Застосування дистанційної ідентифікації та верифікації клієнтів для покращення якості фінансового моніторингу

Abstract

У статті досліджуються методи дистанційної ідентифікації та верифікації в процесі здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу заходів належної перевірки клієнтів. Актуальність теми зумовлена загальною цифровізацією фінансових послуг та необхідністю зниження витрат звітних установ на комплаєнс. Метою роботи є виокремлення головних способів ідентифікації та верифікації клієнтів у дистанційному режимі, що здатні підвищити ефективність системи протидії відмиванню злочинних коштів та фінансуванню тероризму. В дослідженні використано методи аналізу та синтезу, порівняння, діалектичний метод пізнання, метод узагальнення. Класифіковано характер вимог, що застосовуються до фінансових установ в Україні під час проведення відеоверифікації клієнтів, які можна розділити на технічні, правові та процедурні. Проаналізовано основні вимоги, які дозволяють використання інших повноцінних моделей дистанційної верифікації. Запропоновано нову модель ідентифікації та верифікації клієнтів, оскільки поточні операційні схеми не здатні вирішити дві основні проблеми учасників ринку. Ці проблеми полягають у високій вартості процедури належної перевірки клієнта та необхідності проведення заходів з ідентифікації та верифікації кожного разу, коли клієнт бажає скористатися послугами фінансової установи, де його не було ідентифіковано. Розкрито можливий механізм проведення належної перевірки клієнта з використанням технології розподіленого реєстру на основі блокчейну, а також окреслено основне коло проблем, без вирішення яких неможливий перехід до такої принципово нової системи взаємодії між клієнтами та фінансовими установами. До цих проблем належать визначення установ-ідентифікаторів, адміністраторів системи, контроль якості проведених перевірок, перелік документів, що ідентифікують особу, зберігання ідентифікаційних даних та оплата послуг установ, що ідентифікують особу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим аналізом кожної групи проблем, які стримують перехід національної системи фінансового моніторингу до здійснення заходів ідентифікації та верифікації клієнтів звітними установами на основі блокчейну.

The article examines methods of remote identification and verification in the process of implementing customer due diligence measures, conducted by primary financial monitoring entities. The relevance of the topic is due to the general digitalisation of financial services and the necessity to reduce compliance costs for reporting institutions. The purpose of the work was to single out the main methods for remote identification and verification of customers that can increase the effectiveness of the anti-money laundering and counter-terrorist financing system. The study uses the methods of analysis and synthesis, comparison, the dialectical method of cognition and the method of generalisation. The nature of the requirements applied to financial institutions in Ukraine during video verification of customers, which can be divided into technical, legal and procedural ones, is classified. The main requirements that allow the use of other comprehensive remote verification models are analysed. A new model for customer identification and verification is proposed, since current operational schemes are unable to solve two main problems of market participants. These problems are the high cost of the customer due diligence procedure and the necessity to carry out identification and verification measures every time a customer wishes to use the services of a financial institution where he/she has not been previously identified. A possible mechanism for conducting customer due diligence using blockchain-based distributed ledger technology is revealed, and the main range of problems, without the solution of which the transition to such a fundamentally new system of interaction between customers and financial institutions is impossible, is outlined. These problems include determining the identification institutions, system administrators, quality control of conducted inspections, list of documents that identify a person, storage of identification data and payment for services of institutions that identify the person. Prospects for further research are related to an in-depth analysis of each group of problems that constrain the transition of the national financial monitoring system to the implementation of customer identification and verification measures by blockchain-based reporting institutions.