Аналіз і оцінка екологічного ризику від дії неканцерогенних хімічних забруднювачів атмосферного повітря на стан здоров’я населення м. Черкаси

Abstract

Актуальність теми. Якісне атмосферне повітря разом із водою – це визначальний чинник для життя людини і всіх складових біосфери. Під впливом антропогенної діяльності людини до атмосферного повітря потрапляють різного роду забруднювачі, внаслідок чого формуються негативні тенденції до виникнення надзвичайних ситуацій, погіршення умов життєдіяльності і зростання захворюваності населення. Контакти людини з забруднювачами середовища через повітря відбуваються частіше, ніж через воду, рослини та інші його компоненти. На сьогоднішній день оцінка якості та безпеки повітря розраховується не тільки порівнянням рівня забруднення з гранично допустимими концентраціями, а з позицій концепції екологічного ризику. Дуже важливим та актуальним є визначення ризику для здоров’я населення при сучасному стані забруднення атмосферного повітря, бо при виникненні надзвичайних ситуацій (при аваріях, пожежах, вибухах) рівень небезпеки для населення і природних екосистем зростає в декілька разів. Мета роботи: аналіз методів виявлення залежності стану здоров’я людини від ступеня забруднення атмосферного повітря. Об’єкт дослідження: вплив забруднюючих речовин на стан здоров’я населення. Предмет дослідження: захворювання, які виникають унаслідок впливу неканцерогенних хімічних забруднювачів атмосферного повітря. Методи дослідження: для комплексного оцінювання техногенного впливу на атмосферне повітря використовувалися статистичні методи досліджень; для розрахунку екологічного ризику – дані постійних спостережень за станом атмосферного повітря лабораторії Черкаського обласного центру з гідрометеорології; для діагностики захворюваності населення використовувалися дані Комунального закладу «Черкаський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»; для визначення хімічного складу атмосферних опадів використовувались експериментальні дослідження, які проводились якісним методом (хлориди, сульфати), перманганатна окиснюваність – титрометричним методом, рН – потенціометричним методом. Результати дослідження. Показано, що інтенсивне забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин є суттєвим фактором ризику виникнення та ускладнення перебігу у населення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів: за рейтингом загальної захворюваності всього населення Черкаської області друге місце займають хвороби органів дихання, в структурі первинної захворюваності хвороби органів дихання посідають перше рейтингове місце. Проведено комплексне оцінювання техногенного впливу на повітря за дев’ятьма показниками екодеструктивної діяльності. Розрахунки показали, що найбільший вплив на повітряний басейн здійснюється в м. Черкаси (інтегральний показник – 17,84) та Чорнобаївському районі (інтегральний показник – 31,95). Розраховано індекси небезпеки для трьох мікрорайонів міста. Результати свідчать, що в плані гострого та хронічного впливу рівень ризику – середній, але при гострому отруєнні рівень ризику в усіх мікрорайонах близький до мінімального ризику, а при хронічному отруєнні – близький до значного. Із трьох мікрорайонів найменший рівень ризику як при гострому, так і при хронічному отруєнні спостерігається в Південно-Західному мікрорайоні, найбільший – в Дніпровському районі. Наукова новизна: визначено фактори екологічного ризику, доведено їх роль у порушенні здоров’я людини, а кількісна характеристика інтегральних показників впливу та індексів небезпеки від рівнів впливу конкретних факторів дає змогу оцінити реальну загрозу здоров’ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об’єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів Теоретичне і практичне значення: визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дає можливість прогнозувати імовірність і медико-соціальну значущість можливих порушень здоров’я населення при різних сценаріях його впливу, а також встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (28 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 81 сторінка друкованого тексту, основна частина – 51 сторінка.

The actuality of theme. Good atmospheric air, along with water, is the determining factor for the life of people and all components of the biosphere. Under the influence of human anthropogenic activities, all kinds of pollutants get to atmospheric air, as a result of which negative tendencies for occurrence of emergencies, deterioration of living conditions and increase of morbidity of the population are formed. Human contacts with environmental pollutants through air occur more often than through water, plants, and other components. At present, the assessment of air quality and safety is calculated not only by comparing the level of pollution with maximum permissible concentrations, but also from the standpoint of the concept of environmental risk. It is very important and urgent to determine the risk to human health in the present state of air pollution, because in emergencies (accidents, fires, explosions) the level of danger to the population and natural ecosystems increases several times. The purpose of work: to analyze methods for detecting the dependence of human health on the degree of air pollution. The object of study: the impact of pollutants on the health of the population. The subject of study: diseases arising from exposure to non-carcinogenic chemical pollutants of the air. Research methods: statistical methods of research have been used for complex assessment of anthropogenic impact on atmospheric air; the data of constant observations on the state of atmospheric air of the laboratory of Cherkasy regional center for hydrometeorology – for calculation of ecological risk; the data of municipal institution "Cherkasy regional information and analytical center of medical statistics" have been used to diagnose the population morbidity; experimental studies, carried out by a qualitative method (chlorides, sulfates), permanganate oxidation – by titrometric method, pH – by potentiometric method, have been conducted to determine chemical composition of atmospheric precipitation. Research results. It is shown that intense air pollution by pollutant emissions is a significant risk factor for occurrence and complication of acute and chronic respiratory diseases in the population: respiratory diseases occupy the second place according to the rating of the overall morbidity of the entire population of Cherkasy region, and the first ranked place –in the structure of initial morbidity. Complex assessment of anthropogenic impact on the air by nine indices of ecological destructive activities has been carried out. The calculations show that the largest impact on the air basin is in Cherkasy (integral index – 17.84) and Chornobay district (integral index – 31.95). Hazard indices for three microdistricts of the city have been calculated. The results show that in terms of acute and chronic impact, the level of risk is medium, but in acute poisoning the level of risk in all microdistricts is close to the minimum risk, and in the case of chronic poisoning it is close to significant one. Of the three microdistricts, the lowest level of risk in both acute and chronic poisoning is observed in the South-Western microdistrict, the highest one – in the Dnieper region. Scientific novelty: environmental risk factors have been identified, their role in human health has been proven, and quantitative characterization of integrated impact and hazard indices from levels of specific factors impact allows to estimate the real threat to the health of the population living in certain territories and gives effective grounds for implementing preventive measures. Theoretical and practical importance: the determination of the risk of air pollution allows to predict the likelihood and medico-social significance of possible health disorders of the population in different scenarios of its impact, as well as to prioritize risk management measures at individual and population levels. The structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusions, a list of references (28 sources), graphic documentation for master's qualification work, applications. Full volume of the work consists of 81 pages of printed text, the main part – 51pages.