Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/941
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorЖицька, Людмила Іванівна-
dc.contributor.authorШитик, Лідія Іванівна-
dc.date.accessioned2019-12-19T18:56:38Z-
dc.date.available2019-12-19T18:56:38Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.urihttp://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/941-
dc.description.abstractАктуальність теми. Черкаси є найбільш забрудненим містом регіону. Тому саме на прикладі урбанізованої території, що представлена промисловим центром, особливо актуальним є вивчення техногенного впливу на урбоекосистему з метою розробки раціональних способів відновлення та стабілізації її стану. Мета роботи: встановлення закономірностей міграції важких металів та токсичних солей в системі ґрунт-рослина. Об’єкт дослідження: міграція полютантів у системі ґрунт-рослина техногенно-трансформованих територій м. Черкаси. Предмет дослідження: вміст полютантів у ґрунтах, рослинах і атмосферних опадах. Методи дослідження: в основу вивчення закономірностей розподілу полютантів у об’єктах довкілля покладено лабораторно-аналітичний, спектрофотометричний, біохімічний, токсикологічний, картографічний, математико-статистичний методи досліджень. Результати дослідження: проаналізовано фізико-географічні та метеорологічні особливості території дослідження. Встановлено динаміку накопичення полютантів у атмосфері м. Черкаси та роль у цьому автотранспорту. Визначено вміст важких металів в урбоґрунтах м. Черкаси, доведено ефективність використання біоіндикаційних досліджень та споришу звичайного як тест-об’єкта у моніторингу важких металів. Розроблено заходи щодо екологічної ситуації в місті. Наукова новизна: встановлено закономірності надходження ВМ у ґрунти й рослини м. Черкаси та доведено необхідність контролю за їх станом в умовах зростаючого техногенного забруднення; обґрунтовано напрямки комплексних екологічних досліджень техногенно-трансформованих територій на основі показників концентрацій ВМ у ґрунтах, рослинах та атмосферних опадах; встановлено, що для Polygonum aviculare L. у накопиченні ВМ існує як аеральна так ґрунтова складова; підтверджено, що чорноземи типові в урболандшафті завдяки підвищеній буферності здатні регулювати міграцію важких металів у рослини. Теоретичне і практичне значення: результати досліджень є інформаційною базою даних щодо їх використання у магістерських роботах кафедри екології ЧДТУ, розробки нормативних показників якості урбоекосистем та проведення локального моніторингу з використанням комплексних методів дослідження ґрунтового і рослинного покривів, а також для створення системи меліоративних заходів щодо їх відновлення. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (27 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 77 сторінок друкованого тексту, основна частина – 65 сторінок.uk_UA
dc.description.abstractActuality of theme. Cherkasy is the most polluted city in the region. That is why, on the example of urbanized territory, represented by an industrial center, the study of anthropogenic impact on the urban ecosystem is especially relevant in order to develop rational ways of restoring and stabilizing its condition. The purpose of the work: To establish patterns of migration of heavy metals and toxic salts in the soil-plant system. The object of study: migration of pollutants in the soil-plant system of anthropogenically transformed territories of Cherkasy. The subject of research: content of pollutants in soils, plants and precipitation. Research methods: laboratory-analytical, spectrophotometric, biochemical, toxicological, cartographic, mathematical and statistical methods of research are the basis for studying the laws of distribution of pollutants in environmental objects. Results of the research: physical-geographical and meteorological features of the study area are analyzed. The dynamics of accumulation of pollutants in the atmosphere of Cherkasy and the role in this motor transport have been established. The content of heavy metals in the Cherkasy urban soil has been determined, the effectiveness of the use of bioindication studies has been proved, and the standard has been tested as a test object in the monitoring of heavy metals. Measures on the environmental situation in the city have been developed. Scientific novelty: regularities of inflow of VM into soils and plants of the city of Cherkasy have been established and necessity of control over their condition in the conditions of growing technogenic pollution has been proved; directions of complex ecological researches of technogenically-transformed territories are grounded on the basis of indicators of concentrations of VM in soils, plants and atmospheric precipitation; found that for Polygonum aviculare L. in the accumulation of VM there is both aerial and soil component; it has been confirmed that, due to the increased bufferability, black earths typical of urban landscaping are able to regulate the migration of heavy metals into plants; mapping of the territory of Cherkasy for the content of mobile forms Cu, Zn, Cd, Pb was performed for the first time on the basis of differentiation of levels of spatial distribution of soil contamination, herbaceous vegetation and levels of soil toxicity. Theoretical and practical significance: The results of the researches are an informative database on their use in master's works of the Department of Ecology of the ChSTU, development of normative indicators of the quality of urban ecosystems and conducting local monitoring using complex methods of soil and vegetation research, as well as for creating a system of reclamation measures for their restoration. Structure and scope of work: The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (27 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 77 pages of printed text, the main part is 65 pages.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectурбоґрунтиuk_UA
dc.subjectважкі металиuk_UA
dc.subjectдеградація грунтівuk_UA
dc.subjectспонтанна рослинністьuk_UA
dc.subjectполютантиuk_UA
dc.subjectзабрудненняuk_UA
dc.titleФітоіндикаційні дослідження урбоґрунтів м. Черкаси (сучасний стан та екологічні наслідки)uk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Шитик Л.І..pdf
  Restricted Access
2.69 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему ФІТОІНДИКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УРБОҐРУНТІВ М. ЧЕРКАСИ 
(СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ) 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-803 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
_Шитик Л.І.___________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Жицька Л.І.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М.____ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент Осипенко В.В. 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
Черкаси – 2019 рік 
3 
ЗМІСТ 
 
Вступ                                                                                                                       3         
1 Аналітичний огляд літератури                                                                          5          
   1.1 Екологічні функції ґрунту                                                                           5         
   1.2 Стан ґрунтів в містах України    10 
   1.3 Хімічні елементи та їх сполуки у ґрунтах 14 
   1.4 Антропогенні забруднення ґрунтів 19 
2 Фітоіндикаційні дослідження урбоґрунтів м. Черкаси (сучасний         32 
стан та екологічні наслідки)   
    2.1 Фізико-географічні та метеорологічні особливості території  32 
          дослідження  
    2.2 Аналіз динаміки накопичення полютантів у атмосферному  34 
          середовищі м. Черкаси  
2.2.1 Порівняльний аналіз викидів забруднювачів по містах  34 
                   Черкаської області  
    2.2.2 Аналіз викидів пересувних джерел автотранспорту 40 
    2.2.3 Аналіз гідрометеорологічних показників в м. Черкаси 43 
    2.3. Результати досліджень урбоґрунтів м. Черкаси  46 
          2.3.1 Обґрунтування вибору методів і ділянок дослідження 46 
          2.3.2 Фізико – хімічні дослідження ґрунтів міста Черкаси 47 
2.3.3 Біоіндикаційні дослідження ґрунтів міста Черкаси 55 
    2.4 Пропозиції щодо покращення стану урбоедафотопів міста 62 
Висновки 66 
Перелік посилань 69 
Додаток А. Апробація результатів роботи                                                         7  2            
 
 
 
4 
ВСТУП 
 
Земля – основний засіб сільськогосподарського виробництва, джерело 
продуктів харчування людей. Такою залишиться вона і в прогнозованому 
майбутньому. Водночас земля є і просторовим базисом життя людей з містами, 
селами, фабриками, заводами, мережею доріг та іншими життєво необхідними 
комунікаціями. 
В процесі життєдіяльності людство, навіть не займаючись сільським 
господарством, постійно впливає на ґрунт, фізично руйнуючи його через 
проведення будівельних робіт, добування корисних копалин, а також 
забруднюючи його промисловими та побутовими стоками, викидами в атмосферу 
великої кількості пилу та газів, що потрапляють у ґрунт з кислотними дощами. 
Займаючись сільським господарством, людина відчужує з поля вирощену 
біомасу, розмикаючи таким чином малий біологічний кругообіг речовин. При 
цьому в ґрунті порушується екологічна рівновага і він втрачає органічну 
речовину. Ці втрати негативно позначаються на всіх ґрунтових режимах: 
поживному, водному, повітряному, тепловому, фітосанітарному.  
Будівництво на ріках каскадів водосховищ спричинило підняття рівня 
підґрунтових вод і затоплення ґрунтів, а також їх засолення та осолонцювання. До 
таких наслідків призвело зрошення значних площ в степовій і лісостеповій 
агроґрунтових зонах. Нерегульоване зрошення чорноземних ґрунтів різко 
підсилило їх дегуміфікацію, декальцинацію, втрату макроструктури, погіршення 
агрофізичних властивостей. Все це отримало назву антропогенного чинника 
деградації ґрунтів. 
В Україні екологічні наслідки деградації ґрунтів і зменшення їх якості 
особливо загострились у перехідному періоді від державної до ринкової 
економіки внаслідок використання земель як єдиного засобу існування в умовах 
виживання за рахунок природної родючості ґрунтів, без компенсації витрат. Під 
впливом деградації погіршується також якість ґрунтів. 
5 
Ґрунт – найважливіший ресурс людства. Не буде ґрунту, придатного для 
одержання продуктів харчування, всі інші людські цінності втратять своє 
значення. Разом з тим ґрунт – це відновний ресурс, проте його відновлення на 
два-три порядки дорожче, ніж охорона. Саме тому питаннями охорони ґрунтів 
повинні володіти всі спеціалісти сільськогосподарського виробництва. Необхідно 
також докласти значних зусиль спеціалістам в інших галузях народного 
господарства, тому що руйнування, деградація та забруднення ґрунтів 
відбувається не тільки на землях сільськогосподарського використання, а й у 
лісовому та водному господарствах, при будівництві доріг і міст, видобуванні 
корисних копалин тощо. Слід також сформувати і суспільну думку про 
важливість для людства ґрунтоохоронних заходів, тому що від цього залежатиме, 
чи будуть розроблені й впроваджені національні програми з охорони ґрунтів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Екологічні функції ґрунтового покриву 
 
Ґрунтовий покрив Землі, як головна складова земельних ресурсів, виконує 
надзвичайно важливу роль в біосфері. В цілому, між геосферами на межі 
взаємодії між літосферою, атмосферою та біотою,  він виступає як  механізм, що 
регулює їх  взаємодії. Ґрунт є однією із оболонок педосфери і виконує значущі 
функції в системі геосфер, які мають пряме екологічне значення для бактерій, 
рослин та інших організмів, серед яких і людина. 
Із визначних функцій ґрунтового покриву виділяють біосферні та 
екологічні, що стосуються живих організмів (Б. Г. Розанов, 1988) [1]. 
Найголовніша біосферна функція ґрунтового покриву – забезпечення 
існування на Землі. Її суть полягає у концентруванні в ґрунті потрібних 
біофільних елементів для організмів  в доступних для них формах хімічних 
сполук. Ґрунт також спроможний акумулювати запас води у доступних формах, 
необхідний для первинних продуцентів наземних екосистем. 
До другої важливої біосферної функції ґрунтового покриву відносять 
постійне забезпечення взаємодії великого геологічного кругообігу речовин та 
малого біологічного. Всі біогеохімічні цикли елементів, враховуючу й такі вагомі 
біофіли як вуглець, азот, кисень, а також потокоутворюючі цикли води, 
відбуваються лише за участю ґрунту. Він є свого роду поєднуючим ланцюгом та 
регулюючим механізмом в системі біологічної і геологічної циркуляції елементів 
в біосфері. 
Третю біосферну функцію, а саме регулювання складу атмосфери та 
гідросфери, ґрунтовий покрив виконує через свою високу шаруватість (40-60% 
від об’єму) і високому заселенню організмами ( тварини, черви, мікроорганізми, 
корені рослин). Між ґрунтом і приземною атмосферою при цьому постійно 
відбувається газообмін. В системі ґрунт – атмосфера, ґрунт є генератором деяких 
7 
газів та резервуаром стоку для інших. Він вибірково віддає в поверхневий стік 
розчинені у воді хімічні сполуки в наземній частині глобального кругообігу води, 
отже таким чином визначаючи гідрохімічну ситуацію як в прибережних 
акваторіях так і на суші. 
Ґрунт має не лише родючістю, а також лімітуючі фактори, які обмежують 
життєдіяльність одних чи інших організмів, він виділяє і четверту важливу 
функцію – регулювати інтенсивність біосферних процесів, яку здійснює через 
регулювання продуктивності і щільності організмів на земній поверхні. До цих 
лімітуючих факторів ґрунту належать: висока лужність чи кислотність, наявність 
токсичних речовин, низька вологоємність,  сильне ущільнення тощо. 
П'ята функція ґрунту полягає в накопиченні на поверхні землі специфічно 
активної речовини – гумусу, а також пов’язаної з ним хімічної енергії. На 
поверхні землі, постійно відбувається синтез й деструкція органічної речовини в 
біологічних циклах, і саме ґрунт являється акумулятором залишкових продуктів 
цих циклів. Специфічна частина органічної речовини – гумус, завдяки своїй 
функції родючості, забезпечує стійкість процесу продукція – деструкція біомаси. 
Що стосується літосфери, то ґрунтовий покрив нашої планети виконує її 
захисну функцію При цьому він відіграє роль “геодерми” або ж “шкіри” планети а 
також геомембрани, захищаючи літосферу від інтенсивної дії екзогенних 
факторів, а отже, і від її руйнування. Ґрунтова оболонка є ніби буферною зоною 
між літосферою та атмосферою. Нормальне тривання геологічної денудації 
забезпечується завдяки ґрунту, яка протистоїть швидкому переносу продуктів 
вивітрювання гірських порід із континентального циклу кругообігу в океанічний. 
Ґрунтова специфічна функція щодо людини. Найголовнішим природним 
ресурсом для населення в цілому є ґрунт. Він забезпечує матеріальну основу 
нашого життя (продукти харчування, одяг, будівельні матеріали, сировина для 
багатьох видів промисловості) і все це завдяки живим організмам, також є 
фізичним місцем проживання. Ґрунт – це місце поселення людей на планеті і 
звісно найголовніший засіб сільськогосподарського виробництва, виконує також 
8 
ряд різноманітних і важливих функцій стосовно живих організмів так як він 
багатокомпонентна і складно організована екосистема. Ці функції чітко не зв'язані 
з відповідними властивостями ґрунту, але безпосередньо стосуються 
продуктивності біоценозів та його родючості. 
Фізичними властивостями зумовлені функції ґрунту. Завдяки своїм 
сприятливим фізичним властивостям він відіграє роль життєвого простору, 
механічної опори, житла, сховища, депо насіння тощо. Як на деякій глибині, та і 
на його поверхні перезимовує насіння вищих рослин. У ґрунті протягом деякого 
часу зберігаються яйця безхребетних, цисти та спори багатьох організмів. Навіть 
коли ґрунт промерзає у ньому тривалий час перебуває досить багато 
мікроорганізмів у стані анабіозу. 
Як середовище для існування ґрунт характеризується значною захищеністю 
і ізольованістю від різних, різких змін повітряного середовища. В ґрунтовому 
повітрі набагато менше кисню, ніж в повітрі атмосфери, що створює передумови 
для окисно-відновних процесів, дає  змогу функціонувати життєвим структурам у 
властивому їм без кисневому режимі. 
У певних ґрунтах виявлено кількість запасу мікробів, не повністю 
забезпечених елементами живлення та органічною речовиною, що робить їх 
малоактивними. Проте мікроорганізми в такому стані частково зберігають 
фізіологічну активність та метаболізують. Коли надходить свіжа органічна 
речовина мікроорганізми швидко включаються в процеси активної 
життєдіяльності і починають виконувати  ґрунтово-екологічні функції властиві їм. 
Коли виникає пряма потреба у швидкому процесі мінералізації  внесених раніше у 
ґрунт органічних добрив, це явище має важливе значення під час досить 
інтенсивного розвитку рослин. 
Всі функції ґрунту зумовлені його фізико-хімічним станом та хімічними 
властивостями. Фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунтів виконують ряд 
функцій у межах біоценозів. Сорбція тонко-дисперсних речовин ґрунтовими 
часточками мікроорганізмів, і функція як джерела елементів живлення, вологи та 
9 
енергії, інгібуюча та стимулююча функції біохімічних процесів – найголовніша і 
найважливіша функція. 
Ґрунт за речовинним складом є складним сорбентом і гетерогенною 
системою для багатьох організмів. Можливість концентрувати мікроорганізми у 
величезних кількостях в обмеженому об’ємі забезпечує ця фізико-хімічна 
властивість. Найбільш сорбційно активним серед мінералів є група 
монтморилонітів. Ґрунти важкого гранулометричного складу із великим вмістом 
гумусу мають високу здатність до сорбції. Остання залежить від рухливості самих 
організмів і від реакції ґрунтового середовища. Меншої сорбції і навпаки 
зазнають більш рухливі мікроорганізми. 
Також ґрунти виявляють сорбційну здатність відносно тонко дисперсних 
речовин. Вона пов'язана з великою активністю поверхні їх елементарних часток. 
Колоїдні фракції сорбують різні рідини , гази, молекули та іони багатьох речовин. 
Ґрунт має здатність до механічної затримки, а також обмінну та хімічну сорбційну 
здатності. Що стосується екологічної точки зору, найбільший інтерес становить 
остання. 
Своєчасне забезпечення рослин елементами живлення також обумовлюють 
сорбційні функції. Проте сорбції можуть мати і негативний ефект. Певні ґрунти з 
високою здатністю до вбирання можуть переводити для рослин у важкодоступний 
стан значну кількість води та елементи живлення. 
Однією з важливих екологічних функцій ґрунту виявляється те, що він є 
головним джерелом елементів живлення для  рослин і мікроорганізмів. У своєму 
складі ґрунтовий покрив має відповідний резерв елементів живлення, енергії та 
вологи, тобто є їх своєрідним депо. 
Як важлива складова екосистеми ґрунт  містить «пам’ять», виконує функції 
регулювання структури та кількісного складу біоценозу, подачі сигналів для 
сезонних і інших біологічних процесів, регулює пускові механізми окремих 
сукцесій. Особливий аспект ґрунтової функції такої як «пам’ять», пов’язаний зі 
зберіганням в його профілі інформації про середовище еволюції. 
10 
На формування структури та складу сучасних фітоценозів певною мірою 
впливають ґрунти.  
Важливого значення при вирішенні практичних завдань стосовно 
відновлення рослинного покриву знищених біоценозів набуває здатність ґрунту 
впливати на стан та структуру біоценозів. 
На формування структури і складу фітоценозів   певним чином впливають 
ґрунти. Розподіл рослин в просторі,  може визначатися  динамікою режимів і  
властивостей ґрунтів.  
Оскільки  ґрунт впливає на структуру та склад  це допомагає при вирішенні 
завдань що відновлюють рослинний покрив знищених біоценозів. У зв'язку з  тим, 
що широке освоєнням земель, внесення великої кількості міндобрив, призвело до 
суттєвих змін ґрунтових відмін, потрібно негайно відновлювати їх колишні 
властивості. 
Ще одна інформаційна функція ґрунту полягає в здатності сигналізувати 
про початок біологічних процесів на початку сезону. Її основа лежить в 
періодичній зміні параметрів ґрунтових режимів. 
При недостатньому зволоженні особливо виявляється регулювальна 
функція. У  річному циклі динаміка водного режиму визначає зміну фаз розвитку 
рослин [2].  
Цілісні функції ґрунту. Найважливіші серед них: 
1) буферна; 
2) санітарна; 
3) трансформаційна;  
          Буферна функція ґрунту  характеризується тим, що відстає у сезонних та 
добових змінах гідротермічних показниках ґрунту від змін, які відбуваються в 
атмосфері. Під дією різноманітних факторів, вона може протистояти при 
руйнуванні структури ґрунту.  
11 
Санітарна функція здатна  переробляти відходи решток рослин, 
життєдіяльності різних організмів, тварин, і  антропогенне забруднення, яке 
потрапляє в ґрунт.  
У різних типах біоценозів ґрунти по-різному трансформують надходження 
енергії та речовин. Ця функція була реалізована після набуття відповідною 
породою елементарних ґрунто-творчих властивостей за рахунок наявності таких 
органічних форм як вуглець та азот [3]. 
 
1.2 Стан ґрунтів в містах України  
 
Чорноземи – найбільше природне багатство України, вони складають 50% 
світового запасу. Площі для посіву займають 33,5 млн. га. Розорані ж землі 
складають близько 85% від площі степів і лісостепів. Щороку 100 тисяч гектарів 
ґрунтів, які є родючими втрачається, і як результат зіпсовано 60% чорноземів 
України.  
Урожай культур сільського господарства, а це майже 50 %, вирощується на 
ґрунтах, які оброблені отрутохімікатами і хімічними добривами. Вже 12 тисяч 
тонн заборонених пестицидів для використання, накопичено в Україні. 
Надзвичайно великої шкоди ґрунтам України завдала необґрунтована 
меліорація. Крім того, майже 50 тис. га орних земель підтоплені, а 3,7 млн. га 
землі відноситься до зони дії аварії на Чорнобильській АЕС. 
Узагальнення всіх змін ґрунтів нашої території показує, що  22%  вже  
можна характеризувати як дуже сильно уражені або ж взагалі непридатні до 
повного використання [4]. 
Гостро стоїть питання екстенсивного розвитку лісового і сільського 
господарств, значного порушення співвідношення площ ріллі, водних ресурсів, 
кормових угідь, неефективного ведення заповідної справи і як результат дуже 
швидкий розвиток процесів ерозії, зниження родючості ґрунтів, слабка стійкість 
природних ландшафтів України та ущільнення орних шарів ґрунтів.  
12 
Всі ці зміни які склалися, в першу чергу зумовлені тим, що багато десятиріч 
поспіль значне використання землі, не компенсувалося заходами, які  рівнозначні 
щодо відновлення та відтворення земельних угідь.  
Майже 98% продуктів які споживає людство,  ми отримуємо за рахунок 
того, що обробляємо землю, отже раціональне використання земель та їх охорона 
є найголовнішими завданнями населення. Агрокультурою людина займається 
майже 10 тисячоліть. Низька культура землеробства, а хижацька експлуатація 
земель призводили до руйнування ґрунтів. Французькі вчені підрахували, що за 
весь історичний період людство втратило близько 2 млрд. га родючих земель.  
Всі заходи, щодо покращення земель, які підвищують їх продуктивність та 
охорону дуже різноманітні і повинні взаємно доповнювати один одного, 
посилювати дію всіх інших, а також здійснюватися комплексно, як єдина система. 
Тому передусім потрібно, щоб кожна земля, кожне поле мало свого дбайливого 
господаря. На сьогодні важливе значення має рекультивація земель – повне або 
часткове відновлення родючості ґрунту та ландшафту, попередньою порушених  
господарською діяльністю, добуванням корисних копалин, будівництвом і т. д. 
Вона включає створення озер і парків на місцях гірських розробок, вирівнювання 
земель, лісопосадок, та інші заходи. 
Але нажаль, незважаючи на збільшення обсягів рекультивації порушених 
земель, розрив між відпрацьованими і поновленими площами ще досить великий. 
Що ж стосується сільського господарства, то раціональне землекористування 
включає в себе правильну організацію території, формування культурного 
агроландшафту. А екстенсивне землеробство призводить до того, що  
розорюються лучні землі до крутих і спадистих  схилів і зрізів русел рік, на яких 
мають рости ліси, чагарники і трави. Щоб зберегти довкілля та дати найвищий і 
найкращий господарський ефект має бути своє, науково доведене, 
співвідношення у кожному конкретному районі між лісом, луками, полем, 
болотами, водоймищами.  
13 
Також важливими напрямками в збереженні навколишнього середовища є 
дотримання  та організація кормових, протиерозійних, польових, і інших сівозмін. 
Необхідно оптимізувати всі розміри полів у сівозмінах, адже вони у нас часто 
завеликі. За контурами ґрунтових відмін потрібно нарізати поля сівозмін, і не 
потрібно їх розбивати на правильні прямокутники, мета яких полегшення 
механізованого обробітку землі. Оскільки,  ґрунтова відміна дозріває в різний час 
і потребує певних форм обробітку, вона має різні норми та сорти добрив, гною, 
вапна та гіпсу [5].  
Ще в кінці XIX ст. український агроном І. Е. Овсинський розробив нову 
безплужну систему обробітку ґрунту. Суть цієї системи  має полягає у тому, що  
спеціальними плоскорізами без перегортання пласта відбувається досить глибоке  
розпушування ґрунту, а поживні рештки і стерня залишатиметься на поверхні. 
Цей вид обробітку ґрунту є одним з елементів мінімального обробітку, який 
зберігає цінні властивості землі  та ґрунт. Ще одним перспективним способом є 
нульовий обробіток, тобто раз на кілька років буде здійснюватися механічне 
втручання, його технологія вдосконалюється і знайде у майбутньому широке 
застосування. Якщо ж  повністю виключити застосування неякісних мінеральних 
добрив та отрутохімікатів або ж заборонити їх використання можна впровадити 
органічне землеробство, це буде альтернативою ультра-хімізованого методу 
господарювання. 
Органічне (біологічне) землеробство спочатку має дещо нижчі врожаї в 
порівнянні з хімізованим (на 10-20%), але на світовому ринку його продукція 
цінується значно дорожче, аніж та, яку вирощують із застосуванням 
отрутохімікатів та мінеральних добрив, навіть в 2-3 рази.  
Для врятування українського чорнозему, треба кожного року вносити на 
гектар землі по 30-40 тонн органіки. Порівняно з нинішнім, теперішнє гнойове 
господарство занедбане, адже раніше налічувалося більше 10 видів гною. На поля 
вивозиться переважно сечовина, гноївка, котрі отруюють ґрунтовий покрив. А 
14 
якщо взяти свинокомплекс, в якому 100 тис. голів свиней, то можна цю кількість 
зрівняти з  забрудненнями міста, в якому проживає 400-тисяч людей.  
Однак не все втрачено, і існує відпрацьований технологічний  процес. Є 
спеціальні установи на біогаз (метан) і цінні концентровані органічні добрива, де 
переробляються гній, гноївка, інші органічні рештки, їх закладають у спеціальну 
металеву ємність та герметично закупорюють, потім підігрівають. Далі 
відбувається процес бродіння, після чого виділяється метан, що використовується 
як екологічно чисте паливо для опалення, а мікроелементи, калій, фосфор,  
органічні речовини, багаті на азот осідають на дно. Потім, воду зливають, осад 
сушать і гранулюють. В такому ж  добриві концентрація всіх цих поживних 
елементів у 10 разів вища, ніж у гної, і при транспортації не виникає проблем, на 
відміну від гною. 
Безплужний обробіток ґрунтів сприяє підвищенню вмісту гумусу в ґрунтах, 
а також велику роль відіграє ґрунтова фауна, вона гуміфікує органічні рештки. 
Велику роль відіграють у цьому дощові черв'яки. На спеціальних біофабриках 
можна вирощувати  дощових черв'яків для поліпшення властивостей ґрунту, це 
практикується в країнах Європи, а фермери купують їх та завозять на поля, якщо 
це стосується органічного землеробства.  
Щоб постійно, невпинно підвищувалася врожайність ґрунтів, необхідно 
здійснювати багато меліоративних заходів.  
Меліорація – покращення умов ґрунтів з метою  підвищення їх родючості, 
що в свою чергу поділяється на декілька видів за дією на ґрунт і рослини. 
Агротехнічна меліорація застосовується спеціальними прийомами – 
переривчасте лункування,  боронування  та ще деякі прийоми щоб затримати сніг 
та стічні води, бо це покращує ґрунтові агрономічні властивості.  
Лісотехнічна меліорація призначена, щоб розводити ліси агрономічного 
призначення. Мета цього виду меліорації полягає  в  поліпшенні мікроклімату  та 
водного режиму, а також в захисті ґрунтів від ерозії шляхом заліснення вододілів, 
ярів і балок, схилів та рухомих пісків. 
15 
Хімічна меліорація використовується для покращення агрофізичних  і 
агрохімічних властивостей  ґрунтів, використовується вапно, гіпс, торф,  
компости, гній та інших матеріали, які багаті на органіку. 
Гідротехнічна меліорація поліпшує водний  режим  шляхом осушення або 
обводнення.  
Ці види меліорації необхідно застосовувати на основі обґрунтованих 
потреб, аби  стан земель не погіршився [6].  
 
1.3 Хімічні елементи та їх сполуки у ґрунтах 
 
Для того щоб зрозуміти причину формування особливостей валової хімічної 
будови ґрунту та його варіювання по профілю завжди потрібно враховувати, що 
вміст окремих елементів визначається присутністю їх в ґрунті у складі 
різноманітних конкретних органічних і мінеральних сполук. 
Кремній. Його вміст визначається здебільшого присутністю в ґрунті кварцу 
і в меншій мірі первинних і вторинних силікатів і алюмосилікатів. У деяких 
випадках може бути присутнім, в тому числі й у значних кількостях, аморфний 
кремнезем у вигляді халцедону або опала, генезис і накопичення яких у ґрунті 
пов’язані з біогенними процесами (спікули губок, кістяки діатомей) або 
гідрогенними (окремніння ґрунтів). 
Алюміній. В ґрунтах його вміст зумовлений в основному присутністю 
польових шпатів, глинистих мінералів і почасти деяких інших “багатих” 
алюмінієм мінералів, наприклад епідотів, слюд,  корунду, граната. Також може 
бути присутнім і у вільних глиноземах, у вигляді різних гідроксидів алюмінію 
(беміт, діаспор,  гідраргаліт) в аморфній або кристалічній формі. Валовий вміст 
Аl2O3 у ґрунтах зазвичай коливається від 1-2 до 15-20 %, а у фералітних ґрунтах 
тропіків і бокситах може перевищувати 40%. 
Залізо. Присутнє в ґрунтах у складі первинних і вторинних мінералів, 
будучи компонентом магнетиту, титаномагнетиту, гематиту, глауконіту, 
16 
піроксенів, біотиту, рогових обманок,  хлоритів, глинистих мінералів, мінералів 
групи оксидів заліза. Значною мірою в ґрунтах міститься і аморфних сполук 
заліза, особливо різних гідроксидів (гідрогетит, гетит). Загальний вміст Fe2O3 в 
ґрунті коливається в широких межах (у %): 0,5-1,0 у кварцово-піщаних ґрунтах і 
3-5 в лесових ґрунтах, до 8 в ґрунтах на елювії щільних феромагнезіальних порід і 
до 20-50 у фералітних ґрунтах і латеритах тропіків. В ґрунтах досить часто 
спостерігаються прошарки і залізисті конкреції. 
За С. В. Зонним (1982), сполуки даного елементу представлені в ґрунті 
такими формами, рисунок 1.1: 
 
Рисунок 1.1 – Форми сполук заліза в ґрунті 
 
Кальцій. Його вміст в безкарбонатних суглинистих ґрунтах складає 1-3% і 
визначається здебільшого присутністю глинистих мінералів тонкодисперсних 
фракцій, і також гумусом і органічними залишками, в зв’язку з чим 
спостерігається тенденція до біогенного збагачення кальцієм верхньої 
органоакумулятивної частини профілю. Проте в ряді випадків його збільшений 
валовий вміст може бути зумовлений вмістом у великих фракціях уламків 
карбонатних порід і первинних мінералів, мінералів із вмістом кальцію (гіпсу, 
кальциту, основних плагіоклазів та ін.). В ґрунтах аридної і сухостепової зон 
підвищений валовий вміст кальцію може бути зумовлений утворенням і 
17 
накопиченням вторинного гіпсу в процесі ґрунтоутворення або кальциту. Багато 
кальцію в ґрунт може акумулюватись гідрогенним шляхом, аж до утворення 
гіпсових чи вапняних кір. 
Магній. Його валовий вміст в ґрунті коливається від 2 до 3 відсотків. Натрій 
присутній в складі первинних мінералів, переважно в натрієвмісних польових 
шпатах. Вміст  оксиду натрію в окремих складових крупних фракцій може сягати 
5-6%, тоді коли у мулистій фракції не перевищує 0,5-1%. В засолених ґрунтах 
аридної і сухостепової зон у великих кількостях може бути присутнім у вигляді 
хлоридів чи входити в поглинальний комплекс ґрунтів, в зв’язку з чим вміст 
оксиду натрію у цьому випадку збільшується до декількох відсотків. У ґрунті 
дефіциту даного елемента зазвичай не спостерігається. В підвищених кількостях 
присутність натрію у складі рухливих сполук зумовлює формування 
несприятливих хімічних і фізичних властивостей ґрунту.  
Марганець. Вміст марганцю в ґрунті складає лише декілька десятих чи 
навіть сотих часток відсотка і зумовлений присутністю марганцевих конкрецій, 
які утворилися в результатів мікробіологічної діяльності. До складу деяких 
первинних мінералів (олівінів, піроксенів, епідоту) марганець може входити у 
розсіяному вигляді. 
Сірка. Її вміст в ґрунтах не перевищує декількох десятих відсотка. Присутня 
сірка в ґрунті в складі різних органічних сполук рослинного і тваринного 
походження; у засолених ґрунтах при наявності значної кількості сульфатів 
валовий вміст S може зростати до декількох відсотків. У вигляді рухомих сполук 
підвищений вміст сірки може спостерігатися при забрудненні ґрунтів відходами 
промисловості. У крупних фракціях ґрунту сірка присутня у складі гіпсу, 
сульфідів (пірит),  вторинних сполук заліза (II), що виникають при болотному 
процесі. 
Вуглець. Цей елемент в ґрунті міститься здебільшого в складі гумусу, а 
також органічних залишків. Багато його може знаходиться в складі карбонатів. В 
ґрунті вміст вуглецю коливається від часток відсотка в піщаних ґрунтах бідних 
18 
органічною речовиною до 3-5 і навіть 10% в багатих гумусом чорноземах ( в 
торф’яних і торф’янистих горизонтах до десятків відсотків). Велика частина 
ґрунтів, що використовується в землеробстві, потребує внесення даного елементу 
у вигляді органічної речовини. 
Азот. Як і вуглець, азот так само майже цілком зв’язаний в ґрунті з його 
органічною частиною - гумусом. Він складає 1/10-1/20 від вмісту вуглецю. 
Незважаючи не малу кількість (не більш0,3-0,4, часто 0,1 і менше відсотка), азот 
відіграє дуже важливу роль в родючості ґрунтів, тому що він життєво необхідний 
рослинам, для яких він доступний лише у формі амонійного і нітратного іонів. 
Більшість культурних ґрунтів має потребу систематичного внесення даного 
елемента. В природних умовах резерви азоту поповнюються в доступних для 
рослин формах азотфіксуючими бактеріями. 
Фосфор. В ґрунті міститься в дуже незначних кількостях: валовий вміст 
Р2О5 складає не більш 0,1-0,2%. 
Він життєво важливий для рослин, але в переважній більшості ґрунтів, 
особливо піщаних, знаходиться в різкому дефіциті, в зв’язку з чим потрібно 
систематично вносити фосфор в ґрунт, особливо при інтенсивному використанні 
в сільськогосподарському виробництві. Фосфор в ґрунті є в складі органічних 
залишків, гумусу, в мінеральній частині ґрунтів в складі апатиту, вторинного 
болотного мінералу – вівіаніту.  
Поряд із перечисленими макроелементами, в ґрунті в дуже малих 
кількостях (тисячі частки відсотка) присутні розсіяні макроелементи і елементи, 
проте вони надзвичайно важливі для рослинної життєдіяльності. Валовий вміст 
цих елементів в більшій мірі пов’язаний із вмістом в ґрунті первинних мінералів, 
глинистих мінералів і органічної речовини. 
Спостерігається приуроченість найбільш важливих мікроелементів і 
розсіяних елементів до первинних мінералів: Ni, Сo, Zn – біотит, авгіт,  ільменіт, 
магнетит, рогова обманка; Сu – авгіт, біотит, апатит,  гранати, плагіоклази, калієві 
польові шпати; V – авгіт, ільменіт, біотит,  мусковіт, рогова обманка, сфен; Рb – 
19 
авгіт, апатит, калієві польові шпати, біотит,  мусковіт; Li – авгіт, рогова обманка, 
біотит,  турмалін; В – турмалін; Zr – циркон; рідкоземельні елементи – монацит, 
епідот. 
Носіями розсіяних елементів і мікроелементів у крупних фракціях ґрунтів 
можуть бути зерна кварцу й уламків порід, що містять кварц, тому що в них часто 
зустрічаються субмікроскопічні вкраплення перелічених первинних мінералів. 
На родючість ґрунтів впливає безпосередньо як хімічний склад, так і 
визначаючи ті або інші властивості ґрунту, що мають вагоме значення в житті 
рослин. З одного боку може бути дефіцит деяких елементів живлення рослин, 
наприклад, калію, фосфору, заліза, азоту,   деяких мікроелементів. 
В ґрунтоутворюючому процесі відбуваються суттєві перетворення 
хімічного складу вихідних материнських порід, що пов’язані з серією загальних 
ґрунтових процесів, рисунок 1.2. 
 
Рисунок 1.2 – Серія загальних ґрунтових процесів 
20 
 
Такі процеси впливають на проходження різного роду фізико-хімічних 
реакцій і формують ґрунтовий профіль [7]. 
 
1.4. Антропогенні забруднення ґрунтів 
 
Забруднення нітратами. Забруднення нітратними сполуками ґрунту є не 
бажаним. Одними з основних джерел що забруднюють ґрунт нітратами 
виступають природні опади,  різноманітні мінеральні добрива та зріджені стоки 
від тваринницьких ферм. У нітратів є постійна циркуляція, як в атмосфері,  так у 
водних і земних екосистемах. Вони перетворюються і мігрують абіогенними і  
біогенними шляхами через рослини, мікроорганізми, ґрунт, тварини, повітря й 
людину. 
Таким чином, коли ґрунт не сорбується, нітрати легко змиваються водами  
стоку на поверхні, починають мігрувати глибше в профіль ґрунту потрапляючи до 
підґрунтових вод, спричиняючи забруднення останніх . В результаті нітрати 
потрапляють до водойм, а це в свою чергу, призводить до евтрофікації, тобто 
знижується вміст кисню, відмирає фауна, погіршується питна та технічна якість 
води. 
Підвищений вміст нітратів у ґрунті спричинює інтенсивне накопичення їх в 
рослинах, що відіграють роль бар’єра в міграції нітратів у навколишнє 
середовище, служать джерелом нітратів для організму людини. Під впливом 
окремих видів кишкових бактерій нітрати перетворюються на нітрити та їх 
похідні – нітрозоаміни, токсична дія яких проявляється в зниженні активності 
ферментів травлення їжі. Сполучаючись із гемоглобіном крові, нітрозоаміни 
спричинюють хворобу – метагемоглобінемію, що супроводжується задухою та 
призводить до летального кінця. 
В світі зростають обсяги виробництва мінеральних добрив (тільки азоту 
виробляють вже понад 70 млн т щороку). Це зумовлює серйозні зміни в структурі 
21 
природного кругообігу у біогеоценозах біофільних елементів. В Нідерландах 
кожного року в ґрунт вносять в середньому 240 кг/га азоту,  Німеччині 125, Японії  
130 - кг/га. В цих країнах зростає вміст нітратів у підґрунтових водах, ґрунті, 
поверхневих стоках і сільськогосподарській продукції. Підраховано, що із всієї 
кількості азоту міндобрив, що вноситься щорічно в ґрунт, 20% потрапляє до 
водойм, 24% складають газоподібні втрати. Отже, продуктивно використовується 
тільки 56% азоту. 
Його високий рівень пов’язаний з незбалансованістю між основними 
елементами живлення та високим співвідношенням між мінеральними і 
органічними добривами. Якщо збільшувати це співвідношення до величини понад 
1:15 тонн органічних добрив на кілограм діючої речовини міндобрив, то це 
призведе до затухання ґрунтотворного процесу та уповільнення гуміфікації, а 
після співвідношення 1:20 т/кг - можливо навіть до дегуміфікації ґрунтів. 
Використання великих доз азотних добрив призводить і до втрати гумусного 
фонду, і до інших негативних наслідків: змінюються чисельність, груповий та 
видовий склад мікроорганізмів, зазнає розвитку патогенна мікрофлора. 
Зміну окиснювально-відновного потенціалу та газового режиму ґрунту 
обумовлює надлишок нітратів. На ґрунтах із дуже високим вмістом нітратів 
коренева система бобових не формує активних бульбочок. Також тоді культура 
вражається фітопатогенними грибами, значно знижується якість врожаю. 
Рівень накопичення рослинами нітратів залежить від походження ґрунту, 
вмісту в ньому органічної речовини і мінерального азоту, умов мінерального 
живлення рослин, кліматичних чинників, технологій вирощування, 
фітосанітарного стану посівів тощо [8]. 
Забруднення пестицидами. Асортимент пестицидів в світі, що випускалися 
в промисловому масштабі, станом на 1989 р., нараховував приблизно 700 
найменувань хімічних сполук, з яких виготовляли близько 12000 препаратів. В 
світі забруднення ґрунтів пестицидами зростає з року в рік. 
22 
В цілому, коли постачання агрохімікатів було максимальним по Україні у 
1986-1987 рр., пестицидне навантаження становило 5,5 кг/га. До 1991 р. цей 
показник знизився до 2,8, в 1995р. – до 1,1 кг/га. Відбуваються одночасно якісні 
зміни пестицидів, які постачаються господарствам. В 1987-1990 рр. знизилась 
частка хлорорганічних сполук, збільшилось використання фосфорорганічних 
сполук і гербіцидів. Зниження використання пестицидів пов’язане з відсутністю 
достатніх коштів у господарствах і економічною кризою. Проте це не означає, що 
вони відмовилися від вживання пестицидів і що воно не зростатиме в 
майбутньому. Надлишкове застосування пестицидів завдає школи 
навколишньому середовищу, включаючи тварин і людей. Не шкідливих 
пестицидів для людини не існує. Багато з них завдають мутагенної та 
канцерогенної дії. 
З продуктами харчування пестицидні препарати, що потрапляють до 
організму людини  можуть викликати низку захворювань: дерматит (гранозан); 
алергію (ГХЦГ, цінеб);  бронхіальну астму(фосфорорганічні сполуки). Деякі хлор 
та фосфорорганічні пестициди характеризуються ендокринною, канцерогенною та 
гонадотоксичною дією. 
Деякі пестициди можуть мігрувати в природному середовищі: з ґрунту 
потрапляти у води поверхневого та підґрунтового стоків, атмосферу, донні 
відклади водойм, а через продукти тваринного і рослинного походження - в 
організм людини. 
В районах з інтенсивним використанням пестицидів відбувається зміна 
чисельності та видового складу комах, ссавців, птахів, особливо мешканців 
ґрунту. Вже відомо більше 800 видів комах, нечутливих до інсектицидів. Швидко 
збільшується стійкість бур’янів до грибкових захворювань, гербіцидів. 
За даними, лише 1-3% інсектицидів та фунгіцидів досягають мети, тільки 5-
40% гербіцидів знищують бур’яни. Пестицидні залишки потрапляють у водойми, 
атмосферу, ґрунт. Промисловість хімії продовжує виробляти застарілі та 
малоефективні пестициди, які характеризуються тривалою токсичною дією. В 
23 
Україні іноземні компанії завозять і реалізують велику кількість пестицидів, не 
завжди хорошої якості. До того ж методи визначення надлишкової кількості 
засобів захисту рослин в рослинах, ґрунтах і продукції відстають від 
впровадження новітніх методів їх хімічного синтезу. Залишаються нез’ясованими 
також і віддалені наслідки застосування препаратів нових поколінь для живих 
організмів, біоценозів, ґрунтів. 
Їх залишкові кількості потрапляють до продуктів рослинництва і до питної 
води. Пестициди здатні також накопичуватися в живих тканинах. В агроценозах 
Литви інтенсивне використання гербіцидів призвело до скорочення видового 
складу ґрунтових тварин з 150 до 5 домінуючих видів, стійких до отрутохімікатів. 
Використання делапону знижує чисельність дощових черв’яків у 5-8 разів, а 
в окремих випадках спричинює зникнення окремих видів. Гербіциди монурон, 
симазин діють як інгібітори фотосинтезу і в агроекосистемах пригнічують ріст 
водоростей. Всі пестициди сповільнюють розчинення фосфатів у ґрунті. 
Застосування гербіцидів під попередні культури та накопичення їх в ґрунті 
супроводжується ще одним негативним явищем, а саме пригніченням, а часто і 
загибеллю чутливих культур, які вирощуються наступними в сівозміні. Це 
найчастіше проявляється в разі внесення гербіцидів під кукурудзу в 
концентраціях від 0,0085 до 13,0 млн (атразину, симазину, ТХАН, 2,4 Д, 
ленацилу). 
Відомо, що якщо хімічні препарати не пригнічують активності ґрунтової 
біоти і не порушують її функцій то пестициди піддаються біодеградації. 
Ґрунтові мікроорганізми розкладають 10-70% пестицидів, але вони 
спричинюють накопичення в природі деяких продуктів розкладу, які більш 
токсичні, ніж вихідний препарат. 
Отже, пестициди забруднюють не властивими ґрунту сполуками, 
пригнічують його біологічну активність, викликають небезпеку порушення 
складу популяцій біоценозів і пригнічують корисну фауну ґрунту, породжують 
виникнення популяцій шкідників, стійких до пестицидiв; спричиняють небезпеку 
24 
появи масових мутацій, які порушують генетичну чистоту високопродуктивних 
сорті, погіршують якість продукції сільського господарства, породжуючи 
небезпеку інтоксикації людини і тварин [9]. 
Забруднення стічними водами. Неперервний ріст чисельності міст, 
населених пунктів, підприємств і створення величезних тваринницьких 
комплексів супроводжуються підвищенням обсягу промислових, побутових і 
сільськогосподарських стічних вод, стік яких веде до значного забруднення 
навколишнього середовища. Речовини які містяться у цих водах, потрапляють до 
водойм і істотно змінюють хімічних склад природних вод, в основному , 
погіршуючи якість. 
На зрошувальні поля потрапляють сильно мінералізовані води, які містять 
патогенну мікрофлору і токсичні речовини. Забруднювачі поглинаються ґрунтом і 
рослинами, мігрують у підземні води, частково повертаються у водойми з 
поверхневим стоком. Саме так, стічні води викликають забруднення ґрунту, вод 
та рослин. 
В ґрунтовому покриві є такі стічні води з різних хімічних промисловостей, 
які є найнебезпечнішими для ґрунту, вони містять метанол, ртутні сполуки, фтор,  
свинець, хром, меланін, формальдегіди, цинк, бутан та інші речовини. Їх 
мінералізація коливається в межах 10-18 г/л. 
Коксохімічні заводи мають стоки, які включають феноли, різні масла. Для 
кар’єрних і шахтних вод характерно великий вміст суспендованих речовин і 
мікроелементів. Біогенні речовини містяться в стоках підприємств харчової 
промисловості. Стоки міста, стічні води тваринницьких комплексів та 
птахофабрик часто забруднені кишковою паличкою, яйцями гельмінтів та іншими 
збудниками інфекційних захворювань  
Вміст солей у річках Дністер та Південний Буг зріс вдвічі, а в Дніпрі - в 1,5 
рази, внаслідок стікання вод та змиву міндобрив. В басейні Дунаю зафіксовано 
забруднення води амонійним азотом, солями міді, цинку, нафтопродуктами, в 
25 
басейні Дністра - нітратним, нітритним і амонійним азотом, фенолами, 
нафтопродуктами [10]. 
Забруднення важкими металами. Весь час загострювалась і зараз набула 
загрозливих наслідків проблема забруднення довкілля важкими металами. 
Техногенні біогеохімічні зони з аномально високим вмістом важких металів в 
ґрунті, з’явилися в багатьох індустріальних районах світу. 
За ступенем негативного впливу важких металів-забруднювачів на рослини, 
тварини, людину і ґрунт виділяють три класи небезпеки: 
• високонебезпечні; 
• небезпечні; 
• малонебезпечні. 
В основному джерелами надходження на земну поверхню важких металів є 
викиди хімічної, металургійної та гірничорудної промисловості. Дуже тісно 
забруднення ґрунтового покриву пов’язане з роботою електростанцій, 
залізничного та автомобільного транспорту. Збільшений вміст важких металів у 
ґрунті можливий внаслідок застосування у виробництві сільського господарства 
меліорантів, пестицидів і добрив, і використання з метою зрошення забруднених 
промислових і побутових стічних вод. 
Закономірності просторового поширення важких металів та рівень 
забруднення ґрунту залежить від потужності підприємств-забруднювачів, якості 
сировини, тривалості діяльності цих підприємств, технології виробництва, 
ефективності роботи очисних споруд. Здебільшого забруднення рослинного і 
ґрунтового покриву мають локальний характер. Вони проявляються в радіусі 
десятків кілометрів від основного джерела забруднення. 
Найсуттєвіші наслідки спостерігаються на прилеглих до підприємств 
територіях. Для прикладу, на металургійних заводах збільшений вміст важких 
металів виявляється на відстані до 15-20 кілометрів. До 40 кілометрів 
простягається зона впливу комбінатів по виготовленню азотних добрив. Близько 
26 
біля таких підприємств формується техногенна пустеля з радіусом від 200-300 м 
до 1,5-2 км залежно від потужності підприємств, клімату та рельєфу місцевості. 
Значне забруднення може спостерігатися в промислових районах, де 
застосовується зрошення посівів водами із збільшеним вмістом важких металів на 
відстані 20-30 км від джерела забруднення. Це результат вторинного забруднення 
ґрунтів при зрошенні важкими металами. 
Зони забруднення окремих підприємств на великих промислових 
комплексах можуть перекриватися, а токсичні викиди переносяться у віддалені 
райони, збільшуючи територію забруднення. Внаслідок аерозольного розсіювання 
вплив речовин, які забруднюють довкілля, може проявитися на площі до 1000 км2. 
Нараховують до 10-20 хімічних елементів у складі промислових викидів. 
Але завдають найбільшої шкоди і в найбільших кількостях трапляються 4-6 
елементів. Поблизу металургійних заводів створюються характерні зони 
інтенсивного забруднення ґрунтів цинком, свинцем, ртуттю, кадмієм, міддю. Біля 
свинцево-плавильних підприємств головними забруднювачами крім цинку та 
свинцю є ртуть, мідь, арсен, кадмій, селен і т.п. В ґрунтах навколо комбінатів 
кольорової металургії фіксується високим вміст нікелю та міді. Хромове 
забруднення характерно для навколишнього середовища цементних заводів і 
нафтопереробних підприємств. 
Вміст важких металів в зонах забруднення може досягати тисяч міліграмів 
на один кілограм ґрунту, що перевищує нормальний фоновий вміст в сотні-тисячі 
разів. Ці території не можна використовувати в цілях сільського господарства. 
Локальне забруднення важкими металами сільськогосподарських угідь 
можуть спричинити транспортні засоби. Вздовж автомобільних доріг з високою 
інтенсивністю руху (10-20 тисяч машин на добу) забруднення зазнає придорожня 
смуга з відстанню до 200 метрів із переважанням свинцю, який міститься в 
антидетонаційних присадках до бензину. З мастильними матеріалами та 
відходами автопокришок, з продуктами дизельного палива у навколишнє 
середовище потрапляють цинк та кадмій. 
27 
Від інтенсивності та швидкості руху автомобільного транспорту, напрямку 
вітру тощо, залежить розподіл важких металів вздовж шляхів. Найбільше 
забруднення ґрунтів спостерігається на відстані 7-10 метрів від дороги, а 
зниження врожайності і різке погіршення якості продукції сільського 
господарства в зоні 30-80 метрів. Мінеральні добрива, хімічні меліоранти також 
належать до забруднювачів ґрунтів, істотним недоліком яких є наявність в них 
баластних речовин, токсичних елементів і сполук в тому числі. Кількість важких 
металів у фосфорних добривах, що випускалися в СРСР, коливається в широких 
межах та становить в середньому, г/т: цинку - 64; міді - 127; свинцю - 34; кадмію - 
3;  нікелю - 92; хрому - 121. Меншою мірою забруднені важкими металами 
калійні та азотні добрива. 
Ненормоване застосування хімічних меліорантів та відходів промисловості 
становить особливу екологічну небезпеку. Для прикладу, при внесенні 
фосфогіпсу в нормах 5-20 т/га в ґрунт поступає 100-400 кг стронцію. Забруднює 
ґрунт свинцем застосування на добриво піритних огарків. Фтор і стронцій 
потрапляють в ґрунт при фосфоритуванні, а при внесенні сечовини - арсен. 
Cистемне використання як добрива осадів стічних вод, забруднених 
важкими металами є небезпечним для ґрунту. Істотно забруднюють осади хромом 
годинникові, шкіряні та інструментальні заводи, електронна промисловість - 
кадмієм, а свинцем - великі міста з розвинути автотранспортом. 
Непридатність навіть до захоронення у багатьох випадках обумовлює їх 
високий вміст металів в осадах. В таких місцях існує загроза значного 
забруднення взаємодіючих природних об’єктів, поверхневих і підґрунтових вод, 
ґрунту. 
Потрапляючи до екосистем, постійно рухаючись, важкі метали переходять з 
однієї форми в інші. Виділяють такі системи переходу (транслокації) важких 
металів:  
- повітря => ґрунт, ґрунт => вода;  
- ґрунт => рослина;  
28 
- ґрунт => рослина => тварина;  
- ґрунт => тварина => рослина => людина;  
- ґрунт => рослина => людина. 
При систематичному надходженні у ґрунт важких металів формуються зони 
підвищення екологічної токсичності. В процесі цього, в межах цих зон, 
змінюється вплив  руху її елементів та деякий геохімічний параметр ґрунту. Коли 
метали взаємодіють з ґрунтом відбувається тип реакції осадження – розчинення, 
сорбції, утворення солей, комплексів тощо. Процес швидкості і спрямованості 
трансформації залежить від вмісту гумусу, гранулометричного складу ґрунту, 
реакції середовища та багатьох інших факторів. 
Від складу рідкої фази ґрунту залежить рухомість важких металів: для 
ґрунтів з нейтральною та лужною реакцією характерна слаба розчинність 
гідроксидів та оксидів важких металів і внаслідок цього їх міграційна здатність 
знижується. В ґрунтах де дуже кисла реакція  ґрунтового розчину, значно зростає 
подвижність  важких металів. Загалом  для ґрунтів з характерною реакцією, коли 
враховується розчинність сполук різних важких металів, останні можна 
розмістити у такий ряд за спаданням токсичності: Сd–>Ni–>Zn–>Mn–>Pb–>Hg.). 
Наші чорноземи здатні лише у одному  орному шарі глибиною 20 см дуже міцно 
утримувати 40-60 т/га свинцю, а підзолисті ж ґрунти – до 2-6 т/г. Адже саме ґрунт 
– це потужний геохімічний бар'єр для потоку важких металів. Проте  у самому 
ґрунті виникає гостра токсикологічна ситуація. 
Основними етапами  реакції ґрунтів на техногенний вплив та їх еволюцію 
від природного до техногенного порушеного стану, Л. К. Садовнікова (1989) 
виділяє такі, рисунок 1.3: 
29 
 
Рисунок 1.3 – Схема основних етапів реакції ґрунтів на техногенний вплив 
 
Від важких металів страждають не лише ґрунти, а й підґрунтові води в які 
потрапляє до 30-40 % металу. Тим самим збіднюється  видовий склад рослин, 
знижується темп їх росту та розвитку та різко видозмінюється насіння. В 
модельних дослідах. 
          В наслідок геологорозвідувальних робіт вияснилось, що основними 
джерелами забруднення ґрунтів є викиди газових та нафтових свердловин. При 
процесі буріння просочуються  розчини мастил, промислових і стічних вод, 
дизельного палива, нафти, які, при потраплянні у підґрунтові води,  ґрунт, 
водойми, спричинюють їх забруднення. 
Для утворення стійких суспензій, які не відстоюються служать органічні 
сполуки, які містяться в нафтопродуктах. Процес взаємодії цих суспензій з 
ґрунтом призводить до того, що з’являється низка негативних наслідків. 
Ґрунти, просочені нафтою, призводять до диспергації структури, зниження 
водопроникності, витіснення кисню, порушення мікробіологічних та біохімічних 
30 
процесів, розширення співвідношення між вуглецем і азотом. І як наслідок – 
погіршення водного, повітряного та поживного режимів, підвищення ризику 
вимирання рослин. Через забруднення  сильно падає урожайність культур.  
Авторами зроблений висновок, що забруднення ґрунту нафтою понад 2% маси 
ґрунту спричиняють низку не зворотних змін, які в свою чергу порушують 
взаємодію системи ґрунт  - рослина.  
За  розробленою класифікацією вчених ІГА УААН, згідно з якою 
критичним рівнем площ які забруднені нафтою є вміст у ґрунті 5 % бітумізованих 
речовин [11]. 
Забруднення ґрунтів радіонуклідами. Зараз різко зростають масштаби і 
інтенсивність ґрунтів, які забруднені радіонуклідами. Друга половина XX ст. 
відзначилася радіоактивними випаданнями, які  були пов'язані з тим, що 
бомбардували атомними бомбами міста Хіросіма і Нагасакі, і звісно 
випробуваннями США, Великою Британією, колишнім СРСР та іншими країнами 
з ядерною зброєю. Проте  є досить багато джерел, що атомна енергія 
використовується у мирних цілях. Велика кількість ядерного палива, яка вимагала 
бурхливого розвитку атомної енергетики призвела  до масштабних екологічних 
порушень. 
Небезпеку радіоактивного забруднення створює застосування у 
промисловості, теплоенергетиці та інших галузях господарства радіонуклідів. У 
водних об’єктах і ґрунтах основними джерелами радіоактивних відходів є 
підприємства, які видобувають радіоактивну сировину, АЕС, збагачувальні 
фабрики радіоактивних руд та інші підприємства, що використовують у роботі 
радіонукліди. 
Велику тривогу викликає забруднення природних вод, що є наслідком аварії 
на Чорнобильській АЕС. В першу чергу це ріки Прип’ять, Дніпро, їхні притоки, 
ставки, озера. Майже 15% всієї території України займають зани надзвичайно 
високої небезпеки та екологічного лиха. Тридцяти кілометрову зону відчуження 
навколо Чорнобильської АЕС, південь Херсонської області і північ Республіки 
31 
Крим (приблизно 5 тис.км2) віднесено до зони екологічного лиха. До зони 
надзвичайної небезпеки відносять Донецьку па південь Луганської області 
(приблизно 16 тис.км2), схід Кримської Республіки (близько 83 тис.км2). Великі 
екологічні проблеми характерні для територій, що прилягають до Азовського 
моря, пов’язані із забрудненням стічними водами/ 
Обов'язковим критерієм поводження з радіонуклідами є проведення 
демонтажу АЕС, кожні 30-50 років, хоч це є досить не простим технічним 
завданням. За останніми оцінками спеціалістів, можна сказати, що на АВС  трохи 
більше 2 % ядерного палива має ефективне   використання. А близько 98 % 
(плутоній, стронцій, цезій тощо), це ті відходи, що становлять радіоактивні 
продукти, і їх неможливо схоронити, а можна тільки вічно зберігати у 
спеціальних могильниках.  
Саме ядерні вибухи та аварії  є особливо небезпечними, бо вони 
спричиняють масове забруднення радіонуклідами з катастрофічними 
екологічними наслідками. Після аварії, яка трапилася 26 квітня 1986 р. на 4-му 
енергоблоці Чорнобильської АЕС, не можливо оцінити шкоду, яку вона нанесла 
природі і людству, але вже ясно, що це трагічні наслідки. 
Після аварії, 15 діб (з дня аварії по 10 травня 1986 р.), найбільші 
забруднення 90Sr, 137Сs, 240Pu, було зареєстровано на територіях України, окремих 
областей Росії та Білорусії, а ще ці випадання виявлено в інших країнах світу, 
таких як – Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Польща, Угорщина, Румунія, 
Туреччина, Канада та інших країнах світу. 
Води річок  Прип'яті, Дніпра, Дністра, Південного Буга та ще багато малих 
річок України несуть у собі наслідки аварії, а саме радіонукліди 90 Ir, 239 Pu. 
Забруднено 3,7 млн га землі, за попередніми оцінками експертів. 
Після потрапляння в атмосферу, радіонукліди випадають на рослини, ґрунт, 
води. А тварини і люди зазнають значне радіоактивного опромінювання. 
Особливо це проявилося у харчовому ланцюзі (ґрунт-рослина-тварина), що 
32 
обумовив їх надходження до організму людини. І до зовнішнього опромінення 
додалося внутрішнє. 
На зовнішнє опромінювання припадає основна частина дози опромінення 
людини і тварин за короткий період, через те воно обумовлене насамперед 
випромінюванням радіонуклідами з коротким періодом напіврозпаду (132Te, 132І ). 
Після багатьох десятирічь після забруднення радіонуклідами у ланцюзі 
харчування наявність довготривалих радіонуклідів спричиняє внутрішнє 
опромінення людей і тварин. Особливість радіоактивного забруднення ґрунтового 
покриву полягає в тому, що маса радіоактивних домішок дуже мала і вони не 
приводять до кількісних змін основних властивостей ґрунту. Вміст гумусу, 
елементів живлення, ємність катіонного обміну, рН та інші показники не 
змінюються. Істотне значення мають розподіл радіонуклідів по профілю ґрунту, їх 
концентрування у ґрунтовому розчині, ступінь рухомості та доступність 
рослинам. 
Ґрунти важкого гранулометричного складу з високим вмістом гумусу здатні 
вбирати велику кількість радіонуклідів, протидіяти їх надходженню в рослини. 
Однак рівень радіоактивного забруднення в цих ґрунтах може з часом зростати. 
У легких ґрунтах з низьким вмістом органічної речовини (дерново-
підзолисті, сірі опідзолені) в умовах промивного водного режиму спостерігається 
значна міграція радіонуклідів по профілю, існує небезпека забруднення 
підґрунтових вод. 
Основними умовами перенесення радіонуклідів потоками вітру є: зниження 
вологості ґрунту та відсутність рослинності. Також вони можуть потрапляти у 
водойми при змиванні зі схилів і з водами поверхневого стоку [12]. 
 
 
 
33 
2 ФІТОІНДИКАЦІЙНІ ДСЛІДЖЕННЯ УРБОҐРУНТІВ М. ЧЕРКАСИ 
(СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ) 
 
2.1 Фізико-географічні та метеорологічні особливості території дослідження  
 
Центральна частина України є місцем розташування Черкаської області, в 
басейні середньої течії Дніпра. ЇЇ межі: на півночі з Київською, на півдні – з 
Кіровоградською, на сході – з Полтавською, і на заході – з Вінницькою 
областями. 
18 місце в Україні займає площа Черкаської області, що становить 20,9 тис. 
кв. кілометрів, а це в свою чергу 3,5 % території держави. 
Область становить із півночі на південь – 150 км, а з південного заходу на 
північний схід – 245 км. 
Географічний центр області є точка поблизу села Журавки 
Городищенського району. Що стосується крайніх точок, то північна точка лежить 
біля села Кононівка Драбівського району, південна – неподалік села Колодисте 
Тальнівського району, західна – на окраїні села Коритня Жашківського району, 
східна – поблизу села Стецівка Чигиринського району.  
Територія до якої відноситься Черкаська область, а саме м. Черкаси в 
цілому рівнинна і її умовно можна поділити на дві частини – правобережжя і 
лівобережжя. Правобережжя розміщено в межах Придніпровської височини. Її 
найвища точка  має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (неподалік 
Монастирища). Та частина правобережжя, що прилягає до Дніпра  знаходиться в 
заболоченій Ірдино-Тясминській низовині, а також має і підвищення – Канівські 
гори. Лівобережна частина області має низинний рельєф, і розташована в межах 
Придніпровської низовини.  
Черкаси розташовані в середній течії Кременчуцького водосховища на 
високому правому березі головної річкової артерії України – Дніпра, через неї 
збудований один з найбільших мостів і дамбу в Україні. Рельєф який має 
34 
історична частина міста сформувала Замкова гора, на ній розташовувався 
Черкаський замок, і велика кількість ярів в районі Соснівки. Територія майже у ¾  
частини міста має рівнинну поверхню. Зростаюча урбанізація міста зруйнувала 
природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Особливо руйнівними 
виявилися дії радянських містобудівників.  
Помірно-континентальний клімат з м’якою зимою і теплим літом 
характеризує кліматичні умови міста Черкаси. 
Що стосується фізико-географічних особливостей міста Черкаси, то 
середньомісячна температура січня становить мінус 5,9˚С, липня - плюс 19˚С. 
Середньорічна температура становить - + 7,7 ˚С. 
Напрям вітру  чинить прямий вплив на характер поширення та розсіювання 
забруднюючих речовин у атмосферному повітрі.. 
 
               а) – січні;                    б) – липні;                в) – середньорічні 
 
Рисунок 2.1 – Переважаючі напрямки вітрів м. Черкаси. 
 
З діаграми видно (рисунок 2.1), що на території м. Черкаси переважає 
Північно-Західний вітер, що сприяє розсіюванню забруднюючих речовин та їх 
зосередженню на території міста та Черкаського бору. 
Аналіз даних показує, що у результаті незначного переважання північно-
західних вітрів, ареали техногенного забруднення набувають відповідної 
витягнутої форми, а значна частка штилів та мала швидкість вітрів сприяють 
затримці повітря, за рахунок чого утруднюється провітрювання та створюються 
умови для накопичення забруднюючих речовин. 
35 
Середньорічна вологість становить 77%. З травня по червень вологість 
повітря найменша – 64-65%, а в зимовий період – 89%. Добовий і річний хід 
розподілу опадів складний для вузької території, як найбільш змінюваний в часі і 
просторі елемент клімату. Сума річних опадів на значній території області 
становить – 450-480 мм. Мінімальні показники становлять – 255-325 мм. 
З огляду на це за факторами метаболізму продуктів техногенезу місто 
Черкаси потрапляє у область середніх значень. А за факторами виносу і 
акумуляції продуктів техногенезу – в область несприятливих значень. Кліматичні 
умови дуже слабо стимулюють процеси самоочищення, що сприяє підвищеному 
атмосферному забрудненню. До того ж, Кременчуцьке водосховище обумовлює 
наявність бризових явищ, що викликає застійні процеси і зависання над містом 
забруднених повітряних мас та повторне забруднення. 
Отже, кліматичні умови м. Черкаси значно відрізняються від умов 
навколишнього природного середовища а зміни мікроклімату, що пов’язані з 
процесами зростаючої урбанізації території, відбиваються на рослинному покриві. 
Тому кліматичні особливості потрібно враховувати при розміщенні 
промислових підприємств, визначенні поширення ореолів забруднюючих речовин 
і підборі зелених насаджень санітарно-захисних зон та міських масивів [13]. 
 
2.2 Аналіз динаміки накопичення полютантів у атмосферному середовищі 
м. Черкаси 
 
2.2.1 Порівняльний аналіз викидів забруднювачів по містах Черкаської 
області 
 
За даними наданими Головним управлінням статистики Черкаської області 
викиди полютантів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2017 році 
становили 48,3 тис. т, що на 4 тис. т менше в порівнянні з 2016 роком, що в свою 
чергу говорить про те, що за останні п'ять років спостерігається динаміка 
36 
скорочення викидів  в повітряний басейн області.  
Щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в 2017 
році у розрахунку на 1 кв. км становила 2,3 т (за 2016 - 2,5 т), об’єми викидів 
забруднень речовин у розрахунку на одиницю населення - 39,4 кг (за 2016 рік – 
42,3 кг).  
В повітряний басейн міста Черкаси в 2017 році надійшло 20,1 тис. т викидів 
забруднюючих речовин (45,5% від викидів стаціонарних джерел по області), що 
на 3,7 тис. т менше в порівнянні з минулим роком. 
Найпоширеніші забруднюючі речовини області: азоту діоксид, оксид 
вуглецю, діоксид сірки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.  
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 
стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам 
надана в таблиці 2.1. 
Таблиця. 2.1 – Показники динаміки емісії полютантів в атмосферу від 
стаціонарних джерел забруднення у регіоні за окремими населеними пунктами, 
тис. т 
Назва адміністративного 
2000 2016 2017 2018 
центру 
Всього в т.ч. 28,778 66,719 57,458 57,872 
16,821 23,845 20,107 24,438 
м. Черкаси 
м. Ватутіне 0,817 0,489 0,576 0,390 
м. Канів 0,115 0,314 0,337 0,330 
м. Золотоноша 0,546 0,439 0,443 0,374 
м. сміла 1,31 0,289 0,3 0,364 
м. Умань 0,79 0,453 0,786 3,992 
Черкаський р-н 0,411 2,381 2,482 2,241 
 
Як свідчать дані таблиці найбільша кількість полютантів в атмосферному 
середовища міст області міститься в місті Черкаси, динаміка викидів якого 
свідчить про стабільне зменшення об’ємів викидів за останні три роки.  
37 
Щодо валових викидів по місту основними забруднювачами атмосферного 
повітря в 2018 р. залишалися: 
– ПАТ "Черкаське хімволокно" – 16,2 тис. т, що на 2,1 тис. т менше ніж в 
2016 році; 
– ПрАТ "Миронівська птахофабрика" – 6,8 тис. т, що на 1,4 тис. т менше 
ніж в 2016 році; 
– ПАТ "Азот" – 3,1 тис. т, що на 1,8 тис. т менше ніж в 2016 році. 
Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в 
таблиці 2.2 та на рисунку 2.1 
Таблиця 2.2 – Основні забруднювачів атмосферного повітря міста 
№ 
Валовий викид, т 
п/п Причина Підприємство  Відомча Зменшення- 
зменшення 
забруднювач приналежність збільшення+ 
2017 р 2016 р збільшення 
1 Скорочення викидів 
Міністерство відбулось за 
промислової рахунок 
ПАТ "Черкаське 
політики 16177,320 18246,632 -2069,312 використання 
хімволокно" 
України, кам’яного вугілля із 
колективна вмістом сірки 
менше 1% 
2 Зменшення викидів 
ПрАТ пов'язано із 
"Миронівська Приватна 6819,282 8192,701 -1373,419 скороченням 
птахофабрика" використання 
природного газу 
3 Міністерство 
промислової 
Скорочення обсягів 
ПАТ "Азот" політики 3053,403 4823,156 -1769,753 
виробництва 
України, 
колективна 
 
Як свідчать дані таблиці, викиди зменшились порівняно з 2016 роком на 
ПАТ "Черкаське хімволокно"  за рахунок використання вугілля з меншим вмістом 
сірки, ПрАТ "Миронівська птахофабрика" через скороченням використання 
природного газу, і також на ПАТ "Азот" скоротився обсяг виробництва.  
38 
Моніторингові спостереження за якістю атмосфери проводить Черкаський 
обласний центр з гідрометеорології в м. Черкаси.  
Дослідження стану забруднення атмосферного повітря в місті здійснює 
Черкаський обласний центр з гідрометеорології, який має 3 пости спостереження; 
у минулому році контролювалось 4 основних і 14 специфічних забруднюючих 
речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен.  
В 2017 році лабораторією проаналізовано 18544 проб повітря, у тому числі 
по основних інгредієнтах – 9292 (50%), та по специфічних – 9252 (50%).  
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наданий в 
таблиці 2.3.  
За даними постійних спостережень у 2017 році максимальні концентрації в 
порівнянні з 2016 роком зменшилися по оксиду вуглецю на всіх постах, по 25 
діоксиду азоту та аміаку в центрі міста у 1,2 та 1,1 рази, по оксиду азоту на ПСЗ 
№4 у 1,8 рази, по формальдегіду на ПСЗ №3 у 1,2 рази. Збільшилися максимальні 
концентрації по пилу на ПСЗ №3 у 1,4 рази, по аміаку на ПСЗ №3,4 у 1,3 та 1,1 
рази, по сірководню на ПСЗ №2,4 у 1,5 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ №3,4 у 2,2 
та 1,7 рази.  
Зменшилися середньорічні концентрації в порівнянні з 2016 роком по 
діоксиду сірки на всіх постах, по оксиду азоту на ПСЗ №4 у 1,5 рази, по аміаку в 
центрі міста у 1,25 рази. Збільшилися – по пилу на ПСЗ №2,3 вдвічі, по діоксиду 
азоту на ПСЗ №3 у 1,25 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін.  
Високе забруднення /вище 5 ГДК/ у 2017 році у місті не зафіксовано.  
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 
останні 5 років характеризувалася зниженням по діоксиду сірки та сірководню, 
збільшенням по діоксиду та оксиду азоту, формальдегіду. По іншим домішкам 
рівень забруднення не змінився. По важким металам збільшення спостерігалося 
майже по всім домішкам, крім марганцю та нікелю.  
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в 
кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведені в таблиці 2.3. 
39 
Таблиця 2.3 – Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі 
1 5 10 1 5 10 
ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК 
Пил 3 1 0,1 0,15 0,7 0,5 - - - 6 - - 
Діоксид сірки 3 1 0,011 0,05 0,061 0,5 - - - - - - 
Оксид 4 1 1,0 3,0 6,0 5,0 - - - 6 - - 
вуглецю 
Діоксид азоту 2 1 0,04 0,04 0,4 0,2 - - - 6 - - 
Оксид азоту 3 1 0,02 0,06 0,13 0,4 - - - - - - 
Сірководень 2 1 0,001 - 0,006 0,008 - - - - - - 
Аміак 4 1 0,04 0,04 0,57 0,2 6 - - 6 - - 
Формальдегід 2 1 0,006 0,003 0,030 0,035 6 - - - - - 
Бензол 2 1 - 0,1 - 1,5 - - - - - - 
 
В цьому році велись спостереження за такими речовинами, як пил, H2S, 
NH3,СH2O та інші, що відносяться до 2, 3 та 4 класу небезпеки. Середньорічні 
значення показників ГДК в основному були дотримані. Перевищення 
спостерігались за вмістом NH3 ,СH2O. 
Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) міста в 
2017 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, 
аміак, формальдегід, оксид вуглецю які представлені в таблиці 2.4 
 
 
 
 
Речовина 
Клас небезпеки 
Кількість міст, охоплених  
спостереженнями 
Середньорічний вміст, мг/м3 
Середньодобові ГДК 
Максимальний вміст, мг/м3 
Максимально разові ГДК 
Частка міст (%), 
де 
середньорічний 
вміст 
перевищував: 
Частка міст (%), 
де 
максимальний 
разовий вміст  
перевищував: 
40 
Таблиця – 2.4 Рівень забруднення атмосферного повітря в 2017 р. за 
значенням ІЗА 
Забруднюючі речовини, які визначають 
Місто, (значення ІЗА) 
рівень забруднення атмосферного повітря 
Пил, Діоксид азоту, Аміак, Формальдегід, 
м. Черкаси (5,5) 
Оксид вуглецю 
 
За 2017 рік ІЗА залишився на рівні 2016 року і становив 5,5, що вважається 
приблизно рівним середньому забрудненню атмосферного повітря. 
Динаміка змін середнього значення індексу забруднення атмосферного 
повітря в останні 5 років відмічалася зниженням за діоксидом сірки та 
сірководнем, відбувалось збільшення за діоксидом та оксидом азоту, 
формальдегідом. По іншим домішкам рівень забруднення не змінився. По важким 
металам збільшення спостерігалося майже по всім домішкам, крім марганцю та 
нікелю. 
Значення найбільших середніх і максимальних концентрацій забруднень (в 
кратності ГДК) в атмосфері міст наведено в таблиці 2.5 [14]. 
 
Таблиця 2.5 – Показники середніх і максимальних концентрацій 
забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст 
Середньорічна Максимально разова 
Забруднююча 
Місто концентрація, середньорічна концентрацій,  
речовина 
мг/м3 мг/м3 
Пил Черкаси 0,67 1,40 
Діоксид азоту -"- 1,00 2,00 
Сірководень -"- - 0,75 
Аміак -"- 1,00 2,85 
Оксид вуглецю -"- 0,33 1,20 
Діоксид сірки -"- 0,22 0,12 
Формальдегід -"- 2,00 0,86 
Оксид азоту -"- 0,33 0,33 
 
41 
2.2.2 Аналіз викидів пересувних джерел автотранспорту 
 
Одним з найбільших забруднювачів навколишнього природного 
середовища м. Черкаси є автотранспорт. У об’ємі валових показників викидів 
забруднюючих речовин у атмосферу на частку пересувних засобів транспорту, в 
тому числі і виробничу техніку випадає 52% викидів.        
Від тривалої роботи двигунів внутрішнього згорання і інших джерел 
забруднення в 2017 у повітря надійшло 62,8 тис. т забруднюючих речовин, 
переважна частина з яких 54,2 тис. т, або 86% – це викиди автомобільного, 6,9 
тис. т або 11% – виробничої техніки та 1,7 тис. т, або 3% – залізничного та 
водного транспорту. 
Серед основних  токсичних інгредієнтів, які надходили у повітряний 
простів при експлуатації транспорту і засобів виробничої техніки, були: оксиди 
вуглецю (73% у загальній кількості викидів), сполуки азоту (13%) неметанові 
леткі органічні сполуки (11%), сажа (2%) та діоксид сірки (1%). У середньому за 
рік кожен автомобіль викидає в повітря до одного кілограму свинцю. Розсіяний 
продовж автострад свинець включається в біологічний колообіг, що сприяє 
свинцевому отруєнню людини, тваринного та рослинного різноманіття. 
37%  забруднюючих речовин потрапляє в повітряний басейн міст обласного 
підпорядкування. Найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігалось у 
м. Черкаси – 12,5 тис. т (20% від загальної кількості), м. Сміла – 4,3 тис. т (7%), м. 
Умань – 3,2 тис. т (5%), у Черкаському – 3,2 тис. т (5%), Чорнобаївському – 2,8 
тис. т ( 5%) та Корсунь - Шевченківському – 2,6 тис. т (по 4%) районах. 
Із загальної кількості 42 тис. т небезпечних речовин викинуто 
автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. У структурі 
забруднень, викинутих автотранспортом суб’єктів господарської діяльності, 
більше половини (53%) забруднюючих речовин припало на вантажні автомобілі, 
23% – на пасажирські легкові автомобілі, 14% – на пасажирські автобуси, 8% – на 
спеціальні не легкові автомобілі та 2% – спеціальні легкові автомобілі. 
42 
Від двигунів пересувних джерел, які працювали на бензині, викинуто в 
атмосферу найбільшу кількість забруднюючих речовин – 35,9 тис. т, на 
дизельному паливі в повітря потрапило 17,1 тис. т, на зрідженому та стисненому 
газі – 9,8 тис. тонн. [14]. 
За результатами Державного моніторингу в галузі охорони атмосферного 
повітря у місті Черкаси, що проводить лабораторія спостережень від Черкаського 
обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ) на трьох стаціонарних постах: 
СПЦГМ №2 – центр (вул. Святотроїцька, 68); СПЦГМ №3 – мікрорайон 
"Дніпровський" (вул. Гетьмана Сагайдачного, 146); СПЦГМ №4 – мікрорайон 
«Перемога», (вул. Олени Теліги, 4). 
Загальна кількість складених прогнозів щодо забруднення атмосферного 
середовища, протягом 24-х годинного часового періоду, складає 153, кількість 
штормових попереджень, що передавались – 1. Відсоток прогнозів, що 
відповідали дійсності становить – 73%, відсоток правдивості штормових 
попереджень – 100%. 
Інформація, яка отримується, узагальнюється і у якості бюлетеня передається 
до ЦГО, органів місцевого самоврядування, масмедіа, підприємствам-
забрудникам повітряного середовища  (близько 7-ми споживачам), а також – у 
газету «Вечірні Черкаси», «Новини тижня», «Ринок» стосовно забруднень 
атмосфери міста. Також така інформація стосовно стану атмосферного повітря 
розміщується на сайті Черкаського виконавчого комітету. 
В даний час у повітряному середовищі міста проводиться контроль за 4-ма 
основними (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) та 20-ма 
специфічними забруднюючими речовинами, в тому числі і важкі метали та 
бенз(а)пірен. 
В 2017 р. лабораторією проаналізовано 18544 проб повітря, у тому числі по 
основних інгредієнтах – 9292(50%), та по специфічних – 9252(56% ). 
 
43 
 
Рисунок 2.2 – Динаміка зміни вмісту діоксиду азоту та аміаку в 
атмосферному повітрі м. Черкаси у 2017 році. 
 
В річному ході спостережень відмічається зниження за середньомісячними 
та максимальними концентраціями: діоксиду та оксиду азоту та сірководневих 
сполук, зокрема це стосується другого півріччя. За сполуками аміаку найбільші 
середньомісячні концентрації відмічено у травні, червні, липні та вересні. 
Спостерігається також деяке збільшення максимального показника концентрацій 
щодо викидів пилу в літній період; серед причин – зменшення днів з опадами,  
також процеси підвищеної природної запиленості з відкритого ґрунту. До 
найбільш забруднених належать район «Д» і ділянки центру міста. 
Як доповідає Черкаський центр з гідрометеорології –  зміни вмісту важких 
металів в повітрі м. Черкаси відбуваються в межах нормативних показників. 
Значення  середньомісячних показників бенз-а-пірену показують, що 
перевищення ГДК не було. Усі дані спостережень аналізувались за останні 11 
місяців.  
Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) м. Черкаси за 2017 рік склав 
5,5, що вважається рівним середньому значенню. 
44 
Обсяги викидів шкідливих речовин, протягом останніх п’яти років постійно 
змінювались ( таблиці  2.6). 
 
Таблиця 2.6 – Об’єм викидів інгредієнтів забруднень від стаціонарних та 
пересувних джерел забруднення у місті Черкаси 
Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Щільність Обсяги Обсяг 
у тому числі викидів у викидів у викидів на 
Роки 
Всього стаціонарними пересувними розрахунку на розрахунку на одиницю 
джерелами джерелами 1 кв.км, кг 1 особу, кг ВРП 
2016 115,1 52,3 62,8 2,5 42,3 0,001 
2017  48,3 *** 2,3 39,4 ** 
2018  57,8 *** 2,8 47,7 ** 
 
Що стосується викидів пересувних та стаціонарних джерел, то ми постійно 
спостерігаємо тенденцію до зниження [15].  
 
2.2.3 Аналіз гідрометеоролігчих показників в м. Черкаси 
 
За даними спостереженнями Черкаського гідрометеоцентру були 
зафіксовані дані по вмісту важких металів та інших показників в ґрунтах м Черкас 
у 2017 році та значення кислотності опадів за 2018 р. 
На території міста було відібрано 15 проб ґрунту. За даними спостережень 
середній вміст важких металів був значно нижче рівня ГДК, лише концентрація 
цинку – 4,6 ГДК зафіксовано у ґрунтах в районі ПАТ « Черкаський шовковий 
комбінат», марганцю – 2,3 ГДК на території ВАТ « Черкаський Автобус», свинцю 
1,6 ГДК на території ПАТ « Юрія». Максимальний вміст кадмію, міді та нікелю 
був нижче рівня ГДК. А от реакція водної витяжки булла переважно кисла. 
Вмісту важких металів та інших показників в ґрунтах м Черкас у 2017 р. 
представлений у таблиці 2.7. 
 
45 
Таблиця 2.7 – Вміст важких металів та інших показників в ґрунтах м. Черкас 
у 2017 р. 
Вміст металів мг/кг 
Механіч
№  ний 
Пункт відбору рH
проб склад 
ґрунту 
1 ВП «Черкаська ТЕЦ» 6,4 0,00 277 16 17 12 52 с. суг. 
2 ПАТ « Азот» 6,3 0,25 296 6 11 5 21 с. суг. 
3 ВАТ «Черкаський автобус» 6,5 0,25 468 14 17 27 205 с. суг. 
ТОВ « Черкаська 
4 5,6 0,50 356 16 11 48 155 с. суг. 
продовольча компанія» 
ТОВ « Черкаський 
5 6,5 0,50 329 27 14 29 132 с. суг. 
лакофарбовий завод» 
Підприємство «Черкаський 
6 державний завод хімічних 6,6 0,25 428 11 13 17 122 с. суг. 
реактивів 
7 ТОВ « Мареллі» 6,6 0,50 442 13 16 14 104 с. суг. 
8 ТОВ «Черкасихліб ЛТД» 6,4 0,25 521 15 14 23 178 с суг. 
6,5 
9 ПАТ «Темп» 0,25 389 28 14 32 270 с суг. 
 
10 ПАТ «Юрія» 6,4 0,00 488 13 13 10 37 с. суг. 
Автоскладальний завод № 2 
АТ Автобільна компанія 
11 6,6 0,25 184 3 7 4 18 суп. 
«Богдан Моторс» Луцького 
автомобільного заводу 
ПАТ Черкаського 
12 5,6 0,00 244 7 7 4 36 с суг. 
приладобудівного заводу 
13 ПАТ «Графія Україна» 6,3 0,25 349 7 8 14 182 с суг. 
14 НВК «Фотоприлад» 6,5 0,00 303 12 9 15 127 с. суг. 
ПАТ «Черкаський 
15 6,6 0,00 290 7 11 11 90 с суг. 
шовковий комбінат» 
 
 
З таблиці видно, що, за рахунок присутності в атмосфері оксидів азоту та 
вуглецю і сірчистих включень, природні опади мають незначну кислотність. 
Кислі атмосферні опади наносять велику шкоду як природному біосферному 
середовищу, так і штучним об'єктам. Кислотні дощі пошкоджують тканини 
рослин, але їхня найгірша дія спостерігається у серії критичних клітинних 
кадмій 
марганець 
мідь 
нікель 
свинець 
цинк 
46 
порушень, які набагато важче побачити неозброєним оком. Багаторічне 
потрапляння кислих опадів у ґрунт спричиняє процеси вилучення значних запасів 
кальцію і магнію, що рано чи пізно веде до зниження процесу живлення рослин 
цими важливими для їх життєдіяльності біогенними елементами. 
 
Таблиця 2.8 – Значення кислотності опадів у 2018 році в м. Черкаси. 
Кількість Кількість днів з опадами за значенням рH 
днів з 
опадами 
Сумарна 
кількість 
опадів, % 
від 
нормативу 
01 26 3,0 34,9 - 3 / 5,26 11 / 5,7 1 / 7,31 - 15 
02 18 4,0 47,9 1 / 4,2 2 / 5,40 6 / 5,7 - - 9 
03 22 6,0 82,6 - 2 / 5,54 8 / 5,8 - - 10 
04 12 1,0 17,4 - - 2 / 5,9 3 / 7,22 - 5 
05 16 4,0 12,4 - 2 / 4,83 10 / 5,8 1 / 7,22 - 13 
06 9 1,0 19,5 - 1 / 4,9 3 / 5,7 - - 4 
07 9 3,0 53,3 - - 5 / 6,9 1 / 7,02 - 6 
08 8 3,0 53,8 - 1 / 4,6 5 / 6,9 2 / 7,58 - 8 
09 28 8,0 108 - 4 / 5,37 10 / 7,0 - - 14 
10 11 - 7,2 - - 3 / 6,7 1 / 7,39 - 4 
11 14 2,0 18 - - 7 / 6,7 - - 7 
12 13 10,0 14,7 - - 5 / 5,8 2 / 7,12 - 7 
15 / 
75 / 5,7 - 11 / 7,02 
- - - 1,0 / 4,2 4,68- - 102 
7,0 - 7,86 
5,43 
 
 
Як свідчать дані таблиці 2,8 протягом року, в основному, переважали кислі 
опади, більша кількість яких припадає на зимові дні. Ближче до літа - кислотність 
опадів становить від рН 4,6 до рН 5,54. Опади, що випали протягом 15 днів – 
кислі, протягом 11 днів - опади слабко - кислі, а ще 11 днів опади були слабко – 
лужні рН 7,02 – 7,8. Середнє статистичне значення рН 4,68 – 5,43 [16]. 
Кількість 
Назва місяця відбору 
днів/ рН 
Загальна 
кількість 
 
Сума опадів >4 
мм 
Кислі 
рН 4,5 
Слабо-кислі 
рН 5,6 
Нормальні 
рН5,7 - 7,0 
Слабо-лужні 
рН7,1 -8,3 
Лужні 
рН>8,3 
Сума днів з рН 
відмінним від 7,0 
47 
2.3. Результати досліджень урбоґрунтів м. Черкаси 
 
2.3.1 Обґрунтування вибору методів та ділянок дослідження 
 
Аналіз забруднень атмосферного повітря м. Черкаси показав наявність у 
викидах джерел забруднення важких металів, що відносяться до першого та 
другого класу токсичності. Депонатором полютантів є ґрунтові екосистеми міста, 
що може спричинити повторне забруднення або ж міграцію забруднювачів 
трофічними ланцюгами, що небезпечно для живих організмів та людини [17]. 
Оскільки рослини постійно знаходяться під впливом полютантів то для 
визначення вмісту важких металів у рослинному матеріалі і встановлення міграції 
важких металів у тіло рослини було використано найбільш поширений вид 
однорічника, такого як спориш звичайний Polygonum aviсulare L, що зростає по 
усій території міста, навіть у найбільш забруднених та витоптаних ділянках. 
Для достовірності результатів дослідження нами були застосовані фізико-
хімічні та біохімічні методи дослідження ґрунту та рослинного матеріалу. 
Визначалися такі показники, як: рН сольової витяжки ґрунту, вміст сульфатів – 
ваговим методом, хлоридів – титрометричним методом, важких металів – атомно-
абсорбційним методом із використанням загально прийнятих методик [18]. 
Відбір проб відбувався на території міста Черкаси, яке було поділено на 
ділянки, де відбирались проби ґрунту методом конверта та поверхневі пагони 
споришу звичайного. 
Враховуючи переважаючий напрямок вітру, розміщення промислових 
об’єктів, стаціонарних та пересувних джерел викидів, місто Черкаси було 
поділено на 11 районів дослідження. Особлива увага приділялася урбанізованим 
територіям центральним ділянкам (Зокрема, центр міста), а також були виділені 
ділянки для порівняння у паркових та віддалених від промислових районів міста 
(Дахнівка). Картосхема розміщення дослідних ділянок представлена на рисунку 
2.3.  
48 
Важкі метали визначались за допомогою спектрофотометра СФ 16 
атомноабсорбційним методом  у сухому рослинному матеріалі [19] в лабораторії 
центру «Облдержродючість» селище Холоднянське. 
  
 
1 - Хім. Селище; 2 - Богдан; 3 - Дахнівка; 4 - Аеропорт; 5 -ПЗР (Сумгаїтська); 
6 - Аврора; 7 - Мікрорайон “Д”; 8 - ВАТ «Азот»; 9 - Залізничний вокзал; 
10 – Центр ( Макдональдс); 11 - Соснівка, парк 
 
Рисунок 2.3 – Картосхема дослідних ділянок 
 
2.3.2 Фізико-хімічні дослідження ґрунтів міста Черкаси 
 
Зразки ґрунту для аналізу відбирались та аналізувались загально 
прийнятими у ґрунтознавстві методами, зокрема: відбір проб 100 – 500 гр., 
49 
кислотність сольової витяжки ґрунту за допомогою рH-метра, польова волога і 
вміст органіки – гравіметричним методом, вміст сульфітів – турбодиметричним, а 
вміст хлоридів – титрометричним методом [20]. Для дослідження ґрунту, по 
можливості, на глибині 0 – 10 см, відбирались зразки чорноземного типу.  
Велике значення для ґрутотворчих процесів міграції поживних речовин та 
солей має вміст вологи у ґрунті, яка, по суті є кровоносною системою едафотопу. 
Вміст вологи впливає також на функціонування рослинності і фізіологічні 
процеси клітин рослинного організму. Тому визначення вмісту вологи має 
першочергове значення. Результати вміст польової вологи у ґрунтах міста 
приведено в таблиці 2.9. 
 
Таблиця 2.9 – Показники вологості ґрунту у м. Черкаси 
№ п/п Місце відбору проб Вміст вологи, % 
1 Хім. Селище 8,88 
2 Богдан 12,4 
3 Дахнівка 12,8 
4 Аеропорт 10,12 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 11,96 
6 Аврора 10,24 
7 Мікрорайон“Д” 17,98 
8 ВАТ “Азот” 16,32 
9 Залізничний вокзал 7,08 
10 Центр ( Макдональдс) 9,17 
11 Соснівка, парк 18,34 
 
Як свідчать дані таблиці, найменший вміст польової вологи в районі 
Залізничного вокзалу, а також в районі Хімселища. Близький до цього вміст на 
витоптаних ділянках центру міста. На час проведення дослідження вміст вологи в 
переважній більшості районів міста є достатнім для функціонування рослинності. 
Виключення складають райони Залізничного вокзалу, Хімселища та центру міста, 
де показники становлять менше 10%. 
50 
Загальний вміст органічних речовин у ґрунті є свідченням наявності не 
тільки гумусу, а і мікроорганізмів та мезофауни, що сприяють накопиченню 
поживних речовин. Вони, в свою чергу, покращують кругообіг речовин та 
сприяють розвитку рослинності. Визначення кількості органіки представлено в 
таблиці 2.10. 
 
Таблиця 2.10 – Визначення кількості органічних речовин у ґрунті 
Мінімальні 
№ Кількість органічних 
Місце відбору проб нормативні 
проб речовин у ґрунті, % 
значення,% 
1 Хім. Селище 0,9 
2 Богдан 1,18 
3 Дахнівка 1,6 
4 Аеропорт 1,4 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 0,88 
6 Аврора 2,5 – 3 0,85 
7 Мікрорайон “Д” 1,87 
8 ВАТ “Азот” 1,48 
9 Залізничний вокзал 1,16 
10 Центр ( Макдональдс) 0,83 
11 Соснівка, парк 1,91 
 
Як свідчать дані таблиці у ґрунтах досліджених районів міста надзвичайно 
низький вміст органічної речовини та гумусу, що позначається на функціонуванні 
рослинності та впливає на показники рН ґрунтового розчину. 
Результати потенціальної кислотності, визначеної нами, показують близьку 
до нейтральної реакцію ґрунтового розчину, за виключенням ділянок ПЗР 
(Сумгаїтська) та центру міста, де реакція слабко-кисла (таблиця 2.11).  
Окрім цього також проводились дослідження вмісту сульфатів. Приводом 
цього послужила їх наявність у викидах промислових та пересувних джерел. 
Дослідження показали їх наявність у поверхневому шарі ґрунту (таблиця 2.12). 
 
51 
Таблиця 2.11 – Визначення показника рН ґрунту 
№ 
Місце відбору проб рН сольової витяжки  
проб 
1 Хім. Селище 6,8 
2 Богдан 6,95 
3 Дахнівка 6,75 
4 Аеропорт 6,15 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 6,1 
6 Аврора 7,1 
7 Мікрорайон “Д” 7,2 
8 ВАТ “Азот” 7,4 
9 Залізничний вокзал 7,8 
10 Центр ( Макдональдс) 6,08 
11 Соснівка, парк 7,03 
 
Сульфати є важливим продуктом хімічної промисловості. Вони у великих 
кількостях застосовуються у виробництві мінеральних добрив, волокон, пластмас, 
барвників, вибухових речовин, у металургії в процесі добування міді, нікелю, 
урану та інших металів. Використовуються також як осушувач газів. 
 
Таблиця 2.12 – Визначення вмісту сульфатів у ґрунті   
№ 
Місце відбору проб Вміст сульфатів, %  
проб 
1 Хім. Селище 0,0004 
2 Богдан 0,0004 
3 Дахнівка 0,0001 
4 Аеропорт 0,00014 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 0,00013 
6 Аврора 00,0001 
7 Мікрорайон “Д” 0,0001 
8 ВАТ “Азот” 0,00012 
9 Залізничний вокзал 0,00012 
10 Центр ( Макдональдс) 0,00018 
11 Соснівка, парк 0,0001 
 
Як свідчать дані таблиці 2.12, вміст сульфатів у ґрунті низький, але їх 
52 
наявність призводить до міграції не тільки важких металів, а і поживних речовин, 
зокрема фосфатів та нітратів у нижні горизонти і тому вони не накопичуються у 
верхньому шарі та не потрапляють у рослини. 
 В місті під час зими часто використовують суміші солі і піску, які 
пришвидшують танення снігу та забезпечують безпечний рух транспорту на 
дорогах. Разом з цим їх використання є небезпечним для рослин, оскільки має 
токсичну дію та сприяє розвитку хлорозів і некрозів листків як деревної так і 
трав’янистої рослинності, аж до повного їх усихання. Тому визначення вмісту 
хлоридів у ґрунтах має важливе значення. Результати досліджень приведені у 
таблиці 2.13. 
Серед найбільш широко застосованих сполук хлору, що використовуються 
в народному господарстві, є хлорид натрію NaСl, хлорид калію KСl, хлорид цинку 
ZnСl2 і хлорид барію BaСl2. Зокрема, Хлорид цинку ZnСl2 як водний розчин 
застосовується для просочення залізничних шпал, з метою запобігання їх гниття, і 
як у якості реактивів у хімічній лабораторії. Для боротьби з деякими шкідниками 
сільського господарства, як отруйну речовину, використовують Хлорид барію 
BaСl2. А от у ґрунтах хлорид-іон міститься у складі кристалічних солей [21].  
 
Таблиця 2.13 – Визначення вмісту хлоридів у ґрунті 
№ Вміст хлоридів у ґрунті, мг.-екв./100 г 
Місце відбору проб  
проб ґрунту 
1 Хім. Селище 0,3 
2 Богдан 0,3 
3 Дахнівка 0,6 
4 Аеропорт 0,3 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 0,3 
6 Аврора 0,6 
7 Мікрорайон “Д” 0,6 
8 ВАТ “Азот” 0,3 
9 Залізничний вокзал 0,3 
10 Центр ( Макдональдс) 0,4 
11 Соснівка, парк 0,1 
53 
Результати досліджень (таблиця 2.13) вказують на те, що вміст іону хлору в 
усіх досліджуваних районах перевищує нормативний показник (0,01 мг-екв./100г 
ґрунту), при цьому найбільше відхилення від норми спостерігається у мікрорайоні 
“Д”. Вміст хлоридів та сульфатів у поверхневому шарі вказує на засоленість 
ґрунту, тому полив придорожніх ділянок та газонів є обов’язковим і забезпечить 
збереження рослинності. 
Дослідження на вміст важких металів у ґрунтах було проведено на поверхні 
ґрунту і на глибині 0-5 см на початку вегетаційного періоду рослин. Вміст 
рухомих форм важких металів на поверхні ґрунтів подано в таблиці 2.14. 
Таблиця 2.14 – Вміст рухомих форм важких металів на поверхні ґрунтів 
міста Черкаси, мг/кг 
 
Найменування району міста 
№ Cu Zn Pb Cd 
Черкаси 
1 Хім. Селище 5,9 43,0 29,2 0,27 
2 Богдан 12,2 50,2 15,0 0,32 
3 Дахнівка 7,6 30,6 7,5 0,23 
4 Аеропорт 12,4 45,7 9,0 0,54 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 8,6 46,5 12,5 0,15 
6 Аврора 6,9 43,0 24,3 1,1 
7 Мікрорайон “Д” 6,8 34,2 5,8 н/в 
8 Грузпорт 8,1 34,7 11,0 0,30 
9 Залізничний вокзал 30,7 98,8 15,0 0,35 
10 Центр ( Макдональдс) 39,2 49,7 32,5 0,25 
11 Соснівка, парк 3,9 20,4 6,5 0,18 
 
Результати вмісту важких металів, визначення яких проводилося на базі 
міжкафедральної науково-дослідної лабораторії вказують про наявність в ґрунті 
Сu, Zn, Pb, Сd . Причому масові значення їх на кілограм ґрунту зростає у такій 
послідовності: Сd < Pb < Сu < Zn. 
Вміст металів по різних районах різноманітний. Якщо врахувати, що 
допустимі концентрації металів складають: для міді – 3,0 мг/кг, для цинку – 23,0 
мг/кг, для свинцю – 20,0 мг/кг, для кадмію – 1,0 мг/кг, то можна спостерігати 
54 
перевищення гранично допустимих норм по міді у всіх районах міста. 
Найбільшими перевищеннями допустимих норм є у ґрунтах Залізничного вокзалу, 
а також Центру міста та заводу Аврора ( у 13 і 10 раз відповідно). Також в ґрунтах 
міста Черкаси спостерігається підвищений вміст цинку. Найбільше перевищення 
ГДК за цинком маємо в Залізничного вокзалу. В межах ГДК вміст цинку 
знаходиться лише в Південно-Західному районі міста. Щодо вмісту свинцю, то 
ґрунти Черкас знаходяться у відносно задовільному стані. Майже у всіх районах 
міста ґрунти містять свинець у допустимій кількості, лише у Центрі 
спостерігається незначне перевищення. Стосовно кадмію, то в ґрунтах міста 
немає перевищення ГДК за даним металом. 
 Як бачимо, одними із найбільш забруднених важкими металами є ділянки 
Залізничного вокзалу. Така ситуація в даному районі пояснюється інтенсивним 
рухом автотранспорту, викиди якого містять сполуки важких металів. 
 Розрахунок кореляційних показників засвідчив високу залежність між 
накопиченням важких металів у ґрунті та їх концентрацією у повітрі (таблиця 
2.15). 
Таблиця 2.15 – Розрахунок кореляції між вмістом забруднювача в атмосфері 
та ґрунті 
Вміст забруднювача у атмосфері та ґрунтах 
Райони 
дослідження мг/м3 мг/г мг/м3 мг/г мг/м3 мг/г мг/м3 мг/г 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Хім.селище свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 5,9 0,37 43 0,18 29,2 0,01 0,27 
Мінімальне 0,046 4,7 0,33 41 0,05 26,2 0,009 0,17 
Максимальне 0,08 7,1 0,39 45 0,23 32,2 0,02 0,37 
  0,665771  0,981981  0,96862  0,904194 
Богдан свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 12,2 0,37 50,2 0,18 15 0,01 0,32 
Мінімальне 0,046 10,5 0,33 45,2 0,05 9 0,009 0,62 
Максимальне 0,08 14,2 0,39 55,2 0,23 21 0,02 0,02 
  0,699934  0,981981  0,96862  0,90419 
Дахнівка свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 7,6 0,37 30,6 0,18 7,5 0,01 0,23 
 
55 
Продовження таблиці 2.15 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Мінімальне 0,046 5,6 0,33 26,6 0,05 0,35 0,009 0,11 
Максимальне 0,08 9,6 0,39 34,6 0,23 9,6 0,02 0,35 
  0,665771  0,981981  0,998534  0,904194 
Аеропорт свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 12,4 0,37 45,7 0,18 9 0,01 0,54 
Мінімальне 0,046 8,4 0,33 40,7 0,05 7 0,009 0,24 
Максимальне 0,08 16,4 0,39 50,7 0,23 11 0,02 0,84 
  0,665771  0,981981  0,96862  0,904194 
ПЗР Сумгаїтська свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 8,6 0,37 46,5 0,18 12,5 0,01 0,15 
Мінімальне 0,046 7,1 0,33 39,6 0,05 10,6 0,009 0,07 
Максимальне 0,08 10,2 0,39 53,5 0,23 14,5 0,02 0,25 
  0,67955  0,981187  0,964834  0,929683 
Аврора свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 6,9 0,37 43 0,18 24,3 0,01 1,1 
Мінімальне 0,046 2,9 0,33 40,1 0,05 20,3 0,009 0,2 
Максимальне 0,08 10,1 0,39 46 0,23 28,4 0,02 2,1 
  0,616638  0,980084  0,966823  0,91675 
Мікрорайон Д свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 6,8 0,37 34,2 0,18 5,8 0,01 0,27 
Мінімальне 0,046 3,8 0,33 25,3 0,05 4,8 0,009 0,17 
Максимальне 0,08 0,8 0,39 43,2 0,23 6,8 0,02 0,37 
  0,97908  0,981366  0,96862  0,904194 
Грузпорт свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 8,1 0,37 34,7 0,18 11 0,01 0,3 
Мінімальне 0,046 4,1 0,33 26,8 0,05 10,1 0,009 0,2 
Максимальне 0,08 12,3 0,39 42,7 0,23 12 0,02 0,4 
  0,676211  0,981288  0,960624  0,904194 
Залізн.вокзал свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 30,7 0,37 98,8 0,18 15 0,01 0,35 
Мінімальне 0,046 29,7 0,33 98,6 0,05 11,2 0,009 0,3 
Максимальне 0,08 31,5 0,39 99,1 0,23 19 0,02 0,41 
  0,616638  0,953821  0,964834  0,925339 
Центр макдональдс свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 39,2 0,37 49,7 0,18 32,5 0,01 0,27 
Мінімальне 0,046 33,2 0,33 42,1 0,05 31,8 0,009 0,17 
Максимальне 0,08 45,3 0,39 57,3 0,23 33,4 0,02 0,37 
  0,669324  0,981981  0,948216  0,904194 
Соснівка свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 0,03 3,9 0,37 20,4 0,18 6,5 0,01 0,18 
Мінімальне 0,046 2,7 0,33 10,5 0,05 4,5 0,009 0,09 
Максимальне 0,08 4,8 0,39 24,8 0,23 8,5 0,02 0,27 
  0,602185  0,999597  0,96862  0,904194 
 
56 
Основною характеристикою ґрунту в процесі самоочищення є час 
самоочищення, що разом із захисною здатністю ґрунтів, визначають їх вміння 
суттєво знижувати токсичність забруднюючої речовини. Часом самоочищення 
називають інтервал в межах якого масова частка речовини, що забруднює ґрунт, 
зменшується на 96% від початкового значення або навіть до його фонового 
значення. Для процесу самоочищення ґрунтів та їх відновлення необхідно 
значний період часу, який залежить від характеру забруднення та існуючих 
природних умов. Тривати він може від кількох днів до кількох років, а процес 
самовідновлення порушених земель проходить сотнями років [22]. 
 
2.3.3 Біоіндикаційні дослідження ґрунтів міста Черкаси 
 
Визначення рівня накопичення важких металів у вегетативних органах 
спонтанних рослин, зокрема споришу звичайного (Polygonum aviсulare L.), 
проводилось нами на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААС-115 з 
використанням загальноприйнятого в еколого-аналітичний практиці атомно-
абсорбційного аналізу.  
Атомно-абсорбційний аналіз (атомно-абсорбційна спектрометрія) - метод 
кількісного елементного аналізу за атомними спектрами поглинання (абсорбції). 
Через шар атомних парів проби, одержуваних за допомогою атомізатора, 
пропускають випромінювання в діапазоні 190-850 нм. У результаті поглинання 
квантів світла атоми переходять у збуджені енергетичні стани. Цим переходам в 
атомних спектрах відповідають резонансні лінії, характерні для даного елемента. 
Відповідно до закону Бугера-Ламберта-Бера, мірою концентрації елемента 
служить оптична щільність A = lg (I0/I), де I0 і I – інтенсивності випромінювання 
від джерела відповідно до і після проходження через поглинаючий шар [23].  
Фоновий рівень важких металів та інших забруднювачів у біосфері постійно 
підвищується. 
Підвищені концентрації важких металів утворюються викидами 
57 
промислових підприємств і комунальних господарств, роботою транспорту, 
внесенням деяких добрив і пестицидів. Забруднення навколишнього середовища 
важкими металами та їх сполуками призводить до утворення біохімічних 
антропогенних аномалій. 
Важкі метали в рослинних пробах визначають в їх зольних розчинах на 
атомно-абсорбційному спектрофотометрі. 
Використовуються аналітичні лінії: для цинку – 213,8 нм, для міді – 324,7 
нм, для свинцю – 217 нм, кадмію – 228,8 нм. Для атомізації елементів 
використовують повітряно-ацетиленове полум’я. Мінералізацію проб рослин 
проводять методом сухого оголення [24].  
Для проведення дослідження був зібраний рослинний матеріал (спориш 
звичайний – Polygonum aviсulare L.) біля автомагістралей у восьми районах міста: 
«Аврора», «Азот», «Богдан», Залізничний вокзал, район «Д», Соснівка, 
Хімселище, центральний ринок. Район Дахнівка брався за фонову модельну 
ділянку. Для визначення динаміки накопичення важких металів у вегетативних 
органах спонтанної рослинності міста (зокрема, споришу звичайного) 
експериментальні дослідження проводились у висушених зразках. 
Результати досліджень вмісту важких металів (купруму, цинку, свинцю, 
кадмію) у вегетативних органах споришу звичайного (Polygonum aviсulare L.) 
наведені в таблиці 2.16. 
 
Таблиця 2.16 – Концентрація важких металів у досліджуваних пробах 
№ Концентрація металу в пробі, мг/кг 
Район дослідження 
п/п Сu Zn Pb Cd 
1 2 3 4 5 6 
1 Хім. селище 7,94183 73,99381 10,83667 1,81927 
2 Богдан 6,99561 34,69708 9,43545 2,05992 
3 Дахнівка 4,30317 22,99341 2,76273 0,81905 
 
58 
 Продовження таблиці 2.16 
1 2 3 4 5 6 
4 Аеропорт 7,84503 49,16531 4,93278 1,72932 
5 ПЗР (Сумгаїтська) 5,59195 28,52526 8,58765 1,38048 
6 Аврора 5,49163 59,04563 5,21128 1,60194 
7 Мікрорайон “Д” 6,97546 41,19329 5,39638 1,70623 
8 ВАТ «Азот» 7,94183 74,49246 11,30114 1,81927 
9 Залізничний вокзал 7,701112 86,65107 3,92822 1,72533 
10 Центр ( Макдональдс) 5,59195 28,52526 9,15024 1,48612 
11 Соснівка, парк 5,17024 35,00283 3,39335 1,84296 
 
Важкі метали відрізняються за впливом на живі організми. До елементів 
винятково високої токсичності відносять кадмій, ртуть, нікель, свинець, кобальт. 
Помірну токсичність мають мідь, цинк і марганець. 
За результатами досліджень були розраховані показники кореляції між 
вмістом забруднювача в спориші звичайному (Polygonum aviсulare L) та ґрунті ( 
таблиця 2.17). 
 
Таблиця 2.17 – Розрахунок кореляції між вмістом забруднювача в спориші 
звичайному (Polygonum aviсulare L) та ґрунті. 
Вміст забруднювача у спориші звичайному (Polygonum aviсulare L )та 
Райони ґрунтах 
дослідження, 
мг/г мг/г мг/г мг/г мг/г мг/г мг/г мг/г 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Хім селище свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 7,941 5,9 73,993 43 10,876 29,2 1,819 0,27 
Мінімальне 5,941 4,7 70,993 41 8,837 26,2 0,817 0,17 
Максимальне 9,941 7,1 76,994 45 12,835 32,2 2,817 0,37 
  0,999733  0,981999  0,999933  0,99999 
Богдан свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 6,995 12,2 34,697 50,2 9,435 15 2,059 0,32 
Мінімальне 4,996 10,5 26,988 45,2 6,627 9 0,474 0,62 
Максимальне 8,994 14,2 42,694 55,2 12,603 21 3,744 0,02 
  0,998906  0,999944  0,999396  0,99984 
59 
 Продовження таблиці 2.17 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Дахнівка свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 4,303 7,6 22,993 30,6 2,762 7,5 0,819 0,23 
Мінімальне 2,605 5,6 20,996 26,6 1,772 0,35 0,719 0,11 
Максимальне 7,002 9,6 24,956 34,6 3,753 9,6 0,902 0,35 
  0,991473  0,999988  0,953656  0,99856 
Аеропорт свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 7,845 12,4 49,165 45,7 4,932 9 1,729 0,54 
Мінімальне 5,847 8,4 43,164 40,7 2,934 7 0,727 0,24 
Максимальне 9,834 16,4 55,254 50,7 6,854 11 2,752 0,84 
  0,999999  0,99991  0,999937  0,99998 
ПЗР Сумгаїтська свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 5,591 8,6 28,525 46,5 8,587 12,5 1,38 0,15 
Мінімальне 2,543 7,1 23,524 39,6 6,587 10,6 0,38 0,07 
Максимальне 8,576 10,2 33,534 53,5 10,543 14,5 2,38 0,25 
  0,999696  0,999993  0,99775  0,99794 
Аврора свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 5,491 6,9 59,045 43 5,211 24,3 1,601 1,1 
Мінімальне 4,491 2,9 58,043 40,1 3,214 20,3 0,906 0,2 
Максимальне 6,943 10,1 60,042 46 7,211 28,4 2,296 2,1 
  0,985569  0,999937  0,999978  0,99953 
Мікрорайон Д свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 6,975 6,8 41,193 34,2 5,396 5,8 1,706 0,32 
Мінімальне 4,974 3,8 40,192 25,3 1,395 4,8 0,706 0,62 
Максимальне 8,975 0,8 42,194 43,2 7,396 6,8 2,706 0,02 
  0,49988  0,999995  0,981969  0,99984 
Грузпорт свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 7,941 8,1 74,492 34,7 11,301 11 1,819 0,3 
Мінімальне 2,942 4,1 65,492 26,8 3,301 10,1 0,819 0,2 
Максимальне 12,941 12,3 83,493 42,7 19,302 12 2,815 0,4 
  0,999902  0,999994  0,999954  0,99999 
Залізничний вокзал свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 7,701 30,7 86,651 98,8 3,928 15 1,725 0,35 
Мінімальне 6,601 29,7 80,651 98,6 0,927 11,2 0,725 0,3 
Максимальне 8,801 31,5 92,651 99,1 6,928 19 2,724 0,41 
  0,997949  0,993399  0,999889  0,99861 
Центр макдональдс свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 5,591 39,2 28,525 49,7 9,15 32,5 1,486 0,27 
Мінімальне 1,591 33,2 26,525 42,1 7,15 31,8 0,485 0,17 
Максимальне 9,591 45,3 30,525 57,3 11,11 33,4 2,482 0,37 
  0,996616  0,976221  0,999983  0,99999 
Соснівка свинець  цинк  мідь  кадмій 
Середнє 5,17 3,9 35,002 20,4 3,393 6,5 1,842 0,18 
Мінімальне 3,17 2,7 30,002 10,5 1,393 4,5 0,842 0,09 
Максимальне 8,14 4,8 40,001 24,8 5,345 8,5 2,847 0,27 
  0,981144  0,976234  0,999975  0,99999 
60 
 
1 – Хім. Селище; 2 – Богдан; 3 – Дахнівка; 4 – Аеропорт; 5 – ПЗР (Сумгаїтська); 
6 – Аврора; 7 – Мікрорайон “Д”; 8 – ВАТ «Азот»; 9 – Залізничний вокзал;10 – 
Центр ( Макдональдс); 11 – Соснівка, парк 
 
Рисунок 2.4 – Діаграма концентрації купруму в рослинах по районах міста 
 
Як видно з діаграми (рисунок 2.4) концентрація купруму в рослинах по 
районах міста коливається в межах від 4,3 до 7,9 мг/кг. При цьому, найбільші 
концентрації спостерігаються в таких дослідних районах, як Залізничний вокзал, 
Аеропорт, ВАТ «Азот». Найменші концентрації – в районах Дахнівка, Соснівка, 
«Аврора». 
Концентрація цинку в досліджуваних зразках є значно вищою, ніж інших 
важких металів, що визначались, і коливається в досить широких межах: від 22 до 
86 мг/кг. Найбільший вміст цинку у рослинному матеріалі спостерігається в 
районах Залізничний вокзал та ВАТ «Азот», що в 3-4 рази вище фонової 
концентрації (рисунок 2.4)   
Основний фактор, що визначає вміст Zn – материнська порода. Zn і Сd є 
супутниками: чим більше в ґрунті Zn, тим більше в ньому Сd. 
61 
 
1 – Хім. Селище; 2 – Богдан; 3 – Дахнівка; 4 – Аеропорт; 5 – ПЗР (Сумгаїтська); 
6 – Аврора; 7 – Мікрорайон “Д”; 8 – ВАТ «Азот»; 9 – Залізничний вокзал;10 – 
Центр ( Макдональдс); 11 – Соснівка, парк 
 
Рисунок 2.5 – Діаграма концентрації цинку в рослинах по районах міста 
 
 
1 – Хім. Селище; 2 – Богдан; 3 – Дахнівка; 4 – Аеропорт; 5 – ПЗР (Сумгаїтська); 
6 – Аврора; 7 – Мікрорайон “Д”; 8 – ВАТ «Азот»; 9 – Залізничний вокзал;10 – 
Центр ( Макдональдс); 11 – Соснівка, парк 
 
Рисунок 2.6 – Діаграма концентрації свинцю в рослинах по районах міста 
 
62 
Вміст свинцю у рослинних пробах коливається від 2,8 до 11,3 мг/кг. 
Найнижчою є концентрація Pb в районах Дахнівка, Соснівка, Залізничний вокзал, 
найвищою – в районах ВАТ «Азот», Центр, «Богдан», що перевищує фонову 
концентрацію в 3-4 рази. 
Pb в ґрунтах концентрується вздовж автомобільних шляхів внаслідок того, 
що він додається до пального як антидетонатор і з вихлопними потрапляє в 
повітря та ґрунт. Деяка кількість Pb надходить до ґрунту разом з інсектицидами, 
що мають його у своєму складі. Істотним джерелом цього елементу є осади 
комунальних і промислових стічних вод (рисунок 2.6). 
 
 
 
1 – Хім. Селище; 2 – Богдан; 3 – Дахнівка; 4 – Аеропорт; 5 – ПЗР (Сумгаїтська); 
6 – Аврора; 7 – Мікрорайон “Д”; 8 – ВАТ «Азот»; 9 – Залізничний вокзал;10 –
Центр ( Макдональдс); 11 – Соснівка, парк 
 
Рисунок 2.7 – Діаграма концентрації кадмію в рослинах по районах міста 
 
Вміст кадмію в досліджуваних зразках рослин коливається від 0,8 до 2,05 
мг/кг. По всіх районах міста концентрація цього елементу у вегетативних органах 
споришу приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в рослинах фонової 
63 
ділянки (Дахнівка). Найбільшим є вміст Сd в зразках таких районів: «Богдан», 
Соснівка, ВАТ «Азот». 
Основне джерело забруднення ґрунтів кадмієм – промислові викиди і стічні 
води. Значна кількість Сd надходить в ґрунт з фосфорними добривами, 
вапняковими матеріалами та викидами автотранспорту (рисунок 2.7) [25]. 
 
2.4. Пропозиції щодо покращення стану урбоедафотопів міста 
 
На законодавчому рівні для покращення стану охорони едафотопів можна 
запровадити такі заходи: 
– в Кодексі України про адміністративні правопорушення внести зміни в 
частині про відповідальність за порушення вимог земельного законодавства з 
відповідністю до Земельного кодексу України; 
– в Земельному кодексі внести зміни відповідно до ст.14, ст.188 стосовно 
проведення держконтролю за використанням та охороною земель спеціально 
вповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів як 
передбачено в ст.20 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”; 
– ввести державну систему і програму ведення моніторингу земель; 
–  передбачаючи заходи, спрямовані на забезпечення екологічної рівноваги 
у природному середовищі, стабільного стану земель, обмеження або 
попередження негативних дій природно-антропогенних явищ на продуктивність 
земель, розробити програми охорони земель області; 
– розробити програми щодо створення ефективних насаджень в містах та 
провести інвентаризації лісосмуг; 
– території з цінними видами ґрунтів ввести до природно-заповідного 
фонду; 
– за кошти землекористувачів, а також за рахунок частини земельних 
податків зробити фінансування програм по охороні земель; 
– забезпечити умови для створення і впровадження проектів з 
64 
агроландшафтної реорганізації території, які будуть екологічно обґрунтовані 
– визначити  в місті зони з забрудненими ґрунтами та скласти перелік 
підприємств які їх забруднюють; 
– визначити стан ґрунтів внаслідок засолення, зрошування, осолонцювання, 
зміни кислотності ґрунтів, пересушення чи перезволоження осушених земель, 
руйнування їх структури; 
– визначити ґрунти, які були забруднені незатвердженим розміщенням 
звалищ побутових та промислових відходів; 
– розробити карти деградації та процесів ерозії ґрунтів сучасних даних, 
розробити екологічні карти забруднення ґрунтів техногенного характеру в місті 
Черкаси, визначити  сильно-, середньо-, слабо забруднені землі та екологічно 
чисті ґрунти; 
– створити міську систему та програму ведення моніторингу земель як 
складову частину системи моніторингу довкілля в державі; 
–  провести оцінку екологічного стану земель; 
– забезпечити проведення суцільного ґрунтового обстеження земель через 
кожні 20 років для отримання даних щодо площ просторового розподілу ґрунтів 
та надійних даних про їх еродованість; 
– при аварійних ситуація у випадках забруднення земель, розробити 
методичні рекомендації щодо порядку дій державних інспекторів з охорони 
навколишнього природного середовища; 
– виконувати заходи щодо знищення (знешкодження) непридатних до 
використання хімічних препаратів або їх утилізації; 
Пересувні джерела являються основним постачальником важких металів в 
атмосферне повітря, які в свою чергу накопичуються в ґрунті, тому визначення 
стратегічних напрямків та етапів поліпшення екологічної ситуації у м. Черкаси 
через зменшення шкідливих викидів, пов’язаних з використанням міських і 
транзитних транспортних засобів та діяльністю транспортної інфраструктури є 
необхідними заходами. 
65 
Цю мету можна досягти шляхом реалізації основних завдань, розроблених 
на основі системного аналізу великої сукупності статистичних даних, а також 
критичного осмислення досвіду інших країн: 
1. Для поліпшення екологічного стану міста розробити та прийняти 
пакет документів нормативно-правового характеру і наближених до вимог 
аналогічних документів країн Західної Європи. 
2. Створити системи для більш жорсткого і обов’язкового 
систематичного контролю екологічних показників засобів автотранспорту усіх 
видів і форм власності. Створити мережі контрольно-регульованих станцій і 
пунктів, які будуть оснащені спеціальними стендами і апаратурою, щоб 
контролювати екологічні показники і регулювати паливні системи автомобіля. 
Все це дозволить на 6-8% скоротити шкідливі викиди. А на наступному етапі 
поступово підвищити вимоги до екологічних показників європейського рівня. 
3. Організувати систематичний інструментальний контроль за якістю 
моторних палих, що розробляються в Черкасах, для перевірки відповідності їх до 
стандарту. Також є доцільним доручити спеціально сформованим підрозділам 
МВС чи муніципальній екологічній поліції взяття проб палива, оскільки потрібно 
враховувати можливість протидії контролю з боку певних структур. Поступовий 
перехід на такі стандарти якості дизельного палива і бензину, що відповідатимуть 
європейським нормам за вмістом ароматичних вуглеводнів, сірки і свинцевих 
сполук, дасть можливість зменшити збитки, які завдаються навколишньому 
середовищу, і скоротити шкідливі викиди на 7 -10 %. 
4. Поступово оснастити окисними і трикомпонентними 
нейтралізаторами автотранспортні засоби, що дадуть змогу очищати вихлопні 
гази від шкідливих речовин. Впровадження нейтралізаторів буде можливим 
тільки за умови, що у використовуваному неетилованому бензині і дизельному 
паливі вміст сірки не перевищуватиме 0,05%. Це відповідає сучасним 
європейським нормам. Впровадження нейтралізаторів на 20-23% дозволить 
зменшити шкідливі викиди транспорту. 
66 
5. Впроваджувати екологічно чисті альтернативні моторні палива. 
Стиснений і зріджений природний газ є найбільш перспективним в Україні. 
Розроблено окрему програму використання природного газу як моторного палива 
транспортними засобами м. Черкаси, якою було визначено основні етапи і 
механізми реалізації, завдання,  а також заводи – виробники обладнання для 
газобалонних автомобілів. Така реалізація завдань програми дозволяє зменшити 
викиди на 10-13%. А ще за допомогою реалізації програми використання газових 
моторних палив можливо додатково створити велику кількість робочих місць і 
покращити соціальну  ситуацію. 
6. Скорочення вживання моторних палив посприяє зниженню шкідливих 
викидів на 7-10% і дозволить оптимізувати структуру парків вантажних 
автомобілів за вантажопідйомністю та автобусних парків за пасажиромісткістю. 
7. Виконання таких завдань як: організація руху основними магістралями за 
принципом «зеленої хвилі»; запровадження системи комп’ютерного управління 
транспортними потоками; створення у центральних районах зелених зон із 
забороною проїзду вантажного транспорту в окремих зонах, а також і бмеження 
руху усіх інших транспортних засобів та направлення транзитного транспорту в 
об’їзд від міського центр поліпшить організацію і регулювання руху 
автотранспортних потоків, а створення новітнього інформаційного забезпечення 
учасників руху поліпшить питання оптимізації швидкості транспорту на окремих 
ділянках шляху тощо. Все це сприятиме зменшенню шкідливих викидів на 3 - 5 
%. 
8. Впровадження  автономного очищення зливних стоків від 
нафтопродуктів на всіх підприємствах автотранспортної інфраструктури усіх 
форм власності (АТП, АЗС, СТО, станції миття тощо) поліпшить екологічну 
ситуацію на місцях. А прийняття рішення щодо суворої заборони експлуатації 
АЗС і авто мийок, які не обладнані автономними очисними установками, що 
дозволяють постійне очищення каналізаційних зливів від мастил і 
нафтопродуктів, не дозволить забруднення ґрунтів і ґрунтових вод [26, 27]. 
67 
ВИСНОВКИ 
 
При сучасному стані навколишнього природного середовища постає 
розуміння того, що безповоротне споживання природних ресурсів уже вичерпано. 
Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за 
допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись на 
мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої 
оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля. 
Ґрунтовий покрив – один з найбільш потужних регуляторів хімічного 
складу атмосфери та гідросфери. Ґрунт був і залишається головною умовою 
життєзабезпечення націй і людства в цілому. Збереження та поліпшення 
ґрунтового покриву, а, отже, і основних життєвих ресурсів в умовах 
інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку промисловості, 
бурхливого росту міст і транспорту можливо тільки при добре налагодженому 
контролі за використанням всіх видів ґрунтових і земельних ресурсів. 
Щодо дослідження  стану поверхневих урбоґрунтів м. Черкаси, зразки 
ґрунту для аналізу відбирались та аналізувались загально прийнятими методами у 
ґрунтознавстві, зокрема: відбір проб 100 – 500 г, за допомогою рH метра, польова 
вологість і вміст органіки – гравіметричним, вміст сульфітів – турбодиметричним 
методами, а вміст хлоридів – титрометричним методом. 
 Для дослідження ґрунту на глибині 0-10 см, відбирались зразки 
чорноземного типу. За дослідженнями визначення вологості ґрунту восени, 
найменший вміст польової вологи в районі ПАТ "Черкаське хімволокно", та ДП 
"Черкаська ТЕЦ", а також в районі Хімселища. Близький до цього вміст на 
витоптаних ділянках центру міста. 
Як свідчать дані визначення показника вмісту органічної речовини та 
гумусу у ґрунтах міста – він надзвичайно низький по усій території дослідження, 
що позначається на розвитку рослинності. 
68 
Результати потенціальної кислотності (рН) показують близьку до 
нейтральної реакцію ґрунтового розчину, за виключенням ділянок Сумгаїтська та 
центру міста, де реакція слабко - кисла.  
Дослідження вмісту сульфатів показали їх наявність у поверхневому шарі 
ґрунту. Хоча показник їх наявності у ґрунті  дуже низький, це призводить до 
міграції не тільки важких металів, а і поживних речовин, зокрема фосфатів та 
нітратів у нижні горизонти. Таким чином, рослини не отримують їх у достатній 
кількості, а важкі метали потрапляють у органи вищої деревної рослинності і 
знижують їх життєві функції.  
Наявність хлоридів в поверхневому шарі вказує на засоленість ґрунту, 
особливо придорожніх ділянок. А вміст іону хлориду в усіх районах перевищує 
норму (0,01 мг.-екв./100г ґрунту), при цьому найбільше відхилення від норми 
спостерігається у районі «Д». Тому, для зниження вмісту солей було 
рекомендовано полив та внесення органічних добрив. 
Використання споришу звичайного засвідчило про наявність вмісту важких 
металів у ґрунтах та їх міграцію у вегетативні органи рослин. Наявність 
токсичних металів небезпечна для живих організмів і людини, оскільки вона 
вдихає їх під час звітрювання з поверхні. Найбільш небезпечні – ділянки 
промислової частини міста, району Хімселища та центру. 
Основними характеристиками ґрунтів щодо самоочищення є час 
самоочищення та захисна здатність ґрунтів, котра характеризує їхню здатність 
суттєво знижувати токсичність забруднюючих речовин. Час самоочищення – 
інтервал, протягом котрого відбувається зменшення масової частки речовини, що 
забруднює ґрунт, на 96% від початкового значення або до його фонового 
значення. Для самоочищення ґрунтів, а також для їх відновлення потрібно багато 
часу, котрий залежить від характеру забруднення та природних умов. Процес 
самоочищення ґрунтів триває від декількох днів до декількох років, а процес 
відновлення порушених земель – сотні років. 
69 
Оскільки до переважаючих типів ґрунтів і у місті відносяться чорноземи на 
карбонатних породах, для яких характерна висока буферна здатність, що знижує 
кислу реакцію ґрунту, рекомендуємо використовувати рослин седиранти, що 
сприятиме підвищенню відновних функцій ґрунту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
70 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Розанов Б. Г., Ковда В. А. Основы учения о почвах /часть 2/ - М. : 
Наука, 1988. – 455 с.  
2. П. П. Надточій, Т. М. Мислива,    В. В. Морозов  Охорона та раціональне 
використання природних ресурсів і рекультивація земель: [Підручник]. – Житомир: 
Видавництво «Державний агроекологічний університет», 2007. – 420 с. 
3.  Малимон С.С Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 
2009. - 240 с. 
4. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного 
середовища Навчальний посібник / К.: Знання, 2006. - 319 c. 
5. Назаренко І.І., Польчина С.М. Нікорич В.А. Грунтознавство. 
Загальний   хімічний склад ґрунтів. Хімічні елементи та їх сполуки у ґрунтах. – 
[Підручник]. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 400 с. 
6. Охорона ґрунтів: [Підручник] / М.К.Шикула, О.Ф.Гнатенко, Л.Р. 
Петренко, М.В. Капштик. – 2-ге вид., випр .– К.:Знання, КОО, 2004. – 398 с. 
7. Довідка про радіаційний стан довкілля зони відчуження у 2010 р. // 
Відомчі матеріали ЦРЕМЗВ ДСНВП „Екоцентр” [Рукопис].  
8. Богачова В.Л. Вплив техногенного забруднення ґрунту важкими 
металами на елементи його родючості, урожай та якість сільськогосподарської 
продукції: дис. канд. с.-г. наук. 06.00.04 / Богачова Валентина Леонідівна ; УААН, 
Ін-т грунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського. - Х., 1996. - 26 с. 
9. Богачова Х.В – Нац. наук. Центр Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. 
О.Н.Соколовського”. – Харків, 1996. – 26 с. 
10. Врочинский К.К., Маковский В.Н. Применение пестицидов и охрана 
окружающей среды. – К., 1979. – 208 с. 
11. Гончар М.Т. Экологические проблеми сельского хозяйства. - Львов, 
1986. – 141 с. 
71 
12. Андреюк К.І., Іутинська Г.О. Функціонування мікробних ценозів в 
умовах антропогенного навантаження.-К.: Обереги, 2001. – 240 с. 
13. Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з ґрунтознавства. 
Харків: Майдан, 2009. – 448 с 
14. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2017 р. 18008, м. Черкаси, Код ЄДРПОУ 38715482 
15. Щорічник стану забруднення атмосферного повітря на території України 
за даними державної системи спостережень гідрометслужби за 2018 рік. ЦГО. –  
К., 2016. – [Рукопис]. 
16. Статистичний щорічник Черкаської області за 2015 рік. – Черкаси, 2015. 
– С. 546. 
17. Запольський.А. К. Основи екології. – К.:ВИЩА ШКОЛА, 2004. 
18. Добровольский Г.В., Гришина Л.А., Розанов Б.Г., Таргульян В.О. Влияние 
человека на почву, как компонент биосферы  // Почвоведение. - №12, 1985. – С.55-65. 
19. Тютюнник Ю.Г., Горлицький Б.О. Техногенне забруднення міських ґрунтів 
України (феноменологічний аналіз) // Доповіді Нац. академії наук України. – 2000. – 
№6. – С. 208-211.  
20. Новосад К.Б. Еволюція чорноземів типових глибоких південно-східного 
Лісостепу України під різними фітоценозами. Автореферат дис. канд. с.-г .наук. 
Харків, 2001. – 21 с. 
21. Влияние атмосферного загрязнения на свойства почв./ Под ред. Л.А. 
Гришиной. – М.: Издательство МГУ. – 1990. – 205 с. 
22. Жицька Л.І., Осипенко В.В. Дослідження хімічних та індикаційних 
показників едафотопів м. Черкас.// Збірник наукових праць Полтавського 
державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, В.5(52). – Полтава, 2005. 
– С. 42 - 52. 
  23. Ґрунти Черкаської області / під заг. ред. І.П.Скитського та 
А.Т.Мудрак. – Дніпропетровськ: Промінь, 1969. – 109 с. 
24. Дослідження едафічних показників урбаноземів м. Черкаси. Л.І. Жицька, 
72 
Ю.І.Кривда. 1-й Всеукраїнський з’їзд екологів. Міжнародна науково-практична 
конференція. Тези доповідей. – Універсум – Вінниця, 2006. – 180 с.  
25. Осипенко В.В. Рослинні угруповання селітебної зони м. Черкаси // 
Матеріали доповідей IV наук. сесії Осередку НТШ у Черкасах. – Черкаси, 2003. – 
С. 62-63. 
26. Луканин В.Н. Оценка влияния транспорта на загрязнение атмосферного 
воздуха, в крупных городах – Высшая школа, 2001. - 273 с. 
27. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. – М.: Изд-
во МГУ, 1970. – 487 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
73 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Д О Д А Т К И 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
Додаток А 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ 
 
 
75 
 
76 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
77 
 
 
 
 
 
78 
 
79