ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9720| Title: | Дизайн-проєкт рекреаційних зон на березі Дніпра(м.Черкаси) |
| Authors: | Марова, Марія Олегівна Шихова, Анастасія Михайлівна |
| Keywords: | зона;берег |
| Issue Date: | 16-Jun-2026 |
| Abstract: | Актуальність теми проекту.Актуальність теми кваліфікаційної роботи «Дизайн-проєкт рекреаційних зон на березі Дніпра, м. Черкаси» полягає у необхідності розв'язання конфлікту між стрімкою багатоповерховою забудовою мікрорайону «Митниця» та гострим дефіцитом упорядкованих, якісних громадських просторів. Сучасні прибережні території розглядаються як динамічні еко-платформи, що мають інтегрувати природний потенціал у міське середовище за принципами сталого розвитку. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9720 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Дизайн середовища) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шихова А.М._ДЗ-22.docx Restricted Access | 2.36 MB | Microsoft Word XML | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма
«Дизайн середовища»
Спеціальність 022 Дизайн
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «Дизайн-проєкт рекреаційних зон на березі Дніпра, м. Черкаси»
Студентка групи ДЗ-22 Шихова А.М.
Керівник: Марова М.О.
Консультант:
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
2026рік
Черкаський державний технологічний університет
(назва внз)
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій Спеціальність 022 Дизайн
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
дизайну І.О. Яковець
« » 2026 р.
ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
Шихової Анастасії Михайлівни
(прізвище, ім’я, по батькові)
Тема роботи «Дизайн-проєкт рекреаційних зон на березі Дніпра, м. Черкаси»
затверджена наказом по університету від « » 2025 р. №333/04
Термін здачі студентом закінченої роботи
Вихідні дані: обмірні плани; архітектурні плани приміщень; аналоги
Зміст кваліфікаційної роботи
(перелік питань, що їх належить розробити)
1. Вступ; 2. Розділ 1. Передпроектні дослідження; 3. Розділ 2. Архітектурно- конструктивне рішення; 4. Розділ 3. Обладнання та оздоблення інтер’єру; 5. Висновок; 6. Список використаних джерел; 7. Додатки
Перелік графічного матеріалу: плакат форматом 2300х1390мм (1. Загальний обмірний план будівлі; 2. Обмірний план проєктуючого приміщення; 3. Функціональний план; 4. План демонтажу; 5. План стелі; 6. Розгортки стін; 7. Перспективні зображення; 8. Креслення проєктуючого обладнання; 9. Ортогональна проєкція обладнання; Відео.
Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються
Розділ Консультант Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
Графічна частина
Пояснювальна записка
Відео
Дата видачі завдання
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів роботи Термін виконання етапів проєкту (роботи) Примітка
1. Затвердження теми роботи, керівника.
2. Робота з аналогами, збір інформації.
3. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту
4. Робота над пояснювальною запискою
5. Робота над графічною частиною проєкту
6. Робота над відео
7. Попередній захист кваліфікаційної роботи.
8. Захист кваліфікаційної роботи бакалавра.
Керівник Яковець І.О.
(підпис)
Завдання прийняв до виконання
(підпис)
Зміст
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-АНАЛІТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНИХ ЛАНДШАФТНИХ ПАРКІВ 4
1.1. Специфіка проєктування рекреаційних зон у прибережних локаціях 4
1.2. Концепція «М’якого берега» як інструмент сталого дизайну 8
1.3. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду 10
1.4. Нормативно-правова база та санітарно-гігієнічні вимоги до прибережних паркових зон 13
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДПРОЄКТНИЙ АНАЛІЗ ТА ДИЗАЙН-КОНЦЕПЦІЯ ОБ’ЄКТА 15
2.1. Функціональне зонування та планувальна організація територіального масиву 15
2.2. Архітектурно-художнє вирішення та геопластика рельєфу 17
2.3. Малі архітектурні форми та світловий дизайн рекреаційного простору 24
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНІЧНЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ 26
3.1. Організація інклюзивного середовища та заходи з безпеки життєдіяльності 26
3.2. Естетико-композиційне вирішення та візуальний код парку 27
ВИСНОВОК 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
ДОДАТКИ 41
ВСТУП
Міський ландшафтний парк у структурі мікрорайону «Митниця» м. Черкаси розглядається як складний багатофункціональний організм, що інтегрує природний потенціал узбережжя Дніпра в інтенсивно урбанізоване середовище. У межах даного дизайн-проєкту територія парку трактується як цілісний ландшафтний масив, який поєднує рекреаційні, екологічні та соціальні функції, забезпечуючи безперервний зв'язок між щільною житловою забудовою та акваторією річки за принципами waterfront development. Особливістю об’єкта є стратегічний синтез паркової зони з наявним пляжним масивом, що дозволяє створити універсальний інклюзивний простір для різних видів відпочинку.
Актуальність архітектурно-дизайнерської організації рекреаційної зони на Митниці обумовлена низкою критичних факторів:
Дефіцит якісних рекреаційних просторів: Стрімка забудова мікрорайону сучасними житловими комплексами призвела до високої концентрації населення при гострій нестачі облаштованих парків для мешканців новобудов.
Соціальний запит на комфортне середовище: Наявна територія між транспортними магістралями наразі функціонує як деградований пустир, що не відповідає потребам громади у якісному дозвіллі.
Поєднання природних та урбаністичних елементів: Необхідність створення гармонійного переходу від житлових масивів до води, що дозволить перетворити берегову лінію на головний «центр тяжіння» міста.
Екологічна та кліматична адаптація: Потреба у захисті рекреаційних зон від специфічних умов намивних територій, зокрема від сильних вітрів з акваторії Дніпра.
Збереження дендрологічного ресурсу: Важливість інтеграції існуючих груп дерев у нову структуру проєкту без їх знищення, що забезпечує миттєвий екологічний та естетичний ефект.
Мета роботи: Метою дипломного проєкту є розробка цілісного дизайн-проєкту рекреаційних зон на березі Дніпра в м. Черкаси, що передбачає вирішення наступних завдань:
Трансформацію прибережної смуги у багатофункціональний ландшафтний масив шляхом стилістичного та функціонального об'єднання пляжу та паркової зони.
Впровадження концепції «М’якого берега» для створення візуально безшовних та безпечних переходів між піщаним пляжем та зеленими насадженнями.
Максимальне збереження існуючої флори та інтеграцію наявних дерев у структуру зон відпочинку для створення природної тіні та еко-коридорів.
Формування ефективного вітрозахисту за допомогою засобів геопластики та щільного багаторівневого озеленення для створення комфортного мікроклімату.
Дизайн-проєктування системи зонування, що включає активні зони у води та тихі зони серед дерев.
Створення розгалуженої променадової системи, яка забезпечить зручну логістику для пішоходів, велосипедистів та користувачів легкого персонального транспорту.
Застосування екологічних та зносостійких матеріалів, що відповідають специфіці прибережної локації.
Інженерно-дизайнерську адаптацію території з урахуванням особливостей намивних піщаних ґрунтів мікрорайону Митниця.
Естетичне оновлення панорами Черкас, що сприятиме формуванню сучасного архітектурного обличчя міста з боку річки.
Забезпечення інклюзивної та соціальної інтеграції, створюючи простір, доступний для всіх верств населення та мешканців прилеглих новобудов.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
Провести аналіз літературних джерел, пов’язаних з розвитком, специфікою та сучасними тенденціями проєктування громадських ландшафтних парків.
Дослідити уже наявні приклади створених міських ландшафтних парків в Україні та зарубіжна, виділивши найкращі практики waterfront-дизайну.
Розробити унікальну ідею та стилістичне рішення, яке б гармонійно поєднало пляжну та паркову зони, задовольняючи потреби мешканців Черкас у різноплановому відпочинку.
Втілити ідею в дизайн-проєкті міського ландшафтного парку, передбачивши функціональне зонування, збереження існуючої флори, впровадження концепції «М’якого берега» та системи вітрозахисту за допомогою геопластики.
Структура та обсяг роботи
Дипломний проєкт складається з графічної частини, пояснювальної записки та мультимедійної презентації.
Пояснювальна записка включає вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки та додатки.
Графічна частина оформлена на планшеті розміром 1590 х 2030 мм. На листі представлені:
Генеральний план та схеми функціонального зонування;
Експлікації та креслення обладнання парку;
3D-візуалізація проєкту та перспективні види ключових зон;
Схеми розгортки ландшафтного середовища.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-АНАЛІТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНИХ ЛАНДШАФТНИХ ПАРКІВ
1.1. Специфіка проєктування рекреаційних зон у прибережних локаціях
Проєктування рекреаційних зон на межі суходолу та великих водних масивів, відоме у світовій практиці як Waterfront development, є стратегічним напрямком сучасної урбаністики. Прибережна територія — це не просто межа міста, а динамічний буфер, де перетинаються біологічні процеси водойми та соціальні запити міської громади. Специфіка таких локацій вимагає від архітектора-дизайнера особливого підходу, що поєднує гідротехнічну інженерію, екологічний менеджмент та ландшафтну психологію.
Ключові аспекти специфіки проєктування прибережних зон включають:
Синтез природного та антропогенного: Головним завданням є створення «безшовного» переходу від жорсткої міської структури до мінливого середовища води. В умовах мікрорайону «Митниця» в Черкасах це ускладнюється наявністю інтенсивних транспортних магістралей, що відокремлюють житлову забудову від берега. Дизайн-проєкт має забезпечити безпечну та психологічно комфортну інтеграцію цих зон через систему візуальних орієнтирів та фізичних зв’язків.
Кліматична та аераційна адаптація: Прибережні території відкриті для активного руху повітряних мас. Для Кременчуцького водосховища характерні сильні вітри, які у весняно-осінній період можуть створювати дискомфорт для відвідувачів. Проєктне рішення повинно передбачати «вітровий менеджмент» — використання щільних куліс із рослинності та зміну рельєфу для перенаправлення холодних потоків повітря вище зон перебування людей.
Гідрологічна стійкість: Проєктні матеріали та конструкції повинні бути адаптовані до специфічного середовища. Висока вологість, ризик сезонних підтоплень та корозійна активність води вимагають використання стійких порід деревини, композитних матеріалів та бетонів високої марки. Особлива увага приділяється дренажним системам, які мають справлятися з надлишком води під час злив, не допускаючи розмивання піщаних ділянок.
Візуальна комунікація та панорамне сприйняття: Прибережна зона є фасадом міста з боку води. Проєктування має враховувати «погляд з акваторії», формуючи привабливий силует берега. Водночас для відвідувача парку вода є головним об'єктом споглядання, тому ландшафтне рішення повинно максимізувати кількість точок огляду та «рамкувати» краєвиди за допомогою вертикальних акцентів або крон дерев.
Екологічна цінність та біорізноманіття: Сучасний waterfront-дизайн відходить від ідеї стерильного благоустрою. Важливо зберігати та відновлювати прибережні екосистеми, які слугують природними фільтрами. У вашому проєкті збереження існуючих дерев є критично важливим, оскільки вони вже сформували сталий мікроклімат і є життєво необхідними для затінення піщаних територій, запобігаючи їх перегріву влітку.
Таким чином, успішний дизайн прибережної зони — це баланс між доступом людини до води та захистом природного середовища від надмірного антропогенного навантаження. Для Черкас, де берегова лінія є найціннішим рекреаційним ресурсом, впровадження принципів інтегрованого управління прибережними зонами дозволить перетворити пустир на функціональну еко-платформу.
Еволюція та сучасні тенденції розвитку громадських ландшафтних парків:
Історичний генезис міського парку як самостійної архітектурно-планувальної одиниці демонструє поступовий перехід від елітарності до інклюзивності. Початковим етапом еволюції вважаються регулярні сади та палацово-паркові ансамблі XVII-XVIII століть, які мали суто репрезентативну функцію і були закритими для широкого загалу. Проте з початком промислової революції та стрімкою урбанізацією XIX століття виникла гостра потреба у створенні загальнодоступних рекреаційних зон. Саме в цей період формується концепція «публічного парку» як інструменту покращення санітарно-гігієнічних умов проживання в містах.
У ХХ столітті роль парків трансформувалася відповідно до розвитку містобудівних теорій. Модернізм приніс у ландшафтну архітектуру функціоналізм: парки почали чітко розмежовувати за призначенням. Проте наприкінці століття стало зрозуміло, що жорстке функціональне зонування часто робить простір «мертвим» у певні години доби.
На сучасному етапі розвитку, у перші десятиліття XXI століття, домінує концепція сталого та регенеративного ландшафту. Це передбачає, що сучасний парк повинен не просто займати вільну від забудови площу, а виконувати роль активної екосистеми. Серед ключових тенденцій, що визначають образ сучасного ландшафтного парку, виділяються наступні:
Природний урбанізм: Це стратегія повернення дикої природи в місто. Замість ідеально підстрижених газонів дизайнери віддають перевагу масивам злакових рослин, луговим травам та багаторічникам, що потребують мінімального поливу та догляду. Такий підхід створює відчуття перебування в дикій природі посеред мегаполіса, що має високий психотерапевтичний ефект.
Гнучкість та сценарійність простору: Сучасний парк проєктується як «трансформер». Один і той самий майданчик може вдень слугувати зоною відпочинку для батьків з дітьми, увечері — місцем для кінопоказів або лекцій, а у вихідні — локальним ярмарком. Це дозволяє парку залишатися актуальним для громади 24/7.
Еко-інженерія та управління водними ресурсами: Сучасні парки часто проєктуються як «губки». Вони збирають дощову воду в спеціальні біодренажні канави або декоративні дощові сади, очищують її через коріння рослин і поступово віддають у ґрунт, запобігаючи затопленню міських вулиць.
Біофільний дизайн: Це інтеграція природних елементів у кожну деталь паркової інфраструктури. Використання натурального дерева, необробленого каменю, створення тактильних зон дозволяє відвідувачу відновити зв'язок з природою через органи чуття.
Цифрова та світлова інтеграція: Використання розумних систем освітлення, які змінюють інтенсивність залежно від присутності людей, та впровадження інтерактивних елементів робить парк безпечним та привабливим у вечірній час.
Таким чином, сучасний міський ландшафтний парк — це вже не просто «зелена зона», а високотехнологічний, екологічно стійкий та соціально активний простір, який є головним інструментом боротьби з урбаністичним стресом. Для мікрорайону «Митниця» в Черкасах застосування цих тенденцій є критично важливим, оскільки дозволяє створити якісну противагу щільній забудові та агресивному міському середовищу.
1.2. Концепція «М’якого берега» як інструмент сталого дизайну
Концепція «М’якого берега» є однією з найбільш прогресивних стратегій у сучасній світовій ландшафтній архітектурі, що базується на принципах еко-інженерії та сталого розвитку. Традиційні методи берегоукріплення, що домінували в урбаністиці ХХ століття, зазвичай базувалися на ідеї жорсткого протистояння водній стихії. Це призводило до «заковування» набережних у бетонні парапети, гранітні стіни або габіони. Попри свою функціональну надійність, такі конструкції створюють нездоланний фізичний, візуальний та біологічний бар’єр, що фактично відрізає місто від річки.
Філософія «М’якого берега» пропонує докорінно інший шлях — створення динамічного, адаптивного та проникного середовища, де межа між суходолом і водою стає розмитою та інтерактивною. В умовах мікрорайону «Митниця» в м. Черкаси, де пляжні території природним чином переходять у намивні піщані масиви, застосування цієї концепції є не просто естетичним вибором, а стратегічною необхідністю.
Технологічні та дизайнерські аспекти реалізації «М’якого берега»:
Градієнтне зонування та текстурна трансформація:
Основна ідея полягає у створенні поступового переходу матеріалів: від твердого міського мощення до напівм’яких покриттів і, нарешті, до природного піску та води. Це дозволяє уникнути різких перепадів висот і робить простір безпечним та комфортним для пересування. У проєкті рекреаційної зони на Митниці це реалізується через систему «палуб», що плавно інтегруються в піщаний рельєф, створюючи місця для сидіння безпосередньо над лінією прибою.
Використання адаптивних конструкцій:
«М’який берег» передбачає, що ландшафт може тимчасово змінюватися під впливом природних чинників (наприклад, сезонного підняття рівня води в Дніпрі). Замість будівництва захисних дамб, використовуються припідняті дерев’яні доріжки на палях. Це забезпечує: Збереження природного дренажу: дощова вода не накопичується на поверхні, а вільно просочується крізь пісок.
Екологічну мобільність: піщані дюни можуть вільно «рухатися» під дією вітру, не руйнуючи при цьому капітальні споруди.
Фіто-меліорація та роль існуючої флори:
У концепції Soft Edge рослинність виконує роль «живої інженерії». Замість бетонних стін для укріплення берега використовуються кореневі системи вологолюбних рослин та існуючих дерев. Ваша стратегія збереження дорослих дерев на ділянці ідеально вписується в цю теорію. Дерева на Митниці працюють як природні анкери для ґрунту та створюють вертикальні тіньові завіси, що рятують від перегріву піщані масиви, які влітку мають властивість акумулювати надмірне тепло.
Психологічний вплив та біофілія:
З точки зору психології середовища, «М’який берег» задовольняє вроджену потребу людини в контакті з водою. Відсутність високих парапетів дозволяє відвідувачу бачити горизонт з будь-якої точки парку, що візуально розширює простір і знижує рівень стресу, спричиненого щільною забудовою мікрорайону. Можливість торкнутися води, пройтися босоніж по піску, що інтегрований у паркову структуру, перетворює прогулянку на повноцінний рекреаційний досвід.
Соціальна інклюзивність:
Традиційні набережні зі сходами часто є недоступними для маломобільних груп населення. Концепція «М’якого берега» базується на використанні пандусів та пологих схилів, що робить доступ до води рівним для всіх: батьків з візками, людей похилого віку та людей з інвалідністю. Це перетворює берег Дніпра на справді демократичний громадський простір.
Висновки щодо підрозділу:
Застосування концепції «М’якого берега» у дизайн-проєкті парку на Митниці дозволяє розв’язати конфлікт між містом та природою. Це шлях до створення «живої» набережної, яка не потребує постійного ремонту бетонних вузлів, самовідновлюється завдяки природним процесам і забезпечує Черкасам унікальний рекреаційний ландшафт, що відповідає світовим стандартам сталого будівництва.
1.3. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду
Для формування науково обґрунтованої концепції дизайн-проєкту рекреаційної зони на Митниці було проведено комплексний аналіз світових та вітчизняних об’єктів-аналогів. Вибір об’єктів базувався на їхній відповідності критеріям роботи зі складним береговим рельєфом, інтеграції існуючих насаджень, подолання вітрових навантажень та використання сучасних матеріалів у прибережному середовищі.
1. Парк «Прибережний» (м. Дніпро, Україна)
Він розташований на намивній території та межує з інтенсивною транспортною магістраллю, що повністю дублює ситуацію на Митниці в Черкасах.
Запозичення: Ключовим елементом тут є майстерне використання геопластики. Створення штучних пагорбів дозволило не лише візуально урізноманітнити плоский ландшафт, а й створити природний акустичний та вітровий бар’єр. Пагорби вкриті рулонним газоном з автоматичним поливом, що дозволяє підтримувати естетичний вигляд навіть у спекотні місяці.
2. Набережна Aker Brygge (м. Осло, Норвегія)
Він є світовим еталоном у використанні натуральної деревини та створення багаторівневого простору біля води. Він демонструє, як перетворити технічну берегову лінію на головний центр для містян.
Запозичення: Концепція «соціальних сходів» та «амфітеатрів». Архітектори відмовилися від високих парапетів на користь широких дерев’яних східців, що спускаються прямо до води. Це дозволяє людям сидіти біля самої води.
Матеріали: Використання термічно обробленої деревини у поєднанні зі сталевими елементами. Це доводить, що екологічні матеріали за умови правильної обробки можуть витримувати агресивне середовище (високу вологість та сонячну радіацію) протягом десятиліть.
3. Парк Hunter’s Point South (м. Нью-Йорк, США)
Парк є взірцем екологічної стійкості на складних територіях, що піддаються впливу штормів та вітрів.
Запозичення: Проєкт демонструє роботу з біодренажем та стійкою флорою. Ландшафт влаштований так, що під час злив вода не змиває ґрунт, а акумулюється в спеціальних «зелених кишенях» із вологолюбними злаками.
Зонування: Архітектори створили високу оглядову платформу, яка виступає над берегом, дозволяючи оглядати панораму річки, не порушуючи цілісність берегової лінії. Це рішення можна адаптувати для Митниці, створивши оглядові точки над Дніпром для споглядання заходу сонця.
4. Парк Superkilen (м. Копенгаген, Данія)
Хоча цей парк не є прибережним, він цікавий своїм підходом до унікального стилістичного рішення та задоволення потреб мешканців багатонаціонального району.
Запозичення: Використання сміливих кольорових рішень на покритті .Це дозволяє чітко розмежувати зони активного спорту та тихого відпочинку без використання фізичних бар’єрів.
Малі архітектурні форми (МАФ): Кожен елемент парку — це арт-об'єкт.
Порівняльна таблиця характеристик об'єктів-аналогів:
Об'єкт Головна особливість Матеріали Застосування в Черкасах
Парк Прибережний Геопластика, світло Бетон, газон, метал Захист від вітру та шуму магістралі
Aker Brygge Контакт із водою Дерево (термо), сталь Організація "м'якого" спуску до Дніпра
Hunter’s Point South Екологічна стійкість Натуральний камінь, злаки Збереження екосистеми намивного піску
Superkilen Графічний дизайн Кольоровий асфальт, МАФ Унікальний стиль та ідентичність парку
Висновки за результатами аналізу:
Детальне дослідження світової практики дозволяє виділити «формулу успіху» для проєкту на Митниці:
Активне використання рельєфу: Пагорби — це єдиний ефективний спосіб захистити парк від північних вітрів з акваторії та шуму з боку вул. Козацької.
Дерево як домінанта: Теплі дерев'яні текстури настилів мають стати «містком» між піском пляжу та зеленню парку.
Збереження ідентичності: Важливо не «зачищати» територію, а інтегрувати існуючі дерева у нові функціональні зони, як це роблять у кращих європейських проєктах.
Таким чином, проаналізований досвід доводить доцільність поєднання парку та пляжу в єдиний масив, де архітектура не домінує над природою, а лише підкреслює її переваги.
1.4. Нормативно-правова база та санітарно-гігієнічні вимоги до прибережних паркових зон
Проєктування рекреаційного простору в умовах прибережної захисної смуги міста Черкаси потребує суворого дотримання законодавства України, архітектурно-будівельних норм та санітарних регламентів. Оскільки об’єкт розташований на намивних територіях Кременчуцького водосховища, він підпадає під дію особливих правових режимів.
1. Земельне та Водне законодавство:
Згідно з Водним кодексом України (ст. 88), прибережна захисна смуга для великих річок (до яких належить Дніпро) та водосховищ встановлюється шириною 100 метрів від урізу води.
У межах цієї зони забороняється капітальне будівництво (крім гідротехнічних споруд), проте дозволяється створення об'єктів рекреації, пляжів, парків та елементів благоустрою.
Проєкт має враховувати режим обмеженого господарського використання, що виключає використання асфальтобетонного покриття без систем відведення та очищення стоків, аби запобігти забрудненню акваторії.
2. Державні будівельні норми (ДБН):
Основним документом є ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Відповідно до нього:
Рівень озеленення: Для загальноміських парків площа під озелененням повинна становити не менше 65-75% від загальної території.
Доступність : Згідно з ДБН В.2.2-40:2018, усі пішохідні маршрути, підходи до води та зони відпочинку повинні бути обладнані пандусами з ухилом не більше 8% та мати тактильні елементи для людей з порушенням зору.
Шумовий режим: Оскільки ділянка межує з магістральною вулицею Козацькою, згідно з нормами, рівень шуму в зоні рекреації не повинен перевищувати 45-55 дБА. Це обґрунтовує використання в проєкті шумозахисних екранів у вигляді щільних дендрологічних посадок та пагорбів геопластики.
3. Санітарно-гігієнічні вимоги:
Згідно з ДСанПіН (Державні санітарні правила та норми), при облаштуванні парку, що включає пляжну зону, необхідно забезпечити:
Питне постачання: Наявність фонтанчиків з питною водою (1 на 200 відвідувачів).
Санітарні вузли: Розміщення громадських вбиралень на відстані не менше 50 м від урізу води, але не далі ніж за 200 м від зони масового відпочинку.
Інсоляційний режим: У прибережних парках важливо забезпечити баланс між відкритими сонячними ділянками та затіненими місцями (не менше 40% території має бути в затінку в обідній час)
4. Екологічна безпека та управління відходами:
Проєкт повинен передбачати систему роздільного збору сміття. Урни мають бути розташовані вздовж пішохідних доріжок на відстані не більше 40 метрів одна від одної. Також норми вимагають використання екологічно чистих матеріалів для малих архітектурних форм, які не виділяють токсичних речовин під дією сонячної радіації та вологи.
5. Протипожежні вимоги та безпека:
Ширина основних прогуляночних доріг у парку має бути не менше 3-4,5 метрів, що забезпечує можливість проїзду спецтехніки (рятувальних служб або швидкої допомоги) у разі потреби. Також необхідно передбачити зовнішнє освітлення всієї території для забезпечення безпеки у вечірній та нічний час.
Висновок:
Дотримання вищезазначених норм дозволяє створити не лише естетично привабливий, а й законний, безпечний та довговічний простір. Проєкт «Парку на Митниці» базується на балансі між активною експлуатацією території та захистом природного середовища Дніпра, що відповідає сучасній європейській політиці інтегрованого управління прибережними зонами.
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДПРОЄКТНИЙ АНАЛІЗ ТА ДИЗАЙН-КОНЦЕПЦІЯ ОБ’ЄКТА
2.1. Функціональне зонування та планувальна організація територіального масиву
Функціонально-планувальна структура проєктованого парку базується на принципах сталого розвитку прибережних територій та спрямована на задоволення потреб різних груп населення мікрорайону «Митниця». Головною архітектурною ідеєю є відмова від жорстких кордонів між зонами. Замість традиційного поділу «асфальт – газон – пісок», пропонується концепція «дифузного ландшафту», де одна зона плавно інтегрується в іншу, створюючи цілісний масив.
1. Вхідна група та зона прирейкової рекреації:
Ця зона розташована вздовж вулиці Козацької і виконує роль «приймального шлюзу». Вона призначена для розподілу основних людських потоків, що прибувають з житлових масивів.
Планувальні елементи: Тут розташовуються головні вхідні вузли, обладнані інформаційними стелами з картою парку, велопарковками та пунктами прокату легкого персонального транспорту.
Логіка рішення: Вхідна зона має найбільш щільне тверде покриття, що полегшує експлуатацію в негоду. Тут також передбачено розміщення мобільних павільйонів фуд-корту та громадських вбиралень, які зміщені від води згідно з санітарними нормами.
2. Зона «Зеленого бар'єра» та захисної геопластики:
Оскільки ділянка межує з інтенсивною дорогою, цей підрозділ присвячений створенню акустичного та візуального комфорту.
Геопластика: За допомогою штучно створених пагорбів висотою 1,5–2,5 м створюється рельєфний бар'єр. Це дозволяє «заховати» парк від міста. На схилах пагорбів, звернених до Дніпра, облаштовуються місця для сидіння.
Функція: Ця зона слугує буфером, що відсікає шум машин. Пагорби також використовуються для активного дитячого відпочинку.
3. Еко-ядро: Зона збереженого дендропарку:
Це центральна частина проєкту, сформована навколо існуючих груп дерев.
Збереження природи: Щоб не пошкодити кореневу систему існуючих дерев, у цій зоні заборонено облаштування бетонних доріжок. Замість них використовуються підняті дерев’яні деки.
Сценарії використання: Це зона спокійного відпочинку. Під розлогими кронами дерев встановлюються зони для пікніку, крісла та довгі лави-платформи. Це ідеальне місце для читання, пікніків у затінку та роботи з ноутбуком на свіжому повітрі.
4. Мультифункціональна транзитна зона:
Найскладніша частина проєкту, де відбувається фізичне поєднання паркової трави та пляжного піску.
Плавний перехід: Тут використовуються «рвані» межі мощення — бетонні або дерев’яні плити поступово «розсіюються» в піску. Це дозволяє уникнути витоптування трави та занесення надмірної кількості піску на доріжки.
Наповнення: Зона обладнується відкритими терасами для занять йогою, фітнесом або проведення невеликих громадських заходів. Тут також розміщуються дитячі ігрові майданчики з екологічних матеріалів, які органічно вписуються в прибережний пейзаж.
5. Активна прибережна зона:
Остання зона, що безпосередньо контактує з водою.
Інфраструктура: Проєкт передбачає сучасне облаштування пляжу: парасолі-перголи, що за дизайном перегукуються з архітектурою парку, роздягальні лаконічних форм та рятувальний пост.
Спортивний аспект: У цій зоні виділено окремий сектор для волейболу та воркауту на піску. Всі конструкції є легкозбірними та не потребують капітальних фундаментів, що відповідає вимогам Водного кодексу.
Висновок до підрозділу:
Запропоноване зонування дозволяє перетворити хаотичний берег на структурований простір, де кожен відвідувач — від дитини до людини похилого віку — знайде комфортне місце. Використання геопластики як захисного елемента та збереження існуючих дерев як ключових акцентів дозволяє створити унікальну ідентичність «Парку на Митниці», який гармонійно поєднує міську забудову з природною акваторією Дніпра.
2.2. Архітектурно-художнє вирішення та геопластика рельєфу
Архітектурно-художня концепція проєкту базується на філософії «природного мінімалізму», де ключовим завданням є не створення нових штучних домінант, а виявлення та підкреслення естетики придніпровського ландшафту. Основним інструментом перетворення монотонного, плаского намивного піску на динамічне та багаторівневе середовище обрано геопластику рельєфу.
1. Концепція геопластики як композиційного та функціонального інструменту:
Зважаючи на те, що мікрорайон «Митниця» є переважно горизонтальним простором з низьким рівнем природної пластики, проєкт пропонує створення мережі штучних пагорбів та насипних гряд.
Параметри рельєфу: Висота пагорбів варіюється від 1,0 до 2,8 метра. Це створює необхідну вертикальну динаміку. Схили пагорбів проєктуються з різним кутом нахилу: пологі (до 15°) — для вільного пересування та відпочинку на траві; крутіші (до 30°) — як візуальні бар’єри та місця для встановлення інтегрованих лав.
Захисна функція: Геопластичні форми розташовуються переважно вздовж південної межі (вул. Козацька) та з боку відкритої акваторії. Це дозволяє створити «акустичні кишені», де рівень шуму від магістралі знижується на 10–15 дБ. Також пагорби розсіюють сильні вітрові потоки з Дніпра, створюючи комфортний мікроклімат у центрі парку.
Візуальні осі: Розташування штучних висот розраховане так, щоб відкривати відвідувачу «кадровані» види на річку. При русі по парку пагорби поступово приховують або відкривають панораму водосховища, створюючи ефект несподіванки.
2. Стилістичні рішення та колористика:
Візуальний образ парку апелює до прибережних мотивів: поєднання піску, деревини, води та сріблястого листя верб.
Колористична палітра: Основу складають нейтральні та природні відтінки. Сірий бетон різних, теплі відтінки натурального дерева, антрацитові металеві деталі та світлий пісок. Така гама не втомлює око і дозволяє сезонним змінам кольорів рослинності бути головним акцентом.
Текстурний контраст: Проєкт грає на протиставленні гладких поверхонь дерев’яних настилів та грубої фактури кам’яних габіонів, які використовуються для підпірних стінок пагорбів.
3. Вибір матеріалів та їх обґрунтування:
В умовах прибережної зони з високою вологістю та піщаним ґрунтом, вибір матеріалів має не лише естетичне, а й експлуатаційне значення.
Термодеревина: Використовується для всіх пішохідних деків та терас. Вона стійка до гниття та температурних перепадів, приємна на дотик і не перегрівається на сонці так сильно, як камінь чи асфальт.
Архітектурний бетон: Застосовується для створення монолітних лав-парапетів та об’єктів вхідної групи. Це довговічний матеріал, який дозволяє створювати пластичні, плавні форми, що перегукуються з лініями берега.
Габіонні конструкції: Замість традиційних бетонних підпірних стін пропонується використання сітчастих кліток, наповнених місцевим сірим гранітом. Це забезпечує природне дренування води та запобігає розмиванню штучних пагорбів.
4. Художнє поєднання паркових настилів та піщаних масивів:
Одним із найскладніших художніх завдань є реалізація ідеї «м’якого переходу».
Модульна система: Проєктується система дерев’яних платформ-островів, які «плавають» у піску. Між основними платформами прокладаються стежки з окремих бетонних плит, покладених з великим кроком, крізь які може рости трава або проглядати пісок.
Інтеграція дерев: Наявні дерева обігруються круглими або багатогранними вирізами в настилах. Навколо стовбурів створюються «пристовбурні тераси», які слугують природними лавками. Це дозволяє відвідувачам бути максимально близько до природи, не пошкоджуючи її.
1. Характеристика ґрунтового покриву та субстрату:
Оскільки територія є намивною, основний субстрат представлений дрібнозернистим річковим піском з низьким вмістом гумусу. Це створює певні виклики для ландшафтного дизайну:
Дренажні властивості: Пісок забезпечує миттєве відведення дощових вод, що виключає утворення калюж, але водночас призводить до швидкого пересихання кореневої системи рослин.
Нестабільність поверхні: Під впливом вітрової ерозії піщані масиви мають властивість зміщуватися, що вимагає використання георешіток та стабілізуючих настилів у зонах активного руху.
Низька родючість: Для створення нових газонних ділянок проєкт передбачає локальне завезення родючого ґрунту в межах «кишень» геопластики, тоді як основна територія залишається в природному піщаному стані.
2. Дендрологічний аудит та оцінка стану насаджень:
Ключовою цінністю ділянки є сформовані групи дорослих дерев, які з’явилися тут упродовж останніх 30-40 років. Згідно з концепцією проєкту, збереження цих дерев є обов’язковою умовою.
Видовий склад: Домінуючими видами є Тополя чорна та Верба біла. Ці види ідеально пристосовані до гідрологічних умов берега Дніпра. Вони мають потужну кореневу систему, яка виконує функцію природного армування берега.
Екологічний стан: Дерева перебувають у зрілому віці, мають сформовані широкі крони, що створюють значні площі затінення. Більшість екземплярів здорові, проте потребують санітарної обрізки для безпечного перебування під ними людей.
Мікрокліматична роль: У літній період температура піску на відкритих ділянках може сягати +50°C. Наявні групи дерев знижують температуру приземного шару повітря на 4-6 градусів, створюючи комфортні умови для відпочинку. Кожне збережене дерево розглядається як центр майбутньої зони відпочинку.
3. Гідрологічні та мікрокліматичні особливості:
Ділянка знаходиться під безпосереднім впливом Кременчуцького водосховища. Це зумовлює високий рівень ґрунтових вод, що є сприятливим для вербових насаджень, але обмежує використання заглиблених фундаментів для МАФів.
Аерація та вітровий режим: Через велике дзеркало води (ширина Дніпра в районі Черкас сягає 10-12 км) ділянка піддається постійному впливу вітрів. Відсутність природного рельєфу робить територію «продувною». Це обґрунтовує використання існуючих дерев як вітроламів, а також необхідність додаткового проектування штучних пагорбів для створення захищених мікро-зон.
Інсоляційний аналіз: Територія має максимальний рівень сонячної експозиції. Аналіз руху тіні від існуючих дерев дозволив визначити оптимальні місця для розміщення лав та дитячих ігрових елементів, щоб забезпечити їх природний захист від перегріву в денні години.
4. Роль самосіву та трав’яного покрову:
На ділянці присутні фрагменти природного трав’яного покрову. Вони допомагають утримувати пісок від видування. У проєкті пропонується не замінювати їх повністю культурними газонами, а інтегрувати «дикі» злаки в ландшафт, що підкреслить природний стиль парку та зменшить витрати на догляд.
Містобудівний аналіз та комплексна характеристика ділянки проєктування.
Ділянка, обрана для розробки дизайн-проєкту рекреаційної зони, розташована у прибережній частині Придніпровського району міста Черкаси, а саме в межах мікрорайону «Митниця». Ця територія є унікальною з містобудівної точки зору, оскільки вона представляє собою масштабний піщаний намив, створений у 70-80-х роках ХХ століття. Проєктований об'єкт займає стратегічне положення, виконуючи роль сполучної ланки між щільною житловою забудовою та акваторією Кременчуцького водосховища.
Містобудівний контекст та оточення:
Мікрорайон «Митниця» характеризується переважно багатоповерховою житловою забудовою (9-16 поверхів). Останніми роками тут спостерігається інтенсивне зведення сучасних житлових комплексів безпосередньо вздовж берегової лінії. Це створює критичну потребу у якісних громадських просторах, оскільки наявна інфраструктура не встигає за темпами зростання кількості населення. Ділянка з південного боку обмежена магістральною вулицею Козацькою, яка є важливою транспортною артерією міста. Таке сусідство створює конфлікт між активним автомобільним рухом (шум, пил, вихлопні гази) та потенційним місцем тихого відпочинку.
Аналіз транспортно-пішохідної мережі:
На сучасному етапі ділянка має низький рівень впорядкованості транспортних та пішохідних зв'язків:
Пішохідна доступність: Мешканці мікрорайону змушені перетинати широку проїжджу частину вул. Козацької. Наявні переходи не завжди збігаються з природними маршрутами руху людей, що призводить до появи хаотичних стежок.
Транспортна інфраструктура: Вздовж ділянки відсутні організовані паркувальні кишені для відвідувачів, що приїжджають з інших районів міста, а також не розвинена мережа велодоріжок, попри те, що набережна є ідеальним місцем для веломаршрутів.
Внутрішня логістика: Всередині ділянки пішохідна мережа відсутня як така — пересування здійснюється безпосередньо по піску або стихійно протоптаних доріжках, що унеможливлює прогулянки для маломобільних груп населення.
Рельєф та гідрологічні особливості:
Рельєф ділянки переважно плаский з ледь помітним ухилом у бік Дніпра. Основу складає намивний пісок, що має високу дренажну здатність, але є нестабільним субстратом для звичайного благоустрою. Близькість до великого водного масиву зумовлює специфічний мікроклімат:
Вітрове навантаження: Територія відкрита для сильних північних та північно-східних вітрів з акваторії, що робить перебування на березі некомфортним у міжсезоння.
Інсоляція: Через відсутність капітальної забудови на самій ділянці, вона повністю відкрита сонячним променям, що влітку призводить до перегріву піщаної поверхні. Саме тому наявні групи дерев, які ми зберігаємо, стають життєво необхідними елементами.
Проблематика та потенціал ділянки:
Основною проблемою локації є її «транзитний» та занедбаний характер. Територія сприймається як пустир між будинками та водою, а не як повноцінний парк. Проте потенціал ділянки колосальний:
Візуальні розкриття: З будь-якої точки ділянки відкривається панорамний вид на Дніпро та острови, що є головним естетичним ресурсом проєкту.
Екологічна база: Наявність сформованої екосистеми з дорослих верб та тополь дозволяє створити парк «не з нуля», а на базі вже існуючого природного каркасу.
Висновок до підрозділу:
Аналіз містобудівної ситуації та дендрологічний аудит ділянки на Митниці доводять, що успішна ревіталізація цієї прибережної зони можлива лише за умови делікатного екосистемного підходу. Наявний природний каркас із дорослих дерев, адаптованих до складних піщаних умов, є цінним ресурсом, повне збереження якого є екологічно виправданим та економічно вигідним.
Архітектурно-художнє рішення проєкту перетворює складні виклики території на її головні естетичні переваги. Завдяки використанню натуральних матеріалів, легких настилів замість бетонування, а також засобів геопластики, створюється унікальний ландшафтний рельєф, який одночасно захищає відвідувачів від шуму магістралі та посилює захист від вітру.
У результаті запропоноване проєктування трансформує прибережну смугу Дніпра у сучасний європейський парк, де архітектура слугує лише фоном для природи. Цей простір функціонуватиме не просто як пляж, а як інтегрована, комфортна «вітальна зона» та головний соціальний центр мікрорайону, що гармонійно поєднує міську інфраструктуру з природним середовищем.
2.3. Малі архітектурні форми та світловий дизайн рекреаційного простору
Завершальним етапом формування предметно-просторового середовища «Парку на Митниці» є розробка системи малих архітектурних форм (МАФ) та світлового сценарію. В умовах поєднання паркової та пляжної зон, обладнання повинно не лише відповідати естетиці еко-мінімалізму, а й мати підвищену зносостійкість до впливу вологи, піску та сонячного випромінювання.
1. Проєктування та типологія малих архітектурних форм:
У проєкті віддано перевагу індивідуальним дизайнерським рішенням, які інтегруються безпосередньо в ландшафт, замість використання стандартних заводських каталогів.
Інтегровані вуличні меблі: Головним елементом є «лави-платформи», що вбудовуються в схили штучних пагорбів або охоплюють стовбури існуючих дерев. Це дозволяє раціонально використовувати простір і створювати велику кількість посадкових місць без візуального захаращення території.
Перголи та тіньові навіси: Оскільки ділянка є відкритою, проєкт передбачає встановлення легких металевих пергол із дерев’яним заповненням. Кут нахилу рейок розрахований таким чином, щоб створювати максимальну тінь у період з 12:00 до 16:00. На пляжній зоні перголи мають більш розріджену структуру, що дозволяє поєднувати затінення з природною вентиляцією.
Пляжна інфраструктура: Роздягальні, рятувальні пости та душові стійки виконуються у єдиному стилі.
Еко-смітники та навігація: Система роздільного збору відходів інтегрована в дерев’яні короби. Навігаційні стели виготовляються з кортенової сталі або анодованого алюмінію, що підкреслює сучасний характер парку.
2. Світловий дизайн та сценарії освітлення:
Освітлення парку на Митниці розглядається не лише як засіб безпеки, а й як інструмент нічного зонування та створення атмосфери. Концепція базується на принципі «світлового комфорту, що мінімізує світлове забруднення неба та акваторії Дніпра.
Функціональне освітлення: Вздовж основних пішохідних маршрутів та настилів встановлюються низькі світлові стовпчики висотою 0,5–0,8 м. Світловий потік від них спрямований строго вниз на покриття. Це забезпечує видимість дороги, не засліплюючи очі відвідувачів і не перебиваючи вид на нічну річку.
Акцентне та декоративне підсвічування: Важливим елементом є підсвічування збережених дерев. Прожектори з теплим спектром (2700-3000K), встановлені в ґрунті або настилах, спрямовують промені знизу вгору крізь крону. Це підкреслює текстуру кори та об’єм листя, створюючи ефектний візуальний ритм у вечірній час.
Пляжне освітлення: На території пляжу освітлення є мінімальним і зосередженим лише навколо основних інфраструктурних вузлів, щоб зберегти природну магію прибережної ночі.
3. Технічні характеристики та стійкість матеріалів:
Всі МАФи та елементи освітлення підібрані з урахуванням антивандального захисту та стійкості до корозії:
Металеві частини мають порошкове фарбування або гальванічне покриття.
Світильники мають ступінь захисту не нижче IP65.
Використовуються приховані кріплення, що підвищує естетичність та безпеку конструкцій.
Висновок до підрозділу:
Комплексний підхід до розробки МАФ та освітлення дозволяє зробити комфортне перебування людей у просторі Митниці, зробити його зручним для тривалого перебування. Завдяки продуманим деталям, парк стає безпечним і привабливим у будь-яку пору доби, а витривалі матеріали гарантують довговічність реалізованих дизайнерських рішень у складному прибережному середовищі.
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНІЧНЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ
Практична реалізація концепції рекреаційної зони в мікрорайоні «Митниця» вимагає комплексного підходу, що поєднує інноваційні дизайнерські рішення з жорсткими технічними нормами експлуатації в прибережних зонах.
Головним завданням конструктивно-технічного забезпечення є створення стійкого антропогенного ландшафту, який здатний витримувати специфічні кліматичні навантаження Черкаського регіону при збереженні високої естетичної цінності. В основу проєкту покладено принцип «мінімального втручання» у природне середовище, де технологічні елементи виконують роль функціонального доповнення до існуючої екосистеми берега Дніпра. Кожне технічне рішення розглядається крізь призму довговічності та експлуатаційної безпеки, що є критично важливим для публічного простору такого масштабу.
3.1. Організація інклюзивного середовища та заходи з безпеки життєдіяльності
Створення безбар’єрного простору є пріоритетом проєкту, що відповідає сучасним європейським стандартам та нормам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».
1. Забезпечення універсального доступу:
Профіль доріжок: Поздовжній ухил основних маршрутів не перевищує 5%, що дозволяє людям на кріслах колісних та батькам з візками пересуватися без сторонньої допомоги. У місцях перепаду висот понад 0.5 м обов’язково передбачаються пандуси з поручнями згідно з нормативами.
Тактильні елементи: Перед виходами на проїжджу частину, біля сходів та перед зміною напрямку руху встановлюється тактильна плитка.
Доступ до води: Спеціальний дерев’яний пандус-настил доходить безпосередньо до лінії води, що дозволяє маломобільним групам населення повноцінно відпочивати на пляжі.
2. Техногенна та особиста безпека:
Відеонагляд та екстрений зв'язок: Проєктом передбачено встановлення камер спостереження з функцією аналізу поведінки та «тривожних кнопок» у ключових точках парку.
Берегоукріплення та рятувальні пости: Враховуючи близькість акваторії, на території встановлюються рятувальні щити з кругами та інформаційні стенди з правилами поведінки на воді. Сама межа парку та пляжу зміцнюється за допомогою біоінженерних методів для запобігання вимиванню берега під час штормів або повеней.
3. Освітлення як фактор безпеки:
Рівномірне освітлення основних транзитів унеможливлює утворення «сліпих зон», що значно знижує ризики та створює відчуття безпеки у вечірній час. Всі кабельні лінії прокладаються під землею в захисних гофрованих трубах, що виключає доступ до них сторонніх осіб.
Висновок до підрозділу:
Впровадження принципів універсального дизайну та системи безбар’єрного доступу до води робить парк інклюзивним простором, доступним для всіх категорій населення. Поєднання систем активної безпеки з пасивними створює максимально захищене середовище для мешканців міста.
3.2. Естетико-композиційне вирішення та візуальний код парку
Фінальний акорд проєкту — формування цілісного образу, який зробить парк «Митниця» впізнаваним брендом міста Черкаси.
1. Колірна палітра:
Основою є гама природних відтінків: «річковий пісок» (світло-бежевий), «мокре дерево» (коричневий), «антрацит» (темно-сірий) та природна зелень насаджень. Це дозволяє парку виглядати естетично в будь-яку пору року.
2. Композиційні акценти:
Домінанти: Головні зони виступають центральною точкою тяжіння. Оглядові пірси створюють ритміку берегової лінії.
Текстурна гармонія: Контраст між грубим бетоном, теплим деревом та легкими злаковими рослинами створює сучасну естетику, що відповідає світовим трендам ландшафтного дизайну.
3. Айдентика:
Пропонується розробка унікального логотипу парку, який може бути інтегрований у дизайн лав, урн або навігаційних стел. Це підсилює локальну ідентичність і робить простір «своїм» для мешканців району.
Архітектурно-планувальна організація та променадна система
Архітектурно-планувальна структура парку розроблена на основі аналізу пішохідних потоків мешканців прилеглих житлових масивів та природного рельєфу берегової лінії. Основним композиційним прийомом є створення багатофункціонального лінійного каркасу, який інтегрує пляжну територію в загальну структуру міського благоустрою.
1. Просторова організація та зонування:
Планувальна схема базується на принципі диференціації зон за ступенем інтенсивності використання.
Транзитна зона: Спрямована на забезпечення швидкого зв’язку між містом та водою.
Рекреаційна зона: Концентрується навколо існуючих зелених насаджень, створюючи умови для спокійного відпочинку.
Активна зона: Включає спортивні та дитячі майданчики, винесені ближче до центральної частини парку для зменшення шумового впливу на житлові будинки.
Центральним ядром проєкту є головна площа. Це відкритий простір з амфітеатром, що орієнтований на акваторію Дніпра. Така організація простору дозволяє проводити локальні культурні заходи, ярмарки або виставки просто неба, перетворюючи парк на центр соціального життя мікрорайону.
2. Променадна система та дорожньо-стежкова мережа:
Променадна система спроєктована як ієрархічна мережа маршрутів, що мають різне функціональне призначення та типи покриття:
Головний шлях: Ширина 3 метри. Це є головною артерією парку. Покриття передбачається з великоформатної бетонної плитки без фаски або шліфованого бетону. Це забезпечує інклюзивність та комфорт для активного відпочинку.
Прибережний дерев’яний настил: Виконується з термодеревини або композитних матеріалів на металевих палях. Ця система «парящих» доріжок дозволяє підняти пішохідну зону над піском та корінням дерев, зберігаючи природний ландшафт недоторканим. Дерев’яні настили створюють особливий тактильний та візуальний комфорт, підкреслюючи близькість до води.
Другорядні еко-стежки: Пролягають через густі зелені зони. Для їхнього влаштування використовуються водопроникні матеріали: гравійне засипання, стабілізований ґрунт або дерев'яна тріска. Це підкреслює пейзажний характер парку та сприяє природному дренажу опадів.
3. Зв’язок з водною акваторією:
Особлива увага приділена «виходам на воду». Променадна система завершується оглядовими майданчиками та пірсами, які візуально продовжують осі вулиць мікрорайону «Митниця» вглиб річки. Це створює ефект безбар’єрності та максимальної відкритості простору, роблячи Дніпро головним візуальним акцентом всього проєкту.
Використання геопластики як засобу вітрозахисту та зонування.
В умовах відкритого ландшафту набережній мікрорайону «Митниця», геопластика виступає не лише як декоративний прийом, а як високоефективний метод активного формування мікроклімату. Основним завданням є перетворення плоского техногенного рельєфу на динамічне середовище, захищене від аеродинамічного дискомфорту.
Технологія створення вітрозахисних бар'єрів:
Проєктом передбачено моделювання штучних форм рельєфу у вигляді пагорбів.
Аеродинамічний ефект: При зіткненні вітрового потоку зі штучним пагорбом відбувається його ламінарне розсіювання. Потік спрямовується вгору, створюючи за пагорбом «зону вітрової тіні», довжина якої в 3–5 разів перевищує висоту самого об’єкта.
Конфігурація: Найвищі точки рельєфу (до 2.5–3 м). Схили пагорбів мають різний кут нахилу.
Інженерна підготовка та укріплення:
Оскільки основою території є намивний пісок, для стабілізації штучних форм використовуються наступні технології:
Геосинтетичні матеріали: Використання об’ємних георешіток, які заповнюються родючим шаром ґрунту. Це фіксує структуру пагорба і запобігає його зсуву під впливом опадів.
Дренажна система: Всередині пагорбів передбачено шар крупнозернистого щебеню для відведення надлишкової вологи до нижніх шарів ґрунту, що виключає застій води біля підніжжя.
Ергономіка: Схили пагорбів інтегруються в функціональну схему — створення «амфітеатрів відпочинку», де перепади висот використовуються для встановлення інтегрованих дерев’яних сидінь.
Зонування через рельєф:
Геопластика дозволяє замінити візуальний «шум» на м’які ландшафтні переходи. Це створює ефект «живої природи» простору — відвідувач, перебуваючи в заглибленій зоні, відчуває психологічний комфорт та захищеність від міського середовища.
Дендрологічне рішення та принципи доповнення існуючої флори.
Дендрологічний план базується на стратегії «Екологічного реабілітації берегової смуги». Головний акцент робиться на поєднанні збережених вікових дерев з новими стійкими паростками.
1. Стратегія збереження існуючих насаджень:
Проведений аналіз показав наявність цінних екземплярів Верба біла та Тополя чорна. Для їх збереження в конструктивному рішенні передбачено:
Аераційні колодязі: При зміні рівня рельєфу навколо стовбурів залишаються вільні зони, щоб не допустити засипання кореневої шийки.
Санітарна ревізія: Видалення омели, лікування дупел та укріплення критичних гілок за допомогою систем динамічної підтримки.
2. Формування нових рослинних угруповань:
Для доповнення екосистеми обрано асортимент, здатний витримувати високу сонячну інсоляцію, дефіцит вологи влітку та сильні вітри.
Структуроутворюючий ярус:
• Pinus sylvestris (Сосна звичайна) — створює вічнозелений каркас, виділяє фітонциди та добре тримає піщаний ґрунт.
• Betula pendula (Береза повисла) — додає світлої колористики та візуальної легкості.
Середній ярус:
• Hippophae rhamnoides (Обліпиха) — ідеальна для Митниці завдяки сріблястому листю та здатності рости на бідних ґрунтах.
• Elaeagnus angustifolia (Маслинка вузьколиста) — стійка до засолення та посухи.
Нижній ярус:
• Festuca glauca (Костриця сиза)
• Calamagrostis (Куничник) — створюють ефект «хвиль», що перегукується з течією Дніпра.
• Lavandula angustifolia (Лаванда вузьколиста) — висаджується великими масивами вздовж променадів для створення ароматичного ефекту та залучення корисних комах.
3. Екологічні принципи висадки:
Групові посадки: Рослини висаджуються щільними біогрупами, що дозволяє їм краще виживати в умовах вітру, створюючи спільний мікроклімат.
Мульчування: Використання соснової кори або гравійного відсіву по всій площі посадок для утримання вологи та запобігання росту бур’янів.
Автоматичний полив: Проєктується система крапельного зрошення, що забирає воду з Дніпра після попередньої фільтрації, що є економічно доцільним рішенням для парку.
Малі архітектурні форми (МАФ) та обладнання рекреаційних зон.
Малі архітектурні форми в даному проєкті розглядаються як елементи, що формують масштаб парку та забезпечують його функціональну насиченість. Враховуючи агресивне прибережне середовище, вибір матеріалів та конструкцій базується на принципах антивандальності та довговічності.
1. Дизайн-концепція МАФ:
Всі елементи обладнання підпорядковані єдиному візуальному коду — «Сучасний еко-мінімалізм». Основні матеріали: термодеревина, архітектурний бетон та оцинкована сталь із порошковим фарбуванням у відтінках антрациту та природного дерева.
Вуличні меблі: Проєктуються не лише стандартні лави, а й багатофункціональні «лежаки» та широкі настили біля води. Це дозволяє відвідувачам обирати різні сценарії відпочинку — від читання книг до споглядання заходу сонця. Використання прихованих кріплень підвищує безпеку та естетичність.
Тіньові навіси: Оскільки парк розташований на відкритому березі, створення штучного затінення є критичним. Проєктуються легкі металеві конструкції з дерев’яними рейками, які створюють динамічну гру світла й тіні та захищають від прямих сонячних променів, не перешкоджаючи провітрюванню.
2. Ігрове та спортивне обладнання:
Дитячі майданчики: Замість стандартних пластикових комплексів пропонується використання «природних ігрових просторів». Це колоди для балансування, канатні сітки, пагорби для лазіння.
Воркаут-зони: Спортивне обладнання підбирається з антикорозійним покриттям. Розташування тренажерів передбачає гумове покриття (EPDM-крихта) для мінімізації травматизму та зручності обслуговування.
3. Елементи освітлення та навігації:
Світловий дизайн: Використовується трирівнева система освітлення: високі опори (6 м) для основних магістралей, низькі болларди (0.8–1.0 м) для маркування доріжок та ландшафтне підсвічування дерев і пагорбів. Світильники мають ступінь захисту IP65.
Навігація: Інформаційні стели та вказівники виготовляються з металу з лазерною різкою. Всі написи дублюються шрифтом Брайля.
Висновок до підрозділу:
Комплексні проєктні рішення парку формують цілісний, функціональний та естетично довершений простір, що базується на принципах «еко-мінімалізму» та гармонійно інтегрується в екосистему Черкаського узбережжя.
Запропонована планувальна структура забезпечує логічний зв'язок між житловими масивами «Митниці» та акваторією Дніпра, ефективно розподіляючи потоки відвідувачів. Завдяки використанню комбінованого мощення та піднятих дерев’яних настилів досягається висока пропускна здатність території при мінімальному втручанні в природний ландшафт. При цьому штучний рельєф виступає ключовим інструментом покращення мікроклімату: він створює зони «вітрової тіні», захищаючи від сильних прибережних вітрів, та природно зонує простір для активного й спокійного відпочинку без використання штучних огороджень.
Екологічну та експлуатаційну стабільність парку гарантують:
Самодостатня екосистема: поєднання існуючих верб і тополь із новими стійкими хвойними та злаковими культурами забезпечує всесезонну декоративність і високу виживаність насаджень на складних піщаних намивних ґрунтах.
Довговічність інфраструктури: малі архітектурні форми (МАФ), виконані в єдиному стилі з антивандальних матеріалів, стійкі до підвищеної вологості та сонячної інсоляції.
Завдяки унікальному візуальному коду, що базується на природних фактурах, чітких композиційних домінантах та відкритих панорамних точках огляду Дніпра, проєкт створює впізнаваний та сучасний образ об’єкту, який має всі перспективи стати новою візитівкою мікрорайону та міста в цілому.
ВИСНОВОК
У ході виконання дипломного проєкту було розроблено цілісну архітектурно-ландшафтну концепцію рекреаційного простору в мікрорайоні «Митниця» (м. Черкаси). Дана робота є актуальною для мешканців одного з найбільш густонаселених районів міста щодо створення якісного, безпечного та багатофункціонального середовища для відпочинку на березі Дніпра.
Головні результати та науково-практичні досягнення проєкту:
Концептуальна інноваційність та Waterfront Development:
В основу проєкту покладено принцип «м’якого берега», що дозволило трансформувати розрізнені ділянки пляжу та зелених насаджень у єдиний ландшафтний масив. На відміну від традиційного радянського підходу з бетонними парапетами, запропонована концепція інтегрує місто в природне середовище, використовуючи екологічні матеріали та плавні переходи рівнів, що створює ефект безперервного рекреаційного простору.
Вирішення кліматичних та інженерних викликів:
Детальний аналіз локації виявив проблему аеродинамічного дискомфорту через відкритість акваторії. Застосування методів геопластики стало ключовим інженерним рішенням. Спроєктована система штучних пагорбів та берм виконує подвійну функцію: захищає парк від сильних вітрів, створюючи затишні зони з комфортним мікрокліматом, та слугує інструментом зонування без використання візуально важких огороджень.
Еко-реабілітація та збереження природної спадщини:
Фундаментальним принципом проєкту стало повне збереження існуючого дендрофонду. Доповнення флори новими насадженнями відбувалося за принципом стійкого ландшафту. Використання багатоярусних посадок, соснових масивів та декоративних злакових трав дозволило створити середовище, що потребує мінімального догляду, є стійким до піщаних ґрунтів і водночас має високу естетичну цінність у всі пори року.
Функціональна насиченість та соціальна інклюзія:
Проєкт пропонує сценарії відпочинку для різних груп населення: від активних спортивних та дитячих зон, інтегрованих у рельєф, до спокійних оглядових терас та амфітеатрів. Особливу увагу приділено універсальному дизайну. Створення безбар’єрних маршрутів та спеціалізованих виходів до води гарантує рівний доступ до рекреаційного ресурсу для маломобільних груп населення, що відповідає сучасним європейським стандартам інклюзивності (ДБН В.2.2-40:2018).
Естетика та візуальний код:
Розроблений «еко-мінімалістичний» дизайн малих архітектурних форм та системи освітлення формує сучасну ідентичність мікрорайону. Використання натурального дерева, архітектурного бетону та теплого світла дозволяє нівелювати «холодну» забудову новобудов, додаючи простору людського масштабу та затишку.
Підсумок:
Запропонований проєкт не лише вирішує проблему благоустрою конкретної ділянки, а й пропонує стратегію розвитку прибережної лінії Черкас. Реалізація даної концепції сприятиме покращенню екологічного стану берега, підвищенню соціального комфорту мешканців та зростанню інвестиційної привабливості міста. Робота демонструє, що поєднання сучасних технологій ландшафтного моделювання з повагою до природи дозволяє створювати громадські простори нового покоління.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
РОЗДІЛ 1
Водний кодекс України. Закон України від 06.06.1995 № 213/95-ВР.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text
ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. — К.: Мінрегіон України, 2019. — 188 с.
https://ips.ligazakon.net/document/DBN00015
Кур’єров О. С. Сучасна ландшафтна архітектура: Світовий досвід та українські реалії. — К.: Фенікс, 2020. — 240 с. КНИГА
Gehl, J. Cities for People (Міста для людей). — Island Press, 2010. (Аналіз пішохідних просторів).КНИГА
Waterfront Design Guidelines. Портал ландшафтної архітектури Landezine. КНИГА
Офіційний сайт Черкаської міської ради. Стратегія розвитку міста Черкаси до 2032 року (розділ «Екологія та рекреація»).
https://cherkasy-rada.gov.ua/wp-content/uploads/documents/2024/12/strategy_2022-2032.pdf
Матеріали архітектурного порталу ArchDaily. Аналіз світових тенденцій проєктування парків 2020-2024 рр.
https://library.knuba.edu.ua/books/zbirniki/02/2024/mtp_87_2024.pdf
Панченко Т. Ф. Проектування курортів та рекреаційних систем. — К.: Вища школа, 2014.
https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/dissertation/11611/pokladokovdisertaciya-2021.pdf
Екологічний паспорт Черкаської області (2023). Дані щодо стану берегової лінії та ґрунтів мікрорайону «Митниця».
https://ck-oda.gov.ua/ekologiya/
РОЗДІЛ 2
1. Нормативна база (Законодавство України):
ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» — розрахунок балансу території та щільності рекреаційного навантаження.
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046
Водний кодекс України (ст. 88) — регламентація відстані 100 м від урізу води для обмеження господарської діяльності.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text
ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» — нормативи проектування безбар'єрного простору (пандуси, тактильне покриття).
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3192362160978134152?doc_type=2
2. Містобудівні та аналітичні дані:
Генеральний план м. Черкаси — дані щодо зонування мікрорайону «Митниця».
https://data.gov.ua/dataset/d06fbdc5-2a9d-4559-b1f7-2881ed57b037/resource/4bf74c6b-6a9f-4421-9213-d19f8567dfda
3. Теоретичні та проектні аналоги:
Jan Gehl "Life Between Buildings" — теорія створення комфортного міського середовища. КНИГА
Проєктні матеріали— методи укріплення намивних берегів та інтеграції парків у прибережну смугу.
https://scc.knu.ua/upload/iblock/45d/dis_Vorovka%20V.P..pdf
Кур’єров О. С. «Ландшафтна архітектура» — методичні рекомендації щодо формування ландшафтного середовища прибережних територій. КНИГА
РОЗДІЛ 3
1. Державні будівельні норми та стандарти:
ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення. — К.: Мінрегіон України, 2018.
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3192362160978134152?doc_type
ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів. — К.: Мінрегіон України, 2018. (Вимоги до проектування пішохідних та велосипедних доріжок, радіусів поворотів).
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199686959802877315?doc_type=2
ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення. — К.: Мінрегіон України, 2018. (Норми освітленості паркових магістралей та зон відпочинку).
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3074958732556240833?doc_type=2
ДСТУ Б EN 1176-1:2019 Устаткування та покриття дитячих ігрових майданчиків. Частина 1. Загальні вимоги щодо безпеки та методи випробування.
https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=88706
Наказ Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України №105 від 10.04.2006 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України».
https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=3466
2. Технічна та наукова література:
Саймонс Дж. О. Ландшафтний дизайн. — К.: Основи, 2010. — 480 с. (Фундаментальна праця з архітектурно-планувальної організації парків та використання геопластики). КНИГА
Кріжановська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: Підручник. — К.: Кондор, 2009. — 218 с. (Опис принципів групової посадки рослин та формування композиційних акцентів).
https://eprints.kname.edu.ua/52069/1/2016_%D0%9F%D0%95%D0%A7_10%D0%9F%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%2C%20%D0%92%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%A1%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%84%D0%B8%D0%BD%20.pdf
Кучерявий В. П. Озеленення населених місць. — Львів: Світ, 2005. — 456 с. (Детальний опис біологічних особливостей дерев та чагарників, використаних у проєкті).
https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2013/23_9/251_MYR.pdf
3. Сучасні архітектурні концепції та онлайн-ресурси:
Gehl, J. Cities for People. — Island Press, 2010. (Аналіз людського масштабу та ергономіки МАФ у громадських просторах). КНИГА
Landezine (Landscape Architecture Platform) — www.landezine.com.
https://landezine.com/
ArchDaily (Section: Landscape Architecture) — www.archdaily.com. (Приклади сучасних інклюзивних рішень та інтеграції існуючої флори в парковий ландшафт).
https://www.archdaily.com/category/landscape-architecture
4. Регіональні документи:
Генеральний план міста Черкаси. Розділ: «Схема ландшафтної організації та озеленення території міста». (Визначення функціонального призначення зони Митниці).
https://data.gov.ua/dataset/d06fbdc5-2a9d-4559-b1f7-2881ed57b037/resource/4bf74c6b-6a9f-4421-9213-d19f8567dfda
Програма розвитку екології та благоустрою м. Черкаси на 2021-2025 роки.
https://cherkasy-rada.gov.ua/wp-content/uploads/documents/2026/06/pro-proyekt-rishennya-miskoyi-rady-pro-zatverdzhennya-programy-ekologiya-2027-2032.pdf
ДОДАТКИ
Парк «Прибережний» (м. Дніпро, Україна)
Набережна Aker Brygge (м. Осло, Норвегія)
Парк Hunter’s Point South (м. Нью-Йорк, США)
Парк Superkilen (м. Копенгаген, Данія)