Формування культури здорового способу життя студентської молоді засобами фізичної культури в сучасних умовах

Abstract

У статті обґрунтовано актуальність формування культури здорового способу життя студентської молоді засобами фізичної культури в умовах трансформації освітнього простору, зростання навчального навантаження, поширення дистанційного та змішаного навчання. Фізичну культуру розглянуто як важливий педагогічний і соціально орієнтований ресурс, що сприяє зміцненню здоров’я, профілактиці гіподинамії, підвищенню працездатності та розвитку психоемоційної стійкості студентів. Акцентовано, що культура здорового способу життя охоплює мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, ціннісний і рефлексивний компоненти. Підкреслено значення навчальних занять, спортивно-масових заходів, фітнес-технологій, самостійної рухової активності та здоров’язбережувального педагогічного середовища.

The article substantiates the relevance of forming a healthy lifestyle culture among student youth by means of physical culture in modern conditions characterized by the transformation of higher education, increased academic workload, distance and blended learning, and social and psychoemotional challenges. It is emphasized that students' health depends not only on physical activity, but also on a value-based attitude to personal health, awareness of the importance of physical culture, readiness for independent health-improving activity, and the ability to integrate health-preserving practices into everyday life. Physical culture is considered as an important pedagogical, social, and personality-oriented resource that ensures the harmonious development of students, contributes to improving working capacity, preventing physical inactivity, strengthening psychoemotional resilience, and forming responsible behavior aimed at preserving and improving health. Particular attention is paid to the fact that the healthy lifestyle culture of student youth has a complex structure and includes motivational, cognitive, activity-based, value-oriented, and reflective components. It is determined that the effectiveness of its formation depends on the systematic use of physical culture means in higher education institutions, including physical education classes, sports events, recreational activities, fitness technologies, independent exercises, digital monitoring of motor activity, and individualized physical development programs. The need to create a healthpreserving educational environment is emphasized, as such an environment combines pedagogical support, motivational guidance, an individual approach, interdisciplinary cooperation, and the practical orientation of health-related work. The article concludes that the formation of a healthy lifestyle culture among student youth through physical culture is an important condition for improving the quality of higher education, developing students' personal potential, enhancing social activity, supporting professional self-realization, and strengthening readiness to maintain a responsible attitude to their own health throughout life.