Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9618
Title: Дизайн проєкт електронної книги Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи»
Authors: Кудревич, Вікторія Валеріївна
Гаврилюк, Милослава Русланівна
Keywords: дизайн книги;графічний дизайн;ілюстрація
Issue Date: Jun-2026
Abstract: Актуальність теми полягає у популяризації української літератури та українських авторів а також у пошуку ефективних способів комунікації з підлітковою аудиторією, яка є майбутнім нації. Книга «Казки баби Гавришихи», орієнтована на підліткову аудиторію віком 9–16 років, є актуальною для дослідження, адже саме в період дорослішання діти та підлітки формують власну надивленість і естетичні орієнтири через різні візуальні ресурси, зокрема ілюстровані книги. Смак та орієнтири краси формуються саме в цьому віці, де одним із дієвих засобів є використання ілюстративної та інтерактивної складової творів, що підвищує зацікавленість та полегшує сприйняття змісту. Це, у свою чергу, сприяє формуванню естетичного смаку та культурних цінностей. Книга Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи» поєднує в собі прагнення дітей доторкнутись до чогось страшного та лякаючого і, в той же час, повчання та наставництво, що закладене в кожній історії. Олег Гавріш – сучасний український письменник-казкар, що пише книжки в жанрі етно-фентезі. Рушійним поштовхом до написання збірки «Казок баби Гавришихи» були яскраві спогади дитинства про захопливі, дивні й лякаючі історії, що розповідала майбутньому письменнику бабуся, – прообраз баби Гавришихи. Казкар майстерно задіює у своїх жаских та водночас чарівних новелах містичних героїв українського фольклору та реальних людей, що перетинаються у дивовижний спосіб.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9618
Appears in Collections:022 Дизайн (Графічний дизайн)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ДИПЛОМ_ГАВРИЛЮК.pdf
  Restricted Access
1.84 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY 
 
 
 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра графічного дизайну,  
моди та стилю 
 
 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
Спеціальність 022 – Дизайн (ОП Графічний дизайн) 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: «ДИЗАЙН ПРОЄКТ ЕЛЕКТРОННОЇ КНИГИ ОЛЕГА ГАВРІША 
«КАЗКИ БАБИ ГАВРИШИХИ»» 
 
 
 
 
Студентки групи ДЗ-21       М.Р.ГАВРИЛЮК 
 
Керівник викладач кафедри ГДМС                                            В.В.КУДРЕВИЧ 
 
 
 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри ГДМС 
_О.Л.Храмова-Баранова 
___   ________ 202__  рік 
 
 
Черкаси 2026 
 
2 
 
                     Черкаський державний технологічний університет   
      (назва вузу) 
 
Кафедра  ГДМС 
Факультет гуманітарних технологій 
Спеціальність 022 – Дизайн 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
 
                 «ЗАТВЕРДЖУЮ»  
 
Завідувач кафедри 
ГДМС 
 О.Л.Храмова-Баранова 
«____» ______  20 ___  р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
Гаврилюк Милослави Русланівни 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
 
1. Тема роботи «Дизайн проєкт електронної книги Олега Гавріша «Казки баби 
Гавришихи» затверджена наказом по університету від « »   р. №  
 
2. Термін здачі студентом закінченої роботи               . 
 
3. Вихідні дані  
 
4. Зміст кваліфікаційної роботи          
(перелік питань, що їх належить розробити) 
Вcтуп, Poздiл 1. 1.1Книжкова ілюстрація: природа походження, 1.2. Роль 
ілюстрацій у художній літературі для молоді 9-16 років., 1.3. Особливості 
електронних ілюстрованих видань, 1.4. Аналіз аналогів та візуальних рішень у 
сучасних електроних книгах, Розділ 2. 2.1. Творчість Олега Гавріша та 
фольклорна основа твору, 2.2. Етапи виковання проєкту. Розділ 3.  3.1. 
Визначення концепції,, 3.2. Розробка авторських ілюстрацій та персонажів, 
3.3. Розробка макету, верстки та типографічного рішення, 3.4 Використання 
 
3 
 
анімації у дизайні електронного видання. Poздiл 4. 4.1. Патентні 
дослідження. Виcнoвки. Cпиcoк викopиcтaниx джepeл. Дoдaтки 
 
5. Перелік графічного матеріалу: банер розміром 1800х1800мм (6 плакатів А1) 
 
 
6. Консультанти  з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
 стосуються 
Підпис, дата 
Розділ Консультант завдання завдання 
видав прийняв 
Графічна частина Кудревич В.В.   
Пояснювальна записка Кудревич В.В.   
Консультант з роботи в Кудревич В.В.   
матеріалі 
Консультант з патентних Гладкова І.П   
досліджень  
 
7. Дата видачі завдання                  
 
  Керівник   _______________________КудревичВ.В. 
 
(підпис) 
    
  Завдання прийняв до виконання    _____________ 
       (підпис) 
 
4 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП…………………………………………………………………………….5 
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНИЙ АНАЛІЗ 
1.1. Книжкова ілюстрація: природа походження………………………………..7 
1.2. Роль ілюстрацій у художній літературі для молоді 9-16 років…………….8 
1.3. Особливості електронних ілюстрованих видань……………………………9 
1.4. Аналіз аналогів та візуальних рішень у сучасних електронних книгах…12 
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ 
2.1. Творчість Олега Гавріша та фольклорна основа твору……………………16 
2.2. Етапи виковання проєкту …………………………………………………..18 
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОЇ КНИГИ ЗА 
ТЕМОЮ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ. 
3.1. Визначення концепції……………………………………………………….20 
3.2. Розробка авторських ілюстрацій та персонажів………………..………….22 
3.3. Розробка макету, верстки та типографічного рішення……………………26 
3.4. Використання анімації у дизайні електронного видання…………………30 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ 
4.1. Патентні дослідження……………………………………………………….32 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..36 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….38 
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………41 
 
5 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми полягає у популяризації української літератури та 
українських авторів а також у пошуку ефективних способів комунікації з 
підлітковою аудиторією, яка є майбутнім нації. Книга «Казки баби 
Гавришихи», орієнтована на підліткову аудиторію віком 9–16 років, є 
актуальною для дослідження, адже саме в період дорослішання діти та 
підлітки формують власну надивленість і естетичні орієнтири через різні 
візуальні ресурси, зокрема ілюстровані книги. Смак та орієнтири краси 
формуються саме в цьому віці, де одним із дієвих засобів є використання 
ілюстративної та інтерактивної складової творів, що підвищує зацікавленість 
та полегшує сприйняття змісту. Це, у свою чергу, сприяє формуванню 
естетичного смаку та культурних цінностей. 
Книга Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи» поєднує в собі прагнення 
дітей доторкнутись до чогось страшного та лякаючого і, в той же час, повчання 
та наставництво, що закладене в кожній історії. Олег Гавріш – сучасний 
український письменник-казкар, що пише книжки в жанрі етно-фентезі. 
Рушійним поштовхом до написання збірки «Казок баби Гавришихи» були 
яскраві спогади дитинства про захопливі, дивні й лякаючі історії, що 
розповідала майбутньому письменнику бабуся, – прообраз баби Гавришихи. 
Казкар майстерно задіює у своїх жаских та водночас чарівних новелах 
містичних героїв українського фольклору та реальних людей, що 
перетинаються у дивовижний спосіб[18]. 
Метою кваліфікаційної дипломної роботи є створення ілюстрованого 
видання в тому числі електронної книги  «Казки баби Гавришихи», 
орієнтованої на підліткову аудиторію віком 9–16 років, з метою популяризації 
української літератури та міфології серед молоді. Для досягнення поставленої 
мети необхідно: 
1. Дослідити особливості сучасного дизайну ілюстрованих 
електронних видань та їх вплив на підліткову аудиторію. 
 
6 
 
2. Проаналізувати творчість Олега Гавріша, українську міфологію та 
фольклорні образи, використані у збірці «Казки баби Гавришихи». 
3. Розробити авторські ілюстрації, стилістичне та композиційне 
рішення електронної книги відповідно до тематики етно-фентезі.  
4. Створити дизайн-проєкт електронної книги «Казки баби 
Гавришихи», адаптований до сучасного цифрового середовища та підліткової 
аудиторії віком 9–16 років. 
Об'єкт дослідження: проєктування ілюстрованого електронного 
видання для підліткової аудиторії на основі сучасної української літератури та 
фольклорно-містичної тематики. 
Предмет дослідження: художньо-графічні, композиційні та стилістичні 
особливості дизайну електронної книги Олега Гавріша «Казки баби 
Гавришихи», зокрема створення ілюстрацій, типографіки, кольорового 
рішення, візуальної атмосфери та адаптації видання до цифрового формату 
для аудиторії віком 9–16 років. 
Практична цінність: результати дипломного проєкту можуть бути 
використані у сфері графічного дизайну, цифрового книговидання та дитячо-
підліткової ілюстрації. 
Методи дослідження: аналіз наукової та мистецтвознавчої літератури з 
тематики графічного дизайну, книжкової ілюстрації та електронних видань; 
метод аналізу аналогів для дослідження сучасних тенденцій у дизайні 
ілюстрованих книг; художньо-проєктний метод для створення авторських 
ілюстрацій та візуальної концепції видання; а також цифрові методи обробки 
графіки та верстки електронного видання. 
Структура та обсяг роботи: кваліфікаційна робота бакалавра за темою 
"Дизайн-проєкт електронної книги Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи»" 
складається з графічної частини, пояснювальної записки та роботи в матеріалі. 
Обсяг даної роботи складає 43 сторінки. 
  
 
7 
 
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНИЙ АНАЛІЗ 
 
1.1. Книжкова ілюстрація: природа походження. 
Книжкова ілюстрація існує в тій чи іншій формі з моменту появи 
писемного слова. Те, що ми зараз сприймаємо за сучасну книжкову 
ілюстрацію бере початок з 15 ст. А зародження такої традиції відбулося у 
західній літературі, в тих книжках текст книги вирізався в тому ж блоці що й 
зображення. Більшість книг розфарбовувалися власником або колористом 
вручну [1]. Після появи друкарства в Італії німецький друкар Ульріх Ган, 
працюючи в Римі, опублікував першу ілюстровану книгу  у 1467 році 
«Роздуми про життя Христа» кардинала Торквемади, ілюстровані тридцятьма 
трьома гравюрами на дереві [10]. 
З плином часу матеріали та техніки нанесення ілюстрацій змінювалися, 
але була їх велика безліч: гравіювання та травлення на металі, техніка мецо-
тицо (техніка сухої голки), літографія. В середині 19 ст. винайшли ротаційну 
друкарську машину, а невдовзі з’явився офсетний та гарячий металевий друк. 
Наприкінці 1960-х років перший вигляд лазерного принтера, з якими людство 
працює й сьогодні.  
Раніше художникам було складно виконувати замовлення на ілюстрації 
книг, адже вони не могли побачити і одразу розуміти як їхня робота буде 
розміщуватися відносно тексту. Також значну роль відігравав папір який 
використають для друку тиражу книг, а саме його колір. Так як ілюстрації 
бувають не тільки чорно-білі або у вигляді нарисів, а повноцінно зафарбовані, 
кольорові, поставало питання з фінальним виглядом ілюстрації в готовій книзі 
на кремовому або жовтому папері. Такі нюанси, які доводилось тримати в 
голові художникам, ускладнювали творчий процес.  
Але з появою цифрового живопису, включно цифрової ілюстрації, 
ілюстраторам стало значно легше працювати. Саме цифровізація розширила 
межі можливостей фахівців і неймовірно спростила процес роботи. З’явилася 
безліч можливостей до експериментів та нових вирішень. Сучасні ілюстратори 
 
8 
 
мають індивідуальні стилі, для них відкрито різноманітність технік та 
індивідуальність художніх манер[16]. 
 
1.2. Роль ілюстрацій у художній літературі для молоді 9-16 років. 
Художня література – наймогутніший сегмент літератури. Це єдиний 
вид який може включати в зміст книг і науку. і філософію, і психологію, і при 
цьому мати змогу бути зрозумілим навіть молодій аудиторії. Часто, в сюжет 
романів, новел чи повістей автори закладають глибокий сенс, цікаві думки чи 
повчальні життєві, часто драматичні, історії, загортаючи в захопливі пригоди, 
веселих персонажів та казкові сюжети[14]. Підліткову літературу ще 
називають «young adult» літературою[12]. При цьому важливо знайти та 
закріпити зв’язок з молодими читачами, чий мозок ще не переповнений 
нудних термінів та формул. Цим мостиком між масивами тексту та цікавим 
сюжетом виступають ілюстрації.  
Ілюстрації у книгах для дітей та підлітків виконують не лише 
декоративну функцію, а й є важливою складовою візуального та емоційного 
сприйняття твору. Вони допомагають краще зрозуміти сюжет, передають 
атмосферу історії та сприяють формуванню інтересу до читання. Особливо 
важливу роль ілюстрації відіграють у дитячій літературі, де візуальні образи 
допомагають юним читачам сприймати інформацію, розвивати уяву та 
підтримувати увагу під час читання[13]. 
Для дітей ‒ ілюстрації виступають своєрідним провідником у світ книги. 
Вони полегшують розуміння сюжету, допомагають асоціювати текст із 
конкретними образами та сприяють розвитку мовлення й асоціативного 
мислення. Яскраві персонажі, кольорові композиції, детально опрацьоване 
середовище стимулюють емоційну реакцію дитини та формують позитивне 
ставлення до читання, як до захопливого процесу. 
Водночас значення ілюстрацій є актуальним не лише для дітей, а й для 
підліткової аудиторії. У підліткових виданнях ілюстрація виконує більш 
складну комунікативну функцію: вона допомагає передати настрій твору, 
 
9 
 
підкреслити характер персонажів і візуально розкрити теми близькі читачам 
цього віку. Стилістика зображень у таких книгах часто стає частиною 
загальної айдентики видання та впливає на емоційне залучення читача. 
Для підлітків 9-16 років візуальна складова книги є важливим фактором 
зацікавлення, адже сучасна молодь значною мірою сприймає інформацію 
через образи та візуальні комунікації. Ілюстрації можуть підсилювати 
драматизм сюжету, створювати атмосферу фантастичного чи реалістичного 
світу, а також сприяти глибшому емоційному зв’язку з героями. Завдяки цьому 
книга стає не лише джерелом інформації, а й повноцінним естетичним 
досвідом[3]. 
Важливим аспектом є також художня якість ілюстрацій. Продумана 
композиція, гармонійна кольорова палітра та єдність стилю створюють 
цілісний візуальний образ видання. Узгодженість між текстом і графічним 
оформленням допомагає сформувати єдину концепцію книги та покращує 
сприйняття матеріалу читачем. 
Таким чином, ілюстрації у дитячій та підлітковій літературі є важливим 
інструментом візуальної комунікації. Вони сприяють розвитку уяви, 
емоційного інтелекту, зацікавленості читанням та формують естетичне 
сприйняття, що робить книгу більш доступною, виразною та привабливою для 
різних вікових категорій. 
 
1.3. Особливості електронних ілюстрованих видань. 
Стрімкий розвиток цифрових технологій суттєво вплинув на сферу 
книговидання та став поштовхом до активного поширення електронних 
видань. Якщо раніше книга існувала переважно у друкованому форматі, то 
сьогодні вона дедалі частіше переходить у цифрове середовище, адаптуючись 
до сучасних потреб читачів[11]. Особливо актуальним це є для дитячої та 
підліткової аудиторії, яка змалку взаємодіє з гаджетами, соціальними 
мережами та мультимедійним контентом. Саме тому електронні ілюстровані 
 
10 
 
видання стали важливою складовою сучасної візуальної культури та одним із 
перспективних напрямів графічного дизайну. 
Електронне ілюстроване видання ‒ це цифрова книга, у якій текстова 
частина поєднується з візуальними, інтерактивними та мультимедійними 
елементами. На відміну від традиційного друкованого видання, електронна 
книга має значно ширші можливості для взаємодії з читачем. Вона може 
містити анімовані ілюстрації, інтерактивну навігацію, звуковий супровід, 
відео фрагменти, ефекти руху та адаптивний інтерфейс. Завдяки цьому процес 
читання стає не лише способом отримання інформації, а й окремим візуальним 
та емоційним досвідом. 
Однією з головних особливостей електронних видань є інтерактивність. 
У друкованій книзі взаємодія читача зводиться до перегортання сторінок, тоді 
як цифровий формат дозволяє створювати динамічне середовище. Користувач 
може взаємодіяти з окремими елементами книги: відкривати додаткові 
ілюстрації, переглядати анімацію, переходити між розділами через 
інтерактивне меню або масштабувати зображення. Такі можливості особливо 
важливі для молодої аудиторії, адже сучасні діти та підлітки значно краще 
сприймають інформацію через поєднання тексту, зображення та руху.  
Важливу роль в електронних виданнях відіграє візуальна складова. 
Якщо у друкованій книзі художник і дизайнер обмежені технічними 
особливостями друку, типом паперу та кольоропередачею, то цифровий 
формат надає набагато більше свободи для творчих експериментів. Сучасні 
графічні редактори дозволяють створювати складні композиції, 
використовувати ефекти освітлення, текстури, напівпрозорість, декоративні 
елементи та різноманітні художні прийоми. Крім того, цифрова ілюстрація 
легко адаптується до анімації, що відкриває нові можливості для передачі 
атмосфери твору. 
Особливо доречно це у книгах, пов’язаних із фольклором, міфологією 
або жанром фентезі. Завдяки анімації, рухомим елементам та візуальним 
ефектам можна підсилити містичну атмосферу історії, акцентувати увагу на 
 
11 
 
певних деталях та зробити сприйняття сюжету більш емоційним. Саме тому 
електронний формат є вдалим середовищем для реалізації художніх рішень у 
книгах на основі української міфології та етнофентезі, зокрема у виданні 
«Казки баби Гавришихи». 
Ще однією важливою особливістю електронних ілюстрованих видань є 
адаптивність. Сучасна електронна книга повинна коректно відображатися на 
різних пристроях: смартфонах, планшетах, ноутбуках та електронних рідерах. 
У зв’язку з цим під час створення дизайну необхідно враховувати формат 
екранів, розміщення тексту, масштабування графіки та зручність навігації. 
Особливого значення набуває типографіка, оскільки читабельність тексту 
безпосередньо впливає на комфорт користувача. Невдалий вибір шрифтів, 
занадто дрібний текст або перевантаженість сторінки декоративними 
елементами можуть ускладнювати сприйняття інформації. 
У дизайні електронних книг важливим є також принцип цілісності 
візуального середовища. Усі елементи ‒ ілюстрації, текст, кольорова палітра, 
декоративні деталі, анімація та композиція ‒ повинні працювати як єдина 
система. Саме така узгодженість формує атмосферу видання та допомагає 
читачеві глибше зануритися у художній світ твору. Для підліткової аудиторії 
це особливо важливо, адже візуальна естетика книги значною мірою впливає 
на зацікавленість читанням. 
Окремо варто звернути увагу на використання анімації в електронних 
виданнях. Анімаційні елементи допомагають оживити ілюстрації, створити 
ефект руху та посилити емоційне сприйняття окремих сцен. Проте під час 
використання анімації важливо дотримуватися міри, оскільки надмірна 
кількість рухомих елементів може перевантажувати композицію та 
відволікати від тексту. Тому сучасний дизайн електронної книги передбачає 
баланс між декоративністю, інтерактивністю та функціональністю. 
Перевагою електронних видань є також їхня доступність та мобільність. 
Цифрові книги легко поширюються через інтернет-платформи, можуть 
зберігатися на мобільних пристроях та бути доступними для читання у будь-
 
12 
 
який момент. Для сучасної молоді такий формат є звичним і зручним, адже 
відповідає способу споживання інформації у цифровому середовищі. Крім 
того, електронні книги дозволяють швидко оновлювати контент, редагувати 
дизайн або доповнювати видання новими інтерактивними елементами. 
Таким чином, електронні ілюстровані видання є сучасною формою 
розвитку книжкового дизайну, що поєднує художню виразність, цифрові 
технології та мультимедійні можливості. Їхні характерні особливості 
полягають у інтерактивності, адаптивності, мультимедійності та широких 
можливостях візуальної комунікації. Для дитячої та підліткової аудиторії 
електронна книга стає не лише джерелом інформації, а повноцінним 
естетичним середовищем, що формує емоційне сприйняття твору, підтримує 
інтерес до читання та сприяє популяризації сучасної української літератури. 
 
1.4. Аналіз аналогів та візуальних рішень у сучасних електронних 
книгах. 
Сучасні електронні книги дедалі частіше поєднують у собі не лише 
текстову інформацію, а й складну візуальну систему, яка формує емоційне 
сприйняття твору. Для підліткової аудиторії художнє оформлення відіграє 
особливо важливу роль, адже саме візуальна атмосфера значною мірою 
впливає на зацікавленість читанням та сприйняття сюжету. У зв’язку з цим під 
час розробки дизайн-проєкту електронної книги «Казки баби Гавришихи» 
було проведено аналіз сучасних візуальних рішень у сфері ілюстрованих 
електронних видань, коміксів та авторської графіки. 
Для формування художньої атмосфери проєкту важливим джерелом 
натхнення стали роботи українського художника Артема Рогового[15]. Його 
творчість вирізняється особливою емоційністю, глибокою атмосферністю та 
виразним використанням кольору й освітлення. У роботах митця значну роль 
відіграє не лише сам персонаж, а й простір навколо нього (Додаток А Рис. А.2). 
Пейзажі, природні мотиви, туман, освітлення та декоративні деталі формують 
відчуття загадковості та внутрішньої тиші. Саме ця атмосферність стала 
 
13 
 
важливим орієнтиром під час створення візуального середовища електронної 
книги. 
Особливу увагу привертає здатність художника передавати емоційний 
стан через кольорову палітру та композицію. У роботах Артема Рогового 
переважають приглушені природні кольори, м’які переходи світла та тіні, а 
також складна текстурність поверхонь [17] (Додаток А Рис. А.2). Його 
живопис створює відчуття певної відстороненості та містичності, що добре 
поєднується з тематикою українського фольклору та демонології. Саме тому 
під час створення ілюстрацій для книги «Казки баби Гавришихи» значна увага 
приділялася передачі атмосфери через освітлення, кольорове рішення та 
декоративні елементи композиції. 
Ще одним важливим аналогом став комікс «Saga»[8], створений 
Брайаном Келлером Воганом та Фіоною Стейплс (Додаток А Рис. А.3). Це 
видання є прикладом сучасного візуального підходу до поєднання складного 
сюжету та виразної стилізованої графіки. Комікс вирізняється динамічною 
композицією, характерною стилізацією персонажів та продуманою 
кольоровою палітрою. Важливим аспектом є також здатність художнього 
оформлення передавати емоційний стан героїв та атмосферу окремих сцен[7]. 
У «Saga» особливу роль відіграє баланс між декоративністю та 
читабельністю композиції. Незважаючи на велику кількість деталей, сторінки 
залишаються легкими для сприйняття, а візуальна структура допомагає 
читачеві легко орієнтуватися в сюжеті. Саме цей принцип був важливим під 
час створення електронного видання «Казки баби Гавришихи». У процесі 
роботи враховувалося гармонійне поєднання тексту та ілюстрацій, а також 
необхідність створення виразної, але не перевантаженої композиції сторінок. 
Крім того, комікс «Saga» демонструє сучасний підхід до стилізації 
персонажів. Герої мають індивідуальні риси, виразні силуети та емоційну 
пластику форм. Подібний принцип використовувався і під час створення 
авторських персонажів для електронної книги. Образи міфологічних істот 
 
14 
 
створювалися не як реалістичні реконструкції фольклорних персонажів, а як 
стилізовані художні інтерпретації, адаптовані до сучасної візуальної культури.  
Як прототип для дизайн-проєкту були розглянуті електронні книги та 
художні роботи Джеральда Брома [5] (Додаток А Рис. А.4). Творчість 
Джеральда Брома є одним із найвідоміших прикладів сучасного «dark fantasy» 
[4] та містичної книжкової ілюстрації. Його роботи вирізняються похмурою 
естетикою, складною атмосферою та детально опрацьованими персонажами. 
Художник майстерно поєднує моторошність із візуальною привабливістю, 
створюючи цілісні фантастичні світи. 
Особливий інтерес для дослідження становили саме електронні видання 
та ілюстровані книги Джеральда Брома, у яких текст та графіка формують 
єдину атмосферну систему [9] (Додаток А Рис. А.5). В його роботах важливу 
роль відіграє освітлення, текстури, деталізація костюмів та виразність 
персонажів. Крім того, художник активно використовує темні кольорові 
палітри, контрастне світло та складні композиційні рішення, що підсилюють 
емоційне сприйняття твору. 
Під час створення дизайн-проєкту «Казки баби Гавришихи» було 
важливо не копіювати стилістику Брома, а проаналізувати принципи побудови 
атмосфери та роботи з візуальним настроєм. Саме тому в авторських 
ілюстраціях використано більш стилізований та декоративний підхід, 
орієнтований на підліткову аудиторію та українську фольклорну тематику. На 
відміну від реалістичної манери Джеральда Брома, у проєкті переважає 
узагальнення форм, виразна силуетність персонажів та поєднання 
декоративності з цифровою ілюстрацією. 
У процесі аналізу аналогів було визначено кілька основних принципів, 
які стали важливими для створення власної візуальної концепції електронної 
книги: 
- створення цілісної атмосфери через кольорове та композиційне 
рішення; 
- поєднання декоративності та читабельності; 
 
15 
 
- стилізація персонажів та виразність силуетів; 
- використання освітлення як емоційного інструменту; 
- гармонійна взаємодія тексту та ілюстрацій у цифровому середовищі. 
Отже, аналіз сучасних візуальних рішень у сфері електронних книг, 
авторської графіки та коміксів дозволив сформувати основні художні 
орієнтири для створення дизайн-проєкту «Казки баби Гавришихи». 
Атмосферність робіт Артема Рогового, композиційна та стилістична 
виразність коміксу «Saga», а також містична естетика Джеральда Брома стали 
важливими джерелами натхнення під час розробки авторської візуальної 
концепції електронного видання. 
 
  
 
16 
 
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ 
 
2.1. Творчість Олега Гавріша та фольклорна основа твору. 
Сучасна українська література дедалі частіше звертається до тем 
національної культури, міфології та фольклору. Особливе місце серед таких 
творів займає творчість Олега Гавріша ‒ сучасного українського письменника, 
який працює у жанрі етнофентезі та містичної прози для дітей і підлітків. Його 
твори поєднують елементи народної демонології, українських легенд, 
моторошних казок та повчальних історій, що створює особливу атмосферу 
загадковості та емоційного напруження. Саме завдяки такому поєднанню 
творчість письменника є цікавою для молодої аудиторії та актуальною для 
сучасного книжкового дизайну. 
Книга «Казки баби Гавришихи» стала основою для створення дизайн-
проєкту електронного ілюстрованого видання. Збірка поєднує у собі риси 
традиційної народної казки, містичної історії та сучасної підліткової 
літератури. У своїх творах автор звертається до української демонології, 
використовуючи образи мавок, відьом, русалок, домовиків, лісовиків та інших 
фольклорних істот. При цьому персонажі не сприймаються як далекі образи з 
минулого — письменник адаптує їх до сучасного сприйняття, роблячи більш 
емоційними, живими та психологічно близькими читачеві. 
Важливою особливістю творчості Олега Гавріша є поєднання страху та 
повчальності. Більшість історій у книзі мають напружену та місцями 
моторошну атмосферу, проте за зовнішньою містикою приховуються 
моральні та життєві сенси. Автор не використовує жах як самоціль, а через 
образи темряви, невідомого та надприродного говорить про людські страхи, 
вчинки, наслідки вибору та взаємини між людьми. Такий підхід характерний і 
для традиційної української народної творчості, де фантастичні образи часто 
виконували виховну функцію. 
Фольклорна основа твору відіграє ключову роль у формуванні його 
художньої атмосфери. Українська міфологія є надзвичайно багатою на образи, 
 
17 
 
символи та персонажів, які формувалися протягом багатьох століть. Значна 
частина цих істот походить із народних вірувань, легенд та переказів, у яких 
люди намагалися пояснити явища природи, людські страхи або незрозумілі 
події. Саме тому українська демонологія має тісний зв’язок із природою, 
лісом, водою, ніччю та містичними силами. Для складання повного образу 
міфологічних істот що згадуються в книзі було звернено до видання 
«Українська міфологія» Валерія Войтовича та зібрані данні про образ «Баби» 
[19] в українській міфології, образ «Відьми» [20] та духа «Оха» [21]. 
У книзі «Казки баби Гавришихи» відчувається глибоке використання 
народної естетики та фольклорної образності. Автор не лише запозичує 
окремих персонажів із народних легенд, а й передає саму атмосферу усної 
народної творчості. Особливу роль у цьому відіграє образ баби Гавришихи ‒ 
оповідачки історій, який нагадує традиційний образ сільської бабусі-казкарки. 
Саме через її розповіді читач занурюється у світ містичних історій, що створює 
відчуття живого народного переказу. 
Важливою рисою твору є також поєднання сучасної мови з елементами 
народної стилістики. Автор використовує зрозумілу для підлітків подачу 
тексту, водночас зберігаючи характерний колорит української культури. 
Завдяки цьому книга сприймається сучасно, але не втрачає свого 
фольклорного підґрунтя. Саме така взаємодія традиційної культури та 
сучасної форми подачі робить твір актуальним для молодої аудиторії. 
Фольклорна тематика значно вплинула і на візуальне рішення дизайн-
проєкту. Українська міфологія має виразну образність, яка створює широкі 
можливості для розробки авторських ілюстрацій. Під час створення графічної 
частини проєкту важливим було передати атмосферу містичності, загадковості 
та певної тривожності, характерної для твору. Основою візуальної концепції 
стали темні кольорові палітри, контрастне освітлення, декоративні елементи 
та стилізовані образи персонажів, натхненні українським фольклором. 
Окрему роль у створенні візуальної атмосфери відіграло дослідження 
сучасної ілюстрації у жанрі темного фентезі та етнічної містики. Для аналізу 
 
18 
 
було розглянуто роботи сучасних художників, зокрема творчість Джеральда 
Брома, який працює у жанрі «dark fantasy» [6]. Його роботи вирізняються 
похмурою естетикою, складною атмосферою та глибокою емоційністю 
образів. Також важливим джерелом натхнення стали роботи українських 
митців, що звертаються до теми фольклору та міфології. 
Під час розробки проєкту було важливо не копіювати вже існуючі 
художні рішення, а створити власну авторську стилістику. Тому основна увага 
приділялася стилізації персонажів, декоративності форм та створенню цілісної 
атмосфери електронного видання. Візуальна мова проєкту базується на 
поєднанні сучасної цифрової ілюстрації з елементами української народної 
естетики та містичної символіки. 
Таким чином, творчість Олега Гавріша стала важливою основою для 
створення дизайн-проєкту електронної книги. Поєднання українського 
фольклору, містичної атмосфери та сучасної підліткової літератури формує 
виразний художній світ твору та створює широкі можливості для візуальної 
інтерпретації. Саме фольклорна образність, атмосфера загадковості та 
емоційна виразність стали головними орієнтирами у формуванні стилістики 
майбутнього електронного видання. 
 
2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння. 
Розробка ескізів ілюстрацій починається з зібрання повної картини 
уявлення про те, як мають виглядати персонажі. Спочатку ознайомлення з 
текстом книги, проникнення атмосферою. Важливо підмічати деталі які 
допоможуть розкрити настрій та характер героїв. Опис зовнішнього вигляду 
що подають в тексті не завжди повністю закриває потреби художника. Поза в 
якій буде поставати персонаж, вираз обличчя та маленькі деталі часто 
доводиться додумувати ілюстратору. В основному картинка персонажу постає 
після декількох вдумливих прочитань.  
Якщо автор використовує міфологічних істот України то доречно було 
ознайомитись з описовою літературою з розділу міфології та українського 
 
19 
 
фольклору. Додаткові знання які можна винести з цих джерел допомагають 
доповнити образ персонажу новими особливостями та рисами, які не 
протирічать сюжету книги. 
Після детального пошуку в літературі та інших джерелах проводимо 
пошук референсів обличчя та тіла на базі яких будемо відмальовувати перші 
нариси.  
Завдяки різним матеріалам паперу чи графічному планшету зберігаємо 
замальовки та примножуємо їх. Серед багатьох рішень вибираємо найкращі, 
ті що найбільше імпонують, та починаємо детальнішу промальовку.  
Коли фінальні зображення готові розробляємо анімацію і покадрово 
анімуємо малюнки. 
  
 
20 
 
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОЇ КНИГИ ЗА 
ТЕМОЮ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ. 
 
3.1. Визначення концепції. 
В ході аналізу твору було виявлено основні напрямки зображувальних 
моментів. Зокрема стала зрозуміла атмосферна складова, колірна гамма та 
стилістичне вирішення.  
Після детального аналізу змісту книги Олега Гавріша «Казки баби 
Гавришихи» було сформовано основну художню концепцію електронного 
видання. Головною ідеєю проєкту стало створення цілісної візуальної 
атмосфери, здатної передати містичний характер твору, особливості 
українського фольклору та естетику етнофентезі. Водночас важливим 
завданням було адаптувати видання до сучасного цифрового середовища та 
зробити його візуально привабливим для підліткової аудиторії. 
Стилістика книги ґрунтується на поєднанні декоративної авторської 
графіки з елементами темного фентезі та народної символіки. Візуальне 
оформлення натхненне українською демонологією, образами міфічних істот, 
атмосферою нічних легенд і народних переказів. Для передачі необхідного 
емоційного настрою використано стриману кольорову палітру з перевагою 
темних та приглушених відтінків ‒ зеленого, синього, коричневого, сірого та 
чорного. Такі кольори підсилюють відчуття загадковості, напруги та 
містичності. Для створення контрасту й акцентування окремих деталей у 
композиції додатково застосовувалися теплі кольорові вкраплення — жовті, 
помаранчеві та червоні відтінки. 
Важливою складовою стилістичного вирішення стало створення 
авторської манери ілюстрування. У роботі над графікою основна увага 
приділялася виразності силуетів, пластичності форм та емоційності 
персонажів. Образи героїв мають стилізований характер і поєднують у собі 
риси народної міфології та сучасної ілюстрації. Під час розробки персонажів 
було важливо уникнути надмірного реалізму, тому образи створювалися більш 
 
21 
 
узагальненими та декоративними. Такий підхід дозволив зберегти баланс між 
моторошною атмосферою твору та візуальною привабливістю ілюстрацій. 
Окрему увагу приділено створенню персонажів книги. Образи Діда Оха, 
Баби Шепчихи, Стирача та інших героїв формувалися на основі українських 
фольклорних мотивів та авторського переосмислення міфологічних істот. Для 
підсилення етнічної атмосфери використовувалися елементи традиційного 
одягу, природні текстури, рослинні орнаменти та декоративні деталі. 
Водночас персонажі залишаються сучасними за характером подачі, що робить 
їх ближчими та зрозумілішими для молодої аудиторії. 
Композиційне вирішення книги базується на принципах гармонії, ритму 
та цілісності. Під час створення макету важливо було досягти зручного 
поєднання тексту та ілюстрацій, аби жоден із елементів не перевантажував 
сторінку. Ілюстрації інтегровані у структуру видання таким чином, щоб 
підтримувати сюжет і доповнювати атмосферу твору. Розвороти побудовані з 
урахуванням плавного руху погляду читача між текстовими блоками та 
графічними елементами, що допомагає краще сприймати інформацію та 
занурюватися у художній світ книги. 
Оскільки видання розроблялося у цифровому форматі, під час створення 
композиції враховувалися особливості перегляду на різних пристроях ‒
планшетах, смартфонах та комп’ютерах. Важливими аспектами стали 
зручність навігації, адаптивність макету та читабельність тексту. Композиція 
сторінок залишилася достатньо легкою та впорядкованою, що дозволило 
уникнути перевантаження декоративними елементами й забезпечити 
комфортне сприйняття інформації. 
Значну роль у формуванні загальної атмосфери книги відіграє 
типографіка. Для основного тексту було обрано простий і читабельний шрифт, 
який добре сприймається в електронному форматі та не створює дискомфорту 
під час тривалого читання. Для заголовків і декоративних елементів 
застосовано стилізований шрифт із виразними формами, що перегукуються з 
естетикою народних легенд та містичних історій. Завдяки такому поєднанню 
 
22 
 
вдалося створити чітку візуальну ієрархію та підсилити загальний характер 
видання. 
Шрифтове оформлення гармонійно поєднується з ілюстративною 
частиною та композицією сторінок, підтримуючи єдину стилістичну систему 
книги. Заголовки мають більш емоційний і декоративний характер, тоді як 
основний текст залишається функціональним та зручним для сприйняття. 
Саме така взаємодія типографіки, композиції та ілюстрацій дозволила 
сформувати цілісний художній образ електронного видання. 
Отже, концепція електронної книги «Казки баби Гавришихи» базується 
на поєднанні сучасної цифрової графіки, української фольклорної естетики та 
атмосфери містичного етнофентезі. Композиційні, стилістичні та 
типографічні рішення спрямовані на створення виразного візуального 
середовища, яке не лише доповнює зміст твору, а й допомагає читачеві глибше 
відчути атмосферу книги. 
 
3.2. Розробка авторських ілюстрацій та персонажів 
Розробка авторських ілюстрацій для електронної книги «Казки баби 
Гавришихи» стала одним із ключових етапів створення дизайн-проєкту. 
Основною метою було створення візуального ряду, який би не лише 
доповнював текстову частину твору, а й підсилював атмосферу містики, 
тривожності та українського фольклору. Під час роботи над ілюстраціями 
важливо було сформувати цілісну стилістику персонажів та середовища, яка б 
поєднувала елементи сучасної цифрової графіки й народної образності. 
Перший етап роботи полягав у пошуку візуального образу персонажів 
через традиційні паперові ескізи (Рис. Б.1 Ескізи (зліва на право) Діда Оха і 
Баби Шепчихи на папері). На цьому етапі створювалися початкові замальовки 
героїв, досліджувалися їхні пропорції, силуети, риси обличчя та характерні 
деталі зовнішності. Основна увага приділялася передачі настрою персонажів 
та їхньої емоційної виразності. Ескізи допомогли сформувати загальне 
 
23 
 
бачення майбутньої стилістики ілюстрацій та знайти найбільш вдалі художні 
рішення. 
 
Рис. Б.1. Ескізи (зліва на право) Діда Оха і Баби Шепчихи на папері 
 
У процесі подальшої роботи відбувалося уточнення форм персонажів та 
пошук їхньої індивідуальності (Рис. Б.2 Замальовки персонажів (зліва на 
право) Дід Ох, Баба Шепчиха та Стирач). Для кожного героя створювалися 
окремі варіанти поз, міміки та пластики силуету. Важливим аспектом стало 
переосмислення традиційних фольклорних образів через авторську 
стилізацію. Саме тому персонажі отримали дещо перебільшені риси, 
декоративні форми та виразні контури, що допомогло зробити їх більш 
емоційними й впізнаваними. 
 
Рис. Б.2 Замальовки персонажів (зліва на право) Дід Ох, Баба Шепчиха 
та Стирач 
 
24 
 
Особливу увагу під час розробки персонажів було приділено образу Діда 
Оха. Пошук фінального вигляду героя включав опрацювання деталей 
костюма, форми обличчя, зачіски та декоративних елементів (Рис. Б.3 Пошук 
фінального вигляду Діда Оха). Важливо було створити персонажа, який би 
поєднував у собі риси міфологічної істоти та водночас залишався художньо 
привабливим для сучасної аудиторії. Для цього використовувалися природні 
текстури, загострені форми та характерні елементи народної естетики. 
 
Рис. Б.3 Пошук фінального вигляду Діда Оха 
 
Після затвердження загальної стилістики персонажів було створено 
фінальні лінійні малюнки. На цьому етапі уточнювалися контури, пропорції та 
декоративні деталі образів. Лайн допоміг сформувати завершену структуру 
ілюстрацій та підготувати персонажів до подальшого кольорового 
опрацювання. Особливу увагу приділено виразності силуетів та гармонійному 
поєднанню деталей у композиції персонажів (Рис. Б.4 Остаточний лайн 
персонажів). 
 
25 
 
 
Рис. Б.4 Остаточний лайн персонажів 
 
Фінальні ілюстрації створювалися вже у цифровому форматі з 
використанням графічного редактору Procreate (Рис. Б.5 Фінальні ілюстрації). 
Під час кольорового опрацювання використовувалася обмежена палітра 
приглушених темних відтінків, що дозволило зберегти атмосферу містичності 
та напруги, характерну для книги. Освітлення, текстури та декоративні 
елементи допомогли зробити ілюстрації більш глибокими та емоційно 
виразними. Усі персонажі були виконані в єдиній стилістиці, що забезпечило 
цілісність візуального оформлення електронного видання. 
 
Рис. Б.5 Фінальні ілюстрації 
 
26 
 
Під час створення ілюстрацій важливим завданням було не лише 
візуально відобразити події книги, а й передати її емоційний характер. Саме 
тому значна увага приділялася атмосферності сцен, декоративності форм та 
виразності персонажів. У результаті було створено серію авторських 
ілюстрацій, які поєднують сучасну цифрову графіку з мотивами українського 
фольклору та формують цілісний художній образ електронної книги «Казки 
баби Гавришихи». 
 
3.3. Розробка макету, верстки та типографічного рішення 
Під час створення макету електронної книги «Казки баби Гавришихи» 
основна увага приділялася поєднанню функціональності та художньої 
виразності. Важливим завданням було створити таку структуру видання, яка б 
не лише забезпечувала комфортне читання, а й підтримувала атмосферу 
містичного етнофентезі. Макет книги формувався з урахуванням 
особливостей цифрового формату, тому композиція сторінок, розміщення 
тексту та ілюстрацій адаптовувалися до сприйняття на електронних 
пристроях. 
Першим етапом роботи над оформленням видання стала розробка 
дизайну обкладинки. Обкладинка виконує важливу комунікативну функцію, 
адже саме вона формує перше враження про книгу та задає загальний 
емоційний настрій (Рис. Б.6 Дизайн обкладинки). Під час створення 
композиції було важливо передати атмосферу загадковості, містики та 
фольклорної естетики твору. Основою композиційного рішення стали 
контрастні силуети персонажів, темна кольорова гама та декоративні 
елементи, які асоціюються з українськими народними легендами та 
містичними історіями. 
 
27 
 
 
Рис. Б.6 Дизайн обкладинки 
 
У процесі розробки фінальної обкладинки особлива увага приділялася 
композиційному балансу та цілісності всіх елементів. Центральне місце 
займає назва книги, яка стала основним акцентом композиції. Для підсилення 
атмосфери було використано декоративні текстури, затемнення фону та 
контрастне освітлення персонажів. Важливу роль також відіграє кольорове 
рішення, побудоване на поєднанні темних холодних відтінків із теплими 
акцентами, що створюють емоційне напруження та допомагають передати 
характер твору (Рис. Б. 7 Обкладинка книги «Казки Баби Гавришихи»). 
 
Рис. Б.7 Обкладинка книги «Казки Баби Гавришихи» 
 
28 
 
Розробка внутрішньої верстки книги ґрунтувалася на принципах 
зручності, цілісності та гармонійного поєднання тексту з ілюстративним 
матеріалом. Композиція розворотів створювалася таким чином, щоб 
ілюстрації органічно взаємодіяли з текстовими блоками та підтримували ритм 
читання. Особливу увагу приділено вільному простору сторінки, який 
дозволяє уникнути перевантаження композиції та полегшує сприйняття 
інформації. 
Для електронного видання важливим аспектом стала адаптивність 
макету. Під час роботи враховувалися особливості перегляду книги на різних 
пристроях ‒ смартфонах, планшетах та комп’ютерах (Рис. Б.8 Приклад на 
електронному носії). Саме тому структура сторінок залишилася достатньо 
простою та зрозумілою, а розташування тексту й ілюстрацій ‒ збалансованим 
та зручним для читача. 
 
Рис. Б.8 Приклад на електронному носії 
 
Окрему роль у створенні цілісного образу книги відіграло типографічне 
рішення. Для основного тексту було використано читабельний шрифт із 
простими та м’якими формами, що забезпечує комфортне читання в 
цифровому форматі. Водночас для назв розділів, заголовків та декоративних 
елементів застосовано стилізований акцидентний шрифт, який підкреслює 
 
29 
 
містичний характер видання та перегукується з тематикою українського 
фольклору. 
Типографіка книги побудована на принципі візуальної ієрархії. Завдяки 
різниці у розмірах, насиченості та стилі шрифтів вдалося чітко відокремити 
основний текст від заголовків та декоративних елементів. Шрифтове 
оформлення гармонійно поєднується з ілюстративною частиною видання та 
підтримує загальну стилістику книги. 
 
 
 
Рис. Б.9 Розвороти книги, верстка та шрифтові рішення. 
 
 
30 
 
Під час створення макету важливо було досягти єдності між 
композицією, типографікою та ілюстративним оформленням. Усі елементи 
книги працюють як цілісна система та формують єдину атмосферу 
електронного видання. Завдяки поєднанню сучасної цифрової верстки, 
стилізованої графіки та продуманого шрифтового рішення вдалося створити 
візуально виразний і функціональний дизайн книги «Казки баби Гавришихи», 
адаптований до сучасного цифрового середовища та підліткової аудиторії. 
 
3.4. Використання анімації у дизайні електронного видання 
Однією з важливих особливостей сучасних електронних видань є 
можливість використання анімації як складової візуальної комунікації. На 
відміну від друкованої книги, цифровий формат дозволяє створювати 
динамічне середовище, у якому ілюстрації можуть взаємодіяти з читачем та 
підсилювати емоційне сприйняття твору. Саме тому під час розробки 
електронної книги «Казки баби Гавришихи» анімація стала важливим 
елементом загальної художньої концепції. 
Основною метою використання анімації було не перевантаження 
композиції рухомими елементами, а делікатне підсилення атмосфери містики 
та напруження, характерної для твору. Анімаційні ефекти допомагають 
створити відчуття живого візуального середовища та зробити процес читання 
більш емоційним і захопливим для підліткової аудиторії. Особливо доречно це 
для книги, побудованої на образах української міфології та фольклору, де 
атмосфера відіграє важливу роль у сприйнятті історій. 
Під час створення анімації використовувалися авторські ілюстрації 
персонажів та декоративних елементів книги. Основою анімаційних сцен 
стали вже готові цифрові малюнки, які додатково адаптувалися до руху. Для 
цього окремі частини персонажів розділялися на шари, що дозволяло 
анімувати окремі елементи композиції: рух волосся, одягу, туману, тіней або 
світлових ефектів. Такий підхід допоміг зберегти цілісність авторської графіки 
та водночас надати ілюстраціям динаміки. 
 
31 
 
Особлива увага приділялася атмосферним ефектам. Для підсилення 
містичного настрою використовувалися плавні рухи туману, мерехтіння 
світла, затемнення фону та повільна анімація декоративних деталей. Такі 
ефекти не відволікають від читання, а навпаки — допомагають глибше 
зануритися у художній світ книги. Завдяки помірному використанню руху 
вдалося створити ефект «живої ілюстрації», яка підтримує настрій сцени та 
доповнює текстову частину твору. 
Важливим аспектом стало також збереження балансу між 
функціональністю та декоративністю. Під час створення електронного 
видання враховувалося, що надмірна кількість анімації може ускладнювати 
сприйняття інформації та перевантажувати композицію сторінки. Саме тому 
всі рухомі елементи виконані у стриманій манері та мають плавний характер. 
Основний акцент залишається на тексті та ілюстраціях, тоді як анімація 
виступає допоміжним інструментом створення атмосфери. 
Для реалізації анімаційної складової використовувалися сучасний 
графічний редактор Procreate, що дозволяє працювати з покадровою анімацією 
та анімацією окремих елементів композиції. У процесі роботи важливо було 
адаптувати рух до стилістики ілюстрацій, щоб анімаційні ефекти виглядали 
органічно та не порушували цілісність художнього рішення. 
Завдяки використанню анімації електронне видання отримало 
додатковий рівень візуальної виразності. Рухомі елементи допомагають 
підсилити емоційний вплив окремих сцен, зробити атмосферу книги більш 
живою та підтримати інтерес читача під час взаємодії з цифровим форматом. 
Анімація стала важливою частиною загальної концепції електронної книги та 
допомогла поєднати традиційну книжкову ілюстрацію з можливостями 
сучасного цифрового середовища. 
  
 
32 
 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ  
ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЄКТУ 
 
4.1. Патентні дослідження. 
Основною передумовою для визначення патентоспроможності 
кваліфікаційної роботи бакалавра за темою: «Дизайн проєкт електронної 
книги Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи»» є необхідність наявності 
новизни у всіх складових проекту, а саме у: 
а) пояснювальній записці (далі – «текст»); 
б) графічній частині (далі – «авторські ілюстрації»); 
в) роботі в матеріалі (далі – «анімація») 
Зазначені складові проекту належать до об’єктів авторського права і 
підпадають підпадають під дію Закону України «Про авторське право і 
суміжні права»,(розділ 2 стаття 8). Згідно цього Закону авторське право на твір 
виникає внаслідок факту його створення і не вимагає виконання будь-яких 
формальностей; єдиною вимогою є відсутність плагіату. 
Під терміном «плагіат» будемо розуміти подання твору іншого автора, в 
цілому або частково, в більш або менш зміненій формі або контексті, як 
власного. 
Таким чином, зазначені об’єкти необхідно перевірити на відсутність 
плагіату. Для цього була використана система «Антиплагіат». Результати 
перевірки наведені у Додатку В (Рис. В.1, Рис. В.2, Рис. В.3). 
На новизну авторських ілюстрацій має вплив, крім відсутності плагіату, 
факт наслідування, тому за допомогою тематичного пошуку на таких сайтах 
як: Behance, Instagram, ArtStation, Pinterest, YouTube; і ключових слів 
«Книжкова ілюстрація», «Українська міфологія», «Український фольклор»; 
було здійснено пошук аналогічних рішень відомих митців. Також приймалися 
до уваги книги Джеральда Брома які є в фізичному варіанті та інша 
ілюстрована література. Зокрема ілюстроване видання української міфології. 
Зафіксований масив було систематизовано в Додатку А (Рис. А.1, Рис. А.2, 
 
33 
 
Рис. А.3 Рис. А.4, Рис. А.5) і проаналізовано з метою виявлення відмінностей 
у прийомах при створенні авторських ілюстрацій. 
Відомі картини митця Артема Рогового, і інформацію щодо якого 
знайдено в мережі Instagram. Вражаюча атмосфера передана на картинах 
неперевершеного українського художника Артема Рогового (див. Додаток А, 
Рис. А.1, А.2). Його роботи сповнені загадковою тишею, глибокою 
атмосферою та вишуканою стриманістю. Художник працює в клопітливій 
техніці і розкривається у всій красі його володіння матеріалами, формами та 
кольорами. Він не шукає простоти у зображуваних ним предметах, явищах та 
людях. Всюди відчувається любов та натхненність своєю справою. Жінки, що 
їх він любить зображувати сповнені тендітності, статності та кожна має свої 
неповторні риси та характер. Природа на його картинах жива, унікальна, 
цікава. Чого тільки вартує його хист до зображення дерев, лісів та пейзажів. За 
допомогою форм та різних палітр передає різноманітні настрої. Сюжет який 
закладає автор завжди легко зчитується але ніколи не виступає завершеним 
речення, а спонукає глядача на власні роздуми.  
Ще одним важливим аналогом став комікс Saga, створений Брайаном 
Келлером Воганом та Фіоною Стейплс (див. Додаток А Рис. А.3). Видання є 
прикладом сучасного поєднання складного сюжету з виразною стилізованою 
графікою. Комікс вирізняється динамічною композицією, продуманою 
кольоровою палітрою та емоційною подачею персонажів. Попри велику 
кількість деталей, сторінки залишаються зручними для сприйняття, а 
композиція допомагає легко орієнтуватися у сюжеті. Також значний вплив 
мала стилізація персонажів у «Saga»: герої мають виразні силуети, характерні 
риси та емоційну пластику форм. Подібний підхід використовувався і при 
створенні образів міфологічних істот у проєкті, де персонажі стали не 
реалістичними реконструкціями фольклорних образів, а сучасними 
авторськими інтерпретаціями. 
Як прототип для дизайн-проєкту були обрані електронні книги та 
художні роботи Джеральда Брома (див. Додаток А Рис. А.4, Рис. А.5), 
 
34 
 
творчість якого є одним із найвідоміших прикладів сучасного «dark fantasy» та 
містичної книжкової ілюстрації. Його роботи вирізняються похмурою 
атмосферою, деталізованими персонажами та виразною візуальною 
естетикою, де моторошність поєднується з художньою привабливістю. 
Особливу увагу привернуло саме ілюстроване видання його книги «Krampus 
the Yule Lord» (див. Додаток В, Рис. В.4). У його книгах текст і графіка 
формують єдине емоційне середовище. Важливу роль у його роботах 
відіграють освітлення, текстурність, контрастні кольорові рішення та складна 
композиція, що підсилюють атмосферу твору.  
Під час створення електронної книги «Казки баби Гавришихи» головним 
завданням було не наслідування стилістики художника, а аналіз принципів 
побудови настрою та візуальної атмосфери. Саме тому в авторських 
ілюстраціях використано більш стилізований і декоративний підхід, 
орієнтований на підліткову аудиторію та українську фольклорну тематику. На 
відміну від реалістичної манери Брома, у проєкті переважають узагальнення 
форм, виразні силуети персонажів та поєднання декоративності з цифровою 
ілюстрацією. 
В новостворених ілюстраціях концептуально винайдено інший підхід: 
- Використано інший рівень концептуальної виразності, а саме 
гармонійне об’єднання переднього і заднього планів ілюстрації з 
додаванням графічної проробки 
- Різна концептуальна виразність яка полягає у рішенні 
зображувальної техніки в сторону фокусу на одній фігурі композиції 
що є головною без додавання додаткових елементів що забирали 
увагу 
- Кольорове рішення яке покладено на використання нюансних 
кольорів та контрастних акцентів  
Порівняльний аналіз прототипу та авторської графіки виявив 
відмінності: 
 
35 
 
- На відміну від прототипу де є чітко виражені задній та передній 
плани в дуже реалістичній манері, в авторській графіці плавне 
поєднання заднього і переднього плану завдяки графічним 
елементам. 
- В авторській графіці використано контраст та нюанс. А також 
кольоровий акцент на противагу прототипу, на якому загальна 
ілюстрація побудована на однаково світлому передньому плані та 
монохромно темному тлі без графічної проробки. 
- Виразність прототипу досягається завдяки реалістичної проробки 
першого плану. В авторській графіці ж виразність побудована 
завдяки використанню нюанса в колірній гаммі та контрасту в 
акцентах ілюстрації. 
- В авторській графіці відчуття руху досягається завдяки невеликій 
зміні в положенні тіла що надає відчуття напруження та занурення у 
історію. У прототипі ж фігури статичні. 
Робота в матеріалі – анімація – була створена на основі авторської 
графіки за допомогою відомої комп’ютерної програми Procreate тому новизна 
її може бути встановлена тільки як частина новизни авторської графіки взагалі. 
Висновки 
Кваліфікаційна робота бакалавра за темою «Дизайн-проєкт електронної 
книги Олега Гавріша «Казки баби Гавришихи», може бути визнана 
патентоспроможною в цілому, тому що кожна складова проєкту має 
необхідний рівень новизни. Вільна від плагіату і наслідування в графіці. 
  
 
36 
 
ВИСНОВОК 
 
У результаті виконання дипломного проєкту було розроблено дизайн 
електронного видання «Казки баби Гавришихи» на основі твору Олега 
Гавріша. У процесі роботи було досліджено особливості сучасних 
електронних книг, принципи створення цифрових ілюстрацій, типографічного 
оформлення та композиційної організації видання. Особливу увагу приділено 
поєднанню текстового наповнення з візуальною складовою, що дозволило 
сформувати цілісний художній образ книги. 
Під час дослідження було проаналізовано сучасні приклади візуальних 
рішень у сфері електронних видань, коміксів та авторської графіки. 
Атмосферність робіт Артема Рогового, композиційна виразність коміксу 
«Saga» та містична естетика Джеральда Брома стали важливими орієнтирами 
під час формування власної концепції проєкту. Аналіз аналогів допоміг 
визначити основні принципи побудови візуального середовища книги, 
особливості стилізації персонажів, кольорового рішення та композиції. 
У межах практичної частини було створено авторську систему 
ілюстрацій та розроблено персонажів, натхненних українською міфологією та 
фольклором. Під час роботи сформовано єдину стилістику графіки, яка 
поєднує декоративність, атмосферність та сучасну цифрову манеру 
виконання. Особливу увагу приділено емоційній виразності образів, 
пластичності силуетів та створенню містичного настрою, що відповідає 
тематиці твору. 
Також у процесі роботи було розроблено макет електронного видання, 
систему верстки та типографічне оформлення книги. Композиційне рішення 
сторінок створювалося з урахуванням особливостей цифрового формату та 
адаптації до різних електронних пристроїв. Використані шрифтові рішення 
забезпечують комфортне читання та підтримують загальну стилістику 
проєкту. Гармонійне поєднання тексту, графіки та композиції дозволило 
створити цілісне й функціональне електронне видання. 
 
37 
 
Окремою складовою проєкту стало використання анімації як елементу 
сучасного цифрового дизайну. Завдяки помірному застосуванню анімаційних 
ефектів вдалося підсилити атмосферу книги та зробити взаємодію читача з 
електронним виданням більш емоційною та захопливою. Анімація допомогла 
розширити можливості традиційної книжкової ілюстрації та адаптувати 
проєкт до сучасного мультимедійного середовища. 
У результаті виконання дипломного проєкту було створено візуально 
цілісний дизайн електронної книги, який поєднує сучасні цифрові технології з 
українською фольклорною естетикою. Розроблене видання не лише доповнює 
літературний твір художнім оформленням, а й формує самостійне емоційне 
середовище, здатне зацікавити сучасну підліткову аудиторію та підсилити 
сприйняття змісту книги. 
  
 
38 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. «A Brief History of Book Illustration. Are We At the Start of Another 
Golden Age for Image/Text Collaboration?» [електронний ресурс]: стаття — 
Режим доступу: https://lithub.com/a-brief-history-of-book-illustration/ (дата 
звернення 13.01.2026) 
2. «Art of Brom» [електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://www.bromart.com/ (дата звернення 09.02.2026) 
3. «Children’s Book Illustrator- History, & Psychology of Art» [електронний 
ресурс]: стаття — Режим доступу: https://deveostudio.com/childrens-book-
illustrator-history-psychology-of-art/ (дата звернення 10.3.2026) 
4. «Dark fantasy» [електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://en.wikipedia.org/wiki/Dark_fantasy (дата звернення 12.03.2026) 
5. «Gerald Brom» [електронний ресурс]: сторінка Instagram — Режим 
доступу: 
https://www.instagram.com/geraldbrom?igsh=MTl4aXlkNHF4YjV4eQ== (дата 
звернення 21.01.2026) 
6. «Master of Dark Beauty: The Fantasy Worlds of Gerald Brom» 
[електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: https://art-and-
fun.livejournal.com/138362.html (дата звернення 17.02.2026) 
7. «Saga» [електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://imagecomics.com/comics/series/saga (дата звернення 06.04.2026) 
8. «Saga (comics)» [електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://en.wikipedia.org/wiki/Saga_(comics) (дата звернення 06.04.2026) 
9. «The art of Gerald Brom» [електронний ресурс]: стаття — Режим 
доступу: https://characterdesignreferences.com/artist-of-the-week-5/brom (дата 
звернення 01.01.2026) 
10. «The First Illustrated Books» [електронний ресурс]: стаття — Режим 
доступу: https://ilovetypography.com/2015/11/10/the-first-illustrated-books/ (дата 
звернення 27.03.2026) 
 
39 
 
11. «The Trouble with eBooks and Digital Reading» [електронний ресурс]: 
стаття — Режим доступу: https://jamesgmartin.center/2018/11/the-trouble-with-
ebooks-and-digital-
reading/?gad_source=1&gad_campaignid=22684657563&gbraid=0AAAAADYY
xPdsX03Iow4_hSZ6nNougFvYW&gclid=Cj0KCQjww8rQBhDjARIsAE43KPO1
gywoDfvHT7lsGcrrbujkRAZ7l9Aea8B26SNMt3oIyWIJvekeB-
8aAuGTEALw_wcB (дата звернення 30.04.2026) 
12. «What is Young Adult Literature? || Definition and Examples» 
[електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://liberalarts.oregonstate.edu/wlf/what-young-adult-literature-definition-and-
examples (дата звернення 11.03.2026) 
13. «Why Illustrations Are Important for Children’s Books» [електронний 
ресурс]: стаття — Режим доступу: https://teelieturnersbookclub.com/why-
illustrations-are-important-for-childrens-books/ (дата звернення 03.04.2026) 
14. «Why is reading especially important for teens?» [електронний 
ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://www.scottishbooktrust.com/articles/why-is-reading-especially-important-
for-teens (дата звернення 24.05.2026) 
15. «Артем Роговий» [електронний ресурс]: сторінка Instagram — 
Режим доступу: 
https://www.instagram.com/rogowoiart?igsh=MjJpc252ZjF1YWZn (дата 
звернення 13.01.2026) 
16. «Історія виникнення книжкової ілюстрації» [електронний ресурс]: 
стаття — Режим доступу: https://zski.com.ua/shkilna-biblioteka/uroky-
rekomendatsiji/istoriya-vynyknennya-knyzhkovoji-ilyustratsiji (дата звернення 
12.04.2026) 
17. «Мистецтво, що надихає (творчість А. Рогового)» [електронний 
ресурс]: стаття — Режим доступу: https://airkunst.com/ua/blog-single/rogovoi 
(дата звернення 13.01.2026) 
 
40 
 
18. «Олег Гавріш» [електронний ресурс]: стаття — Режим доступу: 
https://nashformat.ua/authors/oleg-gavrish-
books?srsltid=AfmBOorm2J_mh0SYVCTq2jsiddORabm-
FqNxHKos7dcbzGXvo51uquMR (дата звернення 08.01.2026) 
19. «Українська міфологія» Валерій Войтович [книга]: Розділ Б, 
«Баба». — С. 18. 
20. «Українська міфологія» Валерій Войтович [книга]: Розділ В, 
«Відьма». — С. 70. 
21. «Українська міфологія» Валерій Войтович [книга]: Розділ О, «Ох». 
— С. 351. 
  
 
41 
 
ДОДАТКИ 
 
Додаток А 
 
Рис. А.1 Картина Артема Рогового «Юдифь» 
 
Рис. А.2 Картина Артема Рогового «Замальовок дерева» 
 
Рис. А.3 Комікс «Сага» 
 
42 
 
 
Рис. А.4 Картина Джеральда Брома «LAMIA» 
  
Рис. А.5 Картина Джеральда Брома «The Long Horse (Cole from the 
Devil's Rose)» 
 
Додаток Б 
 
Рис. Б.1 Перевірка на плагіат: Персонаж Дід Ох 
 
43 
 
 
Рис. Б.2 Перевірка на плагіат: Персонаж Баба Шепчиха 
 
Рис. Б.3 Перевірка на плагіат: Персонаж Стирач 
 
 
Рис. Б.4 Книга Джеральда Брома «Krampus the Yule Lord»