ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9630| Title: | Айдентика для дитячого арт-простору |
| Authors: | Деркач, Сергій Петрович Коток, Анна Євгеніївна |
| Keywords: | айдентика;графічний дизайн;рекламний комплекс |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | У сучасному соціокультурному середовищі творчі простори для дітей та підлітків виконують не лише освітню, а й комунікаційну функцію. Вони стають місцем взаємодії, самовираження, обміну досвідом і формування спільноти. Для аудиторії віком 10–15 років особливо важливими є відчуття належності, можливість творчого пошуку та середовище, у якому можна експериментувати без страху помилки. Актуальність теми зумовлена потребою у створенні сучасної айдентики дитячого арт-простору, яка відповідала б особливостям підліткової аудиторії. Значна частина дитячих творчих студій і художніх гуртків використовує візуальні рішення, що можуть сприйматися як застарілі, надто формальні або надмірно інфантильні. Водночас підліткова аудиторія потребує більш живої, сміливої та неформальної візуальної мови, яка не лише інформує, а й створює емоційний зв’язок із простором |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9630 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Графічний дизайн) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ДипломДрукКотокАнна (2).pdf Restricted Access | 2.38 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ
Фaкультeт гуманітарних технологій
Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю
Освітня програма – «Графічний дизайн»
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн
КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA
нa тeму:
«АЙДЕНТИКА ДЛЯ ДИТЯЧОГО АРТ-ПРОСТОРУ»
Cтудeнт гpупи ДЗ-21 А. Є. Коток
Кepiвник, старший викладач
С. П. Деркач
кафедри ГДМС
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри ГДМС
О.Л. Храмова-Баранова
___ ________ 202__ рік
Черкаси 2026
Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)
Кафедра ГДМС
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн
Освітня програма – «Графічний дизайн»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
ГДМС
О.Л. Храмова-Баранова
«____» ______ 2026 ___ р.
ЗAВДAННЯ
нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa
Коток Анни Євгеніївни
1. Тeмa poбoти «Айдентика для дитячого арт-простору»
зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд « 16 « 12.2025 p. № 391/03-03
2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти 29.05.2026 .
3. Виxiднi дaнi: аналіз аналогів айдентики творчих просторів, авторський
логотип арт-простору «Середа», плакатна серія, носії айдентики та рекламна
продукція.
4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити)
Вступ. Розділ 1. Передпроєктне дослідження айдентики дитячого арт-
простору. 1.1. Дитячий арт-простір як середовище творчої взаємодії. 1.2.
Особливості цільової аудиторії 10–15 років. 1.3. Аналіз аналогів і джерел
натхнення. 1.4. Висновки передпроєктного дослідження. Розділ 2. Формування
концепції та візуальної системи арт-простору «Середа». 2.1. Концепція арт-
простору «Середа». 2.2. Авторський логотип як основа айдентики. 2.3.
Кольорова система та її варіативність. 2.4. Шрифтова система: Source Sans
Variable і авторський логотип. 2.5. Принципи гнучкої графічної системи. Розділ
3. Практична реалізація айдентики арт-простору «Середа». 3.1. Розробка
основних версій логотипу. 3.2. Плакатна серія як головний носій візуального
образу. 3.3. Стікери, шопер і рекламний носій. 3.4. Адаптація айдентики до
різних форматів. Розділ 4. Визначення патентоспроможності проєкту.
Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
5. Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1800×1800 мм.
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Пiдпиc, дaтa
Poздiл Кoнcультaнт
зaвдaння зaвдaння
видaв пpийняв
Гpaфiчнa чacтинa С. П. Деркач
Пoяcнювaльнa зaпиcкa С. П. Деркач
Кoнcультaнт з poбoти в С. П. Деркач
мaтepiaлi
Патентні дослідження І.П.Гладкова
7. Дaтa видaчi зaвдaння ____________________________________
пaтeнтниx дocлiджeнь
Кepiвник__________________________________ Деркач С.П.
(підпис)
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння _____________________
(підпис)
ЗМICТ
ВСТУП ......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АЙДЕНТИКИ
ДИТЯЧОГО АРТ-ПРОСТОРУ ............................................................................... 7
1.1. Дитячий арт-простір як середовище творчої взаємодії................................. 7
1.2. Особливості цільової аудиторії 10–15 років .................................................. 8
1.3. Аналіз аналогів і джерел натхнення ................................................................ 9
1.3.1. Projector Institute як приклад сміливої освітньої айдентики .................... 10
1.3.2. IZONE як приклад творчого хабу та ком’юніті ........................................ 10
1.3.3. The New Museum як приклад плакатної культурної комунікації............ 11
1.3.4. Handmade / risograph / texture references .................................................... 11
1.3.5. Сучасний дитячий дизайн без надмірної інфантильності ....................... 12
1.4. Висновки передпроєктного дослідження ..................................................... 13
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ТА ВІЗУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
АРТ-ПРОСТОРУ «СЕРЕДА»................................................................................ 15
2.1. Концепція арт-простору «Середа» ................................................................ 15
2.2. Авторський логотип як основа айдентики ................................................... 16
2.3. Кольорова система та її варіативність .......................................................... 17
2.4. Шрифтова система: Source Sans Variable і авторський логотип ................ 18
2.5. Принципи гнучкої графічної системи ........................................................... 20
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ АЙДЕНТИКИ АРТ-ПРОСТОРУ
«СЕРЕДА» ................................................................................................................. 22
3.1. Розробка основних версій логотипу .............................................................. 22
3.2. Плакатна серія як головний носій візуального образу ................................ 23
3.3. Стікери, шопер і рекламний носій................................................................. 26
3.4. Адаптація айдентики до різних форматів ..................................................... 28
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЄКТУ ...... 29
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 35
ДОДАТКИ ................................................................................................................. 39
4
ВСТУП
У сучасному соціокультурному середовищі творчі простори для дітей та
підлітків виконують не лише освітню, а й комунікаційну функцію. Вони стають
місцем взаємодії, самовираження, обміну досвідом і формування спільноти. Для
аудиторії віком 10–15 років особливо важливими є відчуття належності,
можливість творчого пошуку та середовище, у якому можна експериментувати
без страху помилки.
Актуальність теми зумовлена потребою у створенні сучасної айдентики
дитячого арт-простору, яка відповідала б особливостям підліткової аудиторії.
Значна частина дитячих творчих студій і художніх гуртків використовує
візуальні рішення, що можуть сприйматися як застарілі, надто формальні або
надмірно інфантильні. Водночас підліткова аудиторія потребує більш живої,
сміливої та неформальної візуальної мови, яка не лише інформує, а й створює
емоційний зв’язок із простором.
У межах кваліфікаційної роботи розробляється айдентика дитячого арт-
простору «Середа». Назва проєкту поєднує два смислові рівні: «середа» як
творче середовище та «середа» як день регулярних зустрічей. Така концепція
дозволяє розглядати арт-простір не лише як місце для занять, а як простір
взаємодії, спілкування й об’єднання людей через творчість.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка айдентики дитячого арт-
простору «Середа» засобами графічного дизайну, створення цілісної візуальної
системи та формування сучасного образу творчого середовища для дітей і
підлітків віком 10–15 років.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
– дослідити особливості сучасних дитячих і підліткових арт-просторів;
– визначити потреби цільової аудиторії віком 10–15 років у контексті
творчого середовища;
– проаналізувати аналоги та джерела натхнення сучасної айдентики
освітніх, культурних і творчих проєктів;
5
– сформувати концепцію арт-простору «Середа»;
– розробити авторський логотип і принципи його використання;
– визначити кольорову систему, шрифтову систему та графічні елементи
айдентики;
– створити серію плакатів, рекламну продукцію та носії айдентики;
– оцінити ознаки новизни та розрізняльної здатності розробленої
айдентики в межах навчального патентного дослідження.
Об’єктом дослідження є айдентика сучасних дитячих і підліткових
творчих просторів.
Предметом дослідження є засоби графічного дизайну, принципи візуальної
комунікації та методи формування айдентики дитячого арт-простору.
У процесі роботи використано методи аналізу літературних і візуальних
джерел, порівняльного аналізу аналогів, передпроєктного дослідження,
композиційного пошуку, графічного моделювання та візуальної систематизації.
Також застосовано метод навчального патентного пошуку для визначення ознак
новизни розробленої айдентики.
Практичне значення роботи полягає у створенні цілісної айдентики
дитячого арт-простору «Середа», яка може бути використана для оформлення
плакатів, стікерів, шопера, рекламних матеріалів, цифрових носіїв і просторової
комунікації. Розроблена система спрямована на формування впізнаваного образу
простору, залучення підліткової аудиторії та підтримку ідеї творчої спільноти.
Структура кваліфікаційної роботи складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі
розглянуто особливості дитячих і підліткових арт-просторів, потреби цільової
аудиторії та аналоги айдентики творчих проєктів. У другому розділі сформовано
концепцію арт-простору «Середа» та визначено принципи побудови візуальної
системи. У третьому розділі описано практичну реалізацію айдентики на
плакатах, рекламній продукції та носіях. У четвертому розділі розглянуто ознаки
новизни та розрізняльної здатності розробленої айдентики.
6
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АЙДЕНТИКИ
ДИТЯЧОГО АРТ-ПРОСТОРУ
1.1. Дитячий арт-простір як середовище творчої взаємодії
Сучасний дитячий арт-простір можна розглядати не лише як місце для
навчання художнім технікам, а як середовище творчої взаємодії. На відміну від
класичної художньої школи, де основна увага часто зосереджується на програмі,
академічній підготовці та оцінюванні результату, арт-простір має більш гнучкий
і неформальний характер. У ньому важливими є процес, спроба, помилка, робота
з матеріалами та спілкування між учасниками [17; 18; 37].
Для такого простору важливою є атмосфера безпечної творчої проби. У
творчій діяльності випадкова пляма, нерівна лінія, змішування матеріалів або
неочікуваний результат можуть стати частиною подальшого рішення [17; 26].
Тому арт-простір має підтримувати відчуття відкритості, а не створювати тиск
через правильність виконання чи порівняння робіт між собою.
Арт-простір також виконує соціальну функцію. Він дає можливість дітям і
підліткам не лише займатися творчістю, а й знайомитися, обмінюватися ідеями,
бачити різні способи роботи та відчувати себе частиною групи [13; 14]. У цьому
сенсі простір стає не просто місцем проведення занять, а середовищем, де
формується спільний досвід. Саме ця ідея є важливою для проєкту «Середа»:
творчість розглядається як спосіб взаємодії та об’єднання людей.
У сучасній культурній та освітній практиці творчі простори часто
поєднують різні формати: майстер-класи, воркшопи, відкриті заняття, події,
виставки, роботу з матеріалами та неформальне спілкування [7; 18]. Такі
формати роблять творчість доступнішою, живішою та менш прив’язаною до
суворої навчальної програми.
У цьому контексті айдентика арт-простору має виконувати ширшу роль,
ніж декоративне оформлення. Вона повинна передавати характер простору, його
цінності та атмосферу. Через логотип, кольори, типографіку, плакати, стікери,
мерч і рекламні носії формується перше враження про простір [16; 40; 42].
7
Для арт-простору «Середа» айдентика має передавати не ідею ідеального
результату, а ідею живого творчого процесу. Тому візуальна мова повинна
відображати фактурність матеріалів, колажність, сліди роботи, експеримент і
можливість різних рішень. Такий підхід дозволяє зробити дизайн не зовнішньою
прикрасою, а продовженням самої ідеї арт-простору.
Отже, дитячий арт-простір у межах цього проєкту розглядається як
середовище взаємодії, де важливими є не лише навчання чи готовий результат, а
й комунікація, спільність, експеримент і сам процес створення. Саме тому
айдентика «Середи» має бути змістовно пов’язаною з характером простору та
візуально пояснювати, що це місце для творчості, спілкування і самовираження.
1.2. Особливості цільової аудиторії 10–15 років
Цільовою аудиторією арт-простору «Середа» є діти та підлітки віком 10–
15 років. Цей віковий період є перехідним: дитина поступово відходить від
молодшого дитячого сприйняття, активніше формує власні смаки, шукає
індивідуальність і водночас потребує належності до групи [13; 14].
Підлітки уважно ставляться до того, як виглядає простір, у який їх
запрошують [33; 34]. Візуальне оформлення може бути для них маркером того,
чи є цей простір “своїм”. Якщо дизайн виглядає надто дитячим, шаблонним або
примітивним, старші діти можуть сприймати його як такий, що не відповідає
їхньому віку. Водночас надто строга або офіційна візуальна мова також може
створювати дистанцію.
Для аудиторії 10–15 років важливо знайти баланс між грою, емоційністю,
сучасністю та візуальною зрілістю. Айдентика не повинна бути повчальною або
надмірно “дитсадковою”. Вона має запрошувати до участі, створювати відчуття
свободи й показувати, що простір відкритий до різних способів творчості [24; 33;
34].
Для дітей і підлітків цього віку важливою є можливість експериментувати.
У творчому просторі це проявляється через роботу з різними матеріалами:
8
фарбою, папером, колажем, олівцем, пластичними матеріалами, фотографією
або цифровою графікою. Саме різноманітність матеріалів дає відчуття свободи й
дозволяє кожному учаснику знайти власний спосіб вираження.
Важливу роль відіграє також спілкування з ровесниками [13; 14]. Підлітки
прагнуть самостійності, але водночас шукають належності до певного кола
людей. Тому арт-простір має працювати не тільки як місце індивідуальної
творчості, а і як середовище спільного досвіду. Айдентика в такому випадку
допомагає сформувати образ спільноти через плакати, стікери, шопер,
повторювані графічні елементи та слогани.
Для цієї аудиторії доречними є рукотворні, фактурні та колажні графічні
прийоми. Нерівні краї, паперова фактура, відбитки, штрихи, плями, вирізки,
нашарування зображень або ефект ручного друку пов’язані з реальним творчим
процесом [17; 23]. Водночас ці прийоми мають бути впорядковані через форму
логотипу, композицію, шрифт і систему носіїв, щоб айдентика не
перетворювалася на випадковий набір елементів [16; 27; 38].
Отже, візуальна мова арт-простору для аудиторії 10–15 років має бути
яскравою, але не примітивною; дружньою, але не інфантильною;
експериментальною, але не хаотичною. Вона повинна показувати, що «Середа»
є місцем, де можна проявляти себе, взаємодіяти з іншими та відчувати себе
частиною творчого середовища.
1.3. Аналіз аналогів і джерел натхнення
Передпроєктне дослідження айдентики арт-простору «Середа»
передбачало аналіз прикладів сучасної візуальної комунікації освітніх,
культурних і творчих проєктів. Метою аналізу було не пряме наслідування
готових рішень, а визначення принципів, які можуть бути корисними для
створення власної айдентики: гнучкість системи, активна робота з типографікою,
плакатність, зв’язок айдентики з реальним середовищем, використання фактур і
баланс між дитячістю та сучасністю [4; 25; 26; 42].
9
Для аналізу було обрано кілька напрямів джерел натхнення: сучасні освітні
проєкти, творчі хаби, культурні інституції, handmade / risograph-естетика та
сучасний дитячий дизайн без надмірної інфантильності. Кожен із цих напрямів
розглядався з погляду того, які принципи можуть бути адаптовані для айдентики
«Середи».
1.3.1. Projector Institute як приклад сміливої освітньої айдентики
Projector Institute є прикладом сучасної освітньої інституції, візуальна
комунікація якої пов’язана з динамічністю, цифровою культурою, дизайном і
креативними індустріями [35; 36]. У його айдентиці важливими є робота з
типографікою, активними кольоровими площинами, контрастом і візуальною
гнучкістю.
Для проєкту «Середа» особливо важливим у цьому прикладі є принцип
використання тексту як графічного елементу [25; 27]. Літери можуть виконувати
не лише інформаційну функцію, а й ставати основою композиції. У сучасній
айдентиці слово або літера часто працюють як візуальна форма: збільшуються,
деформуються, займають значну частину плаката або перетворюються на модуль
системи [9; 27; 42].
У «Середі» цей принцип реалізується через авторський логотип, який може
працювати як знак, плакатна форма та основа для фактурного наповнення.
Водночас «Середа» має іншу аудиторію, ніж Projector Institute. Якщо Projector
орієнтований переважно на дорослу аудиторію та професійне навчання, то
«Середа» працює з дітьми й підлітками. Тому її айдентика має бути не лише
сміливою, а й більш емоційною, матеріальною та близькою до ручної творчості.
1.3.2. IZONE як приклад творчого хабу та ком’юніті
IZONE є прикладом творчого хабу, у якому важливими є не лише візуальні
елементи, а й сама модель простору [21]. Це середовище поєднує майстерні,
10
події, виставкові зони, спільні простори та ком’юніті. У таких проєктах
айдентика пов’язана не тільки з логотипом, а й із реальною атмосферою місця.
Для арт-простору «Середа» цей приклад важливий як модель простору, де
творчість існує в соціальному контексті [18; 21]. Айдентика такого середовища
має передавати не лише назву, а й відчуття місця, у якому відбуваються зустрічі,
робота з матеріалами, спілкування та обмін ідеями.
З IZONE для власного проєкту було взято принцип зв’язку айдентики з
реальним середовищем. Саме тому в «Середі» важливими є не тільки логотип і
плакати, а й носії, які можуть існувати в просторі та навколо нього: стікери,
шопер, рекламний носій, мольберт із плакатом. Вони допомагають створити
відчуття присутності та спільності.
1.3.3. The New Museum як приклад плакатної культурної комунікації
The New Museum є прикладом культурної інституції, айдентика якої
активно використовує плакатність, масштаб, контраст і динамічну систему
візуальних носіїв [32]. У таких проєктах плакати, афіші, цифрові носії, кольорова
палітра та типографіка стають частиною загального образу бренду [28].
Для «Середи» цей приклад важливий тим, що демонструє можливість
розглядати плакат не лише як рекламний матеріал, а як самостійне візуальне
висловлювання. Плакат може передавати характер простору через масштаб,
композицію, колір, ритм і роботу з формою [30; 31].
У проєкті «Середа» плакатна серія також виконує не тільки інформаційну
функцію. Вона демонструє різні стани візуальної системи: колажність,
графічний експеримент, паперову фактурність, роботу з фотографією та
слоганами. Завдяки цьому плакати стають головним носієм характеру арт-
простору.
1.3.4. Handmade / risograph / texture references
Окремим джерелом натхнення для айдентики «Середи» стали handmade та
risograph-підходи у графічному дизайні. Для них характерні зернистість,
11
нерівність друку, ручна недосконалість, фактура паперу, нашарування форм і
відчуття матеріальності [5; 23]. Такі прийоми створюють враження живого
процесу й дозволяють відійти від надмірно чистої цифрової графіки.
Для дитячого арт-простору ці прийоми є доречними, оскільки вони
безпосередньо пов’язані з темою ручної творчості. Папір, фарба, вирізані форми,
плями, відбитки, колаж і нерівні краї є частиною реального творчого досвіду.
Якщо айдентика використовує подібні фактури, вона стає ближчою до процесу,
який відбувається в просторі.
У проєкті «Середа» handmade-естетика проявляється у використанні
колажних фрагментів, чорно-білої графіки, паперових фактур, кольорових
площин, фотографічних фрагментів і ефекту ручного нанесення. Водночас ці
прийоми поєднуються зі сталою формою логотипу, щоб система залишалася
впізнаваною.
1.3.5. Сучасний дитячий дизайн без надмірної інфантильності
Ще одним напрямом аналізу стали приклади сучасного дитячого дизайну,
у яких дитяча тема подається не через примітивність, а через якісну графіку,
продуману форму, колір і матеріальність. У цьому контексті показовим є напрям
Kinder Modern, що розглядає дизайн для дітей як окрему сферу з власною
естетикою, історією та сучасними підходами [22].
Для проєкту «Середа» цей напрям важливий тим, що він дозволяє
відмовитися від стереотипу, ніби дизайн для дітей обов’язково має бути
спрощеним, надмірно яскравим або декоративним. Дитячість не дорівнює
примітивність [22; 33]. Простір для дітей і підлітків може мати сміливу, сучасну
та візуально якісну айдентику.
У власному проєкті цей принцип реалізується через поєднання авторської
форми логотипу, чорного фону, яскравих акцентів, фактурних елементів і
зрозумілої типографіки. Айдентика не використовує прямолінійні дитячі
символи, але зберігає енергію, гру, відкритість і матеріальність, які можуть бути
привабливими для аудиторії 10–15 років.
12
1.4. Висновки передпроєктного дослідження
Проведене передпроєктне дослідження дозволило визначити основні
принципи, які мають бути враховані під час створення айдентики дитячого арт-
простору «Середа». Насамперед встановлено, що арт-простір має розглядатися
не лише як місце для навчання художнім технікам, а як середовище творчої
взаємодії. Для нього важливими є експеримент, спілкування, проба матеріалів,
можливість помилки та формування спільноти.
Аналіз цільової аудиторії показав, що діти й підлітки віком 10–15 років
потребують візуальної мови, яка не буде надто дитячою або повчальною. Вона
має бути яскравою, живою та відкритою, але водночас достатньо сучасною і
структурованою. Для цієї аудиторії важливо, щоб дизайн не лише інформував, а
й запрошував до участі.
Аналіз аналогів і джерел натхнення дав змогу визначити кілька принципів
для подальшої розробки [21; 22; 32; 35; 36]. Від сучасних освітніх айдентик було
взято принцип активного використання літер як графічної форми. Від творчих
хабів — розуміння айдентики як продовження реального простору й ком’юніті.
Від культурних інституцій — принцип плакатності та динамічної системи носіїв.
Handmade та risograph-референси підтвердили доречність фактур, ручної
недосконалості й матеріальності. Приклади сучасного дитячого дизайну
засвідчили важливість балансу між грою та візуальною зрілістю.
На основі дослідження визначено, що айдентика «Середи» має бути
гнучкою, але впізнаваною. Її основою має стати авторський логотип, який
працює не лише як знак, а як головний графічний модуль системи. Колір у
системі може змінюватися залежно від носія та конкретної композиції, тому
основні кольори варто розглядати не як жорстке обмеження, а як прикладові
орієнтири для побудови візуальної мови.
Фактури, колажність, фотографічні фрагменти, паперова матеріальність і
ручні графічні прийоми мають виконувати не лише декоративну, а й змістову
функцію. Вони передають процес творчості, різноманітність матеріалів і
13
можливість експерименту. Саме ці елементи допомагають зробити візуальну
систему ближчою до характеру арт-простору.
Отже, результати передпроєктного дослідження стали основою для
формування концепції та подальшої розробки айдентики арт-простору «Середа».
Візуальна система має поєднувати впізнаваний логотип, гнучку роботу з
кольором, фактурність, плакатність і носії, які підтримують ідею творчої
спільноти.
14
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ТА ВІЗУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
АРТ-ПРОСТОРУ «СЕРЕДА»
2.1. Концепція арт-простору «Середа»
Концепція арт-простору «Середа» сформована на основі ідеї творчого
середовища, у якому діти та підлітки можуть взаємодіяти, експериментувати з
матеріалами, спілкуватися та проявляти власну індивідуальність. Проєкт не
передбачає образу класичної художньої школи з чіткою навчальною програмою
та оцінюванням результату. Натомість «Середа» розглядається як простір живої
творчої взаємодії, де важливими є процес, спільність, відкритість до пошуку та
можливість пробувати різні способи самовираження [7; 17; 18; 37].
Основою концепції стала назва «Середа», яка має подвійне значення. З
одного боку, це слово пов’язане з поняттям середовища — простору, у якому
люди перебувають, взаємодіють і формують спільний досвід. У межах проєкту
це значення розкривається через ідею творчого середовища, де кожен учасник
може бути частиною спільного процесу.
З іншого боку, «Середа» сприймається як день тижня. Це створює
асоціацію з регулярністю зустрічей, подіями та ритмом участі. Назва може
викликати відчуття очікування: у середу відбувається щось творче, це день для
зустрічі, роботи з матеріалами й обміну ідеями. Завдяки цьому назва працює не
лише як позначення простору, а і як елемент комунікації.
Подвійність назви дозволяє поєднати в одному образі місце, час і
спільноту. «Середа» — це не тільки фізичний простір, де проходять заняття, а й
умовне середовище, у якому виникає творча взаємодія. Така концепція
відповідає головній ідеї проєкту: об’єднувати людей через творчість.
Важливою особливістю концепції є відхід від надмірної академічності.
Простір «Середа» не протиставляється художній освіті, але пропонує інший
формат — менш формальний, більш відкритий і гнучкий. У ньому важливими є
не тільки правильність виконання чи завершений результат, а й сам шлях до
нього: проба, помилка, зміна задуму, робота з фактурою, взаємодія з іншими
учасниками.
15
Айдентика арт-простору повинна підтримувати цю концепцію [16; 40; 42].
Вона має створювати враження живого, відкритого й неформального
середовища, але водночас залишатися цілісною та впізнаваною. Через логотип,
кольори, типографіку, фактури, плакати та носії формується образ простору,
який запрошує до участі, а не повчає.
Таким чином, концепція «Середи» базується на трьох змістових опорах:
середовище, регулярна зустріч і творча спільнота. Назва формує основу для всієї
айдентики, а візуальна система має передати характер простору як місця, де
творчість є способом взаємодії, самовираження та об’єднання людей.
2.2. Авторський логотип як основа айдентики
Ключовим елементом айдентики арт-простору «Середа» є авторський
логотип. Він побудований на основі назви проєкту, однак не є звичайним
шрифтовим написом. Літери не набрані готовим шрифтом, а створені як
самостійні графічні форми [9; 27]. Це дозволяє розглядати логотип не лише як
засіб ідентифікації, а як головний візуальний модуль системи [9; 16; 42].
Основою логотипу є стилізоване слово «Середа», зібране у вертикальну
композицію. Такий формат робить знак компактним, виразним і зручним для
використання на різних носіях. Вертикальний блок добре працює у плакатній
площині, на стікерах, рекламних матеріалах і текстильних виробах.
Літери логотипу мають деформований і геометризований характер. Їхня
форма не прагне до класичної типографічної правильності, а передає ідею
творчого перетворення. Окремі елементи літер спрощені, зміщені або
перебудовані так, щоб слово сприймалося одночасно як напис і як графічний
об’єкт.
Важливу роль у побудові логотипу відіграє негативний простір [24; 25; 38].
Проміжки між літерами, внутрішні просвіти та білі ділянки працюють як частина
композиції. Вони допомагають зберегти читабельність знака, створюють
внутрішній ритм і підкреслюють модульність форми.
16
Авторський характер логотипу є важливим для айдентики «Середи»,
оскільки саме він відрізняє проєкт від готових шаблонних рішень. Логотип має
передавати характер простору: експериментальність, відкритість, роботу з
формою та матеріалом. Завдяки цьому він може працювати не лише як знак, а й
як плакатна форма, контейнер для фактур, фотографій, кольорових площин або
колажних фрагментів.
Основні варіанти логотипу подано в Додатку Б, рис. Б.1–Б.2. Вони
демонструють, що знак зберігає впізнаваність незалежно від кольорового або
фактурного рішення. Саме сталість форми дозволяє змінювати масштаб, колір і
спосіб використання логотипу без втрати цілісності айдентики.
Отже, авторський логотип є основою візуальної системи арт-простору
«Середа». Він поєднує функцію знака, плакатної форми та графічного модуля.
Завдяки вертикальній композиції, геометризованій формі літер і роботі з
негативним простором логотип передає характер простору як відкритого
середовища для творчості й експерименту.
2.3. Кольорова система та її варіативність
Кольорова система айдентики арт-простору «Середа» побудована не як
жорстко закріплена палітра, а як гнучкий набір кольорових принципів. Основні
кольори, представлені в айдентиці, виконують роль прикладу та орієнтира для
подальшої роботи з візуальною системою. Це важливо, оскільки сама концепція
арт-простору передбачає експеримент, різноманітність матеріалів і можливість
змінювати візуальне наповнення залежно від носія.
У системі використовуються контрастні та активні кольори: чорний, білий
або молочний, жовтий, синій, бірюзовий, малиновий, фіолетовий та інші
насичені відтінки. Вони можуть змінюватися залежно від конкретного плаката,
стікера, шопера або рекламного носія. Тому колір у цій айдентиці працює не як
обмеження, а як інструмент створення настрою, ритму й емоційної виразності
[10; 19; 20].
17
Чорний колір виконує структурну функцію. Він створює сильний
контраст, підкреслює форму логотипу та додає айдентиці більш зібраного,
сучасного і трохи дорослішого характеру. Саме чорний фон у плакатах
допомагає втримати активні кольори й різні фактури в межах єдиної композиції.
Він не дає системі виглядати надто хаотичною або надмірно декоративною.
Білий і молочний кольори виконують роль візуальної паузи [24; 38]. Вони
можуть з’являтися у фактурі паперу, у негативному просторі логотипу, у шопері
або в окремих елементах носіїв. Завдяки світлим ділянкам активна графіка
отримує більше повітря, а складні фактури не перевантажують композицію.
Яскраві кольори — жовтий, синій, бірюзовий, малиновий, фіолетовий та
інші — використовуються як емоційні й комунікаційні акценти. Вони
допомагають зробити айдентику помітною для підліткової аудиторії, але не
зводять її до примітивної “дитячої” палітри. У поєднанні з чорним фоном ці
кольори виглядають більш сміливо, плакатно й сучасно.
Важливо, що візуальна система «Середи» допускає зміну кольорів. Один і
той самий логотип може бути чорним, жовтим, синім, малиновим або
фактурним. У плакатній серії кожен плакат може мати власну кольорову
домінанту, але завдяки спільній формі логотипу, чорному фону, акцентним
стікерам і повторюваній композиційній логіці серія залишається цілісною.
Таким чином, кольорова система «Середи» є відкритою та варіативною.
Основні кольори виступають прикладом можливих рішень, а не жорстким
обмеженням. Такий підхід відповідає характеру арт-простору, де творчість не
зводиться до одного правильного варіанта, а передбачає експеримент, зміну
матеріалів, настроїв і візуальних станів.
2.4. Шрифтова система: Source Sans Variable і авторський логотип
Шрифтова система айдентики арт-простору «Середа» побудована на
поєднанні авторського логотипу та допоміжного шрифту Source Sans Variable.
Авторський логотип відповідає за характер і впізнаваність візуальної системи,
18
тоді як Source Sans Variable забезпечує читабельність, порядок і зручність
текстової комунікації.
Логотип «Середи» має активну графічну форму. Його літери деформовані,
геометризовані й зібрані в цілісний вертикальний блок. Через це знак привертає
увагу і може використовуватися як головний візуальний елемент композиції.
Однак така виразна форма не повинна дублюватися у всіх текстових елементах,
оскільки це могло б зробити систему важкою для сприйняття. Саме тому для
інформаційних текстів обрано більш нейтральний і читабельний шрифт [12; 15;
27; 29].
Source Sans Variable використовується для підписів, інформаційних блоків,
коротких повідомлень, рекламних текстів, нижніх смуг у плакатах, мокапів і
презентаційних матеріалів. Його форма є достатньо стриманою, сучасною та
зрозумілою для читання. Завдяки цьому шрифт не конкурує з авторським
логотипом, а врівноважує його активний характер.
Важливо, що Source Sans Variable не використовується як головний
декоративний елемент айдентики. Його роль полягає у забезпеченні
функціональності. У плакатах, рекламних матеріалах або цифрових публікаціях
текст має бути швидко прочитаний і зрозумілий. Для аудиторії 10–15 років це
особливо важливо, оскільки візуальна система може бути сміливою й
експериментальною, але основна інформація має залишатися доступною.
Перевагою Source Sans Variable є його варіативність. Завдяки різним
можливостям налаштування товщини та накреслення він може
використовуватися і для дрібних підписів, і для коротких акцентних фраз. Це
дозволяє адаптувати типографіку до різних носіїв, зберігаючи єдиний характер
текстової комунікації.
Поєднання авторського логотипу з Source Sans Variable дозволяє створити
баланс між експериментом і структурою. Логотип передає творчу, живу й
нестандартну частину айдентики, а допоміжний шрифт додає системі зібраності.
Завдяки цьому айдентика не перетворюється на хаотичний набір фактур,
19
кольорів і форм, а зберігає зрозумілу ієрархію: логотип — головний візуальний
акцент, Source Sans Variable — шрифт для інформації.
Таким чином, шрифтова система «Середи» побудована на чіткому
розподілі ролей. Авторський логотип формує характер і впізнаваність бренду, а
Source Sans Variable забезпечує читабельну та впорядковану текстову
комунікацію. Це дозволяє поєднати експериментальність арт-простору з
практичною зручністю використання айдентики на різних носіях.
2.5. Принципи гнучкої графічної системи
Айдентика арт-простору «Середа» побудована як гнучка графічна система
[16; 40; 42]. Це означає, що вона не обмежується одним незмінним варіантом
логотипу або фіксованим набором носіїв. Система передбачає можливість
змінювати фактуру, масштаб, колірні поєднання та спосіб використання
графічних елементів залежно від конкретного формату. Водночас вона зберігає
впізнаваність завдяки сталим елементам.
До сталих елементів айдентики належить насамперед форма логотипу.
Саме вона є головним ідентифікатором проєкту. Навіть якщо змінюється колір,
фактура або матеріальність, структура знака залишається впізнаваною.
Вертикальна композиція, геометризовані літери, внутрішній ритм і негативний
простір забезпечують цілісність системи.
Ще одним сталим елементом є композиційна логіка. У системі «Середи»
логотип часто використовується як велика форма, що займає значну частину
площини. Це особливо помітно у плакатній серії, де знак стає основою всієї
композиції. Такий принцип дозволяє зробити айдентику сміливою, плакатною та
помітною.
Змінними елементами системи є фактура, масштаб, колір, фотографічні
фрагменти, колажність, матеріальність і формат носія. Саме ці елементи
дозволяють айдентиці залишатися живою і не повторюватися буквально. Один і
той самий логотип може бути поданий як чистий знак, як паперова форма, як
контейнер для фотографій, як колажна площина або як фактурний принт.
20
Фактура є одним із найважливіших змінних елементів. Вона дозволяє
передавати різні стани творчості: ручний жест, матеріальність паперу,
випадковість лінії, енергію кольорових фрагментів, процес малювання або
аплікації. Завдяки фактурам айдентика не виглядає стерильною, а наближається
до середовища, у якому працюють із матеріалами.
Колажність також є важливим принципом системи. Вона дозволяє
поєднувати різні візуальні фрагменти — малюнки, фотографії, папір, графіку,
сліди фарби, текстури та кольорові площини. Такий підхід відповідає характеру
арт-простору, де різні матеріали можуть накладатися один на одного й
утворювати новий результат.
Формат носія впливає на вигляд системи [11; 24; 42]. На плакаті логотип
може бути великим і домінантним, на стікері — компактним, на шопері —
функціональним елементом мерчу, у презентаційному банері — частиною
загальної системи. Гнучкість дозволяє адаптувати айдентику до різних задач без
втрати впізнаваності.
Таким чином, графічна система арт-простору «Середа» поєднує сталі та
змінні елементи. Сталі елементи — форма логотипу, вертикальна композиція,
контраст, плакатність і типографічна ієрархія — забезпечують цілісність. Змінні
елементи — колір, фактура, фотографія, колажність, масштаб і формат носія —
дозволяють системі залишатися різноманітною й пов’язаною з творчим
процесом. Завдяки цьому айдентика може змінюватися, але не втрачати свого
характеру.
21
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ АЙДЕНТИКИ АРТ-ПРОСТОРУ
«СЕРЕДА»
3.1. Розробка основних версій логотипу
Практична реалізація айдентики арт-простору «Середа» розпочалася з
розробки авторського логотипу. Саме він став головним елементом системи, на
основі якого надалі створювалися плакати, стікери, шопер, рекламний носій та
інші елементи візуальної комунікації. Основним завданням було створити знак,
який міг би працювати не лише як назва простору, а як самостійна графічна
форма [9; 16; 42].
Логотип побудований на основі слова «Середа», однак він не набраний
готовим шрифтом. Літери створені як авторські графічні елементи, об’єднані у
вертикальну композицію. Такий підхід дозволив зробити знак більш виразним і
відмінним від стандартного текстового напису. У результаті логотип
сприймається одночасно як слово, як графічний знак і як модуль, який можна
адаптувати до різних носіїв.
Основним варіантом логотипу є чорно-біла версія. Вона найчіткіше
демонструє конструкцію знака, оскільки не відволікає увагу на додаткові
кольорові або фактурні ефекти. Чорний колір підкреслює форму літер,
негативний простір і загальну вертикальну структуру. Саме цей варіант можна
використовувати як базовий у випадках, коли потрібна максимальна
читабельність, контрастність і технічна універсальність.
Окрім базового чорного варіанта, були розроблені кольорові версії
логотипу. Вони демонструють, що знак може змінювати колір залежно від носія
та композиційного рішення, але при цьому зберігати впізнаваність. У межах
айдентики кольори не розглядаються як жорстке обмеження, а працюють як
приклади можливих візуальних станів системи. Завдяки цьому логотип може
бути чорним, жовтим, синім, бірюзовим, малиновим або іншим залежно від
конкретної задачі.
Важливо, що у всіх версіях логотип зберігає однакову форму. Змінюється
лише колір або подальше фактурне наповнення, але структура знака залишається
22
сталою. Це забезпечує впізнаваність айдентики незалежно від носія. Логотип
може бути використаний у чистій графічній формі, як кольорова площина, як
фактурний елемент або як контейнер для фотографічного чи колажного
наповнення.
Вертикальна форма логотипу стала важливою практичною перевагою [24;
30; 38]. Вона добре працює у форматі плаката, оскільки дозволяє знаку займати
значну частину площини й бути головним композиційним акцентом. На стікерах
така форма виглядає компактною і цілісною, а на шопері дозволяє створити
помітний принт, який читається навіть без великої кількості додаткових
декоративних елементів.
У межах айдентики логотип виконує кілька функцій. По-перше, він є
самостійним знаком арт-простору. По-друге, він може використовуватися як
композиційний модуль, навколо якого будується плакат або інший носій. По-
третє, внутрішні форми літер можуть працювати як площини для фактур,
фотографій, кольорових заливок або колажних фрагментів. Це розширює
можливості використання логотипу і робить його основою гнучкої графічної
системи.
Основні версії логотипу подано в Додатку Б, рис. Б.1–Б.2. У додатку
показано базові кольорові рішення та чорно-білий варіант знака. Вони
демонструють, що логотип може працювати як у стриманій монохромній подачі,
так і в активному кольоровому форматі, зберігаючи при цьому свою форму, ритм
і впізнаваність.
Отже, розробка основних версій логотипу стала базою для подальшої
практичної реалізації айдентики. Авторська вертикальна форма дала можливість
використовувати знак не лише як маркування, а як повноцінний графічний
інструмент, що може змінювати масштаб, колір, фактуру та спосіб застосування.
3.2. Плакатна серія як головний носій візуального образу
Одним із головних елементів практичної реалізації айдентики арт-
простору «Середа» стала плакатна серія. Саме плакати найповніше
23
демонструють можливості створеної графічної системи, оскільки поєднують
логотип, колір, фактуру, композицію, слогани та загальний емоційний характер
проєкту. Плакат у цій айдентиці виконує не лише інформаційну функцію, а й
формує візуальний образ простору [11; 30; 31].
Усі плакати серії побудовані на використанні великої форми логотипу.
Завдяки цьому серія зберігає цілісність, навіть якщо кожен плакат має власний
характер і візуальний прийом. Логотип у плакатах не виступає маленьким
службовим знаком у куті, а стає головною композиційною домінантою [30; 39].
Це дозволяє зробити айдентику помітною, виразною та легко впізнаваною.
Спільними елементами плакатної серії є чорний фон, велика форма
авторського логотипу, акцентний стікер зі слоганом, нижня інформаційна смуга
та використання шрифту Source Sans Variable для текстових елементів. Ці
елементи формують єдину систему, тоді як внутрішнє наповнення літер
змінюється залежно від ідеї конкретного плаката.
Перший плакат побудований на колажному принципі. Усередині літер
поєднуються фрагменти малюнків, кольорові площини, графічні лінії,
аплікаційні та декоративні елементи. Його основна функція — передати
емоційність, живість і різноманітність творчого процесу. Такий плакат виглядає
найактивнішим у серії й демонструє арт-простір як місце, де можуть співіснувати
різні матеріали, стилі та індивідуальні підходи.
Колажність у першому плакаті пов’язана з ідеєю творчого пошуку. Вона
передає відчуття, що учасник може працювати не за єдиним зразком, а збирати
власне рішення з різних візуальних фрагментів. Завдяки цьому плакат підтримує
слоган «Малюй майбутнє» та створює образ простору, відкритого до
експерименту, гри й особистого бачення.
Другий плакат має більш графічний і контрастний характер. Його основою
є чорно-біла візуальна мова, побудована на типографічних, ручних і фактурних
фрагментах. Такий прийом робить плакат більш експериментальним і
авангардним, але водночас він залишається частиною серії завдяки спільній
композиційній структурі, чорному фону, акцентному стікеру та нижній смузі.
24
Монохромність другого плаката виконує важливу функцію: вона
врівноважує яскравість першого та третього плакатів. Чорно-білі фрагменти
створюють сильний графічний контраст, підкреслюють форму логотипу та
демонструють, що айдентика може працювати не лише через колір, а й через
ритм, фактуру, пляму та лінію. Малиновий акцент у стікері й нижній смузі додає
плакату емоційності та пов’язує його з загальною системою.
Третій плакат побудований на паперово-фактурному принципі. У ньому
використано кольорові площини з текстурою паперу, а також фотографічний
фрагмент творчого процесу. Такий плакат має більш зібраний і матеріальний
характер. Він демонструє логотип як систему кольорових форм, які можуть
нагадувати вирізані або накладені елементи з паперу, тканини чи іншого
матеріалу.
На відміну від першого плаката, де переважає колажна енергія, і другого,
де домінує графічний контраст, третій плакат показує більш структуровану
сторону айдентики. Він передає матеріальність і предметність творчого процесу.
Фотографічний фрагмент усередині однієї з літер підкреслює зв’язок айдентики
з реальними заняттями, матеріалами та діями учасників.
Нижня інформаційна смуга на плакатах виконує функцію практичної
комунікації. У ній подано напрями занять: малювання, ліплення, колаж, розпис
на тканині. Такий прийом дозволяє поєднати виразний плакатний образ із
конкретною інформацією про діяльність арт-простору. Використання однакової
структури нижньої смуги в усій серії допомагає підтримати цілісність плакатів.
Акцентні стікери зі слоганом працюють як додаткові емоційні
повідомлення. Вони нагадують наліпки або вирізані форми, близькі до
підліткової візуальної культури. Слоган «Малюй майбутнє» підкреслює ідею
творчості як способу уявляти, змінювати й створювати власне бачення. Він не
повчає аудиторію, а звертається до неї прямо й активно.
Таким чином, три плакати демонструють різні стани айдентики. Перший
плакат передає колажність, емоцію й різноманітність творчих підходів. Другий
— графічний експеримент, контраст і авангардність. Третій — матеріальність,
25
паперову фактуру й зв’язок із реальним процесом роботи. Разом вони показують,
що айдентика «Середи» може бути гнучкою, але залишатися цілісною.
Плакатна серія подана в Додатку В, рис. В.1–В.4. Загальний вигляд серії
демонструє, як один логотип може ставати основою різних композиційних
рішень. Окремі плакати показують різні способи роботи з фактурою,
фотографією, кольором і масштабом, що підтверджує гнучкість розробленої
системи.
3.3. Стікери, шопер і рекламний носій
Окрім плакатної серії, айдентика арт-простору «Середа» була адаптована
до додаткових носіїв: стікерів, шопера та рекламного носія. Ці елементи мають
важливе значення для комунікації проєкту, оскільки дозволяють перенести
айдентику за межі плакатної площини та зробити її частиною повсякденного
використання [16; 40; 42].
Стікери є одним із найбільш доречних носіїв для підліткової аудиторії [33;
34]. Вони пов’язані з персоналізацією речей і можуть використовуватися на
скетчбуках, телефонах, ноутбуках, пеналах, папках або інших особистих
предметах. Для аудиторії 10–15 років такий формат є близьким, оскільки він
дозволяє не лише отримати елемент айдентики, а й самостійно вирішити, де і як
його використати.
У межах айдентики «Середи» стікери працюють як малі носії спільноти
[13; 14; 42]. Вони можуть поширювати знак простору поза його межами та
створювати відчуття причетності. Якщо учасник використовує стікер на
власному предметі, айдентика стає частиною його особистого простору. Таким
чином, стікери виконують не лише декоративну, а й комунікаційну функцію.
Дизайн стікерів базується на використанні логотипу та його варіацій.
Завдяки компактній вертикальній формі знак добре працює в малому масштабі.
Він зберігає цілісність і залишається помітним навіть у форматі невеликої
наліпки. Різні кольорові або фактурні варіанти можуть використовуватися для
26
створення серії, у якій кожен стікер має власний характер, але всі вони належать
до однієї системи [46].
Шопер є іншим важливим носієм айдентики [40; 42]. Він має практичну
функцію, оскільки може використовуватися для перенесення скетчбуків, паперу,
пеналів, фарб, творчих матеріалів або особистих речей. Водночас шопер працює
як мобільний рекламний носій, який переносить айдентику за межі арт-простору
й робить її видимою у міському середовищі.
Під час адаптації логотипу до шопера важливо було зберегти баланс між
декоративністю та функціональністю. Вертикальна форма знака дозволяє
створити помітний принт, який не потребує великої кількості додаткових
елементів. Логотип може бути розміщений як центральний акцент, як великий
фрагмент або як частина загальної композиції з урахуванням формату
текстильного виробу [45].
Шопер також підтримує ідею спільноти. На відміну від одноразового
рекламного матеріалу, він може використовуватися багаторазово і ставати
частиною повсякденного життя учасника. Завдяки цьому айдентика «Середи» не
залишається тільки в межах простору, а продовжує працювати в інших
контекстах.
Рекламний носій у вигляді плаката на мольберті пов’язаний із самою
тематикою арт-простору. Мольберт асоціюється з художньою практикою,
процесом малювання, майстернею та творчою роботою. Тому такий формат
виглядає доречніше, ніж випадкове розміщення плаката на стандартній
рекламній конструкції. Він підсилює зв’язок між айдентикою та змістом
простору [44].
Плакат на мольберті сприймається не лише як реклама, а як частина
творчого середовища. Він може бути розміщений біля входу, у приміщенні, під
час події або воркшопу. Завдяки цьому носій не відокремлюється від контексту,
а підтримує загальну атмосферу арт-простору.
Носії айдентики та рекламна продукція подані в Додатку Г, рис. Г.1–Г.3.
Вони демонструють, що розроблена система може працювати не лише у
27
плакатному форматі, а й у предметному середовищі. Стікери, шопер і рекламний
носій розширюють комунікацію «Середи» та допомагають сформувати візуальну
присутність простору в повсякденному житті аудиторії.
3.4. Адаптація айдентики до різних форматів
Айдентика арт-простору «Середа» адаптована до друкованих, предметних
і презентаційних форматів [16; 40; 42]. У плакатах логотип використовується як
велика композиційна форма, у стікерах — як компактний знак, у шоперах — як
декоративний і функціональний принт, а в рекламному носії — як частина
просторової комунікації.
Основою адаптації є сталість форми логотипу. Незалежно від зміни
кольору, фактури чи масштабу знак залишається впізнаваним. Це дозволяє
створювати різні носії без втрати цілісності айдентики.
У друкованих носіях система працює через контраст, масштаб і фактуру.
Плакати використовують великі літерні форми, активні кольори, чорний фон і
різні способи візуального наповнення. Стікери адаптують ті самі принципи до
меншого формату. Шопер переносить айдентику на текстильний виріб, де знак
стає частиною повсякденного предмета.
У цифровому середовищі айдентика може використовуватися для
публікацій у соціальних мережах, анонсів подій, обкладинок, сторіз або
інформаційних повідомлень [11; 24; 34]. Для цього важливо зберегти сталі
елементи: форму логотипу, принцип контрасту, Source Sans Variable як
допоміжний шрифт і роботу з великою графічною формою.
Система може надалі розширюватися: на її основі можна створювати нові
афіші, публікації для соціальних мереж, навігаційні елементи, бейджі або
додатковий мерч. Такий підхід відповідає характеру арт-простору як відкритого
середовища, що допускає зміну форм, матеріалів і способів комунікації.
28
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЄКТУ
Визначення патентоспроможності дипломного проєкту бакалавра за
темою: «Айдентика для дитячого арт-простору» може бути встановлена за умов
наявності новизни, відсутності плагіату та елементів наслідування у кожному із
складових проєкту.
а) пояснювальна записка (далі — текст);
б) графічна частина (далі — графіка);
в) робота в матеріалі (далі —стікери);
г) назва проєкту (далі — знак).
Для зазначених складових необхідна перевірка на наявність ознак новизни,
самостійності виконання та відсутності прямого копіювання.
Зазначені складові проєкту належать до різних об'єктів інтелектуальної
власності і підпадають під дію різних законів, і тому визначення новизни цих
об'єктів різне. Так, знак дипломної роботи належить до об'єктів промислової
власності і підпадає під дію закону про охорону прав на знаки для товарів і
послуг. Тому новизна позначення виявляється у ході проведення патентного
дослідження
Перевірка текстової частини роботи здійснюється з використанням
спеціалізованої системи перевірки на плагіат Turnitin. Для перевірки графічних
матеріалів, логотипу, плакатної серії та елементів айдентики використовувався
пошук графічних збігів за допомогою системи TinEye,. Результати перевірки
наведені у Додатку Д, рис. Д.1–Д.8.
Основним об’єктом перевірки у межах даної роботи є авторський логотип
арт-простору «Середа». Назва використовується у межах проєкту як брендове
позначення дитячого арт-простору та пов’язана з ідеєю творчого середовища і
регулярних зустрічей.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг», правова охорона може надаватися позначенню, якщо воно не
суперечить законодавству та не має підстав для відмови у наданні правової
охорони [3]. Розроблений логотип не містить державної символіки, офіційних
29
емблем, гербів, прапорів, назв держав, нагород або інших елементів,
використання яких обмежується законодавством. Також він не містить
елементів, що можуть суперечити публічному порядку або моральним засадам.
Для визначення новизни логотипу та графічної системи було проведено
пошук і порівняння з аналогами у сфері освітніх, культурних і творчих просторів.
До аналізу було залучено приклади Projector Institute, IZONE, The New Museum,
а також референси handmade-естетики, плакатної графіки та сучасного дитячого
дизайну [21; 22; 32; 35; 36]. Зазначені приклади були використані не як джерела
копіювання, а як матеріал для аналізу принципів побудови айдентики.
Projector Institute демонструє активне використання типографіки,
контрасту та гнучкої візуальної системи. Проте графічне вирішення логотипу
«Середа» відрізняється від цього аналога за формою, композицією та цільовою
аудиторією. У проєкті «Середа» використано авторський вертикальний знак,
орієнтований на дитячо-підлітковий арт-простір, а не на професійну освітню
інституцію.
IZONE розглядається як приклад творчого хабу та ком’юніті. Спільною
ознакою з проєктом «Середа» є зв’язок айдентики з ідеєю простору та спільної
творчої діяльності. Водночас логотип, графічна система та носії «Середи» мають
іншу структуру, іншу пластику знака та іншу вікову спрямованість.
The New Museum є прикладом плакатної культурної комунікації. Для
проєкту «Середа» цей приклад важливий як підтвердження ролі плаката у
формуванні візуального образу. Водночас плакатна серія «Середи» має власну
основу: авторський логотип, чорний фон, колажне або фактурне наповнення
літер, акцентні слогани та нижні інформаційні смуги.
У процесі порівняння не було виявлено тотожних графічних рішень серед
розглянутих аналогів. Спільними є лише загальні принципи сучасного
графічного дизайну: використання великої форми, контрасту, плакатності,
гнучкої системи та фактурності. Однак ці принципи реалізовані у проєкті
«Середа» через власну назву, авторський логотип, іншу композицію, іншу
цільову аудиторію та інший набір носіїв.
30
Окремим елементом проєкту є плакатна серія. Вона складається з трьох
плакатів, побудованих на основі одного логотипу, але з різним візуальним
наповненням. Перший плакат має колажний характер і передає різноманітність
творчого процесу. Другий побудований на чорно-білій графіці та демонструє
експериментальний характер айдентики. Третій використовує паперово-
фактурні елементи та фотографічний фрагмент, що підкреслює зв’язок із
реальним творчим процесом. Усі три плакати об’єднані спільною
композиційною логікою, чорним фоном, великою формою логотипу, акцентним
стікером та нижньою інформаційною смугою.
Новоствореним об’єктом у межах проєкту є цілісна айдентика дитячого
арт-простору «Середа». Її особливість полягає у поєднанні авторського
вертикального логотипу, гнучкої кольорової системи, колажних і фактурних
прийомів, плакатної серії та носіїв, орієнтованих на аудиторію дітей і підлітків
віком 10–15 років.
Стікери, шопер і рекламний носій демонструють практичне використання
айдентики. Вони не є самостійними об’єктами патентного дослідження, але
підтверджують можливість адаптації логотипу та графічної системи до різних
форматів. Mockup-шаблони, використані для демонстрації носіїв, не є
авторським результатом цієї роботи та виконують лише допоміжну
презентаційну функцію [44; 45; 46]. Авторським результатом є розміщення
розробленої айдентики на відповідних носіях.
Для перевірки графічних матеріалів доцільно використовувати сервіси
зворотного пошуку зображень, зокрема TinEye, Google Images або Google Lens
[41]. У межах відкритого пошуку не виявлено прямих збігів, які б свідчили про
тотожність розробленого логотипу та плакатної серії з уже наявними
візуальними рішеннями.
Дипломний проект бакалавра за темою: «Айдентика для дитячого Арт
простору» можна вважати патентоспроможним, тому що всі складові проекту
мають підтверджений рівень новизни, вільний від плагіату і факту наслідування.
31
ВИСНОВКИ
У процесі виконання кваліфікаційної роботи було розроблено айдентику
дитячого арт-простору «Середа», орієнтованого на аудиторію дітей і підлітків
віком 10–15 років. Основна ідея проєкту полягає у створенні сучасного творчого
середовища, яке об’єднує людей через спільну діяльність, експеримент, роботу з
матеріалами та живу взаємодію.
У першому розділі було проведено передпроєктне дослідження дитячих і
підліткових арт-просторів. Визначено, що арт-простір відрізняється від
класичної художньої школи більш відкритим і гнучким форматом. У такому
середовищі важливим є не лише готовий результат, а й сам процес творчості:
проба матеріалів, можливість помилки, спілкування та відчуття належності до
спільноти. Також було проаналізовано особливості цільової аудиторії 10–15
років і встановлено, що для неї візуальна мова має бути яскравою, сучасною та
емоційною, але не надмірно дитячою або примітивною.
У межах аналізу аналогів було розглянуто приклади сучасної айдентики
освітніх, культурних і творчих просторів. Projector Institute було проаналізовано
як приклад сміливої освітньої айдентики з активним використанням
типографіки. IZONE розглянуто як приклад творчого хабу, де айдентика
пов’язана з реальною атмосферою простору та ком’юніті. The New Museum став
прикладом плакатної культурної комунікації, у якій носії формують загальний
образ інституції. Також було враховано handmade / risograph-естетику та сучасні
підходи до дитячого дизайну без надмірної інфантильності.
У другому розділі сформовано концепцію арт-простору «Середа» та
визначено принципи побудови його візуальної системи. Назва «Середа»
розкрита як багатозначна: з одного боку, вона означає творче середовище, а з
іншого — день регулярних зустрічей. Завдяки цьому назва створює відчуття
місця, події та спільноти. Така концепція стала основою для створення
айдентики, яка має передавати відкритість, експериментальність і живий
характер простору.
32
Основним елементом айдентики став авторський логотип. Він не набраний
готовим шрифтом, а створений як самостійна графічна форма. Літери логотипу
деформовані, геометризовані та зібрані у вертикальний блок. Негативний
простір між літерами є частиною композиції та допомагає зберегти внутрішній
ритм знака. Логотип може працювати як самостійний знак, плакатна форма та
модуль для різних носіїв.
Було визначено, що кольорова система айдентики не є жорстко
закріпленою палітрою. Основні кольори виступають прикладами можливих
рішень і можуть змінюватися залежно від носія, композиції та візуального
завдання. Такий підхід відповідає характеру арт-простору, де важливими є
експеримент, варіативність і робота з різними матеріалами.
У шрифтовій системі використано Source Sans Variable як допоміжний
шрифт для текстової комунікації. Авторський логотип формує характер і
впізнаваність айдентики, тоді як Source Sans Variable забезпечує читабельність,
порядок і зручність використання в підписах, інформаційних блоках, плакатах і
презентаційних матеріалах.
У третьому розділі описано практичну реалізацію айдентики. Було
розроблено основні версії логотипу, плакатну серію, стікери, шопери та
рекламний носій. Плакатна серія стала головним носієм візуального образу арт-
простору. Перший плакат побудований на колажному принципі та передає
різноманітність творчого процесу. Другий плакат має чорно-білий графічний
характер і демонструє експериментальність системи. Третій плакат
використовує паперово-фактурне наповнення та фотографічний фрагмент, що
підкреслює зв’язок із реальним творчим процесом.
Носії айдентики розширюють комунікацію проєкту. Стікери є форматом,
близьким до підліткової аудиторії, оскільки можуть використовуватися для
персоналізації особистих речей. Шопер виконує практичну функцію та
переносить айдентику за межі простору. Рекламний носій у вигляді плаката на
мольберті пов’язаний із художньою тематикою та сприймається як частина
творчого середовища.
33
У четвертому розділі було розглянуто ознаки патентоспроможності та
авторської новизни проєкту. Визначено, що основними об’єктами перевірки є
пояснювальна записка, авторський логотип, плакатна серія, носії айдентики та
загальна візуальна система. У межах відкритого пошуку не виявлено прямих
збігів, які б свідчили про тотожність розробленого логотипу та графічної системи
з уже наявними рішеннями. Остаточний висновок щодо можливості реєстрації
знака може бути зроблений лише після офіційної експертизи уповноваженим
органом.
Отже, у результаті роботи було створено цілісну візуальну систему для
дитячого арт-простору «Середа». Айдентика поєднує авторський логотип,
гнучку кольорову систему, читабельну шрифтову основу, колажні й фактурні
прийоми, плакатну серію та носії, орієнтовані на підліткову аудиторію.
Розроблена система відповідає концепції простору як місця творчої взаємодії та
може бути використана для подальшого розвитку бренду, оформлення подій,
рекламної комунікації, мерчу та цифрових матеріалів.
34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДСТУ 3575-97. Патентні дослідження. Основні положення та
порядок проведення. Чинний від 1998-01-01.
2. Про авторське право і суміжні права : Закон України від
01.12.2022 № 2811-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2811-20
3. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг : Закон
України від 15.12.1993 № 3689-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3689-
12
4. Ковальчук М. О., Колесник Н. Є. Графічний дизайн та комп’ютерна
графіка : монографія. Житомир : ТОВ «505», 2020.
5. Колосніченко М. В. та ін. Графічний дизайн в інформаційному та
візуальному просторі : колективна монографія. Київ :
КНУТД, 2022.
6. Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ. URL:
https://sis.nipo.gov.ua/
7. Храмова-Баранова О. Л., Деркач С. П., Галицька О. В.,
Кудревич В. В. Навчально-методичний посібник з дисципліни
«Концептуальне проєктування в графічному дизайні». Черкаси : ЧДТУ,
2025. URL: https://elib.chdtu.edu.ua/e-books/6485
8. Adobe Fonts. Source Sans 3 Variable. URL:
https://fonts.adobe.com/fonts/source-sans-3-variable
9. Airey D. Logo Design Love: A Guide to Creating Iconic Brand Identities.
2nd ed. Berkeley : New Riders, 2014.
10. Albers J. Interaction of Color. New Haven : Yale University Press, 2013.
11. Ambrose G., Harris P. The Fundamentals of Graphic Design.
Lausanne : AVA Publishing, 2009.
12. Ambrose G., Harris P. The Fundamentals of Typography.
Lausanne : AVA Publishing, 2011.
13. American Psychological Association. Developing Adolescents: A
Reference for Professionals. Washington : APA, 2002. URL:
35
https://www.apa.org/topics/teens/developing-adolescents-professionals-
reference
14. Branje S. Adolescent Identity Development in Context. Current Opinion
in Psychology. 2022.
15. Bringhurst R. The Elements of Typographic Style. 4th ed.
Vancouver : Hartley & Marks, 2012.
16. Budelmann K., Kim Y., Wozniak C. Brand Identity Essentials: 100
Principles for Designing Logos and Building Brands. Beverly : Rockport Publishers,
2010.
17. Dewey J. Art as Experience. New York : Perigee Books, 2005.
18. Fancourt D., Finn S. What is the evidence on the role of the arts in
improving health and well-being? A scoping review. Copenhagen : WHO Regional
Office for Europe, 2019.
19. Heller E. Psychology of Colour: How Colours Affect Our Emotions and
Reason. London : Laurence King Publishing, 2009.
20. Itten J. The Art of Color: The Subjective Experience and Objective
Rationale of Color. New York : Van Nostrand Reinhold, 1973.
21. IZONE Creative Community / Creative Hubs Network. URL:
https://creativehubs.net/hub.php?id=72
22. Kinder Modern : офіційний сайт. URL: https://kindermodern.com/
23. Koren L. Wabi-Sabi for Artists, Designers, Poets & Philosophers.
Point Reyes : Imperfect Publishing, 2008.
24. Lidwell W., Holden K., Butler J. Universal Principles of Design.
Beverly : Rockport Publishers, 2010.
25. Lupton E., Phillips J. C. Graphic Design: The New Basics. 2nd ed.
New York : Princeton Architectural Press, 2015.
26. Lupton E. Graphic Design Thinking: Beyond Brainstorming. New York :
Princeton Architectural Press, 2011.
27. Lupton E. Thinking with Type: A Critical Guide for Designers, Writers,
Editors, & Students. 2nd ed. New York : Princeton Architectural Press, 2010.
36
28. Meggs P. B., Purvis A. W. Meggs’ History of Graphic Design. 6th ed.
Hoboken : Wiley, 2016.
29. Adobe Fonts GitHub. Source Sans. URL: https://github.com/adobe-
fonts/source-sans
30. Müller-Brockmann J. Grid Systems in Graphic Design. Zurich :
Niggli, 2017.
31. Müller-Brockmann J. History of the Poster. Zurich : Phaidon Press, 2004.
32. New Museum. Brand Guidelines. URL:
https://cdnc.heyzine.com/files/uploaded/289cff4f50b117fc0e34e8598f92748aa
dae3127.pdf
33. Nielsen Norman Group. Teenager’s UX: Designing for Teens. 2019.
URL: https://www.nngroup.com/articles/usability-of-websites-forteenagers/
34. Nielsen Norman Group. UX Design for Teenagers (Ages 13–17).
3rd ed. NN/g, 2019. URL: https://www.nngroup.com/reports/teenagers-on-the-
web/
35. Projector Institute. About Projector. URL: https://prjctr.com/en/about
36. Projector Institute : офіційний сайт. URL: https://prjctr.com/
37. Robinson K. Out of Our Minds: Learning to be Creative.
Chichester : Capstone, 2011.
38. Samara T. Design Elements: A Graphic Style Manual. 2nd ed.
Beverly : Rockport Publishers, 2014.
39. Samara T. Making and Breaking the Grid: A Graphic Design Layout
Workshop. Beverly : Rockport Publishers, 2017.
40. Slade-Brooking C. Creating a Brand Identity: A Guide for Designers.
London : Laurence King Publishing, 2016.
41. TinEye Reverse Image Search : вебсайт. URL: https://tineye.com/
42. Wheeler A. Designing Brand Identity: An Essential Guide for the Whole
Branding Team. 5th ed. Hoboken : Wiley, 2017.
43. WIPO. Nice Classification. URL:
https://www.wipo.int/classifications/nice/
37
44. Free Outdoor Wooden Easel Poster Mockup. Behance. URL:
https://www.behance.net/gallery/218269661/Free-Outdoor-Wooden-Easel-
Poster-Mockup
45. LS Graphics. Free Tote Bag Mockup on the Floor. URL:
https://www.ls.graphics/assets/free-tote-bag-mockup-on-the-floor
46. Mockups Design. Sticker Mockups Collection — Rectangle. URL:
https://mockups-design.com/sticker-mockups-collection-rectangle/
38
ДОДАТКИ
Додаток А — Аналоги айдентики творчих просторів
Рис. А.1 Аналог: айдентика Projector Institute
Рис. А.2 Аналог: айдентика IZONE
Рис. А.3 Аналог: айдентика The New Museum
39
Додаток Б — Розробка логотипу арт-простору «Середа»
Рис. Б.1 Основні варіанти логотипу арт-простору «Середа»
Рис. Б.2 Основний чорно-білий варіант логотипу
40
Додаток В — Плакатна серія арт-простору «Середа»
Рис. В.1 Плакатна серія арт-простору «Середа»
Рис. В.2 Плакат із колажним наповненням логотипу
41
Рис. В.3 Плакат із чорно-білою графічною фактурою
Рис. В.4 Плакат із паперово-фактурним наповненням логотипу
42
Додаток Г — Носії айдентики та рекламна продукція
Рис. Г.1 Стікери з логотипом арт-простору «Середа» (візуалізація на
mockup-шаблоні [46]).
Рис. Г.2 Шопери із логотипом арт-простору «Середа» (візуалізація на
mockup-шаблоні [45]).
43
Рис. Г.3 Плакат на рекламному носії
(візуалізація на mockup-шаблоні [44]).
44
Додаток Д – Перевірка на плагіат (через Turnitin і TinEye)
Рис. Д.1 Перевірка пояснювальної записки на плагіат
Рис. Д.2 Перевірка логотипу на графічні збіги
45
Рис. Д.3 Перевірка першого плаката на графічні збіги
Рис. Д.4 Перевірка другого плаката на графічні збіги
Рис. Д.5 Перевірка третього плаката на графічні збіги
46
Рис. Д.6 Перевірка стікерів на графічні збіги
Рис. Д.7 Перевірка шоперів на графічні збіги
Рис. Д.8 Перевірка презентаційного банера на графічні збіги
47
48