Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/974| Назва: | Розробка стратегічної екологічної оцінки з урахуванням територіальної особливості |
| Автори: | Свояк, Наталія Іванівна Тіторенко, Богдан Вікторович |
| Ключові слова: | децентралізація;сталий розвиток;стратегічна екологічна оцінка;навколишнє середовище;територіальна громада |
| Дата публікації: | січ-2020 |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність теми: Сталий розвиток людства відіграє ключову роль у формуванні подальшого майбутнього, а тому важливо вже зараз сформувати відповідно стратегії як безпосередньо в світовому масштабі так і малих об’єднань (громад). Тому в роботі було досліджено важливість формування стратегії екологічного розвитку територіальними громадами в залежності від їх розміщення.
Мета роботи: дослідити відмінності побудови стратегічної екологічної оцінки з урахуванням територіальних особливостей регіонів та оцінити їхні відмінності.
Об’єкт дослідження: Набутівська та Соледарська об’єднані територіальні громади.
Предмет дослідження: Формування екологічної стратегії з урахування територіального розміщення, соціального та економічного напрямку розвитку громади.
Методи дослідження: порівняння двох територіальних громад (Соледарської та Набутівської) з різним місцем розташування, соціальними та економічними потребами і проблемами, а також різним потенціалом.
Результати дослідження. Досліджено різницю у формуванні стратегічної екологічної оцінки з урахуванням територіальних особливостей на основі двох територіальних громад (Набутівська та Соледарська). Було встановлено, що при формування стратегічної екологічної оцінки має вплив регіональне розміщення територіальної громади, наявна на ньому інфраструктура та потенційні можливості.
Наукова новизна: Теоретично доведено, що формування стратегічної екологічної оцінки залежить від регіону в якому перебуває територіальна громада. Встановлено особливості екологічної оцінки від наявного потенціалу регіону.
Теоретичне і практичне значення: визначено важливість впровадження стратегічної екологічної оцінки для сталого розвитку визначеного об’єкту, а саме новостворені територіальні громади для отримання їм подальшого фінансування з боку держави та світових організацій.
Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (18 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 86 сторінок друкованого тексту, основна частина – 58 сторінок. Actuality of theme: Sustainable development of humanity plays a key role in shaping the future, which is why it is important to formulate strategies right now, both globally and in small communities (communities). Therefore, the importance of formulating environmental development strategies by territorial communities, depending on their location, was explored. The purpose of the work: To investigate the differences in the construction of strategic environmental assessment, taking into account the territorial features of the regions and to evaluate their differences. The object of study: The Nabutiv and Soledar united territorial communities. The subject of research: Formation of ecological strategy taking into account territorial location, social and economic direction of community development. Research methods: Comparison of two territorial communities (Soledar and Nabutiv) with different locations, social and economic needs and problems, and different potential. Results of the research: The difference in the formation of strategic environmental assessment with consideration of territorial features on the basis of two territorial communities (Nabutivska and Soledarska) has been investigated. It was found that the strategic location of the territorial community, its available infrastructure and potential are influenced by the strategic environmental assessment. Scientific novelty: It is theoretically proved that the formation of strategic environmental assessment depends on the region in which the territorial community is located. The features of environmental assessment based on the existing potential of the region are established. Theoretical and practical significance: the importance of introducing a strategic environmental assessment for the sustainable development of a particular object, namely newly created territorial communities, for their further funding from the state and world organizations has been determined. Structure and scope of work: the master's qualification work consists of introduction, abstract, two sections, conclusions, list of references (30 sources), graphic documentation, applications. Full volume – 86 pages of printed text, the main part – 58 pages. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/974 |
| Розташовується у зібраннях: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| МР_Тiторенко.pdf Restricted Access | 1.81 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на темуРОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ
З УРАХУВАННЯМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОСОБЛИВОСТІ
Виконав: студент 2 курсу, групиМГЕК-803
спеціальності 101 «Екологія»____________
(шифр і назва спеціальності)
_Тіторенко Б.В._________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _ Свояк Н.І.__________________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль _Хоменко О.М._________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Осипенко В.В._____________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2020 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 2
1 Аналітичний огляд літератури 4
1.1 Сталий розвиток 4
1.2 Децетралізація 9
1.3 Стратегічна екологічна оцінка 17
2 Розробка стратегічної екологічної оцінки з урахуванням територіальної 22
особливості
2.1 Різниця між СЕО та ОВД та їх взаємодія 22
2.2Характеристика Соледарської міськї об’єднананої територіальної 28
громади
2.3 Характеристика Набутіської об'єднананої територіальної громади 35
2.4 SWOT-аналіз Набутівської та Соледарської громади 39
2.5 Стратегічні, операційні цілі та завдання Набутівського та 47
Соледарського ОТГ
2.6 Формування екологічної складової (Соледарської та 79
Набутівської ОТГ)на основі стратегічних і опереційних цілей та
завдань з розвитку економічної та соціальної складової
Висновки 82
Перелік посилань 84
Додатки 88
Додаток А. Апробація результатів роботи 89
3
ВСТУП
Перехід від національно-індустріального суспільства до глобального
високотехнологічного супроводжується поглибленням нестабільності,
найістотнішим виявом якої є глобальна екологічна криза. Техногенна цивілізація,
попри загрози глобальному довкіллю, виправдовує непомірну експансію природи
задля людства. Технологічні успіхи в підкоренні природисприяють утвердженню
науково-технологічного світогляду. Тому цілком закономірною є думка
більшості, що інновації у сфері технології (ядерна енергетика, генна інженерія
тощо) – запорука розв’язання соціальноекономічних та екологічних проблем.
Реальне розв’язання проблем – у переосмисленні відносин між техногенною
цивілізацією та Землею. Це можливо за умови переоцінки ставленнядо Землі й до
інноваційних технологій.
В сучасних умовах господарювання вирішення питання довгострокового
розвитку об’єднаних територіальних громад потребує застосування принципово
нових підходів, докорінної перебудови системи управління громади на базі
інновацій у різних сферах діяльності, у тому числі і в екологічній. Це дозволить
створити підґрунтя виваженому формуванню стратегії розвитку громади,
орієнтованої на забезпечення реалізації не лише економічних та соціальних, а й
екологічних пріоритетів. Оскільки без врахування екологічного фактора в системі
стратегічного управління ОТГ неможливо забезпечити стійкість та ефективне
довготривале існування, то однією з невід’ємних складових загальної стратегії
ОТГ повинна стати стратегія еколого-орієнтованого розвитку, яка у відповідності
до глобальної концепції сталого розвитку мала б превентивний характер щодо
виникнення конфліктних ситуацій між громадою і довкіллям. Тому вже напротязі
30 років світове співовариство займається розробкою стратегії сталого розвитку
та стратегічної екологічної оцінки.
4
Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це процес систематичної підтримки
прийняття рішень, спрямований на те, щоб екологічні та можливо інші аспекти
стійкості враховувались ефективно при розробці політики, плану та програм[1].
Варто зазначити, що СЕО отримала міжнародне визнання як основний
інструмент інтеграції екологічних пріоритетів у процеси стратегічного
планування та прийняття стратегічних рішень. Тому основне завдання, яке
ставиться перед СЕО, це забезпечення врахування екологічних ініціатив при
розробці стратегічних планованих документів, а наслідки виконання таких
документів були б мінімальними для навколишнього середовища, зокрема
здоров'я населення. Українські вчені неодноразово у своїх працях звертали увагу
на проблематику імплементації СЕО в національну політику (практично після
конференції міністрів охорони навколишнього середовища в Києві в 2003 році
тематика реалізації СЕО в Україні тільки поглиблюється), однак проблеми
вдосконаленняметодичних підходів до впровадження СЕО залишаються
актуальними і потребують підвищеної уваги.
Основними міжнародними правовими документами в галузі СЕО є
Директива 2001/42/EC "Про оцінку впливу деяких планів і програм на
навколишнє середовище" і Протокол про стратегічну екологічну оцінку до
Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному
контексті[2,3].
Тому безпосередньо в роботі було розгялнуто на прикладі двох стратегій
розвитку, що не місять екологічної складової різниці в її розвитку в залежноті від
тетриторіального розміщення, у зявязку з тим, що в нашій державій розвиток цієї
складової зазвичай нехтується в сторону економічної.
5
1АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1Сталий розвиток
На сьогоднішній день, людство споживає таку велику кількість ресурсів, що
для подальшого нашого існування в недалекому майбутньому нам потрібно 2,6
такої планети як наша Земля. Тому вже на протязі 30 років світова спільнота
намагається розвинути стратегію «Сталого розвитку» та донести її важливість до
кожного з нас.
Виходячи з викладень Конференції ООН з навколишнього середовища і
розвитку (1992 р.), сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, який дає
змогу задовольнити всі потреби суспільства сьогодення та дає змогу покращити
його умови у теперішньому часі та у майбутньому, таким чином залишивши
наступним поколінням «Здорову планету»[4].
Ключові світові події в формуванні моделі сталого розвитку представлено в
таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Еволюція створення та реалізації концепції сталого розвитку
Рік Подія
1 2
Боннська угода (Німеччина, Бонн) встановила правила розрахунку викидів
1979
шкідливих газів, схему торгівлі квотами на викиди між державами.
Міжнародна комісія з навколишнього середовища приділила основну увагу
необхідності “сталого розвитку”, як розвитку, який забезпечує потреби
1987
нинішнього покоління без перешкоди для майбутнього покоління
задовольнити свої потреби.
Робочою групою міжнародної комісії проведено розрахунки стосовно
1990
заморожування “шкідливих викидів” (парникових газів).
Конференція (Бразилія, Ріо-де-Жанейро), де було прийнято “Порядок денний
1992
на XXI століття”.
6
Продовження таблиці 1.1
1 2
1997 Сформовано Кіотський протокол (Японія, Кіото), який підписали 32 країни,
зобов’язуючись до 2012 року зменшити шкідливі викиди на 5,2% в
порівнянні з 1990р.
Самміт країн світу щодо сталого розвитку (ПАР,Йоганнесбург), на якому
2002 проведено оцінку результатів з виконання зобов’язань, взятих країнами в
1992 та 1997 рр.
2004 Україна ратифікувала Кіотський договір.
2005 Відкрився ринок парникових газів, вступив в силу Кіотський протокол.
2012 Кіотський протокол продовжено до 2020р.
Сталий розвиток має не лише екологічну складову, але й економічну й
соціальну, а тому представлений єдиною концепцією у якій всі три складові
перебувають у повній гармонії(рисунок 1.1)[5].
Соціум
Справедливий
Зносний Стійкий
Довкілля Життє- Економіка
здатний
Рисунок 1.1 – Триєдина концепція стійкого розвитку
Впровадження концепції:
7
Будівництво дорожнього полотна, індустріальних та соціальних об’єктів
має акомпануватись відповідним збільшенням зелених територій — щоб не
пригнічувати стан навколишнього середовища.
Підвищеннявалового обсягу зернових культур не повинно
супроводжуватися виснаженням та забрудненням ґрунтового комплексу.
Видобуток корисних копалин (газ, нафта, металеві та дорогоцінні руди)
має на меті ставити будівництво інших структур не пов’язаних з видобування,
зокрема таких, щоб давали змогу приносити прибуток наступним поколінням у
разі вичерпання вище вказаних ресурсів. Таким чином, щоб майбутні покоління
мали економічних проблем.(прикладом є країни Аравійського півострова які на
даний момент займають лідируючі позиції по експорту нафти у світі, проте вже
зараз вони почали розвивати інші галузі, які дають змогу покращувати економічне
становище, зокрема туризм).
У приватному сенсі – заробітна плата маєвідповідати всім вимогам
людини соціальному, матеріальному та оздоровчому аспектах.
Медикаменти та хірургічні операції повинні не лише вирішувати нагальні
справи, але й не привести до змін стану здоров’я пацієнта в гіршу сторону в
майбутні роки.
Створення нових зон відпочинку повинно супроводжуватись
налаштуванням відповідних інфраструктурних об’єктів які дають змогу не
погіршувати стан навколишнього середовища.
У червні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) відбулася Конференція ООН з
навколишнього середовища й розвитку. Також вона відома у всьому світі як саміт
«Планета Земля», адже в ній прийняли участь голови держав понад 178 країн
світу, а також представники 1600 не урядових організацій[6].
Концепція сталого розвитку ґрунтується на п'яти головних принципах що
представлені у таблиці 1.2.
8
Таблиця 1.2 - Концепція сталого розвитку ґрунтується на п'яти головних
принципах
№ Концепції
Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого
характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть
1.
зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням
задовольняти свої потреби.
Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів,
2. відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки та соціальної
організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати
можливість реалізувати свої надії на благополучне життя. Без цього
3. сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з
головних причин виникнення екологічних та інших катастроф –
злидні, які стали у світі звичайним явищем.
Необхідно узгодити стан життя тих, хто користується надмірними
4. засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними
можливостями планети, зокрема щодо використання енергії.
Розміри і темпи росту населення повинні бути узгоджені з
5. виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що
змінюється.
Виходячи з вище вказаного бачимо, що основними цілями сталого розвитку
є:
Створення суспільства з рівними можливостями, що в свою чергу дало б
змогу інтенсивному розвитку людства.
9
Забезпечення рівномірного використання всіх природніх ресурсів та благ
що знаходяться на нашій землі, а також відновлення їх та пошук альтернативних
варіантів(бажано тих, які є невичерпними).
Світове співтовариство визначило, що збалансований розвиток «в апріорі
повинен стати основним завданням міжнародного співробітництва».
Загальновизнаним є міркуванняусталеного розвитку як злагоджене поєднання
економічних, соціальних та екологічних частин успішного розвитку. Лише
досягнення збалансованості між ними дасть можливість перейти до наступного
витка розвитку суспільства, який дасть змогу не виснажуватиме природні та
людські ресурси, а тому зможе тривати досить довгий період часу.
Забезпечення збалансованого розвитку – це не технічна проблема, для
вирішення якої потрібно нові технологічні засоби чи технології. Це проблема
зміни суспільних відносин та свідомості кожної людини і можливість створення
такого соціуму, який не знищуватиме середовище свого існування. Збалансований
розвиток – це в свою чергу не тільки наукова дилема. Перехід до такої моделі
розвитку має й етичний зміст, це зсув у ціннісних орієнтаціях багатьох людей. Як
будь-який суспільний ідеал, концепція збалансованого розвитку є дороговказом
для створення суспільства, яке буде розвиватись у гармонії з природою.
Головними принципами збалансованого розвитку є: поєднання збереження
природи і розвитку суспільства; задоволення основних потреб людини;
досягнення рівності та соціальної справедливості; забезпечення соціального
самовизначення та культурного різноманіття; підтримання цілісності екосистем.
Концепція збалансованого розвитку передбачає реалізацію цілісної системи
принципів діяльності. При цьому системоутворюючим є принцип цілісності[7].
Для досягнення збалансованості слід гармонійно поєднувати принцип
збереження культурної і природної спадщини з принципом інноваційності,
творчості. Творчий підхід до природоперетворювальної діяльності передбачає
врахування складності природних екосистем і творчу адаптацію суспільної
діяльності до можливостей екосистем підтримувати життя на Землі[8].
10
В Україні поки що відсутні такі важливі стратегічні документи, як
Національна стратегія збалансованого розвитку та Національний план дій з
охорони навколишнього середовища[6]. З огляду на євроінтеграційні прагнення
України, варто зазначити, що принцип збалансованого розвитку закріплено в
установчому Амстердамському договорі ЄС (Договір про ЄС, 1997).
Збалансований розвиток визначено ключовим принципом усіх політик ЄС. Згідно
з ним будь-яку політику ЄС слід розробляти так, щоб вона враховувала
економічні, соціальні та екологічні аспекти, а досягнення цілей в одній зі сфер
політики не стримувало б прогресу в іншій[9].
1.2Децентралізація
Кожен житель України не важливо села чи міста має повне право на
сучасну та своєчасну медицину, відповідний рівень освіти, доступні та якісні
адміністративні, комунальні, соціальні послуги, відремонтовані дороги, чисті й
освітлені вулиці. Але люди мають змогу впливати на ці послуги безпосередньо
коли знаходяться біля них та мають доступ до їх фінансової складової.
Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські та
міські ради та адміністрація що керує ними. Отже безпосередньо вони повинні
мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб мати можливість вирішувати
усі ключові місцеві питання і нести за це повну відповідальність.
Для цього в Україні відбувається децентралізація – передача повноважень
та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого
самоврядування.Реформа триває з 2014 року і вже має результати[10].
Результати першого етапу децентралізації в Україні 2014–2018 рр.
Державна політика України у сфері місцевого самоврядування спирається на
інтереси жителів територіальних громад і передбачає децентралізацію влади –
тобто передачу від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування
значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. В основу цієї
11
політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування та
найкращі світові стандарти суспільних відносин у цій сфері.
Законодавче підґрунтя для докорінної зміни системи влади та її
територіальної основи на всіх рівнях почало формуватися у 2014 році.
У квітні 2014 року Уряд схвалив основний концептуальний документ –
Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації
влади. Після цього був затверджений План заходів щодо її реалізації, які дали
старт реформі.
Для реалізації положень Концепції та завдань Плану заходів, необхідно
було в першу чергу внести відповідні зміни до Конституції України, а також
сформувати пакет нового законодавства.
Зміни до Конституції перш за все мали вирішити питання утворення
виконавчих органів обласних та районних рад, реорганізації місцевих державних
адміністрацій в органи контрольно-наглядового типу, дати чітке визначення
адміністративно-територіальної одиниці – громади.
Зусиллями вітчизняних фахівців, практиків, науковців, експертів проект
змін до Конституції був розроблений та переданий на широке публічне
обговорення. Запропоновані зміни підтримало суспільство та високо оцінила
Венеційська Комісія.
На жаль, політичні обставини не дозволили Верховній Раді України
прийняти подані Президентом України зміни до Конституції щодо
децентралізації.Тому Уряд з 2014 року розпочав реформу в межах чинної
Конституції.За цей час вже сформований і діє основний пакет нового
законодавства, впроваджуються першочергові законодавчі ініціативи. Мова йде
про:
Закони про внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Завдяки цим змінам відбулася фінансова децентралізація: місцеві бюджети за
останні роки зросли на 165,4 млрд.грн..: з 68,6 млрд. в 2014 до 234 млрд. грн.. в
2018 році.
12
Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Дав змогу
почати формувати спроможний базовий рівень місцевого самоврядування. З 2015
по 2018 роки в Україні створено 878 об’єднаних територіальних громад (далі –
ОТГ). До складу цих ОТГ увійшли більше 4000 колишніх місцевих рад. 9 млн.
людей проживають в ОТГ. Такі темпи міжмуніципальної консолідації міжнародні
експерти називають дуже високими.
Закон також запровадив інститут старост в ОТГ, які представляють інтереси
сільських мешканців в раді громади. В селах ОТГ працюють вже 786 старост, ще
майже 1,7 тисяч осіб виконують обов’язки старост.[11,12]
У 2018 році об’єднані громади отримали у комунальну власність майже 1,5
млн га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
Закон «Про співробітництво територіальних громад». Створив механізм
вирішення спільних проблем громад: утилізація та переробка сміття, розвиток
спільної інфраструктури тощо. На кінець 2018 року реалізується вже 325
договорів про співробітництво. Цим механізмом скористалися 975 громад.
Закон «Про засади державної регіональної політики». Державна підтримка
регіонального розвитку та розвитку інфраструктури громад за час реформи зросла
у 39 разів: з 0,5 млрд в 2014 до 19,37 млрд грн у 2018 році. За рахунок цієї
підтримки в регіонах та громадах реалізовано у 2015–2018 роках більше 10 тисяч
проектів.
Нова законодавча база значно посилила мотивацію до міжмуніципальної
консолідації в країні, створила належні правові умови та механізми для
формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об’єднують
свої зусилля у вирішенні нагальних проблем. Також вже виправдала себе нова
модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів, які отримали певну
автономію і незалежність від центрального бюджету.
Успіхи реформи на першому етапі свідчать, що Україна обрала правильний
шлях і треба рухатися ним далі. Зупинятися вже не можна.
13
Другий етап децентралізації в Україні 2019–2021 рр. Уряд визначив
підтримку реформи децентралізації в Україні одним з пріоритетних завдань, що
сприятиме розвитку місцевого самоуправління і економічного розвитку країни в
цілому. Очікується, що 2019 рік стане ключовим у питанні формування базового
рівня місцевого самоврядування: до кінця року більшість існуючих
малочисельних місцевих рад можуть об’єднатися, а отже стати спроможними
перебрати на себе більшість повноважень.
23 січня 2019 року Кабінет Міністрів України ініціював перехід до нового
етапу реформи децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і
формування спроможних громад, зміну територіального устрою на рівні районів
та громад, чітке розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів
управління, а також розвиток форм місцевої демократії.
Наступним кроком має бути внесення зміни до Конституції щодо
децентралізації, які необхідні для подальшого просування реформи та її
завершення.[13,14]
Необхідно також прийняти ряд важливих законів:
– Про засади адміністративно-територіального устрою України. В рамках
чинної Конституції визначає засади, на яких має ґрунтуватися адміністративно-
територіальний устрій України, види населених пунктів, систему
адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів державної влади
та органів місцевого самоврядування з питань адміністративно-територіального
устрою, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адмінтеродиниць
та населених пунктів, ведення Державного реєстру адміністративно-
територіальних одиниць та населених пунктів України.
Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної
діяльності». Усуне існуючі недоліки регулювання містобудівної діяльності,
унеможливить нецільове використання та розподіл земель.
Про службу в органах місцевого самоврядування (нова редакція).
Забезпечить рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування,
14
підвищить престижність служби в органах місцевого смоврядування, мотивацію
місцевих службовців до розвитку громад та власного розвитку.
Щодо державного нагляду за законністю рішень органів місцевого
самоврядування.
Оновлення законів про місцеві вибори, про місцеве самоврядування, про
місцеві державні адміністрації тощо.
У результаті чергові місцеві вибори восени 2020 року мають пройти на
новій територіальній основі районів та громад. Повноваження між рівнями
управляння повинні бути розмежовані за принципом субсидіарності. Мешканці
громад мають бути забезпечені механізмами та інструментами впливу на місцеву
владу та участі у прийнятті рішень.
Після внесених до Податкового та Бюджетного кодексів 1 січня 2015 року
змін, місцеве самоврядування отримало більше можливостей (рисунок 1.2),
повноважень та відповідних фінансових ресурсів для підвищення економічної
спроможності, що в свою чергу посприяло інтенсивному розвитку теритріальних
громад:відновлення обєктів економічного значення; побубудова нових медичних
та пожежних центрів; осучаснення шкліл та дитячих садків; відновлення
інфраструктури та міць культорно-спортивного відпочинку.
Таким чином починаючи з 2014 р. і по сьогоднішній день спостерігаємо
таку площу яку займають ОТГ від загальної полощі області (рисунок 1.3),
співвідношення населення ОТГ до населення області (рисунок 1.4), кількість
об’єднаних громад (рисунок 1.5), кількість територіальних громад (рисунок 1.6).
Об'єднані громади, зокрема, розпоряджаються:
15
6 0 % податку на доходи
100 % податку на майно фізичних осіб
5 % акцизного податку з
100 % єдиного податку
роздрібної торгівлі (тютюн,
алкоголь, нафтопродукти)
25
іншими зборами та платежами,
% екологічного податку
міжбюджетними трансфертами
та надходженнями в рамках
програм та допомог
100 % податку на прибуток 100 % платежів за надання
уста нов комунальної власності адміністративних послуг
ОТГ
Рисунок 1.2 – Податкові надходження до ОТГ
16
35000
30000
25000
20000
15000
10000
5000
0
площа області площа ОТГ
Рисунок 1.3 Співвідношення площі ОТГ до площі області
4500000
4000000
3500000
3000000
2500000
2000000
1500000
1000000
500000
0
населення області насленне ОТГ
Рисунок 1.4 – Співвідношення населення ОТГ до населення області, чоловік
кв.км
17
80
70
60
50
40
30
20
10
0
Рисунок 1.5 Кількість об'єднаих громад, одиниць
800
700
600
500
400
300
200
100
0
Рисунок 1.6 – Кількість територіальних громад, одиниць
Отже бачимо, що станом на 2019 р. в Україні під ОТГ перебуває близько
35% площі землі, що є досить великим показником і говорить про те що люди
18
усвідомлюють важливість децентралізації та можливостей що вона відкриває для
них.
Виходячи з діаграми робимо висновок, що населення яке ввійшло до ОТГ
не є дуже значним, адже левова частка людей мешкає у містах, у зв’язку з
урбанізацією в Україні та й у світі в цілому.
Отже бачимо, що реформа децентралізації проходить досить успішно і з
кожним роком лише набуває обертів, а тому важливим питання постає чи
зможуть ці новоутворенні одиниці сформувати власну стратегію розвитку, яка б
дала змогу покращити економічне, снувальне та екологічне становище.
Зокрема нас як екологів цікавить саме екологічна стратегія, адже вона часто
нехтується цими новоутвореними одиницями і залишається лише на папері а іноді
навіть взагалі не розробляється. Атому розглянемо, що таке екологічна
стратегічна оцінка, для чого вона потрібно і чому вона є складовою сталого
розвитку суспільства.
1.3 Стратегічна екологічна оцінка
Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це процес систематичної підтримки
прийняття рішень, спрямований на те, щоб екологічні та можливо інші аспекти
стійкості враховувались ефективно при розробці політики, плану та програм[15].
Основні аспекти екологічної стратегічної оцінки:
структурований, суворий, активний, відкритий та прозорий процес оцінки
впливу на навколишнє середовище, що застосовується, зокрема, до планів та
програм, що готуються державними органами планування а такожприватними
органами.
забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та
сприяння сталому розвитку.
19
гнучкий процес, який застосовується до законодавчих пропозицій та
іншої політики, планів та програм у процесі прийняття політичних рішень уряду,
органів самоврядування чи приватних осіб.
Ефективна СЕО працює в структурованому та багаторівневому рамках
прийнятті рішень, спрямоване на підтримку більш ефективного прийняття рішень
для сталого розвитку та вдосконаленого управління, забезпечуючи суттєвий
фокус щодо питань та альтернатив, які слід враховувати в політиці, плані та
програмі розвитку держави, певного регіону, ОТГ чи привітної власності.
СЕО – цеінструмент, заснований на доказах, спрямований на те, щоб
додати наукову суворість у формуванні державної політики, обласної, міської чи
сільської, використовуючи відповідні методики та методи оцінки.
Суб’єктами СЕО можуть виступати:
1.Замовник.
2.Всі міністерства та їх територіальні органи.
3.Органи виконавчої влади.
4.Органи місцевого самоврядування.
5.Громадськість.
6.Держава походження.
7.Зачеплена держава[7].
СЕО безпосередньо дає змогу приймати участь у прийнятті державного
планування громадськість, що дає змогу оцінити думку більшості населення
держави, а як наслідок сформувати максимально вірну стратегію. До рішень
державного органу належать, рішення, які прийняті:
Урядовим органом на національному, регіональному та іншому рівні.
Фізичними, чи юридичними особами, які виконують державні
адміністративні функції згідно з національним законодавством, зокрема конкретні
обов’язки, види діяльності та послуги, що мають відношення до навколишнього
середовища.
20
Будь-яких інших фізичних або юридичних осіб, на які покладено
виконання державних обов’язків чи функцій, або які надають населенню послуги,
що мають відношення до навколишнього середовища, під наглядом органу або
особи, зазначених вище у підпунктах.
Закладів будь-якої регіональної організації економічної інтеграції,
зазначені в статті 17, які є Стороною цієї Оргуської Конвенції.
Стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення
документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення
стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник. Стратегічна екологічна
оцінка здійснюється в декілька етапів визначеними статею 9 Закону України «Про
стратегічну екологічну оцінку». СЕО вимагає послідовності у здійсненні оцінки
(рисунок 1.7).
Важливу роль у СЕО відіграє громадське обговорення яке дає змогу
побачити думку великої кількості осіб. Проведення громадського обговорення та
консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону,
транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього
Закону[16].
Отже бачимо, що стратегічна екологічна оцінка це багаторівнева структура,
що включає в себе визначення обсягу екологічної оцінки, складання звіту,
проведення громадського обговорення, їх аналізу, затвердження та спостереження
за виконанням після затвердження.
21
визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки
складання звіту про стратегічну екологічну оцінку
проведення громадського обговорення та консультацій
(транскордонних консультацій);
врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів
громадського обговорення та консультацій
інформування про затвердження документа державного
Рисунок 1.7 – Етапи пстлраантуевгаінчнняо ї екологічної оцінки (СЕО)
моніторинг наслідків виконання документа державного
планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.
Отже виходячи з усього вище сказаного бачимо що еволюцією сталого
розвитку в Україні стало прийняття закону про децентралізацію у квітні 2014
року. Це дало змогу людям самостійно вирішувати у якому напрямку їм
розвиватися, адже вони отримали можливість залишати кошти безпосередньо на
місці а не віддавати до Держбюджету. Ще одним важливим аспектом стало те що
територіальні громади отримали змогу брати участь в грантах як державного так і
світового рівня. Проте в свою чергу держава та міжнародні організації
потребують від них створення стратегії, яка повинна включати в себе три основні
22
засади, які повинні доповнювати одне одного: економічну, соціальну та
екологічну. Проте за час проведення децентралізації спостерігаємо за тим, що
більшість громад нехтують екологічною складовою, відводячи більше місце
економічному та соціальному розвитку. Таким чином це може призвести до
погіршення екологічного становища у таких новостворених одиницях.
Тому важливою метою є донесення до людей важливості екологічної
складової, адже якщо призвести до незворотних змін в екології, це може
призвести до краху всієї стратегії. Адже кому потрібний відпочинок на території
яка завалена сміттям чи стічними водами, кому потрібні продукти сільського
господарства, що напхані нітратами та нітритами, кому потрібен забруднене
повітря. Відповідно ми повинні керуватися таким розвитком який би дав змогу
кожному наступному поколінню так само еволюціонувати в середовищі яке не
намагається його вбити через вміст шкідливих речовин. Адже все частіше ми
спостерігаємо за таким явищем, як безсердечне виснаження ресурсів
навколишнього середовища, начебто ми не збираємось залишатися на цій Землі і
хочемо залишити нашим предкам не цвітучу зелену планету з безкраїми морями
та океанами, стрімкими річками, зеленими лісами та з неймовірною кількістю
флори і фауни, а безжиттєву пустелю, висушеними водоймами, згорівши ми
лісами та знищеними тваринами і рослинами.
23
2 РОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ
З УРАХУВАННЯМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОСОБЛИВОСТІ
2.1 Різниця між СЕО та ОВДта їх взаємодія
Стратегічна екологічна оцінка за визначенням проекту закону – це
процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів
державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення,
виправданих альтернатив та розроблення заходів із запобігання, зменшення та
пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу
стратегічної екологічної оцінки, розроблення звіту про стратегічну екологічну
оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби
транскордонних консультацій), врахування звіту про стратегічну екологічну
оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій у документі
державного планування, інформування про затвердження документа державного
планування та здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про
стратегічну екологічну оцінку»[17].
Простими словами, Стратегічна екологічна оцінка (далі – СЕО) є
систематичною та комплексною процедурою оцінки наслідків політик, планів або
програм та їх альтернатив з метою недопущення негативних екологічних
наслідків реалізаії цих рішень та гарантування дотримання принципів сталого
розвитку.
Якщо ще коротше, то СЕО це інструмент наскрізності екологічної складової
у всіх сферах соціального життя з метою гарантування екологічної безпеки.
Відповідно до проекту закону мета стратегічної екологічної оцінки – це
сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпечності
життєдіяльності людей та охорони їх здоров’я, інтегрування екологічних вимог
під час розроблення та затвердження документів державного планування.
24
Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів
законності, гласності, наукової обґрунтованості, комплексності, запобігання
екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, участі громадськості та
міжнародного екологічного співробітництва.
Завдяки процедурі СЕО виявляються усі можливі негативні наслідки під час
реалізації документа державного планування, попереджається їх настання та
недопускаються великі бюджетні витрати для їх ліквідації, знаходяться найкращі
варіанти досягнення цілей документа державного плановання із дотриманням
принципів сталого розвитку, виявляються недоліки прийнятих документів, які
перешкоджають досягненню поставлених цілей та гарантується внесенняя змін до
них. Усе це відбувається з метою якнайповніше забезпечити принцип сталого
розвитку.
СЕО не поширюється на проекти документів державного планування,
єдиною метою яких є обслуговування потреб, пов’язаних з обороною або
надзвичайними ситуаціями, а також на фінансові або бюджетні документи
державного планування. Прикладом такого документа є Державний бюджет
України. Документи державного планування, щодо яких здійснюється стратегічна
екологічна оцінка, не підлягатимуть іншим державним експертизам.
В країнах ЄС СЕО є одним з інструментів інтеграції принципів сталого
розвитку в національну систему планування, оскільки він передбачає розгляд
екологічних міркувань поряд з економічними та соціальними у процесі прийняття
рішень. Його не слід плутати з іншим схожим інструментом екологічної політики
ЄС – оцінку впливу на довкілля (далі ОВД) запланованих об’єктів[18].
Оцінка впливу на довкілля (далі – ОВД), або оцінка впливу на навколишнє
середовище (далі – ОВНС) призначена для виявлення характеру, інтенсивності і
ступеня небезпеки впливу будь-якого виду планованої господарської діяльності
на стан довкілля і здоров'я населення[19].
25
Принципи ОВД:
застосування ОВД як інструмент формування рішень на початкових
етапах проектування і доступність на цих же етапах інформації щодо проектних
рішень для громадськості;
розгляд у взаємозв'язку технологічних, технічних, соціальних,
природоохоронних і економічних показників проектних пропозицій;
альтернативність проектних рішень, формування нових варіантів;
відповідальність замовника (ініціатора) діяльності за наслідки реалізації
проектних рішень.
ОВД може включати:
визначення ресурсного потенціалу територій і фонового стану
навколишнього середовища;
розробку програми ОВД;
оцінку альтернативних варіантів будівництва або господарської
діяльності;
оцінку величини і тривалості потенційної дії проекту на навколишнє
середовище;
моніторинг дії реалізації проекту на навколишнє середовище;
розробку заходів і заходів щодо зниження рівня дії на довкілля;
суспільні слухання і екологічну експертизу;
підготовку звітів з аналізу дії проекту на довкілля[20].
Учасники ОВД:
Замовник юридична або фізична особа, що відповідає за підготовку
документації по запланованій діяльності відповідно до нормативних вимог, що
пред'являються до даного виду діяльності на екологічну експертизу.
Виконавець робіт з оцінки впливу на навколишнє середовище – фізична або
юридична особа, яка здійснює проведення оцінки впливу на навколишнє
26
середовище. Виконавець відповідає за повноту і достовірність оцінок,
відповідність їх екологічним нормативам і стандартам.
Третій учасник ОВД – громадськість регіону.
Етапи проведення ОВД:
Скринінг (screеning), в рамках якого визначається, чи необхідно
оцінювати проект з точки зору впливу на навколишнє середовище і наскільки
детально.
Скоупінг (scoping) виявлення проблем і сфер впливу, які видаються
важливими, а також встановлення джерел інформації для ОВД
Оцінка впливу визначення та прогнозування ступеня екологічного,
біологічного і соціального впливу проекту
Оцінка значущості визначення відносної важливості та прийнятності
інших компонентів впливу на навколишнє середовище (наприклад, тих, які не
можна елімінувати). Метою даного етапу є скорочення початкового списку
впливів шляхом вибору тільки тих, які характеризуються найбільшою
інтенсивністю і тривалістю.
Складання звіту про проведення ОВД:
Ухвалення рішення прийняття проекту або відмову від його реалізації, а
також встановлення умов його здійснення.
Нагляд за дотриманням приписаних умов здійснення проекту.
Контроль ступеня впливу проекту на навколишнє середовище, а також
ефективності заходів щодо зниження негативних наслідків.
Хоча обидві процедури досить схожі, вони регулюють різні види
діяльності.СЕО застосовується під час планування майбутньої системної
діяльності (розробки стратегій, програм та планів інших документів державного
планування) державною владою будь-якого адміністративного рівня. ОВД
здійснюється щодо проектної документації чітко визначеної планованої
діяльності, що може мати вплив на довкілля (будівництво свиноферми, заводу з
27
виробництва акумуляторів, будівництво дороги чи гірськолижної траси). Тому
СЕО передує ОВД конкретних проектів та впливає на вибір майбутньої
діяльності, яка підпадатиме під ОВД[21].
СЕО не завершується на етапі прийняття документа державного
планування. Оскільки, документи, які підпадають під СЕО — це документи
довготривалі, наслідки їхнього прийняття проявляються в міру їхньої реалізації.
Тому дуже важливою стадією СЕО є моніторинг, який дозволяє помітити
настання певних негативних наслідків та вчасно внести зміни у відповідний
документ державного планування вже після його затвердження[22,23].
Відповідно до Протоколу про СЕО держава повинна проводити моніторинг
суттєвих екологічних, зокрема пов’язаних зі здоров’ям населення, наслідків
реалізації планів та програм, з метою виявлення на ранній стадії непередбачених
несприятливих наслідків та забезпечення можливості вжиття належних заходів
для виправлення ситуації. Результати здійсненого моніторингу повинні
доводитися до відома громадськості.
СЕО дає гарантію розвитку держави із дотриманням принципу сталого
розвитку. СЕО має відповідні рівні імплементації та принципи роботи (рисунок
2.1)
Завдяки СЕО можна досягати цілей зеленої економіки, дбати про довкілля.
Наприклад, запровадження ефективних енергетичних технологій – це досягнення
заходів із попередження та недопущення зміни клімату. СЕО сприяє сталому
розвитку через просування питань довкілля в економічний та соціальний
розвиток, а також інтеграцію цілей зеленої економіки, сталого споживання і
виробництва у процес прийняття стратегічних рішень.
Негативний приклад відсутності СЕО – це спорудження комплексу
«Буковель»16, який має проблеми зі збором та утилізацією відходів,
водопостачанням та водовідведенням. На стадії СЕО можна було передбачити
запобігати настанню цих наслідків та запобігти їхньому настанню[24,25,26,].
28
Цілісності Об’єктивності
Принцип роботи СЕО Науковості Гласності
С амостійності Рівності
Загальнодержавних
і нтересів
Рівні імплементації СЕО
Макрорівень
Уповноважений
Кабінет центральний
М іністрів орган
У країни виконавчої
Прогнози Державні програми влади
економічного та економічного та
соціального соціального
розвитку України розвитку України
на коротко та на коротко та
середньострокови середньостроковий
й періоди періоди
Місцеві державні
Мезорівень адміністрації та
органи місцевого
Рада
Міністрів Прогнози економічного та соціального
самоврядування
АР Крим розвитку АР Крим, областей, регіонів,
міст на середньо та короткостроковий
періоди
Мікрорівень
Прогнози розвитку галузей на середньо
та короткостроковий періоди
Рисунок 2.1 Рівні імплементації СЕО та принцип роботи
29
2.2 Характеристика Соледарської міської об’єднаної територіальної
громади
З прийняттям Закону України «Про добровільне об‘єднання територіальних
громад» відбулась передача владних повноважень на базовий рівень місцевого
самоврядування для реалізації принципу субсидіарності. Поряд з реформою
державної регіональної політики, яка завершила перший етап – формування
нормативної бази, в Україні відбулася широка бюджетна децентралізація. В
результаті якої об’єднані територіальні громади отримали значні додаткові
ресурси для свого розвитку.
Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, призвів
до утворення Соледарської міської об‘єднаної територіальної громади, вибори
якої відбулися 18 грудня 2016 року, а повноваження набула громада на І сесії 7
скликання Соледарської міської ОТГ 25 грудня 2016 року.
Спроможні об’єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати
базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення
громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:
відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання
базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який
увійшов до складу ОТГ, до об’єднання мав власні пріоритети розвитку та власну
систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети,
очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління
«обʼєднаними» ресурсами;
потребаефективногоуправлінняновимиземельними, бюджетнимиресурсами,
якісталидоступнимидляОТГіможутьбутивикористанідлярозвитку;
збільшеннякількостізацікавленихсторін,
зякимипотрібноузгоджуватиприйняттярішеньумежахОТГ.
30
УбільшширокомуконтекстіСоледарськаміськаОТГповиннаефективновідпові
датизовнішнімвикликам, такимякглобалізаціяекономіки,
підвищеннямобільностітрудовихресурсівтапов’язанийзцимрістбезробіття,
посиленняміжнародноїконкуренціїзаінвестиціїтарозвитковіресурси.
Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне
(середньострокове) планування ОТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і
не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його
створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних
населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних
поглядів.
РеалізаціястратегіїСоледарськоїОТГпередбачаєодинетап: 2018-2025 рр.
Застосування такого розподілу здійснено з наступних причин:
- новоствореноїСоледарськійОТГ, умовнокажучи, відсутня «історія», тобто,
неможливовідстежитиповедінкутериторіальноїгромадиякцілісноїтериторіальноїсо
ціально-економічноїсистемизапопередніперіоди,
аперіодідентифікаціїбазовихумов,
якіматимутьсуттєвийвпливнаподальшусуб’єктністьОТГ,
відбуватиметьсяупродовж 2018-2025 років;
Стратегіягромадиповиннаузгоджуватисязістратегіямивищогорівня –
області, країни. Тому етап реалізації (на 2018-2025 рр.) дозволить не лише
оцінити проміжні результати, але й дочекатися формування базових умов
функціонування ОТГ та коригування державної та регіональної стратегій.
Соледарська міська об'єднана територіальна громада утворена 18 грудня
2016 року внаслідок добровільного об'єднання Соледарьскої міської ради (місто
Соледар), Бахмутська сільська рада (село Бахмутське,селище Підгородне),
Берестівська сільська рада (село Берестове,селище Виїмка, селище Нагірне,
селище Спірне) Васюківська сільська рада (село Васюківка, село Бондарне, село
Пазено, село Сакко І Ванцетті, село Федорівка, село Хромівка) Володимирівська
сільська рада (село Володимирівка, село Пилипчатине, село Стряпівка, село
31
Трипілля) Міньківська сільська рада (село Міньківка, село Голубівка, село
Дубово-Василівка, село Оріхово-Василівка, село Привілля) Никифорівська
сільська рада (село Никифорівка, село Діброва, село Липівка, село Федорівка,
село Друга) Парасковіївська сільська рада (село Парасковіївка, село Благодатне,
село Залізнянське) Роздолівська сільська рада (село Роздолівка, село
Краснополівка, село Миколаївка) Яковлівська сільська рада (село Яковлівка, село
Білогорівка, село Василівка, село Веселе, село Липове)(рисунок2.2.).
Рисунок2.2 – населені пукти та їх території, що включаються до Соледарської
ОТГ
Соледарська міська об'єднана територіальна громада (надалі, також
Соледарська ОТГ та ОТГ) розташована у Бахмутському районі Донецької області,
в південно-східній частині Придніпровської височини.
ОТГ займає площу 558,29 кв.кілометрів, населення складає 21,1 тис.осіб, з
яких у адміністративному центрі громади – місто Соледар проживає понад 11,0
тис.осіб (або понад 50% від загальної кількості).
Соледарська ОТГ розташована при впадінні річки Мокра Плотва в річку
Бахмутку (притока Сіверського Донця), на північно-східній частині Донецької
області на відстані 20 кілометрів від районного центру місто Бахмута, 100
32
кілометрів від обласного центру місто Донецьк (тимчасово окупована територія
України) та 61 до міста Краматорськ (з жовтня 2014 року адміністративний центр
Донецької області) та 700 кілометрів до м.Києва.
Громада формувалось із окремих сіл та селищ. На місці сучасного міста з
ХVІІ сторіччя було розташоване село Брянцівка. Його жителями стали козаки
Ізюмського полку та переселенці з півночі України. Їх основним заняттям було
солеваріння. Пізніше в ХІХ–ХХ ст. після відкриття родовищ кам’яної солі були
побудовані рудники та заводи.
Адміністративний центр громали місто Соледар засноване 21 серпня 1924
року як селище Карло-Лібкнехтівськ. Рішенням Донецького облвиконкому від 09
червня 1965 року селища Карло-Лібкнехтівськ та Білокам’янка були об‘єднані в
один населений пункт місто Карло-Лібкхнехтівськ. Постановою Верховної Ради
УРСР від 5 липня 1991 року № 1301-ХІІ місто Карло-Лібкнехтівськ Артемівської
міськради Донецької області перейменовано на місто Соледар.
ПостановоюВерховноїРадиУкраїнивід 08 липня 1999 року № 546
умежімістабуливключеніселищаміськоготипуДворіччятаСільізатвердженамежамі
стаСоледарзагальноюплощею1410,8 га. На території Соледарської ОТГ
знаходяться підприємства та організації, від господарської та благодійної
діяльності яких залежить життєзабезпечення міста та його мешканців, а також
наповнення бюджету громади.
«Артемсіль» державне виробниче об'єднання з видобутку солі у
Донецькій області, Україна. Одне з найбільших у світі.
Утворене 1976 року. Складається з п'яти шахт (рудників) із закінченим
циклом виробництва солі, допоміжних служб, значного житлового та соціального
фондів. Чисельність робітників 3780 чоловік. Відлік виробничої діяльності
ведеться з 1881 р вводу в експлуатацію Брянцевської копальні. Шахта № 1
експлуатується з 1898 р. Адміністративний центр м. Соледар.
33
Об'єднання «Артемсіль» видобуваєіпереробляємінералгаліт,
забезпечуючинаселенняіпромисловістькухонноюкам'яноюсіллю, аметалургію,
хімію,
сільськегосподарствотаіншігалузівисокоякіснимтадешевимхлористимнатріємдля
промисловоговжитку. В межах гірничих відводів залягає 5 продуктивних пластів
потужністю 7-45 м. з кутом падіння 3-5°. Зараз розробляється 2 пласта на
глибинах 120-400 м. Газовиділення з пластів та бокових порід відсутні.
Коефіцієнт міцності солі 2. Вік сольових відкладів становить 220 - 280 млн.
років. Основна система розробки камерно-стовпова, довгими камерами за
простиранням із залишенням міжкамерних стрічкових ціликів. У камері ведеться
пошарова виїмка пласта гірничими комбайнами, буровибухові роботи не
застосовуються. Транспорт солі від вибою до стовбура виконується електричними
самохідними вагонами та конвеєрами. Кам'яна сіль на технологічних комплексах
поверхні класифікується та подрібнюється до заданих стандартами класів,
розфасовується у споживчу тару (пачки, пакети, мішки тощо) і відвантажується
споживачам залізничним та автомобільним транспортом. Максимальний річний
видобуток досягає 7226,3 тисяч тон (1991). Сіль характеризується високим
вмістом хлориду натрію до 98-99 %, а також наявністю практично всіх
природних життєво необхідних мікроелементів і підвищеною екологічною
чистотою. Це обумовило широкий попит на артемівську сіль як в Україні, так і за
кордоном, зокрема в країнах СНД та Західної Європи.
«Кнауф Гіпс Донбас» одне з найсучасніших виробничих підприємств
міжнародної групи КНАУФ, виробник високоякісних будівельних матеріалів на
основі гіпсу: КНАУФ-плит (гіпсокартонні плити), КНАУФ-гіпсоплит
(пазогребневі плити), сухих будівельних сумішей КНАУФ, а також цементних
сумішей КНАУФ.
У грудні 2002 року фірма КНАУФ придбала акції ЗАТ «Деконський гіпс» і
разом з цим ліцензії на видобуток гіпсового каменю на декількох родовищах
34
(Нирківського, Покровське, Михайлівське). У жовтні 2003 року підприємство
отримало нову назву - ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас».
Після проведення підготовчих заходів почалася модернізація підприємства.
У максимально стислі терміни, до лютого 2004 року, був запущений у
виробництво базовий асортимент сухих сумішей КНАУФ: «Ротбанд»,
«Гольдбанд», «Перлфікс» і «НР-Старт».
У Соледарі розташовується єдиний завод високоміцного гіпсу (альфагіпсу),
експлуатований фірмою КНАУФ на території країн СНД. Він постійно
модернізується, щоб поліпшити якість виробленого на підприємстві
формувального гіпсу, підготувати в перспективі умови для виробництва в Україні
Стратегія розвитку Соледарської міської об’єднаної територіальної громади на
період 2018- 2025 роки 18 більш рентабельних продуктів і одночасно зберегти
ноу-хау виробництва високоміцних сортів гіпсу.
У квітні 2005 року відбулася закладка першого каменя в будівництво нового
заводу КНАУФ-плит і гіпсового цеху. За цей час тут виросли нові виробничі
корпуси, оновлена інфраструктура, було змонтовано і введено в дію новітнє
технологічне обладнання. Урочиста церемонія відкриття нового заводу відбулася
7 вересня 2006 року.
ВідразужпіслязапускузаводузвиробництваКнауф-плитсталозрозуміло,
щойогопотужністьвдовгостроковійперспективієнедостатньоюдлязадоволенняпотр
ебрегіонуввисокоякіснихгіпсокартоннихплитах.
ДочірнякомпаніягрупиКНАУФ,
щозаймаєтьсяпроектуваннямвиробничихпідприємств, «КНАУФІнжиніринг»,
почаларозробкупроектупозбільшеннюпотужностівиробництвав 1,5
разиімайжедвократногорозширенняскладськихплощ. Влітку 2006-го почалися
роботи зі зведення виробництва сухих будівельних сумішей на основі гіпсу.
Передові технології виробництва, унікальні рецептури КНАУФ дозволяють
добитися високої якості і унікальних характеристик сухих будівельних сумішей.
35
У 2008 роціпочалисвоюроботуустановказвиробництваКнауф-гіпсоплит
(пазогребневіплити) ізаводзвиробництвасухихсумішей. На новому заводі з
виробництва сухих будівельних сумішей, вперше на території СНД, почалося
виробництво інноваційного продукту фінішної гіпсової шпаклівки -
«МультиФініш», що підходить як для ручної роботи, так і для машинного
нанесення.
Наразі, компанія KНАУФ є провідним виробником будівельних і
оздоблювальних матеріалів у Європі. Комплектні системи KНАУФ для
внутрішнього оздоблення приміщень "сухим" способом визнані передовими і з
успіхом використовуються будівельниками в усьому світі[27].
2.3 Характеристика Набутіської об'єднананої територіальної громади
36
Набутіська об'єднана територіальна громада утворена 18 грудня 2016 року
внаслідок добровільного об'єднання Бровахівської, Деренковецької, Кичинецької,
Корнилівської, Нетеребської, Сахнівської сільських рад. До складу громади
увійшли 13 населених пунктів, а саме села: Буда-Бровахівська, Бровахи,
Деренковець, Драбівка, Кичинці, Корнилівка, Мірошниківка, Набутів, Нетеребка,
Паськів, Сахнівка та селища: Сахнівське і Червоне. Адміністративний центр
громади розташований в с. Набутів(рисунок2.3).
Рис 2.3.1
Набутівська об'єднана територіальна громада (далі - Набутівська ОТГ та
Рисунок 2.3 – населені пукти та їх території, що включаються до Набутіської ОТГ
ОТГрозташована у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області,в
південно-східній частині Придніпровської височини.ОТГ займає площу 215,9 кв.
кілометрів, населення складає 6 721 осіб, з яких у головній садибі громади
проживає 11%. Територія громади орієнтована з північного сходу (практично
перед містом Корсунь-Шевченківський, на сьогодні – районного центру якщо
37
рахувати від Черкас по автодорозі Т-2403) на південний захід. Довжина території
– близько 25 км. Найбільша відстань між адміністративним центром громади і її
населеним пунктом складає 22 км. (с. Набутів – с. Мірошниківка).
Територія, на якій розміщена Набутівська ОТГ, являє собою горбисту
місцевість, яку пересікають річки, численні балки та яри. Основною річкоює Рось,
права притока басейну Дніпра, яку зараховують до середніх річок. Вона протікає
поблизу сіл Сахнівка, Нетеребка, Драбівка, Набутів. Із загальної площі земель
громади – 21 595,37 га, землі сільськогосподарського призначення становлять 14
102,17 га, землі лісового фонду – 4 138,8 га, землі житлової та господарської
забудови 2 096,5 га, землі промисловості, транспорту, зв’язку – 1 230,2 га, землі
водного фонду – 27,7 га.
Ліси та яри, котрі вкривають четверту частину території громади,
сформовані, переважно, наступними породами дерев: хвойні (переважно сосна) та
твердолистяні (дуб, граб і ясен). В Корсунь-Шевченківському районі, в т.ч. – на
берегах річки Рось відмічаються виходи гранітів на поверхню. З інших корисних
копалин видобуваються нерудні корисні копалини, такі як, пісок, глина. Разом з
тим, значних покладів природних ресурсів на території громади не виявлено.
Територія громади та Корсунь-Шевченківського району мають виражені
ознаки історичної, культурної та рекреаційної цінності. Одне з сіл громади
Деренковець, засноване при княжінні Великого князя Володимира у 1009 році.
Тут вперше стали виготовляти мечі і іншу зброю для воїнів Київської Русі, при
княжінні Великого князя Володимира. Знахідки решток зброї тих часів були
виявлені при вивезенні землі з території Набутівського цукрового заводу на
будівництво греблі для дороги Набутів-Драбівка. Крім цього тут були знайдені
золоті монети часів Київської Русі.
В районі села Сахнівка є пам’ятки природи місцевого значення: гори
«Дівиця», «Пастушка». Також в селі Корнилівка знаходиться дерев’яна діюча
православна церква 1738 року - Преображенська.
38
Поруч з громадою також знаходиться: західніше Корсунь-Шевченківський
державний історико-культурний заповідник, зоологічний заказник місцевого
значення «Виграївський»; східніше – Мошногірський кряж та зоологічний
заказник місцевого значення «Мошнівська охоронна зона». Вигідне географічне
розташування громади полягає в знаходженні поблизу автодороги державного
значення Київ -– Знам’янка (Н-01), відносна близькість обласного центру - м.
Черкаси по автошляху обласного значення Орадівка – Корсунь-Шевченківський –
Мошни (Т24-03).У східній частині міста Корсунь-Шевченківський проходить
залізнична лінія Фастів-Цвітково-ст. ім. Т.Шевченка (Одеська залізниця). Головна
садиба громади, с. Набутів, знаходиться на віддаленості в 12 км від районного
центру – м. Корсунь-Шевченківський, близько 60 км – від Черкас і менше 200 км
від Києва і Кропивницького. Зі столицею існує пряме автобусне сполучення з м.
Корсунь-Шевченківський.
Економіка громади має аграрну спеціалізацію. Аграрний комплекс
представлений підприємствами з вирощування зернових та технічнихкультур:
Зареєстровані на території ОТГ:
ТОВ «НВФ «Урожай».
Кіровська філія ТОВ «НВФ «Урожай».
СТОВ «Деренківець».
Драбівська філія СТОВ «Агрофірма «Корсунь».
ФГ «Кичинці».
СФГ «Радич».
ФГ «Корнієнко».
ФГ «Царенко».
ТОВ «Агроуспіхплюс».
СТОВ «Артанія».
Зареєстровані за межами ОТГ, землю орендують в межах ОТГ.
СТОВ «Агрофірма «Корсунь».
39
СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке».
ФГ «Агродобробут».
В агроформуваннях усіх форм власності знаходиться в користуванні
3744,6594 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1442,7256 га ріллі.
Аграрний сектор громади спеціалізується на вирощуванні зернових та
технічних культур, в тому числі озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрових
буряків, соняшника, ріпаку та кормових культур. Найбільші агроформування
громади – ТОВ «НВФ «Урожай», Кіровська філія ТОВ «НВФ «Урожа», СТОВ
«Деренківець», які на основі сучасних технологій і техніки з року в рік
нарощують виробництво продукції рослинництва і тваринництва.Наявність на
території громади промислової зони загальною площею 35га, яка може бути
запропонована для інвестування - колишній цукровий завод.
Державну політику в галузі освіти громади забезпечують 4 навчально-
виховні комплекси та Авторська О.А. Захаренка середня загальноосвітня школа в
с. Сахнівка, в яких навчається 308 учнів та 6 дошкільних навчальних заклади, 5 з
яких в складі ЗНЗ. В ДНЗ виховується 113 дітей. Територія Авторської школи
О.А. Захаренка близько 5 га, на базі школи утворено 5 галузевих навчально-
виховних центри, обладнана діючим плавальним басейном.
Мережа закладів культури становить 17 установ: 9 клубних установ, 7
бібліотек і одна дитяча музична школа.
Мережа закладів охорони здоров’я громади нараховує 2 амбулаторії
загальної практики сімейної медицини та 6 фельдшерсько-акушерських пунктів.
Фінансова та ділова інфраструктура в громаді малорозвинена. Лише в с.
Нетеребка знаходиться: відділення АТ «Ощадбанк». Інші фінансові установи та
комерційні установи у Набутівській громаді відсутні[28].
2.4 SWOT-аналіз Набутівської та Соледарськоїгромади
SWOT-аналіз - метод стратегічного планування, що полягає у виявленні
факторів внутрішнього і зовнішнього середовища організації та поділу їх на
чотири категорії:
40
Strengths (сильні сторони).
Weaknesses (слабкі сторони).
Opportunities (можливості).
Threats (загрози).
Сильні (S) і слабкі (W) сторони є факторами внутрішнього середовища
об'єкту аналізу, (тобто тими, на що сам об'єкт здатний вплинути); можливості (O)
і загрози (T) є факторами зовнішнього середовища (тобто тими, що може
вплинути на об'єкт ззовні і при цьому не контролюється об'єктом). Наприклад,
підприємство управляє власними торговим асортиментом - це фактор
внутрішнього середовища, але закони про торгівлю не підконтрольні
підприємству - це фактор зовнішнього середовища.
Об'єктом SWOT-аналізу може бути не тільки організація, а й інші
соціально-еколого-економічні об'єкти: галузі економіки, міста, державно-
громадські інститути, наукова сфера, політичні партії, некомерційні організації,
окремі фахівці, персони і т.д.
Тому в роботі було безпосередньо проведено аналіз SWOT
Набутівської(таблиця 2.4.) та Соледарської ОТГ(таблиця 2.5)та порівняно їх
можливості, слабкі та сильні сторони[29].
Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз Набутівської громади
SWOT-аналіз Набутівської громади
Сильні сторони Слабкі сторони
Вигідне географічне положення - Негативна динаміка зміни чисельності
41
близькість залізничного вузла у м. населення, більше третини населення
Корсунь-Шевченківському, відносна старше працездатного віку, природне
близькість обласного центру - м. скорочення населення.
Черкаси, проходить автодорога Т-2403.
Наявність аграрного підприємства ТОВ Відсутність великих промислових
НВФ "Урожай" на території ОТГ, підприємств-роботодавців.
діяльність якого виходить за межі
області.
Екологічно чисті лісогосподарські землі Затратне енергоспоживання бюджетних
на території громади. установ.
Наявність промислової зони загальною Незначний досвід у залученні коштів
площею 35 га, яка може бути для розвитку ОТГ та бізнесу.
запропонована для інвестування -
колишній цукровий завод.
Наявні запаси корисних копалин Значні території забруднені стихійними
(граніту, глини, піску). сміттєзвалищами, відсутні програми з
роздільного збирання та сортування
сміття.
Оновлене дорожнє покриття в Відсутність комплексного надання
більшості населених пунктів громади. необхідних житлово-комунальних
послуг.
Продовження таблиці 2.1
1 2
Відсутні шкідливі виробництва. Незначна частка громадських
організацій та низька
громадська активність
мешканців громади.
42
Високий рівень довіри населення до Недостатній рівень забезпеченості
місцевої влади. молодими кадрами в освітній, медичній
і соціальній сферах та програм їхнього
залучення і навчання.
Наявні вільні приміщення, які можна Застаріле матеріально-технічне
використати для ведення бізнесу в сфері оснащення закладів загальної середньої
промисловості (розміщення цехів) та освіти та охорони здоров’я.
відкриття бази відпочинку (санаторно-
курортного комплексу).
Готовність бізнесу до збереження або Відсутність інвентаризації земель,
розширення своєї діяльності в громаді. генеральних планів, зонінгу земель
тощо.
Наявність Авторської школи О.А. Низький рівень впровадження
Захаренка в с. Сахнівка орієнтованої на інформаційних технологій у всіх сферах
розвиток духовності дитини, виховання
діяльності громади.
громадянина-добротворця з високим
почуттям патріотизму.
Наявність значної історичної спадщини: На території громади вільні земельні
історія сіл громади налічує близько ділянки, призначені для ведення
1000 років господарської діяльності (крім
сільськогосподарського призначення)
відсутні.
Продовження таблиці 2.1
1 2
Наявність культурно-етнографічних Проблеми транспортного сполучення
аматорських колективів. населених пунктів громади з її
адміністративним центром.
Сезонне безробіття.
43
Можливості Загрози
Стабільно зростаючий попит на Ескалація військового конфлікту на
продукцію АПК, що стимулюватиме сході України.
подальший розвиток сільського
господарства
Продовження реформ в Україні Корупція
сприятиме покращенню бізнес-клімату
Ріст популярності туризму, в т.ч. – Зниження рівня ґрунтових вод в
зеленого, світоглядного тощо в Україні Черкаській області призводить до
та в світі. загострення проблеми водопостачання у
населених пунктах громади.
Очікуване зростання зацікавленості Забрудненість річки Рось,
іноземних інвесторів до України сільськогосподарських земель та, як
завдяки продовженню наслідок, виникнення екологічних та
євроінтеграційних процесів та соціально-побутових проблем.
відродженню економіки.
Продовження таблиці 2.1
1 2
Розширення діяльності в Україні Подальше делегування на місцевий
міжнародних проектів, які рівень державних фінансових
зобов‘язань щодо забезпечення
підтримуватимуть об’єднані громади.
соціальних стандартів без надання
належної матеріально-фінансової бази.
Збереження і ймовірне розширення Згортання реформ.
бюджетної підтримки об’єднаних
громад.
44
Розширення партнерства України та Зміна політичного курсу в країні.
Європи і Америки, створення нових
вільних торгівельних зон.
Прискорений розвиток альтернативної Нестабільність курсу гривні.
енергетики.
Таблиця 2.2 - SWOT-аналіз Соледарської громади
SWOT-аналіз Соледарської громади
Сильні сторони Слабкі сторони
Достатня наявність покладів природних Обмеженість наявних водних ресурсів
ресурсів (гіпс, глина). для промислових підприємств та
мешканців громади.
Одне з найбільших в Європі родовищ Розташування громади у зоні
солі ризикованого землеробства.
Продовження таблиці 2.2
1 2
Вигідне географічне розміщення на Відсутність тротуарів (велосипедних
території Донецької області, на доріжок) в сільских пунктах та місті.
автошляху міжнародного значення
М03, частині європейського
автомобільного маршруту E40.
Наявність якісного логістичного Незадовільний стан доріг громади, в
зв‘язку, в тому числі ж/д станція «Сіль» тому числі між населеними пунктами.
Наявність потужного промислового Зменшення обсягів перевезень в зв‘язку
сектору з багатогалузевою структурою з проведенням АТО (ООС).
виробництва (ДП «Артемсіль» та ТОВ
45
«КНАУФ Гіпс Донбас»).
Можливість залучення додаткових Зношеність інженерних мереж
інвесторов в звязку з розташуванням водопостачання та водовідведення.
ДП «Артемсіль» та ТОВ «КНАУФ Гіпс
Донбас».
Наявність природнорекреаційних Високий рівень морального та
ресурсів та зон промислового туризму. фізичного зносу житлового фонду
Збільшення трудового потенціалу за Фінансова залежність бюджету громади
рахунок вимушених переселенців. (60 %) від 2 крупних підпримств (ДП
«Артемсіль» та ТОВ «КНАУФ Гіпс
Донбас»).
Міжнаціональне та конфесійне Недостатній розвиток малого та
порозуміння. середнього бізнесу у сфері
матеріального виробництва.
Продовження таблиці 2.2
1 2
Зменшення експортного вектору
місцевої економіки
Відсутність загальноукраїнських
торгівельних мереж, об‘єктів сфери
обслуговування та аптек у сільській
місцевості.
Слабкі коопераційні та кластерні
зв‘язки підприємств малого і великого
бізнесу
Відсутність якісно підготовлених
інвестиційних продуктів (земельних
46
ділянок, об‘єктів нерухомості).
Значна частка населення старшого за
працездатний вік, природне скорочення
населення.
Порушення пропорцій між попитом та
пропозицією робочої сили.
Недостатній рівень забезпеченості
кадрами в освітній, медичній та
соціальній сферах та програм їхнього
залучення і навчання.
Значні території забруднені стихійними
сміттєзвалищами, відсутні програми по
роздільному збиранню та сортуванню
сміття.
Продовження таблиці 2.2
1 2
Відсутність очисних споруд.
Неякісний стан води.
Можливості Загрози
Політична підтримка ЄС, США та Подальше делегування на місцевий
інших країн світу. рівень державних фінансових
зобов‗язань щодо забезпечення
соціальних стандартів без надання
належної матеріально-фінансової бази.
Продовження реформ в Україні Згортання реформ.
сприятиме покращенню бізнесклімату.
Очікуване зростання зацікавленості Безвіз – як ефективний каталізатор
іноземних інвесторів до України можливої втрати кадрів.
завдяки продовженню
47
євроінтеграційних процесів та
відродженню економіки.
Розвиток альтернативних джерел Недосконала державна дерегуляторна
енергії (енергії сонячного політика.
випромінювання вітру, річок, біомаси
та інше)
Нестабільна грошово-кредитна політика
Непрозора приватизація ДП
«Артемсіль».
Посилення конкуренцій з боку
європейських компаній.
Отже бачимо, що обидва ОТГ мають досить перспективні можливості,
слабкі та сильні сторони, проте не виключають і загроз. Враховуючи їхні
географічне положення бачимо що чинники які на них впливають а також сфери у
яких вони можуть розвиватися є досить різними. Соледарська ОТГ спрямовує свій
розвиток на відновлення потужностей солевидобувної промисловості та заводу
гіпсових матеріалів а також на розвиток малого та середнього бізнесу, проте її
місце знаходження, а саме безпосередня близькість до зони проведення
антитерористичної операції відіграє дуже важливу роль, адже зумовлена низкою
ризиків з боку терористичних угрупувань.
В свою чергу Набутівська ОТГ розташована в центральній Україні і не
піддається такому тиску. Так як на території знаходження ОТГ є велика кількість
лісових угідь, земель агропромислового комплексу а також чимала кількість
водойм (річки, ставки, озера) її розвиток більше спрямований на
АПК(впровадження нових технологій вирощування, модернізація парку
спецтехніки, вирощування нових культур чи використання якіснішого посівного
матеріалу, а також побутова об’єктів вторинної переробки
сільськогосподарського матеріалу) та туризм (так як на території ОТГ
розташовано державний історико-культурний заповідник, зоологічний заказник
48
місцевого значення «Виграївський»; східніше – Мошногірський кряж,
зоологічний заказник місцевого значення «Мошнівська охоронна зона», що дасть
змогу туристам насолодитися чистою природою та спотерігати за тваринами у
їхньому природному ареалі). Також важливим аспектом розвитку є формування
мисливських та рибацьких угідь, розвиток малого бізнесу та формування для
нього благо сприятливого середовища.
2.5 Стратегічні, операційні цілі та завдання Набутівського та Соледарського
ОТГ
Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, опитуваннях
мешканців та бізнесу, SWOT-аналізу, члени робочих груп обрали, як базову,
динамічну стратегію, яка передбачає формування конкурентних переваг громад
шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою
можливостей, які зараз виникають в нашій країні та в регіонах. При цьому
громади повинні максимально використати свої сильні сторони, а тому були
розроблені Стратегічні, операційні цілі та завдання які повинні виконати в ОТГ
для досягнення відповідної мети (таблиця 2.3 та таблиця 2.4).
Таблиця 2.3 – Набутівська ОТГ
Набутівська ОТГ
Стратегічні цілі Операційні цілі Задання
1.Підвищення 1.1Створення 1.1.1Проведення аудиту і формування
економічної інвестиційно системи обліку об’єктів нерухомого
спроможності привабливої громади майна комунальної власності
1.1.2Аналіз та вдосконалення
процедур залучення інвестицій
1.1.3Популяризація інвестиційних
49
можливостей громади
1.1.4Підвищення якості
адміністративних
послуг
1.2Відновлення 1.2.1Популяризація промислової і
промислового аграрної продукції, виробленої в
та посилення громаді
Аграрного секторів
1.3Підтримка 1.3.1озвиток інклюзивного
туристично- реабілітаційно-соціального туризму
рекреаційного напряму та супутньої інфраструктури
розвитку
Продовження таблиці 2.3
1 2 3
1.3.2росування громади, як центру
туризму та рекреації на Черкащині
1.3.3Формування туристичного
сервісу в громаді
2.Розвиток 2.1Розвиток 2.1.2Покращення транспортної
сільських інфраструктури доступності на території об’єднаної
територій населених громади
пунктів громади 2.1.2Забезпечення на території
об’єднаної громади швидкісного
Інтернету в усіх населених пунктах
громади
2.1.3Покращення управління
твердими побутовими відходами та
50
мінімізація стихійних сміттєзвалищ
2.1.4Продовження благоустрою
території об’єднаної громади
2.2Розвитоку 2.2.1Запровадження
альтернативної енергоефективних технологій та
енергетики та розвиток альтернативної енергетики
запровадження в соціальній сфері
енергоефективних
технологій
Продовження таблиці 2.3
1 2 3
2.3Забезпечення 2.3.1Підвищення якості послуг
комфортних умов мережі освітніх закладів
проживання, навчання, 2.3.2Підвищення якості послуг
дозвілля в громаді закладів охорони здоров’я
2.3.3Розширення можливостей для
забезпечення культурних потреб та
здорового способу життя
2.3.4Підвищення поінформованості
та самоорганізації сільського
населення
2.4Сприяння розвитку 2.4.1Популяризація кооперативного
кооперативного руху та руху та підприємництва в громаді
підприємництва 2.4.2Пошук грантових програм,
донорських коштів, фінансових ліній,
спрямованих на розвиток малого і
51
середнього бізнесу в сільській
місцевості і допомога в їхньому
залученні
2.5Збереження 2.5.1Популяризація історичної
історичної спадщини громади
самобутності та 2.5.2Підтримка і промоція місцевих
культурних традицій аматорських колективів
Стратегічна ціль 1. Підвищення економічної спроможності громади
Набутівській громаді притаманне вигідне географічне розташування, яке
забезпечує їй сполучення зі столицею та рядом обласних центрів і можливості для
автомобільних і залізничних перевезень. Переважна частина ґрунтів на її
території представлені чорноземами, що створює умови для розвитку
агропромислового сектору. Наявність значних площ земель лісового фонду
відкриває можливості для розвитку рекреацій та лікувально-оздоровчої
діяльності. Діючі на території громади промислові і аграрні підприємства, які
мають збут за межами регіону і, навіть, України, стимулюватимуть покращення
існуючих інвестиційних і адміністративних умов для діяльності суб’єктів
господарювання в Набутівській ОТГ.
Інфраструктурні об‘єкти та вільні земельні ділянки
несільськогосподарського призначення громади можуть бути запропоновані для
інвесторів. З урахуванням поступового покращення українського інвестиційного
клімату, у середньостроковій перспективі можна очікувати зростання
зацікавленості вітчизняних та іноземних інвесторів до створення нових
підприємств у нашій країні. Найбільшу користь від цього процесу зможуть
отримати ті громади, які вже у найближчий час докладуть зусиль до підготовки
52
інвестиційних об‘єктів, забезпечення якісної промоції своїх інвестиційних
можливостей, спрощення дозвільної системи, забезпечення передумов
впровадження енергозберігаючих технологій.
Процес об‘єднання спричинив необхідність шукати нові підходи в
забезпеченні потреб громади та віднайдення нових економічних можливостей,
якими може скористатися громада.
Ці та інші можливості були розглянуті членами Робочої групи зі
стратегічного планування та знайшли відображення у 8 операційних цілях та 28
завданнях, через які планується досягати цілі.
Діяльність у межах стратегічної цілі 1 повністю узгоджується
зістратегічними цілями 1, 2 та 4 Стратегії розвитку Черкаської області до 2020 р.
Досягнення стратегічної цілі пропонується через наступну структуру
операційних цілей та завдань.
Операційна ціль 1.1. Створення інвестиційно-привабливої громади
Завдання 1.1.1. Проведення аудиту і формування системи обліку об’єктів
нерухомого майна комунальної власності
Набутівська громада має ряд об’єктів, які можуть бути запропоновані
інвесторам. З метою здійснення контролю над станом нерухомого майна громади
та оптимізації ухвалення рішень щодо його використання з урахуванням інтересів
всього населення доцільно створення і ведення єдиного Реєстру об'єктів
нерухомого майна комунальної власності з систематизованими даними про всі
земельні ділянки, будівлі, споруди і приміщення, що знаходяться в комунальній
власності. Під Реєстром розуміється інформаційна система, що є впорядкованою
відповідно доєдиних методологічних і програмно-технічних принципів
сукупністю баз даних про суб'єктів і об'єкти комунальної власності та пов'язані з
нею речові права. Основними принципами, на яких повинна базуватися така
інформаційна система, виступають:
єдина система ідентифікації об'єктів;
однократність введення інформації;
53
відповідальність за повноту і достовірність наявної інформації;
забезпечення доступу користувачів до інформації та
блокуваннянесанкціонованого доступу;
періодичне оновлення інформації;
забезпечення збереження інформації та незалежності від технічнихзасобів, що
застосовуються.
Реєстри нерухомого майна доцільно вести в розрізі типів об'єктів,
наприклад: земельні ділянки; будівлі та споруди; приміщення; об'єкти
бінженерно-транспортної інфраструктури та благоустрою; зелені насадження;
об'єкти незавершеного будівництва. Наступний крок після створення Реєстру –
формування інвестиційних пропозицій за визначеними ділянками.
Завдання 1.1.2. Аналіз та вдосконалення процедур залучення інвестицій
Досягнення завдання передбачається шляхом:
визначення пріоритетних для громади видів економічної діяльності для
залучення інвестицій;
визначення переліку послуг ( в режимі єдиного вікна чи шляхомвіддаленого
доступу) та заохочень для інвесторів, формування обсягу їх надання
відповідно до пріоритетності інвестиції;
детального опису процедур і умов продажу та / або оренди ділянок і майна;
розробки типових зразків регуляторних актів таправовстановлюючих
документів;
визначення правового режиму землі як територіальної основи економічного
розвитку;
розробки і затвердження правил регулювання земельних відносин та забудови
на принципах приватно-публічного партнерства;
визначення територій пріоритетного інвестиційного розвитку громади.
Завдання 1.1.3. Популяризація інвестиційних можливостей громади
Створення позитивного іміджу громади досягатиметься шляхом:
54
вдосконалення існуючої веб-сторінки (веб-сайту) громади, створення її
англомовної версії, а також – окремого розділу на сайті громади веб-сторінки
де будуть презентовані інвестиційно привабливі місця для ведення бізнесу та
об’єкти для інвестицій;
підготовки двомовних (українська та англійська) маркетингових матеріалів
для інвесторів: логотип громади, роздаткові та промоційні матеріали (папки,
блокноти, буклети та ін. промоцій ні матеріали) та інвестиційний паспорт
громади з описомінвестиційних ділянок;
розробка презентаційних матеріалів інвестиційних можливостей громади
(презентації, інформаційні стенди тощо);
визначення найбільш привабливих баз даних, орієнтованих на вітчизняного та
іноземного інвесторів і поширення через них даних щодо інвестиційних
об’єктів Набутівської ОТГ.
Розумно сформована кампанія з промоції інвестиційних можливостей
Набутівської ОТГ – важливий крок зі створення позитивного іміджу громади
серед інвесторів і донесення до них інформації про можливості громади. Без
цього заходу значна частина інвесторів може просто не мати уявлення про ОТГ
або не вирізняти її з переліку інших, аналогічних територіальних громад. Тому що
на стадії прийняття рішення про інвестування потенційні інвестори шукають
попередню інформацію і переглядають різноманітні веб-ресурси. Веб-сайт для
сприяння залученню інвестицій повинен надавати підготовлену інформацію про
громаду, а також посилання на інші джерела. На цьому сайті інвестори повинні
отримати всю інформацію про громаду, в т.ч. стосовно економічного клімату
громади, планів економічного розвитку, контактну інформацію працівників, які
відповідають за залучення інвестицій. Цей веб-ресурс має бути динамічним,
багатомовним та зручним для користувача.
Завдання 1.1.4. Підвищення якості адміністративних послуг
Покращення якості адміністративних послуг має досягатись за рахунок
55
прощення та автоматизації процесу надання адміністративних послуг і
підвищення їхньої якості шляхом:
створення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
розширення переліку адміністративних послуг які надаються в громаді а
також відкриття сектору надання соціальних послуг;
дослідження потреб окремих населених пунктів громади в організації
діяльності віддалених відділень ЦНАП та їхнє відкриття;
створення Центру розвитку підприємництва у співпраці з
сусіднімиоб’єднаними територіальними громадами, Агенцією регіонального
розвитку;
розробка ІТ-механізмів комунікації влади та громади.
запровадження сучасних механізмів комунікації влади, бізнесу й громади.
Операційна ціль 1.2. Відновлення промислового та посилення аграрного
секторів
Завдання 1.2.1. Популяризація промислової і аграрної продукції, виробленої
в громаді:
інформаційна підтримка місцевого виробника та сприяння створенню
місцевих брендів;
сприяння налагодженню співпраці місцевих виробників та торгових мереж
(зустрічі, переговори, круглі столи, виїзні засідання);
візуалізація товарів місцевого виробника;
організація та участь в бізнес-форумах, презентаціях, виставках, ярмарках
продукції місцевих виробників промислової, сільськогосподарської продукції;
надання навчальних матеріалів і сприяння проведенню заходів (ярмарки,
виставки, форуми, тренінги, семінари) для місцевого виробника промислової
та сільськогосподарської продукції як в громаді так і поза її межами;
сприяння участі представників місцевого малого і середнього бізнесу у
презентаційних заходах та навчальних програмах, в т.ч. – за межами громади;
56
інформування про можливості взаємодії з підприємствами інших
територіальних громад регіону, України;
Проведення конкурсів на кращого виробника промислової, аграрної
продукції Набутівської громади, на запровадження інноваційних технологій в
промисловий, аграрний сектори тощо.
Операційна ціль 1.3. Підтримка туристично-рекреаційного напряму
розвитку
Завдання 1.3.1. Розвиток інклюзивного реабілітаційно-соціальноготуризму
та супутньої інфраструктури
Набутівська ОТГ має значний туристичний потенціал, обумовлений наявною
оздоровчо-рекреаційною інфраструктурою. Поряд з тим необхідно сформувати
комплекс надання послуг у сфері інклюзивного реабілітаційно-соціального,
оздоровчого туризму та забезпечити пропагування його поза межами громади.
Це завдання досягатиметься шляхом:
дослідженням матеріально-технічної бази громади та кадрового потенціалу на
здатність реалізації супутніх проектів з розвитку цього напряму;
переймання вітчизняного та іноземного досвіду з розвитку цього напряму в
сільських громадах;
налаштування зав’язків з представниками інклюзивного реабілітаційно-
соціального туризму;
розробка проектів на розвитку цього напряму та пошук можливих програм,
конкурсів, фондів їх фінансування.
Завдання 1.3.2. Просування громади, як центру туризму та рекреації на
Черкащині
Територія Набутівської ОТГ попри мало розвинену туристичну
інфраструктуру має виражені ознаки історичної, культурної та рекреаційної
цінності, які за умов розвитку оздоровчого, інклюзивного реабілітаційно-
соціального туризму, сільського (зеленого) туризму згодом створять прямі й
непрямі економічні вигоди для громади. В такому разі важливо налаштувати
57
роботу з популяризації громади як центру туризму та рекреації на Черкащині.
Інструментами досягнення цього завдання у найближчій перспективі будуть:
наповнення веб-ресурсу громади інформацією (фото потенційно привабливих
об’єктів, їх описи, об’єм послуг) орієнтованою на туриста;
промоція туристичного потенціалу громади через ЗМІ, інтернет-ресурси;
виготовлення та поширення промоційних туристичних матеріалів (сувенірна
продукція, інформаційні матеріали, листівки тощо);
участь в регіональних, всеукраїнських туристичних виставках;
організація і проведення у співпраці з іншими територіальними громадами
спільних заходів орієнтованих на залучення туристів;
інтеграція інформації про туристичний потенціал громади та її туристичні
об’єкти в регіональні промоційні продукти, в тому числі в туристичний портал
Черкаської області;
створення і просування туристичного бренду (продукту) громади; залучення
місцевих підприємців та населення для просуваннятуристичного бренду
громади;
підготовка і популяризація туристичного паспорту Набутівської ОТГ (як
мінімум – двомовного).
Завдання 1.3.3.Формування туристичного сервісу в громаді
Це завдання можливо досягнути шляхом:
залучення місцевих підприємців та населення громади до формування
концепції (дорожньої карти) туристичного сервісу в громаді через опитування,
круглі столи, фокус-групи, громадські слухання та ін.;
визначення та складення переліку важливих об’єктів для надання якісного
туристичного сервісу з позиції їх доступності та комфорту для різних цільових
груп туристів;
розробка концепції маркування туристично важливих, цікавих об’єктів
туристичної інфраструктури;
58
сприяння підвищення якості кадрового потенціалу суб’єктів надання послуг в
сфері туризму.
Стратегічна ціль 2. Розвиток сільських територій
Під час напрацювання стратегії робоча група врахувала особливості,
переваги та недоліки громади, територія якої належить до сільських.Сільські
території протягом останніх десятиліть перебувають під впливомряду проблем,
серед яких значно нижча, порівняно з міською територію,ступінь комфорту
проживання в сільській місцевості (недостатнязабезпеченість комунальною,
дорожньою інфраструктурою, потреба впідвищенні якості освіти й охорони
здоров’я, слабка інформатизаціятощо), певна інфантильність сільського населення
і його низькавключеність в суспільні процеси. Ці проблеми є головною
причиноюміграції населення з сіл в міста, причому першими залишають село
молоділюди та кваліфіковані працівники.
Стратегія розвитку Набутівської громади передбачає реалізацію рядупроектів, які
зможуть вплинути на підвищення якості життя в населенихпунктах ОТГ.
Основний акцент таких проектів робиться на залученняпредставників громади до
суспільних та підприємницьких ініціатив,оскільки це сприятиме розвитку ОТГ в
цілому.
Операційна ціль 2.1. Розвиток інфраструктури населених пунктівгромади
Завдання 2.1.1. Покращення транспортної доступності на
територіїоб’єднаної громади
Першочергово потребують ремонту ділянки доріг, які пов’язані
зфункціонуванням ключових соціально-економічних об’єктів громади (доосвітніх
закладів, амбулаторій, ФАПів, об’єктів надання адміністративнихта соціальних
послуг). Задля цього планується:
визначити пріоритетність проведення ремонтних робіт з підвищеннястану
дорожньо-транспортної інфраструктури громади;
обговорення визначених пріоритетів покращення транспортноїдоступності
на території громади з громадськістю;
59
підготовка єдиного комплексного інфраструктурного проекту зремонту
автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури зпрокладанням тротуарів,
маркуванням пішохідних переходів та ін. звпровадженням елементів
безбар’єрного середовища тауніверсального дизайну;
реалізація запланованих заходів;
визначити та обрахувати перспективи запровадження
громадськоготранспорту між віддаленими населеними пунктами громади та
їїадміністративним центром – с. Набутів.
Завдання 2.1.2. Забезпечення на території об’єднаної громадишвидкісного
Інтернету в усіх населених пунктах громади
Вирішення цього завдання передбачає:
вдосконалення системи надання адміністративних послуг
шляхомзапровадження інструментів електронного урядування;
визначення умов проведення швидкісного Інтернету в громаді,пошук
виконавця послуги і проведення швидкісного Інтернету;
організація та підтримка відкритих Wi-Fi зон в громадських місцях;
створення інформаційно-ресурсних центрів (громадського центру,центру
розвитку особистості, відкритого громадського простору зелементами ігрофікації)
доступу до соціально значимої інформації,забезпеченого точками доступу до
швидкісного Інтернету (в т.ч. набазі сільських бібліотек, будинків культури).
Завдання 2.1.3. Покращення управління твердими побутовими відходамита
мінімізація стихійних сміттєзвалищ
Вирішення цього завдання передбачає:
розроблення нормативного, організаційного, інформаційногозабезпечення
сфери поводження з твердими побутовими відходами(ТПВ) в громаді;
розроблення та підтримка запровадження системи роздільного збору ТПВ
населенням громади;
повне охоплення території громади послугами з організаціїроздільного збору,
вивезення і утилізації ТПВ;
60
розробка системи заохочень, пов’язаних зі зменшенням негативноговпливу
людини на довкілля та популяризації роздільного збору ТПВзгідно чинного
законодавства;
створення карти стихійних звалищ ТПВ на території громади ірозробка плану
заходів з їхньої ліквідації та поширення;формування інформаційного поля з
заохочення населення доборотьби зі стихійними сміттєзвалищами;
організація просвітницької роботи в громаді задля підвищенняекологічної
культури населення;формування нової системи цінностей та моделей
поведінки дітей імолоді з питань охорони довкілля та поводження з ТПВ;
залучення громадськості до прийняття рішень з питань охоронидовкілля.
Завдання 2.1.4. Продовження благоустрою території об’єднаної громади
Завдання досягається шляхом:
визначення пріоритетних об’єктів, територій з їх благоустрою,санітарної
очистки зелених насаджень, за потреби озеленення;
оцінка поточного стану площ, парків, скверів та ін. громадських просторів,
визначення подальших дій (ремонт, модернізація, реконструкція, озеленення,
тощо);
розробка та реалізація комплексних проектів з благоустрою територій, як
візитної картки громади.
Операційна ціль 2.2. Розвиток альтернативної енергетики та запровадження
енергоефективних технологій
Завдання 2.2.1. Запровадження енергоефективних технологій та розвиток
альтернативної енергетики в соціальній сфері
В сучасних умовах питання енергоефективності надзвичайно актуальне.
Адже скорочення витрат на енергію призводить до економіїкоштів, сприяє
формуванню економічної привабливості території громади та підвищує її
економічну безпеку. Інструментами досягнення цього завдання у найближчій
перспективі будуть:
61
проведення енергоаудиту будівель усіх закладів, установ соціальної та
бюджетної сфери громади та формування бази техніко- економічних
показників цих будівель;
формування інформаційної бази характеристик будівель усіх закладів, установ
соціальної та бюджетної сфери громади та рекомендацій щодо реалізації
проектів з енергозбереження і використання відновлюваних джерел енергії;
формування переліку пріоритетних об’єктів для проведення комплексної
термомодернізації на підставі даних енергоаудиту;
запровадження системи моніторингу споживання енергетичних ресурсів та
систем енергетичного менеджменту в усіх закладах, установах соціальної та
бюджетної сфери;
вивчення можливості створення єдиної інформаційної бази системи
енергомоніторингу;
запровадження системи енергетичного менеджменту з визначенням
відповідальних посадових осіб, затвердженням відповідних посадових
інструкцій, порядків збору та аналізу інформації, а також системи
стимулювання працівників;
підтримка інноваційних підходів до збору даних щодо енергоспоживання;
розробка програмних документів із запровадження енергоефективних
технологій та розвитку альтернативної енергетики в громаді з залученням
зовнішніх експертів, приватних інвестицій за умов системного інформування
громади;
сприяння участі представників громади в навчаннях, проектах з питань
енергетичного менеджменту, підготовки та оцінки заходів з підвищення
енергоефективності та розвитку альтернативної енергетики, написання
проектних заявок відповідно до вимог державних та грантових програм
фінансової підтримки;
62
залучення та проведення інформаційних кампаній з метою підвищення
поінформованості населення з питань енергозбереження в побуті,
комплексних енергозберігаючих заходів в будівлях;
проведення для дітей та учнівської молоді освітніх акцій, проектів, семінарів,
тренінгів та екскурсій з питань енергозбереження, енергоефективності,
використання альтернативних видів палива та відновлюваних джерел енергії;
створення бази даних перспективних проектів у сфері енергоефективності та
розвитку альтернативної енергетики;
проведення конкурсів ресурсоефективних ініціатив в громаді.
Операційна ціль 2.3. Забезпечення комфортних умов проживання, навчання,
дозвілля в громаді
Завдання 2.3.1. Підвищення якості послуг мережі освітніх закладів
Завдання досягається шляхом:
оцінка поточного стану будівель закладів освіти, визначення подальших дій
(капітальний ремонт, модернізація, реконструкція) та здійснення заходів з
благоустрою їхньої території;
запровадження системи оцінки якості роботи освітянського персоналу в
громаді;
створення умов для утримання кваліфікованих кадрів і залучення молодих
спеціалістів;
розробка системи заходів з підвищення кваліфікації освітянського персоналу;
придбання новітнього обладнання (мультимедійне, лабораторне, з елементами
ігрофікації, навчальне програмне забезпечення тощо) для освітніх закладів
громади;
запровадження інформаційних технологій, проектних технологій в навчальний
процес шляхом підвищення вмінь і навичок вчителів.
провести оцінку потреб дітей громади в розвиткових позашкільнихнавчальних
програмах;
63
визначити найбільш оптимальні варіанти надання позашкільної освіти дітям,
які проживають на території громади та можливості фінансової та/або
організаційної підтримки з їхньої реалізації;
надавати допомогу громадським організаціям, які готові будуть розвивати
позашкільну освіту в громаді.
Завдання 2.3.2. Підвищення якості послуг закладів охорони здоров’я
Завдання досягається шляхом:
здійснення оцінки поточного стану будівель закладів медицини, визначення
подальших дій (капітальний ремонт, модернізація, реконструкція) та
здійснення заходів з благоустрою їхньої території;
запровадження системи оцінки якості роботи медичного персоналу в громаді;
створення умов для утримання кваліфікованих кадрів і залучення молодих
спеціалістів;
розробка системи заходів з підвищення кваліфікації медичного персоналу;
придбання новітнього медичного обладнання та виробів медичного
призначення для закладів центрів первинної медико-санітарної допомоги.
Завдання 2.3.3. Розширення можливостей для забезпечення
культурнихпотреб та здорового способу життя
Вирішення цього завдання передбачає:
оцінка поточного стану будівель закладів культури й спорту, визначення
перспектив їхнього подальшого утримання (капітального ремонту,
модернізації, реконструкції) та розвитку, знесення та/або будівництва нових з
урахуванням потреб і можливостей громади;
популяризація здорового способу життя в громаді шляхомпроведення
спортивних змагань, конкурсів, свят, кубків громади з футболу, міні-футболу,
волейболу, настільного тенісу тощо;
сприяння в розвитку спортивних гуртків, секцій тощо та забезпечення їх
сучасним спортивним інвентарем.
64
Завдання 2.3.4. Підвищення поінформованості та самоорганізації сільського
населення
розробка і реалізація програм інформування населення громади в т.ч. випуск
друкованого інформаційного, новинного бюлетеня;
сприяння розвитку громадських ініціатив, надання можливості ініціативним
представникам громади ознайомитися з аналогічними прикладами в інших
регіонах країни;
надання інформаційної підтримки громадським ініціативам та громадським
організаціям, допомога їм в пошуках фінансування розвиткових проектів за
рахунок зовнішніх джерел;
надання підтримки громадським організаціям в реалізації соціальних проектів;
розробка і впровадження механізму громадського бюджету;
формування положення щодо збору і врахування громадської думкипри
вирішенні значимих для ОТГ питань.
Операційна ціль 2.4. Сприяння розвитку кооперативного руху та
підприємництва
Завдання 2.4.1. Популяризація кооперативного руху та підприємництва в
громаді
Вирішення цього завдання передбачає:
пропагування переваг підприємництва та кооперативного руху вгромаді;
розробка та проведення навчально-інформаційної кампанії, спрямованої на
формування у громаді ініціативних груп та підвищення їхньої компетенції
щодо організаційно-правових питань створення та управління кооперативом;
збір та надання інформації щодо успішних бізнес-моделей створення
кооперативів та допомога в пошуку фінансування (ДФРР, інвестори, проекти
МТД) на закупівлю основних засобів.
65
Завдання 2.4.2. Пошук грантових програм, донорських коштів, фінансових
ліній, спрямованих на розвиток малого і середнього бізнесу в сільській місцевості
і допомога в їхньому залученні
Вирішення цього завдання передбачає:
відслідковувати новини грантових програм і конкурсів спрямованих на
розвиток малого і середнього бізнесу та систематично інформувати цільову
групу про їхні переваги;
ініціювати розробку та реалізацію спільних проектів разом з сусідніми
об’єднаними територіальними громадами зі створення центру розвитку
підприємництва (бізнес-хаб) із залученням ресурсів грантових програм,
приватних інвестицій;
співпрацю з Агенцією регіонального розвитку та іншими інституціями
націленими на розвиток бізнес ініціатив в об’єднаних територіальних
громадах, регіоні, Україні;
визначення можливостей та доцільності створення фонду для надання
фінансової допомоги малому та середньому бізнесу (наприклад – сплата
відсотків за кредитування).
Операційна ціль 2.5. Збереження історичної самобутності та культурних
традицій
Завдання 2.5.1. Популяризація історичної спадщини громади
Вирішення цього завдання передбачає:
виявлення об’єктів, які можуть мати історичне або культурологічне значення,
формування реєстру таких об’єктів з вичерпним описом їхньої історичної чи
культурологічної значимості;
популяризація самобутності Набутівської громади як туристично привабливої
території;
збереження та розвиток традиційних ремесел;
66
підвищення обізнаності дітей та молоді щодо місцевих традицій, народних
промислів і ремесел;
підвищення рівня самозайнятості сільської молоді.
Завдання 2.5.2. Підтримка і промоція місцевих аматорських колективів
Вирішення цього завдання передбачає:
надання фінансової та/або організаційної підтримки місцевим аматорським
колективам;
ініціювання нових свят Набутівської громади задля формування спільних
традицій громади у вигляді мистецьких, патріотичних, кулінарних та ін.
фестивалів, дня громади тощо з залученням місцевих творчих, мистецьких
колективів;
підтримка участі мистецьких, творчих колективів громади у виїзних
заходах серед об’єднаних територіальних громад, а також на рівні регіону,
України (фестивалі, форуми, ярмарки, концерти тощо).
Таблиця 2.4 –Соледарська ОТГ
Соледарська ОТГ
Стратегічні цілі Операційні цілі Завдання
1.Економічно 1.1Сприяння розвитку 1.1.1Відкриття ЦНАП
стала та малого та середнього 1.1.2Інформування про міні гранти та
заможня бізнесу гранти щодо підтримки малого та
громада середнього бізнесу
1.2Створення нових 1.2.1Розвиток агропромислового
економічних напрямків комплексу
1.3Розвиток існуючих 1.3.1Підтримка об‘єкту туризму
економічних напрямків «Берестівські сири» та «Страусиний
яр»
67
1.4Формування 1.4.1Розвиток
сприятливих для інформаційнокомунікаційної
інвестиційної інфраструктури
привабливості умов. 1.4.2Створення позитивного іміджу
для інвесторів громади
1.4.3Розробка та затвердження
переліку вільних ділянок.
2.Інфраструкту 2.1Покращення якості 2.1.1Інвентаризація доріг
рно-комфортна дорожнього покриття 2.1.2Визначення пріоритетності щодо
громада з ремонту доріг
якісними
послугами
Продовження таблиці 2.4
1 2 3
2.1.3Визначення та складання ПКД
2.1.4Оцінка власної бюджетної
спроможності щодо ремонту
2.1.5Визначення проектів
2.1.6Відновлення пошкоджених доріг
внаслідок конфлікту
2.2Розвиток охорони 2.2.1Розвиток інфраструктури
здоров‘я охорони здоров‘я
2.3Сучасна освіта. 2.3.1Створення опорної школи
2.3.1Оновлення авто парку
Управління освіти
2.3.2Створення комфортних умов для
навчання та виховання дітей
68
2.3.3Створення комфортних умов для
навчання та виховання дітей
2.4Розвиток спортивної 2.4.1Створення та реконструкція
інфраструктури існуючих спортивних об'єктів
2.5Розвиток 2.5.1Навчання дітей. Створення
соціального захисту інклюзивно-ресурсного центру
населення 2.5.2Придбання автотранспорту для
інвалідів
2.5.3Створення служби перевезень
інвалідів
Продовження таблиці 2.4
1 2 3
2.5.4Перевезення населення пільгової
категорії
2.5.5Створення прозорого офісу у
приміщенні ЦНАП
2.6Модернізація 2.6.1Покращення благоустрію
інженерної території громади
інфраструктури та 2.6.2Організація автосполучення між
управління ЖКГ населеними пунктами громади та
адмінцентром громади – м.Соледар
2.6.3Створення системи
альтернативного водопостачання
2.7Використання 2.7.1Енергозберігаючі технології
енергоефективних та 2.7.2Екологічно чиста енергетика
енергозберігаючих
технологій
2.8Озеленення та 2.8.1Створення рекреаційних зон
69
покращення
благоустрою громади
2.9Безпечне 2.9.1Створення безпечного
середовище середовища
3.Гостинна 3.1Підтримка розвитку 3.1.1Створення зеленого туризму
громада промислового та
зручного зеленого туризму
відпочинку, 3.2Сприяння 3.1.2Розробка інтерактивної карти з
модернізації діючої урахуванням історичних, культурних
туризму для
інфраструктури та інших пам‘яток з метою посилення
активних людей.
туризму та відпочинку туристичної привабливості
Продовження таблиці 2.4
1 2 3
3.3Розробка та 3.3.1Створити позитивний імідж
просування громади
інформаційної 3.3.2Єдиний простір
продукції про
туристичні можливості
громади
3.4Підтримка існуючих 3.4.1Збереження існуючих об‘єктів
об`єктів історико-культурної спадщини
історикокультурної
спадщини
Стратегічна ціль 1. Економічно стала та заможня громада
Соледарській громаді притаманне вигідне географічне розташування, яке
забезпечує їй сполучення зі столицею та рядом обласних центрів і можливості для
автомобільних і залізничних перевезень. Переважна частина ґрунтів на її
території представлені чорноземами, що створює умови для розвитку
агропромислового сектору. Наявність родовища солі, гіпсу та глини відкриває
можливості для її розробки. Діючи на території громади промислові і аграрні
70
підприємства, які мають збут за межами регіону і навіть України,
стимулюватимуть покращення існуючих інвестиційних і адміністративних умов
для діяльності суб‘єктів господарювання в Соледарської ОТГ.
Інфраструктурні обʼєкти та вільні земельні ділянки
несільськогосподарського призначення громади можуть бути запропоновані для
інвесторів. З урахуванням поступового покращення українського інвестиційного
клімату, у середньостроковій перспективі можна очікувати зростання
зацікавленості вітчизняних та іноземних інвесторів до створення нових
підприємств у нашій країні. Найбільшу користь від цього зможуть отримати ті
громади, які вже у найближчий час докладуть зусиль для належної підготовки
інвестиційних об’єктів, забезпечення якісної промоції своїх інвестиційних
можливостей, спрощення дозвільної системи, забезпечення передумов
впровадження енергозберігаючих технологій. Процес об’єднання спричинив до
необхідності по новому подивитися на забезпечення потреб громади та на нові
економічні можливості, якими можуть скористатися комунальні підприємства.
ЦітаіншіможливостібулирозглянутічленамиРобочоїгрупизістратегічногопла
нуваннятазнайшливідображенняу 4 операційнихціляхта 15 завданнях,
черезякіплануєтьсядосягатицілі.
Діяльністьумежахстратегічноїцілі 1
повністюузгоджуєтьсязістратегічнимицілямиСтратегіїрозвиткуДонецькоїобластід
о 2020 р.
Досягненнястратегічноїціліпропонуєтьсячерезнаступнуструктуруопераційн
ихцілейтазавдань.
Операційна ціль 1.1. Сприяння розвитку малого та середнього бізнесу
Ціль скерована на посилення ролі малого і середнього бізнесу в економіці
громади, а також на підвищення її інвестиційної привабливості. Структуру цілі
складають два взаємодоповнюючих завдання:
в рамках першого передбачається відкриття ЦНАП;
71
в рамках другого – інформування про міні-гранти та гранти щодо підтримки
малого та середнього бізнесу.
Завдання 1.1.1. Відкриття ЦНАП.
Завдання 1.1.2 Інформування про міні-гранти та гранти щодо підтримки.
малого та середнього бізнесу.
Операційна ціль 1.2. Створення нових економічних напрямків
Сільськогосподарськакоопераціяєефективниммеханізмомзабезпеченняконку
рентоспроможностімалихтасередніхсільськогосподарськихтоваровиробників.
Також вона може впливати на розвиток соціальної інфраструктури населених
пунктів, що входять до складу громади.
Сільськогосподарськакоопераціяяксистемасільськогосподарськихкооперати
вів, їхоб‘єднань, утворенихзметоюзадоволенняекономічних,
соціальнихтаіншихпотребчленівкооперативівсприяє:
підвищенню рівня самозайнятості населення;
спільному використанню виробничої інфраструктури (елеваторів,
складських приміщень), транспортних засобів, спеціальної техніки та обладнання,
що знижує собівартість продукції та супутніх витрат;
впровадженню нових технологій, модернізації основних фондів та
раціональному використанню наявних ресурсів;
збільшенню обсягів виробництва та рівня рентабельності. Досягнення
вказаної цілі планується шляхом реалізації завдання щодо розвитку мережевого
комплексу.
Завдання 1.2.1. Розвиток агропромислового комплексу.
Операційна ціль 1.3. Розвиток існуючих економічних напрямків
Завдання 1.3.1. Підтримка об‘єкту туризму «Берестівські сири» та
Страусиний яр».
Операційнаціль 1.4.
Формуваннясприятливихумовдляінвестиційноїпривабливості
72
Вумовахсьогоденняголовнимпріоритетомгромадинеобхідновизначитипобуд
овуінвестиційноїструктури,
якастворитьнадійніумовидляекономічноїстабільностітазабезпечитьпоступальний
шляхдорозвитку. Можливості системи ведення господарства, при якій зростання
обсягу продукції досягається за рахунок розширення земельних площ, практично
досягли критичної межі. При такій ситуації значущим і визначальним
потенціалом для зміцнення економіки можуть слугувати інвестиції.
Громаді необхідно створити позитивний імідж, щоб створити привабливий
бренд на основі економічної унікальності та конкурентних переваг. На основі
цього бренду потрібно сформувати систему маркетингу і промоції інвестиційних
можливостей. Це забезпечуватиме поширення інформації, необхідної для
інвестора як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, формування іміджу
громади як території із сприятливим інвестиційним кліматом та плідну співпрацю
влади для покращення життя мешканців.
Економічнийрозвитокгромади,
поприрішучістьібажаннямісцевоївладисприятийому,
потребуєінституційноїпідтримки. Спеціалізовані організації з професійними та
мотивованими спеціалістами можуть суттєво активізувати процеси економічного
розвитку на території громади за рахунок наступних завдань:
Завдання 1.4.1. Розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури.
Завдання 1.4.2. Створення позитивного іміджу для інвесторів громади.
Завдання 1.4.3. Розробка та затвердження переліку вільних ділянок.
Стратегічна ціль 2. Інфраструктурно-комфортна громада з якісними
послугами
Операційна ціль 2.1. Покращення якості дорожнього покриття
Завдання 2.1.1 Відновлення пошкоджених доріг внаслідок конфлікту.
Завдання 2.1.2 Інвентаризація доріг.
Завдання 2.1.3 Визначення пріоритетності доріг.
73
Завдання 2.1.4 Визначення кошторису.
Завдання 2.1.5 Оцінка власної бюджетної спроможності.
Завдання 2.1.6 Визначення проектів.
Операційна ціль 2.2. Розвиток охорони здоров’я
Насучасномуетапістанздоров‘янаселеннягромадихарактеризуєтьсязначноюп
оширеністюхронічниххворобтасоціальнонебезпечнихзахворювань.
Високимизалишаютьсярівніінвалідностітасмертностіприкороткійсереднійтривало
стіжиття. На здоров‘я і відтворення населення негативно впливають якісні
показники життя, забруднення довкілля, незадовільні умови праці, поширення
інфекційних і паразитарних захворювань, криза галузі медичного обслуговування,
недостатній контроль за якістю та вживанням лікарських засобів і біологічно
активних домішок, тютюнокуріння.
Допогіршеннястануздоров‘янаселення,
збільшеннянещаснихвипадківупобутітанавиробництві, руйнуваннясімей,
духовної,
моральноїіфізичноїдеградаціїсуспільствапризводитьнадмірневживанняалкогольни
хнапоїв, вживаннянаркотичнихзасобів, психотропнихречовин,
щозгубнопозначаєтьсяйнадемографічнійситуації.
Не сприяє розв‘язанню проблем у сфері охорони здоров‘я й відсутність
належного моніторингу за станом генофонду, рівнем популяційного імунітету
населення, циркуляцією збудників інфекційних хвороб. Сучасна система охорони
здоров‘я в Україні спрямована більше на лікування, ніж на профілактику
захворювань і пропаганду здорового способу життя. Як наслідок, за останні п‘ять
років кількість захворювань і смертність зростала. Але не зважаючи на це
Соледарська громада пропонує завдання для досягнення цілі в межах власних
повноважень.
Завдання 2.2.1 Розвиток інфраструктури охорони здоров‘я.
Операційна ціль 2.3. Сучасна освіта
74
Однієюзосновнихпроблемсучасногостануосвітньоїсистемиєневідповідністьї
їзмістусуспільнимікультурнимвимогам, рівнюрозвиткунауки,
внутрішнійлогіцісамоїсистемиосвіти;
відсутністьдієвихмеханізмівоновленнязмістуосвітніхтехнологій.
Достатньо тривалий час дитина виступала як об'єкт, а не як суб'єкт учбово-
виховних дій. Учень при цьому представляється як свого роду інженерно-
технологічний об'єкт, яким можна управляти за допомогою зовнішніх дій,
стандартів та нормативів. В рамках даної моделі реалізовувалося уявлення про те,
що основною метою навчання є оволодіння певними знаннями, уміннями і
навичками.
При цьому, якість засвоєння знань учня визначалась по тому, наскільки
вірно і міцно він запам'ятав, відтворив, зробив за зразком.
Однією з цілей чергового етапу реформування системи освіти є оволодіння
кожною людиною базовими цивільними і культурними цінностями, його
особистою участю в культурному і духовному житті країни. Для цього, на думку
багатьох авторів необхідно підвищити якість освіти і її цілеспрямованість на
задоволення особових запитів, потреб.
У зв'язку з цим виникає необхідність оновлення змісту освіти. Для
вирішення цієї проблеми необхідно підтримувати ті позитивні тенденції в
розвитку системи освіти, які вже склалися в умовах її реформування, серед них:
переорієнтація освітнього рівня оволодіння різними способами освоєння культури
учнів, розвиток у них навиків самостійної роботи і творчості; розвиток орієнтації
на більш повне використовування освітніх можливостей соціокультурного
середовища та інше. Але громада в межах власних повноважень буде
реалізовувати наступні завдання:
Завдання 2.3.1 Створення опорної школи.
Завдання 2.3.2 Оновлення автопарку Управіляння освіти.
Завдання 2.3.3 Створення комфортних умов для навчання та виховання
дітей.
75
Операційна ціль 2.4. Розвиток спортивної інфраструктури
Фізична культура та спорт є ефективним та найбільш економічним засобом
профілактики захворюваності, зміцнення генофонду нації та розв‘язання різних
соціальних проблем. В той же час фізична культура і спорт є складовою частиною
освітнього рівня підростаючого покоління.
Фізичнівправивідіграютьважливурольузміцненніздоров‘ялюдини,
підвищенняфізичнихіфункціональнихможливостейїїорганізму,
забезпеченніповноцінногодозвілля,
збереженнітривалостіактивногожиттянаселення.
У сучасних умовах склалася критична ситуація із станом здоров‘я
населення. В Соледарській громаді проводиться певна робота, спрямована на
покращення умов розвитку масової фізичної культури і спорту, збереження всіх
складових її діяльності. Проте рівень розвитку фізичного виховання, фізичної
культури і спорту далеко не відповідає вимогам сьогодення і не може
задовольнити потреб населення громади.
Практично відсутня система пропаганди спорту як невід‘ємної і головної
складової здорового способу життя. Мало уваги приділяється фізичному
вихованню в сім‘ях. Похідним таких соціальних недоліків є те, що катастрофічно
не задовольняється природно-біологічна потреба дітей, учнівської молоді у
рухливій активності, що негативно позначається на їх здоров‘я. Щороку
збільшується кількість учнів, віднесених за станом здоров‘я до спеціальних
медичних показань. З метою виправлення вказаної ситуації громадою
пропонується наступне завдання
Завдання 2.4.1 Створення та реконструкція існуючих спортивних об’єктів.
Операційна ціль 2.5. Розвиток соціального захисту населення
Способом реалізації соціальної політики є система соціального захисту та
соціальних гарантій. Аналіз існуючої системи соціального захисту дозволяє
визначити основні її проблеми: низька адресність; низький рівень охоплення
бідних верств населення підтримкою; неефективне управління системою
76
соціальної підтримки населення; неефективна поведінка споживачів; надмірне
навантаження на бюджет. Діюча система соціального захисту недостатньо
використовує потенціал інституту обов‘язкового соціального страхування.
Надання соціальної допомоги свідчить про її недостатню соціальну ефективність,
складний і не завжди раціональний організаційний механізм. Тому при
призначенні пільг, соціальних виплат і допомоги необхідний детальний і
ретельний аналіз ступеня нужденності, урахування матеріального стану різних
категорій громадян і реальних можливостей забезпечити свій добробут з метою
надання допомоги тим, хто дійсно її потребує, тобто йдеться про посилення
адресності призначення. Для забезпечення виконання мережі захисної функції
необхідно підвищити розміри більшості з них, а також реформувати існуючу
систему пільг. Для вирішення проблем соціального засхиту населення в громаді
будуть здійснені наступні завдання:
Завдання 2.5.1 Навчання дітей.
Завдання 2.5.2 Придбання автотранспорту для інвалідів.
Завдання 2.5.3 Створення служби перевезень інвалідів.
Завдання 2.5.4 Перевезення населення пільгової категорії.
Завдання 2.5.5 Створення прозорого офісу у приміщенні ЦНАП.
Операційна ціль 2.6. Модернізація інженерної інфраструктури та управління
ЖКГ
Завдання 2.6.1 Покращення благоустрою території громади.
Завдання 2.6.2 Організація автосполучення між населеними пунктами.
Операційна ціль 2.7. Використання енергоефективних та енергозберігаючих
технологій
Розвиток економіки значною мірою залежить від вирішення завдання
забезпечення енергоносіями. Недостатній обсяг власних енергоносіїв зобов‘язує
приймати рішення щодо значного їх імпорту. В умовах скорочення світових
запасів вуглеводів та зростання на них цін, вирішення енергетичних проблем
лише за допомогою імпорту є недостатнім. Сьогодні світ намагається вирішувати
77
проблему енергоносіїв на основі нових підходів, в основі яких є: по-перше,
покращення технологічного рівня з точки зору енергомісткості виробництва; по-
друге, розвиток енергозбереження; по-третє, розширення виробництва енергії за
рахунок поновлюючих джерел. В економічно розвинених країнах частка енергії,
виробленої на поновлюючих джерелах зростає.
Одним з основних завдань України є суттєве зменшення неефективного
споживання енергетичних ресурсів. Вирішити це завдання неможливо без
цілеспрямованої енергетичної політики, де адекватно враховувалися б можливості
України щодо власного видобутку вуглеводнів, розвитку поновлюючої
енергетики і енергозбереження, переходу економіки до широкого впровадження у
виробництво інновацій. Щоб розв‘язати таке завдання необхідно зосередитися на
аналізі найважливіших сторін проблеми та визначити шляхи, засоби і методи її
вирішення.
Місцевіорганивладимаютьбутилідерамиустановленністалихенергетичнихси
стемтаборотьбізізмінамиклімату,
аджесаменамісцевомурівніспостерігатимутьсянайвідчутнішінаслідкицихпроблем,
асекторенергетикиоднимізпершихзазнаєїхвпливу. Так, для реалізації операційної
цілі громадою пропонується наступні завдання.
Завдання 2.7.1 Енергозберігаючі технології.
Завдання 2.7.2 Екологічно чиста енергетика.
Операційна ціль 2.8. Озеленення та покращення благоустрою громади
Розвиток людського суспільства супроводжується постійним зростанням
вимог до якостей середовища, в якому все частіше крім утилітарних (матеріально
– практичних) функцій зростає потреба в архітектурно – художніх та духовних
потребах людини.
Практика показує, що інтегроване середовище наших громад далеко не
завжди виконує функції соціально – культурної комунікації і не досягає того рівня
комфортності, як того вимагають сучасні стандарти проживання. Проблема
полягає у складності вирішення дуже різних за своїм характером і змістом питань
78
з благоустрою громади, що робить надзвичайно актуальним застосування
комплексного підходу під час розроблення заходів, спрямованих на облаштування
середовища, які б враховували ресурсозабезпеченість, варіантність, визначили
переваги конкретних пропозицій і передбачили послідовність та етапність
реалізації поставлених задач, сприяли раціональному використанню
інвестиційних надходжень в бюджет громади. Завдання 2.8.1 Створення
рекреаційних зон.
Операційна ціль 2.9. Безпечне середовище
Триваючийвукраїніпроцесдецентралізаціївлади,
результатомякогоєзмінаадміністративно-територіальногоустрою,
укрупненняпервинноїланкиадміністративно-
територіальниходиницьзарахунокстворенняОТГ,
розширенняповноваженьвідповіднихорганівмісцевогосамоврядування,
вимагаєстворенняконцептуальнихзасаддіяльностіорганівмісцевогосамоврядуванн
яусферізабезпеченнябезпеки. Так, Соледарською громадою пропонується
наступне завдання для досягнення вказаної цілі:
Завдання 2.9.1 Створення безпечного середовища.
Стратегічна ціль 3. Гостинна громада зручного відпочинку, туризму для
активних людей
Операційна ціль 3.1. Підтримка розвитку промислового та зеленого туризму
Україна,
обравшисвоїмстратегічнимкурсомінтеграціюдоструктурЄвропейськогоСоюзу,
прийнялавикликчасущодоприскореногореформуваннярізнихсферсоціально-
політичногоіекономічногожиттякраїни, зокрема, сферипослугтуризму,
трансформуючиїїдостандартівЄС. Світовий досвід прогресивного
господарювання надає туризму перше місце серед інших галузей економіки за
обсягами експорту товарів та послуг.
79
За останні десятиліття кількість туристів у світі неухильно зростала і
досягла третини населення земної кулі. За прогнозами фахівців, ХХІ століття буде
століттям туризму, і до цього потрібно відповідно готуватися.
Завдання 3.1.1 Створення зеленого туризму.
Операційна ціль 3.2 Сприяння модернізації діючої інфраструктури туризму
та відпочинку
Завдання 3.2.1. Розробка інтерактивної карти з урахуванням історичних,
культурних та інших пам‘яток з метою посилення туристичної привабливості.
Операційна ціль 3.3. Розробка та просування інформаційної продукції про
туристичні можливості громади
Туризм – один з тих напрямів розвитку, який може сприяти сталому
розвитку економіки громади, створенню нових робочих місць та формуванню
загального позитивного інформаційного фону.
Першочерговимикрокамидлядосягненняцьогозавданняєідентифікаціятаконс
олідаціяфізичнихосіб, підприємств, організацій,
якіпотенційноможутьотримуватидодатковіприбуткивіднаданнятуристичнихпослу
гтазалученняїхдовсіхподальшихзаходівзрозвиткутуризму.
Наступний крок – підготовка нових туристичних продуктів на основі вже
наявного потенціалу громади.
Завдання 3.3.1. Створити позитивний імідж громади.
Завдання 3.3.2. Єдиний простір.
Операційна ціль 3.4. Підтримка існуючих об’єктів історико-культурної
спадщини
Завдання 3.4.1 Збереження існуючих об‘єктів історико-культурної
спадщини[30].
2.6 Формування екологічної складової (Соледарської та Набутівської ОТГ)
на основі стратегічних і опереційних цілей та завдань з розвитку економічної та
соціальної складової
80
Соледарська ОТГ має на меті такі цілі та завдання які потребують
екологічного контролю та спостереження:
Розвиток агропромислового комплексу (ставить на меті залучення
інвестицій для створення парку нових машин та вирощування культур не
притаманних для цтого регіону, а також використання нових засобів обробки
сільгосп продукції).
Враховуючи всі ці нововедення потрібно відкоректувати їх відповідно до
екологічних показників, а одже при закупівлі нової техніки потрібно враховувати
шкідливі викиди які вони будуть спричиняти на атмосферу, а тому нова техніка
повинна бути не нижче класу Євро – 4, а по можливості Євро – 5. При
вирощуванні нових культур а також при використанні нових сортів потрібно
враховувати можливий потенціал виносу поживних речовин з ГВК, а тому його
слід поповнювати відповідно органічними та мінеральними добривами для
уникнення виснажування землі, що призведе до екологічного дисбалансу в
екосистемі. Під час використання систем захисту потрібно контролювати норми і
дози внесення, а також виробників та склад цих сумішей, для уникнення
забруднення екоситсми.
Підтримка об‘єкту туризму «Берестівські сири» та «Страусиний яр»
(ставить на меті розповсюдження інформації про цікаві туристичні місця регіону)
Протье слід враховувати потік можливих туристів, а тому створювати відповідно
місця для їх перебування(готелі, місця загального харчування), а відповідно до
цього і інфраструктуру, що дасть змогу залишати ці місця чистими та
доглянутими.
Збереження існуючих об‘єктів історико-культурної спадщини.
Розробка інтерактивної карти з урахуванням історичних, культурних та
інших пам‘яток з метою посилення туристичної привабливості. При розробці
потрібно враховувати місце розміщення рослинності та тварин, які перебувають
під загрозою зникнення, щоб маршути не пролягали через їхній ареал існування,
81
сформувати мережу для відпочинку туриста та місяця для збирання відходів, щоб
уникнути знищення та забруднення навколишнього середовища.
Створення системи альтернативного водопостачання.
Створення рекреаційних зон. Дасть змогу залишити природний ландшафт
без змін, таким чином зберігаючи не доторканість природи.
Екологічно чиста енергетика. Використання сучасних систем екологічної
енергетики, зокрема сонячних панелей та вітрогенраторів, що не спричиняють
негативного впливу на природнє середовище.
Набутівська ОТГ має на меті такі цілі та завдання які потребують
екологічного контролю та спостереження:
Відновлення промислового та посилення аграрного секторів. Ставить за
мету відновлення існуючих підприємств з переробки сільгосппродукції а аткож
впровадження нових систем вирощування та відновлення парку машин
сільськогосподарської техніки.
Просування громади, як центру туризму та рекреації на Черкащині. Під час
формування туристичних мвршутів потрібно створити відповідно інфраструктуру
(місця для збору сміття, підрозділи з вивезення сміття та сміттєзберігаючі, чи по
можливості сміттєпереробні структури), яка дасть змогу уникнути забрудненню
навколишнього середовища.
Популяризація кооперативного руху та підприємництва в громаді. При
виконнані цієї умови слід провести семінари та тренінги приватним підприємцям,
які мають займатися вирощування рослинної чи тваринної сировини або їх
периобки, з важливості використання екологічно чистих систем вирощування
(тобто зменшити використання нітратів та нітритів, використання засобів захисту
які мають міжнародно сертифікацію та не містять речовин шкідливих для
природнього середовища), раціонів для тварин (не використовувати антибіотики
та стимулятори росту) та при виробництві використовувати відповідні системи
фільтрації та очистки для унеможливлювання викидів шкідливих речовин у
навколишнє середовище:
82
Розвиток інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму та супутньої
інфраструктури.
Покращення управління твердими побутовими відходами та мінімізація
стихійних сміттєзвалищ. Створення відповідного підрозділу який би займався
вивезенням сміття у відповідні терміни, та формування загального
сміттєперробного та сміттєзберігаючого підприємства.
Запровадження енергоефективних технологій та розвиток альтернативної
енергетики в соціальній сфері. Проведення громадянам семінару з важливості
використання альтернативних джерел енергетики, а саме встановлення сонячних
панелей або вітрогенераторів на власних ділянках, що всвою чергу посприяє
покращенню стану середовища, а також зможе створити енергонезалежне
угрупування, яке буде продавати електроенергію в мережу, таким чином
збагачуючи громаду та людей відповідно.
83
ВИСНОВКИ
Отже можна зробити висновок що еволюцією сталого розвитку в Україні
стало прийняття закону про децентралізацію у квітні 2014 року. Це дало змогу
людям самостійно вирішувати у якому напрямку їм розвиватися, адже вони
отримали можливість залишати кошти безпосередньо на місці а не віддавати до
Держбюджету. Ще одним важливим аспектом стало те що територіальні громади
отримали змогу брати участь в грантах як державного так і світового рівня. Проте
в свою чергу держава та міжнародні організації потребують від них створення
стратегії, яка повинна включати в себе три основні засади, які повинні
доповнювати одне одного: економічну, соціальну та екологічну. Проте за час
проведення децентралізації спостерігаємо за тим, що більшість громад нехтують
екологічною складовою, відводячи більше місце економічному та соціальному
розвитку. Таким чином це може призвести до погіршення екологічного становища
у таких новостворених одиницях.
Також було виявлено, що в залежності від регіону в якому перебуває
організація, чи ресурсами та можливостями якими вона володіє стратегія може
відрізнятися, про те вона ні якому разі не повинна порушувати балансу між
критеріями. Так у роботі безпосередньо було порівняно стратегію розвитку двох
об’єднаних тениторіальх громад, а саме Соледарську міську ОТГ, що розташована
в Донецькій області, Бахмутського району та Набутівську ОТГ, Черкаської
області, Корсунь-шевченківського району. Спільними рисами розвитку було
виявлено покращення соціального становища, залучення коштів з державного
бюджету, розвиток сприятливої інфраструктури для ведення малого та середнього
бізнесу, залучення молодих кадрів, покращення освіти, спорту, медицини та
інфраструктури в цілому, розвиток альтернативних джерел видобутку енергії,
знешкодження міць стихійного викидання сміття, а також створення місць для
переробки та утилізації сміття. Ці риси розвитку територіальної громади є досить
притаманні для будь-якої в Україні, що хоче розвиватися, проте кожна громада
84
вирішує їх по своєму. Відмінності ж полягали у зв’язку з тим, що громади
розташовані у різних областях, а тому займаються відповідно відмінного виду
промисловістю. В Соледарській територіальній громаді присутні шахти по
видобутку солі та гіпсу, наявні ферми з вирощування страусів та виробництво
сиру власної торгової марки, в свою чергу в Набутівській ОТГ найбільшу частку
займає Аграропромисловість, а також лісове та рибне господврство, туризм та
оздоровчі зони. Тому в залежності від цього було розроблені відповідні екологічні
складові. Одже бачимо, що в залежності від території на якій розміщено ОТГ буде
залежати основний напрям розвитку, а тому стратегії будуть відрізнятися у
більшій чи меншій мірі, проте єдиним що має залишатися незмінним це
збалансування всіх складових сталого розвитку, для отримання стабільної
системи яка б працювала і розвивалася довгий час.
Тому важливою метою є донесення до людей важливості екологічної
складової, адже якщо призвести до незворотних змін в екології, це може
призвести до краху всієї стратегії. Адже кому потрібний відпочинок на території
яка завалена сміттям чи стічними водами, кому потрібні продукти сільського
господарства, що напхані нітратами та нітритами, кому потрібен забруднене
повітря. Відповідно ми повинні керуватися таким розвитком який би дав змогу
кожному наступному поколінню так само еволюціонувати в середовищі яке не
намагається його вбити через вміст шкідливих речовин. Адже все частіше ми
спостерігаємо за таким явищем, як безжалісне виснаження ресурсів
навколишнього середовища, начебто ми не хочемо залишатися на цій Землі і
хочемо залишити нашим предкам не цвітучу зелену планету з безкраїми морями
та океанами, стрімкими річками, зеленими лісами та з неймовірною кількістю
флори і фауни, а безжиттєву пустелю, висушеними водоймами, згорівшими
лісами та знищеними тваринами і рослинами.
Робота пройшла апробацію на VІІ Міжнародній науковій конференції
молодих вчених "Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування" (2019 р., м. Харків, Україна).
85
86
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Данилишин Б.М. Стратегічна екологічна оцінка управлінських рішень
щодо формування та реалізації регіональної політики / Б.М. Данилишин, Є.В.
Хлобистов // Збалансований розвиток України – шлях до здоров’я та добробуту
нації: матер. Укр. еколог. конгр., 21 верес. 2007 р. – K.: Центр екологічної освіти
та інформації, 2007. – С. 24-25.
2. Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до
Конвенції про оцінку впливу нанавколишнє середовище у транскордонному
контексті: закон України № 562-VIII від 01.07.2015 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/562-19
3. Боголюбов В.М. та ін C 77 Стратегія сталого розвитку: Підручник /
[Боголюбов В.М., Клименко М.О., Мельник Л.Г., Прилипко В.А., Клименко Л.В.].
За ред. В.М. Боголюбова. – Стереотип. вид. – Херсон : Олді-плюс, 2017 – 446 с.
4. Про стратегічну екологічну оцінку: Закон України від 20.03.2018 № 2354-
VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.
ua/laws/show/2354-19
5. Рабочая книга по прогнозированию/ Под. Ред. И.В. Бестужев – Лада. –
М.: Мысль, 1982.
6. Сталий розвиток, [Електронний ресурс], – Режим доступу –
http://uk.wikipedia.org/wiki/ Сталий_розвиток.
7. Концепція сталого розвитку в Україні, [Електронний ресурс], – Режим
доступу – http://nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-02/7.htm.
8. Державна служба статистики України; Статистичний щорічник України
за 2010 рік / За ред. О.Г. Осауленко. –К.: ТОВ “Август Трейд”, 2011, с 512, 513.
9. Березюк Р.М. Міжнародний ринок дозволів на викиди парникових газів:
проблемистановлення та можливості участі України / Березюк Р.М., Кітура А.Я. //
Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль :
Вид-во “Економічна думка”,2008. – С. 108–120.
87
10. Національна стратегія України щодо спільного впровадження та торгівлі
викидами.– К., 2003. – 192 с.
11. Максимізація вигод України від торгівлі квотами на викиди парникових
газів шляхом створення національного ринку квот, [Електронний ресурс], –
Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_14/163_Kit.pdf.
12. Децентралізація //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С.
Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П.
Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
13. Децентралізація, [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://decentralization.gov.ua
14. Децентралізація [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Децентралізація_в_Україні.
15. Децентралізація [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Децентралізація.
16.СЕО [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Стратегічна_екологічна_оцінка.
17. Хлобистов Є. Стратегічна екологічна оцінка для запобігання конфліктів
експертний погляд [Електронний ресурс]/ Є. Хлобистов, Л. Жарова // Журнал
Економіст. – К., 2016. – Режим доступу: http://ua- ekonomist.com/12127-
strategchna-ekologchna-ocnka-dlya-zapobgannyakonflktvekspertniy-poglyad.html
18. Доклад по экологической оценке № 10: Защита окружающей среды
Европы: Третья оценка / Европейская экономическая комиссия; Европейское
агентство по охране окружающей среды. – Люксембург: Отдел официальных
публикаций Европейского сообщества. – 2003. – 341 с
19. ОВД [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Оцінка_впливу_на_довкілля.
20. Про оцінку впливу деяких планів і програм на навколишнє середовище:
директива Європейського парламенту і Ради 2001/42/EC від 27 червня 2001 р.
88
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur- lex.europa.eu/legalcontent/
EN/TXT/?uri=celex:32001L0042
21. Хлобистов Є.В. Інституційні передумови імплементації стратегічної
екологічної оцінки: аналіз станудержавного планування та прогнозування
соціально-економічного розвитку / Є.В. Хлобистов // Вісник Сумського
державного університету. – 2005. – №10. – С. 48 – 53.
22. Проектне управління стратегією сталого розвитку територій: монографія
/ за заг.ред. В. М. Бабаєва; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. –
Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. – 194 с.
23. Практикум з розробки стратегій місцевого сталого розвитку:
Навчальний посібник [М.О.Клименко, В.М.Боголюбов, Л.В.Клименко, О.А.
Брежицька] / За ред. М.О.Клименка і В.М. Боголюбова. – Стереотип. вид. –
Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2017. – 230 с.
24. Закон України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19.
25. Закон України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19.
26. Соледарська ОТГ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://www.solerada.gov.ua/index.php/uk/2-uncategorised/1098-strategiya-soledarskoji-
miskoji-otg
27. Набутівська ОТГ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://nabutivska-gromada.gov.ua/strategiya-rozvitku-nabutivskoi-otg-na-period-do-
2025-roku-08-38-31-30-01-2018/.
28. Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України
на період до 2020 року: ЗаконУкраїни від 21.12.2010 № 2818-VI [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2818-17
29. Місцевий розвиток, орієнтований на громаду [електронний ресурс]. –
режим доступу :http://cba.org.ua/ua/
89
30. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л.
Погрібна, І.О.Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х. : Право, 2015.
90
ДОДАТКИ
91
Додаток А
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ