УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.

Філипчук, Володимир Іванович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9351

Назва:	УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
Автори:	Павловська, Анна Станіславівна Філипчук, Володимир Іванович
Ключові слова:	Управління, бізнес-середовище, технології управління
Дата публікації:	2022
Короткий огляд (реферат):	Об’єктом дослідження є процес адаптації підприємства до зовнішнього бізнес- середовища організації. Предметом дослідження роботі є управлінські технології адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». Метою роботи є дослідження теоретичних основ управлінських технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища, на матеріалах ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». Завдання роботи: розглянути сучасні підходи до основ управлінських технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища; виявити особливості розвитку поліграфії на Україні; дати загальну характеристику підприємства; здійснити аналіз основних фінансово – господарських показників підприємства; проаналізувати сильні та слабкі сторони підприємства; розглянути пропозиції щодо підвищення адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища. За результатами дослідження сформульовані пропозиції: сформульовано основні теоретичні аспекти управлінських технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес- середовища; проаналізовано фінансово-господарську діяльність підприємства; розроблено та економічно обгрунтовано заходи щодо стимулювання бізнес-активності організації. В роботі проведено повний аналіз бізнес-активності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» із застосуванням сучасних методів дослідження. А саме загальнонауковий діалектичний метод; історичний і системний підходи до вивчення процесу обліку, методи класифікації; порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно- правового забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний, метод та метод табличного відображення аналітичних даних. Розроблено та економічно обгрунтовано заходи щодо підвищення адаптації підприємства до зовнішнього бізнес- середовища, спираючись на проведений аналіз даного СГД (як загальний так і конкретно його бізнес-середовище), проведено експертна оцінка щодо підвищення ефективності діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», а саме придбання технологічної лінії – БКГ – 76. Детально розглянуто та розраховано економічний ефект від такого економічного прийому.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9351
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Менеджмент)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Диплом Філіпчук2022.pdf Restricted Access		1.71 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
завідувач кафедри
д.е.н., проф. Фінагіна О.В._____________
____________________________________
«_____»________________________ 2022 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО
ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» М.ЧЕРКАСИ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Менеджмент»
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма навчання: заочна
Група М-185

Виконавець роботи:
«____»___________ 2022 р. _______________ Володимир ФІЛІПЧУК
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи:

«____»__________ 2022 р. _________ Д.е.н., проф. Анна ПАВЛОВСЬКА
(підпис) (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2022
2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРКВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри МБА
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Філіпчуку Володимиру Івановичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ АДАПТАЦІЇ
ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА (НА
МАТЕРІАЛАХ ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
М.ЧЕРКАСИ
Керівник роботи Д.е.н., проф. Анна ПАВЛОВСЬКА ,
(Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
затверджені наказом від «__»_____20__року №__
2. Вихідні дані до роботи: фінансові документи ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за 2019-2021 рр.; періодичні видання та
друковані літературні джерела.
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити):
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ
АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-
СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ; РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»; РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ
СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩАФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
4. Консультанти розділів роботи:
Підпис, дата
Прізвище, ініціали
Розділ завдання завдання
та посада керівника
видав прийняв
1 Проф. Павловська А.С.
2 Проф. Павловська А.С.
3 Проф. Павловська А.С.
5. Дата видачі завдання _____________________________________
3

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка
п/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. виконано
1 Складання попереднього плану 28.02.2022
роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 01.03.2022
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 05.04.2022
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного виконано
4 розділу. Аналіз даних, необхідних 10.04.2022
для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 16.04.2022 виконано
Доопрацювання аналітичного виконано
6 20.04.2022
розділу.
Підготовка та написання виконано
7 25.04.2022
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 05.05.2022 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 15.05.2022
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 20.05.2022 виконано
11 Оформлення роботи 26.05.2022 виконано
Подання завершеної роботи на виконано
12 01.06.2022
кафедру

Студент ______ _____Володимир ФІЛІПЧУК
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ Анна ПАВЛОВСЬКА
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4

АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 125 сторінок, 18 таблиці, 13
рисунків, список літератури з 89 найменувань, 6 додатків.

УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО
ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА (НА МАТЕРІАЛАХ ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» М.ЧЕРКАСИ)
Об’єктом дослідження є процес адаптації підприємства до зовнішнього
бізнес-середовища організації.
Предметом дослідження роботі є управлінські технології адаптації
підприємства до зовнішнього бізнес-середовища ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ».
Метою роботи є дослідження теоретичних основ управлінських технологій
адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища, на матеріалах ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ».
Завдання роботи: розглянути сучасні підходи до основ управлінських
технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища; виявити
особливості розвитку поліграфії на Україні; дати загальну характеристику
підприємства; здійснити аналіз основних фінансово – господарських показників
підприємства; проаналізувати сильні та слабкі сторони підприємства; розглянути
пропозиції щодо підвищення адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-
середовища.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції: сформульовано
основні теоретичні аспекти управлінських технологій адаптації підприємства до
зовнішнього бізнес-середовища; проаналізовано фінансово-господарську діяльність
підприємства; розроблено та економічно обгрунтовано заходи щодо стимулювання
бізнес-активності організації. В роботі проведено повний аналіз бізнес-активності
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» із застосуванням
сучасних методів дослідження. А саме загальнонауковий діалектичний метод;
історичний і системний підходи до вивчення процесу обліку, методи класифікації;
порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно-правового
забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний, метод та
метод табличного відображення аналітичних даних. Розроблено та економічно
обгрунтовано заходи щодо підвищення адаптації підприємства до зовнішнього
бізнес-середовища, спираючись на проведений аналіз даного СГД (як загальний так
і конкретно його бізнес-середовище), проведено експертна оцінка щодо
підвищення ефективності діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ», а саме придбання технологічної лінії – БКГ – 76. Детально розглянуто
та розраховано економічний ефект від такого економічного прийому.
Одержані результати можуть бути використані в виробничій діяльності
підприємства ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» з метою
підвищення адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища.

Рік захисту роботи - 2022
Здобувач вищої освіти _____________Володимир ФІЛІПЧУК
Дата _________________________________
5

ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ 11
ТЕХНОЛОГІЙ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО
ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ
1.1 Технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес- 11
середовища організації
1.2 Державна підтримка розвитку бізнес-середовища 31
1.3 Перешкоди для діяльності та розвитку бізнес-середовища на 44
сучасному етапі
1.4 Особливості розвитку бізнес-клімату поліграфії в Україні 50
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА ФОП 61
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
2.1 Загальна характеристика ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. 61
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» як суб’єкта господарювання
2.2 Аналіз основних фінансово – економічних показників ФОП 76
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
2.3 Аналіз бізнес-середовищаФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. 85
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЇ 97
ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
3.1 Рекомендації щодо підвищення адаптації підприємства до 97
зовнішнього бізнес-середовища
3.2 Розробка стратегії стимулювання бізнес-активності ФОП 106
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
3.3 Розрахунок економічного ефекту від пропозиції 115
ВИСНОВКИ 125
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 129
ДОДАТКИ

6

ВСТУП

Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія
всіх без винятку організацій можливо тільки в тому випадку, якщо
середовище допускає його здійснення. Бізнес-середовище організації є
джерелом її життєвої сили. Вона містить в собі той потенціал, який дає
можливість організації функціонувати, а, отже, існувати і виживати певному
проміжку часу.
На сучасному етапі ринкових відносин є багато факторів зовнішнього
середовища можуть впливати на організацію. Бізнес-середовище – це
комплекс чинників безпосереднього оточення організації, що є складовою
частиною зовнішнього середовища, до яких відносяться постачальники,
споживачі, конкуренти, фінансові організації та органи влади. Дані фактори
знаходяться за межами організації, які взаємодіють з нею і які безпосередньо
впливають на організацію в цілому або на її окремі складові частини.
Бізнес-клімат формується в процесі діяльності організації і з часом
змінюється. У деяких випадках фактори зовнішнього середовища починають
чинити сильний вплив на конкретну організацію і стають частиною її бізнес-
оточення. Бізнес-середовище змінюється, якщо організація змінює стратегію,
сферу діяльності, вироблені продукти, ринки і т.п.
Під внутрішнім середовищем розуміється господарський відділ фірми,
до складу управлінський механізм, спрямований на оптимізацію науково-
технічної і виробничо-збутової діяльності фірми. Коли мова йде про
внутрішнє середовище фірми, мається на увазі глобальна структура фірми,
яка охоплює всі виробничі підприємства фірми, фінансові, страхові,
транспортні та інші підрозділи, що входять у фірму, незалежно від їх місця
розташування та сфери діяльності.
Під зовнішнім середовищем розуміють всі умови і чинники, що
виникають у навколишньому середовищі, незалежно від діяльності
конкретної фірми, але які надають або можуть вплинути на її
7

функціонування і тому потребують прийняття управлінських рішень. Однак
набір цих факторів і оцінка їх впливу на господарську діяльність різні в
кожної фірми. Зазвичай підприємство в процесі управління сама визначає, які
фактори і якою мірою можуть впливати на результати його діяльності в
даний період і в майбутній перспективі.
Висновки проведених досліджень або поточних подій
супроводжуються розробкою конкретних засобів і методів для прийняття
відповідних управлінських рішень. Причому, перш за все, виявляються і
враховуються фактори зовнішнього середовища, що впливають на стан
внутрішнього середовища фірми. Макро оточення створює загальні умови
існування організації в зовнішньому середовищі. У цій частині аналізу
розглядаються політико-правові, техніко-економічні, екологічні та ін
фактори.
Вивчення бізнес-середовищаспрямовано на виявлення сильних і
слабких сторін організації. Сильні сторони служать базою, на яку організація
опирається в конкурентній боротьбі, яку вона повинна прагнути
розширювати і зміцнювати. Слабкі сторони - предмет пильної уваги з боку
менеджера, зобов'язаного позбутися або мінімізувати їх вплив. Але бізнес-
середовище може також бути і джерелом проблем і навіть загибелі
організації в тому випадку, якщо вона не забезпечує необхідного
функціонування організації.
Зовнішнє середовище є джерелом, необхідними для підтримки її
внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в
стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим
собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не
безмежні. І на них претендують багато інших організацій, що знаходяться в
цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не
зможе одержати потрібні ресурси з зовнішнього середовища. Це може
послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для організації
наслідків.
8

Необхідно постійно проводити аналіз бізнес-середовищаорганізації в
порівнянні становища бізнес-середовищаконкурентів. Постійне
спостереження за змінами внутрішнього середовища організації сприяє
вирішенню низки поступових завдань.
Сучасне середовище підприємств характеризується надзвичайно
високим ступенем складності, динамізму та невизначеності. Здатність
пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі – основна умова в
бізнесі й інших сферах життєдіяльності. Більше того, у все зростаючій
кількості випадків - це умова виживання і розвитку. Для того щоб визначити
стратегію поведінки організації і провести цю стратегію в життя, керівництво
повинно мати поглиблене уявлення як про внутрішнє середовище організації,
її потенціал і тенденції розвитку, так і про зовнішнє середовище, тенденції
його розвитку і місця, що займає в ній організацією.
При цьому і внутрішнє середовище, і зовнішнє оточення вивчаються
стратегічним управлінням в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і
можливості, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей і
при їх досягненні.
Класифікація бізнес-середовища – важлива умова розуміння її
особливостей і структури, але не єдине, що необхідно знати менеджерові для
планування й здійснення успішного керування комунікаціями з нею. Бізнес-
середовище є не тільки джерелом комунікаційного потенціалу й розвитку
бізнесу організації, але й вогнищем ризиків для них. Із зовнішнім
середовищем відбувається не тільки обмін інформацією й ідеями, але й
ресурсами, включаючи людські. Чим більш відкрите суспільство, тим
спілкування, що інтенсивніше відбувається, тим вище ймовірність одержання
підтримки від зовнішнього середовища, але тим більше й ризики, які несе
спілкування з нею.
Бізнес-середовище, як і кожний сектор людської життєдіяльності,
представляє досить автономний простір для існування, активності й розвитку
людину, у цьому випадку – підприємця, що присвятив своє життя бізнесу.
9

Недарма прийнято говорити, що бізнес – це образ творчого життя людини.
Покращення якості бізнес-середовища, зменшення регуляторного
навантаження на бізнес, налагодження діалогу між бізнесом та владою є
важливими передумовами пожвавлення бізнес-активності, створення
сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій в економіку
країни.
У бізнес-середовище підприємств включаються також державні та
муніципальні організації, а також органи влади. Вплив державної влади,
регіональної та місцевої адміністрації, податкової інспекції на підприємства
різноманітне і проявляється у прийнятті законів та інших нормативних актів,
що визначають правову базу підприємництва; ліцензування діяльності
підприємства; справлянні податків і контролі за їх сплатою та ін. У сучасних
умовах вплив цієї частини бізнес-середовищана діяльність підприємства
дуже велике, тому що вона схильна до частих і нерідко непередбачуваних
змін, що ускладнює діяльність підприємства.
Управляючи процесами взаємодії організації з навколишнім
середовищем, менеджмент зтикається з рядом серйозних проблем, що
породжуються невизначеністю у стані навколишнього середовища. В зв’язку
з цим однією з найважливіших задач, що стають перед менеджментом, є
зниження невизначеності положення організації в оточенні. Це досягається
шляхом розвитку її адаптованості до зовнішнього середовища та
встановленням широких зв’язків з оточенням, які дозволяють організації
органічно вписуватися в навколишнє середовище.
Завдання прогнозування бізнес-середовищаполягає у складанні та
забезпеченні такого прогнозу взаємодії організації з середовищем, яке
дозволяло б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для
досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в
довгостроковій перспективі.
10

Актуальністю теми є питання розвитку бізнес-
середовищапідприємства, виявлення сильних і слабких сторін розвитку
організації в умовах ринкових відносин.
Метою роботи є дослідження теоретичних основ управлінських
технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища, на
матеріалах ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ».
Відповідно до мети в роботі поставлені наступні завдання:
розглянути сучасні підходи до основ управлінських технологій
адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища;
виявити особливості розвитку поліграфії на Україні;
дати загальну характеристику підприємства; здійснити аналіз основних
фінансово – господарських показників підприємства; проаналізувати сильні
та слабкі сторони підприємства;
розглянути пропозиції щодо підвищення адаптації підприємства до
зовнішнього бізнес-середовища.
Предметом дослідження в роботі є управлінські технології адаптації
підприємства до зовнішнього бізнес-середовища ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ».
Об’єктом дослідження в роботі є процес адаптації підприємства до
зовнішнього бізнес-середовища організації.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися
загальнотеоретичні та спеціальні методи. Використання методів групування,
порівняння, конкретизації, системного підходу дозволили визначити складові
методик прогнозування бізнес-активності та фактори впливу на них. До
спеціальних економічних методів дослідження, які використані при
написанні роботи, належать економіко-статистичні (економічного,
регресійного, порівняльного аналізу).
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ
АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-
СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1. Технологій адаптації підприємства до зовнішнього бізнес-середовища
організації

Будь-який суб’єкт підприємницької діяльності працює як відкрита
система. У процесі отримання ресурсів з боку, проектування і виробництва
продукції або надання послуг, реалізації цієї продукції або цих послуг у
зовнішнє середовище підприємство активно взаємодіє з цим середовищем, а
також із середовищем внутрішньої. Це і є підприємницький процес,
спрямований на досягнення цілей підприємства.
Для прийняття раціонального управлінського рішення з урахуванням
впливу зовнішнього оточення керівникам необхідно зробити вибір з великої
кількості комбінацій параметрів в процесі управління. Сьогоднішні зміни в
навколишньому світі змушують звертати на навколишнє середовище
організації ще більшу увагу. Основна проблема, з якою стикається керуючий
персонал - визначення бізнес-середовища. Керівництву необхідно обмежити
облік бізнес-оточення тільки тими аспектами, від яких залежить успіх
організації.
Бізнес-середовище – це комплекс чинників безпосереднього оточення
організації, що є складовою частиною зовнішнього середовища, до яких
відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові організації та
органи влади. Дані фактори знаходяться за межами організації, які
взаємодіють з нею і які безпосередньо впливають на організацію в цілому або
на її окремі складові частини.
Бізнес-середовище формується в процесі діяльності організації і з
часом змінюється, якщо організація змінює стратегію, сферу діяльності,
вироблені продукти, ринки і т.д. Щоб з'ясувати, що слід відносити до бізнес-
12

середовища організації, потрібно проаналізувати, в якій сфері діяльності або
галузі вона працює, і визначити, з якими елементами зовнішнього
середовища (організаціями, підрозділами, людьми), вона пов'язана, схильна
до їх впливу, взаємодіє в процесі досягнення поставлених цілей. При розгляді
впливу бізнес-середовищана організацію важливо розуміти, що
характеристики середовища відмінні, але в той же час пов'язані з її
факторами.
Основними характеристиками бізнес-середовища є:
заємопов'язаність факторів бізнес-середовища- це рівень сили, з якою
зміна одного чинника впливає на інші фактори;
складність бізнес-середовища – число і різноманітність факторів, які
значною мірою впливають на організацію;
рухливість середовища – це швидкість, з якою відбуваються зміни в
оточенні організації; – невизначеність бізнес-середовищає функцією
кількості інформації, яку має організація з приводу конкретного фактора, а
також функцією впевненості в цій інформації. Дані характеристики описують
фактори бізнес-середовища.
У деяких випадках ці фактори починають чинити сильний вплив на
конкретну організацію, можуть надати нові можливості і створити серйозні
загрози. До факторів бізнес-середовищавідносяться постачальники
матеріальних і природних ресурсів, споживачі продукції і послуг,
конкуренти, фінансові організації та органи влади. У групі споживачів
продукції -і послуг входять безпосередні покупці і клієнти: торгові фірми,
офіційні дистриб'ютори, магазини, торгові агенти, фірми-виробники,
індивідуальні покупці і клієнти. Конкретний склад споживачів залежить від
сфери діяльності організації, специфіки її продукції і послуг, масштабів
виробництва, ринків збуту і інших елементів. Крім безпосередніх покупців в
цю групу можуть бути включені суспільства споживачів, суспільства
екологічного захисту та інші подібні організації. Їх вплив на виробників стає
все більш помітним, з якими необхідно рахуватися. Ці організації вступають
13

в безпосередню взаємодію з виробниками з приводу якості продукції,
сумлінності реклами, дотримання екологічних вимог тощо.
Вплив споживачів знаходить вияв у різних формах:
у встановленні певного рівня цін;
в наявності особливих вимог до якості, дизайну і технічним
характеристикам продукції; формах оплати;
в загрозі переходу до іншого виробника;
в перевазі певних торгових марок і т.д.
Виробники також можуть чинити істотний вплив на споживачів,
встановлюючи нижчі ціни, гарантуючи високу якість і терміни постачань,
пропонуючи унікальну продукцію або послуги, будучи монополістами в
даній галузі і т.п. Якщо позиція виробника досить сильна, то існує і
потенційна загроза зміни покупця. Також необхідно розуміти, наскільки
сильні позиції організації, як вона впливає на покупців і на чию користь
складається баланс сил в цій взаємодії. Вивчення споживачів дозволяє
організації краще усвідомити те, який продукт в найбільшій мірі буде
прийматися покупцями, на який обсяг продажів може розраховувати
організація, якою мірою покупці прихильні продукту саме даної організації,
на скільки можна розширити коло потенційних покупців і багато іншого.
Г. Клейнер розглядаючи «бізнес-середовище» як соціально-економічну
систему з властивими їй ознаками, такими як цілісність, відкритість,
пристосовність, відтворюваність, структурованість, ієрархічність і ін. На
основі нових підходів до аналізу систем запропонованих можна говорити про
віднесення даного типу системи до середовищним, з властивими їм
характеристиками, як для внутрішньої бізнес-середовища, так і зовнішньої.
Бізнес-середовище – таке, що авторозвивається. Із цього випливає, що
характер його поведінки здебільшого корелює не із впливом підсистем, а з
характеристиками самого бізнес-середовища, суб`єктів (людей) та
інституцій, що їх об'єднують. При цьому діють властиві всім системам, що
авторозвиваються, демонстрації позитивного зворотного зв'язку, не тільки
14

властивості людей, що складають бізнес-середовище формують саме
середовище, водночас і бізнес-середовище змінює характеристики свідомості
людей.
Як демонструють дослідження, нині гостро постає проблема розуміння
процесів формування бізнес-середовищав регіонах України. Низка вчених
доходить висновку, що систематичне вивчення та аналіз бізнес-
середовищарегіону – гостра та нагальна проблема. Україна є значною за
територією і надзвичайно різноплановою країною за культурно-ментальними
особливостями ведення бізнесу в різних її регіонах. У зв'язку із цим вимагає
пояснення питання, як стиль та культура ведення бізнесу впливають на
систему, яка функціонує на іншому рівні.
Особливості та закономірності функціонування бізнес-середовищав
різних країнах світу висвітлено у працях таких зарубіжних учених, як Д.
Норт [7], Ф. Хайєк [10], Дж.С. Милль [4], Я. Романчук [8; 9] та ін. Бізнес-
середовище розглядали через призму культурно-ментальних зрушень В.В.
Москаленко [5], Я.Г. Невідома [6], М. Лукашевич [3]. Інституціональний
напрям економіки, перенесений на український грунт, переробляється
вітчизняними фахівцями В.П. Вишневським [1], Я. Жалілом [2] та ін.
Важливо виокремити, аргументувати й узагальнити чинники та
елементи, які характеризують функції бізнес-середовищаі певним чином
відображають зв`язок з її ефективністю та корелюють із мінливими умовами
економіки. Ми вбачаємо завдання у тому, щоб указати, як і за допомогою
яких засобів зрозуміти ключові умови формування та функціонування бізнес-
середовищарегіону та, відповідно, створити оптимальні умови діяльності
представників бізнес-структур.
У дослідженні про бізнес-середовище вчені спираюься на базисні
положення чотирьох підходів: теорію систем як основну базу бізнес-
середовища; економічний підхід як базис функціонування бізнес-
середовищарегіону; культурно-ментальний підхід до побудови прототипу
15

бізнес-середовища; інституціональний підхід до аналізу прототипу бізнес-
середовища.
Згідно з теорією систем, бізнес-середовище – ергатична система. Із
цього випливає необхідність окреслити такі базові основні положення бізнес-
середовища. Із цього випливає, що характер його поведінки здебільшого
корелює не із впливом підсистем, а з характеристиками самого бізнес-
середовища, суб`єктів (людей) та інституцій, що їх об'єднують. При цьому
діють властиві всім системам, що авто розвиваються, демонстрації
позитивного зворотного зв'язку, не тільки властивості людей, що складають
бізнес-середовище формують саме середовище, водночас і бізнес-середовище
змінює характеристики свідомості людей.
Значна кількість властивостей бізнес-середовищамає за детермінуючу
особливість людську свідомість – об'єкт, що досі є предметом багатьох
суперечок у науковому світі і досить часто наукове дослідження його не дає
конкретних результатів. Вивчення та подальший аналіз бізнес-
середовищавбачаються нами реальним завданням, якщо в основу аналізу
закласти узагальнений аналіз узагальненої поведінки людей, що є
детермінуючим фактором бізнес-середовища.
Бізнес-середовище необхідно диференціювати як надскладний об'єкт.
Це дає змогу досліджувати його в межах компонентно-системної парадигми,
виокремлювати його базові сфери й аналізувати ступінь їх кореляції.
Можливе дослідження бізнес-середовищаз різних точок зору, причому
результат дослідження буде істотно залежати від вибору вихідних
пріоритетів дослідження.
Економічний підхід як базис функціонування бізнес-середовищамає
такі положення:
1. Економіка розглядається як система, яка знаходиться в процесі
постійних причинно-зумовлених змін.
2. Ринкова економіка досліджується не як окремо взятий об'єкт
дослідження, а як підсистема економічної системи суспільства.
16

3. Діючий механізм локації ресурсів не співпадає з поняттям ринку
як такого, але являє собою інститути, які формують реальний ринок і діють
через нього.
4. Економіка досліджується у взаємозв'язку з правом, соціологією,
політологією: використовується більш широкий набір змінних різної
природи.
5. Культурно-ментальна детермінація як у цілому нації, так і в
окремо взятих регіонах є базисом, на якому формується ділова та
повсякденна поведінка, що сприймається суспільством та, відповідно,
впливає на формування інститутів, що є складовою частиною бізнес-
середовищарегіону.
Культурно-ментальні особливості соціуму регіону, території,
породжують та формують особливості функціонування бізнес-середовища.
Аналіз і побудова прототипу бізнес-середовища припускають наявність
певного теоретичного каркасу, у рамках якого буде проводитися
дослідження.
З точки зору вчених, розкрити і проаналізувати поставлену проблему
можуть допомогти культурно-ментальний та інституціональний підходи як
окремі напрями сучасної наукової теорії. За культурно-ментального підходу
в центрі уваги знаходиться людина активна (homo actіvus), яка є
багатовимірною біосоціокультурною істотою і суб'єктом дії [5, с. 26–40], її
моральність – основа будь-якої культури [6, с. 167–171].
Тим самим здійснюється спроба з'ясувати сутнісні, ціннісні та етичні
характеристики соціальних суб'єктів, що визначаються культурним
довготривалим комплексом, оскільки культура, як справедливо зауважують
прихильники даного підходу, – це життя. При цьому концентрується увага на
розгляді передусім основоположних цінностей соціальних груп, більш
значущих для характеристики соціокультурного та економічного типів
суспільства та його структурних одиниць.
17

На підставі аналізу вітчизняної історії В. Москаленко та Я. Невідома
відносять Україну до традиціоналістського суспільства, в якому весь час не
вдавалося здійснити глибоку і необхідну ліберальну модернізацію. Україна
описується як «розколоте суспільство» (В. Москаленко) або «кризовий
соціум» (Я. Невідома), в якому спостерігається протиріччя між культурою і
характером соціально-економічних відносин, коли блокуються механізми
розвитку суспільства і всіх складників його структур, наприклад бізнесу.
Так, Я. Невідома на підставі власних досліджень відносить Україну до
суспільства з пануванням традиціоналістських цінностей, в яких існує
пріоритет прописаних норм та правил поведінки суб'єктів (традиційних дій)
порівняно з можливостями інноваційних процесів, які є основою маневру
підприємця. Тим самим в Україні ускладнюється процес упровадження
інновацій як джерело еволюційних перетворень економічних відносин.
Інший тип утворюють західні суспільства, в яких пріоритет віддасться
ліберальним цінностям або свободам та відповідальності людей,
можливостям для ціле-раціональних інноваційних процесів. Очевидно, що Я.
Невідома демонструє причини, що стримують українську підприємницьку
активність.
За В. Москаленко гальмом розвитку є розкол у суспільній свідомості,
який блокує перехід економіки і суспільства до іншого стану, тобто розвитку
як процесу споживання предмета іншої якості, процесу піднесення потреб.
Інверсія як логічна форма мислення українців виникає разом із культурою.
Культурно-ментальний бік цього процесу полягає у зростанні
невідповідності між складністю проблем, які постають перед людьми, і
недостатньою здатністю їх вирішувати. «Шкутильгаючі рішення отримують
своє вираження в тому, що різні їх аспекти можуть бути закріплені за
різними інститутами, групами, породжуючи не тільки тенденцію до пошуку
заходів на основі синтезу, скільки інверсії, що розривають ціле на частини,
що несуть у собі потенціал взаємного руйнування» [3].
18

Сказане дає змогу зробити попередній висновок: культурно-
ментальний підхід виділяє постійні, стійкі основи культури, що зумовлюють
розвиток українського суспільства і його структури – підприємництва.
Стійкі культурні основи фіксуються як даність, до якої можна
пристосовуватися, але навряд чи перспективно боротися. У таких складних
соціокультурних умовах діє український підприємець протягом тривалого
історичного періоду.
Із розвитком економічної науки формувалися різні підходи до
розуміння економічної поведінки бізнесмена. Так, у класичній школі
економічна поведінка є поведінка раціональна, максимізуюча корисність,
індивідуалістичне, засноване на стійкості переваг і повноті інформації. Дана
модель піддалася критиці з боку інституціоналістів, а пізніше –
неоінституціоналістов. Для компенсації обмеженості неокласичної моделі
було запропоновано враховувати під час аналізу чинники неповноти
інформації, очікувань і впливу колективних дій та інститутів. У цілому
представники інституціонального напряму змогли зробити практично
загальновизнаним той факт, що без урахування соціально-психологічних
чинників економічної поведінки економічна теорія не зможе пояснити багато
феноменів.
Роль тих чи інших господарських інститутів повною мірою залежить
від поширених у даному суспільстві традицій і неформальних норм
поведінки. Свого часу ще Джон Стюарт Мілль, представник класичної школи
політичної економії, відзначав, що поширення продукту, так само як і
систему економічних відносин, яка виявляється в формах і методах
розподілу, можна вважати результатом дії двох груп чинників – конкуренції
та традиції («звичаю»), причому економісти зазвичай схильні приділяти
увагу лише першій групі чинників [4].
Згідно з відомим визначенням лауреата Нобелівської премії Д. Норта,
інститути – це правила гри в суспільстві, які організовують взаємовідносини
19

між людьми і структурують стимули обміну в усіх її сферах: політиці,
соціальній сфері та економіці [7, с. 6].
Слід чітко розуміти, що і неокласичні, й інституціональні теорії
призначені для опису одного і того ж типу економічної системи, за якої жили
і живуть їхні творці.
Одним словом, економічна наука повинна усвідомити себе саме не
тільки як аналітичну дисципліну, а й як ідеологію. Це положення демонструє,
що спроектовані на основі західного неоінституціоналізму дослідні схеми і
положення не дають змоги повною мірою аналізувати ті складники еволюції
українського суспільства, які пов'язані з розгортанням сформованих,
історично притаманних країні соціальних, у тому числі економічних і
підприємницьких, інститутів.
В Україні інституціональна економіка виявилася набагато більш
затребуваною, ніж у інших більш стабільних суспільствах із ринковою
економікою.
Для зміни економічних інститутів постсоціалістичних країн у рамках
євроінтеграційних процесів недостатньо створити звід законодавчих актів,
потрібно враховувати стартові умови для їх успішного застосування, тобто
укорінені культурні традиції та цінності.
Для більш чіткого розуміння впливу розумового ладу на культуру і
«бізнес-середовище» звернемося до філософії як науки про загальні закони
розвитку природи, суспільства і мислення.
У статті «Капіталізм для України» Я. Романчук [8] розглядає зв'язок
культури, політики й економіки: той чи інший шлях розвитку жорстко
пов'язаний із розумовим конгломератом (РКС) спільноти – співвідношенням
формально-логічного і зворотного мислення в його інтелектуальних
здібностях.
Саме він формує культуру як історичний досвід: певним чином (тобто
відповідно до розумового складу) впроваджений у високостійких
довготривалих моделях звичаїв та поведінки окремих стійких груп
20

населення. За умов рівності інших критеріїв культурний рівень населення
регіону, його цивілізованість залежать саме від його ментальних
особливостей та розумової організації (Україну зараховують до розумової
організації «ліричних особистостей» із мисленням, що оперує образами).
Реальне падіння культури і моральності в суспільстві відображає його
політичне, економічне і соціальне становище. Отже, бізнес-середовище
пов'язане з рівнем життя і залежить від культури підприємців та населення.
Слабка ланка інституційної системи, яка формує підприємницькі норми
поведінки – це розрив між неформальними і формальними нормами, у
результаті якого в Україні народжуються інституційні пастки (неплатежі,
приховування податків, корупція). Це положення є наслідком відсутності
наступності підприємницької культури в Україні, системності під час
побудови формальних правил ринкових відносин.Як цілком справедливо
зазначає Я. Жаліло, «неузгодженість між формальними правилами і
неформальними нормами призводить до парадоксальної ситуації: нікому не
вигідно слідувати формальним правилам» [2, с. 5–18].
Економічне середовище виявляється деінституціоналізованим, оскільки
його формальна структура (набір правил) повністю не узгоджується з
поведінкою суб'єктів, які беруть участь у господарському обороті.
Переконливо про це писав Ф. Хайєк [10, с. 105]: «Буквально всі блага
цивілізації і саме наше існування залежать, як я вважаю, від продовження
нашого бажання нести тягар традицій. Ці блага аж ніяк не «виправдовують»
ношу. Однак альтернативою можуть бути лише злидні і голод».
У рамках неоінституціонального напряму В.П. Вишневський [1, с. 3–
36] пропонує модель «економіки, що трансформується» для України, яка, на
його думку, пройшла вже три цикли. Вчений уважає, що називаючи західні
економіки ринковими, ми зовсім не маємо на увазі, що там не існує
державного регулювання, соціальних програм, громадського сектора і т. д.
Ми їх так називаємо через домінуючий тип відносин. Так і назва «економіка,
що трансформується» для України підкреслює лише домінуючий тип
21

відносин протягом усієї її господарської історії. Отже, бізнесі в Україні
існував завжди, проте мав свої специфічні риси, зумовлені діловим
середовищем.
Останнім часом у зв'язку з посиленням і ускладненням конкуренції, а
також у зв'язку з різким прискоренням процесом зміни в навколишньому
середовищі організації все більшою мірою вимушені приділяти увагу
питанням взаємодії з оточенням, все в більшій мірі розвивати здібності
адаптації до змін зовнішнього середовища. На сучасному етапі – це час
технологічних переворотів, поява нових інновацій, що призводять практично
одномоментно до морального старіння великих груп традиційних виробів,
швидкі і радикальні зміни у співвідношення сил конкурентів - все це змушує
організацію постійно пристосовуватися до мінливих умов навколишнього
середовища, використовувати стратегічне мислення, прагнучи визначити
насуваються зміни.
Характеристика будь-якої організації неможлива без чіткого
відображення впливу факторів зовнішнього середовища та оцінки факторів
внутрішнього середовища на цілі розвитку організації та характер її
діяльності. При цьому важливо визначити сутність навколишнього
середовища і характер її впливу на керування організацією. На думку
Гонтара О. О, усі формальні організації в процесі діяльності використовують
певні ресурси, які необхідні для випуску продукції або надання послуг. До
ресурсів належать: люди (людські ресурси), капітал (фінансові ресурси),
матеріали, технологія, інформація.
Найважливіша характеристика організації – її взаємо зв’язок із
зовнішнім середовищем. Жодна організація не може існувати сама по собі.
Вони повністю залежать від навколишнього світу, від зовнішнього
середовища відносно як своїх ресурсів так і споживачів, користувачів тими
результатами, яких вона намагається досягти.
22

Уява про значення зовнішнього оточення та необхідність враховувати
сили зовнішні по відношенню до організації, з’явилась в управлінській думці
в кінці 50-тих років. Це стало одним з найважливіших внесків системного
підходу в науку управління, оскільки підкреслювалась необхідність для
керівника розглядати свою організацію як цілісність, яка складається з
взаємопов’язаних частин, в свою чергу пов’язаних з зв’язками із зовнішнім
світом.
Термін «Зовнішнє середовище» включає економічні умови, споживачів,
профспілки, урядові акті, законодавство, конкурентні організації, систему
цінностей у суспільстві, громадську думку, техніку те технологію і інші
фактори. Ці взаємозв’язані фактори чинять вплив на все, зо відбувається
всередині організації. З кожним роком керівництво вимушене враховувати
все більшу кількість зовнішнього середовища, які набувають глобального
характеру. Організації повністю залежать від навколишнього середовища,
яке, як правило, знаходиться поза впливом менеджера (керівника) [3,5].
Сьогоднішні зміни в зовнішньому світі примусили звернути на
зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж коли - не будь. Навіть якщо б
зміни ці не були б настільки важливими, керівникам все одно б прийшлося
враховувати середовище, оскільки організація як відкрита система залежить
від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, а також
споживачів. Оскільки від керівництва залежить виживання організації,
менеджер повинен вміти виявляти істотні факти в оточенні, які впливають на
його організацію. Більш того, він повинен запропонувати слушні способи
реагування на зовнішні впливи.
Щоб вижити та зберегти ефективність, організації змушені
пристосовуватись до свого середовища, щоб у світі швидких змін, де
виживають лише пристосовані, його організація не опинилася серед числа
зниклих [4, с.171-173].
23

Позиції управління всередині організації в основному визначаються
тим призначенням і тією роллю, які закликана реалізувати дана організація.
У внутрішньо організаційному житті управління виграє роль
координаційного початку, який формує та приводить у рух ресурси
організації для досягнення нею своїх цілей. Менеджмент формує та змінює,
коли це необхідно, внутрішнє середовище організації, яке представляє собою
органічне поєднання таких складових, як структура, кадри, організаційна
культура, та здійснює управління функціональними процесами, що
проходять в організації [2, с.10-15].
Структура організації відображає складене в організації виділення
окремих підрозділів, зв’язки між цими підрозділами та об’єднання їх в єдине
ціле. Вихідним в побудові структури є проектування роботи (тобто
прийняття системи автономних робіт, конвеєрної, модульної чи
бригадирської форми роботи). Від проектування роботи багато залежить у
внутрішньому житті організації, тому менеджмент повинен приділяти цьому
дуже велику увагу та періодично проводити перегляд з проектованої системи
робіт. Наступним кроком у формуванні структури організації є виділення
структурних підрозділів, які ієрархічно пов’язані між собою та знаходяться у
постійній виробничій взаємодії. Менеджмент повинен визначити
організаційні розміри структурних підрозділів, їх права та обов’язки, систему
взаємодій та інформаційні зв’язки з іншими підрозділами, повинен поставити
перед ними задачі та наділити необхідними ресурсами. Від уміння вирішити
усі ці питання дуже сильно залежить успіх функціонування організації.
Внутрішньо організаційні процеси, які формуються і направляються
менеджментом, включають в себе три основні під процеси: координація,
прийняття рішень, комунікації.
Кадри являються основою будь-якої організації. Менеджмент формує
кадри, встановлює систему відносин між ними, включає їх в процес спільної
24

роботи, сприяє їх розвитку, навчанню та просуненню по роботі. Люди, які
працюють в організації, дуже відрізняються один від одного по багатьох
параметрах: стать, освіта, вік, національність, сімейне положення та ін.
Організаційна культура здійснює сильний вплив як на її внутрішнє
життя, так і на її положення у зовнішньому середовищі. Організаційна
культура складається з стійких норм, уявлень, принципів та вірувань
відносно того, як дана організація повинна і може реагувати на зовнішній
вплив, як слід вести себе в організації, який смисл функціонування
організації та ін. Носіями організаційної культури є люди, але виробляється
вона та формується в значній мірі менеджментом, зокрема, вищим
керівництвом [2, с.10-15].
Ми розглянули основні змінні внутрішнього середовища організації як
об’єкта вивчення менеджменту. Тепер розглянемо його другий об’єкт -
зовнішнє середовище. Не існує ні однієї організації, яка не мала б
зовнішнього оточення, та не знаходилась б з ним у стані постійної взаємодії.
Будь-яка організація потребує регулярного отримання з зовнішнього
середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При
цьому кожна організація повинна віддавати що–небудь у зовнішнє
середовище в якості компенсації за її існування. Як тільки зв’язки з
зовнішнім середовищем обриваються, організація гине.
Ключову роль у виробленні та проведенні політики взаємодії
організації з оточенням відіграє менеджмент, особливо його верхній рівень.
Менеджмент вже не займається тільки внутрішніми питаннями організації. В
рівний, а можливо і в більшій мірі його погляд спрямовується за межі
організації. Менеджмент намагається будувати ефективну взаємодію
організації з оточенням не тільки шляхом впливу на процеси, які
відбуваються в організації, але й шляхом впливу на оточуюче середовище.
25

Стратегічне управління, яке вирішує ці задачі, висувається на перший план у
комплексі процесів управління організацією.
Зовнішня оточення організації, стан взаємодії з яким визначається
переважно якістю управління нею, можна представити у вигляді двох сфер.
Перша сфера – це спільне зовнішнє оточення організації ( або середовище
непрямого впливу). Дане зовнішнє оточення відображає стан суспільства,
його економіки, природного середовища та не пов’язане безпосередньо з
конкретною організацією. Загальне зовнішнє оточення є більш чи менш
однакове для переважної більшості організацій. Друга сфера – це так зване
безпосереднє бізнес-оточення організації (або середовище прямого впливу).
Це оточення формує такі суб’єкти середовища, які безпосередньо зв’язані чи
безпосередньо впливають на діяльність даної конкретної організації. При
цьому важливо підкреслити, що й організація в свою чергу може
безпосередньо впливати на них.
Загальне зовнішнє оточення формується під впливом політичних,
правових, соціально-культурних, економічних, технологічних, національних,
та міжнародних процесів, а також процесом природокористування (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Середовище непрямого впливу на організацію
Джерело: розроблено автором за [1]

26

Безпосереднє бізнес-оточення організації створюють покупці,
постачальники, конкуренти, ділові партнери, а також регулюючі служби та
такі організації, як адміністративні органи, ділові об’єднання і асоціації,
профсоюзи та ін. (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Середовище прямого впливу на організацію[1, с.69-72]
Джерело: розроблено автором за [1]

Бізнес-середовище - це комплекс чинників безпосереднього оточення
організації, що є складовою частиною зовнішнього середовища, до яких
відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові організації та
органи влади. Дані фактори знаходяться за межами організації, які
взаємодіють з нею і які безпосередньо впливають на організацію в цілому або
на її окремі складові частини.
Бізнес-середовище формується в процесі діяльності організації і з
часом змінюється, якщо організація змінює стратегію, сферу діяльності,
вироблені продукти, ринки і т.д. Щоб з'ясувати, що слід відносити до бізнес-
середовища організації, потрібно проаналізувати, в якій сфері діяльності або
галузі вона працює, і визначити, з якими елементами зовнішнього
середовища (організаціями, підрозділами, людьми), вона пов'язана, схильна
до їх впливу, взаємодіє в процесі досягнення поставлених цілей. При розгляді
впливу бізнес-середовищана організацію важливо розуміти, що
характеристики середовища відмінні, але в той же час пов'язані з її
факторами.
27

Визначити кордону бізнес-середовищадуже складно. Для з'ясування те,
що варто відносити до бізнес-середовища організації, необхідно
проаналізувати, як і у сфері діяльності чи галузі вона, і побачити, з якими
елементами довкілля (організаціями, підрозділами, людьми) воно пов'язане,
схильна до їх впливу, взаємодіє у процесі досягнення поставленої мети.
Споживачі продукції та послуг. У цю групу входять безпосередні
покупці, й клієнти: торгові фірми, офіційні дистриб'ютори, магазини, торгові
агенти, фірми-виробники, індивідуальні покупці, й клієнти. Конкретний
склад споживачів залежить від сфери діяльності фірми, специфіки її
продукції та послуг, масштабів виробництва, ринків збуту й інших чинників.
Крім безпосередніх покупців до цієї групи можуть бути включені суспільства
споживачів, суспільства екологічної захисту та решту організації. Їх впливом
геть виробників стає дедалі помітним, і з нею доводиться вважатися. Ці
організації входять у безпосереднє взаємодію з виробниками щодо якості
продукції, сумлінності реклами, дотримання екологічних вимог, і т.д.
Постачальники сировини, матеріалів, напівфабрикатів, електро- і
теплоенергії, води, газу можуть безпосередньо впливати на організацію,
створюючи ресурсну залежність. Залежність одних організацій, від розподілу
ресурсів дає нам влада іншим державам і дозволяє йому впливати на
собівартість, якість продукції, терміни її виготовлення й загалом
ефективність діяльності організації. Аналіз постачальників матеріальних й
природних ресурсів дозволяє визначити, наскільки сильна ресурсна
залежність організації та які її причини. При аналізі слід звернути увагу до
ціни товарів та послуг, їхня якість, дотримання термінів, умов і обсягу
поставок, те що, чи є постачальник монополістом цього виду ресурсів чи
можлива зміна постачальника. Залежність від постачальників ставить
менеджерів організації великі труднощі забезпечивши необхідні її діяльність
матеріальними природними ресурсами. За цих умов організація повинна
спрямовувати свої зусилля те що, аби максимально зменшити ресурсну
залежність [47].
28

Конкуренти. До них відносять ті організації, які реалізують самих і тієї
ж на ринках продукцію чи надають послуги, задовольняють одні й самі
потреби. Під час вивчення конкурентного середовища менеджери мають
визначити, наскільки сильна конкуренція, як на діяльність організації,
визначити головних конкурентів, реальні й потенційні загрози з боку. Разом
про те менеджерам треба зазначити позиції їх організації та які її конкурентні
переваги, щоб вміти виробити певну конкурентну стратегію. Коли ринку
з'являються нові фірми, котрі мають намір виробляти аналогічний продукт,
або вже існуючі випускають той самий продукт, їх необхідно включити ж
групу як потенційних від конкурентів і теж розпочати вивчати. Загрозу в
організацію можуть становити також фірми, що виробляють товари або ж
послуги, які можуть замінити або й повністю відкинути її продукцію.
Менеджери повинні проаналізувати можливість наявності такихтоваров-
замінників чи його появи. Чим більше повною і достовірною інформацією
щодо реальних та кроки потенційних конкурентів мають менеджери
організації, краще вони зуміють підготувати організацію до відповідним діям
на виклик конкурентів, розробивши наступальну чи оборонну стратегію.
Інфраструктура. Це частина бізнес-середовища, що забезпечує
організацію необхідні її діяльність фінансовими, трудовими, інформаційними
ресурсами, транспортними, консультаційними, аудиторськими, страховими
та інші послугами. У інфраструктуру входять численні організації, такі, як
банки, фондові біржі, рекламні і кадрові агентства, консультаційні і
аудиторські фірми, лізингові компанії, орендарі, охоронні агентства,
залізниці.
Фінансові організації. Останнім часом фінансові кризи посилюють
невизначеність та створюють великі труднощі для менеджерів організації.
Банки припиняють поточні операції, припиняють своєї діяльності,
банкрутують, на фондовий ринок падає обсяг продажу цінних паперів,
відбуваються різким коливанням валютного курсу тощо. У такій кризової
ситуації менеджери повинні розуміти, що, попри макроекономічні чинники,
29

роль держави та її впливом геть фінансове становище країни, обгрунтований
вибір фінансових установ і ретельний аналіз їхній поточної діяльності
знижують ризик втрат та створюють умови ще стабільну роботу організації
[32].
Ринок робочої сили. До цього ринку включає кадрові агентства, служби
зайнятості, навчальними закладами, біржі праці та т.п., із якими організація
встановлює зв'язку й безпосередньо взаємодіє, щоб забезпечити себе
необхідними трудовими ресурсами.
Вивчення ринку праці дозволяє організації одержувати інформацію про
наявність робочої сили, яка відповідає певним вимогам (необхідна
спеціальність, кваліфікація, вік, освіту, досвід праці та ін.).
Транспортні організації. Вартість транспортних послуг їх може
становити вагому частку собівартості продукції. У разі організація випробує
сильне вплив із боку транспортних підприємств. Формується залежність від
цін, дотримання графіків перевезень, схоронності поставлених вантажів.
Консалтингові фірми. Останніми роками в Україні істотне пожвавлення
над ринком консалтингових послуг. Українські підприємства дедалі більше
звертаються до консалтингових фірм, по допомогу розробки маркетингових,
інвестиційних проектів, стратегії, проектів тощо.
Страхові компанії. Страховий бізнес в Україні набирає сили, триває
формування страхових груп. Страхування ризиків перетворюється на
інструмент бізнесу, дедалі більше організацій звертається до страхових
компаній. Введено обов'язкове страхування, поруч із особистим
страхуванням отримують поширення такі його види, як добровільне
страхування відповідальності держави і майна.
Державні муніципальні організації та органи виконавчої влади. У
бізнес-середовище організації у залежність від форми власності, її розміру,
масштабу діяльності, фінансування, видів своєї продукції та інших
параметрів можуть входити різні федеральні, регіональні і муніципальні
організації, або органи виконавчої влади, із якими вона безпосередньо
30

взаємодіє (наприклад, місцева адміністрація, податкова інспекція, податкова
поліція, суди й ін.). Їх впливом геть організацію може виявлятися по-різному
- від прямого втручання до регулювання діяльності. Сюди входять прийняття
законів та інших нормативних актів, визначальних правову базу
підприємництва, повне чи часткове володіння акціями, ліцензування,
надання субсидій, розміщення вигідних державних замовлень та його
ресурсне забезпечення, стягування податків контроль над їх сплатою,
застосування економічних пріоритетів і адміністративних санкцій та інших
[25, c. 45].
Аналіз зовнішнього середовища — процес, який здійснюється для
контролю зовнішніх факторів середовища з метою визначення
перспективних можливостей організації та ймовірних загроз для її
ефективного функціонування. Він дає змогу організаціям:
оцінити конкурентне середовище і власне місце на ринку;
визначити слабкі і сильні сторони, труднощі функціонування і
розвитку;
оцінити міру впливу зовнішніх факторів на діяльність організації;
оцінити ресурсну базу організації та її відповідність потребам
зовнішнього середовища;
розробити стратегії, реалізація яких дасть змогу організаціям адекватно
реагувати на зміни у зовнішньому середовищі, а також збільшити
адаптивність і гнучкість організації.
Оскільки між підприємством та зовнішнім оточенням є взаємозв'язки,
то можна стверджувати, що організація— це відкрита система, яка перебуває
у тісній взаємодїі з навколишнім середовищем, яке представляють такі
системи, як економіка, екологія, соціальне середовище, політика і технологія.
Управляючи процесами взаємодії організації з навколишнім
середовищем, менеджмент зтикається з рядом серйозних проблем, що
породжуються невизначеністю у стані навколишнього середовища. В зв’язку
з цим однією з найважливіших задач, що стають перед менеджментом, є
31

зниження невизначеності положення організації в оточенні. Це досягається
шляхом розвитку її адаптованості до зовнішнього середовища та
встановленням широких зв’язків з оточенням, які дозволяють організації
органічно вписуватися в навколишнє середовище.
В залежності від того, наскільки організація адаптована до змін в
оточенні, виділяється два типи управління організацією:
механічний тип управління;
органічний тип управління.
У тому випадку, якщо оточення є динамічним, якщо рівень
невизначеності є високим, більш ефективним є тоді органічний тип
управління організацією. Якщо є оточення є стабільним та невизначеність
знаходиться на низькому рівні, перевага може бути надана механічному типу
управління.

1.2. Державна підтримка розвитку бізнес-середовища

Одним з основних напрямків економічної політики держави відповідно
до стратегії 2022 є дерегуляція – створення комфортного бізнес-клімату через
усунення надмірного регуляторного тиску держави на бізнес та ліквідацію
надмірного контролю підприємницької діяльності шляхом спрощення
процедур, зменшення частоти перевірок та зменшення кількості
контролюючих органів, скасування зайвих дозволів й ліцензій, побудова
ефективної та зручної в адмініструванні регуляції у сферах, де вона
необхідна6. В першу чергу дерегуляція концентрується на тих сферах
економіки, що найбільше впливають на малий та середній бізнес або
створюють найбільші перешкоди для нормального функціонування
підприємств. Курс на дерегуляцію було встановлено ще навесні 2020 року
(березень- квітень 2020 року – ухвалено та підписано законопроект «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов
ведення бізнесу (дерегуляція)».
32

За результатами опитування, 73,2% керівників малих та середніх
підприємств не відчули впливу дерегуляції на ведення власного бізнесу. При
цьому про погіршення умов діяльності повідомили 17,0% респондентів, тоді
як про покращення – майже вдвічі менше – 9,8%. Поряд з питанням про
оцінку впливу респонденти могли назвати конкретні заходи дерегуляції, які
на їх думку позитивно або негативно вплинули на діяльність їх
підприємства7. Так, респонденти, які оцінили вплив дерегуляції позитивно, у
якості конкретних успішних заходів назвали мораторій на перевірки,
зменшення бюрократії та кількості дозволів, створення системи електронного
документообороту, спрощення у адмініструванні податків, спрощення
реєстраційних процедур тощо. Серед респондентів, які негативно оцінили
вплив дерегуляції, несприятливі наслідки пов’язують насамперед з частими
змінами податкового законодавства та підвищенням розмірів податків,
низькою купівельною спроможністю населення, неефективністю державного
апарату, інфляцією та підвищенням цін. Також, у якості негативних наслідків
частина респондентів назвали нестабільність економічної та політичної
ситуації, нестабільність курсу долара, фіктивність мораторію на перевірки,
підвищення мінімальної зарплати, відміну регулювання цін, корупцію тощо
[57].
Зазначимо, що у значної частини респондентів відповідні питання
викликали складнощі, насамперед внаслідок нерозуміння сутності реформ
дерегуляції. Так, частина названих респондентами варіантів не стосувалися
конкретно дерегуляції, а охоплювали більш широке коло явищ. Це може бути
пов’язаним як з недостатнім інформуванням про зміст дерегуляції та
конкретні кроки, байдужістю респондентів, так і з відсутністю реальних
перетворень [23].
При цьому, оцінки реформ дерегуляції не пов’язані ні з розміром
підприємств, ні з видом діяльності, ні з організаційно-правовою формою
підприємства: так, у всіх групах абсолютна більшість зазначила відсутність
змін, тоді як частка песимістів дещо переважає частку оптимістів. Теж саме
33

стосується і регіонального розподілу. Разом з тим, порівняно іншими
регіонами, найгірше вплив дерегуляції оцінили МСП Київської та Черкаської
областей (баланс позитивних та негативних оцінок становить -21% та -17%
відповідно), тоді як найкраще – МСП Житомирської, Донецької та Львівської
областей (баланс позитивних та негативних оцінок становить +6% у
Житомирській області, та 4% і 3% у Донецькій та Львівській відповідно).
Залежно від сфери регулювання, від 40,0% до 77,2%8 опитаних
підприємців повідомляють, що проходження регуляторних процедур створює
певні проблеми для діяльності та зростання їхнього бізнесу. Найбільші
проблеми у підприємців, які стикалися з відповідною процедурою (58,6% від
загальної вибірки), викликає валютне регулювання «проблемність»
регуляторної процедури становить 3,2 бали (де 1 – відсутність проблем, 5 –
значні проблеми). Так, значні проблеми9 виникали у 43,8% респондентів.
Наступними на шкалі проблемності, відповідно до оцінок респондентів, є
регулювання землекористування та цінове регулювання – 2,7% та 2,6%
відповідно (значні проблеми у зазначених регуляторних сферах виникали у
31,8% та 28,6% респондентів відповідно).
Натомість, майже не викликали проблем у респондентів реєстрація та
постановка на облік («проблемність» процедури підприємці оцінили на 1,8
балу) та регулювання зовнішньої реклами («проблемність» - 1,9 балу). Так
жодних проблем з цими процедурами не виникало у 74,9% та 72,3%
респондентів відповідно. Так само, не викликають істотних складнощів у
більшості опитаних підприємців санітарно-гігієнічний контроль, регуляторні
процедури пов’язані процедури, пов’язані з початком користування
приміщеннями та регулювання пожежної безпеки.
Рейтинг «проблемності» сфер регулювання для мікро та малих
підприємств майже не відрізняється. Разом з тим, керівники середніх
підприємств частіше повідомляють про проблеми внаслідок регулювання
землекористування – для цих підприємств зазначена сфера є найбільш
проблемною, тоді як для малих та мікропідприємств – валютне регулювання.
34

Підключення до електромереж та ліцензування є більш проблемним для
малих та мікропідприємств, тоді як для середніх – цінове регулювання.
Реєстрація, регулювання зовнішньої реклами та регуляторні процедури,
пов’язані з користуванням приміщення у всіх трьох групах опитаних не
викликали особливих проблем.
Залежно від регіону проведення опитування респонденти по різному
оцінюють проблемність сфер регулювання. Так, найчастіше про значні
проблеми з проходженням регуляторних процедур повідомляють МСП
Рівненської (у 80,0% респондентів проходження регуляторних процедур
принаймні в одній зі сфер викликало складнощі), Чернігівської (76,7%) та
Івано-Франківської областей (75,0%). Відповідно, найгірші оцінки у рейтингу
проблемності проходження більшості регуляторних процедур отримали ці
області.
Таким чином майже 73,2% керівників малих та середніх підприємств
не відчули жодного впливу дерегуляції на ведення власного бізнесу. Про
погіршення умов діяльності повідомили 17,0% респондентів, тоді як про
покращення – майже вдвічі менше – 9,8%. Залежно від сфери регулювання,
від 40,0% до 77,2% опитаних підприємців повідомляють, що проходження
регуляторних процедур створює певні проблеми для діяльності та зростання
їхнього бізнесу. Найбільш проблемними сферами регулювання є валютне
регулювання («проблемність» становить 3,2 бали, де 1 – відсутність проблем,
5 – значні проблеми), регулювання землекористування (2,7) та цінове
регулювання (2,6).
Майже не викликали проблем у респондентів реєстрація та постановка
на облік («проблемність» процедури підприємці оцінили на 1,8 балу) та
регулювання зовнішньої реклами («проблемність» - 1,9 балу). Найчастіше
про значні проблеми з проходженням регуляторних процедур повідомляють
МСП Рівненської (у 80,0% респондентів проходження регуляторних
процедур принаймні в одній зі сфер викликало складнощі), Чернігівської
(76,7%) та Івано-Франківської областей (75,0%). Відповідно зобразимо
35

статистичні дані проблематичність регуляторних процедур у сферах
державного регулювання на рис 1.3.

100% 5

80%
4

60%
3
40%

2
20%

0%

Не викликає жодних проблем Незначні проблеми
Значні проблеми "Проблемність" регуляторної процедури

Рис. 1.3. Проблематичність регуляторних процедур у сферах державного
регулювання
Джерело: розроблено автором за [85; 89]

Найбільш проблемною сферою для середніх підприємств є
регулювання землекористування, тоді як для малих та мікропідприємств –
валютне регулювання. Дотримання регуляторних вимог малими та середніми
підприємствами супроводжується значними витратами, насамперед
пов’язаними з реєстраційними процедурами, ліцензуванням, технічним
регулюванням, санітарно- гігієнічним контролем та перевірками. Так,
загальні витрати МСП на проходження зазначених процедур протягом 2021
Валютне регулювання
Регулювання землекористування
Цінове регулювання
Митне оформлення
Підключення до електромереж
Ліцензування
Регулювання праці
Сертифікація (технічне регулювання)
Адміністрування податків
Підключення до каналізації та
водовідведення
Регулювання пожежної безпеки
Санітарно-гігієнічний контроль
Регуляторні процедури, пов’язані з
початком користування приміщень
Регулювання зовнішньої реклами
Реєстрація та постановка на облік
36

року становили в середньому 27412 грн. Ця сума включає як прямі витрати у
формі офіційних та неофіційних платежів, так і непрямі витрати – грошовий
вираз часу, яке підприємство витрачало на проходження відповідної
процедури. У 2020 році відповідний показник був вищим – 29761 грн., у
першу чергу внаслідок витрат, з якими стикалися МСП під час перевірок.
Крім зазначеної суми, значну частку прибутку МСП сплачують у формі
податків, однак вони не враховувалася при підрахунку вартості регулювання.
З огляду на те, що про експорт та імпорт повідомила обмежена кількість
підприємств, витрати, що мали місце у процесі регулювання експорту та
імпорту також не враховувалися. Далі наведено деталізовану інформацію
щодо витрат, які мали підприємства під час проходження регуляторних
процедур протягом 2021 року.
Перед початком діяльності українські підприємці повинні
зареєструвати свою діяльність, що є одночасно і створенням підприємства.
Подібну процедуру потрібно проходити також при зміні форми власності та
організаційної структури підприємства під час перереєстрації. Від простоти
чи складності цієї процедури залежить швидкість розвитку бізнесу в країні.
У 2021 році реєстраційні процедури здійснювали 27,1% опитаних
МСП. З них 94,7% реєстрували зміни до установчих документів чи інших
даних про підприємство/ФОП, 5,3% – реєстрували підприємство/ФОП.
Наявність посередників, відносно добре встановлений та стабільний процес
реєстрації зумовлює використання підприємцями послуг останніх. Так, до
посередників при реєстрації зверталися 20,0% МСП, при цьому частіше –
мікропідприємства (24,2% порівняно з 12,4% у групі малих та 16,8% у групі
середніх підприємств). Цей показник дещо зріс порівняно з попереднім
роком: у 2020 році послуги посередників використали 13,4% підприємств.
Реєстрація за допомогою посередника коштувала підприємцю у
середньому 1508 грн. та тривала 7,8 дня. Відповідно до оцінок респондентів
витрати зросли порівняно з попереднім роком: у 2020 році реєстрація за
допомогою посередника коштувала близько 1002 грн. та тривала 5,4 дня. В
37

Україні існує можливість здійснення державної реєстрації (подання
документів у електронній формі для державної реєстрації) за допомогою
порталу електронних сервісів. Так, за його допомогою у поточному році
здійснювали реєстрацію 27,9% опитаних МСП. Частіше про використання
послуги повідомляють більші за розміром підприємства: так, якщо серед
мікропідприємств електронний кабінет використовували 23,5%, то серед
малих та середніх підприємств цей показник становить вже 32,6: та 33,3%
відповідно.
У більшості респондентів (60,8%) реєстрація через портал електронних
сервісів закінчилася успішно і не викликала жодних проблем. Ще 25,8%
зареєструвалися, однак процедура викликала певні проблеми. Не вдалося
зареєструватися через портал 13,4% респондентів. Найчастіше проблеми зі
здійсненням електронної реєстрації виникали внаслідок недостатності або
незрозумілості довідкової інформації про роботу сервісу, поганої технічної
підтримки (44,7% респондентів). 34,2% опитаних повідомили про проблеми
зі встановленням та роботою програмного забезпечення та створенням
власного кабінету, 28,9% – про складнощі з отриманням електронного
цифрового підпису, 23,7% – про проблеми з заповненням бланку реєстрації.
Додатково інші проблеми виникали у 7,9% респондентів13.
Порівняно з попередніми роками, використання електронного сервісу
під час реєстрації зросло. Так, у 2020 році послугою користувалися 20,0%
МСП, тоді як у 2019 році ще менше – 13,0%. Повна (пере)реєстрація бізнесу
у 2021 році тривала у середньому 11 днів, при цьому, у 50% випадків
(пере)реєстрація підприємства зайняла не більше 3 днів. За проходження
процедури опитані підприємці сплатили у середньому 432 грн. Ця сума
включає як офіційну плату, так і неофіційні витрати14, про які повідомили
6,2% респондентів. Порівняно з даними за попередній рік ситуація майже не
змінилася: у 2020 році тривалість процедури за повідомленнями респондентів
становила 10,5 днів та коштувала 380 грн.
38

Витрати на (пере)реєстрацію зростають зі збільшенням розміру
підприємств: так, мікропідприємства на проходження процедури у
середньому витрачають 9,5 дні та 384 грн., малі підприємства – 11,1 дня та
461 грн., середні – 14,5 дні та 479 грн. (зв’язок між тривалістю проходження
(пере)реєстрації та розміром підприємства значущий на рівні 0,05). При
цьому, для менших за розміром підприємств зазначена процедура частіше
супроводжується неофіційними витратами: серед мікропідприємств про
останні повідомили 8,0% респондентів, серед малих та середніх – 4,5% та
3,6% відповідно.
В першу чергу суб’єкт підприємницької діяльності має зареєструватися
у Єдиному державному реєстрі, або, відповідно, зареєструвати зміни до
відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі. Так, за
повідомленнями підприємців, у 2021 році державна (пере)реєстрація тривала
у середньому 5,7 дня, при цьому 36,3% респондентів пройшли процедуру за
один день. Вартість проходження процедури (включаючи неофіційні
витрати) склала у середньому 380 грн., при цьому 18,1% респондентів
повідомили про відсутність жодних платежів. Неофіційні платежі та (або)
добровільні внески мали 4,8%. Враховуючи непрямі витрати (тривалість
процедури), можна говорити про загальну вартість державної реєстрації на
рівні 1680 грн.
Порівнюючи дані з результатами попереднього року можна говорити
про певне погіршення ситуації: так, загальна вартість проходження
процедури у 2020 році становила 1011 грн., з них 241 грн. – прямі витрати
(офіційні платежі, неофіційні та/або добровільні внески), решта – непрямі
витрати, еквівалентні 3,6 робочим дням. Окремі види господарської
діяльності підлягають ліцензуванню. Відповідно, перш ніж розпочати свою
діяльність, підприємці мають звернутися до державних органів та отримати
ліцензії. Згідно законодавства, ліцензія – це документ, що надається органом
ліцензування на право провадження суб’єктом господарювання певного виду
господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Тобто ліцензія – це
39

дозвіл на здійснення певних видів господарської діяльності. Суспільні
відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулюються
ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», крім цього, у випадку
окремих видів господарської діяльності діють ЗУ «Про банки і банківську
діяльність», ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», ЗУ «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів» тощо.
В межах даного дослідження ми використовуватимемо поняття
«ліцензійне покриття» - відсоток компаній, які отримували принаймні одну
ліцензію. Ліцензійне покриття є важливим індикатором масштабу
регулювання державою підприємницької діяльності. Так, на момент
опитування 30,5% респондентів мали принаймні одну ліцензію. Рівень
ліцензійного покриття статистично значущо пов’язаний з розміром
підприємств. Так, якщо серед мікропідприємств 24,9% повідомили про
наявність принаймні однієї ліцензії, то серед малих та великих підприємств
зазначений показник становить 42,6% та 47,1% відповідно. Зараз не мають,
але раніше мали ліцензії 11,7% респондентів, ще 57,7% респондентів не
мають і ніколи на мали ліцензії.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про ліцензування видів господарської
діяльності» ліцензії видаються безстроково. Разом з тим, у випадку окремих
видів господарської діяльності ліцензії обмежуються певним терміном
(строки їх дії та вартість регулюються іншими документами). Так, строк дії
ліцензії у випадку виробництва і торгівлі алкогольними напоями та
тютюновими виробами становить 5 років. За результатами опитування
безстрокові ліцензії мають 35,9% МСП, тоді як у 2020 році цей показник
становив 28,6%. Частіше про наявність безстрокових ліцензій повідомляють
мікропідприємства (36,7% респондентів) та малі підприємства (37,5%
респондентів). Серед опитаних середніх підприємств безстрокові ліцензії
мають 31,2%.
40

Близько 64,1% респондентів мають строкові ліцензії, термін дії яких
становить у середньому 3,7 року, при цьому раз на рік і частіше необхідно
оновлювати ліцензії 35,4% респондентів. Середній термін дії ліцензії у
випадку мікропідприємств становить 3,2 року, малих – 3,8 року та середніх –
4,7 року. Відповідно до результатів опитування, процедура отримання однієї
ліцензії займала у підприємства в середньому 24,3 дня, разом з цим, для
половини респондентів тривалість процедури не перевищила двох тижнів.
Пряма вартість процесу становила 7091 грн., для 50% підприємств – не
більше 3000 грн. Порівняно з даними попередньої хвилі опитування можна
говорити про спрощення процедури у плані тривалості: так, у 2020 році
отримання ліцензії займало 36,4 дня, що у грошовому перерахунку («непряма
вартість») становила більшу частину вартості процедури. Натомість, прямі
грошові витрати фактично не змінилися – у 2020 році усі необхідні витрати
для отримання ліцензії становили 6841 грн. (для 50% підприємств – не
більше 3000 грн.).
Якість та безпека продукції і послуг в Україні регулюється через
систему оцінки відповідності (сертифікація), та гігієнічні й санітарні дозволи.
Сертифікат відповідності - документ, що підтверджує виконання визначених
вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності. Для підтвердження факту
відповідності може використовуватися як декларація виробника, так і оцінка
«третьою стороною» – із залученням відповідних органів з оцінки
відповідності.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи
(гігієнічний/санітарний висновок) засвідчує відповідність (невідповідність)
об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам
безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним
державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником
об'єкта експертизи. Санітарні й гігієнічні висновки впроваджуються
безпосередньо державними органами.
41

Регуляторне покриття такими сертифікатами й дозволами – важливий
індикатор масштабу державного регулювання продукції і послуг. Про
необхідність сертифікації продукції або послуг у 2021 році повідомили 15,8%
респондентів (у попередньому році зазначений показник становив 20,7%).
Опитаним підприємцям було запропоновано обрати один із трьох
варіантів, які описують відносини між бізнесом та державою: держава як
партнер бізнесу, держава як перешкода або обмеження для бізнесу та
держава як ворог бізнесу. Більше ніж половина представників бізнесу (58%)
вказали, що вважають державу перешкодою або обмеженням. 28% назвали
державу ворогом. Частка підприємців, які вважають державу партнером
бізнесу, становить 14% у 2021 році. Це співвідношення практично не
змінилося порівняно із першою хвилею опитування. За даними першої
«Щорічної оцінки ділового клімату» у 2020 році частка опитаних
представників МСП, які вважали державу перешкодою, становила 56%,
ворогом – 30% та партнером – 14% .
В опитуванні довіра підприємців до інститутів вимірювалася за
допомогою двох запитань. Респонденти вказували, по-перше, яким
інституціям вони довіряють і, по-друге, до яких із запропонованих інституцій
вони б звернулись по допомогу у вирішенні питань, що стосуються ведення
бізнесу. Серед перелічених інституцій були органи державної влади
(Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Президент), місцевої влади, судової гілки
та політичні партії. Також був представлений громадський сектор (бізнес-
омбудсмен, бізнес-асоціації) і приватний сектор (юристи, бізнес-
консультанти). Крім цього, одним із варіантів були тіньові посередники
(мафія).
При оцінці цих інституцій з токи зору довіри, можна побачити, що
приватному сектору МСП довіряють більше, ніж державній владі та
громадським організаціям. Опитані підприємці довіряють найбільшою мірою
юристам, адвокатам та бізнес-консультантам. Про це повідомили більше
42

половини (55%) підприємців. Наступними за рівнем довіри у рейтингу
підприємці назвали міжнародні організації (47%) та бізнес-асоціації (44%).
Малий та середній бізнесу потребує, насамперед, сприятливої політики
держави для створення відповідних умов для ведення бізнесу, а не прямої
державної підтримки. Це показали відповіді учасників опитування на
запитання щодо їхнього бачення державної підтримки. 77% МСП вважають,
що держава повинна проводити політику, спрямовану на створення
сприятливого середовища на ведення бізнесу, включаючи спрощення
адміністративних процедур. 17% опитаних вважають, що для бізнесу
потрібна саме пряма державна підтримка, тобто надання послуг та
консультацій для бізнесу, гарантування кредитів, певні субсидії тощо. Решта
респондентів (6%) відповіли, що бізнес не потребує державної підтримки у
жодній формі.
Зобразимо діаграму оцінки потреб бізнесу у державній підтримці
рис.1.4

Бізнесу насамперед необхідна пряма
29
державна підтримка (послуги, які
17 %
надаються безпосередньо бізнесу: %
консультації, субсидії, кредитів тощо)
Бізнесу насамперед необхідна сприятлива 60
політика держави (покращення ділового % 77
середовища, спрощення системи %
адміністрування тощо)
11
Бізнес не потребує державної підтримки %
6
%

2020 2021
Рис. 1.4 Оцінка потреб бізнесу у державній підтримці (2020 та 2021 роки), %
опитаних
Джерело: розроблено автором за [85; 89]

У порівнянні із 2020 роком, у 2021 році зросла частка МСП, що
очікують від держави створення сприятливих умов для бізнесу, тоді як
відсоток тих, хто очікував від держави прямої підтримки бізнесу або не
43

очікував жодної, зменшився. В той час як, подібно до 2020 року, у 2021 році
між підприємствами різних розмірів немає суттєвої різниці у тому, як вони
бачать державну підтримку, певна різниця спостерігається між МСП різних
форм власності.
При оцінці кроків державної політики, які, на їхню думку, найбільше
сприятимуть бізнесу, представники МСП сходяться на тому, що такими
кроками повинні бути зменшення кількості документів, необхідних для
ведення підприємницької діяльності, та спрощення податкового
адміністрування. Цих дій очікують від держави чотири із п’яти опитаних
МСП: 82% вважають, що потрібно зменшити кількість документів для
бізнесу, а 80% – що потрібно спростити адміністрування податків. В 2020
році два заходи також називали найчастіше, але у 2021 році частки
респондентів, які їх підтримують, зросли. Так, у 2020 році спрощення
податкового адміністрування очікували 77% МСП, а зменшення кількості
документів для бізнесу – 71%.
Як і в 2020 році, представники МСП вважають, що потрібно створити
єдиний інформаційний ресурс, де вони могли б дізнатися про правила та
умови ведення бізнесу, зміни законодавства, та отримати іншу інформацію
щодо ведення бізнесу. Запит на такий ресурс залишається високим: у 2020
році 67% МСП назвали це важливим кроком державної політики, а у 2021 –
вже 78%. Фізичні особи-підприємці частіше висловлювались за створення
такого ресурсу (цю ідею підтримали 81% ФОП), ніж юридичні особи (76%).
Три із чотирьох опитаних МСП (74%) вважають, що державі слід
створити рівні умови для всіх суб’єктів бізнесу при веденні підприємницької
діяльності. Ця частка більша за частку МСП, для яких важливим кроком
політики є державна підтримка підприємств їхнього сектору (45%). Це
свідчить про те, що для малого та середнього бізнесу рівні та справедливі
умови є важливішими, ніж допомога з боку держави. Порівняння різних
категорій опитаних МСП за розмірами показало, що малі та середні
44

підприємства дещо більш зацікавлені у цільовій підтримці сектору
державою, ніж мікропідприємства. Зокрема, підтримки від держави очікують
50% середніх та 49% малих підприємств порівняно із 43% мікропідприємств.
Як і в попередньому опитуванні, значна частка МСП (67%) очікує
реформування податкових органів. Бізнес вважає, що податкова повинна
стати сервісною службою для платників податків. У 2020 році відповідна
частка опитаних складала 65%.
В цілому, майже всі із запропонованих в опитуванні 2021 року заходів
державної політики були обрані більш, ніж 40 відсотками опитаних МСП –
тобто досить велика частка респондентів називала перелічені заходи
важливими. Це показує, що у секторі МСП є потреба сприятливої та дієвої
політики з боку держави, яка б мала визначені та відчутні результати.
Ефективні реформи регуляторного середовища позитивно вплинуть на ділову
активність МСП, підвищать оптимізм бізнесу та дозволять впевненіше
розвиватися.

1.3. Перешкоди для діяльності та розвитку бізнес-середовища на сучасному
етапі

Низький попит вийшов на перше місце серед перешкод для зростання
малого та середнього бізнесу у 2021 році. Несприятлива політична ситуація,
яка була головною перешкодою у 2020 році, змістилась на друге місце.
Більше половини опитаних МСП (59%) назвали низький попит та
низькі обсяги реалізації перешкодою для свого зростання. В результаті цього
ця перешкода у 2021 році вийшла на перше місце за важливістю факторів, які
обмежують зростання бізнесу. У 2020 році негативний вплив на бізнес
несприятливої ситуації на ринку був відчутний, але не настільки сильним.
39% МСП повідомляли, що брак попиту перешкоджає їх зростанню, через що
ця перешкода знаходилась на другому місці у списку перешкод для бізнесу.
45

У першій хвилі цього опитування (в 2021 році) на першому місці серед
перешкод знаходилась нестабільна політична ситуація – це було бар’єром
для 51% МСП. За результатами другої хвилі опитування нестабільна
політична ситуація займає друге місце у рейтингу перешкод: про неї
повідомляє 44% опитаних МСП. Посилення впливу ринкових перешкод на
фоні деякого послаблення впливу політичних ризиків можна пояснити
відносною незмінністю ситуації на фронті військових дій, відсутністю
суттєвих змін в складі уряду, а також низькою купівельною спроможністю
споживачів у результаті економічної кризи. Крім цього, брак попиту стає все
більшою проблемою із зменшенням розміру підприємств. Якщо для середніх
підприємств частка опитаних, що назвали низький попит перешкодою для
своєї діяльності, складає 41% (на рівні впливом політичної нестабільності),
то серед малих підприємств усіх форм власності ця частка дорівнює 55%, а
для мікропідприємств – 63%.
Перешкоди, що стосуються оподаткування, є наступними за
важливістю для бізнесу. Високі ставки податків перешкоджають зростанню
35% опитаних МСП – ця частка дещо зросла порівняно із 2020 роком, коли
високі ставки податків називали перешкодою 31% респондентів. Вага такої
перешкоди, як обтяжливість податкового адміністрування та бухгалтерського
обліку, майже не змінилась: 26% МСП повідомляли про цю проблему у 2020
році та 27% МСП повідомляють про неї у 2021 році.
Проблема як розміру, так і адміністрування податків, більш актуальна
для юридичних осіб, ніж для фізичних осіб- підприємців. Високі ставки
податків перешкоджають розвитку 38% юридичних осіб порівняно із 29%
ФОП, а складність в адмініструванні податків та веденні бухгалтерського
обліку є бар’єром для розвитку 29% підприємств- юридичних осіб порівняно
із 22% ФОП. Що більший розмір підприємства, тим більш проблематичним
для нього є адміністрування податків та бухгалтерський облік.
46

Негативний вплив інфляції дещо послабився порівняно із 2020 роком,
проте у 2021 році вона залишається перешкодою для 26% опитаних МСП.
Серед ФОП та підприємств-юридичних осіб практично однакові частки
респондентів, які назвали інфляцію перешкодою для бізнесу, однак якщо для
юридичних осіб вона займає порівняно нижче місце серед інших перешкод
(на шостому місці у рейтингу для юридичних осіб), то для ФОП інфляція є
четвертою проблемою за ступенем впливу.
Наступні найбільш поширені перешкоди для розвитку бізнесу у 2021
році стосуються регуляторного середовища. Це часті зміни економічного
законодавства та високий регуляторний тиск. Із цими проблемами стикається
приблизно кожне четверте опитане МСП. Вони більше актуальні для
підприємств, які є юридичними особами: часті зміни економічного
законодавства перешкоджають розвитку 29% цих підприємств, а високий
регуляторний тиск є проблемою для 25% з них. Серед ФОП відповідні частки
менші: 18% ФОП повідомляють як про одну, так і про іншу проблему.
Негативний вплив обох перешкод – як частих змін економічного
законодавства, так і високого регуляторного тиску – посилюється із
збільшенням розміру підприємств.
Корупція виступає перешкодою для 23% опитаних МСП. Ця частка не
змінилася порівняно із 2020 роком. Практично однакові частки юридичних
осіб (22%) та фізичних осіб-підприємців (24%) повідомляють про цю
проблему, але, знову ж, у рейтингу перешкод для діяльності ФОП корупція
займає п’яте місце, в той час як для юридичних осіб її випереджають інші
проблеми, в результаті цього корупція знаходиться на восьмому місці у
рейтингу перешкод для цієї групи підприємств.
Вплив війни на Сході України дещо зменшився порівняно із 2020
роком, коли війну називали перешкодою 28% опитаних МСП. У 2021 році
20% респондентів повідомили, що війна на Сході перешкоджає їхньому
бізнесу. Така ж частка опитаних (20%) відмітили, що брак кваліфікованих
47

працівників перешкоджає їхньому бізнесу. Частка підприємств, які
повідомляють про цю проблему, зросла порівняно із першою хвилею
опитування, де вона складала 13%. Для підприємств-юридичних осіб питання
браку працівників потрібної кваліфікації є дещо більш актуальним, ніж для
фізичних осіб-підприємців: про цю перешкоду повідомили 17% ФОП та 22%
юридичних осіб [87].
На високий рівень конкуренції скаржаться 19% опитаних ФОП, і
приблизно такі ж частки опитаних відмічають проблеми, пов’язані із
фінансами. Перешкодою для зростання 19% МСП є низька доступність
кредитів, для 17% – брак обігових коштів та високі ставки кредитів.
Відповідні частки опитаних практично не змінились із 2020 року.
Основні причини відсутності планів на зростання – несприятлива
економічна ситуація в країні та відсутність можливостей на ринку для
розширення (брак попиту, низька купівельна спроможність у населення). Ці
причини перешкоджають зростанню більш ніж половині МСП, що не
планують збільшувати обсяги діяльності протягом наступних двох років.
Так, 54% підприємств, що не планують зростання, назвали причиною
цього несприятливу економічну ситуацію в країні, а 53% – відсутність ринку
на товари або послуги. За результатами першої хвилі опитування у 2020 році
несприятлива економічна ситуація також була головною перешкодою, яка
стримувала розвиток підприємств у дворічній перспективі.
Вагомою перешкодою для розширення діяльності підприємств
залишаються недостатні фінансові можливості. У 2020 році брак
фінансування виступав перешкодою для 29% МСП, що не планували
збільшувати обсяги діяльності, а у 2021 році ця частка збільшилась до 44%.
Проблеми з фінансуванням актуальні для різних категорій МСП за розміром,
але відносно менше торкаються підприємств середнього розміру [89].
Зобразимо діаграму основних ділових перешкод для створення бізнесу
на рис.1.5
48

54%
Несприятлива економічна ситуація в країні
53%
Немає ринку на товари / послуги

44% 53%
Не маю фінансових можливостей

32%
Політична нестабільність

26%
Жорстка конкуренція
22%
Важко знайти нових працівників належної кваліфікації
19%
Високі ставки кредитів
18%
Війна на Сході
17%
Заважає корупція
Побоююся переходити на загальну 15%
податкову систему – доведеться
сплачувати більше 13%

Недостатньо виробничих потужностей 13%

Складність отримання дозвільних
документів, ліцензій (в т.ч. вартість) 10%

Отримую достатньо доходу 10%
Побоююся переходити на загальну
податкову систему – з інших причин 9%
(труднощі в адмініструванні, облік,
тощо)

Щоб не втратити законодавчі переваги малого бізнесу 6%
13%
Складність дотримання вимог технічного, 4%
санітарного та фіто- санітарного регулювання (в
т.ч. вартість) 4%
Щоб не втратити контроль над процесами на 13%
підприємстві 2%
Бракує інформації, як це зробити
Інше 4%
10%

Рис 1.5 . Основні перешкоди для розшир ення діяльності підприємств
Джерело: розроблено автором за [85; 89] 2%
10%

Політична нестабільність також не дозволяє підприємствам
9%
збільшувати свої обсяги діяльності протягом наступних двох років. Про цю
перешкоду повідомили 32% підприємств, при цьому вона однаково
торкається як мікро-, так і малих та середніх підприємств. Політична
нестабільність не була виділена як окрема перешкода для розширення
49

бізнесу у першій хвилі опитування, а те, що її зазначила третина опитаних у
2021 році, показує, що політичні ризики залишаються важливим фактором
для МСП при плануванні своєї діяльності.
Жорстка конкуренція на ринку стала більш відчутною для бізнесу. У
2021 році 26% МСП, що не планують розширювати свою діяльність, назвали
її перешкодою для зростання. Це більше, ніж у першій хвилі опитування: у
2020 році відповідний відсоток дорівнював 15%. Малі підприємства частіше
від середніх та мікропідприємств відкладають розширення через вплив
конкуренції.
Близько 22% МСП не планують розширюватися зокрема тому, що їм
бракує нових працівників відповідної кваліфікації. У цьому випадку малі
підприємства також відрізняються від мікро- та середніх підприємств тим,
що їм найважче знайти нових працівників із потрібною кваліфікацією (це є
перешкодою для 32% малих підприємств порівняно із 22% мікропідприємств
та 16% середніх. Частина підприємств не може зростати через високі ставки
кредитів (19%), через вплив війни на Сході (18%) та корупції (17%). 13%
МСП бракує виробничих потужностей для зростання.
Планують зростати, пояснили це побоюваннями щодо збільшення
вартості ведення бізнесу на загальній системі, при чому ця перешкода більше
актуальна для фізичних осіб-підприємців (24%), ніж для юридичних осіб
(11%). По- друге, це складність отримання дозвільних документів та ліцензій,
у тому числі їхня вартість. Це називають перешкодою для розширення 13%
МСП, що не планують зростати протягом наступних двох років. По-третє,
частина МСП (10%) відкладають зростання через те, що не бажають
переходити на загальну податкову систему у зв’язку з іншими причинами,
що не стосуються безпосередньо вартості. Підприємців знеохочують
труднощі в адмініструванні, обліку та інших процедурах, необхідність у яких
настає із переходом на загальну систему.
Крім цього, 9% МСП, що не мають наміру розширювати бізнес
протягом наступних двох років, повідомили, що не хочуть втрачати
50

законодавчі переваги малого бізнесу, а 6% назвали перешкодою для
розширення складність дотримання вимог технічного, санітарного та фіто-
санітарного регулювання, в тому числі його вартість. Лише 10% МСП
вказали, що не планують зростати через те, що отримують достатньо доходу.
У 2020 році відповідна частка складала 5% опитаних.
Таким чином, проаналізувавши економічну ситуацію на ринку, тобто
брак попиту, стала найбільшою перешкодою для зростання бізнесу у 2021
році, перевищивши за важливістю несприятливу політичну ситуацію, яка
була головною перешкодою для бізнесу у 2020 році.
Несприятлива політична ситуація все ще залишається вагомою
перешкодою для МСП – вона знаходиться на другому місці рейтингу
перешкод – але її вплив дещо послабився порівняно із 2020 роком. Високі
ставки податків та складне адміністрування податків є більш відчутним
бар’єром для підприємств- юридичних осіб, ніж для фізичних осіб-
підприємців. Часті зміни економічного законодавства, високий регуляторний
тиск та корупція перешкоджають розвитку приблизно кожного четвертого
МСП. Несприятлива економічна ситуація в країні та брак ринку на товари
або послуги (тобто брак попиту та низька купівельна спроможність
населення) – головні причини того, чому половина опитаних МСП не планує
розширювати діяльність бізнесу протягом наступних двох років. Брак
фінансових можливостей та політична нестабільність – це вагомі фактори, які
стримують зростання бізнесу у дворічній перспективі.

1.4 Особливості розвитку бізнес-клімату поліграфії в Україні

Поліграфічна промисловість виступає однією з найважливіших
підсистем видавничо-поліграфічної галузі, яка займає важливе місце в
економіці України. На сучасному етапі дана промисловість широко
розвивається, поширена по всіх областях і регіонах України і користується
51

значним попитом на виготовлену продукцію, виступає матеріально-
технічною базою видавничого виробництва.
На сьогодні налічується велика кількість приватних, колективних
поліграфічних підприємств, які здебільшого оснащенні сучасною технікою
для друку, що успішно конкурують на ринку пакувальної, рекламної,
бланкової та іншої комерційної продукції. Вони помітно підняли рівень
якості поліграфічного виконання друкованої продукції [14; с. 13].
Сьогодні майже усі поліграфічні підприємства, які знаходяться у
приватній власності мають найновіше обладнання для друку, що дає їм змогу
вдало конкурувати на ринку з іншими підприємствами цієї галузі.
Поліграфічне підприємство - це промислове підприємство, що виконує всі
або деякі види поліграфічних робіт з випуску друкованої продукції.
Класичними способами друку в поліграфії є високий, глибокий та плоский,
які відрізняються між собою характером і розташуванням друкарських та
пробільних елементів друкарської форми.
У високому друці друкарські елементи знаходяться вище пробільних та
розташовуються в одній площині, передача градацій відбувається за рахунок
різної площі (растрових елементів) задруковування . Даний спосіб друку
поступається за якісними та економічними показниками іншим сучасним
способам друку, а тому сьогодні майже не застосовується. Винятком є
вітчизняні малі державні районні та міські друкарні, де через брак коштів та
ініціативи до модернізації виробництва продовжують використовувати
застарілі технології та устаткування.
У глибокому друці друкарські елементи заглиблені на різну глибину
відносно площини пробільних елементів . Передача градацій відбувається за
рахунок різної кількості фарби, залежно від глибини друкуючого елемента.
Глибокий спосіб друку призначений для друкування високоякісної
кольорової (образотворчої) продукції великими тиражами. Через високу
вартість та складність формних і друкарських процесів у малій поліграфії цей
спосіб друку не застосовується.
52

У плоскому друці друкарські та пробільні елементи форми знаходяться
практично в одній площині і відрізняються за своїми фізико-хімічними
властивостями (вибірковістю змочування). Пробільні елементи є
гідрофільними і добре змочуються водою, а друкарські елементи є
олеофільними і добре змочуються фарбою. Під час друку на форму спочатку
наноситься зволожувальний розчин, який сприймається пробільними
елементами і захищає їх від подальшого закачування фарбою, а потім –
фарба, яка сприймається лише друкуючими елементами. Передача градацій
відбувається, як і у високому друці, за допомогою растрових елементів.
Сьогодні на Україні в поліграфії використовується офсетний плоский
спосіб друку вважається найбільш перспективним та домінуючим завдяки
високій якості, продуктивності та економічності. Флексографія є одним із
різновидів високого друку, в якому використовують пружно-еластичні
друкарські форми та малов’язкі швидковисихаючі фарби. У флексографії
друкарська форма виконує не тільки свою основну функцію як форма, але ще
й функцію декеля, що дозволяє задруковувати матеріали з різною фактурою
(мікрогеометрією) від гладких плівок до шорсткого пакувального картону з
мінімально необхідним тиском, що є дуже важливим для якісного друку.
Застосування рідких фарб, що закріплюються переважно за рахунок
випаровування розчинників, та еластичних форм дозволяє задруковувати
матеріали, що не всмоктують фарбу, наприклад, поліетиленову плівку,
металеву фольгу або скло. Для флексографічного друку характерні висока
тиражостійкість друкарських форм та велика продуктивність друку.
Сучасний етап розвитку поліграфії характеризується появою та
впровадженням у виробництво цифрових друкарських машин. До таких
машин, окрім згаданих вище, побудованих на основі цифрових спеціальних
способів друку (різографії та електрографії), відносять і друкарські машини
плоского офсетного друку, обладнані спеціальною системою цифрового
виготовлення друкарської форми безпосередньо на формному циліндрі.
Сьогодні цифрові машини є ще досить дорогими, і тому їх ще не можна
53

вважати реальною альтернативою традиційним друкарським машинам у
поліграфії.
Розмаїтість поліграфічного устаткування обумовлена широким
використанням хімічних, фізичних, фізико-хімічних, фотографічних і інших
процесів із застосуванням механіки, електроніки, електронно-
обчислювальної і лазерної техніки. Визначною рисою сучасного
поліграфічного виробництва є широке використання новітнього
автоматичного й електронного устаткування, застосування потокових
автоматизованих ліній.
Розмаїтість поліграфічного устаткування обумовлено також і різними
видами і способами друку. В даний час високий, плоский офсетний друк і
глибокий друк є основними технічними засобами поліграфічного
виробництва. Вибір того або іншого виду і способу друку, а отже, і
устаткування визначається багатьма факторами: видом продукції, тиражем,
термінами випуску, вимогою до якості, економічними показниками,
оснащеністю поліграфічного підприємства.
Істотним недоліком сучасного господарсько-правового регулювання
поліграфічної промисловості є відсутність правового механізму
обов’язкового моніторингу стану підприємств і вивчення потреб сучасної
поліграфічної промисловості. Такий моніторинг, на нашу думку, має стати
передумовою стимулювання промисловості та дозволить, ураховуючи
економічні особливості розвитку поліграфічної промисловості, розробити
основи економічної, зокрема галузевої, політики поліграфії [14, c.15].
За статистичними даними Палиги Є. М. (станом на кінець 2021 року)
структура поліграфічної галузі по регіонам виглядає наступним чином: у
Харківській області – 680 поліграфічних підприємств, у Донецькій – 320,
Дніпропетровській – 360, Львівській – 243, Одеській – 171, Київській – 141,
Вінницькій – 95, Полтавській – 89, Запорізькій – 77, Сумській – 73,
Херсонській – 71, Черкаській – 71, Волинській – 70,Рівненській – 67,
Тернопільській – 69, Івано-Франківській – 60, Хмельницькій – 58,
54

Закарпатській – 55,Чернівецькій – 51, Миколаївській – 46, Чернігівській – 47;
Житомирській – 41, Кіровоградській – 35, м. Київ – 209 [20, с.51].
Графічно динаміка розвитку поліграфічних підприємств на Україні
зображена на рис. 1.6

Житомирська
Миколаївська
Закарпатська
Івано - франківська
Рівненська
Черкаська
Кількість поліграфічних
Сумська структур
Полтавська
ЛуЗгаапносрьікзаька
Одеська
Дніпропетровська
Харківська
0 200 400 600 800

Рис. 1.6 Кількість поліграфічних підприємств України в 2021 р.
Джерело: розроблено автором за [85; 89]

Таким чином з цих статистичних даних видно, що найбільш розвинена
Харківська область понад 680 поліграфічних структур. Кіровоградська
область менш розвинена складає лише 35 поліграфічних підприємств.
Черкаська область посідає 13 місце по кількості та розвитку поліграфічної
галузі. Ця тенденція говорить про те, що поліграфія більш рішуче входить на
ринок, де вже діє доволі сильне конкурентне середовище [89].
На сьогодні налічується велика кількість приватних, колективних
поліграфічних підприємств, які здебільшого оснащенні сучасною технікою
для друку, що успішно конкурують на ринку пакувальної, рекламної,
бланкової та іншої комерційної продукції. Вони помітно підняли рівень
55

якості поліграфічного виконання друкованої продукції [14; с. 14].
Дослідження стану поліграфічної галузі України ґрунтується на офіційних
даних Державного комітету статистики України, Державного комітету
телебачення та радіомовлення України, Державної наукової установи
«Книжкової палати України ім.. І. Федорова».
Наприклад, у минулому році усі підприємства поліграфічного сектору
видали 40 млн. примірників, що становить менш ніж 1 примірник на кожного
громадянина країни. У першому кварталі поточного року ситуація у цій
галузі погіршилася, показник випуску примірників зменшився у двічі.
Видавничо-поліграфічна галузь потребує державної підтримки, бо інакше у
цьому році ситуація для цього сектора буде катастрофічною. Для порівняння
візьмемо ситуацію цього ж сектора Білорусії, яка торік випустила книг в
обсязі 7 примірників на одного громадянина Білорусії. Даний рівень на
порядок перевищує кількість примірників на одного українця. У загальному
сенсі, Україна намагається інтегруватись у Європейську спільноту. Але
даний процес здійснити дуже складно, оскільки економіка Україна відстає
від економіки держав Європи в цілому, а в даному секторі – в 10 разів. Для
прикладу, у Європі цей показник становить 12-14 примірників на душу
населення [20, с.65].
Однією з головних причин спаду показників у даному секторі
економіки є те, що в Україні не створені комфортні економічні умови для
формування цін на книги, для розповсюдження книг по ширшим верствам
населення [40,с.25]. Однією з головних причин такого явища є значне
податкове навантаження на підприємства галузі. Так, Дніпропетровське
видавництво «Зоря» підписало угоду на поставку нової рулонної офсетної
машини вартістю 989 000 німецьких марок, та сума податку на додану
вартість разом із ввізним митом склала 536 тисяч гривень – не всі
підприємства здатні впоратись із таким податковим навантаженням.
Щоб вирішити цю проблему потрібно:
послабити силу податкового навантаження на видавництво;
56

забезпечити нульову ставку ПДВ на видавничо-друкарські послуги
(продукцію) та послуги, пов’язані з розповсюдженням поліграфічної
продукції. Такий метод діє в Білорусії, Латвії, Литві, США, Естонії та в
інших країнах. Найбільш нижчий податок на додану вартість в даному виді
операцій є у країнах: Туреччина, Італія, Іспанія, Нідерланди – від 1 до 7
відсотків.
Отже, якщо дати оцінку стану галузі, то приходимо до висновку:
ситуація залишається складною та суперечливою: не вистачає обігових
коштів, тисне дуже високий рівень податкового навантаження, дається
взнаки такий фактор, як низька платоспроможність населення, саме тому
падає попит на продукцію поліграфічної галузі [10, с.117]. Але є шанси для
стабілізації даної ситуації та її покращання, оскільки сьогодні стимулюється
імпорт прогресивних технологій. Потрібно не тільки зниження цін на
поліграфічну продукцію, а й реалізація комплексу дій з оновлення
обладнання в усьому поліграфічному секторі. Окрім вирішення технічної
проблеми, потрібно стимулювати населення до купівлі книжок, до купівлі
іншої поліграфічної продукції. Отже, потрібно приймати правильні та
раціональні маркетингові рішення, щодо поширення поліграфічної продукції
у різних шарах суспільства. При зниженні податкового навантаження,
прийнятті маркетингової стратегії, вирішенні проблеми технічного
оснащення підприємств поліграфічної галузі – результатом стане підвищення
показника «примірника на душу населення». При досягненні показника до 7-
8 примірників на одного мешканця країни стане можливим вирішення
питання виходу на європейський ринок або, принаймні, досягнення рівня
європейських держав.
Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому,
що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в
усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів,
тиснуть непомірні податки, дається взнаки низька платоспроможність
населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну
57

продукцію і зростає дебіторська заборгованість. Низькою є завантаженість
виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним
є фінансове становище поліграфічних підприємств. Водночас більшість
виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, «на
плаву», прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють
виробництво.
Після проголошення незалежності України утворена нова важлива
підгалузь виготовлення грошових знаків, цінних паперів, документів суворої
звітності. Практично на голому місці в короткі строки створено відповідні
потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено
висококваліфіковані кадри. В результаті держава забезпечила себе цією
стратегічно важливою продукцією. Водночас дії Міністерства фінансів щодо
розширення переліку документів суворої звітності призвели до
необгрунтованого монополізму у цій справі і до значного подорожчання
такої продукції.
Відрадно, що в Україні останнім часом за підтримки держави почала
відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це
стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску етикетково-
пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою
технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними
виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості, а тому
вважаємо, що виготовляти таку продукцію за рубежем на замовлення наших
споживачів і ввозити її до України необхідності немає. Тому слід виробити
такі митні правила, щоб вони на дії сприяли вітчизняному виробнику.
Таким чином, щоб підприємства поліграфічної промисловості мали
можливість гнучко адаптуватися до умов ринку, які постійно змінюються,
вони повинні не тільки збільшувати обсяги виробництва, але й правильно
оцінювати ситуацію, яка склалося на ринку та можливості своїх конкурентів,
за рахунок отриманих даних про зовнішнє середовище, про власні виробничі
можливості.
58

Таким чином, можемо зробити висновок, що бізнес-середовище - це
комплекс чинників безпосереднього оточення організації, що є складовою
частиною зовнішнього середовища, до яких відносяться постачальники,
споживачі, конкуренти, фінансові організації та органи влади.
Основними характеристиками бізнес-середовищає:
взаємопов'язаність факторів бізнес-середовища- це рівень сили, з якою
зміна одного чинника впливає на інші фактори;
складність бізнес-середовища- число і різноманітність факторів, які
значною мірою впливають на організацію;
рухливість середовища - це швидкість, з якою відбуваються зміни в
оточенні організації; - невизначеність бізнес-середовищає функцією кількості
інформації, яку має організація з приводу конкретного фактора, а також
функцією впевненості в цій інформації. Дані характеристики описують
фактори бізнес-середовища.
В залежності від того, наскільки організація адаптована до змін в
оточенні, виділяється два типи управління організацією:
механічний тип управління;
органічний тип управління.
У тому випадку, якщо оточення є динамічним, якщо рівень
невизначеності є високим, більш ефективним є тоді органічний тип
управління організацією. Якщо є оточення є стабільним та невизначеність
знаходиться на низькому рівні, перевага може бути надана механічному типу
управління.
Поліграфічна промисловість виступає однією з найважливіших
підсистем видавничо-поліграфічної галузі, яка займає важливе місце в
економіці України. На сучасному етапі дана промисловість широко
розвивається, поширена по всіх областях і регіонах України і користується
значним попитом на виготовлену продукцію, виступає матеріально-
технічною базою видавничого виробництва.
59

На сьогодні налічується велика кількість приватних, колективних
поліграфічних підприємств, які здебільшого оснащенні сучасною технікою
для друку, що успішно конкурують на ринку пакувальної, рекламної,
бланкової та іншої комерційної продукції. Сьогодні на Україні в поліграфії
використовується офсетний плоский спосіб друку вважається найбільш
перспективним та домінуючим завдяки високій якості, продуктивності та
економічності.
На сьогодні налічується велика кількість приватних, колективних
поліграфічних підприємств, які здебільшого оснащенні сучасною технікою
для друку, що успішно конкурують на ринку пакувальної, рекламної,
бланкової та іншої комерційної продукції. Однією з головних причин спаду
показників у даному секторі економіки є те, що в Україні не створені
комфортні економічні умови для формування цін на книги, для
розповсюдження книг по ширшим верствам населення. Однією з головних
причин такого явища є значне податкове навантаження на підприємства
галузі. щоб підприємства поліграфічної промисловості мали можливість
гнучко адаптуватися до умов ринку, які постійно змінюються, вони повинні
не тільки збільшувати обсяги виробництва, але й правильно оцінювати
ситуацію, яка склалося на ринку та можливості своїх конкурентів, за рахунок
отриманих даних про зовнішнє середовище, про власні виробничі
можливості.
Одним з основних напрямків економічної політики держави відповідно
до стратегії 2022 є дерегуляція – створення комфортного бізнес-клімату через
усунення надмірного регуляторного тиску держави на бізнес та ліквідацію
надмірного контролю підприємницької діяльності шляхом спрощення
процедур, зменшення частоти перевірок та зменшення кількості
контролюючих органів, скасування зайвих дозволів й ліцензій, побудова
ефективної та зручної в адмініструванні регуляції у сферах, де вона
необхідна. В першу чергу дерегуляція концентрується на тих сферах
економіки, що найбільше впливають на малий та середній бізнес або
60

створюють найбільші перешкоди для нормального функціонування
підприємств.
Таким чином, проаналізувавши економічну ситуацію на ринку, тобто
брак попиту, стала найбільшою перешкодою для зростання бізнесу у 2021
році, перевищивши за важливістю несприятливу політичну ситуацію, яка
була головною перешкодою для бізнесу у 2020 році.
Несприятлива політична ситуація все ще залишається вагомою
перешкодою для МСП – вона знаходиться на другому місці рейтингу
перешкод – але її вплив дещо послабився порівняно із 2020 роком.
Високі ставки податків та складне адміністрування податків є більш
відчутним бар’єром для підприємств- юридичних осіб, ніж для фізичних
осіб-підприємців. Часті зміни економічного законодавства, високий
регуляторний тиск та корупція перешкоджають розвитку приблизно кожного
четвертого МСП. Несприятлива економічна ситуація в країні та брак ринку
на товари або послуги (тобто брак попиту та низька купівельна спроможність
населення) – головні причини того, чому половина опитаних МСП не планує
розширювати діяльність бізнесу протягом наступних двох років. Брак
фінансових можливостей та політична нестабільність – це вагомі фактори, які
стримують зростання бізнесу у дворічній перспективі.

61

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩАФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»

2.1 Загальна характеристика ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» як суб’єкта господарювання

ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» –
підприємство, створене в 1995 році. У 1996 році підприємство освоїло новий
в Україні спосіб друку самоклеючої етикетки в рулоні флексографічним
способом. У 2021 році типографія Еверест застосувало технологію друку
самоклеючих етикеток ультрафіолетовими фарбами, що дало якісний
стрибок споживчим характеристикам етикеток та вплинуло на розширення
ринку.
Перспектива розвитку компанії була досить малою з орендованими
виробничими площами. Тому в кінці квітня 2005 року на власній земельній
ділянці розпочато будівництво виробничо-адміністративного приміщення і
менш ніж за 1 рік 4 тис. кв. м нової друкарні були готові до експлуатації. У
2019–2020 рр. сердньорічний обсяг виробництва самоклеючих етикеток
склав більше 6 млн.кв.м.
Типографія Еверест– поліграфічне підприємство, яке спеціалізується на
виробництві самоклеючих етикеток, друкарської продукції. Самоклеючі
етикетки з'явилися в 1935 році завдяки спостережливості підприємця з Лос-
Анджелеса Стентона Евері. Дивлячись на те, як торговці марно намагаються
прикріпити етикетки до товару, він придумав створити етикетки, що
клеються до товару. Незабаром самоклеючі етикетки поширилися по всьому
світу. Виробництво самоклейок дорожче, ніж виробництво звичайних
етикеток, але в результаті етикетування обходиться значно дешевше, до того
ж, самоклеючі етикетки економлять час. У нас використання самоклеючих
62

етикеток стає популярним з року в рік. Для торговців сьогодні самоклейки
стали необхідним і звичним явищем.
Самоклеючі матеріали постійно зазнають змін. Сьогодні налічується
більше 100 видів самоклеючого матеріалу, що відрізняється клейовою
підкладкою і різноманітністю поверхневого шару. Основним компонентом
самоклеючих етикеток є клейовий шар. Існує кілька видів клею, який
застосовується для певних самоклейок. Наприклад, перманентний клей, який
використовується у випадку, якщо необхідно швидко і міцно приклеїти
етикетку. Також існує клей, що змивається водою, напівперманентние клей,
морозостійкий клей тощо. Самоклеючі етикетки мають більш привабливий
вигляд і ідеальні для будь-якого виду друку (трафаретний, офсетний та
флексографічний).
В даний час сучасні друкарні виробляють повноколірні рулонні
самоклейки, стікери, самоклеючі етикетки для різного торгівельного
обладнання та захисні самоклеючі етикетки. При виробництві самоклеючих
етикеток будь-якого виду використовується спеціальне обладнання.
Наприклад, для виробництва рулонних самоклеючих етикеток друкарні
використовують обладнання флексографічного друку, що дозволяє досягти
оптимального співвідношення ціна - якість. Існує також спеціальне
обладнання для гарячого тиснення фольгою. В результаті виходять
самоклеючі етикетки з тисненням фольгою поверх флексографічного друку
[74].
Цілі поліграфічного підприємства ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» :
1. Заволодіти 5% ринку поліграфічної продукції в регіоні;
2. Вишукувати шляхи зниження собівартості продукції;
3. Досягти визначеного фінансовим планом рівня прибутковості.
На сьогодні ринкова частка компанії складає близько 2% виробництва
друкарської продукції в Черкаській області.
63

Компанія типографія Еверест здатна забезпечити
високотехнологічними етикетками широке коло виробників харчової, винно-
горілчаної, парфумерно-косметичної, фармацевтичної продукції, побутової
хімії, автохімії та олив. Підприємство виконує замовлення більшості
українських та багатьох іноземних компаній з виготовлення самоклеючих
етикеток.
Компанія має такі технологічні можливості:
10-фарбний флексографічний друк;
офсетний та ротаційно-трафаретний ультрафіолетовий друк на
паперових та плівкових матеріалах;
гаряче та холодне тиснення фольгою;
ламінування;
виробництво сендвіч- етикеток;
позиційне притиснення голограм, конгрев;
індивідуальне маркування та нумерація етикеток.
Флексографія – технологія прямого високого ротаційного друку з
використанням еластичних (гнучких) друкарських форм і фарби низької
в’язкості. Вигода полягає у високій якості друку. Крім того, флексографічні
машини друкують на різних матеріалах – папері, будь-якому виді картону,
самоклейких матеріалах, металевій фользі, плівкових полімерних матеріалах
будь-якого типу і товщини. Крім флексографічних друкарських секцій, на
машинах установлюють пристрої вирубування і висікання, видалення облою,
гарячого тиснення, ламінування, УФ-лакування, секції трафаретного друку
тощо. Це дає змогу зосередити весь технологічний цикл в одному агрегаті й
отримати на виході готовий виріб.
Підприємство послуговується трьома видами друку: офсетним,
флексографічним та глибоким. Випуск продукції здійснюється на
найсучаснішому поліграфічному обладнанні німецького виробництва,
вартість якого – близько 0,5 млн. грн. Зважаючи на значну кількість
64

замовлень, усі машини працюють в режимі нон-стопу. Для кожного способу
друку існують окремі цехи, у яких наявні всі ланки друкарської підготовки
продукції.
Флексографічний друк здійснюється на машинах німецької фірми:
машина флексографічного ультрафіолетового (УФ) друку NILPETER
FА-3300 UV;
машина флексографічного та ротаційно-трафаретного друку NILPETER
FА-3300 UV-М;
машина флексографічного друку NILPETER FА-3300 UV- Servo;
машина комбінованого друку NILPETER MO-3300 UV Servo (офсет,
флексо, трафарет);
машини для гарячого тиснення фольгою NewFoil-3500, WQM-320G;
інспекційно-перемотувальні машини Leomat (2 шт.), Rotoflex (2 шт.),
JURMET (1 шт.);
застосування стабільних за своїми якостями матеріалів: Herma,
Intercoat, Fasson, Raflatac, Toka, J+S, Basf.
Насамперед у технологічності їх застосування споживачем на власному
виробництві та у приданні якісних характеристик етикеткам згідно побажань
замовника в різних комбінаціях, використовуючи офсет, флексо і трафарет,
конгрев, гаряче і холодне тиснення фольгою, ламінацію
(захист),індивідуальне маркування та нумерацію етикеток і т.д.
Чисельність працівників компанії у 2019 році – 17 осіб, у 2020 році – 16
осіб, на сьогодні – 15 осіб. Режим роботи виробництва гарантує виконання
замовлень в максимально стислі строки з обов’язковою безкоштовною
доставкою продукції з Черкас у будь-яке місто України.
Компанія типографія Еверестволодіє повним циклом виготовлення
самоклеючих етикеток у рулоні: від розробки оригінал-макету та обробки
(кольороподіл, корекція), виводу фотоплівок, виробництва офсетних,
фотополімерних та трафаретних друкарських кліше, висічних кліше – до
65

друку, перемотування, контролю та упаковки. Протягом 2-х годин після
отримання відділом продажу від клієнта замовлення майбутня робота
проходить планово-технологічну оцінку, перевірку на наявність всіх
необхідних ресурсів і після затвердження клієнтом вихідних параметрів, стає
в графік виготовлення.
Переваги самоклеючих етикеток: насамперед у технологічності їх
застосування споживачем на власному виробництві та у приданні якісних
характеристик етикеткам згідно з побажаннями замовника в різних
комбінаціях, використовуючи офсет, флексо і трафарет, конгрев, гаряче і
холодне тиснення фольгою, ламінацію (захист), індивідуальне маркування та
нумерацію етикеток тощо. Компанія типографія Еверестотримала сертифікат,
що засвідчує впровадження на підприємстві системи управління якістю на
відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001–2021 [75].
Компанія типографія Еверест має досвід експорту етикеток в Молдову,
Канаду, Грузію. На основі загальної характеристики підприємства складемо
матрицю SWOT-аналізу, яка визначає вплив фактора на підприємство та
ймовірність посилення його впливу. SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та
внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони
(Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також
можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища
організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення
сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення
зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для
формулювання стратегії організації [76]
Оцінюючи можливості, слід зважити на їх потенційну привабливість і
ймовірність їх реалізації, а також те, чи заплановані вигоди можуть
перевершити ймовірні втрати внаслідок реалізації можливостей. Іноді
можливості несуть в собі як велику привабливість, так і великий ризик.
Залежно від ситуації один і той самий фактор здатний бути як загрозою, так і
66

можливістю. Метою SWOT-аналізу не є з'ясування всіх сильних і слабких
сторін, це надто складно і не забезпечує досягнення ефективності.
Підприємство повинно зосередитися на тих із них, які можуть стати
ключовими факторами успіху чи провалу, а надто широкий перелік нівелює
те, що є найважливішим.
Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Сильні сорони Слабкі(недоліки) сторони
унікальне географічне розташування; спад попиту на виготовлення самоклеючих
сучасне високотехнологічне етикеток;
виробництво; низька платоспроможність населення;
гнучкі конкурентоздатні тарифи; велика конкуренція на ринку;
великий досвід на ринку; слабкий маркетинг;
залучення іноземних інвестицій; за рахунок процесу «старіння нації» може
наявність сертифікату ISO 9001-2021; скоротитись об'єм продажу продукції, що
наявність висококваліфікованих негативно вплине на діяльність підприємства,
працівників; його фінансові результати.
інноваційна спрямованість
підприємства;
займає лідируюче положення на
території України;
цілодобовий графік роботи
працівників.
Можливості Загрози
використання законодавчі бар’єри на Україні;
високотехнологічного обладнання нестабільність валютної системи;
може стати конкурентною рівень інфляційних процесів та податкова
система на Україні;
перевагою підприємства;
місткість ринку обмежена;
розробка нової продукції на основі
загроза банкрутства.
науково-технологічної бази

підприємства;
збільшення рентабельності
продукції за рахунок зменшення її
собівартості.
за рахунок зменшення терміну
погашення дебіторської
заборгованості скоротити наявний
касовий розрив
Джерело: розроблено автором

Таким чином, з матриці SWOT видно, що використовуючи свої сильні
сторони типографія, за рахунок збільшення статутного капіталу можна
Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище

67

збільшити виробничі потужності підприємства. На основі наукової бази
підприємство може виробляти новинки і збільшувати свої обсяги продажу, а
також за рахунок залучення нової технології можна зменшити собівартість
продукції і тим самим підвищити її рентабельність.
В той же час за допомогою сильних сторін підприємство може
боротися з загрозами із зовнішнього середовища, адже, за допомогою
сучасного високотехнологічного обладнання на підприємстві дає змогу
зменшити кількість конкурентів на ринку. Використання наукового-
дослідного потенціалу підприємства для розробки і впровадження
технологій, що зменшать собівартість продукції, що в свою чергу зробить її
більш доступною широким верствам населення. Таким чином підприємство
не буде відчувати зміну вікової структури населення, що супроводжується
падінням обсягів реалізованої продукції. Підприємство має вигідне
розташування по території України, що дозволяє зменшити транспортні
витрати і знизити собівартість продукції не погіршуючи при цьому її якості.
Зі слабкими сторонами підприємства можна боротися за допомогою
можливостей. Наприклад впровадження нової маркетингової політики з
включенням до неї системи знижок дозволить подолати недолік відсутності
даної системи у підприємства. За рахунок зменшення терміну погашення
дебіторської заборгованості скоротити наявний касовий розрив.
Найгіршими варіантами розвитку для підприємства є нестабільна
валютна система, що прозводить дозначної кредиторської заборгованості,
адже підприємство закуповує сировину за кордоном. Нестабільні інфляційні
процеси в Україні в подальшому можуть відлякувати іноземних інвесторів
від інвестицій в дане підприємство.
Отже, наведений SWOT-аналіз показує які слабкі та сильні сторони є у
обраного підприємства, а також які можливості та загрози існують для нього
з боку зовнішнього середовища. За наведеними даними можна зробити
висновок, що підприємство типографія Еверестмає значну кількість сильних
сторін, за рахунок яких можна втілити в життя можливості та оминути
68

загрози, окрім того можливості дають змогу боротися зі слабкими сторонами,
зменшуючи їх негативний вплив.
В умовах становлення та розвитку ринкових відносин все більшого
значення набувають трудові ресурси як фактор впливу на ефективність
господарської діяльності підприємства будь-якої галузі. Відповідно
дослідження сучасних проблем та специфіки використання трудових
ресурсів на видавничо-поліграфічних підприємствах є актуальним завданням
для покращення результатів економічної діяльності поліграфічної галузі в
цілому.
Організаційна структура управління підприємством є засобом сприяння
досягнення менеджерами своїх цілей. Оскільки цілі є похідними від загальної
стратегії підприємства, тісний зв'язок стратегії та структури цілком логічний.
Відповідно організаційна структура має дотримуватися певної стратегії. І
якщо менеджери здійснюють вагомі зміни у своїй організаційній стратегії,
вони мають модифікувати організаційну структуру задля пристосування до
цих змін та їх підтримання. Відповідно до організаційної структури
підприємства розробляється система управління підприємством.
З часом організаційна структура і система управління підприємством
можуть зазнавати певних змін. Припускаючи, що процес розвитку
організаційної структури є циклічним, можна виділити в її розвитку три
фази: рівноваги; дисгармонії та зміни. На першій фазі організаційна
структура управління відповідає за змістом та формою потребам
підприємства. На другій фазі спочатку непомітно, а далі все суттєвіше
простежується дисбаланс міх фактичним і необхіднім станом системи під
впливом активно діючих внутрішніх та зовнішніх чинників. Застосовуючи
відповідний набір методів управління, система на третьому етапі, фазі змін
переводиться з розбалансованого стану в стан рівноваги.
Організаційна структура управління – це впорядкована сукупність
взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких
69

взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного
цілого.
Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і
окремі ланки апарату управління, а взаємозв'язки між ними підтримуються
через горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і
функціональний характер. В межах структури управління проходить
управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень),
між учасниками якого розподілені завдання і функції управління, і
відповідно – права і відповідальність за їх виконання.
Зв'язок структури управління з такими ключовими поняттями
менеджменту, як цілі, функції, процес, механізм функціонування є
свідченням того, наскільки великим є вплив організаційної структури на всі
сторони управління. Саме тому, менеджери всіх рівнів приділяють значну
увагу принципам і методам формування структур, вибору типу або
комбінації видів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці
відповідно до цілей і завдань, що вирішуються.
Зв'язки між елементами системи управління, які визначають
відповідний тип організаційної системи управління підприємством,
поділяють на:
лінійні – виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів
управління і передбачають підпорядкованість одного керівника іншому;
функціональні – характеризують взаємодію керівників, які виконують
певні функції на різних рівнях управління, проте між ними не існує
адміністративного підпорядкування;
міжфункціональні – мають місце між підрозділами одного рівня
управління.
Завдання менеджера в процесі управління полягає в тому, щоб надати
всім компонентам підприємства такої форми та об'єднати їх так, аби
підприємство було одним цілим і функціонувало цілеспрямовано. Саме тому
на будь-якому підприємстві існує певна підпорядкованість між його
70

складовими та рівнями менеджменту, чіткий розподіл влади, прав та
відповідальності.
Залежно від існуючих зв'язків між елементами системи управління
виділяють лінійну, функціональну, лінійно-функціональну, дивізійну,
матричну організаційні структури та ін.
Лінійна організаційна структура управління. Між елементами цієї
структури існують лише одноканальні зв'язки (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Лінійна структура управління: К – генеральний керівник; Л –
лінійний керівник; В – виконавець
Джерело: розроблено автором за [34; 85]

Підприємства виникають як організації з простою структурою. У
плануванні організації відображається її власник у ролі президента з усіма
службовцями, які безпосередньо йому підпорядковуються. Проста (лінійна)
структура визначається не наявністю, а відсутністю в ній будь-яких
характеристик. Маємо низький рівень спеціалізації, нечисленні правила, за
якими здійснюється діяльність, та централізацію повноважень у руках однієї
особи - власника. Проста організація є "малоступеневою". Вона переважно
складається з двох-трьох вертикальних рівнів та аморфної групи
уповноважених службовців, які мають право централізовано приймати
рішення. Проста структура найчастіше зустрічається у малому бізнесі, де
менеджер і власник виступають в одній особі. Вона мобільна, потребує
незначних витрат. Зі зростанням розмірів підприємства процес прийняття
71

рішень ускладнюється, проста структура втрачає переваги, оскільки
обмеженість її можливостей призводить до переобтяження керівної верхівки.
Правила простої структури поступаються більш формалізованим правилам зі
зростанням обсягів виробництва або продажу, зі збільшенням чисельності
працівників та управлінського персоналу.
Функціональна організаційна структура управління. Передбачає поділ
функцій управління між окремими підрозділами апарату управління. При
цьому кожний виробничий підрозділ одержує розпорядження одночасно від
кількох керівників функціональних відділів. Функціональна структура
розширює функціональну орієнтацію, роблячи її панівною формою для
підприємства. Переваги функціональної структури виникають унаслідок
спеціалізації праці. Серед головних недоліків функціональної системи те, що
в гонитві за функціональними цілями підприємство часто забуває про свої
найголовніші інтереси. Цілковиту відповідальність можна покласти на
якийсь один відділ, отже службовці окремих відділів ізолюються від інших і
погано розуміються на обов'язках працівників інших відділів (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Функціональна структура управління: К - генеральний керівник; В -
виконавець; Ф - функціональний керівник
Джерело: розроблено автором за [34; 85]

Дивізійна організаційна структура управління. Це структура, що
складається з самодостатніх відділів або підрозділів. Спираючись на товарну
департаменталізацію, кожний підрозділ загалом зберігає самостійність, за
72

якою його менеджер відповідає за результативність і має цілковите право
приймати стратегічні та поточні рішення. За цією системою управління лише
стратегічні функції управління здійснюються централізовано на
корпоративному рівні, а кожен виробничий підрозділ має власну
розгалужену структуру управління, яка забезпечує автономне його
функціонування.
Головною перевагою дивізійної структури є її орієнтація на результати.
Менеджери підрозділів цілковито відповідають за вироблену продукцію.
Крім того дивізійна структура звільняє персонал центрального офісу від
повсякденних виробничих деталей, а отже, вони можуть приділити увагу
довгостроковому та стратегічному плануванню. Головний недолік дивізійної
структури – дублювання діяльності та ресурсів. Наприклад, кожний підрозділ
може мати відділ маркетингових досліджень. Лінійно-функціональна
організаційна структура управління передбачає розподіл повноважень і
відповідальності за функціями управління й прийняття рішень по вертикалі.
При цьому управління організоване за лінійною схемою, а функціональні
підрозділи апарату управління допомагають лінійним керівникам вирішувати
управлінські завдання (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Лінійно-функціональна структура управління
Джерело: розроблено автором за [34; 85]

Матрична організаційна структура управління. Якщо функціональна
структура пропонує переваги, які дістаються від спеціалізації, дивізійна
структура більше зосереджується на результатах, однак втрачає від
73

дублювання діяльності та ресурсів, то матрична структура поєднує переваги
функціональної спеціалізації із зосередженістю та відповідальністю, які
надає товарна департаменталізація. Поряд із лінійними керівниками
підприємства і раціональним апаратом управління за матричної структури
формують ще й тимчасові проектні групи.
Унікальною характеристикою матриці є те, що службовці в Цій
структурі мають принаймні двох начальників: менеджера функціонального
відділу та менеджера відділу продукції або керівника проекту. Останній
здійснює керівництво функціональними службовцями, які є частиною групи
менеджера проекту, однак повноваження розподіляються між обома
менеджерами.
Перевага матриці полягає насамперед в здатності сприяти координації
неоднорідного комплексу складних і взаємопов'язаних проектів та водночас
дотримуватись економії, одержаної завдяки згрупуванню функціональних
фахівців. Головні вади матриці – створювана нею плутанина та її схильність
загострювати боротьбу за владу. Позбувшись послідовного керівництва,
істотно поглиблюється двозначність. Плутанину спричинює нерозуміння
того, хто перед ким звітуватиме. Відповідно, така плутанина і двозначність
породжують боротьбу за владу.
Наприклад, матрична структура управління використовується в
американському концерні «Motorola». Так, на чолі українського
представництва «Motorola» стоїть керівник, який постійно перебуває в
Україні й виконує функції головного адміністратора. При цьому кожний
співробітник представництва (всього їх – 20 і майже всі мають статус
менеджерів) підпорядкований директору свого напрямку, який відповідає за
Східноєвропейський регіон. Наприклад, департамент мобільних телефонів є
підзвітним директору цього напрямку у Великій Британії. Департаменти PR і
безпровідних комунікацій контролюються директорами з Німеччини.
Фінансова діяльність контролюється московським офісом «Motorola». AHR-
менеджер з України керує роботою свої колег у Східній Європі, Азії та
74

Африці. Таким чином компанія позбавляється від багатоступеневої ієрархії,
має не більше 6 ступенів підпорядкованості.
Групова структура. За умов використання групової структури
підприємство утворюють робочі групи або команди, які здійснюють його
діяльність. Члени команди мають повноваження ухвалювати рішення, які
позначатимуться на них, оскільки в такому робочому середовищі не буває
чіткої послідовності керівництва.
Організація без кордонів. Цей тип організації управління
підприємством не обмежується рамками або категоріями, нав'язуваними
традиційними структурами, він стирає історичні кордони навколо
підприємства, посилюючи його залежність від зовнішнього середовища.
Замість створення функціональних спеціальностей, зосереджених у відділах,
які виконують окремі завдання, у цій структурі згруповують службовців для
набуття певних базових знань. Організації без кордонів - це малоступеневі
компанії, які намагаються усунути вертикальні, горизонтальні та
міжорганізаційні бар'єри. Появі таких організацій, які можуть швидко
реагувати на зміни в зовнішньому середовищі і пристосовуватися до нього,
сприяли глобалізація ринків і конкурентів, зміни в технології тощо.
Організаційна структура управління підприємством має забезпечувати
ефективний процес прийняття рішень. Проте на підприємствах, на яких
власність відокремлена від функцій управління, з метою збалансування
інтересів власників і менеджерів та здійснення контролю з боку власників за
діяльністю менеджерів виникає необхідність у формуванні додаткових
органів управління (в доповнення до виконавчих органів), через які мають
бути реалізовані інтереси власників підприємства щодо процедури прийняття
рішень і здійснення управління підприємством. Для акціонерних товариств,
зокрема, такими органами є загальні збори, спостережна рада і ревізійна
комісія. Розробляючи організаційну структуру управління підприємством,
його менеджмент має орієнтуватися на виробничу доцільність та законодавчі
75

акти, які регламентують склад органів управління для підприємств, що
створюються в організаційно-правовій формі господарських товариств.
На ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
організаційна структура управління лінійно - функціональна, що головним на
підприємстві є директор підприємства, йому підпорядковуються головний
бухгалтер, головний технолог, головний інженер, менеджер по кадрам та
начальник фінансового відділу.
В свою чергу їм підпорядковуються: Головному бухгалтеру
підпорядковується весь відділ бухгалтерії. Відділ бухгалтерії веде на
підприємстві повну фінансову, операційну і звітну діяльність, контролює
фінансову діяльність підприємства на протязі всього його існування, також
слідкує за рухом фінансової діяльності підприємства, контролює всі витрати,
доходи, надходження на рахунки підприємства і відрахування на різні
потреби.
Головному технологу підпорядковується начальник виробництва,
якому в свою чергу підпорядковуються: Цех до друкарських процесів. В
цьому відділі проводиться подальші дії після затвердження вибіркового
замовлення, створюється дизайнерське оформлення замовлення,
затвердження замовлення на подальший його друк, створюються друкарські
форми.
Цех друкарських процесів. В цьому відділі в свою чергу відбувається
саме друк тиражу замовлення. Цех після друкарських процесів. Тут
відбуваються подальші дії після друку тиражу, а саме фальцювання його,
швейне або безшвейне скріплення, склеювання, вставка в палітурку чи м’яку
обкладинку, та інші процеси в залежності від виду замовлення та його
функціональності, складності.
Директору по кадрам підпорядковується відділ прийому чи звільнення
кадрів на підприємстві, тут набирається необхідний підприємству персонал, а
також проводиться звільнення кадрів по своїй волі чи примусово, також в
цьому відділі проводиться набір на проходження практики на підприємстві.
76

Директору фінансового відділу підпорядковується економічний відділ
підприємства, а також відділ планування господарської діяльності
підприємства. Вони проводять аналіз діяльності майбутніх періодів,
можливості ризику функціонування підприємства, передбачення можливості
банкрутства та передбачення незапланованих витрат, в цілому проводиться
аналіз економічного функціонування підприємства в теперішній та майбутній
час. Також аналізується економічна діяльність минулих періодів, яка
потрібна для виявлення помилок та можливостей покращення
функціонування підприємства в цілому.
Головному інженеру підпорядковується інженер з охорони праці, який
проводить діяльність з охорони праці на підприємстві, а також головний
механік який слідкує за справним функціонуванням обладнання на
підприємстві.
Недоліками цієї структури можна вважати орієнтацію на одержання
негативного ефекту, недостатню гнучкість в управлінні за умов, коли
завдання динамічно змінюються. Але для типографії Еверест ця структура
управління є прийнятною, тому що забезпечує в цілому виконання
поставлених завдань.

2.2 Аналіз основних фінансово – економічних показників ФОП Пономаренко
Р.В. типографія «Еверест»

Фінансово-економічний стан − найважливіший критерій бізнес-
активності й надійності підприємства, що визначає його
конкурентоспроможність і потенціал в ефективній реалізації економічних
інтересів всіх учасників господарської діяльності. Воно характеризується
розміщенням та використанням засобів (активів) та джерел їх формування
(власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Основна мета аналізу –
виявлення найбільш складних проблем управління підприємством у цілому і
його фінансових ресурсах зокрема.
77

В управлінні підприємством або організацією, що здійснюють будь-які
види господарської діяльності в ринковому економічному середовищі,
застосовуються різні показники. їх використання має відображати
особливості діяльності підприємства або організації, давати змогу вести
певну аналітичну роботу, на основі якої ухвалюються управлінські рішення
відповідно до обраної стратегії.
Показники – це кількісна і якісна оцінка становища і результатів
господарської діяльності, виражена у певних одиницях виміру [7, c.256].
Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою ефективної
діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану базується на даних
фінансової звітності та бухгалтерського обліку, на розрахунку й зіставленні
значної кількості показників і коефіцієнтів.
Фінансово-економічний аналіз дає змогу реалізувати такі завдання:
оцінити результати й ефективність діяльності підприємства, його поточний
фінансовий стан, скласти прогноз розвитку фінансово-економічних
показників на найближчу перспективу; оцінити динаміку фінансових
показників за певний період часу і фактори, що викликали відповідні зміни;
оцінити наявні фінансові обмеження на шляху реалізації організаційних
перетворень; виявити й оцінити можливі джерела фінансування заходів щодо
реструктуризації і можливий ефект від їх реалізації. Набір джерел інформації
та методів, що застосовуються, і кількість показників, що розраховуються
при проведенні фінансово-економічного аналізу, залежать від цілей
дослідження.
Найважливішими інструментами фінансового аналізу є фінансові
коефіцієнти, які являють собою відношення одного бухгалтерського або
фінансового показника до іншого. Аналіз фінансового становища
підприємства за допомогою коефіцієнтів полягає в зіставленні показників за
поточний рік з аналогічними показниками за минулі роки.
Результат діяльності товариства залежить від наявності та ефективності
використання фінансових ресурсів. Раціональне використання фінансових
78

ресурсів віддзеркалює фінансовий стан підприємства. Хороший фінансовий
стан товариства – це запорука його фінансової стабільності. У стабільності
фінансового стану підприємства зростає зацікавленість з боку
постачальників, банків, акціонерів, інвесторів,податкових органів. У цьому
зв’язку важливе значення має достовірна оцінка фінансового стану
підприємства, що забезпечується обґрунтованим здійсненням його аналізу.
Фінансовий аналіз являє собою процес, що базується на даних фінансової
звітності підприємства.
Розглянемо динаміку основних показників фінансово – господарської
діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за 2019-
2021 роки ( табл.2.2, рис. 2.10).

Таблиця 2.2 − Динаміка основних показників фінансово-господарської
діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» тис.грн.
Роки Абсолютне Відносне
Показники відхилення відхилення %
2019 2020 2021 2020- 2021- 2020/ 2021/
2019 2020 2019 2020
1 38204 38356 38481 +150 +125 0,39 0,32
Вартість ОЗ
2 Залишкова 11652 10245 8878 -1407 -1367 12,08 13,3
вартість ОЗ
3 Чисельність 12 18 14 -2 +6 1,69 5,08
працівників
4 Чистий дохід 56714 69422 71857 +12708 +2435 22,4 3,5
від реалізації
продукції
5 Дебіторська 7145 7236 11413 +91 +4177 1,27 57,7
заборгованість
за продукцію,
товари,
роботи.
6 Кредиторська 13392 14224 11474 +832 -2750 6,2 19,3
заборгованість
за продукцію
Джерело: розроблено автором за [79]

79

Графічно динаміка основних показників фінансово – господарської
діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
зображена на рисунку 2. 10

Кредиторська заборгованість за
продукцію, товари, роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за продукцію,
товари, роботи.
2021
Чистий дохід від реалізації продукції
2020
Чисельність працівників 2019
Залишкова вартість ОЗ (звітний період)
Вартість ОЗ
0 20000 40000 60000 80000

Рис. 2.10 Динаміка основних показників фінансової діяльності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Джерело: розроблено автором за [79]

Основними джерелами інформації для визначення фінансового стану
підприємства та його фінансових результатів є фінансова звітність
підприємства, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух
грошових коштів та Звіт про власний капітал [6, c.125].
Таким чином, проаналізувавши динаміку основних фінансово –
господарських показників ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» можемо зробити висновок, що вартість основних засобів за
останні три роки збільшилась на 227 тис.грн., тобто на 0,72%, мається на
увазі, за останні 3 роки здійснювались придбання підприємством
устаткування для подальшої виробничої потужності, спостерігається
зменшення залишкової вартості за три роки на 2774 грн., що негативно
впливає на розвиток даного підприємства. Це може пояснюватися тим, що на
даний момент не проводилась модернізація обладнання за рахунок впливу
зовнішніх факторів а саме, нестабільність валютної системи, політичні та
соціальні конфлікти, низька платоспроможність населення і т.д. Чисельність
80

працівників залишається майже стабільною за останні три роки. Чистий
дохід від реалізації продукції у 2021 році збільшився порівняно з 2020 р. на
2435 тис.грн. Дебіторська заборгованість збільшилась 4268 тис.грн. для
підприємства з одного боку погіршує стан обороту коштів в касі, з іншого
боку позитивно впливає на обсяг реалізованої продукції, тобто надання
дебіторської заборгованості своїм клієнтам в строк погашення коштів в
середньому дається від 30 до 60 днів. За останні 3 роки 2019-2021 р.р.
кредиторська заборгованість зменшилась на 19%. Це є дуже позитивно, адже
підприємство в змозі погашати кредиторську заборгованість, а отже в
майбутньому спостерігається покращення стану товариства.
Розрахуємо ліквідність балансу ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» та зіставимо результати по кожній групі активів
та пасивів підприємства, внесемо дані у зведену таблицю 2.3

Таблиця 2.3 − Агрегований баланс аналізу ліквідності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Роки Показники активу балансу «<» Показники пасиву балансу
Найбільш ліквідні активи (А1) «>» Найбільш термінові
зобов’язання (П1)
2019 2403 < 15059
2020 3925 ≤ 16015
2021 1557 < 13607
Швидкореалізовані активи (А2) Короткострокові пасиви(П2)

2019 7454 > 0
2020 7382 > 0
2021 11523 > 0
Повільнореалізовані активи (А3) Довгострокові пасиви (П3)

2019 5571 < 47960
2020 8482 < 65247
2021 7053 < 70686
Важкореалізовані активи (А4) Постійні пасиви (П4)

2019 11653 ≤ 35938
2020 10245 ≤ 51228
2021 8878 ≤ 55282
Джерело: розроблено автором за [79]
81

Таким чином, склавши агрегований баланс ліквідністі ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» спостерігається
домінування поточних зобов’язань над активами підприємства. В період 2020
році термінові зобов’язання зросли порівняно з 2019 роком на 34%. Також
спостерігається зменшення найбільш ліквідних активів балансу на 80% це
погіршує становище на підприємстві, а отже підприємство не в змозі
покривати свої зобов’язання поточні за допомогою активів. Тим самим
спостерігається на період 2020 році збільшення швидко реалізованих активів
на 14%, це значно покращує становище на підприємстві.
Зазначимо, що аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не
достатньо для визначення ступеню його ліквідності, тому потрібно
розрахувати коефіцієнти ліквідності згідно з новими формами звітності:
коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної
ліквідності та чистого оборотного капіталу.
Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів
до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів
підприємства, які можуть бути використані для погашення поточних
зобов’язань. Норма коефіцієнта покриття (>1,5-2,5).
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення
найбільш ліквідних оборотних активів до поточних зобов’язань
підприємства. Відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати
поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з
дебіторами. Норма коефіцієнта швидкої ліквідності (>0,5).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення
грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до
поточних зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка
частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Норма коефіцієнта
абсолютної ліквідності (>0,2).
82

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними
активами підприємства та його поточними зобов’язання. Його наявність та
величина свідчить про спроможність сплачувати свої поточні зобов’язання.
Таким чином, за допомогою алгоритму, розрахуємо показники
ліквідності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» та
внесемо дані у зведену таблицю 2.4

Таблиця 2.4 − Показники ліквідності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Показники 2019р. 2020р. 2021р. Абсолютне відхилення
2020- 2021- 2021-
2019р.р. 2020р.р. 2019р.р.
Коефіцієнт 1,02 1,24 1,48 +0,22 +0,24 +0,46
покриття
Коефіцієнт 0,66 0,71 0,96 +0,05 +0,25 +0,3
швидкої
ліквідності
Коефіцієнт 0,16 0,25 0,11 +0,09 -0,14 -0,05
абсолютної
ліквідності
Чистий 369 3774 6526 +3405 +2752 +6157
оборотний
капітал
Джерело: розроблено автором за [79]

Таким чином, коефіцієнт покриття показує що,підприємство має на
балансі оборотні активи, які дають можливість покривати поточні
зобов’язання підприємства так як, норма коефіцієнта більше 1,5. Коефіцієнт
швидкої ліквідності порівняно з 2019 та 2021 роками збільшився на (+0,3) це
є позитивне значення для підприємства, а тим самим спостерігається
збільшення платіжних можливостей, щодо сплати поточних зобов’язань.
Графічно показники оцінки ліквідності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» зображено на рис.2.11
83

1.6
1.4
1.2
1
0.8 2019 р.
0.6 2020 р.
0.4 2021 р.
0.2
0
Коефіцієнт Коефіцієнт швидкої Коефіцієнт
покриття ліквідності абсолютної
ліквідності

Рис. 2.11 Показники оцінки майнового стану ФОП ПОНОМАРЕНКО
Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Джерело: розроблено автором за [79]

Чистий оборотний капітал підприємства у 2021 році складав 6526 тис.
грн., порівнюючи за останні 3 роки чистий оборотний капітал збільшився на
6157 тис. грн.
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
здійснюється за даними балансу товариства, характеризує структуру джерел
фінансування ресурсів, ступінь фінансової стійкості та незалежності
підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Здійснюється шляхом
розрахунку коефіцієнту платоспроможності (автономії), коефіцієнту
фінансування, коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами,
коефіцієнту маневреності власного капіталу.
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як
відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу і показує
питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його
діяльність.
Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених
і власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених
засобів.
84

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами
розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до
величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість
підприємства власними оборотними засобами.
Коефіцієнт маневреності капіталу показує, яка частина власного
капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, а яка –
капіталізована. Розраховується як відношення чистого оборотного капіталу
до власного капіталу підприємства.
За допомогою алгоритму розрахунку цих коефіцієнтів, проведемо
аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», внесемо дані у зведену таблицю 2.5 , графічно
зобразимо на рис.2.12, а також зробимо висновки щодо фінансової стійкості
даного підприємства.

Таблиця 2.5 − Показники платоспроможності (фінансової стійкості) ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Показники 2019р. 2020р. 2021р. Абсолютне відхилення
2020- 2021- 2021-
2019р.р. 2020р.р. 2019р.р.
Коефіцієнт 1,33 1,71 1,91 +0,38 +0,2 +0,55
автономії
Коефіцієнт 1,75 1,59 2,9 -0,16 +1,31 +1,15
фінансування
Коефіцієнт 0,02 0,19 0,32 +0,17 +0,13 +0,3
забезпеченості
власними
оборотними
засобами
Коефіцієнт 0,01 0,07 0,12 +0,06 +0,05 +0,11
маневреності
Джерело: розроблено автором за [79]

Графічно показники фінансової стійкості ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» зображено на рис.2.12
85

Коефіцієнт маневреності
Коефіцієнт забезпеченості власними
оборотними засобами
2021 р.
Коефіцієнт фінансування
2020 р.
2019 р.
Коефіцієнт автономії
0 0.5 1 1.5 2 2.5 3 3.5
Рис.2.12 Показники фінансової стійкості ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Джерело: розроблено автором за [79]

Отже, ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за
даними показниками є фінансово стабільним, тобто активи підприємства
гарантують постійну платоспроможність. Коефіцієнт автономії
(рекомендоване значення цього показника складає ≥ 0,5) відповідає нормам..
Коефіцієнт автономії за 3 роки збільшився на 0,55, тобто підприємство є
незалежним від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт фінансування за
останні 3 роки збільшився на 1,15 за рахунок збільшення позикових коштів.
Аналізуючи2019 -2021 роки коефіцієнт забезпеченості власного капіталу
збільшився на (+0,3), за рахунок збільшення у 2019 році оборотних активів.
Коефіцієнт маневреності знаходиться в межах норми, тобто позитивні
значення вказують на достатність функціонування та позиціонування на
ринку.

2.3 Аналіз бізнес-середовища ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ»

За умов дефіциту ресурсів та загострення економічних проблем
виникла необхідність зіставлення отриманих результатів з витратами різних
86

видів ресурсів: фінансових, трудових, матеріальних. Ринкові перетворення
вимагають регулювання діяльності суб'єктів господарювання, оцінки рівнів
їх бізнес-активності. Цього можна досягти за допомогою дослідження
ефективності використання всіх видів ресурсів підприємств. Термін "дбізнес-
активність" почав використовуватися у вітчизняній літературі досить
недавно. Це було пов’язано з впровадженням відомих у різних країнах світу
методик аналізу фінансової звітності на основі системи аналітичних
коефіцієнтів.
Значною мірою стабільності фінансового стану підприємстваФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» зумовлена його бізнес-
активністю, що залежить від ринків збуту продукції, ділової репутації,
ефективності використання наявних ресурсів та стабільності економічного
зростання. Аналіз бізнес-активності дозволяє проаналізувати ефективність
основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання
фінансових ресурсів підприємства. Оцінка полягає у дослідженні рівнів та
динаміки показників оборотності і здійснюється шляхом розрахунку таких
показників (коефіцієнтів).
Оцінку бізнес-активності необхідно здійснювати з метою вирішення
конкретних питань і отримання кваліфікованої оцінки стану підприємства.
Питання, що розглядаються при оцінці бізнес-активності, тісно пов’язані з
іншими аспектами аналізу, так як базуються на результатах аналізу
ефективності використання усіх ресурсів підприємства.
Цей аналіз частково вказує на ефективність використання вкладених у
підприємство коштів та допомагає відповісти на питання, за рахунок яких
складових існує можливість підвищити результативність діяльності
підприємства.
Оцінка бізнес-активності в сучасних умовах може проводитись як на
якісному, так і на кількісному рівнях. Характеристика якісного рівня бізнес-
активності може бути отримана шляхом порівняння його з спорідненими
підприємствами галузі. Кількісні показники бізнес-активності
87

характеризують результати на ефективність поточної діяльності
підприємства.
Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої
виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини
підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання
підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел його залучення.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як
відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до
середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість
обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що
аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається
підприємством.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується
як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до
середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість
обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що
аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається
підприємством.
Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованості
розраховується як відношення тривалості звітного періоду (360 днів) до
коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості та
показує середній період погашення дебіторської або кредиторської
заборгованості.
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як
відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості
матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно –
матеріальних запасів підприємства.
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)
розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт,
88

послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує
ефективність використання основних засобів підприємства.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як
відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до
середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує
ефективність використання власного капіталу підприємства.
Важливість показників оборотності пояснюється тим, що
характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості
підприємства. За допомогою алгоритму розрахунку даних коефіцієнтів,
проведемо аналіз бізнес-активності, внесемо дані у зведену таблицю 2.6 ,
графічно зобразимо на рис.2.13, а також зробимо висновки щодо бізнес-
активності даної корпорації.

Таблиця 2.6 − Показники бізнес-активності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Показники 2019 2020р. 2021р. Абсолютне відхилення
р. 2020-2019 2021-2020 2021-2019
р.р. р.р. р.р.
Коефіцієнт 2,26 2,43 2,43 +0,17 0 +0,17
оборотності
активів
Коефіцієнт 7,7 9,34 7,56 +1,64 -1,78 -0,14
оборотності
дебіт.заборг.
Коефіцієнт 4,21 0,92 5,01 -3,29 +4,09 +0,8
оборотності
кредит.заборг.
Строк погашення 47 39 48 -8 +9 +1
дебіт. заборг.(дні)
Строк погашення 86 391 72 +305 -319 -14
кредит.заборг
(дні).
Коефіцієнт 11,3 7,95 7,47 -3,35 -0,48 -3,83
оборотності
основних запасів
Коефіцієнт 1,49 1,81 1,87 +0,32 +0,06 +0,38
оборотності
власного капіталу
Джерело: розроблено автором за [79]

89

Таким чином, аналізуючи показники бізнес-активності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» можемо зробити
висновки, що підприємство міцно тримає позиції щодо стабільності.
Незначне коливання за рахунок зменшення собівартості реалізованої
продукції у 2021 році, коефіцієнт оборотності активів станом на 2021 рік
складає 0,17, спостерігається поступове збільшення показника за рахунок
збільшення собівартості реалізованої продукції на 0,38. Аналізуючи
собівартість реалізованої продукції підприємства можна сказати що
керівництво ефективно використовує усі наявні ресурси незалежно від
джерел їхнього залучення.

Графічно показники бізнес-активності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» зображено на рис.2.13
6
5
4 2021 р.
2020 р.
3
2019 р.
2
1
0 2 4 6 8 10 12

Рис.2.13 Показники бізнес-активності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Джерело: розроблено автором за [79]

Таким чином, аналізуючи показники бізнес-активності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» можемо зробити
висновки, що підприємство міцно тримає позиції щодо стабільності.
90

Незначне коливання за рахунок зменшення собівартості реалізованої
продукції у 2021 році, коефіцієнт оборотності активів станом на 2021 рік
складає 0,17, спостерігається поступове збільшення показника за рахунок
збільшення собівартості реалізованої продукції на 0,38. Аналізуючи
собівартість реалізованої продукції підприємства можна сказати що
керівництво ефективно використовує усі наявні ресурси незалежно від
джерел їхнього залучення. На сьогодні ринкова частка компанії типографія
Еверест складає близько 12% виробництва самоклеючих етикеток в Україні.
Крім того, типографія Еверестмає досвід експорту етикеток в Австрію,
Молдову, Канаду, Грузію [78].
Мета компанії: стабільна якість етикеток – впевненість клієнта.
«Інноваційна спрямованість підприємства, продиктована вимогами
споживачів, привела компанію до першості у випуску багатьох
високотехнологічних продуктів. Свого часу ми першими в Україні освоїли
друк самоклеючої етикетки в рулоні флексографічним способом, друк
ультрафіолетовими фарбами, випуск сандвіч-етикеток тощо» Руслан
Пономаренко, директор ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ».
Технологічні можливості компанії: 10-фарбний флексографічний,
офсетний та ротаційно-трафаретний ультрафіолетовий друк на паперових та
плівкових матеріалах, гаряче та холодне тиснення фольгою, ламінування,
виробництво сендвіч-етикеток та промо-етикеток, міні-буклетів, позиційне
притиснення голограм, конгрев, індивідуальне маркування та нумерація
етикеток, ефект «гелевого золота», виготовлення імітаційних голограм з
мікротекстом.
Режим роботи виробництва гарантує виконання замовлень в
максимально стислі строки з обов’язковою безкоштовною доставкою
91

продукції з Черкас у будь-яке географічне місце України. ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» в цілому стабільно
працює на ринку поліграфічних послуг, за цей час збільшилася кількість
споживачів продукції підприємства на території Черкас та Черкаської
області. Серед клієнтів компанії типографія Еверествідомі імена: «ТМ
«Грінвіч», ТМ «Старий Миргород», ТМ «Моршинська», «Юрія-Фарм», ТМ
«Золота Балка» та інші.
Компанія типографія Еверестмає сертифікат, що засвідчує
впровадження на підприємстві системи управління якістю на відповідність
вимогам міжнародних стандартів ISO 9001-2021. Виробництво підприємства
має постійний характер, продукція користується попитом. Достатня висока
якість сировини, матеріалів і інших складових, що закуповуються ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у ТОВ «Ітрако» для
випуску своєї продукції забезпечує основні потреби споживачів друкованою
продукцією. ТОВ «Ітрако» засноване в 1997 році. Основним напрямком
діяльності підприємства є поставка широкого асортименту обладнання та
матеріалів для виготовлення поліграфічної та пакувальної продукції.
На сьогоднішній день ТОВ «Ітрако» - потужний динамічно
розвивається торговий концерн на поліграфічному ринку України, з
головним офісом у м.Києві та мережею філій, відділень та регіональних
представництв в найбільших містах і поліграфічних центрах країни:
Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, Одесі . ТОВ «Ітрако» є
членом Української флексографічного технічної асоціації (УФТА), Клубу
пакувальників України, Асоціації поліграфістів України (Аспол), постійно
бере участь у виставках, присвячених поліграфії і упакування. Зобразимо
основних п’ять конкурентів ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» в таблиці 2.7 та зробимо опис бізнесу даних організацій.
92

Таблиця 2.7 − Конкурентне середовище ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Назва підприємства Юридична Опис бізнесу
адреса
ТОВ "СТІКЕР" Київська компанія виробляє стікери, етикетки,
обл, наклейки, бренд скотч, етикетки книжки
м.Обухів (label book) , акційні етикетки і т.д. на всіх
існуючих самоклеючих матеріалах, з
найрізноманітнішими видами обробок,
такими як тиснення, ламінація, голограма,
нумерація, скретч покриття, друк по
клейовому шару, часткова або повна
діактивація клею
ТОВ «Веріас» м. Київ Виробництво різних видів етикетки та іншої
продукції для етикетування та маркування
харчових продуктів:
- етикетка на воду
- етикетка на ковбаси;
- етикетка на пресерви;
- етикетки на сири;
- етикетка самоклеюча, стікер, термочек,
бренд-скотч;- етикетки самоклеючі різної
конфігурації,а також бренд-скотч, стікери,
термочеки, кришки (платинки) із алюмінієвої
фольги та іншу продукцію.
ТОВ «Екко» м.Львів ТОВ спеціалізоване підприємство ”ЕККО”,
яке успішно працює на ринку поліграфії з
1992 року, пропонує самоклеючі етикетки з
повноколірним друком на різних типах
паперу та плівки флексографічним і
трафаретним способом (з можливим їх
поєднанням).
ТОВ " Мультилейбл " м. Київ український виробник етикеток, з більш ніж
десяти річним досвідом роботи в цьому
сегменті ринку. За час роботи не тільки
вивчили вимоги до сировини, які
використовуються при виробництві
етикеток, але і відпрацювали технологію
друку.
Компанія «ПРІ-ІНФОРМ м. Київ почала свій розвиток в 2006 році, основний
напрямок діяльності - виробництво та
продаж чекової стрічки, стрічки для
банкоматів, етикет-пістолетної стрічки і
самоклеючої етикетки, а також надання
послуг з нанесення повнокольорового друку
на паперові носії.
Джерело: розроблено автором за [15; 68; 79]

93

Враховуючи конкурентне середовище ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» в Україніє значно велике. Але найбільшими
перевагами серез конкурентів компанія типографія Еверестмає сертифікат,
що засвідчує впровадження на підприємстві системи управління якістю на
відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001-2021, успішне
географічне центральне роз положення, безкоштовна доставка, високу якість
за конкурентоспроможну ціну. Сертифікована система управління якістю
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» є 36-ю в Черкаській
області. Компанія типографія Еверест здатна забезпечити
високотехнологічними етикетками широке коло виробників харчової, винно-
горілчаної, парфумерно-косметичної, фармацевтичної продукції, побутової
хімії, агрохімії, автохімії та олив.
Таким чином, провівши аналіз бізнес-середовища ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» , можемо зробити
висновки, що підприємство міцно тримає позиції щодо стабільності.
Незначне коливання за рахунок зменшення собівартості реалізованої
продукції у 2021 році, коефіцієнт оборотності активів станом на 2021 рік
складає 0,17, спостерігається поступове збільшення показника за рахунок
збільшення собівартості реалізованої продукції на 0,38. Аналізуючи
собівартість реалізованої продукції підприємства можна сказати що
керівництво ефективно використовує усі наявні ресурси незалежно від
джерел їхнього залучення.
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за даними
показниками є фінансово стабільним, тобто активи підприємства гарантують
постійну платоспроможність. Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення
цього показника складає ≥ 0,5) відповідає нормам.. Коефіцієнт автономії за 3
роки збільшився на 0,55, тобто підприємство є незалежним від зовнішніх
джерел фінансування.. Коефіцієнт фінансування за останні 3 роки збільшився
на 1,15 за рахунок збільшення позикових коштів. Аналізуючи2019 -2021 роки
коефіцієнт забезпеченості власного капіталу збільшився на (+0,3), за рахунок
94

збільшення у 2019 році оборотних активів. Коефіцієнт маневреності
знаходиться в межах норми, тобто позитивні значення вказують на
достатність функціонування та позиціонування на ринку.
Проаналізувавши динаміку основних фінансово – господарських
показників ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» ,
можемо зробити висновок, що вартість основних засобів за останні три роки
збільшилась на 227 тис. грн., тобто на 0,72%, мається на увазі, за останні 3
роки здійснювались придбання підприємством устаткування для подальшої
виробничої потужності, спостерігається зменшення залишкової вартості за
три роки на 2774 тис. грн., що негативно впливає на розвиток даного
підприємства. Це може пояснюватися тим, що на даний момент не
проводилась модернізація обладнання за рахунок впливу зовнішніх факторів
а саме, нестабільність валютної системи, політичні та соціальні конфлікти,
низька платоспроможність населення і т.д. Чисельність працівників
залишається майже стабільною за останні три роки. Чистий дохід від
реалізації продукції у 2021 році збільшився порівняно з 2020 р. на 2435 тис.
грн. Дебіторська заборгованість збільшилась4268 тис. грн. для підприємства
з одного боку погіршує стан обороту коштів в касі, з іншого боку позитивно
впливає на обсяг реалізованої продукції, тобто надання дебіторської
заборгованості своїм клієнтам в строк погашення коштів в середньому
дається від 30 до 60 днів. За останні 2 роки 2021 -2020 р.р. кредиторська
заборгованість зменшилась на 19%. Це є дуже позитивно, адже підприємство
в змозі погашати кредиторську заборгованість, а отже в майбутньому
спостерігається покращення стану товариства.
Значною мірою стабільності фінансового стану підприємства ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» зумовлена його бізнес-
активністю, що залежить від ринків збуту продукції, ділової репутації,
ефективності використання наявних ресурсів та стабільності економічного
зростання.
95

Таким чином,провівши аналіз зовнішнього бізнес-середовищавидно,
що використовуючи свої сильні сторони типографії, за рахунок збільшення
статутного капіталу можна збільшити виробничі потужності підприємства.
На основі наукової бази підприємство може виробляти новинки і
збільшувати свої обсяги продажу, а також за рахунок залучення нової
технології можна зменшити собівартість продукції і тим самим підвищити її
рентабельність.
В той же час за допомогою сильних сторін підприємство може
боротися з загрозами із зовнішнього середовища, адже, за допомогою
сучасного високотехнологічного обладнання на підприємстві дає змогу
зменшити кількість конкурентів на ринку. Використання наукового-
дослідного потенціалу підприємства для розробки і впровадження
технологій, що зменшать собівартість продукції, що в свою чергу зробить її
більш доступною широким верствам населення. Таким чином підприємство
не буде відчувати зміну вікової структури населення, що супроводжується
падінням обсягів реалізованої продукції. Типографія має вигідне
розташування, що дозволяє зменшити транспортні витрати і знизити
собівартість продукції не погіршуючи при цьому її якості.
Зі слабкими сторонами підприємства можна боротися за допомогою
можливостей. Наприклад впровадження нової маркетингової політики з
включенням до неї системи знижок дозволить подолати недолік відсутності
даної системи у підприємства. За рахунок зменшення терміну погашення
дебіторської заборгованості скоротити наявний касовий розрив.
Найгіршими варіантами розвитку для підприємства є нестабільна
валютна система, що прозводить дозначної кредиторської заборгованості,
адже підприємство закуповує сировину за кордоном. Нестабільні інфляційні
процеси в Україні в подальшому можуть відлякувати іноземних інвесторів
від інвестицій в дане підприємство. На цьому етапі сподіваємося на
підтримку зі сторони нашої держави.
96

Достатня висока якість сировини, матеріалів і інших складових, що
закуповуються ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у
ТОВ «Ітрако» для випуску своєї продукції забезпечує основні потреби
споживачів друкованою продукцією. ТОВ «Ітрако» засноване в 1997 році.
Основним напрямком діяльності підприємства є поставка широкого
асортименту обладнання та матеріалів для виготовлення поліграфічної та
пакувальної продукції. На сьогоднішній день ТОВ «Ітрако» - потужний
динамічно розвивається торговий концерн на поліграфічному ринку України,
з головним офісом у м.Києві та мережею філій, відділень та регіональних
представництв в найбільших містах і поліграфічних центрах країни:
Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Харкові, Одесі . ТОВ «Ітрако» є членом
Української флексографічного технічної асоціації (УФТА), Клубу
пакувальників України, Асоціації поліграфістів України (Аспол), постійно
бере участь у виставках, присвячених поліграфії і упакування. Стійкі ринкові
позиції ТОВ «ІТРАКО» забезпечуються співпрацею з ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» .
Враховуючи конкурентне середовище ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» в Україніє значно велике. Але найбільшими
перевагами серез конкурентів компанія типографія Еверестмає сертифікат,
що засвідчує впровадження на підприємстві системи управління якістю на
відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001-2021, успішне
географічне центральне роз положення, безкоштовна доставка, високу якість
за конкурентоспроможну ціну. Сертифікована система управління якістю
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» є 36-ю в Черкаській
області. Компанія типографія Еверестздатна забезпечити
високотехнологічними етикетками широке коло виробників харчової, винно-
горілчаної, парфумерно-косметичної, фармацевтичної продукції, побутової
хімії, агрохімії, автохімії та олив.

97

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО
ЗОВНІШНЬОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»

3.1. Рекомендації щодо підвищення адаптації підприємства до зовнішнього
бізнес-середовища

В економічній літературі під діловим середовищем прийнято розуміти
сукупність усіх зовнішніх факторів діяльності підприємства, які суттєво
впливають на його функціонування. Серед таких основних факторів
називають споживачів продукції, постачальників, конкурентів, державне
регулювання, а також соціальні, політичні, технологічні, правові та
екологічні умови [10, с. 26].
Особливістю бізнес-середовищає те, що воно має територіальну
цілісність, у межах якої представлене господарюючими суб’єктами та
інститутами з їх взаємозв’язками і взаємо- відносинами [30, с. 252]. Так, за
даними Державної служби статистики України, на 1 січня 2020 р. в Україні
кількість суб’єктів господарювання становила 1 974 439 одиниць із
загальною кількістю працівників у суб’єктів господарювання у розмірі 8
331,9 тис. осіб та обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) на суму 5
716 431,0 млн. грн. [40].
За визначенням Світового банку, бізнес-середовище складається з
набору інституціональних, нормативно-правових та регуляторних умов, за
яких працює бізнес [2, с. 62]. Інституціональні умови формуються під
впливом розгалуженої системи регулювання і підтримки бізнесу,
нормативно-правові створюються законодавчою базою як полем взаємодії
суб’єктів бізнесової діяльності, тоді як регуляторні умови характеризують
прозорість та послідовність державної політики у сфері регулювання бізнесу
та пов’язані із процесами ліцензування, реєстрації, сертифікації
підприємницької діяльності.
98

Становлення та розвиток бізнес-середовищав Україні
супроводжувалося значними девіаціями: відсутністю поступового первісного
нагромадження капіталів, тривалого розвитку підприємницького менталітету
та навичок, системності, а іноді й логіки, у прийнятті рішень тощо. В Україні
підприємницький сектор розвивався за відсутності стратегії розвитку вза-
ємодії держави і бізнесу, що виявилося у:
наявних спекуляціях у процесі реформування відносин власності та
проникнення на вітчизняний ринок іноземного капіталу в стратегічно
важливі галузі і сфери економіки;
значному рівні корумпованості органів державної влади та розширенні
обсягів тіньової економіки;
високому рівні зрощення суб’єктів великого бізнесу із органами
державної влади, глибокій інтеграції великого капіталу в процеси прийняття
політичних рішень на шкоду досягненню власної конкурентоспроможності.
Характеризуючи основні складники бізнес-середовищав Україні,
можна зазначити таке:
1.Інституційні умови функціонування бізнес-середовищаслабо
налаштовані на підтримку суб’єктів підприємницької діяльності.
Зацікавленість комерційних банків у довгостроковому кредитуванні бізнесу
на сучасному етапі залишається досить низькою, а дії держави у сфері впливу
на кредитні можливості комерційних установ важко назвати адекватними
економічним умовам розвитку. Означене посилює незначне задоволення
банківською системою потреб підприємницького сектору, високий рівень
процентних ставок, різке коливання валютних курсів і зменшення
інвестиційної діяльності в економіці.
Головними проблемами функціонування фондових бірж є: незначний
обсяг операцій на біржовому ринку, що зумовлює його низьку ліквідність;
відсутність залежності між цінами на акції підприємств та рівнем їх
успішності, що призводить до недооцінки більшості біржових активів,
низького рівня капіталізації фондового ринку; невідповідність нормативно-
99

правової бази щодо регулювання фондового ринку міжнародним стандартам,
що збільшує непро- зорість ринку та нівелює вільний доступ до біржової
інформації; недостатня кількість професіоналів – інвестиційних компаній і
брокерів, аналітичних та консалтингових компаній, що перешкоджає
формуванню фондового ринку, адекватного до потреб бізнесу.
Як бачимо, невирішеними проблемами у сфері інституційної підтримки
бізнесу є незначна доступність до фінансових ресурсів, низька ефективність
діяльність товарних і фондових бірж, що знижує ефективність взаємодії
суб’єктів та дестимулює процес відродження вітчизняного виробника.
2.Нормативно-правові умови функціонування бізнес-
середовищадемонструють значну зарегульованість бізнесу з боку держави.
Сучасний бізнес керується у своїй діяльності величезною кількістю
законодавчих актів. Варто зазначити, що проблемою є не тільки велика
кількість нормативно-правових актів, що регулюють бізнесову діяльність, але
й те, що більшість із них є суперечливою, слабо конкретизованою в питанні
практичних механізмів дії, такою, що не сприяє легкості та прозорості
організації та розвитку бізнесу.
Останнє підтверджується низькими позиціями України у
міжнародному дослідженні-рейтингу Doing business, який використовує
кількісні показники, що оцінюють рівень сприятливості правових норм для
підприємницької діяльності і захисту прав власності. Україна із 190 країн
світу в рейтингу 2020 р. зайняла 80-е місце та підвищила свої позиції на одне
місце порівняно з 2021 р. [7].
Окрім того, значні та активні регуляторні функції органів державного
влади в напрямі недопущення продукування економічно неефективних
нормативно-правових актів стали пріоритетами сучасного державного
регулювання бізнесу. Проблемою в даному напрямі залишається досить
низький рівень дотримання органами влади вимог чинного законодавства та
відсутності будь-якої відповідальності за їх невиконання. Останнє набуло
масового поширення і вимагає активізації зусиль підприємницького сектору і
100

держави щодо прозорості будь-яких адміністративних процедур і
доступності інформації про них для підприємців.
3.Регуляторні умови функціонування бізнес-середовища, які пов’язані
із процесами ліцензування, реєстрації, сертифікації підприємницької
діяльності постійно вдосконалюються. Регуляторні умови бізнес-середовища
харак- теризуються такими показниками, як: ступень прозорості та
послідовності державної регуляторної політики у сфері підприємництва;
вплив на інвесторів із боку органів державної влади різних рівнів у вигляді
вимог щодо реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємницької
діяльності тощо; рівень бюрократизму та корупції [2, с. 63].
Створення регуляторних умов бізнес-середовища здійснюється в
Україні через регуляторну політику держави. Вона спрямована на створення
таких засад державного регулювання бізнесу, за яких стало б неможливим
продукування неефективних, економічно недоцільних регуляторних рішень.
Бізнес-середовище в Україні хоча й у цілому (щодо наявності
обов’язкових свої складників) сформоване, однак характеризується, з одного
боку, значним проникненням у господарські питання держави та суб’єктів
влади, а з іншого – слабкою їх зацікавленістю в існуванні цивілізованого,
ефективного та дієвого середовища господарської діяльності. Крім того,
позаринкові форми взаємодії держави і бізнесу стали «нормою» в сучасному
суспільстві, а їх викорінення із суспільної свідомості вбачається
довготривалим процесом. У зв’язку із цим нагальною необхідністю є
розуміння як з боку держави, так і з боку господарюючих суб’єктів, що
прозорий бізнес має величезні переваги та перспективи, його опанування
являє собою складний шлях, але несе в собі неоціненний досвід та навички
роботи у важких і несприятливих умовах [9, с. 77–79].
Саме відповідальність держави за сформоване бізнес-середовище
визначає рівень прозорості та дієвості суспільної угоди між нею та бізнесом,
а недосконалість законодавства, низький рівень моралі, слабка дієвість
ринкових і суспільних інститутів не здатні забезпечити підприємцям
правильні орієнтири діяльності.
101

Ефективність економіки полягає у створенні умов, за яких сотні тисяч
підприємців і менеджерів постійно здійснюють творчий пошук нового. В
свою чергу, ефективність форми економічної організації, значущість її
порівняльних переваг і недоліків значною мірою залежать від характеристик
бізнес-середовища. Поява нових тенденцій становлення постіндустріального
суспільства, глобальної конкуренції, процеси інтеграції економічних,
політичних, науково-технічних, соціальних, ресурсних, екологічних й інших
аспектів господарювання, а також поглиблення внутріорганізаційних
відносин підприємств та їх взаємозв’язків із зовнішнім середовищем
виступають об’єктивною основою розробки класифікації бізнес-середовищаз
метою комплексного врахування об’єктивного різноманіття його
характеристик у системі управління соціально-економічним розвитком
кожного підприємства та у розробці обґрунтованої державної політики
формування бізнес-середовища.
Дослідження певних елементів структури бізнес-середовищаможна
знайти у роботах вітчизняних вчених: В.Г. Герасимчука, С.Ф. Покропивного,
В.М. Геєця, А.С. Гальчинського, М.І. Долішнього, В.М. Колота, З.С.
Варналія, А.І. Мокія, О.Є. Кузьміна, М.А. Козоріз, С.К. Реверчука, А.С.
Філіпенко, у працях західних науковців: П.Н. Шихірєва, А. Шулуса, А.
Хоскінг, Г. Шмоллера, М. Портера, Р. Коуза, Д. Норта, Е. Нікбахта, Й.
Шумпетера, А. Гроппеллі та ін. Проте класифікації бізнес-середовища
належної уваги не надавалосься.
Сучасний рівень розвитку економічної науки дозволяє представити
бізнес-середовище як складну, багатомірну, поліфункціональну систему.
Разом з тим вивчення бізнес-середовищає завжди актуальним, адже
передбачає корективи всього накопиченого досвіду щодо досліджуваної
реальності, що перебуває в постійній динаміці. Пріоритети в системі
досліджень є змінні залежно від реалій та переваг суспільно-економічного
поступу. Тому допустимими є як багатоаспектна класифікація і типологія
бізнес-середовища, так і вивчення його під різним кутом зору.
102

М. І. Мельник вважає, що бізнес-середовище – це сукупність окремих
суб’єктів економіки (з їх взаємозв’язками і взаємовідносинами) і факторів
оточуючого (зовнішнього) середовища, які впливають на них. Звичайно
кожне підприємство має внутрішнє середовище діяльності, власні
матеріально-технічні ресурси, робочу силу, технологію, розмір і
територіальну конфігурацію, політику менеджменту, організаційний клімат.
Проте внутрішнє середовище кожного підприємства як відкритої системи
видозмінюється під впливом зовнішнього середовища, в якому і виявляється
кінцевий результат господарської діяльності.
Для бізнес-середовищахарактерними є наступні його особливості:
бізнес-середовище є частиною суспільного середовища та в ідеалі
слугує підвищенню національного багатства і добробуту;
функцією якості бізнес-середовища є ефективність економічних
процесів у країні;
бізнес-середовище має властивості територіальної цілісності, в межах
якої формується діловими людьми, нацією та інститутами (державними,
фінансово- кредитними та ін.) з їх взаємозв’язками та взаємовідносинами;
бізнес-середовище формується факторами (правового, політичного,
соціального, економічного характеру), сукупність яких створює умови для
функціонування бізнесу економічних суб’єктів конкретного суспільства,
здійснення ділових відносини та функцій [51, с. 435].
Слід зазначити, що кожному рівню бізнес-активності відповідає
характерна виробничо- господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють
нормальну, проблемну і кризову ситуації.
Нормальна ситуація властива високому рівню бізнес-активності та
означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для
функціонування суб'єкта господарювання, за яких формується стійка
тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників.
Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень бізнес-активності
якого відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов та
103

чинників, за яких формується тенденція до погіршення стану підприємства та
спостерігається нестійка динаміка оціночних показників бізнес-активності.
Кризова ситуація характеризує низький рівень бізнес-активності і
виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання,
які потребують термінового вирішення. Її можна визначити як збіг обставин,
які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників бізнес-
активності та загрожують підприємству банкрутством. Визначення
проблемної, а тим більше кризової, ситуації при оцінці стану бізнес-
активності зумовлює необхідність термінового регулювання виробничо-
господарської діяльності шляхом прийняття оперативних управлінських
рішень [40, c. 224].
Що стосується другого напрямку оцінки бізнес-активності, то
ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення
обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні
відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим
швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще.Підвищення
обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем
підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень
коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню
завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих
потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів.
Засоби господарюючих суб'єктів знаходяться у постійному русі,
переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг, тим
більше продукції підприємство може виготовити та реалізувати при сталому
їх розмірі. Сповільнення оборотності, потребує додаткового вкладення
засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.
Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається,
передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції та суми прибутку без
додаткового залучення фінансових ресурсів.
Крім того, збільшення швидкості обороту відображає підвищення
економічного потенціалу підприємства, оскільки дозволяє вивільняти
104

частину оборотних засобів для власних потреб. А отже, оцінити наскільки
ефективно підприємство використовує свої ресурси можна за допомогою
аналізу бізнес-активності, оскільки саме вона зумовлює платоспроможність,
фінансову стійкість та стабільність діяльності господарюючого суб'єкта.
Застосування результатів оцінки бізнес-активності допоможе здобути
конкурентні переваги у відповідному сегменті ринку. При цьому необхідно
звернути увагу на те, що кожне окреме підприємство вимагає
індивідуального підходу до оцінювання його діяльності.
Очікувані результати від деяких рекомендацій щодо розвитку бізнес-
середовища організацій а Україні, викладені у таблиці 3.8, можна одержати
за досить короткий період часу – протягом року. Ось чому ці рекомендації
можна вважати як такі, що спрямовані на досягнення короткострокових цілей
уряду з реформування регуляторного середовища.

Таблиця 3.8 − Рекомендації щодо розвитку бізнес-середовища підприємств
Відносини між підприємцями -покращити інформування підприємців про
та владою законодавчі зміни, функції, в тому числі
використовуючи ресурси Інтернету
Реєстрація -узгодити процедури постановки на облік, а також
забезпечити внесення відповідних змін до
нормативних документів і внутрішньовідомчих
інструкцій всіх органів, що беруть участь у
процедурі
-забезпечити детальне висвітлення нової
процедури в засобах масової інформації та
Інтернеті
Дозволи -законодавчо визначити перелік видів діяльності,
що вимагають одержання дозволів. Тими видами
діяльності, що не входитимуть у перелік,
підприємці займатимуться без будь-яких дозволів
-ввести повідомчий (аплікаційний) принцип
одержання дозволів для другої групи.
-визначити правову природу та порядок
взаємовідносин суб'єктів господарювання,
уповноважених законодавством на участь у
здійсненні дозвільних процедур, з заявниками-
підприємцями, органами державної влади та/або
місцевого самоуправління, залучених до процесу
надання дозволів
Продовження таблиці 3.8

Ліцензування -створити доступні для широких кіл користувачів
інформаційні бази даних про органи ліцензування,
обов'язкові для отримання ліцензії документи,
ліцензійні умови, вартість процесу та ін.
Підтвердження відповідност -розробити й прийняти технічні регламенти для
продукції, що підлягає обов'язковому
підтвердженню відповідності
Оподаткування -доробити й прийняти Податковий кодекс –
кодифікувати чинне податкове законодавство
Перевірки -на законодавчому рівні закріпити уніфіковані
вимоги до змісту нормативних актів, котрі
регулюють процедури перевірок
-запровадити систему проведення перевірок на
основі оцінки рівня і видів ризиків для безпеки
Фінансування запровадити програми для підвищення рівня знань
підприємців про ефективність зовнішніх джерел
фінансування та механізмів звертання до
банківських кредитів, небанківських позик та
лізингових кредитів
Зовнішньоторговельна діяльність -активізувати роботу торгових відділів посольств
України за кордоном.
-поставити зростання експорту України в окремі
країни як основний індикатор успішності такої
роботи .
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85]

Таким чином, враховуючи рекомендації щодо розвитку бізнес-
середовища підприємств, очікувані результати від деяких рекомендацій,
викладені у таблиці 3.8, можна одержати за досить короткий період часу –
протягом року. Ось чому ці рекомендації можна вважати як такі, що
спрямовані на досягнення короткострокових цілей уряду з реформування
регуляторного середовища.
Мета рекомендацій:
1.Зменшити наявні нетарифні обмеження для експортерів всередині
країни.
2.Розробити й запровадити плани поетапного спрощення процедур
експорту та зменшення кількості необхідних документів.
3.Мотивувати керівництво ДПАУ, Митного комітету та Державного
казначейства вирішити проблему затримок з поверненням ПДВ.
106

4.Розглянути можливість розповсюдження баз даних про імпортерів
серед українських експортерів.
5.Активізувати роботу торгових відділів посольств України за
кордоном.
6.Поставити зростання експорту України в окремі країни як основний
індикатор успішності такої роботи.
Сучасні підприємці можуть ефективно господарювати лише за умови
широкомасштабної комп’ютеризації чисельних виробничо-технологічних
процесів, різноманітних господарсько – економічних операцій та
обґрунтування управлінських рішень, а також оснащення робочих місць
сучасними комунікаційними системами. Визначальною та рушійною силою
підприємницької діяльності залишаються кадри. Тому підготовка і постійне
підвищення кваліфікації управлінських кадрів для підприємництва має
винятково велике значення в існуючій системі господарювання.

3.2 Розробка стратегії стимулювання бізнес-активності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»

У сучасній системі господарювання визначальною стає інноваційно-
інвестиційна діяльність, що може забезпечити підвищення ефективності
розвитку бізнес-середовищапідприємства.
Інноваційною вважають діяльність, яка зумовлена результатами
маркетингових досліджень та охоплює науково-технічні розробки, технічні,
організаційні введення та інші нововведення , формування інвестиційної
політики та стратегії, визначення інвестиційних ресурсів та реальне
інвестування новинок і нововведень.
Новинки і нововведення за економічним призначенням відносять
різноманітні методи господарського управління виробництвом та іншими
сферами діяльності через реалізацію функцій прогнозування і планування,
фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів
діяльності.
107

Для ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
прогнозування інвестиційної діяльності являє собою найбільш складний етап
планування, який проходить ряд етапів:
визначення загального періоду формування;
формування стратегічних цілей фінансової діяльності;
розробка інвестиційної політики;
конкретизація показників інвестиційної діяльності за періодами
реалізації.
Одним із напрямків інвестиційного проектування є розробка прогнозів
формування інвестиційних ресурсів підприємства. З проведеного аналізу
бізнес-середовищаФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»,
можна зробити висновки, що підприємство здатне здійснювати інноваційну -
інвестиційну діяльність, втілювати інновації, які зможуть забезпечувати
ефективність використаних інвестицій.
Використання інновації дає можливість для підприємства: економію
заробітної плати; економію енергоресурсів; економію амортизаційних
відрахувань; підвищення коефіцієнта обороту поточних активів.
Але це обладнання збільшить витрати на:
додаткові амортизаційні відрахування;
електроенергію;
витрати на заробітну плату працівників.
Для розширення та стимулювання бізнес-активності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» закуповується
технологічна лінія – БКГ – 76 у ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод
«Прогрес», яка забезпечує підвищення продуктивності праці, вартістю 50000
грн. з нормативним терміном використання 5 років або придбати аналог КF –
1000 виробництва чеської фірми «EMZET».
За двома групами порівняльних параметрів – технічними та
економічними отримані були результати які зведені у таблиці 3.9.

108

Таблиця 3.9 − Результати експертної оцінки щодо визначення
конкурентоспроможності технологічної лінії для ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Параметр Одиниця Значення параметру Коефіцієнт Відносний
виміру вагомості і го параметр
параметру якості і –го
параметру
БКГ-67 – KF-1000
Україна Чехія
«Прогрес» EMZET
Товщина паперу мм 45 32 0.11 0.41
Обробка папіру % 30 30 0.21 1.00
Час одного циклу хв. 10-12 20 0.22 1.00
(в середньому)
Маса обробки кг 19000 9500 0.10 1.82
Габаритні розміри м.² 9.82 12.49 0.10 0.50
(площа) 0.78
Оптова ціна тис. грн. 50.0 51.1 - 0.97
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85]

При виборі технологічної лінії була зроблена оцінка
конкурентноздатності за відповідними параметрами між технологічною
лінією БКГ - 67 та КF – 1000.
Був застосований експертний метод оцінки конкурентноздатності.
Розрахунок конкурентоспроможності виконувався за формулою 3.1 [27]:

К = Ісп : Іеп (3.1 ),

де, Ісп – індекс споживчих параметрів;
Іеп – індекс економічних параметрів.
За умови К > 1 лінію можна вважати конкурентоспроможною.
Прогнозний обсяг виробництва і реалізації поліграфічної продукції ,
що буде виготовлений технологічною лінією БКГ – 67 показано у таблиці
3.10.
109

Таблиця 3.10 − Прогнозні обсяги виробництва і реалізації типографії Еверест

Показники 2022р. 2023р. 2024р. 2025р. 2026р.
1 2 3 4 5 6
Обсяг 26800 27000 27200 27400 27400
виготовлення
продукції, шт.
Ціна за од. 2.5 2.75 3.00 3.00 3.00
Обсяг реалізації 67000 74250 81600 82200 81400
продукції, грн.
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85]

Основні прогнозні витрати, що пов’язані з виготовленням
поліграфічної продукції ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» показані у таблиці 3.11

Таблиця 3.11 − Витрати на виготовлення поліграфічної продукції за роками
Показники 2022 р. 2023р. 2024р. 2025р. 2026р.
1 2 3 4 5 6
Оплата праці, 20000 22000 24000 26000 28000
грн.
Витрати на 25000 27500 30000 35500 35000
матеріали,
комплектуючи,
грн.
Всього, грн. 45000 49500 54000 61500 63000
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85]

Придбання технологічної поліграфічної лінії потребує збільшення
оборотного капітал 10 тис. грн. ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» буде використовуватися прямолінійний метод нарахування
амортизаційних відрахувань на технологічну поліграфічну лінію, що буде
використовуватися п’ять років. Документами визначено, що ліквідаційна
вартість технологічної лінії – 5% від первинної вартості – 2500 грн. (50000 *
0.05). Інвестиційна діяльність ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» представлена у таблиці 3.12

110

Таблиця 3.12 − Прогнозована інвестиційна діяльність ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
Показники 2022р. 2023р. 2024р. 2025р. 2026р.
1 2 3 4 5 6
Технологічна -50 000 - - - 2500
лінія , грн.
Приріст 10000 - - - -
оборотного
капіталу , грн.
Усього 60000 0 0 0 2500
інвестицій, грн.
Джерело: розроблено автором за [11; 79; 85]

Черкаським відділенням КАБ «Укрсоцбанк» поліграфічному
підприємству надається кредит на 5 років 50 тис. грн. на придбання
технологічної лінії під 25% річних. Кредит видається всією сумою і
погашається щоквартально рівними частинами. Для забезпечення діяльності
підприємства необхідно визначити суму кредиту з відсотками, яку потрібно
повернути в банк. Для цього визначимо суму щоквартальних виплат боргу
без відсотків [11; 27]:

50000 : (5 роки * 4 квартали)= 2500 грн.

Відсотки за інвестиційними позичками сплачуються за фактичну
кількість днів користування позичкою і нараховується на суму залишку
заборгованості за позичкою і визначається за формулою 3.2 [11; 27]:

С% = (В к * З к * Д) : (360 * 100%) (3.2)

де, С% - сума нарахованих відсотків;
В к - відсоток за кредит;
В к - поточна заборгованість за кредитом;
111

Використавши формулу нарахування відсотків визначимо суму
відсотків за кожний період.
1 квартал першого року : (50000+47500 :2*90) : 360 *25:100% =
3047грн.
2 квартал першого року : (47500 +45000 :2*90) : 360 *25 :100% = 2891
грн.
І так далі за кожний період.
Складемо графік погашення кредиту ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 − Погашення кредиту типографії Еверест, грн.
Період Заборгованість на Заборгованість на Виплати боргу Сума відсотків
початок періоду кінець періоду
1 2 3 4 5
1рік 11250
І квартал 50000 47500 2500 3047
ІІ квартал 47500 45000 2500 2891
ІІІ квартал 45000 42500 2500 2734
ІV квартал 42500 40000 2500 2578
2рік 40000 37500 2500 8750
І квартал 37500 35000 2500 2422
ІІ квартал 35000 32500 2500 2266
ІІІ квартал 32500 30000 2500 2109
ІV квартал 1953
3рік 30000 27500 2500 6250
І квартал 27500 25000 2500 1797
ІІ квартал 25000 22500 2500 1641
ІІІ квартал 22500 20000 2500 1484
ІV квартал 1328
4рік 20000 17500 2500 37500
І квартал 17500 15000 2500 1172
ІІ квартал 15000 12500 2500 1016
ІІІ квартал 12500 10000 2500 859
ІV квартал 703
Продовження таблиці 3.8
5рік 10000 7500 2500 1250
І квартал 7500 5000 2500 547
ІІ квартал 5000 2500 2500 391
ІІІ квартал 2500 0 2500 234
ІV квартал 78
50000 31250
Усього
Джерело: розроблено автором за [51; 27; 85]

Таким чином, загальна сума кредиту з відсотками, яку треба сплатити у
КАБ «Укрсоцбанк» буде складати – 81250грн. (50000 + 31250) грн.
Амортизаційні відрахування за рік (Ар) визначаються за формулою :

Ар = (Ф пер. – Флік.) / Т років (3.3).

де, Фпер. – первісна вартість технологічної лінії;
Флік. – ліквідаційна вартість (5%від первісної);
Троків – нормативний термін використання технологічної
поліграфічної лінії. рік
Ар = 9500 грн. (50000 - 2500 / 5р).
Використовуючи попередні розрахунки визначаємо ефект від
операційної діяльності ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» .
Ефектом від використання поліграфічної лінії стануть чисті припливи
грошей, які включають чистий прибуток (Пч) від реалізації виготовленої
продукції і амортизаційні відрахування (Ар). Ефект від операційної
діяльності представлено у таблиці 3.14.

113

Таблиця 3.14 − Ефект від операційної діяльністі ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» , грн.
Показники 2022р. 2023р. 2024р. 2025р. 2026р.
1 2 3 4 5 6
1.Обсяг реалізації 67000 74250 81600 82200 81400
продукції, грн.
2. Витрати на 25000 27500 30000 35500 35000
сировину
3. Витрати на оплату 20000 22000 24000 26000 28000
праці
4.Амортизаційні 9500 9500 9500 9500 9500
відрахування
5.Відсотки по 11250 8750 6250 3750 1250
кредитах
6.Прибуток до 1250 6500 11850 10450 8450
оподаткування
(р.1 – р. 2 –р.3-р.4-р.5)
7. Податок на 312.5 1625 2962.5 2612.5 2112.5
прибуток -25%,(р.6
*0.25)
8. Чистий прибуток 937.5 4875 8887.5 7837.5 6337.5
(р.6-р.7)
9.Чистий приплив 10437.5 14375 18387.5 17337.5 15837.5
грошей. (р.4 +р.8)
Джерело: розроблено автором за [51; 27; 85]

Результати обчислень показують, що використання поліграфічної лінії
забезпечують отримання чистого прибутку і чисті припливи грошей від
операційної діяльності позитивні і мають тенденцію до зростання за роками.
Підприємство спроможне виконувати свої зобов’язання перед бюджетом і
розвивати діяльність і забезпечувати потреби споживачів у поліграфічної
продукції.
Фінансова діяльність ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» має бути спрямована на організацію систематичного
надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання
фінансової дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і
114

залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного його
функціонування .
Фінансова діяльність ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» у зв’язку із залученням кредитних ресурсів і визначенням
припливу грошових коштів дає можливість визначити потік реальних коштів
, що показано у таблиці 3.15.

Таблиця 3.15 − Потік реальних коштів ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» від фінансової діяльності, грн.
Показники 2022р. 2023р. 2024р. 2025р. 2026р.
1 2 3 4 5 6
1.Довгостроковий 50000
кредит
2.Погашення -12500 -12500 -12500 -12500
кредиту
3.Сальдо фінансової 60000 -12500 -12500 -12500 -12500
діяльності
4.Потік реальних -39562.5 14375 18387.5 17337.5 18337.5
грошей
5.Сальдо реальних 10437.5 1875 5887.5 4837.5 5837.5
грошей
Джерело: розроблено автором за [51; 27; 85]

Потік реальних коштів – це є різницею між припливом і відтоком
коштів від інвестиційної та операційної діяльності у кожному періоді
здійснення проекту.
Сальдо реальних грошей є різницею між припливом і відтоком коштів
від усіх видів діяльності на кожному кроці. Всі ці обчислення можна
використовувати для визначення ефективності впровадження поліграфічної
лінії на ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» .

115

3.3 Розрахунок економічного ефекту від пропозиції

Економічний ефект – корисний результат економічної діяльності, що
вимірюється як різниця між грошовими доходами від такої діяльності та
грошовими витратами на її здійснення.
Економічний ефект – кількісна та якісна характеристика впливу
елементів економічної системи на результативність її функціонування. На
відміну від технічною, технологічного та інших неекономічних ефектів,
економічний ефект існує переважно у грошовій формі й є грошовим доходом.
Тому в певному значенні поняття «економічний ефект» і «грошовий дохід»
тотожні. Залежно від характеру впливу окремих елементів на
результативність функціонування економічної системи виділяють
позитивний, плюсовий (зі знаком «+», «плюс-ефект»), негативний, від’ємний
(зі знаком «–», «мінус-ефект», або, як його часто називають, дефект) і
нульовий ефект.
Залежно від способу виміру розрізняють валовий (загальний,
інтегральний) ефект, умовно чистий (квазічистий) ефект, чистий ефект. Під
валовими (загальним, інтегральним) економічним ефектом розуміють
валовий дохід фірми (або іншого суб’єкта економіки) як суму валової
виручки від реалізації продукції чи послуг. Під умовно чистим ефектом –
валовий дохід мінус експлуатаційні витрати (амортизація, матеріали,
заробітна плата). Під чистим ефектом – умовно чистий ефект мінус податки і
прирівняні до них витрати. Поняття «умовно чистий економічний ефект»
практично тотожне поняттю «умовно чистий валовий прибуток», а поняття
«чистий ефект» – поняттю «чистий прибуток».
У сучасній економічній науковій літературі виділяють також ефект у
суто економічній і бухгалтерській інтерпретації. В суто економічному
розумінні ефект – це сума платежів за ресурси, зокрема й такий специфічний
ресурс, як підприємницькі здібності, або сума доходів усіх власників ресурсів
(відсоток, рента, заробітна плата, нормальний прибуток). Таким чином,
економічний ефект, як і всі інші суто економічні поняття (категорії), має як
дохідний, так і витратний вимір. Він водночас с певною сумою грошових
116

доходів і певною сумою грошових витрат (платежів). У суто
бухгалтерському розумінні ефект – це різниця між валовою виручкою від
реалізації продукції чи послуг і т.зв. експлуатаційними витратами
(амортизація, матеріальні витрати, трудові витрати на заробітну плату). Як і
ефект в економічному значенні, він також може виступати як сума грошових
доходів або грошових витрат. Але і в першому, і в другому способах його
вимірювання відмінусовують витрати й доходи, пов’язані з таким
специфічним ресурсом виробництва, як підприємницькі здібності. В окремих
випадках у науковій економічній літературі під поняттям «економічний
ефект» розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, дії на
результативність функціонування економічної системи. Так, вплив зміни
реальних доходів на сукупний ринковий попит відображають ефектом
багатства ставки відсотка – ефектом відсоткової ставки, зовнішньої торгівлі –
ефектом імпортних закупівель тощо.
Економічний ефект як економічний наслідок, так само, як і
економічний ефект як дохід, існує в грошовій формі як зміна певного
грошового доходу або грошових витрат.
Від економічного ефекту слід відрізняти ефект соціальний та ефект
духовний. Вони також мають суспільне походження, певною мірою
генетичне й функціонально між собою пов’язані. Однак між ними існують
суттєві відмінності. Соціальний ефект – це кількісна й якісна характеристика
впливу певного елемента економічної системи на результативність
функціонування соціальної системи (сфери) суспільства, духовний ефект –
той же вплив на результативність функціонування духовної системи (сфери)
суспільства. Коли говорять, що певний елемент економічної системи має
більший соціальний або духовний ефект, ніж інший елемент цієї ж системи,
то мають на увазі різну міру його впливу на розвиток соціальних умов життя
людини або її духовний та інтелектуальний розвиток. На відміну від
економічного ефекту, ефекти соціального і духовного порядку лише у своїй
певній частині набувають грошової форми існування. Переважно і в своїй
основній частині ці ефекти не можуть бути акумульовані ні в грошових
доходах виробників, ні в грошових витратах споживачів тобто вони мають
117

позаекономічну форму існування, яка може бути відображена в таких
спеціальних параметрах та індикаторах, як величина вільного часу, духовне
здоров’я нації, рівень життя населення та грн.
Однією із визначальних резервів зниження витрат за підприємстві є
збільшення обсяги виробництва, яка впливає зменшення витрат за одиницю
продукції (1 грн. будівельно-монтажні роботи), отже, на кінцеву ціну одиниці
виробленої продукції і величину прибутку. Основою оцінкою ефективності
впровадження проекту з використанням інвестиційних кредитів у виробничої
діяльності є концепція грошових потоків. Під потоком реальних грошей
розуміють надходження грошових коштів з урахуванням тієї обставини, що
сума грошей, наявна на даний момент, має більшу цінність, ніж така сума в
майбутньому.
Основними показниками ,які характеризують ефективність вкладення
коштів в проект у є :
чиста поточна вартість (ЧПВ);
індекс доходності (ІД);
період окупності (Т.О.);
внутрішня норма доходності (ВНД);
коефіцієнт ефективності інвестицій (КЕІ).
Чиста теперішня вартість це показник, який відображає приріст
цінності закладу в результаті реалізації проекту, оскільки являє собою
різницю між сумою дисконтованих грошових надходжень, що виникають за
умови реалізації проекту, та сумою дисконтова них вартостей усіх витрат,
необхідних для його здійснення.ЧПВ повинна бути > 0 , тоді можно
впроваджувати проект у дію.
Коефіцієнт вигоди – затрати, це критерій оцінки проектів, що
визначається відношенням суми дисконтова них вигод до суми дисконтова
них витрат [27; 41].

В/З =  Вт / (1+і)(1+і)(1+і)...(1+і)п :  Зт / (1+і)(1+і)...(1+і)п (3.4).

Де, В – повні вигоди за рік;
118

З – повні затрати за рік;
П – кількість періодів.
Коефіцієнт В/З повинен бути > за 1. Тоді можна вважати проект
ефективним. Термін окупності (Т.0.), це період, за який відшкодовується
капітальні витрати з чистих сумарних доходів проекту.
Даємо оцінку ефективності вкладення інвестиційних кредитів на ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ». Для цього необхідно
зробити обчислення дисконтування потоку реальних грошей та чистого
прибутку. Коефіцієнт ефективності інвестицій КЕІ може визначатися без
дисконтування витрат і доходів і показує рентабельність інвестицій від
впровадження різних організаційно-економічних заходів.
Визначаємо дисконтовані потоки ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» у таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 − Дисконтування грошових потоків ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за роками, тис.грн.

Показники 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік 2026 рік
1.Ефект від -50 0 0 0 0
інвестиційної
діяльності
2.Ефект від 10437.5 14375 18387.5 17337.5 15837.5
операційної
діяльності
3.Потік -39562.5 14375 18387.5 17337.5 18337.5
реальних
грошей
4.Чистий 937.5 4875 8887.5 7837.5 6337.5
прибуток
5.Коефіцієнт 0.8475 0.6086 0.7182 0.5158 0.4371
дисконтування
18%(1/1+і)н

119

Продовження таблиці 3.16
6.Дисконтовани -33529 8749 13205 8943 8015
й потік
реальних
грошей
(р.3 *р.5)
7.Дисконтовани 795 2967 6383 4043 2770
й потік чистого
прибутку
(р.4 *р.5)
8.Дисконтовани 8845 8749 13206 8943 6923
й грошовий
потік від
операційної
діяльності
(р.2 *р.5)
Джерело: розроблено автором за [51; 27; 85]

Таблиця 3.17 − Показники ефективності прогнозних вкладень
Показники Значення Нормативне значення
1 2 3
1.Чиста приведена вартість, 5383 >0
грн.
2.Коефіцієнт ефективності 27 >банківського
інвестицій,%
3.Індекс доходності 1,37 >1
інвестицій
3.Внутрішня норма 26 Більша за доходність
дохідності, % інвестора
4.Період окупності, рік 3,65 Відповідає

Джерело: розроблено автором за [51; 27; 85]

ЧПВ реальних грошей = -33529 +8749 + 13205 + 8943 + 8015 = 5383
грн.
ІД= 1.37 (68438/ 50000);
ВНД= 26%;
120

ПО= 3,65років , або за 3 рік 237 дні (50000 / 68438:5);
КЕІ =27% (68438:5) /50000
Показником ефективності проведення економічних заходів є
фондовіддача інвестицій (ФВІ).Оскільки за нашими розрахунками річна
величина амортизаційних відрахувань 9500грн., то фондовіддача складе:
((937.5+ 4875 + 8887.5 + 7837.5 + 6337.5): 5) : ((50000 – 2500) – (4* 9500): 5)
=3. 04 грн. Це означає, що середній рівень фондовіддачі становитиме 3.04
грн. надходжень на кожну гривню уведених за проектом основних фондів.
Таким чином, показники ефективності інвестиційної діяльності
свідчать про необхідність впровадження технологічної лінії і забезпечувати
планове управління організаційно-економічними заходами у поліграфічному
підприємстві. Оскільки ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» намагається зайняти міцну конкурентну позицію на
зовнішньому ринку, а відтак мати певні переваги над іншими поліграфічними
підприємствами галузі по Україні, слід врахувати, що лідирування
формується зі складного комплексу причин. Так, велике значення для
зайняття лідируючої позиції має, час початку стратегічних дій. «Перші» в
галузі мають змогу здобути великі переваги, коли вчасно розробляють і
застосовують стратегії, що адекватно реагують на нові шанси та загрози, які
відкриває зовнішнє середовище. Прогнозні показники ефективності
впровадження технологічної лінії відображені у таблиці 3.18.
Таким чином, економічний ефект від пропозиції, а саме, придбання
технологічної лінії БКГ – 76 заводу «Прогрес» для збільшення реалізації
продукції, а саме дає можливість розширення асортименту виготовлення
поліграфічної продукції на ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» результати аналізу показують , значне покращення
стимулювання бізнес-активності та конкурентоспроможності типографії
Еверест.
121

Таблиця 3.18 − Аналіз прогнозних показників ефективності впровадження
технологічної лінії в поліграфічному підприємстві
Показники 2022рік 2023рік 2024рік Зміна (+,-) абсолютна, грн. Темпи ,%
2023р./ 2024р./ 2024р./ 2024р./
2022р. 2023р. 2022р. 2022р.
1 2 3 4 5 6 7 8
1.Доходи,грн. 67000 74250 81600 +7250 +7350 +14600 22
2.Витрати,грн. 54500 59000 63500 +4500 +4500 +9000 16.5
3.Валовий 1250 6500 11850 +5250 +5350 +10600 848
прибуток, грн.
4.Податок, грн. 312.5 1625 2962.5 +1312.5 +1337.5 +2650 847
5.Чистий прибуток, 937.5 4875 8887.5 +3937.5 +7262.5 +7950 848
грн.
6.Прибутковість 1.7 8.3 14 +6.6 +5.7 +12.3 723
продукції, %(р.5 /
р.2 * 100%)
Джерело: розроблено автором за [51; 27; 85]

ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» слід
дотримуватися фінансової стратегії, що враховує визнання додаткових
витрат на стратегічні дії, що у «перших» відшкодовуються за рахунок:
покращення іміджу та репутації у споживачів як підприємства, що
піклується насамперед про їхні потреби;
абсолютної або відносної переваги над іншими фірмами щодо цін і
загальної вартості укладених раніш договорів на постачання продукції, нових
технологій, на використання каналів збуту та щодо якості продажу тощо, які
дають змогу реалізувати нові шанси або пом’якшити вплив загроз;
більш тривалої роботи зі споживачем, який використовує продукцію
фірми-виробника;
за цих умов формуються лояльність і прихильність покупців до
продуктів цієї фірми, а у фірми – можливість більшої пристосованості до
споживача;
Запізнення з реалізацією зазначених переваг іноді призводить до
наслідків, які неможливо подолати. Це зумовлює переваги позиції «тих, хто
122

йде за лідером». За таких умов дуже важливо є визначити терміни та часові
характеристики як окремих стратегій, так і всього стратегічного набору.
Задля забезпечення розвитку бізнес-середовища, підприємству
доцільно запровадити додаткову швидкопереналагоджувану технологічну
лінію з виробництва поліграфічної продукції, яка надасть переваги друкувати
не тільки виробництва самоклеючих етикеток, та виробництво друкованої
продукції им самим охопить більшу частину споживачів в цих напрямках.
Отже, можна зробити висновки, що заходи придбання технологічної
лінії БКГ – 76 в заводі «Прогрес» є ефективними. Таким чином, стратегія
стимулювання бізнес-активності за умови правильного її застосування
створює для ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
сприйнятливі умови для взаємодії з усіма елементами бізнес-середовища
організації.
Отже, з проведеного аналізу бізнес-середовищаФОП ПОНОМАРЕНКО
Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» , можна зробити висновки, що підприємство
здатне здійснювати інноваційну - інвестиційну діяльність, втілювати
інновації, які зможуть забезпечувати ефективність використаних інвестицій.
Використання інновації дає можливість для підприємства:
економію заробітної плати;
економію енергоресурсів;
економію амортизаційних відрахувань;
підвищення коефіцієнта обороту поточних активів.
Для розширення та стимулювання бізнес-активності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» закуповується
технологічна лінія – БКГ – 76 у ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод
«Прогрес», яка забезпечує підвищення продуктивності праці, вартістю 50000
грн.
Придбання технологічної поліграфічної лінії потребує збільшення
оборотного капітал 10 тис. грн.
123

ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» буде
використовуватися прямолінійний метод нарахування амортизаційних
відрахувань на технологічну поліграфічну лінію, що буде використовуватися
п’ять років. Черкаським відділенням КАБ “Укрсоцбанк” поліграфічному
підприємству надається кредит на 5 років 50 тис. грн. на придбання
технологічної лінії під 25% річних. Кредит видається всією сумою і
погашається щоквартально рівними частинами. Фінансова діяльність ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» має бути спрямована на
організацію систематичного надходження й ефективного використання
фінансових ресурсів, дотримання фінансової дисципліни, досягнення
раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової
стійкості з метою ефективного його функціонування .
Таким чином, економічний ефект від пропозиції, а саме, придбання
технологічної лінії БКГ – 76 заводу «Прогрес» для збільшення реалізації
продукції, а саме дає можливість розширення асортименту виготовлення
поліграфічної продукції на ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» результати аналізу показують , значне покращення
стимулювання бізнес-активності та конкурентоспроможності типографії
Еверест.
Оскільки ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ»
намагається зайняти міцну конкурентну позицію на зовнішньому ринку, а
відтак мати певні переваги над іншими поліграфічними підприємствами
галузі по Україні, слід врахувати, що лідирування формується зі складного
комплексу причин. Так, велике значення для зайняття лідируючої позиції
має, час початку стратегічних дій. «Перші» в галузі мають змогу здобути
великі переваги, коли вчасно розробляють і застосовують стратегії, що
адекватно реагують на нові шанси та загрози, які відкриває зовнішнє
середовище.
Задля забезпечення розвитку бізнес-середовища, підприємству
доцільно запровадити додаткову швидкопереналагоджувану технологічну
124

лінію з виробництва поліграфічної продукції, яка надасть переваги друкувати
не тільки виробництва самоклеючих етикеток, та виробництво друкованої
продукції им самим охопить більшу частину споживачів в цих напрямках.
Отже, можна зробити висновки, що заходи придбання технологічної лінії
БКГ – 76 в заводі «Прогрес» є ефективними.

ВИСНОВКИ

1. Бізнес-середовище - це комплекс чинників безпосереднього оточення
організації, що є складовою частиною зовнішнього середовища, до яких
відносяться постачальники, споживачі, конкуренти, фінансові організації та
органи влади. Дані фактори знаходяться за межами організації, які
взаємодіють з нею і які безпосередньо впливають на організацію в цілому або
на її окремі складові частини. Поліграфічна промисловість виступає однією з
найважливіших підсистем видавничо-поліграфічної галузі, яка займає
важливе місце в економіці України. На сучасному етапі дана промисловість
широко розвивається, поширена по всіх областях і регіонах України і
користується значним попитом на виготовлену продукцію, виступає
матеріально-технічною базою видавничого виробництва.
2. Одним з основних напрямків економічної політики держави
відповідно до стратегії 2022 є дерегуляція – створення комфортного бізнес-
клімату через усунення надмірного регуляторного тиску держави на бізнес та
ліквідацію надмірного контролю підприємницької діяльності шляхом
спрощення процедур, зменшення частоти перевірок та зменшення кількості
контролюючих органів, скасування зайвих дозволів й ліцензій, побудова
ефективної та зручної в адмініструванні регуляції у сферах, де вона
необхідна. В першу чергу дерегуляція концентрується на тих сферах
економіки, що найбільше впливають на малий та середній бізнес або
створюють найбільші перешкоди для нормального функціонування
підприємств. Таким чином, проаналізувавши економічну ситуацію на ринку,
тобто брак попиту, стала найбільшою перешкодою для зростання бізнесу у
2021 році, перевищивши за важливістю несприятливу ситуацію, яка була
головною перешкодою для бізнесу у 2020 році.
Несприятлива політична ситуація все ще залишається вагомою
перешкодою для МСП – вона знаходиться на другому місці рейтингу
перешкод – але її вплив дещо послабився порівняно із 2020 роком.
126

Високі ставки податків та складне адміністрування податків є більш
відчутним бар’єром для підприємств- юридичних осіб, ніж для фізичних
осіб-підприємців. Часті зміни економічного законодавства, високий
регуляторний тиск та корупція перешкоджають розвитку приблизно кожного
четвертого МСП. Несприятлива економічна ситуація в країні та брак ринку
на товари або послуги (тобто брак попиту та низька купівельна спроможність
населення) – головні причини того, чому половина опитаних МСП не планує
розширювати діяльність бізнесу протягом наступних двох років.
3. Таким чином, провівши аналіз бізнес-середовища ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ», можемо зробити
висновки, що підприємство міцно тримає позиції щодо стабільності.
Незначне коливання за рахунок зменшення собівартості реалізованої
продукції у 2021 році, коефіцієнт оборотності активів станом на 2021 рік
складає 0,17, спостерігається поступове збільшення показника за рахунок
збільшення собівартості реалізованої продукції на 0,38. Аналізуючи
собівартість реалізованої продукції підприємства можна сказати що
керівництво ефективно використовує усі наявні ресурси незалежно від
джерел їхнього залучення.
4. ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» за даними
показниками є фінансово стабільним, тобто активи підприємства гарантують
постійну платоспроможність. Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення
цього показника складає ≥ 0,5) відповідає нормам.. Коефіцієнт автономії за 3
роки збільшився на 0,55, тобто підприємство є незалежним від зовнішніх
джерел фінансування.. Коефіцієнт фінансування за останні 3 роки збільшився
на 1,15 за рахунок збільшення позикових коштів. Аналізуючи 2019-2021 роки
коефіцієнт забезпеченості власного капіталу збільшився на (+0,3), за рахунок
збільшення у 2020 році оборотних активів. Коефіцієнт маневреності
знаходиться в межах норми, тобто позитивні значення вказують на
достатність функціонування та позиціонування на ринку.
127

5. Таким чином, провівши аналіз зовнішнього бізнес-середовища
видно, що використовуючи свої сильні сторони типографії Еверест, за
рахунок збільшення статутного капіталу можна збільшити виробничі
потужності підприємства. На основі наукової бази підприємство може
виробляти новинки і збільшувати свої обсяги продажу, а також за рахунок
залучення нової технології можна зменшити собівартість продукції і тим
самим підвищити її рентабельність. В той же час за допомогою сильних
сторін підприємство може боротися з загрозами із зовнішнього середовища,
адже, за допомогою сучасного високотехнологічного обладнання на
підприємстві дає змогу зменшити кількість конкурентів на ринку.
Використання наукового-дослідного потенціалу підприємства для розробки і
впровадження технологій, що зменшать собівартість продукції, що в свою
чергу зробить її більш доступною широким верствам населення. Таким
чином підприємство не буде відчувати зміну вікової структури населення, що
супроводжується падінням обсягів реалізованої продукції. Типографія має
вигідне розташування, що дозволяє зменшити транспортні витрати і знизити
собівартість продукції не погіршуючи при цьому її якості.
6. Враховуючи конкурентне середовище ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» в Україні є значно велике. Але найбільшими
перевагами серез конкурентів компанія типографія Еверестмає сертифікат,
що засвідчує впровадження на підприємстві системи управління якістю на
відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001-2021, успішне
географічне центральне роз положення, безкоштовна доставка, високу якість
за конкурентоспроможну ціну. Сертифікована система управління якістю
ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» є 36-ю в
Черкаській області.
7. ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» , можна
зробити висновки, що підприємство здатне здійснювати інноваційну -
інвестиційну діяльність, втілювати інновації, які зможуть забезпечувати
ефективність використаних інвестицій.
128

Використання інновації дає можливість для підприємства:
економію енергоресурсів;
економію амортизаційних відрахувань;
підвищення коефіцієнта обороту поточних активів.
8. Для розширення та стимулювання бізнес-активності ФОП
ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» необхідно закупити
технологічну лінію – БКГ – 76 у ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод
«Прогрес», яка забезпечує підвищення продуктивності праці, вартістю 50000
грн. Придбання технологічної поліграфічної лінії потребує збільшення
оборотного капіталу на 10 тис. грн. ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В.
ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» буде використовуватися прямолінійний метод
нарахування амортизаційних відрахувань на технологічну поліграфічну
лінію, що буде використовуватися п’ять років. Черкаським відділенням КАБ
«Укрсоцбанк» поліграфічному підприємству можливо отримати кредит на 5
років 50 тис. грн. на придбання технологічної лінії під 25% річних. Кредит
видається всією сумою і погашається щоквартально рівними частинами.
Фінансова діяльність ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» має бути спрямована на організацію систематичного
надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання
фінансової дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і
залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного його
функціонування .
9. Таким чином, економічний ефект від пропозиції, а саме, придбання
технологічної лінії БКГ – 76 заводу «Прогрес» для збільшення реалізації
продукції, а саме дає можливість розширення асортименту виготовлення
поліграфічної продукції на ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ
«ЕВЕРЕСТ» результати аналізу показують , значне покращення
стимулювання бізнес-активності та конкурентоспроможності типографії
Еверест.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буряк Г. Інститути розвитку відносин власності у класифіка ції бізнес-
середовища / І. Буряк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2012. –
Випуск 105. – Ч. ІІ. – С. 26–28.
2. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник./Н.М. Бондар –
К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 400 с.
3. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. пос. - К.: Атіка, 2004. - С.
344─347.
4. Бердар М. М. Фінанси підприємств : навчальний посібник / М. М.
Бердар. - 2-гс вид., перероб. і допов. - К.: 2012. - 464 с.
5. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти
економікою – М:, Фінанси і статистика, 1996. - з. 568.
6. Башарин Г.П. Почала фінансової математики – М.:Инфра-М, 1997-
с.265.
7. Большаков С.В. Проблеми зміцнення фінансів підприємств. Фінанси,
1999. № 2 – із 18-ї.
8. Бородіна Є.І. Фінанси підприємств – М.: Банки ібиржи,1995.
9. Вютрих Х., Филипп А. Виртуализация как возможный путь развития
управления // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 5.
10. Владимир О. Чесний бізнес в Україні: необхідна об’єктивність та
передумови введення / О. Владимир // Вісник Тернопільського національного
економічного універ- ситету. – 2019. – Вип. 1. – С. 71–80
11. Вебер А. Т. Комерційні розрахунки від До Я.- М.:ДИС, 1999.- з. 156
12. Гусєва Ю. М. Економічна сутність прибутку підприємства і його роль
у ринкових умовах господарювання. / Ю. М. Гусєва // наук. Праці Нац. Інституту
харч. Промисловості. – 2006. № 18 с. 126-128.
13. Гетьман О, О. Шаповал В. М. Економіка підприємства. Навч. посіб. /
О. О. Гетьман – К.: Центр навч. літератури,2006. – 488с.
130

14. ГиляровскаяЛ.Т. Про оцінку кредитоспроможності суб'єктів
господарювання // Фінанси, 1999. № 4- з. 53.
15. Григор'єва І.Н.Филлипов Л.А. Оцінка кризовості підприємств //
Фінансовий бізнес, 2003. № 3.- з. 30-38
16. Данилов О. Д. Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях : навч.
посібник / О. Д. Данілов, Т. В. Паєнтко. - К. : КНТ, 2009. - 272 с.
17. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.)
та ін. – К.: Вид. центр «Академія», 2000. – 864 с.
18. Експертна доповідь «Україна в 2006 році: внутрішнє і зовнішнє
становище та перспективи розвитку» // http://www.niss.gov.ua
19. Економіка підприємства: / підручник / [Петрович Й. М., Кіт А. Ф.,
Захарчин Г. М. та інші]; за заг. ред..Й. М. Петровича. - [2-ге вид., випр.]. Л.:
Магнолія плюс, Видавець СПД ФО В, М, Піча, 2006. – 580с.
20. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. акад. С.Ф. Покропивного.
- 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 436.
21. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації /
Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.В. та ін. / За ред. Я.А. Жаліло. – К.: НІС,
2005. – 388 с.
22. Кривецька О. Р. Фінансові основи діяльності підприємств : дис. ...
канд.. екон. наук : 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Ольга Романівна Кривецька.
- Київ, 2009. - С. 28
23. Ковальов В.В. Управління фінансами. - М.:ФБК-ПРЕСС 1998.- з. 476.
24. Кох Р. Про. Менеджмент і фінанси. - «Пітер», 1999.-с.405.
25. .Крейнина М.Н.Система фінансові показники, характеризуючих
фінансове становище підприємства. // Я – бухгалтер, 1998. № 9с.143.
26. .Крейнина М. Н. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – М.:
Видавництво «Річ навіть і Сервіс», 2001.-с.400
27. Лимитовский М.А. Основи оцінки інвестиційних та фінансових
рішень. - М.:ДеКА, 1997.-с.268
131

28. Маркс К. Сочинения -Т. 25. – Ч. І. / К. Маркс, Ф. Энгельс. –– М..:
1984. - С. 43
29. Минаева Є.В., ФілатовЛ.О., Александрова М. В. Економіка
підприємства: ситуаційні завдання й алгоритми розв'язання, концепції розвитку. –
М.:Пищепромиздат., 2002. –с.163.
30. Мау В. Экономическая политика 2006 года: на пути к
инвестиционному росту // Вопросы экономики». – № 2. – 2007. 9. Ерохина Е.А.
Теория экономического развития: системно-синергетический подход
31. МоляковД.С. Фінанси підприємств і галузей народного господарства.
- М.: Фінанси і статистика, 1997.-с.354.
32. Мельник М.І. Теоретико-методологічні підходи дослідження бізнес-
середовища // Соціально-економічні дослідження в перехідний період.
Структурна трансформація територіальних суспільних систем (Зб. наук. пр.). Вип.
5 (67) / Редкол.: відп. ред. д.е.н., проф. Є.І. Бойко. – Львів: НАН України. Ін-т
регіональних досліджень, 2007. – С. 423-436.
33. Ніпіаліді О. Ю. Карпишин. Н. І. Фінанси підприємств: Навч. посіб. /
О. Ю. Ніпіаліді, Н. І. Карпишин. – Тернопіль. Економічна думка, 2009.- 232с.
34. Непочатенко О. О. Фінанси підприємств [текст] : підручник / О. О.
Непочатенко, Н. Ю. Мельничук - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 504 с.
35. Найт Ф. Риск, неопределенность и прибыль / Ф.Найт ; пер. с англ.
М.Я. Каждана; Центр эволюц. экономики. – М.: Дело, 2003. – 359 с.
36. Наказ Мінфіну від 22.07.2003 №67н.- Консультант плюс.
37. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим
доступ: www.ukrstat.gov.ua
38. Остапенко У. Фінансове становище підприємств: оцінка, шляху
поліпшення. // Економіст, 2000. № 7.- з. 37.
39. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. / Поддєрьогін, А.
М., Білик, М. Д., Буряк Л. Д. – [5-те вид. перероб. та допов.] - К.: КНЕУ, 2005. -
286 c.
132

40. Проскурін В.П. Історія економіки та економічних учень . Нариси
економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. / Проскурін В.П. – К.:
КНЕУ, 2005. – 372 с.
41. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. / С. Ф.
Покропивний – [2-ге вид. перероб. та доп.]. – К.: КНЕУ, 2001. – 352 c.
42. Павлова Л. Н. Фінансовий менеджмент. Управління грошовим
оборотом підприємства. - М.: Банки біржі, 1995.- з. 421
43. Парушина Н.В. Аналіз короткострокових зобов'язань. //
Бухгалтерський облік, - 2004. № 4.- з. 51.
44. Погостинская М.М.,Погостинский Ю.О. Системний аналіз фінансової
звітності. -Санк-Петербург, 1999.- з. 360
45. Підприємництво: підручник для вузів. // Під редакцією
проф.В.Горфенкеля, проф. Поляка, проф. У.Швандара – М.:ЮНИТИ, 2000.-с.343.
46. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения //
Соч. – М.: Политиздат, 1955.
47. Риндин А.В.,Шамаев Г.А. Організація фінансового менеджменту для
підприємства. - М.:РДЛ, 1997.- з. 398.
48. Стрелец И.А. Новая экономика и информационные технологии. – М.:
Экзамен, 2003. – 256 с.
49. Социально-экономические проблемы информационного общества /
Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга»,
2005. – 430 с.
50. Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.
Савицкая. – 4-е изд., перераб. и доп. – Мн.: ООО «Новое знание», 2000. – 688с.
51. Самуэльсон П.А. Экономика: [учебн.] / П. А. Самуэльсон ; пер. с англ.
– Севастополь: Издательство «Ахтиар», 1995. – 384 с.
52. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов /
Смит А. – М.:Л., 1935. – 112 с.
53. Самсонов М. Фінанси, грошове звернення української й кредит. –
М.:ИНФРА-М, 2001. – з. 225.
133

54. Соколов Я.В.ПятовМ.Л. Облік прибутків і витрат. Показники
фінансового стану організації. // бухгалтерський облік, 2002. № 22. –с.54-61.
55. Сисоева І.А. Дебіторська і кредиторської заборгованості. //
Бухгалтерський облік, - 2004. № 1- з. 17.
56. Томас Р. Кількісні методи аналізу господарську діяльність. - М.:ДИС,
1999.- з. 516.
57. Фінанси підприємств : підручник / кер. авт. кол. і наук. ред. А. М.
Поддєрьогін. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2001. - 460 с.
58. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств : навч. посібник / О. С.
Філімоненков. - К. : Ельга ; Ніка-Центр, 2002. - 360 с.
59. Фінансовий менеджмент: [навч. посіб. / за ред.. Г. Г. Кірейцева]. – К.:
ЦУЛ, 2002. – 496с.
60. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб. / За ред. В.І. Оспіщева. —
К.: Знання, 2008. — 567 с.
61. Фащевский У. Фінанси підприємств: особливості й можливості
зміцнення. // Економіст, 1997. № 1- з. 58-64.
62. Філатов О.К., Маргуліс Є.І., РябоваТ.Ф. економіка підприємств
харчової промисловості. – М.: Гуманітарний центр «Моноліт», 2001.-с.492
63. Хикс Дж. Стоимость и капитал / Дж. Хикс. – М.: Прогресс, 1993. – 488
с.
64. Чемберлен Э.Х. Теория монополистической конкуренции:
Реориентация теории стоимости / Чемберлен Є. Х. ; пер. с англ. Э.Г. Лейкина,
Л.Я. Розовского ; под ред. О.Я. Ольсевича. – М.:Экономика, 1996. – 351 с.
65. Шило В. П., С. Б. Ільіна, В. В. Барабанова, І.І. Криштопа Фінанси
підприємств (за модульною системою навчання): Теоретично-методичний
посібник. - К.: Кондор, 2011. - 429 с.
66. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальне видання. - К.:
Каравела, 2005. - С. 500-501.
67. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник/ Л.І. Шваб - [4-те
вид.]. – К.: Каравела, 2007. – 584 с.
134

68. Ширягіна О.Є. Прибуток підприємства: історичний аспект / О. Є.
Ширягіна // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - № 12.- С. 156-159.
69. Шумпетер И. Теория экономического развития / И. Шумпетер ; пер. с
нем. В.С. Автономов и др. – М.: Прогресс, 1982.. – 455 с.
70. Шеремет А. Д.,СайфулинР.С. Методика фінансового аналізу. -
М.:Инфра-М, 1995.- з. 66-67.
71. ШтиковаО.А. Проблема управління на фінансові потоки у зарубіжних
компаніях з філіальною мережею. // Фінанси, 2001. № 7- з. 22-24.
72. Щепіна Т.Г. Аналіз сучасного стану біржового ринку Укра- їни / Т.Г.
Щепіна, В.А. Рябошапка // Проблеми підви- щення ефективності інфраструктури.
– 2020. – Вип. 40. – С. 96–100
73. Цал-Цалко Ю. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: навч.
посібник / Ю. Цал-Цалко. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 360 с.
74. Видавництва та поліграфічні підприємства м. Черкаси : довід- ник. –
Вип. 1 / упоряд. Л. В. Фіть, М. А. Шашова. — Черкаси : Брама-Україна, 2010. —
62 с.
75. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : www. ukrstat.gov.ua.
76. Інформація про здійснення органами виконавчої влади державної
регуляторної політики у 2021 році [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.drs.gov.ua/ regulatory_policy/informatsiya-pro-zdijsnennya-
organamyvykonavchoyi-vlady-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky-u2021-rotsi/.
77. Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.bank.gov.ua.
78. Міське рекламно-інформаційне підприємство Ратуша [Електроний
ресурс]. – Режим доступу: http://ratusha.com.ua/samooklejuchi-etyketky.html
79. ФОП ПОНОМАРЕНКО Р.В. ТИПОГРАФІЯ «ЕВЕРЕСТ» . Лідер
печаті на Україні.[Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.everest.ck.ua/
80. SWOT-анализ и стратегическое планирование[Електроний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.swot-analysis.ru/index_2.html
135

81. Мельник М. І. Формування бізнес-середовища України в умовах
інституційних трансформацій : монографія / Мар'яна Іванівна Мельник. – Львів :
ІРД НАН України, 2012. – 568 с. http://ird.gov.ua/irdp/p20120301.pdf
82. Нікитенко Д.В http://ird.gov.ua/irdp/p20120301.pdf
83. Ковбатюк М.В., Беник Н.Г. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО І
ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПРОЦЕС ФУНКЦІОНУВАННЯ
file:///C:/Users/user/Downloads/Vodt_2021_2_17.pdf
84. Бізнес-середовище в Україні: до і після 2008 року
http://old.icps.com.ua/files/articles/48/15/nl_ukr_20080128_0394.pdf
85. Бізнес-середовище та регуляторний клімат в Україні
http://tcci.te.ua/tcci/ua/64-novyny/1255-dilove-seredovyshche-ta-rehuliatornyi-klimat-
v-ukraini-i-ternopilskii-oblasti
86. Щорічна оцінка ділового клімату http://www.lev.org.ua/abca.html
87. Звіт: Щорічна оцінка ділового клімату України: 2021 року. За
результатами національного опитування малого та середнього бізнесу
http://employers.org.ua/news/id1803
88. Найкращий діловий клімат зафіксовано у п’яти областях України
https://ua.news/ua/najkrashhij-dilovij-klimat-zafiksovano-u-p-yati-oblastyah-ukrayini/
89. Конкурентоспроможність регіонів та регіональна оцінка ділового
http://icps.com.ua/assets/uploads/images/images/eu/konkurentospromozhn_st_prezentac
_ya.pdf

Репозиторій ЧДТУ