Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9698| Назва: | Дизайн-проєкт експозиційного обладнання для ювелірних прикрас |
| Автори: | Чугай, Наталія Миколаївна Ігошкіна, Аліна Анатонівна |
| Ключові слова: | прикраси;ювелірка |
| Дата публікації: | 16-чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність Розробка дизайну експозиційного обладнання для ювелірних прикрас – це не лише утилітарне завдання, а й фундаментальний елемент, який визначає атмосферу виставки, спосіб сприйняття виробів та рівень залученості глядача. У сучасному культурному та комерційному просторі якісний дизайн експозиційного обладнання є критично важливим для успіху проєкту, адже конкуренція висока, а відвідувачі очікують глибокого занурення та унікальної візуальної естетики. Це сприяє розвитку креативних підходів у сфері виставкового дизайну, формує нові стандарти презентації та забезпечує конкурентоспроможність продукції на міжнародному рівні. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9698 |
| Розташовується у зібраннях: | 022 Дизайн (Промисловий дизайн) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Ігошкіна.pdf Restricted Access | 2.67 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
3
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY
Факультет гуманітарних
технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма
«Промисловий дизайн»
Спеціальність 022 Дизайн
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «Дизайн-проєкт експозиційного обладання для
ювелірних прикрас»
Студентка групи ДЗ-23 Ігошкіна А.А.
Керівник: к.мист., Чугай Н.М.
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
2026 рік
4
Черкаський державний технологічний університет
(назва внз)
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 Дизайн
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
дизайну І.О. Яковець
« » 2026 р.
ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
Ігошкіної Аліни Антонівни
(прізвище, ім’я, по батькові)
Тема роботи «Дизайн-проєкт експозиційного обладання для
ювелірних прикрас».
Затверджена наказом по університету від «16» грудня 2025 року
№391/03-03
1. Термін здачі студентом закінченої роботи __________________
2. Вихідні дані: ергономічні та технічні умови проєктування експозиційного
обладння для ювелірних виробів; аналоги
3. Зміст кваліфікаційної роботи
(перелік питань, що їх належить розробити)
Вступ. Розділ 1. Передпроєктні дослідження за темою кваліфікаційної роботи.
1.1 Роль візуального мерчандайзингу у продажах ювелірних виробів 1.2.
Класифікація та види сучасного демонстраційного обладнання 1.3
Композиційні прийоми організації простору вітрини: ритм, симетрія, акцент,
статика та динаміка. 1.4. Порівняльний аналіз стандартного та ексклюзивного
обладнання у контексті формування іміджу бренду Розділ 2. Роль біоморфних
структур в демонстраційному обладнанні. 2.1. Визначення біоніки та
історичний контекст її в дизайні 2.2. Ергономіка сприйняття: вплив
антропоморфних форм на візуалізацію прикрас споживачем. 2.3 Створення
емоційного резонансу: використання метафоричних образів для посилення
бажання володіти виробом Розділ 3. Концептуальне проєктування авторської
серії демонстраційного обладнання «колекція жестів» 3.1. Обґрунтування
вибору біоморфних форм у дизайн 3.2. Метафоричне використання текучих
елементів 3.3 Створення дизайн-проєкту: візуальна мова, стилістичні
домінанти 3.4 Створення 3D-моделей презентуарів для друку. Висновки.
Список використаних джерел. Додатки.
4. Перелік графічного матеріалу: плакат форматом 2300×1590мм
5
Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Підпис, дата
Розділ Консультант Завдання Завдання
видав прийняв
Графічна частина Чугай Н.М.
Пояснювальна записка Чугай Н.М.
Макет Чугай Н.М.
5. Дата видачі завдання
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Термін виконання
з/п Назва етапів роботи етапів проєкту Примітка
(роботи)
1. Затвердження теми роботи,
керівника.
2. Робота з аналогами, збір
інформації.
3. Затвердження ідеї
дизайнерськогорішення проекту
4. Робота над пояснювальною
запискою
5. Робота над графічною
частиноюпроєкту
6. Робота над відео/макетом
Попередній захист
7. кваліфікаційної
роботи.
8. Захист кваліфікаційної
роботибакалавра.
Керівник Наталія ЧУГАЙ
(підпис)
Завдання прийняв до виконання_________________Аліна ІГОШКІНА
(підпис)
6
ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................8
РОЗДІЛ І. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ТЕМОЮ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ........................................................................11
1.1 Роль візуального мерчандайзингу у продажах ювелірних виробів............11
1.2 Класифікація та види сучасного демонстраційного обладнання…………13
1.3 Композиційні прийоми організації простору вітрини: ритм, симетрія,
акцент, статика та динаміка..................................................................................15
1.4 Порівняльний аналіз стандартного та ексклюзивного обладнання у
контексті формування іміджу бренду..................................................................16
Висновок до першого розділу.............................................................................17
РОЗДІЛ ІІ. РОЛЬ БІОМОРФНИХ СТРУКТУР В
ДЕМОНСТРАЦІЙНОМУ ОБЛАДНАННІ ....................................................19
2.1 Визначення біоніки та історичний контекст її в дизайні ............................19
2.2 Ергономіка сприйняття: вплив антропоморфних форм на візуалізацію
прикрас споживачем..............................................................................................21
2.3 Створення емоційного резонансу: використання метафоричних образів для
посилення бажання володіти виробом................................................................22
Висновок до другого розділу...............................................................................24
РОЗДІЛ ІІІ. КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПРОЄКТУВАННЯ АВТОРСЬКОЇ
СЕРІЇ ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ «КОЛЕКЦІЯ
ЖЕСТІВ»………………………………………………………………………...25
3.1 Обґрунтування вибору біоморфних форм у дизайні....................................25
3.2 Метафоричне використання текучих елементів………...............................28
3.3 Створення дизайн-проєкту: візуальна мова, стилістичні домінанти…......31
3.4 Створення 3D-моделей презентуарів для друку...........................................32
Висновки до третього розділу..............................................................................34
ВИСНОВКИ...........................................................................................................36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................38
ДОДАТКИ..............................................................................................................39
7
ВСТУП
У сучасних умовах розвитку ювелірної індустрії особливого значення
набуває не лише якість та художня цінність прикрас, а й способи їх
презентацій та реклами нових компаній. Демонстраційне обладнання для
прикрас є важливим елементом комунікації між брендом та споживачем,
впливаючи на перше враження і сприйняття цінності. Привернути увагу
клієнта своїм оригінальним візуальним видом та викликати бажання купити
оригінальний виріб є основною задачею презентуарів в ювелірних магазинах.
Процес створення демонстраційного обладанання дає змогу мати більший
попит у ювелірному бізнесі.
Демонстраційне обладнання для ювелірних прикрас не лише забезпечує
зручне місце в магазині, а й підкреслює індивідуальність кожного виробу. В
умовах високої конкуренції на ринку ювелірних товарів грамотно
спроєктоване та правильно розтавлене обладнання стає складовою айдентики
бренду та важливим елементом торгівельного інтер’єру.
Тема кваліфікаційної роботи «Дизайн-проєкт експозиційного
обладнання для ювелірних прикрас» відображає актуальність вивчення та
розробки нових, оригінальних презентаційних обладнаннь для ювелірних
виробів. Дизайн-проєкт надає можливість втілити творчі ідеї для реалізації
збільшення попиту в речах, які не є першою необхідністю.
Актуальність теми – попит на ювелірні вироби, який не зникає з часом,
а навпаки збільшується і продовжується і зараз. Така річ, як ювелірна
прикраса, не є річчю першої необхідності і не спонтанна покупка людини,
тому для привертання уваги і бажання купити прикраси використовують
демонстраційне обладнання, що візуально підкреслює оригінальність і
ексклюзивність прикрас. У роботі досліджено застосування промислового
дизайну в демонстраційному обладнанні ювелірних виробів, правильній
викладці прикрас, що привертає увагу майбутнього покупця та спонукає його
до імпульсивної покупки. Роль мерчандайзингу для правильного оформлення
8
презентуару, та правильна організація простору вітрини, щоб покупець захотів
купити ювелірний виріб, який візуально буде виглядати оригінальним та
ексклюзивним.
Метою дослідження є аналіз ролі промислового дизайну в ювелірній
індустрії та створення авторського експозиційного обладнання прикрас.
Об’єктом дослідження є естетичні, функціональні та презентаційні
особливості в проєктуванні демонстраційного обладнання.
Предмет - промислові об’єкти для демонстрації ювелірних виробів на
основі біоніки та біоморфічних форм.
Завдання спрямовані на досягнення мети дослідження і включають
кілька ключових аспектів:
− аналіз та класифікація існуючого демонстраційного обладнання.
Дослідити та систематизувати композиційні прийоми для мерчандайзингу, що
застосовуються в дизайні презентуарів;
− розробка концепції дизайн-проєкту, що включає в себе
презентуари для ювелірних виробів. Визначити основні елементи проєкту,
враховуючи психологічні, естетичні аспекти;
− практичне застосування авторського моделювання. Розробити
конкретний дизайн-проєкт презентуару індивідуальної колекції ювелірних
виробів;
− виконати моделювання, візуалізацію та макетування проєкту,
демонструючи його можливості та переваги.
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження,
графічної частини і макета. Теоретичне дослідження складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (20 позицій), додатків
(20 ілюстрації на 10 аркушах). Обсяг основної частини дослідження становить
32 сторінки, повний обсяг з додатками – 43 с.
9
РОЗДІЛ І
ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ТЕМОЮ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
1.1 Роль візуального мерчандайзингу у продажах ювелірних виробів
У сучасних умовах де з кожним разом стає все більший вибір продуктів,
зростає конукуренція та перенасичується ринок товарів класу «люкс»,
ювелірна галузь трансформується з продажу коштовних об'єктів у продаж
емоційного досвіду. Візуальний мерчандайзинг та дизайн демонстраційного
обладнання стають ключовими інструментами комунікації між брендом і
споживачем. Оскільки понад 80% інформації людина сприймає візуально,
оформлення вітрини безпосередньо формує перше враження, визначає статус
виробу та стимулює підсвідоме бажання володіння.
Мерчандайзинг ювелірних виробів є важливим для привернення уваги
клієнтів та збільшення продажів у роздрібних магазинах. Використовуючи
планограми та оптимізуючи візуальні викладки прикрас, допомагає
стратегічно організувати товар, виділити ключові позиції, забезпечити
послідовність та оптимізувати простір на вітринах. Крім того, планограми це
своєрідна інструкція для персоналу, що чітко показує, як і де має
розміщуватися кожна ювелірна робота.
Прикраси не відносяться до товарів першої необхідності, а тому попит
на них у більшості випадків носить ситуативний характер. Рідко хто,
прогулюючись по ТЦ, спонтанно купить собі золоті прикраси. Як правило,
таким покупкам передує якийсь привід. Аби завоювати і утримати своє місце
на ринку, ювелірним компаніям доводиться мати свою, відмінну від інших,
стратегію просування товарів. Одним із ключових ланок у цьому є
мерчандайзинг – система заходів (декорація, викладка, освітлення товару) з
презентації прикрас чи то срібних чи золотих [2].
Вітрини в магазині (рис. А.1), як правило, організовані за принципом
«від» найменш до найбільш популярних виробів". Мета – "змусити" покупця
10
пройти через весь магазин, а не якомога скоріше залишити це місце. Для цього
прикраси можуть розташовувати на різних рівнях або в одній прямій в
залежності від вартості та популярності
На рисунку А.1 зображено демонстраційне обладнання, яке дає змогу
більш детально розгледіти вироби. Та зручне, рівневе розташування показує
цінність прикрас.
Перше, що приверне увагу клієнта це візуальний вигляд, його місце
серед інших. Для цього і створене демонстраційне обладнання.
Друге, це освітлення та виділення прикраси серед усіх інших. Кожна
прикраса розташована оремо один від одного, на різних рівнях та м’яко
підсвічується та досягається ефект ексклюзивності та несхожості.
Демонстраційне обладнання повинно бути розроблено так, щоб центральний
об’єкт привертав увагу, а від нього розташовуються інші прикраси, за рахунок
світла, висоти над іншими прикрасами, розташування.
Необхідно враховувати, що фасади та вітрини ювелірного магазину
повинні зацікавити потенційного покупця, викликати у нього бажання
відвідати магазин. Вітрини ювелірного магазину потребують регулярного
оновлення (наприклад, у європейській практиці – кожні 10-15 днів). Як
правило, оновлення не передбачає повної заміни декорацій. Так, не змінюючи
концептуально декоративну частину вітрини, оновлюють її композиційне
розміщення та кольорові акценти (рис. А.2). Метою такої корекції вітрин є
формування посилання постійним покупцям про оновлення асортименту та
залучити нових покупців.
Основними складовими створення вдалої вітрини ювелірного магазину
є: багаторівнева композиція з об'єктів (певних ювелірних виробів і декору) та
друкованого матеріалу; гармонійне поєднання кольорів; ефективна система
освітлення вітрини. На рисунку А.2. можна зазначити синій колір як акцент та
срібло яке н аньому відокремлюється, завдяки синьому та білому вироби зі
срібла здаються більш чистими, білими, яскравішими та привернуть увагу
покупця.
11
Простір зовнішньої ювелірної вітрини оформлюється залежно від
конструктивних особливостей як самої вітрини (закрита або відкрита), так і
магазину.
З урахуванням концепт-дизайну ювелірного магазину добирається і
торговельне обладнання, яке повинно, з одного боку, забезпечити комфортні
умови купівлі-продажу, з іншого – забезпечити збереженість ювелірних
виробів.
Торгівельне обладнання повинно відповідати загальній концепції
інтер'єру магазину, бути виконано з сучасних матеріалів, забезпечено
сигналізацією та надійними замками. Існують декілька типів вітрин, що
найчастіше використовуються в ювелірних магазинах: прилавки з заскленою
кришкою; вертикальні стенди; скляні шафи. Необхідно чітко розрахувати
висоту та глибину прилавків. Оптимальною є висота прилавка на рівні ліктя
людини середнього зросту, а глибина – приблизно 50 см. Також важливо
правильно підібрати презентуари та підставки для ювелірних виробів,
врахувавши при цьому їх розмір та правильно розмістити презентуари
(демонстраційне обладнання) на прилавку [4]..
1.2 Класифікація та види сучасного демонстраційного обладнання
для прикрас
В створенні ювелірного середовища, демонстраційне обладнання є
невід’ємною частиною експозиційного мікродизайну, підставки, бюсти,
подіуми створють складну систему, завдяки чому простір стає естетично
приваблими та привертає увагу клієнта. Його класифікація базується на
поєднанні утилітарних функцій (зберігання, безпека) та художньо-естетичних
завдань.
Демонстраційне обладнання для прикрас – це основа ефективної
презентації ювелірних виробів у магазині, шоурумі або на виставці. Без нього,
12
прикраси можуть бути непоміченими перспективним покупцем, якщо вони
подані без продуманого оформлення.
Особливість ювелірного дизайну полягає в маштабності: дизайнер
працює з малими формами (рис. А.3), де кожен міліметр підставки, текстура
оксамиту чи кут падіння світла можуть як підкреслити досконалість
огранювання каменю, так і нівелювати його цінність [5].
.Вітрина та її візуальний вид це перше з чим контактує клієнт. Саме
презентуар, його зовнішний вид на якому подається товар формує
зацікавленість покупця. Правильно оформлена вітрина, демонстраційне
обладнання покращує сприйняття прикрас, допомагає правильно і структурно
оформити асортимент та підкреслює статус і стиль магазину.
Основна класифікація презентуарів:
• Підставки (для намиста, кольє, підвісок)
• Планшети (для каблучок, браслетів, наборів прикрас)
• Футляри
• Демонстраційне динамічне обладнання (для демонстрації кількох
виробів одночасно)
Види обладнання за матеріаом:
• Акрилова підставка – тип підставки виготовлений з прозорого
акрилового матеріалу, що надає їй елегантного та сучасного вигляду. Акрилові
підставки можна виготовляти в різних формах та розмірах, щоб вони
підходили для різних ювелірних виробів.
• Дерев’яна підставка – дерев’яна підставка пропонує сільський та
природний дизайн. Вона може бути виготовлена в різних стилях та
оздобленнях, щоб доповнити різні стилі ювелірних виробів.
• Металева підставка – металеві підставки, як правило,
виготовляються з латуні, золота або срібла, що надає їм розкішний та
витончений вигляд. Вони можуть бути міцними та стійкими, а також підходять
для демонстрації цінних ювелірних виробів.
13
1.3 Композиційні прийоми організації простору вітрини: ритм,
симетрія, акцент, статика та динаміка
Композиційні прийоми – це інструменти створення ефективної вітрини,
що керують увагою покупця, поєднуючи ритм, баланс і акценти. Тому при
оформлені простору завжди помітний ритм, повторювальні елементи однакова
рівневість дають простір та візуально краще можна роздивитись продукт який
виставляється.
Проектування експозиційного простору для ювелірних виробів вимагає
від дизайнера точності не лише у виготовленні обладнання, а й у побудові
композиційного сценарію. Оскільки об’єкти експонування мають малі
габарити, роль середовища (фона, підставок, світла) зростає до рівня
повноцінного співавтора художнього образу.
Основні композиційні прийоми організації простору вітрини базуються
на класичній теорії композиції та принципах візуального мерчандайзингу.
Ритм у дизайні вітрини є основним засобом упорядкування великої кількості
об’єктів, він може бути як метричним (повторення однакових форм) так і
динамічним (поступова зміна кольору, розміру, висоти підставок).
Створення симетричного середовища на вітрині з ювелірними
прикрасами відносно центрального бюсту з кольєм створює образ цінності,
унікальності виробів.
Асиметричне середовище повинно бути створене так, щоб відносно
порожній простір урівноважувався групою дрібних ювелірних виробів, що
підкреслював би цінність кожного, незалежно від його місця розташування.
Акцент. Центр самої композиції на яку в першу чергу сфокусується
покупець. В ювелірному обладнанні цього можна досягти за рахунок подіумів
різної висоти, контрастом (матова поверхня та джеркальний відблиск
металу) [9].
14
1.4 Порівняльний аналіз стандартного та ексклюзивного
обладнання у контексті формування іміджу бренду
В сучасних магазинах, шоурумах демонстраційне обладнання є не лише
як функціональний базис, а й як потужний медіум, що транслює філософію
бренду. Вибір між стандартними та ексклюзивними рішеннями є стратегічним
кроком, який визначає сегментацію бренду та рівень емоційного контакту зі
споживачем.
Стандартне демонстраційне обладнання для прикрас включає
оксамитові або акрилові підставки, бюсти для кольє, валики для браслетів,
планшети з відділеннями, а також тримачі для сережок і каблучок. Вони
забезпечують огляд, захист від пошкоджень та привабливу презентацію
товарів, використовуючи матеріали як-от оксамит, шкірозамінник чи акрил.
Зазвичай вони стандартних, базових кольорів і забезпечують масовість. Такі
презентуари випускаються великими тиражами, формують у клієнта образ
доступності та зрозумілості. Покупець сприймає таку точку як місце
раціональної покупки, а не емоційної події. Превагами такого обладнання є
дешева ціна, легкість заміни пошкоджених елементів та є універсальним для
будь-яких колекцій [6].
Таке демонстраційне обладнання може викликати візуальний шум,через
велику кількість пррас на ньому та відсутність індентичності, прикраси
візуально виглядатимуть ідентично, що розмиває лояльність до марки.
Ексклюзивне обладнання (рис. А.5) розробляється дизайнерами під
конкретну концепцію бренду або навіть під окрему колекцію. Ексклюзивне
обладнання – це найшвидший спосіб відсторонитися від конкурентів. Якщо всі
магазини в ТЦ використовують білі бюсти, бренд, що використовує підставки
з необробленого бетону, автоматично стає «іншим», сучасним та
концептуальним.
Ексклюзивні презентуари працюють як маркер високого статусу,
обладнання стає частиною презентації самого бренду та колекції. Замість
стандартних форм та матеріалів можна використати фактично що завгодно
15
камінь, бетон, масив дерева, ручне литво металу, 3D-друк. Створення вільного
простору навколо обладнання та прикраси на ньому дає відчуття
ексклюзивності та тим дорожчим він здається. Навідмінну від стандартного
обладнання в якому передбачне масованість та щільність між виробами.
Висновок розділу
Демонстраційне обладнання в ювелірному напрямку тепер не є просто
підставкою. В нашу сучасність це стратегічний інструмент візуальної
комунікації, який формує додану вартість прикрас, керує увагою клієнта та
забезпечує емоційний зв'язок із брендом.
Ефективність вітрини формується на мерчандайзингу та грамотному
застосуванні композиційних прийомів, таких як ритм, акцент, контраст,
правильне освітдення, симетрія та асиметрія чи то навіть динамічність за
рахунок розмірів чи кольору.
Порівняльний аналіз довів, що в умовах високої конкуренції перехід від
стандартного пластикового обладнання до ексклюзивних авторських систем є
необхідністю для брендів сегментів. Використання унікальних матеріалів
(каменю, металу, дерева) та індивідуальних форм дозволяє відбудуватися від
конкурентів та створити образ унікального артефакту навколо кожної
прикраси.
Сучасний дизайн ювелірного середовища рухається у напрямку сталого
розвитку та діджиталізації. Використання екологічних матеріалів, 3D-друку
складних параметричних форм та модульних систем-трансформерів є
найбільш перспективним шляхом для розвитку професійного ювелірного
мерчандайзингу.
16
РОЗДІЛ ІІ
РОЛЬ БІОМОРФНИХ СТРУКТУР В ДЕМОНСТРАЦІЙНОМУ
ОБЛАДНАННІ
2.1 Визначення біоніки, біодизайну та історичний контекст її в
дизайні
В основі біодизайну в інтер’єрі лежить біоніка – використання
біологічних методів і структур для розробки інженерних рішень та
технологічних методів. Становлення цього стилю в архітектурі припадає на
кінець ХХ ст. Із зовнішніх проявів біодизайн поступово перейшов у внутрішнє
оформлення приміщень. Цей стиль є більш прогресивним, і одночасно
природним і близьким до природи напрямком. При цьому, не настільки
цілісний, як еко-стиль, який далеко не завжди зручний для життя. Біонічний
дизайн створює відчуття індивідуальності та сучсності для споживача.
Біоніка в дизайні – це напрям, що базується на запозиченні досконалих
природних форм, структур, механізмів та процесів для створення інноваційних
технологічних, архітектурних та мистецьких рішень.
Біомімікрія / Біоміметика – концепція, популяризована Джанін Бенюс, яка
розглядає природу не як джерело сировини, а як ментора та базу готових
високотехнологічних патентів. Біомімікрія орієнтована на копіювання
мікроструктур (наприклад, створення гідрофобних глянцевих поверхонь
обладнання на основі «ефекту лотоса» або розробка текстур, що поглинають
світло за зразком шкіри глибоководних організмів) [7].
Головна ідея полягає не у простому копіюванні зовнішнього вигляду
рослин чи тварин, а у вивченні природних механізмів для досягнення
максимальної функціональності, екологічності та ергономічності предметів.
В інтерʼєрі — це плавні лінії, переважно асиметричні та округлі
форми,використання рідких шпалер, природніх та екологічних матеріалів.
17
В промисловому дизайні біоніку використовують в меблях,
світильниках, та різних побутових речах – це повторення анатомічної форми,
природніх елементів тварин чи то рослин.
Тож, можна зазаначити, що соновними рисами біодизайну є інтеграція
природньої форми в навколишнє середовище, створення естетично
привабливих та міцних, ергономічних виробів та використання природніх
матеріалів.
Історія розвитку такого напрямку, як біодизайн почався з інтуїтивного
копіювання природи, що надавало естетичну однорідність ,в сучасності синтез
між штучними матеріалами та природніми формами адаптує інженерні
рішення для створення комфортного, ергономічного навколишнього простору
для людини.
Прагнення людини наслідувати природні форми існувало завжди, перші
спроби зафіксрвані ще в епоху Відродження. Леонардо да Вінчі (XV-XVI ст.):
визнаний «прабатьком» біоніки. Він детально вивчав анатомію птахів, будову
їхніх крил та політ, створивши на основі цих спостережень перші ескізи
орнітоптерів (літальних апаратів), парашутів та підводних човнів.
Стиль модерн (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): в архітектурі та
предметному дизайні з'являється «органічний» стиль. Антоніо Гауді створює
свої шедеври (наприклад, Саграда Фамілія), відмовляючись від прямих ліній
на користь природних кривих, гіперболоїдів та деревоподібних колон, які
оптимально розподіляли вагу будівель.
Перехід від візуального копіювання природи до наукового аналізу її
технологічних процесів відбувся в середині ХХ століття. Класичним
прикладом промислового біодизайну цього періоду став винахід
швейцарським інженером Жоржем де Местралем у 1941 році застібки-
липучки (Velcro), концепцію якої він розробив після мікроскопічного
дослідження гачків плодів реп’яха.
В 1960 році «біоніка» набуває офіційного терміну. Біоніка стає науко, як
система, що має функції запозичені у природи.
18
З появою комп'ютерного моделювання дизайнери отримали змогу
аналізувати та відтворювати складні мікроструктури живих організмів, що
дійшло до нашого часу і дало можливість відтворювати як фізичну інтеграцію
живих організмів у структуру предметів.
Дизайн тепер оцінюється за здатністю до біодеградації та регенерації,
трансформуючи промисловість відповідно до концепції сталого розвитку.
Біодизайн своєю природньою структурою дають відчуття єднання, а
сучасні технології дають можливість втілювати їх, наприклад 3Д друк
біополімерами або одяг з природніми елементами.
2.2 Ергономіка сприйняття: вплив антропоморфних форм на
візуалізацію прикрас споживачем.
Ергономіка сприйняття прикрас це психофізіологічний процес взаємодії
споживача з експозиційним обладнанням, які копіюють людську анатоміюдля
полегшення ментальної візуалізації, як прикраса буде виглядати на тілі.
Ергономіка експозиційного обладнання для прикрас – це система
проєктування демонстраційного простору (вітрин, подіумів, тримачів), яка
оптимізує зорове сприйняття, знижує фізичну втому покупця та забезпечує
безбар'єрну взаємодію з ювелірними виробами. Правильне проектування
обладанання безпосередньо впливає на чи приверне увагу прикраса, і дасть
відчуття індивідуальноті споживачу.
Повторення форм рук, вигину ключиць на шиї, форм вуха дають
можливість головному мозку активувати соматосенсорні зони і споживач
підсвідомо відчує вагу, холод або тепло металу, візуально вже уявить як
прикраса виглядатиме на ньому.
Антропоморфні елементи викликають більшу увагу так як, людина
схильна шукати людські силуети й обличчя у навколишньому середовищі
заради безпеки та соціалізації. Антропоморфна прикраса миттєво виділяється
19
серед геометричних форм, оскільки зорова система споживача розпізнає її
«знайомі» лінії першочергово.
Головний бар'єр під час огляду ювелірного виробу у вітрині — це
просторова деконтекстуалізація (прикраса лежить окремо від людини).
Антропоморфні форми обладнання (наприклад, тримач у вигляді витонченої
кисті руки для каблучок) миттєво повертають виріб у його природне
анатомічне середовище
Концепція «дзеркальних нейронів» та емпатія форми. Згідно з
дослідженнями емоційного дизайну (Д. Норман), коли людина бачить
предмет, що імітує людську позу чи жест (наприклад, кулон у формі обіймів
чи обладнання яке показує імітує і демонструє розкіш та комфорт прикраси),
вона підсвідомо проєктує це тактильне відчуття на власне тіло.
Це створює сильний емоційний зв'язок ще до етапу покупки.
нтропоморфне обладнання створює ідеальний композиційний контекст.
Прикраса стає «фігурою», а анатомічна форма підставки — «фоном», який
підкреслює ергономіку посадки виробу. Це запобігає візуальному хаосу у
вітрині.
Завдяки, антропоморфному обладнанню, людина відразу зчитує
реальний розмір прикраси і вже згатиме її візуальний вигляд.
Матова поверхня обладання дає візуалізацію розкоші та дорогоцінності
прикраси.
2.3 Створення емоційного резонансу: використання метафоричних
образів для посилення бажання володіти виробом
Метафора в геометрії обладнання трансформує комерційну вітрину на
інструмент психологічного впливу, що підсвідомо апелює до бажання
отримати прикрасу.
Емоційний резонанс у дизайні виникає тоді, коли візуальна форма
обладнання збігається із внутрішніми естетичними, культурними або
20
біологічними очікуваннями людини. Рука, яка дбайливо підносить прикрасу,
маркує виріб як «цінність, яку вже знайдено та захищено». Це підсвідомо
підвищує суб'єктивну вартість об'єкта в очах споживача.
Впровадження метафоричних форм в архітектоніку демонстраційних
тримачів та подіумів має конкретні проєктні бачення:
Метафора «Руки, що тримають скарб» (Символ турботи та презентації):
• Проєктне втілення: Дисплеї у вигляді стилізованих долонь, що
обережно підтримують перстень або кулон, або скульптурні руки, що
виростають з основи вітрини.
• Ергономічний ефект: Така форма не просто утримує виріб, вона
задає сценарій взаємодії. Рука обладнання ніби «передає» прикрасу в руки
покупця. Це знижує психологічний бар'єр чужості товару та створює ілюзію,
що виріб уже належить людині.
Метафора «Плавні форми, що течуть» (Символ трансформації та
органіки):
• Проєктне втілення: Подіуми з рідкого акрилу, композитів або
полірованого металу, які імітують краплі, хвилі, що набігають, або
розплавлене золото, яке стікає по стінах чи полицях вітрини.
• Ергономічний ефект: Око людини природно та плавно ковзає по
кривих лініях (принцип безперервності в Гештальтпсихології). Форми, що
«течуть», позбавлені агресивних гострих кутів, транслюють відчуття гармонії,
розкоші та природного походження матеріалу. Вони візуально «підводять»
погляд покупця безпосередньо до фокусної точки — самої прикраси.
Таким чином, форми які мають плавні, округлі кути є більш
привабливими та викликають у споживача отримати бажане.
Висновок до розділу
У результаті дослідження, ролі антропоморвних та. біоморфних
структур в демонстраційному обладанні, можна сказати що воно не
обмежується лише в геометричних фігурах та лініях.Експозиція правильного
21
розміщення та демонстрації прикрас виступає когнітивним медіатором, який
оптимізує зорове навантаження, та усуває просторовий розрив між людиною
та прикрасами.
Використання демонстраційного обладнання з елементами людської
анатомії (бюсти, зліпки рук, скульптурні профілі) активує механізм
дзеркальних нейронів зорової кори головного мозку споживача. Це запускає
ефект соматосенсорного переносу («уявної примірки»), за якого споживач
підсвідомо відчуває характеристики виробу на власному тілі, що суттєво
знижує ментальні бар'єри перед покупкою.
Хвилі і легкі фігури переводять процес сприйняття прикраси з
раціонально-аналітичного на гедоністично-емоційний рівень формуючи
бажання володіти ними.
22
РОЗДІЛ ІІІ
КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПРОЄКТУВАННЯ АВТОРСЬКОЇ СЕРІЇ
ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ «КОЛЕКЦІЯ ЖЕСТІВ»
3.1 Обґрунтування вибору біоморфних форм у дизайні
У сучасному художньому проєктуванні середовища преміумсегмента
візуальне сприйняття експозиційного обладнання зазнає суттєвих
трансформацій. Традиційні геометричні підходи, засновані на монотонних
кубічних або прямокутних структурах, поступово втрачають свою
ефективність, оскільки вони сприймаються споживачем як холодний,
утилітарний фабричний інструментарій, що дистанціює товар від людини.
Для подолання цього просторово-емоційного бар’єру в межах розробки
авторської концепції експозиційних модулів (презентуарів) було здійснено
свідомий перехід до принципів біонічного моделювання та антропоморфізму.
Головним тектонічним та семантичним елементом проєкту обрано біоморфні
пластичні форми й силуети людських рук.
Візуальна композиція будь-якого експозиційного обладнання повинна
мати ієрархічну структуру для легшого та кращого сприйняття. У
представленому проєкті цей ергономічний принцип реалізовано за допомогою
трирівневого каскадного подіуму, який плавно керує траєкторією руху
людського погляду, візуалізацію якого можна побачити на рис.3.1.
Нижній ярус, насичений динамічною пластикою біоморфних рук, що
виконує роль емоційного тригера. Він першим захоплює увагу глядача завдяки
експресивним жестам і контрасту текстур. Рухаючись вгору по сходинках, очі
споживача переходять до статичної домінанти – верхнього ярусу з
лаконічними антропоморфними бюстами, де презентуються найбільш масивні
та акцентні прикраси колекції.
23
Рис. 3.1 Візуалізація проєкту еспозиційного обладання
Глянцеві біоморфні форми (рис. 3.1) імітують динаміку органічної
рідини. Глянцева текстура темно-червного кольору фокусує на собі увагу що
створює драматичний емоційний фон, що символізує первісний вигляд та
трансформацію прикрас.
Матові руки та бюсти, виконані в білому кольорі, з лаконічною матовою
текстурою, що виступають у ролі чистого полотна для ювелірних виробів.
Білий колір та відсутність бліків є ідеальним тлом (семіотичним
«вакуумом») для безпосереднього розміщення ювелірних виробів, що
запобігає колірному спотворенню коштовних каменів та металів.
Вибір рук, як центрального зображення нижнього яруса, є основним
значенням для візульної комунікації предмета розкоші (прикраси) та
споживача.
Кожна з трьох представлених скульптурних кистей має унікальну
динаміку. Ліва сторона де руки виконана у закличному, майже театральному
жесті, що візуально закликає, та дає атмосферу бажання оволодіти прикрасою.
Центральна – у розслабленому положенні відкритої долоні («подача дару»),
що зумовлює щедрість і бажання продати її не змінюючи при цьому
дороговартісного вигляду. права – у делікатному русі готовності взяти або
24
зафіксувати виріб. Це створює просторовий діалог із відвідувачем,
запрошуючи його до інтеракції.
Руки як провідник емоцій, в ювелірному мистецтві дотик є сенсорним
каналом між людиною і ювелірними коштовностями. Саме пластичність ліній,
видовженість пальців транслює грацію, чуттєвість та крихкість. Емоційне
напруження підсилюється тим, що руки ніби «проростають» або звільняються
з динамічного червоного сплеску, символізуючи перемогу людської
свідомості й майстерності над хаосом сирої матерії.
Враховуючи різноплановість тем та велике різноманіття природи, є
декілька кольорових варіантів, які зможуть підкреслити індивідуальність
кожної обраної теми для демонстрації прикрас.
Рис. 3.2 Кольорові рішення
Відкрита долоня, що підносить прикрасу, підсвідомо зчитується
покупцем, як жест безпечної презентації. Експозиція демонструє прикрасу не
як відчужений товар, а як «скарб», який уже тримають та оберігають. Це
активує бажання присвоєння – у споживача виникає сильний імпульс замінити
скульптурну руку власною, завершивши акт володіння.
Різноплановість кольорових варіантів дає можливість, як створити
розкішний, дорогий варіант, так і акцент на природнє, те що є в кожному, що
спонукає бажання отримати.
25
Окрім, привабливого естетичного вигляду, біоморфні форми вирішують
питання маштабування. Проєктування тримачів у вигляді реальних
анатомічних елементів (кисть руки, лінія ключиць та шиї на верхніх бюстах)
автоматично задає масштаб для ювелірного виробу. Споживач миттєво оцінює
габарити каблучки, браслета чи кольє без додаткових вимірювальних
орієнтирів.
Форма обладнання сама підказує спосіб експлуатації виробу. Червоні
«пелюстки», що огортають білі бюсти, фокусують зоровий промінь точно на
зону декольте, де буде розміщено головне кольє колекції, працюючи за
принципом оптичної лінзи.
Завдяки різній висоті подіумів (сходинкова структура), погляд покупця
рухається за ергономічно вивіреною синусоїдою: від динамічних жестів рук на
передньому плані – вгору до статичних домінантних бюстів, що забезпечує
послідовне та неутомливе зчитування всієї колекції.
3.2 Метафоричне використання текучих елементів (динаміка,
енергія, грація)
Ювелірна прикраса за своєю природою є результатом приборкання
стихії: твердий мінерал та інертний метал проходять через стадію плавлення,
вогню та рідкого стану, перш ніж набути філігранної форми. Ця метафора
стала основою для створення даного експозиційного обладнання для
ювелірних прикрас. Австрактні біоморфні елементи виступають, як основа що
керує психосприйняттям споживача.
У сучасному дизайні концепція «текучих форм» (fluid design)
асоціюється з гнучкістю, адаптивністю та природною гармонією. Глянцеві
потоки огортають матові підставки, демонструючи синергію між живою
природою (біоморфологія) та людським початком (антропоморфізм).
Тому для розробки проєкту експозиційного обладання, було обрано та
основною темою це плавні, лінії що викликають ефект текучості та анатомічні
26
форми у вигляді рук людини. Це надає певної тематики в залежності від
кольору плавних ліній та рук. Тож, можна сказати що аналіз розроблених
пошукових ескізів авторського обладнання (рис. 3.2) наочно демонструє, як
метафора ліквідності та текучих елементів трансформується у конкретні
пластичні форми.
Рис 3.3 Пошукові ескізи
На особливу увагу заслуговує характер взаємодії між течією рідин та
антропоморфними структурами рук. На ескізах можна побачити, що рідка
стихія (ассоціація може бути з будь якою стихією, рідиною, металом) не
просто виступає статичним підніжжям, а активно взаємодіє з анатомічною
формою. З погляду когнітивної ергономіки, асиметричні пелюстки цього
сплеску працюють за принципом оптичної лінзи – вони фокусують зоровий
промінь відвідувача точно в центр чаші (палети), де експонується
безпосередній ювелірний артефакт.
У центральних та верхніх ескізах ліквідна маса утворює динамічні
сплески, що нагадують корону рідини та десь віддалено форму бюсту,
27
застиглу в моменті найвищої кінетичної енергії. Це створює навколо
майбутніх прикрас відчуття пульсації та експресії.
В частинах де присутні руки текучі елементи омивають іх навколо тому
створюється ефект обіймів» або захисту, що на семантичному рівні маркує
ювелірний виріб як особливу цінність. Плавні, безперервні вигини цих ліній
позбавлені агресивних гострих кутів, транслює відчуття абсолютної грації,
витонченості та преміального статусу retail-простору.
На нижніх ескізах текуча форма трансформується у розгалужені пагони
з краплеподібними завершеннями. Така пластика імітує природні закони
поверхневого натягу рідини і водночас виконує чітку ергономічну функцію —
делікатні гілки слугують тримачами для демонстрації сережок у підвішеному
стані.
Психофізіологічний вплив такої лінійної структури на споживача
обґрунтовується, зокрема, принципом безперервності зорового сприйняття.
Очі людини еволюційно адаптований до зчитування округлих, природних
ліній, оскільки вони не викликають мікротонічних напружень очних м'язів.
Текучі елементи обладнання беруть на себе функцію візуальних навігаторів:
око покупця інтуїтивно ковзає вздовж хвилеподібних ліній каскаду, що
суттєво полегшує просторове орієнтування у вітрині.
У виборі кольорів після ескізного пошуку припали до душі білий та
червоний. Білий візуально зробить прикрасу легкою та додасть візуально
постору. Червоний, глянцевий, текучий фон має складну кривизну , що імітує
витонченні рухи тканини, рідини. Ця пластика транслює відчуття розкоші,
чуттєвості та преміальності. Вона емоційно підсилює витонченність самих
прикрас.
Глянцева поверхня активно взаємодіє із спрямованим акцентним
світлом вітрини. Світлові відблиски (бліки) безперервно змінюють своє
положення залежно від кута зору покупця, що рухається повз вітрину. Це
створює ілюзію «живого», рухомого об'єму – обладнання ніби пульсує
енергією, утримуючи увагу відвідувача довше, ніж статичні матові куби.
28
Концепція текучих форм (Liquid Aesthetics) у дизайні предметів розкоші
створює виражений ефект візуального ритму. У місцях, де червоний
глянцевий потік звужується, створюючи відчуття прискорення руху, погляд
споживача рухається динамічно; у зонах розширення форми (де вона утворює
плато-підставку під манекен) око затримується, здійснюючи тривалу фіксацію
на деталях ювелірного виробу.
Далі після створення ескізів, починається етап підбору пози рук та
форми бюсту для більшого відтворення легкості на антропоморфічності
моделі створення моделі, після розробка креслення з урахуванням товщини
підставки та усіх умов для правильного подальшого друку, потім створення
самої моделі та більш точної текучої форми щоб бути точно впевненим в яких
місцях створити акцент для привертання уваги прикраси.
Таким чином, метафора текучих елементів дозволяє вирішити ключове
завдання художнього проєктування: перевести процес оцінки прикраси
споживачем із чисто раціональної площини (аналіз каратності, ваги чи
вартості металу) у площину глибокого емоційного резонансу, збуджуючи
підсвідоме, гедоністичне бажання володіти витвором мистецтва.
3.3 Створення дизайн-проєкту: візуальна мова, та стилістичні
домінанти
Створення дизайн-проєкту вирішує питання позиціонування ювелірного
бренду. У сучасному дизайні спостерігається криза однотипності: більшість
брендів використовують стандартні прямокутні вітрини, обтягнуті бежевою
чи сірою шкірою, що робить їх візуально нерозрізнюваними.
Тому в даному проєкті пропонується поєднання плинного червоного
футуризму та біонічної пластики людського тіла миттєво вириває споживача з
монотонного міського середовища. Дизайн- проєкт чітко транслює цінності
бренду: повагу до анатомії та природної грації людини (через біоніку),
29
сміливість та інноваційність рішень (через футуризм) і безкомпромісну
чистоту та повагу до самого ювелірного витвору (через мінімалізм).
Основа форми, створена у вигляді органіки, запозичена у стилю арт-нуво
(модерн) прагнення відмовитися від жорсткої індустріальної геометрії на
користь природних, живих ліній тут трансформовано через призму сучасної
біоніки. Замість плоского рослинного орнаменту модерну минулого століття,
дизайн-код проєкту використовує складну тривимірну пластику: текучі
потоки рідкої речовини та анатомічну точність антропоморфних манекенів.
Біоніка відповідає за створення емоційного зв'язку з природою та
ергономічний комфорт зорового апарату глядача.
Яскравий карміново-червоний глянець, що динамічними сплесками та
аеродинамічними обтічними лініями огинає білі модулі, відсилає до естетики
біоморфного футуризму та стрімлайну. Ця стилістична домінанта надає
експозиції сучасного, звучання. Вона маркує простір як прогресивний та
сміливий, що критично важливо для залучення уваги сучасної аудиторії.
Для того, щоб експресивна біоніка та футуристичний червоний глянець
не перевантажували зорове поле та не нівелювали візуальну цінність самих
ювелірних виробів, у дизайн-код інтегровано принципи мінімалізму. Вони
втілені в абсолютної лаконічності білих матових фігур рук та торсів. На цих
модулях відсутній будь-який зайвий декор, фактура чи деталізація.
3.4 Створення 3D-моделей презентуарів для друку
Перед початком моделювання презентуарів, та вибору програми для
цього потрібно розробити креслення завдяки якому можна буде орієнтуватись
на подальший вигляд.
30
Рис. 3.4 Початок створення креслень
На рисунку 3.4 можна побачити розробку креслень для експозиційного
обладнання, далі після цього визначається висота, діаметр, та те як воно буде
виглядати щоб привернути увагу покупця.
Створення 3D-моделей презентуарів для друку досить не простим
завданням, враховуючи такі елементи як руки та біоморфні елементи які
імітують рідину.
Створення моделей відбувалось у програмі Blender, режим скульптингу
використовувався, як базовий інструмент для правильного створення пальців
та текучих глянцевих червоних хвиль та анатомічних матових рук. Завдяки
великій кількості полігонів вдалось передати більш детальну та максимально
схожу пластику рук.
Для того щоб цифрова модель успішно трансформувалася у фізичний
об'єкт за допомогою 3D-принтера, на етапі моделювання було враховано
комплекс інженерно-технологічних вимог таких як, поділ моделі на модулі,
забезпечення монолітності сітки та забезпечення монолітності стінки.
Оскільки презентуари поєднують у собі різні за кольором і фактурою елементи
31
(червоний глянець та білий мат), 3D-моделі були спроєктовані як збірні
конструкції. Зазвичай робляться пази або ідеально рівна форма для хорошого
стику та склейки форми. Це дозволяє здійснювати роздільний друк, фінішну
обробку та фарбування кожної деталі окремо.
Усі 3D-моделі перевірені на відсутність «дірок» у сітці, відкритих ребер
(non-manifold edges) та самоперетинань полігонів. Об'єм кожної деталі є
абсолютно замкненим, що є критичною вимогою для коректної роботи
програм-слайсерів.
Під час налаштувань друку, масивні елементи є економічно
недоцільними тому вони робляться фактично пустотілими із товщиною стінок
3.5-5 мм (залежно від габаритів модуля). Внутрішній простір оптимізовано під
заповнення типу «гіроїд» (gyroid fill) із щільністю 15-20%, що забезпечує
високу міцність виробу при мінімальній вазі.
Потім потрібно врахувати правильний кут нахилу для мінімізації
використання підтримуючих структур під час друку, які погіршують якість
поверхні виробу, геометрія текучих ліній та нахил пальців на ескізах були
оптимізовані під кути, що не перевищують відносно вертикальної осі.
Висновки до третього розділу
У третьому розділі дипломної роботи виконано комплексний художньо-
конструкторський етап проєктування експозиційного обладнання
(презентуарів) для ювелірних виробів.
В третьому розділі було сформовано дизайн-проєкт, який заснований на
еклектичному синтезі трьох стилістичних домінант: архітектурної біоніки
(органічна пластика ліній), ретрофутуризму/стрімлайну (аеродинамічна
експресія та яскравий глянець) та концептуального мінімалізму (абсолютна
лаконічність матових білих торсів і рук). Таке поєднання вирішує проблему
однотипності преміумсегмента через ефект «розриву шаблону», де
експресивний червоний глянець привертає увагу, а мінімалістичний білий мат
слугує ідеальним тектонічним тлом для презентації коштовностей.
32
Також, було розкрито семантичний та психофізіологічний потенціал
«текучих» елементів обладнання. Метафора розплавленого металу чи
динамічного сплеску, реалізована в глянцевому карміново-червоному кольорі,
забезпечує безперервність зорового сприйняття. Хвилеподібні обтічні лінії
формують чіткий візуальний ритм, керують траєкторією руху погляду
споживача вздовж каскаду та створюють виражений емоційний резонанс, що
посилює гедоністичний імпульс до володіння виробом.
І в кінці, був здійснений ескіззний пошук, для розуміння приблизного
вигляду презентуарів, створено креслення, після чого пренесення та
створенння 3Д моделей для друку. Спроєктовано раціональну модульну
систему збірних презентуарів із пазовими з’єднаннями, яка дозволяє
здійснювати роздільний 3D-друк деталей. Розраховано оптимальні інженерні
параметри сіток (товщина стінок 3.5-5 мм, внутрішнє заповнення типу
«гіроїд».
33
ВИСНОВКИ
Розроблено «Дизайн-проєкт експозиційного обладнання для ювелірних
прикрас». У результаті виконаної роботи були проведені певні дослідження та
зроблені наступні висновки:
У першому розділі було проведено дослідження особливостей
експозиційного обладнання для ювелірних прикрас та визнчено роль у
формуванні простору магазинів для привертання уваги покупця. Також,
можна сказати, що мерчандайзинг є важливим інструментом впливу на
сприйняття продукції споживачем, оскільки сприяє акцентуванню на виробі,
підсилюючи інтерес до нього.
Був проведений аналіз, сучасних видів демонстраційного обладнання та
визначно їх функціоальні й естетичні особливості. Зʼясовано, що вибір
залежить не тільки від практичності, а й від концепції бренду та характеру
представлених виробів.
Композиційні принципи організації вітринного простору показало, що
використання ритму, симетрії та динаміки дозволяє створювати цілісне й
емоційно виразне середовище.
У другому розділі досліджено біоморфні структури у дизайні
експозиційного обладання та визначено їх потенціал у створені простору для
презентацій ювелірних виробів.Також, було розглянуто історичний розвиток
біоніки та її застосування у дизайні дозволило нам сказати що використання
природних форм почалось ще з епохи Відродження.
Особливу увагу приділено також ергономічному та психологічному
сприйнятті біоморфних і антропоморфних форм. Встановлено, що подібні
форми викликають асоціативний звʼязок, формують відчуття близкості та
підсилюють інтерес до предствлених виробів.
Таким чином, біоморфні та антропоморфні структури визначено, як
ефективний інструмент для формування виразної дизайнерської концепції
34
демонстраційного обладанання , що поєднує функціоналльність, естетику та
емоційний вплив.
Третій розділ. Було здійснено вже розбір проєктування авторського
демонстраційного обладанння. У межах якого було реалізовано результати
попередніх теоретчних досліджень. Основною концепцією стало
використання біоморфних форм і жестів як художні символи взаємодії, емоцій
та цінностей ювелірного виробу.
Було доведено, доцільність застосування рук, як центрального
композиційного та змістового елемента, що поєднуєв собі функцію підримки
виробу з асоціативним навантаженням. Використання текучих пластичних
форм сприяло створенню динамічного та емоційно виразного середовища, яке
відповідає сучасним тенденціям предметного та експозиційного дизайну.
У процесі формування дизайн-проєкту визначено стилістику та художні
образи. Розроблення 3Д моделей дозволило перевірити конструктивність
рішень, пропорцій і технологіччної придатості обладнання.
Отже, за вищезазнченим, можна сказати що індивідуально створене
експозиційне обладання привертає увагу та викликає бажання отримати
прикрасу, яка знаходиться на експозиції.
35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мерчендайзинг URL: https://diamant.ua/articles/sekrety-uspeshnogo-
merchandajzinga-v-yuvelirnoj-torgovle/-
2. Оформлення вітрини для покупки URL:
https://pidru4niki.com/1836020261506/marketing/merchandayzing_yuvelirnih_vir
obiv
3. Іттен І. Мистецтво форми. Мій форкурс в Баухаузі і інших школах.
(Фундаментальна теорія контрасту, ритму та акценту).- оформлення вітрини
за принципами мистецтва форми
4. Морган Т. Візуальний мерчандайзинг. Вітрини та прилавки для
роздрібної торгівлі торговли. (Основи побудови вітринних композицій).
5. Класифікація демонстраційного обладнання URL:
https://futliar.com.ua-
6. Біоніка в інтерʼєрі, ознаки біоніки URL:https://nikoss.com.ua
7. Біодизайн в архітектурі URL:http://4uth.gov.ua/biodyzajn-i-
ekologichna-arhitektura/
8. Ефект Парейдолія відчуття безпеки через природні, та
антропоморфні форми URL:https://uk.wikipedia.org
9. Benyus J. M. Biomimicry: Innovation Inspired by Nature. New York :
William Morrow & Co, 1997. 320 p.
10. Kwon J., Kim J., Lee Y. Fluidity in Aesthetics: How Organic Lines
Influence Consumer Engagement in Luxury Retail. Journal of Retailing and
Consumer Services. 2022. Vol. 64. Art. 102790. DOI: doi.org.
11. Норман Д. Емоційний дизайн / пер. з англ. А. Сухової. Харків : Клуб
Сімейного Дозвілля, 2019. 320 с.
12. Проців В. І. Психологія художньої творчості та сприйняття форми в
дизайні. Львів : Світ, 2015. 248 с.
36
ДОДАТКИ
37
Додаток А
Рис А.1 Вітрина в магазині
Рис А.2. Акцентні частини на вітрині
38
Рис. А.3 Розташування, маштабність
Рис А.4. Проектування експозиційного простору
39
Рис А.5 Ексклюзивне обладнання
Рис. А.6. Повторення форм рук
40
Рис. А.7. Приклади біодизайну в інтерʼєрі. Природня форма
Рис. А.8. Біоніка в інтер’єрі
41
Рис. А.9. Приклад біоніки в інтер’єрі
Рис. А.10. Промисловий дизайн і біоніка
42
Рис. А.11. Біоніка в інтер’єрі
43
Додаток Б
Демонстраційне обладанання
Рис. Б.1. Демонстраційне обладнання 1
Рис. Б.2. Демонстраційне обладнання 2
44
Рис. Б.3. Вітрини
Рис. Б.4. Експозиційне обладнання
45
Додаток В
Рис.В.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи