ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ  БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. ЧЕРКАСИ)

Бабич, Юлія Ігорівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9357
Title:	ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. ЧЕРКАСИ)
Authors:	Бітюк, Інна Миколаївна Бабич, Юлія Ігорівна
Keywords:	Управління, політика банку, кредитна політика, технології управління
Issue Date:	2024
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність методичних та практичних підходів до технологій управління кредитною політикою банку. Об’єктом дослідження є кредитна політика АТ «Райффайзен Банк» м. Черкаси. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є пошук технологій удосконалення управління кредитною політикою банка. Завдання роботи: дослідити теоретичні аспекти формування кредитної політики банку; розкрити сутність та зміст кредитної політики банку; класифікувати види банківських кредитів; розкрити сутність та принципи кредитного процесу; проаналізувати фінансово-господарську діяльність банку; проаналізувати доходи та витрати АТ «Райффайзен Банк»; проаналізувати кредитну діяльністю банку; внести пропозиції щодо вдосконалення технологій управління кредитною політикою банка; надати оцінку ефективності рефінансування кредитів. За результатами дослідження сформульовані пропозиції: запропоновано напрями удосконалення кредитної політики банку та проведена оцінка рефінансування кредитів інших банків. В роботі проведено повний аналіз із застосуванням сучасних методів дослідження. А саме загальнонауковий діалектичний метод; історичний і системний підходи до вивчення процесу обліку, методи класифікації; порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно-правового забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний, метод та метод табличного відображення аналітичних даних.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9357
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Диплом Бабич_Б.pdf Restricted Access		2.62 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес адміністрування 
 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри  
Олеся ФІНАГІНА_______________ 
____________________________________ 
«_____»______________________ 2024 р. 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
НА ТЕМУ: 
ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ БАНКУ 
(НА МАТЕРІАЛАХ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. ЧЕРКАСИ) 
 
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: Менеджмент 
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) 
Форма навчання: денна_ 
Група М-205__ 
 
Виконавець роботи:                           
 «____»___________ 2024 р.       ___________        _Юлія БАБИЧ____ 
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
                                                                                             (підпис)                                        ( )                          
   
Керівник роботи: 
                              
 
 «____»_________ 2024 р.        ___________          _Інна БІТЮК_____ 
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
                                                                                  (підпис)                          (Вчене звання, )   
 
 
 
 
Черкаси 2024 
 
 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»   
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                         
(код, назва) 
Освітня програма   Менеджмент                        
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри  
____________  
«_____» __________20___ р. 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
 ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
___Бабич Юлія Ігорівна________________________________________ 
(прізвище, ім’я,  по батькові) 
1. Тема роботи ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ 
БАНКУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. ЧЕРКАСИ) 
керівник роботи____к.е.н., доц. Бітюк Інна Миколаївна__________, 
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом від «18»_03_2024року №_83/04_ 
2. Вихідні дані до роботи АТ «Райффайзен Банк» за 2020-2022 рр.; 
періодичні видання та друковані літературні джерела  
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити) 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ 
ПОЛІТИКИ БАНКУ РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ АТ 
«РАЙФФАЙЗЕН БАНК», М. ЧЕРКАСИ РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ 
ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ БАНКА 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 К.е.н., доцент Бітюк І.М.   
2 К.е.н., доцент Бітюк І.М.   
3 К.е.н., доцент Бітюк І.М.   
 
5. Дата видачі завдання______________________________________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ Назва етапів підготовки 
виконання Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра 
етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 28.02.2024 виконано 
попереднього плану випускної роботи. 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та 
2 10.3.2024 виконано 
групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного 
3 15.03.2024 виконано 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз даних, 
4 9.04.2024 виконано 
необхідних для написання аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2024 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2024 виконано 
Підготовка  та написання розрахункового розділу 
7 18.05.2024 виконано 
роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2024 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 25.05.2024 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 1.06.2024 виконано 
11 Оформлення випускної роботи 3.06.2024 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 7.06.2024 виконано 
 
 
 
Здобувач вищої освіти       ______  _____Юлія БАБИЧ_____ 
                                               ( підпис )                      (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи                _______  _____Інна БІТЮК_____ 
                                                                          ( підпис )                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
АНОТАЦІЯ 
 
Робота містить 93 сторінок, 17 таблиць, 14 рисунків, список літератури 
з 89 найменувань. 
ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ БАНКУ (НА 
МАТЕРІАЛАХ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. ЧЕРКАСИ) 
Предметом дослідження є сукупність методичних та практичних 
підходів до технологій управління кредитною політикою банку. 
Об’єктом дослідження є кредитна політика АТ «Райффайзен Банк» 
м. Черкаси. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є пошук технологій 
удосконалення управління кредитною політикою банка. 
Завдання роботи: дослідити теоретичні аспекти формування кредитної 
політики банку; розкрити сутність та зміст кредитної політики банку; 
класифікувати види банківських кредитів; розкрити сутність та принципи 
кредитного процесу; проаналізувати фінансово-господарську діяльність 
банку; проаналізувати доходи та витрати АТ «Райффайзен Банк»; 
проаналізувати кредитну діяльністю банку; внести пропозиції щодо 
вдосконалення технологій управління кредитною політикою банка; надати 
оцінку ефективності рефінансування кредитів. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції: 
запропоновано напрями удосконалення кредитної політики банку та 
проведена оцінка рефінансування кредитів інших банків.  
В роботі проведено повний аналіз із застосуванням сучасних методів 
дослідження. А саме загальнонауковий діалектичний метод; історичний і 
системний підходи до вивчення процесу обліку, методи класифікації; 
порівняльних характеристик; наукової абстракції; нормативно-правового 
забезпечення; економіко-статистичні методи; метод групувань, графічний, 
метод та метод табличного відображення аналітичних даних. 
 
 
 
 
Рік захисту роботи – 2024 
Підпис студента_______________  Юлія БАБИЧ 
Дата ________________________ 
 5 
ЗМIСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДIЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ  
ПОЛІТИКИ БАНКУ 6 
1.1 Сутність та зміст кредитної політики банку  8 
1.2 Поняття та класифікація банківських кредитів  17 
1.3 Кредитний процес: сутність та принципи  27 
РОЗДIЛ 2 АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ АТ «РАЙФФАЙЗЕН  
БАНК», М. ЧЕРКАСИ  37 
2.1  Загальна  характеристика банку  37 
2.2 Аналiз фінансово-господарської діяльності банку  46 
2.3 Аналiз доходів та витрат банку  61 
2.4 Аналіз кредитної діяльності банку  66 
РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ  
КРЕДИТНОЮ ПОЛІТИКОЮ БАНКА  74 
3.1. Напрями удосконалення кредитної політики банку  74 
3.2. Оцінка ефективності рефінансування кредитів інших банків  88 
ВИСНОВКИ  91 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  94 
 
 
 
 
 
 6 
ВСТУП 
 
В Україні банківська система потерпає від неможливості повноцінного 
функціонування: відтік депозитів, коштів юридичних осіб, проблеми 
здійснення міжбанківського кредитування не дають можливість сформувати 
ресурси для виконання кредитної діяльності. В таких умовах гостро постає 
питання кредитних ризиків, які приносять значні збитки банкам. Отже, 
особливої уваги заслуговує управління процесом кредитування у сучасних 
умовах України. 
До кваліфікаційно роботи бакалавра включені пропозиції автора щодо 
дослідження особливостей здійснення банківського кредитування в сучасних 
економічних умовах України, які є не стабільними в результаті впливу на 
вітчизняну фінансово-економічну систему кризи, що пов’язана з нестабільною 
економічною, політичною ситуацією в країні та подіями на Сході. Отримані 
результати, висновки та пропозиції щодо удосконалення банківського 
кредитування та управління кредитними ризиками, застосування методичних 
підходів до визначення оцінки кредитоспроможності позичальника були 
запропоновані для практичного застосування при прийнятті рішень щодо 
кредитування позичальників. Отже, обрана тема є своєчасною та актуальною. 
Предметом дослідження є сукупність методичних та практичних підходів 
до технологій управління кредитною політикою банку. 
Об’єктом дослідження є кредитна політика АТ «Райффайзен Банк» 
м. Черкаси. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є пошук технологій 
удосконалення управління кредитною політикою банка. 
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:  
дослідити теоретичні аспекти формування кредитної політики банку; 
розкрити сутність та зміст кредитної політики банку; 
класифікувати види банківських кредитів; 
розкрити сутність та принципи кредитного процесу; 
 7 
проаналізувати фінансово-господарську діяльність банку 
проаналізувати доходи та витрати АТ «Райффайзен Банк»; 
проаналізувати кредитну діяльністю банку; 
внести пропозиції щодо вдосконалення технологій управління кредитною 
політикою банка; 
надати оцінку ефективності рефінансування кредитів. 
Методи дослідження. В процесі роботи залежно від конкретних цілей і 
задач використані наступні методи дослідження: розрахунково-аналітичний, 
нормативний, метод порівняльного аналізу, статистичний. 
На сьогодні 80% банків банківської системи України здійснюють лише 
короткострокове кредитування. Таке явище пов’язане з тим, що банки мають 
можливість залучати кошти лише на короткостроковий період. Здійснюючи 
пасивні операції, а саме залучення та запозичення коштів, банки шляхом їх 
розміщення отримують прибуток. Від розміщених коштів на довгостроковий 
період банк має більший прибуток, ніж від результату короткострового періоду. 
Тому активні і пасивні операції банку мають прямо пропорційну залежність. 
Останні події та наслідки фінансово-економічної кризи в значній мірі 
підірвали довіру вкладників до стабільності, ліквідності та платоспроможності 
банківської системи. Відродження втраченої довіри – це довгий та кропіткий 
процес. Отже, питання кредитування набуває з кожним роком все більшого 
значення для населення та економіки України. Не досконалим є іпотечне 
кредитування (довгострокове), не в належній мірі здійснюється нагляд та 
регулювання банківської діяльності за цим процесом, великий відсоток 
неповернення позик – все це стримує розвиток банківської системи та 
вітчизняної економіки. 
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження 
пройшли апробацію на конференції, тези доповіді на тему «Технології 
управління процесами на підприємстві».  
 
 8 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ 
ПОЛІТИКИ БАНКУ 
 
1.1 Сутність та зміст кредитної політики банку 
 
Постійне розширення кредитного ринку України та поява нових форм 
кредитних відносин у вітчизняній практиці банківського кредитування, поряд зі 
змінами у складній системі норм законодавства, потребують підвищення якості 
управління кредитною діяльністю банків та перегляду підходів з боку останніх 
щодо формування своєї кредитної політики. Сучасна кредитна політика банків 
повинна базуватися на нових економічних умовах і потребах суб’єктів 
економічних відносин відповідно до загальної стратегії розвитку банку. Крім 
того, вона повинна передбачати адекватні стандарти управління кредитним 
процесом і кредитним ризиком.  
Кредитна політика банку тільки тоді може бути ефективною, коли вона є 
науково обґрунтованою і формується відповідно до законів економіки та 
виявлених закономірностей управління діяльністю банку. У сучасній 
вітчизняній науковій думці відсутнє однозначне тлумачення категорії 
«кредитна політика банку». Наукова думка коливається від бачення  кредитної 
політики як системи принципів, які запроваджені центральним банком та 
державою в кредитній сфері з метою коригування та управління кредитним 
процесом в банках, до розуміння того, що кредитна політика має формувати 
склад кредитного портфелю та встановлювати стандарти для прийняття 
кредитних рішень. Частіше за все кредитна політика розглядається 
вітчизняними вченими та практиками як стратегія і тактика банку у сфері 
кредитних операцій [66]. На нашу думку, таке тлумачення лише частково 
визначає сутність кредитної політики й виділяє окремі її складові – стратегію та 
тактику проведення кредитних операцій. Крім цього, у кредитній політиці 
банку необхідно враховувати додатковий набір складових. Офіційний сайт 
Асоціації українських банків також визначає кредитну політику комерційного 
 9 
банку як «стратегію і тактику банку щодо залучення коштів та спрямування їх 
на кредитування клієнтів банку (позичальни ків) на основі принципів: 
поворотності; терміновості; диференці йованості; забезпеченості; платності» 
[66]. В. Лагутін додає, що при цьому кредитна політика в розрізі стратегії 
містить пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а 
стосовно тактики – фінансовий та інший інструментарій, що ви користовується 
даним банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила 
їх здійснення, регламент органі зації кредитного процесу [66].  
Дослідник кредитного механізму у вітчизняних банках професор І. Гуцал 
вважає, що кредитна політика являє собою систему організаційно 
управлінських заходів забезпечення діяль ності з видачі кредиту із визначенням 
функцій та конкретних дій працівників банку, відповідальних за проведення 
кредитних операцій [66]. Це визначення охоплює більший перелік складових 
кредитної політики, але не можна погодитися із тим, що «кредитна політика» 
вважається тотожною «організаційно управлінській системі». У фінансово-
економічному колі експерти зазначають, що економічна сутність «кредитної 
політики» полягає в управлінні рухом кредиту у всіх його формах та 
різновидах. Саме тому кредитна політика – це політика як у сфері надання 
кредиту і його отримання, так і у сфері оцінки кредитного ризику при 
проведенні цих операцій.  
Заслуговує на окрему увагу підхід до визначення кредитної політики 
банку Т. Майорової, згідно з яким «сутність кредитної політики банку полягає в 
забезпеченні безпеки, надійності і прибутковості кредитних операцій, тобто в 
умінні звести до мінімуму кредитний ризик». Таким чином, на думку 
дослідниці, кредитна політика – це визначення того рівня ризику, який може 
взяти на себе банк [23].  
Найприйнятнішим, на нашу думку, визначенням кредитної політики 
банку, яке можна використати як основу для подальшого дослідження її 
економічної сутності, можна вважати так: «кредитна політика банку – це спосіб 
виконання послідовно по в’язаних етапів процесу кредитування, де принципи 
 10 
являють собою основу її визначення і спосіб її здійснення» [67]. У банківській 
теорії, як правило, на економічну сутність кредитної політики банку існує два 
різних погляди. З одного боку, її розуміють як кредитну політику 
Національного банку України у сфері регулювання фінансово кредитних 
відносин, з другого – як кредитну політику окремих банків в управлінні 
кредитним процесом та отриманні прибутку. Проте так вважають не всі 
економісти.  
Кредитна політика має передбачати розроблення науково обґрунтованої 
концепції організації кредитних відносин, постановку завдань в галузі 
кредитування народного господарства і населення, а також проведення 
практичних заходів з їх здійснення. У процесі вироблення концепції 
визначаються: сфера кредитних відносин; поєднання фінансових і кредитних 
методів розподілу і перерозподілу коштів; взаємозв’язок кредитування з 
організацією грошового обороту; принципи кредитування; співвідношення 
економічних і організаційних методів. А зміна одного з елементів кредитної 
політики вимагає часткового або повного перегляду інших її елементів [24]. 
Частково погоджуючись з таким визначенням економічної сутності кредитної 
політики, слід зазначити, що подібний макро-економічний підхід не дозволяє в 
сучасних ринкових умовах повною мірою оцінити роботу конкретного 
комерційного банку з погляду організації його кредитних взаємовідносин з 
клієнтами. Крім цього, неоднозначним є тлумачення вислову «науково-
обґрунтована концепція організації кредитних відносин», що використовується 
при визначенні основних ознак кредитної політики. Справа в тому, що 
дефініція «концепція» також має відмінності в науковому поясненні. 
Тлумачний словник української мови визначає концепцію як «задум, 
теоретичну надбудову». Проте, західні вчені частіше трактують концепцію як 
детальний план, керівництво до дії.  
Суть кредитної політики, що розробляється і реалізується, перш за все на 
макроекономічному рівні, поза всякими сумніва ми визначається об’єктивністю 
економічних законів розвитку суспільства. Але це зовсім не означає, що зміст 
 11 
кредитної політики банку формується лише під їх впливом. Навпаки, 
посилюється вплив надбудовних структур. Наприклад, вплив держави зростає в 
міру посилення державного регулювання економіки. Але ступінь суб’єктивного 
чинника в кредитній політиці конкретного комерційного банку, поза сумнівом, 
є значно вищим, ніж у політиці держави або центрального банку. Відома 
формула, що «політика є концентрованим вираженням економіки» означає, що 
політика визначається економічними відносинами. Але між економікою і 
політикою не існує чіткої залежності. Взаємозв’язок між ними передбачає 
певну свободу прийняття практичних рішень. «Політична діяльність, як похідна 
від економічної, має 10 вищий рівень самостійності [10]. Відносна 
самостійність політики відкриває широкі можливості для застосування 
прогресивних інструментів впливу на економічний процес. Являючи собою 
концентроване вираження не тільки економічних, але й інших потреб 
суспільства, політика чинить досить істотний вплив на всі структурні елементи 
економічної надбудови.  
Розглядаючи кредитну політику на макроекономічному рівні, слід 
зауважити, що політика в найбільш загальному вигляді – це діяльність, 
спрямована на захист інтересів того або іншого прошарку суспільства та 
збереження державної влади, а також її використання на користь відповідної 
частини суспільства. При цьому важливим є, чи відповідає існуюча політика 
об’є ктивним потребам економічного розвитку суспільства. Слід зауважити, що 
такий класовий підхід до визначення політики взагалі й кредитної політики 
зокрема, очевидно, не може повністю задовольнити сучасну наукову спільноту, 
оскільки трансформаційні процеси в економічній та політичній орієнтації 
країни, інтеграція до нових ринків потребують оцінки перш за все сутнісних 
економічних характеристик кредитної політики банку в цілому, її прояву на 
макро і мікроекономічному рівнях. Незалежно від політичного устрою будь-яка 
держава прагне створити ефективну економіку, підвищити якість економічних 
рішень, що ухвалюються. Важлива роль у розбудові вітчизняної економіки 
відповідно до світових стандартів належить банкам та їхній кредитній політиці. 
 12 
З іншого боку, кредитна політика будь-якого банку обов’язково повинна 
враховувати інтереси різних груп та прошарків суспільства. Наведені 
трактування сутності кредитної політики банку в сучасних умовах 
господарювання дозволяють визначити суб’єктів кредитної політики держави, 
до яких можна віднести: Національний банк України, банки, органи державної 
влади, що здійснюють часткове регулювання банківської, у тому числі 
кредитної, діяльності в Україні. Формування кредитної політики на 
макроекономічному рівні, провідником якої є Національний банк України, 
вимагає з’ясування взаємозв’язку між такими поняттями, як «банківська 
політика» та «кредитна політика».  
Кредитна політика грунтується на ключових потребах та інтересах 
населення в банківському обслуговуванні та інших  чинниках, що обумовлені: 
станом економіки країни, рівнем інфляції, темпами зростання ВВП, ступенем 
впливу державних органів влади, рівнем доходів населення, рівнем цін на 
банківські продукти і послуги, попиту на кредитні продукти. Кредитна політика 
є основою банківського стратегування, що формує вектори роботи банку з 
розміщення ресурсів. Формування обгрунтованої кредитної політики вкрай 
важлива в умовах кризової, нестабільної економічної ситуації, військових дій 
на Сході країни, коронакризи та інших викликів з якими зіткнувся світ. 
Банківська система повинна бути адаптивною та пристосовуватися до нових 
умов функціонування та потреб суспільства. 
Критичний аналіз сутності категорії «кредитної політики» різних авторів, 
дозволив акццентвати увагу на необхідності врахування кінцевої мети щодо 
бачення оптимальної структури кредитних вкладень у процесі кредитної 
діяльності. За таких умов стратегічні цілі кредитної політики банку є базою у 
процесі організації кредитної діяльності. Серед цільових векторів можна 
виокремити: врахування потреб та інтересів клієнтів в отриманні коштів у 
тимчасове користування відповідно до різних видів кредиту, що їх пропонують 
на ринку; отримання прибутку; гармонізація економічних інтересів в парадигмі 
відносин «банківська установа‒клієнт» З метою зайняття банком певного 
 13 
сегменту на фінансовому ринку, що дає змогу утримувати стійкі конкурентні 
позиції, кредитна політика повинна забезпечити оптимальне використання 
коштів у трьох основних сферах: кредитування поточної господарської 
діяльності підприємств; кредитування інвестиційної діяльності; кредитування 
фізичних осіб [12].  
Стратегічними цілями кредитної політики банківської установи є 
ліквідність та прибутковість. Реалізація визначених цілей повинна грунтуватись 
на концептуальному баченні розвитку банку, яке має бути оформлене в 
Концепції із головна зазначенням та аналізі потенціалу банку щодо організації 
оптимальної кредитної діяльності та можливостей реагування на зовнішні 
виклики. Доцільно виокремлювати зовнішні та внутрішні чинники, які 
впливають на формування кредитної політики банку:  
загальний стан економіки країни, темпи інфляції;  
грошово-кредитна політика Національного банку України;  
рівень доходів населення, здатність споживати банківські послуги, 
наявність соціальних пільг;  
регіональна та галузева специфіка функціонування банку;рівень цін на 30 
банківські продукти та послуги;  
соціальна напруженість;  
попит на кредити банку, його клієнтів [5].  
Метою кредитної політики банку, на думку О. Гудзь є максимальне 
задоволення потреби клієнтів у позикових засобах. Певними перевагами при 
виконанні кредитних заявок користуються крупні комерційні і виробничі 
структури із стійким фінансовим становищем, що надають тверді гарантії 
повернення позики [19].  
Кредитна політика дозволяє банкам регулювати, управляти, гармонізвати 
економічні інтереси в системі відносин «банк ‒клієнт» із залучення ресурсів на 
поворотній основі та їх інвестування в частині кредитування клієнтів банку.  
Основними складовими кредитної політики банку є:  
 14 
стратегічне бачення розвитку банку із зазначенням базових векторів 
кредитного процесу;  
концепція банку щодо організації кредитування; 
контролінг реалізації кредитної політики.  
У міжнародному досвіді банківської діяльності існує практика з розробки 
меморандуму кредитної політики. Такий документ дозволяє сформувати 
стратегію і тактику банку у напрямі організації кредитного процесу. 
Стратегічне бачення кредитної політики банківської установи це передусім 
вибір пріоритетів, принципів, цілей банку в умовах змін на кредитному ринку. 
Тактика, на відміну від стратегії, окреслює інструменти, які повинні бути 
задіяні у напрямі реалізації цілей банку при здійсненні кредитних операцій, 
організації кредитного процесу.  
Таким чином, кредитна політика формує передумови для організації 
ефективної кредитної діяльності банку. Кредитна політика оформлюється  
внутрішнім документом банку, що окреслює основні підходи до надання 
кредитів і вимоги до позичальників з врахуванням ризиків, які обумовлені 
поточними суспільно-економічними обставинами. Кредитна політика є 
унівесальним керівництвом в роботі кредитної служби банку, концепцією 
кредитної діяльності банку, визначає стратегічні вектори кредитної діяльності. 
Основною метою кредитної політики є прибуткове розміщення пасивів (у 
тому числі залучених вкладів і депозитів) банку в кредитні продукти при 
одночасному підтриманні певного рівня якості кредитного портфеля банку. На 
якість кредитного портфеля впливає поточний рівень проблемної та 
простроченої позичкової заборгованості. Простроченою вважається непогашена 
в термін заборгованість, не виконані зобов’язання позичальника за кредитом. 
Проблемна заборгованість – це заборгованість з прямими або непрямими 
ознаками фактичної наявності або ймовірного виникнення проблем в 
обслуговуванні кредиту позичальником і своєчасному виконанні зобов'язань 
позичальника перед банком-кредитором. Чим нижча частка проблемної та 
 15 
простроченої заборгованості в кредитному портфелі банку, тим відповідно 
вище якість кредитного портфеля [12].  
Якість кредиту визначається ступенем його забезпеченості та 
ймовірністю погашення у визначені строки без проблемних ситуацій і 
ускладнень у позичальника. Банку необхідно балансувати між прибутковістю і 
ризиком. Кредитна політика банку та її дотримання дозволяє мінімізувати 
ризики неповернення кредитних зобов’язань та забезпечує при цьому 
максимально допустиму прибутковість операцій.  
Кредитна політика приймається вищим керівництвом банку (радою 
директорів або правлінням банку), через цей документ делегуються 
повноваження виконавцям – співробітникам кредитних підрозділів. Відповідно 
в кредитній політиці банку розмежований рівень прийняття рішень, рівень 
повноважень на проведення певних дій, операцій [12]. Чітке формулювання 
єдиного підходу в організації процесу кредитування є одним з базових завдань 
кредитної політики, що є найбільш актуальним за умов наявності мережі 
філіалів банку. 
Таким чином, кредитна політика встановлює підходи, визначає загальні 
принципи кредитування клієнтів комерційного банку, визначає типи наданих 
кредитів, повноваження різних рівнів банку по прийняттю цих питань, деякі 
операційні деталі кредитних процедур. Кредитна політика банку, як правило, 
містить обов’язкові вимоги до позичальника банку. Дані вимоги 
пред’являються на етапі розгляду заяви на отримання короткострокового або 
довгострокового кредиту (банківської гарантії / питання про пролонгацію 
кредиту) [24]. Вимоги, наприклад, можуть включати в себе мінімально 
допустиму ступінь фінансової стійкості потенційного позичальника (вимоги до 
рівня кредитоспроможності), достатність власного капіталу позичальника, 
обмеження максимальної частки позикових коштів в активах і виручці 
позичальника, тощо. Можуть бути позначені переваги за видами діяльності 
потенційних позичальників банку. Також в політиці містяться вимоги до 
структури та предмету застави, наприклад, обумовлені допустимі випадки 
 16 
прийняття менш ліквідного заставного майна (наприклад, товарів в обороті), 
прописана обов’язкова частка високоліквідної застави в загальній структурі 
забезпечення. У частині визначення параметрів кредитування, в політиці 
міститься цінова стратегія банку, то є порядок встановлення і визначення 
розміру плати за кредит – відсотків та комісій банку, можливість зміни ставок 
за діючими кредитними договорами в залежності від поточних змін ставок за 
новими кредитами. Кредитна політика може встановлювати граничні суми 
лімітів кредитування позичальника. Банк прагне нарощувати кредитний 
портфель в розумних межах, уникаючи при цьому неприйнятною концентрації 
кредитного ризику, наприклад, за галузями, по території, по виду, по цілі. Тут 
теж банк виробляє певні підходи і встановлює свої ліміти [70]. 
Кредитна політика має орінтуватися на поточну ринкову ситуацію, 
інтереси клієнтів, зовнішні суспільно-економічні загрози. Для підтримки 
кредитної політики комерційного банку у відповідності до викликів сучасності 
необхідно на постійній основі проводити коригування положень, викладених в 
ній. Критичний перегляд політики банківські установи, зазвичай, проводять раз 
на рік. Банки  докладають зусиль до формування кредитної стратегії, яка 
максимально відповідала б реаліям та потребам сучасного життя. Важливо 
пам’ятати, що кредитна політика банку не повинна суперечити чинному 
законодавству, векторам економічного розвитку держави та національним 
інтересам. Кредитні політики комерційних банків різняться в залежності від 
цільових векторів розвитку конкретного банку, напрямів його діяльності, 
сегменту ринку на який зорієнтована діяльність  банку, від розміру банку, 
рівеня якісного складу кадрів, конкурентної позиції.  
Вищенаведене дозволяє зробити висновок про те, що кредитна політика є 
елементом загальної банківської політики, що є офіційним документом, 
затвердженим на засіданнях Комітету кредитного нагляду банку та Кредитного 
комітету. Такий документ окерслю базові правила формування кредитного 
портфеля, організації, контролю та регулювання кредитної діяльності банку. 
 17 
Тому, ефективність кредитної політики банку обумовлена форматом 
кредитного портфеля, та поставленими завданнями у нарямах :  
управління вільними кредитними ресурсами;  
оптимізації кредитного портфеля; 
диверсифікації ризику;  
оцінки ринку банківських послуг та ділового середовища; 
визначення структури кредитного портфеля.  
Від раціонально сформованої кредитної політики банку залежить 
фінансова надійність, адаптивність до мінливої економічної ситуації в державі 
та вчасне реагування на виклики сучасного світу, вибір тактики діяльності 
банку, що  безпосередньо впливає на рейтинг установи на ринку банківських 
послуг.  
 
1.2 Поняття та класифікація банківських кредитів 
 
Кредитування – процес складний та багатогранний і в умовах 
нестабільної економіки набуває новітніх напрямів застосування і розвитку. У 
суасному світі кредитні операції відбуваються на добровільних засадах в 
парадигмі відносин «кредитор‒позичальник» у рамках правового поля. 
Комерційні банки в фінансовій ринковій системі виконують функцію 
посередників з перерозподілу вільних коштів між вкладниками та 
позичальниками, що є позитивним у процесі узгодження економіних інтересів 
учасників фінансових відносин. 
Кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається 
у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, 
платності та цільового характеру використання. Відповідно кредитні операції 
банків полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та 
на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та 
громадян [1]. 
 18 
Важливе практичне значення має класифікація кредитів. Кредити, які 
надаються банками, класифікуються за такими ознаками: 
За строками користування: 
короткострокові – до 1 року; 
середньострокові – до 3 років; 
довгострокові – понад 3 роки [1]. 
Короткострокові кредити надаються банками бізнес-структурам за умови 
їх тимчасових фінансових проблем, що виникають у зв’язку із витратами 
виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному 
періоді. 
Середньострокові кредити зазвичай надаються суб’єктам 
господарювання на придбання обладнання, поточні витрати та фінансування 
капітальних вкладень.  
Довгострокові кредити банківськими установами надаються на цільове 
формування основних фондів, що передбачає реконструкцію, модернізацію та 
розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво та інше. 
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не 
передбачене умовами кредитного договору) розраховуються з моменту 
отримання до повного погашення кредиту та відсотків за його користування. 
Надання кредиту відбувається переважно, шляхом зарахування на рахунок 
позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунка 
позичальника [28]. 
За забезпеченням: 
забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); 
гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); 
з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); 
незабезпечені (бланкові) [28]. 
Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах 
наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення – 
тільки під зобов’язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної 
 19 
відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела 
погашення кредиту та перевірений авторитет у банківських колах [28]. 
За ступенем ризику: 
стандартні кредити; 
кредити з підвищеним ризиком. 
За методами надання: 
у разовому порядку; 
відповідно до відкритої кредитної лінії; 
гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із 
стягненням комісії за зобов'язання) [28]. 
За строками погашення: 
водночас; 
у розстрочку; 
достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника); 
з регресією платежів; 
після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу) [28]. 
Наведена видова класифікація видів кредиту є неповною, в економічній 
та фінансовій літературі немає єдино визначених класифікаційних ознак щодо  
групування видів кредиту. Нами наведено найпоширеніші ознаки. Інколи в 
літературі та нормативних актах ототожнюють поняття «види кредиту» та 
«форми кредиту», що носить дискусійний характер. 
Суб’єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми 
кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, 
консорціумний. Фізичні особи – споживчий кредит [32]. 
Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка визначає відносини 
з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між 
двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при 
комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини та можуть 
створювати платіжні засоби у вигляді векселів – зобов'язань боржника 
сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін у певному місці [32]. 
 20 
Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, 
виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка 
платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, 
інших угод про надання кредиту можна не укладати[32]. 
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: 
сплати боржником за векселем; 
передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній 
особі (крім банків та інших кредитних установ); 
переоформлення комерційного кредиту на банківський [32]. 
У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя, 
погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором 
сторін [32]. 
Лізинговий кредит – це інвестування власних чи залучених фінансових 
коштів, яке полягає в наданні за договором лізингу однією стороною 
(лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) 
на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у 
власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням 
лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови 
сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [32]. 
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може 
бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг 
може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.Об'єктом лізингу може 
бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, 
не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень 
про передачу його в лізинг. Майно, яке є державною (комунальною) власністю, 
може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює 
управління цим майном, відповідно до закону. Не можуть бути об'єктами 
лізингу земельні ділянки, інші природні об’єкти, а також цілісні майнові 
комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних 
 21 
підрозділів. Перехід права власності на об’єкт лізингу до іншої особи не є 
підставою для розірвання договору лізингу [32]. 
Іпотечний кредит – це особливий вид економічних відносин з приводу 
надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть 
бути Іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні 
банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у 
власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу 
об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні 
кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі 
будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, і 
не є об'єктом застави за іншою угодою [32]. 
Споживчий кредит – кредит, який надається переважно в національній 
грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України для придбання 
споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в 
розстрочку, якщо інше не передбачене умовами кредитного договору [32].  
У вітчизняній банківській практиці теоретичне обґрунтування 
класифікації та видів кредиту знайшло відображення в Положенні НБУ «Про 
кредитування», яке зображено на (рис.1.1). 
Фізичні особи кредитуються банківською установою в обсязі визначеним 
в залежності від вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. 
Кредитування будівництва, придбання і ремонт житлових приміщень, садових, 
дачних та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, 
які можуть стати заставними в забезпечення фізичною особою її кредитних 
зобов’язань. 
 
 22 
КРЕДИТИ ЩО НАДАЮТЬСЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ 
За термінами 1. Короткострокові 
користування 2. Середньострокові 
3. Довгострокові 
 1. Забезпечені заставою 
За 2. Гарантовані 
забезпеченням 3. З іншим забезпеченням 
4. Не забезпечені 
За ступенем 1. Стандартні кредити 
ризику 2. З підвищеним ризиком 
 1. У разовому порядку 
За методами надання 2. Відповідно до кредитної лінії 
3. Гарантійні 
 1. Водночас 
За термінами 2. На виплату 
погашення 3. До завершення обумовленого терміну 
4. З регресією платежів 
 
5. Після закінчення обумовленого періоду 
 
 
Рис. 1.1 Класифікація банківських кредитів [12] 
 
Строкові рамки повернення кредиту визначаються в системі відносин 
«кредитор-позичальник» та закріплені у кредитному договорі, що залежить від 
цілей, розміру кредиту, кредитної історії, платоспроможності позичальника на 
момент укладання договору. 
Процес погашення кредитних зобов’язань фізичними особами доволі 
різноманітний: перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного 
рахунка, поштовими переказами або шляхом готівкових розрахунків. 
Кредит може надаватись позичальнику банківським консорціумом 
такими способами: 
шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з 
подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; 
 23 
шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою 
банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в кредиті; 
шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за 
рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції [34]. 
У Положенні НБУ «Про порядок формування і використання резерву на 
можливі втрати за позиками комерційних банків» [51] у залежності від 
критерію ризику кредити класифікують на стандартні, під контролем, 
субстандартні, сумнівні та безнадійні. 
У світовій практиці групування за видами кредитів відбувається 
відповідно класифікаційних ознак визначеними банками, які й дотримуються 
цієї класифікації в організації кредитної діяльності. Налагоджена система 
контролю за якістю банківського кредитного портфеля у закордонних банках 
полягає у групуванні кредитів у залежності від того, наскільки клієнт-
позичальник виконує кредитну угоду в частині термінів та умов 
обслуговування позики. Важливо зазначити, що термін «класифікований» 
кредит офіційно занесено до системи класифікації, що застосовують наглядові 
органи. Така систематизація у кожній країні своя, часто змініюється під 
впливом зовнішніх фаторів та потреб суспільства. 
Однак, банківська практика свідчить, що оптимальним варіантом 
класифікації банківських запозичень, які відповідають ринковим умовам є такі 
критерії: строк їх використання, забезпечення, відповідно до ступеня ризику, 
терміном погашення, цільовим спрямуванням, валютою надання, видом 
відсоткової ставки, обсягами кредитів, формою залучення кредиторів, видами 
обслуговування (методами надання, кредитно-гарантійними послугами, 
послугами кредитного характеру) (рис.1.2) [11, c.45 ].  
Банківське кредитування здійснюється за умови дотримання певних 
принципів: терміновість повернення, цільовий характер, забезпеченість та 
платність кредиту. Ці принципи безпосередньо визначають кредитні 
взаємовідносини між банками та їх клієнтами шляхом включення у кредитні 
угоди як істотні умови [34]. 
ВИДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ 
За термінами За ступенем За валютою За видами обслуговування 
користування ризику надання 
До запитання Стандартні в національній 
За методами За кредитно- За 
Строкові Під в іноземній надання гарантійними послугами 
Короткострок кСоунбтсртоалнедмар тн послугами кредитного 
ові і За видом 
Довгострокові Сумнівні характеру 
відсоткової у разовому акцептний лізинг 
порядку кредит послугами 
Безнадійні ставки факторинг 
Погашені в  
строк плаваюча кредитна лінія авальний форфейтинг 
Погашені За термінами 
достроково погашення фіксована овердрафт кредит іпотечний 
(контокорент)  споживчий  
Відстрочені водночас За обсягами 
(пролонговані револьверний пільговий 
у розстрочку кредитів 
) кредит під 
Прострочені регресивне Великі облік векселів 
Термін погашення Середні (обліковий) 
погашення після Дрібні 
яких не настав закінчення 
обумовленого За формою 
За 
терміну залучення 
забезпеченням За цільовим кредиторів 
Забезпечені спрямуванням Надані одним 
(ломбардні) поточні банком 
Не фвиінтарнатсиув ання Паралельні 
забезпечені капітальних Консорціумний  
(бланкові) вкладення   
 
Рис. 1.2 Розширена класифікація видів банківського кредитування [11] 
 
 25 
Окреслені принципи є взаємообумовленими та визначають тимчасовий, 
платний характер користування кредитними коштами в системі взаємовідносин 
«кредитор-позичальник», що є регламентованими кредитним договором. 
Принцип терміновості повернення кредиту означає, що він має бути 
повернений клієнтом в установлений кредитним договором строк. Дотримання 
цього принципу впливає на кредитну історію позичальника, оскільки однією із 
її складових є повернені позички. Порушення даного принципу кредитування 
призводить до визначення її як посроченної. У разі порушення строків 
погашення кредитних зобов’язань, кредити такому клыэнту не надаються. 
Цільовий характер використання передбачає вкладення кредитних коштів 
на вказані у договорі цілі, – у господарську, проектну діяльність підприємства 
тощо. Кредит надається клієнту під цільові потреби. Дотримання цього 
принципу впливає на своєчасне виконання боргових зобов’язань, бо тільки 
реалізація цільових проектів, на які отримано позичкові кошти, може 
забезпечити необхідні кошти для погашення кредиту. 
Принцип забезпеченості кредиту це захист свої економічних інтересів  
банком, що передбачає недопущення збитків від неповернення боргу через 
ризик неповернення коштів позичальником. Принцип забезпеченості кредитів 
дозволяє банківській установі не допустити збитків від неплатоспроможності  
позичальника. За цим принципом, заборгованість за кредитом, яка фіксується в 
пасиві балансу підприємства-боржника, має бути забезпечена певним майном, 
що визначається в активі його балансу або гарантуванням третьої особи 
погасити борг банку. На ринку фінансових послуг існують випадки 
кредитування без забезпечення, якщо банк погоджує ці угоди за наявними 
об'єктивними обставинами (наприклад, коли економічна сутність кредиту не 
має на меті вкладання коштів у матеріальні цінності), так і суб'єктивними, у 
випадках, коли банк дає на це згоду та має можливість покрити свої ризики за 
рахунок інших активів. 
Кредитний процес передбачає поведрнення не лише тіла кредиту, але й 
сплату відсотків за користування позичковмими грошовими коштами. В умовах 
 26 
ринкових відносин відсоток –  це акт комерційного продажу на певний строк 
грошових коштів. За рахунок відсотків банки покривають свої витрати й 
одержують прибуток. Відсоток є також одним із засобів управління сукупним 
грошовим оборотом, що застосовується Національним банком [38]. 
Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є 
власні кошти банків, залишки на поточних і валютних рахунках, залучені 
кошти юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання чи 
строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних 
паперів. Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів. 
Кредити в іноземній валюті надаються юридичним і фізичним особам-
резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, резидентам за 
операціями, що здійснюються ними з використанням платіжних карток 
міжнародних платіжних систем, та юридичним особам-нерезидентам – 
банківським установам. При проведенні кредитної політики комерційні банки 
виходять із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його 
акціонерів і вкладників та суб’єктів господарської діяльності із врахуванням 
загальнодержавних інтересів [38]. 
Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення та 
використання коштів, проведення кредитних операцій, встановлення рівня 
відсоткових ставок та комісійних винагород. Вони відповідають за своїми 
зобов'язаннями перед клієнтами всім належним їм майном та коштами. 
Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від заявленого 
розміру кредиту, приймається колегіально (Правлінням банку, Кредитним 
комітетом, Комісією тощо) більшістю голосів і оформляється протоколом. При 
наданні позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10 відсотків власного 
капіталу («великі кредити»), комерційний банк повідомляє Національний банк 
про кожний такий випадок [38]. 
У системі банківського кредитування існує норматив, перевищення якого 
недопустиме при наданні кредитних коштів, це 25 відсотків власних коштів 
банків. Загальний же обсяг наданих кредитів не може перевищувати 
 27 
восьмикратного розміру власних коштів комерційного банку, що є 
превентивними заходами безпеки та  захисту економічних інтересів банків. 
Кредитні оперції позичальників відбуваються відповідно до чинного 
законодавством України з дотриманням встановлених НБУ економічних 
нормативів діяльності комерційних банків та вимог щодо формування 
обов'язкових, страхових і резервних фондів  Забороняється надання кредитів 
на: покриття збитків господарської діяльності позичальника; формування та 
збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських 
товариств [38]. 
 
1.3 Кредитний процес: сутність та принципи 
 
Світова банківська система виокремлює два основних методи 
кредитування. Перший метод ‒ індивідуальний порядок в питаннях надання 
позики клієнту. Позика надається на певний строк у декілька тижнів, місяців 
чи років і пов'язана з потребами позичальника в грошових коштах для 
фінансування цільової потреби. У загальному обсязі банківських кредитів 
частка позик суб'єктам підприємницької діяльності перевищує 80 %, що 
свідчить про їх значимість [42]. 
Другий метод кредитування полягає в наданні банком позичальнику 
кредиту в межах заздалегідь визначеного ліміту кредитування на певний 
період часу на покриття його потреби в короткострокових фондах 
фінансування (кредитна лінія). Для банку відкрити кредитну лінію для 
позичальника означає взяти на себе певне позабалансове зобов'язання про 
надання грошових коштів [42]. 
Комерційні банки за умов мінливої економіної ситуації та сучасних 
суспільних викликів у більшості випадків віддають перевагу методу 
індивідуального підходу до клієнта у прийнятті рішення щодо надання  позики, 
а метод відкриття кредитної лінії відбувається за умов, якщо позичальник має 
високий кредитний рейтинг. 
 28 
Метод кредитування, який включає організаційні та технічні умови 
кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового 
рахунку визначає режим функціонування рахунку, тобто порядок 
документального оформлення операцій щодо видачі і погашення кредиту та їх 
відображення в облікових регістрах. Для проведення операцій із кредитування 
банк може відкрити позичальнику простий (окремий) позичковий рахунок, 
спеціальний позичковий рахунок і поточний рахунок із правом на овердрафт 
[42]. 
Простий позичковий рахунок використовується в банківській практиці 
для відображення кредитних операцій як при видачі разової позики на цільову 
потребу, так і при наданні позик траншами в межах кредитної лінії. Кожна 
позика може бути видана лише за наявності документа, який містить дозвіл на 
її видачу. Погашення позики здійснюється з поточного рахунка позичальника 
за його власні кошти. Підприємству може бути відкрито декілька простих 
позичкових рахунків. Це залежить від кількості видів кредитів, які він отримує 
в банку [38]. 
Спеціальний позичковий рахунок застосовується, коли позичальник 
відчуває постійну або сезонну потребу в запозиченні коштів. Рахунок 
відкривається на весь період кредитування на підставі дозвільного документа, 
але для виконання операції з видачі позики спеціальний документ не потрібен. 
Операції з видачі кредиту здійснюються шляхом сплати грошово-
розрахункових документів безпосередньо із спеціального позичкового рахунка. 
Кредит погашається або плановими платежами з поточного .рахунка, або через 
використання строкового зобов'язання з умовними строками погашення. 
Застосування спеціального позичкового рахунка можливе також при 
кредитуванні за кредитною лінією [42]. 
Поточний рахунок, що надає право на овердрафт відкривається клієнту 
на умовах  укладання з банківською установою спеціальної угоди на отримання 
овердрафту за умови високого рівня надійності позичальника. В угоді 
прописується максимальну суму овердрафта (ліміт за овердрафтом), мета 
 29 
отримання позичкових коштів, строки, умови кредитування та порядок 
повернення. 
Потреба у банківському овердрафті у підприємств, що є прибутковими 
можк виникнути раптово на додткові господарські та фінасові потреби. 
Овердрафт дозволяє забезпечити безперервність платіжного обігу за рахунок 
автоматичного надання в ситації не достатності коштів  у підприємства на 
поточному рахунку для здійснення платежів. Отримання позики  здійснюється з 
окремого рахунка за овердрафтом через сплату грошово-розрахункових 
документів. На погашення заборгованості за цим рахунком скеровуються всі 
суми, які зараховані на поточний рахунок підприємства. Таким чином, по суті, 
цей рахунок функціонує в режимі спецпозичкового. Як правило, відсоткова 
ставка за овердрафтом фіксується відносно базової відсоткової ставки банку 
(наприклад, 5 пунктів понад базову ставку). У випадку перевищення 
встановленого максимального розміру за овердрафтом банк стягує з клієнта 
підвищений відсоток і комісійний збір, розмір якого обумовлюється в угоді 
[66].  
Кредитний процес організовується в парадигмі відносин 
«кредитор‒позичальник» на підставі письмових кредитних договорів, що 
визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть 
змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін. 
Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного 
документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну 
листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх 
надсилає [42]. 
Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської 
діяльності незалежно від їх галузевої приналежності, статусу, форм власності у 
разі наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення 
своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за 
користування кредитом [66].  
 30 
Процес отримання кредиту передбачає звернення клієнта в банк як у 
форма листа, клопотання, заявки, заяви, як у письмовій так і електронній формі. 
Надані документи повинні зазначати: сума кредиту, його цільове використання, 
строки погашення та форми забезпечення.  
Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, 
то він надає в банк установчі документи із зазначенням юридичної адреси, 
картку із зразками підписів та відбитком печатки, завірену банком та довідку 
банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками 
[42]. 
Ставка кредитування є договірною у процесі укладання крдитного 
договору між банком та позичальником. Існують випадки, що рівень 
відстоткової ставки різниться не лише серед різних банків, але й в межах однієї 
банківської установи та серед різних позичальників на що впливають різні 
фактори.  
При встановленні розміру відсоткової ставки враховують такі фактори:  
розмір базової відсоткової ставки (ставки рефінансування), встановленої 
банком; 
вартість залучення кредитних ресурсів на ринку позикових капіталів; 
співвідношення попиту і пропозиції на кредит; 
рівень ризику, притаманний даному кредиту; 
розмір і строк погашення позики; 
рівень витрат банку, пов'язаних з оформленням кредиту та здійсненням 
контролю за його погашенням; 
перспективи розвитку економіки (перш за все інфляційного процесу) 
[66]. 
Зі свого боку позичальник, здійснюючи переговори про отримання 
кредиту, оцінює, перш за все, розмір прибутку, що може отримати від 
здійснення комерційної угоди, при запропонованому банком рівні відсоткової 
ставки за кредит. Для цього він створює техніко-економічне обгрунтування або 
бізнес-план на здійснення операції. Ці документи повинні ретельно 
 31 
аналізуватись банком. Не менш важливими факторами для позичальника є 
доступність кредиту і рівень відсоткових ставок в інших банках [75]. 
Як позитивним так і негативним моментом є те, що у разі зміни облікової 
ставки умови договору можуть переглядатися, тому важливим у такому процесі 
є узгодження економічних інтересів в системі відносин 
«позичальник‒кредитор». Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, 
необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних 
ринках капіталів. 
Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбання товарів чи 
на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинного законодавства за 
контрактами, угодами, надає в банк копії цих контрактів і угод та інші 
документи, які стосуються заходу, надходженнями від якого передбачається 
погашення кредиту [75]. 
Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту на 
спорудження об'єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської 
продукції, виробництва товарів народного споживання і таке інше, надає в банк 
проект будівництва (реконструкції) підприємства, що відповідає встановленим 
законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також 
висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які 
підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи (контракт з 
будівельною організацією, техніко-економічне обгрунтування, графіки 
виконання робіт), які необхідні для кредитування. Позичальник, що отримує 
кредит на витрати, які не перекриваються надходженнями протягом 
календарного року, надає прогнозні розрахунки необхідності в 
короткостроковому кредиті на рік із щоквартальною розбивкою[75]. 
В будь-якому випадку комерційний банк проводить ретельну аналітичну 
роботу з вивчення діяльності, фінансової стійкості, кредитної історії 
потенційного позичальника. Вагомий вплив на позитивне рішення щодо 
надання позики є результати прогнозів ризику неповернення кредиту, якщо він 
високий банк приймає рішення про відмову у наданні кредиту. 
 32 
Необхідні відомості про позичальника та інформація, яка отримана 
банком при оформленні кредиту, систематизується у кредитній справі 
позичальника. Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким 
чином: 
матеріали з надання кредиту (кредитний договір, боргові зобов'язання, 
гарантійні листи тощо); 
фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про 
прибутки та збитки, бізнес-плани тощо); 
матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки, отримані від 
інших банків, запити, листування, звіти аудиторських фірм тощо) [75]. 
Кредити надаються суб’єктам господарської діяльності у безготівковій 
формі, шляхом сплати платіжних документів із позичкового рахунка як у 
національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним 
законодавством та нормативними актами НБУ, або шляхом перерахування на 
розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним 
договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами 
сільськогосподарської продукції та в інших випадках, передбачених чинним 
законодавством та нормативно-правовими актами НБУ [66]. 
Кредити в іноземній валюті надаються комерційними банками за умови 
мобілізації ними валютних ресурсів на відповідний строк. При цьому 
допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривні на 
міжбанківському валютному ринку України, або в іншу іноземну валюту на 
міжбанківському валютному ринку України чи на міжнародних валютних 
ринках згідно з умовами укладених кредитних договорів [66]. 
Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) 
здійснюється позичальником із поточного чи валютного рахунків. Якщо 
розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення 
боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями 
позичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою 
банку у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості 
 33 
позичальником сплатити борг, він стягується з гарантів (поручителів) у 
порядку, встановленому чинним законодавством [10]. 
Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування 
здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами при укладенні угоди 
про надання кредиту з врахуванням чинного законодавства [10]. 
Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки 
здійснюється банком у виняткових випадках, у разі виникнення у позичальника 
тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини за умови 
прийняття позичальником відповідних заходів щодо їх усунення. Це 
відстрочення має бути оформлене додатковим договором між позичальником та 
банком, який є невід'ємною частиною кредитного договору. 
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного 
договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його 
погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору 
підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки 
стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено 
кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за 
цільовим призначенням, банк має право достроково розірвати кредитний 
договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань 
позичальника за кредитним договором у порядку, встановленому чинним 
законодавством. 
У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків 
(комісій), при відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, 
банк має право на застосування штрафних санкцій у межах, передбачених 
договором [30]. 
У кредитних угодах передбачається відповідальність позичальника за 
несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування і банку за 
несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді стягнення пені, що 
встановлюється за згодою сторін. 
 34 
Також у кредитних договорах передбачається відповідальність 
позичальника за використання не за цільовим призначенням кредитів у вигляді 
стягнення з позичальника штрафу в розмірі не менше 25 відсотків від розміру 
використаного не за призначенням кредиту у порядку, встановленому чинним 
законодавством. 
Комерційні банки зобов’язані у кожному випадку неповернення кредиту 
та нарахованих відсотків за користування кредитом вирішувати питання про 
стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку, а в 
разі неможливості стягнення порушувати у суді справу про банкрутство. 
За сучасних умов господарювання в банківській практиці застосовують 
більш дієві методи надання банківського кредитування, які відповідають 
ринковим умовам (таблиця 1.1) [12]. До найбільш поширених можна віднести: 
кредит на строк або в разовому порядку, кредитну лінію, контокорентний 
рахунок, кредитування поточного рахунку по мірі надходження платіжних 
документів до нього в межах відкритого ліміту кредитування («овердрафт»), 
револьверний та обліковий кредит. В таблиці 1.1 представлено порівняльну 
характеристику методів кредитування за адміністративно-командної та 
ринкової економіки. Таким чином, банки мають у своєму розпорядженні досить 
широкий набір видів і методів кредитування поточної діяльності позичальників, 
вибір яких зумовлюється специфікою конкретного позичальника і його 
кредитоспроможністю, наявністю в нього надійного забезпечення, а також 
сформованими взаєминами банку з даним клієнтом [12]  
Проведені дослідження свідчать, що досліджувані відносини перебувають 
на перехідному етапі розвитку. Підтвердженням цьому слугує недоступність 
або недостатнє використання в банківській практиці таких вельми важливих 
для позичальників аграрного виробництва видів кредиту як довгострокові, на 
інвестиційну діяльність, великі, вексельні, овердрафтні та контокорентні 
кредити, факторингові, лізингові тощо. 
 
Таблиця 1.1 – Порівняльна характеристика методів кредитування за адміністративно-командної та ринкової економіки 
[12]  
Характе- Адміністративно-командна Ринкова економіка 
ристика економіка 
кредиту- За залишком За оборотом У разовому Кредитна лінія Овердрафт Револьверний Обліковий 
вання порядку (контокорент) 
Об’єкти  Один об’єкт Матеріальні Передбачає Окремі цілі, Платіжно-розрахункові Надається в межах Надається 
кредитування цінності або одноразове передбачені кредитним документи, що встановленого ліміту банками при 
залежно від сукупність надання договором надходять до заборгованості обслуговуванні 
стадії об’єктів кредитних позичальника. Розрив платіжного 
кругообігу залежно від коштів для між витратами та обороту 
капіталу стадії оплати надходженнями коштів клієнта. 
кругообігу товару на поточний рахунок 
капіталу (послуги) позичальника/ 
Забезпе- Наднормативні Матеріальні Надання Застава, гарантії, Без забезпечення у Надається на умовах Видається під 
чення залишки цінності,  достатнього поручительства, випадку стабільних бланкового кредиту як забезпечення 
кредиту окремих видів що і ліквідного страхування надходжень  правило, позичальникам, комерційними, 
матеріальних кредитуються забезпеченн на поточний рахунок та які є постійними, казначейським
запасів і я. швидкий обіг коштів. клієнтами банку з и й іншими 
виробничих Застава, гарантії, безперервним рухом векселями, 
затрат, що поручительства, коштів по банку, рахунку цінними 
кредитуються страхування і мають потребу в паперами, 
регулярному поповненні товарами 
коштів. Можуть бути і 
забезпеченими 
Характер  Компенсаційний Платіжний Платіжний Платіжний Платіжний Платіжний Платіжний 
Сфера Підприємства Сезонні галузі Надається Відновлювальні кредит- Клієнти, які Сторонами договору про Надається 
кредиту- різних галузей промисловості резидентам ні лінії для позичальни- користуються надійною револьверне переважно 
вання , торгівля, фізичними ків, які мають позитив- репутацією і довірою, кредитування можуть позичальникам 
сільське та ну ділову репутацію і мають постійну бути уряди, міжнародні 
господарство, юридичним тривалу кредитну платоспроможність фінансові організації, 
заготівельні особам. історію. Не відновлю- банки, об'єднання банків 
організації вальні кредитні лінії та інші кредитні 
позичальникам, які не установи, а також будь-
мають кредитної історії, які юридичні та фізичні 
та в результаті кредиту- особи - позичальники.  
вання ризикованих 
проектів 
36 
Таким чином, банківська практика підтверджує пріоритетність 
відтворювальної функції кредиту. Вона проявляється в застосуванні різних 
форм і методів кредиту для забезпечення безперебійності виробничого процесу. 
Позичальник, отримавши кредитні ресурси забезпечує потребу у фінансових 
ресурсах для покриття тимчасового розриву між затратами та виручкою від 
реалізації. Функціональне навантаження кредитів як складової фінансових 
відносин обумовлюється особливостями сфери функціонування кредиту 
законами, динамікою позичкової вартості та базовими принципами 
кредитування.  
Банки мають у своєму арсеналі володіють широким колом  видів і 
методів кредитування поточної діяльності підприємств-позичальників так і 
фізичних осбі, вибір яких зумовлюється специфікою окремого позичальника 
його кредитною історією, можливістю сплачувати за своїми зобов’язаннями на 
момент укладання договору, можливістю забезпечити позику. Відповідно до 
думки аналітиків система відносин «кредитор‒позичальник» переживають 
певні трансформації у своєму розвитку. Статистка показує недостатнє 
залучення в банківській практиці потенціалу довгострокового, факторингового, 
лізингового кредитування, що пов’язано з різними причинами, що негативно 
впливає на банківську систему вцілому. Обгрунтований  вибір методів 
банківського кредитування дає змогу збалансувати економічні інтереси в 
системі відносин «позичальник‒кредитор». 
 
37 
РОЗДIЛ 2 АНАЛІЗ  КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», М. 
ЧЕРКАСИ 
 
2.1  Загальна  характеристика банку 
 
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (скорочена назва ‒ 
АТ «Райффайзен Банк») зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 
2006 року ‒ Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). Із жовтня 2005 
року банк став частиною банківської групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-
Холдинг АГ, Австрія (із жовтня 2010 р. ‒ Райффайзен Банк Інтернаціональ 
АГ. Станом на 1 січня 2018 року РБІ володів 96,4 % акцій українського 
банку) [57]. 
«Райффа́йзен Ба́нк» ‒ найбільший український банк з іноземним 
капіталом. На 68 % належить австрійському Raiffeisen Bank International, 
активно працює в роздріб і в секторі малого та середнього бізнесу. Чисті активи 
банку станом на 1 січня 2021 року становили більше 72 млрд грн, за їх 
розмірами Райффайзен займає четверте місце серед усіх діючих банків України. 
На роздрібному банківському ринку Райффайзен займає третє місце. Мережа 
обслуговування банку на початок 2021 року нараховувала 503 відділеня, 
2525 банкоматів та 414 платіжних терміналів. Банком емітовано 
4,9 млн. платіжних карток, також Райффайзен Банк володіє однією з 
найбільших мереж торговельних POS-терміналів чисельністю понад 23 тисячі 
одиниць.[8] 
Головний офіс Райффайзен Банку розташований у Києві. Банк два роки 
поспіль очолює рейтинг найприбутковіших банків в Україні. У 2022 році його 
чистий прибуток становив 4,8 млрд грн у 2021 ‒ 5,1 млрд грн у 2020 ‒ 4,4 
мільярда гривень, у 2019 ‒ 3,8 мільярда грн.[8]. Основними драйверами 
прибуткового результату роботи банку є процентний, комісійний та торговий 
результат. Процентний результат більшою мірою сформовано за рахунок 
процентних доходів від кредитування юридичних та фізичних осіб, а також 
38 
процентних доходів від депозитних сертифікатів, емітованих Національним 
банком України, та процентних доходів від портфеля державних цінних 
паперів, емітованих Міністерством фінансів України, що перебувають на 
балансі банку [8].  Банк регулярно займає перші місця в рейтингах 
найстійкіших банків в Україні. 
Широкий перелік стандартних та новітніх банківських послуг 
надаються більш ніж 3 млн. клієнтам Райффайзен Банку через 
загальнонаціональну мережу, до якої станом на 1 січня 2018 року входили 
674 відділень у великих містах, обласних та районних центрах, окремих 
селищах у всіх регіонах України. 
Вагомі успіхи банку традиційно визнають і в Україні, і за її межами 
впливові видання та експерти, рейтингові компанії, партнери та клієнти. 
Зокрема, у 2012 році Райффайзен Банк удруге визнано найкращим банком в 
Україні у межах дослідження Eurasian Bank Survey 2012, яке проводиться 
виданням Business New Europe (bne) [57]. Його названо також найкращим 
недержавним банком України у межах рейтингу «30 найнадійніших установ 
банківського сектору», складеного журналом «Кореспондент» та 
інвестиційною компанією Dragon Capital. 
У рамках регулярних досліджень компанії GfK Ukraine Райффайзен 
Банк у 2012 році отримав найвищу оцінку репутації серед українських банків, 
відзначався як лідер за рівнем задоволеності клієнтів та за привабливістю для 
потенційних клієнтів, а також був визнаний найкращим у наданні послуг 
корпоративним клієнтам. Банк зберіг за собою перше місце серед українських 
банків із західним капіталом у репутаційному рейтингу «Goodwill-фактор», 
який регулярно у минулому році складали компанія NOKs fishes та журнал 
«Власть денег» [57]. 
Міжнародна платіжна система Visa відзначила Райффайзен Банк як 
«Банк високої платіжної культури та якісного клієнтського портфеля», а 
також визнала найкращим банком із продажу комерційних продуктів Visa у 
2012 році в Україні. У травні 2018 році Європейський банк реконструкції та 
39 
розвитку вкотре відзначив Райффайзен Банк як найактивніший банк-емітент в 
Україні за програмою сприяння торгівлі (TFP) за результатами роботи в 2014 
році. 
Райффайзен Банк є провідним банком України, що пропонує приватним 
клієнтам широкий перелік банківських послуг, зокрема ‒ розміщення коштів 
на поточних і депозитних рахунках, платіжні картки міжнародних систем 
MasterCard International та Visa International (у тому числі − кредитні), грошові 
перекази в національній та іноземній валютах, споживче кредитування та 
багато інших [57]. Банк активно співпрацює з представниками малого та 
середнього бізнесу (річний обсяг реалізації до 5 млн. євро), надаючи їм 
повний перелік послуг для максимально ефективного розвитку бізнесу. 
Загальна кількість клієнтів банку на початок 2022 року ‒ близько 2,5 
млн. Банк має ефективну структуру управління, побудовану на чіткому 
розподілі на бізнес-лінії та вертикалі підтримки (інформаційні технології та 
операційна підтримка, контролінг, безпека та інші), створені на рівні 
Центрального офісу та в регіонах [57].  
Як і всі міжнародні банки, Райффайзен Банк має чітке розмежування 
функцій фронт-офісу та бек-офісу, що підвищує якість обслуговування 
клієнтів та сприяє зменшенню ризиків. Вищим органом комерційного банку є 
загальні збори акціонерів, що повинні проходити не рідше одного разу на рік. 
На ньому присутні представники всіх акціонерів банку на підставі 
довіреності. Загальні збори правомочні вирішувати винесені на його розгляд 
питання, якщо в засіданні бере участь не менше трьох чвертей акціонерів 
банку. 
Загальне керівництво діяльністю банку здійснює Рада Національного 
банку. На нього покладаються також спостереження і контроль за роботою 
правління банку рис.2.1.  
40 
 Спостережна рада 
 
 Служба внутрішнього аудиту 
 
Вико навчий менеджмент/ Виконавчий менеджмент/ Ризик-менеджмент / Роздрібний бізнес Операційна підтримка 
Безпека/Корпоративний Інформаційні технології/ Проблемні кредити   
 бізнес Казначейський бізнес та  Роберт Коссманн Оксана Шевченко 
 фінанси Наталія Гуріна 
Г олова Правління  
Володимир Лавренчук Перший заступник голови 
 Правління Герхард Бьош Департамент грошового 
Департамент правового обігу, інкасації коштів та 
 забезпечення та Департамент персоналу Департамент роздрібних Департамент каналів перевезення валютних 
інформаційної безпеки ризиків продажів та дистрибуції цінностей 
 Департамент виконавчого 
Служба охорони праці управління та комунікацій Департамент Департамент продуктів для Департамент 
 корпоративних ризиків приватних клієнтів, організаційного та 
Департамент підтримки ІТ маркетингу та процесного управління 
Група регіонального 
 систем 
менеджменту Департамент інтегрованого менеджменту відносин з 
ризик-менеджменту клієнтами Департамент операційного 
 Департамент розробки та сервісу 
Управління фізичної тестування програмного 
Департамент проблемних Департамент цифрового 
 безпеки забезпечення 
кредитів банкінгу Управління закупівель та 
контролю за потребами 
Департамент Департамент планування та 
 
стратегії інформаційних Департамент проблемної Управління малого та 
корпоративних продуктів, заборгованості роздрібних мікробізнесу Офіс управління проектами 
парт нерства та продажів технологій 
клієнтів з нерухомістю 
Департамент Казначейство 
 Управління менеджменту Управління підтримки та 
корпоративних клієнтів активами обслуговування майна 
Департамент 
 
Департамент бухгалтерського обліку, 
Департамент комплаєнсу Управління 
 обслуговування контролю і звітності 
адміністративного 
мультинаціональних обслуговування Київського 
компаній та торгового 
 Департамент контролінгу регіону 
фінансування та управління проектами 
Відділ адміністрування 
Управління депозитарної Управління інвестиційного трудових відносин 
діяльності банкінгу 
Рисунок 2.1 ‒ Структура управління  АТ «Райффайзен Банк» [57] 
41 
Склад ради визначає загальні вектори діяльності банку, формує проекні 
пропозиції кредитних планів банку, також затверджує плани формування 
доходної і витратної частини діяльності, обговорює та затвреджує джерела 
надходження прибутку банку, розглядає питання про відкриття і закриття 
структурних підрозділів (філій) банку та інші питання, що пов'язані з 
організацією діяльності банку, його взаємовідносинами з клієнтами і 
перспективним баченням розвитку. 
Правління є керуючою ланкою в діяльності комерційного банку, яка 
несе відповідальність перед загальними зборами акціонерів і радою банку. 
Правління складається з голови правління (президента), його заступників 
(віце-президентів) і інших членів. Можна визначити коло повноважень 
кожного підрозділу. Комкреційний Банк складається також з певних 
підрозіділів які мають своє функціональне навантаження. Відділ 
економічного і фінансового аналізу – подає пропозиції про процентні ставки 
для затвердження Комітетом з управління активами і пасивами. Він в свою 
чергу, погоджує  процентні ставки при випуску векселів і ставки дострокової 
оплати векселів. 
Відділ по роботі з цінними паперами: проводить попередні переговори і 
укладає угоди з клієнтами; оформляє розпорядження на випуск векселів; 
формує пропозиції до Комітету з управління активами і пасивами за ставками 
дострокового обліку векселів; доводить до зацікавлених підрозділів 
затверджені ставки; оформляє випуск відповідно до Інструкції Векселі; отримує 
і систематизує інформацію про операції з векселями, передану з філій банку; 
веде єдиний реєстр векселів, випущених і банком і філіями; проводить 
переговори з клієнтами по оплаті векселів; приймає вексель у клієнтів; 
здійснює перевірку векселів; оформляє розпорядження в Відділ 
внутрішньобанківських операцій на платіж за векселями; здійснює контроль за 
дотриманням затверджених Комітетом з управління активами і пасивами 
процентних ставок і ставок дострокового викупу; здійснює контроль за 
42 
виконанням угод; здійснює звірку даних з Відділом внутрішніх операцій; 
контролює ліміт на випуск векселів [57].  
Відділ внутрішньобанківських операцій: здійснює бухгалтерський облік 
операцій з векселями на підставі розпорядження Відділу по роботі з цінними 
паперами; здійснює позабалансовий облік векселів і видає бланки векселів 
уповноваженому співробітнику Відділу по роботі з цінними паперами [. 
Відділ грошового обігу: отримує типографічні бланки векселів, 
перераховує, перевіряє їх нумерацію і якість виготовлення; видає бланки 
векселів уповноваженому співробітнику Відділу по роботі з цінними паперами. 
Операційний відділ: приймає бланки погашених векселів; отримує і 
знищує зіпсовані бланки векселів. 
Служба економічної безпеки – забезпечує захист економічних інтересів 
банку при випуску, продажу та погашення векселів у випадках виявлення 
недобросовісних або злочинних дій клієнтів і партнерів банку, а також у 
випадку загрози виникнення таких дій. 
Служба внутрішнього контролю: здійснює контроль і перевірку 
достовірності реєстру векселів; оцінює якість поточного контролю і взаємодії 
між підрозділами. 
Широкий перелік банківських послуг надаються клієнтам Райффайзен 
Банку через загальнонаціональну мережу, до якої станом на кінець 2022 року 
входили 490 відділень. Мережа відділень включала: 484 повнофункціональних 
відділення, які надають повний перелік банківських послуг усім групам 
клієнтів: приватним особам, клієнтам мікробізнесу, малого бізнесу та 
корпоративного сегменту; 4 преміальних центри, які обслуговують фізичних 
осіб преміального сегменту, в тому числі 2 преміальних центри нового формату 
обслуговування; 1 центр обслуговування корпоративних клієнтів (ЦОКК); 1 
комісійне відділення, яке обслуговує зарплатних та приватних клієнтів, 
здійснюючи касові та сервісні операції. 
Переважна більшість відділень Райффайзен Банку є 
повнофункціональними, тобто вони надають повний перелік стандартних 
43 
банківських послуг приватним та корпоративним клієнтам, а також малому та 
мікробізнесу. Крім того, у мережі банку працюють комісійні відділення на 
території Державної митної служби України та у представництвах/магазинах 
компанії «МТС Україна» ‒ корпоративного клієнта банку [57]. 
Банк активно запроваджує проеку Branch Transformation, цілями та 
завданнями є: оновлення найпотужніших відділень Райффайзен Банку у новому 
дизайні та новому функціональному концепті відповідно до сучасних потреб 
клієнтів; значне покращення досвіду та підвищення задоволеності клієнтів від 
співпраці з банком; впровадження змін моделей продажів та сервісу з 
використанням сучасних електронних пристроїв (планшетів, ноутбуків, POS-
терміналів тощо) для забезпечення активного залучення нових клієнтів; 
збільшення продажів та просування онлайн-продуктів банку [22]. 
У рамках проекту трансформації продовжується впровадження нового 
концепту зони 24/7 як функціональної зони відділення для самообслуговування 
клієнтів та активної взаємодії працівників банку з клієнтами для їх залучення 
до користування банківськими онлайн-каналами сервісу. Зони 24/7 оснащені 
найновітнішими моделями банкоматів із широким переліком сервісів, що 
значною мірою сприяє загальній меті залучення клієнтів до користування 
каналами самообслуговування та покращення досвіду й задоволеності клієнтів 
від співпраці з банком. 
Станом на 31 грудня 2022 року зареєстрований статутний капітал банку 
сформований за рахунок випуску: 61 495 162 580 штук простих іменних акцій 
та 50 000 000 штук привілейованих акцій номінальною вартістю 0,10 грн кожна 
загальною номінальною вартістю 6 154 516 тисяч гривень. 
Райффайзен Банк– приватне акціонерне товариство, акціонерами якого 
станом на 31 грудня 2022 року є: 304 юридичні особи; 109 625 фізичних осіб. 
Юридичним особам – акціонерам банку – належить 99,47% статутного 
капіталу, фізичним – 0,52%; власні акції, депозитарні установи, що не розкрили 
перелік власників акцій банку, – 0,01%. [20 ]. 
44 
Репутація банку отримала найвищу оцінку у 2022 році за результатами 
регулярного дослідження іміджу найбільших українських фінансових установ, 
яке здійснює компанія GfK Ukraine [53; 57].  
У 2022-му році,  Райффайзен Банку отримав низку відзнак як кращий 
банк в Україні – від впливових міжнародних та українських видань, 
рейтингових агенцій, експертів та партнерів. Так, Райффайзен Банк отримав 
відзнаку «Кращий банк в Україні» в рейтингу: міжнародного журналу 
фінансових ринків Euromoney та  журналу EMEA Finance у межах Europe 
Banking Awards; «Кращий банк у Центральній та Східній Європі» у рамках 
щорічного нагородження кращих фінансових інституцій Awards for Excellence; 
під час щорічного нагородження кращих банків світу World’s Best Banks 
виданням Global Finance.  
За результатами іншого рейтингового проекту Global Finance, яким було 
відзначено двадцятку кращих провайдерів послуг на валютному ринку серед 
113 країн, Райффайзен Банк нагороджено як «Кращого провайдера валютно-
обмінних операцій в Україні».  
Райффайзен Банк уже четвертий рік поспіль очолює рейтинг «Топ-20 
найнадійніших банків України» за версією журналу «Новое время» та 
інвестиційної компанії Dragon Capital. Рейтинг стійкості українських банків, 
який щоквартально складає портал «Мінфін», чотири квартали поспіль 
очолював Райффайзен Банк. Він став також лідером рейтингу життєздатності 
українських банків за версією порталу Mind. Як найнадійніший недержавний 
банк України Райффайзен Банк було відзначено журналом «Гроші» в рейтингу 
надійності великих роздрібних банків [22]. Кращим недержавним банком 
країни він став і у рейтингу «50 провідних банків України–2022» компанії 
«Фінансовий клуб». За результатами цього рейтингу Райффайзен Банк переміг і 
в номінаціях «Прибутковий банк», «Корпоративний банк» та «Валютний банк 
для бізнесу» серед іноземних банківських груп в Україні.  
Райффайзен Банк знову отримав від Європейського банку реконструкції 
та розвитку (ЄБРР) нагороду «Найактивніший банк-емітент в Україні», а також 
45 
відзнаку «Найактивніший банк-емітент – Green Trade». Це стало можливим 
завдяки здійсненню Райффайзен Банком найбільшої кількості операцій за 
запровадженою ЄБРР Програмою розвитку торгівлі (Trade Facilitation 
Programme, TFP), у тому числі за програмою Green TFP.  
У 2022 році Райффайзен Банк продовжували відзначати і серед кращих 
роботодавців країни. Банк, зокрема, ввійшов у ТОП-20 найкращих роботодавців 
України за результатами дослідження Міжнародного кадрового порталу 
HeadHunter Україна. До того ж за версією журналу «Фокус» Райффайзен Банк– 
у ТОП-3 найкращих банків-роботодавців України [22]. 
Райффайзен Банк, як і будь-яка організація, бажає досягти максимізації 
ефективності своєї діяльності, підвищувати прибутковість, тощо. Але варто 
пам'ятати про соціальну складову, яка передбачає якість наданих послуг, 
прозорість діяльності, високий рівнь безпеки та довіри, безпечні умови праці 
для персоналу, важливу роль має благодійність та спонсорство. Соціально 
відповідальність банку є необхідним елементом в умовах сталого розвитку 
суспільства. Відповідальність перед поживачами, персоналом, партнерами та 
суспільством безпесередьо впливає на рейтинг самого банку та довіру до нього. 
Материнська компанія банку в Австрії ‒ Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ ‒ 
впроваджує свої стандарти ведення соціально відповідального бізнесу в усіх 
дочірніх банках у Центральній та Східній Європі, у тому числі й у Райффайзен 
Банку. Ділові стосунки та бізнес- етика регламентуються у банку власним 
Кодексом поведінки працівників [22]. 
Основний акцент у благодійній діяльності банку ‒ це підтримка дитячих 
закладів для сиріт та дітей із проблемних сімей, а також дитячих лікувальних 
закладів. Крім того, банк активно підтримує проекти, спрямовані на розвиток 
культури та духовності українців/ Інвестуючи в соціальні проекти, Райффайзен 
Банк робить свій посильний внесок у підвищення добробуту українських 
громадян, впровадження новітніх технологій, розвиток освіти, культури, 
мистецтва [22]. 
46 
У Райффайзен Банку набирає обертів проект фінансової грамотності для 
молоді України. Дівчат та юнаків віком від 14 до 18 років банк запрошує брати 
участь у безкоштовних тренінгах-семінарах «Кошти з розумом для юних 
дорослих». Метою проекту є підвищення обізнаності школярів та студентів 
щодо фінансових продуктів та послуг [22]. 
 
2.2 Аналiз фінансово-господарської діяльності банку  
 
У сучасних умовах розвитку банківської системи стратегічне планування 
та менеджмент  неможливо здійснити без аналізу. Для ефективного вирішення 
управлінських завдань, досягнення стійкого і прибуткового функціонування 
банку необхідне проведення всебічного як перспективного так і 
ретроспективного аналізу його діяльності на основі внутрішньої інформації та 
аналізу рентабельності банківських операцій та послуг, окупності операційних і 
неопераційних  витрат, прибутковості функціонування окремих підрозділів 
тощо. Особливого значення аналіз фінансово-господарської діяльності має в 
умовах конкуренції на банківських ринках та нестабільної економічної ситуації. 
Основні показники фінансово-господарської діяльності АТ «Райффайзен 
Банк» за період з 2020 по 2022 роки наведено в таблиці 2.1. 
Згідно аналітичної таблиці 2.1 ключові балансові показники  АТ 
«Райффайзен Банк»  у 2020 році порівняно з 2022 роком продемонстрували 
наступні зміни: активи Банку виросли на 34,74% і склали 111,548 млрд. грн.; 
грошові кошти та їх еквіваленти показали приріст на 16,41% до 15,765 млрд. 
грн.; обсяг кредитів та заборгованості клієнтів скоротився 
на 2,82% до 46,015 млрд. грн.; інвестиції в цінні папери виросли в 5,39 разів до 
27,756 млрд. грн.; власний капітал залишився майже незмінним, зменшившись 
на 0,95% до 12,892 млрд. грн.; кошти клієнтів виросли на 32,08% і 
склали 88,163 млрд. грн.; зобов’язання збільшились на 41,40% до 98,656 млрд. 
грн. 
47 
Таблиця 2.1 
Таблиця 2.1 – Основні показники фінансово-господарської діяльності АТ «Райффайзен Банк» (тис. грн.) 
Показник 2020 р 2021 р 2022 р 2020 р 
тис. грн. тис. грн. тис. грн. тис. грн. % Темп приросту, % 
Кошти банків 1072243 697373 209055 238193 113,9 13,94 
Кошти клієнтів 52302458 58405951 66748547 88163376 132,1 32,08 
Зобов’язання всього: 62109740 62434391 69770440 98656244 141,4 41,40 
Статутний капітал банку 6154516 6153411 6154516 6154516 100,0 0,00 
Власний капітал всього: 10822080 11691093 13015808 12891676 99,0 -0,95 
Грошові кошти та їх еквіваленти 10297228 10362053 13542570 15765353 116,4 16,41 
Кредити та заборгованість клієнтів 45381119 46829034 47352398 46014963 97,2 -2,82 
Інвестиційні цінні папери 3455556 3570498 5149422 27756192 539,0 439,02 
Основні засоби та нематеріальні активи 2450048 2769574 3769339 4025137 106,8 6,79 
Активи всього: 70504354 73312830 82786248 111547920 134,7 34,74 
Джерело: [8; 20; 22; 53; 57] 
 
 
48 
Розглянемо більш детально динаміку основних показників фінансово-
господарської діяльності АТ «Райффайзен Банк» та розрахуємо асолютні та 
відносні показники росту та приросту. Аналіз динаміки обсягу коштів банку 
наведено в таблиці 2.2 та рис.2.2. 
 
Таблиця 2.2 ‒ Аналіз динаміки обсягу коштів банку, тис.грн 
Роки Кошти Абсолютні показники Темп росту, % Темп приросту, % 
банків, 
тис.грн,  Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
2020 1072243 ‒ – – – – – 
2021 697373 -374870 -374870 65,04 65,04 -34,96 -34,96 
2022 209055 -863188 -488318 19,50 29,98 -80,50 -70,02 
2020 238193 -834050 29138 22,21 113,94 -77,79 13,94 
Джерело: [8] 
У фінансовій звітності банку «Кошти банкiв» мають також іншу назву 
«Заборгованiсть перед кредитними установами», тому динаміка на зменшення є 
позитивним явищем. 
 
Рисунок 2.2 ‒ Динаміка обсягу коштів банків 
Джерело: [8] 
Середньорічний темп росту розраховується за наступною формулою: 
 
                                    Т  n1T1 *T2*...*Tn                                           (2.1) 
 
де n– кількість років, 
T– коефіцієнти 
49 
Т  3 0,6504*0,2998*1,139  0,6056  
 
Tпр = 60,56 – 100 = -39,44 % – середньорічний темп зменшення коштів 
банку.  
Проведені аналітичні розрахунки свідчать про те, що для регулювання 
своєї ліквідності банк в значних обсягах залучає міжбанківські кредити, що, 
зважаючи на нестабільність і ціну даного ресурсу, є не дуже позитивним. Таким 
чином, банку слід відмовитися від агресивної політики і перейти до більш 
поміркованої, консервативної, як в плані залучення ресурсів, так і в плані їх 
розміщення. 
Важливим є аналіз динаміки коштів клієнтів, що свідчить про 
ефективність  політики банку (табл.2.3, рис.2.3). 
 
Таблиця 2.3 ‒ Аналіз динаміки коштів клієнтів, тис.грн 
Роки Кошти Абсолютні показники Темп росту, % Темп приросту, % 
клієнтів, 
тис.грн,  Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
2019 52302458 – – – – – – 
2020 58405951 6103493 6103493 111,67 111,67 11,67 11,67 
2021 66748547 14446089 8342596 127,62 114,28 27,62 14,28 
2022 88163376 35860918 21414829 168,56 132,08 68,56 32,08 
Джерело: [8] 
До коштів клієнтів включені строкові депозити фізичних осіб. 
 
Середньорічний темп росту склав: 
 
Т  3 1,1167*1,1428*1,13208 1,13  
 
Tпр = 113 – 100 = 13 % – середньорічний темп більшення коштів клієнтів. 
Середньорічний темп приросту свідчить, що упродовж аналітичного 
періоду з 2020 по 2020 роки  відбулося зростання ресурсної бази за рахунок 
коштів клієнтів. На кінець 2020 року обсяг коштів, залучених у клієнтів – 
50 
фізичних  осіб, становив 88,16 млрд. грн. [8]. Зростання коштів (на 13 % ) 
відбулося завдяки приросту залишків на рахунках корпоративних та приватних 
клієнтів, іщо свідчить про високий рівень довіри до банку (рис. 2.3). 
 
 
Рисунок 2.3 ‒ Динаміка обсягу коштів клієнтів 
Джерело: [8] 
У результаті активної діяльності банку по залученню коштів від клієнтів 
у підсумку, в 2022 році фінансові результати діяльності банків продовжили 
бити рекорди: рентабельність активів зросла до 4,4% з 1,7%, а рентабельність 
капіталу – до 34,2% із 14,7%. Обсяг ресурсної бази Райффайзен Банку протягом 
2022 року зріс на 8,3 млрд грн або на 14,2% рік до попереднього року за 
рахунок приросту залишків на рахунках корпоративних та приватних клієнтів. 
Так, на кінець звітного періоду обсяг коштів, залучених у клієнтів – фізичних та 
юридичних осіб, становив 66,7 млрд грн. Збереження високого рівня довіри до 
банку з боку клієнтів котрий рік поспіль підтверджується показниками 
ринкової позиції Райффайзен Банку за залишками коштів на рахунках клієнтів: 
за обсягом коштів на гривневих рахунках фізичних та юридичних осіб на 
кінець 2022 року банк займає третє та четверте місця, відповідно [22]. Отже, 
можна відмітити, що діяльність банку була досить ефективною, оскільки 
спостерігається позитивна динаміка. 
51 
Для більш детального аналізу фінансово-господарської діяльності банку 
необхідно дослідити зобов’язань банку упродовж періоду, що розглядається 
(табл.2.4, рис.2.4). 
 
Таблиця 2.4 ‒ Аналіз динаміки зобов’язань банку, тис.грн 
Роки зобов’язання Абсолютні показники Темп росту, % Темп приросту, % 
банку, 
тис.грн,  Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
2019 62109740 – – – – – – 
2020 62434391 324651 324651 100,52 100,52 0,52 0,52 
2021 69770440 7660700 7336049 112,33 111,75 12,33 11,75 
2022 98656244 36546504 28885804 158,84 141,40 58,84 41,40 
Джерело: [8] 
За результатами аналітичної таблиці 2.4 спостерігаємо помірно зростаючу 
динаміку рівня забов’язань банку. Так, у 2020 році в порівнянні з 2020 роком 
темп приросту склав 58,84%, а з 2022 – 12,33 %. 
 
Рисунок 2.4 ‒ Динаміка зобов’язань банку 
Джерело: [8] 
Середньорічний темп росту склав: 
 
Т  3 1,0052*1,1175*1,4140 1,1667  
 
Tпр = 116,67 – 100 = 16,67 % – середньорічний темп збільшення 
зобов’язань банку. 
 
52 
Cпостерігаємо зріст зобов’язань банку на рівні 16,67%. Це свідчить про те, 
що банк ефективно будує роботу депозитного відділу, проводить заходи, які 
забезпечують зростаючу динаміку рівня залучення ресурсів.  
Проаналізуємо структуру зобов’язань АТ «Райффайзен банк» за період 
2021–2022 рр. табл.2.5. 
Таблиця 2.5 – Аналіз структури зобов’язань АТ «Райффайзен банк» за 
період 2021–2022 рр. 
Показники 2021 2022 Абсолютне Темп 
відхилення, приросту, 
тис. грн % тис. грн % 
тис. грн % 
1. Кошти фізичних 11639185 2,83 23362249 5,03 11723064 100,72 
осіб 
до запитання 5330831 1,29 15931909 3,43  198,86 
строкові 6308354 1,53 7430340 1,60 10601077 17,79 
депозити 
2. Кошти юридичних 28064554 6,82 32939032 7,10 1121986 17,37 
осіб 
до запитання 24304677 5,90 26692077 5,75 4874478 9,82 
строкові депозити 3759877 0,91 6246954 1,35 2387400 66,15 
3. Кошти бюджету 0 0,00 0 0,00 2487077 0,00 
та позабюджетних 
фондів 
4. Кошти інших 269177 0,07 226120 0,05   
банків 
до запитання 269177 0,07 226120 0,05 0 0 
строкові депозити 0 0,00 0 0,00 0 0,00 
(кредити) НБУ 
комерційних 0 0,00 0 0,00 0 0,00 
банків 
5. Цінні папери 0 0,00 0 0,00 0 0,00 
ощадні сертифікати 0 0,00 0 0,00 0 0,00 
прості векселі 0 0,00 0 0,00 0 0,00 
6. Іншим кредиторам 2182891 0,53 1455054 0,31 –727837 –33,34 
(кредиторська 
заборгованість) 
7. Інші зобов’язання 369600968 89,76 406254593 87,51 36653626 9,92 
Джерело: [8; 22;57] 
 
 
53 
Аналіз структури зобов’язань дозволяє зробити висновок про те, що темп 
приросту коштів, вкладених фізичними особами склав 100,72 % , на 17,37 % 
зросла кількість вкладів юридичних осіб, з яких кількість строкових депозитів 
зросла на 66,15%. Основним джерелом залучення коштів до банку являються 
кошти фізичних осіб до запитання, приріст яких становить 198,86%. При цьому, 
кредиторська заборгованість банку знизилась на 727837 тис. грн, тобто на 
33,34%. Таким чином ресурсна база банку поповнюється в більші мірі за 
рахунок вкладів коштів фізичними та юридичними особами, а не за рахунок 
кредитів інших банків. 
Проаналізуємо динаміку власного капіталуза період з 2020 по 2022 рік 
(табл.2.6, рис.2.5). Власний капітал банку – це грошові кошти, що внесені 
акціонерами, а також кошти, утворені в процесі діяльності банку, з метою 
забезпечення його економічної самостійності й фінансової стійкості [32].  
 
Таблиця 2.6 ‒ Аналіз динаміки власного капіталу банку, тис.грн 
Роки Власний Абсолютні Темп росту, % Темп приросту, % 
капітал банку, показники 
тис.грн,  Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
2019 10822080 – – – – – – 
2020 11691093 869013 869013 108,03 108,03 8,03 8,03 
2021 13015808 2193728 1324715 120,27 111,33 20,27 11,33 
2022 12891676 2069596 -124132 119,12 99,05 19,12 -0,95 
Джерело: [8] 
Позитивна динаміка зростання власного капіталу свідчить про те, що 
банк ефективно формував та розподіляв прибуток, отриманий в основному від 
надання позичок. Негативна тенденція спостерігається в 2020 році, який 
показав зменшення власного капіталу банку на 0,95% порівняно з 2022 роком. 
 
Т  3 1,0803*1,1133*0,9905 1,0601  
Tпр = 106,01 – 100 = 6,01 % – середньорічний темп збільшення власного 
капіталу банку. 
 
54 
 
Рисунок 2.5 ‒ Динаміки власного капіталу банку 
Джерело: [8] 
Загальний обсяг власного капіталу за даний період збільшився на 6,01 %, 
це було зроблено за рахунок нерозподіленому прибутку за результатами 
діяльності у  період з 2020 по 2020 роки.  
Індикатором забезпечення реалізації захисної функції власного капіталу 
банку є дотримання нормативу Н2. Норматив адекватності регулятивного 
капіталу АТ «Райффайзен Банк» (Н2) станом на 01.01.2021 порівняно з 
01.01.2020 знизився на 1,09 п.п. і склав 18,04%, що було на 8,04 п.п. вище за 
встановлене НБУ нормативне значення, але на 3,94 п.п. менше, ніж середнє 
значення даного нормативу по банківській системі України [21]. 
Важливою складовою аналізу фінансово-господарської діяльності банку є 
аналіз динаміки кредитів та забогованості клієнтів банку (табл.2.7, рис.2.6) 
Таблиця 2.7 ‒ Аналіз динаміки обсягу кредитів та заборгованість клієнтів 
банку, тис.грн 
Роки Кредити та Абсолютні Темп росту, % Темп приросту, % 
заборгованість показники 
клієнтів Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
банку, 
тис.грн,  
2019 45381119 – – – – – – 
2020 46829034 1447915 1447915 103,19 103,19 3,19 3,19 
2021 47352398 1971279 523364 104,34 101,12 4,34 1,12 
2022 46014963 633844 -1337435 101,40 97,18 1,40 -2,82 
Джерело: [8] 
55 
Упродовж 2020-2022 рр спостерагалася тенденція до зростання кредитів 
та заборгованість клієнтів банку. 
 
Рисунок 2.6 ‒  Динаміка кредитів та заборгованість клієнтів банку 
Джерело: [8] 
Середньорічний темп росту склав: 
 
Т  3 1,0319*1,0112*0,9718 1,005  
 
Tпр = 100,5 – 100 = 0,5 % – середньорічний темп збільшення кредитів та 
заборгованості клієнтів банку. 
Кредити та заборгованість клієнтів банку це вилучені з обороту кошти, 
які упродовж аналізованого періоду мають тенденції до зростання, тому 
необхідно скорочувати саме заборгованість клієнтів, проте ця проблема не є 
загрозливою, оскільки частка її не значна. 
 
Таблиця 2.8 ‒  Аналіз динаміки обсягу інвестиційних цінних паперів 
Роки Інвестиційні Абсолютні показники Темп росту, % Темп приросту, % 
цінні 
папери, Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
тис.грн,  
2019 3455556 – – – – – – 
2020 3570498 114942 114942 103,33 103,33 3,33 3,33 
2021 5149422 1693866 1578924 149,02 144,22 49,02 44,22 
2022 27756192 24300636 22606770 803,23 539,02 703,23 439,02 
Джерело: [8] 
56 
Відбулося зростання портфелю інвестиційних цінних паперів зокрема 
на 24300636  тис. грн порівняно з 2020 роком, найбільший приріст склав у 
2020 році порівняно з 2022 роком і склав 22606770 тис.грн, у відсотковому 
значенні – 439,02%, при цьому АТ «Райффайзен банк» не інвестував кошти в 
асоційовані та дочірні компанії. 
 
Рисунок 2.7 ‒ Динаміка обсягу інвестиційних цінних паперів 
Джерело: [8] 
Середньорічний темп росту склав: 
 
Т  3 1,0333*1,4422*5,3902  2,003  
 
Tпр = 200,3 – 100 = 100,3 % – середньорічний темп збільшення 
інвестиційних цінних паперів банку. 
Таким чином, можна з впевнено стверджувати, що драйверами росту 
активів банку у 2020 році (табл. 2.8, рис.2.8) стали інвестиційні цінні папери, 
обсяг яких в аналізованому періоді збільшився на 255798 тис. грн. (станом на 
01.01.2021 портфель інвестиційних цінних паперів Банку переважно складався 
з ОВДП та депозитних сертифікатів НБУ) [21]. 
У сучасних умовах важливим аналітичнпроблемм напрямом є аналіз 
банківських активів та їх якості як важливої передумови та бази визначення 
ефективності діяльності банку. Наявність негативної динаміки та 
розбалансованої структури активів є однією з загроз комерційних банків 
України. Неякісне управління активами  призводять до від'ємного фінансового 
57 
результату, що безпосередньо впливає на його конкурентоспроможність. 
Розглянемо  динаміки активів АТ «Райффайзен банк» табл.2.9, рис.2.8. 
 
Таблиця 2.9 ‒ Аналіз динаміки активів банку, тис.грн. 
Роки  Активи Абсолютні показники Темп росту, % Темп приросту, % 
всього, 
тис.грн,  Базисні  Ланцюгові Базисні Ланцюгові Базисні Ланцюгові 
2020 70504354 – – – – – – 
2021 73312830 2808476 2808476 103,98 103,98 3,98 3,98 
2022 82786248 12281894 9473418 117,42 112,92 17,42 12,92 
2020 111547920 41043566 28761672 158,21 134,74 58,21 34,74 
Джерело: [8] 
За розміром активів Райффайзен Банк кілька років поспіль займає 5 місце 
в банківській системі України. Протягом 2022 року відбулося зростання 
розміру активів банку, які в цілому збільшилися порівняно з попереднім роком 
на 9,4 млрд грн або на 12,9% та станом на кінець звітного року досягли 82,8 
млрд грн. [22]. 
 
 
Рисунок 2.8 ‒ Динаміка активів банку 
Джерело: [8] 
У 2020 році АТ «Райффайзен Банк» продовжив нарощувати масштаби 
своєї діяльності, продемонструвавши хороші темпи приросту активів та 
зобов’язань. Середньорічний темп росту склав: 
 
58 
Т  3 1,0398*1,1292*1,3474 1,1652  
 
Tпр = 116,52 – 100 = 16,52 % ‒ середньорічний темп збільшення активів 
банку. 
Резюмуючи, можна сказати, що динаміка активів є відповідною основним 
принципам і векторам діяльності банку, але розвиток активів у подальшому 
потребує їх безперевного коригування у напрямі підвищення питомої ваги 
кредитно-інвестиційного портфелю й уповільнення темпів нарощення основних 
засобів та інших активів. 
Таким чином, за підсумками 2020 року ключові балансові показники АТ 
«Райффайзен Банк» продемонстрували різноспрямовану динаміку: Банк 
наростив активи та зобов’язання на фоні незначного корегування обсягів 
власного капіталу та кредитного портфеля. При цьому, драйверами росту 
активів Банку в 2020 році стали інвестиційні цінні папери, обсяг яких в 
аналізованому періоді збільшився на 22,607 млрд. грн. (станом на 01.01.2021 
портфель інвестиційних цінних паперів Банку переважно складався з ОВДП та 
депозитних сертифікатів НБУ). Також в 2020 році відбувся значний приріст 
ресурсної бази АТ «Райффайзен Банк»: за період з 01.01.2020 по 01.01.2021 
обсяг коштів клієнтів Банку збільшився на 21,415 млрд. грн. (на 32,08%) [43]. 
Важливим  в діяльності банку є те, що в січні 2021 року між АТ 
«Райффайзен Банк» та групою ЄІБ, що складається з Європейського 
інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду, було підписано 
нову угоду про збільшення ліміту фінансування до 176,3 млн. євро. Збільшення 
ліміту розширює можливості фінансування українських підприємств – 
представників малого та середнього бізнесу, даючи гарантію в розмірі 70% за 
кожну позику. Попередній ліміт становив 69 млн. євро та був повністю 
використаний АТ «Райффайзен Банк» для підтримки своїх клієнтів [43]. 
Оцінку фінансово-господарської діяльності банку АТ «Райффайзен Банк» 
доцільно продовжити на основі аналізу економічних нормативів діяльності 
банків (табл.2.9), за допомогою яких в Україні забезпечується стабільна 
59 
діяльність банків та своєчасне виконання ними зобов'язань перед вкладниками, 
а також запобігається неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу 
через ризики, що притаманні банківській діяльності. Економічні нормативи є 
регуляторною базою банківської системи. Існуючі нормативи поділяються на: 
1. Нормативи капіталу: мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1), 
(не менше 200 млн грн.); адекватність (достатність) регулятивного капіталу 
(Н2), (не менше 10%); достатність основного капіталу (Н3), (не менше 7%)[21]. 
2. Нормативи ліквідності: короткострокова ліквідність (Н6)(не менше 
60%); коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в 
іноземній валюті (LCRIB); коефіцієнт чистого стабільного фінансування 
(NSFR) [21]; 
3. Нормативи кредитного ризику: максимальний розмір кредитного 
ризику на одного контрагента (Н7), (не більше 25%); великі кредитні ризики 
(Н8), (не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу банку); 
максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з 
банком особами (Н9), (не більше 25%) [21]. 
 
Таблиця 2.10 – Основні нормативи АТ «Райффайзен Банк», тис. грн., % 
Показник Нормативне 01.01.2021 01.01.2020 
значення 
по системі банк по системі банк 
Регулятивний капітал >200 млн. 182 283,6 10 474 033 – 10 674 030 
(Н1) 
Норматив адекватності >10% 21,98% 18,04% 19,66% 19,13% 
регулятивного капіталу 
(Н2) 
Норматив достатності >7% 15,67% 11,91% 13,50% 11,87% 
основного капіталу (Н3) 
Норматив >60% 86,82% 88,40% 94,35% 81,96% 
короткострокової 
ліквідності (Н6) 
Норматив коефіцієнта >100% – 286,15% – 197,66% 
покриття ліквідністю за 
всіма валютами (LCRвв) 
Норматив коефіцієнта >100% – 467,56% – 196,26% 
покриття ліквідністю в 
іноземній валюті 
(LCRів) 
60 
Показник Нормативне 01.01.2021 01.01.2020 
значення 
по системі банк по системі банк 
Норматив <25% 19,14% 15,12% 17,61% 10,43% 
максимального розміру 
кредитного ризику на 
одного контрагента (Н7) 
Норматив великих <800% 87,39% 64,82% 105,00% 20,66% 
кредитних ризиків (Н8) 
Джерело: [8; 20; 22; 53; 57] 
 
Регулятивний капітал АТ «Райффайзен Банк» (Н1) за період з 01.01.2020 
по 01.01.2021 зменшився на 1,87% і склав 10,474 млрд. грн. Проте, не зважаючи 
на зменшення, станом на 01.01.2021 Н1 Банку в 52,4 разів перевищував 
встановлене НБУ граничне значення для даного нормативу (на рівні 200 млн. 
грн.). Норматив достатності основного капіталу Банку (Н3) за період з 
01.01.2020 по 01.01.2021 показав приріст на 0,04 п.п. до 11,91%, що було на 
4,91 п.п. вище за встановлене НБУ граничне значення (на рівні 7%), але на 3,76 
п.п. менше, ніж середньо-ринкове значення даного нормативу [43]. 
Станом на 01.03.2021 Н1 Банку виріс до 11,557 млрд. грн., Н2 збільшився 
до 21,14%, а Н3 виріс до 12,62%. Таким чином, станом на початок березня 2021 
року АТ «Райффайзен Банк» продовжував підтримувати хороший рівень 
забезпеченості регулятивним та основним капіталом, що підтверджують 
значення відповідних нормативів Банку (Н1, Н2 та Н3) [43]  
Серед позитивних моментів варто зазначити, що АТ «Райффайзен Банк»  
має високий рівень зовнішньої підтримки, яку, за необхідності, можуть надати 
його ключові акціонери - Raiffeisen Bank International та ЄБРР. 
За період з 01.01.2020 по 01.01.2021 норматив короткострокової 
ліквідності АТ «Райффайзен Банк» (Н6) виріс на 6,44 п.п. до 88,40%, норматив 
коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRвв) збільшився на 
88,49 п.п. до 286,15%, а норматив коефіцієнта покриття ліквідністю в іноземній 
валюті Банку (LCRів) – на 271,30 п.п. до 467,56%. Таким чином, станом на 
01.01.2021 Н6 Банку на 28,40 п.п. перевищував встановлене НБУ граничне 
значення та був на 1,58 п.п. вищим за середньоринковий показник, LCRвв 
61 
Банку був в 2,86 рази вищим за встановлене регулятором мінімальне значення, 
а норматив LCRів Банку в 4,68 рази перевищував встановлений НБУ граничний 
рівень. Додатково Агентство зазначає, що станом на 01.03.2021 Н6 Банку 
збільшився до 88,95%, LCRвв виріс до 346,71%, а LCRів становив 333,76%. 
Таким чином, станом на початок березня 2021 року АТ «Райффайзен Банк» був 
дуже добре забезпечений ліквідністю, про що свідчать нормативи Н6, LCRвв та 
LCRів Банку, які істотно перевищували встановлене НБУ мінімально 
необхідне значення [43]. 
Таким чином, фінансово-економічний стан АТ «Райффайзен банку» є 
стабільно високим, про що свідчить зростання обсягу активів, зобов’язань та 
власного капіталу. Більшість із аналізованих показників знаходяться в межах 
оптимальних значень, а решта – хоча і відхиляється від оптимальних, мають 
тенденцію до покращення. АТ «Райффайзен Банк» має високий рівень 
ліквідності і спостерігається позитивна динаміка, банк постійно працює над 
нарощенням рівня прибутковості. Висока ділова активність банку всіляко 
сприяє цьому процесу. В цілому банк є достатньо надійним, захищеним та 
стабільним, оскільки нормативи, встановлені Національним банком України 
виконуються в повному обсязі.  
 
2.3 Аналiз доходів та витрат банку 
 
Прооведення аналітичних досліджень формування доходів і витрат є 
одним з вагомих напрямів прогнозної та планової діяльності банку, оскiльки 
дозволяє на пiдставi проведеного аналiзу здiйснювати контроль за 
рентабельнiстю банкiв, рiвнем витрат банкiвських установ, формувати та 
коригувати плани подальшої діяльності тощо.  
Методологiя аналiзу доходiв та витрат комерцiйного банку побудована за 
такими напрямками [74]:  
аналiз динаміки рядiв абсолютних показникiв доходiв та витрат за 
декiлька звiтних перiодiв – «горизонтальний аналiз», ґрунтується на теорiї 
62 
базових iндексiв;  
аналiз динаміки структури агрегованих абсолютних показникiв доходiв та 
витрат за декiлька звiтних перiодiв – «вертикальний аналiз», грунтується на 
теорiї ланцюгових iндексiв;  
коефiцiєнтний аналiз вiдносних показникiв доходностi, витратностi та 
прибутковостi банку;  
факторний аналiз впливу змiни основних агрегатiв банкiвського балансу 
на змiну коефiцiєнтних показникiв ефективностi роботи банку [74].  
Проаналiзуємо доходи та витрати АТ «Райффайзен Банк» за названими 
вище напрямками. Аналіз доходів банку починається з оцінки виконання плану 
і змін у структурі доходів через зіставлення даних за звітний період з 
плановими даними, а також фактичними даними за відповідний період 
минулого року. Аналіз структури доходів передбачає також визначення частки 
відповідних груп доходів у загальній їх сумі [84]. 
Детальніше проаналізуємо структуру доходів АТ «Райффайзен Банк» за 
2020-2022 роки і представимо отримані результати в табл. 2.11. 
Таблиця 2.11 ‒ Аналіз структури доходів АТ «Райффайзен Банк» за 2020-
2022 роки 
 2020 р. 2021 р. 2022 р. Відхилення 
Види доходів 2022/2020 
тис.грн Частка, % тис.грн Частка, % тис.грн Частка, Абс., Відн., 
% тис. грн. % 
Процентні 
6163329 67,71 7039151 64,36 7303721 61,99 1140392 15,6 
доходи 
Комісійні 
2408870 26,46 2942938 26,91 3831349 32,52 1422479 37,1 
доходи 
Торгівельний 
358152 3,93 796628 7,28 480758 4,08 122606 25,5 
дохід 
Інші банківські 
операційні 172022 1,89 159217 1,46 166400 1,41 -5619 -3,4 
доходи 
Усього доходів 9102370 100,00 10937934 100,00 11782228 100 2679858 22,7 
Джерело: [8] 
Виходячи з даних табл. 2.10 можемо зробити висновок, що за 
аналізований період доходи банку збільшилися на 22,7 % переважно за рахунок 
збільшення комісійних та процентних доходів, які протягом 2020-2022 років 
збільшилися відповідно на 37,1% та 15,6%. У 2022 році порівняно з 2021 різко 
63 
зменшився торгівельний дохід, а саме на 315879 тис. грн., інші банківські 
операційні доходи також порівняно з 2020 роком зменшились на 3,4%. Графічно 
представимо частку видів доходів в структурі доходів банку на рис.2.9. 
Отже, ми бачимо, що процентні доходи займають вагому частку в 
загальній структурі доходів банку і складають приблизно 62-67,7%,  комісійні 
доходи ‒ близько 26,5-32,5 %, а частка торгівельних доходів та інших 
операційних доходів коливається в межах 3,9-7,2 % та 1,5-1,9 % відповідно. 
 
Процентні доходи
4,08 1,41
Комісійні доходи
32,52
Торгівельний дохід
61,99
Інші банківські операційні
доходи
 
Рис. 2.9 ‒ Частка видів доходів в структурі доходів АТ «Райффайзен Банк» 
за 2022 р. 
 
Виходячи з результатів проведеної аналітики можна зробити висновок, що 
більшу частину доходів банку становлять процентні доходи, що свідчить про 
використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку, 
а саме: доходи за операціями з коштами, розміщеними в інших банках, доходи 
за кредитами і депозитами наданими юридичним та фізичним особам, а 
найменшу частину доходів банку складають інші банківські операційні доходи, 
що свідчить про недостатню операційну діяльність банку операцій з іншими 
установами та філіями банку (окрім інвестиційної та фінансової діяльності), 
також незначна кількість доходів отримано від дивідендів, штрафів та від 
операційного лізингу. Загалом динаміка доходів АТ «Райффайзен Банк Аваль» 
за 2020-2022 рр. є позитивною, про що свідчать результати проведених 
розрахунків в таблиці 2.10. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про 
64 
необхідність наступних заходів, що сприяють покращити стан доходів банку: 
дослідити та виявити джерела додаткових доходів банку, до яких можна 
віднести зростання процентних та інших дохідних активів, зміну загального 
рівня процентної ставки за активними операціями, запровадити зміни до 
структури дохідних активів шляхом підвищення питомої ваги ризикових 
кредитів. 
За підсумками діяльності в 2020 році прибуток АТ «Райффайзен Банк» 
склав 4,075 млрд. грн., що на 15,71% менше ніж прибуток Банку за 2022 рік. 
При цьому, ключові статті доходів АТ «Райффайзен Банк» продемонстрували 
позитивну динаміку. Зокрема, процентний дохід Банку збільшився на 0,70%  та 
склав 7,354847 млрд.грн  , а чистий комісійний дохід виріс на 18,20% та склав 
4,528 млрд.грн. [8; 20; 22; 53; 57]]. 
Одержуванi банком доходи повиннi покривати його витрати i створювати 
прибуток. Частина доходiв банку iде на створення резервiв покриття 
потенцiйних ризикiв. Банк має забезпечити як достатнiсть обсягу доходiв 
покриття своїх витрат, так й ритмiчне їх надходження. Проаналiзуємо 
достатнiсть доходiв для покриття витрат АТ «Райффайзен Банк»  за допомогою 
наступних показникiв (табл.2.12) [83]:  
 
Таблиця 2.12 – Аналiз показникiв достатностi доходiв для покриття 
витрат АТ «Райффайзен Банк» 
Показники 2020 2021 2022 2023 
Коефiцiєнт достатностi ЧПД для покриття 
1, 023 1, 102 1, 205 1, 280 
можливих збиткiв за кредитними операцiями 
Коефiцiєнт достатностi основних доходiв для 
1, 749 2, 389 1, 599 1, 624 
покриття витрат на забезпечення дiяльностi 
Спiввiдношення темпiв росту/зменшення 
1, 040 0, 994 1, 033 1, 025 
процентних доходiв та витрат 
Джерело: складено автором на основі [8; 20; 22; 53; 57] 
ЧПД
Кд _ЧПД  ,                                    (2. 10) 
Ркр
 
де Кд_ЧПД – коефiцiєнт достатностi ЧПД для покриття можливих збиткiв за 
65 
кредитними операцiями;  
ЧПД – чистий процентний дохiд;  
Ркр – резерви за кредитними операцiями. 
 ЧПД ЧКД
Кдд  ,                                  (2. 11) 
ЗАВ
 
де Кдд – коефiцiєнт достатностi основних доходiв для покриття витрат на 
забезпечення дiяльностi;  
ЧПД – чистий процентний дохiд;  
ЧКД – чистий комiсiйний дохiд;  
ЗАВ – загально адмiнiстративнi витрати.  
 
ПД1/ ПД0
 Кд / в  ,                                           (2. 12) 
ПВ1/ ПВ0
 
Кд/в – спiввiдношення темпiв росту/зменшення процентних доходiв та 
витрат;  
ПД1, ПД0 – процентнi доходи в звiтному та базисному перiодах;  
ПВ1, ПВ0 – процентнi доходи в звiтному та базисному перiодах.  
 
Так, за перiод, що аналiзується коефiцiєнт достатностi ЧПД для покриття 
можливих збиткiв за кредитними операцiями не тiльки не перевищує одиницю, 
але й має тенденцiю до збільшення: так за 2020 рiк вiн становить 1, 023, а на 
01.01.2021 р. ‒ 1, 280. Це свiдчить про прибуткову дiяльностi банку.  
Коефiцiєнт достатностi основних доходiв для покриття витрат на 
забезпечення дiяльностi за 2020-2022 рр. перевищує нормативне значення (>1, 
5). I на 01.01.2019 року становить 1,599. Але вже у 2020 році цей показник 
зскоротився однак також досягає оптимального значення цього показника. 
Отже, за аналiзований перiод Райффайзен Банком встановлено достатнiй розмiр 
основних доходiв для покриття витрат на зебезпечення дiяльностi.  
Спiввiдношення темпiв росту процентних доходiв та витрат за перiод 
приблизно вiдповiдають одне одному. За виключенням тiльки 2020 року, коли 
66 
витрати зростають бiльш швидкими темпами, нiж доходи Райффайзен Банк.  
Таким чином, за підсумками аналізу за період з 2020 по 2022 роки АТ 
«Райффайзен Банк» наростив ключові статті своїх доходів та згенерував 
вагомий обсяг прибутку, що високо оцінюється експертами та дозволяє Банку 
навіть в умовах впливу карантинних обмежень та зниження рівня ділової 
активності в країні займати високі рейтинги серед банків України, що  свідчить 
про успішну фінансову політику банку. 
 
2.4 Аналіз кредитної діяльності банку 
 
Одним з важливих завдань, що постають перед керівництвом банку є  
розробка активної екредитної діяльності. Кредитна діяльність повинна 
охоплювати найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи 
в банку, визначати пріоритетні напрями кредитування, а також перелік 
кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля  
Отже, від ефективності організації кредитного процесу залежить 
результативність роботи банку загалом. В економічній літературі сутність 
кредитного процесу пов’язана із розробленням та реаліацією кредитної 
політики; організацією системи ризик-менеджменту банку для оцінки 
кредитних ризиків, супроводження кредитного портфеля; ухваленням порядку 
прийняття рішень щодо надання кредитів; юридичним супроводом кредитних 
справ [16; 17; 25]. 
Аналізуючи кредитний портфель «Райффайзен Банк» (табл. 2.13), рис. 
2.10, 2.11можна дійти таких висновків.  
Таблиця 2.13 – Структура кредитного портфеля «Райффайзен Банк» 
 01.01.2021 01.01.2022 Відхилення   
Показник сума, тис. Питома сума, тис. Питома абсолютне, відносне, 
грн. вага, % грн. вага, % тис. грн. % 
Кредити клієнтам:       
Великі 
32 182 281 59,4% 32 580 004 72,8% 397 723 1,2% 
підприємства 
Малі підприємства 3 563 980 6,6% 2 814 076 6,3% -749 904 -21,0% 
Фізичні особи 16 447 125 30,4% 7 825 106 17,5% -8 622 019 -52,4% 
67 
 01.01.2021 01.01.2022 Відхилення   
Показник сума, тис. Питома сума, тис. Питома абсолютне, відносне, 
грн. вага, % грн. вага, % тис. грн. % 
Мікро 
1 972 051 3,6% 1 536 318 3,4% -435 733 -22,1% 
підприємства 
Всього: 54 165 437 100,0% 44 755 504 100,0% -9 409 933 -17,4% 
Джерело: складено автором на основі [8; 20; 22; 53; 57] 
 
За 2020 рік приріст «кредитів клієнтам» (за мінусом резерву під 
зменшення корисності) банку становив 8921 млн. грн. (або 31,9%). Однак слід 
відмітити, що це збільшення відбулося за рахунок скорочення резервів під 
зменшення корисності кредитів на 18 331 млн. грн. 
Відбулось також зменшення резервів шляхом списання безнадійних 
(непрацюючих) кредитів. Таким чином, банк «очистив» свій кредитний 
портфель: якщо на початку 2021 р. резерви становили 26 241 млн. грн. (майже 
половину розміру всього кредитного портфеля), то на початок 2022 р. вони 
становили 7911 млн. грн. (17,7% кредитного порфеля). 
Структура кредитного портфеля «Райффайзен Банк Аваль»
3,60%
30,40% Великі підприємства
Малі підприємства
Фізичні особи
59,40%
Мікро підприємства
6,60%
 
Рисунок 2.10 ‒ Структура кредитного портфеля «Райффайзен Банк» 2020 рік 
Найбільшу питому вагу в структурі кредитного портфеля у 2020 році 
мають кредити, надані великим підприємствам: 79,3%. Приріст цього 
показника становив 7665 тис. грн.. 
На другому місці за обсягом – кредити фізичним особам – 10,5%. Їхня 
частка за 2020 рік дещо зменшилася на 2,9%, та і приріст був незначним: 4,1% 
 
68 
Структура кредитного портфеля «Райффайзен Банк Аваль»
3,40%
17,50%
Великі підприємства
6,30%
Малі підприємства
Фізичні особи
Мікро підприємства
72,80%
 
Рисунок 2.11 ‒ Структура кредитного портфеля «Райффайзен Банк» 2021 рік 
Найбільшу питому вагу в структурі кредитного портфеля у 2021 році 
мають кредити, надані також великим підприємствам: 72,8%. Приріст цього 
показника становив 397 723 тис.грн. грн. (або 1,2 %). 
Кредитний портфель банку – один із найбільших у банківській системі, 
ринкова частка Райффайзен Банку становить 8,5%. Розмір кредитного портфеля 
банку на кінець звітного року становив 47,5 млрд грн, протягом 2022 року він 
зріс на 170 млн грн або на 0,4% рік до попереднього року. В тому числі 
відбулися структурні зміни в кредитному портфелі банку. А саме – зростання 
роздрібного кредитування протягом звітного року на майже 3 млрд грн, 
переважно за рахунок споживчих кредитів населенню, яке дозволило банку 
закріпити одну з лідируючих позицій на ринку кредитування фізичних осіб 
[53]. 
Водночас відбулося зменшення кредитного портфеля юридичних осіб на 
2,8 млрд грн внаслідок скорочення попиту на банківські кредити в умовах 
тиску високих кредитних ставок на ринку, посилення падіння обсягів 
виробництва в багатьох ключових галузях економіки протягом 4 кварталу 2022 
року та погіршення споживчих настроїв і очікувань ділової активності 
підприємств. У 2020 році така тенденція зберіглась та підсилилась за рахунок 
коронакризи. 
Співвідношення фактичного обсягу кредитів на рівні 71% за нормативу 
40% говорить про відсутність диверсифікації основної діяльності банківської 
установи. При цьому слід звернути увагу на якість кредитного портфеля банку. 
69 
За даними «Райффайзен Банку» та НБУ станом на кінець 2021 р. частка 
непрацюючих (безнадійних) кредитів «РБА» становила 32% за 56% – загалом 
по банківській системі. Частка непрацюючих кредитів (NPL) в Україні 
становила 41% на початок 2021 року. Загалом в Україні частка непрацюючих 
кредитів поступово скорочується з 2021 року. У 2020 році масштабну роботу 
провели державні банки: за рік вони списали 30,6 млрд у гривні та 3,1 млрд у 
доларовому еквіваленті. Це дозволило їм знизити частку непрацюючих 
кредитів з 63,5% до 57,4%. У результаті загальна частка NPL у банківському 
секторі знизилася за 2020 рік на 7,4 в.п. На cьогодні всі непрацюючі кредити 
визнані банками, рівень покриття їх резервами постійно зростає та становить 
приблизно 98%. Тож непрацюючі кредити не тиснуть на прибутковість банків 
та їх капітал. Висока частка NPL – результат кредитної експансії минулих 
років, коли стандарти оцінювання платоспроможності позичальників були 
низькими, а права кредиторів недостатньо захищеними. Інша вагома причина –
 практика кредитування пов’язаних осіб, що припинили обслуговувати кредити 
під час кризи [63].  
Частка непрацюючих кредитів Райффайзен Банку становить 3,1%, що 
відповідає невискому рівні  у порівнянні з іншими банками іноземних груп 
таких як Альфа-Банк ‒ 27,6% та Ідея Банк ‒ 38,9%. Однак, Райффайзен Банку 
повинен продовужувати активну діяльність з розчищення балансу, а саме  ‒ 
непрацюючі кредити реструктурувати, продати чи списати. Головною 
причиною щодо збільшення суми списаних кредитів у комерційному банку є 
достовірність методики оцінки платоспроможності позичальника. Відповідно 
до Положення «Про методи проведення оцінки фінансового стану клієнтів у АТ 
«Райффайзен Банк», затверджені постановою Правління АТ «Райффайзен 
Банку» № П ‒ 101 /4 від 28.09.2007 р. [56] та підходів щодо оцінки фінансового 
стану позичальників в АТ «Райффазен Банк» [48] розроблена оцінка 
платоспроможності клієнта, що є недосконалою. Адже вона не містить 
показників оцінки ефективності фінансового стану позичальників, не 
застосовується бальної або рейтингової оцінки щодо визначення вагомості 
70 
показників. Важливо також враховувати той факт, що оцінка коефіцієнтів у 
значній мірі залежить від виду галузі й інших факторів.  
Таким чином за результатами аналітики кредитної діяльності банку, 
спостерiгається зменшення максимального сукупного розмiру кредитiв, 
гарантiй та поручительств наданих iнсайдерам, що свiдчить про зменшення 
таких поручительств, гарантiй та кредитiв. Негативними тенденцiями є 
збiльшення «сумнiвних» та «безнадiйних» кредитiв, що свiдчить про 
погiршення якостi кредитного портфелю Райффайзен Банку. Для покращення 
кредитного портфелю Райффайзен Банку необхiдно оптимiзувати власний 
кредитний портфель шляхом покращення його структури, тобто зменшення 
долi нестандартних кредитiв, а саме, «сумнiвних» та «безнадiйних». Для 
попередження погiршення якостi кредитного портфеля в процесi концентрацiї 
тих або iнших видiв кредитiв, банк повинен оперативно визначати рiст ризикiв, 
i вiдкоригувати балансову вартiсть кредитiв шляхом створення спецiальних 
резервiв для покриття можливого збитку. Тож узагальнюючи, Райффайзен 
Банку необхiдно продовжувати роботу з удосконалення системи аналiзу та 
контролю за якiстю кредитного портфелю. 
У процесі дослідження проаналізовані показники кредитного портфеля 
комерційного банку, які знаходяться в постійному русі. У зв’язку зі зміною 
зовнішньої економічної кон’юнктури, що впливає на діяльність комерційного 
банку, аналіз фінансових показників потребує подальшого і постійного 
дослідження. 
Позитивною тенденцією на ринку кредитних послуг є реалізація банками 
України програми «Доступні кредити 5-7-9%». Програма розділена на три 
напрямки. 
Перший – це інвестиційні кредити, метою яких є розвиток 
підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, 
збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, 
високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження 
інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, 
поверненню трудових мігрантів до України. 
71 
Другий – це антикризові кредити для запобігання виникненню і 
поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій і пандемій COVID-19, а 
також для запобігання та подолання їхніх наслідків, у тому числі від 
встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних 
заходів, пов’язаних з поширенням на території України COVID-19. 
Третій – це рефінансування існуючої кредитної заборгованості в банках 
України за кредитами суб’єктів підприємництва.  
 На рис. 2.12 наведено кредитний портфель за цілями фінансування та 
банками станом на 01.03.2021 р. Лідерами за сумою укладених угод в рамках 
цієї програми є комерційні банки. Зокрема, на першому місці станом на 17 
серпня 2020 року з сумою в 880,370 мільйона гривень – Райффайзен Банк. 
Зовсім трохи поступився лідеру Креді Агріколь Банк, клієнти цього банку в 
рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали позик на суму в 815,332 
мільйона гривень. І на третьому місці – Кредо Банк з сумою в 704,749 мільйона 
гривень. Утім, левову частку кредитних портфелів цих банків у рамках 
програми «Доступні кредити 5-7-9%» займає саме рефінансування. У 
Райффайзен Банк рефінансування раніше отриманих кредитів – це 97% від усіх 
укладених в рамках програми угод. У Креді Агріколь – всі 100%. І в Кредо 
Банку – 94% [49]. 
Таким чином, доцільно зробити наступні висновки: 
По-перше ‒ АТ «Райффайзен банк» є одним із лідерів відповідно 
реалізації інвестиційної цілі кредитного портфелю та поступається в рейтингу 
таким банка як Украгазбанк, Приватбанк, Ощадбанк та Кредобанк. Однак, 
Райффайзен банк щороку прикладає зусиль для зростання обсягів вкладень в 
інвестиційні цінні папери, динаміка обсягу інвестиційного портфелю є 
позитивною та має тенденцію до зростання. Тому, варто зазначити, що 
інвестиційна політика АТ «Райффайзен банк» є достатньо ефективною та 
здійснюється з урахуванням діючого законодавства України. 
 
72 
 
Рисунок 2.12 – Кредитний портфель за цілями фінансування та банками станом на 01.03.2021 р [33] 
73 
По-друге ‒ АТ «Райффайзен банк» в структурі кредитного потрфелю за 
цілями реалізації напрямів антикризових кедитів та кредитів рефінансування 
займає провідну позицію серед ключових банків України. 
За підсумками рейтингового комітету РА «Стандарт-Рейтинг» станом на 
8 квітня 2021 року  довгостроковий кредитний рейтинг АТ «Райффайзен 
Банк» за національною шкалою оновлено на рівні uaAAA. Банк або окремий 
борговий інструмент з рейтингом uaAAA характеризується найвищою 
кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або 
борговими інструментами. Короткостроковий кредитний рейтинг АТ 
«Райффайзен Банк» оновлено за національною шкалою на рівні uaK1. Банк або 
окремий борговий інструмент з рейтингом uaK1 характеризується високою 
кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або 
борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника дає 
можливість попередити передбачувані ризики в короткостроковому періоді 
[61]. 
 
74 
РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ 
ПОЛІТИКОЮ БАНКА 
 
3.1 Напрями удосконалення ткредитної політики банку 
 
З огляду на те, що проблемний кредит – це кредит, за яким своєчасно не 
проведені платіжні операції та виникли обставини, які дають змогу банку мати 
сумніви щодо повернення кредиту. Такі негативні ситуації вимагають 
проведення комплексу заходів організаційного та адміністративно-правового 
характеру щодо повернення кредитних коштів та усунення можливих 
економічних збитків банку. Завдання менеджменту при управлінні 
проблемними кредитами полягає в мінімізації ризиків за кредитними 
операціями банку за допомогою певних управлінських заходів. 
Проблемні кредити в більшості випадків не є спонтанним явище, вони 
мають певну симпотоматику, яка свідчать про те, що фінансовий стан 
позичальника погіршується і що наданий кредит може бути не погашений 
своєчасно або й взагалі не буде повернутий. 
Завданням працівників банківської установи є своєчасне діагностування 
такої симптоматики. Для цього використовується аналіз бухгалтерської, 
фінансової звітності, особисті контакти з позичальником, повідомлення третіх 
осіб, відомості з інших відділень банку тощо. 
На основі специфічності зовнішніх та внутрішніх факторів ринку 
банківських послуг визначимо напрями управління проблемною кредитною 
заборгованістю для АТ «Райффайзен банк». За результатми проведенного 
аналізу фінансово-господарської та кредитної діяльності банку, доцільно 
запропонувати наступні заходи: 
1. Аналіз кредитного портфеля і своєчасне виявлення кредитів, які 
можуть перейти до категорії проблемних. 
На стадії надання кредиту виділяють такі фактори, які свідчать про те, що 
кредит може стати проблемним: 
75 
банкрутство позичальника в минулому; 
наявність невідповідностей в інформації позичальника; 
зняття великої суми коштів з рахунку; 
вихід засновників з компанії; 
позичальник дуже квапиться отримати кредит, чинить тиск на 
працівників кредитного відділу; 
діяльність позичальника надмірно залежить від певних факторів (від 
одного покупця, постачальника сировини тощо); 
позичальник належить до галузі з надмірним виробництвом; 
фінансування розбите на занадто дрібні суми; 
розмір кредиту більше, ніж надходження позичальника та його активи. 
Якщо кредит визнано проблемним, то пропонується розробити комплекс 
заходів щодо його погашення, які можуть бути такими: 
На стадії виконання кредитної угоди виділити такі групи факторів, які б 
свідчили про можливість появи проблемних кредитів: 
1. нефінансові фактори: 
затримка надання позичальником звітності; 
уникнення контактів з банком; 
переговори про зміни в деяких пунктах кредитної угоди; 
погіршення якості забезпечення; 
зниження кредитного рейтингу клієнта; 
хвороба або смерть позичальника; 
2. фінансові фактори: 
нерегулярні і прострочені платежі за кредитом, порушення строку 
повернення основного боргу і процентів; 
раптові і незрозумілі зміни в розмірах залишків на рахунках; 
використання разових джерел погашення кредиту, наприклад, продаж 
основних засобів; 
зменшення обсягів реалізації; 
збільшення обсягів реалізації в кредит; 
76 
збільшення складських запасів; 
зростання кредиторської заборгованості; 
зменшення доходів; 
зменшення рівня грошових статей балансу; 
різке збільшення дебіторської заборгованості; 
уповільнення обіговості запасів; 
зниження частки короткострокових активів; 
погіршення коефіцієнта ліквідності; 
зростання прострочених боргів; 
зростання частки основного капіталу в сумі активів. 
2. Розробка комплексу заходів щодо виплати проблемних кредитів. 
Працівник банку повинен прагнути до того, щоб ужити всіх заходів 
якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть 
неминучими. Невжиття своєчасних заходів для недопущення фінансових 
ускладнень у позичальника призводить не тільки до несплати кредиту та 
процентів, а й до виникнення великих збитків у банку. 
Коли співробітник кредитного відділу виявляє кредит, що потенційно 
може стати проблемним, пропонуємо зосередитись на вжитті таких заходів: 
проаналізувати проблеми позичальника; 
проконсультуватися а співробітниками відділу, що займаються 
проблемними кредитами або керівництвом; 
рекомендувати надати кредиту більш низьку класифікацію і припинити 
відображення процентів за кредитом у доходах банку; 
зібрати інформацію про те, де ще банк може зіткнутися з ризиком в 
роботі з даним клієнтом; 
переглянути всю кредитну документацію, гарантії, векселі, забезпечення, 
іпотеку; 
вивчити можливість отримання забезпечення (у випадку, якщо кредит 
незабезпечений). 
77 
На базі отриманої кредитним менеджером інформації розробити план 
заходів з метою погашення проблемного кредиту. Вибір конкретного способу 
повернення позичених коштів залежить від того, наскільки своєчасно була 
виявлена проблема, наскільки великим є капітал банку порівняно з його 
сумарним портфелем проблемних кредитів, від конкретних особливостей 
кожного кредиту. 
Пропонуємо способи погашення проблемних кредитів поділити на дві 
групи (табл. 3.1.). Проаналізувавши їх, можна виділити два основні методи 
управління проблемними кредитами – реструктуризацію і ліквідацію. 
 
Таблиця 3.1 – Способи погашення проблемних кредитів 
Організаційна, фінансова та інша допомога банку Безпосереднє повернення кредиту в 
позичальнику якомога коротші строки 
Розробка програми зміни структури заборгованості Розробка і реалізація плану 
(перегляд графіка платежів з повернення кредиту і поліпшення виробничої діяльності 
виплати процентів, зміна форм кредитування тощо) позичальника 
Робота з керівництвом позичальника щодо виявлення Продаж частки позичальника третій 
проблем і пошуку шляхів їх вирішення стороні 
Призначення керівників, консультантів і кураторів для Реалізація застави. 
роботи з підприємством від імені банку Застосування заходів правового 
характеру 
Розширення кредиту, надання додаткових кредитів, Оформлення документів про 
переведення боргу з простроченого на поточний. банкрутство тощо. 
Отримання додаткової документації, можливих нових 
гарантій, тощо 
Джерело: сформовано автором 
Охарактеризуємо більш детально пропоновані нами заходи щодо 
усунення проблемної заборгованості. 
1. Укладення додаткової (модифікованої) угоди. 
Якщо проблеми позичальника є короткостроковими, укладається 
додаткова (модифікована) угода, за якою позичальнику надається відстрочка в 
погашенні кредиту на період коригування ним господарської діяльності з 
метою отримання коштів для повернення боргу. 
2. Розробка і реалізація плану поліпшення виробничої діяльності 
позичальника шляхом укладення спільної угоди з «реанімування» проблемних 
кредитів. 
78 
Така угода розробляється на базі ретельного вивчення фінансового і 
ділового стану позичальника, включаючи оцінку витрат на відновлення 
фінансової і ділової стабільності, а також оцінку можливості погашення 
кредиту після виконання заходів щодо повернення кредиту. 
Спільні угоди підписуються тоді, коли це слугує інтересам обох сторін – 
банку і позичальника. Одним з основних пунктів угоди повинен бути пункт про 
домовленість щодо необхідності суворого контролю з боку банку за діяльністю 
позичальника і чіткого проведення заходів щодо погашення боргів. 
Перевага даного підходу для позичальника полягає в тому, що він 
зберігає за собою довгострокові права володіння і управління виробничими 
активами. У результаті розробки такої угоди позичальнику надається час для 
подолання тимчасових труднощів. 
Спільна угода щодо повернення кредиту передбачає вжиття одного або 
кількох з наведених нижче заходів: 
припинення нерентабельних видів діяльності; 
припинення нового інвестування в обладнання й будівлі; 
скорочення заробітної плати, у тому числі тієї, що виплачується 
власникам; 
введення системи контролю за запасами (скорочення або ліквідація 
надмірних запасів сировини, напівфабрикатів, та готової продукції); 
скорочення кількості робочих місць; 
відстрочка платежів за кредиторською заборгованістю шляхом залучення 
до співробітництва інших кредиторів, у тому числі й державних організацій; 
продаж застарілого обладнання, а також виробничих ліній, цехів, які не 
дають прибутку; 
пошук нових можливостей на ринку або нових ринків; 
вирішення питання про збереження чи зміну структури та асортименту 
виробленої продукції; 
пошук додаткового акціонерного капіталу від дійсних акціонерів або 
залучення нових партнерів; 
79 
присутність представника банку в раді директорів підприємства; 
розробка нового графіка погашення кредиту, розрахованого на більш 
тривалий період; 
конверсія кредиту, тобто консолідація процентів і основних сум за одним 
aбo кількома кредитами, і розробка нового графіка погашення процентів і сум 
кредиту з новими процентними ставками; 
анулювання штрафних санкцій за простроченими кредитами; 
дозвіл позичальнику реалізувати заставлене майно (частково або 
повністю) за умови спрямування отриманих грошових коштів від реалізації на 
погашення боргу; 
розробка схем діяльності позичальника із залученням в дані схеми інших 
юридичних організацій, зацікавлених у співпраці або тих, що беруть участь у 
виробничому циклі, однією з ланок якого є позичальник. 
Банк може скасувати своє рішення за такою спільною угодою на 
повернення кредиту і повернутися до умов, первинного кредитного договору, 
якщо: 
документація і обставини, на яких засновується угода, є фальшивими; 
умови угоди не виконуються позичальником; 
активи позичальника реалізовані без узгодження з банком; 
позичальник здійснює юридичні зміни статусу власності підприємства 
без узгодження з банком; 
має місце реалізація застави іншими кредиторами, що послаблює шанси 
повернення кредиту; 
в узгоджений термін не почалося погашення заборгованості в порушення 
укладеної угоди; 
не надається достовірна або надається суперечлива інформація щодо 
діяльності позичальника. 
3. Отримання від позичальника додаткового забезпечення. Вимога 
щодо додаткового забезпечення здійснюється, якщо банк вважає, що наявне 
забезпечення недостатньо захищає його інтереси. 
80 
4. Передача майна боржника (чи третьої особи) банку до повернення 
кредиту і виплати процентів за ним. 
Отримання права власності на майно боржника дає банку багато переваг 
порівняно з іншими способами забезпечення, передусім із заставою, адже 
передбачені законодавством обмеження, численні процедурні формальності 
щодо застави не дають достатньої впевненості в оперативному та повному 
задоволенні банком своїх вимог шляхом реалізації заставленого майна. Право ж 
власності на майно боржника розширює можливості кредитора. 
Один із шляхів набуття такого права полягає в укладенні договору про 
купівлю-продаж майна боржника із зобов'язанням його зворотного викупу за 
заздалегідь обумовленою ціною та в обумовлені строки. Банк купує в 
позичальника визначене майно і водночас зобов'язується продати його 
боржнику через певний строк за певну ціну. У юридичному плані такий договір 
є сукупністю угод про купівлю-продаж, які оформляються єдиним документом. 
Майно, яке є предметом договору про купівлю-продаж, виконує функцію 
забезпечення повернення кредиту, практично – застави. В угоді обумовлюється, 
що в разі невиплати купівельної ціни (фактично – у разі неповернення кредиту) 
банк має право скасувати угоду і розпорядитися майном на власний розсуд. 
5. Надання нового кредиту в погашення заборгованості за чинним 
кредитним договором (рефінансування). 
Рефінансування полягає в наданні позичальнику нового кредиту в 
погашення заборгованості за чинним кредитним договором, у тому числі за 
процентами. Рефінансування може здійснюватися банком стосовно 
позичальників, які мають добру кредитну історію, задовільний фінансовий 
стан, але через нестачу власних коштів не можуть здійснити повного 
погашення заборгованості у визначені кредитним договором строки. 
6. Уступка права вимоги. 
Уступка права вимоги полягає в продажу банком заборгованості за 
кредитом третій стороні (новому кредитору) на підставі укладеного між банком 
і новим кредитором договору уступки права вимоги та умови сплати останнім 
81 
суми вимоги. Умови договору уступки вимоги можуть передбачати порядок 
сплати вартості уступленої вимоги на виплат за умови забезпечення зобов'язань 
нового кредитора за договором уступки права вимоги заставою ліквідного 
майна або іншим видом забезпечення. Залежно від фінансового стану 
боржника, класифікації кредиту та економічної доцільності для банку продаж 
боргу може здійснюватися з дисконтом. Укладення договору уступки вимоги не 
передбачає згоди боржника. 
За рахунок продажу кредитів банк має змогу повернути кошти, 
спрямовані в кредитні вкладення (повністю або частково). Ефект від здійснення 
таких операцій різноплановий. По-перше, за рахунок продажу активів з 
низькою прибутковістю вивільнюються ресурси для фінансування більш 
прибуткових активів; по-друге, продаж активів уповільнює зростання 
банківських активів, що допомагає керівництву банку досягати кращого 
балансу між збільшенням банківського капіталу та ризиком, пов'язаним з 
кредитуванням; по-третє, зменшуються відповідні статті балансу банку. 
7. Переведення боргу. 
Переведення боргу оформлюється тристороннім договором між 
первинним боржником, новим боржником і банком. У договорі визначаються 
сума боргу, підстави його виникнення, умови забезпечення та відповідальність 
сторін. Під час підписання договору переведення боргу може оформлюватися 
новий договір забезпечення. 
8. Заміна проблемної заборгованості за кредитом на вексельні 
зобов'язання третіх осіб. 
Погашення заборгованості за кредитом може здійснюватися шляхом 
придбання в позичальника за договорами купівлі-продажу векселів, платниками 
за якими є дебітори позичальника, з наступним проведенням взаємозаліку 
зустрічної заборгованості за кредитом із зазначеними вище договорами купівлі-
продажу. З метою захисту інтересів банку векселі, за рахунок придбання яких 
планується погашення заборгованості за кредитом, повинні бути оформлені 
відповідно до вимог чинного законодавства, мати товарний характер та 
82 
достатню ліквідність. Для забезпечення повної ліквідності зазначених вище 
векселів рекомендується проведення банком їх попередньої доміціляції, яка 
полягає в резервуванні коштів векселедавця на їх погашення на окремому 
рахунку в банку на підставі укладеної між банком та векселедавцем угоди про 
доміціляцію векселів. 
Погашення векселя здійснюється шляхом списання банком коштів на 
погашення векселя, а рахунку, на якому депонуються кошти – за доміціляцією. 
9. Погашення заборгованості без зміни умов кредитного договору, у тому 
числі за рахунок кредитування його дебіторів. 
За наявності дебіторів позичальника, які мають потребу в поповненні 
обігових коштів і можуть оформити в заставу високоліквідну продукцію, 
кредит може надаватись одному або декільком із них. Відповідними 
кредитними договорами в такому випадку має передбачатися спрямування 
наданих кредитних коштів або їх частини позичальнику, заборгованість якого 
реструктурується, з наступним спрямуванням коштів на погашення 
заборгованості перед банком. 
Намагаючись повернути проблемний кредит, банк має діяти швидко, без 
зволікань, щоб не стояти у великій черзі організацій та установ 
(постачальників, податкової служби, страхових організацій тощо), яким клієнт 
теж заборгував. 
Якщо позичальник не має реальних перспектив розрахуватися 
найближчим часом, банк, залежно від форми забезпечення кредиту в праві 
застосовувати різні способи примусового стягнення боргу та процентів за ними. 
До таких способів належать: 
1. Реалізація застави. 
Якщо кредит був наданий під заставу активів позичальника, то кредитор 
має право претендувати на такі активи у випадку несплати з боку позичальника. 
Реалізація забезпечення – процес перетворення закладених активів у кошти з 
метою сплатити банківський кредит. Банки, як правило, реалізують право на 
83 
заставлене майно тільки в тих випадках, коли вони розуміють, що заходи щодо 
реанімації кредиту не приносять успіху. 
Хоча реалізація забезпечення може бути найкоротшим шляхом до 
погашення проблемного кредиту, вона часто пов'язана з непередбачуваними 
труднощами, оскільки банки змушені переводити майно в кошти. Таке 
перетворення в гроші може вимагати значних зусиль зі збуту, необхідності 
проводити аукціон з продажу нерухомості, особистого майна та інших активів. 
Якщо суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для 
повного задоволення вимог заставодержатєля, він має право, якщо інше не 
передбачено законом чи договором, отримати суму, якої не вистачає для 
повного задоволення вимоги з іншого майна боржника в порядку черговості, 
передбаченої законодавством України. Якщо ж після реалізації предмета 
застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою 
вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю. 
2. Погашення боргу перед банком третіми особами. 
У разі надання кредиту під гарантію або поруку, банк може ліквідувати 
проблему заборгованості за рахунок гаранта/поручителя. Якщо забезпеченням 
кредиту є страхове свідоцтво (поліс), банк отримує страхове відшкодування від 
органів страхування в межах строків, визначених правилами страхування. Якщо 
забезпеченням кредиту є переуступка вимог, банк може пред'явити до сплати 
вимоги і рахунки позичальника третій особі, а отримані кошти спрямувати на 
погашення кредиту.  
У другому розділі випускної роботи зазначено, що рівень проблемних 
кредитів АТ «Райффайзен банк» складає 3,1%, як загальні рекомендації щодо 
зниження кредитних ризиків банку доцільно навести наступні: страхування 
фінансових ризиків; подальше нарощення власного капіталу; покращення 
якості системи оцінки платоспроможності. 
У випадку, коли жоден із розглянутих заходів на дає реальної можливості 
повернення кредиту, банк може використати процедуру ліквідації компанії-
боржника. Ліквідація – це останній захід з боку банку, який полягає у 
84 
прихованому визнанні того факту, що банк припустився помилки, надавши 
кредит, та вчасно не вжив виправних заходів. 
Ліквідація кредиту передбачає: стягнення боргу через суд; визнання 
позичальника банкрутом. Якщо повернення кредиту неможливе, розробляється 
механізм його списання за рахунок сформованих резервів на покриття втрат за 
кредитними операціями банку. 
За результатами проведеного аналізу кредитної діяльності 
АТ «Райффайзен банк», в цілому кредитний портфель знаходиться на досить 
високому рівні, але все ж, нехай і незначне зростання простроченої 
заборгованості присутній, то пропонується: запровадити програму 
реструктуризації прострочених кредитів і програму рефінансування кредитів 
інших банків. 
Реструктуризація кредиту – це можливість зберегти сприятливу кредитну 
історію і репутацію хорошого позичальника. Має на увазі під собою внесення 
змін до умов кредитного договору, які дозволять вам виконувати кредитні 
зобов'язання в більш зручному для клієнта режимі [62]. 
Для клієнтів Банку, що мають труднощі в погашенні заборгованості та / 
або мають прострочену заборгованість по кредиту, повинна бути передбачена 
можливість вивести кредитні відносини з Банком з проблемної зони і не 
допустити дефолту за зобов’язаннями. Можливість проведення 
реструктуризації заборгованості повинна бути передбачена за всіма видами 
кредитних продуктів. 
Виникненні матеріальних труднощів є лакмусом для перегляду 
кредитних умов за договором. Програми реструктуризації, які Банк зможе 
запропонувати, повинні залежати від терміну і суми простроченої 
заборгованості, одноразової або часткової її погашення та інших 
індивідуальних умов. 
Реструктуризація проблемних кредитних договорів є вигідною як для 
позичальника, так і для АТ «Райффайзен банк». У таблиці 3.2 наведено 
85 
різновиди реструктуризації проблемних боргів та ефекти в парадигмі відносин 
«клієнт-кредитор».  
 
Таблиця 3.2 ‒ Ефекти реструктуризації проблемних боргів в парадигмі 
відносин «клієнт-кредитор» 
Вид реструктуризації Ефекти для  позичальника Ефекти для АТ «Райффайзен банк»  
Кредитні канікули Тимчасове фінансове Відсутність втрат. Гальмування 
розвантаження позичальника процесів погіршення якості 
кредитного портфеля 
 Зменшення базових місячних Отримання прибутку у вигляді 
Пролонгація платежів за кредитною процентів за користування 
строку дії угодою. Необхідність кредитними коштами за більш 
кредитного здійснення більшої кількості тривалий період 
договору щорічних 
страхувань предметів 
застави/іпотеки 
Зниження Абсолютна зацікавленість Недоотримання прибутку відносно 
відсоткової ставки за позичальника з огляду на до очікувань від початкового 
користування зниження обсягів переплат за кредитного договору 
кредитом користування кредитними 
коштами 
Переведення Вигідність цього виду отримання додаткового прибутку за 
боргу в реструктуризації за умов умов підвищення відсоткової ставки 
національну послаблення позицій за користування кредитом у 
валюту національної валюти національній валюті 
  Збільшення кредитних обсягів. 
Рефінансування Погашення проблемної Отримання додаткового прибутку у 
позичальника частини боргу за умов видачі вигляді відсотків за користування 
додаткових кредитних коштів кредитом. Однак, ризикованість при 
(збільшення ліміту кредитуванні позичальника, 
кредитування) показник DPD1 якого поступово 
погіршується 
 Звільнення позичальника від Оновлення DPD. Покращення якості 
Переведення боргу кредитних зобов`язань. Однак, загального кредитного портфеля. 
перехід права власності на Підтримання високих позицій 
предмет застави/іпотеки до банківської установи у зовнішньому 
іншої особи середовищі 
Джерело: складено автором на основі [64; 54] 
 
Серед інших шляхів вдосконалення кредитної політики АТ «Райффайзен 
банк» доцільно зазначити: 
розширювати споживче кредитування фізичних осіб та нарощувати 
обсяги кредитування та забезпечити зростання кредитного портфеля; 
забезпечення гнучкої лінійки кредитних продуктів. 
86 
впровадження консалтингу. 
Консалтинг в діяльності банку ‒ діяльність з консультування населення 
та допомога в оформленні банківських продуктів і в оформленні пакета 
документів. Консультування фізичних осіб в процесі оформлення кредиту 
зазвичай закладають у вартість кредиту. Щоб ефективна процентна ставка, що 
включає в себе вартість даних послуг була конкурентоспроможною, можна 
запропонувати консультування зробити окремим видом послуг. Клієнт зможе 
отримати кваліфіковану допомогу на стадії збору документів, розрахунку 
суми кредиту, окремо оплатити її. А Банк отримає додатковий прибуток і 
конкурентоспроможну ставку відсотка. 
В рамках консалтингової послуги можна запропонувати наступне: 
допомога в оформленні пакета документів для отримання кредиту; 
консультації по оптимальному розміру кредиту та способу 
кредитування; 
оцінка вартості об’єкта нерухомості; 
підготовка і збір документів для оформлення права власності. 
З метою поліпшення якості кредитного портфеля і зниження кредитного 
ризику доцільно запровадити новітню автоматизовану систему оцінки 
кредитних ризиків Oracle Siebel  Finance в рамках діючої автоматизованої 
банківської системи. Даний модуль розроблений компанією РДТЕХ, що є 
надійним постачальником інтеграційних послуг і програмних продуктів Oracle 
і IBM [59]. 
Для оцінки кредитних ризиків в модулі використовується скоринговий 
метод. Скоринг – математична (статистичну) модель, яка на базі кредитної 
історії вже наявних клієнтів банку визначає, наскільки велика ймовірність 
того, що клієнт поверне кредит у встановлений термін. В рамках 
запропонованої автоматизованої системи є модуль «Кредитні ризики», що 
використовує два  підходи до оцінки кредитного ризику позичальника: метод 
бальних оцінок, де кожному фактору кредитного ризику присвоюється певна 
оцінка в балах і метод експертних оцінок, де на основі попереднього аналізу 
87 
експерти вносять свою думку про ймовірність неповернення кредиту. 
Позитивно те, що можлива їх комбінація.  
Модуль «Кредитні ризики» автоматизованої системи Oracle Siebel  
Finance дозволяє проводити:  
оцінку кредитних ризиків за різними типами позичальників,  
сценарний аналіз платоспроможності позичальника (позитивний, 
негативний, стрес),  
оцінку ймовірності дефолту і розрахунок значення кредитного ризику;  
розрахунок кредитного ризику з урахуванням типу забезпечення, 
терміну реалізації,  
експертне оцінювання на основі нефінансових показників. 
Кредитний ризик в рамках автоматизованої системи Oracle Siebel  
Finance відбувається за простою схемою: клієнт заповнює анкету, дані 
зберігаються в кредитному модулі, звідки в подальшому завантажуються в 
сховище;  за даними з скорингової карти модуль розраховує підсумковий бал 
та оцінюється ймовірність дефолту. 
Вартість даного програмного продукту приблизно становить 1 000 дол. 
на 3 робочих місця. У цю вартість входить і впровадження, і подальший 
супровід даного модуля упродовж 2-х років. 
Використання програмного продукту Oracle Siebel  Finance дозволить 
отримати наступні ефекти:  
поліпшити якість кредитного портфеля і зростання позичкового 
портфеля; 
збільшити обсяги наданих кредитів за рахунок скорочення термінів 
обробки інформації; 
зменшити трудомісткість роботи працівників банку; 
скоротити операційні ризики, що виникають у зв'язку з неправильною 
оцінкою кредитоспроможності позичальника. 
В рамках запропонованого програмного продукту слід також 
удосконалити оцінку кредитоспроможності позичальника досліджуваного 
88 
банку відповідно до постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення 
про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними 
банківськими операціями» від 30.06.2019 № 351 [55]. Адже методика містить 
рейтингове оцінювання позичальника відповідно до розмірів та видів 
економічної діяльності підприємств. 
 
3.2 Оцінка ефективності рефінансування кредитів інших банків 
 
Оскільки велика частина населення країни має діючі кредити, 
пропонуємо програму рефінансування кредитів інших банків. Схема 
рефінансування останнім часом набувають все більшої популярності. Це 
пов'язано зі значним поліпшенням ринку кредитування. За умовами 
рефінансування банк гасить повністю суму кредиту свого позичальника, а 
позичальник в свою чергу починає платити новий кредит банку, який погасив 
за нього кредит. 
Очевидно, що банки мають певну вигоду від рефінансування. Ця вигода, 
перш за все, складається з різниці відсотків, які гасяться старому банку-
кредитору і встановлюються для позичальника. Вигода банку в комісії, яка 
складається з відсотків, які встановлені за новими умовами для позичальника. 
Розглянемо та розрахуємо економію від рефінансування кредиту на 
прикладі АТ «Райффайзен банк» та ПУМБ в період з 2020 по 2022 роки. 
Так, позичальник М. взяв в банку АТ «Райффайзен банк» іпотечний 
кредит в 1 млн. грн. три роки тому у 2020 році на 15 років під 15,5% річних. 
Кредит Ви погашаєте рівними (аyнуітетнимі) платежами. 
На сьогоднішній день умови на ринку кредитів змінилися: процентні 
ставки стали нижчими. У банку ПУМБ на кінець 2022 року пропонується 
рефінансування іпотеки за ставкою – 11,5%. Чи варто скористатися даною 
послугою? 
З моменту отримання іпотечного кредиту минуло три роки – це 36 
місяців. Щомісяця позичальник платив грн: 
89 
i 0,155
D 1000000
Y  m  12 12739  грн 
1 1
1 nm 1
1512
 i 
1
 0,155 

 m  1 
 12 
де 
Y – сума щомісячного платежу,  
D – сума кредиту (основний борг),  
i – процентна ставка, в коефіцієнтах (в нашому прикладі 0,155 = 15,5%),  
m – число начислений процентов в течение года,  
n – срок погашения в годах. 
За 36 місяців було виплачено 458 630 грн 
Розрахунок суми, що залишилася основного боргу: так як за весь період 
кредитування сума кредиту з урахуванням відсотків складе 2 293 152 грн, то 
борг з урахуванням виплат за 36 місяців складе 1 834 522 грн. 
Якщо у договорі позичальника з банком АТ «Райффайзен банк»  немає 
заборон на дострокове погашення, аизичальник проводить процедуру 
перекредитування. Підписуєте кредитний договір з банком ПУМБ і погашаєте 
кредит в банку АТ «Райффайзен банк»  на суму 1 834 522  грн. Тепер у 
позичальника М. новий іпотечний кредит на 12 років за ставкою 11,5%, по 
якому щомісячний платіж складе: 
i 0,115
D 1834522
Y  m  12  9452  грн 
1 1
1 nm 1
i 1212
 
1  0,115 
  1 m  
 12 
 
За 12 років в банк ПУМБ буде сплачено: 
9 452,06 * 12*12= 1 361 096 грн 
замість 
12 739,73* 12*12= 1 834 521 за той же час в банку А.  
Економія складе: 
1 834 521,12 –1 361 096,64 = 473 451,48 грн. 
90 
Програма рефінансування допоможе зменшити частку прострочених 
кредитів і, тим самим, поліпшить якість кредитного портфеля. 
Однак, слід зауважити, що важливо проводити рефінансування 
банківською установою не кожного проблемного кредитного договору. Варто 
ретельно оцінювати кожну ситуацію. В таблиці 3.3 наведено  пропозиції щодо 
критеріїв позичальників, для яких рекомендовано приймати рішення щодо 
проведення рефінансування проблемного кредиту. 
Таблиця 3.3 – Обставини, що мають враховуватися при вирішенні питання 
щодо рефінансування проблемного кредиту 
Обставина до врахування Автокредит Іпотечний кредит 
Показник DPD Не більше 60 днів Не більше 90 днів 
Термін після підписання договору Не менше 6 місяців Не менше 6 місяців 
Строк до закінчення договору Більше 3 місяців Більше 6 місяців 
Клас позичальника Не нижче «Б» Не нижче «Б» 
Наявність проблемних кредитів в Ні Ні 
інших банках 
Наявність підтвердженого доходу Так Так 
Негативна репутація у зовнішньому Ні Ні 
середовищі 
(правоохоронні органи тощо) 
Джерело: [14] 
 
Неврахування хоча б одного з наведених критеріїв може прямо вплинути 
на якість виконання позичальником умов нового кредитного договору. Якщо 
ж позичальник не може бути класифікований як надійний, а прострочення за 
кредитом зростає, банк має шукати альтернативні шляхи введення такої угоди 
до числа надійних (непроблемних). У даному випадку актуальним стає 
реструктуризація кредиту, при якій змінюється сам позичальник. Формально, 
умови кредитування за загальним правилом лишаються такими ж, як при 
первісному кредитному договорі, однак змінюється власник предмету застави 
чи іпотеки. 
91 
ВИСНОВКИ  
 
Питання, які досліджені у бакалаврській випускній роботі, стосуються 
вивчення проблеми та пошуку шляхів підвищення ефективності кредитування 
комерційними банками та управління ризиками, які супроводжують цей 
процес. 
У першому розділі бакалаврської випускної роботи визначено, що банки 
мають у своєму розпорядженні досить широкий набір видів і методів 
кредитування поточної діяльності позичальників, вибір яких зумовлюється 
специфікою конкретного позичальника і його кредитоспроможністю, наявністю 
в нього надійного забезпечення, а також сформованими взаєминами банку з 
даним клієнтом. Кредитна політика банку визначає пріоритети напрями 
розвитку кредитної діяльності, удосконалення кредитного процесу та 
підвищення його ефективності. Також вона забезпечує стабільність, 
рентабельність та ліквідність банку. Банківські установи розробляють кредитну 
політику з метою регулювання, управління та організації процесу кредитних 
взаємовідносин між банком та його клiєнтами з приводу зворотного руху 
вартостi грошових коштiв. У процесi розробки кредитної полiтики банкiвської 
установи необхiдно враховувати соціальні та економічні умови розвитку 
країни, рівень банківської системи та окремого банку. 
Упродовж  20-рiчної iсторiї дiяльностi АТ «Райффайзен Банк» є визнаним 
лiдером у більшості секторах ринку банкiвських послуг, в тому числi у сферi 
кредитування українських промислових та сiльськогосподарських пiдприємств, 
малого та середнього бiзнесу. За останнi роки Банк суттєво розширив спектр 
фiнансових послуг для населення України, що дозволило Банку зайняти 
провiднi позицiї на ринку роздрiбного кредитування. Якiсть роботи Банку 
пiдтверджується високим рiвнем оцiнки репутацiї Банку з боку клiєнтiв та 
партнерiв Банку та займанами позиціями в провідних рейтингах банківської 
системи.  
92 
У другому розділі бакалаврської випускної роботи дана загальна 
характеристика АТ «Райффайзен Банк»; викладено особливості кредитної 
політики АТ «Райффайзен Банк»; проведено аналіз кредитної політики Банку. 
Якісна і ефективна кредитна політика банку дозволяє підтримувати 
показники своєї діяльності на належному рівні, зміцнювати фінансову 
надійність, вчасно реагувати на негативні зміни показників кредитування та 
обмежувати обсяги кредитування, а також визначати найбільш вигідну для 
банківської установи тактику діяльності. 
Проаналізувавши фінансово-економічний стан АТ «Райффайзен банку» 
варто зазначити, що протягом останніх чотирьох років спостерігається 
тенденція до зростання активів. Це свідчить про те, що банк стає все більш 
стабільним та фінансово успішним. Також протягом досліджуваного періоду 
виросли обсяги виданих кредитів, при цьому зростає частка видачі кредитних 
коштів фізичним особам. На ринку банківських послуг АТ «Райффайзен банк» 
виступає як однин із найбільш конкурентоспроможних та надійних банків 
фондового ринку. В період з 2020 по 2020 рр. спостерігався ріст портфелю 
цінних паперів банку. Із показника 3455556 тис. грн у 2020 р. обсяг цінних 
паперів банку досяг 27756192 тис. грн у 2020 р. Таке значне зростання відбулось 
завдяки інвестування коштів у державні боргові цінні папери ОВДП, а також у 
облігації Казначейства США. 
Проведений аналіз кредитної політики показав, що Банк розробляє 
загальні принципи кредитної політики, формують її головну мету, основні 
напрямки кредитування. АТ «Райффайзен Банк» є найбільшим банком України 
по наданим кредитам та заборгованості клієнтів. Аналіз кредитного портфеля 
комерційного банку показує на погіршення його структури, збільшується сума 
прострочених та списаних кредитів. Рівень проблемних кредитів АТ 
«Райффайзен банк» складає 3,1%, як загальні рекомендації щодо зниження 
кредитних ризиків банку доцільно навести наступні: страхування фінансових 
ризиків; подальше нарощення власного капіталу; покращення якості системи 
оцінки платоспроможності. 
93 
Вивчення причин щодо збільшення прострочених кредитів клієнтів у 
АТ «Райффайзен Банк», вказує на основні: недосконалість системи показників 
оцінки фінансового стану позичальників; не застосування бальної або 
рейтингової оцінки щодо показників оцінки фінансового стану позичальників; 
не врахування галузевої приналежності підприємств.  
У третьому розділі бакалаврської випускної роботи для покращення 
кредитного портфелю Райффайзен Банку рекомендовано оптимiзувати власний 
кредитний портфель шляхом покращення його структури, тобто зменшення 
долi нестандартних кредитiв, а саме, «сумнiвних» та «безнадiйних». Для 
попередження погiршення якостi кредитного портфеля в процесi концентрацiї 
тих або iнших видiв кредитiв, банк повинен оперативно визначати рiст ризикiв, 
i вiдкоригувати балансову вартiсть кредитiв шляхом створення спецiальних 
резервiв для покриття можливого збитку. З метою поліпшення якості 
кредитного портфеля і зниження кредитного ризику доцільно запровадити 
новітню автоматизовану систему оцінки кредитних ризиків Oracle Siebel  
Finance в рамках діючої автоматизованої банківської системи. В рамках 
запропонованого програмного продукту слід також удосконалити оцінку 
кредитоспроможності позичальника досліджуваного банку відповідно до 
постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про визначення 
банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими 
операціями». Адже методика містить рейтингове оцінювання позичальника. 
За результатами проведеного аналізу рекомендовано з метою 
удосконалення кредитної діяльності АТ «Райффайзен банк» запровадити 
програму реструктуризації прострочених кредитів і програму рефінансування 
кредитів інших банків, що дозволить отримати ефекти як для позичальника 
так і для кредитора.  
 
94 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. № 
2121-III ( 2121-14 ). 
2. Закон України від «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 
679-ХІУ 
3. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 
19.06.2003р.- №964-ІУ 
4. Інструкція «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», 
затверджена Постановою Правління НБУ від 28.01.2001 року №368. 
5. Адаменко С.І. Характеристика та класифікація загроз у банківській 
системі України / С.І.Адаменко. – Львів: Стратегічна панорама, 2008. -  № 6. – 
С. 32-48. 
6. Антикризовий менеджмент / під ред. А. Г. Грязнової. – К.: 2006. – 368 с. 
7. Арманд А.Д. Анатомія криз/ Арманд А.Д., Люри Д.І. – Х.: 1999. – 238 с. 
8. АТ «Райффайзен Банк» [Електронний ресурс]: офіційний сайт банку. – 
Режим доступу: https://www. raiffeisen.ua – Cтаном на 01.03.2024 
9. Балинов А. Нацбанк: виїзні бали та домашні поразки. / А. Балинов. – Х.: 
Банківські послуги, 2008. – №14 (693). – С.48–53. 
10. Банківський менеджмент : навч. посібник / О. А. Кириченко, І. В. Гіленко, 
С. Л. Роголь та ін. За ред. О. А. Кириченко. – 5-е вид., переробл. і допов. – К. : 
Знання-прес, 2014. – 438 с. 
11. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та 
механізми забезпечення). / О.І.Барановський. Монографія. – К.: Київ. НТЕУ, 
2004. – 759с.  
12. Бечко П.К., Герасімова Т.П. Банківське кредитування аграрного 
виробництва : монографія / П.К.Бечко, Т.П.Герасімова.– Умань.: Видавничо – 
поліграфічний центр «Візаві» (Видавець «Сочінський)»,2013.–189 с. 
13. Бигдай В. Пятилетка кризиса / В. Бигдай, А. Блинов. – К.: Контракты, 
2003. – № 35. – С. 2-4. 
95 
14. Болгар Т. М. Реструктуризація проблемних боргів у сучасній банківській 
практиці України / Т. М. Болгар // Інноваційна економіка. – 2014. – № 6. - С. 
269-274. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2014_6_49 
15. Вахненко Т. Кредитно-боргова експансія банків та методи її утримання / 
Т. Вахненко. – Х.: Банковіські послуги, 2008. – №19 (698). 
16. Волкова, В.В. Тенденції та перспективи управління кредитною 
діяльністю банків / В.В. Волкова, Н.І. Волкова // Economic and law paradigm of 
modern society : scientific journal. - Banska Bystrica: Scientific Consulting 
Community s.r.o.»Open Europe», 2019. - № 1. - С. 28 - 32. 
17. Волкова Н. І. Деякі аспекти підвищення ефективності кредитної 
діяльності банку / Н. І. Волкова // Економіка і регіон. - 2019. - № 2. - С. 101 - 
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2019_2_18 
18. Герасимов П. А. Економічна безпка банку: концептуальний підхід / П. А. 
Герасимов. – Х.: Банковські послуги, 2006. – № 4. – C.20–30. 
19. Гудзь О.Є. Оцінка кредитоспроможності агро формувань (теорія і 
практика): монографія / О.Є. Гудзь, М.Я. Дем’яненко, П.А. Стецюк. – К.: 
ННЦІАЕ, 2008. – 302 с. 
20. Данi фiнансової звiтностi банкiв України (Електронний ресурс, режим 
доступу: http: //www. bank. gov. ua) 
21. Економічні нормативи діяльності банків. URL: 
https://uk.wikipedia.org/wiki 
22. Звіт керівництва (Звіт про управління) АТ «Райффайзен Банк», 2024. 
URL: https://www.aval.ua/storage/files/19-rba-conso-ukr-financial-statements.pdf 
23. Золотарьова О.В. Концепція кредитної політики комерційного банку та 
можливості підвищення її ефективності / О.В. Золотарьова, Ю.В. Півняк, П.Ю. 
Мартиненко [Електронний ресурс] // Науковий вісник Херсонського 
державного університету. – 2014. – Вип. 9. – Ч. 2.  
24. Іванівська О.Р. Особливості формування кредитної політики банків 
України з довгострокового інвестування / О.Р. Іванівська // Вісник НБУ. – 2004. 
– № 11. – С. 59-61. 
96 
25. Кредитна діяльність банків України: проблеми та перспективи розвитку: 
монографія / За ред. В.В. Коваленко. – Одеса: Видавництво «Атлант», 2018. – 
217 с. 
26. Колодізєв О. М. Актуалізація страхового аспекту в системі ризик-
менеджменту банку / О. М. Колодізєв, О. В. Коцюба // Формування ринкової 
економіки в Україні : збірник наукових праць / Львівський нац. ун-т ім. Івана 
Франка. – 2020. – Вип. 37, Ч. 1.– С. 278 – 284. 
27. Крамаренко Г. О. Стан фінансового сектора України в умовах ринкової 
трансформації економіки / Г. О. Крамаренко. – Суми: Проблеми і перспективи 
розвитку банківської системи України, 2005.– С. 11–18. 
28. Крамаренко Г.А. Особливості функціонування банків та ринків капіталу в 
умовах глобалізації./.Г.А.Крамаренко. – Суми: Проблеми та перспективи 
банківської системи України, 2006.- С.13-22. 
29. Крамаренко Г.А., Чорна О.Є. Методологічні особливості оцінки 
кредитного ризику та формування кредитних продуктів / Г.А.Крамаренко, 
О.Є.Чорна. – Суми: Проблеми та перспективи банківської системи України, 
2006.- С.77-80. 
30. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент. / Г.О.Крамаренко, 
О.Є.Чорна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006р. –520с. 
31. Крапивенко Д. Економічн диво навпаки / Д. Крапивенко. – К.:Контракти. 
– 2003. – № 35. – С. 34-36. 
32. Кредитна діяльність банків України: проблеми та перспективи розвитку: 
монографія / За ред. В.В. Коваленко. – Одеса: Видавництво «Атлант», 2018. – 
217 с. 
33. Кредитний портфель за цілями фінансування та банками станом на 
01.03.2021 р URL: https://bdf.gov.ua/bdf-01-03-2021.pdf 
34. Коваленко В.В. Кредитний менеджмент в системній організаії ефективної 
кредитної діяльності банків / В.В. Коваленко // Економічний форум. – 2014. – 
№ 4. – С. 214-222. 
97 
35. Кротюк В.Л. Базель ІІ: нова концептуальна редакція Базельської угоди 
про капітал / В. Кротюк, О. Куценко. – К.: Вісник Національного банку 
України, – 2006. – № 3. – C. 2–6. 
36. Лямец С. Український фінансивий ринок / С. Лямец, В. Ковалева. – 
Одеса.: Експерт, 2006. – № 1–2 (53). – С. 8-10. 
37. Меджибовська Н.І. Автоматизація банківської діяльності: комплексний 
підхід / Н.І.Меджибовська. – К.: Банківська справа, 2002. - № 2. – с. 32 
38. Месарович М., Такахара І. Загальна теорія систем / М.Месарович, 
І.Такахара. – Х.: Математичні основи, 1978 – 560 с. 
39. Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку. 
розроблені НБУ, 2014 р. 
40. Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові 
засади. / В.І.Міщенко, В.Л.Кротюк. – К.: Знання, 2014 – 280 с. 
41. Мітічкін. С. Образ мислення системного аналітика. – 2013. [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: http://www.cfo.ua/ 
42. Мороз А.М., Савлук М.І, Пуховкина М.Ф. Банківські операції: підручник. 
/Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкина М.Ф.– К: КНЕУ, 2020. – 384 с. 
43. Оновлені рейтинги АТ «Райффайзен Банк». URL: http://www.my-
banks.info/banks_raiffaizen-bank-aval_novosti_onovleni-reitingi-at-raiffaizen-bank-
aval(7)/ 
44. Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади 
організації./ О.П.Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2019. – 320с. 
45. Основнi показники діяльності банків України [Електронний 
ресурс]. – Режим 
доступу:ihttp://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id. – Назва з 
екрану. 
46. Пасічник В.В. Банківський нагляд правові засади та проблеми 
здійснення./ Під заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 
2018. – 254с. 
47. Петрук О.М. Банківська справа./О.М.Петрук. – К.: Кондор, 2014 – 461с. 
98 
48. Підходи щодо оцінки фінансового стану позичальників: постанова 
правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 28.09.2017 № п ‒ 101 /4 / 
правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». ‒ 2017. ‒ 99 с 
49. Підсумки тижня за результатами програми «Доступні кредити 5-7-9%» 
URL: https://www.kmu.gov.ua/news/pidsumki-tizhnya-za-rezultatami-programi-
dostupni-krediti-5-7-9-207-novih-kreditiv-na-sumu-v-666-miljoniv-griven 
50. Положення «Про порядок формування та використання резерву для 
відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних 
банків», затверджено Постановою Правління НБУ від 06.07.2000 року №279. 
51. Положення про порядок формування і використання резерву для 
відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, затверджене 
Постановою Правління НБУ від 29.09.1997 р. № 323 (зі змінами та 
доповненнями) //http:/ www. гаdа.кіеv.uа. 
52. Положення про кредитування, затверджене постановою Правління 
НБУ від 28.09.1995 р. № 246 (зі змінами)  
53. Портрет банку «Райффайзен Банк Аваль» 2022 URL: 
http://www.plus.bankografo.com/banks/raiffeisen-bank-aval.html#bk_indicators. 
54. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного 
договору в односторонньому порядку: Закон України від 12 грудня 2008 року 
№ 661-VI. URL: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/661-17 
55. Про затвердження положення про визначення банками України 
розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями 
[Електронний ресурс]: Постанова правління Національного банку України від 
30.06.2019 № 351 / Правління національного банку України. ‒ електрон. текст. 
дан. URL: http:/ /zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v035150016/page. (дата 
звернення 19.12.2020). 
56. Про методи проведення оцінки фінансового стану клієнтів у ВАТ 
«Райффайзен Банк Аваль»: постанова правління ВАТ «Райффайзен Банк 
Аваль» від 28.09.2007 № п ‒ 101 /4 / правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 
99 
‒ 2007. ‒ 100 с. 
57. Райффайзен Банк Аваль. Матеріал з Вікіпедії ‒ вільної 
енциклопедії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Райффайзен_Банк_Аваль 
58. Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Є.Б. Сучасний 
економічний словник. / Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Є.Б. – 2-
ге вид. М.: ІНФА, 1999. 479 с.  
59. РДТЕХ. URL: http://rdtex.ua/news/ 
60. Ребрик Ю.С. Методичні аспекти стрес-тестування ліквідності банку 
з урахуванням стандартів Базеля III [Текст] / Ю. С. Ребрик, М. А. Ребрик // 
Фінанси України. – 2013. – № 4. – С. 89–97.  
61. Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг»  URL: http://standard-
rating.biz/?page=all 
62. Реструктуризація іпотечних кредитів. URL: 
https://www.fg.gov.ua/pozichalnikam/restrukturizacia-ipotechnih-kreditiv 
63. Рівень непрацюючих кредитів (NPL). URL: 
https://bank.gov.ua/ua/stability/npl 
64. Роз’яснення НБУ стосовно реструктуризації кредитної 
заборгованості [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://bank-
stories.blogspot.com/2009/08/blog-post_3482.html 
65. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства / Г. В. 
Савицька – К: Нове знання, 2016. – 687 с.  
66. Сало І.В. Формування та реалізація кредитної політики банку [Текст]: 
монографія / І.В.Сало, І.В. Карбівничий. - Суми: Університетська книга, 2011. - 
175 с. 
67. Степаненко А. Системна переорієнтація банківських закладів та робота з 
проблемними банками / Степаненко А. К.: Банківська справа, 2019. – №1. с. 26-
28.  
68. Стрельцова Н.Т., Кравченко Н.А. Стратегія розвитку комерційного банку 
/ Під ред. А.С. Маршаловой, Н.А. – Лвів: Знання, 2015. – 299с.  
69. Сааті Т., Керне К. Аналітичне планування. / Сааті Т., Керне К. – К: Радіо, 
100 
2013 – 420 с. 
70. Севрук В. Т. Банківські ризики. / Севрук В. Т. – К.: Знання, 2013.  - 72с. 
71. Сколотяний Ю. Криза банківської системи / Ю. Сколотяний  – Х.: ХНКМ, 
2018. – №16 (695). – С. 14-16. 
72. Сорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу. / Сорока К. О. – 
Харків: Тимченко, 2005 – 288 с. 
73. Спицнадель В. Н. Основи системного аналізу. / Спицнадель В. Н. – М: 
Бізнес-Преса, 2000 – 620 с. 
74. Стрельбицька Л.М., Стрельбицький М.П. Основи безпеки банківської 
системи України та банківської діяльності: Монографія/ За ред. 
М.П.Стрельбицького. – К.:Кондор, 2014. – 600с. 
75. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційного 
банку. / Сусіденко В.Т. – Київ: Лібра, 2004. – 345 с. 
76. Тарасевич Н. В. Види та значення комплексної оцінки фінансового стану 
банку /Н.В.Тарасевич //Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. пр. 
/ голов. ред. М. І. Звєряков; Одеський нац. екон. ун-т. – Одеса, 2014. - № 4 (51). 
– С. 361-365. 
77. Тисячна Ю.С. Методичні підходи до оцінки якості кредитного портфеля 
банку / Ю.С. Тисячна // Проблеми економіки. – 2014. – № 1. – С. 278-283. 
78. Толбатов Ю. А. Економетрика: Підручник для студентів єкономічних 
вищіх навчальних закладів / Толбатов Ю. А. – К.: ТП Пресс, 2003. – 320 с.  
79. Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк к / В. М. Усоскин.–Х.: Вид-во 
«Все для Вас», 2013.-с. 149.  
80. Уткін Е.А. Банківський маркетинг: [Навч. посібн. Для банківських шкіл].-
Х.: Банківська справа, 2016. – 299 с.  
81. Холл Л. Д., Фейджи Р. Е. Визначення поняття система. – в збірці. 
Дослідження по загальній теорії систем. – А, Прогрес, 1969 – 200с. 
82. Шевцова О. Й. Сучасні аспекти банківської безпеки / О. Й. Шевцова // 
Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. Вип. 209 : в 4т. Т. ІІ 
Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – С. 546–554. 
101 
83. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового анализу – К: ІНФО, 
2012г. – 236с. 
84. Шеремет А.Д. Фінансовий аналіз в комерційному банку / А.Д.Шеремет, 
Г.Н. Щербакова.– К.: Фінанси та статистика, 2021.–254 с.  
85. Щербакова Г.Н. Аналіз та оцінка банківської діяльності / Г.Н. Щербакова. 
– К.: ЮНІТІ, 2013. – 398 с.  
86. Ямпольський М.М. Трактування кредиту / Ямпольський М.М. – Х.: Гроші 
та кредит. – 2018. -№4. –С.30-32. 
87. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: www.bank.gov.ua/bank_supervision/Dynamics/2022–last.htm / 
88. International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards. A 
Revised Framework. Basel Committee on Banking Supervision. – Basel. – Updated 
November 2022. – Режим доступа : //www.bis.org. 
89. Credit Suisse Economic & Policy Consulting (Hrsg.). – Meilenstein der 
Bankenregulierung // Economic Briefing Nr. 36. – Zürich, 2018. – 25 p.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
