ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9721| Title: | Дизайн-проєкт реконструкції набережної в м.Черкаси |
| Authors: | Демессіе, Мекуріа Келкай Підгорна, Альбіна Сергіївна |
| Keywords: | набережна |
| Issue Date: | 16-Jun-2026 |
| Abstract: | Міський ландшафтний парк у структурі мікрорайону «Митниця» м. Черкаси розглядається як складний багатофункціональний організм, що інтегрує природний потенціал узбережжя Дніпра в інтенсивно урбанізоване середовище. У межах даного дизайн-проєкту територія парку трактується як цілісний ландшафтний масив, який поєднує рекреаційні, екологічні та соціальні функції, забезпечуючи безперервний зв'язок між щільною житловою забудовою та акваторією річки за принципами waterfront development. Особливістю об’єкта є стратегічний синтез паркової зони з наявним пляжним масивом, що дозволяє створити універсальний інклюзивний простір для різних видів відпочинку. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9721 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Дизайн середовища) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Підгорна Альбіна.doc Restricted Access | 230.5 kB | Microsoft Word | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ CHERCASSY
STATE
TECHNOLOGICAL
UNIVERSITY
Факультет – гуманітарних технологій
Кафедра – дизайну
Рівень вищої освіти – перший бакалаврський
Спеціальність – 022 «Дизайн»
Освітня програма – Дизайн середовища
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему:
«ДИЗАЙН-ПРОЄКТ РЕКОНСТРУКЦІЇ НАБЕРЕЖНОЇ В М. ЧЕРКАСИ»
Студентка групи ДЗ-22 А.С. Підгорна
Керівник, доцент М.К. Демессіе
Консультант, викладач М.О. Марова
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
__________ професор Інна ЯКОВЕЦЬ
___ _______ 2026 рік
Черкаси 2026
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 - Дизайн
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри дизайну
І.О. Яковець
« » 20 р.
ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
Підгорної Альбини Сергіївни .
(прізвище, ім’я, по батькові)
Тема роботи «Дизайн-проєкт реконструкції набережної в м. Черкаси»
затверджена наказом по університету від «_____» 20___ р. № _______
1. Термін здачі студентом закінченої роботи: червень 2026 року.
2. Вихідні дані: обмірні плани; фотофіксаації об’єкту; аналоги.
3. Зміст кваліфікаційної роботи: Вступ; Розділ 1. Передпроектні дослідження; Розділ 2. Містобудівний аналіз; Розділ 3. Проектні пропозиції; Висновки; Список використаних джерел; Додатки.
Перелік графічного матеріалу: плакат форматом 2300х1600мм (ситуаційний план, обмірний план, генеральний план, креслення обладнання, візуалізації дизайн-проєкту.
4. 5. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються
Розділ Консультант Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
Графічна частина Демессіе М.К.
Марова М.О.
Пояснювальна записка Демессіе М.К.
Дата видачі завдання
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів роботи Термін виконання
етапів проєкту (роботи) Примітка
1. Затвердження теми роботи,керівника.
2. Робота з аналогами, збір інформації.
3. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проєкту
4. Робота над пояснювальноюзапискою
5. Робота над графічною частиною проєкту
6. Попередній захист кваліфікаційноїроботи.
7. Захист кваліфікаційної роботи бакалавра.
Керівник Демессіе М.К.
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Підгорна А.С.
(підпис)
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 4
Природно-кліматичні умови 4
Рельєф і гідрологічні умови 6
Ґрунтові умови 7
Аналіз існуючої рослинності 9
Розділ 2. МІСТОБУДІВНИЙ АНАЛІЗ 10
Аналіз вихідних даних 10
Сучасний стан території 11
Розділ 3. Проектні пропозиції 12
Розміщення об’єктів на території 12
Об’ємно-планувальне рішення 13
Функціональні рішення 13
Малі архітектурні форми 14
Формування насаджень 14
Влаштування газону 16
Влаштування квітників 16
Майданчики і доріжки 18
Обгрунтування прийнятих рішень 18
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21
Додатки 22
ВСТУП
Прибережні зони відпочинку — це гармонійний симбіоз природи та інфраструктури біля води. Вони створені для того, щоб люди могли комфортно та безпечно проводити час на свіжому повітрі, не порушуючи екологію місцевості.
Ландшафтно-рекреаційні зони набережної — це важливий інструмент просторового планування, який формує зелений каркас населеного пункту. Їхній вплив на життя міста важко переоцінити, адже вони поєднують у собі містобудівну, екологічно-оздоровчу та візуально-естетичну ролі.
Рослинні насадження оптимізують екологічну ситуацію, забезпечують сприятливі умови життєдіяльності та гармонізують ландшафт об'єктів спеціального призначення в набережної зони.
Ці об'єкти оптимізують локальний мікроклімат, фільтруючи повітря від пилу та токсичних домішок, що формує безпечне й комфортне середовище для життя, праці та дозвілля.
Темою кваліфікаційної роботи є «Дизайн-проєкт реконструкції набережної в м. Черкаси» – (вул. Гагаріна – вул. Сержанта Жужоми м Черкаси).
Актуальність теми. Набережна потребує комплексної реконструкції через критичний стан інфраструктури, зруйноване покриття та пошкодження елементів дизайну.
Модернізація простору дозволить створити комфортні та сучасні умови для дозвілля мешканців міста.
Мета – розробити дизайн- проєкт багатофункціональної набережної зони відпочинку та розваг з застосуванням сучасних матеріалів та додаванням новіх композиційних елементів, при цьому максимально зберігаючи природу та рельєф місцевосці.
Для реалізації головної мети потрібно було виконати низку завдань:
- Детально розглянути ландшафтні особливості, будови майданчиків і доріг, конструкції малих архітектурних форм (МАФ) території;
- вивчити рослинний світ території та виконати таксацію;
- підібрати сучасний матеріал для оформлення плоскостних елементів і МАФ;
- удосконалити схему освітлення;
- розробити дизайн проект в цільому.
Дизайн проект спрямований на покращення навколишнього природного середовища та формування екологічного світогляду громади, шанобливого ставлення до природи.
Проєкт спрямований на розробку комфортного та візуально привабливого середовища у Черкасах, що базується на інтеграції архітектурних форм та природного ландшафту
Об’єкт дослідження. Об'єктом проєктування є набережна зона річки Дніпро в місті Черкаси».
Структура і обсяг проєкту. Проект складається із двух частин: графічна частина та пояснююча записка.
Зміст та обсяг роботи зумовлені специфікою досліджуваних питань, а також поставленими метою й завданнями. Дослідження викладено на 45 сторінках і містить вступ, три розділи, висновки та додатки. Бібліографія налічує 25 джерел.
Графічна частина проєкту виконана на банері розміром 1600х2300 мм за допомогою комп’ютерної графіки.
Розділ 1
ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Природно кліматичні умови
Клімат Черкащини — помірно-континентальний, помірно теплий, проте характеризується коливаннями рівня зволоженості
Географічне розташування на правому березі Кременчуцького водосховища наділяє Черкаси особливим шармом. Регіон відзначається помірним кліматом: зимові морози тут переносяться легко, а літнє тепло дозволяє повноцінно насолодитися відпочинком на природі.
Регіон характеризується м'якою, малосніжною зимою та теплим, помірно вологим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,9-8,7°С, хоча через значні кліматичні коливання по роках цей показник може падати до 5,4°С.
Кліматичні показники варіюються від середніх -3,2-3,6°С, у січні до 19,9-21,3°С у липні.
Щорічна кількість опадів у регіоні становить 578 мм. Територіально цей показник варіюється від 542 до 609 мм, а річні обсяги є дуже мінливими — від 369 до 918 мм.
Загальний рівень зволоження в межах області забезпечує формування сприятливого та збалансованого вологозапасу в ґрунті»
Середня глибина зимового промерзання ґрунту по області варіюється в межах 20–32 см. Абсолютний максимум (110 см) зафіксовано у 1986 році.
1.2. Рельєф і гідрологічні умови
Рельєф Черкас та прилеглої області переважно рівнинний, розділений Дніпром на дві частини: правобережну підвищену та лівобережну низовинну. Місто Черкаси розташоване на правому березі, де переважає хвиляста поверхня Придніпровської височини з ярами та балками, а середня висота становить близько 90-100 метрів над рівнем моря, Максимальна — 129-169м.
Схили місцевих ярів дуже круті, їхній середній кут становить 48–50°. Геоморфологія області поділяє рельєф на три типи: плоскорівнинний, широкохвилястий водоерозійний та вузькохвилястий водоерозійний.
Рельєф:
Геоморфологічне розташування: Територія міста лежить на межиріччі та схилах долини Дніпра, що зумовлює похило-хвилясту поверхню.
Особливості: Правобережна частина міста характеризується виразним розчленуванням, наявністю численних ярів, балок та урвищ. Уздовж берегової лінії спостерігаються зсувні процеси.
Висоти: Середня висота над рівнем моря становить близько 110 м, проте в окремих точках рельєф підіймається до 180 м (загалом у межах регіону висоти сягають до 275 м).
Гідрологічні умови:
Кременчуцьке водосховище: Це головний гідрологічний об'єкт Черкас, який утворився після будівництва греблі. Ширина водосховища в районі міста подекуди сягає 10-15 км, через що його часто називають «Черкаським морем».
Водний баланс: Місто та прилеглі території насичені підземними водами, а також залежать від регульованого стоку Дніпра.
Екзогенні процеси: Створення штучного моря суттєво змінило місцевий ландшафт. Водосховище провокує абразію (руйнування) берегів та підтоплення ґрунтовими водами окремих низинних прибережних ділянок.
Загалом, місто має різноманітний ландшафт: від стрімких берегів Дніпра (Кременчуцьке водосховище) до рівнинних ділянок, придатних для забудови, що забезпечує значні перепади висот, особливо у прибережній зон. Берегова лінія водосховища зазнає розмивання, що викликає зсувні процеси.
Гідрологічні умови Черкас визначаються розташуванням на березі Кременчуцького водосховища (Дніпро), яке має рівнинний тип живлення (снігове/дощове) та низьку літньо-осінню межень.
Ґрунтові води залягають в діапазоні 7–20 м. Для місцевості характерна підвищена вологість, яка в періоди туманів досягає позначки 100%.
1.3. Ґрунтові умови
Ґрунтові умови — це сукупність фізичних, хімічних та біологічних властивостей верхнього родючого шару Землі, що формуються під впливом гірських порід, клімату, рельєфу та живих організмів. Основні характеристики включають родючість, щільність, водний, повітряний і тепловий режими, а також кислотність (pH), що безпосередньо впливають на життя рослин та мікроорганізмів.
Ґрунтовий покрив Черкас та області характеризується високою родючістю, переважають чорноземи (типові та звичайні). На правобережжі, де розташовані Черкаси, поширені родючі чорноземи та сірі лісові ґрунти, а в заплавах річок зустрічаються лучні та дерново-глеєві ґрунти. За механічним складом ґрунти переважно легко- та середньосуглинкові.
Основні характеристики ґрунтового покриву Черкащини:
Правобережжя (в т.ч. Черкаси): Переважають чорноземи типові, сірі та світло-сірі лісові ґрунти.
Лівобережжя: Поширені від високородючих чорноземів до заплавних пісків і торфовищ.
Механічний склад: У ґрунтовому покриві області переважають легкі та середні суглинки, поряд із якими трапляються й інші ґрунтові відміни».
Родючість: Ґрунти вирізняються високим вмістом гумусу, що сприяє сільському господарству.
Це різноманіття зумовлене розташуванням міста на межі лісостепової зони та заплави Дніпра.
Фактори родючості:
Вміст гумусу: Найбільший у чорноземах (до 9%), найменший – у піщаних та глинистих (до (3%).
Структура: Здатність утримувати вологу та пропускати повітря.
Біологічна активність: Кількість мікроорганізмів.
pH ґрунту (кислотність): Впливає на засвоюваність поживних речовин.
Склад родючого ґрунту – комплексна суміш, що забезпечує живлення рослин і складається з мінеральних часток (пісок, глина – (45%), води (25%), повітря (25%) та органічних речовин (гумус, (1-5%). Ключовим компонентом є гумус (перегній), який визначає родючість, структуру та пористість ґрунту.
Ознаки родючого ґрунту:
Структура: Пухка, дрібногрудочкувата (забезпечує доступ повітря та води).
Кислотність: Нейтральна або близька до неї (pH 6,0-7,8).
Колір: Темний або чорний (свідчить про високий вміст гумусу).
1.4. Аналіз існуючої рослинності
Рослинність Черкас являє собою класичний приклад урбанізованої лісостепової екосистеми, де природні соснові бори, заплавні луки та штучні зелені насадження зазнають впливу антропогенного навантаження та глобальних змін клімату.
Структура та типи рослинності:
- Природна флора: Історично сформувалася на терасах річки Дніпро та Кременчуцького водосховища. Переважають природні ліси з домінуванням сосни звичайної (Pinus sylvestris) та діброви (дуб, граб).
- Паркова та садово-паркова рослинність: Формує каркас міста. Яскравими прикладами є парк «Сосновий бір» (статус пам'ятки садово-паркового мистецтва), де на 49 га зростає понад 70 цінних, у тому числі екзотичних порід дерев, та парк «Перемога», дендрофлора якого налічує близько 77 видів деревних і чагарникових рослин.
- Водна та прибережно-водна рослинність: Представлена в акваторії Дніпра, на намивних територіях, островах та в мілководних ділянках (включаючи заплави), де виявлено до 25 видів рослин, важливих для екосистеми.
Рослинність Черкащини характеризується переходом від лісостепової зони до степу, поєднуючи багаті широколистяні ліси (грабові, дубові), різнотравні луки, заплавні ділянки вздовж Дніпра та рідкісну степову флору. Регіон відзначається високим біорізноманіттям, частими представниками якого є ендемічні та червонокнижні види.
Ліси:
Ліси займають значну площу у Черкаському бору.
- Дерева: переважають дуб звичайний, граб, ясен, сосна звичайна та береза.
- Кущі: ліщина, калина, бруслина, терен.
Луки та степи:
Луки розташовані переважно в заплаві Дніпра.
Рослинність: тонконіг, ковила (особливо унікальна псамофітна рослинність піщаних арен), стоколос, конюшина та різноманітне лучне різнотрав'я.
Рослинність набережної зони Черкащини поєднує флору лісової та степової зон, що зумовлено розташуванням у межах Лісостепу. Основу деревостою формують дуб звичайний, граб, ясен і липа. Парки доповнені екзотами, віковими деревами та квітучими насадженнями.
Основне видове різноманіття:
Хвойні породи: ялина європейська, сосна звичайна, модрина сибірська та болотні кипариси.
Листяні дерева: дуб червоний, платан західний, гінкго білоба, тюльпанове дерево.
Декоративні кущі: магнолія (у т.ч. зірчаста), бузок, барбарис та глід.
Рідкісні та охоронювані види: шафран сітчастий, підсніжник білосніжний, конвалія, а також багаторічні цибулинні.
Аналіз існуючої рослинності — це комплексне дослідження (інвентаризація) флори на певній ділянці, що включає оцінку складу, стану здоров'я, віку, густоти та цінності рослин. Цей процес дозволяє визначити екологічні особливості території, виявити цінні екземпляри для збереження та визначити рослини, що підлягають видаленню чи лікуванню.
Основні складові аналізу існуючої рослинності:
Інвентаризація: Облік дерев, кущів, трав'янистих рослин, картування їхнього розташування.
Оцінка стану: Визначення хвороб, шкідників, вікових змін та життєздатності.
Видовий склад: Ідентифікація видів (розрізнення місцевих та інтродукованих).
Екологічне значення: Оцінка функціональної ролі рослинності (затінення, захист ґрунту, естетика).
Таб.1.1 .Аналіз існуючої рослинності на території парку
Назва рослини
Латинська
назва Група
рослин Обхват
стовбура,м Висота,м Частота
Ялина Бревера Picea breweriana Хвойні 1,50 2,50 Поодникоі
Ялівець середній пфитцериана Juniperus chinensis Pfitzeriana Хвойні 0,10- 0,15 1,00 Масові
Ялівець козацький Juniperus sabina Хвойні 0,10-0,17 1,50
Самшит Buxus Вічно зелені 0,070 1,70 Масові
Рокитник Cytisus Чагарник 0,05-0,07 0,50 Масові
Петунії Petuni трав'янистих або напів-чагарникових 0,04-0,10 0,70 Масові
Яблуня Райська Malus Paradise Apple плодова 1,30 3,50 Поодинокі
Клен Acer Сапіндові 1,45 4,00 Поодинокі
Звіробій Hypericum perforatum трав'яниста рослина 0,04-0,06 0,40 Масові
Розділ 2
МІСТОБУДІВНИЙ АНАЛІЗ
2.1. Аналіз вихідних даних
Обєкт проектування розташований розташований у мікрорайоні «Митниця» вздовж вулиці Гагаріна та вулиці Сержанта Жужоми на території міста Черкаси.
Ця зелена зона є популярним місцем відпочинку біля Дніпра. Поруч також знаходиться сквер Захисників України (колишній ім. Смірнова).
Парк площею 6,3645 га отримав офіційний статус у 2016 році. Його зелена зона була закладена навесні 2014 року на ділянці намиву піску: тут висадили кущі калини та саджанці дерев, зокрема липи звичайної та каштана рожевого.
Створення парку було підтримано виконкомом Черкаської міської ради у травні 2014 року як відповідь на громадський запит щодо облаштування зеленої зони.
Парк символізує європейський вибір України та пам'ять про Героїв Небесної Сотні, що загинули взимку 2014 року.
За задумом, обслуговуванням та утриманням новоствореного парку займатиметься профільне комунальне підприємство "Дирекція парків".
У 2016 році цій локації офіційно надали статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Парк є складовою частиною прибережної рекреаційної зони Дніпра, яка межує з вулицею Гагаріна та ділянкою поблизу узвозу Сержанта Жужоми»
Парк має зручну транспортну доступність [2]. Він оточений кількома важливими міськими дорогами, які забезпечують легкий доступ як пішоходам, так і автомобілістам. Біля входу до парку є парковка, що дозволяє зручно залишати автомобілі відвідувачам. Громадський транспорт також добре розвинений: у межах пішохідної доступності розташовані автобусні зупинки.
Містобудівний аналіз дозволив визначити ключові просторові зв’язки та інтегрувати новий об’єкт у загальну структуру парку. На основі цього було розроблено концепцію зонування, що передбачає гармонійне поєднання рекреаційних та озеленених ділянок.
Основни функціональні зони проектуемої набережної:
Спортивно-активний хаб: зони для занять спортом, бігові та велодоріжки, воркаут-майданчики.
Рекреаційний простір (тихий відпочинок): місця для релаксу, зручні лаунж-зони, альтанки.
Культурно-подійний майданчик: локації для виставок, лекцій просто неба, фестивалів та арт-інсталяцій.
Дитячий ігровий комплекс: безпечні та інтерактивні зони для дітей різного віку.
Прогулянкова алея (променад): головні транзитні та пішохідні маршрути вздовж води.
Ландшафтно-зелена зона: природне озеленення, газони для пікніків, екологічні насадження.
Зона фудкортів та гастрономії: ресторани, кафе, вулична їжа та оглядові тераси.
2.2 Сучасний стан території
Наразі територія набережної є недоглянутою рекреаційною зоною, яку громада використовує виключно як транзитний коридор для доступу до води.
Локація має великий потенціал як зона відпочинку на березі Дніпра. На сьогодні головні проблеми — це відсутність освітлення і лавок, а також наявність лише стихійних, витоптаних пішохідних маршрутів
На сьогодні набережна має великий відкритий простір, який використовується для прогулянок, пасивного та активного відпочинку.
На момент розробки проєкту території міститься фрагментарне озеленення з хаотичним розташуванням насаджень. Основні проблеми:
Відсутність чіткої композиції зелених насаджень.
Недостатня кількість тіньових зон.
Відсутність екранів, що захищають від вітру та шуму.
Деякі насадження у незадовільному стані та потребують заміни.
Відсутність інклюзивності
Відсутність інфраструктури
поганий санітарний стан
У цілому, поточний вигляд набережної потребує доопрацювання, оскільки не повною мірою відповідає європейським стандартам гармонійного зонування.
Модернізація черкаської набережної до європейських стандартів вимагає впровадження чіткого та збалансованого функціонального зонування.
Під час розробки проєктів реконструкції набережної головний акцент зробили на гармонійному поєднанні рекреаційних просторів із природним середовищем.
2.3 Аналоги проєктних решень
1. Реконструкція набережної в районі житлового масиву Кам’янський у Дніпрі
Проєкт реконструкції набережної на житловому масиві Кам’янський (колишній Фрунзенський) у Дніпрі охоплює територію довжиною майже півтора кілометра зони відпочинку.
Основні акценти та складові проєкту:
o Продумане зонування: Багаторівнева організація простору для комфортного дозвілля всіх мешканців.
o Еко-маршрути: Зручні прогулянкові доріжки, окремі зони для пішоходів та користувачів самокатів.
o Озеленення: Створення затишних скверів, висадка нових дерев та встановлення сучасних вуличних меблів.
o Зони активностей: Облаштування сучасних дитячих майданчиків, спортивних куточків та локацій просто неба.
o Екологічна безпека: Комплексне очищення дренажно-паводкового каналу задля покращення довкілля.
2. Реконструкція набережної інгулу черкаси
На ділянці Набережної поблизу спортшколи та стадіону, які готуються до масштабної реконструкції, заплановано облаштування великої спортивної локації. На цій території пропонують розмістити різноманітні майданчики, скейт- та ролердроми, скалодром, велопарк, а також вуличні тренажери.
Проєкт передбачає облаштування в центрі кільцевої алеї з кілометровим радіусом зручності. Вона матиме чітке зонування: транзитну доріжку для бігу й пішоходів та окремий простір для скейтерів, ролерів і велосипедистів.
3. Німецький променад Нідерхафен у Гамбурзі по праву визнано одним із найбільш успішних та яскравих світових зразків комплексної реконструкції прибережної зони.»
Ключові особливості проєкту:
Гібридне призначення: Інженерна споруда річки Ельба працює як захист від повеней і як сучасний міський променад.
Функціональне зонування: Територія поділена на рівні з виділеними доріжками для велосипедистів, безбар'єрними пандусами та мініамфітеатрами на сходах.
Захист і стійкість: Об’єкт спроєктовано з фокусом на гідрологічну безпеку та здатність витримувати підйом рівня води.
4. Hunter's Point South (Нью-Йорк, США)
Ревіталізація покинутої промзони у стійкий парк. Ключові елементи:
Екологічний захист: штучні водно-болотні угіддя для запобігання повеням.
Архітектурна домінанта: 10-метрова консольна платформа з панорамою на Мангеттен.
Функціональність: мікс багаторівневих терас, спортивних майданчиків та зон релаксу.
5. Набережна Сени (Париж, Франція)
Набережні Сени в Парижі — це справжній музей просто неба, який з 1991 року охороняється ЮНЕСКО. Прогулюючись уздовж річки, ви зможете насолодитися захопливими видами на Лувр, собор Паризької Богоматері та величну Ейфелеву вежу, що робить цей маршрут серцем романтичної столиці.
Ключові факти про набережні
- Головні пам'ятки: Поруч із річкою зосереджені знакові місця: Лувр, музей Орсе, Дім інвалідів та площа Згоди.
- Пішохідні зони: Лівий берег (на ділянці від музею Орсе до мосту Альма) повністю відданий під пішохідні прогулянки.
- Річкові круїзи: Прогулянки на катерах — найпопулярніший спосіб оглянути місто з води.
- Купання: Завдяки очищенню води в місті облаштовані офісні локації для купання просто неба (поблизу Ейфелевої вежі та собору Паризької Богоматері).
Розділ 3
ПроЄктні Пропозиції
3.1. Розміщення об’єктів на території
Проєкт парку створений з урахуванням сучасних тенденцій у формування парків. Основна ідея полягає у формуванні багатофункціонального простору, який поєднує зони відпочинку та соціальні взаємодії.
Дизайн проект виконаний у стилі урбан-арт з комбинацією регулярного стилю, з акцентом на бетонні та металеві конструкції, що забезпечують міцність та довговічність. Освітлення дозволяє використовувати простір у будь-який час доби, а озеленення створює гармонійний перехід між природним середовищем та урбаністичним ландшафтом.
Простір тихої зони гармонійно доповнюють парковими меблями, урнами та арт-об'єктами. Ключовим елементом тут виступає продумане освітлення: м'яке декоративне світло вигідно підкреслює красу водойм, вікових дерев та прогулянкових стежок.
Водні об'єкти на набережній виконують важливу візуальну роль, даруючи відвідувачам можливість насолодитися спогляданням води. А завдяки розташуванню теріторії біля природного ставу, тут гармонійно облаштували зручний підхід до водойми.
Проєктом також передбачені штучні водойми та фонтани. Головним акцентом центральної площі є декоративний фонтан — кругла залізобетонна конструкція, оздоблена світло-сірим гранітом.
Композиційне ядро фонтану утворює спеціально спроєктований корпус із нержавіючої сталі, інтегрований із форсунками та підводним освітленням.
Головний вхід спроєктовано з дотриманням нормативних параметрів, що забезпечує безперешкодний та комфортний доступ для всіх груп відвідувачів.
Усі пішохідні зони та тротуари матимуть тверде покриття. Для облаштування доріжок і майданчиків на ділянці застосовуються спеціальні дорожні суміші.
Генеральним планом передбачено комплексний благоустрій із формуванням зелених зон, що включають висадку хвойних та листяних порід дерев, кущів, облаштування клумб і газонів
ериторію біля головного входу парку прикрашають лавочки та фонтани, створені для зручності відвідувачів.
Ландшафтний дизайн території створено з акцентом на бездоганний комфорт та зручність відвідувачів на свіжому повітрі
3.2 Об’ємно-планувальне рішення
– це просторова та функціональна організація паркової території, яка передбачає гармонійне поєднання зелених насаджень, рельєфу, водойм, алей, будівель та зон відпочинку для створення цілісного ландшафтного образу.
Об'ємно-планувальне рішення ділянки — це комплексний підхід до організації простору, що включає:
Зонування: виділення окремих функціональних секторів відповідно до їхнього призначення.
Планування: проектування зручної мережі доріжок, алей та майданчиків.
Просторова композиція: формування візуальних акцентів та естетичного вигляду території.
Вертикальне планування: адаптація рельєфу та організація ефективного відведення дощових вод.
Композиційний баланс: гармонійне поєднання будівель, малих архітектурних форм та природного ландшафту.
Комплексне просторове та архітектурне планування набережної охоплює функціональне зонування, створення зручних пішохідних маршрутів, проєктування інженерних мереж, а також природну інтеграцію зелених насаджень у міську екосистему».
Вертикальне планування ділянки виконано з урахуванням особливостей рельєфу, природних умов прилеглих територій та прив'язкою до наявних доріг із твердим покриттям.
Вертикальне планування забезпечує надійний захист від підтоплень завдяки правильному відводу води та створює безбар'єрні, безпечні шляхи для підходу і під'їзду до об'єкта.
3.3 Функціональні рішення
Функціональне рішення – це науково вивірений поділ простору на окремі ділянки відповідно до їхнього призначення. Таке рішення гарантує гармонію між рекреацією, дозвіллям та екологією, формуючи зручне й візуально привабливе середовище.
Функціональні рішення набережної передбачають зонування для відпочинку, спорту, культурних заходів та екологічної освіти, забезпечуючи тверде покриття доріжок, освітлення, лави та урни. Сучасні парки поєднують рекреаційні (альтанки, перголи), дендрологічні, спортивні та дитячі майданчики, створюючи умови для релаксу та активного дозвілля.
Основна мета — поєднання відпочинку з екологічною стійкістю, комфортом та естетикою, що включає створення прогулянкових маршрутів, альтанок та місць для велопаркування.
Територія парку поділена на такі функціональні зони:
Зона відпочинку – містить лавки, декоративне озеленення та місця для спостереження за спортсменами.
Пішохідна інфраструктура – облаштовані доріжки, що з’єднують ключові елементи парку, забезпечують комфортний рух для відвідувачів.
Озеленення – використання декоративних насаджень (туя, ялина, барбарис) для створення сприятливого мікроклімату та візуальної естетики.
Освітлення – сучасні LED-ліхтарі забезпечують безпеку у темний час доби.
Зона обслуговування: Місця туалетів та пунктів прокату
Зона громадського харчування: Місця для фудкортів, кафе, туалетів та пунктів прокату.
Культурно-просвітницька зона: включає майданчики для виставок, лекторіїв просто неба, відкриті сцени та екоцентри.
3.4 Малі архітектурні форми
Малі архітектурні форми (МАФ) для парків — це функціональні та декоративні споруди невеликого розміру (альтанки, лавки, ліхтарі, фонтани, містки, скульптури, вазони), що зонують простір, створюють затишок та підкреслюють стиль ландшафту. Вони виготовляються з металу, дерева, бетону або каменю, забезпечуючи комфорт відвідувачів та естетику.
Малі архітектурні форми мають різноманітне призначення та розміри. Вони повинні проєктуватися з урахуванням потреб різних вікових груп та специфіки свого використання.
Завдяки принципам типового проєктування такі об'єкти створюють широкий вибір рішень. Вони формують унікальний архітектурно-художній образ середовища та підкреслюють його неповторність.
Функції проектуваних МАФ:
Зонування: Розділення парку на зони відпочинку, ігрові та прогулянкові зони.
Естетика: Створення фокусних точок, прикрашання ландшафту.
Зручність: Забезпечення місць для сидіння, захист від сонця (перголи), освітлення.
МАФи виготовляються з металу, дерева, бетону або каменю, забезпечуючи комфорт відвідувачів та естетику.
Виготовлені з металу, дерева, бетону чи каменю, Малі архітектурні форми гармонійно поєднують естетику та комфорт для відвідувачів.
3.5 Формування насаджень
Формування зелених насаджень — це комплекс робіт зі створення та догляду за деревами, кущами, квітями й газонами у набережної зони. Його мета — сформувати оптимальну структуру рослинності для виконання естетичних, захисних або рекреаційних функцій.
Проєктування рослинного покриву набережної передбачає розробку цілісної просторово-композиційної структури з дотриманням екологічних, естетичних та історико-культурних вимог.
Комплекс із дерев, кущів та квітів гармонійно доповнює рельєф і архітектуру, створюючи комфортне міське середовище. Ці зелені зони виконують одразу три важливі функції: місце для відпочинку, захист природи та естетичне оформлення.
Створення зелених зон вимагає глибокого аналізу міської екології. Підбір рослин має базуватися на їхній здатності максимально використовувати сприятливі фактори середовища. Відібрані породи повинні відзначатися високою життєздатністю, довговічністю та стійкістю до урбанізованих умов, а також виконувати важливу екологічну функцію — оздоровлювати міський простір.
Асортимент рослин та їхнє розташування на об'єкті залежать від того, наскільки умови середовища відповідають потребам самого виду.
Зонування рослинності:
Уздовж периметру встановлених рядів туй (Columna, Smaragd) для створення природного огородження та шумового бар'єру.
Висадка ялин для додаткового озеленення та цілорічної естетики.
Використання барбарису для акцентів у ландшафтному дизайні.
Зелені острівці у функціональних зонах:
Навколо лавок та зони відпочинку передбачено декоративні насадження для підвищення комфорту.
Використання багаторічних рослин, стійких до міських умов, з мінімальним поглядом.
Екологічні та естетичні переваги насаджень:
Покращення мікроклімату території.
Зменшення запиленості та шумового навантаження.
Візуальна інтеграція парку в природне середовище.
3.6. Влаштування газону
Газон - ключовий елемент ландшафтного дизайну, що створює рівну зелену основу, візуально об'єднує ділянку та забезпечує естетичний та екологічний комфорт.
В проекті парку використовують посівний та рулоний типи газону. Газон поєднує різні зони ділянки в єдину композицію.
Основні переваги газону:
Естетичність та стиль: Створює відчуття доглянутості, порядку та гармонії, виступаючи ідеальним фоном для квітників, дерев та малих архітектурних форм.
Екологічність: Поглинає пил та техногенні забруднення, очищує повітря.
Мікроклімат: Випаровує вологу, зволожуючи повітря та знижуючи температуру.
Функціональність: Рівна поверхня ідеальна для відпочинку, ігор та занять спортом (особливо стійкі спортивні газони).
Швидкість озеленення (рулонний газон): Дозволяє миттєво отримати готовий зелений килим без бур'янів.
Захист ґрунту: Запобігає вітровій та водній ерозії, утримуючи ґрунт корінням.
Штучний газон: Не потребує стрижки чи поливу, залишається зеленим цілий рік, ідеальний для тінистих ділянок.
3.7. Влаштування квітників
Дизайн квітників — це мистецтво створення художньо-естетичних композицій із квіткових та декоративних рослин (багаторічників, чагарників), спрямоване на оформлення ландшафту [5,6]. Влаштування квітників у парках вимагає проектування з урахуванням оглядовості, підбору рослин безперервного цвітіння (багаторічники, троянди, хвойні) та підготовки ґрунту.
Ключові аспекти дизайну квітників:
Створення композицій: Використання різних типів, таких як клумби, рабатки, бордюри, партери та модульні садки.
Підбір рослин: Врахування екологічних вимог (ґрунт, світло), висоти рослин та часу їх цвітіння.
Кольорове рішення: Застосування контрастних, гармонійних або нюансних поєднань для емоційного впливу.
Естетика та функціональність: Квітники повинні бути не тільки красивими, але й економічно доцільними та зручними у догляді.
Квітники класифікують за походженням та біологічними особливостями рослин. Для їх створення використовують однорічники, багаторічники, культури, що зимують або не зимують у ґрунті (наприклад, бульбоцибулинні), а також екзотичні оранжерейні види.
За тривалістю використання квіткове оформлення поділяється на односезонне, багатосезонне, змінне та постійне.
Залежно від сезону цвітіння, квітники класифікують на весняні, літні та осінні. При цьому весняні клумби формують переважно з цибулинних та дворічних рослин.
Основні різновиди квітників, які можут використовувати при формування парку:
Клумба: Квітник чіткої геометричної форми (коло, овал, квадрат) з рівною поверхнею, часто припіднятий.
Міксбордер: Витягнутий квітник змішаного типу з вільною посадкою рослин різної висоти, що забезпечує безперервне цвітіння.
Рабатка: Довга, вузька смуга квітів (шириною 0.5–3 м), розташована вздовж доріжок, парканів.
Бордюр: Вузька смуга (10-50 см) з низькорослих рослин, що обрамляє клумби або садові доріжки.
Рокарій (альпійська гірка): Кам'янистий сад, де квіти поєднуються з камінням.
Арабеска: Складний орнаментальний квітник, що утворює візерунок (завитки, фігури).
Солітер: Поодинока посадка рослин, що привертає увагу.
В проєкті використан асортименту рослин з різними періодами цвітіння для постійного декоративного ефекту.
3.8. Майданчики і доріжки
Майданчики та доріжки — ключові елементи паркової архітектури, що забезпечують функціональність і комфорт. Це елементи ландшафтного благоустрою, інженерно облаштовані ділянки землі (з покриттям або без), призначені для пересування (доріжки) або відпочинку, ігор, господарських потреб (майданчики). Вони структурують територію, забезпечують функціональність парку та виконують естетичну функцію. Вони є основою для організації простору в проєкті парку.
Для облаштуванн використовуються стійкі матеріали: асфальт, бетон, тротуарна плитка та водопроникні гумові покриття.
Усі функціональні зони гармонійно поєднані продуманою мережею маршрутів, яка включає головні під’їзди завширшки 2,25 – 2,5 м та пішохідні доріжки розміром 0,75 – 1,5 м.
Ці доріжки та дороги складаються з чотирьох головних елементів: основи, покриття, бордюрів і систем водовідведення. З боків облаштовують спеціальні лотки й кювети для стока води: на відстані 40-50 см біля доріг та 15-30 см біля доріжок.
3.9. Обгрунтування прийнятих рішень
Обґрунтування проєктних рішень парку базується на необхідності збереження зелених зон, підвищенні екологічної стійкості, створенні комфортних умов для відпочинку громадян та раціональному використанні ресурсів.
При розробці ландшафтного проєкту парку були переглянуті клімат міста, гідрографія, вологість повітря, грунт, також вивчено варіанти зелених насаджень на даному об'єкті.
У процесі проєктування парку було проведено аналіз аналогових об'єктів з метою визначення основних тенденцій у сучасному дизайні урбаністичних спортивних просторів.
Основні риси дизайну парку – інтеграція природних елементів (озеленення, малі архітектурні форми) та раціональне функціональне зонування, що забезпечує комфортне співіснування різних категорій користувачів.
Підібрані групу рослин які побудують гарну ландшафтну композицію та гарно поєднуються з вибраним стилем (урбан-парк).
Основний акцент зроблено на палітрі кольорів, формах та масштабі об'єктів. У проєкті передбачені затишне патіо, дерев'яні настили, а також геометрично правильна водойма — класична або піднята, доповнена фонтаном чи каскадом.
У проєкті передбачені:
Функціональне зонування – чіткий поділ простору на зону відпочинку та пішохідні маршрути, що забезпечує комфортне використання парку відвідувачами різних вікових груп.
Матеріали та стиль – використання довговічних бетонних конструкцій, що відповідає стандартам безпеки та сучасним вимогам до урбан-дизайну.
Озеленення та інтеграція у міський простір – передбачено активне озеленення, що сприяє створенню сприятливого мікроклімату та покращенню екологічного стану території.
Освітлення та доступність – реалізується система освітлення, що забезпечує можливість використання парку у вечірній час, аналогічно до рішення у київському урбан-парку.
Спроектована нова конфігурація території. Систему освітлення модернізовано. Підібрано асортимент сучасних видів рослин, які витримують умови загазованості міста.
В роботі були враховані норми і правила проектування, питання розміщення насаджень в залежності від місцезнаходження будівель, наявності споруд, проїздів.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Проєкт є результатом комплексного підходу до створення сучасного рекреаційного простору, який поєднує функціональність, естетику та безпеку.
Аналіз аналогових об’єктів дозволив виявити найкращі практики у сфері проєктування набережної, які були адаптовані під конкретні умови місцевості. Особлива увага приділена зонуванню, що забезпечує логічне та зручне розташування різних функціональних ділянок.
Концепція проєкту передбачає гармонійне поєднання місць для відпочинку та природного середовища. Система планування дозволяє створити збалансований простір із чітким функціональним розподілом, де кожен елемент відповідає потребам користувачів.
Запропоновані рішення спрямовані на покращення міського середовища та розвиток активного дозвілля серед мешканців. Реалізація проєкту сприятиме формуванню сучасного громадського простору, що відповідатиме європейським стандартам та стане важливим соціальним осередком у міському середовищі.
Таким чином, реалізація проєкту дозволить не лише модернізувати рекреаційну територію, а й сприятиме популяризації активного способу життя, формуванню міського простору нового покоління, що відповідає потребам мешканців та відвідувачів.
ДодатОк
Розроблений проєкт
2