податкових
платежів, теоретичні та практичні засади яких визначає податкове
планування.
Оптимізація податкових схем на підприємстві є метою податкового
планування. Методи і заходи податкового планування на підприємстві
спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні
підприємства після сплати належних податків. За грамотного підходу
поліпшення становища не буде пов'язане з податковими порушеннями і їх
наслідками. Ефективна податкова політика підприємства здатна суттєво
сприяти удосконаленню методів господарювання, підвищенню
рентабельності виробництва, зміцненню комерційного розрахунку як основи
стійкого фінансового стану і стабільної роботи підприємства та виконанням
зобов'язань перед бюджетом, банком, контрагентами.
41
Аналіз ефективності податкового планування полягає у порівнянні внесків
належних до сплати у бюджет у базовому та звітному періоді, оцінці суми, яку
вдалося зекономити при сплаті податків.
Розробка і провадження податкової політики та оперативний і наступний
аналіз результатів її застосування є суттєвим важелем впливу на фінансово-
господарську діяльність підприємства, збільшення його обігових коштів.
42
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФОП
СИНІКОВ А.А.
2.1. Загальна техніко-економічна характеристика підприємства
Об'єктом дослідження роботи є ФОП СИНІКОВ А.А. зареєстроване 10
листопада 2001 року. Місцезнаходженням ФОП СИНІКОВ А.А. є місто
Черкаси. У своїй діяльності підприємство керується Цивільним
процесуальним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом
України "Про власність", Статутом та іншим діючим законодавством
України [55]. Підприємство є юридичною особою, з моменту державної
реєстрації діє на принципах повного господарського розрахунку,
самофінансування та самоокупності, має самостійний баланс, розрахунковий
рахунок та інші рахунки в банках, має круглу печатку із своїм повним
найменуванням, фірмові бланки, штампи та інші реквізити.
ФОП СИНІКОВ А.А. створено шляхом утворення статутного фонду у
розмірі однієї тисячі гривень за рахунок грошового вкладу одного засновника
– фізичної особи. Тобто розмір вкладу засновника складає 100% статутного
фонду.
Підприємство створено з метою:
− задоволення потреб юридичних та фізичних осіб в його послугах
− ( роботах, товарах) та отримання прибутку в інтересах засновника;
− більш повного та ефективного використання сировини та трудових
ресурсів.
Згідно Статуту основними видами діяльності Підприємства є:
− оптово-роздрібна торгівля продукцією виробничо-технічного
призначення та товарами народного споживання;
− оптова торгівля виробами зі скла, кераміки і господарських товарів;
− виконання будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних
робіт;
43
− прибирання сміття, боротьба із забрудненням та подібні види
діяльності;
− комерційна діяльність;
− проведення на комерційній основі збору маркетингової та іншої
торгово-комерційної інформації.
Підприємство самостійно планує та здійснює свою діяльність,
виходячи з попиту на власну продукцію, виконувані послуги та роботи.
Протягом 2019 року – 2021 року ФОП СИНІКОВ А.А. здійснювало перші
чотири вищезазначені види діяльності. Структура обсягу реалізованої
продукції за видами діяльності та їх питома вага в загальному обсязі
реалізованої продукції(товару, робіт, послуг) протягом 2019 року – 2021 року
відображена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Структура обсягу реалізованої продукції (товару, робіт,
послуг) за видами діяльності, що здійснювалися на ФОП СИНІКОВ А.А.
протягом 2019-2021 р.р.
2019 рік 2020 рік 2021 року Відхилен
ня
Вид Обсяг, Питома Обсяг, Питома Обсяг, Питома
(2021-
діяльності тис.грн. вага,% тис.грн. вага,% тис.грн. вага,%
2019)
у %
А 1 2 3 4 5 6 7
Ремонтно-
будівельні 711,1 67 207,8 59 31,8 47 -20
роботи
Оптова
торгівля 244,1 23 17,6 5 - 0 -23
склопосудом
Інші види
оптової 106,1 10 119,8 34 20,3 30 +20
торгівлі
Прибирання
- 0 7,0 2 15,6 23 +23
території
Загальний
обсяг
1061,3 100 352,2 100 67,7 100 х
реалізованої
продукції
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
44
З таблиці 2.1 видно, що протягом 2019-2021 року частка
загальнобудівельних робіт зменшилася на 20%, частка інших видів оптової
торгівлі коливалася в межах 10-30%, оптова торгівля склопосудом у 2021
році не проводилася, (загалом знизилася на 23%). Це пов'язано із втратою
значного сектору ринку збуту склопосуду на підвідні України. Натомість з
вересня 2020 року на підприємстві запроваджено новий вид діяльності –
прибирання території у орендодавця. Вигідні умови договору дають
можливість щомісячно поповнювати обігові кошти підприємства.
Підприємство також може здійснювати зовнішньоекономічну
діяльність згідно з предметом своєї діяльності відповідно до чинного
законодавства. Валютні засоби підприємства утворюються за рахунок:
− прибутку від господарської діяльності підприємства, отриманого
від реалізації продукції, робіт, послуг у іноземній валюті;
− грошових та матеріальних внесків засновника у іноземній валюті;
− платіжних документів (чеки, векселі, тратти, депозитні
сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті;
− добровільних внесків юридичних чи фізичних осіб у іноземній
валюті.
Підприємство самостійно встановлює форми, системи, та розміри
оплати праці, а також інші види доходів працівників. Підприємство
самостійно визначає фонд оплати праці без обмежень його зростання з боку
державних органів.
Усі громадяни, які своєю працею беруть участь в господарській
діяльності підприємства на основі трудового договору(контракту, угоди), а
також інших форм, що регулюють трудові відносини, становлять трудовий
колектив підприємства.
Підприємство зобов’язане впроваджувати у виробництво сучасні
засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму,
забезпечують санітарно-гігієнічні умови праці та пожежну безпеку.
45
Соціальні та трудові права працівників гарантуються чинним
законодавством України та колективним договором.
Працівники підприємства підлягають соціальному, медичному
страхуванню та соціальному забезпеченню у порядку та на умовах,
передбачених діючим законодавством.
Засновник гарантує найманим робітникам мінімальну заробітну плату,
передбачену законодавством України.
На підприємстві існує невелика інформаційна база та документообіг.
Створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також
зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської
звітності здійснює бухгалтерія підприємства. Господарські операції
відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і
безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться
на підставі первинних документів.
Реєстрація вхідних та вихідних первинних документів у відповідних
журналах проводиться після їх ретельного аналізу, оскільки вони повинні
бути складені відповідно до вимог Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом
Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95року. Зокрема, згідно п.2.4
Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях
інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати
такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких
складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце
складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і
вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за
дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного
документа.
На ФОП СИНІКОВ А.А. технічним забезпеченням організації
займається його директор. Комп'ютером , принтером забезпечені директор та
46
бухгалтер підприємства. На підприємстві також присутні: ксерокс, факс та
сканер.
На підприємстві існує набір програм в яких працюють співробітники:
− Microsoft Office Word, де створюються текстові документи:
листи, розпорядження, накази, протоколи та інші;
− Microsoft Office Excel – де створюються документи, які містять
таблиці.
− 1С: Підприємство 7.7 – ця програма використовується для
створення бази даних в відділі кадрів та ведення бухгалтерського обліку на
підприємстві.
− Програма "Податкова звітність 1.17" Програма, призначена для
підготовки податкової звітності в електронному форматі до ДФС. Наявність
програми дозволяє суттєво знизити витрати на перевірку звітних документів,
значною мірою скорочує втрати часу підприємства та підвищення
продуктивності праці колективу.
− Microsoft Office PowerPoint – використовується для створення
презентацій продукції та асортименту взагалі.
− Програмний комплекс "Строй – информ"– дає змогу складати
кошториси та акти виконаних робіт, користуватися нормативно-правовою
базою у галузі будівництва.
– ScanSoft OmniPage SE – дозволяє сканувати текстові документи
для редагування та зберігати відскановані дані у вигляді текстових файлів.
Основні засоби, що обліковуються на підприємстві – це лише
оргтехніка , що придбавалася до 2007 року.Основні засоби обліковуються на
балансі за собівартістю придбання або поліпшення у складі другої групи
основних фондів Амортизація основних засобів нараховується за одним із
методів, передбачених П(С)БО 7, за яким річна сума амортизації
визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період
часу використання об'єкта основних засобів, тобто за прямолінійним
методом. Решта основних засобів, а саме офісне, складське приміщення та
47
технічні засоби арендуються у підприємств та фізичних осіб в м. Київ. Таке
місце розташування підприємства дає більші можливості у пошуку партнерів
та реалізації продукції на ринку збуту.
Оцінка запасів при будь-якому їх вибутті (продажу, списанні у
виробництво, безоплатній передачі тощо) здійснюється за методом
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) згідно п.16
Податкового кодексу України [55].
2.2. Аналіз фінансово – господарської діяльності підприємства
Фінансово-господарська діяльність охоплює сукупність операцій по
надходженню і витрачанню засобів у грошовій оцінці та ефективному їх
використанні в процесі виробництва та реалізації продукції і товарів. Для
поліпшення організації фінансів та підвищення ефективності їх використання
в процесі господарської діяльності доцільно проводити аналіз фінансового
стану підприємств на основі фінансової звітності. ФОП СИНІКОВ А.А.
складає та подає фінансову звітність у вигляді Балансу та Звіту про фінансові
результати за формами 1-м та 2-м, затвердженими наказом Міністерства
фінансів України від 24.02.01р. №101.
Фінансова звітність підприємства складається та подається у підсумку
за один рік, тому аналіз фінансово-господарської діяльності ФОП СИНІКОВ
А.А. та динаміки його розвитку проведемо на основі Балансу за 2019 та
2020 роки. Він включає в себе наступні етапи:
– аналіз майнового стану підприємства;
– аналіз фінансової стійкості;
– аналіз ліквідності;
– аналіз ділової активності;
– аналіз рентабельності.
Стабільність фінансового стану підприємства залежить від
правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для
48
його оцінки необхідно вивчити структуру майна і джерела його утворення,
причини зміни складових майна і джерел.
За даними балансу вартість усього майна підприємства (підсумок
активу балансу) і сума джерел утворення цього майна (підсумок пасиву
балансу) складає: на 2019 року – 427,0 тис.грн. ; на 2020 року – 605,1
тис.грн., на 2021 року – 461 тис. грн. Тобто протягом 2019 року вартість
майна підприємства зросла на 178,1 тис. грн. (на 29,4%), а протягом 2020 –
2021 років – знизилася на 144,1 тис.грн. (на 23,8%).
Загальну оцінку стану майна ФОП СИНІКОВ А.А. представимо у
вигляді таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Загальна оцінка стану майна ФОП СИНІКОВ А.А.
за 2019-2021 р.р.
Показники 2019 рік 2020 рік 2021 рік Відхи- Відхи-
лення. лення
2020/ 2021/
2019 2020
А 1 2 3 4 5
1. Основні кошти і необоротні 26,0 11,1 13,6 -14,9 +2,5
активи ,тис.грн.
У % до майна 6,1 1,8 3,0 - 4,3 +1,2
2. Оборотні активи,тис.грн. 401,0 594,0 447,4 +193,0 -146,6
У % до майна 93,9 98,2 97,0 +4,3 -1,2
З них: х х х х х
2.1. Матеріальні оборотні кошти, 233,5 244,6 265,8 +11,1 +21,2
тис.грн.
У % до оборотних коштів 58,2 41,2 59,4 -17,0 +18,2
2.2. Грошові кошти і дебіторська 167,5 349,4 181,6 +181,9 -167,8
заборгованість,тис.грн.
У % до оборотних коштів 41,8 58,8 40,6 +17,0 -18,2
Всього майна,тис.грн.: 427,0 605,1 461,0 +178,1 -144,1
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
З таблиці 2.2 видно, що у 2019 році спостерігається зниження питомої
ваги в майні основних коштів і водночас збільшення оборотних на 4,3%. В
структурі оборотних коштів спостерігається зростання дебіторської
49
заборгованості на 17%. У 2020 році по відношенню до 2019 року навпаки
спостерігається зниження дебіторської заборгованості на 18,2 % та зростання
матеріальних оборотних коштів, а також зростання основних коштів та
необоротних активів на 1,2%. Та зростання основних коштів відбувається за
рахунок збільшення фінансових інвестицій (різниця між податковим та
бухгалтерським прибутком), що є негативним моментом і свідчить про
виведення коштів з обороту.
Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за
власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває фінансовий стан
підприємства. В таблиці 2.3 наведено перелік джерел власних і позичених
коштів, вкладених в майно підприємства.
Таблиця 2.3 – Загальна оцінка джерел формування майна ФОП СИНІКОВ
А.А. за 2019-2021 р.р.
Показники 2019 рік 2020 рік 2021 рік Відхи- Відхи-
лення лення
2020/ 2021/
2019 2020
А 1 2 3 4 5
1. Власні кошти ,тис.грн. -75,3 73,9 48,0 +149,2 -25,9
У % до майна 0 12,2 10,4 +12,2 -1,8
2. Позичені кошти,тис.грн. 502,3 531,2 413,0 +28,9 -118,2
У % до майна 100 87,8 89,6 -12,2 +1,8
З них: х х х х х
2.1. Кредиторська заборгованість, 486,9 517,3 381,5 +30,4 -135,8
тис.грн.
У % до позичених коштів 96,9 97,4 92,4 +0,5 -5,0
Всього майна,тис.грн.: 427,0 605,1 461,0 +178,1 -144,1
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
Аналізуючи джерела формування майна ФОП СИНІКОВ А.А., можна
сказати таке:
1) обсяг власних коштів підприємства протягом 2019 – 2020 року
коливається : на 2020 року складає 12,2% від джерел формування майна, а до
50
кінця 2021 року знизився на 1,8 % і склав 10,4%. Це свідчить про
недостатність власного капіталу, що значно збільшує фінансову залежність
підприємства.
2) приріст активів може відбутися в результаті збільшення поточних
зобов'язань підприємства (відхилення по рядку 2 табл.2.3), довгострокових
зобов'язань у підприємства не було.
Збільшення кредиторської заборгованості та зростання запасів у 2019
році може свідчити про наявність операцій з товарним кредитом. Протягом
2020 – 2021 років року кредиторська заборгованість підприємства знизилася
з 517,3 тис.грн. до 381,5 тис.грн.,або на 26,3% . У відношенні до позичених
коштів її сума знизилася на 5%.
Показниками оцінки майнового стану є :
– розмір активної частини основних засобів;
– коефіцієнт зносу основних засобів;
– коефіцієнт оновлення;
– коефіцієнт вибуття.
Розмір активної частини основних засобів визначається як відношення
вартості активної частини основних засобів до основних засобів.
ОЗа.ч.( поч. 2019) = (401,0 + 0) / 26,0 = 15,4;
ОЗа.ч.(поч.2020) = (594,0 + 0) / 11,1 = 53,5;
ОЗа.ч.(2021) = (447,4 + 0) / 13,6 = 32,9.
Зменшення цього показника протягом періоду, що аналізується,
свідчить про зменшення майнового потенціалу підприємства.
Коефіцієнт зносу основних засобів визначається відношенням зносу
основних засобів (р.032 балансу)до їх первісної вартості (р.031 балансу).
Кз (поч2019) = 5,4 / 7,0 = 0,77 ;
Кз (поч. 2020) = 5,8 / 7,0 = 0,83 ;
Кз (кін 2020) = 6,1 / 7,0 = 0,87 .
51
Отже знос основних засобів перевищує 50% , що є небажаним явищем
для підприємства і свідчить про погіршення стану матеріально-технічної бази
підприємства.
Коефіцієнт оновлення основних засобів – це відношення балансової
вартості основних засобів що надійшли у звітному періоді до первісної
вартості основних засобів на кінець звітного періоду. Він визначає
інтенсивність капітальних інвестицій.
За період, що аналізується основні засоби не надходили і не
придбавалися підприємством, тому коефіцієнт оновлення дорівнює нулю.
Нормативним вважається оновлення більше 10%, тому значення цього
показника можна вважати негативним явищем для підприємства.
Коефіцієнт вибуття основних засобів – це відношення балансової
вартості основних засобів, які вибули в звітному періоді до балансової
вартості основних засобів на початок звітного періоду.
Кз (2019) = (5,8 – 5,4) / 5,4 = 0,07 ;
Кз (2020) = (6,1 – 5,8) / 5,8 = 0,05 ;
Кз (2021) = (6,2 – 6,1) / 6,1 = 0,02.
Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, які
морально застарілі чи зношені і непридатні для подальшого використання.
Отже інтенсивність вибуття основних засобів на підприємстві складає у
2019, 2020 роках та першому півріччі 2021 року відповідно 7% , 5% та 2%.
Нормативне значення показника – більше 10%, тобто морально застарілі
основні засоби вибувають з експлуатації недостатньо інтенсивно. Загалом,
показники стану основних засобів характеризують його як негативний. ФОП
СИНІКОВ А.А. використовує основні засоби сторонніх організацій, що
негативно впливає на собівартість продукції (робіт, послуг,товарів). Наявна
оргтехніка потребує оновлення.
Другим етапом аналізу фінансового стану підприємства є визначення
показників оцінки фінансової стійкості. Фінансова стійкість забезпечує
52
вільне маневрування коштами і безперебійний процес виробництва і
реалізації продукції. До показників фінансової стійкості відносяться:
– коефіцієнт незалежності;
– коефіцієнт залежності;
– співвідношення залученого та власного капіталу;
– коефіцієнт маневрування;
– коефіцієнт мобільності активів.
Коефіцієнт незалежності (автономії) обчислюється відношенням
власного капіталу (р.380 Балансу) до майна підприємства(р.640):
Кн.(поч2019) = -75,3 / 427,0 = - 0,18;
Кн.(поч2020) = 73,9 / 605,1 = 0,12;
Кн.(кін2020) = 48,0 / 461,0 = 0,10.
Коефіцієнт незалежності не досягає нормативного значення ( > 0,5 ),
отже стан майна підприємства, його фінансових ресурсів та статутного
капіталу є негативним. Підприємство є фінансово нестійким та залежним від
кредиторів.
Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта
незалежності та становить:
Кфз.2019 = 1/(-0,18) = - 5,6;
Кфз.2020 = 1 / 0,12 = 8,3;
Кфз2021 = 1 / 0,10 = 10,0.
Коефіцієнт залученого і власного капіталу – це відношення поточних
та довгострокових зобов'язань(р.480 + р.620 балансу) до власного
капіталу(р.380 балансу). За період з 2019 по 2021 рік коефіцієнт залученого і
власного капіталу складає:
Кс.2019 = (0 + 502,3) / (-75,3) = - 6,67;
Кс.2020 = (0 + 530,8) / 73,9 = 7,18;
Кс.2021 = (0 + 413,0) / 48,0 = 8,60;
53
Тобто на 1 грн. власних коштів на початок 2020 та 2021 року припадало
відповідно 7,18 грн. та 8,60 грн. залучених. На початку 2019 року
підприємство мало непокриті збитки.
Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина
власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності
підприємства.
Км = (р.260 - р.620)балансу / (р.380)балансу
Км 2019= (401,0 – 502,3) / (-75,3) = 1,35 ;
Км 2020= (594,0 – 530,8) / 73,9 = 0,86 ;
Км 2021 = (447,4 – 413,0) / 48,0 = 0,71 ;
Коефіцієнт маневрування власного капіталу. Коефіцієнт маневрування
власного капіталу протягом 2019 року знизився з 1,35 до 0,86 ( на 36,3%), а в
2020 році ще на 0,15 і склав на кінець 2021 року 0,71. Проте , в усіх звітних
періодах коефіцієнт маневрування власного капіталу перевищує нормативне
значення 0,5. Це є позитивним моментом у діяльності підприємства.
Коефіцієнт мобільності активів – це співвідношення оборотних
активів, витрат майбутніх періодів та усіх активів підприємства , тобто
Кма = (р.260 + р.270)балансу / (р.280)балансу.
При проведенні розрахунків отримуємо:
Кма 2019= (401,0 + 0)/427,0 = 0,94;
Кма 2020= (594,0 + 0)/605,1 = 0,98;
Кма 2021 = (447,4 + 0)/461,0 = 0,97.
Протягом 2019 року коефіцієнт мобільності активів зріс на 4,1%, а
протягом 2020 року – знизився до позначки 0,97 або на 1,0%.
Наступним етапом є визначення показників оцінки ліквідності
активів:
– коефіцієнт загальної ліквідності;
– коефіцієнт абсолютної ліквідності;
– коефіцієнт швидкої ліквідності;
– співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості;
54
– коефіцієнт поточної платіжної готовності.
Коефіцієнти ліквідності показують здатність підприємства вчасно і в
повному обсязі погашати короткострокові та довгострокові зобов'язання
оборотними активами.
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності дає загальну оцінку
ліквідності підприємства, показуючи, скільки гривень оборотних
коштів(поточних активів) припадає на одну гривню поточної
короткострокової заборгованості (поточних зобов'язань) . Тобто його можна
представити наступним чином:
Кзл = (р.260) балансу / (р.620) балансу. Нормативне значення становить > 2.
Кзл 2019= 401,0/502,3 = 0,80 ;
Кзл 2020= 594,0 /530,8 = 1,12;
Кзл 2021 = 447,4 / 413,0 = 1,08.
Отже, платоспроможність підприємства низька. Оборотний капітал на
початку 2019 року покривав короткострокову заборгованість на 80%. До
кінця 2019 року коефіцієнт загальної ліквідності зріс до 1,12, а в кінці 2020
року знову знизився до 1,08 або на 3,7 %.
Згідно даних підприємства спостерігається приріст інших
оборотних активів, а саме товарів на складах. Низькі темпи їх реалізації
свідчать про втрату фінансової стабільності підприємства та невміле
управління активами.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) дає змогу
оцінити можливості підприємства щодо миттєвого погашення своїх
поточних зобов’язань. Його розраховують як відношення грошових
коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань.
Нормативним значенням коефіцієнта абсолютної ліквідності вважають
рівень від 0,2 до 0,25.
За рядками Балансу коефіцієнт абсолютної ліквідності матиме вигляд:
Кал = баланс (∑рр.. 220,230,240)/Ф1(р.620). Отже,
Кал 2019=2,6/502,3 = 0,005;
55
Кал 2020= 0,9/530,8 = 0,001;
Кал 2021= 1,2/413,0 = 0,003.
Результати розрахунків указують на дуже низький рівень абсолютно
ліквідних активів, тобто підприємство можна назвати неплатоспроможним.
Протягом 2019 року коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшується з 0,005
до 0,001, а протягом 2021 року – збільшується з 0,001 до 0,003. Недостатність
високоліквідних активів призвела до того, що значний обсяг строкових
зобов'язань виявився покритим активами з відносно невисокою оборотністю
(дебіторською заборгованістю покупців та замовників, запасами товарно-
матеріальних цінностей). Дебіторська заборгованість теж коливається
відповідно: за 2019 рік вона збільшилась на 190,3 тис. грн., або у 2,3 рази, а за
2020 рік знизилась на 166,0 тис. грн.(майже у 2 рази). Коефіцієнт швидкої
ліквідності за своїм призначенням аналогічний коефіцієнту загальної
ліквідності, обчислюється за більш вузьким колом оборотних активів, коли з
розрахунку вилучена найменш ліквідна їхня частина – виробничі запаси.
Тобто коефіцієнт швидкої ліквідності можна представити наступним чином:
Кшл = Ф1(∑рр..150-250)/Ф1(р.620).
Нормативне значення цього коефіцієнта становить > 1.
Використовуючи дані з Балансу, отримаємо:
Кшл 2019= 348,8 / 502,3 = 0,70;
Кшл 2020= 570,3 / 530,8 = 1,07;
Кшл 2021= 428,2 /413,0 = 1,04.
Як показують розрахунки , коефіцієнт швидкої ліквідності коливається
відповідно дебіторській заборгованості : за 2019 рік зростає з 0,7 до 1,07 ( у
1,5 рази), а за 2020 рік знижується на 2,9 % і складає на 2021 року 1,04.
Тобто проблеми підприємства пов'язані з невиправданою дебіторською
заборгованістю.
Отже, коефіцієнти ліквідності вказують на високу нестачу грошових
коштів на розрахунковому рахунку та велику кількість нереалізованих
товарів на складах.
56
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості
показує, наскільки кредиторська заборгованість перекривається дебіторською
і визначається наступним чином :
Ккд = (∑рр..160 - 210)балансу/ (∑рр..520-540) балансу
Ккд 2019= 164,9 / 486,9 = 0,34;
Ккд 2020= 348,5 / 517,3 = 0,67;
Ккд 2021 = 180,4 / 381,5 = 0,48.
Коефіцієнт менший за одиницю у всіх трьох випадках, отже
підприємство не може перекрити кредиторську заборгованість дебіторською.
Крім того, спостерігається зниження цього показника. За 2019 рік він
підвищився майже у 2 рази, а з 2020 по 2021 роки знизився з 0,67 до 0,48, або
на 28,4%.
Для оцінки ліквідності використовується також величина власних
оборотних коштів, яка розраховується:
Власний капітал + довгострокові кредити банків + довгострокові
позики – підсумок І розділу активу балансу. Величина власних оборотних
коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є
джерелом покриття поточних активів підприємства(тобто активів, які мають
оборотність менше одного року).
За розрахунками величина власних оборотних коштів протягом 2020
року була від'ємною, у кінці 2019 року склала 62,8 тис. грн., а через рік
знизилася у 1,8 рази до 34,4 тис. грн.
Коефіцієнт поточної платіжної готовності показує можливість
своєчасного погашення кредиторської заборгованості. При цьому варто
виходити з того, що кредиторську заборгованість має у першу чергу покрити
дебіторська, а у відсутній частині – кошти на розрахунковому рахунку, тобто
Кплг = Розрахунковий рахунок /(Кт заборгованість – Дт заборгованість)
Розраховуючи коефіцієнт поточної платіжної готовності, отримали:
Кплг поч 2019 = 2,6 / (486,9 - 164,9) = 0,008;
Кплг поч 2020 = 0,9 / (517,3 - 348,5) = 0,005;
57
Кплг кін 2020 = 1,2 / (381,5 - 180,4) = 0,006.
Розрахункове значення цього показника вказує на те, що підприємство
не може вчасно погасити кредиторську заборгованість через відсутність
високоліквідних активів. Протягом 2019 року коефіцієнт поточної платіжної
готовності знизився на 37,5% , а протягом 2020 – 2021 років зріс з 0,005 до
0,006 (на 16,7%). Результати розрахунків вищезазначених показників
фінансового стану підприємства представимо у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Показники фінансового стану ФОП СИНІКОВ А.А. за 2019-
2021 р.р.
Назва показника 2019 рік 2020 рік 2021 рік
А 1 2 3
1. Показники оцінки майнового стану
розмір активної частини основних засобів 15,40 53,50 32,90
коефіцієнт зносу основних засобів 0,77 0,83 0,87
коефіцієнт оновлення 0 0 0
коефіцієнт вибуття 0,07 0,05 0,02
2. Показники оцінки фінансової стійкості
коефіцієнт незалежності - 0,18 0,12 0,10
коефіцієнт залежності - 5,60 8,30 10,00
співвідношення залученого та власного - 6,67 7,18 8,60
капіталу
коефіцієнт маневрування 1,35 0,86 0,71
коефіцієнт мобільності активів 0,94 0,98 0,97
3. Показники оцінки ліквідності активів
коефіцієнт загальної ліквідності 0,85 1,12 1,08
коефіцієнт швидкої ліквідності 0,70 1,07 1,04
коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,005 0,001 0,003
співвідношення дебіторської та 0,34 0,67 0,48
кредиторської заборгованості
Коефіцієнт поточної платіжної готовності 0,008 0,005 0,006
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
58
Ділова активність означає зусилля, які підприємство докладає для
виходу на ринок продукції, праці, капіталу, тобто це виробнича і комерційна
діяльність підприємства. Показниками ділової активності є:
коефіцієнт оборотності капіталу;
коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості ;
тривалість обороту дебіторської заборгованості ;
коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості ;
тривалість обороту кредиторської заборгованості ;
коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів;
коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів.
Коефіцієнт оборотності капіталу є базовим для характеристики
ефективності використання капіталу. Він розраховується як відношення
чистого обсягу продажу до загального підсумку балансу. Коефіцієнт
оборотності капіталу дає уявлення про те, скільки продукції реалізує
підприємство, виходячи із наявності у неї окремої кількості активів.
Коефіцієнт оборотності капіталу у 2020 році становив 0,76. Порівняно з
2019 роком він зменшився на 1,0 у зв’язку із зменшенням величини виручки
від реалізації.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як
відношення величини обсягу реалізації продукції до середньої величини
дебіторської заборгованості за звітний період. Коефіцієнт оборотності
дебіторської заборгованості характеризує цілу низку господарських явищ:
відображає ефективність політики компанії з кредитування покупців з точки
зору збору оплати за реалізацію в кредит; характеризує рівень комерційного
ринку, зумовленого реалізацією товару в кредит; допомагає порівнювати
умови кредитування покупців на певному підприємстві з умовами
кредитування конкурентів та середньогалузевими.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2019 році
становив 4,45, але в зв’язку зниженням обсягу виручки від реалізації
59
продукції у 2020 році показник зменшився на 3,05 і становив 1,40. Тривалість
обороту дебіторської заборгованості розраховується шляхом ділення 365 днів
на величину коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.
Тривалість обороту дебіторської заборгованості свідчить про те, як
швидко дебітори можуть розрахуватися з підприємством за своїми
зобов’язаннями. Даний показник розраховувався на рік. У 2019 році цей
коефіцієнт становив 82 дні. У 2020 – 2021 роках спостерігаються негативні
зрушення – збільшення тривалості обороту до 261 днів. Збільшення
тривалості обороту дебіторської заборгованості свідчить про зниження
ділової активності підприємства неефективну політику в кредитуванні
покупців, ненадійності партнерів.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується
як відношення величини обсягу реалізації продукції до величини
кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2019 році
становив 2,11. У 2020 році спостерігається зменшення виручки від реалізації
і відповідно зниження показника на 1,33 до значення 0,78. Величина
кредиторської заборгованості розраховується як середня величина на початок
і кінець звітного періоду.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості розраховується
діленням 365 днів на величину коефіцієнта оборотності кредиторської
заборгованості.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості вказує на те, як
швидко підприємство може розрахуватися за своїми боргами. У 2020 році
показник зріс на 295 днів порівняно з 2019 роком і склав 468 днів. Таке
зростання свідчить про погіршення оплати кредиторам за наданими
товарами, роботами, послугами, зростання втрат на відсотках за
користування кредитними коштами.
Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів розраховується
діленням чистої виручки від реалізації за звітний період на підсумок ІІ
60
розділу активу балансу. Він визначає число оборотів за звітний період, за
який матеріальні оборотні кошти перетворюються в грошову форму.
Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів у 2020 році
становив 0,79, що у порівнянні з 2019 роком менше на 1,0.
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів відображає
швидкість реалізації цих запасів. Цей коефіцієнт розраховують діленням
собівартості реалізації товарів(робіт, послуг) на середню вартість
матеріально-виробничих запасів за розрахунковий період.
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів у 2019 році
становив 3,2, у 2020 році – 0,96, що свідчить про його зменшення на 2,24.
Результати аналізу та розрахунку відображено у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Аналіз показників ділової активності ФОП СИНІКОВ А.А.
за 2020-2021 р.р.
Роки
Назва показника
2020 2021 відхилення
А 1 2 3
Коефіцієнт оборотності капіталу
1,79 0,79 - 1,00
Коефіцієнт оборотності дебіторської
4,45 1,40 - 3,05
заборгованості
Тривалість обороту дебіторської
82 261 + 179
заборгованості
Коефіцієнт оборотності кредиторської
2,11 0,78 - 1,33
заборгованості
Тривалість обороту кредиторської
173 468 + 295
заборгованості
Коефіцієнт оборотності матеріальних
1,79 0,79 - 1,00
оборотних коштів
Коефіцієнт оборотності матеріально-
3,2 0,96 - 2,24
виробничих запасів
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
Отже, аналіз показників діяльності ФОП СИНІКОВ А.А. протягом
2020-2021 років свідчить про зниження ділової активності підприємства.
61
Рентабельність – це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках,
тобто відносний показник. Показники рентабельності характеризують
ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів
діяльності, окупність витрат. У загальній формі він обчислюється як
відношення прибутку до витрат підприємства.
Отже, у 2020 році рентабельність ФОП СИНІКОВ А.А. склала:
(149,2/912,1) х 100% =16% .
За результатами 2021 року підприємство понесло збитки, тому
рентабельність склала – 6,7%. Аналіз показників рентабельності ФОП
СИНІКОВ А.А. наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Аналіз показників рентабельності ФОП СИНІКОВ А.А. за
2020-2021 р.р.
Роки
Назва показника
2020 2021 відхилення
А 1 2 3
Рентабельність підприємства 16 % - 6,7% - 22,7%
Коефіцієнт рентабельності всього
0,29 - 0,05 - 0,34
капіталу
Коефіцієнт рентабельності продажу 0,14 - 0,07 - 0,21
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
Коефіцієнт рентабельності всього капіталу підприємства визначається
співвідношенням чистого прибутку до середнього за період підсумок
балансу.
Рентабельність усього капіталу за 2020 рік показує ефективність
використання всього майна підприємства. Її зниження свідчить про
падаючий попит на товар підприємства (фірми) або про перенагромадження
активів.
Коефіцієнт рентабельності продажу – найпоширеніший показник цієї
групи. Його розраховують за формулою як відношення прибутку від
реалізації продукції (робіт, послуг) до виручки від реалізації продукції.
62
Коефіцієнт рентабельності реалізації є індикатором можливостей
підприємства до відтворення та розширення своїх виробничих процесів.
У 2020 році коефіцієнт рентабельності реалізації мав значення 0,14. Це
свідчить про існування на той час можливостей підприємства до відтворення
та розширення своїх виробничих процесів. У 2021 році діяльність
підприємства була збитковою, тому значення показника від’ємне.
2.3. Організаційна структура та її вплив на реалізацію податкової політики
Досліджуване підприємство у 2021 році налічувало 7 осіб. До липня 2021
року чисельність працівників скоротилася до 4. Крім робітників є директор і
бухгалтер. Невелика чисельність працівників, проста організаційна структура
обумовлює неможливість чіткого закріплення функціональних обов'язків за
посадами. До обов'язків бухгалтера входить ведення податкового обліку,
розрахунок сум податкових платежів, складання податкового календарю за
звітний період, що дозволяє мінімізувати ризики нарахування штрафних санкцій
та пені за несвоєчасне погашення податкових зобов‘язань. Керівник
підприємства приймає рішення про реалізацію конкретної схеми податкового
планування, формулює завдання щодо юридичного та фінансового
обґрунтування та контролює її реалізацію. Відділ податкового планування на
підприємстві не створено, тому до реалізації окремих схем мінімізації
податкових платежів підприємство залучає юриста чи фахівця з податкового
планування (рис.2.1). Загалом, податкова політика підприємства зводиться до
розрахунку поточних податкових платежів, який не передбачає здійснення
заходів щодо оптимізації податкових витрат, а спрямований на розрахунок
результатів роботи підприємства в звітному періоді в розрізі податків. Форма
податкового календаря в політиці розрахунку поточних податкових платежів
ФОП СИНІКОВ А.А. зображена у таблиці 2. 7.
63
Директор
Бухгалтер Виробничий відділ
Фахівець з юрист
податкового
планування
Рис. 2.1.Схема організаційної структури податкового обліку на ФОП
СИНІКОВ А.А.
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
Таблиця 2. 7 – Податковий календар ФОП СИНІКОВ А.А. на січень
2021 року
Строк подачі податкової Строк сплати податкових Календарна
Податки та збори, що звітності зобов‘язань дата сплати
сплачує підприємство Перший Останній Перший Останній
день день день день
А 1 2 3 4 5
Податок на прибуток 03.01.2021 12.01. 2021 03.01. 2021 18.01. 2021 14.01. 2021
за
4 квартал 2021р.
(ПнП)
Податок на додану 03.01. 2021 21.01. 2021 03.01. 2021 30.01. 2021 15.01. 2021
вартість за грудень
2021 р. (ПДВ)
Єдиний соціальний 03.01. 2021 13.01. 2021 01.01. 2021 день 17.01. 2021
внесок
видачі
зарплати
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
64
З 2021 року докорінно змінився підхід до декларування та сплати
платниками податку на прибуток своїх податкових зобов'язань.
Так, з 1 січня 2021 року до Податкового Кодексу внесені зміни згідно із
Законом України N 5083-VI, зокрема, в частині змін пункту 57.1 статті 57
Податкового Кодексу щодо строків сплати податкових зобов'язань. Це в свою
чергу змінило методику адміністрування податку на прибуток.
Одне з нововведень Закону № 5083 – сплата авансових внесків у січні –
лютому 2021 р. Платяться вони у розмірі 1/9 податку на прибуток,
нарахованого в декларації за 9 місяців 2021 року. Це передбачено абз. 2 п. 2
підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ.
Внески потрібно платити у строки, встановлені Податковим Кодексом
для місячного періоду. А згідно з ПКУ для місячного періоду встановлений
20-денний термін подання декларації (п.п. 49.18.1) і 10 денний після подання
декларації строк сплати податкового зобов’язання (п. 57.1). Виходить, що
кожний з авансовиих внесків потрібно платити не пізніше 30-го числа
наступного місяця. Наприклад:
– за березень 2021 р. – до 30 квітня включно;
– за квітень 2021 р. – до 30 травня включно і т.д.
Потрібно також враховувати наступний момент.
У відповідності з новим п. 57.1 ПКУ дванадцятимісячний період для
сплати авансових внесків починається з місяця, наступного за граничним
терміном подання декларації за попередній рік та закінчується місяцем
подання декларації за звітний рік. Тобто, таким періодом у 2021-му році буде
березень 2021 р. – лютий 2021. Отже, внески потрібно буде платити,
починаючи з березня 2021 р., а точніше – у квітні за березень.
Авансові внески з податку на прибуток, починаючи з березня 2021
року, сплачувати не будуть:
– новостворені підприємства,
– виробники сільськогосподарської продукції,
– неприбуткові установи (організації),
65
–) платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні
об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не
перевищують десять мільйонів гривень.
При цьому декларація з податку на прибуток подається такими
платниками за рік, а протягом року (за календарний квартал, півріччя та
дев’ять місяців) подавати її не потрібно.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного податкового
року не отримав прибутку, а за підсумками першого кварталу отримує
прибуток має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали
звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування
та сплати податкових зобов’язань.
2.4. Аналіз структури податкових платежів
Найприйнятнішою тривалістю податкового періоду для проведення
оцінки економічних показників є календарний рік. Використання річного
податкового періоду дає змогу нівелювати сезонні й тимчасові коливання
обсягів продажу та інших показників, що їх використовують у розрахунках.
Проте для проведення експрес-аналізу за розрахунковий період може бути
вибраний і квартал чи півріччя. Для проведення аналізу структури
податків(зборів,внесків) скористаємося податковою звітністю ФОП
СИНІКОВ А.А. за 2019-2021 роки (Додаток А ). ФОП СИНІКОВ А.А.
знаходиться на загальній системі оподаткування, сплачує наступні податки та
внески (таблиця 2.8).
ФОП СИНІКОВ А.А. дотримується нормативу робочих місць для
інвалідів (згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" [15] при середньообліковій чисельності працівників від 8
до 25 осіб – норматив складає одне робоче місце), тому штраф за нестворені
робочі місця не нараховується.
66
Таблиця 2.8 – Сукупність податків(зборів, внесків), які сплачувало
ФОП СИНІКОВ А.А. в 2019-2021 р.р.
Назва податку(збору, Ставка Ставка податку після Показники , що
внеску) податкудо прийняття податкового використовуються при
прийняття кодексу розрахунку податку(збору,
податковог внеску)
о кодексу.
1 2 3
20% від 2020, 2021,2021 р.р. Виручка від операцій з
Податок на додану бази основна ставка ПДВ продажу продукції(товарів,
вартість оподаткува становитиме 20%, а у 2021 робіт, послуг), яка входить
( встановлений місячний ння (БО) році її планують до бази оподаткування ПДВ ;
податковий період) ПДВ) зменшити (на рівні витрати , що дають право на
законопроекту) податковий кредит
25% від 20% від бази Виручка від реалізації
бази оподаткування продукції(товарів, робіт,
Податок на прибуток оподаткува послуг), інші доходи, що їх
(ПнП) ння (БО) включають до складу
валового доходу;
витрати , суми амортизації
Військовий збір Не було 1,5% від БО Такі як і в (ПнП)
Комунальний податок(Кп) 10% (Счпп Відсутній згідно Середньооблікова
(встановлений х НМДГ) податкового кодексу чисельність працівників
квартальний податковий України підприємства(Счпп)за
період) базовий податковий період
НМДГ = 17 грн.
Внески із заробітної плати 33,2% ФОП Єдиний соціальний внесок Виплати з оплати праці
в частині нарахувань до 4% від 36,76% для першого працівників за місяць
Пенсійного фонду (Пф) ФОП інв класу до 49,7% для 67
Внески із заробітної плати 1,5%ФОП класу професійного ризику Виплати з оплати праці
в частині нарахувань до виробництва; працівників за місяць
фонду соціального для цивільно-
страхування на випадок правових договорів
тимчасової втрати передбачена єдина ставка
працездатності (ФСС з соціального внеску -
ТВП) 34,7%;
Внески із заробітної плати 1,3%ФОП Виплати з оплати праці
в частині нарахувань до працівників за місяць
фонду зайнятості
населення (Фбез)
Внески із заробітної плати 2,42%ФОП Виплати з оплати праці
до фонду соціального працівників за місяць
страхування від нещасного
випадку на виробництві
(ФСНВ)
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
67
ФОП СИНІКОВ А.А. здійснює оптову торгівлю за допомогою
безготівкових розрахунків зі складу, тому згідно Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" плату за патент та
збір за отримання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі не здійснює. Пільг
щодо нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток підприємство не
має.Для нарахування та сплати податку на додану вартість підприємство
застосовує місячний податковий період.
Структура окремих видів податків (внесків,зборів) у їх загальній
кількості, яку сплачувало ФОП СИНІКОВ А.А. протягом 2019-2021 років
зображено у таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 – Структура окремих видів податків (внесків,зборів) у їх
загальній кількості, сплачених ФОП СИНІКОВ А.А. протягом 2019-2021рр.
Показники 2019 рік 2020 рік 2021 рік
Сума, Питома Сума, Питома Сума, Питома
грн. вага,% грн. вага,% грн. вага,%
А 1 2 3 4 5 6
ПДВ 8795 22,6 9658 26,3 7815 48,9
ПнП 10078 25,9 3149 8,6 787 4,5
Кп 211 0,5 214 0,6 0 0
Пф\єд.соц.вн. 16247 41,7 23628 64,5 8833 46,6
ФСС з ТВП 1591 4,1
Фбез 700 1,8
ФСНВ 1327 3,4
Всього: 38949 100 36659 100 18968 100
Джерело: розраховано автором за (додаток А)
Аналізуючи структуру окремих податків у їх загальній кількості, що
сплачує ФОП СИНІКОВ А.А. можна сказати , що найбільша частка
припадає на податок на додану вартість та внески до Пенсійного фонду
до 2020 року\ Єдиний соціальний внесок в 2020-2021 р.р. Протягом 2019
–2021 р.р. частка ПДВ зросла з 22,6 % до 48,9% ; частка податку на
прибуток зменшилася з 25,9 % до 4,5%. Зменшення податку на прибуток
та збільшення ПДВ пов'язане зі зменшенням об 'єкта оподаткування, а
68
саме обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), зростанням
фонду оплати праці, поверненням тимчасової поворотної фінансової
допомоги позичальникові, збільшення частки послуг,що здійснюються
без залучення сторонніх організацій. Згідно змін, привнесених
податковим кодексом, ставка Єдиного соціального внеску склала для ПП
– 38,5%.
2.5. Аналіз ефективності витрат на оподаткування підприємства
Стосовно регулювання діяльності малих підприємств ефективна
система оподаткування повинна мати двоїстий характер:
– з одного боку, бути сприятливою та спрощеною для суб'єктів цього
сектору економіки (з огляду на необхідність державного сприяння та
підтримки розвитку малих підприємств як системоформувального чинника
соціально-економічного розвитку економіки);
– з іншого боку (з огляду на те, що сектор малих підприємств є
численним та від оподаткування його діяльності держава отримує податкові
надходження), забезпечувати податкові надходження від оподаткування
діяльності малих підприємств в обсягах, необхідних для реалізації
повноцінних державних соціальних функцій, фінансування соціальних
заходів. Останнє має особливо важливе значення на регіональному та
місцевому рівнях, адже суттєва частина єдиного податку надходить саме до
місцевих бюджетів.
Отже, ефективність оподаткування господарської діяльності малих
підприємств полягає у двох аспектах:
– збільшення обсягів (як загалом, так і в розрахунку на одне мале
підприємство) та частки податкових надходжень від підприємств МБ до
центрального та місцевих бюджетів;
– дотримання принципу неперевищення гранично допустимого
негативного впливу системи оподаткування на стимули (мотивацію) суб'єктів
69
малого підприємництва до підприємницької діяльності, ефективність їх
фінансово-господарської діяльності тощо
Використовуючи формули з 1 Розділу , проаналізуємо
ефективність податкових витрат підприємства за період з 2019 року – по
2021 роки .
Коефіцієнт ефективності діючої системи оподаткування:
Кеф(2019) = (40312 - 10078)/38949 = 0,78;
Кеф(2020) = (12596 - 3149)/36659 = 0,26;
Кеф(20211)=(3148 - 787)/ 18968= 0,12.
Отже, найефективнішою виявилася податкова політика 2019 року,
оскільки відношення чистого прибутку до загальної суми податків
(внесків, зборів) було найбільшим і становило 0,78.
Коефіцієнт податкоємності у загальній сумі обсягу реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг):
Кпрп(2019) = 38949/903839 = 0,04;
Кпрп(2020) = 36659/349714 = 0,10;
Кпрп(20211) = 16968/67665= 0,25.
У 2019 році на 1 грн. реалізованої продукції припадало 4 коп.
податків. Протягом 2020 року їх часта зросла до 10 коп. У 2021 році
сума податкових платежів, що припадає на 1грн. реалізованої продукції
зросла на 15 коп або на 33,3%).
Коефіцієнт податкоємності витрат підприємства :
Кпв(2019) = 20196/ 912100 = 0,02;
Кпв(2020) =23852/383300 = 0,06;
Кпв(20211) =10366/79628 = 0,13.
Аналізуючи даний коефіцієнт, можна зазначити, що на 1 грн.
витрат підприємства у 2019 році припадало 2 копійки податкових
платежів, у 2020 році – 6 копійок, у 1 півріччі 2021 року – 13 копійок.
Тобто по відношенню до 2019 року податкоємність витрат зросла у 6,5
раз.
70
Показник ефективності витрат підприємства:
Пев (2019) = 912853/912100 = 1,0;
Пев (2020) = 368137/383300 = 0,96;
Пев (20211) = 77529/79628 =0,97.
Отже, даний показник вказує на те, що витрати підприємства
найкращим чином відображалися у валових витратах 2019 року. В даному
випадку позитивна різниця між валовими витратами та загальними
витратами підприємства вказує на проведення попередньої оплати
товарів(робіт,послуг) яка може бути включена за правилом першої події
до валових витрат без урахування непрямих податків. Низький показник
ефективності витрат у 2020 році, можливо, пов'язаний з
"перестрахуванням" підприємства з огляду на зміни у податковому
законодавстві.
Показник лімітованості витрат:
Плв (2019) = (912100-912853)/912853 = - 0,001
Плв (2020) = (383300-368137)/ 368137 = 0,04
Плв (20211) = (79628-77529)/ 77529 = 0,03.
Отже, найбільш продуктивно витрати здійснювались ФОП
СИНІКОВ А.А. у 2019 р., про що інформують показники ефективності
витрат і лімітованості витрат, кі відповідно складали 1,0 у першому
випадку й (- 0,0008) – у другому. Порівняно високий коефіцієнт
податкоємності витрат у 2020 та 2021 роках (відповідно 0,06 та 0,13)
може свідчити про високу питому вагу витрат на оплату праці і
пов’язаного із ними єдиного соціального внеску.
Найбільші витрати, що перевищують податкові ліміти, були
здійснені на ФОП СИНІКОВ А.А. у 2020 році, де спостерігається
найвищий показник лімітованості витрат 0,04 і найменший показник
ефективності витрат 0,96. Встановлено, що значне перевищення витрат
підприємства над валовими витратами спричинили такі фактори:
безнадійна дебіторська заборгованість,що своєчасно не врегульована
71
згідно з чинним законодавством України, витрати понад встановлені
законодавством ліміти тощо. Необхідно також зауважити, що протягом
2019 року спостерігається збільшення кредиторської заборгованості і
своєчасне її врегулювання (відстрочення терміну сплати чи сплата коштів
до встановленого договором кінцевого строку сплати) не призведе до
зайвих витрат у нарахуванні податку на прибуток.
72
РОЗДІЛ 3
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ СУБ`ЄКТА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ
3.1. Порівняльний структурний аналіз податкових систем різних країн світу
Експерти Всеукраїнської профспілки трудящих мігрантів в Українї та
за її межами порівняли Український податковий кодекс із законами інших
країн. Аналітики Світового банку оприлюднили свіжу глобальну доповідь
«Податкові платежі – 2021». Звіт охоплює 183 країни і дає можливість
порівняти податкові умови ведення бізнесу в усьому світі. Країни
ранжуються за сприятловістю ведення бізнесу з 1 по 183 місця. Індекс є
середнім показником країни по 9 індикаторам, кожен індикатор має рівну
вагу. Це: реєстрація підприємств, отримання дозволів на будівництво;
реєстрація власності; кредитування; захист інвесторів; оподаткування;
міжнародна торгівля; забезпечення виконання контрактів; ліквідація
підприємств. Порівняння України щодо конкретних показників з більшістю
країн просто вражають. По простоті процедур сплати податків ми на 181
місці серед 183 вивчених держав. За даними Світового банку, кількість
платежів українських підприємств і громадян до бюджету є найбільшою в
світі.
«Незважаючи на економічний спад, процедура сплати податків стає
все легшею в усьому світі. З 2019 року 60% країн внесли значні зміни, щоб
платити податки стало простіше. Притому 40 економік домоглися значних
реформ у минулому році», – стверджується в доповіді. З 2019 року податкові
платежі зменшилися в середньому на 5%, час, необхідний для здійснення
звітності, – на тиждень, а кількість платежів майже на чотири, – підрахували
аналітики Світового банку. Вище за нас в останній десятці
латиноамериканські та африканські країни – Ямайка, Панама, Гамбія,
Болівія, Венесуела, Чад, Конго, а нижче тільки Центральноафриканська
73
Республіка і Білорусь. У першій же десятці за простотою сплати Мальдіви,
Катар, Гонконг, Сінгапур, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія,
Ірландія, Оман, Кувейт і Канада. Інші показники теж свідчать: поширені у
світі уявлення про процвітання арабо-мусульманських країн лише завдяки
нафті занадто поверхневі. Не тільки природа, а й уряди цих держав, зробили
багато для того, щоб світовий капітал йшов туди зі своїми проектами. На
відміну, скажімо, від України, яка дожила до світового рекорду за кількістю
податків і зборів – 135. За цим показником знущання над підприємцями наша
держава “заслужено” посіла перше місце з кінця – 183 е.
Якщо у нас 135 податкових платежів, то у Швеції – всього два. У
Гонконзі, Катарі і на Мальдівах – по три. У Норвегії є чотири таких податку –
у державний і місцеві бюджети, в Сінгапурі – п’ять, Мексиці та Східному
Тиморі – по шість, по сім – у Китаї, Латвії, Франції і екзотичних країнах
Маврикія і Кірібаті.
За часом, який підприємства і підприємці в середньому витрачають на
здійснення податкової звітності та сплату податків, ми опинилися на 174-му
місці – 657 годин на рік. Отже, в цьому пункті в Україну “прогрес”: десятку
найгірших у світі ми не замикаємо, а очолюємо. Нижче нас Мавританія, Чад,
Білорусь, Венесуела, Нігерія, В’єтнам, Болівія і Бразилія.
Зате зовсім не відбирає у підприємців час податкове адміністрування
на Мальдівах. Інші члени клубу кращих у цій номінації держав такі:
Об’єднані Арабські Емірати (12 годин на рік – у 55 разів менше часу, ніж в
Україні), Катар і Бахрейн (по 36 годин на рік), Багами і Люксембург (58 і 59
годин, відповідно), Оман (62), Швейцарія (63), Ірландія (76), Сейшели (76) і
Саудівська Аравія (79).
Щорічно авторитетний американський аналітичний центр Heritage
Foundation проводить дослідження за 50 незалежними показниками
економічної свободи в 161 країні світу. Результати зводяться в єдиний Індекс
економічної свободи. Так от, незважаючи на те, що Українї присвоєно
почесне 99 місце і звання країна «в основному не вільна», з точки зору
74
розрахованого в рамках дослідження індексу податкового навантаження,
України отримала середній і дуже ліберальний індекс у 2,9, зайнявши 44-49
позицію разом із Швейцарією. Виходить, що в таких країнах як
Великобританія, США, Франція, Німеччина податковий тягар значно вищий.
З іншого боку Україна лідирує за податкового навантаження в Східній
Європі і колишніх радянських країнах. А в той час як у нас податок на
прибуток сплачується в 25%, в Грузії, Вірменії та Киргизії ставка
корпоративного податку – 20%, а в Естонії взагалі 0%. Обійшли нас
грузинські побратими і в нашому розрекламованому податок з фізичних осіб.
У нас він 15%, а в них 12%. Хоча зрозуміло податкова ставка лише вершина
айсберга. Насправді податковий тиск необхідно вважати, виходячи з бази
оподаткування певних доходів або майна, і, причому не одним податком, а
всіма податками і зборами, що припадають на один об’єкт.
Приміром, в Україні відразу декілька податків на один об’єкт
оподаткування «спливають» при відчуженні нерухомості та автотранспорту.
В результаті неузгодженості законодавства такі операції можуть обкладатися
відразу 15% податком з фізичних осіб, збором до Пенсійного фонду і
державним митом.
У теж час, на Кіпрі одна з найбільш низьких ставок корпоративного
податку – 4%. Проте з ряду доходів (відсотки, оренда, роялті) на додаток до
корпоративного діє спеціальний збір на оборону, який доходить до 15%. Теж
стосується і федеративних держав, де найчастіше з одних доходів стягуються
податки на трьох рівнях: федеральному, регіональному і муніципальному.
Також буває, що ставка податку з доходу може бути мізерна, але рахуватися з
усього доходу без вирахування витрат і амортизації. Або комбінуватися, як
наприклад, в Панамі, де корпоративний податок при будь-яких витратах
сплачується в розмірі не меншому 1,4% від отриманих доходів. Також
звичайні податки можуть бути низькими, але з того ж об’єкта можуть
братися додаткові податки.
75
Таблиця 3.1 – Індекс податкового тиску країн світу за зростанням в
2021 році
Держави Податковий
індекс
ОАЕ, Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія, Багами, Оман, 1,3 – 1,9
Македонія, Гонконг, Катар, Румунія
Естонія, Лебанон, Словаччина, Вірменія, Сінгапур 2,0 – 2,1
Ірландія, Болгарія, Чилі, Латвія, Камбоджі, Грузія 2,3
Угорщина, Литва, Ісландія, Киргизія, Польща, Туркменістан 2,4
Кіпр, Молдова, Албанія, Канада, Чехія, Росія 2,5
Узбекистан, Болівія, Таджикистан, Боснія та Герцоговина, 2,6
Парагвай
Хорватія, Мавританія, Беліз, Бразилія, Непал 2,8
Швейцарія, Ботсвана, Домініканська Респ., Україна, Капе-Верді, 2,9
Ангола
Великобританія, США, Іспанія, Китай, Індія, Франція, Німеччина 3,1 – 4,1
Чад, Північна Корея 4,9 – 5,0
Джерело: [57]
Ще складніше скорегувати податковий тиск прямих податків по
відношенню до непрямих. ПДВ (VAT), податок з обороту (sales tax), акцизи,
мита і різноманітні цільові збори настільки викривляють формулу
співвідношення отриманих доходів до загального їх оподаткування, що
порівняти податкове навантаження різних країн стає дуже складно. При
цьому в різних регіонах ще й діють різні системи податкового кредиту,
сплачених непрямих податків. Приміром, в Україні використовується
європейська система ПДВ, заснована на Шостій Директиві ЄС, а в США і
Японії використовується дещо інша система у вигляді податку з обороту.
76
Тому більш об’єктивно можна порівнювати податкові навантаження
країн не стільки в порівнянні розмірів податкових ставок, скільки з
урахуванням процентного співвідношення частки податкових надходжень у
загальному обсязі ВВП країни. На цей показник і корегіруется Індекс
економічної свободи. Щоправда, з іншого боку, у співвідношенні ВВП-
сплачені податки ще й «зарита» сумлінність платників податків. Адже ні для
кого не секрет, що завдяки різним легальним, а частіше нелегальним
оптимізаціям вітчизняні компанії реально платять лише близько 7-9% від
свого прибутку.
Уряд у свою чергу не гидує адміністративними методами і у відповідь
вимагає від податківців планових надходжень до бюджету від податків та
штрафів. Так що виходить рядок Держбюджету про надходження від
штрафів для держави простіше виконати, ніж зібрати податки з доходів
компаній.
Найбільш активно мусуються дві проблеми – навантаження на фонд
оплати праці і неефективний ПДВ. Нарікання викликає збір до Пенсійного
фонду, який нині становить 32,2% від фонду заробітної плати плюс 2%
сплачує працівник. До пенсійного збору додаються інші внески на соціальне
страхування. У результаті навантаження на зарплату для роботодавця
становить близько 37%. Для працівника пенсійні та соціальні внески
складають близько 4% плюс 15% податок з фізичних осіб. У підсумку майже
половина зароблених грошей повинна йти на податки.
Фактично зарплата працівника – це частина додаткової вартості, яка
створена його працею (колективу працівників). Після того як послуга або
товар (у ціні якої включена додаткова вартість) оплачена споживачем,
додаткова вартість матеріалізується у вигляді грошей.Ринкова ціна товару
визначає реальну суму додаткової вартості. Фактично чиновник (держава)
відбирає у кожного працівника більше половини результатів його праці.
77
Натомість працівник отримує «безкоштовну» освіту, медицину і
пенсію нижче прожиткового мінімуму (якщо доживе до неї) і
високооплачуваних чиновників-депутатів, які турбуються про нього,
захищають його права як споживача всього-то за трохи більше половини
його зарплати.
Як у західних країнах, так і навіть офшорах звичайне навантаження
соціальними внесками (social contributions) становить 40-50%. І лише в
деяких країнах ця сума нижче 30%. Приміром, у Латвії (9%). Правда в
багатьох країнах (наприклад, у Польщі та Сербії) соціальні збори поділені
порівну між роботодавцем та працівником. А в деяких, основну їх частину
платять працівники, як би собі на пенсію і страховку. Тим не менш, на Заході
з-за соціальних зборів у тінь не йдуть. По-перше, працівники не погодилися б
працювати за долари в конверті без медичного та пенсійного страхування, а
по-друге, збори не можна повною мірою віднести до податків, адже від них
працює не держапарат, а живуть самі працівники. Тому коли запрацює
пенсійна накопичувальна система в Україні, працівники будуть активніше
вимагати офіційної зарплати. Законодавство і влада повинні забезпечувати
мотивацію і виховувати культуру сплати податків до бюджету та соціальних
фондів.
Інша проблема – ПДВ. Це один з головних податків . Класично його
вводять в країнах з розігрітою економікою для стримування інфляції, у нас
же ввели для наповнення бюджету, оскільки прямі податки, такі як податок
на прибуток у нас платять, як відомо, погано. Проте в результаті для
населення створюється ще більше перепон до зростання добробуту. Крім
того, для нашої економіки 20% ставка ПДВ взагалі дуже завищена. У
Західній Європі вона становить зазвичай близько 15-18%, в інших
юрисдикціях зазвичай доходить до 10%. Але головне, що в більшості
цивілізованих країн для основних споживчих товарів і послуг (продукти
78
харчування, турпослуги, медицина) застосовуються або звільнення від ПДВ,
або знижена ставка (reduced rate) у 5-7%. ПДВ ж в Україні є, по суті,
економічно необґрунтованою фіскальною наживою. До того ж, його
примудряються ще, і вимивати з бюджету незаконними відшкодуваннями
ПДВ.
Опоненти скасування або суттєвого зниження ставки ПДВ вказують на
європейський досвід, де наявність ПДВ зі ставкою не менш ніж 15% є
умовою членства в ЄС. У той же час, слід пам’ятати, що найбільша
економіка світу – США, обходиться без цього податку, а в другій найбільш
економічно розвинутій країні – Японії, ставка аналогічного ПДВ податку не
перевищує 5%.
На Заході податкові закони часто не повністю прописані, зазвичай
приймаються держбюджетами, а в англо-саксонських країнах ще частково
регулюються звичаями.І, тим не менш, платники задоволені. У нас же
проблема насправді криється в старій бюрократичній системі і нездоровим
відношенням податкової адміністрації до тлумачення цих самих податкових
законів. Навіть, не дивлячись на прямо закладений в Законі «Про погашення
зобов’язань перед бюджетами та цільовими фондами» принципу вирішення
конфлікту інтересів на користь платника, у разі неоднозначності закону,
ДФСУ знаходить всілякі формальні прийоми щоб «викрутити» закон таким
чином, щоб більше обкласти платника податком . Причому підстави в
основному настільки «притягнуті за вуха» і не піддаються нормальної логіці,
що більшість з них оскаржуються в судах. І хто-б не сидів у головному кріслі
ДФСУ, підходи «фіскального Олімпу» не дуже змінюються.
Особливу проблему становить плачевний стан корпоративного
законодавства, через недосконалість якого і знаходиться маса зачіпок для
двозначного тлумачення. Тому прийняття навіть нехай ідеально прописаного
Податкового кодексу окремо не зможе вирішити проблему.
79
Аналізуючи ставки та базу оподаткування в Україні, країнах ЄС і
колишніх СНД важливо звернути увагу, як на ставки податків, так і на їх
структуру. Так, приміром, у Польщі, податок з доходів фізичних осіб
становить 40% (4,6% ВВП), податок на прибуток підприємств – 19% (1,9%
ВВП), ПДВ – 22% (8,6% ВВП) . Цікавий приклад Швеції, в якій податок на
доходи фізичних осіб становить 56% (15,2% ВВП), податок на прибуток
підприємств – 28% (2,6% ВВП), ПДВ – 25% (9,2 ВВП). Хотілося б також
сказати і про відмінність в структурі самих податків. Так, наприклад, ставки
ПДВ в Польщі диференційовані. І становлять – 0% на товари і послуги при
реалізації їх в режимі експорту, 10% – на продовольчі товари, товари для
дітей, друковані видання, медичні товари. У всіх інших випадках – 18%. У
Казахстані існує єдина ставка ПДВ – 15%, при цьому звільнено від податку –
реалізація будівель житлового фонду та (або) оренда таких будівель, надання
права володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою,
фінансові послуги, внески до статутного капіталу. Цікавим є досвід
Казахстану у застосуванні податку на прибуток – його ставка за загальним
правилом становить 30%, для осіб, для яких земля є основним засобом
виробництва – 10%, юридичні особи, які здійснюють діяльність на території
СЕЗ з 2006 року звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку .
Стосовно оподаткування фізичних осіб в Україні хотілося б відзначити, що
хоча ставка оподаткування суттєво знизилася до 15%, наші співгромадяни
опосередковано оплачують непрямі податки під час купівлі товарів і послуг і
податковий тягар, залишається як і раніше високим, складаючи 45-46% від
заробітної плати та інших доходів громадян.
В Україні величезна кількість працівників, чия зарплата близька до
мінімальної. Мова не про «голий оклад», а про всю нараховану до виплати
суму, включаючи надбавки і премії, до того ж до оподаткування. Багатьом –
важливий факт – жалування виплачують у конвертах. Без повного
80
оподаткування всієї суми виплат працюють 3 / 4 українських компаній, які не
отримують допомоги від держбюджету.Можна пояснити їхнє прагнення
заощадити на сплаті податків. Адже продуктивність, грубо кажучи, залежить
від двох факторів – умов праці та обсягу капіталу. У результаті умови праці
європейських робітників (з їх сучасними верстатами, роботами, конвеєрами і
т.д.) прирівнюються до таких у китайських.Якщо почати порівнювати наші
зарплати з виробленим ВВП, стане ясно, що їх загальний обсяг зовсім не
такий малий: наприклад, в минулому році він досяг 49% ВВП країни. Це
навіть вище європейського рівня – в середньому в ЄС зарплати становлять
48,4% ВВП. Цікава і неоднозначна вимальовується картина. Її завершує
зростання армії безробітних, яка в минулому році збільшилася в Українї на
35%, склавши 2,1 млн. чоловік.
За даними Державного комітету статистики, середня українська
зарплата в жовтня 2021 року склала 3110 грн. в місяць. Для порівняння: у
2019 році середня зарплата на китайських підприємствах досягла 360 дол на
місяць. Ціни ростуть, набухають, а зарплати – «мерзнуть», стискаються. Що
таке ціна? Це витрати на сировину та матеріали; зарплату; амортизаційні
витрати; податки та обов’язкові внески в соціальні фонди; корупційні
платежі (адже за все доводиться платити: за доступ до ресурсів, за право на
той чи інший вид бізнесу, за справедливий розгляд справ у суді; треба
заплатити податківцям, прокурорам і т.д.). У залишку закладений чистий
прибуток підприємства. Так чи вигідно підвищувати зарплати? Відповідь
очевидна: ні.
На жаль ні новий Податковий кодекс (ПК), ні закон «Про єдиний
соціальний внесок» не змогли подолати всі недоліки існуючої до недавнього
часу системи оподаткування та державного соціального страхування.
Ключовою нормою прийнятого ПК стало зниження корпоративних податків,
покликане стимулювати бізнес, особливо великий.
81
Позитивні моменти ПК полягають у наступному:
– Корпоративні податки знижуються. Податок на прибуток поступово
знижується протягом 2019-2021 років, і ПДВ буде також знижено в 2019
році, що сприятливо позначиться на фінансових показниках всіх компаній, а
також стане стимулом для більшої прозорості бізнесу. На даний момент
загальний рівень оподаткування в Україні за оцінкою Світового банку
становить 55%, що помітно вище середнього по світу (35%). Після зниження
ставок в 2019 році рівень податків буде вже близько 40%.
– Податок на дивіденди для резидентів знижується з 15% до 5%, що
стимулює розподіл прибутку і виплату дивідендів акціонерам. Для
нерезидентів податок на дивіденди залишається тим самим – 15%, що, на
думку експерта, досить дивно, так як більшість компаній, які керують
бізнесом в Українї, використовують європейські (кіпрські, голландські)
юрисдикції, в яких даний податок нижче (5-10%) і з якими підписані
конвенції про уникнення подвійного оподаткування. У результаті, Україна
взагалі не отримає податкових надходжень від більшості нерезидентів.
Ключові негативні моменти :
Адміністрування податків залишається одним з найгірших у світі.
Значні позитивні зміни, пов’язані з ПК, очікувалися в сфері управління
сплатою податків, однак ніяких істотних удосконалень внесено не було.
Вартість нафтопродуктів зросте з огляду на підвищення торгових акцизів і
ренти на видобуток нафти і газу. Експерти ринку очікують зростання ціни на
високооктанові види палива мінімум на 7-10%.
У цілому експерти оцінюють вплив ПК на економіку України як
помірно позитивний, зважаючи з вищеописаних нововведень. Тим не менш,
позитивний ефект міг би бути значно більшим, якщо б ПК містив реформи у
сфері адміністрування податків. Вплив ПК на фондовий ринок позитивний у
82
зв’язку зі зменшенням корпоративних податків і поліпшенням умов
оподаткування інвесторів фондового ринку.
Вплив на банки – помірно негативний через зменшення можливості
відносити на валові витрати частини резервів від кредитного портфеля
(замість 40% в 2019 році зниження до 30% в 2020 році і до 20% в 2021 році),
а також можливості списання безнадійних боргів.
На недоліки Податкового кодексу вказав і Світовий банк (СБ):
“Окремі ключові проблеми податкової політики та адміністрування
залишилися …» Податковий кодекс не використав можливість вирішити
проблеми, пов’язані з існуючим звільненням від сплати ПДВ і спеціальними
режимами, які в минулому були неефективні для стимулювання економічної
діяльності або зниження цін на продукцію. “Більше того, нова схема ПДВ для
зернової та деревообробної продукції діє як податок на експорт і може таким
чином стримувати зростання в цих секторах”, – підкреслюється в прес-релізі.
СБ також відзначає, що відкладена реформа системи єдиного податку,
яка призначена для охоплення малого бізнесу в усіх сферах діяльності і
зниження ухилень від сплати податків. Крім того, відповідно до прес-релізу,
Податковий кодекс майже не знижує складність і громіздкість податкового
адміністрування в країні. Серед позитивних моментів, які відображені в
документі, СБ зазначає: консолідацію податкового законодавства в єдиному
кодексі, оптимізацію місцевих податків і реформування податку на прибуток
для страхових компаній.
Як вважають аналітики Всеукраїнської профспілки трудящих
мігрантів, існуюча система адміністрування податків одна з найгірших у
світі, і є одним з ключових чинників, не рахуючи корупції, які стримують
розвиток української економіки. Тому вона потребує кардинального
реформування. Звичайно ж нинішньої влади в Україні дуже важко робити
перші кроки в цьому напрямку, так як на протязі останніх 20 років ситуація
83
неухильно погіршувалася. Тому, на наш погляд, небхідність подальшого
вдосконалення податкового законодавства є безсумнівною. Для цього не
політикам потрібно писати закони про оподаткування, а вченим.
Прислухатися до думки практикуючих аудиторів, бухгалтерів і рядових
платників податків. А менталітет суспільства, довіра до влади, поліпшення
загальної ситуації в країні прямо залежить від прозорості і зрозумілості
прийнятих законів, а також неухильного їх виконання.
3.2. Оптимізація сплати податку на додану вартість.
Перший і надзвичайно ефективний шлях оптимізації ПДВ, це,
звичайно, Перехід на систему автоматичного відшкодування.
1.Перехід на систему автоматичного відшкодування ПДВ.
Основним нововведенням у процедурі бюджетного відшкодування
ПДВ, відповідно до Податкового кодексу, є запровадження механізму
автоматичного відшкодування ПДВ сумлінним платникам.
Автоматичне відшкодування податку на додану вартість
регулюватиметься спеціально розробленою комп’ютерною програмою. За
словами Голови Державної податкової служби України Віталія Захарченка,
термін переходу на повний режим автоматичного відшкодування ПДВ
залежить більше не від податківців, а від прозорості роботи безпосередньо
підприємців. Адже комп’ютерна програма, яка здійснює відбір тих, хто має
право на автоматичне відшкодування ПДВ, працює без втручання людини.
Система автоматичного відшкодування ПДВ передбачає його
повернення платникам з позитивною бізнес-репутацією, в тому числі тим,
хто інвестує кошти в розвиток економіки України, створює робочі місця,
сплачує податки на території нашої країни.
Критерії, яким необхідно відповідати для отримання такого бюджетного
відшкодування, викладені в пункті 200.19 статті 200 Податкового кодексу
84
України. Також Державна податкова адміністрація наказом від 25.01.2020 №
42 затвердила Порядок визначення відповідності платника податків
критеріям, що надають право на отримання автоматичного бюджетного
відшкодування.
− У першу чергу юридичні та фізичні особи мають бути включені
до Єдиного державного реєстру платників податків. Тобто, суб’єкт
підприємництва повинен знаходитися за місцем своєї реєстрації та не
перебувати у стадії банкрутства.
− Наступний критерій – сума завищення податкового кредиту над
податковими зобов’язаннями контрагентів не повинна перевищувати 10%
заявленої суми бюджетного відшкодування.
− Також підприємства, які претендують на отримання
автоматичного бюджетного відшкодування, не повинні мати податкового
боргу.
− Є в Кодексі вимога і щодо середнього рівня зарплати на
підприємствах – він має не менше ніж у 2,5 рази перевищувати мінімально
встановлений законодавством рівень.
− Крім того, щоб мати право отримати відшкодування податку в
автоматичному режимі, потрібно відповідати одному з трьох критеріїв: або
мати понад 20 працівників, або вищий за середньогалузевий рівень сплати
податку на прибуток, або щоб залишкова балансова вартість основних фондів
перевищувала суму, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних
місяців.
Для своєчасного отримання бюджетного відшкодування суб’єктам
господарювання необхідно вживати заходи для досягнення критеріїв, які
надають право на його отримання в автоматичному режимі. У першу чергу
переглянути розмір виплати заробітної плати найманим працівникам, а також
необхідність придбання товарів у платників, які мають статус ризикових.
85
Орган ДПС протягом 15 календарних днів після граничного строку
подання звітності встановлює в автоматизованому режимі відповідність
платника ПДВ указаним критеріям.
Якщо платник не відповідає критеріям і в нього немає права на таке
відшкодування, орган ДПС зобов’язаний протягом 17 календарних днів, що
настають за граничним строком подання звітності, повідомити його про
прийняте рішення і надати детальні пояснення та розрахунки за
недотриманими критеріями.
У свою чергу платник може оскаржити таке рішення. Якщо ж орган
ДПС не направив платникові податків повідомлення в установлений строк,
вважається, що платник ПДВ відповідає критеріям, що дають право на
автоматичне бюджетне відшкодування.
Переваги автоматичного бюджетного відшкодування: Переваги
отримання автоматичного бюджетного відшкодування очевидні: – упродовж
20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання
податкової декларації, проводиться камеральна перевірка суб’єктів
господарювання, які відповідають критеріям сумлінності. Зверніть увагу, що
податкові декларації інших платників камеральна перевірка може торкатися
протягом 30 календарних днів, наступних за днем надходження до
податкового органу. Та протягом ще 30 днів в ході позапланової виїзної
документальної перевірки у разі встановлення підстав, які свідчать, що
розрахунок бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм
податкового законодавства. Перелік таких причин затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. N1238.
Крім того, до 3 днів скорочено строки надання органу
Держказначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає
автоматичному відшкодуванню з бюджету. Який, у свою чергу, повинен
протягом 3 операційних днів перерахувати суму бюджетного відшкодування
на банківський рахунок платника податків. Для решти платників збережено
5-денний термін.
86
Процедура автоматичного відшкодування ПДВ втілена на практиці з
впровадження податкового кодексу. За даними ДФС в Черкаській області, за
результатами декларування у листопаді 2021 року 2 платники Черкаської
області (ПАТ «ВКВ» та ДП «Оризон-навігація») виконали всі умови
Податкового кодексу України щодо автоматичного бюджетного
відшкодування та отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування
на загальну суму 0,5 млн. гривень. Інші 52 платники не виконали одну або
більше вимог. Основні з них – недосягнення середньої заробітної плати у 2,5
раза більше, ніж мінімальна, (ПАТ «Азот» – 28,5 відс. за нульовою ставкою
при заявці за травень 2021 року – 18,4 млн.грн. (47,4 відс. від травневої
заявки). При цьому відсутні підприємства, які не виконали лише один
критерій – наявність розбіжностей або наявність податкового боргу. Ми
вважаэмо за доцільне здійснити спробу перевести підприємство на
автоматичний режим відшкодування ПДВ.
Проаналізуємо, чи відповідають фінансово-економічні показники ФОП
СИНІКОВ А.А. критеріям, дотримання яких необхідно для отримання даного
режиму.
1. Сума завищення податкового кредиту над податковими
зобов’язаннями контрагентів не повинна перевищувати 10% заявленої суми
бюджетного відшкодування.
ФОП СИНІКОВ А.А. за період діяльності з 2019 по 2021 роки жодного
разу не мав від’ємного значення об`єкту оподаткування більше 10%.
За період 2019-2021 р.р. ФОП СИНІКОВ А.А. заявляло до
відшкодування в 3 податкових періодах (квітень, травень 2019 року та січень
2020 року). Сума заявлена до відшкодування складала 310 000 грн.
2. Не відповідає вимогам автоматичного відшкодування ПДВ рівень
оплати праці персоналу – на ФОП СИНІКОВ А.А. Так згідно Податкового
Кодекса середній рівень зарплати на підприємстві має не менше ніж у 2,5
разів перевищувати мінімально встановлений законодавством рівень. Отже,
на перше січня 2022 року мінімальна заробітна плата становить 6500 грн.
87
Згідно змін, привнесених податковим кодексом, ставка Єдиного соціального
внеску склала для ФОП СИНІКОВ А.А. – 38,5% (згідно переліку,
встановленого законом України “Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI,
08.07.2019р.).
Проведемо розрахунки:
1. Середня оплата праці на підприємстві (виходячи з мінімального
рівня оплати праці в розмірі 6500 грн. на місяць та вимог податкового
кодексу щодо автоматичного відшкодування ПДВ) повинна становити [9;
28]:
Оп1 = По(мін)*2,5, де (3.1)
Оп(мін) - мінімальна оплата праці згідно діючого законодавства.
Оп1= 6500*2,5=15000 грн.\міс.
2. Розрахуємо рівень оплати праці на ФОП СИНІКОВ А.А. Так згідно
податкових декларацій з прибутку за 1 квартал 2021 року, витрати на оплату
праці склали: Додаток СВ до рядка 05.1 Податкової декларації з податку на
прибуток підприємства Прямі витрати на оплату праці – 57053 грн\квартал).
Додаток AB до рядка 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток
підприємства – адміністративні витрати на оплату праці адміністративного
персоналу – 70027 грн.\квартал.
Середня оплата праці на співробітника за 1 квартал 2021 року склала [9; 28] :
Оп факт= (Оп пр + Оп ад.)/ (3місяці * Ч пр.), (3.2)
де Оп пр – прямі витрати на оплату праці;
Оп ад. – витрати на оплату праці адміністративного персоналу;
Ч пр. – кількість працюючого персоналу.
Оп факт = (57053 + 70027) / 3*3 = 14120 грн./міс.
Таким чином, Середня оплата праці на співробітника за 1 квартал 2021 року
склала 14120 грн/міс.
88
3. Наступним етапом розрахуємо витрати, пов`язані з підвищенням
оплати праці до рівня, необхідного для отримання автоматичного
відшкодування ПДВ:
3.1 Необхідність підвищення оплати праці в середньому складає [9; 28]:
Н= Оп1 - Оп факт = 15000 – 14120 = 880 грн. (3.3)
Тобто місячний фонд оплати праці складатиме:
Ф оп = Оп1* Ч пр. =15000*3 = 45000 грн. (3.4)
3.2 Витрати, пов`язані з підвищенням оплати праці до рівня, необхідного для
отримання автоматичного відшкодування ПДВ розрахуємо наступним чином
[9; 28]:
Витр= Н*ЄСВ*Чпр., (3.5)
де ЄСВ – єдиний соціальний внесок,який становить 38,5% для виду
діяльності ФОП СИНІКОВ А.А.
Витр= 880*0,385*3=10164,4 грн.
Зауважимо, що з індивідуальної оплати праці стягується 3,6 % єдиного
соціального внеску, а наступним етапом підля відрахування суми єдиного
соціального внеску – оподатковується 15% ПДФО. Але ці кошти
утримуються з фізичних осіб – найманих працівників, тому вони не
враховувались нами при виведенні витрат.
4. Розрахуємо фінансовий ефект від запропонованого захода:
В результаті переходу на запропоновану систему, відшкодування
коштів для ФОП СИНІКОВ А.А. прискориться на 40 днів (30 днів
камеральна перевірка+30 днів позапланова – 20 днів у випадку автоматичної
системи).
Економічний ефект від даної пропозиції за рік виразимо через
коефіцієнт оборотності обігових коштів Коб.
Він визначається формулою (3.6) [9; 28]:
Коб = В/Со, (3.6)
89
де Со – середній залишок обігових коштів;
В – виручка від реалізації.
За минулий рік коефіцієнт оборотності обігових коштів склав:
Коб = 352,2 / 520,7 = 0,676.
З формули 3.6 виручка від реалізації [9; 28]:
В = Коб х Со. (3.7)
Сума відшкодованих коштів збільшить річний середній залишок
оборотних коштів таким чином (формула 3.8) [9; 28] :
n Спі х Дпі
Со1Со
Д , (3.8)
і 1
де :
Спі – сума і-го відшкодування;
Дпі – скорочення періоду і-го відшкодування;
n – кількість відшкодованих платежів.
Д – кількість днів у періоді.У нашому випадку Д = 365.
Тоді виручка від реалізації при незмінному коефіцієнті оборотності
становитиме [9; 28] :
В1 = Коб х Со1 ;
В1 = 0,676 х (520,7 + (310*40)/365) =
= 0, 676 х 554,7 = 374,95 тис. грн.
Е = В1 – В – Витр = 374,95 – 352,2 – 0,302 = 22,448 тис. грн.
Отже, перехід на систему автоматичного відшкодування ПДВ зможе
збільшити обсяг реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) на 22,448 тис.
грн. щорічно, при цьому чим більше буде заявлена сума до відшкодування –
ти мбільше буде зростати економія.
2.Перехід на щоквартальний податковий період звітування з ПДВ.
В даний час ФОП СИНІКОВ А.А. застосовує місячний податковий
період з ПДВ. Проте Закон України про ПДВ передбачає і квартальний
90
податковий період для цього виду податку. При цьому жодних особливостей
розрахунку податкових зобов'язань та заповнення декларації немає: при
квартальному звітному періоді діють такі самі правила, як i при місячному
періоді.
Перехід на квартальний податковий період з ПДВ є одним з видів
оптимізації податкових схем, що базується на методі відстрочення
податкового платежу.
Строки подання податкових декларацій i сплати податкових
зобов'язань залежно від звітного періоду, що застосовується, показано в
таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Строки подання податкових декларацій i сплати податкових
зобов'язань залежно від звітного періоду
Показник Місячний період Квартальний період
1 2 3
Граничний строк подан- Протягом 20 Протягом 40
ня податкової календарних днів, календарних днів,
декларації наступних за останнім наступних за останнім
днем звітного днем звітного
(податкового) періоду (податкового) періоду
(абз. «а» п. п. 4.1.4 (абз. "б" п. п. 4.1.4
Податкового кодексу) Податкового кодексу)
Граничний строк сплати Протягом 10 днів, Протягом 10 днів,
податкових зобов'язань наступних за останнім наступних за останнім
днем граничного строку днем граничного строку
для подання декларації для подання декларації
(тобто протягом 30 днів (тобто протягом 50 днів
від дня закінчення від дня закінчення
звітного місяця) звітного кварталу)
Джерело: складено автором за [55]
З таблиці 3.2 видно, що перехід на квартальний податковий період з
ПДВ дає можливість відстрочити подання податкової декларації з ПДВ та
91
сплату податкового зобов'язання на тривалий період часу. Проте для
застосування даного податкового періоду існують певні обмеження.
Згідно п.п. 7.8.2 Податкового кодексу [11], звітний (податковий) період
як у фізичних, так i у юридичних ociб, може дорівнювати календарному
кварталу, якщо обсяг оподатковуваних операцій за попередні дванадцять
місячних податкових періодів не перевищував 300 тисяч гривень.
Слід звернути увагу на розрахунок обсягу оподатковуваних операцій.
ДФСУ в своїх листах [29,24] дотримується думки, що для розрахунку гра-
ничного обсягу беруться до уваги операції (без урахування ПДВ), що
обкладаються ПДВ як за ставкою 20 %, так i 0 %, у тому числі експортні
операції, а також операції, звільнені від оподаткування.
Не включаються до розрахунку лише операції, що не є об'єктом
оподаткування відповідно до п. 3.2 Закону про ПДВ. Отже, щоб визначити,
чи має право ФОП СИНІКОВ А.А. на перехід до квартального податкового
періоду з ПДВ, необхідно просумувати ряд.5.1 декларації з ПДВ
підприємства за останні 12 місяців. Вихідні дані та результат підрахунку
представимо у вигляді таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Обсяг оподатковуваних операцій ФОП СИНІКОВ А.А. за
останні дванадцять місяців.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Джерело: складено автором за додатком А
Обсяг опода-Звіт-ний
ткову-ваних опера-Період,
цій, грн.
міс
8909
17466
5167
11542
9792
7583
16114
7063
36677
14106
86547
11323
232289 Разом
92
Як видно з таблиці 3.3 обсяг оподатковуваних операцій ФОП
СИНІКОВ А.А. за останні дванадцять місяців складає 232289 грн., що не
перевищує ліміту, встановленого законодавством.
Тобто підприємство має право на перехід на квартальний податковий
період з податку на додану вартість. Для цього необхідно разом із
декларацією за останнiй податковий період календарного року подати Заяву
про вибір квартального звітного (податкового) пepioдy, форму якої наведено
в додатку 1 до Порядку №166 [26]. При цьому в декларації про ПДВ
проставляється позначка про подання такої Заяви. Квартальний податковий
період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного
календарного року.
Подання Заяви про вибір зберігає за платником податків право
застосовувати квартальний період до моменту досягнення ним граничного
обсягу оподатковуваних операцій – 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), або
до кінця поточного податкового року, якщо такий обсяг оподатковуваних
операцій не досягнуто. При цьому платник податків, який у поточному році
звітував поквартально та бажає застосовувати квартальний перiод i в
наступному році, також має подати Заяву про вибiр. Для того, щоб визначити
економічний ефект від такого вибору, визначимо спочатку строк відстрочки
по сплаті податкових зобов'язань після переходу на квартальний податковий
період.
Використову–ючи табл.3.3 складемо календарний план граничного
строку подачі декларацій по ПДВ (виходячи з положень п.п. 7.8.2
Податкового кодексу України та п.п. 9.1. Господарського кодексу України) та
сплати податкових зобов'язань при місячному та квартальному податкових
періодах. Для одного кварталу він матиме вигляд, представлений в таблиці
3.4:
93
Таблиця 3.4 – Календарний план граничного строку подачі декларацій
по ПДВ та сплати податкових зобов'язань при місячному та квартальному
податкових періодах
Звітний Місячний період Квартальний період Відстрочка платежу
період Граничний Граничний Граничний Граничний Для Для
строк подачі строк строк строк подачі сплати
звітності сплати подачі сплати звітності зобов'я-
зобов'язань звітності зобов'язань зань
А 1 2 3 4 5 6
Січень 79 днів 79 днів
Лютий 51 день 51 день
Березень 20 днів 20.днів
Джерело: складено автором
Для трьох інших кварталів розрахунки матимуть аналогічний вигляд.
Тобто для податкового зобов'язання першого місяця кожного кварталу
матимемо відстрочку сплати платежів на 79 днів, для другого – 51 день, для
третього – 20 днів. Похибку можуть складати 1-2 дні , коли останній день
подачі звітності чи сплати податку припадає на вихідний день і, згідно п.п.
4.1.5 Податкового кодексу [12] граничний термін подачі чи сплати
переноситься на наступний за вихідним операційний(банківський) день.
Тобто при переході на квартальний період з ПДВ ФОП СИНІКОВ А.А.
могла отримати відстрочку платежів по податкових зобов'язаннях у сумі
5284 гривні – на 79 днів; у сумі 6617 гривень – на 51 день; у сумі – 2832
гривні – на 20 днів.
Економічний ефект від даної операції за рік виразимо через
коефіцієнт оборотності обігових коштів Коб.
Він визначається формулою (3.9) [9; 28]:
Коб = В/Со, (3.9)
де Со – середній залишок обігових коштів;
В – виручка від реалізації.
94
За минулий рік коефіцієнт оборотності обігових коштів склав:
Коб = 352,2 / 520,7 = 0,676.
З формули 3.10 виручка від реалізації [9; 28]:
В = Коб х Со. (3.10)
Сума відстрочених податкових платежів збільшить річний середній
залишок оборотних коштів таким чином (формула 3.11) [9; 28] :
n Спі х Дпі
Со1Со
Д , (3.11)
і 1
де : Спі – сума і-го платежу;
Дпі – період відстрочки і-го платежу;
n – кількість податкових платежів.
Д – кількість днів у періоді.У нашому випадку Д = 365.
Тоді виручка від реалізації при незмінному коефіцієнті оборотності
становитиме :
В1 = Коб х Со1 ;
В1 = 0,676 х (520,7 + (5,284 х 79 + 6,617х51 + 2,832х20)/365) =
= 0, 676 х 522,92 = 353,50 тис. грн.
Е = В1 - В = 353,5 - 352,2 = 1,3 тис. грн.
Отже, перехід на квартальний період з ПДВ зможе збільшити обсяг
реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) на 1,3 тис. грн. та скоротити час
на подання звітності до органів ДФС.
3.3. Поповнення обігових коштів підприємства шляхом отримання
поворотної фінансової допомоги
Коефіцієнти ліквідності, розраховані у другому розділі, вказують на
високу нестачу грошових коштів на розрахунковому рахунку та велику
кількість нереалізованих товарів на складі.
Товари, що знаходяться на балансі підприємства, мають специфічний
95
характер: вони отримані в результаті демонтажу списаного обладнання,
трубопроводів, технологічних площадок та придбавалися в основному
підприємствами для виробничих потреб. Тому їх реалізація в наш час є
проблематичною, навіть за ціною собівартості. До того ж при продажу
товарів у підприємства виникне об'єкт оподаткування податком на прибуток
та податком на додану вартість, згідно Законів України [10, 5].
В зарубіжній практиці поширена думка, що частка власного капіталу
повинна бути не меншою за 50%. Тобто на кінець 2021 року вона повинна
була складати 461,0*50%=230,5 тис.грн. З врахуванням наявних власних
коштів, необхідно поповнити капіал на:230,5-48,0=182,5 тис.грн.
Як один з шляхів уникнення податкових зобов`язань з одночасним
поповненням оборотних коштів вважаємо за доцільне запропонувати
отримання поворотної фінансової допомоги. Податкове законодавство в
цьому випадку звільняє суб'єкт господарювання від сплати податків. Це
підтверджено у Податковому кодексі України. В розділі "Про податок на
додану вартість" визначається , що такі суми не є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість. Отже, при поповненні обігових коштів за
рахунок отримання поворотної фінансової допомоги, підприємство зможе
уникнути сплати податку на прибуток та податку на додану вартість Для
визначення суми зекономлених коштів , складемо наступні формули [9; 28]:
Пнп = Спнп х Свн , (3.12)
де:
Спнп – ставка податку на прибуток. На даний час Спнп = 18%;
Свн – сума внеску до статутного фонду.
ПДВ = Спдв х Свн, (3.13)
де:
Спдв – ставка податку на додану вартість. На даний час Спдв = 20%.
Підставляючи дані у формули (3.4) і (3.5), отримаємо:
Пнп = 182,5 х 18% = 32,85 тис. грн.;
ПДВ = 182,5 х 20% = 36,5 тис. грн.
96
Витрати, що понесе підприємство при внесенні змін до Статуту
незначні:
- на послуги нотаріуса – близько 600 грн.;
- інші витрати - близько 200грн.
Отже, загальна сума економії складе:
32,85 + 36,5 – 0,8 = 68,55 тис.грн.
Отримати позику в 182,5 тис. грн. надзвичайно проблематично , адже
банк з огляду на фінансовий стан підприємства кредиту не видасть.
При отриманні поворотної фінансової допомоги від платника податку
на прибуток підприємство має нарахувати суму процентів, умовно
нарахованих на суму допомоги, що залишається неповерненою на кінець
звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України,
розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної
фінансової допомоги та включити їх до валового доходу. Ця сума процентів є
безповоротною. Після проведених розрахунків та обгрунтувань основні
результуючі показники наведемо в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Економічний ефект від впровадження пропозиції
Показник До Після Економічний ефект
впровадження впровадження тис. грн. %
пропозиції пропозиції
А 1 2 3 4
Перехід на квартальний
податковий період з податку
352,20 353,50 2,83 0,37
на додану вартість
Поповнення обігових
коштів шляхом отримання 47,0 128,625 68,55
фінансової допомоги
Перехід на систему
автоматичного
відшкодування ПДВ, 352,20 374,95 22,448 6,3
виручка, тис.грн.
Джерело: складено автором
97
Отже, в результаті внесення пропозицій щодо оптимізації податкових
схем на ФОП СИНІКОВ А.А. отримали :
застосовуючи квартальний податковий період з податку на
додану вартість підприємство зможе відстрочити податкові платежі у сумі
5284 гривні – на 79 днів; у сумі 6617 гривень – на 51 день; у сумі – 2832
гривні – на 20 днів та використати їх у обороті обігових коштів.
при поповненні обігових коштів шляхом отримання поворотної
фінансової допомоги підприємство зможе зекономити на податку на додану
вартість та податку на прибуток у загальній сумі 68,55 тис.грн.
– шляхом переходу на режим автоматичного відшкодування ПДВ СГД
отримає 22,448 тис. грн.або 6.3 % від сум відшкодованого ПДВ становитиме
економічний ефект. Загальний економічний ефект від запропонованих
заходів складатиме 105,37 тис.грн.
98
ВИСНОВКИ
Розглянувши та проаналізувавши сутність та інструменти податкової
оптимізації податкової оптимізації, податкове планування як основу
оптимізації податкових схем, можна зробити наступні висновки:
1. Оптимізація податкових схем – це податкова політика, спрямована на
мінімізацію негативного впливу оподаткування методами, які не суперечать
законодавству. Існує чіткий критерій розмежування оптимізації у рамках
податкового планування та ухилення від сплати податків – відповідність
застосовуваних методів та інструментів чинному законодавству.
Використання оптимізаційних підходів у податковому плануванні вимагає
чіткого визначення критеріїв та обмежень податкової оптимізації. Є наступні
критерії оптимізації: вибір мінімуму податкових платежів суб'єкта
господарювання протягом податкового періоду; мінімум податкових платежiв
за весь пepioд функціонування пiдприємства ; мінімум податкового
навантаження або податкового тягаря; забезпечення рівномірності
формування податкових зобов'язань відповідно до фінансових ресурсів.
2. Процедура оптимізації податкових схем полягає в такому.
Розрахунки фінансових показників i податкових зобов'язань провадяться
окремо для кожного альтернативного варіантy. Ті варіанти організації
господарської діяльності, якi не відповідають установленому рівню обме-
жень, відкидаються, а решта сортується за критерійною ознакою. Найкращий
за обраним критерієм варіант з цієї групи i є оптимальним. Наступні за
рейтингом варіанти розглядаються як запасні у випадку неможливості
реалізації оптимального.
3. Оцінка ризиків, що виникають при оптимізації оподаткування
великою мірою визначається психологічними особливостями керівництва
підприємства, що приймає остаточне рішення щодо вибору конкретного
варіанту організації господарської діяльності . Оптимізація податкових схем
на підприємстві є метою податкового планування. Методи і заходи
99
податкового планування на підприємстві спрямовані на збільшення коштів,
які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних
податків.
4. Податкове планування можуть здійснювати як громадяни – суб'єкти
підприємницької діяльності, так і юридичні особи. Залежно від
організаційної структури суб'єкта підприємництва податкове планування
може бути індивідуальним і корпоративним. Залежно від характеру
управлінських рішень податкове планування розподіляють на поточний
податковий контроль , контроль правильності обчислення і переліку
податкових зобов'язань, а також дослідження причин різних змін
середньостатистичних показників підприємства. Поточне податкове
планування – це заходи з поточної оптимізації оподаткування, складання
типових схем господарських операцій і реалізації угод. Стратегічне
податкове планування – це складання прогнозів податкових зобов'язань
підприємства, а також схем реалізації заходів щодо зниження податкового
навантаження на підприємство.
5. Залежно від дієвості суб'єктів податкового планування стосовно
використання можливих інструментів податкове планування поділяється на
пасивне і активне. В основу пасивного податкового планування покладена
альтернативна оптимізація. До активного податкового планування належать
специфічні методи планування діяльності підприємства із застосуванням
спеціально розроблених оптимізаційних схем. Оптимальна податкова схема
діяльності кожного підприємства є індивідуальною і вимагає попереднього
планування і розрахунків. Сама можливість податкового планування
забезпечується альтернативністю господарського та податкового
законодавства: одні й ті ж цілі можуть бути досягнуті різними шляхами, при
цьому будуть різними і податкові, і фінансові наслідки. В основу
податкового планування покладено принципи: законності, оптимальності,
альтернативності, комплексності, перспективності та природності.
6. У податковому плануванні поряд із загальними методами
100
планування (балансовий, розрахунково-аналітичний тощо) у зв'язку з його
оптимізаційним характером застосовується велика група спеціальних
методів, до яких належать метод заміни відносин; метод поділу відносин;
метод прямого скорочення об'єкта оподаткування; метод делегування податків
підприємству-сателіту; метод відстрочення податкового платежу; метод
оффшору; метод пільгового підприємства; метод використання облікової
політики.
7. Ефективність податкового планування значно підвищується за умови
правильної і цілеспрямованої організації, що передбачає формування
колективу людей, які виконуватимуть цю роботу, розробку плану, цілей і
завдань податкового планування, а також розробку і реалізацію схем
мінімізації податкових платежів. Інструментами податкової оптимізації є
вибір форми діяльності, правильне укладання договорів, застосування
податкових пільг, правильне формування облікової політики та інші.
Важливим ланцюгом у розрахунку ефективності податкових платежів є
використання системи планування та моделювання баз оподаткування. Для
цього податкові платежі розраховуються різними варіантами, а потім
підставляються результати моделювання.
8. Розробка податкового календаря має на меті контроль сум та
прогнозування термінів сплати податкових платежів у бюджет, уникнення
помилок при цьому, та відповідно штрафних санкцій. Розробка і
впровадження податкової політики підприємства передбачає контроль за
ефективністю її виконання, що здійснюється за допомогою аналізу
результатів таких оптимізацій та є суттєвим важелем впливу на фінансово-
господарську діяльність підприємства, збільшення його обігових коштів.
ФОП СИНІКОВ А.А. засноване однією фізичною особою розмір з розміром
вкладу 100% статутного фонду. Основними видами діяльності
Підприємства є: – оптово-роздрібна торгівля продукцією виробничо-
технічного призначення та товарами народного споживання; – оптова
торгівля виробами зі скла, кераміки і господарських товарів; – виконання
101
будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних робіт; –
прибирання сміття, боротьба із забрудненням та подібні види діяльності.
Підприємство самостійно планує та здійснює свою діяльність, виходячи з
попиту на власну продукцію, виконувані послуги та роботи. Працівники
підприємства підлягають соціальному, медичному страхуванню та
соціальному забезпеченню у порядку та на умовах, передбачених діючим
законодавством.
9. Проведений аналіз фінансового стану підприємства свідчить про
наступне: У 2019 році спостерігається зниження питомої ваги в майні
основних коштів і водночас збільшення оборотних на 4,3%. В структурі
оборотних коштів спостерігається зростання дебіторської заборгованості на
17%. У 2020 році по відношенню до 2019 року навпаки спостерігається
зниження дебіторської заборгованості на 18,2 % та зростання матеріальних
оборотних коштів, а також зростання основних коштів та необоротних
активів на 1,2%. Зростання основних коштів відбувається за рахунок
збільшення фінансових інвестицій (різниця між податковим та
бухгалтерським прибутком), що є негативним моментом і свідчить про
виведення коштів з обороту. Обсяг власних коштів підприємства протягом
2019 – 2020 року коливається : на 2020 рік складає 12,2% від джерел
формування майна, а в 2021 році знизився на 1,8 % і склав 10,4%. Такі
показники свідчать про недостатність власного капіталу, що значно збільшує
фінансову залежність підприємства. Збільшення кредиторської
заборгованості та зростання запасів у 2019 році може свідчити про наявність
операцій з товарним кредитом. Протягом 2020 року кредиторська
заборгованість підприємства знизилася з 517,3 тис. грн. до 381,5 тис. грн.,
або на 26,3% . 2021 рік простроченої кредиторської заборгованості на ФОП
СИНІКОВ А.А. немає. Знос основних засобів перевищує 50% , що свідчить
про погіршення стану матеріально-технічної бази підприємства. ФОП
СИНІКОВ А.А. використовує основні засоби сторонніх організацій, що
негативно впливає на собівартість продукції (робіт, послуг, товарів). Наявна
102
оргтехніка потребує оновлення. Коефіцієнт незалежності не досягає
нормативного значення ( > 0,5 ), отже стан майна підприємства, його
фінансових ресурсів та статутного капіталу є негативним. Це ще раз
підтверджує, що підприємство є фінансово нестійким та залежним від
кредиторів.
Коефіцієнт маневрування власного капіталу Коефіцієнт маневрування
власного капіталу протягом 2019 року знизився з 1,35 до 0,86 ( на 36,3%), а в
2020 році ще на 0,15 і склав 2021 рік 0,71. Проте , в усіх звітних періодах
коефіцієнт маневрування власного капіталу перевищує нормативне значення
0,5. Оборотний капітал на початку 2019 року покривав короткострокову
заборгованість на 80%. До кінця 2019 року коефіцієнт загальної ліквідності
зріс до 1,12, а в кінці 2020 року знову знизився до 1,08 або на 3,7 %. На
підприємстві протягом проаналізованого періоду спостерігається приріст
інших оборотних активів, а саме товарів на складах. Низькі темпи їх
реалізації свідчать про втрату фінансової стабільності підприємства та
невміле управління активами. Коефіцієнти ліквідності вказують на високу
нестачу грошових коштів на розрахунковому рахунку та велику кількість
нереалізованих товарів на складах. Коефіцієнт співвідношення дебіторської і
кредиторської заборгованості показує, що підприємство не може перекрити
кредиторську заборгованість дебіторською. Коефіцієнт поточної платіжної
готовності вказує на те, що підприємство не може вчасно погасити
кредиторську заборгованість через відсутність високоліквідних активів.
Показники ділової активності свідчать про її зниження , неефективну
політику в кредитуванні покупців, ненадійності партнерів, втрату частини
ринків збуту продукції (товарів, робіт, послуг). За результатами 2020 року
підприємство понесло збитки, тому рентабельність була мінусовою. Це
свідчить про падаючий попит на товар підприємства або про
перенагромадження активів.
У 2019 році коефіцієнт рентабельності реалізації мав значення 0,14. Це
свідчить про існування на той час можливостей підприємства до відтворення
103
та розширення своїх виробничих процесів. У 2020 році діяльність
підприємства була збитковою, тому значення показника від’ємне. Відділ
податкового планування на підприємстві не створено, тому до реалізації
окремих схем мінімізації податкових платежів підприємство залучає юриста
чи фахівця з податкового планування . Загалом, податкова політика
підприємства базується на розрахунку поточних податкових платежів, за
результатами роботи підприємства в звітному періоді .
10. ФОП СИНІКОВ А.А. знаходиться на загальній системі
оподаткування, сплачує наступні податки та внески. Найбільша частка
податків припадає на податок на додану вартість та внески до Пенсійного
фонду (з 2020 року – єдиний соціальний внесок). Зменшення податку на
прибуток та збільшення ПДВ пов'язане зі зменшенням об'єкта
оподаткування, а саме обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг),
зростанням фонду оплати праці, поверненням тимчасової поворотної
фінансової допомоги позичальникові, збільшення частки послуг, що
здійснюються без залучення сторонніх організацій. Аналіз ефективності
витрат на оподаткування підприємства показав, що найефективнішою
виявилася податкова політика 2019 року. Відношення чистого прибутку до
загальної суми податків (внесків, зборів) склало 0,78. У 2021 році сума
податкових платежів, що припадає на 1грн. реалізованої продукції склала 25
коп . Показник ефективності витрат вказує на те, що витрати підприємства
найкращим чином відображалися у валових витратах 2019 року.
Встановлено, що значне перевищення витрат підприємства над валовими
витратами спричинили такі фактори: безнадійна дебіторська заборгованість,
що своєчасно не врегульована згідно з чинним законодавством України,
витрати понад встановлені законодавством ліміти тощо.
11. Виходячи фінансового стану СГД та організації сплати податків,
запропоновано 2 напрями оптимізації справляння податків. Перший напрям –
оптимізація сплати ПДВ, а саме перехід на автоматичне відшкодування ПДВ
та другий – перехід на квартальний податковий період з ПДВ дає можливість
104
відстрочити подання податкової декларації з ПДВ, сплату податкового
зобов'язання на тривалий період часу, таким чином використати відстрочені
платежі в господарській діяльності . Аналіз варіантів поповнення обігових
коштів показав, що найефективнішим є отримання фінансової допомоги.
Отже, в результаті внесення пропозицій щодо оптимізації податкових схем
на ФОП СИНІКОВ А.А. отримали : застосовуючи квартальний податковий
період з податку на додану вартість підприємство зможе відстрочити
податкові платежі у сумі 5284 гривні – на 79 днів; у сумі 6617 гривень – на
51 день; у сумі – 2832 гривні – на 20 днів та використати їх у обороті
обігових коштів; при поповненні обігових коштів шляхом отримання
поворотної фінансової допомоги підприємство зможе зекономити на податку
на додану вартість та податку на прибуток у загальній сумі 81,625 тис.грн.; –
шляхом переходу на режим автоматичного відшкодування ПДВ СГД
отримає 22,448 тис. грн.або 6.3 % від сум відшкодованого ПДВ
становитиме економічний ефект. Загальний економічний ефект від
запропонованих заходів складатиме 105,37 тис.грн.
105
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрущенко В.Л. Податкові системи зарубіжних держав [Текст]:
навч.посібник/ В. Л. Андрущенко, З. С. Варналій, І. А. Прокопенко. – К.:
Кондор, 2014. – 222 с.
2. Бородіна, О. А. Адміністративний менеджмент : навч. посіб. / О. А.
Бородіна, Я. О. Ходова ; Приазов. держ. техн. ун-т. - електрон. текст. дан. -
Маріуполь : ПДТУ, 2020. - 84 с.
3. Бюджетний кодекс від 8 липня 2010 року N 2456-VI // Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50-51, ст.572.
4. Виноградський М.Д., Виноградська А.М. “Менеджмент в організації”. –
К.: Кондор, 2014.
5. Гавриленко Н.В. Податкова система [Текст]: Навч. посіб. / Н.В.
Гавриленко. – Львів: Новий світ-2000, 2010. – 328 с.
6. Гавриленко Н.В. Податкова система [Текст]: Практикум / Н.В.
Гавриленко. – Львів: Новий світ-2000, 2011. – 352 с.
7. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV.//
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,N 21-22, ст.144.
8. Доброскок О.В. Податковий контроль та його ефективність [Текст]:
навч.посібник / О.В. Доброскок. – К.: Алерта, 2014. – 238 с.
9. Дробязко С.І. Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу [Текст]:
навч.посібник/ С. І. Дробязко, Т. М. Козир, С. Б. Холод. – К.: ЦУЛ, 2014. –
416 с.
10. Завгородній В.П. Податковий менеджмент : підручник / О. В. Зайцев. ─
Київ : Видавництво Ліра-К, 2021. – 308 с.
11. Экономика налоговых реформ : монография / [под ред. И. А. Майбурова,
Ю. Б. Иванова, Л. Л. Тарангул]. – К.: Алерта, 2015. – 426 с.
12. Найденко О. Є. Податковий контроль : підручник / О. Є Найденко. – Х. :
Вид. ХНЕУ, 2014. – 224 с.
106
13. Економічний словник-довідник / За ред. д.е.н., проф. С.В. Мочерного. – К.:
Феміна, 1995. – 368 с.
14. Жаліло Я.А., Молдован О.О., Шевченко О.В., Єгорова О. О. Пріоритети
реформування податкової політики України: як перейти від фіскалізму до
стимулювання ділової активності. – К.: НІСД, 2010. – 80 c.
15. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та
деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих
норм Податкового кодексу України» 07.07.2021 р. №3609- VI// Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 2022, N 22, ст.106
16. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування" 08.07.2019, №2464-VI// Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 2019, N 19, ст.53
17. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та
деяких інших законодавчих актів України (щодо спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва)
18. Кравченко В.О. Менеджмент організацій: Навчальний посібник. – Одеса:
Атлант, 2014 р. – 211 с.
19. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року, №254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996.
–№ 30. – Ст. 141
20. Мединська Т.В. Податкова система [Текст]: навч.посібник/ Т.В.
Мединська, Н.І. Власюк. – 3-є вид.,перероб. та доповнене. – Львів: Магнолія
2006, 2014. – 424 с.
21. Мартыненко М.М. Менеджмент фирмы. – К.: Либра,1995.
22. Менеджмент організацій. Під. ред. З.П. Русова. – Х.: ХАТ-Х, 1996.
23. Менеджмент організацій.Під ред. Л.І.Федулової. –К.; «Либідь», 2003.
24. Нэмцов В.Д., Довгань Л.Є. Менеджмент організацій. – К.: ТОВ “УВПК
ЕксОб”, 2001.
25. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент. – К., 2014.
107
26. Никітін А., Стєпанов М. Податкові пільги, що стимулюють
підприємницьку діяльність в розвинених країнах заходу // Світова економіка
і міжнародні відносини, 2000. – № 11.
27. Податкові системи розвинених країн (під ред. В.Г.Князєва та Д.Г.Черника.
- Д.: ДонТ, 2001.
28. Основи менеджменту: підручник для студентів вищих навчальних
закладів / кол. авторів; за ред. А.А. Мазаракі; Харків: Фоліо, 2019. – 846 с.
29. Податки в країнах світу. Якушек І.Д.:Довідник.- К.:2019.-480с.
30. Податки та податковий контроль в Україні. – К.:А.С.К., 2020.- 639с.
31. Пересунько З. М. Теоретичні аспекти розвитку інноваційної теорії / З. М.
Пересунько // Ефективна економіка. – 2013. – № 7. – Режим доступу :
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2192.
32. Податковий кодекс від 2 грудня 2015 року – К.: Голос України 2015. –
ст.541
33. Податкове регулювання соціального розвитку: світовий досвід та
тенденції в Україні [Текст] : монографія / Ю. Б. Іванов, О. М. Тищенко, О. В.
Грачов та ін. ; за заг. ред. Ю. Б. Іванова. – Х. : ФОП Александрова К. М.; ВД
"ІНЖЕК", 2014. – 496 с.
34. Постанова КМУ України від 27 лютого 2015 р. № 187 «Про затвердження
Державної програми активізації розвитку економіки на 2019-2024 роки»
//Офіційний вісник України, 2019. - № 24. – С. 807
35. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація,
ефективність. – К., 1998.
36. Палан О. С. Управління процесом прийняття інвестиційних рішень на
підприємствах виробничої сфери : дисертація д–ра екон. Наук : спец. 08.00.04
«Економіка та управління підприємствами (за видами економічної
діяльності)» / О. С. Балан; Одеський національний політехнічний
університет. – Одеса, 2014. – 496 с.
37. Р. Ребізант / Податкове планування, 2010. т.№ 1.-С.23-27.
108
38. Саюн О.В. «Основи менеджменту»: Навчальний посібник - Черкаси -
2019, 216 с.
39. Сідельникова Л.П. Податкова система. Підручник. / Сідельникова Л.П.,
Костіна Н.М. – К.: Видавництво Ліра-К, 2020. – 576с. – ISBN 978-966-2609-
16-5.
40. Сідельникова Л.П. Оподаткування суб’єктів підприємництва. Навч.
посібник. / Сідельникова Л.П., Чижова Т.В., Якуша Я.В. – К.: Видавництво
Ліра-К, 2014. 424с. –ISBN 978-966-2609-26-4.
41. Соколовська А.М. Основи теорії податків: Навч. посіб. / А.М.
Соколовська. – К., 2010. – 326 с.
42. Цивільний процесуальний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV
// Відомості Верховної Ради. –2020. – №40. – Ст. 356.
43. Федоренко В. Г. Менеджмент: підручник / Федоренко В. Г. – 3-тє вид.,
переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2020. – 492 с.
44. Finagina O.V., Pavlovska A.S., Horohova L.P., Prygodiuk O.M. Directions of
cross-cultural communications development in the conditions of changes in the
business environment and building the potential of knowledge management.
International Scientific Periodical Journal "SWorldJournal". Issue 11. Part 4.
January2022. P.84-95. DOI:10.30888/2663-5712.2022-11-04. ISSN 2663-5712
DOI: 10.30888/2663-5712
45. Уроз В.Г. Податковий менеджмент : навч. посібник. [Електронне
видання]. – Рівне : НУВГП, 2021. – 412 с.
46. Шегда А.В. Менеджмент . – К.; «Знання», 2015
47. Шкредов В.П. Економіка і право: (Досвід економіко-юридичного
дослідження суспільного виробництва). – 2-е видання. – К.: Просвіта, 2008
– С. 70-73.
48. Юданов А.Ю. Конкуренція: теоія і практика. – К.:Конц, 2011.
49. Ярема Б.П. Податковий менеджмент: навчальний посібник / Б.П. Ярема,
В.П. Маринець. – Львів: Магнолія 2006 , 2014. – 224 с.
109
50. Ярема Б.П. Податкова система. Збірник задач та тести: навчальний
посібник / Б.П.Ярема, В.П.Маринець. – 3-те вид. – Львів: Магнолія-2006,
2014. – 271 с.
51. Верховна Рада України: офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.rada.kiev.ua
52. Митний кодекс України: ЗУ N4495-VI від 13.03.2014 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
53. Податковий Кодекс України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=2755-17
54. Financial Sector Taxation. Сommission staff working document. – Brussels,
SEC(2010) 1166/3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/sec__1166_
en.pdf
55. . http://zakon.rada.gov.ua
56. http://zakon.nau.ua
57. Офіційний сайт Інституту економічних досліджень та політичних
консультацій. http://www.ier.kiev.ua
58. http://www.nau.kiev.ua/
59. http://www.kontrakty.com.ua