ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО НА ТЕРЕНАХ ЧЕРКАЩИНИ В ПЕРІОД 1917–1923 РР.

Abstract

У кваліфікаційній роботі магістра на основі виявленого та опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та сучасних методологічних підходів досліджено процес формування та діяльності вільного козацтва в умовах революційних потрясінь першої чверті ХХ століття на території, котра нині входить до адміністративно-територіальних меж сучасної Черкаської області. Актуальність дослідження. Українська революція 1917–1921 рр. стала одним із ключових етапів національно-визвольної боротьби українського народу за власну державність. У цей період відбувалися глибокі трансформації політичної системи, соціальної структури суспільства та форм самоорганізації населення. Одним із малодосліджених, але надзвичайно важливих явищ революційної доби стало Вільне козацтво – добровільна громадсько-військова організація, що виникла з ініціативи місцевого населення з метою захисту громадського порядку, національних інтересів і здобутків революції. Особливе значення Вільне козацтво мало на території Черкащини, яка історично була одним із центрів козацького руху та національного відродження. Саме тут, у Звенигородському та Чигиринському повітах, відбулися перші організаційні процеси створення вільнокозацьких формувань, а Чигиринський з’їзд Вільного козацтва 1917 р. став знаковою подією загальноукраїнського масштабу. Вільне козацтво на Черкащині виконувало не лише охоронні та військові функції, але й відігравало важливу роль у формуванні національної свідомості населення, підтримці української державності та протидії анархії й більшовицькій експансії. Актуальність дослідження зумовлюється також сучасними суспільно-політичними процесами в Україні, зокрема зростанням інтересу до проблем національної безпеки, територіальної самооборони та історичного досвіду самоорганізації українського суспільства. Вивчення діяльності Вільного козацтва дає змогу глибше осмислити історичні витоки сучасних форм громадянської та військової активності, а також сприяє збереженню історичної пам’яті регіону. Проблематика Вільного козацтва певною мірою висвітлювалася у працях українських та зарубіжних істориків, однак тривалий час залишалася на периферії наукових досліджень. У радянський період діяльність Вільного козацтва або замовчувалася, або трактувалася в негативному ключі як «контрреволюційна» чи «націоналістична». Метою роботи є комплексне дослідження процесу формування, організаційної структури, напрямів діяльності та історичного значення Вільного козацтва на території Черкащини у 1917–1923 рр. у контексті Української революції. Об’єктом дослідження є історичні процеси формування та діяльності українських добровольчих військових утворень (зокрема, Вільного козацтва) в контексті національно-визвольної боротьби та революційних подій в Україні під час 1917–1923 рр., з акцентом на регіональний аспект Черкащини. Предметом дослідження є організаційна структура, соціальний склад, військово-політична діяльність, ключові події та роль Вільного козацтва на теренах Черкащини в період 1917–1923 рр., включаючи взаємодію з місцевими громадами, владними структурами та іншими збройними формуваннями. Хронологічні межі роботи охоплюють період 1917–1923 рр. Нижня межа пов’язана з виникненням перших осередків Вільного козацтва, а верхня – із остаточною ліквідацією організації в умовах утвердження радянської влади. Територіальні межі дослідження включають землі, що нині входить до адміністративно-територіальних меж сучасної Черкаської області. На початок ХХ століття територія, котра стала епіцентром формування вільного козацтва охоплювала Звенигородський, Чигиринський та Уманський повіти Київської губернії. Практичне застосування отриманих результатів полягає у можливості використання фактичного матеріалу, положень і висновків роботи в патріотично-виховних заходах, на заняттях у закладах освіти, дослідженні історії та культури українського народу, у культурно- просвітницькій роботі, формуванні музейних експозицій.

In the Master’s qualification thesis, based on the identified and processed complex of sources, achievements of historiography, and modern methodological approaches, the process of formation and activities of the Free Cossacks is examined under the conditions of revolutionary upheavals in the first quarter of the 20th century on the territory that now falls within the administrative-territorial boundaries of the modern Cherkasy Oblast. Relevance of the study. The Ukrainian Revolution of 1917–1921 became one of the key stages in the national liberation struggle of the Ukrainian people for their own statehood. During this period, profound transformations occurred in the political system, social structure of society, and forms of self-organization of the population. One of the understudied but extremely important phenomena of the revolutionary era was the Free Cossacks – a voluntary civic-military organization that emerged on the initiative of the local population with the aim of protecting public order, national interests, and the achievements of the revolution. The Free Cossacks held particular significance on the territory of Cherkasy region, which historically was one of the centers of the Cossack movement and national revival. It was here, in the Zvenyhorodka and Chyhyryn districts, that the first organizational processes for creating Free Cossack formations took place, and the Chyhyryn Congress of the Free Cossacks in 1917 became a landmark event of nationwide scale. The Free Cossacks in Cherkasy region performed not only protective and military functions but also played an important role in shaping the national consciousness of the population, supporting Ukrainian statehood, and countering anarchy and Bolshevik expansion. The relevance of the study is also driven by contemporary socio-political processes in Ukraine, particularly the growing interest in issues of national security, territorial self-defense, and the historical experience of self-organization in Ukrainian society. Studying the activities of the Free Cossacks enables a deeper understanding of the historical origins of modern forms of civic and military activism, as well as contributes to preserving the historical memory of the region. The issue of the Free Cossacks has been partially covered in the works of Ukrainian and foreign historians; however, for a long time it remained on the periphery of scholarly research. During the Soviet period, the activities of the Free Cossacks were either silenced or interpreted negatively as "counter-revolutionary" or "nationalistic." The purpose of the work is a comprehensive study of the process of formation, organizational structure, directions of activity, and historical significance of the Free Cossacks on the territory of Cherkasy region in 1917–1923 in the context of the Ukrainian Revolution. The object of the study is the historical processes of formation and activities of Ukrainian volunteer military formations (in particular, the Free Cossacks) in the context of the national liberation struggle and revolutionary events in Ukraine during 1917–1923, with an emphasis on the regional aspect of Cherkasy region. The subject of the study is the organizational structure, social composition, military-political activities, key events, and role of the Free Cossacks on the territory of Cherkasy region in the period 1917–1923, including their interaction with local communities, authorities, and other armed formations. The chronological boundaries of the work cover the period 1917–1923. The lower boundary is associated with the emergence of the first centers of the Free Cossacks, while the upper boundary is linked to the final liquidation of the organization under the establishment of Soviet power. The territorial boundaries of the study include lands that now fall within the administrative-territorial boundaries of the modern Cherkasy Oblast. At the beginning of the 20th century, the territory that became the epicenter of Free Cossack formation encompassed the Zvenyhorodka, Chyhyryn, and Uman districts of Kyiv Governorate. Practical application of the obtained results lies in the possibility of using the factual material, provisions, and conclusions of the work in patriotic-educational events, classes in educational institutions, research on the history and culture of the Ukrainian people, cultural and educational work, and the formation of museum exhibitions.