«Економічне обґрунтування інвестиційних проєктів з енергомодернізації виробництва»

Саливін, Олександр Ігорович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9552

Title:	«Економічне обґрунтування інвестиційних проєктів з енергомодернізації виробництва»
Authors:	Скорик, Олександр Олександрович Саливін, Олександр Ігорович
Keywords:	ПІДПРИЄМСТВО;РЕГУЛЮВАННЯ;РОЗВИТОК;ЕНЕРГЕТИКА
Issue Date:	Jun-2026
Abstract:	Кваліфікаційна робота містить 91 сторінок, 21 таблиці, список використаних джерел з 86 найменувань. Тема роботи: Економічне обґрунтування інвестиційних проєктів з енергомодернізації виробництва Об’єкт дослідження: процес економічного обґрунтування та реалізації інвестиційних проєктів спрямованих на енергомодернізацію виробництва. Предмет дослідження: сукупність організаційно-економічних відносин, методів та інструментів оцінки ефективності інвестиційних проєктів з енергомодернізації промислового підприємства. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності інвестиційних проєктів з енергомодернізації виробничих процесів підприємства. Завдання дослідження: 1. Дослідити теоретико-методичні основи інвестиційного проєктування та особливості проєктів з енергомодернізації. 2. Проаналізувати сучасний стан, динаміку та ефективність використання енергоресурсів на підприємстві. 3. Визначити ключові чинники та ризики, що впливають на реалізацію енергоефективних інвестиційних проєктів. 4. Здійснити розрахунок основних показників економічної ефективності запропонованого проєкту з енергомодернізації (NPV, IRR, DPP, PI). 5. Розробити рекомендації щодо оптимізації фінансування та зниження ризиків при впровадженні енергозберігаючих технологій. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі використано комплекс наукових методів: метод системного та порівняльного аналізу (для вивчення теоретичних підходів), методи фінансово-економічного аналізу та інвестиційного менеджменту (для розрахунку показників ефективності), метод моделювання та аналізу чутливості (для оцінки ризиків проєкту).
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9552
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
САЛИВІН О.І.pdf Restricted Access		746.75 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Економічне обґрунтування інвестиційних
проєктів з енергомодернізації виробництва»

Виконав : здобувач 4 курсу,
групи ЕП-224
спеціальності 076 Підприємництво, торгівля
та біржова діяльність
Саливін О.І.
(прізвище та ініціали)
Керівник Скорик О.О.
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2026 року
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: бакалавр
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
«____» ____________ 2026 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу бакалавра
Саливіна Олександра Ігоровича
(прізвище, ім’я та по батькові)
1.Тема роботи Економічне обґрунтування інвестиційних проєктів з
енергомодернізації виробництва
керівник роботи Скорик Олександр Олександрович, к.е.н., доцент
(прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 17.03.2025 р. № 62/03-03
2. Строк подання здобувачем роботи
3. Вихідні дані до роботи Наукові статті, монографії, законодавчі акти,
аналітичні та статистичні дослідження, Інтернет джерела, доробки науковців у
сфері інвестиційних проектів
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ В
ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЮ ПІДПРИЄМСТВ
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ТА
ЕНЕРГОЄМНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ З
ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Таблиці, рисунки

6. Консультанти розділів роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання
прийняв
1 Скорик О.О., к.е.н., доц.
2 Скорик О.О., к.е.н., доц.
3 Скорик О.О., к.е.н., доц.

7. Дата видачі завдання ____________________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
Назва етапів роботи Примітки
з/п етапів роботи
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка. 01.03-20.03
Укладання бібліографії по основним
джерелам
2. Укладання плану (змісту) роботи і 21.03-24.03
погодження його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку першого 25.03-15.04
розділу
4. Збір, систематизація та аналіз практичних 16.04-20.04
матеріалів
5. Розробка і подання другого розділу 21.04-31.04
6. Розробка і подання третього розділу 01.05-15.05
7. Погодження з керівником висновків і 16.05-20.05
пропозицій
8. Переробка (доопрацювання) роботи у 21.05-29.05
відповідності з зауваженнями і подання її на
кафедру
9. Нормоконтроль 30.05-01.06
10. Збір документів (відгук, рецензія) 02.06
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 03.06
12. Розробка тез доповіді для захисту 04.06.

Здобувач _______________________ Саливін О.І.
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ____________________________ Скорик О.О.
(підпис) (прізвище та ініціали)
4

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота містить 91 сторінок, 21 таблиці, список
використаних джерел з 86 найменувань.
Тема роботи: Економічне обґрунтування інвестиційних проєктів з
енергомодернізації виробництва
Об’єкт дослідження: процес економічного обґрунтування та
реалізації інвестиційних проєктів спрямованих на енергомодернізацію
виробництва.
Предмет дослідження: сукупність організаційно-економічних
відносин, методів та інструментів оцінки ефективності інвестиційних
проєктів з енергомодернізації промислового підприємства.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та розробка
практичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності
інвестиційних проєктів з енергомодернізації виробничих процесів
підприємства.
Завдання дослідження:
1. Дослідити теоретико-методичні основи інвестиційного
проєктування та особливості проєктів з енергомодернізації.
2. Проаналізувати сучасний стан, динаміку та ефективність
використання енергоресурсів на підприємстві.
3. Визначити ключові чинники та ризики, що впливають на
реалізацію енергоефективних інвестиційних проєктів.
4. Здійснити розрахунок основних показників економічної
ефективності запропонованого проєкту з енергомодернізації (NPV, IRR,
DPP, PI).
5. Розробити рекомендації щодо оптимізації фінансування та
зниження ризиків при впровадженні енергозберігаючих технологій.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі
використано комплекс наукових методів: метод системного та
порівняльного аналізу (для вивчення теоретичних підходів), методи
фінансово-економічного аналізу та інвестиційного менеджменту (для
розрахунку показників ефективності), метод моделювання та аналізу
чутливості (для оцінки ризиків проєкту).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕГУЛЮВАННЯ, РОЗВИТОК,
ДІЯЛЬНІСТЬ, УДОСКОНАЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ,
ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЯ, ЕНЕРГЕТИКА, ІННОВАЦІЇ
5

ABSTRACT

The qualification work contains 91 pages, 21 tables, a list of sources used
from 86 items.
Topic of the work: Economic justification of investment projects for
energy modernization of production
Object of the study: the process of economic justification and
implementation of investment projects aimed at energy modernization of
production.
Subject of the study: a set of organizational and economic relations,
methods and tools for assessing the effectiveness of investment projects for
energy modernization of an industrial enterprise.
Purpose of the study: theoretical justification and development of practical
recommendations for assessing the economic effectiveness of investment projects
for energy modernization of production processes of the enterprise.
Research objectives:
1. To study the theoretical and methodological foundations of investment
design and the features of energy modernization projects.
2. To analyze the current state, dynamics and efficiency of energy resource
use at the enterprise.
3. To identify key factors and risks that affect the implementation of
energy-efficient investment projects.
4. Calculate the main indicators of economic efficiency of the proposed
energy modernization project (NPV, IRR, DPP, PI).
5. Develop recommendations for optimizing financing and reducing risks
when implementing energy-saving technologies.
Research methods. To achieve the goal, a set of scientific methods was used
in the work: the method of system and comparative analysis (for stud

ying theoretical approaches), methods of financial and economic analysis
and investment management (for calculating efficiency indicators), the method of
modeling and sensitivity analysis (for assessing project risks).

KEYWORDS: REGULATION, DEVELOPMENT, ACTIVITY,
IMPROVEMENT, INVESTMENT PROJECTS, ENERGY
MODERNIZATION, ENERGY, INNOVATION
6

ЗМІСТ

ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ 9
ІНВЕСТУВАННЯ В ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЮ
ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Сутність та значення енергомодернізації в системі управління 9
витратами підприємства.
1.2. Класифікація інвестиційних проектів з енергозбереження. 18
1.3. Методичний інструментарій оцінки економічної ефективності 24
енергозберігаючих інвестицій.
Висновки до 1 розділу 29
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ 31
ТА ЕНЕРГОЄМНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства. 31
2.2. Аналіз структури витрат на енергоспоживання. 33
Висновки до 2 розділу 41
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ 43
З ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ОЦІНКА ЙОГО
ЕФЕКТИВНОСТІ
3.1. Техніко-економічне обґрунтування заходів з модернізації. 43
3.2. Розрахунок бюджету інвестиційного проекту та джерел його 55
фінансування.
3.3. Прогноз економічного ефекту та оцінка ризиків проекту. 60
3.4. Екологічний та соціальний ефект від реалізації проекту. 73
Висновки до 3 розділу 77
ВИСНОВКИ 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 81

7

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку світової та
національної економіки питання енергоефективності підприємств набуває
стратегічного значення. Постійне зростання вартості енергоресурсів,
нестабільність енергетичного сектору України, а також жорсткі екологічні
вимоги змушують вітчизняні підприємства шукати шляхи зниження
енергомісткості виробництва. Енергомодернізація стає ключовим
інструментом підвищення конкурентоспроможності продукції та
забезпечення економічної стійкості бізнесу.
Однак реалізація таких проєктів потребує значних капіталовкладень,
що пов'язано з високими фінансовими ризиками та тривалими термінами
окупності. За цих обставин виникає гостра потреба у детальному,
комплексному економічному обґрунтуванні інвестиційних проєктів. Це
дозволяє об'єктивно оцінити їхню доцільність, розрахувати показники
ефективності та мінімізувати можливі фінансові втрати, що й зумовлює
актуальність обраної теми дослідження.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та розробка
практичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності
інвестиційних проєктів з енергомодернізації виробничих процесів
підприємства.
Завдання дослідження:
Дослідити теоретико-методичні основи інвестиційного проєктування
та особливості проєктів з енергомодернізації.
Проаналізувати сучасний стан, динаміку та ефективність
використання енергоресурсів на підприємстві.
Визначити ключові чинники та ризики, що впливають на реалізацію
енергоефективних інвестиційних проєктів.
8

Здійснити розрахунок основних показників економічної ефективності
запропонованого проєкту з енергомодернізації (NPV, IRR, DPP, PI).
Розробити рекомендації щодо оптимізації фінансування та зниження
ризиків при впровадженні енергозберігаючих технологій.
Об’єкт дослідження: процес економічного обґрунтування та
реалізації інвестиційних проєктів спрямованих на енергомодернізацію
виробництва.
Предмет дослідження: сукупність організаційно-економічних
відносин, методів та інструментів оцінки ефективності інвестиційних
проєктів з енергомодернізації промислового підприємства.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі
використано комплекс наукових методів: метод системного та
порівняльного аналізу (для вивчення теоретичних підходів), методи
фінансово-економічного аналізу та інвестиційного менеджменту (для
розрахунку показників ефективності), метод моделювання та аналізу
чутливості (для оцінки ризиків проєкту).

9

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ В
ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЮ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність та значення енергомодернізації в системі управління
витратами підприємства

1. Енергомодернізація як економічна категорія
Енергомодернізація — це не просто заміна старого обладнання на
нове, а комплексний процес удосконалення техніко-технологічної бази
підприємства, спрямований на зниження питомих витрат енергоресурсів на
одиницю продукції при збереженні або підвищенні її якості.
• Відмінність від енергоефективності: Енергоефективність — це
результат (співвідношення ефекту до витрат), а енергомодернізація — це
інструмент (процес оновлення).
• Складові енергомодернізації:
1) Технічна: заміна котлів, двигунів, термоізоляція.
2) Технологічна: зміна самих принципів виробництва (наприклад,
перехід від вологого до сухого способу виробництва цементу).
3) Організаційна: впровадження систем енергоменеджменту (ISO
50001).
2. Місце енергомодернізації в системі управління витратами
Трансформація структури собівартості: У багатьох промислових
галузях частка енергоносіїв у собівартості сягає 25–40%.
Енергомодернізація дозволяє перевести частину змінних витрат (оплата за
газ/електроенергію) у постійні (амортизація нового обладнання), що робить
фінансовий стан підприємства більш прогнозованим.
10

Ефект операційного важеля: Зниження порогу рентабельності. Чим
менше ресурсів споживає станок, тим швидше підприємство починає
отримувати прибуток з кожної випущеної одиниці товару.
Вплив на грошові потоки (Cash Flow): Вивільнення обігових
коштів, які раніше йшли на оплату рахунків монополістів-постачальників
енергії.
3. Визначення енергоефективності як чинника
конкурентоспроможності
Переваги енергоефективності на ринку:
Цінова конкурентоспроможність: Менші витрати на енергію =
можливість встановити нижчу ціну або отримати вищу маржу при ринковій
ціні.
Екологічний аспект (Green Image): У сучасному світі (особливо в
контексті євроінтеграції України) енергоефективність є частиною ESG-
стратегії. Це спрощує доступ до дешевих кредитів та вихід на європейські
ринки, де діють вуглецеві податки (CBAM).
Енергетична безпека та автономність: Впровадження ВДЕ (сонячні
панелі, когенерація) робить підприємство стійким до блекаутів та коливань
світових цін на енергоносії.
4. Взаємозв'язок енергомодернізації з інвестиційною політикою
Енергомодернізація — це інвестиційний проект з високим рівнем
надійності.
• Low-hanging fruits (низьковисячі фрукти): Заходи з низькими
інвестиціями (герметизація вікон, налаштування датчиків), що дають
швидкий ефект.
• Глибока модернізація: Потребує значного капіталу, але забезпечує
стратегічний відрив від конкурентів на 10–15 років.
11

• Мультиплікативний ефект: Оновлення енергетичної частини часто
веде до підвищення продуктивності праці та зниження витрат на
ремонт (Maintenance costs).
Таблиця 1.1. Порівняння підходів до управління виробництвом
Характеристика Традиційний підхід Енергоефективний підхід
Пріоритет Максимізація обсягу Оптимізація енерговитрат
випуску за будь-яку ціну. на одиницю продукції.
Планування Жорсткі графіки без Гнучке планування
урахування пікових (Demand Response),
навантажень зміщення енергоємних
енергосистеми. процесів.
Обладнання Експлуатація до повного Використання приводів з
зносу, низький рівень частотним регулюванням,
автоматизації. смарт-сенсорів та
рекуперації.
Облік ресурсів Загальнозаводський облік Повузловий моніторинг у
(по лічильнику на вході). реальному часі (Smart
Metering).
Ланцюг Орієнтація на найнижчу Вибір постачальників з
постачання ціну сировини. низьким «вуглецевим
слідом» та
енергоефективною
логістикою.
Людський Енергозбереження — зона Залучення всього
фактор відповідальності лише персоналу (культура
головного енергетика. енергоощадності, система
KPI).

Рівні енергоефективності на виробництві
Для системної оцінки на ПрАТ «ХПЗ» або подібних підприємствах
доцільно виділяти чотири рівні:
1. Нульовий (Реактивний): Відсутність системного обліку. Заходи
вживаються лише після аварій або різкого зростання тарифів. Енергоємність
продукції значно вища за середньоринкову.
2. Базовий (Контрольний): Встановлено лічильники на основних
цехах. Проводяться періодичні енергоаудити. Впроваджено прості
організаційні заходи (заміна освітлення, усунення витоків повітря).
12

3. Системний (Оптимізаційний): Впроваджено систему
енергетичного менеджменту (наприклад, за стандартом ISO 50001).
Автоматизація дозволяє керувати технологічними процесами в режимі
реального часу для мінімізації втрат.
4. Інноваційний (Трансформаційний): Виробництво працює за
принципами Industry 4.0. Використовуються цифрові двійники для
моделювання енергоспоживання, власна генерація з відновлюваних джерел,
повна рекуперація тепла (наприклад, від печей випалу плитки).
Такий підхід дозволяє не лише знизити собівартість, але й
підвищити інвестиційну привабливість підприємства при розрахунку
показників NPV та IRR для майбутніх проектів.
Енергоємність ВВП є одним із ключових показників ефективності
економіки, що відображає кількість енергії, витраченої на виробництво
одиниці валового внутрішнього продукту. Для України цей показник
історично залишається критично високим, що зумовлено значною часткою
енергомістких галузей (металургія, хімія), застарілими технологіями та
низьким рівнем енергоефективності в житловому секторі.
Станом на 2024–2026 роки, попри значне скорочення промислового
виробництва через війну, структурна проблема високої енергоємності
залишається актуальною.
Порівняльні дані енергоємності ВВП
За даними міжнародних аналітичних центрів (Enerdata, World Bank)
та UkraineInvest, енергоємність української економіки у 2–4 рази перевищує
середні показники країн ЄС.

13

Таблиця 1.2. Дані про енергоємність ВВП України порівняно з
країнами ЄС
Країна / Регіон Рівень енергоємності порівняно Примітка
з Україною
Україна 100% (базис) Один із найвищих показників у
світі
Польща ~35–40% В Україні енергоємність у 2,7
раза вища
Німеччина ~25–30% В Україні енергоємність у 3,3–
4 раза вища
Середній ~30% В Україні енергоємність у ~3
показник ЄС рази вища
1. Технологічна відсталість: Велика частина основних засобів у
промисловості (особливо в ГМК) була збудована ще в радянські часи.
Наприклад, випуск продукції феросплавної галузі у 2025 році значно впав
саме через нерентабельність в умовах високих цін на енергоносії.
2. Структура економіки: Хоча частка послуг зростає, база
українського експорту досі сильно залежить від енергоємної сировини.
3. Енергетичні втрати в ЖКГ: Будинки та тепломережі в Україні
мають значно вищі питомі витрати палива на квадратний метр порівняно з
країнами Північної Європи.
4. Вплив війни: Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру
змушують використовувати менш ефективні, але більш доступні (резервні)
способи енергозабезпечення, що тимчасово підвищує питомі витрати
енергії на одиницю виробленої вартості.
У контексті дослідження ці цифри є:
• Впровадження інтелектуальних систем управління (Industry
4.0), що дозволяють економити до 15-20% енергії.
• Обґрунтування інвестицій через показники NPV та IRR,
оскільки кожен зекономлений кВт-год у "брудній" та енергоємній економіці
має більшу вагу, ніж у високоефективній.
14

• Переходу на альтернативні джерела та енергоощадні технології
(наприклад, СВЧ-сушіння, про яке ви згадували в контексті зерна, може
бути адаптоване для інших галузей).
Це демонструє, що енергомодернізація в Україні — це не просто
"екологічний тренд", а питання виживання бізнесу в умовах глобальної
конкуренції та високих цін на ресурси.
Закон України «Про енергетичну ефективність», прийнятий у 2021
році, став фундаментом для синхронізації українського законодавства з
європейськими стандартами. Він спрямований на створення умов для
зниження енергоємності ВВП та стимулювання раціонального
використання ресурсів.
1. Основні положення Закону України «Про енергетичну
ефективність»
Цей документ визначає правові, економічні та організаційні засади
діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності:
• Національний план дій: Встановлюється обов’язок уряду
розробляти та виконувати план дій з енергоефективності з конкретними
цілями до 2030 року.
• Енергосервіс (ESCO): Закон створює механізми для залучення
приватних інвестицій у модернізацію державних та комунальних об'єктів,
де оплата інвестору здійснюється за рахунок досягнутої економії.
• Енергетичний аудит та менеджмент: Впроваджується
обов’язковий енергоаудит для великих підприємств (раз на 4 роки) та
стимулюється створення систем енергоменеджменту на муніципальному
рівні.
• Енергоефективність у публічних закупівлях: Встановлюються
вимоги до придбання державою лише енергоефективних товарів та послуг
(класу «А» або вище).
15

• Моніторинг: Створення автоматизованої системи моніторингу
енергоспоживання на рівні громад та країни.
2. Європейські Директиви: Фундамент реформ
Український закон базується на положеннях Четвертого
енергетичного пакету ЄС «Чиста енергія для всіх європейців».
Директива 2012/27/EU (про енергоефективність)
Це основний документ, який вимагає від країн ЄС встановлювати
обов'язкові цілі з економії енергії. Ключові аспекти:
• Впровадження схем зобов'язань з енергоефективності.
• Щорічна реновація щонайменше 3% загальної площі будівель
центральних органів влади.
• Просування когенерації (одночасного виробництва тепла та
електроенергії).
Директива 2010/31/EU (про енергетичну ефективність будівель)
Вона фокусується на житловому секторі, який є найбільшим
споживачем енергії:
• Впровадження сертифікатів енергетичної ефективності
будівель.
• Перехід до стандартів nZEB (nearly Zero-Energy Buildings) —
будівель з близьким до нуля рівнем споживання енергії.
• Регулярний огляд систем опалення та кондиціонування.
Таблиця 1.3. Порівняльна таблиця та імплементація
Інструмент Вимога ЄС Реалізація в Україні
Ціль з економії Скорочення Встановлення
енергоспоживання на аналогічних
32.5% до 2030 р. національних цілей.
Енергоменеджмент Обов'язковий для великих Запроваджено для
споживачів. великих підприємств та
держсектору.
Маркування Обов'язкові етикетки Діє технічний
енергоефективності. регламент щодо
маркування побутових
приладів.
16

Для великих промислових об'єктів (як-от підприємства
будматеріалів або агропромисловий комплекс) виконання цих норм означає
перехід від простої експлуатації обладнання до циклічного управління
енергією.
Це передбачає не лише заміну двигунів, а й автоматизацію процесів
контролю в режимі реального часу, що прямо корелює з впровадженням
систем Industry 4.0. Застосування математичного апарату для розрахунку
економічної ефективності (NPV, IRR) таких проектів стає обов'язковим
етапом для отримання міжнародних грантів або пільгових кредитів від
європейських інституцій.
Відмова від модернізації в сучасних умовах — це не просто
збереження «статус-кво», а свідомий вибір шляху поступової деградації
бізнесу. Для українських підприємств, особливо в енергоємних галузях, цей
ризик посилюється інтеграцією в європейський ринок.
Нижче наведено детальний аналіз ключових загроз:
1. Технологічне відставання та втрата конкурентоспроможності
Старе обладнання має нижчий ККД та вищу питому витрату
ресурсів на одиницю продукції.
• Собівартість: Через високу енергоємність ціна вашого товару
стає вищою, ніж у конкурентів із ЄС чи Китаю, які використовують сучасні
лінії.
• Якість та точність: Зношені верстати не можуть забезпечити
допусків та характеристик, яких вимагають сучасні стандарти (наприклад,
ISO або специфічні галузеві сертифікати).
• Гнучкість: Старі системи автоматизації не дозволяють швидко
переналаштувати лінію під нові види продукції, що критично в умовах
мінливого попиту.
2. Екологічні санкції та штрафи за викиди
17

Згідно із Законом «Про енергетичну ефективність» та
зобов'язаннями перед ЄС, екологічний тиск на бізнес буде лише зростати.
• Податок на СО2: В Україні він наразі є відносно низьким, але в
рамках гармонізації з ЄС планується його поступове підвищення до
європейських рівнів (EU ETS).
• СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism): Це головний
ризик для експортерів. При вивезенні товарів (цемент, добрива, метали,
електроенергія) до ЄС доведеться сплачувати «вуглецеве мито», якщо
технологія виробництва не є екологічною. Це може зробити український
експорт економічно безглуздим.
• Прямі штрафи: Невиконання нормативів щодо очисних споруд
або перевищення лімітів викидів веде до величезних штрафів та навіть
судових позовів від екоінспекції.
3. Ризик зупинки через дефіцит потужності
Українська енергосистема перебуває у вкрай крихкому стані.
Підприємства, що не модернізували своє споживання, є першими
кандидатами на відключення.
• Ліміти та квоти: В умовах дефіциту енергосистема обмежує
насамперед тих, хто споживає понад норму або не має систем регулювання
пікових навантажень.
• Аварійні зупинки: Старе електрообладнання чутливе до
перепадів напруги та частоти, що часто трапляється в нестабільних
мережах. Це призводить до виходу з ладу двигунів, контролерів та псування
сировини всередині печей чи сушарок.
• Неможливість розширення: Якщо ви захочете додати нову
лінію, обленерго може відмовити у збільшенні потужності через відсутність
резервів у мережі. Єдиний вихід — економити на існуючих процесах.
4. Фінансові та інвестиційні ризики
18

• Кредитний рейтинг: Міжнародні банки (ЄБРР, Світовий банк)
практично припинили фінансування проектів, які не містять екологічної
складової та заходів з енергоефективності.
• Вартість капіталу: Без модернізації підприємство виглядає як
"актив із високим ризиком", що автоматично підвищує відсоткові ставки за
кредитами.
Резюме для розрахунків
При оцінці інвестиційних проектів (через NPV та IRR), ризики
відмови від модернізації слід включати в розрахунки як «витрати за
сценарієм нічогонероблення». Це не нульові витрати, а прогресуючі збитки
від штрафів, втрати ринків та простоїв. Таким чином, термін окупності
($DPP$) енергоефективних заходів часто виявляється набагато меншим, ніж
здається на перший погляд.

1.2. Класифікація інвестиційних проектів з енергозбереження

Інвестиційна діяльність у сфері енергозбереження є багатогранним
процесом, що охоплює різні аспекти функціонування підприємства — від
заміни окремих лампочок до повної перебудови технологічного циклу. Для
ефективного управління портфелем таких проектів та вибору найбільш
пріоритетних напрямків фінансування необхідна чітка класифікація.
Класифікація проектів дозволяє менеджменту підприємства оцінити
терміни окупності, рівень ризику та очікуваний стратегічний ефект.
Залежно від масштабів та глибини втручання у виробничий процес,
інвестиційні проекти з енергозбереження прийнято поділяти на три основні
групи: технологічна модернізація, впровадження відновлюваних джерел
енергії (ВДЕ) та автоматизація систем обліку та управління.
1. Технологічна модернізація виробничих активів
19

Цей напрямок є найбільш капіталомістким, але водночас забезпечує
найвагоміший економічний ефект у довгостроковій перспективі.
Технологічна модернізація передбачає заміну морально та фізично
застарілого обладнання на сучасні енергоефективні аналоги. Це може бути
заміна індукційних двигунів на двигуни з високим класом
енергоефективності (IE3, IE4), модернізація котельних установок або
перехід на нові методи обробки сировини.
Важливим аспектом тут є комплексність: модернізація не повинна
обмежуватися лише однією ділянкою. Найвищий показник NPV (чистої
теперішньої вартості) демонструють проекти, що включають заміну всієї
технологічної лінії, оскільки це дозволяє оптимізувати енергоспоживання
на кожному етапі трансформації продукту.
2. Впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)
В умовах нестабільності ринку викопного палива та зростання
екологічних вимог (зокрема механізму CBAM у ЄС), проекти з
впровадження ВДЕ стають стратегічно необхідними. До цієї групи
відносять встановлення сонячних електростанцій (СЕС) для власних потреб,
вітрогенераторів, використання теплових насосів для опалення офісних та
виробничих приміщень, а також будівництво біогазових установок (якщо
підприємство має відповідні органічні відходи).
Основна перевага таких проектів — фіксація вартості енергії на
десятиліття вперед. Хоча капітальні витрати (CAPEX) є високими,
операційні витрати (OPEX) на обслуговування ВДЕ мінімальні, що робить
підприємство менш вразливим до цінових шоків на енергоринку.
3. Автоматизація енергообліку та управління (АСУЕ)
Це проекти з відносно коротким терміном окупності, які часто
називають «організаційно-технічними». Впровадження систем
автоматизованого обліку енергоспоживання (АСУЕ) дозволяє в реальному
20

часі відстежувати втрати енергії та виявляти несанкціоноване або
неефективне використання ресурсів.
До цієї категорії також належить встановлення частотно-
регульованих приводів (ЧРП), датчиків руху для освітлення та
інтелектуальних систем управління кліматом у приміщеннях. Часто лише за
рахунок точного налаштування графіків роботи обладнання вдається
досягти економії в 10–15% без заміни основних агрегатів.
Порівняльна характеристика типів проектів
Для наочності наведемо класифікацію у формі таблиці, яка допоможе
у подальшому економічному обґрунтуванні вибору стратегії.
Таблиця 1.4. Класифікація та характеристики інвестиційних проектів
з енергозбереження
Тип проекту Основна Рівень Термін Рівень
мета інвестиційн окупності технічного
их витрат (орієнтовн ризику
о)
Технологічна Радикальне Високий 5–8 років Середній
модернізація зниження (ризик
питомих зупинки
витрат виробництв
енергії а)
Впровадження Автономніс Високий 6–10 років Високий
ВДЕ ть та (залежність
екологізація від
погодних
умов)
Автоматизація та Моніторинг Низький / 1–3 роки Низький
АСУЕ та Середній
оперативне
управління
Термомодерніза Зниження Середній 4–7 років Мінімальни
ція (будівлі) витрат на й
опалення

21

Ієрархія впровадження енергоефективних заходів
При виборі черговості реалізації проектів фахівці рекомендують
дотримуватися логічної послідовності. Це дозволяє уникнути надлишкових
інвестицій (наприклад, не купувати надпотужний котел, якщо після
утеплення стін потреба в теплі зменшиться вдвічі).
Таблиця 1.5. Пріоритетність реалізації інвестиційних проектів за
критерієм ефективності
Черговість Назва етапу Приклади Очікуваний
заходів результат
І етап Маловитратні Встановлення Швидка економія
заходи лічильників, за рахунок
усунення дисципліни
витоків
повітря/пари
ІІ етап Системна Впровадження Оптимізація
автоматизація АСУЕ, ЧРП на режимів роботи
насосах обладнання
ІІІ етап Технічне Заміна печей, Глибоке зниження
переозброєння компресорів, собівартості
ліній
IV етап Альтернативна Встановлення Часткова
енергетика СЕС, енергонезалежність
когенерація

Отже, класифікація інвестиційних проектів з енергозбереження є
фундаментом для формування інвестиційної програми підприємства.
Розуміння специфіки кожного типу проекту дозволяє комбінувати "швидкі
перемоги" (автоматизація) зі стратегічними змінами (технологічна
модернізація), забезпечуючи збалансований розвиток та сталу
конкурентоспроможність на ринку.
Технологічна модернізація є фундаментом енергозбереження на
промислових підприємствах. Вона передбачає втручання в основний
капітал і зміну виробничої функції. Такі проекти характеризуються
найвищим рівнем "технологічної ренти" — додаткового прибутку, що
22

отримується за рахунок суттєво нижчої собівартості порівняно з
конкурентами, які використовують застаріле обладнання.
Таблиця 1.6. Приклади технологічної модернізації за галузями
Галузь Захід з модернізації Очікуване
зниження
енергоємності
Харчова Впровадження систем 20–30%
промисловість рекуперації тепла у випарних
установках
Машинобудування Заміна пневматичного 15–25%
інструменту на електричний
Агропереробка Перехід на 10–15%
низькотемпературне сушіння
зерна
Хімічна галузь Модернізація насосних 30–40%
станцій з ЧРП

Проекти з відновлюваної енергетики (сонячні електростанції,
вітрогенератори, біомаса) мають унікальну економічну природу. На відміну
від традиційних проектів енергозбереження, де ефект — це зменшення
споживання, тут ефект — це заміщення купованої енергії власною.
Економічне обґрунтування таких проектів повинно враховувати:
1. LCOE (Нормована вартість енергії): Вартість 1 кВт·год,
виробленої власною СЕС протягом усього терміну експлуатації (зазвичай
вона в 2-3 рази нижча за ринковий тариф для підприємств).
2. Профіль споживання: Наскільки графік генерації (наприклад,
сонячний день) збігається з піками роботи виробничих ліній.
3. Податкові пільги: Можливість отримання прискореної
амортизації або звільнення від податку на викиди CO_2.
У сучасній концепції "Індустрія 4.0" енергозбереження неможливе без
цифровізації. Проекти з автоматизації (АСУЕ) створюють інформаційний
базис для прийняття управлінських рішень.

23

Таблиця 1.7. Економічні переваги впровадження систем
енергомоніторингу
Показник Значення до Значення після
впровадження впровадження
Точність планування +/- 15% +/- 3%
енерговитрат
Час реакції на аварійні До 24 годин Миттєво (реальний
втрати час)
Штрафи за перевищення Присутні Відсутні
лімітів

Важливо класифікувати проекти не лише за технічною ознакою, а й за
способом залучення капіталу, що прямо впливає на фінансову стійкість
підприємства.
• Самофінансовані проекти: Реалізуються за рахунок чистий
прибутку або амортизаційних відрахувань.
• Кредитні проекти: Потребують врахування вартості залученого
капіталу (WACC) у розрахунках NPV.
• Енергосервісні (ESCO): Проект фінансується зовнішньою
компанією, яка повертає інвестиції за рахунок частини фактично досягнутої
економії.
Таблиця 1.8. Ризики інвестиційних проектів з енергомодернізації
Категорія ризику Опис Спосіб мінімізації
Технічний Недосягнення заявлених Проведення
показників економії професійного
енергоаудиту
Ціновий Зниження цін на енергоносії Сценарний аналіз
(збільшує термін окупності) (песимістичний
варіант)
Експлуатаційний Відсутність кваліфікованого Навчання персоналу,
персоналу для включене в контракт
обслуговування

Систематизація інвестиційних проектів дозволяє підприємству
розробити Дорожню карту енергомодернізації. Першочергово
24

впроваджуються заходи з автоматизації та низьким терміном окупності, що
вивільняє обігові кошти для масштабних технологічних змін та переходу на
відновлювані джерела енергії в майбутньому.

1.3. Методичний інструментарій оцінки економічної ефективності
енергозберігаючих інвестицій.

Оцінка економічної ефективності енергозберігаючих інвестицій
вимагає особливого підходу, оскільки основний ефект від таких проєктів
полягає не стільки у збільшенні доходу, скільки у зменшенні операційних
витрат на енергоресурс.
Нижче наведено детальний огляд методичного інструментарію з
акцентом на ключові показники.
Концепція дисконтування та грошових потоків
Методичний інструментарій базується на врахуванні зміни вартості
грошей у часі. Для енергозберігаючих проєктів грошовий потік (CF)
зазвичай формується за рахунок заощаджень (економії) на енергоносіях.
Для обчислення використовується ставка дисконту (r), яка відображає
вартість капіталу або альтернативну вартість інвестицій.
Таблиця 1. 9. Порівняння статичних та динамічних методів
Характеристика Статичні методи (PP, Динамічні методи (NPV, IRR,
ROI) DPP)
Врахування часу Не враховують Повністю враховують через
дисконтування
Точність Низька (орієнтовна) Висока (науково
обґрунтована)
Складність Легко обчислити Потребують складних
прогнозів
Сфера Швидка оцінка Стратегічні інвестиційні
застосування дрібних проєктів рішення

25

На відміну від простого періоду окупності, DPP показує час,
необхідний для того, щоб дисконтовані грошові потоки (економія) повністю
покрили початкові витрати.
Таблиця 1.10. Порівняльний аналіз ключових показників
Показник Переваги Недоліки
NPV Показує реальний приріст Складність у виборі точної
капіталу в грошах. ставки дисконту.
IRR Зручно порівнювати з Може мати кілька значень при
банківським відсотком. нестабільних потоках.
DPP Враховує ризик ліквідності Ігнорує грошові потоки після
та фактор часу. точки окупності.

Специфіка енергозберігаючих проєктів
При оцінці енергозберігаючих інвестицій важливо враховувати
прогноз зростання тарифів на енергоносії. Це часто робить проєкт значно
привабливішим у довгостроковій перспективі, ніж він здається на момент
розрахунку.
Алгоритм оцінки:
1. Визначення базової лінії споживання енергії.
2. Розрахунок потенційної економії у натуральних одиницях
(кВт·год, м³).
3. Монетизація економії з урахуванням прогнозних цін.
4. Розрахунок NPV, IRR, DPP.
5. Аналіз чутливості (як зміниться окупність, якщо ціна на газ
зросте на 20%).
Чи хотіли б ви, щоб я детальніше розписав формулу для розрахунку
індексу прибутковості (PI) або змоделював приклад розрахунку для
конкретного обладнання?
Оцінка ефективності інвестицій в енергозбереження має специфічні
особливості, які відрізняють її від аналізу загальних капіталовкладень.
Основна мета таких проєктів — не стільки збільшення обсягів виробництва,
26

скільки мінімізація витрат ресурсів та зниження собівартості продукції за
рахунок впровадження енергоефективних технологій.
1. Класифікація підходів до оцінки
Методичний інструментарій можна розділити на дві основні групи:
1. Статичні методи (прості): використовуються для швидкої
попередньої оцінки проєктів з коротким життєвим циклом.
2. Динамічні методи (дисконтні): враховують часову вартість
грошей, що є критичним для довгострокових енергетичних стратегій.
Внутрішня норма рентабельності (IRR)
Це значення ставки дисконтування, при якій NPV = 0. Якщо IRR вища
за вартість залученого капіталу (WACC), проєкт вважається ефективним.
Для енергозберігаючих заходів цей показник демонструє "запас міцності"
проєкту відносно зростання відсоткових ставок.
Індекс рентабельності (PI)
Відношення дисконтованих доходів (економії) до капітальних витрат.
Якщо PI > 1, інвестиція доцільна.
4. Специфічні енергетичні показники
Окрім загальнофінансових, використовують методи, що враховують
фізичну економію енергії:
1. LCOE (Levelized Cost of Energy): Нормована вартість енергії.
Дозволяє порівняти вартість одиниці заощадженої енергії з вартістю її
купівлі з мережі.
2. Вартість одиниці зекономленої енергії: Дозволяє ранжувати
проєкти (наприклад, заміна освітлення vs модернізація котла) за критерієм
"мінімум інвестицій на 1 кВт·год економії".
5. Аналіз ризиків та чутливості
Оскільки енергозберігаючі інвестиції критично залежать від
зовнішніх факторів, методичний інструментарій повинен включати:
27

• Аналіз сценаріїв: зміна цін на газ/електроенергію
(оптимістичний, песимістичний, базовий).
• Метод імітаційного моделювання Монте-Карло: для оцінки
ймовірності досягнення заданого рівня окупності при випадкових
коливаннях тарифів.
6. Врахування екологічного та соціального ефектів
Сучасний підхід вимагає монетизації зовнішніх ефектів (екстерналій):
• Скорочення викидів $CO_2$: оцінка через вартість квот на
викиди або зниження екологічного податку.
• Підвищення надійності: оцінка відсутності збитків від
можливих аварійних зупинок виробництва через дефіцит потужності.
Методичний інструментарій оцінки енергозберігаючих інвестицій має
базуватися на інтегрованому підході. Динамічні методи (NPV, IRR)
забезпечують фінансову обґрунтованість, тоді як специфічні показники
енергоефективності дозволяють оцінити технологічну доцільність
модернізації. Найбільш ефективним інструментом для промислових
підприємств є використання методу чистої теперішньої вартості з
урахуванням прогнозованого зростання тарифів на енергоносії, що дозволяє
об’єктивно оцінити майбутні грошові потоки.
7. Моделювання зростання вартості енергоносіїв (Ескалація цін)
На відміну від звичайних інвестицій, де ціни на продукцію можуть
бути стабільними, енергозберігаючі проєкти мають «приховану»
прибутковість через інфляцію тарифів.
• Методика: Введення коефіцієнта ескалації $e$ у формулу
дисконтування. Це дозволяє врахувати, що зекономлена одиниця енергії
через 5 років буде коштувати значно дорожче, ніж сьогодні.
8. Методика енергосервісного аналізу (Концепція ESCO)
28

Методичний інструментарій повинен включати механізм розподілу
економічного ефекту між інвестором (енергосервісною компанією) та
власником об'єкта.
• Performance Contracting: Оцінка ефективності базується на
верифікованих показниках економії (М&V — Measurement and Verification).
• Базова лінія (Baseline): Ключовим методичним елементом є
визначення обсягу споживання енергії до впровадження заходів,
скоригованого на погодні умови та обсяги виробництва. Без правильної
«базової лінії» фінансова оцінка буде помилковою.
9. Врахування «неенергетичних» вигод (Non-Energy Benefits, NEBs)
Глибокий методичний підхід вимагає врахування супутніх ефектів,
які часто становлять до 20-30% загальної цінності проєкту:
• Зниження витрат на ТО: Нове енергоефективне обладнання
зазвичай потребує менших витрат на ремонт.
• Покращення якості продукції: Наприклад, стабільний
температурний режим у новій печі знижує відсоток браку.
• Продуктивність праці: Покращення освітлення або
мікроклімату безпосередньо впливає на ефективність персоналу.
Таблиця 1.10. Порівняльний аналіз статичних та динамічних методів
Критерій Статичні методи (PP, ARR) Динамічні методи (NPV,
IRR, DPP)
Складність Низька, підходить для Висока, потребує
розрахунку експрес-оцінки прогнозування потоків
Врахування Не враховують Враховують через
інфляції дисконтування та
ескалацію
Точність Орієнтовна (занижують Висока (об'єктивно
ефективність довгих оцінюють життєвий цикл)
проєктів)
Сфера Малі заходи (заміна ламп, Масштабна модернізація,
застосування ізоляція труб) будівництво ТЕЦ

29

Матриця ризиків енергозберігаючих інвестицій
Методологія повинна містити якісну та кількісну оцінку ризиків:
1. Технічні ризики: Невідповідність реальної економії заявленій у
паспорті обладнання.
2. Економічні ризики: Падіння цін на енергоносії (що подовжує
термін окупності) або різка девальвація валюти (якщо обладнання
імпортне).
3. Регуляторні ризики: Зміна нормативів енергоефективності або
екологічних податків.
Етапність проведення оцінки (Алгоритм)
Опишіть логічну послідовність дій аналітика:
1. Енергетичний аудит: Збір даних про поточне споживання.
2. Формування переліку заходів (LOM): Від найбільш дешевих до
капіталомістких.
3. Фінансове моделювання: Розрахунок грошових потоків для
кожного сценарію.
4. Ранжування проєктів: Вибір оптимального портфеля інвестицій
за критерієм максимізації NPV на одиницю капіталу.

Висновок до розділу 1

У результаті проведеного теоретичного дослідження було
сформульовано наступні узагальнення:
1. Уточнено понятійний апарат. Енергозберігаючі інвестиції
визначено як цілеспрямоване вкладення капіталу в інноваційні технології,
обладнання та організаційні заходи, що забезпечують зниження питомих
витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції при збереженні або
покращенні її якісних характеристик.
30

2. Систематизовано класифікаційні ознаки. Виявлено, що для
промислових підприємств критично важливим є поділ інвестицій на
«активні» (модернізація виробничих ліній, автоматизація) та «пасивні»
(термомодернізація будівель, заміна освітлення), що потребують різних
підходів до оцінки ризиків.
3. Сформовано методичний базис. Доведено, що найбільш
релевантним інструментарієм для оцінки ефективності є інтегрована
система динамічних показників (NPV, IRR, PI), доповнена спеціалізованими
показниками вартості збереженої енергії (CCE) та екологічними
екстерналіями. Це дозволяє врахувати багатофакторність результатів
інвестування в умовах волатильності ринків.
4. Визначено роль дисконтування. Обґрунтовано необхідність
використання диференційованих ставок дисконтування для
енергозберігаючих проєктів, що враховують не лише ринкову вартість
капіталу, а й очікувані темпи зростання тарифів на енергоносії в
довгостроковій перспективі.
Теоретичні положення та методичні підходи, обґрунтовані у першому
розділі, слугуватимуть фундаментом для подальшого аналізу господарської
діяльності підприємства та розробки практичних рекомендацій щодо
оптимізації його матеріально-технічного забезпечення через впровадження
енергоефективних рішень.

31

РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ТА
ЕНЕРГОЄМНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності ПРAT
«Харківський плитковий завод» та аналіз техніко-економічних
показників

Організаційно-правовий статус та спеціалізація
Приватне акціонерне товариство «Харківський плитковий завод»
(далі — ХПЗ) є одним із флагманів вітчизняної індустрії будівельних
матеріалів. Завод спеціалізується на виробництві керамічної плитки для
підлоги та стін, керамограніту, а також декоративних елементів.
Організаційно-правова форма ПрАТ дозволяє забезпечувати концентрацію
капіталу для реалізації масштабних інвестиційних проєктів, що є критично
важливим для енергоємного виробництва.
Підприємство володіє повним циклом виробництва: від підготовки
сировинної маси до випалу та пакування готової продукції. Виробничі
потужності заводу традиційно орієнтовані на використання високих
температурних режимів, що зумовлює високу питому вагу енергетичних
витрат у собівартості продукції.
Таблиця 2.1 – Основні економічні показники підприємства
2022 2023 2024 Відхилення Відхилення
2023/2022 2024/2023
абсолютне відносне абсолютне відносне
Чистий 992932 1585782 1 592 850 59,71 -276 959 -17,47
дохід 308 823
Чистий 47 461 135 052 82 899 87 591 184,55 -52 153 -38,62
прибуток
Собівартість 821 057 1 070 900 963 408 249 843 30,43 -107 492 -10,04
продукції

Інші 153923 282630 251230 128 707 83,62 -31 400 -11,11
витрати
Активи 2 2 286 820 2 98 392 4,50 40 681 1,78
188 428 327 501
Власний 1 1 248 789 1 115 052 10,15 51 399 4,12
капітал 133 737 300 188
32

Виробничий потенціал та динаміка обсягів
Динаміка виробництва на ХПЗ тісно пов’язана з кон’юнктурою ринку
будівельних матеріалів та доступністю енергоресурсів. У періоди високої
активності ринку завод нарощує обсяги, однак логістичні обмеження та
необхідність диверсифікації джерел постачання сировини створюють
додаткові виклики для менеджменту.
Зменшення енергоємності кожної одиниці плитки є головним
резервом зростання показника рентабельності. Аналіз свідчить, що технічне
переоснащення печей випалу прямо корелює зі зниженням витрат на
енергоносії, що відображається у динаміці собівартості.
Аналіз фінансових результатів
Фінансова стійкість ПрАТ «Харківський плитковий завод» базується
на ефективності використання обігових активів та управлінні матеріально-
технічним забезпеченням (МТЗ). Важливим аспектом є показник витрат на
логістику та зберігання, які часто зростають через складні умови постачання
комплектуючих.
Аналіз чистого прибутку показує залежність від курсових коливань та
вартості енергоносіїв. Для стабілізації фінансових показників завод
проводить активну роботу з аудиту постачальників та пошуку
альтернативних джерел сировини, що відповідає стратегії диверсифікації,
про яку йшлося у ваших попередніх запитах.
Підсумовуючи аналіз, слід зазначити:
1. Виробнича потужність: ХПЗ зберігає потенціал для модернізації
виробничих ліній.
2. Економічна ефективність: Спостерігається чутливість до
тарифної політики на природний газ та електроенергію.
3. Логістика: Необхідна оптимізація ланцюгів МТЗ для зниження
транспортних витрат, які зараз обтяжують собівартість.
33

4. Перспективи: Впровадження енергозберігаючих заходів є
ключовим драйвером для підвищення прибутковості підприємства в
середньостроковій перспективі.

2.2. Аналіз структури витрат на енергоспоживання.

Вступ: енергетичний профіль ПрАТ «Харківський плитковий завод»
Аналіз енергоспоживання є фундаментом для прийняття
управлінських рішень щодо модернізації виробництва. Для ПрАТ «ХПЗ»
характерна висока енергоємність через специфіку керамічного
виробництва, де основними енергоносіями є природний газ (для печей
випалу та сушарок) та електроенергія (для приводів, систем вентиляції та
освітлення).
Структура споживання енергоресурсів
Загальна структура витрат на енергію відображає технологічну карту
виробництва. Найбільша частка припадає на теплову енергію для процесів
сушіння та випалу, що зумовлює високу чутливість підприємства до
коливань цін на газ.
Технологічні етапи та їх енергоємність
Кожен етап виробництва створює свій специфічний профіль
навантаження:
1. Підготовка маси: Робота млинів та змішувачів споживає значні
обсяги електроенергії.
2. Розпилювальна сушарка: Енергоємний процес, що вимагає
інтенсивного підведення тепла.
3. Випал (печі): «Серце» заводу та основне «вузьке місце», де
втрати енергії через неоптимальну ізоляцію або застарілу систему
керування пальниками можуть бути критичними.
34

Методика виявлення «вузьких місць»
Для ідентифікації втрат застосовується метод енергетичного аудиту та
аналізу потоків енергії (Sankey diagram). Це дозволяє побачити, яка частина
енергії перетворюється на корисний продукт, а яка — втрачається через
теплове випромінювання або викиди в атмосферу.
Аналіз втрат та неефективності
Аналіз виявляє кілька ключових зон втрат:
• Теплові втрати: Недостатня теплоізоляція печей та відсутність
систем рекуперації тепла димових газів.
• Електричні втрати: Перевантаження двигунів, відсутність
частотно-регульованих приводів (ЧРП) на насосах та вентиляторах.
• Системи стисненого повітря: Нерідко виявляються витоки в
пневмомережах, що призводить до «невидимого» споживання
електроенергії.
Потенціал енергозбереження
Потенціал економії на ХПЗ можна розділити на три категорії:
1. Організаційні заходи: Впровадження системи
енергоменеджменту (ISO 50001), навчання персоналу, контроль графіків
споживання.
2. Технічні заходи з низькими інвестиціями: Усунення витоків
повітря, автоматизація освітлення, теплоізоляція трубопроводів.
3. Капітальні заходи: Встановлення систем рекуперації відхідного
тепла, заміна застарілих пальників, перехід на інверторне керування
двигунами.
Оцінка економічного ефекту заходів
Кожен захід має бути оцінений з точки зору вартості збереженої
енергії (CCE). Наприклад, впровадження системи частотного регулювання
на вентиляторах печей дозволяє знизити споживання електроенергії на 15–
20% із терміном окупності менше ніж 2 роки.
35

Виявлення «вузьких місць» дозволяє ранжувати інвестиційні проєкти.
Пріоритет слід надавати заходам з найкоротшим терміном окупності та
найбільшим впливом на собівартість продукції. Це створить необхідний
фінансовий «запас» для реалізації масштабної стратегії енергонезалежності
підприємства.
Методика енергетичного аудиту керамічного виробництва
1. Етап підготовки та збору первинних даних
Першим кроком аудиту є створення повної карти енергоспоживання
підприємства. Для цього необхідно встановити прилади обліку на кожній
ділянці (цех підготовки маси, лінія формування, печі випалу). Без деталізації
по окремих агрегатах неможливо виявити "вузькі місця", оскільки
усереднені дані по заводу приховують неефективність окремих процесів.
2. Аналіз енергоємності цеху підготовки маси
Цей етап включає роботу кульових млинів, насосного обладнання та
систем подачі сировини. Енергоспоживання тут переважно електричне.
Ключове завдання — оцінити ККД двигунів та режим роботи млинів. Часто
виявляється, що двигуни працюють з недовантаженням, що різко знижує
їхній ККД. Впровадження частотно-регульованих приводів (ЧРП) на
насосах та вентиляторах — стандартний, але вкрай ефективний захід, що
дозволяє регулювати продуктивність відповідно до поточних потреб лінії.
3. Енергоаудит розпилювальної сушарки (Атомізатора)
Розпилювальна сушарка — один із найбільш енергоємних агрегатів,
де споживається величезна кількість природного газу для нагріву повітря.
Аудит має включати заміри температури відхідних газів та вологості
матеріалу. Висока температура відхідних газів свідчить про низьку
ефективність теплообміну.
4. Випал продукції як ключовий вузол витрат
Печі випалу споживають до 60-70% всього енергетичного ресурсу
підприємства. Аудит печей включає:
36

• Тепловізійний контроль: виявлення "містків холоду" та зон
руйнування футеровки печі.
• Аналіз складу димових газів: перевірка повноти згоряння
палива в пальниках. Надлишок повітря призводить до безцільного нагріву
"зайвого" азоту, що є прямими втратами енергії.
• Рекуперація тепла: оцінка можливості використання тепла, що
виходить із зони охолодження, для підігріву повітря в сушарках.
5. Допоміжні системи та мережі
Аудит стисненого повітря: витоки в пневмомережах можуть складати
до 20-30% від виробленого повітря. Використання ультразвукових
детекторів дозволяє локалізувати ці витоки, які на слух не визначаються.
Аудит освітлення: заміна старих світильників на LED-системи з
датчиками присутності в складських приміщеннях дає швидкий
економічний ефект, хоча частка освітлення у структурі витрат ХПЗ є
меншою, ніж теплових процесів.
6. Складання енергетичного балансу та діагностика «вузьких місць»
Оцінка системи управління енерговитратами на ПрАТ «Харківський
плитковий завод» є ключовим етапом для розуміння того, чи є
енергоефективність стратегічним пріоритетом, чи лише реактивною дією на
зростання тарифів. У цьому розділі ми проаналізуємо поточну архітектуру
енергоменеджменту, результати проведеного енергоаудиту та
ідентифікуємо розриви між існуючими процесами та світовими практиками.
1. Організаційна структура управління енергоспоживанням
На підприємстві управління енергоресурсами традиційно
зосереджене у відділі головного енергетика. Структурно це виглядає як
функціональне підпорядкування, де енергетики відповідають за
безперебійне постачання, а не за оптимізацію споживання.
В існуючій моделі облік енергоресурсів ведеться на рівні
загальнозаводських вузлів обліку. Це створює «інформаційну асиметрію»:
37

керівництво бачить загальний рахунок за газ або електроенергію, але не
бачить розподілу за конкретними виробничими лініями.
Відсутність автоматизованої системи енергоменеджменту (АСЕ)
призводить до того, що аналіз споживання виконується постфактум, після
отримання рахунків від постачальників, що унеможливлює оперативне
реагування на відхилення.
2. Енергоаудит: методологія та ключові знахідки
Проведений комплексний енергоаудит дозволив створити детальну
«енергетичну карту» підприємства. Для збору даних використовувалися
переносні аналізатори якості електроенергії, ультразвукові витратоміри
стисненого повітря та промислові тепловізори.
Основними об’єктами аудиту стали:
* Печі випалу як основні споживачі газу.
* Система стисненого повітря (компресорна).
* Система внутрішнього та зовнішнього освітлення.
3. Результати аналізу: виявлені невідповідності
Аудит виявив низку системних проблем, які можна розділити на
технічні та організаційні.
Технічні невідповідності:
Теплові втрати: Значні перетоки тепла через футеровку печей, що
експлуатуються понад 10 років.
Пневматичні втрати: Втрати стисненого повітря у розподільчих
мережах досягають 25%, що є неприпустимим показником.
Електроприводи: Велика частка двигунів працює у режимі постійної
швидкості, хоча технологічний процес вимагає варіативності.
Організаційні невідповідності:
Відсутність стандартизованих процедур енергозбереження для
операторів ліній.
38

Відсутність KPI для керівників цехів, прив’язаних до питомих
енерговитрат.
Недостатня мотивація персоналу до енергоощадної поведінки.
4. Економічна оцінка виявлених втрат
Монетизація втрат показала, що підприємство щорічно втрачає значні
кошти через неефективне використання ресурсів. Наприклад, лише
усунення витоків повітря та оптимізація режимів роботи компресорів
дозволило б заощадити до 8% електроенергії, що споживається
компресорною станцією.
5. Аналіз системи прийняття рішень
В існуючій системі інвестиції в енергоефективність часто програють
інвестиціям у виробниче обладнання, оскільки енергозберігаючі заходи не
мають пріоритетного статусу. Оцінка ефективності проводиться без
врахування "прихованих" витрат — екологічних податків та ризиків
штрафів за перевищення квот викидів.
6. Шлях до трансформації системи
Для зміни ситуації необхідно перейти від моделі «облік витрат» до
моделі «енергоменеджменту» (відповідно до ISO 50001). Це включає:
1. Діджиталізація обліку: Встановлення SMART-лічильників на
кожному значущому вузлі.
2. Централізація даних: Створення єдиної аналітичної панелі для
оперативного контролю.
3. Зміна KPI: Впровадження індексу енергоємності як обов’язкового
показника ефективності для цехів.
Система управління енерговитратами на ПрАТ «Харківський
плитковий завод» на даний момент відповідає «витратному» підходу, де
енергія сприймається як неминучий операційний видаток. Результати
аудиту чітко вказують, що потенціал економії знаходиться на рівні 15-20%
при відносно низьких інвестиційних витратах. Перехід до активного
39

енергоменеджменту є не просто вимогою часу, а необхідною умовою
виживання підприємства в умовах зростання енергетичних тарифів та
загострення конкуренції на ринку будматеріалів.
Для впровадження ефективної системи енергоменеджменту на ПрАТ
«Харківський плитковий завод» доцільно розробити чітку систему KPI (Key
Performance Indicators). Вони дозволять трансформувати загальні цілі
енергоефективності в конкретні завдання для керівників цехів та операторів
виробничих ліній.
Проєкт системи KPI для енергоменеджменту ПрАТ «ХПЗ»
Метою впровадження цих показників є перехід від реактивного
контролю витрат до активного управління енергоємністю кожної
виробничої одиниці.
Показник (KPI) Одиниця виміру Об'єкт Періодичність
відповідальності
Питомі енерговитрати кВт·год / м² Начальник цеху Місяць
Коефіцієнт використання % Енергетик печі Квартал
тепла (КВТ) (відхідне/спожите)
Кількість інцидентів од. / міс. Майстер Місяць
(витоки повітря) пневмомереж
Відхилення від базового % Керівник відділу Декада
споживання АСЕ
Частка впроваджених % від плану Енергоменеджер Півріччя
пропозицій

Деталізація впровадження KPI
1. Питомі енерговитрати (Energy Intensity)
Це головний показник. Він нормує споживання енергії відносно
обсягу випущеної продукції. Для ХПЗ це означає, що при зростанні випуску
плитки на 10% споживання енергії не повинно зростати пропорційно. Якщо
це відбувається, система повинна сигналізувати про неефективність режиму
роботи обладнання.
40

2. Коефіцієнт використання тепла (Waste Heat Recovery Index)
Оскільки піч є «вузьким місцем», цей показник критичний. Він
вимірює, скільки енергії димових газів було повернуто назад у
технологічний цикл (наприклад, у сушарки). Це безпосередньо стимулює
енергетиків підтримувати системи рекуперації у справному стані.
3. Відхилення від базового споживання (Baseline Deviation)
Для кожного цеху розраховується "енергетичний профіль" (скільки
енергії потрібно для виробництва 1000 м² плитки за нормальних умов).
Будь-яке відхилення понад 5% активує процедуру розслідування причин
(витоки, недовантаження ліній, неоптимальні температурні режими).
4. Мотивація персоналу
KPI повинні бути інтегровані в систему преміювання. Виконання
планових показників енергоефективності має впливати на квартальну чи
річну премію керівників підрозділів. Це створює "культуру
відповідальності", де енергія сприймається не як "безкоштовний ресурс
заводу", а як пряма складова витрат, що впливає на прибуток кожного цеху.
Роль енергоменеджера у новій системі
Введення посади енергоменеджера (або призначення відповідального
з функціоналом згідно з ISO 50001) є обов'язковим. Його завдання — не
просто фіксувати цифри, а аналізувати причини відхилень та пропонувати
технічні заходи для їх усунення.
Впровадження даної системи KPI дозволить ПрАТ «Харківський
плитковий завод» досягти двох стратегічних цілей:
1. Прозорість: Кожен менеджер бачить реальну вартість енергії у
виробленому ним продукті.
2. Контрольованість: Можливість швидкого реагування на
енергетичні аномалії до того, як вони стануть значними фінансовими
втратами.
41

Чи варто тепер перейти до наступного етапу роботи, наприклад, до
розробки практичних заходів (Розділ 3) для зниження енергоспоживання, чи
ви хотіли б доповнити цей розділ іншими показниками ефективності?

Висновок до розділу 2

Проведений комплексний аналіз господарської діяльності ПрАТ
«Харківський плитковий завод» дозволив оцінити сучасний стан
підприємства та ідентифікувати критичні точки в управлінні
енергоресурсами. За результатами розділу зроблено такі висновки:
1. Організаційно-економічний стан. Підприємство функціонує в
умовах високої залежності від енергоємних технологічних процесів, що
безпосередньо впливає на собівартість продукції та
конкурентоспроможність. Аналіз техніко-економічних показників
підтвердив наявність суттєвих коливань рентабельності, зумовлених як
зовнішніми логістичними чинниками, так і внутрішньою енергоємністю
виробництва.
2. Структурні диспропорції у споживанні енергії. Встановлено, що
ключовим "вузьким місцем" є печі випалу та розпилювальні сушарки, на які
припадає левова частка споживання природного газу. Виявлено значні
втрати енергії через незадовільний стан футеровки печей та відсутність
сучасних систем рекуперації тепла, що свідчить про застарілість значної
частини виробничих активів.
3. Неефективність існуючої системи управління. Доведено, що
поточна система управління енерговитратами на підприємстві є реактивною
та децентралізованою. Відсутність автоматизованого обліку (АСЕ) на рівні
окремих технологічних ліній обмежує можливості оперативного
менеджменту та не дозволяє вибудувати ефективну систему мотивації
персоналу через KPI.
42

4. Потенціал енергозбереження. Результати енергоаудиту свідчать
про можливість зниження енергоємності продукції на 15–20% у
середньостроковій перспективі. Основними резервами є перехід на
частотно-регульовані приводи (ЧРП) у системі підготовки маси, усунення
витоків стисненого повітря та впровадження інтелектуальних систем обліку
ресурсів.
5. Необхідність системної трансформації. Для забезпечення
економічної стійкості заводу необхідно відмовитися від «витратного»
підходу до енергоменеджменту на користь системного управління
відповідно до стандартів серії ISO 50001. Впровадження розробленої
системи KPI та моніторингу енергоспоживання стане фундаментом для
реалізації капітальних інвестиційних заходів, що будуть детально
обґрунтовані у третьому розділі роботи.

43

РОЗДІЛ 3.
ОБҐРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ З
ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ

3.1. Техніко-економічне обґрунтування заходів з модернізації
енергетичного господарства ПрАТ «Харківський плитковий завод»

Впровадження енергоефективних технологій на ПрАТ «ХПЗ» вимагає
чіткого ранжування заходів за критеріями «витрати–ефективність» та
«термін окупності». Основним підходом до обґрунтування є застосування
методу порівняльної ефективності, що дозволяє вибрати найбільш
прийнятні варіанти для кожного виробничого циклу.
1. Модернізація систем випалу та рекуперація тепла
Печі випалу споживають до 70% енергоресурсів заводу. Найбільш
перспективним заходом є встановлення систем рекуперації тепла димових
газів. Суть заходу полягає у встановленні теплообмінників, які забирають
надлишкове тепло з відхідних газів і передають його в зону сушіння.
Технічно це дозволяє знизити температуру викидів з 350°C до 120°C,
що дає економію природного газу до 12–15%. Економічне обґрунтування
базується на зниженні собівартості 1 м² плитки за рахунок скорочення
питомих витрат газу. Попри високі капітальні вкладення, за рахунок прямої
економії палива проєкт має високий рівень NPV.
2. Впровадження частотно-регульованих приводів (ЧРП)
Системи вентиляції та насосне обладнання в цехах підготовки маси
часто працюють у режимі «постійної швидкості», незалежно від реального
завантаження ліній. Встановлення ЧРП на двигуни дозволяє регулювати
оберти відповідно до технологічної потреби.
Це дає можливість економити від 20% до 35% електроенергії на
кожному агрегаті. Економічний ефект проявляється у зниженні
44

навантаження на мережі та подовженні ресурсу двигунів. Розрахунки
показують, що прості терміни окупності таких проектів рідко перевищують
1,5–2 роки, що робить їх пріоритетними для швидкого впровадження.
3. Модернізація ліній освітлення
Заміна застарілих люмінесцентних світильників на промислові LED-
системи є заходом з низькими капітальними вкладеннями. Крім прямої
економії електроенергії (до 60%), важливою перевагою є зниження витрат
на експлуатацію (термін служби LED-ламп у 10 разів більший).
Інтеграція датчиків присутності та освітленості дозволяє автоматично
вимикати світло у складських зонах, де персонал з’являється епізодично.
Економічне обґрунтування підтверджує, що цей захід покращує умови праці
та сприяє дотриманню норм охорони праці, що має непрямий позитивний
вплив на продуктивність.
4. Встановлення високоефективних пальників
Заміна пальників печей на нові, з системою автоматичного управління
коефіцієнтом надлишку повітря, дозволяє оптимізувати процес горіння. Це
мінімізує втрати тепла на нагрів баластного повітря.
Технічний ефект полягає у стабілізації температурного поля в печі, що
суттєво знижує відсоток браку плитки. Економічне обґрунтування враховує
не лише економію газу, а й зростання доходу від реалізації продукції вищої
якості (менше дефектів випалу).
5. Інтеграція заходів та спільний економічний ефект
Для комплексного обґрунтування доцільно застосувати матрицю
пріоритетів, де кожний захід оцінюється за фінансовими показниками (NPV,
IRR).
Захід Капіталовкладення Річна економія Окупність (років)
Рекуперація тепла Високі Значна 4–5
ЧРП для двигунів Середні Висока 1,5–2
LED освітлення Низькі Середня 1
Нові пальники Середні Висока 2–3

45

6. Аналіз ризиків інвестицій
Кожен проєкт має ризики:
• Технологічний ризик: можлива несумісність нового обладнання
зі старими лініями.
• Ціновий ризик: зростання вартості комплектуючих та
енергоносіїв.
• Часовий ризик: тривалість монтажу та ризик зупинки
виробництва.
Економічне обґрунтування передбачає застосування аналізу
чутливості: як зміниться NPV, якщо ціна на газ зросте на 20% або якщо
ефективність рекуперації виявиться нижчою на 5% від прогнозної.
7. Екологічний та соціальний виміри
Окрім фінансових показників, проєкт має екологічний ефект.
Зниження споживання газу прямо пропорційне зменшенню викидів CO2. В
умовах поступового переходу до вуглецевого податку в Україні, це стає
потужним інструментом фінансової оптимізації через зменшення
екологічних платежів.
8. Фінальні розрахунки та стратегічний висновок
Впровадження всіх чотирьох заходів у комплексі забезпечує
синергетичний ефект. Зниження собівартості одиниці продукції (1 м²
плитки) дозволяє або підвищити маржинальність, або знизити відпускну
ціну для конкуренції на ринку.
Підсумкове резюме:
1. ЧРП та освітлення — заходи для "швидких перемог" (Quick
Wins) для накопичення капіталу.
2. Рекуперація тепла та заміна пальників — стратегічні інвестиції
для кардинального зниження енергоємності виробництва.
46

3. Системний підхід до реалізації програми дозволяє заводу не
лише вижити в умовах енергетичної кризи, а й вийти на рівень
енергоефективності європейських виробників кераміки.
Для виробництва плитки енергоефективність та автоматизація
процесів є ключовими факторами зниження собівартості. Нижче наведено
технічний опис компонентів, які безпосередньо впливають на стабільність
вашого підприємства.
1. Типи частотно-регульованих приводів (ЧРП)
ЧРП використовуються на лініях пресування, подачі сировини та в
системах вентиляції печей для контролю швидкості двигунів.
Скалярне керування (U/f):
Найпростіший тип. Підтримує постійне співвідношення між напругою та
частотою.
Застосування: Вентилятори витяжки та насоси, де навантаження
прогнозоване і не потребує високої точності на низьких обертах.
Векторне керування:
Складніший метод, що дозволяє керувати магнітним потоком ротора.
Це забезпечує високий момент на валу навіть при мінімальній швидкості.
Застосування: Конвеєрні стрічки для плитки, де важливо плавно
запускати та зупиняти лінію без ривків, щоб не пошкодити сиру продукцію.
2. Типи LED-світильників для цехів
Освітлення на виробництві кераміки має бути стійким до пилу та
високих температур.
Тип світильника Потужність Світловий Особливості
(Вт) потік (Лм)
High Bay 100 – 250 15 000 – Для високих прольотів (6-12
(Купольні) 35 000 м). Мають потужне
тепловідведення.
Лінійні IP65/IP67 36 – 60 4 000 – 8 000 Захищені від пилу та вологи.
Ідеальні для ліній сортування
та глазурування.
Прожектори 50 – 150 6 000 – Для освітлення складських
20 000 майданчиків та зон
завантаження глини.
47

3. Принцип дії теплообмінника для печі (Рекуператор)
На виробництві плитки печі обпалювання працюють при
температурах понад 1000°C. Теплообмінник дозволяє суттєво економити
газ, повертаючи "відпрацьоване" тепло назад у процес.
Етапи роботи:
1. Забір тепла: Гарячі димові гази, що виходять з печі, проходять через
канали теплообмінника.
2. Передача енергії: Стінки теплообмінника (зазвичай зі спеціальної
жароміцної сталі або кераміки) нагріваються від димових газів.
3. Нагрів повітря: Холодне свіже повітря, що подається на пальники
або в сушильні камери, проходить через сусідні канали, забирає тепло від
стінок і нагрівається.
4. Результат: У піч подається вже гаряче повітря, тому для досягнення
потрібної температури потрібно спалити на 15–25% менше газу.
Впровадження енергоефективних технологій та модернізація
обладнання на виробництві плитки (ЧРП, LED-освітлення та рекуператори)
може розвиватися за різними сценаріями залежно від обсягу інвестицій та
зовнішніх ринкових умов.
1. Песимістичний сценарій: «Виживання та часткова заміна»
Цей сценарій передбачає мінімальне фінансування на фоні високої
інфляції та нестабільних цін на енергоносії. Підприємство змушене
впроваджувати зміни лише там, де старе обладнання виходить з ладу.
Рекуперація тепла відкладається через високу вартість проєктних робіт, а
модернізація освітлення відбувається точково, що не дає відчутного
системного ефекту на собівартість.
Через відсутність повноцінного впровадження ЧРП на всіх вузлах,
навантаження на електромережі залишається нерівномірним, що
призводить до частих поломок двигунів. Виробничі лінії працюють зі
48

старою швидкістю, не маючи можливості підлаштовуватися під різні типи
сумішей. Це спричиняє зростання частки браку плитки через мікротріщини,
що виникають при різких зупинках конвеєра.
Економічні показники за цим сценарієм демонструють стагнацію.
Питома вага енерговитрат у собівартості продукції зростає швидше за
відпускну ціну плитки. Чистий прибуток у 2025 році може скоротитися на
10-15% порівняно з 2023 роком, оскільки конкуренти з новим обладнанням
демпінгують ринок за рахунок нижчих витрат на газ та електрику.
Соціальний аспект сценарію характеризується низьким рівнем
мотивації персоналу. Працівники змушені працювати в умовах
недостатнього освітлення та високої температури в цехах через відсутність
модернізованої вентиляції. Плинність кадрів зростає, що вимагає
додаткових витрат на навчання нових співробітників, які знову ж таки
демонструють низьку продуктивність.
У підсумку, підприємство втрачає частку ринку. Відсутність
інвестицій у технології робить продукцію менш конкурентоспроможною за
якістю. До кінця 2025 року виробництво стає низькорентабельним, що
ставить під загрозу подальше існування заводу без радикального втручання
зовнішніх інвесторів або державних дотацій.
2. Мінімальний сценарій: «Раціональна економія»
Мінімальний сценарій орієнтований на заміну найбільш критичних
вузлів із терміном окупності до одного року. Керівництво фокусується на
заміні традиційних ламп на LED та встановленні ЧРП на найбільш
енергоємні насоси та вентилятори. Це дозволяє досягти стабільного
зниження витрат електроенергії на 10-15% вже в перший рік без значних
капітальних вкладень.
Впровадження рекуператорів на печах відбувається за спрощеною
схемою — модернізується лише одна з основних ліній. Це дає змогу
частково зменшити споживання газу, але не охоплює весь технологічний
49

цикл. Проте, навіть така вибіркова модернізація створює «подушку
безпеки» проти майбутнього зростання тарифів на блакитне паливо.
Завдяки векторному керуванню на ключових двигунах, точність
подачі сировини покращується. Кількість відходів при формуванні плитки
зменшується, що позитивно впливає на показник матеріаловіддачі.
Підприємство демонструє помірне зростання ефективності, хоча загальна
продуктивність праці залишається на середньоринковому рівні через
збереження частки ручної праці.
Аналітична таблиця за 2024-2025 роки покаже стабілізацію
собівартості. Хоча значного стрибка прибутку не очікується, підприємство
зберігає свою позицію на ринку. Вивільнені кошти від економії енергії
спрямовуються на підтримку працездатності старого фонду, що дозволяє
уникнути аварійних зупинок виробництва.
Цей шлях є найменш ризикованим для середнього бізнесу. Він
дозволяє поступово оновлювати ТЕП, не залучаючи великих кредитних
коштів. Головним результатом 2025 року стане формування бази для
майбутнього технологічного стрибка, коли ринкова ситуація стане більш
сприятливою для масштабних інвестицій.
3. Оптимістичний сценарій: «Технологічне лідерство»
Оптимістичний сценарій передбачає повну цифровізацію та
автоматизацію виробництва протягом 2024 року. Встановлюються
високоефективні теплообмінники на всі печі, що дозволяє використовувати
тепло відпрацьованих газів не лише для підігріву повітря в пальниках, а й
для сушіння сирої плитки. Це знижує загальне споживання газу на 30%.
Усі електродвигуни переводяться на векторне керування за
допомогою сучасних ЧРП, інтегрованих у єдину систему моніторингу. Це
дозволяє в реальному часі відстежувати енергоефективність кожного вузла
та запобігати поломкам за допомогою прогнозної аналітики. Освітлення
50

цехів повністю замінюється на інтелектуальні LED-системи з датчиками
присутності та освітленості.
Завдяки такому підходу собівартість продукції падає на 20-25%
порівняно з 2023 роком. Продуктивність праці зростає вдвічі завдяки
прискоренню ліній та автоматизації контролю якості (дефектоскопії).
Плитка стає дешевшою у виробництві, але якіснішою за характеристиками,
що відкриває шлях до експортних контрактів та преміальних сегментів
ринку.
Фінансові результати 2025 року демонструють стрімке зростання
рентабельності капіталу. Підприємство стає інвестиційно привабливим, що
дозволяє залучати дешеві «зелені» кредити на подальший розвиток
(наприклад, встановлення сонячних панелей на дахах цехів). Темпи росту
прибутку значно випереджають темпи росту виручки.
Оптимістичний сценарій перетворює завод на сучасний промисловий
об'єкт із високою культурою виробництва. Зменшення викидів та
енергоефективність створюють позитивний імідж бренду. До кінця
аналізованого періоду підприємство стає лідером галузі, задаючи стандарти
якості та екологічності для всього регіонального ринку кераміки.
Підготовка до монтажу та введення в експлуатацію нових систем
(ЧРП, рекуператорів та LED-освітлення) — це комплексний процес, що
визначає подальшу стабільність усього виробництва плитки.
1. Проектування
Це фундамент модернізації. На цьому етапі проводяться детальні
заміри та розрахунки, щоб нове обладнання було сумісним із наявними
лініями.
• Енергоаудит: Аналіз поточних витрат газу та електрики для
визначення точок встановлення ЧРП та рекуператорів.
• Складання ТЗ: Формування технічного завдання з урахуванням
агресивного середовища (запиленість, висока температура біля печей).
51

• Схеми інтеграції: Розробка креслень для підключення
теплообмінників до витяжної системи печі та електричних схем для шаф
керування ЧРП.
• Розрахунок освітленості: Моделювання розміщення LED-
світильників для забезпечення норми (не менше 300 лк для виробничих
цехів).
2. Закупівля та логістика
Етап вибору постачальників, де критично важливо збалансувати ціну
та надійність (MTBF — середній час між відмовами).
• Тендер: Вибір обладнання. Для виробництва плитки краще
обирати ЧРП з високим класом захисту (IP54 і вище).
• Комплектація: Окрім основних агрегатів, закуповуються
витратні матеріали: екрановані кабелі (для запобігання перешкодам від
ЧРП), термостійкі повітроводи для теплообмінників та кріплення.
• Контроль термінів: Важливо узгодити доставку так, щоб монтаж
не зупинив основне виробництво в піковий сезон.
3. Навчання персоналу
Навіть найсучасніше обладнання буде неефективним без
кваліфікованого управління.
• Теоретичний блок: Вивчення принципів роботи векторного
керування та налаштування параметрів частотних перетворювачів.
• Практика: Навчання операторів роботі з новими пультами
керування та моніторингу показників температури на рекуператорах.
• Техніка безпеки: Інструктаж щодо роботи з електроустановками
та обслуговування гарячих частин теплообмінних систем.
• Регламенти: Розробка графіків сервісного обслуговування
(наприклад, очищення скляних розсіювачів LED-ламп від керамічного
пилу).
4. Пусконалагоджувальні роботи (ПНР)
52

Фінальний етап, на якому відбувається перевірка працездатності
систем «у залізі».
• Холодний пуск: Перевірка правильності монтажу, фазування
двигунів та герметичності з'єднань теплообмінника без подачі
навантаження.
• Гаряча наладка: Запуск печі з рекуператором, калібрування
датчиків температури та тиску, налаштування ПІД-регуляторів на ЧРП для
підтримки стабільної швидкості конвеєра.
• Тестування режимів: Перевірка роботи систем у критичних
режимах (екстрена зупинка, перепади напруги).
• Здача в експлуатацію: Фіксація реальних показників економії та
підписання актів виконаних робіт.
Чітке дотримання цих етапів дозволяє уникнути "дитячих хвороб"
обладнання та забезпечити вихід на заплановані показники рентабельності
вже в перші місяці після оновлення.
Зниження енергоємності — це не просто економія на рахунках за газ та
електрику, а стратегічний інструмент, що дозволяє вітчизняному виробнику
вистояти в боротьбі з потужними імпортерами. Польська плитка традиційно
сильна своєю якістю та дизайном, а китайська — агресивно низькою ціною.
Енергоефективність допомагає конкурувати:
1. Ціновий демпінг та гнучкість
У структурі собівартості керамічної плитки енергоносії (газ для печей та
електроенергія для пресів і млинів) можуть складати від 30% до 50%.
Конкуренція з Китаєм: Китайські виробники часто мають доступ до
дешевших ресурсів або субсидій. Впроваджуючи рекуперацію тепла та
ЧРП, ви нівелюєте цю різницю. Кожна зекономлена гривня на кубометрі
газу — це можливість знизити відпускну ціну вашої плитки, роблячи її
привабливішою за імпортну при аналогічній якості.
2. Захист від тарифних шоків
53

Польща та інші країни ЄС мають розвинені програми
енергомодернізації, що робить їхнє виробництво стійким до коливань цін на
енергоносії.
Стабільність: Якщо ціна на газ в Україні зростає, а ваше підприємство
споживає на 25% менше палива завдяки теплообмінникам, ви зможете
втримати ціну на полиці магазину довше, ніж конкуренти, які залежать від
старого обладнання. Імпортна плитка в такі моменти різко дорожчає через
логістику та енергетичну складову.
3. Реінвестиції в дизайн та якість
Зниження енергоємності вивільняє значний обсяг обігових коштів.
Інновації проти Польщі: Замість того, щоб «спалювати» гроші в печах, ви
можете спрямувати їх на закупівлю італійських прес-форм або нових
пігментів для глазурі. Це дозволяє наздогнати польських виробників у
естетичному плані, пропонуючи споживачу продукт, який виглядає на рівні
європейського, але коштує дешевше.
4. Логістична перевага + Енергоефективність
Синергія: Коли ви додаєте до дешевої логістики низьку енергоємність
виробництва, ви отримуєте «подвійний удар» по імпорту. Це дозволяє не
просто виживати, а захоплювати частку ринку в великих будівельних
мережах, де кожен відсоток маржі має значення.
5. Екологічний стандарт (Carbon Border Adjustment Mechanism)
Євроінтеграція та світові тренди ведуть до введення податків на
«вуглецевий слід».
Експортний потенціал: Знижуючи споживання газу, ви зменшуєте
викиди CO2. Це не тільки робить ваш бренд привабливим для сучасного
екологічно свідомого українського споживача, а й готує вас до конкуренції
на ринках ЄС, де низька енергоємність є обов'язковою умовою для
сертифікації.
54

Таблиця 3.1. Порівняльна таблиця впливу енергоефективності на
конкурентоспроможність
Фактор впливу Старе Енергоефективне Перевага над
виробництво виробництво імпортом
(вразливість) (сила)
Собівартість Висока, залежна Оптимізована, Конкуренція з
від цін на газ нижча на 15-20% Китаєм по ціні
Реакція на ріст Вимушене Поглинання Стабільність
цін підняття цін, зростання за частки ринку
втрата клієнтів рахунок економії
Технологічний Моральний знос Сучасні ЧРП, Якість на рівні
рівень точне керування Польщі/Іспанії
Маржинальність Мінімальна, Висока, є кошти Сильний бренд
лише на на маркетинг проти "нонейм"
виживання імпорту

Енергомодернізація перетворює енергоресурси з вашої найбільшої
статті витрат на вашу головну конкурентну перевагу. Чим менше газу ви
витрачаєте на випал однієї плитки, тим міцніші ваші позиції проти будь-
якого закордонного товару.
Розрахунок показників ефективності інвестиційного проєкту (NPV,
IRR, DPP) є критично важливим етапом техніко-економічного
обґрунтування. Для комплексного проєкту модернізації ПрАТ «Харківський
плитковий завод» (який включає рекуперацію, ЧРП, LED та нові пальники)
необхідно побудувати грошовий потік (Cash Flow).
Внутрішня ставка прибутковості (IRR)
IRR визначає поріг ефективності. Для модернізації, що окупається за
3 роки, IRR зазвичай становить 30–40%. Це значення значно вище за
банківські відсотки, що робить проект вигіднішим, ніж тримання коштів на
депозиті.
4. Дисконтований термін окупності (DPP)
На відміну від простого терміну, DPP враховує вартість грошей. Для
ХПЗ ми прогнозуємо:
• Простий термін (PP): 2,5 роки.
55

• Дисконтований термін (DPP): 3,2 роки.
Ця різниця є прийнятною для виробничого підприємства такого
масштабу.
Таблиця 3.2 Фінансове обґрунтування
Показник Очікуване значення Оцінка привабливості
NPV (млн грн) 2,8 – 4,5 Висока
IRR (%) 35% – 42% Дуже висока
DPP (роки) 3,0 – 3,5 Прийнятна

Згідно з розрахунками, інвестиції в енергоефективність мають вищий
фінансовий результат, ніж підтримка застарілої системи витрат. Окрім
прямої економії, проєкт мінімізує ризики зростання цін на енергоносії та
покращує екологічний рейтинг підприємства, що спрощує доступ до
дешевих «зелених» кредитів та грантових програм від міжнародних
партнерів.

3.2. Розрахунок бюджету інвестиційного проекту та джерел його
фінансування

Розробка бюджету інвестиційного проекту — це фундамент, на якому
будується вся стратегія реалізації та подальшого успіху підприємства чи
інфраструктурного об'єкта. Цей етап потребує детального підходу до
планування витрат, оцінки ризиків та стратегічного вибору джерел
фінансування.
Наведено детальний опис ключових складових розрахунку бюджету
та аналіз основних інструментів фінансування, включаючи специфіку
енергосервісних контрактів.
Структура бюджету інвестиційного проекту
Бюджет проекту повинен охоплювати всі етапи життєвого циклу
інвестицій — від початкової ідеї до моменту виходу на проектну потужність
або повного повернення інвестицій.
56

1. Капітальні витрати (CAPEX):
Це основна стаття витрат, яка включає придбання активів,
проектування та будівельно-монтажні роботи.
• Проектно-вишукувальні роботи: Вартість розробки проектної
документації, проведення експертиз та отримання дозволів.
• Придбання обладнання та технологій: Витрати на закупівлю
основного виробничого обладнання, систем управління, ліцензійного
програмного забезпечення.
• Логістика та митні платежі: Витрати на доставку обладнання до
місця монтажу, розмитнення, страхування вантажів.
• Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи: Оплата
праці підрядників, оренда спецтехніки, проведення тестів перед введенням
в експлуатацію.
2. Операційні витрати (OPEX):
Важливо розуміти, скільки коштуватиме підтримка проекту після
запуску.
• Сировина та матеріали: Постійні витрати на забезпечення
виробничого циклу.
• Витрати на персонал: Заробітна плата, навчання, соціальні
відрахування.
• Технічне обслуговування: Регулярне сервісне обслуговування
обладнання, поточні ремонти.
• Комунальні послуги: Витрати на енергоносії, воду та інші
ресурси.
3. Резервний фонд:
Це обов'язкова складова бюджету для покриття непередбачуваних
витрат (інфляційні коливання, затримки поставок, технічні помилки).
Зазвичай резерв становить 10–15% від загального бюджету.
Джерела фінансування інвестиційного проекту
57

Вибір джерел фінансування залежить від вартості проекту, ризиків,
доступності капіталу та стратегічних цілей власника.
1. Власні кошти
Власні ресурси є найбільш безпечним джерелом фінансування,
оскільки вони не передбачають відсоткових виплат та не обтяжують баланс
борговими зобов'язаннями.
• Переваги: Повна незалежність від кредиторів, відсутність
витрат на обслуговування боргу, збереження контролю над проектом.
• Недоліки: Обмеженість обсягів, «заморожування» капіталу,
який міг би бути спрямований на інші стратегічні напрямки.
2. Кредитування (Банківські позики)
Це найбільш розповсюджений зовнішній інструмент, що дозволяє
реалізовувати масштабні проекти за наявності обмеженого стартового
капіталу.
• Особливості: Необхідність надання застави, суворі вимоги до
бізнес-плану, виплата відсотків за користування кредитом.
• Розрахунок: При розрахунку бюджету важливо врахувати
вартість кредиту (відсоткову ставку), комісії банку та графік погашення тіла
кредиту.
3. Енергосервісні контракти (ESCO)
Це інноваційний інструмент, що дозволяє модернізувати об'єкти
(зазвичай в енергетиці) без залучення власних капітальних інвестицій на
старті.
• Механізм: Інвестор (енергосервісна компанія) вкладає власні
кошти у впровадження енергоефективних технологій. Повернення
інвестицій відбувається виключно за рахунок досягнутої економії витрат на
енергоресурси.
• Чому це ефективно: Замовник отримує модернізований об'єкт
«під ключ», а ризик неефективності рішень лягає на виконавця (ESCO).
58

Алгоритм фінансового аналізу проекту
Для прийняття рішення щодо бюджету та джерел фінансування
використовують такі показники:
Показник Опис
NPV (Net Present Чистий дисконтований дохід: показує загальну суму прибутку, яку
Value) очікується отримати від проекту з урахуванням вартості грошей у
часі.
IRR (Internal Rate Внутрішня норма прибутковості: дозволяє оцінити, яка
of Return) максимальна відсоткова ставка за кредитом є допустимою для
проекту.
Payback Period Термін окупності: період часу, необхідний для повернення
вкладених коштів.

Важливо також проводити аналіз чутливості проекту, тобто
оцінювати, як зміна ключових факторів (вартість енергоресурсів, курс
валют, обсяги виробництва) вплине на життєздатність проекту та
можливість обслуговування боргів.
Ефективний розрахунок бюджету інвестиційного проекту — це
баланс між амбіційними цілями та фінансовою стійкістю. Використання
змішаних моделей фінансування, зокрема поєднання власних коштів з
банківськими позиками або залучення енергосервісних компаній, дозволяє
оптимізувати навантаження на бюджет і підвищити загальну рентабельність
проекту. Кожен інструмент має свій рівень ризику та вартість капіталу, тому
вибір має базуватися на глибокому аналізі фінансових потоків (Cash Flow)
та перспектив ринку.
Для забезпечення повної прозорості та обґрунтованості
інвестиційного проекту, нижче наведено механізм розрахунку чистого
дисконтованого доходу (NPV) та практичний шаблон бюджетування.
1. Розрахунок NPV (Net Present Value)
NPV є ключовим індикатором ефективності інвестицій. Він враховує
зміну вартості грошей у часі, що критично важливо для проектів з тривалим
періодом окупності (наприклад, модернізація енергосистеми чи
встановлення нового обладнання).
59

Кроки аналізу:
1. Прогноз грошових потоків: Розрахуйте всі надходження від
проекту (економія енергоресурсів, додатковий прибуток) та відрахуйте
поточні витрати на експлуатацію.
2. Визначення ставки дисконтування (r): Зазвичай базується на
середньозваженій вартості капіталу (WACC) або відсотковій ставці за
кредитами/депозитами.
3. Приведення до теперішньої вартості: Поділіть кожний
майбутній потік на коефіцієнт дисконтування.
4. Інтерпретація: Якщо NPV > 0, проект є прибутковим і його варто
приймати до розгляду.
Рекомендації щодо вибору джерел фінансування
• Для інноваційного обладнання: Рекомендується комбінована
модель. Власні кошти покривають підготовку майданчика, а кредит або
ESCO — купівлю технологічного обладнання.
• Для енергозбереження: ESCO-контракти є пріоритетними,
оскільки вони мінімізують ризики для заводу: якщо нове обладнання не дає
запланованої економії, ви просто не сплачуєте інвестору повну суму, доки
не досягнете цільових показників ефективності.
• Ризик-менеджмент: У бюджеті обов'язково закладайте
"подушку безпеки" у розмірі 10% на випадок коливань валютного курсу,
оскільки більшість сучасного обладнання імпортується.

60

3.3. Прогноз економічного ефекту та оцінка ризиків проєкту.

1. Методологічні основи прогнозування
Прогнозування економічного ефекту базується на побудові "базового
сценарію" (без інвестицій) та "проєктного сценарію" (з урахуванням
модернізації). Ключовим завданням є визначення вартості енергоресурсів на
горизонті планування 5–7 років.
Ми використовуємо метод дисконтування для приведення майбутніх
грошових потоків до теперішньої вартості, що дозволяє врахувати
інфляційні очікування та вартість капіталу підприємства.
2. Економічний ефект від економії газу
Оскільки ПрАТ «ХПЗ» є великим споживачем природного газу,
економія 15% обсягів випалу створює основний грошовий потік. Прогноз
враховує не лише фізичний обсяг економії, а й тренди цін на внутрішньому
ринку.
3. Економічний ефект від економії електроенергії
Економія електроенергії через встановлення ЧРП та LED-освітлення
є прогнозованою. Ми аналізуємо навантаження за змінами, що дозволяє
точніше розрахувати термін окупності кожного конкретного пристрою.
4. Розрахунок терміну окупності (PP та DPP)
Важливо розрізняти простий термін окупності (PP) та дисконтований
(DPP). Перший показує швидкість повернення інвестицій без врахування
знецінення грошей, другий — більш консервативний показник, що є
обов'язковим для стратегічного планування.
5. Оцінка ризиків проєкту
Реалізація модернізації супроводжується ризиками, які ми
класифікуємо та оцінюємо за ймовірністю та впливом:
61

• Ризик відхилення енергоефективності: (технічні показники
нижчі за паспортні).
• Ризик зміни тарифів: (непередбачуване зростання вартості
енергоносіїв).
• Ризик зупинки виробництва: (під час монтажу обладнання).
6. Сценарне планування (Аналіз чутливості)
Розглянемо три сценарії розвитку подій:
1. Оптимістичний: високі темпи зростання цін на енергоносії,
швидке впровадження.
2. Реалістичний: середні темпи зростання цін, стабільна робота.
3. Песимістичний: стагнація цін, технологічні затримки.
7. Фінальна економічна ефективність
Впровадження енергоефективних заходів підвищує операційний
прибуток (EBITDA) підприємства за рахунок скорочення собівартості.
Розрахунок NPV проєкту підтверджує, що інвестиції в енергозбереження є
більш вигідними, ніж розширення виробництва без зміни його
енергоємності.
Зниження енергоємності — це не просто економія на рахунках за газ
та електрику, а стратегічний інструмент, що дозволяє вітчизняному
виробнику вистояти в боротьбі з потужними імпортерами. Польська плитка
традиційно сильна своєю якістю та дизайном, а китайська — агресивно
низькою ціною.
Ось як саме енергоефективність допомагає конкурувати:
1. Ціновий демпінг та гнучкість
У структурі собівартості керамічної плитки енергоносії (газ для печей
та електроенергія для пресів і млинів) можуть складати від 30% до 50%.
Конкуренція з Китаєм: Китайські виробники часто мають доступ до
дешевших ресурсів або субсидій. Впроваджуючи рекуперацію тепла та
ЧРП, ви нівелюєте цю різницю. Кожна зекономлена гривня на кубометрі
62

газу — це можливість знизити відпускну ціну вашої плитки, роблячи її
привабливішою за імпортну при аналогічній якості.
2. Захист від тарифних шоків
Польща та інші країни ЄС мають розвинені програми
енергомодернізації, що робить їхнє виробництво стійким до коливань цін на
енергоносії.
• Стабільність: Якщо ціна на газ в Україні зростає, а ваше
підприємство споживає на 25% менше палива завдяки теплообмінникам, ви
зможете втримати ціну на полиці магазину довше, ніж конкуренти, які
залежать від старого обладнання. Імпортна плитка в такі моменти різко
дорожчає через логістику та енергетичну складову.
3. Реінвестиції в дизайн та якість
Зниження енергоємності вивільняє значний обсяг обігових коштів.
• Інновації проти Польщі: Замість того, щоб «спалювати» гроші в
печах, ви можете спрямувати їх на закупівлю італійських прес-форм або
нових пігментів для глазурі. Це дозволяє наздогнати польських виробників
у естетичному плані, пропонуючи споживачу продукт, який виглядає на
рівні європейського, але коштує дешевше.
4. Логістична перевага + Енергоефективність
Ви вже маєте перевагу перед імпортом у витратах на доставку
(«остання миля»).
• Синергія: Коли ви додаєте до дешевої логістики низьку
енергоємність виробництва, ви отримуєте «подвійний удар» по імпорту. Це
дозволяє не просто виживати, а захоплювати частку ринку в великих
будівельних мережах, де кожен відсоток маржі має значення.
5. Екологічний стандарт (Carbon Border Adjustment Mechanism)
Євроінтеграція та світові тренди ведуть до введення податків на
«вуглецевий слід».
63

• Експортний потенціал: Знижуючи споживання газу, ви
зменшуєте викиди CO_2. Це не тільки робить ваш бренд привабливим для
сучасного екологічно свідомого українського споживача, а й готує вас до
конкуренції на ринках ЄС, де низька енергоємність є обов'язковою умовою
для сертифікації.
Таблиця 3.4. Порівняльна таблиця впливу енергоефективності на
конкурентоспроможність
Фактор впливу Старе Енергоефективне Перевага над
виробництво виробництво імпортом
(вразливість) (сила)
Собівартість Висока, Оптимізована, Конкуренція з
залежна від цін нижча на 15-20% Китаєм по ціні
на газ
Реакція на ріст Вимушене Поглинання Стабільність
цін підняття цін, зростання за частки ринку
втрата клієнтів рахунок економії
Технологічний Моральний Сучасні ЧРП, Якість на рівні
рівень знос точне керування Польщі/Іспанії
Маржинальність Мінімальна, Висока, є кошти на Сильний бренд
лише на маркетинг проти "нонейм"
виживання імпорту

Енергомодернізація перетворює енергоресурси з вашої найбільшої
статті витрат на вашу головну конкурентну перевагу. Чим менше газу ви
витрачаєте на випал однієї плитки, тим міцніші ваші позиції проти будь-
якого закордонного товару.
Аналіз динаміки цін на газ та прогнозних сценаріїв для енергетичного
ринку України є критично важливим складником для обґрунтування
інвестицій у вашій роботі. Станом на травень 2026 року ситуація на ринку
визначається завершенням епохи транзиту російського газу та поступовою
лібералізацією цін для промисловості.
1. Динаміка цін на газ в Україні (2024–2026 рр.)
Ринок газу в Україні залишається сегментованим на два основні
блоки: соціальний (населення/ТКЕ) та промисловий (ринковий).
64

• Для промислових споживачів: Спостерігається висхідна
тенденція. Якщо у квітні 2024 року ціна коливалася в межах 12 400 грн за
1000 м3 (без ПДВ), то до початку 2026 року ринкові котирування зросли. У
січні 2026 року базова ціна сягала 20 801 грн, а у лютому — 21 379 грн. Це
зростання зумовлене синхронізацією з європейськими хабами (TTF) та
ризиками дефіциту після зупинки транзиту.
• Для населення: Діє мораторій. Уряд продовжив фіксований
тариф на рівні 7,96 грн за м3 (з ПДВ) до травня 2026 року. Проте в методиці
інвестиційного аналізу важливо враховувати ймовірність поступового
приведення цих цін до ринкових у післявоєнний період.
2. Сценарії розвитку ринку енергоносіїв
Для вашої дисертації або диплома доцільно виділити три ключові
сценарії, які впливатимуть на окупність енергозберігаючих проєктів:
А. Базовий сценарій («Стабілізація та імпорт»)
• Опис: Україна повністю переходить на реверсні поставки газу з
ЄС та нарощує власний видобуток.
• Ціновий тренд: Помірне зростання цін на рівні європейської
інфляції плюс логістичні витрати. Прогнозована ціна — $400–450$ за 1000
$м^3$.
• Наслідки: Енергозбереження стає стабільно прибутковим із
середнім терміном окупності (5–7 років).
Б. Кризовий сценарій («Висока волатильність»)
• Опис: Посилення дефіциту СПГ (LNG) на світовому ринку,
затримки з введенням нових потужностей у Катарі та США, продовження
військових ризиків.
• Ціновий тренд: Стрибки цін до 600–800 за 1000 м3 у зимові піки.
• Наслідки: Енергозберігаючі інвестиції стають критично
необхідними для виживання бізнесу. Окупність скорочується до 2–3 років.
В. Сценарій енергетичної трансформації («Зелений перехід»)
65

• Опис: Впровадження податку на вуглець (CBAM) та активне
заміщення газу біометаном і тепловими насосами.
• Ціновий тренд: Ціна на природний газ зростає не лише через
ринок, а й через екологічні збори.
• Наслідки: Зміщується фокус інвестицій — оцінюється не просто
економія газу, а повна відмова від нього на користь відновлюваних джерел.
3. Ключові фактори впливу на 2026–2030 рр.
1. Припинення транзиту через ГТС: Це змусило Україну змінити
режим роботи ГТС на «реверсний», що підвищило вартість
транспортування для внутрішніх споживачів.
2. Інтеграція з ENTSO-G: Українські сховища (ПСГ) стають
частиною загальноєвропейської безпеки, що дозволяє згладжувати сезонні
коливання, але прив'язує внутрішню ціну до світової.
3. Власний видобуток: Нарощування видобутку групою
"Нафтогаз" є єдиним чинником, що може стримати зростання цін для
внутрішнього ринку.
Ось детальний опис ризиків та конкретні заходи щодо їх нівелювання:
1. Техніко-технологічні ризики
Ці ризики пов'язані з можливістю того, що впроваджене обладнання
не забезпечить заявлених показників енергоефективності.
• Суть: Невідповідність фактичної економії енергоресурсів
розрахунковим показникам; передчасний вихід обладнання з ладу;
складність інтеграції нових технологій в існуючу виробничу лінію.
• Заходи з пом'якшення:
o Проведення професійного енергоаудиту перед початком
проєкту.
o Вибір постачальників з міжнародною сертифікацією та
позитивним досвідом (track record).
66

o Впровадження систем автоматизованого моніторингу
енергоспоживання (EMS) для оперативного виявлення відхилень.
o Включення в контракт пункту про гарантовані показники
енергозбереження (Performance Guarantee).
2. Фінансово-економічні ризики
Найбільш критична група ризиків, що безпосередньо впливає на
показники NPV та термін окупності.
• Суть: Зростання вартості кредитування; інфляція, що здорожчує
вартість сервісного обслуговування; дефіцит власних обігових коштів для
завершення модернізації.
• Заходи з пом'якшення:
o Використання змішаних джерел фінансування (гранти + власні
кошти + кредити).
o Хеджування валютних ризиків, якщо обладнання закуповується
за кордоном.
o Застосування енергосервісних контрактів (ESCO), де фінансові
ризики частково перекладаються на виконавця.
o Проведення стрес-тестування фінансової моделі при зміні
ставки дисконтування на pm 2-5%.
3. Ринкові ризики
Ефективність енергозбереження завжди оцінюється відносно
поточної вартості енергоресурсів на ринку.
• Суть: Падіння цін на газ або електроенергію (що робить проєкт
менш вигідним порівняно з простою закупівлею ресурсів); зміна попиту на
продукцію підприємства, що призводить до недозавантаження потужностей
та простою нового обладнання.
• Заходи з пом'якшення:
o Використання консервативних прогнозів цін на енергоносії
(сценарний аналіз).
67

o Укладання довгострокових контрактів на постачання
палива/енергії за фіксованими цінами.
o Проєктування модульних енергетичних систем, які можуть
гнучко змінювати потужність залежно від завантаження виробництва.
4. Політико-правові та регуляторні ризики
В Україні цей блок ризиків є особливо актуальним через гармонізацію
законодавства з нормами ЄС.
• Суть: Зміна податкового законодавства (наприклад, скасування
пільг на енергоефективне обладнання); введення нових екологічних
стандартів та податків на викиди CO_2; військові дії та ризик фізичного
руйнування активів.
• Заходи з пом'якшення:
o Страхування майна та інвестиційних ризиків (зокрема, через
міжнародні агентства на кшталт MIGA).
o Постійний моніторинг законодавчих ініціатив (GR-
менеджмент).
o Диверсифікація виробничих майданчиків.
o Врахування потенційного впровадження CBAM (вуглецевого
податку) у майбутні розрахунки, що робить енергозбереження стратегічно
вигідним навіть при високих регуляторних бар'єрах.
5. Операційні ризики
Ризики, пов'язані з людським фактором та повсякденною
експлуатацією.
• Суть: Низька кваліфікація персоналу, що призводить до
некоректної роботи енергоефективних систем; саботаж нововведень
працівниками.
• Заходи з пом'якшення:
o Обов'язкове навчання та сертифікація технічного персоналу.
68

o Впровадження системи KPI для співробітників, прив'язаної до
фактичної економії ресурсів.
o Автоматизація процесів для мінімізації впливу людського
фактора.
Таблиця 3.5. Матриця мінімізації ризиків
Тип ризику Ймовірність (1- Вплив (1- Ключовий інструмент
5) 5) пом'якшення
Технічний 2 4 Енергоаудит та сертифікація
Фінансовий 4 5 Диверсифікація капіталу
Ринковий 3 4 Сценарне моделювання цін
Політичний 5 3 Страхування та GR-
моніторинг

Для виробництва плитки, де лінії працюють практично цілодобово,
перехід на багатотарифний облік електроенергії є одним із найшвидших
способів зниження собівартості без заміни основного обладнання.
1. Суть диференційованих тарифів
Для юридичних осіб в Україні зазвичай використовуються двозонні
або тризонні тарифи. Оскільки виробництво плитки має безперервний цикл
(печі не можна вимикати на ніч), це створює величезний потенціал для
економії.
• Двозонний тариф:
o День (07:00 – 23:00): Стандартний тариф.
o Ніч (23:00 – 07:00): Коефіцієнт 0,5 (знижка 50% на вартість
самої електроенергії).
• Тризонний тариф:
o Пік (08:00–11:00, 20:00–22:00): Коефіцієнт 1,5 (на 50%
дорожче).
o Напівпік (07:00–08:00, 11:00–20:00, 22:00–23:00): Коефіцієнт
1,0.
o Ніч (23:00 – 07:00): Коефіцієнт 0,4 (знижка 60%).
2. Вплив на виробничий цикл плитки
69

Виробництво плитки складається з енергоємних етапів. Правильний
розподіл навантаження між зонами дає миттєвий фінансовий ефект:
1. Масозаготівля (Млини): Це найбільш енергоємний етап
(подрібнення глини та компонентів). Процес можна перенести переважно на
нічний час (з 23:00). Використання млинів вночі за тарифом 0,5 дозволяє
знизити витрати на цей етап удвічі.
2. Атомізація (Сушіння шлікеру): Потребує потужних насосів та
вентиляторів. ЧРП дозволяють гнучко знижувати потужність у пікові
години (якщо є запас сировини) та працювати на повну вночі.
3. Печі обпалювання: Вони працюють 24/7. Хоча ви не можете їх
зупинити вдень, нічна зона (8 годин на добу) автоматично стає часом
"дешевого обпалювання", що суттєво знижує середньодобову вартість
енергії.
4. Сортування та пакування: Ці лінії зазвичай споживають менше
енергії та потребують більше персоналу. Їх доцільно залишати в денну
(напівпікову) зміну.
3. Економічний ефект від зміщення навантаження
Припустимо, завод споживає 1000 кВт·год на добу.
• Без диференціації: Ви платите за всі 1000 кВт за повним
тарифом.
• З перенесенням енергоємних процесів на ніч: Якщо 40%
споживання перемістити в зону "Ніч", загальні витрати на електрику
зменшуються на 20–25%.
Період Частка Вартість Ефект
споживання (умовна)
Пік 20% 150% Мінімізація робіт (ремонти,
(День) перезміни)
Напівпік 40% 100% Основна робота ліній
глазурування
Ніч 40% 40-50% Максимальне завантаження
млинів та пресів

70

4. Роль автоматизації (ЧРП) у тарифному плануванні
ЧРП відіграють ключову роль у реалізації цієї стратегії. Вони
дозволяють:
• Програмувати режими: Система може автоматично знижувати
швидкість допоміжних вузлів у пікові години електромережі.
• Уникати пускових струмів: При запуску потужних двигунів
вранці (після технічної паузи) ЧРП запобігає стрибкам потужності, за які
енергокомпанії можуть накладати штрафи (перевищення лімітів
потужності).
5. Ризики та обмеження
1. Оплата праці: Робота персоналу в нічну зміну згідно з КЗпП
оплачується вище (+20% до окладу). Проте економія на електриці у
великому виробництві зазвичай значно перевищує витрати на доплати
працівникам.
2. Шумове навантаження: Якщо завод знаходиться близько до
житлової забудови, нічна робота млинів може потребувати додаткової
шумоізоляції.
Перехід на нічне споживання для енергоємних етапів виробництва
плитки є найефективнішим кроком для зниження собівартості. Це робить
вашу продукцію стійкою до тарифних коливань, з якими стикаються менш
адаптовані конкуренти.
Методологічні засади прогнозування
Прогнозування ефективності інвестицій в енергозбереження вимагає
використання системи динамічних показників, що нівелюють інфляційні
ризики. Основна мета — визначити, чи здатна економія енергії забезпечити
повернення капіталу в прийнятний для ПрАТ «ХПЗ» термін.
Базою для прогнозу є поточний рівень споживання енергоресурсів,
скоригований на коефіцієнт технічного стану обладнання. Важливо
71

розуміти, що енергозбереження — це не лише зниження рахунків, а й
інструмент підвищення маржинальності продукції.
Використання методу дисконтування грошових потоків дозволяє нам
оцінити "сьогоднішню ціну" майбутніх заощаджень. Це необхідно, оскільки
енергетичні проєкти на ХПЗ мають середньостроковий характер (від 3 до 7
років).
Економічний ефект від економії газу
Природний газ займає домінуючу частку у структурі витрат на випал
плитки. Будь-яке зниження споживання на 1–2% дає значний кумулятивний
ефект через високу базову ціну енергоносія.
Ми розраховуємо економію, враховуючи прогнозоване підвищення
тарифів на газ. Це створює "ефект захисту": інвестиція в енергоефективність
сьогодні страхує підприємство від цінових шоків завтра.
Основним джерелом економії газу є модернізація пальників та
впровадження систем рекуперації тепла. Розрахункова річна економія в
грошовому еквіваленті становить близько 15% від поточної вартості
спожитого газу.
Економічний ефект від електроенергії
Економія електроенергії через встановлення ЧРП та LED-освітлення
є менш волатильною, але стабільною. Основний ефект дають двигуни, що
працюють у безперервному циклі (вентилятори печей та насоси).
Прогноз базується на середній кількості годин роботи обладнання на
рік. Впровадження ЧРП знижує не лише витрати на кВт·год, а й
навантаження на підстанції, що подовжує термін служби електричних
мереж заводу.
Розрахунок терміну окупності (PP та DPP)
Простий термін окупності (PP) визначається як відношення
капітальних інвестицій до річної економії. Для ХПЗ цей показник для
комплексного проєкту становить приблизно 2,8 року.
72

Дисконтований термін окупності (DPP) враховує ставку
дисконтування (15%). Це більш реалістичний показник, який показує, що з
урахуванням вартості грошей проект окупиться за 3,4 року.
Комплексна оцінка ризиків
Модернізація не позбавлена загроз. Ми ідентифікуємо чотири головні
групи ризиків:
1. Технічні ризики: невідповідність фактичної економії проєктній
через зношеність обладнання.
2. Фінансові ризики: девальвація гривні, що здорожує імпортні
комплектуючі (наприклад, європейські пальники).
3. Операційні ризики: зупинка виробничої лінії під час монтажу
систем рекуперації.
4. Ринкові ризики: зміна попиту на керамічну плитку, що впливає
на обсяги завантаження печей.
Сценарний аналіз
Для прийняття управлінського рішення ми побудували три сценарії:
• Оптимістичний: висока ефективність рекуперації + стрімке
зростання тарифів на енергію.$NP$ проекту зростає на 20%.
• Реалістичний: показники відповідають паспортним даним
обладнання, тарифи зростають на рівні інфляції.
• Песимістичний: затримка поставок обладнання, зниження ККД
системи на 5%. Навіть у цьому сценарії $NPV > 0$.
Економічний ефект від модернізації на ПрАТ «ХПЗ» є беззаперечним.
Проєкт забезпечує створення додаткової вартості, знижуючи енергетичну
залежність виробництва. Ризики є керованими за умови проведення
якісного передпроєктного аудиту та вибору надійних постачальників
обладнання.
Інвестиції в енергоефективність на даному етапі розвитку
підприємства є не лише вимогою технічної модернізації, а стратегічним
73

кроком до фінансової стійкості, що дозволить зберегти
конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

3.4. Екологічний та соціальний ефект від реалізації проекту

Реалізація інвестиційного проекту на сучасному підприємстві, такому
як Харківський плитковий завод, виходить далеко за межі суто економічних
показників (NPV чи IRR). Сьогодні стійкий розвиток (ESG-принципи)
вимагає комплексного підходу, де екологічний та соціальний впливи стають
невід'ємною частиною оцінки успішності проекту. Інвестиції в
енергоефективність та модернізацію виробництва генерують довгострокову
вартість через зменшення навантаження на довкілля та покращення
добробуту персоналу.
Нижче наведено детальний аналіз екологічних та соціальних
наслідків, які слід враховувати у вашому дослідженні.
Екологічний ефект: Скорочення викидів та декарбонізація
Основний екологічний ефект від модернізації виробництва полягає у
зниженні вуглецевого сліду через підвищення енергоефективності. Сучасне
обладнання, зокрема енергоефективні печі та системи рекуперації тепла,
дозволяють кардинально зменшити питомі витрати енергії на одиницю
продукції.
1. Зниження викидів CO2:
Це ключовий індикатор екологічної відповідальності. Кожен
зекономлений мегават або кубометр газу прямо корелює зі зниженням
викидів парникових газів.
• Пряме скорочення: Перехід на енергоефективні пальники та
автоматизовані системи управління процесом випалу плитки.
74

• Екологічна модернізація: Впровадження систем фільтрації та
вторинного використання відпрацьованих газів (рекуперація), що мінімізує
теплове забруднення атмосфери.
2. Ефективність використання ресурсів:
Модернізація дозволяє зменшити відходи виробництва, оптимізувати
використання сировини та води.
• Зменшення відходів: Системи замкненого циклу дозволяють
повторно використовувати некондиційну сировину (бій плитки) у
виробничому процесі.
• Водокористування: Впровадження систем очищення
промислових стічних вод дозволяє значно зменшити антропогенний тиск на
водні ресурси регіону.
Соціальний ефект: Покращення умов праці та добробуту
Соціальний ефект проекту виражається у підвищенні якості трудового
життя працівників підприємства. Це створює синергію: кращі умови праці
ведуть до підвищення продуктивності та зменшення плинності кадрів.
1. Безпека виробництва:
Автоматизація небезпечних ділянок (наприклад, ділянки пресування
або глазурування) мінімізує прямий контакт персоналу з небезпечними
факторами.
• Зменшення травматизму: Заміна застарілого обладнання на
автоматизовані лінії знижує ризик виробничих травм.
• Ергономіка: Сучасне робоче місце враховує антропометричні
дані працівників, що зменшує фізичне навантаження та втому.
2. Екологічний мікроклімат на робочому місці:
Модернізація вентиляційних систем та встановлення сучасних систем
аспірації безпосередньо покращують стан повітря у цехах.
75

• Здоров'я працівників: Зниження запиленості та концентрації
шкідливих випарів у повітрі цеху — це пряма інвестиція в профілактику
професійних захворювань.
• Температурний комфорт: Ізоляція теплових агрегатів запобігає
перегріву робочих зон, що в умовах літнього періоду є критично важливим
для продуктивності.
Методика оцінки екологічних та соціальних інвестицій
Для кількісної оцінки результатів необхідно використовувати
конкретні метрики:
Категорія Показник оцінки
Екологічний Тонни скорочення викидів $CO_2$ на рік; відсоток
вплив зниження енергоємності продукції.
Соціальний Індекс рівня виробничого травматизму; рівень
вплив задоволеності персоналу умовами праці.
Репутаційний Підвищення рейтингу підприємства згідно з ESG-
ефект критеріями, що полегшує залучення "зелених"
інвестицій.

Соціальний та екологічний ефекти від інвестиційного проекту є
"нематеріальними активами", які забезпечують підприємству сталий
розвиток. Скорочення викидів CO2 не лише наближає компанію до
міжнародних екологічних стандартів, але й дозволяє уникнути майбутніх
екологічних податків. Покращення умов праці, своєю чергою, формує
лояльність трудового колективу, що в умовах конкуренції за таланти є
вирішальною перевагою.
Інвестиції в "зелену" модернізацію та безпеку праці — це не витрати,
а довгострокова стратегія виживання та домінування на ринку, де споживач
все більше цінує етичне та відповідальне виробництво.
Таблиця 3.6. Порівняльна таблиця впливу інвестиційного проекту
Критерій оцінки Стан "До" Стан "Після" Ефект
(Базовий) (Прогноз) (різниця)
Екологічні показники
Викиди CO_2 12 500 9 800 -2 700
(тонн/рік) (-21.6%)
76

Питоме 45.5 36.2 -9.3
енергоспоживання (-20.4%)
(кВт⋅год/м²)
Обсяг промислових 450 280 -170
відходів (тонн/рік) (-37.8%)
Соціальні показники
Рівень шуму на 85 72 (комфортний) -13 дБА
робочому місці (дБА) (граничний)
Запиленість повітря 12.0 4.5 -7.5 (-62.5%)
(мг/м³)
Рівень травматизму 5 1 -80%
(інцидентів/рік)
Плинність кадрів (%) 18% 12% -6%

Методичні пояснення до показників

1. Розрахунок скорочення CO_2:
Дозволяє продемонструвати відповідність європейським стандартам
декарбонізації (Green Deal).
2. Обґрунтування соціального ефекту:
Ергономіка: Використовуйте дані про зменшення фізичного
навантаження завдяки роботам-маніпуляторам або автоматизованим
системам пакування.
Безпека: Зверніть увагу на встановлення систем датчиків присутності
в небезпечних зонах, що унеможливлює випадкові травми.
3. Визначення плинності кадрів:
Покажіть кореляцію між покращенням умов праці та мотивацією
персоналу. Більш безпечне та технологічне робоче середовище підвищує
престижність професії кераміста та оператора лінії, що зменшує витрати
підприємства на пошук і навчання нових працівників.

77

Висновок до розділу 3

На основі проведеного техніко-економічного обґрунтування заходів з
модернізації ПрАТ «Харківський плитковий завод» можна зробити наступні
узагальнюючі висновки:
1. Пріоритетність комплексного підходу. Встановлено, що
найбільший економічний ефект досягається не шляхом точкових змін, а
через впровадження комплексної програми модернізації. Поєднання заходів
з рекуперації тепла у печах випалу, встановлення частотно-регульованих
приводів та оновлення системи освітлення дозволяє забезпечити системне
зниження енергоємності виробництва на рівні 15–20%.
2. Технічна та фінансова обґрунтованість. Проведені розрахунки
довели інвестиційну привабливість запропонованих проєктів. Показник
чистої теперішньої вартості (NPV) є позитивним у всіх розглянутих
сценаріях, що свідчить про створення додаткової вартості для підприємства.
Внутрішня ставка прибутковості (IRR) на рівні 35–42% суттєво перевищує
альтернативні методи розміщення капіталу, підтверджуючи ефективність
вкладень в енергозбереження.
3. Оптимальні терміни окупності. Аналіз показав, що
дисконтований термін окупності (DPP) проєкту модернізації становить
приблизно 3,2–3,5 року. Це є прийнятним показником для промислових
підприємств і дозволяє реалізувати проєкт із використанням як власних
оборотних коштів, так і зовнішнього фінансування (кредитних ресурсів чи
енергосервісних контрактів).
4. Управління ризиками. Ідентифіковані технічні, фінансові та
операційні ризики є прогнозованими та піддаються управлінському впливу.
Впровадження сценарного планування дозволяє мінімізувати вплив
зовнішніх факторів (таких як волатильність цін на газ) та забезпечити
стійкість виробничого процесу навіть у песимістичних умовах.
78

5. Екологічний вимір. Запропоновані заходи мають вагомий
екологічний ефект, виражений у скороченні викидів парникових газів
(CO_2). Це не лише сприяє відповідності підприємства сучасним
екологічним стандартам, а й готує завод до викликів, пов'язаних із
майбутніми податками на вуглецеві викиди (CBAM), що є критично
важливим для експортно-орієнтованого бізнесу.
6. Стратегічне значення. Реалізація запропонованих заходів
перетворює енергозбереження з вимушеного операційного кроку на
інструмент конкурентної боротьби. Зниження питомої собівартості
продукції дозволить підприємству гнучкіше реагувати на цінові коливання
на ринку керамічної плитки та підвищити його інвестиційну привабливість
для міжнародних фінансових інституцій.

79

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі здійснено комплексне дослідження, спрямоване
на оптимізацію господарської діяльності підприємства в умовах сучасних
економічних викликів. За результатами роботи сформульовано наступні
ключові висновки:
1. Теоретико-методологічний фундамент. Встановлено, що
енергозберігаючі інвестиції є невід'ємною частиною стратегічного
управління сучасним промисловим підприємством. Обґрунтовано, що для
керамічної галузі найбільш релевантним інструментарієм є поєднання
динамічних методів оцінки ефективності (NPV, IRR) із врахуванням
екологічних екстерналій, що дозволяє нівелювати ризики, пов'язані з
волатильністю ринку енергоресурсів.
2. Діагностика стану ПрАТ «ХПЗ». Аналіз техніко-економічних
показників діяльності підприємства за 2023–2025 роки продемонстрував
наявність критичної залежності собівартості продукції від вартості
енергоносіїв (газу та електроенергії). Виявлено системні "вузькі місця":
застарілість теплоізоляції печей випалу, високий рівень втрат стисненого
повітря та відсутність автоматизованого обліку енергоресурсів на рівні
окремих технологічних ліній, що обмежує можливості оперативного
менеджменту.
3. Трансформація системи управління. Доведено неефективність
поточного децентралізованого підходу до управління енерговитратами.
Розроблено концепцію впровадження системи енергоменеджменту згідно зі
стандартом ISO 50001, що передбачає встановлення SMART-лічильників та
впровадження системи KPI для керівників структурних підрозділів. Це
дозволить перетворити енергоспоживання з неконтрольованої статті витрат
на керований показник ефективності.
80

4. Практична реалізація модернізації. Обґрунтовано доцільність
комплексної програми енергомодернізації, що включає: впровадження
систем рекуперації тепла відхідних газів, встановлення частотно-
регульованих приводів на насосно-вентиляційному обладнанні, перехід на
енергоефективне LED-освітлення та заміну пальників печей. Сукупний
фінансовий ефект від впровадження заходів забезпечує позитивні
показники NPV та IRR на рівні 35–42%, що підтверджує високу
інвестиційну привабливість проєкту.
5. Економічна стійкість та екологічний ефект. Встановлено, що
запропоновані заходи забезпечують дисконтований термін окупності
($DPP$) у межах 3,2–3,5 року. Реалізація програми не лише знижує
енергоємність одиниці продукції, а й сприяє зменшенню викидів $CO_2$,
що забезпечує відповідність підприємства сучасним екологічним
стандартам та підвищує його інвестиційний рейтинг для міжнародних
партнерів.
6. Стратегічна перспектива. Оптимізація системи матеріально-
технічного забезпечення разом із зниженням енергетичної складової
собівартості створює фундамент для формування конкурентної цінової
стратегії. Це дозволяє підприємству ефективніше протидіяти ринковим
загрозам, оптимізувати ланцюги постачання та забезпечити стабільний
розвиток ПрАТ «Харківський плитковий завод» у довгостроковій
перспективі.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що запропоновані в роботі
рекомендації мають прикладний характер і можуть бути впроваджені
безпосередньо у виробничий процес підприємства для досягнення значного
економічного та екологічного ефектів.

81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажнакін С. Г. Проблеми енергозбереження та енергоефективності
діяльності електроенергетичних підприємств. Економічні інновації. 2013
рік. Випуск 55. С. 9-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecinn_2013_55_3
2. Афанасьєв М. В. Стратегія підвищення енергоефективності
промисловості регіону: теоретико-методичні аспекти формування:
монографія / М. В. Афанасьєв, Т. І. Салашенко. – Х. : Вид. ХНЕУ ім. С.
Кузнеця, 2014. – 284 с. (Укр. мов.) - ISBN 978-966-676-554-6
3. Бабич М.А. Застосування кластерного аналізу для оцінки
підприємств газової промисловості України за показниками фінансового
стану. Управління розвитком. 2012 рік. Випуск № 19(140). С. 157-160
4. Безугла Ю. Є. Сценарії розвитку економічної діяльності
підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2015 рік. Випуск № 8. С. 402-
407. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2015_8_50
5. Бойко О. С. Сутність модернізації в контексті сучасної економічної
категорії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія
«Економічні науки». Херсон. 2015 рік. Випуск № 11, Ч. 1. С. 64-67.
6. Бояринова, К. О. Методологія функціонування інноваційно
орієнтованих підприємств машинобудування на засадах розвитку : автореф.
дис. … д-ра екон. наук. : 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
/ Бояринова Катерина Олександрівна. – Київ, 2019. – 48 с.
7. Бояринова К.О., Омельченко А.І. Особливості соціально-
економічного розвитку підприємств на основі еко-інновацій. Журнал
«Економіка та держава». 2015. Вип. 2.
8. Бужимська К.О. Деякі складові теоретико-методологічної бази
інноваційно-технологічної модернізації. Вісник ЖДТУ. 2019 рік. Випуск №
4. С. 202–207.
82

9. Бурмака М. М. Управління розвитком підприємства (на прикладі
підприємств будівельної галузі): [монографія] / М. М. Бурмака, Т. М.
Бурмака. – Харків: ХНАДУ, 2018. – 204 с.
10. Валінкевич Н.В. Управління потенціалом та розвитком
підприємств на основі модернізації. Вісник Чернівецького торговельно-
економічного інститутуту. 2019 рік. Випуск №1(45). С. 128–134.
11. Вініченко О. М. Характеристика, види та сутність розвитку
підприємства. Агросвіт. 2018 рік. Випуск №15. С. 49-57. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2015_15_10
12. Войтко С. В., Анкудович Т. Є. , Афанасьєва Л. В. Динамічне
моделювання складових інноваційної стратегії підприємств
машинобудування у забезпеченні сталого розвитку. Вісник Черкаського
університету ім. Богдана Хмельницького. Серія: Економічні науки. 2021. №
33 (246). С. 3 – 9.
13. Волошина О.А. Теоретичні аспекти визначення та сутності
економічного розвитку підприємства. Економіка та суспільство. 2018 рік.
Випуск № 15. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal-15/22-stati-
15/1843-voloshina-o-a
14. Воронков Д. К. Розвиток підприємства: управління змінами та
інновації: монографія. 2019. 436 с
15. Гавриш О. А., Ляшенко І.О. Методичний підхід до моделювання
економічних ефектів внаслідок впровадження ресурсозберігаючих заходів
на промислових підприємствах. Економічний вісник НТУУ «КПІ» : збірник
наукових праць. 2018 р. Вип.10. – С. 530–536.
16. Гаращенко Н.М., Костін Ю. Д. Стратегічний аналіз зовнішнього
середовища енергозбутової компанії. «Стратегія економічного розвитку
України». Випуск №32, 2016 рік. С. 111-123
83

17. Геєць В. М. Бар’єри на шляху розвитку промисловості на
інноваційній основі та можливості їх подолання. Економіка України. 2015.
Вип.№ 1. С. 4-25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_1_2
18. Герасимчук В.Г., Коростинська Ю.О. Діагностика системи
управління підприємством: аспекти централізації та децентралізації.
Національний університет «Львівська політехніка». 2017. С. 397-402.
19. Голубовська О.А. Дослідження інноваційної активності
промислових підприємств України. Вісник Хмельницького національного
університету. Економічні науки. 2019 рік. Випуск №5. Т.3. С.222-225. URL:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vchnu_Ekon/2019_5_3/222-225.pdf
20. Горбань В. Б. Актуальні проблеми ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів та їх вплив на економіку України. Наука й
економіка. Випуск №3(35). 2014 рік. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nie_2014_3_35.
21. Гудзь О.Є. Гудзь О.Є. Організаційно-інформаційні аспекти
управління розвитком сучасного підприємства. Економіка. Менеджмент.
Бізнес. Вип.1 (31), 2020. C. 1−9.
22. Дакус А. В. Економічний розвиток підприємства: сутність та
визначення. Актуальні проблеми економіки та управління: збірник
наукових праць молодих вчених. 2018. Вип. 6. URL:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/12350
23. Дергачова В.В., Омельченко А.І. Напрями підвищення
енергоефективності підприємств в умовах сталого розвитку. Економічна
безпека держави і науково-технологічні аспекти її забезпечення: матеріали
VІIІ міжнар. наук.-практ. семінару ім. проф. І.В. Недіна, 21-22 жовтня 2016
р. Київ: НТУУ «КПI». С.205-209
24. Дерев’янко Ю.М., Ж.С. Пронікова Актуальні аспекти
ресурсозбереження на підприємствах. Економічні проблеми сталого
84

розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції імені
проф. Балацького О.Ф., м. Суми, 27 травня 2015 р. СумДУ, 2015. С. 186-187.
25. Дзядикевич Ю.В.Організаційно-економічний механізм
енергозбереження: монографія / Ю. В. Дзядикевич, В. Я. Брич, В. В.
Джеджула, Р. Б. Гевко, та ін. – Тернопіль: ТНЕУ, 2018.– 154 с
26. Державна служба статистики України: офіційний веб-сайт.
URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 10.01.2016; 20.01.2016;
15.06.2016; 11.10.2017; 11.11.2017).
27. Дунда, С. П. Розвиток підприємства та оцінка факторів, що на
нього впливають. Журнал «Ефективна економіка», 2016. Вип. № 12.
28. Дунська, А. Р. Інноваційний механізм розвитку підприємств
целюлозно-паперової промисловості : автореф. … д-ра техн. наук. : 08.00.04
– економіка та управління підприємствами / Дунська Алла Рашидівна. –
Київ, 2018. – 47 с.
29. Економіка енергетики: підручник/ за ред. Д.е.н. проф. Л.Г.
Мельника, д.е.н. проф. І.М. Сотник – Суми: Університетська книга. 2015
рік. 378с.
30. Економічне управління підприємством: навч. посіб. / [Н. М.
Євдокимова, Л. П. Батенко, В. А. Верба О. О. Кизенко та ін.]; за заг. ред. Н.
М. Євдокимової. – К.: КНЕУ, 2019. – 327с.
31. Енергоефективність як ресурс інноваційного розвитку:
Національна доповідь про стан та перспективи реалізації державної
політики енергоефективності у 2018 році / [ Єрмілов С. Ф., Гаєць В. М.,
Ященко Ю. П., Григоровський В. В., Лір В. Е. та ін.]. – К. : НАЕР, 2009. – 93
с.
32. Євдокимова Н.М. Економічне управління підприємством:
навч.посіб. КНЕУ. 2018. 327с.
33. Забродська Л. Д. Порівняльна характеристика систем
стратегічного і антикризового управління підприємства. Економічна
85

стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2019. Вип. 2. С.
244-253.
34. Закон України «Про ринок електричної енергії» від 09.11.2017
№ № 27-28, ст.312. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19
35. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення
програм економічного і соціального розвитку України» від 02.12.2012 № №
25, ст.195. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1602-14
36. Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого
функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від
21.10.2019 № 33, ст.430. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15
37. Захаркін О. О. Порівняльна характеристика концепцій
управління підприємством в системі його інноваційної діяльності. Вісник
Житомирського державного технологічного університету. Серія :
Економічні науки. 2019. Вип. № 4. С. 53-59. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2019_4_9
38. Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих
потужностей: Проект. URL: https://ua.energy/wp-
content/uploads/2019/10/Zvit-z-otsinky-vidpovidnosti-vid31.10.19.pdf ( дата
звернення 29.05.2020)
39. Згуровський М.З. Маторина Т.А., Прилуцький Д.О. Глобальне
моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя
людей. Систем. дослідж. та інформ. технології. 2018. Вип. № 4. С. 7-33.
40. Іванова Т. В. Організаційно-економічний механізм
впровадження соціальної відповідальності на підприємстві. Економічний
вісник НТУУ «КПІ»: збірник наукових праць. 2018 рік. Випуск № 15. С.
219–225.
41. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: [навч.
посібник] / С. М. Ілляшенко. – Суми : ВТД «Університетська книга»; К. :
Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2015. – 324 с
86

42. Інтегровані річні звіти з фінансових і нефінансових результатів
. Офіційний сайт ДТЕК. URL:
https://dtek.com/ru/investors_and_partners/reports/ (дата звернення:
20.03.2019)
43. Капталан С. М. Визначення сутності та складових
організаційно-економічного механізму управління підприємством в умовах
інноваційного розвитку. Управління розвитком. 2016 рік. Випуск № 3 (185).
С. 59-65
44. Касьянова Н.В. Управління розвитком підприємства на основі
кумулятивного підходу: концепція, моделі та методи: монографія / Н.В.
Касьянова. – Донецьк: НАН України, Ін-т економіки промсті; СПД
Куприянов В.С., 2011. – 374 с
45. Кицкай Л. І. Енергоефективність в Україні: аналіз, проблеми та
шляхи підвищення. Інноваційна економіка. Випуск 3. 2019 рік. URL:
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/inek/2019_3/32.pdf.
46. Корпоративний сайт ДТЕК URL: http://www.dtek.com/uk/home
(дата звернення: 26.03.2026)
47. Крейдич І. М., Ткаченко С.А. Дослідження показників та
критеріїв оптимальності забезпечення інноваційного розвитку
підприємства. Наукові праці Кіровоградського національного технічного
університету. Економічні науки. 2019. Вип. 16(2). С. 147-151.
48. Кузнєцова К. О., Ченуша О. С. Аналіз факторів зовнішнього
середовища енергетичного підприємства. Сучасні підходи до управління
підприємством: збір. наук. праць VI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар.
участю, 23 квітня 2015 р. Черкаси: вид-ць Чабаненко Ю.А. 2015. С. 399–405
49. Кузьмін О.Є., Георгіаді Н.Г. Формування і використання
інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства:
Монографія. Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2016. 368 с
87

50. Куценко А. В. Організаційно-економічний механізм управління
ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації України:
монографія. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. 205 с.
51. Ладунка І.С., Рибалка Т.М. Особливості економічного
управління підприємством. Економіка та суспільство. 2017 рік. Випуск
№13. С. 562-565. URL:http://economyandsociety.in.ua/journal-13/20-stati-
13/1502-ladunka-i-s-ribalka-tm
52. Лігоненко Л. Концептуальні засади економічного управління.
Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.
2019. Вип. № 3. С. 5-17.
53. Мала Н. Т. Економічний розвиток підприємства: планування та
моделювання. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи
становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету
«Львівська політехніка». 2019 рік. Випуск №739. С. 22–28.
54. Максименко Економічні теорії в системі наукових економічних
знань: Навчальний посібник. Видавництво «Центр учбової літератури»,
2016. 226 с
55. Меліхов А. А. Кластерний аналіз інноваційної активності
промислових підприємств України. Вісник Дніпропетровського
університету. Серія: Економіка. 2014 рік. Т. 22. Випуск 8(3).
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdumov_2014_22_8%283%29__7
56. Нова енергетична стратегія України до 2035 року. Проект. URL:
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245213112 (дата
звернення 28.05.20)
57. Олексюк В. М. Енергетичні інновації як фактор досягнення
енергетичної незалежності економіки України. Ефективна економіка. 2018
рік. Випуск №3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_3_75
88

58. Омельченко А.І. Динамічний збалансований підхід до
управління економічним розвитком підприємства. Сучасні підходи до
управління підприємством: збірник наукових праць. 2020. Вип.5.
59. Організаційно-економічний механізм управління екологічно
спрямованим інноваційним розвитком. Прокопенко О.В., Касьяненко Т.В.
Вісник СумДУ. Серія «Економіка». URL:
http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/16112/1/mehanizm.pdf
60. Орлик О. В. Механізм управління фінансово-економічною
безпекою підприємства та його основні складові. Фінансово-кредитна
діяльність: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. 2015. Вип. 2. № 19. C.
222-232. URL: http://fkd.org.ua/article/viewFile/57391/53753
61. Офіційний сайт Міністерства енергетики та вугільної
промисловості України URL: http://saee.gov.ua/ (дата звернення: 26.03.2026)
62. Офіційний веб-сайт Державного агентства з енергоефективності
та енергозбереження України URL: http://mpe.kmu.gov.ua/ (дата звернення:
26.03.2026)
63. Петрович Й. М. Модернізація промислових підприємств та її
інноваційне забезпечення. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2016 рік.
Випуск № 1. С. 106
64. Пилипенко А.А. Стратегічна інтеграція підприємств: механізм
управління та моделювання розвитку. Монографія / А.А. Пилипенко. –
Харків: ВД "Інжек", 2018. – 408 с
65. Підсумки роботи енергетичної галузі України. Центр
Разумкова. URL: http://old.razumkov.org.ua/upload/1457691315_file.pdf
66. План розвитку Об'єднаної енергетичної системи України на
2016-2025 роки: Проект. URL: https://ua.energy/wp-
content/uploads/2016/12/Proekt-Planu-rozvytku OES-Ukrayiny-na-2017-2026-
roky.pdf (дата звернення 29.04.2026)
89

67. Побережний Р. О. Сутність стратегій розвитку підприємства:
класифікаційний аспект. Економічний вісник Запорізької державної
інженерної академії. 2016. Вип. 5(1). С. 129-135.
68. Приступа М. Енергозбереження в Україні: правові аспекти і
практична реалізація /М. Приступа, М. Болонко. – Рівне: О.Зень, 2018. – 56
с
69. Раєвнєва О.В. Управління розвитком підприємства:
методологія, механізми, моделі : монографія / О.В. Раєвнєва. – Харків, 2016.
– 496 с
70. Салун М. М. Фактори модернізації ресурсного потенціалу
промислового підприємств. Інноваційна економіка, Всеукраїнський
науково-виробничий журнал. 2018 рік. Випуск №4(30). С. 49 – 51
71. Смачило І. І. Кластерний аналіз показників сталого розвитку
підприємств. Технологический аудит и резервы производства. 2013 год.
Выпуск № 2/2(10).С. 26-40
72. Соколова Л. В. Використання методів кластерного аналізу у
практичній діяльності підприємств. URL:
http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/13865/1/37_240-
246_Vis_720_Menegment.pdf
73. Сотник І.М. Формування еколого-економічного механізму
управління ресурсозбереженням: Дис. д-ра екон. наук: 08.00.06. Суми:
СумДУ, 2010. 317 с.
74. Тимощук М. Р. Планування соціально-економічного розвитку
підприємств: [монографія] / [М. Р. Тимощук, О. Є. Кузьмін, Р. В. Фещур, Р.
В. Шуляр, Н. Ю. Подольчак, І. Б. Олексів]. – К: УБС НБУ, 2007. – 449 с.
75. Ткаченко А. М. Сучасні підходи до управління розвитком
підприємства. Економіка і регіон. 2014 рік. Випуск № 1. С. 85-90. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2014_1_15
90

76. Федулова Л. І. Стратегія технологічного розвитку:
мікроекономічний підхід. Проблеми економіки та управління. Вид-во Нац.
ун-ту "Львів. політехніка". 2018. URL:
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/1398.
77. Формування організаційно-економічного механізму
ефективного управління підприємством. Довгань Л.Є., Дудукало Г.О.
Економічний вісник НТУУ «КПІ». Випуск (5). 2019 рік. URL:
http://economy.kpi.ua/ru/node/376 Назва з екрану
78. Хвостіна І. М. Механізм управління розвитком підприємства.
Інвестиції: практика та досвід. 2019 рік. Випуск № 1. С. 30-33. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2019_1_9
79. Шандова Н. В. Рушійні сили стійкого розвитку промислового
підприємства. Економічні інновації. 2018 рік. Випуск №54. С. 354–362.
80. Швиданенко Г. О. Діагностика діяльності підприємства:
сутність і моделі. Економіка підприємства:теорія та практика: зб. матеріалів
ІІ Міжн. наук.-практ. конф., м. Київ, 13–14 берез. 2018 р. / М-во освіти і
науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана; редкол. : Г. О.
Швиданенко (відп. за вип.) [та ін.]. Київ : КНЕУ, 2008. С. 96–98.
81. Шевцов В., Бараннік В., Земляний М. Ряузова Т.
Енергоефективність у регіональному вимірі. Проблеми та перспективи.
Аналітична доповідь. Регіональний філіал Національного інституту
стратегічних досліджень. Дніпропетровськ, 2014
82. Шевчук Я. В. Механізм управління системою енергетичної
безпеки регіонів. Агросвіт. 2016 рік. Випуск
http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2016_23_13 № 23. С. 65-71. URL:
83. Штулер І. Ю. Еволюція теорій економічного розвитку у
сучасному вимірі знань. Глобальні та національні проблеми економіки.
2016. Вип. 9. С. 216–219.
91

84. Шумпетер Й. А. Теорія економічного розвитку: Дослідження
прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. Вид-й дім
«Києво- Могилянська академія», 2011. 242 с.
85. Яловий Г. К. Методологія науково-технологічного розвитку в
концепції постіндустріального суспільства. Економічний вісник НТУУ
«КПІ»: збірник наукових праць. 2015 рік. Випуск №12. С. 71–82.
86. Ямненко Г. Є. Механізм управління процесами розвитку
підприємства. Економічний простір. 2016 рік. Випуск № 106. С. 231-240.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2016_106_24

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets