Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9581| Назва: | «Фінансовий механізм підтримки суб’єктів малого бізнесу та напрями його реалізації (на матеріалах СТОВ «Неморож», с. Неморож, Звенигородський р-н., Черкаська обл.)» |
| Автори: | Слинько, Микола Юрійович Сурмило, Руслан Петрович |
| Ключові слова: | ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ;МАЛИЙ БІЗНЕС;ГРОШОВИЙ ПОТІК;ФОНД |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Об’єктом дослідження є малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців, яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Предметом дослідження фінансовий механізм підтримки розвитку малого бізнесу в Україні. Мета кваліфікаційної роботи є розкриття сутності фінансової підтримки розвитку малого бізнесу в Україн на прикладі СТОВ «Неморож».. Завдання роботи є: розкрити необхідність, сутність та механізм управління реальними інвестиціями; розкрити особливості організації фінансів малих підприємств; узагальнити вітчизняну практику державної фінансової підтримки розвитку малого бізнесу; проаналізувати господарську діяльність досліджуваного підприємства; знайти методи удосконалення фінансового механізму підтримки малого бізнесу. Методи дослідження. спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу, проектний, розрахунковий та інші. За результатами дослідження сформульовані висновки теоретичного та практичного характеру, які відображають вирішення завдань кваліфікаційної роботи бакалавра відповідно до поставленої мети та сформульовані пропозиції щодо реалізації фінансового механізму підтримки малого бізнесу на прикладі СТОВ “Неморож”; виявлено проблеми реалізації механізму та запропоновано рекомендації щодо його запровадження. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9581 |
| Розташовується у зібраннях: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| СУРМИЛО Р.П.pdf Restricted Access | 2.8 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
бакалавра
на тему: «Фінансовий механізм підтримки суб’єктів малого
бізнесу та напрями його реалізації (на матеріалах СТОВ
«Неморож», с. Неморож, Звенигородський р-н., Черкаська
обл.)»
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-224
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля»
_____Сурмило Руслан Петрович___________
______________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ________Слинько М.Ю.
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2026 року
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: бакалавр
Спеціальність: 076 «Підприємництво та торгівля»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ Руслан МАНН
“____” ____________ 2026 р.
З А В Д А Н Н Я
на випускну роботу здобувачу вищої освіти
Сурмило Руслан Петрович
(прізвище, ім’я та по батькові)
1. Тема роботи «Фінансовий механізм підтримки суб’єктів малого бізнесу та
напрями його реалізації (на матеріалах СТОВ «Неморож», с. Неморож,
Звенигородський р-н., Черкаська обл.)»
Керівник роботи Слинько Микола Юрійович, к.е.н., доцент
(прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 17.03.2026 р. № 62/03-03
2. Строк подання здобувачем роботи 25.05.2026
3. Вихідні дані до роботи законодавчі та нормативні дані з питань
діяльності підприємств, аналітичні та статистичні дані у сфері підтримки малого
бізнесу в Україні, статистичні відомості щодо розвитку малого бізнесу, аналітичні
та статистичні дані відносно діяльності СТОВ «Неморож», с. Неморож,
Звенигородського району, Черкаська область, підручники, посібники, монографії,
статті, Інтернет джерела.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити) теоретичні та методологічні основи функціонування фінанасового
механізму підтримки малого бізнесу; аналіз господарської діяльності СТОВ
«Неморож» за 2025 рр.; удосконалення фінансового механізму підтримки малого
бізнесу.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Дані валюти балансу по роках (2023-2025 рр.) ;Абсолютна зміна (абсолютний
приріст) показників балансу за 2024-2025 рр., тис. Грн; Склад, структура і
динаміка оборотних активів підприємства; Порівняльний аналіз дебіторської та
кредиторської заборгованості у 2025 році, тис. грн.;Схема руху фінансових
потоків усередині ТОВ «Неморож»; Загальний рух фінансових коштів на СТОВ
«Неморож» за 2024-2025 рр. по кварталах, тис. грн.; Грошові потоки та відтоки
СТОВ «Неморож» у 2024-2025 рр., тис. грн.; Склад оборотних активів СТОВ
«Неморож» за 2024-2025 рр. по кварталах, тис. грн.
6. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата
посада завдання видав завдання прийняв
консультанта
Розділ 1 Слинько М.Ю.,
к.е.н, доцент
Розділ 2 Слинько М.Ю.,
к.е.н, доцент
Розділ 3 Слинько М.Ю.,
к.е.н, доцент
7. Дата видачі завдання _______26.03.2025 р._________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів кваліфікаційної Строк виконання
Примітки
з/п роботи бакалавра етапів роботи
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка. виконано
Укладання бібліографії по основним 28.03.2026
джерелам
2. Укладання плану (змісту) випускної роботи виконано
і погодження його з керівником 01.04.2026
3. Розробка і подання на перевірку першого виконано
розділу 04.04.2026
4. Збір, систематизація та аналіз практичних 18.04.2026 виконано
матеріалів
5. Розробка і подання другого розділу 29.04.2026 виконано
6. Розробка і подання третього розділу 02.05.2026 виконано
7. Погодження з керівником висновків і Виконано
пропозицій 10.05.2026
8. Переробка (доопрацювання) випускної виконано
роботи у відповідності з зауваженнями і 16.05.2026
подання її на кафедру
9. Нормоконтроль 25.05.2026 виконано
10. Збір документів (відгук, рецензія) 31.05.2026 виконано
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 02.06.2026 виконано
12. Розробка тез доповіді для захисту 04.06.2026 виконано
Здобувач вищої освіти __________________ Руслан СУРМИЛО
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи ____________________ Микола СЛИНЬКО
(підпис) (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ
на тему: «Фінансовий механізм підтримки суб’єктів малого бізнесу та напрями
його реалізації (НА МАТЕРІАЛАХ СТОВ «НЕМОРОЖ», С. НЕМОРОЖ,
ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Кваліфікаційна робота містить 89 сторінок, 3 рисунків, 14 таблиць, список
літератури з 42 найменувань, 4 додатки.
Об’єктом дослідження є малий бізнес - це самостійна, систематична
господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та
громадян-підприємців, яка проводиться на власний ризик з метою отримання
прибутку.
Предметом дослідження фінансовий механізм підтримки розвитку малого
бізнесу в Україні.
Мета кваліфікаційної роботи є розкриття сутності фінансової підтримки
розвитку малого бізнесу в Україн на прикладі СТОВ «Неморож»..
Завдання роботи є:
розкрити необхідність, сутність та механізм управління реальними
інвестиціями;
розкрити особливості організації фінансів малих підприємств;
узагальнити вітчизняну практику державної фінансової підтримки
розвитку малого бізнесу;
проаналізувати господарську діяльність досліджуваного підприємства;
знайти методи удосконалення фінансового механізму підтримки малого
бізнесу.
Методи дослідження. спостереження, узагальнення, аналізу та синтезу,
проектний, розрахунковий та інші.
За результатами дослідження сформульовані висновки теоретичного та
практичного характеру, які відображають вирішення завдань кваліфікаційної
роботи бакалавра відповідно до поставленої мети та сформульовані пропозиції
щодо реалізації фінансового механізму підтримки малого бізнесу на прикладі
СТОВ “Неморож”; виявлено проблеми реалізації механізму та запропоновано
рекомендації щодо його запровадження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ, МАЛИЙ БІЗНЕС,
ГРОШОВИЙ ПОТІК, ФОНД, ПЕРСОНАЛ, БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР,
ОПТИМІЗАЦІЯ.
ABSTRACT
on the subject: Financial mechanism for supporting small businesses and directions for
its implementation (BASED ON MATERIALS FROM THE "NEMOROZH" STOV,
VILLAGE OF NEMOROZH, ZVENYHOROD DISTRICT, CHERKASY REGION)
The qualification work contains 89 pages, 14 tables, 3 drawings, list of literature from 42
names, 4 applications
The object of the study there are Small business is an independent, systematic
economic activity of small enterprises of any form of ownership and individual
entrepreneurs, which is carried out at one's own risk for the purpose of making a profit.
The subject of research financial mechanism to support the development of
small businesses in Ukraine.
The purpose of the bachelor's work is the disclosure of the essence of financial
support for the development of small businesses in Ukraine using the example of STOV
"Nemorozh".
The tasks of the work:
to reveal the necessity, essence and mechanism of managing real investments;
to reveal the peculiarities of organizing the finances of small enterprises;
to generalize domestic practice of state financial support for the development of
small businesses;
analyze the economic activities of the enterprise under study;
find methods to improve the financial mechanism for supporting small
businesses.
Research methods. observation, generalization, analysis and synthesis, design,
calculation and others.
According to the results of the research, formulated conclusions of a
theoretical and practical nature, which reflect the solution of the tasks of the bachelor's
qualification work in accordance with the set goal and formulated proposals for the
implementation of a financial mechanism for supporting small businesses using the
example of the Nemorozh Joint Stock Company; identified problems with the
implementation of the mechanism and offered recommendations for its implementation..
.
KEYWORDS: FINANCIAL MECHANISM, SMALL BUSINESS, CASH
FLOW, FUND, PERSONNEL, BANKING SECTOR, OPTIMIZATION.
5
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ………...9
1.1. Значення малого бізнесу в економіці держави та необхідність
його підтримки …………………………………..………………...9
1.2. Нормативно-правове регулювання малого бізнесу
в Україні….………………………………………………………...22
1.3. Основні напрямки державного фінансування
малого бізнесу………………………………………………………26
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТОВ «НЕМОРОЖ»
ЗА 2023-2025 РР……………………………………………………………….34
2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Неморож»
за 2023-2025 рр…………………………..………………………………34
2.2 Аналіз фінансового стану СТОВ «Неморож» …………………………...37
2.3. Аналіз фінансових потоків СТОВ «Неморож».…………………………50
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ
ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ……..……………………………….…..65
3.1. Розвиток фінансового механізму регулювання малого
підприємництва….………………………………..………………..……65
3.2 Розробка пропозицій по оптимізації ефективності
фінансової підтримки малого бізнесу…………………………………...69
3.3 Фінансовий лізинг, як механізмами забезпечення доступу до
джерел фінансування на СТОВ «Неморож»……………………………73
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...........79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..85
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..90
6
ВСТУП
Невід'ємною складовою частиною сучасного ринкового господарства є
мале підприємництво, яке надає економіці певну гнучкість, мобілізує крупні
фінансові і виробничі ресурси населення, акумулює в собі потужний
антимонопольний потенціал, служить серйозним фактором розв'язання
соціальних завдань. Але, на розвиток малого підприємництва в Україні
негативно впливають проблеми недосконалості й обтяжливості системи
оподаткування, адміністративні перешкоди у сфері підприємництва,
неврегульованість питань фінансування і кредитування, зокрема
мікрокредитування малого підприємництва, практична відсутність державної
фінансової допомоги, нерозвиненість інфраструктури підтримки
підприємництва. Усунення цих проблем та створення сприятливих умов для
розвитку малого підприємництва потребує впровадження в практику
господарювання нових методів регулювання економіки, які повинні
враховувати ринкові відносини.
Теоретичні та методологічні питання, присвячені проблемам розвитку
підприємництва знайшли своє відображення у дослідженнях багатьох
закордонних вчених - економістів: М. Вебера, В. Зомбарта, Д. Кейнса, П.
Самуельсона, Ф. Хайєка, Й. Шумпетера та інших. Серед російських
дослідників проблем малого підприємництва варто назвати В.Афанасьєва, А.
Блінова, В. Мінєєва, П. М'ягкова, В. Радаєва, В. Савченка, О. Фесенка, О.
Черноуцана, Ф. Шахмалова, О. Шулуса та інших. В Україні дослідження
проблем функціонування малого підприємництва зародилось лише з початком
ринкових перетворень та відповідним формуванням законодавчої бази
здійснення підприємницької діяльності. Питання розвитку малого
підприємництва розглянуті у працях Ю. Авксентьєва, В. Білика, О.
Благодарного, З. Варналія, Л. Воротіної, В. Воротіна, Л. Дмитриченко, В.
Карсекіна, Т.Черняка та інших. Але питання щодо регулювання розвитку
малого підприємництва потребують подальшого дослідження з урахуванням
7
організаційно-економічних умов його розвитку в Україні.
У світі є понад 50 визначень малого підприємства. У ринковій економіці
мале підприємництво виконує цілу низку життєво важливих функцій: малого
підприємства відіграють особливу роль у розвитку торгівлі, сфері послуг,
громадському харчуванні, виробництві товарів народного споживання;
сприяють формуванню конкуренції та протистоять монополістичним
тенденціям; створюють велику частку товарів в економіці; сприяють
вирішенню проблеми зайнятості; задовольняють специфічні потреби
споживачів, формують індивідуальний попит; роблять значний внесок у
науково-технічний прогрес; забезпечують базу для становлення середніх та
великих підприємств у майбутньому; пом'якшують економічні кризи;
підтримують соціальну та політичну стабільність, утверджують демократизм
у бізнесі.
Метою дослідження є розкриття сутності фінансової підтримки
розвитку малого бізнесу в Україні.
Реалізація мети дослідження зумовила об'єктивну необхідність
виявлення та розв'язання наступного комплексу завдань:
розкрити особливості організації фінансів малих підприємств;
узагальнити вітчизняну практику державної фінансової підтримки
розвитку малого бізнесу;
описати зарубіжний досвід державної фінансової підтримки
розвитку малого бізнесу та можливості його застосування в Україні;
- проаналізувати господарську діяльність досліджуваного
підприємства;
- знайти методи удосконалення фінансового механізму підтримки
малого бізнесу.
Об'єктом дослідження є малий бізнес - це самостійна, систематична
господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та
громадян-підприємців, яка проводиться на власний ризик з метою отримання
прибутку.
8
Предметом дослідження є фінансовий механізм підтримки розвитку
малого бізнесу в Україні.
Методи дослідження. Робота ґрунтується на застосуванні діалектичного
підходу до вивчення економічних явищ і процесів, який передбачає всебічне
виявлення закономірностей, тенденцій, взаємозв'язків і взаємозалежностей,
що постійно змінюються і розвиваються. У ході досліджень застосовувались
такі загальнонаукові методи як системний, історичний та логічний підходи,
абстрагування, формалізація, моделювання, індукція та дедукція, аналіз та
синтез, а також такі конкретно-наукові аналітичні прийоми, як порівняння,
групування, структурного (вертикального), динамічного (горизонтального) та
коефіцієнтного аналізу.
Теоретичною й інформаційною основою дослідження є законодавчі та
нормативні акти, інструктивні матеріали, наукові праці вітчизняних та
зарубіжних вчених різних шкіл та напрямків, які стосуються основних
концепцій, принципових положень та окремих аспектів з проблеми, що
досліджується, матеріали наукових конференцій, преси, офіційна статична
інформація,дані статистичної звітності.
9
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО
МЕХАНІЗМУ ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ
1.1. Значення малого бізнесу в економіці держави та необхідність його
підтримки
В умовах системних структурних перетворень національної економіки
підприємницький сектор виконує свою провідну роль і виступає гарантом
стабільності економіки та підвищення рівня життя її громадян. Реальний стан
цього сектора говорить про те, що підприємництво в Україні починаючи з 1991
року постійно розвивається. У державі, в умовах лібералізації ринкових
відносин, створені сучасні передумови для його розвитку. Законодавством
України не передбачено обмежень підприємництва певними видами
економічної діяльності, обрання організаційно-правових форм його
функціонування як юридичними, так і фізичними особами, котрі пройшли
державну реєстрацію [13].
Трансформація соціально-економічних відносин пов’язана з розвитком
ринкової економіки, вона призвела до появи нових суб’єктів господарювання,
у тому числі й такої важливої складової ринкової економіки як мале
підприємництво. Не дивлячись на складні економічні умови та нестабільність
політико-правового середовища, українське суспільство усвідомило
необхідність розвитку малого бізнесу. Без створення економічних, соціальних,
політичних, правових та інших засад для вільного підприємництва в
посткризових умовах жодна країна не зможе приєднатися до світового
економічного простору як рівноправний суб’єкт світових економічних
зв’язків. Це зумовлює необхідність вивчення фундаментальних теоретичних,
методичних і методологічних аспектів формування інституту цивілізованого
підприємництва з урахуванням якісних та кількісних параметрів його розвитку
[14].
10
До загальних організаційно-економічних причин інтенсивного
формування й розвитку малого підприємництва можна віднести:
1. Суттєві організаційно-технологічні зміни, що призвели до нового
співвідношення між великомасштабним і малим виробництвом, зокрема
диверсифікація й модернізація великого виробництва, реструктуризація,
приватизація, зміни у структурі зайнятості, сприяли зростанню малого
підприємництва.
2. Динамізм ринкового середовища, розвиток глобальних ринків,
інформаційних систем призводить до нової схеми розподілу праці. Переваги
малих організаційних форм дозволяють швидше використовувати вільні місця
на ринку, до яких не виявляють інтерес великі корпорації.
3. Підсилення конкуренції між суб’єктами господарювання, що
дозволило малому підприємництву повною мірою визначити свої переваги
[12, с. 115].
Досліджуючи економічну сутність малого бізнесу в умовах
трансформації, можна помітити, що практично повсюдно проходять
ототожнення підприємництва з малим бізнесом, широке використання у
вітчизняній науці та практиці терміну «мале підприємництво» [17].
Економічну сутність малого підприємництва доцільно розглядати у
єдності наступних двох аспектів:
- по-перше, розкриття економічної сутності малого підприємництва
повинно охоплювати його загальні, типові риси, що характеризують його
належність до підприємницької діяльності;
- по-друге, мале підприємництво слід аналізувати як специфічний,
особливий підвид підприємництва.
Для більш глибокого з’ясування загальновидових ознак малого
підприємництва доцільно використовувати підхід, що є загальновизнаним в
економічній літературі. Він означає аналіз цього явища в єдності трьох
основних аспектів підприємництва [16]:
11
- як економічну категорію з властивими їй суб’єктами і об’єктами
підприємницької діяльності;
- як метод господарювання з притаманними йому рисами;
- як особливий тип економічного мислення.
Як економічну категорію ми розуміємо мале підприємництво як
особливий підвид підприємництва, що полягає у створенні і практичній
реалізації нового економічного процесу або здійсненні особливого внеску у
вже існуючий економічний процес, пов’язаний із підприємницькою
діяльністю громадян – фізичних осіб та з функціонуванням малих
підприємницьких структур різних форм власності та організаційно-правових
форм з метою отримання прибутку за умови особистої зацікавленості суб’єкта
підприємництва в ній і необхідності задоволення при цьому певних потреб
суспільства [17].
Об’єктами малого підприємництва виступають малі за кількісними
класифікаційними параметрами підприємства, в межах яких здійснюється
найефективніша комбінація факторів виробництва з метою максимізації
прибутку. Саме нові способи комбінації економічних ресурсів відрізняють
підприємця від звичайного господарюючого суб’єкта.
Як метод господарювання мале підприємництво характеризується
такими визначальними рисами [16]:
- економічною відособленістю, незалежністю господарюючих суб’єктів
у виборі напрямів і методів діяльності, але з обов’язковим урахуванням
кон’юнктури ринку та в межах правових норм;
- відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки та пов’язаний з цим
ризик.
При будь-яких найбільш вивірених розрахунках невизначеність і ризик
мають місце в підприємницькій діяльності;
- орієнтацією на досягнення комерційного успіху, прагнення
максимізувати прибуток, самореалізацію за рахунок втілення своїх знань,
навичок, умінь та сміливих ідей. Разом з тим, задовольняючи свої, суто
12
особисті, інтереси отримання високого доходу, підприємець сприяє і
досягненню суспільного ефекту.
Як особливий тип економічного мислення мале підприємництво
характеризується сукупністю оригінальних поглядів та підходів до прийняття
рішень, які реалізуються у практичній діяльності [18, с. 39].
Специфічними ознаками малого підприємництва слід вважати,
насамперед, його кількісні та якісні класифікаційні параметри, які
розрізняються в залежності від національних особливостей країн. Крім
вищезазначених кількісних ознак (кількість працюючих, обсяг річного
обороту), визначених чинним законодавством, до кількісних параметрів також
відносять частку продажу на ринку, обсяг власного капіталу, обсяг основних
та оборотних засобів, кількість виробленої продукції, низькі управлінські
витрати на одиницю продукції [15].
Мале підприємництво, як специфічний підвид підприємницької
діяльності, має також якісні особливості, які найкраще проявляються у
притаманних йому перевагах і недоліках. Найсуттєвіші переваги цього
підвиду підприємництва можна систематизувати у такому вигляді [16]:
1) економіко-виробничі (гнучкість, динамізм, сприйнятливість до
нововведень, швидке насичення ринку, пристосування до мінливості
технологій, компактність управлінської команди і багатофункціональність
менеджерів, відсутність громіздких управлінських структур, простота
інформаційних зв’язків та неформальний характер планування і контролю;
невеликий обсяг використання фінансових ресурсів та висока оборотність
капіталу; спрощена система збуту);
2) інституціональні (відкритість доступу та легкість входження до цього
сегменту підприємництва);
3) соціально-економічні (забезпечення соціальної стабільності,
насичення ринку праці новими робочими місцями);
13
4) соціально-психологічні (подолання відчуження від засобів
виробництва та кінцеві результати виробничої діяльності, мотивація до праці,
єдність права власності і безпосереднього управління підприємством).
Між тим, поряд із властивими перевагами малому підприємництву
притаманні й певні недоліки, як от [18, с. 39; 21, c. 107]:
- хронічна нестача фінансових коштів, що пов’язано з низькою часткою
власного капіталу і необхідністю залучення позичкових коштів;
- обмеженість масштабів використовуваних засобів виробництва,
зокрема неадекватність технічного оснащення і забезпечення сировиною,
порівняно з великими підприємствами;
- надчутливість до коливань економічної кон’юнктури та політичної
ситуації, великий ступінь залежності від системи підтримки малого
підприємництва;
- значна залежність від окремих великих замовників;
- слабке сегментування власної долі ринку й недостатньо міцні позиції
на ньому;
- високий ризик та схильність до банкрутства.
Аналіз функцій малого бізнесу в ринковій економіці показує наступне.
Мале підприємництво більш оперативно реагує на зміну ринкової
кон’юнктури, надаючи ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця риса
малого бізнесу набуває в сучасних умовах особливої значущості з огляду на
процеси швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту,
прискорення науково-технічного прогресу, зростання номенклатури
вироблених товарів і послуг.
Крім того, малий бізнес мобілізує значні фінансові й виробничі ресурси
населення (у тому числі трудові й сировинні), які за його відсутність не були
б використані. Про можливості малого бізнесу в даному відношенні можна
судити по досвіду промислово розвинених країн, в економіці яких йому за
низкою показників належить помітне, а часом і провідне місце: на малий
14
бізнес тут припадає до 90% всіх підприємств і до 50% валового національного
продукту [17].
Істотний внесок вносить малий бізнес і у формування цивілізованого
конкурентного середовища, що має першорядне значення для залучення
прямих іноземних інвестицій в економіку країн [13]. Малий бізнес є
антимонопольним за самою своєю природою, що проявляється в різних
аспектах його функціонування. З одного боку, завдяки численній кількості
його складових елементів та їх високому динамізму малі суб’єкти
підприємництва у меншій мірі піддається монополізації, ніж великі
підприємства. З іншого боку, при вузькій спеціалізації і використанні
новітньої техніки мале підприємництво виступає як серйозний конкурент, що
підриває монопольні позиції великих корпорацій.
Важливою є роль малого бізнесу у здійсненні прориву по ряду
найважливіших напрямів науково-технічного прогресу, насамперед, у галузі
електроніки, кібернетики та інформатики. Успіхи малого бізнесу
пояснюються низкою переваг перед великим на ринку інновацій: малі фірми
стоять ближче до кінцевого споживача; мають, в силу своїх малих розмірів
можливість швидко перебудувати свою виробничу програму, максимально
враховуючи нові потреби в спеціалізованих та індивідуальних послугах.
Характерна особливість малого бізнесу – висока частка витрат на НДДКР.
Результативність НДДКР в малому бізнесі обумовлена високою часткою
витрат на дослідження, вузькою науковою спеціалізацією (концентрація
зусиль на розробці одного двох продуктів, що випали з тих чи інших причин з
кола інтересів великих фірм), переважна орієнтація на розробку нових видів
продукції, а не технологічних процесів [17].
Альтернативу великим корпоративним системам формують ризикові
підприємства, тобто самостійні дрібні фірми, створювані з метою розробки та
освоєння нововведень, які найчастіше виступають першопрохідцями в нових
наукомістких галузях. Великі компанії часто рухаються у напрямках,
розвіданих і запропонованих дрібними фірмами, поглинаючи їх,
15
диверсифікуючи свою діяльність, використовуючи наукові та технічні
розробки невеликих підприємств. Тому потужні корпорації частково
фінансують малий бізнес і надають йому інші види підтримки
(техдокументація, доступ до обмеженого кола патентів тощо).
Роль малого бізнесу в прискоренні НТП отримала визнання як в
діяльності найбільших корпорацій, так і урядів розвинених країн. Ця роль
підкреслена підвищеною увагою урядів і конкретними заходами з підтримки
малого бізнесу – пільгове фінансування, пільгове оподаткування, виділення
значних коштів на створення «технопарків».
Помітний внесок малого бізнесу і у вирішення проблеми зайнятості. По-
перше, малий бізнес не тільки створює, прямо і побічно ініціює появу
додаткових робочих місць, а й розширює поле ділової активності, залучаючи
в трудову діяльність тих громадян, які не володіють високою
конкурентоспроможністю на ринку праці. Більш «гнучкі» умови праці,
включаючи особливі режими робочого часу, на малих підприємствах роблять
їх привабливими для працівників. Набір нестандартних форм зайнятості
різноманітний і може включати: неповну зайнятість; понаднормову
зайнятість; тимчасову зайнятість на основі трудових договорів, розрахованих
на певний термін; випадкову зайнятість, виступаючу способом отримання
додаткового заробітку при недостатніх трудових доходах або низькій оплаті
праці на основній роботі; зайнятість на основі договорів цивільно-правового
характеру; зайнятість в компаніях, що здійснюють лізинг персоналу; вторинну
зайнятість, що характеризується наявністю постійного додаткового (другого і
т.д.) місця роботи; неформальну зайнятість.
По-друге, оперативно реагуючи на зміну ринкової кон’юнктури, малі
підприємства стають учасниками інвестиційного процесу, сприяють якісному
поліпшенню робочої сили, формують робочі місця на базі нових технологій.
Наприклад, галузі, специфіка яких передбачає більш масштабну участь
малих підприємств у виробничих процесах або наукових розробках
(насамперед, наукомісткі галузі з диверсифікованим виробництвом – точне
16
машинобудування, радіоелектроніка, приладобудування, а також
мікробіологічна і медична промисловість), вимагають використання праці
висококваліфікованої робочої сили, в тому числі дослідників і науковців , що
надзвичайно важливо для збереження і розвитку накопиченого
інтелектуального потенціалу країни.
У традиційних же галузях є широкі можливості створення дешевих
робочих місць для відносно малокваліфікованої робочої сили. Це, перш за все,
деревообробна, поліграфічна харчова та переробна промисловість,
промисловість будівельних матеріалів [17].
Слід зазначити, нарешті, роль малого бізнесу в пом’якшенні соціальної
напруги, оскільки саме мале підприємництво є фундаментальною основою
формування «середнього класу», а, значить пом’якшення притаманних
ринковій економіці тенденцій соціальної диференціації (стратифікації
суспільства).
Всі ці властивості малого підприємництва роблять його розвиток
істотним чинником сталого соціально-економічного розвитку і складовою
частиною реформування економіки тієї чи іншої країни: створення
регульованого, соціально орієнтованого ринкового механізму, подолання
нинішнього падіння виробництва, стабілізації економіки а забезпечення
передумов для швидкого і стійкого економічного підйому. Потрібно
пам’ятати, що це можливо лише в умовах існування малого підприємництва в
органічній єдності із середнім і великим підприємництвом в умовах
проведення активної політики державного сприяння.
Таким чином, сектор малого підприємництва є невід’ємною частиною
соціальноекономічної системи країни, оскільки забезпечує відносну
стабільність ринкових відносин, завдяки своїй гнучкості демонструє
оперативне реагування на постійно мінливі умови зовнішнього середовища.
Малий бізнес відіграє важливу роль у збільшенні чисельності робочих місць і
вирішенні проблем зайнятості населення, тим самим, пом’якшуючи негативні
17
наслідки (структурне та фрикційне безробіття) науково-технічного прогресу
та коливань на ринку праці.
Однією з найгостріших проблем становлення і розвитку малого
підприємництва є забезпечення його достатніми фінансовими ресурсами.
Здійснювати необхідну підтримку, держава може за допомогою цілої низки
фінансових важелів до яких відносяться податки, політика ціноутворення,
бюджетні витрати, кредитно-грошове регулювання. Специфікою
використання фінансових важелів є можливість непрямого впливу, коли
переважає мотив вигідності. Таким чином держава не обмежує свободу вибору
підприємця, не втручається в ринкові механізми, а намагається зацікавити
підприємців до прийняття певних рішень, зорієнтувати прогностичну
діяльність. Проте на даний час, фінансово-кредитні інструменти
використовуються неефективно, про що свідчить незбалансована податкова
політика, обмеженість фінансових ресурсів, а також доступу до них тощо.
Мале підприємництво характеризується відсутністю достатніх
фінансових ресурсів, чому сприяє ціла низка причин: недостатній рівень
отримуваного прибутку, відсутність знань та вмінь проводити амортизаційні
відрахування, недостатній рівень власних заощаджень та сформованих фондів.
Все це зумовлює необхідність розвитку широкої мережі фінансово-кредитної
підтримки малого підприємництва. Особливо актуальним є питання щодо
кредитування малих підприємств у сільській місцевості, переважна більшість
яких обмежена в можливостях кредитування, характеризується низькою
конкурентоздатністю та недостатнім рівнем кваліфікації для отримання
кредиту.
Не кожне мале підприємство спроможне сплачувати досить високі
процентні ставки.
Комерційні банки, у свою чергу, не поспішають розвивати відносини з
малими підприємствами через підвищений ризик неповернення кредитів [12,
с. 27]. Серйозним бар’єром на шляху ефективної взаємодії банківської системи
з підприємницькими структурами є домінування короткотермінових кредитів,
18
адже термін їх повернення здебільшого становить один рік. Такі стислі строки
повернення кредиту гальмують перспективні інвестиції в малий бізнес. Якщо
за короткостроковими кредитами потреба покривається приблизно на 50%, то
за довгостроковими лише – лише на 2% [20, c. 117].
Серйозний конфлікт інтересів комерційних банків, як постачальників
кредитних ресурсів, і малого бізнесу, як потенційного їх споживача, виникає
на ґрунті високих процентних ставок. На сьогоднішній день комерційні банки
надають кредити юридичним і фізичним особам 28-29% у гривні [17]. Ще
більш жорсткими є умови кредитування з боку кредитних спілок, які надають
кредити під 30-36% річних, до того ж у незначних обсягах.
Таким чином, висока вартість кредитування робить банківські ресурси
для малих підприємців невигідними. Серйозною проблемою для більшості
малих підприємств є низьке забезпечення кредиту, тобто відсутність застави.
Аналіз показує, що переважна більшість малих підприємств не володіє
достатньо ліквідним майном для застави. Тому в окремих випадках банки
змушені зменшувати покриття кредиту до 50-70% від вартості майнового
забезпечення, підстраховуючи себе жорсткими умовами погашення. Крім
економічних чинників, не останню роль відіграють організаційні фактори –
складність здійснення з боку банків контролю за позичальниками, оскільки
значна частина з них функціонує в «тіньовій» економіці і часто веде подвійну
бухгалтерію. Недостатнім є професійно-кваліфікаційний рівень багатьох
підприємців, що ускладнює розробку бізнес-плану, техніко-економічне
обґрунтування проекту тощо.
У свою чергу, для суб’єктів малого підприємництва в Україні головними
недоліками кредитів як джерела фінансування є банківська бюрократія,
тривалий термін ухвалення рішення про надання кредитів, їх коротко - та
середньостроковий характер, нестача інформації про кредитні ресурси, вимоги
щодо розкриття інформації [11, с. 22].
19
Із цього стає очевидним, що державна фінансова підтримка створення та
розвитку малих підприємств ще недостатньо ефективна. Її вдосконалення
вимагає вирішення трьох ключових проблем [20]:
- створення розгалуженої мережі малих кооперативних банків, які
спеціалізуються на кредитуванні малих підприємств;
- розширення бази кредитування малих підприємницьких структур та
зниження процентних ставок за кредитами;
- активізація співпраці з іноземними фінансовими інститутами, що
функціонують у сфері малого бізнесу.
Необхідність формування розгалуженої мережі невеликих
кооперативних банків зумовлена тим, що великі банківські установи не
приділяють уваги малим підприємствам.
В основному, це пов’язано зі значними втратами часу на оформлення
кредиту, великим кредитним ризиком та неспроможністю більшості малих
підприємств нести фінансове навантаження щодо сплати відсотків за
кредитами. Із цього слідує висновок про стимулювання розвитку малих банків,
які зорієнтовані, насамперед, на кредитування та обслуговування малого
бізнесу, суб’єкти якого, в свою чергу, повинні бути надійними і
платоспроможними. Їх відсутність є чи не головною причиною зниженої уваги
до кредитування фізичних осіб підприємців, які сьогодні формують ядро
малого бізнесу на селі. Обсяг кредитів, наданих фізичним особам, в рази
менший від обсягу кредитів, наданих суб’єктам господарювання.
Другою, не менш важливою проблемою є державна політика
оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Відомо, що податки – один
із найважливіших важелів державного регулювання економіки. Через
податкову політику держава може стимулювати або обмежувати обсяги
національного виробництва, ступінь ділової активності, включаючи і такий
сегмент економіки як мале підприємництво.
Об’єктивний аналіз основних тенденцій в розвитку малого
підприємництва показує, що за останній період часу податковій політиці
20
держави взагалі й оподаткуванню малого підприємництва зокрема
приділяється значна увага. Свідченням цього є прийняття Податкового
кодексу України, який має значний вплив на правове поле діяльності малого
підприємництва. Прийняття цього важливого нормативно-правового акту
мало б значною мірою структурувало інтереси держави і суб’єктів.
Проте внаслідок необґрунтованої податкової реформи фіскальне
навантаження на мале підприємництво зросло, відносини з фіскальним
органами залишилось не врегульованим [19, с. 37].
Використання податків на цілі розвитку виробничої і соціальної
інфраструктури є вигідним для підприємців, оскільки знижуються їх
трансакційні витрати, економляться кошти на ремонт техніки і обладнання,
зменшуються витрати палива і сировини. Це означає, що сплачені податки
повертаються до підприємців кращими дорогами, надійним зв’язком, новими
технологіями, які ведуть до економії ресурсів. Аналогічно розвиток соціальної
інфраструктури сприяє підвищенню професійно-кваліфікаційного та
освітнього рівня, зміцненню здоров’я працівників, поліпшенню умов праці. На
цьому тлі реалізується стимулююча функція податків і гармонізуються
інтереси їх платників та держави. Тобто система оподаткування малого
бізнесу, поряд з позитивним зарядом, акумулює в собі ряд недоліків, які
вимагають законодавчого врегулювання [20].
Зважаючи на те, що малий бізнес в Україні виконує радше соціальну
функцію «самозайнятості», вкрай важливим є забезпечення
диференційованого підходу до оподаткування малих суб’єктів
господарювання. Прикладом цього є депресивні регіони, де склалася гостра
напруга в сфері зайнятості, поширеною формою стало сімейне безробіття, а
масовим явищем – бідність сільського населення. В цих умовах чи не єдиним
виходом з ситуації є розвиток малого підприємництва. З огляду на це, вкрай
важливим встановлення на визначений часовий лаг нульового рівня
оподаткування. Особливо це стосується тих малих підприємств, які
розпочинають свою діяльність і функціонують у пріоритетних галузях
21
територіальної економіки. Тривалість тимчасового лагу може визначатися
такими критеріями: вид господарської діяльності; галузь економіки, де
функціонує мале підприємство; територія (природно-економічні зони); обсяги
виробництва; кількість новостворених робочих місць; величина оплати праці;
рівень рентабельності виробництва. Здійснення диференційованої політики
щодо оподаткування малого підприємництва в сукупності з активною
фінансовою підтримкою з боку держави сьогодні чи не єдиний вихід із
складної ситуації, в якій опинилося село [20].
Помітну роль у кредитуванні малого бізнесу відіграють небанківські
фінансові інститути. В їх структурі особливо важливу роль відіграють
кредитні спілки, як один з динамічних важелів підтримки та економічної
самоорганізації дрібних підприємців.
Сьогодні цей сектор дещо зменшив динаміку кредитування, тому
відчутного впливу свого функціонування на розвиток підприємництва не
здійснює [22, с. 59]. А між тим в Україні в 20-30-х роках минулого століття
нагромаджено значний позитивний досвід роботи селянських кредитних
спілок, важливість використання якого не втратила своєї актуальності і
сьогодні.
Необхідним елементом небанківського фінансового сектора в Україні
має стати надання лізингових послуг. У країнах з розвинутою ринковою
економікою частка операцій лізингу становить сьогодні 30% від усіх
інвестицій в основний капітал. На регіональному рівні управління активно
слід розвивати спеціалізовані неприбуткові мікрокредитні організації,
основною функцією яких повинно стати мікрокредитування та надання
фінансової підтримки малому бізнесу. Такі небанківські фінансові інститути
позитивно зарекомендували себе в багатьох країнах Латинської Америки та
Карибського басейну.
Формування небанківських установ на регіональному рівні повинно
мати якісне організаційне забезпечення, яке передбачає взаємодію органів
місцевого самоврядування, фінансово-кредитних установ та суб’єктів
22
підприємництва. Зважаючи на те, що більшість підприємств малого бізнесу є
платниками єдиного податку, який є одним з основних джерел наповнення
місцевих бюджетів, саме органи місцевого самоврядування повинні виступити
координатором організування взаємовідносин [20].
Таким чином, створення ефективної системи підтримки малого
підприємництва, що включає тісну взаємодію банківських установ та
небанківського фінансового сектора, кредитних спілок, страхових фондів,
лізингу, венчурних компаній створює підґрунтя для здійснення гнучкої
кредитної політики, ефективного фінансування малого підприємництва.
Вирішення окресленого кола проблем, зв’язаних із фінансово-кредитною
підтримкою малих підприємств, дозволить суттєво підняти роль цього
важливого сегмента економіки в поглибленні ринкових відносин на селі.
Отже, колосальний ефект від використання малого бізнесу в
модернізації регіональної економіки за кордоном відзначений вже давно.
Феномену його впливу на економічні, політичні, соціальні й технологічні
перетворення в регіонах, а також здатності стабілізувати процеси
регіонального розвитку, що відбуваються в цих сферах, постійно приділяється
пильна увага. Це обумовлено тим, що малий бізнес пом’якшує наслідки
структурних змін в економіці, швидко адаптується до вимог ринку, здійснює
істотний внесок у територіально-виробничий розвиток, має здатність до
генерації й використання технічних і організаційних нововведень. Органічно
пов’язаний з великим бізнесом, він є основою стійкого розвитку регіону й
підвищення конкурентоспроможності його економіки.
1.2. Нормативно-правове регулювання малого бізнесу в Україні
Нормативно-правовий база – це сукупність законів, прийнятий
уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством
формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на
23
регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має
неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Правове регулювання системи відносин підприємництва – актуальна
проблема сучасного і майбутнього соціально-економічного життя країни.
Аналіз практики підприємницької діяльності в Україні свідчить про
необхідність самостійного правового забезпечення (врегулювання) малого
підприємництва та визначення його правового статусу в системі
підприємництва.
Правова база малого підприємництва, – це сукупність законів,
нормативних та інструктивних документів, які визначають порядок створення
підприємств, реєстрацію підприємців, фізичних осіб – їхні правові та
організаційні форми, порядок організації виробництва, забезпечення його
необхідними ресурсами, збут, систему оподаткування, відносини між
державою та підприємцями, суб'єктів підприємницької діяльності між собою,
а також дають підприємцям певні правові гарантії.
Формування правової бази малого підприємництва – найголовніша
передумова його становлення та розвитку. Законодавство у сфері малого
підприємництва має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю
норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання
підприємницької діяльності.
Світовий досвід показує, що для успішного розвитку малого
підприємництва необхідно створити правову базу його функціонування,
забезпечити належним чином юридичне закріплення прав та постійне правове
забезпечення з боку держави, що гарантує захист законного функціонування
малого бізнесу, сприяє його розвитку. Міжнародна практика господарювання
доводить, що малий бізнес не може існувати без чітких та ефективних
законодавчих актів. Тому формування сприятливих умов для ведення бізнесу
неможливе без прийняття та реальної дії таких законів, які б чітко визначали
порядок реєстрації суб'єктів малого підприємництва, умови та середовище
24
конкуренції, банкрутство, контракти та інші аспекти підприємницької
діяльності.
Правове забезпечення і захист малого підприємництва в індустріально
розвинутих країнах світу здійснюється, насамперед, через прийняття низки
законів антимонопольного характеру. Вони покликані регламентувати процес
концентрації капіталу, запобігати поглинанню малих фірм великими, сприяти
обмеженню можливостей їхньої дискримінації. Для контролю за дотриманням
таких законів та правил добросовісної конкуренції існують спеціальні
державні антимонопольні органи.
Крім законодавчих актів антимонопольного характеру, правовий режим
малих фірм регулюється також системою спеціальних законів щодо їхнього
статусу, податкового механізму та кредитної підтримки, спрощення процесу
реєстрації та усунення обмежень, що перешкоджають вільному розвиткові
малого бізнесу.
Слід підкреслити, що формування та реалізація державної політики
підтримки малого підприємництва в Україні – це комплексне, широкопланове
завдання.
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади,
який безпосередньо бере участь у формуванні та реалізації державної політики
у сфері розвитку та підтримки малого підприємництва, є Державний комітет
України з питань розвитку підприємництва, який було створено Указом
Президента України 29 липня 1997 року. (У грудні 1999 року цей комітет
перейменовано у Державний Комітет України з питань регуляторної політики
та підприємництва).
Основні завдання комітету: участь у формуванні та реалізації державної
політики у сфері розвитку й підтримки підприємництва та ліцензування
підприємницької діяльності; координація діяльності органів виконавчої влади,
пов'язаної з розробкою та реалізацією заходів щодо розвитку та підтримки
підприємництва в Україні; узагальнення практики застосування законодавства
з питань підприємницької діяльності та її ліцензування, підготовка пропозицій
25
щодо його вдосконалення; сприяння розвиткові малого підприємництва,
системи його консультативної та інформаційної підтримки; підготовка
пропозицій про впровадження та вдосконалення механізмів фінансово-
кредитної підтримки підприємництва; підготовка пропозицій щодо усунення
правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод на
шляху розвитку підприємництва тощо.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері
справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та
зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників
податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів,
повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового
контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської
діяльності» Закон визначає правові та організаційні засади функціонування
дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок
діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи
дозвільного характеру, та державних адміністраторів.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади,
основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду
(контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів
господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Державне регулювання підприємництва полягає в тому, що держава
законодавче забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає
споживачів від проявів недобросовісної конкуренції та монополізму в будь-
яких сферах підприємницької діяльності.
Отже, можна зробити висновок, що сьогодні правове регулювання
малого підприємництва здійснюється численними нормативно-правовими
актами як загального, так і спеціального характеру. Однак уповільнення
26
темпів зростання кількості суб'єктів малого підприємництва, зменшення
кількості зайнятих на них певною мірою свідчить про недостатність і
недосконалість нормативно-правової бази розвитку малого підприємництва,
яка має бути першоосновою, фундаментом (базою – у повному розумінні
цього слова) формування та розвитку суб'єктів малого підприємництва.
1.3. Основні напрямки державного фінансування малого бізнесу
Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на те, що малі
підприємства орієнтовані переважно на масового споживача, найбільш
залежні від впливу конкуренції і схильні до банкрутства. Така тенденція має
враховуватися державою.
У період становлення малих підприємств, звичайно, необхідна державна
фінансова підтримка, розрахована на стимулювання ділової активності,
розширення обсягів виробництва.
Підтримка розвитку малого бізнесу з боку держави здійснюється двома
шляхами:
1) фінансова допомога у формуванні первісного капіталу для створення
малих підприємств;
2) забезпечення сприятливих умов для розвитку діючих малих
підприємств.
Фінансову підтримку малого підприємництва в Україні можна поділити
на два основні напрями: пряма і непряма.
Пряма фінансова підтримка здійснюється через такі форми: надання
субсидій, субвенцій, формування державних фондів, створення
спеціалізованих фінансових установ.
Субсидії — це фінансова допомога держави за рахунок коштів бюджету
на фінансування капітальних укладень, які необхідні для розвитку економіки
держави, але не вигідні для підприємства.
27
Субвенції — фінансова допомога держави місцевим органам влади для
фінансування конкретних об’єктів. Підлягає поверненню у випадку її
нецільового використання.
Фінансове забезпечення програм підтримки малого підприємництва
здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів,
позабюджетних коштів, у тому числі коштів одержаних від приватизації
державного майна та інших джерел фінансування, приватних та іноземних
інвестицій.
Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого
підприємництва визначається у видатковій частині Державного бюджету
України. Розпорядником цих коштів є Державний комітет України з питань
регуляторної політики та підприємництва. Передбачається, що органи
державної влади та місцевого самоврядування можуть виділяти для підтримки
малого підприємництва кошти в розмірі не менше 0,5 % річних доходів
відповідних бюджетів.
Інший напрям державної фінансової підтримки розвитку
підприємництва має непрямий характер. Він поступово витісняє важелі
прямого адміністративного впливу. До основних форм державної фінансової
підтримки підприємництва належать: податкові знижки (або повне звільнення
від податків); податкові пільги; прискорена амортизація; знижки на науково-
дослідні роботи; знижки на витрати, пов’язані з підготовкою кадрів для
підприємницької діяльності та ін.
Зазначені форми державної підтримки тією чи іншою мірою
використовуються в Україні і зарекомендували себе як ефективні та гнучкі
важелі державної допомоги, які мають здебільшого недискримінаційний
характер.
Доступним джерелом фінансування малого підприємства є надання
урядом гарантій повернення позик у разі неплатоспроможності малих
підприємств. Це зменшує ризик для позикодавця і усуває головну перешкоду
на шляху надання позик малим підприємствам.
28
Але для функціонування такої системи фінансування необхідна
відповідна банківська система з визначеним капіталом. На жаль, кредитних
джерел для малого підприємництва в Україні практично немає. Головна
причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція,
нестабільність у регулюванні фінансової і банківської діяльності.
Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування малих
підприємств і задовольняють лише незначну частину діючих підприємств.
Водночас в Україні існує три потенційно доступні джерела одержання
фінансових ресурсів для малого підприємництва:
- Український фонд підтримки підприємництва;
- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських)
господарств;
- Державний інноваційний фонд України.
Основними завданнями фонду підтримки підприємництва є:
1. Сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва
шляхом залучення й ефективного використання фінансових ресурсів на
поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та
проектів, часткової сплати відсотків за надані підприємцям кредити
установами банків.
2. Співробітництво з міжнародними іноземними та українськими
фінансовими установами з питань розвитку підприємництва.
3. Участь у реалізації міжнародних договорів у частині фінансового
забезпечення розвитку підприємництва в Україні.
Для реалізації основних завдань фонду використовуються кошти,
передбачені Державним бюджетом України на фінансову підтримку
підприємництва.
Ураховуючи незначний розмір коштів, які були в розпорядженні фонду,
він не став дійовим інструментом у політиці фінансової державної підтримки
підприємництва і розвитку конкуренції.
29
З метою активізації підприємницької діяльності селянських
(фермерських) господарств, зокрема шляхом створення ними підприємств із
заготівлі, переробки, зберігання, реалізації сільськогосподарської продукції,
виробництва будівельних матеріалів та розвитку інших ринкових структур
агросервісу, розпорядженням Кабінету Міністрів України було утворено
Український державний фонд підтримки селянських (фермерських)
господарств. Основна мета діяльності цього фонду — забезпечення реалізації
державної політики підтримки селянських (фермерських) господарств,
створення стабільних фінансових умов для становлення та розвитку
конкурентного приватного селянського сектору економіки в Україні. Кошти
фонду поповнюються щорічно через Державний бюджет і спрямовуються на
розроблення проектів відведення земельних ділянок, відшкодування частини
витрат, пов’язаних із сплатою відсотків за користування позичками банків та
на інші потреби, передбачені статутом фонду.
Іншим джерелом фінансової державної підтримки малого підприємства
є Державний інноваційний фонд України. Кошти Держіннофонду формуються
за рахунок бюджетних асигнувань, обов’язкових відрахувань підприємств, а
також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.
Одержання підприємством пільгової позички на 1—1,5 року за
інноваційним проектом дає змогу підприємству оновити основні засоби,
провести технологічне переоснащення виробництва для випуску наукомісткої
продукції, для заміни імпортної продукції.
Важливою формою державної фінансової підтримки малого
підприємництва є пільгове оподаткування. Скорочення податкових пільг
значно послабили ділову активність у сфері малого підприємництва,
спричинило значне зменшення кількості новоутворених та діючих малих
підприємств.
Загальновизнано, що основним регулятором економіки будь - якої
держави є податкова система, яка може або стимулювати розвиток
виробництва та залучати інвестиції, або стримувати ділову активність.
30
Податкова система сьогодні неадекватна умовам перехідної економіки і
не забезпечує ефективного розв’язання проблем розвитку економічних
реформ.
Внесені останнім часом деякі зміни до податкової системи дещо
послаблюють податковий тиск на товаровиробників, розширюють їхні
можливості для збільшення внутрішніх нагромаджень і оплати праці. Проте
суттєвих зрушень у формуванні податкової системи в напрямі стимулювання
підприємницької діяльності ще немає. Аналіз процесу ринкових перетворень
в Україні свідчить, що недосконала система оподаткування і відсутність
цілеспрямованої послідовної фінансової підтримки підприємництва —
основні перепони на шляху формування ринкового середовища держави,
розвитку малого підприємництва. Це викликає необхідність розроблення та
реалізації дійової політики державної фінансово-кредитної підтримки малого
підприємництва.
З метою удосконалення державної фінансової підтримки
підприємницької діяльності необхідно передбачити такі заходи:
1. Удосконалення кредитної політики, а саме організація державних
кредитних установ з метою пільгового кредитування підприємницької
діяльності.
2. Удосконалення податкової політики, тобто створення сприятливого
податкового клімату для суб’єктів малого підприємництва, зокрема для тих,
котрі здійснюють діяльність у пріоритетних напрямах.
3. Подальше вдосконалення прямої фінансової підтримки з боку
держави, а саме:
Фінансування за рахунок бюджетних коштів державних, галузевих та
основних регіональних програм підтримки малого підприємництва; залучення
коштів місцевих бюджетів для фінансування регіональних програм розвитку
підприємництва, цільових проектів; забезпечення умов для створення і
діяльності недержавних фондів підтримки підприємництва; заохочення
громадських об’єднань, фінансових організацій до надання коштів на
31
підтримку розвитку малого підприємництва за пріоритетними напрямами
тощо.
Таким чином, податкова система і фінансово-кредитна політика мають
бути спрямовані на стимулювання розвитку малого підприємництва, реально
допомагати у створенні нових фірм, відкритті бізнесу громадянами-
підприємцями. Реальна фінансова допомога малому підприємництву
сприятиме не лише його становленню, тобто появі нових суб’єктів
господарювання, а має бути спрямована також на забезпечення його
фінансової самостійності, на створення сприятливих умов розвитку на
національному і світовому ринку.
Неефективність нині діючої системи державної фінансової підтримки
розвитку малого підприємництва полягає в тому, що заходи у сфері державної
політики розвитку малого підприємництва розроблюються і затверджуються
на рівні Кабінету Міністрів України і не мають правової та юридичної сили,
оскільки правові засади та гарантії підприємництва, основні обов’язки
громадянина, у тому числі й підприємця як фізичної особи визначаються
виключно законами України.
Крім того, неефективність державної підтримки розвитку малого
підприємництва зумовлена недосконалістю, незавершеністю організаційної
побудови комплексної дійової системи, спрямованої перш за все на фінансове
і ресурсне забезпечення розвитку малого підприємництва. В окремих
випадках механізм функціонування системи державної підтримки малого
підприємництва неадекватний реальному стану внутрішнього та зовнішнього
середовища малого підприємництва. Для усунення зазначених недоліків
необхідно, щоб система державної підтримки малого підприємництва
відповідала тим завданням, які має розв’язувати держава, підняти її на якісно
нові концептуально-програмні параметри і затверджуватися на законодавчому
рівні.
Слід зауважити, що суб’єктам малого підприємництва надається
пільговий кредит за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції і
32
розвитку (ЄБРР). Для отримання пільгового кредиту суб’єкти малого
підприємництва надають спеціальній комісії комерційного банку, якому
дозволено кредитування за рахунок коштів ЄБРР, розрахунки щодо
використання кредиту і розмір прибутку від його використання.
Надані розрахунки мають відповідати таким вимогам:
1. Дотримання оптимального співвідношення між власними і
запозиченими коштами. Як правило, власних коштів мале підприємство
повинно мати не менше 30 % загальної потреби у фінансових ресурсах.
2. Мале підприємство повинно бути кредитоспроможним. З цією метою
визначаються відповідні фінансові коефіцієнти, які характеризують
фінансовий стан малого підприємства.
3. Забезпеченість кредиту.
4. Мале підприємство обов’язково має бути приватним підприємством.
5. Наявність кредитного договору, укладеного між малим
підприємством і комерційним банком.
Комерційний банк, якому дозволено здійснювати кредитування за
рахунок коштів Європейського банку реконструкції і розвитку проводить
аналіз господарської діяльності малого підприємства, звертаючи увагу на
кредитоспроможність цього підприємства, оскільки комерційний банк бере на
себе ризик неповернення виданого кредиту.
Відповідно до домовленості з Європейським банком реконструкції і
розвитку комерційний банк, який надає кредит суб’єкту малого
підприємництва, повинен відповідати таким вимогам:
1. Комерційний банк обов’язково має бути приватним.
2. Мати ліцензію Національного банку України на проведення операцій
з іноземною валютою.
3. Чітко дотримуватися вимог, які передбачені угодою, що укладається
між комерційним банком і Національним банком України; надавати фінансові
звіти для перевірки міжнародним аудиторам.
33
4. Підтримувати співвідношення між внесеним капіталом і активами
комерційного банку (4 % на початку отримання кредиту і 8 % на період
повернення кредиту).
Причинами відмови у наданні кредиту суб’єктові малого
підприємництва можуть бути:
1) незадовільний поточний фінансовий стан суб’єкта малого
підприємництва ;
2) незадовільне управління малим підприємством;
3) відсутність належного контролю за використанням кредитних
ресурсів;
4) непридатна технологія і організація виробництва.
Отриманий суб’єктом малого підприємництва кредит має бути
цільовим, а саме: використовуватися на довгострокове фінансування засобів
виробництва та оборотного капіталу; фінансування експертних контрактів,
імпортних технологій; кредитування оренди основних засобів.
Водночас кредит не надається на такі заходи: покриття зобов’язань
малого підприємства комерційному банку; фінансування житлових програм;
укладення в цінні папери.
Мінімальний розмір кредиту становить 50 тис. доларів, максимальний
— 2,5 млн доларів.
Строк повернення кредиту залежить від того, на які заходи
використовується кредит. Зокрема, у разі використання кредиту на
фінансування експортно-імпортних поставок строк повернення кредиту
встановлений у межах 6—12 місяців; за умови кредитування засобів
виробництва строк повернення кредиту — 5 років.
Відсотки за користування кредитом встановлюються на рівні маржі
комерційного банку, який надає кредит.
34
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТОВ «НЕМОРОЖ»
ЗА 2023-2025 РР
2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Неморож» за 2023-
2025 рр.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Неморож» утворене на
підставі рішення (протокол № 3 від 19 лютого 1998 року) Зборів Учасників
приватного підприємства з метою здійснення господарської діяльності, яка
направлена на задоволення потреб населення Черкаської області в продукції,
товарах і послугах, утворення нових робочих місць і отримання прибутку.
Основні види діяльності підприємства:
- будівельні, ремонтні, пусконалагоджувальні, проектно-конструкторські
роботи, промислове і приватне будівництво;
- монтаж систем відеоспостереження і сповіщення про пожежу;
- монтаж антен і іншого устаткування;
- монтаж і ремонт засобів охоронно-пожежної сигналізації;
- побутові послуги, у тому числі послуги у сфері комунального
господарства;
- загальне будівництво (нові роботи, реконструкції, оновлення);
- оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами;
- посередницька діяльність;
- торгово-закупівельна, торгово-посередницька діяльність, торгівля
(оптова і роздрібна, у тому числі за договорами комісії, доручення,
агентськими операціями) продовольчими і непродовольчими товарами;
- послуги автосервісу.
Майно підприємства складається з основних та обігових коштів, а також
інших цінностей, вартість яких відбивається на балансі підприємства.
Джерелом формування майна товариства є:
- фінансові та матеріальні внески учасників;
35
- доходи, які отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також
інших видів діяльності;
- кредити банків та інших кредиторів;
- безоплатні та благодійні внески, пожертвування фізичних та юридичних
осіб;
- внески учасників товариства особистих коштів готівкою на банківський
розрахунковий рахунок для поповнення обігових коштів товариства з
наступним поверненням цих внесків учаснику;
- інші джерела, не заборонені законодавством.
Підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на
підставі повного госпрозрахунку, самофінансування і самоокуповування, несе
відповідальність за результати своєї господарської діяльності, за виконання
взятих на себе зобов’язань перед трудовим колективом, партнерами, що
укладаються у договорах, перед держбюджетом та перед банками згідно
діючому законодавству.
Підприємство створене на необмежений термін.
Товариство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи
розвитку виходячи з попиту на виготовлену продукцію, роботи, послуги та
необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку товариства,
підвищення особистих доходів своїх працівників.
СТОВ «Неморож» організовує матеріально-технічне забезпечення
власного виробництва шляхом придбання ресурсів безпосередньо у
виробників, в оптовій торгівлі, а також у громадян.
Всі розрахунки підприємства, включаючи платежі в бюджет та сплату
заробітної платні, виконуються в календарній черговості надходження
розрахункових документів (наставанні строків платежів), крім дивідендів та
сум, що перевищують середній денний обіг товариства.
Розрахунки по своїх обов’язках з юридичними та фізичними особами
підприємство здійснює через банківські установи, так і готівкою.
Товариство здійснює в визначеному порядку оперативний
36
бухгалтерський облік своєї господарської діяльності, веде статистичну
звітність.
Підприємство вступає і бере участь в господарських товариствах і
об'єднаннях на договірній основі. Реалізує свою продукцію, роботи, послуги,
а також відходи виробництва за вільними цінами залежно від попиту, а у
випадках, передбачених законодавством – за фіксованими цінами.
У даний час середньоспискова чисельність працюючих підприємства
складає 15 чоловік.
На чолі підприємства стоїть директор, якому підкоряються
функціональні заступники: по економіці; із загальних питань; головний
бухгалтер і головний інженер. Безпосередньо директору підкоряються також
адміністративно-господарський відділ і відділ технічного контролю. В
підпорядуванні заступників знаходяться відповідні відділи і підрозділи.
Заступник директора по економіці відповідає за роботу планово-економічного
відділу і відділу праці і заробітної платні. В підкоренні головного бухгалтера
знаходиться бухгалтерія.
Бухгалтерський облік ведеться бухгалтерією організації. Головний
бухгалтер призначається і звільняється з посади керівником організації.
Головний бухгалтер несе відповідальність за правильність ведення
бухгалтерського обліку, формує облікову політику організації і надає її на
затвердження директору. Відповідальність за правильність складання і
реалізації облікової політики, а також за стан бухгалтерського обліку несе
директор організації, який здійснює оперативне керівництво діяльністю
бухгалтерії і спільно з головним бухгалтером підписує фінансові і
розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання.
Господарський рік підприємства встановлюється з 1 січня по 31 грудня
календарного року включно. За підсумками року складається баланс, що
потребує затвердження в порядку, передбаченим Статутом товариства.
Господарські операції оформляються з використанням первинних
облікових документів. Операції по обліку, для яких відсутні затверджені
37
форми первинних документів, оформляються формами документів,
розробленими організацією відповідно до встановлених Законом вимог. Всі
господарські операції, вироблювані підприємством, оформляються
виправдувальними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський
облік.
В своїй роботі підприємство застосовує робочий план рахунків
бухгалтерського обліку, розроблений відповідно до типового Плану рахунків,
керівництво підприємства для забезпечення нормальної роботи широко
використовує сучасні методи управління.
Інвентаризація основних засобів і матеріалів проводиться щорічно
станом на 1 січня. Інвентаризація дебіторської заборгованості проводиться
щокварталу станом на останній місяць кварталу.
Підприємство також реалізує замовникам матеріали, необхідні для
виконання робіт.
2.2 Аналіз фінансового стану СТОВ «Неморож»
Оцінка результатів фінансово-господарської діяльності, як правило,
здійснюється в межах фінансового аналізу. Основною інформаційною базою
такого аналізу служить бухгалтерська звітність.
Аналіз фінансового стану СТОВ «Неморож» проводився за 2023-2025
рр. Основним джерелом інформації для проведення аналізу послужила
бухгалтерська звітність підприємства за 2023-2025 рр.: баланс та звіт про
фінансові результати (Додатки А і Б).
Аналіз фінансового стану СТОВ «Неморож» почнемо з аналізу валюти
балансу. Аналіз валюти балансу проводився шляхом порівняння даних
загальної вартості підприємства протягом аналізованого періоду з 2024 по
2025 рр. Для більшої наочності для порівняння валюти балансу були
використані дані і 2023 року.
38
Дані щодо валюти балансу наведено на рис. 2.1 (по роках).
Рисунок 2.1 Дані валюти балансу по роках (2023-2025 рр.)
За аналізований період спостерігається збільшення валюти балансу. Але,
розглянувши дані валюти по кварталах, бачимо, що вона не тільки
збільшувалася, але й зменшувалася і найнижчою була у 3 кв. 2024 року і
становила 93,3 тис.грн. Далі вона поступово збільшувалася і найбільшого
свого рівня досягла в 4 кв. 2025 року і становила 110,7 тис.грн.
На підставі даних балансу (Додаток А) розрахуємо абсолютну зміну
показників балансу за аналізований період (табл. 2.1).
З табл. видно, що валюта балансу з 2024 по2025 рр. збільшилась на 41
тис.грн. Але по окремих показниках балансу спостерігається її зниження.
Так, відбулося зменшення дебіторської заборгованості по рахунках з
бюджетом на 0,3 тис.грн. і збільшення її за товари на 1,5 тис.грн. Загалом
дебіторська заборгованість зросла в порівнянні з минулим роком на 1,2
тис.грн., що не дуже добре, тому що збільшення дебіторської заборгованості
негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Грошові кошти
підприємства в порівнянні з 2024 р. зменшилися на 118 тис.грн. Це може бути
пов'язане із збільшенням запасів (на 114,3 тис.грн.) та дебіторської
заборгованості, а також із зменшенням виручки від реалізації та, відповідно,
чистого доходу підприємства у 2025 році. За аналізований період
39
спостерігається зменшення оборотних засобів та збільшення кредиторської
заборгованості. Динаміка формування оборотних засобів і кредиторської
заборгованості має негативну тенденцію. Зростання кредиторської
заборгованості (постачальникам - на 14,4 тис.грн.) пояснюється збитковою
роботою підприємства та відсутністю коштів для своєчасної сплати поставок
сировини та ресурсів. Втім, кредиторська заборгованість по розрахунках з
бюджетом в порівнянні з минулим роком зменшилася на 4,9 тис.грн., що добре
для підприємства. Власний капітал підприємства зріс на 31,5 тис.грн.
Таблиця 2.1 - Абсолютна зміна (абсолютний приріст) показників
балансу за 2024-2025 рр., тис. грн.
Абсолютний приріст по роках
Показник
2024 2025
Необоротні активи 17,1 43,5
Оборотні активи:
- виробничі запаси 62,6 114,3
- дебіторська заборгованість 6,7 1,2
в т.ч. за товари 8,0 1,5
з бюджетом - 1,3 - 0,3
- фінансові кошти 6,9 - 118,0
Всього оборотні активи 76,2 -2,5
Власний капітал 127,9 31,5
Кредиторська заборгованість: - за товари 0,5 14,4
- з бюджетом - 35,1 - 4,9
Всього кредиторська заборгованість - 34,6 9,5
Величина зміни валюти балансу 93,3 41,0
Для того, щоб проаналізувати фінансовий стан підприємства, треба
розрахувати різні коефіцієнти: фінансової стійкості, платоспроможності,
рентабельності, ділової активності та ін.
40
Розрахунки основних показників фінансового стану підприємства за
2024-2025 рр. наведені в таблиці Додатку Е.
Коефіцієнт автономії (Кавт) на початок періоду становив 0,91, на кінець
періоду 0,89. Частка власних коштів у загальній сумі до ресурсів та
заборгованості зменшилася на 0,02 тис. грн. Критичний рівень коефіцієнта не
повинен знижуватись більше 0,5, тобто загальна сума заборгованості не
повинна перевищувати суму власних джерел фінансування. Кавт перевищує
своє критичне значення протягом всього аналізованого періоду. Це свідчить
про достатню величину власного капіталу для функціонування підприємства
без залучення зовнішніх джерел фінансування.
Фінансова стійкість підприємства оцінювалася за величиною
коефіцієнта фінансової стабільності (Кфс), який характеризує співвідношення
власних і позикових коштів.
Перевищення власних коштів над позиковими вказує не те, що
підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і є відносно
незалежним від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення
коефіцієнта фінансової стабільності має бути більшим, ніж 1. Значення
розрахованого коефіцієнта перевищує 1, хоча при цьому спостерігається
тенденція до спаду.
Для вирішення питання про забезпечення підприємства власними
коштами розраховують коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзк). Цей
коефіцієнт відповідає нормативному значенню (воно має бути більшим, ніж
0,1), хоча на кінець аналізованого періоду спостерігається його зниження,
зумовлене збільшенням вартості необоротних активів (з 75,8 тис. грн. до 119,3
тис. грн.) та зменшенням оборотних активів (з 309,5 тис. грн. до 307,0 тис.
грн.), хоча власний капітал підприємства збільшився на 31,5 тис. грн.
Ключовим показником, який розраховується в процесі фінансового
аналізу, є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він показує частину
короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити
в найближчий період. Коефіцієнт абсолютної ліквідності вважається
41
достатнім, якщо він перевищує 0,2. За порушення даної умови підприємство
вважають неплатоспроможним.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) на кінець періоду зменшився на
4,14, але не зважаючи на це, він значно перевищує критичний рівень. Тому
підприємство можна вважати платоспроможним.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) теж мав тенденцію до зниження і
його значення на кінець періоду становило на 4,21 менше, ніж на початок, що
характеризує зниження швидкості покриття зобов'язань підприємства його
активами.
Як свідчить зниження коефіцієнта поточної ліквідності, або
платоспроможності (Кпл), поточні можливості підприємства на кінець періоду
зменшилися на 2,14, хоча коефіцієнт відповідає наступному обмеженню: Кпл
≥2. Тому підприємство досить платоспроможне.
Показники ліквідності на підприємстві в нормі і платоспроможність
підприємства досить висока, проте протягом аналізованого періоду
спостерігається стійка тенденція до спаду показників ліквідності, а відповідно,
і платоспроможності підприємства.
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт
покриття (Кп). Він характеризує достатність оборотних коштів підприємства
для погашення заборгованості протягом періоду.
Цей показник показує, скільки фінансових одиниць оборотних коштів
припадає на кожну одиницю короткострокових зобов'язань, при критичному
значенні Кп = 1. За Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп
> 1 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги.
Коефіцієнт покриття на початок періоду становив 9,32, на кінець 7,18,
тобто він зменшився на 2,14. Він перевищує своє критичне значення, тому
баланс підприємства можна вважати ліквідним, а підприємство
платоспроможним.
В той же час на підприємстві спостерігається значне перевищення
нормативного рівня коефіцієнтів ліквідності, що недоцільно, тому що
42
говорить про нераціональне вкладення та використання оборотних коштів. Це
стосується і матеріальних запасів, надлишок яких призводить до
„заморожування" коштів, і фінансових ресурсів, основна задача яких
забезпечувати виробничий процес в доцільному для підприємства масштабі, а
значить, приріст майна. Питома вага виробничих запасів у структурі активів в
2024 році становила 28,9%, в 2025 році вона збільшилась на 37,5% і становила
66,4% (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 - Склад, структура і динаміка оборотних активів
підприємства
Значення, тис.
Питома вага, % Відхилення за
Показники грн. питомою вагою,
2024 2025 2024 2025 (+/-)
Виробничі запаси 89,6 203,9 28,9 66,4 37,5
Дебіторська 14,5 15,7 4,7 5,1 0,4
заборгованість
Грошові кошти 205,4 87,4 66,4 28,5 -37,9
Всього оборотні 309,5 307,0 100,0 100,0 Х
активи
Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може
свідчити про:
- прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити фінансові
активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;
- нераціональність вибраної господарської стратегії, унаслідок чого
значну частину поточних активів іммобілізовано в запасах, ліквідність яких
може бути дуже низькою. Отже, на підприємстві присутній надлишок
виробничих запасів.
Загальний коефіцієнт оборотності (Коз) відображає ефективність
використання всіх засобів, які є у розпорядженні підприємства незалежно від
43
їх джерел. Він визначає, скільки разів за період відбувається повний цикл
виробництва і обігу, що приносить прибуток.
Цей показник відображає швидкість обігу загального капіталу.
Протягом року цей показник зменшився на 0,53 тис. грн. Його зменшення
свідчить про зниження рентабельності підприємства та рентабельності
необоротних активів.
Що стосується коефіцієнтів обіговості як дебіторської, так і
кредиторської заборгованості (Кдз і Ккз), то обидва показники впродовж
аналізованого періоду зменшуються, що означає зменшення швидкості сплати
заборгованості підприємству (від дебіторів) та зменшення швидкості сплати
заборгованості підприємства (кредиторам) і зростання купівлі продукції в
кредит.
На підприємстві зменшилася частка дебіторської заборгованості в
загальному обсязі обігових коштів (коефіцієнт Да) Таким чином, відбувається
зростання ліквідності поточних активів загалом, а, отже, поліпшення
фінансового стану підприємства, але дуже незначне. За аналізований період
спостерігається також зменшення співвідношення дебіторської і
кредиторської заборгованості.
Аналізуючи коефіцієнти рентабельності, можна сказати, що
підприємство є досить рентабельним, але помічене зменшення всіх показників
рентабельності, що свідчить про не зовсім ефективне використання активів
підприємства та власного капіталу.
Аналіз фінансового стану підприємства неможливий без аналізу
дебіторської та кредиторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних
активів і впливає на фінансовий стан підприємства; значну ж частину в складі
джерел коштів підприємства займають позикові кошти, зокрема, кредиторська
заборгованість. Тому необхідно вивчити дебіторську і кредиторську
заборгованості, їх склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз.
З метою аналізу складу і структури дебіторської та кредиторської
44
заборгованостей були складені таблиці 2.3 і 2.4.
Таблиця 2.3 - Склад, структура і динаміка дебіторської заборгованості
підприємства
№ Розрахунки з На початок року На кінець року Відхилення (+/-)
з/п дебіторами
Тис.грн. Пит. Тис.грн. Пит. Тис.грн. За пит.
вага,% вага,% вагою,%
1. За товари 12,8 88,28 14,3 91,08 +1,5 +2,80
2. 3 бюджетом 1,7 11,72 1,4 8,92 -0,3 -2,80
Разом: 14,5 100,00 15,7 100,00 +1,2 х
Таблиця 2.4 - Склад, структура і динаміка кредиторської
заборгованості підприємства
№ Розрахунки з На початок року На кінець року Відхилення (+/-)
з/п кредиторами
Тис.грн. Пит. Тис.грн. Пит. Тис.грн. За пит.
вага,% вага,% вагою,%
1. За товари 1,0 3,01 15,4 36,10 +14,4 +33,09
2. 3 бюджетом 32,2 96,99 27,3 63,90 -4,9 -33,09
Разом: 33,2 100,00 42,7 100,00 +9,5 х
Аналізуючи дані таблиць 2.3 і 2.4, необхідно зазначити, що загалом за
рік дебіторська заборгованість збільшилася на 1,2 тис. грн. Найбільші її суми
визначаються за статтею „Заборгованість за товари, роботи, послуги”. Сума по
даній статті балансу на кінець року визначається 14,3 тис. грн., а на початок -
12,8 тис. грн. По статті „Заборгованість за розрахунками з бюджетом”
спостерігається зниження заборгованості, яке становить 0,3 тис. грн.
Розглядаючи структуру дебіторської заборгованості, слід визначити, що
45
в загальній сумі дебіторська заборгованість по статті „Заборгованість за
товари, роботи, послуги” на кінець року складає 91,08%, а на початок - 88,28%.
її питома вага у складі всієї дебіторської заборгованості збільшилась на 2,8%.
Питома вага заборгованості по статті „Заборгованість за розрахунками з
бюджетом” зменшилась за рік на 2,8%. Слід зазначити, що підприємство
частково розрахувалось перед бюджетом. На початок року сума дебіторської
заборгованості перед бюджетом становила 1,7 тис. грн. (11,72%), а на кінець
року 1,4 тис. грн. (8,92%).
Питома вага дебіторської заборгованості у структурі оборотних активів
підприємства в 2025 році збільшилась на 0,4% проти 2024 року. А питома вага
фінансових коштів у структурі оборотних активів зменшилась на 37,9% (Табл.
2.2).
Щодо аналізу кредиторської заборгованості, то дані таблиці 2.5 свідчать,
що за рік кредиторська заборгованість збільшилась на 9,5 тис. грн. Найбільші
її суми визначаються за статтею „Заборгованість за розрахунками з
бюджетом”. Сума за статтею балансу „Заборгованість за товари, роботи,
послуги” на початок року становила 1 тис. грн., а на кінець 15,4 тис. грн., що
на 14,4 тис. грн. більше. По статті „Заборгованість за розрахунками з
бюджетом” відбулося зниження заборгованості на кінець року на 4,9 тис. грн.
В загальній сумі кредиторська заборгованість по статті „Заборгованість
за товари, роботи, послуги" на кінець року становить 36,1%, а на початок року
3,01%. Питома вага кредиторської заборгованості по цій статті у складі всіх
зобов'язань підприємства збільшилась на 33,09%, а питома вага по статті
„Заборгованість за розрахунками з бюджетом" зменшилась теж на 33,09%.
Розглянемо стан дебіторської та кредиторської заборгованості на
підприємстві „Неморож" по кварталах 2024-2025 рр.
Дебіторська заборгованість на початок 2024 року була найнижчою (2,5
тис. грн.), потім почала підніматись і в 3 кварталі 2024 р. вже становила 4,7
тис. грн. В 4 кварталі вона знову знизилася. Але в 1 кварталі 2025 р.
дебіторська заборгованість знову взяла гору і була найвищою (4,8 тис. грн.). З
46
2 кварталу вона почала знижуватись і на кінець року її рівень становив 2,9 тис.
грн.
Стан кредиторської заборгованості також нерівномірний. З початку 2024
р. кредиторська заборгованість то зростала, то падала. Найвищого свого рівня
вона досягла в 1 кварталі 2025 р. (11,2 тис. грн.), а найнижчого - в 2 кварталі
2024 р. (7 тис. грн.). В 4 кварталі 2025 р. заборгованість була на 1,9 тис. грн.
більшою, ніж за аналогічний період 2024 р. і становила 9,9 тис. грн.
Проведемо порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської
заборгованості за аналізований період, який представлено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської
заборгованості у 2025 році, тис. грн.
Показники Дебіторська Кредиторська Перевищення
заборгованість заборгованість заборгованості
дебіторської кредиторської
Заборгованість 14,3 15,4 - 1,1
за товари -
За розрахунки 1,4 27,3 - 25,9
з бюджетом -
Разом: 15,7 42,7 - 27,0
За даними таблиці 2.5 на підприємстві спостерігається перевищення
кредиторської заборгованості над дебіторською. Це, з одного боку, може
свідчити про раціональне використання коштів, а з другого - це негативна
тенденція, тому що у разі вимоги кредиторів повернути борг, підприємство
може бути поставлено в залежність від фінансового стану дебіторів.
При проведенні фінансового аналізу важливе значення має аналіз
прибутковості підприємства. Базою для його проведення є «Звіт про фінансові
результати», приведений в додатку Б.
Порівняльний аналіз показників даного звіту наведений в таблиці 2.6.
За даними таблиці на кінець періоду виручка від реалізації на
47
підприємстві зменшилася на 123,1 тис.грн., або 12,5%. На стільки ж процентів
зменшились непрямі податки та чистий дохід. Загалом за рік витрати
підприємства зменшились на 6,2 тис.грн. (0,9%), в т.ч.:
- матеріальні затраті зменшились на 9,4 тис.грн. (3%);
- інші операційні витрати зменшились на 28,8 тис.грн. (14,3%).
По статтях витрат помічено і збільшення деяких видів витрат:
- витрати на оплату праці збільшились на 22,8 тис.грн. (18,1%);
- відрахування на соціальні заходи збільшились на 5,7 тис.грн. (12,6%);
- амортизація збільшилась на 3,5 тис.грн. (26,3%).
Таблиця 2.6 - Аналіз прибутковості підприємства в 2025 році, тис. грн.
Відхилення (+/-)
Показники 2024 2025 % до початку
Значення
року
Виручка від реалізації 986,0 862,9 -123,1 -12,5
Непрямі податки 164,3 143,8 -20,5 -12,5
Чистий дохід від реалізації 821,7 719,1 -102,6 -12,5
Матеріальні затрати 308,7 299,3 -9,4 -3,0
Витрати на оплату праці 125,5 148,3 22,8 18,1
Відрахування на соціальні 45,1 50,8 5,7 12,6
заходи
Амортизація 13,3 16,8 3,5 26,3
Інші операційні витрати 201,2 172,4 -28,8 -14,3
Разом витрати 693,8 687,6 -6,2 -0,9
Чистий прибуток 127,9 31,5 -96,4 -75,4
Чистий прибуток підприємства в порівнянні з 2024 р. зменшився на 96,4
тис.грн., що дорівнює 75,4%. Зменшення чистого прибутку підприємства
зумовлене, передусім, зменшенням виручки від реалізації, відповідно, чистого
доходу від реалізації та збільшенням загальної суми витрат підприємства за
48
рік.
Значення чистого прибутку за аналізований період знизилось, тому
можна сказати про більш збиткову роботу підприємства в порівнянні з 2024 р.
На це вплинуло зменшення виручки від реалізації продукції та збільшення
витрат на оплату праці, амортизації, відрахування на соціальні заходи.
Таким чином, оскільки підприємство отримало за рік менше чистого
прибутку, то на протязі року воно мало менше джерел поповнення власних
коштів, що перешкоджало веденню нормальної господарської діяльності і не
добре вплинуло на прибутковість підприємства.
Підводячи підсумки аналізу фінансового стану підприємства можна
зробити наступні висновки.
Аналіз фінансового стану підприємства будується на сукупному
розгляді коефіцієнтів фінансової стійкості, платоспроможності,
рентабельності, ділової активності та ін.
На підприємстві „Неморож" значення коефіцієнта поточної ліквідності,
або платоспроможності (Кпл), протягом року зменшилися, проте коефіцієнт
відповідає наступному обмеженню: Кпл ≥2. Тому підприємство є
платоспроможним.
Показники ліквідності та забезпечення власними коштами на
підприємстві „Неморож" значно перевищують нормативне значення, що
свідчить про задовільний стан структури балансу та платоспроможність
підприємства.
Протягом аналізованого періоду спостерігається зменшення майже всіх
показників основної діяльності підприємства. Але вони не знизились нижче
свого критичного значення і істотно не вплинули на фінансовий стан
підприємства.
Хоча підприємство прибуткове і платоспроможне, проте його робота має
недоліки і потребує проведення заходів щодо підвищення ефективності своєї
діяльності та раціонального використання власних коштів.
Аналіз коефіцієнтів рентабельності показав достатню рентабельність
49
підприємства, але зменшення цих показників показало, що в 2024 р.
підприємство не зовсім ефективно використовувало активи підприємства та
власний капітал. Ефективне використання оборотних засобів та власного
капіталу надасть можливість підприємству отримати більше прибутку та
збільшити свою рентабельність.
Підприємству варто зменшити як кредиторську, так і дебіторську
заборгованість. На фінансовий стан підприємства негативно впливає
збільшення дебіторської заборгованості, що спричиняє до підвищення сум
дебіторів. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує
фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел
фінансування.
Збільшення кредиторської заборгованості пояснюється збитковою
роботою підприємства та відсутністю коштів для своєчасної сплати поставок
сировини та ресурсів. Проте кредиторська заборгованість по розрахунках з
бюджетом в порівнянні з минулим роком зменшилася. Підприємство повинно
докласти зусиль для того, щоб знизити кредиторську заборгованість.
На підприємстві помічається зменшення оборотних засобів. Якщо
фінансові кошти, дебіторська заборгованість і матеріально-виробничі запаси
підтримуються на відносно низьких рівнях в порівнянні з короткостроковою
кредиторською заборгованістю, то вірогідність неплатоспроможності або
браку коштів для здійснення рентабельної діяльності велика. Із зростанням
величини оборотних активів ризик ліквідності зменшується. Іншими словами,
чим більше перевищення оборотних активів над короткостроковими
пасивами, тим менше ступінь ризику, тобто підприємство має прагнути
нарощування оборотного капіталу.
Збільшити свій прибуток підприємство може за рахунок підвищення
величини оборотних коштів. При низькому рівні оборотних коштів діяльність
підприємства не підтримується належним чином, звідси - можлива втрата
ліквідності, періодичні збої в роботі і низький прибуток.
Дуже важливо підтримувати постійну платоспроможність підприємства.
50
Ця задача вирішується за рахунок ефективного управління пережитками
фінансових активів; забезпечення рівномірності надходження фінансових
коштів на підприємство.
2.3 Аналіз фінансових потоків СТОВ «Неморож»
Однією з головних умов нормальної діяльності підприємства є
забезпеченість фінансовими коштами, оцінити яку дозволяє аналіз фінансових
потоків.
Основна задача аналізу фінансових потоків полягає у виявленні причин
нестачі (надлишку) фінансових коштів, визначенні джерел їх надходжень і
напрямів використання.
Мета аналізу – виділити, по можливості, всі операції, що зачіпають рух
фінансових коштів.
При аналізі потоки фінансових коштів розглядаються по трьох видах
діяльності: основна, інвестиційна і фінансова. Такий розподіл дозволяє
визначити, яка питома вага доходів, отриманих від кожної з видів діяльності.
Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.
Підприємство «Неморож не здійснює інвестиційній і фінансовій
діяльності, тому аналіз проводиться тільки по основній діяльності.
Для того, щоб розкрити реальний рух фінансових коштів на ТОВ
„Неморож”, оцінити синхронність надходжень і платежів, а також пов'язати
величину отриманого фінансового результату із станом фінансових коштів,
необхідно оцінити загальний стан фінансових коштів і проаналізувати основні
шляхи їх надходження і витрачання. Виділимо і проаналізуємо всі напрями
надходження фінансових коштів, а також їх витрачання. Схема руху
фінансових потоків усередині підприємства представлена на рисунку 2.2.
Основна діяльність аналізованого підприємства пов'язана з отриманням
прибутку від виконання будівельних, монтажних і інших робіт, надання
51
послуг. Надходження фінансових коштів від покупців і замовників за виконані
роботи і надані послуги, авансів, отриманих від покупців є основним
джерелом надходжень від поточної діяльності.
В ході поточної діяльності фінансові кошти використовуються на:
оплату рахунків постачальників (матеріальні витрати), виплату заробітної
платні, оплату заборгованості бюджету по податках, погашення різної
кредиторської заборгованості, інші потреби.
Основні засоби Рух фінансових Операційний
амортизація коштів від прибуток
операційної
Виробничі діяльності
запаси Інші витрати
Дебіторська Кредиторська
заборгованість заборгованість Витрати на
оплату праці
Потоки фінансових коштів Відтоки фінансових коштів
Матеріальні витрати
Виручка від реалізації продукції
(товарів, робот, послуг) Витрати на оплату праці
Інші операційні доходи (повернення Відрахування на соціальні заходи
сум від постачальників; сум, виданих
Інші операційні витрати
підзвітним особам і т.п.)
Рисунок 2.2 - Схема руху фінансових потоків усередині ТОВ «Неморож”
Розглянемо загальний рух фінансових коштів на підприємстві
«Неморож по роках в розрізі кварталів (таблиця 2.7).
Залишки фінансових коштів по кварталах не мають постійного
характеру і змінюються нерівномірно. Протягом 2025 року фінансові кошти
мали тенденцію до зниження і на кінець 4 кварталу склали 14,45 тис. грн., що
на 76% менше, ніж за аналогічний період попереднього року.
52
Таблиця 2.7 - Загальний рух фінансових коштів на СТОВ «Неморож»
за 2024-2025 рр. по кварталах, тис. грн.
Показники 2023 2024 2025
4 кв. 1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. 1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв.
Грошові
42,89 51,70 43,83 50,66 59,21 21,58 34,60 16,77 14,45
кошти всього
Каса 5,50 6,88 4,34 7,87 6,59 3,50 6,21 5,31 4,46
Розрахунковий
13,78 24,70 21,94 23,21 28,95 7,10 11,70 3,90 3,94
рахунок
Інші 23,61 20,12 17,55 19,58 23,67 10,98 16,69 7,56 6,05
Кредиторська
14,37 8,80 7,00 9,40 8,00 11,20 10,90 10,70 9,90
заборгованість
Дебіторська
1,63 2,50 3,70 4,70 3,60 4,80 4,10 3,90 2,90
заборгованість
Зменшення фінансових коштів може бути пов'язане із збільшенням
обсягів виробничих запасів та дебіторської заборгованості. Це свідчить про
неефективне використання підприємством своїх фінансових коштів.
Бажано, щоб кредиторська заборгованість була трохи вищою за
дебіторську. Це обумовлено тим, що дебіторська заборгованість – це гроші,
тимчасово відвернуті з обороту, а кредиторська – фінансові кошти, залучені в
оборот. Також небажано сильне перевищення кредиторської заборгованості
над дебіторською, тому що у разі вимоги кредиторів повернути борг,
підприємство може бути поставлено в залежність від фінансового стану
дебіторів.
Кредиторська заборгованість перевищує дебіторську. З 1 кварталу 2025
р. перевищення склало більш, ніж в два рази. Це негативна тенденція. Таке
положення справ дозволяє зробити наступні висновки:
- співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості не цілком
задовольняє вимогам фінансової незалежності підприємства;
53
- коливання суми фінансових коштів в касі і на розрахунковому рахунку
говорять про нестабільність в отриманні і особливо витрачанні фінансових
коштів.
Щоб розкрити реальний рух фінансових коштів на ТОВ «Неморож,
проаналізувати всі напрями їх надходження і вибуття, а також пов'язати
отриманий фінансовий результат із станом фінансових коштів, проведемо
аналіз руху фінансових потоків на ТОВ за 2024-2025 рр. Такий підхід
забезпечить оперативне управління і контроль за фінансовими потоками в
організації. Основні джерела притоку і відтоку фінансових коштів
підприємства наведені в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 - Аналіз джерел притоку та відтоку фінансових коштів
СТОВ «Неморож» за 2024-2025 рр., тис. грн.
Показники 2024 2025 Питома вага,
тис. тис. %
грн. грн.
Залишок фінансових коштів на початок 198,5 205,4 Х х
року
Надходження: 821,7 719,1 Х х
виручка від реалізації продукції (робіт, 821,7 719,1 Х х
послуг)
Витрати: 693,8 687,6 84,4 95,6
матеріальні витрати 308,7 299,3 37,6 41,6
витрати на оплату праці 125,5 148,3 15,2 20,6
відрахування на соціальні заходи 45,1 50,8 5,5 7,1
інші операційні витрати 214,5 189,2 26,1 26,3
Залишок фінансових коштів на кінець 205,4 87,4 Х х
року
54
За аналізований період в цілому за кожний рік на СТОВ переважав
притік фінансових коштів над відтоком. Грошові кошти спрямовувались в
основному на оплату товарів. Частка таких витрат в загальній сумі всіх
надходжень складає по роках 37,6% і 41,6%. Якщо до цих витрат додати
витрати на оплату праці (вийде 52,8% і 62,2%), то виручки від реалізації
продукції (виконання робіт, надання послуг) цілком вистачить, щоб їх
здійснити.
В аналізованому періоді надходження коштів з урахуванням залишку на
початок періоду достатньо для покриття поточних витрат підприємства. Це
говорить про нормальну роботу підприємства. Одночасно з цим необхідно
мати запас фінансових коштів для покриття незапланованих збитків, який
підприємство не може поки що створити у зв'язку з недостатністю тимчасово
вільних фінансових коштів.
Якщо додати ще рух фінансових коштів по операціям не грошового
характеру, отримаємо повну картину потоків та відтоків фінансових коштів
підприємства (табл. 2.9). Саме в цьому полягає непрямий метод аналізу руху
фінансових потоків, який буде розглянуто далі.
Для ухвалення фінансових рішень необхідна інформація не тільки про
залишки фінансових коштів, але і про їх потоки. Звіт про рух фінансових
коштів показує потоки фінансових коштів (їх надходження і вибуття) в
результаті поточної і інвестиційної діяльності і фінансових операцій за звітний
період в ув'язці із залишками фінансових коштів на початок і кінець звітного
періоду.
Звіт про рух фінансових коштів доповнює баланс і звіт про фінансові
результати і є дуже важливою для користувача інформацією про здатність
організації привертати і використовувати фінансові кошти.
Звіт про рух фінансових коштів - одна з основних форм фінансової
звітності, в якій підсумовується інформація про надходження і вибуття
фінансових коштів підприємства. Звіт пояснює зміни, що відбулися з одним з
компонентів фінансової звітності - фінансовими коштами - від однієї дати
55
балансового звіту до іншої, тобто дає можливість користувачам
проаналізувати поточні потоки фінансових коштів, оцінити їх майбутні
надходження, оцінити здатність підприємства погасити свою заборгованість і
виплатити дивіденди, проаналізувати необхідність залучення додаткових
фінансових ресурсів. Його великою перевагою є те, що він в простій і
аналітичній формі дозволяє виявити фактори, що вплинули на зміну
фінансових потоків за звітний період.
Таблиця 2.9- Грошові потоки та відтоки СТОВ «Неморож» у 2024-2025
рр., тис. грн.
Показники 2024 2025
Залишок фінансових коштів на початок року 198,5 205,4
Надходження: 821,7 719,1
виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) 821,7 719,1
збільшення кредиторської заборгованості - 9,5
Витрати: 693,8 687,6
матеріальні витрати 308,7 299,3
витрати на оплату праці 125,5 148,3
відрахування на соціальні заходи 45,1 50,8
збільшення залишкової вартості основних засобів 17,1 43,5
збільшення дебіторської заборгованості 6,7 1,2
збільшення матеріалів 62,6 114,3
зменшення кредиторської заборгованості 34,6 -
інші операційні витрати 214,5 189,2
Залишок фінансових коштів на кінець року 205,4 87,4
Аналіз доцільно починати з оцінки тих змін, які відбулися у складі
активів та капіталу підприємства. З цією метою складається таблиця зміни
величини майна та капіталу підприємства (табл. 2.10 та 2.11).
Складання звіту (аналіз фінансових коштів) здійснюється прямим та
56
непрямим методом.
Аналіз фінансових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність
підприємства, оскільки детально розкриває рух фінансових коштів на
рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки відносно
достатності коштів для сплати по рахунках поточних зобов'язань, а також про
можливість здійснення інвестиційної діяльності.
В той же час метод має суттєвий недолік, оскільки він не розкриває
взаємозв'язок одержаного фінансового результату і зміни величини
фінансових коштів на рахунках підприємства. Тому необхідно з'ясувати
причину можливих розбіжностей. З цією метою проводиться аналіз руху
фінансових коштів непрямим методом.
Таблиця 2.10 - Зміна величини майна та капіталу підприємства за 2024
р., тис. грн.
Початок Кінець
Статті Зміни
року року
Залишкова вартість 17,1
58,7 75,8
основних засобів (збільшення)
6,9
Грошові кошти 198,5 205,4
(збільшення)
Дебіторська 6,7
7,8 14,5
заборгованість (збільшення)
62,6
Матеріали 27,0 89,6
(збільшення)
Баланс 292,0 385,3 Х
Кредиторська –34,6
67,8 33,2
заборгованість (зменшення)
127,9
Нерозподілений прибуток 224,2 352,1
(збільшення)
Баланс 292,0 385,3 Х
Таблиця 2.11 - Зміна величини майна та капіталу підприємства за 2025
Пасив Актив
57
р., тис. грн.
Початок Кінець
Статті Зміни
року року
Залишкова вартість 43,5
75,8 119,3
основних засобів (збільшення)
–118,0
Грошові кошти 205,4 87,4
(зменшення)
Дебіторська заборгованість 14,5 15,7 1,2 (збільшення)
114,3
Матеріали 89,6 203,9
(збільшення)
Баланс 385,3 426,3 Х
Кредиторська
33,2 42,7 9,5 (збільшення)
заборгованість
31,5
Нерозподілений прибуток 352,1 383,6
(збільшення)
Баланс 385,3 426,3 Х
Непрямий метод дозволяє пояснити розбіжності між величиною чистого
прибутку і зміною фінансових коштів по видах діяльності. Підприємство не
здійснює інвестиційну і фінансову діяльність, тому звіт складений тільки по
поточній діяльності. Всі розрахунки проведені з урахуванням коригувань
чистого прибутку.
Звіт про рух фінансових коштів СТОВ «Неморож», розрахований
непрямим методом, представлений в додатку В.
При прямому методі коригування починається з виручки від реалізації і
проводиться по всіх статтях витрат. При цьому величина грошового потоку від
поточної діяльності виходить однакова. Приклад розрахунку грошового
потоку прямим методом наведений в додатку 3.
З цих таблиць видно, що в 2024 році чистий грошовий потік був
додатним і дорівнював 6,9 тис. грн., а в наступному році підприємство
отримало від'ємний (дефіцитний) грошовий потік, не дивлячись на наявність
Пасив Актив
58
прибутку. Це означає, що підприємство прибуткове, але має брак фінансових
коштів для здійснення поточної діяльності.
За 2024 -2025 роки помічається домінування вхідного грошового потоку
(сума надходжень більша за суму витрат). Але брак тимчасово вільних
фінансових коштів загрожує неплатоспроможності підприємства.
В 2025 р., не дивлячись на те, що за рахунок збільшення кредиторської
заборгованості фінансові кошти були залучені в оборот, грошовий потік
вийшов від'ємним − переважно за рахунок зростання виробничих запасів, а
також за рахунок збільшення вартості основних засобів, дебіторської
заборгованості, зменшення доходів і т.д.
Важливим показником аналізу фінансових потоків є коефіцієнт
ліквідності фінансових потоків, який розраховується по формулі:
ПГП (ГАк ГАп)
КЛгп
НГП ,………………….. (2.1)
де КЛгп – коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в
періоді, що розглядається;
ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження
фінансових коштів);
ГАК – сума залишку фінансових активів підприємства на кінець періоду,
що розглядається;
ГАп – сума залишку фінансових активів підприємства на початок
періоду, що розглядається;
НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрачання
фінансових коштів).
Цей показник показує, яку частину витрат підприємство може покрити
за рахунок надходжень фінансових коштів. В 2024 році він був рівний 1,17, в
2025 – 1,21. Збільшення значення цього показника говорить про те, що
надходжень підприємства достатньо для покриття поточних витрат.
59
Надходження фінансових коштів – це одна з основних умов стабільного
стану підприємства, тому що воно забезпечує покриття його поточних
зобов'язань. Відсутність необхідного запасу фінансових коштів свідчить про
фінансові труднощі підприємства.
Для ефективного управління фінансовими потоками велику роль грає
визначення оптимального розміру оборотного капіталу, оскільки фінансові
кошти входять в його склад. З одного боку, нестача наявних засобів може
привести фірму до банкрутства, і чим швидше темпи її розвитку, тим більше
ризик залишитися без грошей. З другого боку, надмірне накопичення
фінансових коштів не є показником благополуччя, оскільки підприємство
втрачає прибуток, який могло б отримати в результаті інвестування цих
грошей. Це приводить до "замороження" капіталу і знижує ефективність його
використання. Першим показником виникнення фінансових ускладнень є
тенденція скорочення частки фінансових коштів в складі оборотних активів
підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань.
Склад та структуру оборотних активів підприємства зображено у вигляді
таблиці 2.12. На підставі таблиці 2.12 розрахуємо частку фінансових коштів в
складі оборотних активів за аналізований період по кварталах (табл.2.13).
Таблиця 2.12 - Склад оборотних активів СТОВ «Неморож» за 2024-
2025 рр. по кварталах, тис. грн.
Показник 2024 2025
1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. Рік 1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. Рік
Грошові кошти 51,7 43,83 50,66 59,21 205,4 21,58 34,6 16,77 14,45 87,4
Виробничі 23,53 32,07 23,07 10,93 89,6 45,52 49,65 50,00 58,73 203,9
запаси
Дебіторська 2,50 3,70 4,70 3,60 14,5 4,80 4,10 3,90 2,90 15,7
заборгованість
Оборотні 77,73 79,60 78,43 73,74 309,5 71,90 88,35 70,67 76,08 307,0
активи
Таблиця 2.13 - Частка фінансових коштів в складі оборотних активів
60
СТОВ «Неморож» по кварталах за 2024-2025 рр.
Показник 2024 2025
1 2 3 4 Рік 1 2 3 4 Рік
кв. кв. кв. кв. кв. кв. кв. кв.
Частка
фінансових
коштів в складі
66,5 55,1 64,6 80,3 66,3 30,0 39,1 23,7 19,0 28,5
оборотних
активів,
(%)
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв.
5 кв.
6 кв.
7 кв.
8 кв.
Рисунок 2.3 – Динаміка зміни частки фінансових коштів у складі
оборотних активів СТОВ «Неморож» по кварталах за 2024-2025 рр.
Як ми бачимо, на СТОВ спостерігається скорочення частки фінансових
коштів у складі оборотних активів. Це дозволяє зробити висновок, що на
СТОВ «Неморож» за аналізований період виникли деякі фінансові труднощі.
Скорочення частки фінансових коштів у складі оборотних активів
почалося у 1 кварталі 2025 року. Це обумовлене насамперед збільшенням
обсягів виробничих запасів та збільшенням дебіторської заборгованості в цей
період.
Підприємство має за аналізований період великий надлишок
виробничих запасів. Питома вага запасів у складі оборотних активів в 2025
склала 66,4%, що на 37,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
61
Надлишок виробничих запасів спричиняє відтік фінансових коштів та
призводить до їх „заморожування”, що знижує ефективність їх використання.
Це свідчить про нераціональне вкладення та використання оборотних коштів.
На ТОВ протягом аналізованого періоду дебіторська заборгованість не
мала постійного значення, спостерігається постійне її коливання як в бік
збільшення, так і в бік зменшення. Це негативно впливає на стан грошового
потоку, який не має постійного оптимального об'єму.
Можливий інший підхід до визначення кількості готівки, необхідної для
підприємства. Це визначення швидкості обороту фінансових коштів, яка
визначається відношенням об'єму реалізації до балансового значення
фінансових коштів. Значення цього коефіцієнта в 2024 році рівно 3,65, в 2025
– 6,7. Високе значення показника говорить про ефективне використовування
готівки і дозволяє збільшувати об'єм продажів без зміни оборотного капіталу,
скорочуючи витрати обігу, збільшуючи прибуток.
Для здійснення ефективної діяльності підприємство мусить визначити
оптимальний розмір грошового потоку, який забезпечить ефективне
використання фінансових коштів та раціональне їх вкладення. Збільшення
дебіторської заборгованості та виробничих запасів, а як наслідок – зменшення
частки фінансових коштів у складі оборотних засобів, – обумовило збільшення
вихідного потоку.
Тому щомісячний аналіз співвідношення фінансових коштів і найбільш
термінових зобов'язань може надати точну інформацію про надлишок
(нестачу) фінансових коштів на ТОВ.
Однією з умов фінансового благополуччя підприємства є притік
фінансових коштів. Однак надмірна величина фінансових коштів говорить про
те, що реально підприємство терпить збитки, пов'язані із знеціненням грошей,
а також з упущеною можливістю їх вигідного розміщення. Це значить, що
необхідно управляти рухом фінансових потоків, а для цього на першому етапі
аналізується частка фінансових коштів у складі поточних зобов'язань, тобто
визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності (таблиця 2.2).
62
Це найважливіший показник, який розраховується в процесі
фінансового аналізу. Він показує частину короткострокової заборгованості,
яку підприємство має можливість погасити в найближчий період. Коефіцієнт
абсолютної ліквідності вважається достатнім, якщо він перевищує 0,2. За
порушення даної умови підприємство вважають неплатоспроможним [37].
Таке значення коефіцієнта абсолютної ліквідності означає, що 20-30%
короткострокових зобов'язань може бути погашено підприємством відразу за
рахунок фінансових коштів і ліквідних цінних паперів.
За аналізований період значення коефіцієнта абсолютної ліквідності
вище нормативних, але загалом цей показник помітно знижується. Якщо на
початок 2024 року його значення було 5,87, то на кінець 2025 року – 1,46, тобто
показник зменшився на 4,41, або 24,87% (рис. 2.10).
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності набагато перевищували
нормативне значення і коливалися в межах 1 – 7. Це може свідчити, що
періодами підприємство мало нестабільний фінансовий стан, зумовлений
підвищенням його поточних зобов'язань та зменшенням суми залишків
фінансових коштів.
Перевищення значення коефіцієнта абсолютної ліквідності також може
говорити про знаходження дуже великих фінансових коштів у підприємства.
Хоча ці засоби могли б бути пущений в оборот і приносити певний дохід.
Проте підприємство є платоспроможним і фінансово стійким.
Таким чином, підприємству варто контролювати рух фінансових коштів,
особливо у вигляді кредиторської заборгованості.
Щоб проаналізувати розбіжності між величиною чистого прибутку і
зміною фінансових коштів, складемо таблицю 2.14.
З даної таблиці видно, що підприємство не завжди одержувало
прибуток. В 3 кварталі 2024 року та в 2 кварталі 2025 року підприємство
отримало збиток, хоча чистий грошовий потік був додатним і залишок
фінансових коштів збільшувався. Це може бути пов'язане з тим, що грошовий
потік і розрахунок прибутку не співпадають у часі. Продукція (роботи,
63
послуги) може вважатись реалізованою в одному часовому періоді, а гроші
надходити в іншому. Тому, отримавши збиток, підприємство мало достатній
грошовий потік для здійснення своєї основної діяльності.
Таблиця 2.14 - Чистий прибуток и розмір фінансових коштів від
основної діяльності СТОВ «Неморож» за 2024-2025 рр., тис. грн.
Показник 2024 2025
1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. 1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв.
Чистий прибуток 35,18 5,95 -0,80 11,48 5,65 -2,00 33,24 12,84
Грошові кошти 51,70 43,83 50,66 59,21 21,58 34,60 16,77 14,45
ЧП в % від
68,0 13,6 1,6 19,4 26,2 5,8 198,2 88,8
фінансових коштів
А в 2 кварталі 2024 року і в 1 кварталі 2025 року ситуація була
протилежною: підприємство отримало прибуток, але мало від'ємний
грошовий потік від основної діяльності, при одночасному зменшенні
фінансових коштів. Це означає, що в даний період підприємство відчувало
недостатність фінансових коштів.
Хоча за даними фінансової звітності (форма №2) досліджуване
підприємство отримало чистий прибуток в розмірах, представлених в таблиці,
проте, реально вона мала в своєму розпорядженні фінансові кошти в розмірах,
приведених в тій же таблиці. В основному організація мала реально
фінансових коштів більше, ніж показник чистого прибутку. Саме непрямий
метод дозволяє зробити таке порівняння.
За аналізований період величина фінансових коштів набагато
перевищувала величину чистого прибутку. Тільки в 3 кварталі 2025 року
чистий прибуток перевищував величину фінансових коштів. Загалом,
величина чистого прибутку і фінансових коштів має тенденцію до зниження.
Розбіжності між величиною чистого прибутку і фінансових коштів
полягають в наступному:
64
- оскільки для розрахунку фінансових результатів застосовується метод
реалізації продукції по методу відвантаження, то величина дебіторської
заборгованості є частиною прибутку, проте реально гроші поступлять пізніше,
що приведе до збільшення реального притоку фінансових коштів;
- грошовий потік відображає рух фінансових коштів, що не
враховуються при розрахунку прибутку (амортизацію, податки, боргові
виплати тощо).
За допомогою непрямого методу керівництво підприємства може
контролювати свою поточну платоспроможність, ухвалювати оперативні
рішення по стабілізації і оцінити можливість здійснення додаткових
інвестицій.
65
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ
ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ
3.1. Розвиток фінансового механізму регулювання малого
підприємництва
Важливе значення малого підприємництва у розвитку територіальних
утворень, а також необхідність його фінансової підтримки заперечити доволі
важко. З огляду на стабілізацію економічної ситуації роль малого бізнесу у
соціально-економічному розвитку регіонів зростає. При цьому невирішеними
залишаються питання щодо способів його оподаткування та можливостей
всебічної підтримки, однак, незалежно від цього, нові наукові пошуки
сприятимуть вирішенню проблеми, яка стосується формування фінансового
механізму розвитку малого бізнесу на регіональному рівні і є не менш
важливою.
Це передбачатиме організацію роботи необхідних управлінських та
виконавчих структур, використання ними ефективних економічних методів
його підтримки, а також впровадження інтегрованої системи оброблення
інформації для забезпечення ефективного його функціонування.
Однак процес формування такого механізму є доволі проблематичним.
На сьогодні одним з основних критеріїв розвитку малого підприємництва є
його банківська підтримка. Важливою при цьому також є гарантія повернення
суб'єктами підприємницької діяльності кредитних ресурсів при уникненні
використання договорів застави. Крім того, розвиток банківської системи дає
змогу значно збільшити кількість об'єктів кредитування для підприємств, що
діють у сфері малого бізнесу, а також здійснювати фінансову підтримку їх
інноваційних проектів та програм розвитку, за умови отримання від
уповноважених державою органів місцевої влади гарантій стосовно
повернення наданих кредитів.
66
Цей метод підтримки малого бізнесу повинен бути взаємовигідним
суб'єктам підприємницької діяльності, банкам і органам місцевої влади, що
передбачає певну сплату коштів позичальником за надані гарантії в момент їх
надання. Крім того, у разі невиконання кредитних зобов'язань вони можуть
також розглядатись як компенсація. На наш погляд, це також створює підстави
для формування органами місцевого самоврядування резервного фонду
розвитку малого підприємництва.
Сформувавши резервний фонд сприяння розвитку малого
підприємництва, кошти якого залучатимуться і використовуватимуться за
рахунок співпраці з суб'єктами малого бізнесу, органи місцевого
самоврядування отримують можливості щодо реалізації необхідних програм
для забезпечення його підтримки з врахуванням пріоритетів регіонального
розвитку.
Органам місцевого самоврядування також є вигідною співпраця з
банківським сектором економіки, оскільки це дає можливість впливу на
розподіл кредитних ресурсів, що можна використати для забезпечення
стабільного регіонального розвитку. Тісна взаємодія банків з
підприємницьким сектором сприяє виникненню нових і вдосконаленню
існуючих методів та форм кредитування, а з допомогою залучення
комерційних банків створюється можливість формування взаємовигідних
контактів між органами місцевого самоврядування та підприємствами і
організаціями комунальної форми власності. У цьому випадку значну роль при
цьому відіграє стратегія розвитку перспективних галузей економіки регіону та
підтримки малого бізнесу.
Зазначимо, що застосування такого механізму неможливе без
визначення відповідальності сторін за порушення кредитного договору та
умов взаємних договорів. Якщо такий договір укладатиметься між органом
місцевого самоврядування та суб'єктами малого бізнесу то це першому дасть
змогу реалізувати можливість компенсації майном суми, на яку
надаватимуться гарантії.
67
Якщо такий договір укладатиметься між банком та суб'єктом малого
підприємництва, то це, на наш погляд, реалізовує можливість створення
дієвого контролю за фінансово-кредитними відносинами, учасниками яких
вони є, а зовнішній контроль, у цьому випадку, здійснюється органом
місцевого самоврядування.
Вважаємо, що у цих договорах необхідно обумовити взаємну
відповідальність цих сторін. Це може бути штраф за несвоєчасне здійснення
виплат банком – сплачує банк, або за несвоєчасне повернення частини коштів
наданої позики суб'єктом малого бізнесу – сплачує цей суб'єкт. Ефективним
буде також застосування відповідних штрафів, оскільки у цих угодах
використовують гарантії, надані органами місцевого самоврядування, які не
передбачають втрати певних економічних вигод за рахунок порушень однією
чи іншою сторонами договірних зобов'язань.
Ще одним із можливих, з боку органів місцевого самоврядування,
напрямків стимулювання розвитку та сприяння становленню малого
підприємництва є загальновідомий метод – це надання пільг або тимчасове
звільнення від сплати податків та зборів, а також неподаткових платежів що
надходять до місцевого бюджету, який може бути вигідним для підприємців
тільки у перспективі.
Доцільно також звернути увагу на проблеми взаємодії банківського
сектора економіки з підприємницьким сектором на регіональному рівні. Це
стосується тих галузей, які потребують першочергових інвестицій і є
пріоритетними для розвитку регіону. Фінансовими інструментами вирішення
цієї проблеми та реалізації завдань фінансової та бюджетної політики регіону
можуть стати:
- бюджет розвитку;
- запозичення місцевих бюджетів;
- податкові пільги для окремих суб'єктів малого підприємництва;
- гарантії органів місцевого самоврядування;
68
- відповідні форми взаємодії місцевих органів влади, фінансово-
кредитних установ та суб'єктів малого підприємництва.
Стосовно співпраці між банківським сектором та місцевими органами
влади, то це може бути, по-перше – участь останніх у статутному капіталі
банків (оскільки територіальним громадам сіл, селищ, районів у містах, згідно
зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", належить право
комунальної власності, зокрема на підприємства, установи та організації, у
тому числі банки, а також частку в майні підприємств).
По-друге, це створення комунальних банків, які були б у змозі
здійснювати кредитування малих підприємств комунальної форми власності,
відповідно до цільових програм розвитку територій, а також обслуговувати
рахунки, відкриті в установах таких банків.
По-третє, участь місцевих органів влади у статутному капіталі бюро
кредитних історій.
По-четверте, створення комісії, яка займалася б питанням банківської
діяльності у сфері підтримки пріоритетних напрямків розвитку регіону.
Зазначимо, що при наявності такої кількості запропонованих
інструментів, які могли б відігравати важливу роль для ефективного
функціонування фінансового механізму на практиці, для підтримки розвитку
малого підприємництва у деяких регіонах використовують з усіх перелічених
вище тільки бюджет розвитку та послуги з кредитування, які є банківський
сектор.
А тому дія цих інструментів не узгоджена, вони діють розрізнено і не
можуть становити єдиної системи або ж вважатися фінансовим механізмом.
Отже, формування фінансового механізму передбачатиме застосування
дієвих методів управління бізнесовими процесами з використанням
ефективних фінансових важелів та інструментів, а також необхідну фінансову
підтримку підприємницької діяльності банківським сектором економіки. Тут
виникає необхідність врахування форми власності малих підприємств. Цей
процес неможливий також без розробки економічної стратегії регіонального
69
розвитку на основі інформованості усіх структур, які задіяні в організаційній
схемі такого процесу.
Тому необхідність створення та розвитку інформаційного середовища
при формуванні і розробці фінансового механізму зумовлена зростаючою
потребою в оперативній інформації суб'єктів фінансово-кредитних відносин
для скорочення процедури отримання кредитних ресурсів і можливості
надання гарантій органами місцевого самоврядування.
3.2. Розробка пропозицій по оптимізації ефективності фінансової
підтримки малого бізнесу
Мале підприємництво як сфера економічної діяльності здатне в силу
максимальної пристосованості, самоорганізації і саморозвитку при належній
державній політиці регулювання і підтримки забезпечити найбільш швидкий і
значний соціально-економічний ефект. Тому активізація дій державних
органів у частині підтримки розвитку малого підприємництва є в даний час
більш ніж актуальною, а невирішеність назрілих проблем в цій галузі може
істотно загальмувати економічне зростання України.
Основою державної політики в області фінансової підтримки малого
підприємництва залишається усунення несприятливого становища малих
підприємств на ринку кредитних ресурсів.
Механізмами забезпечення доступу малого підприємництва до джерел
фінансування є:
- розвиток лізингу сучасного технологічного, комунікаційного, офісного
обладнання, майнових комплексів, транспортних засобів, включаючи
вторинний ринок, для оновлення виробничої бази малих підприємств.
Реалізація даного напрямку передбачає формування спеціалізованої бази
даних по необхідному для малого бізнесу обладнанню, його виробникам,
постачальникам, лизингодателям і потенційним лізингоодержувачам.
70
Використання лізингового механізму є гнучким і доступним фінансовим
інструментом, альтернативним банківському кредитуванню. Це один з
найбільш ефективних способів залучення інвестицій в умовах нестачі капіталу
і економічно вигідний спосіб модернізації виробництва;
- розвиток і впровадження системи мікрофінансування суб'єктів малого
підприємництва. Мікропозик є гнучкою форму класичного банківського
кредиту, що дозволяє почати бізнес, отримавши доступ до джерел
фінансування без наявності стартового капіталу, кредитної історії і
необхідного забезпечення.
В процес мікрофінансування на умовах співфінансування можуть
залучатися кошти регіонального державного фонду підтримки малого
підприємництва, міжнародних організацій, самих підприємців. Реалізація
даного напрямку передбачає сприяння створенню та розвитку кредитних
кооперативів, товариств взаємного кредитування, інших небанківських
кредитних інститутів, що надають на поворотній основі мікрофінансові
послуги суб'єктам малого підприємництва. Мікрофінансування дозволить
суб'єктам малого підприємництва отримати доступ до кредитних ресурсів на
постійній основі; отримати можливість створити кредитну історію для
подальшої взаємодії з банками;
- надання інвестиційних позик суб'єктам малого підприємництва на
конкурсних засадах пріоритетно в сферах, що розвивають виробництво
товарів і послуг, інноваційної діяльності, екології, впровадження технологій
ресурсо- та енергозбереження, розвитку інфраструктури туризму, освіти,
медицини, безпосередньо впливають на рівень життя населення, з наданням
переваги проектів , які передбачають створення нових робочих місць і
залучення в підприємницьку діяльність соціально незахищених верств
населення. Особливу увагу слід приділити розробці та реалізації пілотних
проектів щодо становлення інституту кредитних гарантій на базі
регіонального фонду підтримки малого підприємництва на умовах
конкурсного відбору та часткового фінансування;
71
- організація єдиної бази кредитних історій по кожному суб'єкту малого
підприємництва, створення умов для накопичення спеціалізованими
організаціями інформації, що характеризує платіжну дисципліну підприємств
і надання вільного доступу до цієї бази даних кредитних організацій і
небанківським інститутам, які кредитують суб'єкти малого бізнесу;
- розробка і реалізація програм гарантійних механізмів, які
представляють собою схему розподілу інвестиційних ризиків між державою,
кредитними організаціями та суб'єктами малого підприємництва, що
дозволить стимулювати кредитні організації до надання кредитів малим
підприємствам.
Розподіл кредитних ризиків є найбільш ефективним механізмом
забезпечення доступу суб'єктів малого підприємництва до цільових кредитних
ресурсів;
- субсидування за рахунок коштів обласного бюджету відсоткової ставки
за банківськими кредитами суб'єктам малого підприємництва за допомогою
надання субсидій на відшкодування різниці процентних ставок по кредитах в
розмірі однієї другої ставки рефінансування, що діє на дату отримання
кредиту, за умови сплати позичальниками нарахованих відсотків відповідно
до кредитних договорами, укладеними з банками;
- впровадження та розвиток системи франчайзингу. Заходи даного
напрямку націлені на реалізацію проектів по взаємодії великих і малих
виробничих підприємств, відпрацювання моделі об'єднання
взаємодоповнюючих виробництв, що кооперуються на різній основі - від
поставки сировини до реалізації продукції, і технологічних ланцюжків з
використанням системи франчайзингу.
Реалізація даних заходів дозволить залучити на цілі розвитку малого
підприємництва максимальну кількість позабюджетних коштів; забезпечити
задоволення потреб у фінансових ресурсах найбільшої кількості суб'єктів
малого підприємництва і, перш за все, початківців свій бізнес
72
В умовах фінансової кризи державний попит на продукцію і послуги
українських підприємств повинен підтримуватися через реалізацію
запланованих інвестиційних проектів в сфері транспорту, телекомунікацій
тощо, реалізованих в рамках цільових програм, великих інфраструктурних
проектів. Також необхідна робота по визначенню і підтримки пріоритетних
інвестиційних проектів, спрямованих на технологічну модернізацію обробних
галузей промисловості, здатних забезпечити конкурентоспроможність
російської економіки на етапі посткризового зростання.
Для фінансової підтримки малого бізнесу, необхідно зосередити увагу
на таких напрямках:
- створення гарантійного фонду (фонду поручительств) за
зобов'язаннями суб'єктів малого підприємництва;
- субсидування витрат по сплаті відсотків за інвестиційними кредитами
суб'єктів малого та середнього підприємництва;
- грантова підтримка підприємців-початківців.
На сьогоднішній момент не на всіх територіях муніципальних утворень
сформована інфраструктура підтримки суб'єктів малого та середнього
підприємництва. Але саме від муніципалітетів, багато в чому, залежить, як
працюється малому бізнесу на місцях. Це стосується питань формування
громадських рад, наявності муніципальних програм розвитку малого бізнесу,
надання майнової підтримки, розробки схем територіального планування. В
тому числі, потрібно активніше виділяти землю під забудову, розробляти
містобудівну документацію, вирішувати питання по підключенню до
комунальних мереж. В кінцевому рахунку, у розвитку малого бізнесу повинні
бути зацікавлені самі муніципалітети.
73
3.3 Фінансовий лізинг, як механізмами забезпечення доступу до джерел
фінансування на СТОВ «Неморож»
Фінансовий лізинг – це лізинговий договір, в якому передбачено виплату
впродовж терміну дії договору суми, що дорівнює повній амортизації
устаткування та частки прибутків від його використання, а лізингоотримувач
набуває права викупу устаткування за залишковою вартістю або повернення
його чи укладання нового договору. Основні переваги лізингу:
1. Лізинг дає можливість використання нових високих технологій без
значних додаткових капіталовкладень. Лізинг дозволяє спочатку випробувати
машини чи обладнання, а потім закуповувати їх;
2. В лізингу лише обладнання є предметом застави без будь- якого
додаткового забезпечення, що суттєво збільшує доступність нового
обладнання. Також лізинг можна оформити набагато швидше та простіше, ніж
традиційну позику. Це актуально для машин сезонного використання, де
період повністю збігається з часом експлуатації;
3. Лізингові платежі відносяться на собівартість продукції в повному
обсязі, що знижує оподатковуваний прибуток;
4. Комерційні банки, що займаються лізинговими операціями мають всі
переваги, властиві лізингу;
5. Лізинг як активна форма кредитування посилює конкуренцію між
банками та лізинговими компаніями, знижує вплив на позичковий відсоток,
що стимулює приплив капіталів у виробничу сферу;
6. Лізинг надає користувачам ряд переваг, зокрема, таких: уникнення
залучення кредитів для придбання техніки, використання зекономлених за
рахунок лізингу коштів на інші цілі, прискорене освоєння взятої в лізинг
техніки за допомогою спеціалістів лізингодавця, скорочення термінів
організації виробництва нової продукції, за рахунок придбання нової техніки,
забезпечення її налагодження та сервісного обслуговування;
74
Основним напрямом щодо зацікавленості підприємств в лізингу є
лізингові платежі, що є пільговими і пролонгованими та придбання більшої
кількості одиниць основних засобів.
Тож, під лізинговими платежами розуміється загальна сума, яка
виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю за надане йому право
користування лізинговим майном.
Лізингові платежі є тим механізмом, за допомогою якого лізингодавець
відшкодовує свої фінансові затрати на купівлю майна і отримує прибуток.
Загальна сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати:
- суму, яка відшкодовує повну (або близьку до неї) вартість лізингового
майна;
- суму, яка виплачується лізингодавцю за кредитні ресурси використані
ним для придбання майна за лізинговим договором;
- комісійну винагороду лізингодавцю;
- суму викупу вартості майна, якщо у договорі передбачений викуп
вказаної вартості у вигляді складової частини загальної суми лізингових
платежів;
- суму, яка виплачується за страхування лізингового майна, якщо воно
було застраховане лізингодавцем;
- інші витрати лізингодавця, передбачені лізинговим договором.
Наприклад, навчання персоналу, технічне обслуговування лізингового майна,
ремонт і та ін.
Крім того, в лізингових платежах слід враховувати податок на майно,
податок за користування автомобільними дорогами, податок на придбання
автотранспортних засобів, якщо в лізинг будуть передаватися автотранспортні
засоби.
При укладенні лізингового договору сторони встановлюють загальну
суму лізингових платежів, форму, метод нарахування, періодичність виплати
внесків, а також способи їх виплати.
За формою лізингові платежі можуть здійснюватись :
75
- грошовими коштами (грошова форма),
- продукцією або послугами лізингоодержувача (компенсаційна форма),
- грошовими коштами в поєднанні з поставкою продукції або надання
послуг лізингоодержувачем (змішана форма).
За періодичністю лізингові платежі бувають:
- щорічними;
- піврічними;,
- щоквартальними:
- щомісячними
Графік лізингових платежів з указанням конкретних дат виплат є
невід'ємною частиною лізингового договору. Поряд з періодичними
виплатами можливий одноразовий платіж, при якому передбачена виплата
лізингодавцю авансу (депозиту) або відстрочка платежу, якщо у
лізингоодержувача в даний час виникли фінансові труднощі або йому
вигідніше перенести платіж на більш пізній період.
За способом виплати лізингові платежі здійснюються:
- рівними частинами;
- збільшуваними розмірами;
- зменшуваними розмірами.
Вибір того чи іншого способу платежу залежить, в основному, від
фінансового стану і платоспроможності лізингоодержувача. В період
освоєннях лізингоодержувачем лізингового майна і відсутності у нього
достатніх грошових коштів можуть бути передбачені зменшені розміри
лізингових платежів з подальшим їх збільшенням в часі до закінчення строку
дії лізингового договору. І навпаки, якщо у лізингоодержувача хороший
фінансовий стан він може значну суму лізингового платежу сплатити через
аванс.
Розрахунок лізингових платежів.
На кожному етапі лізинговий платіж складається із суми відшкодування
вартості майна (амортизації); комісійної винагороди, яка нараховується на
76
невиплачену вартість майна; процентів за кредит і додаткових витраг
лізингодавця.
В зв'язку з тим, що із зменшенням заборгованості за кредитом,
отриманим лізингодавцем на придбання манна, зменшується і розмір плати за
кредити, що використовуються, а також зменшується і розмір комісійної
винагороди лізингодавцю, якщо ставка винагороди сторонами встановлена в
процентах до невиплаченої частини вартості майна. Розрахунок лізингових
платежів доцільно здійснювати в такій послідовності:
- розраховуються розміри лізингових платежів по роках на протязі дії
лізингового договору;
- розраховується загальний розмір лізингових платежів за весь строк
лізингового договору як сума платежів по роках;
- розраховуються розміри лізингових внесків у відповідності з вибраною
сторонами періодичністю внесків, а також погодженими ними методами
нарахування і способами виплати.
Таким чином, розрахунок загальної суми лізингових платежів
розраховується такою формулою :
ЛП = АВ +ПК + КВ + ДП + ПДВ, (3.1)
де : ЛП - загальна сума лізингових платежів;
АВ - сума амортизаційних відрахувань, яка належить лізингодавцю в
поточному році;
ПК - плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на
придбання лізингового майна;
КВ - комісійна винагорода лізингодавцю за надане майно в користуваняя
по лізинговому договору;
ДП - плата лізингодавцю за додаткові послуги лізингоодержувачу,
передбачених лізинговим договором;
ПДВ - податок на додану вартість, який виплачується
лізингоодержувачем за послуги лізингодавця.
Амортизаційні відрахування розраховуються за такою формулою:
77
АВ= (БВ х На)/100 (3.2)
де БВ - балансова вартість лізингового майна, грн;
На - норма амортизаційних відрахувань, процентів.
Розрахунок плати за кредитні ресурси
Плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на придбання
лізингового майна розраховується за формулою:
ПК =( КР х Стк)/100 (3.3)
де ПК - плата за використані кредитні ресурси, грн;
КР - кредитні ресурси, грн;
СТк - ставка за кредит, процентів річних.
При цьому мається на увазі, що в кожному розрахунковому році плата
за використання кредитних ресурсів співвідноситься з середньорічною сумою
непогашеного кредиту в поточному році:
КРt =(Q х (Звn + Звк))/2 (3.4)
де КРt - кредитні ресурси, які використовуються на придбання майна,
плата за які здійснюється в розрахунковому році, грн;
ЗВn і 3Вк - залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець
року, грн;
Q - коефіцієнт, який враховує питому вагу позичкових коштів в
загальній вартості придбаного майна. Якщо для придбання майна використані
тільки позичкові кошти, коефіцієнт Q =1.
Розрахунок комісійної винагороди лізингодавцю
Комісійна винагорода може встановлюватись, за домовленістю сторін, в
процентах:
1) від балансової вартості лізингового майна;
2) від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.
У відповідності з цим розмір комісійної винагороди лізингодавцю по
першому варіанту розраховується по формулі:
КВ = Р х БВ (3.5)
78
де Р - ставка комісійної винагороди, процентів річних від балансової
вартості майна;
БВ - балансова вартість лізингового майна, грн;
Розмір комісійної винагороди лізингодавцю за другим варіантом
розраховується за формулою:
КВ = (ЗВn + ЗВк)/2 х Скв/100 (3.6)
де ЗВn і ЗВк - залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець
року, грн;
Скв - ставка комісійної винагороди лізингодавцю, яка встановлюється в
процентах від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.
Розрахунок плати за додаткові послуги лічингодавця, які передбачені
лізинговим договором
Плата за додаткові послуги в поточному році розраховується за
формулою:
ДП = (Р1 + Р2 . . . Рn)/Т (3.7)
де ДП - плата за додаткові послуги в поточному році грн;
Р1 + Р2 . . . Рn - витрати лізингодавця за кожну послугу і їх сумарний
вираз, що передбачені лізинговим договором, грн;
Т - строк лізингового договору, років.
Розмір податку на додану вартість розраховується за формулою:
ПДВ = (Вt х СПq)/100, (3.8)
де ПДВ - розмір податку, який підлягає виплаті лізингодавцсм в
поточному році, грн;
Вt - виручка від проведення операції по лізинговому договору в
поточному році, грн;
СПq - ставка податку на додану вартість, процентів.
79
ВИСНОВКИ
Малий та середній бізнес є невід'ємною складовою частиною будь-якої
економічної системи. Малі підприємства заповнюють ті сфери, де великий
бізнес неефективний, а мале виробництво - найдоцільніше з економічного
погляду.
Мале підприємництво, як найуразливіший сектор економіки, не отримує
належного захисту та підтримки держави. Результатом цих труднощів є
масовий відхід малого підприємства у тіньовий сектор, посилення
кримінальних тенденцій у бізнесі, тощо.
Сектор малого бізнесу в Україні ще недостатньо розвинутий. В
регіональному розрізі малі підприємства розташовані надзвичайно
нерівномірно.
Необхідно реформувати податкову систему для усіх підприємств:
зменшити податковий тиск шляхом зниження податків на заробітну плату,
ПДВ, митних зборів на імпортовану продукцію, зменшити кількість податків
та різноманітних платежів; перетворити податкову систему на стимулюючий
фактор розвитку малого бізнесу.
В умовах хронічної нестачі державних коштів та економічної
нестабільності говорити про фінансову підтримку малого бізнесу ще зарано.
Такі заходи державної підтримки малого підприємництва, як створення фондів
фінансування, виділення пільгових державних кредитів, гарантування позик
для малих підприємств, не матимуть успіху в сучасній економічній ситуації.
Ці заходи фінансової допомоги можуть "запрацювати" тільки в економіці, яка
досягла певної стабільності. Тому сьогодні увагу держави доцільно
сконцентрувати на проведенні комплексних економічних реформ,
запровадженні пільгового оподаткування суб'єктів малого бізнесу,
дерегулюванні підприємницької діяльності.
Для всебічного розвитку малого підприємництва в Україні необхідні
створення відповідної нормативно-правової бази, яка б забезпечувала вільний
розвиток цих сфер економіки та складала законодавчу основу створення
80
організаційно-економічних умов реалізації конституційно закріпленої
свободи підприємництва.
Необхідні розробка та реалізація загальнодержавної та регіональної
політики підтримки малого підприємництва в приорітетних напрямках
подальший розвиток та вдосконалення ринкової інфраструктури, яка б
забезпечувала підтримку та функціонування в першу чергу малого та
середнього бізнесу.
Потрібне чітке визначення статусу та функцій системи центральних та
регіональних органів державного управління, які проводять державну
політику підтримки та координації розвитку підприємництва.
Комплексна підтримка малого бізнесу повинна мати у складі:
інформаційне забезпечення, в тому числі рекламу; підготовку кадрів (загальну
та професійну); профорієнтацію; відбір та просування бізнес-проектів;
консалтинг (економічне, управлінське, технічне забезпечення); маркетингове
забезпечення (збут); пошук інвесторів; отримання кредитів; страхування;
гарантії та здійснення контролю для інвесторів; отримання державних
контрактів та субпідрядів; запуск системи малих підрядів.
Становлення малого бізнесу є життєво необхідною умовою
реформування української економіки. Малий бізнес здатний забезпечити
структурну перебудову економіки, створити нові робочі місця, сприяти
процесам приватизації та демократизації.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Неморож» утворене з
метою здійснення господарської діяльності, яка направлена на задоволення
потреб населення Черкаської області в продукції, товарах і послугах,
утворення нових робочих місць і отримання прибутку.
Основні види діяльності підприємства: будівельні, ремонтні,
пусконалагоджувальні, проектно-конструкторські роботи, промислове і
приватне будівництво; монтаж систем відеоспостереження і сповіщення про
пожежу; монтаж антен і іншого устаткування; монтаж і ремонт засобів
охоронно-пожежної сигналізації; побутові послуги, у тому числі послуги у
81
сфері комунального господарства; посередницька діяльність; торгово-
закупівельна, торгово-посередницька діяльність, торгівля (оптова і роздрібна,
у тому числі за договорами комісії, доручення, агентськими операціями)
продовольчими і непродовольчими товарами та інше.
Аналізуючи фінансовий стан підприємства, варто зазначити що за
аналізований період спостерігається зменшення оборотних засобів та
збільшення кредиторської заборгованості. Динаміка формування оборотних
засобів і кредиторської заборгованості має негативну тенденцію. Зростання
кредиторської заборгованості (постачальникам - на 14,4 тис.грн.) пояснюється
збитковою роботою підприємства та відсутністю коштів для своєчасної сплати
поставок сировини та ресурсів. Втім, кредиторська заборгованість по
розрахунках з бюджетом в порівнянні з минулим роком зменшилася на 79,9
тис.грн., що добре для підприємства.
Власний капітал підприємства зріс на 131,5 тис.грн.
Чистий прибуток підприємства в порівнянні з 2024 р. зменшився на
96,4 тис.грн., що дорівнює 75,4%. Зменшення чистого прибутку підприємства
зумовлене, передусім, зменшенням виручки від реалізації, відповідно, чистого
доходу від реалізації та збільшенням загальної суми витрат підприємства за
рік.
Протягом аналізованого періоду спостерігається зменшення майже
всіх показників основної діяльності підприємства. Але вони не знизились
нижче свого критичного значення і істотно не вплинули на фінансовий стан
підприємства.
Хоча підприємство прибуткове і платоспроможне, проте його робота
має недоліки і потребує проведення заходів щодо підвищення ефективності
своєї діяльності та раціонального використання власних коштів.
Аналіз коефіцієнтів рентабельності показав достатню рентабельність
підприємства, але зменшення цих показників показало, що в 2024 р.
підприємство не зовсім ефективно використовувало активи підприємства та
власний капітал. Ефективне використання оборотних засобів та власного
82
капіталу надасть можливість підприємству отримати більше прибутку та
збільшити свою рентабельність.
Підприємству варто зменшити як кредиторську, так і дебіторську
заборгованість. На фінансовий стан підприємства негативно впливає
збільшення дебіторської заборгованості, що спричиняє до підвищення сум
дебіторів. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує
фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел
фінансування.
Збільшення кредиторської заборгованості пояснюється збитковою
роботою підприємства та відсутністю коштів для своєчасної сплати поставок
сировини та ресурсів. Проте кредиторська заборгованість по розрахунках з
бюджетом в порівнянні з минулим роком зменшилася. Підприємство повинно
докласти зусиль для того, щоб знизити кредиторську заборгованість.
На підприємстві помічається зменшення оборотних засобів. Якщо
фінансові кошти, дебіторська заборгованість і матеріально-виробничі запаси
підтримуються на відносно низьких рівнях в порівнянні з короткостроковою
кредиторською заборгованістю, то вірогідність неплатоспроможності або
браку коштів для здійснення рентабельної діяльності велика. Із зростанням
величини оборотних активів ризик ліквідності зменшується. Іншими словами,
чим більше перевищення оборотних активів над короткостроковими
пасивами, тим менше ступінь ризику, тобто підприємство має прагнути
нарощування оборотного капіталу.
Збільшити свій прибуток підприємство може за рахунок підвищення
величини оборотних коштів. При низькому рівні оборотних коштів діяльність
підприємства не підтримується належним чином, звідси - можлива втрата
ліквідності, періодичні збої в роботі і низький прибуток.
Дуже важливо підтримувати постійну платоспроможність підприємства.
Ця задача вирішується за рахунок ефективного управління пережитками
фінансових активів; забезпечення рівномірності надходження фінансових
коштів на підприємство.
83
За аналізований період величина фінансових коштів набагато
перевищувала величину чистого прибутку. Тільки в 3 кварталі 2025 року
чистий прибуток перевищував величину фінансових коштів. Загалом,
величина чистого прибутку і фінансових коштів має тенденцію до зниження.
Розбіжності між величиною чистого прибутку і фінансових коштів
полягають в наступному:
- оскільки для розрахунку фінансових результатів застосовується
метод реалізації продукції по методу відвантаження, то величина дебіторської
заборгованості є частиною прибутку, проте реально гроші поступлять пізніше,
що приведе до збільшення реального притоку фінансових коштів;
- грошовий потік відображає рух фінансових коштів, що не
враховуються при розрахунку прибутку (амортизацію, податки, боргові
виплати тощо).
За допомогою непрямого методу керівництво підприємства може
контролювати свою поточну платоспроможність, ухвалювати оперативні
рішення по стабілізації і оцінити можливість здійснення додаткових
інвестицій.
Формування фінансового механізму передбачатиме застосування дієвих
методів управління бізнесовими процесами з використанням ефективних
фінансових важелів та інструментів, а також необхідну фінансову підтримку
підприємницької діяльності банківським сектором економіки. Тут виникає
необхідність врахування форми власності малих підприємств. Цей процес
неможливий також без розробки економічної стратегії регіонального розвитку
на основі інформованості усіх структур, які задіяні в організаційній схемі
такого процесу.
Тому необхідність створення та розвитку інформаційного середовища
при формуванні і розробці фінансового механізму зумовлена зростаючою
потребою в оперативній інформації суб'єктів фінансово-кредитних відносин
для скорочення процедури отримання кредитних ресурсів і можливості
надання гарантій органами місцевого самоврядування.
84
На сьогоднішній момент не на всіх територіях муніципальних утворень
сформована інфраструктура підтримки суб'єктів малого та середнього
підприємництва. Але саме від муніципалітетів, багато в чому, залежить, як
працюється малому бізнесу на місцях. Це стосується питань формування
громадських рад, наявності муніципальних програм розвитку малого бізнесу,
надання майнової підтримки, розробки схем територіального планування. В
тому числі, потрібно активніше виділяти землю під забудову, розробляти
містобудівну документацію, вирішувати питання по підключенню до
комунальних мереж. В кінцевому рахунку, у розвитку малого бізнесу повинні
бути зацікавлені самі муніципалітети.
Застосування фінансового лізингу, як механізму забезпечення доступу
до джерел фінансування на СТОВ «Неморож» показало, що це є необхідним
та доцільним заходом для підтримки малого бізнесу.
85
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. - 1996. -
№30. - Ст. 141.
2. «Господарський кодекс України» від 16.01.2003 № 436-IV.
3. «Цивільний кодекс України» від 16.01.2003 № 436-IV.
4. Податковий кодекс України від 02.12.2011 № 2755-VI.
5. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність,
деяких законодавчих актів України у зв'язку від 27.04.2007 № 997-V.
6. Про затвердження Національного положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від
07.02.2024 № 73.
7. Балакірєва О.М. Розвиток підприємництва в Україні: інституційне
середовище та громадська думка населення / Балакірєва О.М., Ноур А.М. //
Економіка і прогнозування. - 2023.- № 2.- C. 7-24.
8. Батковський В.А. Проблеми кредитування малого підприємництва
/В.А. Батковський // Вісник НБУ. – 2025. – Квітень. – С. 28-33.
9. Безус П.І. Стратегія інноваційного розвитку сучасного
підприємства [Текст] : монографія / [В.Г. Федоренко, П.І. Безус, Т.Є.
Воронкова та ін.] ; під ред. :В.Г. Федоренко – К.: ТОВ «ДКС центр», - 2023. –
С. 338.
10. Безус П.І. Фактори впливу на формування та реалізацію
інноваційної стратегії підприємства/ Безус П.І., Безус А.М. // Науковий вісник.
Серія «Економіка»:Збірник наукових праць науково-педагогічних
працівників. Вип. 1, 2014. - К.: ВПЦАМУ, 2023. – с. 61-69.
11. Білик В.В. Сучасні тенденції розвитку малого та середнього
бізнесу в Україні / В.В. Білик / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1012.
12. Білик Т.О. Мале підприємництво: розвиток та прибутковість / Т.О.
Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2014.- № 10.- C. 78-84.
86
13. Білорус О.Г. Фінансові та грошово-кредитні чинники
інвестиційно-інноваційного розвитку малого та середнього бізнесу / О.Г.
Білорус // Банківська справа. – 2023. – № 1. – С. 14-18.
14. Благодарная Н.А. Проблемы и особенности развития
предпринимательства в Украине / Н.А. Благодарная // Финансы, учет, банки:
Сборник научных трудов. – 2015. - Выпуск 9. – С. 31-46.
15. Бобиль В. Розвиток малого та середнього підприємства як
складова соціально-економічної стабільності сучасної України / В. Бобиль //
Україна: аспекти праці. - 2014.- № 3.- C. 35-39.
16. Богун К.В. Удосконалення фінансової інфраструктури малого
підприємництва в межах державно-приватного партнерства / К.В. Богун //
Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2010. – № 3. – С. 104–
108
17. Варфоломеєва В.О. Фінансування інноваційної діяльності як
чинник розвитку малого підприємництва / В.О. Варфоломеєва // Вісник
Української академії банківської справи.- 2023.- № 2.- C. 113-118.
18. Васьківська К. Фінансово-економічний механізм розвитку малого
підприємництва / К. Васьківська, І. Петрик, С. Ярмольський // Вісник ДАУ. –
2013. – Вип. 20–23. – С. 135–140.
19. Вплив податкового кодексу України на розвиток малого
підприємництва: експертні оцінки на етапах обговорення, прийняття та
внесення змін / В.І. Ляшенко, А.А. Просуленко // Вісник економічної науки
України. - 2025. - № 2 (20). - С. 93-111.
20. Гайдук В.А. Розвиток малого підприємництва та його вплив на
економіку регіону / В.А. Гайдук, В.Є. Сорока // Економіка і регіон. – 2012. –
№ 1. – С. 34–38.
21. Гоголь Т.А. Особливості діяльності підприємств малого бізнесу та
їх вплив на розвиток економіки країни / Т.А. Гоголь // Вісник Чернігівського
державного технологічного університету. Збірник. – Чернігів: ЧДТУ, 2011. –
№ 3 (52). – С. 145–154.
87
22. Гловацька В.В. Підприємництво та його соціально-економічна
сутність / В.В. Гловацька // Економіка АПК.- 2023.- № 12.- C. 57-64.
23. Держкомстат. Національні показники [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
24. Калініченко Л., Кобзистий С. Актуальні проблеми фінансування
підприємств малого та середнього бізнесу в сучасних умовах / Л.Л.
Калініченко, С.М. Кобзистий // Економічний форум. – 2024. – № 2. – С. 1–8.
25. Касьян О.Ю. Фінансування малого бізнесу в Україні: проблеми та
можливості розширення / О.Ю. Касьян // Управління розвит- ком. – 2015. – №
5. – С. 85–87
26. Лагно В.Т. Шляхи розвитку малого підприємництва в Україні в
контексті транскордонної та прикордонної торгівлі / В.Т. Лагно // Менеджер.
– 2014. – № 1. – С. 105–108.
27. Лозовський О.М. Особливості державного регулювання малого
підприємництва в Україні / О.М. Лозовський, С.І. Шарчук // Економічний
форум. – 2023. – № 1. – С. 135–139.
28. Мельник А. Підприємництво на національному та регіональних
ринках послуг України: сучасні тенденції та фактори розвитку / А.Мельник //
Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2024. –
Вип. 1. – С. 7–21. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vtneu_2024_1_3.
29. Нечивілова Н.І. Концептуальне осмислення базових категорій
підприємницької діяльності «малий бізнес», «мале підприємництво», «мале
підприємство» / Н.І. Нечивілова // Збірник наукових праць «Вестник НТУ
«ХПИ» : Технічний прогрес та ефективність виробництва. – № 26 – Вестник
НТУ «ХПИ».
30. Піжук О.І. Розвиток малого підприємництва як один із шляхів
гармонізації ґендерних процесів в Україні / О.І. Піжук // Збірник наукових
праць Національного університету державної податкової служби України. –
2011. – № 1. – С. 466–476.
88
31. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку
малого і середнього підприємництва на 2014–2025 роки : Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 28 серп. 2013 р. № 641-р // Офіційний вісник
України. – 2013. – № 69. – С. 25–43.
32. Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецький С.О. Фінансовий менеджмент.
- К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 275 с.
33. Сімків Л.Є. Тенденції розвитку малого підприємництва в Україні
в умовах диспропорційності економічного зростання / Л.Є. Сімків, С.А.
Побігун // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2023. – Вип. 3. – С.
560-564.
34. Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент. - К.: Центр навчальної
літератури, 2024. - 352 с.
35. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування
бухгалтерського фінансового обліку. К:”А.С.К.”, 2011. – 348 с.
36. Труніна І.М. Актуальні проблеми розвитку малого
підприємництва в Україні / І.М. Труніна // Управління проектами та розвиток
виробництва. – 2012. – № 2. – С. 60–65
37. Фінансове забезпечення діяльності малих підприємницьких
структур: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / М.Д. Бедринець; Нац.
акад. держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2024. — 19 с.: табл. — укр..
38. Фещенко О.М., Присяжнюк О.М. Управління потенціалом
підприємств АПК // Науковий диспут:питання економіки і фінансів: Тези
доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Київ– Будапешт–
Відень, 20 листопада 2014 г.). – Київ–Будапешт–Відень, 2014. С.14.
39. Формування та використання фінансових ресурсів суб'єктів
господарювання в умовах трансформації економіки України: Автореф. дис...
канд. екон. наук: 08.04.01 / А.А. Марченко; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2023.
— 16 с. — укp.
40. Чижевська Л.В., Пархоменко В.М., Кривоший М.М. Звітність
підприємства. Навчальний посібник. –Житомир:ЖІТІ, 2024.
89
41. Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б. Аналіз фінансового
стану виробничої та комерційної діяльності підприємства. - К.: Кондор, 2023.
- 238 с.
42. Doing Business 2024 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://russian.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine – 2024
90
Додаток А
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ________________СТОВ «Неморож»______________________ за ЄДРПОУ 32294926
Територія __________________________________________________________________ за КОАТУУ 3222410600
Організаційно-правова форма господарювання __________________________________ за КОПФГ
Вид економічної діяльності Інші види оптової торгівлі___________________________ за КВЕД 51.90.0
Середня кількість працівників1 _______________________________________________
Адреса, ___________________________________________________________________
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака (окрім розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту
про сукупний дохід) (форма N 2), фінансові показники якого
наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку «v» у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
на грудень 2024 р.
Форма № 1 Код за ДКУД 1801001
На початок На кінець
Код
Актив звітного звітного
рядка
періоду періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000
первісна вартість 1001
накопичена амортизація 1002
Незавершені капітальні інвестиції 1005
Основні засоби 1010
первісна вартість 1011 160,2 160,2
знос 1012 ( 40,9 ) (34,5)
Інвестиційна нерухомість 1015
Довгострокові біологічні активи 1020
Довгострокові фінансові інвестиції:
1030
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
інші фінансові інвестиції 1035
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
Відстрочені податкові активи 1045
Інші необоротні активи 1090
Усього за розділом I 1095 119,3 125,7
II. Оборотні активи
203,9 193,7
Запаси 1100
Поточні біологічні активи 1110 14,3 12,4
Векселі одержані 1120
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 14,3 12,8
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
1130
за виданими авансами
з бюджетом 1135 1,4 1,1
у тому числі з податку на прибуток 1136
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155
Поточні фінансові інвестиції 1160
Гроші та їх еквіваленти 1165 87,4 78,9
Витрати майбутніх періодів 1170
Інші оборотні активи 1190
91
Усього за розділом II 1195 307,0 298,9
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200
Баланс 1300 426,3 424,6
На початок На кінець
Код
Пасив звітного звітного
рядка
періоду періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400
Капітал у дооцінках 1405
Додатковий капітал 1410
Резервний капітал 1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 383,6 289,7
Неоплачений капітал 1425
Вилучений капітал 1430
Усього за розділом I 1495 383,6 289,7
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов’язання 1500
Довгострокові кредити банків 1510
Інші довгострокові зобов’язання 1515
Довгострокові забезпечення 1520
Цільове фінансування 1525
Усього за розділом II 1595
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600
Векселі видані 1605
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов’язаннями 1610
товари, роботи, послуги 1615 15,4 20,1
розрахунками з бюджетом 1620 27,3 30,2
у тому числі з податку на прибуток 1621
розрахунками зі страхування 1625
розрахунками з оплати праці 1630
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами 1635
Поточні забезпечення 1660
Доходи майбутніх періодів 1665
Інші поточні зобов’язання 1690
Усього за розділом IІІ 1695 42,7 50,3
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,
1700
утримуваними для продажу, та групами вибуття
Баланс 1900 426,3 340,0
Керівник
Головний бухгалтер
92
Додаток Б
КОДИ
Дата (рік, місяць, число) 17 01 01
Підприємство СТОВ «Неморож» за ЄДРПОУ 32294926
(найменування)
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за грудень 2024 р.
Форма № 2 Код за ДКУД 1801003
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попере
днього року
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 986,0 863,3
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 ( 0 ) ( 0 )
Валовий: 821,7 758,2
прибуток 2090
збиток 2095 ( 0 ) ( 0 )
Інші операційні доходи 2120 0 0
Адміністративні витрати 2130 ( 0 ) ( 0 )
Витрати на збут 2150 ( 0 ) ( 0 )
Інші операційні витрати 2180 0 0
Фінансовий результат від операційної діяльності: 0 0
прибуток 2190
збиток 2195 ( 0 ) ( 0 )
Дохід від участі в капіталі 2200 0 0
Інші фінансові доходи 2220 0 0
Інші доходи 2240 0 0
Фінансові витрати 2250 0 0
Втрати від участі в капіталі 2255 ( 0 ) ( 0 )
Інші витрати 2270 (0 ) (0 )
Фінансовий результат до оподаткування: 292,2 253,2
прибуток 2290
збиток 2295 ( 0 ) ( 0 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 ( 164,3 ) ( 139,3 )
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 0 0
Чистий фінансовий результат: 127,9 113,9
прибуток 2350
збиток 2355 ( 0 ) ( 0 )
93
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попередн
ього року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405
Накопичені курсові різниці 2410
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних
підприємств 2415
Інший сукупний дохід 2445
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 ( 308,7 ) ( 248,3 )
Витрати на оплату праці 2505 ( 125,5 ) ( 112,4 )
Відрахування на соціальні заходи 2510 ( 45,1 ) ( 35,6 )
Амортизація 2515 ( 13,3 ) ( 9,08 )
Інші операційні витрати 2520 ( 201,2 ) ( 198,4 )
Разом 2550 ( 693,8 ) (603,78)
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615
Дивіденди на одну просту акцію 2650
Керівник
Головний бухгалтер
94
Додаток В
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ______________ СТОВ «Неморож»______________________ за ЄДРПОУ 32294926
Територія ________________________________________________________ за КОАТУУ 3222410600
Організаційно-правова форма господарювання _________________________ за КОПФГ
Вид економічної діяльності Інші види оптової торгівлі___________________ за КВЕД 51.90.0
Середня кількість працівників1 _______________________________________
Адреса, ___________________________________________________________
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака (окрім розділу IV Звіту про фінансові результати (Звіту
про сукупний дохід) (форма N 2), фінансові показники якого
наводяться в гривнях з копійками)
Складено (зробити позначку «v» у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
на грудень 2025р.
Форма № 1 Код за ДКУД 1801001
На початок На кінець
Код
Актив звітного звітного
рядка
періоду періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000
первісна вартість 1001
накопичена амортизація 1002
Незавершені капітальні інвестиції 1005
Основні засоби 1010
первісна вартість 1011 102,7 160,2
знос 1012 ( 26,9 ) ( 40,9 )
Інвестиційна нерухомість 1015
Довгострокові біологічні активи 1020
Довгострокові фінансові інвестиції:
1030
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
інші фінансові інвестиції 1035
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
Відстрочені податкові активи 1045 0
Інші необоротні активи 1090
Усього за розділом I 1095 75,8 119,3
II. Оборотні активи
89,6 203,9
Запаси 1100
Поточні біологічні активи 1110 12,3 14,3
Векселі одержані 1120
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 12,8 14,3
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
1130
за виданими авансами
з бюджетом 1135 1,7 1,4
у тому числі з податку на прибуток 1136
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155
Поточні фінансові інвестиції 1160
Гроші та їх еквіваленти 1165 205,4 87,4
Витрати майбутніх періодів 1170
95
Інші оборотні активи 1190
Усього за розділом II 1195 309,5 307,0
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200
Баланс 1300 385,3 426,3
На початок На кінець
Код
Пасив звітного звітного
рядка
періоду періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400
Капітал у дооцінках 1405
Додатковий капітал 1410
Резервний капітал 1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 352,1 383,6
Неоплачений капітал 1425
Вилучений капітал 1430
Усього за розділом I 1495 352,1 383,6
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов’язання 1500
Довгострокові кредити банків 1510
Інші довгострокові зобов’язання 1515
Довгострокові забезпечення 1520
Цільове фінансування 1525
Усього за розділом II 1595
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов’язаннями 1610
товари, роботи, послуги 1615 1,0 15,4
розрахунками з бюджетом 1620 32,2 27,3
у тому числі з податку на прибуток 1621
розрахунками зі страхування 1625
розрахунками з оплати праці 1630
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами 1635
Поточні забезпечення 1660
Доходи майбутніх періодів 1665
Інші поточні зобов’язання 1690
Усього за розділом IІІ 1695 33,2 42,7
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,
1700
утримуваними для продажу, та групами вибуття
Баланс 1900 385,3 426,3
Керівник
Головний бухгалтер
96
Додаток Г
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство СТОВ «Неморож» за ЄДРПОУ 32294926
(найменування)
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за грудень 2025р.
Форма № 2 Код за ДКУД 1801003
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попере
днього року
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 862,9 986,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 (0) ( 0 )
Валовий: 719,1 821,7
прибуток 2090
збиток 2095 ( 0 ) ( 0 )
Інші операційні доходи 2120 0 0
Адміністративні витрати 2130 ( 0) ( 0 )
Витрати на збут 2150 ( 0) ( 0 )
Інші операційні витрати 2180 0 0
Фінансовий результат від операційної діяльності: 0 0
прибуток 2190
збиток 2195 ( 0 ) ( 0 )
Дохід від участі в капіталі 2200 0 0
Інші фінансові доходи 2220 0 0
Інші доходи 2240 0 0
Фінансові витрати 2250 0 0
Втрати від участі в капіталі 2255 ( 0 ) ( 0 )
Інші витрати 2270 ( 0) (0 )
Фінансовий результат до оподаткування: 862,9 4740
прибуток 2290
збиток 2295 ( 0 ) ( 0 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 ( 143,8 ) ( 164,3 )
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 0 0
Чистий фінансовий результат: 31,5 127,9
прибуток 2350
збиток 2355 ( 0 ) ( 0 )
97
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попередн
ього року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405
Накопичені курсові різниці 2410
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних
підприємств 2415
Інший сукупний дохід 2445
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 ( 299,3 ) ( 308,7 )
Витрати на оплату праці 2505 ( 148,3 ) ( 125,5 )
Відрахування на соціальні заходи 2510 ( 50,8 ) ( 45,1 )
Амортизація 2515 ( 16,8 ) ( 13,3 )
Інші операційні витрати 2520 ( 172,4 ) ( 201,2 )
Разом 2550 ( 687,6 ) ( 693,8 )
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615
Дивіденди на одну просту акцію 2650
Керівник
Головний бухгалтер
98
Додаток Д
Таблиця 1
Звіт про рух фінансових коштів підприємства «Неморож» за 2024-2025
рік (непрямий метод), тис. грн.
Грошові кошти від операційної діяльності 2024 2025
Чистий прибуток 127,9 31,5
Операції, коригуючі величину прибутку:
Збільшення вартості необоротних активів –17,1 – 43,5
Збільшення дебіторської заборгованості – 6,7 –1,2
Збільшення виробничих запасів – 62,6 –
114,3
Зменшення кредиторської заборгованості –34,6 9,5
Рух фінансових коштів від операційної діяльності (чистий грошовий 6,9 –
потік) 118,0
Грошові кошти на початок періоду 198,5 205,4
Грошові кошти на кінець періоду 205,4 87,4
Таблиця 2
Звіт про рух фінансових коштів підприємства «Неморож» за 2024-2025
рік (прямий метод), тис. грн.
Грошові кошти від операційної діяльності 2024 2025
Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг 821,7 719,1
Коригування:
Збільшення вартості необоротних активів –17,1 – 43,5
Збільшення дебіторської заборгованості – 6,7 –1,2
Збільшення виробничих запасів – 62,6 –114,3
Зменшення кредиторської заборгованості –34,6 9,5
Витрати –693,8 –687,6
В т.ч.: матеріальні витрати –308,7 –299,3
витрати на оплату праці –125,5 –148,3
відрахування на соціальні заходи –45,1 –50,8
інші витрати –214,5 –189,2
Рух фінансових коштів від операційної діяльності (чистий грошовий 6,9 –118,0
потік)
Грошові кошти на початок періоду 198,5 205,4
Грошові кошти на кінець періоду 205,4 87,4
Размещено на Allbest.r
Додаток Е
Розрахунок основних показників фінансового стану підприємства „Неморож", тис. грн.
Розрахунок показників Результати Відхилення
Показник Формула розрахунків
2024 2025 2024 2025 (+,-)
1 2 3 4 5 6 7
Показники фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
Кавт власні кошти 352,1 383,6 0,91 0,89 -0,02
валюта балансу 385,3 426,3
Кфс власні кошти 352,1 383,6 10,60 8,98 -1,62
позикові кошти 33,2 42,7
Кзк власні кошти - необорот. активи 352,1 75,8 383,6 119,3 0,89 0,86 -0,03
оборотні активи 309,5 307,0
Кал грошові кошти 205,4 87,4 6,18 2,04 -4,14
поточні зобов`язання 33,2 42,7
Кшл оборот.активи - виробн.запаси 309,5 89,6 307 203,9 6,62 2,41 -4,21
поточні зобов`язання 33,2 42,7
Кпл (платоспроможності) оборотні активи 309,5 307,0 9,32 7,18 -2,14
поточні зобов`язання 33,2 42,7
Кп поточ.активи - витрати майб.пер 309,5 307,0 9,32 7,18 -2,14
короткостр .ззабов`язння 33,2 42,7
Показники ділової активності підприємства
Коз виручка від реалізації 986,0 862,9 2,55 2,02 -0,53
валюта балансу 385,3 426,3
Кдз виручка від реалізації 986,0 862,9 68,00 54,96 - 13,04
сер.дебіторська заборгованість 14,5 15,7
Ккз виручка від реалізації 986,0 862,9 29,70 20,20 -9,50
сер.кредитор.заборгованість 33,2 42,7
100
Да дебіторськ а заборгованість 14,5 15,7 0,46 0,05 -0,41
поточні активи 309,5 307,0
Коеф. співвіднош. дебіт. і кредит. дебіторськ а заборгованість 14,5 15,7 0,43 0,36 -0,07
заборгованості кредиторська заборгованість 33,2 42,7
Рівень рентабельності
Рентабельність активів чистий прибуток 127,9 31,5 33,19 7,38 - 25,81
х100 х100
сер.значення активів 385,3 426,3
Рентаб.-ть влас. капіталу чистий прибуток 127,9 31,5 36,32 8,21 -28,11
х100 х100
сер.значення власних коштів 352,1 383,6
Рентаб.-ть основної діяльності виручка від реалізації 986,0 862,9 142,10 125,50 -16,60
х100 х100
витрати 693,8 687,6