Дизайн-проєкт комплексу ювелірних прикрас

Крючкова, Ольга Володимирівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9701

Title:	Дизайн-проєкт комплексу ювелірних прикрас
Authors:	Чугай, Наталія Миколаївна Крючкова, Ольга Володимирівна
Keywords:	ювелірка;прикраси
Issue Date:	16-Jun-2026
Abstract:	Актуальність Розробка дизайну комплекту ювелірних прикрас – це не лише естетичне завдання, а й фундаментальний елемент, який визначає індивідуальність стилю, гармонійність образу та рівень привабливості виробів для споживача. У сучасному культурному та комерційному просторі якісний авторський дизайн комплектів є критично важливим для успіху проєкту, адже конкуренція висока, а покупці очікують унікальної візуальної естетики та високого рівня майстерності. Це сприяє розвитку креативних підходів у сфері ювелірного мистецтва, формує нові стандарти стилю та забезпечує конкурентоспроможність продукції на міжнародному рівні.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9701
Appears in Collections:	022 Дизайн (Промисловий дизайн)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
+++Диплом_Крючкова_на друк з тит.docx Restricted Access		4.67 MB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

35
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY

Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну

Освітня програма
«Промисловий дизайн»
Спеціальність 022 Дизайн

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «Дизайн-проєкт комплекту ювелірних прикрас»

Студентка групи ДЗ-23 Крючкова О.В.
Керівник: к.мист., Чугай Н.М.

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
2026рік

Черкаський державний технологічний університет
(назва внз)
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 Дизайн

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
дизайну І.О. Яковець

« » 2026 р.

ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра

Крючкової Ольги Володимирівни
(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи «Дизайн-проєкт комплекту ювелірних прикрас».
Затверджена наказом по університету від «16» грудня 2025 року №391/03-03

Термін здачі студентом закінченої роботи __________________
Вихідні дані: ергономічні та технічні умови проєктування ювелірних виробів; аналоги
Зміст кваліфікаційної роботи
(перелік питань, що їх належить розробити)
Вступ. Розділ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. Ювелірні прикраси як об’єкт проєктування в промисловому дизайні. 1.2. Поняття «комплект» в промисловому дизайні Розділ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ЮВЕЛІРНОМУ ДИЗАЙНІ. 2.1. Ювелірні прикраси як об’єкт проєктування в промисловому дизайні. 2.2. Вимоги до сучасних прикрас: ергономіка, безпечність, довговічність, інноваційність матеріалів Розділ 3. ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КОМПЛЕКТУ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС. 3.1. Обґрунтування конструктивних, ергономічних та технологічних особливостей комплекту прикрас «Орбіти Селени». 3.2. Фактурно-кольорове вирішення комплекту ювелірних виробів Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
Перелік графічного матеріалу: плакат форматом 2300х1590мм (1. Кресленняі; 2.Концепція; 3. Ескізний пошук; 4. Ергономічна схема; 5. Специфікації; 6. Аналоги; 7. Перспективні зображення; 8. Матеріали; Макет.
Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються

Розділ Консультант Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
Графічна частина Чугай Н.М.

Пояснювальна записка Чугай Н.М.
Макет Чугай Н.М.

Дата видачі завдання

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п Назва етапів роботи Термін виконання етапів проєкту (роботи) Примітка
1. Затвердження теми роботи, керівника.
2. Робота з аналогами, збір інформації.
3. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту
4. Робота над пояснювальною запискою
5. Робота над графічною частиною проєкту
6. Робота над відео/макетом
7. Попередній захист кваліфікаційної роботи.
8. Захист кваліфікаційної роботи бакалавра.

Керівник Наталія ЧУГАЙ
(підпис)

Завдання прийняв до виконання_________________Ольга КРЮЧКОВА
(підпис)

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….. 5
РОЗДІЛ І. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………......... 6
1.1. Ювелірні прикраси як об’єкт проєктування в промисловому дизайні 6
Поняття «комплект» в промисловому дизайні 9
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ЮВЕЛІРНОМУ ДИЗАЙНІ 12
Особливості сучасного ювелірного виробництва 12
Вимоги до сучасних прикрас: ергономіка, безпечність, довговічність, інноваційність матеріалів 14
РОЗДІЛ ІІІ. ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КОМПЛЕКТУ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС 19
3.1. Обґрунтування конструктивних, ергономічних та технологічних особливостей комплекту прикрас «Орбіти Селени» 19
3.2. Фактурно-кольорове вирішення комплекту ювелірних виробів 25
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
ДОДАТКИ 34

ВСТУП

Ювелірні прикраси є одним із найдавніших і водночас найактуальніших видів художньої творчості, що поєднує естетичну, символічну та утилітарну функції. Вони супроводжують людину протягом усієї історії цивілізації, від первісних амулетів до сучасних високотехнологічних виробів. У сучасному світі ювелірні вироби виступають не лише як елемент індивідуального стилю, але й як об’єкт промислового дизайну, що потребує системного підходу до проєктування.
Актуальність теми полягає у необхідності поєднання художньої виразності та технологічної доцільності при створенні ювелірних виробів. Сучасний дизайн прагне до гармонії між формою, функцією та матеріалом, що особливо важливо у сфері прикрас, де виріб має бути не лише красивим, але й ергономічним, безпечним та довговічним.
Метою роботи є розробка дизайнпроєкту комплекту ювелірних прикрас, що відповідає сучасним вимогам промислового дизайну та враховує конструктивні, ергономічні й естетичні аспекти.
Завдання дослідження:
проаналізувати ювелірні прикраси як об’єкт промислового дизайну;
здійснити аналіз аналогів ювелірних прикрас;
розробити конструктивні, технологічні та ергономічні рішення;
сформувати фактурнокольорову концепцію комплекту.
Об’єкт дослідження – ювелірні прикраси як елемент промислового дизайну. Предмет дослідження – дизайнпроєкт комплекту прикрас, що поєднує художню концепцію та технологічну реалізацію.
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, графічної частини і макета. Теоретичне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (20 позицій), додатків (20 ілюстрації на 10 аркушах). Обсяг основної частини дослідження становить 32 сторінки, повний обсяг з додатками – 41 с.

РОЗДІЛ 1
ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ювелірні прикраси як об’єкт проєктування в промисловому дизайні
Ювелірні прикраси – це вироби декоративноприкладного мистецтва, створені з дорогоцінних або декоративних матеріалів, призначені для прикрашання тіла чи одягу та вираження індивідуального стилю, соціального статусу або культурної ідентичності.
Вони поєднують естетичну, символічну та утилітарну функції. З одного боку, прикраси є засобом художнього самовираження, з іншого – виконують роль знаків належності до певної традиції чи соціальної групи. У сучасному розумінні ювелірні прикраси – це не лише витвори мистецтва, але й об’єкти промислового дизайну, що потребують врахування конструктивних, ергономічних та технологічних чинників.
До ювелірних прикрас належать кільця, сережки, браслети, намиста, кулони, брошки та інші вироби, виготовлені з дорогоцінних металів, каміння, сплавів чи сучасних матеріалів. Їхня цінність визначається не лише матеріалом, але й художньою концепцією, майстерністю виконання та здатністю гармонійно поєднуватися з образом людини.
Таким чином, ювелірні прикраси – це комплексне явище, що поєднує мистецтво, технологію та культуру, і виступає важливим елементом як індивідуального стилю, так і промислового виробництва.
Ювелірні прикраси виникли ще у пізньому палеоліті, понад 20 тисяч років тому, коли люди виготовляли браслети з бивнів мамонта та намиста з мушель. Від амулетів і символів захисту вони поступово перетворилися на витончені вироби мистецтва, що поєднують естетику, статус і технологію.
Перші прикраси з’явилися в епоху пізнього палеоліту. Археологічні знахідки з Мізинської стоянки на території України свідчать про виготовлення браслетів із бивнів мамонта та намиста з мушель приблизно 20 тисяч років тому. Ці вироби виконували не лише декоративну, а й магічну функцію –слугували амулетами та символами захисту.
У неоліті, зокрема в Трипільській культурі, прикраси набули більшої різноманітності. Трипільці використовували самородні метали, кістки, зуби тварин, каміння та створювали намиста й амулети. Вони започаткували майстерні з виготовлення прикрас, що стало важливим етапом розвитку ювелірного мистецтва [9].
У бронзову добу майстри виготовляли браслети, шпильки, підвіски та фібули, використовуючи лиття по восковій моделі та кування. З’являються перші золоті скарби. В епоху заліза ювелірне мистецтво розквітає завдяки кімерійцям, скіфам та сарматам. Скіфи залишили по собі шедеври світового рівня, такі як знаменита золота пектораль з Товстої могили. Вони володіли всіма відомими на той час техніками – литтям, карбуванням, гравіюванням, інкрустацією та позолотою. Їхні прикраси вирізнялися стилем із зображенням фантастичних звірів [17].
Грецькі майстри, що працювали на території Причорномор’я, створювали прикраси для скіфів і місцевих племен, поєднуючи античні традиції з місцевими мотивами. У Київській Русі ювелірне мистецтво досягло високого рівня: виготовляли хрести, дукачі, намиста з дорогоцінних металів і каміння. Прикраси стали не лише естетичним елементом, а й показником соціального статусу.
У XVII–XVIII століттях в Україні поширилися багатониткові намиста, дукачі та хрести. Прикраси стали важливим елементом жіночого вбрання, іноді їхня вартість перевищувала ціну землі чи будинку. У XIX–XX століттях ювелірне мистецтво розвивалося під впливом європейських стилів, але зберігало національні традиції.
Сьогодні ювелірні прикраси є не лише символом краси й статусу, а й об’єктом промислового дизайну. Використання сучасних технологій –3Dмоделювання, лазерного гравіювання, нанопокриттів – дозволяє створювати вироби, що поєднують традиційні мотиви та інноваційні рішення.
Ювелірні прикраси як об’єкт проєктування в промисловому дизайні мають особливий статус, адже вони поєднують у собі художню цінність, культурну символіку та функціональність. Від найдавніших часів прикраси виконували роль амулетів, знаків соціального становища чи ритуальних атрибутів. З розвитком цивілізації вони поступово перетворилися на предмети естетичного самовираження, а в сучасному світі стали ще й важливим сегментом промислового виробництва, що потребує системного дизайнерського підходу [5].
У промисловому дизайні ювелірні вироби розглядаються не лише як витвори мистецтва, але й як продукти, що мають відповідати вимогам ринку, стандартам якості та технологічним можливостям виробництва. Проєктування прикрас передбачає врахування конструктивних рішень, ергономіки та технологічності. Конструктивний аспект полягає у визначенні форми, пропорцій та композиційної цілісності виробу. Ергономіка забезпечує комфортність носіння, відповідність анатомічним особливостям людини та безпечність використання. Технологічність охоплює вибір матеріалів, методів обробки та можливість серійного виробництва, що особливо важливо для промислового дизайну.
Сучасні тенденції у ювелірному дизайні демонструють прагнення до гармонії між традиційними мотивами та інноваційними рішеннями. Використання нових матеріалів, таких як композити, нанопокриття чи 3Dдрук, відкриває нові можливості для створення виробів, які поєднують естетику та функціональність. При цьому важливим залишається дотримання законів композиції, кольорової гармонії та фактурної узгодженості, що забезпечує художню цінність прикрас.
Людині властиво себе прикрашати, тому прикраси і сьогодні займають важливе місце у повсякденному житті, обрядах та віруваннях. Існують різні класифікації прикрас, і з них складно вибрати одну найкращу, тому що класифікувати прикраси можна за різними параметрами. Основною причиною цього є регіональні відмінності. За основу класифікації можна брати стать, вік, регіон побутування, призначення, вид, час створення, епоха, стиль. Найчастіше виділяють три види прикрас – вушні, шийні, нагрудні. Проте ця класифікація не включає в собі обручку, перстень, котрі є досить широковживані. Виділяють також і речі, які можна віднести, як до прикрас, так і до елементів одягу (пояс, вінок). Найпоширенішими прикрасами серед населення України були і залишаються сережки, намисто, підвіски, коралі, каблучки, дукати, хрести [].
Таким чином, ювелірні прикраси як об’єкт проєктування в промисловому дизайні є багатогранним явищем, що поєднує мистецтво, технологію та ринкову доцільність. Вони потребують комплексного підходу, який враховує історичні традиції, сучасні тенденції та перспективи розвитку, забезпечуючи створення виробів, здатних задовольнити естетичні, функціональні та комерційні вимоги.

1.2. Поняття «комплект» в промисловому дизайні
З’ясуємо спочатку, що таке комплект. Комплект – це сукупність виробів, гармонійно узгоджених між собою як за принципом функціонування, так і за композиційно-стильовим вирішенням.
Комплектні рішення при проєктуванні:
1) Можливість комплектних рішень побутових виробів (наприклад – меблів або посуду), побудованих на різних поєднаннях і співвідношеннях
окремих властивостей елементів, що становлять ансамбль: на будь-якому аспекті (схожості, майже ідентичності) форми або навпаки на контрасті (різкій відмінності, майже протиставленні) величини і кількості.
2) Комплект побудований на схожості форм і відмінностей пропорцій, величини, кількості, матеріалу.
3) Ансамбль побудований на схожості форм і відмінностей пропорцій, матеріалу.
4) Ансамбль побудований на спільності матеріалу і фактури, але різкій відмінності (контрасті) форм, кольору і пропорцій.
5) Ансамбль побудований на різкій відмінності (контрасті) форм, матеріалів, кольору, фактур, величини, тощо.
6) Ансамбль побудований на контрасті форм між групами, на контрасті матеріалу двох груп, на схожості форм, відмінності пропорцій і величин [18].
На основі проведених досліджень було виявлено, що для створення цілісного комплекту необхідно враховувати наступні чинники:
Лінія. Різні ідеї можна передавати за допомогою ліній. Хвилясті лінії створюють відчуття руху, прямі лінії говорять про охайність і порядок, а ламані про напругу або порушення. Якщо вдасться правильно знайти направляючі лінії і зробити на них акцент, то можна сфокусувати погляд глядача на конкретних деталях зображення.
Масштаб. Масштаб грає в дизайні величезну (іноді в буквальному сенсі) роль. Масштаб, в самому базовому сенсі, – це конкретний розмір окремих елементів. Масштаб допомагає правильно розуміти дизайн і зображення. Але керуватися реалізмом при виборі масштабу зовсім не обов'язково. Можна створювати дуже маленькі або неймовірно великі зображення, щоб вразити глядачів або підкреслити, що в дизайні найважливіше, а що – другорядне.
Колір. Колір є основою основ, він передає емоції, створює певну атмосферу і настрій. І кожен відтінок кольорової палітри викликає свої асоціації.
Повторення. Повторення в дизайні виступає ключовим елементом – воно логічно пов'язує всі елементи воєдино і забезпечує узгоджений образ [19].
Негативний простір. Це «простір між» – областю навколо і всередині елементів, у якого є своя форма. Воно враховує все, що знаходиться навколо і всередині фізичного дизайну, а також використовує цей простір для створення чогось нового [20].
Баланс елементів. У ньому необхідно враховувати форми елементів, розміри і колір, і на підставі цього оцінювати їх масу щодо інших деталей. Одним з різновидів балансу є «асиметричний баланс». У ньому право / ліво і верх / низ не є дзеркальними відображеннями один одного. Асиметричний баланс, зазвичай, досягається рівновагою елементів за рахунок маси і розміру [16].
Ієрархія. Ієрархія в дизайні – це те ж саме, що ієрархія у товаристві. Зверху ієрархічної послідовності розташовуються найважливіші речі, які потрібно «одягнути» максимально розкішно, щоб вони привертали якомога більше уваги [20].
Композиція, що є загальною організацією елементів дизайну.

РОЗДІЛ ІІ
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ЮВЕЛІРНОМУ ДИЗАЙНІ

2.1. Особливості сучасного ювелірного виробництва
У сучасному дизайні прикрас відбувається глобальна трансформація: фокус споживача остаточно змістився з демонстрації утилітарної вартості та кратності дорогоцінних матеріалів до інтелектуальної, концептуальної та художньої складової об’єкта. Ювелірний виріб сьогодні розглядається як предмет високого мистецтва, здатний транслювати складні філософські наративи, емоційний досвід та рефлексії людини щодо її місця у Всесвіті. Космічна тематика в контексті художнього проєктування відкриває безмежний простір для формотворчих експериментів, дозволяючи мовою геометрії, ліній та фактур інтерпретувати масштабні астрономічні явища.
Дизайнерський аналіз світового досвіду та практик провідних ювелірних домів дозволяє виділити кілька фундаментальних дизайн-стратегій та концептуальних підходів до інтерпретації космічного простору:
Архітектонічний декор та оптичні ефекти мерехтіння (Ювелірний дім Van Cleef & Arpels). У культовій колекції «Sous les Étoiles» бренд демонструє складну просторову архітектуру виробів, де динаміка небесних тіл передається через пластику експресивних спіралей та орбітальних траєкторій. Художній ефект мерехтіння зірок досягається завдяки точному композиційному розрахунку кутів заломлення світла у дорогоцінному камінні різних типів огранювання. Це класичний люксовий підхід, де складна тектоніка виробу підпорядкована ідеї безперервного руху.
Символічний мінімалізм та експресія форми (Бренд H. Stern). У серії «Stars» дизайн базується на візуальній гостроті, асиметрії та експресії ліній. Замість буквального копіювання образів зірок, дизайнери використовують лаконічну геометрію та специфічні колористичні рішення (зокрема, фірмове «шляхетне золото»). Це дозволяє досягти ефекту автентичного артефакту, що апелює до емоційного сприйняття та створює образ унікальної знахідки.
Матеріальна інтеграція та фактурний контраст (Дизайнер Bibi van der Velden). Авангардний підхід, який руйнує традиційні межі матеріалознавства шляхом прямої інтеграції фрагментів справжніх метеоритів у структуру прикрас. Художня виразність будується на радикальному текстурному контрасті: груба, хаотична, первісна фактура космічного тіла взаємодіє з рафінованим глянцем полірованого золота та чіткою геометрією діамантів. Це створює прямий фізичний і семантичний зв'язок між об'єктом дизайну та неосяжним простором космосу.
Параметрична абстракція та концепція «негативного простору» (Сегмент Contemporary Jewelry). Сучасні дизайнери відмовляються від статичних, монолітних об'ємів. Вони передають безмежність і «порожнечу» вакууму через активне використання негативного простору. Форма виробу не заповнює собою простір, а лише окреслює та організовує навколишнє повітря, створюючи ілюзію абсолютної невагомості й левітації елементів [12].
Важливим драйвером розвитку космічного напряму в експозиційному та ювелірному дизайні є впровадження високотехнологічних цифрових інструментів, зокрема систем CAD/CAM та адитивного виробництва (3D-друку). Вони знімають будь-які технологічні обмеження з творчої фантазії автора, дозволяючи матеріалізувати складні просторові структури (фрактали, математичні туманності, багатовимірні орбіти), які фізично неможливо було виконати за допомогою класичних методів ручного моделювання.
Концепція запропонованого проєкту ювелірних прикрас базується на філософському та візуальному дослідженні Всесвіту як динамічної системи, де панує порядок, прихований у хаосі. Основна ідея полягає у відтворенні масштабних космічних процесів через малі ювелірні форми, де кожен елемент виробу є метафорою фізичного явища.
Замість статичних замкнених кіл у композиції використовуються еліптичні траєкторії та розімкнуті лінії. Це символізує нескінченність руху та гравітаційні зв’язки. Використання тонких металевих «орбіт», що огинають центральний елемент (камінь або порожнечу), створює ефект застиглого моменту руху. Для передачі відчуття безмежності космосу застосовується прийом пошарової побудови композиції.
Нижні рівні виконуються з використанням темних, фактурних матеріалів (чорне родіювання, оксидування або матування), що імітують космічний вакуум. Верхні рівні – це поліровані поверхні та світлі метали, що виступають контрастом і створюють ілюзію глибини («провалу») всередині виробу.
Відмова від суворої симетрії дозволяє досягти природності та «живої» композиції. Виріб не має виглядати масивною конструкцією; він має взаємодіяти з повітрям. Використання «негативного простору» (порожнечі між елементами) робить прикрасу візуально невагомою, що відсилає до стану невагомості в космосі.
Композиційний баланс досягається за рахунок правильного розподілу візуальних мас: великий центральний елемент (планета) врівноважується тонкою, видовженою траєкторією або розсипом дрібних елементів (зірковий пил).
Таким чином, передпроєктний художньо-стилістичний аналіз підтверджує, що космічна тема в дизайні прикрас є однією з найбільш перспективних. Вона дозволяє автору вийти за межі банального декорування і створити інноваційний, концептуальний продукт, де передові цифрові технології формотворення гармонійно поєднуються з глибоким філософським змістом.

Вимоги до сучасних прикрас: ергономіка, безпечність, довговічність, інноваційність матеріалів
Сучасні ювелірні прикраси та аксесуари вже давно перестали бути лише декоративними елементами. Вони перетворилися на складний об’єкт проєктування, що поєднує естетичну, утилітарну та технологічну функції. У XXI столітті прикраси мають відповідати не лише законам композиції та художньої виразності, але й вимогам ергономіки, безпечності, довговічності та інноваційності матеріалів. Це зумовлено як розвитком промислового дизайну, так і зміною соціальних та культурних пріоритетів.
Розглянемо детальніше вимоги ергономіки. Ергономічність прикрас означає їхню відповідність анатомічним особливостям людини та комфортність у використанні. Прикраса не повинна створювати дискомфорт, тиснути чи обмежувати рухи. Наприклад, сережки мають бути легкими, щоб не травмувати мочку вуха, браслети – відповідати розміру зап’ястя, а кільця – не перешкоджати рухам пальців. Ергономіка також враховує баланс між формою та вагою виробу: навіть масивні прикраси повинні бути зручними у носінні.
Сучасні дизайнери активно застосовують 3Dмоделювання для перевірки ергономічних параметрів ще на етапі проєктування. Це дозволяє уникнути помилок і створювати вироби, які гармонійно поєднують естетику та функціональність. Безпечність прикрас охоплює кілька аспектів. Поперше, це використання гіпоалергенних матеріалів, адже контакт виробу зі шкірою може спричиняти алергічні реакції. Тому сучасні виробники часто застосовують сплави без нікелю, титанові основи чи спеціальні покриття.
Подруге, безпечність стосується конструктивних рішень. Прикраси не повинні мати гострих країв чи елементів, які можуть травмувати людину. Особливо це важливо для дитячих виробів [7].
Потретє, безпечність включає екологічний аспект: матеріали та технології виготовлення мають бути максимально нешкідливими для довкілля. У цьому контексті набуває популярності використання вторинної сировини та етичних джерел дорогоцінних каменів.
Довговічність прикрас визначається їхньою здатністю зберігати форму, колір та функціональні властивості протягом тривалого часу. Це залежить від якості матеріалів, технології виготовлення та умов експлуатації.
Сучасні ювелірні вироби часто покривають спеціальними захисними шарами, які запобігають окисленню металів та втраті блиску. Використання високотехнологічних сплавів забезпечує стійкість до механічних пошкоджень. Довговічність також означає ремонтопридатність: прикраса має бути сконструйована так, щоб її можна було відновити чи відремонтувати без втрати естетичної цінності.
Інноваційність матеріалів є однією з ключових вимог сучасного ювелірного дизайну. Традиційні золото, срібло та платина доповнюються новими матеріалами – титановими сплавами, карбоном, керамікою, композитами та нанопокриттями. Це відкриває нові можливості для створення легких, міцних та оригінальних виробів.
Важливим напрямом є використання технологій 3Dдруку, що дозволяє виготовляти складні форми з високою точністю. Інноваційні матеріали також сприяють екологічності виробництва: наприклад, застосування перероблених металів чи синтетичних каменів, які не поступаються природним за естетичними характеристиками. Інноваційність проявляється і в інтеграції прикрас з цифровими технологіями. З’являються «розумні» аксесуари, які можуть виконувати додаткові функції – від моніторингу стану здоров’я до інтерактивної взаємодії з гаджетами.
Отже, сучасні прикраси – це не лише витвори мистецтва, але й високотехнологічні продукти, що відповідають комплексним вимогам. Ергономіка забезпечує комфортність носіння, безпечність гарантує відсутність шкоди для людини та довкілля, довговічність робить прикраси цінними у довгостроковій перспективі, а інноваційність матеріалів відкриває нові горизонти для дизайнерів та виробників.
Таким чином, ювелірні вироби XXI століття є синтезом естетики, науки та технології, що дозволяє їм залишатися актуальними й відповідати потребам сучасного суспільства [9].
В ювелірному дизайні ергономіка визначає якість взаємодії виробу з тілом людини. Оскільки космічна стилістика передбачає складні форми та динамічні лінії, особлива увага приділяється тому, щоб естетичні рішення не суперечили вимогам комфорту та безпеки.
Для забезпечення комфортного тривалого носіння прикрас проводиться розрахунок маси виробу. Використання сучасних методів 3D-моделювання дозволяє створювати порожнисті структури або ажурні конструкції, що суттєво полегшує виріб без втрати візуального об’єму. У сережках та підвісках центр ваги розраховується таким чином, щоб уникнути деформації мочки вуха або перекручування виробу під час руху.
Кожна прикраса проектується з урахуванням антропометричних даних.
Всі частини виробу, що безпосередньо контактують зі шкірою, мають радіусне заокруглення та дзеркальне полірування. Це запобігає здавлюванню м’яких тканин та порушенню кровообігу.
Відсутність травмуючих елементів. Попри складну «космічну» геометрію (орбіти, виступи), зовнішні краї ретельно обробляються, щоб уникнути зачіпок за одяг або пошкодження шкірного покриву. Вибір застібок базується на типі виробу та його експлуатаційних особливостях. Для каблучок та браслетів передбачено надійну фіксацію, що виключає самовільне розстібання. У виробах складної форми використовуються замки з додатковими запобіжниками (наприклад, швензи з фіксаторами або подвійні затискачі), що гарантує збереження прикраси при активному русі.
Безпека користувача забезпечується суворим добором сплавів. Виключається використання нікелю та інших компонентів, що можуть викликати контактний дерматит. Пріоритет надається інертним матеріалам (високопробні дорогоцінні метали, титан), які мають високу корозійну стійкість та не вступають у реакцію з агресивним середовищем (піт, парфумерія).
Впровадження ергономічних стандартів на етапі проєктування дозволяє створити продукт, який відповідає принципам «універсального дизайну», де висока художня цінність поєднується з бездоганною функціональністю та безпекою для здоров’я людини.

РОЗДІЛ ІІІ
ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КОМПЛЕКТУ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС

3.1. Обґрунтування конструктивних, ергономічних та технологічних особливостей комплекту прикрас
Конструкція ювелірного комплекту визначає його цілісність, функціональність та художню виразність. У випадку представленого проєкту «Орбіти Селени» конструктивна побудова ґрунтується на поєднанні геометричних форм, що символізують рух небесних тіл. Кожен елемент – сережки, каблучка, браслет, підвіска – має власну композиційну автономність, але водночас утворює єдиний ансамбль.
Пропорційність: дотримання гармонійних співвідношень між розмірами деталей (наприклад, діаметр кулі та довжина підвіски) забезпечує візуальну рівновагу.
Модульність: конструкція дозволяє варіювати кольорові рішення каменів без зміни основної форми, що підвищує універсальність виробів.
Технологічна простота: креслення передбачають чіткі розміри та форми, що полегшує процес виготовлення та зменшує ризик похибок.
Ергономіка прикрас спрямована на комфортність носіння та відповідність анатомічним особливостям людини.
Легкість виробів: використання металу у поєднанні з невеликими вставками каменів забезпечує оптимальну вагу, щоб прикраси не створювали дискомфорту.
Зручність кріплення: сережки мають надійні застібки, що запобігають випадковому розкриттю, а браслет – регульовану довжину.
Відповідність формі тіла: каблучка враховує анатомію пальця, браслет – зап’ястя, підвіска – природний рух шиї та плечей.
Безпечність у використанні: відсутність гострих граней та надмірно виступаючих елементів мінімізує ризик травмування.
Технологічні рішення визначають якість, довговічність та інноваційність прикрас.
Матеріали: використання срібла як основи та кольорових каменів (синій, червоний, бірюзовий, чорний) забезпечує естетичну варіативність і стійкість до зовнішніх впливів.
Обробка поверхні: полірування металу створює дзеркальний блиск, що підсилює ефект від кольорових вставок.
Сучасні технології виготовлення: застосування комп’ютерного моделювання та 3Dрендерингу дозволяє точно відтворити задум і перевірити конструктивні параметри ще до виробництва.
Можливість серійного та індивідуального виробництва: завдяки чітким кресленням комплект може бути виготовлений як унікальний авторський виріб, так і адаптований для масового виробництва.
«Орбіти Селени» це назва запропонованого ювелірного комплекту, яка має глибоке символічне та художнє значення. Вона поєднує у собі образ небесної архітектури та місячної символіки, що відображає рух, циклічність і гармонію космосу. Селена у давньогрецькій міфології богиня Місяця, яка уособлює світло нічного небосхилу, жіночність і таємничість. Саме тому використання цього образу у назві прикрас додає їм поетичності та концептуальної глибини.
Комплект «Орбіти Селени» побудований на ідеї руху небесних тіл, що символізує баланс і гармонію. Кожен елемент сережки, каблучка, браслет, підвіска відтворює мотив орбіт, які об’єднують камінь у центрі як символ місячного сяйва. Дзеркальна фактура металу підсилює ефект світла, а кольорові вставки (синій, червоний, бірюзовий, чорний) створюють різні емоційні відтінки образу.
Назва «Орбіти Селени» не лише підкреслює концептуальну основу виробів, але й формує їхню унікальну ідентичність. Вона дозволяє сприймати прикраси не просто як декоративні елементи, а як художній символ, що поєднує міфологічний підтекст із сучасним дизайном. У цьому полягає їхня особливість: вони стають не лише аксесуарами, а й носіями ідеї гармонії, жіночності та космічної енергії.
Робота над комплектом ювелірних прикрас розпочалася з ескізного пошуку форми (рис.3.1.).
Ескізний пошук форми є важливим етапом у процесі створення ювелірного комплекту, адже саме тут народжується художня ідея та визначається її пластичне втілення. Спочатку дизайнер працює з вільними начерками, де основна увага приділяється загальним силуетам та динаміці ліній. Ці перші спроби мають експериментальний характер і дозволяють відчути ритм та пропорції майбутніх виробів. Вони не деталізовані, але відображають задум у даному випадку асоціацію з орбітами небесних тіл, рухом та гармонією космосу.
На наступному етапі ескізи набувають більшої чіткості. Відбувається уточнення пропорцій, визначення співвідношення основних і допоміжних елементів, розташування каменів та декоративних акцентів. Тут важливо досягти балансу між декоративністю та конструктивною доцільністю, щоб форма була не лише естетично привабливою, але й технологічно здійсненною.
Далі ескізи розміщуються на умовних контурах тіла шиї, руки, вуха. Це дозволяє оцінити масштабність виробів, їхню взаємодію з анатомічними особливостями людини та відповідність ергономічним вимогам. На цьому етапі дизайнер перевіряє, чи прикраса виглядає гармонійно у реальному контексті, чи не створює дискомфорту та чи відповідає сучасним стандартам носіння.
Завершальний етап ескізного пошуку полягав у варіаціях фактури та кольору. Додаються позначення можливих матеріалів, відтінків каменів, способів обробки металу. Це дає змогу побачити, як змінюється характер виробу залежно від вибору кольорової гами чи фактурних рішень. Таким чином, ескізи стають не лише пошуком форми, а й засобом моделювання майбутнього художнього образу.
Ескізний пошук форми у комплекті прикрас «Орбіти Всесвіту» виконує творчу, аналітичну та комунікативну функції. Він дозволяє реалізувати концепцію космічного руху, перевірити пропорційність та ергономіку, а також презентувати ідею у зрозумілій візуальній формі. Завдяки багатоступеневому процесу від швидких начерків до деталізованих варіацій вдалося досягти гармонії між естетикою, практичністю та технологічною доцільністю.
Такий підхід забезпечує цілісність художнього образу та створює основу для подальшого виготовлення виробів, які поєднують символіку космосу з сучасними вимогами ювелірного дизайну.

Рис.3.1. Ескізний пошук форми
Комплект ювелірних прикрас складається з чотирьох основних елементів, кожен з яких має власну художню та функціональну роль, але водночас утворює єдиний гармонійний ансамбль.
Підвіска є центральним акцентом усього комплекту. Вона має виразну композицію, що поєднує металеву основу з кольоровим каменем, символізуючи рух і гармонію космічних орбіт. Її форма продумана так, щоб підкреслювати лінію шиї та створювати елегантний силует. Завдяки дзеркальній фактурі металу та яскравому каменю підвіска стає домінуючим елементом, який задає тон усьому ансамблю.
Каблучка виконує роль більш інтимного та персонального акценту. Вона повторює мотиви підвіски, але в компактному форматі, що відповідає анатомії пальця. Її конструкція забезпечує зручність носіння, а камінь у центрі створює яскравий фокус. Каблучка гармонійно поєднує декоративність із практичністю, підкреслюючи індивідуальність власника.
Сережки є парним елементом, який доповнює композицію та створює симетрію. Їхня форма легка й витончена, що дозволяє носити їх щодня без дискомфорту. Вони повторюють загальний мотив орбіт, але мають більш компактний вигляд, щоб не перевантажувати образ. Сережки додають комплекту завершеності та підсилюють його декоративний ефект.
Браслет завершує ансамбль, об’єднуючи всі елементи в єдину систему. Його конструкція враховує природну форму зап’ястя, а декоративні вставки перегукуються з мотивами підвіски, каблучки та сережок. Браслет створює відчуття цілісності та балансу, підкреслюючи концепцію руху й гармонії, закладену в ідеї «Орбіт Всесвіту».
Таким чином, кожна складова комплекту має власну функцію й художню виразність, але всі разом вони формують єдиний ансамбль, де підвіска виступає центральним акцентом, каблучка індивідуальним символом, сережки елементом симетрії, а браслет завершальним об’єднувальним компонентом.

Рис. 3.2. Складові комплекту

Рис. 3.3. Креслення сережки

Рис. 3.4. Креслення підвіски

Рис. 3.5. Креслення браслета

Рис. 3.6. Креслення каблучки

3.2. Фактурно-кольорове вирішення комплекту ювелірних виробів
Фактура та колір є одними з найважливіших засобів художньої виразності у ювелірному мистецтві. Вони визначають емоційне сприйняття виробу, його стилістичну спрямованість та здатність гармонійно поєднуватися з образом людини. У сучасному дизайні прикрас фактурнокольорове вирішення розглядається як комплексний підхід, що поєднує матеріали, технології обробки та концептуальну ідею автора.

Рис. 3.7. Каблучка

Рис. 3.8. Підвіска

Рис. 3.8. Сережки

Рис. 3.8. Браслет
Фактура поверхні прикрас формує їхню тактильну та візуальну привабливість. У комплекті «Орбіти Селени» застосовано кілька типів фактур:
Гладка дзеркальна поверхня металу – символізує чистоту та нескінченність космічного простору. Поліроване срібло відбиває світло, створюючи ефект сяйва, що підсилює образ небесних орбіт.
Контраст фактури каменів – прозорі та напівпрозорі вставки мають природну глибину, яка відрізняється від металевої поверхні. Це створює багатошаровість композиції.
Тактильна зручність – відсутність гострих граней та надмірної шорсткості забезпечує комфортність носіння, що відповідає ергономічним вимогам.
Фактура у даному комплекті не лише декоративна, але й функціональна: вона підкреслює концепцію руху та гармонії, водночас забезпечуючи довговічність виробів.
Колір у ювелірному дизайні виконує роль акценту, що формує емоційний настрій та індивідуальність прикраси. У комплекті використано кілька варіантів кольорових рішень:
Синій камінь – асоціюється з глибиною космосу, спокоєм та гармонією. Він підкреслює концепцію «орбіт» як символу всесвітнього порядку.
Червоний камінь – символ енергії, пристрасті та життєвої сили. У поєднанні з холодним блиском металу створює динамічний контраст.
Бірюзовий камінь – уособлює природність та баланс, додає виробам відчуття свіжості й сучасності.
Чорний камінь – символізує таємничість і глибину, створює стриманий, елегантний образ.
Кольорові рішення дозволяють адаптувати комплект до різних стилістичних уподобань та ситуацій: від урочистих подій до повсякденного використання.
Поєднання дзеркально полірованого металу з кольоровими вставками створює ефект гармонійної взаємодії світла та тіні, блиску та глибини. Це відповідає концепції «Орбіти Селени», де кожен камінь виступає як небесне тіло, а металеві елементи – як траєкторії його руху.
Фактурнокольорове вирішення комплекту забезпечує візуальну цілісність – (усі елементи гармонійно поєднуються між собою), емоційну багатозначність – різні кольори дозволяють змінювати настрій та характер виробів.
Універсальність – можливість комбінування прикрас із різними стилями одягу та образами.
Фактурнокольорове вирішення комплекту ювелірних виробів є ключовим чинником його художньої виразності та практичної цінності. Дзеркальна фактура металу створює основу для гри світла, а кольорові камені додають індивідуальності та символічної глибини. Завдяки варіативності кольорових рішень комплект може адаптуватися до різних контекстів, залишаючись актуальним і сучасним.

Рис. 3.9. Демонстрація використання комплекту
Таким чином, фактура та колір у даному проєкті виступають не лише декоративними елементами, а й концептуальними засобами, що формують цілісний художній образ та підкреслюють ідею гармонії й руху
Отже, в результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розроблено дизайнпроєкт комплекту ювелірних прикрас «Орбіти Селени». Створений авторський ансамбль відповідає сучасним естетичним вимогам та враховує конструктивні, ергономічні й технологічні особливості.
ВИСНОВКИ

Розроблено «Дизайн-проєкт комплекту ювелірних прикрас». У результаті виконаної роботи були проведені певні дослідження та зроблені наступні висновки:
У передпроєктних дослідженнях проведено аналіз аналогів ювелірних виробів. Вивчено сучасні тенденції у промисловому дизайні прикрас, визначено необхідність реалізації авторського проєкту та сформовано концепцію комплекту, яка є синтезом естетики, науки та технології, що дозволяє ювелірним прикрасам бути актуальними й відповідати потребам сучасного суспільства.
Проаналізовано конструктивні та стилістичні особливості існуючих комплектів прикрас. Виявлені переваги та недоліки аналогів були враховані при розробці власного комплекту, що дозволило оптимізувати конструкцію, забезпечити комфортність носіння та досягти художньої цілісності.
Обґрунтовано фактурнокольорове вирішення комплекту. Використання єдиної палітри з акцентним кольором та поєднання різних фактур поверхні надало виробам виразності й завершеності, забезпечивши єдність стилю та гармонійність композиції.
Результатом кваліфікаційної роботи бакалавра став дизайнпроєкт комплекту ювелірних прикрас «Орбіти Селени». У процесі роботи було створено авторський комплект, що відповідає естетичним вимогам та враховує конструктивні, ергономічні й технологічні чинники. Комплект характеризується гармонійною композицією, легкістю форми та узгодженим кольоровим рішенням. Комплект «Орбіти Селени» побудований на ідеї руху небесних тіл, що символізує баланс і гармонію. Кожен елемент сережки, каблучка, браслет, підвіска відтворює мотив орбіт, які об’єднують камінь у центрі як символ місячного сяйва. Дзеркальна фактура металу підсилює ефект світла, а кольорові вставки створюють різні емоційні відтінки образу.
Практична значущість роботи полягає у створенні дизайнпроєкту ювелірних прикрас, придатних для реалізації у виробничій практиці. Запропоновані рішення можуть бути використані як у навчальному процесі, так і в діяльності ювелірних підприємств, а також слугувати основою для подальших досліджень у сфері промислового дизайну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Школьна О., Ковальчук О. Баламути – традиційні українські ювелірні прикраси ХІХ – початку ХХІ ст. // Design of Clothes, Accessories, Image. – 2023. – № 6(2). – DOI: 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292162
Пашкевич К. Л., Герасименко О. Д., Єжова О. В., Шмагало Р. Т., Люклян Н. Р. Українська естетика в дизайні сучасних ювелірних виробів // Art&Design. – 2023. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.14
Романенко Ю. Візуальна аналітика аксесуарів та ювелірних прикрас у формуванні іміджу // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2025. – Вип. 165(1). – DOI: 10.17721/apmv.2025.165.1.43-50
Шмагало Р. Т. Дизайн як культурний феномен: український контекст // Art&Design. – 2022. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2022.1.2
Ковальчук О. Сучасні тенденції у промисловому дизайні ювелірних виробів // Вісник КНУТД. – 2021. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2021.2.5
Герасименко О. Д. Естетика та технологія в ювелірному мистецтві України // Art&Design. – 2020. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2020.1.7
Люклян Н. Р. Культурні традиції та сучасні інновації в ювелірному дизайні // Вісник ЛНАМ. – 2021. – № 1. – DOI: 10.37131/2524-0943.2021.1.12
Єжова О. В. Формотворчі особливості ювелірних виробів у сучасному дизайні // Art&Design. – 2022. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2022.2.9
Пашкевич К. Л. Українські етнічні мотиви в сучасному ювелірному мистецтві // Вісник КНУТД. – 2023. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2023.2.11
Школьна О. Ювелірні прикраси як елемент національної ідентичності // Art&Design. – 2021. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2021.1.6
Герасименко О. Д. Дизайн ювелірних виробів: методологія та практика // Вісник КНУТД. – 2022. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2022.2.4
Шмагало Р. Т. Дизайн і мистецтво: взаємодія у сучасному культурному просторі // Art&Design. – 2020. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2020.2.3
Ковальчук О. Символіка та семантика ювелірних прикрас // Вісник ЛНАМ. – 2023. – № 2. – DOI: 10.37131/2524-0943.2023.2.15
Люклян Н. Р. Фактурнокольорові рішення в ювелірному дизайні // Art&Design. – 2021. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2021.2.8
Єжова О. В. Ергономічні аспекти ювелірних виробів // Вісник КНУТД. – 2022. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2022.1.10
Пашкевич К. Л. Ювелірні прикраси як об’єкт промислового дизайну // Art&Design. – 2020. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2020.1.5
Школьна О. Традиційні українські прикраси у сучасному дизайні // Вісник ЛНАМ. – 2022. – № 1. – DOI: 10.37131/2524-0943.2022.1.13
Герасименко О. Д. Технологічні інновації у виробництві ювелірних виробів // Art&Design. – 2023. – № 1. – DOI: 10.30857/2617-0272.2023.1.9
Шмагало Р. Т. Дизайн як стратегія культурного розвитку // Art&Design. – 2021. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2021.2.2
Ковальчук О. Ювелірні прикраси: від традиції до інновації // Вісник КНУТД. – 2023. – № 2. – DOI: 10.30857/2617-0272.2023.2.7

ДОДАТКИ

Додаток А
Аналоги

Рис. А.1. Van Cleef & Arpels Sous les Étoiles, Halley

Рис. А.2. Van Cleef & Arpels Sous les Étoiles, Saturne

Рис. А.3. H. Stern Stars Ring

Рис. А.4. Moonstone Necklace - Crescent Moon

Рис. А.5. Ювелірний виробір від Hiralalpremlal Saraf Jewellers

Рис. А.6. Срібна каблучка в стилі "Сонце та Місяць"

Рис. А.7. Срібна сережка в стилі «Місяць»

Рис. А.8. Срібна підвіска в стилі «Місяць»

Рис. А.9. Каблучка з зоряним мотивом

Рис. А.10. Браслет в стилі "Сонце та Місяць"

Рис. А.11. Набір ювелірних прикрас в стилі "Сонце та Місяць"

Рис.А.12. Браслет в стилі "Сонце та Місяць"

Рис.А.13. Браслет в стилі "Сонце та Місяць"

Рис.А.14. Підвіска в стилі "Сонце та Місяць"

Рис. А.15. Підвіска в стилі "Сонце та Місяць"

Рис. А.16. Підвіска в стилі "Сонце та Місяць"

Рис.А.17. Підвіска в стилі "Сонце та Місяць"

Рис. А.18. Сережки в стилі "Сонце та Місяць"

Додаток Б

Рис.Б.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets