Spatial organisation of the smart economy in the context of intensive urbanisation of Ukrainian regions

Abstract

The article examines the features of the spatial organisation of the smart economy in regions of Ukraine undergoing intensive urbanisation. The formation of the main cores of the smart economy, their industry specialisation and “pull” factors of competitiveness are analysed. The role of large agglomerations (Kyiv, Lviv, Kharkiv, Dnipro, Odesa) and several medium-sized cities that develop niche clusters is highlighted. Particular attention is paid to the challenges of pendulum migration, business relocation, transport accessibility and housing provision. The comparative analysis method is used; the housing accessibility index is calculated from 2021 to 2024. The results show that, despite the concentration of innovative potential in large centres, an imbalance in development persists between the core and the periphery. Spatial policy directions are proposed to advance a polycentric model, develop innovation clusters, integrate transport and digital infrastructure, and introduce smart technologies and environmental solutions. This lays the groundwork for a more balanced development of the smart economy and for Ukraine's integration into the global knowledge space. Methodology/Approach. The study used a comprehensive interdisciplinary approach that combines methods from economic, geographical and social sciences. Structural and functional analysis was applied, which made it possible to identify the main spatial cores of the smart economy in Ukraine and their specialisation. The basis for this was statistical data from the State Statistics Service of Ukraine, the results of sociological surveys (IOM, 2021) and analytical materials from international organisations (World Bank, UNDP, European Commission). The comparative ranking method was used to assess transport accessibility. The following indicators were taken into account in the work: the presence and expansion of the public transport network, the operation of the metro, the number of routes, passenger traffic, as well as the scale of damage to and restoration of infrastructure due to the war. Scientific publications of O. Rossolov et al. (2025), O. Radchenko et al. (2025), A. Galkin et al. (2025), as well as statistical data from the Transformative Urban Mobility Initiative portal (2024) were the source base. The article uses data systematisation and visualisation to show where the main centres of the smart economy are in Ukraine, what factors contribute to their development, and to determine the directions of spatial policy for organising these processes in conditions of intensive urbanisation. Findings. The results show that Ukraine’s smart economy is characterised by a high concentration of innovative potential in large urban agglomerations - Kyiv, Lviv, Kharkiv, Dnipro and Odesa. Each city has distinct specialisation and “pull” factors: Kyiv focuses on financial services and IT; Lviv - on creative and digital industries; Kharkiv - on science and engineering; Dnipro and Zaporizhzhia - on industrial modernisation and “green” metallurgy; Odesa - on logistics and creative sectors. The analysis showed that medium-sized cities, such as Vinnytsia, Chernivtsi and Uzhhorod, are emerging as regional smart clusters, contributing to polycentric development. Urbanisation and migration processes intensify pressure on transport and housing infrastructure, reinforcing spatial imbalance between cores and peripheries. The study found that a polycentric model of development, along with the creation of innovation clusters, techno parks, and business incubators, is key to achieving balanced smart growth. The results obtained confirm that integration of digital, transport and environmental infrastructure can strengthen Ukraine’s position within the global knowledge-based economy.

У статті досліджено особливості просторової організації смарт-економіки в умовах інтенсивної урбанізації регіонів України та структурних трансформацій, зумовлених глобалізаційними процесами, цифровізацією та військовими викликами. В основу методологічного підґрунтя дослідження був покладений порівняльний аналіз соціальноекономічних показників, а також розрахунок індексу доступності житла у 2021–2024 рр. Обрані методи та прийоми дали змогу оцінити вплив урбанізаційних процесів на якість життя населення. В статті проаналізовано формування основних ядр смарт-економіки, їх галузеву спеціалізацію, інноваційний потенціал. Виділені ключові «тяглові» фактори конкурентоспроможності регіонів, такі як: людський капітал, науково-освітня база, інституційна спроможність та доступ до цифрової інфраструктури. Показано роль великих міських агломерацій (Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одеса) як центрів концентрації високотехнологічних секторів, стартап-екосистем та креативних індустрій. Авторами приділена особлива увага розвитку потенціалу середніх міст, що формують спеціалізовані інноваційні та виробничі кластери. Здійснено поглиблений аналіз просторових викликів розвитку смарт-економіки, зокрема, маятникової міграції, релокації бізнесу та населення. У фокусі дослідження авторів були диспропорції транспортної доступності, дефіциту житла та зростання соціальної напруги у тих громадах, що приймали та приймають релокований бізнес. Результати дослідження свідчать, що незважаючи на високу концентрацію інноваційного та інтелектуального потенціалу у великих міських центрах, в Україні зберігається значний дисбаланс між ядром та периферією, що стримує стійкий регіональний розвиток. Запропоновано напрями просторової політики, спрямовані на формування поліцентричної моделі розвитку, підтримку інноваційних кластерів у середніх містах, інтеграцію транспортної та цифрової інфраструктури, впровадження smart-технологій та екологічно орієнтованих рішень. У статті наголошено, що реалізація цих підходів створює передумови для збалансованого розвитку смартекономіки та поглиблення інтеграції України до глобального простору знань.