Оцінка інвестиційної привабливості підприємства в умовах військової агресії (на матеріалах ПР АТ «Графія Україна», м. Черкаси)

Скляр, Юрій Юрійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9395
Title:	Оцінка інвестиційної привабливості підприємства в умовах військової агресії (на матеріалах ПР АТ «Графія Україна», м. Черкаси)
Authors:	Запорожець, Світлана Володимирівна Скляр, Юрій Юрійович
Keywords:	інвестиційна привабливість;аналіз фінансового стану
Issue Date:	Dec-2024
Abstract:	Предметом дослідження є теоретичні й практичні підходи до оцінки рівня інвестиційної привабливості підприємства. Об’єктом дослідження є інвестиційна привабливість підприємства як багатогранне явище, що охоплює фінансові, організаційні та ринкові аспекти його діяльності. Метою кваліфікаційної роботи магістра є узагальнення та систематизація теоретико-методичних засад оцінки інвестиційної привабливості підприємства та обґрунтування рекомендацій щодо її підвищення в сучасних умовах на прикладі ПрАТ «Графія Україна». Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідження сутності та факторів, що формують інвестиційну привабливість підприємств; характеристика методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємства; аналіз показників фінансового стану, конкурентоспроможності та оцінка ризиків діяльності ПрАТ «Графія Україна»; оцінка інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна»; обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення інвестиційної діяльності та підвищення привабливості підприємства. За результатами дослідження сформульовані пропозиції та обґрунтовані теоретичні і науково-методичні підходи до оцінка рівня інвестиційної привабливості підприємства; надано оцінку показникам інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна»; обґрунтовано рекомендації щодо оптимізації рівня інвестиційної привабливості підприємства в умовах військової агресії. Одержані результати можуть бути використані підприємствами при формуванні політики забезпечення інвестиційної привабливості.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9395
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Скляр_2024.pdf Restricted Access		752.24 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 Спеціальність 072 «Фінанси, 
банківська справа та страхування» 
ОП «Фінанси і кредит», освітній 
ступінь «магістр»,     
денна форма навчання, 
2 курс, група  ФКМ-23                                         
. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
на тему:  ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ 
(на матеріалах ПР АТ «Графія Україна», м. Черкаси) 
 
 
 
 
Студента Скляра Юрія Юрійовича                                     
(підпис) 
 
Науковий керівник  к.е.н., доц. Запорожець С.В.                                   
(вчене звання, прізвище та ініціали)      (підпис) 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри  
                                     проф. Гончаренко І. Г.                                      
                    (вчене звання, прізвище та ініціали)      (підпис) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024р.  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 
УНІВЕРСИТЕТ  
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ   
КАФЕДРА ФІНАНСІВ   
Освітній ступінь – магістр   
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит»  
  
  
    ЗАТВЕРДЖУЮ:  
Завідувач кафедри фінансів  
  
________________ проф. Гончаренко І.Г.   
  
«_____» ________________20 ___ р.  
  
  
ЗАВДАННЯ НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА   
  
                            
(прізвище, ім’я, по батькові)  
1. Тема роботи ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В 
УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ  
Керівник роботи               к.е.н., доц. Запорожець С.В.                  
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)  
затверджені наказом вищого навчального закладу від «____» __________ 20 ___ р. № _____ 
2. Строк подання студентом роботи «____» __________ 20 ___ р.  
3. Вихідні дані до роботи наукові праці вітчизняних та іноземних економістів з теорії та 
практики міжнародних економічних відносин, монографічні праці, матеріали науково-
практичних конференцій, дані міжнародних та вітчизняних інформаційно-аналітичних 
бюлетенів та оглядів, періодичні видання, аналітичні звіти міжнародних економічних 
організацій.  
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)  
1) Аналіз сутності та факторів, що формують інвестиційну привабливість 
підприємств; 
2) Розгляд методичних підходів до оцінки інвестиційної діяльності; 
3) Оцінка фінансового стану, конкурентоспроможності та ризиків ПрАТ «Графія 
Україна»; 
4) Розробка рекомендацій щодо вдосконалення інвестиційної діяльності та підвищення 
привабливості підприємства. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)  
_____________________________________________________________________________ 
_____________________________________________________________________________ 
_____________________________________________________________________________ 
2 
 
_____________________________________________________________________________  
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра  
Прізвище, ініціали  та Підпис, дата  
Розділ  
посада консультанта  завдання видав  завдання прийняв  
1   к.е.н., доц. Запорожець С.В           
2   к.е.н., доц. Запорожець С.В           
3   к.е.н., доц. Запорожець С.В           
  
7. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.  
  
  
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН  
  
№ Назва етапів кваліфікаційної Строк виконання 
Примітка   
з/п роботи магістра етапів роботи  
 Вибір теми дослідження   виконано  
 Опрацювання літературних джерел,    виконано 
складання плану роботи 
 Підготовка та подання до перевірки    виконано 
першого розділу 
 Підготовка та подання до перевірки    виконано 
другого розділу 
 Підготовка та подання до перевірки    виконано 
третього розділу 
 Доопрацювання вступу, висновків, списку    виконано 
використаних джерел 
 Попередній захист кваліфікаційної роботи   виконано  
магістра 
        
        
        
        
  
  
 Студент        __________________    _______________________  
                   (підпис)                                             (прізвище та ініціали)  
 Керівник роботи        _________________    ______________________  
                  (підпис)                                              (прізвище та ініціали)  
 Секретар ЕК           __________________    _______________________  
(підпис)                                              (прізвище та ініціали)  
 
 
3 
 
РЕФЕРАТ  
  
Кваліфікаційна робота магістра містить ___ сторінок, ___ таблиць,   ___ 
рисунків, список використаних джерел з ___ найменувань, ___ додатків.  
 
ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В 
УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ 
(на матеріалах ПР АТ «Графія Україна», м. Черкаси) 
 
Предметом дослідження є теоретичні й практичні підходи до оцінки 
рівня інвестиційної привабливості підприємства. 
Об’єктом дослідження є інвестиційна привабливість підприємства як 
багатогранне явище, що охоплює фінансові, організаційні та ринкові аспекти 
його діяльності.  
Метою кваліфікаційної роботи магістра є узагальнення та 
систематизація теоретико-методичних засад оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства та обґрунтування рекомендацій щодо її 
підвищення в сучасних умовах на прикладі ПрАТ «Графія Україна». 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідження сутності та 
факторів, що формують інвестиційну привабливість підприємств; 
характеристика методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості 
підприємства; аналіз показників фінансового стану, конкурентоспроможності 
та оцінка ризиків діяльності ПрАТ «Графія Україна»; оцінка інвестиційної 
привабливості ПрАТ «Графія Україна»; обґрунтування рекомендацій щодо 
вдосконалення інвестиційної діяльності та підвищення привабливості 
підприємства. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції та 
обґрунтовані теоретичні і науково-методичні підходи до оцінка рівня 
інвестиційної привабливості підприємства; надано оцінку показникам 
інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна»; обґрунтовано 
рекомендації щодо оптимізації рівня інвестиційної привабливості 
підприємства в умовах військової агресії. 
Одержані результати можуть бути використані підприємствами при 
формуванні політики забезпечення інвестиційної привабливості. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2024 р. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024 р. 
 
Підпис студента ____________________  
Дата ______________________________   
4 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .................................................................................................................. 6 
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні засади оцінки інвестиційної привабливості 
підприємства......................................................................................................... 9 
1.1. Сутність інвестиційної привабливості підприємства ............................ 9 
1.2. Характеристика факторів, що формують рівень інвестиційної 
привабливості підприємства ....................................................................... 14 
1.3. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості 
підприємства ................................................................................................ 25 
РОЗДІЛ 2. Практика забезпечення інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія 
Україна» .............................................................................................................. 34 
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства 34 
2.2. Аналіз фінансових показників діяльності ПрАТ «Графія Україна» .. 39 
2.3. Оцінка інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна» ........... 46 
РОЗДІЛ 3. Удосконалення методів забезпечення інвестиційної привабливості 
підприємства....................................................................................................... 53 
3.1. Напрями підвищення інвестиційної привабливості підприємства ..... 53 
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 61 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 64 
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 64 
 
5 
 
ВСТУП 
Інвестиційна діяльність є одним із ключових чинників забезпечення 
сталого розвитку підприємств та їх адаптації до сучасних викликів глобальної 
економіки. В умовах зростаючої конкуренції, високої турбулентності 
ринкових умов і швидких технологічних змін підприємства повинні шукати 
ефективні шляхи залучення капіталу, оптимізації фінансових ресурсів та 
формування конкурентних переваг. Вивчення інвестиційної привабливості як 
комплексного явища, що інтегрує внутрішні й зовнішні аспекти діяльності 
підприємства, є важливим завданням сучасної економічної науки. 
Інвестиційна привабливість підприємств виступає ключовим чинником 
економічного розвитку, особливо в умовах сучасних макроекономічних 
викликів, з якими стикається Україна. Збройна агресія, нестабільність 
валютного ринку та високий рівень інфляції значно ускладнюють 
функціонування підприємств і створюють перепони для залучення інвестицій. 
У цьому контексті ефективна оцінка інвестиційної привабливості підприємств 
набуває стратегічного значення. 
Важливість оцінки інвестиційної діяльності підприємств посилюється у 
контексті розвитку економіки України, яка перебуває у процесі трансформацій 
та відновлення після кризових явищ. Залучення іноземних та внутрішніх 
інвестицій є одним із інструментів подолання структурних дисбалансів, 
стимулювання зростання та інтеграції у світові ринки. Проте сучасні умови 
ускладнюють доступ до капіталу, а високий рівень ризиків, викликаний 
макроекономічною нестабільністю, ставить підприємства перед необхідністю 
більш чіткого обґрунтування своєї привабливості для інвесторів. 
Аналіз літературних джерел свідчить про значний внесок вітчизняних і 
зарубіжних науковців у розробку теоретичних і прикладних аспектів оцінки 
інвестиційної привабливості підприємств. Зокрема, Антонюк Л.Л. акцентує 
увагу на макроекономічних чинниках інвестиційної діяльності, а 
Ілляшенко С.М. досліджує роль інновацій у формуванні привабливості 
підприємств. Johnson et al. розглядають стратегічний аспект залучення 
6 
 
інвестицій, тоді як Porter M.E. пропонує концепцію конкурентних переваг як 
основи інвестиційної активності. Попри значний теоретичний доробок, 
питання адаптації методів оцінки до специфіки діяльності конкретних 
підприємств, таких як ПрАТ «Графія Україна», потребують подальшого 
дослідження. Не вирішеними також залишають проблеми забезпечення 
інвестиційної привабливості підприємства у умовах сучасних геополітичних 
викликів та загроз. Актуальність зазначених проблем та недостатній рівень 
вивчення питань забезпечення інвестиційної привабливості підприємств в в 
умовах військової агресії зумовили вибір теми, окреслили об’єкт та предмет 
дослідження, його мету та основні завдання.  
Метою кваліфікаційної магістерської роботи є узагальнення та 
систематизація теоретико-методичних засад оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства та обґрунтування рекомендацій щодо її 
підвищення в сучасних умовах на прикладі ПрАТ «Графія Україна». 
Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких завдань: 
− дослідження сутності та факторів, що формують інвестиційну 
привабливість підприємств; 
− характеристика методичних підходів до оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства; 
− аналіз показників фінансового стану, конкурентоспроможності та 
оцінка ризиків діяльності ПрАТ «Графія Україна»; 
− оцінка інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна»; 
− обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення інвестиційної 
діяльності та підвищення привабливості підприємства. 
Об’єктом дослідження є інвестиційна привабливість підприємства як 
багатогранне явище, що охоплює фінансові, організаційні та ринкові аспекти 
його діяльності. 
Предметом дослідження є теоретичні й практичні підходи до оцінки рівня 
інвестиційної привабливості підприємства. 
7 
 
Методологічна основа дослідження включає використання 
загальнонаукових і спеціалізованих методів. Для аналізу зовнішнього 
середовища підприємства застосовано PEST-аналіз і методи порівняльного 
аналізу. Фінансовий стан і ефективність діяльності оцінювалися за допомогою 
коефіцієнтного аналізу та аналізу трендів. Для побудови рекомендацій 
використано методи системного аналізу та економіко-математичного 
моделювання. 
Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні ефективних 
заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств, які 
можуть бути застосовані як ПрАТ «Графія Україна», так і іншими суб’єктами 
господарювання в Україні. Запропоновані рекомендації спрямовані на 
покращення рівня фінансової стійкості, зниження ризиків і формування 
конкурентних переваг. 
Основні теоретичні та практичні результати дослідження кваліфікаційної 
магістерської роботи розглядались і були оприлюднені в матеріалах XХІ 
Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми 
фінансової системи України». 
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 
списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглянуто 
теоретичні та методичні засади оцінки інвестиційної привабливості. У 
другому – проведено практичний аналіз діяльності ПрАТ «Графія Україна». 
Третій розділ присвячено розробці рекомендацій щодо підвищення 
інвестиційної привабливості підприємства. Обсяг роботи становить ___ 
сторінок, включаючи ___ таблиць, ___ рисунків, та ___ додатків. 
8 
 
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні засади оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства 
 
1.1. Сутність інвестиційної привабливості підприємства 
 
Інвестиційна привабливість підприємства є багатоаспектною 
економічною категорією, яка характеризує його здатність залучати капітал з 
метою фінансування розвитку, оптимізації діяльності та забезпечення 
конкурентоспроможності. Це інтегральний показник, який охоплює фінансові, 
організаційні, ринкові та соціальні аспекти функціонування підприємства. В 
сучасних умовах динамічного розвитку глобальної економіки інвестиційна 
привабливість стає вирішальним чинником для стійкості бізнесу. 
Наукова література пропонує різні підходи до визначення сутності 
інвестиційної привабливості. Згідно з Антонюк Л.Л., вона є «узагальненою 
характеристикою підприємства, яка враховує фінансові показники, рівень 
управління, ринкову позицію та рівень ризиків, що впливають на потенційну 
прибутковість інвестицій» [1, С. 34]. Подібну думку висловлюють і Bodie Z. 
та інші, які наголошують на стратегічному значенні оцінки цього показника 
для прийняття інвестиційних рішень [8, С. 12]. 
На відміну від традиційного оцінювання фінансових показників, 
інвестиційна привабливість охоплює й нефінансові аспекти. Це включає якість 
менеджменту, репутацію підприємства, його відповідність екологічним і 
соціальним стандартам. Зокрема, Porter M.E. підкреслює, що інвестори дедалі 
частіше орієнтуються на сталість бізнесу та його здатність адаптуватися до 
глобальних викликів [7, С. 210]. 
Важливим аспектом є правове регулювання інвестиційної діяльності, що 
закріплюється у відповідних нормативних актах. Закон України «Про 
інвестиційну діяльність» визначає базові принципи створення сприятливого 
середовища для інвестування, такі як захист прав інвесторів, забезпечення 
прозорості та прогнозованості ринкових умов [1]. Водночас, нормативно-
9 
 
правова база має враховувати специфіку галузі, рівень макроекономічної 
стабільності та інституційну спроможність держави. 
Економічна категорія «інвестиційна привабливість» також формувалася 
під впливом змін у світовій економіці. Зокрема, Copeland T. зазначає, що 
здатність підприємства залучати капітал залежить не лише від його фінансової 
ефективності, а й від зовнішніх факторів, таких як регіональна економічна 
стабільність та рівень конкуренції [10, С. 25]. В умовах України важливими є 
макроекономічна стабільність, низький рівень корупції та зменшення 
бюрократичних бар’єрів для ведення бізнесу. 
Для більш системного розуміння сутності інвестиційної привабливості 
варто виділити її основні компоненти: 
1. Фінансова складова. Включає показники рентабельності, ліквідності, 
платоспроможності та оборотності активів. Як зазначає Герасимчук З.В., 
фінансова стабільність є основою для залучення довгострокових інвестицій [3, 
С. 117]. 
2. Менеджмент і корпоративне управління. Якість управління відіграє 
важливу роль у формуванні довіри з боку інвесторів. Прозорість у прийнятті 
рішень, ефективна комунікація з акціонерами та інноваційний підхід є 
визначальними факторами. 
3. Соціально-репутаційна складова. Зростання попиту на екологічно та 
соціально відповідальний бізнес змінює пріоритети інвесторів. Наприклад, 
відповідність принципам ESG (екологічного, соціального та корпоративного 
управління) може суттєво підвищити інтерес до підприємства. 
4. Ринковий потенціал. Містить аналіз конкурентних переваг 
підприємства, частки ринку, перспектив зростання та можливостей виходу на 
нові сегменти. 
У дослідженні Світового банку підкреслюється, що прозорість ведення 
бізнесу, конкурентоспроможність економіки та політична стабільність є 
основними умовами для підвищення інвестиційної привабливості країн і 
окремих підприємств [22]. Україна, порівняно з країнами Центральної Європи, 
10 
 
має нижчий рівень прозорості бізнесу, що створює додаткові ризики для 
інвесторів. Розглянемо це в табл. 1.1. 
Таблиця 1.1 – Ключові показники інвестиційної привабливості станом на 
01.01.2024 року 
Країна Рівень прозорості Рентабельність активів, Ризики 
бізнесу % (індекс) 
Україна 4,3 7,1 58 
Польща 7,1 9,8 33 
Угорщина 6,8 8,5 36 
Джерело: [16, 22]. 
 
Інвестиційна привабливість, таким чином, є багатовимірним явищем, що 
залежить як від внутрішніх характеристик підприємства, так і від зовнішнього 
середовища. Її оцінка є необхідною умовою для прийняття стратегічних 
рішень щодо залучення капіталу, планування інноваційної діяльності та 
виходу на нові ринки. Тому визначення основних теоретичних аспектів 
інвестиційної привабливості створює методологічну основу для розробки 
інструментарію оцінки, який буде застосовано в наступних розділах. 
У період військової агресії економічні умови різко змінюються, що 
накладає додаткові вимоги до оцінки інвестиційної привабливості 
підприємств. Здатність підприємства адаптуватися до кризових обставин та 
зберігати стабільність стає вирішальним чинником у формуванні позитивного 
інвестиційного іміджу. Економічна нестабільність, посилена 
макроекономічними викликами, такими як інфляція, девальвація національної 
валюти та нестабільність банківської системи, значно впливає на готовність 
інвесторів вкладати кошти. У цьому контексті акценти зміщуються з оцінки 
традиційних фінансових показників до глибшого аналізу стійкості та 
перспективності підприємств. 
Політична стабільність залишається ключовим чинником, що формує 
базу для довіри інвесторів. Під час військових конфліктів цей аспект набуває 
11 
 
особливого значення, адже високий рівень політичних ризиків може 
нівелювати навіть найкращі внутрішні характеристики підприємства. Урядові 
заходи підтримки бізнесу, такі як податкові пільги, компенсація витрат на 
релокацію чи фінансова допомога, відіграють важливу роль у зниженні 
негативного впливу зовнішніх ризиків. Постанова Кабінету Міністрів України 
№543 є прикладом таких дій, спрямованих на створення сприятливих умов для 
підприємств, які змушені працювати у складних умовах [3]. 
Регуляторне середовище також відіграє ключову роль, особливо у кризові 
періоди. Нестабільність нормативно-правової бази або її часті зміни 
створюють додаткові перепони для залучення інвестицій. Інвестори, як 
правило, віддають перевагу юрисдикціям, де забезпечується прозорість 
бізнесу, зрозумілі правила ведення діяльності та ефективна судова система. 
Водночас позитивний досвід участі в державних програмах підтримки бізнесу 
або доступ до грантових програм, запропонованих міжнародними 
організаціями, суттєво підвищує привабливість підприємств. За даними 
Світового банку, компанії, які активно співпрацюють із міжнародними 
донорами, демонструють вищу фінансову стійкість і кращу адаптивність до 
кризових обставин [22]. 
Крім того, в умовах війни значення репутації підприємства значно 
зростає. Підприємства, які демонструють соціальну відповідальність і 
прозорість у своїй діяльності, користуються більшим попитом серед 
інвесторів, оскільки вони асоціюються з меншими ризиками та вищими 
перспективами довгострокового розвитку. Така репутація підкріплюється 
дотриманням принципів ESG (екологічних, соціальних і управлінських 
стандартів), які стають важливими критеріями для оцінки підприємств 
міжнародними інвесторами. Наприклад, участь у програмах сталого розвитку 
або впровадження екологічних інновацій забезпечують додаткову 
конкурентну перевагу навіть у складних економічних умовах. 
Управління ризиками є ще однією ключовою складовою інвестиційної 
привабливості підприємств у період війни. Висока непередбачуваність умов 
12 
 
змушує інвесторів шукати компанії, які демонструють здатність до гнучкого 
планування та стратегічного управління. Зокрема, інвестори оцінюють, 
наскільки ефективно підприємства управляють своїми фінансовими потоками, 
розподіляють ресурси та мінімізують витрати. Як зазначає Демчук Л.І., під час 
кризових ситуацій підприємства, які демонструють системний підхід до 
управління ризиками, мають значно більші шанси на залучення капіталу 
навіть за умов нестабільності [4, С. 201]. 
Інноваційна діяльність стає стратегічним інструментом, який дозволяє 
підприємствам не лише протистояти зовнішнім викликам, але й створювати 
нові можливості для розвитку. У період військових конфліктів інновації 
забезпечують адаптацію виробничих процесів, підвищення ефективності 
використання ресурсів і зниження витрат. Підприємства, які інвестують у 
новітні технології та диверсифікують свою продукцію, отримують доступ до 
нових ринків і зміцнюють свої позиції навіть у складних умовах. 
Російська агресія проти України стала одним із найбільших викликів для 
національної економіки, суттєво вплинувши на інвестиційну привабливість 
українських підприємств. Руйнування інфраструктури, втрата доступу до 
ринків, зниження обсягів виробництва та значне підвищення ризиків — усе це 
формує нову реальність, у якій бізнес вимушений адаптуватися. Війна не лише 
створює прямі загрози для діяльності підприємств, але й впливає на загальні 
умови ведення бізнесу через підрив макроекономічної стабільності, зростання 
державного боргу та інфляційного тиску. 
Попри значні ризики, війна також відкриває нові можливості для 
підприємств, які здатні швидко реагувати на зміну умов. Інвестиційна 
привабливість у таких умовах залежить від здатності підприємств 
перебудувати свої виробничі та логістичні процеси. Наприклад, релокація 
підприємств із зони активних бойових дій до безпечніших регіонів стала 
ключовим фактором виживання для багатьох бізнесів. Це супроводжується 
зростанням попиту на державну підтримку, зокрема у вигляді пільгових 
кредитів або компенсації витрат на перевезення виробничих потужностей. 
13 
 
Такі механізми стимулювання, як зазначено у Постанові Кабінету Міністрів 
України №543, створюють умови для часткової нейтралізації ризиків [3]. 
Особливу роль у підвищенні інвестиційної привабливості відіграють 
міжнародні фінансові інституції та донорські організації. У відповідь на 
російську агресію світова спільнота спрямовує значні ресурси на підтримку 
України, зокрема через програми грантового фінансування та пільгового 
кредитування для бізнесу. Такі програми спрямовані на відновлення 
зруйнованої інфраструктури, підтримку малого та середнього бізнесу та 
стимулювання інноваційної діяльності. Згідно з даними Світового банку, в 
умовах війни прямі іноземні інвестиції можуть бути спрямовані на 
підприємства, які демонструють високу стійкість до ризиків і здатність 
адаптуватися до нестабільного середовища [22]. 
Таким чином, російська агресія проти України створює численні виклики 
для бізнесу, але водночас відкриває нові перспективи для розвитку. 
Підприємства, які адаптуються до нових умов, інвестують у інновації, 
переорієнтовуються на міжнародні ринки та активно співпрацюють із 
державними і міжнародними структурами, зможуть не лише зберегти свою 
конкурентоспроможність, але й посилити її. Інвестиційна привабливість у 
таких умовах стає результатом стратегічного підходу до управління, що 
враховує не лише внутрішні, але й зовнішні виклики сучасного середовища. 
 
1.2. Характеристика факторів, що формують рівень інвестиційної 
привабливості підприємства 
 
Інвестиційна привабливість підприємства є результатом складної 
взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають його здатність 
залучати інвестиції. Ці фактори охоплюють різні аспекти функціонування 
підприємства: від фінансової стабільності та організаційної ефективності до 
впливу макроекономічних і політичних умов. Розуміння їхнього значення та 
14 
 
взаємодії є основою для формування стратегії підвищення інвестиційної 
привабливості. Їх взаємозв’язок проілюстровано на рис. 1.2.  
Ефективність управління
Технологічний рівень Інноваційність
•професіоналізм команди, 
•сучасне обладнання, •упровадження нових 
стратегічні рішення
автоматизація процесів технологій, розробка 
інноваційних продуктів
Конкурентоспроможність Корпоративна культура
продукції •організаційна культура, 
•якість, ціна, інноваційність Внутрішні фактори соціальна відповідальність
Фінансові показники Репутація підприємства
•рентабельність, ліквідність, •прозорість, стабільність, 
платоспроможність, фінансова етичність
стійкість
Інвестиційна привабливість 
підприємства
Соціально-культурні фактори Макроекономічна ситуація
•традиції, рівень освіти, •ВВП, рівень інфляції, валютні 
уподобання споживачів курси
Політична стабільність Галузеві тенденції
Зовнішні 
•ризики, викликані фактори •технологічні зміни, 
нестабільною ситуацією в регулювання
країні
Державна політика
•податкові пільги, інвестиційні 
програми, захист інвесторів
Рис. 1.2 – Взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів 
Внутрішні фактори відображають особливості діяльності підприємства, 
його потенціал і здатність адаптуватися до змін ринкового середовища. Одним 
із ключових аспектів є фінансові показники, які слугують базовим 
індикатором інвестиційної привабливості. 
Фінансова стійкість підприємства характеризується такими показниками, 
як рентабельність, ліквідність і платоспроможність. Рентабельність 
15 
 
демонструє ефективність використання ресурсів і здатність підприємства 
генерувати прибуток. Дослідження Герасимчук З.В. підтверджує, що високий 
рівень рентабельності є основним аргументом для інвесторів, які прагнуть 
отримувати стабільний дохід [3, С. 112]. Ліквідність підприємства свідчить 
про його здатність виконувати короткострокові зобов’язання, забезпечуючи 
фінансову гнучкість і знижуючи ризик дефолту.  
Платоспроможність підприємства, у свою чергу, є ширшим поняттям, що 
охоплює не лише здатність погашати поточні зобов'язання, а й довгострокові 
борги. Вона відображає загальну фінансову стійкість підприємства та його 
здатність виживати в довгостроковій перспективі. Поєднання високої 
рентабельності, ліквідності та платоспроможності є запорукою фінансової 
стабільності підприємства. Однак, слід зазначити, що ці показники є 
взаємопов'язаними та можуть впливати один на одного. Наприклад, надмірна 
орієнтація на підвищення рентабельності може призвести до зниження 
ліквідності, якщо підприємство буде інвестувати значну частину прибутку в 
довгострокові проекти. З іншого боку, занадто консервативна фінансова 
політика, спрямована на підтримання високої ліквідності, може обмежити 
можливості для зростання та збільшення прибутковості. Оцінка фінансової 
стійкості підприємства є складним процесом, який вимагає комплексного 
аналізу різних показників та їхньої динаміки. Важливо враховувати як 
абсолютні значення показників, так і їхні відносні величини порівняно з 
галузевими стандартами та показниками конкурентів. Крім того, необхідно 
аналізувати якісні характеристики підприємства, такі як структура капіталу, 
ефективність управління, ринкові позиції тощо. Висновки дослідження 
Герасимчук З.В. щодо важливості високої рентабельності для залучення 
інвестицій підтверджуються численними емпіричними дослідженнями. 
Однак, інвестори також звертають увагу на інші фактори, такі як перспективи 
розвитку галузі, конкурентні переваги підприємства, якість корпоративного 
управління тощо. Таким чином, висока рентабельність є необхідною, але 
недостатньою умовою для залучення інвестицій. Для більш всебічної оцінки 
16 
 
фінансової стійкості підприємства можна використовувати різноманітні 
методи фінансового аналізу, включаючи горизонтальний і вертикальний 
аналіз фінансової звітності, аналіз трендів, кореляційний аналіз, 
багатофакторний дисперсійний аналіз та інші. Вибір конкретного методу 
залежить від цілей дослідження, наявної інформації та кваліфікації аналітика. 
Іншою важливою складовою є позиція підприємства на ринку. 
Конкурентоспроможність залежить від якості, інноваційності та ціни 
продукції. Підприємства, які пропонують товари з високою доданою вартістю, 
краще задовольняють сучасні вимоги ринку та привертають увагу інвесторів. 
Наприклад, в дослідженні Кизима М.О. наголошується, що підприємства, які 
впроваджують новітні технології, підвищують свою конкурентоспроможність 
у середньому на 25% [6, С. 95]. Цей висновок підтверджує, що інновації є 
рушійною силою розвитку сучасного бізнесу. Впровадження нових технологій 
дозволяє не тільки створювати унікальні продукти та послуги, але й 
оптимізувати виробничі процеси, знизити витрати та підвищити ефективність 
діяльності підприємства. 
Однак, інновації – це лише один з багатьох факторів, що впливають на 
конкурентоспроможність. Важливу роль відіграють також якість продукції, 
рівень сервісу, брендинг, цінова політика та інші елементи маркетингового 
комплексу. Якість продукції є основою конкурентоспроможності, оскільки 
саме вона визначає задоволеність споживачів та їхню готовність повторно 
купувати товари або послуги даного підприємства. Рівень сервісу також 
відіграє важливу роль, оскільки клієнти все більше цінують індивідуальний 
підхід та якісне обслуговування. Брендинг є потужним інструментом 
формування позитивного іміджу підприємства та підвищення його лояльності 
серед споживачів. Сильний бренд дозволяє диференціюватися від 
конкурентів, встановлювати більш високі ціни та залучати нових клієнтів. 
Цінова політика також впливає на конкурентоспроможність підприємства. 
Вона повинна бути достатньо гнучкою, щоб враховувати як витрати 
виробництва, так і попит на ринку. Позиція підприємства на ринку є 
17 
 
динамічною категорією, яка постійно змінюється під впливом різних факторів. 
Зміни в економіці, політиці, технологіях та соціальних процесах можуть 
суттєво впливати на конкурентне середовище. Тому, для забезпечення 
довгострокової конкурентоспроможності, підприємства повинні постійно 
адаптуватися до нових умов та викликів. Важливу роль у забезпеченні 
конкурентоспроможності відіграє стратегічне планування. Розробка 
ефективної стратегії дозволяє підприємству визначити свої цілі, розробити 
план дій та мобілізувати ресурси для досягнення поставлених завдань. 
Стратегічне планування має бути гнучким та адаптуватися до змін 
зовнішнього середовища. 
Важливим фактором є ефективність управління. Професійний 
менеджмент, здатний розробляти та впроваджувати ефективні стратегії, 
визначає успіх підприємства в умовах динамічних змін зовнішнього 
середовища. Дослідження Шевчука В.Я. показують, що підприємства з 
досвідченими управлінськими командами мають вищий рівень стійкості до 
кризових ситуацій [7, С. 189]. 
Дійсно, ефективність управління є одним із ключових факторів, що 
визначають успіх підприємства. Досвідчені управлінські команди, здатні 
швидко адаптуватися до змін ринку та приймати обґрунтовані рішення, є 
цінним активом будь-якої організації. Шевчук В.Я. у своєму дослідженні [7, 
С. 189] справедливо зазначає, що саме наявність професійних менеджерів 
дозволяє підприємствам ефективніше протистояти кризам та виходити з них з 
мінімальними втратами. 
Професійний менеджмент передбачає наявність у керівників 
підприємства таких якостей: 
− Стратегічне мислення: Здатність бачити довгострокову перспективу 
розвитку підприємства, формулювати чіткі цілі та розробляти ефективні 
стратегії для їх досягнення. 
− Лідерські якості: Здатність мотивувати та об'єднувати команду, делегувати 
повноваження, створювати сприятливий клімат у колективі. 
18 
 
− Гнучкість та адаптивність: Готовність до змін, здатність швидко реагувати 
на нові виклики та можливості. 
− Аналітичні навички: Здатність збирати, аналізувати та інтерпретувати 
різноманітну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень. 
− Фінансова грамотність: Розуміння фінансових показників підприємства, 
здатність ефективно управляти фінансовими ресурсами. 
Ефективне управління охоплює широкий спектр функцій: 
− Стратегічне планування: Розробка довгострокової стратегії розвитку 
підприємства з урахуванням зовнішнього середовища та внутрішніх 
ресурсів. 
− Операційне управління: Організація виробничих процесів, контроль 
якості продукції, управління персоналом. 
− Фінансове управління: Планування та контроль фінансових потоків, 
управління інвестиціями, оптимізація податкових платежів. 
− Маркетинг: Визначення цільової аудиторії, розробка маркетингових 
стратегій, просування продукції. 
− Інновації: Стимулювання інноваційної діяльності, впровадження нових 
технологій. 
Важливим аспектом ефективного управління є створення системи 
мотивації персоналу. Мотивовані співробітники є ключовим фактором успіху 
будь-якого підприємства. Ефективна система мотивації повинна заохочувати 
працівників до досягнення високих результатів, підвищувати їхню лояльність 
до компанії та сприяти розвитку їхніх професійних навичок. 
Крім того, важливу роль відіграє технологічний рівень підприємства. 
Впровадження автоматизованих систем, інноваційних технологій і сучасного 
обладнання дозволяє знижувати витрати, підвищувати продуктивність і якість 
продукції. За даними Copeland T., високий рівень технологічності забезпечує 
підприємствам стійку перевагу на ринку та підвищує їхню привабливість для 
довгострокових інвестицій [10, С. 42]. Висновок Копеланда про прямий зв'язок 
між технологічним рівнем підприємства та його конкурентоспроможністю 
19 
 
підтверджується численними дослідженнями. Сучасні технології не лише 
автоматизують виробничі процеси, а й відкривають нові можливості для 
розробки інноваційних продуктів та послуг, що дозволяє підприємствам 
задовольняти еволюціонуючі потреби споживачів та випереджати 
конкурентів. Впровадження автоматизованих систем не лише підвищує 
ефективність виробництва, але й дозволяє збирати великі обсяги даних про 
виробничі процеси. Ці дані можуть бути використані для оптимізації 
виробництва, прогнозування попиту та виявлення потенційних проблем. 
Інноваційні технології, такі як штучний інтелект, машинне навчання та 
інтернет речей, надають підприємствам можливість створювати 
інтелектуальні продукти та сервіси, що значно підвищують їхню цінність для 
споживачів. Сучасне обладнання гарантує високу якість продукції, знижує 
кількість дефектів та підвищує надійність виробничих процесів. 
Однак, технологічна модернізація підприємства – це складний і 
багатоаспектний процес. Він вимагає значних інвестицій, зміни організаційної 
культури та перенавчання персоналу. Тому, перед прийняттям рішення про 
впровадження нових технологій, підприємства повинні ретельно 
проаналізувати свої потреби, можливості та ризики. Важливим аспектом 
технологічної модернізації є питання кібербезпеки. Збільшення кількості 
підключених пристроїв та обсягів оброблюваних даних підвищує ризик 
кібератак. Тому підприємства повинні вживати заходів для захисту своїх 
інформаційних систем та даних. Крім того, технологічна модернізація не є 
самоціллю. Вона повинна бути інтегрована в загальну стратегію розвитку 
підприємства та спрямована на досягнення конкретних бізнес-цілей. Тільки в 
такому випадку інвестиції в технології принесуть очікуваний результат. 
Підсумовуючи, можна стверджувати, що технологічний рівень 
підприємства є одним з ключових факторів, що визначають його 
конкурентоспроможність та фінансову стійкість. Впровадження сучасних 
технологій дозволяє підвищити ефективність виробництва, знизити витрати, 
покращити якість продукції та створити нові можливості для розвитку. Однак, 
20 
 
технологічна модернізація вимагає ретельного планування та значних 
інвестицій. Ці інвестиції, в свою чергу, тісно пов'язані з зовнішніми 
факторами, які визначають умови, в яких функціонує підприємство. Одним із 
ключових зовнішніх чинників є макроекономічна стабільність. Високий рівень 
ВВП, низька інфляція та стабільний валютний курс створюють сприятливі 
умови для інвестування. У дослідженні Світового банку зазначено, що 
макроекономічна нестабільність є одним із найбільших бар’єрів для 
інвестицій у країнах, що розвиваються [22]. Тобто, навіть найсучасніше 
обладнання та технології не зможуть забезпечити стабільний розвиток 
підприємства в умовах економічної нестабільності. 
Політичне середовище є фундаментальним чинником формування 
інвестиційної привабливості, оскільки рівень стабільності політичної системи 
безпосередньо впливає на ризики інвестування та довіру до економічного 
середовища. Стабільна політична ситуація сприяє передбачуваності 
регуляторних рішень, що особливо важливо для інвесторів, які планують 
довгострокові вкладення. У свою чергу, політична нестабільність, зокрема 
часті зміни урядової політики, конфлікти чи соціальні заворушення, 
створюють додаткові ризики, що можуть відлякувати інвесторів від вкладення 
капіталу. Як зазначають дослідники Гринюк О.В. [1] і Кизим М.О. [6], 
посилення політичної стабільності дозволяє знизити інвестиційні ризики до 
30%, що значно підвищує привабливість економіки країни для іноземного 
капіталу. 
Особливо це стає актуальним у контексті України, де зовнішні та 
внутрішні політичні виклики створюють складнощі для бізнесу. Постанова 
Кабінету Міністрів України №543 передбачає низку заходів, які мають на меті 
зменшити вплив політичної нестабільності на функціонування підприємств, 
особливо в умовах воєнного стану. Зокрема, ця постанова містить положення 
щодо забезпечення стабільності податкових ставок, державних гарантій для 
окремих секторів економіки та підтримки експортоорієнтованих підприємств. 
Усі ці заходи спрямовані на створення умов, які дозволяють мінімізувати 
21 
 
ризики для бізнесу та підтримувати його конкурентоспроможність у складних 
умовах [3]. 
Регуляторне середовище також відіграє визначальну роль у забезпеченні 
інвестиційного клімату, впливаючи на ефективність функціонування 
підприємств і їхню здатність залучати капітал. Прозора та стабільна система 
регуляцій є основою для довіри інвесторів, адже саме від передбачуваності дій 
регуляторних органів залежить можливість планування діяльності на 
середньо- та довгострокову перспективу. Податкова система, зокрема рівень 
оподаткування, спеціальні режими для інноваційних галузей і механізми 
податкових пільг, створюють сприятливі умови для підприємств, які прагнуть 
залучити інвесторів. Наприклад, податкові канікули для стартапів у 
високотехнологічних галузях, які були запроваджені в кількох європейських 
країнах, сприяли значному зростанню інвестицій у ці сектори [4]. 
Важливим аспектом регуляторного середовища є державні програми 
підтримки бізнесу, зокрема ті, які спрямовані на стимулювання інноваційної 
діяльності та модернізацію виробництва. Умови доступу до таких програм, 
їхня прозорість і чіткість процедур є вирішальними для підприємств, які 
розглядають можливості участі у державних ініціативах. Крім того, рівень 
захисту прав інвесторів, особливо у частині захисту прав власності, є 
ключовим фактором для формування довіри до країни як привабливого 
інвестиційного напрямку. 
Таким чином, політична стабільність та якісне регуляторне середовище 
формують основу інвестиційної привабливості. Удосконалення цих аспектів 
дозволяє не лише зменшити ризики, але й забезпечити конкурентні переваги 
для країни на глобальному інвестиційному ринку. 
Взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів формує загальний рівень 
інвестиційної привабливості підприємства. Наприклад, навіть фінансово 
стабільні підприємства можуть втратити інтерес інвесторів через високі 
політичні ризики або недоліки регуляторної системи. У свою чергу, 
макроекономічна стабільність створює базу для розвитку, але без внутрішньої 
22 
 
ефективності підприємство не здатне реалізувати свої можливості. Таким 
чином, формування інвестиційної привабливості є багатофакторним 
процесом, який вимагає комплексного підходу. Визначення та аналіз 
ключових факторів дозволяють підприємствам розробляти ефективні 
стратегії, які відповідають потребам сучасного ринку та очікуванням 
інвесторів. Це забезпечує не лише стійкий розвиток, але й зменшує ризики та 
підвищує довіру з боку потенційних інвесторів. У цьому контексті 
інвестиційна привабливість набуває статусу стратегічного активу, від якого 
залежить не лише фінансова стійкість, але й здатність підприємства до 
довгострокового масштабування. 
Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на інвестиційну привабливість 
слід розглядати як динамічну систему, в якій зміна одного елементу 
призводить до трансформації загального середовища підприємства. 
Наприклад, вдосконалення внутрішнього управління може суттєво 
нівелювати ризики, що виникають через макроекономічну нестабільність, тоді 
як несприятливий політичний клімат може створювати додатковий тиск навіть 
на фінансово стабільні підприємства. Це підтверджується дослідженнями 
Світового банку, в яких зазначається, що прозорість регуляторної системи та 
стабільність макроекономічних показників є фундаментальними 
передумовами для розвитку інвестиційного клімату [22]. 
Ефективність управління інвестиційною привабливістю також залежить 
від здатності підприємства забезпечити синергію між економічними, 
соціальними та екологічними аспектами своєї діяльності. У сучасній економіці 
стале управління набуває дедалі більшого значення, адже інвестори 
зростаючою мірою орієнтуються на показники екологічної, соціальної та 
управлінської відповідальності (ESG). Як зазначено у дослідженнях Brigham 
та Houston, компанії, які враховують ці критерії у своїй діяльності, не лише 
підвищують свою ринкову вартість, але й знижують витрати на залучення 
капіталу [2, с. 230]. 
23 
 
Крім того, варто звернути увагу на те, що глобалізація відкриває нові 
можливості для підприємств, але водночас створює й значні виклики. 
Інтеграція у світову економіку передбачає адаптацію до міжнародних 
стандартів, зокрема у сфері фінансової звітності, що є обов’язковим атрибутом 
для залучення іноземних інвесторів. Впровадження міжнародних стандартів 
фінансової звітності (IFRS) підвищує прозорість діяльності компанії, 
полегшуючи оцінку її фінансового стану. Проте цей процес потребує значних 
інвестицій у навчання персоналу та модернізацію внутрішніх бізнес-процесів, 
що може створювати короткострокові фінансові навантаження. 
Однією з ключових передумов підвищення інвестиційної привабливості є 
цифровізація бізнес-процесів. Як зазначає Brynjolfsson у своїй праці, цифрові 
інструменти дозволяють підприємствам досягати значної операційної 
ефективності, скорочуючи витрати та підвищуючи якість послуг [9, с. 250]. 
Цифровізація також сприяє розширенню ринків збуту, створюючи нові 
можливості для виходу на міжнародні платформи торгівлі та співпраці. Варто 
також зосередитися на важливості корпоративної культури та управлінських 
компетенцій, які забезпечують гнучкість і здатність підприємства 
адаптуватися до змін середовища. Як показують дослідження Антонюк Л.Л., 
інвестори надають перевагу компаніям із сильним лідерством і прозорим 
управлінням, адже це зменшує ймовірність стратегічних помилок і підвищує 
довіру [1, с. 156]. Успішне управління включає не лише стратегічне бачення, 
але й здатність створювати команди, орієнтовані на інновації та результат. 
Узагальнюючи, можна стверджувати, що інвестиційна привабливість 
підприємства формується на перетині внутрішніх потенціалів і зовнішніх 
умов, що постійно змінюються. Вивчення факторів, які впливають на цей 
процес, дозволяє виявити основні напрями для вдосконалення. Це, у свою 
чергу, сприяє не лише залученню інвестицій, але й побудові довгострокової 
стратегії розвитку, яка забезпечує конкурентоспроможність підприємства 
навіть у несприятливих умовах. 
 
24 
 
1.3. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості 
підприємства 
 
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства є складним і 
багатогранним процесом, що вимагає поєднання кількісних і якісних методів 
аналізу. Такий підхід дозволяє сформувати об’єктивну і водночас 
багатосторонню оцінку фінансового стану, перспектив розвитку 
підприємства, а також можливих ризиків, які супроводжують його діяльність. 
Комплексність аналізу зумовлюється різноманітністю факторів, які впливають 
на інвестиційну привабливість, включаючи внутрішні характеристики 
підприємства, такі як ефективність використання ресурсів, і зовнішні аспекти, 
зокрема макроекономічні умови та ринкові тенденції. 
Ключовим компонентом оцінки є фінансовий аналіз, який забезпечує 
фундамент для визначення економічного потенціалу підприємства. У цьому 
контексті значну увагу приділяють розрахунку таких фінансових коефіцієнтів, 
як рентабельність активів (ROA) і рентабельність власного капіталу (ROE). 
ROA слугує важливим показником ефективності використання активів, 
оскільки демонструє, наскільки прибутковими є інвестиції у матеріальні та 
нематеріальні ресурси підприємства. ROE, у свою чергу, відображає 
доходність для власників капіталу, оцінюючи, який прибуток отримує кожна 
гривня, вкладена в підприємство.  
Ці коефіцієнти дозволяють інвесторам оцінити загальний рівень 
ефективності управління ресурсами підприємства. 
Важливими також є коефіцієнти ліквідності, які надають інформацію про 
здатність підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання. 
Поточна ліквідність оцінює співвідношення обігових активів до 
короткострокових зобов’язань, тоді як швидка ліквідність виключає запаси зі 
складу активів, концентруючись лише на найбільш ліквідних елементах. 
Разом ці показники формують цілісне уявлення про гнучкість підприємства у 
25 
 
фінансовому плані та його здатність швидко адаптуватися до змін у ринкових 
умовах. 
Ще одним важливим інструментом аналізу є коефіцієнт оборотності 
оборотних активів, який ілюструє, з якою швидкістю ресурси підприємства 
перетворюються на готову продукцію та продаються. Це дозволяє оцінити 
ефективність операційного циклу і визначити, наскільки підприємство здатне 
генерувати обігові кошти для забезпечення безперервності своєї діяльності. 
Наприклад, у дослідженні Антонюк Л.Л. зазначено, що високі показники 
рентабельності активів та власного капіталу свідчать про 
конкурентоспроможність підприємства на ринку, що підвищує його 
інвестиційну привабливість [1, С. 15]. 
Поряд із фінансовими методами широко використовується підхід, 
заснований на дисконтуванні грошових потоків (DCF). Цей метод дозволяє 
оцінити вартість підприємства на основі прогнозу майбутніх грошових 
надходжень. Його суть полягає у приведенні майбутніх доходів до їх 
теперішньої вартості з урахуванням ставки дисконту. Формула розрахунку 
DCF включає врахування кожного грошового потоку в окремий період, що 
дозволяє побудувати модель довгострокового планування. 
 
��
����
�� = ∑ ��           (1.1) 
��=1 (1+��)��
 
де V – теперішня вартість підприємства; 
������  – грошовий потік у період t; 
r – ставка дисконту, n — кількість періодів. 
У результаті DCF стає ефективним інструментом для оцінки 
стратегічного потенціалу підприємства, а також для виявлення його 
можливостей у контексті розвитку та розширення бізнесу. 
Наукові дослідження підтверджують, що використання фінансових 
показників, таких як ROA, ROE, коефіцієнти ліквідності та оборотності, разом 
26 
 
із прогнозними методами, зокрема DCF, дозволяє сформувати комплексний 
підхід до оцінки інвестиційної привабливості. Наприклад, результати 
дослідження Бутка М.П. свідчать, що поєднання цих методів забезпечує 
високий рівень точності прогнозування та сприяє прийняттю обґрунтованих 
управлінських рішень [2, С. 67]. 
Фінансовий аналіз залишається основним підґрунтям процесу оцінки 
інвестиційної привабливості підприємства, забезпечуючи базову інформацію 
для ухвалення стратегічних рішень. Водночас використання сучасних методів 
прогнозування, зокрема дисконтування грошових потоків (DCF), значно 
розширює можливості аналізу. Завдяки цьому підходу можливо оцінити 
перспективи розвитку підприємства у довгостроковій перспективі, визначити 
його здатність генерувати прибутки та адаптуватися до змін у ринковому 
середовищі.  
Проте, як зазначає Герасимчук З.В., виключно кількісні методи не завжди 
дозволяють врахувати комплекс зовнішніх факторів, що впливають на 
діяльність підприємства [3, С. 45]. Тому для забезпечення повноти оцінки 
доцільно застосовувати якісні підходи, які дозволяють розглянути стратегічні 
аспекти діяльності компанії та її взаємодію із зовнішнім середовищем.  
Одним із таких підходів є застосування методів мультиплікаторів, які 
забезпечують швидку оцінку вартості підприємства на основі ринкових 
характеристик. Основною перевагою цих методів є їх простота, що дозволяє 
швидко зіставити фінансові показники компанії з аналогічними 
підприємствами галузі. Серед найпоширеніших мультиплікаторів виділяють 
P/E (price-to-earnings ratio), P/B (price-to-book ratio) та EV/EBITDA (enterprise 
value to earnings before interest, taxes, depreciation, and amortization). P/E показує 
співвідношення ціни акцій підприємства до його прибутку, що дозволяє 
інвесторам оцінити, наскільки ефективно компанія перетворює свої доходи у 
ринкову капіталізацію. Наприклад, високий показник P/E може свідчити про 
значний потенціал зростання підприємства або ж про те, що інвестори 
27 
 
завищують його вартість. У той час, як низький P/E може вказувати на 
недооцінку компанії або проблеми в її діяльності. 
Іншим важливим індикатором є P/B, який показує співвідношення між 
ринковою вартістю акцій підприємства та балансовою вартістю його активів. 
Цей мультиплікатор особливо актуальний для компаній, чия діяльність 
базується на значних матеріальних ресурсах, наприклад, у виробничих чи 
видобувних галузях. Низький P/B може свідчити про недооцінку компанії або 
вказувати на її низьку здатність генерувати прибуток із власних активів. 
Ще одним ефективним інструментом є EV/EBITDA, який оцінює вартість 
підприємства у співвідношенні до його прибутків до вирахування відсотків, 
податків і амортизації. Цей мультиплікатор широко використовується для 
порівняння підприємств у межах однієї галузі, оскільки він враховує загальну 
вартість бізнесу, а не лише акціонерний капітал. Завдяки цьому EV/EBITDA 
дозволяє отримати більш цілісну оцінку ефективності управління 
підприємством. 
Однак, як зазначає Кизим М.О., використання лише методів 
мультиплікаторів для оцінки інвестиційної привабливості підприємства може 
призвести до однобічного розуміння його стану та перспектив. Основна 
причина цього полягає у залежності таких методів від ринкових даних, які 
часто піддаються впливу суб’єктивних факторів, таких як ринкові очікування 
або спекулятивні настрої [5, С. 73]. Тому важливо поєднувати ці методи з 
іншими інструментами аналізу, які дозволяють отримати більш об’єктивну та 
комплексну оцінку. 
Серед таких інструментів якісний аналіз займає особливе місце, адже 
дозволяє оцінити підприємство з точки зору його стратегічних можливостей і 
ризиків. SWOT-аналіз, зокрема, є незамінним методом, що інтегрує внутрішні 
аспекти діяльності підприємства із зовнішніми чинниками. Він дозволяє 
визначити сильні сторони, які підприємство може використати для досягнення 
конкурентних переваг, та слабкі сторони, які потребують вдосконалення. 
Окрім цього, SWOT-аналіз допомагає ідентифікувати зовнішні можливості, 
28 
 
які підприємство може використати для свого розвитку, і загрози, що можуть 
зашкодити його діяльності. 
PEST-аналіз є ще одним важливим інструментом, який допомагає оцінити 
макроекономічні фактори, що впливають на підприємство. Цей метод 
дозволяє враховувати політичні, економічні, соціальні та технологічні аспекти 
зовнішнього середовища, які формують умови для функціонування бізнесу. 
Завдяки систематизації таких факторів PEST-аналіз сприяє розробці 
ефективних стратегій, адаптованих до поточної економічної ситуації. 
Для проєктів із високим рівнем невизначеності надзвичайно ефективним 
є метод опціонної оцінки, заснований на моделі Блека-Шоулза. Його перевага 
полягає в тому, що він дозволяє враховувати гнучкість управлінських рішень, 
надаючи можливість реагувати на зміну ринкових умов. Наприклад, 
підприємства, що працюють в умовах воєнного стану, можуть 
використовувати цей метод для створення сценаріїв розвитку, що враховують 
зміни у макроекономічному середовищі. 
SWOT-аналіз, як незамінний інструмент, дозволяє інтегрувати результати 
фінансового аналізу зі стратегічними аспектами. Його ключова перевага 
полягає у створенні структурованої картини сильних і слабких сторін 
підприємства, а також у виявленні зовнішніх можливостей і загроз. 
Наприклад, для ПрАТ "Графія Україна" сильними сторонами можна 
вважати високу якість продукції, інноваційність виробничих процесів та 
позитивну репутацію на ринку. Разом із цим, слабкими сторонами є залежність 
від імпортної сировини та висока чутливість до валютних коливань. У 
зовнішньому середовищі можливості пов’язані із розширенням ринків збуту, 
особливо у країнах ЄС, тоді як загрози включають зростання конкуренції та 
політичну нестабільність [3]. 
В табл. 1.4 представлено узагальнену схему SWOT-аналізу для 
підприємства, яка демонструє взаємозв’язок між його внутрішніми 
характеристиками та зовнішніми факторами. Застосування такого підходу 
дозволяє не лише оцінити поточний стан підприємства, але й окреслити 
29 
 
перспективи його подальшого розвитку, адаптуючи стратегії управління до 
змін у зовнішньому середовищі. 
Табл. 1.4 – Узагальнена схема SWOT-аналізу 
Приклади для ПрАТ "Графія 
Фактори SWOT Зміст 
Україна" 
Внутрішні переваги, які Висока якість продукції 
Сильні сторони створюють конкурентні Інноваційність виробництва 
переваги Досвідчена команда 
Залежність від імпортної 
Внутрішні проблеми, 
сировини 
Слабкі сторони які заважають 
Низька диверсифікація 
ефективному розвитку 
продукції 
Зовнішні фактори, які Розширення ринків у ЄС 
підприємство може Державні програми підтримки 
Можливості 
використати для Попит на екопродукцію 
зростання 
Політична нестабільність 
Зовнішні ризики, які 
Валютні коливання 
Загрози можуть негативно 
Зростання вартості 
вплинути на діяльність 
енергоресурсів 
Джерело: складено автором. 
 
Застосування комплексних підходів до оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства дозволяє забезпечити глибоке розуміння як 
внутрішніх характеристик підприємства, так і зовнішніх макроекономічних 
впливів. Поєднання кількісних та якісних методів аналізу формує всебічну 
базу для прийняття управлінських рішень, спрямованих на залучення 
інвестицій та розробку ефективних стратегій розвитку. 
Одним із ключових інструментів якісного аналізу є PEST-аналіз, 
спрямований на виявлення впливу макроекономічних факторів на діяльність 
підприємства. Цей метод дозволяє систематизувати політичні, економічні, 
соціальні та технологічні аспекти, які формують середовище функціонування 
бізнесу. Політичні фактори охоплюють такі елементи, як законодавчі 
ініціативи, податкова політика та заходи державної підтримки бізнесу. В 
умовах воєнного стану в Україні, наприклад, запровадження податкових 
30 
 
канікул або державних програм компенсації витрат може сприяти стабілізації 
діяльності підприємств і підтримці їх конкурентоспроможності [2]. 
Економічні фактори, в свою чергу, зосереджуються на таких показниках, 
як рівень інфляції, коливання валютного курсу та доступність кредитних 
ресурсів. Наприклад, висока інфляція або обмежений доступ до фінансування 
значно ускладнюють можливість залучення інвестицій, оскільки підвищують 
вартість капіталу та знижують фінансову стійкість підприємств [4]. 
Соціальні аспекти включають зміни демографічної структури, еволюцію 
споживчих вподобань і рівень освіченості населення. Наприклад, зростання 
попиту на екологічно чисту продукцію може створити нові можливості для 
підприємств, які активно впроваджують екологічні стандарти у своїх 
виробничих процесах. 
Технологічні фактори, стосуються темпів впровадження інновацій, 
автоматизації виробництва та цифровізації бізнесу. У сучасному 
конкурентному середовищі підприємства, які використовують новітні 
технології, отримують значні переваги, що сприяє підвищенню їхньої 
інвестиційної привабливості. 
Іншим важливим інструментом є метод експертних оцінок, який 
базується на знаннях і досвіді фахівців у сфері аналізу інвестиційної 
привабливості. Цей підхід є особливо ефективним в умовах нестабільності, 
наприклад, під час воєнного стану в Україні, коли традиційні кількісні методи 
можуть бути недостатньо точними. Як зазначає Герасимчук З.В., експертні 
оцінки дозволяють враховувати специфіку національного бізнес-середовища 
та адаптувати результати аналізу до умов реального ринку, компенсуючи 
обмеження кількісних підходів [7]. 
Інтеграція кількісних та якісних методів оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства є важливим етапом аналізу, який забезпечує 
комплексний підхід до розуміння поточного стану підприємства. Така 
інтеграція дозволяє враховувати не лише об'єктивні фінансові показники, а й 
стратегічні аспекти діяльності підприємства, які часто залишаються поза 
31 
 
увагою при застосуванні лише кількісних методів. Кількісні підходи, такі як 
фінансовий аналіз, спрямовані на об’єктивну оцінку ключових показників, які 
визначають фінансову стійкість та ефективність діяльності компанії. До таких 
показників належать, зокрема, рентабельність активів (ROA), рентабельність 
власного капіталу (ROE), коефіцієнти ліквідності та оборотності активів. 
Фінансовий аналіз створює базу для оцінки поточної операційної 
ефективності підприємства, дозволяючи визначити його здатність генерувати 
прибуток і виконувати фінансові зобов’язання. Наприклад, високі показники 
ліквідності свідчать про здатність підприємства оперативно реагувати на 
зміни в ринкових умовах, забезпечуючи фінансову гнучкість. Водночас низькі 
коефіцієнти рентабельності можуть сигналізувати про необхідність 
вдосконалення бізнес-процесів або перегляду стратегічних пріоритетів. 
Однак, кількісні методи часто залишають поза увагою зовнішні фактори, які 
можуть суттєво впливати на діяльність підприємства. 
Якісні методи, зокрема SWOT-аналіз і PEST-аналіз, дозволяють 
доповнити фінансову оцінку стратегічними характеристиками, враховуючи 
специфіку як внутрішніх, так і зовнішніх умов функціонування компанії. 
SWOT-аналіз допомагає виявити сильні сторони підприємства, які можна 
використати для досягнення конкурентних переваг, а також слабкі місця, які 
потребують вдосконалення. Крім цього, він дозволяє оцінити зовнішні 
можливості, які можуть сприяти розширенню ринків збуту чи впровадженню 
інновацій, а також загрози, які можуть перешкоджати досягненню 
стратегічних цілей. 
PEST-аналіз зосереджений на оцінці макроекономічних факторів, що 
впливають на діяльність підприємства. Політичні умови, економічна 
стабільність, соціальні зміни та технологічний розвиток – усі ці аспекти 
формують зовнішнє середовище, у якому функціонує компанія. Наприклад, 
зміна регуляторних норм або впровадження нових технологій може суттєво 
вплинути на здатність підприємства зберігати свою конкурентоспроможність. 
32 
 
Врахування таких факторів дозволяє побудувати реалістичний прогноз щодо 
перспектив розвитку компанії. 
Комплексний підхід до оцінки інвестиційної привабливості базується на 
синтезі кількісних і якісних методів, які, взаємодоповнюючи один одного, 
створюють цілісне уявлення про стан підприємства.  
Фінансові показники забезпечують об’єктивну базу для аналізу, тоді як 
якісні методи дозволяють врахувати ширший контекст, включаючи 
стратегічні аспекти і вплив зовнішнього середовища. Наприклад, 
підприємство може демонструвати високий рівень рентабельності, але 
водночас стикатися із значними ризиками, пов’язаними із залежністю від 
постачання сировини чи політичною нестабільністю. В таких випадках якісні 
методи допомагають ідентифікувати потенційні виклики та розробити заходи 
щодо їх подолання. 
Таким чином, поєднання кількісних і якісних підходів дозволяє не лише 
сформувати всебічну картину інвестиційної привабливості, але й створити 
основу для розробки дієвих рекомендацій щодо підвищення ефективності 
діяльності підприємства. У наступних розділах роботи будуть представлені 
детальні пропозиції щодо вдосконалення інвестиційної стратегії, які 
враховують результати як фінансового, так і стратегічного аналізу. 
33 
 
РОЗДІЛ 2. Практика забезпечення інвестиційної привабливості ПрАТ 
«Графія Україна» 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства 
 
Приватне акціонерне товариство «Графія Україна» є одним із провідних 
підприємств України у сфері виробництва картонної упаковки, що демонструє 
стабільний розвиток та впровадження сучасних європейських стандартів. 
Засноване 22 червня 1992 року, підприємство від самого початку 
орієнтувалося на якість продукції, що стало основою його довготривалого 
успіху. У 2000 році компанія увійшла до складу австрійської корпорації Mayr-
Melnhof Karton AG (MM Karton), що входить до структури MM Group — 
одного з найбільших виробників картонної продукції в Європі. Ця інтеграція 
дозволила «Графія Україна» отримати доступ до передових технологій, 
інноваційних матеріалів і європейських стандартів управління. 
На сьогоднішній день підприємство є лідером у галузі виробництва 
високоякісної картонної упаковки в Україні, обслуговуючи як внутрішній, так 
і міжнародний ринки. Спеціалізація компанії охоплює широкий спектр 
продукції, включаючи упаковки для харчових продуктів, тютюнової 
продукції, товарів FMCG та фармацевтичної галузі. Висока якість виробів 
забезпечується за рахунок сучасного обладнання, двох основних друкарських 
технологій (офсетної та флексографічної), а також тісної співпраці з MM 
Karton. 
Діяльність підприємства базується на комплексному підході до 
задоволення потреб клієнтів, що включає гнучкість у виробництві та 
індивідуальний підхід до кожного замовлення. Завдяки доступу до 
інноваційних матеріалів та високих стандартів, встановлених MM Karton, 
підприємство здатне забезпечувати продукцію, яка відповідає найвищим 
вимогам якості. Наприклад, офсетний друк використовується для створення 
упаковок із високою чіткістю зображень, що є особливо актуальним для 
34 
 
товарів FMCG, тоді як флексографія дозволяє виготовляти великі обсяги 
продукції, орієнтованої на тютюнову галузь. 
Географія діяльності компанії охоплює як регіональний ринок України, 
так і міжнародні ринки, зокрема країни Європейського Союзу. На 
національному рівні ПрАТ «Графія Україна» співпрацює з провідними 
українськими виробниками харчових продуктів, товарів для дому та 
тютюнових виробів. На міжнародному рівні підприємство експортує 
продукцію до Австрії, Німеччини, Польщі та інших країн, забезпечуючи 
високий рівень конкурентоспроможності завдяки стабільній якості та 
дотриманню європейських стандартів. 
Сегментація клієнтів підприємства відображає широкий спектр його 
можливостей. Основна частина клієнтів — це представники сектору B2B, які 
включають виробників товарів швидкого обігу (FMCG), фармацевтичної 
продукції та тютюнових виробів. Водночас компанія також працює із 
сектором B2C, надаючи індивідуальні рішення для малого бізнесу та кінцевих 
споживачів. 
На ринку картонної упаковки ПрАТ «Графія Україна» стикається з 
жорсткою конкуренцією, зокрема з боку великих міжнародних компаній, які 
мають значні виробничі потужності, та локальних виробників, які пропонують 
конкурентні ціни завдяки низьким витратам. Проте основними 
конкурентними перевагами підприємства є інтеграція інноваційних 
технологій, доступ до високоякісних матеріалів та гнучкість у задоволенні 
потреб клієнтів. 
Організаційна структура підприємства забезпечує ефективне управління 
всіма аспектами діяльності. Генеральний директор координує роботу 
ключових відділів, таких як відділ виробництва, продажів, фінансовий відділ, 
відділ планування та відділ кадрів. На підприємстві працює понад 500 осіб, а 
кадрова політика орієнтована на залучення висококваліфікованих фахівців та 
створення комфортних умов праці. Система мотивації включає матеріальні та 
35 
 
нематеріальні стимули, що сприяє зростанню продуктивності праці та 
формуванню позитивного іміджу роботодавця. 
Технологічна база відповідає найсучаснішим вимогам європейських 
стандартів. Постійна модернізація обладнання та вдосконалення виробничих 
процесів дозволяють досягати високих показників продуктивності та якості. 
Використання інноваційних технологій є однією з ключових причин, які 
забезпечують підприємству провідну позицію на ринку. Таким чином, ПрАТ 
«Графія Україна» є прикладом успішного підприємства, яке поєднує 
багаторічний досвід із сучасними технологіями, забезпечуючи високу якість 
продукції та конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на 
міжнародному ринку. Інтеграція в європейське бізнес-середовище, доступ до 
інноваційних матеріалів і висококваліфікований персонал створюють стійку 
основу для подальшого розвитку компанії. Проте ефективність 
функціонування підприємства значною мірою залежить від впливу 
макроекономічного середовища, яке задає як обмеження, так і відкриває нові 
можливості для розвитку. 
Макроекономічні фактори, які формують середовище діяльності, 
включають динаміку ВВП, рівень інфляції, стабільність валютного курсу, а 
також податкову політику. В умовах військового стану в Україні ці чинники 
стають особливо важливими через підвищений рівень економічної 
нестабільності. Як свідчать дані Державної служби статистики, зниження ВВП 
у 2022 році на понад 30% порівняно з 2021 роком суттєво вплинуло на 
купівельну спроможність населення [1]. Це, у свою чергу, зменшило попит на 
товари, які є основними споживачами пакувальних матеріалів, вироблених 
підприємством. 
Високий рівень інфляції, який у 2022 році перевищив 20% [2], призвів до 
зростання витрат на сировину, енергоносії та логістичні послуги. Для ПрАТ 
«Графія Україна» це означало необхідність перегляду цінової політики та 
пошуку шляхів оптимізації витрат. Особливе значення має залежність 
підприємства від імпортної сировини, зокрема картону, що постачається MM 
36 
 
Karton. Зростання вартості імпортних компонентів вимагає від компанії 
використання інноваційних технологій, спрямованих на підвищення 
продуктивності та зниження собівартості продукції. 
Значні коливання валютного курсу стали ще одним викликом для 
підприємства. Як зазначено у звітах Міністерства економіки України, 
девальвація національної валюти суттєво збільшує витрати на закупівлю 
імпортних матеріалів [3]. Це особливо важливо для підприємства, яке 
використовує високоякісні імпортні ресурси у виробництві. У відповідь на ці 
виклики підприємство реалізує стратегії хеджування валютних ризиків та 
диверсифікації постачальників сировини. 
Поліграфічна галузь є однією з найбільш чутливих до коливань 
економічного середовища, що обумовлює її залежність від макроекономічної 
стабільності та споживчого попиту. У періоди економічного підйому 
спостерігається значне зростання попиту на пакувальні матеріали, оскільки 
виробники товарів широкого вжитку, фармацевтики та харчової продукції 
активно розширюють виробництво та інвестують у нові пакувальні рішення. 
Виробництво упаковки стає невід’ємною частиною їхнього стратегічного 
розвитку, що стимулює зростання замовлень на продукцію поліграфічної 
галузі. 
Проте у періоди економічного спаду ситуація кардинально змінюється. 
Підприємства стикаються із суттєвим скороченням обсягів замовлень, що 
пов’язано з оптимізацією витрат клієнтів. Особливо це стосується галузей, де 
упаковка є допоміжним елементом виробництва. Наприклад, скорочення 
споживання товарів тривалого вжитку або зниження обсягів виробництва 
FMCG товарів безпосередньо зменшує попит на поліграфічні послуги. У такій 
ситуації підприємствам галузі доводиться шукати нові шляхи підтримки 
фінансової стійкості. 
Як зазначає Бутко М.П., диверсифікація діяльності є одним із 
найефективніших інструментів для забезпечення стабільності підприємств у 
цій галузі [2, С. 88]. Диверсифікація може включати розширення спектру 
37 
 
продукції, освоєння нових ринків збуту або впровадження нових технологій. 
Наприклад, підприємства, які інвестують у виробництво інноваційних 
пакувальних рішень, таких як екологічна упаковка, мають вищі шанси на успіх 
у періоди економічних криз. Завдяки цьому вони не лише зберігають свої 
позиції, але й можуть зайняти нові сегменти ринку, адаптуючись до змін у 
споживчих уподобаннях. 
Особливу роль відіграє адаптація до податкової політики держави. Високі 
ставки податків часто стають значним фінансовим тягарем для підприємств, 
знижуючи їхню конкурентоспроможність. Однак держава може створювати 
стимули для розвитку інноваційних і екологічних бізнесів через податкові 
пільги. ПрАТ «Графія Україна» як виробник екологічно чистої продукції має 
можливість скористатися такими програмами, що дозволяє зменшити витрати, 
пов’язані з оподаткуванням, і залучити додаткові інвестиції для модернізації 
виробництва. 
Важливим глобальним трендом, що визначає перспективи розвитку 
поліграфічної галузі, є перехід на екологічно чисту упаковку. Це зумовлено 
посиленням екологічних стандартів у країнах ЄС та зміною споживчих 
уподобань, які стають дедалі більше орієнтованими на сталий розвиток. 
Зростання попиту на картонну упаковку, яка замінює пластикові аналоги, 
відкриває значні можливості для таких підприємств, як ПрАТ «Графія 
Україна». Впровадження екологічно орієнтованих технологій не лише 
забезпечує відповідність вимогам міжнародних ринків, але й створює 
конкурентні переваги для компанії. 
Як зазначає Герасимчук З.В., екологічна упаковка стане ключовим 
напрямком розвитку поліграфічної галузі у найближчі роки [3, С. 56]. ПрАТ 
«Графія Україна» активно адаптується до цих змін, впроваджуючи новітні 
технології, які дозволяють оптимізувати виробничі процеси та забезпечувати 
високу якість продукції за зниження собівартості. Наприклад, використання 
обладнання останнього покоління сприяє зменшенню енергоспоживання та 
скороченню відходів, що підвищує екологічну ефективність виробництва. 
38 
 
Таким чином, поліграфічна галузь, хоча і демонструє високу чутливість 
до економічних циклів, має значний потенціал для адаптації до сучасних 
викликів завдяки впровадженню екологічних інновацій, диверсифікації 
продукції та використанню державних програм підтримки. Це дозволяє 
підприємствам, таким як ПрАТ «Графія Україна», не лише утримувати свої 
ринкові позиції, але й розширювати присутність на міжнародних ринках 
навіть у складних економічних умовах. 
 
 
2.2. Аналіз фінансових показників діяльності ПрАТ «Графія Україна» 
 
Аналіз фінансових показників є ключовим інструментом оцінки 
поточного стану підприємства, виявлення його сильних і слабких сторін, а 
також обґрунтування стратегічних напрямів розвитку. Враховуючи динамічні 
зміни у макроекономічному середовищі та виклики, пов’язані з військовими 
діями, аналіз фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна» дає змогу 
визначити стійкість підприємства, ефективність управління ресурсами та його 
конкурентні переваги. 
Аналіз структури активів показав, що основну частину активів 
підприємства у 2019–2023 роках становили оборотні активи, частка яких у 
загальній структурі варіювалася від 67,8% у 2022 році до 93,3% у 2021 році, як 
це показано в табл. 2.1. Необоротні активи підприємства зазнали значних 
коливань, їх частка зменшувалася у 2021 році до 6,7%, а у 2023 році зросла до 
9,6%. 
Оборотні активи здебільшого представлені запасами (38–44%) та 
дебіторською заборгованістю (37–48%), що вказує на високий рівень 
обіговості ресурсів. Необоротні активи включають основні засоби та 
нематеріальні активи, які незначно зростали у 2023 році, але їх частка 
залишається низькою через обмежені інвестиції у модернізацію виробництва. 
39 
 
У структурі пасивів переважає власний капітал, що свідчить про низьку 
залежність підприємства від позикових ресурсів. У 2023 році його частка 
становила 71% від загального обсягу пасивів. Водночас короткострокові 
зобов’язання значно зменшилися, що вказує на покращення фінансової 
стійкості. 
Таблиця 2.1 – Динаміка структури активів ПрАТ «Графія Україна», 
2019–2023 рр. (тис. грн) 
Необоротні активи, Оборотні активи, Загальні активи, тис. 
Рік 
% % грн 
2019 9,1 90,9 106 277 
2020 14,0 86,0 118 418 
2021 6,7 93,3 103 357 
2022 32,2 67,8 114 693 
2023 9,6 90,4 100 869 
Джерело: Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
 
Динаміка змін активів і пасивів свідчить про загальне зменшення 
загальних активів у 2023 році порівняно з попереднім періодом. Основні зміни 
спричинені скороченням обсягів запасів і дебіторської заборгованості, як це 
показано в табл.2.2. 
Таблиця 2.2 – Динаміка змін активів і пасивів ПрАТ «Графія Україна», 
2019–2023 рр. (тис. грн) 
Загальні Загальні Власний Залучений 
Рік 
активи пасиви капітал капітал 
2019 106 277 106 277 33 849 72 428 
2020 118 418 118 418 71 893 46 525 
2021 103 357 103 357 58 318 45 039 
2022 114 693 114 693 57 730 56 963 
2023 100 869 100 869 71 955 28 914 
Джерело: Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
40 
 
Підприємство демонструє стабільну структуру капіталу, де переважає 
власний капітал. Короткострокові зобов’язання зменшилися з 72 428 тис. грн 
у 2019 році до 28 914 тис. грн у 2023 році. Це свідчить про раціональне 
управління борговими ресурсами та ефективне покриття зобов’язань. 
Протягом 2019–2023 років підприємство демонструвало коливання 
чистого доходу. Пікове значення досягнуто у 2021 році (292 447 тис. грн), 
однак у 2023 році спостерігається зменшення до 196 881 тис. грн. Основними 
причинами зниження стали зменшення попиту через економічну 
нестабільність та висока конкуренція, як це показано в табл. 2.3. 
Таблиця 2.3 – Динаміка ключових фінансових показників, 2019–2023 рр. 
(тис. грн) 
Чистий Собівартість Валовий Операційний Чистий 
Рік 
дохід реалізації прибуток прибуток прибуток 
2019 227 959 192 833 35 126 28 732 23 930 
2020 285 018 201 739 83 279 60 822 49 216 
2021 292 447 227 435 65 012 44 151 35 229 
2022 166 852 148 690 18 162 5 424 0 
2023 196 881 166 583 30 298 20 965 14 225 
Джерело: Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
 
Аналіз коефіцієнтів ліквідності показав зростання коефіцієнта поточної 
ліквідності з 1,33 у 2019 році до 3,15 у 2023 році, що свідчить про покращення 
здатності підприємства покривати короткострокові зобов’язання, як це 
показано в табл. 2.4. 
Рентабельність активів (ROA) у 2023 році становила 13,2%, що свідчить 
про зниження ефективності використання активів порівняно з 2020 роком 
(44,4%). Водночас рентабельність власного капіталу (ROE) знизилася до 
21,9% у 2023 році, однак зберігає позитивну динаміку. 
 
 
41 
 
Таблиця 2.4 – Розрахунок фінансових коефіцієнтів, 2019–2023 рр. 
Показник 2019 2020 2021 2022 2023 
Коефіцієнт поточної ліквідності 1,33 2,19 2,14 2,66 3,15 
Рентабельність активів (ROA), % 21,3 44,4 31,8 0,0 13,2 
Рентабельність капіталу (ROE), % 45,3 64,9 54,1 0,0 21,9 
Джерело: Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
 
Протягом аналізованого періоду грошові потоки ПрАТ «Графія Україна» 
від операційної діяльності залишалися позитивними, що свідчить про 
здатність підприємства генерувати фінансові ресурси для поточних операцій. 
У 2023 році надходження від реалізації продукції склали 225 570 тис. грн, що 
перевищує аналогічний показник 2022 року (216 531 тис. грн). Це свідчить про 
поступове відновлення ринку та стабілізацію фінансової діяльності 
підприємства після економічного спаду 2022 року, як це показано в табл.2.5. 
Основними статтями видатків залишаються оплата зобов’язань перед 
постачальниками, виплата податків та інші операційні витрати. У 2023 році 
загальні видатки підприємства становили 224 215 тис. грн, з яких близько 15% 
спрямовано на сплату податків та обслуговування кредитів. 
Таблиця 2.5 – Динаміка грошових потоків ПрАТ «Графія Україна», 
2019–2023 рр. (тис. грн) 
Рік Надходження від Видатки на операційну Чистий рух 
операційної діяльності діяльність коштів 
2019 210 345 205 812 4 533 
2020 260 512 240 166 20 346 
2021 255 743 251 921 3 822 
2022 216 531 215 943 588 
2023 225 570 224 215 1 355 
Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
 
42 
 
Чистий рух коштів від операційної діяльності демонструє стабільність, 
хоча у 2023 році цей показник залишався низьким (1 355 тис. грн). Це вказує 
на обмежену здатність підприємства формувати додаткові фінансові ресурси 
для інвестиційної діяльності. У 2022 році підприємство використовувало 
залучені кошти для покриття поточних зобов’язань, однак у 2023 році значна 
частина боргів була погашена, що позитивно вплинуло на фінансову 
стабільність. 
Розрахунки показали стійке зростання коефіцієнта поточної ліквідності з 
1,33 у 2019 році до 3,15 у 2023 році, як це показано в табл. 2.6. Це свідчить про 
підвищення здатності підприємства покривати свої короткострокові 
зобов’язання за рахунок оборотних активів, перевищуючи нормативне 
значення (≥2). 
Значення коефіцієнта швидкої ліквідності (≥1) у 2023 році досягло 2,04, 
що свідчить про достатній рівень ліквідності без урахування запасів. 
Порівняно з 2022 роком, цей показник значно зріс, вказуючи на зменшення 
дебіторської заборгованості. Коефіцієнт абсолютної ліквідності демонструє 
позитивну динаміку, зрісши з 0,10 у 2019 році до 0,74 у 2023 році. Хоча цей 
показник залишається нижчим за рекомендований рівень (≥1), він відображає 
поступове покращення здатності підприємства забезпечувати грошовими 
коштами поточні зобов’язання. 
Таблиця 2.6 – Коефіцієнти ліквідності ПрАТ «Графія Україна», 2019–
2023 рр. 
Коефіцієнт Коефіцієнт 
Коефіцієнт швидкої 
Рік поточної абсолютної 
ліквідності 
ліквідності ліквідності 
2019 1,33 0,81 0,10 
2020 2,19 1,23 0,31 
2021 2,14 1,21 0,26 
2022 2,66 1,52 0,68 
2023 3,15 2,04 0,74 
Джерело: Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
43 
 
 
Рентабельність активів (ROA) у 2023 році становила 13,2%, що значно 
нижче пікового значення 2020 року (44,4%). Це свідчить про зменшення 
ефективності використання активів підприємства у зв’язку зі скороченням 
чистого прибутку, як це показано в табл. 2.7. 
Рентабельність власного капіталу (ROE) у 2023 році склала 21,9%, що 
відповідає середньогалузевому рівню (18–25%). Проте значення цього 
показника значно знизилося порівняно з 2020 роком (64,9%), що обумовлено 
скороченням чистого прибутку та зростанням капіталу. 
Таблиця 2.7 – Рентабельність ПрАТ «Графія Україна», 2019–2023 рр. 
Рік Рентабельність активів Рентабельність власного 
(ROA), % капіталу (ROE), % 
2019 21,3 45,3 
2020 44,4 64,9 
2021 31,8 54,1 
2022 0,0 0,0 
2023 13,2 21,9 
Складено автором за даними фінансової звітності ПрАТ «Графія Україна». 
 
Аналіз фінансових показників ПрАТ «Графія Україна» свідчить про 
наявність як сильних сторін у структурі капіталу та ліквідності, так і слабких 
сторін, пов’язаних із рентабельністю активів і капіталу, що вимагає 
коригування стратегії управління. Загалом підприємство демонструє помірно 
стабільну фінансову діяльність, проте окремі показники відображають 
необхідність вдосконалення системи управління ресурсами та адаптації до 
змін у макроекономічному середовищі. 
Перш за все, ПрАТ «Графія Україна» відзначається підвищеною 
ліквідністю, що є важливим показником фінансової стійкості. Протягом 2019–
2023 років коефіцієнт поточної ліквідності зріс із 1,33 до 3,15, що значно 
перевищує нормативне значення (≥2) (табл. 2.6). Це свідчить про здатність 
44 
 
підприємства виконувати короткострокові зобов’язання за рахунок оборотних 
активів. Коефіцієнт швидкої ліквідності також продемонстрував зростання, 
досягнувши 2,04 у 2023 році, що відображає покращення фінансової гнучкості 
підприємства без врахування запасів. 
У структурі пасивів переважає власний капітал, частка якого становила 
71% у 2023 році, що свідчить про низьку залежність від зовнішніх джерел 
фінансування, як це показано в табл. 2.2. Таке співвідношення капіталу та 
зобов’язань створює стійкий фінансовий фундамент для забезпечення 
довгострокового розвитку. Зменшення короткострокових зобов’язань із 72 428 
тис. грн у 2019 році до 28 914 тис. грн у 2023 році вказує на ефективне 
управління борговими ресурсами та зниження ризиків неплатоспроможності. 
Незважаючи на високу ліквідність, аналіз рентабельності активів (ROA) і 
власного капіталу (ROE) показує значне зниження ефективності управління 
ресурсами. У 2023 році ROA становила 13,2%, що майже втричі нижче 
порівняно з піковим показником 2020 року (44,4%) . Це свідчить про зниження 
здатності підприємства ефективно використовувати свої активи для 
отримання прибутку. 
Рентабельність власного капіталу (ROE) у 2023 році склала 21,9%, що 
відповідає середньогалузевим стандартам, однак це значно нижче порівняно з 
64,9% у 2020 році. Скорочення чистого прибутку з 49 216 тис. грн у 2020 році 
до 14 225 тис. грн у 2023 році , як це показано в табл.2.3, і свідчить про 
негативний вплив економічної нестабільності та зниження обсягів продажу. 
У контексті аналізу фінансових показників важливим є визначення 
можливостей для підвищення ефективності діяльності. Одним із ключових 
напрямів є оптимізація витрат, яка може бути досягнута завдяки 
впровадженню нових технологій, що забезпечують зниження собівартості 
продукції. Розширення ринків збуту, особливо на міжнародному рівні, є ще 
одним перспективним напрямом, який дозволить підприємству 
диверсифікувати доходи та зменшити залежність від внутрішніх економічних 
чинників. 
45 
 
Підприємству також доцільно зосередитися на підвищенні ефективності 
управління активами. Наприклад, оптимізація дебіторської заборгованості, 
частка якої в оборотних активах залишається високою (37–48%), може значно 
покращити фінансові показники. Додаткові інвестиції в модернізацію 
виробництва дозволять збільшити частку необоротних активів, яка у 2023 році 
становила лише 9,6%. Аналіз показує, що підприємство стикається із низкою 
ризиків, які можуть обмежувати його фінансові можливості. Висока 
залежність від макроекономічної ситуації та зовнішніх факторів, таких як 
інфляція, валютні коливання та конкуренція, є основними викликами. 
Зниження чистого доходу до 196 881 тис. грн у 2023 році і свідчить про 
вразливість підприємства до економічних змін. 
Іншим ризиком є низький рівень інвестицій у модернізацію основних 
засобів. Незважаючи на незначне зростання необоротних активів у 2023 році, 
їхня частка залишається низькою, що обмежує можливості підприємства для 
забезпечення довгострокового розвитку. 
Для підвищення фінансової ефективності та забезпечення стабільного 
розвитку доцільно сконцентрувати зусилля на реалізації інноваційних 
проєктів, які сприятимуть оптимізації витрат і підвищенню продуктивності. 
Крім того, підприємство має розробити стратегію адаптації до зовнішніх 
викликів, зокрема шляхом диверсифікації діяльності та пошуку нових ринків 
збуту. 
 
2.3. Оцінка інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна» 
 
Інвестиційна привабливість підприємства є складною категорією, що 
інтегрує фінансові, ринкові та управлінські аспекти його діяльності, 
враховуючи як внутрішні, так і зовнішні чинники впливу. Комплексна оцінка 
цієї характеристики потребує використання різноманітних підходів, які 
забезпечують об’єктивність та точність висновків. У даному дослідженні 
оцінка інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна» була здійснена на 
46 
 
основі фінансового аналізу, аналізу конкурентоспроможності, оцінки ризиків 
та застосування трьох методичних підходів. Під час проведення оцінки 
використано такі підходи: метод бальної оцінки, метод аналізу ієрархій (AHP) 
та модель скорингового кредитування. Їх застосування дозволило врахувати 
як кількісні, так і якісні аспекти оцінки.  
Метод бальної оцінки забезпечує інтеграцію окремих критеріїв у єдину 
зважену оцінку, а метод AHP структурує ці критерії за пріоритетністю, що 
дозволяє краще враховувати вплив різних факторів. Модель скорингового 
кредитування, хоча зазвичай застосовується для оцінки кредитоспроможності, 
адаптована для аналізу інвестиційної привабливості, дозволяючи врахувати 
ризики та потенціал підприємства. 
Метод бальної оцінки передбачає визначення ваг кожного критерію 
залежно від його важливості та оцінювання кожного фактора за шкалою від 1 
до 5. Вагові коефіцієнти були визначені на основі літературних джерел та 
практичних підходів, рекомендованих у роботах Антонюк Л. Л. [1, С. 123] та 
Кизима М. О. [6, С. 205]. Результати розрахунків наведені в табл. 2.7. 
Як свідчать результати, загальний бал 3,7 вказує на високий рівень 
інвестиційної привабливості підприємства. Основними позитивними 
факторами є стабільна фінансова позиція, конкурентоспроможність продукції 
та досвідчений менеджмент. 
Таблиця 2.7 – Результати бальної оцінки інвестиційної привабливості 
Критерій Вага, % Бал (1–5) Вага × Бал 
Фінансові показники 30 4 1,2 
Конкурентоспроможність 25 4 1,0 
Потенціал зростання 20 3 0,6 
Менеджмент 15 4 0,6 
Ризики 10 3 0,3 
 
Загальна оцінка 100 3,7 
Джерело: Складено автором за даними фінансового аналізу. 
 
47 
 
Метод аналізу ієрархій (AHP), запропонований Томасом Сааті, є 
ефективним інструментом для прийняття багатокритеріальних рішень. Він 
базується на структуризації складної проблеми у вигляді ієрархії, що дозволяє 
систематично оцінювати альтернативи з урахуванням численних факторів. 
Цей метод широко використовується у фінансових дослідженнях, зокрема для 
оцінки інвестиційної привабливості підприємств, оскільки він враховує як 
кількісні, так і якісні аспекти оцінки [6, С. 45; 9, С. 98]. 
Метод полягає у декомпозиції проблеми на декілька рівнів, кожен з яких 
представляє певний аспект дослідження. Ієрархія складається з трьох 
основних рівнів: 
1. Ціль: у нашому випадку — визначення загальної інвестиційної 
привабливості. 
2. Критерії: ключові аспекти, що впливають на привабливість (наприклад, 
фінансові показники, конкурентоспроможність, потенціал зростання, ризики). 
3. Підкритерії або альтернативи: детальніші характеристики кожного 
критерію (наприклад, для фінансових показників це рентабельність, 
ліквідність тощо). 
Метод аналізу ієрархій передбачає кілька послідовних етапів, які 
забезпечують систематичний і структурований підхід до оцінки. Перш за все, 
формується ієрархія, що охоплює всі аспекти оцінюваної проблеми. На 
верхньому рівні розташовується загальна мета дослідження — визначення 
інвестиційної привабливості підприємства. Нижче розміщуються критерії, які 
деталізують цю мету, наприклад, фінансові показники, 
конкурентоспроможність, потенціал зростання та ризики. Кожен критерій 
може бути деталізований за допомогою підкритеріїв, які ще точніше 
відображають його сутність.  
На наступному етапі здійснюється парне порівняння критеріїв, що 
дозволяє встановити ступінь їхньої важливості відносно один одного. 
Оцінювання проводиться на основі шкали Сааті, яка містить числові значення 
від 1 до 9, де більше значення вказує на більшу важливість одного критерію 
48 
 
порівняно з іншим. Наприклад, якщо фінансові показники удвічі важливіші за 
конкурентоспроможність, то їм присвоюється оцінка 2 у відповідному 
парному порівнянні.  
Після побудови матриці парних порівнянь проводиться розрахунок 
локальних пріоритетів. Для цього всі значення в кожному стовпці 
нормалізуються, а середнє арифметичне для кожного рядка визначає вагу 
відповідного критерію. Ці ваги демонструють відносну важливість кожного 
фактора у загальній структурі.  
Для забезпечення достовірності результатів обов’язково перевіряється 
узгодженість матриці парних порівнянь. Це робиться за допомогою індексу 
узгодженості (CI) та відношення узгодженості (CR). Вважається, що матриця 
є узгодженою, якщо CR не перевищує 0,1. У разі перевищення цього значення 
слід переглянути оцінки парних порівнянь, щоб усунути суперечності.  
На завершальному етапі здійснюється розрахунок глобальних 
пріоритетів, що є результатом множення локальних пріоритетів критеріїв на 
ваги підкритеріїв. Це дозволяє отримати зважену оцінку для кожної 
альтернативи, яка і визначає загальну інвестиційну привабливість 
підприємства. 
Для оцінки інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна» були 
визначені чотири основні критерії: 
− Фінансові показники (0,4): Найвища вага пояснюється тим, що стабільне 
фінансове становище є ключовим фактором привабливості [1, С. 78]. 
− Конкурентоспроможність (0,3): Важливість цього критерію базується на 
високій якості продукції та ефективній маркетинговій стратегії [6, С. 45]. 
− Потенціал зростання (0,2): Інноваційність та перспективи розвитку 
галузі є важливими, але менш значущими порівняно з фінансовими 
показниками [9, С. 102]. 
− Ризики (0,1): Хоча ризики мають вплив на загальну оцінку, їхня вага є 
найменшою через відносно високу стійкість підприємства [7, С. 155]. 
Результати отриманих розрахунків представлено у табл. 2.8. 
49 
 
Таблиця 2.8 – Результати оцінки методом аналізу ієрархій 
Критерій Пріоритет Оцінка Зважена оцінка 
Фінансові показники 0,4 4 1,6 
Конкурентоспроможність 0,3 4 1,2 
Потенціал зростання 0,2 3 0,6 
Ризики 0,1 3 0,3 
  
Загальна оцінка 3,7 
Джерело: Складено автором за шкалою Сааті. 
 
Таким чином, оцінка методом AHP підтверджує результати бальної 
оцінки, демонструючи високу інвестиційну привабливість підприємства. 
Модель скорингового кредитування використовувалась для додаткової 
перевірки результатів. Під час оцінки враховувалися фінансова стійкість 
(30%), ділова активність (20%), репутація (20%), перспективи розвитку (20%) 
та ризики (10%). Розрахунок проводився за формулою: 
 
Інвестиційний рейтинг = ∑(Вага × Оцінка)             (2.1) 
 
Рейтинг = (0,3 × 4) + (0,2 × 3) + (0,2 × 4) + (0,2 × 3) + (0,1 × 3) = 3,4 
 
Результат 3,4 свідчить про середньо-високий рівень інвестиційної 
привабливості підприємства з перспективою подальшого зростання. 
Комплексна оцінка інвестиційної привабливості ПрАТ «Графія Україна», 
проведена з використанням трьох різних методів, дозволила отримати повну 
картину сильних і слабких сторін підприємства, що має вирішальне значення 
для оцінки його потенціалу як об’єкта інвестування. Висновки дослідження 
свідчать про значні переваги компанії, серед яких виділяються її фінансова 
стійкість, потенціал зростання та стабільні ринкові позиції. Однак разом із цим 
було ідентифіковано низку ризиків, що можуть впливати на її діяльність, 
зокрема чутливість до макроекономічних умов та залежність від зовнішніх 
50 
 
чинників. Фінансове становище підприємства є його ключовою перевагою, що 
підтверджується високим коефіцієнтом поточної ліквідності, який у 2023 році 
становив 3,15, що значно перевищує середньогалузеві показники.  
Такий рівень ліквідності дозволяє компанії своєчасно виконувати 
зобов’язання перед кредиторами та постачальниками, мінімізуючи фінансові 
ризики. Крім того, структура капіталу ПрАТ «Графія Україна» свідчить про 
низьку залежність від позикових коштів, адже власний капітал займає 71% у 
загальній структурі пасивів. Це є показником високої фінансової стійкості 
підприємства, що зменшує ризики, пов’язані з кредитною залежністю. 
Одним із важливих чинників, що визначають конкурентоспроможність 
компанії, є якість її продукції. Співпраця з провідним постачальником MM 
Karton забезпечує підприємство доступом до сучасних матеріалів, що дозволяє 
використовувати передові друкарські технології, зокрема офсетний та 
флексографічний друк. Ці технології дають змогу адаптувати продукцію до 
специфічних потреб клієнтів різних галузей, зокрема FMCG та тютюнової 
промисловості, забезпечуючи стійку частку ринку. На ринкову позицію також 
позитивно впливає орієнтація на екологічно чисті рішення, що відповідають 
сучасним тенденціям у Європейському Союзі, куди підприємство активно 
експортує продукцію. 
Досвідчений менеджмент компанії відіграє важливу роль у забезпеченні 
стабільності її діяльності навіть в умовах економічної нестабільності. 
Реалізація стратегії розвитку, спрямованої на зниження собівартості продукції 
та покращення операційної ефективності, дозволила підприємству у 2023 році 
зменшити витрати до 166 583 тис. грн. Налагоджені внутрішні процеси 
управління запасами та ресурсами також сприяли досягненню високих 
результатів.Водночас аналіз виявив низку недоліків, які можуть негативно 
вплинути на довгострокову конкурентоспроможність ПрАТ «Графія Україна». 
Однією з основних слабких сторін є застаріле обладнання, що 
характеризується високим рівнем амортизації. Обмежені інвестиції у 
модернізацію виробництва протягом 2022–2023 років залишають 
51 
 
підприємство уразливим до технологічних змін і можуть знижувати його 
продуктивність у майбутньому. Недостатня диверсифікація продукції також 
обмежує ринковий потенціал компанії. Основний фокус на виготовленні 
картонного пакування створює залежність від декількох галузей, таких як 
FMCG і тютюнова промисловість, що підвищує ризики в умовах коливань 
попиту. Особливо актуальною є проблема низької інноваційності. Компанія не 
демонструє значних інвестицій у розробку нових продуктів та екологічних 
рішень, що може стати перешкодою для розширення присутності на 
європейських ринках. Крім того, слабка маркетингова стратегія ускладнює 
проникнення в нові сегменти ринку, а міжнародні конкуренти поступово 
збільшують свою частку. 
Комплексна оцінка також виявила суттєві ризики, що впливають на 
діяльність підприємства. Висока залежність від зовнішніх факторів, таких як 
валютні коливання, може суттєво збільшувати витрати через девальвацію 
гривні, що зростає пропорційно до курсу іноземної валюти. Залежність від 
імпорту матеріалів, наприклад картону, посилює цю вразливість. Зростання 
інфляції в Україні також створює тиск на бюджет підприємства через 
підвищення цін на енергоносії та оплату праці. Серед інших важливих 
викликів – політична нестабільність, яка може призвести до змін митних 
правил чи обмежень на експорт, що впливатиме на здатність підприємства 
своєчасно виконувати міжнародні замовлення. Водночас технологічні ризики, 
зумовлені застарілим обладнанням, обмежують гнучкість компанії у 
реагуванні на зміни ринку та впровадженні інновацій. 
Таким чином, ПрАТ «Графія Україна» демонструє високу інвестиційну 
привабливість, зумовлену фінансовою стійкістю, конкурентоспроможною 
продукцією та ефективним менеджментом. Однак для посилення позицій на 
ринку підприємству необхідно зосередитися на модернізації обладнання, 
розширенні асортименту продукції, розробці інноваційних рішень та 
посиленні маркетингової діяльності. Це дозволить знизити ризики та зміцнити 
його конкурентні переваги у довгостроковій перспективі.   
52 
 
РОЗДІЛ 3. Удосконалення методів забезпечення інвестиційної 
привабливості підприємства 
 
3.1. Напрями підвищення інвестиційної привабливості підприємства 
 
Забезпечення високого рівня інвестиційної привабливості підприємства є 
важливим чинником його сталого розвитку, конкурентоспроможності та 
здатності до адаптації у змінних умовах ринкової економіки. Теоретичні 
підходи до підвищення інвестиційної привабливості спрямовані на 
ідентифікацію ключових аспектів діяльності підприємства, які можуть бути 
оптимізовані з метою створення сприятливого середовища для залучення 
інвестицій. Одним із фундаментальних підходів до підвищення інвестиційної 
привабливості є удосконалення фінансового менеджменту підприємства, 
оскільки саме фінансові показники є одними з головних індикаторів, які 
оцінюють потенційні інвестори. Вдосконалення фінансового менеджменту 
передбачає ефективне управління ресурсами, оптимізацію структури капіталу, 
підвищення рентабельності та забезпечення стабільного грошового потоку. 
Для оцінки фінансового стану підприємства доцільно застосовувати методи 
фінансового аналізу, такі як розрахунок коефіцієнтів ліквідності, 
платоспроможності, рентабельності та ділової активності. 
На основі даних фінансового аналізу можуть бути розроблені 
рекомендації щодо оптимізації витрат, поліпшення структури доходів та 
удосконалення системи управління ризиками. Наприклад, для підприємства 
ПрАТ «Графія Україна» доцільним буде впровадження стратегії контролю 
витрат, яка дозволить звільнити додаткові ресурси для інвестиційних потреб. 
Іншим важливим аспектом є удосконалення системи корпоративного 
управління. Відповідно до сучасних теорій, інвестори надають перевагу 
підприємствам із прозорими механізмами прийняття рішень, зрозумілими 
правилами розподілу прибутків та збалансованим корпоративним 
управлінням. З цією метою підприємствам рекомендується впроваджувати 
53 
 
міжнародні стандарти корпоративного управління, такі як Кодекс 
корпоративного управління OECD, а також забезпечувати регулярну публічну 
звітність перед зацікавленими сторонами. Крім того, значний вплив на 
інвестиційну привабливість має розвиток інноваційного потенціалу 
підприємства. Інновації є ключовим чинником забезпечення довгострокової 
конкурентоспроможності. У рамках цього підходу підприємства можуть 
впроваджувати сучасні технології, розвивати власні науково-дослідні 
підрозділи або співпрацювати з науковими установами. Для ПрАТ «Графія 
Україна» актуальним буде впровадження інноваційних рішень у сфері 
поліграфічного виробництва, зокрема автоматизація процесів і використання 
екологічних технологій. 
Розробка інвестиційної стратегії повинна базуватися на аналізі 
внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. У цьому контексті 
застосовують економіко-математичні моделі для прогнозування 
інвестиційного клімату. Наприклад, використання методу SWOT-аналізу 
дозволяє оцінити сильні та слабкі сторони підприємства, а також можливості 
та загрози зовнішнього середовища. Для кількісного обґрунтування 
доцільності інвестиційних проектів доцільно застосовувати методи оцінки 
ефективності інвестицій, такі як розрахунок чистої теперішньої вартості 
(NPV), внутрішньої норми доходності (IRR) та терміну окупності (PP). 
Для більшої наочності рекомендації щодо впровадження певних змін 
можуть бути відображені у вигляді табл. 3.1. 
Подальший розвиток напрямів підвищення інвестиційної привабливості 
підприємств вимагає врахування специфічних викликів, які виникли у зв’язку 
з війною, а також загострення глобальної конкуренції за інвестиційні ресурси. 
У цьому контексті актуальними є заходи, спрямовані на адаптацію бізнес-
моделей, активізацію міжнародного співробітництва, розвиток інноваційного 
потенціалу та підвищення прозорості корпоративного управління. 
 
Таблиця 3.1 – Результати бальної оцінки інвестиційної привабливості 
54 
 
Напрям 
Запропоновані заходи Очікуваний результат 
удосконалення 
Удосконалення Контроль витрат, Зниження витрат, 
фінансового оптимізація структури підвищення фінансової 
менеджменту капіталу стійкості 
Розвиток Впровадження міжнародних Підвищення довіри 
корпоративного стандартів корпоративного інвесторів, прозорість 
управління управління процесів 
Розвиток Впровадження Підвищення 
інноваційного автоматизації, екологічних продуктивності, 
потенціалу технологій конкурентоспроможності 
Джерело: Складено автором. 
 
Адаптація бізнес-моделей до умов війни стала ключовим завданням для 
багатьох українських підприємств. Необхідність оптимізації операційних 
витрат, забезпечення стабільності виробничих процесів і зниження ризиків 
вимагають переходу до децентралізованих форм управління. Водночас 
підприємства мають зосередитися на диверсифікації своїх постачальників, 
створенні стратегічних запасів сировини та впровадженні альтернативних 
джерел енергії. Такий підхід дозволяє ефективно реагувати на виклики, 
пов’язані з перебоями в логістиці та руйнуванням інфраструктури. 
Важливим аспектом є підтримка міжнародних партнерів, яка забезпечує 
доступ до програм фінансової допомоги та технічної підтримки. Залучення 
підприємств до міжнародних програм відновлення економіки України, таких 
як програми ЄС або ініціативи Світового банку, створює додаткові 
можливості для підвищення їхньої привабливості. Проте для успішної участі 
в цих програмах важливо адаптувати бізнес-структури до міжнародних 
стандартів прозорості та корпоративного управління. Це дозволяє зміцнити 
довіру інвесторів та закріпити позиції підприємства на глобальному ринку. 
Розвиток інноваційних технологій залишається важливою складовою 
підвищення інвестиційної привабливості. Використання цифрових рішень, 
автоматизація бізнес-процесів, впровадження штучного інтелекту та аналізу 
55 
 
великих даних значно посилюють конкурентні переваги підприємств. 
Особливо це стосується галузей, які орієнтовані на експорт, таких як 
агросектор чи виробництво. Наприклад, застосування сучасних технологій 
моніторингу дозволяє знизити витрати та підвищити ефективність операцій. 
Зміцнення фінансової прозорості є важливим кроком для залучення 
інвесторів. Розробка та впровадження звітності відповідно до міжнародних 
стандартів, таких як IFRS, забезпечує об’єктивність і передбачуваність 
фінансових результатів підприємств. Прозорість у веденні бізнесу та 
відповідальне ставлення до партнерів і споживачів створюють сприятливий 
клімат для довгострокових інвестицій. 
Особливу увагу варто приділити соціальній відповідальності бізнесу. 
Компанії, які активно підтримують суспільство під час кризи, отримують 
додаткову підтримку з боку держави та громади. Це включає проєкти з 
працевлаштування ветеранів війни, відновлення зруйнованих об’єктів та 
допомогу переселенцям. Реалізація таких ініціатив сприяє формуванню 
позитивного іміджу підприємств і зміцнює їхні позиції в конкурентному 
середовищі.  
Також, підвищення інвестиційної привабливості підприємства потребує 
гармонізації з державними і міжнародними економічними тенденціями. У 
зв’язку з цим актуальним є залучення механізмів адаптації світового досвіду 
до національних умов. Підприємства, що активно впроваджують кращі світові 
практики, стають більш привабливими для інвесторів завдяки інтеграції 
інноваційних підходів до управління та виробництва.  
Одним із прикладів такої адаптації є застосування моделей сталого 
розвитку, що включають екологічні, соціальні та управлінські аспекти (ESG-
критерії). Впровадження цих моделей допомагає підприємствам враховувати 
потреби суспільства та природного середовища, що стає важливим фактором 
при оцінці інвестиційної привабливості у глобальному контексті. Для 
ПрАТ «Графія Україна» впровадження ESG-підходів може включати розвиток 
56 
 
екологічно чистих виробничих процесів, покращення умов праці та 
забезпечення прозорості у звітуванні. 
У межах національного контексту інвестиційну привабливість можна 
підвищити за допомогою державної підтримки інноваційних підприємств. Це 
може бути досягнуто через податкові пільги, субсидії та інші форми 
підтримки, які стимулюють підприємства до впровадження новітніх 
технологій. Для підприємства важливо аналізувати державні програми 
підтримки бізнесу та брати активну участь у їх реалізації. 
Іншим напрямом удосконалення є розширення каналів фінансування, 
включаючи доступ до міжнародних інвестиційних фондів, грантів та кредитів. 
Підприємствам, які мають чітку стратегію розвитку та підкріплені 
фактичними даними програми залучення інвестицій, легше знаходити 
зовнішні джерела фінансування. Наприклад, ПрАТ «Графія Україна» може 
залучити кошти Європейського інвестиційного банку на впровадження 
інноваційних проектів у сфері поліграфії. 
Ключовим теоретичним підходом залишається підвищення рівня 
цифровізації. Сучасні підприємства, які активно використовують цифрові 
технології для автоматизації бізнес-процесів, стають більш привабливими для 
інвесторів завдяки зниженню витрат та збільшенню продуктивності. Для 
цього необхідно впроваджувати сучасні системи управління підприємством 
(ERP-системи), технології аналізу великих даних (Big Data) та інструменти 
машинного навчання для прогнозування ринкових тенденцій. 
Підсумовуючи, можна зазначити, що підвищення інвестиційної 
привабливості підприємства є багатофакторним процесом, який включає 
вдосконалення фінансового менеджменту, розвиток інноваційного 
потенціалу, адаптацію світового досвіду, забезпечення прозорого 
корпоративного управління та впровадження цифрових технологій. Кожен із 
зазначених напрямів може бути обґрунтований на основі економіко-
математичних моделей, а їх ефективність – оцінена через ключові фінансові 
показники. 
57 
 
Продовжуючи, необхідно наголосити на важливості інтеграційних та 
інституційних перетворень. Вони слугують основою для покращення 
загального інвестиційного клімату, що, у свою чергу, позитивно впливає на 
здатність підприємств залучати капітал.  
Інтеграція підприємства в глобальні економічні процеси дозволяє йому 
долучитися до нових ринків, покращити технологічний рівень та отримати 
доступ до сучасних інструментів фінансування. Для цього доцільно розвивати 
співробітництво із міжнародними організаціями та інвестиційними фондами. 
Наприклад, впровадження стандартів Європейської бізнес-спільноти у 
виробництво продукції ПрАТ «Графія Україна» може збільшити 
конкурентоспроможність продукції на європейському ринку. Підприємства, 
які беруть активну участь у міжнародних виставках, конференціях та 
програмах обміну досвідом, мають більше шансів на встановлення 
довгострокових партнерств.  
Такі ініціативи можуть підтримуватися шляхом залучення грантів або 
програм технічної допомоги, таких як Horizon Europe. 
Важливим аспектом інвестиційної привабливості є сприятливе 
інституційне середовище, що забезпечує передбачуваність, захист прав 
інвесторів та мінімізацію бюрократичних бар’єрів. У межах підприємства ці 
перетворення можуть включати: 
− Вдосконалення правової структури: забезпечення дотримання 
законодавчих норм у сфері корпоративного управління. 
− Запровадження механізмів прозорої звітності: розробка та публікація звітів 
відповідно до міжнародних стандартів (наприклад, GRI). 
− Оптимізація договірних процесів: створення стандартних форм контрактів 
для мінімізації ризиків. 
Для ПрАТ «Графія Україна» вдосконалення внутрішніх процедур через 
впровадження ISO-стандартів у сфері якості та екології (ISO 9001, ISO 14001) 
є дієвим інструментом для зміцнення довіри інвесторів. 
58 
 
При формуванні стратегій інтеграційних та інституційних змін необхідно 
застосовувати економіко-математичні методи. Наприклад: 
1. Моделювання сценаріїв розвитку. Аналіз різних варіантів залучення 
інвестицій із використанням сценарного аналізу дозволяє оцінити ризики та 
потенційний економічний ефект. 
2. Оптимізація ресурсів. Лінійне програмування можна використовувати 
для визначення найкращих способів розподілу фінансових ресурсів між 
різними проектами. 
3. Аналіз вартості інвестиційних рішень. Для оцінки інвестиційної 
доцільності застосовуються такі показники, як NPV, IRR та індекс 
рентабельності (PI). 
Результати таких аналізів дозволяють ухвалювати обґрунтовані рішення 
щодо обраних напрямів розвитку. Наприклад, за допомогою багатофакторної 
регресії можна оцінити вплив окремих факторів (рівня цифровізації, якості 
управління тощо) на інвестиційну привабливість підприємства . 
Таблиця 3.2 – Таблиця оцінки впливу інтеграційних та інституційних 
перетворень 
Напрям Очікувані Ключовий 
Основні заходи 
перетворень результати індикатор 
Інтеграція в Участь у Розширення ринків Частка продукції 
міжнародні міжнародних збуту, підвищення на експорт (%) 
ринки програмах, експорту 
сертифікація за ISO 
Прозорість Розробка звітів Зростання довіри Індекс 
звітності відповідно до інвесторів корпоративного 
стандартів GRI корпоративного управління 
управління 
Модернізація Оновлення Зменшення ризиків Частка 
юридичної договорів, невиконання виконаних 
бази впровадження контрактів контрактів (%) 
сучасних 
стандартів 
Джерело: Складено автором. 
59 
 
Підвищення інвестиційної привабливості досягається через: 
1. Оптимізацію бізнес-процесів — завдяки впровадженню сучасних 
систем управління та використанню економіко-математичних методів для 
обґрунтування рішень. 
2. Розвиток інноваційного потенціалу — шляхом впровадження 
технологічних і організаційних інновацій, які забезпечують довгострокову 
конкурентоспроможність. 
3. Інтеграцію у глобальні економічні процеси — через участь у 
міжнародних програмах, залучення зовнішніх джерел фінансування та 
застосування найкращих світових практик. 
4. Удосконалення інституційного середовища — створення прозорих 
механізмів корпоративного управління та забезпечення довіри з боку 
інвесторів. 
У розділі було розглянуто теоретичні підходи до підвищення 
інвестиційної привабливості підприємств, які базуються на комплексному 
вдосконаленні внутрішніх та зовнішніх аспектів їхньої діяльності. 
Інвестиційна привабливість підприємства є інтегрованою характеристикою, 
що визначається рівнем ефективності фінансового управління, ступенем 
інноваційного розвитку, прозорістю корпоративного управління, а також 
здатністю адаптуватися до інтеграційних і інституційних змін. 
  
60 
 
ВИСНОВКИ 
 
У межах кваліфікаційної магістерської роботи було здійснено всебічне 
дослідження інвестиційної привабливості як багатоаспектної економічної 
категорії, що інтегрує внутрішні та зовнішні чинники діяльності підприємств. 
Цей показник відображає здатність підприємств залучати капітал для 
підтримки фінансової стійкості, реалізації стратегічних планів розвитку та 
адаптації до складних умов сучасної економіки. Науковий аналіз підтвердив, 
що інвестиційна привабливість є ключовим елементом 
конкурентоспроможності підприємств, який забезпечує їх довгострокову 
стійкість та здатність протистояти викликам глобальної нестабільності. 
Актуальність дослідження інвестиційної привабливості підприємств 
зумовлена не лише макроекономічними викликами, але й унікальними 
умовами, у яких функціонує економіка України внаслідок військової агресії 
Російської Федерації. Ці обставини призводять до значних руйнувань 
інфраструктури, посилюють нестабільність валютного ринку та підвищують 
рівень ризиків для інвесторів. У таких умовах особливого значення набуває 
ретельна оцінка інвестиційної привабливості, яка дозволяє підприємствам 
ефективніше адаптуватися до змінного економічного середовища, залучати 
ресурси та забезпечувати основу для стабільного розвитку. Проведене 
дослідження підтвердило, що інвестори дедалі частіше звертають увагу не 
лише на фінансові показники, але й на здатність підприємств управляти 
ризиками, впроваджувати інновації та дотримуватися високих соціальних і 
екологічних стандартів. 
Теоретичний аналіз літератури виявив, що інвестиційна привабливість 
охоплює ширший спектр аспектів, ніж це традиційно вважалося. Вона 
виходить за рамки фінансової стабільності, включаючи якість корпоративного 
управління, стратегічне бачення керівництва, інноваційну активність і 
репутацію підприємства. Проведене дослідження уточнило наукові підходи до 
61 
 
визначення сутності цього поняття, що дозволило виокремити найважливіші 
чинники, які впливають на здатність підприємств залучати інвестиції. 
Зокрема, увагу було приділено інтеграції фінансових, ринкових, 
управлінських і соціальних чинників у загальну оцінку інвестиційної 
привабливості. 
Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій, 
спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості підприємств шляхом 
удосконалення ключових аспектів їхньої діяльності. Зокрема, особлива увага 
приділена фінансовій стратегії, яка забезпечує стабільність і передбачуваність 
бізнесу. Оптимізація витрат, структуризація капіталу та підвищення 
рентабельності створюють сприятливі умови для залучення інвесторів і 
забезпечення стійкого розвитку. Значну роль відіграє управління ризиками, 
що передбачає використання сучасних методів прогнозування і мінімізації 
впливу економічних та операційних загроз. Ефективна система управління 
ризиками дозволяє підприємствам швидше адаптуватися до змін у 
зовнішньому середовищі, зокрема валютних коливань чи податкових змін, що 
є важливим для підвищення їхньої привабливості для інвесторів. Ключовим 
чинником також є розвиток корпоративного управління та інноваційної 
діяльності. Прозорість процесів управління і впровадження міжнародних 
стандартів підвищують довіру інвесторів. Водночас інновації, такі як 
автоматизація та екологічні технології, сприяють зростанню 
конкурентоспроможності підприємств та їх інтеграції у глобальні ринки. У 
сучасних умовах акцент на екологічні та соціальні стандарти додатково 
зміцнює позиції компаній, відповідаючи запитам сучасного інвестиційного 
середовища. 
Практична значущість дослідження полягає у розробці рекомендацій для 
підвищення інвестиційної привабливості підприємств. Ці рекомендації 
охоплюють вдосконалення фінансової стратегії, впровадження сучасних 
інструментів управління ризиками, оптимізацію корпоративного управління, 
стимулювання інноваційної діяльності та диверсифікацію ринкової 
62 
 
активності. Зокрема, наголошено на необхідності інтеграції екологічних і 
соціальних стандартів, які сприяють покращенню репутації підприємств і 
відповідають сучасним запитам інвесторів. 
Результати дослідження підтвердили досягнення поставленої мети 
роботи, яка полягала в систематизації теоретичних знань, аналізі практичного 
стану та розробці ефективних заходів для підвищення інвестиційної 
привабливості підприємств. Використаний методологічний апарат, що 
включав PEST-аналіз, фінансовий аналіз і методи системного моделювання, 
забезпечив глибоке дослідження проблеми та запропонував практичні 
рішення для її вирішення. Запропоновані заходи враховують специфіку 
сучасного стану економіки України та виклики, спричинені війною, тому вони 
можуть бути адаптовані до потреб інших підприємств у подібних умовах. 
63 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
Закони, нормативно-правові документи 
1. Закон України "Про інвестиційну діяльність": за станом на 1 березня 
2023 р. – Київ: Верховна Рада України, 2023. – 32 с. 
2. Закон України "Про захист іноземних інвестицій": за станом на 1 січня 
2023 р. – Київ: Верховна Рада України, 2023. – 28 с. 
3. Постанова Кабінету Міністрів України №543 від 12.05.2022 р. "Про 
заходи з підтримки підприємств у період воєнного стану". – Київ: КМУ, 
2022. – 16 с. 
4. Наказ Міністерства фінансів України №678 від 15.09.2021 р. "Про 
затвердження методики оцінки інвестиційної привабливості". – Київ: 
Мінфін, 2021. – 18 с. 
Монографії та книги 
1. Антонюк, Л. Л. "Економічний потенціал підприємств та їх інвестиційна 
привабливість". Київ: КНЕУ, 2019. – 220 с. 
2. Бутко, М. П. "Фактори розвитку підприємств у контексті інвестиційної 
привабливості". Чернігів: ЧНТУ, 2019. – 280 с. 
3. Герасимчук, З. В. "Інвестиційний клімат України: проблеми та 
перспективи". Київ: Економіка, 2018. – 300 с. 
4. Демчук, Л. І. "Фінансовий аналіз як основа інвестиційної 
привабливості". Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 270 с. 
5. Ілляшенко, С. М. "Управління інвестиційною діяльністю підприємства". 
Суми: Університетська книга, 2020. – 260 с. 
6. Кизим, М. О., та ін. "Методи оцінки інвестиційної привабливості 
підприємств". Харків: НАН України, 2022. – 290 с. 
7. Шевчук, В. Я. "Інвестиційні ризики та шляхи їх мінімізації в Україні". 
Тернопіль: Економічна думка, 2021. – 310 с. 
8. Волощук, С. О. "Економіка України під час війни: виклики і 
перспективи". Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2023. – 350 с. 
64 
 
9. Близнюк, Т. М. "Інвестиційна привабливість підприємств в умовах 
кризи". Харків: ХНЕУ, 2021. – 245 с. 
Наукові статті 
1. Гринюк, О. В. "Інвестиційний клімат України: вплив військових дій". 
Економіка України. 2023. №4. С. 12–22. 
2. Ковальчук, Н. М. "Стратегії підвищення інвестиційної привабливості в 
умовах нестабільності". Фінанси України. 2023. №3. С. 45–56. 
3. Лисенко, Т. В. "Моделі оцінки інвестиційних ризиків в період війни". 
Економічний часопис. 2022. №2. С. 89–98. 
4. Підгорна, М. Ю. "Ефективність державної політики підтримки 
інвесторів в Україні". Вісник економічної науки України. 2022. №1. С. 
78–87. 
5. Сидоренко, Л. О. "Роль міжнародної допомоги у підвищенні 
інвестиційного клімату України". Світ фінансів. 2023. №2. С. 34–43. 
Електронні ресурси 
1. "Інвестиційна привабливість у період війни: рекомендації для бізнесу" 
[Електронний ресурс] / Міністерство економіки України. – Режим 
доступу: https://meconom.gov.ua/investment. 
2. "Україна в глобальній економіці: звіт 2023" [Електронний ресурс] / 
Світовий банк. – Режим доступу: https://worldbank.org/ukraine. 
3. "Залучення іноземних інвестицій в Україні: перспективи 2023 року" 
[Електронний ресурс] / Торгово-промислова палата України. – Режим 
доступу: https://cci.gov.ua. 
4. "Роль цифровізації у розвитку інвестиційної привабливості" 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://digitalfinance.org.ua. 
Іншомовні джерела 
1. Bodie, Z., Kane, A., & Marcus, A. J. "Investments". New York: McGraw-
Hill, 2020. – 1020 p. 
2. Brigham, E. F., & Houston, J. F. "Fundamentals of Financial Management". 
Boston: Cengage Learning, 2019. – 790 p. 
65 
 
3. Copeland, T., Koller, T., & Murrin, J. "Valuation: Measuring and Managing 
the Value of Companies". New York: Wiley, 2021. – 512 p. 
4. Hillier, D., Ross, S. A., Westerfield, R. W., Jaffe, J., & Jordan, B. "Corporate 
Finance". London: McGraw-Hill, 2020. – 1056 p. 
5. Damodaran, A. "Investment Valuation: Tools and Techniques for 
Determining the Value of Any Asset". Hoboken: Wiley, 2012. – 992 p. 
6. Johnson, G., Scholes, K., & Whittington, R. "Exploring Strategy: Text and 
Cases". London: Pearson, 2020. – 850 p. 
7. Porter, M. E. "Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and 
Competitors". New York: Free Press, 2008. – 400 p. 
8. Rappaport, A. "Creating Shareholder Value: A Guide for Managers and 
Investors". New York: Free Press, 1998. – 224 p. 
9. Brynjolfsson, E., & McAfee, A. "Machine, Platform, Crowd: Harnessing Our 
Digital Future". New York: Norton, 2022. – 400 p. 
Конференційні матеріали 
1. "Роль інвестицій у відновленні економіки України: матеріали 
міжнародної конференції, Київ, 2023". Київ: КНЕУ, 2023. – 190 с. 
2. "Військовий стан і економічна стабільність: тези доповідей". Львів: 
ЛНУ, 2022. – 150 с. 
Автореферати 
3. Сидоренко, Л. О. "Інноваційні підходи до оцінки інвестиційної 
привабливості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук". 
Харків, 2022. – 20 с. 
Додаткові джерела для першого і третього розділів 
1. Мороз, А. М. "Ефективне управління інвестиційними проектами". 
Донецьк: ДДУ, 2021. – 210 с. 
2. Новіков, С. В. "Механізми залучення іноземних інвесторів". Харків: 
ХНЕУ, 2022. – 190 с. 
3. Сухомлин, А. Г. "Державна політика підтримки бізнесу у воєнний час". 
Київ: КНЕУ, 2023. – 200 с. 
66 
 
4. Чайка, П. А. "Інноваційні фінансові моделі для підприємств". Одеса: 
ОНУ, 2021. – 215 с. 
5. Яковенко, Т. І. "Оцінка інвестиційної привабливості: методи та 
інструменти". Вінниця: ВДПУ, 2022. – 250 с. 
6. Захарова, М. П. "Перспективи економічного розвитку України після 
війни". Дніпро: ДНУ, 2023. – 280 с. 
67 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
Таблиця А.1 
Активи ПрАТ «Графія Україна», 2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
звітного звітного звітного звітного звітного 
Актив
періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
I. Необоротні активи Нематеріальні активи 6 460,00 4 919,00 4 197,00 2 614,00 1 034,00
первісна вартість 7 574,00 7 574,00 8 360,00 8 360,00 8 323,00
накопичена амортизація 1 114,00 2 655,00 4 163,00 5 746,00 7 289,00
Незавершені капітальні інвестиції 46,00 603,00 61,00 1 270,00 1 277,00
Основні засоби 2 189,00 10 310,00 2 069,00 32 657,00 6 865,00
первісна вартість 13 477,00 30 739,00 8 360,00 8 360,00 8 323,00
знос 11 288,00 20 429,00 12 854,00 19 893,00 30 689,00
Інвестиційна нерухомість 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
первісна вартість 0,00 0,00 8 360,00 8 360,00 8 323,00
знос 0,00 0,00 12 854,00 19 893,00 30 689,00
Довгострокові біологічні активи 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
первісна вартість 0,00 0,00 8 360,00 8 360,00 8 323,00
накопичена амортизація 0,00 0,00 4 163,00 5 746,00 7 289,00
Відстрочені податкові активи 922,00 796,00 594,00 392,00 539,00
Усього за розділом I 9 617,00 16 628,00 6 921,00 36 933,00 9 715,00
II. Оборотні активи Запаси 38 094,00 44 745,00 41 820,00 33 383,00 32 064,00
Виробничі запаси 17 121,00 24 809,00 22 132,00 23 083,00 19 766,00
Незавершене виробництво 7 797,00 10 268,00 9 474,00 5 863,00 6 786,00
Готова продукція 13 176,00 9 668,00 10 214,00 4 437,00 5 512,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, 
товари, роботи, послуги 48 324,00 38 444,00 37 190,00 22 127,00 34 690,00
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за 
виданими авансами 327,00 883,00 686,00 1 102,00 365,00
з бюджетом 8,00 4,00 33,00 561,00 0,00
у тому числі з податку на прибуток 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
з нарахованих доходів 0,00 0,00 0,00 0,00 12,00
із внутрішніх розрахунків 1 758,00 2 010,00 3 034,00 513,00 468,00
Інша поточна дебіторська заборгованість 160,00 460,00 584,00 57,00 1 392,00
Поточні фінансові інвестиції 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Г роші та їх еквіваленти 7 412,00 14 346,00 11 831,00 19 721,00 21 489,00
Готівка 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Рахунки в банках 7 412,00 14 346,00 11 831,00 19 721,00 21 489,00
Витрати майбутніх періодів 485,00 676,00 867,00 214,00 314,00
Частка перестраховика у страхових резервах 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші оборотні активи 92,00 222,00 391,00 82,00 360,00
Усього за розділом II 96 660,00 101 790,00 96 436,00 77 760,00 91 154,00
Баланс 106 277,00 118 418,00 103 357,00 114 693,00 100 869,00  
  
68 
 
Додаток Б 
Таблиця Б.1 
 
Пасиви ПрАТ «Графія Україна», 2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
звітного звітного звітного звітного звітного 
Пасив
періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн2 грн3 грн4
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) 
капітал 5 880,00 5 880,00 5 880,00 5 880,00 5 880,00
Внески до незареєстрованого статутного 
капіталу 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Капітал у дооцінках 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Додатковий капітал 2 564,00 2 564,00 2 564,00 2 564,00 2 564,00
Емісійний дохід 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Резервний капітал 1 470,00 1 470,00 1 470,00 1 470,00 1 470,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 23 935,00 61 979,00 48 404,00 47 816,00 62 041,00
Неоплачений капітал 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Вилучений капітал 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші резерви 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом I 33 849,00 71 893,00 58 318,00 57 730,00 71 955,00
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
Відстрочені податкові зобов’ язання 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші довгострокові зобов’язання 0,00 0,00 0,00 27 767,00 0,00
Усього за розділом II 0,00 0,00 0,00 27 767,00 0,00
Ш. Поточні зобов’язання і забезпечення 
Короткострокові кредити банків 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Поточна кредиторська заборгованість за: 
довгостроковими зобов’язаннями 0,00 17 961,00 0,00 8 838,00 8 890,00
товари, роботи, послуги 6 859,00 10 118,00 14 363,00 9 954,00 11 682,00
розрахунками з бюджетом 1 462,00 4 606,00 2 707,00 708,00 1 978,00
у тому числі з податку на прибуток 966,00 3 408,00 1 902,00 597,00 1 799,00
розрахунками зі страхування 48,00 0,00 0,00 77,00 0,00
розрахунками з оплати праці 356,00 621,00 869,00 468,00 422,00
за одержаними авансами 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
за розрахунками з учасниками 1 602,00 1 602,00 1 602,00 1 602,00 1 602,00
із внутрішніх розрахунків 57 592,00 6 443,00 19 666,00 2 417,00 19,00
за страховою діяльністю 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Поточні забезпечення 4 498,00 5 138,00 5 796,00 5 113,00 4 295,00
Доходи майбутніх періодів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Відстрочені комісійні доходи від 
перестраховиків 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші поточні зобов’язання 11,00 36,00 36,00 19,00 26,00
Усього за розділом ІІІ 72 428,00 46 525,00 45 039,00 29 196,00 28 914,00
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними 
активами, утримуваними для продажу, та 
групами вибуття 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
V. Чиста вартість активів недержавного 
пенсійного фонду 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Баланс 106 277,00 118 418,00 103 357,00 114 693,00 100 869,00  
  
69 
 
Додаток В 
Таблиця В.1 
Елементи операційних витрат ПрАТ «Графія Україна», 2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
звітного звітного звітного звітного звітного 
Елементи операційних витрат
періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
Матеріальні затрати 145 328,00 138 410,00 163 595,00 100 134,00 126 867,00
Витрати на оплату праці 24 905,00 22 983,00 26 385,00 19 525,00 21 146,00
Відрахування на соціальні заходи 4 102,00 3 693,00 4 433,00 3 441,00 3 879,00
Амортизація 10 891,00 1 536,00 11 273,00 8 788,00 13 963,00
Інші операційні витрати 46 973,00 51 318,00 46 482,00 46 578,00 13 177,00
Разом 232 199,00 217 940,00 252 168,00 178 466,00 179 032,00  
  
70 
 
Додаток Г 
Таблиця Г.1 
Фінансові результати  ПрАТ «Графія Україна», 2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
звітного звітного звітного звітного звітного 
Фінансові результати
періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, 
робіт, послуг) 227 959,00 285 018,00 292 447,00 166 852,00 196 881,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, 
робіт, послуг) 192 833,00 201 739,00 227 435,00 148 690,00 166 583,00
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Валовий: прибуток 35 126,00 83 279,00 65 012,00 18 162,00 30 298,00
збиток 0,00 0,00 0,00 587,00 0,00
Інші операційні доходи 13 775,00 10 024,00 8 256,00 27 225,00 11 705,00
Адміністративні витрати 2 138,00 10 204,00 10 117,00 9 371,00 9 408,00
Витрати на збут 14 305,00 14 433,00 14 295,00 10 389,00 6 173,00
Інші операційні витрати 3 726,00 7 844,00 4 705,00 20 203,00 5 457,00
Фінансовий результат від операційної діяльності: 
прибуток 28 732,00 60 822,00 44 151,00 5 424,00 20 965,00
збиток 0,00 0,00 0,00 587,00 0,00
Дохід від участі в капіталі 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші фінансові доходи 594,00 271,00 337,00 245,00 1 289,00
Фінансові витрати 0,00 936,00 936,00 4 757,00 6 035,00
Фінансовий результат до оподаткування: 
прибуток 29 326,00 60 157,00 43 552,00 912,00 16 219,00
збиток 0,00 0,00 0,00 587,00 0,00
Витрати (дохід) з податку на прибуток -5 396,00 -10 941,00 -8 323,00 -1 499,00 -1 994,00
Чистий фінансовий результат: прибуток 23 930,00 49 216,00 35 229,00 0,00 14 225,00
збиток 0,00 0,00 0,00 587,00 0,00  
  
71 
 
Додаток Д 
Таблиця Д.1 
Сукупний дохід ПрАТ «Графія Україна», 2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
звітного звітного звітного звітного звітного 
Сукупний дохід
періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Частка іншого сукупного доходу асоційованих 
та спільних підприємств 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інший сукупний дохід 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інший сукупний дохід до оподаткування 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим 
сукупним доходом 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інший сукупний дохід після оподаткування 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 23 930,00 49 216,00 35 229,00 -587,00 14 225,00  
  
72 
 
Додаток Е 
 
Таблиця Е.1 
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності ПрАТ «Графія Україна», 
2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
Рух коштів у результаті звітного звітного звітного звітного звітного 
інвестиційної діяльності періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
необоротних активів 28,00 14,00 1,00 7,00
Надходження від отриманих: відсотків 0,00 0,00 0,00 765,00
необоротних активів 706,00 598,00 580,00 462,00
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності -678,00 -584,00 -579,00 310,00  
 
Таблиця Е.2 
Рух коштів у результаті фінансово діяльності ПрАТ «Графія Україна», 
2019 – 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
Рух коштів у результаті звітного звітного звітного звітного звітного 
фінансової діяльності періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
Сплату дивідендів 10 605,00 46 326,00 0,00 0,00
Чистий рух коштів від фінансової діяльності -10 605,00 -46 326,00 0,00 0,00
Чистий рух грошових коштів за звітний період 5 890,00 -2 123,00 6 866,00 1 665,00
Залишок коштів на початок року 7 412,00 14 346,00 11 832,00 19 721,00
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 1 044,00 -391,00 1 023,00 103,00
Залишок коштів на кінець року 14 346,00 11 832,00 19 721,00 21 489,00  
  
73 
 
Додаток Ж 
Таблиця Ж.1 
Рух коштів у результаті операційної діяльності ПрАТ «Графія Україна», 2019 
– 2023 рр. 
2019 2020 2021 2022 2023
На кінець На кінець На кінець На кінець На кінець 
Рух коштів у результаті звітного звітного звітного звітного звітного 
операційної діяльності періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. періоду, тис. 
грн грн грн грн грн
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, 
робіт, послуг) 355 341,00 348 297,00 216 531,00 225 570,00
Повернення податків і зборів 0,00 0,00 4 354,00 187,00
Цільового фінансування 12,00 11,00 0,00 0,00
Надходження від відсотків за залишками 
коштів на поточних рахунках 271,00 337,00 238,00 520,00
Інші надходження 509,00 22,00 25 883,00 2 164,00
Витрачання на оплату: Товарів (робіт, послуг) 250 219,00 206 703,00 176 610,00 160 908,00
Праці 19 166,00 20 323,00 16 584,00 16 305,00
Відрахувань на соціальні заходи 4 469,00 5 027,00 3 261,00 4 278,00
Зобов'язань з податків і зборів 54 027,00 57 646,00 29 578,00 37 157,00
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на 
прибуток 8 903,00 9 625,00 2 633,00 940,00
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на 
додану вартість 40 014,00 40 086,00 18 413,00 31 778,00
Витрачання на оплату зобов'язань з інших 
податків і зборів 5 110,00 7 935,00 8 532,00 4 439,00
Витрачання на оплату авансів 9 927,00 13 184,00 12 438,00 7 182,00
Інші витрачання 1 152,00 997,00 1 090,00 1 256,00
Чистий рух коштів від операційної діяльності 17 173,00 44 787,00 7 445,00 1 355,00  
74
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
