Дослідження та модифікація системи обліку даних в правоохоронних органах

НАБОКА, Михайло
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9419
Title:	Дослідження та модифікація системи обліку даних в правоохоронних органах
Authors:	МИРОНЮК, Тетяна НАБОКА, Михайло
Keywords:	АРМОР;ІІПС;НПУ;ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ;АРМ;МВС;АІС
Issue Date:	2022
Abstract:	Системи обліку даних, архіви, банки, бази даних на сьогодні є однією з основ функціонування будь-якої системи, від самого маленького підприємства до компаній гігантів чи державних організацій. Відсутність, неактуальність, не правильна робота таких систем призводить до зниження ефективності роботи компаній, як наслідок втрати активів та зниження доходів, відповідно так само відбувається з державними організаціями, які в свою чергу знижуючи ефективність роботи, втрачають кредит довіри громадян, які користуються послугами такої організації, що може призвести до негативних наслідків. Однією з таких державних організацій є система правоохоронних органів України, яка також використовує бази обліку даних за різними критеріями пошуку, на даний момент алгоритм роботи таких баз даних є досить застарілим, як наслідок ефективність роботи правоохоронних органів знижується, що за собою тягне підвищення рівня злочинності та діяльності злочинних організацій на території України, як наслідок така система потребує додаткового фінансування для підтримки необхідного рівня роботи Мета дослідження полягає у вирішенні важливої задачі, підвищення рівня безпеки, технічного та програмного забезпечення системи обліку даних правоохоронних органів України. Об’єктом дослідження є ефективність функціонування існуючих баз даних, які перебувають на озброєнні правоохоронних органів України. Предмет дослідження є методи та засоби оптимізації функціонування баз даних правоохоронних органів України. Методи дослідження. У процесі розробки алгоритму вдосконалення баз даних, які перебувають на озброєнні правоохоронних органів України для підвищення ефективності роботи таких баз даних, використовується комплексний підхід до вдосконалення вже існуючих елементів системи, а саме технічного та програмного забезпечення, а також забезпечення безпечного функціонування такої системи. Практична цінність проведеного дослідження полягає в створенні алгоритму вдосконалення існуючих систем обліку даних в правоохоронних органах України, що дозволяє використовувати такий алгоритм для вдосконалення схожих систем обліку в інших державних організаціях Загальний обсяг кваліфікаційної роботи магістра становить 80 сторінок. Основний зміст викладено на 76 сторінках, у тому числі 15 рисунках. Список використаних джерел містить 43 найменування.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9419
Appears in Collections:	123 Комп’ютерна інженерія (Системне програмування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
1_ТИТУЛКА_Набока_ДРУК-merged.pdf Restricted Access		2.02 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ
ІНЖЕНЕРІЇ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему: «Дослідження та модифікація системи
обліку даних в правоохоронних органах»
ЧДТУ.222293.005 ПЗ
Виконав: студент 2 курсу, групи МСП-2106
спеціальності 123 – Комп’ютерна інженерія
за освітньою програмою – Системне
програмування
Михайло НАБОКА
Керівник
к.т.н., доцент
Тетяна МИРОНЮК
Н. контроль
Світлана ГРЕСЬКО
Рецензент
к.т.н., доцент, начальник відділу персоналу
Зажома В.М.
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
д.т.н., професор ______ Володимир РУДНИЦЬКИЙ
Черкаси 2022 року
Форма № Н-9.01
Черкаський державний технологічний університет
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра інформаційної безпеки та комп‘ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Системне програмування
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри _____ Володимир РУДНИЦЬКИЙ
«20» жовтня 2022 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Набоці Михайлу Олеговичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи Дослідження та модифікація системи обліку даних
в правоохоронних органах
Керівник роботи к.т.н., доцент Миронюк Т.В.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «14» жовтня 2022 р. № 275/04
2. Строк подання студентом роботи
3. Вихідні дані до роботи:
1. Система ІІПС «АРМОР»;
2. Конституція України;
3. Інформаційний сервер «Нормативні акти України».
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
Розділ 1 Дослідження предметної області та визначення основних проблем в системі обліку
даних правоохоронних органів
Розділ 2 Огляд систем обліку даних, що використовуються правоохоронними органами
Розділ 3 Розробка алгоритму для модифікації системи обліку даних в правоохоронних органах
Висновки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
6. Консультанти розділів роботи
Підпис, дата
Розділ Прізвище, ініціали та
посада завдання видав завдання прийняв
консультанта
7. Дата видачі завдання 20 жовтня 2022 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Строк виконання
етапів роботи Примітка
1 Збір матеріалу 21.10 – 26.10 виконано
2 Обробка матеріалу 27.10 – 28.10 виконано
3 Обґрунтування актуальності виконання
досліджень 29.10 – 04.11 виконано
Оцінка стану проблеми, виокремлення
4 дослідницьких задач, постановка задачі 05.11 – 10.11 виконано
дослідження
5 Покращення функціонування мережевих запитів
та аналіз результатів 11.11 – 16.11 виконано
6 Програмна реалізація 17.11 – 23.11
7 Оформлення результатів в пояснювальну записку 24.11 – 30.11 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 01.12.21 виконано
9 Захист випускної роботи 13.12.21
Студент ____________________________ Михайло НАБОКА
(підпис)
Керівник роботи ____________________________ Тетяна МИРОНЮК
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Системи обліку даних, архіви, банки, бази даних на сьогодні є однією з
основ функціонування будь-якої системи, від самого маленького
підприємства до компаній гігантів чи державних організацій. Відсутність,
неактуальність, не правильна робота таких систем призводить до зниження
ефективності роботи компаній, як наслідок втрати активів та зниження
доходів, відповідно так само відбувається з державними організаціями, які в
свою чергу знижуючи ефективність роботи, втрачають кредит довіри
громадян, які користуються послугами такої організації, що може призвести
до негативних наслідків.
Однією з таких державних організацій є система правоохоронних
органів України, яка також використовує бази обліку даних за різними
критеріями пошуку, на даний момент алгоритм роботи таких баз даних є
досить застарілим, як наслідок ефективність роботи правоохоронних органів
знижується, що за собою тягне підвищення рівня злочинності та діяльності
злочинних організацій на території України, як наслідок така система
потребує додаткового фінансування для підтримки необхідного рівня роботи
Мета дослідження полягає у вирішенні важливої задачі, підвищення
рівня безпеки, технічного та програмного забезпечення системи обліку даних
правоохоронних органів України.
Об’єктом дослідження є ефективність функціонування існуючих баз
даних, які перебувають на озброєнні правоохоронних органів України.
Предмет дослідження є методи та засоби оптимізації функціонування
баз даних правоохоронних органів України.
Методи дослідження. У процесі розробки алгоритму вдосконалення
баз даних, які перебувають на озброєнні правоохоронних органів України для
підвищення ефективності роботи таких баз даних, використовується
комплексний підхід до вдосконалення вже існуючих елементів системи, а
саме технічного та програмного забезпечення, а також забезпечення
безпечного функціонування такої системи.
Практична цінність проведеного дослідження полягає в створенні
алгоритму вдосконалення існуючих систем обліку даних в правоохоронних
органах України, що дозволяє використовувати такий алгоритм для
вдосконалення схожих систем обліку в інших державних організаціях
Загальний обсяг кваліфікаційної роботи магістра становить 80 сторінок.
Основний зміст викладено на 76 сторінках, у тому числі 15 рисунках. Список
використаних джерел містить 43 найменування.
Ключові слова: АРМОР, ІІПС, НПУ, ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ,
АРМ, МВС, АІС
ANNOTATION
In today's environment, reducing the download speed of web content is
becoming an increasingly urgent, and simultaneously increasingly difficult,
problem as every year web content becomes more complex, includes more and
more files and data, and insanely affects the speed of the first download.
The purpose of the master's qualification work is to solve the important
problem of increasing the speed of loading resources on the critical display path to
optimize the functioning of network requests.
The object of study is the process of displaying information that is stored and
transmitted from the server side to the client.
The subject of the study are methods and means for optimizing the critical
render path a web application.
The main research method is to analyze the advantages and disadvantages of
existing methods as a basis for creating a software product to demonstrate the
impact of developed solutions on the speed of the critical display path.
The practical value of the study is to create a software product that will
reduce the amount of information transmitted over the Internet without losing
functionality.
Based on the analysis of the structure and algorithm of interaction between
the components of the browser and the Internet, the problem places of information
exchange between the elements of the client-server architecture were identified.
The main advantages and disadvantages of existing solutions are considered as the
basis for creating a software product that will demonstrate the impact of the
developed solutions on the performance of the critical display path. Software was
developed to demonstrate differences in the speed of the first download of a web
application and evaluated the feasibility and effectiveness of using the created
software product for an optimized web application.
The developed software product includes two code bases that are developed
independently of each other - Front-end and Back-end parts.
The front-end application is designed using JavaScript programming
language, React library, Material-UI interface library, Post CSS preprocessor for
CSS, webpack build system and ramda utility library.
The back-end application was developed using JavaScript programming
language, Node.js platform, Express framework and cookie-parser, esm, http-
errors, request packages for network interactions.
The total volume of the master's qualification work is 87 pages. The main
content is presented on 78 pages, including 20 figures and 2 appendices. The list of
used sources contains 22 names.
Keywords: REACT, JAVASCRIPT, OPTIMIZATION, CRP, CRITICAL
RENDER PATH, EXPRESS, WEBPACK, CONFIGS, SSR, PREPROZESSOR
CSS, HTTP2.
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ В СИСТЕМІ ОБЛІКУ ДАНИХ
ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ………………………………………………..7
1.1 Основні системи єдиної інформаційної системи Міністерства
внутрішніх справ…………………………………………………………...7
1.2 Допоміжні підсистеми системи «АРМОР» або ІІПС НПУ………….8
1.3 Основні завдання, мета та призначення системи «АРМОР» або ІІПС
НПУ………………………………………………………………………..14
1.4 Інформаційні ресурси та види інформації, яка обробляється в
системі «АРМОР» або ІІПС НПУ……………………………..…………17
1.4.1 Користувачі системи «АРМОР» або ІІПС НПУ…………...21
1.4.2 Складові системи «АРМОР» або ІІПС НПУ……………….22
1.5 Визначення основних проблем в системі обліку даних
правоохоронних органів та постановка задачі……………………….....25
1.6 Висновки до розділу 1………………………………………………...26
РОЗДІЛ 2 ОГЛЯД СИСТЕМ ОБЛІКУ ДАНИХ, ЩО
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ…………..27
2.1 Система інформаційного забезпечення Національної поліції
України її суб’єкти правових відносин, складові створення та
функціонування, територіальні та регіональні вузли…………………..27
2.2 Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та
компоненти………………………………………………………………..36
2.3 Доступ до системи «АРМОР» або ІІПС НПУ з використанням
стаціонарних (або напівстаціонарних) та мобільних (або
напівмобільних) пристроїв доступу……………………………………..41
2.4 Переваги, недоліки та вартість існуючих АРМ……………………..49
3
2.5 Висновки до розділу 2………………………………………………...54
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ ДЛЯ МОДИФІКАЦІЇ СИСТЕМИ
ОБЛІКУ ДАНИХ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ………………………55
3.1 Дослідження шляхів вдосконалення існуючої системи «АРМОР» чи
ІІПС НПУ, а саме системи технічного та програмного забезпечення...55
3.2 Розробка алгоритму вдосконалення системи «АРМОР» чи ІІПС
НПУ, а саме системи технічного та програмного забезпечення……....65
3.3 Висновки до розділу 3………………………………………………...77
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...78
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………...80
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….81
4
ВСТУП
Системи обліку даних, архіви, банки, бази даних на сьогодні є однією з
основ функціонування будь-якої системи, від самого маленького
підприємства до компаній гігантів чи державних організацій. Відсутність,
неактуальність, не правильна робота таких систем призводить до зниження
ефективності роботи компаній, як наслідок втрати активів та зниження
доходів, відповідно так само відбувається з державними організаціями, які в
свою чергу знижуючи ефективність роботи, втрачають кредит довіри
громадян, які користуються послугами такої організації, що може призвести
до негативних наслідків.
Однією з таких державних організацій є система правоохоронних
органів України, яка також використовує бази обліку даних за різними
критеріями пошуку, на даний момент алгоритм роботи таких баз даних є
досить застарілим, як наслідок ефективність роботи правоохоронних органів
знижується, що за собою тягне підвищення рівня злочинності та діяльності
злочинних організацій на території України, як наслідок така система
потребує додаткового фінансування для підтримки необхідного рівня роботи.
Актуальність теми. У сучасних умовах від ефективності діяльності
правоохоронних органів залежить безпека держави та рівень життя громадян,
а в окремих випадках і довготривалість їх життя, в свою чергу ефективність
діяльності правоохоронних органів, забезпечують також і актуальність,
швидкодія, правильність та безпека функціонування баз даних які в своїй
діяльності використовують такі державні організації, які здійснюють
правоохоронну діяльність на території України, як Національна поліція
України, служба безпеки України, державна служба надзвичайних ситуацій
та інші.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження кваліфікаційної
роботи магістра полягає у вирішенні важливої задачі, підвищення рівня
5
безпеки, технічного та програмного забезпечення системи обліку даних
правоохоронних органів України
Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені такі
задачі:
1. На основі дослідження предметної області, визначити основні проблеми
в системі обліку даних
2. Провести огляд систем обліку даних, що використовуються
правоохоронними органами.
3. На основі проведених досліджень розробити алгоритм для модифікації
системи обліку даних в правоохоронних органах, оцінити доцільність та
ефективність функціонування системи після досягнення кінцевого
результату.
Об’єкт дослідження – ефективність функціонування існуючих баз
даних, які перебувають на озброєнні правоохоронних органів України.
Предмет дослідження – методи та засоби оптимізації функціонування
баз даних правоохоронних органів України.
Методи дослідження. У процесі розробки алгоритму вдосконалення
баз даних, які перебувають на озброєнні правоохоронних органів України для
підвищення ефективності роботи таких баз даних, використовується
комплексний підхід до вдосконалення вже існуючих елементів системи, а
саме технічного та програмного забезпечення, а також забезпечення
безпечного функціонування такої системи
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі вирішення
поставлених завдань було отримано наступні результати:
1) розроблено алгоритм вдосконалення вже існуючих елементів
системи обліку даних в правоохоронних органах України;
2) проведена оцінка кожного пункту алгоритму вдосконалення, що
дозволяє використовувати такий алгоритм для вдосконалення схожих систем
обліку даних в інших державних організаціях.
6
Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність
проведеного дослідження полягає в створенні алгоритму вдосконалення
існуючих систем обліку даних в правоохоронних органах України, що
дозволяє використовувати такий алгоритм для вдосконалення схожих систем
обліку в інших державних організаціях
Публікації. Основні результати дослідження даної кваліфікаційної
роботи обговорювалися та доповідалися на:
сьомій Міжнародній науково-технічній конференції «Проблеми
інформатизації», Черкаси, 13-15 листопада 2019 р. Том 2: секції 4. ЧДТУ,
НТУ «ХПІ», ВА ЗС АР, УтіГН, ДП «ПД ПКНДІ АП», 2019. – С. 108.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг
випускної роботи 80 сторінок. Основний зміст викладений на76 сторінках, у
тому числі 15 рисунках. Список використаних джерел містить
43 найменування.
7
РОЗДІЛ 1 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ В СИСТЕМІ ОБЛІКУ ДАНИХ
ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
1.1 Основні системи єдиної інформаційної системи Міністерства
внутрішніх справ
В системі правоохоронних органів України існує безліч систем та
допоміжних до них підсистем обліку в яких відповідно до поставлених задач
здійснюється облік тієї чи іншої інформації відносно об’єкту чи суб’єкту
пошуку в залежності від виду отриманої інформації. До таких систем можна
зокрема віднести:
 Система «АРМОР» (автоматизоване робоче місце оперативного
робітника) або ІІПС НПУ(інтегрована інформаційно-пошукова система
національної поліції України) – інтегрована інформаційно-пошукова
система (ІІПС) Міністерства внутрішніх справ України, розроблена
управлінням міністерства внутрішніх справ в Луганській області під
керівництвом Андрєєва Максима Валерійовича, прийнята за базову у
всіх обласних міністерств внутрішніх справ України з 2003 року.
Використовується система керування базами даних Oracle.
Автоматизовані робочі місця встановлені у міських районних відділах,
зв'язок переважно забезпечується за технологією DSL, мобільні робочі
місця можуть під'єднуватись до системи віртуальними приватними
каналами стільникових операторів зв'язку. Основними функціями
системи є пошук, ведення обліку, надання довідки та
прогнозування [24].
 Система «ЦУНАМІ» – Система централізованого управління нарядами
патрульної поліції [22].
8
 Система «ДБД Арсенал» – відомості щодо зброї, яка перебуває на
озброєнні МВС(Міністерство Внутрішніх Справ), МО (Міністерства
Оборони), ДСНС (Державна Служба Надзвичайних Ситуацій), ДПС
(Державної прикордонної служби), СБУ (Служби безпеки України) та
інших служб в яких передбачено носіння, використання та
застосування вогнепальної зброї [22].
 Інформаційна система «ОРІОН» – єдині оперативні обліки, які
передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову
діяльність» [22].
 АДІС «ДАКТО» – автоматична дактилоскопічна інформаційна
система [22].
Всі вище вказані системи входять до ЄІС МВС (Єдиної інформаційної
системи міністерства внутрішніх справ) та до кожної з них відкривається
доступ через систему «АРМОР», виключенням є тільки Система
централізованого управління нарядами патрульної поліції «ЦУНАМІ»,
доступ до якої здійснюється виключно в підрозділах патрульної поліції.
1.2 Допоміжні підсистеми системи «АРМОР» або ІІПС НПУ
На рисунку 1.1 наведено складові системи «АРМОР» або ІІПС НПУ.
9
Рисунок1.1 – Складові системи «АРМОР» або ІІПС НПУ.
До даної системи також відносять допоміжні підсистеми, такі
як [22]:
 Підсистема АІС «Особа» – для обліку осіб криміногенних категорій,
використовується для проведення оперативно-розшукових дій.
 Підсистема АІС «Нерозкриті злочини», використовується для
отримання інформації про ідентичні нерозкриті злочини за їх описом.
 Підсистема АІС «Ф-26» – облік осіб, які відбули покарання.
 Підсистема АІС «Арсенал» – облік табельної зброї, що перебуває на
озброєнні та зберіганні в територіальних та структурних підрозділах
поліції та інших підрозділів, що входять до складу правоохоронної
системи України.
 Підсистема АІС «Зброя мисливців» – облік мисливської та нарізної
зброї, яка перебуває в приватному користуванні окремих осіб.
 Інформаційна підсистема «Єдиний облік» – обліковує заяви і
повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події,
які реєструються в журналі єдиного обліку.
10
 Інформаційна підсистема «Особа» – особи, які вчинили протиправні
діяння та відносно яких в органах виконавчої системи здійснюється
профілактична робота. Дану інформаційну підсистему оптимізовано до
11(одинадцяти) категорій обліку, таких як:
 підсудний – обвинувачені, які передані до суду;
 засуджений БПВ (без позбавлення волі) – засуджені за вчинення
злочинів, виконання вироку щодо яких не пов’язано з
позбавленням волі;
 раніше судимий;
 адміністративний нагляд – раніше судимі, яким установлено
адміністративний нагляд;
 формальний нагляд – раніше судимі, засуджені до позбавлення
волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджені два і більше
разів до позбавлення волі за умисні злочини;
 психічно хворий – особи, які страждають на тяжкі психічні
розлади і перебувають на спеціальному обліку в закладах
охорони здоров’я;
 сімейний насильник – особи, які вчиняють насильство в сім’ї та
яким було винесено офіційне застереження про неприпустимість
вчинення насильства в сім’ї;
 повія – особи, притягнуті до адміністративної відповідальності за
зайняття проституцією;
 проблемний уболівальник – особи, які вчиняють правопорушення
у місцях проведення спортивних заходів або у зв’язку з ними;
 причетний до НОН (Незаконний обіг наркотиків) – особи, які
вчиняють правопорушення, що пов’язані з незаконним обігом
наркотичних засобів або психотропних речовин;
 дитина правопорушник – діти, які перебувають на
профілактичному обліку та відносно яких заведено обліково-
профілактичні справи.
11
 Інформаційна підсистема «Розшук» – особи, оголошені у державний та
міждержавний розшук та відомості про безвісно зниклих громадян.
 Інформаційна підсистема «Пізнання» – відомості щодо невпізнаних
трупів.
 Інформаційна підсистема «Річ» – номерні речі та цінні папери, мобільні
телефони, культурні цінності, викрадені або вилучені у громадян,
безгосподарні номерні речі, що знайдені або вилучені із камер схову
вокзалів, портів, аеропортів та передані до органів внутрішніх справ.
 Інформаційна підсистема «Антикваріат» – відомості щодо викрадених,
вилучених культурних цінностей, що належать до об’єктів матеріальної
і духовної культури та мають художнє, історичне, етнографічне та
наукове значення.
 Інформаційна підсистема «втрачені документи» – відомості щодо
викрадених, утрачених документів (бланків документів), паспортних
документів померлих громадян України, не зданих до органів
державної міграційної служби, паспортних документів визнаних
недійсними, паспортних документів осіб, які знаходяться в розшуку, та
які мають індивідуальні заводські (фабричні) номери.
 Інформаційна підсистема «Угон» – в даній підсистемі містяться
відомості щодо:
 транспортних засобів які розшукуються:
o через незаконне заволодіння з застосуванням насильства або
погрозою його застосування, таємне, шляхом шахрайства;
o у зв’язку з безвісним зникненням особи разом з цим
транспортним засобом;
o правоохоронними органами Інтерполу;
 викрадених, утрачених державних номерних знаків транспортних
засобів;
 безгосподарних транспортних засобів.
12
 Інформаційна підсистема «Зареєстрована зброя» – відомості щодо
зброї, що має індивідуальні заводські (фабричні) номери, перебуває в
користуванні громадян, підприємств, установ, організацій,
господарських об’єднань, яким надано, відповідно до законодавства,
дозвіл на її придбання, зберігання, носіння, перевезення, та яка
обліковується підрозділами дозвільної системи національної поліції.
 Інформаційна підсистема «Кримінальна зброя» – зброя втрачена,
викрадена, а також вилучена, знайдена та добровільно здана із числа
тієї, що незаконно зберігалася.
 Інформаційна підсистема «Мігрант» – дана підсистема містить
відомості щодо:
 іноземців та осіб без громадянства, які порушили встановлені
законодавством правила в’їзду, виїзду, перебування в Україні і
транзитного проїзду через її територію;
 громадян України, які порушили встановлені законодавством
правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх
виїзду з України і транзитного проїзду через її територію.
 Інформаційна підсистема «Корупція» – відомості щодо зареєстрованих
кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, осіб,
які їх учинили, та результати розгляду цих правопорушень у судах.
 Інформаційна підсистема «Адміністративне правопорушення» (з
назвою «АПРА») – відомості щодо зареєстрованих адміністративних
правопорушень, осіб, які їх учинили, та результати розгляду цих
правопорушень.
 Інформаційна підсистема «Кримінальна Статистика» – відомості про
кримінальні правопорушення, осіб, які їх учинили або підозрюються в
їх учиненні, досудове розслідування за якими здійснюється слідчими
органами внутрішніх справ.
 Інформаційна підсистема «Злочин» – відомості щодо нерозкритих
злочинів, учинених на території обслуговування підрозділу
13
національної поліції, у тому числі за матеріалами яких було заведено
оперативно-розшукову справу категорії «Злочин», відповідно до вимог
діючого законодавства станом до 20.11.2012.
 Інформаційна підсистема «Домашній арешт» – відомості стосовно
осіб, щодо яких органами внутрішніх справ України здійснюється
виконання ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного
запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту
та щодо яких працівниками органів внутрішніх справ здійснюється
контроль за їх поведінкою.
 Інформаційна підсистема «Доставлені до чергової частини» – відомості
щодо випадків адміністративного затримання осіб працівниками
органів внутрішніх справ або затримання згідно з дорученнями
правоохоронних органів, або затримання осіб органами досудового
розслідування, а також обліковується інформація про надання
затриманим особам безоплатної вторинної правової допомоги.
 Інформаційна підсистема „ЄДРПОУ” – відомості з Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України щодо
юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм
господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що
знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи
юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
14
1.3 Основні завдання, мета та призначення системи «АРМОР»
або ІІПС НПУ
Метою створення ІІПС є об'єднання існуючих в органах та підрозділах
внутрішніх справ України (далі – ОВС) інформаційних ресурсів в єдиний
інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних
інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного
обладнання для підтримки оперативно-службової діяльності органів і
підрозділів внутрішніх справ, суттєвого зміцнення їх спроможності протидії
та профілактики злочинності. [22]
Розглянемо призначення системи «АРМОР» або ІІПС НПУ.
Призначення ІІПС – інформаційно-аналітичне та організаційно-
технологічне забезпечення службової діяльності структурних підрозділів
районних, міських, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь,
управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах,
Києві та Севастополі, на залізницях (далі – ГУМВС, УМВС), центрального
апарату МВС. [22]
Розглянемо основні завдання системи «АРМОР» або ІІПС НПУ [22]:
 інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції
України;
 забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані
інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до єдиної
інформаційної системи міністерства внутрішніх справ;
 забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у
сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин
документообігу;
 забезпечення електронної взаємодії з міністерства внутрішніх справ та
іншими органами державної влади;
 формування інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи
міністерства внутрішніх справ;
15
 обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції;
 надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних
ресурсів єдиної інформаційної системи міністерства внутрішніх справ;
 генерації інтерфейсів та оброблення тимчасових наборів даних для
здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з
іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних
держав, міжнародними організаціями;
 здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання
інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, міністерства
внутрішніх справ та інших органів державної влади в межах службової
діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або
регламентом;
 використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем
для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної
зміни зображеного образу об'єкта в залежності від зміни його
характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної
інформації в інформаційних ресурсах;
 виконання інформаційно-пошукових заходів, проведення аналітичних
досліджень;
 обмін інформацією між інтегрованими банками даних ІІПС
відповідних рівнів та забезпечення постійного зв'язку між ними,
уніфікація технологічних процедур опрацювання документів, збирання,
реєстрації, накопичення та обробки інформації, що надходить до
кожного з банків даних;
 постійне формування, оновлення та адміністрування банків даних
ІІПС, забезпечення достовірності, оперативного доступу та збереження
інформаційного ресурсу;
 формалізація технологічних процесів обробки інформації, визначення
типових маршрутних технологічних схем для їх виконання;
16
 забезпечення надійного зберігання інформаційних обліків,
максимально зручна їх систематизація;
 забезпечення комплексного захисту інформації та розмежування
доступу до інформації, що зберігається в ІІПС;
 автоматизація збирання даних про результати виконання технологічних
процесів щодо інформаційних обліків, формування аналітичних і
статистичних звітів (довідок);
 інформаційне забезпечення управлінської діяльності, підготовка
аналітично-довідкових матеріалів;
 наскрізний контроль (підрозділ контролю, керівник ОВС,
безпосередній виконавець) за своєчасністю і повнотою надання
первинних облікових та інформаційно-пошукових документів,
проведення аналізу їх повноти, сумісності та об'єктивності.
 автоматизація процесів обліку отриманої інформації, обробки
інформаційних запитів, пошук та відбір необхідної інформації;
 забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами
поліції;
 забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах)
поліції, обміну електронними документами з міністерства внутрішніх
справ;
 комплексний захист інформації та розмежування доступу до
інформації, що зберігається в базах даних системи «Інформаційний
портал Національної поліції України».
17
1.4 Інформаційні ресурси та види інформації, яка обробляється в
системі «АРМОР» або ІІПС НПУ
Інформаційними ресурсами (об'єктами обліку) ІІПС є об'єктивно
поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб,
кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій,
який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й
порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до
чинного законодавства [22].
До складу інформаційних ресурсів належать відомості щодо [22]:
 осіб, яких затримано за підозрою у вчиненні кримінального
правопорушення, які обвинувачені у вчиненні кримінального
правопорушення, узяті під варту або на яких накладено стягнення у
вигляді;
 адміністративного арешту, у тому числі їх фотографії та
дактилоскопічні дані;
 осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого
судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання,
пропали безвісти, та в інших випадках, передбачених законами
України;
 осіб, щодо яких здійснюється профілактична робота працівниками
ОВС;
 осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, щодо яких
уповноваженими на те працівниками ОВС згідно зі статтями 254, 255
Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
складено протоколи про адміністративні правопорушення, а органами
(посадовими особами), які розглядали ці справи, було винесено
постанови, передбачені статтею 284 КУпАП;
 осіб, яких було виявлено уповноваженими на те працівниками ОВС у
сфері протидії корупції за скоєння корупційних правопорушень і
18
рішеннями судів притягнуто до відповідальності за вчинення цих
правопорушень;
 іноземців та осіб без громадянства, які порушили встановлені
законодавством правила в'їзду, виїзду, перебування в Україні і
транзитного проїзду через її територію, виявлених працівниками
ОВС;
 зареєстрованих в ОВС злочинів, адміністративних правопорушень,
подій, які загрожують особистій чи громадській безпеці,
надзвичайних подій;
 викрадених речей, документів, цінностей та іншого майна;
 знайдених, вилучених у громадян і службових осіб предметів і речей, у
тому числі заборонених або обмежених в обороті, а також документів з
ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;
 зброї, що перебуває у користуванні громадян, підприємств, установ,
організацій, господарських об'єднань, яким надано відповідно до
законодавства дозвіл на її придбання, зберігання, носіння, перевезення,
та яка обліковується підрозділами дозвільної системи ОВС;
 викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно
зданої із числа тієї, що незаконно зберігалася.
Як допоміжний засіб документування та попередження протиправних
дій, розкриття правопорушень проводиться фотофіксація осіб (речей,
цінностей), фотозображення яких входять до структури об'єктів обліку ІІПС.
Джерелами формування інформаційних ресурсів ІІПС є:
 зареєстровані в ОВС заяви і повідомлення про кримінальні та
адміністративні правопорушення, кримінальні провадження;
 повідомлення працівників ОВС у разі звернення до них громадян або
службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які
загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі
безпосереднього виявлення таких;
19
 повідомлення про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші
надзвичайні події, які підлягають реєстрації в ОВС;
 повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи;
 рішення органів (посадових осіб), виконання яких покладено на ОВС
відповідно до чинного законодавства;
 видані на ім'я особи документи, підписані нею документи, а також
відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами
місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень;
 інформація, отримана від громадян і посадових осіб, про вчинені
кримінальні правопорушення під час проведення слідчих (гласних)
розшукових дій;
 інформація, отримана від правоохоронних органів іноземних держав на
підставі міжнародних договорів України, угод про співробітництво між
МВС і відповідними органами іноземних держав у сфері боротьби із
злочинністю.
В інформаційних ресурсах системи ІІПС НПУ обробляється
інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така
інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків,
передбачених законодавством. Інформаційними ресурсами системи
«Інформаційний портал Національної поліції України» є інформація, що
утворена в процесі діяльності поліції та використовується для формування:
 тимчасових наборів даних, що створюються в процесі діяльності
поліції та використовуються для наповнення та підтримки в
актуальному стані баз (банків) даних, які входять до єдиної
інформаційної системи міністерства внутрішніх справ та визначені
статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»;
 баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання
покладених на поліцію повноважень;
20
 баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у
сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.
Бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності
органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:
 повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення,
надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами
зв’язку;
 щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних
груп, що заступають на чергування;
 завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для
реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні
правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;
 звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення
про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні
ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці
пригоди;
 пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп’ютерів
(мобільних терміналів) та засобами GPS.
Розпорядником системи «Інформаційний портал Національної поліції
України» є Національна поліція України, який вживає заходів із організації
матеріально-технічного та кадрового забезпечення, що необхідні для
ефективного функціонування системи. Адміністратором системи ІІПС НПУ є
уповноважений структурний підрозділ апарату центрального органу
управління Національної поліції України, який забезпечує [22]:
 вирішення організаційних питань щодо забезпечення функціонування
системи;
 ведення обліку користувачів та надання їм доступу до інформації, що в
ній обробляється;
21
 захист інформації від несанкціонованого доступу, знищення,
модифікації та блокування доступу до неї шляхом здійснення
організаційних і технічних заходів, впровадження засобів та методів
технічного захисту інформації;
 вжиття заходів стосовно розвитку і вдосконалення системи;
 координацію функціонування складових системи.
1.4.1 Користувачі системи «АРМОР» або ІІПС НПУ
Користувачами системи «Інформаційний портал Національної поліції
України» є посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким в
установленому порядку надано право доступу до інформації в цій системі, це
можуть бути[22]:
 Працівники територіальних підрозділів національної поліції України,
наприклад:
 дільничі офіцери поліції;
 чергова частина територіального органу поліції;
 працівники оперативних підрозділів;
 працівники слідчого відділу територіального органу поліції;
 працівники відділу криміналістичного забезпечення;
 поліцейські офіцери громади
 інші.
 Працівники які відносяться до департаменту патрульної поліції:
 патрульні поліцейські;
 інспектори патрульної поліції;
 офіцери патрульної поліції.
 Інші працівники правоохоронної системи інформації про яких немає
інформації в публічному доступі.
22
 Працівники яким було надано дозвіл на використання системи за
спеціальним запитом для виконання службових обов’язків.
Ідентифікація користувача та підтвердження цілісності даних, що
обробляються в системі ІІПС НПУ, забезпечуються застосуванням
електронного цифрового підпису або інших програмно-технічних засобів
авторизації користувачів та забезпечення цілісності даних. Кожна дія
користувача щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів системи
«Інформаційний портал Національної поліції України» фіксується у
спеціальному електронному архіві. Користувачі системи ІІПС НПУ
зобов’язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала
відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, крім випадків,
передбачених законом, відповідають за достовірність інформації, що
вводиться ними до відповідних інформаційних ресурсів системи
«Інформаційний портал Національної поліції України», та зобов'язані
дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації[22].
1.4.2 Складові системи «АРМОР» або ІІПС НПУ
Складовими системи ІІПС НПУ (Інтегрована інформаційно-пошукова
система національної поліції України) є [22]:
 центральний програмно-технічний комплекс;
 автоматизовані робочі місця користувачів;
 телекомунікаційна мережа доступу;
 комплексна система захисту інформації.
Центральний програмно-технічний комплекс системи «Інформаційний
портал Національної поліції України» – це сукупність технічних і
програмних засобів, призначених для обробки інформації, які забезпечують:
23
 введення, записування, зберігання, видалення, знищення, приймання та
передавання інформації та формування баз даних у системі
«Інформаційний портал Національної поліції України»;
 формування тимчасових наборів даних для наповнення та підтримки в
актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних єдиної
інформаційної системи міністерства внутрішніх справ
 моніторинг стану інформаційного обміну між складовими системи
«інформаційний портал національної поліції України», а також
системних журналів аудиту роботи користувачів, технічних і
програмних засобів;
 захист інформації під час її обробки.
До складу центрального програмно-технічного комплексу системи
«Інформаційний портал Національної поліції України» входять:
 центральне сховище даних – програмно-технічний комплекс, який
складається із серверів, систем керування базами даних та іншого
програмного забезпечення, призначених для безперервного виконання
операцій, записування, зберігання, знищення, приймання та
передавання інформації, зберігання системних журналів аудиту роботи
користувачів та системних журналів реєстрації роботи програмних
засобів;
 сервери додатків – програмно-технічний комплекс, який складається із
серверів та програмного забезпечення, призначених для безперервного
виконання операцій з інформаційного обміну між складовими системи
«Інформаційний портал національної поліції України»,
функціонування програмних засобів генерації інтерфейсів користувачів
для оброблення інформації, записування та зберігання системних
журналів аудиту приймання та передавання інформації, реєстрації
роботи програмних засобів;
24
 шлюзові сервери – програмно-технічний комплекс, який складається із
серверів, призначених для забезпечення захисту інформації під час
здійснення обміну інформацією між підсистемами, взаємодії з
інформаційними системами міністерства внутрішніх справ та інших
центральних органів виконавчої влади;
 автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки – складова
комплексної системи захисту інформації в системі «Інформаційний
портал національної поліції України», обладнана технічними засобами
та програмним забезпеченням, призначеними для моніторингу
системних журналів реєстрації роботи програмних та технічних
засобів, аналізу порушень в роботі системи «Інформаційний портал
національної поліції України», налагодження параметрів, необхідних
для забезпечення стабільної роботи програмних та технічних засобів,
визначення повноважень користувачів системи «Інформаційний портал
національної поліції України».
Центральний програмно-технічний комплекс системи «Інформаційний
портал Національної поліції України» розміщується в спеціалізованих
службових приміщеннях Національної поліції України [22].
Розглянемо автоматизовані робочі місця користувачів – це робочі місця
поліцейських та інших працівників поліції, обладнані комп’ютерною
технікою, у тому числі планшетними комп’ютерами, що підключені до
телекомунікаційної мережі доступу системи «Інформаційний портал
Національної поліції України» і призначені для автоматизації службової
діяльності, реалізації повноважень обробляти інформацію відповідно до
наданого рівня доступу в системі ІІПС НПУ[22].
Телекомунікаційна мережа доступу системи «Інформаційний портал
Національної поліції України» – сукупність технічних і програмних засобів,
призначених для обміну інформацією між складовими системи. Для захисту
інформації, що обробляється органами (підрозділами) поліції в системі
25
«Інформаційний портал національної поліції України», використовуються
канали Єдиної цифрової відомчої телекомунікаційної мережі Міністерства
внутрішніх справ України, а при використанні відкритих каналів - засоби
захисту інформації, які мають позитивний експертний висновок за
результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту
інформації [22].
Комплексна система захисту інформації з підтвердженою
відповідністю – взаємопов’язана сукупність організаційних та інженерно-
технічних заходів, засобів і методів захисту інформації. Завданням
комплексної системи захисту інформації є забезпечення конфіденційності (у
разі обробки інформації з обмеженим доступом), цілісності, доступності
інформації в системі «Інформаційний портал Національної поліції України»
шляхом здійснення заходів, спрямованих на захист інформації від
несанкціонованих дій (у тому числі з використанням комп'ютерних вірусів),
які можуть призвести до її випадкової або умисної модифікації чи
знищення [22].
1.5 Визначення основних проблем в системі обліку даних
правоохоронних органів та постановка задачі
Метою даної кваліфікаційної роботи магістра є визначення основних
проблем у існуючих системах обліку даних правоохоронних органів для
покращення ефективності роботи даних систем та як наслідок всієї системи
правоохоронних органів в цілому.
Задачею кваліфікаційної роботи є модифікація та вдосконалення
системи за рахунок огляду систем обліку даних, що використовуються
правоохоронними органами, її дослідження та виявлення слабких сторін в
різних аспектах даної системи таких як система інформаційного
26
забезпечення, технічного забезпечення, рівня інформаційної безпеки,
правового та економічного забезпечення.
Досліджувана задача реалізується виконанням нижче зазначених
вимог.
1.6 Висновки до розділу 1
В першому розділі даної магістерської роботи було розглянуто системи
обліку даних в системі правоохоронних органів України, як ми бачимо з
першого розділу основною з таких являється система ІІПС «АРМОР», яка
включає в себе 22 допоміжні підсистеми для виконання більш вузького
спектру покладених на такі підсистеми задач. Також розглянули додаткові,
менш масштабні системи з вузьким спектром задач, зокрема систему
централізованого управління нарядами патрульної поліції «ЦУНАМІ»,
систему «ДБД Арсенал» в якій зберігаються відомості щодо зброї яка
перебуває на озброєнні МВС(Міністерство Внутрішніх Справ), МО
(Міністерства Оборони), ДСНС (Державна Служба Надзвичайних Ситуацій),
ДПС (Державної прикордонної служби), СБУ (Служби безпеки України) та
інших служб в яких передбачено носіння, використання та застосування
вогнепальної зброї, інформаційну систему «ОРІОН» задачею якої є
формування єдиних оперативних обліків, які передбачені Законом України
«Про оперативно-розшукову діяльність» та АДІС «ДАКТО» яка являє собою
автоматичну дактилоскопічну інформаційну систему, нажаль у відкритому
доступі відсутня інформація про деякі з перерахованих вище систем але
більшість з них являє собою виключно базу даних з певними відомостями та
обліками, які можна назвати досить примітивними в сучасному світі
розвинених інформаційних технологій. Варто зазначити, що в першому
розділі ми поверхнево розглянули складові системи ІІПС «АРМОР» та
виконувані нею задачі.
27
РОЗДІЛ 2 ОГЛЯД СИСТЕМ ОБЛІКУ ДАНИХ, ЩО
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ
2.1 Система інформаційного забезпечення Національної поліції
України її суб’єкти правових відносин, складові створення та
функціонування, територіальні та регіональні вузли
Система інформаційного забезпечення Національної поліції України –
це комплекс організаційних, програмно-технічних, технологічних,
нормативно-правових та інших заходів, які спрямовані на забезпечення
оперативно-службової діяльності Національної поліції України[22].
Система інформаційного забезпечення Національної поліції
представляє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків,
побудованих з урахуванням дотриманням таких вимог[22]:
1) наявності нормативно-правової бази;
2) організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів;
3) організації підготовки та перепідготовки кадрів;
4) наявності відповідних технічних, програмних та телекомунікаційних
технологій;
5) матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
В процесі виконання наказу МВС України від 12.10.2009 за номером
436 «Про затвердження Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову
систему органів внутрішніх справ України» було створено єдину Інтегровану
інформаційно-пошукову систему (далі ІІПС) органів внутрішніх справ
України, з якою, в рамках своїх службових повноважень, на теперішній час
працюють співробітники Національної поліції України [22].
Суб'єктами правових відносин ІІПС (далі – суб'єкти ІІПС) є [22]:
 держатель (власник) ІІПС;
28
 розпорядник ІІПС;
 користувачі ІІПС;
 адміністратор ІІПС;
 адміністратор безпеки ІІПС.
Держателем (власником) ІІПС є Міністерство внутрішніх справ
України [22].
Розпорядником ІІПС є Департамент інформаційно-аналітичної
підтримки Національної поліції України [22].
Повноваження розпорядника ІІПС на регіональному рівні надаються
управлінням (відділам) інформаційно-аналітичної підтримки Головного
управління Національної поліції, управління Національної поліції [22].
Завдання розпорядника – управління ІІПС та відповідними складовими
системи, контроль за формуванням та підтриманням в актуальному стані
інформаційних ресурсів ІІПС, надання користувачам прав доступу до ІІПС,
ведення їх обліку, вживання заходів щодо розвитку і вдосконалення
ІІПС [22].
Користувачі ІІПС – працівники Національної поліції, яким
розпорядником ІІПС відповідно до вимог чинного законодавства надано
право доступу до інформації в ІІПС [22].
Адміністратор ІІПС – керівник структурного підрозділу Департамент
інформаційно-аналітичної підтримки, відповідальний за експлуатацію ІІПС.
Повноваження адміністратора ІІПС на регіональному рівні надаються
керівникові структурного підрозділу управління (відділу) інформаційно-
аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції,
управління Національної поліції, відповідальному за експлуатацію
регіонального вузла ІІПС[22].
Адміністратору ІІПС підпорядковуються адміністратори регіональних
вузлів ІІПС [22].
29
Адміністратор ІІПС відповідає за:
 цілодобове функціонування ІІПС;
 супроводження типових програмних засобів інформаційних
підсистем ІІПС, технологічне забезпечення обміну інформаційними
ресурсами між ІІПС відповідних рівнів;
 здійснення контролю за формуванням та підтриманням в
актуальному стані інформаційних ресурсів ІІПС;
 здійснення контролю за дотриманням правил, процедур, технології
обробки інформації користувачами.
Адміністратор безпеки ІІПС – керівник підрозділу Департаменту
інформаційно-аналітичної підтримки, відповідальний за дотримання
політики безпеки в ІІПС. Повноваження адміністратора безпеки ІІПС на
регіональному рівні надаються керівникові структурного підрозділу
управління (відділу) інформаційно-аналітичної підтримки Головного
управління Національної поліції, управління Національної поліції,
відповідальному за дотримання політики безпеки в регіональному вузлі ІІПС.
Адміністратору безпеки ІІПС підпорядковуються адміністратори
безпеки регіональних вузлів ІІПС.
Адміністратор безпеки ІІПС відповідає за:
 цілодобовий та безперервний захист інформаційних ресурсів ІІПС;
 розмежування доступу до інформаційних ресурсів ІІПС, реєстрацію
та авторизацію користувачів;
 забезпечення захисту відомостей інформаційних ресурсів ІІПС від
блокування, порушення цілісності та несанкціонованого доступу;
 здійснення контролю за дотриманням правил і процедур обробки
інформації користувачами;
 збереження інформаційних масивів шляхом створення резервного
банку даних.
30
Складові створення, функціонування та розвитку ІІПС
Організаційно-кадрове забезпечення, створення, функціонування та
розвиток ІІПС здійснюється Департаментом інформаційно-аналітичної
підтримки, управліннями (відділами) інформаційно-аналітичної підтримки
Головного управління Національної поліції, управління Національної поліції
та відділами (секторами) інформаційно-аналітичної підтримки районних,
міських відділів Головного управління Національної поліції, управління
Національної поліції [22].
Оснащення технічними та технологічними засобами базується на
використанні сучасних інформаційних технологій, засобів комп'ютерної
техніки, телекомунікаційного обладнання, загальносистемного та
прикладного програмного забезпечення [22].
Інформаційне забезпечення базується на цілісності та непротиріччі
інформації в єдиному інформаційному просторі організаційної
інфраструктури обліків ІІПС, що забезпечується використанням типового
програмного забезпечення, єдиної технології обробки та обміну даними,
типовою структурою даних та правилами їх інтеграції, уніфікованою
системою класифікації, кодування та контролю інформації [22].
Захист інформаційних ресурсів ІІПС здійснюється шляхом створення
та забезпечення функціонування комплексної системи захисту інформації
(далі – КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності
здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, визначеному
вимогами Положення про державну експертизу в сфері технічного захисту
інформації, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України від 16.05.2007 N 93,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2007
за N 820/14087 [22].
Комплексна система захисту інформації забезпечує захист
інформаційних ресурсів ІІПС шляхом упровадження комплексу технічних,
криптографічних, організаційних та інших заходів і засобів захисту
31
інформації, спрямованих на недопущення блокування інформації,
несанкціонованого ознайомлення з нею та/або її модифікації [22].
Завданням комплексної системи захисту інформації ІІПС відповідно до
нормативних документів з технічного захисту інформації є забезпечення
встановленої політики безпеки та реалізація необхідних організаційних,
інженерно-технічних заходів і програмно-технічних засобів захисту,
ефективне протистояння ймовірним загрозам інформаційним ресурсам ІІПС з
надання основних функціональних послуг безпеки: конфіденційності,
цілісності, доступності, спостережливості [22].
Структура ІІПС, ІІПС побудована за трирівневою ієрархічною
структурою, що відповідає організаційній побудові Національної поліції
України [22]:
 перший рівень – центральний вузол (банк даних) ІІПС - розташовано
в спеціально виділених службових приміщеннях Департаменту
інформаційно-аналітичної підтримки МВС;
 другий рівень – регіональні (обласні) вузли (банки даних) ІІПС -
розташовано в спеціально виділених службових приміщеннях
управлінь (відділів) інформаційно-аналітичної підтримки Головного
управління Національної поліції, управління Національної поліції;
 третій рівень – територіальний вузол ІІПС - розміщений і функціонує
безпосередньо в районних, міських, управліннях (відділах)
Головного управління Національної поліції, управління Національної
поліції.
На територіальному рівні експлуатація ІІПС забезпечується відділами
(секторами) інформаційно-аналітичної підтримки цих підрозділів.
До складу центрального вузла ІІПС належать [22]:
 центральний сервер баз даних, що складається з основного та
резервного серверів баз даних центрального банку даних, системи
керування базами даних, програмного забезпечення, призначених для
32
зберігання та обробки інформаційних ресурсів, системних журналів
реєстрації роботи користувачів, програмних та технічних засобів;
 центральний сервер обміну інформацією, що складається з основного
та резервного технологічних серверів, спеціального програмного
забезпечення, призначеного для виконання операцій, що забезпечують
обмін інформацією (актуалізацію інформаційних ресурсів) між
центральним та регіональними вузлами ІІПС;
 центральний програмно-технічний комплекс архівування інформації,
що складається із спеціалізованого сервера, програмного забезпечення
та технічно відокремлених пристроїв архівного зберігання інформації,
призначених для регламентного архівування (зберігання) інформації,
розміщеної на центральному сервері баз даних, та її аварійного
відновлення;
 центральний комутаційний центр, що призначений для виконання
централізованої функції комутації та маршрутизації потоків інформації
ІІПС в єдиній цифровій телекомунікаційній мережі НП та локальних
обчислювальних мережах центрального апарату МВС, апаратів
Головного управління Національної поліції, управління Національної
поліції, районних, міських, управлінь (відділів) Головного управління
Національної поліції, управління Національної поліції. Управління
центральним комутаційним центром здійснюється визначеним
підрозділом Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки;
 автоматизоване робоче місце адміністратора центрального вузла ІІПС,
що є складовою комплексної системи захисту інформації центрального
вузла, призначене для моніторингу системних журналів реєстрації
роботи програмних та технічних засобів, аналізу порушень у роботі
системи, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення
стабільної роботи програмних та технічних засобів центрального вузла;
 автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки, що є складовою
комплексної системи захисту інформації центрального вузла,
33
призначене для реалізації технології надання доступу користувачам до
інформації в ІІПС відповідно до наданих розпорядником ІІПС прав
доступу, моніторингу системних журналів реєстрації роботи
користувачів та програмних засобів;
 автоматизоване робоче місце криптографічного захисту, що є
складовою комплексної системи захисту інформації центрального та
регіональних вузлів системи, призначене для реалізації технології
електронного цифрового підпису в ІІПС;
 автоматизовані робочі місця, які забезпечують авторизований доступ
користувачів ІІПС до інформаційних ресурсів центрального вузла ІІПС.
До складу регіонального вузла ІІПС належать [22]:
 регіональний сервер баз даних, що складається з основного та
резервного серверів баз даних регіонального банку даних, системи
керування базами даних, програмного забезпечення, призначених для
зберігання та обробки інформаційних ресурсів, системних журналів
реєстрації роботи користувачів, програмних та технічних засобів;
 регіональний сервер обміну інформацією, що складається з
технологічного сервера, спеціального програмного забезпечення,
призначеного для виконання операцій, що забезпечують обмін
інформацією (актуалізацію інформаційних ресурсів) між регіональним
та центральним вузлами ІІПС;
 регіональний програмно-технічний комплекс архівування інформації,
що складається із спеціалізованого сервера, програмного забезпечення
та технічно відокремлених пристроїв архівного зберігання інформації,
призначених для регламентного архівування (зберігання) інформації,
розміщеної на регіональному сервері баз даних, та її аварійного
відновлення. Регіональний програмно-технічний комплекс архівування
інформації може бути реалізований у складі регіонального сервера баз
34
даних, який додатково обладнується технічними пристроями
архівування інформації;
 регіональний комутаційний центр, що призначений для виконання
централізованої функції комутації та маршрутизації потоків інформації
ІІПС у регіональному сегменті єдиної цифрової телекомунікаційної
мережі МВС та локальних обчислювальних мережах апаратів
Головного управління Національної поліції, управління Національної
поліції, районних, міських, управлінь (відділів) Головного управління
Національної поліції, управління Національної поліції. Управління
регіональним комутаційним центром здійснюється визначеним
підрозділом управління (відділу) інформаційно-аналітичної підтримки
Головного управління Національної поліції, управління Національної
поліції;
 автоматизоване робоче місце адміністратора регіонального вузла ІІПС,
що є складовою комплексної системи захисту інформації регіонального
вузла, призначене для моніторингу системних журналів реєстрації
роботи програмних та технічних засобів, аналізу порушень у роботі
системи, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення
стабільної роботи програмних та технічних засобів регіонального
вузла;
 автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки, що є складовою
комплексної системи захисту інформації регіонального вузла,
призначене для реалізації технології надання доступу користувачам до
інформації в ІІПС відповідно до наданих розпорядником ІІПС прав
доступу, моніторингу системних журналів реєстрації роботи
користувачів та програмних засобів;
 автоматизоване робоче місце криптографічного захисту, що є
складовою комплексної системи захисту інформації регіонального
вузла системи, призначене для реалізації технології електронного
цифрового підпису в ІІПС;
35
 автоматизовані робочі місця, які забезпечують авторизований доступ
користувачів ІІПС до інформаційних ресурсів регіонального вузла
ІІПС.
До складу територіального вузла ІІПС входять [22]:
 автоматизовані робочі місця, які забезпечують авторизований доступ
користувачів ІІПС районних, міських, управлінь (відділів) Головного
управління Національної поліції, управління Національної поліції до
формування та використання інформаційних ресурсів регіонального
вузла ІІПС;
 територіальний сервер, що складається з технологічного сервера,
спеціального програмного забезпечення, призначеного для виконання
технологічних операцій, що забезпечують функціонування,
відновлення, архівне збереження автоматизованих робочих місць
територіального вузла ІІПС.
Обмін інформацією між вузлами та доступ користувачів до ІІПС
забезпечується між територіально віддаленими структурними підрозділами
засобами єдиної цифрової телекомунікаційної мережі МВС та локальних
обчислювальних мереж центрального апарату МВС, апаратів і районних,
міських управлінь (відділів) Головного управління Національної поліції,
управління Національної поліції.
Крім того, Департамент інформаційно-аналітичної підтримки України
супроводжує всі системи, підсистеми та аналітичні інформаційні системи, які
входять до складу ЄІС МВС(Єдина Інформаційна Система Міністерства
Внутрішніх Справ), доступ до яких забезпечується за допомогою системи
«АРМОР».
36
2.2 Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та
компоненти
Для подальшого розгляду автоматизованих робочих місць працівників
правоохоронних органів, за допомогою яких останні отримують доступ до
спеціальних комп’ютерних систем, таких як система «АРМОР» чи ІПНПУ,
необхідно розглянути, шо собою являє автоматизоване робоче місце на
прикладі приватної компанії.
Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти
Автоматизоване робоче місце (АРМ) – це програмно-технічний
комплекс, що забезпечує автоматизацію функцій його діяльності, поєднуючи
комплекс технічних, програмних, інформаційних та інших засобів. При
розробці автоматизованого робочого місця для управління технологічним
обладнанням зазвичай використовують БСАПА-системи (система
розшифровки кодів помилок в електронних системах). Автоматизоване
робоче місце об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують
взаємодію фахівця з персональним комп’ютером, надає можливість введення
інформації та її виведення на екран монітору, принтеру або іншого пристрою.
Як правило, автоматизоване робоче місце є частиною 1С[32].
На рисунку 2.1 наведено узагальнена структурну схему
автоматизованого робочого місця.
37
Рисунок 2.1 – Узагальнена структурна схема автоматизованого робочого
місця
Важливі задачі автоматизованого робочого місця – підтримка
функціонування 1С для роботи певного автоматизованого робочого місця та
взаємодії між іншими автоматизованими робочими місцями і зовнішніми
базами даних. Так, для автоматизованого робочого місця бухгалтера
підприємства, економіста, керівника інформація надходить із різних
облікових ділянок, проте бази даних, словники, таблиці є спільними для всіх
фахівців, водночас один об'єкт (матеріал, товар, виріб) на різних
автоматизованих робочих місцях може ідентифікуватися по-різному.
АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювальною
системою, що працює як автономно, так і в мережі. Його традиційно
організовують за функціональною ознакою. Воно забезпечує діалогову
інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до
централізованих баз даних. [44]
Основними функціями АРМ можуть бути:
 введення, нагромадження та зберігання інформації;
38
 її пошук за заданими ознаками; виконання прикладних програм
оброблення інформації;
 видача результатів у потрібному вигляді;
 контроль усіх етапів оброблення інформації;
 автоматичне протоколювання робочих процесів;
 відображення інформації та результатів її оброблення на екрані
персональної електронної обчислювальної машини тощо.
Для будь-якого АРМ характерні такі спільні ознаки як:
 доступність користувача до сукупності технічних, програмних,
інформаційних засобів;
 розміщення обчислювальної техніки безпосередньо на робочому
столі користувача;
 можливість створення та вдосконалення проектів автоматизованої
обробки даних у конкретній сфері діяльності;
 здійснення обробки даних самим користувачем.
Автоматизоване робоче місце у системі управління – це проблемно
орієнтований комплекс технічних, програмних, лінгвістичних засобів,
установлений безпосередньо на робочому місці користувача, що
використовується для автоматизації операцій взаємодії користувача з
комп'ютером у процесі проектування та реалізації завдань.
Класифікація автоматизованого робочого місця може бути
розглянута щодо:
 сфери використання (наукова діяльність, проектування, виробничо-
технологічні процеси, менеджмент тощо);
 типу електронно-обчислювальної машини (електронно-обчислювальної
машини: мікро-, міні-, макро- електронно-обчислювальної машини);
 режиму експлуатації (індивідуальний, груповий, мережевий);
 кваліфікації користувачів (професійні і непрофесійні).
39
Автоматизовані робочі місця менеджерів, у свою чергу, поділяються
на [44]:
 автоматизовані робочі місця керівників організацій;
 автоматизовані робочі місця підрозділів;
 автоматизовані робочі місця планових працівників;
 автоматизовані робочі місця бухгалтерів;
 автоматизовані робочі місця консультантів;
 тощо.
Типи автоматизованих робочих місць офісних систем [44]
Організація роботи з документами – ключове завдання управління в
будь-якій установі: від офісу невеликого підприємства до транснаціональної
корпорації. Масова поява персональних комп'ютерів в офісі й об'єднання їх у
мережі створила принципово нове технологічне середовище для ефективного
управління документообігом.
Основними етапами обробки документів в організації є прийом,
реєстрація, передача, відправлення, інформаційно-довідкова робота,
оперативне збереження, контроль виконання, систематизація, формування
справ, складання описів, передача в архів тощо.
Об'єднання автоматизованих робочих місць охоплює та створює єдину
технічну, організаційну та методологічну базу даних підприємства.
При об'єднанні автоматизованого робочого місця із засобами
комунікацій підтримуються автоматизованими робочими місцями сектору,
відділу, організації та формування колаборативної технології.
Типове автоматизоване робоче місце містить [44]:
 транслятори (інтерпретатори) різних мов програмування;
 засоби проектування й обробки даних (редактори текстової, графічної
інформації, табличні процесори, генератори вихідних форм);
 програми користувача (обробні, навчальні, системи управління базами
даних тощо). Розв'язок задач за допомогою автоматизованого робочого
40
місця пов'язаний з пошуком необхідної інформації в базах даних,
подальшою її обробкою за алгоритмами і видачею результатів на екран
чи принтер.
Зручний інтерфейс користувача з персональної електронно-
обчислювальної машини може реалізуватися за допомогою лінгвістичних
процесорів, що здійснюють різні види аналізу вхідного повідомлення
(синтаксичний, морфологічний, семантичний). Лінгвістичний процесор
відіграє роль посередника між користувачем і базою даних, в якій
зберігається інформація, що цікавить його. Завданням цього процесора є
перетворення тексту на певний набір семантичних структур, що є
формальним представленням "змісту" вихідного тексту. Мета такого
перетворення - забезпечення вихідних даних для роботи пошукових
механізмів систем управління базами даних.
В АРМ взаємодія ґрунтується на макетуванні зображень екрану у
вигляді зразків-прототипів документів. Для цього використовуються
різноманітні технічні прийоми забезпечення діалогу користувача з
персональною електронно-обчислювальною машиною:
 керування положенням курсору на екрані із застосуванням світлового
пера;
 мерехтіння і підсвічування полів екрана;
 програмування функціональних клавіш.
Діалог реалізується на основі попередньо розробленого сценарію, що
представляється семантичними мережами, таблицями діалогу, фреймами для
зображення моделей.
Програмне забезпечення автоматизованого робочого місця містить
засоби управління довідниками, що забезпечують:
 створення та актуалізацію інформаційної бази;
 пошук інформації згідно із заданими атрибутами;
 організацію введення-виводу інформації;
41
 обробку за заданими алгоритмами.
Одні з основних вимог до технології автоматизованого робочого місця:
 технологія електронної обробки текстів при реалізації функцій:
 введення набору тексту із завданням параметрів для його верстки,
перегляду;
 обробка (сортування тексту за змістом, обчислення в таблицях);
 відтворення тексту;
 форматування тексту й одержання документа;
 технологія електронної обробки форм, що підтримує електронні
таблиці, шаблони, прототипи;
 технологія електронної обробки ділової графіки, що реалізує графіки,
різного типу діаграми, гістограми, фотографії, малюнки.
Бажання користувачів отримати доступ до інформації з можливостями
відстеження змін у реальному часі привело до появи АРМ з десятками
телефонів, дисплеїв, табло, планшетів. Проектування дружніх інтерфейсів
користувача вирішує проблему пошуку потрібної інформації шляхом
розробки процедур конвертації форматів даних в автоматичному режимі,
інтеграції текстових даних, електронних таблиць, ділової графіки, модулів
аналітичного програмного забезпечення. Операційна система є центральною
ланкою інформаційної системи, вона забезпечує ефективну взаємодію з
електронною поштою й іншими програмами[44].
2.3 Доступ до системи «АРМОР» або ІІПС НПУ з використанням
стаціонарних (або напівстаціонарних) та мобільних (або напівмобільних)
пристроїв доступу
Доступ до системи «АРМОР» або ІІПС НПУ співробітниками
правоохоронних органів, зокрема Національної поліції України, Служби
42
безпеки України, Прикордонної служби України, Міграційної служби
України та інших служб, що входять до складу правоохоронної системи
України здійснюється за допомогою трьох видів пристроїв, до яких входять:
 стаціонарні пристрої на робочих місцях, наприклад, в кабінетах
оперативних працівників чи чергових частинах. Таке АРМ наведено на
рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – Автоматизоване робоче місце з використанням стаціонарних
пристроїв
Примітка: АРМ можуть різнитися між собою в залежності від того до
якого підрозділу чи відділу відноситься працівник, наприклад, для
оперативного працівника немає потреби на своєму АРМ сканер відбитків
пальців та сканер формування електронного підпису, а також додаткового
монітору з фотокамерою, так як перелічені вище технічні засоби необхідні
для роботи саме працівників сектору/відділу/департаменту
43
криміналістичного забезпечення, оскільки, до їх посадових обов’язків
входить робота саме з фізіологічними даними особи та їх особливостями.
 Напівмобільні чи напівстаціонарні автоматизовані робочі місця. АРМ
наведено на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 – Мобільна Криміналістична лабораторія
Примітка: Криміналістична лабораторія, одне з видів напівмобільних
чи напівстаціонарних АРМ до якої входять також більшість необхідних
технічних засобів з яких саме формується автоматизоване робоче місце
співробітника, зокрема, забезпечується робоче місце у вигляді поверхні для
заповнення необхідних документів чи розміщення технічних засобів,
спеціального місця для сидіння.Лабораторія даного типу також
забезпечується засобами захищеного супутникового зв’язку для доступу до
баз даних, таких як, системи «АРМОР» чи ІІПС НПУ, у разі виникнення
надзвичайних ситуацій, в звичайний час, використовується звичайний
мобільний інтернет. Також зазвичай дані лабораторії забезпечуються й
44
іншими технічними засобами, які необхідні для роботи саме співробітників
криміналістичного забезпечення.
На рисунку 2.4 зображено ще один тип мобільної криміналістичної
лабораторії, що використовується Головним слідчим управлінням.
Рисунок 2.4 – Криміналістична лабораторія Головного слідчого Управління
Примітка: Криміналістична лабораторія Головного слідчого
Управління, одне з видів напівмобільних чи напівстаціонарних
автоматизованих робочих місць, до якої також входять всі необхідні технічні
засоби для забезпечення роботи лабораторії в польових умовах так, як це
можна було б робити, наприклад, в стаціонарній лабораторії в приміщенні.
Саме криміналістична лабораторія, що зображена на рисунку 2.5,
укомплектована переважно для потреб співробітників слідчого управління.
Але весь необхідний інвентар у вигляді технічних засобів забезпечений, що
45
використаний в даних лабораторіях, так само може бути використаний
співробітниками криміналістичного забезпечення.
 Мобільні автоматизовані робочі місця. На рисунку 2.5 зображено
мобільне АРМ співробітника поліції.
Рисунок 2.5 – Мобільне АРМ співробітника патрульної поліції
Примітка: мобільне АРМ співробітника поліції, що наведено на
рисунку 2.5, зазвичай використовується співробітниками поліції, що
відносяться до Департаменту патрульної поліції України. Даний пристрій дає
можливість оперативно, в межах декількох хвилин, за допомогою баз даних,
що відносяться до системи «АРМОР» чи ІПНПУ маючи первинні дані особи,
а саме прізвище, ім’я, по-батькові та рік народження отримати всю наявну
інформацію про дану особу, а саме, місце мешкання, місце реєстрації, номер
мобільного телефону, до якої відповідальності притягувався (адмістративна,
кримінальна), чи перебуває на обліках (психічно-хворий, хворий на цукровий
46
діабет і т.д.), чи має на дозвіл на вогнепальну, травматичну зброю, в яких
подіях брав участь (виключно за зверненням громадян) та в якій ролі
(заявник, учасник, потерпілий, особа на яку вказав свідок та інші).Також
даний планшетний пристрій має декілька ступенів захисту, доступ до даного
пристрою має тільки старший патрульної групи, який заздалегідь отримав
ключі доступу до даного пристрою за спеціальним запитом. Пристрій також
має захист від фізичних чинників впливу, що обумовлено умовами роботи в
яких співробітникам Департаменту патрульної поліції доводиться працювати
виконуючи свої посадові обов’язки.
Важливою функцією даного пристрою також є те, що за його
допомогою існує можливість відслідковувати пересування патрульної групи
за допомогою даних з GPS треккера, який встановлено на пристрої.
Недоліком пристрою являється те, що в разі відключення засобів мобільного
зв'язку хочаб третього покоління «3G», пристрій не може зв’язатися з
сервером та як наслідок отримати вихідні дані.
На рисунку 2.6 наведено вигляд мобільного автоматизованого робочого
місця в автомобілі патрульної поліції в Сполучених Штатах Америки.
На рисунку 2.7 наведено мобільне автоматизоване робоче місце в
автомобілі патрульної поліції в країнах Європи.
Примітка: До мобільних автоматизованих робочих місць патрульного
поліцейського також можна віднести також і ноутбуки вмонтовані в корпус
автомобіля Департаменту патрульної поліції, в Україні даний вид мобільного
автоматизованого робочого місця не використовується як такий, але
закордонні аналоги правоохоронних органів таких країн, як наприклад,
Сполучені Штати Америки, Латинської Америки, Австралії, Нідерландів та
країни Європи широко використовують саме такий метод формування
мобільних автоматизованих робочих місць, особливо для аналогів патрульної
поліції в таких країнах.
Недоліком такого мобільного автоматизованого робочого місця є
«прив’язаність» до самого автомобіля, оскільки, в переважній більшості
47
такий спосіб формування мобільного автоматизованого робочого місця
передбачає вмонтування в корпус машини на спеціальному інженерному
обладнанні такого ноутбука, наприклад, в ситуаціях, коли громадянин, який
звернувся до органів поліції, проживає в багатоповерховому будинку і
виникає необхідність перевірки останнього за наявними базами даних.
Рисунок 2.6 – Мобільне автоматизоване робоче місце в автомобілі патрульної
поліції в Сполучених Штатах Америки
Для цього такого громадянина необхідно спустити до під’їзду з
документами що підтверджують особу та продовжувати спілкування вже біля
автомобіля в якому встановлено необхідне обладнання, у випадку наприклад
відсутності можливості у громадянина спуститися на до автомобіля у зв’язку
із проблемами зі здоров’ям, виникає досить серйозна проблема, отже можна
зробити висновок, що планшетні пристрої, які є на забезпеченні у патрульних
48
поліцейських в Україні є більш зручними у користуванні ніж закордонні
аналоги у вигляді ноутбуків.
Рисунок 2.7 – Мобільне автоматизоване робоче місце в автомобілі патрульної
поліції в країнах Європи
На рисунку 2.8 наведено вигляд мобільного автоматизованого робочого
місця Дільничного офіцера поліції та поліцейського офіцера громади.
Примітка: До мобільних автоматизованих робочих місць, можна
віднести також мобільне автоматизоване робоче місце Дільничного офіцера
поліції та поліцейського офіцера громади, виконане у вигляді звичайного
планшета, якими ми всі звикли користуватися але з певними відмінностями,
планшет працює схожим чином, як і в підрозділів патрульної поліції.
Даний планшет працює на базі операційної системи Android в
«чистому» її вигляді з встановленням на нього додаткової системи захисту
для шифрування вхідних і вихідних даних та спеціального додатка, що за
ключем доступу, який формується індивідуально під кожного співробітника,
робота якого пов’язана з системою «АРМОР» чи ІПНПУ, дає доступ до
необхідних баз даних, які необхідні для більш повного та ефективного
49
виконання функціональних обов’язків співробітника поліції, тобто, дає
доступ до тих самих функцій, що і стаціонарне автоматизоване робоче місце.
Рисунок 2.8 – Мобільне автоматизоване робоче місце Дільничного офіцера
поліції та поліцейського офіцера громади
Схожі за принципом роботи планшетні пристрої, мобільні
автоматизовані робочі місця також присутні на контрольно пропускних
пунктах, об’єктах зі спеціальним режимом проїзду (блокпостах) та митних
контрольно пропускних пунктах.
2.4 Переваги, недоліки та вартість існуючих АРМ
Розглянувши, види робочих місць працівників поліції в Україні та
закордонні аналоги, пропоную також висвітлити переваги, недоліки та
вартість кожного виду АРМ для проведення подальшого дослідження та
вибору шляхів вдосконалення існуючої системи та їх аналогів.
50
Переваги, недоліки та вартість стаціонарного автоматизованого
робочого місця зображеного на рисунку 2.2.
Основними перевагами є:
 в певній мірі АРМ не обмежене у розмірах;
 вміщає в себе всі необхідні технічні засоби;
 дозволяє отримати максимум інформації про особу;
 високий рівень захисту.
Основні недоліки системи:
 відсутня мобільність;
 для роботи необхідне постійне підключення до електромережі;
 необхідні допоміжні інструменти, наприклад, стільці (для
співробітника та особи) та стіл (для розміщення технічних
засобів);
 для роботи необхідне постійне підключення до спеціальної
захищеної мережі;
 для роботи необхідне приміщення з фізичними системами захисту.
Вартість:
 оскільки вказане робоче місце не потребує мобільності це робить його
досить не високої вартості але в зв’язку з необхідністю досить великої
кількісті допоміжних технічних та інших засобів(сканер відбитка
пальця, сканер підпису, фотокамера, принтер, стільці, стіл та інші),
вартість стаціонарного робочого місця можна назвати середньою.
Переваги, недоліки та вартість напівмобільного чи напівстаціонарного
автоматизованого робочого місця зображеного на рисунках 2.3 та 2.4.
До переваг таких АРМ можна віднести:
 середню мобільність;
 вміщає в себе більшість необхідних технічних засобів;
 дозволяє отримати більшість інформації про особу;
 рівень захисту вище середнього;
51
 висока автономність;
 може працювати в польових умовах досить довгий період часу.
До недоліків можна віднести:
 дуже висока вартість;
 висока вартість обслуговування;
 низька кількість таких авто в Україні (близько 10 шт., на
Черкаську область всього 1 шт.);
 для користування таким робочим місцем необхідна група
спеціалістів різних профілів.
Вартість:
 Напівмобільне чи напівстаціонарне автоматизоване робоче місце може
виконувати більшість функцій стаціонарного робочого місця,
працюючи при цьому повністю автономно та в польових умовах, але
головним недоліком залишається висока вартість.
Переваги, недоліки та вартість мобільного АРМ співробітників
патрульної поліції Національної поліції України наведено на рисунку 2.5.
Перевагами є:
 високий рівень мобільності;
 являє собою універсальний канал доступу до необхідних для
роботи патрульного поліцейського баз даних системи «АРМОР»
чи ІІПС НПУ та до системи управління нарядами патрульної
поліції Національної поліції України «ЦУНАМІ»;
 середній рівень інформаційної безпеки;
 висока зносостійкість;
 простий у користуванні.
Недоліками є:
 не являється повноцінним автоматизованим робочим місцем;
52
 не підлягає ремонту, оскільки, після розбирання, втрачає великий
відсоток зносостійкості та герметичність, як наслідок втрата
вологостійкості;
 легко можна загубити.
Вартість:
 низька вартість, що дає можливість забезпечити такими технічними
засобами кожну групу патрульної поліції, як наслідок, підвищити
ефективність роботи патрульних груп Національної поліції України
безпосередньо на місцях під час виконання посадових обов’язків
патрульного поліцейського.
Переваги, недоліки та вартість мобільного АРМ співробітників
патрульної поліції Сполучених Штатів Америки та країн Європи, що
зображено на рисунках 2.6 та 2.7.
До переваг можна віднести:
 вище середнього рівень мобільності;
 являє собою універсальний канал доступу до необхідних для
роботи патрульного поліцейського баз даних;
 висока зносостійкість;
 для користування необхідно мати базові навички роботи з ПК;
- підлягає ремонту.
До недоліків відноситься:
 не являється повноцінним автоматизованим робочим місцем;
 для користування необхідний постійний доступ до автомобіля.
Вартість:
 вартість мобільного автоматизованого робочого місця співробітників
патрульної поліції Сполучених Штатів Америки та країн Європи, є
вищою ніж мобільні автоматизовані робочі місця співробітників
патрульної поліції Національної поліції України, оскільки являють
собою повноцінний персональний комп’ютер вмонтований в корпус
патрульного автомобіля, але вартість все ще є досить невисокою.
53
Переваги, недоліки та вартість мобільного автоматизованого робочого
місця Дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громади
Національної поліції України, що зображено на рисунку 2.8.
Перевагами є:
 високий рівень мобільності;
 являє собою універсальний канал доступу до необхідних для
роботи патрульного поліцейського баз даних системи «АРМОР»
чи ІІПС НПУ;
 простий у користуванні;
 легко та дешево ремонтується або заміняєтьсяв разі пошкодження.
Недоліками є:
 не являється повноцінним автоматизованим робочим місцем;
 легко губиться;
 низька зносостійкість;
 низький рівень інформаційної безпеки, оскільки, працює на базі
операційної системи «Android» в чистому її вигляді, програмний
код якої являється загальнодоступним та відкритим.
Вартість:
 низька вартість, що дає можливість забезпечити такими технічними
засобами кожного співробітника поліції виконання посадових
обов’язків якого безпосередньо пов’язане з використанням та
постійним доступом до системи «АРМОР» чи ІІПС НПУ, як наслідок
підвищити ефективність роботи Національної поліції України в цілому.
54
2.5 Висновки до розділу 2
В другому розділі даної магістерської роботи було розглянуто систему
інформаційного забезпечення правоохоронних органів України, суб’єкти їх
правових відносин, складові створення та функціонування, територіальні та
регіональні вузли. Також розглянули поняття автоматизованого робочого
місця, а саме теоретичну частину даного поняття та навели приклади таких
автоматизованих робочих місць, які було реалізовано практично на прикладі
формування та використання таких АРМ в системі правоохоронних органів
України, також розглянули види таких АРМ в Україні та закордонні аналоги,
було відображено в графічних зображеннях, серед яких більшість збігалася,
розглянули також сильні та слабкі сторони того чи іншого виду АРМ, які
використовуються в системі правоохоронних органів України та за кордом.
55
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ ДЛЯМОДИФІКАЦІЇ СИСТЕМИ
ОБЛІКУ ДАНИХ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ
3.1 Дослідження шляхів вдосконалення існуючої системи
«АРМОР» чи ІІПС НПУ, а саме? системи технічного та програмного
забезпечення.
Для вибору правильного шляху розробки алгоритму вдосконалення
системи обліку даних в системі правоохоронних органів, пропоную
розглянути:
 загально прийняту структуру ІІПС, яка використовується при
моделюванні ІІПС на підприємствах, державних установах та інших
об’єктах та суб’єктах, де необхідно функціонування таких ІІПС;
 сучасні стандарти безпеки та обліку інформації в комп’ютерних
системах, вітчизняні та закордонні їх аналоги;
 принципи економічної безпеки;
 модель формуванняелектронного документообігу.
Загально прийнятою структурою ІІПС, яку використовують при
моделюванні ІІПС на підприємствах, державних установах та інших об’єктах
та суб’єктах, де необхідно функціонування таких ІІПС можна вважати такою,
якунаведено на рисунку 3.1. Вона включає в себе наступні компоненти:
 функціональні компоненти;
 компоненти системи опрацювання даних;
 організаційні компоненти.
56
Рисунок 3.1 – Загально прийнята структура функціонування ІІПС
Функціональні компоненти ІІПС включають в себе функціональні
підсистеми (модулі, додатки), які в свою чергу включають в себе:
 функціональні завдання – це сукупність дій ІІПС, спрямована на
досягнення зазначеної мети. Перелік функцій конкретної ІІПС
залежить від сфери її діяльності, об’єкта управління, призначення і т.д.;
 моделі та алгоритми роботи ІІПС згідно функціональних завдань.
Компоненти системи опрацювання даних включають в себе:
 інформаційне забезпечення – сукупність форм документів, нормативної
бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм
існування інформації, яка використовується в ІІПС[45];
57
 програмне забезпечення – сукупність програм системи оброблення
інформації та програмних документів, необхідних для експлуатації цих
програм. Це набір інструкцій, які розповідають комп'ютеру, як
працювати, на відміну від апаратного забезпечення, з якого побудована
система, і фактично виконує роботу[46];
 технічне забезпечення – технічні засоби служать основою побудови
ІІПС. Потужність засобів значною мірою визначає склад задач, що
розв’язуються в даній предметній сфері. До технічного забезпечення
ІІПС належать комп’ютерна техніка, засоби комунікації та оргтехніка.
Іншими словами, технічне забезпечення — це комплекс
взаємопов’язаних технічних засобів, призначених для збирання,
нагромадження, оброблення, передавання, обміну та відображення
інформації, потрібної для управління системою[47];
 правове забезпечення – це сукупність норм, виражених у нормативних
актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі,
завдання, структуру, функції та правовий статус ІІПС;
 лінгвістичне забезпечення - предмет, що досліджує засоби лінгвістики,
які використовуються при розробці програмного забезпечення ІІПС.
Організаційні компоненти включають в себе:
 організаційну структуру підприємства – один із найважливіших
елементів внутрішнього середовища підприємства. Вона регулює:
розподіл завдань по відділам і підрозділам підприємства,
компетентність відділів та підрозділів у вирішенні певних проблем,
загальну взаємодію відділів та підрозділів;
 персонал – колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють
трудові функції на основі трудового договору[48];
 посадові інструкції – документи, що визначають організаційно-правове
становище працівників в структурному підрозділі, що забезпечує
умови для їх ефективної праці [37].
58
Сучасні стандарти безпеки та обліку інформації в комп’ютерних
системах, вітчизняні та закордонні їх аналоги.
Стандарти інформаційної безпеки — це стандарти забезпечення
захисту, призначені для взаємодії між виробниками, споживачами і
експертами з кваліфікації продуктів інформаційних технологій у процесі
створення та експлуатації захищених систем оброблення інформації[35].
Стандарт забезпечення захисту звичайно містять опис послідовності
оцінок, які необхідно виконати, щоб вважати дану характеристику безпеки
підтвердженою з точки зору атестації захисту або множину характеристик
безпеки, які повинна забезпечити система захисту, щоб її можна було
використовувати в даному конкретному режимі забезпечення безпеки або у
відповідності до загальної стратегії захисту[36].
Стандарти інформаційної безпеки намагаються захистити кібернетичне
середовище користувача чи організації. Це середовище включає в себе[36]:
 користувачів;
 мережі;
 пристрої;
 програмне забезпечення;
 процеси;
 інформацію в режимі зберігання або транзиту;
 служби та системи, які можуть бути безпосередньо або
опосередковано підключені до мереж.
Основна мета — знизити ризики, включаючи попередження або
пом'якшення кібер-атак[36].
Розглянемо міжнародні загальноприйняті стандарти інформаційної
безпеки, до яких входять[36]:
BS 7799-1: 2005 – Британський стандарт BS 7799 перша частина. BS
7799 Частина 1 – Кодекс практики управління інформаційною безпекою
(Практичні правила управління інформаційної безпеки) описує 127
механізмів контролю, необхідних для побудови системи управління
59
інформаційною безпекою (СУІБ) організації, визначених на основі кращих
прикладів світового досвіду в цій області. Цей документ служить практичним
керівництвом по створенню СУІБ.
BS 7799-2: 2005 – Британський стандарт BS 7799 друга частина
стандарту. BS 7799 Частина 2 — Управління інформаційною безпекою –
специфікація систем управління інформаційною безпекою (Специфікація
системи управління інформаційної безпеки) визначає специфікацію СУІБ.
Друга частина стандарту використовується як критерії при проведенні
офіційної процедури сертифікації СУІБ організації.
BS 7799-3: 2006 – Британський стандарт BS 7799 третя частина
стандарту. Новий стандарт в області управління ризиками інформаційної
безпеки.
ISO/IEC 17799: 2005 – «Інформаційні технології – Технології безпеки –
Практичні правила управління інформаційної безпеки». Міжнародний
стандарт, базувався на BS 7799-1: 2005.
ISO/IEC 27000 – Словник і визначення.
ISO/IEC 27001 –«Інформаційні технології – Методи забезпечення
безпеки – Системи управління інформаційної безпеки – Вимоги».
Міжнародний стандарт, базувався на BS 7799-2: 2005.
ISO/IEC 27002 — Зараз: ISO/IEC 17799: 2005. «Інформаційні технології
– Технології безпеки – Практичні правила управління інформаційної
безпеки».
ISO/IEC 27005 – Зараз: BS 7799-3: 2006 – Керівництво з управління
ризиками ІБ.
NIST Cybersecurity Framework – набір рекомендацій щодо пом’якшення
організаційних ризиків кібербезпеки, опублікований Національним
інститутом стандартів і технологій США (NIST) на основі існуючих
стандартів, рекомендацій і практик.
ISO/IEC 15408 – міжнародний стандарт, що визначає вимоги до
реалізації послуг безпеки та забезпечення гарантій оцінки.
60
FIPS 140 – набір стандартів, який визначає вимоги до криптографічних
модулів.
CWA 14167 – набір стандартів, який визначає вимоги до
криптографічного модуля для послуг генерування ключів провайдером
послуг сертифікації.
CWA 14170, CWA 14171, CWA 14172 – набір стандартів, який визначає
вимоги щодо створення, виготовлення та оцінки відповідності продуктів,
систем і застосувань електронного підпису.
PCI DSS – галузевий стандарт безпеки даних.
Вітчизняні загальноприйняті стандарти інформаційної безпеки
наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Вітчизняні загальноприйняті стандарти інформаційної
безпеки [23]
Назва Опис стандарту безпеки Дата введення
ДСТУ 2483-94 Системи оброблення інформації. Блоки 01.01.1995
оброблення даних. Терміни та визначення.
ДСТУ 2869-94 Системи оброблення інформації. 01.01.1996
Обладнання периферійне.
ДСТУ 4113-2001 Апаратура обробляння інформації. Вимоги 01.01.2002
безпеки та методи випробувань
ДСТУ 4145-2002 Інформаційні технології. Криптографічний 01.07.2003
захист інформації. Цифровий підпис, що
ґрунтується на еліптичних кривих.
Формування та перевіряння.
ДСТУ ГОСТ Захист інформації. Випробування 01.07.2005
31078:2004 програмних засобів на наявність
(міждержавний) комп'ютерних вірусів. Типова настанова.
ДСТУ ISO/IEC Інформаційні технології. Методи захисту. 01.01.2010
15816:2008 Об'єкти захисту інформації для керування
61
(міждержавний) доступом
ДСТУ ISO/IEC Інформаційні технології. Еталонна модель 01.03.2013
TR 10032:2012 керування даними
(міждержавний)
Розглянемо загальноприйняті основні принципи економічної безпеки
для будь-якої системи, які наведено на рисунку 3.2.
Принцип системності й комплексності – тобто необхідності аналізу
всіх сторін об’єкта дослідження та врахування як внутрішніх взаємозв’язків і
взаємозалежностей, так і зовнішніх факторів з позицій розгляду об’єкта
дослідження як елемента економічного простору більш високого рівня[26].
Принцип обґрунтованості - обмеженість ресурсів захисту, як і усіх
інших економічних ресурсів, вимагає глибокого науково-технічного
обґрунтування рішень щодо забезпечення економічної безпеки[26]
Принцип своєчасності. Підприємство повинне своєчасно реагувати на
вплив негативних факторів зовнішнього середовища. Принцип координації.
Для досягнення поставлених завдань необхідне постійне узгодження
діяльності різних підрозділів служби безпеки, самого підприємства і
поєднання організаційних, економіко-правових та інших способів
захисту [26].
62
Рисунок 3.2 – Загальноприйняті основні принципи економічної безпеки для
будь-якої системи [26]
Принцип гнучкості й адаптації полягає у вивченні та максимальному
використанні факторів зовнішнього і внутрішнього середовища,
пристосуванні критеріїв, методів й інструментів ринкової діяльності до цих
факторів і, зокрема, до конкретних ситуацій[26].
Принцип законності. Підприємство повинне здійснювати свою
діяльність лише в межах закону та згідно нормативно-правової бази[26].
Принцип економічної доцільності. Слід організовувати захист тільки
тих об'єктів, витрати на захист яких менше, ніж втрати від реалізації загроз за
цими об'єктами[26].
Принцип диференційованості. Вибір заходів для подолання загроз, що
виникають, відбувається залежно від характеру загрози і ступеня тяжкості
наслідків її реалізації[26].
Принцип варіантності (альтернативності), або виявлення й
обґрунтування декількох варіантів забезпечення економічної безпеки.
63
Принцип спеціалізації елементів (розмежування функцій і операцій, що
виконуються елементами). Спеціалізація дозволяє регіональній владі
зосередитися на рішенні невеликого числа завдань і тим самим забезпечити
більш ефективний розподіл ресурсів[26].
Принцип достатності передбачає вибір оптимального захисту для
запобігання певної небезпеки або загрози підприємству.
Принцип безперервності. Функціонування системи забезпечення
економічної безпеки підприємництва має здійснюватися постійно.
Принцип економії ресурсів. За рахунок оптимізації елементів, а також
впорядкування виконуваних ними функцій та існуючих зв’язків.
Принцип повної підконтрольності передбачає підпорядкованість
системи забезпечення економічної безпеки загальним цілям, завданням,
інтересам та меті підприємства[26].
Для подальшого дослідження необхідно розглянути загальну модель
формування електронного документообігу, схему для якої наведено на
рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Загальна модель формування електронного документообігу
64
Вхідний документ може представляти собою будь-який документ
складений співробітником поліції, як атестованим (той, що має
повноваження поліцейського) так і не атестованим (не має повноважень
поліцейського, виконує функцію канцелярського забезпечення), наприклад:
 супровідна записка;
 повідомлення (громадянину, особі, уповноваженому працівнику і т.д.);
 довідка;
 опис та інші.
Експедиційне опрацювання являє собою первинне опрацювання
вхідних документів, а саме їх реєстрацію, загальний опис в спеціальному
журналі, присвоєння статусу і т. д.
Розгляд та резолюція з виконання проводиться керівником відділу,
підрозділу, управління, департаменту, міністерства, який складає резолюцію
з виконання на певного підпорядкованого даному керівникові співробітника,
надалі обробка даного документу передається співробітникові органу.
Виконання та контроль за виконанням проводиться безпосередньо
співробітником органу, якому згідно складеної резолюції було передано
даний документ до виконання.
Прийняття рішення з виконання документу проводиться керівником
відділу, підрозділу, управління, департаменту, міністерства, після виконання
документу співробітником органу.
Зняття з контролю цей процес здійснюється співробітниками сектору,
відділу, підрозділу інформаційної підтримки, документ знімається з обігу
через прийняття рішення згідно його виконання та передається для
подальшої архівації.
Архівування документа здійснюють працівники сектору, відділу,
підрозділу моніторингу.
65
3.2 Розробка алгоритму вдосконалення системи «АРМОР» чи ІІПС
НПУ, а саме, технічного та програмного забезпечення
На підставі вищевикладеного, а саме, під час розгляду
загальноприйнятої структури ІІПС, сучасних стандартів безпеки та обліку
інформації в комп’ютерних системах, принципів економічної безпеки та
моделі формування електронного документообігу можна скласти наступний
порядок вдосконалення існуючої системи «АРМОР» чи ІІПС НПУ:
1. Забезпечення мобільними та стаціонарними АРМ кожного
співробітника правоохоронних органів діяльність якого прямо або
опосередковано залежить від взаємодії з ІІПС.
2. Розробка та впровадження стандарту безпеки призначеного для
функціонування системи «АРМОР» чи ІІПС НПУ.
3. Розробка та впровадження системи зв’язку та передачі даних в
системі «АРМОР», а також забезпечення її безпеки.
4. Формування підсистеми електронного документообігу в системі
«АРМОР».
Забезпечення стаціонарним АРМ (див. рисунок 2.2)та мобільними АРМ
(див. рисунок 2.8), кожного співробітника правоохоронних органів,
діяльність якого прямо або опосередковано залежить від взаємодії з ІІПС.
Може виникнути питання, «Для чого забезпечувати стаціонарними
АРМ співробітників правоохоронних органів, якщо такі АРМ вже
використовуються працівниками правоохоронних органів?». Забезпечення
стаціонарними АРМ (див. рисунок 2.2) працівників правоохоронних органів,
на даний момент часу в більшості територіальних підрозділів
правоохоронних органів є не повним, а саме більшість відділів робота яких
пов’язана із взаємодією з ІІПС забезпечені стаціонарними АРМ лиш
частково, також варто звернути увагу на те, що технічне оснащення
терміналів доступу в більшості територіальних підрозділів правоохоронних
органів є застарілим або перебуває в несправному стані, окремі частини
66
стаціонарного АРМ, які забезпечують збір/пошук даних про особу в повному
обсязі, знаходяться в несправному стані, а в більшості випадків відсутні. В
підсумку можна сказати, що потенціал, який надають стаціонарні АРМ в
територіальних підрозділах правоохоронних органів, використовується не в
повному обсязі, як наслідок знижується ефективність роботи окремо взятого
співробітника правоохоронних органів безпосередньо на робочому місці, що
відображається на зростанні злочинності та не розкритих злочинів в цілому
по країні. Наступне питання, яке варто розглянути, забезпечення мобільними
АРМ (див. рисунок 2.8) кожного працівника правоохоронних органів. На
даний момент в територіальних підрозділах правоохоронних органів
мобільними АРМ оснащені групи реагування патрульної поліції (ГРПП),
дільничні офіцери поліції, поліцейські офіцери громади та окремі
контрольно-пропускні пункти вагового, митного контролю, блокпости.
Забезпечення мобільними АРМ кожного працівника правоохоронних органів
діяльність якого пов’язана із взаємодією з ІІПС, зокрема оперативних
співробітників, збільшить ефективність діяльності територіальних органів
поліції, як наслідок кількість розкритих злочинів та ефективність реагування
безпосередньо на місці події збільшиться на порядок, до того ж такий спосіб
вдосконалення є досить дешевим та легким у виконанні, оскільки самі
пристрої за допомогою яких здійснюється підключення до системи ІІПС
мають не високу ціну та легко налаштовуються працівниками спеціального
відділу для подальшого користування співробітниками правоохоронних
органів безпосередньо на місцях.
Розробка та впровадження стандарту безпеки призначеного для
функціонування системи «АРМОР» чи ІІПС НПУ.
Розробка стандарту безпеки для системи ІІПС є досить важливою
частиною вдосконалення системи, оскільки система «АРМОР» розроблялася
у 2008 році стандарти безпеки для функціонування даної системи обиралися
з існуючих на той момент (див. таблицю 3.1), тобто до 2008 року, які на
даний момент є досить застарілими.Окрім того, система «АРМОР»
67
розроблялася на базі системи Рубін-2002, яка існувала як міждержавна
система обліку даних в правоохоронних органах країн СНГ, до яких зокрема
входили такі країни як Росія та Білорусь, варто також взяти до уваги, що
система Рубін-2002 для роботи використовувала міждержавні стандарти
безпеки типу ДСТУ-ГОСТ. Отже розробка та впровадження стандарту
безпеки для системи «АРМОР» є одним із основних та першочергових кроків
до вдосконалення системи ІІПС, оскільки від цього залежить інформаційна
безпека системи правоохоронних органів України та громадян України, так
як в системі «АРМОР» обробляються особисті дані громадян, дані які містять
таємницю досудового розслідування та державну таємницю в окремих
випадках. На мою думку для розробки сучасного стандарту безпеки системи
«АРМОР» необхідно вивчити доступні стандарти безпеки дружніх країн
Європи, Сполучених штатів Америки та Великої Британії для отримання
сучасного досвіду із забезпечення інформаційної безпеки подібних систем в
інших країнах, отриманий досвід використати для розробки власного
стандарту безпеки. Використовувати вже доступні, розроблені та
впроваджені стандарти безпеки таких країн не варто, оскільки
використовуючи закордонні аналоги стандартів безпеки систем подібних до
системи «АРМОР», ми фактично отримаємо слабке місце в інформаційній
безпеці системи обліку даних в правоохоронних органах України, оскільки
політична ситуація у світі має тенденцію змінюватися в питаннях які
стосуються інформаційної безпеки держави або її окремих аспектів варто
прагнути незалежності.
Розробка та впровадження системи зв’язку та передачі даних в системі
«АРМОР», а також забезпечення її безпеки.
Під розробкою системи зв’язку та передачі даних в системі «АРМОР»,
варто розуміти розробку декількох видів мережі:
1) структурована кабельна (див. рисунок 3.3);
2) стільникового зв’язку (див. рисунок 3.4);
3) змішана (див. рисунок 3.5).
68
На рисунку 3.3 наведено типову кабельну мережу з великою кількістю
абонентських систем і користувачів.
Рисунок 3.3 – Типова кабельна мережа з великою кількістю абонентських
систем і користувачів
Структурована кабельна система зв’язку
Структурована кабельна система зв’язку являється досить застарілою
системою зв’язку, до того ж досить дорогою в реалізації але тим не менш,
найбільш захищеною від несанкціонованого доступу, що дає їй досить
вагому перевагу над мережею стільникового зв’язку та змішаною системою
зв’язку.
Зв’язок між сервером та територіальними підрозділами в такій системі
зв’язку, здійснюється за допомогою підземної системи кабелів, що значно
69
підвищує рівень захищеності від перебоїв зв'язку між абонентами але у
випадку пошкодження такої системи зв’язку досить проблематично знайти
місце обриву кабелю та усунути обрив, оскільки вся система кабелів
знаходиться під землею на глибині близько двох метрів і більше між містами.
В результаті дослідження було визначено, що структурована кабельна
система зв’язку для глобального забезпечення доступу окремих
територіальних підрозділів до системи «АРМОР» не виявиться актуальною,
оскільки, таку систему зв’язку варто застосовувати саме в територіальних
підрозділах або між ними у випадку, якщо такі підрозділи розташовані
неподалік, наприклад, в межах одного з районів міста.
На рисунку 3.4 наведено типову мережу стільникового зв’язку.
Рисунок 3.4 – Типова мережа стільникового зв’язку
70
Мережа стільникового зв’язку
Мережа стільникового зв’язку – один із видів мобільного радіозв'язку,
в основі якого лежить стільникова мережа. Особливість стільникового зв'язку
полягає в тому, що зона покриття ділиться на «соти», що визначається
зонами покриття окремих базових станцій. В якості вдосконалення системи
«АРМОР» та забезпечення вищого рівня інформаційної безпеки для цієї
системи можна запропонувати створити власну державну мережу
стільникового зв’язку, яка буде слугувати для забезпечення доступу до
системи «АРМОР» з мобільних АРМ, наведених на рисунках 2.5 та 2.8, які
після забезпечення такими мобільними АРМ більшості працівників
правоохоронних органів робота яких так чи інакше пов’язана з системою
«АРМОР» без забезпечення власною державною мережею стільникового
зв’язку будуть користуватися вже доступними мережами стільникового
зв’язку, які забезпечуються вже існуючими мобільними операторами, такими
як «Київстар», «Лайфселл» та «Водафон». Підключення мобільних АРМ до
вже існуючих мобільних операторів для забезпечення зв’язку з системою
«АРМОР» значно знижує рівень інформаційної безпеки такої системи,
створення власної державної системи стільникового зв’язку для
правоохоронних органів забезпечить зв’язок між системою «АРМОР» та
мобільними АРМ співробітників правоохоронних органів, а також значно
підвищить рівень інформаційної безпеки системи «АРМОР».
Змішана система зв’язку
Змішана система зв’язку являє собою систему зв’язку, яка базується на
структурованій кабельній системі зв’язку та супутниковому зв’язку, кабельна
система зв’язку використовується виключно для підключення окремих
абонентів в територіальних підрозділах правоохоронних органів та доставки
сигналу до місцевого центру обробки сигналу, який, в свою чергу, передає
сигнал на супутникову антену прийому/передачі. Така антена передає сигнал
на супутник, після чого в зворотному порядку відбувається отримання
71
сигналу територіальними підрозділами та їх абонентами в іншій частині
країни або навіть земної кулі при необхідності.
На рисунку 3.5 наведено тип змішаної системи зв’язку.
Рисунок 3.5 – Змішана система зв’язку
Такий спосіб передачі інформації є досить прогресивним та надає
перевагу над іншими способами передачі інформації, оскільки забезпечує
високий рівень інформаційної безпеки та швидкий обмін інформацією між
підрозділами та абонентами, в свою чергу такий спосіб є досить дорого
вартісним але дешевшим ніж структурована кабельна система при більшій
кількості позитивних сторін.
У підсумку варто зазначити, забезпечення захищеною та якісною
системою зв’язку співробітників правоохоронних органів є досить вагомою
72
частиною модернізації системи «АРМОР», оскільки використання застарілих
та не захищених каналів зв’язку між підрозділами правоохоронних органів
може мати безліч негативних наслідків для безпеки функціонування
правоохоронних органів, та як наслідок для безпеки держави, на даний
момент використовується структурована кабельна система зв’язку та для
мобільних АРМ мережа стільникового зв’язку існуючих мобільних
операторів «Київстар», «Лайфселл» та «Водафон»,необхідно здійснити
перехід на змішану систему зв’язку для безпечного та якіскного
функціонування стаціонарних та напівмобільних АРМ та державну систему
стільникового зв’язку для безпечного та якіскного функціонування
мобільних АРМ.
Переваги та недоліки різних систем зв’язку наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Переваги та недоліки систем зв’язку
Вид системи Переваги Недоліки
Кабельна 1. Високий рівень 1. Висока вартість.
структурована захищеності. 2. Застаріла система
2. Проста в монтуванні. роботи.
3. Відпрацьована система 3. Важко піддається
роботи. ремонту.
Стільникового 1. Порівняно низька вартість. 1. Порівняно низький
зв’язку 2. Проста в монтуванні. рівень захищеності.
3. Перевірена система роботи. 2. Призначена тільки для
мобільних АРМ.
Змішана 1. Високий рівень 1. Висока вартість.
захищеності. 2. Низька кількість
2. Прогресивна система спеціалістів які здатні
зв’язку. виконувати роботи з
3. Висока швидкість передачі монтування та
73
даних. обслуговування такої
4. Дає можливість отримати системи зв’язку.
доступ до системи в будь-
якому місці де є зв’язок із
супутником.
Формування підсистеми електронного документообігу в системі
«АРМОР».
В системі ІІПС «АРМОР» існує близько 22 підсистем обліку тої чи
іншої інформації, яка може знадобитися працівникам правоохоронних
органів. На мою думку в системі ІІПС «АРМОР» не вистачає однієї з
важливих підсистем, яка могла б збільшити ефективність функціонування
правоохоронних органів щонайменше в кілька разів. Схожі системи в Україні
працюють але такі системи належать приватним компаніям, наприклад
«Київстар», «Ділс», що не дозволяє з ними співпрацювати оскільки така
співпраця ставить під загрозу інформаційну безпеку системи «АРМОР», до
того ж оскільки такі системи не є досить популярними в Україні та
направлені на роботу з приватним сектором власності існує велика
вірогідність того, що такі системи електронного документообігу не здатні
виконувати задачі поставлені перед системою «АРМОР». Серед державних
структур системи електронного документообігу практично відсутні або
знаходяться на стадії формування електронного архіву, що являється самою
примітивною системою обігу електронних документів.
Сформувавши підсистему електронного документообігу в системі
«АРМОР» можна отримати:
 збільшення ефективності діяльності правоохоронних органів
щонайменше в декілька разів, як наслідок зростання іміджу та
соціального кредиту правоохоронних органів в Україні;
 підписання складених відносно особи документів буде займати в
декілька разів менше часу, оскільки більшість органів в яких
74
знаходяться співробітники з правом підпису певних документів
розташовані окремо від територіальних підрозділів правоохоронних
органів;
 отримання вхідних документів направлених для певного співробітника
буде фактично миттєвою;
 переадресація документу з одного територіального підрозділу
правоохоронних органів до іншого відбуватиметься фактично миттєво;
 скорочення витрати часу на виконання та обробку документу окремим
співробітником правоохоронних органів;
 скорочення витрати часу на прийняття рішення відносно документу
який надійшов до територіального підрозділу правоохоронних органів;
 отримання безцінного досвіду з формування таких систем, що
дозволить формувати такі системи для інших державних структур та як
наслідок збільшити ефективність їхньої роботи;
 документи, оскільки вони матеріальні, мають властивість губитися,
пошкоджуватися від впливу зовнішніх чинників, в системі
електронного документообігу така проблема відсутня;
 скорочення штату співробітників, оскільки задачі з доставки документа
та його передачу певному співробітнику буде виконувати комп’ютер,
як наслідок колосальна економія коштів та направлення їх на прогрес.
Перераховані вище позитивні сторони формування системи
електронного документообігу тільки частина того, що можна отримати
сформувавши таку систему. Варто зазначити, що формування такої системи
електронного документообігу є досить не вивченим питанням в Україні, як
наслідок низька кількість кваліфікованих кадрів, які здатні виконувати
роботи з формування системи такого типу. Оскільки документи, обіг яких
буде здійснюватися в системі «АРМОР», можуть містити особисті дані осіб
які фігурують в таких документах, таємницю досудового розслідування та в
75
окремих випадках державну таємницю для роботи такої системи, необхідно
виконати вказані вище пункти, а саме:
1) забезпечення мобільними та стаціонарними АРМ кожного
співробітника правоохоронних органів діяльність якого прямо або
опосередковано залежить від взаємодії з ІІПС;
2) розробка та впровадження стандарту безпеки призначеного для
функціонування системи «АРМОР» чи ІІПС;
3) розробка та впровадження системи зв’язку та передачі даних в системі
«АРМОР», а також забезпечення її безпеки.
Зображена на рисунку 3.3 загальна модель формування електронного
документообігу загалом лише відображає процес обробки того чи іншого
документа в системі «АРМОР».
В процесі дослідження було складено простий алгоритм за яким надалі
можна буде сформувати повноцінну систему електронного документообігу.
Даний алгоритм наведено на рисунку 3.6.
Електронний архів – являє собою перехідний етап між паперовим та
електронним документообігом. Паперовий архів — являє
собоюструктуровану систему папок та поличок із документами, серед яких
окремим працівником за допомогою численних журналів обліку є змога
знайти той самий потрібний документ. В електронному архіві зберігаються
копії паперових документів, тільки в цифровому форматі. Що дає
змогуструктурувати їх за критеріями та реалізувати пошук за даними які
знаходяться безпосередньо в документі, а не тільки за його назвою.
ECM-система – в перекладі на Українську «Управління корпоративним
контентом» – така система не лише надає змогу переглядати паперові
документи та здійснювати їх пошук за певними ознаками, а й дозволяє
переадресовувати такі документи між абонентами системи, надавати доступ
або дозвіл в редагуванні.
76
Рисунок 3.6 – Алгоритм створення системи електронного документообігу в
системі «АРМОР»
Система WorkFlow – в перекладі на Українську «Робочий потік»,
система яка дозволяє не тільки переадресовувати електронні документи,
надавати доступ та дозвіл в редагуванні, а й довіряти обробку документа
окремому працівнику чи робочій групі, до того ж така система передбачає
систему електронного підпису, що дозволяє позбутися паперового
документообігу та пов’язаних з ним незручностей та пустій витраті часу.
77
Висновки до розділу 3
Під час виконання третього розділу даної кваліфікаційної роботи
магістра, було проведено дослідження шляхів вдосконалення існуючої
системи ІІПС «АРМОР», а саме системи технічного та програмного
забезпечення такої системи, під час проведення вище вказаного дослідження
було вивчено та розглянуто загально прийняту структуру ІІПС, яка
використовується при моделюванні ІІПС на підприємствах, державних
установах та інших об’єктах та суб’єктах де необхідно функціонування таких
ІІПС, Сучасні стандарти безпеки та обліку інформації в комп’ютерних
системах, вітчизняні та закордонні їх аналоги, принципи економічної безпеки
та загальну модель формування електронного документообігу. В подальшому
після проведення вказаного вище дослідження було здійснено розробку
алгоритму вдосконалення системи ІІПС «АРМОР», а саме системи
технічного та програмного забезпечення, вдосконалення системи відбувалося
за наступним алгоритмом в ході виконання якого необхідно забезпечити
мобільними та стаціонарними АРМ кожного співробітника правоохоронних
органів діяльність якого прямо або опосередковано залежить від взаємодії з
ІІПС, розробити та впровадити стандарт безпеки призначений для більш
безпечного функціонування системи ІІПС «АРМОР», розробити та
впровадити систему зв’язку та передачі даних в системі ІІПС «АРМОР», а
також забезпечення безпеки останньої, фінальним кроком алгоритму
вдосконалення ІІПС «АРМОР», стало формування підсистеми електронного
документообігу. У підсумку варто сказати, що використання складеного
алгоритму під час виконання даної кваліфікаційної роботи зможе
забезпечити функціонування КСЗІ системи ІІПС «АРМОР» на порядок
вищому рівні від того що існує зараз та прискорить ефективність роботи
правоохоронної системи України.
78
ВИСНОВКИ
Під час виконання даної кваліфікаційної магістерської роботи було
розглянуто системи обліку даних в системі правоохоронних органів України,
як ми бачимо з першого розділу основною з таких являється система ІІПС
«АРМОР», яка включає в себе 22 допоміжні підсистеми для виконання більш
вузького спектру покладених на такі підсистеми задач. Також розглянули
додаткові, менш масштабні системи з вузьким спектром задач, зокрема
систему централізованого управління нарядами патрульної поліції
«ЦУНАМІ», систему «ДБД Арсенал» в якій зберігаються відомості щодо
зброї яка перебуває на озброєнні МВС(Міністерство Внутрішніх Справ), МО
(Міністерства Оборони), ДСНС (Державна Служба Надзвичайних Ситуацій),
ДПС (Державної прикордонної служби), СБУ (Служби безпеки України) та
інших служб в яких передбачено носіння, використання та застосування
вогнепальної зброї, інформаційну систему «ОРІОН» задачею якої є
формування єдиних оперативних обліків, які передбачені Законом України
«Про оперативно-розшукову діяльність» та АДІС «ДАКТО» яка являє собою
автоматичну дактилоскопічну інформаційну систему, нажаль у відкритому
доступі відсутня інформація про деякі з перерахованих вище систем але
більшість з них являє собою виключно базу даних з певними відомостями та
обліками, які можна назвати досить примітивними в сучасному світі
розвинених інформаційних технологій. Варто зазначити, що в першому
розділі ми поверхнево розглянули складові системи ІІПС «АРМОР» та
виконувані нею задачі. В подальшому було розглянуто систему
інформаційного забезпечення правоохоронних органів України, суб’єкти їх
правових відносин, складові створення та функціонування, територіальні та
регіональні вузли. Також розглянули поняття автоматизованого робочого
місця, а саме теоретичну частину даного поняття та навели приклади таких
автоматизованих робочих місць, які було реалізовано практично на прикладі
79
формування та використання таких АРМ в системі правоохоронних органів
України, також розглянули види таких АРМ в Україні та закордонні аналоги,
було відображено в графічних зображеннях, серед яких більшість збігалася,
розглянули також сильні та слабкі сторони того чи іншого виду АРМ, які
використовуються в системі правоохоронних органів України та за кордом.
Фінальною та основною задачею було проведення дослідження шляхів
вдосконалення існуючої системи ІІПС «АРМОР», а саме системи технічного
та програмного забезпечення такої системи, під час проведення вище
вказаного дослідження було вивчено та розглянуто загально прийняту
структуру ІІПС, яка використовується при моделюванні ІІПС на
підприємствах, державних установах та інших об’єктах та суб’єктах де
необхідно функціонування таких ІІПС, Сучасні стандарти безпеки та обліку
інформації в комп’ютерних системах, вітчизняні та закордонні їх аналоги,
принципи економічної безпеки та загальну модель формування електронного
документообігу. В подальшому після проведення вказаного вище
дослідження було здійснено розробку алгоритму вдосконалення системи
ІІПС «АРМОР», а саме системи технічного та програмного забезпечення,
вдосконалення системи відбувалося за наступним алгоритмом в ході
виконання якого необхідно забезпечити мобільними та стаціонарними АРМ
кожного співробітника правоохоронних органів діяльність якого прямо або
опосередковано залежить від взаємодії з ІІПС, розробити та впровадити
стандарт безпеки призначений для більш безпечного функціонування
системи ІІПС «АРМОР», розробити та впровадити систему зв’язку та
передачі даних в системі ІІПС «АРМОР», а також забезпечення безпеки
останньої, фінальним кроком алгоритму вдосконалення ІІПС «АРМОР»,
стало формування підсистеми електронного документообігу. У підсумку
варто сказати, що використання складеного алгоритму під час виконання
даної кваліфікаційної роботи зможе забезпечити функціонування КСЗІ
системи ІІПС «АРМОР» на порядок вищому рівні від того що існує зараз та
прискорить ефективність роботи правоохоронної системи України.
80
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АРМОР – Автоматизоване робоче місце оперативного робітника.
ІІПС НПУ – інтегрована інформаційно-пошукова система національної
поліції України.
АІС – Автоматизована інформаційна система.
ЄДРПОУ – відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України.
ОВС – органи та підрозділи внутрішніх справ України.
УМВС –Управління міністерства внутрішніх справа
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення.
ІІПС – Інтегровану інформаційно-пошукову систему.
КСЗІ – Комплексної системи захисту інформації.
ЄІС МВС – Єдина Інформаційна Система Міністерства Внутрішніх Справ.
АРМ – Автоматизоване робоче місце
БСАПА-системи – система розшифровки кодів помилок в електронних
системах
81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28.06.1996 за №254к/96-ВР.
2. Закон України «Про Національну поліцію» (ВВР), 2015, №40-
41,Ст.379.
3. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 за № 2657-XII.
4. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 за
№ 2939-VI.
5. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-
телекомунікаційних системах» від 31.05.2005 за № 2594-IV.
6. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 за
№ 2297-VI.
7. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від
07.04.2011 за № 3206-VI.
8. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах»
від 5.07.1994 за № 80/94-ВР.
9. Наказ ГПУ «Про затвердження положення про порядок ведення
Єдиного реєстру досудових розслідувань (із змінами)» від 06.04.2016 за
№ 139.
10.Наказ МінЮст «Про затвердження типового порядку обробки
персональних даних у базах персональних даних» від 30.12.2011 за №
3659/5.
11.Спільний наказ ГПУ та МВС України «Порядок взаємодії ГПУ та МВС
України щодо обміну інформацією з ЄРДР та інформаційних систем
ОВС» від 17.11.2012 за № 115/1046.
12.Спільний наказ ГПУ, МВС, СБУ, Міндоходів і зборів, Міноборони,
Державної судової адміністрації «Інструкція «Про порядок обліку
кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень»» від
22.04.2014 за № 52/394/172/71/268/60.
82
13.Доручення МВС «Про організацію порядку обліку кримінальних
правопорушень» від 20.11.2012 за № 18065/3р.
14.Доручення МВС «Про організацію Порядку обліку участі оперативних
служб у встановленні осіб, причетних до вчинення кримінальних
правопорушень» від 02.12.2013 за № 20934/Дв.
15.Методичні рекомендації МВС України щодо алгоритму дій
користувачів з організації формування Інтегрованої інформаційно-
пошукової системи ОВС України. Службовий лист МВС від
16.01.2014 за № 727/Зр.
16.Методичні матеріали Департаменту інформаційно-аналітичного
забезпечення МВС України щодо дій користувачів системи
централізованого управління нарядами патрульної служби «ЦУНАМІ».
Київ. 2015.
17.Методичні рекомендації щодо користування Електронною системою
фіксації поліцейськимирезультатів реагування на події. Департамент
інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції. Київ. 2017.
18.Наказ МВС України «Про підсистему ІП Гарпун» від 13.06.2018 за
№ 497.
19.Наказ НПУ «Про затвердження порядку ведення Єдиного обліку в
органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні
правопорушення та інші події» від 08.02.2019 за № 100.
83
20.Вишня В.Б., Мирошниченко В.О., Комісаров О.Г., Прокопов С.О.
«Інформаційне забезпечення діяльності Національної поліції України».
Зб. законодавчих та нормативних докум. – Дніпро: ДДУВС, 2016. – 476
с.
21.Краснобрижий І.В., Прокопов С.О., Рижков Е.В. Інформаційне
забезпечення професійної діяльності: Навчальний посібник – Дніпро:
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2018. –
2018 с.
22.https://dduvs.in.ua/wp-
content/uploads/files/Structure/library/student/lectures/2020/eib/re/003.doc
23.http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/about/dstu.html
24.https://uk.wikipedia.org/wiki/Армор_(система)#Інформаційні_підсистеми
25.https://arm.naiau.kiev.ua/books/pravova-statistika/parts/part2.html
26.http://ippi.org.ua/sites/default/files/10yogrrz.pdf
27.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015900-12#Text
28.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015900-12#Text
29.file:///C:/Users/Admin/Downloads/31Od6vHhtQeUqW1upC8jWw_TUDqK
nFfw.pdf
30.http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/2023/1/Магістерська%20
робота%20%28за%20заг.ред.%20А.І.%20Конончук%29_2020.pdf
31.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text
32.https://pidru4niki.com/1374121047746/informatika/avtomatizovane_roboch
e_mistse_fahivtsya_osnovni_funktsiyi_komponenti
33.https://pidru4niki.com/1374121047746/informatika/avtomatizovane_roboch
e_mistse_fahivtsya_osnovni_funktsiyi_komponenti
34.https://lib.iitta.gov.ua/727296/1/спецкурс%20АРМ%202021_06.10.pdf
35.https://uk.wikipedia.org/wiki/Стандарти_інформаційної_безпеки
36.https://informationsecuritypalamarchuk.blogspot.com/2021/01/blog-
post_13.html
84
37.https://uk.wikipedia.org/wiki/Посадова_інструкція
38.https://buklib.net/books/22551/
39.http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/21325/1/Юрчак_К.Б._ОРГАН
IЗАЦIЙНА_СТРУКТУРА_ЯК_ОБ%20EКТ_СТРАТЕГIЧНИХ_ЗМIН.pd
f
40.https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/472675.pdf
41.https://studfile.net/preview/5153743/page:5/
42.http://15mscience.org/основи-стільникового-звязку.html
43.https://dealssign.com/blog/elektronnij-dokumentoobig-vidi-sistem-ta-yixni-
funkciyi/
44.https://uk.wikipedia.org/wiki/Автоматизоване_робоче_місце
45.https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційне_забезпечення
46.https://uk.wikipedia.org/wiki/Програмне_забезпечення
47.https://uk.wikipedia.org/wiki/Технічне_забезпечення
48.https://uk.wikipedia.org/wiki/Персонал
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
