ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9744| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарноштучного вантажу з міста Житомир (Україна) в місто Сента (Сербія) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Людмила Анатоліївна Філатов, Віталій Олегович |
| Issue Date: | 2026 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування маршруту Житомир - Сента (Україна Сербія), який проходить в прямому напрямку через Україна, Угорщина, Сербія, а в зворотному – через Угорщина, Словаччина, Польща. У роботі встановлено загальну довжину маршруту, обрано вантаж, визначено його основні характеристики та умови перевезення. Підібрано транспортний засіб із необхідними експлуатаційно-технічними параметрами для здійснення перевезення. Проведено аналіз правил транспортування вантажу через країни транзиту та визначено перелік документів, потрібних для виконання міжнародного перевезення. Здійснено розрахунок тривалості рейсу, а також загальних витрат на перевезення як для одиничного, так і для турного рейсу. Кваліфікаційна бакалаврська робота викладена на 59 сторінках друкованого тексту та містить вступ, зміст, дев’ять розділів, висновки і список використаних джерел. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9744 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Філатов.docx Restricted Access | 12.16 MB | Microsoft Word XML | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Житомир (Україна) в місто Сента (Сербія) за зазначеним маршрутом»
Керівник роботи:
професор кафедри АТЕ _______________ Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-24
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________В.О. Філатов
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2026
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування маршруту Житомир - Сента (Україна Сербія), який проходить в прямому напрямку через Україна, Угорщина, Сербія, а в зворотному – через Угорщина, Словаччина, Польща.
У роботі встановлено загальну довжину маршруту, обрано вантаж, визначено його основні характеристики та умови перевезення. Підібрано транспортний засіб із необхідними експлуатаційно-технічними параметрами для здійснення перевезення. Проведено аналіз правил транспортування вантажу через країни транзиту та визначено перелік документів, потрібних для виконання міжнародного перевезення. Здійснено розрахунок тривалості рейсу, а також загальних витрат на перевезення як для одиничного, так і для турного рейсу.
Кваліфікаційна бакалаврська робота викладена на 59 сторінках друкованого тексту та містить вступ, зміст, дев’ять розділів, висновки і список використаних джерел.
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ 2
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ 4
1.1 Проектування прямого маршруту Житомир -Сента (Україна - Сербія) 4
1.2 Проектування зворотного маршруту Сента Житомир (Сербія - Україна) 8
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ 13
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ 14
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП 18
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ 20
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ 28
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ 31
7.1 Формування вантажного місця 31
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари 40
7.3 Маркування та кодування вантажного місця 45
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ 49
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ 51
ВИСНОВКИ 58
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 59
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
В даній кваліфікаційній роботі необхідно виконати проектування прямого та зворотного маршрутів перевезення вантажу між пунктами Житомир -Сента (Україна - Сербія).
1.1 Проектування прямого маршруту Житомир -Сента (Україна - Сербія)
Прямий маршрут пролягає через наступні країни: Україна, Угорщина, Сербія. При виконання цього маршруту необхідно перетнути міжнародний пропускний пункт між Україною та Угорщиною «Лужанка - Берегшурань» [1].
Рисунок 1.1 Загальний вигляд прямого маршруту «Житомир - Сента» через Україна, Угорщина, Сербія на карті (1211 км).
Даний маршрут пролягає дорогами міжнародного значення, європейського значення та автомагістралями [1].
Рисунок 1.2 Загальний вигляд частини прямого маршруту по території України (679 км).
Територією України в прямому напрямку необхідно проїхати 679 км. Даний шлях пролягає по автомагістралі М06. Автошлях М 06 — це міжнародна автомобільна дорога загального користування державного значення. Автомобільна дорога міжнародного значення М-06 — це стратегічний маршрут в Україні, що з'єднує Київ із Чопом (державний кордон з Угорщиною) і прямує далі до Будапешта. Вона проходить територією п'яти областей: Київської, Житомирської, Рівненської, Львівської та Закарпатської, загальною довжиною понад 820км. Це одна з найважливіших логістичних артерій країни, яка є частиною 5-го пан'європейського транспортного коридору [1].
Рисунок 1.3 Загальний вигляд частини прямого маршруту по території Угорщини (471 км).
Маршрут пролягає через територію Угорщина, який з’єднує північний схід країни з південним заходом. Початок: район біля міста Кішварда (поблизу кордону з Україною). Ключові міста на шляху: Ньїредьгаза, Дебрецен, Сольнок, Кечкемет, Будапешт (великий транспортний вузол), Сегед (поблизу південного кордону). Значна частина маршруту проходить по автомагістралях E573, М3 (на північному сході), М5 (між Будапештом і Сегедом). E573 —це міжнародна європейська автомобільна траса, яка проходить через центрально-східну частину Угорщина та частково Румунія. Вона є частиною мережі доріг класу E-road, що з’єднують країни Європи. Є важливою транзитною артерією між Україною, Угорщиною та Румунією, використовується для міжнародних перевезень, туристичних подорожей. З’єднує інші європейські маршрути, зокрема: E71 та E60. M3 — це автомагістраль в Угорщині, що з’єднує Будапешт із північно-східними регіонами країни та пролягає до українського кордону. Вона є ключовою частиною національної мережі швидкісних доріг і відіграє стратегічну роль у сполученні Центральної та Східної Європи. M3 — це автомагістраль в Угорщині, що з’єднує Будапешт із північно-східними регіонами країни та пролягає до українського кордону. Вона є ключовою частиною національної мережі швидкісних доріг і відіграє стратегічну роль у сполученні Центральної та Східної Європи. Початок- Будапешт, нумерація: частина системи угорських автомагістралей (M1–M7). Траса має дві проїзні частини по дві смуги руху в кожному напрямку та відокремлюючу смугу безпеки. Уздовж магістралі розташовані численні пункти обслуговування, заправки та стоянки. Вона сприяє розвитку логістики, туризму й транскордонної торгівлі, зокрема з Україною. M5 — це угорська автомагістраль, що з’єднує Будапешт із південним кордоном країни біля міста Рьоске, забезпечуючи основну транспортну вісь між столицею та Сербією. Це одна з ключових трас міжнародного коридору E75, який є частиною пан’європейського маршруту від Скандинавії до Балкан. М5 відіграє критичну роль у транспортній системі Угорщини, забезпечуючи ефективне сполучення між Центральною Європою та Балканами. Вона підтримує економічні зв’язки, міжнародну торгівлю й туристичний потік між Будапештом і Сербією, а також далі — Південно-Східною Європою [1].
Рисунок 1.4 Загальний вигляд частини прямого маршруту по території Сербії (61 км).
Територією Сербії необхідно прямувати автомагістраллю E75. Це південна ділянка міжнародного маршруту E75 — одна з головних транспортних артерій Європи. Проходить через значну частину континенту — від Північної Європи до Балкан. В Угорщині це автомагістраль M5 (частина E75). У Сербії продовжується як сучасна автомагістраль (також E75). Дорога багатосмугова з розділювальною смугою розрахована на швидкісний рух [1].
1.2 Проектування зворотного маршруту Сента Житомир (Сербія - Україна)
Зворотний маршрут Сента - Житомир (Сербія - Україна) проходить країнами Сербія, Угорщина, Словаччина, Україна [1].
Рисунок 1.5 Загальний вигляд зворотного маршруту «Сента - Житомир (Сербія - Україна) проходить країнами Сербія, Угорщина, Словаччина, Україна на карті (1375 км).
Рисунок 1.6 Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території Сербія (42 км).
Територією Сербії шлях пролягає дорога 102 — це другорядна (регіональна) автомобільна дорога з простішою інфраструктурою, безкоштовна і придатна для повсякденного руху. Дорога з’єднує локальні населені пункти. Вона використовується як альтернатива більшим трасам [1].
Рисунок 1.7 Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території Угорщина (402 км).
Територією Угорщини зворотній маршрут проходить автодорогами М30, Е71,Е75. Між Угорщиною та Словаччиною є кілька ключових швидкісних коридорів (M30–R4, M15–D2) і багато локальних доріг. М30 основний швидкісний маршрут через Кошице (схід). Е71 – автошлях європейського значення, що має по 2 смуги руху в кожен бік з розділовою смугою посередині. Всі ці автомагістралі є платними. Оплата виконується шляхом врахування кількості кілометрів, що виконується даними автошляхами. Кожна автомагістраль має 3 смуги в обидва напрями з розділювальною смугою посередині. Всі автомагістралі виконані за найвищими міжнародними стандартами [1].
Рисунок 1.8 Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території Словаччині (188 км).
Територією Словаччині необхідно рухатися по європейському маршруту Е50 [1]. E50 — це великий міжнародний автошлях, який проходить через пів Європи і об’єднує різні типи доріг — від сучасних автобанів до звичайних трас.
Рисунок 1.9 Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території Польщі (271 км).
Рисунок 1.10 Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території України (472 км).
Завершальна частина зворотного маршруту проходить через кордон Польщі з Україною «Краківець – Корчова». Територією України рухаємось автошляхом Е40. Автошлях E40 — це одна з найдовших міжнародних трас Європи, яка проходить через Україну із заходу на схід і є частиною великого європейського маршруту від Атлантики до Центральної Азії. [1].
Таблиця 1.1 – Пройдена відстань по прямому маршруту
Назва країни Відстань, км
Україна 679 км
Угорщина 471 км
Сербія 61км
Разом 1211 км
Таблиця 1.2 – Пройдена відстань по зворотному маршруту
Назва країни Відстань, км
Сербія 42 км
Угорщина 402 км
Словаччина 188 км
Польща 271 км
Україна 472 км
Разом 1375 км
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Маршрут «Житомир - Сент» (Україна Сербія) пролягає через Угорщина, Сербія та Україна. Та зворотній маршрут «Сент - Житомир» (Сербія Україна) пролягає через Угорщину, Словаччину, Польщу.
Відповідно протяжність маршруту в прямому напрямку 1211 км, у зворотному 1375 км.
Отже визначимо загальну довжину маршруту в обидві сторони:
(2.1)
де – довжина маршруту в прямому напрямку;
– довжина маршруту в зворотному напрямку.
км
Вантажні перевезення здійснюються мережею доріг європейського та міжнародного значення, зокрема автомагістралями. Для вантажного транспорту на автомагістралях встановлено обмеження швидкості до 90 км/год. Маршрут може пролягати як платними, так і безкоштовними дорогами, при цьому система оплати за користування платними трасами відрізняється залежно від країни. Автошляхи європейського значення позначаються літерою «Е», міжнародного значення – літерою «М», автомагістралі – літерою «А».
В прямому напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску «Лужанка - Берегшурань», який знаходиться на кордоні України та Угорщини.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску «Краківець - Корчова» який знаходиться на кордоні Польщі та України.
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
З України в прямому напрямку перевозимо кондитерські вироби. У Житомирі знаходиться відома кондитерська фабрика «Житомирські ласощі» (АТ «Житомирські ласощі»), яка є одним із найбільших виробників солодощів в Україні. Продукція випускається під 4 торговими марками: ЖЛ, Doma, Optimix, Stevix. У 2012 отримала сертифікат Халяль на частину свого асортименту. Житомирська кондитерська фабрика виробляє широкий асортимент пісної, дієтичної продукції, а також продукції для дітей.
Продукція компанії експортується в 26 країн світу, зокрема до Німеччини, Ізраїлю, Молдови, США, Естонії, Латвії, Азербайджану, Сербію.
В зворотному напрямку для перевезення в Україну з Сербії веземо м’ясну продукцію (свинина, яловичина, птиця), так як місто Сента, яке розташоване в Північнобанатськом окрузі автономного краяв Воєводина. Звідси історично експортується м’ясо до Європи та інших ринків. Регіон Воєводина — це головний аграрний і експортний центр Сербії. Саме звідси походить велика частина харчового експорту країни
Для даних вантажів необхідно використовувати рефрижератор, тому було обрано такий автомобіль Fuso Canter TF 7,5
Рисунок 3.1 Зовнішній вигляд фургона рефрижератора Mitsubishi Canter Fuso 7C18 7,5T
Mitsubishi Fuso Canter 7C18 — це надійний середньотоннажний вантажний автомобіль, який у версії 2015 року вже відповідав екологічним стандартам Euro 6. Модифікація Multitemperatur означає, що фургон обладнаний ізотермічним кузовом із мультитемпературною холодильною установкою, яка дозволяє підтримувати різні температурні режими в окремих відсіках (наприклад, заморозка в одному та охолодження в іншому). Рефрижераторна установка дозволяє підтримувати температуру приблизно від +5°C до −20°C.
Таблиця 3.1 Технічні характеристики фургона рефрижиратора Fuso Multitemperatur 7,5
Основні характеристики
Марка Fuso-6
Модель Multitemperatur
Модифікація Multitemperatur 7,5
Експлуатаційні характеристики
Вид палива ДП
Витрата палива в змішаному циклі 15.0 л на 100 км
Запас ходу 1500 км
Габарити і розміри
Довжина 7470 мм
Ширина 2135мм
Висота 2235 мм
Дорожній просвіт 185 мм
Колісна база 4750 мм
Маса
Споряджена маса 2605 кг
Повна маса 7500 кг
Обсяги
Особливість Система старт-стоп для економії палива в місті
Обсяг паливного бака 100 л
Двигун
Тип двигуна 3.0 л (4P10), турбодизель
Число циліндрів / розташування 4/ рядний
Потужність двигуна, кВт / к.с. 175 к.с. (129 кВт)
Робочий об’єм двигуна 2,998
Крутний момент, Н * м / об/хв 370 / 1320
Трансмісія
Привід задній
Тип коробки передач 5-ступінчаста МКПП або робот Duonic (з подвійним зчепленням)
Кермо
Підсилювач керма гідропідсилювач
Електронні системи
Електронні системи управління ABS, EBD, ESP
Управління кліматом Клімат контроль
Підвіска
Передня підвіска Залежна, на параболічних листових ресорах
Задня підвіска Залежна, на параболічних ресорах.
Гальма
Передні гальма дискові
Задні гальма барабанні
Шини та диски
Розмір шин 215/75R17,5
Рисунок 3.2 Розташування палет в фургоні-рефрижираторі
Особливості та переваги:
компактні розміри → зручно для міста;
хороша маневреність;
економічний дизельний двигун;
надійна рама для різних надбудов;
сучасні системи безпеки: ABS, ESP.
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Україна розташована в центрі Європи та є однією з найбільших за площею держав континенту — її територія становить 603,7 тис. км². Вона має вихід до двох морів — Чорного та Азовського — і межує з Польщею, Румунією, Угорщиною, Білоруссю, Росією, Молдовою та Словаччиною. У країні добре розвинена транспортна інфраструктура, що охоплює як автомобільні, так і залізничні перевезення. Територією України дозволено рух транспортних засобів загальною масою до 44 тонн, при цьому навантаження на одиночну вісь не повинно перевищувати 11 тонн, а на здвоєну — 18 тонн. Платні автомобільні дороги в Україні відсутні. У святкові дні обмеження на рух вантажного транспорту не встановлюються. Усі вантажі, що перетинають митний кордон, підлягають обов’язковому оподаткуванню згідно із Законом України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України» від 12 липня 2001 року.
Країни, через які здійснюється перевезення вантажу, належать до Європи. У них діють такі обмеження швидкості: поза населеними пунктами дозволено рух зі швидкістю до 80 км/год, а в межах міст — до 50 км/год. На автомагістралях вантажні автомобілі можуть рухатися зі швидкістю до 90 км/год, тоді як для легкових автомобілів встановлено обмеження до 130 км/год.
Вартість користування платними дорогами відрізняється залежно від країни, тому перед перетином кордону слід ознайомитися з відповідними правилами оплати. У деяких випадках плата стягується під час в’їзду або виїзду з автомагістралі, а в інших країнах потрібно придбати спеціальний талон або віньєтку, що дає право користування платними дорогами протягом визначеного періоду.
Під час здійснення прямого маршруту перевезення вантажу необхідно перетнути міжнародний пункт пропуску Лужанка–Берегшурань, розташований на українсько-угорському кордоні. У цьому пункті функціонують прикордонна, митна, фітосанітарна, санітарна, радіологічна, ветеринарна та екологічна служби, а також служба міжнародних перевезень. Через нього дозволено здійснювати як вантажні й пасажирські перевезення, так і піший перетин кордону.
В зворотному напрямку маршрут проходить через пункт пропуску Краківець–Корчова, що розташований на кордоні України з Польщею. Він знаходиться на міжнародній автомобільній дорозі М10, яка з польського боку переходить в автомагістраль A4. Це один із найбільших і найважливіших автомобільних переходів між двома країнами, який забезпечує значний потік пасажирського та вантажного транспорту. У пункті здійснюються митний, радіологічний, екологічний, фітосанітарний і ветеринарний контроль. [3].
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Відповідно до чинного національного та міжнародного законодавства, перелік необхідних документів включає [4]:
водійське посвідчення;
ліцензію (обов’язкову для перевезення небезпечних або легкозаймистих вантажів) або дозвіл на здійснення міжнародних вантажних перевезень;
довіреність на право керування транспортним засобом;
копію трудового договору;
інші документи на транспортний засіб;
супровідні документи на вантаж.
Усі зазначені документи потрібні на початковому етапі перевезення. На їх основі перевіряється кількість товару, уточнюється маршрут, проводиться митний контроль, а також здійснюються розрахунки між замовником і постачальником. Крім того, міжнародні перевезення передбачають отримання спеціального дозволу від автоінспекції.
Для підтвердження факту здійснення перевезення необхідні [4]:
документи на транспортний засіб;
талон або карта технічного огляду;
дорожній лист із зазначенням строків доставки.
Для оформлення вантажу додатково потрібні:
дозвіл на міжнародні перевезення;
товарно-транспортна накладна, що використовується як на території України, так і при перетині кордону;
санітарний паспорт (у разі потреби, зокрема при перевезенні тварин).
Карнет міжнародних дорожніх перевезень (TIR) — це міжнародний митний документ, який регулюється Митною конвенцією 1975 року. Він дає можливість перевізнику проходити митні процедури у встановленому порядку та здійснювати транзит без застосування додаткових заходів забезпечення доставки вантажу.
Рисунок 5.1 – Приклад заповнення карнету міжнародних автомобільних перевезень (TIR)
Конвенція відносно au contrat de transport international de Marchandise par Route (CMR) є міжнародною товарно-транспортною накладною (рис. 5.2), що регулюється CMR, виданою за місцем завантаження та виданою перевізнику та одержувачу [4].
Рисунок 5.2 – Бланк міжнародної товарно-транспортної накладної CMR
Відповідно до положень Статуту, транспортні організації, укладаючи договір перевезення, беруть на себе зобов’язання доставити вантаж за заявкою відправника до одержувача у належному стані та в повному обсязі за узгоджену плату. Якщо договір не укладено, перевезення може здійснюватися на підставі разових заявок [4].
Товарно-транспортна накладна містить усі необхідні дані для розрахунку вартості послуг перевізника, зокрема: інформацію про перевізника, характеристики транспортного засобу, час прибуття під завантаження, маршрут руху, пробіг тощо. Окрім цього, вона визначає матеріальну відповідальність перевізника відповідно до вартості та кількості вантажу, зазначених відправником. Саме цей документ є підтвердженням виконання умов договору перевезення.
Ще одним важливим документом, який майже завжди оформлюється під час перевезення вантажів, є подорожній лист вантажного автомобіля. Він необхідний для підтвердження факту здійснення перевезення, а також для обліку та списання витрат на паливо, використане в процесі транспортування [4].
Рисунок 5.3 – Бланк подорожнього листа
Рахунок-фактура (invoice) - рахунок, виставлений продавцем-експортером покупцю на оплату продукції чи послуг (рис. 5.4). Використовується при експортно-імпортних операціях, аналогом у внутрішній торгівлі є рахунок-фактура. Наявність інвойсу є обов'язковою для проведення митного оформлення та митного контролю [4].
Рисунок 5.4 – Приклад рахунку-фактури (invoice)
Пакувальний лист (Packing List) – документ, що супроводжує відвантаження товарної партії покупцю (рис. 5.5). Являє собою перелік продукції, що відвантажується, що знаходиться в кожному вантажному місці (палеті, коробці або контейнері).
Пакувальний лист повинен містити [4]:
номер та дату;
назва та адреса відправника та одержувача;
посилання на зовнішньоторговельний контракт чи замовлення;
найменування всіх позицій відвантажуваної продукції та її точну кількість у кожному вантажному місці;
найменування всіх вантажних місць із зазначенням номерів та габаритних розмірів;
вага нетто та брутто кожної упаковки та всієї товарної партії.
Рисунок 5.5 – Бланк пакувального листа
Цей документ застосовують логістичні компанії та перевізники, оскільки він дозволяє швидко перевірити цілісність і повноту вантажу, адресу отримувача та інші відомості, необхідні для оперативної доставки [4].
Вантажний маніфест (англ. manifest of cargo) — це документ, у якому зазначається повний перелік товарів, переданих для перевезення в конкретній транспортній одиниці (рис. 5.6). Він містить інформацію про відправника та одержувача, а також дані щодо вантажу.
Рисунок 5.6 – Бланк вантажного маніфесту (manifest of cargo)
Сертифікат походження товару (англ. certificate of origin) — документ, який видається торговельною палатою відповідної країни (рис. 5.7). Він застосовується для отримання пільгового розмитнення у разі наявності договору між країнами відправника та одержувача [4].
Сертифікат якості товару (англ. certificate of quality) оформлюється для кожної партії вантажу (рис. 5.8). У ньому зазначаються дані про виробника, характеристики продукції, відповідність товару стандартам та інші необхідні відомості [4].
Рисунок 5.7 – Бланк сертифікату походження товару (certificate of origin)
Рисунок 5.8 – Приклад сертифікату про якість товару (certificate of quality)
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Згідно наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом» визначено Правила перевезень продукції харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловості [5]:
25.3. Правила перевезень тортів, тістечок та інших мучнисто-кремових виробів
25.3.1. Сторони, що здійснюють транспортування мучнисто-кремових виробів, несуть відповідальність за дотримання санітарно-гігієнічних стандартів. Товарне сусідство з продукцією нехарчового призначення, свіжовипеченим хлібом або вантажами з різким специфічним ароматом не допускається.
25.3.2. Відправник має підготувати торти до транспортування у картонній тарі, яку дозволяється штабелювати у кілька ярусів. Для дрібних кондитерських виробів (тістечок) передбачено укладання в один шар у щільно закриті лотки (алюмінієві або дерев'яні). Спеціальні види тістечок, як-от кошики чи бісквіти, спочатку розміщують у паперові капсули, а вже потім у загальну тару.
25.3.3. Обов’язком вантажовідправника є підготовка кондитерської продукції до транспортування з дотриманням таких температурних параметрів: для виробів із фруктовим чи кремовим оздобленням — у межах 0–6 °C вище нуля; для продукції без оздоблення — за температури, що не перевищує +18 °C.
25.3.4. Транспортування кондитерських виробів із кремом має здійснюватися спеціалізованим транспортом — ізотермічними фургонами, що мають внутрішні напрямні (рейки) для надійної фіксації лотків.
25.3.5. Перевізник звіряє вантаж із супровідними документами за асортиментом та кількістю стандартної тари (коробок, лотків). У випадку з дрібноштучними виробами в неповній тарі, перевірка проводиться за фактичною кількістю одиниць товару.
25.3.6. Якщо один автомобіль обслуговує кілька точок, вантажовідправник має завчасно розсортувати продукцію за замовленнями та оформити окремі товарно-транспортні накладні для кожного отримувача ще до подачі машини під завантаження.
25.3.7. Вантаження, перевезення і вивантаження мучнисто-кремових виробів слід виконувати обережно, без ударів і струсів.
25.3.8. Вантажовідправник зобов'язаний здійснювати належну санітарно-гігієнічну підготовку рухомого складу, що подається під навантаження мучнисто-кремової продукції.
25.3.9. Лотки для перевезення кремової продукції є оборотною тарою відправника; обов'язок щодо їхнього належного санітарно-гігієнічного стану покладається на власника тари (вантажовідправника).
25.6. Правила перевезень м’ясної продукці.
25.6.1. Під час перевезень м’ясної продукції. Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.
25.6.2. М’ясо і м’ясні продукти перевозяться тільки в спеціально обладнаних транспортних засобах, які підтримують необхідну температуру (холодильні або ізотермічні фургони).
Рухомий склад повинен мати санітарний паспорт, виданий територіальною санепідстанцією терміном не більш як на 6 місяців, а водій особисту санітарну книжку.
М’ясні продукти перевозяться тарним способом в автомобілях, які є в наявності для тарного перевезення.
25.6.3. Вантажовідправник готової м’ясної продукції зобов'язаний подавати їх для перевезення у тарі, що передбачена діючими державними стандартами.
25.6.4. М’ясо має бути упаковане у герметичну тару або у вакуумні пакети, щоб запобігти забрудненню та втраті вологи.
Забороняється змішування м’ясної продукції з іншими товарами, особливо непродовольчими.
25.6.5. Обов’язкові документи: ветеринарний сертифікат, товарно-транспортна накладна, сертифікат якості та сертифікат походження (якщо м’ясо експортується). Вони підтверджують походження продукту, його відповідність санітарним нормам та умови транспортування.
При перетині кордону м’ясна продукція підлягає ветеринарному та санітарному контролю.
Порушення норм може призвести до затримки вантажу або його повернення.
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для збереження цілісності товару під час транспортування картонні короби слід розміщувати на європіддонах (800х1200), мм. Якщо характеристики продукції дозволяють штабелювання та кантування, необхідно розробити відповідні схеми укладки. При формуванні палети слід дотримуватися таких нормативів: виступ вантажу за краї піддону — не більше 40 мм, загальна висота конструкції складає Нпід=1800 мм. При цьому враховується власна висота піддону hпід=145мм,та його гранична вантажопідйомність — 1500 кг. (відповідно до ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на палеті (європіддоні) [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Значення кратності підлягають округленню до найближчого меншого цілого числа. Отримані дані вносяться до таблиці 7.1.
Для розрахунку використовується картонна тара з габаритами ДхШхВ: 442х317х442 мм) та масою брутто 20 кг (згідно з ГОСТ 13581-91).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за умови, що вантаж можна кантувати та штабелювати.
№п/п Схема розміщення Кількість одиниць Фактична вантажність європіддона Мбр,кг Коефіцієнти використання
по L по B по Н Nзаг γст ηS
1 L/l,B/b,H/h 2 2 3 12 240 0,17 0,58
2 L/b,B/l,H/h 4 1 3 12 240 0,17 0,60
3 L/l,B/h,H/b 2 1 5 10 200 0,12 0,42
4 L/b,B/h,H/l 4 1 3 12 240 0,17 0,60
5 L/h,B/l,H/b 2 1 5 10 200 0,12 0,42
6 L/h,B/b,H/l 2 2 3 12 240 0,17 0,60
На основі аналізу схем розстановки піддонів необхідно обрати найбільш ефективний варіант, який забезпечить максимальне завантаження транспортного засобу за масою. Після вибору схеми слід розрахувати загальну кількість палет, що вміщуються в кузов.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
(7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
(7.3)
де m0–власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
(7.4)
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
(7.5)
де Sв – площа вантажу, мм2;
Sп – площа піддона, мм2.
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №1
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №2
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №3
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №4
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №5
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №6
Згідно з аналізом, схеми №1, 3, 4 та 5 визнані оптимальними для формування вантажних одиниць. З метою забезпечення цілісності продукції, кожна сформована палета має бути захищена шаром пакувального матеріалу. Транспортування м'ясних виробів здійснюється у спеціалізованих вологостійких гофрованих ящиках з розрахунковою масою 15 кг та габаритами ДхШхВ: 570х253х190 (мм) (ГОСТ 135811-91)
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення картонних коробок на європіддоні (800×1200) за умови, м’ясну продукцію можна кантувати та штабелювати.
№п/п Схема розміщення Кількість одиниць Фактична вантажність європіддона Мбр,кг Коефіцієнти використання
по L по B по Н Nзаг γст ηS
1 L/l,B/b,H/h 2 3 9 54 810 0,54 0,9
2 L/b,B/l,H/h 4 1 8 32 480 0,29 0,59
3 L/l,B/h,H/b 2 4 6 48 720 0,50 0,8
4 L/b,B/h,H/l 4 4 3 48 720 0,50 0,80
5 L/h,B/l,H/b 6 1 6 36 540 0,40 0,61
6 L/h,B/b,H/l 6 3 3 54 810 0,51 0,9
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з м’ясною продукцією №1
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з м’ясною продукцією №2
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок з м’ясною продукцією №3
Рисунок 7.10 – Схема розміщення коробок з м’ясною продукцією №4
Рисунок 7.11 – Схема розміщення коробок з м’ясною продукцією №5
Рисунок 7.12 – Схема розміщення коробок з м’ясною продукцією №6
В зворотному напрямку перевозимо 6 палет масою 4860 кг.
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
При транспортуванні критичним фактором є ризик псування вантажу через втрату його цілісності. Для мінімізації цих ризиків необхідно використовувати оптимальну транспортну тару, захисні властивості якої визначаються:
масо-габаритними характеристиками одиниці вантажу;
фізико-механічними параметрами пакувальних матеріалів;
геометричними розмірами упаковки;
специфікою умов логістичного ланцюга.
Особливу увагу при виборі тари слід приділити розрахунку статичного тиску при штабелюванні, а також динамічних і вібраційних впливів, що виникають під час навантажувально-розвантажувальних робіт [2].
Статичне зусилля стискання, що сприймає тара нижнього ряду штабеля [2]:
, Н (7.6)
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Обчислюємо величину статичного тиску, що припадає на одиницю тари нижнього ярусу при штабелюванні за першою схемою розміщення кондитерської продукції [2]:
Де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q–маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н–висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,326 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,442 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 2 схеми пакування кондитерських виробів [2]:
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування м’ясної продукції [2]:
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 15 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,710 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,19 м.
Виконуємо розрахунок граничного показника статичного стискання для ящиків нижнього ярусу при штабелюванні м’ясної продукції згідно з другою схемою розміщення:
Гранична висота штабелювання Н встановлюється галузевими стандартами окремо для кожного типу товарів. При її визначенні враховуються фізико-хімічні властивості продукції, міцність і конструктивні особливості тари, а також ліміти вантажопідйомності транспортного засобу. [2].
Основним показником, що враховується при розрахунку зусиль стискання, що впливають на картонну тару при штабелюванні є коефіцієнт запасу Кз, який залежить від терміну зберігання вантажу. При коротких термінах зберігання вантажу коефіцієнт запасу приймається відповідний: при зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65. У випадку, якщо термін зберігання не зазначений в нормативній документації, то Кз приймають рівним 1,85 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
H (7.7)
Визначаємо зусилля стискання для 1 схеми пакування кондитерських виробів [2]:
де Кз - коефіцієнтзапасу, Кз= 1,6.
Визначаємо зусилля стискання для 2 схеми пакування кондитерських виробів [2]:
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та міцності гофрокартону при торцевому стисканні [2]:
, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування кондитерських виробів:
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 5,4 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ;
z–периметр ящика, мм, z=1518 мм (згідно першого варіанту розміщення коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 2 схеми пакування кондитерських виробів:
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 5,4 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=5мм;
z–периметр ящика, мм, z=1768 мм (згідно другого варіанту розміщення коробок на піддоні).
Тобто картонні коробки, що виготовляються з картону класу Т25 задовольняють умові стискання.
Будуємо графік залежності опору стисканню картонної тари до периметру даної тари (коробки).
Рисунок 7.13 - Графік залежності опору стискання від периметру тари (картонної коробки)
Збільшення периметра тари прямо пропорційно підвищує її опір стисканню. Ключовою умовою запобігання деформації нижнього ярусу в штабелі є дотримання нерівності: фактичний опір стисканню коробки має бути більшим або дорівнювати сумарному зусиллю від верхніх шарів вантажу [2].
У даному розрахунку ця вимога повністю виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно з чинними нормативами міжвидових перевезень, на кожне вантажне місце з кондитерськими виробами мають бути нанесені спеціальні маркувальні знаки. Детальна схема їх розміщення та візуалізація наведені у Додатку В та на рисунку 7.14 відповідно.
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має вигляд (рис.7.14).
Рисунок 7.14 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають як кількість коробок на піддоні;
Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
Пункт перевантаження;
Найменування транспортних організацій;
Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
Габаритні розміри вантажного місця;
Маса брутто вантажного місця;
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
13.Назва вантажовідправника.
Рисунок 7.15 – Транспортне маркування на вантажному місці кондитерських виробів
Закодувати за допомогою QRCoder https://www.qr-code-generator.com/ таку інформацію:
Filatov Vitaliy Olegovich;
ChSTU, student of group TT-24);
meat products;
Mitsubishi Canter refrigerator car ;
Senta (Serbia);
Zhytomyr (Ukraine).
Рисунок 7.16 – QR код. Інформація закодована за допомогою QRCoder
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення.
Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як [2]
(8.1)
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [2]:
, діб (8.2)
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку коеф.”2” не враховувати);
l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в одному напрямку коеф.”2” не враховувати) [2]:
, км (8.3)
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км2 (дані по країнах беруться із статистичних довідників; для України Sп = 603,628 тис.км2);
км
lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного відправлення:де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2; [2]
(8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2;
км
Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для турної їзди 60 км/год);
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2 доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів. Середньодобовий пробіг має складати менше ніж 700 км/добу.
діб
Визначимо l доб - середньодобовий пробіг за маршрутом як
= 587,7 км/добу. – умова виконується.
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи [2]:
, € (9.1)
де – мінімальний оклад складає 8647 грн.=167,9 €.
- норматив відрахувань на соціальні заходи, % ,
Курс євро берем 51,5 грн за 1 євро
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка маршруту Час, доби Норма відшкодувань, грн (€)/добу Відшкодування, грн (€
Україна 2 864,7 (16,8) 1729,4 (33,6)
Іноземні держави 2,4 4120 (80) 9888 (192)
Разом 4,4 4985,7 (96,8) 11617 (225,6)
Так як по Україні водій їде 679+472=1151 км, а ми розрахували, що середньодобовий пробіг 587,7 км, то по Україні водій їде 2 доби.
По території іноземних держав водій їде 1435 км, тобто 2,4 доби.
=33,58 €
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в пункті призначення [2].
€
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування складових [2]:
, € (9.2)
€
Визначимо витрати на автомобільне пальне [2]:
, € (9.3)
Де лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км, визначається як [5]:
=, л/100 км (9.4)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 15 л/100 км, (як приклад див. табл.6) ;
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм (=1,3 л/100 км для дизельних автомобілів);
Gпр – споряджена маса автомобіля;
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як [2]:
, ткм (9.5)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
– коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за класом вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні, інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ) рівним 0,55 для руху дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
, € (9.6)
Таблиця 9.2 Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального на територію країн (станом на 20.03.2022 р.)
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,73
Польща 1,96
Сербія 1,82
Словаччина 1,58
Угорщина 1,61
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Країна Відстань, км Вага вантажу, кг Трансп. робота, ткм Витр. На пробіг, л Додатк. витр., Л Всього витр., Л Ціна 1л, €/л Сумар. витр., €
L Q W=LQ Цл *Цл
Україна 679 2400 1629600 101,85 21,18 123,03 1,73 212,85
Угорщина 471 2400 1130400 70,65 14,70 85,35 1,61 137,41
Сербія 61 2400 146400 9,15 1,90 11,05 1,82 20,12
Сербія 42 4860 204120 6,3 2,65 8,95 1,82 16,30
Угорщина 402 4860 1953720 60,3 25,40 85,70 1,61 137,97
Словаччина 188 4860 913680 28,2 11,88 40,08 1,58 63,32
Польща 271 4860 1317060 40,65 17,12 57,77 1,96 113,23
Україна 472 4860 2293920 70,8 29,82 100,62 1,73 174,07
Всього витрати на пальне 701,20
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16% [6]:
112,2 € (9.8)
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобіліва європейського виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в залежності від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції, враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 4,4 діб це коштує 18,08 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [6]
, € (9.9)
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.
€ (9.10)
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу, визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті [6]:
- Шенгенська віза - 130 Євро
- карнет TIR (документ T, SAD) – 100 євро;
- транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків, КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 250 євро;
- дорожній збір (по країнах) – 85 євро ;
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 35 євро;
-- витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 100 Євро;
- платна стоянка (по країнах) – 60 Євро;
- непередбачені витрати (100 €).
Всього Cмп = 860 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат; приймаємо Вгосп=15%:
(9.11)
=(+701,20 + 112,2 +18,8+860) €
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в таблицю 9.4
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу.
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна їзда Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 427,08 854,16
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 701,20 701,20
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 112,2 112,2
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 18,8 18,8
5 Витрати на шини Сш 27,97 27,97
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 860 990
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 317,9 382,4
8 Непередбачені витрати Снп 100 200
Загальні витрати С 2565,15 3286,73
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
€/км (9.12)
1,27 €/км
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
(9.13)
де q – вантажопідйомність автомобіля 28 т;
- статичний коефіцієнт 0,7;
- коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення пробігу з вантажем до загального пробігу [7].
€/ткм
розрахунковий тариф на 1 км, €/км
(9.14)
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
€/км
€/км
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ їздка L, км C, тис.€ T, діб, S1км, €/км S1ткм, €/ткм Т1км, €/км
Одиночна 2586 2565,15 4,4 0,99 0,28 1,34
Турна 2586 3286,73 3,8 1,27 0,36 1,71
ВИСНОВКИ
У результаті виконання кваліфікаційної роботи опановано методику планування та розрахунку маршрутів з урахуванням специфічних логістичних вимог. Поглиблено теоретичну базу щодо організації міжнародних автомобільних сполучень, зокрема в частині технології пакування, маркування та вибору спеціалізованого рухомого складу. Проведено комплексний аналіз документального супроводу міжнародних рейсів та виконано порівняльний розрахунок собівартості перевезень для одиничних і турних поїздок за обраними напрямками.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
https://www.google.com.ua/maps
Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
Кунда Н. Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних перевезень: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом «Транспортні технології / Н. Т. Кунда, Н. М. Дащенко. К.: НТУ, 2010. 141 с.
Костюченко Л. М. Автомобільні перевезення у міжнародному сполученні / Л. М. Костюченко, М. Р. Наапетян. К.: «Слово», 2007. 656 с.
Наказ Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом»
Дмитриченко М. Ф. Транспортні технології в системах логістики: підручник / М. Ф. Дмитриченко, П. Р. Левковець, А. М. Ткаченко та ін. К.:Інформавтодор, 2007. 676 с.
Дмитриченко М. Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. навч. посібник для ВНЗ / М.Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С.В.Ширяєва та ін. К.: «Слово», 2009. 336 с.
30