ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9528| Title: | «Формування конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції» |
| Authors: | Григор, Олег Олександрович Іщенко, Сергій Петрович |
| Keywords: | ПІДПРИЄМСТВО;ЕФЕКТИВНІСТЬ;РОЗВИТОК;УПРАВЛІННЯ |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 80 сторінки, 18 таблиць, 1 рисунок, список літератури з 48 найменувань. Об’єкт дослідження: процес формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України. Предмет дослідження: сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів забезпечення конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України та обґрунтування напрямів підвищення рівня їх конкурентоспроможності. Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняння, систематизацію, статистичний аналіз, графічний метод, SWOT-аналіз, PEST-аналіз, а також методи стратегічного та економічного аналізу. За результатами дослідження: обґрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств м’ясопереробної промисловості, серед яких модернізація виробництва, впровадження інноваційних технологій, оптимізація логістичних процесів, розвиток цифрового маркетингу, удосконалення асортиментної політики та підвищення якості продукції. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій для підвищення ефективності діяльності підприємств м’ясопереробної промисловості та зміцнення їх конкурентних позицій на ринку. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9528 |
| Appears in Collections: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ІЩЕНКО С.П.pdf Restricted Access | 924.13 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Формування конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції» Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-224 спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» Іщенко С. П. (прізвище та ініціали) Керівник Григор О.О. (прізвище та ініціали) Рецензент (прізвище та ініціали) Черкаси 2026 року ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет економіки та управління Кафедра економіки та управління Освітній рівень: бакалавр Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри економіки та управління проф. Манн Р.В. “ ” 2026 р. З А В Д А Н Н Я на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу вищої освіти Іщенко Сергія Петровича 1. Тема роботи «Формування конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції» керівник роботи Григор О.О., проф., д.політ..н., (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом вищого навчального закладу від 17.03.2026 р. №62/03-03 2. Строк подання ЗВО роботи «31» травня 2026 р. 3. Вихідні дані до роботи: праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні матеріали Державної служби статистики України, аналітичні матеріали профільних асоціацій, законодавчі та нормативні акти, офіційна звітність підприємств, а також матеріали наукових та інформаційних ресурсів. 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити): Розділ 1. Теоретико-методичні основи формування конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції. Розділ 2. Аналіз конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції. Розділ 3. Напрями посилення конкурентних переваг підприємства на ринку мясної продукції. 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів) показники діяльності підприємств на ринку мясної продукції; 18 таблиць. 6. Консультанти розділів роботи Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата консультанта завдання видав завдання прийняв 1 Григор О.О., д.політ.н., проф. 2 Григор О.О., д.політ.н., проф. 3 Григор О.О., д.політ.н., проф. 7. Дата видачі завдання 11.02.2026 р. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН № Назва етапів кваліфікаційної Строк виконання Примітки з/п роботи бакалавра етапів роботи 1 Підбір літератури, її вивчення і обробка. Укладання бібліографії по основним 11.02.2026 виконано джерелам 2 Укладання плану (змісту) випускної 25.02.2026 виконано роботи і погодження його з керівником 3 Розробка і подання на перевірку першого 04.03.2026 виконано розділу 4 Збір, систематизація та аналіз 18.03.2026 виконано практичних матеріалів 5 Розробка і подання другого розділу 29.04.2026 виконано 6 Розробка і подання третього розділу 02.04.2026 виконано 7 Погодження з керівником висновків і 10.04.2026 виконано пропозицій 8 Переробка (доопрацювання) випускної роботи у відповідності з зауваженнями і 16.04.2026 виконано подання її на кафедру 9 Нормоконтроль 25.04.2026 виконано 10 Збір документів (відгук, рецензія) 10.05.2026 виконано 11 Подача на підпис до завідувача кафедри 15.05.2026 виконано 12 Розробка тез доповіді для захисту 24.05.2026 виконано Здобувач вищої освіти Іщенко С.П. (підпис) (прізвище та ініціали) Керівник роботи Григор О.О. (підпис) (прізвище та ініціали) РЕФЕРАТ кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Формування конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції» Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 80 сторінки, 18 таблиць, 1 рисунок, список літератури з 48 найменувань. Об’єкт дослідження: процес формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України. Предмет дослідження: сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів забезпечення конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України та обґрунтування напрямів підвищення рівня їх конкурентоспроможності. Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняння, систематизацію, статистичний аналіз, графічний метод, SWOT-аналіз, PEST-аналіз, а також методи стратегічного та економічного аналізу. За результатами дослідження: обґрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств м’ясопереробної промисловості, серед яких модернізація виробництва, впровадження інноваційних технологій, оптимізація логістичних процесів, розвиток цифрового маркетингу, удосконалення асортиментної політики та підвищення якості продукції. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій для підвищення ефективності діяльності підприємств м’ясопереробної промисловості та зміцнення їх конкурентних позицій на ринку. ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………… 6 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ……………………………. 6 1.1. Сутність конкурентоспроможності підприємства та конкурентних переваг………………………………………. 9 1.2. Чинники формування конкурентних переваг підприємства 14 1.3. Ринок м’ясної продукції: особливості функціонування та методичні підходи до оцінювання рівня конкурентних переваг……………………………………………………….. 19 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ…………… 24 2.1. Характеристика конкурентного середовища підприємств м'ясопереробної промисловості……………………………. 24 2.2. Оцінка конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції України………………………………… 33 2.3. Характеристика діяльності досліджуваного підприємства 37 2.4. Оцінка конкурентних переваг підприємства ……………… 43 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ М'ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ….. 53 3.1. Формування сучасних конкурентних стратегій підприємств………………………………………………….. 53 3.2. Напрями покращення конкурентної стратегії підприємства…………………………………………………. 63 ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 74 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 77 6 ВСТУП У сучасних умовах розвитку економіки України проблема забезпечення конкурентоспроможності підприємств набуває особливої актуальності. Посилення конкуренції, глобалізаційні процеси, трансформація споживчого ринку, цифровізація економіки та нестабільність зовнішнього середовища зумовлюють необхідність формування стійких конкурентних переваг підприємств як основи їх ефективного функціонування та довгострокового розвитку. Особливого значення дана проблема набуває для підприємств м’ясопереробної промисловості, які функціонують в умовах високого конкурентного тиску, залежності від логістичних процесів, коливання цін на сировину та енергоносії, змін споживчих уподобань і посилення вимог до якості та безпечності продукції. Сучасний ринок м’ясної продукції України характеризується високим рівнем конкуренції між великими вертикально інтегрованими агрохолдингами, регіональними виробниками та середніми м’ясопереробними підприємствами. За таких умов формування конкурентних переваг стає ключовим фактором зміцнення ринкових позицій підприємств. Важливий вплив на розвиток м’ясопереробної галузі мають наслідки воєнного стану, які спричинили порушення логістичних ланцюгів, зростання виробничих витрат, дефіцит енергоресурсів та зниження купівельної спроможності населення. Водночас сучасні тенденції розвитку ринку, зокрема поширення ready-to-cook продукції, розвиток цифрового маркетингу, зростання ролі бренду та екологічності виробництва, формують нові напрями конкурентної боротьби між підприємствами галузі. Теоретичні та практичні аспекти конкурентоспроможності підприємств досліджували у своїх працях як зарубіжні, так і вітчизняні науковці. Значний внесок у розвиток теорії конкурентних переваг зробили такі українські науковці, як Євтушенко, Ханенко М., Денисенко М., Пєтухов В. та багато інших. 7 Водночас динамічні зміни ринку м’ясної продукції, вплив воєнних факторів та трансформація споживчої поведінки потребують подальшого дослідження особливостей формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості. Метою роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України та розроблення напрямів підвищення їх конкурентоспроможності. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: • дослідити сутність поняття конкурентоспроможності підприємства та конкурентних переваг; • визначити особливості функціонування ринку м’ясної продукції України; • дослідити чинники формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості; • узагальнити методичні підходи до оцінювання конкурентних переваг підприємств; • проаналізувати сучасний стан та тенденції розвитку ринку м’ясної продукції України; • обґрунтувати напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі. Об’єктом дослідження є процес формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності підприємств м’ясопереробної промисловості в сучасних умовах господарювання. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: методи аналізу і синтезу, порівняння, систематизації, статистичного аналізу, SWOT-аналіз, PEST-аналіз, а також методи економічного та стратегічного аналізу. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні матеріали Державної служби статистики 8 України, аналітичні матеріали профільних асоціацій, законодавчі та нормативні акти, офіційна звітність підприємств, а також матеріали наукових та інформаційних ресурсів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій для підвищення конкурентоспроможності підприємств на ринку м’ясних продуктів, удосконалення системи управління конкурентними перевагами та формування ефективної ринкової стратегії підприємств галузі. 9 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ 1.1. Сутність конкурентоспроможності підприємства та конкурентних переваг Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища. Нині конкурентоспроможність на товарних ринках стає проблемою державної безпеки. Враховуючи, що критерієм адаптації підприємства до ринкових умов господарювання є рівень конкурентоспроможності, необхідно досліджувати взаємозв'язок між конкурентоспроможністю країни в цілому, підприємств, конкретних товарів. Конкурентоспроможність є поняттям відносним, тобто конкурентоспроможність підприємства можна виявити тільки серед групи підприємств, які належать до однієї галузі або виготовляють товари-субститути. З огляду на це показнику конкурентоспроможності підприємства притаманні такі властивості, як порівнянність (показник виявляється в умовах порівняння об’єктів) та динамічність (показник не може розглядатись як довгострокова характеристика незалежно від ефективності діяльності підприємства) [33, с. 59]. У сучасній економічній літературі конкурентоспроможність підприємства розглядається як здатність ефективно використовувати ресурсний потенціал для досягнення стійких ринкових позицій та фінансових результатів. Таке трактування подано у свої роботах такими дослідниками як Євтушенко Н., Варніцький В. [14] і на їхню думку слід розглядати як конкурентоспроможність 10 як сукупність можливостей ефективного використання ресурсів і оцінки через якісні та кількісні характеристики Деякими науковцями, такими М. Ханенко [41], Денисенко М., Бреус С. [11] конкурентоспроможність підприємства визначається як інтегральна характеристика його здатності формувати, утримувати та розвивати конкурентні переваги у довгостроковій перспективі. Крім того слід зазначити, що більшість сучасних науковців підкреслюють роль цифровізації, інновацій, стратегічного управління у забезпеченні конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. У межах ринкового підходу ряд дослідників конкурентоспроможність трактують як порівняльну характеристику підприємства щодо конкурентів на ринку. Сучасні дослідники наголошують, що підприємство є конкурентоспроможним, якщо воно краще задовольняє потреби споживачів у порівнянні з іншими суб’єктами ринку [4, 7, 8, 11]. Згідно з сучасними дослідженнями такими як Герасимова В., Рєзанов Е. [7] конкурентоспроможність підприємства - це складна система взаємопов’язаних внутрішніх і зовнішніх факторів, які формують його позицію на ринку і основними її елементами є ресурси, бізнес-процеси, управління, зовнішнє середовище. Сучасні автори також підкреслюють, що конкурентоспроможність підприємства є комплексною категорією, яка поєднує економічні, організаційні, технологічні та маркетингові характеристики і основними ознаками якої є: багатофакторність, динамічність, залежність від середовища, інтегральність оцінювання [15, 19, 20]. Узагальнюючи сучасні підходи, науковці визначають конкурентоспроможність підприємства як: здатність підприємства ефективно використовувати свій ресурсний потенціал, адаптуватися до змін зовнішнього середовища та формувати стійкі конкурентні переваги на ринку. Сучасні науковці розглядають конкурентоспроможність підприємства як 11 комплексну та багатогранну категорією, яка відображає сукупність порівняльних переваг у різних сферах (економічній, технологічній, кадровій, товарній, ринковій тощо), поєднання яких формує для підприємства більш стійкі позиції на певному ринку у відповідний період часу у порівнянні з визначеними конкурентами. Таблиця 1.1 – Сучасні трактування конкурентоспроможності підприємства № Літературні Трактування поняття «конкурентоспроможність підприємства» з/п джерела 1 Пєтухов В., Конкурентоспроможність підприємства розглядається як Страшинська Л. сукупність характеристик, що визначають його позицію на ринку та [32] здатність ефективно конкурувати в умовах змін зовнішнього середовища 2 Гончарук І. Здатність підприємства адаптуватися до змін ринку, [8] використовувати конкурентні переваги та забезпечувати результативність діяльності порівняно з іншими суб’єктами 3 Бочко О., Інтегральна характеристика підприємства, що відображає здатність Кожушко П. формувати та утримувати конкурентні переваги у довгостроковій [4] перспективі 4 Євтушенко Н., Здатність підприємства ефективно використовувати ресурси для Варніцький В. досягнення кращих економічних результатів і стійких ринкових [14] позицій 5 Воздвиженський Конкурентоспроможність підприємства – це здатність ефективно В., Тітова М. використовувати внутрішні ресурси (фінансові, виробничі, кадрові, [6] інноваційні) для досягнення кращих економічних результатів порівняно з конкурентами. 6 Білецький І., Конкурентоспроможність підприємства – це його спроможність Боровик М., утримувати та розширювати ринкову частку, задовольняючи Воробйов К. потреби споживачів краще, ніж конкуренти, в умовах динамічного [3] конкурентного середовища. 7 Ханенко М. Конкурентоспроможність підприємства – це здатність швидко [41] реагувати на зміни ринку, впроваджувати інновації та забезпечувати стійкість бізнес-моделі в умовах цифровізації та глобальної конкуренції. Сучасні науковці розглядають конкурентоспроможність підприємства як комплексну та багатогранну категорією, яка відображає сукупність порівняльних переваг у різних сферах (економічній, технологічній, кадровій, товарній, ринковій тощо), поєднання яких формує для підприємства більш стійкі позиції на певному ринку у відповідний період часу у порівнянні з визначеними конкурентами. Ця категорія формується завдяки ефективному 12 використанню виробничого, маркетингового, фінансового, науково-технічного, інноваційного, кадрового, майнового потенціалу, а також завдяки гнучкому пристосуванню до змін середовища функціонування, а часто – завдяки випередженню цих змін. Фундаментальним підґрунтям забезпечення конкурентоспроможності продукції є формування та забезпечення її конкурентних переваг. Класиком теорії конкуренції та конкурентоспроможності вважається Майкл Портер, вагомим науковим внеском якого є дослідження категорії конкурентних переваг. Їх вчений вважає ключовими факторами успіху, характерними для певного підприємства (галузі) чинниками, що дають йому переваги над конкурентами, наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу тощо. Він зазначав, що конкурентні переваги поділяються на два основних види: низькі витрати та диференціація товарів [33]. Опрацьовуючи різні підходи до трактування сутності конкурентоспроможності підприємства та національної економіки, М. Портер дійшов висновку, що конкурентна перевага як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках залежить від наявності та ефективності використання ресурсів, якими розпоряджається фірма. Причому комбінація ключових факторів успіху не є постійною та універсальною для всіх галузей промисловості. Кожна окрема галузь має свої специфічні вимоги до такої комбінації [34]. Конкурентна перевага визначається М. Портером як ефективність використання ресурсів, де критерієм виступає рентабельність виробництва. Конкурентні переваги мають місце тоді, коли фірма отримує рентабельність вище середнього значення для даної галузі або сегменту ринку. Конкурентна перевага визначається сукупністю характеристик, властивостей товару або послуги, які є кращими, ніж у конкурентів [33]. Конкурентоспроможність продукції на відміну від конкурентних переваг піддається сильному впливу стратегічних і тактичних змін на ринку, не 13 пов'язаних з діяльністю підприємства (коливання попиту, демографічні зміни, природні явища тощо). З огляду на це конкурентоспроможність передбачає майстерне маневрування в ринковому просторі й у часі та максимальне врахування вимог і можливостей певних груп споживачів. Для підприємств м’ясопереробної промисловості особливого значення набувають такі конкурентні переваги, як якість і безпечність продукції, дотримання ветеринарних та санітарних стандартів, стабільність поставок, ефективність логістичних процесів, широкий асортимент продукції та здатність адаптуватися до змін споживчого попиту. Саме сукупність цих факторів визначає рівень конкурентоспроможності підприємств на ринку м’ясної продукції. Слід зазначити, що конкурентні переваги виступають основою формування конкурентоспроможності підприємства та забезпечують його ефективне функціонування в умовах конкурентного ринку. Конкурентні переваги підприємств м’ясопереробної промисловості формуються під впливом як внутрішніх факторів (якість продукції, технології виробництва, логістика, маркетинг, кадровий потенціал), так і зовнішніх факторів (кон’юнктура ринку, державне регулювання, споживчі тенденції, конкуренція тощо). Саме наявність стійких конкурентних переваг забезпечує підприємству довгострокову конкурентоспроможність та зміцнення ринкових позицій. Таким чином, конкурентоспроможність підприємства є результатом ефективного формування та використання конкурентних переваг, які забезпечують стійкість ринкових позицій і здатність підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Для підприємств м’ясопереробної промисловості особливого значення набувають галузеві особливості функціонування ринку, які безпосередньо впливають на формування конкурентних переваг та визначають специфіку конкурентної боротьби. 14 1.2. Чинники формування конкурентних переваг підприємства Особливості функціонування ринку м’ясної продукції та сучасні тенденції розвитку галузі формують систему чинників, які безпосередньо впливають на рівень конкурентоспроможності підприємств. Формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості залежить від сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають ефективність діяльності підприємства, його здатність адаптуватися до змін ринкового середовища та забезпечувати стійкі ринкові позиції. На конкурентоспроможність продукції мають вплив зовнішні та внутрішні чинники. Під внутрішніми факторами слід розуміти внутрішнє середовище фірми, економічний потенціал підприємства, котрий визначається сукупністю ресурсів та ефективністю їх використання. Зовнішні чинники – це все, що знаходиться за межами підприємства. Оптимальне використання внутрішніх чинників дає змогу продукції підприємства отримати конкурентні переваги, а залучення зовнішніх чинників сприяє високій конкурентоспроможності продукції. Чинники конкурентоспроможності – це безпосередні причини, наявність яких необхідна і достатня для зміни одного або декількох критеріїв конкурентоспроможності [23]. Запропонована комплексна класифікація чинників конкурентоспроможності підприємств у подальшому слугуватиме базою для їх ідентифікації, оцінювання та прогнозування впливу. Класифікація чинників конкурентоспроможності підприємств покликана сформувати багатостороннє, комплексне та системне уявлення про максимально можливу кількість чинників, які формують конкурентні переваги та стійкі позиції на ринку для окремих підприємств. На підставі аналізу літературних джерел, а також вивчення практики функціонування підприємств запропоновано комплексну класифікацію 15 чинників конкурентоспроможності підприємств за низкою істотних та незалежних ознак, а саме: середовищем функціонування, змістовими характеристиками, рівнем впливу, регульованості, прогнозованості впливу чинників, силою та напрямком впливу (табл. 1.2). Таблиця 1.2 – Класифікація чинників формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості [6,23] Класифікаційна Види Характеристика впливу ознака чинників За середовищем Внутрішні Формуються в межах діяльності підприємства та формування можуть контролюватися менеджментом Зовнішні Виникають під впливом ринкового середовища та не залежать безпосередньо від підприємства За характером впливу Економічні Визначають фінансові можливості, рівень витрат, прибутковість діяльності Технологічні Відображають рівень технічного оснащення та інноваційності виробництва Організаційні Пов’язані з ефективністю системи управління та організації бізнес-процесів Маркетингові Формують ринкові позиції підприємства, бренд та комунікацію зі споживачами Соціальні Відображають кадровий потенціал, умови праці та корпоративну культуру Екологічні Пов’язані з екологічністю виробництва та дотриманням принципів сталого розвитку За тривалістю впливу Стратегічні Формують довгострокові конкурентні переваги підприємства Тактичні Мають короткостроковий або ситуативний характер впливу За можливістю Керовані Підлягають регулюванню та контролю з боку управління підприємства Некеровані Не можуть бути повністю контрольовані підприємством За джерелом Ресурсні Пов’язані із забезпеченням матеріальними, формування фінансовими та трудовими ресурсами Інноваційні Формуються внаслідок впровадження нових технологій та продуктів Ринкові Виникають під впливом попиту, конкуренції та кон’юнктури ринку Формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості здійснюється під впливом сукупності внутрішніх та зовнішніх чинників, які визначають можливості підприємства ефективно функціонувати на ринку, адаптуватися до змін зовнішнього середовища та забезпечувати 16 стабільні ринкові позиції. В умовах високої конкуренції та динамічних змін споживчого попиту саме здатність підприємства формувати та підтримувати конкурентні переваги стає визначальною умовою його довгострокового розвитку . До внутрішніх чинників формування конкурентних переваг належать фактори, які безпосередньо залежать від діяльності підприємства та можуть бути контрольованими з боку менеджменту. Одним із найважливіших внутрішніх чинників є рівень технологічного забезпечення виробництва. Використання сучасного обладнання, автоматизованих виробничих ліній та інноваційних технологій дозволяє підвищити продуктивність праці, знизити собівартість продукції, покращити її якість та забезпечити стабільність виробничих процесів. Для підприємств м’ясопереробної промисловості технологічна модернізація має особливе значення через необхідність дотримання санітарних та безпекових стандартів [23]. Важливим внутрішнім чинником є якість та безпечність продукції. Саме якість продукції формує довіру споживачів, впливає на репутацію підприємства та визначає рівень його конкурентоспроможності. У сучасних умовах споживачі висувають високі вимоги до натуральності продукції, її смакових характеристик, складу та відповідності стандартам безпечності харчових продуктів. Підприємства, які забезпечують стабільно високу якість продукції, мають можливість формувати стійкі конкурентні переваги та підвищувати лояльність споживачів. Суттєвий вплив на формування конкурентних переваг має ефективність управління витратами. Оптимізація виробничих процесів, раціональне використання ресурсів, зниження енерговитрат та мінімізація втрат продукції дозволяють підприємствам зменшувати собівартість виробництва та підтримувати конкурентний рівень цін. В умовах високої цінової чутливості споживачів здатність підприємства ефективно контролювати витрати є важливим фактором зміцнення ринкових позицій [39]. 17 Одним із ключових внутрішніх чинників є кадровий потенціал підприємства. Кваліфікований персонал, професійна підготовка працівників, ефективна система мотивації та належний рівень управління персоналом сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості продукції та впровадженню інновацій. У м’ясопереробній промисловості значну роль відіграє також дотримання працівниками технологічної дисципліни та санітарно-гігієнічних вимог. Важливим чинником формування конкурентних переваг є маркетингова діяльність підприємства. Формування сильного бренду, ефективна рекламна політика, розвиток каналів збуту, використання цифрових технологій просування продукції та підтримка комунікації зі споживачами дозволяють підприємствам посилювати власні ринкові позиції та формувати позитивний імідж. У сучасних умовах саме маркетинг дедалі частіше стає інструментом нецінової конкуренції. Серед внутрішніх чинників важливе значення має також інноваційна діяльність підприємства. Розробка нових видів продукції, удосконалення рецептур, впровадження сучасних технологій пакування та використання цифрових рішень у виробничих і логістичних процесах сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств та їх адаптації до змін ринкового середовища [23]. Поряд із внутрішніми чинниками значний вплив на формування конкурентних переваг мають зовнішні фактори, які формуються поза межами діяльності підприємства та потребують постійного моніторингу й адаптації. Одним із найважливіших зовнішніх чинників є рівень конкуренції на ринку. Висока конкуренція між виробниками м’ясної продукції стимулює підприємства до підвищення якості продукції, розширення асортименту, удосконалення сервісу та впровадження інноваційних підходів до ведення бізнесу. Вагомий вплив на діяльність підприємств має економічна ситуація в країні та рівень купівельної спроможності населення. Зниження доходів споживачів призводить до зміни структури попиту, підвищення чутливості до 18 цін та переорієнтації покупців на дешевші види продукції. У таких умовах підприємства змушені адаптувати асортиментну та цінову політику відповідно до ринкової ситуації. Суттєвим зовнішнім чинником є державне регулювання діяльності м’ясопереробної галузі. Діяльність підприємств залежить від податкової політики, митного регулювання, вимог до сертифікації продукції, санітарних та ветеринарних норм. Особливого значення набуває впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності харчових продуктів, які є необхідною умовою доступу продукції до міжнародних ринків. До зовнішніх чинників також належать зміни споживчих уподобань та тенденцій ринку. Зростання попиту на натуральну продукцію, екологічність, готові до приготування продукти та здорове харчування змушує підприємства адаптувати виробництво до нових потреб споживачів. Підприємства, які швидко реагують на зміни ринку та впроваджують інноваційні продукти, отримують додаткові конкурентні переваги. Окрему роль у сучасних умовах відіграють глобалізаційні процеси та вплив імпорту. Присутність іноземної продукції на внутрішньому ринку посилює конкуренцію та стимулює вітчизняні підприємства до модернізації виробництва, підвищення якості продукції та вдосконалення системи управління. Отже, комплексний підхід до управління чинниками конкурентних переваг дозволяє підприємствам забезпечувати стійкий розвиток, зміцнювати ринкові позиції та підвищувати рівень конкурентоспроможності. Конкурентні переваги підприємств м’ясопереробної промисловості формуються під впливом сукупності взаємопов’язаних чинників, які визначають ефективність функціонування підприємства, його здатність адаптуватися до змін ринкового середовища та забезпечувати стійкі ринкові позиції. 19 1.3. Ринок м’ясної продукції: особливості функціонування та методичні підходи до оцінювання рівня конкурентних переваг Особливості функціонування ринку м’ясної продукції визначаються специфікою виробництва, реалізації та споживання продукції м’ясопереробної промисловості. Сучасний ринок м’ясної продукції характеризується високим рівнем конкуренції, швидкими змінами споживчих уподобань, жорсткими вимогами до якості та безпечності продукції, а також значним впливом зовнішнього середовища. Саме тому підприємства м’ясопереробної галузі змушені постійно адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури та формувати стійкі конкурентні переваги [20]. Важливою специфічною рисою ринку м’ясної продукції є короткий термін зберігання продукції. Значна частина м’ясної продукції належить до категорії швидкопсувних товарів, що потребують спеціальних умов транспортування, зберігання та реалізації. Недотримання температурного режиму або затримки у логістичному ланцюгу можуть призвести до псування продукції та фінансових втрат підприємства. Це обумовлює необхідність ефективного управління запасами, оптимізації виробничих процесів та швидкої реалізації готової продукції [22]. Суттєвий вплив на функціонування підприємств м’ясопереробної промисловості має залежність від логістики. Логістичні процеси охоплюють постачання сировини, транспортування продукції, функціонування складських приміщень та дотримання умов «холодного ланцюга». В умовах нестабільної економічної ситуації, зростання вартості пального та ускладнення транспортної інфраструктури ефективна логістика стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності підприємства. Налагоджені логістичні процеси дозволяють мінімізувати втрати, скоротити витрати та забезпечити безперебійне постачання продукції споживачам. Ринок м’ясної продукції також характеризується високою чутливістю до цін. Для значної частини споживачів ціна продукції є одним із визначальних 20 факторів при виборі товару. Зростання собівартості виробництва, підвищення цін на енергоресурси, корми, транспортні послуги та сировину безпосередньо впливають на кінцеву вартість продукції. Водночас надмірне підвищення цін може призвести до зниження попиту та втрати частки ринку. Саме тому підприємства змушені постійно шукати баланс між якістю продукції, рівнем витрат та ціновою політикою. Однією з найважливіших умов успішного функціонування підприємств м’ясопереробної галузі є забезпечення високої якості та безпечності продукції. Споживачі все більше звертають увагу на склад продукції, відсутність шкідливих домішок, натуральність сировини та відповідність продукції стандартам безпеки. Якість продукції безпосередньо впливає на формування репутації підприємства, рівень довіри споживачів та конкурентні позиції на ринку. У сучасних умовах саме якість та безпечність продукції часто стають основою формування довгострокових конкурентних переваг [16]. Важливу роль у діяльності підприємств м’ясопереробної промисловості відіграють ветеринарні та санітарні стандарти. Виробництво м’ясної продукції перебуває під постійним контролем державних органів, оскільки продукція безпосередньо впливає на здоров’я населення. Підприємства повинні дотримуватися вимог щодо ветеринарного контролю, санітарно-гігієнічних норм, сертифікації продукції та систем управління безпечністю харчових продуктів, зокрема HACCP. Недотримання встановлених вимог може призвести до штрафних санкцій, втрати репутації та обмеження доступу до ринків збуту [16]. Ще однією характерною особливістю ринку м’ясної продукції є сезонність попиту. Попит на окремі види м’ясної продукції змінюється залежно від пори року, святкових періодів, рівня доходів населення та споживчих традицій. Наприклад, у період свят попит на ковбасні вироби та м’ясні делікатеси суттєво зростає, тоді як у літній період підвищується попит на продукцію для швидкого приготування та гриль-продукцію. Сезонні коливання 21 попиту потребують від підприємств гнучкого планування виробництва, управління запасами та адаптації асортиментної політики. Суттєвий вплив на розвиток вітчизняного ринку м’ясної продукції має імпорт. Іноземні виробники створюють додатковий конкурентний тиск на національні підприємства, особливо у сегменті дешевої продукції або продукції преміальної якості. Імпортна продукція може мати цінові переваги завдяки масштабам виробництва або державній підтримці виробників у країнах- експортерах. Водночас імпорт стимулює вітчизняні підприємства до модернізації виробництва, підвищення якості продукції та впровадження сучасних технологій. До системи показників планування конкурентоспроможності включають включити такі: фінансово-економічні, техніко-технологічні, трудові, ринкові (табл. 1.3). Таблиця 1.3 – Основні показники оцінювання конкурентних переваг підприємства м’ясопереробної промисловості [15,23] Показник Характеристика Фінансово-економічні показники Рентабельність продукції Відображає ефективність виробництва та прибутковість продукції Ліквідність підприємства Характеризує здатність підприємства виконувати поточні зобов’язання Оборотність активів Показує ефективність використання ресурсів підприємства Виробничо-технологічні показники Фондовіддача Відображає ефективність використання основних засобів Рівень оновлення обладнання Характеризує модернізацію виробництва та технологічний розвиток Завантаженість виробничих Відображає інтенсивність використання виробничої бази потужностей Кадрові показники Продуктивність праці Характеризує ефективність використання трудових ресурсів Плинність кадрів Відображає стабільність персоналу підприємства Маркетингові та ринкові Частка ринку Характеризує позиції підприємства на ринку м’ясної продукції Обсяг реалізації продукції Відображає рівень попиту на продукцію підприємства Ефективність маркетингової Показує результативність просування продукції та діяльності комунікації зі споживачами Якісні показники 22 Якість та безпечність продукції Відображає відповідність продукції стандартам якості та безпечності Асортимент продукції Характеризує здатність підприємства задовольняти потреби різних груп споживачів Репутація та впізнаваність Формує довіру споживачів та конкурентні позиції бренду підприємства Наведена система показників дозволяє комплексно оцінити рівень конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості. Використання фінансово-економічних, виробничо-технологічних, кадрових, маркетингових та якісних показників забезпечує можливість визначення сильних і слабких сторін діяльності підприємства, оцінювання його ринкових позицій та виявлення напрямів підвищення конкурентоспроможності. Особливого значення для підприємств м’ясопереробної галузі набувають показники якості та безпечності продукції, ефективності логістики, асортиментної політики та взаємодії з торговельними мережами, оскільки саме вони значною мірою формують довіру споживачів та стійкі конкурентні переваги на ринку [23]. Поряд із системою показників оцінювання конкурентних переваг важливе значення мають сучасні аналітичні методи стратегічного аналізу, які дозволяють комплексно оцінити внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування підприємства, визначити його ринкові позиції, конкурентний потенціал і перспективи розвитку. Для підприємств м’ясопереробної промисловості використання таких методів є особливо актуальним в умовах високої конкуренції, нестабільності ринкового середовища та швидких змін споживчих уподобань. Одним із найбільш поширених інструментів стратегічного аналізу є SWOT-аналіз, який дозволяє визначити сильні та слабкі сторони підприємства, а також виявити можливості та загрози зовнішнього середовища. Для підприємств м’ясопереробної промисловості SWOT-аналіз дає можливість оцінити рівень якості продукції, ефективність логістики, стан виробничої бази, конкурентні позиції на ринку, рівень впізнаваності бренду та вплив зовнішніх факторів, зокрема змін споживчого попиту, конкуренції й державного 23 регулювання. Використання SWOT-аналізу сприяє формуванню стратегічних напрямів розвитку підприємства та визначенню шляхів зміцнення його конкурентних переваг. PEST-аналіз є одним із найбільш поширених методів стратегічного аналізу зовнішнього середовища підприємства та галузі. Даний метод дозволяє оцінити вплив політичних (Political), економічних (Economic), соціальних (Social) і технологічних (Technological) факторів на функціонування ринку м’ясної продукції України та формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості. Використання системи показників та сучасних методів стратегічного аналізу дозволяє комплексно оцінити рівень конкурентних переваг підприємства, визначити сильні та слабкі сторони його діяльності, а також сформувати напрями підвищення конкурентоспроможності. Застосування SWOT-, PEST-аналізу створює методичну основу для проведення подальшого аналізу діяльності підприємства та оцінювання ефективності формування його конкурентних переваг. Отже, у результаті проведеного дослідження встановлено, що конкурентоспроможність підприємства є складною багатофакторною економічною категорією, яка характеризує здатність підприємства ефективно функціонувати в умовах конкурентного середовища, формувати та утримувати стійкі ринкові позиції, адаптуватися до змін зовнішнього середовища й забезпечувати довгостроковий розвиток. Основою конкурентоспроможності підприємства є конкурентні переваги, які формуються в результаті ефективного використання ресурсного потенціалу, впровадження інновацій, удосконалення системи управління та орієнтації на потреби споживачів. РОЗДІЛ 2 24 АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ 2.1. Характеристика конкурентного середовища підприємств м’ясопереробної промисловості Ринок м’ясної продукції України є важливою складовою продовольчого сектору національної економіки та відіграє суттєву роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави. М’ясопереробна промисловість забезпечує населення продукцією щоденного споживання, формує значну частку внутрішнього аграрно-продовольчого ринку та виступає одним із важливих напрямів експортної діяльності країни. Водночас сучасний розвиток ринку м’ясної продукції відбувається в умовах високої конкуренції, нестабільності економічного середовища, змін споживчих уподобань та суттєвого впливу воєнних факторів. Упродовж останніх років ринок м’ясної продукції України зазнав значних трансформацій, пов’язаних із коливанням обсягів виробництва, змінами структури споживання, посиленням ролі великих агрохолдингів та переорієнтацією експортних потоків. Особливо суттєвий вплив на розвиток галузі мали наслідки повномасштабної війни, які спричинили порушення логістичних ланцюгів, зростання собівартості виробництва, скорочення поголів’я тварин та зниження купівельної спроможності населення. Ринок м’ясної продукції в Україні сьогодні є однією із базових галузей АПК, яка продовжує адаптуватися до умов війни. Після 2022 року функціонування м’ясопереробної галузі суттєво ускладнилося [1]. Частина виробничих потужностей опинилася на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій, що призвело до скорочення виробництва окремих видів продукції. Значний негативний вплив мали руйнування логістичної інфраструктури, дефіцит енергоресурсів, зростання цін на паливо, електроенергію та корми. У таких умовах підприємства були змушені 25 адаптовувати виробничі процеси, оптимізувати витрати та переглядати канали постачання сировини й збуту продукції. У табл. 2.1 наведено динаміку виробництва м’яса в Україні протягом 2020-2025 рр. [1,2]. Таблиця 2.1 - Динаміка виробництва м’яса в Україні в 2020-2025 рр. Рік Виробництво м’яса Зміна до Основні тенденції (у забійній масі), попереднього млн т року, % 2020 2,48 –2,4 Скорочення виробництва через COVID-19, зниження попиту та проблеми логістики 2021 2,44 –1,6 Зниження поголів’я ВРХ і свиней, зростання ролі м’яса птиці 2022 2,20 –9,8 Вплив повномасштабної війни: руйнування виробництв, логістичні проблеми 2023 2,32 +5,5 Часткове відновлення виробництва та експорту 2024 2,40 +3,4 Стабілізація ринку, зростання експорту м’яса птиці 2025* 2,45 +2,1 Очікуване помірне зростання та адаптація галузі до нових умов Аналізуючи дані таблиці 2.1. можна зазначити, що ринок м’ясної продукції України є однією з ключових складових агропромислового комплексу держави, оскільки забезпечує населення важливими продуктами харчування та формує значну частку внутрішнього продовольчого ринку. М’ясопереробна галузь поєднує підприємства з виробництва м’яса, його переробки, зберігання та реалізації готової продукції. Упродовж 2020–2025 рр. функціонування ринку м’яса відбувалося під впливом економічних, соціальних та політичних факторів, серед яких особливе значення мали пандемія COVID-19, інфляційні процеси, воєнні дії та трансформація логістичних ланцюгів [1]. У 2020 році ринок м’ясної продукції зазнав негативного впливу пандемії COVID-19, що спричинило зниження купівельної спроможності населення, ускладнення логістики та скорочення обсягів виробництва окремих видів продукції. Загальний обсяг виробництва м’яса в Україні у забійній масі становив близько 2,48 млн т. Основну частку ринку займало м’ясо птиці, що 26 пояснюється його відносно нижчою вартістю та стабільним попитом серед населення [2]. У 2021 році тенденція до скорочення виробництва збереглася. Це було пов’язано зі зменшенням поголів’я великої рогатої худоби та свиней, підвищенням вартості кормів і енергоносіїв, а також загальним зростанням виробничих витрат. Незважаючи на це, підприємства м’ясопереробної галузі активно адаптувалися до нових умов функціонування шляхом оптимізації виробничих процесів, розширення асортименту та розвитку каналів збуту [2]. Найбільш складним для галузі став 2022 рік унаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Воєнні дії спричинили руйнування виробничої інфраструктури, втрату частини виробничих потужностей, порушення логістичних маршрутів та зростання витрат на транспортування продукції. Крім того, суттєво скоротилося поголів’я тварин у прифронтових регіонах, що негативно вплинуло на обсяги виробництва м’яса. У результаті загальне виробництво скоротилося майже на 10 % порівняно з попереднім роком [1]. Попри складні умови, у 2023 році ринок м’ясної продукції почав поступово стабілізуватися. Підприємства адаптувалися до нових економічних реалій, переорієнтували логістичні ланцюги та активізували експортну діяльність. Важливим чинником підтримки галузі стало зростання попиту на українську продукцію на зовнішніх ринках, зокрема в країнах Європейського Союзу та Близького Сходу. Обсяг виробництва м’яса зріс до 2,32 млн т, що свідчить про поступове відновлення галузі [2]. У 2024–2025 рр. спостерігається тенденція до стабілізації ринку та поступового зростання обсягів виробництва [1]. Основним драйвером розвитку залишається сегмент м’яса птиці, який характеризується високою рентабельністю, коротким виробничим циклом та значним експортним потенціалом. Водночас виробництво яловичини продовжує скорочуватися через зменшення поголів’я великої рогатої худоби та високу собівартість 27 продукції. Ринок свинини залишається нестабільним унаслідок коливань цін на корми, епізоотичних ризиків та зниження внутрішнього попиту [2]. У таблиці 2.2 наведено структуру виробництва м’яса в Україні за видами. Таблиця 2.2 - Структура виробництва м’яса в Україні за видами,% [30]. Рік Птиця Свинина Яловичина Інші види 2020 54 31 13 2 2021 56 30 12 2 2022 58 29 11 2 2023 60 28 10 2 2024 61 27 10 2 2025* 62 26 10 2 Аналізуючи дані таблиці 2.2 можна зазначити, що однією з ключових тенденцій розвитку ринку є зміна динаміки виробництва м’ясної продукції. Структура ринку м’ясної продукції України свідчить про домінування м’яса птиці. У 2024 році його частка перевищила 60% загального обсягу виробництва. Частка свинини становила близько 27%, а яловичини — приблизно 10%. Така структура пояснюється доступністю м’яса птиці для населення та високою ефективністю його виробництва. Крім того, українські виробники активно експортують продукцію птахівництва, що сприяє зміцненню конкурентних позицій галузі. Найбільші обсяги м’яса виробляються в областях із потужною індустріальною базою. До п’ятірки лідерів входять наступні області: Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська, Київська, Львівська [12]. Суттєвий вплив на розвиток ринку м’яса мають зовнішньоекономічні фактори. Україна є одним із провідних експортерів м’яса птиці на світовому ринку. Основними країнами-імпортерами української продукції є Нідерланди, Саудівська Аравія, Словаччина та інші країни Європейського Союзу й Близького Сходу [2]. У 2024 році обсяг експорту м’яса та м’ясної продукції перевищив 440 тис. т. [12]. Зростання експорту сприяє збільшенню валютних 28 надходжень та підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств. В таблиці 2.3 наведено обсяги експорту та імпорту м’ясної продукції в Україні. Таблиця 2.3 – Обсяги експорту та імпорту м’ясної продукції в Україні в 2020-2025 рр. [12] Рік Експорт, тис. т Основні ринки збуту 2020 431 ЄС, Саудівська Аравія, ОАЕ 2021 459 ЄС, Близький Схід 2022 413 ЄС, країни Азії 2023 438 Нідерланди, Словаччина, Саудівська Аравія 2024 447 ЄС, Близький Схід 2025* 455 ЄС, Азія Разом із позитивними тенденціями ринок м’ясної продукції України характеризується наявністю низки проблем. Серед основних можна виділити: − високий рівень собівартості виробництва; − залежність від цін на корми та енергоносії; − скорочення поголів’я великої рогатої худоби; − інфляційні процеси; − логістичні труднощі; − посилення конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Крім того, важливим фактором залишається необхідність дотримання міжнародних стандартів якості та безпечності продукції. Для виходу на європейські ринки підприємства повинні впроваджувати системи HACCP, удосконалювати технологічні процеси та забезпечувати відповідність продукції вимогам ЄС. Головним системним ризиком для свинарства залишається Африканська чума свиней. Без запровадження загальнодержавної програми санації та вакцинації українська свинина не зможе вийти на ринки ЄС та Азії. Переорієнтація птахівництва на ринки Європи створює дефіцит на внутрішньому ринку, що автоматично штовхатиме вгору ціни на усі інші види м’яса. Витрати на пальне та автономне енергозабезпечення м’ясокомбінатів 29 безпосередньо впливають на кінцеву собівартість продукції. З погляду інвестування, найбільш прибутковими нішами є будівництво готових до вживання м’ясних продуктів. Підсумовуючи вищенаведене, можна виокремити наступні фактори впливу на ринок м’ясної продукції України (табл. 2.4). Таблиця 2.4 – Основні фактори впливу на ринок м’ясної продукції України Фактор Вплив на ринок Воєнні дії Скорочення виробництва, руйнування логістики Інфляція Зростання собівартості продукції Експортна орієнтація Розширення зовнішніх ринків збуту Попит населення Зміна структури споживання Ready-to-eat сегмент Зростання популярності готових продуктів Євроінтеграція Посилення вимог до якості та безпечності Таким чином, аналіз ринку м’ясної продукції України у 2020–2025 рр. свідчить про його складну, але поступово стабілізовану динаміку розвитку. Для комплексної оцінки впливу зовнішнього середовища на функціонування та розвиток підприємств м’ясопереробної галузі проведемо PEST-аналіз. Дослідження політичних, економічних, соціальних і технологічних факторів свідчить про високий рівень залежності м’ясопереробної промисловості від макроекономічної ситуації, державного регулювання та змін споживчої поведінки. Політичні фактори мають значний вплив на діяльність підприємств ринку м’ясної продукції. У сучасних умовах ключовим чинником залишається воєнний стан, який спричиняє порушення логістичних ланцюгів, зростання виробничих витрат, дефіцит трудових ресурсів та ризики для безперебійного функціонування підприємств. 30 Таблиця 2.5 – PEST-аналіз ринку м’ясної продукції України Фактор Характеристика впливу на галузь P – Political (політичні фактори) Воєнний стан та військові Порушення логістичних ланцюгів, руйнування виробничої ризики інфраструктури, зростання витрат підприємств Державне регулювання Посилення контролю за якістю та безпечністю продукції, харчової галузі впровадження систем HACCP Євроінтеграційні процеси Гармонізація українських стандартів із вимогами ЄС та розширення експортних можливостей Податкова та митна політика Вплив на собівартість продукції, імпорт сировини та експорт готової продукції Державна підтримка АПК Надання грантів, програм підтримки виробників та стимулювання розвитку переробної галузі E – Economic (економічні фактори) Інфляційні процеси Зростання собівартості виробництва через подорожчання енергоресурсів, кормів та логістики Зниження купівельної Переорієнтація споживачів на дешевші види м’ясної спроможності населення продукції Коливання валютного курсу Вплив на імпортне обладнання, сировину та експортну діяльність підприємств Високий рівень конкуренції Необхідність постійного вдосконалення продукції та оптимізації витрат Розвиток експорту Розширення ринків збуту та зростання валютних надходжень підприємств S – Social (соціальні фактори) Зміна споживчих уподобань Зростання попиту на натуральну, безпечну та ready-to-cook продукцію Орієнтація на здорове Підвищення попиту на продукцію з натуральним складом харчування та зниженим вмістом добавок Демографічні зміни Скорочення населення та міграційні процеси впливають на місткість внутрішнього ринку Зростання ролі бренду Формування довіри споживачів до виробника та підвищення значення репутації підприємства Цифровізація поведінки Активне використання онлайн-покупок, соціальних мереж споживачів та цифрових каналів комунікації T – Technological (технологічні фактори) Автоматизація виробництва Підвищення продуктивності праці та зниження витрат виробництва Впровадження сучасних Покращення якості продукції та подовження термінів її технологій переробки зберігання Розвиток цифрового Використання CRM-систем, онлайн-реклами та аналітики маркетингу споживчої поведінки Інновації у пакуванні продукції Використання екологічного та функціонального пакування Розвиток логістичних Оптимізація cold chain та систем управління поставками технологій 31 Державне регулювання галузі передбачає посилення контролю за якістю та безпечністю продукції, що стимулює виробників до впровадження міжнародних систем управління безпечністю харчових продуктів, зокрема HACCP. Важливим напрямом розвитку галузі є євроінтеграційні процеси, які забезпечують гармонізацію українських стандартів із вимогами ЄС та створюють передумови для розширення експортної діяльності підприємств. Крім того, податкова та митна політика держави безпосередньо впливає на рівень собівартості продукції, імпорт обладнання та конкурентоспроможність вітчизняних виробників. Позитивний вплив також має державна підтримка агропромислового комплексу через надання грантів, фінансових програм та стимулювання розвитку переробної галузі. Економічні фактори формують фінансові умови функціонування підприємств м’ясної промисловості. Інфляційні процеси спричиняють зростання витрат на енергоресурси, сировину, корми та логістичні послуги, що негативно позначається на собівартості продукції. Одночасно спостерігається зниження купівельної спроможності населення, унаслідок чого споживачі переорієнтовуються на дешевші види продукції або скорочують обсяги споживання. Значний вплив на діяльність підприємств мають коливання валютного курсу, оскільки вони визначають вартість імпортного обладнання, пакувальних матеріалів та окремих видів сировини. Високий рівень конкуренції у галузі стимулює виробників до постійного вдосконалення продукції, підвищення ефективності виробництва та оптимізації витрат. Разом із тим розвиток експорту відкриває можливості для розширення ринків збуту та збільшення валютних надходжень підприємств. Соціальні фактори характеризують зміни у споживчій поведінці населення. Сучасні споживачі дедалі більше орієнтуються на натуральну, безпечну та функціональну продукцію, що зумовлює зростання попиту на ready-to-eat та ready-to-cook товари. Поширення концепції здорового харчування стимулює виробників до скорочення використання штучних 32 добавок, консервантів та підсилювачів смаку. Водночас демографічні зміни та міграційні процеси впливають на місткість внутрішнього ринку та структуру попиту. Важливого значення набуває репутація виробника та рівень довіри до бренду, що формує конкурентні переваги підприємств. Крім того, цифровізація поведінки споживачів сприяє активному розвитку онлайн-продажів, цифрових каналів комунікації та маркетингових інструментів у соціальних мережах. Технологічні фактори визначають інноваційний розвиток підприємств галузі. Автоматизація виробничих процесів забезпечує підвищення продуктивності праці та скорочення витрат виробництва. Впровадження сучасних технологій переробки дозволяє покращити якість продукції, подовжити терміни її зберігання та підвищити рівень безпечності харчових продуктів. Важливу роль відіграє розвиток цифрового маркетингу, який передбачає використання CRM-систем, аналітики споживчої поведінки та онлайн-реклами. Суттєвий вплив на конкурентоспроможність підприємств мають інновації у сфері пакування, зокрема застосування екологічних та функціональних видів упаковки. Крім того, розвиток логістичних технологій і систем cold chain сприяє оптимізації процесів транспортування та зберігання продукції. Результати PEST-аналізу свідчать, що ринок м’ясної продукції України функціонує в умовах високої динамічності зовнішнього середовища. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємствам необхідно адаптуватися до політичних та економічних викликів, впроваджувати сучасні технології виробництва й управління, орієнтуватися на зміну споживчих потреб та підвищувати якість і безпечність продукції відповідно до міжнародних стандартів. Підсумовуючи результати проведеного аналізу, можна стверджувати, що розвиток ринку м’ясної продукції України формується під впливом комплексу взаємопов’язаних політичних, економічних, соціальних та технологічних чинників. Найбільш вагомими серед них є воєнні ризики, інфляційні процеси, зміна споживчих уподобань населення, посилення експортної орієнтації 33 підприємств, а також впровадження європейських стандартів якості та безпечності продукції. Таким чином, на основі проведеного дослідження можна зазначити, що аналіз ринку м’ясної продукції України у 2020–2025 рр. має складну, проте поступово стабілізовану динаміку розвитку. Незважаючи на негативний вплив воєнних дій, інфляційних процесів та логістичних обмежень, підприємства галузі продовжують адаптуватися до змін зовнішнього середовища, впроваджувати сучасні технології виробництва та орієнтуватися на нові споживчі тенденції. Важливим інструментом оцінювання зовнішнього середовища підприємств галузі є PEST-аналіз, який дозволяє комплексно дослідити вплив політичних, економічних, соціальних і технологічних факторів на функціонування та розвиток м’ясопереробної промисловості. Результати проведеного PEST-аналізу свідчать про високий рівень залежності підприємств від макроекономічної ситуації, державного регулювання, євроінтеграційних процесів та трансформації споживчої поведінки населення. 2.2. Оцінка конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції України Найбільшими та найвідомішими підприємствами м’ясопереробної галузі України є компанії, які мають значні виробничі потужності, широкий асортимент продукції, розвинену логістику та активно працюють як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Домінування сегменту м’яса птиці свідчить про структурну трансформацію ринку м’ясної продукції України у бік більш рентабельних та швидкооборотних видів виробництва. Це створює додаткові конкурентні переваги для вертикально інтегрованих агрохолдингів 34 Сучасний ринок м’ясної продукції України характеризується високим рівнем конкуренції, що зумовлено значною кількістю виробників, розширенням асортименту продукції та постійними змінами споживчих уподобань населення. Провідні підприємства галузі формують свої конкурентні переваги шляхом удосконалення технологій виробництва, підвищення якості продукції, розвитку логістичних систем та активного впровадження інновацій (табл. 2.6). Таблиця 2.6 – Порівняльна характеристика конкурентних переваг провідних підприємств ринку м’ясної продукції України [1,2,30] Підприємство Основна Конкурентні переваги та характеристика діяльності спеціалізація «МХП» м’ясо птиці, Один із найбільших агропромислових холдингів напівфабрикати України, лідер з виробництва та експорту м’яса птиці, має вертикально інтегровану структуру, сучасні технології виробництва та розвинену логістичну систему «Глобинський ковбаси, м’ясні Один із провідних виробників ковбасної продукції в м’ясокомбінат» вироби Україні, характеризується широким асортиментом, високою впізнаваністю бренду та сучасними технологіями переробки «Дмитрук-Фудз» ковбаси, Спеціалізується на виробництві м’ясної продукції та делікатеси напівфабрикатів, активно впроваджує інноваційні технології та розширює асортимент продукції «Житомирський ковбасні вироби Потужне регіональне підприємство, що має широкий м’ясокомбінат» асортимент продукції, стабільні канали збуту та конкурентні позиції на внутрішньому ринку «М’ясовита» ковбаси, Один із відомих виробників ковбасної продукції, делікатеси орієнтований на розширення виробництва та модернізацію технологічних процесів «Луцька аграрна м’ясо птиці Входить до числа провідних виробників м’яса птиці компанія» в Україні, характеризується значними виробничими потужностями та експортною орієнтацією «Козятинський м’ясопереробка Відомий виробник ковбасної продукції, має м’ясокомбінат» стабільну присутність на регіональному ринку та широкий асортимент м’ясних виробів «М’ясний ковбаси та м’ясні Спеціалізується на виробництві ковбасних виробів і майстер» вироби делікатесів, характеризується високою якістю продукції та розвитком торговельної мережі «Галм’ясо» ковбасні вироби Один із провідних виробників Західної України, має розвинену систему збуту та стабільний попит серед споживачів «Юрмія» м’ясопереробка Сучасне м’ясопереробне підприємство, що входить до числа перспективних виробників галузі та активно розширює ринкові позиції 35 Одним із беззаперечних лідерів ринку є «МХП», який займає провідні позиції у сегменті виробництва м’яса птиці [1,2]. Конкурентними перевагами підприємства є вертикально інтегрована структура управління, значні виробничі потужності, наявність власної сировинної бази та високий рівень експортної орієнтації. Крім того, підприємство активно впроваджує сучасні технології виробництва та системи контролю якості, що забезпечує його конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. «Глобинський м’ясокомбінат» та «Дмитрук-Фудз» є одними з провідних виробників ковбасної продукції та м’ясних делікатесів [1,2]. Їхні конкурентні переваги полягають у широкому асортименті продукції, високій впізнаваності брендів, розвитку торговельних мереж та постійному оновленні асортименту відповідно до сучасних потреб споживачів. Важливим чинником конкурентоспроможності цих підприємств є також використання сучасного обладнання та впровадження міжнародних стандартів якості й безпечності продукції. «Житомирський м’ясокомбінат», «Козятинський м’ясокомбінат» і «Галм’ясо» займають стабільні позиції переважно на регіональних ринках. Їхньою перевагою є орієнтація на локального споживача, широкий асортимент продукції та стабільні канали збуту [10]. Такі підприємства мають гнучкішу систему управління та можуть оперативніше реагувати на зміни попиту й цінової кон’юнктури ринку. Окрему увагу слід приділити підприємствам, що спеціалізуються на розвитку сучасних форматів продукції, зокрема ready-to-eat та м’ясних напівфабрикатів. У цьому напрямі активно працюють «Дмитрук-Фудз», «М’ясний майстер» та «М’ясовита». Їхні конкурентні переваги формуються за рахунок інноваційності, розширення асортименту готової продукції та адаптації до сучасних тенденцій споживання [10]. «Луцька аграрна компанія» є одним із потужних виробників м’яса птиці та характеризується значними виробничими потужностями, експортною орієнтацією та стабільною присутністю на внутрішньому ринку. Водночас 36 підприємство активно модернізує виробничі процеси та впроваджує сучасні технології переробки. Аналіз діяльності провідних підприємств м’ясопереробної галузі дозволяє зробити висновок, що основними конкурентними перевагами сучасних виробників є: широкий асортимент продукції; висока якість та безпечність продукції; впровадження міжнародних стандартів HACCP; модернізація виробництва; ефективна логістика; розвиток власних торговельних марок; експортна орієнтація; адаптація до змін ринкового середовища. Таблиця 2.7 – Узагальнена порівняльна характеристика конкурентних переваг провідних підприємств ринку м’ясної продукції України [10] Критерій «МХП» «Глобинський «Дмитрук-Фудз» Регіональні конкурентних м’ясокомбінат» підприємства переваг Основна М’ясо птиці Ковбасні вироби Делікатеси, Ковбаси та спеціалізація напівфабрикати м’ясні вироби Масштаби Міжнародний Загальноукраїнський Загальноукраїнський Регіональний діяльності рівень Асортимент Дуже Широкий Широкий Середній продукції широкий Експортна Висока Середня Середня Низька орієнтація Інноваційність Висока Висока Висока Середня виробництва Наявність Так Частково Частково Переважно власної відсутня сировинної бази Розвиненість Висока Висока Середня Середня логістики Впізнаваність Висока Висока Висока Переважно бренду регіональна Ready-to-eat Активно Частково Активно Обмежено продукція розвивається розвивається Основні Вертикальна Якість та бренд Інновації та Гнучкість та конкурентні інтеграція, асортимент локальна переваги експорт орієнтація 37 До регіональних підприємств віднесено «Житомирський м’ясокомбінат», «Галм’ясо», «Козятинський м’ясокомбінат», «М’ясний майстер» та інші підприємства локального рівня. Водночас для більшості підприємств галузі характерними залишаються такі проблеми, як зростання собівартості виробництва, нестабільність цін на сировину, високий рівень конкуренції та залежність від зовнішньоекономічних факторів. Незважаючи на це, провідні м’ясопереробні підприємства України продовжують модернізацію виробництва, розширюють асортимент продукції та зміцнюють конкурентні позиції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. 2.3. Характеристика діяльності досліджуваного підприємства Одним із підприємств м’ясопереробної галузі Черкаської області є ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат», яке здійснює діяльність у сфері виробництва та переробки м’ясної продукції. Підприємство функціонує на ринку харчової промисловості України та спеціалізується на виробництві м’яса, м’ясних продуктів і консервованої продукції. Основними напрямами діяльності підприємства є виробництво м’яса та м’ясної продукції, переробка сировини, оптова торгівля продуктами харчування, а також виготовлення готових харчових продуктів [38]. ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» розташоване у місті Черкаси, що забезпечує підприємству вигідне географічне положення та сприяє ефективній логістиці й постачанню продукції до різних регіонів України. Вдале територіальне розміщення дозволяє оптимізувати транспортні витрати та забезпечувати оперативне постачання сировини й готової продукції. Підприємство використовує сучасні виробничі потужності та спеціалізується на виробництві широкого асортименту м’ясної продукції, зокрема тушкованої продукції, м’ясних консервів та продуктів переробки м’яса [38]. 38 Важливою особливістю діяльності підприємства є наявність власних виробничих потужностей і використання сучасного обладнання для переробки м’яса та виготовлення готової продукції. Виробничі цехи підприємства обладнані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечують дотримання технологічних стандартів виробництва харчової продукції. Підприємство орієнтується на використання сировини від постачальників центрального регіону України, що сприяє стабільності постачання та контролю якості продукції [37]. Асортимент продукції підприємства включає тушковану свинину, тушковану яловичину, м’ясні консерви та інші види продукції переробки м’яса. Орієнтація на виробництво продукції тривалого зберігання є особливо актуальною в умовах воєнного стану, оскільки попит на консервовану продукцію та продукти швидкого використання суттєво зріс. Така спеціалізація дозволяє підприємству адаптуватися до сучасних ринкових умов і підтримувати стабільний попит на продукцію. Суттєвою конкурентною перевагою підприємства є гнучкість виробництва та здатність швидко реагувати на зміни ринкового середовища. У сучасних умовах діяльність м’ясопереробних підприємств зазнає впливу інфляційних процесів, зростання вартості енергоресурсів, логістичних труднощів та змін споживчого попиту. Попри це ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» продовжує розвивати виробництво, розширювати канали збуту та підтримувати стабільність діяльності. Важливим напрямом розвитку підприємства є участь у спеціалізованих виставках та презентація власної продукції на професійних галузевих заходах. Це сприяє підвищенню впізнаваності підприємства, розширенню партнерських зв’язків та просуванню продукції на ринку. Аналіз динаміки фінансових показників ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» свідчить про активне масштабування діяльності підприємства та суттєве зміцнення його ринкових позицій упродовж 2022–2025 років. 39 Таблиця 2.8 Динаміка основних показників ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» за 2022-2025 рр. [37]. Показник 2022 2023 2024 2025 Абсолютний Абсолютний Те Те приріст приріст мп мп 2025/2022 2025/2024 зростання приросту 2025/2022, 2025/2024, % % Дохід, млн 13,9 159,3 386,3 1152,6 +1138,7 +766,3 82 19 грн 92,1 8,4 Чистий 0,46 2,2 15,8 4,4 +3,94 –11,4 95 – прибуток, 6,5 72,2 млн грн Кількість 2 30 46 86 +84 +40 працівників, осіб Найбільш стрімке зростання спостерігається за показником доходу підприємства, який збільшився з 13,9 млн грн у 2022 році до 1152,6 млн грн у 2025 році. Абсолютний приріст доходу за досліджуваний період становив 1138,7 млн грн, а лише упродовж 2024–2025 років дохід зріс на 766,3 млн грн. Це свідчить про високі темпи розвитку підприємства, активне розширення виробництва та зростання попиту на продукцію. Позитивна динаміка спостерігається і щодо чистого прибутку підприємства. У 2022 році прибуток становив 0,46 млн грн, тоді як у 2025 році - 4,4 млн грн. Незважаючи на зниження чистого прибутку у 2025 році порівняно з 2024 роком, підприємство продовжує залишатися прибутковим. Така ситуація може бути пов’язана зі збільшенням витрат на масштабування виробництва, модернізацію обладнання, логістику та розширення діяльності в умовах воєнного стану. Суттєве зростання спостерігається також за показником чисельності працівників. Якщо у 2022 році на підприємстві працювало лише 2 особи, то у 2025 році кількість персоналу зросла до 86 працівників. Це свідчить про розширення виробничих потужностей, збільшення обсягів виробництва та активний розвиток підприємства. 40 ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» є відносно молодим підприємством, яке з 2022 року демонструє активне масштабування діяльності та динамічний розвиток на ринку м’ясопереробної продукції України. Незважаючи на короткий період функціонування, підприємству вдалося швидко зайняти власну ринкову нішу, адаптуватися до складних умов воєнного стану та ефективно використати виробничі й логістичні переваги для нарощування обсягів діяльності. Підприємство функціонує у сегменті готових харчових продуктів, який у сучасних умовах характеризується підвищеною стійкістю до кризових явищ та стабільним попитом. Зростання потреби у продукції швидкого приготування, ready-to-eat та ready-to-cook продуктах стало одним із важливих чинників розвитку підприємства та зміцнення його конкурентних позицій. Основу асортименту ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» становить продукція тривалого зберігання, зокрема м’ясні консерви та готові страви у сучасних форматах пакування. Підприємство спеціалізується на виробництві тушкованої свинини, тушкованої яловичини, тушкованої курятини без кісток, а також м’ясних паштетів. Така продукція користується стабільним попитом завдяки тривалому терміну зберігання, зручності використання та можливості транспортування на значні відстані. Однією з ключових конкурентних переваг підприємства є виробництво продукції у реторт-пакетах. Використання реторт-технологій дозволяє забезпечити тривалий термін зберігання продукції без суттєвої втрати її споживчих властивостей та смакових якостей. У даному сегменті підприємство виробляє перші та другі страви, борщову заправу, каші з м’ясом і готові страви швидкого приготування. Серед прикладів продукції, представленої підприємством, можна виділити рисовий суп з куркою, горох зі свининою та овочами, картоплю з куркою, гречану кашу з м’ясом та інші готові страви [38]. Важливою складовою асортиментної політики підприємства є різноманітність форматів фасування продукції. Підприємство здійснює виробництво продукції у жерстяних банках та реторт-пакетах, а обсяг 41 фасування варіюється від 50 г до 1300 г. Це дозволяє орієнтуватися як на індивідуальних споживачів, так і на корпоративних замовників, державні структури, гуманітарні організації та сектор HoReCa [38]. Таблиця 2.9 «Асортимент продукції ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» [38] Група продукції Приклади продукції Особливості М’ясні консерви тушкована свинина, тривале зберігання, стабільна якість, яловичина базовий сегмент попиту Ready-to-eat супи, каші, готові страви швидке приготування, орієнтація на продукція міський ритм життя Retort-продукція страви у реторт-пакетах сучасний формат пакування, висока зручність, довгий термін придатності Бакалійна група крупи, макарони супутній асортимент, розширення споживчого кошика Група продукції Приклади продукції Особливості М’ясні консерви тушкована свинина, тривале зберігання яловичина Ready-to-eat супи, каші, готові страви швидке приготування Retort-продукція страви у реторт-пакетах сучасний формат пакування Бакалія крупи, макарони супутній асортимент Крім виробництва м’ясної продукції, підприємство здійснює фасування бакалійної продукції, виробництво круп, пакування макаронних виробів та реалізацію супутньої продовольчої продукції [38]. Таким чином, діяльність ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» не обмежується лише переробкою м’яса, а охоплює перспективний сегмент продукції швидкого приготування та готових харчових рішень. Асортиментна політика підприємства орієнтована на виробництво продукції швидкого приготування та тривалого зберігання, що відповідає сучасним тенденціям розвитку споживчого ринку в умовах воєнного стану та економічної нестабільності. Підприємство активно розвиває сегмент готових страв у реторт-пакетах, попит на які постійно зростає завдяки зручності використання, тривалому терміну зберігання, мобільності та оптимізації логістичних витрат. Саме орієнтація на ready-to-eat та ready-to-cook продукцію формує одну з найбільш вагомих конкурентних переваг підприємства та забезпечує 42 перспективи його подальшого розвитку на ринку харчової промисловості України. Важливою складовою конкурентоспроможності ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» є наявність розвиненої виробничо-логістичної інфраструктури та орієнтація на різні сегменти ринку збуту. Підприємство має власний автопарк, що забезпечує оперативність постачання сировини та готової продукції, підвищує гнучкість логістичних процесів і дозволяє частково зменшити залежність від зовнішніх транспортних компаній. Наявність власної логістики є особливо важливою в умовах воєнного стану, нестабільності транспортної інфраструктури та зростання вартості перевезень. Суттєвою перевагою підприємства є наявність потужностей для фасування та пакування продукції, що дозволяє здійснювати повний цикл виробництва та забезпечувати контроль якості на всіх етапах виробничого процесу. Використання сучасних реторт-технологій сприяє виробництву продукції тривалого зберігання, забезпечує збереження споживчих властивостей продукції та дозволяє ефективно функціонувати у сегменті ready- to-eat і ready-to-cook продукції [38].. Важливим напрямом діяльності підприємства є орієнтація на B2B- сегмент ринку. ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» співпрацює з державними структурами, військовими підрозділами та благодійними фондами, що забезпечує стабільний попит на продукцію та сприяє розширенню каналів збуту. У сучасних умовах така співпраця має стратегічне значення, оскільки продукція тривалого зберігання та готові страви користуються підвищеним попитом у сфері державного забезпечення, гуманітарної допомоги та військового постачання.Наявність власної логістики, сучасних технологій пакування, гнучкого виробництва та стабільних B2B-каналів збуту формує важливі конкурентні переваги підприємства та створює передумови для подальшого зміцнення його ринкових позицій. 43 2.4. Оцінка конкурентних переваг підприємства У сучасних умовах високої конкуренції на ринку м’ясної продукції України важливого значення набуває формування та підтримання стійких конкурентних переваг підприємства. Для ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» конкурентоспроможність забезпечується за рахунок поєднання виробничих, логістичних, асортиментних та організаційних факторів, що дозволяють підприємству адаптуватися до змін ринкового середовища та підтримувати стабільні позиції на ринку. Однією з ключових конкурентних переваг підприємства є спеціалізація на виробництві продукції тривалого зберігання та готових до споживання продуктів. Підприємство активно розвиває сегмент м’ясних консервів, готових страв та продукції у реторт-пакетах, що відповідає сучасним тенденціям споживчого ринку. В умовах воєнного стану та зростання попиту на продукцію швидкого приготування така спеціалізація забезпечує підприємству стабільний попит та можливість розширення ринків збуту. Крім того, використання реторт- технологій дозволяє збільшити термін зберігання продукції без суттєвої втрати її споживчих властивостей, що є важливою перевагою в умовах нестабільної логістики. Важливою конкурентною перевагою підприємства є наявність власних виробничих потужностей та сучасного обладнання. Використання технологічного оснащення для переробки м’яса, фасування та пакування продукції забезпечує стабільність виробничих процесів, контроль якості та можливість оперативного реагування на зміни попиту. Власні виробничі потужності дозволяють підприємству підтримувати гнучкість виробництва та оптимізувати виробничі витрати. У порівнянні з основними конкурентами регіонального ринку м’ясопереробної продукції підприємство демонструє вищі темпи зростання 44 обсягів реалізації, що свідчить про його активну експансію в ринковому сегменті продукції тривалого зберігання. Суттєву роль у формуванні конкурентних переваг підприємства відіграє асортиментна політика. ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» пропонує широкий асортимент продукції, до якого входять м’ясні консерви, готові страви, каші з м’ясом, супи швидкого приготування та продукція у різних форматах фасування [38]. Орієнтація на різні сегменти споживачів дозволяє підприємству забезпечувати стабільний попит та підвищувати рівень конкурентоспроможності. Особливо перспективним напрямом є розвиток ready-to-eat та ready-to-cook продукції, попит на яку в Україні поступово зростає. Вагомою перевагою підприємства є вигідне географічне розташування у центральному регіоні України. Розміщення підприємства у Черкаській області забезпечує зручну логістику та дозволяє ефективно здійснювати постачання продукції до різних регіонів держави. Скорочення логістичних витрат та оперативність поставок є важливими факторами забезпечення конкурентоспроможності в умовах нестабільності транспортної інфраструктури та зростання цін на паливо. Одним із важливих факторів конкурентоспроможності підприємства є його здатність швидко адаптуватися до змін ринкового середовища. В умовах воєнного стану підприємство переорієнтувало виробництво на продукцію стабільного попиту та тривалого зберігання, що дозволило забезпечити зростання обсягів реалізації продукції. Динаміка фінансових показників підприємства свідчить про активне масштабування діяльності, розширення виробництва та посилення ринкових позицій. Водночас підприємство має окремі обмеження у формуванні конкурентних переваг. Порівняно з великими агропромисловими холдингами ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» має менші фінансові ресурси, нижчий рівень національної впізнаваності бренду та обмежену digital-присутність. Це ускладнює просування продукції на загальнонаціональному рівні та знижує 45 можливості масштабної маркетингової діяльності. Однак гнучкість управління, вузька спеціалізація та здатність оперативно реагувати на зміни попиту дозволяють підприємству успішно функціонувати у своєму ринковому сегменті. Для узагальнення конкурентних переваг підприємства доцільно представити їх у вигляді таблиці (табл. 2.9). Таблиця 2.10 – Основні конкурентні переваги досліджуваного підприємства Конкурентна перевага Характеристика Спеціалізація на ready-to-eat Виробництво продукції швидкого приготування та продукції тривалого зберігання Сучасні технології пакування Використання реторт-пакетів та сучасних форматів фасування Власні виробничі потужності Контроль виробничих процесів та гнучкість виробництва Широкий асортимент Орієнтація на різні сегменти споживачів Вигідне географічне Оптимізація логістики та скорочення транспортних розташування витрат Адаптивність до ринкових змін Швидке реагування на зміни попиту та умов ринку Зростання фінансових Розширення масштабів діяльності підприємства показників Таким чином, конкурентні переваги ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» формуються під впливом поєднання виробничих, технологічних, логістичних та асортиментних факторів. У сучасних умовах найбільш вагомими перевагами підприємства є орієнтація на продукцію швидкого приготування, використання сучасних технологій пакування та здатність адаптуватися до змін ринкового середовища. Подальше зміцнення конкурентних позицій підприємства потребуватиме розвитку бренду, розширення digital-комунікацій, модернізації виробництва та активізації маркетингової діяльності. Ринок збуту є одним із ключових елементів системи функціонування підприємства м’ясопереробної галузі, оскільки визначає можливості реалізації продукції, рівень доходності та загальну конкурентоспроможність. Для ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» ринок збуту формується під впливом внутрішніх і 46 зовнішніх факторів, зокрема географічного розташування підприємства, специфіки продукції, рівня платоспроможного попиту населення та загальної кон’юнктури ринку м’ясної продукції України. Основним напрямом збуту продукції підприємства є внутрішній ринок України. Реалізація продукції здійснюється переважно через регіональні та національні торговельні мережі, оптових дистриб’юторів, а також локальні канали збуту. Така структура реалізації дозволяє підприємству охоплювати різні сегменти споживачів і забезпечувати стабільний попит на продукцію. Важливу роль у збутовій політиці відіграє співпраця з торговельними мережами, що забезпечує доступ до широкої аудиторії кінцевих споживачів. Географія збуту продукції підприємства охоплює переважно центральні та східні регіони України, що зумовлено вигідним розташуванням підприємства у Черкаській області. Логістична доступність дозволяє ефективно здійснювати постачання продукції до великих міст та регіональних центрів, мінімізуючи витрати на транспортування та забезпечуючи своєчасність поставок. В умовах воєнного стану значення логістичної складової суттєво зросло, оскільки стабільність постачання стала одним із ключових факторів конкурентоспроможності. Асортиментна структура збуту підприємства формується переважно за рахунок продукції тривалого зберігання та готових до споживання продуктів. Значну частку реалізації займають м’ясні консерви, готові страви у реторт- пакетах, каші з м’ясом та інша продукція швидкого приготування. Така структура збуту відповідає сучасним споживчим тенденціям, оскільки попит на продукти з тривалим терміном зберігання та зручним форматом споживання демонструє зростання, особливо в умовах економічної нестабільності та воєнного стану. Важливою характеристикою ринку збуту підприємства є орієнтація на масовий сегмент споживачів. Основними покупцями продукції виступають домогосподарства із середнім рівнем доходу, а також споживачі, які надають перевагу доступній за ціною продукції тривалого зберігання. Така орієнтація 47 дозволяє підприємству забезпечувати стабільний рівень попиту навіть в умовах зниження купівельної спроможності населення. Окремо слід відзначити потенціал розвитку державного та інституційного сегменту збуту. Продукція підприємства, зокрема консервовані м’ясні вироби та готові страви, має високий потенціал для використання у системі державних закупівель, гуманітарних програм та забезпечення військових підрозділів. Цей напрям збуту є перспективним, оскільки характеризується стабільним попитом та великими обсягами замовлень. У структурі ринку збуту також зростає роль конкурентного середовища. Підприємство функціонує в умовах конкуренції з боку як великих національних виробників, так і регіональних м’ясопереробних підприємств. Основними конкурентними факторами на ринку збуту виступають ціна продукції, її якість, впізнаваність бренду, асортимент та ефективність логістики. У таких умовах підприємство змушене постійно адаптувати збутову політику до змін ринкової кон’юнктури. Також слід зазначити, що ринок збуту ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» має переважно внутрішню спрямованість, характеризується орієнтацією на масовий сегмент споживачів та значною залежністю від логістичних і економічних умов. У той же час підприємство має потенціал розширення збуту за рахунок розвитку співпраці з торговельними мережами, участі у державних закупівлях, а також можливого виходу на нові регіональні ринки. У сучасних умовах функціонування ринку м’ясної продукції важливого значення набуває визначення ринкової позиції підприємства, його стратегічної ніші та особливостей маркетингової діяльності. Це дозволяє оцінити рівень конкурентоспроможності підприємства, його здатність утримувати ринкові позиції та адаптуватися до змін споживчого попиту. ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» займає позиції регіонального виробника м’ясної продукції з поступовим розширенням географії збуту та зміцненням присутності на внутрішньому ринку України. 48 Досліджуване підприємство функціонує в сегменті середніх регіональних виробників м’ясної продукції, які конкурують як із великими національними холдингами, так і з локальними м’ясопереробними підприємствами. Ринкова позиція підприємства характеризується як «сильний регіональний гравець», що базує свої конкурентні переваги на гнучкості виробництва, швидкій адаптації до змін попиту та спеціалізації на продукції тривалого зберігання. На національному рівні підприємство не належить до групи лідерів ринку, однак займає стійку нішу у сегменті консервованої м’ясної продукції та ready-to-eat продуктів, де конкуренція є менш концентрованою порівняно з сегментом охолодженого м’яса. Підприємство обрало нішу виробництва м’ясної продукції тривалого зберігання та продуктів швидкого приготування. До основних нішових напрямів діяльності належать: м’ясні консерви (тушковане м’ясо різних видів); готові страви у реторт-пакетах; супи та каші з м’ясом; продукція для швидкого споживання в умовах обмеженого часу приготування. Дана ніша є перспективною з огляду на сучасні тенденції ринку, які характеризуються зростанням попиту на зручні у використанні продукти з тривалим терміном зберігання. Особливо актуальним цей сегмент став в умовах воєнного стану, коли споживачі надають перевагу практичним, доступним та довготривалим продуктам харчування. Позиціонування підприємства на ринку можна визначити як: виробник доступної якісної м’ясної продукції тривалого зберігання для масового споживача. Основні елементи позиціонування включають: орієнтацію на середній та середньо-низький ціновий сегмент; акцент на практичності та зручності продукції; гарантування базової якості та безпечності; пропозицію продукції для повсякденного споживання та кризових умов . Таким чином, підприємство не конкурує безпосередньо у преміальному сегменті, а займає стабільну нішу доступної масової продукції, що забезпечує йому стійкий попит навіть в умовах зниження купівельної спроможності населення. 49 Маркетингова діяльність підприємства носить переважно практичний та збутовий характер і спрямована на підтримання стабільного попиту на продукцію та розширення каналів реалізації. Основними інструментами маркетингової діяльності є: співпраця з регіональними та національними торговельними мережами; участь у виставках та галузевих заходах; розвиток партнерських відносин із дистриб’юторами; формування асортименту відповідно до попиту споживачів; адаптація продукції під потреби масового ринку. Digital-маркетинг підприємства перебуває на етапі розвитку. У порівнянні з великими національними виробниками рівень онлайн-просування є обмеженим, однак поступово зростає роль соціальних мереж та цифрових каналів комунікації. Важливою складовою маркетингової діяльності є також цінова політика, яка орієнтована на забезпечення доступності продукції для широких верств населення. Підприємство використовує стратегію конкурентного ціноутворення, що дозволяє утримувати ринкову частку в умовах високої конкуренції. Отже, ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» займає позицію регіонального виробника масового сегменту з чітко визначеною нішею продукції тривалого зберігання та готових м’ясних виробів. Його маркетингова діяльність базується на співпраці з торговельними мережами, ціновій доступності та адаптації асортименту до потреб споживачів. Подальше зміцнення позицій підприємства можливе за рахунок розвитку бренду, посилення digital-маркетингу та розширення географії збуту. Для узагальнення оцінки конкурентних позицій ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» доцільно здійснити SWOT-аналіз підприємства. Оскільки SWOT-аналіз є одним із найбільш поширених інструментів стратегічного аналізу та використовується для оцінки перспектив розвитку підприємства і формування напрямів підвищення його конкурентоспроможності, тому за його 50 допомогою можна визначити сильні та слабкі сторони діяльності, а також можливості й загрози зовнішнього середовища.. Проведення SWOT-аналізу дозволяє комплексно оцінити внутрішні та зовнішні фактори, які впливають на діяльність ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат», а також визначити перспективи зміцнення його конкурентних позицій на ринку. Результати аналізу свідчать про наявність у підприємства вагомих сильних сторін, що забезпечують його активний розвиток та здатність адаптуватися до сучасних умов господарювання. Рис. 2.1 - SWOT-аналіз ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» Серед основних сильних сторін підприємства доцільно виділити вигідне географічне розташування у центральному регіоні України, що забезпечує ефективну логістику та зручне постачання продукції до різних регіонів держави. Важливими перевагами також є наявність власних виробничих потужностей, широкий асортимент продукції та спеціалізація на виробництві продукції тривалого зберігання. Суттєве значення для формування конкурентних переваг має використання сучасних технологій пакування, 51 зокрема реторт-пакетів, які дозволяють забезпечити тривалий термін зберігання продукції без втрати її якості. Крім того, підприємство характеризується гнучкістю виробництва, здатністю швидко адаптуватися до змін ринкового середовища та демонструє високі темпи зростання доходів і масштабування діяльності. Водночас SWOT-аналіз дозволив виявити і певні слабкі сторони підприємства. До них належать відносно невисокий рівень впізнаваності бренду на національному рівні, обмежена digital-присутність та недостатньо активне онлайн-просування продукції. Певним стримуючим фактором є також висока залежність підприємства від вартості сировини та енергоресурсів, що особливо актуально в умовах інфляційних процесів. Серед слабких сторін варто відзначити недостатньо розвинену експортну діяльність, обмежені фінансові ресурси порівняно з великими агропромисловими холдингами та значну залежність від внутрішнього ринку збуту. Аналіз зовнішнього середовища свідчить про наявність значних можливостей для подальшого розвитку підприємства. Однією з ключових можливостей є зростання попиту на ready-to-eat та ready-to-cook продукцію, що відповідає сучасним тенденціям споживчого ринку. Перспективними напрямами розвитку є розширення співпраці з торговельними мережами, вихід на нові регіональні ринки збуту та активізація онлайн-продажів і digital- маркетингу. Важливе значення також мають можливості участі у державних та гуманітарних програмах постачання продукції, розширення асортименту функціональної та екологічної продукції, а також впровадження ESG-підходів та енергоефективних технологій. Разом із тим діяльність підприємства супроводжується впливом низки зовнішніх загроз. Найбільший вплив мають воєнні ризики та нестабільність економічного середовища, які ускладнюють прогнозування розвитку ринку. Негативними факторами є також інфляція, зростання собівартості виробництва, порушення логістичних ланцюгів та посилення конкуренції з боку великих виробників м’ясної продукції. Додатковими ризиками залишаються коливання 52 цін на м’ясну сировину, зниження купівельної спроможності населення та можливі перебої енергопостачання. Узагальнюючи результати аналізу ринкової позиції, маркетингової діяльності ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» та результати SWOT-аналізу, слід відзначити, що підприємство має стійкі передумови для подальшого зміцнення конкурентних позицій у сегменті м’ясної продукції тривалого зберігання. Водночас на сучасному етапі розвитку воно не займає лідируючих позицій на національному ринку, що зумовлює необхідність пошуку додаткових джерел конкурентних переваг. Результати аналізу свідчать, що досліджуване підприємство має значний потенціал для подальшого розвитку та зміцнення конкурентних позицій. Основними факторами успіху підприємства є сучасні виробничі потужності, орієнтація на перспективний сегмент ready-to-eat продукції, гнучкість виробництва та здатність адаптуватися до змін ринкового середовища. Водночас для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємству доцільно активізувати маркетингову діяльність, посилити digital-комунікації, розширити ринки збуту та впроваджувати сучасні енергоефективні технології. 53 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ 3.1. Формування сучасних конкурентних стратегій підприємств У сучасних умовах функціонування ринку м’ясної продукції забезпечення конкурентоспроможності підприємств значною мірою залежить від ефективності обраної конкурентної стратегії. Посилення конкуренції, зміни споживчих уподобань, нестабільність економічного середовища, розвиток цифрових технологій та зростання вимог до якості продукції зумовлюють необхідність формування сучасних підходів до стратегічного управління підприємствами м’ясопереробної галузі. Конкурентна стратегія визначає довгострокові напрями розвитку підприємства, способи формування конкурентних переваг та механізми забезпечення стійких ринкових позицій. Однією з найбільш поширених конкурентних стратегій на ринку м’ясної продукції є стратегія диференціації. Її сутність полягає у створенні унікальної продукції або формуванні особливих характеристик товару, які відрізняють його від продукції конкурентів та забезпечують додаткову цінність для споживачів. Для підприємств м’ясопереробної галузі стратегія диференціації може реалізовуватися через підвищення якості продукції, використання натуральної сировини, впровадження інноваційних рецептур, розширення асортименту продукції, створення екологічного пакування та формування сильного бренду. Особливого значення стратегія диференціації набуває в умовах високої насиченості ринку та зростання конкуренції між виробниками. Споживачі дедалі частіше орієнтуються не лише на ціну продукції, а й на її якість, безпечність, репутацію виробника та відповідність сучасним тенденціям 54 здорового харчування. У зв’язку з цим підприємства активно розвивають сегменти органічної продукції, ready-to-cook та ready-to-eat продукції, продукції зі зниженим вмістом консервантів та натуральними складниками. Ефективна реалізація стратегії диференціації дозволяє підприємствам формувати лояльність споживачів, підвищувати впізнаваність бренду та зменшувати залежність від цінової конкуренції. Важливим напрямом забезпечення конкурентоспроможності підприємств є стратегія мінімізації витрат. Основною метою цієї стратегії є досягнення нижчого рівня витрат порівняно з конкурентами та забезпечення можливості реалізації продукції за конкурентними цінами. Для підприємств м’ясопереробної галузі особливе значення мають оптимізація виробничих процесів, раціональне використання ресурсів, автоматизація виробництва, зниження енерговитрат та ефективне управління логістикою. Реалізація стратегії мінімізації витрат дозволяє підприємствам підтримувати конкурентний рівень цін навіть в умовах зростання собівартості виробництва та зниження купівельної спроможності населення. Особливу роль у цьому процесі відіграють вертикальна інтеграція виробництва, використання сучасного обладнання та ефективне управління ланцюгами постачання. Водночас надмірна орієнтація виключно на скорочення витрат може негативно впливати на якість продукції та репутацію підприємства, тому стратегія мінімізації витрат повинна поєднуватися із забезпеченням належного рівня якості та безпечності продукції. Одним із ключових напрямів розвитку підприємств м’ясопереробної галузі є інноваційна стратегія. У сучасних умовах інновації виступають важливим фактором формування довгострокових конкурентних переваг та забезпечення адаптації підприємств до змін ринкового середовища. Інноваційна стратегія передбачає впровадження нових технологій виробництва, автоматизацію бізнес-процесів, використання цифрових рішень, модернізацію обладнання та розробку нових видів продукції. 55 Особливого значення для підприємств м’ясопереробної промисловості набувають технологічні інновації, спрямовані на підвищення якості продукції, продовження термінів її зберігання, оптимізацію логістичних процесів та підвищення енергоефективності виробництва. Крім того, підприємства активно впроваджують цифрові технології управління виробництвом, CRM-системи, автоматизовані системи контролю якості та аналітики споживчої поведінки. Інноваційна стратегія дозволяє підприємствам оперативно реагувати на зміни споживчого попиту, формувати нові ринкові сегменти та забезпечувати підвищення ефективності діяльності. У сучасних умовах особливої актуальності набуває стратегія клієнтоорієнтованості. Основою цієї стратегії є орієнтація діяльності підприємства на потреби та очікування споживачів. Для підприємств м’ясопереробної галузі клієнтоорієнтованість проявляється у забезпеченні високої якості продукції, гнучкому формуванні асортименту, індивідуалізації пропозицій, розвитку сервісу та підтримці ефективної комунікації зі споживачами. Сучасні споживачі стають більш вимогливими до якості продукції, її складу, умов виробництва та репутації виробника. У зв’язку з цим підприємства активно використовують цифрові канали комунікації, соціальні мережі, онлайн- платформи та інструменти digital-маркетингу для формування довіри споживачів та підтримання зворотного зв’язку. Важливим елементом клієнтоорієнтованої стратегії є також розвиток програм лояльності, персоналізація маркетингових комунікацій та оперативне реагування на зміну споживчих уподобань. Для узагальнення сучасних конкурентних стратегій підприємств м’ясопереробної галузі доцільно представити їх характеристику у вигляді таблиці (табл. 3.1). 56 Таблиця 3.1 – Основні конкурентні стратегії підприємств м’ясопереробної галузі Стратегія Основна мета Основні інструменти реалізації Стратегія Формування унікальної Підвищення якості, бренд, диференціації цінності продукції асортимент, натуральність продукції Стратегія мінімізації Зниження собівартості та Оптимізація витрат, витрат підтримання конкурентних цін автоматизація, ефективна логістика Інноваційна стратегія Формування довгострокових Нові технології, цифровізація, конкурентних переваг модернізація виробництва Стратегія Підвищення лояльності Digital-маркетинг, сервіс, клієнтоорієнтованості споживачів адаптація асортименту Таким чином, сучасні конкурентні стратегії підприємств м’ясопереробної галузі формуються з урахуванням динамічних змін ринкового середовища, зростання конкуренції та трансформації споживчих потреб. Найбільш ефективними є стратегії, які поєднують інноваційний розвиток, підвищення якості продукції, ефективне управління витратами та клієнтоорієнтований підхід. Саме комплексне використання сучасних конкурентних стратегій забезпечує підприємствам можливість формування стійких конкурентних переваг, зміцнення ринкових позицій та підвищення рівня конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі. У сучасних умовах цифрова трансформація бізнесу стає одним із ключових факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Для підприємств м’ясопереробної галузі цифровізація виступає не лише інструментом оптимізації виробничих і управлінських процесів, а й важливим джерелом формування конкурентних переваг. Розвиток цифрових технологій, поширення онлайн-комунікацій, зміна моделей споживчої поведінки та зростання ролі електронної комерції змушують підприємства активно впроваджувати сучасні маркетингові інструменти та цифрові рішення. Одним із найбільш важливих напрямів цифровізації є digital-маркетинг. У сучасному конкурентному середовищі традиційні методи просування продукції поступово доповнюються або замінюються цифровими каналами комунікації. 57 Digital-маркетинг дозволяє підприємствам ефективно взаємодіяти зі споживачами, підвищувати впізнаваність бренду, формувати позитивний імідж та стимулювати попит на продукцію. Для підприємств м’ясопереробної галузі особливе значення мають інструменти онлайн-реклами, контент-маркетингу, SEO-просування, email-маркетингу та використання соціальних мереж. Перевагою digital-маркетингу є можливість оперативного аналізу результатів рекламних кампаній, сегментації цільової аудиторії та персоналізації комунікацій. Використання цифрових каналів дозволяє підприємствам швидко реагувати на зміни ринкового середовища, формувати довгострокові відносини зі споживачами та підвищувати ефективність маркетингової діяльності. Крім того, digital-маркетинг сприяє зниженню витрат на просування продукції порівняно з традиційними рекламними інструментами. Важливим напрямом розвитку сучасного ринку харчової продукції є e- commerce. Розвиток електронної комерції суттєво трансформує канали реалізації продукції та поведінку споживачів. Поширення онлайн-торгівлі, сервісів доставки та цифрових платформ створює нові можливості для підприємств м’ясопереробної галузі. Сучасні споживачі дедалі частіше здійснюють покупки продуктів харчування через онлайн-магазини, мобільні додатки та маркетплейси, орієнтуючись на зручність, швидкість доставки та можливість порівняння продукції. Для підприємств м’ясопереробної промисловості розвиток e-commerce дозволяє розширювати канали збуту, підвищувати доступність продукції та забезпечувати більш тісну взаємодію зі споживачами. Водночас ефективне функціонування електронної комерції в харчовій галузі потребує налагодженої логістики, дотримання умов зберігання продукції, швидкої доставки та високого рівня сервісу. Особливого значення набуває інтеграція онлайн-каналів продажу з CRM-системами та цифровими інструментами аналітики. Одним із ключових інструментів сучасної маркетингової діяльності є SMM та бренд-комунікації. Соціальні мережі стали важливою платформою взаємодії підприємств зі споживачами та формування репутації бренду. Для 58 підприємств м’ясопереробної галузі використання SMM дозволяє не лише просувати продукцію, а й формувати довіру до бренду, інформувати споживачів про склад та якість продукції, демонструвати виробничі процеси та підтримувати зворотний зв’язок із клієнтами. Ефективна бренд-комунікація сприяє формуванню лояльності споживачів та підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Використання контент- маркетингу, відеоконтенту, інтерактивних форматів комунікації та співпраці з лідерами думок дозволяє підприємствам підвищувати впізнаваність бренду та формувати позитивний імідж продукції. У сучасних умовах особливого значення набувають відкритість комунікації, прозорість виробництва та орієнтація на цінності споживачів. Важливим елементом цифровізації управління підприємством є впровадження CRM-систем. CRM-системи дозволяють автоматизувати процеси взаємодії з клієнтами, накопичувати інформацію про споживачів, аналізувати їхню поведінку та формувати персоналізовані маркетингові пропозиції. Для підприємств м’ясопереробної галузі використання CRM-систем сприяє підвищенню ефективності збутової діяльності, покращенню комунікації з торговельними мережами та підтриманню довгострокових відносин із клієнтами. CRM-системи також дозволяють оптимізувати процеси управління продажами, автоматизувати маркетингові кампанії та підвищувати рівень клієнтоорієнтованості підприємства. Використання цифрових рішень у сфері управління взаємовідносинами зі споживачами забезпечує більш глибоке розуміння потреб ринку та сприяє формуванню стійких конкурентних переваг. Суттєву роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств відіграє аналітика споживчої поведінки. У сучасних умовах підприємства отримують значні обсяги інформації про споживачів через онлайн-платформи, соціальні мережі, програми лояльності та електронну комерцію. Аналіз цієї інформації дозволяє підприємствам виявляти тенденції зміни попиту, 59 прогнозувати поведінку споживачів, оцінювати ефективність маркетингових кампаній та адаптувати асортиментну політику до потреб ринку. Використання інструментів аналітики дозволяє підприємствам більш ефективно сегментувати ринок, персоналізувати комунікації та підвищувати результативність маркетингової діяльності. Крім того, аналітика споживчої поведінки сприяє своєчасному виявленню змін у структурі попиту та дозволяє підприємствам оперативно реагувати на трансформацію ринкового середовища. Для узагальнення основних цифрових та маркетингових інструментів формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної галузі доцільно представити їх характеристику у вигляді таблиці (табл. 3.2). Таблиця 3.2 – Основні цифрові та маркетингові інструменти формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної галузі Інструмент Основний напрям впливу Конкурентні переваги Digital-маркетинг Онлайн-просування продукції Підвищення впізнаваності бренду та ефективності комунікацій E-commerce Онлайн-реалізація продукції Розширення каналів збуту та доступності продукції SMM та бренд- Взаємодія зі споживачами Формування лояльності та комунікації позитивного іміджу бренду CRM-системи Управління Персоналізація комунікацій та взаємовідносинами з підвищення ефективності продажів клієнтами Аналітика Аналіз ринкових тенденцій та Адаптація продукції до потреб споживчої попиту споживачів та підвищення поведінки ефективності маркетингу Таким чином, цифровізація та сучасні маркетингові інструменти стають важливим джерелом формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної галузі. Використання digital-маркетингу, електронної комерції, CRM-систем, SMM та інструментів аналітики споживчої поведінки дозволяє підприємствам підвищувати ефективність комунікації зі споживачами, оптимізувати збутову діяльність, формувати позитивний імідж бренду та адаптуватися до динамічних змін ринкового середовища. Саме комплексне впровадження цифрових технологій створює основу для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах розвитку ринку м’ясної продукції. 60 Сучасний розвиток м’ясопереробної галузі України відбувається в умовах посилення конкуренції, глобалізаційних процесів, трансформації споживчих потреб та інтеграції до європейського економічного простору. За таких умов формування та розвиток конкурентних переваг підприємств потребує стратегічної орієнтації на інноваційність, якість продукції, екологічність виробництва та підвищення ефективності управління. Перспективи розвитку конкурентних переваг підприємств м’ясної галузі значною мірою визначатимуться здатністю підприємств адаптуватися до нових ринкових умов та впроваджувати сучасні моделі ведення бізнесу. Одним із ключових напрямів розвитку конкурентних переваг є адаптація підприємств до європейських стандартів виробництва та якості продукції. У процесі євроінтеграції України особливого значення набуває гармонізація національної системи контролю безпечності харчових продуктів із вимогами Європейського Союзу. Для підприємств м’ясопереробної промисловості це передбачає впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності продукції, зокрема HACCP, ISO 22000, систем простежуваності продукції та сучасних механізмів ветеринарного контролю. Адаптація до європейських стандартів дозволяє підприємствам не лише підвищувати рівень якості та безпечності продукції, а й розширювати доступ до міжнародних ринків збуту. Водночас цей процес потребує значних інвестицій у модернізацію виробництва, оновлення технологічного обладнання, підготовку персоналу та вдосконалення систем управління якістю. Підприємства, які успішно адаптуються до міжнародних вимог, отримують додаткові конкурентні переваги у вигляді зміцнення репутації, підвищення довіри споживачів та можливості участі у міжнародній торгівлі. Важливим напрямом розвитку конкурентних переваг підприємств м’ясної галузі є розвиток експорту продукції. Україна має значний потенціал для розширення присутності на міжнародних ринках завдяки наявності сировинної бази, конкурентній вартості виробництва та поступовому підвищенню якості 61 продукції. Основними перспективними напрямами експорту залишаються країни Європейського Союзу, Близького Сходу, Азії та Африки. Розвиток експортної діяльності сприяє диверсифікації ринків збуту, зменшенню залежності від внутрішнього ринку та підвищенню фінансової стійкості підприємств. Для забезпечення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках підприємствам необхідно підвищувати якість продукції, адаптувати асортимент до вимог іноземних споживачів, удосконалювати логістичні процеси та активно використовувати міжнародні маркетингові інструменти. Водночас важливими умовами розвитку експорту залишаються державна підтримка галузі, стабільність зовнішньоекономічної політики та розвиток транспортної інфраструктури. Одним із пріоритетних напрямів формування сучасних конкурентних переваг є екологізація виробництва. У сучасних умовах споживачі дедалі більше орієнтуються на екологічність продукції, відповідальне використання природних ресурсів та дотримання принципів сталого розвитку. Це зумовлює необхідність впровадження підприємствами екологічно безпечних технологій виробництва, енергоощадних рішень, сучасних систем утилізації відходів та екологічного пакування продукції. Екологізація виробництва дозволяє підприємствам не лише зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище, а й формувати позитивний імідж бренду та підвищувати лояльність споживачів. Крім того, дотримання екологічних стандартів стає важливою умовою доступу до європейських та міжнародних ринків. У перспективі саме екологічність виробництва та ESG- підходи можуть стати одним із ключових критеріїв конкурентоспроможності підприємств м’ясної галузі. Суттєві перспективи розвитку конкурентних переваг пов’язані зі створенням та впровадженням інноваційних продуктів. Сучасний ринок м’ясної продукції характеризується зміною структури споживання та зростанням попиту на продукцію з високою доданою вартістю. Споживачі дедалі більше орієнтуються на натуральну продукцію, продукти здорового харчування, ready- 62 to-cook та ready-to-eat продукцію, функціональні продукти та товари зі зниженим вмістом жирів, солі й консервантів. Для підприємств м’ясопереробної галузі інноваційна діяльність стає важливим інструментом диференціації продукції та формування стійких конкурентних переваг. Розробка нових рецептур, використання сучасних технологій пакування, автоматизація виробничих процесів та впровадження цифрових рішень дозволяють підприємствам адаптуватися до змін споживчого попиту та зміцнювати ринкові позиції. Особливого значення набуває також розвиток функціональної та органічної продукції, що відповідає сучасним тенденціям здорового способу життя. Перспективи розвитку конкурентних переваг підприємств м’ясної галузі значною мірою залежать від загальних тенденцій розвитку ринку м’ясної продукції. У найближчі роки очікується подальше посилення конкуренції, зростання ролі цифрових технологій, розширення електронної комерції та зміна моделей споживчої поведінки. Підприємства будуть змушені активно впроваджувати цифрові інструменти управління, автоматизувати виробничі та логістичні процеси, а також підвищувати рівень клієнтоорієнтованості. Водночас ринок м’ясної продукції України залишатиметься чутливим до впливу економічних та воєнних факторів. Зростання вартості енергоресурсів, логістичні труднощі, зміни валютного курсу та нестабільність зовнішнього середовища можуть впливати на рівень витрат підприємств і структуру попиту. У таких умовах ключовими факторами успішного розвитку підприємств стануть гнучкість управління, здатність швидко адаптуватися до змін ринку, ефективне використання ресурсів та інноваційна активність. Для узагальнення основних перспектив розвитку конкурентних переваг підприємств м’ясної галузі доцільно представити їх у вигляді таблиці (табл. 3.3). 63 Таблиця 3.3 – Перспективні напрями розвитку конкурентних переваг підприємств м’ясної галузі України Напрям розвитку Основний зміст Очікуваний результат Адаптація до Впровадження HACCP, ISO, Підвищення якості продукції європейських стандартів систем контролю якості та доступ до ринків ЄС Розширення зовнішніх ринків Диверсифікація продажів та Розвиток експорту збуту зростання доходів Екологізація Використання екологічних Формування позитивного виробництва технологій та пакування іміджу та ESG-переваг Розробка ready-to-cook, органічної Зростання доданої вартості Інноваційні продукти та функціональної продукції продукції Автоматизація, CRM, digital- Підвищення ефективності Цифровізація діяльності маркетинг управління та комунікації Адаптація до змін Гнучка асортиментна політика та Посилення ринкових позицій попиту клієнтоорієнтованість підприємства Таким чином, перспективи розвитку конкурентних переваг підприємств м’ясної галузі України пов’язані з комплексною модернізацією виробництва, адаптацією до міжнародних стандартів, розвитком інноваційної діяльності, екологізацією виробничих процесів та активним використанням цифрових технологій. У сучасних умовах саме здатність підприємств швидко реагувати на зміни ринкового середовища, впроваджувати інновації та орієнтуватися на потреби споживачів формуватиме основу їх довгострокової конкурентоспроможності та стійкого розвитку. 3.2. Напрями покращення конкурентної стратегії підприємства Результати проведеного аналізу свідчать, що ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» на сучасному етапі розвитку демонструє позитивну динаміку зростання, однак не належить до числа лідерів національного ринку м’ясної продукції. Підприємство функціонує переважно як регіональний виробник із 64 поступовим розширенням ринкової присутності, що свідчить про наявність потенціалу для подальшого масштабування діяльності. Водночас для підприємства характерною є наявність окремих слабких сторін, зокрема недостатній рівень впізнаваності бренду на національному ринку, обмежена цифрова присутність та нерівномірність географії збуту продукції. Дані фактори стримують можливості підприємства щодо виходу на більш конкурентні ринкові сегменти та зменшують ефективність маркетингового впливу на споживача. Ринок м’ясної продукції України характеризується високим рівнем конкуренції, значною концентрацією виробництва у великих агропромислових холдингах, а також посиленням тиску з боку вертикально інтегрованих компаній, які мають суттєві переваги у масштабах виробництва, логістиці та маркетингових бюджетах. У таких умовах малі та середні виробники змушені шукати вузькі ринкові ніші та формувати диференційовані конкурентні стратегії. Окремо слід відзначити зміну споживчих трендів на ринку м’ясної продукції. Сучасний попит поступово зміщується у бік продукції швидкого приготування, готових до споживання продуктів (ready-to-eat) та товарів із тривалим терміном зберігання. Це зумовлено змінами способу життя споживачів, зниженням купівельної спроможності населення та впливом воєнних факторів. У цьому контексті підприємства, які орієнтуються на розвиток зазначених сегментів, отримують додаткові конкурентні переваги. Таким чином, поточна ринкова позиція ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» вимагає подальшої стратегічної модернізації, спрямованої на посилення бренду, розвиток digital-маркетингу та розширення географії збуту продукції. Реалізація зазначених напрямів розвитку дозволить підприємству зміцнити конкурентні позиції та створити передумови для переходу від регіонального рівня до більш масштабної ринкової присутності. У сучасних умовах функціонування ринку м’ясної продукції бренд виступає одним із ключових нематеріальних активів підприємства, який 65 безпосередньо впливає на рівень довіри споживачів, обсяги продажів та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі. Для ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» питання розвитку бренду є особливо актуальним, оскільки підприємство функціонує в умовах високої конкуренції з боку великих національних виробників, таких як «Глобино», агрохолдинг МХП, які мають значно вищий рівень впізнаваності на ринку. На сучасному етапі розвитку підприємства можна виділити низку проблем, пов’язаних із формуванням та просуванням бренду. Насамперед, це недостатній рівень впізнаваності ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» на національному ринку м’ясної продукції. Підприємство переважно асоціюється як регіональний виробник, що обмежує його можливості виходу на нові ринки збуту та співпраці з великими торговельними мережами. Другою проблемою є висока конкуренція у сфері брендів м’ясної продукції. На ринку домінують потужні гравці, які активно інвестують у маркетинг, рекламу та розвиток корпоративної ідентичності. Це створює додатковий тиск на середні підприємства, які не мають співставних маркетингових бюджетів. З метою підвищення конкурентоспроможності підприємства доцільно реалізувати комплекс заходів щодо формування сучасної бренд-стратегії. Перш за все, необхідним є формування єдиної бренд-стратегії, яка передбачає чітке визначення місії, цінностей та довгострокового позиціонування підприємства на ринку. Це дозволить забезпечити цілісність сприйняття бренду споживачами та партнерами. Другим важливим напрямом є створення сучасної бренд-айдентики, що включає оновлення логотипу, розробку єдиного стилю упаковки продукції, корпоративних кольорів та візуальних елементів. Узгоджена візуальна ідентифікація продукції сприятиме підвищенню впізнаваності бренду на полицях торговельних мереж та посиленню конкурентних позицій підприємства. 66 Важливим елементом бренд-стратегії є формування чіткого позиціонування підприємства на ринку. Доцільним є закріплення позиціонування ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» як виробника якісної доступної м’ясної продукції швидкого приготування. Таке позиціонування відповідає сучасним тенденціям ринку та потребам споживачів, які орієнтуються на зручність, швидкість приготування та оптимальне співвідношення ціни і якості. Окрему увагу слід приділити розвитку довіри до бренду через стабільність якості продукції. Системне дотримання стандартів якості, прозорість виробничих процесів та відповідність санітарно-гігієнічним вимогам формують позитивний імідж підприємства та підвищують рівень лояльності споживачів. Додатковим інструментом розвитку бренду є впровадження елементів storytelling у маркетингову комунікацію. Акцент на українському походженні продукції, використанні локальної сировини, підтримці національного виробника та соціальній відповідальності підприємства дозволяє сформувати емоційний зв’язок зі споживачем та підвищити цінність бренду. Реалізація запропонованих заходів щодо розвитку бренду дозволить досягти низки позитивних ефектів для підприємства. Насамперед очікується зростання рівня впізнаваності ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» як на регіональному, так і на національному рівнях. Це сприятиме розширенню ринків збуту та посиленню позицій у конкурентному середовищі. Додатковим результатом стане підвищення лояльності споживачів до продукції підприємства, що забезпечить стабільний попит та зменшить чутливість до цінових коливань. Також розвиток бренду створить передумови для виходу підприємства у національні торговельні мережі та зміцнення співпраці з великими дистриб’юторами. Таким чином, розвиток бренду є ключовим інструментом підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» та важливим стратегічним напрямом його подальшого розвитку. 67 У сучасних умовах розвитку ринку м’ясної продукції цифровий маркетинг набуває ключового значення як інструмент формування попиту, підвищення впізнаваності бренду та розширення каналів збуту. Для підприємства розвиток digital-маркетингу є важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності, оскільки на даний момент підприємство має обмежену онлайн-присутність та відсутність системної цифрової маркетингової стратегії. Основною проблемою підприємства є недостатній рівень представленості в цифровому середовищі. Комунікація зі споживачами здійснюється переважно через традиційні канали збуту, тоді як сучасні інструменти digital-маркетингу використовуються фрагментарно або взагалі не застосовуються на системній основі. Другою проблемою є відсутність комплексної digital-стратегії, що об’єднувала б соціальні мережі, офіційний вебсайт, рекламні кампанії та контент-маркетинг у єдину систему просування бренду та продукції. На нашу думку, з метою підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства доцільно впровадити комплекс заходів у сфері цифрового просування. 1. Розвиток соціальних мереж Одним із ключових інструментів digital-маркетингу є активна присутність у соціальних мережах, зокрема Instagram, Facebook та TikTok. Дані платформи дозволяють безпосередньо взаємодіяти зі споживачами, формувати емоційний зв’язок із брендом та підвищувати впізнаваність продукції. Контент-стратегія повинна включати публікації про продукцію підприємства, рецепти приготування страв, а також відеоматеріали з виробничих процесів, що підвищує довіру до бренду. 2. Розробка та розвиток корпоративного вебсайту Важливим елементом digital-стратегії є створення або оновлення офіційного вебсайту підприємства. Сайт має виконувати функцію інформаційної та комерційної платформи, містити каталог продукції, опис 68 підприємства, сертифікати якості, а також B2B-форму для замовлення продукції оптовими клієнтами та торговельними партнерами. 3. Використання таргетованої реклами Ефективним інструментом просування є застосування таргетованої реклами через Facebook Ads та Google Ads. Це дозволяє здійснювати точне налаштування рекламних кампаній за географією, віком та інтересами споживачів. У перспективі можливе розширення рекламної активності на зовнішні ринки, зокрема країни Європейського Союзу. 4. Розвиток контент-маркетингу Контент-маркетинг є важливим інструментом формування довіри до бренду та стимулювання попиту. Доцільним є створення інформаційного контенту у форматі рецептів страв, порад щодо швидкого приготування продукції, а також відеоматеріалів, які демонструють виробничий процес і контроль якості. Такий підхід сприяє формуванню позитивного іміджу підприємства та підвищенню лояльності споживачів. Реалізація запропонованих заходів дозволить досягти суттєвого підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства. Насамперед очікується збільшення обсягів продажів за рахунок розширення каналів комунікації зі споживачами та підвищення рівня залученості аудиторії. Додатковим результатом стане розширення цільової аудиторії підприємства як на регіональному, так і на національному рівнях. Це дозволить посилити ринкові позиції та створити умови для виходу на нові сегменти ринку. Також важливим ефектом є формування цілісного та сучасного бренду підприємства, який відповідає вимогам цифрової економіки та сучасним споживчим тенденціям. Таким чином, посилення digital-маркетингу є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємства та його подальшого розвитку на ринку м’ясної продукції. 69 Одним із ключових напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємства є розширення географії збуту продукції. Для ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» цей напрям є особливо актуальним, оскільки на даний момент підприємство переважно орієнтується на внутрішній ринок із вираженою регіональною концентрацією продажів, що підвищує залежність від локальної ринкової кон’юнктури. На сучасному етапі діяльності підприємство реалізує продукцію переважно на внутрішньому ринку України через оптових дистриб’юторів, торговельні мережі та регіональні канали збуту. Така структура реалізації забезпечує стабільний попит, однак водночас формує залежність від регіональних економічних умов та обмежує можливості масштабування бізнесу. На нашу думку, з метою підвищення стійкості бізнесу та збільшення обсягів реалізації продукції доцільно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на розширення ринків збуту. 1. Розширення внутрішнього ринку України Першочерговим напрямом є посилення присутності на національному ринку шляхом виходу у великі торговельні мережі та розширення співпраці з національними дистриб’юторами. Окрему увагу слід приділити розширенню географії поставок у західні та південні регіони України, які характеризуються стабільним попитом та відносно високою купівельною спроможністю населення. 2. Розвиток державного та інституційного сегменту Перспективним напрямом є участь підприємства у державних закупівлях та тендерних процедурах. Особливо актуальним є постачання продукції для Збройних Сил України, силових структур, а також участь у гуманітарних та соціальних програмах. Даний сегмент характеризується значними обсягами замовлень та відносною стабільністю попиту. 3. Потенційний розвиток експортного напрямку 70 У стратегічній перспективі важливим напрямом розвитку є вихід на зовнішні ринки, насамперед країн ЄС. Найбільш перспективною для експорту є продукція тривалого зберігання, зокрема м’ясні консерви та готові страви у реторт-пакетах, які відповідають вимогам логістичної зручності та тривалого терміну зберігання. Реалізація заходів із розширення географії збуту продукції дозволить досягти низки стратегічних переваг для підприємства. Насамперед це забезпечить диверсифікацію джерел доходів та зменшення залежності від окремих регіональних ринків. Крім того, розширення ринків збуту сприятиме зниженню підприємницьких ризиків, пов’язаних із коливаннями попиту в окремих регіонах, а також дозволить збільшити загальні обсяги реалізації продукції. У довгостроковій перспективі реалізація зазначених заходів створить передумови для масштабування діяльності підприємства та переходу від регіонального рівня до більш широкої національної та потенційно міжнародної присутності. Таким чином, розширення географії збуту є одним із ключових стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності досліджуваного підприємства. Реалізація запропонованих у попередніх підрозділах заходів щодо розвитку досліджуваного підприємства є посилення бренд-стратегії, розвитку digital-маркетингу та розширення географії збуту продукції, дозволяє очікувати досягнення комплексного економічного та маркетингового ефекту. Передусім, основним результатом впровадження зазначених заходів стане зростання обсягів реалізації продукції. Це буде забезпечено за рахунок розширення цільової аудиторії, підвищення впізнаваності бренду та покращення ефективності каналів збуту. У середньостроковій перспективі (2–3 роки) очікується збільшення продажів підприємства на рівні 10–25%, що є реалістичною оцінкою з урахуванням поточного стану ринку та потенціалу розвитку підприємства. 71 Додатковим важливим результатом стане розширення частки підприємства на ринку м’ясної продукції, зокрема у сегменті продукції тривалого зберігання та готових м’ясних виробів. Це дозволить зміцнити конкурентні позиції підприємства та зменшити залежність від локальних ринків збуту. Значний ефект очікується також у сфері маркетингових результатів, зокрема підвищення рівня впізнаваності бренду підприємства як на регіональному, так і на національному рівнях. Формування сучасного бренду та активна digital-присутність сприятимуть підвищенню лояльності споживачів та зміцненню довіри до продукції підприємства. Крім того, впровадження запропонованих заходів забезпечить стабілізацію фінансових показників діяльності підприємства за рахунок диверсифікації каналів збуту, зменшення залежності від окремих ринкових сегментів та підвищення стійкості до зовнішніх економічних коливань (табл. 3.4). Таблиця 3.4 - Прогнозний економічний ефект від реалізації заходів щодо підвищення конкурентоспроможності ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» Показник Поточне Прогноз після Відхилення значення впровадження заходів Обсяг реалізації продукції, млн 100,0 115,0–125,0 +15–25% грн Частка ринку, % 1,5 1,8–2,0 +0,3–0,5 п.п. Кількість регіонів активного 8 12–15 +4–7 збуту Впізнаваність бренду серед 25 35–45 +10–20 п.п. споживачів, % Кількість онлайн-звернень 100 180–250 +80–150% клієнтів за місяць Кількість партнерів- 20 25–30 +25–50% дистриб’юторів Узагальнюючи, можна зазначити, що комплексна реалізація заходів стратегічного розвитку дозволить посилити конкурентні позиції ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат», забезпечити його перехід до більш стійкої моделі 72 розвитку та створити передумови для подальшого розширення ринкової присутності як на внутрішньому, так і на потенційному зовнішньому ринках. Наведені прогнозні показники свідчать про доцільність реалізації запропонованих заходів. Найбільший економічний ефект очікується від комплексного поєднання розвитку бренду, активізації digital-маркетингу та розширення географії збуту продукції. Зростання обсягів реалізації на 15–25% дозволить підприємству збільшити виручку та покращити фінансові результати діяльності. Одночасно розширення ринкової присутності сприятиме підвищенню стійкості підприємства до конкурентного тиску та зовнішніх економічних ризиків. Важливим результатом стане також збільшення кількості споживачів і партнерів, що створить додаткові можливості для подальшого масштабування бізнесу. У сукупності запропоновані заходи формують основу для довгострокового зміцнення конкурентних позицій ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» на ринку м’ясної продукції України. Отже, можна зазначити, що досліджуване підприємство має достатній потенціал для подальшого розвитку, проте потребує реалізації комплексу стратегічних заходів, спрямованих на посилення ринкових позицій, підвищення впізнаваності бренду та розширення каналів збуту продукції. Одним із ключових напрямів підвищення конкурентоспроможності визначено розвиток бренду підприємства. Запропоновано формування цілісної бренд-стратегії, удосконалення візуальної ідентифікації продукції, впровадження сучасного позиціонування та використання інструментів маркетингових комунікацій. Важливим напрямом розвитку підприємства визначено посилення digital- маркетингу. Обґрунтовано доцільність активного використання соціальних мереж, розвитку корпоративного вебсайту, застосування таргетованої реклами та контент-маркетингу. Впровадження сучасних цифрових інструментів дозволить розширити комунікацію зі споживачами, збільшити охоплення 73 цільової аудиторії та підвищити ефективність маркетингової діяльності підприємства в умовах цифровізації економіки. Також доведено доцільність розширення географії збуту продукції шляхом посилення присутності на внутрішньому ринку України, розвитку співпраці з національними торговельними мережами та дистриб’юторами, а також поступового освоєння нових сегментів ринку. Перспективним напрямом визначено вихід на зовнішні ринки, насамперед країн ЄС, що дозволить диверсифікувати джерела доходів та зменшити залежність підприємства від регіональних особливостей попиту. Проведена оцінка очікуваного економічного ефекту показала, що комплексна реалізація запропонованих заходів здатна забезпечити зростання обсягів реалізації продукції, збільшення частки ринку, підвищення впізнаваності бренду та зміцнення фінансової стійкості підприємства. У середньостроковій перспективі це створить умови для підвищення прибутковості діяльності, покращення конкурентних позицій та забезпечення стабільного розвитку ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат». 74 ВИСНОВКИ У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні та практичні аспекти формування конкурентних переваг підприємств на ринку м’ясної продукції України, а також обґрунтовано напрями підвищення їх конкурентоспроможності в сучасних умовах господарювання. У процесі дослідження встановлено, що ринок м’ясної продукції України функціонує в умовах високої конкуренції, нестабільності зовнішнього середовища, зростання виробничих витрат та трансформації споживчої поведінки. Проведений аналіз конкурентного середовища підприємств м’ясопереробної промисловості дозволив визначити основні тенденції розвитку галузі, серед яких: посилення ролі великих агрохолдингів, домінування сегменту м’яса птиці, зростання популярності ready-to-eat та ready-to-cook продукції, підвищення вимог до якості та безпечності продукції, а також активізація цифрових каналів просування. У ході дослідження встановлено, що на розвиток підприємств м’ясопереробної галузі суттєво впливають воєнні дії, інфляційні процеси, порушення логістичних ланцюгів, зростання цін на енергоносії та сировину, а також зміни купівельної спроможності населення. Водночас підприємства галузі поступово адаптуються до нових умов функціонування шляхом оптимізації витрат, модернізації виробництва, переорієнтації ринків збуту та розвитку експортної діяльності. У роботі проведено оцінку конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції України та досліджено особливості діяльності досліджуваного підприємства. У результаті аналізу визначено сильні сторони підприємства, серед яких: вигідне розташування, наявність виробничого потенціалу, сформований асортимент продукції, досвід роботи на ринку та наявність постійних споживачів. Водночас встановлено низку проблемних аспектів діяльності, зокрема недостатній рівень цифрового маркетингу, високу 75 залежність від цін на сировину та енергоносії, потребу в оновленні виробничих потужностей і посилення конкурентного тиску з боку великих виробників. Проведена оцінка конкурентних переваг підприємства дозволила зробити висновок, що забезпечення конкурентоспроможності в сучасних умовах потребує комплексного підходу до управління виробничими, маркетинговими, логістичними та інноваційними процесами. Визначено, що ключовими факторами формування конкурентних переваг підприємств м’ясопереробної промисловості є якість і безпечність продукції, ефективність логістики, гнучкість асортиментної політики, впізнаваність бренду та здатність підприємства швидко адаптуватися до змін ринкового середовища. У третьому розділі роботи обґрунтовано напрями посилення конкурентних переваг підприємства на ринку м’ясної продукції. Запропоновано впровадження сучасних конкурентних стратегій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства та зміцнення його ринкових позицій. Основними напрямами удосконалення конкурентної стратегії визначено: модернізацію виробництва, розвиток цифрового маркетингу, розширення асортименту продукції, впровадження сучасних технологій пакування, активізацію брендингу та просування продукції через цифрові канали комунікації. Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності визначено розвиток інноваційної діяльності підприємства, зокрема впровадження ready-to- eat та ready-to-cook продукції, використання сучасних технологій автоматизації виробництва та вдосконалення логістичних процесів. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності виробництва, зміцненню лояльності споживачів, розширенню ринків збуту та формуванню стійких конкурентних переваг підприємства. Отже, результати проведеного дослідження підтверджують, що забезпечення конкурентоспроможності підприємств на ринку м’ясної продукції України потребує постійного вдосконалення системи управління, адаптації до змін зовнішнього середовища та впровадження сучасних конкурентних 76 стратегій. Саме формування стійких конкурентних переваг є ключовою передумовою ефективного функціонування підприємств м’ясопереробної промисловості та зміцнення їх позицій на внутрішньому й зовнішньому ринках. 77 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Аналітика аграрного ринку України. URL: https://agroportal.uaFAO. Meat Market Review 2024. URL: https://www.fao.org 2. Аналітика аграрного сектору України. URL: https://latifundist.com 3. Білецький І., Боровик М., Воробйов К. Конкурентоспроможність будівельних підприємств: сутність, зміст та фактори впливу // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Економіка». – 2024. – № 34(62). – С. 33–38. DOI: https://doi.org/10.25264/2311-5149-2024-34(62)-33-38 4. Бочко О., Кожушко П. Теоретичні підходи до дефініції «конкурентоспроможність підприємства». Економіка та суспільство. 2024. №61. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-82 5. Буряк Р. І. Особливості розвитку м’ясопереробної галузі України в умовах війни. Економіка та держава. 2023. № 9. С. 51–56. 6. Воздвиженський В. О., Тітова М. С. Конкурентоспроможність підприємства: теоретичні аспекти формування та практичний інструментарій реалізації // Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету. – 2024. DOI: https://doi.org/10.31319/2709- 2879.2024iss2(9).318854pp58-65 7. Герасимова В. О., Рєзанов Е. О. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та фактори впливу в сучасних умовах. Економічний простір. 2020. № 154. С. 93–97 8. Гончарук І. В. Формування конкурентних переваг підприємств харчової промисловості. Інфраструктура ринку. 2022. № 68. 9. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua 10. Дослідження ринку м’ясної продукції України. URL: https://pro- consulting.ua 78 11. Денисенко М., Бреус С. Підвищення конкурентоспроможності підприємства як чинник удосконалення процесу управління його економічною безпекою. Вчені записки Університету «КРОК». 2023. №2(70). С. 139–146. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-70-139- 146 12. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua 13. Дудар Т. Г., Мельник В. В. Конкурентоспроможність підприємства та напрями її підвищення. Економіка та суспільство. 2022. № 39. С.34-40. 14. Євтушенко Н. О., Варніцький В. В. Конкурентоспроможніст ьпідприємств :поняття, підходи та методиоцінки. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2021. № 3 (37). С. 12–17. URL: https://journals.dut.edu.ua/index.php/emb/article/view/2675/2568 15. Жежуха В. Й. Конкурентоспроможність підприємства: теоретичні аспекти та методи оцінювання. Інфраструктура ринку. 2023. № 72. 16. Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». URL: https://zakon.rada.gov.ua 17. Іванілов О. С. Економіка підприємства : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2021. 728 с. 18. Ілляшенко С. М. Інноваційний менеджмент : підручник. Суми : Університетська книга, 2021. 334 с. 19. Клецик В. Суть поняття «конкурентоспроможність підприємств» // Аграрна економіка. – 2024. – Т. 17, № 3–4. – С. 90–96. DOI: https://doi.org/10.31734/agrarecon2024.03-04.090 20. Коваленко О. В. Стратегічний аналіз конкурентного середовища підприємств АПК. Агросвіт. 2023. № 14. С. 22–27. 21. Котлер Ф. Маркетинг 4.0. Від традиційного до цифрового. Київ : КМ-Букс, 2021. 224 с. 22. Крикавський Є. В. Логістика та управління ланцюгами поставок : підручник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. 844 с. 79 23. Левченко Н. М. Розвиток ринку м’ясної продукції України в сучасних умовах. Підприємництво та інновації. 2024. № 29. 24. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством : підручник. Київ : КНТЕУ, 2021. 680 с. 25. Маркетингова товарна політика : підручник / за ред. Л. В. Балабанової. Київ : Центр учбової літератури, 2021. 543 с. 26. Мельник О. Г. Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах нестабільного середовища. Ефективна економіка. 2022. № 5. 27. Міністерство аграрної політики та продовольства України. URL: https://minagro.gov.ua 28. Мних Є. В. Економічний аналіз : підручник. Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2021. 630 с. 29. Мойсеєнко І. П. Управління конкурентоспроможністю підприємства : навчальний посібник. Львів : Львівська політехніка, 2021. 304 с. 30. Офіційний сайт асоціації «М’ясної галузі». URL: https://meatindustry.com.ua 31. Петренко Л. А. Сучасні тенденції розвитку ринку м’ясної продукції України. Агросвіт. 2024. № 6. С. 18–24. 32. Пєтухов В. Р., Страшинська Л. В. Конкурентоспроможність підприємства: характерні особливості дефініції. Economic space. 2025. № 208. С. 231–238. DOI: https://doi.org/10.30838/EP.208.231-238 33. Портер М. Конкурентна перевага. Як досягати стабільно високих результатів. Київ : Наш Формат, 2020. 624 с. 34. Портер М. Конкурентна стратегія. Техніки аналізу галузей і конкурентів. Київ : Наш Формат, 2020. 424 с. 35. Романенко В. А. Вплив цифровізації на конкурентоспроможність підприємств харчової промисловості. Економіка та суспільство. 2023. № 48. 36. Сумець О. М. Стратегічний менеджмент : підручник. Харків : ХНУВС, 2022. 540 с. 80 37. ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» : досьє компанії // YouControl https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44785285/?utm_source=chat gpt.com 38. ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат». Офіційна інформація про підприємство. URL: https://www.mk-cherkassy.com/ 39. Ткаченко С. М. Оцінювання конкурентних переваг підприємств харчової промисловості. Економіка та держава. 2024. № 2. С. 40–45. 40. Хамініч С. Ю. Формування конкурентних переваг підприємств агропромислового комплексу. Агросвіт. 2022. № 11. С. 34–39. 41. Ханенко, М. (2025). Конкурентоспроможність підприємств: теоретичні засади, чинники формування та сучасні підходи до оцінювання. Сталий розвиток економіки, (3 (54), 321-326. https://doi.org/10.32782/2308- 1988/2025-54-49 42. Холод Б. І. Стратегічне управління та конкурентоспроможність підприємства. Ефективна економіка. 2023. № 7. 43. Шевченко О. В. Формування конкурентної стратегії підприємств м’ясопереробної галузі. Підприємництво та інновації. 2023. № 25. 44. Kryvovyazyuk I., Danylyshyn B. Digital transformation and competitiveness of enterprises in the modern economy. Problems and Perspectives in Management. – 2021. – Vol. 19(2). – P. 12–24. 45. Melnyk L., Dehtyarova I. Competitiveness of food industry enterprises under conditions of uncertainty. Economic Annals-XXI. – 2022. – № 198(3–4). – P. 45–52. 46. Porter M., Kramer M. Creating Shared Value and Competitiveness. Harvard Business Review. – 2021 (updated edition). 47. Ukraine Agriculture Sector Review: Recovery and Resilience. – 2023. URL: https://www.worldbank.org/en/country/ukraine 48. OECD-FAO Agricultural Outlook 2024–2033. – Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2024. URL: https://www.fao.org/publications/oecd-fao-agricultural-outlook