Оцінка екологічного стану річки Ірклій за гідрохімічними показниками

Кравченко, Аліна Миколаївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/946

Title:	Оцінка екологічного стану річки Ірклій за гідрохімічними показниками
Authors:	Гончаренко, Тетяна Павлівна Кравченко, Аліна Миколаївна
Keywords:	якість води;гідрохімічні показники;гранично допустима концентрація;забруднюючі речовини;гранично допустимий скид
Issue Date:	2019
Abstract:	Актуальність теми. Вода є обмеженим і надзвичайно цінним ресурсом, необхідним для підтримки життя на земній кулі, розвитку сільського господарства і промисловості. В Україні протягом останніх років кількість невирішених проблем, пов’язаних із водними ресурсами, постійно зростає. Щороку збільшується споживання природної води, а погіршення її якості істотно впливає на здоров’я людей та водні екосистеми. Захист водних ресурсів є пріоритетним напрямом державної екологічної політики. Водні ресурси малих річок мають істотне значення як для народного господарства, так і для підтримки екологічної рівноваги у регіоні їх розташування. Тому питання якості води у малих річках, раціонального їх використання та охорони є дуже актуальними. Мета роботи: дослідження гідрохімічних показників якості води в річці Ірклій та оцінювання її екологічного стану на основі нормативів екологічної безпеки водокористування. Об’єкт дослідження: природна вода у річці Ірклій (Чорнобаївський район Черкаської області). Предмет дослідження: оцінювання властивостей та складу води з точки зору її придатності для господарсько-питного та рибогосподарського водокористування. Методи дослідження: для експериментального визначення гідрохімічних показників якості водного об’єкта використовувалися хімічні (гравіметричний та титрометричний) та фізико-хімічні методи аналізу (фотометричний, потенціометричний та хроматографічний). Результати дослідження. Визначено органолептичні показники (запах, смак, колір), вміст розчиненого кисню, активна реакція (рН), жорсткість, лужність проб води, відібраних на п’яти модельних ділянках. Показано, що вода річки Ірклій відповідає нормативам господарсько-питного водокористування і не відповідає рибогосподарським нормативам. Досліджено вплив стічних вод комунального підприємства «Чорнобаївське КП ВУЖКГ» на якість води р. Ірклій. У літній період було встановлено перевищення концентрацій у річці після скиду за такими показниками, як БСК5, ХСК, азот амонійний, фосфати, хлориди, нафтопродукти. Розраховано суму екологічного податку, який справлявся за скиди забруднюючих речовин у р. Ірклій платником податку – підприємством «Чорнобаївське КП ВУЖКГ» у 2018 році. Наведено загальні пропозиції для поліпшення екологічної ситуації на малих річках Черкащини. Наукова новизна: експериментально досліджено та визначено сучасний екологічний стан річки Ірклій; дано оцінку планової діяльності водокористувача водного об’єкта – підприємства «Чорнобаївське КП ВУЖКГ» щодо виконання ним водоохоронного законодавства. Теоретичне і практичне значення: показано, що комунальні стічні води є потужним антропогенним джерелом забруднення природних вод. Безпосередньо скидання стічних вод у природні об’єкти, навіть із дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, є небажаним. Насичення води азотними, фосфорними та поверхнево-активними сполуками може призвести до евтрофікації річки та значних негативних екологічних наслідків. Для ефективного обмеження й зменшення забруднень інформація та оцінка концентрацій, впливу, навантажень і джерел скидання загалом по водному об’єкту може бути корисною для менеджерів комунального підприємства, щоб зацікавити їх у створенні безвідходних технологій, виробництв та системи очищення стічних вод на підприємстві. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (32 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 75 сторінок друкованого тексту, основна частина – 41 сторінка. The actuality of theme. Water is a limited and extremely valuable resource needed to sustain life on the globe, to develop the agriculture and industry. In Ukraine, the number of unresolved water-related issues has been steadily increasing in recent years. The consumption of natural water increases annually, and deterioration of its quality significantly affects human health and aquatic ecosystems. The protection of water resources is a priority area of the state environmental policy. The water resources of small rivers are essential both for the economy and for maintaining the ecological balance in the region of their location. Therefore, the issues of water quality in small rivers, their rational use and protection are very important. The purpose: to study the hydrochemical parameters of water quality in the Irkliy river and to assess its ecological status based on water safety standards. The object of study: natural water in the Irkliy river (Chornobay district of Cherkasy region). The subject of study: the assessment of properties and composition of water in terms of its suitability for industrial, drinking and fishery water use. Research methods: chemical (gravimetric and titrometric) and physico-chemical methods of analysis (photometric, potentiometric and chromatographic methods) have been used to experimentally determine the hydrochemical parameters of the water object quality. Research results. Organoleptic parameters (odor, taste, color), dissolved oxygen content, active reaction (pH), stiffness, alkalinity of water samples selected on five model sites are determined. It is shown that the water of the Irkliy river meets the standards of industrial and drinking water use and does not meet the fishery standards. The effect of sewage of the municipal enterprise "Chornobayivske KP VUZhKG" on the water quality of the Irkliy river is investigated. In the summer, it is established that the concentrations in the river after discharge have been higher according to such indicators as BOC5 (biochemical object consumption), COC (chemical object consumption), ammonium nitrogen, phosphates, chlorides, petroleum products. The amount of the environmental tax paid for pollutant discharges in the Irkliy river by the taxpayer – "Chornobayivske KP VUZhKG" in 2018 is calculated. General suggestions for improvement of ecological situation on small rivers of Cherkasy region are given. Scientific novelty: the current ecological status of the Irkliy river has been experimentally investigated and determined; the planned activities of a water user of a water object – the enterprise "Chornobayivske KP VUZhKG" regarding the implementation of water protection legislation are assessed. Theoretical and practical significance: municipal wastewater has been shown to be a powerful anthropogenic source of natural water pollution. Discharging of wastewater directly into natural objects, even in compliance with sanitary-and-hygienic requirements, is undesirable. Water saturation with nitrogen, phosphorus and surface-active compounds can lead to eutrophication of the river and significant negative environmental effects. To effectively limit and reduce pollution, the information and assessment of concentrations, impacts, loads, and sources of discharges in general on a water object may be useful to utility managers to interest them in creating waste-free technologies, industries, and wastewater treatment systems at the enterprise. The structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusions, a list of references (32 sources), graphic documentation for master's qualification work, applications. Full volume consists of 75 pages of printed text, the main part – 41 pages.
URI:	http://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/946
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Кравченко 2019.pdf Restricted Access		1.93 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Будівельний факультет

Кафедра екології

Пояснювальна записка

до кваліфікаційної роботи магістра

на тему ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ ІРКЛІЙ ЗА
ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-803
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Кравченко А.М.._______________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Гончаренко Т.П.______________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М.___________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко В.О.______________
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2019 рік
2

ЗМІСТ

Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Нормативно-правова база використання водойм в Україні 5
1.2 Природніумовиутвореннямалихрічок в Черкаськійобласті 7
1.3 Організація моніторингу поверхневих вод 12
1.4 Показники якості води 18
2 Оцінка екологічного стану річки Ірклій за гідрохімічними показниками 21
2.1 Екологічне значення та характеристика р. Ірклій в гідрологічній 21
мережі Черкаської області
2.2 Характер використанняводнихресурсів р. Ірклій та заходи по 26
регулюванню біоценозу річки
2.3 Методологія дослідження якості води р. Ірклій за гідрохімічними 31
показниками
2.4 Аналіз та оцінка гідрохімічних показників р. Ірклій 36
2.5 Екологічна оцінка впливу на якість води у р. Ірклій комунального 52
підприємства ВУЖКГ (м. Чорнобай)
2.6 Обчислення екологічного податку за скиди хімічних речовин у р. 56
Ірклій комунального підприємства ВУЖКГ (м. Чорнобай)
2.7 Пропозиції для поліпшення екологічної ситуації на малих річках 61
Черкащини
Висновки 65
Перелік посилань 68
Додатки 69
Додаток А. Рівноважна концентрація кисню для обчислення насичення 70
киснем та твердість води (за О. О. Алекіним)
Додаток Б. Апробація результатів роботи 71

3

ВСТУП

Води належать до найцінніших національних багатств України. Вони
відіграють важливу роль у житті суспільства, розвитку економіки країни,
покращенні стану навколишнього природного середовища. Їх значення як
природничого компонента, як елемента екосистеми важко переоцінити. За
запасами доступних до використання водних ресурсів Україна належить до
малозабезпечених країн.
На сьогодні в Україні практично немає жодної поверхневої водойми за
ступенем забруднення води, екологічним станом, яку можна віднести до водойм
першої категорії з чистою питною водою.
Внаслідок проведення недосконалої водної меліорації, високої розораності
земель і недостатньої лісистості водозборів, розорювання прибережних захисних
смуг і заплав, випрямлення русел річок, спостерігається нерівномірність
(розрегульованість) їх стоку, прогресуюче обміління, замулювання, забруднення і,
навіть, зникнення.
Водні ресурси малих річок мають істотне значення як для народного
господарства, так і для підтримки екологічної рівноваги у регіоні їх
розташування. Тому проблема раціонального використання та охорони малих
річок повинна вирішуватись комплексно, системно, з урахуванням взаємовпливу
усіх факторів, процесів та компонентів географічної мережі, а також впливу
господарської та іншої діяльності з боку людини. В значній мірі вирішення цієї
проблеми залежить від ефективного правового регулювання використання та
охорони малих річок нашої держави.
У даний час в Україні існує певна правова основа, яка регулює відносини в
цій сфері. На жаль, вона не повністю забезпечує належне використання та
охорону малих річок України. Окремі положення, враховуючи їх специфіку,
залишились неврегульованими, а деякі вирішені не повністю, що призводить до
зниження ефективності державного управління та діяльності правоохоронних
4

органів у сфері застосування екологічного законодавства. Все це вимагає
наукового обґрунтування і практичного вирішення існуючих проблем.
Збільшення правопорушень у галузі використання водних ресурсів
обумовлене рядом причин, які тісно пов’язані з певними суперечностями та
прогалинами в чинному законодавстві, загальноекономічною кризою,
неузгодженістю діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та
правоохоронних органів.
Істотний вплив малих річок на екологічну безпеку держави, особливе їх
значення у встановленні екологічної рівноваги та водночас збільшення
антропогенного впливу на водну мережу України спонукає до встановлення
пріоритетності їх захисту.
Внаслідок постійно зростаючого промислового і побутового забруднення,
розорювання та гідротехнічної меліорації водозборів і заплав, знищення лісів у
долинах рік велика кількість водотоків і малих річок сьогодні знаходиться на
різних стадіях деградації. Якість води в них постійно погіршується, більшості з
них загрожує повне зникнення. Для охорони малих річок необхідно
запроваджувати зворотні системи водопостачання, безстічні системи,
використовувати в технічному водопостачанні теплообмінні або інші стічні води
після очищення. Тому дослідження екологічного стану малих річок є досить
актуальним.

5

1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Нормативно-правова база використання водойм в Україні

В Україні використання та охорони водного середовища ведеться за
принципом ресурсного підходу. Водними ресурсами вважають усі вільні води
гідросфери. Перш за все це річкові, озерні і підземні води, ґрунтова й атмосферна
волога, а також води водоймищ, каналів, зрошувальних систем і інших штучних
испоруд, створених людиною з метою кращого використання води [1].
Протягом другої половини минулого століття і початку нинішнього
кількість невирішених проблем, пов’язаних із водними ресурсами, постійне
зростає. Щороку збільшується споживання водних ресурсів, а погіршення їхньої
якості істотно впливає на здоров’я людини. Захист водних ресурсів є
пріоритетним напрямом європейської екологічної політики [2].
Водні відносини в Україні регулюються Законом України «Про охорону
навколишнього природного середовища», Водним кодексом України (ВК) та
іншими актами законодавства [3-5].
Право водокористування – це сукупність правових норм та правил, які
регулюють порядок, можливість та умови раціонального й безпечного
використання водних об’єктів із метою задоволення чисельних потреб. Так, в
статті 1 Водного кодексу України водокористування визначається як
використання водних об’єктів для задоволення потреб населення, промисловості,
сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, враховуючи
право на забір води та скидання стічних вод [3-5].
Як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони
водні об’єкти підлягають державному обліку з метою встановлення відомостей
про їх кількість і якість, даних про водокористування. На основі даних
державного обліку ведеться жержавний водний кадастр. В Україні налічується
63119 річок, в тому числі великих (площа водозабору понад 50 тис. км2) – 9,
6

середніх (від 2 до 50 тис. км2) – 81 і малих (менше 2 тис. км2) становить 63029.
Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, з них 90 % припадає на малі
річки [4].
Згідно зі ст. 80 ВК з метою охорони малих річок заборонено:
– Змінювати рельєф басейну річки;
– руйнувати русла річок, які пересихаючих річок, струмки та водотоки;
– випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня
або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
– зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
– розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
– проводити осушні меліоративні роботи на заболочених ділянках та
урочищах у верхів’ях річок;
– надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім
гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для
садівництва та городництва;
– здійснювати інші роботи, що можуть негативно вплинути чи впливають на
водність річки і якість води в ній [3-5].
З метою оцінки якості природної води та разробки заходів щодо щодо
раціонального використання, охорони вод, відтворення водних ресурсів
складається їх екологічний паспорт у порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України (ст 81 ВК) [3-5]. Екологічний паспорт водних об’єктів повинен
являти собою офіційний документ, в якому зафіксовані усі їх екологічні хвороби,
їхню специфіку та динаміку розвитку, містить необхідну детальну інформацію
для ефективного вирішення природоохоронних питань.
Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм, що впливають на
прирдний стік поверхневих та стан підземних вод, допускається лише здозволу
місцевих рад за погодженням з державними органами водного господарства,
охорони навколишнього середовища та геології (ст. 82 ВК) [3-5].

7

Відповідно до ст. 87 ВК для створення сприятливого режиму водних
об’єктів, запобігання їх забрудненню, засміченню і вичерпанню, знищенню
навколоводних рослин і тварин, встановлюються водоохоронні зони (ВЗ) – це
природоохоронні території господарської діяльності, що регулюється [3-5].
На території водоохоронних зон забороняється: використання стійких та
сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ,
полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф
місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки [3-5].

1.2 Природні умови утворення малих річок в Черкаськійобласті

Черкаська область утворилась 7 січня 1954р. і розташована на
Східноєвропейській рівнині, в басейні середньої течії Дніпра. Площа Черкаської
області становить 20,9 тис. км2 (3,5 % від загальної площі України). Територія
області простягнулась з південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі
на південь – на 150 км [6-9].
Крайня північна точка знаходиться на північ від с. Кононівка, Драбівського
району (5014пн.ш., 3207сх.д.), південна – на південь від с.Колодисте,
Уманського району (4827пн.ш., 3007сх.д.), західна – на північний захід від с.
Жовтневе, Монастирищенського району (4903пн.ш., 2936сх.д.), східна – на
південний схід від с.Стецівка, Чигиринського району (4900 пн.ш., 3252сх. д.).
Черкащина межує на півночі з Київською (межа 340 км), на сході – з Полтавською
(212 км), на півдні – з Кіровоградською (388 км), на заході – з Вінницькою (124
км) областями [6-9].
Клімат регіону помірне континентальний. Абсолютний мінімум температури
повітря у 2018 році – мінус 25,2 спостерігався у січні. Абсолютний максимум
температури повітря у 2018 році – плюс 34,8 спостерігався у серпні [6-9].
Область перетинає головна водна артерія України – річка Дніпро. По
території області протікає 1037 річок, найбільша з них р. Дніпро
8

(в межах області – 150 км), 7 середніх річок – Рось, Тясмин, Гнилий Тікич,
Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись. В області налічується 40
водосховищ, найбільшими є Канівське і Кременчуцьке, 2,3 тисяч озер, ставків та
водоймищ [1].
Черкаська область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими
лісами, різноманітним тваринним світом. Так, у області розташований
найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник,
всесвітньо відомий Уманський дендропарк «Софіївка» – перлина садово-
паркового мистецтва.
Станом на 01.01.2019р. відповідно до адміністративно-територіального
поділу область складається з 20 районів, 31 об’єднання територіальних громад, 6
міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла,
Умань), 10 – міст районного значення, 14 селищ міського типу, 824 сільських
населених пунктів. Обласний центр – місто Черкаси (Соснівський,
Придніпровський райони) [10].
Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке
водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.
Загальні відомості про адміністративні райони наведено в таблиці 1.1, малі
річки адміністративних районів – в таблиці 1.2 [10].
Городищенський район. Основна річка – Вільшанка. На Вільшанці
збудовано 2 водосховища: у смт. Вільшана, призначення якого полягає у
водопостачанні цукровому заводу, та біля с.Старосілля, щоз астосовується для
риборозведення та зрошення. У районі знаходиться 114 ставківзагальноюплощею
водного дзеркалапонад 870 га [6-9].
Драбівський район. Основні річки – Супій із притокою Коврай,
Золотоношка, Чумгак. Долини річок частково заболочені. Збудовано 141 ставок
загальною площею водного дзеркала понад 1080 га.
Жашківський район. Основнарічка – Гірський Тікич із притоками Торчею,
Буртами, Конелкою перетинає територію району із заходу на схід і
9

використовується для зрошення, рибництва, водного туризму. Знаходиться 168
ставків загальною площею водного дзеркала понад 2700 га.
Звенигородський район. Основнірічки – Гнилий Тікич із притокою
Шполкою, Вільшанка. Збудовано 4 водосховища, що в основному
використовуються для водозабезпечення, виробництва електроенергії,
риборозведення, зрошення, і 193 ставка загальною площею водного дзеркала
понад 1100 га [6-9].

Таблиця 1.1 –Загальні відомості про адміністративні райони
Кількість
Адміністративний Площа району, населення
Районний центр
район га району,
осіб
Городищенський 883 39441 Городище
Драбівський 1161 34000 Драбів
Жашківський 964 36142 Жашків
Звенигородський 1021 43248 Звенигородка
Золотоніський 1538 40279 Золотоноша
Кам'янський 725 26453 Кам'янка
Канівський 1300 18962 Канів
Катеринопільський 673 23596 Катеринопіль
Корсунь-
896 41616 Корсунь-Шевченківський
Шевченківський
Лисянський 746 22889 Лисянка
Маньківський 765 26842 Маньківка
Монастирищенський 720 35549 Монастирище
Смілянський 974 31870 Сміла
Тальнівський 917 32864 Тальне
Уманський 1441 42805 Умань
Христинівський 632 34221 Христинівка
Черкаський 1686 74788 Черкаси
Чигиринський 1217 40236 Чигирин
Чорнобаївський 1553 26177 Чорнобай
Шполянський 1105 42098 Шпола

Золотоніський район. Основнарічка – Дніпро, що тут представлено
Кременчуцьким водосховищем, в який впадає Супій з притокою Кавраєць,
Золотоношка, а також Кропивка. Знаходиться 52 ставка загальною площею
водного дзеркала понад 600 га [6-9].
10

Інформація про малі річки Черкаської області надана в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Розподіл малих річок у Черкаській області
№ Район, місто Малірічки
1 Городищенський Вільшанка
2 Драбівський Супій, Коврай, Золотоношка, Чумгак
3 Жашківський Торча, Бурта, Конелка
4 Звенигородський Шполка, Вільшанка
5 Золотоніський Золотоношка
6 Кам'янський Тясмин, МокрийТашлик, СухийТашлик,
Жаботинка, Косарка
7 Канівський Росава
8 Катеринопільський Шполка
9 Корсунь-Шевченківський -
10 Лисянський Свинотопка
11 Маньківський Кищиха
12 Монастирищенський -
13 Смілянський Ірдинь, Сріблянка, Медянка
14 Тальнівський Тальянка
15 Уманський Синиця, Ятрань, Уманка, Ревуха
16 Христинівський Удич, Кублич, Синиця, Уманка, Руда
17 Черкаський Вільшанка
18 Чигиринський Притока Тясмин
19 Чорнобаївський Суля, Ірклій, Бурімка
20 Шполянський Шполка, Товмач, Велика Вись

Кам’янський район. Основнірічкі – Тясмин та його притоки Мокрий Ташлик
та Сухий Ташлик, Жаботинка, Косарка. Збудовано 1 водосховище, 29 ставків
загальною площею водного дзеркала понад 431 га.
Канівський район. На півночі район омивається Канівським водосховищем.
Збудовано 32 ставка загальною площею водного дзеркала понад1160 га.
Катеринопільський район. Основнарічка – Велика Вись (на південній межі
району), Гнилий Тікич, Шполка. Знаходиться 35 ставків загальною площею
водного дзеркала понад 280 га [6-9].
Корсунь-Шевченківський район. Основна річка – Рось.
Лисянський район. Основна річка – Гнилий Тікич із притокою Свинотопка.
11

Збудовано 4 водосховища. У районі знаходиться 186 ставків загальною площею
водного дзеркала понад 1200 га [6-9].
Маньківський район. Основна річка – Гірський Тікич із притокою Кищиха.
На Гірському Тікичу збудовано Юрпільське водосховище, основне призначення
якого – енергетика. У районі знаходиться 173 ставків загальною площею водного
дзеркала понад 650 га [6-9].
Монастирищенський район. Основна річка – Гірський Тікич. Збудовано 2
водосховища комплексного призначення. У районі знаходиться 200 ставків
загальною площею водного дзеркала понад 1,1 тис. га [6-9].
Смілянський район. Основнарічка – Тясмин із притоками Гнилий Ташлик,
Ірдинь, Сріблянка, Медянка та ін. Є 100 ставків загальною площею водного
дзеркала понад 760 га та 2 водосховища, які використовуються комплексно [6-9].
Тальнівський район. Основнірічки – Гірський Тікич із притокою Тальянкою
та Гнилий Тікич. Збудовано 2 водосховища – енергетика та зрошення. У районі
знаходиться 54 ставків загальною площею водного дзеркала понад 500 га [6-9].
Уманський район. Основнірічки – Синиця та Ятрань із притоками Уманкою
та Ревухою. На Ятрані збудовано 4 водосховища, що використовуються в
основному для зрошення, виробництва електроенергії, водопостачання, тощо. У
районі знаходиться 235 ставків загальною площею водного дзеркала понад 1400 га
[6-9].
Христинівський район. Знаходяться верхів'я Удича, Кублича, Синиці,
Уманки, Рудої та інших потоків, які несуть свої води в різних напрямках.
Збудовано близько 240 ставків загальною площею водного дзеркала понад 700 га.
Черкаський район. Основна річка – Дніпро (Кременчуцьке водосховище) та
його притоки Рось, Вільшанка, Тясмин. Омивається водами Кременчуцького
водосховища, на південному заході болотний масив Ірдинь [6-9].
Чигиринський район. Основна річка – Дніпро (Кременчуцьке
водосховище) та його притока Тясмин. Збудовано 2 водосховища на р. Ірклій і 52
ставка загальною площею водного дзеркала понад 570 га [6-9].
12

Чорнобаївський район. Основні річки – Сула і Ірклій. Омиваються водами
Кременчуцького водосховища. Збудовано 4 водосховища для потреб господарства
і 33 ставка загальною площею водного дзеркала понад 1300 га [6-9].
Шполянський район. На території району беруть початок річки Гнилий
Ташлик, Шполка, Товмач та інші, а на межі з Кіровоградською областю протікає
Велика Вись. Створено водосховище для водопостачання цукрового заводу на р.
Шполка біля с. Іскрене. У районі збудовано також Матусівське водосховище на р.
Гнилий Ташлик і 181 ставок загальною площею водного дзеркала понад 1200 га
[6-9].

1.3 Організація моніторингу поверхневих вод

Державний моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення, збирання,
опрацювання, збереження та аналізу інформації про кількісний і якісний стан вод,
прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для
прийняття управлінських рішень у галузі використання й охорони вод і
відтворення водних ресурсів (ст. 21 Водного кодексу України) [3-5].
Він є складовою частиною ДСМД і регламентується у визначеному
постановою КМУ від 20.07.96 р. № 815 «Порядку здійснення державного
моніторингу вод» [11] (далі– Порядок), що встановлює основні вимоги до
організації державного моніторингу вод, до взаємодії міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади під час його проведення, до забезпечення
органів державної виконавчої влади інформацією для прийнятт ярішень,
пов'язаних із станом водного фонду України.
До об'єктів державного моніторингу вод належать: поверхневі води –
природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки); штучні водойми
(водосховища, ставки), канали та інші водні об'єкти; підземні води та джерела;
внутрішні морські води та територіальне море, виключна (морська) економічна
зона України; джерела забруднення вод, включаючи зворотні води, аварійні
13

скидання рідких продуктів і відходів, втрати продуктів і матеріалів при
видобуванні корисних копалин у межах акваторій поверхневих вод, внутрішніх
морських вод, територіального моря та виключної (морської) економічної
зониУкраїни й демпінг відходів, води поверхневого стоку із
сільськогосподарських угідь, фільтрацію забруднювальних речовин з
технологічних водойм і сховищ, масовий розвиток синьо-зелених водоростей;
надходження шкідливих речовин з донних відкладів (вторинне забруднення) та
інші джерела забруднення, щодо яких можуть здійснюватися спостереження [3-5].
До суб'єктів державного моніторингу вод належать Мінприроди, МОЗ,
ДСНС, Мінагрополітики, Держводгосп, Держбуд, їхні органи на місцях, а також
організації, що входять до сфери управління цих центральних органів виконавчої
влади (таблиця 1.3) [12].

Таблиця 1.3 – Суб'єкти й об'єкти державного моніторингу вод
Суб'єктмоніторингу Об'єктмоніторингу
Поверхневі води, підземні води, морські води, зокрема водні об'єкти в
Мінприроди межах природоохоронних територій; джерела скидів стічних вод
(радіонуклідів та ін.).
Поверхневі води, підземні води, джереласкидівстічних вод в зонах
ДСНС
радіоактивногозабруднення.
Поверхневі води, морські води, питна вода у місцяхпроживання і
МОЗ
відпочинкунаселення.
Мінагрополітики Поверхневі води сільськогосподарськогопризначення.
Річки, водосховища, канали, зрошувальні системи й водойми у зонах
впливу АЕС; поверхневі води в прикордонних зонах і місцях
Держводгосп
інтенсивного виробничого використання їх, ґрунтові води, морські
води.
Ґрунтові води, питна вода централізованих систем водопостачання,
Держбуд
стічні води міськоїканалізаційноїмережі та очиснихспоруд.

Для здійснення моніторингу суб'єктами моніторингу розробляються
національні, регіональні, відомчі та локальні програми моніторингу, в яких
визначаються мережі пунктів, показники й режими спостережень для водних
об'єктів та джерел забруднення вод, регламенти передавання, опрацювання та
використання інформації. Організація й координація державного моніторингу вод
14

здійснюється Мінприроди. Суб'єкти державного моніторингу вод удосконалюють
або створюють у своєму складі спеціальні служби, що здійснюють державний
моніторинг вод. Під час здійснення державного моніторингу вод визначаються
переліки пріоритетних показників стану водних об'єктів і показників негативного
впливу [11].
Фоновий моніторинг здійснюється шляхом систематичних спостережень на
водних об'єктах, які не зазнають прямого антропогенного впливу, з метою
отримання інформації для оцінення й прогнозування змін стану водних об'єктів
внаслідок промислової та господарської діяльності. Фоновий моніторинг
поверхневих і внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря та
виключної (морської) економічної зони України здійснює гідрометеорологічна, а
підземних вод – геологічна служби Мінприроди України [11].
Загальний моніторинг складається з моніторингу на державній мережі
пунктів спостережень, моніторингу антропогенного впливу на водні об'єкти,
моніторингу водних об'єктів у місцях використання їх та спеціальних видів
моніторингу; здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об'єктів,
вироблення й прийняття рішень з ефективного використання, охорони та
відтворення водних ресурсів. Моніторинг на державній мережі пунктів
спостережень для поверхневих і підземних вод здійснюється Мінприроди [11].
Спостереження за якістю поверхневих вод виконують за певними видами
програм, які вибирають залежно від категорії пункту спостереження [12-16].
Програми за гідрохімічними показниками поділяються на обов’язкову,
першу, другу і третю скорочені. Спостереження за якістю поверхневих вод
виконують за певними видами програм, які вибирають залежно від категорії
пункту спостереження. Частота відбору проб води в контрольних створах
залежить від: якості води, її витрат та інших гідрологічних характеристик,
господарського значення водного об’єкта, змінності якості води протягом року,
кількості та складу зворотних вод, що скидаються у водний об’єкт, економічних
та технічних можливостей, категорії пункту спостережень. Оптимальною
15

вважають частоту відбору проб не рідше 12 разів протягом гідрологічного року. У
створах, особливо важливих для господарства (І категорії), контроль якості води
доцільно здійснювати за допомогою автоматичних станцій та доповнювати його
періодичним відбором проб [12-16].
Програми спостережень за гідрохімічними показниками поділяються на
обов’язкову, першу, другу і третю скорочені.
Мінімальна кратність відбору проб за обов’язковою програмою для
рівнинних річок з урахуванням водності становить 7 разів на рік. Проби
відбираються в основні фази водного режиму: під час весняної повені – на
підйомі, піку і спаді; під час літньої межені – при найменших витратах і при
проходженні дощового паводка; восени – перед льодоставом; під час зимової
межені. Якість води у водних об’єктах досліджують: взимку при найбільш
низькому рівні та найбільшій товщині льоду; на початку весняного наповнення
водойми; у період максимального наповнення; в літньо – осінній період при
найбільш низькому рівні води [12-16].
При здійсненні обов’язкової програми проводять такі гідрохімічні
спостереження: візуальні спостереження, температура (0С), колірність (град.),
запах (бали), концентрації розчинених у воді газів (кисню, діоксиду вуглецю,
мг/дм3), концентрація завислих речовин (мг/дм3), водневий показник рН, окисно-
відновний показник Еh (мВ), концентрації головних іонів (хлорид них,
сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, суми іонів,
мг/дм3), хімічне споживання кисню ХСК (мг/дм3 ), біохімічне споживання кисню
БСК за п’ять діб (мг/дм3), концентрації біогенних елементів (амонійних,
нітратних, нітритних, фосфатів, загального заліза, кремнію, мг/дм3 ), концентрації
поширених забруднюючих речовин – нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-
активних речовин СПАР, летких фенолів, пестицидів і сполук металів, мг/дм3)
[12-16].
За першою скороченою програмою виконують такі гідрохімічні
спостереження: візуальні спостереження, температура (0С), водневий показник
16

рН, питома електропровідність (См/см), концентрація розчиненого кисню
(мг/дм3).
За другою скороченою програмо проводять: візуальні спостереження,
температура (0С), водневий показник рН, питома електропровідність (См/см),
концентрація завислих речовин (мг/дм3), хімічне споживання кисню ХСК (мг/дм3
), біохімічне споживання кисню БСК за п’ять діб (мг/дм3), концентрації двох –
трьох забруднюючих речовин, основних для води в даному пункті (мг/дм3) [12-
16].
При здійсненні третьої скороченої програми проводяться: візуальні
спостереження, температура (0С), водневий показник рН, концентрація завислих
речовин (мг/дм3), концентрація розчиненого у воді кисню ( мг/дм3), біохімічне
споживання кисню БСК за п’ять діб (мг/дм3), концентрація всіх речовин, що
забруднюють воду в даному пункті спостережень (мг/дм3) [12-16].
Періодичність проведення спостережень за гідрохімічними показниками та
програми спостережень встановлюють відповідно до категорії пункту
спостережень (таблиці 1.4-1.5)

Таблиця 1.4 – Періодичність проведення спостережень за гідрохімічними
показниками
Періодичність Програми для пунктів спостережень категорії
проведення
спостережень І ІІ ІІІ ІV
Щоденно Скорочена 1 Візуальні – –
спостереження
Щодекади Скорочена 2 Скорочена 1 – –
Щомісяця Скорочена 3 –
В основні фази Обов’язкова
водного режиму

Пункти І категорії встановлюються на водних об’єктах, які мають важливе
народногосподарське значення. Пункти ІІ категорії встановлюються на водних
об’єктах, які мають середню забрудненість води. Пункти ІІІ категорії
встановлюються на водних об’єктах, на яких спостерігається низька
17

забрудненість поверхневих вод. Пункти ІV категорії розміщують на водоймах і
водотоках, які розташовані територіях державних заповідників і природних
національних парків [12-16].

Таблиця 1.5 – Програми спостережень за якістю поверхневих вод за
гідрохімічними показниками
Види програм
Показники Скорочені
Обов’язкова
1 2 3
Візуальні спостереження + + + +
Температура,0С + + + +
Кольоровість, град; прозорість,см; запах, бали + - - -
Концентрації розчинених у воді газів, мг/л:
-кисню + + - +
-двоокису вуглецю + - - -
Концентрація завислих речовин, мг/л + - + +
Водневий показник (рН) + + + +
Окисно-відновний потенціал (Еh), мВ + - - -
Питома електропровідність, См/см - + + -
Концентрація головних іонів, мг/л:

-хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних,
кальцію, магнію, натрію, калію, суми іонів + - - -
ХСК, мг О2/л + - + +
БСК, мг О2/л + - + +
Концентрації біогенних елементів, мг/л:

-амонійних, нітритних, нітратних іонів,
фосфатів, заліза загального, кремнію + - - -
Концентрації поширених забруднюючих
речовин, мг/л:
-нафтопродуктів, СПАР, фенолів, пестицидів, - - - -
важких металів
Концентрації 2-3 забруднюючих речовин, мг/л - - + -
Концентрації всіх забруднюючих речовин в
- - - +
даному пункті контролю, мг/л

Програми спостережень були розроблені для визначення якісного стану
поверхневих вод на основі вимірювання певних параметрів якості води у
контрольних створах і проведення її фізико-хімічного аналізу. Якість води
оцінюють через порівняння гідрохімічних показників, визначених у пункті
18

спостережень, зі встановленими нормами якості води. На основі отриманих даних
можна визначити рівень забрудненості водного об’єкта і придатність води для
використання.

1.4 Показники якості води

Природна вода за своїм складом надто різноманітна і являє собою складні
багатокомпонентні системи, основу яких складає хімічне з'єднання – Н2О. До її
складу входять також солі (здебільшого у вигляді іонів, молекул і комплексів),
органічні речовини (в молекулярних з'єднань і в колоїдному стані), гази (у вигляді
молекул та гідротованих сполук), дисперговані домішки, гідробіонти (планктон,
бентос, нейстон), бактерії, віруси [11-16].
Під якістю природної водирозуміють сукупність її властивостей,
зумовлених характером домішок, що містяться у воді. За своєю природою
домішки природних вод поділяються на органічні й не органічні.
Норми якості води являють собою встановлені значення різноманітних
показників, залежно від виду водокористування. Розрізняють чотири основні
групи показників, що характеризують якість вод: фізичні, хімічні, бактеріологічні,
гідробіологічні.
Фізичні (органолептичні) показники визначаються за допомогою органів
чуття людини і включають: запах, смак, колір, прозорість, мутність, забарвлення,
температура [11-16].
Смак і запах природних вод можуть бути природного або штучного
походження. Розрізняють чотири основних смаки води: солоний, гіркий,
солодкий, кислий. Відтінки смакових відчуттів, що складаються з основних,
називають присмаками. Солоний смак вод, звичайно, зумовлений присутністю
хлориду натрію; гіркий – сульфату магнію; кислий смак у більшості випадків
пояснюється надлишком розчиненої вуглекислоти (мінеральнісолі); залізний
19

присмак надають водірозчинені солі заліза; лужний – поташ, сода, їдкі луги,
в'яжучий сульфат кальцію, сіль марганцю [11-16].
До запахів природного джерела відносять землистий, рибний, гнильний,
сірководневий, ароматичний, болотний, глинистий, невизначений. До запахів
штучного походження відносять хлорний, камфорний, аптечний, фенольний,
хлорофенольний, запах нафтопродуктів. Інтенсивність і характер запахів і
присмаків води на сьогодні визначається органолептично, тобто за допомогою
органів чуття за п'ятибальною шкалою.
Запах води аналізується в два етапи: при температурі довкілля (кімнатній) і
при нагріванні до 60°С. Інтенсивність запаху оцінюється в балах:
0 – при відсутності запаху,
1 – виявляється в лабораторії звичайними прийомами,
2 – виявляється при зверненні уваги на нього,
3 – легко помічається і викликає недобрі відгуки,
4 – звертає на себе увагу й може змусити втриматись від пиття,
5 – запах настільки сильний, що вода не придатна для пиття [11-16].
Смак і присмак визначають при температурі 20°С і в балах: 0 – відсутність
присмаку, 1 – дужеслабкий, 2 – слабкий, 3 – помітний, 4 – виразний, 5 –
дужесильний. Присмакпитної води не повинен перевищувати 2 бали, а при
хлоруванні – 1 балу [11-16].
Колір води зумовлений присутністю у воді гумусових і дубильних речовин,
білково - й вуглеводневих сполук, жиру, органічних кислот та інших органічних
сполук, які входять до складу живих і рослинних організмів, що містяться у воді, і
що є продуктами їхньої життєдіяльності або розпаду. Колір природних вод
зумовлений також наявністю гумусових речовин.
Колір встановлюють візуально. Він вимірюється в умовних градусах, що
визначаються порівнянням зі стандартними розчинами хромово-кобальтової
шкали й характеризується як бурий, сірий, коричневий та інший.
20

Прозорість і каламутність характеризують наявність у воді завислих
нерозчинних забруднень (частинок піску, глини, мулу, планктону, водоростей
тощо).
Температура характеризує термальний стан води і визначається ртутними
термометрами зі шкалою в градусах по Цельсію.
Хімічні показники води включають окислювальність, розчинений кисень,
азотовмісні речовини, сухий залишок, активну реакцію, лужність, жорсткість,
мікроелементи, агресивність, вміст хлоридів, сульфідів та інших речовин. Сюди ж
відносять показники органічного забруднення води – біохімічна й хімічна потреба
в кисні [11-16].

21

2 ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ ІРКЛІЙ ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ
ПОКАЗНИКАМИ

2.1 Екологічне значення та характеристика р. Ірклій в гідрологічній мережі
Черкаської області

Ірклій – річка у Чорнобаївському районі Черкаської області, ліва притока
Дніпра. Довжина річки – 39 км, площа басейну – 318 км2. Бере початок поблизу
селаКрасенівка. Долина трапецієподібна, ширина до 3 км, глибина до 20 м.
Заплава у верхів’ї заболочена, ширина – до 300 м. Річище слабозвивисте,
завширшки до 5 м, дно замулене. Похил річки 0,6 м/км. Живлення в більшості
снігове і дощове. Льодостав триває від початку грудня до початку березня. На
річці споруджено 5 водосховищ. Воду використовують для технологічних та
сільськогосподарських потреб або ж розведення риб [17].
Річка Ірклій завжди мала велику популярність серед жителів селища
Чорнобай, адже її пляжі були місцем для відпочинку. Річка мала набагато кращий
екологічний стан і більше привертала увагу громадян (рисунок 2.1) [17].
Постійно зростаючий антропогенний вплив на навколишнє середовище у
Черкаській області призводить до значного погіршення екологічного стану всіх
його компонентів, в тому числі водних об’єктів. Інтенсивне використання водних
об’єктів для потреб комунального господарства, промисловості, сільського
господарства сприяє забрудненню поверхневих вод та погіршує стан річкових
басейнів. Так було і з р. Ірклій, з часом пляжі і сама річка ставали забрудненими
все більше і більше. Влада селища не виділяла ресурсів для відновлення стану
водойми і на теперішній час екологічний стан річки є критичним.

22

Рисунок 2.1 – Річка Ірклій, смт. Чорнобай

В дослідженнях Й.В. Гриба до групи чинників антропогенної трансформації
річкових басейнів було віднесено: осушення та зрошення територій;
індустріалізація – за розсіюванням не вловленої маси викидів у повітряний
басейн; урбанізація – антропогенна трансформація басейну, частина якого зайнята
під забудову; розораність; забруднення домішками, що потрапляють у водойму
разом з недостатньо очищеними господарсько-побутовими стічними водами та
від розсіяних джерел [18].
Погіршення екологічного стану р. Ірклій пов’язано саме з тим, що навколо
річки розташовані помешкання, будинки, городи, які ведуть до берега річки.
Також, враховуючи те, що річка знаходиться в сільській місцевості, в більшості,
забруднення водного об’єкту становитимуть відходи від людей та від їхнього
сільськогосподарського володіння. На жаль, мешканці не до кінця розуміють
23

глибину своїх помилок, коли просто скидають у водний об’єкт свої побутові
відходи, не задумуючись про згубні наслідки для даної річки.
Карта-схема географічного розташування річки Ірклій надана на рисунку
2.1 [18].

Рисунок 2.1 – Карта-схема географічного розташування річки Ірклій

Залежно від водозабірної площі басейну згідно із статтею 79 Водного
кодексу України річки можна поділити на великі, середні та малі.До великих
належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу
водозбору понад 50 тис. км2. До середніх належать річки, які мають площу
водозбору від 2 до 50 тис. км2. До малих належать річки з площею водозбору до 2
тис. км2.
Річку Ірклій можна віднести до малих. Довжина 39 км, площа водозбірного
басейну 318 км2. Похил річки 0,6 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 3
24

км, завглибшки до 20 м. Заплава завширшки до 300 м. Річище слабозвивисте,
завширшки у верхів'ї до 5 м, заболочена; дно замулене. Використовується на
господарські потреби, технічне водопостачання, споруджено ставки [17].
Ірклій бере свій початок на схід від селища Привітне. Тече переважно на
південь. Впадає до Дніпра (в Кременчуцьке водосховище) на південний захід від
села Іркліїв.
Ірклій – найдовша річка у Чорнобаївському районі.
У долині річки розташовано гідрологічні заказники місцевого значення
Загородищанський, РевбинськийіСавківський.
Загородищанський – гідрологічний заказник місцевого значення у
Чорнобаївському районі Черкаської області. Заказник площею 50,4 га
розташовано у долині річки Ірклій біля села Загородище(рисунок 2.3) [19].
Як об'єкт природно-заповідного фонду було створено рішенням Черкаськго
облвиконкому від 28.11.1979 р. № 597. Землекористувач або землевласник, у
віданні якого знаходиться заповідний об'єкт – СКВ «Міжгір'я» [19].
Заказник є регулятором гідрологічного режиму. Болотна рослинність
представлена лісовими фітоценозами (за участю верби білої, верби ламкої, верби
попелястої, вільхи чорної). В прибережній смузі очеретно-рогозові, рогозово-
осокові асоціації. На місцях, де болото обводнене, поширена вільноплаваюча
рослинність за участю ряски малої, ряски триборозенчастої, рдесника плавучого
[19].
Ревбинський– гідрологічний заказник має площу 25,4 га розташовано на
заболоченій ділянці у долині річки Ірклій біля с. Ревбинці.
Як об'єкт природно-заповідного фонду був створений рішенням
Черкаського облвиконкому від 28.11.1979 р. № 597. Землекористувач або
землевласник, у віданні якого знаходиться заповідний об'єкт – Ревбинська
сільська рада [20].
Заказник є регулятором гідрологічного режиму річки. Рослинний світ
досить різноманітний. Тут поширені такі болотні фітоценози: осокові, очеретяні,
25

лісові (вільшаники) заказник місцевого значення у Чорнобаївському районі
Черкаської області [20].

Рисунок 2.3 – Загородищанський заказник с. Загородище

Савківський – гідрологічний заказник місцевого значення у
Чорнобаївському районі Черкаської області. Заказник площею 49,7 га
розташований у заплаві річки Ірклій біля с. Савківка.
Як об'єкт природно-заповідного фонду створений рішенням Черкаського
облвиконкому від 28.11.1979 р. № 597. Землекористувач або землевласник, у
віданні якого знаходиться заповідний об'єкт – Чорнобаївська селищна рада [21].
Це ділянка низинного болота, яка є регулятором гідрологічного режиму
річки. Флористично– типовий болотний комплекс із досить значною щільністю
евтрофними видами. Аспект створюють асоціації очерету звичайного, комишево-
осокові угруповання. Іноді трапляються частуха подорожникова, щавель
кінський. У верхів'ї болота по правому березі, невеликий гайок, утворений вербою
26

білою, вербою попелястою, вербою гостролистою. Наявна смуга заболочених
луків з типовою рослинністю за участю тимофіївки лучної, китника тростинового,
китникаколінчастого, вербозілля звичайного, незабудки, хвоща болотяного,
хвоща річкового, козельців лучних, підбіла звичайного тощо[21].
Як бачимо, на території, де протікає річка Ірклій, розташовані дуже важливі
об’єкти місцевого значення. Різноманітний рослинний світ заказників підтримує
існування річки. Тому враховуючи всі ці фактори, місцеве самоврядування
повинно регулювати всі процеси, які відбуваються на території водного об’єкту і
вживати відповідних заходів для запобігання негативних наслідків по
відношенню до води, рослинності і риб, які знаходяться в ньому.

2.2 Характер використанняводнихресурсів р. Ірклій та заходи по
регулюванню біоценозу річки

Поверхневі води – води суходолу, що постійно або тимчасово знаходяться
на земній поверхні в рідкому або твердому стані у формі водних об'єктів (водних
потоків, водойм), а також нагромаджень льоду та снігу (льодовиків, снігового
покриву).
Річки є основним джерелом прісної води в господарській діяльності
людини. На частку річок, озер та інших прісноводних водойм припадає лише 1%
від запасів всієї прісної води на планеті, решта ж вода «законсервована» в
льодовиках або «замурована» в підземних водах. Але внаслідок відновлення
водних ресурсів, цього достатньо для постачання води для всієї планети. Річки в
певний момент часу містять всього 1,2 тис. км3, проте річний стік води всієї
планети становить 41,8 тис. км3 [22].
Насправді ж, поверхневі води мають величезне значення для людства
вцілому. Вони виконують багато функцій: є місцями для відпочинку та лікування,
є хорошим засобом задоволення людських потреб у різних сферах тощо.
27

Річки можуть слугувати, як транспорт, що є дуж епопулярним за кордоном.
Річковий транспорт – транспорт, який по внутрішніх водних шляхах виробляє
перевезення пасажирів та вантажів.
Завдяки низькій собівартості перевезень, цей вид транспорту займає значне
місце в світовій транспортній системі та економіці.Навіть незважаючи на те, що
для річкового транспорту характерні низькі швидкості і сезонність.
По річках здавна проходили межі кордонів держав. Це було дуже зручно з
оборонної позиції – річки виступали надійним захистом від зовнішніх ворогів.
Державний кордон по судноплавних річках проходить або по середині фарватеру,
або по лінії тальвега. Якщо річка невелика, то межа проводиться по середині
русла або ж головного рукава.
Слід відмітити, що річки можуть виробляти відновлювальну енергію.
Відновлювана енергія – це енергія з невичерпних джерел. Саме такого роду
енергію виробляють річки, переносячи величезні маси води. Людство здавна
Намагалося використовувати енергію річок, навіть було винайдено водяне колесо,
що обертає жорна водяних млинів. Проте в загально національних масштабах
енергію річок стали використовувати тільки в двадцятому столітті, коли
навчилися будувати таки монументальні споруди, як греблі гідроелектростанцій.
Із всього вище сказаного, можна сказати, що поверхневі води є потужним
комплексом для втілення різних людських цілей. Антропогенний вплив є різним,
тому потрібно враховувати і негативні сторони використання воднихоб'єктів. В
такому разі слід постійно підтримувати стан водоймищ у відповідному для них
стані.
Річка Ірклій розташована в смт. Чорнобай, де немає нагромаджень
промислових підприємств, які потребували б ресурсів річкової системи.
Користувачами водних ресурсів є самі жителі селища. Зокрема, річку
використовують для вилову риби або ж, як місце відпочинку для населення. Так,
як річка має незадовільний екологічний стан, то більше використовується для
вилову риби.
28

Рибальство є дуже популярним видом користування річкою. Здавна і до
нині рибальство є вагомою складовою життя багатьох людей як в країнах, що
розвиваються, так і в розвинених країнах. Однак безконтрольний вилов риби,
будівництво гребель, осушення боліт, зневоднення, порушення екосистем,
забруднення навколишнього середовища – все це призвело до істотного
зниження обсягу рибних ресурсів внутрішніх вод.
Причиною порушення річкової екосистеми є зникнення певних видів
біоценозу. Зникнення деяких видів риб, рослинності, що є вагомим фактором для
існування річки. Це питання є дуже важливим, тому обов’язково має
контролюватися органами місцевого самоврядування.
Річка Ірклій з роками замулюється і заростає, що давно непокоїть рибалок
та громадян селища. Тому місцеві активісти за сприяння селищної влади провели
акцію штучного зариблення водойми. Для покращення екосистеми водосховища в
6-ти місцях річки Ірклій випустили близько 20 тис шт. 60-грамового малька
коропа і білого амура. Місця зариблення були вибрані заздалегідь, під час чого
враховувались не тільки природні фактори, але і можливість збереження риби та
нагляду за дотриманням правил рибальства і експлуатації водних ресурсів
човнами та іншими плавзасобами.
За кошти (36 тис грн.), які були зібрані членами громадської організації по
захисту р. Ірклій та збереженню рибного ресурсу в межах Чорнобаївської
територіальної громади, небайдужими жителями селища та району закупили
матеріал для зариблення в Іркліївському риборозпліднику. Коропа та амура
помістили в спеціальний резервуар з водою і доправили в райони зариблення, де
зарибок випустили на волю. По різному сприйняли переселення запущені види
риб. Окремі відразу зникали в глибину річки, інші довше проходили процес
адаптації, але з часом також пірнали у глиб водойми (станом на 02.04.2015 року)
[23].
До акції крім громадських активістів Віталія Труша, В’ячеслава Приходька,
Віктора Науменка, Анатолія Рудя, Анатолія Гички, Віктора Соськи,
29

Сергія Мотрюка, долучилася й селищний голова Алла Мірошниченко та місцеві
жителі селища.
Учасники акції звертаються до рибалок-аматорів з проханням відпускати
впійманих на водосховищі мальків, дотримуватися правил любительського та
спортивного рибальства. Тим паче, що працівниками рибінспекції спільно з
громадськими організаціями селища постійно здійснюються рейди на річці Ірклій
в межах селища Чорнобай щодо виявлення незаконних способів вилову риби [23].
За останній тиждень квітня 2015 року виявлено та знищено в присутності
депутатів Чорнобаївської районної та селищної ради 49 браконьєрських сіток,
довжиною від 10 до 100 метрів, та 2 ятери [23].
29 та 30 березня 2016 року Чорнобаївську та Савківськуводоймизновубуло
зариблено мальком (рисунок 2.4) [24].
Першого дня у річкувипущено 1640 кг понад 340-грамового білого амура,
придбаного за 82 тис. грн., яківиділилидепутатиселищної ради на останнійсесії.
Наступного ж дня місцеві активісти та члени громадського об’єднання
рибалок-любителів «Відродження» запустили у водойму майже 300-грамового
малька товстолоба, закупленого на близько 20 тис. грн., що були зібрані членами
ГО «Відродження».
За рибок, який рибалки привезли власним транспортом з Іркліївського
риборозплідника, розселили у кількох місцяхрічки в Чорнобаї та Савківці.
Як повідомив голова ГО «Відродження» Віталій Труш, короп, амур і
товстолоб, яких запускали минулого року, у річці Ірклій прижилися,
перезимували нормально, виросли з 800 г до 1,5 кг і в наступному році будуть вже
нереститися [24].
27 липня 2017 року громадська організація рибалок-любителів
«Відродження», за підтримки Чорнобаївської районної державної адміністрації та
ГО «Самооборона» та разом із активістами взяли участь у зарибленні р. Ірклій. У
смт. Чорнобай всього випустили близько 326 тисяч особин цьогорічки коропа. З
30

них 42 тисячі штук випущено у водойму села Савківка (рисунки 2.4-2.5). Про це
«Нова Доба» дізналася від Чорнобаївської РДА.
Уся риба витримала перевезення та вижила. За рибок придбано за кошти
добровільних внесків громадян. Ця подія є неодноразовою акцією. Нинішнього
року подібні заходи проводились і в інших населених пунктах району. В селі
Великі Канівці проведено зариблення р.Ірклій на 56 тис грн, Ревбинцях – на 6890
грн, Лихолітах – на 20580 грн [24].

Рисунок 2.4 – Другий етап зариблення річки Ірклій

Окрім рослиноїдних видів риб, запускались і хижі. Так, у ставок села
Савківка торік випущено близько 2,5 тисячі особин судака, а нинішнього – 90 кг
щуки [24].

31

Рисунок 2.5 – Зариблення річки Ірклій

2.3 Методологія дослідження якості води р. Ірклій за гідрохімічними
показниками

Для об'єктивної оцінки стану поверхневих вод використовують ряд
методик. З метою дослідженя річки Ірклій за гідрологічними та гідрохімічними
показниками були використані наступні методики:
– визначення температури та органолептичних характеристик води водного
об’єкту;
– визначення вмісту розчиненого кисню, як показника екологічного стану
водойм;
– визначення рН водного середовища;
− визначення жорсткості води відкритого водного об’єкту [25].
1. Методика визначення фізичних (органолептичних) показників.
Основною вимогою до органолептичних властивостей води є відсутність
неприємного запаху, смаку, кольору.
32

Прозорість це здатність пропускати світло і робити видимими предмети, що
знаходяться на певній глибині. Прозорість води визначає кількість розміщених у
ній механічних і хімічних домішок.
Мутність залежить від вмісту в воді завислих часток. Вода значної мутності
завжди викликає підозру в епідемічному відношенні. Мутність води визначається
фотометричним порівнянням зі стандартними розчинами або спеціальним
приладом – мутнометром (нефелометром), в якому досліджуваний зразок
зіставляється з еталонними розчинами. Відповідно до спеціальної шкали мутність
води не повинна перевищувати 1,5 мг/дм3.
Колірність води. Забарвлення воді додають хімічні, фізичні та біологічні
(водорості) домішки. У відкритих водоймах вода має забарвлення: жовтий
відтінок свідчить про наявність солей заліза чи гумінових речовин, утворюваних
унаслідок розкладання рослинних залишків, наприклад, у болотах; зелений колір
воді надають мікроводорості.
Колір досліджуваної води порівнюють із колірністю сумішей розчину
хлорплатинату калію і хлориду кобальту чи біхромату калію і сульфату кобальту.
Колірність визначається в градусах: за один градус колірності беруть забарвлення
контрольного зразка води, в 1 мл якої розчинено 0,1 мг платини. Колірність води
повинна становити не більше за 20 град., за узгодженням з органами санітарно-
епідеміологічної служби допускається її збільшення до 35 град [25].
Запах води. Чиста вода не повинна мати ніякого запаху. Будь-який запах
указує на присутність у воді або продуктів біологічного розпаду рослинних чи
твариннихорганізмів, або певних хімічних сполук, сторонніх для питної води
(запах сірководню вказує на можливу наявність у воді патогенних
мікроорганізмів, при забрудненні промисловими стічними водами може бути
фенольний, смоляний та інші запахи). Інтенсивність запаху визначають при
температурі плюс 20 °С і плюс 60 °С та оцінюють за п'ятибальною шкалою [25].
Смак води. Причинами неприємного запаху і смаку можуть бути:
розчинений у воді сірководень (цей газ частіше міститься у воді, отриманій зі
33

свердловин); розкладання органічних речовин, що вимиваються водою з
водоростей або водних рослин (часто у воді водосховищ); хімічні сполуки, що
містяться у промислових стоках та при застосуванні у сільському господарстві
для знищення бур'янів і комах-шкідників.
Розрізняють чотири основні види смаку: солоний, кислий, солодкий та
гіркий. Усі інші відчуття називають присмаками. Інтенсивність смаку чи
присмаку оцінюється за п'ятибальною шкалою і для води температури плюс 20 °С
не повинна перевищувати двох балів [25].
2. Визначення хімічних властивостей води.
Хімічний склад води. У природі вода практично завжди містить більшу чи
меншу кількість розчинених мінеральних солей.
Ступінь і мінеральний склад води визначаються характером ґрунтів,
прилеглих до водоносного шару або поверхневого джерела.
Хімічні речовини впливають на органолептичні властивості води. Природні
води містять безліч хімічних речовин, деякі з яких можуть стати причиною
захворювання людини [25].
У природній або обробленій воді хімічні речовини не повинні перевищувати
наступних показників: сухий залишок – 1000 мг/л, хлориди – 350 мг/л, сульфати –
500 мг/л, залізо – 0,3 мг/л, марганець – 0,1 мг/л, мідь – 1 мг/л, цинк – 5 мг/л,
залишковий алюміній – 0,5 мг/л, гексаметофосфат – 3,5 мг/л, триполіфосфат – 3,5
мг/л.
Мінералізація води згідно нормативних вимог не повинна перевищувати 1
г/дм3, але може бути 1,5 г/дм3 – за погодженням з головним санітарним лікарем
відповідної адміністративної території України.
В той же час, за показником фізіологічної повноцінності мінерального
складу води – оптимальною є мінералізація 0,2-0,5 г/дм3 [25].
Для посушливих районів світу вода може вважатися доброю при
мінералізації до 1 г/дм3, задовільною – від 1 до 2 г/дм3, допустимою для пиття –
від 2 до 2,5 г/дм3, допустимою для пиття в крайніх випадках – від 2,5 до 3,0 г/дм3.
34

4. Визначеннятвердості води.
Твердість води (вміст йонів кальцію та магнію) не повинна перевищувати 7
ммоль/дм3 кількості речовини еквівалента.
Вода з твердістю менше 4 ммоль/дм3 характеризується як м'яка, від 4 до 8
ммоль/дм3 – середньоїтвердості, від 8 до 12 ммоль/дм3 – тверда, понад 12
ммоль/дм3 – дуже тверда.
За О. О. Алекіним: дуже м'яка – до 1,5 ммоль/дм³;м'яка – 1,5-3,0
ммоль/дм³; помірно тверда – 3,0-6,0 ммоль/дм3; тверда – 6,0-9,0 ммоль/дм3; дуже
тверда – понад 9,0 ммоль/дм3 (Додаток А, таблиця А.2) [25].
У санітарному і технічному відношенні підвищена твердість води –
небажаний фактор. У твердій воді погано розварюються овочі і м'ясо, тому що
білки утворюють із кальцієм та магнієм нерозчинні сполуки, які не засвоюються в
кишечнику. Така вода не підходить для гігієнічних процедур: наявність у ній
надлишкового вмісту солей перешкоджа єутворенню мильної піни, нерозчинні
сполуки осідають на волоссі й ускладнюють процес миття. Вода з високою
твердістю не рекомендується для заливання ковзанярських доріжок.
Вода може містити солі заліза: питна – до 0,5 мг/л заліза (у відкритих
водоймах) і 1,0 мг/л (у підземних джерелах) [25].
Фтор у питній воді впливає на стан зубів: його підвищена концентрація
викликає флюороз (поява темних плям на емалі зубів), що руйнує зуби; а
недостатня, частіше, – карієс. Вода може містити не більш як 1,5 мг/л фтору,
оптимальна його кількість – 0,7-1,0 мг/л. Коли ж фтору не вистачає, воду штучно
фторують, тобто додають фтористий натрій.
При оцінці якості природної води у відповідності до прийнятих правил
передбачено зниження вмісту нітратів. Нітрати і нітрити впливають на утворення
метгемоглобіну в крові людини, при цьому формується комплекс HbFe3+OH.
Нітрати особливо небезпечні для грудних дітей, тому потрібно стежити, щоб при
виготовленні замінників грудного молока вода не мала у своєму складі нітратів.
Також необхідно уважно слідкувати за овочами, щоб діти не отримали рослинну
35

їжу з підвищеним вмістом нітратів, оскільки бактеріальна флора кишечника
дитини має особливо високу відновлювальну здатність із переведення нітратів у
нітрити [25].
5. Визначення рН води.
Значення рН повинні бути в межах 6,5-8,5. Водневий показник водних
розчинів можно приблизно визначити, використовуючи індикатори – сполуки, що
змінюють забарвлення при протонуванні/депротонуванні. До найбільш
розповсюджених індикаторів належать фенолфталеїн, лакмус, метилоранж тощо.
Для більш точного визначення pH використовують pH-метри, що мають
скляні електроди, винятковочутливі до іонів H+, але не чутливі до інших катіонів.
Сигнал від такого електрода, поміщеного у дослідний розчин, підсилюється і
порівнюється із сигналом відрозчину з точно відомим значенням pH [25].
6. Визначення вмісту розчиненого кисню у воді.
Окислювальність води це кількість кисню (мг), що витрачається на повне
окислення органічних речовин в 1 л води (мг/л). Чим менше у воді органічних
речовин, тим менша величина витрат кисню на повне окислення органічних
речовин в 1 л води. Окислювальність чистих підземних вод, як правило, не буває
більшим за 2-4 мг/л, річкових – в межах 7 мг/л. Одним із показників можливої
присутності у воді органічних речовин є кількість розчиненого в ній кисню (мг)
[25].
Для того, щоб відібрати проби води в річці їх потрібно відібрати на
струмені потоку на глибині 0,2-0,5 м від поверхні. Якщо річка дуже глибока, то
пробу беруть з кількох горизонтів, що дає можливість відобразити середній склад
води. Брати в глибоких річках одну пробу, яка відображала б середній склад води
кількох горизонтів, не можна та й не дозволяється.
Якщо ширина річки більша 200 м, то пробу води слід брати не менше як у
трьох пунктах: дві коло берегів і одну на стрижені річки.
36

У річках слід брати проби води в такий час: узимку – до початку танення
снігу; навесні – у час весняного водопілля; влітку – літню межень; восени – перед
замерзанням річок.
Проби води було відібрано лише у весняний період та визначено
гідрохімічний стан річки Ірклій.

2.4Аналіз та оцінка гідрохімічних показників р. Ірклій

Під час проведення досліджень було відібрано проби води місткістю 0,5 л в
п’ятьох точках на різних ділянках річки Ірклій.
Пробу № 1 було взято на правому березі мосту (рисунок 2.6). З правого
берегу мосту вниз до берега розташовані будинки та сільськогосподарські угіддя.
Берег вкритий рослинністю очерету та поодинокими вербами. Берег річки
замулений і поступово перетворюється в болото.
Проба №2 розташована на дамбі по вул. Кропивницького (рисунок 2.7). Тут
розростається очеретяна рослинність. Антропогенного впливу на даній ділянці
немає. Найближчі будики розташовані у радіусі 500 м.

Рисунок 2.6 – Проба № 1, правий берег мосту
37

Рисунок 2.7 – Проба №2, дамба, вул. Кропивницького

Проба № 3 було взято на пляжі біля провулка Калинового (рисунок 2.8). На
місці розташована кладка на якій час від часу рибалки ловлять рибу.
Розростається очеретяна рослинність.

Рисунок 2.8 – Проба № 3, пляж, пров. Калиновий

38

Проба № 4 було взято на дамбі по вул. Черкаській (рисунок 2.9). Біля
берегів дамби розрісся очерет. У період танення льоду вода переливається через
дамбу, в інший період вода стоїть.

Рисунок 2.9 – Проба № 4, дамба, вул. Черкаська

Проба № 5 була відібрана по лівий бік мосту (рисунок 2.10). На цій ділянці
зосереджена очерятна рослинність. Будинки знаходяться близько 50-100 метрів
від берега річки.
Проведення досліджень проводилося у лабораторії за допомогою
відповідних методик [26].
В ході роботи було досліджено органолептичні показники, твердість води,
вміст розчиненого кисню, кислотність, лужність та рН.
1) Визначення органолептичних показників.
1. Визначення запаху:
1.1Потрібно заповнити колбу водою на 1/3 об’єму і закрити пробкою.
1.2 Струсити вміст колби.
39

1.3 Відкрити колбу і обережно, неглибоко вдихаючи повітря, визначити
характер та інтенсивність запаху води. Якщо запах відразу не відчувається або він
невиразний, дослід можна повторити, нагріваючи воду у колбі до 600С.
Інтенсивність запаху визначають за п’ятибальною системою(таблиця 2.1).

Рисунок 2.10 – Проба № 5, лівий берег мосту

Таблиця 2.1 – Шкала інтенсивності запаху
Інтен- Оцінка
сивність Характер прояву запаху інтенсивності
запаху запаху, бал
Немає запах не відчувається 0
Дуже запах не відчувається, але виявляється при 1
слабка ретельному дослідженні (при нагріванні води)
Слабка запах помічається, якщо звернути на нього увагу 2
Помітна запах легко відчувається і викликає погані відгуки 3
про воду
Виразна запах звертає на себе увагу і змушує утриматись 4
від пиття
Дуже запах настільки сильний і різкий, що робить воду 5
сильна непридатною для споживання

40

Характер запаху може бути природного або штучного походження
(таблиця2.2).

Таблиця 2.2 – Характер запаху води
Характер запаху
Природного походження Штучного походження
Невиразний (або відсутній) Невиразний(або відсутній)
землистий нафтопродуктів
гнилосний хлорний
пліснявий оцтовий
торф’яний фенольний
трав’янистий інший (вкажіть який)

2. Визначення колірності води.
2.1 Заповнити пробірку водою на 10 – 12 см.
2.2 Визначити колірність води, розглядаючи пробірку зверху на білому фоні
при достатньому боковому освітленні (таблиця2.3)[26].

Таблиця 2.3 – Колірність природної води
Колірність води
Ледь жовтувата Інтенсивно жовта
Світло-жовтувата Коричневата
Жовта Червоно-коричнева
Інша (вкажіть яка)

3. Визначення мутності води.
3.1 Заповнити пробірку водою до висоти 10 – 12 см.
3.2 Визначити мутність води, розглядаючи пробірку зверху на темному фоні
при достатньому боковому освітленні (денне, штучне) (таблиця 2.4)[26].
Результати досліджень показали, що всі проби води р. Ірклій за оцінкою
інтенсивності запаху мають 2 бали (запах помічається, якщо звернути на нього
увагу). Характер запаху води – природний (1 проба – трав’янистий, 2 проба –
землистий, 3 проба – гнилистий, 4 проба – трав’янистий, 5 проба – трав’янистий).
41

За колірністю, згідно таблиці 2.3, маємо такі дані: 1 проба – світло жовта, 2 і
3 проби – відсутня колірність, 4 проба – ледь жовта, 5 проба – відсутня колірність.
За мутністю всі проби води слабко ополісцентні [26].

Таблиця 2.4 – Мутність природної води
Мутність води
Слабко ополісцентна Слабко мутна
Ополісцентна Мутна
Дуже мутна

2) Визначення розчиненого кисню.
1.1 Відібрати пробу. Для відбору проб використовують відкалібровані
кисневі склянки або бюкси. Для цього попередньо зважують порожній посуд,
потім вприскують в нього доверху воду, закривають корком так, щоб не
залишилося у воді ( в кисневій склянці ) бульбашок повітря, і витирають насухо.
Посуд повторно зважують. Різниця між вагою заповнених і порожніхпосудин дає
нам об’єм посудини, а значить і об’єм води, взятої для дослідження.
1.2 На місці відбору проба відбирається в кисневу склянку і там же
безпосередньо консервується додаванням 2мл MnSO .4 4H2O і 2 мл KI[26].
1.3 В кисневу склянку чи бокс, заповнені доверху досліджуваною водою,
долити від 0,5 до 2 мл сульфату марганцю та йодиду калію (в залежності від
об’єму посудини), в результаті утвориться осад. Склянку закрити, не допускаучи
залишків бульбашок повітря. Дати можливість осаду осісти на дно склянки і
потім прилити 5-10 мл розбавленої сірчаної кислоти. Кисневу склянку закрити і
перемішати її вміст. Через 5 хв вміст склянки перенести у конічну колбу і
титрувати розчином тіосульфату натрію до переходу буро-коричневого
забарвлення проби в солом’яно-жовтий. Після цього додати кілька крапель
розчину крохмалю і продовжувати титрувати до утворення синього кольору[26].
Вміст розчиненого кисню (С) в рохраховуємо за формулою:

42

С = N ∙V. K . 8 . 1000 / (V -V ); мг/дм3 1 2 (2.1)

де: V – об’єм розчину тіосульфату, витраченого на титрування проби, мл;
К – поправка до титру тіосульфату;
N – нормальність розчину тіосульфату;
8 – еквівалент кисню, що розраховується за формулою:

Е =Ar/B, (2.2)

де Ar – відносна атомна маса елемента,
B – валентність;
V1 – об’єм кисневої склянки, мл;
V2 – загальний об’єм реактивів, які доливають в кисневу склянку при
фіксації кисню, мл[26].
Ступінь насичення розчиненим киснем (Y) в % знаходять за формулою:

Y = C .1 100 / C2; (2.3)

де: С1 – знайдена концентрація кисню, мг/л;
С2 – рівноважна концентрація кисню для температури води, що вимірюється
при відборі проби з можливою поправкою на атмосферний тиск і вміст
розчинених солей[26].
Для визначення насичення кисню також знадобиться рівноважна
концентрація кисню (додаток А, таблиця А.1).
Ступінь насичення киснем не менш 75 % вважається нормою для
поверхневих вод.Класифікція природних вод за вмістом розчиненого кисню
надана в таблиці 2.5.

43

Таблиця 2.5 – Класифікація вод по рівню забруднення і середньому вмісту в
них розчиненого кисню

Рівень забруднення Вміст розчиненого кисню
води і клас якості
Літо, мг/л Зима, мг/л Ступінь насичення,
%
Дуже чисті, І клас 9 14-13 95
Чисті, ІІ клас 8 12-11 80
Помірно забруднені, 7-6 10-9 70
ІІІ клас
Забруднені, IV клас 5-4 5-4 60
Брудні, V клас 3-2 5-1 30
Дуже брудні,VI клас 0 0 0

За вмістом розчиненого кисню отримали такі дані: 1 проба – 3,24 мг/л, 2
проба – 2,52 мг/л, 3 проба – 2,91 мг/л, 4 проба – 1,85 мг/л, 5 проба – 1,79 мг/л.
Середнє значення – 2,46 мг/л (брудні, V клас забруднення) [26].
За ступенем насичення кисню маємо такі результати: 1 проба – 34,46%, 2
проба – 26,80%, 3 проба – 30,95%, 4 проба – 19,68%, 5 проба – 19,04%. Середнє
значення – 26,18%.
3) Визначення твердості води.
Дистильована вода, перегнана двічі, в скляному приладі, використовується
для розчинення проб води.
3.1 Готуємо 0,05н. розчин трилону Б: 9,31 трилону Б розчиняють в
дистильованій воді і доводять до 1 л. Якщо розчин мутний, то його фільтрують.
Розчин стійкий на протязі кількох місяців.
3.2 Готуємо буферний розчин: 10 г хлористого амонію (NH4Cl) розчиняємо
в дистильованійводі, додають 50 мл 25%-ного розчину аміаку і доводимо до 500
44

мл дистильованою водою. Для запобіганнявипаровування аміаку розчин потрібно
зберігати в щільно закритий склянці [26].
3.3 Приготування індикаторів: 0,5 індикатора розчиняють в 20мл буферного
розчину і доводимо до 100 мл етиловим спиртом. Розчин індикатора хромтемно-
синього може зберігатись довгий час не змінюючи своє забарвлення. Розчин
індикатора хромогенчорного стійкий на протязі 10 діб. Дозволяється
користуватись сухим індикатором. Для цього 0,25 г індикатора змішують з 50 г
сухого хлористого натрію, попередньо ретельно розчиненого в ступці.
3.4 Готуємо розчин сірчистого натрію: беремо 5 г сірчистого натрію
Na S.2 9H2O або 3,7 г Na2S
.5H2O розчиняємо в 100 мл дистильованої води. Розчин
зберігаємо в склянці з резиновою пробкою [26].
3.5 Готуємо розчин солянокислого гідроксиламіну: 1 г соляного
гідроксиламіну NH .2OH HCl розчиняємо в дистильованій воді і доводять до 100
мл.
3.6 Готуємо 0,1н. розчин хлористого цинку. Точну наважку гранульованого
цинку 3,269 г розчиняємо в 30 мл соляної кислоти, розбавленої 1:1. Потім
доводимо об’єм в мірній колбі дистильованою водою до 1 л. Отримують точний
0,1н. розчин.Розчиненням цього розчину вдвоє отримують 0,05 н. розчин. Якщо
наважка не точна (більше чи менше, ніж 3,269), то розраховуємо кількість мл
вихідного розчину цинку для приготування точного 0,05 н. розчину, який повинен
містити 1,6345 г цинку в 1 л [26].
3.7 Готуємо 0,05 н. розчину сірчанокислого магнію. Розчин готують із
фіксаналу, що прикладається до набору реактивів для визначення жорсткості води
і розрахованого на приготування 1 л 0,1н. розчину. Для отримання 0,05 н. розчину
ампулу розчиняємо в дистильованій воді і доводять об’єм розчину в мірній колбі
до 200 мл.
3.8 Установка поправочного коефіцієнту до нормальності розчину трилону
Б. У конічну колбу вносимо 10 мл 0,05н. розчину хлористого цинку чи 10 мл
0,05н. розчину сірчанокислого магнію і розбавляємо дистильованою водою 100
45

мл. Прибавляємо 5 мл буферного розчину, 5-7 крапель індикатора і титруємо при
струшуванні розчином трилону Б, до зміни кольору в еквівалентній точці. Колір
має бути синій з фіолетовим відтінком при додаванні індикатора хром – темно-
синього і синього із зеленуватим відтінком, при додаванні індикатора хромоген –
чорний [26].
Поправочний коефіцієнт до нормальності розчину трилону Б розраховуємо
за формулою:

К = 10/V, ( 2.4)

де V – кількість розчину трилону Б, що витратилось на титрування, в мл.
Визначенню загальної жорсткості води заважають: мідь, цинк, марганець і
високий вміст вуглекислих і двовуглекислих солей. Вплив речовин усувається у
ході аналізу [26].
Точність визначення при титруванні 100 мл проби складає 0,05 мг.екв/л.
В конічну колбу вносимо 100 мл відфільтрованої дослідної води чи менший
об’єм, який розбавлений до 100 мл дистильованою водою. При цьому сумарний
вміст іонів кальцію і магнію у взятому об’ємі води не повинен перевищувати 0,5
мг∙екв. Потім додаємо 5 мл буферного розчину, 5-7 крапель індикатора чи
приблизно 0,1 г сухої суміші індикатора хромоген-чорного із сухим хлористим
натрієм і відразу ж титрують при взбовтуванні 0,05 н. розчином трилону Б до
зміни кольору в еквівалентній точці (колір повинен бути синім з зеленим
відтінком).
Якщо на титрування витрачено більше 10 мл 0,05 н. розчину трилону Б, то
це вказує, що у відміряному об’ємі води сумарний вміст іонів кальцію і магнію
більше 0,5 мг.екв. В такому випадку потрібно повторити, взяти менший об’єм
води і розбавити його 100 мл дистильованої води.
Нечітка зміна кольору в еквівалентній точці вказує на присутність міді і
цинку. Для вилучення впливу речовин, що заважають для титрування до проби
46

води пробавляють 1-2 мл розчину сульфіду натрію, потім проводять дослідження,
як вказано вище [26].
Якщо після добавлення до відміряного об’єму води, буферного розчину та
індикатора розчин, що титрується поступово знебарвлюється, приймаючи сірий
колір, що вказує на присутність марганцю, то в цьому випадку до проби води, що
відібрана для титрування, до внесення реактивів потрібно прибавляти 5 крапель
1%-го розчину солянокислого гідроксиламіну, а потім визначити жорсткість, як
вказано вище.
Якщо тирування має затяжний характер з нестійким і нечітким
забарвленням в еквівалентній точці, що спостерігається при високій лужності
води, її вплив усувається додаванням до проби води, до внесення реактивів 0,1н.
розчину соляної кислоти у кількості, яка необхідна для нейтралізації лужності
води, з послідуючим кип’ятінням чи продуванням розчину повітрям на протязі 5
хв. Після цього додаємо буферний розчин, індикатор і далі визначають жорсткість
води, як вказано вище [26].
Загальну жорсткість води (Тзаг) в мг
.екв/л визначаємо за формулою:

Тзаг = V
. 0,05 . K . 1000 / V, (2.5)

де V – об’єм розчину трилону Б, що використався на титрування, мл;
K – поправочний коефіцієнт до нормальності розчину трилону Б;
V – об’єм води, що взято для визначення, мл.
Розбіжності між повторним визначенням не повинно перевищувати 2%.
Твердість води також можна визначити згідно шкали за Алекіним О. О.
(додаток А, таблиця А.2).
Згідно методики дослідження було отримано такі результати: 1 проба – 9,15
ммоль/л, 2 проба – 4,2 ммоль/л, 3 проба – 3,4 ммоль/л, 4 проба – 4,5 мгмоль/л, 5
проба – 2,0 ммоль/л. Середнє значення – 4,6 ммоль/л.
4) Визначення рН водного об’єкту.
47

За допомогою рН-метра було визначено рН кожної проби. В ході
дослідження було визначено такі дані: 1 проба – рН = 7,5, 2 проба – рН = 7,1, 3
проба – рН = 7,0, 4 проба – рН = 7,1, 5 проба – рН = 7,0. Середнє значення – рН =
7,1 (нейтральне). ГДК:рН – 6,8-8,5[26].
5) Визначення загальної кислотності та лужності води.
1. Визначення загальної кислотності.Вливаємо 50 мл досліджуваної води в
колбу (250 мл). Не потрібно трясти колбу, щоб уникнути втрат розчиненого у воді
СО2. Додаємо у воду кілька крапель розчину фенолфталеїну. Титруємо вміст
колби 0,02М розчином натрію гідроксиду до появи стійкого забарвлення.
Загальна кількість СаСО3 (в ч.н.м.) рівна кількості мілілітрів розчину натрію
гідроксиду, помножений на 20.
2. Визначаємо лужність води.Лужність води – це здатність нейтралізувати
кислоти. Вона залежить від розчинених у воді основ (лугів) і основних солей.
Основами (лугами) найчастіше бувають гідроксиди Na, Ca, Mg, основними
солями – карбонати і бікарбонати цих металів. Лужність виражають в ч.н.м.
СаСО3. Лужність води менше 50 ч.н.м. вважається низькою, 200 ч.н.м. – високою.
Вода, що має високу лужність, шкідлива для людей, більшості тварин і багатьох
рослин.
Вливаємо в колбу 100 мл води, що аналізується. Додаємо 5 крапель розчину
фенолфталеїну. Якщо розчин забарвлюється, титруємо його 0,01М розчином
Н2SO4, поки він не стане безбарвним. Записуємо об’єм розчину (в мм), що був
витрачений на титрування. Множимо його на 10 іотрмимуємо значення (в ч.н.м.)
фенолфталеїнової лужності води, що відповідає сумі розчинених у воді
гідроксидів і половині карбонатів. Додаємо 5 крапель розчину метилоранжу, якщо
вода стане жовтою, титруємо її 0,01М розчином Н2SO4 до появи рожевого
кольору. Записуємокількість кислоти (в мл), витраченої на титрування.
Метилоранжева лужність або загальна лужність води буде визначатись за об’ємом
кислоти (в мл), витраченої на обидва титрування, помноженим на 10. Сюди
входитимуть гідроксиди, карбонати, бікарбонати [26].
48

Визначення загальної кислотності (К) проводиться за формулою:

К = 100 ·V / V , мг-екв/дм3 0,1нNaOH проби води (2.6)

де V0,1нNaOH– об’єм лугу, який пішов на титрування;
V проби води – об’єм проби води.
Отримали такі дані: 1 проба – 0,7; 2 проба – 0,2; 3 проба – 0,3; 4 проба – 0,6;
5 проба – 0,5. Середнє значення – 0,4.
Визначення загальної лужності (Л) провдиться за формулою:

Л = 100· V / V 3 0,1нHCL проби води, мг-екв/дм (2.7)

де V0,1нHCL – об’єм кислоти , який пішов на титрування;
V проби води – об’єм проби води.
Отримали такі дані: 1 проба – 5,4; 2 проба – 1,7; 3 проба – 1,4; 4 проба –
4,6; 5 проба – 1,9. Середнє значення – 3,0.
Результати дослідження якості води у р. Ірклій наведено в таблиці 2.6,
значення гранично-допустимих концентрацій – в таблиці 2.7.
Аналізуючи результати, які були отримані при дослідженні проб річкової
води та надані в таблиці 2.6, можна сказати, що за вмістом розчиненого кисню
якість води не відповідає ніякій категорії водокористування, а такі показники, як
твердість, рН, лужність та кислотність характерні для господарсько-питного
водокористування.

49

Таблиця 2.6 – Результати визначення гідрохімічних показників у пробах
води р. Ірклій
Назва Значення показників Серед
показників ні
Проба № 1 Проба № 2 Проба № 3 Проба № 4 Проба № 5 значен
ня
2 бали, 2 бали,
2 бали, 2 бали, 2 бали,
світло- відсутня
відсутня відсутня ледь жовта,
жовта, колірність,
Органолептичні колірність, колірність, запах 2 бали
запах запах
показники, бали запах запах трав’янист
трав’янист трав’янисти
землистий гнилистий ий
ий й

Розчинений
3 3,24 2,52 2,91 1,85 1,79 2,46 кисень, мг/дм
Твердість,
9,15 4,2 3,4 4,5 2,0 4,6
ммоль/л
рН, од. рН 7,5 7,1 7,0 7,1 7,0 7,1
Лужність, мг-
3 5,4 1,7 1,4 4,6 1,9 3,0 екв/дм
Кислотність, мг-
0,7 0,2 0,3 0,6 0,5 0,4
екв/дм3

Аналізуючи результати, які були отримані при дослідженні проб річкової
води та надані в таблиці 2.6, можна сказати, що за вмістом розчиненого кисню
якість води не відповідає ніякій категорії водокористування, а такі показники, як
твердість, рН, лужність та кислотність характерні для господарсько-питного
водокористування.

50

Таблиця 2.7 – Нормові значення ГДК для водойм різного водокористування
Нормове значення ГДК
Показники, позначення
СанПін № 4630-88 (госп.- ОБУВ для рибо-
одиниці вимірювань
питного користування) господарських водойм
1 Температура, С0 - -
Водневий показник, рН,
2 (6,50-8,50) -
од. рН
3 Запах, бали - -
4 Прозорість, см - -
5 Кольоровість, град. 20-350 за ГОСТ 2874-82 -
6 Завислі речовини, мг/дм3 - -
Розчинний кисень, мг
7 3 4,0 6,0 О2/дм
8 Сухий залишок, мг/дм3 1000,0 -
9 Хлорид-іони, мг/дм3 350,0 300,0
10 Сульфат-іони, мг/дм3 500,0 100,0
11 Фосфат-іони, мг/дм3 3,5 -
12 Амоній-іони, мг/дм3 2,56 (N-2,00) 0,50
13 Нітрит-іони, мг/дм3 3,3 0,08
14 Нітрат-іони, мг/дм3 45,0 40,0
15 Лужність, мг-екв/дм3 0,5-6,5 -
16 Жорсткість, мг-екв/дм3 1,5-7,0 -
17 Кальцій, мг/дм3 - 180,0
18 Магній, мг/дм3 - 40,0
Хімічне споживання
19 15,0 -
кисню (ХСК), мг О /дм32
Біохімічне споживання
20 3,0 3,0
кисню (БСК), мг О 32/дм
21 Залізо загальне, мг/дм3 0,30 0,10
22 Мідь, мг/дм3 1,00 0,001
23 Хром (VI), мг/дм3 0,05 0,001
24 Марганець, мг/дм3 0,10 0,010
25 Нафтопродукти, мг/дм3 0,30 0,050
Аніонні СПАР (АПАР),
26 3 0,50 - мг/дм
27 Натрій, мг/дм3 200,0 120,0
28 Калій, мг/дм3 - 50,0

51

2.5 Екологічна оцінка впливу на якість води у р. Ірклій комунального
підприємства ВУЖКГ (м. Чорнобай)

Промислові стічні води є головними джерелами забруднення поверхневих
вод. Для антропогенних факторів впливу на природні води малих річок характерні
зміни протягом року як об’ємів утворення та скидання стічних вод, так і хімічного
складу. Захистити водні ресурси, зокрема малі річки, від впливу промислових
стічних вод можливо різними шляхами:
– створення бехвідходних виробництв, які зменшують утворення стічних вод
на підприємствах;
– доочистка стічних вод на міських очисних спорудах;
– очистка стічних вод на очисних спорудах підприємства;
– очистка зворотних вод на заводських очисних спорудах із поверненням
частини води у виробничий цикл, а друга частина очищених стічних вод
викидається у природні водойми.
В річку Ірклій скидаються стічні води комунального підприємства ВУЖКГ
(м. Чорнобай). Безпосереднє скидання стічних у природні водойми, даже із
дотриманням санітарно-гігієнічних вимог є небажаним. Це зумовлено невпинним
погіршенням якості природних водойм [27].
У 2017 році були взяті проби води Ірклій на лабораторний аналіз для
химічної лабораторії установи Регіонального управління водних ресурсів (РУВР,
м. Черкаси, вул. Молотова, 83) на відстані 500 м від скиду та 500 м після скиду
стічних вод підприємства ВУЖКГ, проби стічної води цього підприємства.
Показники якості води у р. Ірклійу 2017 році до скиду стічних вод,
концентрації хімічних речовин в стічних водах підприємства, показники якості
води після скиду стічних вод, концентрації речовин, допустимі до скидання у
водний об’єкт, надано в таблиці 2.7.
Концентрації хімічних речовин у стічних водах комунального підприємсва
у 2018 та 2019 роках надано в таблиці 2.8.
52

Наказом Міністра аграрної політики та продовольства України № 741 від
30.07.12 року булапринята постанова «Про затвердження Нормативів екологічної
безпеки водних об’єктів, що використовуються для потреб рибного господарства,
щодо гранично допустимих концентрацій органічних та мінеральних речовин у
морських та прісних водах» (таблиця 2.9) [28].

Таблиця 2.9 – Нормативи екологічної безпеки водних об’єктів
Показникякості води Одиниці Морські Природні Вода
вимірюва води прісні води рибницьких
ння ставів
Біохімічне споживання кисню за 5 діб мг О2/л 3,0 3,0 3,0
Хімічне споживання кисню мг О2/л Не 50,0 62,5
нормується
Завислі речовини мг/л Фонові 25,0 25,0
значення
Амонійний азот NH +4 мг N/л 0,5 0,5-1,0 1,0-2,0
Мінеральний фосфор (PO -34 ) мг Р/л 0,7 0,7 0,7

Дані таблиць 2.7 та 2.8 свідчать, що фонова якість води в р. Ірклій до скиду
стічних вод вже не відповідає нормативним значенням для використання води для
рибогосподарських потреб за таким показником, як біохімічне споживання
кисню. Вплив забруднюючих речовин, що містяться в скидах підприємства, не
дозволяє воді в річці Ірклій самоочищатися.

Таблиця 2.7 – Показники якості води у р. Ірклій до і після скиду стічних вод, концентрації хімічних речовин у
скидах стічних вод підприємства ВУЖКГ у 2017 році
Вода в
500 м до 34,8 456,0 29,0 117 0,44 0,34 ˂ 0,03 3,2 0,25 40,0 40,0 0,082 0,076
скиду
Стічні
56,2 557,0 25,40 883 48,0 37,4 0,3 23,0 2,7 63,0 49,0 0,096 0,43
води
Вода в
500 м
15,2 383,0 35 45 0,59 0,46 ˂ 0,03 3,3 0,40 47,0 17,0 0,036 0,038
після
скиду
ГДС 15,0 725,0 15,0 80 - 15,5 0,13 35,0 3,5 91,0 155,0 0,09 0,1

Зависліречовини
, мг/дм3
Сухийзалишок,
мг/дм3
БСК, мг/дм3
ХСК, мг/дм3
NH +4 , мг/дм3
Азот амонійний,
мг/дм3
NO , мг/дм32
NO -3 , мг/дм3
Фосфати, мг/дм3
Cl-, мг/дм3
SO 2-4 , мг/дм3
Нафтопродукти,
мг/дм3
ПАР, мг/дм3
54

Таблиця 2.8 – Концентраціїречовин в стічних водах підприємства ВУЖКГ у 2018 та 2019 роках
ГДС 15,0 725,0 15,0 80 - 15,5 0,13 35,0 3,5 91,0 155,0 0,09 0,1
29.03.18 48,2 583,0 110,0 490,0 17,0 15,5 0,91 5,1 5,4 46,0 56,0 0,19 0,18
16.05.18 32,4 567,0 94,0 455,0 14,0 19,9 0,055 ˂ 0,5 2,2 44,0 37,0 0,098 0,13
26.07.18 44,0 523,0 96,0 391,0 9,0 7,0 0,039 5,2 1,8 43,0 46,0 0,075 0,11
18.10.18 56,0 567,0 58,0 233,0 10,0 7,8 0,037 4,2 1,9 47,0 52,0 0,13 0,037

13.03.19 31,0 694,0 82,0 350,0 15,0 11,7 0,086 4,0 2,4 61,0 67,0 0,082 0,14

Зависліречовини
, мг/дм3
Сухийзалишок,
мг/дм3
БСК, мг/дм3
ХСК, мг/дм3
NH +, мг/дм34
Азот амонійний,
мг/дм3
NO , мг/дм32
NO -3 , мг/дм3
Фосфати, мг/дм3
Cl-, мг/дм3
SO 2-4 , мг/дм3
Нафтопродукти,
мг/дм3
ПАР, мг/дм3

2.6 Обчислення екологічного податку за скиди хімічних речовин у р. Ірклій
комунального підприємства ВУЖКГ (м. Чорнобай)

Охорона навколишнього природного середовища – будь-яка діяльність,
направлена на збереження та відновлення якості навколишнього природного
середовища шляхом попередження викидів або зниження вмісту забруднюючих
речовин у середовищі проживання [29].
Впровадження еколого-економічних важелів економічного механізму
природокористування створило стимули до раціонального використання
природних ресурсів, а також реальні джерела фінансування природоохоронної
діяльності.Практично єдиним гарантованим джерелом фінансування
природоохоронної діяльності є кошти фондів охорони навколишнього природного
середовища. Ці фонди формуються за рахунок коштів від збору за забруднення
навколишнього природного середовища, який справляється підприємствами за
викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, за розміщення
відходів [29].
Ліміти скидів у водні об’єкти державного значення для первинних
користувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які
видають органи Мінприроди. Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні
об’єкти місцевого значення визначаються у дозволах на спецкористування, які
видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення
– виконавчими органами рад за поданням органів Мінприроди [29].
Ставки податку за скиди обчислюються згідно Податковому кодексу
України (від 02.12.2010, № 2775) платниками самостійно щоквартально на
підставі затверджених лімітів. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих
речовин у водні об’єкти надано в таблиці 2.9 [30].

56

Таблиця 2.9 – Ставки податку за скиди у водні об’єкти (2019 рік)
Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну
Азот амонійний 1610,48
Органічні речовини (за БСК) 644,6
Завислі речовини 46,19
Нафтопродукти 947,405
Нітрати 138,37
Нітрити 7909,77
Сульфати 46,19
Фосфати 1287,18
Хлориди 46,19

Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не
увійшли до таблиці 2.9 та на які встановлено гранично допустиму концентрацію
(ГДК) або орієнтовно-безпечний рівень впливу (ОБРВ), наведені в таблиці 2.10.
За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму
концентрацію або орієнтовно-безпечний рівень впливу, застосовуються ставки
податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної в
таблиці 2.10. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку
збільшуються у 1,5 рази [30].

Таблиця 2.10 – Ставки податку за скиди залежно від ГДК
ГДК або ОБРВ, мг/л Ставка податку, гривень за 1 тонну
< 0,001 168743,5
0,001 – 0,1 122347,23
0,1 -1,0 21092,65
1,0 – 10,0 2146,63
>10,0 429,72

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні
об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з
57

фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригувальних коефіцієнтів за
формулою [30]:

Пс = Σ Млі · Нпі, (2.8)

де – Млі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини, т;
Нпі – ставки податку в поточному році і-того виду забруднюючої речовини
у грн.
В статистичному збірнику «Регіональна доповідь про стан навколишнього
природного середовища у 2018 році» наведено перелік основних
водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів.
Динаміка обсягів скидів недоочищенних стічних вод у р. Ірклій комунальним
підприємством Чорнобаївське КП ВУЖКГ надано в таблиці 2.11[31].
Так, Чорнобаївське КП ВУЖКГ скидало у 2018 році у р. Ірклій 0,0677млн.
м3недоочищенних стічних вод. Динаміка обсягів скидів стічних вод надана на
рисунку 2.11, а динаміка обсягів забруднюючих речовин – на рисунку 2.12.

Таблиця 2.11 – Обсяги забруднення р.Ірклій
Обсяг
Назва підприємства Рік Обсяги скидів забруднюючих
стічних вод, млн. м3 речовин, що
скидаються, т/рік
2014 0,0549 29,28
2015 0,0630 24,16
2016 0,0648 35,13
Чорнобаївське КП ВУЖКГ 2017 0,0720 53,39
2018 0,0677 86,90

58

Рисунок 2. 11 – Динаміка обсягів скиду стічних вод підприємством
Чорнобаївське КП ВУЖКГ у р. Ірклій, млн. м3

Із рисунків 2.11 та 2.12 можна побачити, що найбільші обсяги скидання
стічних вод спостерігались у 2017 році, а найбільші обсягі забруднюючих речовин
скидалися у 2018 році.

Рисунок 2.12 – Динаміка обсягів забруднюючих речовин, що скидаються
підприємством Чорнобаївське КП ВУЖКГ у р. Ірклій, т/рік

59

Розрахунок екологічного податку за скиди стічних вод у річку Ірклій
підприємствомЧорнобаївське КП ВУЖКГ наведено в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 – Розрахунок розміру екологічного податку комунального
підприємства ВУЖКГ за скиди забруднюючих речовин у р. Ірклій за 4 квартал
2018 року
Назва забруднюючих Фактичні обсяги Ставка податку,
Сума податку, грн.
речовин скидів, т гривень за тонну
Завислі речовини 3,7912 46,19 175,11
Органічні речовини за
3,9266 644,6 2531,09
БСК5
ХСК 15,7741 429,72 6778,44
Азот амонійний 0,5281 1610,48 850,5
Нітрати 0,2843 138,37 39,40
Нітрити 0,0025 7909,77 19,78
Фосфати 0,1286 1287,18 165,53
Хлориди 3,1819 46,19 146,98
Сульфати 3,5204 46,19 162,60
Нафтопродукти 0,0088 947,405 8,33
АПАР 0,0054 21092,65 113,90
Всього 10991,66

Згідно розрахунку, сума екологічного податку комунального підприємства
ВУЖКГ за скиди забруднюючих речовин у р. Ірклій за 2018 рік становила всього
10991,66 грн. Така сума замала, щоб менеджери підприємства були зацікавлені
вустановці очисних споруд на підприємстві.

2.7 Загальна оцінка якості вод Черкаської області за гідрохімічними
показниками у 2018 році

Спостереження за екологічним станом водних ресурсів Черкаської області,
здійснюють такі суб’єкти: Черкаське регіональне управління водних ресурсів,
Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Державна установа «Черкаський
обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України»,
60

управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної
екологічної інспекції Центрального округу у визначених контрольних створах.
Державною установою «Черкаський обласний лабораторний
центрМіністерства охорони здоров'я України» здійснюється постійний
лабораторний моніторинг води поверхневих водойм у 92 контрольних створах та
у місцяхводокористування населення. Протягом 2018 року з водойм І
категоріїдосліджено 48 проб води за санітарно-хімічними показниками.
Відхилення відвстановлених нормативів виявлено у 10 пробах [32].
Із водойм ІІ категорії досліджено 664 проби річкової водиза санітарно-
хімічними показниками. Не відповідали встановленим нормативам 95 проб
(переважно – інтенсивність запаху, забарвленість, вміст суспензованих речовин,
заліза, аміаку, хімічне споживання кисню) [32].
За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології
спостереження за станом хімічного забруднення поверхневих вод проводились на
6 водних об'єктах.Загальна кількість відібраних проб води у 2018 році становила:
по річці Рось – 8 ; по річці Вільшанка – 4; по річці Тясмин – 4; по річці Велика
Вись – 6; по Канівському водосховищу у створі 1 км вище міста Канева – 8; по
Кременчуцькому водосховищу у створі 0,5 км нижче міста Канева – 8; по
Кременчуцькому водосховищу в акваторії м. Черкаси – 108; в районі пристані
Адамівка – 12 [13].
Водні об'єкти Черкащини залишаються забрудненими переважно сполуками
важких металів (марганцю, міді, цинку, хрому шестивалентного, залізом
загальним), фенолами, дещо менше сполуками азоту.
За інформацією Державної екологічної інспекції центрального округу
інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод у 2018 році
здійснювався на річках Золотоношка, Вільшанка, Ірклій, Суха Згар, Тясмин, Рось,
Сріблянка, Тальянка, Шполка, Ревуха, Уманка, а також Канівському та
Кременчуцькому водосховищах, Осташівськомуставі. Вимірювання проводились
у 55 контрольних створах, відібрано та проаналізовано 89 проб [16].
61

При проведенні лабораторного контролю за якістю поверхневих вод
зафіксовано [5]:
– 18 випадків перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій
забруднюючих речовин в р. Золотоношка (амоній-іони, АПАР,БСК5, залізо
загальне, нафтопродукти, нітрити, сухий залишок, фосфати, ХСК);
– 10 випадків перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій
забруднюючих речовин в р. Вільшанка (амоній-іони, АПАР, БСК5, нітрити,
сухий залишок);
– 1 випадок перевищення нормативів гранично-допустимих концентрацій
забруднюючих речовин в р. Ірклій (амоній-іони);
– 12 випадків перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій
забруднюючих речовин в р. Суха Згар (амоній-іони, АПАР, БСК5, залізо загальне,
нафтопродукти, нітрити, сухий залишок, фосфати, ХСК, сульфати, хлориди);
– 2 випадки перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій
забруднюючих речовин в р. Тясмин (амоній-іони, АПАР);
– 1 випадок перевищення нормативів гранично-допустимих концентрацій
забруднюючих речовин в Осташівському ставі (амоній-іони).

2.7 Пропозиції для поліпшення екологічної ситуації на малих річках
Черкащини

Для збереження наших рік і водойм від забруднення та для їх поступового
оздоровлення необхідне підвищення ефективності водоохоронних заходів,
спрямованих на зменшення надходження у водні джерела брудних промислових та
побутових стоків – це організація безвідходних виробництв, створення
замкнутих циклів використання води, меліорація.
Для поліпшення екологічної ситуації стану вод Черкаської області
необхідно:
62

– вдосконалювати територіальну організацію виробництва приміських
галузей сільського господарства;
– правильно зберігати і застосовувати в сільському господарстві добрива та
пестициди;
– впроваджувати прийоми протиерозійного обробіткугрунту, щоб
агрохімікати не змивалися у водойми; замість хімічних засобів застосовувати
біологічні засоби;
– дотримуватись правил використання водоохоронних зон: не розорювати
їх, не вносити там міндобрива, не засмічувати, тощо;
– водному транспорту уникати скидання нафтопродуктів у воду;
– у промисловості впроваджувати безвідходні, маловідходні технології;
– широко застосовувати прогресивні технології виробництва, замкнені
цикли водокористування;
– налагодити правильне зберігання і транспортування мінеральної
сировини, нафтопродуктів та хімічних речовин;
– проводити ретельний контроль за основними джерелами викиду
шкідливих речовин у навколишнє середовище;
– застосовувати досконалішу апаратуру для контролю за станом стічних
вод;
– провести повну паспортизацію джерел водопостачання, складів по
збереженню отрутохімікатів і міндобрив, підприємств;
– шукати джерела фінансування природоохоронних заходів, адже збитки,
що завдаються народному господарству забрудненням та нераціональним
природокористуванням , щороку оцінюються для великих міст в сотні мільйонів
гривень і вони мають тенденцію до зростання;
– для оцінки та прийняття оптимальних рішень по оздоровленню
середовища необхідно створити територіальні автоматизовані банки даних про
стан природних ресурсів;
– посилити роль стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
63

ВИСНОВКИ

Внутрішні води Черкаської області представлені річками, озерами,
болотами, підземними водами, штучними водоймами. Водна поверхня складає 4
% від загальної площі області. Річкова система області добре розвинута.
Теріторією Черкащини протікає 1037 річок, з них: велика річка Дніпро і 7
середних – Велика Вись, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Рось, Супій, Тясмин,
Ятрань.
Ірклій – річка у Чорнобаївському районі Черкаської області, ліва притока
Дніпра. Довжина річки – 39 км, площа басейну – 318 км2. Бере початок поблизу
села Красенівка. Живлення в більшості снігове і дощове. Льодостав триває від
початку грудня до початку березня. На річці споруджено 5 водосховищ. Воду
використовують для технологічних та сільськогосподарських потреб або ж
розведення риб.
Систематичні спостереження і контроль рівня забруднення поверхневих вод
здійснюється шляхом організації мережі пунктів спостереження за природним
складом і забрудненням поверхневих вод. Якісний стан поверхневих вод
визначається безперервним автоматичним вимірюванням показників їхньої якості
або періодичним відбором проб води в контрольних створах з наступним фізико –
хімічним і хімічним аналізом їх.
Для оцінення й прогнозування зміни стану води в річці Ірклій внаслідок
антропогенної діяльності були взяті проби води на 5 модельних ділянках.
Дослідження проводились за такими показниками, як оранолептичні показники
(запах, колір, мутність), вміст розчиненого кисню, рН, лужність, кислотність.
Оцінка якості води проводилась на основі діючих нормативів екологічної безпеки
водокористування. Результати досліджень свідчать, що якість води відповідає
тільки нормованим значенням СанПін № 4630-88 (господарсько-питного
користування).

64

Промислові стічні води є головними джерелами забруднення поверхневих
вод. Для антропогенних факторів впливу на природні води малих річок характерні
зміни протягом року як об’ємів утворення та скидання стічних вод, так і хімічного
складу. В річку Ірклій скидаються неочищені стічні води комунального
підприємства ВУЖКГ (м. Чорнобай). Для оцінки впливу підприємства на якість
річкової води проби на аналіз відбирались в 3 створах: 500 м вище скиду стічних
вод, в місці скиду, 500 м нижче скиду стічних вод.В досліджуваних пробах за
методичними рекомендаціями визначались концентрації завислих речовин, азоту
амонійного, нітрати, нітрити, фосфати, хлориди, сульфати, нафтопродукти,
АПАР, а також сухий залишок, БСК5, ХСК.
В усіх пробах річкової води, відібраних на весні, перевищень фонових та
допустимих до скидання концентрацій забруднюючих речовин не
спостерігалось.Це може бути пов’язано з надходженням великої кількості води
від сніготанення, що призводить до поліпшення процесів розбавлення
забруднюючих речовин у р. Ірклій.
В літній період було встановлено перевищення фонових концентрацій в 3
створі по таким показникам, як БСК5, ХСК, азот амонійний, фосфати, хлориди,
нафтопродукти. У місці скидання стічних вод спостерігалось перевищення
допустимих концентрацій, які входять в розрахунок ГДС, за показниками – БСК5,
ХСК, азот амонійний. Погіршення якості води у р. Ірклій в летній сезон можна
пояснити збільшенням кількості скидів стічних вод та попиту на рекреаційні
процедури, зниженням рівня самоочищення водного об’єкта із-за зменшення
вмісту розчиненого кисню в зв’язку з підвищенням температури.
В пробах річкової води, відібраних в осінній період, перевищень фонових
концентрацій не спостерігалось; а незначне перевищення концентрацій шкідливих
домішок в стічних водах, допустимих до скидання, було встановлено за такими
показниками, як БСК5, ХСК, азот амонійний, нафтопродукти.
65

В роботі була розрахована сума екологічного податку, який справлявся за
скиди забруднюючих речовин у р. Ірклій платником податку – підприємством
«Чорнобаївське КП ВУЖКГ» у 2018 році. Сума податку за 4 квартал 2018 року
складає 10 тис. гривень.
Для поліпшення екологічного стану р. Ірклій можна рекомендувати
наступні заходи:
– розчистка русла в районі протікання річки;
– проведення екологічної експертизи стану річки з метою попередження
розвитку негативного впливу на здоров’я населення;
– організація систематичного контролю за станом прибережних захисних
смуг;
– організація своєчасного вивезення сміття з приватного сектора;
– проведення регулярного санітарного обстеження і контролю за якістю води
річки;
– вирішення питання виділення коштів для побудови очисних споруд для
покращення якості води;
– визначення і впорядкування зони короткочасного відпочинку, пляжу, місць
водопою домашніх тварин.

66

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Все про воду : Збірник матеріалів про воду / Укл. : С.В. Овчаренко, Р.І.
Гараєв. – Черкаси: «Вертикаль», видавець ПП Кандич С.Г., 2006. – 141 с.
2. Впровадження європейських стандартів і нормативів у Державну систему
моніторингу довкілля України : Наук. метод. посіб. / О.І. Бондар, О.Г.
Тараріко, Є. М. Варламов та ін. – К.: Інрес, 2006. – 264 с.
3. Законодавчі акти України з охорони оточуючого середовища./ Н.С.
Артюшенко, Л.В. Костюк, С.М. Рудакова. – Черкаси: Черкаський
НДІТЕХІМ, 1997. – 356 с.
4. Законодавство України про екологію (3-є вид., перероб. і доп.) / О.А. Роїна.
– К.: КНТ, 2007. – 472 с.
5. Ковтун О.М. Законодавство України про довкілля : Посібник. – К.:
Прецедент, 2006. – 144 с.
6. Барановський В.А. Екологічний атлас України. − К.: Географіка, 2000. −
41с.
7. Бажан М П. Географічна енциклопедія України. Українська енциклопедія. –
К.:, 1989 −1993.
8. Маньковська Р.В. Черкаська область // Енциклопедія історії України : у 10 т.
/ ред. кол. : В.А. Смолій та ін., Інститут історії України НАН України. – К.:
Наукова думка, 2009. – Т. 5. – С. 194. – ISBN 978-966-00-0855-4.
9. НіколенкоА.Г.Черкаська область. // ЕнциклопедіясучасноїУкраїни : у 30 т. /
ред. кол. І.М. Дзюба та ін., НАН України, НТШ, Координаційне бюро
енциклопедії сучасної України. – к,, 2003-2019. – ІSBN944-02-3354-Х.
10. 10.Статистичний щорічник Черкаської області за 2017 рік / За редакцією
В.П. Приймак. – Черкаси, 2018. – 420 с.
11. Моніторинг довкілля : Навч. посібник: У 2-х ч. / І.І. Дуднікова, С.П.
Пушкін. – К.: вид-во Європ.ун-ту. – Ч. 2. – 313 с.
67

12. Зеркалов Д.В. Екологічнабезпека: управління, моніторинг, контроль.
Посібник. – К.: КНТ, Дакор, Основа, 2007. – 412.с.
13. Моніторингдовкілля : Підручник. / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М.
Вознюк. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.
14. Моніторингдовкілля : Підручник. / [Боголюбов В.М., Клименко М.О.,
Мокін В.Б. та ін.]; за ред. В.М. Боголюбова і Т.А. Сафранова. – Херсон,
2012. – 530 с.
15. Крайнюков О.М. Моніторинг довкілля: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ
іменіКаразіна, 2009. – 176 с.
16. Моніторинг навколишнього середовища: Навчальний посібник. / Л.М.
Полетаєва, Т.А. Сафранов. – К.: КНТ, 2007. – 172 с.
17. Ірклій (притока Дніпра). – Електронний ресурс]. – Режим доступу
:https://uk.wikipedia.org/wiki/Ірклій_(притока_Дніпра).
18. Екологічна оцінка стану екосистем річкових басейнів рівнинної частини
території України (охорона, відновлення, управління): Автореферат
дисертації. / Й. В. Гриб. – Дніпропетровськ, 2002. – 167 с.
19. Загородищанський (заказник). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Загородищанський_(заказник).
20. Ревбинський (заказник). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ревбинський_(заказник).
21. Савківський (заказник). ). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Савківський_(заказник).
22. Поверхневі води. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Поверхневі_води.
23. Стаття : Жителі Чорнобая рятують річку гуртом: у водойму випущено тонну
мальків коропа та білого амура. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://novadoba.com.ua/16190-zhyteli-chornobaya-ryatuyut-richku-gurtom-u-
vodoymu-vypuscheno-tonnu-malkiv-koropa-ta-bilogo-amura.html.
68

24. Стаття : Чорнобаївська громада знову зарибнила річку. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://novadoba.com.ua/27201-chornobayivska-
gromada-znovu-zarybnyla-richku.html.
25. Лекція № 4. Гігієна води. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://pidruchniki.com/81837/meditsina/organoleptichni_osoblivosti_vodi.
26. 26. Гідрологія. Методичнівказівки до виконання лабораторних робіт з
дисципліни «Гідрологія». / Хоменко О. М., Ключка С. І. – Черкаси: ЧДТУ,
2015. – 5-25 с.
27. Основи екології та охорона довкілля: Навчальний посібник. / С.М. Сухарев,
С.Ю. Чундук, О.Ю. Сухарева. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 304
с.
28. Наказ Міністра аграрної політики та продовольстваУкраїни від 30.07.12 №
441 «Про затвердження Нормативів екологічної безпеки водних об’єктів,
що використовуються для потреб рибного господарства, щодо гранично
допустимих концентрацій органічних та мінеральних речовин у морських та
прісних водах [Електронний ресурс] . – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1369-12.
29. Довкілля Черкащини за 2018 рік. Статистичний збірник. – Черкаси, 2018. –
148 с.
30. Податковий кодекс України. – К.: КМ Publishsng, 2011. – 352 с.
31. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2018 році. – Черкаси, 2019. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Dop_2019.pdf.
32. Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров’я України». Соціально-гігієнічниймоніторинг.
Природні води. – [Електронний ресурс].– Режим доступу:
www.obles.ck.ua/index.php?option=com_content&view=categore&layout=blog
&id=59&Itemid=79.

69

ДОДАТКИ

70

ДОДАТОК А

Таблиця А.1 – Рівноважна концентрація кисню для обчислення насичення
киснем
t Розчинений кисень, мг/л
C 0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
0 14,65 14,61 14,57 14,53 14,49 14,45 14,41 14,37 14,33 14,29
1 14,25 14,21 14,17 14,13 14,09 14,05 14,02 13,98 13,94 13,9
2 13,86 13,82 13,79 13,75 13,71 13,68 13,64 13,6 13,56 13,53
3 13,49 13,46 13,42 13,38 13,35 13,31 13,28 13,24 13,2 13,17
4 13,13 13,1 13,06 13,03 13 12,96 12,93 12,89 12,86 12,82
5 12,79 12,76 12,72 12,69 12,66 12,62 12,59 12,56 12,53 12,49
6 12,46 12,43 12,4 12,36 12,33 12,3 12,27 12,24 12,21 12,18
7 12,14 12,11 12,08 12,06 12,02 11,99 11,96 11,93 11,9 11,87
8 11,84 11,81 11,78 11,75 11,72 11,7 11,67 11,64 11,61 11,58
9 11,55 11,52 11,49 11,47 11,44 11,41 11,38 11,35 11,33 11,3
10 11,27 11,24 11,22 11,19 11,16 11,14 11,11 11,08 11,06 11,03
11 11 10,98 10,95 10,93 10,9 10,87 10,85 10,82 10,8 10,77
12 10,75 10,72 10,7 10,67 10,65 10,62 10,6 10,57 10,55 10,52
13 10,5 10,48 10,45 10,43 10,4 10,38 10,36 10,33 10,31 10,28
14 10,26 10,24 10,22 10,19 10,17 10,15 10,12 10,1 10,08 10,06
15 10,03 10,01 9,99 9,97 9,95 9,92 9,9 9,88 9,86 9,84
16 9,82 9,79 9,77 9,75 9,73 9,71 9,69 9,67 9,65 9,63
17 9,61 9,58 9,56 9,54 9,52 9,5 9,48 9,46 9,44 9,42
18 9,4 9,38 9,36 9,34 9,32 9,3 9,29 9,27 9,25 9,23
19 9,21 9,19 9,17 9,15 9,13 9,12 9,1 9,08 9,06 9,04
20 9,02 9 8,98 8,97 8,95 8,93 8,91 8,9 8,88 8,86
21 8,84 8,82 8,81 8,79 8,77 8,75 8,74 8,72 8,7 8,68
22 8,67 8,65 8,63 8,62 8,6 8,58 8,56 8,55 8,53 8,52
23 8,5 8,48 8,46 8,45 8,43 8,42 8,4 8,38 8,37 8,35
24 8,33 8,32 8,3 8,29 8,27 8,25 8,24 8,22 8,21 8,19
25 8,18 8,16 8,14 8,13 8,11 8,1 8,08 8,07 8,05 8,04
26 8,02 8,01 7,99 7,98 7,96 7,95 7,93 7,92 7,9 7,89
27 7,87 7,86 7,84 7,83 7,81 7,8 7,78 7,77 7,75 7,74
28 7,72 7,71 7,69 7,68 7,66 7,65 7,64 7,62 7,61 7,59
29 7,58 7,56 7,55 7,54 7,52 7,51 7,49 7,48 7,47 7,45
30 7,44 7,42 7,41 7,4 7,38 7,37 7,35 7,34 7,32 7,31

Таблиця А.2 – Твердість води (за О. О. Алекіним)
Твердість Показник
Дуже м’яка до 1,5 ммоль/дм³
М’яка 1,5-3,0 ммоль/дм³
Помірно тверда 3,0-6,0 ммоль/дм3
Тверда 6,0-9,0 ммоль/дм3
Дуже тверда понад 9,0 ммоль/дм3
71

ДОДАТОК Б

Апробація результатів роботи

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Навчально – науковий інститут екології
Кафедра екології та неоекології
Кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти
Кафедра моніторингу, довкілля та природокористування

ПРОГРАМА
VІІ Міжнародної наукової конференції молодих вчених
«Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване
природокористування»

VІІ International scientific conference of young scientists
“Ecology, neoecology, environmental protection and
balanced nature management”

м. Харків, 28 - 29 листопада 2019 року
72

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗБАЛАНСОВАНЕ
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Автушко А. Д. Білорусь
ВЛИЯНИЕ РЕСПУБЛИКАНСКОЙ МАГИСТРАЛЬНОЙ ДОРОГИ М-6/Е28 МИНСК-ГРОДНО-
ГРАНИЦА РЕСПУБЛИКА ПОЛЬША (БРУЗГИ) НА РАСТИТЕЛЬНЫЙ И ЖИВОТНЫЙ МИР
ПРИДОРОЖНОЙ ПОЛОСЫ
Бешляга О. В. м. Одеса
ХАРАКТЕРИСТИКА СТАЦІОНАРНОЇ МЕРЕЖІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СТАНОМ АТМОСФЕРИ У
МІСТІ ОДЕСА
Бобик В. О. м. Одеса
ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД р. ДУНАЙ – м. РЕНІ
Вовк Ю.Р. м. Івано - Франківськ
ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ (CO) ВІД
АВТОТРАНСПОРТУ НА вул. ДОВГА В м. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Галянта Л. А. м. Львів
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Гончарова А. Є. м. Харків
ЗВАЖЕНІ ЧАСТИНКИ РМ 2.5 ТА РМ 10 В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Греченко Е. Р. м. Одеса
ОЦІНКА РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ м. ПОЛТАВА
Дзюник С. В. м. Одеса
АНАЛІЗ ВМІСТУ ФОСФОРУ В ГРУНТАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Дмитроняк С. І. м. Івано - Франківськ
ТЕПЛОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ГІДРОСФЕРУ
Довгополий М. М. м. Одеса
ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ р.ХОРОЛ-м.МИРГОРОД ЗА МІНЕРАЛІЗАЦІЄЮ ТА ЇЇ СКЛАДОВИМИ
Кабак І. С. м. Одеса
ХАРАКТЕРИСТИКА МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ВОДИ р.ІНГУЛЕЦЬ - м.КРИВИЙ РІГ
Кот Я. С. м. Одеса
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ВОД МАЛИХ РІЧОК БАСЕЙНУ ДНІСТРА
Кравченко А. М. м. Черкаси
ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ В р. ІРКЛІЙ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Крайнюков А. О. м. Харків
ОЦІНКА ВПЛИВУ РЕЧОВИН НА ПРОЦЕСИ САМООЧИЩЕННЯ ВОДИ ВОДНОГО ОБ’ЄКТУ
Лавров Т. В. м. Одеса
АНАЛІЗ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ОКРЕМИХ РАЙОНІВ м. ОДЕСА
ДІОКСИДОМ АЗОТУ
Ліпіна Е. Р., Коніков М. Ю. м. Харків
ОЦІНКА БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТІВ ЯК ПОКАЗНИКА РЕАКЦІЇ ҐРУНТОВОЇ БІОТИ НА
ПОЛЮТАНТНИЙ ВПЛИВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
м. ХАРКОВА
Маньшин В. В. м. Харків
73

УДК 504. 453.064(477.46)
Кравченко А.М.
Черкаський державний технологічний університет
Гончаренко Т.П., доц. кафедри екології ЧДТУ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ В Р. ІРКЛІЙ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

На основі хімічного аналізу якості води у р. Ірклій досліджено вплив стічних вод
комунального підприємства, що потрапляють до водного об’єкта в різні сезони року.
Ключові слова: моніторинг, фактори впливу, малі річки, санітарні норми.
На основе химического анализа качества воды в р. Ирклий исследовано влияние сточных
вод комунального предприятия, которые попадают в водный объект в разные сезоны года.
Ключевые слова: мониторинг, факторы влияния, малые реки, санитарные нормы.
Based on the chemical analysis of water quality in Irkliy investigated the impact of sewage
factory, which fall into a body of water in different seasons.
Keywords: monitoring, influence, small rivers, sanitary norms.

Ірклій – мала річка у Чорнобаївському районі Черкаської області, ліва притока Дніпра.
Довжина – 39 км, площа басейну – 318 км2. Живлення переважно снігове і дощове. Льодостав
триває від початку грудня до початку березня. На річці споруджено 5 водосховищ. Воду
використовують для технологічних, сільськогосподарських та культурно-побутових потреб,
розведення риб [1].
Метою дослідження було оцінити вплив неочищених стічних вод комунального
підприємства «Чорнобаївське КП ВУЖКГ» на якість води у р. Ірклій. Дані про обсяги скидів та
маси забруднюючих речовин, що скидаються підприємством у р. Ірклій надано в таблиці 1 [2].

Таблиця 1 – Обсяги забруднення р. Ірклій
Обсяги скидів Обсяг забруднюючих
Назва підприємства Рік стічних вод, речовин, що
млн. м3 скидаються, т/рік
2014 0,0549 29,28
2015 0,0630 24,16
Чорнобаївське КП ВУЖКГ 2016 0,0648 35,13
2017 0,0720 53,39
2018 0,0677 86,90

74

Дослідження впливу стічних вод на якість води у р. Ірклій проводились протягом періоду
весна 2018 р. – осінь 2018 р. Проби річкової води на лабораторний аналіз для лабораторії
моніторингових досліджень кафедри екології Черкаського державного технологічного
університету відбирались один раз на сезон (весна, літо, осінь). Були встановлені три створи:
перший – 500 м вище скиду стічних вод, другий – безпосередньо у місці скиду стічних вод,
третій – 500 м нижче скиду стічних вод.
В досліджуваних пробах за методичними рекомендаціями визначались концентрації
завислих речовин, азоту амонійного, нітрати, нітрити, фосфати, хлориди, сульфати,
нафтопродукти, АПАР, а також сухий залишок, БСК5, ХСК.
Концентрації забруднюючих речовин в 3 створі порівнювались із відповідними
концентраціями 1 створу, які виступали в якості фонових концентрацій. При дослідженні було
визначено, що концентрації певних забруднюючих речовин в фоновому створі значно
перевищують ГДК для господарсько-питного водокористування і ОБУВ для рибогосподарських
водойм. Концентрації речовин в місці скиду стічних вод порівнювались з концентраціями,
допустимими до скидання в водний об’єкт і за якими був встановлений гранично-допустимий
скид (ГДС) для досліджуваного підприємства.
В усіх пробах річкової води, відібраних на весні, перевищень фонових та допустимих до
скидання концентрацій забруднюючих речовин не спостерігалось. Це може бути пов’язано з
надходженням великої кількості води від сніготанення, що призводить до поліпшення процесів
розбавлення забруднюючих речовин у р. Ірклій.
В літній період було встановлено перевищення фонових концентрацій в 3 створі по таким
показникам, як БСК5, ХСК, азот амонійний, фосфати, хлориди, нафтопродукти. У місці
скидання стічних вод спостерігалось перевищення допустимих концентрацій, які входять в
розрахунок ГДС, за показниками – БСК5, ХСК, азот амонійний. Погіршення якості води у р.
Ірклій в летній сезон можна пояснити збільшенням кількості скидів стічних вод та попиту на
рекреаційні процедури, зниженням рівня самоочищення водного об’єкта із-за зменшення вмісту
розчиненого кисню в зв’язку з підвищенням температури. В пробах річкової води, відібраних в
осінній період, перевищень фонових концентрацій не спостерігалось; а незначне перевищення
концентрацій шкідливих домішок в стічних водах, допустимих до скидання, було встановлено
за такими показниками, як БСК5, ХСК, азот амонійний, нафтопродукти.
В роботі була розрахована сума екологічного податку, який справлявся за скиди
забруднюючих речовин у р. Ірклій платником податку – підприємством «Чорнобаївське КП
ВУЖКГ» у 2018 році. В таблиці 1 наведено, що обсяг недоочищених стічних вод, які
досліджуване підприємство у 2018 році скинуло у р. Ірклій склав 0,0677 млн. м3. Для
75

розрахунку фактичних обсягів (в тоннах) по кожному виду забруднюючих речовин було взято
результати дослідження вмісту шкідливих речовин в скидах стічних вод, отриманих в літний
сезон. Розрахунок суми екологічного податку надано в таблиці 2.

Таблиця 2.12 – Розрахунок розміру екологічного податку підприємства «Чорнобаївське
КП ВУЖКГ» за скиди забруднюючих речовин у р. Ірклій у 2018 року
Назва Фактичні обсяги Ставка податку [3], Сума податку, грн.
забруднюючих скидів, т гривень за тонну
речовин
Завислі речовини 3,7912 46,19 175,12
Органічні речовини 3,9266 644,6 253,66
за БСК5
ХСК 15,7741 429,72 6778,45
Азот амонійний 0,5281 1610,48 850,49
Нітрати 0,2843 138,37 39,34
Нітрити 0,0025 7909,77 19,77
Фосфати 0,1286 1287,18 165,53
Хлориди 3,1819 46,19 146,97
Сульфати 3,5204 46,19 162,61
Нафтопродукти 0,0088 947,405 8,34
АПАР 0,0054 21092,65 113,90
Всього 8713,18

Отже, сума екологічного податку за скиди стічних вод в р. Ірклій склала у 2018 році
всього 8713,18 гривень. Як бачимо, плата за забруднення води цієї малої річки для
підприємства замала, тому менеджери підприємства, швидше за все, не заінтересовані у
створенні безвідходних технологій, виробництв та системи очистки стічних вод на
підприємстві.

ЛІТЕРАТУРА
1. Маньковська Р.В. Чорнобаївський район // Енциклопедія історії України : у 10 т. / ред.
кол. : В.А. Смолій та ін., Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка,
2009. – Т. 5. – С. 194. – ISBN 978-966-00-0855-4.
2. Регіональна доповідь Регіональна доповідь про стан навколишнього природного
середовища в Черкаській області у 2018 році. – Черкаси, 2019 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Dop_2018.pdf.
3. Податковий Кодекс України (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sts.gov.uf/nk//.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets