«Сучасні підходи до підвищення рівня економічної безпеки підприємства (на мат.ТОВ «Агро-Рось-Інвест», с. Ташлик, Черкаський р-н., Черкаська обл.)»

Федоров, Микола Володимирович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9582
Title:	«Сучасні підходи до підвищення рівня економічної безпеки підприємства (на мат.ТОВ «Агро-Рось-Інвест», с. Ташлик, Черкаський р-н., Черкаська обл.)»
Authors:	Скорик, Олександр Олександрович Федоров, Микола Володимирович
Keywords:	ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА;ЕФЕКТИВНІСТЬ;ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Issue Date:	Jun-2026
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 102 сторінки, 25 таблиць , 24 рисунки, список літератури з 32 найменувань Предмет дослідження –– теоретичні положення, практичні аспекти і методичні основи дослідження економічної безпеки підприємства. Обєктом дослідження виступає ТОВ «Агро-Рось-Інвест», яке здійснює вирощування сільськогосподарської продукції та її продаж, а також надає додаткові послуги. Мета випускної роботи –– аналіз та оцінка економічної безпеки ТОВ «Агро- Рось-Інвест» та розробка на основі аналізу рекомендацій методологічного та практичного характеру, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства. Завданнями роботи є: • визначення сутності економічної безпеки; розкриття джерел і чинників загроз економічній безпеці підприємства; • опис методик визначення окремих різновидів економічної безпеки; • організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження; • оцінка сигналів порушення стану економічної безпеки підприємства; • діагностика рівня послідовності створення системи економічної безпеки на підприємстві; • визначення шляхів підвищення рівня економічної безпеки. Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. За результатами дослідження сформульовані основні положення щодо шляхів підвищення економічної безпеки підприємства; встановлено, що оновлення основних засобів або впровадження нових технологій сприятиме поліпшенню результатів господарської діяльності та покращенню рівня економічної безпеки підприємства. Практичне значення отриманих результатів полягає у використані в практичній діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест», так як їх впровадження є економічно доцільним.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9582
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ФЕДОРОВ М.В.pdf Restricted Access		808.75 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
на тему: «Сучасні підходи до підвищення рівня економічної 
безпеки підприємства (на мат.ТОВ «Агро-Рось-Інвест»,  
с. Ташлик, Черкаський р-н., Черкаська обл.)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП - 214 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність»    
                                                               Федоров Микола Володимирович_______________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник  _Скорик Олександр Олександрович  
 
                                                                     Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси 2026 року 
2 
Форма № Н-9.01 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: бакалавр 
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ проф. Манн Р.В. 
“____” ____________ 2026 р 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу здобувачу вищої освіти 
Федорову Миколі Володимировичу 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1.Тема роботи «Сучасні підходи до підвищення рівня економічної безпеки 
підприємства (на мат.ТОВ «Агро-Рось-Інвест», с. Ташлик, Черкаський р-н., 
Черкаська обл.)» 
  
 
керівник роботи Скорик О.О., к.е.н., доцент 
                              (прізвище, ім’я  по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 17.03.2026 р. №62/03-03 
2. Строк подання студентом роботи 03.06.26  
3. Вихідні дані до роботи   
Баланс (Звіт про фінансовий стан за 2024-2025 рр. 
Звіт про фінансовірезультати за 2024-2025 рр. 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
1. Напрями покращення рівня економічної безпеки підприємства 
2. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
3. Шляхи покращення економічної безпеки підприємства 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
 
 
 
 
3 
 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання  
прийняв 
1 Скорик О.О.   
2 Скорик О.О.   
3 Скорик О.О.   
    
 
7. Дата видачі завдання ____________________________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Строк виконання 
Назва етапів випускної роботи Примітки 
з/п етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка. лютий виконано 
Укладання бібліографії по основним 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) кваліфікаційної лютий виконано 
роботи і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого лютий-березень виконано 
розділу 
4.  Розробка і подання другого розділу березень-квітень виконано 
5.  Розробка і подання третього розділу квітень-травень виконано 
6.  Погодження з керівником висновків і травень виконано 
пропозицій 
7.  Переробка (доопрацювання) травень виконано 
кваліфікаційної роботи у відповідності з 
зауваженнями і подання її на кафедру 
8.  Нормоконтроль травень виконано 
9.  Збір документів (відгук, рецензія) травень виконано 
10.  Подача на підпис до завідувача кафедри червень виконано 
11.  Розробка тез доповіді для захисту червень виконано 
 
   
Студент Федоров М.В., 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
   
Керівник роботи  Скорик О.О. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
4 
РЕФЕРАТ 
кваліфікаційної роботи бакалавра 
на тему: «Сучасні підходи до підвищення рівня економічної безпеки 
підприємства (на мат. ТОВ «Агро-Рось-Інвест»,  с. Ташлик, Черкаський р-
н., Черкаська обл.)» 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить  102 сторінки, 25 таблиць , 24 рисунки, 
список літератури з  32 найменувань 
Предмет дослідження –– теоретичні положення, практичні аспекти і методичні 
основи дослідження економічної безпеки підприємства. 
Обєктом дослідження виступає ТОВ «Агро-Рось-Інвест», яке здійснює  
вирощування сільськогосподарської продукції та її продаж, а також надає 
додаткові послуги. 
Мета випускної роботи –– аналіз та оцінка економічної безпеки ТОВ «Агро-
Рось-Інвест» та розробка на основі  аналізу рекомендацій методологічного та 
практичного характеру, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки 
підприємства. 
Завданнями роботи є:  
• визначення сутності економічної безпеки; розкриття джерел і чинників 
загроз економічній безпеці підприємства;  
• опис методик визначення окремих різновидів економічної безпеки; 
• організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження;  
• оцінка сигналів порушення стану економічної безпеки підприємства; 
• діагностика рівня послідовності створення системи економічної безпеки на 
підприємстві;  
• визначення шляхів підвищення рівня економічної безпеки. 
Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. 
За результатами дослідження сформульовані основні положення щодо шляхів 
підвищення економічної безпеки підприємства; встановлено, що оновлення 
основних засобів або впровадження нових технологій сприятиме поліпшенню 
результатів господарської діяльності та покращенню рівня економічної безпеки 
підприємства. 
Практичне значення отриманих результатів полягає у використані в 
практичній діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест», так як їх впровадження є 
економічно доцільним. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ШЛЯХИ 
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. 
5 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ  
БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА  
1.1 Економічна безпека підприємства 9 
1.2 Методи оцінки економічної безпеки підприємства 28 
1.3 Напрями організації економічної безпеки на підприємстві 39 
РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АГРО-  
РОСЬ-ІНВЕСТ» 
2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства 49 
2.2 Аналіз господарської діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 59 
2.3 Аналіз основних економічних показників виробничо-  
господарської діяльності підприємства 66 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ  
ПІДПРИЄМСТВА  
3.1 Аналіз перспектив розвитку та шляхів покращення  
економічної безпеки підприємства ТОВ «Агро-Рось- 86 
Інвест» 
ВИСНОВОК 98 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 102 
6 
ВСТУП 
У сучасних мінливих ринкових умовах стабільне функціонування та 
виживання суб'єктів господарювання безпосередньо зумовлені рівнем їхньої 
економічної безпеки. Це викликає об'єктивну потребу вітчизняних підприємств у 
впровадженні інструментів внутрішнього моніторингу та прогнозного 
моделювання динаміки власного безпекового стану. Необхідність реалізації 
зазначеного підходу продиктована детермінантним впливом ендогенних та 
екзогенних чинників, які безпосередньо формують ресурсний потенціал компанії 
та визначають ефективність його практичної реалізації. Як свідчать актуальні 
теоретичні розвідки та практичний досвід, ефективна організація бізнес-процесів 
вимагає проектування комплексної системи економічної безпеки, спроможної 
нівелювати деструктивні наслідки від будь-яких зовнішніх контрагентів або 
внутрішніх управлінських рішень. 
Систематизація наукових надбань дозволяє констатувати, що традиційно 
увага дослідників концентрувалася навколо двох ключових векторів: 
аналітичного вивчення деструктивних чинників, які загрожують безпеці 
підприємства, або розроблення прогнозних моделей трансформації макро- та 
мікросередовища. Разом з тим, методичний інструментарій ідентифікації 
факторів забезпечення фінансово-економічної стійкості суб'єктів 
господарювання досі потребує вдосконалення. Стримуючими чинниками у 
цьому контексті виступають також недосконалість нормативно-правового 
регулювання зазначених процесів та фрагментарність загальної концепції 
корпоративної безпеки. 
Фундаментальні засади формування управлінських механізмів у сфері 
економічної безпеки закладені у наукових доробках таких українських та 
іноземних дослідників, як Є.О. Олейников, Р.А. Руденський, В.Л. Тамбовцев, 
Л.Г. Шемаєва та інших. Проте, попри високу наукову цінність наявних 
7 
публікацій, проблематика оптимізації управління економічною безпекою 
підприємств не втрачає своєї актуальності через недостатній рівень 
опрацювання. Зокрема, у сучасній літературі бракує комплексних досліджень, 
присвячених математичному та логічному моделюванню механізмів безпеки на 
основі виявлення та аналізу структурних кореляцій між внутрішніми та 
зовнішніми загрозами. 
Мета бакалаврської випускної роботи полягає у обґрунтуванні теоретичних 
основ та дослідженні практичних аспектів управління економічною безпекою 
підприємства. У відповідності з поставленою метою сформульовано та виконано 
такі завдання:  
визначення сутності економічної безпеки; розкриття джерел і чинників 
загроз економічній безпеці підприємства;  
опис методик визначення окремих різновидів економічної безпеки; 
організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження;  
оцінка сигналів порушення стану економічної безпеки підприємства; 
діагностика рівня послідовності створення системи економічної безпеки на 
підприємстві;  
визначення шляхів підвищення рівня економічної безпеки. 
Метою дослідження є оцінка  господарської діяльності та визначення рівня 
економічної безпеки підприємства, а також визначення напрямків підвищення 
економічної безпеки ТОВ «Агро-Рось-Інвест» на основі аналізу його діяльності.  
Для досягнення визначеної мети необхідно розглянути наступні задачі: 
− розглянути поняття економічна безпека підприємства; 
− розглянути складові економічної безпеки та вплив ефективності 
господарської діяльності на рівень економічної безпеки підприємства; 
− комплексно дослідити діяльність ТОВ «Агро-Рось-Інвест» та дати оцінку 
рівню економічної безпеки підприємства; 
8 
− проаналізувати варіанти покращення рівня економічної безпеки ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест» 
− розробити пропозиції для підвищення рівня економічної безпеки 
підприємства. 
Об’єктом дослідження є рівень економічної безпеки ТОВ «Агро-Рось-
Інвест». 
Предметом дослідження є шляхи поліпшення рівня економічної безпеки 
підприємства ТОВ «Агро-Рось-Інвест».  
Завдання випускної роботи полягає в оволодінні практичними навичками 
оцінки рівня економічної безпеки та розробці пропозицій для покращення рівня 
економічної безпеки підприємства ТОВ «Агро-Рось-Інвест». 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» - сільськогосподарське підприємство, основним 
видом діяльності якого є вирощування та продаж сільськогосподарських культур, 
а також  надання додаткових послуг. 
     
 
  
9 
РОЗДІЛ 1 
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1. Економічна безпека підприємства 
 
Теоретичний базис категорії «економічна безпека» зазнав суттєвих 
трансформацій під впливом динамічних зрушень у макросередовищі та інтеграції 
нових чинників у систему менеджменту. Історично дане поняття виникло у 
західній науковій думці як реакція на загострення проблеми дефіциту ресурсів та 
руйнацію колоніальних систем, що призвело до дестабілізації традиційних 
логістичних і виробничих зв'язків, критично важливих для тогочасного 
індустріального суспільства. 
У загальному розумінні сутнісний зміст економічної безпеки полягає у 
забезпеченні безперервного та прогресивного розвитку соціуму задля створення 
матеріальних благ і послуг, які задовольняють індивідуальні та колективні 
потреби. Варто зауважити, що якщо в минулому безпекові функції монопольно 
належали державним інститутам, то сьогодні ми спостерігаємо трансформацію 
цієї парадигми, де держава, хоч і зберігає домінуючу роль, стає лише одним із 
елементів багаторівневої системи безпеки. На мікроекономічному рівні цей 
феномен трансформується у забезпечення стабільного, безперебійного 
функціонування суб'єкта господарювання та впровадження комплексних заходів 
щодо захисту конфіденційної інформації. 
Аналіз теоретичних джерел засвідчує значний плюралізм наукових 
поглядів щодо сутності безпеки суб'єктів господарювання. Зокрема, у науковій 
періодиці сформувалися два магістральні підходи: 
• Системно-динамічний: розглядає економічну безпеку як специфічний стан 
системи, що гарантує її ефективне, збалансоване зростання та здатність 
10 
успішно вирішувати блоки соціальних завдань. 
• Захисний (статичний): трактує її як рівень захищеності бізнесу від 
деструктивного впливу екзогенних та ендогенних загроз, за якого 
підприємство зберігає спроможність до відтворення капіталу та реалізації 
власних комерційних пріоритетів [2; 6; 7]. 
Узагальнюючи наявні теоретичні підходи, економічну безпеку 
підприємства доцільно класифікувати через призму таких дефініцій: 
1. З позиції захищеності: як стан безпеки всіх підсистем підприємства під час 
реалізації операційної та фінансової діяльності в умовах невизначеності. 
2. З позиції ресурсоорієнтованого підходу: як оптимізований стан 
корпоративних ресурсів (фінансового капіталу, кадрового потенціалу, 
інформаційних масивів, технологічних рішень, матеріально-технічної бази 
та прав власності) і підприємницького хисту, що забезпечує їх максимальну 
віддачу для стабільної життєдіяльності, інноваційного розвитку та 
оперативного нівелювання внутрішніх чи зовнішніх деструкцій. 
3. З позиції інструментального підходу: як синергетичний комплекс 
правових, режимних, охоронних, інженерно-технічних, фінансово-
економічних та інформаційно-аналітичних методів, спрямованих на 
попередження потенційних ризиків та формування умов для досягнення 
стратегічних цілей фірми. 
4. З позиції соціотехнічного підходу: як стійкий стан соціотехнічної системи 
підприємства, що завдяки наявним ресурсам, управлінським 
компетентностям менеджменту та раціональній структурі зв’язків дозволяє 
успішно протидіяти зовнішнім викликам та внутрішнім факторам 
дезорганізації. 
Вагомий внесок у дослідження архітектоніки цього поняття зробили 
вітчизняні вчені. Так, Г. Козаченко та В. Пономарьов пропонують інтерпретувати 
економічну безпеку компанії через процес «гармонізації в часі та просторі 
11 
економічних інтересів підприємства з інтересами пов’язаних з ним суб’єктів 
зовнішнього середовища, що діють за межами підприємства» [7, с. 4]. Т. 
Соколенко акцентує увагу на стратегічному аспекті, визначаючи її як стан, за 
якого стратегічний потенціал організації перебуває у межах адаптивності; при 
цьому ризик втрати безпекової стійкості зростає пропорційно наближенню 
стратегічних можливостей до граничної критичної зони [11]. 
Зі свого боку, Т. Васильців розглядає дану категорію як режим 
функціонування, що одночасно забезпечує ринкову конкурентоспроможність 
підприємства та його продукції, максимізує ефективність експлуатації 
інтелектуально-кадрового та ресурсного потенціалу, а також гарантує вектор 
прогресивного розвитку та резистентність до негативних флуктуацій середовища 
[4, с. 18]. Крім того, науковець наголошує на необхідності врахування галузевої 
та операційної специфіки суб'єкта господарювання, детермінуючи його 
економічну безпеку як «захищеність його науково-техничного, технологічного, 
виробничого і кадрового потенціалу від прямих (активних) чи непрямих 
(пасивних) економічних загроз, наприклад, пов’язаних з неефективною науково-
промисловою політикою держави або формуванням несприятливого зовнішнього 
середовища, і здатність до його відтворення» [3]. 
Загалом, наукові погляди на сутність поняття «економічна безпека 
підприємства» можна узагальнити у двох основних концепціях. Перший підхід 
ґрунтується на наявності у суб’єкта господарювання конкретних цілей 
(наприклад, підвищення ефективності, стабільність функціонування, розвиток), 
які той прагне досягти. Суб’єкт господарювання розглядається як носій 
внутрішнього середовища та існує у певному зовнішньому середовищі. За умови 
певних властивостей внутрішнього середовища суб’єкт може перебувати у стані 
«безпеки»: навіть за негативного впливу зовнішнього середовища він продовжує 
функціонувати і набуває поставлених цілей. Якщо зміни зовнішніх умов не 
виходять за межі допустимого діапазону, функціонування підприємства та 
12 
досягнення цілей є гарантованими. 
Другий підхід базується на поняттях «загроза» та «захищеність» від загроз. 
Передбачається існування підприємства з певними параметрами (наприклад, 
стабільне функціонування, розвиток тощо) та існують загрози, які можуть 
негативно позначитися на цих параметрах. Якщо параметри захищені від загроз, 
забезпечується і безпека підприємства. Варто відзначити, що критерії 
захищеності параметра, а також обґрунтування вибору саме цих параметрів та 
критеріїв часто не уточнюються. Аналіз сучасних визначень сутності загроз 
економічної безпеки свідчить, що кожне з них так чи інакше відображає ризик 
завдання економічної шкоди, яка може проявлятися у вигляді збитків, 
негативного впливу чи перешкод у досягненні цілей. Загалом загроза 
розглядається як фактор, що створює значну небезпеку для стійкого 
функціонування економічної системи. Таким чином, небезпека та загроза є 
взаємодоповнюючими, але кількісно різними поняттями. Реальні втрати, 
пов’язані з небезпекою, слід розглядати як сигнал можливого переходу її у 
загрозу, якщо не будуть вжиті відповідні заходи. На думку Є.Барикаєва, загроза 
– це сукупність умов і факторів, які створюють небезпеку для реалізації 
економічних інтересів, яка в свою чергу може створювати різноманітні ризики. 
Васильців Т.Г. визначає «загрозу» як сукупність умов, процесів, факторів, що 
перешкоджають реалізації національних економічних інтересів або створюють 
небезпеку для них і суб’єктів господарювання. Загроза може проявлятися у 
вигляді збитків чи втрат, інтегральний показник яких характеризує ступінь 
зниження економічного потенціалу за певний проміжок часу [3, с. 211].  
Детермінація джерел дестабілізації економічної безпеки суб'єктів 
господарювання має двовекторну природу. З одного боку, деструктивний вплив 
мають фактори макроекономічного характеру (макрорівень), які 
екстраполюються на значну сукупність ринкових агентів та потенційно 
нівелюють стабільність національної економічної системи в цілому. З іншого 
13 
боку, загрози генеруються ендогенними чинниками на мікрорівні, що 
безпосередньо пов'язано з прийняттям нераціональних, неефективних або 
стратегічно помилкових управлінських рішень менеджментом організації. 
Відтак, деструктивні імпульси можуть як зароджуватися у релевантному 
зовнішньому оточенні фірми, так і виступати наслідком методологічних 
прорахунків під час реалізації внутрішніх реформ, безсистемності науково-
промислової та інноваційної політики на загальнодержавному рівні, а також у 
разі втрати інституційного контролю над ключовими господарськими процесами. 
Фундаментальний вектор управління економічною безпекою орієнтований 
на досягнення максимальної результативності функціонування підприємства, 
оптимізацію продуктивності його операційної системи, раціоналізацію 
ресурсоспоживання, підтримання належних стандартів соціально-трудового 
життя колективу та якості бізнес-процесів, поряд із безперервним 
стимулюванням диверсифікації та нарощування інтегрального потенціалу 
компанії [11, с. 28]. 
Реалізація генеральної мети передбачає декомпозицію системи на низку 
базових функціональних цілей, серед яких доцільно виокремити такі: 
• Фінансова складова: максимізація фінансової результативності 
операційної діяльності, підтримання довгострокової ліквідності, 
платоспроможності та фінансового суверенітету підприємства. 
• Техніко-технологічна складова: забезпечення високої 
конкурентоспроможності та модернізація виробничо-технічного базису 
суб'єкта господарювання задля мінімізації технологічної залежності від 
зовнішніх контрагентів. 
• Управлінська складова: підвищення ефективності корпоративного 
менеджменту шляхом проектування гнучкої та адаптивної організаційної 
структури управління. 
• Інтелектуально-кадрова складова: капіталізація людських ресурсів, 
14 
підвищення кваліфікаційного рівня персоналу, а також забезпечення 
високої результативності внутрішньофірмових науково-дослідних та 
дослідно-конструкторських розробок (НДДКР). 
• Екологічна складова: нейтралізація та превенція екологічних ризиків, 
мінімізація антропогенного навантаження виробничих циклів на 
навколишнє природне середовище. 
• Правова складова: формування надійної системи юридичного захисту та 
правова легітимізація всіх векторів і трансакцій суб'єкта господарювання. 
• Інформаційна складова: розбудова безпечного інформаційного контуру 
підприємства, захист комерційної таємниці та оптимізація релевантних 
інформаційних потоків між структурними та функціональними 
підрозділами. 
• Матеріально-фізична складова: комплексна організація захисту життя та 
здоров'я співробітників, збереження корпоративного капіталу і 
матеріальних активів, а також гарантування безпеки комерційних 
пріоритетів підприємства [16, с. 530]. 
Головна мета разом із декомпозиваними функціональними цілями 
виступають базисом для проєктування архітектоніки та визначення структуро 
утворювальних векторів загальної системи фінансово-економічної безпеки 
суб'єкта господарювання. Загальний алгоритм розбудови цього процесу 
передбачає реалізацію комплексу взаємопов'язаних заходів, які можуть 
виконуватися як у чіткій хронологічній послідовності, так і паралельно. 
Для наочного відображення етапів формування цієї системи нижче 
наведено структуровану послідовність дій (на основі методичного підходу: 
1.Акумуляція ресурсного базису: етап розгортання. 
Формування та оптимізація необхідного обсягу корпоративних ресурсів, 
зокрема інвестиційного капіталу, кваліфікаційного персоналу, прав власності, 
інформаційних активів, інноваційних технологій та матеріально-технічного 
15 
устаткування. 
2.Генеральне прогнозування безпеки: стратегічний рівень. 
Розроблення довгострокових прогнозів та стратегічне планування 
параметрів економічної безпеки в розрізі її ключових функціональних підсистем. 
3.Стратегічне бізнес-планування: стратегічний рівень. 
Формування загальної стратегії розвитку фінансово-господарського 
комплексу підприємства на довгострокову перспективу. 
4.Деталізація безпекових параметрів: тактичний рівень. 
Поточне (загально-тактичне) планування та деталізація цільових орієнтирів 
системи економічної безпеки за функціональними компонентами. 
5.Тактичне планування діяльності: тактичний рівень. 
Розроблення середньострокових і поточних планів фінансово-виробничої 
та комерційної діяльності підприємства. 
6.Операційний менеджмент: оперативний рівень. 
Безпосереднє оперативне регулювання та поточне управління фінансово-
господарськими операціями суб'єкта господарювання. 
7.Функціональний моніторинг: аналітичний етап. 
Проведення системного функціонального аналізу поточного рівня 
захищеності та виявлення відхилень від нормативних значень. 
8.Інтегральне оцінювання: аналітичний етап. 
Комплексна результуюча оцінка фактично досягнутого рівня економічної 
безпеки підприємства за звітний період. 
Слід наголосити, що лише за умови системного та повно об’ємного 
виконання наведеного алгоритму дій стає можливим забезпечення стійкого і 
превентивного захисту підприємства від деструктивних впливів ринкового 
середовища. 
Традиційна архітектоніка системи економічної безпеки підприємства 
структурується через синергетичну взаємодію таких базових компонентів: 
16 
• Кадрово-інтелектуальний; 
• Інформаційно-аналітичний; 
• Техніко-технологічний; 
• Фінансово-економічний; 
• Політико-правовий та екологічний; 
• Силовий (фізичний захист). 
Для проведення релевантного аналітичного оцінювання кожної із 
зазначених складових виникає об'єктивна необхідність ідентифікації спектра 
потенційних загроз та деструктивних ризиків, обчислення ймовірності їхньої 
актуалізації, а також прогнозування масштабів можливих втрат. 
У ситуації високого рівня ринкової невизначеності виявляється суттєвий 
дисонанс між теоретично обґрунтованими моделями та практичними 
можливостями їх імплементації. З погляду теорії, досконалий підхід вимагає 
математичного моделювання абсолютно всіх потенційних сценаріїв руху вхідних 
і вихідних грошових потоків. Водночас у практичній площині реалізувати такий 
алгоритм вкрай складно через експоненціальне зростання кількості 
альтернативних варіантів розвитку подій. 
З огляду на це, ключове аналітичне завдання трансформується у 
розроблення таких розрахунково-методичних процедур, які б навіть за умов 
часткової адекватності та обмеженості вихідної інформації генерували 
верифіковані результати, спроможні стати надійним підґрунтям для прийняття 
стратегічних управлінських рішень. Окремо необхідно підкреслити, що 
архітектурний механізм захисту повинен базуватися на ендогенних 
характеристиках організації. Це означає, що сама соціально-економічна система 
підприємства має володіти іманентними («вбудованими») властивостями 
саморегуляції та превентивного нівелювання екзогенних і ендогенних загроз. 
Для забезпечення ефективного превентивного менеджменту виникає 
об'єктивна необхідність усебічної класифікації деструктивних чинників. На 
17 
основі систематизації наукових підходів [1; 9], узагальнено базову матрицю 
типізації загроз економічній безпеці суб'єктів господарювання. 
Таблиця 1.1. 
Базова класифікація загроз економічній безпеці суб'єкта господарювання 
Класифікаційна 
Види та прояви деструктивних чинників 
ознака 
Локалізація джерела 
Екзогенні (зовнішні), ендогенні (внутрішні) 
походження 
Характер детермінації Об’єктивні, суб’єктивні 
Рівень Детерміновані (передбачувані), стохастичні 
прогнозованості (непередбачувані) 
Ступінь імовірності Низькоімовірні, малоімовірні, імовірні, 
актуалізації високоімовірні 
Рівень латентності 
Маніфестні (явні), латентні (приховані) 
(очевидності) 
Регулярність прояву Персистентні (постійні), спорадичні (випадкові) 
Часовий статус 
Актуалізовані, потенційні 
існування 
Онтологічний статус Реальні, ілюзорні (віртуальні) 
Темпоральна Безпосередні, короткострокові (до 1 року), 
віддаленість довгострокові (понад 1 рік) 
Локальні (інтракорпоративні), суміжні 
Просторова 
(прилеглі), регіональні / національні, транспланетарні 
локалізація 
(закордонні) 
18 
Класифікаційна 
Види та прояви деструктивних чинників 
ознака 
Джерело Кримінальні угруповання, недобросовісні 
деструктивного впливу конкуренти, ринкові контрагенти, штатный персонал 
Формат дескрипції 
Кількісно вимірювані, якісно ідентифіковані 
(вираження) 
Вектор спрямованості Безпосередньо підприємство, корпоративні 
посягань стейкхолдери (зацікавлені фізичні та юридичні особи) 
Характер фінансових Прямі реальні збитки, альтернативні витрати 
наслідків (упущена вигода) 
Детальний аналіз зовнішнього контуру безпеки дозволяє диференціювати 
ключові зовнішні загрози, що дестабілізують підприємницьку діяльність: 
• Проведення розвідувальних операцій спеціальними службами іноземних 
держав з метою акумуляції стратегічних макроекономічних даних та 
ініціювання анти конкурентних інтервенцій; 
• Деструктивна діяльність внутрішньо корпоративних служб безпеки 
конкурентів (як резидентів, так і нерезидентів) задля ринкової експансії, 
витіснення суб'єкта з цільових сегментів або примусового відчуження його 
майнових активів; 
• Протиправні посягання з боку організованих кримінальних структур або 
окремих осіб, спрямовані на нелегітимне заволодіння матеріальними та 
нематеріальними активами компанії. 
З іншого боку, стабільність системи визначається рівнем локалізації 
ендогенних ризиків. До складу внутрішніх загроз безпеці корпоративного 
середовища належать [6]: 
• Неправомірні, деструктивні чи опортуністичні дії найманого персоналу, 
19 
що блокують нормальне функціонування та стратегічний розвиток бізнес-
системи; 
• Недотримання або умисне порушення регламентів захисту конфіденційної 
інформації та відомостей з обмеженим доступом, що створює ризики 
їхнього витоку до третіх осіб; 
• Порушення встановлених технологічних карт та правил експлуатації 
складних технічних засобів і систем; 
• Нехтування правилами загального безпекового режиму, внутрішнього 
документообігу та діловодства, що формує сприятливі передумови для 
реалізації протиправних інтересів з боку кримінальних елементів чи інших 
зацікавлених суб'єктів; 
• Дефіцит кадрового потенціалу, низька якість організаційно-правового та 
інформаційно-аналітичного забезпечення процесів ризик-менеджменту в 
контексті протидії як внутрішнім, так і зовнішнім викликам. 
У контексті функціональної спрямованості операційної діяльності 
загальний масив потенційних деструктивних чинників доцільно дихотомічно 
розподілити на дві макрогрупи: фінансово-економічні ризики та режимно-
охоронні загрози. 
Якщо розглядати інтегральну сукупність ризиків, що супроводжують 
підприємницьку діяльність (зокрема, в інвестиційній сфері), їхню типізацію 
доцільно здійснювати за декількома фундаментальними класифікаційними 
ознаками. 
Перша ознака: За сферами прояву та генезису 
  
20 
Таблиця 1.2  
Класифікація ризиків за сферами прояву та винникненя 
Сутнісна характеристика та детермінанти 
Категорія ризику 
прояву 
Обумовлений флуктуаціями та негативними 
Економічний зрушеннями базових економічних індикаторів у 
процесі імплементації інвестиційного проєкту. 
Пов'язаний із виникненням дискримінаційних 
адміністративно-законодавчих бар'єрів, 
Політичний 
регуляторних обмежень або радикальних 
трансформацій державної інвестиційної політики. 
Зумовлений деструктивними проявами 
трудових конфліктів, страйковим рухом або 
Соціальний необхідністю екстреного фінансування 
незапланованих соціальних програм під тиском 
колективу. 
Пов'язаний з актуалізацією природно-
техногенних катастроф, форс-мажорних обставин та 
Екологічний стихійних лих (сейсмічна активність, масштабні 
пожежі, підтоплення), які руйнують архітектоніку 
проєкту. 
Форс-мажорні Включають загрози недобросовісної поведінки 
деструкції кримінального та фінансової нечесності партнерів, протиправного 
характеру відчуження майна, крадіжок та проявів рекету. 
Друга ознака: За формами здійснення інвестиційної діяльності 
1. Ризики реального інвестування. Цей блок деструкцій генерується 
методологічними та операційними прорахунками на етапі капітального 
21 
будівництва чи модернізації. До них належать: деструктивний вибір 
просторової локалізації об'єкта, зрив календарних графіків постачання 
сировини та комплектувальних виробів, інфляційне зростання вартості 
засобів виробництва, нераціональний підбір підрядних організацій, а також 
інші ендогенні й екзогенні фактори, що мінімізують інтегральну 
ефективність капіталовкладень. 
2. Ризики фінансового інвестування. Зазначена група ризиків виникає 
внаслідок нераціонального формування портфеля фінансових 
інструментів, погіршення платоспроможності чи дефолту емітентів, а 
також через непередбачувані трансформації умов функціонування 
фондового ринку. Структурна архітектоніка ризиків інвестування у 
фінансові активи класифікується так: 
o Ризик упущеної вигоди (альтернативних втрат); 
o Ризики зниження норми прибутковості, які декомпонуються на: 
▪ відсоткові (реєстрація втрат через коливання відсоткових 
ставок); 
▪ кредитні (ризик невиконання зобов'язань дебіторами); 
▪ біржові (збитки від ринкових флуктуацій цін на активи); 
▪ селективні (помилки під час підбору конкретних цінних 
паперів); 
▪ ризики втрати ліквідності (неможливість швидкої конвертації 
активів у грошову форму без суттєвих дисконтів); 
▪ ризики повного банкрутства суб'єкта господарювання. 
Третя ознака: За джерелом походження та рівнем диверсифікації 
• Системний (ринковий) ризик. Даний деструктивний чинник 
екстраполюється на всіх без винятку суб'єктів інвестиційного процесу 
незалежно від обраних форм капіталовкладень. Його динаміка обумовлена 
глобальними змінами фаз макроекономічного циклу країни, 
22 
кон'юнктурними коливаннями фінансових ринків та іншими релевантними 
факторами макрорівня. Інвестор позбавлений можливості нівелювати цей 
ризик суто інструментами селекції чи диверсифікації об'єктів інвестування 
[6, с. 142]. 
• Несистемний (специфічний) ризик. Зазначений ризик є іманентно 
притаманним лише конкретному об'єкту капіталовкладень або операційній 
діяльності окремого ринкового агента. Зазвичай він детермінований 
низькою управлінською компетентністю менеджменту проєкту, 
загостренням конкурентної боротьби у вузькому ринковому сегменті, 
дисбалансом у структурі формування інвестиційних ресурсів тощо. На 
відміну від системного, негативним наслідкам несистемного ризику можна 
ефективно запобігти або мінімізувати їх шляхом розроблення та 
впровадження дієвої системи корпоративного ризик-менеджменту й 
оптимізації інвестиційного процесу [15, с. 311-317]. 
Реалізація комплексної системи захисту суб'єкта господарювання вимагає 
деталізації її параметрів у розрізі окремих функціональних підсистем, 
ключовими серед яких виступають фінансова та інтелектуально-кадрова 
складові. 
1. Фінансова складова системи безпеки 
Фінансова підсистема традиційно визнається детермінуючим та базовим 
елементом загальної архітектоніки економічної безпеки, оскільки в умовах 
ринкової трансформації саме грошові потоки та капітал виступають головним 
рушієм і каталізатором розвитку будь-якої мікроекономічної системи. 
Процес формування захисного контуру фінансової безпеки розпочинається 
з первинної ідентифікації та оцінювання загроз політико-правового генезису, які 
диференціюють на: 
• Внутрішні деструктивні дії (управлінські помилки, зловживання); 
• Зовнішні негативні впливи (зміни законодавства, тиск регуляторів, дії 
23 
конкурентів); 
• Обставини непереборної сили (форс-мажорні чинники). 
Для моніторингу та діагностики поточного рівня фінансової безпеки 
підприємства здійснюється тривекторний аналітичний скринінг: 
Таблиця 1.3 
Напрями аналітичного моніторингу 
Напрям 
аналітичного Ключові показники та об'єкти дослідження 
скринінгу 
Офіційна фінансова звітність та результуючі індикатори 
Ендогенний 
діяльності: параметри платоспроможності, рівень фінансової 
фінансовий 
автономії (незалежності), оптимізація структури капіталу, а також 
моніторинг 
ефективність розподілу та реінвестування чистого прибутку. 
Рівень конкурентоспроможності суб'єкта на цільовому 
Оцінка ринкового ринку: контрольована питома частка ринку, ступінь 
позиціонування інноваційності застосовуваних виробничих технологій та 
прогресивність корпоративного менеджменту. 
Моніторинг ринку цінних паперів: ідентифікація ключових 
Аналіз фондової інвесторів та операторів, відстеження динаміки ринкової вартості 
кон'юнктури (курсу) акцій підприємства та рівень їхнього лістингу на фондових 
майданчиках. 
Важлива аналітична нота: Фундаментальною передумовою підтримання 
належного рівня фінансової безпеки є безперервне стратегічне й тактичне 
планування (зокрема, наскрізне бюджетування) превентивних заходів, а також 
оперативна імплементація розроблених рішень у поточну фінансово-економічну 
діяльність підприємства. 
2. Інтелектуально-кадрова складова системи безпеки 
Стабільне функціонування та інноваційна резистентність бізнес-системи 
безпосередньо корелюють із якісним складом персоналу, рівнем його 
інтелектуального капіталу та професійними компетентностями. Захист кадрового 
контуру поєднує в собі взаємопов'язані, але автономні вектори управлінської 
діяльності. 
24 
На початковому етапі захисту цієї складової здійснюється дескриптивний 
аналіз потенційного внутрішнього опортунізму та прогнозування можливих 
втрат від деструктивних дій персоналу. Серед головних ендогенних загроз 
виокремлюють: 
• Недостатній кваліфікаційний рівень співробітників структурних 
підрозділів; 
• Небажання або професійну неспроможність персоналу максимізувати 
власну ефективність на користь організації. 
Генезис зазначених деструктивних проявів зазвичай криється у низькій 
ефективності системи HR-менеджменту, дефіциті фінансових ресурсів для гідної 
оплати праці або в їхньому нераціональному та неефективному розподілі. 
У зв'язку з цим, процес стратегічного планування та управління людськими 
ресурсами, спрямований на нейтралізацію кадрових ризиків, має базуватися на 
створенні прогресивної системи рекрутингу, адаптації, безперервного навчання 
та багатовекторної мотивації праці. Останній аспект повинен гармонійно 
поєднувати матеріальні та морально-психологічні стимули, підвищення 
престижності професійних статусів всередині компанії, забезпечення умов для 
творчої самореалізації та надання розширеного пакету соціальних благ [15, с. 
328-332]. 
3. Політико-правова складова системи безпеки 
Загальний контур нейтралізації юридичних ризиків та правового 
забезпечення інтересів суб'єкта господарювання базується на типовому 
алгоритмі організаційно-економічного характеру. Реалізація цього процесу 
передбачає послідовне виконання таких аналітичних та управлінських кроків: 
1.Ідентифікація та аналіз загроз: аналітичний етап. 
Проведення детального моніторингу та дескриптивного аналізу 
потенційних і реальних деструктивних впливів правового та політичного 
характеру. 
25 
Таблиця 1.2 
Етапи техніко-технологічного напрямку організації економічної безпеки 
підприємства 
Етапи техніко-
технологічного 
Складові етапів техніко-технологічного напрямку організації 
напрямку організації 
економічної безпеки підприємства 
економічної безпеки 
підприємства 
I Аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, 
аналогічної профілю даного підприємства чи організації 
проектувальника. 
II Аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх 
резервів поліпшення використовуваних технологій. 
III Аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється 
підприємством, та ринків товарів-замінників; оцінювання 
перспектив розвитку ринків продукції підприємства; 
прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних 
процесів для випуску конкурентоспроможних товарів. 
IV Розробка технологічної стратегії розвитку підприємства. 
V Оперативна реалізація планів технологічного розвитку 
підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської 
діяльності. 
VI Аналіз результатів практичної реалізації заходів щодо охорони 
техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі 
спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів. 
 
2.Діагностика поточного стану: аналітичний етап. 
Комплексна оцінка наявного рівня юридичної захищеності та 
превентивного потенціалу правових інструментів підприємства. 
3.Стратегічне планування заходів: управлінський етап. 
Формування системи стратегічних цілей та планування комплексу 
превентивних заходів, спрямованих на капіталізацію правової захищеності. 
4.Резервування та виділення ресурсів: управлінський етап. 
Обґрунтування та планування необхідного обсягу фінансових, 
матеріальних та інтелектуальних ресурсів для забезпечення правового захисту. 
5.Деталізація завдань підрозділів: тактичний етап. 
26 
Формування планів роботи та встановлення цільових орієнтирів для 
профільних функціональних підрозділів і юридичної служби підприємства. 
6.Оперативна імплементація: операційний етап. 
Практична реалізація та поточний контроль виконання запланованого 
комплексу організаційно-правових заходів. 
Генезис внутрішніх деструктивних чинників у правовій сфері здебільшого 
зумовлений низьким рівнем професійної компетентності співробітників 
юридичного департаменту, методологічними помилками на етапі рекрутингу 
кадрового складу цієї служби, а також дефіцитом або неефективним розподілом 
фінансових асигнувань на правове супроводження бізнес-процесів. 
Натомість зовнішні деструктивні чинники актуалізуються внаслідок 
пасивної стратегії підприємства щодо адаптації до макромаркетингового 
середовища та поділяються на два сутнісні вектори: 
1. Суто політичні чинники: спричинені антагонізмом та конфліктами 
інтересів різних соціодемографічних і суспільних груп на етнічному, 
релігійному чи фінансово-економічному підґрунті; військовими діями та 
геополітичними конфліктами; запровадженням режимів економічної 
ізоляції, блокад чи ембарго; а також макрополітичними та фінансовими 
кризами глобального виміру. 
2. Законодавчо-правові чинники: пов'язані з перманентною трансформацією 
нормативно-правового поля, посиленням регуляторного тиску чи 
нестабільністю судової системи. 
2. Інформаційна складова системи безпеки 
Функціональний базис профільних аналітичних служб підприємства у 
межах формування та захисту корпоративного інформаційного контуру 
репрезентований синергетичним поєднанням таких завдань: 
27 
• Перманентна кумуляція релевантних інформаційних масивів, що 
безпосередньо чи опосередковано впливають на операційну діяльність 
бізнесу; 
• Системний аналіз і верифікація отриманих даних із суворим дотриманням 
загальнонаукових та специфічних методів дослідження; 
• Прогнозне моделювання векторів розвитку науково-технологічних, 
макроекономічних та суспільно-політичних процесів; 
• Комплексна оцінка інтегрального рівня безпеки за всіма функціональними 
підсистемами та розроблення стратегічних рекомендацій щодо його 
підвищення. 
Вхідні інформаційні потоки, що надходять до інформаційної системи 
підприємства, класифікуються за джерелами формування та рівнем 
конфіденційності: 
Таблиця 1.4 
Класифікація інформаційних потоків 
Категорія 
інформаційного Характеристика та специфіка отримання даних 
потоку 
Офіційні дані, що містяться у відкритих джерелах, 
Публічний (відкритий) 
статистичних звітах, державних реєстрах та медіа. 
Верифіковані таємні відомості, отримані за допомогою 
Релевантний 
неформальних каналів та комунікацій менеджменту з 
конфіденційний 
безпосередніми носіями інформації. 
Достовірна відкрита інформація специфічного 
Релевантний 
характеру, що акумулюється через неформальні професійні 
неконфіденційний 
контакти та експертні мережі. 
Практичне забезпечення стійкості інформаційного середовища 
реалізується шляхом послідовного виконання чотирьох ключових блоків робіт: 
• Акумуляція даних: збирання інформації через паритетне використання 
офіційних каналів комунікації з публічними джерелами, налагодження 
28 
неформальних контактів із верифікованими інсайдерами та застосування 
спеціалізованого програмно-технічного інструментарію. 
• Обробка та агрегація: структурування, фільтрація та систематизація 
масивів даних фахівцями аналітичної служби з метою формування 
внутрішніх баз даних, тематичних досьє, каталогів та класифікаторів для 
подальшого використання. 
• Аналітико-прогностичне моделювання: глибоке аналітичне оброблення 
упорядкованих даних із застосуванням сучасних методів економіко-
математичного моделювання, розроблення прогнозних сценаріїв розвитку 
ринкової кон'юнктури та оцінки поведінки конкурентів. 
• Захист інформаційного контуру: реалізація превентивних заходів щодо 
протидії промисловому шпигунству; інженерно-технічний захист офісних 
приміщень, каналів зв'язку, електронного документообігу та 
кореспонденції від несанкціонованого доступу; моніторинг потенційних 
суб'єктів шпигунства та ведення зовнішньої інформаційної діяльності для 
нейтралізації репутаційних ризиків. 
3. Екологічна складова системи безпеки 
Проблема мінімізації деструктивного антропогенного впливу виробничо-
комерційної діяльності суб'єктів господарювання на екосистему та забезпечення 
належного рівня екологічної безпеки може бути розв'язана виключно через 
імплементацію та жорстке дотримання національних і міжнародних екологічних 
стандартів. 
 
 
1.2 Методи оцінки економічної безпеки підприємства 
 
Розбудова дієвої архітектоніки економічної безпеки суб'єкта 
господарювання актуалізує потребу у формуванні релевантного оціночного 
29 
інструментарію. Науково обґрунтований критерій (інтегральний індикатор) 
безпекового стану підприємства має відповідати трьом фундаментальним 
імперативам: 
• Чітка інтервальна фіксація: наявність однозначно визначених та 
фіксованих оціночних меж (шкали вимірювання); 
• Компаративність оцінок: забезпечення порівнянності результатів 
діагностики як у динаміці (для одного об'єкта в різні часові періоди), так і 
в крос-секційному розрізі (між підприємствами різних галузей та 
масштабів); 
• Методична доступність та універсальність: простота алгоритму 
розрахунків, який базується на верифікованих та наявних даних офіційного 
обліку й звітності. 
Особливого значення діагностика безпекового стану набуває для суб'єктів 
промислового сектору. Ефективне залучення їхнього виробничо-технічного 
потенціалу виступає базовим детермінантом антикризової стійкості, гарантом 
макроекономічного зростання та підтримання промислового суверенітету 
держави. Натомість деградація чи втрата цього потенціалу екстраполюється у 
деструктивні та незворотні процеси деіндустріалізації національної економіки, де 
диверсифікована промисловість є ключовим інтеграційним та стабілізаційним 
чинником. 
Забезпечення довгострокової життєздатності бізнесу вимагає розроблення 
цільової стратегії. Архітектоніка стратегії економічної безпеки підприємства має 
містити низку обов'язкових компонентів, представлених нижче: 
1.Дескрипція загроз: аналітичний базис. 
Комплексна характеристика та типізація релевантних екзогенних та 
ендогенних загроз економічній безпеці компанії. 
2.Ідентифікація чинників стійкості: прогностичний моніторинг. 
Визначення та постійний моніторинг факторів, що стимулюють або 
30 
нівелюють стабільність соціально-економічного стану фірми у короткостроковій 
та середньостроковій (три-п'ять років) перспективі. 
3.Параметризація показників: нормативний базис. 
Обґрунтування критеріїв та детермінація гранично допустимих 
(порогових) значень індикаторів, що відображають стратегічні інтереси 
підприємства. 
4.Формування економічної політики: інструментальний базис. 
Розроблення комплексу заходів та специфічних облікових механізмів, 
спроможних фіксувати й нівелювати вплив дестабілізуючих чинників. 
5.Вектори практичної реалізації: операційний базис. 
Визначення конкретних практичних напрямів діяльності та завдань 
підрозділів щодо імплементації розробленої безпекової стратегії. 
У цьому контексті стратегічне планування виступає високоефективним 
інструментом формалізованого передбачення потенційних викликів та ринкових 
можливостей, що дозволяє топ-менеджменту здійснювати довгострокове 
архітектурне проектування виробничо-господарських процесів. Саме воно 
закладає фундамент для прийняття превентивних рішень щодо зниження та 
локалізації ризиків. Зі свого боку, тактичне планування безпеки орієнтоване на 
розроблення та впровадження поточної політики у конкретних сферах діяльності, 
забезпечуючи операційну реалізацію локальних завдань. 
Ефективність планування безпосередньо залежить від якості 
інформаційного забезпечення. Корпоративні інформаційні системи управління, 
де провідне місце належить підсистемі бухгалтерського обліку, мають бути 
організовані таким чином, щоб одночасно задовольняти інформаційні потреби 
стратегічного й тактичного менеджменту та повністю блокувати ризики 
несанкціонованої дифузії (витоку) конфіденційних даних, що є імманентною 
основою економічної безпеки. 
Критично важливим етапом архітектоніки безпеки є обґрунтування 
31 
нормативних (еталонних) значень індикаторів для кожної з її функціональних 
підсистем: 
• Фінансова складова: параметризується через розгалужену систему 
коефіцієнтів фінансової стійкості, ліквідності та ділової активності; 
• Інформаційна складова: описується за допомогою показників економічної 
ефективності інвестицій в ІТ-інфраструктуру, результативності володіння 
інформаційними активами, ступеня апдейту (новизни) даних тощо. 
Сучасна наукова думка виділяє значну кількість різновидів корпоративної 
стійкості, диференційованих за певними класифікаційними ознаками. Проте 
фінансова стійкість підприємства, виступаючи ядром його загальної 
життєздатності, традиційно ототожнюється зі збалансованим і стабільним 
розвитком суб'єкта господарювання в цілому та безпосередньо інтегрується у 
систему його економічної безпеки. 
Систематизація теоретичних джерел дозволяє констатувати наявність 
множини інтерпретацій категорії «фінансова стійкість підприємства» та підходів 
до її оцінювання. У науковій літературі дана категорія трактується як складне, 
багатофакторне та динамічне поняття. Загальну схему дескриптивних ознак 
фінансової стійкості, що відображають її сутнісний зв'язок із безпекою бізнесу, 
систематизовано та узагальнено на рис. 1.5 [34]. 
 
Гарантує збереження 
Забезпечує Підтримується в 
платоспроможності й 
стабільність діяльності умовах ринку 
кредитоспроможності 
       
 
 
Фінансова стійкість – комплексна 
багатофакторна категорія  
                            
 
32 
 
Визначається 
Реалізується на Підтримується в 
ефективним 
довгострокову умовах зміни 
використанням 
перспективу середовища 
фінансових ресурсів 
       
 
Рис. 1.5 Основні ознаки фінансової стійкості підприємства 
Узагальнюючи виокремлені атрибутивні ознаки фінансової стійкості, 
доцільно констатувати її детермінуючу роль у забезпеченні загальної 
стабільності функціонування суб'єкта господарювання. У довгостроковій 
перспективі життєздатність бізнес-системи формується під впливом 
синергетичного поєднання її збалансованого фінансового стану, сприятливого 
внутрішнього інвестиційного клімату та ефективної організації виробничих 
процесів. 
Фінансова стійкість виступає головним гарантом підтримання постійної 
платоспроможності та кредитоспроможності компанії. Раціоналізація структури 
корпоративного капіталу дає змогу не лише своєчасно й у повному обсязі 
виконувати поточні та невідкладні зобов'язання перед кредиторами, а й 
динамічно масштабувати операційну діяльність за рахунок залучення зовнішніх 
фінансових ресурсів. З огляду на це, фінансово спроможна організація отримує 
суттєві конкурентні преваги на ринку, що виражається у преференційному 
доступі до кредитного та інвестиційного капіталу, можливості селективного 
добору надійних постачальників сировини, а також залученні 
висококваліфікованих кадрів. Окрім того, сутнісний зміст цієї категорії 
перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку з іншими фундаментальними 
характеристиками фінансового стану — операційною рентабельністю, 
інвестиційною привабливістю та високим рівнем ліквідності балансу. 
Наступним важливим аспектом фінансової стійкості є іманентна здатність 
системи зберігати гомеостаз (динамічну рівновагу) в умовах перманентних 
33 
трансформацій екзогенного та ендогенного середовища. Критично важливе 
значення має архітектоніка адаптаційного механізму підприємства, який 
дозволяє вчасно прогнозувати деструктивні імпульси динамічного оточення та 
оперативно пристосовувати архітектуру бізнесу до нових економічних реалій, 
зокрема у періоди макроекономічних, фінансових чи суспільно-політичних криз. 
У науковому обігу за базовими класифікаційними ознаками виділяють 
кілька ключових площин типізації стійкості: 
• За вектором домінуючих чинників впливу: 
o Внутрішня: формується під впливом ендогенних факторів і 
забезпечує режим розширеного відтворення через позитивну 
динаміку ключових техніко-економічних та фінансових індикаторів. 
o Зовнішня: детермінується рівнем стабільності макромаркетингового 
оточення (взаємовідносин із контрагентами, клієнтами, 
конкурентами, фінансово-кредитними інституціями та фіскальними 
органами). 
o Загальна (інтегральна): результуючий вектор внутрішньої та 
зовнішньої стійкості, що емпірично виражається у систематичному 
перевищенні вхідних грошових потоків над їхнім вихідним 
споживанням. 
• За темпоральною (часовою) ознакою: 
o Тактична: забезпечується досягненням короткострокового балансу 
між поточними ресурсами, що акумулюються та споживаються 
підприємством, з урахуванням сезонних і циклічних коливань 
ринкового попиту. 
o Стратегічна: спрямована на орієнтацію та досягнення 
довгострокових цілей в умовах високого ризику й невизначеності, що 
реалізується шляхом синхронізації темпів корпоративного розвитку 
із загальними темпами трансформації релевантного ринку. 
34 
За функціональною спрямованістю бізнес-процесів розрізняють такі 
специфічні види стійкості суб'єкта господарювання: 
Таблиця 1.6.  
Функціональна класифікація та сутнісна характеристика видів стійкості 
підприємства  
Сутнісна змістовна характеристика в системі 
Вид стійкості 
менеджменту 
Забезпечення стабільно рентабельної виробничо-
збутової діяльності на основі гнучкої адаптації до внутрішніх і 
Економічна зовнішніх змін за умов безперервного інноваційного оновлення. 
Поєднує в собі як структурні елементи виробничу, технологічну 
та організаційну стійкість. 
Збереження цілісності та стабільності кадрового 
архітипу підприємства, що базується на прогресивному 
Соціальна (кадрова) 
мотиваційному контурі, високому рівні соціальної захищеності 
та постійній оптимізації умов праці. 
Детермінується рівнем раціональності організації 
виробничих циклів, ефективністю системи загального 
Організаційна 
менеджменту, оптимальністю розподілу внутрішніх ресурсів та 
архітектурою зв'язків із зовнішніми ринковими агентами. 
Залежить від прогресивності матеріально-технічної бази, 
рівня продуктивності устаткування, його відповідності 
Техніко-технологічна 
світовим інноваційним аналогам, показників енергомісткості та 
здатності оперативно впроваджувати новітні технології. 
Синергетичний комплекс маркетингових стратегій, 
націлених на превентивний моніторинг коливань ринкового 
Маркетингова попиту, відстеження галузевих трендів, максимізацію ефекту 
від рекламних кампаній та оперативне реагування на збутові 
ризики. 
Рівень мінімізації деструктивного антропогенного та 
техногенного тиску підприємства на біосферу шляхом 
Екологічна 
імплементації ресурсо- та енергозберігаючих технологій, 
очисних споруд і систем превентивного еко-менеджменту. 
Здатність до раціонального, збалансованого та 
Ресурсна безперебійного використання обмежених матеріальних, 
фінансових, інформаційних, природних та людських ресурсів 
35 
Сутнісна змістовна характеристика в системі 
Вид стійкості 
менеджменту 
підприємства. 
Обумовлюється спроможністю бізнесу до постійної 
дифузії інновацій, практичного впровадження у виробництво 
Інноваційна 
передових досягнень науки і техніки, а також високою 
результативністю проведення внутрішніх НДДКР. 
Наявність персистентних і диверсифікованих зв'язків на 
міжнародних ринках, що забезпечують стабільність експортних 
Зовнішньоекономічна поставок готової продукції, безперебійний імпорт 
технологічного обладнання та сировини, а також залучення 
іноземних інвестицій. 
Додатково до базової класифікаційної матриці, у сучасних дослідженнях 
виокремлюють операційну та інвестиційну стійкість (за видами функціональної 
діяльності), а також комунікаційну, політичну, відтворювальну та спадкову 
стійкість (як специфічний запас міцності та капіталу, сформований у 
ретроспективних періодах). 
Усі виокремлені підсистеми стійкості перебувають у стані жорсткої 
взаємозалежності та взаємозумовленості. Наприклад, кадровий потенціал 
(соціальна стійкість) та рівень цифровізації й забезпеченості комп'ютерною 
технікою (інформаційна стійкість) виступають невід'ємними базовими 
компонентами формування інтегральної економічної стійкості суб'єкта 
господарювання. Комплексну архітектоніку та логічні взаємозв'язки між 
зазначеними структурними елементами наочно відображено на рис. 1.2. 
  
36 
 
Організаційна  
                                                                  
Техніко-технологічна 
        В   и  р  о  б  н  и   ч  а                                 
Інвестиційна  
         
                                            Іноваційна   
                                             
Виробнича 
        Е  к  о  н  о  м   і ч  н  а                     
Інвестиційна 
          
                                            
Техніко-технологічна 
                                              
Інформаційна 
 Ресурсна          
Кадрова (соціальна) 
                                             
                                            
Виробнича 
                                             
Техніко-
Інвестиційна 
 технологічна         
Іноваційна 
                                             
 
Рис. 1.2  Взаємозв’язок видів стійкості підприємства 
У процесі аналізу і узагальнення матеріалу з питань сутності фінансової 
стійкості підприємства [27-33] встановлено умови, за яких досягається даний вид 
стійкості: 
- стабільне перевищення доходів над витратами; 
- рівновага активів і капіталу при зміні середовища; 
- наявність нерозподіленого прибутку; 
Ф і н а н с о в а        с т і й к і с т ь 
 
37 
- зростання прибутку і капіталу; 
- збалансованість фінансових потоків. 
Варто акцентувати увагу на тому, що фінансова стійкість суб'єкта 
господарювання в сучасних наукових розвідках інтерпретується також як 
перманентний і безперервний процес трансформації та кругообігу 
корпоративного капіталу [34, с. 5]. Поділяючи зазначену наукову позицію, 
доцільно підкреслити об'єктивну необхідність дослідження цієї категорії суто в 
динаміці, крізь призму ключових операційних процесів та сфер діяльності 
підприємства, оскільки саме фінансова спроможність виступає базисом для 
їхньої практичної реалізації. 
Узагальнення викладеного вище матеріалу дозволяє констатувати, що 
фінансова стійкість є фундаментальним та імманентним складником загальної 
системи економічної безпеки підприємства. 
Фінансова стійкість підприємства є детермінуючою характеристикою його 
інтегрального фінансового стану, яка одночасно зазнає впливу та транслює 
зворотний зв'язок на всі вектори господарювання, гарантуючи успішну 
імплементацію стратегічних орієнтирів розвитку. Вона досягається за допомогою 
впровадження високоефективного менеджменту корпоративного капіталу та 
оптимізації грошових потоків, що дозволяє суб'єкту господарювання 
забезпечувати збалансоване довгострокове зростання в умовах мінливої ринкової 
кон'юнктури. 
З огляду на це, моніторинг усіх без винятку дескрипторів стійкості (і 
насамперед її фінансового компонента) у контексті підвищення стратегічної 
ефективності бізнесу має трансформуватися у функцію перманентного контролю 
з боку топ-менеджменту компанії. Рівень стабільності промислового об'єкта 
господарювання потребує системного оцінювання за допомогою спеціалізованих 
аналітичних процедур, архітектоніка яких повинна враховувати галузеву 
38 
специфіку, масштаби діяльності та цільові параметри розвитку на плановий 
період. 
Важливе практичне значення у цьому контексті має аудит результативності 
профільних структурних підрозділів. Зіставлення обсягу фінансових асигнувань, 
спрямованих на превенцію потенційних загроз, із масштабами нівельованих 
втрат та фактично завданих збитків дозволяє сформувати об'єктивну, економічно 
верифіковану панораму ефективності безпекової діяльності в розрізі окремих 
цехів, відділів та департаментів. 
Для проведення точного розрахунково-аналітичного оцінювання 
результативності роботи структурних підрозділів підприємства у сфері 
забезпечення економічної безпеки використовують таку систему 
взаємопов'язаних параметрів: 
• Обсяг фінансових витрат на імплементацію та супроводження конкретного 
безпекового заходу; 
• Масштаб відвернутого економічного збитку (шкоди); 
• Масштаб фактично завданого (реалізованого) економічного збитку; 
• Коефіцієнт інтегральної ефективності впровадженого заходу. 
Математична логіка визначення останнього індикатора базується на 
зіставленні чистого результуючого ефекту від реалізації заходу з обсягом 
понесених витрат. 
Конкретна оцінка ефективності роботи структурних підрозділів того чи 
того суб’єкта господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з 
використанням таких показників: 
– витрати на здійснення заходу; 
– розмір відверненої шкоди; 
– розмір заподіяної шкоди; 
– ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної 
шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу).  
39 
 
Застосування наведеного розрахункового алгоритму дозволяє перевести 
процес управління економічною безпекою підприємства з площини емпіричних 
припущень у формат об'єктивного, прагматичного та фінансово обґрунтованого 
стратегічного менеджменту. 
 
 
1.3 Напрями організації економічної безпеки на підприємстві. 
 
У динамічному ринковому середовищі менеджмент суб'єктів 
господарювання безперервно ініціює процеси оптимізації управлінських рішень, 
спрямованих на зміцнення економічної безпеки. Пріоритетним напрямом цієї 
діяльності є інституціоналізація системи безпеки на рівні підприємства, що 
реалізується шляхом формування власної служби безпеки (СБ) або через 
делегування окремих повноважень зовнішнім спеціалізованим структурам. 
Відповідно до масштабів діяльності та ресурсних можливостей, 
підприємства обирають один із двох основних шляхів побудови безпекового 
контуру: 
1. Залучення аутсорсингових безпекових компаній: Міжоб'єктні 
служби безпеки зазвичай орієнтовані на надання вузькоспеціалізованих послуг. 
Їхня діяльність охоплює або суто режимно-охоронні заходи (фізична охорона 
активів, транспорту, захист персоналу тощо), або консалтинговий супровід у 
правовій, економічній чи аналітичній площинах. Така модель співпраці є 
оптимальною для суб'єктів малого та середнього бізнесу, які не мають достатніх 
ресурсів для утримання штатних підрозділів. Водночас великі корпорації та 
фінансово-кредитні установи також звертаються до таких структур, але 
переважно для виконання окремих, високоспецифічних завдань [7, с. 116]. 
40 
2. Функціонування власної служби безпеки: Великі бізнес-структури, 
де забезпечення стійкості вимагає системного та комплексного підходу, віддають 
перевагу створенню внутрішніх підрозділів. Архітектоніка таких служб не є 
уніфікованою і безпосередньо залежить від етапу життєвого циклу підприємства, 
специфіки його галузевої приналежності та обсягу покладених на підрозділ 
завдань. 
Незалежно від обраної організаційної моделі, служба безпеки підприємства 
забезпечує реалізацію широкого спектра функцій, спрямованих на нейтралізацію 
загроз та мінімізацію ризиків. До ключового функціоналу СБ належать: 
• Захист корпоративних активів та комерційної таємниці: реалізація системи 
заходів, що гарантують безпеку виробничо-господарських процесів та 
унеможливлюють витік стратегічно важливої інформації. 
• Інженерно-технічне та правове забезпечення безпеки: розроблення та 
впровадження комплексних рішень, що ускладнюють нелегітимний доступ до 
захищуваних відомостей. 
• Превентивне управління доступом: запровадження суворих процедур 
допуску персоналу до роботи з об'єктами комерційної таємниці, що мінімізує 
ризики внутрішніх загроз. 
• Режимне діловодство: організація специфічного документообігу, що 
виключає ризики несанкціонованого ознайомлення з конфіденційними даними 
сторонніх осіб. 
• Аналітична робота з каналами витоку: перманентний моніторинг, 
виявлення та своєчасна локалізація потенційних каналів розголошення 
конфіденційної інформації як у звичайному режимі роботи, так і в умовах 
кризових ситуацій. 
• Контроль ділових комунікацій: забезпечення режиму безпеки під час 
проведення переговорів, нарад та інших форм професійної взаємодії з бізнес-
партнерами. 
41 
• Фізична безпека об'єктів та персоналу: організація охорони виробничих 
площ, офісних приміщень, технічного обладнання та продукції, а також 
впровадження заходів щодо забезпечення особистої безпеки топ-менеджменту та 
ключових фахівців. 
• Конкурентна розвідка: здійснення оцінки маркетингових ініціатив 
конкурентів та ідентифікація деструктивних дій з боку третіх осіб, спрямованих 
проти інтересів підприємства. 
Система функцій, що покладаються на службу безпеки (СБ) підприємства, 
є варіативною та підпорядкованою стратегічним завданням суб’єкта 
господарювання. Взаємодіючи з іншими структурними підрозділами, СБ реалізує 
широкий комплекс заходів, які за напрямами діяльності доцільно класифікувати 
на такі блоки: 
1. Стратегічний аналіз та превентивний ризик-менеджмент: 
• Збір, систематизація, аналіз та довгострокове прогнозування оперативної 
обстановки щодо ризиків для бізнес-активності. 
• Здійснення моніторингу репутаційних характеристик партнерів, клієнтів та 
ділових опонентів. 
• Інформаційно-аналітичне забезпечення топ-менеджменту для формування 
стратегічних та тактичних управлінських рішень. 
• Комунікаційна підтримка позитивного іміджу компанії у публічному 
просторі як інструмент сприяння реалізації бізнес-проєктів. 
2. Захист активів та інформаційна безпека: 
• Комплексна охорона комерційної таємниці, включаючи розробку та 
оновлення переліку конфіденційних відомостей. 
• Виявлення, блокування та системний аудит каналів можливого витоку 
конфіденційної інформації. 
42 
• Забезпечення режиму захисту документів з обмеженим доступом, контроль 
за функціонуванням сейфів, металевих шаф та спеціалізованих технічних 
засобів. 
• Протидія спробам технічного проникнення у комунікаційні системи та 
локалізація випадків промислового шпигунства. 
3. Фізична та режимна безпека: 
• Організація безперебійного функціонування пропускного та внутрішньо-
об’єктового режимів. 
• Фізична та технічна охорона матеріальних цінностей: будівель, споруд, 
територій та транспортних засобів. 
• Забезпечення особистої безпеки персоналу від насильницьких посягань та 
протидія протиправним діям з боку кримінальних структур чи осіб із 
деструктивними намірами. 
• Постійний контроль за дотриманням безпекових регламентів як 
співробітниками, так і сторонніми відвідувачами. 
4. Контрольно-процесуальна та юридична діяльність: 
• Участь у розробці локальних нормативних актів (статуту, правил 
внутрішнього розпорядку, договорів) з метою закріплення вимог щодо 
безпеки та захисту комерційної таємниці. 
• Проведення службових розслідувань за фактами втрати документів або 
порушення режиму безпеки. 
• Юридичний супровід процедур відшкодування матеріальних та моральних 
збитків, спричинених протиправними діями третіх осіб. 
• Взаємодія з правоохоронними структурами та службами безпеки інших 
суб’єктів господарювання для моніторингу криміногенної ситуації в 
регіоні. 
5. Адміністративна та навчальна діяльність: 
43 
• Систематичне навчання та підвищення кваліфікації персоналу 
підприємства у сфері захисту комерційної таємниці та дотримання 
безпекових протоколів. 
• Здійснення внутрішнього аудиту та поточного контролю за ефективністю 
функціонування загальної системи безпеки. 
Така комплексна декомпозиція функцій дозволяє створити 
багатоешелоновану систему захисту, яка здатна адаптуватися до мінливих загроз 
та мінімізувати деструктивний вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на 
стабільність розвитку підприємства. 
Згідно з нормативними засадами функціонування корпоративних служб безпеки, 
встановлено перелік ключових об'єктів, які потребують превентивного захисту 
від деструктивних впливів та неправомірних дій [7, с. 81]. До них належать: 
• Кадровий потенціал: вищий керівний склад та персонал, що має доступ до 
стратегічних відомостей, які становлять комерційну таємницю. 
• Матеріально-фінансові активи: корпоративне майно (будівлі, інженерні 
споруди, технологічне устаткування, транспорт), валютні цінності та 
фінансова документація. 
• Інформаційні ресурси: масиви даних, доступ до яких обмежено з метою 
забезпечення конкурентних переваг підприємства. 
• Технологічна інфраструктура: апаратне та програмне забезпечення систем 
комп’ютеризації бізнес-процесів. 
• Інженерно-технічні засоби захисту: системи та пристрої, призначені для 
охорони матеріальних і нематеріальних активів фірми. 
Для забезпечення ефективного захисту зазначених об'єктів розбудовується 
багаторівнева система безпеки, що включає чотири основні вектори впливу (див. 
табл. 1.4). 
 
 
44 
Таблиця 1.4.  
Рівнева структура організації безпеки підприємства 
Рівень організації Специфіка заходів забезпечення безпеки 
Реалізація стратегічних управлінських рішень, спрямованих на 
Адміністративний 
гарантування безперервності виробничо-господарських процесів. 
Застосування специфічних тактичних методів та інструментарію 
Оперативний для нейтралізації актуальних загроз безпеці суб'єкта 
господарювання. 
Інтеграція інноваційних технологічних рішень у контур захисту 
Технічний 
для автоматизації процесів моніторингу та протидії ризикам. 
Формування системи фізичної безпеки, що забезпечує охорону 
Режимно-
матеріальних, фінансових та інтелектуальних цінностей від 
пропускний 
несанкціонованого доступу. 
Фізична безпека території підприємства базується на синергетичній взаємодії 
технічних засобів та людського фактора. Вона охоплює такі складові: 
1. Механічні системи захисту: фізичні бар'єри (огорожі, укріплені двері, 
замки), що перешкоджають проникненню на об'єкт. 
2. Системи детекції: пристрої автоматичного сповіщення про спроби 
несанкціонованого вторгнення. 
3. Системи відеоспостереження: оптико-електронні комплекси для 
ідентифікації порушників. 
4. Системи оповіщення: комплекс звукової та світлової сигналізації, що 
виконує превентивну (оборонну) функцію. 
5. Централізований пункт управління: диспетчерський пост, що акумулює 
сигнали від усіх технічних засобів охорони. 
6. Кадрове забезпечення: особовий склад (патрульні, постові, оператори, 
мобільні групи швидкого реагування), який здійснює безпосередній 
контроль за безпекою (див. рис. 1.6). 
Принцип автономності охорони: Ефективна мінімізація ризиків для 
власності підприємства можлива лише за умови надання службі безпеки 
45 
належного ступеня автономії. Адміністрація не повинна здійснювати 
деструктивний тиск на режимний підрозділ щодо послаблення правил допуску 
чи зниження безпекових стандартів. Стабільність режиму базується на 
неухильному дотриманні встановлених процедур усіма категоріями персоналу та 
зовнішніми відвідувачами, без винятків, що диктуються кон’юнктурними 
обставинами. 
 
 
Рис. 1.6 Типова тривимірна модель комплексної системи безпеки фірми 
(підприємства, організації) 
 
Функціонування системи економічної безпеки підприємства не є 
статичним і має адаптуватися до динаміки середовища. Залежно від рівня ризиків 
та інтенсивності деструктивних чинників, виділяють три базові режими роботи: 
1. Повсякденний режим (стандартне функціонування): Це базовий формат 
46 
діяльності, під час якого суб’єкти системи безпеки реалізують поточні функції 
моніторингу, превенції та ідентифікації ризиків. Ключовим елементом цього 
режиму є розроблення деталізованих планів реагування на випадок актуалізації 
конкретних загроз (наприклад, спроб вимагання, нападу на об'єкти чи персонал, 
викрадення співробітників). 
• Специфіка планування: Типові кризові протоколи є конфіденційними 
документами, доступ до яких обмежений (директор, начальник СБ, 
заступник). Це не просто переліки дій, а системна лінія поведінки 
організації, спрямована на мінімізацію деструктивних наслідків та 
збереження життя і ресурсів. 
2. Режим підвищеної готовності: Адаптивний стан системи, що вводиться 
за наявності верифікованих потенційних загроз. До стандартних функцій 
додаються: 
• Адаптація та коригування типових планів з урахуванням специфіки 
(інтенсивності, масштабу) виявленої загрози. 
• Приведення сил безпеки у стан готовності до активної протидії. 
• Ініціювання діяльності кризової робочої групи. 
3. Режим надзвичайного (кризового) стану: Активація системи безпеки за 
наявності безпосередньої реальної загрози або здійснення активних 
деструктивних дій. У цьому форматі: 
• Управлінська вертикаль зміщується до кризової групи. 
• Рада з безпеки працює у режимі безперервного засідання. 
• Забезпечується повна мобілізація персоналу та функціональних 
підрозділів. 
• Здійснюється інтеграція із зовнішніми силами реагування (органи 
внутрішніх справ, державні служби охорони, підрозділи ДСНС тощо). 
Інтегральні принципи управління економічною безпекою 
Важливо акцентувати, що фрагментарне використання окремих безпекових 
47 
засобів не забезпечує належної результативності. Ефективність системи 
досягається виключно через синергетичний (комплексний) підхід. Проте 
реалізація всього спектра заходів одночасно часто є недоцільною або 
неможливою з огляду на ресурсні обмеження. 
Генеральне завдання менеджменту в цій сфері полягає у превентивному 
випередженні загроз, здатних спровокувати кризові явища, а також в 
антикризовому управлінні — комплексі організаційно-правових та економічних 
заходів, спрямованих на виведення компанії з деструктивного стану. 
Окремої уваги заслуговує ієрархія безпекових заходів: 
Первинні заходи: Фундаментальні економіко-правові та організаційні 
інструменти, що формують базовий каркас (фундамент) системи безпеки. Саме 
вони мають стратегічний пріоритет. 
Вторинні заходи: Фізичні, технічні та інші інструментальні засоби, які 
доповнюють первинні, забезпечуючи посилення захищеності матеріальних, 
інформаційних та кадрових ресурсів підприємства. 
Таким чином, саме розбудова якісного «первинного» фундаменту, 
підкріплена гнучкою системою реагування на різних режимах функціонування, 
дозволяє суб’єкту господарювання ефективно мінімізувати вплив екзогенних та 
ендогенних деструкцій на його економічну стійкість. 
Для досягнення стратегічної мети — мінімізації ризиків та оптимізації рівня 
економічної захищеності — підприємство імплементує комплекс 
взаємопов'язаних заходів, що консолідують усі вектори безпекової політики. 
Функціональний алгоритм діяльності системи гарантування безпеки базується на 
послідовній реалізації таких ключових завдань: 
• Прогностична аналітика: ідентифікація та моделювання потенційних 
деструктивних чинників, здатних негативно вплинути на економічну 
безпеку суб’єкта господарювання. 
• Превентивне управління: проектування та реалізація комплексу 
48 
випереджувальних організаційних заходів, спрямованих на попередження 
виникнення загроз та зміцнення захисних бар’єрів підприємства. 
• Діагностика та верифікація: своєчасне виявлення, детальний аналіз і 
кількісно-якісне оцінювання вже актуалізованих (реальних) загроз 
безпековому середовищу. 
• Оперативне реагування: прийняття управлінських рішень та 
координація взаємодії між підрозділами щодо мінімізації наслідків впливу 
деструктивних чинників. 
• Системне вдосконалення: безперервний моніторинг 
результативності та оптимізація архітектоніки системи забезпечення 
економічної безпеки підприємництва з урахуванням нових ризиків і 
трансформацій ринкового середовища. 
Реалізація цього циклічного процесу дозволяє підприємству не лише 
адаптуватися до мінливих зовнішніх умов, але й формувати сталий внутрішній 
потенціал для захисту власних інтересів та забезпечення прогресивного розвитку. 
  
49 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ» 
 
 
2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства 
 
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-
Рось-Інвест» розташоване м с. Ташлик Черкаського району Черкаської області. 
Клімат району, помірно-континентальний, підприємство входить в зону 
нестійкого зволоження, середньомісячна сума опадів складає 380-480 мм. 
Геоморфологічна структура території обстежуваного підприємства 
характеризується переважно рівнинним або слабохвилястим рельєфом. Згідно з 
даними агротехнічних досліджень ґрунтового покриву, ґрунтоутворюючою 
основою є лесові відклади. Педосфера господарства представлена переважно 
чорноземами опідзоленими та темно-сірими лісовими ґрунтами, що вирізняються 
високим рівнем природної родючості та насиченістю ввібраними основами. 
Морфологічні та агрохімічні параметри ґрунтів засвідчують такі 
показники: 
• Чорноземи опідзолені: гумусовий профіль становить 80–90 см, рівень 
вмісту гумусу варіює в межах 3,5–5,0 %. 
• Темно-сірі лісові ґрунти: характеризуються товщиною гумусового 
горизонту 50–60 см при концентрації гумусу 3,0–4,0 %. 
Виробнича спеціалізація господарства базується на двох інтегрованих 
напрямах: інтенсивному рослинництві та тваринництві, що забезпечує 
збалансований розвиток аграрного виробництва. 
Комерційний профіль діяльності суб’єкта господарювання 
характеризується диверсифікованістю та охоплює низку напрямів, ключовими 
серед яких є: 
50 
- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння 
олійних культур; 
- вирощування інших однорічних і дворічних культур; 
- змішане сільське господарство; 
- допоміжна діяльність у рослинництві; 
- діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, 
живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 
- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для 
тварин; 
- неспеціалізована оптова торгівля; 
- складське господарство; 
- постачання інших готових страв; 
- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого 
майна; 
- виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 
- виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 
- надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. 
Основні відомості про підприємство наведені у таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 – Загальна характеристика ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
1.Повна та коротка назва Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось-
організації, юридична Інвест» 
адреса і місце знаходження  20751, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Ташлик, вул.Хмельницького 
Богдана, будинок 8 
1 2 
2. Фірма є комерційною чи Комерційна 
некомерційною 
організацією  
3. Засновники фірми  Семинога Анатолій Іванович 
Адреса засновника: Україна, 01133, місто Київ, вул.Коновальця Євгена, 
будинок , квартира144 
Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 18500. 
4. Форма власності  Приватна 
5. Організаційно-правова Товариство з обмеженою відповідальністю 
форма  
51 
Продовження таблиці 1.1. 
1 2 
6.Види діяльності (Код 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння 
КВЕД) олійних культур 
01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур 
01.50 Змішане сільське господарство 
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 
46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, 
живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами 
для тварин 
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 
52.10 Складське господарство 
56.29 Постачання інших готових страв 
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого 
нерухомого майна 
10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів 
10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у. 
10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних 
кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання 
10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів 
01.63 Післяурожайна діяльність 
10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво 
борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого 
зберігання 
10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості 
10.41 Виробництво олії та тваринних жирів 
10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин 
10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах 
01.64 Оброблення насіння для відтворення 
01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і 
бульбоплодів 
01.29 Вирощування інших багаторічних культур 
45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами 
45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами 
45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 
46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими 
товарами 
46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами 
46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та 
жирами 
46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям 
46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 
46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і 
програмним забезпеченням 
46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням 
46.65 Оптова торгівля офісними меблями 
46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням 
46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 
68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 
77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання 
77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі 
комп'ютерів 
8 2.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. 
 
52 
Фундаментальним компонентом ендогенного середовища будь-якого 
суб'єкта господарювання виступає організаційна структура управління, яка 
визначає архітектоніку розподілу функціональних обов'язків між окремими 
підрозділами. Вона встановлює межі компетенцій та повноважень кожної 
структурної одиниці, водночас формуючи механізми координації їхньої спільної 
діяльності. Ефективність корпоративної структури є детермінантою успішності 
імплементації обраної стратегії розвитку, а також визначає здатність 
підприємства адаптуватися до викликів зовнішнього ринкового середовища при 
вирішенні поточних операційних завдань. 
Стабільність життєдіяльності організації досягається завдяки формуванню 
стійкої системи внутрішніх взаємозв'язків та комунікацій між працівниками. У 
цьому контексті організаційна структура є способом і формою консолідації 
зусиль колективу, спрямованих на реалізацію стратегічних виробничих та 
соціальних орієнтирів. 
Орієнтаційна структура ТОВ «Агро-Рось-Інвест» відображена на рис. 2.1 
 
Директор 
Інспекто Головний Головний Головний Головний Головний Зав. 
р відділу агроном зоотехнік інженер економіст бухгалтер центр. 
кадрів склад. 
Інженер- Зав. 
Агроном Ветлікар електрик складом 
Бухгалтер 
Лаборант 
Бригадир 
тракторної Інженер 
бригади Бригадир по Касир 
ферми охорні 
 
Рисунок 2.1 – Організаційна структура ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
53 
Як засвідчує схема (див. рис. 2.1), організаційна модель підприємства 
базується на принципах прямого адміністративного впливу та концентрації 
управлінських повноважень у межах єдиного центру прийняття рішень. 
Функціональний поділ праці між управлінським персоналом реалізується через 
розмежування об’єктів менеджменту, а не через спеціалізацію окремих функцій. 
Система ієрархічної підпорядкованості передбачає, що кожен співробітник 
отримує директиви виключно від свого безпосереднього керівника (лінійна 
система управління): наприклад, ієрархія «робітник — бригадир — начальник 
цеху — директор» забезпечує чітку вертикаль передачі управлінських імпульсів. 
Виробнича спеціалізація суб’єкта господарювання орієнтована на 
ефективне поєднання рослинництва (вирощування зернових, бобових та олійних 
культур) з інтенсивним тваринництвом (зокрема, розведенням великої рогатої 
худоби). Виробнича інфраструктура підприємства має багатогалузевий характер 
і включає такі ключові підрозділи: 
• Виробничий блок: молочнотоварна ферма, конеферма, пасіка та рибне 
господарство. 
• Інфраструктурний блок: машинний двір, будівельна бригада та інженерно-
технічна служба. 
• Сервісно-складський блок: організація харчування (їдальня) та система 
складських приміщень для зберігання зернової продукції, паливно-
мастильних матеріалів (ПММ), будівельних матеріалів та 
комплектувальних деталей. 
Виробничо-технічний потенціал підприємства характеризується високим 
ступенем технічного переоснащення. Машино-тракторний парк сформовано з 12 
тракторів, 8 комбайнів та 14 одиниць автомобільної техніки, які доповнюються 
широким спектром сучасного причіпного обладнання. Наявність 
високотехнологічної техніки імпортного виробництва дозволяє підприємству 
розширювати джерела доходів шляхом надання послуг зі збирання врожаю та 
54 
посівних робіт іншим господарствам. Додатковою перевагою тваринницького 
сектору є автоматизація процесів на молочнотоварній фермі, де завдяки сучасним 
доїльним установкам забезпечується не лише висока продуктивність, а й 
оперативна пастеризація молока. 
На підприємстві здійснюються заходи з поліпшення породних якостей 
утримуваної худоби. У зв’язку з цим керівництво ТОВ «Агро-Рось-Інвест» у 2012 
році завезло до господарства племінних нетелів та телиць чорно-рябої породи. 
Завдяки цілеспрямованій селекційно-племінній роботі, підкріпленій зміцненням 
кормової бази, досягнуто значних результатів у виробництві молока. 
Високопродуктивні молочні породи з великим генетичним потенціалом і 
відповідним забезпеченням збалансованих високобілкових кормів забезпечують 
господарству отримання близько 6385 кг молока на кожну корову за рік.  
Ресурсне забезпечення є невід’ємною складовою оборотних активів 
суб’єкта господарювання. Ефективно функціонуюча система матеріально-
технічного постачання гарантує ритмічність виробничого циклу, що є 
фундаментальною передумовою раціональної організації виробничо-
господарської діяльності. Планування закупівель матеріальних ресурсів 
здійснюється на різних часових горизонтах — від перспективного до 
оперативного (річного, квартального та місячного). Такі планові розробки 
виступають ключовим підґрунтям для контрактації з постачальниками. 
Паралельно планово-економічний відділ підприємства встановлює 
номенклатурні нормативи витрат на плановий період, базуючись на 
затверджених виробничих програмах. 
Для забезпечення безперервного циклу посівних та збиральних робіт 
стратегічний пріоритет у структурі витрат належить інвестиціям у 
високопродуктивний посівний матеріал (елітні сорти насіння), мінеральні 
добрива та комплекси засобів захисту рослин. Окрім того, значний частковий 
55 
обсяг ресурсних витрат зосереджено на підтримці працездатності технічного 
парку, зокрема на закупівлі паливно-мастильних матеріалів та запасних частин. 
На сучасному етапі господарський профіль підприємства базується на 
синергії рослинницької та тваринницької галузей. Зокрема, у структурі аграрного 
виробництва домінуючу позицію займає вирощування зернових культур, що 
доповнюється виробництвом бобових та олійних видів продукції, а також 
функціонуванням м’ясо-молочного напряму тваринництва. 
Із зернових культур підприємство вирощує: 
- озима пшениця; 
- озимий ячмінь; 
-  кукурудза на зерно; 
- просо. 
 Бобові: 
          - горох 
Олійні: 
          - соняшник; 
           - соя; 
- ріпак; 
           - нут. 
Із м’ясо-молочної продукції підприємство виробляє та реалізує: 
- молоко; 
- м’ясо. 
Підприємство реалізує напівфабрикати та продукцію власної переробки 
згідно договору і тільки оптовим покупцям. 
Реалізацію молока підприємство здійснює на Філію «Молоко» ТОВ «ФУД 
ДЕВЕЛОПМЕНТ». Так як на підприємстві виробництво молока відбувається за 
новітніми технологіями, де молоко зразу пастеризується. Основними покупцями 
ВРХ є підприємства, з якими співпраця триває вже понад 10 років. 
56 
Реалізація вирощеної зернової, бобової та олійної продукції суб'єктом 
господарювання здійснюється переважно через оптові канали збуту на 
договірних засадах. Комерційна стратегія підприємства базується на принципах 
диференційованого ціноутворення: встановлення вартості одиниці продукції 
перебуває у зворотній залежності від обсягу реалізованої партії, що дозволяє 
стимулювати гуртові закупівлі та оптимізувати логістичні процеси. Основними 
покупцями рослинної продукції є ТОВ «Нібулон», «Агротрейд Юа» ТОВ, 
Корпорація «Украгротех», «Екоінтер Трейд» ТОВ та інші. 
Поняття конкурентоспроможності виробництва є складним 
багатоаспектним феноменом, що відображає спроможність суб'єкта 
господарювання ефективно конкурувати на національних та міжнародних 
ринкових майданчиках. Фактичний рівень такої спроможності визначається 
обсягом присутності товарів вітчизняного походження на відповідних ринкових 
сегментах. Фундаментальними детермінантами, що формують рівень 
конкурентоспроможності продукції, є її якісні параметри, рівень собівартості та 
цінова політика. 
Серед зазначених чинників якість товарів відіграє роль ключового 
стратегічного інструменту, що забезпечує виробникові стійкі конкурентні 
переваги та залишається визначальним критерієм для кінцевого споживача. 
Важливість цього аспекту суттєво зростає в контексті широкого впровадження 
енергоефективних технологічних рішень у галузі сільськогосподарського 
виробництва. Саме якісний рівень продукції стабілізує партнерські зв'язки між 
агровиробниками та переробними структурами, а також виступає каталізатором 
зростання ринкового попиту. 
У системі ринкових відносин конкуренція трансформується у дієвий 
інструмент суперництва, що забезпечує саморегуляцію економічних механізмів. 
Вона сприяє формуванню ринкових цінових сигналів, стимулює виробничу 
активність, розширює товарну номенклатуру та сприяє підвищенню споживчих 
57 
характеристик товарів і послуг. Економічне змагання між продуцентами 
аналогічних видів продукції спрямоване на мінімізацію ринкових ризиків, 
розширення клієнтської бази та досягнення максимальних фінансово-
економічних результатів діяльності. До основних конкурентів підприємства 
належать ТОВ Агрофірма «Маяк», СТОВ «Пальмира», ТОВ «Зоря» та ДП 
Агрофірма «Байс-Агро». 
 
 
 
2.2 Аналіз господарської діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
 
У сільському господарстві земельні ресурси - це головні засоби 
виробництва, без яких неможливий сам процес виробництва продукції 
рослинництва і тваринництва. 
Земельні ресурси сільськогосподарського призначення характеризуються 
неоднорідністю за показниками якості та рівнем біологічної продуктивності. 
Просторовий розподіл угідь не лише відображає зональну специфіку природно-
кліматичних умов, а й детермінує ефективність використання землі як ключового 
виробничого ресурсу в аграрному секторі. 
Серед усіх видів сільськогосподарських угідь найвищий рівень 
економічної цінності мають рілля та багаторічні насадження; саме збільшення 
питомої ваги цих площ у структурі землекористування сприяє підвищенню 
продуктивності та оптимізації віддачі від земельного капіталу. Для вітчизняного 
аграрного сектору є характерним закономірне зростання частки орних земель у 
напрямку з півночі на південь, що супроводжується пропорційним скороченням 
територій, зайнятих природними кормовими угіддями — пасовищами та 
сіножатями. 
58 
Структуру посівних площ ТОВ «Агро-Рось-Інвест» відображено в 
(табл.2.2). 
Таблиця 2.2  
 Структура посівних площ ТОВ «Агро-Рось-Інвест» в 2025році. 
Назва культури Одиниця виміру Кількість % 
Горох га 209 3 
Кукурудза на зерно га 947,1 23 
Кукурудза на корм га 304,6 4 
Люцерна га 409,2 6 
Нут га 152,7 2 
Соняшник га 827,5 17 
Озима пшениця га 919,4 18 
Сорго га 703,9 12 
Соя га 533,9 9 
Озимий ячмінь га 388,8 6 
Всього: га 5396 100 
 
Аналіз структури посівного клину засвідчує, що домінуючими культурами 
в сівозміні підприємства є кукурудза на зерно, озима пшениця та соняшник. У 
межах оптимізації асортиментної політики, спрямованої на задоволення високого 
ринкового попиту та досягнення максимальної маржинальності, суб’єкт 
господарювання розпочав впровадження у виробництво нуту та сої, які 
характеризуються високою ціновою кон'юнктурою. 
Водночас, з огляду на необхідність забезпечення стабільної кормової бази 
для галузі тваринництва (ВРХ), значна частина земельних ресурсів відведена під 
вирощування кормових культур. Зокрема, до цієї категорії належать посіви 
багаторічних трав, кукурудзи на силос (корм) та озимого ячменю, що дозволяє 
підприємству підтримувати належний рівень інтенсивності тваринницького 
виробництва. 
Динаміку і структуру земельних угідь в ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-
2025 рр. представлено в таблиці 2.3. 
 
59 
Таблиця 2.3  
 Динаміка земельних угідь підприємства 
2024 р. 2025 р. 
2025 р. у % 
Види угідь   
до 2024 р. 
га га 
  
Загальна земельна площа 4875 5396 114 
У т.ч. с.-г. угіддя 4875 5396 114 
із них: рілля 4875 5396 114 
Коефіцієнт використання 
1 1 1 
земельних ресурсів 
Коефіцієнт розораності земель 1 1 1 
 
Згідно з даними, наведеними у таблиці 2.3, протягом останнього дворічного 
періоду відбулося розширення загальної площі земельних угідь підприємства на 
521 га, що відповідає приросту на 11%. Показники інтенсивності використання 
земельного фонду залишаються стабільними: коефіцієнт використання ресурсів 
становить 1,0, аналогічне значення має і коефіцієнт розораності земель. Зазначені 
дані підтверджують, що земельні ресурси підприємства експлуатуються з 
максимальною (повною) потужністю, а структура землекористування на 100% 
представлена ріллею. 
Розглянемо землезабезпеченість підприємство (табл. 2.4). 
Таблиця 2.4  
Землезабезпеченість ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
Середньорічна 
Площа, га Припадає на 1 працівника, га 
чисельність 
Роки 
працівників, 
с.-г. угідь Ріллі осіб с.-г. угідь Ріллі 
2024 4875 4875 82 59 59 
2025 5396 5396 95 57 57 
2025 p. у % до 
111 111 91 104 104 
2024 р. 
60 
Дані таблиці 2.4 свідчать, що у 2025 р. порівняно з 2024р. навантаження 
сільськогосподарських угідь і ріллі в розрахунку на 1 працівника зменшилося на 
3%. Це зумовлено збільшенням площі сільськогосподарських угідь на 521 га., при 
тому що середня чисельність працівників практично не змінилась. 
Розмір підприємства, наявність і рівень використання ресурсів наведені у 
таблиці 2.5. 
 
Таблиця 2.5 
Динаміка показників розміру підприємства ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
2025р. у % 
Показники 2024 р. 2025 р. 
до 2024 р 
Валова продукція, тис. грн. 128396 179080 139 
Виручка, тис. грн. 141746 161129 113 
Валовий доход, тис. грн.  13350 21935 164 
Площа с.-г. угідь, га 4875 5396 111 
у тому числі: рілля, га 5429 6199 114 
Середньорічна кількість робітників 
82 95 104 
зайнятих у с.-г. виробництві, чол.  
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101 
люд/год. 
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102 
Валова продукція на 1 середньорічного 
486 665 137 
працівника, тис. грн. 
Середньорічна оплата 1 працівника, 
213 247 116 
тис. грн. 
Поголів’я тварин, умов. гол 1784 1860 104 
 
На основі аналізу даних таблиці 2.5 встановлено позитивну динаміку 
ключових фінансово-економічних показників діяльності підприємства у 2025 
році порівняно з 2024 роком. Зокрема, обсяг виручки продемонстрував приріст 
на 13 %, при цьому темпи зростання валового доходу досягли 64 %. Стратегічне 
61 
розширення земельного банку за останні роки забезпечило збільшення площі 
угідь на 14 %. 
Ефективне інвестування у модернізацію техніко-технологічного базису 
виробництва зумовило приріст валової продукції на 39 %. Паралельно 
спостерігається інтенсифікація використання трудових ресурсів: рівень 
використання робочої сили підвищився на 2 %, а показник фондоозброєності 
валовою продукцією у розрахунку на одного середньорічного працівника зріс на 
37 %. Оптимізація виробничих процесів та зростання обсягів випуску стали 
передумовою підвищення середнього рівня оплати праці на 16 %. Позитивні 
тенденції також спостерігаються у галузі тваринництва, де чисельність поголів’я 
збільшилася на 4 %. 
Узагальнюючи наведені дані, можна констатувати, що ТОВ «Агро-Рось-
Інвест» володіє високоефективним агроресурсним потенціалом, сприятливими 
природно-кліматичними умовами та достатньою ресурсною базою для 
стабільного виробництва основних видів аграрної продукції. 
Для поглибленої характеристики результативності виробничо-фінансової 
діяльності підприємства здійснено оцінку динаміки таких детермінант, як обсяги 
виробництва та реалізації, собівартість продукції, показники прибутку та 
рентабельності, а також продуктивність основних галузей господарства. 
Деталізовану виробничо-фінансову характеристику наведено у таблицях нижче. 
Виробництво основних видів продукції наведено у таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
Динаміка виробництва основних видів продукції ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
Види продукції 2024 р. 2025 р. 2025р. у % 
2024р 
1 2 3 4 
Зерно, всього, т 20240 21860 108 
Соняшник, т 936 2524 269 
Соя, т 2145 1091 50 
Сорго, т - 4800  
62 
Продовження таблиці 2.6 
1 2 3 4 
Нут, т - 210  
М'ясо, всього, т 222 240 108 
Молоко, т 5960 5715 96 
Мед, кг 2400 2300 96 
 
На основі даних таблиці 2.6 визначено, що ключовими секторами 
спеціалізації підприємства є вирощування зернових та технічних (зокрема, 
соняшнику) культур, а також виробництво м'ясо-молочної продукції. Аналіз 
виробничої динаміки за 2025 рік порівняно з попереднім періодом засвідчує 
різноспрямовані тенденції: приріст валового збору зерна склав 8 %, а обсяги 
виробництва соняшнику демонструють суттєве зростання на 169 %. У 
тваринницькому сегменті зафіксовано зростання обсягів виробництва м’яса на 8 
%, тоді як продуктивність молочного напряму знизилася на 4 %. Загалом ці дані 
вказують на інтенсифікацію виробничих процесів у рослинницькій галузі за 
умови помірної стагнації в окремих підсекторах тваринництва. 
З метою зміцнення ринкових позицій та підвищення 
конкурентоспроможності господарства, доцільним є впровадження заходів, 
спрямованих на поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва. Для 
оцінювання ступеня галузевої структуризації за показниками товарної продукції 
в динаміці за останні роки здійснено розрахунки, результати яких наведено у 
таблиці 2.7. 
 
  
63 
Таблиця 2.7  
Склад і структура товарної продукції ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
2025 р. у 
2024 р. 2025  р. % до 2024 
Продукція р. 
% до тис. % до 
тис. грн.  
всього грн. всього 
Озима пшениця 19860 32 18444 23 93 
Кукурудза на зерно 10362 16 18092 23 174 
Ячмінь озимий 4521 7 2610 3 58 
Ячмінь ярий 136 0,2 - - - 
Просо 531 0,8 - - - 
Соняшник  3952 6 23930 31 605 
Соя  13884 22 11697 14 84 
Інші зернові та 
1112 2 2894 4 260 
зернобобові 
Інша продукція 9100 14 1695 2 186 
рослинництва 
Всього по 
63458 67 79362 74 125 
рослинництву 
ВРХ 7596 25 3874 14 51 
Молоко  18385 60 23636 85 128 
Мед  128 0,4 52 0,1 40 
Інша продукція 
4600 15 0 - - 
тваринництва 
Всього по 
30709 33 27562 26 90 
тваринництву  
Разом по 
рослинництву і 94167  106924   
тваринництву 
 
Після аналізу таблиці 2.7 встановлюється висновок, що господарство 
приділяє переважну увагу виробництву та реалізації продукції рослинництва, що 
підтверджується показниками цієї таблиці. Економічна ефективність 
використання земельних ресурсів представлена у таблиці 2.8. 
 
64 
Таблиця 2.8 
Економічна ефективність використання земельних ресурсів 
2025 р. у % до 
Показники 2024 р. 2025 р. 
2024 р. 
Вироблено продукції на 100    
гасільськогосподарських угідь: 
Молока, ц 1097 922 84 
М’яса ВРХ, ц 41 39 95 
Валова продукція, тис. грн. 2365 2888 122 
Валовий доход, тис. грн. 246 354 144 
Чистий доход, тис. грн. 2610 2599 99 
Рівень рентабельності, % 10,4 12,2 117 
Виробництво на 100 га ріллі:    
Зерно, ц 3728 3526 94 
Соняшник, ц 172 407 237 
 
Аналіз даних таблиці 2.8 підтверджує високу ефективність експлуатації 
земельного фонду підприємства. Про це свідчить стійка позитивна динаміка 
ключових економічних індикаторів: приріст валової продукції склав 22 %, 
валового доходу — 44 %, а рівень рентабельності підвищився на 17 % при 
стабільних показниках чистого доходу. 
З метою подальшого зміцнення фінансово-економічних позицій 
менеджмент підприємства розглядає стратегічний інвестиційний проєкт із 
будівництва власного міні-елеватора та зерносушарного комплексу. На сьогодні 
значна частка прибутковості господарства акумулюється сторонніми 
елеваторами як оплата за послуги зі зберігання та доробки зернової маси. 
Імплементація цього проєкту дозволить не лише оптимізувати операційні 
витрати та підвищити маржинальність виробництва, а й створити нові робочі 
місця, що, своєю чергою, сприятиме зростанню середнього рівня оплати праці 
персоналу. 
 
65 
2.3 Аналіз основних економічних показників виробничо-господарської 
діяльності підприємства 
 
В умовах ринкового середовища максимізація доходів є домінуючим 
цільовим орієнтиром для суб'єкта господарювання. Доходи функціонують як 
інтегральний показник, що акумулює результати виробничої, фінансової та 
інвестиційної активності підприємства. Саме рівень дохідності є визначальним 
фактором, що зумовлює життєздатність організації, її ринкову 
конкурентоспроможність та загальний стан фінансової безпеки. Обсяг 
сформованих доходів виступає базисом для розроблення економічної стратегії 
компанії, тому вся архітектоніка управління бізнес-процесами має бути 
спрямована на забезпечення тенденції зростання доходності або, як мінімум, на 
підтримання її стабільності в межах планових показників. 
Таблиця 2.9  
Аналіз доходів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 рр.,тис. грн.. 
Рік Відхилення 
Відносне, 
Вид доходу Абсолютне 
2024 2025 % 
 
 
1 2 3 4 5 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
161129 18002 13 
(товарів, робіт, послуг) з 143127 
нього:  
1 2 3 4 5 
тваринництво 30561 35734 5173 17 
рослинництво 69053 88688 19635 28 
послуги 43513 36707 -6806 -15 
Інші операційні доходи 33186 40145 6959 21 
Разом 176313 201274 24961 14 
        
За результатами аналізу даних таблиці 2.9 встановлено позитивну динаміку 
фінансових результатів діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест»: у 2025 році обсяг 
66 
чистого доходу зріс на 18 002 тис. грн відносно показників 2024 року. 
Формування дохідної частини бюджету підприємства переважно зумовлене 
ефективністю рослинницької галузі, де прибуток від реалізації зернових культур 
продемонстрував зростання на 28 %. 
Галузь тваринництва також демонструє стабільну прибутковість: завдяки 
реалізації молока та молодняка великої рогатої худоби прибуток збільшився на 
5173 тис. грн, що у відсотковому вимірі відповідає приросту на 17 %. Водночас 
напрям надання сторонніх послуг у 2025 році виявився збитковим, 
продемонструвавши зниження дохідності на 15 % у порівнянні з попереднім 
звітним періодом. 
Окрім основної діяльності, істотну роль у формуванні фінансових потоків 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» відіграють інші операційні доходи, які генеруються за 
рахунок первісного визнання біологічних активів та сільськогосподарської 
продукції. За досліджуваний період (2024–2025 рр.) цей вид надходжень 
характеризувався стабільною тенденцією до зростання, збільшившись на 21 %. 
 
Таблиця 2.10 
Аналіз структури доходів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 рр., % 
Рік Відхилення 
Вид доходу 
2024 2025  
1 2 3 4 
Чистий дохід від реалізації 
продукції (товарів, робіт, 81 80 -1 
послуг) 
Інші операційні доходи 19 20 1 
Разом 100 100  
           
Аналіз даних таблиці 2.10 свідчить про високу стабільність формування 
дохідної бази ТОВ «Агро-Рось-Інвест». Пріоритетним джерелом акумуляції 
прибутку залишається реалізація товарів, робіт та послуг, питома вага якої у 
67 
загальній структурі доходів упродовж 2024–2025 років залишається практично 
незмінною (мінімальне відхилення становить лише 1 %). Аналогічна стагнаційна 
тенденція спостерігається і в сегменті інших операційних доходів, приріст яких 
за звітний період склав лише 1 %. Така динаміка вказує на консервативність 
стратегії отримання доходів та стійкість вибраної спеціалізації підприємства. 
Наступним етапом аналітичного дослідження виробничо-господарської 
діяльності є детальна оцінка структури та динаміки витрат. Систематизовані дані 
щодо обсягів витрат на виробництво та реалізацію продукції відображено у 
таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11  
Аналіз витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за  2024-2025 рр., тис. грн. 
Рік Відхилення 
Вид витрат 
2024 2025 Абсолютне  Відносне,%  
1 2 3 4 5 
Собівартість 
реалізованої продукції 121502 143618 22116 19 
(товарів, робіт, послуг) 
Адміністративні 
6494 7893 1399 22 
витрати 
Витрати на збут 1744 6359 4615 265 
Інші операційні витрати  7948 21610 13662 172 
Разом 137688 179480 41792 31 
 
Аналіз даних таблиці 2.11 щодо структури та динаміки витрат ТОВ «Агро-
Рось-Інвест» за 2024–2025 роки засвідчує виражену тенденцію до зростання 
операційних видатків у 2025 році. Зміни за основними статтями витрат 
характеризуються такими показниками: 
• Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг): 
спостерігається приріст на 22 116 тис. грн, що у відсотковому еквіваленті 
становить 19 %. 
68 
• Адміністративні витрати: зафіксовано збільшення на 1 399 тис. грн 
(або на 22 %). 
• Інші операційні витрати: динаміка зростання є найбільш суттєвою — 
збільшення на 13 662 тис. грн, що відповідає приросту на 172 %. 
Окремої уваги заслуговує динаміка витрат на збут продукції, обсяг яких 
протягом досліджуваного періоду зріс майже втричі. Така інтенсивна динаміка 
видатків вимагає поглибленого дослідження факторів, що зумовили дані зміни, 
зокрема аналізу ефективності використання ресурсів. Для детальнішої оцінки 
структури витрат та визначення питомої ваги кожного елемента у загальних 
витратах ТОВ «Агро-Рось-Інвест» було здійснено відповідні розрахунки, 
результати яких наведено у таблиці 2.12. 
Таблиця 2.12  
Аналіз структури витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 рр.,% 
Рік 
Вид витрат Відхилення  
2024 2025 
Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, 88 80 8 
послуг) 
Адміністративні витрати 5 5 0 
Витрати на збут 1 3 2 
Інші операційні витрати  6 12 6 
Разом 100,00 100,00 - 
 
Аналіз структури витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024–2025 роки (табл. 
2.12) свідчить про зміщення акцентів у формуванні видаткової частини бюджету. 
Зокрема, питома вага інших операційних витрат становить 6 %, тоді як витрати 
на збут характеризуються найменшою часткою — 2 %. Слід зазначити, що рівень 
адміністративних витрат упродовж досліджуваного періоду залишався 
стабільним. 
69 
Поглиблений аналіз елементів операційних витрат (табл. 2.13) вказує на 
зростання видатків на оплату праці та соціальне забезпечення персоналу у 2025 
році. Зокрема: 
• Витрати на оплату праці: зафіксовано приріст на 3 484 тис. грн, що 
становить 9,24 % порівняно з попереднім періодом. 
• Відрахування на соціальні заходи: продемонстрували динаміку зростання 
на 715 тис. грн (або на 0,22 %). 
Загалом, порівняльний аналіз свідчить про тенденцію до зростання сукупних 
витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест» у 2025 році відносно 2024 року, що вказує на 
необхідність подальшої оцінки результативності та оптимізації 
ресурсоспоживання. 
Таблиця 2.13  
Елементи операційних витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 2024-2025 рр. тис. грн. 
Рік Відхилення 
Відносне, % 
Вид витрат 
2024 2025 Абсолютне  (ст.3/ст.2-
1)*100% 
1 2 3 4 5 
Матеріальні затрати 63940 135230 71290 1,14 
Витрати на оплату праці 14626 18110 3484 0,23 
Відрахування на 
3217 3933 715 0,22 
соціальні заходи 
Амортизація 4726 11655 6929 1,47 
Інші операційні витрати 28989 73826 44837 1,55 
Разом 117721 242754      125033  
Проаналізуємо структуру операційних витрат, яка наведена у таблиці 2.14 
Аналіз складових операційних витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест» засвідчує 
певну трансформацію ресурсної структури у 2025 році. Зокрема, спостерігається 
тенденція до зростання амортизаційних відрахувань на 1 %, матеріальних витрат 
— на 2 %, та інших операційних видатків — на 5 % у загальній структурі. 
Натомість, за іншими статтями витрат підприємства у 2025 році зафіксовано 
незначне зниження показників порівняно з попереднім звітним періодом. 
70 
Таблиця 2.14 
Структура операційних витрат ТОВ «Агро-Рось-Інвест»  за 2024-2025 рр.% 
Рік 
Вид витрат   Відхилення  
2024 2025 
1 2 3 4 
Матеріальні затрати 54 56 2 
Витрати на оплату праці 12 7 -5 
Відрахування на 
5 2 -3 
соціальні заходи 
Амортизація 4 5 1 
Інші операційні витрати 25 30 5 
Разом 100,00 100,00 - 
З метою комплексного оцінювання ефективності функціонування суб'єкта 
господарювання та визначення підсумкових показників ефективності проведено 
аналіз результатів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агро-Рось-Інвест», 
результати якого систематизовано в таблиці 2.15. 
Таблиця 2.15  
Аналіз результатів господарської діяльності підприємства 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025рр. тис. грн.. 
Рік Відхилення 
Вид прибутку 
2024 2025 Абсолютне  Відносне, %  
1 2 3 4 5 
Валовий прибуток  21625 17511 -4114 0,19 
Фінансовий результат від 
операційної діяльності: 38625 21794 -16901 -43,7 
прибуток 
Чистий фінансовий -43,7 
38625 21794 -16901 
результат: прибуток 
Фінансовий результат до -43,7 
38625 21794 -16901 
оподаткування: прибуток 
 
71 
На основі аналізу показників фінансово-господарської діяльності ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест», наведених у таблиці 2.15, встановлено, що у 2025 році 
спостерігається зниження показника валового прибутку на 19 % порівняно з 
рівнем 2024 року. 
Проведемо аналіз обсягу активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 
рр.. 
Таблиця 2.16 
Аналіз обсягу активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 рр., тис. грн. 
Рік Відхилення 
Актив Відносне, 
2024 2025 Абсолютне 
% 
1 2 3 4 5 
1.Необоротні активи 
Нематеріальні активи: 54 49 -5 -9,25 
Первісна вартість 117 120 3 0,025 
Накопичена амортизація 63 71 8 0,13 
Незавершені капітальні 
41 591 550 13,41 
інветиції 
Основні засоби: 36495 76032 39537 1,08 
Первісна вартість 60334 111507 51173 0,85 
Знос 23839 35475 11636 0,49 
Довгострокові біологічні 
6679 8867 2188 0,33 
активи 
Усього необоротніх активів 43269 85539 42270 0,98 
2. Оборотні активи 
Запаси 59419 97240 37821 0,64 
Виробничі запаси 18226 14916 -3310 -0,18 
Незавершене виробництво 16361 29862 13501 0,83 
Готова продукція 24681 52263 27582 1,12 
Товари 151 199 48 0,32 
Поточні біологічні активи 9697 5138 -4559 -,047 
Дебіторська заборгованість 
за продукцію, товари, 36512 2782 -33730 -0,92 
роботи,послуги 
з бюджетом 635 452 -183 -0,29 
     
72 
Продовження таблиці 2.16 
1 2 3 4 5 
Інша поточна дебіторська 
40031 48165 8134 0,2 
заборгованість 
Гроші та їх еквіваленти 3442 1296 -2146 -0,62 
Готівка 12 1 -11 -0,92 
Рахунки в банках 3430 1295 -2135 -0,62 
Інші оборотні активи 25 7717 7692 307,68 
Усього оборотніх активів 149761 162805 13044 0,09 
 
Згідно з даними таблиці 2.16, структура активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
зазнала суттєвих трансформацій у 2025 році. Зокрема, вартість необоротних 
активів зросла майже у два рази, що свідчить про активну інвестиційну 
діяльність, спрямовану на технічне переоснащення та нарощування основних 
засобів. 
Динаміка оборотних активів характеризується приростом на 9 %, що 
зумовлено передусім накопиченням запасів готової продукції, призначеної для 
реалізації у наступних звітних періодах. Також зафіксовано суттєве зростання 
обсягів незавершеного виробництва — на 83 %. Водночас спостерігається 
позитивна тенденція до зниження дебіторської заборгованості на 92 % та 
скорочення зобов’язань перед бюджетом на 29 %. Варто зазначити, що залишок 
грошових коштів на рахунках підприємства істотно зменшився, що зумовлено 
відволіканням ліквідних ресурсів у запаси непроданої сільськогосподарської 
продукції, акумульованої на складських площах. 
Аналіз структури  необоротних активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-
2025 рр. (таблиця 2.17). 
Аналіз складу необоротних активів за даними таблиці 2.17 свідчить про 
низьку динаміку зміни основних засобів у 2025 році. Водночас зафіксовано 
приріст обсягів незавершеного капітального будівництва на 0,60 %, тоді як 
вартість нематеріальних активів скоротилася вдвічі, що вказує на зміни у 
стратегії управління інтелектуальним та технічним капіталом підприємства. 
73 
Таблиця 2.17  
Структура необоротних активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024 -2025 рр. 
Рік 
Необоротні активи, тис. грн.   Відхилення  
2024 2025 
1 2 3 4 
Нематеріальні активи 0,12 0,06 -0,06 
Незавершене капітальне будівництво 0,09 0,69 0,60 
Основні засоби 84,36 88,9 4,54 
Довгострокові біологічні активи 15,43 10,35 -5,08 
Усього необоротних активів 100,00 100,00 - 
 
Для детальнішого вивчення ліквідності ресурсного потенціалу доцільно 
здійснити оцінку структури оборотних активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» у 
динаміці за 2024–2025 роки, результати якої відображено у таблиці 2.18. 
Таблиця 2.18  
 Структура оборотних активів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 
2024-2025 роки., тис. грн. 
Рік 
Оборотні активи Відхилення  
2024 2025 
1 2 3 4 
Запаси:    
Виробничі запаси 12,17 9,16 -3,01 
Незавершене виробництво 10,92 18,34 7,42 
Готова продукція 16,48 32,1 15,62 
Товари 0,1 0,12 - 
Поточні біологічні активи 6,48 3,15 -3,33 
Дебіторська заборгованість за 
24,39 1,7 -22,69 
продукцію, товари, роботи,послуги 
з бюджетом 0,42 0,3 -0,12 
Інша поточна дебіторська 
26,72 29,58 2,86 
заборгованість 
Гроші та їх еквіваленти:    
74 
Продовження таблиці 2.18 
1 2 3 4 
Рахунки в банках 2,32 0,81 -1,51 
Інші оборотні активи 0 4,74 4,74 
Усього оборотних активів 100,00 100,00 - 
 
Згідно з даними таблиці 2.18, структура оборотних активів ТОВ «Агро-Рось-
Інвест» протягом 2024–2025 років зазнала помітних змін. Зокрема, 
спостерігається інтенсивне нарощування обсягів готової продукції — приріст 
склав 15,62 %, а також зростання частки незавершеного виробництва на 7,42 %. 
Водночас зафіксовано суттєве скорочення дебіторської заборгованості за товари, 
роботи та послуги — на 22,69 %, та зменшення вартості поточних біологічних 
активів на 3,33 %. Показники інших оборотних активів упродовж аналізованого 
періоду залишалися відносно стабільними, демонструючи мінімальні 
відхилення. 
Для поглибленого вивчення фінансового стану підприємства та оцінки 
стабільності його фінансування доцільно здійснити аналіз власного капіталу ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест» за 2024–2025 роки, результати якого відображено у таблиці 
2.19. 
Таблиця 2.19 
 Власний капітал   ТОВ «Агро-Рось-Інвест»  за  2024-2025 роки., тис. грн. 
Рік Відхилення 
Пасив Відносне, 
2024 2025 Абсолютне  
%  
1 2 3 4 5 
1.Власний капітал 
Зареєстрований (пайовий) 
0 - 
капітал 90208 90208 
Нерозподілений прибуток 
21905 0,62 
(непокритий збиток) 35285 57190 
Додатковий капітал 0 - 
13122 13122 
75 
Продовження таблиці 2.19 
1 4 5 
2 3 
Усього власного капіталу 138615 160520 21905 0,16 
2. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
Цільове фінансування 4 0 -4 - 
Усього 4 0 4 - 
3. Поточні зобов’язання і забезпечення 
Поточна кредиторська 
заборгованість: за товари, 21178 9504 -11674 -0,55 
роботи, послуги 
За розрахунками з 
436 2831 2395 5,49 
бюджетом 
За розрахунками зі 
71 169 98 1,38 
страхування 
За розрахунками з оплати 
504 657 153 0,30 
праці 
Інші поточні зобов’язання 32222 74663 42441 1,32 
Усього 54411 87824 33413 0,61 
 
Аналіз даних таблиці 2.19, що характеризують структуру зобов'язань ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест», свідчить про помірну активізацію боргової політики 
підприємства. У 2025 році зафіксовано зростання заборгованості за наступними 
статтями: перед бюджетом — на 5,49 %, зі страхування — на 1,38 %, з оплати 
праці — на 0,3 %, а також за іншими поточними зобов'язаннями — на 1,32 %. 
Натомість показник кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги 
скоротився на 0,55 %, що є позитивним сигналом, який вказує на достатній рівень 
ліквідності підприємства та його здатність своєчасно виконувати поточні 
фінансові зобов’язання за операційною діяльністю. 
З метою комплексної оцінки фінансової стійкості суб'єкта господарювання 
доцільно проаналізувати структуру власного капіталу ТОВ «Агро-Рось-Інвест» у 
динаміці за 2024–2025 роки, результати якого наведено у таблиці 2.20. 
 
76 
Таблиця 2.20  
Структура власного капіталу  ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 
2024-2025 роки., % 
Рік 
Власний капітал Відхилення  
2024 2025 
1 2 3 4 
Зареєстрований (пайовий) капітал 65 56 -  9                  
Нерозподілений прибуток (непокритий 
26 36 10 
збиток) 
Додатковий капітал 10 9 -1 
Разом 100,00 100,00 - 
 
Аналіз даних таблиці 2.20 щодо структури власного капіталу ТОВ «Агро-
Рось-Інвест» засвідчує певні зміни у джерелах його формування. За звітний 
період спостерігається зниження обсягів зареєстрованого (пайового) капіталу на 
9 %, що супроводжувалося одночасним зростанням нерозподіленого прибутку на 
10 %. Така тенденція вказує на зміцнення внутрішніх фінансових джерел 
розвитку підприємства за рахунок капіталізації прибутку, отриманого від 
операційної діяльності. 
Таблиця 2.21  
Структура довгострокових зобов’язань і забезпечень 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за  2024-2025 роки., % 
Рік 
Довгострокові зобов’язання і 
Відхилення  
забезпечення 2024 2025 
1 2 3 4 
Цільове фінансування - 100 100 
Разом 100,00 100,00 - 
 
77 
З таблиці 2.21 видно, що підприємство ТОВ «Агро-Рось-Інвест» не 
користується довгостроковими кредитами. 
Таблиця 2.22 
 Структура поточних  зобов’язань і забезпечень ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за  
2024-2025 роки., % 
Рік 
Поточні зобов’язання і забезпечення   Відхилення 
2024 2025 
1 2 3 4 
Поточна кредиторська заборгованість: 
38 10 -28 
за товари, роботи, послуги 
За розрахунками з бюджетом 1 4 3 
За розрахунками з оплати праці 1 1 0 
Інші поточні зобов’язання 60 85 25 
Усього 100,00 100,00 - 
 
Згідно з даними таблиці 2.22, у структурі поточних зобов'язань та 
забезпечень ТОВ «Агро-Рось-Інвест» відбулися суттєві зміни: обсяг поточної 
кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги скоротився на 28 %, 
тоді як інші поточні зобов'язання продемонстрували приріст на 25 %. 
Окремої уваги заслуговує стан та динаміка матеріально-технічної бази 
підприємства. Протягом 2024 року було здійснено оновлення основних засобів 
на суму 16 737 тис. грн, при цьому обсяг їх вибуття становив 5 594 тис. грн. 
Станом на кінець аналізованого періоду вартість основних засобів підприємства 
за первісною вартістю становила 60 334 тис. грн, тоді як їхня залишкова 
балансова вартість була зафіксована на рівні 36 495 тис. грн. 
  
78 
Таблиця 2.23  
Динаміка руху основних засобів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 роки 
(тис. грн.) 
Надійшло у Вибуло у 
звітному періоді звітному 
Залишок на 
Залишок 
у т. ч. періоді Залишок кінець Сума зносу 
на 
Роки введені в на кінець періоду за основних 
початок (в т.ч. 
усього дію нові періоду мінусом засобів 
року 
основні зносу 
сума 
засоби 
уцінки) 
2022 49191 16737 16737 5594 60334 36495 23839 
2023 60334 52133 52133 960 111507 76032 35475 
 
Динаміка основних засобів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» протягом 2024–2025 
років свідчить про інтенсивну інвестиційну політику підприємства. У 2025 році 
обсяг надходження нових основних засобів склав 52 133 тис. грн, тоді як вибуття 
— 960 тис. грн. Станом на кінець звітного періоду загальна первісна вартість 
активів досягла 111 507 тис. грн, а їх залишкова вартість — 76 032 тис. грн. 
Порівняльний аналіз свідчить про суттєве зростання капіталізації 
підприємства. Так, первісна вартість введених в експлуатацію об'єктів у 2025 році 
зросла на 35 396 тис. грн (або на 68 %) порівняно з попереднім роком. Загальна 
первісна вартість активів на кінець 2025 року збільшилася на 48 % відносно 
показників 2024 року. Коефіцієнт оновлення за 2024 рік склав 20 %, що є 
показником високої інвестиційної активності та свідчить про ефективне 
оновлення виробничої бази підприємства. 
Щодо вибуття активів, у 2025 році їх вартість зменшилася до 960 тис. грн, 
що у 5,8 раза менше за відповідний показник 2024 року. Початкова вартість 
основних засобів на початок 2025 року становила 60 334 тис. грн, що на 123 % 
перевищує рівень 2024 року. Розрахункові показники свідчать про зниження 
79 
інтенсивності вибуття активів: коефіцієнт вибуття зменшився з 12 % у 2024 році 
до 2 % у 2025 році, що підтверджує курс на збереження та нарощування 
існуючого виробничого потенціалу. 
Детальні показники стану та руху основних засобів систематизовано в 
таблиці 2.24. 
Таблиця 2.24  
Показники стану і руху основних засобів ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-2025 
роки (тис. грн.) 
Відхилення, 
Показники 2024 р 2025 р. Зміна (±) 
% 
Вартість введених у дію нових 
16737 52133 35396 312 
основних засобів, 
Первісна вартість основних 
60334 111507 51173 185 
засобів на кінець року, тис.грн.. 
Коефіцієнт оновлення основних 
0,28 0,47 0,70 1,69 
засобів 
Вартість вибулих основних 
5594 960 -4634 17 
засобів, тис.грн.. 
Первісна вартість основних 
49191 60334 11143 123 
засобів на початок року, тис.грн.. 
Коефіцієнт вибуття основних 
0,12 0,2 -0,42 0,12 
засобів 
Сума нарахованого зносу на 
16737 23839 7102 143 
початок року, тис.грн.. 
Сума нарахованого зносу на 
23839 35475 11636 149 
кінець року, тис.грн.. 
Коефіцієнт зносу основних 
34,03 58,8 64 116,26 
засобів на початок року, % 
Коефіцієнт зносу основних 
39,52 31,82 22,74 80,54 
засобів на кінець року, % 
Коефіцієнт придатності 
основних засобів на початок 65,97 41,2 36 -16,26 
року, % 
Коефіцієнт придатності 
основних засобів на кінець року, 60,48 68,18 77,26 19,46 
% 
80 
 
Динаміка суми нарахованого зносу протягом досліджуваного періоду 
свідчить про стабільну тенденцію до зростання: на початок 2025 року цей 
показник перевищив рівень 2024 року на 143 %. Станом на кінець 2025 року сума 
зносу досягла 35 475 тис. грн, що на 11 636 тис. грн (або на 149 %) більше 
порівняно з попереднім роком. 
Розрахункові показники коефіцієнтів зносу та придатності вказують на 
суттєву трансформацію стану матеріально-технічної бази: 
• Коефіцієнт зносу: на початок 2024 року становив 34,03 %, на початок 2025 
року зріс до 58,8 %. Водночас на кінець аналізованих періодів показник 
змінився з 39,52 % у 2024 році до 31,82 % у 2025 році. 
• Коефіцієнт придатності: на початок 2024 року активні засоби були 
придатні до експлуатації на 65,97 %, на початок 2025 року — на 41,2 %. 
Натомість на кінець відповідних періодів рівень придатності зріс із 60,48 % 
у 2024 році до 68,18 % у 2025 році. 
Загалом протягом 2024–2025 років на ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
спостерігається процес системного оновлення матеріально-технічної бази. 
Поточний стан основних засобів оцінюється як задовільний: рівень придатності 
активів на кінець 2025 року становить 77,26 %, що забезпечує необхідний 
технічний базис для стабільного функціонування виробничого підприємства. 
Окремим чинником ефективності господарювання є якісна структура 
персоналу. Процес формування кадрового потенціалу підприємства передбачає 
систематизацію працівників за фаховими, демографічними та кваліфікаційними 
ознаками (вік, освіта, професія, стаж тощо). В управлінській структурі ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест» персонал згруповано за двома ключовими виробничими 
напрямами: рослинництво та тваринництво. 
 
 
81 
Таблиця 2.25 
Аналіз чисельності та структури працівників ТОВ «Агро-Рось-Інвест» за 2024-
2025 роки 
2025 р. у 
Показники 2024 р. 2025 р. % до 2024 
р 
Середньорічна кількість робітників 82 95 111 
зайнятих у с.-г. виробництві, осіб.  
60 67 108 
В рослинництві 
22 28 114 
В тваринництві 
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101 
люд/год. 
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102 
Середньорічна оплата 1 працівника, 213 247 115 
тис. грн. 
 
Аналіз даних таблиці 2.25 свідчить про стабільність кадрового складу 
підприємства: чисельність персоналу протягом звітного періоду зросла лише на 
6 %. Показники інтенсивності використання трудових ресурсів демонструють 
високу ефективність, наближаючись до 100 % від планових значень. Важливим 
позитивним індикатором є зростання середньорічного рівня оплати праці одного 
працівника на 15 %, що свідчить про позитивні зміни в системі матеріального 
стимулювання та загальний розвиток соціальної складової діяльності ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест». 
Завершальним етапом аналітичного дослідження виробничо-господарської 
діяльності підприємства є оцінка інтегральних показників ефективності, 
систематизованих у таблиці 2.26. 
  
82 
Таблиця 2.26  
Аналіз ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
Рік Відхилення 
Відносне, 
Вид доходу Од. вим. Абсолютне 
2024 2025 % 
 
 
1 2 3 4 5 6 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
тис .грн 143127 161129 18002 13 
(товарів, робіт, 
послуг) 
Виручка від 
тис .грн 264629 304747 40118 15,2 
реалізації 
Валова продукція тис .грн 128396 179080 50684 39,5 
Собівартість 
реалізованої 
тис.грн 121502 143618 22116 18,2 
продукції (товарів, 
робіт, послуг) 
Частка витрат у 
чистому доході від 
реалізації продукції грн/грн 3497 16142 12645 361,6 
(товарів, робіт, 
послуг) 
Валовий прибуток тис. грн. 21625 17511 -4114 -19 
Чистий прибуток тис. грн. 38625 21794 -16831 -43,6 
Рентабельність 
продаж по валовому % 15 11 -4 -26,7 
прибутку 
Рентабельність 
продаж по чистому % 27 13 -14 -51,9 
прибутку 
Рентабельність 
реалізованої % 32 15 -17 -53,1 
продукції 
Валова продукція  тис. грн. 128396 179080 50684 39,5 
Чисельність 
осіб 82 95 13 11 
персоналу 
 
 
 
 
 
 
 
83 
Продовження таблиці 2.26 
1 2 3 4 5 6 
Продуктивність тис. 
486 640 154 31,7 
праці грн./особу 
Середньорічна 
вартість основних тис. грн. 50695 109523 58828 116 
засобів  
Фондовіддача  грн/грн 2,53 1,63 -0,9 -35,6 
Фондомісткість грн/грн 0,39 0,61 -0,22 56,4 
Фондоозброєність тис.грн/особу 192,02 407,1 215,08 112 
Рентабельність 
% 76 20 -56 -73,7 
основних засобів 
Вартість активів тис.грн 193 248 55 28,5 
Рентабельність 
% 22,97 9,88 -13,09 -57,0 
активів 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,05 1,95 -0,1 -4,9 
оборотних активів 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,24 1,67 -0,57 -25,4 
виробничих запасів 
Коефіцієнт 
оборотності готової грн/грн 14,83 7,92 -6,91 -46,6 
продукції 
Коефіцієнт 
оборотності 
грн/грн 8,7 15,5 6,8 78,2 
дебіторської 
заборгованості 
Коефіцієнт 
оборотності грн/грн 2,4 2,8 0,4 16,7 
грошових засобів 
 
Аналіз даних таблиці 2.26 свідчить про стійку динаміку зростання 
ключових виробничо-фінансових показників ТОВ «Агро-Рось-Інвест» протягом 
2024–2025 років. Зокрема, спостерігаються такі позитивні зрушення: 
• Чистий дохід зріс на 18 002 тис. грн (на 13 %); 
• Виручка від реалізації збільшилася на 40 118 тис. грн (на 15,2 %); 
• Валова продукція продемонструвала суттєвий приріст на 50 684 тис. грн 
(на 39,5 %); 
84 
• Собівартість реалізованої продукції підвищилася на 22 116 тис. грн (на 18,2 
%); 
• Середньорічна вартість основних засобів зросла на 58 828 тис. грн (на 116 
%), що підтверджує курс на активне нарощування виробничого потенціалу. 
Водночас аналіз оборотності активів виявив неоднозначні тенденції: 
• Коефіцієнт оборотності оборотних активів знизився на 4,9 %, що 
відображає уповільнення загального обороту оборотних коштів. 
• Коефіцієнт оборотності виробничих запасів зменшився на 25,4 %, що 
свідчить про накопичення запасів та незавершеного виробництва або 
можливе зниження попиту. 
• Коефіцієнт оборотності готової продукції скоротився на 46,6 %, що 
корелює зі зростанням залишків продукції на складах. 
• Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості продемонстрував 
зростання на 78,2 %, вказуючи на збільшення тривалості операційного 
циклу розрахунків із контрагентами. 
• Коефіцієнт оборотності грошових коштів підвищився на 16,7 %, що 
свідчить про інтенсифікацію використання ліквідних ресурсів. 
Підсумовуючи результати аналізу, можна констатувати, що ТОВ «Агро-
Рось-Інвест» функціонує стабільно, забезпечуючи позитивні темпи приросту 
обсягів виробництва. Проте наявний виробничий потенціал і динаміка 
оборотності активів вказують на існуючі резерви для підвищення економічної 
ефективності та зміцнення рівня фінансової безпеки підприємства, зокрема 
шляхом оптимізації політики управління запасами та дебіторською 
заборгованістю. 
 
 
 
85 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
3.1 Аналіз перспектив розвитку та шляхів покращення економічної 
безпеки підприємства ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
 
Сталий розвиток аграрних підприємств у сучасних ринкових умовах 
неможливий без інтенсифікації виробництва та впровадження інноваційних 
технологічних рішень. Пріоритетними напрямами технологічної модернізації 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» доцільно визначити: удосконалення технологій 
обробітку ґрунту, використання районованого посівного матеріалу з 
урахуванням кліматичних змін, а також оновлення технічного парку для 
зниження експлуатаційних витрат. 
Одним із найбільш перспективних інструментів підвищення 
конкурентоспроможності господарства є інтеграція технологій безпілотних 
літальних апаратів (БПЛА). За даними Всесвітньої організації безпілотних 
систем (The Organization for Unmanned Vehicle Systems Worldwide), 
впровадження дронів в аграрному секторі генерує значний економічний ефект, 
що у глобальному масштабі прогнозується на рівні 142 млрд доларів США на 
2025 рік. Використання БПЛА дозволяє оптимізувати часові та фінансові 
витрати, забезпечуючи при цьому суттєву перевагу в оперативності прийняття 
управлінських рішень. 
Функціональні можливості сучасних БПЛА охоплюють широкий спектр 
агротехнологічних завдань: 
1. Моніторинг та діагностика посівів: Аерофотозйомка високої деталізації 
забезпечує виявлення локальних проблем (просівів, пошкоджень 
шкідниками або природними чинниками) ефективніше, ніж супутникові 
86 
дані. Відеозйомка з продуктивністю до 30 км/год дозволяє динамічно 
відстежувати темпи росту та дозрівання рослин. 
2. Геодезичні та топографічні роботи: 3D-моделювання та лазерне 
сканування дозволяють проводити точне картування рельєфу, 
ідентифікувати ділянки з нерівномірним зволоженням, розробляти плани 
меліорації та ефективно проводити рекультивацію земель. 
3. Прецизійне внесення ресурсів: Тепловізійна зйомка дозволяє визначати 
оптимальні фази розвитку рослин для проведення захисних операцій та 
підживлення. Можливість дооснащення БПЛА системами оприскування 
дає змогу реалізувати принцип диференційованого (точкового) внесення 
хімікатів, що мінімізує їх надмірне використання. 
4. Інноваційні методи посіву: Впровадження технологій висіву насіння за 
допомогою безпілотників дозволяє оптимізувати процес у важкодоступних 
або специфічних місцевостях, зменшуючи потребу у залученні масштабної 
наземної техніки та знижуючи енерговитрати. 
Отже, впровадження безпілотних технологій у виробничу архітектоніку 
ТОВ «Агро-Рось-Інвест» дозволить здійснити перехід від інтуїтивного 
менеджменту до науково обґрунтованого прецизійного землеробства, що 
безпосередньо вплине на зниження собівартості продукції та зміцнення ринкових 
позицій підприємства. 
Ось академічно структурований виклад функціональних можливостей 
БПЛА, який логічно доповнює попередній розділ та розширює перелік 
пропозицій для ТОВ «Агро-Рось-Інвест»: 
Функціональні можливості систем безпілотного моніторингу в аграрному 
виробництві. 
Впровадження сучасних безпілотних систем у виробничий цикл ТОВ «Агро-
Рось-Інвест» дозволяє автоматизувати низку управлінських та технологічних 
87 
завдань, забезпечуючи високу точність збору даних та швидкість їх обробки. 
Функціональний потенціал сучасних БПЛА охоплює такі ключові напрями: 
1. Моніторинг та аналітика стану посівів: 
• Оцінка якості схожості культур, виявлення пошкоджень або ділянок 
загибелі рослин. 
• Визначення точних площ втрат врожаю після впливу несприятливих 
природних факторів. 
• Оперативний підрахунок кількості сходів та прогнозування біологічної 
врожайності. 
• Виявлення дефектів посіву та проблемних ділянок на ранніх стадіях 
вегетації. 
2. Управління земельними ресурсами та агротехнологіями: 
• Проведення аудиту та інвентаризації земельного банку підприємства. 
• Моніторинг дотримання планів сівозміни та виявлення порушень у ході 
виконання агротехнічних робіт. 
• Створення карт вегетаційних індексів (NDVI, PVI) та аналіз мікрорельєфу 
для оптимізації водокористування. 
• Супровід проектування та будівництва систем меліорації. 
3. Технологічна підтримка виробництва: 
• Підготовка даних для диференційованого внесення мінеральних добрив та 
засобів захисту рослин. 
• Біологічний захист посівів, зокрема шляхом створення трихограми. 
• Моніторинг умов зберігання продукції (наприклад, коренеплодів у 
кагатах). 
4. Безпека та контроль: 
• Забезпечення комплексної охорони периметра та полів, включно з 
виявленням несанкціонованого випасу худоби або інших протиправних 
дій. 
88 
Використання зазначених функцій дозволяє мінімізувати вплив «людського 
фактора», забезпечити оперативну реакцію на зміни стану посівів та сформувати 
базу для впровадження концепції точного землеробства (Precision Farming). Це 
створює надійний підґрунтя для оптимізації операційних витрат ТОВ «Агро-
Рось-Інвест» та підвищення загальної рентабельності виробництва. 
Впровадження безпілотних технологій дозволяє агрономам та керівникам 
підприємств перейти від інтуїтивного менеджменту до управління на основі 
об’єктивних даних. Ключовими інструментами такого аналізу є: 
1. Ортофотоплани та просторове моделювання: Використання 
ортофотопланів забезпечує високу точність вимірювання геометрії полів, що є 
базисом для розрахунку земельного податку та орендних платежів. Крім того, 
деталізовані знімки дозволяють ідентифікувати розриви посівів, ділянки загибелі 
культур та сліди механічного пошкодження ґрунту або рослин. Сформовані на 
основі цих даних векторні контури та GPS-координати проблемних ділянок 
можуть інтегруватися в системи управління наземною технікою для 
автоматизації агротехнічних операцій. 
2. Картування рельєфу: Побудова карт висот (цифрових моделей рельєфу) 
дозволяє візуалізувати мікрорельєф поля за допомогою колірного кодування та 
ізоліній. Це дає змогу виявляти зони перезволоження або потенційної ерозії, що 
критично важливо для планування меліоративних робіт та ефективного 
управління водним режимом ґрунту. 
3. Мультиспектральна зйомка як система підтримки прийняття рішень 
(СППР): Аграрні угіддя характеризуються значною неоднорідністю 
(мозаїчністю), зумовленою відмінностями у мінеральному складі ґрунту, 
вологозабезпеченості, рівні забур’яненості та рельєфних умовах. 
Мультиспектральна зйомка дозволяє кількісно оцінити ці чинники та 
трансформувати складні процеси вегетації в об’єктивні показники. 
89 
На основі отриманих даних агрономи можуть реалізувати різні стратегії 
управління полем: 
• Диференційоване внесення ресурсів: збільшення дозування добрив на 
потенційно продуктивних ділянках або, навпаки, оптимізація витрат на 
безперспективних зонах, що сприяє зниженню собівартості та підвищенню 
врожайності. 
• Управління ризиками: прийняття виважених рішень щодо пересівання або 
проведення додаткових агротехнічних заходів у разі прогнозованого 
низького врожаю. 
Інтеграція даних мультиспектральної зйомки у виробничі системи дозволяє 
перейти до стратегії прецизійного агроменеджменту. Використання безпілотних 
технологій для проведення агротехнічних заходів забезпечує суттєву 
оптимізацію ресурсів у порівнянні з традиційними наземними методами. 
1. Диференційоване внесення засобів захисту рослин 
Застосування БПЛА-обприскувачів у структурі ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
надає низку переваг: 
• Висока точність та мінімізація втрат: Дрони дозволяють реалізувати 
концепцію точкового внесення препаратів відповідно до карт-завдань, 
сформованих за результатами мультиспектрального аналізу. Це суттєво 
знижує витрати препаратів та зменшує хімічне навантаження на довкілля. 
• Відсутність механічного стресу: На відміну від колісної техніки, дрони не 
спричиняють механічного пошкодження посівів, не викликають 
надмірного ущільнення ґрунту та уникають термічного стресу рослин від 
роботи двигунів наземних агрегатів. 
• Ефективність на високорослих культурах: У посівах соняшнику та 
кукурудзи, де використання самохідних обприскувачів обмежене 
технологічно, БПЛА забезпечують якісну обробку, вимагаючи при цьому 
мінімальної витрати робочого розчину (літри на гектар). 
90 
• Інноваційні методи обробки: 
o Фумігація: Створення потужного потоку гарячого повітря з 
дрібнодисперсною діючою речовиною дозволяє ефективно 
обробляти сади, виноградники та важкодоступні ділянки (лісосмуги, 
водно-болотні угіддя). 
o Біологічний захист: Можливість внесення трихограми забезпечує 
екологічно безпечну боротьбу зі шкідниками. 
2. Дистанційний моніторинг та аналіз стану врожаю 
Безпілотні системи забезпечують повний контроль над виробничим 
простором, усуваючи прогалини в моніторингу великих масивів: 
• Контроль цілісності посівів: Використання аеровідеозйомки дозволяє 
своєчасно виявляти факти несанкціонованого використання земель («чужі» 
посіви) або крадіжки врожаю, що є неможливим при наземному огляді. 
• Тепловізійний моніторинг: Застосування тепловізорів дозволяє 
здійснювати нічний аудит полів, охорону периметра від несанкціонованого 
випасу худоби, а також оперативно виявляти осередки загорянь та 
здійснювати дистанційний контроль температурного режиму ґрунту. 
• Діагностика здоров’я рослин: Аналіз відбиття світлових хвиль у видимому 
(VIS) та ближньому інфрачервоному (NIR) діапазонах дозволяє на ранніх 
етапах ідентифікувати приховані проблеми розвитку культур. Збір цих 
даних у динаміці забезпечує виявлення патологій ще до прояву візуальних 
симптомів, дозволяючи агроному своєчасно коригувати стратегію догляду.
91 
Рис. 3.1 AgEagle RAPID – політ над полем 
Ефективність збору агротехнічних даних значною мірою залежить від 
правильного вибору типу платформи БПЛА. На ринку представлені дві ключові 
категорії апаратів, що мають різне функціональне призначення: 
1. БПЛА літакового типу (Fixed-wing drones) Моделі з нерухомим крилом 
(наприклад, AgEagle RAPID, PrecisionHawk Lancaster, SenseFly eBee SQ) є 
оптимальним вибором для масштабних агровиробничих підприємств із великим 
земельним банком. Їхні переваги включають: 
• Висока продуктивність: Здатність охоплювати значні території за 
один виліт завдяки більшій тривалості польоту. 
• Розширені можливості збору даних: Збільшена вантажопідйомність 
дозволяє інтегрувати складніші сенсорні комплекси (наприклад, 
мультиспектральні камери високої роздільної здатності або лідари), що 
забезпечує отримання більш детальних даних за меншу кількість ітерацій. 
92 
• Спеціалізація: Найкраще підходять для швидкого сканування 
великих відкритих масивів полів, де пріоритетом є мінімізація часу на збір 
інформації. 
2. Мультироторні системи (Multirotor drones) Апарати типу DJI Phantom 4 та 
їх аналоги вирізняються іншим функціональним профілем: 
• Маневреність: Висока здатність до вертикального зльоту та 
зависання в одній точці, що робить їх незамінними для детальної інспекції 
окремих проблемних ділянок. 
• Простота експлуатації: Менші вимоги до майданчиків для зльоту та 
посадки. 
• Обмеження: Поступаються апаратам літакового типу у дальності 
польоту та продуктивності на великих площах. 
Вибір технічної платформи має базуватися на специфіці завдань: для 
проведення загального моніторингу великих посівних площ доцільно інвестувати 
в БПЛА літакового типу, тоді як мультироторні системи слід використовувати як 
допоміжний інструмент для локального, прицільного аналізу виявлених 
дефектів. Такий комбінований підхід дозволить максимально ефективно 
використовувати ресурсний потенціал безпілотних технологій, забезпечуючи 
оптимальний баланс між детальністю даних та часовими витратами на їх 
отримання. 
 
Рис 3.2 Мульти-роторні AG безпілотні літаки  
93 
Сьогодні багато фермерів купують дрони до літа, такі як Phantom 4 PRO або 
рішення з NDVI, що попередньо перевірені на практиці у програмах Smarter 
Farming від DJI. 
Після тестування дронів для зйомки можуть бути використані більш дорогі 
та ефективні мультикоптери й літаки, що можуть інтегруватися зі структурами 
управління інформаційними системами (ІСУФ) та системою управління 
агрономією (AMS) [43]. БПЛА здатні збирати різноманітну інформацію про стан 
земельних угідь, стан рослин, рельєф, системи меліорації тощо, однак потрібна 
система обробки отриманих даних для прийняття компетентних оперативних 
рішень з метою максимізації врожаю за мінімальних витрат.  
Застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) як інструменту 
моніторингу та управління виробництвом забезпечує низку стратегічних переваг, 
що сприяють підвищенню ефективності господарювання: 
1. Екологічна та економічна оптимізація: БПЛА забезпечують збір 
високоточних даних, необхідних для локального диференційованого 
внесення пестицидів і гербіцидів. Це дозволяє істотно скоротити обсяги 
використання агрохімікатів, мінімізувати негативний вплив на довкілля та 
оптимізувати витрати підприємства. 
2. Висока точність просторового аналізу: Технологія дозволяє створювати 
картографічні основи з роздільною здатністю до кількох сантиметрів на 
піксель. Це забезпечує можливість формування векторних шарів (поля, 
об'єкти інфраструктури, дорожня мережа) для точного розрахунку площ, 
відстаней та обсягів ресурсів. 
3. Агротехнологічний контроль: Інструментарій БПЛА дозволяє здійснювати 
оперативний аудит стану земельного банку (визначення площ ріллі, 
сіножатей, парових земель, зябу тощо), а також своєчасно виявляти 
просіви, пересіви та інші відхилення у вегетаційному процесі. 
94 
4. Кадастрова та інвентаризаційна ефективність: Матеріали аерофотозйомки 
мають необхідну точність для актуалізації даних земельного кадастру та 
інвентаризації активів підприємства. 
5. Технічна автономність та гнучкість: На відміну від супутникового 
моніторингу, зйомка з БПЛА не залежить від хмарності, що критично 
важливо для оперативного реагування. Гнучкість планування польотів у 
режимі реального часу дозволяє коригувати завдання безпосередньо в 
процесі роботи. 
6. Висока продуктивність: БПЛА демонструють показники швидкості збору 
даних до 30 км²/год при базовій зйомці та до 35 км/год для моніторингу 
лінійних об'єктів. 
7. Економічна доцільність: Впровадження безпілотних комплексів забезпечує 
істотну економію витрат на проведення обстежень та скорочує часові 
витрати порівняно з методами наземного аудиту, комерційними 
супутниковими послугами чи використанням пілотованої авіації. 
Наведені переваги підтверджують, що перехід на безпілотні технології є не 
лише технологічним кроком вперед, а й економічно обґрунтованою інвестицією, 
яка дозволяє ТОВ «Агро-Рось-Інвест» зміцнити конкурентні позиції шляхом 
підвищення керованості виробничих процесів. 
Необхідно здійснити обґрунтований та вдумливий вибір безпілотника (БЛА) 
або розглянути можливість придбання сервісу на основі БЛА, а не самого 
апарату. Якщо все ж розглядається придбання БЛА у власність, рекомендовано 
звернутись до консультацій фахівців, щоб уникнути покупки дорогого апарату з 
великою дальністю польоту за умови, що потрібна аерозйомка полів площею 
приблизно 20 тис. га, адже впораються і моделі БЛА зі значно нижчою ціною. 
Придатна орієнтовна формула вибору безпілотника така: середня швидкість БЛА 
× тривалість польоту = дальність польоту. Ця величина має бути трохи більшою 
за довжину полів господарства за максимальним лінійним виміром (наприклад із 
95 
півночі на південь). Очевидно, що якщо завдання включає не лише аерозйомку, 
то вибір може бути іншим[43]. З огляду на наведену вище інформацію для ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест» пропонується придбати квадрокоптер MACHAON 6X-25L 
для внесення різних розчинів на сільськогосподарські угіддя. Вартість апарату 
становить 650 000 грн. Він здатний обробляти 12 га угідь за годину при 
собівартості обробки 80–140 грн/га, що значно нижче за витрати традиційних 
методів обробки. Також пропонується придбати промисловий 
багатофункціональний БПЛА XAG XMission, який забезпечуватиме моніторинг 
та систематичне спостереження відповідно до поставлених завдань. Вартість 
комплекту з додатковим акумулятором та камерами високої точності різного 
спектру становить 390 000 грн. Прилад універсальний і може виконувати 
широкий спектр завдань із точністю до 1 см. Загальна вартість придбаних БПЛА 
становитиме близько 1040 тис. грн, що дозволить ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
впровадити ефективну та своєчасну систему моніторингу сільськогосподарських 
угідь і оперативно вносити потрібні розчини на визначених ділянках. Це 
забезпечить зниження витрат підприємства, зменшення собівартості продукції, 
підвищення врожайності та зменшення негативного впливу на довкілля за 
рахунок точкового внесення гербіцидів та інших розчинів. За оцінками аграрних 
експертів, окупність таких БПЛА становить від 2 до 5 років залежно від обсягу 
виконуваних робіт та застосовуваних технологій. 
  
96 
ВИСНОВКИ 
Життєздатність суб'єктів господарювання в сучасних умовах значною мірою 
детермінована рівнем їхньої економічної безпеки. Це зумовлює об'єктивну 
потребу для вітчизняних підприємств у розробленні механізмів внутрішньої 
самооцінки та прогнозного моделювання динаміки безпекового стану. 
Враховуючи високу турбулентність зовнішнього середовища та складність 
внутрішніх процесів, адекватне реагування на ризики вимагає впровадження 
інтегрованої системи економічної безпеки, здатної мінімізувати деструктивні 
впливи будь-якої природи. 
Аналіз наявних наукових дискурсів дозволяє констатувати розгалуженість 
підходів у досліджуваній сфері: більшість авторів фокусуються або на 
діагностиці негативних явищ, що загрожують економічній безпеці, або на 
розробці прогностичних моделей розвитку середовища функціонування 
підприємств. Разом з тим, слід наголосити на відсутності в сучасній науковій 
парадигмі уніфікованої методики ідентифікації чинників забезпечення 
економічної безпеки. Це ускладнюється відсутністю цілісної нормативно-
правової бази та загальноприйнятої концепції економічної безпеки підприємств, 
що створює передумови для подальших наукових пошуків у цьому напрямі. 
Проведений комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ 
«Агро-Рось-Інвест» за 2024–2025 роки дозволяє дійти таких висновків: 
1. Стабільність та масштаби діяльності: підприємство функціонує як 
потужний багатогалузевий суб’єкт агропромислового комплексу, що 
спеціалізується на рослинництві (5345 га угідь; ключові культури: кукурудза, 
пшениця, соняшник, сорго) та тваринництві. Зафіксовано позитивну динаміку 
обсягів виробництва продукції, що забезпечує стабільні фінансові надходження, 
де ключову роль відіграє сегмент рослинництва. 
2. Ресурсне забезпечення та ефективність: функціонування 
підприємства забезпечується кадровим потенціалом у складі 95 працівників із 
97 
середньомісячною оплатою праці 20 250 грн, що свідчить про соціальну 
орієнтованість кадрової політики. Аналіз собівартості підтвердив домінування 
матеріальних витрат, що актуалізує потребу в оптимізації ресурсоспоживання. 
3. Технічне переоснащення: підприємство реалізує послідовну 
інвестиційну стратегію оновлення матеріально-технічної бази. Показник зносу 
основних засобів на рівні 32 % свідчить про контрольований стан фондів, а 
придбання нової техніки (тракторів із навісним обладнанням) вже 
продемонструвало ефективність у зниженні витрат та підвищенні точності 
агротехнічних операцій. 
4. Перспективи інноваційного розвитку: аналіз виявив резерви для 
подальшого зростання ефективності через мінімізацію впливу «людського 
фактора» та оптимізацію витрат ресурсів. Впровадження безпілотних літальних 
апаратів (БПЛА) визначено як стратегічно важливий крок для підвищення 
економічної безпеки ТОВ «Агро-Рось-Інвест». Перехід від інтуїтивного 
управління до прецизійного землеробства на основі даних аерофотозйомки, 
мультиспектрального аналізу та автоматизованого внесення ЗЗР дозволить 
підприємству скоротити витрати на хімікати, підвищити врожайність та 
забезпечити комплексний моніторинг активів. 
Основні переваги застосування БПЛА полягають у наступному: 
 БПЛА дозволяють збирати дані про посіви, достатні для точкового 
застосування пестицидів і гербіцидів там, де потрібна хімія. Це дозволяє 
зекономити на використанні хімічних препаратів та зберегти навколишнє 
середовище. 
 Вони створюють топографічну карту з точними координатами об’єктів, що 
дає можливість подальшого візуального аналізу з деталізацією до кількох 
сантиметрів на піксель. На основі такої карти можна нанести векторні шари: 
поля, об’єкти інфраструктури, дороги, що дозволяє розраховувати точні площі, 
відстані та потреби у ресурсах. 
98 
 Легко визначати об’єктивні площі ріллі, сеножатей, пасовищ, парів, зябу, 
сівби, недосіву та пересівів. 
 Результати аерозйомки дозволяють взяти ділянки на кадастровий облік. 
 Аерофотознімки з БПЛА деталізованіші за космічні знімки: розширення до 
сантиметрів на точку забезпечує високу деталізацію навіть за висот польоту 100–
600 м. Також БПЛА можуть здійснювати зйомку за хмарності, чого не завжди 
досягають супутники. 
 Знімки можуть бути отримані вже під час польоту, причому політ може бути 
скорегований у реальному часі за потреби замовника. 
 Потужність БПЛА сягає до 30 км² за годину при базовій зйомці та до 35 
км/год для лінійних об’єктів. 
Значну економію витрат на дослідження та збереження часу забезпечують 
порівняно з іншими методами: наземним обстеженням, супутниковими знімками 
та пілотованою авіацією. 
Для підприємства пропонується придбати квадрокоптер MACHAON 6X-25L 
для внесення розчинів на сільськогосподарські угіддя. Вартість апарату 
становить 650 000 грн. Він здатен обробляти 12 га угідь за годину за собівартості 
обробки 65–100 грн/га, що значно менше порівняно з традиційною обробкою. 
Також пропонується придбати промисловий багатофункціональний БПЛА 
XAG XMission, який здійснюватиме моніторинг та систематичне спостереження 
відповідно до поставлених завдань. Комплект із додатковим акумуляторним 
блоком та камерами високої точності з різноманітним спектром коштує 390 000 
грн. Апарат універсальний та може виконувати різноманітні задачі з точністю до 
1 см. 
Придбані БПЛА за 1 040 тис. грн забезпечать ТОВ «Агро-Рось-Інвест» 
ефективну й своєчасну систему моніторингу за сільськогосподарськими угіддями 
та оперативне внесення потрібних розчинів на визначені земельні ділянки. Це 
сприятиме зниженню собівартості продукції, збільшенню врожайності та 
99 
зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище через точний 
внесення гербіцидів та інших препаратів. За оцінками аграрних експертів, 
окупність таких БПЛА коливається від 2 до 5 років залежно від обсягу робіт та 
застосовуваних технологій. 
  
100 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 
 
1. Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О.В. 
Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. – 170 с.   
2. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та 
механізм зміцнення: Монографія. – Львів: Вид-во ТзОВ «Ліга Прес», 2008. 
– 385 с.   
3. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б. 
Довбня, Н.Ю.Гичова // Фінанси підприємств. – 2008. – №4. – с. 88-97.   
4. Іванюта Т.М. Економічна безпека підприємства: навч. посіб.  / Т.М. 
Іванюта, А.О. Заїчковський. – К.: ЦУЛ, 2009. – 256 с.   
5. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П. Економічна безпека підприємств: 
сутність і передумови формування // Теорія та практика управління у 
трансформаційний період: Зб. наук. праць. – Донецьк: ІЕП НАН України, 
2011. – Т. 3. – с. 357.   
6. Манцуров І.І. Побудова ієрархічної структури складових економічної 
безпеки підприємства / І.І. Манцуров, О.В. Нусінова // Ефективна 
економіка. – 2011. – №9. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?n=9&y=2011.   
7. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / Геєць 
В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк О.І. та ін.; за ред. Гейця В.М.: 
Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 240 с.    
8. Особливості гарантування економічної безпеки підприємницької 
діяльності в ринкових умовах: Монографія / О.Ф. Долженков, Ж.О. 
Жуковська, О.М. Головченко; за заг. ред. О.Ф. Долженкова. – Одеса: ОЮІ 
ХНУВС, 2007. – 208 с.    
9.  Соколенко Т.М. Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної 
економіки // ХII Міжнародна науково-практична інтернетконференція 
101 
«Наука і життя: сучасні тенденції, інтеграція у світову наукову думку». – 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// http://intkonf.org/kand-ped-
n-sokolenko-tm-ekonomichna-bezpeka-pidpriemstva-v-umovah-tranzitivnoyi-
ekonomiki/.   
10. Горбонос Ф.В., Черевно Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О. Економіка 
підприємств: Підруч. – К.: Знання, 2010. – 463 с.  
11. Пашнюк Л. Загрози економічній безпеці підприємства та засоби їх 
нейтралізації / Л. Пашнюк, канд. екон. наук, асист. КНУ імені Тараса 
Шевченка, Київ // Вісник КНУ імені Т. Шевченка. – 2013. - № 10(151) – с. 
93-97. 
12. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: 
Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 304 с. 
13. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підруч. (для студ. вищ. навч. закл.) 
/ О.С. Іванілов – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с. 
14. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 
679 с. 
15. Андреева Г.І. Економічний аналіз: навч.-метод. посібник / Г.І. Андрєєва. – 
К.: Знання, 2008. – 263 с. – (Серія «Вища освіта ХХІ століття») 
16. Баканів М.І. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / М.І. Баканів. – К.: Кондор, 
2009 . – 296 с.  
17. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / М.Д. Білик, О.В. Павловська, 
Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. – К.: КНЕУ, 2005. – 592  с.  
18. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-
господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О.І. Гадзевич. – К.: 
Кондор, 2007. –180 с. 
19. Лищенко О. Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором 
фінансової стійкості підприємства / О. Г. Лищенко, І. С. Середа // Держава 
та регіони. – Серія «Економіка та підприємництво». – 2010. – № 3. – с. 85-
102 
90. 
20. Іваницька О. В. Управління фінансовою стійкістю як складовою 
економічної політики санації (за матеріалами підприємств вугільної 
промисловості): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 
спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами 
економічної діяльності)» / О. В. Іваницька. – К., 2008. – 20 с. 
21. Максимов В. В. Напрями дослідження економічної стійкості підприємства 
/ В. В. Максимов // Вісник Східноукраїнського національного університету 
ім. В. Даля. – 2010. – № 3. – с. 225-231. 
22. Кравченко М.С. Сутність фінансової стійкості / М. С. Кравченко // Вісник 
економічної науки України. – 2010. – №  2 –  с. 61-63. 
23. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: навч. посіб. для 
студ. вищ. навч. закл. [текст] / Л.І. Донець. - К.: Центр навчальної 
літератури, 2006. – 312 с. 
24. Дибаніч І.Л. Економічна інтеграція як засіб посилення 
конкурентоспроможності невеликих підприємств: автореф. дис. канд. екон. 
наук / І.Л. Дитбаніч; Нац. аграр. ун-т. – Хмельницький, 2009. – 21 с. 
25. Єпіфанов А.О. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної 
привабливості суб’єктів господарювання: монографія / А.О. Єпіфанов, 
Н.А. Дехтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та ін. / За ред. доктора 
економічних наук А.О. Єпіфанова. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 286 с. 
26. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / Вид. 2-
ге пер. та доп: навч. посіб. / Т.Д. Костенко та ін. – К.: Центр учбової 
літератури, 2007. – 400 с. 
27. Іванов Ю.Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та 
розвиток: моногр. / Ю.Б. Іванов, П.А. Орлов, О.Ю. Іванова. – Х.: ВД 
«ІНЖЕК», 2008. – 352 с. 
28. Капітанець Ю.О. Визначення та забезпечення конкурентоспроможності 
103 
підприємства: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Ю.О. Капітанець; 
Економіка та управління підприємствами. - Тернопіль, 2009. – 21 с. 
29. Карамзін В.Я. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В. Я. Карамзін. – К.: Центр 
учбової літератури, 2008. – 392 с. 
30. Ковальчук Т.М. Теорія економічного аналізу: навч.-метод. посіб. / уклад. 
Т.М. Ковальчук; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – 
Чернівці: Рута, 2008. – 392 c. 
31. Сільськогосподарські дрони XAG. Режим доступу - 
https://xagukraine.com/uas/ 
32. АгроДрон – безпілотні технології. Режим доступу - 
https://agrodrone.com.ua/
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
